Fashion of Diplomacy #12 UKR

«Україні потрібен компроміс заради миру і успіху»

АНДРІЙ НІКОЛАЄНКО Дипломат, голова політичної партії «Основа»

Забронювати участь дитини у програмі можна за телефоном

+38 095 550 99 11 KievGolfClub@gmail.com

· Практичні та теоретичні заняття з гольфу, гра на полі · Майстер-класи на тренувальних та ігрових гольф майданчиках · Участь у щотижневому клубному гольф турнірі · Щоденна додаткова програма ОФП · Турніри із супутних видів спорту · Призи, нагороди, подарунки, атестат Golf Camp · Розважальні зваходи — “Нічне рандеву” по закритті потоку · Лімітоване використання ґаджетів та перегляду ТБ

Участь у програмі хлопчиків та дівчаток у віці від 8 до 14 років Дати заїздів у сезоні 2018: 16-20 липня 13-26 серпня

Надати вашій дитині інтенсивне та професійне навчання гольфу разом із активним відпочинком, проживанням в сучасному кампусі та повноцінним харчуванням — це спортивна програма — GOLF CAMP

· Проживання у сучасному кампусі на 10 осіб, номери DBI або QDPL · Повний пансіон із 5-ти разовим харчуванням в ALL INCLUSIVE · Комплект клубної гольф-форми (кепка, 2 поло, флісова куртка) · Трансфер Київ-Клуб-Київ · Постійний нагляд усього персоналу комплекса 24/7, вихователь, нічний черговий · Територія комплексу охороняється 24/7, працюють відео-системи контролю доступу та спостереження, стаціонарні та мобільні пости охорони

СЛОВО РЕДАКТОРА: Як завжди, у серпні, Україна святкує День Незалежності! День, коли ми стали вільними. День, коли ми відстояли право на свободу слова. День, коли ми відстояли право на свободу власного вибору. Цьогоріч ми святкуємо цей день, захищаючи надбання Революції Гідності, відстоюючи територіальну цілісність нашої держави. Я звертаюсь до кожного українця, від Півночі до Півдня, від Заходу до Сходу, словами Великого Кобзаря: — «Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люди, наша слава, Слава України!» З повагою, головний редактор «Fashion of Diplomacy» Анна Авраменко

«Fashion of Diplomacy» №12 Головний редактор — Анна Авраменко Голова наглядової ради — Ірина Резнік Генеральний директор — Ігор Скрипник Над номером працювали: Олег Янченко, Петро Міськович, Аліна Архипова, Наталія Затишна, Людмила Майстренко, Сергій Кошка Дизайнер — Артем Шульга Художник — Світлана Уманська Літературні редактори — Наталіна Зелінська, Наталія Германович Переклад матеріалів — Аксінья Сінько Фотограф — Євгеній Затишний, Юрій Бондарев

Додатково фотоматеріали надані: джерело Google, www.freepik.com, www.thenounproject.com

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 22712-12612Р від 30.05.2017р.

З питань розміщення реклами: +38 /044/ 228 06 48; +38 /094/ 828 06 48

Редакція журналу не несе відповідальності за стилістику та достовірність інформації, що міститься в рекламних матеріалах.

Адреса редакції: м. Київ, пр-кт Степана Бандери, буд 21, оф 521. info@fashion-diplomacy.com www.fashion-diplomacy.com uk.wikipedia.org/wiki/Модна_ дипломатія Видавець — ТОВ «АМЕДІА КОМПАНІ» Друк — ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг» Тираж — 5 000 примірників

Відповідальність за достовірність фактів, власних імен несуть автори публікацій. Думка видавництва та редакції може не збігатися з точкою зору авторів опублікованих у журналі матеріалів. Повне або часткове використання матеріалів можливе з письмової згоди редакції та з покликанням на журнал. Усі матеріали охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права».

Стиль, вишуканість, лаконічність дизайну, найвища якість тканини, фурнітури – все це ручна робота італійських та англійських кравців.

ЧОЛОВІЧИЙ КОСТЮМ НА МІЛЬЙОН ДОЛАРІВ «Императорский Портной» сьогодні відкриває новий напрямок — SMART CASUAL. На спеціальне замовлення італійські та англійські кравці виготовляють усе — від черевиків до метелика на смокінгу.

м. Київ, вул. Олеся Гончара, б. 15/3, тел. 044 272 04 40

ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ:

8

УКРАЇНА ТРАДИЦІЙНО Є ОДНИМ ІЗ НАШИХ ГОЛОВНИХ ПОЛІТИЧНИХ ТА ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПАРТНЕРІВ. Алішер Абдуалієв — Надзвичайний і Повноважний Посол Узбекистану в Україні.

ІЗРАЇЛЬ ПІДТРИМУЄ ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ, НЕ ВИЗНАЮЧИ АНЕКСІЇ КРИМСЬКОГО ПІВОСТРОВА, І ЦЕ Є НАШОЮ ПРИНЦИПОВОЮ ПОЗИЦІЄЮ. Еліав Бєлоцерковські — Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні.

16

12 ДЛЯ НАС ДУЖЕ ВАЖЛИВИМ Є ТЕ, ЩОБ НАШІ УЧНІ МАЛИ ВІДЧУТТЯ СПІЛЬНОТИ, ВІДЧУТТЯ ЄДИНОЇ КОМАНДИ, А РАЗОМ З ТИМ ПОЧУТТЯ ЛІДЕРСТВА, ОСОБИСТОСТІ. Інна Коган — Засновниця канадського освітнього центру CanSchool.

КАНАДА ЗАВЖДИ БУДЕ НАДІЙНИМ ТОРГОВИМ ПАРТНЕРОМ УКРАЇНИ.

18

Емма Турос — Виконавчий директор Канадсько-Української Торгової Палати по Україні, Координатор проекту CUTIS (Канадсько-Українського Проекту Підтримки Торгівлі та Інвестицій)

24

МИНУЛОГО РОКУ МИ ПРОДАЛИ 26 МІЛЬЙОНІВ ГОРНЯТОК КАВИ. І СЬОГОДНІ МОЖЕМО ДЕКЛАРУВАТИ, ЩО МИ Є НАЙБІЛЬШИМ ПРОДАВЦЕМ КАВИ В УКРАЇНІ. Максим Пятаков — Директор ТОВ «ВОГ КАФЕ».

ОСВІТНІЙ ТУРИЗМ ДЛЯ ВЕЛИКОГО БІЗНЕСУ Є ОДНИМ ІЗ ПРІОРИТЕТІВ У СУЧАСНОМУ СВІТІ. Алеся Ткачова — Директор компанії GoodWill.

30

34

КОЛИ ЙДЕТЬСЯ ПРО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ, ПОТРІБЕН СИСТЕМНИЙ ПІДХІД. Андрій Ніколаєнко — політик, дипломат, голова політичної партії «Основа».

ІННОВАЦІЙНА ЦІННІСТЬ КРИПТОВАЛЮТИ ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩО ВОНА ДОЗВОЛЯЄ ЗДІЙСНЮВАТИ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ. Дарина Казарянц — Керівник проекту компанії MOSBY Asset Progressive Fund Limited у Центральній та Східній Європі, професійний фінансист.

44 УКРАЇНА БУДЕ УСПІШНОЮ КРАЇНОЮ, ВОНА МАЄ ВСІ СКЛАДОВІ, ЩОБ СТАТИ СИЛЬНОЮ Й ПРОЦВІТАТИ. Мохаммад Захур — британсько-український підприємець.

52 МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО РОЗКВІТ ВУЛИЧНОГО МИСТЕЦТВА В КИЄВІ — ЦЕ ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ. Оля Рондяк — українсько-американська художниця.

38 ПРИВАБЛИВЕ І ЯКІСНЕ ДОВГОЛІТТЯ СТАЄ РЕАЛЬНІСТЮ. Майя Макушенко — головний лікар дерматокосметолог, власник MayaMI Beauty Esthetic.

50 КОСТЮМ ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА — ТАЄМНИЦЮ РОЗКРИТО. Стів Кріплані — співзасновник компанії «Императорский Портной».

58

ПЕРЕД ВИХОДОМ 8

«…наша Держава цінує життя своїх громадян та вважає кожного із них своїм найбільшим скарбом…»

Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські розповів міжнародному дипломатичному журналу «Fashion of Diplomacy» про те, коли запрацює угода про зону вільної торгівлі між нашими державами, про історію своєї родини та про те, чому ізраїльтяни можуть навчити українців. Яким є на сьогодні стан двосторонньої співпраці між нашими країнами у політичній, гуманітарній та економічній сфері?

— Ми спостерігаємо позитивну динаміку. Після Революції Гідності та після початку сумнозвісних подій на сході Вашої держави, безумовно, мала місце певна стагнація, але вже наприкінці 2014 року почалося пожвавлення двосторонньої співпраці між нашими державами. Мали місце двосторонні консультації між зовнішньополітичними відомствами Ізраїлю та України. Окремо хотів би згадати візит Президента України пана Порошенка до Ізраїлю у грудні 2015 року. Впродовж цього візиту було підписано низку важливих угод, зокрема — про співпрацю у сфері транспортної безпеки. Зараз наше посольство працює над організацією та реалізацією візиту прем’єр-міністра Ізраїлю до Києва, що має стати додатковим поштовхом у розвитку двосторонніх політичних, економічних та гуманітарних взаємин. Також хотів би наголосити, що Ізраїль підтримує територіальну цілісність України, не визнаючи анексії Кримського півострова, і це є нашою принциповою позицією. Зокрема, наше Посольство суворо та безапеляційно застерігає ізраїльські компанії від тих ризиків, які є неминучими за умов їхньої діяльності на анексованій території. Щодо економічної співпраці, то попри вже згадуваний мною період нетривалої стагнації, ми швидко рухаємось уперед, активно збільшуючи товарообіг. Якщо ж говорити про гуманітарну співпрацю, то — і Ви певно знаєте по це — Ізраїль надає допомогу українським громадянам, які зазнали серйозних поранень під час бойових дій на сході України.

У якому стані перебуває Угода про зону вільної торгівлі між нашими країнами? Хто або що стоїть на шляху її реалізації?

— Проект зони вільної торгівлі було узгоджено під час візиту Президента Порошенка до нашої країни у грудні 2015 року, про який я вже згадував. Планувалося, що ця угода запрацює у першому півріччі 2016 року, але ми й досі маємо узгодити певні процедурні моменти, дотримання яких вимагає законодавство нашої держави. Втім, я маю впевненість, що найближчим часом угоду про зону вільної торгівлі буде ратифіковано й вона запрацює на користь наших народів. #12, серпень 2018

9

ПЕРЕД ВИХОДОМ Наступного року Єрусалим прийматиме пісенний конкурс Євробачення. Минулого року його приймав Київ. Чи буде цікавим для вашої держави український досвід проведення міжнародного мистецького заходу у непростих умовах?

— Україна провела цей конкурс на дуже високому рівні. Усі стандарти безпеки було дотримано. Ізраїлю вже доводилося приймати міжнародний пісенний конкурс і тому певні напрацювання у нас, звісно ж, є. Але, враховуючи те, що світ змінюються і змінюється характер, масштаб та природа терористичних загроз, ми були б вдячні за будь-яку допомогу у сфері безпеки під час проведення Євробачення в Ізраїлі.

Багато ізраїльських політиків та державних діячів походять із України. Ви народилися у Молдові, але Ваше прізвище вказує на зв’язок з Україною. Це так?

— Так, безумовно. Попри те, що я народився у Кишиневі, попри те, що мій батько також народився у цьому місті, історія нашої родини пов’язана з Україною. Я не знаю, коли саме це сталося, але мої предки переселилися до Молдови саме з українських земель.

У червні 2018 у Києві відбувся українсько-ізраїльський форум, який було присвячено ізраїльському досвіду державотворення для України. Чому саме, на Вашу думку, Ізраїль може навчити нас?

— Я не думаю, що ми маємо право чомусь вчити українців. Не певен також, що у мене особисто є право давати вам бодай будь-які поради. Але ми, звісно ж, можемо — та повинні — обмінюватися досвідом. У чому полягає корисний досвід Ізраїлю для України? Це непросте питання, але я спробую відповісти на нього. Розумієте, ми не мали держави впродовж багатьох століть й коли у минулому сторіччі нашому народу довелося перейти крізь жаливі випробування, які ми називаємо Катастрофою, ми зрозуміли, що нам

10

#12, серпень 2018

ПЕРЕД ВИХОДОМ

потрібна Держава як інституція, яка б захищала нас. Тому у кожного з нас є обов’язок перед Державою, але й Держава бере на себе відповідальність за долю кожного свого громадянина. У нас в армії служать не лише чоловіки, але й жінки, й наша армія є найпотужнішою у близькосхідному регіоні. Але ми всі в Ізраїлі знаємо таке — якщо хтось із тих чоловіків та жінок, які захищають Ізраїль, зазнають поранень під час військової служби, то Держава опікуватиметься ними. Якщо вони потраплять у ворожий полон — то Держава зробить усе можливе та неможливе для їх визволення. І це не порожні слова. Заради звільнення одного нашого полоненого

ми звільняли із наших в’язниць сотні ворогів. Держава цінує життя своїх громадян та вважає кожного із них своїм найбільшим скарбом. Саме такого ставлення Держави до своїх громадян я хотів би побажати Україні… Бесіду вів Ігор Скрипник

#12, серпень 2018

11

ПЕРЕД ВИХОДОМ «УКРАЇНА ТРАДИЦІЙНО Є ОДНИМ ІЗ ОСНОВНИХ НАШИХ ПОЛІТИЧНИХ ТА ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПАРТНЕРІВ»

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Узбекистан в Україні Алішер Абдуалієв розповів FD про позитивну динаміку, яка спостерігається останнім часом у двосторонній співпраці між Києвом і Ташкентом, про те, як популяризує Посольство Узбекистану традиції своєї древньої країни та про своє власне бачення «культурної дипломатії»…

Пане Посол, розкажіть, будь ласка, які зміни відбувалася у Вашій країні у зв’язку із обрання Шавката Мірзійоєва на пост Президента?

— В першу чергу, хочу подякувати «Fashion of Diplomacy» за організацію інтерв’ю і проявлений інтерес до моєї країни Узбекистану. Користуючись цією можливістю, хочу від імені Посольства Республіки Узбекистан в Україні і від себе особисто привітати наших українських друзів з майбутнім святом — Днем Незалежності України і побажати всім миру, добра і процвітання Україні. Що стосується вашого питання, то можу зазначити, що Президент Республіки Узбекистан, Шавкат Мірзійоєв, проводить прагматичну й виважену зовнішню політику. Вибудовує взаємини з близькими сусідніми країнами і партнерами на основі взаємної поваги та інтересів. Прагне підтримувати дружні зв’язки між країнами і народами, в тому числі й з Україною. Якщо проаналізувати підсумки зовнішньополітичної діяльності країни за два роки, які досягнуті узбецькою дипломатією під керівництвом Президента Шавката Мірзійоєва, можу підкреслити таке — були знижені ставки митних платежів більш ніж на 8 тисяч видів затребуваних товарів внутрішнього ринку що імпортуються, з метою розвитку зовнішньої торгівлі в Узбекистані. Зокрема, були встановлені нульові ставки митних платежів на 3550 позицій та нульові ставки акцизного податку на 1 122 позиції. Глава Держави зберіг лінію на конструктивну взаємодію зі світовими і регіональними країнами, міжнародними організаціями, на основі принципу відкритості та збалансованості. При цьому вивів на новий рівень взаємини з багатьма країнами світу.

В якому стані перебувають двосторонні торгово-економічні взаємини між нашими країнами?

— Можу сказати, що наша двостороння співпраця розвивається доволі успішно й поза межами міждержавних політико-економічних формацій. Україна традиційно є одним із основних наших торговельно-економічних партнерів. Обсяг товарообігу між Узбекистаном і Україною, за перший квартал 2018 року, зріс на 61,7% в порівнянні з першим кварталом 2017 року. У структурі експорту України Узбекистан посів перше місце з постачання фармацевтичної продукції та цукрового піску. У свою чергу, Узбекистан істотно наростив обсяги експорту в Україну мінеральних добрив, потребу в яких сьогодні гостро відчувають українські аграрії. Під час нещодавно проведеного Економічного форуму, який відбувся у Києві в червні цього року, було підписано низку домовленостей. Експорт узбецького текстилю. Експорт сучасних автобусів та спеціальної техніки. Також проведені перемовини щодо створення спільного підприємства з виробництва жіночого взуття. Можу зазначити, що ділова атмосфера, яка панувала на цьому форумі, дає нам впевненість у перспективності двосторонньої співпраці. Узбекистан готовий долучитися до реалізації спільних проектів у таких галузях, як сільськогосподарське машинобудування, переробка сільгосппродукції, створення тваринницьких господарств, фармакологія й інших. У зв’язку з цим здійснюється комплекс заходів, спрямованих на активізацію прямих контактів між адміністративно-територіальними утвореннями Республіки Узбекистан і України і суб’єктами господарювання регіонів обох країн. Думаю, що ми зробимо все від нас залежне, аби торгово-економічні зв’язки між нашими країнами розвивалися по висхідній і надалі. #12, серпень 2018

13

ПЕРЕД ВИХОДОМ В Узбекистані проживає численна українська громада. В Україні живуть, працюють та навчаються громадяни Республіки Узбекистан. Якою мірою цей фактор впливає на позитивну динаміку культурної та гуманітарної співпраці між нашими державами?

— Наявність української та узбецької діаспор, відповідно в Узбекистані й Україні, не може не впливати на гуманітарну та культурну співпрацю між нашими державами, яка власне розпочалася ще за часів СРСР. В Україні існує дві офіційно зареєстровані узбецькі громади, які об’єднують узбецьку діаспору: Київське обласне узбецьке товариство «Узбекистан», діє з 1985 р. та «Узбецький національний центр «Навруз» в Харкові, створений у 2006 р. В Узбекистані проживає близько 110 тисяч етнічних українців, з них 40 тисяч — у Ташкенті. У столиці діють республіканський український культурний центр «Славутич», а також міський український культурний центр «Батьківщина». Є аналогічні центри у містах Алмалик і Янгіюлі. Нині у вищих навчальних закладах України навчаються понад 2700 студентів з Узбекистану. Вони в основному розподілені у великих містах — Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтава, Суми, Вінниця та Київ.

Розглядаючи гуманітарно-культурну співпрацю, можемо відзначити і напрямок контактів у галузі освіти та науки, що є встановленими між Академією Наук Узбекистану із академічними інституціями та установами України. Також існує дуже тісний зв’язок і в галузі охорони здоров’я. За останні роки щорічно ряд лікарів-педіатрів та акушерів-гінекологів з регіонів Узбекистану, проходять стажування в медичних установах Києва, Запоріжжя та Харкова.

29.04.2014 р. в Києві було проведено презентацію державної програми «Рік здорової дитини». В межах програми, Медичним центром дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України та медичним фондом «EurAsia Heart» (Швейцарія), впродовж 2014–2017 рр. на безкоштовній основі було проведено хірургічні операції дітям із вродженими вадами серця та літнім людям, які страждають на кардіохвороби. Крім того, в рамках проекту, завдяки нашому Посольству, було обстежено та проконсультовано 40 пацієнтів. Станом на сьогодні, обговорюється питання, щодо створення філіалу центру дитячої кардіології та кардіохірургії в м. Такшент.

25 травня 2016 року у Києві урочисто відзначили ювілейну дату — 575-річчя від дня народження видатного узбецького поета,

УЗБЕКИСТАН–УКРАЇНА UZBEKISTAN–UKRAINE

Сонячний Узбекистан скарбниця сходу Цю країну не можна не полюбити: Узбекистаном не можна не захоплюватися. Він — справжня скарбниця видатних архітектурних пам’яток Середньої Азії, на яких сам час залишив свої «автографи». А ще Узбекистан — країна великих вчених, діячів культури та майстрів. Хто хоч раз побував тут, неодмінно захоче повернутися…

Посольство Республіки Узбекистан в Україні embassy@uzbekistan.org.ua www.uzbekistan.org.ua

ПЕРЕД ВИХОДОМ мислителя і державного діяча Алішера Навої. В рамках урочистостей відбулася міжнародна науково-практична конференція та презентація поеми «Фархад і Ширін» українською мовою. Радник президента України, Юрій Богуцький, привітав присутніх зі святом і зачитав учасникам міжнародної конференції вітальне послання президента України Петра Порошенка. Наразі українською стороною активно розглядається питання щодо встановлення в столиці України пам’ятника видатному узбецькому поету, мистлителю та державному діячу Алішеру Навої. І це, безумовно, стане ще одним символом непорушної дружби наших країн та народів та сприятиме піднесенню двосторонніх узбецько-українських взаємин на новий рівень.

В Україні багато говорять про новий напрямок міжнародної співпраці — «культурна дипломатія». Наш журнал приділяє багато уваги цьому напрямку у міжнародних взаєминах. Чим є «культурна дипломатія» для Вас?

— Культурні зв’язки як один з найбільш гнучких і тому найбільш дієвих інструментів у механізмі зовнішньополітичної діяльності покликані працювати на створення сприятливо-

го та об’єктивного образу країни в світі. У такому контексті культура, будучи інструментом зовнішньої політики, повинна розвивати почуття симпатії до країни, зміцнювати позитивний імідж держави за кордоном, сприяти налагодженню довготривалих зв’язків між державами, громадськими організаціями та людьми, і таким чином робити внесок у налагодження міждержавної взаємодії в інших областях, в тому числі в сфері економіки. Сьогодні культурна дипломатія, значно більше ніж будь-коли, стає полем боротьби за уми та серця людей по всьому світу. В епоху конфліктів і нестабільності роль культури як інструменту «м’якої сили» неможливо переоцінити. Це важливий ресурс дипломатії, який використовується для просування інтересів держави, для поліпшення взаєморозуміння між різними народами світу. Наше Посольство активно долучається до популяризації узбецької культури та узбецьких традицій. Зокрема моєю дружиною, Гульнозою Абдуалієвою, з нагоди святкування Дня Незалежності Республіки Узбекистан, було проведено у Посольстві презентацію традиційного одягу різних регіонів Узбекистану. Головною метою презентації було ознайомлення української громадськості та іноземних гостей із традиційним національним одягом нашого народу. Гостям було представлена велика експозиція узбецьких національних тканин. Колекція костюмів нареченого і нареченої із різних регіонів Узбекистану. Колекція ювелірних прикрас, які виготовляються за старовинними ескізами і традиціями. Також у рамках заходу відбулася презентація спеціального каталогу «Відродження споконвічних традицій одягу регіонів Узбекистану», який виготовило та видало наше Посольство. На завершення, радий запросити вас до чарівного та неповторного Узбекистану. Раджу відвідати стародавній Самарканд, Ташкент, Бухару, Хіву, щоб відчути душу нашої країни. Там ви зможете не лише доторкнутися до вічності і величі безцінних історичних і культурних пам’яток, а й безпосередньо ознайомитись з тим, як сьогодні живе наш народ і наша молодь. Ознайомитись з діяльністю сучасних підприємств, шкіл, ліцеїв, коледжів та вузів. Узбекистан радий відкрити вам свої двері! Бесіду вела Анна Авраменко #12, серпень 2018

15

CHAMBER OF COMMERCE AND TRADE SAYS Емма Турос — Виконавчий директор КанадськоУкраїнської Торгової Палати по Україні, Координатор проекту CUTIS (Канадсько-Українського Проекту Підтримки Торгівлі та Інвестицій)

«Канада завжди буде надійним торговим партнером України» Історія Канадсько-Української Торгової Палати розпочалась 1992 року, коли група канадських бізнесменів українського походження вирішила допомогти Україні реформувати економіку. Сьогодні Палата нараховує понад 250 членів в обох країнах і по праву стала центром двосторонніх економічних взаємин між Україною та Канадою. Сьогодні разом з Посольством Канади в Україні та України в Канаді, проектами технічної допомоги, українськими партнерами та всіма, хто працює з Канадою, ми святкуємо річницю дії угоди про Вільну Торгівлю між нашими двома країнами (вступила в дію 1 серпня 2017 року). ЗВТ між двома країнами — не лише можливість, а й виклик для українських підприємств. Надто різними шляхами розвивалися наші країни, хоч і мають дуже багато спільного. Проект CUTIS, який співвиконують Конференційна рада Канади (Conference Board of Canada) та Канадсько-Українська Торгова Палата, покликаний допомогти в імплементації Угоди та опрацювати експорт з України до Канади на обраних 5 пріоритетних напрямках (одяг, взуття, ласощі, меблі та IT послуги). При виборі компаній враховується мета проекту — допомога МСП, особливо підприємствам, керованим жінками. Із вступом в дію ЗВТ поступово зростає товарообіг між країнами, але це далеко не той обсяг торгівлі, який ми б хотіли бачити. За перші 4 місяці цього року експорт з України до Канади (за статистичними даними Канади) зріс на 29.8 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. Варто зазначити, що у 2017 році ми лише повернулися до «довоєнного показника» 2013 року. Пік експорту з України до Канади припадав на 2005 рік (понад 296 мільйонів доларів США) та на 2008 рік (приблизно 197 з половиною мільйонів доларів США). Найбільше експортується металургічної продукції, продукції машинобудування, деревини, техніки. Асортимент поступово розширюється, і цьому сприяє наша Палата, проекти технічної допомоги, робота наших колег з Уряду та нашого бізнесу, який звертає все більше уваги на ринок Канади. Ми допомагаємо нашим підприємствам збільшити експорт. Підприємства відбирають за певними критеріями, що включають сертифікацію, досвід експорту, якість продукції та попит на неї, готовність компанії працювати

на Західних ринках тощо. Відібрані компанії проходять навчання та консультуються з експертами з Канади, а потім представляють свою продукцію потенційним партнерам. Щодо навчання, то в рамках проекту CUTIS вже до кінця року будуть підготовлені консультанти, які будуть працювати в більшості регіонів України і надавати консультації з ведення бізнесу з Канадою. Пілотні навчальні курси для широкого загалу будуть проведені коштом проекту наприкінці 2018 — початку 2019 року. Виданий посібник I CAN EXPORT, який розміщений на сайті проекту CUTIS, є по суті дорожньою картою для тих, хто збирається працювати на ринку Канади. Готуються додатки до нього з вищезазначених п’яти пріоритетних галузей. Канада — держава космополітична та один з визнаних світових лідерів та авторитетів з питань рівності: національної, гендерної, різної сексуальної орієнтації тощо. Тому в кожному проекті, включаючи проекти технічної допомоги, є гендерна складова. Це означає, що обираючи галузь чи підприємство, яким буде надаватися підтримка, звертається увага, чи є серед керівників чи власників жінки, скільки жінок працює тощо. Мета полягає в забезпеченні рівного доступу до ресурсів. Наприклад, серед підприємств, відібраних проектом CUTIS, майже третина має жінок-власників або жінок-керівників. Нещодавно Канада анонсувала виділення 30 мільйонів доларів на підтримку розвитку жіночого підприємництва в Україні. Це будуть проекти технічної допомоги. Є також багато питань з імплементації Угоди про ЗВТ, що стоять поза тарифами. Сертифікація продукції, дотримання прав інтелектуальної власності, позатарифні бар’єри. Тут співпраця іде між різними державними установами, які відповідають за регуляторну політику, питання стандартизації, контролю безпеки продукції. Також не останнім є питання захисту довкілля, екології. Якщо Україна хоче позиціонувати себе як виробник органічної та безпечної продукції, то має проходити перевірку та отримувати виключно ті сертифікати, які визнаються в Канаді. Інвестиції — це окреме питання, і успішними ми зможемо назвати тільки ті інвестиції, які вже повернули з добрим прибутком, і які стали позитивним прикладом, залучивши нових інвесторів до співпраці. Будемо сподіватися, що минулорічні канадські інвестиції у відновлювану енергетику стануть саме такими. #12, серпень 2018

17

ОСВІТА В УКРАЇНІ

Щоб українські підлітки мали шанс на міжнародну освіту у своїй країні, було створено канадський освітній центр CanSchool, який дає змогу отримати канадський шкільний атестат та продовжити навчання за кордоном. Інна Коган — засновниця цього осередку освіти, в ексклюзивному інтерв’ю, розповідає FD про особливості та перспективи новітнього напряму вітчизняної освіти. Чому Ви вирішили заснувати такий навчальний заклад?

вчаться одинадцять років, а у цих країнах — дванадцять років).

— Справа в тому, що я є ліцензованим канадським адвокатом, і працюючи безпосередньо у Канаді, я мала змогу бачити ті незручності, які виникають у молодих українців під час вступу до іноземних вищих навчальних закладів.

Для усунення такої несправедливості було створено наш освітній центр, який допомагає надолужити цю академічну різницю, що становить 6 предметів.

Досить таки часто доводилося мати справи із ситуацією, коли наші діти відповідають усім критеріям навчання у закордонних університетах, але не можуть там навчатись — і не можуть, власне, через академічну різницю (українцям треба наздогнати ще один–два роки навчання, щоб вступити до університету Англії, США або Канади, адже у нас у школах

Канадський атестат, що надається Міністерством Освіти Канади, дає змогу українським школярам здобувати вищу освіту у Канаді, й не лише там. Безумовно, створюючи школу, ми розуміли усі складнощі та проблеми, які можуть виникнути, але ми наважилися на це — і наразі можемо визнати, що наш навчальний заклад є унікальним, адже не багато шкіл в Україні готують своїх учнів до вступу та до навчання безпосередньо в іноземних університетах. #12, серпень 2018

19

ОСВІТА В УКРАЇНІ

А чому власне Канада? Адже серед молодих українців значно популярнішими є США та країни Європейського Союзу?

— Канадський атестат дає змогу вступати до будь-якого англомовного вищого навчального закладу у будь-якій країні світу. Саме через це наша школа користується неабиякою популярністю. Кажу це не для самореклами, а для того, щоб зрозумілішою була головна мета нашої діяльності. До того ж, хотілося б заперечити тезу, що навчання у Канаді поступається за популярністю навчанню у США та країнах ЄС. Канадські університети входили та входять до переліку найкращих вищих навчальних закладів світу. Насамперед, йдеться про точні та природничі науки, про юридичні науки та управління бізнесом. Окрім іншого, навчання в Канаді значно дешевше, ніж, наприклад, в Америці та Англії.

Чому Ви обрали віковий проміжок, який відповідає 8–9 класам?

— Саме у цьому віці дитина починає усвідомлювати, чого саме вона хоче від життя. З’являються пріоритети та цілі. Це — час формування особистості. У цьому віці значно простіше з’єднати дітей у колектив та прищепити їм розуміння справжніх цінностей. Скажімо, для нас дуже важливим є те, щоб наші учні мали відчуття спільноти, відчуття єдиної команди, а разом з тим почуття лідерства, особистості. Для приватних освітніх проектів (а саме так ми називаємо наш навчальний центр)

20

#12, серпень 2018

дуже важливим є виплекати у своїх учнів відчуття солідарності, поваги до інших, єдності, доброти та любові. І мабуть тому, що сам проект зроблено з любов’ю — навчаються тут з задоволенням: учні приїздять на 1–2 години раніше на заняття, а ще й засиджуються після них, щоб поспілкуватись додатково.

Окрім того, у проекті дітей вчать допомагати іншим, залучаючи до волонтерської роботи. Ми співпрацюємо з БФ «Happy Paw» (допомога тваринам), ГО «Ділові українські жінки» (надається поміч сиротам), БФ YMCA (поміч нужденним) та з іншими благодійними організаціями. Участь у волонтерських проектах є обов’язковою для кожного учня CanSchool.

Яка кількість випускників Вашої школи вступає до закордонних вищих навчальних закладів, маючи канадський атестат?

— У нас немає тих, що не стали студентами, — і саме цим ми пишаємось найбільше. А ще тим, що учні CanSchool отримують гранти та стипендії у Канаді! Для іноземців це дуже складно, але канадський атестат та чудові знання роблять це можливим. Географія тих університетів, коледжів, де є колишні учні нашої школи, є досить таки великою. Це не лише країни Північної Америки. Серед наших випускників є такі, що обрали навчання у Німеччині, Голандії, Австрії, Польщі. Але із канадським атестатом можна вступити лише до тих вищих навчальних закладів, де викладання здійснюється англійською мовою.

#12, серпень 2018

21

ОСВІТА В УКРАЇНІ

У нас всі предмети викладаються виключно англійською, багато спілкування з носіями мови, мовні табори та ін. Адже, на превеликий жаль, мушу констатувати, що система підготовки з англійської мови у загальноосвітніх українських школах не є такою, яка б уможливила подальше навчання за кордоном, і для багатьох, хто мріє про це, наш проект стає тією самою чарівною паличкою.

Які предмети вивчаються у CanSchool?

— За 3–4 роки навчання підлітки вивчають 6 предметів, які складають академрізницю між канадською школою та українською (наприклад, міжнародний бізнес, міжнародне право, світові релігії та ін.). Деякі з них обов’язкові, деякі — на вибір. Навчаючи дітей та готуючи їх до вступу, завдяки успіхам у навчанні, тренінгам, семінарам та ін. ми виявляємо, до якого власне напрямку вони більше схиляються, до гуманітарного, до природничого чи до технічного. А далі — більш серйозна профорієнтація з коментарями та рекомендаціями професіоналів з Канади, враховуючи

22

#12, серпень 2018

і побажання підлітка та батьків, і нюанси вибору професії та місця роботи. Також профорієнтуватись протягом навчання нашим учням допомагають серйозні конкурси, які ініціюються у закордонних країнах й відкриті для певних шкіл та проекту CanSchool. За 2018 рік у нас пройшло багато таких конкурсів, зокрема: канадський літературний конкурс (маємо 6 переможців, влучно названих «золоте перо CanSchool»), американський бізнес-конкурс від одного з ВНЗ США (маємо 4 переможців 1 туру, які винайшли, склали та розробили бізнес-проект стартапу).

Чого б Ви хотіли побажати українським учням на завершення нашої розмови?

— У нашої школи є власний девіз — «I can — Я можу!». Тому мені хотілося б побажати всім українським школярам чітко бачити свої цілі та орієнтири у житті й ніколи не зупинятися на середині шляху. Все у ваших руках — мрії мають збуватися! Наталія Габрільчук

Приватний навчальний центр для школярів 8–11 класів

ОТРИМУЙТЕ КАНАДСЬКИЙ АТЕСТАТ В УКРАЇНІ

WWW.CANSCHOOL.NET

КАНАДСЬКИЙ ШКІЛЬНИЙ АТЕСТАТ — ЦЕ ВАШ КВИТОК ДО БЛИСКУЧОГО МАЙБУТНЬОГО ПРОЕКТ АКРЕДИТОВАНО МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ КАНАДИ Київ, вул. Шовковична 30-б, оф. 23 Тел.: 044 253 30 94, 096 253 30 92 INFO@CANSCHOOL.NET

МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР

Алеся Ткачова, директор компанії GoodWill, упродовж 4 років влаштовує бізнес-тренінги та бізнес-екскурсії за кордон для вітчизняних підприємців. Чому вітчизняний великий бізнес може навчитися у своїх іноземних колег? Що таке коучинг? Про це та про інше — в ексклюзивному інтерв’ю для FD. Як давно існує Ваша компанія?

— Ми існуємо впродовж 4 років.

Розкажіть, будь ласка, про основні напрями діяльності Вашої компанії?

— Таким напрямком можна вважати те, що називається «освітнім туризмом». Ми влаштовуємо поїздки за кордон — передусім до Японії, Великої Британії та США — для представників вітчизняного бізнесу. Там вони мають змогу відвідати семінари та спілкуватися із найвідомішими світовими бізнес-тренерами.

З якою метою Ви влаштовуєте такі поїздки?

— Починаючи від студентських літ, я захоплювалася підприємцями. Вони здавалися мені надзвичайними людьми. Я шукала будь-який привід, щоб поговорити з ними. Я ставила їм безліч питань щодо того, як вони починали та розвивали свій бізнес. Але завдяки цьому, у мене постала чітка картина, чого потребують керівники та їх компанії. Мені здалося, що такою допомогою могли б стати бізнес-тренінги та програми розвитку. Тому я стала досліджувати

24

#12, серпень 2018

різноманітні тренінги, форуми, коучів по світу, щоб визначитися із напрямами та можливостями. І таким чином у нас виникла ідея створити «освітній туризм», тобто дати можливість бізнесменам, які займаються розвитком себе та свого бізнесу, не просто відвідувати тренінги відомих світових спікерів, але й отримувати професійні поради від міжнародного бізнесу, який досяг великих успіхів, отримувати можливість додаткових контактів.

Скільки компаній за ці 4 роки Ви відвезли до США?

— У листопаді минулого року ми відправили першу групу підприємців до США. Це була так звана школа досвідчених підприємців на виїзді. Як виявити те, що є потрібним на ринку? Як знайти вільну нішу? Як перетворити ідею на бізнес, що працює та приносить прибуток? Що потрібно для того, щоб створити команду однодумців? Як тестувати продукт та де шукати потенційних покупців? Що та як потрібно презентувати у венчурному фонді та де шукати інвесторів? Учасники шукали відповіді у різних компаній: Google, Microsoft, Facebook, Plug And Play Tech Center, Stanford University, Zappos, TJ Maxx, Four Seasons. Цей проект було створено для лідерів — для тих, хто формує стратегію розвитку бізнесу на декілька років наперед, визначає інвестиційні пріоритети компаній, розглядає нові можливості для розвитку бізнесу.

У листопаді цьогоріч ми плануємо поїздку до Японії, де плануємо провести бізнес-екскурсії з провідними місцевими компаніями. Зокрема, заплановано відвідати заводи, які займаються переробкою сміття, та деякі із автомобільних компаній. Над більш точним переліком наразі працюють наші японські партнери. Цю поїздку заплановано як виключно бізнесову, тобто тренінгів та семінарів не буде.

Як саме формується та група, яка поїде до Японії? За цільовими вимогами?

— Нашою метою є передусім подивитись на те, як працюють японські підприємці. Адже там геть інший менталітет. Ми хотіли б побачити, чим є Кайдзен у дії, як він втілюється на виробництві та у сфері послуг. Подивитись на культуру роботи в Японії, тощо.

Ті люди, яких Ви відбираєте для тренінгів та бізнес-екскурсій за кордоном, хто вони? Це дрібний бізнес? Стартапери? Середній бізнес? Чи може великий бізнес, який вважає, що вже досяг усього та почиває на лаврах?

— Передусім, це той великий бізнес, який розуміє, що не можна працювати за старими методиками. Я розумію, що багато з них дійсно почивають на лаврах, що багатьох з них важко, що називається, зрушити з місця, але багато з них самостійно починає розуміти, що зміни необхідні. Наприклад, є така велика та потужна компанія — «Фармпланета», у якій керівництво намагається провести серйозні зміни, але 70 % персоналу цієї компанії складають люди, які там працюють дуже давно. Вони опираються інноваціям. Тому керівництво навчається, щоб знайти можливості та подолати таку інертність.

Як Ви переконали керівника цієї компанії у необхідності навчання?

— Він їздив разом із нами на тренінги Тоні Роббінса і це було його власне бажання. #12, серпень 2018

25

МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР влаштовує для нас такі екскурсії. Впродовж цих екскурсій наші підприємці можуть підгледіти для себе певні ідеї та реалізувати їх, повернувшись до України. Це дуже важливо, адже Україна вже виходить на міжнародні ринки й нам треба заявляти про себе. Але за таких умов також треба не робити того, що називається «винаходом велосипеда». Ми маємо знати те, що вже було винайдено та апробовано раніше.

Чи запрошуєте Ви тренерів із команди пана Роббінса до Києва? На що саме є запит серед нашої бізнес-спільноти? Чому, власне, вони хотіли б навчитися за кордоном?

— Ми намагаємося раз на місяць робити зустрічі тут у Києві для того, щоб підприємці спілкувалися між собою у форматі В2В. Таким чином ми визначаємо їхні запити щодо тренінгів та бізнес-екскурсій.

Чого, на Вашу думку, бракує сучасним підприємцям задля успішного ведення бізнесу?

— Насамперед, енергії. Є розуміння. Є відповідальність. Але бракує сил. Саме тому ми насамперед вийшли на тренінги Тоні Роббінса, адже він дуже добре заряджає енергією. Вже третій рік поспіль ми возимо людей до США. У розмовах із бізнес-тренерами починають вимальовуватися нові проблеми та нові теми для семінарів.

Чому Ви не запросите пана Тоні Роббінса до Києва?

— Такого завдання ми наразі перед собою не ставимо. Дуже круто, коли наші підприємці їдуть туди. Вони потрапляють до геть інакшої атмосфери. Вони знайомляться із новими цікавими людьми. Це повне занурення до іншого середовища на 4 дні. Люди повертаються потім до України, здобувши велику кількість нових друзів та нових ідей. Те ж саме я можу сказати й про бізнес-екскурсії. Ми маємо домовленості із американською агенцією, яка

26

#12, серпень 2018

— Так, у червні 2018 року ми привозили до Києва Алана Клейнханса, це один із найкращих тренерів у команді Тоні Роббінса. Власне, у самого пана Роббінса коучинг коштує мільйон доларів на рік. Черга до нього розписана на декілька років наперед. Але є ВІП-замовники, які не можуть собі дозволити коучинг за такими цінами. Водночас вони хочуть отримувати та використовувати ті методики, про які розповідає пан Роббінс. Тому він має власну команду тренерів, яких навчено за його методикою. Алан є одним із таких тренерів. Те, як він проводить тренінги нагадує те, як це робить пан Роббінс. Тренінг тривав два дні.

Якому саме аспекту було присвячено цей тренінг?

— Тренінг було названо «Сердечний інтелект». Чому саме так? Тому, що підприємництво повинно мати ще й соціальний вимір. Не лише заробляти гроші, але й допомагати людям. Фактично, йдеться про те, як поєднати розум та серце. У багатьох підприємців добре розвиненим є власне діловий інстинкт. Наприклад, можна переплавити монету вартістю у 5 копійок на цвях та продати його вже за 10 копійок. Але де тут соціальність? Для покращення соціального вимір, ми вирішили застосувати термін «сердечний інтелект». Цей термін підслухано було у китайського мільярдера Джека Ма. Він казав, що існує любовний коефіцієнт — уміння говорити від серця. У Сан-Франциско, на одній із конференцій, при-

МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР свячених цифровим технологіям, після довгих обговорень, усі присутні дійшли єдиного висновку — що дорожче за людське спілкування нічого немає. Головне — вести бізнес не лише через прибутки, але й через бажання спілкуватися із людиною від серця до серця. Коли підприємець добре ставиться до свої співробітників, то вони зовсім інакше спілкуються із клієнтами. Ставляться дбайливіше до них. На жаль, я в Україні знаю лише одне мережу готелів, де до свого клієнта ставляться справді дбайливо. Це — готель «Інтерконтиненталь». Мені дуже хотілось, щоб таких готелів у нас було б значно більше.

Скільки людей та компаній взяли участь у цьому дводенному семінарі?

— 100 осіб. Цьогоріч було стільки ж. Така відносно невелика кількість пояснюється тим, що ми щойно почали розвивати цю тему, а оскільки це так, то ми потребуємо більше часу для популяризації такого напрямку.

Наскільки великим є персонал Вашої компанії?

— У нас працюють 4 менеджери із продажу, 2 людей займаються маркетингом, та я з чоловіком. Я — душа, а він — мозок нашої компанії. Або ж права та ліва півкулі. Хай там як, а нелогічною є я.

Якщо оцінювати діяльність Вашої компанії за 10-бальною шкалою, на якій саме позначці Ви перебуваєте зараз? І чому для компанії було обрано саме таку назву?

— Ми стали відомими на ринку освітніх послуг — як в Україні, так і за кордоном. Чому ми назвали свою компанію GoodWill? Тому що репутація є дуже важливою частиною успішної діяльності і нам хотілося показати цією назвою, що ми несемо відповідальність за результат нашої роботи. Що ж до позначки за 10-бальною шкалою, то можу сказати, що середину вже пройдено, але ми йдемо по тій дорозі, яка народжується під ногами. Є вершина, яку ми хочемо здобути. Бесіду вела Анна Авраменко

#12, серпень 2018

27

БІЗНЕС В УКРАЇНІ Максим Пятаков, директор ТОВ «ВОГ КАФЕ» в ексклюзивному інтерв’ю для FD розповідає про становлення, розвиток та про амбітні цілі мережі WOG CAFE.

— Сьогодні мережа WOG CAFE в Україні налічує 363 об’єкти на автозаправних комплексах, 16 об’єктів на потягах Інтерсіті, 7 об’єктів поза межами АЗК. Ми продали 26 мільйонів горняток кави. І сьогодні можемо декларувати, що ми є найбільшим продавцем кави в Україні.

З чого почалася мережа WOG CAFE? — Поштовхом до створення мережі WOG CAFE став активний розвиток громадського харчування на автозаправних комплексах WOG і цей розвиток трансформувався у розуміння, що ту їжу, яку ми продаємо на заправках (каву, тістечка, хот-доги) треба позиціонувати як частину харчування у автозаправних комплексах. Дивлячись на закордонний досвід, ми почали розвивати супутні продажі. Це продажі товарів, необхідних у дорозі, а також харчування. Різні мережі позиціонують себе по різному: або вони мають єдиний бренд, або вони мають окремі бренди для кожного з напрямків. Наша мережа до 2013–2014 років працювала таким чином. Був бренд WOG як АЗК, був бренд Сан Маркет як об’єкт, де можна похарчуватися, де можна придбати товари у дорогу. Були об’єкти Tasty Drive — це умовно зони кафе на великих АЗК і був ще один бренд — Restorio, який об’єднував ресторани із обслуговуванням. Це були різні бренди в одній мережі. У нас не було уніфікованого асортименту, й саме через це було прийнято рішення щодо уніфікації тих продуктів, які можна взяти в дорогу. Як мету ми обрали розвиток у форматі to go. Себто, щоб можна було купити усе, що зручно споживати у дорозі. Ми поставили собі мету зробити наші автозаправні комплекси зручними. До того ж, на АЗК нам бракувало простору, щоб розвивати заклади громадського харчування. Створювати на АЗК ресторани складно, адже ані обладнання, ані потрібну кількість персоналу ніде розмістити. Тому ми пішли шляхом аутсорсінгу у цьому напрямку. Ми замовляємо страви та інгредієнти на виробництвах. Основне завдання — обслуговувати потік швидко, зручно та безпечно. Готувати страви на АЗК і складно, і ризиковано. Ми впевнені у своїх виробництвах. До них входять і нові українські виробники, й досвідчені виробники із країн Євросоюзу.

Отже, продукти, які є в WOG CAFE, Ви замовляєте ?

— Так, ці продукти готуються не нашими підрозділами. Адже ми пра-

цюємо за системою аутсорсінгу, як я вже казав. Ми маємо плідні та тісні взаємини із виробниками. Ці взаємини побудовані або на спільних проектах, або, наприклад, ми інвестували, у дообладнання. Ми або самостійно розробляємо продукцію, використовуючи виробничий майданчик певного підприємства, або розробляємо її разом із технологами підприємств.

Скільки на сьогодні налічується WOG CAFE в Україні?

— 363 об’єкти на АЗК, 16 на потягах Інтерсіті, 7 поза межами АЗК. Це те, що ми презентуємо. Це об’єкти різного формату та різного розміру, але для нас вони усі є WOG CAFE, адже на них є наші продукти — кава, хот-доги, сендвічі, десерти та певна група інших товарів під брендом WOG CAFE. Далі, залежно від потоку та залежно від розміру АЗК, ми насичуємо наше кафе асортиментом. Додатково це можуть бути бургери, це може бути фреш-продукція, салати, це можуть бути готові страви. Все це під нашим брендом WOG CAFE. Інші супутні бренди ми видалили. Чому ми так вчинили? Ми зробили це для кращого розуміння того, що в нас є WOG — паливо, WOG — маркет й WOG — кафе. Тобто, нами було створено такий собі мережевий бренд.

Якщо 363 кафе, 16 потягів, 7 поза межами АЗК, то скільки має бути виробництв у такому випадку?

— У нас понад 30 партнерів у сфері виробництва за різними напрямками — від різних інгредієнтів до готових страв. Все це постачається централізовано на наш розподільчий центр, з якого потім йде постачання на наші об’єкти.

У Вас дуже великі показники продажу кави у WOG CAFE. Це за минулий рік?

— Ми продали 26 мільйонів горняток кави. Сьогодні ми є найбільшим продавцем кави в Україні і це все незважаючи на те, що ми компанія, яка ще й до цього реалізує пальне. За оперативними даними, за результата#12, серпень 2018

31

вої кави і чаїв — теж на 15 %, тоді як продажі десертів виросли понад третину. Продажі магазинів теж продовжують показувати стабільний розвиток, наприклад, продажі авто товарів зросли на 10 %, а продажі безалкогольних напоїв на 20 %. Ми продаємо настільки багато кави, що вирішили самі розібратися у процесі виготовлення цього чудового напою. Принаймні, я отримав відповідний диплом у цій сфері. Я розуміюсь на виробництві, сортуванні, доставці та зберіганні кави, знаюся на сортах та на способах обробки кавового зерна, й вимагаю такого розуміння від усієї команди. Окрім тих численних об’єктів, про які я вже казав, є ще один проект, який ми розбудовуємо. Це — кафе у львівському аеропорту і це буде вже 8 кафе за межами АЗК.

Скажіть, будь ласка, що саме спонукало Вас вийти за межі АЗК?

ми 5-ти місяців 2018 року, продажі фірмових хотдогів, бургерів, сендвічів виросли майже на 15 % (порівнюючи з 2017 роком), фірмо-

32

#12, серпень 2018

— Ми це зробили наприкінці 2015 року, у листопаді. Ми ретельно готувалися до цього. Від самого початку активного розвитку громадського харчування на АЗК, була ідея працювати й поза межами їх. Себто, ми хотіли надати змогу нашим клієнтам споживати нашу їжу не лише під час подорожей, але й у міському середовищі. Таким чином ми хотіли збільшити коло наших клієнтів — щоб нашу продукцію міг споживати, наприклад, студент, у якого немає автомобіля. Ми хотіли призвичаїти людей таким чином до нашого асортименту, щоб, коли цей студент зможе купити автомобіль, то він вже харчуватиметься виключно на наших автозаправках. Він уже буде підготовленим споживачем нашої продукції — як їжі, так і палива. Також не слід забувати, що АЗК є інфраструктурними об’єктами, на яких їжа є лише одним із супут-

БІЗНЕС В УКРАЇНІ ніх чинників. Тому вихід мережі наших кафе за межі автозаправок мав ще й суто стратегічне значення. Ми хотіли побачити, як на нас реагують люди. Ми хотіли вдосконалити свої навички та покращити свій асортимент та сервіс. Адже, виходячи у міське середовище, ми починаємо конкурувати із багатьма ресторанами швидкого харчування та багатьма мережами, а конкуренція завжди загартовує та робить сильнішим. Аналізуючи нашу діяльність поза межами АЗК, ми зрозуміли, що ми можемо бути мережею кафе-кав’ярень, зробивши власний бренд. Ми, зрештою, вже є мережею, однією із найбільших у Європі. Саме у той час Укрзалізницею було оголошено конкурс на кейтерінг у швидкісних поїздах Інтерсіті. І ми в лютому 2016 року його виграли. У нас було лише 10 днів до запуску самого проекту. Тобто, ми мали лише 10 днів на те, щоб адаптувати наш асортимент до вимог Укрзалізниці та створити необхідну інфраструктуру для функціонування наших кафе у вагонах. Потяги нам передали в ніч на 1 березня. За одну ніч йшла заміна оператора кейтерингу — тобто, у нас була лише ніч, щоб переобладнати ці потяги під наші стандарти.

Скільки у Вас зараз персоналу в кафе поза межами АЗК?

— Зараз працює понад 300 осіб. Це окремий бізнес-проект, який має власні локації, власну диспетчерську службу, власні склади зберігання, менеджерську команду тощо.

Як далі Ви розвивали цей напрямок? А як Ви зайшли до аеропортів? Після Інтерсіті ми почали працювати з мережею «Ашан», ми відкрили три кавопоїнти, щоб люди, які роблять покупки, могли попити кави та поїсти. Це невеличкі торговельні точки — від 12 до 20 квадратних метрів. Уже після цього ми зайшли до аеропорту Київ у Жулянах, який зараз носить ім’я Ігоря Сікорського. Це, по суті, мікс бізнесу та держави, тому ми заходили на комерційних умовах у переговорному процесі, домовляючись про орендні ставки, про умови, про перспективи розвитку тощо. По суті, було застосовано досвід інших світових аеропортів, якщо казати про орендні ставки. У нас там приміщення до 50 квадратних метрів, відносна невелика кількість столиків, є стійка, до якої люди підходять та роблять замовлення.

Чому Ви не розмістили це кафе на першому поверсі, де пасажиропотік мав би бути більшим?

— Місця на першому поверсі вже були зайняті іншими компаніями.

Кафе працює успішно?

— Так, досить успішно. Ми залишили дуже демократичні ціни й тому пасажирам цей заклад до вподоби. Ціни, звісно ж, відрізняються від тих, що на АЗК, але не радикально.

Коли Ви залишили помірні ціни в аеропорту, то чи не звинувачували Вас конкуренти у своєрідному демпінгу?

— Ні, адже такого асортименту, як у нас, у інших кафе, що працюють в аеропорту не було. Різні продукти по-різному коштують.

І все ж таки, коли така потужна компанія як Ваша починає активно та успішно реалізовувати свої проекти, то як реагують на це конкуренти?

— Так, звісно. Атаки з боку конкурентів трапляються. Також ми дуже ретельно працюємо зі скаргами наших клієнтів, і якщо люди не задоволені рівнем обслуговування або якістю їжі, ми проводимо службові розслідування, робимо повернення, компенсуємо витрати і завжди дякуємо за зворотній зв’язок.

Якими є Ваші наступні амбітні цілі?

— Серед цих цілей, є, зокрема, й аеропорт «Львів». Розбудовуючи мережу, ми визначили для себе пріоритети. Вони означають, що ми маємо знаходитися в інфраструктурних об’єктах. Ми хочемо потрапити до кожного із аеропортів України, адже авіація розвивається, нові міжнародні авіакомпанії заходять на наш ринок, люди більше літають після набуття безвізу. У нас зараз стартує пілотний проект із українською авіакомпанією, яка обслуговує чартерні рейси. Що ж до міжнародної співпраці, то ми плануємо відкриття стаціонарних кафе в аеропортах за кордоном, але це вже є завданням на найближче майбутнє. Бесіду вів Петро Міськович

БІЗНЕС В УКРАЇНІ

ВИНИКНЕННЯ КРИПТОВАЛЮТ ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ СТАЛО ОДНІЄЮ ІЗ ГОЛОВНИХ ІННОВАЦІЙ НАШОГО ЧАСУ. Про головні особливості криптовалютного ринку та про його розвиток в Україні розповідає Дарина Казарянц, професійний фінансист, керівник проекту компанії MOSBY Asset Progressive Fund Limited у Центральній та Східній Європі.

Криптовалюта є досить новим та поки що незвичним явищем для України та для української бізнесспільноти. Розкажіть, будь ласка, читачам нашого видання, що таке криптовалюта та у чому інноваційна цінність криптовалюти?

— Насамперед інноваційна цінність криптовалюти полягає у тому, що вона дозволяє здійснювати фінансові послуги нового покоління. Про що йдеться, передусім? Маємо на увазі три базові речі — анонімність, оперативність та надійність. Анонімність — дозволяє людині, яка виходить на ринок крипто валют, займатися фінансовими операціями, не боячись пильної уваги наглядових органів та шахраїв. Оперативність — дозволяє уникнути тих подекуди задовгих бюрократичних процедур, які, на жаль, трапляються в усій глобальній банківській системі. До того ж, багато банків не працюють у вихідні дні не лише в Україні, але й по всьому світу. Завдяки ринку криптовалют Ви можете здійснювати фінансові операції у будь який день та час, переказуючи кошти до будь якої частини світу миттєво. Хочу зазначити ще декілька аспектів — один із них — це обмеження по сумі, коли ви з Укра-

34

їни переказуєте кошти, то наша банківська система встановлює обмеження у сумі переказу, тобто ви можете відправити лише до 500 доларів США. Коли Ваші кошти у біткоїнах, такого обмеження не існує. Другий аспект — відсоток за транзакцію. Наша банківська система встановлює сплату за транзакцію до 20 % залежно від суми, роблячи транзакцію в біткоїнах, максимальна сплата за транзакцію становить до 3 %. Надійність — полягає у тому, що криптогроші, насамперед біткоїн, не зазнають жодного впливу інфляційних процесів, тобто валюта біткоїн не піддається знеціненню.

Що підштовхнуло Вас займатися інноваційним бізнесом криптовалютнго ринку?

— Я закінчила Київський національний економічний університет за спеціальністю «банківська справа». Маю досвід роботи у різних фінансових установах. Компанія MOSBY та три її засновники з різних країн, прізвища яких я не маю права розголошувати, звернули увагу на мою діяльність та на мої досягнення. Я успішно виконала низку інвестиційних проектів на доручення компанії — таким чином, я отримала пропозицію

«Усі країни, які визнали біткоїн офіційним платіжним засобом, відчули на собі стабілізацію економічної системи»

БІЗНЕС В УКРАЇНІ долучитися до розвитку ринку криптовалют у нашій країні. Маю надію, що Україна раніше чи пізніше долучиться до тих країн, де біткоїн буде визнано офіційним платіжним засобом.

Наскільки перспективною для світового ринку криптовалют є наша країна?

— Компанія MOSBY не даремно розпочала свою активність у нашій країні. Можу сказати, не розголошуючи корпоративної інформації, що є певна кількість людей, які взяли участь в майнінгу біткоїна за посередництва нашої компанії. Ці люди є представниками як ділової, так і політичної еліти, і така їх активність дає нам надію, що розвиток фінансових послуг нового покоління в Україні матиме велике та цікаве майбутнє. Хотіла би зазначити, що компанії MOSBY належать певні активи у нерухомості землі та надр у Південній Африці, в Королівстві Лесото. Адже це є найоптимальніше місце, відповідно до усіх технічних характеристик, для майнінгу біткоїнів і може виступати гарантом нашої діяльності.

Для розвитку Вашого бізнес-проекту Ви обрали віддалену країну — Лесото? Там є певні преференції для ведення бізнесу?

— Ну, по-перше, — в Лесото земля у нашій власності. Вже більше 25-ти років ми перебуваємо на цій території і займаємось видобутком золота та діамантів, а також входимо до великого китайського конгломерату, який є одним з найбільших власників цього бізнесу на території Африки. Тому встановлення майнінгової ферми відбувається на нашій власній землі. Завдяки цьому, ті інвестори, які працюють з нами у цій сфері, мають високий профіт у розмірі 50 % від загального прибутку. По-друге, — у цій південноафриканській країні умови для ведення такого бізнесу найсприятливіші. Додатково ми підписали Договір з міжнародною китайською страховою компанією, яка страхує усі складові бізнес-процесу: комерційні ризики, придбане майно, прибуток, тобто інвестор максимально захищений від самого початку вкладання коштів. По-третє, — у цій країні найдовший світловий день, тому ми встановили сонячні батареї, які дають нам необхідну кількість електроенергії для майнінгових серверів. Хочу наголосити на тому, що таким чином компанія MOSBY забезпечила інвесторів безкоштовною електроенергією. Отже, затратну частину максимально знижено, що додатково забезпечує такий високий відсоток прибутку. Та й взагалі, ця країна є історичним центром з видобутку діамантів, адже найчистіший та найякісніший діамант за всю історію людства було знайдено саме на території Південної Африки.

Скільки країн вже визнали криптовалюту на офіційному рівні?

— Поки що таких країн не дуже багато. Принаймні, можу зазначити, що насамперед біткоїн вже легалізовано у Японії. У Філіппінах його визнано платіжним засобом. Малайзія, економіка якої знаходиться на підйомі, та Південна Корея, яка входить до найуспішніших економік світу, готуються легалізувати біткоїн. До того ж, у деяких країнах, наприклад, у Франції та в Індії, готується законодавча база для використання криптовалют. У таких країнах як США, Німеччина, Канада, Бельгія, Фінляндія та Велика Британія застосовують до операцій із криптовалютою таку ж схему оподаткування, що й до зви-

36

#12, серпень 2018

чайних фінансових операцій, що також можна розглядати як визнання цієї валюти на офіційному рівні. І той факт, що ті держави, економічний розвиток яких досяг високого рівня, визнають біткоїн та криптовалюти, свідчить про перспективність цих фінансових послуг.

Чи є можливим таке визнання криптовалюти в Україні? Та до яких макроекономічних наслідків це може призвести?

— Безумовно, у нашій країні й визнання біткоїна офіційним платіжним засобом зокрема і розвиток ринку криптовалют загалом не можуть не розвиватися, але не без перешкод. Я вже казала Вам, що ринок криптовалют представляє собою сукупність фінансових послуг нового покоління та нової якості. Цей ринок є, фактично, незалежним від нагляду та від втручання державних інституцій, що навряд чи викличе захват вітчизняної бюрократії. Втім, ми сподіваємось, що подальша євроінтеграція нашої держави матиме економічний вимір, який уможливить і поступове впровадження криптовалютного ринку в Україні. Що ж до тих наслідків, які може викликати впровадження криптовалют, то я маю наголосити, що усі країни, які визнали біткоїн офіційним платіжним засобом та дозволили існування ринку криптовалют у себе, відчули на собі стабілізацію економічної системи. Чому? Передусім, це сталося через те, що криптовалюти та їхній обіг роблять економічну систему будь-якої країни гнучкішою та водночас простішою. Сподіваюсь, що це станеться і з українською економікою. Бесіду вела Анна Авраменко

#12, серпень 2018

37

ТВОРЦІ УКРАЇНИ

«Системний підхід потрібен завжди, особливо, коли йдеться про управління державою»

Андрій Ніколаєнко — український політик, дипломат, голова політичної партії «Основа», розповідає FD про своє бачення майбутнього нашої держави, про її потенційних партнерів і союзників на міжнародній арені та у чому полягає для вітчизняної економіки небезпека певних євроінтеграційних процесів.

Пане Андрію, у Вас дуже цікава політична біографія. Ви маєте професійну дипломатичну освіту. Якою мірою Ваша освіта та Ваш дипломатично-управлінський досвід вплинули на Ваше рішення створити політичну партію та взяти участь у політичній боротьбі?

— Мій управлінський та дипломатичний досвід дозволяє критично оцінювати політичну діяльність, чітко усвідомлювати всі її вади. Бачив систему державного управління зсередини і можу стверджувати, що інституційний дисбаланс, який присутній у цій системі, дуже ускладнює будь-які спроби реформування державної машини. З іншого боку, я бачу, що подібна ситуація може призвести до поглиблення економічної кризи, до втрати державності у кінцевому підсумку. Саме тому, ми — я та партія «Основа», — вирішили, що треба не просто реформувати систему державного управління, а змінити саму основу держави.

Ви є одним із лідерів політичної партії «Основа». Що може запропонувати ця політична партія українському виборцю? У чому полягає ключова відмінність Вашої партії від решти політичних сил у нашій країні?

40

#12, серпень 2018

«Україна повинна показати приклад успішності» — В Україні зареєстровано близько трьохсот шістдесяти партій. Однак більшість із них — або соціальні, або бізнес-проекти, що є націленими на вирішення дуже ситуативних, скороминущих проблем. Ці утворення не мають політичної ідеології, тому їх важко назвати повноцінними політичними партіями. Із яких трьох базових компонентів має складатися справжня політична партія? По-перше, мати стратегію змін у державі, чітко бачити майбутнє країни. По-друге, партія має бути командою однодумців, командою професійних і рішучих людей. По-третє, партія повинна мати власний потужний фінансовий ресурс, щоб не обслуговувати інтереси «спонсорів». Партія «Основа» має всі три cкладові. Зокрема, у нас є Доктрина збалансованого розвитку «Україна 2030». У її розробці брали участь представники українського бізнесу й академічної спільноти — п’ять найкращих університетів країни, декілька інститутів Національної Академії Наук України. У нас є команда людей, які чітко розуміють орієнтири та цілі партії. Вони є лідерами кожен у своїй галузі — в бізнесі, викладанні, медицині тощо. Ми чітко розуміємо, що будемо робити, коли прийдемо до влади. Не

ТВОРЦІ УКРАЇНИ будучи ще парламентською партією, ми вже готуємо, що називається, «міністрів під ключ». Ми будуємо партію, спираючись на систему цінностей. Це і є нашою головною відмінністю від решти.

І якою є стратегія Вашої партії? Якою є система її цінностей?

— Коли засновники партії ухвалили рішення про її створення, ми зібрались обговорити основні напрями розвитку України до 2030 року. Системний підхід потрібен завжди — особливо, коли йдеться про управління державою. Доктрина збалансованого розвитку «Україна 2030» встановлює конкретні маркери, які позначатимуть правильний, на нашу думку, шлях розвитку країни. Базуючись на цій стратегії, ми маємо вийти на внутрішній валовий продукт 710–750 мільярдів доларів США станом на 2030 рік. Наші партійні цінності також відображені в Програмі стрімкого розвитку «Країна ЗаПрацює», в якій покроково розписано, як будувати сильну державу.

Яких стратегій потребує вирішення проблеми окупованих територій?

— Історія не знає умовного способу «Якби…». Упевнений, що ми втратили частину своїх територій не стільки через те, що Росія була сильною, скільки через слабкість державних інститутів в Україні. Була реальна можливість запобігти окупації Донбасу, геть по-іншому вести себе в Криму. Але — на жаль — сталося те, що сталося. На Донбасі маємо фактично «заморожений конфлікт». Ситуація з Кримом — ще складніша. І партія «Основа» сьогодні — єдина політична сила, яка презентувала реальний план поетапного вирішення конфлікту на Донбасі. Ще у лютому 2017 року лідер партії Сергій Тарута представив його #12, серпень 2018

41

ТВОРЦІ УКРАЇНИ

на безпековій конференції в Мюнхені. Цей план має назву «Три Основи: Легітимність. Безпека. Довіра». Пройшло майже два роки від тієї конференції, не лише українська влада, але й наші міжнародні партнери фактично почали втілювати у життя положення нашого плану, наприклад, ідею введення миротворців ООН на Донбас вперше висловив саме Тарута. Ми маємо розуміння реальних проблем Донбасу, а не дивимось на Донбас «із Києва». Створюючи мирний план, наша партія акумулювала найкращий міжнародний досвід щодо розв’язання конфліктів, подібних тому, який має місце на Донбасі. Ми запропонували зважене комплексне рішення — так, ми за те, щоб на Донбас увійшли миротворці, але у нашому плані не просто так «Легітимність» згадується раніше за «Безпеку». Чому так? Тому, що легітимність влади на непідконтрольній Києву території є наріжним каменем цього врегулювання. За взірець ми взяли приклад урегулювання подібного конфлікту та подальшого повернення до Хорватії сепаратистськи налаштованого регіону Східна Славонія. Легітимність у цьому регіоні було досягнуто шляхом запровадження міжнародної тимчасової адміністрації, а потім уже були введені миротворчі сили. Міжнародна тимчасова адміністрація та миротворці разом підготували

42

#12, серпень 2018

ґрунт для реінтеграції цього регіону до складу хорватської держави. Такий безкровний варіант вирішення «донбаського питання» є, на нашу думку, оптимальним. Що ж стосується Криму, то, вочевидь, наші західні партнери застосовуватимуть прибалтійський варіант. Не визнаватимуть анексію Криму так само, як не визнавали анексії балтійських держав Радянським Союзом на початку 1940-х. Але мені не хотілося б чекати 50 років на повернення Криму. Для того, щоб пришвидшити цей процес, Україна повинна показати приклад успішності. Якщо Україна не буде успішною, то Крим до нас не повернеться навіть у разі розпаду Росії. Він, радше, захоче приєднаєтись до Туреччини. А це також українців не влаштовує. Тому ми маємо зробити Україну кращою та успішнішою.

Наскільки можливим є повернення до економічної ситуації 2013 року і чи взагалі потрібне таке повернення?

— Насправді, країні потрібно перевершити цей рівень, не повторюючи структуру економіки 2013 року. Сьогодні зростання ВВП відбувається з динамікою 2–3 % на рік, Україна потребує зростання — від 10 %. Все, що нижче — відтерміноване банкрутство. До того ж, проблемою є відтік працездатного, молодо-

ТВОРЦІ УКРАЇНИ го та здібного населення за кордон. Мусимо створювати такі соціально-економічні умови, за яких молодь залишатиметься в Україні, розвиватиметься малий та середній бізнес.

Які держави, на Вашу думку, є головними союзниками та партнерами України на світовій арені?

— Багато країн сприймають Україну як потенційно привабливого економічного партнера. Пошук партнерів винятково серед тих країн, які мають в Україні не лише економічні, але й політичні інтереси, — згубна тенденція. Співпраця з такими державами рано чи пізно призведе до сумних наслідків. Країни Південно-Східної Азії, Китай, Південна Корея, Індія та країни Близького Сходу, наприклад, не мають жодних політичних інтересів на наших землях. Їх цікавлять потужні та довготривалі інвестиційні проекти. Якщо йдеться про ціннісний, цивілізаційний вибір України — це, безперечно, Європа. Що ж до пошуку економічних партнерів — світ надто великий, щоб ставити питання руба: РФ чи ЄС.

Наскільки суперечить та наскільки відповідає національним інтересам євроінтеграція у її теперішньому вигляді?

— Євроінтеграція не може здійснюватися тоді, коли національними інтересами України цілковито знехтувано. Ми маємо стати партнером, а не сировинним додатком ЄС. На превеликий жаль, різниця у розвитку економічних систем України та ЄС, різниця у розвитку фінансового та банківського секторів, робить повноправну співпрацю між нами сьогодні неможливою. Відомий сучасний економіст Ерік Райнерт зазначав, що коли менш розвинена економіка приєднується до більш розвиненої, вона зазнає збитків та перетворюється на її додаток. Не думаю, що економічна співпраця між Україною та ЄС за подібних умов стала б винятком й нам би вдалося мати якість при-

бутки від цієї співпраці. Але, маю наголосити, що переглядаючи нашу економічну співпрацю з ЄС, ми виступаємо за політичну співпрацю із Брюсселем. Насамперед, у напрямах стандартів демократії, захисту прав людини та боротьби з корупцією.

Яким є Ваше життєве кредо?

— Keep running. Українською це можна перекласти як «Не зупиняйся». Припинення руху — це вже крок назад. Останнім часом захоплююсь марафонським бігом, і з власного досвіду знаю, щоб подолати дистанцію, потрібно продовжувати рухатись — не уповільнюючись, не зупиняючись. І в спорті, і в житті. Припиняти рух не варто — ані людині, ані цілій країні.

Пане Андрію, ми записуємо це інтерв’ю напередодні Дня Незалежності України. Бажаєте привітати Україну та українців зі святом?

— Вітаю Ваших читачів і всіх українців із Днем Незалежності! Бажаю бути по-справжньому незалежними: політично, економічно, ментально. І все-таки оцінювати політиків за їхніми справами, а не словами. Сьогодні Україні потрібен компроміс заради миру, заради успіху. Тільки люди справи знайдуть компроміс. Бесіду вів Олег Янченко

#12, серпень 2018

43

ХТО ВИ, MR. ЗАХУР?

Уродженець Пакистану, британсько-український підприємець, мільярдер і філантроп Мохаммад Захур в ексклюзивному інтерв’ю для FD розповідає про те, як починався його бізнес, про благодійний проект, який ініціює його дружина, відома естрадна співачка Камалія, і про те, чому його не цікавить українська політика…

45

ХТО ВИ, MR. ЗАХУР? Ви починали свій бізнес в Україні в 1990-ті роки. Це був непростий час і для України, і для бізнесу. Що спонукало Вас розпочати бізнес у непростий час і в непростій країні?

— Бізнес ми починали не тут, а в Росії. Сюди ми прийшли вже потім. У той час наша компанія була мостом між українськими і російськими організаціями. Після розпаду Радянського союзу виявилось, що багато суб’єктів підприємницької діяльності заборгували один одному. Наприклад, завод заборгував порту, залізниці і так далі. Ми купували руду, вугілля, ми оплачували залізничні перевезення, ми фінансували виробництво й доставку виробленого до портів. Так починалась наша діяльність по всій території колишнього Радянського Союзу, де були металургійні заводи. У ході цього донецький металургійний завод заборгував нам понад 20 млн доларів. Отримати цей борг було неможливо, а оскільки завод виставили на приватизацію, ми вирішили його приватизувати і забрати свої гроші. Вийшло не зовсім так, як планували. Завод був практично мертвим і нам довелося дуже багато у нього вкладати. Слава Богу, що у той час металургії не приділяли багато уваги, бо вклади в металургію — це довгі гроші, які, як правило, окупляються лише через 10 років. Тоді це було не цікаво. Алкоголь, нічні клуби, казино, гральні будинки — це представляло інтерес. Тому нам вдалося пережити весь складний період без особливої напруги. Складнощі у нас почалися лише тоді, коли сталь, назвемо це так, стала в моді — тобто, коли багатьом стало ясно, що на металургії можна розбагатіти. Але ми з цими ускладненнями впорались.

З якою частотою б’ється тепер пульс української економіки?

— Українська економіка зараз нагадує людину, якій роблять штучну вентиляцію легенів. Україна була дуже економічно сильною країною. Стартовий капітал України був кращим, ніж у багатьох пострадянських країнах. У тому числі кращим, ніж у Росії. На жаль, в Україні не знайшлось жодного керівника, який би сприймав її як свою країну. Україну сприймали як чужий дім, де лежать коштовності, і ці коштовності можна вкрасти. Як тільки нам кажуть, що у нас відбувається підйом, то мова йде про те, що наша економіка знаходиться на дні. Тому дорога є лише одна — вгору. Внутрішній валовий продукт (ВВП) упав у нас на 15 % у 2014 році. Його приріст відбувається зі швидкістю 2–3 % на рік. Для того, щоб досягти

46

#12, серпень 2018

довоєнного й дореволюційного рівня, нам потрібно щонайменше 5 років.

Ви один з небагатьох бізнесменів, які займаються меценатством і філантропією. Один з Ваших проектів — музична премія YUNA. Ви розглядаєте цей проект як суто філантропічний чи у ньому все ж є бізнес-інтереси?

— Меценатства там не було. Від початку це був комерційний проект. Ми починали його, керуючись найкращими міркуваннями. В Україні дуже багато хороших артистів, серед них і моя дружина ( відома співачка Камалія — Ред.). Але, на жаль, в Україні немає жодної нормальної премії. Також ми взяли до уваги й той факт, що російські премії (більш ніж на 50 %) дістаються українським зіркам. Чому вони не можуть отримувати свої національні премії у себе вдома? Виходячи з цього, ми вирішили, що Україна гідна і такої премії, і такого конкурсу. Нам хотілося, щоб ця премія була чесною і чистою, а не заангажованою. Хай там як, але протягом перших трьох років ніхто не повірив у чесність цієї премії. Всі артисти пропонували нам енну суму за неї. На четвертий рік вони все ж зрозуміли, що премія дійсно чесна. У нас 150 членів журі. Підкупити кожного з них практично неможливо. Всі члени журі зі світу, який називають шоу-бізнесом. Право кожного з них — мати власні симпатії. Щоправда, потім сталося так, що відомі артисти перестали ходити до нас. Вони стали побоюватись, що прийдуть на наш конкурс, а перемога дістанеться комусь з їх конкурентів. Тому і премію, і конкурс стали розглядати як стартовий майданчик для творчої молоді. Саме наш конкурс дав своєрідну «путівку в життя» для чудових виконавців Hard Kiss, Монатика, Івана Дорна, Onuka. Цій премії вже пішов сьомий рік, але ми її досі субсидуємо. На жаль, у нашої премії не було якогось одного каналу-партнера, який би показував наш конкурс. Якийсь час конкурс транслював канал «Інтер», але цей канал все ж більше розрахований на літніх людей. Потім нас транслювали молодіжні канали — Новий та М1. Але М1 віднедавна чомусь вважає нас своїми конкурентами. У цьому році наш конкурс мали транслювати на М1, але, через якісь не зовсім зрозумілі для нас вказівки з боку керівництва медіа-холдингу, трансляція так і не відбулася. Ми показали наш конкурс на Прямому каналі. Цьогоріч у нас з’явився потужний партнер — канал 1+1. У нас є погодження з цим каналом та багатьма радіостанціями, а

також з видавництвами, які будуть нас повністю підтримувати. Таким чином у нас вже є досить потужна медійна підтримка, а цього цілком досить, щоб у нас з’явились і серйозні спонсори. Також у нас є домовленість з готелем Хілтон, який вже став одним зі спонсорів нашого конкурсу, і всі конкурсні заходи проходитимуть саме там. Я маю на увазі не сам концерт, а такі важливі складові конкурсу — препаті та афтепаті. Також цього року на другому етапі конкурсу з’явиться міжнародне журі.

Ви також підтримували федерацію хокею України. Багато людей Вашого рівня більш схильні підтримувати футбол. Вони купують футбольні клуби, створюють футбольні команди. Ви ж захопились хокеєм. Чому?

— Ну, по-перше, у мене була футбольна команда. Вона була частиною нашого заводу. Це команда — донецький «Металург», яку ми врешті передали панові Таруті. Простіше кажучи, ми подарували йому цю команду, оскільки вона була збитковою. Якщо ви не займаєтесь відмиванням грошей, то вам нічого робити у футболі. А ми, на жаль чи на щастя, таким не займаємось. Тому нам було простіше подарувати футбольну команду, ніж утримувати її. Хоч міні-футбольну команду ми донедавна утримували і вигравали першості й кубки. Ну, а по-друге, ще в ті часи, коли я був студентом, хокей утримував першість популярності, а не футбол. На жаль, Україна ніколи не була хокейною країною. Навіть у київській хокейній команді «Сокіл» грали хлопці, скажімо, з Новокузнецька й таке інше. Ми вирішили змінити ситуацію на краще і багато зробили для цього. Камалія навіть подарувала хокейній асоціації кубок, виготовлений з чудового каменю, який добувають у Сибіру. Після нас хокеєм стали цікавитися. Пан Колесников і пан Тарута створили свої хокейні команди. Ще довгий час утримували жіночий гандбольний клуб «Академія» Ірпінь.

Коли йдеться про спорт, не можу не запитати Вас про таку незвичайну для України гру — крикет. Ви проводите щорічний турнір з крикету для іноземців, що проживають у нашій країні. Чи беруть у цьому турнірі участь українці?

— Дуже мало. У Кагарлику живе молодий священик родом з Австралії. У нього хороші стосунки з місцевою владою. Йому вдалося організувати більш-менш хороший стадіон, на якому він навчає українців грі в крикет. Коли ми влаштовуємо турнір, то ці українці приїздять до Києва і беруть у ньому участь. Та переважно в турнірі беруть участь іноземні підприємці й студенти, що навчаються в Україні. Ми намагались увійти до світової крикет-асоціації, але поки це не вдається через замалу кількість гравців. Жіночу команду взагалі не вдалося створити, а створення жіночої команди — одна з обов’язкових умов для вступу до світової крикет-асоціації. Тому ми просто проводимо щорічний турнір, на який намагаємось привозити відомих гравців у крикет або з Пакистану, або зі Шрі-Ланки, або з Індії. Крикет

48

#12, серпень 2018

така ж гра, як і футбол, і якщо людина дійсно віддана йому, то буде грати у будь-якій країні й на будь-якім полі.

Серед Ваших бізнес-інтересів часто згадують нерухомість та медіа. Зокрема, Ви проявляли інтерес до готелю «Лейпціг», протягом досить тривалого періоду були власником англомовного видання «Kyiv Post». Ви позбулися цих активів. Чому?

— Медіа взагалі не приносять прибутків.

«Kyiv Post» — це й було справжнє меценатство. Це видання не було для мене бізнесом. Я його взяв, бо воно закривалось. Я купив цей бренд і ми продовжили його діяльність у тому дусі, в якому видання працювало з часів заснування. Можливо, при нас публікації навіть стали гострішими. Нам пощастило, бо президентом у той час був Віктор Янукович і багато видань були придушені. Наша газета продовжувала писати все, що хотіла. До того ж, ми дали зрозуміти Януковичу, що тиск на газету чи спроба закрити її матимуть негативний резонанс у світі. Нам пощастило ще й у тому, що читачів

ХТО ВИ, MR. ЗАХУР? англійською в Україні небагато. Наша газета була розрахована на експатів, на студентів, що вивчають іноземну мову, на співробітників зарубіжних посольств, акредитованих в Україні, міністерств іноземних справ інших держав, бізнесу за кордоном і діаспору. Такою була наша аудиторія. 70 % наших читачів взагалі перебували за кордоном. Виходячи з цього, люди Януковича зрозуміли, що жодного впливу на маси ця газета не має, і дали спокій. Безумовно, були спроби тиску на газету. Були й спроби викупити її. Але ми це витримали. У «Kyiv Post» ми вклали більше п’яти мільйонів доларів і щороку сума вкладень збільшувалась. Я багатьом іноземцям пропонував викупити газету, людям, які могли б продовжувати нашу лінію в газеті. Були потенційні покупці, але я не був певний, що вони підтримуватимуть видання на належному рівні. Людина, якій я врешті продав «Kyiv Post», тримає своє слово і утримує ту встановлену нами високу планку. Мене часто запитували — навіщо я виставляю умови при продажу газети? Я відповідав, що ця газета належала мені дев’ять років і мені не хочеться, щоб з нею сталось щось погане. Що ж до нерухомості, то в Україні вона впала в ціні у 4 а то й у 5 разів. Все, що коштувало 100 мільйонів, коштує 20. Нерухомість піднімається в ціні не з такою швидкістю, з якою впала. Через 5 років, можливо, нерухомість вийде за цінами на рівень 2014 року. Щодо готелю «Лейпціг», то ми його не продали. Тут ЗМІ помиляються. Ми шукаємо партнерів і покупців, але не хотіли б продавати його надто дешево. Навіть сьогодні з «Лейпцігу» можна зробити тризірковий готель і в такому стані перечекати найближчі 5 років, дочекатися стабілізації цін на нерухомість і трансформувати «Лейпціг» уже в п’ятизірковий готель. Наші плани — перетворити його на суперелітні апартаменти. На жаль, жоден з цих планів не забезпечить нам прибутків. Ми вже вклали у «Лейпціг» 90 мільйонів, але повернення цих грошей поки не видно.

Які благодійні заходи Ви плануєте цього року?

— Благодійністю більше займається моя дружина, Камалія. Я просто її підтримую. Нині вона займається дитячим кардіоцентром. Ми допомагаємо й будемо допомагати й далі цьому кардіоцентру у плані закупівлі обладнання. Ми контролюємо доставку й встановлення цього обладнання. Ті 10 моніторів загальною вартістю 15 мільйонів гривень, подарованих нами цього року, здатні рятувати до 100 жит-

тів на рік — на одному апараті. За 10 років можна буде врятувати до 1000 людей на одному апараті. Загалом — 10 тисяч осіб за 10 років. 10 тисяч щасливих сімей — для нас це дуже важливо. На жаль, ми не завжди можемо перевірити, чи доходить наша благодійна допомога за призначенням. Ми не завжди знаємо, чи використовується ця допомога за призначенням. У випадку з кардіоцентром ми знаємо, що наші гроші допоможуть масово рятувати дітей, а діти — це саме та категорія, якій Камалія прагне допомагати. Тут ми бачимо результат.

Ви ніколи не хотіли увійти до української політики? Можливо, не особисто, а шляхом створення політичної партії?

— Критикувати завжди значно легше, ніж створювати. Бачити й констатувати недоліки не так складно, як усувати їх. Мені ніколи не хотілося займатися політикою — ні в Україні, ні в своїй країні, ні в Англії. Я, що зветься, безпартійна людина, незалежно від моїх особистих симпатій. Мій досвід участі в політиці обмежувався участю у підтримці першого президента незалежної України Леоніда Кравчука, коли він змагався з Леонідом Кучмою. Нас запросили на телебачення й попросили висловитись на підтримку Кравчука. Але ті вибори він програв, після чого я зрозумів, що політика — не для мене. Це був хороший урок. Втім, у 2004 році, під час вже іншого протистояння між Ющенком і Януковичем, ми були єдиними, на чиїй території у Донецьку зміг виступити Ющенко.

Яким Ви бачите майбутнє України?

— Врешті-решт, Україна буде успішною країною, вона має всі складові, щоб стати сильною й процвітати, але через людську скнарість Україна нині є державою, що не відбулася. Не вкладається в голові, як маючи все необхідне для успіху, Україна не може досягти його. Тому потрібна лише одна людина, яка прийде в політику не для того, щоб примножити своє багатство, а для того, щоб дбати про країну. Очільник компанії «Старбакс» Howard Schultz пішов зі свого бізнесу і має намір балотуватися у президенти США на виборах 2020 не для збільшення власних доходів. Він йде в політику, бо не згоден з діями чинного Президента США і хоче підняти престиж своєї країни. Коли у вас з’явиться така людина, Україна стане успішною країною. Бесіду вів Ігор Скрипник #12, серпень 2018

49

У СВІТІ ЕСТЕТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ

Майя Макушенко — головний лікар дермато-косметолог, власник MayaMI Beauty Esthetic

ПРИВАБЛИВЕ І ЯКІСНЕ ДОВГОЛІТТЯ СТАЄ РЕАЛЬНІСТЮ З MAYAMI BEAUTY ESTHETIC Світовий тренд на привабливе і якісне довголіття набуває популярності і в Україні. Жінка залишається жінкою завжди — і в 25 років і в 70. Красиве і доглянуте обличчя, пружну шкіру, здорове тіло, сяюче волосся допоможуть зберегти у київській клініці краси MayaMI Beauty Esthetic. Тут знають, як працювати з вами, щоб до елегантного віку ви виглядали як Джейн Фонда. Також спеціалісти клініки знають секрети, як допомогти і чоловікам. Центр заснувала Майя Макушенко. Пані Майя за фахом лікар-дерматокосметолог і трихолог. Понад 15 років займається косметологією.

— Основний напрямок у нас — естетична медицина і все, що з нею пов’язане. Ми комплексно займаємося здоров’ям жінки. Це і естетична косметологія і естетична гінекологія. Естетична косметологія включає в себе також апаратну косметологію, ін’єкційну. Ну і все, пов’язане з доглядом обличчя й тіла. Також ми представляємо новий напрямок — гінекологія. Кажуть, у жінок є два обличчя. Цей напрямок в Україні досить молодий, але популярний. Це і лазерна, і естетична, і клінічна гінекологія. У різні моменти свого життя жінки зустрічаються із гормональним дисбалансом. Це може бути у підлітковому віці й у більш зрілому. Такі дисбаланси позначаються і на стані шкіри. Тому взаємодія гінеколога та ендокринолога дуже важлива. Окреме питання — жінки елегантного віку. Їм потрібен особливий догляд і увагу до шкіри та тіла. Тому є два головні напрями, за якими працюємо з нашими пацієнтами.

У клініці використовують засоби з догляду кращих світових виробників в індустрії краси.

— Всі люди різні, кожен має свої особливості. Тому й потреби у кожного свої. Відповідно і засоби треба обирати індивідуально. Ми використовуємо засоби всіх відомих світових виробників. Я багато подорожую. Бувала майже на всіх виробництвах косметичних засобів в індустрії краси. Для мене важливо бачити якість продукції, сировину, з якої її виробляють. Так буду впевнена у результаті і лікуванні пацієнта. Бо основна наша концепція — бути спрямованим на кінцевий результат. Щоб пацієнт отримав бажане.

Коли жінці треба звертатися до косметолога та спеціаліста з естетичної гінекології — До косметолога головне не запізнитися. Ідеально це із віку 25 років. Чим раніше ми почнемо доглядати за шкірою, розуміти зміни і причини, тоді профілактикою і невеликою корекцією довше зможемо зберегти якість шкіри. Довше вдасться залишатися молодою і привабливою. Зараз у світі йде тренд — за молоде і привабливе довголіття. Всі хочуть жити довго і якісно. Ми допомагаємо жінкам жити якісніше. У 70 років кожна з нас уявляє себе не немічною бабусею, а сильною привабливою жінкою, яка подорожує і веде активний спосіб життя. Думаю, чим раніше почнемо над цим замислюватись, тим простіше це буде реалізувати.

У клініці значна частина клієнтів — чоловіки.

— Біля 40 відсотків наших клієнтів — це чоловіки. Останнім часом їх стало більше. Вони цікавляться станом своєї шкіри і волосся. Коли я була у Кореї, то здивувалася — там у чоловіків дуже важливо доглядати за волоссям. Якщо чоловік має поганий нездоровий вигляд, з ним можуть не укласти угоду. Також у нас працює лікар-остеопат. Є сучасне відділення spa. Працюють перукарі-стилісти, майстри нігтьового сервісу, візажисти. Бесіду вела Аліна Архіпова

MAYAMI BEAUTY ESTHETIC вул. Січових стрільців, 42 м. Київ, Україна

+38 (099) 481 47 92 +39 (097) 720 45 14 instagram.com/mayami.com.ua facebook.com/mayami.com.ua

LADY INTERNATIONAL СLUB

Відома українсько-американська художниця, Оля Рондяк, розповідає FD свою історію успіху в житті та мистецтві.

LADY INTERNATIONAL СLUB Ви переїхали в Україну з родиною в 1995 р. Яким було ваше перше враження?

— Коли я переїхала з моїм чоловіком у Київ у 1995 р., я була надзвичайно рада побачити країну, про яку чула так багато історій все своє життя. Мені було цікаво зустрітися з родичами, які живуть у Києві, Львові, Івано-Франківську і Коломиї. Я виховувалась в українській родині в Огайо і брала активну участь у всіх культурних заходах української діаспори. Я знала про намагання Радянського Союзу русифікувати Україну, і все ж, коли я приїхала в Київ і почула, що більшість людей розмовляє російською, мене це дуже вразило і мені було важко прийняти це місто як свій новий дім. Упродовж 23 років, живучи переважно в Україні, я тісно спілкувалася з багатьма українцями. Вони навчили мене, що бути українцем — це набагато більше, ніж тільки розмовляти українською мовою і залишатися вірним національним традиціям. Досвід роботи митцем і психотерапевтом дав мені зрозуміти, що на мені лежить відповідальність продовжувати цю боротьбу за незалежність наших умів, тіл і душ.

Що надихнуло вас на працювати з делікатною темою «втрати ідентичності»? Як ми розуміємо, виставка ваших робіт «Ідентичність, перервана» присвячена цій проблемі?

— Коли я жила в Америці, казати, що я українка, було для мене цілком природно. Мої батьки вважали, що дуже важливо, щоб ми вивчили українську мову, історію, та культуру. В кожному великому місті існувала міцна українська спільнота. Моя нова серія робіт «Ідентичність, перервана» бере початок з моєї особистої історії про те, як росла в США з українською ідентичністю, і як ця ідентичність пройшла перевірку на міцність, коли почалося моє буденне життя в Україні, яка щойно отримала незалежність в 90-х рр.

Багато з ваших робіт присвячено подіям на Майдані в 2004 та 2014 рр. Чи брали ви участь у цих подіях? Що вас вразило найбільше? Що надихнуло?

— Я працювала довгий час психотерапевтом, а малювати вперше почала під час Помаранчевої революції у 2004 р. Малювання

стало для мене емоційною розрядкою, способом вираження моїх почуттів. Як художниця, я продовжую зазирати у підсвідомість, щоб побачити внутрішні почуття тих, кого я малюю. Я малюю до тих пір, поки не викристалізується особистість, і через поєднання колажу, монтажу і малярства я можу налаштувати зв’язок зі своїм внутрішнім світом і дозволити цим образам побачити світ. Можу процитувати, як про мене пишуть куратори сучасного мистецтва зі штату Делавер Катрін Пейдж та Гретчен Гупфел — «…Рондяк втілює своє бачення, щоб розширити наше розуміння людського досвіду і незламності в пошуках вільного життя в суспільстві, яке пам’ятає своє минуле».

Ви популяризуєте Україну у всьому світі. Чи бачите ви свою місію як культурну дипломатію?

— На моє мистецтво сильно вплинула історія моєї родини, так само, як історія мого особистого життя. Україна, з якою я іденти#12, серпень 2018

53

фікувала себе в дитинстві, була Україною, яку покинула моя мати, коли їй було 11 років. Вона приїхала на Острів Елліс з моїм дідусем у 16 років. Згодом мій дідусь і мати залишилися як біженці в Австрії у «Таборі переміщених осіб». Мою бабусю відправили до жіночого трудового табору в Мордовію. Коли вона втратила свою родину та дім і опинилася там, вона спромоглася створювати прекрасну вишивку, використовуючи риб’ячі кістки замість голки та мішки для картоплі як полотно, а нитки добувала з одягу. Їй вдалося таємно вивезти свої роботи, коли її випустили, і передати їх підпільному священику, який подорожував до Америки. Тож він таємно привіз їх до США і про цю історію написали в газеті «Чикаго Триб’юн» у 1980. Моя бабуся, її сила та витривалість стали для мене джерелом великого натхнення. І хоча Україна зараз знаходиться у стані війни з Росією на сході і бореться з залишками корупції, вона успішно продовжує свій шлях до реалізації себе як справжньої демократичної держави. Я була свідком цього переходу, бачила його своїми власними очима і думаю, що на мені лежить відповідальність поділитися цією історією, яка уособлює в собі так багато схожих історій, що мали місце в Україні.

54

#12, серпень 2018

Як американці, що не мають українського коріння, реагують на ваші картини? Чи їм цікаво, що відбувається в Україні?

— Коли я росла в Америці, я мала «два життя»: мій український світ та американський світ. Я ділилася своєю історією з американцями і взагалі з усіма людьми, хто проявляв зацікавлення та інтерес. Мій досвід показує, що люди погано собі уявляють, що відбувалося в цій частині світу.

Ви працювали над муралами в Києві. Що вас приваблює у вуличному мистецтві?

— Я вирішила брати участь в урбаністичному проекті «Art United Us» («Мистецтво об’єднує») після зустрічі з координатором проекту Гео Леросом під час відкриття моєї весняної виставки в 2016 р. в Американському домі у Києві. Будучи новачком у жанрі вуличного мистецтва, я довго не думала перед тим, як прийняти запрошення і внести свій вклад у створення муралу. Мені пропонували безліч локацій, але я вибрала стіну на вул. Борисоглібська, 10 а, на Подолі, історичному районі Києва. Мені здається, що розквіт вуличного мистецтва в Києві — це віддзеркалення нової України. Воно набагато більше осучаснює мі-

LADY INTERNATIONAL СLUB сто, ніж постійне підкреслювання соціальних зрушень у бік Європи, що продовжує відбуватися після Революції Гідності в 2013–2014 рр.

На початку 90-х рр. Росія впливала на Україну так сильно, що вона мало не втратила незалежність. Як Ви вважаєте, чи покращилась ситуація?

— Я створюю сучасні жіночі портрети з 2013 р. Для мене цей жіночий образ став метафорою для України, адже він уособлює відважний, вільний та рішучий дух. Я зрозуміла, що моє мистецтво — це вираження чогось набагато величнішого, ніж моє я. Хоча я завжди відчувала зв’язок з бабусею, яку ніколи не бачила, моє життя в Києві і натхнення, яке подарувала мені Україна, дозволили мені встановити з нею духовний зв’язок. Мені здається, що їй вдалося передати мені свій талант і створити такий собі ланцюг об’єднання. Я не лише зрозуміла, якою сильною жінкою вона була, але й скільки внутрішньої сили ховає в собі народ України. На додаток до моїх робіт я створила ляльку-мотанку в натуральну величину. Історія цієї української старовинної тканинної ляльки-жінки знайшла глибокий відгук у моєму серці. Я зробила її як символічну захисницю України проти агресорів та об’єднувачку, що зцілює покоління. Протягом століть мільйони людей віддали своє життя за незалежність України, включаючи тисячі вбитих за останні декілька років, починаючи з Революції Гідності. Саме тому я обрала фігуру мотанки з гіпсу, адже цей матеріал використовують для гіпсових пов’язок, щоб лікувати зламані кістки. Адже перший крок до зцілення — це усвідомлення свого болю.

— Мені подобався процес створення дизайну одягу і експериментування з тканинами. Ця діяльність також вплинула на моє мистецтво, яким займаюся зараз. Продовжую використовувати ідеї моделювання в моєму мистецтві, адже воно уособлює повторювання психологічних закономірностей та водночас неповторність кожної людини. Напевно, найбільший виклик, який залишається актуальним і зараз, — знайти баланс між часом та не забувати про комерційну складову мистецтва. Мистецтво — невід’ємна частина мого життя. Я дуже рада, що знайшла свою ціль і сенс як художник. Я зрозуміла, що важливо вірити в те, що ти створюєш. Я вірю, що поки я інвестую свій час, дисципліну і трудову етику в свої роботи, моє мистецтво буде вдосконалюватися. Оля виставляє свою роботу в Україні, в Європі і в Америці. Зараз роботи в українському інституті і в «Ann Street Gallery» в Ню Йорку і в Zorya Fine Art в Connecticut, в липні у Американському посольстві в Римі, в серпні у Львові, у грудні в “Context Art Miami” і в березні у Lite Haus Gallery в Берліні. Бесіду вела Анна Авраменко

Раніще Ви працювали в індустрії моди. Що було для вас найбільшим викликом? #12, серпень 2018

55

з 1 серпня FASHION HOUSE AINA GASSE працює за новою адресою: м. Київ, вул. Монтажників 72 В шоурумі FASHION HOUSE AINA GASSE представлені колекції SS 2018 & FW 2018/2019

На всі моделі колекції літо 2018 діє знижка 30%

AINA GASSE — перший український модний бренд, представлений в італійській палаті моди Camera della moda. Покази бренду AINA GASSE проходять в головних столицях світу: Мілані та Парижі Візитівкою FASHION HOUSE AINA GASSE є створення власного унікального стилю для своїх прекрасних клієнток, відповідно до їх індивідуальних особливостей та переваг.

FASHION HOUSE AINA GASSE м. Київ, вул. Монтажників 72

+ 38 067 990 23 55 + 38 067 441 47 22

СТИЛЬНА УКРАЇНА КОСТЮМ ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА — ТАЄМНИЦЮ РОЗКРИТО

У чоловічому костюмі, як і в бізнесі та політиці, кожна дрібниця має важливе значення.

50 % успіху всієї справи часто залежить від неї. Про всі секрети справжнього чоловічого одягу знає Стів Кріплані, співвласник компанії «Императорский Портной». Компанія входить до десятки кращих ательє у світі. Знайти пана Стіва можна в одному місці — на Софійській площі в центрі української столиці в його невеликій затишній майстерні.

13 років поспіль випускник Tailor&Cutter’s London School працює тут. За цей час його костюми стали легендою. Їх замовляють перші особи держави і бізнесмени. Стиль, вишуканість, лаконічність дизайну, найвища якість тканини, фурнітури і майже все — ручна робота італійських та англійських кравців.

— З маленьких дрібниць складається костюм, у якому виглядатимете на мільйон доларів. Це не готова магазинна річ. Хороший костюм — пошитий спеціально для вас. Це не лише якісна тканина, добра підкладка, ґудзики, обробка бортів. А повністю ручна робота. Як і відбитки пальців, фігура кожної людини унікальна. Майстер про це знає. У нас усі костюми президентські. В Індії прийнято — кожен клієнт як Бог. Тому у мене всі клієнти — vip, усі, хто приходить до мене, — президенти. Імена не розголошую. Можу розказати про одного з президентів. Він любить твід. Я про це знав. Привіз йому додому зразки партії твіду — шість кольорів. Він замовив всі шість. І досі, коли дивлюся його виступи по телебаченні, бачу, що у твідових костюмах. Йому личать. І він це розуміє. З людьми, які розуміють, працювати приємно. Для дипломатів і політиків важливо відповідати протоколу. Це повага до своєї країни насамперед. Треба звертати увагу на кольори — віддавати перевагу класичним — синьому, сірому. Неяскравим. Ніколи не йду на компроміс із якістю. У нас англійські та італійські тканини. Натуральна шерсть без синтетики. Постачальники займаються своєю справою у другому-третьому по-

Сьогодні компанія відкриває новий напрямок — smart casual. На спеціальне замовлення тут виготовлять все — від черевиків до метелика на смокінгу. Колекції оновлюють щосезону. Виробничі потужності знаходяться у Великій Британії та Італії.

колінні. Вони тримають свою репутацію. Тому на них можна покластися. Від якості тканини залежить усе. Костюм служить втричі довше. Клієнти приходять через 8–9 років. Коли вони схудли чи поправилися, хочуть костюм підігнати під свою фігуру. А річ як нова. Тканина дихає. Коли костюм з якісних матеріалів, ви за ним доглядаєте — вчасно віддаєте у хімчистку, робите профілактику, він служитиме більше 10 років. Ми даємо пожиттєву гарантію кожному замовникові. Хочу, щоб клієнти отримували максимум послуг. Для прикладу — у вас є гроші, ви можете піти у салон і купити Mercedes, а Bentley можна лише замовити. Треба почекати, і коли машина у вас — це зовсім інше відчуття. Так і наші костюми. Це відчувають наші клієнти. В Індії кажуть: ви повинні так працювати, щоб ваше ім’я згадували добре і після вас. Ми так працюємо. #12, серпень 2018

59

Б’ЮТІ УКРАЇНА

Make-up&brow bar: повний комплекс послуг за одне відвідування Літо — це не лише сезон відпусток, а й урочистих та святкових заходів. Кожна жінка хоче почувати себе завжди королевою, виглядати стильно і вишукано. Всі секрети краси знають б’юті-спеціалісти у салоні BODY LPG. Експертам центру відомі всі тонкощі макіяжу на будь-яку подію — дипломатичне прийняття, весілля чи бал. У мережі салонів один з департаментів краси — Make-up&brow bar. Тут надають послуги з усіх видів макіяжу. Займаються різними рівнями нарощуванням вій. Роблять красиві брови за унікальною природною технологією. Від чого залежить успішний make-up, говоримо із Нальтаною Крук. Вона спеціаліст у сфері краси, стиліст-візажист, гример. Займається нарощуванням вій. Працює також на телебаченні. У б’юті-індустрії 13 років.

— Спочатку навчалася сама у представників і тренерів світових брендів. Тепер ділюся досвідом з нашими клієнтами, — розповідає Нальтана. На що варто звертати увагу? Насамперед на актуальні тренди. Але щоб було красиво і стильно, треба працювати із спеціалістом. Вишуканість і ненав’язливіть у макіяжі зможуть зробити вас королевою балу. Я пропоную повністю підбір косметики і макіяжу для кожного індивідуально. Варто звертати увагу на кольори. Віддаємо перевагу стриманим. Без сильних блискіток. Пробний make-up до особливих подій треба робити завжди. Важлива не лише декоративна косметика, а й засоби догляду за шкірою обличчя і шиї. З догляду все починається. Не завжди найдорожче — означає найкраще. Сироватки, креми, ліфтинг-коректори треба обирати з професіоналом. Тоді матиме бажаний результат. Будьмо чесними, не кожному підходить Chanel чи Clarins. Усі ми маємо свої особливості. Клієнтки приходять зі своїми косметичками і ми разом розбираємо їх. Є також індивідуальне навчання та майстер-класи — візаж для себе. Там підбираємо потрібні для кожної клієнтки повсякденні речі. Є навчальний курс — 16 годин ми вчимо клієнток правильно доглядати за обличчям і підбирати декоративну косметику. Чоловіки теж наші клієнти. Це успішні публічні люди. Вони хочуть виглядати достойно. Приходять за рекомендацією. Є спеціальні лінії з догляду для чоловіків. З ними також працюємо. Знаходимо разом потрібні засоби. Чоловіки не хочуть бути красивішими за жінок. Вони хочуть бути доглянутими. Бесіду вела Аліна Архіпова

НАШІ СТУДІЇ: ТРЦ «Dream Town» (Оболонський п-р, 1Б) ТК «Аркадія» (вул. Борщагівська, 154) ТК «Аркадія» (Дніпровська Набережна, 33)

ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ:

ТРЦ «Gulliver» (Спортивна площа, 1А)

0 800 501 011

ТРЦ «Ametyst Mall» (вул. Садова, 1Г)

Універмаг «Україна» (Площа Перемоги, 3) НАШІ САЛОНИ: вул. Драгоманова, 6/1 Коломийський провулок, 17/31а вул. Вишгородська, 45а вул. Софіївска, 16/16 вул. Драгомирова, 15 вул. Шовковична, 32/34 бул. Т. Шевченка, 2/54 вул. Воздвиженська, 28-30

ПІДСУМКИ На початку липня у Києві відбувся конкурс «Kyiv Premium 2018», який об’єднав підприємців, представників мистецьких кіл та громадських діячів. Конкурс спрямований на те, щоб визначити найкращих та найефективніших представників у кожному із напрямків та видів діяльності. Переможцями конкурсу стали: Номінація «Бізнес» — Дарина Казарянц, керівник проекту в Центральній та Східній Європі компанії Mosby Asset Progressive Fund Limited. Номінація «Fashion and beauty» — Ольга Пазичко, дизайнер одягу ТМ SherlO, та Наталія Ворошило, засновник проекту «Miss Beauty 4 Seasons».

Номінація «Music» — українська співачка «Angela». Головного редактора журналу «Fashion of Diplomacy», Анну Авраменко, також було нагороджено лауреатською відзнакою «Kyiv Premium 2018» у номінації «Ділова репутація». Цей проект відбувається щорічно та є унікальним за своє структурою — адже переможці його визначаються безпосередньо учасниками бізнес-івенту за допомогою прямого голосування. Головною метою проекту є просування бізнесу, ефективний нетворкінг та запрошення переможців на всеукраїнський форум «Ukrainian Premium 2018», який відбудеться у Києві, цьогоріч восени.

ДИПЛОМАТИЧНИЙ КАЛЕНДАР

СЕРПЕНЬ/2018

ДНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ СВЯТА: День створення Швейцарської Конфедерації

1

СР

2

ЧТ

День проголошення незалежності Болівії

6

ПН

9

ЧТ

День Незалежності Республіки Індія

СР

ПТ

НД

ПН

День Святого Іштвана, засновника угорської держави День народної революції у Марокко День відновлення Незалежності Естонії

24 ПТ

27 ПН

День Конституції Республіки Казахстан

День Незалежності Республіки Індонезія

19 20

День Незалежності України

День Незалежності Республіки Сінгапур

15 17

День Незалежності Ісламської Республіки Афганістан

День Республіки Македонія

День Незалежності Республіки Молдова

30 ЧТ

31 ПТ

День Незалежності Республіки Киргизстан День незалежності Малайзії

#12, серпень 2018

63

УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ МІЖНАРОДНОГО ЖІНОЧОГО КЛУБУ

7 вересня r e s t a u r a n t

&

l o u n g e

Ресторан «Сенатор» (вул. Різницька, 2)

Клуб об’єднує дружин послів та соціально активних жінок України з метою популяризації України на міжнародній арені.

В програмі заходу: •

Welcome Drink.

•

Святковий фуршет.

•

Історія розвитку та становлення клубу впродовж 8 років.

•

Презентація українських художників, скульпторів, дизайнерів тощо.

•

Виступ провідних українських митців.

•

Презентація програми засідань «Lady International Club» на 2018 рік.

•

Ланч.

Партнер клубу:

Офіс: +38 044 228 06 48 Президент клубу: Резник Ірина +380 67 549 20 90 Прес-секретар: Бурбело Ольга +380 67 323 73 23