#14 Chernigivshchina Agrarna/Чернігівщина Аграрна

№14, червень 2010

Сьогодні в номері:

Роль дорадництва у підвищенні ефективності агропромислового виробництва в Чернігівській області

Cуть та принципи сільськогосподарського дорадництва

Основні напрямки використання зелених добрив у сучасному землеробстві

Бібліотечка аграрія

Основні результати селекційної роботи з кормовим люпином в зоні Полісся України

Дерново-підзолисті ґрунти потребують додаткового обстеження

Сорти Носівської селекційно-дослідної станції — на поля Чернігівщини

АГРАРНА МОЗАЇКА

5 7 9 13 21 24 25 29

О.Ю. Локоть, голова ГО «Чернігівська обласна сільськогосподарська дорадча служба»

О.Ф. Корнута, О.Ю. Локоть, О.В. Копистко, експерти-дорадники ГО “Чернігівська обласна сільськогосподарська дорадча служба”

І.В. Гриник, О.М. Бердніков, В.В. Волкогон, доктори с/г наук; Л.М. Скачок, Л.В. Потапенко, Т.М. Ярош, наукові співробітники Чернігівського інституту АПВ НААНУ

А.Г. Бардаков, кандидат с.г. наук, В.А. Бардаков, кандидат с.г. наук, Н.П. Жидок, науковий співробітник Чернігівського інституту агропромислового виробництва НААНУ

В.Я. Харченко, І.В. Харченко, А.М. Копистко, Чернігівський інститут агропромислового виробництва НААНУ

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ Національної академії аграрних наук України

БІОПРЕПАРАТИ

для обробки насіння озимих культур і силосування зелених кормів

ДІАЗОБАКТЕРИН для озимого жита

АЛЬБОБАКТЕРИН для озимого ріпаку

ПОЛІМІКСОБАКТЕРИН для озимої пшениці

СИЛОСНА ЗАКВАСКА для силосування зелених кормів

ДІАЗОФІТ

для озимої пшениці

Застосування біопрепаратів щороку зростає в усіх регіонах України і досягло 352 тис. гектарних порцій, використаних в 21 області

• Державна реєстрація біопрепаратів • Гарантована якість розробника і виробника • Диференційна система знижок • Інокулянти адаптовані до грунтово-кліматичних умов України • Науково-виробничий супровід

ІСГМ НААН України

м. Чернігів, вул. Шевченка, 97, 14027 тел./факс 04622 / 3-20-75, 3-17-49 моб.тел. (050) 074-75-22, (098) 932-87-71

Громадська організація

«Чернігівська обласна сільськогосподарська дорадча служба» пропонує товаровиробникам регіону усіх форм власності співпрацю, навчання та надання консультацій у зручній і доступній для них формі з таких питань: • агротехнічні заходи, які регулюють баланс поживних речовин у землеробстві

• рекомендації зі створення та організації використання культурних і сіяних пасовищ

• ресурсозберігаючі технології вирощування картоплі і кукурудзи

• зелений конвеєр тривалістю 180-190 днів для умов поліської і лісостепової зон області

• рекомендації з використання вітчизняних екологобезпечних добрив „Агрофоска” і „Екоплант”

• технології вирощування багаторічних трав у польових і кормових сівозмінах

• технологія одержання і внесення органо-мінеральних добрив

• технології утримування ремонтних телиць у приміщенні на глибокій підстилці з годівлею в „їдальні”

• малозатратні технології з максимальною біологізацією вирощування ріпаку • енергозберігаюча система основного обробітку грунту • біологізовані сівозміни для дерново-підзолистих грунтів Полісся • екологічно безпечні ресурсозберігаючі технології вирощування озимих та ярих зернових культур із застосуванням стимуляторів росту, біопрепаратів • визначення впливу різних типів сівозміни при різних системах удобрення на агрохімічні та агроекологічні властивості грунтів і продуктивність культур у сівозмінах • рекомендації з поверхневого поліпшення природних кормових угідь заплави р. Десна

• систему збалансованої за деталізованими нормами годівлі м'ясної худоби з використанням преміксів • оптимальний раціон годівлі телиць 6-12-місячного віку • технологічна карта вирощування ремонтних телиць у двох варіантах з плановим надоєм до 3000 кг і 3500-4500 кг молока на корову за рік та кінцевою живою масою телиць 375 і 410 кг • маловитратна ресурсозберігаюча технологія ведення галузі м'ясного скотарства • використання в годівлі свиней нетрадиційних кормових культур, як додаткового джерела біологічно активних речовин • проведення аналізу діяльності машинно-тракторних станцій, створених у Чернігівській області

• розробка зональних нормативів потреби в техніці та витрат пально-мастильних матеріалів для виробництва прогнозованих обсягів сільськогосподарської продукції • пропозиції з оптимізації регіональної та господарської спеціалізації на основі кластерного підходу з метою удосконалення системи управління агропромисловим виробництвом та розвитку сільських територій регіону • науковий супровід викупу майнових сертифікатів окремими господарствами області • пропозиції з ефективного виробництва сільськогосподарської продукції в аграрних формуваннях і підвищення економічної ефективності ведення фермерських та особистих господарств населення шляхом їх кооперування та інтеграції у виробництві, переробці і реалізації продукції • районовані та перспективні сорти озимих і ярих культур, льону-довгунця, картоплі, зернобобових, кормових та овочевих культур • надання допомоги у проведенні маркетингових та патентнокон'юнктурних досліджень

ВИМОГИ СЬОГОДЕННЯ

О.Ю. Локоть, голова ГО «Чернігівська обласна сільськогосподарська дорадча служба»

Роль дорадництва у підвищенні ефективності агропромислового виробництва в Чернігівській області У сільській місцевості проживає третина загальної кількості населення. З них у галузі зайнято 4 млн. осіб. Аграрний сектор (сільське господарство, харчова і переробна промисловості) забезпечує безпеку та продовольчу незалежність країни, формує 17 % валового внутрішнього продукту та близько 60 % фонду споживання населення. Крім того, аграрний сектор є одним з основних бюджетоутворюючих секторів національної економіки (за останні роки його частка у зведеному бюджеті України становить 8-9%). Він займає друге місце серед секторів економіки у товарній структурі експорту. В Україні функціонує понад 17 тисяч крупних сільськогосподарських підприємств, близько 50 тисяч фермерських господарств та понад 7 мільйонів особистих селянських господарств. Тому поява сільськогосподарської дорадчої служби в Україні є наслідком глобального процесу реформування відносин власності в аграрному секторі на засадах приватної власності та приватної ініціативи, характерних для сучасної ринкової економіки. Міністерством аграрної політики України, Українською академією аграрних наук та Національним аграрним університетом 25 квітня 2001 року був виданий спільний наказ № 114/36/165 „Про становлення і розвиток мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні”, яким затверджена Концепція становлення і розвитку сільськогосподарських дорадчих служб. Міністерством юстиції України 10 жовтня 2003 року (реєстраційне свідоцтво № 1971) була зареєстрована Всеукраїнська громадська організація

„Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України”. А 17 червня 2004 року Верховна Рада України ухвалила Закон „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року (затверджена постановою Кабміну України від 19.02.2007 р. № 1158) передбачає розвиток дорадництва (пункт 8), оскільки підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції шляхом впровадження нових технологій є одним з основних напрямів ефективності господарської діяльності. Отже, існує потреба у створенні системи поширення сільськогосподарських знань та інформації через мережу сільськогосподарських дорадчих служб і створення їм умов для надання суб’єктам господарювання, що проводять діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню комплексу соціально спрямованих дорадчих послуг щодо: • поширеного впровадження у виробництво сучасних технологій, новіт-

ніх досягнень науки і техніки, кращого зарубіжного досвіду; • управління, ведення обліку, маркетингу, захисту екології, системи оподаткування, питань зайнятості та самозайнятості сільського населення; • надання органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування допомоги у підготовці та виконанні планів соціально-економічного розвитку сільських територій, зокрема розроблення та виконання молодіжних програм, реалізації інших ініціатив громадян; • формування громадського суспільства з урахуванням результатів вивчення потреб сільського населення та сільських громад, розробки та виконання державної і місцевих програм сільськогосподарської дорадчої діяльності. Однак особливість діяльності дорадчих служб на сучасному етапі полягає не лише у вирішенні цих проблем. Мова йде в першу чергу про створення інфраструктури аграрного ринку, формування маркетингової мережі №14, червень

5

ВИМОГИ СЬОГОДЕННЯ

Модель функціонування сільськогосподарської дорадчої служби

Сільгосптоваровиробники

Організаційно-функціональна структура інформаційноресурсного центру АПК Чернігівського регіону

Маркетингові дослідження ринку

Приватний бізнес

Програмне планування розвитку агробізнесу

Інформаційне забезпечення агробізнесу

Вибір ринку

Навчально-методична і редакційно-видавнича діяльність

Послуги та інформація

ЦНЗ АПВ, дорадча служба, обласний і районні осередки при управліннях агропромислового розвитку, центр перепідготовки кадрів, ТПП

Створення корпоративної комп’ютерної мережі Обласні та районні офіси

Дорадчі послуги асоціації та кооперативів фермерів

Приватні агроконсалтингові фірми

Постачальники матеріальнотехнічних ресурсів

Регіональні центри наукового забезпечення АПВ

Підготовка оптимізованих управлінських рішень ринку

Підготовка інвестиційних програм і проектів

Консалтинг і аудит Оцінка бізнес-проектів, впровадження нових технологій

Створення зон прибутковості на ринку продуктів і послуг Координація біржової діяльності

Національна сільськогосподарська дорадча служба (НСДС) Рис. 2

На наш погляд, при управліннях можливе формування груп експертів-доДепартамент аграрної освіти, Відділення регіональних центрів радників з числа науки та дорадництва наукового забезпечення АПВ спеціалістів, здатМіністерство аграрної Національна академія них виконувати політики України аграрних наук координаційну функцію щодо Рис. 1 впровадження збуту сільськогосподарської продукції інновацій, формування замовлень на їх від товаровиробника до споживача створення (розробку) науковими устачерез сільськогосподарські обслугову- новами, проведення маркетингових доючі кооперативи, маркетингові групи сліджень і т.д. Якщо управління будуть сільських товаровиробників, районні тісно взаємодіяти з дорадчою службою, кооперативні агроторгові доми, оптото органічне поєднання і створення ві плодоовочеві і продовольчі ринки, інноваційного фонду може бути виріаукціони живої худоби і птиці, товарні шене оптимальним чином. і ф’ючерсні біржі, переробні підприємВирішальною ланкою впровадження ства, роздрібну торгівлю тощо. інновацій було і залишається, безпереВажливим напрямком діяльності до- чно, виробництво. Дорадча служба радчих служб треба вважати сприяння повинна стати партнером усіх груп фермерським і особистим селянським виробників сільськогосподарської господарствам, середньому і малому продукції на селі. На жаль, на даний несільськогосподарському бізнесу на час з такою категорією формувань як селі у доступі до кредитних ресурсів, в великі фермерські господарства, осотому числі через створення кредитних бливо дрібні фермерські та особисті спілок. селянські господарства, майже відОргани державного управління сіль- сутня співпраця організацій, які здатні ським господарством не в змозі на ни- надати їм допомогу у впровадженні нішньому етапі реалізувати ці завдан- сучасних технологій для прибуткового ня. Зрештою, це не їх функції в умовах господарювання на землі. Управління становлення ринкової економіки. Але, сільського господарства в районах в на нашу думку, управління сільського основному зосереджуються на роботі господарства різних рівнів також моз реформованими великими підпригли б стати координуючими центрами. ємствами. Контакти НСДС

6

Чернігівщина аграрна

Сучасна модель функціонування сільськогосподарської дорадчої служби представлена на рисунку 1. В Україні головним джерелом інноваційних розробок для АПВ є мережа науково-дослідних установ та інших формувань. Фінансові потоки концентруються в основному у банківській сфері. На думку експертів, схема взаємодії генератора інновацій, їх споживача і фінансуючої установи може бути представлена у вигляді рівностороннього трикутника. Для активного функціонування „трикутника зв’язків” необхідна деяка „внутрішня” незалежна структура, своєрідна „середня точка” умовного трикутника, що має тісні зв’язки з його „вершинами”. Зрозуміло, що роль структури, умовно названої „середньою точкою”, — це роль координатора інноваційного розвитку, і ця роль дуже важлива. Такою дієвою структурою в Україні на даний час можна вважати Центри наукового забезпечення агропромислового виробництва регіонів. Серед „претендентів” на таку роль — дорадча служба та управління сільського господарства районного і обласного рівнів. На наш погляд, дорадча служба повинна входити до складу Центру наукового забезпечення АПВ регіону як інтегруючий осередок, складова частина взаємозв’язку між наукою та виробництвом, що сприяє створенню потужного інформаційно-ресурсного центру регіону (рис. 2).

ВИМОГИ СЬОГОДЕННЯ

О.Ф. Корнута, О.Ю. Локоть, О.В. Копистко, експерти-дорадники, ГО “Чернігівська обласна сільськогосподарська дорадча служба”

Cуть та принципи сільськогосподарського дорадництва Сільськогосподарське дорадництво основане на взаємодії консультанта і клієнта – сільськогосподарських товаровиробників, сільських громад або безпосередньо жителя села. Ця взаємодія включає використання широкого спектру методів, що сприяють досягненню запланованих економічних, господарських або суспільних цілей. Функції дорадництва в аграрній сфері можна умовно поділити на головні (програмні), які включають програмування розвитку господарств, і безпосередньо поради, що являють собою ідентифікацію та допомогу в розв’язанні проблем. Додаткові функції базуються на кількох векторах: інноваційні – впровадження та розповсюдження досягнень в сільському господарстві, освітні – поширення умінь і знань серед сільського населення, інформаційні – передавання ринкової та науково-технічної інформації. Загалом дорадчі функції мають подвійний характер – це підтримка державної політики щодо сільських господарств і села в цілому та допомога мешканцям села в розв’язанні їхніх проблем. Значна необхідність функціонування дорадчих служб, які реалізують цілі аграрної політики, з’являється в той час, коли відбуваються масштабні господарські і суспільні реформи. При цьому головне завдання дорадництва – підтримка реструктуризаційних процесів в сільському господарстві, що в

свою чергу прискорює процеси господарських і суспільних змін. Дорадництво повинно динамічно пристосовуватись до потреб сільського господарства. Головний напрямок його діяльності – це керування аграрним господарством, що включає в себе організаційні, економічні, технологічні, юридичні та соціально-побутові поради. Організаційне дорадництво в основному пов’язане з реструктуризацією та модернізацією господарств і їх функціонуванням на ринку. Основними методами організаційного дорадництва є розробка альтернативних програм реструктуризації виробництва та модернізації господарств, що дають можливість аграріям досягти поставленої мети в реальному економічному часі. Економічне дорадництво має на меті максималізацію сільськогосподарського прибутку за рахунок проведення розрахунків для окремих напрямків виробництва, для технологій, що мають економічну перевагу, одним словом, це опрацьовані бізнес-плани,

які визначають економічний результат введених змін. Частиною економічного дорадництва є фінансове дорадництво (ринкова інформація, кредитні і податкові поради). Технологічне дорадництво використовує освітні методи, які розширюють знання землеробів, а також демонстраційною та візуальною формою збагачують досвід та практику. Одним з головних напрямків тут є пропагування інтегрованих технологій, адаптованих до природного середовища, які співпадають з позитивною практикою у рільництві та економічним сільськогосподарським виробництвом. Юридичне дорадництво має два основних напрямки: цивільне право (головним чином суспільне та медичне страхування) і господарське право (пов’язане з питаннями укладання угод між суб’єктами економічної діяльності, правами і претензіями, створенням спілок тощо). Щодо соціально-побутового – то це напрямки, пов’язані з питаннями сімейного життя землероба (організація №14, червень

7

ВИМОГИ СЬОГОДЕННЯ

Перелік

Брошури

Преса

Газети

Радіо

ТБ

Інтернет

Курси підготовки

Ярмарки

Основні риси засобів масової інформації*

Сприйняття змісту

ххх

хх

х

х

хх

ххх

ххх

ххх

Ступінь обміну інформацією

хх

хх

х

х

х

ххх

ххх

ххх

Активність аудиторії

ххх

ххх

хх

хх

х

ххх

х

ххх

Чисельність аудиторії

хх

хх

х

х

ххх

х

х

ххх

Достовірність джерел

ххх

ххх

х

х

ххх

ххх

хх

ххх

Рівень освіти аудиторії

хх

хх

х

х

х

ххх

х

хх

Ціна інформації

ххх

ххх

х

х

хх

ххх

х

хх

* Кількість “х” – рівень володіння Таб. 1

праці, сімейний бюджет, упорядкування садиби та будинку, здоров’я і гігієна сім’ї, культурне та суспільне життя, організація відпочинку та розваг). Стосовно форм і методів дорадницьких послуг, то їх можна поділити на три основні групи: масові, групові та індивідуальні. Масове дорадництво характеризується універсальністю змісту і широтою, що дозволяє охопити значні маси клієнтів. Група масових методів є найбільш ефективною в передачі інформації ринкового характеру. Вона дає менший ефект при отриманні знань, особливо конкретних. Сюди належать сільськогосподарська преса (галузеві та періодичні видання з дорадництва), газети, радіо, телебачення, брошури, підготовчі курси, ярмарки, Інтернет. Рівень ефективності застосування засобів масової інформації наведено в таблиці 1. Групові дорадчі методи мають перевагу над масовими з огляду на краще сприйняття змісту матеріалу, який переказується. Це обумовлено можливістю обміну інформацією. При цьому обмін досвідом, знаннями можливий не

тільки між дорадником та землеробом, а й між самими землеробами. Групові методи з огляду на їх кількісну обмеженість є дорожчими і забирають більше часу в порівнянні з масовими методами. До методів групового дорадництва відносять: цільові групи (дискусійні), конкурси (наприклад, “Фермер року”), виставки, спеціалізовані курси, покази, практичні курси (мають місцевий територіальний характер – виїзди, огляд і оцінка сільськогосподарських угідь), демонстрації технологій. Індивідуальне дорадництво є одним з ефективних, але разом з тим і найдорожчих дорадчих методів. Цей вид дорадництва може мати форму візиту дорадника до певного господарства, відвідування товаровиробником офісу дорадника, чи спілкування відбувається в іншому місці або за допомогою телефонного зв’язку. Існує кілька моделей індивідуального дорадництва. Перша – це переказ інформації, відбувається шляхом передачі інформації з коментарями для групи товаровиробників (землеробів), які мають відповідний рівень освіти і самі можуть вирішувати свої проблеми,

Позика на нерухомість, земельні ділянки, авто (різні марки) та сільськогосподарську техніку. Тел.

8

Чернігівщина аграрна

097 728•99•25

якщо володіють потрібною інформацією. Друга модель – це діагноз-рекомендація, вирішується на технічному рівні (наприклад, консультант зробив лабораторний аналіз грунту і на його основі визначив дозу добрив для окремого поля, щоб досягти певного рівня виробництва окремої культури). Третя модель – спільне розв’язання проблеми, що стосується складних виробничих, економічних чи соціальнопобутових ситуацій клієнта. У перспективі, на думку спеціалістів, сільськогосподарське дорадництво буде спрямоване на вирішення специфічних проблем по трьох векторах – обслуговування господарств з різним економічним статусом. Поперше, малі економічно слабкі господарства, де головним завданням дорадників буде допомога у поліпшенні економіки господарства, допомога в диверсифікації сільськогосподарської діяльності та здобуття додаткових джерел прибутку, підтримка молодих землеробів, підтримка ініціатив несільськогосподарської діяльності, допомога у використанні соціальної підтримки. По-друге, середні економічно стабільні господарства, де завдання дорадників - допомога у виборі напрямків розвитку (спеціалізація), допомога в одержанні стабільних прибутків, підтримка в інвестиційних процесах, підтримка в питаннях кооперації. По-третє, великі економічно сильні господарства. Завдання дорадників - допомога у програмуванні розвитку, підтримка в інвестиційних процесах, підтримка в маркетинговій діяльності (переробка, торгівля), аудит інвестицій і фінансів, продукції, допомога в керуванні господарством. Безумовно, для реалізації таких специфічних дорадчих послуг необхідна добре організована і професійно керована дорадча служба, в якій є кадри, що мають відповідну якісну освіту, великий досвід, а також сучасне технічне забезпечення.

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

І.В. Гриник, О.М. Бердніков, В.В. Волкогон, доктори с/г наук; Л.М. Скачок, Л.В. Потапенко, Т.М. Ярош, наукові співробітники Чернігівського інституту АПВ НААНУ

Основні напрямки використання зелених добрив у сучасному землеробстві Впровадження у рослинництві інтенсивних технологій, без сумніву, сприяє підвищенню урожайності культур. Разом з тим застосування засобів хімізації у зростаючих об’ємах, велика кількість міжрядних обробок і проходів по полю важких машин та механізмів впливає на зміну агрохімічних і водно-фізичних властивостей ґрунту, надлишкову мінералізацію гумусу, втрати вологи і біогенних елементів за межі кореневмісного шару. Посилюються процеси ерозії, тобто часто відбувається зміна ґрунтового покриву в бік його деградації. Вітчизняний і закордонний досвід свідчить, що проміжна сидерація в сучасних умовах ведення землеробства може розглядатись як агрозахід багатопланової дії, який дозволяє: • поповнити джерела органічних добрив і азоту в ґрунті; • зменшити невиробничі витрати вологи і поживних речовин за рахунок зниження процесів інфільтрації із кореневмісного шару ґрунту і тим самим підвищити коефіцієнт використання опадів, добрив та хімічних меліорантів; • знизити процеси ерозії; • зменшити засміченість посівів, а в деяких випадках — знизити зараженість культурних рослин грибковими хворобами; • активізувати біологічну активність ґрунту: • покращити агрофізичні властивості ґрунту і тим самим знизити негативну дію на грунт важких машин та механізмів; • зменшити затрати на обробку ґрунту внаслідок активного рихлення орного і підорного шару біологічним

шляхом – за рахунок кореневих систем сидератів. В цілому ж за рахунок застосування зелених добрив більш ефективно використовуються агрокліматичні ресурси зони. Стосовно цього в сучасному землеробстві сидерація повинна розглядатись як важливий ланцюг енерго- і ресурсозберігаючих технологій у сільському господарстві. В Україні вирощування культур на зелене добриво у проміжних посівах можливе в зоні достатнього зволоження на всіх ґрунтах, але основне теоретичне обґрунтування цьому – проміжок теплої пори року після збирання озимих і ранніх ярих зернових культур, як правило, 60–80 днів з сумою ефективних температур 8001000°С, що становить 30-40% агрокліматичних ресурсів всього теплого періоду року. Доцільність сидерації в сучасному землеробстві Полісся, на наш погляд, зумовлюється втратами біогенних елементів і гумусу за межі кореневмісного шару ґрунту.

Незважаючи на фундаментальні розробки з питань сидерації, виконані стосовно зони Полісся України, зелене добриво ще не посіло достойне місце в сучасному землеробстві нашої країни. Причини, які стримують впровадження сидерації у землеробстві, на нашу думку, такі: перша причина базується на думці спеціалістів-практиків: спочатку потрібно нагодувати тварин шляхом повного забезпечення їх зеленою масою і силосом, а вже потім заорювати рослини в грунт. Тим більше, що корми після проходження в організмі тварин процесів травлення дадуть гній – не менш цінне добриво, ніж удобрення зеленою масою; друга причина — відсутність у спеціалістів-агрономів правильного уявлення про механізм дії сидератів на грунт і рослину, оскільки більшість сучасних посібників та підручників з рослинництва в агрохімії акцентують увагу на природності в якості зелених добрив в основному бобових культур, а роль сидерації обумовлюють нако№14, червень

9

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

пиченням азоту в ґрунті за рахунок симбіотичної фіксації бульбочковими бактеріями. Не применшуючи ролі бобових і, зокрема люпину, як важливого агротехнічного заходу, в тому числі і землеробства біологічного, ми вважаємо, що з урахуванням насіннєвої продуктивності, тобто коефіцієнта розмноження, не можна вважати в сучасному землеробстві проміжну сидерацію засобом вирощування люпинів перспективною в найближчі 5-10 років. Виробничі досліди, проведені нами на слабо окультурених піщаних ґрунтах колгоспу імені Кірова Семенівського району Чернігівської області, показали доцільність вирощування багаторічного люпину не в проміжному, а в самостійному посіві. Дуже важливо відродити втрачену на Поліссі культуру вузьколистих люпинів, які відрізняються високою азотофіксуючою здатністю, інтенсивним ростом і можливістю рости на бідних ґрунтах; третя причина, яка перешкоджає масовому і повсюдному впровадженню у виробництво зелених добрив, полягає у невдалих спробах вирощування через помилки в агротехніці. Ми впевнені: удосконалення сучасних зональних систем землеробства і технологій вирощування сільськогосподарських культур повинно йти, передусім, шляхом максимального використання в них принципів біологічного землеробства. Серед західноєвропейських країн перше місце за обсягом сидерації займає Німеччина (більше 500 тис. га), для сучасного інтенсивного землеробства якої характерне застосування високих доз мінеральних добрив, в тому числі азотних (N160-180). Високий і стабільний урожай підсилює розкладання органічної речовини в ґрунті. Вчені і практики цієї країни вважають перспективним використання зелених добрив як в чистому вигляді, так і в поєднанні з соломою. Відомо, що Нідерланди мають найбільш інтенсивне рослинництво в світі. У середньому по країні кожен гектар сільгоспугідь отримує приблизно 30 т/га органічних добрив у вигляді гною, сидератів, рослинних решток, що в перерахунку на діючу речовину становить N130Р85К129; доза мінеральних добрив — N240Р42К56. Широке використання зелених добрив на сучасному етапі картоплярства було відмічено в країнах з високим рівнем урожайності культур: Німеччи-

10

Чернігівщина аграрна

на, Японія і США. При цьому Японія і США, де рівень урожаю картоплі перевищує 30 т/га, вносять невелику кількість гною (зазвичай 20 т/га), широко використовують як сидерати бобові, м’ятликові і капустяні культури в поєднанні з мінеральними добривами. Нині у світі на сидеральні цілі використовують 60 різних бобових і м»ятликових культур, а також велику кількість їх сумішей. Цінність бобових культур як сидератів не викликає сумнівів, про що свідчать численні дослідження вітчизняних і закордонних науковців. Що стосується використання на добриво рослин з інших родин (не бобових), то однозначної думки тут немає. Німецькі вчені зазначали, що в умовах легких ґрунтів від не бобових рослин (ріпаку, суріпиці) можна очікувати ефективного впливу тільки в тому випадку, коли під цю культуру вносити одноразово високі дози азоту N80-120. Проте авторами відзначена ґрунтозахисна роль капустяних культур і їх позитивна дія в боротьбі з втратами грунтом нітратного азоту. Іншої думки дотримується французький агрохімік Андре Гро. У практичному керівництві по застосуванню добрив автор звертає увагу на придатність в якості сидератів багатьох кормових культур, які швидко ростуть, у тому числі бобових, капустяних і м’ятликових. При цьому дві останні групи культур дозволяють більш повно використовувати зимові опади, знизити втрати азоту і збагатити верхній шар ґрунту перегноєм, фосфором та калієм. Андре Гро не рекомендує економити на мінеральних добривах і вносити їх під сидеральні культури, які повернуть наступній культурі елементи живлення в дуже потрібній для неї формі гумо-фосфатів і гуматів калію. Додамо при цьому, що живим рослинам і їх рослинним решткам належить велика роль у підвищенні родючості ґрунту. Ця роль полягає у виключно високому коефіцієнті використання з рослинних решток фосфору і кальцію. Так, коефіцієнт використання фосфору пшеницею (попередник — багаторічні трави) сягає 60 і більше відсотків, що приблизно в 4 рази вище від коефіцієнта використання фосфору з мінеральних добрив. Ефект пов’язаний з локалізацією активних коренів у зоні, де містяться відмерлі рослинні рештки, створюючи всі умови для повноцінного мінерального живлення. У дослідах К.І. Довбана, де заорювали в сівозміні багаторічний сидераль-

ний люпин тричі, кількість бур’янів зменшилась відносно варіанту з гноєм більше ніж в два рази. Особливо добре очищувалось поле сидерату від осоту жовтого, волошки, ромашки, хвоща. В основних зонах, де вирощують зернові культури, часто їх коренева гниль виступає головним лімітуючим фактором в отриманні високих врожаїв зерна. Дослідження В.А. Чулкіної показали, що застосування під ячмінь зеленого добрива буркуна – інтенсивний захід впливу на ґрунт як на передавача інфекції. Так, частка життєздатних конідій збудника склала по пару, без добрив 63 %, при внесенні 20 т/га гною – 28, а при приорюванні 20 т буркуна – лише 1 %. Такого потужного пригнічення збудника в ґрунті не було відзначено при жодному іншому агрозаході, що ставить буркун як сидерат в число основних культур для боротьби зі звичайною кореневою гниллю озимих і ярих культур. Американські дослідники провели дослідження із впливу заораної сої на зелене добриво для боротьби з ґрунтовими грибами. Вона не знищує звичайну паршу на картоплі, але дуже знижує її прояв. У Німеччині вивчався вплив зеленого добрива на враження рослин і зараження ґрунту кореневими гнилями, в тому числі грибом фузаріумом. Встановлено, що на ґрунт кращу знезаражуючу дію мали (у порядку зменшення ефективності) овес, озимий ріпак, озима суріпиця, гірчиця, редька олійна, гречка, кормова капуста, фацелія, конюшина і бобові суміші. Сидерати зменшували ступінь ураження ярої пшениці кореневими гнилями з 35-48% — до 9-29%. Що стосується картоплі, то фіто-санітарна роль сидератів тут беззаперечна, і розподілити її можна в такому порядку: бобові, капустяні, м’ятликові. Основний механізм дії сидерації полягає в біологічному рихленні ґрунту, створенні оптимального режиму для росту бульб. Вибір сидерату визначається ще і біологічними особливостями рослини, в тому числі відношення його до рівня ґрунтової родючості з урахуванням в ґрунті вмісту гумусу, елементів живлення і показника кислотності. М’ятликові культури (озиме жито і його різновидності (зеленоукісне і багаторічне), овес, райграс) витримують підвищену кислотність ґрунту і невеликий вміст у ньому поживних речовин, добре реагують на додаткове внесення азоту.

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

Бобові, на відміну від м’ятликових, краще ростуть на більш родючих ґрунтах (за винятком однорічного люпину), не потребують додаткового внесення азоту, але не миряться із забур’яненістю полів і не можуть за короткий період вегетації наростити значну біомасу. Капустяні культури краще ростуть на багатих ґрунтах, вони пригнічуються бур’янами, негативно реагують на нестачу вологи, дефіцит азоту, потребують високого рівня культури землеробства, за винятком редьки олійної. Остання за своєю потребою до ґрунтових умов відрізняється від інших капустяних відносною невибагливістю. Для легких ґрунтів найбільш придатні конюшина персидська, люпин жовтий і вузьколистий, озима вика; для ґрунтів середнього механічного складу – біла, червона конюшина, люпин білий, вика яра, кормові боби; для важких ґрунтів – біла конюшина, вика яра і кормові боби. Філімонов зазначав, що для післяжнивної сівби, незалежно від її призначення, придатні тільки ті культури, які є перш за все скоростиглими, не чутливими до низьких температур повітря і ґрунту та до зменшення інтенсивності сонячної радіації і світлового дня, холодо- і морозостійкі. Найбільш скоростиглими та не вимогливими до тепла є рослини з родини капустяних, кращі із них яра і озима суріпиці, гірчиця біла, редька олійна, озимий і ярий ріпак (табл. 1). Потреба в довжині вегетаційного періоду та теплі деяких сільськогосподарських культур при післяжнивній сівбі Сума ефективних ф температур р вище +5о

Люпин жовтий кормовий Люпин вузьколистий Сераделла Пелюшка, вика яра Гірчиця біла Гірчиця соребська Ріпак ярий і озимий Суріпиця озима Суріпиця яра Редька олійна Фацелія

випадок, а лише після обґрунтованого аналізу по відношенню до мети, якої ми хочемо досягнути у сівозміні шляхом вирощування проміжних культур (табл.3). А ось стосовно мети, як вважає автор, часто існує незрозумілість. На нашу думку, стосовно умов конкретного господарства Полісся для визначення виду рослин на зелене добриво необхідно виконати агрономічний аналіз на предмет визначення ґрунтово-кліматичних умов і часу вегетації проміжної культури з урахуванням звільнення поля від попередника і післязбиральних залишків, технології підготування ґрунту для вирощування сидерату, рівня ґрунтової родючості і ступеня удобреності поля, а також визначити цілеспрямованість посіву: боротьба з ерозією, ущільнення, покращення фіто-санітарного стану ґрунту, резерв органіки, зниження втрат вологи і поживних речовин, отримання максимальних урожаїв чи біологізації землеробства. Зона українського Полісся має сприятливий біокліматичний потенціал для вирощування зелених добрив у проміжних посівах. При вирощуванні в Україні на площі 10 млн. га сидератів можна заорювати 200-250 млн. т біомаси, що еквівалентно 100 млн. т підстилкового гною. Крім джерела органічного добрива і азоту, сидерацію слід розглянути як агротехнічний захід різносторонньої дії, що дозволяє знизити втрати вологи та біогенних елементів, водну і вітрову ерозії, переущільнення ґрунту в результаті руху по ньому важких машин і знарядь, підвищити ефектив-

Агрохімічна оцінка різних рослин-сидератів у проміжних посівах відносно гною

Вегетаційний період, днів

Культура

Таким чином вибір культур на зелене добриво та економічна ефективність сидерації визначається значною мірою наявністю і вартістю посівного матеріалу, а також коефіцієнтом розмноження насіння. Капустяні культури і однорічні трави (райграс) в цьому плані стоять поза конкуренцією. Придатність культур на зелене добриво оцінювали за кількістю сформованої біомаси сидерата за період росту і його насіннєвої продуктивності на 21 культурі. Встановлено: найбільш придатні для проміжної сидерації – дрібнонасінні форми жита, райграс однорічний і пасовищний, з бобових – люпин гіркий (однорічний і багаторічний), буркун (на ґрунтах з рН 6,57,2), сераделла, з капустяних — редька олійна. Коефіцієнт розмноження насіння найбільш високий у капустяних культур (32-60), буркуна (30), найбільш низький – у жовтого люпину (4). Загалом до середнього ступеня придатності на зелене добриво в проміжних посівах, незважаючи на високий коефіцієнт розмноження насіння, ми відносимо гірчицю і ріпак у зв’язку зі слабкою стійкістю врожаїв, високими вимогами до умов зволоження і ґрунтової родючості. Для оцінки удобрювальної дії сидератів необхідно мати дані з накопичення кількості зеленої маси і сухої речовини на одиницю площі, а також за кількістю макро-, мезоелементів, які залишились після сидерату для наступних культур як в абсолютному виразі, так і в порівнянні з гноєм (табл. 2).

70-80 60-70 80-85 50-60 50-60 55-65 45-50 40-50 35-40 45-55 55-65

845-900 750-850 600-700 600-700 700-800 750-850 600-800 350-400 290-350 420-450 400-450 Таб. 1

Еквівалентно гною в тоннах по показниках Сидерат Люпин вузьколистий Люпин багаторічний Люпин жовтий Райграс однорічний Райграс пасовищний Райграс, отава Райграс+сераделла, отава Райграс+редька олійна, отава * стерно і корені

суха речовина 43 32 8 22 30 44 46 29

Таким чином варто погодитись з Гантером Кантом, що зелені добрива слід застосовувати не на всякий

N

P2O5

К2О

СаО

MgO

61 50 10 29 44 66 73 40

31 26 5 16 26 40 41 23

38 27 9 29 41 62 51 35

56 82 9 17 22 24 25 17

106 156 29 25 31 69 65 46 Таб. 2

ність мінеральних добрив та вапнування. У сучасних умовах сільськогос№14, червень

11

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

Призначення органічних добрив і їх значення в минулому і на цей час (Кант 1980р., Довбан 1988р., Бердніков 1990р.)

Підвищення врожаїв завдяки: а) заорюванню гною в якості: додаткового джерела мінеральних речовин (NРК і т. д.) гумусу (С + N) способу знищення відходів фіто-санітарного заходу біологічної обробки грунту засобів зниження транспірації (непередбачуваного) б) заорюванню соломи в якості: додаткового джерела мінеральних речовин гумусу (С) способу знищення відходів фіто-санітарного заходу біологічної обробки грунту засобів зниження випаровування в) заорюванню зеленого добрива в якості: додаткового джерела мінеральних речовин гумусу (С + N при заорюванні бобових) способу знищення відходів фіто-санітарного заходу біологічної обробки грунту засобів зниження випаровування

зараз

Призначення

В минулому

Значення

ххх

ххх

ххх

х(хх)

ххх (х) хх

х хх (х) хх

х

хх

-

-

-

ххх ххх хх хх

хх(х)

х(х)

х х х хх

х ххх ххх (х)

– — жодної дії; х — незначна дія; хх — хороша дія; ххх — сильна дія; (х) — дія сумнівна або залежить від будь-яких інших умов. Таб. 3

подарського виробництва як зелені добрива поряд з бобовими доцільно вирощувати м’ятликові та капустяні культури з урахуванням їх цілеспрямованої дії. Застосування в умовах дерново-підзолистих ґрунтів сидерації в поєднанні з вапнуванням, органічними і мінеральними добривами створює сприятливі умови для вирощування врожаїв сільськогосподарських культур і їх стійкості за рахунок більш високого вмісту в орному і (що більш важливо) в підорному шарах ґрунту лабільної органічної речовини – резерву азоту, що підтверджується результатами визначення вмісту гумусу у водній, пірофосфатній і лужній витяжках. Результати досліджень оптичних властивостей гумусових кислот свідчать про те, що зелені добрива сприяють утворенню “молодого” гумусу.

12

Чернігівщина аграрна

Особливості вирощування культур на зелене добриво в проміжних посівах: 1. Після збирання попередника (в основному це зернові колосові культури) поле відразу дискують у два сліди з подальшим вирівнюванням і прикочуванням будь-яким комбінованим агрегатом типу «Європак». Доцільно на полі залишати високу стерню чи подрібнену в процесі збирання солому.

2. При вирощуванні на сидерат культур родини капустяних і м’ятликових (редька олійна, озиме жито, інші) обов’язковим є внесення азотних добрив по сходах в дозі N30-45. При вирощуванні на сидерат бобових − добрива не вносити.

3. Норма висіву насіння на 25-30 % вища від рекомендованих.

4. Обов’язково проводити післяпосівне прикочування.

5. При вирощуванні сидератів усі фосфорно-калійні добрива і половину азотних, які призначені для основної культури, вносити під рослини-піонери (під зелені добрива). Це дає можливість у 1,5-2 рази підвищити коефіцієнт віддачі мінеральних добрив, що сприяє вмісту нітратів у продукції в межах граничнодопустимої концентрації за рахунок пролонгованої (поступової) дії азотних добрив.

6. При односторонньому внесенні соломи ґрунт потребує додатково азотних добрив з розрахунку N10 на кожну тонну соломи, що необхідно для зрівнювання співвідношення С:N (вміст С: N соломи 1:80, оптимальний вміст С:N в ґрунті 1:30). При поєднанні сидерації і соломи додаткове внесення азотних добрив не потрібне, оскільки співвідношення С:N сидерату 1:14.

7. Бажано при використанні у сівозміні гною поєднувати його з використанням сидератів, що дозволить збільшити наземну і кореневу маси сидерату в 2-3 рази, зменшити втрати біогенних елементів з гною у 2,0-2,5 раза, чим підвищити коефіцієнт використання органічних добрив у 1,6-1,8 раза.

Бібліотечка аграрія Чернігівський інститут АПВ НААН України (А.В. Іванько, А.Г. Бардаков, В.Я. Харченко, І.М. Вірьовка) Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської ОДА (А.М. Максак, М.І. Колесников, Т.Б. Мілютенко, В.П. Кобець)

Практичні рекомендації по технології збирання зернових колосових культур і ріпаку в умовах 2010 року на полях Чернігівської області Схвалено і рекомендовано до видання вченою радою Чернігівського інституту АПВ НААН України (протокол №5 від 23.06. 2010 р.) №14, червень

13

БІБЛІОТЕЧКА АГРАРІЯ

У виробництві зерна, зростанні його валових зборів велике значення має науково обґрунтована технологія збирання колосових культур. Від того, як і в які строки їх проводять, залежить доля не тільки нинішнього врожаю, а й майбутнього. Несвоєчасне збирання хлібів, застосування нераціональної для конкретних умов технології збирання, порушення оптимальних режимів виконання операцій збирання - все це призводить до значних втрат вирощеного зерна і зниження його якості. Важливою складовою успішного збирання врожаю є своєчасне і правильне визначення початку і тривалості періоду збирання тієї чи іншої культури способом роздільного та прямого комбайнування, а також раціонального співвідношення площ, відведених для збирання врожаю кожним з цих двох способів. Раціональне співвідношення обсягів застосування роздільного і прямого комбайнування треба визначати з урахуванням погоди, загального стану посівів, властивостей сорту і ступеня стиглості культур та оснащеності господарства збиральною технікою. Враховуючи те, що при роздільному способі збирання зростають затрати на оплату праці, пально-мастильні матеріали, амортизацію технічних засобів, значно знижується якість врожаю і збільшуються його втрати, слід орієнтуватися в основному на пряме комбайнування. Але на полеглих, високоврожайних, вологих, засмічених, схильних до самоосипання, високорослих та нерівномірно достигаючих посівах доцільно пряме комбайнування поєднувати із роздільним збиранням хлібів.

Особливості формування структури врожаю 2010-ого року На нинішній стан посівів озимих культур в агропромислових підприємствах Чернігівської області вплинуло те, що за серпень, вересень і першу декаду жовтня 2009 року випало всього 13,8 мм опадів при багаторічній нормі за цей період 127 мм. Середньодобова температура повітря у вересні на 3,1°С була вищою ніж звичайно. Такі гідротермічні умови стали причиною того, що на час оптимальних строків сівби озимих культур на легких ґрунтах в орному шарі не було продуктивної вологи. На більш зволожених ґрунтах за умови проведення вологозберігаючих елементів технології вирощування озимих культур вологи вистачило для одержання нормальних дружних сходів. Посіви розкущилися і встигли сформувати по 2,5-3,5 стебла. Насіння озимих культур, яке було висіяне в оптимальні строки в сухий ґрунт, зберегло свою схожість до другої декади жовтня і після випадіння дощу добре проросло. Польова схожість в цих посівах коливалася в межах 50-70%. Перед входженням у зиму рослини таких посівів мали по 2-3 листочки. В такому ж стані знаходилися озимі, висіяні з 15 по 20 жовтня. У 2010 році вегетація озимих відновилася 31 березня, що відповідає багаторічним даним. За узагальненими головним управлінням агропромислового розвитку Чернігівської ОДА даними, озимі на зерно на площі 241 тис. га після відновлення вегетації навесні

14

Чернігівщина аграрна

перебували в такому стані: доброму - 35,2%, задовільному - 47,2%, слабкі і зріджені посіви - 17,6%. Озимий ріпак був посіяний на площі 44,6 тис. га. В доброму стані знаходилося 28,5 % посівів, 41,0 % - у задовільному і 30,5 - у слабкому та зрідженому стані. У березні середньодобова температура повітря становила +0,1°С при середній багаторічній – 0,3°С. Протягом перших двох декад цього місяця температура повітря вночі опускалася до -6,1 – -16,7°С, а вдень піднімалася до +2,1-+9,2°С. Такі умови стримували відновлення вегетації озимих, але сприяли таненню снігу. Ґрунт був не мерзлий, і волога непродуктивно просочувалася в підгрунтові води. За квітень і першу декаду травня випало 17,9 мм опадів при багаторічній нормі за цей період – 60 мм, тобто у 3,4 раза менше. Це значно знизило весняне кущення озимих і вплинуло на зменшення закладки кількості вузлів у злакових культур, а відповідно і на висоту рослин. Як наслідок, на зріджених низькорослих посівах при наявності достатньої кількості вологи і відсутності належного захисту рослин від бур’янів можливе покриття хлібів високорослими бур’янами, чим викликана необхідність їх роздільного збирання. Висота і величина колосу ярих культур у цьому році значною мірою залежить від строків сівби. Формування висоти рослин і кількості колосків у колосі (ІІІ-ІV етапи органогенезу) у ярих зернових культур, які були висіяні до 15 квітня, проходило при середньодобових температурах

повітря 11-13°С. У тих посівах, які були висіяні пізніше 15 квітня, цей період співпав із середньодобовими температурами вище 25°С. А при підвищенні середньодобових температур у період виходу рослин у трубку (ІV етап органогенезу) із 13 до 20°С відбувається зменшення кількості закладки вузлів і колосків у вівса - на 10, ячменю - на 25, а ярої пшениці - на 50%. Отже, всі посіви ярих культур формували свої елементи продуктивності при підвищених температурах, що викликало їх низькорослість, а це вимагає спеціальних пристроїв до жаток комбайнів, щоб зменшити втрати зерна і соломи.

Основні причини втрат урожаю При неналежній організації збиральних робіт втрати урожаю можуть сягати 50 і більше відсотків. Для того, щоб можна було запобігти втратам урожаю під час збирання, необхідно детально знати всі види можливих втрат, джерела їх виникнення і фактори, щоі впливають на кількість втрат. За типами виникнення втрати зерна поділяють на біологічні (або природні) і механічні. Біологічні – це втрати зерна, викликані природними факторами, зумовленими природнокліматичними умовами. Механічні – це втрати, викликані дією робочих органів збиральних машин і виробничо-господарськими умовами. Як біологічні, так і механічні втрати можуть мати прямий і побічний характер. Біологічні прямі втрати включають самоосипання зерна із колосків або

БІБЛІОТЕЧКА АГРАРІЯ

3-4 рази на декаду. Висихання хлібної маси у валках, намочених дощем, затримується, і зерно часто проростає. У валках воно досягає повної стиглості одночасно із зерном на пні. Тому в цій зоні доцільніше застосовувати пряме комбайнування. До переваг прямого комбайнування слід віднести і те, що при роздільному способі збирання затрати на оплату праці зростають на 40%, вартість пальномастильних матеріалів - на 22%, амортизація – на 80%, значно знижується якість врожаю і збільшуються його втрати на 5-10%. Тривалість збирального періоду, протягом якого можна одержати найвищий урожай зернових (пшениці, жита, ячменю, тритикале і вівса), становить 10-12 календарних днів. Майже половина з них припадає на фазу воскової стиглості, коли ще пряме комбайнування застосовувати неможливо. Отже, роздільний спосіб збирання дає можливість розпочати збирання зернових культур на 5-6 днів раніше, ніж при прямому комбайнуванні, і продовжити оптимальні строки збиральних робіт. Застосування роздільного способу дає можливість значно скоротити строки збирання не тільки в результаті більш раннього їх початку, але і значно вищої продуктивності машин Способи збирання зернових на скошуванні у валки та підбиранні культур і обґрунтування їх їх зерновими комбайнами. Адже своєчасно скошений і правильно уклавибору дений у валки хліб швидше і більш Для механізованого збирання зеррівномірно достигає і підсихає. Разом нових культур використовують два у валках підсихають і бур’яни. Після способи: однофазний (або пряме обмолоту валків виходить до 80 % комбайнування) та двофазний (або кондиційного зерна, яке не потребує роздільне комбайнування). Кожний із досушування і доочищення. них має свої переваги і недоліки. Огляд стану посівів у господарствах Ймовірність сприятливих погодних Чернігівської області показав, що в умов для збирання зернових культур 2010 році без роздільного збирання в Чернігівській області становить зернових колосових культур не обітільки 40-60%. Близько 50-70% валойтися. Озимі в цьому році низькоросвого збору зерна підлягає сушінню, лі, а відсутність належного захисту оскільки вологість збіжжя при збипосівів від бур’янів сприяла пригніранні сягає 22-25%. Дощі випадають ченню ними культурних рослин. навіть обламування цілих колосків, проростання зерна на пні чи у валках, зменшення врожаю через вплив різних шкідників, гризунів, птахів. Біологічні побічні втрати – це зниження якості зерна за рахунок погіршення фізико-механічних і біологічних властивостей, які включають широке коло показників: товарних, технологічних, борошномельних, хлібопекарських, посівних і продуктивних. Джерелом біологічних втрат зерна є строки збирання врожаю, що включає початок і тривалість збирання. Передчасне збирання, так як і затримка із ним, призводить до значного недобору врожаю і різкого зниження якості врожаю не тільки за рахунок біологічних втрат, але й через зростання механічних втрат під дією механізмів машин. Механічні прямі втрати – це втрати валковими жатками і підбирачами при роздільному збиранні хлібів і жатками комбайнів при прямому комбайнуванні, молотаркою комбайна при обмолоті хлібної маси. До побічних механічних втрат належить пошкодження зерна робочими органами машин, що негативно впливає на стійкість зерна до зберігання, на товарні, хлібопекарські, посівні і продуктивні показники.

Уникнути необхідності двофазного збирання забур’янених посівів можна при застосуванні замість зрізувальних жаток обчісуючих жниварок. На відміну від традиційних, коли зрізається і подається в молотарку комбайна вся хлібна маса з бур’янами, обчісуючі жниварки обчісують колоски без зрізання стебла. Значне зменшення надходження технологічної маси в комбайн дає змогу майже у два рази підвищити його продуктивність, зменшити втрати і пошкодження зерна, а також на 60% знизити питомі витрати палива та уникнути поломок і передчасного спрацювання комбайнів.

Встановлення оптимальних способів і строків збирання колосових хлібів та вимоги до якості збиральних робіт Важливою складовою успішного збирання врожаю є своєчасне і правильне визначення початку і тривалості періоду збирання тієї чи іншої культури способом роздільного та прямого комбайнування. Роздільне збирання починають при восковій стиглості зерна. Ця стиглість триває 5-7 днів. Воскову стиглість можна визначити за зовнішніми ознаками. У цій фазі стиглості вузли в нижній частині стебла жовті, сухі, а зверху трохи зеленуваті. Колоски жовті. Зерна втратили зелений колір на всій поверхні, крім борозенки, м’які і ріжуться нігтем. Всередині зерен густа воскоподібна маса без білої рідини. Вологість зерна на початку воскової стиглості - 35-40 %. Висоту зрізування зернових культур визначають залежно від густоти та висоти хлібостою (табл.1). При встановленні висоти скошування необхідно врахувати те, що в цьому році зернові культури низькорослі. При високому зрізі будуть зрізатися тільки колоски, які при роздільному способі збирання падатимуть у стерню на ґрунту, і підібрати їх

Висота зрізування зернових культур

Густота стебел, шт./м2 300 400 500 600 700 і більше

65 12 13 14 15 15

70 13 13 15 15 15

80 14 15 15 18 18

Висота стерні при висоті хлібостою, см 90 100 110 15 17 18 17 18 20 18 20 21 18 20 22 20 24 27

120 22 24 25 27 30

130 25 27 27 30 30 Таб. 1 №14, червень

15

БІБЛІОТЕЧКА АГРАРІЯ

на насіння поле необхідно обкосити, зробити розкоси між сортами і репродукціями. Насіннєві ділянки рекомендують збирати роздільним способом. Після скошування вся маса у валках підсихає, а зерно проходить післязбиральний період достигання. Прямим комбайнуванням збирають на насіння посіви, чисті від бур’янів і при вологості зерна 14%. Перед обмолотом необхідно ретельно очистити комбайн від решток попередньої культури. Протягом дня кілька разів необхідно регулювати комбайн залежно від температури, Підготовка поля до збирання щоб запобігти травмуванню насіння. Для зменшення втрат урожаю при Адже невеликі тріщини на зернах проведенні збиральних робіт велизнижують схожість насіння на 10-15 і ке значення має підготовка поля до більше відсотків. Навіть якщо зародок скошування. При цьому вибирають насіння цілий, а ендосперм ушкоджераціональні напрямки руху агреганий більш ніж на третину, польова тів, конфігурації і розміри загінок, схожість такого насіння не перевищує ширину поворотних смуг обкосів і 25%. Рослини, що виросли із травмопрокосів. Поля на загінки розбивають ваного насіння, піддаються ураженню в залежності від стану і напрямку по- бактеріальними хворобами. леглості хлібів, конфігурації і розміру Встановлено, що мікропошкодженполя, способу руху агрегату, напрям- ня зерна зменшується із збільшенням ку оранки і сівби та інших факторів. подачі маси в молотильний апарат, Розміри загінок доцільно вибирати при збільшенні зазору між барабаном такими, щоб хліба на них були зібра- і підбарабанням, а також при зниженні протягом одного-двох днів. При ні частоти обертання барабана. збиранні хлібів застосовують такі При зниженні швидкості обертання основні способи руху, як загінковий, барабана з 1200 до 900 обертів за хвикруговий і човниковий. лину загальна кількість пошкоджених Загінковий спосіб найбільш донасінин зменшується більш ніж у 2 цільний на полях правильної форми рази. Тому при збиранні зернових з великою довжиною гонів (400-600 культур на насіння рекомендується Збирання хлібів м). Круговий спосіб руху доцільно знижувати кількість обертів барабана за несприятливих умов застосовувати на полях з малою додо 900, а то і до 800. Несприятливими вважаються умо- вжиною гонів, а також на ділянках Особливості збирання ви збирання хлібів, при яких робота неправильної форми. Човниковий окремих культур збиральних машин з оптимальними спосіб найбільш доцільний у тому швидкостями руху і звичайним їх разі, коли на торцях загінок є вільний Озимий ріпак конструктивним оформленням привиїзд і немає потреби відбивати позводить до значних втрат врожаю. воротні смуги. Такі умови створюються на полях з Поворотні смуги для збиральних полеглим, переплутаним, низькорос- агрегатів, там де це необхідно, доцільлим, багатоярусним або нерівномірно робити за день до масової косовиним за висотою хлібостоєм, значному ці на даній ділянці. Це дозволяє одерзасміченні бур’янами, при погано ви- жати повноцінне зерно з поворотних рівняній поверхні ґрунту, надмірній смуг. Відбивають поворотні смуги у його вологості і т. ін. тому разі, коли поле межує з лісосмуГоловною вимогою, незважаючи на гами чи посівами інших культур і виці ускладнення, залишається недопу- їзд за його межі неможливий. щення втрат вирощеного врожаю та Строки і способи збирання. ВідоЗбирання зернових збереження його високої якості. мо, що серед усіх олійних культур найбільш складний процес дозрівання При прямому комбайнуванні таких колосових культур на насіння у ріпаку. Складність полягає хлібів виникають труднощі в роботі насіння в тому, що цвітіння ріпаку продовжумолотарки та копнувача, обмолочене До насіння висуваються зовсім інші ється протягом 3-4 тижнів, тому його зерно важко виділяється з вороху, вимоги, ніж до товарного зерна. Тому стручки дозрівають нерівномірно. Вивиникають додаткові втрати його в полові і соломі. Рослинна маса волога, збирання насіннєвих ділянок має свої бір способу збирання ріпаку значною особливості. Перед збиранням посівів мірою залежить від наявності збине сходить повністю з його днища буде неможливо. Валок повинен бути суцільним, рівномірним, товщиною 10-15 см і утримуватися на стерні. Чистота зерна на підбиранні валків і при прямому комбайнуванні повинна бути не менше 96-97 %, подрібненого зерна - не більше 1%, продовольчого і фуражного - 2%. Низькорослі та зріджені хліба слід збирати лише прямим комбайнуванням. Якщо низькорослі зернові культури сильно засмічені бур’янами, і немає можливості їх збирати прямим комбайнуванням, застосовують широкозахватні агрегати або здвоюють валки. Для прямого комбайнування виділяють чисті, одночасно достиглі поля, які мають відносно невисокий стеблостій і високу стійкість до осипання. Збирання хлібів цим способом слід розпочинати з настанням фази повної стиглості зерна, коли його вологість не перевищує 17 %, і закінчувати за 5-6 днів. У повній стиглості рослина втрачає зелене забарвлення, жовтіє, вузли стебел буріють і засихають. Зерно твердіє і стає крихким. На зрізах зерен залежно від сорту чітко проявляється скловидність або борошнистість. Солома при повній стиглості стає крихкою, добре ламається. Зерно легко відокремлюється від квіткових лусок, тому повністю вимолочується.

16

Чернігівщина аграрна

при відкриванні клапана. Підвищити якість роботи жатки за таких умов можна ретельним регулюванням різального апарату та ексценстрахового механізму універсального мотовила. При збиранні полеглих хлібів поле розбивають на загінки так, щоб довша сторона була спрямована впоперек, або під кутом 45° до напрямку вилягання. Полеглі хліба треба збирати в найстисліші строки, оскільки запізнення призводить до ще більших ускладнень у зв’язку із заростанням цих хлібів бур’янами.

БІБЛІОТЕЧКА АГРАРІЯ

ральної техніки та сушильно-очисного комплексу. Є два способи збирання ріпаку. Це роздільне збирання та пряме комбайнування. У зв’язку з тим, що роздільний спосіб збирання більш енергоємний у порівнянні з прямим комбайнуванням, у сучасних господарствах з високою культурою землеробства його не використовують. Прямим комбайнуванням ріпак збирають до настання повної стиглості стручків на всій рослині при вологості насіння 10-15 %. Перестиглі насінини (при вологості 9 % і нижче) дуже обсипаються від доторкань мотовила, а також на межі скошених і нескошених рослин. Запізнення зі скошуванням призводить до значних втрат через розтріскування стручків від механічного пошкодження. Великі втрати насіння від осипання і нерівномірне дозрівання стручків на рослині спонукали до пошуку інших шляхів удосконалення збирання. Використання десикантів і стикерів при збиранні ріпаку. Одним із шляхів по зменшенню втрат насіння від розтріскування стручків є десикація посівів, яка проводиться за 7-10 днів до збирання одним із таких препаратів: Реглон, 20 % в.р. - 3 л/га; Реглон супер, 15 % в.р. - 4 л/га; Баста, 14 % в.р. - 2 л/га. Це допомагає висиханню бур’янів і дає можливість збирати ріпак при вологості 8 % прямим комбайнуванням. Для попередження прямих втрат від розтріскування стручків ріпаку (втрати складають від 5 до 56 %) при збиранні використовують стикери – препарати, які утворюють на стручках плівку з можливістю дифузії повітря і вологи. Використовують препарати зазвичай за допомогою авіаційного або наземного обприскування ріпаку у фазі дозрівання. Є три головні групи стикерів: на основі піноліна (Нью-Фильм-17), на основі синтетичного латексу (Еластік) і на основі мікробних полісахаридів (Ліпосам). Найбільш популярним і ефективним є Нью-Фильм-17, який необхідно вносити при нормі 0,7 л/га. Для максимального ефекту рекомендується проводити перехресне авіаобприскування з нормою 0,35 л препарату на 20-30 л води на 1 га, або наземний обробіток з тією ж нормою витрати препарату і витратою робочого розчину 200-400 л/га. Обробляти посіви необхідно тоді,

коли перші стручки на рослинах мають жовте забарвлення, але при цьому залишаються такими гнучкими, що їх можна обкрутити навколо пальця, і при цьому вони не розтріскуються. Після нанесення препарату на стручках утворюється шар полімерної плівки, який попереджає розтріскування стручків на період збирання та висихання насіння. Ефективність препарату дуже висока і дає можливість зберегти 20-25 % урожаю. Крім того, цей препарат допомагає оптимальному наповненню олією насіння. Препарат Еластік використовують в нормі 0,8-1,0 л/га, а Ліпосам – 1,0-2,0 л/га. Збирання ріпаку комбайнами. Досвідом і дослідженнями в Інституті хрестоцвітих культур встановлено, що найменші втрати насіння ріпаку допускають комбайни зарубіжного виробництва: Glaas, Dominator, Samno, Bizon та інші, які працюють на ланах України. Добре показали себе на збиранні ріпаку комбайни „Славутич”. Їх молотильні камери дозволяють з великим ступенем сепарації відокремлювати насіння при обмолоті, не допускаючи його травмування. Для зменшення втрат насіння ріпаку при прямому комбайнуванні жатку доцільно з правого боку обладнати активним дільником, тобто додатковим різальним апаратом, подібним до активного дільника, який використовувався на силосозбиральних комбайнах КС-2,6. Це дає можливість перерізати активним дільником сплутані рослини і не допускати накопичення рослин з правої частини жатки. Крім того, подовжується дно жатки на 400-800 мм і виноситься вперед різальний апарат разом з приводом ножа. Це дає можливість мотовилу захвачувати зрізану масу над дном жатки. Висипане з розтрісканих стручків насіння від дотику граблин жатки потрапляє не на землю, а на дно жатки і не втрачається. Вітровий щит жатки нарощують на 30-35 см. Це запобігає зменшенню розкидання вимолоченого мотовилом насіння за межі жатки. Для покращання подачі насіння до похилої камери на пальцевий механізм центрального гвинтового конвеєра жатки кріплять попереду пальців дві еластичні пластини завширшки 150-160 мм. Довжина цих пластин дорівнює ширині похилої камери. Найбільш доцільна робоча швидкість комбайна - 5-6 км/год, частота

обертання барабана - 600-800 об./хв., зазори в молотарці на вході - 35 мм, на виході - 10 мм. Це установочні параметри, і вони можуть бути змінені при збиранні ріпаку з метою покращання роботи комбайна та зменшення втрат насіння.

Ячмінь

При виборі способів збирання ячменю необхідно врахувати призначення врожаю. У вологі роки ячмінь часто дає підгін. Зерно в ньому достигає значно пізніше, ніж на основній масі рослин. Якщо чекати поки все зерно досягне стиглості, то будуть значні втрати за рахунок його осипання. Значно знизиться при цьому і якість зерна. Протягом 7 днів після початку повної стиглості відбувається зниження маси 1000 зерен на 0,12 г, а 7 наступних – по 0,34 г. Встановлено також, що після початку повної стиглості крохмаль частково переходить у розчинні форми вуглеводів, які використовуються на дихання і вимиваються дощами, внаслідок чого спостерігається значна зміна показників якості зерна, підвищується вміст білка і знижується крохмалю. Особливо це шкідливо для пивоварних сортів, де існує обмеження білковості зерна. Крім цього, зерно пивоварних сортів швидше ніж у інших проростає як у валках, так і на пні. Передчасне збирання також призводить до зменшення врожайності і погіршення його якості – зерно після висихання буває невиповненим і щуплим. Таке зерно і зерно, що містить недозрілі зерна підгону, має понижену схожість, тому не може бути використане в якості насіння. Непридатне воно і для пивоваріння, бо в ньому ще не закінчилися процеси утворення високомолекулярних білків, а якість крохмальних зерен ще недостатня для солоду. Для пивоваріння найцінніше тільки добре визріле зерно, тому що основна маса азоту накопичується ньому у ранні етапи розвитку, а крохмаль - у пізніші. Перед збиранням необхідно ще в №14, червень

17

БІБЛІОТЕЧКА АГРАРІЯ

сегментів і пальців при крайніх положеннях ножа повинні співпадати. Відхилення від соосності дозволяється до 5 мм. Носки сегментів відносно протирізальних пластинок повинні прилягати до них або розміщуватись над ними із зазором 0,3 мм. Зазор Овес між протирізальною пластинкою і задньою частиною сегмента допускається не більше 1 мм. Притискні пластини ножа повинні розміщуватись над сегментами із зазором не більше 0,5 мм. Зношені в процесі роботи сегменти замінюють. Заміні підлягають ті сегменти, в яких насічка викришилась на одній зі сторін більше, ніж на 1 см, або глибина насічки зменшилась до 0,3 мм. Замінюють і протирізальні Враховуючи, що в межах волоті зер- пластинки з подібними вадами. но вівса достигає дуже нерівномірно, Якість роботи жатки залежить від строки і способи збирання врожаю частоти обертання мотовила і його цієї культури мають дуже важливе розміщення відносно різального апазначення. Кращий строк збирання – рата. Попереднє регулювання мотоповна стиглість або кінець воскової вила передбачає установку його вала стиглості у більшій частині волоті, на підтримках паралельно різальному починаючи зверху. У цей час при дво- апарату з мінімальним зазором між фазному збиранні дещо збільшується граблинами і сегментами 25 мм. врожай завдяки підвищенню маси Основні ознаки правильної робозерна в нижній частині волоті, яка ти мотовила: запізнюється в розвитку, і помітно по- зрізані стебла надійно вкладаються ліпшуються фізичні показники якості на днище жатки та захвачуються визерна. тками конвеєра; За несприятливих метеорологічних - хлібна маса не затримується на умов доцільно проводити однофазне пальцевому брусі різального апарата; збирання, бо після дощів рослинна - граблини мотовила, захвачуючи маса на пні підсихає швидше, ніж у порцію хлібної маси на висоті 2/3 валках. рослин від землі, нахиляють стебла до різального апарата, діючи на одні Основні регулювання і ті ж стебла не більше як однією граагрегатів і механізмів блиною. При недостатній частоті обертанзернозбиральної техніки з ня граблини відхиляють стебла від метою запобігання втратам різального апарата або не діють на урожаю них. Якщо ж мотовило відрегульоваВсі комбайни, як зарубіжні, так і не у відповідності до швидкості руху вітчизняні, нові та ті, які експлуатува- агрегату, стебла правильно лягають лись протягом 5-8 років, під час збина днище жатки, а втрати зрізаними рання хлібів втрачають деяку частину колосками і вільним зерном зменвирощеного врожаю. Найменші втра- шуються до мінімуму. Зазор між ти урожаю у підготовленого до збивитками конвеєра та днищем жатки рання комбайна можуть бути в межах комбайна встановлюють у межах 101 %. Причому втрати відбуваються як 15 мм. При скошуванні низькорослих за жаткою, так і за молотаркою. та зріджених хлібів цей зазор зменТехнологічне регулювання жаток. шують так, щоб хлібна маса не наЗа жаткою втрати можуть бути у викопичувалась на краях жатки. Коли гляді зрізаних та не зрізаних загубле- скошують високорослі хліба, зазор них колосів, перекинутих мотовилом між витками конвеєра та днищем через вітровий щит зрізаних стебел з жатки збільшують до 20 мм. колосками, втрати від вимолочування Запобігання втратам зерна за зерна планками та граблинами мотомолотаркою. Каналами втрат зерна вила та інше. у молотарці є молотильний апарат, Щоб різальний апарат жатки засоломотряс, зерноочистка, оглядові і безпечував зріз всіх стебел, осі його регулювальні лючки гвинтових конвеполі попередньо оцінити якість зерна. Забур’янені та полеглі посіви вибраковують і збирають на фураж. Зерно з полеглих ділянок містить значно більше білка, має меншу натуру і вирівняність.

18

Чернігівщина аграрна

єрів та елеваторів. Головні умови роботи молотарки без втрат: - оптимальне завантаження; - регулювання молотильного апарата, соломотряса і очистки відповідно до стану хлібостою та дотримання правил їх експлуатації; - ущільнення місць стиків робочих органів. Для зменшення втрат зерна особливо важливо дотримуватись належного технічного стану молотильного апарата. Більшість комбайнів, які готуються цього року на жнива, уже відпрацювали свій амортизаційний строк, і якщо спрацювання робочих кромок планок підбарабання перевищує 1,5 мм, підбарабання необхідно перевернути спрацьованими кромками назад, помінявши передній і задній щитки. Била барабана повинні бути замінені, якщо спрацювання їх перевищує 4 мм. В основному била спрацьовуються в середній частині, тому приставляючи до країв кожного била лінійку, за допомогою штангенциркуля визначають величину зносу. По завершенні заміни бил барабан обов’язково балансують та перевіряють зазор між кожним билом та контрольною лінійкою. Цей зазор не повинен перевищувати 1 мм. У барабанних комбайнах для збирання ранніх зернових частота обертання барабана повинна бути в межах 850950 об./хв. Зазори в молотильних пристроях на вході — 20-24 мм, на виході — 4-8 мм. У двобарабанних комбайнах частота обертання першого барабана повинна бути менша від другого на 100-250 об./хв. Зазори між билами барабана та планками підбарабання збільшують при обмолоті легкообмолочуваних сухих та перестиглих хлібів. При цьому варто слідкувати, щоб не було втрат зерна в колосках від недомолоту. Коли обмолочуються вологі та важкообмолочувані культури, зазори в молотильному пристрої зменшують настільки, щоб не було значного (більше 2%) подрібнення зерна. Молотильні апарати нових комбайнів мають істотний недолік, який є причиною значного механічного травмування зерна завдяки наявності гострих кромок на робочих частинах планок підбарабання та гострих виступах на билах барабана. Для збирання насіннєвих хлібів доцільно, щоб новий комбайн зібрав товарних хлібів на площі не менше 50 га.

БІБЛІОТЕЧКА АГРАРІЯ

У процесі роботи комбайнів необхідно уточнювати регулювання молотильного пристрою комбайна не менше 3-х разів на день у відповідності зі зміною вологості рослин. В середині дня, коли хлібна маса суха, зазори в молотильному пристрої збільшують, щоб зменшити подрібнення соломи та перевантаження очистки комбайна. Очистку комбайна налаштовують у полі так, щоб жалюзі верхнього решета були відкриті на 45°, а нижнього - на 300. Встановлюють частоту обертання вентилятора приблизно на 650700 об./хв. Потім, спостерігаючи за втратами зерна в полові та чистотою його в бункері, поступово прикривають жалюзі решіт настільки, щоб не було втрат, а зерно в бункері було потрібної чистоти (98%). У випадку виявлення втрат зерна в недомолочених колосках у полові при нормальному регулюванні решіт збільшують кут нахилу подовжувача верхнього решета та відкривають його жалюзі. Спостерігаючи за станом вороху в колосовому конвеєрі, проводять регулювання відбивного щитка та відкривання жалюзі подовжувача. Якщо в колосовому конвеєрі багато легких домішок, то підіймають відбивний щиток та прикривають жалюзі подовжувача. Коли потрапляє в колосовий конвеєр вільне зерно, тоді дещо зменшують частоту обертання крилача вентилятора. Правильно відрегульована очистка зерна в комбайні тоді, коли в бункер надходить чисте

зерно, а в колосовий гвинтовий конвеєр потрапляють тільки не вимолочені колоски. Якщо регулюванням жалюзі нижнього решета неможливо уникнути потрапляння цілого зерна в колосовий гвинтовий конвеєр, тоді змінюють нахил нижнього решета. При виносі повітряним потоком зерна з молотарки слід поступово зменшувати силу потоку повітря. Якщо і це не допомагає і зерно виноситься, доцільно зменшити завантаження молотарки. Так роблять при збиранні дуже вологих хлібів, коли випробувано всі можливості регулювання очистки і залишається одне - зменшити швидкість руху. Під час збирання вологих, полеглих і засмічених хлібів, а також остистих культур часто забиваються отвори решітки підбарабання і клавішів соломотряса, а робоча поверхня ступінчастої дошки забивається землею. Це ускладнює роботу решіт і повітряного потоку, а також призводить до виносу зерна в солому та полову. Тому необхідно протягом дня два-три рази оглядати робочі органи і в разі необхідності ретельно їх очищувати. Відносно контролю якості обмолоту, то якщо у 20 взятих з різних частин копиці соломи вимолочених колосках знайдеться 1-2 плюсклих зернини, або в 1 кубічному дециметрі полови буде теж 1-2 плюсклих зернини, такий обмолот економічно виправданий, і комбайн працює з максимальним

завантаженням. Коли ж у копиці соломи буде знайдено хоча б один не вимолочений колос, це свідчить про несправність молотарки, яку потрібно обов’язково усунути.

Технологічні регулювання комбайнів перед збиранням Продуктивність роботи зернозбиральних комбайнів при збиранні значною мірою залежить від якості проведених основних технологічних регулювань, особливо в період підготовки комбайна до сезону. Тому необхідно в цей період строго дотримуватися регулювальних показників, вказаних у табл. 2.

Техніка безпеки та протипожежні заходи під час збирання врожаю Перед початком збиральних робіт, одержавши від бригадира завдання та інструктаж з техніки безпеки і розписавшись у журналі його реєстрації, комбайнер повинен ознайомитися з маршрутом руху, вивчити рельєф поля, відмітити місця поворотів. Впевнившись, що поблизу комбайна немає сторонніх осіб, подати звуковий сигнал, запустити двигун і перевірити роботу всіх механізмів на різних режимах, починаючи з низької частоти колінчастого вала. Перед рушанням з місця необхідно знову подати звуковий сигнал. Протягом світлового дня готують

Основні регулювальні показники зернозбиральних комбайнів

Регулювальні показники 1. Зазор між сегментами і протирізальними пластинами, мм в передній частині в задній частині 2. Зазор між сегментами та притискною пластиною, мм 3. Сумарний зазор між головкою ножа і направляючою пластиною, мм 4. Зазор між витками шнека і дном жатки, мм 5. Зазор між пальцем шнека і дном жатки, мм 6. Зазор між бичами барабана і підбарабанням, мм на вході на виході 7. Величина прогину пасів, мм вентилятора генератора 8. Зазор в клапанах холодного двигуна, мм 9. Тиск початку впорскування форсунки дизеля, МПа (кгс/см2) 10. Зазор між відтискним підшипником і натискним кільцем муфти зчеплення, мм 11. Зазор між планками транспортера і дном похилої камери, мм 12. Тиск повітря в шинах ведучих і керованих коліс, МПа (кгс/см2)

“Дон-1500”

КЗС-9 “Славутич”

СК-5 “Нива”

до 0,8 до 1,5 до 0,5 1,5 10-15 12-20

до 0,8 до 1,5 до 0,5 1,5 10-15 12-20

0,1-0,8 0,3-1,5 0,1-0,5 6,0-35 6,0-35

18 2

18 2

18-48 2-42

5-12 12-19 0,4-0,45 17,5-18,0 (175-180) 3,5-4,5 5-10 0,17 (1,7)

9-15 10-15 0,4-0,45 17,5-18,0 (175-180) 4 5-10 0,13-0,15 (1,3-1,5)

5-10 12-17 0,4-0,45 17,5-18,0 (175-180) 3 5-10 0,21-0,25 (2,1-2,5) Таб. 2 №14, червень

19

БІБЛІОТЕЧКА АГРАРІЯ

поле до збирання врожаю: видаляють або позначають віхами перешкоди, розбивають поле на загінки площею не більше 50 га, обкошують і прокошують їх, розорюють прокоси та готують поворотні смуги. Не дозволяється керувати комбайном стороннім особам, що не закріплені за даним комбайном наказом по господарству. Якщо в польових умовах необхідно усунути несправність, після зупинки комбайна на рівній ділянці поля треба вимкнути двигун, а на рульовому колесі вивісити табличку: “Не включати! Працюють люди”. Не дозволяється виходити з кабіни під час руху та залишати комбайн з працюючим двигуном. У загінці комбайнер повинен постійно стежити, щоб на вузли жатки, які обертаються, не намотувалася солома, оскільки від тертя може виникнути пожежа. Очищати вузли від намотаної соломи треба у рукавицях за допомогою спеціального гачка. Перед поворотом і на розворотах швидкість руху не повинна перевищувати 0,8-1,1 м/с (3-4 км / годину). Проштовхувати зерно із бункера до вивантажувального шнека можна тільки дерев’яною лопатою. Під час вивантажування зерна забороняється перебувати у кузові транспортного засобу, розрівнювати зерно, стояти за вивантажувальним шнеком, переходити з комбайна в кузов і навпаки. Розрівнювати зерно дозволяється після зупинки транспортного засобу, стояти потрібно з навітряного боку. При транспортуванні зерна від комбайна забороняється знаходитися людям у кузові на зерні. Групова робота комбайнів на одному полі вимагає від комбайнерів підвищеної уваги. Одного з них, найбільш досвідченого, призначають старшим. Він стежить за дотриманням дистанції між комбайнами в загінці, не дозволяє стороннім особам знаходитися біля комбайнів, відпочивати поблизу загінок. Для відпочинку у полі встановлюють пересувні вагончики або виділяють спеціальні місця, про розміщення яких завчасно повідомляють усім працюючим. Під час грози роботу необхідно припинити, заглушити двигун комбайна і відійти від нього на відстань не менше ніж 15 м. Після дощу переїжджати комбайном через канави, рухатися на схилах і підйомах, робити повороти дозволяється тільки на першій пере-

20

Чернігівщина аграрна

дачі. Під час переїздів необхідно дотримуватися завчасно розробленого маршруту. Перед початком роботи в нічний час слід перевірити надійність кріплення і роботу електрообладнання: генератора, реле-регулятора, справність акумуляторної батареї, стан ізоляції електромережі, кріплення та дію габаритних ліхтарів, центрального перемикача, передніх і задніх фар, які повинні добре освітлювати поле перед комбайном, жатку, двигун і копнувач. Заправляти комбайн пальним треба у світлий час доби, в особливих випадках при вимушеній заправці в нічний час слід користуватися переносною електричною лампою або освітленням від іншого комбайна чи автомобіля. До роботи на комбайнах, тракторах, автомобілях та інших машинах, зайнятих на збиранні врожаю, допускають осіб, які склали пожежнотехнічний мінімум і мають спеціальні посвідчення, підписані керівником господарства і представником Державного протипожежного нагляду. Щоб не допустити пожеж, двигуни тракторів, комбайнів, самохідних машин повинні бути завжди чистими і справними. Не допускається перегрівання двигуна. Під час роботи необхідно: систематично перевіряти технічний стан системи охолодження і своєчасно регулювати паливну апаратуру, старанно очищати колектор двигуна і випускну трубу від пилу, соломи, випадково пролитого пального, не допускати протікання у з’єднаннях паливної системи. Іскрогасник і випускну трубу регулярно очищають від нагару. Перед збиранням врожаю спеціальна комісія за участю представників пожежної охорони перевіряє готовність всієї техніки, виділеної на загальні роботи, і оформлює відповідний акт. Трактористи-машиністи, комбайнери та їх помічники зобов’язані добре знати правила пожежної безпеки і неухильно їх виконувати. Збиральні комбайни укомплектовують двома вогнегасниками, чотирма лопатами, п’ятьма-шістьма мітлами або швабрами, рядном чи брезентом розміром 2х2 м, ящиком з піском і металевим ящиком з кришкою для ганчірок. Їх розміщують у зручних для користування місцях. На жатці має бути лопата і тричотири мітли або швабри. Трактори

і автомобілі обладнують іскрогасником, вогнегасником і лопатою. Випускний колектор двигуна комбайна слід захистити металевою сіткою або щитком від потрапляння на нього соломи, полови тощо. Захисну сітку, вали та механізми, що швидко обертаються, періодично очищають від соломи. Перевіряють кріплення барабана, бітерів на валах, величину зазорів між деталями комбайна, які обертаються, щоб не допустити нагрівання. Щоб не допустити перегрівання підшипників, їх періодично змащують. Під час перевірки технічного стану комбайна слід звернути особливу увагу на наявність і справність ізоляційних ковпачків на клемах перехідних колодок, генератора, акумуляторної батареї, стартера, магнітного пускача та іншого електрообладнання, а також на надійність кріплення електродротів і наявність додаткового захисту дротів у тих місцях, де вони стикаються з нагрітими частинами двигуна або можуть механічно пошкодитися. Засмічені паливопроводи очищують після того, як охолоне двигун і буде перекрита подача пального. Для ремонту або технічного обслуговування комбайна в польових умовах його необхідно вивести із загінки на спеціально підготовлений майданчик, розміщений на відстані не менше ніж 30 м від хлібного масиву і обораний смугою не менше ніж 4 м. Місця прилягання хлібних масивів до лісових насаджень, автомобільних доріг і залізниць необхідно прокосити і оборати смугою шириною не менше ніж 4 м. Хлібні масиви розбивають на окремі ділянки площею не більше 50 га, прокосами шириною 8 м, а вздовж прокосів проорюють смугу шириною не менше ніж 4 м. Заправляють паливні баки на проораних смугах або дорогах тільки закритим способом, пробку паливного бака відкручують спеціальним ключем. Пролите пальне вбирають ганчірками, які потім складають у металевий ящик. На кожному масиві повинен бути черговий трактор з плугом для оборювання хлібних масивів при виникненні пожежі, щоб не допустити поширення вогню. При груповому методі збирання до складу збирально-транспортних загонів входять переобладнані для гасіння пожеж спеціалізовані автомобілі (автомобілі - розкидачі рідких добрив, водороздавачі тощо).

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

А.Г. Бардаков, кандидат с/г наук, В.А. Бардаков, кандидат с/г наук, Н.П. Жидок, науковий співробітник Чернігівського інституту агропромислового виробництва НААНУ

Основні результати селекційної роботи з кормовим люпином в зоні Полісся України Широке використання в практиці землеробства інтенсивного обробітку ґрунту, мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, а також інших засобів інтенсифікації виявило їх негативний вплив на ґрунт - його хімічні, фізичні і біологічні властивості. Встановлено пригнічуючу дію добрив і пестицидів на активність ґрунтової мікрофлори і зооценозу, в результаті чого знижується як потенційна, так і ефективна родючість. У зв’язку із загальним погіршенням екологічних умов у біосфері низкою країн запропоновані різні системи так званого біологічного чи альтернативного землеробства. Вони орієнтовані не на інтенсифікацію за рахунок технічних чи хімічних засобів, а на розкриття потенціалу культурних рослин, особливо бобових. Саме бобовим рослинам в альтернативних системах біологічного землеробства приділяється особлива увага, адже головним при цьому є надходження азоту в ґрунт. Бобові культури не тільки фіксують атмосферний азот, який є основним джерелом живлення рослин у біосистемах, а також і сприяють раціональному використанню ґрунтового азоту, фосфору, калію, кальцію і магнію.

У своїх працях такі вчені, як академік А.О. Бабич, І.П. Такунов, М.І.Лукашевич зазначають, що без зернобобових культур практично не можливе біологічне землеробство. Біологічна фіксація азоту з повітря соєю становить 91 кг/га, горохом – 72, квасолею – 44, викою – 86, кормовими бобами – 90, люпином - до 250 кг/га. Завдяки цьому вони значною мірою забезпечують власну потребу в азоті і залишають його в ґрунті для наступних культур. Логічно, що вони є найкращими попередниками для наступних культур у сівозміні, підвищують родючість ґрунту, збагачують його органічною речовиною і завдяки біологічній фіксації бульбочковими бактеріями поліпшують азотний баланс

в землеробстві, що сприяє зростанню врожаїв зернових, технічних, кормових та інших польових культур. На Поліссі серед зернобобових культур люпин по праву повинен займати одне з провідних місць, оскільки є найменш вибагливим до умов вирощування культур даної групи. Він забезпечує високі врожаї на низькородючих ґрунтах без внесення добрив завдяки своїй здатності засвоювати фосфор з важкодоступних сполук орного і підорного шарів ґрунту, а біологічно чистий азот — з повітря і навіть залишати його до 50-100 кг/га в ґрунті для наступних культур сівозміни. Маючи глибоко проникаючу кореневу систему, люпин засвоює з підґрунтових горизонтів промиті туди інші біофільні елементи і №14, червень

21

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

повертає їх через свою біомасу в орний шар ґрунту, виступаючи агентом біологічного кругообігу і фітомеліорантом. Зерно кормового люпину містить 3442 % білка і вважається досить добрим компонентом для виготовлення повноцінних комбікормів, збалансованих за протеїном і амінокислотами, а за біологічною цінністю наближається до найціннішого білка сої. В зеленій масі у розрахунку на суху речовину міститься 18—22 % білка. Крім того, в насінні білого люпину міститься від 6,2 до 12,0 % олії. В енергетичному плані важливо й те, що зерно люпину, порівняно з соєю, не потребує термічної обробки, крім простого помолу на дерть, тому що практично не має в своєму складі нітратів, інгібіторів трипсину і танінів, які пригнічують кишкову мікрофлору та інші перетравні ферменти. З огляду на вище згадане особливо прикро констатувати той факт, що, починаючи з 80-х років минулого століття, посівні площі під люпинами внаслідок різних причин (ураження хворобами, пізньостиглість, нестабільна врожайність насіння по роках, схильність до вилягання, розтріскування бобів, швидке відтворення високого рівня алкалоїдів в існуючих сортів, недотриманням технології вирощування люпину та інші) в нашій країні почали різко скорочуватися, і до цього часу, на жаль, суттєво збільшити їх не вдається (рис.1). Поряд з цим спостерігається значний

дефіцит кормового білка, який на даний час за різними даними коливається в межах 25-30 % і веде до значної перевитрати кормів на одиницю продукції. Таким чином, недоліки існуючих сортів поряд з великим дефіцитом рослинних білків для відгодівлі тварин постійно посилюють проблему стосовно створення і впровадження нових, більш цінних, адаптованих до конкретних умов вирощування сортів люпину. Пріоритетним напрямком в селекції повинно стати поєднання в одному генотипі ознак екологічної стійкості та зернової продуктивності. В сільськогосподарському виробництві нашої країни найбільш поширені були два види кормового люпину: жовтий (Lupіnus luteus L) і білий (Lupіnus albus L). В останні роки все більшого поширення набувають кормові сорти вузьколистого люпину (Lupіnus angustіfolіus L). Враховуючи сучасні проблеми при вирощуванні даної культури, селекцію люпину жовтого необхідно спрямовувати на створення універсальних ранньостиглих сортів з низьким вмістом алкалоїдів і високою урожайністю, стійких проти антракнозу, фузаріозу і вірусних хвороб, вилягання та посухи. Селекція білого люпину спрямовується в основному на створення сортів зернового типу як на кормові, так і на харчові цілі. При цьому необхідно створити низькоалкалоїдні, ранньостиглі, стійкі до хвороб сорти з високою

Рис 1. Посівні площі під люпином в Україні по роках (1971 – 2009 рр.)

генеруючою здатністю на центральному суцвітті і обмеженим галуженням бічних пагонів (детермінантні та напівдетермінантні форми). Для зменшення норми витрати насіння під час сівби ведеться селекція, спрямована на зниження його крупності, але з умовою недопущення зниження загального рівня врожайності зерна. Підвищення адаптивної здатності створюваних сортів, на наш погляд, слід досягати шляхом залучення в селекційний процес генотипів різного еколого-географічного походження з господарсько-цінними ознаками з одного боку і місцеві форми, чи гібридний матеріал, раніше створений в конкретній зоні, що спроможні адекватно реагувати на зміну факторів навколишнього середовища - з іншого боку. В Чернігівському інституті агропромислового виробництва НААНУ зібрана, вивчена і використовується в селекції колекція генофонду люпину, яка налічує 603 сортозразки з більш ніж 20 країн світу. Всі колекційні зразки паспортизовані, створені і зареєстровані в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва) базова (свідоцтво №11, від 17.11.2005р) та ознакова (свідоцтво №57, від 23.12.2008р ) колекції люпину. Виділені джерела та донори господарсько-цінних ознак серед колекційних зразків, а також селекційні лінії, створені в Чернігівському інституті в попередні роки, постійно залучалися до селекційного процесу.

150

125,7 120

90

63,4 60

47,4

9,5

8

5,5

2007р

2009р

1989р

1988р

1986р

0

197175рр

13

2000р

30

Рис. 1

22

Чернігівщина аграрна

Результатом такої роботи стали створені нові сорти люпину жовтого Прогресивний та білого Щедрий 50 (в Реєстрі сортів рослин України з 2009 року). Сорти високопродуктивні по насінню та зеленій масі, з коротким періодом вегетації, стійкі до фузаріозу, а сорт Прогресивний за роки дослідження характеризувався порівняно високою стійкістю проти антракнозу та посухи.

НАУКОВЦІ РАДЯТЬ

Квітки блакитного кольору, рослини мають темно-зелене забарвлення. Насіння біле, маса 1000 насінин 300-350 г. Сорт універсального типу, високопродуктивний, забезпечує врожайність зерна 3,2-4,5 т/га, сухої речовини зеленої маси 8,5-9,0 т/ га. Тривалість вегетаційного періоду 115-119 днів. Вміст білка в насінні 39,6%, алкалоїдів - в насінні 0,023%. Характеризується високою стійкістю до фузарiозу (9,0% на iнфекцiйному фонi), не вилягає, з високою азотофiксуючою здатнiстю. Одним з пріоритетних напрямків у селекції для науковців лабораторії люпину в даний час є робота на стійкість проти Сорт Прогресивний — створено ме- антракнозу. До гібридних схрещувань в тодом внутрішньовидової гібридизації якості батьківських форм залучаються з подальшим індивідуальним добором створені останнім часом антракнозосна штучному інфекційному фоні. Сорт тійкі сорти російської селекції Надьожуніверсального типу. ний, Демидовський, Престиж (люпин Квітки хромово-жовті, стебло та жовтий), Гамма, Дега (люпин білий) листя темно-зеленого кольору. Ната інші сортозразки з колекції люпину сіння крапчасте (коричнево-чорний Чернігівського ІАПВ, що мали незначне малюнок на білому фоні), округлоураження антракнозом в епіфітотійні ниркоподібне. Маса 1000 насінин роки.

- 117г. Сорт скоростиглий (вегетаційКрім того, вже зараз нами виділені ний період 98 - 102 дні), стійкий до і вивчаються в конкурсному сортовифузаріозу (ураження фузаріозом на пробуванні константні лінії люпину інфекційному фоні 4,0%), не вилягає. жовтого і білого, що, крім високої Вміст білка в насінні 41,4%, алкалоїдів продуктивності, короткого періоду - 0,019%. Забезпечує середній урожай вегетації, високого вмісту білка та зерна 2,2-2,6 т/га, сухої речовини зеле- низького - алкалоїдів, виявляють висоної маси – 6,5-7,8 т/га. Різновидність ку резистентність до цієї небезпечної maculatus Atab. хвороби. Це лінії люпину жовтого за номерами: 7851 (Брянський-81 х Гай), 7699 (Брянський 81 х Гай), 7859 (л.6747 х Дукач), 7847 (798/22 х Дружний 165) та 7836 (798/22 х Брянський 27); лінії люпину білого: 7799 (к-2359 х л.6589), 7809 (л.6868 х Гамма) 7802 з гібридної комбінації л.6870 х Гамма. Створення на основі перспективних ліній нових високопродуктивних, адаптованих до несприятливих умов вирощування сортів, а також використання із чітким дотриманням технології вирощування створених останнім часом сортів люпину жовтого і білого, на нашу думку, сприятиме відродженню цих видів люпину в нашій країні, що Щедрий 50 — сорт створено методозволить позитивно вирішити білкову дом внутрішньовидової гібридизації з проблему у кормовиробництві, а також подальшим індивідуальним добором сприятиме ресурсозбереженню у земна штучному інфекційному фоні. леробстві. №14, червень

23

ЛАБОРАТОРІЯ ЗЕМЛЕРОБСТВА

В.Я. Харченко, І.В. Харченко, А.М. Копистко, Чернігівський інститут агропромислового виробництва НААНУ

Дерново-підзолисті ґрунти потребують додаткового обстеження Підвищена кислотність є однією з причин низької родючості дерново-підзолистих ґрунтів, які переважають у ґрунтовому покриві Полісся. Вона пригнічує розвиток і діяльність азотофіксуючих, нітрифікуючих та інших корисних бактерій. Одночасно підвищена кислотність сприяє розвитку ґрунтових грибів і хвороботворних мікроорганізмів, які підвищують захворювання рослин різними хворобами. Зниження активності мікробіологічних процесів насамперед стримує появу у ґрунті доступних форм азоту. При надмірній кислотності відбувається вимивання у нижчі шари грунту фосфору, калію, кальцію, магнію та мікроелементів. Відбувається збіднення грунту гумусом та іншими органічними речовинами, руйнується грунтово-вбирний комплекс і погіршуються фізичні властивості грунту. Шкідливу дію надмірної ґрунтової кислотності можна усунути вапнуванням ґрунтів. Результати досліджень свідчать, що вапнування підвищує врожайність зернових культур на 0,4-0,6 т/га, зеленої маси кукурудзи – на 5-9, сіна злаковобобових багаторічних трав і цукрових буряків – на 5-6 т/га. А за ротацію сівозміни вихід продукції збільшується на 600-800 к. од. з 1 га. Після вапнування кислих ґрунтів підвищується ефективність мінеральних добрив на 35-50 %. На жаль, останнім часом вапнування кислих ґрунтів у Чернігівській області зовсім не проводиться. Тому значно збільшилися площі ґрунтів, які не придатні для вирощування чутливих до підвищеної ґрунтової кислотності культур. Зменшенню шкідливої дії ґрунтової кислотності сприяє застосування гною. Але і його використання в області зменшилося у 5 разів. Застосування фосфорних і калійних добрив на Чернігівщині скоротилося до 3-5 кг/га, тобто вони майже зовсім не вносяться. Тоді як обсяги внесення азотних добрив не тільки не скоротилися, а навіть в окремих випадках значно збільшилися. Наукові дослідження Чернігівського інституту АПВ та інших наукових установ свідчать, що на кислих дерново-підзолистих ґрунтах без вапнування ефективність азотних добрив дуже низька.

24

Чернігівщина аграрна

На полях з низьким забезпеченням ґрунтів фосфором і калієм внесення фосфорно-калійних добрив підвищує ефективність азотних добрив у 1,5-2 рази. При збитковому азотному живленні різко зростає вміст нітратів у рослинах, від чого знижується якість продукції аж до непридатності. Внесення в грунт надмірної кількості азотних добрив, яка не може бути використана рослинами, призводить не тільки до його втрат при вертикальному стоку, але може також призвести до забруднення довкілля і деградації грунтів. Одностороннє застосування азотних добрив сприяє небажаній мінералізації гумусу, що в умовах промивного типу водного режиму призводить до його Культури втрат. Азотні добрива Овес значно підвищують Льон-довгунець кислотність ґрунту. Кормові боби В умовах підвищеКукурудза ної кислотності при Ячмінь розкладанні органічних решток утво- Гречка Люпин жовтий рюються не гумінові, а фульвокислоти. Конюшина червона Люцерна Фульвокислоти із Буряки столові фосфором і калієм Буряки цукрові утворюють водорозчинні сполуки, Таб. 1 які вимиваються в нижчі шари ґрунту. Результати дослідів, проведених в Чернігівському інституті АПВ, показали, що застосування азотних добрив на кислих дерново-підзолистих ґрунтах без вапнування може призвести до зниження врожайності сільськогосподарських культур. Нами було підмічено, що підвищення ґрунтової кислотності до одних і тих же показників рН під дією азотних добрив на різних ділянках однотипних ґрунтів по-різному впливало на врожайність культур. При детальному аналізі ґрунтів з цих ділянок було виявлено, що при підвищенні кислотності під дією азотних добрив з рН 4,9 до 4,2 на одній ділянці рухомий алюміній збільшився до 5,7, а на іншій - до 15,6 мг на 100 г ґрунту. За даними Н.С. Авдоніна, зниження врожайності від токсичної дії алюмінію на деяких ґрунтах виявляється

вже при наявності його в ґрунті 4 мг на 100 г ґрунту. Отже, рослини можуть потерпати не скільки від кислотності ґрунту, обумовленої іонами водню, скільки від наявності в ґрунтовому розчині рухомого алюмінію. При кислотності ґрунту вище 5 показників рН рухомого алюмінію в ґрунті практично немає. За часів, коли проводилася хімічна меліорація ґрунтів, проблеми з рухомим алюмінієм не було, оскільки нейтралізація кислотності доводилася вище вказаного показника рН. Як видно із таблиці 1, культури, які мають однаковий оптимальний інтервал рН, порізному реагують на наявність рухомого алюмінію. Кількість АІ, Оптимальний здатного знизити інтервал рН КСІ врожайність на 50 % 4,5-6,0 11-14 4,5-5,7 8-10 5,3-6,0 7-8 5,3-6,0 7-8 5,3-6,0 7-8 4,4-5,7 6-7 4,5-5,7 6-7 5,8-7,5 5-6 5,8-7,5 4-5 5,8-7,5 3-4 5,8-7,5 3-4

В умовах ведення сільськогосподарського виробництва без належної хімічної меліорації кислих ґрунтів необхідне додаткове їх обстеження на вміст рухомого алюмінію. При обстеженні ґрунтів на місцях відбору зразків необхідно внести азотні добрива із розрахунку 90-120 кг/га д.р. Мінеральні добрива вносять за місяць до відбору зразків. Це дає можливість встановити зміну ґрунтової кислотності та вміст рухомого алюмінію в ґрунті з урахуванням підкислення ґрунтового розчину під дією азотних добрив. Маючи такі картограми, господарі землі зможуть підбирати в сівозміну культури, толерантні до наявного рухомого алюмінію у ґрунті. Або доводити реакцію ґрунтового розчину до 5 одиниць рН за допомогою вапнування ґрунтів.

НАУКА А — ВИР РОБ БНИЦТ ТВУ У

Сорти Носівської селекційно-дослідної станції — на поля Чернігівщини Важливим напрямком підвищення врожайності зернових культур є впровадження сортів, здатних у різних умовах вирощування при різному технологічному забезпеченні давати максимальну віддачу, компенсуючи врожаєм понесені витрати. Безумовно, майбутнє за сучасними технологіями вирощування та максимально інтенсивними сортами, здатними забезпечувати 100-центнерні врожаї зерна високої якості. На жаль, далеко не всі товаровиробники здатні придбати сьогодні найсучаснішу техніку, пестициди, добрива і т.д. І тому важливим стабілізуючим

фактором виробництва зерна є добре адаптовані до місцевих умов вирощування сорти, здатні забезпечувати максимальну віддачу як при високому технологічному забезпеченні, так і в умовах спрощених технологій, при недостатньому рівні забезпечення. Такими для Чернігівщини, та й інших північних регіо-

нів України, є сорти Носівської селекційно-дослідної станції. Зокрема, це сорти озимого жита, озимого та ярого тритикале, ярого ячменю та пшениці, вівса. За останні роки створено цілий ряд нових сортів, які занесені до Реєстру сортів рослин України і рекомендовані для поширення у нашій державі. №14, червень

25

НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ

Пропонується насіння сортів ярого ячменю та пшениці, озимого та ярого тритикале, вівса. Їх потенційна врожайність — 60-80 ц/га при високій якості зерна. Ярий ячмінь

НОСІВСЬКИЙ 21 Пивоварного напрямку використання, напівінтенсивного типу. Занесений до Державного реєстру у 2002 році для зони Лісостепу. Середньоранній, від сходів до повної стиглості - 8085 днів. Стійкий до вилягання, осипання та посухи (4,3-4,8 балів). В роки випробування врожайність досягала 65-71 ц/ га. Добре реагує на внесення добрив.

26

ВАРІАНТ

ГОСЯ

КОЗАЦЬКИЙ

Зерно-кормового напряму використання, інтенсивного типу. Занесений до Державного реєстру у 2004 році для зони Полісся. Адаптований до умов вирощування на Поліссі України. Стійкий до враження основними хворобами. Висока стійкість до вилягання, осипання, здатний формувати задовільний урожай в умовах низького агрофону. Середньостиглий, тривалість вегетаційного періоду 85-90 днів. У Державному сортовипробуванні стабільно перевищував за врожаєм національні стандарти на 10-12 %. Максимальний врожай у роки випробування сягав 76 ц/га. Велике зерно (маса 1000 зерен 43-49 г), висока вирівняність (92-96 %), натура (655-704 г/л), вміст білка 8,9-13,8 %.

Сорт інтенсивного типу. Вносився до Списку перспективних сортів у 2007 та 2008 роках. З 2009 року внесений до Державного реєстру сортів рослин України для Лісостепової та Поліської зон. Адаптований до умов вирощування в північному Лісостепу та на Поліссі України, порівняно невибагливий до умов вирощування, незначне ушкодження хворобами при попередньому протруєнні насіння перед сівбою. Стійкий до вилягання. Високоврожайний. Не поступається кращим закордонним та вітчизняним сортам, досягаючи рівня врожайності 80 ц/га. Добре реагує на внесення добрив. Середньостиглий, стійкий до осипання та посухи. Крупнозерний, придатний для використання в пивоварній та харчовій промисловості, як зернофураж.

Голозерний сорт інтенсивного типу, харчового та зернофуражного напряму використання. В Державному сортовипробуванні з 2007 року. Занесений до Списку перспективних сортів у 2009 році. Єдиний в Державному сортовипробуванні голозерний сорт. Прогнозована потенційна врожайність 70-80 ц/га. Вміст білка 15-17 %, маса 1000 зерен 50-55 г, натура 800 г/л. Середньостиглий. Вегетаційний період 85-92 дні. Стійкий до вилягання, висота рослин 60-90 см. Схильний до враження летючою сажкою, що попереджається протруєнням насіння перед сівбою і є обов’язковим заходом.

Озиме тритикале

Яре тритикале

СЛАВЕТНЕ

ВІКТОРІЯ

Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2004 році. Кущ розлогий, відрізняється від інших сортів слабким розвитком наземної вегетативної маси восени і більш пізнім початком активного відростання навесні. Уповільненість росту рослин в осінній період обумовлює його високу морозостійкість. Стебло висотою 100-115 см без воскового нальоту, товсте, міцне. Колос білий, веретеноподібний, середньої довжини, щільний. Зернівка червона, напіввидовженої форми, середньої величини. Маса 1000 зерен – 50-55 г. Стійкий проти ураження пероноспорозом. Врожайність 60 ц/га. За якістю зерна сорт відповідає вимогам сортів зернового напрямку.

Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2003 році для Поліської зони. Середньостиглий, вегетаційний період 100-105 днів, середньорослий (95-100 см), добре кущиться. Добре переносить весняні заморозки, в результаті чого швидко розвивається в початковий період вегетації і краще використовує зимові та весняні опади. А швидке достигання дозволяє уникнути високих літніх температур. Стійкий до осипання та грибкових хвороб. Маса 1000 зерен – 52,4-54,1 г. Вміст білка – 13,2-15 %. Врожайність 55-60 ц/га. Напрямок використання – зерновий та кормовий.

Чернігівщина аграрна

НАУКА А — ВИР РОБ БНИЦТ ТВУ У

Овес

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ 28

СЛАВУТИЧ

РАЙДУЖНИЙ

Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин Росії у 1994 році, а України – у 1996 році для вирощування в зоні Лісостепу, Степу та Полісся України. Середньо-пізній, вегетаційний період 100-115 днів, достигає на 6-7 днів пізніше районованих сортів. На початкових фазах розвитку характеризується інтенсивним ростом та доброю облистяністю. Посухостійкий, стійкість до вилягання порівняно висока, тільки при надмірному зволоженні в період вегетації і максимальному накопиченні зеленої маси посіви можуть вилягати. Маса 1000 зерен 36-42 г, плівчастість середня. Сорт середньо вражається корончатою і стебловою іржею, шведською мухою пошкоджується слабо. Врожайність 50-55 ц/га. Сумісні посіви вівса з пелюшкою забезпечують на бідних дерново-підзолистих грунтах урожайність зеленої маси 350-400 ц/га з високими кормовими якостями.

Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2000 році для зони Полісся. Середньостиглий, вегетаційний період 88-95 днів. Відрізняється швидким ростом до викидання волоті, достигає одночасно з сортом Деснянський. Рослини висотою 96-105 см. Стійкий проти вилягання, осипання, ураження хворобами. Посухостійкість добра, шведською мухою пошкоджується слабо. Маса 1000 насінин – 35-41 г. Плівчастість середня і вище середньої (26-28%). Вміст білка в зерні 12,514 %. Врожайність 60 ц/га. За якістю зерна відповідає вимогам сортів зернового напрямку.

Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2001 році для Лісостепової і Поліської зон. Середньостиглий, вегетаційний період в межах 90-100 днів. Рослини висотою 90-108 см. Посухостійкий. Стійкість до проростання зерна на корені та вилягання досить висока. Під час збирання майже не осипається. Корончатою іржею пошкоджується слабо, стійкий проти летючої сажки. Шведською мухою пошкоджується нарівні з іншими сортами. Маса 1000 насінин – 35-41 г, плівчастість 23-25 %. Врожайність до 70 ц/га. За якістю зерна відповідає вимогам цінних сортів. Високі показники якості сорт зберігає за різних умов вирощування.

ДЕСНЯНСЬКИЙ Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 1998 році для вирощування в зоні Лісостепу та Полісся. Сорт середньостиглий, висота рослин 90-110 см. Стійкий проти сажки, корончатої та стеблової іржі. Шведською мухою пошкоджується слабо. Стійкість до вилягання – 4,5-4,9 бала, осипання – 4,8-4,9 бала, посухи – 4,4-4,6 бала. Маса 1000 насінин – 34-41 г. Плівчастість середня і вище середньої (26-28 %). Вміст білка в зерні 12,1-12,4%. НЕПТУН Сорт має здатність щороку формувати Сорт занесений до Державного реєвисоку врожайність — більше 60 ц/га. стру сортів рослин України у 2005 році За якістю зерна відповідає вимогам для зони Полісся України. Середньостиглий, вегетаційний період кращих сортів зернового напрямку.

88-95 днів. Стебло висотою 90-110 см. СКАРБ УКРАЇНИ Стійкий проти ураження сажкою, Перший голозерний сорт вівса в Украї- корончатою та стебловою іржею. ні. Потенційна врожайність 50-60 ц/га. Шведською мухою пошкоджується Висота рослин 106-110 см. слабо. Стійкий до основних захворювань, Стійкий до вилягання, осипання, повилягання та осипання. сухи. Високоефективний корм для тваринМаса 1000 насінин 33-38 г, плівчасництва та високоякісна сировина для тість середня (24-25 %). Вміст білка в дієтичної продукції харчової промисзерні 13,7-14,7 %. ловості. Врожайність 55-60 ц/га. За якістю У Державному сортовипробуванні з зерна відповідає вимогам цінних сор2008 року. тів.

ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ Сорт внесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2008 році для зони Полісся. Середньостиглий, вегетаційний період 90-100 днів. Стебло висотою 100-112 см. Соломина середньої товщини, міцна, стійка проти вилягання. Стійкий до осипання, посухи та основних хвороб. Шведською мухою пошкоджується слабо. Маса 1000 насінин – 36-40 г, плівчастість 24-26 %. Вміст білка в зерні 12,4-12,8 %. Потенційна врожайність сорту 70 ц/га. За якістю зерна сорт відповідає вимогам сортів зернового напрямку.

ЗІРКОВИЙ Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2008 році для зони Полісся. Середньостиглий, вегетаційний період 96-106 днів. Стебло висотою 99-122 см. Стійкий до вилягання, осипання, посухи. Сажкою, корончатою, стебловою іржею, шведською мухою пошкоджується слабо. Маса 1000 насінин – 36-40 г, плівчастість 25-28 %. Вміст білка в зерні 11,513 %. Натура зерна 495-520 г/л. Врожайність сорту 60-67 ц/га. За якістю зерна сорт відповідає вимогам сортів зернового напрямку. №14, червень

27

НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ

Сьогодні Носівська СДС пропонує сільгоспвиробникам насіння сортів озимого жита з потенційною врожайністю 80-100 ц/га та високими хлібопекарськими властивостями. Це сорти Боротьба, Воля, Дозор, Синтетик 38, Хлібне. БОРОТЬБА

ДОЗОР

Сорт-синтетик. Сорт-синтетик. Внесений до Державного реєстру Внесений до Реєстру сортів рослин сортів рослин України в 1993 році для України у 2005 році. зон Полісся, Лісостепу та Степу. Середньостиглий, висота рослин до Середньостиглий, висота рослин 110 см.

115-133 см, маса 1000 зерен 42 г. Стійкий до вилягання, грибкових заЗимостійкість хороша, стійкість до хворювань і проростання на пні. вилягання, осипання та посухи висока. Крупнозерний. Стійкість до хвороб задовільна. Маса 1000 зерен близько 50 г. Врожайність до 9,9 т/га. Урожайність до 9,6 т/га. Вміст білка 10-11 %. Число падіння більше 230. Напрямок використання – зерновий. Хлібопекарські якості — відмінні. Хлібопекарські якості – високі.

ВОЛЯ Сорт-синтетик. Внесений до Державного реєстру сортів рослин України в 1996 році для Поліської зони. Середньостиглий, висота рослин 114 см. Морозостійкість висока, зимостійкість 4,8 бала. Стійкість до вилягання, осипання та посухи висока. Стійкість до хвороб вище середньої. Урожайність сорту більше 8 т/га. Маса 1000 зерен 45,4 г. Вміст білка 11—12%. Напрямок використання — зерновий. Хлібопекарські якості — високі.

СИНТЕТИК 38 Сорт-синтетик. Внесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2006 році. Короткостеблий, висота до 100— 110 см. Вирівняний. Середньостиглий. Озерненість при нормальних погодних умовах більше 90 %. Стійкий до вилягання, снігової плісняви, грибкових хвороб і проростання на пні. Крупність зерна перевищує 50 г. Урожайність висока — до 10 т/га. Число падіння більше 235. Хлібопекарські якості — відмінні.

ХЛІБНЕ Сорт-синтетик. Внесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2007 році. Короткостеблий, висота рослин до 100—110 см. Вирівняний. Озерненість колосу більше 90 %. Середньостиглий. Стійкий до вилягання, снігової плісняви, грибкових хвороб і проростання на пні. Кущистість підвищена. Крупність зерна до 50 г. Урожайність висока — до 9,8 т/га. Число падіння більше 220. Хлібопекарські якості — відмінні.

Яра пшениця

КРАСА ПОЛІССЯ Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин України у 2003 році для Поліської зони. Середньостиглий, вегетаційний період 90-95 днів. Легко переносить ранньовесняну посуху, добре використовує літні опади. Не осипається, не вилягає, толерантний до основних хвороб зернових, високопластичний до умов вирощування. Врожайність 45-50 ц/га. Зерно крупне, червоне. Маса 1000 зерен – 45,2-47,5 г. Скловидність - 65-70 %, вміст білка – 13,7-15,4 %, клейковини – 30,1-32,3 %, вихід борошна – 6479 %, хлібопекарські якості вищі від середніх – 3,4-3,7 бала. Сорт належить до цінних сортів пшениці.

28

Чернігівщина аграрна

с. Дослідне, Носівського району, Чернігівської області,

Носівська селекційно-дослідна станція. Тел.

(04642) 2-16-71, 2-19-36

АГРАРНА МОЗАЇКА

АГРАРНА МОЗАЇКА

АГРАРНА ОСВІТА: ВИПУСКНИКИ ПРОФІЛЬНИХ ВУЗІВ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ПРАЦЮВАТИ НА СЕЛІ

Довідка. Нині до системи аграрної освіти області входить 1 вищий навчальний НАСІННИЦТВО — В МАСИ! заклад 3-ого рівня акредитації та 7 У Дмитрівці Бахмацького району технікумів і коледжів. Крім того, підВиявляється, із дев’яноста п’яти готовку робітничих кадрів здійснюють введено в дію найбільший в області молодих спеціалістів, які навчались 8 професійно-технічних навчальних за- насіннєвий завод, будівництво якоза направленням і торік закінчили кладів аграрного профілю. го тривало з 2007 року і обійшлось вищі аграрні навчальні заклади, тільінвесторам (українській компанії з ки 31 спеціаліст прибув на роботу в французькими інвестиціями «ДесДАЄШ сільськогосподарські підприємства нагрейн») у 30 мільйонів гривень. АБСОЛЮТНІ РЕКОРДИ – області. Тобто, на село в середньому Підприємство здатне приймати, очиАГРАРНІ! із трьох випускників потрапив лише щувати, висушувати, протруювати і Посівна-2010 запам’ятається Черодин. І це при тому, що на Чернігівщифасувати близько 12 тонн збіжжя за ні кадри для села фактично готуються нігівщині одразу двома абсолютними годину, а його потужностей вистачить для обслуговування насінницького в достатній кількості. Інша справа, що рекордами: в нинішньому році наші вони туди не доїжджають, або ж звіль- аграрії засіяли кукурудзою і соняшкомплексу не лише Чернігівської, а няються з роботи протягом першого ником найбільші площі за всю історію й Сумської та Харківської областей. року, надаючи перевагу іншим сферам існування області. «Королевою полів» Про масштабність виробництва свіддіяльності. Як наслідок – жодного еко- засіяно 205 тисяч гектарів, практично чить, зокрема, такий факт: будь-яке номіста з вищою освітою у господарна рівні 2008 року (200,1 тисячі гектапідприємство області, яке займається ствах Козелецького, Новгород-Сіверрів). Торік площі під нею були значно насінництвом, може виробити і доського та Щорського районів, жодного меншими – трохи більше 169 тисяч вести до відповідних кондицій на ветеринарного лікаря – в Борзнянсько- гектарів. На сьогодні кукурудза – най- власних потужностях 300-500 тонн му, Корюківському, Ріпкинському, Се- поширеніша сільгоспкультура, і на неї насіння за сезон, а новий Дмитрівприпадає найбільша частка в структурі ський завод таку ж кількість насіння менівському та Сосницькому, зоотехпосівних площ. ніка – в Городнянському районах. зможе переробити лише за 2-3 дні. Рекордні площі цьогоріч займає і соЗа оцінками фахівців, насамперед Усі виробничі процеси на підприємняшник – близько 32 тисяч гектарів, що стві – комп’ютеризовані, а обладнання молодь не бажає їхати на село через майже у півтора раза більше, ніж торік, налаштоване на переробку насіння низький рівень оплати праці, відсутколи в області був встановлений абсоність необхідної інфраструктури та чотирьох основних культур – пшениці, лютний рекорд із сівби цієї культури. власного житла. жита, ячменю та ріпаку. №14, червень

29

АГРАРНА МОЗАЇКА

Довідка. Засновником компанії «Деснагрейн» є велика французька фірма «Шампань серіаль», яка вирощує у себе на батьківщині понад 2,5 мільйона тонн зерна за рік, що більше, ніж сільгоспвиробники усієї Чернігівської області разом. До складу «Шампань серіаль» входять 10 тисяч виробників зерна та 164 переробних підприємства.

справи. До прикладу, АП ТОВ «Мрія1» Прилуцького району у 2006 році отримало 110 тисяч гривень, і в цьому ж році порушено справу про його банкрутство. Наступного року підприємство ліквідоване. Схожа ситуація і з КСГП «Птахофабрика «Носівська»», що отримало у 2006-2009 роках 935 тисяч гривень, а в 2009 році буле ліквідоване. Правонаступником стало ПП «Агропрогрес». ВАТ «Племзавод «Тростянець»» Ічнянського району протягом 2006-2008 років надійшло 380 тисяч гривень державних коштів, а вже наприкінці минулого року тут розпочато процедуру санації. Перевірку достовірності інформації та показників роботи підприємств – претендентів на бюджетну підтримку в області повинні були б проводити державні племінні інспекції, які, на жаль, так і не були створені. А конкурсна комісія Мінагрополітики України не завжди звертає увагу на економічний стан господарств. Ось і вийшло, що державні гроші, які мали піти на потрібну справу, розвіялись на порох.

представлена також продукція Ічнянського молококонсервного комбінату, Ічнянського заводу сухого молока та масла, Чернігівського молокозаводу, таких чернігівських підприємств, як макаронна фабрика та завод продтоварів «Ясен», Ніжинського жиркомбінату, Прилуцької птахофабрики, ЧОМУ КОРІВКИ… ПЛАЧУТЬ? Коропського сирзаводу, філії «Мен6 мільйонів гривень з Державного бюський сир» і товариства «Нептун» з джету на розвиток селекції у тваринниМенського району, облспоживспілки, цтві племінні підприємства Чернігівщичернігівського підприємства «Вимал» ни витратили неефективно. Такого вита ніжинського – «Напої». У павільсновку дійшли аудитори КРУ в області, йоні «Аграрна наука і освіта» свої дослідивши ефективність використання виставкові експозиції відвідувачам бюджетних коштів, спрямованих підпрезентували Чернігівський інститут приємствам АПК на створення, збереагропромислового виробництва, Ноження, відтворення та раціональне висівська селекційно-дослідна станція та користання племінних ресурсів. Інститут сільськогосподарської мікроЗагалом державну підтримку у розбіології. Демонструвало власне обладмірі 10,85 мільйона гривень за цією нання для птахівництва відкрите акціпрограмою в області отримали 55 підонерне товариство «Ніжинсільмаш», а приємств агропромислового комплекна виставці тваринництва можна було су. Та, як з’ясували аудитори, чимало побачити ВРХ української м’ясної погосподарств не забезпечили збереженроди СТОВ «Головеньківське» з Борзня племінного поголів’я – через низькі нянського району та м’ясної лімузинякісні показники, відсутність худоби, ської породи та свиней миргородської захворювання її на лейкоз, брак обпороди ТОВ «Агрікор» Прилуцького ладнання тощо. 11 підприємств на району. ЧЕРНІГІВСЬКІ БИЧКИ період дослідження припинили своє Під час виставки-ярмарку «АгроІ СВИНІ – У СТОЛИЦІ існування, а 12 – втратили статус 2010» відбувались випробувальні по15-19 червня в Києві у Національплемінних. По 6 підприємствах польові та стендові демонстрації роботи рушувались справи про банкрутство. ному комплексі «Експоцентр України» сільськогосподарських комплексів, пройшла 22-а Міжнародна агропро2 з них ліквідовані, по 1 проводиться техніки та обладнання, проводились процедура санації, а 2 хоч і відновили мислова виставка «Агро-2010», участь покази племінних тварин і птиці, обу якій взяли і підприємства, установи ладнання для виробництва біопалива, роботу, розрахувавшись з боргами, та організації Чернігівщини. Зокрема, пройшли спеціалізовані конференції та погіршили всі свої показники. Тобто, розвивати селекційну справу вони не- до експозиції області увійшли ковбас- семінари, майстер-класи і «круглі стоспроможні, а вкладені у них державою ні вироби та копченості Чернігівсько- ли», відбувались переговори за участю го акціонерного товариства «Ритм», кошти не мали ефективного впливу українських товаровиробників та їхніх солодощі фабрики «Стріла». Була на розвиток селекційно-племінної закордонних партнерів.

30

Чернігівщина аграрна

Якщо у Вас є що запропонувати сільгосптоварвиробнику області, тоді ця сторінка для Вас!

З питань розміщення реклами на сторінках часопису "Чернігівщина аграрна" звертайтесь до редакції за адресою: 17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, вул. Гедройца, 4 Чернігівський інститут АПВ НААНУ тел.: 8 (04646) 3-63-10, 3-63-33 E-mail: lupin2004@ukr.net sekretar_chiapv@ukr.net

науково-популярний журнал ЧЕРВЕНЬ 2010 р. №14 Головний редактор А.В.Іванько Заступник головного редактора Л.М. Дідух Редактор Н.М. Дерев'янко Редакційна колегія: М.І. Колесников І.В. Гриник А.М. Москаленко А.Г. Бардаков В.В. Волкогон О.М. Бердніков Н.М. Буняк А.І. Мельник О.Ю. Локоть В.В. Скорик М.М. Назаренко М.О. Сардак В.Я. Харченко О.О. Данилевський І.М. Вірьовка Комп'ютерна верстка та дизайн Є.О.Насінник При передруку посилання на "Чернігівщину аграрну" обов'язкове. За достовірність інформації та реклами відповідають автори та рекламодавці. Редакція може публікувати матеріали, не поділяючи думки автора. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Журнал зареєстровано 7 вересня 2006р. Чернігівським обласним управлінням юстиції. Свідоцтво про державну реєстрацію: серія ЧГ №352-09. Засновник: Чернігівський інститут агропромислового виробництва УААН. Друкується за рішенням вченої ради чернігівського інституту АПВ УААН та Ради Центру наукового забезпечення Чернігівської області. Адреса редакції: 17035, Чернігівська область, Козелецький район, с. Прогрес, вул. Гедройца, 4 Чернігівський інститут АПВ НААНУ тел.: (04646) 3-63-10, 3-63-33 E-mail: lupin2004@ukr.net sekretar_chiapv@ukr.net

Видруковано у ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф» 16610, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шевченка, 109А

Передплатний індекс – 96225. «Чернігівщина аграрна» виходить один раз на три місяці.