Українська культура — це престиж держави
ЄВГЕН НИЩУК Міністр культури України
Стандарт твого життя!
Екологічна продукція з України: · Печиво · Енергетичні батончики · Гранола · Kruton · Мед
м. Київ вул.Чорновола, 41 Тел.: 050 177 53 00, 063 411 82 32
СЛОВО РЕДАКТОРА: Нам уже півроку. Щомісяця у нас виходить у друк новий випуск журналу «Fashion of Diplomacy». У півроку діти вже проявляють свій характер, можуть повзати, а дехто починає сидіти. Для них це велике досягнення. А досягнення для нас — Ваша увага, шановні читачі, друзі та партнери. За цей час нам вдалося налагодити логістику та розсилку журналу, стати в продаж в рітейл мережі. А ще ми організували міжнародний круглий стіл «Підсумки першої чверті століття незалежності» і започаткували благодійний проект «Вечір із зіркою», допомога була направлена у Пугачівський дитячий будинок-інтернат. Стали співорганізаторами та офіційними партнерами міжнародних форумів… Але без Вас, дорогі наші, історія була б зовсім іншою. Дякую Вам за довіру і щиро бажаю кожному не зупинятись на досягнутому! Вірте в себе, в своє оточення, в свій потенціал! З повагою, головний редактор «Fashion of Diplomacy» Анна Авраменко
«Fashion of Diplomacy» №6 Головний редактор — Анна Авраменко Голова наглядової ради — Ірина Резнік Над номером працювали: Ігор Скрипник, Аліна Архипова, Наталія Затишна, Катерина Жмуд, Артем Шульга Літературний редактор — Наталія Германович Переклад матеріалів — Аксінья Сінько Фотограф — Євгеній Затишний Додатково фотоматеріали надані: джерело Google, www.freepik.com, www.thenounproject.com З питань розміщення реклами: +38 /044/ 228 06 48; +38 /094/ 828 06 48 Адреса редакції: м. Київ, пр-кт Степана Бандери, буд 6, оф 605. info@fashion-diplomacy.com www.fashion-diplomacy.com Видавець — ТОВ «АМЕДІА КОМПАНІ» Друк — ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг» Тираж — 5 000 примірників Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 22712-12612Р від 30.05.2017р. Редакція журналу не несе відповідальності за стилістику та достовірність інформації, що міститься в рекламних матеріалах. Відповідальність за достовірність фактів, власних імен несуть автори публікацій. Думка видавництва та редакції може не співпадати з точкою зору авторів опублікованих в журналі матеріалів. Повне або часткове використання матеріалів можливе з письмової згоди редакції та з посиланням на журнал. Всі матеріали охороняються законом України про авторське право.
Вишуканий партнер
Генеральна дирекція: (044) 254 47 85, (044) 280 98 84, www.ludinaroku.com.ua
ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ:
20
ЄВГЕН ПЕРЕЛИГІН — РОЗВИТОК НОВИХ ДВОСТОРОННІХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЕКТІВ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ІТАЛІЄЮ «MADE WITH ITALY. MADE IN UKRAINE».
СЕРГІЙ ГАЙДАЙЧУК — СТВОРЕННЯ НОВОЇ БІЗНЕС-ЕЛІТИ В УКРАЇНІ.
34
АНАТОЛІЙ СОЛОВЕЙ — РОЗВИТОК КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ — ЦЕ ОДИН З НАЙБІЛЬШ ДІЄВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ЗОВНІШНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ.
30
ЄВГЕН НИЩУК — УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА СЬОГОДНІ — ЦЕ ПРЕСТИЖ ДЕРЖАВИ І ГОРДІСТЬ УКРАЇНЦІВ. ГАЛУЗЬ ОТРИМАЛА СЕРЙОЗНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ.
44
38
НАТАЛІЯ МИКОЛЬСЬКА — ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ — НАШ НАДІЙНИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПАРТНЕР. ОСТАП СТУПКА — ТЕАТР МОЖЕ ПОКАЗАТИ СВІТОВІ ІНШУ УКРАЇНУ.
50
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
«УКРАЇНСЬКА БЕЛЬГІЯ», АБО «ДЕСЯТА БЕЛЬГІЙСЬКА ПРОВІНЦІЯ» Перші бельгійські підприємства з’явилися на території України у 1880-ті роки, і це були трамваї на кінській тязі в Одесі (1880 р.) і Харкові (1883 р.). А всього до 1894 року в імперії відкрили свою діяльність 7 бельгійських компаній, що працювали у трамвайній справі.
тицій «великої четвірки». Бельгійські інвестиції доходили до найвіддаленіших куточків величезної імперії. Але їхній інтерес був зосереджений у Придніпровсько-Донецькому регіоні в Україні, де вони зробили величезний внесок у модернізацію економіки і розвиток регіону, який зараз є Південно-Східною Україною (колишня Катеринославська губернія).
Бурхливе зростання бельгійських товариств відбулося у 1895-1901 рр., коли їх кількість зросла до 117. На 1901 р. бельгійці займали перше місце за кількістю іноземних компаній, що діяли в імперії (усього діяло 209). Зі 117 бельгійських компаній 60 діяли в Україні, інші — в імперії (без України). Також після 1890-го року загальний обсяг бельгійських інвестицій в Україну щонайменше дорівнював (а інколи і значно перевищував) всі інвестиції у величезну Російську імперію.
В Катеринославській губернії діяло 48 бельгійських акціонерних товариств. Найбільшим з товариств було гігантське Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство. Створене двома могутніми промисловими корпораціями — компанією «Лільпоп, Рау і Левенштейн», що у Польщі, і компанією «Джона Коккерілла», що у м. Серен в Бельгії. Це також товариство Російських трубопрокатних заводів Шодуар, які побудували в Катеринославі три заводи, Російсько-Бельгійське металургійне товариство (м. Єнакієве), а також Акціонерне Товариство з виробництва соди «Любімов і К0» та ін.
У 1900 році Бельгія була першим і основним іноземним інвестором в імперію з обсягом інвестицій, що дорівнювали 831 млн. золотих франків. Слідом за нею йшли Франція (692 млн.), Німеччина (162 млн.) та Велика Британія (236 млн.). Тобто зовсім маленьке Королівство Бельгія дало 41% від усіх інвесПрокатний відділ заводу «Російський Провіданс» в Маріуполі (тепер ВАТ Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча)
8
#6, листопад 2017
Сфера розповсюдження бельгійських товариств у господарстві України була широкою, але найважливішими об’єктами їх діяльності були гірничо-металургійна, металообробна і машинобудівна промисловості, видобування вугілля і виробництво коксу, а також міський транспорт і будівництво. На частку цих галузей приходилося більше 70% акціонерного капіталу бельгійських товариств. В міському транспорті, будівельній і скляній, а також хімічній промисловості вони були монополістами. І це не випадково. На той час Бельгія була передовою економічною і промисловою державою Європи, займала перше місце за густотою залізниць і друге за видобутком вугілля, виробництвом сталі і чавуну.
Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство — символ бельгійського індустріального розвитку. Засновано у 1886 році. Засновники: Бельгійська промислова компанія «Коккерілл» (90% капіталу), Варшавська промислова група «Лільпоп, Рау і Левенстайн» (10%), Дніпровський завод 1889 р., с. Кам’янське, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія (сучасні Дніпровський металургійний комбінат, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область).
І. Ясюкович, директор Дніпровського заводу (1888– 1914 рр.), Голова правління АТ з 1903 по 1914 рр.
Доменні печі Дніпровського заводу
Розливка сталі в бессемерівському відділенні Дніпровського заводу
Кадіївський завод ПРДМТ
Заводський клуб
УКРАЇНА БЕЛЬГІЯ: ІСТОРІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН, КІН. XIX ПОЧ. XX СТОЛІТТЯ
Загальний вигляд складу і перевантажного крану
Колонія Дніпровського заводу
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА «Достойно удивления, с какой упорной настойчивостью, с каким пониманием всего значения правильности в расчете, во что обратятся при всякой фабрикации заготовочные расходы, каждый бельгиец систематически изыскивает новые дела», — писав бельгійський інженер І. Ізар в ті часи. Саме вишукування нових справ привело бельгійських підприємців в Україну, де відкриття значних кам’яновугільних і залізоносних пластів обіцяло значні прибутки і стрімкий розвиток промисловості. В пошуках нових справ бельгійці попрямували на схід, до України. «… Іноземці лізуть до Росії з величезними капіталами! Бельгійці вже головні господарі на Півдні Росії. Тільки й розмови чути останнім часом. Особливо напирають на бельгійців, указуючи, що кращі копальні і залізоробні заводи в їхніх руках по усьому Придніпров’ю. У потязі тільки й чути: руда, кам’яне вугілля, шурфування, розвідки, бельгійці… », — так писав відомий журналіст Володимир Гіляровський у статті «Залізна гарячка» під час відвідання Катеринославщини у 1899 році. Документальним підтвердженням цієї історії є музейна колекція цінних паперів, подарованих музею меценатом Дмитром Пірклом у кількості 210 одиниць. З них 110 акцій та облігацій саме Бельгійських товариств — гірничих і металургійних, машинобудівних, механічних, із виробництва металевих виробів, будівельних, хімічних, скляних і керамічних матеріалів, міського транспорту (трамваї). Містами створення акціонерних товариств і реєВерхньо-Дніпровський металургійний завод. Катеринославська губернія
10
#6, листопад 2017
страції Статутів, місцезнаходженням Правлінь були Брюссель, Маршиєн-о-Пон, Льєж, Сейл, Жильї, Кувен, Ла-Лув’єр (Валонія). Серед осіб засновників Бельгійських товариств переважали так звані «промисловці» — директори промислових або транспортних підприємств, інженери, які вже мали в Бельгії свої промислові компанії — Коккерілл, Сольве, Ламбер та інші. На 1897 рік в губернії працювало 576 бельгійських підданих. Це були інженери, майстри, менеджери та кваліфіковані робітники, члени їх сімей, лікарі, вчителі. Після 1897 року кількість бельгійських підданих в імперії збільшується на 2000 щорічно. Бельгійські консульства діяли в Катеринославі (Генеральне), Харкові, Бердянську, Київі, Миколаїві, Одесі, Маріуполі і Севастополі. Тут працювали професійні дипломати. Катеринославщину називали «Російською Бельгією». Донецький басейн — «Десятою бельгійською провінцією», а Катеринослав і Маріуполь — «Вікном в Європу». Географія Українських підприємств — найрізноманітніша — це Катеринослав (Дніпро), Кам’янське, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ, Луганськ, Єнакієве, Маріуполь, Успенськ, Костянтинівка, Горлівка, Дебальцеве, Торез, Краматорськ та ін. Чимало підприємств, створених у 1880-1890-ті роки працюють в Україні до сьогодні. Валентина Лазебник, завідуюча відділом історії України ХІV- поч.XX ст. Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького
Російсько-Бельгійське Металургійне товариство. Дата заснування — 1895 рік. Засновники: бельгійські підприємці О.Н. Орбан, О. Биє і російські інженери Ф.Є. Єнакієв та Б.А. Яловицький. Директор Правління Товариства — бельгійський підданий — О. Биє. Петровський завод , 1897 р., ст. Єнакієве, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія. Керуючий - бельгійський підданий, інженер Ю.Є. Потьє (нині ВАТ «Єнакієвський металургійний завод», м. Єнакієве, Донецька область)
Єнакієв Ф.Є. (1852–1915) — інженер, один з засновників Російсько-Бельгійського товариства
Пам’ятне фото майстру Лорану Кабе від майстрів механічного цеху, 1917 р.
Курако М.К. (1872-1920), металург, засновник школи доменників
Продукція заводу - вальці прокатні
Театральна трупа театру «Малороси» робітників та службовців заводу, 1910 р.
Вокзал Єнакієве
УКРАЇНА БЕЛЬГІЯ: ІСТОРІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН, КІН. XIX ПОЧ. XX СТОЛІТТЯ
Робітники паросилового цеху Петровського заводу. Проводи бригадира Артюса, 1917 р.
НОВИНИ
КАНАДА. ЩЕ ОДИН КРОК ДО БЕЗВІЗУ
Міністр імміграції Канади Ахмед Хусейн під час виступу у парламенті своєї країни повідомив про те, що саме треба зробити Україні, аби наблизитися до безвізового режиму з Канадою. «Ми тісно співпрацюємо з Україною. Я бачився з послом України. Я продовжую активно розтлумачувати їм (українцям — ред.), що варто зробити задля того, аби просунутися у візових питаннях» — відповів пан Хусейн на питання канадських парламентарів щодо доцільності запровадження безвізового режиму з Україною. Він також наголосив на тому, що уряд Канади «високо цінує свої відносини з Україною». Також пан міністр відзначив наступне: «…Рішення стосовно візової політики приймаються на підставі загальної оцінки переваг та ризиків. Ми прийшли до того висновку, що Україна, як і будьяка інша країна, повинна видавати надійні документи для подорожей, ефективно контролювати кордони та у повній мірі співпрацювати із міжнародною спільнотою стосовно міграційних питань та питань безпеки». Редакція
12
#6, листопад 2017
ДВОСТОРОННЄ СПІВРОБІТНИЦТВО 20 жовтня 2017 року в Києві відбулися українсько-польські консультації з питань діяльності Ради Безпеки ООН. Українську делегацію очолив заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, а польську — заступник Міністра закордонних справ Республіки Польща Йоанна Вронецка. У ході консультацій було обговорено широкий спектр питань порядку денного Ради Безпеки ООН. Українська сторона підкреслила налаштованість до конструктивної співпраці під час непостійного членства Республіки Польща в Раді Безпеки, яке розпочнеться 1 січня 2018 року, а також висловила готовність ділитися власним досвідом членства в Раді Безпеки протягом 2016–2017 років. Сторони домовилися й надалі зміцнювати двостороннє співробітництво в рамках ООН та продовжувати консультації з усього спектру порядку денного Організації. Редакція
НОВИНИ
НАПРУГА НЕ СПАДАЄ НАТО готова схвалити створення двох нових командних структур на тлі напружених відносин з Росією. Про це повідомляють американські ЗМІ із посиланням на обізнаних зі справою чиновників. Нові командні структури мають на меті покращення логістики союзників та захист ліній постачання і спрямовані на подолання слабких місць у будь-якому потенційному конфлікті з Росією. За даними видання міністри оборони країн-членів альянсу переглянуть нову командну структуру на зустрічі в листопаді. Їх рекомендації міститимуть згадку про необхідність забезпечити більш швидке переміщення людей і обладнання. Цьому буде присвячена діяльність однієї з нових структур. Інша структура зосередиться на зоні Атлантичного та Північно-Льодовитого океанів і захисті від ворожих субмарин морських шляхів, критичних для постачання в Європу. Скільки коштів буде виділено на нові командування у НАТО поки не визначилися. Редакція
ОРБАН СТРЯСАЄ ПОВІТРЯ Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив Центральну Європу останнім місцем континенту, «вільним від мігрантів». Про це Орбан сказав під час виступу в Будапешті, присвяченому 61-й річниці антирадянського повстання Угорщини. Орбан заявив, що єдність таких країн, як Угорщина, Польща та Чехія може зупинити глобалізацію та масову міграцію. На думку угорського прем’єра, Європа повинна бути «безпечною, чесною, громадянською, християнською та вільною», і повернутись до величі, яку вона мала до того, як стати все більш мультикультурною. Він повторив свою традиційну критику на адресу керівництва Європейського Союзу і сказав, що зовнішні кордони Європи повинні бути захищені. Орбан також звинуватив «спекулятивну фінансову імперію» у «вторгненні» мігрантів до Європи з 2015 року, очевидно, натякаючи на угорсько-американського фінансиста Джорджа Сороса, якого Будапешт постійно критикує. Редакція #6, листопад 2017
13
НОВИНИ
У ВЕРХОВНІЙ РАДІ СТАЖУВАТИМЕТЬСЯ МОЛОДЬ З ДІАСПОРИ ТА УКРАЇНИ Сорок молодих людей із української діаспори та України пройдуть стажування у парламенті з 14 по 22 листопада. Також вони зможуть ознайомитися із роботою центральних медіа країни. Проект ініціював Світовий конгрес українських молодіжних організацій. Участь у стажуванні є безкоштовною. 30 учасників з діаспори та 10 — з України. Вони об’єднаються у групи і працюватимуть з народними депутатами, що беруть участь у програмі. Найуспішніші стажери отримають сертифікати. Протягом шести місяців після повернення до своїх держав вони повинні будуть підготувати презентації про Україну.
14
#6, листопад 2017
— Так Україна отримає волонтерів за кордоном, які будуть представляти імідж нашої країни у світі. Також будемо мати пряму комунікацію з цими людьми і країнами, звідки вони приїдуть. І паралельно надійних партнерів у різній проектній діяльності, — розповідає Ганна Крисюк, координатор стажування. Редакція
29/11 ~2017~
ВУЛ. ХРЕЩАТИК, 38
АНАЛІТИКА
У жовтні дві достатньо непересічні події не могли залишитися поза увагою наших експертів. Перша з них має опосередковане відношення до України, друга — пряме, але обидві вже впливають і на внутрішню і на зовнішню політичну ситуацію у нашій державі та довкола неї. Йдеться про спробу Каталонії вийти зі складу Іспанії та про негативну реакцію деяких із сусідніх з нами держав на такий, здавалося б, суто внутрішньо український законодавчий акт, як-от «Закон України про Освіту». Отже про все по черзі.
Донбас на Піренеях Каталонський неспокій зрештою не є чимось новим для сучасної Іспанії, у якій, попри багатоетнічність та полікультурність, приправлену широкими автономними правами різних регіонів, простежується чітка мейнстрімна лінія неоголошеної, проте наявної домінації Кастилії та її столиці, Мадрида, понад
16
#6, листопад 2017
рештою країни. Подібний стан речей раз-у-раз викликав обурення у найбагатшій із провінцій іспанського королівства — себто у Каталонії. Зрештою цьогорічна спроба кинути виклик Мадриду, була трохи що не найзухвалішою за декілька останніх століть. 01.10.2017 у Каталонії було проведено референдум щодо
АНАЛІТИКА повної незалежності провінції. Мадрид оголосив його незаконним та не злякався застосувати фізичне насильство проти тих, хто організовував референдум та проти тих, хто брав у ньому участь. Європейський Союз хоч і засудив центральну іспанську владу за певні надмірності — трупів не було, але було надто багато серйозно травмованих прибічників каталонської незалежності — але не двозначно дав зрозуміти політикам у Барселоні, що після виходу зі складу Іспанії, Каталонія не отримає автоматично членства у ЄС. Також самостійницькі прагнення найзаможнішої іспанської провінції засудив фактичний господар планети — президент США Дональд Трамп. Після подібного холодного душу на міжнародному рівні, каталонські сепаратисти були змушені трохи вгамувати свої пристрасті, що фактично розв’язало руки Мадриду. Іспанська влада скасувала автономію Каталонії, посилаючись на іспанську конституцію, що фактично перевело боротьбу за незалежність цього краю у мітингово-вуличну площину з усіма можливими негативними наслідками. Здавалося б, події в Іспанії не мають жодного відношення до України, якби не участь представників низки каталонських націоналістичних партій у так званому кримському «референдумі» — 2014, який відбувся, фактично, після окупації півострову РФ. Також представники так зва-
ної «Комуністичної Партії Народів Іспанії», у якій багато каталонців брали участь у збройному конфлікті на Сході України, воюючи на боці проросійських збройних формувань. Окрім цього, каталонський сепаратистський рух здатний викликати ланцюгову реакцію у Європі та спровокувати розпад ЄС, що вкрай небезпечно для України, з урахуванням погіршення відносин із нашими західними сусідами, про що мова піде далі, у другій частині нашого огляду. Принаймні вітчизняний МЗС висловився більш ніж не двозначно щодо каталоно-іспанського протистояння. Речник вітчизняного зовнішньополітичного відомства Мар’яна Беца, зокрема, зазначила: «Україна вважає нелегітимним проведений каталонською владою 1 жовтня так званий референдум, оскільки він був заборонений законодавством Іспанії та Конституційним Судом Іспанії через його невідповідність Конституції держави та підтримує готовність уряду Іспанії до політичного діалогу з парламентськими та політичними силами задля відновлення правопорядку в рамках конституційного поля країни».* Редакція *https://www.unian.ua/politics/2167324-ukrajina-vvajaenelegitimnim-referendum-pro-nezalejnist-kataloniji.html
Маленьке угорське «щастя» «Закон України про Освіту», ініційований та схвалений Верховною Радою та ще й підписаний Президентом України у межах здійснення вітчизняної освітньої реформи, взагалі-то, не мав би викликати будь-якого міжнародного резонансу. Це суто внутрішній юридичний документ, який, зокрема, мав би врегулювати порядок вивчення української мови представниками національних меншин. Зокрема, у Законі йшлося про те, що у початкових класах їх навчатимуть рідною мовою, а у старших класах — українською. Саме ця частина закону викликала низку дипломатичних демаршів — починаючи відмовою румунського президен-
та здійснити візит до України, й закінчуючи не прихованими погрозами з боку МЗС Угорщини. Зовнішньополітичне відомство сусідньої країни пригрозило заблокувати подальшу європейську інтеграцію України. Після певного подиву та шоку, який не могла не викликати настільки агресивна та ворожа реакція наших сусідів та друзів, українська держава та український політичний клас перейшли у контрнаступ. Цей контрнаступ складно назвати успішним. Якщо з Румунією та Польщею спільну мову було знайдено, то Угорщина продовжує наполягати на тому, що український «Закон про Освіту» є дискримінаційним. Спроба Міні#6, листопад 2017
17
АНАЛІТИКА
стра закордонних справ України під час свого візиту до Угорщини донести українську позицію до свого колеги не була вдалою. Спроба Міністра освіти та одного з ініціаторів згаданого Закону Лілії Гриневич зробити те ж саме під час розмови зі своїм угорським колегою, також не була приреченою на успіх. Подібна угорська впертість, вочевидь, є добре скерованою. Значна частина вітчизняних експертів схильні вважати, що скеровується ця сусідська впертість, власне, із Москви. З ними у тій чи інший мірі солідаризуються представники вітчизняного політичного класу. Зокрема, віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко заявила, що: «Агресивні заяви деяких представників угорської та румунської делегації можна розглядати як приховані територіальні претензії до України і це неприпустимо».**
самим законом, а з тим, що Угорщина стала єдиною країною Європи, куди за останній рік мандрував Путін. Він там домовлявся про фінансування будівництва АЕС – атомних енергоблоків на АЕС в Угорщині... Тобто, можливо, все це обумовлено – ця істерика, не так мовою, як грошима. Тобто, угорці не можуть прямо сказати, що вони продалися Путіну і Росії...».***
Відомий українській політолог Олександр Палій був ще різкішим у своїх висловлюваннях: «…істеричну реакцію ми бачимо тільки в Угорщині… Можливо, це пов’язано не з
**https://prm.ua/zayavi-ugorshhini-ta-rumuniyi-shhodozakonu-pro-osvitu-svidchat-pro-teritorialni-pretenziyi-ukrayinivitse-spiker-radi/
18
#6, листопад 2017
Звісно ж, подібне висловлювання можна вважати надто різким та надто не дипломатичним, але, на превеликий жаль, дипломатичні методи впливу на сусідню та на донедавньо дружню державу, поки що не є ефективними… Редакція
***https://znaj.ua/politics/zakon-pro-osvitu-rozkryv-vsiputinski-konservy-v-yevropi
Креативна Європа Україна Національне Бюро програми «Креативна Європа» в Україні: •
Промоція програми на національному рівні серед українських ККІ
•
Організація тренінгів, інформаційних семінарів, конференцій для потенційних заявників
•
Надання безкоштовних консультацій та технічної підтримки українським аплікантам
•
Інформування про альтернативні грантові програми для ККІ
www.creativeeurope.in.ua
ПЕРЕД ВИХОДОМ «МИ МУСИМО, ПЕРЕДУСІМ, ПОКЛАДАТИСЯ НА ВЛАСНІ СИЛИ, РОЗБУДОВУВАТИ, ЗМІЦНЮВАТИ ТА РОБИТИ ПРИВАБЛИВІШОЮ НАШУ УКРАЇНУ НА ОСНОВІ СПІЛЬНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ.»
Італія — це країна, яка стала світовим брендом. Співпраця між Україною та Італією набирає обертів у трансформації відомого всьому світу знака якості «Made in Italy» у розвиток нових двосторонніх економічних проектів «Made with Italy. Made in Ukraine». Про реалізацію спільних проектів, для Fashion of Diplomacy, розповідає Посол України в Італії Євген Перелигін.
ПЕРЕД ВИХОДОМ
MADE WITH ITALY. MADE IN UKRAINE В одному інтерв’ю ви сказали, що українські дипломати разом зі своїми італійськими колегами працюють над тим, щоб трансформувати відомий всьому світу знак якості «Made in Italy» в нові двосторонні економічні проекти «Made with Italy. Made in Ukraine». Маєте успіхи на цьому шляху? Протягом останніх двох років багато часу та зусиль Посольством було приділено проблематиці заохочення італійських бізнес-кіл до розширення роботи з Україною. Ключовим питанням цієї концепції є відхід від звичайної двосторонньої торгівлі з акцентом на реалізації спільних проектів. Саме тому мені приємно надати стверджувальну відповідь на ваше питання про успіхи на цьому шляху. Так, тільки у поточному році в Сумах було відкрито новий завод українсько-італійського підприємства «Гуала Кложерс» з виробництва пакувань для харчових продуктів. Італійці інвестували в проект біля 17 млн євро і не збираються зупинятися на цьому. Крім того, на Закарпатті працюють вже дві українсько-італійські фабрики з виробництва готових текстильних виробів (в першу чергу чоловічих сорочок «Белмонте»), які продаються в мережі брендових магазинів, що тільки в Італії нараховує більше 40 бутиків. Варто також згадати «Тайко Електронікс» на Івано-Франківщині, що є постачальником проводки та конвекторів для «Фіату», та «ВЕТ Аутомотів Україне» із Закарпаття, яке виробляє системи підігріву сидінь для «Феррарі». Все це свідчить про той факт, що італійські бренди світового рівня вже мають українську частку або походження. У 2011 році був пік експорту українських товарів в Італію — біля 5 млрд дол. на рік. Зараз маємо удвічі менше. Як підвищити ці показники? Цифра в 5 млрд дол. США стосується не нашого експорту у 2011 році, а українсько-італійського двостороннього товарообігу загалом. За цим показником найгіршим виявився 2015 рік, коли обсяг взаємної торгівлі товарами склав 3 млрд дол. США. Але вже за підсумками
2016 року Італія стала шостим торговельним партнером України серед країн світу з товарообігом у 3,3 млрд дол. США і ми працюємо над тим, щоб у поточному році наблизитися до 4 млрд. Все це свідчить про те, що на сьогоднішній день вдалося не тільки зупинити негативну тенденцію скорочення торгівлі, але й переломити її, і останні два роки рухатися по висхідній. До речі, на відміну від інших країн ЄС, торгівля з Італією завжди характеризується значним позитивним сальдо для України. Назвіть мені, будь ласка, хоч одну країну ЄС або Великої сімки, з якою Україна мала б позитивне сальдо, майже мільярд доларів США! Основна товарна група нашого імпорту з Італії — машини, механізми, пристрої й устаткування. Україна експортує в Італію переважно сировину та продукцію сільського господарства. Чому так? Наша продукція не конкурентна? Як змінився український експорт за останні роки? Щодо нашого експорту до Італії сировини та продукції сільського господарства, то мені б дуже хотілося, щоб Україна експортувала на світові ринки ай-фони, Ferrari, «плей-стейшени» чи «луї віттони», але для цього має бути відповідна структура національної економіки та виробництва. Наш експорт показує існуючу виробничу систему країни. Сільське господарство за останні роки викристалізувалося в одну з ключових, динамічних, експортноорієнтованих галузей української економіки і було б дивно не експортувати відоме в усьому світі українське зерно чи олію в Італію. До речі, Україна обійшла конкурентів, ставши постачальником номер 1 в Італію соняшникової та рапсової олії, кукурудзи та макухи. Тепер щодо Вашого запитання про імпорт високоякісного конкурентного за ціною обладнання і устаткування з Італії. Так, саме на такому підході ми і акцентуємо свою роботу з італійськими виробниками. Збільшення ввезення промислового обладнання та технологічних ліній є серед іншого й ознакою пожвавлення нашої економіки, бажанням українських #6, листопад 2017
21
ПЕРЕД ВИХОДОМ підприємств провести модернізацію підприємств для підвищення продуктивності та ефективності своєї діяльності, а це однозначно позитивний сигнал. Більшість італійських підприємств знає позицію Посольства, що ми сприяємо, в першу чергу, експорту в Україну передових технологій та устаткування, саме тому останнім часом в структурі італійського експорту в Україну частка цих товарів зростає, приблизно, на 30% щороку. Ви тривалий час займалися питаннями євроінтеграції в уряді та Адміністрації Президента. Як оцінити нашу інтеграцію сьогодні за 12-ти бальною шкалою? Безвіз це межа на найближчі роки? Безперечно, надання безвізового режиму для громадян України не є кінцевою метою європейської інтеграції. Водночас скасування туристичних віз для українців являє собою важливий етап в процесі повернення України до європейської спільноти. Слід згадати, що коли Україна в середині 2000-х років вперше поставила перед ЄС питання про скасування віз для українських громадян, мало хто вірив, що це буде реалізовано. Для мене особисто надання безвізового режиму означає кардинальну зміну у ставленні європейців до нашої країни та одночасно набуття свободи вибору для кожного українця. Стосовно майбутнього розвитку євроінтеграційних проектів вважаю, що необхідно ставити перед собою амбітні, але одночасно й реальні цілі. Зокрема, мова йде про розширення економічної співпраці аж до приєднання України до митного союзу з ЄС, до єдиного цифрового та комунікаційного простору та поступового розповсюд ження на Україну принципу чотирьох свобод.
Українська діаспора одна з найчисленніших в Італії. Офіційно понад 240 тисяч людей. Як влаштовуються українці? З початком війни кількість збільшилася? За офіційними даними Міністерства соціальної політики Італії у минулому році громадянам України було надано близько 250 тисяч дозволів на проживання, що свідчить про потужне представництво української громади. Наразі, враховуючи кризові явища в європейській та італійській економіці, проблеми переважної більшості українських громадян в Італії лежать в економічній площині, оскільки переважна більшість українців прибули в цю країну у пошуку роботи (т. зв. економічна міграція). В той же час, слід відзначити, що серед українців в Італії доволі значна кількість мають високу кваліфікацію, вільно володіють італійською мовою та завдяки цьому легко інтегруються до місцевого середовища. На мою думку, фактор російської агресії практично не вплинув на динаміку міграції з України в Італію. Чи є можливість в українських дітей в Італії навчатися українською мовою? Може є недільні школи? Як батьки виходять із ситуації, коли хочуть, щоб діти знали мову? На даний час на території Італії функціонують десятки українських недільних шкіл, більшість з яких входять до програми Міжнародної української школи (МУШ) під патронатом Міністерства освіти і науки України. Велика кількість українських дітей відвідують недільні школи з метою збереження та розвитку знань української мови, літератури та історії. Не дивлячись на проведення занять у вихідний день, українські учні з ентузіазмом відвідують недільні школи. Чи бачите загрозу у тому, що українці масово виїжджають на роботу за кордон? Як це явище можна зупинити? Більшість європейських держав (в останній період це Іспанія, Португалія, Польша, країни Балтії) за свою історію переживали періоди, коли громадяни були змушені виїжджати за кордон у пошуках роботи. Ще раніше серед таких країн була і Італія. Слід розуміти, що кожну
22
#6, листопад 2017
проблему можна перетворити на перевагу, якщо правильно реагувати на такі процеси. Що я маю на увазі? За час вимушеного перебування в країнах Європи українці набувають досвіду роботи в умовах конкурентного бізнес середовища та вивчають іноземні мови. В моїх постійних контактах з українськими підприємцями за кордоном я не один раз чув думку, що якщо наш Уряд зможе створити умови для активного розвитку підприємництва, тоді українці будуть готові повертатись на батьківщину, та, з одного боку, реалізовувати свої навички ведення бізнесу «по-європейськи», а з іншого — стануть провідниками тих європейських цінностей, за які українці вийшли на Майдан у 2013 році. Є відчуття, що Україна може залишитися сам на сам у протистоянні з Росією. У Європі наростають внутрішні проблеми. І вони для європейців важливіші. Як маємо привертати увагу до себе? Чи варто більше розраховувати на власні сили? Як має діяти українська влада, щоб країна не залишилася на узбіччі європейських інтеграційних процесів? Ці запитання мають тісний взаємозв’язок. Захист та зміцнення нашої Держави нерозривно пов’язані з її прогресивним розвитком та євроінтеграційними процесами.
Підтримка України демократичним світом — це важливий аспект нашої боротьби. Ми усвідомлюємо, що для нас роблять наші партнери і ми відчуваємо цю солідарність друзів зі всього світу. Бо ж, як влучно зазначив сучасний італійський письменник та мислитель Джузеппе Донадеї: «знати як і на кого можна покластися — це важлива складова власної сили». Хоча в багатьох країнах є і такі сили, які припускаються тієї самої помилки, яку європейці допустили у 1939 р., висловлюючи небажання «вмирати за Данциг». В той же час давайте завжди пам’ятати, що саме український народ за роки збройного конфлікту продемонстрував кращі приклади людської звитяги та зірвав плани агресора зруйнувати нашу державу. Тому ми мусимо, передусім, покладатися на власні сили, розбудовувати, зміцнювати та робити привабливішою нашу Україну на основі спільних європейських цінностей. Тоді це буде важливим аргументом для всіх наших партнерів, які, а я у цьому переконаний, продовжуватимуть відстоювати «силу права», а не «право сили». Реформи, боротьба з корупцією, зміни на краще, прозорий інвестиційний та бізнес-клімат — ось ці виклики, що ми маємо успішно подолати і які є важливою запорукою успіху нашого діалогу з партнерами в Європі та світі. Бесіду вела Ірина Патлатюк #6, листопад 2017
23
МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР
Зв’язки між Україною та «Західним» світом зміцнювалися століттями і продовжують набирати все більшої ваги, особливо після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Важливу роль у цьому процесі відіграють міжнародні двосторонні Асоціації, головною місією яких є сприяння розвитку та зміцнення міжнародних відносин у сферах громадянського суспільства, бізнесу та культури. Про розвиток ділових відносин між Україною та Австрією сьогодні говоримо з Президентом Українсько-Австрійської Асоціації, Паном Альфредом Праусом. Шановний пане Праус, розкажіть, будь ласка, чим займається Ваша Асоціація в Україні? Головною місією Українсько-Австрійської Асоціації є зміцнення суспільних стосунків між Австрією та Україною, розвиток ініціатив та проектів у соціальних, культурних, громадянських та бізнес сферах, прагнучи розширити та посилити мережу співпраці між Австрією та Україною. Простіше кажучи, ми допомагаємо австрійським підприємцям відкрити та увійти на український ринок, засвоївши його правила, і навпаки. Зокрема це стає можливим завдяки спеціальним тренінгам з міжкультурної комунікації та менеджменту, які ми проводимо на високому академічному та комерційному рівні головним чином для українців, які прагнуть вступити на західноєвропейську бізнес-арену. Я наведу приклад одного з наших нових проектів у сфері B2B: нещодавно до мене звернувся Президент Міжнародного Інституту Бізнесу (International Institute of Business, найбільша бізнес школа в Україні) з проханням знайти потенційний партнерський Університет прикладних наук в Австрії для програми M (B) A. Окрім того, ще декілька B2B проектів у сфері промисловості зараз знаходяться на стадії розвитку. #6, листопад 2017
25
МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР
Наскільки важко вести бізнес в Україні? На це питання дійсно складно знайти відповідь. На сході України іде війна і це є проблемою не тільки державного, але й міжнародного масштабу. Неточності міжнародного висвітлення війни в засобах масової інформації спотворюють імідж України та уявлення про неї. Саме тому багато людей не знають, що окупована територія становить менше 15% усієї країни, і що решта України частково є навіть доволі процвітаючою країною. Втім, я вірю в Україну та її майбутнє, бо інакше не займався б тим, що роблю. Коли я починав розвивати проекти в Україні, деякі речі видавалися мені незрозумілими або щонайменше дивними. Це головним чином стосується підходу до ведення бізнесу та ділових перемовин і, перш за все, того, наскільки недалекоглядним в Україні є ставлення до прибутковості бізнесу. В Австрії будь-який бізнес-план розробляється з розрахунком на певну перспективу та поступовий розвиток. В Україні ж люди прагнуть отримати максимальний прибуток якомога швидше. Проте, я розумію, що такий менталітет є наслідком багатовікової нестабільності, криз і навіть воєн. У Австрії та інших західних країнах існують певні правила — що можна, а чого не можна робити в бізнесі, закони, які формувалися десятиріччями
26
#6, листопад 2017
чи навіть століттями. Така культура ведення бізнесу в Україні лише починає зароджуватися. В Західній Європі практично немає олігархії, в той час коли в Україні донедавна неможливо було заперечити вплив заможних людей на політичне, громадське, культурне та інші сфери життя країни. На мою думку, зміни у цій сфері наразі майже не відбуваються.
Що відомо про Австрію в Україні? Адже у свій час доволі велика частина території України входила до складу Габсбургської АвстроУгорської Імперії. Безумовно Україна завжди була доволі актуальною темою в Австрії і залишається такою до сьогодні. Нащадок імператорської династії, відомий та впливовий політик Отто фон Габсбург, був, не побоюся цього слова, лобістом українських інтересів. Впродовж тривалого часу він очолював таку серйозну організацію, як Міжнародний Пан-Європейський Союз та зробив багато для того, аби євроінтеграційні прагнення України знайшли підтримку та розуміння на Заході. На превеликий жаль, інколи захисники українських інтересів за кордоном, такі, як покійний син останнього Імператора, зробили для євроінтеграції вагоміший внесок, аніж більшість українських політиків.
МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР Наскільки впливовим є російське лобі в Австрії? Мені інколи доводиться спілкуватися з бізнесменами та урядовцями, які, власне, складають це лобі. І Ви можете мені повірити, це люди прагматичні та розумні. До того ж російське посольство регулярно проводить певні заходи, направлені на популяризацію російської культури в Австрії, вже не кажучи про розповсюдження так званих фейкових новин. Подібні заходи мають на меті створити позитивний імідж Росії, а тому будь-яка контрпропаганда, на жаль, частіше за все просто не сприймається. Навіть відповідним органам влади Європейського Союзу в цьому відношенні інколи буває складно протистояти такому інформаційному натиску, не в останню чергу тому, що діловий інтерес нерідко виявляється важливішим за норми міжнародного права та етики. До того ж не можна забувати, що відношення Росії до України становить приблизно 10:1 з точки зору двосторонньої торгівлі з Європейським Союзом. За результатами нещодавніх парламентських виборів у Австрії, до нової коаліції Народної Партії з великим відсотком вірогідності може увійти правоналашована Австрійська партія свободи, що може стати дуже вигідним для Росії. Путін декілька разів відвідував Австрію з офіційними візитами. Коли я займав посаду голови міжнародної промислової групи, мене представили йому на одному з таких державних прийомів. Ця зустріч тривала щонайбільше одну хвилину: його очі – холодні та розумні. У вас дуже серйозний та небезпечний ворог.
А що робить посольство України в Австрії? Наскільки дієво воно протистоїть російському впливу? Я не можу і не вправі давати оцінку роботі Вашого посольства. Звісно ж, воно активно відстоює інтереси України, іноді навіть доволі емоційно. Проте, на жаль, наскільки я бачу з України, посольство Росії діє значно
активніше. Однак, я мушу зазначити, що Україна має багатьох справжніх та надійних друзів у Австрії, не кажучи вже про чималу українську спільноту в моїй країні.
Чи вірите Ви у європейське майбутнє України? Звісно ж вірю. І найкращим доказом цього є той факт, що я вже майже десять років живу і працюю в Україні і наразі активно займаюся Українсько-Австрійською Асоціацією. Україна надихає мене працювати і прагнути до кращого майбутнього для цієї країни. Україна обрала складний, але правильний шлях. А найголовнішим є те, що Ви не збираєтеся з нього звертати! Бесіду вів Ігор Скрипник
МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР
ПОДОРОЖ БЕЗ ПЕРЕШКОД! Зі стартом безвізу комунікація між Україною та країнами ЄС набирає обертів. Одним із напрямків взаємовигідних відносин є туризм, завдяки якому кожна країна розкриває себе з різних сторін: географія, архітектура, історія, культура, медицина та багато іншого. Цієї осені у Києві відкрився «Центр туризму Греції в Україні», в якому українцям дадуть відповіді на найрізноманітніші питання про подорожі Грецією та допоможуть організувати мандрівку на будь-який смак, від простого до найвибагливішого. Про відкриття Центру туризму Греції в Україні та про його діяльність для Fashion of Diplomacy розповідає директор Іоанніс Дасопулос. Скажіть, будь ласка, чому було вирішено створити подібний центр в Україні? Україна не просто наш давній друг та торговельний партнер. Україна є великою країною. Вона має велетенський, просто безмежний потенціал. Втім, ні для кого не є таємницею,
28
#6, листопад 2017
що головним напрямком україно-грецького співробітництва є туризм. Тому створення Центру Туризму Греції, передусім, спрямоване на впорядкування ринку туристичних послуг. Хочу окремо наголосити – йдеться про грецькі туристичні послуги для українських туристів. Ми хочемо аби до Греції їздило якомога більше українців.
Якими є його головні функції? Передусім ми хочемо аби будь-який українець у Греції почувався немов удома. Ми хочемо аби людина, їдучи до нас, могла обирати той спектр послуг, який їй дозволяють її фінансові можливості. Людина має знати, наприклад, де можна взяти таксі в аеропорту, у якій банківській мережі можна обміняти валюту за найвигіднішим курсом. Це не є дрібницями. Подібне інформування є одним із наших ключових пріоритетів.
Як би Ви охарактеризували тих, кого Ви бачите основними клієнтами подібного інформаційного центру? Це усі, хто хоче відвідати Грецію. Ми надаємо інформацію не лише про грецькі туристичні компанії, не лише про грецькі готелі. Ми інформуємо з приводу цікавих фактів, які стосуються грецької інфраструктури та цікавих місцин у нашій країні, які не завжди потрапляють до поля зору туристичних операторів. Якщо, скажімо, якийсь український студент захоче відвідати Грецію та побачити могилу Аристотеля, то ми порадимо йому як це зробити, де зупинитися, чим та як найдешевше та найшвидше добратися. Також, я думаю, ви чули про програми Work and Travel. Ми хотіли б мати подібну програму щодо Греції – ми хочемо аби молоді українці відвідували нашу країну, вчили нашу мову, знайомилися з нашими традиціями.
Чи є зацікавленість грецької сторони мати подібний український центр у себе? Я не можу нічого сказати з цього приводу, адже подібна ініціатива має походити з української сторони. Особисто я був би задоволений, якби українці мали б подібний центр в Афінах та інформували греків щодо особливостей подорожей Україною. Маю зазначити, що українське посольство у Греції робить важливу, складну та кропітку працю, знайомлячи греків з Україною, і робить цю справу дуже і дуже професійно. Це стосується не лише туризму, але й культури та бізнесу.
Що б Ви хотіли побажати українцям? У вас зараз складні часи. Я знаю про це. Я відносно недавно в Україні, але мене вражають та надихають надзвичайна працелюбність та незнищенний оптимізм вашого народу. Я закохався в Україну та в українців, тому переконаний, що на вас чекає велике та чудове майбутнє… Бесіду вів Ігор Скрипник
ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА Розвиток культурної дипломатії — це один з найбільш дієвих інструментів зовнішньої комунікації, популяризації нашої країни та інтеграції у світовий культурний простір. Анатолій Соловей — Начальник управління Публічної дипломатії Міністерства Закордонних Справ України. Культурна політика держави є складовою м’якої сили, а також одним із чинників гармонізації її відносин з навколишнім світом. Культурний потенціал дозволяє країні розширювати можливості її міждержавного діалогу і формувати сприятливе середовище для досягнення бажаних цілей у політичній, економічній, безпековій та інших сферах.
створено профільний підрозділ — Управління публічної дипломатії (УПД) з відділом культурної дипломатії, який у своїй роботі активно застосовує новаторські підходи і креативні рішення для просування української культури за кордоном, а також залучає до співпраці різні сегменти культурної сфери держави. Зокрема, виступаючи одним із найбільш дієвих інструментів зовнішньої комунікації, культурна дипломатія охоплює мистецтво, науку, туризм, освітні проекти тощо.
Україна, як актор на світовій політичній арені, не є винятком.
Культурна дипломатія фокусується на інтеграції країни у світовий культурний простір.
Міністерством закордонних справ України, у 2016 році розпочалося системне інституційне становлення нового виміру діяльності – публічної та культурної дипломатії. Було
30
#6, листопад 2017
Світовий досвід свідчить, що активне використання державами інструментарію культурної дипломатії полегшує інтеграцію країни
ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА у світовий культурний простір. За потужністю впливу провідні держави розглядають м’яку силу культурної дипломатії на рівні з військово-політичними та економічними засобами. Саме тому активізація діяльності МЗС у сфері культурної дипломатії та іміджевої політики є необхідною.
Система має бути незалежною від політичної кон’юнктури. Плани Управління мають стратегічний характер. Сьогодні ми значною мірою сфокусовані на системотворчій роботі. Ми розбудовуємо стабільну і безперервно діючу державну систему позитивної презентації України у світі на багато років вперед. Ця система повинна бути максимально незалежною від політичної кон’юнктури, волі та впливів окремих політиків та установ. Такий підхід потребує модернізації усього механізму зовнішніх культурних зав’язків, у тому числі підготовки фахових кадрів, внесення відчутних змін до українського законодавства та вдосконалення процедур формування відповідного бюджету. Одним із ключових передумов успішності цієї роботи є залучення до співпраці сучасних культурних форм та креативних індустрій.
можливості МЗС, закордонних дипустанов та новостворюваного Українського інституту.
Реалізація міжнародних проектів дає можливість популяризувати Україну на світовій арені. Під час роботи над проектом документу ми проводили консультації з представниками іноземних культурних інституцій, які працюють в Україні, врахували міжнародний досвід роботи зовнішньополітичних відомств іноземних держав у сфері публічної та культурної дипломатії, а також узагальнили власні напрацювання з реалізації масштабних проектів.
Зміни до Постанови КМУ № 165 від 22.03.2017 суттєво розширили можливості МЗС. Започаткування роботи нового підрозділу стало потужним поштовхом для модернізації нормативно-правової бази. Зокрема нам вдалося скасувати сумнозвісну 102 постанову Кабінету Міністрів України про порядок витрачання коштів у рамках бюджетної програми, спрямованої на просування позитивного іміджу України за кордоном. Цей державний акт повністю блокував реалізацію сучасних проектів публічної та культурної дипломатії. Ухвалений новий Порядок використання бюджетних коштів у контексті публічної та культурної дипломатії (Постанова КМУ № 165 від 22.03.2017) суттєво розширив #6, листопад 2017
31
ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА
Закладені у документ такі потужні можливості, як ведення інформаційних кампаній, відрядження за кордон експертів-неурядовців, організація конференцій та круглих столів тощо, суттєво розширили перелік заходів у сфері культурної і публічної дипломатії.
Український інститут — нові можливості для розвитку культурної дипломатії нашої країни. Зараз у сфері інституційної розбудови нашим флагманським проектом є створення Українського інституту, на який і покладатиметься таке відповідальне завдання, як усебічна презентація сучасної України за кордоном. На початку 2017 року Міністр закордонних справ Павло Клімкін презентував цей проект та дав старт публічному обговоренню. На наше переконання відкритий діалог з громадськістю може стати запорукою суспільної довіри до цього проекту МЗС та зацікавленості представників культурної сфери країни у співпраці.
Діаспори відіграють важливу роль у діяльності Інституту. Закордонні українці це потенційні партнери у цьому процесі, вони є важливим джерелом знань і корисних контактів для роботи
32
#6, листопад 2017
Інституту. На нинішньому етапі майже завершено роботу з причетними державними установами над організаційними питаннями. Попереду — оголошення конкурсу на заміщення посади директора новоствореної структури та створення мережі закордонних філій Інституту. Плануємо, що на першому етапі ця установа діятиме у складі центрального офісу у Києві та 4–5 закордонних відділень: Париж, Берлін, Рим, Варшава та Нью-Йорк.
Зміцнення позицій України за кордоном — це головне завдання, яке ставить перед собою УПД. Можу запевнити, що українська публічна та культурна дипломатія докладає максимальних зусиль для активної інтеграції України у світовий контекст і сприяє зміцненню позицій нашої держави за кордоном. Про що свідчать наші здобутки 2017 року. Популяризація української сучасної і традиційної культури, зміцнення духовно-культурних зв’язків із закордонним українством, спортивне співробітництво, надання освітніх послуг, креативна економіка, збільшення туристичної привабливості — усі ці складові повинні розширювати розуміння України та її присутність у різних куточках світу.
ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА
За звітний період МЗС разом із українськими закордонними дипломатичними установами було проведено сотні культурно-іміджевих заходів, у тому числі Україна долучилася до низки знакових міжнародних проектів. Найбільш помітними заходами, які охопили чисельну закордонну цільову аудиторію і мали значний іміджевий ефект, стали: •
Щорічний Open Air МЗС.
•
Участь України у міжнародних книжкових ярмарках: Франкфуртський книжковий ярмарок, Белградський книжковий ярмарок.
•
Участь України на ярмарку сучасного мистецтва SWAB Barcelona, (організація виступів Луганського симфонічного оркестру під керівництвом австрійського диригента Курта Шмідта у Відні, Лінці та Зальцбургу).
•
Участь України на міжнародних кінофестивалях: Канський кінофестиваль, Toronto International Film Festival (TIFF), міжнародний фестиваль документального кіно в Лейпцигу.
•
Репрезентація українського сучасного мистецтва у рамках міжнародного фестивалю Week End à L’Est. Édition Kyiv, присвяченого місту Києву та українській культурі.
•
Виставка сучасного українського живопису у штаб-квартирі ООН.
•
Здійснення перекладу, друк та розповсюдження матеріалів на історичну, політичну, культурну тематику.
•
Розпочато реалізацію масштабного українсько-німецького проекту «Рік української мови у Німеччині та німецької мови в Україні».
•
Організовано серію конференцій, форумів і круглих столів, присвячених таким пріоритетним напрямкам роботи МЗС, як: протидія російської агресії проти України та деокупація Криму і Донбасу, підвищення інвестиційної привабливості України, популяризація наукового, освітнього та туристичного потенціалу.
#6, листопад 2017
33
БІЗНЕС В УКРАЇНІ Діяльність різноманітних бізнесклубів в Україні сьогодні є дуже популярною. Бізнесмени, ділові люди, громадські діячі, які розділяють однакову життєву філософію і цінності, об’єднуються та створюють певний живий організм, як успішне, самодостатнє середовище. Про створення нової бізнеселіти України, про виховання і формування нових прогресивних фахівців на всіх рівнях, для Fashion of Diplomacy розповідає Президент «СЕО-Клуб Україна» Сергій Гайдайчук. 34
#6, листопад 2017
Ви очолюєте СЕО-Клуб Україна. Чи можна сказати, що це є об’єднанням людей належних до еліти? Я ніколи не хотів, аби наш клуб відносили до еліти, адже у мене завжди було скептичне ставлення до нашої еліти. Втім, коли я подивився на те, що означає це слово, а означає воно найкращих людей у суспільстві, то я все ж таки сказав, що ми об’єднуємо, скажімо так, не найгірших людей України. СЕО означає Chief Executive Officer, себто стосується людей, які керують розвитком бізнесу та несуть відповідальність за нього. Якщо розуміти під елітою саме цих людей, то я готовий з вами погодитися.
У нашій країні дуже часто бізнеселіта стає політичною елітою. Чи відбувається щось подібне з членами Вашого клубу? Наш клуб є повністю аполітичним і об’єднує лише підприємців і топ-менеджерів. Цілі і філософія нашого клубу не передбачають активної участі у політичних процесах, але ситуація, яка складалася у нашій країні у 2014 році змінила відношення багатьох наших членів до політики. Усі зрозуміли, що ми можемо не займатися політикою, але політика займеться нами так чи інакше. До 2014 ті бізнесмени, які
БІЗНЕС В УКРАЇНІ не заробляли гроші з бюджету, дивилися на політику як на щось неважливе та другорядне. І це, як показав час, було неправильним баченням. Деякі з членів нашого клубу пішли у політику, а правильніше сказати, їх було покликано до управління державою. Наприклад, Олексій Павленко. Він був міністром сільського господарства. Сергій Шкляр – він є зараз заступником міністра юстиції. Сергій Блажевич був заступником голови патрульної поліції України. Безумовно, ми розуміли та розуміємо, що усі біди нашої держави відбуваються через несформованість середнього класу й через те, що його не представлено у владі. Події 2014 року трохи відсунули стару еліту від керування державою, але вона не здає своїх позицій. І саме через це активна участь деяких представників нашого клубу в політиці — це своєрідний зсув у свідомості підприємців, які зрозуміли, що за те, що відбувається в нашій країні, несе відповідальність кожен активний і свідомий громадянин.
Як би Ви оцінили економічну ситуацію в нашій країні? Економічна ситуація, знову ж таки, залежить від того, що стара еліта продовжує керу-
вати країною. Ці люди розглядають владу не як відповідальність, але як можливість отримати надприбуток, використовуючи державу для цього. За подібного керування позитивних зрушень в економіці чекати не доводиться. Передусім йдеться про те, що стара еліта консервує старі методи керування економікою. Чому? Тому що інновації роблять неможливими перетворення держави на джерело надприбутків. Ми створювали наш клуб не в останню чергу задля того, аби просувати інноваційні ідеї та інноваційні проекти. Ми хочемо стати тією молодою кров’ю, яка оновить Україну в економічному і підприємницькому сенсі.
Коли було засновано Ваш клуб? Шість з половиною років тому наш клуб було створено. Я подумав, що коли людей, які думають правильно, зібрати разом, то раніше чи пізніше виникне синергетичний ефект. Моєю ідеєю було заснування певної спільноти, створення певного живого організму, який би єднав людей з однаковою життєвою філософією. Ця ідея не була ніяк оформлена. Просто було розуміння того, що ми маємо триматися разом. У людській природі закладено те, що ми маємо взаємодіяти та співпрацювати,
#6, листопад 2017
35
ація. Ми переживаємо наразі дуже складні часи в економіці та у політиці, не дивлячись на те, яким потенціалом і можливостями володіємо. І єдиною можливістю реалізувати цей потенціал являється виховання і формування нової прогресивної еліти на всіх рівнях. А однією із ключових сил суспільства, його креативним класом і двигуном, його хребтом і тими, хто формує багатство країни, є саме підприємці. Тому наше першочергове завдання як спільноти — спрямовувати зусилля, ресурси та можливості на вирощування й формування нового підприємницького класу людей в країні. В цьому напрямку ми робимо дуже багато. Другим стратегічним напрямком роботи клубу є стимулювання нашого бізнесу розвиватися глобально — йти за межі країни, також привозити в Україну максимальну кількість бізнес делегацій з усього світу, щоб показати, що таке справді Україна, і що тут є з ким працювати, і багато можливостей. Цю задачу ми реалізовуємо через налагодження співпраці та партнерства з подібними діловими клубами по всьому світу.
Ваш клуб є виключно київською структурою?
адже ми живемо серед людей. Хто ефективніше співпрацює з іншими, той досягає більших результатів та проживає цікавіше й багатогранне життя.
Якими є головні напрямки його роботи? Коли я створював клуб, то першочерговою метою було — формування середовища, спільноти успішних підприємців і топ-менеджерів, які б відповідали дуже високим професійним і етичним критеріям. Задля розвитку, обміну досвідом і кращими практиками, співпраці та спілкування. Однак, по мірі розвитку клубу, після того, як ми відбулися, як успішне, самодостатнє середовище, ми сформулювали нову місію клубу — спрямовану за межі клубу. І новою місією стало формування нової ділової еліти України, через сповідування і реалізацію ключових принципів і проектів. Адже складається доволі-таки парадоксальна ситу-
36
#6, листопад 2017
Донедавна було саме так. Ми ніколи не планували розширюватися та відкривати філії в інших українських містах. Але часи змінюються. До нас надходять пропозиції з інших міст. Поки що не йдеться про відкриття філіалів чи то дочірніх структур — йдеться про створення дискусійних клубів в Одесі та Львові.
Яким є Ваш прогноз щодо найближчого політичного та економічного майбутнього України? Прогнози завжди важко робити, адже завжди можна припуститися помилки. Втім, можу сказати одне — якщо прогресивні і свідомі люди, які є в країні, візьмуть відповідальність за подальшу долю країни на себе, якщо ми модернізуємо систему управління державою, якщо ми приймемо світові інноваційні підходи, то на нас чекає велике майбутнє… Бесіду вів Ігор Скрипник
ТВОРЦІ УКРАЇНИ
Українська культура сьогодні — це престиж держави і гордість українців. У нас все більше високопрофесійних продуктів у кіно, музиці на телебаченні з’являються саме рідною мовою. Галузь отримала серйозне збільшення фінансування. Але цього недостатньо. Ще багато роботи попереду, говорить міністр культури Євген Нищук в інтерв’ю Fashion of Diplomacy.
«ЗАРАЗ МИ МАЄМО ВЕЛИКИЙ БІЛЬ — НА СХОДІ КРАЇНИ ВІЙНА. АЛЕ Є ГОРДІСТЬ ЗА ТЕ, ЩО УКРАЇНА — ДЕРЖАВА З ВЕЛИКИМ ПОТЕНЦІАЛОМ» ЧЕРЕЗ КУЛЬТУРУ ЄВРОПЕЙЦІ НА НАС ДИВЛЯТЬСЯ ПО-ІНШОМУ — ЯК НА РІВНОПРАВНОГО ПАРТНЕРА, — МІНІСТР КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ЄВГЕН НИЩУК 21 листопада річниця початку Революції гідності. Як змінилася Україна за чотири роки? — Передусім, це світоглядні зміни, зміни активності суспільства. Бо часом не тільки в нашій країні, а і в розвиненій частині Європи суспільство буває дуже інертним. Революція Гідності остаточно зруйнувала міф, що українці сидять по хатах, що ми занадто обережні, не здатні жертвувати життям за світоглядні принципи. У 2013–2014 роках за гідність, свободу, право голосу загинули понад 100 людей. Їм було від 17 до 73 років. Люди різних поколінь, які боролися за одну ідею. Це неймовірна річ, яку часом забувають і переводять у пласт — «У нас ковбаса подорожчала, курс долара виріс. Для чого ж вони гинули?». Ні. Вони не боролися за курс долара. Вони боролися за принципові ціннісні речі. Це момент нашої відповідальності. #6, листопад 2017
39
ТВОРЦІ УКРАЇНИ Ви були голосом Майдану. Думали тоді, що станете міністром? — Для мене все могло закінчитися дуже сумно. В ніч на 19 лютого снайпер славно міг мене «зняти» і я був би ніким. 24 чи 26 лютого почали говорити про формування уряду. Хтось сказав, що і я повинен взяти на себе відповідальність. Не знав, як це сприйняти. Переломним моментом було, коли прямо на Майдані хтось спровокував запитання: «Що ви думаєте, якщо наш Євген стане міністром культури?». Усі сказали: «Давай!». Я ж не тільки актором був. Співпрацював із українськими митцями, співаками, творчими колективами, гуртами. Говорив з ними однією мовою. Тому погодився.
Яку мету перед собою ставили? — Програму діяльності вибудовували по ходу. На той момент було дуже важливим покластися на напрацювання креативних фахових груп. Умовою Майдану було звільнення всіх заступників, голів департаментів, які працювали до цього. Я її виконав у перші 10 хвилин, нікого не ображаючи. Були ті, хто не хотів писати заяву на звільнення. Вони «хворіли» по 4 місяці, але далі все одно не працювали. Я не знав нікого з людей, яких пропонували на вакантні посади. Ризикнув взяти тих, які ніколи не були в системі, які не були моїми друзями і не були «своїми», втім були професіоналами у своїх напрямках.
Але система Міністерства культури була заскорузла, корупційна. — Я замінив ключових людей у міністерстві. Зараз тут працює команда, яка по-іншому мислить, для якої є абсолютно неприйнятні будь-які «схеми». Ми усунули від міністерства функцію, на якій «заробляли» попередники. Один із прикладів — з 1 січня почне роботу Український культурний фонд при Міністерстві культури. Це самостійний орган, який складатиметься з наглядової ради та експертних груп. Вони відбиратимуть мистецькі проекти на фінансову підтримку часткову чи повну. Міністр не повинен ділити гроші. Це мають робити фахівці на конкурсній основі. Так боротимемо корупційні схеми.
40
#6, листопад 2017
Чи не спрацює й там корупція? — Ніхто не застрахований. Але ми вибудовуємо на старті ті речі, які б максимально унеможливили цю ситуацію. Зараз в країні достатньо антикорупційних органів, які мають все це перевіряти. Сподіваюся, вони є великим стримуючим фактором. Але ще є момент — справді покладаюся на дуже авторитетних людей, які працюватимуть у фонді.
Вам хабарі пропонували? — Не пропонували. Можливо, завдяки славі з Майдану не сміли це робити.
З Вами в культуру прийшли численні зміни. Зокрема, покращилася ситуація з українською мовою на радіо і телебаченні. Хоча було багато критики. — У цьому руслі не треба переходити в дискусію суто мовних проблем. Насправді це просте бажання, яке є у Німеччині, Франції, Швеції, інших країн — захистити інтерес своєї держави, культури, мови. Не секрет, що багато років притискалася саме українська мова, виробництво кінофільмів і серіалів, вихід книжок, пісень на радіо, кліпів на телебаченні. Не було заохочення це робити. Сьогодні нема жодних утисків по відношенню до інших мов. Разом із тим є великий імпульс до творення, до того, щоб зараз через кількість у нас відбулася й якість.
ТВОРЦІ УКРАЇНИ Щотижня з’являються нові українські кінопрем’єри. Вийшла захоплива «Сторожова застава». Виходять фільми, які отримують нагороди на численних міжнародних кінофестивалях. Зараз на «Оскар» поданий фільм «Межа», який робили спільно зі Словаччиною. «Гніздо горлиці» знімали з італійцями — стрічка вийшла двома мовами. Звичайно, є велика потреба в якісних телесеріалах. Тому зараз в частині роботи над бюджетом хочемо закумулювати кошти у Держкіно як для повного метру, так і для підтримки виробництва серіалів. Окремою програмою варто підтримати українську анімацію.
На скільки вистачає фінансування з державного бюджету і як воно змінилося протягом останніх років? — Я вдячний першим особам держави, Прем’єр-Міністру, колегам з Уряду, що все більше дослухаються до нашої галузі. Я не втомлююсь казати, що культура — це надзвичайно важливо, що вона не може фінансуватися за залишковим принципом. І, на щастя, галузі збільшили підтримку — минулого року на 1,5 мільярда гривень, тепер ще на 1,5 мільярда. Не можна сказати, що цього достатньо. Але, все ж таки, це гарна динаміка. Коли я прийшов Міністром у 2014 році на розвиток кінематографії ми мали 29 мільйонів гривень, на 2017 рік — 500 мільйонів. Це просто прорив і заслуга нашої команди. На наступний рік, за підсумками останньої зустрічі прем’єр-міністра з кіноспільнотою, ми вийшли на суму майже в 1 мільярд.
Яке місце займає Україна у світовому культурному просторі? — Окрім традиційної культури, яка у нас є у вишивці, гончарстві, мистецтві, музиці, танцях, солоспівах, ми повинні бути інтегровані і в сучасне мислення, світовий мистецький контекст. Для цього маємо бути прямими учасниками великих європейських форумів. Це і є сила культурної дипломатії, це дає мож-
ТВОРЦІ УКРАЇНИ
ливість привернути до нас увагу. Саме через культуру. Бо саме мистецтво має найкоротший шлях до душі людини. До прикладу, коли ми приїжджаємо на Франкфуртський книжковий ярмарок, представляємо повноцінний Національний стенд з нашими видавництвами, книжками, перекладами і неймовірним актуальним оформленням видань нашими художниками, графіками, зі стильним дизайном самого стенду — ми чуємо звідусіль: «О, що це? Україна?». Так! Це насправді наш голос, який вкрай потрібний нам, у будь-якій точці світу. Саме завдяки культурі нас сприймають як рівноправного партнера.
У чому наша особливість як культурної нації? — Це велика відкритість, щирість та гостинність. Що підтвердило навіть те ж Євробачення. Європейцям у нас подобається. Їм тут комфортно. У нас є велика біль — на сході країни війна. Дякуючи нашому війську, нашим Героям, ми це витримуємо. Дійсно, іноді ми впадаємо у розпач від якихось процесів. Але це природньо, це питання часу. Бо, найголовніше, є гордість і впевненість у тому, що Україна — це держава з великим потенціалом.
Багато спеціалістів з різних галузей виїжджають з країни. У культурі є така проблема? — Ми переходимо зараз від сталої радянської думки: “От дивіться, поїхала вона. Це ж кращі оперні балерини, співаки, музиканти
42
#6, листопад 2017
покидають країну”. Вони не покидають. За останній рік намітилася така тенденція, що митці підписують контракти з найкращими сценами Європи та світу. Але вони залишають за собою можливість і вважають це гордістю повертатися постійно на рідну сцену. Ми не маємо робити з них зрадників. Вони несуть наші таланти у світ, демонструють, наскільки глибоке та професійне наше мистецтво та люди в ньому. Вони себе ідентифікують українцями. І продовжують повертатися сюди, щоб їхнім талантом могли насолоджуватися і в Україні.
Як війна змінила культуру та українців? — Вона показала: коли у людини болить за свою землю, не має значення, де вона народилася. Вона йде і захищає її. Це здоровий патріотизм. Зараз, наприклад, знімається фільм “Кіборги”, який вийде на екрани у грудні. Там ця ситуація, коли трапився крайній момент — людина визначилася в тому, що вона на захисті своєї родини, землі і держави. Це неймовірна річ, яку сторона агресора не очікувала. Дивовижна річ, що з такими великими втратами ми віримо, що вистоїмо, і будуватимемо ту державу, яку хочемо бачити.
У вас до міністерства було інше життя — займалися улюбленою справою, подорожували, отримували емоції. Де берете емоції зараз? — Крім документів, моя робота полягає ще й у зустрічах із митцями. Вони — джерело. Від них запалююся. Не можу сказати, що я усіх
ТВОРЦІ УКРАЇНИ зроблю щасливими. Але з ранку до ночі працюю, щоб якісь речі втілити у життя. Отримую велике задоволення від того, що талановиті люди відбуваються, що вони на екрані. Що хороша українська музика нарешті звучить у теле- та радіо-ефірах. Я щасливий, коли вдається втілити цікавий, сміливий та творчий проект, я тішуся з черг у музеї на цікаві виставкові проекти, та черг на українське кіно. Радію, що мої колеги отримують головні ролі в кіно та серіалах. Раніше це була негласна заборона. Головні ролі грали московські актори. Нашим давали другорядні. Зараз ситуація змінилась. Українських артистів дуже любить глядач, їх впізнають на вулицях, захоплюються ними, фотографуються, беруть автографи. Я отримую від цього величезне задоволення. Все це надихає на подальшу роботу.
Не шкодуєте, що ви не на їхньому місці? — Ні. Не встигаю тут сумувати. Ритм дуже серйозний. Але один-два рази в місяць по вихідних граю у виставах. Це знак уваги до колег.
У кіно знімаєтесь? — У кіно майже не вдається. Хіба що якийсь епізод, який можна зняти за 4-5 годин у вихідний. Таких у мене кілька проектів. Один у “Кіборгах”, де граю військового капелана. Образ цікавий настільки, що може, і не всі мене одразу впізнають. Ще один — граю Володимира Винниченка у фільмі “Щоденник Симона Петлюри”. Зйомки ще тривають. Остання невеличка роль у фільмі “Крути”, де я — батько одного з юних Героїв, що сто років тому вийш-
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА
ли озброєні фактично лише любов’ю до рідної землі проти до зубів озброєного війська. І стримали його. Це якісь такі дуже символічні речі, відкриття наших правдивих історичних сторінок світу, тож я радий до них долучитись. Втім, звичайно, державна робота займає весь час. Я розумів, на що іду. Це моя відповідальність і місія на той час, скільки відміряно політичною ситуацією та Господом Богом.
Якою ви бачите Україну за 10 років? — Маємо прийти до суттєвих змін у частині усталеного місця на геополітичній карті світу. Якщо говорити про безпеку, певен, за 10 років станемо членом НАТО. Маємо бути повноцінним членом Європейського Союзу. Однозначно, у тих болючих регіонах України, де проливається кров, маємо здобути мир. Ці регіони заслужили, щоб після страждань там з’явилося справді гарне щасливе життя. За цих 10 років маємо довести Європі та світу — ми повноцінні партнери, з нами можна і треба працювати, сюди можна і треба інвестувати. І що ми — країна великого потенціалу.
Не всі українці вірять у таке гарне майбутнє. Що порадите їм? — Зберіть трохи грошей, сядьте у машину чи потяг і проїдьтеся країною. Подивіться наліво-направо. Побувайте у замках, музеях, театрах. Поспілкуйтеся з людьми. Зайдіть у гарну кав’ярню, випийте смачного чаю, посміхніться і їдьте далі. Відкривайте для себе нашу рідну землю та її скарби. І повірте, ця віра прийде. Бесіду вела Анна Авраменко
Міністр культури України. Народився 29 грудня 1972 року в Івано-Франківську. Актор театру та кіно. Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Грав у Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір’я». 3 20 січня 2015 року — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Займався дубляжем іноземних фільмів на українську мову. Має звання Народного артиста України та Заслуженого артиста України. Під час Революції гідності його називали «голосом Майдану». Був модератором на сцені Євромайдану. На посаду міністра його призначили 27 лютого 2014 року. За дев’ять місяців Кабмін пішов у відставку. У квітні 2016 року прийшов на посаду у складі нового уряду. Хобі – грати у футбол. #6, листопад 2017
43
ХТО ВИ MRS. МИКОЛЬСЬКА?
Фото: Юліана Литвиненко
«ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ — НАШ НАЙБІЛЬШИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПАРТНЕР» Ситуація в країні змінилась. Тому формула «традиційні товари — на традиційні ринки» вже не працює, — торговий представник України Наталія Микольська
Сьогодні Україна має довести світу — ми держава, де відбуваються реформи, поліпшується бізнес-клімат, виготовляють якісні продукти та надають якісні послуги. А з українськими компаніями можна і треба працювати на довготермінову перспективу. Це одне з головних завдань торгового представника України — заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Наталії Микольської. Як змінилася наша торгівля та як популяризувати українське пані Микольська розповіла «Fashion of Diplomacy». В одному з інтерв’ю Ви розповіли, що йшли на цю посаду аби змінити імідж України на міжнародній арені. Що вже вдалося? — Вдалось багато, і не багато. Український експорт зростає протягом цього року. А це один з драйверів економіки і досягнення нашого бізнесу. Вперше за 26 років незалежності ми розробили, презентували і вже зараз навіть до затвердження реалізовуємо Експортну стратегію України та відповідний план дій — дороговказ для уряду і бізнесу на наступні п’ять років. І, звичайно, вступ в силу Угоди про вільну торгівлю з Канадою з 1 серпня 2017 року. Вона відкрила канадський ринок для 98% українських товарів. Тим самим створила нові можливості для бізнесу та залучення інвестицій. Ще одне важливе досягнення — з 1 жовтня 2017 року вступили в силу додаткові торговельні преференції ЄС для України. Це ще одна можливість для українських експортерів, поза межами зони вільної торгівлі з ЄС. Також завершуємо процедуру приєднання до Регіональної Конвенції Пан-Євро-Мед про преференційні правила походження. Наша робота з українським бізнесом, в тому числі з бізнесом в регіонах, — це те, чим я пишаюсь. Адже не уряд робить експорт, а бізнес.
Як зараз сприймають Україну та українське у світі? — На усіх міжнародних заходах та зустрічах ми представляємо Україну як державу з бізнесом, який є надійним торговельним
партнером. Розповідаємо про високоякісні, унікальні та інноваційні товари і послуги наших підприємств. Часто стикаємось з проблемою російської пропаганди. Вона націлена на формування негативного сприйняття України, українських товарів та послуг. Тому, серед наших завдань, — донести світу, що Україна, — це держава, де відбуваються реформи, поліпшується бізнес-клімат, виготовляють якісні продукти та надають кваліфіковані послуги. Що з українськими компаніями можна і треба працювати на довготермінову перспективу. Також розповідаємо світу історії успіху українського бізнесу.
Майже два роки як діє Поглиблена і всеосяжна Угода про вільну торгівлю між Україною та Євросоюзом. Які здобутки маємо за цей час? — Експорт до ЄС постійно зростає — а це тенденція. З’являється все більше товарів із доданою вартістю. Зростає частка товарів, які залишаються на ринку ЄС. Багато хто говорив, що експорт молочних продуктів нікому непотрібний. Станом на сьогодні 18 українських компаній вже мають право постачати свою продукцію в Європу. І об’єми «молочки» збільшуються. Приємно здивувало суттєве зростання експорту вершкового масла. На сьогодні ми друга після Нової Зеландії країна-постачальник цього продукту на ринок ЄС. Аналогічний прорив зробило і українське морозиво — у 344 рази, або на 327,5 тис. долл. США за перший квартал 2017 року.
Які ще українські продукти користуються попитом в ЄС? — Європейський Союз — наш найбільший торговельний партнер. За вісім місяців 2017 року експорт до ЄС склав $ 11 млрд — збільшився на $ 2,4 млрд у порівнянні аналогічним періодом минулого року. Найбільше зросли поставки руд та концентратів залізних, кукурудзи, феросплавів, олії соняшникової, проводів ізольованих. Також ми входимо до ТОП-10 найбільших постачальників агропродукції в ЄС.
Наскільки просто нашим виробникам потрапити на європейський ринок? — Вихід на будь-який зовнішній ринок — це гра в довгу. Ти вкладаєш кошти в маркетинг, промоцію, і в те, щоб завойовувати конкретного споживача. Ця гра є досить передбачуваною, на противагу тому, що у нас було на ринку Російської Федерації. Щоб допомогти українським експортерам #6, листопад 2017
45
Вступила в дію Угода про зону вільної торгівлі з Канадою. Нашим виробникам тепер простіше вийти на їхній ринок?
Фото: Юліана Литвиненко
вийти на іноземні ринки, було створено Офіс з просування експорту. Одним із завдань якого є промоція українських товарів та послуг за кордоном та допомога в налагодженні співробітництва і партнерства між українським та іноземним бізнесом. Офіс надає допомогу за сімома напрямами: інформація та аналітика; експортний консалтинг; освітня платформа; бізнес-можливості; міжнародні державні закупівлі; B2G майданчик; платформа SheExports. Використання можливостей виходу на нові ринки — нелегка справа. Компанія не може так просто захотіти й почати експортувати свою продукцію. Вона має відповідати певним вимогам, пройти сертифікацію. Це важкий і болісний процес, але одночасно — змога перейти на новий, вищий рівень конкуренції. Багато підприємців використовують перехід на європейські стандарти якості для виходу на інші ринки, де вони визнаються, — наприклад, у Китай.
Як працюють, чи на якій стадії створення наші торгові представництва у світі? — Зараз Мінекономрозвитку спільно з Міністерством закордонних справ працюють над реалізацією пілотного проекту підсилення представлення економічних інтересів України за кордоном. Початок роботи цього пілотного проекту заплановано на 2018 рік. Наші представники працюватимуть у складі закордонних дипломатичних установ України та будуть підпорядковуватись Мінекономрозвитку. Експортною стратегією України визначено перелік таких країн, що мають найбільші перспективи для розвитку українського експорту. Це так звані ринки “у фокусі” — обрано 20 перспективних ринків плюс 28 країн ЄС. Тому перші «пілоти» будуть серед ринків «у фокусі».
46
#6, листопад 2017
— Це другий режим вільної торгівлі (після ЄС), що набрав чинності з часів Революції гідності. Але випадок із Канадою дещо особливий. Адже завдяки активному лобіюванню впливової української громади ми отримали більше преференцій та кращі умови. Це дуже важливо, бо канадський ринок великий і там є можливість диверсифікації для українських компаній. Угода дала «зелене світло» для кооперації українських та канадських підприємств у сфері ІТ, хай-теку, інженерії, в авіа галузі та машинобудуванні в межах участі в глобальних ланцюжках доданої вартості. До перспективних секторів, зростання у яких ми очікуємо, належать українські продукти харчування, переробне обладнання та запчастини до нього. Третій успішний сектор — це меблі і все, що пов’язано з деревообробкою. Також до перспективних секторів ми відносимо українську легку промисловість і фешн. Деякі українські дизайнери вже досягли успіху на канадському ринку, відкривши там свої бутіки. Ще одним сектором, у якому ми бачимо для себе перспективи співробітництва, є авіабудування. Зростає й канадський імпорт до України. Ми зацікавлені в цьому. Канада постачає до України товари і послуги, які ми усе одно самостійно не виготовляємо, і завозили б з інших країн. Тому ми зацікавлені в тому, аби на ринку України було якомога більше якісних товарів з Канади, бо вони створюють конкуренцію європейському імпорту, перешкоджаючи таким чином зростанню ціни.
Йдуть переговори про зону вільної торгівлі з Ізраїлем. На якому вони етапі? — 28 вересня під час сьомого раунду переговорів у Тель-Авіві ми вийшли на фінішну пряму в перемовинах щодо укладення Угоди про вільну торгівлю. Ізраїль є “ринком у фокусі” згідно з Експортною стратегією України. Угода дасть нові можливості для українських експортерів. Саме тому ми ставимо собі за мету забезпечити безмитний доступ для товарів, що становлять експортний потенціал для України, та будуть користуватися конкурент-
ХТО ВИ MRS. МИКОЛЬСЬКА? ними перевагами на ізраїльському ринку. Зокрема, з огляду на приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, членом якої є Держава Ізраїль, українські вироби стануть частиною глобальних ланцюжків доданої вартості.
Як змінилася експортна стратегія України за рік? — Ситуація в країні змінилась, тому формула «традиційні товари — на традиційні ринки» вже не працює. На український експорт значною мірою вплинула торговельна агресія Росії — створені штучні обмеження для українських виробників, заборонено транзит територією Росії, через яку проходило 90% експорту в Казахстан та Киргизстан. Експортна стратегія — не статичний проект. Вона розвиватиметься та реагуватиме на зміни і виклики в міжнародній торгівлі. Документ дозволить бізнесу стати стійкішим та використовувати цей дороговказ для формування експортної політики. На даний момент стоїть важливе завдання — зробити сприяння експорту постійною, послідовною та комплексною політикою. Якщо ми хочемо, щоб Експортна стратегія працювала на нас, нам самим варто спочатку попрацювати на неї. Держава та бізнес повинні будувати систему підтримки експорту спільно. Оскільки він формує 50% ВВП країни та безпосередньо впливає на економічне зростання.
Чому європейським та світовим інвесторам вигідно вкладати в Україну? — Інвесторам вигідно вкладати в експорто-орієнтовані сектори в Україні. Це харчова промисловість, інформаційно-комунікаційні технології, машинобудування, легка промисловість та інші. Можу пояснити на прикладі “трикутника” вільної торгівлі: Україна — Канада — ЄС. Ці угоди про вільну торгівлю відкривають шлях до виробництва на території України товарів та послуг, постачання їх як назад до Канади, так і на територію ЄС. Україна — виробничий хаб для канадських компаній на європейському континенті. Проте, Україна розглядається як хаб не лише північноамериканськими і європейськими інвесторами, але й азійськими і близькосхідними.
— Чим більше українських речей та аксесуарів буде в кожного нашого урядовця, парламентаря, дипломата тим краще. Потрібно власним прикладом показувати — українське якісне, зручне і стильне. З моменту призначення на посаду купую одяг, взуття та аксесуари лише наших виробників. Бесіду вела Аліна Архипова
Фото: Юліана Литвиненко
Ви активно пропагуєте українських дизайнерів. Чому це важливо?
Фотограф: Reza Golestani
МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА
«Театр і в о іт в с и т а з а к о може п іншу Україну » Відкриваємо для себе нові виміри у світовій класичній драматургії — Остап Ступка
МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА
Сьогодні відомого українського актора Остапа Ступку частіше можна побачити на знімальних майданчиках у Польщі. Проте, і наші глядачі у листопаді матимуть шанс оцінити прем’єру його вистави «Розбитий глек». Про Україну, театр, політику і особисте життя Остап Ступка розповів «FD». Зараз готуємо прем’єру до мого ювілею. Це п’єса Генріха фон Клейста з епохи німецького романтизму — філософська комедія «Розбитий глек». Вона ніде не ставилася. Був прецедент, коли її переклав Іван Якович Франко. Невідомо чи його праця збереглася. Для нашого проекту її переклав Юрій Андрухович. Мені зовсім не хотілося брати якісь відомі хрестоматійні речі. Так відкриваємо для себе нові виміри у світовій класичній драматургії. Мене дивує, коли актори кажуть: «О, я так мрію зіграти Гамлета». А я не мрію грати Гамлета. Не думаю, що це обов’язково. Мене цікавить класична драматургія, але невідома українському глядачеві. До чогось конкретно прив’язуватися нема в мене в характері. Мрію грати ще більш щось інакше в театрі і кіно. Я змінився. Стукнуло 50 і щось перемкнулося. Клема якась у голові чи підсвідомості. Стаєш інший. Може переходиш в іншу якість, як людина, як актор. По-іншому дивишся на навколишнє середовище, на людей, які оточують. Стаєш спокійнішим, мудрішим. Зі всіма так стається — у когось раніше, в когось пізніше.
тає політику. Маємо дивну ментальність — і те зле, і те недобре. Нам треба бути більш об’єднаними, бо ми роздрібнені. А роздрібненість — це слабкість. А слабкість — це проблеми. Вони заважають стати самодостатніми і ні від кого не залежними. Хоча маємо і багато досягнень. Сьогодні більше знімаюся у Польщі. З початку війни, у 2014 році, кількість російських акторів зменшилася в Україні — було незручно їх запрошувати. Сьогодні по сто чоловік знімаються, багато хто у головних ролях. Напевно, вони лояльні до України. Але, якщо вони задіяні, то сто українських акторів без роботи. У нас немає профспілки. Український актор незахищений. На радіо і телебаченні має бути 100 відсотків українського продукту. Ніяких квот. Це що важко вивчити мову? Проблема награна.
Яким буду у 70? Давайте доживемо, а сьогодні треба думати про завтра. Кіно і театр різняться за способом існування. У кіно в перший знімальний день трапляється грати фінальну сцену. Де ти мав уже набрати емоцію, прожити фільм. А в театрі виходиш о сьомій і до десятої проживаєш зі своїм героєм. Коли питають, що мені ближче — кіно чи театр, відповідаю як батько. Він казав словами з п’єси Івана Карпенка-Карого: «У мене дві душі і обидві болять». Це абсолютно різне. У кіно є своя магія. У театрі — зовсім інша. За ролі мене не критикували. Осуджували за участь у проектах. Це було давно і кануло в лєту, як кажуть. Наше суспільство у все вплі#6, листопад 2017
51
Нашу територію шматували і не давали спокою. І досі це продовжується. Україні не вистачає сучасного героя в кіно. Кінематографу треба зробити акцент на фільми про нашу історію. А знімають: она любит его, он любит другую, а та беременна. І народ це дивиться. На таке витрачають гроші. Якось осторонь стоїть Державний комітет телебачення і радіомовлення. «Роксалану» чомусь знімають і показують у нас турки. «Тараса Бульбу» — росіяни. Богдан Сильвестрович казав у таких випадках: «Одне плескати язиком, а інше перти плуга». У нас мали знімати Тараса Бульбу. Не зробили. Зняли росіяни. У мене був дуже хороший політичний досвід. Коли балотувався у Верховну Раду, хотів втілити у життя закон про меценатство. Підтримуєш культуру — звільняєшся від сплати податків. Закон не прийняли, тому і меценатів недостатньо. Наша партія не потрапила у парламент. Сьогодні йти у політику не маю бажання. Комуністичний режим застряг у нашій землі. Розказують: декомунізація, зміна назв. Людина з
52
#6, листопад 2017
себе має почати зміни. В душі треба декомунізувати себе. Таке враження, що зістригли газон і сказали: все, комунізму нема. Але ж коріння лишилося. Ви з ним нічого не зробили і воно час від часу знову проростає. Наприклад, сфера культури. У нас виявляється в театрі є план, як на заводі. Маємо виконати план по грошах, по прем’єрах, по постановках. План? Україна рухається крок за кроком. Ці кроки не семимильні, але щось відбувається. Після революції у 2004 році мене запитали: «Як змінилося життя людини?». Але життя складається з дрібниць — чи вчасно приїхав тролейбус на зупинку, чи є папір у громадському туалеті, чи працює кондиціонер у вагонах метро. Всі говорять про глобальні зміни. А починати треба з дрібниць, тоді буде змінюватися життя громадян. Складається враження, що ми намагаємося у всіх сферах вигадати український велосипед. Поки що він з квадратними колесами. Бо насправді велосипед давно є. Треба брати позитивний світовий досвід і впроваджувати в себе. Але ми
МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА оптимісти. Маємо прорватися у всіх галузях, бо Україна — самодостатня держава. Можемо жити дуже добре. Поки що в цьому заважають. Дуже багато талановитої молоді йде вчитися на акторів. Наша земля дає колосальну кількість талантів. Є проблема — багато людей тікає звідси. Їдуть на Захід. Треба зробити такі умови, щоб наші громадяни залишалися тут. Українські театри мають їздити на гастролі за кордон. Часто мене запитують про це. Має-
мо що показувати і попит на наших акторів є. Театр може показати світові іншу Україну. У мене два порадники — мама і дружина. Дружини міняються, а кількість порадників залишається та сама. До батька за настановами про роботу не звертався. Він говорив про речі технічного плану. Як говорити, щоб голос на сцені звучав. Бо коли не чути слова — це катастрофа. Всі роблять дурниці. Про них не варто розказувати. Головне — не шкодувати. Аліна АРХИПОВА
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА
Остап СТУПКА Український актор театру та кіно. Народився у Львові 2 вересня 1967 року у родині видатного українського актора Богдана Ступки. Мати Лариса Семенівна - солістка Львівського театру опери й балету та Київського театру опери й балету ім. Шевченка. Навчався на акторському факультеті Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Через рік після завершення навчання почав працювати в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка. Грає в театрах, знімається в кіно та працює на телебаченні. Знявся майже у пів сотні фільмах. Має звання Народного артиста України, лауреат Мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми. Став кращим актором року у премії «Людина року-2006». У 2017 році отримав Орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Любить одягати вишиванки. Колекціонує чайники і поштові марки. #6, листопад 2017
53
СТИЛЬНА УКРАЇНА
Класичні чорно-білі костюми та сукні відходять у минуле. Сьогодні можна експериментувати із кольорами та фасонами одягу, при цьому залишатися жіночною і не виходити за рамки ділового стилю. Як це зробити — радить дизайнер Катя Сільченко.
«Не треба бути заручницею стилю. У нас є свобода вибору»
54
Суцільні чорно-білі кольори у діловому стилі — це спадок Радянського Союзу. Якщо подивитися на те, що відбувається у світі, це одразу видно. Як приклад, Меланія Трамп. Вона постійно супроводжує чоловіка у поїздках і має елегантний діловий образ. Меланія жіночна. У неї завжди крім чорного є майже вся палітра кольорів. Іноді може одягнути джинси і жакет — і це теж діловий стиль. Треба шукати джерела натхнення і створювати свій образ. Яку обрати довжину спідниці? Все залежить від краси ваших ніг. Буває дуже хочеться одягнути коротшу, але стиль нібито не дозволяє. Не треба бути заручницею стилю. У нас є свобода вибору. Жінкам дуже личить довжина міді. Вона благородна, це не офісний варіант, до якого всі звикли. Часто діловий стиль приписує жінкам довжину спідниці до коліна. Але вона не всім личить. А міді підходить майже всім жінкам. Ідеальний образ — це коли одягаєте гарну сукню і до неї підбираєте жакет. Ввечері можна не витрачати час, щоб заїхати додому. Знімаєте жакет, одягаєте якісь екстравагантні сережки, туфлі з вищим каблуком і можна сміливо йти на зустріч із подругами чи до коханого. На другий день — до цього жакету можна одягнути блузу із спідницею. Краще підбирати саме такі образи. У штанах більшість людей переймаються, як виглядають їхні стегна. А я більше звертаю увагу на пахову зону. Якщо є зайва вага, то поверх штанів краще носити жакет чи подовжену блузу. Може бути светр. Які прикриватимуть цю зону. Якщо ви досить струнка, можна обирати будь-які штани — із завищеною талією чи з класичною посадкою. Безпрограшною є блакитна сорочка з котону. Вона чудово виглядає із джинсами і з костюмом. Може бути навіть трохи oversize. Це виглядає дуже стильно, добре освіжає. Тому кожна леді має мати блакитну і білу сорочки, легку шовкову білу блузу. І ще є сорочка, яка одягається через голову з пишним рукавом і широким манжетом.
55
СТИЛЬНА УКРАЇНА Від якості тканини залежить запах тіла. Якщо хочете, щоб шкіра дихала і не було відчуття спітнілості, треба вибирати натуральні тканини. Все, що торкається до тіла — білизна, маєчки, сукні, мають бути з натуральних волокон. Табу — велике декольте. Груди сьогодні не розкіш. Її може дозволити собі майже кожна жінка. Верхній одяг у діловому стилі — це пальто. Щороку, коли випускаю нові колекції, завжди роблю базові, які підходять під діловий стиль. Пальто краще обрати з кашеміру. Він довершує образ. Це завжди дуже гарна тканина. І всі це помітять. Пальто може бути прикрашене невеликим елементом із хутра. Наприклад, норки. Кольори — бежевий, кемел, графіт. Щоб зберегти жіночність у діловому стилі, треба знати особливості своєї фігури. Гарна талія — треба її підкреслити. Не одягати щось об’ємне зверху, а спідницю міді. І буде красивий силует. Якщо привабливі руки, тоді не треба носити дуже довгий рукав у жакеті. Хай буде акуратним чи завищеним. Одягнути можна годинник чи якісь прикраси. Бесіду вела Аліна АРХИПОВА
56
ПОДІЇ МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ
«КРЕАТИВНА УКРАЇНА»
ПОДІЇ
19 – 20 жовтня 2017 року у Києві в приміщенні Київського Академічного Драматичного Театру на Подолі відбувся міжнародний форум «Креативна Україна». Форум було присвячено такій темі, як: «Креативна економіка як рушійна сила зростання та сталого розвитку». Впродовж двох днів представники України та країн Європейського Союзу обмінювалися думками з приводу розвитку креативної економіки та її відгалужень, які б вплинули як позитивні фактори — поштовхи на шляху до подальшої, більш глибокої інтеграції нашої держави до спільного європейського простору. Про важливість згаданих пріоритетів свідчить високе представництво від України та від Європейського Союзу на цьому заході. Від України із доповідями виступили віце-прем’єр-міністр Генадій Зубко та міністр культури Євген Нищук. Європейський Союз на
Форумі було представлено Хьюгом Мінгареллі, головою представництва Європейського Союзу в Україні, та директором Директорату Культури та Креативності Європейської Комісії Мішелем Ман’єром. Також у форумі взяли участь представники культурних інституцій України та Європейського Союзу. Коментуючи роботу форуму, міністр культури України Є. Нищук зазначив, що
— … це перший в нашій країні форум, на якому обговорюються питання креативної економіки у її взаємодії з культурними інституціями… Адже і культура, і економіка є взаємно пов’язаними і наші європейські партнери
#6, листопад 2017
59
ПОДІЇ
допомагають нам використовувати та розвивати цей зв’язок. Окремо слід відзначити, що Форум відбувався у доволі-таки складний період, коли у відносинах із сусідніми країнами ЄС ми маємо певні непорозуміння через «Закон про Освіту» і саме тому, за словами заступниці міністра економічного розвитку України Наталії Микольської, згаданий Форум є вкрай важливим для нашої держави:
— … Подібне зібрання неодмінно вплине як позитивний чинник на залучення інвестицій до нашої
60
#6, листопад 2017
економіки… Не думаю, що ті непорозуміння, які викликав Закон про Освіту, якось перешкодять цьому… З українськими урядовцями згодні європейські учасники Форуму. Пан Філіп Керн, Генеральний Директор KEA European Affairs (Брюссель, Бельгія) наголосив на тому, що:
— …Ваша країна має величезний потенціал галузі креативної економіки. Шкода, що ви поки що не використовуєте його повною мірою. Сподіваюсь, що наш Форум
ПОДІЇ
створить своєрідну дорожню карту для Вас у правильному розставленні тих орієнтирів, які є необхідними задля побудови правильних креативних стратегій. Представниця Литви, Директор Бюро Креативна Європа при Інституті Культури Литви Егле Дельтувайте впевнена в тому, що:
— … звичаєвий для країн ЄС тандем креативної економіки та культури має запрацювати та неодмінно запрацює в Україні… Принаймні я вірю в це…
Керівник Національного Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Юлія Федів наголосила на
— …важливості вступу представників українських культурних, креативних та аудіовізуальних індустрій до європейських мереж та платформ з метою налагодження тісних контактів з європейськими колегами та розвитку спільних інноваційних проектів. Редакція
#6, листопад 2017
61
ДИПЛОМАТИЧНИЙ КАЛЕНДАР
8-10
26-Й МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ «ДНІ ЯКОСТІ В КИЄВІ ’2017»
ЛИСТОПАДА
Місце проведення: Київ, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана В межах Європейського тижня якості в Україні відбудеться загальнонаціональний захід — 26-й Міжнародний форум “Дні якості в Києві ’2017”, присвячений Всесвітньому дню якості, який у цьому році проходитиме під девізом «Якість трансформує». Організатори Форуму: Українська асоціація досконалості та якості, Українська асоціація якості, Український союз промисловців і підприємців за підтримки Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України та Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана. Під час Форуму будуть всебічно розглянуті сучасні підходи, які притаманні передовим компаніям розвинених європейських країн. Також буде зроблено аналітичний огляд проблем, які заважають українським організаціям бути успішними та на рівних конкурувати з компаніями країн ЄС.
15
UKRAINIAN BUSINESS FORUM Місце проведення: Київ, Fairmont hotel
ЛИСТОПАДА
15
LEVEL UP UKRAINE 2017 Місце проведення: Київ, КВЦ «Парковий»
ЛИСТОПАДА
21
Український Бізнес Форум — це захід в рамках якого відбудеться конференція з кращими доповідачами і програмою, розробленою спеціально для професіоналів управління капіталами і корпоративною сферою, котрий давно зарекомендував себе як провідну бізнес-платформу в СНД для побудови бізнес-зв’язків і професійного досвіду.
Щорічний Міжнародний бізнес форум LEVEL UP UKRAINE, що створений як майданчик для спілкування між державою, бізнесменами та інвесторами, планує зібрати під одним дахом інвесторів і представників венчурних фондів з України, Китаю та Європи. Мета форуму — створення ефективного майданчика для діалогу між бізнесом і владою, інвесторами і стартапами. Під час форуму заплановані виступи провідних спікерів з України, США, Німеччини та Швейцарії.
КОНФЕРЕНЦІЯ GROW UA Місце проведення: Київ, КВЦ «Парковий»
ЛИСТОПАДА
Головна конференція для малого та середнього бізнесу в Україні. Всі питання конференції та кейси для натхнення взяті з реального попиту на ці теми від підприємців. Конференція присвячена двом головним потребам МСБ України: потребі в натхненні та потребі у вирішенні вузьких питань. Спікери — відомі мотиваційні спікери, які розкажуть про свій досвід ведення бізнесу, кейси, а також прогнози на найближче майбутнє та експерти у певних питаннях, які дадуть практичні поради, як українським підприємцям вирішувати свої питання.
62
#6, листопад 2017
ЛИСТОПАД/2017 22-24 ЛИСТОПАДА
МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ «INNOVATION MARKET» (МФІМ) Місце проведення: Київ, МВЦ Міжнародний Форум “INNOVATION MARKET” (МФІМ) — місце зустрічі новаторів, винахідників, виробників провідних інноваційних технологій, авторів Startup-проектів з представниками підприємств — потенційних споживачів, зацікавлених в технологічному оновленні виробничих процесів, акселераторами інвестиційних проектів, експертами в різних галузях економіки, консультантами у сфері захисту інтелектуальної власності, представниками авторитетних інвестиційно-фінансових установ України та Китаю, з політичними лідерами України.
ВИЗНАЧНІ ДАТИ / ДНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ КРАЇН День Алжирської Революції День Незалежності Антігуа і Барбуда
1
СР
3
ПТ
День Визволення Києва
6
ПН
9
ЧТ
День Незалежності Анголи День Незалежності Польщі
СБ
НД
СР
СБ
День Незалежності Латвії Національне свято Султанату Оман
22 СР
25 СБ
День Незалежності Мавританії День Незалежності Республіки Східний Тимор День Прапору і Незалежності Республіки Албанія
День Конституції Азербайджана
15 18
День Незалежності Лівана
День Незалежності Королівства Камбоджа
11 12
День Незалежності Палестини День бельгійської королівської династії
День Незалежності Республіки Панама День Незалежності Співдружності Домініки День Незалежності Федеральних Штатів Мікронезії
День пам’яті жертв голодомору День проголошення Незалежності Республіки Суринам
28 ВТ
29 СР
День солідарності з палестинським народом #6, листопад 2017
63
13 ГРУДНЯ, 1800 – 2300, FREEDOM EVENT HALL Мета заходу — об’єднання націй заради миру і процвітання шляхом пізнання культури, історії та традицій. Поглиблення міжнародних відносин між Україною та світом. Обмін дипломатичним та культурним досвідом між різними державами.
«ПАРАД НАЦІЙ» МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ВЕЧІР ПРИСВЯЧЕНИЙ 100-РІЧЧЮ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ ОРГАНІЗАТОР:
Участь у міжнародному благодійному вечорі «Парад Націй» за запрошеннями. Tel: +38 /044/ 228 06 48, +38 /094/ 828 06 48 Email: ceo@fd.net.ua Facebook: www.facebook.com/ fashiondiplomacy