Гедеон, могутній чоловік хоробрості Судді 6 1 І сини Ізраїлеві чинили зло в очах Господніх, і Господь віддав їх у руку Мідіяна на сім років. 2 І рука мідіянітян стала сильнішою над Ізраїлем, і через мідіянітян сини Ізраїля зробили собі печери в горах, печери та твердині. 3 І сталося, коли Ізраїль посіяв, то прийшли мідіянітяни, амаликити та сини сходу, і вони зійшли на них; 4 І вони розташувалися табором проти них, і нищили врожай землі аж до Гази, і не залишили Ізраїлеві жодної поживи, ні овець, ні волів, ні ослів. 5 Бо вони прийшли з худобою своєю та наметами своїми, і прийшли так багато, як сарана; бо їм та їхнім верблюдам не було числа; і вони ввійшли в землю, щоб спустошити її. 6 І Ізраїль дуже збіднів через мідіянітян, і сини Ізраїля кликали до Господа. 7 І сталося, коли сини Ізраїля кликали до Господа через мідіянітян, 8 що Господь послав пророка до синів Ізраїля, який сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас з Єгипту, і вивів вас з дому рабства; 9 І Я визволив вас з руки єгиптян та з руки всіх, хто вас гнобив, і прогнав їх перед вами, і дав вам їхній край; 10 І сказав Я вам: Я — Господь, Бог ваш; не бійтеся богів аморейських, що в їхньому краї ви живете. Та ви не послухалися Мого голосу. 11 І прийшов Ангел Господній, і сів під дубом, що був в Офрі, що належав Йоашу, синові Авіезрею. А син його Гедеон молотив пшеницю в чавилі, щоб сховати її від мідіянітян. 12 І з'явився йому Ангел Господній і сказав йому: Господь з тобою, хоробрий мужу! 13 І сказав йому Гедеон: «О, Господи мій, якщо Господь з нами, то чому ж усе це сталося з нами? І де всі Його чуда, про які розповідали нам наші батьки, кажучи: Хіба ж не Господь вивів нас з Єгипту? А тепер Господь покинув нас і віддав нас у руки мідіянітян?» 14 І Господь поглянув на нього та й сказав: «Іди з цією силою своєю, і ти спасеш Ізраїля з руки мідіянітян. Хіба ж не Я послав тебе?» 15 І сказав він йому: «Господи мій, чим я врятую Ізраїля? Ось мій рід бідний у Манассії, а я найменший у домі батька мого».
1
Гедеон, могутній чоловік хоробрості
16 І сказав йому Господь: «Я буду з тобою, і ти поб'єш мідіянітян, як одного чоловіка». 17 І сказав він йому: Якщо я знайшов милість у очах твоїх, то покажи мені знак, що ти говориш зі мною. 18 Не йди звідси, благаю тебе, доки я не прийду до тебе, і не принесу дарунка мого, і не покладу його перед тобою. А він відказав: Я залишуся, доки ти не вернешся. 19 І Гедеон увійшов, і приготував козеня та прісні коржі з ефи борошна, м’ясо поклав у кошик, а юшку налив у горщик, і виніс до Нього під дуб, і приніс. 20 І сказав йому Ангел Божий: «Візьми м’ясо та прісні коржі, та й поклади їх на цю скелю, а юшку вилий». І він так і зробив. 21 Тоді Ангел Господній простягнув кінець палиці, що була в його руці, і доторкнувся м’яса та опрісноків. І вийшов вогонь із скелі, та й поїв м’ясо та опрісноки. І Ангел Господній зник з поля його зору. 22 І зрозумів Гедеон, що це ангел Господній, і сказав Гедеон: «О, Господи Боже, бо я бачив ангела Господнього обличчям до обличчя». 23 І сказав йому Господь: Мир тобі, не бійся, не помреш! 24 Тоді Гедеон збудував там жертовник Господеві й назвав його: Єгова-шалом. Він і донині в Офрі Авіезріїв. 25 І сталося тієї ж ночі, що Господь сказав йому: Візьми молодого бичка батька твого, другого бичка семи років, і зруйнуй жертовник Ваала, що має батька твого, і зрубай гай, що біля нього. 26 І збудуй жертовник Господу, Богу твоєму, на верхівці цієї скелі, на призначеному місці, і візьми другого бичка, і принеси цілопалення на дровах з гаю, який ти зрубаєш. 27 Тоді Гедеон взяв десятьох чоловіків зі своїх рабів і зробив так, як сказав йому Господь. І сталося, що він боявся дому свого батька та людей міста, і не міг зробити цього вдень, то зробив це вночі. 28 І встали люди того міста рано-вранці, аж ось жертовник Ваала зруйнований, і гай, що був біля нього, зрубаний, і другого бичка принесений у жертву на збудованому жертовнику. 29 І сказали вони один одному: «Хто це зробив?» І коли вони розпитали й запитали, то сказали: «Гедеон, син Йоаша, це зробив». 30 Тоді люди того міста сказали Йоашу: «Виведи свого сина, щоб він помер, бо він зруйнував жертовник Ваала та вирубав гай, що був біля нього». 31 І сказав Йоаш усім, хто стояв проти нього: Чи ви будете благати за Ваала? Чи ви його врятуєте? Хто буде благати за нього, нехай буде вбитий, поки ще ранок. Якщо він бог, нехай сам за себе благає, бо його жертовник зруйновано. 32 Тому того дня він назвав його Єруббаалом, кажучи: «Нехай Ваал судиться з ним, бо він зруйнував його жертовник». 33 Тоді зібралися всі мідіянітяни, амаликити та сини сходу, перейшли та розташувалися табором у долині Їзреел. 34 Але Дух Господній зійшов на Гедеона, і він засурмив у сурму, і Авіезер зібрався за ним. 35 І послав він послів по всьому Манассії, і всі вони зібралися за ним; і послав він послів до Асира, і до Завулона, і до Нефталима, і вони вийшли їм назустріч. 36 І сказав Гедеон до Бога: Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як Ти сказав, 37 Ось, я постелю на тік вовняне руно, і якщо роса буде тільки на руні, а на всій землі зовні сухо, тоді я знатиму, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як Ти говорив. 38 І так сталося: він устав рано-вранці, змахнув руно та вичавив з нього росу, повну чашу води. 39 І сказав Гедеон до Бога: «Нехай не палає гнів Твій на мене, і я скажу лише цей раз. Нехай я спробую лише цей раз з руном: нехай буде сухо тільки на руні, а на всій землі нехай буде роса». 40 І зробив Бог так тієї ночі, бо сухо було тільки на руні, а на всій землі була роса.
2
Гедеон, могутній чоловік хоробрості
Судді 7 1 Тоді Єруббаал, він же Гедеон, та ввесь народ, що був з ним, устали рано-вранці й таборували біля криниці Харод. Мідіянітянське військо було на північ від них, біля пагорба Море, в долині. 2 І сказав Господь до Гедеона: «Народу, що з тобою, забагато, щоб Я віддав мідіянітян у їхні руки, щоб Ізраїль не пишався переді Мною, кажучи: Моя рука спасла мене». 3 А тепер проголоси в уші народу, кажучи: Хто боїться та лякається, нехай повернеться та піде рано з гори Гілеад. І повернулося з народу двадцять дві тисячі, а залишилося десять тисяч. 4 І сказав Господь до Гедеона: «Народу ще забагато; зведи їх до води, і там Я випробую їх для тебе. І станеться, про кого Я скажу тобі: Нехай піде з тобою, той піде з тобою; а про кого Я скажу тобі: Нехай не піде з тобою, той не піде». 5 І він звів народ до води. І сказав Господь Гедеонові: Кожного, хто хлепче воду язиком своїм, як хлепче собака, поставиш окремо; так само кожного, хто схиляється на коліна свої, щоб пити. 6 А число тих, що хлептали, підносячи руку до рота, було триста чоловіків; а вся решта народу падала на коліна, щоб пити воду. 7 І сказав Господь до Гедеона: Трьома сотнями чоловіків, що хлептали, Я врятую вас і віддам мідіянітян у ваші руки. А всі інші народи нехай ідуть кожен до свого місця. 8 І народ взяв у свої руки їжу та свої сурми. А він відпустив усіх ізраїльтян, кожного до їхнього намету, а тих триста чоловіків затримав. Мідіянський табір був під ним у долині. 9 І сталося тієї ж ночі, що Господь сказав йому: Устань, зійди до табору, бо Я віддав його в твої руки. 10 А коли боїшся йти, то зійди до табору ти з Фурою, рабом твоїм. 11 І ти почуєш, що вони скажуть, і потім твої руки зміцняться, щоб піти до табору. Тоді він зійшов з Пурою, своїм слугою, до зовнішнього боку озброєних людей, що були в таборі. 12 А мідіянітяни, амаликити та всі сини сходу лежали в долині, немов сарана, за численністю; а їхні верблюди були без числа, як пісок приморський за численністю. 13 І прийшов Гедеон, аж ось один чоловік розповідав сон своєму товаришеві, кажучи: «Снився мені сон, і ось ячмінний хлібний коржик упав у мідіянський табір, і прилетів до намету, та й ударив його, так що той упав, і перекинув його, так що намет лежав навкруги». 14 А його друг відповів і сказав: «Це не що інше, як меч Гедеона, сина Йоаша, мужа Ізраїля, бо в його руки Бог віддав мідіянців та все військо». 15 І сталося, як Гедеон почув розповідь про сон та його тлумачення, то вклонився, і повернувся до Ізраїлевого табору, та й сказав: «Вставайте, бо Господь віддав у ваші руки мідіянський табір». 16 І він поділив триста чоловіків на три загони, і дав кожному в руку сурму, а також порожні глечики та лямпи всередині глечиків. 17 І сказав він їм: «Подивіться на мене й зробіть так само. І ось, як я вийду за межі табору, то зробите й ви, як зроблю я». 18 Коли я засурмлю в сурму, я та всі, хто зо мною, тоді засурміть і ви в сурми з усіх боків усього табору та й вигукніть: Меч Господній та Гедеонов! 19 І вийшов Гедеон та сто чоловіків, що були з ним, до зовнішнього краю табору на початку середньої сторожі; вони щойно поставили сторожу, і засурмили в сурми, і розбили глечики, що були в їхніх руках. 20 І засурмили три загони в сурми, і розбили глеки, і тримали лямпи в лівій руці, а сурми в правиці, щоб сурмити ними. І вони кричали: Меч Господній та Гедеонов! 21 І кожен стояв на своєму місці навколо табору, і все військо побігло, і кричало, і повтікало. 22 І засурмили три сотні в сурми, і Господь обернув меча кожного проти його ближнього по всьому табору. І втекло табір до Бетшітти в Церераті, і до границі Авел-Мехоли, до Таббату.
3
Гедеон, могутній чоловік хоробрості
23 І зібралися ізраїльтяни з Нефталима, і з Асира, і з усього Манасії, і гналися за мідіянітянами. 24 І послав Гедеон послів по всій горі Єфрема, кажучи: Зійдіть проти мідіянітян і переберіть перед ними воду до Бет-Бари та Йордану. Тоді всі єфремляни зібралися разом і перебрали воду до Бет-Бари та Йордану. 25 І схопили вони двох князів мідіянських, Орева та Зеева, і вбили Орева на скелі Орев, а Зеева вбили на виноградному давилі Зеева. І переслідували мідіянців, і принесли голови Орева та Зеева до Гедеона на той бік Йордану.
Судді 8 1 І сказали йому люди Єфрема: «Чому ти так нам зробив, що не покликав нас, коли йшов воювати з мідіянітянами?» І вони суворо дорікали йому. 2 І сказав він до них: Що ж я зробив такого, як ви? Хіба збирання винограду в Єфрема не краще, ніж збирання винограду в Авіезера? 3 Бог віддав у ваші руки мідіянських князів, Орева та Зеева, і що я міг зробити таке, як ви? Тоді їхній гнів на нього вщух, коли він це сказав. 4 І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та триста чоловіків, що були з ним, змучені, але гналися за ними. 5 І сказав він до людей Суккоту: Дайте, будь ласка, буханців хліба людям, які йдуть за мною, бо вони знесилені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянськими. 6 І сказали князі Суккоту: Чи вже рука Зеваха та Цалмунни в твоїй руці, щоб ми давали хліб твоєму війську? 7 І сказав Гедеон: Тому, коли Господь віддасть Зеваха та Цалмунну в мої руки, тоді я роздеру ваше тіло терням пустелі та будяччям. 8 І він пішов звідти до Пенуелу, і говорив з ними те саме. І відповіли йому люди Пенуелу, як відповіли йому люди Суккоту. 9 І він також сказав людям Пенуелу, кажучи: Коли я повернуся з миром, я зруйную цю вежу. 10 Зевах же та Цалмунна були в Каркорі, а з ними їхні війська, близько п'ятнадцяти тисяч чоловіка, усі, що залишилися з усього війська синів сходу; бо впало сто двадцять тисяч чоловіка, що витягали мечі. 11 І пішов Гедеон дорогою тих, що жили в наметах на схід від Новаху та Йогбеги, і побив табір, бо табір був безпечний. 12 А коли Зевах та Цалмунна втекли, він погнався за ними, і схопив двох мідіянських царів, Зеваха та Цалмунну, і привів у замішання все військо. 13 А Гедеон, син Йоаша, повернувся з бою ще до сходу сонця, 14 І схопив він юнака з суккотських мешканців і розпитав його. І той описав йому суккотських князів та старших його, сімдесят сімнадцять чоловіків. 15 І прийшов він до людей Суккоту та й сказав: «Ось Зевах та Цалмунна, якими ви докоряли мені, кажучи: Чи вже руки Зеваха та Цалмунни в твоїй руці, щоб ми давали хліба твоїм стомленим людям?» 16 І взяв він старших міста, терня пустелі та будяччя, і навчав ними людей Суккоту. 17 І він зруйнував вежу Пенуїла, і повбивав чоловіків міста. 18 І сказав він до Зеваха та Цалмунни: «Що це за люди, яких ви вбили на Фаворі?» А вони відповіли: «Які ж вони, як ти, — кожен з них був схожий на царських дітей». 19 А він відказав: «Це були мої брати, сини моєї матері. Як живий Господь, якби ви залишили їх живими, я б вас не повбивав». 20 І сказав він первістку своєму Єтерові: «Устань і повбий їх!» Та юнак не витягнув меча, бо боявся, бо був ще юнак.
4
Гедеон, могутній чоловік хоробрості
21 Тоді Зевах та Цалмунна сказали: «Устань ти та напади на нас, бо який чоловік, така й сила його». І Гедеон устав, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав прикраси, що були на шиях їхніх верблюдів. 22 І сказали ізраїльтяни Гедеону: Пануйте над нами, ти й син твій, і син твого сина, бо ти визволив нас з руки мідіянців. 23 І сказав їм Гедеон: «Я не буду панувати над вами, ані син мій не буде панувати над вами, Господь буде панувати над вами». 24 І сказав їм Гедеон: «Прошу я у вас одне: дайте мені кожен по сережці зі своєї здобичі. Бо в них були золоті сережки, бо вони були ізмаїльтяни.» 25 А вони відповіли: «Ми охоче дамо їх». І розстелили вони одяг, і кидали туди кожен сережки зі своєї здобичі. 26 А вага золотих сережок, що він просив, була тисяча й сімсот шеклів золота, окрім оздоб, намист та пурпурового одягу, що були на царях Мідіяну, та окрім ланцюгів, що були на шиях їхніх верблюдів. 27 І зробив з нього Гедеон ефод, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І весь Ізраїль ходив туди за ним, блудуючи. Це стало пасткою для Гедеона та для його дому. 28 Так був упокорений Мідіян перед синами Ізраїля, так що вони більше не підіймали своєї голови. І країна була в мирі сорок років за днів Гедеона. 29 І пішов Єруббаал, син Йоаша, та й осівся у своєму домі. 30 І було в Гедеона сімдесят синів, що народилися від його черев, бо він мав багато жінок. 31 І його наложниця, що була в Сихемі, також породила йому сина, і він назвав йому ім'я Авімелех. 32 І помер Гедеон, син Йоаша, у добрій старості, і був похований у гробниці батька свого Йоаша в Офрі Авіезрійській. 33 І сталося, як тільки Гедеон помер, сини Ізраїля знову почали блудити за Ваалами, і зробили собі за бога Ваал-Берита. 34 І не пам'ятали сини Ізраїлеві Господа, Бога свого, що визволив їх з руки всіх їхніх ворогів навкруги. 35 І не виявили вони ласки до дому Єруббаала, тобто Гедеона, за всім тим добром, яке він зробив Ізраїлеві.
Розбивка вірш за віршем Історія Гедеона в розділах 6-8 книги Суддів є однією з найпереконливіших оповідань у Біблії. Вона описує цикл повстань та гноблення нації, неохочий та боязкий заклик несподіваного героя, дивовижну військову перемогу, здобуту лише 300 воїнами, та складні наслідки успіху.
Розділ 6: Гніт, заклик і підготовка Вірші 1–6 (Гніт мідіянітян): Через те, що Ізраїль чинив зло в очах Господа, Бог віддав їх у руки мідіянітян на сім років. Мідіянітяни, амаликити та сини сходу спустошували землю, знищуючи посіви та худобу, змушуючи ізраїльтян ховатися в ямах, печерах та горах. Вірші 7–10 (Пророчий докір): Коли Ізраїль кликав до Господа через мідіянітян, Бог послав пророка, щоб нагадати їм про Свою благодать — як Він вивів їх з Єгипту та наказав їм не боятися богів аморейців — проте вони не послухалися Його голосу. Вірші 11–16 (З'являється Ангел Господній): Ангел Господній прийшов і сів під дубом в Офрі, що належав Йоашу, синові Авіезрею. Його син, Гедеон , молотив пшеницю в
5
Гедеон, могутній чоловік хоробрості
виноградному давилі, щоб сховати її від мідіянітян. Ангел проголосив: «Господь з тобою, хоробрий мужу». Гедеон поставив це під сумнів, вказуючи на бідність Ізраїлю та своє низьке становище в домі батька. Господь запевнив його, кажучи: «Я буду з тобою». Вірші 17–24 (Знак прийняття): Гедеон попросив знак, щоб довести, що це справді говорить Бог, готуючи м’ясо та прісні коржі. Коли Ангел торкнувся жертви кінчиком свого посохла, вогонь піднявся зі скелі та поглинув її, а Ангел зник. Зрозумівши, хто це, Гедеон злякався за своє життя, але Господь сказав йому: «Мир тобі; не бійся, ти не помреш». Гедеон збудував там жертовник, названий Єгова-шалом (Господь є мир). Вірші 25–32 (Знищення жертовника Ваала): Тієї ж ночі Бог наказав Гедеону взяти другого бика свого батька та зруйнувати жертовник Ваала, вирубавши дерев'яний гай (Ашеру) поруч із ним. Гедеон зробив це вночі з десятьма слугами зі страху перед своєю родиною та городянами. Коли наступного ранку його знайшли, городяни вимагали його смерті, але Йоаш захистив його, сказавши: «Чи будете ви судитися за Ваала?... нехай він сам судиться за свою справу». Через це Гедеона назвали Єруббаалом («Нехай Ваал судиться проти нього»). Вірші 33–35 (Дух Божий дає силу Гедеону): Мідіянітяни та амаликитяни зібралися разом і розташувалися табором у долині Єзреел. «Дух Господній зійшов на Гедеона» (буквально одягнув його), і він засурмив у сурму, зібравши родичів Авіезера, Ашера, Завулона та Нефталима, щоб вони пішли за ним. Вірші 36–40 (Знак руна): Все ще шукаючи заспокоєння, Гедеон попросив у Бога знак, використовуючи вовняне руно. Спочатку він попросив роси лише на руні, поки земля залишалася сухою; Бог дав це. Далі він попросив, щоб руно було сухим, поки на землі була роса; Бог зробив і це.
Розділ 7: Зменшена армія та перемога над мідіянами Вірші 1–3 (Зведення армії до мінімуму): Єруббаал (Гідеон) та його армія розташувалися табором біля криниці Харод, тоді як мідіянітяни були на півночі. Бог сказав Гедеону, що народу забагато , щоб Ізраїль не прославився над Богом. Бог наказав Гедеону оголосити, що кожен, хто боїться, може піти. 22 000 чоловіків пішли , залишивши 10 000. Вірші 4–8 (Випробування водою): Бог сказав, що їх все ще забагато. Він наказав Гедеону привести їх до води, де Він їх розділить. Тих, хто хлюпав воду язиками, як собака (300 чоловіків), було відділено. Тих, хто став навколішки, щоб пити, було відправлено додому. Маючи лише 300 чоловіків, Бог пообіцяв віддати мідіянців у руки Гедеона. Вірші 9–15 (Сон мідіянітян): Тієї ночі Бог сказав Гедеону спуститися до ворожого табору, бо Він передав його в його руки. У супроводі свого слуги Фури Гедеон почув, як мідіянітський воїн розповідав своєму товаришу сон про ячмінний хліб, який упав у мідіянський табір, вдарившись об намет так, що той обвалився. Інший воїн витлумачив його: «Це не що інше, як меч Гедеона... бо в його руки Бог передав мідіянітян». Поклонившись Богові, Гедеон з упевненістю повернувся до своїх людей. Вірші 16–22 (Стратегія з ліхтарями та глечиками): Гедеон розділив 300 чоловіків на три загони. Він дав кожному чоловікові сурму, порожній глечик і смолоскип (лампу) всередині глечика . Вночі оточили табір, вони засурмили в сурми, розбили глечики, тримали смолоскипи в лівій руці, а сурми в правій, і кричали: «Меч Господній і Гедеона!» Паніка
6
Гедеон, могутній чоловік хоробрості
охопила мідіянський табір, і Господь обернув меч кожного проти його ближнього по всьому війську. Вірші 23–25 (Погоня): Ізраїльтяни з племені Нефталим, Ашера та Манасії переслідували мідіянітян, що втікали. Гедеон послав посланців через гору Єфрем, щоб захопити води попереду них у Бет-Барі та Йордані, захопивши та стративши двох мідіянітських князів, Орева та Зеева , голови яких вони принесли Гедеону.
Розділ 8: Переслідування, конфлікти та наслідки Вірші 1–3 (Дипломатичне рішення з Єфремом): Єфремляни гірко скаржилися, що їх не викликали раніше на війну. Гедеон відповів зі смиренням і тактовністю: «Що я зробив тепер порівняно з вами? Хіба ж збирання винограду Єфремового не краще за збір винограду Авіезера?» Його м’яка відповідь відвернула їхній гнів. Вірші 4–9 (Відмова в Суккоті та Пенуелі): Гедеон та його виснажені 300 воїнів перетнули річку Йордан, переслідуючи решту мідіянітських царів, Зеваха та Цалмунну. Вони попросили старійшин Суккоту та Пенуелу хліба, щоб нагодувати втомлене військо, але вожді насміхалися з Гедеона та відмовилися, сказавши, що вони ще не захопили царів. Гедеон попередив їх, що повернеться, щоб покарати їх терням та будяччям. Вірші 10–17 (Покарання та полон): Гедеон зненацька захопив решту мідіянітського війська та захопив царів Зеваха та Цалмунну . Після повернення він покарав старших Суккоту, використовуючи пустельні терни та будяччя, зруйнував вежу Пенуел та вбив чоловіків міста. Вірші 18–21 (Доля царів): Гедеон запитав Зеваха та Цалмунну, яких людей вони вбили на Фаворі, і дізнався, що це його рідні брати. Він наказав своєму старшому синові, Єтеру, вбити їх, але хлопець злякався, бо був ще юнаком. Тоді два царі попросили Гедеона самого вбити їх, і Гедеон убив їх, знявши з ший їхніх верблюдів прикраси у вигляді півмісяців. Вірші 22–27 (Золотий ефод та провина Ізраїлю): Ізраїль намагався зробити Гедеона та його рід спадковими правителями, але Гедеон рішуче відмовився, заявивши: «Господь буде царювати над вами». Однак Гедеон попросив: щоб кожен чоловік дав йому сережку зі своєї здобичі. Він зібрав 1755 шекелів золота та зробив ефод , помістивши його у своєму місті Офрі. На жаль, весь Ізраїль почав блудити за ним там , і він став пасткою для Гедеона та його дому. Вірші 28–35 (Смерть Гедеона та забуття Ізраїлю): Мідіян був підкорений, і земля мала спокій протягом 40 років за життя Гедеона. Гедеон помер у глибокій старості та був похований у гробниці свого батька Йоаша. Відразу після його смерті ізраїльтяни повернулися до духовного перелюбу, поклоняючись Ваал-Бериту та не виявляючи доброти до дому Єруббаала (Гедеона) за все добро, яке він зробив.
Ключові уроки з історії Гедеона Бог використовує неочікуваних та слабких: Гедеон спочатку ховався від страху та вважав свій клан найслабшим у Манассії. Бог навмисно зменшив його армію з 32 000 до 300, щоб довести, що перемога приходить від божественної сили, а не від людської.
7
Гедеон, могутній чоловік хоробрості
Терпіння з людськими сумнівами: Бог відповів на глибокі сумніви Гедеона та його прохання про знаки (вогонь і руно) з неймовірним терпінням і благодаттю, м’яко зміцнюючи його віру крок за кроком. Справжнє лідерство передбачає смирення: Гедеон успішно керував нестабільною племінною політикою (заспокоїв єфремлян) і категорично відмовився від царської влади, визнаючи, що тільки Бог повинен правити над Ізраїлем. Небезпека компромісу в успіху: Незважаючи на його неймовірні перемоги, створення Гедеоном золотого ефода стало духовною пасткою (ідолопоклонством) для його родини та народу, доводячи, що духовна пильність потрібна навіть — і особливо — після великого тріумфу.
8