Skip to main content

Fashion of Diplomacy #15 UKR

Page 1

«Ми були і залишаємося послідовними та надійними партнерами для наших друзів у всьому світі»

ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ Президент України


GolfStream — справжній рай серед мальовничої заміської природи


Центр зеленого туризму «GolfStream» є наймасштабнішим еко об’єктом України. Освоєння проєкту було розпочато в 2008 році. Відтоді він займає привілейоване місце в індустрії спорту і відпочинку України. Чудовий Клубний Будинок з сучасною архітектурою і різноманітними локаціями, грандіозні гольф поля світового рівня, Гольф Академія для всіх гравців, незалежно від віку та статі, дитячий оздоровчий табір, комфортні та елітні котеджі й апартаменти Golf Village. Все це — нова якість елітного відпочинку! Тут створено ідеальні умови для організації цікавого і насиченого відпочинку, проживання, навчання і гри в гольф для всієї родини.

+38 095 550 99 11 Event: +38 095 471 88 44 Golf Village: +38 095 471 77 88 Рецепція:

Україна, Київська обл., Макарівський р-н, с. Гавронщина KievGolfClub@gmail.com


СЛОВО РЕДАКТОРА: У червні ми відзначаємо два роки виходу в світ першого номера Fashion of Diplomacy. Для нас це був дуже особливий і трепетний момент. За цей час журнал переріс у масштабний проєкт. І попереду ще багато цікавого. Починається новий етап не лише у нас, а й в нашої країни. Цей період політичної турбулентності маємо витримати і пройти гідно як держава, як народ, як громадяни, як люди. Викликів багато перед усіма — і перед Президентом Володимиром Зеленським, і перед кожним з нас. Але, щоб не робили, маємо пам’ятати — у нас спільна мета – єдина і неподільна Україна. І коли ми разом, ніхто нас не здолає. З повагою — головний редактор «Fashion of Diplomacy» Анна Авраменко

«Fashion of Diplomacy» №15

Адреса редакції: м. Київ, пр-кт Степана Бандери, буд 21, оф 521.

Головний редактор — Анна Авраменко

Видавець — ТОВ «АМЕДІА КОМПАНІ»

Над номером працювали: Олег Янченко, Аліна Архипова, Наталія Затишна, Катерина Зав’ялова, Каріне Гевондян, Ольга Білоусова

Друк — ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг» Тираж — 5 000 примірників

Дизайнер — Артем Шульга

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 22712-12612Р від 30.05.2017р.

Літературні редактори — Наталіна Зелінська, Наталія Германович

Редакція журналу не несе відповідальності за стилістику та достовірність інформації, що міститься в рекламних матеріалах.

Переклад матеріалів — Аксінья Сінько

Відповідальність за достовірність фактів, власних імен несуть автори публікацій.

Фотограф — Євгеній Затишний, Юрій Бондарев Додатково фотоматеріали надані: джерело Google, www.freepik.com, www.thenounproject.com З питань розміщення реклами: +38 /044/ 228 06 48; +38 /094/ 828 06 48 info@fashion-diplomacy.com www.fashion-diplomacy.com uk.wikipedia.org/wiki/Модна_дипломатія

Думка видавництва та редакції може не збігатися з точкою зору авторів опублікованих у журналі матеріалів. Повне або часткове використання матеріалів можливе з письмової згоди редакції та з покликанням на журнал. Усі матеріали охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права».


ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ:

8

20-РІЧНИЙ ДОСВІД UDC UKRAINIAN DIAMOND CENTER Давід Бен Нун — Президент UDC UKRAINIAN DIAMOND CENTER

«СЬОГОДНІ ЕМІРАТСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВЗАЄМИНИ АКТИВНО РОЗВИВАЮТЬСЯ І СЛІД КОНСТАТУВАТИ — ДОСЯГЛИ СТРАТЕГІЧНОГО РІВНЯ». Й.В. Інж. Салем Ахмед Аль-Каабі — Надзвичайний і Повноважний Посол Об’єднаних Арабських Еміратів в Україні.

14

10 «КИЇВЩИНА — ЦЕ НАСАМПЕРЕД СТОЛИЧНИЙ РЕГІОН В ЦЕНТРІ УКРАЇНИ, ЯКИЙ ВЖЕ АПРІОРІ МАЄ ПЕВНІ ПЕРЕВАГИ ДЛЯ ІНВЕСТОРА». Олександр Покришка — Керівник офісу захисту прав інвесторів Київської області.

18

НОВИЙ ПРОГРАМНИЙ ПРОДУКТ INFI ВЖЕ В УКРАЇНІ. Герхард Фрйозе — засновник проекту INFI.

24 «УКРАЇНА СТАЛА ВІДОМА У СВІТІ ГОЛЬФУ САМЕ ПІСЛЯ МІЖНАРОДНИХ ЗМАГАНЬ, ОРГАНІЗОВАНИХ У НАШОМУ КЛУБІ. ПРО НАШУ ДЕРЖАВУ ЗАГОВОРИЛИ НЕ ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ». Анна Свец — Головний менеджер Клубу «ГольфСтрім».

«МИ СТВОРИЛИ ПЕРШИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЄКТ ДОШКІЛЬНОЇ ЕКООСВІТИ В УКРАЇНІ. ACADEMY ECOLAND — ЦЕ УСПІШНЕ ПОЄДНАННЯ НАЙКРАЩИХ СВІТОВИХ МЕТОДИК ТА АВТОРСЬКІ НАПРАЦЮВАННЯ». Марина Бондаренко — Директор дошкільного навчального закладу «Academy Ecoland».

28


32

«СВІТ ГОТОВИЙ ПІДСТАВИТИ НАМ ДРУЖНЄ ПЛЕЧЕ. МИ ДУЖЕ ЦІНУЄМО ДОПОМОГУ НАШИХ ЗАХІДНИХ ПАРТНЕРІВ». Володимир Зеленський — Президент України.

«НАМ ТРЕБА БУТИ ЄДИНИМИ. І ЖИТИ Й ПРАЦЮВАТИ ТАК, НІБИ МИ ВЖЕ МАЄМО КРАЇНУ, ПРО ЯКУ МРІЄМО». Анна Авраменко — засновниця і головний редактор журналу Fashion of Diplomacy.

42 «ПЕРЕХІД ВІД «УТР» ДО UA|TV БУВ ЕВОЛЮЦІЙНИМ, АЛЕ СТАРТ UA|TV— РЕВОЛЮЦІЙНИМ». Людмила Березовська — Генеральний директор «Мультимедійної платформи іномовлення України».

52

36 «ГЛЯДАЧ ПРИХОДИТЬ ДО ТЕАТРУ ЯК ДО ХРАМУ МИСТЕЦТВА». Петро Авраменко — Заслужений артист України, режисер Житомирського академічного музичнодраматичного театру ім. Івана Кочерги.

48 XXIII ЦЕРЕМОНІЯ НАГОРОДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ЛЮДИНА РОКУ-2018».

МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ НОВОГО ФОРМАТУ — «СУСПІЛЬСТВО. ОСТАННІЙ ШАНС».

56


ПЕРЕД ВИХОДОМ

Надзвичайний і Повноважний Посол Об’єднаних Арабських Еміратів в Україні Й.В. Інж. Салем Ахмед Аль-Каабі

8

#15, червень 2019


Сьогодні еміратсько-українські взаємини активно розвиваються і слід констатувати — досягли стратегічного рівня. Великий розділ розвитку прямих контактів між народами наших країн було відкрито наприкінці 2017 року, коли ми почали користуватися безвізовим режимом на подорожі, що, крім іншого, привело до стрімкого зростання кількості прямих авіарейсів. Водночас у 2017 році також була підписана ще одна важлива угода — угода про співробітництво у сфері культури між Кабінетом Міністрів України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів. Завдяки зусиллям обох сторін наша культурна співпраця також процвітає. Лише у квітні цього року делегація із близько 60 українських виконавців презентувала українську культуру і традиції в ОАЕ під час фестивалю спадщини у Еміраті Шарджа. 26–27 квітня 2019 року в Дубаї Національний балет України представив виставу «Спляча красуня». Це, переконаний, підтверджує тезу про те, що, незважаючи на географічну відстань, наші народи стали набагато ближчими. ОАЕ та Україна мають багато спільних інтересів, таких як освіта, охорона здоров’я, людські ресурси тощо, і це дозволяє нам переходити на інші рівні співпраці, тому що ми маємо спільні основні цінності у розвитку суспільства. Ми також підтримуємо дуже добру співпрацю у рамках Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій, членами яких ми є. Ми обмінюємося підтримкою та допомогою в цих сферах. Хочу ще раз наголосити, що двосторонні взаємини між ОАЕ та Україною є багатогранними і швидко зростають, підкріплені широкими торговельними зв’язками. ОАЕ є одним з найбільших торговельних партнерів України на Близькому Сході з обсягом двосторонньої торгівлі товарами і послугами близько $ 1 млрд за результатами 2018 року. У зв’язку з цим, та з урахуванням, що все більша кількість українських компаній беруть участь у різних виставкових заходах на території ОАЕ, я хочу підкреслити потенціал «Expo2020». ОАЕ має намір зробити іншу виставку, в якій павільйони не будуть розділені по регіонах, а самі країни-учасники обиратимуть серед таких тем: мобільність, стійкість і зв’язок. Виходячи з обраної теми, кожна країна розвиватиме свій павільйон. Понад те, ми хочемо, щоб країни демонстрували свою історію та своє бачення майбутнього, якого вони планують досягти, і що вони прагнуть розвивати, більше, ніж їхні поточні економічні досягнення. Як відомо, в ОАЕ цього року проходить «Рік Толерантності», який ми розпочали з історичного візиту глави Католицької Церкви Папи Франциска, це перший візит Папи до країн Арабської Затоки. Ще однією важливою подією «Року Толерантності» в ОАЕ стала Всесвітня Спеціальна Олімпіада в Абу-Дабі у березні 2019 року, яка, як очікують, стане найбільшою спортивною та гуманітарною подією у світі у поточному році. Наше посольство з радістю підтримало українську команду, яка повернулася з ОАЕ з багатьма нагородами. Тому я пропоную працювати разом і ми зможемо досягти найбільш амбітних цілей! #15, червень 2019

9


МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР

UDC UKRAINIAN DIAMOND CENTER — DIAMONDS ARE FOREVER! Історія діамантів починається одночасно з історією алмазів, адже діамант — це огранений ювелірний алмаз. Визначити точний час появи алмазів у житті суспільства вкрай важко, а вже з’ясувати, коли до цього мінералу стали ставитися як до коштовного каменю — то й зовсім неможливо. Відомо, що в Європу вони стали потрапляти в VI–V століттях, а ось як дорогоцінний камінь діамант стали використовувати значно пізніше, тільки тоді, коли з’явилися способи його ограновування — приблизно 550 років тому. Звісно ж, ця коштовність припала до душі всім жінкам. Згодом з’явився вислів: — Кращі друзі дівчат — це діаманти!!! Про розвиток діамантового бізнесу в Україні сьогодні ми говоримо з Президентом UDC Ukrainian Diamond Center, Давідом Бен Нуном.

Давід, як довго Ваша компанія працює на українському ринку? — Компанія Ukrainian Diamond Center понад 20 років займається огранюванням і продажем діамантів, а також успішно працює в сфері створення ювелірних виробів з нашою продукцією.

У чому полягає Ваша головна відмінність і головна перевага Вашої компанії як порівняти з іншими аналогічними структурами? — Ми самі огранюємо наші діаманти та як виробники можемо запропонувати величезний асортимент і прийнятні ціни на діаманти та ювелірні вироби. Керівники компанії Ukrainian Diamond Center є дійсними членами Ізраїльської алмазної біржі. Ми постачаємо діаманти власного виробництва з повністю cупровідними документами та сертифікатами іншим ювелірним підприємствам для створення прикрас. Наша компанія має унікальний і найбільший в Україні шоу-рум зі зразками готової продукції та широким асортиментом виробів, розташований в центральному офісі UDC Ukrainian Diamond Center.

У багатьох успішних компаніях є своя філософія успіху. Яку філософію успіху маєте ви? — Наша філософія — DIAMONDS ARE FOREVER! Ми створюємо красу. Дуже цінуємо та любимо прекрасну половину людства —

10

#15, червень 2019

жінок. Вдало підібрані ювелірні прикраси роблять образ яскравішим. Мода змінюється, а діаманти завжди в моді. Вечірній вихід вимагає справжніх скарбів. Жінки, як і раніше, прагнуть до розкоші, здатної підняти настрій і самооцінку, розставити акценти та привабити захоплені погляди, а також стати чудовою інвестицією на майбутнє. До того ж, і вечір здається прекраснішим, коли навколо блищать діаманти. Філософія нашого бренду підносить любов і талант на службу дійсно високого мистецтва. Любов, мов іскристий діамант, грає нашими почуттями та надихає на творчість. А неповторна краса справжніх діамантів — головний скарб ювелірного шедевру. Діаманти завжди вважалися символом вічності, любові та статусу.

Наскільки важко працювати на українському діамантовому ринку? — Український діамантовий ринок за період існування компанії розвивався та суттєво змінювався. Українці люблять носити прикраси, в тому числі з діамантами. Додатково до основних ювелірних заводів України додалися сто компаній, що займалися виробництвом, імпортом та реалізацією ювелірних виробів з діамантами. Зокрема, в Україні з’явилася дешева та неякісна продукція. Тому й конкуренція в цій галузі не завжди чесна та етична, дуже важливо знати — де купувати ювелірні вироби або діаманти з супровідними документами, з ким налагоджувати ділові взаємини. Багато відкривалося компаній, які


Тому відкрилося багато ювелірних супермаркетів і великих ювелірних кварталів у кожному торговельному центрі. В Європі не буває ювелірних супермаркетів, більше поширені ювелірні бутіки або магазини. Підхід у європейських дам до прикрас інший, вони їх більше носять для особливих подій.

Чи займаєтесь Ви благодійністю або громадською діяльністю? — Я, як президент компанії Ukrainian Diamond Center та віце-президент Асоціації ювелірів України, постійно підтримую ювелірну галузь. Щороку наша компанія є діамантовим партнером понад XII ювелірних виставок в Україні. Також я входжу до Правління Ділової Ради «Україна-Ізраїль». Ми допомагаємо розвивати взаємини між двома країнами, які мають багато спільного. Беремо участь у деяких громадських і соціальних проєктах.

Чи є серед Ваших клієнтів представники української політичної еліти?

намагалися займатися реалізацією діамантів, але пропрацювали вони недовгий час і закрилися. Ми працюємо понад 20 років. І я, як віце-президент Асоціації ювелірів України, можу з гордістю сказати, що за ці роки нам вдалося зберегти репутацію та довіру до компанії, а також налагодити співпрацю з провідними ювелірними заводами.

У чому головна відмінність українського ринку ювелірних виробів від європейського? — Головна відмінність українського ринку від європейського — різниця в культурі народу та життєвих пріоритетах, яка зумовлює різний підхід до ювелірних виробів. В Україні жінки люблять носити ювелірні вироби в різних життєвих обставинах — на роботі, ввечері, на свята або на відпочинку та ставляться до них як до обов’язкового аксесуару на вихід. А також вкладення в ювелірні вироби, як і в золото — спосіб збереження заощаджень.

12

#15, червень 2019

— До магазинів UDC Ukrainian Diamond Center приходять різні відвідувачі, які бажають придбати діаманти або прикраси з діамантами безпосередньо у виробника за спеціальними цінами. Портрет нашого клієнта дуже різний. І зрозуміло, що кожному відвідувачу ми гарантуємо конфіденційність. Це можуть бути успішні та заможні люди, акціонери або політики, причому, не лише з України, оскільки ми брали участь вже в понад 150-ти ювелірних міжнародних виставках. Також у нас купують прикраси ті клієнти, які бажають їх подарувати або залишити у спадок улюбленим дітям й онукам.

Які плани у Вас на майбутнє? — Я впевнений, що Україну чекають кращі часи і більш спокійна атмосфера для зарубіжних інвесторів, і цей складний кризовий час пройде. Як писав цар Соломон: «Все пройде, і це теж». У наших планах розвивати продаж діамантів для ювелірних компаній, розширювати роздрібну мережу магазинів і робити діаманти більш доступними для подарунків близьким і коханим. DIAMONDS ARE FOREVER! Бесіду вів Ігор Скрипник


МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР


У світі стрімко з’являються та розвиваються нові програмні продукти. Щодня з’являється нова ідея, тема, технологія, яка дуже швидко посідає своє місце зазвичай і в економіці. Віртуальний світ з кожним днем займає все більше нашого особистого часу. Люди все більше поринають у світ новітніх технологій, Інтернету та соціальних мереж, шукаючи можливість контакту та комунікацій для пошуку роботи, друзів і партнерів в соціумі та особистому житті.. Про те, як отримувати продуктивне та цінне спілкування з новими можливостями в онлайн мережі, в закритому просторі та про нову програму USP, ексклюзивно для FD, сьогодні розповідає Пан Герхард Фрйозе, засновник проекту ІНФАЙ.

Пане Герхарде, з чого почалася Ваша ідея щодо створення програмного продукту USP? — Сьогодні я презентую Україні новий проект, який привіз з Німеччини. Цей проєкт дає можливість організувати спілкування на будь-якому рівні та в будь-якій країні. Мої європейські колеги називають цей проєкт наступним поколінням Wi-Fi з новими функціями. На базі нашого проєкту працюють спеціалісти USP, завдяки яким, встановивши собі на телефон додаток, ви можете налагодити контакт з будь-якою людиною. Це схоже на соціальну мережу, але у форматі певного часу, коли ви знаходитесь у певному місті. Напри-

клад, якщо ви приїхали на якусь міжнародну конференцію і бажаєте познайомитися з певною особою, для того, аби провести перемовини, ви заходите у додаток, знаходите там цю особу, бачите — як її звати, яку компанію вона презентує та її посаду… Таким чином ви полегшуєте собі комунікацію і подальші перемовини. Можу запевнити, що завдяки цій програмі спілкування з незнайомцями стає легшим та більш творчим.

Що стало поштовхом для побудови такого проєкту? — Моя мета завжди полягала в тому, щоб зробити щось особливе, що дає певні цінності користувачу цієї програми на найвищому рівні. #15, червень 2019

15


МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР Я спостерігаю, як люди все більше поринають в Інтернет простір та живуть у віртуальному світі. Мій проєкт робить цей віртуальний світ реальним і усуває їхній страх розпочати комунікацію. Я абсолютно не хочу говорити негативно про Інтернет, тому що він дає певні позитивні емоції та фіксує важливі моменти в житті, ну а потім про них нагадує, маю на увазі Фейсбук. Однак мрію зробити свій внесок у те, щоб люди могли краще впоратись з реальним світом та з певними завданнями через Інтернет ресурси, наразі маю на увазі свою програму ІНФАЙ.

03

Яка головна конкурентна перевага вашої компанії та цієї програми? — У нас існують дві особливості, які представляють нашу програму: 1. Ми даємо можливість через смартфон встановити контакт між людьми, які не знають один одного і не мають контактних даних один від одного, без необхідності безпосереднього особистого контакту. Це означає, що поріг гальмування, щоб звернутися безпосередньо до іноземної особи, подолано. Крім того, ми не допускаємо переслідування за допомогою прямого звернення в невідповідний момент. І все ж, тут ми з’єднуємо двох реальних людей, які, до прикладу, могли раніше бачити один одного, але не мають контакту чи не пам’ятають, як цю людину звати. Або, до прикладу, хочуть розширити свої зв’язки. Це насправді конче необхідно для бізнесменів, для їх розвитку, також ця програма дуже важлива для HR-спеціалістів, для учасників великих івентів, заходів та семінарів. Якщо, наприклад, ми встановимо наші прилади з нашим програмним забезпеченням на стадіоні, то це дуже велика допомога службі безпеки у виконанні певних завдань, у разі зіткненні людей або при пожежі для евакуації тощо. 2. Ми цією програмою з’єднуємо всі будівлі таким чином, щоб у всіх будівлях знаходилась внутрішня навігація за допомогою однієї програми. Крім того, одна й та сама програма може переміщатися та з’єднуватись у всіх будівлях одночасно. Тобто все з одного джерела. Люди трохи за своєю природою ліниві і не хочуть запускати нову програму для нової функції, тому наш програмний продукт зроблений так, що ви з одного джерела отримуєте всі

16

#15, червень 2019

функції у всіх будівлях і користуєтесь на свій розсуд.

Що Ви вважаєте своїм найбільшим досягненням під час перебування на чолі компанії? — Я працюю в управлінському консультуванні вже більше 10 років і консультував дуже великі компанії (в діапазоні обороту від 4 до 30 млрд євро доходу в рік). У цьому сегменті я завжди брав на себе проєкти, які є дуже сильними в кризу, і зазвичай вони були поза економікою. Я завжди приводив ці проєкти до успіху. У своєму професійному житті я познайомився з позитивними і негативними рисами нової економіки та старої економіки. Крім того, я розробив концепцію, яка гарантує, що компанія може залишатися стабільною в довгостроковій перспективі і генерувати високі темпи зростання. Все це на міжнародній арені. Тепер я інтегрую свій досвід до своєї компанії, гарантуючи, що ця компанія не просто досягне успіху, але перетвориться на одну з провідних компаній світу і займе стабільне місце в глобальній економіці. Маючи 3 вищих освіти — інженера, програміста і економіста — та виховуючи 5 дітей (старшому 25 років а молодшому 2 роки) я не просто бачу, я проживаю зі своїми дітьми їх ігри, інтереси і бачу, до чого ми і наші діти йдемо в майбутньому. Які тенденції будуть в бізнесі і в економіці, як швидко і динамічно розвиваються усі сфери нашого життя і які вимоги в майбутньому до інструментарію.


МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР Я переконаний, що з продуктом, який ми зараз створюємо, і моїми компетенціями все це буде можливим. Крім того, я працюю з висококваліфікованими партнерами, які найкращі в своїх галузях і були відібрані відповідно до конкретних критеріїв, щоб реалізувати цю концепцію на найвищому рівні.

Які інноваційні стратегії використовує ваша компанія? — У нашій стратегії ми маємо конкретну мету — залучити наших партнерів і клієнтів до участі в успіхах і нашому зростанні, для того, щоб спочатку розуміти і знати потреби та інтерес наших клієнтів і будувати компанію спільно. У цій системі ми створили безпрограшну ситуацію для всіх зацікавлених сторін. Ми з’єднуємо всі сторони одну з одною і забезпечуємо вигідну співпрацю. Це створює систему, в якій ми генеруємо майже безмежні можливості нашої ідеї і нашого продукту автоматично. Зазвичай німці не виходять на ринок без перфектного продукту — цим вони втрачають швидкість і ринки, на відміну від інших країн. Розуміючи це, ми вирішили об’єднати німецьку якість і динамічний розвиток ринку України, долучаючи своїх майбутніх клієнтів до початкових процесів створення продукту і виведення його на ринок не в ідеальній якості. Ми не боїмося цього, бо у нас міжнародна суперпрофесійна команда, яка буде усувати помилки максимально швидко. Лише постійний попит дає постійний розвиток. Ми хочемо йти в ногу з часом з молоддю, бо за ними велике майбутнє.

Я так розумію, що Ви плануєте проводити підприємницьку діяльність в Україні? Чому? — Так, звісно ми плануємо розширити нашу діяльність в Україні. Ми цінуємо фаховість програмістів і ми з ними вже активно працюємо. Українські фахівці — частина нашої міжнародної команди. Наразі ми будемо відкривати наше представництво в Україні. Взагалі ми хочемо розпочати свою діяльність у кожній країні світу. Проте, наразі ми поставили мету реалізувати цей проєкт в Україну і на це є дві причини. Перша — я сам люблю Україну. Мій батько німець, але народився я в Україні в Запоріжжі. І дуже давно працюю з українцями в сегменті бізнесу. По-друге, я познайомився з українцями, які з радістю супроводжують та підтримують такі теми і відкриті для спільного зростання.

Я радію від того, що нові технології не стримують українців, а навпаки — втілюються у життя і супроводжуються розвитком.

У чому полягає основна відмінність між українським і німецьким ринком? — В Україні люди більш відкриті до таких нових технологій. Народ України дивиться в майбутнє і хоче розвиватися. Люди в Україні жадають чогось нового і хочуть бути його частиною. Тому, коли ми створили цей продукт, перше, що мені спало на думку і це було моє бажання, — презентувати і реалізувати цей проєкт в Україні. Бесіду вела Аліна Архипова #15, червень 2019

17


РЕГІОНАЛЬНИЙ ВЕКТОР Чим, насамперед, Київщина може привабити іноземного інвестора? Адже багато доводиться чути виключно про її аграрний потенціал… — Київщина — це, в першу чергу, столичний регіон у центрі України, який вже апріорі має певні переваги для інвестора, тому що область має найбільш розвинену транспортну інфраструктуру в країні: через її територію проходять 3 міжнародних транспортних коридори та залізниці за 5-ма магістральними напрямами. В області знаходиться найбільший в Україні аеропорт міжнародного класу «Бориспіль» та найбільші логістичні центри. На території області розташоване місто Київ — столиця України та мегаполіс, потужний політичний, діловий, індустріальний, науково-технічний, транспортний та культурний центр країни, пов’язаний з областю тісними комерційними і соціальними зв’язками. Також у регіоні в достатній кількості наявні кваліфіковані трудові ресурси, недостатність яких в окремих областях України вже гостро відчувається. До того ж у Київській області зосереджена поки що достатня кількість якісних «браунфілдів», використання яких значно пришвидшує процес реалізації інвестиційних проектів. Також Київська область, за ініціативи гу-

18

#15, червень 2019

бернатора Олександра Терещука та за сприяння Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), започаткувала пілотний проект, створивши перший в Україні «Офіс захисту прав інвесторів та підприємців Київської області», який вже протягом недовгого часу роботи показав свою ефективність для бізнесу області та зарекомендував себе як дієвий інструмент захисту їх законних прав. Звичайно, це вже конкурентні переваги нашої області перед іншими регіонами України, але, насправді, кожна область нашої країни унікальна та має цілу низку своїх сильних сторін, які просто треба навчитися ефективно використовувати. Щодо аграрного потенціалу, то це, безперечно, додаткова перевага, але акцент сьогодні на цьому робити не варто! Треба позбуватися репутації сировинного придатку Європи та світу, грати на цьому полі доволі принизливо для України загалом та Київщини зокрема. Усі зусилля мають бути зосереджені на створенні підприємств з глибинною переробкою, які вироблятимуть продукцію з високою доданою вартістю. Це повинно стати загальноукраїнським трендом, а не лише стратегією Київської області.


Як працює перший в Україні «Офіс захисту прав інвесторів та підприємців Київської області», ексклюзивно для FD розповідає Олександр Покришка — керівник офісу захисту прав інвесторів Київської області, радник голови Київської обласної державної адміністрації, керівник регіонального представництва ICC UKRAINE в Київській області та м. Києві, заступник голови правління «Бізнесасоціації експортерів та імпортерів УКРАЇНА-КИТАЙ».


РЕГІОНАЛЬНИЙ ВЕКТОР Які галузі українського народного господарства потребують іноземних інвестицій в першу чергу? — Не дуже коректне формулювання… Якщо ми говоримо про прямі іноземні інвестиції, то інвестор — це, в першу чергу, прагматик, який вкладає кошти не в ту сферу, яка конче потребує інвестицій в нашій країні, а в ту сферу, яка при найменших ризиках та капіталовкладеннях дасть найбільший прибуток у найкоротші строки. А ось як раз тут постає завдання для держави — створити сприятливі умови для залучення інвестицій саме в тих галузях, які стратегічно важливі та пріоритетні для країни саме в цей період її розвитку. Безперечно, найперспективнішими для інвестування сьогодні в Україні є ті галузі, що спрямовані на імпортозаміщення або цілковито експортноорієнтовані при замкнутому циклі виробництва з використанням місцевої сировини. Це саме той сегмент ринку, який, в першу чергу, має всі передумови для стрімкого росту.

Розмови про створення привабливого клімату для інвесторів тривають мало не з перших років існування незалежної України, але привабливість цього клімату поки що залишає бажати кращого. Чи згодні Ви із таким твердженням? — Згоден на 100 %! На жаль, займаючись питанням залучення інвестицій на місцевому рівні вже близько 10-ти років, мушу констатувати той факт, що на сьогодні Україна не має затвердженої на законодавчому рівні політики преференцій для іноземних інвесторів! Неодноразово при презентації інвестиційного потенціалу наших регіонів за кордоном перед найбільшими та найпотужнішими інвесторами Азії та Європи мені ставили одне просте запитання: «Чому ми маємо вкладати кошти саме в Україну та які преференції держава надає іноземним інвесторам?» Відповідав НІЧОГО, окрім того, що іноземний інвестор може бути звільнений від сплати ввізного мита при ввезенні обладнання для виробничих потреб як внесок в статутний капітал підприємства з іноземними інвестиціями. Але повірте моєму досвіду, навіть ця єдина, реально дієва, норма є надзвичайно складною в реалізації…

20

#15, червень 2019

Зважаючи на всі ризики, які поставали і постають перед іноземним інвестором в Україні, у сумі майже з повною відсутністю преференцій, дають той невтішний результат, який ми маємо на сьогодні — перехід від і так кволої динаміки зростання залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України до спаду…

Що треба зробити задля поліпшення інвестиційного клімату не лише у Київському регіоні, але й в усій державі? — Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України — має стати стратегічним завданням для центральної та місцевої влад! Вже давно треба відійти від декларування до реальної підтримки! На мою думку, це єдиний шанс для нашої країни швидко вийти із затяжної економічної кризи, адже внутрішніх резервів та фінансових ін’єкцій міжнародних донорів для цього явно недостатньо. На загальнодержавному рівні буде достатньо визначити та затвердити політику преференцій для іноземних інвесторів, а також створити спеціальний орган, який буде займатися виключно питанням просування інвестиційних можливостей та привабливих для інвестування проєктів країни. Це має бути група професійних переговорників-презентерів, які будуть проводити якісну промо-компанію щодо України в світі. Ми об’єктивно поки що не та країна, до якої стоять в черзі інвестори, і саме тому ми маємо себе презентувати, доносити інформацію до потенційного інвес-


РЕГІОНАЛЬНИЙ ВЕКТОР тора, переконувати у своїй унікальності та інвестиційній привабливості! Якщо інвестор не йде до нас, то ми маємо йти до інвестора! І в цьому немає нічого ганебного, адже в глобалізованому світі йде справжня конкурентна боротьба за фінансові ресурси та інвестиції, яку ми поки що, на жаль, програємо. Саме так колись вчинила Китайська Народна Республіка, результат такої політики ми всі можемо спостерігати зараз — друга за потужністю економіка світу! Також на місцевому рівні обов’язково треба створити групи супроводу інвестиційних проєктів, тому що зараз іноземний інвестор залишається сам на сам з усіма викликами та перепонами, які виникають в процесі реалізації проєкту в регіонах, а їх, насправді, безліч! Тому саме місцева влада, яка на сьогодні не має реальних механізмів підтримки інвесторів, окрім знову ж таки, декларування своєї підтримки та надання адміністративного супроводу, має стати тим помічником, який в буквальному сенсі візьме інвестора за руку і доведе його до успішного запуску проєкту. Я завжди кажу: «Поїдьте до якоїсь далекої країни, де Ви навіть мови не знаєте, не кажучи вже про специфіку місцевого законодавства, і спробуйте побудувати там завод!». А ми в свою чергу хочемо, щоб якийсь багатий інвестор з далекої країни приїхав до нас і самостійно збудував НАМ сучасне підприємство, яке наповнить НАШ бюджет, створить ДЛЯ НАС робочі місця та ще й школу НАМ побудує, а ми, як представники місцевої влади, просто будемо висловлювати йому свою підтримку. Так не буває!

не хочеться казати якісь банальні речі, але найголовніше — з’явиться впевненість у майбутньому та покращиться матеріальне становище! Це дві базові речі, яких потребуємо сьогодні всі ми — українці! Адже інвестиції — це нові робочі місця, наповнення місцевих та державного бюджетів, побудова нової інфраструктури та соціальні гарантії. Це саме той інструмент, який забезпечить поступальний рух до заможного майбутнього нашої країни. Тому за інвестора потрібно боротися! Можливо, навіть створювати для нього на початковому етапі «тепличні умови», аби він обрав саме нашу країну! Але також не можна забувати та намагатися усіляко підтримати тих сміливих іноземних інвесторів, які вже «зайшли», вистояли та працюють у цих складних економічних умовах сучасної України! Честь їм і хвала! Бесіду вела Анна Авраменко

Яка модель захисту іноземних інвестицій є найпридатнішою для українських умов? — У світі не існує якоїсь уніфікованої моделі захисту іноземних інвестицій. Ні для кого не секрет, що в Україні, м’яко кажучи, доволі багато проблем у цій сфері. Але найбільше нарікань з боку іноземних інвесторів викликає судова гілка влади в Україні та правоохоронна система, які сьогодні не здатні захистити їх законні права. Тому саме над цим треба працювати центральній владі!

Як саме поліпшиться життя пересічного українця за умови більшого надходження інвестицій? Що відчують люди у повсякденному житті? — Відповідаючи на це запитання, дуже #15, червень 2019

21


Ваш особистий асистент під час перебування в Україні Ми професіонали з багаторічним досвідом роботи у царині елітного туризму. З Yana Tour Ukraine для Вас, як іноземного гостя, будуть відчинені всі двері. Ваш квиток на закритий захід, доступ до елітного приватного клубу, столик у найкращих ресторанах. Ми забезпечимо Вам: VIP-зустріч в аеропорту; трансфер преміумкласу; бронювання найкращих готелів за спецтарифами; послуги персонального стиліста та приватного шопера, б’юті-асистента; організацію SPA-програм; авторські тури з найкращими гідами; бронювання столиків у преміум ресторанах; барах та клубах; подарунки, що запам’ятовуються; VIP-доступ; організацію заходів будь-якого формату.

Киïв, вул. Саксаганського, 42. +380 (44) 490 73 73 www.yanatourukraine.com


БІЗНЕС В УКРАЇНІ

ГОЛЬФ В УКРАЇНІ — ЦЕ СТИЛЬ ЖИТТЯ ДЛЯ БАГАТЬОХ І СПОРТ ДЛЯ ЙОГО ФАНАТІВ

Гольф — це не просто красивий і вишуканий спорт. Гольф — це стиль життя. Всі, хто хоч раз у житті спробував цю гру, повертаються до неї знову й знову. Гольф — це нові можливості. При цьому немає значення — ви дипломат, бізнесмен, займаєтеся політикою чи боксом. Ви жінка чи чоловік? Вам є 18 чи ще немає? Ці питання тут неважливі. Гольф — це про розумний відпочинок. В Україні гольф розвивається не так давно, але його популярність зростає з кожним роком. Усе про цей вид спорту і відпочинку знає головний менеджер Клубу «ГольфСтрім» Анна Свец. Говоримо з пані Анною про унікальне місце для кожного, хто знає що таке гольф насправді, — про наймасштабніший в Україні екооб’єкт Клуб «ГольфСтрім».

24

#15, червень 2019

— Україна стала відома у світі гольфу саме після міжнародних змагань у нашому клубі. Про нашу державу заговорили не тільки через політичні події, — розповідає Анна.


БІЗНЕС В УКРАЇНІ Чим особливий ваш клуб? — Територія і можливості нашого комплексу дають змогу проводити події будь-якого ступеня складності, зустрічати необмежену кількість гостей. Ми відкриті і для невеликих сімейних пікніків, дружніх розіграшів і водночас фестивалів з десятитисячною аудиторією. «Гольфстрім» підтримує заходи будь-якого формату: в нас виростають парки скульптур, проходять виставки ремесел, зйомки реклами, кіно, телепроєктів, проходять закриті дипломатичні раути, корпоративний тимбілдинг, форуми, конференції, музичні шоу, численні спортивні івенти, дитячі дні народження, персональні гольф турніри. І це аж ніяк не повний перелік наших івент-можливостей. На території комплексу створені всі умови для комфортного сімейного та дружнього відпочинку. Для повного перезавантаження та релаксу достатньо провести навіть кілька днів на нашій Golf Village. Життєвою енергією тут заряджає середовище — його стиль, естетика, комфорт, затишок, легкість доступу до улюблених занять.

Гольф стає популярним в Україні. Підготовку спортсмени мають починати з ранніх років. У вас є програма для дітей? — У нас є не лише дитяча, а й юніорська. Дитяча програма Green team розрахована на вік 6–15 років. Юніорська програма розрахована на вік 16–20 років. Для всіх побудована своя система навчання, є турніри. Працює Спортивний гольф-табір «GOLFCAMP». У цьому сезоні табір продовжує роботу. Сьогодні це єдиний шанс для дітей в Україні пройти інтенсивне професійне навчання гольфу. Також є можливість випробувати свої сили на чемпіонських полях клубу. Навчання, відпочинок і проживання дітей на найвищому рівні. Рівень підготовки не має значення. У табір беремо і хлопчиків і дівчаток у віці від 8-ми років до 14-х років. Діти поєднують практичне навчання з теорією гри, правилами гольф етикету, активним спортивним відпочинком і проживанням у сучасному кампусі на території комплексу.

Для такої кількості масштабних подій потрібна й потужна команда. — Так — команда у нас сформувалася дуже сильна. Найголовніші критерії у відборі людей для нас — чіткість, відповідальність і фаховість. Клуб щодня обслуговують понад #15, червень 2019

25


ріжки завжди доглянуті, музика, як на диво, відповідає настрою, а напої випадково з’являються поруч у ту мить, коли ти про них подумав. Насправді це копітка командна робота професіоналів.

Чим приваблюєте клієнтів? Маєте свої секрети? — Наш секрет — давати завжди трішки більше, ніж клієнти чекають: у ставленні, бонусах, подарунках. Вважаю, що незалежно від масштабів бізнесу, бюджетів івенту багато залежить від особистих стосунків, від людської складової. Ми завжди намагаємося почути замовника, запропонувати йому щось унікальне, зроблене спеціально для нього.

Гольф івенти — ваш основний напрямок роботи?

сто фахівців. Здебільшого їх присутність непомітна, але кожен з них на своєму місці сумлінно виконує свій обсяг роботи. Це лише так здається, що трава сама по собі зелена, до-

26

#15, червень 2019

— Так, гольф — це наша любов і спеціалізація. У «Гольфстрімі» можливі будь-які змагання з цього виду спорту: професійні, аматорські, фанові, тематичні, офіційні. Наші гольф поля мають 36 лунок, дев’ять ігрових маршрутів — а це маркер можливості проводити в клубі турніри й тури будь-якої складності та статусу. У нашому івент календарі турніри відомих


БІЗНЕС В УКРАЇНІ авіа- й автобрендів, банків, приватні закриті заходи. Але, звісно, цього рівня ми досягли не миттєво. Це була десятирічка стрімкого розвитку українського гольфу, адже завдяки клубу з’явилася Всеукраїнська федерація гольфу, нас включили до лав Європейської гольф асоціації.

Які стереотипи про гольф є в Україні? — Перша — щодо захмарної вартості гри та обраності гравців. Насправді ціни в «Гольфстрімі» збалансовані та прийнятні для багатьох. Є різні пакети, різні рівні гри, різні ключки та поля. За порівняно невеличкий бюджет у нас можна пройти базове навчання грі. Знаєте, як англійською «майстер-клас з гольфу»? Golf-clinics — клініка. Мабуть, тому, що варто лише спробувати себе в цій грі, й вона стає «хворобою» душі й тіла, без неї ви вже не уявляєте своє життя. Другий стереотип — вік. Навчитися грати в гольф ніколи не запізно: брати ключку до рук можна в будь-якому віці. Третій стереотип — гольф чоловічий спорт. Те, що абревіатура GOLF в перекладі на

українську: «лише для джентльменів, жінкам заборонено» — нісенітниця. Гольф — унісекс гра, приміром, у «Гольфстрімі» щороку проходять жіночі турніри Open Ladies Golf Cup. Тому — сміливо приєднуйтеся.

Американський президент Дональд Трамп до роботи в Білому домі казав, що і під час гри в гольф продовжує займатися бізнесом. У гольфі більше спорту чи бізнесу? — Мабуть, все-таки бізнесу. Є люди, які грають у гольф лише заради спортивних досягнень, збирають медалі, рекорди, розвивають свої професійні здібності. Однак їх небагато, для більшості — це відпочинок, розвага, робота. Чимало угод укладаються саме на гольф полях. Поведінка, стратегія і тактика людини в грі дають змогу швидко зрозуміти, з ким ви маєте справу. Багато бізнесменів запрошують своїх партнерів пограти в гольф, щоб визначитися: варто мати справу далі чи ні. На гольф полі можна швидко пізнати людину. Бесіду вів Олег Янченко


ОСВІТА В УКРАЇНІ

Динаміка розвитку сучасних приватних закладів освіти в Україні дуже стрімка. Це стосується як університетів, приватних шкіл, так і дитячих садочків. Про новітні технології навчання та виховання дітей, на що звертати увагу при обиранні закладу для своєї дитини сьогодні говоримо з директором дошкільного навчального закладу «Academy Ecoland» Мариною Бондаренко. «Ми створили перший інноваційний проєкт дошкільної екоосвіти в Україні. Academy Ecoland — це успішне поєднання найкращих світових методик та авторські напрацювання».

Світ стрімко змінюється. Перед людьми постають все нові виклики, які були невідомі ні нашим дідусям і бабусям, ні навіть батькам. Також відкриваються нові горизонти можливостей для людства. На що мають звертати увагу батьки, щоб виховати зі свого малюка людину майбутнього? — Насамперед батьки повинні перестати втілювати через дітей свої нереалізовані мрії. Діти — це джерело нерозкритих відкриттів. Головне — розгледіти в них їх особисті таланти та уподобання. Доки діти малі, дозволити їм багато спробувати — музику, спорт, творчість, науку, IT-досягнення. Добре, що нині для цього є багато можливостей. Наприклад, наша освітня мережа «Академія сучасної освіти» до-

28

#15, червень 2019

тримується принципу «все під одним дахом», завдяки якому діти можуть отримати максимум всебічного розвитку: вокал, фортепіано, хореографія, художня гімнастика, футбол, баскетбол, шахи, крикет, ейдетика, ментальна арифметика, іноземні мови, Lego Education, робототехніка, ЗD-дизайн, наукові студії тощо. У нашій мережі понад 50 напрямків для дітей, і окрім повноцінної дошкільної, початкової або середньої освіти, кожна дитина зможе реалізувати себе більш професійно чи то у спорті, чи то у музиці. Такий підхід дає гарантію, що в дорослому віці, коли дітям доведеться обирати, вони вже з певністю зможуть сказати: «так, я — футболіст», або «я хочу будувати бізнес». Батькам варто перестати боятись майбутнього, а показувати власний позитивний приклад, який діти запам’ятовують найбільше.


«У своїх навчальних закладах ми втілюємо методику білінгвального навчання за програмою Oxford program “Our World”, розробленою сумісно з National Geographic, де вихованці вчаться говорити англійською методом гри та в процесі навчання».

Коли краще віддавати дитину в садочок? Усе залежить від віку чи в цьому питанні відіграє роль індивідуальність? — Безумовно, індивідуальність. Перша рекомендація батькам — це спостерігати за своїм малюком. Як він взаємодіє з іншими дітьми, які навички має. Взагалі, психологи сходяться на думці, що, переважно, діти дозрівають до дитячого садка у 2–3 роки. У нашій мережі ми практикуємо брати дітей саме з такого маленького віку, і як показує досвід, діти цілком готові і психологічно, і фізично. Також можна підготувати дітей до цього періоду. Наприклад, декілька разів на тиждень відвідувати центри раннього розвитку та дитячі клуби на кілька годин. Нехай буде така репетиція, яка дасть зрозуміти, чи готова ваша дитина до садочка на повний день.

Чим відрізняється домашнє виховання від виховання у спеціальному дитячому закладі? — По-перше, це навички комунікації. По-друге, будь-який навчальний заклад дасть набагато більше можливостей для реалізації інтелектуальних здібностей, творчого потенціалу. По-третє, це насичена програма навчання, організація дозвілля, яку важко реалізувати в домашніх умовах.

Деякі батьки обирають для виховання дома нянь чи домашніх вихователів. Бо думають, що так діти будуть у більшій безпеці, добре навчені і доглянуті. Потім часто встановлюють камери спостереження по будинку, нервують через дрібниці, витрачають час на перевірки. Мені здається, простіше віддати дитину на виховання у заклад, де про все потурбуються на найвищому рівні безпеки й підготовки і про дозвілля дитини подбають. Чи не так? — З одного боку, такий підхід до першого етапу навчання — непоганий. Але втрачається момент комунікації із однолітками та соціалізації, яка і зараз відіграє надзвичайно важливу роль. У таких дітей, у майбутньому, може важко проходити період адаптації при вступі до школи. В садочку дітки мають можливість #15, червень 2019

29


ОСВІТА В УКРАЇНІ спостерігати один за одним, бачити успіхи та поразки однолітків, що формує у них певну модель поведінки в різних ситуаціях. До того ж, садочок — це офіційна установа, яка несе повну відповідальність за перебування дитини у стінах закладу.

товність. Навіть те, як тримає дитина олівець, показує фахівцю, чи не буде суттєвих бар’єрів для малюка у процесі навчання. Також тестування допомагає батькам визначити інтелектуальні здібності та обрати програму для подальшого навчання. Щодо садочків, то ми, наприклад, пропонуємо батькам при зарахуванні у ДНЗ пройти співбесіду з психологом щодо готовності дитини.

Чому важливо почати займатися з дитиною і навчанням, і спортом і мистецтвом саме з ранніх років?

Які є помилкові стереотипи у батьків щодо дитячих дошкільних закладів? — Мабуть, найрозповсюдженіший стереотип — це те, що діти в садочку постійно хворіють, там всюди мікроби та інфекції. Проте ні. При правильному виборі навчального ліцензованого (це важливо) дошкільного закладу, можливо уникнути таких проблем. У наших садочках, наприклад, проводиться щоденний огляд дітей на виявлення симптомів захворювань. Крім цього, в закладах мають дотримуватись санітарних норм щодо регулярності провітрювання, кварцування та вологого прибирання.

На що варто звертати увагу при виборі закладу виховання? Які три питання варто поставити директору садочка, перш ніж віддати на виховання дитину? — Насправді, роботу треба проводити до того, як ви потрапили на зустріч з директором. Зібрати максимум рекомендацій, ознайомитись з програмою, методиками, перевірити ліцензування закладу. А потім вже повинні залишитись організаційні питання та знайомство з вихователями.

У деяких дитячих виховних закладах є тестування, яке має пройти дитина, перш ніж її приймуть. Це необхідний захід? Що він дає? — Якщо ми говоримо про тестування при вступі у початкову школу, то такий спосіб використовує багато приватних закладів. Це тестування не обов’язково впливає на те, чи візьмуть дитину до школи. Іноді в такий спосіб визначається психологічна та фізіологічна го-

30

#15, червень 2019

— У дитинстві закладається фундамент звичок і, якщо ми будемо прищеплювати любов до здорового способу життя та споглядання прекрасного через мистецтво, це дасть паростки в майбутньому для гармонійного та якісного формування особистості. Навчання дисциплінує, розкриває світ з різних боків, діти взагалі ніколи не припиняють вчитись, в школі це просто набуває іншої форми.

Дочці моєї подруги три роки. Вона ходить у приватний дитячий садочок у Києві. Вільно говорить англійською і російською на свій вік. Рідна для неї українська. Вчити іноземні мови почала з віку півтора роки. Коли потрібно з дитиною починати займатися іноземною мовою? Чому навчання варто починати саме з дитячого садка? Як не втратити час? — Дуже правильно вчинила Ваша подруга. Тому що найкращий час для вивчення іноземних мов — це період зростання мозку — від 1,5 до 3-х років. Є різні думки вчених, але ми дотримуємось такої, бо вже бачимо результат на своїх вихованцях, які навчаються в білінгвальних групах. Такий метод збільшує словниковий запас не лише іноземної мови, а також і рідної мови. Наразі ми якраз впрова-


ОСВІТА В УКРАЇНІ джуємо навчання дітей у bilingual-групах, що дає змогу створити комфортне англомовне середовище з носіями мови.

program «Our World», розроблена сумісно з National Geographic. Вихованці вчаться говорити англійською методом гри та в процесі навчання. Разом з викладачем вони працюють, шукають помилки та виконують завдання. Це спонукає дітей мислити логічно та аналізувати. Завдяки такому цілісному підходу в нашому закладі вихованці отримають гармонійний фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток.

У вересні ви відкриваєте свій дитячий заклад Academy Ecoland. Це сучасний садочок з новітніми методиками виховання і навчання. Розкажіть про особливості свого закладу. — Це дійсно прогресивний заклад, ми закохані командою в нього ще від початку будівництва. Ми створили перший інноваційний проєкт дошкільної екоосвіти в Україні. Academy Ecoland — це успішне поєднання найкращих світових методик та авторських напрацювань. По-перше, ми дотримуємось принципів екологічного виховання. Наші педагоги працюють за італійською методикою Reggio. Ми вважаємо цей підхід найприроднішим способом направити дитину на шлях гармонійного розвитку. Це важливо — менше втручатись та давати простір для реалізації потенціалу, десь направити, але не заважати проявляти таланти та розкрити той всесвіт особистості кожного малюка. По-друге, організували екологічний простір. Інтер’єр, матеріально-технічна база, меблі, іграшки, дидактичний матеріал обрані з урахуванням сучасних вимог та новітніх технологій освіти, що відповідають вимогам екології та безпеки. Ми готуємось отримувати Міжнародний сертифікат дошкільної екоосвіти від FEE International. Тому в нас в пріоритеті: навчання через справу та пізнання світу за допомогою проєктів та дослідів, соціалізація та комунікація дитини, інтерактивні ігри та робота в команді друзів, розвиток емоційних та когнітивних навичок. По-третє, втілили методику білінгвального навчання. Ідеальне поєднання кількох мов у процесі навчання за програмою Oxford

У вас працюють вихователі з хорошою освітою і досвідом роботи. Є й ті, які мають іноземну освіту. Як обирали людей у колектив? — Педагоги в нашому екосадочку проходять багаторівневе тестування та корпоративне навчання. Професіоналізм, компетентність та любов до дітей — критерії початкового відбору наших вихователів. Ми зібрали команду висококваліфікованих, захоплених своєю справою людей, націлених на результат. Більшість персоналу задіяна з навчальних закладів нашої освітньої мережі, бо впевнені, що вони вже надихнулися філософією та концепцією А+, вони зададуть правильний тонус в колективі. Крім всього цього, ми в Академії проводимо постійні заходи для підвищення рівня наших фахівців: навчання, тренінги, освітні форуми та фестивалі. Перед початком навчального року у нас передбачений курс для колективу від фахівця з reggio-педагогіки. Будемо прокачувати свої навички.

Досвідчені батьки кажуть, що виховання і навчання дітей — найкраща інвестиція. Погодитеся з цим? — Звісно, погоджуюсь. У дітей зазвичай одна, дві улюблені іграшки, про інші вони і не згадають вже через 2 роки. А якісне навчання буде давати свої плоди протягом усього життя. Бесіду вела Аліна Архипова #15, червень 2019

31


ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА

Міжнародний дипломатичний журнал Fashion of Diplomacy відзначає два роки з часу виходу свого першого номера. Як починався проект найбільшого в країні дипломатичного журналу розповідає Анна Авраменко, засновниця і головний редактор журналу FD, засновниця Parade of Nations, засновниця Diplomatic Golf Cup. Сьогодні Анна з командою всі свої ініціативи об’єднала у міжнародний проєктний офіс Ukraine Unites.


Нам треба бути єдиними. І жити й працювати так, ніби ми вже маємо країну, про яку мріємо Ви починали з невеликого проєкту. Розкажіть, як вдалося вирости до одного з потужних представників української культурної дипломатії? — Три роки тому нас було двоє — я і мій чоловік. Ми переймалися тогочасною ситуацією, в Україні та світі. І зрозуміли — потрібно щось створювати, щоб доносити правдиву інформацію про Україну у світ. Подумали, що це повинен бути інтернет портал. Спочатку про Ukraine Unites не йшлося. Ми працювали над Fashion of Diplomacy. Так хотіли об’єднати дипломатів. Мені здається, кожна людина — дипломат, абсолютно кожна. Якщо ми, як туристи, їдемо за кордон — ми теж дипломати. Тому що ми, як українці, представляємо там нашу культуру, наші традиції — як ми одягнені, як говоримо, як ми себе поводимо. І ми не хотіли ставати свого роду дипломатичною Біблією — збірником правил, заборон і пояснень. Тому додали слово «fashion» і створили портал. Почали просто удвох після роботи наповнювати його якісними новинами. Тобто займалися звичайним рерайтом. Дивились ukr. net, Google, шукали новини, сюжети, репортажі. Позитив про Україну. Через чотири місяці ми почали спостерігати, як без жодної копієчки на рекламу нас почали читати міжнародники. І сам портал почали шукати і читати люди з інших країн. Запити надходили зі Сполучених Штатів і Європи. І ми зрозуміли, що просто порталу мало, потрібно ще щось. Отримали свідоцтво і вже на базі порталу з єдиним брендом створили журнал. Перший випуск вийшов 1 червня 2017 року. Випустили ми його у вигляді «пілота» в тисячу примірників і побачили, що є попит на хорошу інформацію. Не просто заклики в плані: «Давайте вірити в світле майбутнє! Все добре! Давайте посміхатися!» Ні. Якщо аналітика, то тільки якісна, якщо інтерв’ю, то з кимось вартим уваги і позитивним.

Але журналом ви не обмежилися. — Буквально за два місяці випуску журналу, вже на етапі підготовки третього номера, ми організували 1-й Міжнародний круглий стіл. Це було саме на підведення підсумків 25-ї річниці Незалежності України (йшов 26-й рік). Ми побачили реакцію міжнародної спільноти в Україні на наш захід, знову-таки без реклами. Всі відгукнулися. Люди активізувалися. Стало видно, що потрібно це робити. І вже через півтора року, минулого літа, у нас вийшов великий шестивекторний рух, нам вдалося запустити проєктний офіс Ukraine Unites. Нині у нас три власних носії: журнал, інтернет портал, Міжнародний дипломатичний інтернет портал dip.org.ua. Ukraine Unites дає доступ до бази знань, бази контактів всім, хто працює над розвитком дипломатії в Україні. Ми готові цим ділитися, щоб інші теж отримували щось позитивне, а імідж України ставав кращим.

Ви працюєте з іноземними дипломатами, постійно з ними спілкуєтесь. Як реагує міжнародна спільнота на останні події в Україні? — Можу запевнити, що у нас дуже активні та вірні міжнародні друзі. Вони готові у будьякий момент підставити нам плече та підтримати нас. Це було й раніше, і після виборів Президента України підтримку наша держава не втратила. Тому, все що нам потрібно, це прийти і сказати: нам потрібна допомога і ми готові працювати, не просити милостиню. Навпаки — маємо показати нашу спроможність. У нашої нації величезний потенціал. Ми талановиті й вдало реалізуємося в ІТ-сфері, в аграрній галузі, в будівництві, в мистецтві, та що казати, — скрізь можемо показати результат. Тому мені дуже приємно чути слова Володимира Зеленського, який розуміє, що потрібно не просити, а об’єднати нас всіх в єдину українську націю і просто робити свою справу. #15, червень 2019

33


ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА допомога інформаційна. На рівні держави є програми підтримки культурної дипломатії. Але поки що вийти на рівень такої співпраці нам не вдалося. Ми створюємо наші проєкти не завдяки, а всупереч цьому.

Зараз дуже популярний вислів — публічно-культурна дипломатія. Як ви його трактуєте? — Популярним термін став зовсім недавно. Гостра потреба у такій діяльності почала відчуватися з початком війни у 2014 році. При чому боротися треба було одразу на всіх фронтах — і всередині країни і представляти нас у світі. Публічно-культурна дипломатія — це політика м’якої сили. Де не пробивається офіційно МЗС, завжди можна знайти спільну мову в інший спосіб. Але останнім часом це поняття нівелюється і втрачає своє першочергове завдання — відстоювати інтереси України. На кожному кроці усі дотичні й недотичні до цієї діяльності пов’язують себе з нею. Мені здається, має бути межа, інакше втратимо не лише сутність, але й можливості як країна, в першу чергу. Маю на увазі, що заходи, інформаційні видання, виставки українські й про Україну мають бути на такому рівні, що комар носа не підточить.

Ваші проєкти об’єднують людей з різних країн і різних культур. Що Вас надихає? Значна частина роботи вашої команди перетинається із функціями Міністерства закордонних справ, Мінінформполітики, Генеральної дирекції обслуговування іноземних представництв, а іноді й Міністерства культури. Але ви комерційна структура, чи підтримують ваші ініціативи міністерства і чи отримуєте якусь фінансову підтримку від держави? — Так, насправді, якщо розділити всю нашу роботу, проєкти, носії, бізнес зустрічі, то можемо говорити, що частково це робота наших Міністерств. Але ми не претендуємо на визнання чи чиїсь лаври. Як я зазначала у попередніх відповідях, ми ставимо перед собою мету — діяти, об’єднувати і допомагати. Тобто, бери й роби і показуй приклад іншим. Нам, звичайно, дуже приємно, що нас підтримує Міністерство закордонних справ України, вони нам сприяють інформаційно. Також коли є питання щодо діяльності інших міністерств, ми звертаємось і нам допомагають. Але ця

34

#15, червень 2019

— Коли починали, був стан тривоги від того, що відбувалося. Ми почали думати, що потрібно культивувати в інформаційному полі щось добре, позитивне, хороше, що об’єднує. Робити щось, що відкриє людям очі. Допомагати вірити в добро, бачити це гарне, збирати таких людей разом, посміхатися, розповідати, давати можливість себе проявляти. Мене це надихає. І, напевно, це і є один з соціально відповідальних моментів у житті — коли доходиш до певного рівня, до певного віку з певним багажем знань. До того стану, коли вже пора щось змінювати своїм прикладом. Не просто говорити: «Давайте змінимо». А саме своїм прикладом, потихеньку, по крупинках, перетворювати це в хороший досвід. Маю велику надію, що це допомагає людям.

Поділіться, якими особистими принципами і переконаннями ви керуєтеся у житті й роботі? — У мене є три правила, як би це банально не звучало. Вони прості. Перше — вір в те, що


ти робиш. Друге — бери і роби. Не говори, не думай, що, не аналізуй — просто роби. Якщо ти віриш, ти просто береш і робиш. Третє — навчися одержувати задоволення від того, що робиш.

У чому найбільша проблема нашого суспільства? — Люди перестали вірити і довіряти. Потрібно, щоб всі ми робили більше — давали можливість відчути свою любов, свою доброту. Також певною мірою відчували відповідальність за свої дії щодо себе й інших. Треба, щоб кожен почав змінювати країну і світ із себе. Тоді б й інші люди, напевно, почали б прислухатися. Почали один з одним ділитися. Мені здається, в останні роки відбулася якась втрата часу і можливостей. Це розвивалося десь з 91-го-92-го року. Люди не продовжили передавати свої цінності. Тобто, чим більше ми б все це підхоплювали: вірили, робили, відчували тільки те, що добре, то тоді, напевно, це перетворювалося б у такий добрий, людський світ без кордонів, якщо можна так сказати.

і незалежність, яку виборювали століттями. Тільки разом вдасться подолати ту біду, яка сунеться на нас. Світ не зможе врятувати нас від нас самих — від розбрату, корупції, зневіри і популізму. Є завдання, які повинні виконати власними силами. І громадянський обов’язок не лише раз на п’ять років прийти і проголосувати на виборах. А ще ці п’ять років жити так і працювати так, ніби ми вже маємо країну, про яку мріємо. І тоді мрія стане реальністю. Бесіду вела Аліна Архипенко

Який шлях розвитку мають обрати українці, щоб вистояти у вирі геополітичного протистояння? — Нам треба бути єдиними. Моя двоюрідна бабуся (вона завжди жила поруч з нами, у неї не було дітей, і ми для неї були її онуки) завжди казала: «Дітки, ви маєте зрозуміти: що гілочка до гілочки — це вже віник. Якщо у нас є віник, то ми можемо хату підмести. І нас вже не зламаєш, бо одну гілочку можна зламати, а разом — не так просто». Це стосується всіх українців — на Сході і на Заході, Півдні і Півночі, і за межами нашої держави. Зараз велика загроза втратити найдорожче — свободу #15, червень 2019

35


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

«СВІТ ГОТОВИЙ ПІДСТАВИТИ НАМ ДРУЖНЄ ПЛЕЧЕ. МИ ДУЖЕ ЦІНУЄМО ДОПОМОГУ НАШИХ ЗАХІДНИХ ПАРТНЕРІВ». Президент України Володимир Зеленський

Світова спільнота позитивно реагує на демократичні зміни в Україні. Нас підтримують наші міжнародні партнери у протистоянні з РФ. Можливо, підтримка не завжди та, на яку розраховує країна. Яким Ви бачите подальший розвиток стосунків з нашими партнерами? Як не втратити підтримку та довіру? — У міжнародних взаєминах дуже важливою є прогнозованість. Наші партнери завжди мають знати, чого від нас чекати, тож ми були і залишаємося послідовними та надійними партнерами для наших друзів у всьому світі. Ми дуже цінуємо підтримку США та Європи, однак ми маємо ще чимало проєктів та планів, які прагнемо втілити разом з нашими партнерами — ми вже ведемо серйозну роботу з інформування урядів дружніх країн про те, як ми бачимо розвиток подій і в чому потребуємо допомоги і сприяння. Нам дуже приємно, що наші закордонні партнери висловлюють готовність підставити дружнє плече — я вже провів чимало зустрічей з дипломатами країн-партнерів і з задоволенням констатую: ми ведемо дуже конструктивний діалог.


37


Ще до президентства Ви проводили «Дні України» в Латвії. Вас багато критикували за це, але цей захід став однією із найуспішніших презентацій сучасної української культури за кордоном. Як Вам тоді це вдалося зробити без державної підтримки? — Інколи найкраща допомога держави — це щоб вона не заважала. В України, на щастя, є чимало талановитих людей, які гідно представляють нашу країну, нашу культуру за кордоном. Я маю честь бути знайомим та навіть дружити з багатьма такими людьми і я точно знаю, що вони будуть допомагати творити позитивний імідж України в світі. Впевнений, що найбільш вдалі проєкти триватимуть, з’являться багато нових, а я допомагатиму в межах своєї компетенції просувати Україну в світі як культурну країну.

Чи вважаєте Ви, що гуманітарна політика, зокрема й політика, скерована на поліпшення іміджу нашої держави на міжнародній арені, мають бути у компетенції Президента України чи це сфера відповідальності уряду?

38

#15, червень 2019

— Як ви знаєте, згідно Конституції України, президент представляє державу в міжнародних взаєминах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави. Свою частину роботи в цьому напрямі я робитиму сумлінно й відповідально. Впевнений, що з урядом ми будемо конструктивно та ефективно співпрацювати, зокрема, і в цій сфері. І не лише з урядом: імідж держави творять різні державні установи, приватні структури, філантропи та діячі з різних сфер — від культури до бізнесу тощо.

Ви вже почали працювати, навіть до інавгурації, над поверненням окупованих територій. Яким чином Ви плануєте це робити далі? — Роботи дуже багато, це складний, але надважливий напрямок моєї діяльності. Головне: всі повинні розуміти, що на окупованих територіях живуть НАШІ люди і говорячи про повернення територій ми повинні думати насамперед про те, що нам треба повернути людей. Ми маємо план дій, до «мінського процесу» повернувся дуже досвідчений Леонід Кучма. Звісно ж, ми дуже цінуємо допомогу західних партнерів. Я дуже хочу, щоб за мою президентську каденцію ми розв’язали проблему Криму та Донбасу.


ТВОРЦІ УКРАЇНИ Ваше бачення шляхів повернення українців, які емігрували з різних причин в інші країни світу? — Шлях лише один: створення економічних умов, щоб людям було цікаво повертатися до України — вони мають розуміти, що знайдуть тут гідну роботу (звісно, з гідною зарплатою) чи легко відкриють власний бізнес і безперешкодно його вестимуть. Це вдалося багатьом країнам, що колись були в радянському таборі, це зробимо й ми. До речі, нам варто вивчити досвід наших польських друзів, які запровадили «карту поляка» — перший документ на шляху до отримання громадянства, який не важко отримати і який дає можливість людині швидко інтегруватися в Польщі.

Ці вибори Президента були єдині демократичні за всю історію незалежності. Зрозуміло, що люди в Вас повірили з надією на зміни, на краще життя… Але для того, аби ці зміни відбулись, має бути достатня кількість професіоналів. Чи є у Вас така кількість людей в команді? — Президент призначає не так багато людей і з тими, хто буде в моїй команді, я вже визначився. Сподіваюся, що на парламентських виборах українці оберуть найбільш гідних депутатів, які сформують професійний та ефективний уряд, і всі разом ми будемо працювати на одну мету: європейська, багата, цілісна Україна.

40

#15, червень 2019


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

Українська дипломатія від 2014 року переживає, за версією багатьох експертів, непрості часи. Дехто говорить про кризу у зовнішньополітичному відомстві нашої держави. Чи згодні Ви з цим твердженням? — Я ретельно вивчаю ситуацію, адже це безпосередньо сфера моєї відповідальності. Говорити про кризу — це буде велике перебільшення, але не все зараз так, як мені би хотілося. З новим міністром закордонних справ (сподіваюся, парламент не зволікатиме зі схваленням кандидатури на цю посаду, яку я запропоную депутатам) ми доведемо до

ладу реформу в нашому зовнішньополітичному відомстві. Але, повторюся, хорошого було чимало і все позитивне ми збережемо — це стосується і професіоналів на ключових посадах. Що обов’язково треба максимально швидко вирішити — це проблему відсутності послів України у багатьох важливих для нас державах.

Чи є, на Вашу думку, Україна привабливою країною? У чому полягає ця привабливість? — Я не хотів би жити в будь-якій іншій країні. Це відповідь? Українці — неймовірні люди! Тому в нас все вийде.

Чого б Ви хотіли побажати читачам нашого видання? — Любити свою справу — тільки тоді можна досягти успіху. І бажаю успіхів. #15, червень 2019

41


ХТО ВИ, MRS. БЕРЕЗОВСЬКА?


Про реструктуризацію УТР в сучасний телеканал UA|TV, який сьогодні доносить усьому світові об’єктивну, актуальну та цікаву інформацію про Україну сьогодні ексклюзивно для FD розповідає Генеральний директор «Мультимедійної платформи іномовлення України» Людмила Березовська. Українське іномовлення почалося у зв’язку із подіями у Криму та на Сході України у 2014 році чи створення такого каналу було заплановано ще раніше? — Насправді українське іномовлення існувало й раніше. У 2004-му році — на підставі Указу Президента і рішення РНБО України — було створено ДТРК «УТР», яке підпорядковувалося Держкомтелерадіо, його цільовою аудиторією була українська діаспора. Відповідно й мовлення телеканалу «УТР» здійснювалося українською мовою з кількагодинним «вкрапленням» англійською. Анексія Криму 2014-го року, подальші криваві події на Донбасі та інформаційна

війна, яку розгорнула Росія проти України, виявили низьку ефективність тогочасного українського іномовника. З одного боку, стало очевидним, що Україна як держава програє інформаційну війну країні-агресору, яка не шкодувала та і, що там казати, не шкодує гігантських коштів на антиукраїнську пропаганду — і в Україні, і в усьому світі. А з іншого боку, українська діаспора, яка була цільовою аудиторією «УТР», мала і досі має можливість переглядати, по суті, всі національні телеканали України онлайн, аби був лише доступ до інтернету — іншими словами, сучасні технології уможливлюють інформаційні, культурні зв’язки закордонних українців з Батьківщиною, де б вони не були. #15, червень 2019

43


Обличчя каналу Необхідність рестарту, перезапуску телеканалу іномовлення України була очевидною. Приблизно всередині серпня 2015-го року Міністерство інформаційної політики України попросило мене допомогти команді «УТР» у цьому процесі. За основу було взято досвід Німеччини і німецького телеканалу іномовлення «Deutsche Welle», який функціонує на підставі окремого закону (Акту), ухваленого Бундестаґом ще 1960-го року. Пригадується, під час інтенсивних консультацій щодо майбутнього формату українського іномовника, німецькі партнери нас застерігали: «Не повторюйте наших помилок!» «Яких помилок?» — дивувалися ми. «Півстоліття тому ми вважали, що цільовою аудиторією «Deutsche Welle» є німецька діаспора, тому телевізійне і радіомовлення здійснювалося виключно німецькою мовою… Минули десятиріччя, поки ми зрозуміли свою найбільшу помилку — у виборі мови». Коли ж ми питали поради, яка мова чи мови є найоптимальнішим рішенням для нас, німецькі колеги нас шокували: «Говоріть до світу будь-якими мовами, якими володієте, крім української!» Така порада і така позиція, пригадується, викликала на той час нерозуміння (якщо не сказати — спротив) деяких українських парламентарів… Однак, 8-го грудня 2015-го року Верховна Рада ухвалила Закон «Про систему іномовлення України», який регламентував діяльність новоствореного іномовника — Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» (МПІУ), зокрема й у питанні мов: «Програми МПІУ виробляються англійською мовою, а також іншими мовами залежно від доцільності та нагальності використання тієї чи іншої мови для досягнення мети діяльності МПІУ», — з уточненням, що програми, виготовлені англійською мовою, мають становити не менше 50 % всього контенту. І на сьогодні англійська є головною мовою і телеканалу UATV, і всієї Мультимедійної платформи іномовлення. Ми ж вважаємо днем народження телеканалу UATV — 1-ше жовтня 2015 року, коли на частотах «УТР» — замість простого, розміреного, оповідального, великою мірою пісенного контенту першого іномовника України — з’явився сучасний, інтенсивний, багатомовний, ефектний, багатий 3D-графікою та візуальними ефектами контент під уже нині звичним логотипом «UA». Іншими словами, перехід від «УТР» до UATV був еволюційним, але старт UATV — революційним.

Тобто можемо стверджувати, що телеканал UATV сьогодні є носієм, який популяризує Україну в світі, так? — Так. Ми говоримо про Україну, про наші здобутки і наші проблеми — спокійно, не нав’язуючи


ХТО ВИ, MRS. БЕРЕЗОВСЬКА? комусь свою точну зору і нікого не принижуючи. Так, ми адаптовуємо новини з України для іноземного глядача. Але в нас немає цензорів. «Ситом» для новин з України є наші редактори-носії мов, передусім: англійської та арабської. І трапляється, що редактор англійської редакції каже: «Ні, цю новину американець не зрозуміє; її треба подавати інакше», або арабської: «Для нас у цій події важливішим є не те, що для вас, українців». Відтак випуски новин російською, англійською, українською, арабською та кримськотатарською у нас верстаються не за принципом «copy/paste». Але Україна, — а значить і ми, — маємо сказати світу ще багато про що! Тому, крім актуальних новин (які насправді займають лише 10 хвилин у кожній годині), у нашому ефірі домінують програми про по-новому переосмислену історію України, культуру, про традиції і моду, про туризм і традиційну кухню, про наших сучасників і про тих, завдяки кому ми сьогодні гордо звемося українцями. Але ще раз повторюю, ми просто показуємо сьогоднішню Україну та українців такими, якими ми є. І якщо десь, в якійсь країні глядач дивиться телеканал UATV онлайн або наш контент у соцмережах, то він розуміє, що Україна — європейська, демократична, дружня, приваблива країна і її варто побачити на власні очі, — значить наші зусилля немарні.

З Вашої відповіді я зрозуміла, що телеканал мовить англійською, арабською, українською та кримськотатарською мовами. Це всі? Чи є ще мови перекладу та трансляції? — UATV цілком виконує вимоги Закону «Про систему іномовлення України»: 50 % контенту телеканалу виготовляється англійською мовою. Приблизно 40 % становить російськомовний контент. Решту 10 % формують програми українською, арабською та кримськотатарською мовами. До слова, україномовний блок виходить в ефір пізно вночі за Києвом, але у вечірній прайм у США та Канаді — тож зв’язки з українською діаспорою, принаймні в Новому Світі, підтримуються. Тими ж п’ятьма мовами виготовляється контент для соціальних мереж. Після прем’єрного показу в ефірі UATV програми викладаються і стають доступними на офіційних мономовних каналах UATV на YouTube. Основним способом розповсюдження онлайн-телеканалу UATV є супутник. Наразі

телеканал іномовлення України — на підставі відповідних ліцензій — ретранслюється: в Європі — із супутника «HotBird 13C», в Північній Америці — «Galaxy 19», в Азії та Австралії — «Asiasat 5», в Північній Африці та на Близькому Сході — «Eutelsat 3WA». Нещодавнє включення в кабельні мережі Туреччини (кінець квітня ц.р.) стало можливим завдяки перепідйому сигналу UATV із супутника «Turksat 3A». Сигнал UATV також доставляється до конкретних кабельних мереж через ІР. Така доставка у нас налагоджена із партнерами в США, Німеччині, Болгарії, Польщі, Чехії тощо. Крім онлайн мовлення, МПІУ є учасником кількох міжнародних платформ новинного обміну: передусім AVN (Азійсько-Тихоокеанська Мовна Спілка, штаб-квартира — Куала-Лумпур, Малайзія) та BRNA (CCTV, штаб-квартира — Пекін, Китай). Новинний обмін (а йдеться, передусім про безпосереднє поширення новинних сюжетів з України та про Україну для учасників цих платформ) — це також один із стратегічних напрямків діяльності МПІУ. У випадку вкрай зарегульованих країн, де на сьогодні ретрансляція UATV в кабельних мережах не можлива (скажімо, Китай, Індія, Казахстан тощо), наші сюжети, які потрапляють у випуски новин відповідних китайських, індійських чи казахських телеканалів, — це наразі єдиний спосіб донести місцевому глядачу інформацію з України та про Україну. Слід також зауважити, що Закон «Про систему іномовлення» забороняє ретрансляцію UATV в кабельних мережах України (до слова, подібна вимога прописана й в Акті про «Deutsche Welle» в Німеччині). Але є істотний виняток: UATV може ретранслюватися для «аудиторії, що перебуває на тимчасово окупованих територіях України, територіях, на яких запроваджено надзвичайний, воєнний стан, а також у районах проведення антитерористичних операцій та у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони». Йдеться про Донецьку та Луганську область, а також Автономну Республіку Крим. У цьому питанні російськомовні новини, російськомовні програми UATV (у нас в ефірі більше російської мови, ніж в інших національних телеканалів України) забезпечують зв’язки з Україною російськомовних українців, які перебувають під окупацією. На підставі відповідних ліцензій UATV ретранслюється на окуповану територію Донецької, Луганської областей та АРК за допомогою аналогових та #15, червень 2019

45


ХТО ВИ, MRS. БЕРЕЗОВСЬКА? глядачів ненависть чи зневагу до України, не гребуючи методами, аж до божевільних пересмикувань та брехні. Ми ж — інформуємо світ про Україну, хочемо показати справжній стан справ, хочемо показати світові Україну такою, якою ми її знаємо і любимо.

Ваша цільова аудиторія — це українська діаспора, яка живе за кордоном? У яких із країн Вас дивляться найбільше? — Не лише діаспора, якій дуже цікавий наш контент, все ж таки, наша цільова аудиторія — це іноземці, які зацікавлені отримати безпосередню — тобто без посередників — інформацію про Україну і з України. За понад три роки існування формат новин UATV модифікувався, розширився: сьогодні іноземний глядач у наших новинах може побачити сюжет про події і у своїй країні, — бо ми говоримо про новини Європи і світу, — але новини з України і пов’язані з Україною понад усе.

цифрових передавачів, розташованих у м. Волноваха, м. Гірник Донецької області; м. Бахмутівка Луганської області; м. Чонгар Херсонської області. А незабаром відбудеться старт ретрансляції з передавачів у м. Покровськ (Донецька область) та містах Скадовськ і Чаплинка (Херсонська область).

Чи можна говорити про конкуренцію із російськими медійними засобами іномовлення? — З російськими ЗМІ у нас спільного хіба що об’єкт уваги — це Україна. Тільки прокремлівські медіа намагаються сформувати у своїх

46

#15, червень 2019

Якщо говорити про присутність UATV у кабельних мережах, то ще два місяці тому найбільшою аудиторією телеканалу іномовлення України була Польща, в якій ми доступні абонентам DTH, IPTV-платформ та класичного кабельного телебачення. Втім, в останні дні квітня ц.р. UATV зайшов на телеринок Туреччини, уклавши відповідний договір із найбільшим провайдером супутникового та кабельного телебачення — компанією “Türksat”, послугами якої користується понад 70 % домогосподарств Туреччини. Наприкінці 2018-го року аудиторія UATV кардинально зросла з початком ретрансляції з нового супутника «Eutelsat 7WA», який своїм променем покриває країни переважно арабського світу на півночі Африки на Близькому Сході. Ви певне будете сміятися, але відразу після старту ми отримали дуже оригінальний feedback із цього регіону — нас «закидали» своїми резюме журналісти з Тунісу, Єгипту, Йорданії тощо (складеними переважно арабською мовою!) з пропозицією бути кореспондентами UATV у цих на місці. У якості резюме… У 2015-му році нам було


досить складно «прорубувати вікна» у світ. Траплялося, що переговори з іноземними кабельними мережами могли тривати й роками. Але вода камінь точить… І однією з найбільших подій цього року стала поява UATV в Республіці Білорусь, — це увінчало 4-річні перемовини поміж Києвом і Мінськом. І вже на сьогодні UATV доступний абонентам понад 20 кабельних мереж нашого північного сусіда. Безперечно, є ще багато лакун, які слід заповнити, існують країни, в яких законодавство щодо іноземних мовників дуже зарегульоване, — але приклади таких, на перший погляд, екзотичних країн як Індонезія або Киргизстан, або ж Непал, де UATV доступний місцевим глядачам, наштовхує нас на думку (трішки перефразую оригінальний текст): «Всьому свій час і пора кожній… країні під сонцем» (усміхається).

Чи не складно бути жінкою керівником такого проєкту? Сьогодні це дуже відповідальна місія керувати носієм, який має об’єктивно доносити інформації про Україну всьому світу. — Складно було на початку — в момент запуску проєкту. Бо, після зміни цільової аудиторії, нам справді було важно «прорубувати вікна» на телевізійні ринки навіть країн-сусідів. І коли ми крок за кроком отримували результат — здебільшого він залишався непоміченим для української аудиторії, — у мене часом затамовувало подих. Не вірилося, що ми це зробили! І це тільки додавало зусиль

і впевненості в тому, що ми рухаємося правильним шляхом. Тому в мене питання про силу, впевненість у собі вирішувалося якось автоматично: коли займаєшся тим, що вмієш і що любиш, і це приносить неймовірну насолоду, бо ти відчуваєш, що це затребувано у світі (як би це голосно не було сказано), то стать тут — пробачте мені — ні до чого.

Скільки людей у Вас у підпорядкуванні? — На сьогодні — це понад 350 осіб…

Чи вистачає у Вас часу на родину, з такою відповідальною роботою і такою кількістю завдань? — У мене просто родина невелика: сину 19 років, він достатньо самостійна людина. Я мало часу витрачаю на домашні справи — в цьому мені пощастило. Готую не часто, але ті, хто куштував, кажуть, що дуже смачно.

Яка Ваша улюблена страва? — Люблю те, що вмію гарно готувати, в моєму випадку — це борщ. Ще люблю млинці, які готує мій син, — це, до-речі, теж часткова відповідь на запитання про сім’ю.

Чого б Ви хотіли побажати нашим читачам та всім українцям за кордоном? — Миру. Це те, чого я бажаю і читачам і українцям і всім людям на планеті. Бесіду вела Анна Авраменко #15, червень 2019

47


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

Відомий український театральний режисер, який нещодавно здобув звання заслуженого артиста України, Петро Авраменко, розповідає про свій творчий шлях на сцені, про цікаві та непрості стосунки з українським кінематографом та про постановку наймістичнішого спектаклю, який лише можна уявити в репертуарі українських театрів. Спектакль ВІЙ, створення спец ефектів, які не поступаються кінематографічним, забобони і повір’я, що стосуються цього твору М. Гоголя, — ексклюзивно для FD.

Розкажіть, будь ласка, про Ваш творчий шлях. Що вплинуло на Ваше рішення займатися театральною режисурою? — Скажу відверто, що я ніколи навіть не замислювався, ким стати: актором чи, тим паче, режисером. Випадок. Саме випадок вивів мене на цю стежину, по якій я йду й сьогодні. Це вже потім, коли я почав працювати на професійній сцені, коли подорослішав і почав аналізувати своє життя, то зрозумів, що я із самого дитинства займався тим, чим займаюся і зараз. Мої дитячі роки пройшли в селі. І саме там, у школі, а згодом і в клубі, я постійно виступав. На перший погляд, нічого дивного, адже більшість дітей робили те ж саме. Але я не просто виступав, я ще й розповідав усім, що і як потрібно робити на сцені. Це стосувалося не лише шкільних виступів, але й великих концертів у клубі. І що найцікавіше, мене всі слухалися. Це вже потім я дізнався, що ця професія називається режисер.

Розкажіть про Вашу першу роль. У якому спектаклі Ви зіграли і які були перші враження? — Перша моя велика роль на професійній сцені — Фігаро. Мені важко зараз говорити про те, наскільки мені поталанило наблизитись до прочитання глибини цього образу, створеного талантом Бомарше. Пам’ятаю лише, що мене тоді захопила якась молодеча відчайдушність і водночас природна мудрість героя. Після прем’єри підійшов сивочолий


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

Розкажіть про Вашу першу постановку, що це був за спектакль?

критик і сказав мені теплі слова про мою першу велику роботу на професійній сцені. А через паузу додав: «На вас чекає гарне сценічне майбутнє, якщо будете безжально вимогливим до себе!» Відверто кажучи, ці добрі слова на мою адресу я сприйняв дещо скептично, а от пораду запам’ятав. До речі, згодом, у 2012 році, цей сивочолий театральний критик видасть власну книгу «Метафоричний театр Петра Авраменка», у якій розкриє сутність того театру, який я прагнув створити. Ім’я критика, з яким я до моєї першої ролі ніколи не спілкувався, — професор Олександр Чирков. У нього ж згодом я закінчив й аспірантуру, а при заснованому ним науково-дослідному інституті «Драматургія» я створив театр-лабораторію «Бурсаки».

— Першою моєю режисерською роботою була вистава «Таратар» за драматичною поемою Олеся Бердника. Над виставою працювали ночами, після роботи, оскільки в репертуарному плані вона просто не значилася. Йшов 2005 рік. Тоді ми, молоді актори, прагнули долучити глядача до роздумів про складні процеси, які відбувалися у реальному житті. Згодом виставу показали на мистецькому фестивалі «Золота Україна». Прийшов перший успіх, а з ним — роздуми над сутністю театру, його призначенням і покликанням. І над роллю режисера у творенні театру. Оскільки він, театр, — і Храм, і Голгофа, і Кафедра, і Школа. Глядач приходить до театру як до Храму мистецтва, Режисер і актори, які творять це мистецтво, зі сцени, як з Кафедри, повинні говорити про нагальні проблеми сучасності. І водночас театр — це Голгофа: оскільки кожен може кинути камінь у творця, вважаючи, що лише він, той, хто кидає камінь, має право на істину в останній інстанції. Хоча камінь не так вже й погано: адже театр не може лишати глядача байдужим. Якщо глядач залишає театр цілком байдужим, значить слід бити на сполох.

#15, червень 2019

49


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

А от першою моєю репертуарною роботою стала вистава «Забути Герострата» Григорія Горіна, прем’єра якої відбулася у 2005 р. Звичайно, події того часу не могли не позначитися на моєму прочитанні п’єси. Тому й вистава набула гучного резонансу. Але згодом, у 2011 році, коли я створював другу редакцію цієї вистави, вона набула ще й інших, відчутно філософських рис. Змінився час, змінився і я, а разом зі мною — й вистава. А потім… Потім були інші вистави, які творилися за інших часів, і поставали переді мною інші проблеми, на які я не міг не відгукнутися. Адже митець живе у певному часі й говорить зі своїми сучасниками про те, що їх хвилює. І не важливо, на якому драматургічному матеріалі режисер вирішує нагальні питання. Чи то на п’єсах класичного репертуару, чи то сучасних драматургів. Головне, щоб відчуття пульсу часу було притаманне тим сценічним роботам, які режисер виносить на суд глядачів.

«Вій», це мабуть один із найвідоміший з останніх Ваших спектаклів. Чому Ви обрали саме цей, доволі складний та макабричний твір Гоголя? — До цієї вистави готувався довго. Дуже довго. Спочатку стилістику майбутньої вистави випробував у виставі «Ніч навпроти Івана Купала», яка була поставлена мною у театрі-лабораторії «Бурсаки». І тільки після такого, якщо можна сказати «ескізу», розпочав роботу на «Вієм». У цій виставі я виступив і як режисер, і як сценограф і автор сценарію.

50

#15, червень 2019

У сценарії я залишив максимально описову частину Гоголівського тексту. А в оформленні — мінімальну декорацію. На перший план я вивів персонажа з його неоднозначною філософією та внутрішнім світом. А от щодо того, що «Вій» макабричний, то тут є про що поговорити. Це — як читати Гоголя і що побачити у творі. Адже наше сприйняття художнього твору (чи то літературного, чи то сценічного) вкрай суб’єктивне. Ми бачимо те, що хочемо бачити, що відповідає нашому уявленню про світ, у якому нам судилось жити. Адже модне сьогодні сленгове слово «макабричний» означає врешті-решт похмуру, жахливу атмосферу. В таких творах завжди домінують символи смерті. У Гоголя, як на мою думку, не жахіття, як у Стівена Кінга, не поетизація смерті, як у Едгара По, а жага до світла. Тому й Вій у моїй виставі — не містичний монстр, а… А не скажу, приходьте на виставу. Скажу лише те, що вистава заглиблює глядача у чарівний світ, наповнений мелодикою українських народних пісень, розкутого гумору і вражаючого драматизму. Гоголівські персонажі живуть і діють у двох світах: у містичному і реальному, фантастичному і побутовому. Дві заблукалі душі Хоми та Панночки прагнуть знайти вихід, але не можуть, бо він не здатен покаятися, а вона не може простити. Це вічне протистояння закручує у вир не тільки їх, а й усіх, хто їх оточує. Всі вони стають заручниками своїх жахів, які водять їх душі по зачарованому колу. І лише Вій… І знову не скажу. Запрошую всіх на виставу.


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА Ви знімаєте фільм про цікаву, але, на жаль, мало знану в Україні постать — барона Івана де Шодуара? — Цей фільм належить до проекту серії художньо-документальних фільмів про видатних діячів історії, культури та мистецтва. Перший з цієї серії — «Вогонь самопосвяти» ми зняли про Олега Ольжича, видатного українського поета, політичного діяча, науковця, археолога. Фільм характеризується великим діапазоном тем і сюжетів. Ми простежили феномен особистості, яку слід розглядати не лише як політичного діяча, але також як людину, що зробила великий внесок у науку та мистецтво. Фільм про життя барона Івана де Шодуара — це фільм про неординарного хіміка, колекціонера, науковця, засновника унікального парку в м. Житомирі. Неймовірно багату людину, й хочеться зауважити, водночас щедрого мецената та щиросердного благодійника. Людину, що заповіла свої статки на встановлення «Шодуарівської премії» за значний внесок у розвиток науки. Таку премію можна б було порівняти з Нобелівською, якби заповіт барона було виконано.

Сюжет фільму про барона де Шодуара побудований на реальних історичних фактах, домислах, легендах та містифікаціях. У фільмі поставлено безліч запитань, і всі вони стосуються однієї реальної і водночас таємничої особистості, ім’я якої — барон Іван Максиміліанович де Шодуар. Останній із роду Шодуарів.

Що складніше — театральна режисура чи режисура кіно? І що простіше? — Простіше нічого не робити. Хоча особисто для мене це складно. Я звик до руху, до постійних пошуків. Кіно й театр — це одна складова, яка діє за одним принципом. Нині в сучасному театрі дуже вдало використовують прийоми кіно, завдяки яким театральні режисери мають можливість точніше й цікавіше донести своє бачення. Порівнювати за складністю кіно і театр не можна, тому що кожне мистецтво складне і своєрідне по-своєму. Але точно можна сказати, що театр поєднує в собі всі види мистецтва в одне синтетичне дійство. І при творенні театральних вистав режисер уже не може обмежуватися лише прийомами, які були притаманні театру від часів його народження.

Держава нещодавно вшанувала Вас званням Заслуженого артиста України. Як Ви ставитесь до цього? — Звичайно, приємно, що вшанували. Надзвичайно приємними були моменти щирих, підкреслюю, щирих привітань, особливо від тих людей, від яких і не сподівався.

Яку постановку найближчим часом Ви запропонуєте нашому глядачеві? Ваші плани на майбутнє? — Зараз є декілька розробок. І я у творчому пошуку.

Чого б Ви хотіли побажати читачам нашого видання? — Впевненості у завтрашньому дні. Бесіду вела Анна Авраменко #15, червень 2019

51


ПІДСУМКИ

СУСПІЛЬСТВО 2020 МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ НОВОГО ФОРМАТУ НА ПЛАТФОРМІ «АЛЛАТРА» #ALLATRAUNITES

11 травня 2019 року на платформі Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» відбулася унікальна міжнародна конференція нового формату — «СУСПІЛЬСТВО. ОСТАННІЙ ШАНС». Конференція об’єднала через онлайн-телеміст велику кількість людей, що зібралися в конференц-залах, конгрес-холах, а також індивідуально по всьому світу: США, Україна, Росія, Білорусь, Швейцарія, Німеччина, Іспанія, Італія, Канада, Великобританія, Чехія, ОАЕ, Словаччина, Казахстан, Узбекистан, Молдова, Латвія, Нова Зеландія та інші країни були присутні на заході. У конференції взяли участь люди різних національностей, професій, соціального статусу, представники дипломатичних та політичних кіл, національних та релігійних громад, соціальних організацій.

52

#15, червень 2019


ПІДСУМКИ

Серед локацій прямих включень були конференц-зал Лондонського Музею, конгрес-хол «Останкіно» в Росії, Університет Кенітра в Марокко та інші. У Києві підключення відбувалося з Координаційного центру Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА». Центральною локацією став відомий конференц-зал найбільшого в світі Океанаріума «Oceans Ballroom Georgia Aquarium» у місті Атланта (США).

#15, червень 2019

53


ПІДСУМКИ Зареєструватися на майбутні події, а також запропонувати свою ідею можна на сайті:

allatraunites.com info@allatraunites.com

Офіційний сайт Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА»:

allatra.org

Головною темою обговорення було питання: «Яку загрозу для найближчого майбутнього несе споживацький формат сучасного суспільства? Яким чином люди самі,

всі разом, можуть, з урахуванням світових проблем і викликів кліматичного та геополітичного характеру, мирно переформатувати вектор розвитку суспільства зі споживацького на благотворчий?». Відкритість, правдивість і чесність питань, які озвучували люди, та відповіді на них вразили навіть досвідчених дипломатів. Конференція викликала небувалий резонанс у суспільстві. Безліч відгуків, думок, коментарів у соцмережах, міжнародні соціальні опитування, освітлення в ЗМІ — це лише початок величезної хвилі, яку розпочали результати даної конференції. Кульмінацією події стало колективне рішення про проведення історичної масштабної конференції «СУСПІЛЬСТВО 2020» в другу суботу травня 2020 року з метою об’єднати через онлайн телеміст більшість людства і на практиці змінити вектор розвитку людства на благотворчий.

54

#15, червень 2019


ПІДСУМКИ

Пан Чандер Гамбхір (Chander Gambhir), індійський дипломат, екс-консул Індії у Вашингтоні зазначив, що дана ініціатива АЛЛАТРА — це приклад усім людям: як жити, як об’єднуватися, щоб був мир у світі. Він наголосив, що діяльність Руху «АЛЛАТРА» дійсно чудова, і він щасливий бути причетним до цього процессу, оскільки сьогодні вкрай важливо піднімати питання про консолідацію людей і народів, про перехід до сприятливого вектора розвитку мирним шляхом. Дуже багато залежить від кожного. Пані Віржіні Моттімо (Virginie Mottimo), експерт з багаторічним стажем роботи в ООН, разом з колегами підключилася до телемосту з Женеви (Швейцарія): «В цьому році я вперше брала участь у всесвітній конференції «АЛЛАТРА». Такий рух не може залишитися непоміченим на рівні ООН та інших міждержавних організацій. Що стосується подальших дій, то про цю ініціативу має знати більше людей, враховуючи її важливість!» Фахівець з технічних проєктів пані Олександра з ОАЕ (конференц-хол найвищого

житлового будинку в місті Дубай): «Конференція дала поштовх і спонукала до дії дуже багатьох людей. Активно беру участь у проектах МГР «АЛЛАТРА» та переконуюся, що коли ми об’єднуємося, то можемо творити безліч корисних справ! Нам потрібно дуже багато зробити сьогодні, щоб в 2020 підключилося якомога більше людей. Є правило 6-ти рукостискань. Я розповім своїм друзям і знайомим, співробітникам, вони — своїм і таким чином про це дізнаються всі!» Спеціаліст у сфері медіа, пані Рената Полякова з Братислави (Словаччина) зазначила, що кожен може підключитися до ініціативи «Суспільство 2020» через сповіщення своїх друзів та знайомих, як особисто, так і через соцмережі, сайти, медіа-ресурси. Актуальними є будь-які сміливі та креативні ідеї, зокрема і про технічну реалізацію проекту! Зібрати все людство разом через Інтернет-зв’язок — ідея амбітна, але цілком реальна, та дуже своєчасна, враховуючи виклики, які очікують людство в найближчі роки. Ми будемо раді співпраці та взаємодії! #15, червень 2019

55


ПІДСУМКИ

Треба працювати вже сьогодні, а не чекати кращих часів. Ці слова є запорукою успіху переможців загальнонаціональної програми «Людина року-2018». 23-тя церемонія нагородження відбулася 23 березня у Національній опері України в Києві. Премію традиційно отримують професіонали, лідери галузей, люди, які зуміли досягти значних успіхів у професійній діяльності, дбають про розвиток України та майбутнє держави.

В Україні відзначали переможців премії «Людина року»


ПІДСУМКИ

Міжнародну премію «За значний внесок у розвитку партнерських дружніх та економічних відносин з Україною» — Надзвичайний і Повноважний Посол ОАЕ в Україні Салем Ахмед Аль-Каабі.

— Ця нагорода важлива для мене. Ми й надалі працюватимемо задля кращого майбутнього наших країн і розвитку взаємин між державами, — резюмує пан Салем Ахмед Аль-Каабі. Міжнародну премію в галузі дипломатії отримала Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні Герміне Поппелер.

— Отримати цю нагороду велика честь. Я дійсно намагалася зробити свій внесок у розвиток України і у розвиток взаємин між нашими державами, — каже пані Герміне. — Ми маємо інтенсивні взаємини в економіці, політитиці, а також у культурі. І я дуже рада, що цього року ми святкуємо

58

#15, червень 2019


ПІДСУМКИ українсько-австрійський рік культури. А це означає, що ми побачимо набагато більше молодих талантів України та Австрії. Це також допоможе сформувати новий імідж України. Культура є одним з кращих послів і одним з кращих передавачів того, що відбувається в країні. Тому я дуже рада бути частиною цього. Головний редактор видання «Fashion Diplomacy in Ukraine» Анна Авраменко вручала нагороду переможцю у номінації «Житловий комплекс року». Ним став ЖК «Подол Град» корпорації Укрбуд. Нагороду отримав генеральний директор Олександр Лятамбор.

— Для нас це насамперед визнання роботи колективу, — розповідає пан Олександр. — Ми знаємо, що робимо і для чого — починаючи від каменяра і завершуючи президентом корпорації — щоб кожен, хто інвестував у будівництво, отримав якісне житло. Українці можуть бути впевнені у майбутньому в оселях, які ми будуємо.

#15, червень 2019

59


ПІДСУМКИ

— «Людина року» — це визнання на рівні країни. Феноменальна подія для переможців і лауреатів, бо тут обирають кращих із кращих, — стверджує пані Анна. — Мені дуже приємно було вручати нагороду саме кращому житловому комплексу року. Це особлива номінація і особлива відповідальність, тому що будувати — це вкладати у майбутнє, дбати про завтрашній день і наступні покоління. Сучасні, комфортні і надзвичайно технологічні житлові комплекси — це візитівка Укрбуду. За них говорять їхні численні проекти. Також мені надзвичайно приємно, що відзнаки отримали пані Герміне Поппелер і пан Салем Ахмед Аль-Каабі. Вони роблять великий вклад у те, якою Україну бачить світ і розбудову взаємин між нашими державами. І також хочу подякувати організаторам премії «Людина року». Наше видання з радістю підтримує справжні українські проєкти.

60

#15, червень 2019


ПІДСУМКИ

Також експерти визначили переможців у номінаціях «Регіональний лідер року», «Міський голова року», «Промисловець року», «Підприємець року», «Менеджер року», «Фінансист року», «Лідер малого та середнього бізнесу року», «Національна торговельна марка року», «Інвестиція року», «Аграрій року», «Лідер логістичної галузі року», «Лідер ресторанного бізнесу року», «Заміський оздоровчий комплекс року», «Готельний комплекс року», «Телевізійний журналіст року», «Телеканал року», «Митець року», «Спортсмен року», «Меценат року», «Нова генерація року». щорічну Спеціальну премію ім. М. Вороніна «За високий стиль життя» за 2018 рік отримала актриса театру та кіно Ада Роговцева. Редакція

#15, червень 2019

61


ПОШУК dip.org.ua

ДИПЛОМАТИЧНИЙ СВІТ НА ЄДИНОМУ ПОРТАЛІ УКРАЇНИ

м. Київ, пр-кт Степана Бандери, буд 21, оф 521. info@dip.org.ua


ДИПЛОМАТИЧНИЙ КАЛЕНДАР

ЧЕРВЕНЬ/2019

ВИЗНАЧНІ ДАТИ / ДНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ КРАЇН День незалежності держави Самоа

1

СБ

2

НД

День проголошення незалежності Королівства Тонга

4

ВТ

5

СР

День Шведського прапора Святкування національного Дня Швеції

6

ПН

СР

СБ

НД

ПН

ВТ

НД

ВТ

СР

День незалежності Республіки Мадагаскар

27 ЧТ

28 ПТ

День незалежності Демократичної Республіки Конго

Національне свято великого Герцогства Люксембург (День народження Великого Герцога) День державної служби ООН

25 26

День незалежності Республіки Джибуті

День Республіки Ісландія

18 23

День державності Республіки Словенія День незалежності Республіки Мозамбік День державності Республіки Хорватія

DIPLOMATIC GOLF CUP 2019

16 17

День Республіки Сейшельські острови

День Португалії та португальських спільнот

12 15

Національне свято Об’єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії (День народження Королеви)

День Конституції Королівства Данія

ЧТ

10 День незалежності Філіппін

День проголошення Італійської Республіки

День Конституції України

30 НД

#15, червень 2019

63


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook