Skip to main content

Fashion of Diplomacy #3 UKR

Page 1

УКРАЇНА ШЛЯХ У ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ


Рекламна агенція повного циклу «АМЕДІА КОМПАНІ» /044/ 228 06 48

/094/ 828 06 48


...ДОБИВАЄМОСЬ

РЕЗУЛЬТАТУ


WINEMART — імпортер вина і алкогольних напоїв з ексклюзивною дистрибуцією по всій Україні провідних світових торгових марок: Laurent Perrier, Joseph Drouhin, Maison D’AINCOURT, Foss Marai, De Stefani, Venica&Venica, Felsina, Dario Pierazuoli, Fontanafredda, Taurino Cossimo, Librandi, Castillo Perelada, Margues de Vergas та ін.

+38 050 314 13 31 www.winemart.com.ua www.winemart-online.com.ua

WINEMART — більш ніж 200 найменувань вина, які представлені у винному бутіку M·bar: Mandarin Maison, 5-й поверх, ТЦ Mandarin Plaza, вул. Басейна, 6, м. Київ


СЛОВО РЕДАКТОРА: Багато століть український народ боровся проти численних ворогів за право розпоряджатися рідною землею і своєю долею, за самостійну державу. Здобувши незалежність, Україна ввійшла у міжнародну співдружність цивілізованих країн. Нас визнали понад 150 держав світу. З більшістю з них встановлені дипломатичні відносини, налагоджені економічні й культурні зв’язки. За чверть століття незалежності країна пережила дві революції, п’ять президентів, 21 уряд, ввела національну валюту. Не обійшлося й без криз, як економічних так і політичних. Але, незважаючи на все, ми зайняли своє почесне місце на міжнародній арені. Революція гідності 2014 року стала однією з точок відліку у становленні української нації. Протягом року (24 серпня 2016 р – 24 серпня 2017 р), ми відсвяткували 25 років дипломатичних відносин між Україною та світом. І 11 червня святкували БЕЗВІЗ з країнами Європи. А стільки праці ще попереду. Впевнена — ми до неї готові як ніколи досі. Я горда бути українкою. Вітаю тебе, Україно, з Днем Незалежності! З повагою, головний редактор «Fashion of Diplomacy in Ukraine» Анна Авраменко

«Fashion of Diplomacy in Ukraine» №3 Головний редактор — Анна Авраменко Голова наглядової ради — Ірина Резнік Над номером працювали: Ігор Скрипник, Сергій Сивак, Ольга Ламбіна, Аліна Архипова, Артем Шульга Літературний редактор — Ната Герман Переклад матеріалів — Аксінья Сінько Фотоматеріали надані: Евгеній Затишний, а також джерело Google, www.freepik.com та thenounproject.com З питань розміщення реклами: +38 /044/ 228 06 48; +38 /094/ 828 06 48; +38 /093/ 924 46 64 Адреса редакції: м. Київ, пр-кт Степана Бандери, буд 6, оф 605. info@fashion-diplomacy.com www.fashion-diplomacy.com Видавець — ТОВ «АМЕДІА КОМПАНІ» Друк — ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг» Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 22712-12612Р від 30.05.2017р. Редакція журналу не несе відповідальності за стилістику та достовірність інформації що міститься в рекламних матеріалах. Відповідальність за достовірність фактів, власних імен несуть автори публікацій. Думка видавництва та редакції може не співпадати з точкою зору авторів опублікованих в журналі матеріалів. Повне або часткове використання матеріалів можливе з письмової згоди редакції та з посиланням на журнал. Всі матеріали охороняються законом України про авторське право.


ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ: ПРИВІТАННЯ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ ТА ПОВНОВАЖНИХ ПОСЛІВ

ТОНКОЩІ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИКУМУ, ЕКСКЛЮЗИВНІ ЗІЗНАННЯ ПРЕЗИДЕНТІВ УКРАЇНИ

8 16

БЛАГОДІЙНА УКРАЇНА КРІЗЬ ПРИЗМУ ПЕРШИХ ЛЕДІ КРАЇНИ

36

ДИПЛОМАТИЧНИЙ КАЛЕНДАР ПОДІЙ

62


ПРИВІТАННЯ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ Дорогі українці! З великою радістю вітаємо вас з Днем Незалежності. Більш ніж чверть століття минуло з дня проголошення незалежності України, і вже чверть століття наші країни підтримують двосторонні дипломатичні відносини. Але, насправді, долі Франції та України пов’язані вже більш ніж тисячу років, відтоді як Анна Київська перетнула всю Європу, щоб стати королевою Франції. Нас єднають дружні відносини, які ми плекаємо, розвиваємо та постійно зміцнюємо завдяки зростаючому співробітництву, не зважаючи на перешкоди. Цього року Україна зробила символічний крок, пов’язаний із лібералізацією візового режиму з країнами Шенгенської зони та введенням в дію Договору про асоціацію з ЄС. Це результат колосальної роботи, яка була здійснена у складних умовах дестабілізації України з боку Росії. Друзі-українці, ви показали свою наполегливість, силу та цілеспрямованість. Франція і Європейський Союз продовжують підтримувати вас, як робили це досі, і робитимуть надалі, на шляху до миру. Хай живе Україна! З повагою, Надзвичайний та Повноважний Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон!

Від народу Кореї щиро вітаю Україну з національним святом Днем Незалежності. У цей світлий день бажаю українському народу миру, процвітання і нових звершень. Сьогодні ви показали волю до захисту своїх кордонів та демократичних цінностей. Історії наших народів мають спільні етапи. Вірю, що такий працелюбний і мудрий народ досягне бажаних вершин. Ми впевнені в успіху українсько-корейських двосторонніх відносин задля добробуту наших держав. З повагою, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Лі Янг-Гу

8

#3, серпень 2017


Від імені Посольства Азербайджану та від себе особисто хочу привітати Україну з 26 річницею Незалежності. На сьогодні в ООН входить 193 держави, підтверджуючи свою незалежність. Для кожного українця велика гордість що державний прапор України піднятий в ООН. Азербайджан бачить Україну сильною, багатою та європейською державою. Незалежність держави — це надбання кожної нації. Вважаю, що День Незалежності України є результатом тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою державу. Тому, користуючись нагодою, вітаю з Днем Незалежності всіх українців, бажаю миру, добробуту та процвітання. З повагою, Надзвичайний та Повноважний Посол Азербайджанської республіки в Україні Азер Худаяр оглу Худієв

Шановні українські друзі, Хотів би привітати Вас з нагоди 26-ї річниці незалежності України. Дружні відносини та розвиток двостороннього і регіонального співробітництва існують між Туреччиною та Україною з перших днів незалежності України. Сьогодні, завдяки безвізовому режиму між Туреччиною і Україною та можливості подорожувати за внутрішніми паспортами, наші громадяни можуть легко відвідувати обидві країни та знову відкривати для себе їх спільну культурну та історичну спадщину. Ми прагнемо розвивати нашу співпрацю в усіх сферах: від торгівлі до спорту, від підземних шахт до космосу. Наші відносини мають характер стратегічного партнерства. Туреччина надалі підтримуватиме територіальну цілісність України, а також демократичну волю українського народу обирати свій власний шлях. З повагою, Надзвичайний та Повноважний Посол Турції в Україні Йонет Дж. Тезель #3, серпень 2017

9


ПРИВІТАННЯ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ Як посол Угорщини в Україні, з великою любов’ю вітаю жителів України з Днем Незалежності! Угорщина, як гарний сусід, значно долучилась до того, щоб у серпні 1991 р. Україна прийняла Акт проголошення незалежності. Угорщина — держава, яка однією з перших визнала незалежність України, перша країна, яка встановила дипломатичні зв’язки з незалежною Україною й перша, яка відкрила своє посольство у Києві. Сьогодні Угорщина є солідарною з національностями України, підтримує вибір її європейського шляху. Бажаю, щоб в Україні якнайшвидше запанував мир! Насамперед, миру та процвітання Україні! З повагою, Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні д-р Ерно Кешкень Шановна редакціє журналу “Fashion of Diplomacy”, дорогі читачі! По-перше, хотів би висловити своє захоплення та повагу Вашому чудовому журналу, який висвітлює важливі події та вважається одним із найавторитетніших видань країни. Від мене особисто та від імені Посольства Об’єднаних Арабських Еміратів в Україні висловлюю сердечні вітання дружньому українському народу з нагоди 26-ї річниці незалежності України. Бажаю Вашій країні подальшого прогресу та процвітання у всіх сферах діяльності. Цього року Об’єднані Арабські Емірати та Україна відзначатимуть 25-ту річницю встановлення дипломатичних відносин. Ми, як Посольство Об’єднаних Арабських Еміратів в Україні, докладаємо зусиль для їх розвитку та укріплення задля добробуту наших дружніх народів і закладення основ плідної співпраці в інтересах Об’єднаних Арабських Еміратів, України та всіх миролюбивих націй. Дозвольте ще раз висловити мої привітання та подякувати Вашому журналу за можливість звернутися до українського народу. З Днем Незалежності! З повагою Надзвичайний і Повноважний Посол Об’єднаних Арабських Еміратів в Україні Й. В. Салема Аль–Каабі.

10

#3, серпень 2017


Для мене велика радість і висока честь займати посаду Посла Держави Кувейт у дружній Україні. Між Україною та Державою Кувейт не припиняється активний обмін офіційними візитами. Останнім з яких був візит Заступника Міністра закордонних справ Держави Кувейт, Його Високоповажності пана Халіда Сулеймана Аль-Джаралла, під час якого були проведені політичні консультації з метою розробки плану подальших дій для розвитку двосторонніх відносин між нашими країнами. Особисто для мене, Україна була завжди близькою моєму серцю. Тому, користуючись нагодою, хочу привітати дружній Український народ та Українське керівництво з Днем Незалежності та побажати миру, прогресу і процвітання. З повагою, Надзвичайний та Повноважний Посол Кувейту в Україні Рашид Хаммад Аль-Адвані

Перш за все хочу висловити щирі вітання політичному керівництву України та дружньому українському народу з нагоди відзначення 26-ої річниці незалежності України. Кожен народ має визначний день в своїй історії — день, який залишиться яскравим світлом для майбутніх поколінь, день, який наповнюватиме серця молодих людей гордістю та шаною, надаючи їм цілеспрямованості та сили, аби побудувати своє сьогодення та майбутнє. 26-та річниця незалежності України — національна подія, яка відображає здатність українців протистояти новим викликам і труднощам, здобуваючи перемогу власною волею в досягненні свободи та незалежності. Під час моєї місії, яка триває понад 7 років, я спостерігав величезні та швидкі кроки, зроблені Україною на шляху будівництва та розвитку, тож бажаю цій дружній країні сталого прогресу та процвітання. З повагою, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Саудівська Аравія в Україні Джудія Алхазал #3, серпень 2017

11


ПЕРЕД ВИХОДОМ

У МИРНИЙ ЧАС УКРАЇНА МОГЛА БУТИ МІСТКОМ МІЖ ЄВРОПОЮ І ЄВРАЗІЄЮ

У серпні Україна починає 27-й рік у статусі незалежної держави. Чого країна досягла за перші 26 років самостійності, куди треба рухатися і яка боротьба ще чекає наш народ — в ексклюзивному інтерв’ю Йосифа Зісельса для Fashionable Diplomacy. Які наші найважливіші досягнення за роки незалежності? — Головне досягнення — це остаточний відрив від імперської Росії. Це було дуже нелегко і, мабуть, наслідки будуть довго тягнутися. Війна означає те, що розрив настав. Бо імперія використовує агресію, як останній аргумент. Але відокремитися не означає стати сильною, заможною, демократичною країною. Що буде далі — залежить від нас. Поступово ідентичність громадян еволюційним чином змінюється з євразійської на європейську. Ми не бачимо всі підвалини процесу. Але це зрозуміло по зовнішніх маркерах. Наші майдани саме такі маркери.

Що треба Україні, щоб стати сильною, демократичною, заможною? — Щоб стати сильними, треба рухатися далі. Ми йдемо повільно. Нам треба допомагати еволюційному шляху перетворення. Якщо влада це розуміє, то сприяє. Якщо проти — її змітає Майданом.

Як зараз? — Сьогодні влада розуміє. Можливо не так, як би нам хотілося. Але вся наша еліта — це спадщина імперії. Не можемо мати поки що іншої.

12

#3, серпень 2017

Як змінилися українці за цей час? — Українці стали більше українцями. Дослідження показують, що люди повертаються до релігії. Йде цивілізаційне перетворення за рахунок глобалізації, інтернету, телебачення, подорожей в Європу. Це все сприяє зміні самовизначення. Рефлексивно хочемо бути європейськими. Але це не означає, що ми такі є. У нас ще дуже багато євразійського. Ця межа проходить не по Дніпру. Вона йде через кожного з нас. У мирний час ми могли бути містком між Європою і Євразією, бо добре розуміємо обох.

А у військовий? — Ми опинилися в епіцентрі війни між ними. Наш конфлікт не мовний, не релігійний, а цивілізаційний.

Без зовнішніх впливів можемо розвиватися? — Щоб йти своїм шляхом, треба бути сильним. Що це за шлях? Всі країни наші сусіди його пройшли — це дорога в Європу.

Чи може Україна завершити війну? — Війну розв’язала Росія. Тому вийти з конфлікту має Кремль. Як їх примусити до цього? Або станемо такими сильними, що дамо


Йосиф ЗІСЕЛЬС — український громадський діяч, дисидент, діяч українського єврейського руху.


ПЕРЕД ВИХОДОМ

відсіч будь-якій воєнній та інформаційній провокації. Або треба зібрати весь цивілізований світ, щоб він змусив Москву відступити.

Чому ми досі ніяк не вплинули на світову спільноту? — Ми це робимо. За три роки змінилося відношення у світі до Росії і до України. На нашу користь.

Але є відчуття, що світ нас покинув, і ми сам на сам з Росією. — Світ нам допомагає. Підтримують лише тих, хто сам опирається агресору. Будемо більше опиратися — більше допомагатимуть. Захід також не може одразу зрозуміти — насправді захищаємо їхню цивілізацію. А такі маленькі країни — Чехія, Словаччина, Австрія — дійсно бояться, що Путін вдарить по них атомними бомбами. Вони думають про це, говорять.

Чому багато європейців не знають про війну в Україні? — Поставте себе на їхнє місце. Там дуже комфортно. Вони добре живуть. Досягли

14

#3, серпень 2017

цього своєю еволюцією. І раптом десь війна. Звернути увагу і взяти це як свою біль? Хто хоче воювати, коли живе комфортно? Росіяни воюють, бо їм немає чого втрачати.

Зможемо повернути окуповані Росією території? — Є ймовірність, що нам це вдасться. Війною це зробити не можна. Будуть дуже великі втрати. Дехто вважає, що Крим і Донбас повернуться після розпаду Росії. Немає певності, що вони оберуть шлях приєднання до України. По друге, що таке колапс Росії? Вона розвалюється на шматки. Це не просто озброєні сусіди, а ще з ядерною зброєю. Путін, яким би він не був негідником, контролює ту територію і ядерну зброю. Американців, більш за все, непокоїть саме доля зброї. Тому вони не дадуть розвалитися Росії. Це нам уповільнить повернення Донбасу і Криму. Консолідований тиск Заходу на Москву може прискорити процес. Але питання не в територіях, а в людях. Це найбільша втрата.


ПЕРЕД ВИХОДОМ Яке наше місце мало б бути на світовій арені? — Давайте подивимося на західні країни, які більш схожі до нас. Ті, хто думають, що ми станемо Польщею, Францією чи Німеччиною, хай забудуть про це. Можемо стати як Болгарія (10 років перебуває у Європейському союзі. ВВП зріс з 28,7 до 45 млрд євро. Середня заробітна плата 235 євро. — ред.). У нас багато спільного. Це православна, слов’янська, постколоніальна і посткомуністична країна, як і ми. В інших державах — зовсім не такі стартові умови.

Цю модель розвитку має впровадити наша влада? — Влада має наздоганяти громадянське суспільство, яке веде Україну в Європу. Коли парламент, уряд, президент осягнуть ці процеси, почнеться рух.

Експерти часто говорять, що долю України світ може вирішити без нашої участі. США домовляться із Росією і в нас буде заморожений конфлікт.

робить. І що? П’ять мільйонів вийшло на Майдани. 30 тисяч пішли волонтерами у армію. І хто слухав Францію, Німеччину чи США? Люди хочуть жити з Росією? Ні. І ніхто їх не примусить до цього. 7–8 мільйонів волонтерів — це 15 відсотків населення. Це та сила, яка, можливо, збереже нас навіть тоді, коли Захід полишить. Звичайно це буде поганий сценарій, але він не зламає шлях цієї країни.

Про що мрієте? — Мрію про закінчення війни. Як зробити нашу країну комфортною, благополучною, заможною. Про це можна тільки мріяти, бо нам будуть завжди заважати. І ми завжди долатимемо цей опір.

Який лідер нам треба, щоб реалізувати це? — Такий, що піде за громадянським суспільством і буде розуміти в чому суть цивілізаційного вибору. Тоді зможе очолити цей еволюційний рух. Бесіду вела Ірина Патлатюк

— Це абсурд. Заморожений конфлікт — це наша мрія. Як у Молдові чи Грузії. Там немає війни, люди не гинуть. У нас же щодня є загиблі. По-друге, таке говорять ті, хто не розуміє змін, які сталися у нашій державі. Вони їх не бачать. Що таке Америка чи Європа за нас вирішать? І що? У 2013 році більшість на Заході схилялася, що Україна — зона контролю Путіна. Хай що хоче

#3, серпень 2017

15


ТВОРЦІ УКРАЇНИ 1991–2017


ПІДСУМКИ ЧВЕРТІ СТОЛІТТЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ ДИПЛОМАТИЧНІ ТОНКОЩІ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИКУМУ КЕРУВАННЯ КРАЇНОЮ НАПРИКІНЦІ XX-ГО ТА НА ПОЧАТКУ XXI-ГО СТОЛІТЬ ЕКСКЛЮЗИВНІ ЗІЗНАННЯ ПРЕЗИДЕНТІВ УКРАЇНИ

ЛЕОНІД КРАВЧУК ЛЕОНІД КУЧМА ВІКТОР ЮЩЕНКО ПЕТРО ПОРОШЕНКО


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

1991–1994

КРАВЧУК Леонід Макарович

Він був першим президентом незалежної України. За іронією долі, очолити найуспішнішу спробу зі створення української держави у двадцятому столітті випало тій людині, яка усе своє життя боролася проти українського самостійницького руху. Секретар з ідеологічних питань Комуністичної партії України Леонід Макарович Кравчук став першим президентом незалежної, саме тієї української держави, у яку груднем 1991 року трансформувалася радянська Україна. Фактично, то були перші президентські вибори впродовж усієї української історії. Головним конкурентом Кравчука був лідер Народного Руху України В’ячеслав Чорновіл, людина із дисидентським минулим,

людина харизматична та вольова. Чорновіл програв ці вибори і достатньо довго скаржився на те, що багато його однодумців та однопартійців працювали проти нього впродовж передвиборчої кампанії-1991, де-факто допомагаючи Кравчуку здобути перемогу. Та й насправді, серед головних опонентів Кравчука у 1991 році панувала дивна впевненість у тому, що лише радянський партократ високого рангу зможе домовитися з Єльциним, який тоді відсунув від влади Горбачова у Москві. Народний Рух, створений як альтернатива всевладдю компартії, фактично, агітував за Кравчука, хоча будь-якої антикомуністичної активності від секретаря Центрального Комітету очікувати було б дивно. #3, серпень 2017

19


ТВОРЦІ УКРАЇНИ –

Коли я став президентом, усі керівники на провідних посадах у державі були комуністами, у Верховній Раді було 350 комуністів… Багато людей у країні вірило в те, що комуністи — це ті, що працюють на Україну, а рухівці — це ті, що працюють проти України… Якби ми тоді почали активні дії проти комуністів, вони здатні були створити потужну та дієву опозицію, та заблокувати будь-яке просування вперед... — зізнається перший президент.

Україна — 1991, у якій Леоніда Кравчука було обрано президентом складалася з кількох антагоністичних соціальних груп населення та мала безліч протиріч — конфесіональних та регіональних. Їх приспано було холодною зимою радянщини, але наприкінці 1980-их відлига пробудила не лише активність населення. Прокинулися й старі протиріччя різних «україн», зшитих до купи лише Сталіним у 1930-их та 1940-их роках. Кравчук знав це дуже добре завдяки тій посаді, яку він займав у Центральному Комітеті Комуністичної партії України.

20

#3, серпень 2017

Потужні антикомуністичні виступи прокотилися ще радянською Україною восени 1990 року. Ті події заведено називати найпершим українським Майданом. У тих заходах брали участь деякі з міністрів та відомих політиків теперішнього часу. Тоді вони були студентами — потужний антирадянський та антикомуністичний студентський рух був однією з візитівок України на початку 1990-их. У боротьбі з комуністичним істаблішментом вже помираючої УРСР ці люди могли б бути міцною опорою. Проте Леонід Макарович має свою думку з цього приводу:

–

Комуністи були досвідченими керівниками… Без них державна машина, фактично б, розвалилася… До того ж, не варто забувати, що у 1991 році була не єдина Україна, а, фактично, дві українські нації — західноукраїнська та східноукраїнська й на багато речей вони дивилися по-різному… Це також треба було враховувати…

Безумовно, Україна виходила із-за радянського паркану у вільний, широкий та небезпечний світ у достатньо складний час. У Євро-


ТВОРЦІ УКРАЇНИ пі, на Балканах, точилася кривава та жорстока війна, спровокована розпадом Югославії. Багато хто у світі побоювався того, що розпад СРСР відбуватиметься за югославським сценарієм. У 1991 році національно-свідома Україна й справді обмежувалася трьома галицькими областями та рікою Збруч. Cьомого листопада 1991 року в Києві, на площі перед теперішнім Олімпійським стадіоном, відбулися сутички між українськими ультраправими та комуністами. Пролилася перша кров — щоправда, то була лише кров з розбитих облич. Країна балансувала на межі великих потрясінь — їх вдалося тоді уникнути, не в останню чергу, завдяки мистецтву дотримання політичної рівноваги, яким так майстерно володів перший президент. То була рівновага між бюрократами-комуністами та студентами-антикомуністами, між приспаним, але багаточисельним Сходом та задерикувато-пасіонарним, але економічно слабким Заходом. Як це вдавалося? Президент, не без суму та іронії водночас, каже:

–

Ви не уявляєте, що творилося, коли над будівлею Верховної Ради України намагалися підняти жовто-блакитний прапор… Комуністична більшість була

налаштована рішуче проти… Довелося піти на хитрість та оголосити, що над Верховною Радою майорітимуть два прапори…

Власне такою от країною попід двома прапорами і була Україна за часів урядування Кравчука. Мистецтва політичної рівноваги вистачило якраз на три роки його правління — від 1991 до 1994 року. У 1994 році вибухне Крим, у 1994 розпочнеться війна у Чечні та Генштаб збройних сил Російської Федерації розробить план гібридної війни, який страшенно нагадуватиме те, що ми побачимо у 2014 році. У 1994 вибухне Донбас — щоправда, суто економічними шахтарськими страйками. У 1994 захиталася травмована пострадянська економіка України. Мистецтва політичної рівноваги вже було недостатньо. Потрібен був нахрап. Потрібен був наступний президент…

#3, серпень 2017

21


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

1994–2005

КУЧМА Леонід Данилович

Президентом України Леонід Кучма став 10 липня 1994 року. До цього він встиг попрацювати на посаді голови уряду незалежної України. В умовах тодішньої економічної кризи ця посада була вкрай невротичною та невдячною. Посада президента — ще невротичнішою та ще невдячнішою. Зараз дуже дивно згадувати ту холодну громадянську міні-війну, яка передувала його обранню на президентську посаду. Його вважали (зрештою, небезпідставно) людиною, на яку поставив так званий «червоний директорат». Йшлося про очільників та де-факто господарів вітчизняної важкої промисловості, яка тримала на собі — мов рятівне коло — усю вітчизняну економіку та не давала їй піти на дно. Олігархів, у сучасному розумінні слова цього, ще не існувало, директорат вважався (чомусь) невиліковно проросійською спільнотою. І тому у Кучмі українська патріотична громадськість бачила, такого собі, вітчизняного Лукашенка та саме через це вперто, та трохи істерично агітувала за першого президента.

ставлення лишається дуже та дуже неоднозначним, але завдяки олігархізації української економіки вона розірвала зв’язок з російською економікою. Хоч і дуже повільно, але все ж таки невідворотно. В часи правління Кучми було введено гривню та зупинено гіперінфляцію ранніх 1990-их. Подібний крок був уможливлений також завдяки тому, що поранена та скалічена українська економіка потрапила до хижих та — подекуди — закривавлених, але все ж таки приватних рук. Сам президент так каже про введення національної валюти:

–

Введение гривни должно было способствовать стабилизации денежной системы и превратить ее в стимулирующий фактор экономического

У 2017 році, врешті-решт, можна спокійно озирнутися та зізнатися в тому, що українська патріотична громадськість була неправою. Й справа тут не лише в економіці — хоча, коли Кучма приймав Україну в «дурном порядке» то лише двадцять відсотків вітчизняної економіки працювали у режимі замкненого циклу. Вісімдесят відсотків – не існували поза межами співпраці з тією країною, з якою ми ведемо зараз виснажливу та жорстоку війну за виживання. Саме за Кучми в українській економіці було здійснено те, що називають «капіталістичною революцією» або ж «великим олігархічним переворотом». Саме за його урядування з’явилася та заявила про себе велика національна буржуазія, яку рекрутовано було не лише з лав того «червоного директорату», який привів Кучму до влади. До цієї буржуазної революції й досі в українському суспільстві #3, серпень 2017

23


ТВОРЦІ УКРАЇНИ и социального развития страны. И наши ожидания оправдались. Уже во второй половине 1996 года удалось удержать инфляцию в прогнозируемых параметрах, с первых дней реформы поддерживался стабильный курс гривни к иностранным валютам, началась детенизация обращения денег, возросли депозиты и кредиты в банковской системе… Кстати, реформа по своему характеру была бесконфискационной… И на то были уважительные причины: нам было очень важно получить доверие населения к новой национальной валюте, к политике власти и экономическим реформам. Необходимо было удержать стабильность на денежном, потребительском и валютном рынках, а также предотвратить спекулятивные операции при обмене купонокарбованцев на гривни и не допустить социальной напряженности в обществе*. У внутрішній політиці до перемог варто було б зарахувати прийняття Конституції та приборкання кримського сепаратизму. 28 червня 1995 року Конституцію УРСР було скасовано запроваджета було запровадже но, хоч і не

бездоганний, втім все ж такий новий (та й не найгірший) основний закон держави. Для цього тодішню Верховну Раду, у якій більшість складали комуністи та соціалісти, довелося фактично ламати через коліно. Так само через коліно зламано було й кримський сепаратизм 1990-их. Наразі, коли півострів окуповано, спогад про те, як вправно та нахраписто люди Кучми брали тодішній Крим за чутливе місце, не може не бути сумним. Так само сумно й згадувати про те, що саме Кучма боронив крихітний острів Тузлу у Керченській протоці восени 2003 року — зрештою, теперішні господарі України про це й не згадують. Хоча сам Кучма дещо применшує й свою роль і роль українських силовиків у тодішній кримській операції:

–

Вспомните 94-95-й годы: референдум прошел в Крыму, конституцию свою они создали, президент Мешков — из Москвы, правительство во главе с Сабуровым — из Москвы. И только благодаря Ельцину, который не вмешивался и не давал вмешиваться всем остальным русским, мы разрешили все проблемы сами**.

Втім, факт залишається фактом, Крим лишився у складі нашої держави. До 2014. У зовнішній політиці проголошено було так звану «багатовекторність», яку деякі пащекуни-політологи вже тоді називали «геополітичною проституцією». Вочевидь, даремно. Той міцний бекграунд, який має теперішня українська євроі євроінтеграція, створено було між 1994 та 2004 рок роками.

– Самое главное, гл за что меня все время критиковали, за в многовекторную политику, м н я и сегодня стою на но этом. эт Потому что жить в современном с мире и *http://fakty.ua/152944-leonid-kuchma-poka*http ukrain ukraina-ne-pereshla-na-nacionalnuyu-valyutuza-rub za-rubezh-utekli-milliardy-dollarov **https://censor.net.ua/n285741 **http

24

#3, серпень 2017


надав Македонії потужну збройну допомогу, яка, фактично, уможливила розгром збройного албанського руху.

кланяться только одной стороне, я имею в виду слабой стране, наверное, надо пытаться, как говорится, дружить со всеми только в интересах своей страны. — саме так вже у 2014 році Леонід Кучма згадає ту зовнішньополітичну модель***. Окремо слід наголосити на тому, що саме у той час українське зовнішньополітичне відомство активно займалося створенням потужних політико-економічних проукраїнських лобі — у майже всіх ключових країнах світу. З подачі другого президента запроваджено було гасло економізації зовнішньої політики, яке у реальності зводилося до того, що український бізнес має міцно закріпитися на ринку чи то Бразилії, чи то Ірану, чи то Індонезії та активно сприяти тому, що ця Бразилія-Індонезія у разі потреби у чомусь, має купувати це «щось» саме в Україні. У 2001 році Україна активно втрутилася у внтурнішьномакедонський збройний конфлікт. Коли у цій балканській країні виник власний Донбас у вигляді збройних виступів албанських сепаратистів, кучмівський Київ

Але ми були б необ’єктивними та нещирими, якби не згадали й чорний бік володарювання Леоніда Даниловича. Масована капіталізація української економіки призвела до виникнення настільки сумного чинника, як-от ринок політичних послуг, завдяки якому почалося стрімке проникнення до державних структур тих, кого заведено називати кримінальною буржуазією або, простіше кажучи, «братвою». Кучма та його «двір» прегарно знаходили спільну мову з цією публікою — особливо після 2000 року та досі не розчаклованої, та витлумаченої як слід «справи Гонгадзе». І саме завдяки цьому фатальному для України порозумінню, на Олімп української влади відчинено було двері донецькому кримінальному угрупованню, відомому у шахтарській столиці як «Люкс» або ж «Ботанічний Сад». До керівництва цього угруповання належали Рінат Ахмєтов та Віктор Янукович. Останній, завдяки згаданій колаборації, спочатку став головою Донецької ОДА, у 2003 році — головою українського уряду та кандидатом від провладних сил на посаду президента України. Але то вже геть інша історія…

***https://www.rbc.ua/rus/news/kuchma-vystupaet-zamnogovektornost-vo-vneshney-politike-05062014105300

25


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

2005–2010

ЮЩЕНКО Віктор Андрійович

Віктор Ющенко, банкір та невиправний естет-українофіл, колишній голова Національного банку України, колишній голова уряду України, який, небезпідставно, вважали реформаторським на самому початку нульових, «батько» гривні, яка ще не знецінилася, став президентом України у 2005 році. Його зішестю на престол передувала низка драматичних та не дуже безпечних для держави подій, які названо було «помаранчевою революцією» або ж першим Майданом. То було у листопаді та у грудні 2004 року, коли наша Вітчизна майже розкололася по лінії кордонів старої Гетьманщини.

Ющенко заявив про свої президентські амбіції тоді, коли доба Леоніда Кучми добігала кінця. На користь Ющенка працювала його реформаторська діяльність і на посаді прем’єра, і на посаді голови Національного банку України.

–

Я прийшов на посаду голови уряду тоді, коли ви усі отримували зарплати у мільйонах купонокарбованців… коли був бартер… коли нічим було платити пенсії… я поламав цю систему… — каже третій президент. #3, серпень 2017

27


Кучма здійснив у країні контроверсійну, але потужну капіталістичну революцію в економіці та значною мірою українізував гуманітарну сферу. Цього виявилося достатнім, аби в Україні виник «середній клас» нового ґатунку — люди, у чиєму середовищі доступ до Інтернету, стажування у США та причетність до світових мистецьких подій чудово та спокійно кореспондували із носінням вишитої української сорочки та зацікавленістю українською етнографією та українською історією. Ці люди хотіли іншої країни — пострадянський, м’яко-авторитарний стиль Леоніда Кучми їх вже не влаштовував. Вони хотіли їздити до Європи без віз. Путінська Росія зовсім не вабила їх і не виглядала у їхніх очах землею обітованою. Вони не складали більшості в Україні-2004, вони були політичною меншиною, але меншиною пасіонарною та рішучою. І саме вони побачили у банкірі, закоханому у гетьманські та трипільські старожитності, свого президента. Саме завдяки цим людям Ющенко переміг — їхнє стояння на морозному Майдані, їхня рішучість та затятість, помножені на те, що Кучма стомився від влади й на те, що ахметовський клан ще не призвичаївся «бикувати» по-дорослому за межами Донбасу, зробили Віктора Андрійовича третім президентом незалежної України.

28

#3, серпень 2017

У ньому дуже швидко розчарувалися. Ті, що стояли на Майдані хотіли дива — хотіли зараз, тут і бажано негайно. Диво ж не поспішало до України і в цьому звинуватили Ющенка. Його делікатність почали вважати слабкістю, його витримку — нерішучістю, а захоплення українською старовиною — непотрібною панською примхою. Від народного обожнювання до народного гудіння був не крок, а півкроку — навіть вшановування жертв Голодомору, яке за Ющенка стало державним заходом, перетворилося на об’єкт цинічних та доволі-таки бридких жартів. Хоча президент Ющенко чудово усвідомлював усі виклики, які стоять перед Україною. Насамперед геополітичні —

–

Такого сусідства як у нас немає ні в кого у Європі… Історія наших відносин із сусідами є надто непростою та надто кривавою… Я колись радив президенту Росії, аби краще зрозуміти історію України, подивитися фільм Єжи Гофмана «Вогнем та мечем»… Дві серії… У першій серії українці ріжуть поляків, у другій — поляки ріжуть українців… Кров рікою тече...


Зараз заведено казати, що Ющенко був слабким президентом та слабким політиком. Втім, у 2007 році він розігнав Верховну Раду через те, що парламент поступово, але невідворотно перетворювався на смертоносний для України альянс донецьких бандитів з представниками лівих партій. Розігнав, вже не маючи відповідних повноважень. Подібний волюнтаристський крок здивував колишніх прихильників та приголомшив опонентів. Україна вдруге від 2004 року опинилася на межі серйозного громадянського конфлікту. Донецький клан та ліві партії спробували зорганізувати власний Майдан, але він вийшов, на диво, неоковирним та вторинним — як з рештою й усе, що походить від ресентименту. У столичному середмісті спалахували бійки між людьми різних політичних уподобань. На Київ йшли внутрішні війська, які той такий «слабкий» президент вивів з-під командування МВС та перепідпорядкував безпосередньо собі. Втім, тоді до крові не дійшло. У ніч на Трійцю-2007 відбулися перемовини між Ющенком — з одного боку, та Олександром Морозом (від лівих) й Віктором Януковичем (від донецького клану) — з іншого. Вони про щось домовились. Донецько-комуністичний Май-

дан розбігся по домівках. Внутрішні війська повернулися до казарм. Злі язики та зарозумілі політологи полюбляють казати, що саме тієї ночі було прийнято рішення про те, що Ющенко передасть владу Януковичу, що, зрештою, й сталося у 2010. 5 років правління третього президента більшість українців люблять згадувати як відверто змарнований час, забуваючи про повернення історичної пам’яті, про відзначення найсумніших та найтрагічніших подій на державному рівні (вперше за всю історію незалежної України) та, зрештою, про створення в Україні банківсько-кредитної системи європейського зразка. Так, звісно, було декілька гучних провалів — передусім у зовнішній політиці. У внутрішній політиці — надто багато людей судили президента за те, що він не пресує лівих та донецьких, нічого при цьому не роблячи зі свого боку. Хай там як, але української України (вибачте за тавтологію) за третього президента побільшало. Саме ця українська Україна, яка закінчувала школи та вступала до вишів між 2005 та 2010 роками перетворилася на головну бойову силу другого майдану та першої україно-російської війни у двадцять першому столітті… #3, серпень 2017

29


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

з 2014

ПОРОШЕНКО Петро Олексійович

П’ятому президенту України довелося очолити державу у найскладніший період новітньої історії. Фактично, під час війни — під час великої, кривавої та більш ніж жорстокої війни, коли на кону є і буде не лише територіальна цілісність України, але й самий факт існування нашої держави на політичній карті світу. Обранню Петра Порошенка на президентську посаду передувала ціла низка драматичних подій, зокрема «революція гідності» та так звана «російська весна». Перша подія стосується відсторонення від влади донецького клану та суттєвої геополітичної переорієнтації України, починаючи від 2010 року. Друга — вводу військ Російської Федерації на українську територію та окупації кримського півострова й часткової окупації Донецької та Луганської областей. Під час «революції гідності» майбутній президент не перебував у самому центрі великої смути. Звісно ж, якщо не рахувати драматичних подій грудня 2013 року, коли розлючений натовп намагався прорвати кордони спецпризначенців біля будівлі Адміністрації Президента України. Порошенко марно заспокоював натовп і трохи що не став жертвою цього натовпу. Менше ніж за рік він стане Президентом України та Верховним Головнокомандувачем її Збройних Сил, а молоді люди, яких він марно намагався вгамувати – бійцями добровольчих батальйонів ЗСУ. Фактично його підлеглими. Історія любить жарти на межі «чорного гумору». Особливо вітчизняна. Дострокові президентські вибори-2014 проводилися не в останню чергу задля того, аби ЄС та США мали привід казати про легітимну владу у Києві. Порошенко виграв ці вибори за один тур — втім, мало хто бачив у ньому народного месію, на кшталт Ющенка, або ж антинародного антихриста — на кшталт Януковича. Українців, переважно, цікавило те, чи продасть він свій бізнес, чи зупинить падіння гривні, чи дійдуть під його проводом ЗСУ

до східного кордону. Від Порошенка ніхто не чекав жодного дива. У серпні 2014 російські війська збільшили свою присутність на українському сході — збільшили рівно настільки, аби замкнути добровольчі батальйони у пекельному котлі під Іловайськом та проковтнути частину азовського узбережжя. Наступ української армії, який почався поверненням північної Луганщини та східної Донеччини, зупинився. Війна перейшла на свою окопну стадію. Ця стадія триває й до сьогодні. Проте, у серпні 2014 здавався ймовірним прорив російської армії до Дніпра. Цього не сталося. Дипломат за освітою, п’ятий президент надав перевагу дипломатичним засобам тиску на РФ. Вони спрацювали — але спрацювали лише у поєднанні з тією тактикою жорсткої оборони, яка мала б виснажити ворога. Ця тактика вартувала нам ще одного котла, обстріляного Маріуполя та трагедії у донецькому аеропорту, але лінія фронту у 2016 році все ж таки стабілізувалася. Зрештою, Президент і зараз вважає, що обрана ним система тиску на РФ була правильною:

–

Ми сподіваємося на подальше посилення провідної ролі Європейського Союзу у процесі мирного врегулювання ситуації на Донбасі і підтримку міжнародних ініціатив України з деокупації Криму... Маю надію, що колись ми проведемо наступні саміти Україна-ЄС — дозвольте мені висловити це припущення — в Донецьку і в Ялті. Я би все можливе для цього зробив…*

У зовнішній політиці Порошенко із майже фанатичною впертістю, тією, яка, зазвичай, ігнорує об’єктивну реальність, проводив радикальний євроінтеграційний курс. Над цією

*https://www.5.ua/polityka/poroshenko-maiu-nadiiu-shcho-nastupnisamity-ukrainayes-budut-provedeni-v-donetsku-i-yalti-150152.html

31


впертістю прийнято було сміятися та — так само — прийнято було глузувати з президентських заяв. Над цими веселунами, над пащекунами, врешті решт, посміявся сам Порошенко — після проголошення омріяного безвізу з Євросоюзом, під час урочистого концерту, цитуючи російськомовного шотландця Лермонтова. Спільну мову з Дональдом Трампом, новим президентом США, також було знайдено. Принаймні сам Президент відгукувався про свій візит до США та про перемовини з Трампом наступним чином:

–

32

Якщо говорити про головні мої враження від візиту в США і від зустрічі з Президентом Трампом — ключова його позиція — не давати поради, а він чітко питав: «Петро, чим тобі допомогти?». Це позиція справжнього партнера, справжнього друга України… Що стосується рукостискання — це було рукостискання партнерів. І загальна атмосфера, яка починається з рукостискання, була дуже дружня, дуже партнерська, #3, серпень 2017

дуже надійна і я почувався дуже комфортно…** У внутрішній політиці, воістину, «з журбою радість обнялась». Падіння гривні вдалося призупинити, але на тій позначці, яка у 2013 році видавалася б страшним сном. Втім, Президент є налаштованим майже оптимістично щодо майбутнього національної валюти:

–

Ми можемо говорити, що в поточній ситуації стабільності гривні нічого не загрожує. І позиція щодо золотовалютних резервів, і позиція щодо можливих запозичень є такою, що дозволяє контролювати ситуацію.***

Також, від 2016 року почалося повільне, але жорстке згортання того постреволюційного «свята непослуху», яке буйно та карнавально обпекло 2014 та 2015 роки. Держава дала чітко зрозуміти, що революційно-майданівський безлад не пасує військовому часу, **http://ua.korrespondent.net/ukraine/3864978-poroshenkona-zustrichi-tramp-pytav-chym-dopomohty ***http://news.financ.ua/ua/news/-/279475/poroshenkogryvni-ne-zagrozhuye-devalvatsiya


роблячи інколи подібне роз’яснення доволі-таки жорстко. Окремо слід відзначити ще дві тенденції, які характеризують правління п’ятого президента та які йдуть пліч-о-пліч із тим приборканням норовливих, про яке йшлося вище. Перша — це українізація та декомунізація, які за три роки імплементувалися наполегливіше, аніж за п’ять ющенківських літ. Їм однозначно сприяє війна на Донбасі та осатаніла московська українофагія, але знищені пам’ятники тим, хто потопив у крові УНР, вишиванки як загальнонаціональний дрес-код та Камянське, замість незграбного Дніпродзержинська, й Горішні Плавні, замість безликого Комсомольська — все це відбулося під омофором, власне, п’ятого президента, який саме так прокоментував цей ідеологічний тренд:

–

Ви лише уявіть, як же було засмічено Україну цим радянськоросійським ідеологічним мотлохом! Навіть при таких темпах демонтажу в країні ще й досі залишається до тисячі монументів кривавому Іллічу…. Імена катів з карти України — геть, це не обговорюється. А от яку назву обрати собі на майбутнє —

хай громади вирішують самі… Єдине застереження — не повертатися до імперських найменувань. Я не дозволю, щоби карту України знову заплямували новоросійськими топонімами! Ми маємо завершити декомунізацію, тому що це питання є питанням національної безпеки. Рівно як і нашої відповідальності на майбутнє, і морального обов’язку перед мільйонами і мільйонами українців, винищених більшовизмом.**** Друга тенденція менш очевидна та ще не надто сильно кидається у вічі. Йдеться про те, що у державі поволі з’являється власна ідеологія. Після багатовекторності 1990-их років, після того, як країну фактично роздирало між помаранчевими та біло-синіми полюсами політичної сили, нарешті з’явилася концепція «Єдиної Країни», у якої є, власне, орієнтир, вже означений наданням нам безвізу. Йдеться про поступове, але неухильне входження нашої держави до Західної Цивілізації. Але це вже тенденція на найближче майбутнє…

****https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2017337-porosenko-prodekomunizaciu-perejmenuvatisa-maut-vsi-krapka.html

33


БЛАГОДІЙНА УКРАЇНА

Перша леді країни — не просто дружина президента. Це відповідальний пост і клопітка праця. У нашому законодавстві не передбачені їхні обов’язки. Проте, за традицією, саме перші леді опікуються знедоленими, яким найбільше потрібна допомога і увага. У цьому українські дружини президентів не поступаються своїм західним колежанкам.


БЛАГОДІЙНА УКРАЇНА

Антоніна Кравчук Вона стала першою леді незалежної України у той час, коли благодійність ще не встигла пустити надто глибоке коріння. Втім, саме вона підготувала Україну до того, що президента незалежної держави має супроводжувати перша леді. Університетський викладач, кандидат економічних наук, пані Антоніна долучилася до створення відомого проекту в освітній галузі. Саме за її активного сприяння було започатковано видавничий дім «Персонал» при одному з перших недержавних навчальних закладів — Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП). І саме завдяки їй академія стала чи не єдиним вищим навчальним закладом у нашій країні, де студенти мали підручники майже з усіх дисциплін. Їх видавали безпосередньо у самій академії.

Людмила Кучма Якщо благодійність на початку 1990-их ще не стала трендом для вітчизняної політичної еліти, то у другій половині 1990их ситуація змінилася. Людмила Кучма, дружина другого президента, активно займалася благодійними проектами. Лише перелік посад у різних доброчинних організаціях, які очолювала пані Людмила, не може не вражати. Адже перша леді нашої держави 1994-2004 років була і почесним президентом Фонду Матері та Дитини, головою опікунської ради Фонду «Надії та Добра», підтримувала параолімпійську збірну України. Була спеціальним послом ЮНЕСКО щодо сприяння молодим талантам. Попри неоднозначне ставлення до Леоніда Кучми та його близького оточення, маємо зізнатися, що благодійна діяльність пані Людмили не викликала жодного негативного резонансу.

#3, серпень 2017

37


БЛАГОДІЙНА УКРАЇНА

Катерина Ющенко Дружина Віктора Ющенка, на той час найбільш прозахідного українського державного очільника, народилася у США. Не дивно, що вона активно долучалася до різноманітних благодійних проектів. Навіть найзапекліші критики не ставили під сумнів її внесок у створення музею Голодомору. Також не варто забувати, що саме Катерина Ющенко була ініціатором грошової допомоги багатодітним матерям. Принаймні її благодійний фонд «Україна 3000» працює й досі, надаючи допомогу багатодітним родинам та тяжко хворим дітям. В інтерв’ю вітчизняним ЗМІ Катерина Ющенко зазначила:

«…продовжуємо ті програми та напрями, які визначили для себе — дитяча медицина, освіта, культура. У нас працює велика всеукраїнська програма допомоги дитячим медичним закладам «Від лікарні до лікарні». Фонд разом з партнерами передав до дитячих лікарень багато сучасного медичного обладнання на загальну суму більш ніж 50 мільйонів доларів. Понад 120 дитячих лікарів з усієї України пройшли стажування у провідних американських та європейських клініках, десяткам дитячих лікарень ми знайшли надійних партнерів за кордоном для обміну досвідом, співпраці, комунікацій»*.

38

*http://www.umoloda.kiev.ua/number/3041/188/102941/


Марина Порошенко Дружина нинішнього українського лідера Марина Порошенко, лікар-кардіолог та кандидат медичних наук, дочка заступника Міністра охорони здоров’я УРСР, звісно ж, не могла не займатися благодійністю, передусім у медичній сфері. Неодноразово у медіа повідомляли про заходи для дітей з особливими потребами, які проводила перша леді у межах діяльності благодійного фонду Петра Порошенка. Також пані Марина ініціювала численні акції щодо допомоги дітям з онкологічними захворюваннями. Втім, найвідоміша благодійна акція Марини Порошенко не була на пряму пов’язана із медициною. У 2016 році особливого розголосу набула історія з Романом Кисляком зі Львова. Хлопця, хворого на ДЦП, вигнали з одного з львівських ресторанів. Марина Порошенко заступилася за нього:

«…Я повністю підтримую хвилю обурення українців щодо ситуації, яка сталася з хворим на ДЦП Романом Кисляком. Твердо переконана, що подібний вчинок стосовно людини з інвалідністю – це, як мінімум, безбожно»**. Тоді перша леді запросила Романа на каву. Багато хто її підтримав. Так пані Марина хотіла привернути більше суспільної уваги до проблем людей з особливими потребами.

Як бачимо, дотичність дружин українських президентів до благодійності має достатньо цікаву історію. Сподіваємося, що наші перші леді реалізуватимуть свої людські чесноти у допомозі тим, хто цього потребує. А благодійність керівництва країни стане тривалою та доброю традицією в оновленій європейській Україні. **http://nv.ua/ukr/ukraine/events/marina-poroshenko-zaprosila-vipiti-kaviinvalida-z-dtsp-jakogo-vignali-z-kafe-u-lvovi-96675.html

39


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

НАМ ЗАЛИШИЛОСЯ 14 РОКІВ ІЗ СОРОКА БІБЛІЙНИХ. ТОДІ ВИЙДЕМО З ПУСТЕЛІ 24 серпня Україна святкує День Незалежності. Для кожного українця це особлива дата. Ми почали другу чверть століття як суверенна держава. Нам є чим пишатися і чим ділитися зі світом. Власною кров’ю боронимо не лише свою державність, а й демократичні цінності всього людства. Про те, чого українці досягли та куди йде наша нація Fashionable Diplomacy розказали ті, хто щодня творить нову Україну.


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

Сергій ПРОСКУРНЯ,

український театральний режисер, продюсер: Багато про що можна говорити за 26 років. Українська культура має досягнення. Перше — відсутність цензури. Режисерам та драматургам не треба вимучувати метафори. Театр перестав бути Езоповим. Зараз маємо театральний бум, пов’язаний із дуже ефективною співтворчістю драматургів і режисерів. Це час не тільки зміни ментальності. А й зміни канонів. Саме це відкрило шлюзи й в українську культуру влилася сучасність. До незалежності ми існували в симуляторі сучасності. Тому це час бурхливого кипіння вулкану, який тримали закритим. Кришку відкрили й от пішла неймовірна енергія у майбутнє. Ще вкрай позитивний факт — прийняття закону про український культурний фонд. Він дає механізми для реалізації всім у полі культури та мистецтва. Всі розвинені країни це пройшли. Нам залишилося 14 років із сорока біблійних. Тоді вийдемо з пустелі.

Марина КІНАХ, журналіст, почесний президент громадської організації «Культура і Всесвіт-2000»: За роки незалежності ми зробили квантовий стрибок в українській культурі. Почали знімати справжнє якісне вітчизняне кіно. В Україні проходять кінофестивалі. У нас маса цікавих акторів. Їхній талант цінують за кордоном. Коли на виставі у Відні дивлюся «Лускунчика», а мені кажуть, що танцює провідна балерина з України, або коли у «Ла Скала» співає Анжеліна Швачка чи Вікторія Лук’янець — мене переповнює гордість. Це престиж для України. Ці артисти прославляють нашу державу. Проте, я вірю — прийде час, коли вони будуть сяяти в палаці «Україна», в Оперному театрі, в усіх театрах нашої країни. Мрію, щоб вони мали можливість розвивати свій талант вдома. Хочу дожити до того часу, коли обдаровані діти будуть потрібні нашій країні. Дуже хочеться, щоб вони мали можливість навчатися безкоштовно і розвиватися в музиці та співах. Заради їхньої радості та сміху варто жити. Це і має бути основою дипломатії для всіх політиків і керівників держав.

#3, серпень 2017

41


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

Ольга РЕДЗЮК, засновник тренінгової компанії «Olerom», організатор наймасштабнішого в Україні та Східній Європі бізнес-форуму OLEROM FORUM 1: У нас багато обдарованої молоді. Без сумніву, сьогодні можу сказати: Україна зробила ривок в освіті. Навчатися стало модно і престижно. Знання відкривають шлях до успіху. Бо коли ти сильний менеджер, чудовий лікар, фаховий вчитель чи висококласний програміст, то з легкістю можеш реалізувати свій потенціал на Батьківщині. А наша місія — допомогти у цьому. Саме тому, у рамках нашого проекту, ми щороку привозимо до України людей світового масштабу — Роберта Кійосакі, Ніка Вуйчича, Річарда Бренсона. Цьогоріч чекаємо на зустріч із не менш легендарним Стівом Возняком. Для чого це робимо? Щоб принести в Україну нову філософію. Крім того, це дає кожному мотивацію та установку до дії: я можу і буду змінювати та змінюватися. Так відбувається ланцюгова реакція і ми бачимо ці перетворення. Ставку варто робити на освіту і вкладати в неї гроші та зусилля. Дуже добре, що наш бізнес це розуміє. Адже це розвиток економіки та достойне життя майбутніх поколінь.

Петро АВРАМЕНКО, режисер Житомирського обласного музичнодраматичного театру ім. Івана Кочерги: Чому живу і працюю в Україні? Причина одна: любити своє і творити для своїх. За кордоном — добре, але вдома — краще, миліше! Там можна заробляти, але творити — тільки тут. Українці за чверть століття самостійності багато досягли. Мистецтво знаходиться на серйозних позиціях. Достатньо познайомитися з виставами, які презентують на театральних фестивалях, відвідати книжкові ярмарки у Львові, прочитати антології сучасної української прози, поезії, драми, щоб зрозуміти — нам сьогодні є чим пишатися. Наша культура унікальна і самобутня. За вкрай несприятливих економічних, соціальних, політичних умов вона продовжує нести людям світло. Вона живе і розвивається, знаходить шляхи для творення мистецтва. Відкриває, тим самим, дороги мистецтву дня прийдешнього. Своє місце у світовій культурі ми вже маємо. І давно. Зможемо його втримати, якщо зуміємо вберегти власну неповторність та ідентичність. Прекрасне завжди є природним, не знає кордонів, не підвладне часу. І в Україні нам вдається це зберегти.

42

#3, серпень 2017


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

Тетяна ЧЕРЕП-ПЕРОГАНИЧ, українська поетеса, прозаїк і журналістка:

Ми стали кращими. Сьогодні в літературу прийшло багато прекрасних молодих авторів. Молодь пише так, що можемо з цими книгами виходити на світовий рівень. Нові імена відкриває «Коронація слова». Де б я не проводила презентації — чи в Одесі, чи у Львові, чи в Чернігові – люди приходять. Значить цікаво. Значить є попит на рідне слово. Тішить те, що все більше з’являється саме україномовної художньої та фахової літератури. От не стало у нас концертів російських виконавців. І що змінилося? Ми відкрили наших артистів. Так само збираються зали. Продаються квитки. І в літературі так. Українці свідомо підтримують саме свої книги. Ми — нація, народ, а не чийсь менший брат. Треба прагнути того, щоб нас вважали рівними, достойними. А не залежними від когось.

УКРАЇНА — СИЛЬНА ДЕРЖАВА Наші громадяни доводять це щодня — на підприємствах, у школах, лікарнях, на фронті. Маємо снагу йти вперед. Ці кроки робимо не певно, але мета чітка — ми європейська нація. Для перемоги нам треба ще трохи віри світу в нас. І нам все вдасться.


ТУРИСТИЧНА УКРАЇНА


ТУРИСТИЧНА УКРАЇНА

У нас можна побачити те, про що європейці читали в книжках Україна — унікальна держава з надзвичайною природою та древньою історією. Чому наші дива цікаві світу — Fashionable Diplomacy розповів Микола Томенко. Він заснував загальнонаціональний проект «Сім чудес України». Як виникла ідея проекту? — Хотів показати українцям все унікальне, найвизначніше і найкрасивіше в країні. Зрозумів — більшість громадян не знають, де в нас такі місця. Але й іноземцям мало що відомо про нашу державу. Тому ідея була — максимально відкрити Україну для себе та світу.

У списку чудес невипадкові об’єкти. Як туди потрапляють кращі з кращих? — Ми беремо об’єкти з кожного регіону. Далі кілька етапів загальнонаціонального голосування. Потім сотня експертів обирає сім чудес. Наші експерти – лідери в різних галузях. Люди, які рухають країну вперед. Кожний проект стараємося удосконалювати. Зараз відбираємо найвизначніші історичні міста та містечка. Попереду голосування.

Що це вам дає? — Я й сам вивчаю Україну. Завжди хотів сформувати позитивний імідж держави тут і за кордоном. Що нас сьогодні може показати? Культура, історія, архітектура, природа, цікаві проекти. Нас сприймають як молоду країну. Але це не так. Ми — давня держава. Просто відновлена, бо незалежні повністю стали лише чверть століття. Зараз це треба пояснити Європі. І самим усвідомити.

Проект «Сім чудес України» має кілька напрямків. Який найуспішніший? — Кожен по-своєму вдалий. А як на мене — «Сім природних чудес». Фільми про них використовують у школах. Природа в Україні унікальна. Ми знайшли багато несподіваного. Відкрили родзинки і для іноземців, і для українців. «Сім історичних чудес» були важливі для деміфологізації. Ми брали такі об’єкти як Херсонес. Він неподалік Севастополя, який чомусь називають «город русских моряков». Але Росія до нього почала щось мати у другій половині 19 століття, а до того це були грецька культура, генуезька. Англійці туди багато вклали. Такі проекти дають можливість руйнувати пропагандистські міфи про історію України. Намагаємося у доступній формі розказати правду.

Які з чудес найбільше захоплюють вас? — У чому наша унікальність? Маємо все — від пустелі до печер. Хоч зараз можна знімати фільми у каньйонах на Подільських товтрах. Нам вдалося зробити заповідним Бузький Гард. Там розвивається туристична інфраструктура. Звідусіль туди їдуть займатися рафтингом. Відкриттям для мене стали Олешківські піски. #3, серпень 2017

47


ТУРИСТИЧНА УКРАЇНА Недооціненою вважаю Білгород-Дністровську фортецю. Вона ж Аккерманська. А ще Хотинську. І Качанівський палац. Більше треба говорити про Луцький замок. Він був столицею Європи у свій час. Тому ми не йдемо у Європу, а повертаємося. А ще у нас на півдні у 19 столітті був центр європейської торгівлі. У ті часи у місто Бердянськ інвестували бельгійці. Схід України — Донецьк — фактично заснували британці. Відомий підприємець Юз із англійського Уельсу видобував там метал. Це вже потім почалася радянська історія. Якби нам вдалося у свій час правильно показати становлення Криму чи Донецька, багато стереотипів були б зняті. Бо зараз виглядає так: там ніхто не жив. Була пустеля. Прийшли росіяни і завирувало життя. Але це не відповідає дійсності.

Де маємо невикористаний потенціал? — Величезний потенціал — сільський зелений туризм. То ж цікаво пожити у селі в старій хаті, спробувати їжу, побачити культуру і традиції. Це наш етнос.

Чим Україна цікава для європейців? Чому сюди варто їхати? — Попри тиск і нищення, унікальність держави збереглася. Це незаймана природа, де можна відчути характер. Це давнє українське село і одна з найрозумніших кухонь світу. У нас є ритуал, магія, філософія у приготуванні їжі. Ніде немає такого. А ще обряди, пісні. У нас збереглася і стара Європа і древня Україна. Те, про що європейці читали в книжках – у нас можна побачити. Бесіду вела Аліна АРХИПОВА

Світлана Подлєсна, президент Міжнародного Бізнес Об’єднання: «Україна цікава світу. Це вкотре доводять наші проекти з міжнародної співпраці у галузі туризму. Торік ми представляли нашу державу на Міжнародній виставці ЕКСПО 2016 в місті Анталія, Туреччина. Участь брали 59 країн. І з упевненістю можу сказати — уваги саме до України було дуже багато. Іноземцям цікаво як ми живемо, що вирощуємо, які маємо природні ресурси. Ще один не менш вагомий проект – зустріч мерів українських міст із турецькими главами муніципалітетів. Наші делегації презентували свої міста, туристичні об’єкти та природні дива краю. І, насправді, після цього почався потік туристів із Туреччини на Західну Україну. Наступний етап — ми презентуватимемо наші міста тамтешнім туроператорам. І я переконана, у нас буде ще більше гостей з Туреччини. У планах така ж співпраця із Болгарією та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Ми показуємо нашу країну і запрошуємо до себе. Безперечно, ще є над чим працювати. Але вже сьогодні Україна відкриває свій туристичний потенціал. А це також розвиток економіки, залучення інвестицій та рух країни вперед».

48

#3, серпень 2017


ТУРИСТИЧНА УКРАЇНА

Сім природних чудес України Регіонально-ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя»

Одна з найдавніших ділянок суші Євразії. Вона не поринала у морські глибини протягом 60 мільйонів років. Парк займає долину річки Південний Буг у шести районах Миколаївської області. Гранітні скелі місцями сягають 40–50 метрів заввишки.

Національний природний парк «Подільські Товтри»

Розташований на Хмельниччині. Товтри — це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговій лінії. Аналогів у світі немає, але подібні за геологічними структурами скелясті гряди є у Великобританії та США. Скелясті дугоподібні гряди сягають в середньому 400 метрів над рівнем моря. Це найбільший парк в Україні. З 13 липня 2017 року він входить у світову спадщину ЮНЕСКО як один з масивів Букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини. #3, серпень 2017

49


ТУРИСТИЧНА УКРАЇНА

Дністровський каньйон

Простягся на 250 кілометрів по річці Дністер у Вінницькій, Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій областях. На його території близько 100 пам’яток живої та неживої природи світового значення. Тут збереглися унікальні еталони відслонень гірських порід. Це пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає. У них знаходять давні скам’янілі рештки флори та фауни, яким близько 500 мільйонів років.

Національний біосферний заповідник «Асканія-Нова»

Розташований на Херсонщині. Це єдина в Європі ділянка степу, якого ніколи не торкався плуг. Заповідник заснували у 1898 році. Нині його площа понад 11 054 га. Він найбільший на континенті. Тут мешкають бізони, сайгаки, лані, коні Пржевальського, туркменські кулани, благородні олені, кафрські буйволи. Також є антилопи канна, гну та нільгау, зебри та гаяли.

50

#3, серпень 2017


ТУРИСТИЧНА УКРАЇНА

Мармурова печера

Знаходиться на плато гірського масиву Чатир-Даг. Нині це територія окупованого Криму. За оцінкою відомих спелеологів, вона належить до п’ятірки найкрасивіших обладнаних печер планети. Вхід до неї знаходиться на висоті 920 метрів над рівнем моря. Довжина обладнаних екскурсійних маршрутів складає понад 1,5 км.

Озеро «Світязь»

Найбільше та найглибше озеро природного походження в Україні. Знаходиться у Волинській області. Площа озера становить 2622 га, максимальна глибина — 58,4 метра. Входить до Шацького національного природного парку. Озерна вода має цілющі властивості. Адже у своєму складі вона містить срібло, йод і гліцерин. А шкіра після купань стає відчутно еластичнішою.

Озеро «Синевир»

Є найбільшим і найглибшим високогірним озером України. Розташоване на висоті 989 м над рівнем моря в Закарпатській області. Озеро утворилося у післяльодовиковий період близько 10 тисяч років тому. Народна назва Синевиру — Морське око. Середня площа водного плеса становить 4–5 га, максимальна глибина сягає 19–22 метрів. Тут водиться три види форелі — озерна, райдужна та струмкова. #3, серпень 2017

51


СТИЛЬНА УКРАЇНА

Екскурсія Україною по подіуму як місія fashion дипломатії Який зміст має фраза: «Краса врятує світ»? Якою б фігуральною вона не здавалась, щиро вірю, що Достоєвський мав рацію. Вона врятує, якщо буде об’єднуючою та яскравою силою в боротьбі за цей світ. Як творчим людям захистити свою країну? Як привернути увагу світу до нашої багатостраждальної Батьківщини, щоб її образ викликав не тільки жалість, а повагу? Як пробудити почуття, викликати подив, захоплення і головне — бажання захистити Україну через образ тендітної дівчини, якій загрожує небезпека? Багато людей сприймають інформацію через готові образи. Тому комплексне створення картини сильної єдиної краї-

ни, згуртованої культурою і духом, швидше приверне увагу, ніж часом малопереконливі слова або дії політиків і дипломатів. Цікавий прецедент зв’язку моди і політики, коли з’явиться можливість через культуру суспільства виносити потоки представленої інформації на інші рівні свідомості. Унікальною ідеєю здалося представити світові цілу країну на подіумі. Так народилася ідея створення загальної колекції «Найулюбленіша» від дизайнерів з різних регіонів України, в якій би втілилася ідея єдності України та її високий потенціал. Реалізація проекту мала комп-


лексний підхід: створення фільму про красу регіонів України, музичний супровід на декількох мовах і глибинна мудрість в деталях одягу, завдяки вивченню регіону і пошуку найцікавіших особливостей крою. Завданням було — в елементах старовинного одягу знайти сучасні тренди, здатні здивувати світ і зробити його красивішим. Так показ «Найулюбленішої» з успіхом пройшов у Нью-Йорку, в Торонто, Тунісі, в аеропортах Бориспіль та на злітному полі аеропорту Київ, в Одесі, Дніпропетровську і Харкові. За 40 хвилин показу іноземці можуть зрозуміти, наскільки красива і різна Україна, це ніби екскурсія країною по подіуму! Культурно-дипломатичні стосунки в рамках проекту «Національного партнерства в легкій промисловості України «Fashion Globus Ukraine» вже познайомили українську культуру із рядом країн — Італією, Канадою, Словаччиною, США, ОАЄ, Індонезією, Тунісом. Так за три роки існування проекту було створено немало і в економічному сенсі. «Fashion

Globus Ukraine» є членом Ради експортерів та інвесторів при МЗС України. А співпраця кадрової дипломатії та народної взагалі безцінна! Так, як приклад, 30 листопада 2016 у Вашингтоні відбувся культурний вечір з демонстрацією колекцій найвідоміших українських дизайнерів Роксолани Богуцької, Олени Даць, Голди Виноградської, Олени Серебрової, Людмили Бушинської та Оксани Полонець. Серед запрошених були сенатори та політики вищого ешелону США. Високе сприйняття України цього вечора дозволило провести один із важливих для України законопроектів до Сенату США. Голда Виноградська, Голова національного партнерства в легкій промисловості України Fashion Globus Ukraine

Тож через шлях краси, мудрості та щирого бажання змінити світ на найкраще можна отримати те, що здається неможливим. Це і є справжня Дипломатія!

#3, серпень 2017

53


äĆüąĀā ÜLĄ

Україна, м Київ, вул. Тимірязєвська, 64

voleeyu.com


КОРИСНО

ПО УКРАЇНІ ТА СВІТУ: «ІНТЕРТОН» — ПЕРЕВІЗНИК, ЯКОМУ ДОВІРЯЮТЬ


Успіх у сучасному світі неможливо уявити без швидкості. Відпочинок — без бажаного комфорту. В Україні вирішити такі питання допомагає «Інтертон». Це перша вітчизняна компанія, яка надає послуги із перевезення пасажирів. Серед постійних замовників дипломатичні посольства, відомі підприємства, зірки шоу-бізнесу. Про особливості роботи розповідає генеральний директор «Інтертону» Оксана Колобова.


КОРИСНО

Ви працюєте на ринку з 1991 року. Фактично заснували компанію з початком незалежності. Як виникла ідея? — Компанію заснував мій батько Віктор Іванович. Можна сказати, що «Інтертон» його друге дитя. Тато все життя працював у сфері транспорту. Коли Україна стала незалежною, вирішив створити власний бізнес. Наша компанія стала першою на ринку транспортних послуг. На той час було нелегко оформити документи та знайти машини. У автопарку були «волги» й «жигулі». Перша іномарка – «шевроле». Тоді такі можна було побачити у кіно. Пізніше завозили американські машини. Почали співпрацювати з посольствами. Нам приємно, що посольство Сполучених Штатів наші найдавніші клієнти. Постійними замовниками стали бізнесмени та приватні компанії. За два роки отримали міжнародну ліцензію.

Як вдавалося у буремні 90-ті втриматися на плаву? — Батько сам відбирав і навчав водіїв. Головні критерії в нього були — порядність і професіоналізм. Він знав якого рівня сервіс має бути і старався йти на випередження. У нас було власне СТО. За потреби ремонтували свої автівки. Тато завжди казав: «Треба

58

#3, серпень 2017

працювати так, щоб було не страшно ходити вулицею та не соромно перед людьми». Батька вже немає. Але саме на його принципах все побудовано.

А сьогодні які вимоги до водіїв? — Як у фільмі «Перевізник». Бачили? Жартую. Це мають бути професіонали. Головне завдання — довезти клієнта безпечно та комфортно. Також ціную людські чесноти – порядність, чемність, вихованість. У кожного замовника свої вимоги. Часто буває так, що водій не повинен розмовляти у дорозі. Його професіоналізм говорить за нього. Трапляються різні ситуації — купити хліба клієнту чи під час телефонної розмови вийти з автомобіля. Водій має реагувати на все.

У вас є конкуренти? — На ринку з’являються нові компанії. Але наші клієнти залишаються з нами. Вони знають який сервіс отримають. Ми оновили парк. Сьогодні у нас автомобілі бізнес-класу. Водії досвідчені. Працюють на високому рівні. Клієнти цінують їхню працю.

Які ще маєте переваги? — На нас працює авторитет компанії, досвід, якість послуг, конкурентна ціна. Ми не таксі. Пропонуємо автопослуги на замовлення. Тому підхід до кожного замовника особливий.


КОРИСНО

Надаємо послуги поїздок по всій країні. Це може бути на кілька днів з Києва в Одесу чи на Закарпаття. У нас є міжнародна ліцензія. Тому можемо відвезти нашого клієнта у будь-яку країну Європи.

Що цікавить замовників у першу чергу? — Комфортний автомобіль. І щоб ціна відповідала якості. Більшості наших клієнтів не потрібна охорона. Безпека передбачає якість машини, технічний стан. Також важливе місце займає обслуговування. Коли було дуже багато замовлень, сама сідала за кермо. Замовники дивувалися, але все було добре.

З ким із відомих людей працювали? — Це конфіденційна інформація. Можу сказати, що це іноземні високопосадовці, які приїздять з візитами в Україну. Відомі артисти. А також люди з бізнесу.

Чим ще займається компанія? — Маємо ще один напрямок — туристичний. Також допомагаємо з бронюванням квитків на всі види транспорту і готелів. Послуги перекладачів і екскурсоводів надаємо як в Україні так і за кордоном.

Що вважаєте своїм найбільшим досягненням за 25 років роботи? — Я очолюю компанію лише п’ять років. Досягненням вважаю працю тата. Він у нелегкі 90-ті зміг знайти людей, об’єднати колектив, налагодити роботу із клієнтами. Я почала йому допомагати із 16 років. Мені вдалося оновити автопарк. Це було не так просто.

Розкажіть про плани на майбутнє. — Зараз надаємо повний спектр послуг іноземним гостям в Україні. У нас є всі можливості вийти на європейський та міжнародний ринки. Тому працюємо у цьому напрямку. Бесіду вела Аліна АРХИПОВА

044 235 88 92 044 234 85 17 050 384 70 08 м. Київ вул. Терещенківська, 7/13, оф 1 interton.kiev.ua #3, серпень 2017

59


ДИПЛОМАТИЧНИЙ КАЛЕНДАР

20

СЕРПНЯ

I, CULTURE ORCHESTRA. ВЕЛИКЕ ПОВЕРНЕННЯ Місце проведення: Київ Найкращий молодіжний оркестр Європи знову заграє у Києві! 104 надзвичайно талановиті музиканти з Польщі, України, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії і Молдови виступатимуть у Національній опері України під управлінням всесвітньо відомого диригента Андрія Борейко. Світове турне «I, CULTURE Orchestra» розпочнеться 13 серпня на фестивалі «Шопен і його Європа» у Варшаві, потім музиканти виступлять 19 серпня у Мінську на фестивалі „Класика під ратушею”. 20 серпня оркестр прибуде до Києва і виступить у Національній опері України о 19.00. Далі музиканти відвідають з концертним виступом Німеччину 23 серпня 2017 на фестивалі «YoungEuroClassic». Завершиться тур «I, CULTURE Orchestra» виступом в Італії 25 серпня в Доббіако на фестивалі «AltoAdige».

24

СЕРПНЯ

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ СВЯТКУВАННЯ 26-Ї РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ Місце проведення: Київ, Майдан Незалежності Святкування розпочнеться в центрі столиці на майдані Незалежності та вулиці Хрещатик. Українці зможуть спостерігати святковий парад, який розпочнеться з понесення прапору, а завершиться Парад проходженням військових підрозділів країн НАТО. Ввечері відбудеться святковий концерт за участі двох духових оркестрів — Національний Президентський оркестр та оркестр військово-повітряних сил США. Спільний проект, який налічує понад 120 музикантів духових інструментів виконають твори українських, американських та європейських композиторів. Головним номером виступу стане виконання ексклюзивної композиції Івана Тараненка — парафраз на «Алілую» Генделя та «Многая літа» Бортнянського.

27-29 СЕРПНЯ

50-ЛІТТЯ СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ Місце проведення: Львів У 2017 р. Світовий Конґрес Українців (СКУ) відзначає 50-ліття успіху в об’єднанні українських громад усього світу. Святкування 50-ліття СКУ в Україні заплановано у Львові. Офіційне відкриття «Днів української діаспори у Львові» проходитиме на площі біля пам’ятника митрополиту Андрію Шептицькому 27 серпня о 17:00. Продовжить цей вечір божественна літургія в Архикатедральному Соборі св. Юра о 18:00 та о 20:00 — на гостей чекає гала вечір у Національному університеті “Львівська політехніка”. Відкриття виставки, присвяченої 50-річчю Світового Конґресу Українців. 28 серпня з 8:30 до 17:00 — Міжнародна конференція «СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст» у Національному університеті «Львівська політехніка». Також о 18:00 відбудеться презентація видання Перемиських Архиєпархіяльних Відомостей про “Українсько-польське примирення в документах ієрархії та священства”. Закінчиться святкування 29 серпня також низкою заходів: о 10:00 — Урочиста акція “Шана героям” у Державному історико-культурному музеї-заповіднику “Личаківський цвинтар”. О 12:30 — Акція “Українці разом — майбутнє за нами” у “Саду Світового Українства”. О 13:30 – Покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку. О 16:30 — Відкриття виставки творів митців діаспори із колекції Національного музею у Львові ім. Андрія Шептицького. Та о 18:30 відбудеться урочиста академія з нагоди 50-ліття СКУ “Ремінісценції UA” у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької. #3, серпень 2017


СЕРПЕНЬ/2017 День Незалежності Республіки Бенін День заснування Швейцарської Конфедерації

1

ВТ

6

НД

День Незалежності Республіки Кот-д’Івуар

7

ПН

9

СР

День Незалежності Республіки Еквадор

17 ЧТ 19 СБ

День Святого Іштвана (короля Угорщини)

День Незалежності Киргизстану (Киргизької Республіки) День Незалежності Малайзії День Незалежності Республіки Тринідад і Тобаго

День Незалежності Ісламської Республіки Афганістан

Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму День Державного Прапора України

24 ЧТ 25 ПТ

День Незалежності Республіки Молдова

День Звільнення Республіки Корея День Незалежності Індії День Незалежності Республіки Конго Національний день Князівства Ліхтенштейн

20 НД 23 СР

День Незалежності України

День Незалежності Республіки Чад

14 ПН 15 ВТ

День Незалежності Республіки Індонезія День Незалежності Республіки Габон

Національний день Республіки Сінгапур

10 ЧТ 11 ПТ

День Незалежності Ісламської Республіки Пакистан

День Незалежності Республіки Болівія День Незалежності Ямайки

День проголошення Незалежності Східної Республіки Уругвай

27 НД 29 ВТ

День Словацького Національного Повстання у 1944 р.

31 ЧТ 63


У НАСТУПНОМУ НОМЕРІ: ЯК БУТИ З НОРМАНДСЬКИМ ФОРМАТОМ. ЧИ Є АЛЬТЕРНАТИВА МІНСЬКОМУ ПРОЦЕСУ. ЧИ ПРОГРАЄ НАША ДИПЛОМАТІЯ РОСІЙСЬКІЙ І ЯКЕ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ ПЕРЕД УКРАЇНСЬКОЮ ДИПЛОМАТІЄЮ СЬОГОДНІ. ЧИТАЙТЕ В НАСТУПНОМУ НОМЕРІ В ЕКСКЛЮЗИВНОМУ ІНТЕРВ’Ю З ВОЛОДИМИРОМ ОГРИЗКО УКРАЇНСЬКИЙ ДИПЛОМАТ, МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ (2007–2009)


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Fashion of Diplomacy #3 UKR by Fashion of Diplomacy - Модна Дипломатія - Issuu