Девора, Барак та Яїл Судді 4 1 І сини Ізраїля знову чинили зло в очах Господніх, коли Егуд помер. 2 І передав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Хацорі; воєначальником його війська був Сісера, що мешкав у Харошеті-Гумані. 3 І кликали сини Ізраїлеві до Господа, бо в нього було дев'ятсот залізних колісниць, і він двадцять років сильно гнобив синів Ізраїлевих. 4 А Девора, пророчиця, жінка Лапідота, судила Ізраїля того часу. 5 І жила вона під пальмою Девори між Рамою та Бет-Елом на горі Єфрема; і сини Ізраїля приходили до неї на суд. 6 І послала вона, і покликала Барака, сина Авіноама, з Кедешнафталі, та й сказала йому: «Хіба Господь, Бог Ізраїлів, не наказав, кажучи: Іди, підійди на гору Фавор і візьми з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефталимових та з синів Завулонових?» 7 І приведу до тебе, до річки Кішон, Сісеру, вождя війська Явіна, з його колісницями та його багатолюдством, і віддам його в твої руки. 8 І сказав їй Барак: Якщо ти підеш зо мною, то піду, а якщо ти не підеш зо мною, то я не піду. 9 А вона сказала: «Я піду з тобою, тільки ця дорога, якою ти підеш, не буде тобі на честь, бо Господь віддасть Сісеру в руки жінки». І встала Девора, і пішла з Бараком до Кедешу. 10 І скликав Барак Завулона та Нефталима до Кедешу, і пішов сам, і десять тисяч чоловік були йому на піднозі; і Девора пішла з ним. 11 А Хевер, кенеянин, з синів Ховава, тестя Мойсеєвого, відділився від кенеїв і розкинув намет на рівнині Цаанаїм, що біля Кедешу. 12 І вони сповістили Сісері, що Барак, син Авіноама, пішов на гору Фавор. 13 І зібрав Сісера всі свої колісниці, дев'ять сотень залізних колісниць, та ввесь народ, що був з ним, з Харошету-Гебреї до потоку Кішон. 14 І сказала Девора до Барака: «Уставай, бо це той день, коли Господь віддав Сісеру в твою руку. Хіба ж не Господь вийшов перед тобою?» І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловік.
1
Девора, Барак та Яїл
15 І Господь вивів у замішання Сісеру та всі його колісниці та все його військо вістрям меча перед Бараком, так що Сісера зіскочив з колісниці та й утік пішки. 16 Барак женувся за колісницями та за військом аж до Харошет-Гарошет-Гарош, і все військо Сісери впало від вістря меча, і не залишилося жодного чоловіка. 17 А Сісера втік пішки до намету Яелі, жінки Хевера кенеянина, бо був мир між Явіном, царем Хацору, та домом Хевера кенеянина. 18 І вийшла Яїл назустріч Сісері й сказала йому: «Зайди, пане мій, зайди до мене, не бійся». І зайшов він до неї до намету, а вона накрила його плащем. 19 І сказав він їй: Дай мені трохи води напитись, бо я спраглий. І вона відкрила бурдюк молока, напоїла його та й накрила його. 20 І сказав він їй: «Стань при вході намету, і коли хтось прийде й запитає тебе, кажучи: Чи є тут хто?», ти скажеш: «Ні». 21 Тоді Яїл, жінка Хевера, взяла цвяха з намету, взяла в руку молоток і тихенько підійшла до нього, вбила цвяха йому в скроні та встромила його в землю, бо він міцно спав і був стомлений. І він помер. 22 І ось, Барак гнався за Сісерою, а Яїл вийшла йому назустріч і сказала йому: «Ходімо, я покажу тобі чоловіка, якого ти шукаєш». І коли він увійшов до її намету, аж ось Сісера лежить мертвий, а цвях у скронях його. 23 І того дня Бог упокорив Явіна, царя ханаанського, перед синами Ізраїля. 24 І рука Ізраїлевих синів міцніла, і вона була сильнішою над Явіном, царем ханаанським, аж поки вони не знищили Явіна, царя ханаанського.
Судді 5 1 Тоді того дня Девора та Барак, син Авіноама, співали: 2 Хваліть Господа за помсту Ізраїлеву, коли народ добровільно жертвував собою. 3 Слухайте, царі, почуйте, князі: я, я буду співати Господу, я буду співати хвалу Господу, Богу Ізраїля! 4 Господи, коли Ти виходив із Сеїру, коли Ти йшов із поля Едомського, земля тремтіла, і небо капало, а хмари також капали водою. 5 Гори розтанули перед Господом, навіть той Синай перед Господом, Богом Ізраїля. 6 За днів Шамґара, сина Анатового, за днів Яелі, дороги були порожні, а подорожні ходили стежками бічними. 7 Мешканці сіл перестали жити в Ізраїлі, аж поки не повстала я, Девора, аж поки не повстала я, мати в Ізраїлі. 8 Вони обрали нових богів; тоді була війна в брамах: чи був видний щит чи спис у сорока тисяч в Ізраїлі? 9 Моє серце до правителів Ізраїля, що добровільно жертвували себе серед народу. Благословляйте Господа! 10 Говоріть ви, що їздите на білих ослах, що сидите на суді та ходите дорогою. 11 Ті, що врятовані від шуму лучників у місцях водопостачання, там будуть розповідати про праведні діла Господні, навіть про праведні діла для мешканців Його сіл в Ізраїлі; тоді народ Господній зійде до воріт. 12 Прокинься, прокинься, Деворо! Прокинься, прокинься, заспівай пісню! Устань, Бараку, і веди полонених своїх, сину Авіноамів! 13 Тоді Він дав владу над шляхетними серед народу тому, хто залишився; Господь дав мене владу над сильними. 14 Від Єфрема вийшов їхній корінь проти Амалика; за тобою, Веніямине, серед твого народу; від Махіра зійшли намісники, а від Завулона ті, що тримають перо писаря.
2
Девора, Барак та Яїл
15 І князі Іссахара були з Деворою, Іссахар та Барак; його було послано пішки в долину. Для військ Рувимових були великі думки на серці. 16 Чого ти сидиш між кошарами, щоб слухати бекання отар? Для відділів Рувимових були великі серцеві випробування. 17 Гілеад перебував по той бік Йордану, а Дан чому перебував на кораблях? Асир перебував на березі моря та мешкав у своїх проломах. 18 Завулон та Нефталим були народом, який наражав своє життя на смерть на пагорбах поля. 19 І прийшли царі й воювали, і воювали з царями ханаанськими в Таанаху при водах Меґіддо, і не взяли вони жодного зиску за гроші. 20 Вони воювали з небес; зорі на своїх курсах воювали проти Сісери. 21 Річка Кішон змила їх, та стародавня річка, річка Кішон. Душе моя, ти потоптала силу. 22 Тоді копита коней були зламані через стрибки, стрибки їхніх могутніх воїнів. 23 Прокляніть Мероз, — сказав Ангол Господній, — гірко прокляніть його мешканців, бо вони не прийшли на допомогу Господеві, на допомогу Господеві проти лицаря. 24 Благословенна буде Яїл, жінка Хевера Кенеянина, благословенна буде вона між жінками в наметі. 25 Він попросив води, і вона дала йому молока; вона принесла масло в пишній мисці. 26 Вона простягнула руку свою до цвяха, а правицю свою до молотка робітників, і молотком ударила Сісеру, відрубала йому голову, пробивши й розтрощивши його скроні. 27 До її ніг він вклонився, упав, ліг: до її ніг він вклонився, упав: де вклонився, там упав мертвий. 28 Мати Сісери визирнула у вікно й скрикнула крізь ґрати: «Чому так довго не приїжджає його колісниця? Чому зволікають колеса його колісниць?» 29 Її мудрі пані відповідали їй, так, вона сама собі відповідала, 30 Хіба ж вони не поспішили, хіба ж не поділили здобич? Кожному чоловікові дівчина чи дві, Сісері здобич різнокольорова, здобич різнокольорового шиття, різнокольорове шиття з обох боків, на шиї тих, хто забирає здобич? 31 Нехай же згинуть усі вороги Твої, Господи, а ті, хто любить Його, нехай будуть, як сонце, що сходить у своїй силі. І земля мала спокій сорок років.
Коментар Розповідь про Девору, Барака та Яїл, що міститься в розділах 4 та 5 книги Суддів описує одне з найвражаючих визволень Ізраїлю від іноземного гноблення. У ньому підкреслюється божественний суверенітет, мужнє лідерство та те, як Бог використовує несподівані інструменти для досягнення Своїх цілей.
Частина 1: Розбивка вірш за віршем Судді, розділ 4: Розповідь про визволення Вірші 1–3: Гріх Ізраїлю та жорстоке гноблення Після смерті судді Егуда ізраїльтяни знову чинили зло в очах Господа. Внаслідок цього Бог віддав їх у руки Явіна, царя ханаанського (який правив у Хацорі), військовим командиром якого був Сісера . Сісера жорстоко гнобив Ізраїль протягом двадцяти років, використовуючи грізну військову силу з 900 залізних колісниць . Діти Ізраїля волали до Господа про допомогу.
3
Девора, Барак та Яїл
Вірші 4–9: Покликання Девори та Барака Девора , пророчиця та дружина Лапідота, судила Ізраїль у цей час, сидячи під пальмою Девори. Вона посилає по Барака, сина Авіноама, і передає наказ від Бога: він має взяти 10 000 чоловіків з племені Нефталимів та Завулонів на гору Фавор, і Бог приведе Сісеру та його колісниці до річки Кішон. Барак відповідає умовно: «Якщо ти підеш зі мною, то піду я; а якщо ти не підеш зі мною, то я не піду» . Девора погоджується піти, але пророкує, що ця подорож не принесе йому особистої честі , бо Господь продасть Сісеру в руки жінки. Вірші 10–16: Битва на горі Фавор і Кішоні Барак скликає Завулона та Нефталима до Кадешу, збираючи 10 000 послідовників, а також Девору. Коли Сісера почув про це, він зібрав свої 900 залізних колісниць та все своє військо до річки Кішон. Девора наказав Бараку встати, вигукуючи: «Хіба Господь не вийшов перед тобою?» Барак веде своїх людей вниз з гори, і Господь бентежить (розбиває вщент) Сісеру та його військо . Військо Сісери було повністю знищене лезом меча, не залишивши жодної людини в живих, а Сісера покинув свою колісницю та втік пішки. Вірші 17–22: Яїл та поразка Сісери Сісера тікає до намету Яелі , дружини Хевера Кенеянина, бо між царським домом Явіна та родиною Хевера панує мир. Яелі виходить йому назустріч, запрошує його всередину та накриває. Сісера просить води; замість цього вона дає йому масла (кисле молоко) у величній мисці . Знесилений та довірливий, Сісера міцно засинає. Яелі тихо бере в руку цвях для намету та молоток , тихо підходить до нього та вбиває цвях крізь його скроні в землю, миттєво вбиваючи його. Коли Барак прибуває в погоню, Яелі показує йому мертвого ворожого командира, виконуючи пророцтво Девори. Вірші 23–24: Підкорення царя Явіна Того дня Бог упокорив Явіна, царя ханаанського, перед синами Ізраїля, і рука Ізраїля процвітала та перемагала його, аж поки він не був знищений. Судді, розділ 5: Пісня Девори та Барака Вірші 1–5: Хвала Господу Девора та Барак співають пісню тріумфу, прославляючи Бога за добровільних лідерів та охочий народ Ізраїлю. Вони згадують величну, вражаючу присутність Бога, коли Він йшов із Сеїру та Едому. Вірші 6–11: Спустошення Ізраїлю обернулося справедливістю Пісня згадує темні дні гноблення, коли дороги були порожніми, а селяни ховалися, доки Девора не постала «матір’ю в Ізраїлі» . Вона запрошує правителів, суддів та простих городян, які зібралися біля водопоїв, щоб розповісти про праведні діяння та акти визволення Господа. Вірші 12–18: Охочі племена проти самовдоволених племен Тріумфальний заклик лунає до Барака відвести полонених. У пісні детально описується, які племена охоче зголосилися — Єфрем, Веніямин, Махір, Завулон, Іссахар та Нефталим — і різко докоряються тим, хто залишився біля своїх кошар чи узбережжя, таким як Рувим, Дан та Асир . Вірші 19–23: Космічна битва та прокляття Мероза Царі Ханаану воювали, але «зорі на своїх шляхах воювали проти Сісери» (що свідчить про божественне втручання, ймовірно, проливний дощ перетворив річку Кішон на повінь, яка
4
Девора, Барак та Яїл
паралізувала залізні колісниці). Стародавня річка Кішон змила ворога. Гірке прокляття виноситься на місто Мероз, бо вони не вийшли «на допомогу Господу проти сильних». Вірші 24–27: Шанування мужності Яелі Яїл у наметі прославляють як «благословенну з жінок» . Пісня яскраво описує її рішучий вчинок — вона простягає руку до молотка та вбиває цвях у голову Сісери, після чого він опускається і впадає мертвим до її ніг. Вірші 28–30: Іронія матері Сісери Драматична, іронічна віньєтка переходить до матері Сісери, яка дивиться у своє ґратчасте вікно, тривожно розмірковуючи, чому колісниця її сина так повільно повертається. Її мудрі жінки втішають її ілюзією, що він лише ділить здобич — полонених та багаті вишивки — не знаючи, що він уже мертвий. Вірш 31: Заключна молитва Пісня завершується потужною молитвою: «Нехай так загинуть усі вороги Твої, Господи, а ті, хто любить Його, нехай будуть, як сонце, що сходить у своїй силі». Після цієї перемоги земля мала спокій на сорок років .
Частина 2: Ключові уроки та їх застосування в житті Бог використовує неймовірне та звичайне: Визволення прийшло не через традиційну імперську армію з елітною зброєю, а через звичайну жінку (Яїл), яка використовувала кілок для домашнього намету та молоток, демонструючи, що Бог із задоволенням використовує скромні інструменти для надзвичайних цілей. Небезпека духовного нейтралітету та самовдоволення: Пісня Девори люто критикує племена, які залишилися вдома (як Рувим і Дан), і проклинає Мероза за відмову допомогти. Духовний нейтралітет у часи моральної кризи трактується як опозиція; віруючі покликані до активної участі, а не до комфортного статусу спостерігача. Сила партнерства та підбадьорення: Барак усвідомив свою потребу в духовному заземленні, попросивши Девору супроводжувати його в битві. Бог часто будує наші духовні та практичні перемоги навколо спільноти, взаємної відповідальності та благочестивого партнерства, а не ізольованого індивідуалізму. Повернення слави Богові: Відразу після досягнення величезного військового успіху Девора та Барак не вихвалялися власною тактичною майстерністю; натомість вони вибухнули піснею поклоніння, приписуючи всю славу, історичну могутність та перемогу Господу. У періоди особистого чи професійного тріумфу навмисна хвала та смирення допомагають нам зосередитися на справжньому джерелі нашої сили.
5