Skip to main content

Fashion of Diplomacy #8 UKR

Page 1

Перш за все, Україна є європейською країною.

ХЮГ МІНГАРЕЛЛІ Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні.


2011 ΋΃Ύ mØͽ΄ͽ ×΃Ή΀| ΖóΛêΑΔΕΐñýóΐ öΛóΐóΕΓêΓ ðΔΑìïõóΐ ΖΕõΐóΓêΐ Āðΐ î ΔΓðΖ îìΛΒΕóÿĂ ΐðõïêóΖ ìΛĀñýóΛΕõý óΐ öΛóΐóΕΓêΓòΖ ΔïóðΖ ΍õΐõΖõóïΒ ðΐôΛõΐñ ×ΐóðΖ ΕðñΐìΐĂ

253,7 òñó ëΓó

×ΐóð óΐñΑíïõý ìΓ ëΔΖôï éΐóðΛê î ôΔïêΐõóïò ðΐôΛõΐñΓò

×ΐóð Ă ôΔïó÷ïôΓêïò øñΑóΓò ΈΛíóΐΔΓìóΓΜ ôñΐõΛíóΓΜ ΕïΕõΑòï

MASTERCARD WORLDWIDE ΋΃Ύ mØͽ΄ͽ ×΃Ή΀| ΖêΛΒùΓê ìΓ ΔΑΒõïóëΖ

50

Ί΋Ή΃ͼØΈÛΎ ×΂ΈͿͼ΃ ÝͿ΋΂ͽΈÛ îΐ êΑΔΕΛĂÿ ìΛñΓêΓëΓ êïìΐóóĀ *MR'PYF ΋΃Ύ mØͽ΄ͽ ×΃Ή΀| ôΐΔõóΑΔ ôΓ ôΔïΒΓòΖ ê õΓΔëΓêΑñýóΛΒ òΑΔΑíΛ ðΐΔõΓð

AMERICAN EXPRESS ͽΉÞΊΌΈ΃ßͽ·ΉÛ· ßΆΉΎΌ ΎΑñ

ΎΑñ I QEMP MRJS$HZFERO YE

éΑîðΓùõΓêóΓ î õΑñΑöΓóΛê Ζ òΑíΐΗ ÝðΔΐΜóï

ìñĀ ìîêΛóðΛê î îΐ ðΓΔìΓóΖ


ÝøΐΕóïð Ήΐ÷ΛΓóΐñýóΓΜ ôñΐõΛíóΓΜ ΕïΕõΑòï mÝͿ΋΂ͽΈΌåͿÛΆ ΊÜ΂΍ͼÙΈÛΆ Ί΋ΉΌ΍ͼ΋| ΑòΛõΑóõ õΐ ΑðêΐΒΔ

Ò øñΑóΓò EUROPEAN BUSINESS ASSOCIATION ΌôΚñðï ÝðΓΏΛóΔýðïΖ ΊΚìôΓïĂò÷Κê õΐ ΈΐîΏñΐíóΒΛ ΏΔΒ÷ΚΏ÷ΚΛ éΏóðΚê ÝðΓΏΛóï

×ΐóð òΐĂ ôΔΐêΓ îìΛΒΕóÿêΐõï ΐΔéΛõΔΐíóΛ ΓôΑΔΐ÷ΛΜ óΐ ΖòΓêΐΗ òΐΔíïóΐñýóΓΜ õΓΔëΛêñΛ îΐ ìΓΔΖøΑóóĀòï öΛîïøóïΗ ΓΕΛé *SVI\ ΋ΐΔõóΑΔΕõêΓ î ΉΑôΔïéΖõðΓêΓÿ ëΔΓòΐìΕýðΓÿ ΓΔëΐóΛîΐ÷ΛĂÿ m789()2%| ΉΐìΐĂ êïΕõΐêðΓêïΒ ôΔΓΕõΛΔ ìñĀ òΐΒΕõΔΛê ΕΖøΐΕóΓëΓ ΖðΔΐΜóΕýðΓëΓ íïêΓôïΕΖ

÷ΑóõΔΐñýóΑ êΛììΛñΑóóĀ

×ΐóð êïðΓóΖĂ êΕΛ êïòΓëï Ή×Ý úΓìΓ ΔΓîòΛΔΖ ΔΑëΖñĀõïêóΓëΓ ðΐôΛõΐñΖ õΐ ΛóùïΗ óΓΔòΐõïêΛê

iOS

΍΀΃à΃ΎÛ ΈΊ×ͽÜåΉÛ· ØΊØ΃ΎΊ΀ (: &$2/

Android


СЛОВО РЕДАКТОРА: 2018 рік має бути сповненим приємних подій та успішних проектів. У новому році нами буде реалізовано багато нових заходів та введено нові цікаві рубрики до журналу, завдяки яким для Вас відкриється усе багатство та розмаїття світу, в якому ми живемо. Уже минув січень, наприкінці якого ми відсвяткували таке знакове для України свято — День Соборності України. Саме цього дня вся Україна, від сходу до заходу, від півдня до півночі, згадує свою духовну та кровну спорідненість. Але знову цього року ми відзначаємо цей день зі сльозами на очах — адже частина Сходу та Півдня України все ще під окупацією. Я свято вірю, що настане день, коли наша рідна ненька Україна знову буде об’єднаною. Шануймося, панове… З повагою, головний редактор «Fashion of Diplomacy» Анна Авраменко

«Fashion of Diplomacy» №8 Головний редактор — Анна Авраменко Голова наглядової ради — Ірина Резнік Комерційний директор — Тетяна Боровікова Над номером працювали: Ігор Скрипник, Аліна Архипова, Наталія Затишна, Катерина Жмуд, Артем Шульга Літературні редактори — Наталіна Зелінська, Наталія Германович Переклад матеріалів — Аксінья Сінько Фотограф — Євгеній Затишний Додатково фотоматеріали надані: джерело Google, www.freepik.com, www.thenounproject.com З питань розміщення реклами: +38 /044/ 228 06 48; +38 /094/ 828 06 48 Адреса редакції: м. Київ, пр-кт Степана Бандери, буд 21, оф 521. info@fashion-diplomacy.com www.fashion-diplomacy.com Видавець — ТОВ «АМЕДІА КОМПАНІ» Друк — ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг» Тираж — 5 000 примірників Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 22712-12612Р від 30.05.2017р. Редакція журналу не несе відповідальності за стилістику та достовірність інформації, що міститься в рекламних матеріалах. Відповідальність за достовірність фактів, власних імен несуть автори публікацій. Думка видавництва та редакції може не збігатися з точкою зору авторів опублікованих у журналі матеріалів. Повне або часткове використання матеріалів можливе з письмової згоди редакції та з покликанням на журнал. Усі матеріали охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права».


ǏȒǸȉǺȒ ǸȋDZǵ

Генеральна дирекція: (044) 254 47 85, (044) 280 98 84, www.ludinaroku.com.ua


ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ:

12

САЛЕМ АХМЕД АЛЬКААБІ — ІСТОРІЯ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН МІЖ ОАЕ ТА УКРАЇНОЮ.

22 MANGO PRODUCTION — ЧИ МОЖНА ДОСЯГТИ УСПІХУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ В СТАДІЇ СТАРТАПА.

ЮЛІЯ ФЕДІВ — ЯК ПРОХОДИТИМЕ СПІЛЬНИЙ РІК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПІ.

18

ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ — ІСТОРІЯ КРІЗЬ 100-РІЧЧЯ, ТА ЯКІ ДИСКУСІЇ ВОНА ВИКЛИКАЄ У СЕРЕДОВИЩІ ІСТОРИКІВ І ПОЛІТОЛОГІВ.

26


34

ХЮГ МІНГАРЕЛЛІ — ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПРОРИВ УКРАЇНИ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ.

46

ІРИНА РЕЗНІК — ГІДНО ПРЕДСТАВЛЯТИ ДЕРЖАВУ ТА ДБАТИ ПРО ЇЇ ІМІДЖ — ОДНА З НАЙГОЛОВНІШИХ ФУНКЦІЙ ДРУЖИНИ ПОСЛА У КРАЇНІ ПЕРЕБУВАННЯ.

38

ПАРАД НАЦІЙ — ГУЧНЕ СВЯТКУВАННЯ 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ. ЯН ВАНЯ — КИЇВ МАЄ ПРАВО ВВАЖАТИСЯ ОДНІЄЮ З НАЙБІЛЬШИХ БАЛЕТНИХ СТОЛИЦЬ ЄВРОПИ.

50


НОВИНИ

НЕВИГАДАНА ДИПЛОМАТІЯ «Невигадані історії кар’єрного дипломата» — так назвав свою книгу спогадів та роздумів Володимир Хандогій. Надзвичайний і Повноважний Посол України, перший заступник Міністра закордонних справ України (2007–2010 рр.), на сторінках книги не лише згадує свій славний трудовий шлях у зовнішньополітичному відомстві, але й аналізує теперішній стан нашої політики на міжнародній арені. У книзі докладно та вичерпно аналізується перебіг становлення української диплома-

8

#8, січень–лютий 2018

тичної служби та процес відкриття перших посольств незалежної України за кордоном. Наразі автор презентував пілотний екземпляр, але невдовзі «Невигадані історії кар’єрного дипломата» надійдуть до українських книгарень. Книгу написано українською мовою, до того ж, багато цікавих та маловідомих фактів новітньої української історії можуть зацікавити не лише політологів і дипломатів, але й пересічного читача.


НОВИНИ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКСПАНСІЯ УКРАЇНИ — У січні–листопаді 2017 року в ЄС було ввезено 2,3 тисячі тонн вершкового масла, при цьому річні обсяги поставок, порівнюючи з 2016 роком, збільшено майже всемеро. — Схожі тенденції і на глобальному ринку, за даними наших колег зі США, у січні–жовтні 2017 року Україна — восьма у світі за обсягами експорту масла із загальним обсягом у 20,8 тис. тонн і річним зростанням у три рази, — повідомила пані Микільська.

Як повідомила українським ЗМІ заступник міністра економічного розвитку України Наталія Микільська, наша країна опинилася на другому місці після Нової Зеландії за обсягами постачання до ЄС вершкового масла.

Зазначимо, що за результатами 2017 року Україна вже традиційно посідає перші місця у постачанні збіжжя до ЄС. У період з 1 по 5 січня Україна повністю вибрала квоти, як основні, так і додаткові, на експорт пшениці та кукурудзи до країн Європейського Союзу у 2018 році.

СУМНА ПРАВДА ПРО КРИМ Громадська організація «Крим SOS» випустила книгу під назвою «Енциклопедія репресій в Криму з моменту анексії Росією», де вперше систематизовано інформацію правозахисних організацій про порушення прав людини на анексованому півострові. Як повідомила співзасновник організації Таміла Ташева, книга буде передана в бібліотеки і державні інститути.

ли їм розголосу, а також представництву фонду Конрада Аденауера в Україні за можливість проведення дослідження та видання книги. Пані Ташева впевнена в тому, що усі зафіксовані у книзі факти ляжуть в основу обвинувального вироку В. Путіну за злочини проти людяності.

За її словами, це видання є дуже докладним. У ньому систематизовано інформацію правозахисних організацій щодо порушень прав людини на окупованій українській території. Ташева висловила подяку правозахисним організаціям, і передовсім активістам у Криму і Меджлісі кримськотатарського народу, які фіксували всі ці порушення і надава#8, січень–лютий 2018

9


ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

НА ЗОРІ УКРАЇНСЬКО-ЯПОНСЬКИХ ВЗАЄМИН (1890–1900-ті рр.) 2017 є роком Японії в Україні. Токійський уряд став одним із перших, що визнав незалежність України ще в 1991 р. Але історія українсько-японських комунікацій має набагато давнішу історію, сягаючи своїм корінням ще в ХІХ ст. До 1850-х рр. Японія перебувала в стані повної самоізоляції. Будь-які контакти із зовнішнім світом були під забороною та суворо

10

#8, січень–лютий 2018

каралися. Але після її «відкриття» країнами Заходу (1853 р.) та внутрішніх змін (переходу фактичної влади до рук імператора, 1868 р.) перед Японією постало питання про необхідність активного дослідження навколишнього світу, налагодження рівноправних політичних та економічних взаємин з іноземними державами. Для досягнення цієї мети токійський уряд використовував різні інструменти, у тому


ІСТОРИЧНА ДОВІДКА числі й дипломатичні та консульські установи. Активний період створення перших припав на 1870-ті рр. На 1890ті рр. Японія мала лише біля 20 консульств у іноземних країнах, серед них три діяли на території Російської імперії. Одне з них – у м. Одеса, саме його створення та діяльність стали першим кроком на шляху до налагодження соціально-економічних та культурних взаємин між Японією та українським суспільством (тоді – південь Російської імперії). Перші свідчення про ці контакти датуються 1885 р., коли до Одеси прибула японська місія для вивчення економічного потенціалу міста. У 1889 р. міністр закордонних справ Японії затвердив наказ про створення імперського консульства в м. Одеса. Але перший представник японських інтересів у регіоні не був етнічним японцем. Ним став місцевий підприємець О. В. Ракшеєв, що в статусі почесного консула відстоював інтереси далекосхідної країни протягом 1892–1897 рр. Його головним здобутком стало відкриття при консульській установі експозиції зразків японських виробів. У 1899 р. ці речі були передані до місцевого Музею красних мистецтв, що демонструвало українському суспільству швидкі темпи розвитку японської економіки та перспективи двосторонніх взаємин. Наступним імперським консулом у Одесі став Каметаро Іідзіма, етнічний японець, кадровий дипломат. Його діяльність припала на 1900–1904, 1906 роки – період ескалації російсько-японських взаємин напередодні та після війни 1904–1905 рр. Серед науковців домінує переконання, що чиновник активно займався розвідницькою діяльністю. Консул постійно звітував до Токіо про соціальне, еко-

номічне життя українського півдня, про наявні в Одеському порту торговельні та військові кораблі тощо. Японія остерігалася, що Росія використає для ведення бойових дій Чорноморський флот, і тому постійно стежила за цим питанням. Чиновник намагався уникати конфліктів у стосунках з місцевою адміністрацією. У результаті, при від’їзді Каметаро Іідзіти та інших працівників консульства з Одеси в зв’язку з початком військових дій (1904 р.), реакція місцевих жителів не відзначалась агресією, а обмежувалась загальною цікавістю. Такі стосунки стали запорукою того, що після завершення війни японське консульство в Одесі досить швидко – у квітні 1906 р.– відновило свою діяльність. Однією з актуальних для Японії проблем на кінець ХІХ – початок ХХ ст. була відсутність достатньої кількості кваліфікованих дипломатів та консулів, тому їх діяльність часто супроводжувалась переведенням на нові місця служби. Улітку 1906 р. К. Іідзіма повідомив місцеву адміністрацію про повернення до Японії у зв’язку з відпусткою, але до Одеси чиновник більше не повернувся, отримавши нове призначення. Консульство очолив його секретар – Наохіко Фукуда. Діяльність нового чиновника мала певні особливості, російські жандарми встановили за ним таємний нагляд для підтвердження того, що японець активно займався шпигунством. Але довести свою підозру контррозвідникам не вдалося. Упродовж 1900-х рр. Японія суттєво розширила кількість свої консульських установ, упевнившись у доцільності їх діяльності. Але проблема недостатньої кількості кваліфікованих кадрів не дозволяла забезпечити повноцінну діяльність усіх інституцій. Як результат, у 1909 р. консульство в Одесі тимчасово призупинило своє функціонування, Н. Фукуда був переведений до новоствореної установи у Москву. Проте Одеса не опинилась поза зоною японських інтересів, новий етап діяльності консульства розпочався вже після 1925 р., і попередній досвід взаємодії між місцевим українським населенням та представниками інтересів Японії створював для цього сприятливий клімат, хоча нові політичні реалії накладали свій відбиток. Павленко Світлана, кандидат історичних наук, науковий співробітник Дніпровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького #8, січень–лютий 2018

11


ПЕРЕД ВИХОДОМ


ОАЕ — одна з найрозвиненіших та найбільш заможних країн світу нещодавно скасувала візовий режим з Україною. Якою є співпраця між нашими країнами? Що ми можемо запропонувати ОАЕ і що Емірати можуть запропонувати нам? Його Високоповажність Посол Об’єднаних Арабських Еміратів Салем Ахмед Аль-Каабі ексклюзивно для FD. Будь-ласка, розкажіть про історію двосторонніх відносин між ОАЕ та Україною. Дипломатичні відносини між ОАЕ та Україною було встановлено 15 жовтня 1992 року. У 2017 році наші країни відзначили 25 річницю їх встановлення. Без жодного сумніву, найбільший внесок до розвитку наших двосторонніх відносин було зроблено керівництвом наших держав. Ми пишаємося тим, що ОАЕ мали честь приймати у себе усіх Президентів України. Останній візит Президента України Його Високоповажності Петра Порошенка до ОАЕ підтвердив, що партнерство між нашими країнами є міцним та непорушним. На усіх рівнях присутній активний політичний діалог. На сьогодні укладено 24 двосторонні угоди та меморандуми між нами. Дві держави тісно співпрацюють у міжнародних організаціях, підтримуючи одна одну на виборах до міжнародних установ та інституцій.

Які напрями Ви окреслили б як пріоритетні у взаєминах між нашими двома країнами? Без перебільшення можу сказати, що ми розглядаємо у якості пріоритету увесь спектр нашої двосторонньої співпраці. Ми не схильні виокремлювати щось одне, і тому абсолютно все: економіка, культура, гуманітарне співробітництво тощо мають однакову цінність для нас і ми докладаємо максимум зусиль для розвитку усіх цих напрямів. #8, січень–лютий 2018

13


ПЕРЕД ВИХОДОМ

2017 рік було оголошено в ОАЕ Роком Дарування. Які благодійні події було проведено Посольством в ОАЕ та в Україні? Об’єднані Арабські Емірати приділяють велику увагу розвитку культурної та гуманітарної співпраці між нашими країнами. У центрі уваги зовнішньої політики ОАЕ завжди знаходиться допомога тим, хто її потребує. У 2017 році цьому напряму було надано ще більшої уваги відтоді, як Президент ОАЕ Шейх Халіфа Бін Заїд Аль Нагайян оголосив проведення Року Дарування. Упродовж усього року ми провели близько 12 гуманітарних подій, під час яких чотирьом школам для дітей із обмеженими можливостями було надано необхідне обладнання для навчального процесу, а також близько 800 шкільних ранців (з усім устаткуванням).

2018 рік в ОАЕ проголошено роком Шейха Заїда Бін Султана Аль Нагаяна. Як Ви плануєте відзначити цей рік в Україні?

14

#8, січень–лютий 2018

Так, справді, у 2018 році відзначається сто років від народження батька-засновника нашої країни, Шейха Заїда Бін Султана Аль Нагаяна. Упродовж Року Шейха Заїда висвітлюватиметься його роль у заснуванні Федерації а також його місцеві, регіональні та міжнародні досягнення. «Рік Шейха Заїда» віддзеркалюватиме те унікальне становище, яке покійний лідер займає у серці кожного з громадян ОАЕ. Я не хотів би випереджати події, хіба що можу сказати, що плануємо провести багато подій, присвячених Шейхові Заїду.

Якими були Ваші перші враження від нашої країни? Я був приємно здивований розмахом і динамікою української внутрішньої політики та економічного розвитку. Попри всі зовнішні та внутрішні виклики, Україна впевнено долає усі труднощі та здійснює важливі економічні реформи. До моїх перших вражень належить і те, що я побачив Україну надзвичайно красивою, ці-


ПЕРЕД ВИХОДОМ

кавою та перспективною країною із великим природними ресурсами й талановитим народом, на який очікує велике майбутнє. Звісно, щодня я відкриваю щось нове в Україні. Працювати Послом ОАЕ в Україні є великою честю для мене.

Чи багато Ви подорожуєте Україною? Як Посол Об’єднаних Арабських Еміратів я прибув до Києва 1 лютого 2017. Як ви, можливо, знаєте початок роботи Посла у країні перебування включає декілька протокольних процедур та церемоній, на проведення яких потрібен час, і тому я мав багато зустрічей у Києві, таким чином не маючи достатньо часу для подорожей Україною. Я впевнений, що у 2018 році я надолужу це і ознайомлюсь більш докладно з іншими регіонами України.

Що Вам найбільше подобається у нашій країні? На це питання немає простої відповіді. У вашої країни велична історія, неозора культурна спадщина, смачна національна кухня,

тощо. Україна є надзвичайно цікавою в усіх її проявах.

У грудні 2017 року набула чинності угода щодо безвізового режиму між Україною та ОАЕ. Якими будуть, на Вашу думку, наслідки цього кроку? Ми розглядаємо цей крок як відкриття нового розділу у відносинах між нашими країнами. Важливість скасування візового режиму, і як наслідок, розвиток особистісних контактів між людьми, важко переоцінити. Ми переконані, що безвізовий режим між Україною та ОАЕ матиме відчутний та позитивний ефект в усіх сферах, починаючи від розвитку туристичної індустрії й закінчуючи пожвавленням контактів у галузі ділової співпраці, у науковому та культурному обміні тощо. Це надважливий крок, який ми змогли здійснити завдяки мудрому керівництву наших держав, і його позитивні наслідки відчуватимуться ще дуже довго.

#8, січень–лютий 2018

15


МИ ВІДКРИВАЄМО УКРАЇНУ СВІТУ! 24 години на добу, 7 днів на тиждень

Супутник — Amos 7 W Частота: 12410,5 МГц Символьна швидкість: 20,833 Мсимв/с Поляризація: горизонтальна FEC: 7\8

04119, Україна, м. Київ вул. Сім’ї Хохлових, 15, офіс 508 тел. +38 044 207 47 11 +38 050 370 75 28 info@televsesvit.ua facebook.com/televsesvit

www.televsesvit.ua


МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР «НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО ПРОГРАМИ «КРЕАТИВНА ЄВРОПА» В 2018 Р. ТІСНО СПІВПРАЦЮВАТИМЕ НАСАМПЕРЕД З МІНІСТЕРСТВОМ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ, ІЗ ВІДПОВІДНИМИ ВІДДІЛАМИ МІСЦЕВИХ ОБЛАСНИХ ТА МІСЬКИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ВІДПОВІДНИХ ЗАХОДІВ, ПРИСВЯЧЕНИХ РОКУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ»


2018 рік оголошено Роком культурної спадщини в Європі та Роком культурної спадщини в Україні. Про те, як проходитиме в Україні та Європі спільний рік культурної спадщини, чим займається Національне Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні та якими є умови для здобуття грантів Євросоюзу задля збереження української культурної спадщини, ми говоримо із керівником Національного Бюро «Креативна Європа» в Україні Юлією Федів.

Розкажіть, будь ласка, про напрям «Культура» програми «Креативна Європа». Хто ініціював наше приєднання до цієї програми? — Не можна розглядати цей проект як щось окреме, тому що «Креативна Європа» має два головні напрями — культура та медіа, і вони є пов’язаними між собою. Це два складники однієї програми. «Креативна Європа» є однією з програм Європейського Союзу, яка існує з 2014 року, в Україні вона ініційована в 2016 році Міністерством культури, яке зацікавилося участю нашої держави в програмі. Після відповідних переговорів з Європейською комісією з першого січня 2016 року Україна долучилася до програми «Креативна Європа», зокрема й до напряму «Культура». Якщо в підпрограмі «Культура» українські організації можуть долучатися до всіх конкурсів, бути стовідсотковими учасниками, то в підпрограмі «Медіа» лише чотири конкурси є нам доступні. Участь України в програмі «Креативна Європа» впродовж перших двох років була безкоштовною. Точніше кажучи, внесок становив одне євро для нашої держави. Для України було зроблено виняток у зв’язку із соціально-політичною ситуацією, бо, фактично, членство в програмі «Креативна Європа» є платним. Для кожної країни встановлено різні внески. Є спеціальна формула, яка враховує ВВП на душу населення, розмір країни, кількість населення тощо. На підставі цих соціально-економічних показників вираховується сума внеску. Відповідно, у перші два роки в нас був символічний внесок у розмірі одного євро. З 2018 року ми вже платитимемо за тією формулою, яку я згадувала, й наш внесок становитиме близько п’ятисот тисяч євро. Ми готові сплачувати ці кошти й продовжити наше членство в «Креативній Європі» до 2020 року.

У чому, скажімо так, політичне значення Вашого проекту? Якби не настільки потужний поступ нашої країни у бік ЄС, то чи був би він можливим? Чи є політична складова в проекті? — Думаю, що так, адже до програми «Креативна Європа» може долучитися будь-яка країна, не лише з європейського континенту, хіба що різнитимуться умови її участі. У програмі головною метою є проблеми, пов’язані із культурою не лише в Україні, але й у Європі. На відміну від проблем освіти чи науки, на жаль, проблеми культури лишаються трохи в затінку. Але ми могли б долучитися до «Креативної Європи» й за власною ініціативою, хіба що платили б повний внесок з самого початку. Серед держав «Східного партнерства», окрім України, членами «Креативної Європи» є Молдова та Грузія. Наразі тривають переговори щодо Вірменії, яка також подала заявку. Утім, маю погодитися, політика та культура пов’язані між собою, і культурна дипломатія є саме поєднанням культурної та політичної активності.

Якими були критерії відбору учасників у напрямі «Підтримка проектів європейського співробітництва»? — Фактично є чотири критерії оцінки проектної заявки. Якщо ми візьмемо «Підтримку проектів європейського співробітництва», то за кожен з оціночних критеріїв можна отримати від двадцяти до тридцяти балів, загалом треба отримати сто балів. Перший критерій — це інноваційність самого проекту не лише в контексті культурної політики певної держави, але й у загальноєвропейському контексті. Якщо проект є справді інноваційним, то можна #8, січень–лютий 2018

19


МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР отримати тридцять балів. Другий критерій — проектно-менеджерська складова проекту. Йдеться про те, наскільки професійною є команда, наскільки дієвим є досвід оперування грантовими коштами, наскільки потужним є досвід участі в аналогічних проектах, наскільки досвідченими є члени команди у сфері проектного менеджменту, чи володіють вони англійською мовою, чи є потужна PR-стратегія. За це також нараховується тридцять балів. Третій критерій — це комунікаційна стратегія проекту, за яку нараховується двадцять балів. Йдеться про розуміння доцільності проекту в інформаційному полі. Враховується те, чи буде створюватися веб-ресурс (двомовний або тримовний) на тему проекту. Також важливо, чи пишуть про цей проект у ЗМІ. Четвертий критерій, за який також нараховується двадцять балів, стосується того, наскільки вдало автори проекту можуть комунікувати із партнерами в інформаційному полі. Загалом, більше 60–70

проектів на рік отримують фінансування в межах європейського співробітництва. Проекти оцінюються експертами. Є пул, який складається приблизно з 12 тисяч експертів з різних країн. Спочатку заявка напряму потрапляє до Брюсселя, де її розглядає Виконавча агенція Європейської комісії з питань освіти, культури та аудіовізуальних питань, вона визначає двох різних експертів з двох різних країн у тих галузях, які стосуються проекту. Експерти паралельно читають, паралельно оцінюють заявку й потім надсилають свої відгуки до комісії, яка вираховує середній бал і на підставі цього надсилає або негативну, або позитивну відповідь.

Видавництво «Астролябія», яке видає українською таких цікавих, але контроверсійних авторів, як-от Ніцше, Конрад та Толкієн, виграло конкурс «Художні переклади». Не могли б Ви розповісти трохи детальніше про цей конкурс? — Конкурс «Художні переклади» передбачає популяризацію європейської художньої літератури, тому всі країни-учасниці «Креативної Європи» можуть подавати заявки на переклад європейської літератури своєю національною мовою, у нашому випадку національна мова є українською, звичайно ж. Умови — переклад від трьох до десяти книг, і лише художніх. Ці художні твори ви можете перекладати українською з будь-якої європейської мови. Можна перекладати й українську літературу європейськими мовами, але лише чотирма найпоширенішими — англійською, німецькою, французькою та іспанською. Такі обмеження продиктовані тим, що українська не є однією із мов Європейського Союзу. Тобто існують два напрями: обрати від трьох до десяти творів європейських авторів та перекласти їх українською або перекласти від трьох до десяти творів українських авторів однією з чотирьох попередньо згадуваних мов. Фінансування — до ста тисяч євро за переклад, але «Креативна Європа» не фінансує перекладацький процес стовідсотково. Ми сплачуємо лише 60 відсотків, 40 відсотків доведеться знаходити самостійно.


2018 рік оголошено Роком культурної спадщини в Європі. Які заходи у зв’язку з цим планує «Креативна Європа» в Україні? — Загалом це не лише Рік європейської культурної спадщини. Цей рік також оголошено й Роком культурної Спадщини в Україні. Тому наше національне бюро тісно співпрацюватиме насамперед з Міністерством культури України, із відповідними відділами місцевих обласних та міських державних адміністрацій щодо проведення відповідних заходів, присвячених Року культурної спадщини. Також будемо працювати із представництвом Європейського Союзу в Україні. У листопаді 2017 ми вже провели перший спільний захід, присвячений проголошенню Року культурної спадщини. Це відбувалося в Івано-Франківську. Також заходи, присвячені проблематиці культурної спадщини, синхронно проводитимуться в Європі. У червні 2018 такий захід відбудеться в Берліні. Ми будемо постійно контактувати з нашим брюссельським офісом, будемо запрошувати закордонних експертів в Україну для того, щоб порушувати питання, пов’язані зі збереженням культурної спадщини. Також наприкінці січня 2018 ми плануємо створити міжвідомчу групу, куди запросимо працівників усіх профільних міністерств та відомств, які прямо чи опосередковано причетні до збереження вітчизняної культурної спадщини, й запросити паралельно експертів із Ради Європи та ЮНЕСКО, розробити план необхідних заходів не лише на цей, але й на наступний рік, оскільки проблема збереження культурної спадщини, зокрема й на окупованих те-

риторіях Донбасу та в Криму, є нагальною та болючою. Звісно ж, не повинна лишатись осторонь проблема культурної спадщини по всій Україні. У багатьох обласних центрах створюються ініціативні громадські об’єднання та громадські платформи, які долучатимуться до проведення Року культурної спадщини. Найбільш активними є міста не лише Заходу, але й Сходу та Центру України. Певна пасивність спостерігається хіба що на Півдні, але ми докладаємо зусиль, щоб залучити й ці регіони до нашої діяльності. Україна — справжній скарб і Європи, і світу. І цей скарб треба зберегти. #8, січень–лютий 2018

21


БІЗНЕС В УКРАЇНІ Англійське слово «стартап» поволі стає звичним та зрозумілим у нашій країні. Воно означає сміливу та відчайдушну спробу створення власного бізнесу. Це слово набуло популярності, зокрема й через те, що багато молодих та підприємливих українців розпочинають власну справу, фактично з нуля, досягаючи значних успіхів та займаючи певну нішу на ринку України. Про те, наскільки важко розпочинати свою справу, по те, чи усі молоді люди мріють залишити Україну та про те, чи можна досягти успіху в сучасній Україні, FD говорить із керівниками й засновниками студії виробництва відео «Mango Production» Романом Вашкевичем та Андрієм Антіпенком.


Розкажіть, будь ласка, як зародився Ваш проект і що саме надихнуло Вас на його створення? Роман Вашкевич: тривалий час я працював в одній з провідних Українських компаній, яка займається маркетингом, тому досить добре вивчив ринок рекламних послуг і одержав знання, як правильно створити власний проект та вивести його на належний рівень. Моїм другим родом діяльності, що спочатку більше сприймав як хобі, яке приносило мені хороший заробіток, було створення рекламного відео, цим я займався задовго до того, як почав працювати у сфері маркетингу. Все ж хобі переросло в основне заняття і жага творити повністю поглинула мене, тому я вирішив започаткувати власний проект. Коли планував власну справу, мені вже були відомі підводні камені ведення бізнесу в Україні та за її межами. Тому, простіше кажучи, я вирішив спробувати власні сили у тій галузі, у якій мав досить великі знання. Андрій Антіпенко: Я актор. У мене за плечима немалий досвiд зйомок. Зокрема, у таких вiдомих брендів — Bonjour, Calvin Klein, Voronin, Bosch, Snickers, Lenovo, YSL тощо. Це цікавий та дуже корисний досвід. Знаєте, багато акторів театру та кіно йдуть у режисуру через те, що їм це дуже близько! До того ж, не кожен режисер може як слід розтлумачити, чого саме він хоче від актора, і що саме актор має зробити на знімальному майданчику чи сцені. Коли ми створювали наш продакшн, ми вже знали не лише ринок рекламних послуг України. Ми знали й те, як робиться реклама, що називається, зсередини. Роман Вашкевич: Нас об’єднала спільна мета — допомогти розвитку сучасного бізнесу в Україні і вивести його на високий рівень, саме це надихнуло нас на створення власного проекту.

Чим займається ваш продакшн ? Хто Ваші основні клієнти? Роман Вашкевич: Головне, чим ми займаємось, — це створення креативного відео — рекламних відеороликів для телебачення та Інтернет ресурсів. Також ми робимо іміджеві ролики та фільми, які розповідають про певну компанію, послугу, або ж продукт, який потребує впізнаваності серед своєї цільової аудиторії. Це відносно новий різновид бізнесу в Україні. Не можу сказати, що цю нішу ніким, окрім нас, не зайнято, але ми вже здобули репутацію надійних партнерів. А це не мало. Андрій Антіпенко: Щодо замовників, то відповідно договорів, які були підписані, ми не можемо розголошувати назви компаній, з якими працюємо. Але у нашому портфоліо вже є роботи з провідними компаніями України та СНД, з якими ми співпрацювали. Найчастіше до нас звертаються забудовники, представники виробників брендового одягу та продуктів повсякденного вжитку, авто-дистриб’ютори, розробники програмного забезпечення, фінансові установи та ін.

Як послуги з виробництва відео впливають на розвиток бізнесу в Україні та за її межами? Роман Вашкевич: уже давно відео стало трендом та найбільш ефективним маркетинговим ресурсом просування будь-якого бізнесу як в Україні, так і за її межами тим паче. Текстова або банерна реклама… давайте визнаємо — це нудно! І в 2018 році вона вже не викликає цікавості у вибагливих клієнтів, тому вона стає все менш і менш ефективною. #8, січень–лютий 2018

23


БІЗНЕС В УКРАЇНІ У свою чергу, правильно створене відео може надовго затриматися у пам’яті глядача. Воно може транслюватися на телебаченні, якщо відео буде подобатися глядачу в інтернеті, люди будуть ділитися ним, а наші замовники внаслідок цього отримуватимуть безкоштовних клієнтів, що зможе у рази підвищити продажі та впізнаваність бренду. Нам приємно, що сучасні бізнесмени розуміють це і вкладають кошти саме у відео рекламу. Андрій Антіпенко: Перед початком написання сценарію рекламного відео, ми детально аналізуємо ринок і цільову аудиторію нашого клієнта, після чого створюємо сценарій, який на підсвідомому рівні буде викликати у цільової аудиторії цікавість до товару чи послуги, яку ми рекламуємо. Тому наше рекламне відео й має такий ефект і допомагає розвитку бізнесу!

Наскільки важко було просувати Ваш проект? У чому була головна складність? Роман Вашкевич: Якщо чесно, то особливо складно й не було. Я вже згадував про це напочатку. Ми займалися тим, що добре знали та вміли робити. У нас уже були певні знайомства та певний рівень зв’язків у рекламному бізнесі. Це головне для того, щоб мати добрий старт. Решта — залежить від навичок та професійності, а також від уміння відповідати за свої слова та власні вчинки. Андрій Антіпенко: Ми не були новачками на ринку рекламних послуг. Ми знали, чого хочуть від нас, і ми знали чого, у свою чергу, хочемо ми від наших партне-


рів. Якщо ж говорити про складнощі, то вони мали суто технічний характер. Скажімо, якщо людина знялася у рекламі певного продукту і якщо у контракті зазначено, впродовж якого часового проміжку ця реклама буде демонструватися на телебаченні або в Інтернеті, то впродовж саме цього часу людині вже не можна зніматися у рекламі подібного характеру. Втім, такі складнощі не є критичними, хоча акторів, які вміють добре грати, у рекламі не так уже й багато. Принаймні, поки що.

Чи починали Ви свій проект, власне, що називається з нуля? Маємо на увазі фінансову складову. Роман Вашкевич: Звісно ж, стартового капіталу у строгому значенні цього слова в нас не було. Втім, у нас було дещо інше. Ми мали людей, які знали нас з професійного боку та знали, як ми вміємо працювати. Розумію, що це прозвучить дещо зухвало, але інколи подібний стартовий капітал важить більше, аніж той, який складається власне з грошей. Андрій Антіпенко: Безперечно, до західних стандартів нам ще далеко, але вже й у нашому рекламному бізнесі не останню роль по-

чинає відігравати довіра. Ми пишаємося тим, що наші клієнти довіряють нам і звертаються не одноразово. Якщо говорити про «Стартап», то він, передбачає пошук інвестора. Нам це вдалося.

Що б Ви порадили тим людям, які скаржаться, що в Україні неможливо започаткувати власну справу? Роман Вашкевич: Багато молоді залишає Україну в пошуках грошей та самореалізації. Мовляв, тут і грошей катма, і для реалізації немає жодного простору. Хоча гроші, які заробляють за кордоном, у перерахунку на гривні можна заробити і в Києві. У провінції ситуація складніша, але й там є своє власне «вікно можливостей». Невелике, але є. Я сам родом з Рівненщини, тому, повірте, знаю про що кажу. Андрій Антіпенко: Окрім того, про що згадав Роман, хотів би додати ще одне. Молоді люди часто побоюються займатися власною справою через те, що дослухаються, вибачте за пафос, не до власного серця, а до порад інших людей. Звісно ж, ці люди можуть хотіти лише добра, але ж варто розуміти, що це ваше життя та ваша доля і лише вам її вирішувати. #8, січень–лютий 2018

25


ТВОРЦІ УКРАЇНИ


ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ — ГЕТЬМАН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У 2017 році Україна відзначала соту річницю з того часу, як почалася важка та подекуди приречена на невдачу боротьба за власну державність. У 2018 виповнюється рівно сто років відтоді, як у цій боротьбі відбувся важливий, переломний та водночас трагічний, етап. Йдеться про прихід до влади в Україні правоконсервативних кіл на чолі з Павлом Скоропадським — колишнім царським генералом, великим землевласником та нащадком старовинного аристократичного роду. Ця подія досі залишається однією з найбільш контроверсійних у вітчизняній історії та продовжує викликати дискусії (подекуди дуже агресивні) не лише у середовищі істориків та політологів. Не маючи жодного бажання перевантажувати наших читачів історичними фактами, ми спробуємо проаналізувати причини та наслідки й того, що сталося 100 років тому, і того, чому тема так званого Другого Гетьманату досі лишається актуальною. #8, січень–лютий 2018

27


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

Гетьман оглядає Сірожупанників. Позаду гетьмана — військовий міністр Української Держави О.Рогоза. Київ, вул. Катерининська, 27 серпня 1918 р.

Отже, прихід Скоропадського до влади відбувся 29 квітня 1918 року. Колишній генерал-лейтенант російської імператорської армії, який після того, як російський імператор Микола Другий зрікся престолу, запропонував свої професійні навички новій українській державі. Він командував одним з найпотужніших армійських корпусів царської армії, що вже розвалювалася. Утім, у його корпусі трималася залізна дисципліна та висока боєздатність. І саме його корпус брав активну участь у роззброєнні пробільшовицьких військових частин, які мали намір захопити Київ ще у жовтні–листопаді 1917 року. Центральна Рада, де-факто єдина легітимна управлінська структура тодішньої України, подякувала генералові доволі-таки дивно. З одного боку, його було призначено командувачем усіх військ Правобережної України, а з іншого, професійному військовому постійно чинили перешкоди на шляху створення професійної та боєздатної української армії. Центральна Рада складалася переважно з представників соціалістичних та народницьких партій, і тому ставлення до коли-

28

#8, січень–лютий 2018

шнього царського генерала, який був командиром лейб-ескадрону кавалергардського полку Миколи Другого, та знав його особисто, в очах політиків Центральної Ради був гонителем та катом українського народу, не могло не бути настороженим.


ТВОРЦІ УКРАЇНИ Спроба генерала Скоропадського створити власну військову формацію, яка могла б захищати Україну, не озираючись на політиків Центральної ради, була вдалою — саме він виступив одним з ініціаторів так званого «Вільного Козацтва», потужної парамілітарної структури, яка мала б виконувати армійські та поліцейські функції. Установчий з’їзд «Вільного Козацтва» відбувся 6 жовтня 1917 року в місті Чигирині, на якому Павла Скоропадського було обрано Головним Отаманом «Вільного Козацтва», і це остаточно зіпсувало стосунки колишнього генерала із Центральною Радою й, натомість, створило генералові авторитет серед тих, хто відроджував в Україні козацький рух. Зрештою, обрання Скоропадського Головним Отаманом було продиктовано тим, що його предок, гетьман Іван Скоропадський очолював Лівобережну Україну у вісімнадцятому столітті, відразу після падіння Івана Мазепи. Від того часу й до приходу до влади у квітні 1918 року Скоропадський був свідком багатьох трагічних для України подій — фактичного розгрому УНР, підписання так званого хлібного (або ж Брестського) миру з Німеччиною, приходу німецької армії до Києва та повної неспроможності «лівої» Центральної Ради зорганізувати бодай якийсь натяк на повноцінний державний апарат.

Гетьман Павло Скоропадський та кайзер Вільгельм II під час візиту до Берліна у вересні 1918 р.

Центральна Рада, не бажаючи створювати власні збройні сили, мусила звернутися по допомогу до Німеччини. Німецька армія звільнила Україну від більшовиків, вимагаючи у якості платні за звільнення поставок українського продовольства до Німеччини. Забезпечити збір та постачання продовольства Центральна Рада була не в змозі, і тому німецькі військові в Україні та кайзер Вільгельм Другий у Берліні почали відчувати потребу в інших союзниках в Україні. Такими союзниками могли б бути представники великої української буржуазії та великі українські землевласники, до яких належав і генерал Скоропадський. Ці люди мали низку власних політичних партій, які не входили до Центральної Ради, та свого ідеолога — В’ячеслава Липинського, історика, філософа та затятого наукового опонента Михайла

Грушевського. Саме вони на початку квітня 1918 року почали перемовини з німецьким командуванням в Україні та створили своєрідну альтернативу Центральній Раді — так звану «Українську Народну Громаду». Політичним фронтменом цього руху, якщо можна так висловитися, було призначено Скоропадського. 28 квітня з допомогою німецьких збройних частин Центральну Раду було розпущено. Цьому розпуску передував так званий з’їзд хліборобів, насправді ж, — великих землевласників, на якому Павла Скоропадського було обрано Гетьманом усієї України. Республіканську форму правління було скасовано, уся влада зосереджувалася в руках Гетьмана, Україна перетворювалася на монархію й змінювала свою офіційну назву. Українську Народну Республіку заступила Українська Держава. #8, січень–лютий 2018

29


ТВОРЦІ УКРАЇНИ Вона проіснувала лише дев’ять неповних місяців, але за цей час Гетьман Скоропадський, спираючись на царських управлінців українського походження, сформував повноцінний державний апарат. Також були зроблені такі суттєві кроки в справі відродження української культури та освіти:

Дипломатична служба Української Держави також була значно ефективнішою за дипломатичну службу УНР. Українську Державу Скоропадського визнали понад 30 країн світу. До роботи було залучено людей із зв’язками при монарших дворах Європи, що значно полегшило та спростило процес міжнародного визнання гетьманської держави.

•

створено Українську академію наук;

•

відкрито Національну художню галерею;

•

відкрито два університети — у Катеринославі (сучасний Дніпро) та в Кам’янці-Подільському;

•

українізовано Університет Святого Володимира в Києві.

Попри певний спротив з боку німецького військового командування, активно велася розбудова українських збройних сил. Було створено 8 піхотних корпусів у складі 54 піхотних та кавалерійських полків, 48 артилерійських та 38 важких артилерійських полків тощо.

Окрім університетів, уряд Скоропадського активно відкривав українські гімназії, у яких обов’язковими навчальними дисциплінами були українська мова, історія України, географія України та українське народознавство.

Причиною загибелі Української Держави стала несприятлива зміна геополітичної кон’юнктури — восени 1918 року почався розпад Австро-Угорщини, а в листопаді того ж року — революція в Німеччині.

30

#8, січень–лютий 2018


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

Молебень на київському Софійському майдані після проголошення Павла Скоропадського гетьманом України, 1918 рік

Німецькі війська залишили територію України, і перед гетьманською владою постала проблема пошуку нових союзників. З огляду на те, що дипломатичний корпус Української Держави, де кожен другий-третій дипломат або мав баронський титул, або вчився у Великій Британії, мав гарний вишкіл та високий рівень професіоналізму, встановлення нормальних взаємин із державами Антанти, які перемогли Німеччину, не мало б становити жодної проблеми. Утім, Антанта, насамперед Франція, висунула одну умову — Україна мала б налагодити нормальні зв’язки з білою антибільшовицькою Росією. Гетьманський уряд погодився на це, видавши відповідний документ, який тодішньою опозицією, соціалістичними партіями із розігнаної Центральної Ради було розцінено як документ про федерацію із білогвардійцями, що й стало приводом до антигетьманського повстання й до захоплення влади представниками лівих українських партій. Гетьманська влада та система державного управління, які перебували у стані становлення, не змогли придушити це повстання, до того ж багато представників гетьманської адміністрації переходили на бік повстанців. Традиція ненавидіти чинну владу, як бачимо, є дуже давньою на наших землях. На превеликий жаль, українські «ліві», які прийшли до влади після Скоропадського, ви-

явилися неспроможними втримати цю владу. Вони отримали війну на три фронти — проти Антанти, проти білої Росії, проти червоної Росії — й програли цю війну. Справу українського державотворення було відкладено фактично до 1991 року.

— Попри численні помилки та прорахунки, часи Української Держави були періодом найбільшого виявлення української творчості у сфері політичного, економічного й культурно-просвітного будівництва.* Так писав у своїх спогадах, перебуваючи в еміграції, видатний український історик Дмитро Дорошенко, який очолював зовнішньополітичне відомство Української Держави з червня по жовтень 1918 року. Утім, попри гіркий досвід численних поразок у 1917–1921, попри важке становлення української державності в 1990-х та 2000-х роках, сьогодні ми можемо констатувати, що Україна відбулася. Успіхи нашої держави на міжнародній арені та послідовний поступ на шляху євроінтеграції свідчать про те, що гіркий досвід наших попередників, зокрема й засновників Української держави-1918, враховано.

*Цитовано за виданням — «Історія України 1917–1923 рр». // Українська гетьманська держава 1918 року. // Стр. 4. (автор Дорошенко Д. м. Ужгород, 1930 р.)

31


ХТО ВИ, MR. МІНГАРЕЛЛІ?

«Я ВВАЖАЮ, ЩО В УКРАЇНІ Є ВИНЯТКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ. У ВАС Є НАЙКРАЩІ У ЄВРОПІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ УГІДДЯ, У ВАС Є НЕЗРІВНЯННИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, У ВАС Є МОРЕ, У ВАС Є ГОРИ, У ВАС Є НЕЙМОВІРНЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО» У 2017 році стався значний прорив на євроінтеграційному шляху, Україна отримала безвізовий режим з країнами ЄС. Що очікує на Україну у 2018? Чи достатньо ми робимо для того, щоб стати у ЄС своїми? Ексклюзивно для «Fashion of Diplomacy» розповідає Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі. Минулого року Україна отримала безвізовий режим між Україною та ЄС. Що Ви очікуєте від українсько-європейської співпраці цього року? — Найважливіше, що Україна та ЄС можуть зробити разом протягом найближчих кількох місяців, а саме — забезпечити безперебійну реалізацію Угоди про асоціацію. Україна повинна прийняти усі стандарти ЄС. Якщо вам це вдасться, українська економіка стане частиною спільного ринку ЄС, а це означає, що ваша економіка стане частиною найбільшого торговельного блоку у світі. І нині ваша країна має фантастичну активність для досягнення прогресу в усіх галузях економіки. Для того, щоб підписати цю Угоду, ми усі мобілізуємося, уся наша місія працює над цим питанням. Це наш пріоритет. В Україні наразі є гострі питання для вирішення, я маю на увазі створення робочих місць, поліпшення життєвого рівня населення, але все це можливо виправити. На все свій час.

Говорячи про цю Угоду, що вже реалізовано українською стороною? — Ви вже змогли досягти значного прогресу в плані гармонізації законодавства у певних сферах — державний контроль за підприємництвом, державні закупівлі, санітарні та фітосанітарні заходи. У деяких галузях ви маєте певний прогрес в узгодженні вашого законодавства із європейськими стандартами. В інших сферах — інфраструктура та транспорт, податки та митниця — ситуація набагато складніша. Тому ми, з нашого боку, зробимо все можливе, щоб підтримати реформаторські сили — себто тих, хто вирішить використовувати у вашій країні стандарти ЄС.


35


ХТО ВИ, MR. МІНГАРЕЛЛІ?

Ви сказали, що всі, хто є у Вашій місії, працюють на результат. Чи можете Ви сказати так само про українську сторону? — Поки що не всі переконані у важливості цієї Угоди. Звичайно, деякі з ваших міністерств дуже мобілізовані та працюють на результат — це Міністерство фінансів, Міністерство інфраструктури та Міністерство охорони здоров’я. У Верховній Раді у Комітеті з питань європейської інтеграції ми дуже добре працюємо з головою комітету, але в інших комітетах ситуація складніша.

Один з німецьких вищих урядовців заявив, що не бачить України в ЄС. Чи можете ви коментувати ці слова? — Я можу просто відповісти за допомогою фактів. Насамперед Україна є європейською країною. Вона одна з найбільших європейських країн за розміром і знаходиться в самому центрі європейського континенту. Це факт. Що ж до взаємин з ЄС, то Україна є однією з найважливіших країн-партнерів для нас. Україна має з ЄС одну із найсучасніших угод і Україна є одним з найважливіших бенефіціарів ЄС. І, крім того, я можу сказати, що в договорі ЄС

36

#8, січень–лютий 2018

є стаття 43, ця стаття стверджує, що будь-яка європейська країна, яка виконує низку умов, пов’язаних із основними принципами особистої свободи, верховенства права, громадянських свобод, може подати заявку на вступ до ЄС. Ось такою є моя відповідь.

Ви вже вирішили проблему біженців. Як Вам вдалося це зробити? — Ну, по-перше, проблему ще не повністю вирішено і вона все ще є серйозним викликом для кількох держав у ЄС. Другий момент полягає в тому, що цю проблему можна вирішити лише завдяки узгодженню її з Туреччиною. Туреччина прийняла рішення про надання притулку біженцям із Сирії, через що отримала низку преференцій від ЄС. Завдяки цій домовленості з Туреччиною ми зупинили потік із Сирії через Балкани. Втім, є так званий Центральний середземноморський маршрут, яким біженці переважно добираються із Лівії на італійський острів Лампедуза. Минулого року нам вдалося скоротити і цей потік завдяки цілій низці дипломатичних заходів. І, нарешті, є третій біженський маршрут, який найважче контролювати, — це шлях між Марокко та Іспанією. Це серйозна проблема, яка не зникне завтра.


ХТО ВИ, MR. МІНГАРЕЛЛІ? Якими є головні виклики для ЄС, окрім цієї проблеми? — Насамперед ми повинні вирішувати проблему тероризму, і ця проблема вже торкнулася багатьох країн ЄС. Друга проблема — це економічна криза, яку ще не подолано, наприклад, у Греції. Третя проблема — це Brexit, з приводу якого, як ви знаєте, тривають перемовини. І четверта проблема полягає у наявності популістських політичних сил, які стають усе агресивнішими у деяких частинах ЄС та ставлять під сумнів основні цінності ЄС.

Крім того, є проблема сепаратизму, як-от у Каталонії. Але Каталонії було відмовлено у вступі до ЄС. Ви вважаєте це найкращим способом зупинити сепаратизм? — Насправді Каталонії не відмовили. Каталонії пояснили, що вона не може автоматично приєднатися до ЄС. Каталонія спочатку повинна подати заявку на приєднання до нас. Каталонія повинна відповідати певним умовам. І консенсус щодо її приєднання має бути серед усіх членів ЄС. Тільки у цьому випадку ми б прийняли Каталонію. Але принаймні одна країна-член ніколи на це не погодиться.

Якими були Ваші перші враження про Україну? — Уперше в житті я приїхав до України у 1992 році. Це було д о с и т ь давно, тому я можу сказати, які враження про Україну маю зараз. Я вважаю, що це країна з винятковим потенціалом. У вас є найкращі у Європі

сільськогосподарські угіддя, у вас є незрівняний туристичний потенціал, у вас є море, у вас є гори, у вас є неймовірне громадянське суспільство.

Ви багато подорожуєте Україною? — Я намагаюся їздити до всіх регіонів України задля кращого розуміння соціально-економічних реалій, щоб доносити інформацію про важливість співрпраці між Україною та ЄС.

Яке ваше улюблене місто в Україні? — У мене багато улюблених місць, але найбільш вражають Київ, Харків, Івано-Франківськ та Маріуполь. Я впевнений у тому, що люблю Україну.

Як Ви вважаєте, чи багато ми робимо для просування нашої культури у Європі? На жаль, ні. У вас є багато талановитих людей у всіх сферах культури, але вони не відомі у Європі. І ми будемо якомога більше сприяти просуванню української культури у Європі.

Наприкінці минулого року Вас визнали найвпливовішим іноземним дипломатом в Україні. Що Ви думаєте про це? — Я вважаю, що цей факт свідчить про важливість ЄС для України, не даремно ж більшість українців протягом останніх 15-ти років каже, що хоче вступити до ЄС. І більшість українських політичних еліт каже те саме. Ось чому ЄС багато значить для вас. І це дійсно добре...

#8, січень–лютий 2018

37


LADY INTERNATIONAL ะกLUB


Одним з головних чинників повноцінного розвитку країни і просування її інтересів за кордоном є дипломатична служба, яку очолює Посол, повноважний представник своєї держави. До сфери його відповідальності входять контакти, які охоплюють політику та економіку. Водночас дружини Послів займаються більш делікатними речами, зокрема культурною співпрацею та пропагуванням своєї країни за допомогою публічної та культурної дипломатії. Сьогодні в рубриці «Lady International Сlub» ми розповідаємо про діяльність Ірини Резнік, дружини українського дипломата, Надзвичайного і Повноважного Посла України, заслуженого економіста України Михайла Резніка.

Пані Ірино, розкажіть, будь ласка, які функції виконує дружина Посла за кордоном? Дружина — найголовніша помічниця для Посла. Одне із головних завдань — достойно представляти державу та дбати про її імідж. У цьому полягають представницькі функції дружини Посла на найвищому рівні суспільства країни перебування. Від дружини Посла багато в чому залежить мікроклімат у колективі установи, це і допомога сім’ям молодих дипломатів в облаштуванні в непростих умовах під час відрядження. За дорученням Посла періодично проводяться як зібрання всього колективу установи, так і зустрічі з окремих питань з сім’ями та дружинами дипломатів. Це і протокольні заходи в рамках функцій Посольства, і наради під час виникнення «складних» питань, викликаних подіями у країнах нашої діяльності. Як приклад, можу навести ситуацію в Китайській Народній Республіці під час спалаху епідемії атипової пневмонії (SARS), яка призвела до раптової загибелі понад 5 тисяч громадян Китаю. Завдяки нашим друзям в Україні ми отримали ліки та засоби, що підвищують імунітет людини, які вживали всі співробітники та їх родини. Після загострення цієї ситуації я допомагала у добровільній евакуації дружин дипломатів з маленькими дітьми. Наприклад, була ситуація, коли дружина молодого дипломата зламала ногу, а в родині маленька дитина, то я організувала чергування жінок нашої установи, щоб дипломат мав можливість виконувати свої обов’язки. Також навчала співробітників правил дипломатичного етикету. Привозила з Києва парчеві тканини для пошиття костюмів дітям, які брали участь у виставі до дня Святого Миколая. Можна згадувати ще багато подій, які неможливо заздалегідь записати у функції дружини Посла. Але, знаходячись на передовій, часом я виконувала функції і психолога, і лікаря, і вчителя, і наставника.

Дружини багатьох Послів, влаштовуючи мистецькі заходи, сприяють поширенню національних культурних традицій. Чи маєте Ви досвід організації таких заходів? Звісно, це також один із найголовніших аспектів місії дружин дипломатів. Перебуваючи в іншій країні, ми маємо демонструвати високий рівень стандартів України в освітянських та культурних сферах. #8, січень–лютий 2018

39


LADY INTERNATIONAL СLUB Безпосередньо діяльність дружин Послів у поширенні знань про культурні, мовні та історичні цінності нашої держави значною мірою залежить від наявності українських громад. Мені разом із чоловіком доводилось працювати у країнах, де наших співвітчизників взагалі немає чи обмаль (Південна Корея, Монголія, Китай, острівні країни Карибського регіону), а також мати два відрядження до США, де є потужна та згуртована українська громада. Наприклад, будучи у складі взагалі першої української дипломатичної місії у Сеулі, я розпочала свою діяльність з допомоги Послу в створенні корейсько-української асоціації дружби. Протягом короткого часу її діяльність набула активних обертів у проведенні, за сприяння посольства, численних культурних та мистецьких заходів (виставок робіт українських художників, скульпторів, модельєрів). Така активна діяльність асоціації у складі посольства викликала зацікавлення творчої інтелігенції Республіки Корея та сприяла подальшому культурному співробітництву й організації спільних проектів. Завдяки допомозі Міністерства культури України, вже через рік нашого перебування в Республіці Корея було відкрито перший український культурний центр. Тепер щорічно, за сприяння цього центру, творчі колективи Республіки Корея беруть участь у святкуванні дня Києва, а українські митці мають можливість демонструвати все найкраще, що є в Україні, чим ми пишаємось. У Китайській Народній Республіці також було проведено багато культурних заходів. За сприяння уряду України та тодішнього Міністра культури, пана Юрія Богуцького, вдалося організувати перший двосторонній масштабний проект міжнародного рівня «Тиждень української культури», у рамках якого відбулися виставки українських художників у кращих галереях Пекіна, включаючи роботи добре відомої в Китаї пані Яблонської, величезна виставка українських гобеленів, а на закінчення — два гала-концерти в Пекіні та Шанхаї за участі кращих виконавців Національної опери України. Легше, але й значно цікавіше, було працювати у цьому напрямі у Вашингтоні. За шість років установились дружні стосунки з українсько-американськими громадськими організаціями (Вашингтонська група, Українки Америки та ін.). Практично щотижня відбувались культурні події як безпосередньо в Посольстві, так і на численних заходах чи виставках

40

#8, січень–лютий 2018

у різних містах США (Чикаго, Хьюстон, НьюЙорк, Філадельфія тощо). Разом із Послом багато уваги приділяли активній роботі з Українським Конгресовим Комітетом Америки, особливо щодо питання висвітлення трагедії українського народу під час голодомору 1932–1933 рр. спільно з паном М. Савків. Ця трагедія є дуже болючим спогадом для багатьох українських емігрантів і також для родини мого чоловіка. Підсумовуючи сказане, можу зазначити, що дружина дипломата повинна бути культурним Послом нашої держави за її межами.

Які заходи Ви проводили під час Вашого перебування в США? Позиція Посла України в США — це найвідповідальніший та найважливіший пост для нашої держави. Тому насамперед я брала участь у роботі потужних жіночих організацій, які знаходяться у Вашингтоні та входять до складу різних клубів. У сфері моєї діяльності була співпраця з дев’ятьма клубами, у роботі яких я була задіяна на постійній основі. Одним з найвпливовіших клубів можу назвати «Клуб дружин конгресменів». Завдяки контактам та дружнім стосункам у рамках цієї громадської організації я мала можливість сприяти окремим заходам та візитам до Вашингтону наших українських делегацій. Із задоволенням також брала участь у роботі іншої організації — «Клуб щасливих жінок». Тому, після завершення довготривалого відрядження чоловіка, з натхненням зайнялась створенням такої громадської організації «Lady International Сlub» в Україні.

Ви започаткували та очолили цей клуб в Україні. Якою була головна місія клубу «Lady International Club»? Маючи досвід роботи таких клубів за кордоном, по приїзді в Україну я вирішила відкрити жіночий клуб «Lady International». Його мета — популяризувати Україну за кордоном, тобто знайомити дружин іноземних послів з нашою культурою та визначними особистостями і талановитими людьми у різних напрямах діяльності. З почуттям гордості за нашу країну я влаштовувала в клубі зустрічі з цікавими та непересічними людьми: відомими письменниками, митцями, спортсменами. Однією з найяскравіших була зустріч з Віталієм Кличком, який на той час ще не розпочав свою політичну кар’єру. Серед інших яскравих зустрічей —


LADY INTERNATIONAL СLUB

оперний співак Володимир Гришко, відома дизайнер Діана Дорожкіна, переможниця Євробачення Руслана Лижичко та багато інших талановитих українців, якими пишається наша країна. Цей клуб об’єднує не лише дружин послів, а й дружин митців, співаків, бізнесменів… І на кожному засіданні було щось нове, цікаве та повчальне. Жінки із задоволенням відвідували засідання клубу, які проходили щомісяця протягом восьми років. На жаль, мені довелося тимчасово призупинити його діяльність. Адже коли у твоїй країні війна, то якось не до розваг… Але ми плануємо знову відновити засідання нашого клубу вже цього року, орієнтовно восени.

42

#8, січень–лютий 2018

Чи займаються дружини Послів благодійністю так само, як це роблять, зокрема, дружини керівників держав? Обов’язково. І під час перебування за кордоном, і знаходячись у своїй країні, завжди намагаюсь займатись благодійною діяльністю. Це важлива справа. Адже, допомагаючи іншим, робиш добру справу й отримуєш приємні емоції, сили та натхнення на майбутні нові ідеї й проекти. Щороку у різних країнах проходять благодійні ярмарки, під час яких кожна країна готує від себе щось на продаж — або національну їжу, або вироби, а вилучені кошти направляються на допомогу знедоленим. Наш клуб «Lady International» також займався благодійністю. Ми опікувались дитячим будинком у містечку Іванків, Київської


LADY INTERNATIONAL СLUB області, що знаходиться у Чорнобильській зоні. У дитячому будинку перебуває 46 дітей-сиріт. Одна американська компанія за допомогою мого чоловіка передала цим сиротам 35 тисяч доларів США. За ці кошти було зроблено ремонт та придбано нові меблі, комп’ютери та багато іншого. Коли дружини послів дізналися про цю подію, вони також долучилися до пожертв цьому дитячому будинку. Ми організовували для дітей екскурсії та подорожі до Києва, обов’язково дарували подарунки і часто самі відвідували притулок. Щороку на день Святого Миколая ми запрошували артистів і привозили подарунки, створювали для цих дітей справжнє свято. Ви б бачили сяйво їх очей, коли ми приїздили до них. Ми намагались також долучати дітей до культурних заходів — влаштовували відвідування виставок та театрів, адже після сиротинця на них чекає вихід в інше життя. Щиро сподіваюсь, що наша допомога стане їм у нагоді, і вони з відкритими очима увійдуть у доросле самостійне життя. Наведу ще декілька прикладів благодійності. Перебуваючи у Республіці Корея, за підтримки наших корейських друзів нам вдалося організувати лікування 60 українських дітей з Чорнобильської зони у клініках Сеула. У США дипломати посольства особисто збирали кошти на лікування в опіковому центрі Бостона «української героїні» Насті Полівої. Взагалі, благодійна діяльність — це риса, властива українській нації. І переконливим свідченням цього для мене, як для багатьох жінок-українських матерів, є щоденна самовіддана діяльність наших волонтерів та спільна підтримка українських громадян, що допомагають нашим захисникам на Сході. Ми живемо в найкращій країні світу — Україні — з красивим, добрим та працьовитим народом. Від своєї родини й від себе особисто дозвольте щиро побажати кожній українській родині в новому році миру, добробуту та злагоди. #8, січень–лютий 2018

43


Адреса:

Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Одеська, 46

Клас:

бізнес

Кількість поверхів:

9

Кількість будинків:

13

Кількість квартир:

1 170

Матеріал стін:

червона цегла

Кількість паркомісць:

720

Статус будівництва:

введення в експлуатацію першої черги

Вартість:

від 12 500 грн. за кв. м., є можливість розстрочки від забудовника

Тел.:

+38 (068) 41-41-410

www.odeskiy.com


ОДЕСЬКИЙ КВАРТАЛ ЯКІСНЕ ЖИТТЯ ЗА МІСТОМ

ЖК «Одеський квартал» втілює концепцію якісного сучасного життя за містом. В енергетичному, інженерному і технічному оснащенні комплексу використовуються перевірені передові технології. Надійність і висока якість будівництва забезпечується за рахунок застосування екологічно чистих матеріалів, сучасних будівельних технологій та кладки стін у дві цеглини. Водопостачання з власних артезіанських свердловин, індивідуальне опалення, панорамні енергозберігаючі вікна та якісне зовнішнє утеплення істотно знижують експлуатаційні витрати. Сучасні планувальні рішення дають можливість реалізувати широкий спектр дизайнерських ідей. Парк на даху кожного будинку, закрита територія, що охороняється, ландшафтний дизайн, затишний внутрішній двір з басейном та дитячим майданчиком, передбачають комфортну для проживання територію без транспорту. Вдале розташування комплексу в екологічно чистому районі, відсутність поблизу промислових підприємств, зручна транспортна розв’язка (15 хвилин громадським транспортом до станції метро «Теремки»), розвинена інфраструктура роблять проживання в комплексі максимально якісним.


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА


Київ має право вважатися однією з найбільших балетних столиць Європи. Невипадково саме в Києві зійшла зоря всесвітньовідомого танцівника Сержа Лифаря. Тому й не дивно, що Київський національний театр опери та балету, немов магніт, притягує до себе видатних артистів балету. Серед них варто окремо згадати Яна Ваню, чеського танцівника, який уже дванадцятий рік поспіль працює в Києві та вважає, що йому поталанило… Cкажіть, будь ласка, чому для кар’єри Ви все-таки обрали Київ? — Коли я ще навчався в училищі, ми їздили на конкурс імені Сержа Лифаря, і це була моя перша зустріч з цим містом та цим театром. Сталося так, що й цей театр, і це місто мені сподобалися. Це було дванадцять років тому. Театр у той час був дуже потужним. Були чудові солісти. Я на все це подивився, і мені захотілося стати частиною цього театру. І знаєте, в чому, власне, мені пощастило? Багато людей з України, причетних до балету, їздять на Захід — виступати в театрах або ж викладати. У нашому училищі також викладала жінка з України — Любов Данченко. Вона свого часу танцювала у київському театрі. Завдяки її сприянню я потрапив до цього театру на стажування після конкурсу. До того ж, я одружений з українкою. Її звати Наталія.

Ви багато виступаєте у Києві й, звісно ж, часто буваєте вдома у Чехії. Скажіть, у чому полягає головна відмінність між київською та празькою публікою, між київськими та празькими шанувальниками балетного мистецтва? — Публіка чудова в обох країнах. Адже ми — українці та чехи — є слов’янами, і тому маємо багато спільного. Я вважаю, що водночас існує певна відмінність між балетними школами у наших кра#8, січень–лютий 2018

47


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

їнах. Також я помітив різницю між театрами у Києві та Празі, головним чином, різницю у їхніх репертуарах. У Празі було багато сучасних вистав, багато сучасного танцю, багато речей, пов’язаних з авангардом та модерном, класичного ж було вкрай мало. Натомість репертуар київського театру в той час тримався на класичному танці. Мені ж завжди хотілося танцювати класичний репертуар. Ось чому я й обрав Київ.

Однією з Ваших найкращих ролей є роль Воланда у виставі «Майстер та Маргарита». Ви неодноразово казали, що ця роль надихає Вас, але ж, погодьтеся, ця роль не проста. Грати диявола — це, скажімо так, подія в житті актора непересічна. — Хоч як дивно це звучатиме, але ось такі негативні партії, коли ти граєш не якогось прекрасного принца, а представника темних злих сил, даються акторові значно простіше. Ось і ця роль була дуже змістовною та цікавою. Я, звісно ж, читав книгу Булгакова, і в цьому спектаклі показано було все, що є в книзі. Спектакль дуже логічний, його можна зрозуміти. Що ж до самої партії Воланда — то я готував її ретельно, готував разом із постановником.

48

#8, січень–лютий 2018

До нас приїздив постановник Давид Авдиш. Також у роботі над цією партією мені допомагав мій київський педагог Микола Данилович Прядченко. Можна сказати, що ми ретельно аналізували та не менш ретельно готували кожен рух, кожен жест.

Вашу майбутню кар’єру Ви бачите виключно в Україні? Чи Ви плануєте виступати також і на Заході? — Щодо моїх планів, то з упевненістю можу сказати, що я зберігатиму відданість нашому театрові, тому що працюю тут уже дванадцять років, себто у мене тут майже дванадцятий сезон. Це дуже й дуже багато для артиста. Але, звісно ж, мені дуже подобається гастролювати. Дякувати Богові, маю певні пропозиції , отже, можу їздити на гастролі та пробувати себе в інших виставах. Тут, у Києві, маю стабільний репертуар. Я брав участь уже в усіх спектаклях, тому дуже цікаво їздити за кордон, танцювати та творчо розвиватися й там.

Чого б Ви хотіли побажати українцям? — Хотів би побажати миру, добробуту та щастя. Я живу та працюю тут, в Україні. Я люблю цю країну. Бережіть її…


13 грудня 2017 року на честь 100-річчя української дипломатії та Дня дипломата України нашою редакцією було проведено Міжнародний благодійний вечір «Парад Націй».

ПОДІЇ

Захід такого масштабу за участю понад 20 країн у незалежній Україні відбувся вперше. Мета заходу — об’єднання націй заради миру й процвітання шляхом пізнання культури, історії та традицій різних країн. Кожна країна мала можливість продемонструвати національний прапор, національне вбрання та творчий номер, завдяки якому в присутніх була можливість заглибитись у вікові традиції різних держав.


МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ВЕЧІР

«ПАРАД НАЦІЙ»


ПОДІЇ

У благодійному заході взяли участь представники вітчизняної політичної та дипломатичної еліти, представники дипломатичного корпусу, акредитовані в нашій державі, представники ділових та мистецьких кіл.

благодійний вечір ставив декілька цілей, зокрема: познайомити українців з культурою інших держав, а іноземців — з культурою України, також зібрати кошти для тих, хто потребує допомоги.

На заході було представлено 21 країну, а саме: Азербайджан, Аргентину, Грецію, Грузію, Казахстан, Корею, Кіпр, Китай, Литву, Індію, Індонезію, Ірак, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Палестину, Румунію, Саудівську Аравію, Туреччину, Узбекистан, Японію та Україну.

Захід розпочала народна артистка України Оксана Білозір, яка виконала пісню «Україночка», створивши чарівну та святкову атмосферу в залі.

Окрім проведення урочистостей з нагоди створення української дипломатичної служби,

52

#8, січень–лютий 2018

Потім з вітальним словом виступила головний редактор нашого видання Анна Авраменко, яка привітала всіх присутніх із сторіччям вітчизняної зовнішньополітичної служби


ПОДІЇ та наголосила, що подібні благодійні заходи відбуваються в багатьох країнах світу, і що, проводячи свій власний «Парад Націй», Україна робить важливий крок на шляху інтеграції до цивілізованого світу.

— На проведення цього заходу нас надихнула Ірина Рафаїлівна Резнік. Вона розповідала нам, як проводяться такі «Паради Націй» в інших країнах. Ми вирішили, що Україна має доєднатися до такої гарної традиції. Сьогодні проводимо «Парад Націй» уперше в незалежній Україні й сподіваємось, що цей проект стане доброю традицією й що вже наступного року в «Параді Націй» братиме участь понад сто країн. З привітаннями з нагоди 100-річчя української дипломатії та Дня дипломата України виступили Володимир Огризко, міністр закордонних справ України 2008–2010 рр. та Костянтин Грищенко, міністр закордонних справ України 2003–2005, 2010–2012 рр. Пан Огризко у своєму виступі подякував українському громадянському суспільству, зазначивши, що саме воно є головним рушієм позитивних змін у нашій країні. Також він нагадав , що цього року не лише Україна святкує соту річницю своєї дипломатичної служби, а також і Фінляндія святкує сторіччя своєї незалежності:

— Якби сто років тому українці не були б роз’єднані, то й ми могли б святкувати в 2017 сто років нашої незалежності. Утім, екс-міністр зазначив, що сумувати не варто, наголосивши, що Україна впевнено крокує шляхом євроінтеграції, попри економічні проблеми та війну. Костянтин Грищенко зазначив:

— Дипломатія, як сказав Президент України Петро Порошенко, стоїть на одному рівні зі збройними силами, захищаючи Україну. #8, січень–лютий 2018

53


Також пан Грищенко наголосив на тому, що за сто років українська дипломатія пройшла нелегкий, але славний шлях й наразі гідно та ефективно відстоює інтереси України на міжнародній арені. Після цих важливих та зворушливих промов ведучий «Параду Націй», відомий український актор та шоумен Юрій Горбунов запрошував на сцену представників кожної країни в алфавітному порядку. Кожна країна розкривала свою культуру, історію та традиції, демонструючи національний прапор, національне вбрання, відеопрезентації про свої країни та творчі номери. Усе це нам нагадало, наскільки розмаїтим та чудовим є світ, у якому ми всі живемо. Розпочала «Парад Націй» така цікава та не чужа для нас країна — Аргентина, адже більше одного відсотка мешканців цієї далекої землі має українське походження. Аргентину представлено було гуртом «Two Violins Band» та молодим, але вже відомим у світі українським скрипалем Іллею Бондаренком.

54

#8, січень–лютий 2018


Разом вони виконали найвідоміше аргентинське танго «Ель Чокала», яке якнайповніше передає сумовиту та водночас пристрасну аргентинську душу. Наступною учасницею нашого «Параду» була стародавня та завжди юна Греція. Батьківщина сучасного театру та тієї системи управління, яку називають демократією і вважають найкращою в світі. Грецію представив один із найвідоміших ансамблів «Зорбас», що завоював своїх прихильників не лише в своїй країні, а й в Україні та країнах Європи. Грецький танцювальний ансамбль «Зорбас» виконав запальний народний танець «Малевізьотис», завдяки якому присутні немовби відчули плескіт хвиль Егейського моря. Наступною країною була Грузія, наш давній друг та перевірений союзник. Ансамбль народних танців при грузинській діаспорі «Іберелі» презентував танець «Мтірулі», що дав змогу всім гостям відчути той суворий та мужній ритм, у якому б’ється серце цієї прекрасної прадавньої землі.

#8, січень–лютий 2018

55


ПОДІЇ екзотичність перенесла присутніх на деякий час на узбережжя теплого океану. Наступний учасник «Параду Націй» — Казахстан — представив свою культуру чудовою грою на народному інструменті — домбрі. Музикант Азберген Расул-Коніл Толкіні, виконуючи мелодію «Кюй», блискуче передав характер свого народу — повільний, розважливий та мудрий. Кіпр презентував свою країну відеороликом, у якому було продемонстровано всю красу та розкіш цього райського острова. Китайська Народна Республіка, спадкоємиця великої, давньої та складної культури, нагадала присутнім про своє імперське минуле, що не повинно дивувати, адже КНР у сучасному світі поступово, але наполегливо намагається зайняти провідні позиції в усіх галузях. Гурт «Хуа Чжи Юнь» виконав танець «Тай Дзі», що перекладається українською як «Віяло», який нагадав нам про вишукану культуру китайського імператорського двору.

Індія потішила присутніх скарбами своєї багатої та яскравої культури. Народний колектив «Школа східного танцю «Шовковий Шлях» нагадав про спеку та красу Індії, подарувавши нам танець у стилі Боллівуду «Давай танцювати». Індонезія, найбільша острівна держава у світі, здивувала всіх учасників «Параду Націй» своїм екзотичним індонезійським танцем «Сінтрен Денс», який виконав ансамбль «Денс Сінопсис». Така дивовижна пластика та щира

56

#8, січень–лютий 2018

Корея, країна давніх традицій та вибагливої міфології, нагадала нам, що, окрім шанування старовини, вона є відкритою й для модерну. Про це свідчить те, що мешканці цієї країни радо та тепло сприймають культуру інших народів. Музичний колектив «Левел Ап» неперевершено виконав кавер на композицію «Red Velvet — Red Flavor». Литва, давня та щира союзниця України, порадувала присутніх нагадуванням про своє прадавнє коріння. Литовський фольклорний ансамбль «Сесулес», що в перекладі означає «Сестрички», виконав танець, який називається «Підемо, сестрички». У цьому спокійному танці немовби відбилася шляхетна та некваплива вдача усього литовського народу. Об’єднані Арабські Емірати вразили своїм промороликом, у якому було показано історію


ПОДІЇ

цієї дивовижної країни, що завдяки мудрому використанню природних копалин перетворила пустелю на справжній рай. Інша арабська країна — Палестина — нагадала про свій непересічний історично-культурний спадок, показавши в проморолику не лише мальовничі краєвиди, але й ті архітектурні пам’ятки та міста, які згадували ще в біблійних сюжетах. Наша південно-західна сусідка Румунія, з якою в нас є спільними й Карпати, і Чорне море, порадувала нас промороликом, у якому буквально сліпила очі велична краса румунських гір. Королівство Саудівська Аравія — «країна двох мечетей», країна двох священних міст для всіх мусульман, презентувала проморолик, у якому, окрім цих священних місць, було показано надзвичайно мальовничі краєвиди Аравійського півострова. Туреччину, її культуру та вразливу натуру представили учні міжнародної школи «Меридіан», що виконали турецьку пісню, назву якої українською можна перекласти як «Пісня Поваги». Цей мелодійний твір нагадав про те, що Туреччина не лише країна пляжів та спогадів про блискучу добу Османської імперії, але й країна давньої та мудрої традиції. Узбекистан у своєму проморолику знайомив не лише з краєвидами, горами та річками серед посушливих рівнин, але й з багатовіковою культурною спадщиною, зокрема з давнім та завжди молодим містом Самаркандом. #8, січень–лютий 2018

57


Завершуючи закордонну частину «Параду Націй», Японія у відеоролику, представила всю красу своєї недоторканої природи та свої сучасні міста, у яких вже настало двадцять друге століття високих технологій. Україну було репрезентовано на «Параді Націй» декількома номерами, зокрема:

•

показом українського національного одягу від етногалереї «Спадок». Старовинні вишиванки із колекції відомого мецената та колекціонера Тараса Демкури презентували «Міс Україна–2017» Поліна Ткаченко та моделі із агенції «Лотос»;

•

гурт «Freedom Music Band» виконав пісню Гайтани «Діти світла»;


ПОДІЇ •

Сусанна Чехоян, відома українська оперна співачка, яка активно пропагує українську культуру в Австрії та інших країнах Європи, виконала пісню «LE VOIX»;

•

пара наручних годинників «KLEYNOD» з ексклюзивної серії «Клейноди незалежності України» від київського годинникового заводу;

•

фольклорно-етнографічний ансамбль імені Володимира Нероденка «Веснянка» показав у своєму виступі закарпатське весілля і всі присутні відчули неповторну, барвисту та чарівливу атмосферу автентичних українських традицій.

•

ексклюзивний столик ручної роботи із зрізу чорного горіха та елегантна ваза з підставкою з круглого слеба горіха надала столярна майстерня «Live Edge»;

•

жіноча сукня з ексклюзивним українським орнаментом, представлена вітчизняним дизайнером Юлією Магдич;

•

пошив ексклюзивного чоловічого костюма від українського кравця Романа Демідова.

Завершив виступи від України дитячий хор продюсерського центру «Paradiz». Діти-фіналісти та переможці популярних телевізійних проектів і міжнародних конкурсів «Голос. Діти», «JUNIOR EUROVISION», «SANREMO JUNIOR», «Україна має талант» виконали пісню «Я намалюю мрію свою».

Зібрані з аукціону кошти були скеровані на придбання необхідних речей для дітей Щастинської школи-інтернату І–ІІ ступенів у місті Щастя на Луганщині, якими опікується Благодійний фонд «Дар».

У фіналі цього номера на сцену вийшли всі учасники концерту із прапорами своїх держав, демонструючи СПРАВЖНІЙ МІЖНАРОДНИЙ ПАРАД НАЦІЙ.

Подія справила неабияке враження на представників дипломатичного корпусу, на представників вітчизняних дипломатичних, ділових та мистецьких кіл, і ми маємо сподівання та впевненість у тому, що вона перетвориться на добру традицію.

У межах заходу було проведено благодійний аукціон. Лоти для аукціону надали наші українські виробники та дизайнери, а саме:

Редакція журналу «Fashion of Diplomacy» висловлює щиру подяку всім партнерам, які підтримали «Парад Націй 2017», а саме: • • • •

генеральному спонсору «ДВ Банк», офіційному партнеру «Транс Трейд», водному партнеру «Моршинська», інформаційному партнеру — ІСТV.

• • • • • •

Партнери — благодійники: SigmaBleyzer Україна, Меtro Cash & Carry, Карслберг Україна, ТМ «Дюна», Фонд Родини Демкур, Благодійний фонд «Дар»,

• • • • • • •

столярна майстерня «Live Edge», українські годинники «Клейнод», український дизайнер Юлія Магдич, український кравець Роман Демідов, ресторан «O!Gorod», продюсерський центр «Парадіз», Freedom Event Hall.

Відеозйомку вечора здійснювали Інформаційне агентство «TV-SAT», «МАНГО Продакшн». Фотозйомку вечора здійснювали Максим Бондаренко, Юрій Бондарьов.

BESPOKE ATELIER

T V -S A T ȱɇɎɈɊɆȺɐȱɃɇȺ ȺȽȿɇɐȱə «Ɍȱȼȱ-ɋȺɌ»

#8, січень–лютий 2018

59


МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ВЕЧІР

«ПАРАД НАЦІЙ»


ДИПЛОМАТИЧНИЙ КАЛЕНДАР

08 ЛЮТОГО

ПОКОЛІННЯ ЗМІН: У КИЄВІ ПРОЙДЕ КОНФЕРЕНЦІЯ ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ 25-РІЧНОЇ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ ТА США ЗА УЧАСТІ IVLP ВИПУСКНИКІВ Місце проведення: Київська міська державна адміністрація (вул. Хрещатик, 36) Початок реєстрації: 0930 Акредитація журналістів обов’язкова: e-mail: ab@pr-assistant.agency, тел. +380 67 324 16 19 Вхід за запрошеннями.

8 лютого 2018 року в колонній залі КМДА відбудеться конференція «Покоління змін: результати 25-річної співпраці України та США за участі IVLP випускників». У ній візьмуть участь понад 200 провідних політиків, державних діячів, дипломатів, бізнесменів, журналістів та аналітиків країни. Офіційна дружба між Україною та США триває вже понад чверть століття. За цей час були не лише встановлені дружні тісні взаємини між двома державами, але й з’явилось ціле покоління молодих лідерів України, що обмінювалися знаннями та кращими практиками із західними партнерами. Конференція «Покоління змін» проводиться з метою консолідації лідерів громадської думки, які в різні роки незалежності стали випускниками американської урядової Програми «Міжнародних відвідувачів-лідерів» — IVLP (International Visitor Leadership Program). А також для зміцнення ділових контактів, встановлення продуктивного діалогу щодо глобальних викликів та внутрішньої ситуації в Україні, ретроспективного аналізу реформ України в рамках 25- річної співпраці двох держав і обговорення подальших економічних та соціальних змін. Ключові теми панельних дискусій: Реформи економічного розвитку, підприємництва та державного управління; Реформи освіти, науки та культури; Реформи правозахисного сектору та прав людини. Серед запрошених гостей: Президент України Петро Порошенко, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, Київський міський голова Віталій Кличко, голови дипломатичних місій, посольств, випускники американської урядової Програми «Міжнародних відвідувачів-лідерів» IVLP, серед яких: перший Президент України Леонід Кравчук, другий Президент України Леонід Кучма, Генеральний прокурор України Юрій Луценко, Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, народні депутати України. Конференція проводиться за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. Організатори заходу — Асоціація Digital Ukraine, IVLP Alumni Україна, PR Assistant agency, Міжнародний центр Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик.

62

#8, січень–лютий 2018


СІЧЕНЬ–ЛЮТИЙ/2018 ВИЗНАЧНІ ДАТИ / ДНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ КРАЇН СІЧЕНЬ День незалежності Республіки Гаїті День звільнення Куби День незалежності Республіки Судан

1

ПН

4

ЧТ

День Армії Республіки Ірак

6

СБ

26 ПТ

День незалежності Республіки Науру

День незалежності Республіки Союзу М’янма

День Австралії Індія святкує День Республіки

31 СР

ЛЮТИЙ

4

НД

Нова Зеландія святкує День Вайтангі (День Договору між Великою Британією та представниками корінного населення щодо їхнього визнання протекторату британської корони)

6

ВТ

7

СР

Ісламська Республіка Іран святкує День перемоги Ісламської Революції

НД

ЧТ

ПТ

СБ

НД

ПТ

День незалежності держави Бруней-Даруссалам День незалежності Кооперативної Республіки Гайана

24 СБ

25 НД

День незалежності Домініканської Республіки

Лівія відзначає Свято лівійської революції

18 23

День незалежності Естонської Республіки

Сербія святкує День державності

16 17

День проголошення незалежності Республіки Гамбія

День незалежності Гренади

11 15

Литва святкує День відновлення державності

День незалежності Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка

27 ВТ

Держава Кувейт святкує Національний день (День незалежності та День коронації еміра Кувейту)


28 КВІТНЯ МІЖНАРОДНИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ ГОЛЬФ ТУРНІР

Мета заходу — єднання народів та держав за допомогою спорту. Створення неформального простору для вільного спілкування. Зміцнення та просування позитивного іміджу України в світі. Гольф — це свято не лише для гравців — гості заходу матимуть можливість насолоджуватись гарними пейзажами гольф-поля, чудовими враженнями від тренувань гри з професіоналами клубу, отримувати задоволення від вільного спілкування, частування смачною їжею та напоями, а також чудово провести час та відпочити на свіжому повітрі.

Організатор:

Гольф — це преміальний вид спорту 21-століття. Організація турніру «DIPLOMATIC GOLF CUP» дає можливість створення унікального середовища для плідного спілкування між представниками дипломатичного корпусу, представниками української діаспори з різних країн, представниками політичних та ділових кіл задля подальшого зміцнення та просування позитивного іміджу України в світі. У турнірі братимуть участь міжнародний та український дипломатичний корпус, представники влади, представники бізнес-еліти, представники української діаспори з різних країн. Турнір буде розподілено на гру для професіоналів та гру для аматорів. Турнір для професіоналів триватиме з 09:00 до 15:00, на маршруті 18-лункового чемпіонського гольф-поля. Турнір для аматорів триватиме з 13:00 до 15:00. У турнірі для аматорів, всіх охочих буде розподілено на групи по 15 осіб на чолі з професійними тренерами. Нагородження переможців змагань відбудеться о 16:00.

Місце проведення — Golf Stream (Україна, Київська обл., Макарівський р-н, с. Гавронщина) Час проведення — 0900–1900 Реєстрація відкрита до 31.03.2018 р. на сайті заходу www.golf.in.ua або за телефоном 044 228 06 48

Київський Гольф Клуб «GolfStream» був відкритий у 2008 році. З тих пір він займає привілейоване місце в індустрії спорту і відпочинку України. Грандіозні гольф-поля світового рівня, чудовий Клубний Будинок із сучасною архітектурою і різноманітними локаціями. У створенні Проекту брали участь відомі шведські, австрійські, британські фахівці з «Temagruppen Sverige АВ», «КСС Holding GmbH» та інші компанії. Будівництвом гольф-полів Київського Гольф Клубу керував Пітер Чемберлен — консультант PGA і Royal & Ancient Club of St. Andrews, людина, чиє ім’я широко відоме в світі гольфу. Пан Чемберлен досі називає «GolfStream» своїм улюбленим творінням!


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Fashion of Diplomacy #8 UKR by Fashion of Diplomacy - Модна Дипломатія - Issuu