Міжнародні проекти КІМ ім Р.М.Глієра

Міжнародні проекти КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ ІМ. Р. М. ГЛІЄРА

Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра 2015

ФЕСТИВАЛЬ МИСТЕЦТВ «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ БЕРЕЗЕНЬ» Традиція проведення щорічних творчих звітів найстарішого професійного музичного мистецького навчального закладу України – Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра – перед музичною громадськістю існує більше 60 років. Зростання навчального закладу, виконавських можливостей та професіоналізму його студентів потребувало нових більш масштабних і сучасних форм як для творчих звітів «глієрівців», так і більш активної діяльності в культурно-мистецькому процесі. Так 20 років тому народилася ідея проведення творчих звітів як щорічних міських фестивалів мистецтв «Шевченківський березень». Назва фестивалю відповідає не лише часу його проведення. Його ідеї та зміст випливають із розуміння значення творчості та особистості Тараса Шевченка як духовного батька українського народу. Мета фестивалю: • збереження та розвиток вітчизняних культурних традицій як основи інтеграції країни у світовий мистецьких простір; • пропаганда українського музичного, поетичного, образотворчого, театрального мистецтва, фольклорної, популярної та джазової музики; • привернення уваги до діяльності КІМ ім. Р. М. Глієра як визначного навчального закладу України та його внеску в сучасний європейський та світовий мистецький процес; • демонстрація кращих творчих здобутків студентів у сольних, ансамблевих, хорових та оркестрових виступах; • заохочення талановитих молодих музикантів, сприяння артистичному становленню майбутніх зірок національної школи; • впровадження комплексної системи виховання, формування та професійного становлення студентів; • залучення бажаючих надати моральну та матеріальну підтримку нашому навчальному закладу, а також одержати у ньому професійну музичну освіту. Партнери. «Шевченківський березень» проводиться з 1995 р. на кращих сценах Києва за активної співпраці з провідними творчими установами та навчальними закладами. Нашими партнерами в цій культурній акції стали: НСКУ, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, Національна філармонія України, Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка, Національний музей Т. Г.Шевченка, Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, Національний університет театру, кіно та телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, Музей видатних діячів української культури та музей М.В.Лисенка, Київський міський будинок учителя, Київський будинок учених НАН України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, київська дитяча школа мистецтв ім. С.В. Турчака та багато інших (повний список додається). Організація фестивалю реалізується за участі студентівпрактикантів. Фестиваль мистецтв є базою таких видів виробничої практики, як виконавська, диригентська, менеджерська, редакторська, практика комп’ютерного

аранжування. Інфраструктура фестивалю містить декілька напрямків творчої діяльності, що позиціонує його саме як фестиваль мистецтв. Уже звичним стало поєднання у фестивальних заходах концертних програм з поетичними вечорами («Пам’яті Кобзаря», XII фестиваль, 2006 р.), художніми виставками (робіт студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, експозицією Київської міської галереї «Лавра», VІІ фестиваль, 2001 р.). Спільні проекти із закладами мистецтва і освіти (концертна постановка опери «Ноктюрн» М. В. Лисенка – спільно з Київським державним хореографічним училищем, VІІ фестиваль, 2001 р. та Державною художньою школою ім. Т. Г. Шевченка, XIII фестиваль 2007 р.), «Молоді виконавці – дітям України» - спільно з Київською дитячою школою мистецтв ім. С. Турчака (XII фестиваль, 2006 р.) Фестиваль охоплює за спрямуванням та побудовою концерти – академічні, фольклорні, джазові, популярної естрадної музики, у яких беруть участь великі виконавські колективи: оркестри (симфонічний, духовий, народних інструментів, big-band, камерний), хори (жіночий, камерний, мішаний), капела бандуристів, ансамбль скрипалів та інші ансамблі, найбільш обдаровані солісти – інструменталісти та вокалісти. Репертуар концертів складають кращі твори вітчизняної та зарубіжної класики, сучасна музика, фольклорні перлини у автентичному варіанті та обробках, джазові мініатюри, твори популярної музики, прем’єри новостворених композицій. У фестивальних програмах за ці роки склалися певні напрямки та традиції. Пріоритетне місце серед них – відзначення річниці від дня народження Т. Г. Шевченка. Це щорічні урочистості та святковий концерт у залі Національного університету ім. Т. Г. Шевченка (за участі студентів та викладачів університету), концерт «Поезія Т. Шевченка у творчості українських композиторів» і Національному музеї Т. Шевченка, концерт, присвячений Кобзареві у музеї М. Лисенка, композиції на вірші Т. Шевченка у концертних програмах фестивалю, музично-літературна композиція «Шевченко і музика» у Київському міському будинку вчителя; • відкриття фестивалю фольклорним святом «Звичаї нашого народу»; • концерти творчого проекту «Молоді виконавці – композиторам України», спрямовані на пропаганду творчості сучасних українських композиторів, які здійснюються у співпраці з Національною спілкою композиторів України; • концерт переможців конкурсу студентів-композиторів пам’яті Івана Карабиця; • концерти творчих проектів «Молоді виконавці – дітям України», «Видатні дати музичного календаря»; • урочисте завершення фестивалю – творчий звіт усього колективу глієрівців на сцені Колонного залу Національної філармонії України. До традиційних концертних напрямків додаються інші форми: виставки, майстер-класи, наукові конференції, конкурси на кращий макет рекламної продукції, презентації; звернення до

нових або маловідомих фактів історії української музики, концертне виконання оперних творів. Практично кожен фестиваль містить нові творчі форми. Часто ініціатива здійснення таких заходів надходить від наших партнерів. Так, за ініціативи МВДУК і музею М.Лисенка в 2002 р. було проведено конкурс на краще виконання творів української музики та кращу музикознавчу роботу з лисенкознавства до 160-річчя М. В. Лисенка. Журі конкурсу очолювали провідні митці України: Р. О. Лисенко, Б. М. Фільц, В. Д. Кирейко та інші видатні музиканти України. За ініціативи члена НСКУ, народної артистки України, професора Ж. Колодуб (вихованки КДМУ) відбувся концерт «Ровесники» (2004 р.), де брали участь випускники КДВМУ – професори НМАУ ім. П.І.Чайковського. За ініціативи Посольства Сербії в Україні було підготовлено концерт з творів фундатора сербської національної класики Стебаня Мокраньца, який у концертах «Шевченківського березня» був присвячений творчості «Двох класиків – М. Лисенка і С. Мокраньца» (2006 р, музей М.Лисенка).

• 2004 р. у рубриці «Гість фестивалю» пройшли творча зустріч, майстер-клас і концерт відомого піаніста Шимона Рухмана (Ізраїль-Італія) з виконання музики XVIII століття на аутентичних інструментах XVIII століття.

• 2006 р. – відзначення 110-річчя від дня народження М. І. Вериківського та В. С. Косенка (творчий проект «Визначні дати музичного календаря») пройшло як підвищення кваліфікації викладачів дитячих музичних шкіл Київської області (ОМО) у Музеї М. Лисенка (лекція-концерт та презентація диска з дитячим репертуаром).

• Концертні вистави опер «Катерина» М. Аркаса, «Сотник» М. Вериківського, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Ноктюрн» та «Утоплена» М. Лисенка (Фестивалі 2000-2013 років.)

• Концерт з творів М. Вериківського «14 маленьких прелюдій для фортепіано» (у виконанні переможців спеціального конкурсу, 2011 р.) У реалізації творчого проекту «Нові та маловідомі факти історії музики» були представлені: • Мелодія з щоденника Т. Шевченка в оркестровці народного артиста України, лауреата Національної премії Тараса Шевченка, професора Л. М. Колодуба (1995 р.) у виконанні симфонічного оркестру; • Фрагменти з листування М. Т. Рильського та М. І. Вериківського з приводу культурної розбудови України (1996 р.); • Нові історичні знахідки з приводу оркестровки Р. М. Глієром гімну «Ще не вмерла Україна» (1997 р.); • Біографічні дані та виконання музики Теодора Акименка (Федора Якименка, брата композитора Якова Степового) – 2003 р.; • Нові історичні дані про виконавську та композиторську діяльність М. В. Лисенка. Виконання лисенківської

каденції до IV фортепіанного концерту Л. Бетховена (1999 р.); На відзначення 170-річчя від дня народження М. В. Лисенка вперше в Україні виконали концерт №4 для фортепіано з оркестром Л. Бетховена з каденцією М. В. Лисенка (редакція народного артиста України, професора М. Б. Степаненка) на сцені Колонного залу ім. М.В.Лисенка Національної філармонії України – Творчий звіт 2012 р.; • Виставка рекламної продукції (переможці студентського конкурсу). Загалом за період існування фестивалю було проведено близько 400 концертів. Програма XX фестивалю мистецтв «Шевченківський березень» 2014 р. була присвячена головній події року – 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка: фольклорне свято «Звичаї нашого народу», «Світова Шевченкіана», у Національному музеї Т. Шевченка відбулось концертне виконання опери Миколи Аркаса «Катерина». Творчий проект «Видатні дати музичного календаря» був представлен у концерті «Антологія української музики» з творів композиторів-ювілярів 2014 року. Творчий звіт солістів та творчих колективів КІМ ім. Р. М. Глієра у Колонному залі ім. М.Лисенка Національної філармонії України та Гала-концерт «І мене в сім’ї великій…» на сцені Національного технічного університету України – КПІ завершили XX фестиваль мистецтв «Шевченківський березень».

•

Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця Серед культурно-мистецьких акцій, що сприяють інтеграції України у світовий простір, чільне місце займає Міжнародний конкурс молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця. Конкурс започаткований у 1995 році, вшановує пам`ять нашого славетного співвітчизника, легендарного піаніста Володимира Горовиця. За роки існування в конкурсних змаганнях взяли участь понад 1200 молодих музикантів із 33 країн світу («Горовиць-Дебют», Молодша, Середня та Старша групи). Перемога в Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця – це свідчення найвищого рівня виконавської майстерності. Лауреати конкурсу Володимира Горовиця підтверджують це перемогами у визнаних міжнародних конкурсах світу, таких як конкурс у м. Хамаматцу (Японія) – Олексій Горлач; конкурс у м. Хамаматцу (Японія) і конкурс Артура Рубінштейна (Ізраїль) – Олександр Гаврилюк; конкурс Вена Клайберна (США) – Олексій Колтаков; конкурс піаністів ARD (Німеччина) – Денис Прощаєв; конкурс Марії Каллас (Греція) – Вадим Холоденко, Марія Кім; конкурс піаністів у м. Сіднеї (Австралія) – Євген Уханов; конкурс у м. Еттлінген (Німеччина) – Костянтин Товстуха; конкурс ім. П.І.Чайковського (Російська Федерація), конкурс піаністів у Сіднеї (Австралія) – Дмитро Онищенко, конкурс Джини Бахауер (США) – Чун Вай Чін Речел; конкурс піаністів Еторе Поццолі (Італія) – Олександр Піроженко; конкурс у Шанхаї (Китай) – Олексій Гринюк; Міжнародний фестиваль і конкурс Джорджа Енеску (Румунія) – Едуард Кунц; конкурс ім. Дж. Б. Віотті (Італія) – Ілля Зуйко; конкурс піаністів ім. Феруччо Бузоні (Італія), конкурс піаністів в Марокко – Антоній Баришевський; конкурс піаністів імені Гези Анди (Швейцарія) - Ельмар Гасанов; конкурс піаністів "Interlaken Classics" Берн (Швейцарія) – Олександр Сінчук.

Одними з останніх досягнень лауреатів конкурсу стали: перемоги Вадима Холоденка у XIV Міжнародному конкурсі Вена Клайберна, США (вперше за всю історію конкурсу українець посів перше місце та отримав Золоту медаль) та Антонія Баришевського у XIV Міжнародному конкурсі піаністів імені Артура Рубінштейна, Ізраїль. Конкурс став своєрідним центром музичного й культурно-просвітницького життя України, ініціюючи значні мистецькі і педагогічні міжнародні акції. Це єдиний в Україні конкурс, при якому з 1998 року існує "Школа виконавської майстерності" (з 2000 року – Міжнародна "Літня музична академія"). За ці роки 692 молодих музикантів з 18 країн світу отримали майстер-класи відомих музикантів-педагогів з Австралії, Білорусі, Великої Британії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Російської Федерації, США, Туреччини, Франції та України. У 1998 році Конкурс ініціював відродження традиції проведення просвітницьких концертів для найширших верств населення на відкритій естраді Центрального парку культури і відпочинку. За час проведення чотирнадцяти Міжнародних фестивалів "Київські літні музичні вечори" відбулося 364 концерти, в яких брали участь 836 солістів та 171 колектив з 31 країни світу: Австрії, Білорусі, Бразилії, Вірменії, Великої Британії, Греції, Естонії, Ізраїлю, Ірландії, Іспанії, Італії, Казахстану, Китаю, Кореї, Латвії, Литви, Македонії, Мексики, Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії, Польщі, Російської Федерації, Сербії, США, Туреччини, України, Франції, Хорватії, Швеції, Японії. Для подальшого творчого росту молодих лауреатів конкурс В.Горовиця заснував перший в світі музичний фестиваль «Віртуози планети», в якому грають виключно лауреати перших премій і Гран-прі найвідоміших конкурсів – членів Всесвітньої федерації музичних конкурсів.

З нагоди першого Фестивалю президент Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC) Маріанна Гренвіг сказала: «Коли у 2004 році Всесвітня федерація міжнародних музичних конкурсів прийняла Міжнародний конкурс молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця до своїх лав, ми усвідомлювали, що Конкурс має потужний потенціал для втілення ідей і цілей Всесвітньої федерації – адже Конкурс вже реалізував чисельні цікаві проекти по підтримці молодих талановитих музикантів в Україні і за кордоном. У 2006 році Конкурс виступив з ініціативою проведення фестивалю "Віртуози планети", учасники якого – переможці міжнародних конкурсів – членів WFIMC. Одне з найголовніших завдань конкурсів федерації – сприяння кар'єрі переможців. Тому хочу підкреслити важливість нової ініціативи, що не тільки надзвичайно важлива для молодих артистів, але, в той же час, стане візитною карткою для Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця, для Києва, як культурного центру, а також для WFIMC». Таким чином, як частина активної співпраці між світовими конкурсами, здійснюються обміни лауреатами. Лауреати конкурсу Горовиця мають можливість виступати з концертами в різних країнах світу. Обмін концертами лауреатів відбувається між Міжнародним конкурсом молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця і світовими конкурсами (Міжнародний музичний конкурс ім. Карла Нільсена (Данія), Міжнародний конкурс піаністів у Тбілісі (Грузія), Міжнародний конкурс піаністів ім. Ференца Ліста (Нідерланди) та EMCY (Європейською спілкою молодіжних музичних конкурсів) і відділеннями Jeunesses Musicales International (JMI) у таких країнах, як Норвегія, Іспанія, Естонія, Італія. Випущено вісім серій компакт-дисків з записами виступів лауреатів, а також 2 диски мультимедійної енциклопедії конкурсу, до яких увійшли унікальні документи з історії життя Володимира Горовиця в Києві, історії створення конкурсу його пам'яті, інформація про лауреатів і дипломантів конкурсів, членів журі, записи виступів самого Горовиця і лауреатів конкурсу. У 2000 році Конкурс став одним із засновників Асоціації академічних музичних конкурсів (Україна), до складу якої увійшли найбільш визнані конкурси нашої держави. У 2002 році Конкурс став членом Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів (EMCY) і в 2004 р. – був прийнятий до Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC). У серпні 2005 р. Генеральна асамблея Jeunesses Musicales International (JMI) прийняла Міжнародний благодійний фонд конкурсу Володимира Горовиця до JMI.

У жовтні - листопаді 2008 р. на базі VIII Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця було проведено Генеральну асамблею EMCY.

МІЖНАРОДНА "ЛІТНЯ МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ" У 1998 році Міжнародний конкурс молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця започаткував "Школу виконавської майстерності". Майстеркласи провідних музикантів-педагогів світу – Уоррена Томсона (Австралія), Володимира Крайнєва, Вадима Руденка, Віктора Абрамяна (Росія), Норми Фішер (Велика Британія), Діни Іоффе, Емануеля Красовського, Віри Вайдман (Ізраїль), Адама Вібровські (Польща), Михайла Маркова (Нідерланди), Бернда Гьоцке (Німеччина), Марка Лакіровича, Володимира Пантелєєва (США), Терези Дюссо (Франція), визнаних українських професорів – Ігора Рябова, Валерія Козлова, Бориса Архімовича, Богодара Которовича – стали значними віхами вітчизняного музичного життя. З 2000 року в рамках "Школи виконавської майстерності" функціонує "Літня музична академія". Програма навчання у "Літній музичній академії" передбачає всебічне удосконалення професійної підготовки слухачів, пропонує комплекс дисциплін, які є основою практичної діяльності виконавця. За роки існування майстер-класи видатних педагогів отримали 692 молодих музикантів з 18 країн світу. Дирекція Академії проводить велику роботу щодо заохочення талановитої молоді. Щорічно, за рішенням дирекції академії призначаються стипендії на навчання; слухачі запрошуються до участі у концертах, організованих Міжнародним благодійним фондом конкурсу Володимира Горовиця; отримують шанс стажування в навчальних закладах за кордоном, тощо. Значна увага в програмі Літньої музичної академії приділяється широкій та різноманітній виконавській практиці. Слухачі мають нагоду виступити на Міжнародному фестивалі "Київські літні музичні вечори", концерти якого проходять в чудовому залі просто неба на схилах Дніпра і збирають тисячі киян та гостей столиці України, з Національним академічним заслуженим симфонічним оркестром України під орудою народного артиста України Володимира Сіренка, Державним академічним естрадно-

симфонічним оркестром під орудою заслуженого діяча мистецтв України Наталії Пономарчук, академічним симфонічним оркестром "Філармонія" (м.Чернігів) під орудою заслуженого діяча мистецтв України Миколи Сукача, Ансамблем класичної музики ім. Б. Лятошинського під орудою заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Андрієвського. В концертах також беруть участь запрошені диригенти –Джекс Коен (Велика Британія) та Вікторія Жадько (Україна). Чекаємо на вас у прекрасному, літньому Києві і запевняємо, що два липневі тижні стануть для вас незабутніми, бо подарують щастя удосконалення, щастя спілкування, щастя духовного збагачення.