Загублена вівця, загублена монета та блудний син Луки 15:1-32 1 Тоді наближалися до Нього всі митники та грішники, щоб слухати Його. 2 Фарисеї ж та книжники нарікали, кажучи: Цей приймає грішників і їсть із ними. 3 І Він розповів їм цю притчу, кажучи: 4 Хто з вас, маючи сто овець, і загубивши одну з них, не залишить дев'яноста й дев'яти в пустині та не піде за загубленою, аж поки не знайде її? 5 А коли знайде, то покладе на плечі свої, радіючи. 6 І, прийшовши додому, він скликає друзів та сусідів, кажучи їм: «Радійте зо мною, бо я знайшов мою загублену вівцю». 7 Кажу вам, що так само на небі буде більша радість за одного грішника, який кається, ніж за дев'яноста дев'ятьох праведників, які не потребують покаяння. 8 Або яка жінка, маючи десять срібних монет, коли втратить одну, не запалить свічку, не замете хату та не шукає пильно, поки не знайде її? 9 А коли знайде, то скликає подруг та сусідок і каже: «Радійте зо мною, бо я знайшла драхму, яку загубила». 10 Так само кажу вам, що буває радість у ангелів Божих за одного грішника, який кається. 11 І сказав він: « У одного чоловіка було два сини: 12 Молодший із них сказав батькові: «Батьку, дай мені частку майна, що мені належить». І він розділив їм своє майно. 13 І незабаром молодший син зібрав усе, та й вирушив у далеку країну, і там розтратив маєток свій, живучи розгульним життям. 14 А коли він усе витратив, настав у тій країні великий голод, і він почав злидніти. 15 І він пішов і пристав до одного громадянина тієї країни, і той послав його на свої поля пасти свиней. 16 І він хотів наповнити свій живіт лушпайками, що їх їли свині, та ніхто йому не давав. 17 І, прийшовши до тями, він сказав: «Скільки наймитів у мого батька мають хліба вдосталь, а я гину з голоду!» 18 Я встану, піду до батька мого та й скажу йому: «Отче, я згрішив проти неба та перед тобою, 19 І я вже недостойний називатися сином твоїм. Прийми мене як одного з наймитів твоїх. 1
20 І він устав, і прийшов до батька свого. А коли він був ще далеко, побачив його батько, змилосердився, побіг, кинувся йому на шию та поцілував його. 21 І син сказав йому: «Отче, я згрішив проти неба та перед тобою, і я вже недостойний називатися сином твоїм». 22 Батько ж сказав своїм слугам: «Принесіть найкращий одяг і одягніть його, дайте перстень йому на руку та взуття на ноги». 23 Приведіть теля відгодоване та заколіть його, і будемо їсти та веселитися! 24 Бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся. І вони почали веселитися. 25 А старший син його був у полі. І коли він підходив і наближався до дому, то почув музику та танці. 26 І покликав він одного зі слуг і спитав, що це означає. 27 І сказав він йому: Твій брат повернувся, і твій батько зарізав відгодоване теля, бо прийняв його здоровим. 28 І розгнівався він і не хотів увійти. Тому вийшов його батько та й благав його. 29 А він, відповівши, сказав батькові своєму: «Ось стільки років я служу тобі, і ніколи не порушив твоєї заповіді, а ти ніколи не дав мені й козеняти, щоб я повеселився з друзями моїми». 30 А як прийшов син твій, що проїдав маєток твій з блудницями, ти зарізав для нього відгодоване теля. 31 І сказав Він йому: Сину, ти завжди зо Мною, і все Моє — Твоє. 32 Веселітися та тішитися нам годиться, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся.
2