ПРЕС-ДАЙДЖЕСТ 2019 ХІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам′яті Володимира Горовиця.

ПРЕС-ДАЙДЖЕСТ 2019

ПРЕС-РЕЛІЗ ХІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця (Середня група)

16–24 квітня 2019 року м. Київ, Україна

ОРГАНІЗАТОРИ КОНКУРСУ

2

З історії конкурсу Серед культурно-мистецьких акцій, що сприяють інтеграції України у світовий простір, чільне місце займає Міжнародний конкурс молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця. З 2002 року Конкурс є членом Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів (EMCY). З 2004 року це єдиний в Україні Конкурс, який увійшов до складу Всесвітньої Федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC), що за своїм статусом дорівнюється до таких організацій як Олімпійський комітет, ФІФА, ЮНЕСКО, ВОЗ. Конкурс, започаткований у 1995 році, вшановує пам`ять нашого славетного співвітчизника, легендарного піаніста Володимира Горовиця (народився і отримав освіту у Києві). Конкурс вітали: Папа Римський Іоанн Павло ІІ, Президент США Білл Клінтон та дружина Президента США Гілларі Клінтон, Державний секретар США Кондоліза Райз, Президент України Леонід Кучма та дружина Президента України Людмила Кучма, Президент України Віктор Ющенко та дружина Президента України Катерина Ющенко, дружина Президента України, Голова Українського культурного фонду Марина Порошенко, Патріарх Київський і Всія Русі-України Філарет. За роки існування у конкурсних змаганнях взяли участь 1300 молодих музикантів із 35 країн світу («Горовиць-Дебют», Молодша, Середня та Старша групи). Перемога в Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця – це свідчення найвищого рівня виконавської майстерності. Лауреати конкурсу Володимира Горовиця підтверджують це перемогами у визнаних міжнародних конкурсах світу, таких як конкурс у м. Хамаматцу (Японія) – Олексій Горлач; конкурс у м. Хамаматцу (Японія) і конкурс Артура Рубінштейна (Ізраїль) – Олександр Гаврилюк; конкурс Вена Клайберна (США) – Олексій Колтаков; конкурс піаністів ARD (Німеччина) – Денис Прощаєв; конкурс Марії Каллас (Греція) – Вадим Холоденко, Марія Кім; конкурс піаністів у м. Сіднеї (Австралія) – Євген Уханов; конкурс у м. Еттлінген (Німеччина) – Костянтин Товстуха; конкурс ім. П.І.Чайковського (Російська Федерація), конкурс піаністів у Сіднеї (Австралія) – Дмитро Онищенко, конкурс Джини Бахауер (США) – Чун Вай Чін Речел; конкурс піаністів Еторе Поццолі (Італія) – Олександр Піроженко; конкурс у Шанхаї (Китай) – Олексій Гринюк; Міжнародний фестиваль і конкурс Джорджа Енеску (Румунія) – Едуард Кунц; конкурс ім. Дж. Б. Віотті (Італія) – Ілля Зуйко; конкурс піаністів ім. Феруччо Бузоні (Італія), конкурс піаністів в Марокко – Антоній Баришевський; конкурс піаністів імені Гези Анди (Швейцарія) - Ельмар Гасанов; конкурс піаністів "Interlaken Classics" Берн (Швейцарія) – Олександр Сінчук. Серед останніх досягнень лауреатів конкурсу – перемоги наших земляків: Вадима Холоденка у XIV Міжнародному конкурсі Вена Клайберна, США (вперше за всю історію конкурсу українець посів перше місце та отримав Золоту медаль), Антонія Баришевського у XIV Міжнародному конкурсі піаністів імені Артура Рубінштейна, Ізраїль (перша премія, Золота медаль), Романа Лопатинського у 60 Міжнародному конкурсі піаністів імені Ферруччо Бузоні, Італія - 2015 (третя премія, Бронзова медаль та приз глядацьких симпатій) та Дмитра Чоні у Міжнародному фортепіанному конкурсі в Лос-Анджелесі, США – 2017 (І премія), у ХХVII Міжнародному фортепіанному конкурсі у Римі, Італія – 2017 (І премія), І премія Міжнародного конкурсу піаністів ім. Паломи О’Ши в м. Сантандер (Іспанія, 2019). Конкурс став своєрідним центром музичного й культурно-просвітницького життя України, ініціюючи значні мистецькі та педагогічні міжнародні акції.

3

Це єдиний в Україні конкурс, при якому з 1998 року існує "Школа виконавської майстерності" (з 2000 року – Міжнародна "Літня музична академія"). За ці роки більше 700 молодих музиканта з 18 країн світу отримали майстер-класи відомих музикантів-педагогів з Австралії, Білорусі, Великої Британії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Російської Федерації, США, Туреччини, Франції та України. У 1998 році Конкурс ініціював відродження традиції проведення просвітницьких концертів для найширших верств населення на відкритій естраді Центрального парку культури і відпочинку. За час проведення чотирнадцяти Міжнародних фестивалів "Київські літні музичні вечори" відбулося 364 концерти, в яких брали участь 836 солістів та 171 колектив з 31 країни світу: Австрії, Білорусі, Бразилії, Вірменії, Великої Британії, Греції, Естонії, Ізраїлю, Ірландії, Іспанії, Італії, Казахстану, Китаю, Кореї, Латвії, Литви, Македонії, Мексики, Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії, Польщі, Російської Федерації, Сербії, США, Туреччини, України, Франції, Хорватії, Швеції, Японії. Для подальшого творчого росту молодих лауреатів конкурс В. Горовиця заснував перший у світі музичний фестиваль «Віртуози планети», в якому грають виключно лауреати перших премій і Гран-прі найвідоміших конкурсів – членів Всесвітньої федерації музичних конкурсів. З нагоди першого Фестивалю президент Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC) Маріанна Гренвіг сказала: «Коли у 2004 році Всесвітня федерація міжнародних музичних конкурсів прийняла Міжнародний конкурс молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця до своїх лав, ми усвідомлювали, що Конкурс має потужний потенціал для втілення ідей і цілей Всесвітньої федерації – адже Конкурс вже реалізував чисельні цікаві проекти з підтримки молодих талановитих музикантів в Україні та за кордоном». Таким чином, як частина активної співпраці між світовими конкурсами, здійснюються обміни лауреатами. Лауреати конкурсу Горовиця мають можливість виступати з концертами в різних країнах світу. Обмін концертами лауреатів відбувається між Міжнародним конкурсом молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця і світовими конкурсами (Міжнародний музичний конкурс ім. Карла Нільсена (Данія), Міжнародний конкурс піаністів у Тбілісі (Грузія), Міжнародний конкурс піаністів ім. Ференца Ліста (Нідерланди) та EMCY (Європейською спілкою молодіжних музичних конкурсів) і відділеннями Jeunesses Musicales International (JMI) у таких країнах, як Норвегія, Іспанія, Естонія, Італія. Випущено вісім серій компакт-дисків із записами виступів лауреатів, а також 2 диски мультимедійної енциклопедії конкурсу, до яких увійшли унікальні документи з історії життя Володимира Горовиця у Києві, історії створення конкурсу його пам'яті, інформація про лауреатів і дипломантів конкурсів, членів журі, записи виступів самого Горовиця і лауреатів конкурсу. У 2000 році Конкурс став одним із засновників Асоціації академічних музичних конкурсів (Україна), до складу якої увійшли найбільш визнані конкурси нашої держави. У 2002 році Конкурс став членом Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів (EMCY). У 2004 році був прийнятий до Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC). У серпні 2005 р. Генеральна асамблея Jeunesses Musicales International (JMI) прийняла Міжнародний благодійний фонд конкурсу Володимира Горовиця до JMI. У жовтні - листопаді 2008 р. на базі VIII Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця було проведено Генеральну асамблею EMCY.

4

XІІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця відбувається з 16 по 24 квітня 2019 року у Середній групі. За умовами XІІ конкурсу заявки претендентів приймалися до 10 лютого 2019 року. Відбірковий тур конкурсу пройшли 27 учасників. У цьому році до конкурсу було затверджено заявки від претендентів із Австралії, Великої Британії, Вірменії, Ізраїлю, Італії, Канади, Китаю, Литви й України. Дивіться онлайн трансляцію прослуховувань на сайті конкурсу horowitzv.org та на офіційній сторінці у FaceBook - https://www.facebook.com/horowitzpianocompetition/ ! Журі XІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця Олександр Злотник (Україна) – Голова журі Композитор, народний артист України, професор, ректор Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра. Почесний професор Лаунжунського університету (Китай) та Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Почесний доктор Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Протягом багатьох років веде інтенсивну громадську роботу; входить до складу понад 10 впливових об’єднань, фондів, рад та асоціацій. Лауреат багатьох національних і міжнародних конкурсів та фестивалів. Має державні нагороди України – орден «За заслуги» ІІІ ст., ІІ ст., орден «Ярослава Мудрого» IV ст., орден «Миколи Чудотворця», орден «Святого Святослава» ІІІ ст.; нагороджений Великою золотою медаллю WIPO (Швейцарія) та ін. З 2010 року – Голова журі Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця.

Ванесса Латарш (Велика Британія) Професор фортепіано Royal College of Music (Лондон, Великобританія). Запрошений професор у музичних навчальних закладах Китаю, Кореї, Японії. Веде активну виконавську діяльність. Як солістка, виступала з національними оркестрами Великобританії – Королівським філармонічним оркестром (м. Ліверпуль), Симфонічним оркестром BBC та Концертним оркестром BBC. Понад 30 років її концерти транслюються на популярних американських та британських радіостанціях. Дає численні майстер класи (в тому числі у Гонконгській академії виконавських мистецтв, Шанхайській консерваторії, Центральній консерваторії в Пекіні, Токійському музичному коледжі, Сеульському національному університеті).

5

Діна Йоффе (Ізраїль) Професор фортепіано Talent Music Academy в м. Брешія (Італія). Лауреат перших премій Міжнародного конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена (М. Варшава, Польща) та Міжнародного конкурсу піаністів та співаків ім. Р. Шумана (м. Цвіккау, Німеччина). Як виконавиця, відома у Німеччині, Франції, Великій Британії, Росії, Ізраїлі, США, Японії, Фінляндії, Польщі. Має широке визнання як камерний виконавець. Є запрошеним професором фестивалю Summit Music Festival у Нью-Йорку та майстер-класів компанії Yamaha у Нью-Йорку, Парижі, Гамбурзі, Токіо. Дає численні майстер-класи у Франції, Німеччині, Японії, Королівській академії музики у Лондоні.

Франческо Лібетта (Італія) Піаніст, диригент, композитор та викладач. Веде активну виконавську діяльність. Виступав із сольними концертами у Флоренції, Римі, Сполето; грав у супроводі провідних симфонічних оркестрів Туріна, Неаполя, Мілану. Гастролював у Гонконзі, Токіо; грав у престижних світових залах – Лінкольн-центрі (Нью-Йорк), залі Корто (Париж), Лейцхалє (Гамбург). Активний учасник музичних фестивалів, серед яких – Міжнародний фестиваль піаністів La Roque-d`Anthéron (м. Ла-Рок-д’Антерон, Франція). Художній керівник Miami International Piano Festival у м. Лечче, художній керівник фестивалю Мікеланджелі (Італія). Автор есе з історії, естетики, праць про музику доби Ренесансу.

Войцех Світала (Польща) Піаніст. Професор фортепіано Академії музики ім. Кароля Шимановського (м. Катовіце, Польща), член Програмної ради Національного інституту ім. Ф. Шопена (Варшава). Лауреат численних міжнародних конкурсів (конкурс у Бардоліно (І премія), конкурс ім. Маргарити Лонг та Жака Тібо в Парижі (ІІ Гран-прі, приз глядацьких симпатій, приз кращого європейського учасника), Міжнародний конкурс ім. Фредеріка Шопена у Варшаві (декілька призів, у тому числі – за кращу інтерпретацію полонезу Шопена), конкурс у Монреалі). Веде активну виконавську діяльність. Виступав із концертами у країнах Європи, Аргентині, Марокко, ОАЕ, Лівії, США, Канаді.

Микола Сук (США) Професор, керівник фортепіанного відділу Школи музики Університету штату Невада, Лас-Вегас. Здобув міжнародне визнання після Міжнародного конкурсу ім. Ліста–Бартока у Будапешті (І премія, золота медаль).

6

Веде активну концертну діяльність, виступаючи у провідних концертних залах світу – Карнегі-хол у Нью-Йорку, Музікферайн у Відні. Здійснював гастрольні поїздки Францією, Німеччиною, Британією, Фінляндією, Чехією та ін. Співпрацював із визначними диригентами – Шарлем Брюком, Романом Кофманом, Михаїлом Плетньовим, Кирилом Карабицем та ін. Часто проводить майстер-класи, як професор бере участь у літніх музичних курсах та академіях.

Тетяна Рощина (Україна) Професор, завідуюча кафедрою спеціального фортепіано Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, кандидат мистецтвознавства. Займається широкою просвітницькою діяльністю. Організатор різноманітних мистецьких проектів, зокрема щорічного творчого проекту «Музичні шедеври Двадцятого століття». Постійно проводить майстер-класи в музичних закладах України та закордоном (Греція, Південна Корея). Багато часу присвячує викладанню. Її вихованці – лауреати, дипломанти і призери національних та міжнародних конкурсів в Україні, Франції, Австрії, Німеччині, Італії, США тощо.

Почесні гості конкурсу Бартоломей Везнер (Польща) – піаніст, лауреат численних міжнародних конкурсів, доктор мистецтвознавства, камерний виконавець. Професор фортепіано Академії музики ім. Ф. Нововейського та Академії фортепіано ім. І. Падеревського у Бидгощі (Польща). Художній керівник музичної програми фестивалю «Blumwe Villa». Заступник директора та секретар Міжнародного конкурсу піаністів ім. І. Падеревського. Маріан Рибіцкі (Франція) – професор фортепіано Національної музичної школи ім. А. Корто в Парижі. Член журі багатьох знаних міжнародних конкурсів. Музичний та громадський діяч. Художній директор Асоціації Анімато, засновник декількох міжнародних конкурсів. Наталія Пасічник (Швеція) – піаністка, лауреат міжнародних конкурсів. Професор фортепіано Королівської академії музики у Стокгольмі та Академії ім. Е. Гріга Університету м. Берген у Норвегії. засновник і директор Українського інституту у Швеції. Засновник і художній керівник музичного фестивалю «Переосмислюючи Європу».

7

ПРЕМІЇ (Середня група) І премія – 5000 доларів США, звання лауреата і Золота медаль; ІІ премія – 2500 доларів США, звання лауреата і Срібна медаль; ІІІ премія – 1500 доларів США, звання лауреата і Бронзова медаль; ІV премія – 1000 доларів США, звання лауреата; V премія – 700 доларів США, звання лауреата; VІ премія – 500 доларів США, звання лауреата. Спеціальні призи конкурсу: EMCY (Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів): - Сертифікат, концертний виступ для одного з переможців ХІІ Конкурсу; Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця: - Стипендія на навчання у Міжнародній «Літній музичній академії» в сезоні 2019 року; - Виступ з оркестром лауреата ХІІ Конкурсу в рамках Міжнародного фестивалю «Київські літні музичні вечори»; - Концерти лауреатів ХІІ Конкурсу в містах України; Маріана Рибіцкі, художнього директора Асоціації Анімато (Франція): - Концерт лауреатів ХІІ Конкурсу в залі ім. Альфреда Корто (Париж) у сезоні–2019-2020; Наталії Пасічник, директора Українського інституту у Швеції (Стокгольм): - Участь лауреатів ХІІ Конкурсу у концертній серії Українського інституту у Швеції сезону–2020-2021; Спеціальна відзнака Українського радіо (генерального інформаційного партнера): - Студійний запис до художнього фонду Українського радіо; Культурологічного проекту «Мистецькі експедиції»: - Участь лауреатів ХІІ Конкурсу в концертних програмах; Радіо «Аристократи»: - Участь лауреатів ХІІ Конкурсу у радіоконцерті; Благодійного фонду «Відкрита музика міста»: - Участь лауреата ХІІ Конкурсу у концертній програмі фестивалю в сезоні 2019 року; Київського годинникового заводу: - Призи переможцям ХІІ Конкурсу.

8

РЕГЛАМЕНТ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ 16 квітня, вівторок КІМ ім. Р. М. Глієра, вул. Л. Толстого, 31

10.00……………………...Реєстрація та жеребкування учасників Середньої групи 17 квітня, середа Велика зала Київського будинку вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А

10.00…………………………………………………………………Відкриття конкурсу Конкурсні прослуховування І туру 18 квітня, четвер Велика зала Київського будинку вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А

10.00……………………………………………… Конкурсні прослуховування І туру 19 квітня, п’ятниця Велика зала Київського будинку вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А

10.00……………………………………………… Конкурсні прослуховування І туру 20 квітня, субота Велика зала Київського будинку вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А

10.00……………………………………………. .Конкурсні прослуховування ІІ туру 21 квітня, неділя Велика зала Київського будинку вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А

10.00……………………………………………. .Конкурсні прослуховування ІІ туру 22 квітня, понеділок Колонний зал ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України, Володимирський узвіз, 2

19.00……………………………………………. Конкурсні прослуховування ІІІ туру 23 квітня, вівторок Колонний зал ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України, Володимирський узвіз, 2

19.00……………………………………………. Конкурсні прослуховування ІІІ туру 24 квітня, середа Музичний салон Національної філармонії України, Володимирський узвіз, 2

17.00………………………………………………………………….. Прес-конференція 24 квітня, середа Колонний зал ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України, Володимирський узвіз, 2

19.00………………………………. УРОЧИСТА ЦЕРЕМОНІЯ НАГОРОДЖЕННЯ ТА КОНЦЕРТ ЛАУРЕАТІВ за участю Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України Диригент – Віталій Протасов

9

СПОНСОРИ Конкурс проводиться за сприяння: Польського інституту у Києві

Щиро дякуємо за підтримку та допомогу меценатам конкурсу: Жосліну Гіттону Дімітрію Горчакову Марії Дідковській Ігорю Ліскі Оксані Попрузі Катерині Шорубалці-Блонде

10

Адміністрація Ірина Полстянкіна – Президент Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця; виконавчий директор Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця; заслужений діяч мистецтв України; Лідія Ковтюх – директор по роботі з учасниками; заслужений діяч мистецтв України; Мальвіна Зарудянська – директор по роботі з журі; заслужений діяч мистецтв України; Ірина Гіваргізова – директор з громадських зв’язків; заслужений працівник культури України; Костянтин Давидовський – відповідальний секретар журі; Іванка Карабиць – координатор міжнародних проектів; Світлана Штефан-Антонюк – прес-секретар; Вікторія Глива – комп’ютерний дизайн; Ірина Ярощук – комп’ютерний набір.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

АДРЕСА Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра Адміністрація Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця вул. Л. Толстого, 31, 01032 Київ, Україна Тел.: +38-(044)-288-32-38; +38-(044)-288-15-66 Fax: +38-(044)-288-15-66 Email: horowitz@horowitzv.org Сайт: www.horowitzv.org Ми у соціальних мережах: https://www.facebook.com/horowitzpianocompetition/

https://www.youtube.com/user/LidiyaNov

https://www.instagram.com/horowitzv/ -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПРЕС-СЕКРЕТАР Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця Світлана Штефан-Антонюк моб.: +38-063-942-85-39; +38-097-269-64-16 Email: s.antoniuk.horowitz@gmail.com 11

ПОСТ-РЕЛІЗ із підсумків ХІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця (Середня група)

16-24 квітня 2019 року Київ, Україна

ОРГАНІЗАТОРИ КОНКУРСУ

Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра

2

XІІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця відбувся з 16 по 24 квітня 2019 року у Середній групі. Прийом заявок тривав до 10 лютого 2019 року. На адресу дирекції конкурсу надійшли заявки із 11 країн світу. З 27 учасників, допущених до І туру, троє відмінили свої заявки. Таким чином у конкурсі взяли участь 24 учасники із 8-ми країн світу – Австралії, Великої Британії, Вірменії, Ізраїлю, Італії, Канади, Китаю, Литви й України. ПЕРЕМОЖЦІ ХІІ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ (СЕРЕДНЯ ГРУПА) ІЛЛЯ ОВЧАРЕНКО (Україна) – І премія – 5000 доларів США, звання лауреата і Золота медаль; ДМИТРО СЕМИКРАС (Україна) – ІІ премія – 2500 доларів США, звання лауреата і Срібна медаль; НОА ЧЖОУ (Велика Британія) – ІІІ премія – 1500 доларів США, звання лауреата і Бронзова медаль; КЕЙТЛЕН РІНАЛЬЛІ (Австралія) – ІV премія – 1000 доларів США, звання лауреата; СЮЙ ШАНЦЗЮНЬ (КНР) – V премія – 700 доларів США, звання лауреата; МАРІЯ МАЦІЄВСЬКА (Україна) – VІ премія – 500 доларів США, звання лауреата. СПЕЦІАЛЬНІ ПРИЗИ КОНКУРСУ: Спеціальні призи журі: - «За виконання твору українського композитора» – Ноа Чжоу (Велика Британія); - «За виконання твору із репертуару Володимира Горовиця» – Шанцзюнь Сюй (КНР); EMCY (Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів): - Сертифікат, концертний виступ для одного з переможців ХІІ Конкурсу – Ілля Овчаренко (Україна); Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця: - Стипендія на навчання у Міжнародній «Літній музичній академії» в сезоні 2019 року та виступ з оркестром в рамках Міжнародного фестивалю «Київські літні музичні вечори» – Олександр Лучков (Україна), Давіде Ранальді (Італія); - Стипендія на навчання у Міжнародній «Літній музичній академії» в сезоні 2019 року – Ноа Капелюшник (Ізраїль); Маріана Рибіцкі, художнього директора Асоціації Анімато (Франція): - Концерт лауреатів ХІІ Конкурсу в залі ім. Альфреда Корто (Париж) у сезоні–2019-2020 – Ілля Овчаренко(Україна), Шанцзюнь Сюй (КНР); Наталії Пасічник, директора Українського інституту у Швеції (Стокгольм): - Участь лауреатів ХІІ Конкурсу у концертній серії Українського інституту у Швеції сезону–2020-2021 – Дмитро Семикрас (Україна), Марія Мацієвська (Україна); Спеціальна відзнака Українського радіо (генерального інформаційного партнера): - Студійний запис до художнього фонду Українського радіо – Ілля Овчаренко (Україна); 3

Радіо «Аристократи»: - Участь лауреатів ХІІ Конкурсу у радіоконцерті – Ілля Овчаренко (Україна), Дмитро Семикрас (Україна), Ноа Чжоу (Велика Британія), Марія Мацієвська (Україна); Благодійного фонду «Відкрита музика міста»: - Участь лауреатів ХІІ Конкурсу у концертній програмі фестивалю «Відкрита музика міста» в сезоні 2019 року – Марія Мацієвська (Україна), Дмитро Семикрас (Україна), Ілля Овчаренко (Україна); Київського годинникового заводу: - Призи переможцям ХІІ Конкурсу. ЖУРІ ХІІ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ Олександр Злотник (Україна) – Голова журі Композитор, народний артист України, професор, ректор Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра. Почесний професор Лаунжунського університету (Китай) та Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Почесний доктор Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Протягом багатьох років веде інтенсивну громадську роботу; входить до складу понад 10 впливових об’єднань, фондів, рад та асоціацій. Лауреат багатьох національних і міжнародних конкурсів та фестивалів. Має державні нагороди України – орден «За заслуги» ІІІ ст., ІІ ст., орден «Ярослава Мудрого» IV ст., орден «Миколи Чудотворця», орден «Святого Святослава» ІІІ ст.; нагороджений Великою золотою медаллю WIPO (Швейцарія) та ін. З 2010 року – Голова журі Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця. Ванесса Латарш (Велика Британія) Професор фортепіано Royal College of Music (Лондон, Велика Британія). Запрошений професор у музичних навчальних закладах Китаю, Кореї, Японії. Веде активну виконавську діяльність. Як солістка, виступала з національними оркестрами Великобританії – Королівським філармонічним оркестром (м. Ліверпуль), Симфонічним оркестром BBC та Концертним оркестром BBC. Понад 30 років її концерти транслюються на популярних американських та британських радіостанціях. Дає численні майстер-класи (в тому числі у Гонконгській академії виконавських мистецтв, Шанхайській консерваторії, Центральній консерваторії в Пекіні, Токійському музичному коледжі, Сеульському національному університеті). Діна Йоффе (Ізраїль) Професор фортепіано Talent Music Academy в м. Брешія (Італія). Лауреат перших премій Міжнародного конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена (м. Варшава, Польща) та Міжнародного конкурсу піаністів та співаків ім. Р. Шумана (м. Цвіккау, Німеччина). Як виконавиця, відома у Німеччині, Франції, Великій Британії, Росії, Ізраїлі, США, Японії, Фінляндії, Польщі. Має широке визнання як камерний виконавець. Є запрошеним професором фестивалю Summit Music Festival у Нью-Йорку та майстер-класів компанії Yamaha у Нью-Йорку, Парижі, Гамбурзі, Токіо.

4

Дає численні майстер-класи у Франції, Німеччині, Японії, Королівській академії музики у Лондоні. Франческо Лібетта (Італія) Піаніст, диригент, композитор та викладач. Веде активну виконавську діяльність. Виступав із сольними концертами у Флоренції, Римі, Сполето; грав у супроводі провідних симфонічних оркестрів Туріна, Неаполя, Мілану. Гастролював у Гонконзі, Токіо; грав у престижних світових залах – Лінкольн-центрі (Нью-Йорк), залі Корто (Париж), Лейцхалє (Гамбург). Активний учасник музичних фестивалів, серед яких – Міжнародний фестиваль піаністів La Roque-d`Anthéron (м. Ла-Рок-д’Антерон, Франція). Художній керівник Miami International Piano Festival у м. Лечче, художній керівник фестивалю Мікеланджелі (Італія). Автор есе з історії, естетики, праць про музику доби Ренесансу. Войцех Світала (Польща) Піаніст. Професор фортепіано Академії музики ім. Кароля Шимановського (м. Катовіце, Польща), член Програмної ради Національного інституту ім. Ф. Шопена (Варшава). Лауреат численних міжнародних конкурсів (конкурс у Бардоліно (І премія), конкурс ім. Маргарити Лонг та Жака Тібо в Парижі (ІІ Гран-прі, приз глядацьких симпатій, приз кращого європейського учасника), Міжнародний конкурс ім. Фредеріка Шопена у Варшаві (декілька призів, у тому числі – за кращу інтерпретацію полонезу Шопена), конкурс у Монреалі). Веде активну виконавську діяльність. Виступав із концертами у країнах Європи, Аргентині, Марокко, ОАЕ, Лівії, США, Канаді. Микола Сук (США) Професор, керівник фортепіанного відділу Школи музики Університету штату Невада, Лас-Вегас. Здобув міжнародне визнання після Міжнародного конкурсу ім. Ліста–Бартока у Будапешті (І премія, золота медаль). Веде активну концертну діяльність, виступаючи у провідних концертних залах світу – Карнегі-хол у Нью-Йорку, Музікферайн у Відні. Здійснював гастрольні поїздки Францією, Німеччиною, Британією, Фінляндією, Чехією та ін. Співпрацював із визначними диригентами – Шарлем Брюком, Романом Кофманом, Михаїлом Плетньовим, Кирилом Карабицем та ін. Часто проводить майстер-класи, як професор бере участь у літніх музичних курсах та академіях. Тетяна Рощина (Україна) Професор, завідуюча кафедрою спеціального фортепіано Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, кандидат мистецтвознавства. Займається широкою просвітницькою діяльністю. Організатор різноманітних мистецьких проектів, зокрема щорічного творчого проекту «Музичні шедеври Двадцятого століття». Постійно проводить майстер-класи в музичних закладах України та закордоном (Греція, Південна Корея). Багато часу присвячує викладанню. Її вихованці – лауреати, дипломанти і призери національних та міжнародних конкурсів в Україні, Франції, Австрії, Німеччині, Італії, США тощо.

5

ПОЧЕСНІ ГОСТІ КОНКУРСУ Бартоломей Везнер (Польща) – піаніст, лауреат численних міжнародних конкурсів, доктор мистецтвознавства, камерний виконавець. Професор фортепіано Академії музики ім. Ф. Нововейського та Академії фортепіано ім. І. Падеревського у Бидгощі (Польща). Художній керівник музичної програми фестивалю «Blumwe Villa». Заступник директора та секретар Міжнародного конкурсу піаністів ім. І. Падеревського. Маріан Рибіцкі (Франція) – професор фортепіано Національної музичної школи ім. А. Корто в Парижі. Член журі багатьох знаних міжнародних конкурсів. Музичний та громадський діяч. Художній директор Асоціації Анімато, засновник декількох міжнародних конкурсів. Наталія Пасічник (Швеція) – піаністка, лауреат міжнародних конкурсів. Професор фортепіано Королівської академії музики у Стокгольмі та Академії ім. Е. Гріга Університету м. Берген у Норвегії. засновник і директор Українського інституту у Швеції. Засновник і художній керівник музичного фестивалю «Переосмислюючи Європу».

СПОНСОРИ

Конкурс проводиться за сприяння: Польського інституту у Києві Щиро дякуємо за підтримку та допомогу меценатам конкурсу: Жосліну Гіттону Дімітрію Горчакову Марії Дідковській Ігорю Ліскі Оксані Попрузі Катерині ШорубалціБлонде Сергію Сацюку

6

Фотогалерея

Ілля Овчаренко (Україна) І премія

Дмитро Семикрас (Україна) ІІ премія

Чжоу Ноа (Велика Британія) ІІІ премія

Кейтлен Ріналді (Австралія) ІV премія

7

Сюй Шанцзюнь (Китай) V премія

Марія Мацієвська (Україна) VI премія

Зліва направо: Ілля Овчаренко, Сюй Шанцзюнь, Марія Мацієвська, Кейтлен Рінальді, Дмитро Семикрас, Ноа Чжоу

8

Адміністрація Ірина Полстянкіна – Президент Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця; виконавчий директор Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця; заслужений діяч мистецтв України; Лідія Ковтюх – директор по роботі з учасниками; заслужений діяч мистецтв України; Мальвіна Зарудянська – директор по роботі з журі; заслужений діяч мистецтв України; Ірина Гіваргізова – директор з громадських зв’язків; заслужений працівник культури України; Костянтин Давидовський – відповідальний секретар журі; Іванка Карабиць – координатор міжнародних проектів; Світлана Штефан-Антонюк – прес-секретар; Вікторія Глива – комп’ютерний дизайн; Ірина Ярощук – комп’ютерний набір; Людмила Федорова – офіс-менеджер.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

АДРЕСА Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра Адміністрація Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця вул. Л. Толстого, 31, 01032 Київ, Україна Тел.: +38 (044) 288 32 38; +38 (044) 288 15 66 Fax: +38 (044) 288 15 -66 E-mail: horowitz@horowitzv.org Сайт: www.horowitzv.org Ми у соціальних мережах: https://www.facebook.com/horowitzpianocompetition/

https://www.youtube.com/user/LidiyaNov

https://www.instagram.com/horowitzv/ -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПРЕС-СЕКРЕТАР Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця Світлана Штефан-Антонюк моб.: +38 063 942 85 39; +38 097 269 64 16 E-mail: s.antoniuk.horowitz@gmail.com

9

Конкурс Горовиця: магія імені Віктор Сподаренко22 березня, 16:37ZN №1236, 23 березня — 29 березня

З 16 до 24 квітня у столиці триватиме Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця. За час проведення конкурсу учасниками змагань стали понад 1300 молодих музикантів з 35 країн світу, що свідчить про неабияку увагу міжнародної спільноти до цього музичного форуму. З минулого року внесено зміни до положення про проведення конкурсу. Відтак один конкурс триває впродовж трьох років — щороку по черзі представляючи одну вікову категорію: найменших учасників "Горовиць-Дебюту" і Молодшу групу; Середню групу; Старшу групу.

16–24 квітня відбудуться прослуховування Середньої групи у віковій категорії від 14 до 19 років. (До речі, попередній кваліфікаційний відбір учасників уже відбувся, його пройшли 27 молодих виконавців з дев'яти країн світу.) За роки свого існування міжнародний конкурс став невід'ємним складником музичної культури України, фортепіанної зокрема. Спілкуючись з його лауреатами, можна довідатися, що, побувавши на конкурсі хоча б один раз, учасники стають частиною великої фортепіанної сім'ї, яка впродовж багатьох років сприяє їхньому кар'єрному зростанню. Завдяки чому? З 1998 року при конкурсі працює "Школа виконавської майстерності", а з 2000-го діє Міжнародний культурно-мистецький проект "Міжнародна літня музична академія". Впродовж цих років понад 700 молодих музикантів з 18 країн світу в межах зазначених проектів мали можливість відвідувати майстер-класи і навчатись у знаних музикантів. Один з відомих піаністів США ХХ століття — Даніель Поллак сказав про Володимира Горовиця: "Час від часу в нашому житті з'являється виконавець, який справляє настільки велике враження, що, відчувши його один раз, ми змінюємося назавжди". Ці слова можна застосувати й до конкурсу, названого в пам'ять видатного музиканта. Адже за 24 роки проведення конкурсу він вплинув на професійне становлення багатьох молодих виконавців. Наприклад, чимало лауреатів підтвердили свої досягнення на багатьох престижних міжнародних конкурсах: імені А.Рубінштейна (Ізраїль), Вана Кліберна (США), імені Ф.Буззоні (Італія), імені П.І.Чайковського (РФ), конкурсі піаністів у Хамамацу (Японія), конкурсі ARD (Німеччина) та інших. Виконавчий директор, президент Міжнародного благодійного фонду Конкурсу Горовиця Ірина Полстянкіна розповідає: — Починаючи з 2004 року Конкурс Горовиця — єдиний в Україні, що входить до складу Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів. А щоб стати членом Всесвітньої федерації, потрібно було виконати низку умов і кваліфікаційних вимог. Серед них: віковий ценз (участь молодих музикантів,

старших за 19 років), кількість премій і розмір преміального фонду, "міжнародність" членів журі та учасників, наявність ангажементів. Конкурс має проходити в акустичних залах за наявності висококласних роялів різних брендів. До участі у фінальному турі мають залучатися професійні симфонічні колективи. Конкурс інспектують представники WFIMC, приїжджають колеги з інших конкурсів, тож рівень та умови його проведення — предмет нашої постійної турботи. Дирекція конкурсу Горовиця працює в режимі нон-стоп і за 24 роки сформувала структуру, складниками якої є Міжнародна літня музична академія, система майстер-класів протягом навчального року в КІМ ім. Р.Глієра, організація і проведення концертів в Україні та за кордоном, унікальні радіоконцерти й авторські програми Іванки Карабиць на радіо "Аристократи", видавнича діяльність, активні сторінки в соціальних мережах. Не маючи такої активності, неможливо залишатися на плаву в сучасному світі, підтверджувати свою кваліфікацію члена Всесвітньої федерації.

— Пані Ірино, однією з обов'язкових вимог І туру є виконання музики українських композиторів. Із досвіду попередніх років, чи вдається впоратися з інтерпретацією української фортепіанної музики виконавцям зі США, Південної Кореї, КНР, Японії, Австралії, Ізраїлю, Італії?

— Виконання п'єси українського композитора іноземними учасниками — це дуже цікаво і для журі, і для публіки. Іноземці просять надіслати їм ноти, часто ведемо досить тривале листування: "а можна п'єсу-мініатюру віртуозного плану?", "а кантилену?", "а в джазовій манері?". Потім з інтересом чекаємо, що ж вибере учасник. Іноді трапляється, що деякі п'єси стають "хітами" в іноземців. Так було з "Токатою" В.Філіппенка, "Бурлескою" М.Скорика, "Кіч-музикою" В.Сильвестрова, "Прелюдіями" І Карабиця; нині дуже популярний С.Борткевич. Часто саме іноземні учасники отримують спецприз за виконання п'єси українського композитора. Уже впродовж багатьох років іноземні учасники і члени журі просто-таки скуповують усі, які тільки можливо, ноти українських композиторів. Ми, звісно, намагаємося допомогти, хоча дуже важко пояснити нашим гостям, чому в столиці європейської держави немає спеціалізованого нотного магазину…

— Як журі конкурсу зазвичай оцінює яскраві творчі індивідуальності? Що є переважним — артистизм, демонстрація особистого виконавського стилю чи "слухняне" розкриття стилю композитора?

— У самій назві конкурсу "пам'яті В.Горовиця" є магія імені. Тому наше журі чує і відзначає конкурсантів з яскраво вираженою індивідуальністю, іноді прощає їм вільну інтерпретацію, оскільки знає, що таланту можна те, чого не можна звичайному виконавцеві.

2.04.2019 р., 19:40

У Києві відбудеться конкурс молодих піаністів пам’яті Горовиця

У Києві з 16 по 24 квітня відбудеться XIІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам`яті Володимира Горовиця. В ефірі Українського радіо в програм і "Сьогодні. Вдень" президент Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця І рина Полстянкіна та прес-секретар конкурсу Світлана Антоню к розповіли про деталі цьогорічного конкурсу.

Ведуча: Галина Бабій "У цьому році змагається середня группа, з 14 до 19 років. наступного року буде конкурс у віковій категорії — старша група. Наймолодшим учасником конкурсу була дитина 8 років", — зазначила Ірина Полстянкіна. Світлана Антонюк зауважила, що цього року у конкурсі візьмуть участь 27 учасників. "Цього року у нас буде 27 учасників з 9 країн світу, крім України. Це будуть такі країни, як Великобританія, Австралія, Вірменія, Ізраїль, Італія, Канада, Китай, Литва. Щодо України, то за останні роки у нас часто приїжджають конкурсанти, які взагалі представлять маленькі провінційні містечка. Минулого року у нас були дітки з районних центрів. Полстянкіна розповіла, яким є склад журі конкурсу. "Олександр Злотник традиційно є головою журі у середній та старшій групі. Для міжнародного визначення та міжнародної категорії конкурсу важливо, щоб були експерти з різних країн. Україну у нас представляють Олександр Злотник та Тетяна Рощина і ми запрошуємо до участі у цьому журі Венессу Латарш з Великобританії, Діну Йоффе з Ізраїлю, Войцеха Світала з Польщі та інших", — сказала вона. Прослухати повну версію.

На фото — Світлана Антонюк та Ірина Полстянкіна

В КИЕВЕ СОСТОИТСЯ КОНКУРС МОЛОДЫХ ПИАНИСТОВ ПАМЯТИ ГОРОВИЦА magictr | Апрель 2, 2019 | Новости | 0 Comments

В Киеве с 16 по 24 апреля состоится XII Международный конкурс молодых пианистов памяти Владимира Горовица. В эфире Украинского радио в программе «Сегодня. Днем» президент Международного благотворительного фонда конкурса Владимира Горовица Ирина Полстянкина и пресс-секретарь конкурса Светлана Антонюк рассказали о деталях конкурса. Ведущая: Галина Бабий «В этом году соревнуется средняя группа, с 14 до 19 лет. в следующем году будет конкурс в возрастной категории — старшая группа. Самым молодым участником конкурса был ребенок 8 лет», — отметила Ирина Полстянкіна. Светлана Антонюк отметила, что в этом году в конкурсе примут участие 27 участников. «В этом году у нас будет 27 участников страны, как Великобритания, Австралия, Относительно Украины, то за последние представят маленькие провинциальные районных центров.

из 9 стран мира, кроме Украины. Это будут такие Армения, Израиль, Италия, Канада, Китай, Литва. годы у нас часто приезжают конкурсанты, которые городки. В прошлом году у нас были детки из

Полстянкина рассказала, каким является состав жюри конкурса. «Александр Злотник традиционно является председателем жюри в средней и старшей группе. Для международного определения и международной категории конкурса важно, чтобы были эксперты из разных стран. Украину у нас представляют Александр Злотник и Татьяна Рощина и мы приглашаем к участию в этом жюри Венессу Латарш из Великобритании, Дину Иоффе из Израиля, Войцеха Світала из Польши и других», — сказала она. На фото — Светлана Антонюк и Ирина Полстянкина

27 віртуозів і он-лайн Найкращих із кращих назвуть на Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця

Тетяна Поліщук 4 квітня, 2019 - 10:44

МИНУЛОГО РОКУ ЗМАГАЛИСЯ ПІАНІСТИ У ГРУПАХ «ГОРОВИЦЬ-ДЕБЮТ» І «МОЛОДША ГРУПА», ЯКІ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЮНИЙ ВІК, ВИКОНУВАЛИ СКЛАДНІ ТВОРИ І ГРАЛИ ТАК ВІРТУОЗНО, ЩО БАГАТЬОХ ЛАУРЕАТІВ МОЖНА БУЛО НАЗВАТИ МАЙБУТНІМИ «КОРОЛЯМИ ФОРТЕПІАНО». НА ФОТО: ІРИНА ПОЛСТЯНКІНА, ПРЕЗИДЕНТ МІЖНАРОДНОГО БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ КОНКУРСУ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ ВРУЧАЄ ДИПЛОМИ ПЕРМОЖЦЯМ ХІІ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ Цьогоріч із 16 до 24 квітня в Києві відбудеться XІІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця (середня група). Свою виконавську майстерність демонструватимуть піаністи із Австралії, Великобританії, Вірменії, Ізраїлю, Італії, Канади, Китаю, Литви та України. Про особливості творчого змагання, учасників, суддівську команду і нагороди, що їх одержать переможці, «Дню» розказала Ірина ПОЛСТЯНКІНА, президент Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця: — Відбірковий тур конкурсу пройшли 27 учасників. Це музиканти віком від 14 до 19 років. Цьогоріч більше заявок надіслали іноземці — 15, а українських учасників буде 12 — це представники київської фортепіанної школи, а також конкурсанти із Харкова, Дніпра, Сум та Мукачева. Нагадаю, починаючи з 2004 року Конкурс Горовиця — єдиний в Україні, що входить до складу Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів. Нині судейську команду очолить ректор Київського інституту музики імені Р. М. Глієра Олександр Злотник. Членами журі також будуть відомі музиканти і педагоги: Ванесса Латарш (Великобританія), Діна Йоффе (Ізраїль), Франческо Лібетта (Італія), Войцех Світала (Польща), Микола Сук (США) і Тетяна Рощина, професор, завідуюча кафедрою спеціального фортепіано Національної музичної академії України. Чекаємо на почесних гостей. До Києва прилетить Бартоломей Везнер (Польща) — піаніст, доктор мистецтвознавства, професор фортепіано Академії музики імені Ф. Нововейського та Академії фортепіано ім. І. Падеревського у Бидгощі (Польща), художній керівник

музичної програми фестивалю Blumwe Villa, заступник директора і секретар Міжнародного конкурсу піаністів ім. І. Падеревського. Із Франції приїде Маріан Рибіцкі — професор фортепіано Національної музичної школи імені А. Корто в Парижі, член журі багатьох знаних міжнародних конкурсів, художній директор Асоціації Анімато, засновник декількох міжнародних конкурсів. А із Швейцарії має прилетіти Наталія Пасічник — відома піаністка, професор фортепіано Королівської академії музики у Стокгольмі та Академії ім. Е. Гріга Університету м. Берген у Норвегії. Вона також є засновницею і директором Українського інституту у Швеції та художнім керівником музичного фестивалю «Переосмислюючи Європу». Після реєстрації та жеребкування учасників із 17 до 19 квітня розпочнуться прослуховування першого туру, а з 20 до 21 квітня відбудеться другий тур. Виступати конкурсанти будуть у Великому залі Будинку вчених НАН України, який має чудову акустику. А ті, хто дійде то третього туру, продемонструють свою майстерність 22 і 23 квітня в Національній філармонії, виступаючи разом із музикантами Київського симфонічного оркестру під орудою Віталія Протасова. Переможців журі назве 24 квітня, і тоді ж відбудеться концерт лауреатів.

— Перемога на Конкурсі Горовиця не просто престижна, а й має суттєву фінансову складову та суперпризи...

— Цьогоріч вирішити фінансові питання нам допомогли Міністерство культури України, Департамент культури КМДА, а також спонсори — Польський інститут у Києві та меценати. Так, перша премія (золота медаль) —5000 доларів США; друга премія (срібна медаль) — 2500 доларів США; третя премія (бронзова медаль) — 1500 доларів США; четверта премія — 1000 доларів США, звання лауреата; п’ята премія — 700 доларів США, звання лауреата; шоста премія — 500 доларів США, звання лауреата. До речі, завдяки почесним гостям конкурсанти здобувають спецпризи й отримують цікаві аганжементи, їх запрошують до участі в концертах, що відбуваються на престижних сценах світу.

Наприклад, приз EMCY (Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів) — сертифікат на концертний виступ для одного з переможців. Від нашого Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця буде кілька призів: • стипендія на навчання у Міжнародній «Літній музичній академії» в сезоні 2019 року; • виступ з оркестром лауреата ХІІ Конкурсу в межах Міжнародного фестивалю «Київські літні музичні вечори»; • концерти лауреатів у містах України. Маріанна Рибіцкі, художній директор Асоціації Анімато (Франція), надасть лауреатовіпереможцю можливість виступити в залі імені Альфреда Корто (Париж) у сезоні 2019— 2020. Наталія Пасічник, директор Українського інституту у Швеції (Стокгольм), запропонує лауреатам виступи в концертній серії Українського інституту у Швеції сезону 2020—2021. А спеціальною відзнакою Українського радіо стане студійний запис лауреата до художнього фонду радіо.

— Однією з вимог конкурсу є виконання українського твору. Учасники самі вирішують, що і кого з композиторів виконувати, чи ви їм пропонуєте певний перелік творів?

— Який твір і якого автора виконувати — конкурсанти вирішують самостійно. Але якщо до нас звертаються, щоб ми щось порадили, то ми пропонуємо список творів і консультуємо. Часто іноземці просять надіслати їм ноти, але останнє слово — за конкурсантом. Виконання п’єси українського композитора іноземними учасниками завжди дуже цікаво слухати не лише членам журі, а й меломанам, бо це оригінальне «прочитання» навіть відомих творів.

— Минулого року, коли змагалися піаністи у групах «Горовиць-дебют» і «Молодша група», здійснювалась пряма трансляція конкурсу в інтернеті, а як буде зараз?

— Ми хочемо, щоб усі, хто цікавиться перебігом змагань, були в курсі подій, а тому надамо можливість подивитися онлайн-трансляцію прослуховувань на сайті конкурсу horowitzv.org або на офіційній сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/horowitzpianocompetition/. Тетяна ПОЛІЩУК, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День» Рубрика: Культура Газета: №61, (2019)

Суспільне підтримує Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Горовиця 4 кві. 2019

16–24 квітня в Києві відбудеться ХІІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця. UA: Суспільне мовлення — генеральний інформаційний партнер події. Конкурс Горовиця — єдиний в Україні, що входить до складу Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів і своїм статусом рівний таким організаціям, як Олімпійський комітет, ФІФА, ЮНЕСКО та Всесвітня організація охорони здоров’я. В ефірі UA: Українське радіо та телеканалу UA: ПЕРШИЙ в програмі "Сьогодні. Вдень"президентка Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця Ірина Полстянкіна та прессекретарка Світлана Антонюк розповіли про деталі цьогорічного конкурсу. У фінал відбіркового туру пройшли 27 учасників, віком від 14 до 19 років. "Це будуть такі країни, як Велика Британія, Австралія, Вірменія, Ізраїль, Італія, Канада, Китай і Литва. Щодо України, то за останні роки до нас часто приїжджають конкурсанти, які взагалі представляють маленькі

провінційні містечка. Минулого року в нас були дітки з районних центрів”, — сказала Світлана Антонюк. За словами Ірини Полстянкіної, головою журі конкурсу стане композитор і народний артист України Олександр Злотник. "Для міжнародного визнання та міжнародної категорії конкурсу важливо, щоб були експерти з різних країн. Україну в нас представляють Олександр Злотник і Тетяна Рощина, і ми запрошуємо до участі в цьому журі Ванессу Латарш із Великобританії, Діну Йоффе з Ізраїлю, Світалу Войцех із Польщі та інших", — зазначила президентка Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця. Регламент проведення конкурсу: 16 квітня 10.00 — реєстрація та жеребкування учасників Середньої групи (КІМ ім. Р. М. Глієра, вул. Л. Толстого, буд. 31).

17 квітня 10.00 — відкриття конкурсу. Конкурсні прослуховування І туру (Велика зала Київського будинку вчених НАН України, вул. Володимирська, буд. 45-А).

18–19 квітня 10.00 — конкурсні прослуховування І туру (Велика зала Київського будинку вчених НАН України, вул. Володимирська, буд. 45-А).

20–21 квітня 10.00 — конкурсні прослуховування ІІ туру (Велика зала Київського будинку вчених НАН України, вул. Володимирська, буд. 45-А).

22–23 квітня 19.00 — конкурсні прослуховування ІІІ туру (Колонна зала ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України, Володимирський узвіз, буд.

2).

24 квітня 17.00 — прес-конференція (Музичний салон Національної філармонії України, Володимирський узвіз, буд. 2).

19.00 — УРОЧИСТА ЦЕРЕМОНІЯ НАГОРОДЖЕННЯ ТА КОНЦЕРТ ЛАУРЕАТІВ (Колонна зала імені М. В. Лисенка Національної філармонії України, Володимирський узвіз, буд. 2). У концерті візьме участь Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України. Диригент — Віталій Протасов. Онлайн-трансляцію прослуховувань конкурсу horowitzv.org та офіційній Facebook.

можна переглянути на сайті сторінці конкурсу в мережі

Антоній Баришевський: "В Україні збільшується аудиторія, яка готова сприймати "складну" музику" Віктор Сподаренко 5 квітня, 16:31ZN №1238, 6 квітня — 12 квітня

Антоній Баришевський — володар Гран-прі, Золотих медалей, призів публіки та статусу лауреата понад 20 престижних міжнародних конкурсів. Соліст Національної філармонії, один з небагатьох піаністів вітчизняної фортепіанної школи, широко знаний у світі, — розповідає про значення Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті В.Горовиця.

— Антонію, ви є одним з небагатьох сучасних піаністів України, які підкорили публіку різних концертних залів світу — Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, США, Ізраїлю, і цей перелік можна продовжувати. Що стало поштовхом до активного музичного і концертного життя?

— Уже в 12—13 років я хотів стати концертуючим піаністом. Наскільки пам'ятаю, у школі, виконуючи завдання намалювати автопортрет, я "примостив" біля себе рояль і потяг, що їде через усю голову (усміхається). Щодо поштовху... Це відбувалося дуже поступово. Усе починалось у дитинстві, зі слів учительки, що "є талант". А далі — багато годин занять за інструментом, потім перші невеличкі шкільні успіхи, перші виступи в філармонії, конкурси тощо.

— Після завершення навчання в Україні ви навчались у Франції в Нормальній школі музики імені Альфреда Корто в Парижі. Яке значення у вашій виконавській кар'єрі має навчання в Парижі і чим відрізняються програми та підходи до підготовки піаніста у Франції й в Україні?

— Основну освітню базу я отримав у Києві (у педагогів А.Сорокіної, Р.Донської, В.Козлова), а в Парижі мав уроки консультаційного характеру. Моїми предметами були лише фах і камерна музика. Для мене важливішим було саме культурне життя Парижа, концерти в Театрі на Єлисейських полях, Залі Плеєль, Місті Музики, спілкування і зустрічі. Пригадую зустріч із Люком Дебаргом, який, займаючись в аудиторії, настільки захопився сюїтою Баха, що забув увімкнути світло. Або незабутню зустріч на концерті Трифонова: хтось заходить посеред твору в зал, сідає поруч, і раптом у темряві впізнаєш Марту Аргеріх.

— Ви відвідували майстер-класи і вдосконалювали майстерність у відомих піаністів Альфреда Бренделя, Даниїла Поллака, Лілі Дорфман, кожен з яких пов'язаний із традиціями фортепіанної школи своєї країни — Австрії, США, Ізраїлю. Чим запам'яталися вам ці зустрічі і наскільки цінними для піаніста є такі майстер-класи?

—Альфред Брендель мене вразив своєю енергією в його віці. Іноді почуваєшся старішим за нього. Запам'ятався дуже емоційним, ревним і палким

ставленням до виконуваного тексту. Але навряд чи з цього можна чогось навчитися: щоб грати так, як він навчав, треба бути ним… Даниїл Поллак теж педагог не для всіх. Маючи величезні "рахманіновські" руки, він пристосував їх до гри специфічним туше (легендарним in, in) і сам вигадав багато різних суто виконавських прийомів, таких як ефектне зривання останніх акордів — наче зриваєш самі клавіші з клавіатури. Але крім цього він занурює учня в текст і спонукає шукати відповіді: чому написано саме так, який глибокий зміст закладено в музиці? Його речитали були для нас одкровенням. Можливо тому, що увесь зовнішній антураж, американський шарм не давали змоги побачити і почути його потужну виконавську сутність. Лілі Дорфман — це одна з моїх улюблених педагогів. Вона —суцільна пристрасть до музики. Її самовідданість неймовірна. У неї є великий педагогічний хист — щось прометеївське. Передача учневі не тільки знань, а й, що найважливіше, цього вогню робить виконання живим, "повітряним".

— Як відомо, Лілі Дорфман є співзасновницею Літньої музичної академії в Німеччині (ISAM). Чи мали ви можливість співпрацювати із цією академією раніше?

— Так, саме там я й познайомився з Даниїлом Поллаком і Лілі Дорфман, ставши їхнім учнем на майстер-класах.

— 2019 року вже ви матимете можливість давати майстер-клас гри на фортепіано в ISAM у Німеччині, де майбутні студенти повинні підготувати класичну сонату, твір композитора-романтика і сучасний твір. Яка музика найбільше близька особисто вам — твори класиків, романтиків, авангардистів?

— Я не роблю для себе жанрового чи стильового розрізнення, бо є музика, яка мене цікавить і яка не цікавить, — епоха тут має опосередковане значення. Але загалом мені найближча музика романтизму, багато з того, що з'явилось у ХХ столітті і пишеться зараз.

— Як ви формуєте свої концертні програми: це добірка творів, які вам подобаються, чи програма формується для вираження певного концептуального погляду, особистого виконавського маніфесту, що прихований за змістом нотного тексту?

— Зазвичай мої програми складаються з того, що мене цікавить на даний час. Деколи це не пов'язані між собою речі. У моїй виконавській практиці було й кілька концептуальних концертів: один — присвячений темі дзвонів (з музикою від Куперена до Пярта), інший — трьом містам: Відню (перша і друга

Віденські школи), Києву (Київський авангард) і Дармштадту (післявоєнний авангард).

— У школі музики імені Альфреда Корто, де ви навчались у Парижі, проводиться п'ятиденний семінар для виконавців-інструменталістів із подолання сценічного хвилювання. А ви хвилюєтеся перед концертним виступом?

— Насправді хвилювання є завжди. Без нього виконання втрачає певну гостроту. А щодо подолання паніки, то найпростіший спосіб — це просто якомога частіше грати на сцені. Нехай це будуть невеликі аудиторії, закриті виступи перед друзями, але це вже буде досвід і чимдалі більша впевненість у собі.

— А наскільки важливою є музична комунікація виконавця з аудиторією? І чи є відмінності у сприйнятті музичних творів між українською та зарубіжною публікою, наприклад, творів авангардного напряму?

— Комунікація, безперечно, важлива, але сприйняття залежить часто від публіки конкретного залу. Є публіка, яка готова сприймати "складну" музику, дуже відкрита і зацікавлена, а є більш консервативний сегмент слухачів. В Україні за останні роки збільшилася перша аудиторія і, на противагу їй, коло шанувальників популярної класики. Але ці люди рідко перетинаються. Тому наші філармонійні зали нечасто заповнюються на музику авангардного спрямування, яка теж там має звучати, хоча б у певних пропорціях до класики.

— Серія конкурсних перемог у вашому творчому житті розпочалася 2005 року, коли ви здобули ІІ премію і Спеціальний приз журі "За найкраще виконання твору українського композитора" в Середній групі Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця…

— Так, добре пам'ятаю перші американські гастролі після Конкурсу Горовиця. Ямаха-хол, Стейнвей-хол у Нью-Йорку — знайомство з Белою Давидович, яка недорахувала такт пауз у моїй 4-й баладі Шопена, зворушливі концерти для української діаспори в Александрії і ще багато концертів у різних містах. Від конкурсу також був концерт з оркестром у Німеччині, поїздки до "дружньої" на той час Росії і багато іншого. Саме на конкурсі мене вперше почув Маріан Рибіцкі, в якого я згодом навчався в Парижі.

— У квітні відбуватимуться прослуховування в Середній групі Міжнародного конкурсу Горовиця. Маючи ваш досвід перемог, що би ви побажали учасникам змагань, які прагнуть стати лауреатами?

— Прагнути не лауреатства, а максимально вдало виступити. Думати лише про те, щоб максимально викластись на сцені, сказати щось важливе своєю музикою. Так, своєю! — у сенсі досягнення тієї природності гри, про яку кажуть: "Вона ніби народжувалась під час виконання". З досьє Антоній Баришевський 2007 року закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу ім. М.Лисенка, навчався в Національній музичній академії України ім. П.Чайковського (клас заслуженого артиста України професора В.Козлова), у цьому ж закладі 2015 року закінчив асистентуру-стажування. Навчався в Нормальній школі музики імені Альфреда Корто в Парижі. Брав уроки у майстер-класах у видатних піаністів ХХ століття — Альфреда Бренделя, Даниїла Поллака, Лілі Дорфман. Є лауреатом понад 20 престижних міжнародних конкурсів.

КИЇВСЬКЕ МІСЬКЕ ТОВАРИСТВО ГРЕКІВ ім. КОСТЯНТИНА ІПСІЛАНТІ

ХІІ МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ В КИЄВІ

З 16 по 24 квітня в Києві буде проходити XII Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця. В цьому році в конкурсі візьмуть участь музиканти двох вікових категорій - групи "Горовиць-Дебют" (до 14 років) і молодшої категорії (9-15 років). Прослуховування конкурсних виступів I-II турів пройдуть з 19 по 23 квітня у Великому залі Київського будинку вчених НАН України (вул. Володимирська, 45а). Виступи учасників ІІІ туру і урочиста церемонія нагородження переможців відбудуться 24-25 квітня в Колонному залі ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України (Володимирський узвіз, 2). Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця - єдиний в Україні конкурс, який з 2004 року є членом Всесвітньої Федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC). Конкурс, заснований в 1995 році, вшановує пам'ять легендарного піаніста Володимира Горовиця, який народився і здобув освіту в Києві. За роки існування в конкурсних змаганнях взяли участь понад 1200 молодих музикантів із 33 країн світу.

10 квітня 2019 р.

Участь Войцеха Світали у роботі журі ХII Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця XІІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця цього року відбувається у Середній групі. За умовами XІІ конкурсу заявки претендентів приймалися до 10 лютого 2019 року. Відбірковий тур конкурсу пройшли 27 учасників від претендентів із Австралії, Великої Британії, Вірменії, Ізраїлю, Італії, Канади, Китаю, Литви й України. Дивіться онлайн трансляцію прослуховувань на сайті конкурсу horowitzv.org та на офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/horowitzpianocompetit ion/ Войцех Світала – польський піаніст, викладач, лауреат численних міжнародних конкурсів. 1990 року на ХІІ Міжнародному конкурсі ім. Фридерика Шопена у Варшаві, він отримав декілька призів, серед яких приз за кращу інтерпретацію полонезу Шопена. Виступав з сольними концертами у більшості європейських країн, а також в Аргентині, Марокко, ОАЕ, Лівії, США та Канаді. Також у конкурсі візьме участь почесний гість з Польщі Бартоломей Везнер – піаніст, лауреат численних міжнародних конкурсів, доктор мистецтвознавства, камерний виконавець. Професор фортепіано Академії музики ім. Ф. Нововейського та Академії фортепіано ім. І. Падеревського у Бидгощі (Польща). Художній керівник музичної програми фестивалю «Blumwe Villa». Заступник директора та секретар Міжнародного конкурсу піаністів ім. І. Падеревського.

Роман Лопатинський: "Для мене важливо розказати історію звуками музики" Віктор Сподаренко19 квітня, 17:12ZN №1240, 20 квітня — 25 квітня

Роман Лопатинський — лауреат престижних міжнародних конкурсів, спеціальних призів публіки, учасник Міжнародної піаністичної Академії "Incontri col Maestro" (Італія), учасник ансамблю NotaBene. Він розповідає про значення конкурсів для піаніста, про особисту участь у Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам'яті В. Горовиця та концертні подорожі після здобуття звання лауреата І премії.

— Романе, ваше творче життя піаніста тісно пов'язане з інструментальними конкурсами. Вже у віці восьми років ви здобули спеціальний приз на Всеукраїнському конкурсі в Ужгороді. Надалі кількість перемог тільки збільшувалась, а географія — розширювалася. Чим вас приваблюють конкурси: це конкурентне середовище й атмосфера змагальності, які загартовують виконавця та примушують постійно підтримувати виконавську форму, — чи один зі способів заявити про себе й вибороти нагоду для концертів та міжнародних гастролей як лауреат?

— Справді, конкурсне життя для мене почалося досить рано. Були не тільки конкурси, а й виступи на сцені Малого залу Київської консерваторії, Національної філармонії, конкурс імені С.Прокоф'єва в Донецьку, імені А.Караманова в Сімферополі. Зазвичай малі діти відчувають певний дискомфорт на сцені, що часто асоціюється в них із майданчиком для хвилювання. Оскільки я з дитинства часто виступав, у мене не виникало таких панічних настроїв, тому міг досить природно почуватися за інструментом на різних сценах. Конкурсна й концертна практики нагромаджувалися, це збагачувало мене певним сценічним досвідом і формувало виконавську витримку. Тому, безумовно, конкурси потрібні, тільки, на мою думку, є одна прикрість. Раніше, в часи С.Ріхтера, Е.Гілельса, Д.Ойстраха, конкурсів проводилося не так багато, як тепер, можливо 10 — 20, і зазвичай після отримання звання лауреата, наприклад конкурсу імені Єлизавети в Бельгії, кар'єра та життя, фактично, були вже "зроблені". Тепер, навіть якщо виконавець виграє топовий конкурс, можемо говорити про певний концертний менеджмент на 3—5 років, але потім з'являються нові лауреати, нові конкурси, відповідно — увага переключається на інших виконавців, і конкуренція посилюється. Тому слід також говорити про необхідність утримання уваги до себе як виконавця, щоб концертні поїздки й виступи не припинялися.

— Недавно ви повернулися з Міжнародного конкурсу, де, крім "Симфонічних етюдів" Р.Шумана та етюду Б.Бартока, виконували твір сучасного данського композитора Бента Соренсена "Und die Sonne geht auf". У вашій виконавській програмі є чимало творів сучасних

композиторів ХХ століття — Я. Сібеліуса, О. Мессіана, П. Хіндеміта. Виходячи з вашої концертної практики, наскільки готовий український слухач сприймати сучасну музику в різних її напрямах?

-- Так, у мене є чимало творів композиторів ХХ століття, однак можу зазначити, що я не великий прихильник сучасної музики. Наприклад, у репертуарі в мене є сюїта П.Хіндеміта "1922", це твір досить специфічний, щоб зрозуміти його зміст, у музику необхідно "зануритися". Після виконання цієї сюїти багато слухачів досить добре відгукуються, тобто є певний запит на таку музику. Твір написаний як реакція на Першу світову війну. Зараз ми живемо теж у досить неспокійний час, відповідно, така музика — актуальна, і наші сучасники можуть зрозуміти її. Єдине — слухача треба виховувати, привчати до сучасної музики ненав'язливо й поступово, — не дві години, скажімо, поспіль виконувати Д.Лігеті чи В.Годзяцького, а поєднувати таку музику з творами, музична мова яких більш звична для слухача.

— Ви кілька разів ставали лауреатом Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті В.Горовиця, спочатку — ІІ премія в групі "ГоровицьДебюту" в номінації "Гра з оркестром" (2004 р.), ІІІ премія у Молодшій групі (2006 р.), а пізніше — в Середній групі здобули І премію (2010 р.). Відомо, що Конкурс Горовиця сприяє міжнародним гастролям лауреатів. Чи були у вас такі поїздки, і де вдалося концертувати?

— Так, у Конкурсі Горовиця я брав участь декілька разів. Серйозний професійний і кар'єрний поштовх дало лауреатство 2010 року. Щодо концертних поїздок, то після першої моєї участі в конкурсі були "поїздки по Києву", де ми грали на різних концертних майданчиках, і конкурс нами опікувався. Серйозні мої ангажементи розпочалися після лауреатства в Середній групі, після чого я мав концерт у Парижі в залі А. Корто, були концертні турне в Японію — Токіо, Осаку, подорожі у США — Steinway Hall, в Александрію. Це не були концерти впродовж місяця, вони відбувалися впродовж 2—3 років.

— У віці 16 років вас прийняли на навчання до Міжнародної піаністичної Академії "Incontri col Maestro" ("Зустрічі з Маестро") в місті Імола (Італія). Чим для вас було навчання в цій академії, чи вплинуло воно на вашу кар'єру піаніста-виконавця?

— Ця академія цікава тим, що не обов'язково постійно в тій місцевості перебувати, щоб навчатися. Крім того, в Академії "Incontri col Maestro" навчатися можна досить довго, оскільки це не є класичний навчальний заклад, де після 5—6 років навчання видають диплом. Навчальна програма складається тільки з уроків фаху — фортепіано, за формою — заняття консультаційного характеру. З педагогом заздалегідь визначається графік занять, оскільки доводиться долати сотні кілометрів, щоби приїхати на заняття, зрештою — й педагог концертуючий виконавець, тому треба узгоджувати час проведення занять. Мій викладач — Борис Петрушанський, відомий піаніст, один із останніх учнів Г.Нейгауза. Цьогоріч виповниться 10 років, як я там навчаюся. Чи вплинуло на кар'єру (?) — безумовно, це дало можливість не тільки розвиватися в Україні, а й здобувати певний міжнародний досвід навчання.

— Виходячи з вашого досвіду навчання за кордоном, наскільки різняться підходи до навчання та викладання фортепіано в Україні й Італії?

— Різниця у підходах, очевидно, є. Але зараз, у сучасному глобалізованому світі, поняття школи стає трохи розмитим. Певна річ, відомі школи Нейгауза, Гольденвейзера, це зрозуміло. Мій італійський педагог, наприклад, — вихованець московської фортепіанної школи, але вже багато років живе в Італії, у Київській консерваторії я навчався в Сергія Рябова. Від кожного педагога я "брав" для себе те, що мені було найближчим, переосмислював і намагався виразити це у своїй грі. Тому на власному досвіді переконався, що поняття фортепіанної школи в глобалізованому світі, де ми спілкуємося з різними музикантами й зазнаємо впливу інших виконавських шкіл, дуже важко ідентифікувати та чітко визначити. Чи добре це? Мабуть, так, адже треба бути відкритим до світу, сприймати все найкраще та переосмислювати це у своїй виконавській творчості.

— У контексті інтеграції культур сучасного світу та процесів глобалізації, наскільки легко вам як піаністові виходити на співпрацю із закордонними музикантами?

— Мені вдається брати участь у різних міжнародних проектах — фестивалях, майстер-класах і т.д. Музика має свою мову, і можна досить швидко порозумітися й знайти багато спільного між виконавцями різного походження — з Європи, Азії тощо.

— Як піаніст ви грали музику з різними оркестрами, співпрацювали з багатьма диригентами. Чи проблемно піаністові підлаштуватися під диригентську інтерпретацію музичного твору?

— Гра з оркестром — один із моїх улюблених жанрів. У моєму репертуарі близько 27 концертів — від Баха, Шопена, Шумана, Рахманінова, Брамса до Бартока. Особисто в мене ніколи не було проблем із грою в оркестрі. Однак мені не зовсім зрозумілий принциповий підхід "солістів-егоїстів", згідно з яким уся оркестрова "машина" має підлаштовуватися під виконавця, адже значно легше одному підлаштуватися під 80—100 музикантів, ніж навпаки… І якщо виконавець розуміє, що в конкретному епізоді слід заграти разом, то в цей момент треба бути в акорді разом з усім оркестром. У мене ніколи не було непорозумінь із диригентами, адже я розумію, як важко диригентові організувати велику кількість музикантів у єдиний творчий процес.

— Чи можете, спираючись на власний досвід, розповісти, як проходить перша репетиція з оркестром, наприклад закордонним колективом, із яким вам не доводилося грати раніше?

— Наприкінці березня я був у Вероні в Італії, де грав 5-й концерт Бетховена. Першу репетицію диригент проводив зі мною без оркестру, — я грав свою партію, він стежив за текстом у партитурі: ми узгоджували темп, агогіку, динамічні нюанси. Інколи диригент може сказати: "Ось у цьому такті треба трішки більше почекати, після чого подивись на мене, і ми разом з оркестром розпочнемо наступний такт". Тому перша репетиція з самим оркестром досить легка, оскільки ми вже точно знаємо, чого очікувати одне від одного.

— У кожну епоху домінує та чи інша манера гри, в системі якої формується індивідуальний виконавський стиль. Якщо згадати В.Горовиця, його виконавський стиль був немислимий без технічної досконалості, експресивності, вокалізації у фразуванні — "співучості" звучання, інколи його навіть звинувачували в тому, що він виконує класику з надмірною свободою, ігноруючи стиль композитора. Аналізуючи вашу манеру гри, які домінуючі риси в системі виражальних засобів ви могли б виділити?

— Про особливості власного стилю говорити досить важко. Для мене важливим є те, що виконавець передає інформацію музичного твору від композитора до слухача, і в цьому процесі сам виконавець — посередник. Я люблю, коли твір і емоції проходять "всередині", а не зовні, бо це найважливіше. Показовими в цьому плані є виконання Григорія Соколова або Еміля Гілельса. Для мене важливо розказати історію звуками музики, і це те, над чим я працюю. У кожному творі є різні типи драматургії, тому, граючи, я намагаюся створити асоціативні зв'язки художніх образів. Наприклад, в одній із останніх варіацій "Симфонічних етюдів" Р.Шумана я для себе "малюю" діалог двох створінь, але в кожному творі, залежно від типу драматургії, можна знайти різні асоціативні художні образи. Загалом, я люблю медитацію в музиці, повільні частини, куди можна "зануритися" без зайвих емоційно-бурхливих нюансів.

— Роберт Шуман у своїй книжці "Про музику і музикантів" писав, що гра на фортепіано має бути такою ж, як і гра із самим інструментом: хто не грає з інструментом — не грає й на ньому. Як ви ставитеся до особливостей музичної інтерпретації у творах, які виконуєте? Що у вашій творчості на першому плані — точне збереження стилю композитора чи демонстрація індивідуальної манери гри?

— Щодо інструмента — важливо з ним "домовитися": рояль як живий організм, — і, відтворюючи звук на ньому дотиком пальців, потрібно звертати увагу на саме звучання; піаністи часто кажуть — "ми граємо вухами"... Говорячи про інтерпретацію музичного твору, слід насамперед зрозуміти, в якому часі жив той чи інший композитор, — почитати про його життя, особливості стилю, можливо ознайомитись із листуванням композитора й намагатися зрозуміти, як автор композиції міг відчувати написану ним музику. Але пізніше, безумовно, необхідно проводити це розуміння через призму свого сучасного сприйняття, можливо передавати певну проблематику твору сучасною виконавською мовою, більше зрозумілою слухачеві. Проте тут є ще один нюанс — це слухач, який сприймає твір по-своєму, крізь призму власного художньо-естетичного досвіду. Тому інтерпретація образу музичного твору — досить суб'єктивний процес, у якому, з одного боку, необхідно донести до слухача стиль композитора, з іншого — виразити це через призму сучасного бачення, адже ми живемо в трохи іншому світі, іншому соціумі, з іншим сприйняттям музики і т.д.

— Ви є учасником ансамблю NotaBene? Чи можете сказати кілька слів про ваш колектив, концертні поїздки, репертуар, хто здійснює аранжування для інструментального складу?

— Колектив створений чотири роки тому на базі музикантів, які з різних причин ще не виїхали з України: це Андрій Павлов, Максим Грінченко — скрипалі, Артем Полуденний — віолончеліст, Іван Грицишин — альтист, Юрій Немировський — кларнетист, Олександр Рудько — вокаліст, баритон. На відміну від Європи, камерна музика в Україні нині в певному занепаді, тому ми вирішили свій колектив орієнтувати саме на цей жанр. У стильовому відношенні, ми граємо дуже різну музику, інструментальний склад дозволяє нам експериментувати з різними ансамблевими складами. У нас були концертні поїздки в Данію, Німеччину, ми виступали на багатьох фестивалях, серед яких — престижний ГогольFest у Києві. Говорячи про організацію концертів: у нас тільки тепер з'явився менеджер — Олена Передерій, а всі попередні чотири роки ми самостійно працювали з нашими слухачами, вели Facebook-сторінку, самі робили фотосесії тощо. Стосовно аранжувань — ми граємо оригінальні твори, перекладів не робимо, це забирає багато часу й зусиль.

— Цього місяця проходитиме Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця. Як лауреат І премії конкурсу які рекомендації ви б могли дати конкурсантам, що теж прагнуть здобути І премію?

— Як учасник близько 40 конкурсів, на меншій половині яких я отримав звання лауреата, можу сказати, що від конкурсу слід отримувати задоволення — задоволення від контакту з новою публікою, гарними концертними залами, від мандрівок містом, знайомства з людьми, виконавцями, журі. Тому, незалежно від результату конкурсу, кожен вихід для виконавця має бути своєрідним святом. Чи сприймаю я участь у конкурсі, в якому не отримав звання лауреата, як поразку? Ні, бо це тільки крок уперед! Це нові знайомства, нові концертні зали, нове місто, в якому я маю можливість побувати вперше, і т.д. Тож бажаю кожному учасникові бути налаштованим на позитив і сприймати вже саму участь у Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам'яті В. Горовиця як важливий крок уперед у формуванні своєї виконавської майстерності! З досьє Роман Лопатинськийзакінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу ім. М.Лисенка, навчався в Національній музичній академії України ім. П.Чайковського (клас доцента С.Рябова), проходить навчання в Міжнародній піаністичній Академії "Incontri col Maestro" (Італія, клас Б.Петрушанського). Має фондові записи на українському та німецькому радіо. Виступав із концертами в Ізраїлі, Італії, Польщі, Марокко, Ліхтенштейні, Швейцарії, Німеччині, Росії, Франції, Японії та в інших країнах. © 1994–2018«Зеркало недели. Украина». Все права защищены.

Телеканал «Київ» - П'ятниця, 19 квітня 2019 17:52

У Києві триває 12-й Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті В. Горовиця

У столиці триває Дванадцятий Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця – геніального музиканта, який народився в у Києві і якому в двадцятому столітті практично не було рівних. Нагадаємо, нині за престижні нагороди змагаються піаністи середньої групи – 14 -19 років. За три дні першого туру міжнародне журі прослухало сольні програми 24 конкурсантів. Зокрема з Великої Британії, Канади, Австралії, Китаю, Ізраїлю, Італії, Литви, України. Журі високо оцінило їх виконавський рівень, але, за умовами конкурсу, продовжать музичні змагання лише 12 піаністів. Другий тур в Будинку вчених розпочнеться 20 квітня. Вхід для глядачів вільний.

Названо переможців Конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця у Середній групі Світлана Штефан-Антонюк

За звання кращих змагалися 24 піаністи з дев'яти країн світу.

24 квітня, 12:33

У Києві завершився ХІІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця у Середній групі, який проходив з 16 по 24 квітня у Національній філармонії України. За звання кращих змагалися 24 піаністи у віці від 14 до 19 років. Вперше в історії кокурсу дві перші премії дістались українцям. Позмагатись за престижні нагороди, спеціальні призи та премії конкурсу (від 500 до 5000 долаів США) приїхали музиканти із дев'яти країн світу: Австралії, Великої Британії, Вірменії, Ізраїлю, Італії, Литви, Канади, Китайської Народної Республіки та України. Для трьох турів конкурсу кожен учасник готував окрему програму. Обов'язковими були п'єса українського композитора, твір із репертуару Володимира Горовиця, а також концерт для фортепіано з оркестром у повному обсязі для випробовувань IIІ туру. Загалом тривалість кожного виступу дорівнювала майже двом годинам живого виконання. "Програми І й ІІ турів із кожним конкурсом стають все складнішими. 10-15 років тому неможливо було й уявити, що діти до 19 років гратимуть такі твори," – зазначила Президент Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця Ірина Полстянкіна. Шестеро фіналістів розділили шість премій конкурсу. Перемогу й Золоту медаль здобув випускник Середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. М. В. Лисенка, киянин Ілля Овчаренко. Срібним призером став Дмитро Семикрас, що приїхав на конкурс з Сум. Третя премія і Бронзова медаль дісталися представнику Великої Британії Ноа Чжоу. Четверту, п'яту й шосту позиції посіли відповідно Кейтлен Рінальді (Австралія), Сюй Шанцзюнь (КНР), Марія Мацієвська (Україна). ХІІ Конкурс Горовиця завершиться лише наступного року, коли у столиці позмагається Старша вікова категорія (від 19 до 33 років). Як обіцяють організатори, це відбудеться з 21 по 30 квітня 2020 року. Тоді ж конкурс відсвяткує і своє 25-ліття. Детальніше про подію читайте тижневика "Дзеркало тижня. Україна". © 1994–2018«Зеркало недели. Украина». Все права защищены.

у

найближчих

номерах

Чернігівський Монітор 24.04.2019 14:12 — Агенцiя

Згідно з рішенням поважного журі ХІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті В.Горовиця у середній групі 1 місце і золоту медаль отримує Ілля Овчаренко. Ілля Овчаренко

Талановитий чернігівський піаніст Ілля Овчаренко став стипендіатом Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» у 9-річному віці. Приємно, що з кожним роком зростає фаховий рівень Іллі. У його арсеналі – численні перемоги на міжнародних конкурсах і багато яскравих концертів. І 25 квітня у музеї Лесі Українки відбудеться спільний концерт стипендіатів «Ференц Ліст. Українська балада», одним з учасників якого буде також Ілля Овчаренко. А за кілька днів його вже чекає Тель-Авівська музична академія, де юнак навчається нині у професора Варді. Приємно також, що Ілля – це вже другий стипендіат Фонду, який на конкурсі В. Горовиця у середній групі посів перше місце і здобув золоту медаль. 2010 року цю висоту підкорив Ілля Лопатинський. Роман Лопатинський, як й Ілля Овчаренко, закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат ім. М.Лисенка, навчався в Національній музичній академії України ім. П.Чайковського (клас доцента С.Рябова), нині проходить навчання в Міжнародній піаністичній Академії "Incontri col Maestro" (Італія, клас Б.Петрушанського). Роман вже має фондові записи на українському та німецькому радіо. Виступав із концертами в Ізраїлі, Італії, Польщі, Марокко, Ліхтенштейні, Швейцарії, Німеччині, Росії, Франції, Японії та в інших країнах. 23 квітня відбувся успішний дебют Романа Лопатинського в одній з кращих зал Європи - у Віденському Концертхаусі Wiener Konzerthaus , де прозвучала світова прем‘єра нового твору Мирослава Скорика. Президентський фонд Леоніда Кучми

«Золото» і «срібло» — в українців!

XІІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця (середня група) назвав переможців

Тетяна Поліщук

25 квітня, 2019 - 17:01

У Києві з 16 по 24 квітня змагалися 24 учасники, які представляли такі країни, як Австралія, Велика Британія, Вірменія, Ізраїль, Італія, Канада, Китай, Литва й Україна. Це були музиканти віком від 14 до 19 років. Свою виконавську майстерність продемонстрували у трьох турах (прослуховування першого і другого турів відбувались у Великому залі Київського будинку вчених НАН України, а третій тур, до якого дійшли шість піаністів, виступаючи разом із Симфонічним оркестром під орудою диригента Віталія Протасова, — у Національній філармонії). Журі очолив Олександр Злотник — композитор, професор, ректор Київської муніципальної академії музики ім. Р. М. Глієра. Цьогоріч до фіналу дійшли три представники України — кияни Марія Мацієвська (учениця Школи-інтернату ім. Лисенка) й Ілля Овчаренко (він випускник спеціалізованої музичної школи ім. Лисенка, а нині продовжує навчання у Школі музики Бухмана-Мети у Тель-Авіві, Ізраїль) та сумчанин Дмитро Семикрас (навчається у Вищому музичному училищі мистецтв і культури ім. Бортнянського). Конкуренцію нашим піаністам склали — Ріналді Кейтлен (Австралія), яка навчається в австрійському Університеті Моцартеум у Зальцбурзі, Сюй Шанцзюнь із Китаю (навчається у середній школі при Центральній консерваторії музики у Пекіні) та Чжоу Ноа з Великобританії — зараз вивчає музикознавство в школі Св. Павла у Лондоні. Саме між цією шісткою велася боротьба за нагороди.

НА ТРЕТЬОМУ ТУРІ КОНКУРСАНТИ ВИСТУПАЛИ РАЗОМ ІЗ СИМФОНІЧНИМ ОРКЕСТРОМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ФІЛАРМОНІЇ ПІД ОРУДОЮ ДИРИГЕНТА ВІТАЛІЯ ПРОТАСОВА РАЗ І... ЩЕ РАЗ — ШОПЕН, РАЗ І... ЩЕ РАЗ — РАХМАНІНОВ Так вийшло, що у першому вечорі третього туру двічі пролунав Концерт №1 Ф. Шопена. Спочатку його виконала киянка Марія Мацієвська, а потім конкурсантка з Австралії Ріналді Кейтлен. Обидві прекрасно грали, отримавши схвальні відгуки від публіки, проте журі у цьому музичному двобої надало перевагу Р. Кейтлен. А героєм вечора став Ілля Овчаренко, який з першої хвилини захопив слухачів віртуозним виконанням суперпопулярного у світі твору — Першого Концерту П. Чайковського. Талановитому українцю аплодували всі — музиканти, судді й публіка, навіть тричі вигукували «браво!».

СЮЙ ШАНЦЗЮНЬ (КНР) — ЛАУРЕАТ, П’ЯТЕ МІСЦЕ, А ТАКОЖ ВІН ОТРИМАВ СПЕЦІАЛЬНИЙ ПРИЗ ЖУРІ «ЗА ВИКОНАННЯ ТВОРУ ІЗ РЕПЕРТУАРУ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ У вівторок своє «прочитання» легендарного Концерту №2 С. Рахманінова продемонстрували Сюй Шанцзюнь (КНР), а слідом за колегою інший учасник — харизматичний піаніст з Великої Британії Чжоу Ноа. Закривав конкурсні змагання сумчанин Дмитро Семикрас Концертом ля мінор, тв.16 Едварда Гріга (один із найпопулярніших творів класика). Овації, овації, овації! Після виступів, чекаючи на вердикт суддів, «День», поспілкувався з Марією Мацієвською та її педагогом Борисом Федоровим, з Іллею Овчаренком та його мамою Світланою, а також із Дмитром Семикрасом та його вчителькою Світланою Морозовою. Наші молоді музиканти переконали, що українська фортепіанна школа

— одна з провідних у світі, а ще Конкурс В. Горовиця запалює нові зірки! До речі, як зазначила Ірина ПОЛСТЯНКІНА, президент Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця: «Практично всі конкурсанти вже мають досвід не тільки участі, а й перемог на престижних музичних змаганнях. Мене радує те, що наші «горовиценята» теж творчо ростуть. Так, четверо нинішніх лауреатів брали участь у наших змаганнях: Марія Мацієвська отримала четверту премію у «Горовиць-Дебюті» (2013) та шосту в «молодшій групі (2016); Ілля Овчаренко — шосту премію у «середній групі»(2016); Дмитро Семикрас був шостим на «Горовиць-Дебюті» (2011) і трете місце завоював у «молодшій групі» (2016). Всі вони впевнено виступили і цьогоріч. Ілля став переможцем («золота» медаль і перше місце), а Дмитро став «срібним» призером, Марія — лауреат, і отримала шосте місце. Знаєте, у 2016 році австралійка Рінальді Кейтлін не дуже вдало виступила, а от тепер — четверте місце. До речі, ті, хто не міг побувати на прослуховуваннях, мали можливість побачити онлайн-трансляцію, зайшовши на сайт конкурсу horowitzv.org або на нашу офіційну сторінку у Facebook». «ВІДЧУТИ «СМАК» ТВОРЧОГО ЗМАГАННЯ» — Я дуже люблю Конкурс Горовиця, бо саме тут мала можливість показати себе, відчути «смак» творчого змагання. Тут дуже творча атмосфера, — зізналася М. МАЦІЄВСЬКА. — Знаєте, у 2016 році я виконувала Другий концерт Ф. Шопена, а нині Перший концерт класика. Мені подобається творчість цього композитора, я отримую насолоду від виконання його творів. Він сам був прекрасним музикантом, і його твори потребують віртуозного володіння інструментом. Треба в кожну ноту вкладати частину своєї душі. Багато музикантів грають шопенівські твори — це базовий композитор для піаністів. Я планую продовжити навчання у Національній музичній академії України. Хотілось би проявити себе і як соліст, і камерні твори мені подобається виконувати. А можливо, з часом, продовжу музичну династію і, як моя мама, стану педагогом.

«БРАВО!» — УСІМ ПЕРЕМОЖЦЯМ ХІІ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ У СЕРЕДНІЙ ГРУПІ!

— Мацієвська у мене займається 2,5 року. Вона дуже добре відчуває фортепіано. Її цікавить внутрішній світ творів. Вона, з одного боку, цілеспрямована особистість, а з іншого — романтична дівчина. В ній перевалює лірика й емоціональність. Марія тонко відчуває твори, які виконує, — каже Борис ФЕДОРОВ, професор КССМШ ім. М.В. Лисенка. — Впевнений, що попереду у цієї піаністки буде чимало перемог і творчих відкриттів.

«ВДЯЧНИЙ УСІМ СВОЇМ ВЧИТЕЛЯМ ЗА НАУКУ!»

— Всі учасники третього туру вже переможці! І повинні грати так, щоб отримала насолоду публіка, саме тому, виходячи на сцену, треба забути про хвилювання і продемонструвати все найкраще, що ти можеш як музикант, — вважає І. ОВЧАРЕНКО. — Перший концерт Чайковського — це твір на всі часи, його люблять усі — і виконавці, і слухачі. Саме через це я вибрав цей шедевр, який написав Петро Ілліч. І мені здається, що через цей концерт можна донести публіці свої емоції, сподівання... Я вдячний усім своїм вчителям за науку! У Школі ім. Лисенка навчався у класі професора Наталії Гриднєвої, а нині мій педагог — професор Ар’є Варді у Школі музики Бухмана-Мети у Тель-Авіві, Ізраїль. Відмінність цих шкіл — у фінансуванні, але рівень української фортепіанної школи був і досі лишається дуже високим і цінується у світі. Думаю, що у майбутньому я міг би стати непоганим педагогом, але попереду бачу себе як сольний виконавець. Те, що музика — моє життя, відчув ще у дитинстві. У нас вдома було піаніно (мама не професійний музикант, але закінчила музшколу). В 7 років я сам попросив батьків віддати мене вчитися на фортепіано. Зараз мені ближчі твори Ліста, Рахманінова, Шумана і Чайковського. Знаєте, на цьому конкурсі шість піаністів заявляли, що планують виконати саме Перший концерт П. Чайковського, але їм не пощастило, і журі їх відсіяло. І так вийшло, що у третьому турі тільки мені випав шанс грати цей музичний шедевр. Я отримую насолоду, коли граю на фортепіано, щоденно стараюся займатися три-чотири години.

— Ілля з малку був різносторонню дитиною, — розказала його мати Світлана ОВЧАРЕНКО. — Він із п’яти років займався художньою гімнастикою і мав у спорті гарні результати, непогано співав. Ходив, немов зачарований, біля піаніно, задивляючись на інструмент, навіть намагаючись щось зіграти і підспівував. У дитсадку вчителька музики і співу порадила віддати Іллю до музшколи. Я сину сказала: щоб грати треба вивчити сольфеджіо, але його це не зупинило. З другої чверті пішов навчатися, сподобалось. Очі горять! Десь півроку поспівав, а потів сказав, що хоче навчитися грати на фортепіано... Ілля також зацікавився орігамі, але музика все одно залишалася на першому плані. Знаєте, бабусі з нашої родини (по батьківській і по моїй лінії) гарно співали у церковних хорах, а от музикантів у нас досі не було. Іллі добре вдаються мови (німецька, англійська), точні науки — математика, фізика. І мені здавалося, що музика буде для нього хобі, а професію він обере технічну, наприклад, стане, як я, програмістом. Бачачи, як натхненно Ілля грає, навіть застерігала його, що треба бути найкращим піаністом, а не просто вчителем музики... Він має ціль і впевнено до неї йде! У його активі вже кілька престижних нагород у національних і міжнародних конкурсах. КЛАСИКА ЧИ ДЖАЗ?

— Я вже утретє брав участь у Конкурсі Горовиця, — каже Д. СЕМИКРАС. — Музикою займаюся з п’яти років. Батько закінчив музичну школу, мама гарно співає, а бабуся — професійний музикант і педагог. Програму до цього змагання ми обирали разом із моїм чудовим педагогом Училища ім. Д. Бортнянського — Світланою Павлівною Морозовою, в якої займаюсь уже восьмий рік. Мої творчі успіхи, техніка виконання — це все завдяки їй. Під час навчання репетирую по три-чотири години, а перед підготовкою до конкурсу — інколи буває і по шість годин... У першому турі я виконував твори Баха, Бетховена, Скрябіна і Сасько. У другому — Скарлатті, Шопена і Рахманінова, а у третьому турі — Концерт ля мінор Гріга.

— Дмитро — це «діамант»! Такі музиканти, як він, народжуються рідко. Він має унікальний дар. Займатися з ним — насолода, — підкреслила Світлана МОРОЗОВА, професор Сумського вищого музичного училища мистецтв і культури ім. Бортнянського. — Це чудо-хлопець! За мою багаторічну педагогічну практику, бачу талант, який має Дмитро, вперше. У нас було кілька варіантів програми для виконання на конкурсі. Він обожнює творчість Сергія Рахманінова, тонко відчуває твори цього класика і грає не як дитина, я як зрілий музикант. Діма — романтик, а ще він чудово грає джаз. До останнього я не маю відношення, і джазом він займається в іншого вчителя. Але треба зазначити, що і у джазових імпровізаціях він, немов «риба у воді». Я трохи його сварю, що розпилюється... Життя покаже — стане він класичним виконавцем чи джаз-

меном. Зараз він повинен накопичити базу. Я вважаю, що класика — це фундамент, а далі музикант може будь-що виконувати. Діма — лише не другому курсі Училища, і ще два роки треба навчатися. Нині йому необхідно добре здати ЗНО, а готуватися немає часу. Хоча впевнена, що все буде добре, бо він навчався в математичній школі з поглибленим знанням англійської мови і, взагалі, дитина талановита.

18-РІЧНИЙ СУМЧАНИН ДМИТРО СЕМИКРАС ЗАЧАРУВАВ СВОЄЮ ВІРТУОЗНІСТЮ І ОТРИМАВ «СРІБНУ» МЕДАЛЬ КОНКУРСУ «ГОРОВИЦЕНЯТА» ТВОРЧО ЗРОСТАЮТЬ — Конкурс показав, що у нашій країні творчо зростають талановиті музиканти. Із 24 учасників 12 були представниками київської фортепіанної школи, а також змагалися молоді піаністи з Харкова, Дніпра, Сум та Мукачева. «Золоту медаль» і перше місце отримав киянин Ілля Овчаренко, а «срібло» — у сумчанина Дмитра Семикраса. Обидва — піаністи високого рівня! Трете місце — у Чжоу Ноа (Велика Британія), який потужно грав у всіх турах. Впевнено виступила Ріналді Кейтлен (Австралія) — четверте місце. В її виконанні Перший концерт Шопена пролунав чітко, було «повітря», передані нюанси твору. Сюй Шанцзюнь із Китаю обрав складний твір для третього туру — Другий концерт С. Рахманінова, демонструючи не лише техніку, він був дуже емоційним на сцені, причому грав із європейською емоцією — яскраво, темпераментно. У нього п’яте місце, а киянка Марія Мацієвська виявилася не такою переконливою, тому у неї шосте місце. Те, що троє українців стали цьогоріч лауреатами — чудово! Бажаю нашим лауреатам із честю нести славу національної фортепіанної школи світом! А у наступному році чекаємо на амбітних і віртуозних дорослих піаністів, які змагатимуться вже у «старшій групі».

ВІД МІЖНАРОДНОГО БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ КОНКУРСУ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ ЙОГО ПРЕЗИДЕНТ ІРИНА ПОЛСТЯНКІНА ВРУЧИЛА СПЕЦПРИЗИ: СТИПЕНДІЇ НА НАВЧАННЯ У МІЖНАРОДНІЙ ЛІТНІЙ МУЗИЧНІЙ АКАДЕМІЇ ТА ВИСТУП З ОРКЕСТРОМ У РАМКАХ ФЕСТУ «КИЇВСЬКІ ЛІТНІ МУЗИЧНІ ВЕЧОРИ» ОЛЕКСАНДРУ ЛУЧКОВУ (УКРАЇНА) І РАНАЛЬДО ДАВІДЕ (ІТАЛІЯ) Переможці ХІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця у середній групі • Ілля Овчаренко (Україна) — І премія, «золота» медаль і 5 тис. доларів; • Дмитро Семикрас (Україна) — ІІ премія, «срібна» медаль і 2,5 тис. доларів; • Ноа Чжоу (Велика Британія) — ІІІ премія, «бронзова» медаль і 1,5 тис. доларів; • Кейтлен Рінальді (Австралія) — ІV премія і 1000 доларів; • Сюй Шанцзюнь (КНР) — V премія і 700 доларів; • Марія Мацієвська (Україна) — VI премія і 500 доларів • Спеціальний приз журі «За виконання твору українського композитора» — Чжоу Ноа (Велика Британія); • Спеціальний приз журі «За виконання твору із репертуару Володимира Горовиця» — Сюй Шанцзюнь (КНР); • Європецської спілки молодіжних музичних конкурсів — Ілля Овчаренко (Україна); • Від почесного гостя Маріана Рибіцкі (Франція) — виступ в залі Альфреда Корто (Париж ) — Ілля Овчаренко, Сюй Шанцзюнь;

• Від почесної гості Наталії Пасічник (Швеція) — участь у концертах Українського інституту у Швеції в сезоні 2020—2021 рр. — Дмитро Семикрас, Марія Мацієвська; • Від міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця: стипендія на навчання у Міжнародній літній музичній академії та виступ з оркестром в рамках Міжнародного фестивалю «Київські літні музичні вечори»-2019 — Олександр Лучков (Україна), Ранальді Давіде (Італія); • стипендія на навчання у Міжнародній літній музичній академії-2019 — Ноа Капелюшник (Ізраїль); • Спеціальна відзнака Українського радіо — Студійний запис до художнього фонду Українського радіо — Ілля Овчаренко; • Від благодійного фонду «Відкрита музика міста» — участь у концертній програмі фестивалю — Марія Мацієвська, Дмитро Семикрас, Ілля Овчаренко; • Відзнака конкурсу наймолодшому учаснику — 14-річному Сюй Цзисун (Китай).

Тетяна ПОЛІЩУК, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»

Міністерство культури України У Києві нагородили лауреатів XІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця 25.04.2019 | 11:15 У Києві відбулася урочиста церемонія нагородження та гала-концерт лауреатів XІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця за участю Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України (диригент – Віталій Протасов). Вітаючи лауреатів XІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів, заступник Міністра культури України Юрій Рибачук наголосив, що цей конкурс - одна з ключових подій в мистецькому житті країни.

«Міністерство культури як засновник цього конкурсу, завжди відзначає не лише важливість цього конкурсу як явища, а й особливе місце яке займає конкурс у мистецькому житті країни», - говорить Юрій Рибачук «Конкурс не тільки відкриває молоді таланти і відзначає їх майстерність, це ще й велика професійна платформ ля для розвитку виконавської майстерності. Власне, один з пріоритетів Мінкультури – розвиток професійного мистецтва і підтримка таких платформ, якою є цей конкурс».

XІІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця відбувався з 16 по 24 квітня року у Середній групі. Цього року у ньому взяли участь 24 учасники із 9-ти країн світу – Австралії, Великої Британії, Вірменії, Ізраїлю, Італії, Канади, Китаю, Литви й України.

ПЕРЕМОЖЦІ ХІІ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ (СЕРЕДНЯ ГРУПА) ІЛЛЯ ОВЧАРЕНКО (Україна) – І премія – 5000 доларів США, звання лауреата і Золота медаль; ДМИТРО СЕМИКРАС (Україна) – ІІ премія – 2500 доларів США, звання лауреата і Срібна медаль; НОА ЧЖОУ (Велика Британія) – ІІІ премія – 1500 доларів США, звання лауреата і Бронзова медаль; КЕЙТЛЕН РІНАЛЬЛІ (Австралія) – ІV премія – 1000 доларів США, звання лауреата; СЮЙ ШАНЦЗЮНЬ (КНР) – V премія – 700 доларів США, звання лауреата; МАРІЯ МАЦІЄВСЬКА (Україна) – VІ премія – 500 доларів США, звання лауреата. Спеціальний приз журі за виконання твору українського композитора – Ноа Чжоу (Велика Британія). Спеціальний приз журі СюйШанцзюнь (КНР).

за

виконання

твору

із

репертуару

Володимира Горовиця –

Також лауреатам та учасникам конкурсу присуджуються спеціальні призи конкурсу: EMCY (Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів): -

Сертифікат, концертний виступ для одного з переможців ХІІ Конкурсу;

Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця: -

Стипендія на навчання у Міжнародній «Літній музичній академії» в сезоні 2019 року;

Виступ з оркестром лауреата ХІІ Конкурсу в рамках Міжнародного фестивалю «Київські літні музичні вечори»; -

Концерти лауреатів ХІІ Конкурсу в містах України;

Маріана Рибіцкі, художнього директора Асоціації Анімато (Франція): Концерт лауреатів ХІІ Конкурсу в залі ім. Альфреда Корто (Париж) у сезоні–20192020; Наталії Пасічник, директора Українського інституту у Швеції (Стокгольм): Участь лауреатів ХІІ Конкурсу у концертній серії Українського інституту у Швеції сезону–2020-2021; Спеціальна відзнака Українського радіо (генерального інформаційного партнера): -

Студійний запис до художнього фонду Українського радіо;

Культурологічного проекту «Мистецькі експедиції»: -

Участь лауреатів ХІІ Конкурсу в концертних програмах;

Радіо «Аристократи»: -

Участь лауреатів ХІІ Конкурсу у радіоконцерті;

Благодійного фонду «Відкрита музика міста»: -

Участь лауреата ХІІ Конкурсу у концертній програмі фестивалю в сезоні 2019 року;

Київського годинникового заводу: -

Призи переможцям ХІІ Конкурсу.

Автор фото Альона Щербань

Українці перемогли у престижному XII міжнародному конкурсі молодих піаністів 24 квітня у стінах Національної філармонії України відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів конкурсу пам’яті Володимира Горовиця. Про це повідомили у Департаменті культури КМДА. У числі переможців опинилися Ілля Овчаренко (Україна), Дмитро Семикрас (Україна), Ноа Чжоу (Велика Британія), Кейтлен Рінальді (Австралія), Сюй Шанцзюнь (КНР), Марія Мацієвська (Україна). «Мені дуже приємно, що саме Україна сьогодні перемогла. Це говорить про потужну школу, яка виховує майбутніх геніїв, завдяки чому ми розуміємо, що ідемо у правильному напрямку. Ми даємо світові митців і маємо надалі розвивати цю базу», – сказала під час прес-конференції з нагоди закриття конкурсу директор Департаменту культури КМДА Діана Попова. Почесними гостями заходу стали голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики Вікторія Муха, заступник міністра культури Юрій Рибачук, які і привітали лауреатів зі сцени філармонії. «Музичне мистецтво – це щирість виконання. Тут або віриш, або ні. І я повірив кожному», – зазначив голова журі конкурсу Олександр Злотник. Зазначимо, конкурс пам’яті Володимира Горовиця – щорічний міжнародний музичний конкурс, єдиний в Україні, що увійшов до складу Всесвітньої Федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC), що за своїм статусом дорівнюється до таких організацій, як: Олімпійський комітет, ФІФА, ЮНЕСКО, ВОЗ.

Офіційний портал Києва Київська міська рада Київська міська державна адміністрація

Українці перемогли у престижному XII міжнародному конкурсі молодих піаністів 25 квітня 2019 року, 14:54 Культура, спорт, дозвілляКультурно-мистецькі масові заходи

24 квітня у стінах Національної філармонії України відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів конкурсу пам’яті Володимира Горовиця. Про це повідомили у Департаменті культури КМДА. У числі переможців опинилися Ілля Овчаренко (Україна), Дмитро Семикрас (Україна), Ноа Чжоу (Велика Британія), Кейтлен Рінальді (Австралія), Сюй Шанцзюнь (КНР), Марія Мацієвська (Україна). «Мені дуже приємно, що саме Україна сьогодні перемогла. Це говорить про потужну школу, яка виховує майбутніх геніїв, завдяки чому ми розуміємо, що ідемо у правильному напрямку. Ми даємо світові митців і маємо надалі розвивати цю базу», – сказала під час пресконференції з нагоди закриття конкурсу директор Департаменту культури КМДА Діана Попова. Почесними гостями заходу стали голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики Вікторія Муха, заступник міністра культури Юрій Рибачук, які і привітали лауреатів зі сцени філармонії. «Музичне мистецтво – це щирість виконання. Тут або віриш, або ні. І я повірив кожному», – зазначив голова журі конкурсу Олександр Злотник. Зазначимо, конкурс пам’яті Володимира Горовиця – щорічний міжнародний музичний конкурс, єдиний в Україні, що увійшов до складу Всесвітньої Федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC), що за своїм статусом дорівнюється до таких організацій, як: Олімпійський комітет, ФІФА, ЮНЕСКО, ВОЗ.

За роялем – переможці! У Національній філармонії України 24 квітня відбулася церемонія нагородження лауреатів ХІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця.

Лауреати та призери конкурсу (зліва направо): Дмитро Семикрас, Ноа Чжоу, Кейтлен Рінальді, Сюй Шанцзюнь, Олександр Лучков, Марія Мацієвська, Ренальді Давіде, Ноа Капелюшник, Ілля Овчаренко.

Під час церемонії вручення нагород. На знімку: Діана Попова, директор департаменту культури КМДА, Юрій Рибачук, заступник міністра культури України, Вікторія Муха, голова постійної комісії КМДА з питань культури, туризму та інформаційної політики.

На щорічному музичному форумі почергово змагаються виконавці різних вікових категорій. Цього разу у конкурсі брали участь представники середньої групи. Свої вміння показали 24 музиканти віком від 14 до 19 років із 9 країн – Австралії, Великої Британії, Вірменії, Ізраїлю, Італії, Литви, Канади, КНР та України. Загалом усі учасники продемонстрували високий рівень підготовки й не за віком складні програми. Для трьох турів кожен із них підготували чимало творів – тривалістю приблизно дві години. У найважчому ІІІ турі конкурсанти виконували концерт для фортепіано з оркестром у повному обсязі, в чому їм допомагав один із кращих колективів України – Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою Віталія Протасова. Середня група змагання приємно дивувала впродовж усіх 9 днів. У підтримку учасників, які вибували у проміжних турах, один із членів журі – відомий піаніст, композитор і диригент Франческо Лібетта (Італія) звернувся до виконавців із теплою порадою: "Не намагайтеся бути кращими за інших. Намагайтеся бути кращими себе самих". Імена переможців оголосили на прес-конференції, присвяченій підсумкам конкурсу. Голова журі Олександр Злотник наголосив, що вперше в історії конкурсу дві перші премії отримали учасники із України. Володарем Золотої медалі та премії у 5000 дол. США став киянин Ілля Овчаренко, а Срібної медалі й премії у 2500 дол. США – представник Сум Дмитро Семикрас. В Україні залишилася і шоста нагорода конкурсу, яку відвоювала Марія Мацієвська. Третє місце посів Ноа Чжоу (Великобританія), четверте – Кейтлін Рінальді (Австралія), а п'яте – Сюй Шанцзюнь (КНР). Конкурс пам'яті Володимира Горовиця був заснований ще у 1995 році на спомин про видатного киянина, чиє ім'я, на жаль, мало відоме на батьківщині. "Король королів піаністів", як висловлювались про нього, був не просто володарем 5 премій "Греммі", а й одним із найвпливовіших виконавців ХХ століття. На сьогодні це єдиний в Україні музичний форум такого рангу. Його щороку чекають не лише конкурсанти, а й публіка, адже всі прослуховування відкриті й безплатні. Організатори вже анонсували проведення наступного конкурсу, де змагатимуться піаністи старшої групи (18–33 роки). Він має відбутися 21–30 квітня 2020-го. Світлана ШТЕФАН-АНТОНЮК. Фото Альони ЩЕРБАНЬ. Київ. 27.04.2019

01.05.2019

Сумчанин зайняв друге місце на Міжнародному конкурсі молодих піаністів

З 16 по 24 квітня у Києві проходив Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця. Дмитро Семикрас із Сум посів друге місце. Лауреати ХІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця у Середній групі: Ілля Овчаренко (Україна) – І премія, Золота медаль Дмитро Семикрас (Україна) – ІІ премія, Срібна медаль Ноа Чжоу (Велика Британія) – ІІІ премія, Бронзова медаль Кейтлен Рінальді (Австралія) – ІV премія Сюй Шанцзюнь (КНР) – V премія Марія Мацієвська (Україна) – VI премія Детальніше: http://sumypost.com/sumynews/kultura/sumchanyn-zajnyav-drugemistse-na-mizhnarodnomu-konkursi-molodyh-pianistiv/

Соціальне телебачення Сумщини Сумський піаніст став срібним призером Міжнародного конкурсу

8:21 / 02 Травня

Наприкінці квітня у Києві проходив Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця. Дмитро Семикрас із Сум посів друге місце. Лауреати ХІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця у середній групі: Ілля Овчаренко (Україна) – І премія, золота медаль; Дмитро Семикрас (Україна) – ІІ премія, срібна медаль; Ноа Чжоу (Велика Британія) – ІІІ премія, бронзова медаль; Кейтлен Рінальді (Австралія) – ІV премія; Сюй Шанцзюнь (КНР) – V премія; Марія Мацієвська (Україна) – VI премія.

"Срібні клавіші Дмитра Семикраса" Олександр ВЕРТІЛЬ 2 травня Успішно виступив на ХII Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця студент II курсу Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д. Бортнянського відділу спеціального фортепіано Дмитро Семикрас (клас Світлани Морозової). У творчому змаганні, в якому брали участь 24 музиканти з 9 країн трьох континентів світу, юний слобожанський талант одержав другу премію, срібну медаль та грошову винагороду. Опісля виконання Концерту для фортепіано з оркестром ля мінор Едварда Гріга у супроводі Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії (диригент Віталій Протасов) глядачі стоячи вітали талановитого представника Сумщини. Цей конкурс єдиний в Україні, який з 2004 року входить до Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів і за статусом прирівнюється до таких організацій, як Олімпійський комітет, ФІФА, ЮНЕСКО, ВООЗ. За чверть століття свого існування він став однією з найавторитетніших платформ фортепіанного мистецтва у світі, що дає змогу юним талановитим музикантам демонструвати свою майстерність на міжнародному рівні.

При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua

Брайан Валлік: "Пошук власного виконавського "голосу" в музичному творі є кінцевою метою" Віктор Сподаренко

10 травня, 16:38

Музикант розповідає про американську фортепіанну школу, особливості музичної інтерпретації та проблему сценічного хвилювання.

Активна музична і концертна діяльність відомого піаніста Брайана Валліка розпочалася після перемоги на ІІ Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам'яті В.Горовиця 1997 року, де він здобув І премію і Золоту медаль. В інтерв'ю DT.UA музикант розповідає про американську фортепіанну школу, особливості музичної інтерпретації та проблему сценічного хвилювання. Брайан Валлік зазначає, що його виконавський стиль може бути хорошим "міксом" західноєвропейського і східноєвропейського піанізму. Цей музикант — лауреат престижних міжнародних конкурсів, автор і художній директор концертної агенції Schalk Visser (Bryan Wallick Concert Promotions, випускник Джульярдської школи (США) та Королівської академії музики (Велика Британія).

— Брайане, повертаючись до вашої перемоги на конкурсі Горовиця 1997 року, можете пригадати, як саме ви про нього дізналися, — адже це був тільки ІІ-й конкурс, а США — далеко за океаном?

— Наскільки пам'ятаю, відбірковий тур у США проходив у Цинциннаті, неподалік мого рідного міста, тому я повернувся з Джульярда, де на той час навчався, і зіграв на прослуховуванні. Згодом дізнався, що пройшов відбірковий тур, і вирішив поїхати на конкурс. Горовиць був і досі залишається одним із моїх

найулюбленіших виконавців, тому я не міг пропустити такої нагоди — взяти участь у "його" конкурсі! Це мене дуже заінтригувало.

— XII Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті В.Горовиця в Середній групі завершився наприкінці квітня. 27 молодих музикантів із 9 країн змагалися за звання лауреата І премії і Золоту медаль. Що б ви побажали учасникам та лауреатам конкурсу?

— Я сподіваюся, що учасники, котрі не пройшли до фінального туру, зрозуміють цінність поразки на конкурсі. Я вважаю, що для більшості піаністів буде набагато корисніше недобрати кілька балів до перемоги у змаганнях. Адже часто саме поразки є рушієм і мотивацією для майбутнього розвитку, вони дають можливість переосмислити репертуар, змінити свої "акценти" в роботі над твором, допомагають зрозуміти, над чим слід попрацювати і що покращити у своїй грі.

— Ви вивчали фортепіанне виконавство у класі Джерома Ловенталя в Джульярдській школі (США), згодом у Крістофера Елтона в Королівській академії музики (Велика Британія). Чим, на вашу думку, різняться підходи до викладання фортепіано в цих навчальних закладах?

— Найбільша відмінність тоді полягала в тому, що в Джульярді я грав у класі одного викладача, а в Королівській академії міг працювати з кількома викладачами з фортепіано. Тепер Джульярд змінив своє правило, тому нинішні студенти можуть працювати у класі фортепіано з кількома викладачами, що, на мою думку, дуже добре. У класі Дж.Ловенталя я навчався п'ять років, це був надзвичайно чудовий досвід, але коли я приїхав на навчання до Лондона і грав для п'ятьох викладачів, включно з містером Елтоном, — тоді нарешті зрозумів, що саме Ловенталь часто намагався мені сказати і чого я не розумів на той час. Цей приклад свідчить, що п'ять викладачів можуть пояснити вам одну й ту саму проблему завдяки зовсім різним підходам і різними словами, що створює додаткову можливість для більш точного й "тонкого" розуміння нюансів фортепіанної гри.

— Ви граєте музику різних стилів і жанрів. Якій музиці віддаєте перевагу — класицизму, романтизму, імпресіонізму, авангарду? Можливо, у вас є улюблений композитор чи музичний твір?

—Я люблю музику всіх жанрів. Мені набридає зосередження лише на одному періоді часу або композиторі, хоча це теж доволі цікава практика — певний час спеціалізуватися на чомусь конкретному. Я завжди мав блискучу техніку і любив грати великі романтичні концерти й сонати. Однак варто зазначити, що, навчаючись у класі Євгена Прідоноффа, який був студентом Рудольфа Серкіна в Куртісовому інституті музики (одна з найпрестижніших консерваторій у США, Філадельфія), я отримав хорошу школу класичного репертуару; містер Прідонофф завжди мене надихав поєднувати у своїй грі твори різних напрямів — класичної, романтичної стилістики, а не тільки спеціалізуватися на великому романтичному репертуарі. Хоча я мушу визнати, що С.Рахманінов досі залишається одним із моїх улюблених композиторів.

— Яке місце у своїй виконавській творчості ви відводите сучасній музиці або музиці другої половини ХХ століття — Дж.Кейджу, О.Мессіану, Д.Лігеті, М.Бебіту, В.Сильвестрову? З вашого досвіду, як люди сприймають сучасну музику в різних країнах, чи помітні відмінності у сприйнятті? Наприклад, у Сполучених Штатах, Великій Британії, Данії, на Африканському континенті чи в інших країнах, де ви концертували?

— Я грав багато сучасної, "модерної" музики, проте я не витрачаю багато часу для спеціалізації виключно на ній. Я думаю, що на нас лежить обов'язок і відповідальність постійно "знаходити" й створювати нову музику, яка б резонувала з нашою сучасністю, була б доступною як для підготовленого, так і для не дуже підкованого в музиці слухача. У цьому плані, мені дуже подобається представляти публіці нові або ті твори, які з різних причин можуть звучати вперше. Зараз я працюю над Сонатою Самюела Барбера (до речі, як ви знаєте, одна з улюблених сонат В.Горовиця) і його концертом, що їх планую зіграти наступного місяця. Це не зовсім сучасна музика, оскільки сонаті вже 70 років, але вона досі непоширена й не дуже часто звучить навіть на класичній радіостанції. Стосовно сучасної музики в її стильових детермінантах: на мою думку, міжнародна мова емоцій та їх музичне вираження на межі ХХІ століття настільки переплетені в глобалізованому полікультурному світі, що наразі важко виділити якісь стильові детермінанти. Що стосується виконавського стилю сучасного піаніста — тут ситуація може бути ще складнішою, адже всі виконавці подорожують із концертами, ми можемо навчатися в одного викладача — представника однієї школи, згодом в іншого, який представляє іншу фортепіанну школу, брати участь у різних майстер-класах і весь набутий досвід виражати у своїй грі. Наприклад, моїми викладачами у вищій школі були студенти Рудольфа Серкіна, а дружина Серкіна — Елізабет була російською піаністкою, яка навчалася в Адель Маркус (із сім'ї російського походження) в Джульярді. Тому я вважаю, що мій виконавський стиль може бути хорошим "міксом" західноєвропейського і східноєвропейського піанізму.

—Кожна епоха може характеризуватися тією чи іншою манерою гри. Наприклад, деякі виконавці минулого вважали за необхідне збагатити авторський текст виконавськими прийомами. А яка домінуюча риса у вашому виконавському мистецтві — точне відтворення стилю композитора чи демонстрація індивідуального виконавського стилю?

—Я думаю, що ми мусимо поєднувати декілька аспектів. Насамперед, слід розуміти наміри композитора, що виражені в нотному тексті й партитурі, — для цього потрібен аналіз тексту. Однак після ретельного вивчення партитури піаніст має виявити певну гнучкість і пристосувати свій виконавський "голос" до музичної теми та художніх образів композитора. Можливо, багато великих композиторів, пишучи свої твори, розуміли, що їхня музика може мати різні варіанти інтерпретації. Зрештою, цілком різні варіанти інтерпретацій одного й того самого твору можуть чудово звучати, питання лише в "подачі" виконавцем авторського тексту. Зараз у нас є чудовий ресурс YouTube, де ми можемо послухати різні варіанти виконань, зрозуміти, як цей твір уже виконували, і, можливо, в процесі роботи над твором знайти щось своє. Саме пошук свого власного виконавського "голосу" в будь-якому творі є кінцевою метою. Слід зазначити, що цей "голос" із часом змінюватиметься — після кожних кількох виступів. Більше того, якщо ми можемо грати твір "в одній інтерпретації" постійно, то, з власного досвіду, таке виконання дуже швидко стане нецікавим і "несвіжим". Тому треба бути в міру гнучким, підходячи до поняття інтерпретації музичного твору.

— Як відомо, ви є художнім керівником проекту Schalk Visser/Bryan Wallick Concert Promotions. Чи можете більше розповісти про свій проект? Яка мета проекту, хто бере участь у концертних акціях Schalk Visser/Bryan Wallick?

— Останні дванадцять років я жив у Південній Африці, хоча зараз із сім'єю (дружиною та трьома дітьми) переїжджаємо в Колорадо (США), де з серпня я працюватиму викладачем у Державному університеті Колорадо. Однак, незважаючи на переїзд, планую продовжувати роботу свого концертного агентства у Південній Африці. Метою агентства є створення концертних акцій, куди входять виконавці з різних країн (6–7 музикантів), зазвичай піаністів, скрипалів та віолончелістів, які грають сольні концерти і концерти з оркестром. Ця країна має чудову концертну сцену, крім того, для інших музикантів це ще й нагода побачити прекрасну країну.

— Вас запросили на Music Fest Perugia в Італію (липень 2019-го), де буде багато відомих музикантів, зокрема — Джером Ловенталь, Паскаль Немировскі, Олексій Соколов та багато інших. У контексті міжнародного співробітництва, наскільки доречно говорити про існування фортепіанних шкіл у глобалізованому світі?

— Так, це чудовий фестиваль, де буде багато відомих музикантів, однак через мій переїзд до Колорадо я не зможу його відвідати. Справді, зараз відбувається багато чудових фестивалів. Така активна міжнародна взаємодія, особливо під час літніх фестивалів, коли впродовж місяця чи кількох музиканти спільно виконують музику, створює особливий "міжнародний стиль", який поєднує елементи різних відомих традицій гри на фортепіано. Тепер у нас є "злиття", синтез, де багато різних стилів і виконавських традицій змішані й суміщені одне з одним, і цілком можливо, що нові, молоді піаністи, які починають робити кар'єру, є злиттям усіх цих старих елементів та виконавських шкіл.

— Ви граєте музику з різними оркестрами світу. Якщо говорити про диригентську інтерпретацію музичного твору: чи доводилося вам коли-небудь грати із "впертими" диригентами, які нав'язують свою інтерпретацію музичного твору?

— Робота з диригентами — це завжди цікавий досвід, найчастіше хороший і корисний, але інколи ви можете "отримати" старшого диригента (особливо якщо ви молодий піаніст, котрий не грав багато концертів), який буде утверджувати свій авторитет і розповідати, з якими великими виконавцями він виконував цю п'єсу. Звісно, трапитися може що-завгодно, але зазвичай такі ситуації — виняткові. Більшість диригентів настільки стурбовані своєю симфонічною музикою, що раді пристосувати всі ваші музичні ідеї до свого концерту. Є епізоди, де в концерті повинен вести оркестр (диригент), в інших епізодах провідна роль може належати солістові з невеликим ансамблем, — у такому разі ця гра нагадуватиме камерну музику. Тому слід розуміти свою роль і значення в конкретному епізоді твору.

— Багато виконавців перед важливим концертом можуть відчувати сценічне хвилювання. Чи виникало у вас таке хвилювання? Яку пораду ви могли б дати молодим піаністам, які дуже хвилюються на сцені під час виконання музики?

— Думаю, що немає на планеті піаніста (чи ніколи й не було в історії), котрий би не хвилювався перед концертним виступом. Останнім часом було проведено багато досліджень, із науковим підходом до цієї теми, і я знайшов для себе деякі думки, які допомагають особисто мені. Перш за все, піаніст має бути підготовлений якнайкраще. Часто ми нервуємо, якщо нам бракує або забракнуло часу на необхідну апробацію твору і "на публіці" твір звучить вперше. Психологічно, піаніст повинен реалізувати різні етапи роботи з конкретним твором і не чекати занадто багато від першого виконання, яке, ймовірно, супроводжуватиметься невеликими проблемами. Спогади про неточності у виконанні (непопадання по звуку або "вильоти" з пасажу) можуть тримати виконавця в певному напруженні; щоб уникнути цього, я ретельно відпрацьовую всі місця, де траплялися чи можуть трапитися такі неточності. Таким чином, це допомагає мені переконати себе в тому, що я точно впевнений у конкретному епізоді і мої руки зможуть це виконати. До того ж ми часто втрачаємо контроль або хвилюємося, коли бачимо ноти чи структури тексту, гри яких ми не "бачили" нашими руками доти. Отож, якщо мої обидві руки запам'ятають, куди їм потрібно "йти", — я зазвичай не хвилююся, що можу "вилетіти" з певного епізоду. Крім того, я помітив, що можу почати хвилюватися, коли під час гри щось піде не так, відповідно, серцевий ритм прискорюється, кількість адреналіну в крові збільшується, і, мабуть, єдиний спосіб виправити це — глибоке дихання, яке й допомагає заспокоїтися. Досьє Брайан Валлік — концертуючий піаніст, навчався в Коледжі-консерваторії музики Університету Цинциннаті (клас Євгена та Елізабет Придофф), з відзнакою закінчив Джульярдську школу (клас професора Джерома Ловенталя) та Королівську академію музики (клас професора Крістофера Елтона). Як соліст виступав із різними оркестрами світу, має фондові записи на радіо США, українському, британському та данському радіо.

10 травня, 16:09 – Газета «Дзеркало тижня. Україна»

Конкурс Горовиця: це збулося!

Упродовж десяти днів столиця України, куди з'їхалися одні з найкращих піаністів світу у віковій категорії від 14 до 19 років, була центром фортепіанного мистецтва.

Ілля Овчаренко (Україна, І премія)© Олександр Іванов

Саме в період виборчих баталій в Києві відбувався також грандіозний відбір кандидатів на звання лауреата Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця. Учасниками змагань стали 27 молодих виконавців із 9 країн світу — Австралії, Великої Британії, Вірменії, Ізраїлю, Італії, Канади, Китаю, Литви та України. Всі учасники пройшли доволі серйозний попередній професійній відбір, тож увага журі й міжнародної музичної спільноти була прикута до прослуховування високохудожніх зразків музичної класики, драматургію яких не завжди легко осмислити в юному віці, не кажучи вже про технічну складність виконавської програми. Проте юні виконавці не тільки впорались із інструментальним вираженням авторських рішень на фортепіано, прихованих у знаковій системі нотних символів, а й продемонстрували своє індивідуальне тлумачення художнього образу в контексті інтерпретації музичних творів. Озираючись на проведення XII Міжнародного конкурсу Горовиця в Середній групі, відзначимо, що його значущість полягає не тільки в атмосфері змагальності, яка загартовує піаніста, примушуючи постійно підтримувати виконавську форму, а й у формуванні інструментально-

виконавської музичної культури, що впродовж 24 років є яскравим показником художніх досягнень вітчизняної фортепіанної школи на міжнародній арені.

Альона Щербань Зліва направо: Ірина Полстянкіна (Президент Міжнародного благодійного фонду конкурсу Володимира Горовиця), Давіде Ранальді (Італія, призер конкурсу),Ноа Капелюшник (Ізраїль, призерка конкурсу), Ноа Чжоу (Велика Британія, ІІІ премія), Кейтлен Ріналді (Австралія, ІV премія), Дмитро Семикрас (Україна, ІІ премія), Шанцзюнь Сюй (Китай, V премія)

Якщо розглянемо історію конкурсу, то бачимо — всі молоді виконавці, що пройшли апробацію своєї майстерності на "сцені Горовиця" у вікових категоріях "Горовиць-Дебют", молодшої, середньої та старшої груп, підтвердили своє звання лауреата на престижних міжнародних конкурсах. Щоб переконатися, досить ознайомитися бодай із творчою історією трьох піаністів: Антонія Баришевського — лауреата ІІ премії 2005 року; Романа Лопатинського — лауреата "Горовиць-Дебют" 2004 р., ІІ-ї премії 2006 та І-ї премії 2010 років; Брайана Валліка — лауреата І премії 1997 року. Крім цього, можемо згадати також XIV Міжнародний конкурс Вана Кліберна (США, штат Техас), де вперше за всю історію українець Вадим Холоденко здобув І премію і Золоту медаль. Не менш феєричним був виступ українця Дмитра Чоні на Міжнародному фортепіанному конкурсі в Лос-Анджелесі 2017 року, де виконавець здобув І премію і того ж року підтвердив свою першість на XXVII Міжнародному фортепіанному конкурсі у Римі та Міжнародному конкурсі піаністів ім. Паломи О'Ши у Сантадері (Іспанія). Одне слово, "лауреати Горовиця" здобували призові місця на багатьох престижних міжнародних конкурсах: імені А.Рубінштейна (Ізраїль, Тель-Авів), Вана Кліберна (США, штат Техас), ім. Ф.Буззоні (Італія,

Больцано), ім. П.Чайковського (РФ, Москва), на конкурсі піаністів у Хамамацу (Японія), конкурсі ARD (Німеччина, Мюнхен) та інших. Одним із досягнень XII Міжнародного конкурсу Горовиця є те, що два українці вибороли І і ІІ премії. Олександр Злотник — голова журі конкурсу, народний артист України, професор, ректор Київської муніципальної академії музики ім. Р.Глієра, зазначив: "Нам є чим пишатися, — вперше в історії конкурсу українські виконавці одночасно стали лауреатами І і ІІ премій, що свідчить про якість вітчизняної фортепіанної школи". Отже, лауреатом І премії і володарем Золотої медалі став Ілля Овчаренко, а лауреатом ІІ премії та володарем Срібної медалі — Дмитро Семикрас. Як відомо, всі учасники конкурсу, подаючи заявку, готували 7 сольних творів та один твір з оркестром. Упродовж трьох турів кожен із учасників мав можливість проявити свої сильні сторони в різних жанрах музики — від "хрестоматійних" прелюдій і фуг Й. С.Баха, сонат Д.Скарлатті до віртуозних етюдів та концертів з оркестром. Кожен тур конкурсу відзначався своєю атмосферою і завданнями, які необхідно було вирішити міжнародному складу журі.

Альона Щербань Журі конкурсу: Войцех Світала (Польща), Тетяна Рощина (Україна), Олександр Злотник (Україна, Голова журі), Ванесса Латарш (Велика Британія), Франческо Лібетта (Італія), Діна Йоффе (Ізраїль), Микола Сук (США)

Перший тур — це визначення виконавських музично-аналітичних навичок учасників, із демонстрацією особливостей поліфонічного мислення. Це також вираження багатоголосої фактури, лінеарного проведення музичних голосів, виділення музичної теми. Тут

виконавцям необхідно було продемонструвати контраст і єдність голосів у поліфонічному сплетінні звуків комплементарної ритміки; звернути увагу на майстерність володіння класичним репертуаром у сонатах Й.Гайдна, В.А.Моцарта, Л.Бетховена, М.Клементі; виявити особливості виконавської інтерпретації у творах композиторівромантиків та звернути увагу на інтерпретаційні аспекти творів українських композиторів. Однією з вимог І туру було обов'язкове виконання твору українського композитора. За підсумками конкурсу, спеціальний приз за найкраще виконання твору українського композитора отримав лауреат ІІІ-ї премії і володар Бронзової медалі, представник Великої Британії Ноа Чжоу, який блискуче виконав "Бурлеску" Мирослава Скорика. Саме в цьому творі, як і в "Гуцульському триптиху", "Коломийці", український композитор передав незвичне для 60-х років ХХ ст. трактування народнопісенних інтонацій, що зараховують до "нової фольклорної хвилі". Отож український неофольклоризм успішно виконується у світі не тільки українськими виконавцями, а й зарубіжними і конкурс Горовиця це засвідчив. Однак, наскільки складна для закордонних учасників конкурсу обов'язкова умова виконати музику українського автора, та наскільки вони готові до інтерпретації української фортепіанної музики, яка не завжди для них ментально близька? Виконавчий директор конкурсу Горовиця Ірина Полстянкіна зазначає: "Виконання п'єси українського композитора іноземними учасниками викликає завжди особливий інтерес журі та публіки. Іноземці просять надіслати їм ноти, часто ведеться досить тривале листування — "а можна п'єсу мініатюру віртуозного плану?", "а кантилену?", "а в джазовій манері?". Потім ми з інтересом чекаємо, що ж вибере учасник. Інколи трапляється, що певні п'єси стають "хітами" в іноземців. Часто саме іноземні учасники отримують спецприз за виконання п'єси українського композитора". Атмосфера другого туру була не менш емоційною. Кожен із учасників намагався продемонструвати артистизм, у якому поєднується інструментально-художнє осмислення образного змісту виконуваного твору з емоційним виявом глибокого відчуття логіки розгортання музичної драматургії. Саме на це були спрямовані репертуарні вимоги ІІ туру, що охоплювали стильову панораму музики від епохи романтизму до сучасності. Трансформація музичної теми, її драматизація, психологізація музичних образів у свідомості виконавця та її вираження в індивідуальному тлумаченні художнього змісту, — з усіма цими завданнями більшість учасників упоралися відмінно. Чимало творів, виконаних

конкурсантами у ІІ турі, написані у формі варіацій. Як зазначав Роберт Шуман: "У варіаціях об'єкт потрібно весь час чітко бачити, але скло, крізь яке на нього дивляться, має бути по-різному забарвлене". Відтак, перед членами журі стояло нелегке завдання — визначити, наскільки конкурсант зуміє виразити основну тему твору, осмислити її, емоційно пережити, а згодом трансформувати й пристосувати до різних жанрових умов, визначених у нотному тексті музичної композиції. З огляду на результати рішення журі, найбільш вдало змогли проявити себе у ІІ турі — Ілля Овчаренко, Дмитро Семикрас, Марія Мацієвська (Україна), Ноа Чжоу (Велика Британія), Кейтлен Ріналді (Австралія), Шанцзюнь Сюй (КНР). Фінал конкурсних змагань — проведення третього туру — відбувся у Колонному залі ім. М.Лисенка Національної філармонії України. Там кожен із учасників намагався показати себе в ролі соліста Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України під керуванням диригента Віталія Протасова. І завершальним урочистим акордом конкурсних змагань стала церемонія нагородження, де перед врученнями нагород кожен із лауреатів виконував один із яскравих творів своєї програми. Це вкотре засвідчило високу вимогливість та об'єктивність журі, високий професійний рівень конкурсних змагань 2019 року.

Альона Щербань Зліва направо: Дмитро Семикрас (Україна, ІІ премія), Ілля Овчаренко (Україна, І премія), Кейтлен Ріналді (Австралія, IV премія), Віталій Протасов - диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України), Марія Мацієвська (Україна, VI премія), Ноа Чжоу (Велика Британія, ІІІ премія), Шанцзюнь Сюй (Китай, V премія)

Не можна також не відзначити важливу особливість конкурсу Горовиця: нагородження учасників не тільки преміями від 500 (VI премія) до 5000 доларів США (І премія), а й спеціальними призами, ангажементами (а їх чимало) — від Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів; від Міжнародного благодійного фонду конкурсу В.Горовиця — стипендія на навчання в міжнародній "Літній музичній академії" в сезоні 2019 року, концерти лауреатів у містах України, виступ з оркестром у рамках Міжнародного фестивалю "Київські літні музичні вечори"; концерт лауреатів у залі ім.Альфреда Корто (Париж) у сезоні 2019/2020 (від художнього директора Асоціації Анімато (Франція) Маріана Рибіцкі); участь лауреатів XII Конкурсу у концертній серії Українського інституту у Швеції сезону 2020/2021 (від директора Українського інституту у Швеції (Стокгольм) Наталії Пасічник); спеціальна відзнака Українського радіо — студійний запис до художнього фонду Українського радіо та залучення лауреатів до багатьох інших мистецьких концертних проектів. Незважаючи на високий фаховий рівень та вимогливе журі, впродовж усього конкурсу відчувалася святкова та доброзичлива атмосфера музичного форуму, де кожен із учасників зміг не тільки проявити себе, а й отримати цінний досвід від спілкування з членами журі й виконавцями, ближче ознайомитись із культурою України. Підсумовуючи результати конкурсу та відзначаючи високий рівень підготовки українських піаністів, професор фортепіано Talent Music Academy в м.Брешія (Італія) Діна Йоффе зазначила: "В Україні є молоде покоління піаністів добре відомих у світі. Мені доводилося брати участь у роботі журі багатьох міжнародних конкурсів — у Хамаматцу (Японія), конкурсі ім.Ф.Шопена (Польща), конкурсі в Клівленді (США) та інших. Я помітила, що на таких престижних конкурсах виступають багато молодих виконавців з України, більшість яких зараз навчається за кордоном. Але дуже важливо, щоб лауреати завжди пам'ятали, хто їх навчив, а навчили їх тут — в Україні". Конкурс Горовиця 2019 року проходив під гаслом "Це збудеться". Що ж — це збулось (!) і обов'язково збудеться наступного — ювілейного року! Саме у 2020 році організаційний комітет відзначатиме 25 річницю від часу заснування Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця. Віктор Сподаренко