Fashion of Diplomacy #14 UKR

«Український інститут представлятиме інтереси і цінності сучасної української політичної нації»

ВОЛОДИМИР ШЕЙКО Генеральний директор Українського інституту

СЛОВО РЕДАКТОРА: Вітаю Вас, наші шановні читачі. Ми підготували дуже особливий номер FD. Багатьох із вас я знаю особисто, тому дуже хочу, щоб цей номер був цікавий і корисний кожному. А чим цей вихід особливий? — запитаєте ви. Бо він весняний. Це моя улюблена пора року. У природі все оживає, прокидається від зимового сну і починає новий цикл. Країна теж змінюється. Це п’ята весна з часу колосальних перетворень в Україні, коли ми зробили вибір як народ і пройшли точку неповернення. Випробування тривають й досі. Маємо їх пройти з гідністю. Ще раз повинні довести своє прагнення до демократії і свободи на виборах, які нас чекають. Я впевнена, все вдасться, вистачить сил і народної мудрості. А надійне плече наших країн-партнерів, як завжди, додає віри в перемогу. Дякую всім, хто йде цією дорогою з нами! З повагою, головний редактор «Fashion of Diplomacy» Анна Авраменко

«Fashion of Diplomacy» №14 Головний редактор — Анна Авраменко Голова наглядової ради — Ірина Резнік Генеральний директор — Ігор Скрипник Над номером працювали: Олег Янченко, Петро Міськович, Аліна Архипова, Наталія Затишна, Людмила Майстренко, Сергій Кошка Дизайнер — Артем Шульга Художник — Світлана Уманська Літературні редактори — Наталіна Зелінська, Наталія Германович Переклад матеріалів — Аксінья Сінько

info@fashion-diplomacy.com www.fashion-diplomacy.com uk.wikipedia.org/wiki/Модна_дипломатія Видавець — ТОВ «АМЕДІА КОМПАНІ» Друк — ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг» Тираж — 5 000 примірників Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 22712-12612Р від 30.05.2017р. Редакція журналу не несе відповідальності за стилістику та достовірність інформації, що міститься в рекламних матеріалах. Відповідальність за достовірність фактів, власних імен несуть автори публікацій.

Фотограф — Євгеній Затишний, Юрій Бондарев

Думка видавництва та редакції може не збігатися з точкою зору авторів опублікованих у журналі матеріалів.

Додатково фотоматеріали надані: джерело Google, www.freepik.com, www.thenounproject.com

Повне або часткове використання матеріалів можливе з письмової згоди редакції та з покликанням на журнал.

З питань розміщення реклами: +38 /044/ 228 06 48; +38 /094/ 828 06 48

Усі матеріали охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права».

Адреса редакції: м. Київ, пр-кт Степана Бандери, буд 21, оф 521.

15 ЧЕРВНЯ Місце проведення — Київський гольф клуб «GolfStream» (Україна, Київська обл., Макарівський р-н, с. Гавронщина) Час проведення — 0700–1900

МІЖНАРОДНИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ ГОЛЬФ ТУРНІР

TOLERANCE GOLF CUP 2019 Головна мета заходу — єднання народів та держав за допомогою спорту. Створення неформального простору для вільного спілкування. Поширення цінностей Толерантності між народами, державами та націями задля безпеки, сталого розвитку і щастя людей по всьому світі.

Детальна інформація: www.golf.in.ua Статус «TOLERANCE GOLF CUP 2019» – ОФІЦІЙНИЙ

Турнір проводиться за підтримки:

· ФЕДЕРАЦІЇЇ ГОЛЬФУ УКРАЇНИ · МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ · ПОСОЛЬСТВА ОБ’ЄДНАНИХ АРАБСЬКИХ ЕМІРАТІВ В УКРАЇНІ

Організатор:

ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ:

8

«УКРАЇНА — ЧУДОВА ЗЕМЛЯ, НА ЯКІЙ ЖИВУТЬ ЧУДОВІ ЛЮДИ, ЯКИМ МИ ВІД УСЬОГО СЕРЦЯ ЗИЧИМО МИРУ, ДОБРА ТА ПРОЦВІТАННЯ». Азер Худаяр оглу Худієв — Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА.

18 ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ІМПОРТНИХ ПОСТАВОК В УКРАЇНІ. Світлана Мороз — керуючий партнер компанії «Юридична фірма DICTUM».

26

10 20

«НОРМА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ПРО БЕЗОПЛАТНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ МАЄ ЗАПРАЦЮВАТИ В РЕАЛЬНОСТІ, КОЛИ БЕЗОПЛАТНО ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ, АЛЕ ПЛАТНО ДЛЯ ДЕРЖАВИ». Ірина Сисоєнко — народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

«УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ СТВОРЮЄ ДОДАТКОВИЙ ВИМІР — КУЛЬТУРНУ ДИПЛОМАТІЮ, ЯКА ТАКОЖ ДОПОМАГАЄ ДЕРЖАВІ ДОСЯГАТИ СВОЇХ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ». Володимир Шейко — Генеральний директор Українського інституту.

«ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ З ЛОГІСТИЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ — ЦЕ НАСАМПЕРЕД ТЕ, ЩО УКРАЇНА МОРСЬКА КРАЇНА». Андрій Радченко — Генеральний директор ЄВРОАЗІАТСЬКОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ КОМПАНІЇ.

30

38

«СЬОГОДНІ В УКРАЇНІ ВИРІШУЄТЬСЯ ДОЛЯ СВІТУ. НЕ ВСТОЇМО МИ — ПРОГРАЮТЬ УСІ». Вікторія Ліснича — голова Міжнародної дипломатичної ради в Україні.

«СПОРТ Є ОДНИМ ІЗ НАЙКРАЩИХ СПОСОБІВ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКОГО КРАЇНИ СТВЕРДЖУЮТЬСЯ ТА ЗАЯВЛЯЮТЬ ПРО СЕБЕ У СВІТІ». Валерій Моргун — президент Федерації України з веслування на човнах «Дракон».

48 «Я НЕ БУВ ВУНДЕРКІНДОМ З НАРОДЖЕННЯ, АЛЕ ДЕСЬ У РОКІВ ТРИНАДЦЯТЬ-ЧОТИРНАДЦЯТЬ Я ВІДЧУВ, ЩО ХОЧУ ПОВ’ЯЗАТИ СВОЄ ЖИТТЯ ІЗ МУЗИКОЮ». Олексій Ботвінов — засновник міжнародного фестивалю «Одесса Классикс».

58

42 СВЯТКУВАННЯ НОВОГО РОКУ ТА РІЗДВА ЗА УКРАЇНСЬКИМИ ТРАДИЦІЯМИ.

54 МІЖНАРОДНИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ ГОЛЬФ ТУРНІР «TOLERANCE GOLF CUP 2019».

ПЛАНОВЕ ЗАСІДАННЯ МІЖНАРОДНОГО ЖІНОЧОГО КЛУБУ «LADY INTERNATIONAL CLUB».

60

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

РІК ЗАЇДА

2018 рік було проголошено «Роком Заїда» в ОАЕ — ця ініціатива належить другому Президенту ОАЕ, синові шейха Заїда — Халіфі бін Заїду Аль Нахайану. Таке рішення було проголошено 6 серпня 2017 року, адже саме в цей день 51 рік тому шейх Заїд став правителем емірату Абу Дабі. Цей день став історичним не лише для цього емірату, але й для всієї країни, оскільки через кілька років Шейх Заїд запропонував правителям інших 6-ти еміратів об’єднатися в єдину державу, і, як результат, 2 грудня 1971 було створено Об’єднані Арабські Емірати. Загалом, протягом 2018 року було проведено велику кількість заходів, присвячених життю, спадку та цінностям Шейха Заїда. Метою цих заходів є ознайомлення мешканців і народів регіону та всього світу з життям і досягненнями Першого правителя ОАЕ, а також втілення його бачення та цінностей за допомогою різних проектів та ініціатив у сфері культури, науки та гуманітарної допомоги, що були здійснені як в Еміратах, так і в інших країнах. Головними цінностіями «Року Заїда» є: мудрість, повага, сталий розвиток і формування людини. Шейх Заїд завжди вважав людину та державний розвиток найголовнішими рушійними силами вперед, а мудрість, знання, повагу та щедрість — невід’ємними інструментами досягнення успіху та щастя. У рамках святкування «Року ЗаЇду» Посольством ОАЕ в Україні було здійснено такі

8

#14, березень 2019

проекти та ініціативи: • Малювання картини співробітниками Посольства, яка відображає культуру, історію та цивілізацію ОАЕ.

• Відкриття Центру арабських досліджень в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, у присутності Й.В. Павла Розенка, Віце-прем’єр-міністра України.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА •

•

•

•

Лекція про спадок, цінності та життєвий шлях покійного Шейха Заїда Бін Султана Аль Нагайяна, засновника ОАЕ, для студентів-арабістів Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Зустріч із українськими бізнес-леді для висвітлення досягнення Еміратської жінки. Урочисте відкриття Центру арабських досліджень у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС за участі Й.В. Доктора Анвара Гаргаша, Державного Міністра закордонних справ ОАЕ, та Й.В. Павла Клімкіна, Міністра закордонних справ України, та за сприяння Посольства ОАЕ в Україні Організація благодійного заходу в Київському Палаці дітей та юнацтва з нагоди початку нового навчального року, під час якого Посольство ОАЕ в Україні подарувало 500 шкільних портфелів від Благодійної Організації Мухаммада Бін Рашида Аль Мактума для дітей, які потребують допомоги.

•

•

Лекція про спадщину, культуру та традиції ОАЕ у Центрі арабських досліджень в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Благодійний захід з роздачі пакетів з їжею для людей з особливими потребами в Міжнародний день людей з особливими потребами (3 грудня). Й.В. Інж. Салем Ахмед Аль-Каабі, Надзвичайний і Повноважний Посол Об’єднаних Арабських Еміратів в Україні

ПЕРЕД ВИХОДОМ

УКРАЇНА — ЧУДОВА ЗЕМЛЯ, НА ЯКІЙ ЖИВУТЬ ЧУДОВІ ЛЮДИ, ЯКИМ МИ ВІД УСЬОГО СЕРЦЯ ЗИЧИМО МИРУ, ДОБРА ТА ПРОЦВІТАННЯ Надзвичайний та Повноважний Посол Азербайджану в Україні Азер Худаяр оглу Худієв, в ексклюзивному інтерв’ю для FD розповідає про початок історії дипломатичних взаємин між Києвом та Баку, про спільні виклики та про спільні небезпеки, які стоять перед нашими державами.

ПЕРЕД ВИХОДОМ Розкажіть, будь ласка, із чого власне почалася двостороння співпраця між Україною та Азербайджаном? Безумовно, були взаємини у часи СРСР, але їх важко назвати двосторонніми…

— Взаємини між нашими країнами розпочалися значно раніше, аніж за часів СРСР. Їхнє коріння сягає часів Київської Русі, коли існував Великий Шовковий Шлях, що з’єднував Європу та Азію. Наша країна — Азербайджан — була частиною Шовкового Шляху й досі є мостом між Європою та Азією, між Чорноморським та Каспійським басейном. Ось чому торгівельні взаємини існували ще в ті далекі часи — хіба що державні утворення на наших землях мали інші імена. Були Київська Русь, Каганат, Азербайджанське Ханство, але народи знали про існування один одного. Принаймні, географічно. На офіційному рівні взаємини між нашими країнами почали складатися у радянський період, коли ми перебували у складі однієї великої імперії. Це були, передусім, економічні взаємини. Також у Радянському Союзі існувала своєрідна програма мультикультуралізму — всі народи були повинні дружити. У межах цієї програми відбувалося багато корисного, був інтенсивний культурний обмін і, скажімо, співак та композитор Муслім Магомаєв, син великого азербайджанського народу, здобув популярність та шану в Україні. Після розпаду СРСР наші взаємини із Україною вивів на новий рівень наш загальнонаціональний лідер Гейдар Алієв. У той час у нас були проблеми — ми зіштовхнулись із втратою територіальної цілісності держави. Сусідня Вірменія в результаті 2-річної війни окупувала частину нашої території. Значну частину — майже 20 %. Дотепер цей конфлікт не розв’язано мирним чином. В ОБСЄ цей конфлікт називають замороженим, але ми не можемо погодитися з таким визначенням —

12

#14, березень 2019

адже щодня з нашого боку гинуть офіцери та солдати. Ми зіткнулися із цим конфліктом тоді, коли в нас була непроста економічна ситуація, внаслідок цього конфлікту у нас в країні є понад 1 000 000 біженців. Саме у той непростий час наш лідер Гейдар Алієв очолив Азербайджан і разом з президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою заклали міцний фундамент нашої двосторонньої співпраці й дали поштовх до розвитку наших двосторонніх взаємин в економічній площині. Чому Гейдар Алієв так тепло ставився до України та заповідав наступним поколінням азербайджанських політиків та урядовців підтримувати добрі стосунки з Україною? Тому що, коли ми зіткнулися із цим конфліктом із Вірменією, у нас майже не було власної армії й саме Україна допомогла нам із розбудовою власних збройних сил. Тому жоден із азербайджанських керівників ніколи не буде ставитися негативно чи висловлювати негативне ставлення до України. Маю також наголосити ще й на тому, що багато наших урядовців здобували освіту в Україні. Наш теперішній міністр закінчив свого часу Київський інститут міжнародних відносин. Я навчався у Дипломатичній академії України й тому, можу зазначити, що взаємини між нашими країнами є дуже міцними та мають довгу історію. Україна — для азербайджанців не лише назва на географічній карті.

Які напрями Ви визначили б як пріоритетні у взаєминах наших двох країн?

— Для наших країн звичаєвим є дуже серйозний політичний діалог на рівні президентів та потужна дипломатична співпраця. Ми досягли повного взаєморозуміння із усіма гілками влади в Україні. Ми не маємо та не мали жодних міждержавних проблем, натомість ми маємо рівень стратегічного партнерства. Якщо є політичний діалог, то, неодмінно, буде

ПЕРЕД ВИХОДОМ й економічний. Ми завжди мали гарні показники нашої економічної співпраці. До 2013 року товарообіг між нашими країнами складав один мільярд чотириста мільйонів доларів, був певний спад у 2015–2016 роках до 334 мільйонів доларів. У 2016–2017 роках нам вдалося підняти його до 878 мільйонів. Ми збільшили обсяги нашого експорту до України — здебільшого за рахунок нафтопродуктів. Після візиту пана Порошенка у 2016 році було досягнуто важливих домовленостей, у тому числі й домовленостей про постачання азербайджанської нафти марки AzerLight, що є однією з найкращих у світі. Ми постачаємо її переважно на Кременчуцький нафтопереробний завод. Також, поставляємо й іншій нафтопродукти, у яких має потребу наша братська країна. Азербайджанська компанія «Сокар» є одним з найбільших інвесторів в Україні. Ця компанія вже вклала в українську економіку понад 300 мільйонів доларів й ми плануємо збільшити кількість азербайджанських інвесторів в Україні. Хотів би скористатися нагодою та висловити подяку першому віце-прем’єр-міністру України Степану Івановичу Кубіву, який завжди надавав й продовжує надавати нам усе можливе сприяння і який є великим другом Азербайджану. Також не можу не сказати про те, що вище керівництво Азербайджану зобов’язало нас відкрити в Україні Торговий Дім Азербайджану. Ми вже відкрили подібні

заклади в Білорусі, Латвії, Китаї й вони дуже ефективно працюють. Торговий Дім Азербайджану є дуже потужною бізнес-платформою, на якій укладаються торгівельні угоди із при-

#14, березень 2019

13

дбання усього, що виробляється в Азербайджані, включаючи нафтопродукти. Там здійснюється юридичний супровід торгівельних угод та буде проводиться аналіз ринку. Можу сказати, що відкриття цього Торгового дому дасть дуже добрий поштовх для розвитку наших торгівельних відносин. Нашими економічними пріоритетами є торгівля, транспорт, енергетика та туризм, звісно ж. Азербайджан наразі досить потужно розвиває свій туристичний потенціал, вважаю, що потік туристів з України до Азербайджану та з Азербайджану до України цьогоріч збільшився.

Ваша країна дуже ефективно займається розвитком Шовкового Шляху. Як швидко він запрацює у повному обсязі?

— Сподіваюсь, що у 2019. Ми виконали все, що для цього було потрібно з нашого боку. У 2017 році у Києві проводилося ювілейне засідання ГУАМ на рівні голів урядів для того, щоб реанімувати це міждержавне об’єднання. Це засідання відбулося вперше за 20 років. На мою думку, наступне засідання варто проводити на рівні голів держав.

ГУАМ був державним об’єднанням, яке мало б врівноважувати геополітичний вплив РФ на пострадянському просторі. Наскільки

14

#14, березень 2019

взагалі можливо реанімувати це об’єднання?

— Геополітичні ризики, яких так багато у нашому регіоні, підводять нас до створення міждержавного об’єднання, і головною метою цього об’єднання мало б стати своєчасне виявлення таких ризиків. Подібні ризики не повинні нашкодити регіональній системі безпеки. Це — та ситуація, про яку кажуть: «Один у полі — не воїн». Коли об’єднується декілька країн, то разом їм значно простіше реагувати на будь-які виклики. Тому 20 років тому й було створено ГУАМ. Тоді єдиним учасником, який не мав збройного конфлікту на своїй території, була Україна. Але, на наш превеликий жаль, й Україна має таке лихо. Ми, весь, азербайджанський народ, політичне керівництво нашої держави сподіваємось на те, що ваш конфлікт не триватиме 25 років, як наш. Вам допомагає усе світове співтовариство, зрештою. Втім, мушу зазначити, що, якби світова спільнота своєчасно засудила агресію проти нас у Карабасі, то — я впевнений у цьому — не було б ніяких інших конфліктів та сепаратистських рухів на пострадянському просторі. Сепаратизм має бути засудженим вчасно — саме тому у 2014 році на засіданні Генеральної Асамблеї ООН Азербайджан підтримав територіальну цілісність України. До речі, маю зазначити, що так чи інакше, але усі країни-чле-

ПЕРЕД ВИХОДОМ ни ГУАМ інтегрувалися з Європою. По-різному, але інтегрувалися. І це можна вважати нашим спільним досягненням.

Чи є інтерес до України та до української культури у Вашій країні?

— Звісно ж, є. Скажу Вам дуже стисло та конкретно. Якби не було великого зацікавлення українською культурою на академічному рівні, то в Україні не навчалося б близько 12 тисяч. азербайджанських студентів. Це свідчить про те, що ми довіряємо Вашій освітній системі. Довіряємо Вашій культурі. Також у нас в Азербайджані вивчають українську мову у Слов’янському університеті, у нас багато кафедр української мови, у нас здійснюється багато перекладів українських художніх творів на азербайджанську мову. Дуже часто відбуваються візити наукових установ з метою поглиблення та поширення нашої співпраці. Цього року Україну відвідала директор Центру державних перекладів пані Фах Масуд, людина дуже відома в Азербайджані. Вона дуже цікавиться сучасною українською літературою. Українці та азербайджанці не є близькими географічно, але наші народи єднає духовна схожість.

Який регіон України подобається Вам найбільше? Чи є в Україні місце, де б Ви хотіли провести відпустку?

— Без жодної дипломатії, маю сказати Вам: кожен із українських регіонів є особливим. Кожен із регіонів має свої привабливі сторони й тому важко виокремити бодай один з них. Що ж до відпустки, то взимку я побував у Карпатах зі своєю родиною. Влітку ми буваємо в Одесі. Україна — чудова земля, на якій живуть чудові люди, яким ми від усього серця зичимо миру, добра та процвітання. Бесіду вів Ігор Скрипник

Чи багато Ви подорожуєте Україною?

— Звісно. Ми знаємо, що Україна має великий потенціал, але, лише перебуваючи в регіонах, можна зрозуміти, наскільки потужною є Ваша країна. Україна стрімко йде вперед. Вона вже не є сировинною базою. Україна розвиває високотехнологічні виробництва. Азербайджан готовий вкладати у це гроші й тому ми, представники Посольства, проводимо моніторинг — ми дивимося, який регіон є найбільш перспективним та найбільш безпечним (водночас) для інвестування. #14, березень 2019

15

ЮРИДИЧНИЙ ВЕКТОР

ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ІМПОРТНИХ ПОСТАВОК В УКРАЇНІ Україна має значний не лише територіальний, але й людський ресурс. Для виробника кожна людина є потенційним споживачем. Наразі ми маємо змогу спостерігати досить цікаву тенденцію. З одного боку, українські виробники прагнуть шукати ринки збуту за кордоном, оскільки, тамтешній мешканець має більший середній заробіток і, відповідно, конкурентну купівельну спроможність. З іншого боку, закордонні виробники розглядають ринок України зі значним споживчим потенціалом. Для прикладу, за офіційними даними населення України 2017 року становить 44,03 млн осіб (32 місце у світі). Для порівняння, населення Польщі становить 37,95 мільйони, Литви — 2,872 мільйони, Нідерландів — 17,02 мільйони.

Фінансове навантаження Основним акцентом імпортера при виході на український ринок має бути прорахування фінансового навантаження — економічної складової. Адже мета будь-якого бізнесу — це певний рівень його маржинальної складової. Досить часто доводиться спостерігати, коли імпортер починає вивчати та досліджувати ринок, формувати маркетингову стратегію, здійснювати пошук шляхів збуту продукції, однак, ми рекомендуємо, насамперед, починати з економічної складової та врахування митних правил України. Зокрема, для прорахування фінансової складової необхідно прогнозувати податкове навантаження. Для прикладу, на сьогодні, від суми інвойсу 20 % складає податок на додану вартість при імпортуванні продукції. Якщо імпортована продукція не має сертифікату Євро1 (наявність якого, за угодою з ЄС, звільняє від сплати імпортних платежів), то додатково сплачується імпортне мито, що може становити від 5 % до 15 %. Також необхідно врахувати вартість послуг митного брокера. Більше того, при виникненні конфліктних ситуацій з

18

#14, березень 2019

органами митного контролю може виникнути необхідність у залученні адвокатів, що також збільшуватиме витратну частину процедури оформлення поставки. Отже, фінансове навантаження для розмитнення товару може досягати близько 40 % від вартості товару. До того ж, та сторона, яка закуповує такий товар в Україні, має додати власну маржинальну вигоду з метою отримання певного прибутку. Наведені фінансові показники необхідно враховувати з метою розуміння кінцевої вартості товару для споживача. До того ж, розуміння повної кінцевої ціни продукту впливає на формування маркетингової стратегії, що допоможе якісно виокремити ринки збуту.

Валютний контроль Не слід нехтувати правилами митного контролю і не забувати про специфіку регулювання валютних операцій в Україні. Зокрема, на території нашої держави здійснюється державний контроль за валютними операціями. Резиденти, які придбають імпортний товар, повинні впродовж 180 днів відзвітувати до банківської установи, а банк — до органів

Державної фіскальної служби України. Правила валютного контролю досить часто не дотримуються імпортерами, що зумовлює накладення на них штрафних санкцій та необхідність отримання індивідуальних дозволів на здійснення імпортних операцій. У більшості випадків порушення правил митного контролю пов’язане з незалежними від імпортера обставинами — затримкою поставки товару, затримкою строків випуску або виробництва продукції, брак товару тощо.

Коригування митної вартості товару Також однією із особливостей державного регулювання імпортних операції є здійснення контролю митними органами за ціноутворенням товарів. Чинне законодавство дозволяє органам митного контролю здійснювати моніторинг цін на аналогічні імпортованій продукції товари, досліджувати вартість продукції первісного виробника, здійснювати порівняння цін виробника такої продукції та зазначеної ціни імпортера в інвойсі. Більше того, ДФС України здійснює ведення власного митного реєстру із цінами на товари. Досить часто митні органи здійснюють коригування митної вартості товару у випадках виявлених розбіжностей між сумою, зазначеною в інвойсі, та вартістю продукції, що значиться в реєстрі. Таке коригування веде до збільшення сум зі сплати ПДВ та митних платежів. А в разі, якщо імпортер не згоден з коригуванням митної вартості товару, то на нього очікує досить тривала судова тяганина.

Патентний тролінг Патентний тролінг — один із видів недобросовісної конкурентної боротьби. Недобросовісність полягає у реєстрації патентів на винаходи, що вже існують, промислові зразки чи корисні моделі. Далі такі патенти реєструються у митному реєстрі об’єктів прав інтелектуальної власності. Під час

оформлення імпортної операції органи митного контролю здійснюють перевірку на наявність належних прав імпортувати товари. У випадку наявності інформації в митному реєстрі об’єктів прав інтелектуальної власності щодо зареєстрованого патенту, відповідно, імпортер зобов’язаний надати згоду власника патенту на здійснення імпорту. Власники таких патентів, як наслідок, здійснюють шантажування та фінансове вимагання. Щодо правомірності дій органів митного контролю наведу офіційну статистику. Щодо митних спорів, за 2014 було розглянуто 3 362 справ з митних питань на 1,7 млрд грн, з них на користь митниць вирішено 1 455 справ на суму 848,6 млн грн, що складає 44 відсотків від загальної кількості митних спорів. За 2015 рік було розглянуто 2 900 митних справ на суму 933,9 млн грн, з них вирішено на користь митниць 1 137 справ на суму 551 млн грн, що складає 39 відсотків від загальної кількості митних спорів. За аналогічний період 2016 року на користь митних органів вирішено 769 справ на суму 340,2 млн грн, що із загальної кількості 2 352 справ на суму 340,2 млн грн складає лише 32,7 відсотків. За дев’ять місяців 2017 року частка податкових та митних спорів, вирішених судами різних інстанцій на користь органів фіскальної служби, у загальній кількості податкових та митних спорів, вирішених судами різних інстанцій (кількісна результативність розгляду податкових та митних спорів у судовому порядку) становить 48,8 %. Зазначена статистика свідчить, що більш ніж у 50 % випадках, органи фіскальної служби прймають неправомірні рішення. Така ситуація однозначно не сприяє підвищенню кількості імпортних операцій, тому при здійсненні імпорту ми рекомендуємо одразу прораховувати всі ризики. Світлана Мороз — керуючий партнер компанії «Юридична фірма DICTUM».

ЖІНКА В ПОЛІТИЦІ

Політичні виборчі процеси, перемоги України у 2018 році, гендерна рівність — ексклюзивно для FD розповідає Ірина Сисоєнко, народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

Шановна Ірино Володимирівно, ми говоримо з Вами на початку Нового року — і календарного, і політичного. Тому доцільно було б запитати про те, яким Ви бачите Новий політичний рік, що обіцяє бути багатим на знакові події для нашої країни. Що, на Вашу думку, він принесе українцям?

— Цей рік буде роком подвійних виборів: президентських і парламентських. Звичайно, хочеться вірити, що 2019 рік стане роком справжніх змін. Але ми вже зараз бачимо низку брудних політичних маніпуляцій, брехливих лозунгів і обіцянок, яку використовують політики у боротьбі за посади та крісла. Та я сподіваюсь, українці зважено підійдуть до головних політичних подій цього року, до виборів. Кажуть, що кожен народ обирає ту владу, на яку заслуговує. Так от, я думаю, що українці заслуговують на чесну владу, яка буде ефективно працювати, а не імітувати, яка своїми чіткими кроками та діями покращить рівень життя громадян, рівень освіти, медицини, виведе нашу країну на новий економічний рівень, і зрештою, на рівень розвинених країн Європи. Приймаючи рішення кому віддати голос, важливо оцінювати не обіцянки, які багато разів звучали з вуст тих, хто був при владі, а оцінювати зроблені справи.

Минулий політичний рік також був не простим. Що б Ви могли назвати головною українською перемогою 2018?

— Так, дійсно, минулий рік був не простим, але дуже важливим. Оскільки в парламенті я займаюся питаннями медицини, то хотіла би говорити про головні позитивні моменти саме у медичній сфері. Це, насамперед те, що у 2018

році почали відбуватися перші зміни у фінансуванні системи охорони здоров’я, перші кроки по реалізації нових законів, які прийняв парламент. 2018 рік став роком, коли держава почала оплачувати коштами державного бюджету медичні послуги сімейним лікарям, педіатрам, терапевтам. Медичні заклади почали реорганізовуватись у неприбуткові підприємства, що дасть змогу їм у майбутньому одержувати набагато більше коштів від держави, страхових компаній, роботодавців, будь-яких джерел фінансування. Зараз пацієнти ще не відчули змін, адже на це потрібен час. Але в наступні роки саме держава буде оплачувати кошти в лікарні за діагностичні послуги, з 2020 року — за операції, звернення до хірургів, урологів, кардіологів, вузькопрофільних фахівців. Новими законами ми передбачили, і уряд має це виконати, що все менше коштів мають витрачати пацієнти, коли звертаються до лікарні. Врешті-решт, норма Конституції України про безоплатну медичну допомогу має запрацювати в реальності, коли безоплатно для пацієнтів, але платно для держави.

Як і коли починалися Ваша політична кар’єра? Що змусило Вас піти у політику?

— Як юрист за освітою, я розуміла, що всі процеси відбуваються за певними правилами, які встановлюються законом. Ось саме тому я поставила собі за мету бути там, де пишуться і приймаються ці закони, — Верховна Рада України. Це якраз та мотивація, яка була основний моїм поштовхом йти в політику. Допомагати одному, двом людям — то добре, але я хочу змінювати систему, щоб допомагати багатьом людям. А без нових законів система охорони здоров’я ніколи не зміниться. #14, березень 2019

21

ЖІНКА В ПОЛІТИЦІ Зараз точиться багато розмов про те, що українські жінки не є достатньо представленими у політиці. Чи погоджуєтесь Ви з такою точку зору? Чи не вважаєте Ви, що Ваша політична кар’єра спростовує подібні твердження?

— Не лише я є успішним прикладом жінки-політика у нашій країні. Хочу сказати, що в Україні все більше й більше жінок займають високі посади у найрізноманітніших сферах державного управління. Нікого вже не здивує представниця прекрасної статі на посаді міністра, віце-спікера, кожен наступний склад ВРУ з більшою кількістю жінок. Те ж саме стосується жінок депутатів міських, обласних, районних рад, жінок голів сіл, жінок губернаторів, жінок голів обласних рад. Тому не можна сказати, що ми відстаємо від світу в питанні присутності жінок у політиці України. І це дає надію на те, що Україна буде розвиватися саме завдяки жінкам.

Наскільки важко в Україні бути жінкою-політиком? Що є головною перешкодою, а що головною перевагою у діяльності жінкиполітика?

— Спочатку скажу про переваги. Виходячи зі свого досвіду, я можу назвати основні якості жінок в політиці, де вони є більш виграшними, ніж чоловіки: • жінка від природи — берегиня, чоловік від природи — воїн. Жінка орієнтована на результат, тоді як чоловіки часто зайняті самим процесом й іноді так захоплюються процесом змагання і війни, що вже взагалі не пам’ятають, за що вони боролися і заради чого весь процес.

• уміння брати відповідальність. Це природня якість, вона пов’язана з процесом народження дитини і подальшої відповідальності за неї. Щодо перешкод, то насамперед, хочу сказати про основні стереотипи і виклики, з якими стикається жінка-політик: Наприклад, поширене твердження, що політика — це не жіноча професія. Усі навколо намагаються нав’язати жінці-політику думку, що політика — це важка щоденна праця, щоденний стрес, це вміння комунікації, вміння тримати удар і не відходити від своєї позиції. Жінку-політика часто намагатися знецінювати, переконувати, що як жінка вона діє емоцією, а

22

#14, березень 2019

не розумом, і так далі... Тобто, завжди будуть люди, які чинять опір зміні парадигми, але саме їх погляди стають застарілими в першу чергу. Я впевнена, що коли вас хвалять колеги в політиці, вас не існує. Привід випити шампанське — коли вас починають критикувати колеги, радійте, коли це починає відбуватися. Інший стереотип: «Жінка політик — погана дружина і мати». Існує поширена думка, що жінка, яка працює в політиці, не може бути хорошою дружиною або матір’ю, оскільки всі свої сили вона залишає на роботі. Це стереотип, з яким потрібно серйозно працювати. Адже позиція лідера — це не тільки нові права і можливості в світі чоловіків, але ще й обов’язки, які ніяк не виключають обов’язків, даних нам від природи: материнські й подружні. На мою думку, виховувати дітей потрібно власним прикладом. Тож любов до праці ви ніколи не прищепите дитині, якщо не будете самі працювати. Діти нас не завжди чують, але вони дуже добре зчитують нашу поведінку, те що ми робимо і як ми це робимо. З власного досвіду скажу, що чим більшого Ви досягли, тим краще майбутнє Ви формуєте для своїх дітей. Ще кажуть: «Жінка-політик, весь час займається роботою, тому вона сильна, але самотня». 4 роки, як я в парламенті, я дуже багато працюю, але минулого року я вдруге вийшла заміж. Окрім мене, ще три жінки-народні депутати також свій статус доповнили статусом дружини, те саме стосується і вагітності й народження. Тобто, в сучасному світі жінка може будувати політичну кар’єру, і виходити заміж, і народжувати дітей! «Жінка, яка йде в політику, перестає належати сама собі» — і це найбільша помилка. Тобто, твій день починається з купи дзвінків, велика кількість одночасних задач, високий рівень стресу, ти мало спиш і на певному етапі починаються негативні фізіологічні процеси! Це та межа, до якої не можна доходити. Питання власного здоров’я завжди має бути на першому місці. В політиці завжди знайдуться люди, які вас швидко замінять, а ось Ви собі своє здоров’я і зовнішність ніколи нічим не заміните. Я бачу, як мої колеги жінки працюють з ранку до ночі, як вони перестають звертати увагу на своє тіло, товстішати, в них змінюється гормональний фон, починаються проблеми зі здоров’ям, потім чоловіки починають інакше ставитись, зрештою ви ж не хочете, щоб з вами чоловік жив поруч лише тому, що у вас значок депутата.

ЖІНКА В ПОЛІТИЦІ раз дуже модно. Це все дуже важливо, але це лише складові того великого і багатогранного — жіночого щастя! Ось саме про це я хотіла говорити з жінками. Адже кожна людина хоче бути щасливою, але для кожного в певний період життя щастя буде означати щось своє. І для кожної жінки важливим є розуміти, у чому полягає саме її щастя, чого вона насправді хоче. І мені дуже приємно, що багато жінок підходили до мене, дякували і запитували, коли відбудеться наступний захід. Тому це був лише вдалий початок, планую продовжувати серію таких заходів, оскільки відчула, що вони корисні.

Що ви можете сказати про медичну реформу як заступник Голови Комітету верховної ради України з питань охорони здоров’я? Наскільки справедливою, на Вашу думку, є та її критика, яку ми зустрічаємо у ЗМІ та у соцмережах?

— Парламент прийняв дійсно необхідні якісні медичні закони, про що я вже зазначила. Та чи стане це добром для людей, залежить від того, як Уряд виконає/впровадить ці закони. Я особисто буду робити все можливе та все від мене залежне, щоб люди почувалися захищеними, переступаючи поріг лікарні.

Чого б Ви хотіли побажати читачам нашого видання? Нещодавно відбувся ініційований Вами жіночий форум «Я – щаслива». Яка ціль форуму, чим він відрізняється від інших форумів?

— Коли я задумала провести жіночий форум, передусім, мала на меті, щоб це було корисно для жінок. Я хотіла підняти питання не лише про успіх жінки в політиці, чи жінки в бізнесі, чи питання гендерної рівності, що за-

— Незважаючи на суцільну недовіру суспільства до влади, парламенту, на розчарування у всьому, що відбувається в нашій державі, хочу побажати зберігати добро і любов у серці до України, до рідних, близьких. Багато чого залежить саме від кожного з нас і тільки ми самі зможемо будувати сильну успішну країну, ніхто, окрім нас цього не зробить. А успішна й щаслива Україна починається з щасливого українця, щасливої родини. #14, березень 2019

23

VERLOS — це одяг для тих, хто відчуває як стрімко змінюється світ, а ми в ньому з кожною секундою стаємо іншими, кращими, ніж були вчора. Наш бренд пропонує одяг-транформер. Одна річ має декілька образів.

VERLOS – це територія для тих, хто цінує свою індивідуальність. Ти маєш бути завжди стильна та неповторна.

+38 050 289 34 53 facebook.com/verlos.design instagram.com/verlos_design Київ, вул. Пирогова 2/37-б

МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР

ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ З ЛОГІСТИЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ — ЦЕ, НАСАМПЕРЕД, ТЕ, ЩО УКРАЇНА — МОРСЬКА КРАЇНА. ТАКИМ ЧИНОМ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬСЯ МУЛЬТИМОДУЛЬНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВАНТАЖІВ, ЩО, В СВОЮ ЧЕРГУ, ЗБІЛЬШУЄ ФІНАНСОВУ ЧАСТИНУ БЮДЖЕТУ — СТВЕРДЖУЄ АНДРІЙ РАДЧЕНКО, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ЄВРОАЗІАТСЬКОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ КОМПАНІЇ В РОЗМОВІ З FD

Пане Андрію, коли було створено Вашу компанію? Та з якою метою?

— «Євро-Азіатська Логістична компанія» була створена для реалізації багаторічного досвіду у логістиці та його імплементування у сучасне українське бізнес-середовище. Ми можемо запропонувати вітчизняному бізнесу найкращі умови послуг з транспортної та складської логістики, підтримку рітейлу, запровадження крос-докових операцій, провадження логістичної складової e-commerce торговельним компаніям і багато іншого.

Що стало головним імпульсом для її створення?

— Створенню компанії сприяла попередня робота з партнерами з Китаю, дослідження ринку і потенційних можливостей, які відкриваються за умов кооперації і спільної праці. Логістичний потенціал України є дуже привабливим для залучення іноземних партнерів, отже, зважаючи на це, після численних візитів та перемов, була створена наша компанія.

Що Ви вважаєте головним досягненням Вашої компанії за увесь час її існування?

— Зараз компанія виступає в якості 4PL-оператора і надає широкий спектр логістичних послуг, як то — транспортна логістика та складська логістика, митні послуги, операції з рітейлу тощо. Наш склад керується системою WMS Logistic Vision Suite, за допомогою якої ми здійснили скорочення операцій збірки замовлень, маємо високі показники KPI, та дуже низький відсоток помилок. Вказана система має

26

Ваша компанія є спільним українськокитайським проектом. Якими є головні переваги та преференції спільної діяльності із бізнесовими та економічними структурами цієї країни?

інтегровану систему керування транспортом, завдяки чому ми можемо координувати роботу складу та транспортних закладів, що дає додатковий ефект завдяки скороченню простоїв транспорту та оптимізації маршрутів. Завдяки WMS Logistic Vision Suite забезпечується зростання продуктивності, оптимізація складських операцій, зростає обсяг обробленого товару, реалізується можливість надання інформації в режимі реального часу, скорочуються товарні залишки, нівелюється людський фактор.

28

#14, березень 2019

— Якщо проаналізувати зовнішню активність китайських компаній, слід відзначити їх зростаючу експансію в світі, і зокрема, в Європі. Придбання технологічних конкурентів надає доступ до нових технологій і вихід на нові ринки. Україна не є винятком. Спільна діяльність з китайськими партнерами має свої переваги — це доступ до технологій, і фінансовий ресурс, і головне — їх зацікавленість в українському ринку.

Україна долучається до міжнародного транспортнологістичного проекту «Шовковий Шлях». Наскільки дієвим та корисним для нашої держави є цей проект?

— Проект «Шовковий шлях» має змінити свою географію у світлі останніх взаємин з РФ, які

МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР

унеможливлюють прямий транзит товарів. Зважаючи на це, значна частина товарообігу може бути зорієнтована на маршрут Україна– Грузія–Азербайджан–Туркменістан–Казахстан (Узбекистан) — Китай. Потенціал цього транспортного коридору є дуже привабливим, але його реалізація потребує узгоджених дій відповідних органів у всіх країнах, залучених до проекту.

Які амбітні цілі та проекти Ви плануєте реалізувати впродовж 2019 року?

— Серед наших найближчих цілей — поширення своєї діяльності не тільки в Україні, але й в країнах-сусідах, залучення нових об’ємів вантажообігу, але головне, це не екстенсивне зростання, а технологічні інновації, які здатні принести зростання ефективності. Наприклад, стрімкими темпами зростає обсяг електронної комерції. За даними «The 2017 UPS Pulse of the Online Shopper», доля мобільної e-commerce у 2020 році сягне 250$ млрд, майже половина від усього обсягу інтернет-бізнесу. Зважаючи на це, ми пропонуємо і розвиваємо відповідний напрямок своєї діяльності — складські послуги, комплектування замовлень, обслуговування платежів, кур’єрська доставка та ін. Поряд з тим, ще один пріоритетний напрямок нашої діяльності — розвиток мережі продуктових магазинів біля дому «Коло».

Започаткувавши проект у Києві, зараз ми поширюємо його по всій Україні. Концепція мережі включає можливість електронних замовлень, що об’єднає цей напрямок з напрямком електронної комерції. В обох випадках треба мати складську технологію обробки замовлень та наступної їх доставки до споживача в магазині або вдома.

Чи можна вважати Україну інвестиційно привабливою для Китаю? Чому?

— Привабливість України з логістичної точки зору, це, насамперед, те, що Україна морська країна. Таким чином забезпечуються мультимодульні перевезення різноманітних вантажів. На жаль, політична ситуація в країні не сприяє залученню іноземних партнерів, а економічні правила гри є також не найпривабливішими. Але, незважаючи на це, китайські партнери бачать довгострокову перспективу інтеграції з українським бізнесом . Бесіду вела Анна Авраменко. #14, березень 2019

29

ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА

«Український інститут створює додатковий вимір — культурну дипломатію, яка також допомагає державі досягати своїх стратегічних цілей» — розповідає Володимир Шейко, Генеральний директор Українського інституту, ексклюзивно для FD. Пане Володимире, створення Українського Інституту при МЗС України припало на один із найважчих періодів новітньої української історії. Чи можна казати, що саме збройна агресія та інформаційна війна проти нашої країни стали тими імпульсами, які обумовили створення Інституту?

— Соціальні й політичні трансформації, які пережила Україна після Революції Гідності, безумовно, стали імпульсом до якісно нової політики у сфері культури та культурної дипломатії. З’явилося розуміння їхньої важливості для суб’єктності країни, для інформаційного захисту, для розвитку спроможності України як держави. Це закономірна реакція

на зовнішні виклики й подразники, коли країна опинилася в ситуації вимушеної протидії інформаційному, силовому, культурному впливу іншої країни і раптом усвідомила, що не має для цього міцних інституцій і структур. #14, березень 2019

31

ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА Тому очевидно, що зовнішньополітична ситуація, в якій опинилася Україна, вимагає нестандартних, нелінійних підходів для протидії російській агресії. З іншого боку, — існує й внутрішній запит українського суспільства на якіснішу політику в гуманітарній сфері. Саме цей запит стимулював оновлення управлінських підходів у вже існуючих інституціях (таких як Мистецький Арсенал, Довженко-Центр, Держкіно), а також появу низки нових — Українського інституту, Українського культурного фонду, Українського інституту книги. Зараз ми разом із колегами з цих організацій вибудовуємо моделі співпраці, які зможуть дати максимальну синергію наших зусиль як всередині країни, так і поза її межами. Запускаючи Український інститут, ми розуміємо, що з’явився запит на якісно новий формат горизонтальної взаємодії. Постмайданне вікно можливостей означає не лише появу нових соціальних ліфтів, але й спільну відповідальність перед суспільством тих, хто завдяки цим ліфтам отримав нові можливості для змін і реформ.

Просування національної культури за кордоном передбачає не лише прибутки, але й серйозні витрати. Чи готові Ви до цього?

— Насамперед , хочу почати з термінології. Я б не розглядав це як витрати, а радше як інвестиції. Системна діяльність у царині культурної дипломатії створює неоціненні здобутки для країни, яка завдяки цьому стає зрозумілішою закордонній спільноті, формує

довкола себе поле довіри, може ефективно комунікувати себе в сучасному світі, і тим самим набуває для себе інші переваги — збільшення туристичного потоку, інтенсивніше економічне співробітництво, покращення (в довгостроковій перспективі) безпекової ситуації і так далі. Це довгострокова інвестиція, яку неможливо виміряти одразу і, так би мовити, «в кілограмах». Звичайно, така діяльність потребує суттєвих коштів. Будь-яка країна витрачає значні бюджети на оборону, освіту, соціальний захист і створює можливості, щоб розвивався творчий потенціал кожної людини. Це соціальні блага, у які держава апріорі повинна інвестувати час і гроші. Український інститут створює додатковий вимір — культурну дипломатію, яка також допомагає державі досягати своїх стратегічних цілей. Крім того, в нас є приклад інших країн, які це давно зрозуміли й ефективно роблять, — принаймні, ті країни, на якість і рівень життя яких ми хотіли б рівнятися. Чи готова до цього Україна, чи цілком розуміє необхідність таких інвестицій? Пам’ятаю, якось із колегою з Українського наукового інституту Гарвардського університету Олегом Коцюбою ми говорили про те, чи може держава зрозуміти неочевидну на перший погляд роль культури в своїй національній безпеці. Він сказав, що культура так само рятує людські життя, як це роблять військові, просто це відбувається в інший спосіб. Мені близька ця теза, я розумію необхідність цих витрат. З іншого боку, поки Укра-

ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА

їнський інститут не стане успішним і не продемонструє ефективність культурної дипломатії, нам непросто переконувати скептиків. Тішить те, що керівництво МЗС неодноразово називало культурну дипломатію одним із пріоритетних напрямів своєї роботи.

Яким є бюджет Інституту?

— Бюджет інстутитуту на 2019 рік складає 90 млн грн. Із них приблизно третина запланована на реалізцію двостороннього Року культури Австрія–Україна 2019. Решта програмних коштів спрямовуються на культурні та освітні проекти в шести інших країнах, програми міжнародної мобільності та утримання інституції.

Чи залучатимете Ви спонсорські кошти?

— Плануємо, звісно, це робити. Ми хочемо диверсифікувати джерела свого фінансування, щоб зменшити наватаження на державний

бюджет. Це комплексна й довготривала задача. З мого досвіду роботи в аналогічній інституції — в Британській Раді, — яка теж у певний момент поставила собі за мету максимальне залучення партнерських та спонсорських коштів, — перші результати з’явилися лише через декілька років після початку системної роботи. Потрібно послідовно вибудовувати довіру з партнерами, треба мати напрацювання, які приваблять потенційних спонсорів і партнерів, треба мати гарно налагоджену й розгалужену міжнародну мережу філій, через яку партнери теж можуть досягати своїх комунікаційних цілей. Варто розуміти, що наш статус державної установи накладає на будь-які спонсорські кошти, залучені нами, ті самі обмеження, як і на бюджетне фінансування. Це стосується публічних закупівель, звітності, планування і так далі. Тому для більшої ефективності Інституту та й усій культурній сфері конче потрібна #14, березень 2019

33

ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА

дерегуляція та більша свобода використання цих коштів. Для уникнення потенційних ризиків, пов’язаних з позабюджетними коштами (скажімо, маніпуляції змістами чи спроби неправомірного впливу на ухвалення рішень), у багатьох закордонних державних організацій, які працюють зі спонсорськими грошима, існує так званий процес due diligence. Українською мовою це поняття можна перекласти як «перевірка доброчесності»; воно передбачає сканування потенційного партнера в тих аспектах, що стосуються етичності ведення бізнесу, відсутності зв’язків з виробниками зброї, терористичними організаціями чи країною-агресором. Скажімо, Британська Рада, в якій я працював, дуже чітко визначала коло компаній, з якими вона не могла працювати

34

#14, березень 2019

як оператор публічних коштів. Тому, хоч ми в цілому підтримуємо залучення спонсорських грошей як одну з стратегій для досягнення сталості організації, цілком зрозуміло, що для цього нам знадобиться ще чимало часу, зусиль та ресурсів.

У яких країнах запрацюють перші філії Інституту і чому?

— Ми сподіваємося, це будуть Польща, Франція й Німечина — це наші пріоритети, узгоджені з МЗС. Це найбільші політичні сили Європейського Союзу, стратегічно важливі для України. У цих країнах є багато інституцій, з якими Україна вже працює, нас там знають, ми можемо розраховувати на осередки закордонних українців, які є нашими союзниками. Також до числа наших фокусних країн на

ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА 2019 рік входять Австрія, Великобританія, Італія, Чехія, Іспанія, Литва. Це — мікс політичних важковаговиків та менших країн, які, утім, мають давні й напрацьовані зв’язки з Україною, або тих, які стикаються зі схожими викликами щодо інформаційної безпеки чи мають досвід того, як невеликими ресурсами можна зробити значний вплив у сфері культурної дипломатії.

Як відбуватиметься співпраця між Інститутом та МЗС? Якою є ступінь автономності Інституту?

— Міністерство закордонних справ є органом управління для Українського інституту. Це означає, що вони затверджують наш річний кошторис та інші документи, що регламентують нашу діяльність. Але ми маємо публічно задекларовану керівництвом МЗС автономію у формуванні своєї програмної діяльності. Концепція автономності Інституту від МЗС озвучувалася міністром закордонних справ Павлом Клімкіним ще на початку 2017 року, коли тільки з’явилися перші напрацювання МЗС щодо майбутньої інституції. Можу засвідчити, що не лише на рівні заяв, але й після початку роботи Інституту, Міністерство послідовно дотримувалося цієї позиції. У нас є розуміння, що Український інститут є частиною зовнішньої політики України і тому має узгоджувати свою роботу з Міністерством закордонних справ. З іншого боку — в силу своєї експертності — Інститут повинен формувати і здійснювати державну політику у сфері культурної дипломатії. Тут ми налаштовані на плідну співпрацю з МЗС, тому що це спільна справа, яка дозволить зафіксувати стратегічну важливість цієї функції на державному рівні й дозволить забезпечити її стале фінансування. Ця співпраця природним чином продовжить і підсилить ту потужну роботу з публічної і культурної дипломатії, яку МЗС і закордонні дипломатичні установи України вже здійснюють кілька років поспіль. Але те, що культурна дипломатія тепер виокремлена в окрему інституцію, дозволить нам збільшити кількість проектів у цій сфері, а також розвантажити посольства й консульства. Окрім того, Український інститут виконуватиме важливу дорадчу функцію і слугуватиме для них точкою контакту з українським культурним простором. Так само, як співробітники посольств і консульств є для нас джерелом знання про країни свого перебування, так і ми для них маємо бути зв’язковою ланкою з актуальними культурними процесами в Україні.

Яку саме культурно-просвітницьку діяльність провадитимуть закордонні філії Інституту?

— Про це ще трохи зарано говорити, тому що наразі не визначена юридична і господарська модель філій. З іншого боку, незалежно від форми їхньої діяльності, нашими пріоритетами залишатимуться забезпечення представлення української культури за кордоном, участь України у ключових культурних, освітніх і наукових подіях світу, міжнародні обміни і мобільність, підтримка україністики та українських студій, викладання і популяризація української мови за кордоном, дослідження сприйняття України та українців у світі. Також ми активно вивчаємо досвід роботи інституцій культурної дипломатії інших країн, і він обов’язково буде врахований.

Чи буде вивчення української мови безкоштовним у філіях Інституту?

— На мою думку, оскільки це послуга, було б логічно, щоб вона була платною. Наразі ми активно спілкуємося з Міністерством освіти і науки з питань розробки навчальних програм з української мови як іноземної, а також державної сертифікації рівня володіння мовою.

Ви маєте досвід роботи у Британській Раді. Чи плануєте Ви використовувати досвід цієї структури?

— Останні кілька років я працював у Британській Раді як керівник мистецьких програм для регіону з 15 країн Південно-Східної Європи та Центральної Азії, зокрема Сербії, Грузії, Казахстану, Туреччини, України. Моїм завданням було визначати, чим займаються тамтешні мистецькі команди і створювати для них, наприклад, комунікаційні компанії, бути зв‘язковим між ними і центральним офісом у Лондоні. Перед тим, як очолити Український інститут, я був директором мистецьких програм саме для України. Моя команда займалася програмуванням проектів у сфері кіно, літератури, дизайну, музики та інших. Я здобув досвід роботи в установі, для якої є ключовими принципи прозорості й підзвітності, розвинута функція комунікації та зв’язків з громадськістю, готовність інвестувати в розвиток співробітників, розробка проектів у партнерстві з локальними інституціями. Ці підходи я намагаюся втілювати і в роботі Українського інституту. Бесіду вела Анна Авраменко #14, березень 2019

35

Ваш особистий асистент під час перебування в Україні Ми професіонали з багаторічним досвідом роботи у царині елітного туризму. З Yana Tour Ukraine для Вас, як іноземного гостя, будуть відчинені всі двері. Ваш квиток на закритий захід, доступ до елітного приватного клубу, столик у найкращих ресторанах. Ми забезпечимо Вам: VIP-зустріч в аеропорту; трансфер преміум-класу; бронювання найкращих готелів за спецтарифами; послуги персонального стиліста та приватного шопера, бьюті-асистента; організацію SPA-програм; авторські тури з найкращими гідами; бронювання столиків у преміум-ресторанах; барах та клубах; подарунки, що запам’ятовуються; VIP-доступ; організацію заходів будь-якого формату.

Киïв, вул. Саксаганського, 42. +380 (44) 490 73 73 www.yanatourukraine.com

ХТО ВИ, MR. МОРГУН?

Валерій Моргун, президент Федерації України з веслування на човнах «Дракон», заслужений працівник фізичної культури та спорту України, заслужений майстер спорту України з веслування на човнах «Дракон», заслужений тренер України, майстер спорту України з веслування на байдарках і каное розповів FD про незвичний для України, але вже достатньо популярний вид спорту, про Клубний чемпіонат світу з веслування на човнах «Дракон», який буде проводитися у Києві, та про зв’язок між спортом і політикою…

«Спорт є одним із найкращих способів, за допомогою якого країни стверджуються та заявляють про себе у світі», — президент Федерації України з веслування на човнах «Дракон» Валерій Моргун.

Як виникла ідея створити федерацію з веслування на човнах «Дракон»? Адже, погодьтеся, цей вид веслування не був дуже поширеним в Україні.

— Заснування федерації припадає на 2004 рік, і безумовно, у той час «Дракон» був незвичним, непритаманним та навіть екзотичним видом спорту для нашої крани. Значну частину свого життя я присвятив веслуванню на байдарках, брав участь у змаганнях міжнародного рівня, там мені й пощастило не лише побачити, а й ближче познайомитися з цим видом веслування. Проте в якийсь момент мені стало прикро, що в Україні цей видовищний різновид веслування лишається невідомим. Зробити веслування на човнах «Дракон» популярним та масовим видом спорту стало для мене та моїх однодумців однією із пріоритетних задач, саме тоді ми вирішили створити всеукраїнську федерацію, яка б займалась розвитком цього виду спорту в усіх його напрямках. Сьогодні у нашій державі існують та успішно розвиваються види спорту, які походять з різних країн, але не всі вони можуть бути ма-

совими та охоплювати усі верстви населення. Наприклад, наш вид спорту дає змогу опанувати веслування у будь-якому віці та бути реалізованим у спорті в цілому. Ми ставимо перед собою мету зробити веслування на човнах «Дракон» таким же звичним для українців, як веслування академічне та на байдарках і каное.

Скільки команд та клубів об’єднує сьгодні Ваша федерація?

— До складу всеукраїнської федерації входить двадцять один осередок та багато веслувальних спортивних клубів. З числа кращих спортсменів ми формуємо склад збірної національної збірної команди України: дорослої, юніорської та юнацької. Водночас, чотирнадцять наших осередків разом з основним напрямком активно розвивають аматорський напрям веслування на човнах «Дракон».

Цих аматорських клубів так само багато, як і регіональних осередків?

— Я б сказав, достатньо, але не так багато, як би мені хотілося. Аматорські осередки функціонують у Києві, Одесі, Львові, Полтаві, Житомирі та Черкасах. Найбільше мене дивує і захоплює Львівський осередок, адже у той час, коли у територіальних межах Києва, Пол#14, березень 2019

39

ХТО ВИ, MR. МОРГУН?

тави є річки та веслувальні канали, львівські спортсмени проводять тренування за містом, втім, це не заважає їм бути серед кращих на всеукраїнській та міжнародній аренах.

Які успіхи мають сьогодні українські команди?

— Поза всяким сумнівом, нам зараз важко змагатися з тими командами, у країнах яких давно існує і активно розвивається цей вид спорту. Однак ми проводимо змагання для різних верств населення — чемпіонати України, розіграші Кубка України, міжнародні турніри, де й набуваємо необхідний досвід. У свою чергу, це дозволяє нам не лише готуватися до міжнародних змагань різного рів-

ня, але й популяризувати цей вид веслування. Щодо успіхів української команди на змаганнях міжнародного рівня, то починаючи з 2014 року, наші спортсмени постійно на п’єдесталі пошани на змаганнях європейського та світового рівнів. До речі, рік 2018 не став винятком.

Яку міжнародну активність проводить Ваша федерація?

— 13 вересня 2019 року у Києві буде проведено Клубний чемпіонат світу з веслування на човнах «Дракон». Нам приємно, що Міжнародна федерація висловила свою довіру Федерації України з веслування на човнах «Дракон» та дала змогу провести цей чемпіонат у столиці.

ХТО ВИ, MR. МОРГУН? Ми готові були до проведення вищеозначених змагань ще минулого року, проте у Міжнародної федерації були перестороги щодо нестабільної ситуації в країні. Я радий, що нам вдалося довести місцевій владі значимість і важливість цих змагань. Змагання міжнародного рівня — це й популяризація здорового способу життя, і залучення до активних занять спортом, і гарна туристична реклама для міста Києва. Ми мали зустріч із мером Києва Віталієм Кличком, який приділяє багато уваги розвитку спорту, і заручилися його підтримкою у проведенні змагань, нам було виділено акваторію біля Оболонської набережної. Загалом, передісторія погодження проведення Клубного чемпіонату світу у Києві дуже насичена, адже наша федерація пройшла нелегкий шлях від підготовки технічної документації до її захисту на засіданні Європейської та світової федерацій. І коли, під час закриття Клубного чемпіонату світу 2017, який проходив у Венеції, президент Азійської конфедерації каное (Asian Canoe Confederation) Світової федерації (International Canoe Federation) Шокін Нарита урочисто передав мені прапор Світової федерації (International Canoe Federation), це було офіційне визнання права на проведення у 2019 році в Україні Клубного чемпіонату світу з веслування на човнах «Дракон» (IСF). Тож у наступному році Київ відвідають близька 6 000 спортсменів із 40 країн.

Користуючись нагодою, запрошую всіх відвідати цей чемпіонат та стати частиною історії з веслування на човнах «Дракон».

Указом Президента України від 23 серпня 2018 року Вам було присвоєно звання «Заслужений працівник фізичної культури та спорту України». Як би Ви прокоментували цю відзнаку?

— Відзнака настільки високого рівня є, безперечно, честю для мене. І не лише для мене. Я вважаю, що цією відзнакою нагороджено не лише мене, але й усю нашу спортивну спільноту з веслування на човнах «Дракон».

Чи погоджуєтесь Ви із твердженням, що спорт знаходиться поза політикою?

— Звісно ж, ні. Спорт і є політикою. Коли команда тієї чи іншої країни перемагає на міжнародних змаганнях, то лунає гімн цієї країни та підіймається її прапор. Хіба це не частина міжнародної політики? Я вважаю, що спорт є одним із найкращих способів, за допомогою якого країни стверджуються та заявляють про себе в світі. Згадайте, як на початку незалежності у 1990-их роках, коли про Україну було мало що відомо у світі, то саме українські видатні спортсмени та їхні перемоги на міжнародних змаганнях прославляли нашу молоду Державу. Впродовж тривалого часу сама назва нашої країни асоціювалась, насамперед, із спортом і спортсменами. Про це варто пам’ятати. Бесіду вів Ігор Скрипник

#14, березень 2019

41

ХТО ВИ, MRS. ЛІСНИЧА?

В Україні все більше жінок займають високі посади у владі, досягають лідерства у бізнесі й успішно представляють нашу країну на міжнародній арені. Як українкам це вдається, яких змін потребує наша країна, чому без високорозвиненої медицини неможлива стабільність держави, як покращити наші позиції у світі «Fashion of Diplomacy» розповідає Вікторія Ліснича, голова Міжнародної дипломатичної ради в Україні.

СЬОГОДНІ В УКРАЇНІ ВИРІШУЄТЬСЯ ДОЛЯ СВІТУ. НЕ ВСТОЇМО МИ — ПРОГРАЮТЬ УСІ — Ви бачили, як змагаються наші хлопці на Invictus Games у Сіднеї? Я раніше плакала, коли дивилася їхні тренування. А зараз це сльози радості за наших героїв. Дивлюся на них, розумію — не можна зупинятися ні на мить. Так само вражають матері діток з мистецької акції «Приречені на щастя». Сила волі, як у них, ще є у наших захисників на Сході. З такими людьми у нас нема інших варіантів, як змінювати країну на краще. Медицина, освіта, економіка, армія — наші стовпи розвитку, — розповідає пані Вікторія.

Ви президент міжнародної дипломатичної ради. Чим займається організація?

— Наша діяльність тісно пов’язана із просуванням позитивного іміджу України у Європі й світі. У раду входять дипломати, митці і люди з громадського сектору. Нам потрібна нова стратегія, нове бачення взаємин України і світу. Світ любить Україну. Нас сприймають. Але нам треба йти вперед, розвиватися і покращувати наше становище. Маємо налагоджувати стосунки з дружніми до нас країнами. Кругом є люди, готові до співпраці. Це і дипломати, і урядовці, і бізнес. І як результат, посилюємо позиції нашої держави на міжнародній арені і в країну приходять інвестиції. Ми починали з маленьких кроків. Сьогодні ми потужна організація. Дбаємо не лише про розвиток дипломатії, а й соціальні проекти.

Який з проектів вас вразив найбільше?

— Благодійність — це завжди покликання серця. Мене з дитинства прабабуся вчила — треба допомагати людям. Нещодавно ми брали участь у проведенні неймовірного проекту — це Соціально-мистецька акція «Приречені на щастя». Це одноденний захід, який проходив в Українському домі 10 жовтня. До Києва приїхали діти та молодь з особливостями психічного і фізичного розвитку з усіх куточків України. Презентували свою

театральну виставу «За межею обмежень». Стільки радості я давно не бачила. Щасливі були всі — і діти, їхні батьки, і всі глядачі. Вони справжні актори. Дуже талановиті. На виставі ще більше усвідомила — треба жити для добра. Ми щодня прокидаємося і проживаємо сіре життя. Не радіємо і не дивуємося красі світу. Живемо у масках. Людина має жити своє життя і отримає те, чого вартує. Цю акцію цього року підтримав Український культурний фонд. З нами на спектаклі була Дружина Президента України, Голова Українського культурного фонду, Пані Марина Порошенко. Можу зазначити, що Марина Анатоліївна для мене приклад людяності, добра і позитиву.

Реформа медицини триває не так успішно, як хотілося б. Яким чином можемо її прискорити?

— Триває — це вже процес. Понад 10 мільйонів українців підписали декларації з сімейними лікарями. І це добре. Все відбуватиметься швидше за умови покращеного фінансування галузі. Де, крім держбюджету, брати кошти? Відповідь на це — страхова медицина. Подивіться на досвід країн з потужними економіками, на які ми рівняємося. Люди мають йти у лікарню і розуміти — за них все оплатили. Їм не треба бігати по ліки. А медики повинні отримувати заробітну плату, а не шукати гроші на утримання родини, навчання дітей. І пацієнти, і лікарі достойні кращого. Давайте візьмемо до прикладу країни Євросоюзу. Працівники часто обирають роботодавця, залежно від розміру страхування. Воно покриває також лікування членів родини працівника. Середня тривалість життя у Європі понад 80 років. Діють системи страхових фондів. У Франції ці фонди працюють як приватні компанії. Але їхню роботу контролює уряд. Право на державну медичну допомогу і страхування гарантоване кожному громадянину. Страхування є обов’язковим. В Австрії медицина складається з двох рівнів. На першому всім надають безкоштовну #14, березень 2019

43

ХТО ВИ, MRS. ЛІСНИЧА? медичну допомогу. Щоб отримати профільне лікування — треба заплатити чи скористатися страхуванням. У Швейцарії медичне страхування є обов’язковим понад 20 років. Жінки там в середньому живуть майже 86 років, чоловіки — понад 80.

І в соцмережах гроші на порятунок дітей чи протези військовим не шукають.

— Саме так. Зараз вся країна щоразу збирає по крихті гроші малюкам на пересадку кісткового мозку. Операції коштують десятки тисяч євро. Та й в Україні їх не роблять. Страхова медицина дасть поштовх до якісних змін у медицині. А ще до цього треба налагодити співпрацю між відповідальними відомствами — Міністерством охорони здоров’я і профільним комітетом у Верховній Раді. Коли між ними буде згода, матимемо ще вищу ефективність. У комітеті працюють справжні професіонали, люди справи. Зокрема, народні депутати Костянтин Яриніч, Ірина Сисоєнко, Сергій Березенко. Саме вони можуть скласти кістяк команди, яка буде здатна дати новий поштовх у реформі.

Система за ці роки зашкарубла і міняти її дуже важко. Чи ви зі своєю командою готові приєднатися і допомагати їм за потреби?

— Говорити — не горох молотити, каже наш народ. І я звикла працювати на результати, не критикувати досягнення чи невдачі чиїсь, не говорити багато. Розказувати можна що завгодно. А ти зроби. Я звикла досягати найкращих результатів. А тут, як в армії, — коли ми треба країні, все маємо покинути і йти боротися. Такі виклики я приймала, коли працювала Керівником управління охорони здоров’я Шевченківського району м. Києва. Медичні показники тоді в районі були останні в столиці. Ми працювали, не покладаючи рук. І вдалося вивести наші лікарні і медичні заклади на друге місце з 11-го за кілька місяців за всіма показниками. Я не боюся роботи.

Жінки взагалі перестали боятися брати на себе відповідальність за уряди, парламенти і країни. Ви одна з таких жінок. Чи складно конкурувати з чоловіками?

— Нам не треба змагатися за щось з чоловіками. Для успіху у будь-якій справі нам потрібна їхня підтримка. Тут питання в іншому —

44

#14, березень 2019

у нас, жінок, інша місія. Роль жінки сьогодні в Україні може стати стратегічною, знаковою. Жінка насамперед матір, берегиня. Вона несе красу, дбає про майбутнє — народжує дітей і не живе сьогоднішнім днем. У нас своє ставлення до життя, до суспільства. Тому в парламенті жінки інакше підходять до законотворення. Як приклад, Ірина Геращенко, Ірина Луценко, Ганна Гопко, Іванна Климпуш-Цинцадзе. У бізнесі — ми, жінки, звертаємо увагу на соціальну складову. У дипломатії — заходимо спільну мову там, де ніхто й ніколи не домовлявся. У жінок є особлива сила. Зверніть увагу: на самітах, де збираються світові лідери, президенти найпотужніших країн, окремо зустрічаються їхні дружини, перші леді. І якщо президенти не завжди отримують бажане після перемовин, то перші леді проводять винятково успішні зустрічі. Щоразу наша перша леді Марина Порошенко зустрічається з дружинами президентів та прем’єрів. І в Україну надходить така необхідна допомога для дітей із зони бойових дій, дітей-сиріт, діток з вадами психічного і фізичного розвитку. Наші поранені воїни отримують допомогу. Це працює тонка жіноча дипломатія.

В одному з інтерв’ю ви розповідали, що плануєте відкрити Школу дипломатії для жінок. Що це за проект і як виникла ідея його створення?

— Я часто спілкуюся із нашими західними партнерами й колегами зі сходу — послами, дипломатами, урядовцями. У Туреччині із 255 дипломатичних місій жінки очолюють 51. І я мимоволі піймала себе на думці, що в українській дипломатії набагато менше жінок. Уявіть, у нас послами в іноземних державах є лише чотири жінки. У МЗС працює всього 38 жінок. І дуже добре, що і серед заступників міністра є жінка — Олена Зеркаль. Але цього недостатньо. Про це говорять і самі жінки-дипломати. Я це бачу і під час наших круглих столів. Тому Школі дипломатії — бути. Навчатися в ній зможуть ті, хто хоче змінити країну. Бо дипломати мають ставити інтереси країни понад власне життя.

Подібні проекти з підтримки жінок у бізнесі чи дипломатії фінансують уряди інших країн. Наскільки це реально у нас?

— Справді, така тенденція у світі є. Але ми не відстаємо. Наталя Микольська, яка працювала заступником Міністра економічного роз-

Вікторія ЛІСНИЧА: «Сьогодні ти можеш бути міністром, а завтра — просто людиною. Але якщо ти особистість, багато зробив для країни, тебе поважатимуть. А якщо ти нічого не зробив, втратив можливості для держави — будеш гнаний. Хто б ти не був — президент, прем’єр, міністр — життя не закінчується посадою. Коли ти відповідаєш за свої слова, то рухаєшся у майбутнє зі своїм народом. А якщо дбаєш лише про себе, нічого не вийде».

витку і торгівлі України і була Торговим представником України, ініціювала проект She exports для жінок-підприємиць. Це програма, яку підтримує саме уряд. Її мета — просування українського експорту за кордон. Саме тих підприємств, які очолюють жінки. Таким чином Україна може підняти свої економічні показники. Як показало одне з досліджень McKinsey, до 2025 року світове ВВП можна збільшити до $28 трильйонів, якщо країни світу в повній мірі використають потенціал жінок в економіці. Чому ні? Тому треба власні проекти для допомоги і підтримки жінок у дипломатії. Вірю, що з цього почнеться відродження України. Треба робити перші кроки. Згадайте Ярослава Мудрого.

Який зараз головний виклик перед Україною?

— Не здатися. Нам є за що боротися. Україна зараз має найбільший потенціал. У такий непростий час у нас є величезні можливості для розвитку. Коли дуже важко, можна швидко піднятися. З +3 % ВВП ми можемо дійти до 9 % і далі. Всі повинні працювати на цей результат.

Як можемо перемогти Росію?

— Шлях до перемоги один — дипломатичний. Сьогодні в Україні вирішується доля

світу. Не встоїмо ми — програє весь світ. Про це треба говорити на всіх трибунах, за всіма круглими столами, на кожній зустрічі.

Є відчуття, що один необережний крок — і наша держава втратить час і можливості. Як цього уникнути?

— Треба, щоб були патріоти на керівних посадах. Україна в нас одна — маємо працювати задля неї. Провідні світові економіки проходили такі ж етапи. Щоправда, у них був мирний час. Сусід не рвав їхню територію. Я завжди наводжу приклад Ізраїлю. У цій країні війна йде десятиріччями. Вони навчилися себе захищати. Збудували потужну армію і економіку. Їхня медицина — одна з кращих у світі. Багато там зробили і жінки. Зокрема, Голда Меїр, національна героїня. Була і прем’єром і міністром закордонних справ. Нам є з кого брати приклад. Але на теорії далеко не заїдеш. У нас є автомобіль і права — треба їхати.

Україна за чверть століття — це країна…

— Незалежна й суверенна. У Сімферополь і Донецьк літають літаки і їздять потяги з Києва та Львова. Діти ходять в українські школи. Поля на Донбасі розміновані. Наші хлопці вдома. І всі здорові. Бесіду вела Аліна АРХИПОВА #14, березень 2019

45

МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

Один із найкращих піаністів сучасності, засновник міжнародного фестивалю Одесса Классикс Олексій Ботвінов розповідає для FD, чим є для нього культурна дипломатія, про те, чи можна грати на роялі у швейцарському парламенті та завдяки чому класична музика допомагає пережити складні часи… Розкажіть, будь ласка, як почалася Ваша музична кар’єра. Що саме привело Вас до цього?

— Оскільки я із родини музикантів, то це не могло не вплинути на вибір професії. Мене почали навчати грі на фортепіано й вчила мене моя мама. Вона також піаністка. Навчання почалося тоді, коли мені було сім років. Втім, у моїх батьків не було ідеї-фікс зробити з мене професійного музиканта. Я не був вундеркіндом, все відбувалося достатньо спокійно та повільно, але десь у років тринадцять-чотирнадцять я відчув, що хочу пов’язати своє життя із музикою.

Публіка в Україні, Росії, та країнах ЄС добре знана для Вас. У чому головна відмінність між київським, московським та, скажімо, міланським слухачем класичної музики?

— Звісно ж, певна відмінність є. Вона, насамперед, полягає у ментальності людей. Якщо ми говоримо про слов’янську публіку, то вона напрочуд емоційна, тепла, радо відгукується на музику, любить обдумувати музику та прислухатися до

неї. Італійська та іспанська публіка, натомість, темпераментніша за своїм характером і реагує на музику не дуже вдумливо, але бурхливо. До того ж, якщо йдеться про Італію чи Іспанію, там прийнято не дуже голосно розмовляти під час концерту й фактично музикант виступає під акомпанемент глядацьких розмов. У Німеччині, навпаки, у залі панує цілковита тиша. Оплески можуть бути гучними, але не такими, до яких ми звикли у Києві. Себто, можу стверджувати, що глядачі різні у кожній країні і це продиктовано менталітетом та темпераментом.

Розкажіть, будь ласка, про фестиваль Одесса Классикс, артдиректором та організатором якого є Ви. Як складно проводити такий масштабний захід щороку та чи допомагає Вам держава у проведенні фестивалю?

— Проводити його дуже непросто, адже державного бюджету, фактично, немає. Втім, вже цьогоріч з’явився обласний та міський бюджет, розрахований на потреби фестивалю. Минулого року також у міському бюджеті було передбачено певні кошти для Одеса Классикс. #14, березень 2019

49

Отже, на місцевому рівні є певні зрушення. У Європі ті з моїх колег, які проводять такі заходи, отримують значно більші бюджети, які покривають більшість фестивальних потреб. Тому вони можуть планувати проведення своїх фестивалів на декілька років наперед. Мені ж дуже складно щороку формувати бюджет навіть попри певну підтримку з боку місцевої влади. Доводиться звертатися до меценатів. У цьому головна складність, адже відсутньою є можливість планувати проведення заходу наперед. Тому кожен рік проведення фестивалю починається фактично з нуля. А це складно, адже домовлятися із артистами треба заздалегідь. Інколи складається враження, що проведення таких культурницьких заходів є важливішим для нас, аніж для держави. Як на мене, подібна політика не далекоглядна.

Наскільки успішно розвивається музичне партнерство Бремен-Одесса? Чи розглядаєте Ви таке партнерство як прояв культурної дипломатії?

— Так, звісно, я бачу це саме як активність у межах того процесу, який Ви назвали культурною дипломатією. Три роки тому, відвідуючи Бремен та спілкуючись із представниками мистецьких кіл, зокрема й з представниками славетного та відомого бременського хору, я зрозумів що ці люди не знають нічого про те, що відбувається у нашій країні. Проте, коли почалася наша співпраця, коли вони приїхали до Одеси та подивилися на те, чим та як живе наше місто, Україна перестала бути для них чимось абстрактним. Вони розповіли про Україну своїм близьким та знайомим. Подібні проекти, безумовно, можна віднести і до культурної і до народної дипломатії. Також у березні цього року було проведено захід Одесса Классикс у Швейцарії, у межах якого відбувся концерт українських виконавців, вони грали українську та європейську музику. Наступного дня розпочався щорічний форум «Україна-Швейцарія» й на початку цього форуму у швейцарському парламенті пройшов концерт. Представникам української делегації вдалося вмовити швейцарських високопосадовців поставити рояль у приміщенні парламенту, адже зазвичай такі речі заборонені. Отже, мені вперше у житті випало грати у приміщенні парламенту. Але справа не лише у цьому — весь форум фактично пройшов під знаком музики і багато політиків як українських, так і швейцарських, які виступали там, казали про важливість культурного чинника у міжнародній співпраці.

МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

Вас багато що пов’язує із російськими діячами культури та із російськими культурницькими інституціями. Як вплинули драматичні події 2014–2018 років на Вашу співпрацю із ними?

— Безумовно, вплинули. Скажімо, моя дружба із російським письменником Міхаїлом Шишкіним, який ще задовго до цих подій емігрував до Швейцарії, не припинилася через війну. Адже він є одним із найактивніших критиків режиму Путіна. Він дуже часто виступає на сторінках провідних часописів світу — New York Times, Washington Post та Guardian зі статтями, спрямованими проти чинної кремлівської влади. Натомість, із багатьма моїми друзями, які мешкають у Москві, контакти було перервано через те, що вони підтримали російську агресію проти України. Також я припинив виступати там — через агресію. До 2014 року я мав концертну діяльність у Росії, але анексія Криму та вторгнення на Донбас поклали цьому край. Я не вважаю для себе можливою будь-яку співпрацю із цією країною.

Чого б Ви хотіли побажати читачам нашого журналу?

— Час зараз непростий і саме тому мені хотілося б побажати читачам Вашого журналу слухати класичну музику. По-перше, вона не бреше. У цей час замало правди довкола. По-друге, вона насправді дає сили у важкі моменти життя — і в особистому житті, і у житті цілого народу. Класична музика правильно налаштовує і з нею значно простіше перебути важкі часи. Рекомендую. Бесіду вів Тарас Дашкевич

#14, березень 2019

51

Fashion house

SHOWROOM: м. Київ, вул. Монтажників 72 +38 067 990 23 55 ainagasse.ua

ПІДСУМКИ

НОВИЙ РІК ТА РІЗДВО ЗА УКРАЇНСЬКИМИ ТРАДИЦІЯМИ Таке дійство організували міжнародний дипломатичний журнал «Fashion of Diplomacy» 20 січня 2019 р. в історичному готельноресторанному комплексі «Фортеця Гетьмана».

Колядки, щедрівки, елементи вертепу, молотіння снопа та приготування куті — ці різдвяні традиції об’єднали на цьому святі 22 країни.

— Усі заходи, які ми організовуємо, націлені завжди на об’єднання людей, об’єднання країн та об’єднання народів. Завжди ми намагаємось максимально показувати культуру, історію, традиції, цінності. Як бачимо, сьогоднішнє дійство об’єднало 22 країни. Ми сподіваємось, що продемонструвавши представникам дипломатичного корпусу та міжнародним партнерам наші колядки, щедрівки, елементи вертепу,

ми змогли сьогодні виразити та дати змогу відчути, яка у нас щира українська душа, — говорить Анна Авраменко, організатор заходу та головний редактор FD.

#14, березень 2019

55

ПІДСУМКИ — Для мене сьогоднішній захід став відкриттям українських традицій. У Бельгії, Франції і в сусідніх країнах Різдво святкується зовсім інакше… Мені дуже сподобалось, особливо пісні, — говорить Й.В. Пан Алекс Ленартс, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгії в Україні.

Протягом дня у гостей була можливість поринути в унікальну атмосферу родинного затишку щирої української душі та великого українського народу. Взяти участь у приготуванні традиційних різдвяних страв, колядувати, щедрувати та отримати багато задоволення в неймовірно казковій новорічній атмосфері.

— Мені завжди приємно відкривати для себе щось нове. Ці історичні пісні та історичні традиції, які ми мали змогу сьогодні побачити, для нас це щось нове. Цією культурою потрібно пишатись. Дуже важливо, що сьогодні присутня велика кількість дипломатів з різних країн та континентів — це ніби

56

#14, березень 2019

вибудовування мостів між країнами, — зазначив Й.В. Д-р Мохаммед Аль-Асаад, Надзвичайний і Повноважний Посол Палестини в Україні.

ПІДСУМКИ

Українська культура глибоко пов’язана з минулим і вкорінена у фольклорні традиції. Кращий спосіб не втратити цю спадщину і завжди пам’ятати традиції минулих поколінь — їх потрібно проживати та потрібно об’єднуватись. Коли ми об’єднані дружбою та любов’ю один до одного — державні кордони і розбіжності зникають. Залишається лише щира Любов, яка приносить нескінченне щастя і радість кожному.

• • • • •

Редакція •

Партнерами виступили: Історичний готельно-ресторанний комплекс «Фортеця Гетьмана»; Jimsher Whisky — перший грузинський віскі; Verlos — український бренд одягу та аксесуарів; «eco fur by AbramoVa» — вироби з екологічного хутра від українського бренду ; Синій Льон — вишитий вручну одяг для всієї родини від дизайнера Ірини Ковальвої ; «Agricola Montespada» — Італійське вино, представлене компанією B2Ukraine.

LADY INTERNATIONAL СLUB

6 ЛЮТОГО, В РЕСТОРАНІ ALASKA KYIV ВІДБУЛОСЬ ПЛАНОВЕ ЗАСІДАННЯ МІЖНАРОДНОГО ЖІНОЧОГО КЛУБУ «LADY INTERNATIONAL CLUB» НА ТЕМУ — РОЛЬ ЖІНКИ В СОЦІАЛЬНОМУ І КУЛЬТУРНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ. Цього разу засідання об’єднало проактивних жінок України, Бізнес-леді, Дружин Надзвичайних і Повноважних Послів таких іноземних країн акредитованих в Україні: Азербайджан, Таджикистан, Об’єднані Арабські Емірати, Малайзія, Чорногорія, Нідерланди.

• •

• • •

Головними спікерами програми виступили: Ірина Резнік — президент клубу «Lady International Club»; Ольга Сумська — Народна артистка України, Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка; Інна Коган — засновниця канадського освітнього центру CanSchuol; Анна Авраменко — засновник та головний редактор Fashion of Diplomacy; Юлія Гершун — Міс Всесвіт Монако 2018;

• • •

Яна Луцька — Mrs. Ukraine International 2017; Лариса Вороніна — власник концерну Voronin; Алла Істоміна — власник видавничого дому «АДЕФ-Україна».

— На засіданнях клубу «Lady International Club» ми намагаємось висвітити важливі досягнення в соціальному та культурному житі України та долучитися до їх вирішення. Разом з нами жінки-дипломати та дружини Послів іноземних держав, активно беруть участь в проекті допомоги дітям-сиротам та розповідають, які програми запроваджують у їхніх країнах, обмінюючись з нами закордонним досвідом, — зазначила Ірина Резнік, Президент міжнародного жіночого клубу «Lady International Club». #14, березень 2019

59

Протягом засідання обговорювались питання щодо ролі жінки в соціумі як в Україні, так і в світі. Переймали досвід реалізації жіночого потенціалу у різних сферах. Ділились міжнародним досвідом. Благодійну спрямованість цього засідання було скеровано на допомогу дітям-сиротам Київського міського БД ім. М. М. Городецького.

— Я вважаю, що об’єднавши жінок і згуртувавши їх навколо однієї мети, можна зробити дуже багато добрих справ. Щоразу ми висвітлюємо важливу тему для обговорення, до неї долучаються дружини Послів, громадські діячки і активні жінки України та світу. На кожному засіданні ми надаємо можливість українським митцям, артистам, художникам, дизайнерам, активним жінкам з різних сфер діяльності презентувати свої досягнення, свій продукт, свій досвід — все, що привело їх до успіху. І кожна така презентація вражає — наскільки талановита наша країна. Це означає, що платформа «Lady International Club» працює. І це головне, — стверджує засновник та головний редактор журналу «Fashion of Diplomacy» Анна Авраменко.

LADY INTERNATIONAL СLUB Засідання міжнародного жіночого клубу «Lady International Club» проходять щомісяця. Вони відбуваються у різних форматах. Як у робочих, де вирішуються нагальні питання та благодійні місії, так і в розважальних, де кожен гість має можливість ознайомитись з культурою та традиціями України.

— «Lady International Club» має досвід роботи у соціальноблагодійних місіях понад 12 років. Наша мета — це обговорення та вирішення нагальних питань в освітянських, соціальних та культурних сферах. Сприяння та допомога дітям-сиротам. Популяризація та підняття іміджу України.

— Я планую розширити коло програм по залученню видатних жінок нашого суспільства. Глибоко переконана, що в нашій країні має збільшуватися кількість подібних громадських організацій та структур, які сприятимуть у вирішенні проблем в освітніх, соціальних, благодійних та культурних сферах, — говорить Пані Ірина. Редакція #14, березень 2019

61

ДИПЛОМАТИЧНИЙ КАЛЕНДАР

БЕРЕЗЕНЬ/2019

ДНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ СВЯТА: День Звільнення Болгарії від османського ярма

3

НД

6

СР

День незалежності Республіки Маврикій

12 ВТ

13 СР

День Конституції Князівства Андорра

ЧТ

НД

СР

ЧТ

День незалежності Республіки Намібія

23 СБ

25 ПН

День незалежності Народної Республіки Бангладеш

День Святого Патрика Республіки Ірландія

20 21

День Ісламської Республіки Пакистан

День обрання Папи Римського Франциска (2013) на Святий Престол (Ватикан)

14 17

День незалежності Туніської Республіки

День незалежності Республіки Гана

День незалежності Грецької Республіки

26 ВТ

63