egoist_58 by Egoist Magazine

№ 58 (5/2019) НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

ОСОБИСТІСТЬ: ЗАХОПЛЕННЯ:

ОЛЕКСАНДР БЄЛКІН:

КУПІВЛЯ ДІАМАНТА ЯК ПИТАННЯ ДОВІРИ ПОДОРОЖІ:

ХАЛОНГ, ЛЕНІН І ХО ШІ МІН: ЧИМ БАГАТИЙ НЕПЛЯЖНИЙ В`ЄТНАМ

АЛЕКСАНДР РОЙТБУРД:

ІНОДІ ЦЕЙ СМАК ЦЕ НЕСМАК

РОКСОЛАНА ПАХОМОВА:

РЕКОМЕНДУЮТЬ ЗАВЖДИ НАЙКРАЩИХ!

2 |

Головний редактор: Зоряна Войтів Заступник Марія Вінчура директора: Дизайн та верстка: Віталій Міджак Літературний Ірина Юрковська редактор: Над номером Ірина Добровольська працювали: Аделіна Яковишин Остап Процик Уляна Салій Олег Галів Роксолана Мудрак Христина Бухній Валерія Королишин Ірина Кунинець Віктор Мандзяк Андріцй Степура Христина Яковів Денис Черевко Фотографи: Олена Дяків Ярослав Мончак Дмитро Аміден Розміщення тел.: (032) 236 70 32 реклами: Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р. Адреса редакції м. Львів, та видавця: вул. Газова, 36/2 Засновник ТОВ «Егоїст та видавець: Паблішинг» Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста. Наклад: 5 000 примірників Періодичність: 12 разів на рік Підписано до друку: 2.09.2019 Друк: ТОВ «Поліграфсервіс» Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

На обкладинці: Роксолана Пахомова Фотограф: Олена Дяків Стиль: Zoryana Kirilenko

Від редакції «Точка вашого сидіння визначає ваше поле зору» – цю фразу я почула близько десяти років тому. Тоді не до кінця розуміла її суть. Але вона врізалась в мою пам’ять, ніби Всесвіт знав, що прийде час – і я ще багато разів до неї повертатимусь. Тоді, коли не розумітиму людей, які перебувають на інших «точках сидіння», ніж я. Коли не розумітиму тих, які опинились на узбіччі життя, і ставитиму собі запитання, чому вони не візьмуть себе в руки, у них же насправді стільки можливостей… Я підсвідомо дорікатиму їм через те, що вони цих можливостей не бачать, не хапаються за них, як за рятівні соломинки. Мені здаватиметься, що вони просто не хочуть їх бачити. У такі моменти ця фраза виринатиме з підсвідомості і нагадуватиме – вони не можуть зі свого рівня побачити ті рішення, які я бачу зі свого. Інші «точки сидіння», інші горизонти, інші вершини і дно – інше. Ця фраза звучатиме в мені і тоді, коли спостерігатиму за людьми, які десь там, на рівні, що для мене виглядає вершиною, роблять дії, яких я не розумію. Моя свідомість їх не прийматиме. Ці слова із фрази нізвідки виринатимуть і пояснюватимуть мені – я не можу це зрозуміти, адже я не бачу того, що бачать ці люди. Мій рівень може здаватися дном для них, а їхнє дно – для мене здаватись вершиною.

Нам легко засуджувати інших, засуджувати те, що ми не розуміємо, що не можемо усвідомити, прийняти. Ми дозволяємо собі думати, що на місці інших людей змогли б робити щось краще, швидше, ефективніше. Але це всього лише наші припущення. Адже ми не перебуваємо на їхньому місці. Ми – на своєму. І наше поле зору абсолютно залежить від нашої точки сидіння. Це не означає, що ми не повинні прагнути піднятися на вищі рівні, аби змогти бачити більше. Суть життя і полягає в безперервному русі вгору. Важливо, щоб на цьому шляху ми не витрачали своєї енергії, розповідаючи іншим, як жити. Адже наша енергія – наш найцінніший ресурс, наше паливо, яке дає можливість продовжувати рух. Завдяки правильному її використанню ми зможемо досягнути нових вершин, вийти на нові рівні і побачити ті горизонти, про існування яких раніше лише здогадувались. Зоряна Войтів, головний редактор

6 |

Особистість: Олександр Ройтбурд: «Іноді цей смак – це несмак»

Думки експерта:

Олександр Бєлкін: «Купівля діаманта як питання довіри»

чим багатий непляжний В‘єтнам

Андрій Мочурад: автостопом в Антарктиду

Сезон в EDEM GOLF у Львові в розпалі

Екстрим:

Роксолана Пахомова: «Рекомендують завжди найкращих!»

Андрій Степура:

Захоплення:

Мандри: Халонг, Ленін і Хо Ші Мін:

Обкладинка:

5 небилиць про схуднення

Музична подія року

Спорт:

CLUB

Приватний літак - це свобода в польоті

Сергій Семенович: «Якщо хочете нових викликів у житті – спробуйте підкорити літак»

«Як зробити так, щоб ваш виступ запам’ятали»

Андрій Іонов про брак кадрів, які гальмують розвиток малого та середнього бізнесу

74 76

Історія успіху фотографа Піта Екерта Естетичні порушення правил у чоловічому образі

8 |

Який він – успішний бренд? Вкотре відбувся бізнес-сніданок від чоловічого журналу «Егоїст». Цього разу говорили з Миколою Вороніним на тему: «Запорука успішного бренду 2020: Основи. Пастки. Тренди». На сніданку визначили основні правила створення успішного бренду, а також розібрали практичні процеси його створення. Обговорили пастки, в які не варто потрапляти. Окрім того, надихнулися сучасними трендами у графічному дизайні. До того ж учасники сніданку отримали приємний бонус – розбір їхнього кейсу з коментарями та порадами. Модератором заходу був Микола Воронін. Микола – успішний дизайнер зі стажем понад 10 років, організатор конференцій від Всесвітнього порталу дизайнерів behance.net, засновник студії дизайну Voronin S. Приймав та смачно пригощав шляхетний ресторан нової української кухні «Канапа», який відтепер працює не лише в Києві і Варшаві, але й у Львові! Тут у центрі уваги – сучасна інтерпретація автентичних рецептів, поєднання інноваційних кулінарних продуктів та використання кількох сотень цікавих локальних продуктів. Ідеальний простір для насолоди: 3 поверхи, 8 залів, затишна тераса та квітучий дворик. Детальніше: Аделіна Яковишин 093 66 78 235 egoist.breakfast@gmail.com Фото: Дмитро Аміден Дякуємо гостям за участь!

ВИБУХ СМАКІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ НА ПЕРШІЙ ЛІТНІЙ ВЕЧЕРІ ПРОЕКТУ

Знову українська кухня? Ні – нова українська кухня! Скільки б не сперечалися гурмани та ресторанні критики, вона не просто існує – розвивається і стає все більш інноваційною. Завдяки новим технологіям, креативному підходу та вмілим рукам гастроентузіастів сучасна українська кухня отримала неабиякі шанси стати новим світовим кулінарним трендом. Принаймні у це свято вірить Максим Прихідько – шефкухар затишної родинної ресторації «Андерсен». Недарма саме тут приймали першу літню вечерю всеукраїнського проекту 13 CHEFS, започаткованого Андрієм Валовим. Хто краще може оцінити страву, ніж шеф-кухар? На суд досвідченого професійного журі презентували п’ять страв-конкурсанток. Почали з ніжного паштету з телячого серця з вафлями у поєднанні із рожевим сухим мерло, яке запропонував сомельє закладу. Після цього на одному диханні скуштували яскравий крем-суп з кропиви з яйцем-пашот. До речі, подавали суп несподівано і

дуже сучасно – у трендовому їстівному вівсяному посуді українського виробництва. Далі на гостей вечері очікувала водна пригода – філе окуня з овочами під лимонно-вершковим соусом, до якого вміло підібрали вино: біле сухе Дублянський. І не дивуйтеся, що назва вам здається такою знайомою, цього вечора в «Андерсені» подавали локальні вина з автентичних сортів винограду. Наприклад, цей сорт знайшли на околицях наших Дублян – звідси й назва.

улюбленого коктейлю «Кривава Мері» – замість горілки шеф запропонував хрінівку, що повністю вкладається в концепт української сучасної кухні. Поки смакували напоєм, прийшла черга десерту: духмяний смажений торт з чорносливом та свіжими ягодами грав фінальну партію під акомпанемент яскравого червоного напівсолодкого вина Лівадія. Гості мружили очі: перли стиглої сунички, що так подитячому були нанизані на травинку, викликали давні та теплі спогади.

Після невеличкої перерви та фотосесії (гості вечірки радо фотографувалися із шефами) настала черга «дорослої» страви – під зацікавлений гомін з кухні винесли свинячий живіт у буряковому квасі з картопляним рулетом. «Чоловічу» страву доповнили варіацією

«Найкраща їжа та, що приготована зі свіжих місцевих продуктів», – промовив Максим Прихідько. А дегустатори вечері, зі свого боку, бажали йому: так тримати! І щиро дякували гостинному закладу та його персоналу. Редакія «Егоїста»

10 |

Незабутня зустріч учасників

EGOIST club в клубі Sirka Чоловіки отримали свіжу порцію емоцій, адреналіну, поринули в активний відпочинок на воді, покатались на катері, осідлали гідроцикл та флайборт. Насолодились цікавим спілкуванням та зробили найгарніше літнє селфі. Отож, приєднуйтесь до сміливих на наступних зустрічах EGOIST club! Партнери: Cotnar_lviv KAVA – твій формат відпочинку Фото: Дмитро Аміден

12 | МУЗИЧНА ПОДІЯ РОКУ

Українська пісня-2019: 5-годинне шоу, 20 000 глядачів і перший переможець

Багатотисячна аудиторія вже стала свідком грандіозного живого пісенного шоу та сходження нової зірки шоу-бізнесу на стадіоні «Арена Львів». У рамках масштабного Національного проекту «Українська пісня – Ukrainian Song Project 2019» вперше оголосили ім’я найкращого представника сучасної музики країни, яким став співак Grohotsky, переможець «Голосу країни-4».

Масштабна підготовка до грандіозного концерту тривала протягом року. Виконавчий директор Національного проекту «Українська пісня – Ukrainian Song Project», засновник Kontramarka. ua і лейблу «Контрамарка» Олександр Порядченко зауважив, що однією з цілей проекту є вихід на міжнародний рівень і залучення іноземної аудиторії. «Українська пісня» – це насамперед стартовий майданчик для талановитих виконавців. Серед сотень конкурсних заявок обрали найобдарованіших із них: щасливчики разом з зірками медіапростору подарували слухачам справжнє свято мистецтва. У Львові запалювали Тіна Кароль, «Беz Обмежень», Арсен Мірзоян, Melovin, Dilemma, Alyosha, Tarabarova, Tayanna, Jerry Heil, Enej (Польща) та інші імениті співаки. На гостей чекали понад 5 годин живої музики, яскравих перформансів та першокласних візуальних ефектів. Ведучим вечора був харизматичний Олександр Педан.

Вперше за історію національного проекту серед 10 фіналістів визначили тріумфатора. Фаворита обирало експертне журі – Руслан Квінта, Михайло Ясинський, Тарас Курчик, Роман Муха, Ігор Панасов, Геннадій Вітер, Євген Фешак, Олександр Порядченко. За результатами оцінювання сольного виступу, підготовленої пісні та загального розвитку артиста за рік переможцем став Grohotsky. А лідером глядацьких симпатій – Khayat. «Я дуже пишаюся тим, як сучасно, сміливо та професійно сьогодні звучить українська пісня. Наші учасники з року в рік ростуть, вдосконалюються та охоче пробують власні сили в різних музичних стилях. Я впевнений, у майбутньому ми станемо брендом, з яким будуть асоціювати українську культуру», – зазначив засновник та генеральний продюсер проекту Тарас Курчик. Організатори та партнери заходу подарували Ігорю Грохоць-

кому ротацію на радіо, запис нової пісні на студії, підготовку сольних концертів у Львові та Києві. А головною відзнакою стала співпраця з проектом «Українська пісня / Ukrainian Song Project» протягом року та розкрутка артиста в медіапросторі країни. Великий концерт транслювали у День Незалежності України, 24 серпня, на телеканалі «Україна» о 22:30. Знайдіть і тепер можливість почути улюблених артистів та познайомитися з поколінням достойних вашої уваги музикантів! До слова, торік телеефір «Української пісні» по всій країні переглянули понад 9 мільйонів глядачів. А наступний грандіозний концерт пройде 15 серпня 2020 року на «Арені Львів». Чекаємо!

Фото: Руслан Литвин і Євген Кравс

14 |

Весь сенс життя полягає в тому, щоб стати людиною, якою вам судилося бути

Опра Уінфрі

СУСПІЛЬСТВО

| 15

Олександр Ройтбурд:

Він завжди називає речі своїми іменами. І точно знає, якими повинні бути митці. У Києві відомий український художник, директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд презентував виставку «Любов до трьох колористів та закохана дівчинка з гітарою». Це наповнений жагою до життя десяток робіт, які показують глибину думки і силу почуттів знаного автора. Ними він і поділився з журналістами нашого видання.

«Іноді цей смак – це несмак»

П. Олександре, як розвивається сучасне українське мистецтво? Стрімко чи, навпаки, у цій галузі застій? З одного боку є багато талановитих людей. З іншого – система викладання. Є два провідних виклики для мистецтва – я б визначив їх як диктат ринку і диктат інституцій. Насамперед у митцях я ціную особистість. Зараз є багато молодих митців (я не хочу перераховувати), в яких я цю особистість бачу.

Коли ми говоримо про ці «диктати», то що Ви маєте на увазі? Ринок потребує від художника догоджати смакам покупців. І вони не завжди цивілізовані. Іноді цей смак – це несмак. Бо багато з тих, хто спроможний зараз витрачати кошти на мистецтво, має «гроші першого покоління». Це специфічний такий бекграунд, і не завжди освічені в мистецтві люди. Хоча є різні. І я не вважаю, що всі наші покупці – це люди з поганим смаком, але певний диктат ринку є. А щодо

диктату інституцій – це першочергово міжнародні організації, які дають гранти. І там, як правило, щоб отримати якесь фінансування, треба відповідати певному ідеологічному мейнстріму, певним критеріям актуальності. Але не все актуальне для розвинутих держав – для європейських держав чи Америки, які можуть підтримувати українське мистецтво, – є актуальним для нас. Там існують свої специфічні питання, у нас – свої, і актуальність дуже відрізняється. Наприклад, для нас

16 |

| 17 ще досить актуальна проблема ідентичності, яка сьогодні вже остаточно вирішена в розвинутому світі. З іншого боку, значення таких проблем як гендерні питання, наприклад, щодо України трошки перебільшено. Хоч така проблематика є, вона існує десь на периферії тих викликів, з якими зіштовхнулася зараз Україна. І те саме стосується мистецьких стратегій – від стилістичних до поведінкових. Як художник має позиціонувати себе у суспільстві. Це вже такі певні шаблони, яким митець повинен відповідати. Ви очолили Художній музей в Одесі. Чи зажив заклад по-новому з того часу? Так, щось змінюється, музей стає динамічнішим, змінюється публіка. Трохи змінилися акценти в експозиції, але поки не радикально. Але зміни є. Ремонтуємо якісь зали, знаходимо спонсорів. Був створений Клуб друзів музею. Не всі з них дуже багаті люди, проте членський внесок у розмірі 30 000 гривень не є дуже обтяжливим. Музей багато працює з дітьми та молоддю. Ми проводимо лекційні освітні програми, поетичні читання. Наша команда навіть запровадила такий жанр як «музейник». Коли у нас читають лекції чи свої твори поети, філософи, грають музиканти – це як форма подарунка Музею, як форма його підтримки. Чи стало легше молодим художникам організовувати виставки в музеї? Музей все ж таки потребує певного цензу, хоча певний відсоток молодих авторів з’явився навіть у постійній експозиції. Проте це не музей сучасного мистецтва. Заклад працює зі старим мистецтвом. У нас є певний діапазон, ми його розширили у бік сучасного, але повністю перетворитися на музей сучасного мистецтва ми не можемо. І не хочемо, бо у нас є класика. А як зберігати цей баланс, аби і сучасне, нове мистецтво заходило на ринок було представленим на виставках. І як не забувати старе? Дотримуватися такого балансу дуже важко, і я це говорю вже десятки років: Україна має негайно

18 | Митець в Україні може бути «голодним»? Ні, не може. Це обивательські стереотипи. Ми не мусимо бути голодними. Художник повинен бути успішним, щоб мати можливість і реалізувати свої проекти, і можливість не знецінитися заради виживання перед тим, що я вже озвучив, – ринком чи інституціями. А гроші – це інструмент свободи художника. Тому митець вільніший, якщо він забезпечений. Тут є ще одна небезпека – стати рабом цих грошей. Це вже з психологічного боку.

поновити державну практику музейних закупівель. І влада повинна створювати мережу музеїв сучасного мистецтва. І не лише в Києві, бо це такий києвоцентричний погляд. Може, він і буде провідним меседжем – але Україна дуже різна, у ній різні художні школи. І я вважаю, що такими базовими центрами, де в якості «пілотів» почалось би створення музеїв сучасного мистецтва, є і Одеса, і Львів, і Харків, і Дніпро. Де є свої перевірені часом школи, де є люди, які готові це підтримувати. Де є мистецький рух, де є мистецьке життя. Ці пілоти мають стати прикладом для інших міст України. Я вважаю, що необхідно створювати Львівський державний музей сучасного мистецтва. Можливо, в режимі державно-приватного партнерства, бо я знаю людей, які зацікавлені цією

ідеєю. Але якась частина колекції може залишатися їхньою приватною власністю, вони можуть виступити частково як оператори цього музею. Було б дуже добре, якби музей в цілому мав державний статус. Те ж саме я кажу про Одесу. І після цього, наприклад, на цей музей подивляться у Франківську, у Тернополі, у Чернівцях, в Ужгороді. Він стане маяком для інших областей регіону. З Ваших позиції та досвіду, як художникам молодим або тим, що мають ім’я, але трохи призабуваються, залишатися особистістю в мистецтві? Це те саме, що й говорити про те, як лишатися вільною людиною. Це не професійне, а радше психологічне. Я не буду давати ніяких порад. Кожен вирішує сам для себе.

ТРОХИ З БІОГРАФІЇ: Олександр Ройтбурд – український художник. Наприкінці 2017 року переміг у конкурсі на посаду директора Одеського художнього музею. Попри спротив депутатів облради, які не проголосували за його кандидатуру, 19 березня 2018 голова Одеської облдержадміністрації підписав із ним контракт на 5 років. Учасник понад 100 виставок і мистецьких проектів.

Розмовляв Олег Галів

20 |

Роксолана Пахомова: Рекомендують завжди найкращих! Жінка, яка з першого погляду підкорює своєю щирістю, відкритістю та рисами істинного лідера. Того, який іде попереду та допомагає іншим рухатись поруч із собою. Вона вміє мотивувати, направляти та залишатись другом навіть у статусі керівника. Роксолана Пахомова, директор західної головної дирекції страхової компанії ARX, розповіла журналу «Егоїст» про зміни, найцікавіші пропозиції та про те, як керувати, аби робота колективу приносила глобальний успіх.

21 Пані Роксолано, почнемо з головного: AXA став ARX. Що змінив прихід нового акціонера і чи є причини для хвилювань у ваших клієнтів, які були з вами до цього? Так, зараз головна новина – ребрендинг у нашій компанії. Тепер у нас нова назва та новий акціонер – канадський страховий холдинг Fairfax Financial Holdings Limited Group LTD (FFHL Group LTD). Зміна інвестора не стає приводом для турбот наших клієнтів, адже «Страхова компанія «ARX» і ARX Life є правонаступниками «АХА Страхування» і «AXA Страхування життя». Компанії продовжують працювати з усіма банками, автодилерами, партнерами, корпоративними клієнтами, а також з тими ж асистуючими компаніями і підрядниками. Якість послуг для клієнтів також залишається на найвищому рівні. Плюс – покращаться умови для всіх наших клієнтів, оскільки холдинг Fairfax працює в 40 країнах світу, а на ринку майже 35 років. Це говорить про надійність та безпеку для тих, хто до нас звертається. В одному інтерв’ю Ви згадували, що минулого року сума виплат по західному регіону України становила 30 мільйонів гривень. Це вражає. За які послуги найбільше? Про якість та надійність страхової компанії говорять саме високі суми виплат. Дійсно, загальний чистий прибуток компаній ARX і ARX Life становив майже 80 мільйонів гривень, а це на 58% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вже 10 років поспіль ми лідируємо в Україні на ринку страхування КАСКО. Постійно вдосконалюємось.

До нас можна прийти в офіс, а також замовити будь-яку послугу онлайн. Щодо КАСКО, ми пропонуємо клієнтам 4 його види. Головне, щоб кожен, хто довірився нам, був задоволений та радив компанію чи свого страхового агента друзям, рідним і просто знайомим. Бо ж не кожен менеджер може продати послугу так, аби його рекомендували. Не так просто залишатись найкращими, але сьогодні ми – лідери в Україні.

Розкажіть детальніше про ці види автострахування. Який, на Ваш погляд, найоптимальніший? Залежить від потреб людини. У нас є поліс КАСКО «Все включено». Він покриває усі можливі ризики: викрадення, ДТП, крадіжка майна з авто, пошкодження на дорозі, пожежа, град та інші. Є і спрощений варіант покриття – КАСКО Light. У цьому разі клієнт може сподіватись на відшкодування збитків в межах дійсної вартості автомобіля, якщо його викрали, він отримав пошкодження у ДТП чи через стихійне лихо. А от власник поліса «Прямий захист» може отримати відшкодування збитків в межах 100 тисяч гривень. Це станеться у тому разі, якщо ці збитки завдані автомобілю під час ДТП, в якій не-

має провини водія із полісом. Відшкодування буде безпосередньо від АRХ, тобто без звернення до страхової компанії винуватця ДТП. Разом з цим полісом оформляється і «автоцивілка». А червертий поліс? Його ми називаємо полісом нового покоління, адже він працює з допомогою спеціального електронного пристрою в автомобілі, який контролює стиль водіння. Програма називається КАСКО Smart. У чому принцип роботи пристрою, які переваги полісу? Програма допомагає вдосконалювати свої навички і зменшує ризик аварійних ситуацій. Прилад підключається до OBD-роз’єму автомобіля, що дозволяє зчитувати показники водіння. Система влаштована так, що за хороші показники безпечного водіння кермувальник авто отримує бали. Далі дані надаються в страхову компанію і показуються безпосередньо страхувальнику у мобільному додатку CASCO SMART. Залежно від набраної кількості балів можна отримати знижку при оплаті останньої (четвертої) частини страхового платежу або взагалі його не оплачувати. До прикладу, минулого року понад 40% клієнтів КАСКО Smart не робили останній платіж. Якщо водій протягом року показує хороші результати, то його знижка на сплату страхового платежу може сягнути 30% – і щороку зростає. При відсутності збитків протягом 3-х років страхування знижка на 4-й рік може становити 60% від загального платежу.

22 |

До слова, про якість послуг. На сайті вказано, що ARX – єдина компанія, яка використовує Тransparent Customer Feedback сервіс. Його оцінка має найвищий показник – 5 зірок. Що це означає? Тransparent Customer Feedback – сервіс, що дозволяє миттєво оцінити якість послуг компанії за 5-зірковою шкалою. Відбувається це просто: клієнт залишає відгук на сайті компанії в режимі реального часу. Адмініструє процес збирання і перевірку відгуків незалежна компанія eKomi The Feedback Company – європейський лідер у сфері роботи зі зворотним зв’язком клієнтів. Таким чином ми можемо отримати незаангажовану та цілком правдиву оцінку нашої роботи від реальних клієнтів. І дуже пишаємось, що маємо таку оцінку та довіру! Сьогодні задоволеність клієнтів сервісом компанії залишається на рівні 92%. Розкажіть про страхування «Медицина без меж». Почну з того, що існує компанія Best Doctors, яку заснували два професори Гарвардського університету та сервісна компанія Further, що має ексклюзивний договір з Best Doctors. Місія компанії Best Doctors: «Звести воєдино кращі медичні розуми світу, щоб допомогти людям отримати правильний діагноз та лікування». Further надає сервіс страхувальнику за програмою «Медицина без меж». Страхове покриття перед-

бачає лікування злоякісних новоутворень (онкології), шунтування коронарної артерії, заміну або відновлення клапанів серця, нейрохірургічне втручання, а також пересадку органів/тканин від прижиттєвого донора. Програма також покриває витрати в клініці, на препарати, на проживання, переліт та репатріацію. Клієнт ARX може застрахувати як себе самого, так і членів родини: чоловіка, дружину, дітей чи батьків. Програма передбачає повний супровід пацієнта та повторні курси лікування і огляди, якщо є необхідність. Страховий захист при цьому продовжує діяти. Який Ваш досвід роботи у сфері страхування? У страхуванні я вже 11 років. Досвіду встигла отримати чимало, хоч колись говорила, що НІКОЛИ не піду в страхову компанію. Як кажуть люди: «Ніколи не кажи ніколи». Звичайно, що такі високі показники говорять і про Ваш вклад у роботу компанії в регіоні та загалом по Україні. Тому цікаво почути, який Ви керівник. Що цінуєте в роботі з колективом? Завжди допомагаю своїм колегам. Не скажу, що я дуже строга, проте вимоглива. Люблю, щоб все було чітко. Для мене важливо довіряти працівникам, тому ціную в людях чесність та порядність. В роботі важливо, щоб менеджеру також

було комфортно працювати, щоб він не боявся запитати про те, чого не знає. Вони (працівники ARX) – обличчя компанії. Клієнт не приходить до директора – він іде до менеджера, біля якого має почуватися комфортно та отримати якісну консультацію, аби потім порадити компанію іншим. А рекомендують завжди найкращих! Я своїм менеджерам довіряю, але перевіряю щодня. Страхування – відповідальна робота, яка передбачає й доступ до фінансів. За три роки, що я тут працюю, жодних казусів не було. Як думаєте, Вас бояться чи поважають? Коли я тільки почала працювати, то була суворіша, тоді, певно, боялись. Зараз, думаю, поважають. Я чітко розділяю роботу та дозвілля. Тому в робочий час говоримо офіційно, а вже після 18-ї можна порадитись, до якого перукаря сходити чи де відпочити на вихідних з дітьми. Та, перш за все, ми – команда! Такий же підхід і до клієнтів. Чимало з них потім стають моїми друзями, колежанками. Ми вітаємо один одного на день народження, разом ходимо на концерти та дуже приємно спілкуємось. Я до людей завжди відкрита та щира, цього і вчу своїх колег.

Розмовляла Роксолана Мудрак

24 |

АНДРІЙ СТЕПУРА:

ВПЕВНЕНО І БЕЗ СТРАХУ ЯК ЗРОБИТИ ТАК, ЩОБ ВАШ ВИСТУП ЗАПАМ’ЯТАЛИ УСІ

Звичайно, хотілося б виступати без підготовки – і так є багато справ. Та правда в тому, що підготовка може значно покращити ваш виступ. Багато хто, спостерігаючи за спортсменами, які виступають на змаганнях, тихо заздрить їм – вони у чудовій фізичній формі… Ще й медалі отримують. Лише спортсмени та їхні тренери знають, скільки поту і болю стоїть за прекрасним виглядом та нагородами. З виступами ситуація схожа – підготовка робить його сильнішим та переконливішим. Як ми готуємося? Тут дуже просто – відкладаємо усе до останнього дня, а потім робимо ривок. Результат легко передбачити – посередній виступ, розчарування у своєму вмінні виступати і думка про те, що це – каторга. А все тому, що готуємося наосліп. Правильна підготовка дозволяє зекономити час, нерви та падіння самооцінки. При цьому ще й отримаєте на рівень кращі результати від виступу. Сьогодні ми поговоримо про покроковий алгоритм, який дозволяє значно спростити процес підготовки до презентації. КРОК 0. ДАЙТЕ ЧЕСНУ ВІДПОВІДЬ. Для початку поставте собі запитання про те, наскільки для вас є важливим цей виступ. Відповідь визначає вашу мотивацію. Є мотивація? Ноги самі несуть вас до цілі? Немає мотивації? Будьякий камінчик на шляху буде зупиняти вас. Так ми влаштовані, що відкладаємо саме ті справи, які для нас є не надто важливими. Для того, аби не займатися ними, заповнюємо свій час різними дрібницями – випити чаю, протерти пил, вигуляти собаку, перевірити пошту. Якщо мотивація є, то переходьте до наступного кроку. Якщо її величність до вас не завітала, то необхідно скористатися однією з наступних порад: • Відмовтеся від виступу. Чомусь мало хто розглядає цей варіант. Необхідно вміти відмовлятися. • Делегуйте. Дайте можливість виступити тому, хто експертніший у цій темі. Виграють усі – слухачі

25 отримають практичну інформацію, спікер отримає задоволення від усвідомлення своєї цінності. • Поставте себе у рамки. Призначте дедлайн та звітуйтесь щодня другу/ подрузі про виконану підготовку до виступу. • Найміть тренера – він допоможе з організацією процесу та вибором матеріалу для виступу. КРОК 1. СФОРМУЛЮЙТЕ ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ. Для цього вам необхідно визначитися з трьома параметрами, які допоможуть ефективніше готуватися. Хто мої слухачі? Вам необхідно розуміти, перед ким будете виступати. Це дасть можливість під час виступу звертатися до інтересів людей і знайти з ними спільну мову. Яка моя ціль? Що ваші слухачі мають зробити після завершення виступу? Варто розуміти, що «я хочу, щоб люди знали» – не ціль. Знання – просто з’єднання нейронів у наших головах. Насправді ми хочемо, аби люди під впливом нових знань діяли по-новому: почали займатися спортом, сортували сміття, скористалися нашими послугами врешті-решт. Яка тривалість виступу? Знання тривалості виступу дозволить вам краще розуміти, про що зможете сказати, а про що – ні. Час-

то буває, коли спікер, не розрахувавши час, починає говорити швидко. Так хоче дати людям більше корисної інформації. Натомість аудиторії важко сприймати швидку подачу спікера. КРОК 2. СФОРМУЛЮЙТЕ ПОЧАТКОВИЙ ВАРІАНТ ВИСТУПУ. На цьому етапі ваше завдання – створити будь-яку початкову версію виступу. З часом у вас буде можливість її допрацювати. Аби запустити процес підготовки, я пропоную зробити перший крок у цьому напрямку якомога раніше. Для цього візьміть аркуш А4 та встановіть зворотний таймер на 10 хвилин. Протягом цього часу випишіть усе, що спадає на думку, коли уявляєте тему вашого виступу. Важливо на цей час відіслати свого внутрішнього критика якнайдалі. За цей короткий проміжок часу випишіть усе, яким би неактуальним воно не здавалося. Коли заповітні 10 хвилин минуть – відберіть з написаного найкраще. Це і буде ваш початковий варіант виступу. КРОК 3. РЕПЕТИЦІЇ. Люди тепер дуже зайняті, тому на цю справу мають час не завжди. Та все ж цей крок є важливим. Я пропоную вам три варіанти тренувань.

Виступ наодинці. Тут ваше завдання просто проговорити текст виступу. Можете це зробити за кермом дорогою на роботу або ж зачинитись у кімнаті. Виступ перед друзями. Тут цікавіше, адже ви виступаєте перед живими людьми. Їхні реакції можуть вас збивати з думки. Зате є можливість отримати зворотній зв’язок. Виступ перед колегами. Якщо виступ – дуже відповідальний, то цей варіант тренування є найкращим. Саме така аудиторія може вам дати якісний зворотний зв’язок та поділитися своїми ідеями і досвідом для наповнення вашої презентації. КРОК 4. ВІДПОЧИНЬТЕ В ДЕНЬ ВИСТУПУ. Професійні спортсмени мають багато виснажливих тренувань. Та як вони тренуються в день змагань? Усе, що можуть собі дозволити, – розім’ятися для того, аби м’язи були в тонусі. А ще вони себе психологічно налаштовують. Цього нам необхідно у них навчитися. Ваше завдання зробити те саме – переглянути план (розминка) та подумати про успішний виступ (налаштування). А тепер залишилось небагато – як тільки вам запропонують виступити, зробіть ці кілька кроків та відчуйте, наскільки ваш виступ став кращим.

26 |

АНДРІЙ ІОНОВ: «Брак кадрів гальмує розвиток малого та середнього бізнесу» Нова влада має стратегічно підійти до нових методів заохочення молоді залишатися в країні Відомий львівський ресторатор та підприємець не з чуток знає, що таке кадровий голод в індустрії гостинності. На його думку, ця проблема з кожним днем зростає експоненційно і її необхідно розглядати на державному рівні. П. Андрій розповів журналу «Егоїст» про недоліки технічної освіти, стан резерву кадрів в Україні і те, як нам бракує суспільної поваги до професій сфери обслуговування. Андрію, невже так званий «кадровий голод» у державі досягнув своєї крайньої точки? Я б сказав, що він вже до неї близько. На сьогодні в малому та середньому бізнесі ця проблема відчутна дуже сильно, і вона є наслідком недбалого підходу керівництва держави до стратегічної оцінки розвитку економіки. Це питання треба терміново вирішувати на загальнодержавному рівні.

Головне багатство країни – люди. На жаль, у тих трансформаційних процесах, які пройшли та тривають досі, в пострадянському суспільстві практично не приділяли достатньої уваги підготовці кадрового резерву. Спеціалізовані навчальні заклади готують кадри в недостатній кількості та дуже низької якості. На це має вплив і недосконала матеріально-технічна база нашої освіти, і цільові кри-

терії, які стоять перед освітніми закладами різного рівня. То, може, варто відкривати приватні заклади для підготовки персоналу? Можна, але уявіть, скільки це буде коштувати студенту. В нас досі в профільних закладах освіти на навчальних кухнях стоять кілька столів з нержавної сталі й одна примітивна пічка. Для того, щоб

27 обладнати приміщення належним чином, необхідно мінімум 150-200 тисяч євро. Далі питання, хто там викладає? Майстер виробничого навчання без жодного дня практичного досвіду в ресторані чи кафе? Якщо говорити про справжніх професіоналів, яких навіть у практичному громадському харчуванні дуже мало, то їм треба добре заплатити, аби вони проміняли вишуканий ресторан на викладацьку діяльність. Та й загалом, якщо вже говорити про брак кадрів, то вмілих кухарів бракує найбільше. Зміни потрібні глобальні: від реформи освіти в країні до пошуку нових форм приватно-державного партнерства. З чим, окрім відсутності належної освіти, на Вашу думку, це пов’язано? Є країни, що мають тяглість традиції та культуру, пов’язані з кухнею. За цим цікаво спостерігати, наприклад, у Португалії, де тебе нерідко обслуговує 60-річний кельнер з вишуканими манерами та в охайному костюмі. Він все життя у професії та насолоджується нею. В нас таких людей вкрай важко знайти. Тому питання: в кого переймати культуру новачкам? Виходить, аби мати доброго офіціанта, треба, щоб існував якісний освітній заклад. А в нас викладають здебільшого теоретики, а не практики. Результат очевидний. Не варто відкидати також відтоку кадрів, хоча б до сусідньої Польщі.

Часто люди їдуть туди працювати за таку ж зарплату, як і в Україні. Але все одно їдуть, сподіваючись на стабільне життя в європейській країні. Еміграційні сподівання вкупі з безвізом ще більше оголили в державі навіть той дрібненький кадровий резерв, який у нас був. Андрію, чи маєте ідеї для заповнення кадрового резерву країни у сфері громадського харчування? Мова не тільки про одну сферу. Це загальна для України проблема. Я думаю, необхідно розробити ряд практичних заходів зі забезпечення працевлаштування випускників училищ, технікумів, вищих навчальних закладів. Молодий спеціаліст має спочатку відпрацювати, наприклад, 3 роки в народному господарстві за отриманим фахом, а тоді отримувати можливість виїхати на роботу за кордон. Бо зараз виходить так, що в людину інвестовано певну частину соціального багатства, а вона просто їде з країни покращувати економіку іншої держави. Внаслідок цього Україна зазнає колосальних збитків, а у нас навіть немає методики обрахунку цих втрат. Фактично мова йде про відповідальність людини перед країною? Безумовно, і треба разом шукати вихід. Нова влада має стратегічно підійти до заохочення молоді залишатися в країні. Ось у Польщі молодих людей до 26 років звільнили від податку на прибу-

ток. Впровадження подібних заохочувальних заходів разом з зобов’язальними в Україні я і маю на увазі. Універсальний принцип батога та пряника. Чи не вважаєте Ви, що у сфері гостинності бракує кадрів ще й тому, що у нас ці професії вважають не надто престижними? Немає значення, ким ти працюєш, а має значення, скільки заробляєш – це американський принцип. Від розвитку економіки залежить суспільна повага до професії. На Заході професію кухаря дуже поважають і цінують. Видатні кухарі відомі не менше, ніж зірки спорту або кіноактори. В Україні справді треба шукати нові підходи до популяризації технічних професій, зокрема кухаря та офіціанта. Андрію, а чи не врятує нас роботизація та автоматизація процесів? Постійно стикаючись з непрофесіоналізмом і безвідповідальністю, справді хочеться максимально зменшити вплив людського фактора. Але, на жаль, автоматизувати процеси приготування їжі в ресторанному сегменті дуже непросто. Це ж відіб’ється на якості. Вам буде несмачно, бо страва має бути з душею. У хорошому ресторані цінують тільки творчість професійного шефа.

Розмовляла Уляна Салій

28 |

Оксана НАДІЖКО Створюючи красиву усмішку та гармонійне обличчя, ми покращуємо якість життя наших пацієнтів, підвищуємо самооцінку та збільшуємо можливості для самореалізації Рівненькі зуби зараз стали справжнім трендом, тож ортодонтичні конструкції сміливо одягають не лише діти, а й дорослі. Красива та здорова усмішка – це впевненість і запорука гарного настрою. Про секрети такої усмішки розповіла лікар-ортодонт та засновниця стоматологічної клініки «Ортодонтія Dok Ok» Оксана Надіжко. dokok.lviv

Як давно Ви практикуєте ортодонтію? Я зацікавилась ортодонтією, будучи студенткою Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Відтоді протягом 20 років практикую і вивчаю

dokok_lviv

t.me/dokok_lviv

цю галузь стоматології. Прагнучи працювати за світовими стандартами, слідкувати за останніми тенденціями розвитку ортодонтії, я постійно беру участь у конференціях та конгресах. Також навчаюсь та переймаю досвід у провідних європейських спеціалістів з ортодонтії під час практичних майстер-класів та на стажуваннях.

тою потрапила в одну з ортодонтичних клінік Варшави. Саме там вперше з’явилося несміливе бажання: «І я хотіла би так працювати!» Потім були ще інші клініки у Варшаві, Лодзі, Любліні. Там вникала в організацію процесу, створюючи вже власну концепцію. Від моменту, коли мрія перетворилася на ціль, і до моменту відкриття клініки минулого два роки.

Нещодавно Ви відкрили власну стоматологічну клініку «Ортодонтія Dok Ok», розкажіть, як з’явилась ідея створення вузькоспеціалізованого медичного закладу? Ідея клініки з’явилась не так давно. Ще кілька років тому навіть не мріяла про власну справу, про бізнес. Я – лікар, люблю свою професію, роботу з пацієнтами та клінічну практику. Тоді хотіла вдосконалюватися лише у своїй професії і, власне, з цією ме-

«Ортодонтія Dok Ok» мало нагадує бліді стіни лікарні. Це, швидше, яскрава студія у стилі поп-арт, що виглядає цікаво та привабливо для наших пацієнтів-тінейджерів. А для найменших пацієнтів облаштували веселий дитячий куточок, їм вручають сюрприз за сміливість, і навіть... пригощають цукерками! Мені пощастило знайти однодумців: людей, захоплених своєю справою, котрі хочуть розвиватися та вдосконалю-

29 та дуже ефективні для вирівнювання зубів. Капи, якщо їх порівнювати з іншими ортодонтичними конструкціями, не створюють обмежень в харчуванні та гігієні.

ватися. Для мене та моєї команди фахівців ортодонтія – це не лише вирівнювання зубів, а й захоплення та любов усього життя! Створюючи красиву усмішку та гармонійне обличчя, ми підвищуємо самооцінку наших пацієнтів, додаємо їм впевненості в собі на шляху до щасливішого та успішнішого життя. Які послуги надають у клініці «Ортодонтія Dok Ok»? Ми спеціалізуємось, насамперед, на ортодонтичних послугах. Для цього у нас є увесь спектр необхідного обладнання – для повноцінної діагностики та лікування. Також у клініці можна зробити якісну професійну гігієну, а ще надаємо терапевтичні та ортопедичні послуги. В якому віці варто привести дитину на прийом до лікаря-ортодонта? Зазвичай знайомство дитини з ортодонтом відбувається у віці 6–7 років, коли на зміну молочним приходять перші постійні зубки. Це час, коли досвідчений ортодонт помітить перші ознаки зубо-щелепової патології. Однак, якщо ви бачите у дитини асиметрію обличчя, порушення вимови або ж зубки розташовані неприродним шляхом, тоді варто раніше звернутись до лікаря-ортодонта. Лікування неправильного прикусу в ранньому віці є найефективнішим, найпростішим, дає можливість уникнути ускладнень в майбутньому та й, зрештою, є значно дешевшим, ніж лікування у старшому віці. Якщо розпочати раніше, то ортодонт має можливість впливати на ріст кісток черепа, скеровуючи їх в напрямку гармонійного розви-

тку обличчя. Ви не уявляєте, скільки разів, відправляючи 17-18-річну дівчинку на складну ортогнатичну операцію на обличчі, я думала: «Де ж Ви були раніше!» Наскільки ефективне застосування ортодонтії у старшому віці? Дорослі пацієнти лікуються довше, ніж діти, а саме лікування є складнішим. У них ми можемо зробити патологію менш помітною або запропонувати їм складне хірургічне лікування. Відсоток зрілих пацієнтів, які задля красивої та здорової усмішки готові певний час походити з ортодонтичною конструкцією, росте. Для дорослих ми можемо запропонувати керамічні брекет-системи, які мають більш естетичний вигляд, – вони майже непомітні. Також популярне зараз лікування з допомогою непомітних кап-елайнерів. Це прозорі пластинки, виготовлені на 3D-принтері. Вони не місять металу

В яких виробників замовляєте апарати для лікування? Мій життєвий принцип – вибирати найкраще із доступного. У роботі ортодонта якісний матеріал має дуже велике значення, бо на вигляд складно відрізнити китайський брекет від німецького чи американського. Але після завершення лікування ефект цього брекета буде точно іншим. Тому я обираю лише якісні матеріали. Впродовж останніх десяти років працюю із німецьким виробником брекетів Forestadent. Я особисто була на святкуванні сторіччі цієї компанії в Німеччині та бачила виробництво. З впевненістю можу рекомендувати їхню продукцію своїм пацієнтам. Також обираю матеріали ще кількох іноземних виробників, які мають ліцензію в Україні. Скільки пацієнту коштуватиме встановлення ортодоксичних конструкцій? Ми – клініка, орієнтована на середній клас. Кожному пацієнту підбираємо максимально ефективне лікування і за доступною для нього ціною. За потреби послугу можна оплатити частинами впродовж року. Більшість ортодонтичних проблем краще лікуються саме в ранньому віці. Тому що швидше батьки звернуть увагу на проблему, то ефективнішим та дешевшим буде лікування. Розмовляла Ірина Кунинець

30 |

Деталі на ZARINA.UA

Площа Міцкевича 1, Під Дубом 7б, Forum Lviv

Тетяна ДОБРЯНСЬКА «СЕКРЕТ УСПІХУ – ЦЕ ВІРНІСТЬ СВОЇЙ МЕТІ» У 21 рік започаткувати свій перший бізнес, у 23 стати наймолодшим кандидатом економічних наук Національної академії наук України у Києві, захистити дисертацію в університеті ім. І.Франка у Львові, а у 27 – балотуватись у народні депутати. Усе це про економіста та бізнес-леді Тетяну Добрянську, з якою ми нещодавно поспілкувалися. Тетяно, хто Ви за освітою? У студентські роки я навчалась одразу на двох спеціальностях. За освітою я магістр з економіки підприємства та магістр державного управління. Навчалась в аспірантурі Національної академії наук у Києві та у Львівському національному університеті ім. І. Франка. Я захистила дисертацію та отримала диплом кандидата економічних наук (доктора філософії). Розкажіть, чим займаєтеся зараз. Отримавши хорошу освіту і практичний досвід, працюючи на посадах заступника директора з економічного розвитку в будівельній компанії та провідного фахівця відділу підготовки керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, я зуміла започаткувати власну справу. Сьогодні це мережа б’юті-студій, яка надає увесь спектр послуг краси, та івент-агенція, де ми спільно із моїм творчим колективом даруємо свято іншим. Як вдається усе це поєднувати? Моя робота – це першочергово задоволення і моє хобі, тому я не втомлююсь і на усе вистачає часу. Тут все за-

лежить від правильно прорахованого таймінгу: проконтролювати роботу та слідкувати за трендами, брати участь від зародження. Найголовніше: я люблю те, що роблю. Попри активну бізнес-діяльність, Ви вирішили балотуватись у народні депутати… Я завжди була небайдужою до долі країни. У 2017 році успішно пройшла навчання та склала іспит у Центрі політичної освіти в Києві за напрямком «Твій політичний старт». Пройшла міжнародне стажування в Європарламенті. Також займалася громадською роботою у складі громадської організації «Національний інтерес України». Тому я вирішила балотуватись у народні депутати. Ми з командою підготували передвиборчу програму, враховуючи особливості регіону та проблеми, які потребують нагального вирішення, і я поїхала у ЦВК подавати документи. Підтримка була хорошою, але, на жаль, мені не вдалось набрати необхідної кількості голосів. Я не перемогла, але отриманий досвід є хорошим стартом для моєї політичної кар’єри.

Як відновлюєтеся після насиченої роботи? У цьому допомагає спорт. Також я обожнюю подорожувати. Нові країни та міста завжди розширюють світогляд і залишають незабутні враження. А ще я займаюсь вокалом. Отримую неабияке задоволення від запису нових пісень у студії. У чому секрет Вашого успіху? На мою думку, секрет успіху – це вірність своїй меті. Коли тебе переслідує успіх – від задоволення не відчуваєш втоми. Час – це найбільший капітал, його варто використовувати з максимальною ефективністю. Для того, щоб бути щасливим, достатньо отримувати задоволення від простих речей, перебувати в гармонії зі собою та знайти своє покликання. А сміливим допомагає доля.

Розмовляла Ірина Кунинець

Стоматологія

Марії Кебало

З любов’ю до Вашої усмішки Це багатолітній досвід та професіоналізм, що гарантує вам бездоганну якість та здорову усмішку!

НАШІ ПОСЛУГИ: загальна стоматологія терапевтична стоматологія лікування карієсу та некаріозних уражень зубів лікування кореневих каналів професійна гігієна порожнини рота

вул. Стефаника, 11/30

відбілювання зубів профілактика захворювань зубів естетично-реставраційна стоматологія незнімне протезування

067 706 21 97

Ideaльна 30-ка

Іdea Bank святкує 30-річчя гучною акцією Вже не перший рік Idea Bank є надійним партнером журналу «Егоїст», тому День народження фінустанови для нас – особливий день. Погодьтеся, 30 років стабільної роботи на фінансовому ринку країни та довіра понад 300 000 клієнтів – досягнення значне. До цього додайте європейську надійність, розвинену мережу відділень і кредитних центрів та сучасні онлайнсервіси для дистанційного доступу до банкінгу. Саме за це наш журнал та його працівники обирають Idea Bank для особистих та бізнес-цілей. Знаючи, що фінустанова до свого свята готує подарунки та сюрпризи і для клієнтів, ми всією командою поцікавилися акцією «Ідеальна 30-ка». Кожен колега знайшов для себе вигідну пропозицію. Заступник директора компанії зацікавилася акцією «Щодня ідеальний кредит під 0%», адже хоче стати одним з 90 щасливчиків, які не будуть сплачувати відсотки за кредитом. Мінімум документів – паспорт та ІПН – і попереднє рішення за 1 хвилину – хіба буває простіше? Тепер купівля авто чи ремонт вдома для неї будуть ще приємнішими! Менеджер з логістики і розповсюдження журналу вже користується карткою Card Blanche без жодних прихованих комісій, з 3D Secure захистом та нарахуванням 10% річних на залишок власних коштів. Він багато часу проводить за кермом та розраховується своєю карткою на АЗС, тому спробує виграти 1 тисячу гривень на пальне в акції «30 літрів до 30 років IdeaBank». Наш головний редактор, відповідальний за покупки для цілої сім’ї, скористається пропозицією «30% cashback до 30 років IdeaBank». Він просто оформить одну з карток «Ідея Банку» та розраховуватиметься нею в торгових мережах, щоб стати одним з 60 переможців, які отримають 30% кешбеку від загальної суми розрахунків. Класну депозитну програму для себе знайшла і бухгалтерка: вона бере участь у програмі «Мегаприбуток – Ідеальні 30%» та хоче виграти 30% річних ставки до свого депозиту. Для цього треба лише розмістити вклад сумою від 1 тисячі гривень до 100 тисяч гривень на 3-6 місяців без поповнення. «Ідеальну 30-ку» в нашій редакції знайшли майже всі. Скористайтеся вигідними святковими пропозиціями і ви. Зробити це можна до 31 жовтня 2019 року в найближчому відділенні банку. Завдяки «Ідея Банку» ми вже змінилися – ЗміNEWтеся і ви! Ліцензія 96 від 04.11.2011

34 |

Не бійтеся забруднити м’яч

Дієго Марадона

ЗАХОПЛЕННЯ

5 НЕБИЛИЦЬ ПРО СХУДНЕННЯ Застереження: Друже, я розумію, що назва статті інтригує. Однак двічі подумай перед тим, як взятись до опрацювання цього тексту. На виході світ вже не буде для тебе таким, яким ти його знав раніше...

Тема схуднення актуальна, як ніколи: на дворі – 21 століття, технічний прогрес знерухомив нас, харчова індустрія навчилась концентрувати в їжі незнану досі кількість енергії. Усе це дається нам взнаки у вигляді зайвої маси тіла та ожиріння. Така от пандемія теперішнього часу. Як і завжди, актуальна тема мусить обрости різними міфами та небилицями. Впевнений – вони добралися і до тебе. Те, що вважав істиною, виявиться вигадкою, яку створила чиясь некомпетентність. Не віриш? Зараз наочно продемонструю.

НЕБИЛИЦЯ 1 Жир горить, коли ми інтенсивно тренуємось. Їжа, яку вживаємо, – це енергія для організму (тренувань – у тому числі). Точніше, не їжа, а ті речовини, що їх з нею отримуємо. Як «паливо» для мускульної роботи організм використовує нутрієнти – жири і вуглеводи. А тепер головне: жир – слабке паливо. Горить він, коли ми виконуємо легку роботу (прогулянки пішки, легесенький біг). Якщо говорити мовою науки, то жир є основним субстратом утворення енергії при пульсових значеннях до аеробного порогу. Які це пульсові значення? Якщо при виконанні глобальної м’язової роботи ваше сердечко відбиває не більше 130 ударів на хвилину (дані орієнтовні), можете бути певні – ви спалюєте жир. А от при інтенсивних, виснажливих тренуваннях, коли серце виривається з грудей, ви жадібно хапаєте повітря, виконуючи чергове «бурпі», а з носа скапує піт, знайте: ви працюєте на вуглеводах (глюкоза в крові, глікоген м’язів).

36 | ЧОМУ ТАК? Наш організм – надскладна машина, де все має своє місце і призначення. Жир (жирні кислоти) згорають винятково при участі кисню, це так зване окислювальне фосфорилювання. А от вуглеводи (глюкоза та глікоген) можуть давати енергію безкиснево. Цей безкисневий процес зветься гліколізом – і він досить потужний. Чому досить? Бо у нашому тілі є ще сильніші механізми утворення енергії, але не будемо віддалятись від теми. Отже, друже, тільки що ти дізнався, що жир не любить важких тренувань. Але це тільки початок, тепер цікавіше, як кажуть, що далі в ліс, то більше дров...

НЕБИЛИЦЯ 2 На тренуванні горить підшкірний жир. Озброївшись інформацією з першої небилиці, кмітливий читач вирішує: щоб звільнити живіт від жиру, треба повільно переставляти ноги на біговій доріжці. Але і це помилка. На тренуванні підшкірний жир не горить. Жир в нашому тілі – це запас енергії на голодні часи. Розумієш, наше тіло навчилось так її накопичувати тоді, коли це було вигідно (колись представники homo sapiens часто голодували). Найбільше жиру запасається просто під шкірою, що і псує фігуру. Однак він є ще в череві, крові і навіть м'язах. Так ось, давай увімкнемо логіку на всю потужність. Якщо ти не знав, то хитанням твого тіла на трену-

ванні займаються м'язи. Вони, як колеса, переміщають автомобіль в просторі, рухають тілом. Автомобіль використовує пальне, а м'язи – жир. Як гадаєш, чи є сенс «їхати на АЗС», коли паливний бак заповнений пальним? Звісно, ні! Так і наші м'язи не будуть використовувати підшкірний жир, коли вони в собі його містять. Тому під час тренування горять внутрішньом'язові тригліцериди (капельки жиру в м'язах). Якщо тільки тренування триватиме n-кількість годин, м'язи «поїдуть на АЗС» – почнуть використовувати підшкірний жир. Але хто ж тренується годинами? Читач, мабуть, заплутався вкрай: важке тренування не спалює жир, а легке спалює тільки той, що сидить в м'язах. То що, забрати жир з-під шкіри взагалі неможливо чи як? Друже, я ж попереджав: не читай, бо світ перевернеться з ніг на голову (точніше – навпаки), а ти не послухав. Істина не завжди проста, як двері. Тим більше, якщо вона має стосунок до надскладного механізму – організму людини. Жир, що окопався під шкірою для того, аби згоріти, має пройти ще дві стадії: 1. покинути жирову клітину і потрапити у кровотік (ліполіз); 2. за допомогою певних білків добратись до активних тканин (мускули).

37 значення має, з чого складається раціон, а не його об'єм. НЕБИЛИЦЯ 4 Для того, аби схуднути, треба багато тренуватись.

Як же змусити жир покинути своє підшкірне депо? Недоїдати – при тому регулярно. Коли нам бракує їжі, мозок наказує гормонам (епінефрин, соматотропін) розщеплювати жирову клітковину. Трохи прояснилось? Ну, і чудово! НЕБИЛИЦЯ 3 Щоб схуднути, треба їсти на піввідра менше. Прочитавши другу небилицю, ти з полегшенням видихнув. Вже знаєш, що для того, аби схуднути, треба їсти менше. А тепер я тобі кажу, що оце «їсти на піввідра менше» до схуднення не веде. У чому справа?

Щоб худнути, треба створити такі умови, аби організм отримував менше енергії з їжею, ніж він використовує. Вище я писав, що їжа – це енергія для організму. Є таке поняття, як енергетична щільність продукту. Вона демонструє концентрацію енергії. Продукти різняться між собою цією енергетичною щільністю. Наприклад, горіхи містять в собі в 46 разів більше енергії, ніж огірки. Можна спожити жменю горіхів – і отримати неймовірну кількість енергії. Відповідно, стає зрозуміло, що для схуднення треба не банально зменшити кількість їжі, а зменшити кількість енергії від харчових продуктів. І тут найголовніше – врахувати енергетичну щільність продуктів (калорійність). Тобто більше

Як я вказав вище, для того, аби жир танув, наче сніг навесні, потрібно створити відповідні умови. Організму має бракувати енергії. Логічно припустити, що потрібно менш калорійно харчуватись, а ще – більше тренуватись, аби цю енергію використовувати. Логічно, але лише на перший погляд... Наш організм любить порядок, гомеостаз. Гомеостаз – рівновага. Температура тіла, рівень PH, рівень глюкози крові, водний баланс: усе перебуває у певних значеннях і може коливатись тільки у дуже вузьких проміжках. Те саме стосується і енергетичного балансу. Для того, аби схуднути, нам треба його порушити. Зробити так, щоб ми недоотримували енергію. Коли так стається, наше філогенетично старече тіло, яке пережило немало голодних днів, гадає, що саме цей час і настав. Передбачаючи загрозу, організм посилює відчуття голоду, для того, аби ми почали шукати їжу. На практиці це виглядає так. Ти старанно тягав гантелі в залі, потім довго крутив педалі на велотренажері, а на закуску ще й поплавав на спині. Організм зафіксував втрати енергії на рівні 1000 калорій. За вечерею через звірячий апетит організм змушує тебе з'їсти додаткові 1000 калорій, аби відновити гомеостаз енергії.

38 |

То, виходить, схуднути нереально? Ні, можна, але доведеться боротись з організмом. Хочу лиш донести до тебе, що затяжні тренування дуже сильно стимулюють апетит. Тому дефіцит енергії треба створювати з двох сторін. З однієї – помірні тренування, з іншої – певні обмеження в їжі. У такому разі організм не буде дуже сильно опиратись зменшенню маси тіла, що зробить цей процес реальним. НЕБИЛИЦЯ 5 Жир можна спалити локально. Це найбільш розповсюджений міф. І знову логіка підводить тебе, друже. Не сумніваєшся: якщо качати прес, то горітиме жир на животі, а

рухи руками спалюватимуть жир саме на них. У своїх роздумах ти опираєшся на наявні у твоїй голові знання. На жаль, їх недостатньо. Ти, мабуть, не знаєш, що жир на животі і м'язи черевного преса, хоч і розташовані поруч, функціонально між собою не пов’язані. Вони, як два сусіди, що роками не спілкуються, бо якось пес одного з них обгидив подвір'я іншого. Вище я зазначав, що для того, аби підшкірний жир згорів, він має покинути адипоцит (жирова клітина) і з током крові дістатись до м'язів. Тож жир може розщепитись на руці, а з кров'ю дійти аж до кравецького м'яза, який локалізований на стегні, – і в ньому згоріти. Взагалі, жир не розщеплюється рівномірно по всьому тілу. У кожного з нас є місця, з яких він швидше сходить,

а є такі, які не хоче відпускати до останнього. Це закладається генетично і залежить від рецепторів, що реагують на адреналін, так звані бета-2 адреналові рецептори. Якщо в підшкірній жировій клітковині їх багато, то жир там буде розщеплюватись легко, якщо мало – зась. Знаю, друже, ти шокований, і мозок у тебе закипів. Тепер в тебе два варіанти: 1. забути цю писанину; 2. змінити свою картину світу в контексті схуднення. Але я порадив би тобі не лякатись нового, бо у світі ще стільки незвіданого тобою... Тренер Віктор Мандзяк

40 |

АНДРІЙ СВІТЛАК: «АМЕРИКАНСЬКИЙ ФУТБОЛ – ГРА НА ЛОГІКУ, В ЯКІЙ ПОТРІБНО РОЗУМІТИ ТА АНАЛІЗУВАТИ СУПЕРНИКІВ»

Американський футбол в Україні з’явився ще в 90-х роках, але досі більшість плутає його з регбі або ж навіть остерігається цього спорту. Чому так відбувається, нам розповів гравець клубу Lviv Lions Андрій Світлак. Андрію, чому ти обрав саме американський, а не більш звичний для українців великий футбол? Насправді я починав зі звичайного футболу, але після десяти років тренувань зрозумів, що це не мій вид спорту і потрібно щось міняти. Американським футболом зацікавився випадково. Пам’ятаю, півтора року тому у Facebook побачив інформацію про перемогу Lviv Lions в одному із матчів і вирішив зв’язатись із клубом. ВМене запитали про мій зріст і вагу та запросили на тренування. Коли я прийшов на своє перше тренування, то не знав навіть правил і жодного разу не тримав у руках м’яча для американського футболу. Але завдяки десятирічному досвіду воротаря мені вдавалося ловити пас із перших кидків. Чим відрізняється американський футбол від сокера? Усім: починаючи від правил, розмітки на полі та кількості гравців аж до позиції гравців і тактики. Американський футбол навіть занесений до Книги рекордів Гіннеса як командний спорт з найбільшою кількістю правил. Також тут велика кількість гравців: у одній команді їх може бути понад 50, і усіх долучають до матчу. Це гра на логіку, в якій потрібно розуміти та аналізувати суперників. Часто її називають шахами на полі. Американський футбол вимагає від гравця дуже хорошої фізичної форми. Який режим тренування у тебе? У американському футболі чим ти сильніший та фізично підготовленіший, тим менша ймовірність травмуватися. Тричі на тиждень у нас проходять командні тренування, під час яких ми вивчаємо та «награємо» нові комбінації. Ра-

41 зом з тим, я періодично ходжу в зал та плаваю, аби м’язи постійно були у тонусі. На мою думку, американський футбол – дуже демократичний спорт, адже в цій грі для кожного знайдеться своя позиція. Також важливу роль відіграє екіпірування, у скільки це обходиться гравцеві? На початку мені дали командне екіпірування, аби я визначився, чи мені підходить цей вид спорту. Коли я вже вирішив, що це мій спорт, то купив свій перші шолом і каркас. Тоді ж і прийшло справжнє усвідомлення того, що я в команді. Оскільки у нас немає спонсорів, то спорядження купуємо власним коштом. Здебільшого замовляємо вживане екіпірування на американських сайтах. В середньому його вартість становить 700 доларів. Яка гра тобі запам’яталась найбільше? Це був торішній Чемпіонат України з американського футболу, а саме його фінал, в якому ми грали проти команди «Патріоти» з Києва. В американському футболі, коли ти отримуєш пас, то стаєш певною ціллю, на тебе всі кидаються та хочуть збити з ніг. І ось коли я отримав пас, в мене в голові промайнуло «Андрію, біжи!». І пробігши половину поля, заніс найбільш знаковий для мене тачдаун. Також це був єдиний тачдаун від нашої команди у цілій грі. Американський футбол для тебе робота чи хобі? Для усіх членів нашої команди Lviv Lions – це більш ніж хобі, це частина нашого життя, проте для жодного з

нас це не є основною роботою. У нас грають IT-спеціалісти, архітектори, офіціанти, лікарі. Особисто я стараюся знаходити час і попри роботу якнайчастіше приходити на тренування. Тренуватися в повному складі дуже важливо для команди. Куди місцевий вболівальник може прийти подивитись на гру «Львівських Левів»? Подивитися матчі можна на стадіоні «Юність» у Парку культури або на стадіоні СКА. Наші тренування ж проходять на стадіоні «Сокіл».У плані організації наші матчі вважають одними з найкращих в Україні. Подивитися тільки на розмітку, яка не поступається професійним полям в Америці. У перервах ми робимо конкурси для глядачів, а також є фудкорти, де кожен може перекусити. Мої рідні та друзі завжди приходять повболівати, вони отримують шалене задоволення та адреналін, а для мене це ще більший стимул показати хорошу гру. Чому, на твою думку, американський футбол досі не набув значного поширення в Україні? Наш менталітет зупиняє людей віддавати своїх дітей у цей спорт і популяризувати його. В нас побутує стереотип, що американський футбол - це одразу жорстокість і травми. Проте, відповідно до статистики, американський футбол за травматизмом стоїть після баскетболу і навіть велосипедного спорту. У нас це все відбувається спокійніше. Звісно, є травми, без цього ніяк, але командний дух і бажання привести свою команду до перемоги долає будь-який страх перед трав-

мою. Насправді американський футбол – це велика родина. Твоя команда – це твоя сім’я, в якій ти повинен бути впевненим і стояти за неї ддо кінця – як на полі, так і в повсякденному житті. Саме тут я відчув, що таке справжня команда, що таке підтримка і як це важливо. Тому не потрібно боятися американського футболу, краще прийти, спробувати і побачити, що це таке. Розкажи, що плануєш робити далі? Для мене спорт – це не просто захоплення, для мене це – життя. Займаючись різними його видами, я знайшов свій, і це – американський футбол. Хочу розвиватися, вдосконалювати свої уміння в цьому напрямку і в майбутньому ставати кращим та сильнішим. Окрім спорту, я обожнюю подорожувати. Для мене це тренування душі та думок. Маю мрію об’їхати світ довкола, відвідати якомога більше країн. Сподіваюсь, що в найближчому майбутньому мені це вдасться. Розмовляла Ірина Кунинець

42 |

Купівля діаманта як питання довіри Вам, мабуть, давно відомо, що діаманти – це не просто красивий дорогоцінний камінь, це – інвестиція. Але ж коли саме діамант справді є вдалим вкладенням грошей, а коли – лише коштовністю? Як визначити справжню цінність каменю? Хто може у цьому допомогти? Про усі таємниці дорогоцінних каменів «ЕГОЇСТ» поспілкувався зі спеціалістом ювелірного бутика «Колекція» Олександром Бєлкіним.

43 Олександре, розкажіть нам, хто саме є експертами з дорогоцінних каменів? Експертами з таких дорогоцінностей є гемологи. Це фахівці, які можуть визначити вид каменю, його походження, відрізнити синтетичні аналоги та імітації дорогоцінних каменів від природних. На мою думку, сьогодні найбільш кваліфіковану відповідну освіту можна здобути в Гемологічному інституті Америки. Я також надаю перевагу з камінням саме із цією сертифікацією. За вашими спостереженнями, чи часто люди звертаються до фахівців при придбанні дорогоцінностей? До нас у бутик, в «Колекцію», часто звертаються люди, які найперше розглядають купівлю прикрас як інвестицію. Багато з них віддають перевагу такому виду інвестиції як альтернативі банківській системі або ринку нерухомості. Вони ж не настільки стабільні, як хотілося б. Дорогоцінне каміння – це ті інвестиції, які ви завжди зможете взяти з собою. Їхня цінність щороку зростає. Людям важливо бути впевненими у тому, що вони купують. А допомогти у цьому розібратися може лише досвідчений спеціаліст. Саме для цього звертаються у наш бутик.

Навіть якщо наші клієнти мають намір придбати колечко для освідчення, прикраси для ювілею чи іншої пам’ятної дати, ми завжди пропонуємо розглянути варіант купівлі діаманту з відповідним сертифікатом, який матиме також і інвестиційну цінність. Вже потім на основі цього каменю виготовляється прикраса. Більшість діамантів у нашому бутику мають GIA – сертифікати Гемологічного інституту Америки, лабораторія якого має свої підрозділи практично у всіх великих країнах світу. Такий сертифікат – гарантія того, що камінь має відповідні характеристики, він ліквідний і є інвестицією. Багато людей знає, що камінь має мати сертифікат. Однак, мабуть, далеко не у всіх місцях можуть підтвердити те, що саме цей камінь відповідає саме цьому документу. Сертифікати GIA характерні тим, що у них прописані практично усі характеристики каменю, які вплива-

ють на його вартість: чистота, колір, огранення, полірування, симетрія. Якщо це діамант розміром від 1 карата, у сертифікаті неодмінно є особлива відмітка про гравіювання. На рундисті, боковій смужці діаманта, є вигравіюваний номер каменю. Кожен охочий, знаючи цей номер, може зайти на сайт GIA і перевірити, чи справжній цей сертифікат, чи відповідає номер діаманту номеру сертифіката і так далі. Чи гарантуєте Ви клієнтам свого бутика, що діаманти відповідають сертифікатам? Саме тому до нас звертають – ми і є цією гарантією! Наша основна особливість і перевага – це довіра. Людина знає, куди вона приходить за дорогоцінним камінням, і знає, що може бути впевненою у своєму придбанні на 100%. Найважливіше у придбанні діаманту – це завжди довіра до того бутика і тієї людини, в якої ви його купуєте. А ця довіра не з’являється просто так – її потрібно заслужити роками.

44 | Купівля кожного каменю перевіряється декількома етапами. Наприкінці – ще мною. Завдяки тому, що ми працюємо давно, я маю можливість обходитись без посередників – купувати діаманти прямо на біржі. Це безпосередньо впливає на ціну каменю. А як щодо вартості діамантів? Чи варто їхати за кордон, аби їх придбати? Багато наших клієнтів подорожують світом, в тому числі – і в ПАР, яка вважається батьківщиною добування дорогоцінного каміння. Вони сподіваються, що там зможуть купити діаманти за значно нижчою ціною. Насправді ж, якщо вміти розбиратися в характеристиках каменів, то вартість діамантів практично ніде відрізнятись не буде. Вона є стандартною – і коливання в ціні може бути незначним. Різниці між купівлею діамантів в інших країнах практично немає. Чому ж ціна в країні, яка видобуває камінь, не нижча? Мало кому відомо про такий нюанс, що сьогодні понад 90% огранки усіх каменів, які будь-де добуваються, проводять в Індії. У них працює дуже велика державна програма, що дозволила виділити великі території та потужності під цю справу. Неважливо, де камені добули, вони все одно потрапляють в Індію. Щоправда, огранення не завжди ідеальне. Буває, що бренди для того, аби поставити діамант у свою

прикрасу, ще проводять додаткову огранку. Але початкова проводиться саме в Індії, в тому числі й завдяки дешевій робочій силі. Тому далеко не факт, що камінь, який видобули в ПАР, там і отримав огранку. Аналогічно помиляються і ті, які думають, що діаманти з якогось туристичного місця Європи мають гарантію якості. Давати певність, що камінь якісний і відповідає своєму сертифікату, може лише людина з відповідною освітою. А чи бувають нечесні продавці та чи існують способи махінацій з сертифікатами? Звісно, людський фактор існує усюди. Іноді до каменю, який має не дуже високі характеристики, недобросовісні продавці пропонують інший сертифікат, що автоматично завищує його ціну. Необізнаний клієнт не може самостійно визначити, чи відповідає діамант сертифікату, і купує. Його обдурили. Таке може статись незалежно від того, який це магазин – в Європі, Африці чи деінде. Людський фактор не має географічних кордонів. Існує також нюанс із закріпками. Ідеальною вважається закріпка Тiffany з 6 лапками. Якщо камінь – понад карат, я рекомендую саме її. Це і красиво, і надійно. Але існують закріпки, які закривають майже весь рундист діаманта. Такі дають можливість нечесним продавцям цим скористатися. Камінь з якимось дефектом може бути прикритий закріпкою – і зверху цього ніхто

не побачить. Така прикраса може бути красивою, але, звичайно, не інвестицією. Розкажіть детальніше, чому рекомендують спочатку купувати діамант, а потім робити прикрасу? Тут все просто: у прикрасі значно важче зробити експертизу каменю. Навіть досвідченому спеціалісту. Метал, з якого вона зроблена, у будьякому разі віддає свій відтінок на камінь. В ідеалі потрібно розкріпити виріб, зробити експертизу діаманта, а тоді вставити його назад. Тому в більшості випадків підбирається спочатку камінь з відповідними характеристиками, які потрібні клієнту, і вже на основі нього робиться ескіз – так виготовляється сама прикраса.

Які саме діаманти можуть бути інвестицією? Це камені з топовими характеристиками. «Верхні» кольори D, E, F, без великих включень – в ідеалі VVS1, VVS2, які навіть спеціаліст може розгледіти лише в 10-кратну лупу. Якщо ви зайдете в будь-який ювелірний

45 магазин і побачите у діамантів легкий відтінок сірого або коричневого кольору, то це автоматично зменшує його вартість в декілька разів. Це, звісно, приємно за ціною, але такий камінь ніколи не буде інвестицією.

Якщо ж ви купуєте діамант з топовими характеристиками, то він є інвестиційним. Я працюю з 2007 року – і за цей час камені постійно зростають в ціні. З діамантами чудес не буває. На камені з хорошими характеристиками не буває знижок. Але не все те, що блистить, є натуральним. Зараз на ринку багато так званих синтетичних та інших діамантів. Що ви можете розповісти про них? Сьогодні з діамантами, аби покращити їхні характеристики і продати, можуть робити все, що завгодно. Можна знайти як натуральні діаманти, так і синтетичні, вирощені з допомогою спеціальних технологій. При цьому відрізнити їх над-

звичайно складно, навіть якщо ви – хороший спеціаліст. До того ж зараз існує багато методів так званого «покращення» натурального діаманта. Наприклад, коли натуральний камінь під дією високого тиску і температури набуває значно кращих характеристик, ніж це було початково. Насправді він в рази дешевший, ніж діамант, який з самого початку має такі характеристики. Проте в паспорті GIA неодмінно вкажуть, якщо камінь, який ви хочете придбати, пройшов додаткову обробку. Наприклад, діамант може бути «лікований» – так називають процес, коли за допомогою лазеру забирають зайві включення, що псують йому характеристики. Потім утворений канал заповнюють спеціальним розчином. Навіть під мікроскопом це побачити дуже важко. Але фахівці Гемологічного інституту Америки, проводячи експертизу, визначають це і обов’язково вказують у документі. Чи є ще у Львові спеціалісти, які професійно можуть провести експертизу каменів? Так, звичайно, у Львові є люди, які давно займаються дорогоцінним камінням, мають досвід і багато знань. Але немає іншого такого бутика, як «Колекція». Сюди приходять не лише за виробом з каменем, а за якісною брендовою прикрасою. У «Колекції» є те, чого немає в інших: ідеальне поєднання високого рівня нашого бутика,

наших прикрас і моїх знань як фахівця ювелірної справи. Що ви можете порекомендувати читачам, які планують придбати дорогоцінне каміння? Як бачите – це справа непроста: придбати діамант, що не лише красиво виглядатиме, а й буде справжньою інвестицією. Розібратися тут самостійно майже неможливо. Тому я рекомендую звертатися до спеціаліста, який зможе підтвердити характеристики каменю та їхню відповідність характеристикам, зазначеним в сертифікаті. І головним тут є питання довіри. Довіри до бутика, в якому ти купуєш, і до людини, яка у ньому є спеціалістом. Купуйте дорогоцінне каміння лише в тих людей, у яких впевнені та завжди зможете звернутися до них з будь-яким запитанням щодо придбаних діамантів. Лише з їхньою професійною підтримкою створюйте свої особливі колекції. Розмовляла Зоряна Крачковська

46 |

ВАЖКІСТЬ У НОГАХ? ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ЛІКАРЯ!

Чим небезпечні захворювання вен Чи давно ви були на обстеженні у флеболога? Тобто лікаря, який знає все про вени. Якщо ні, тоді не гайте часу. Фахівці стверджують, що венозні захворювання дуже помолодшали і вражають тепер людей різного віку та професій: як тих, хто веде сидячий спосіб життя, так і спортсменів. А для жінок ця тема актуальна ще більше, бо здоров’я ніг – це, перш за все, їхня краса. Про те, чому так важливо стежити за станом ваших вен, розмовляємо з флебологом Артемом Чеховським – лікарем-практиком і власником Клініки флебології Артема Чеховського, яка має представництва у різних містах Західної України.

П. Артеме, насамперед розкажіть трішки про себе. У 2004 році я закінчив Львівський медичний університет, навчався на лікувальній справі. Після того понад 10 років працював у державній лікарні та паралельно поєднував це з роботою у державній клініці. Спеціалізацією була флебологія. Якщо говорити про флебологію – то що це за розділ медицини, який предмет його вивчення? І чому

флебологія нині стає все більше актуальною? Флебологія – це наука, яка займається вивченням та лікуванням вен і венозної системи організму загалом. Переважно кожна четверта людина хворіє на варикоз. Найчастіше це жінки. Це трапляється і з чоловіками, але до нас вони звертаються вже досить пізно – для них не така важлива «косметика». Жінки ж приходять тому, що непокоїть косметичний аспект

проблеми. А чоловіки звертають увагу, коли вже мають ускладнення. Жінки якого віку звертаються найчастіше? На жаль, зараз хвороба дуже помолодшала. Сьогодні вже 18-річні пацієнти мають незворотні зміни шкіри: трофічні. Можливо, раніше на це захворювання звертали менше уваги, тому його переважно вважали «хворобою після 40 років». Зараз

47 маємо дуже багато 20-21-річних пацієнтів. Як зрозуміти або відчути, що з венами на руках, ногах чи тілі щось не так? Найперше – можуть з’являтися набряки, важкість, судоми, сіточки. А далі вже все проявляється візуально – збільшуються варикозні вузли. На ранніх періодах вони небезпеки не становлять, це стадія «косметичного недоліку». Далі приєднуються вже клінічні ознаки – набряк, судоми, трофічні зміни шкіри, почервоніння, свербіж. Потім з’являються ускладнення: тромбофлебіти, трофічні виразки, незворотні зміни шкіри. Це вже досить запущені стадії варикозу. Проте реагувати треба вже тоді, коли виникають перші скарги – ніби на нозі нічого не видно, але є якийсь незрозумілий набряк, докучають судоми. Це перші ознаки, що треба хоча б обстежитись. А чому взагалі виникає варикоз? У 90% це є генетична хвороба. Венозна недостатність – це взагалі недостатність клапанів, яка передається генетично. Венозні клапани просто не спрацьовують. Проте є й фактори, які провокують: у жінок це найчастіше вагітність, у чоловіків – це важка або, навпаки, малорухлива робота. Наскільки небезпечним для здоров’я і життя це стає, якщо не звертатися до фахівців? Найстрашніше ускладнення – це тромбоемболія легеневої артерії. Застій у венах може спровокувати

утворення тромбу, який, зі свого боку, може відірватися, потрапити в легеневу артерію та спричинити смерть. Як Ви визначаєте рівень складності захворювання у пацієнтів та як проходить лікування? Найперше, що ми робимо, – це ультразвукове обстеження венозної системи. На його основі можемо діагностувати стадію варикозу і вибирати тактику лікування. Загалом існує лише одна форма лікування варикозної хвороби – хірургічна. Медикаментозне лікування – це тільки підтримка венозної системи, тобто зняття набряків, судом. Але основна причина варикозу – клапанна недостатність, і її можна усунути тільки хірургічно. Тут є кілька методів: оперативне втручання, лазер та найсучасніше – біоклей. Хоча, на жаль, через певні обмеження у діаметрі вен, останній метод підходить не всім. Наскільки популярною та досліджуваною зараз є наука флебологія – як у нашому місті, так і в Україні загалом? Цей напрямок активно розвивається, починають з’являтися клініки з чітким фокусом на флебології. Це вузький профіль, який займається суто самими венами. Про перспективність напрямку свідчить велика кількість клінік як у Львові, так і в цілій країні. Малоінвазивні втручання набирають популярності, адже пацієнтам не треба перебувати в стаціонарі. Застосовують місцеве знеболення, відчутний дуже хороший естетичний ефект. Відсутні

розрізи, усе роблять голочками. Пацієнт прийшов, зробив і пішов – це так звана «офісна хірургія». Способи лікування цих захворювань в Україні нині близькі до європейських і світових? Дуже. Такий метод, як біологічний клей, – найсучасніший . І його вже використовують в Україні, зокрема й у нашій клініці. Щодо термічних методів, я думаю, що в Україні лікарі зараз настільки вдосконалилися, що ми лікуємо краще, ніж за кордоном. На Заході лікарі дуже обмежені протоколами, а у нас більше свободи. І ця гнучкість дозволяє удосконалити методику. Як часто до Вас звертаються пацієнти-іноземці? Дійсно, пацієнти з закордону в нас часті гості. Останні були з Канади та США. Також приїздить досить багато поляків. Ми радо допомагаємо усім! Розмовляв Олег Галів

48 |

Олена ДМИТРІЄНКО:

«Оргазм у жінок залежить від мозку» Будь-яка жінка у дбайливих руках може стати справжньою богинею кохання. Головне для чоловіка - знайти підхід та допомогти своїй половинці розкритись, аби вона отримала максимальне задоволення. І це вкрай важливо, адже насичене інтимне життя у парі – 70% запоруки сімейного щастя. У чому ж секрет жіночого оргазму та чому жінки його імітують, розповіла експерт з стосунків – психолог Олена Дмитрієнко.

49 Чому жінка вдається до імітації оргазму? Жінка може імітувати оргазм, бо кохає свого чоловіка – і таким чином хоче зробити йому приємно. Іншою причиною може бути страх його втратити. Адже у сучасному світі чоловікам у будь-якому віці та з певним матеріальним статусом простіше знайти собі супутницю життя. Жінкам натомість стає все важче знайти другу половинку, бо красивих, розумних та самодостатніх багато. Саме тому у багатьох жінок в стосунках є страх. Частково через це жінка може вдаватись до імітації оргазму. Насправді ж у кожному разі вона робить лише гірше – як собі, так і своєму партнеру. У майбутньому це може стати причиною зрад з обох сторін. Тому я рекомендую жінкам вивчити свій організм, зрозуміти, від чого вам добре, і красиво під час романтичної вечері натякнути про це чоловікові.

І третій міф – фригідність жінки. Таких практично не існує! Будьяка жінка при правильному підході може отримати максимальне задоволення від статевого акту.

А як чоловіку розпізнати імітований оргазм від справжнього? Існує три топові міфи щодо жіночого оргазму. По-перше, коли жінка голосно кричить, більшість чоловіків думає, що в цей момент вона отримує задоволення. Але це неправда. Оргазм можна отримувати і тихо, це добре знають пари з дітьми. Другий міф – велика кількість рідини. Це також неправда. Адже є жінки, що мають фізіологічні проблеми та недостатні виділення, однак це не означає, що вони пасивні у ліжку та не можуть отримувати кінцеве задоволення.

Що може стати причиною відсутності оргазму у жінки? Задоволення може не бути через певну несумісність у ліжку або через брак відповідних гормонів. Однак це можна владнати з допомогою фахівця. Інший шлях – вивчити свою фізіологію та використовувати камасутру. Проте головною із причин переважно є психологічна. Банально зіпсутий настрій протягом дня може зіпсувати ніч у ліжку. У моїй роботі був випадок, коли жінка отримувала максимальне задоволення з одним чоловіком, а з іншим – ні. Причина була проста:

Як ж хоч трішки зрозуміти та розпізнати присутність оргазму у жінок? Жінка, яка по-справжньому отримала оргазм, завжди має судомність всередині. Інколи при максимальному його рівні може рефлексувати усе тіло. Це триває від кількох секунд до кількох хвилин – в залежності від рівня збудження та насолоди. У кожної цей процес досить індивідуальний – і по чутливості, і по зовнішніх ознаках! Хочите перевірити свою половинку? Є простий спосіб: 100% жінок отримують оргазм від жіночої мастурбаціі точки G! Зробіть своїй половинці таке задоволення і ви зрозумієте, який у неї справжній оргазм.

останній її блокував звичайною фразою, що вона погладшала. Як реагувати чоловікові на слова, що його жінка не сповна отримує задоволення у ліжку? Відсутність оргазму у жінки не означає, що з чоловіком щось не те. Просто потрібно подумати, що варто змінити у стосунках. Кожна пара – індивідуальна та отримує задоволення від різного. Про це потрібно говорити. До прикладу, можна по понеділках робити так, як хоче дружина, а по вівторках так, як хоче чоловік. І пам’ятайте, що оргазм у жінок залежить від мозку, тому, чоловіки, дослухайтесь не лише до тіла ваших коханих. Конструктивний діалог та компроміс будь-які стосунки можуть втримати на максимально гарячому рівні. Адже чоловік морально задоволений лише тоді, коли жінка отримала максимальне задоволення від нього.

Розмовляла Ірина Кунинець Якщ маєте проблеми у стосунках, звертайтесь до психолога Олени Дмитрієнко. Це #твійекспертзстосунків тел. 097 405 12 39 Фото: Ірина Поплавська Зачіска: Vavruk Beauty Center Макіяж: Юлія Алієва

50 |

Найофігенніше – не страждати фігнею, не пити фігню, не їсти фігню, не спати з фігнею. А працювати і жити гідно, при цьому усвідомлюючи, що всього цього ти добився сам!»

Єва Лонгорія

ВІДПОЧИНОК

Халонг, Ленін і Хо Ші Мін: ЧИМ БАГАТИЙ НЕПЛЯЖНИЙ В’ЄТНАМ

До переліку популярних туристичних напрямків В’єтнам почав потрапляти тільки нещодавно. За прокачування туристичної галузі країни взялися не так давно – і працювати ще є багато над чим. Звісно, головною частиною поїздки часто стають море та пляжний відпочинок, проте В’єтнам стверджує: має що показати і крім цього. Візьмімо хоча б оповиту легендами про дракона і знамениту на весь світ бухту Халонг. Саме у регіон, який охоплює столицю В’єтнаму та її найвідомішу дивовижу, ми вирушили цього разу.

Відвідини цієї країни часто нагадують і про українське радянське минуле: пам’ятники Леніну, серпи та молоти, мавзолеї та культи вождів... Живучи у СРСР, ми звикли до такого, проте Європа (якою ментально та економічно далекою вона б нам не здавалася) нас вже давно надихає на інше. По-своєму інспірує і В’єтнам – власним прикладом того, що стається, коли всім кортить далі будувати світле комуністичне майбутнє. Взяти хоча б комплекс Хо Ші Міна. Відвідуючи його (парк, Мавзолей, Президентський палац і музей), миттєво переносишся у період цвітучого совка.

52 | чуватимуть вас у черзі. Вони тут усюди, адже їх привозять централізовано тисячами. І найсмішніше в цьому те, що маленькі нащадки великого батька нації не можуть його побачити, як би не хотіли – бортик у темній кімнаті довкола саркофага Хо Ші Міна більший, ніж найвища 5-річна малявка. З іншого боку, усі ці групи добре організовані, діти доглянуті та одягнені у брендовану форму кожної зі шкіл чи дитсадочків. Відвідати мавзолей варто хоча б для того, щоб побачити, де ми могли бути, якби свого часу не обрали демократичний шлях розвитку. На відміну від Мавзолею Хо Ші Міна, у в’єтнамські храми дозволено і в шортах, і в майці, і з телефоном, і усміхненим. І руки не по швах, і торкатися можна всього. У таких місіях розумієш, що релігія пішла далі... Одним з найвідоміших є Храм Літератури ХІ століття, присвячений Конфуцію. Цікавий він своєю історією і віком – це одна з найстаріших у столиці В’єтнаму будівель. Проте дуже допитливих мандрівників він не здивує. Тут усе просто, лаконічно та стримано. Без помпезності та розкоші: ставки, озера, дворики та кілька споруд. З іншого боку, Ханой не належить до тих міст, які мають чим вражати туристів, тому на цьому тлі храм є однією з must-see пам’яток. Якщо ви прилетіли до В’єтнаму не для пляжного відпочинку, то, швидше за все, вашим головним На всій території можна рухатися тільки заданою траєкторією із заданою швидкістю і прямо опущеними донизу руками, попередньо віддавши на зберігання воду-їжу-особисті речі в одне місце, а камери-павербанки-планшети – в інше. Звісно, «на аудієнцію» до вождя не можна в шортах вище коліна чи майці. Тому треба або мати інший одяг з собою або купувати безглузді кольорові хустки і ними обгортатися (навіть хлопцям). Зайве говорити про те, що у більшості місць фотографувати не можна, в решті – не бажано. Поза чергою до Мавзолею проходять ветерани праці з медалями і трудівники в робах, хустках, комбінезонах. Спостерігати за простими робітниками, яких женуть на відвідини Хо Ші Міна, не так дивовижно, як бачити маленьких дітей-дошкільнят, що обов’язково ото-

кійно спостерігати за азійською метушнею та насолоджуватися видом на згадане вже озеро. Особливо у Ханої не розгулятися – цього ще й не дозволяють спека та висока вологість, тому дійсно рекомендуємо тут просто розслабитися та скоріше пробувати країну на смак. пунктом призначення стане знаменита бухта Халонг. У такому разі в Ханої достатньо недовгої прогулянки довкола озера Хоанкьєм, оборонної цитаделі, пам’ятника Леніну.

Повечеряти чи просто попити кави рекомендуємо в одному з закладів на площі Dong Kinh Nghia Thuc. Якщо обрати якийсь, що розташований вище першого поверху, можна спо-

Трохи поблукавши містом, а особливо побачивши його околиці (на перший погляд, схожі на українське село з пальмами), потім будете здивовані наявністю торгових центрів красу

54 | люкс та монобутиків з розкішними виробами. Придбати тут коштовності Chopard, годинники Hublot, сумки Louis Vuitton чи одяг Prada – зовсім не проблема. Але якщо на меті огляд дивовиж, то краще замість шопінгу збиратися в дорогу, адже їхати туди доведеться довго. Причому насправді відстань не величезна: Халонг лежить всього лиш 170 кілометрів на схід від Ханоя. Зате якими дорогами! Річ у тому, що поняття автомагістралі у В’єтнамі відсутнє як таке, тому всі дороги проходять через центральні частини міст, розташовані між пунктами А і Б. Само собою, у населених пунктах діють обмеження швидкості – от і виходить, що всі просто плетуться одні за одними суцільною тягнучкою. Коли ти в неї потрапляєш, то зробити вже нічого не можеш. Обігнати вийде теж не багатьох, бо попереду поспішати ніхто особливо не збирається. До цього також слід додати 45 мільйонів скутерів, сотні з яких хаотично вплітаються в рух. Саме так, у країні з населенням 93 мільйони осіб зареєстровано 45 мільйонів скутерів!

Словом, часто швидкість руху не перевищує 50 кілометрів на годину, тому добирання до такого жаданого узбережжя може зайняти до 3 годин. Оскільки Халонг – це величезна бухта, а основна її окраса – вкриті джунглями мальовничі скелясті майже 2000 островів різних форм та розмірів, то найкращий спосіб оглядати природню пам’ятку ЮНЕСКО – екскурсія на поромі. Смарагдово-зеленою водою вже давно прокладеними маршрутами вас провезуть поміж найвидовищнішими та найхимернішими горбами і кручами, кожна з яких навіть має власну назву. Кажуть, місцеві назвали 989 островів! Окрім порома, до більшості екскурсій входить і коротка прогулянка на човнах: просто посеред бухти є дерев’яний причал, де пасажирів пересаджують на маленькі шлюпки, керують якими виключно жінки. Зізнаємося чесно, на нашу думку, це найцікавіша частина поїздки, оскільки вона дозволяє відчути всю велич цього чарівного місця. По-перше, ви перебуваєте максимально близько до води. По-друге, невеликі та мо-

більні човники можуть проникнути у недоступні для порома місця, і тому крізь своєрідні тунелі ви потрапляєте у маленькі бухточки, з усіх сторін оточені стрімкими скелями. Потретє, де ще в світі жінки покатають вас на човні? Дуже цікавим та несподіваним пунктом екскурсії стає прогулянка печерами. Їх у бухті кілька – і усі з них були відкриті не так давно та досліджені мало. Мусимо сказати, що їхній розмір вражає. Сходження на сушу та не такий довгий «перепочинок від води» стають приємним бонусом до всього, що ви пройшли раніше. Краса тутешньої природи зачаровує – схожих місць у світі дійсно небагато. Певною мірою досвід від візиту у Халонг можна порівняти з екскурсію норвезькими фіордами, тільки клімат тут набагато спекотніший та вологіший. Проте місце таки унікальне і відвідати його дійсно вартує – ця поїздка запам’ятається лише позитивними враженнями на все життя. Остап Процик

Марина Портусь: «ПРОФЕСІЙНІСТЬ РОБОТИ ТУРИСТИЧНОЇ АГЕНЦІЇ МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ЗА РІВНЕМ ВОЛОДІННЯ ІНФОРМАЦІЄЮ КОЖНОГО ЇЇ ПРАЦІВНИКА» Подорожі та відпустки – улюблений час кожного. Та як, обираючи такий бажаний відпочинок, не потрапити у пастку туроператорів, кому довірити свій комфорт і чого краще остерігатися – усе це з власного багаторічного досвіду чудово знає власниця компаній Global-travel та TPG agency Марина Протусь.

Марино, у туризмі Ви вже 12 років, а як давно працює саме Global-Travel та TPG Agency? Довгий час я розвивала інші проєкти, тому Global-Travel як точка продажу TPG Agency з’явилась відносно недавно. З Travel Professional Group – українським національним туроператором – працюємо по франшизі. Компанія має дуже цікаві екзотичні напрямки, як от Шрі-Ланка, ОАЕ, Занзібар, Домініканська Республіка, квоту місць у різних готелях світових і популярних туристичних напрямків, гарантовані блоки авіаперельотів. Моя особиста любов – екзотика, особливо напрямок Мальдів, Аруби, Сейшел, ОАЕ. Але, звісно, такі топові напрямки як Єгипет, Греція, Туреччина ніхто не скасовував. Ми їх також активно продаємо. То чи займаєтесь Ви розвитком нових напрямків? Ми постійно у процесі відкриття. Зараз починаємо працювати з оператором Neckermann. Цього року також відкрили напрямок йога-турів в Італію з відпочинком на морі.

На ринку так багато операторів, як мандрівнику обрати, з ким найбезпечніше відкривати ці нові напрями? Справді, неприємних випадків достатньо. Це довгий ланцюжок від і до. Однією з причин є відсутність захисту як туриста, так і турагента на законодавчому рівні. Хоча, мушу додати, що цьогоріч цю ситуацію почали виправляти в кращу сторону. Ми особисто працюємо з багатьма туроператорами і в роботі орієнтуємося не тільки на кількість продажів, а і швидкість розв’язання проблем, якщо вони є. Тут мені б хотілося виділити компанію Join Up, про неї останнім часом говорили багато негативу. Я з ними працюю дуже давно – і ми завжди закривали усі інциденти успішно та з виплатою компенсацій. Компанія активно розвивається і на цьому етапі, створивши авіакомпанію SkyUp, вводить нові, цікаві та недорогі напрямки. Що ж саме тоді гарантують оператори і як розпізнати, де чия вина у критичній ситуації? Краще скажу, як розпізнати професіоналізм агенції. Під цим я розумію

компетентність персоналу – від власника до менеджера. Вони мають вміти надати консультацію щодо усіх, навіть найскладніших питань і знати що робити в непередбачуваних ситуаціях. Ми працюємо з такими провідними операторами, як «Анекс Тур», «Tez Tour», «TUI» «Пегас», «Coral», «Альф», звісно «TPG», «Сієста», ТСС та інші. Зараз дуже багато найрізноманітніших агенцій, робота яких зосереджена не на якості, а на кількості. Недостатньо знати місце розташування готелю і загальні відомості про країну. Необхідно глибоко та детально володіти інформацією про те, куди вирушає ваш клієнт. Туристам, зі свого боку, я б порадила не шукати агенцію, де пропонують найбільшу знижку, а обирати людей зі знаннями своєї справи і фанатів своєї роботи. Поговоримо про улюблене всіма раннє бронювання – коли починати планувати відпустку? При бронюванні заздалегідь загалом ви можете отримати знижку до 50-70%, подорожуючи в Домінікану, на Балі, Шрі-Ланку, Занзібар, Гоа, в Туреччину, а також до Греції та Європи. Хочете добре відпочити влітку – бронюйте в період з листопада до лютого. А як щодо нестандартних турів? Нещодавно ми запустили йога-тур в Італію. До відпочинку додається ще й професійне навчання таймменеджменту. Вже плануємо наступний йога-тур. Загалом працюємо з корпоративними замовленнями та індивідуальними запитами – економимо ваш час на пошук. Туризм – велика ніша і перспективна галузь, яку ми прагнемо розвивати та покращувати. Розмовляла Уляна Салій

56 |

АНДРІЙ МОЧУРАД:

Тележурналіст і мандрівник Андрій Мочурад відвідав понад 50 країн. За першою освітою Андрій айтішник, за другою – культуролог. Він викладає в ІТ-школах, працює коучем зі стратегій ведення переговорів. Розробив першу українську стратегічну настільну гру «Галичина». У період з 2013-2014 роки робив репортажі та відеосюжети із гарячих точок з країн Близького Сходу (Сирія, Ірак), Туреччини, Косова, пізніше – з української АТО. У 20142015 роках служив у батальйоні «Айдар», де отримав кілька поранень. Після АТО займався культурними проектами, зокрема виданням коміксів про війну на Сході України. Напередодні нового року вирушив автостопом в Антарктиду, аби разом зі своїм бойовим побратимом Віктором-Миколою Гаврилюком зняти документальний фільм про станцію «Академік Вернадський» та написати книгу про шалені подорожі автостопом двох відчайдухів Андрія та Віктора через Бразилію та Аргентину. Мандрівник поділився з читачами журналу «Егоїст» своїми враженнями від захопливих пригод автостопом до Антарктиди та розповів про особливості життя полярників на антарктичній науковій станції «Академік Вернадський».

АВТОСТОПОМ В АНТАРКТИДУ

Андрію, поділіться, як виникла ідея мандрувати Антарктидою. З чого все почалося? Дитячої мрії потрапити в Антарктиду я не мав. Таким вікном можливостей для мене стало те, що НАНЦ (Національний антарктичний науковий центр) очолив мій знайомий з «Айдару» Євген Дикий. Керівник НАНЦ курує роботу української наукової станції в Антарктиді «Академік Вернадський». Ми зустрілися з Євгеном у Києві, і я його підколов, чи він вже прапор «Айдару» в Антарктиді вивісив. А він відповів, що ні, бо ще сам в Антарктиді не був. Про полярників завжди дуже мало інформації, вони були дуже закритою кастою. Закрите коло осіб їздило на станцію, а це дурість! Таке може бути прийнятним для Китаю або Кореї, але аж ніяк не для такої європейської держави, як Україна. Євген запропонував знімати фільм про життя на станції, сказав, що зможе забезпечити мені харчування та проживання, а добиратися до Антарктиди я повинен самостійно. Ми з другом мусили дістатися Південної Америки самі, а далі нас мав забрати корабель та довезти на станцію. Ця пропозиція прозвучала від Євгена за рік до того, як я потрапив в Антарктиду. Тоді почав збирати кошти на дорогу та знімальну техніку і подумав, що, мабуть, спробую їхати автостопом.

Автостоп це не тільки бажання зекономити, але і своєрідна філософія мандрів? Автостоп – це класна пригода. Я розумів, що перетинатиму багато країн, і автостоп дасть мені можливість зібрати інформацію, оскільки я буду спілкуватись з величезною кількістю людей. У Південній Америці до Вас приєднався Ваш побратим Віктор Гаврилюк, які пригоди спіткали дорогою до Антарктиди? У Віктора в Бразилії вкрали паспорт і купу інших цінних речей. Ми поновили його дистанційно, оскільки не було сенсу знову повертатися в Україну. Вже по дорозі до Чилі нам повідомили, що, на жаль, місць на кораблі для нас немає, і в Антарктиду ми мусимо добиратися самостійно. Я зрозумів, що починається «хардкор», але в моєму наплічнику – прапори бойових підрозділів, я не можу повернути назад. Про нашу експедицію до Антарктиди не знали: ні в інституті Антарктики в Чилі, про нас не знав консул, про нас не знали сезонні науковці, які туди їхали. Ми місяць поневірялися, аби дістатися до Антарктиди. Які тільки пригоди нас не спіткали! Ми шукали, де кинути намет, і випадково потрапили в джунглі, в час відпливу ми переходили річки та змушені були тримати важкі наплічники з апаратурою в себе над головою. Були моменти, коли в нас не було їжі: ми ловили молюсків, є навіть відео, де я з палкою женуся за пеліканом. Ми потрапляли на такі потужні вітри, що нас з наплічниками просто зносило. Якось ми «застопили»

машину і стали свідками розмови, коли син ділився з мамою бажанням стати наркодилером, і весь діалог точився навколо того, що син не розуміє, чому мама проти такої професії. Це ж нормально – продавати коноплю, а мама переконувала сина, що така робота дуже погана. Це повний сюр. Трапилося, що знайшли закинутий будинок лісника та разом з Віктором вирішили зробити стартап. Ми пропонували туристам ночівлю в будиночку за невеликі гроші, але, порахувавши трафік, який виявився дуже малим, зрозуміли утопічність цієї бізнесідеї, тоді ж цей стартап припинили. Ми зникали зі зв’язку, бо там немає покриття жодного з операторів. Але кожних п’ять днів нам потрібно було відмічатися в поліцейському відділку, ми дивом вклалися в термін і відмітилися на п’яту добу. На той момент ми вже перебували в міжнародному розшуку. Нас усі шукали – зникли два журналісти (сміється).

А як Вам вдалося «застопити» корабель? Нам допоміг Євген Дикий, він дав кілька контактів яхтсменів, одна з яхт взяла одного з нас безкоштовно, а інша погодилася за невелику плату. На судні, яким я перепливав протоку Дрейка, перебувало 13 лю-

58 |

дей. Ми навіть не одягали жилетів, бо немає сенсу: якщо хто-небудь випадає за борт, доки яхта розвернеться і підбере людину, на неї чекатиме переохолодження, яке може стати летальним. В Антарктиді вода температурою 1-2ºС, така особливість. На яхті погано працював насос, і ми час від часу вручну вичерпували воду. Для яхтсменів протока Дрейка, це те саме, що для альпіністів Еверест – найменша помилка може стати фатальною. Там найбільше затонулих кораблів. Але коли ми її переплили, почався новий виток пригод: я добирався до Антарктиди кількома плавзасобами, ночував на островах, готував макарони на вугіллі, «стопив» туристичні кораблі. А кораблів там багато: в Антарктиді розвинена туристична інфраструктура. На одному з островів, де я ночував, побачив три хрести з могилами, але одна із них була розкопаною – тіла не було. Я і досі в здогадках, що могло трапитися з тілом, і куди воно зникло. Розкажіть трохи про саму станцію та її історію. Станція «Академік Вернадський» розташована на мисі Марина острова Галіндез, збудована вона англійцями в 1953 році як британська стан-

ція «Фарадей». У лютому 1996 року британці передали Україні станцію за символічну ціну – один фунт стерлінгів, відтоді вона має назву «Академік Вернадський». Станція не є окремою одиницею, вона – частина міжнародної наукової мережі. Дані, які збирають на різних станціях, зводять в одну систему, частиною якої і є українська станція. І це дуже круто. Це інтеграція України в міжнародну наукову спільноту. Скільки часу Ви прожили на станції, які там побутові умови? Два місяці. Умови проживання були добрими. Годували нас дуже смачно і ситно. Кухар Василь викладався на повну: щодня ресторанне меню, навіть домашні йогурти готував. Розкажіть, будь ласка, про пінгвінів. Це ж така милота… Пінгвіни сильно смердять і дуже галасливі. Вони кричать, як кури, та заважають спати. У воді вони дуже прудкі та вправні, а на суші – вайлуваті та комічні. До них можна підходити дуже близько, головне – не бути вищим, ніж їхній зріст . Можна спокійно впритул підійти до пінгвіна, який стоїть на камені. Вороги пінгвінів – чайки, вони крадуть яйця та малих пташенят, але дорослих пінгвінів не чіпають. Коли я знімав відео, де пінгвіни відганяють чайку від трупа родича, відчув, що хтось смикає мене за штани, це був пінгвін, який проганяв мене зі своєї території. Яка температура в Антарктиді? Як у Львові взимку, але там висока вологість і температура може швидко змінюватися.

А скільки людей перебувало на станції разом з Вами? 37 осіб, але станція не розрахована на таку кількість людей. Постійний персонал на станції, який перебуває там увесь рік, це 12 полярників. Сезонних працівників, які приїжджають проводити наукові дослідження на 2-3 місяці, – до 20 осіб. Ротація постійного персоналу проходить щороку. Чи відвідують туристичні кораблі та лайнери нашу станцію і як часто? Звичайно, і ледь не щодня. В пік літнього сезону кораблі можуть заходити тричі на день, а це інколи сотні осіб. Не раз бачив, як туристи невеликими групами відвідували станцію та інколи навіть заважали роботі персоналу. Що було найскладнішим і які труднощі та виклики перед Вами стояли? Ніхто досі не зробив такої позитивної хвилі про Антарктиду як це вдалося мені. Чому? Тому що я автостопом добрався до пінгвінчиків. Пінгвінчики в стрічці! Але поміж ними я ділився проблемами станції, розповідав про наукові дослідження, які там проводять. В дорозі нам було, щиро кажучи, несолодко: ми зіткнулися з опором деяких полярників, нам не було місця в човні, коли полярники виїжджали на дослідження, нам так жодного разу і не дали в користування квадрокоптер, хоча була можливість. Я опинився в трошки патовій ситуації через несприяння частини персоналу станції станції моєї робити над фільмом, бо я дій-

59 сно вклав багато власних ресурсів, аби зробити гарну стрічку про Антарктиду. Зважаючи на наявну техніку, я зробив гарну зйомку, але я все одно незадоволений. Ви, мабуть, перфекціоніст? Справа не у перфекціонізмі, український пропагандистський продукт має бути якісним. Або взагалі немає сенсу його створювати. Знімати фільм мені заважали, але це не було умисно. Заважали недбалістю, недолугістю, забудькуватістю, непідготовленістю. Такі «прикольні» українські риси. А зараз в НАНЦ цікавить, де і коли вийде фільм. Аби з того матеріалу, що я відзняв, вийшов класний продукт, потрібно вкласти ще багато ресурсів, створити візуалізацію, дизайнерську графіку, оформлення. В цій ситуації я знайшов вихід: зараз я працюю над книжкою про мандри до Антарктиди і шукаю ресурси для створення фільму.

Знаю, що часто при висвітленні інформації про Антарктиду трапляються ляпи журналістів. А які з них найрозповсюдженіші? На Північному полюсі живуть білі ведмеді, а на південному – пінгвіни, але це журналісти часто плутають

і в публікаціях міняють усе місцями. Керівник НАНЦ Євген Дикий ділився зі мною, що в одному з видань журналісти проілюстрували інтерв’ю з ним фотографіями з білими ведмедями. На одному із сайтів я зауважив інформацію, що я їду на Східний полюс... І тому я розумію науковців, які, м’яко кажучи, не люблять медійників. До прикладу, була стаття про те, що українські полярники пройшли протоку Дрейка на лижах...(сміється) На водних лижах за катамаранами… Я не можу не торкнутися цієї сторінки Вашої біографії… Ви рік були в АТО у складі добровольчого батальйону «Айдар». Чому Ви пішли добровольцем? Я не міг не піти, як і багато інших хлопців-добровольців. Питання йти чи не йти для нас не стояло. Це навіть не питання обов’язку. Просто так мусить бути. Я не міг не піти. На війні важлива обережність. Багато летальних випадків на війні трапляються через необачність. Був випадок, коли ми стояли біля Новоайдара чи Щастя і почули постріли, а деякі хлопці ходили без бронежилетів – такі розслаблені. Я пам’ятаю свою реакцію: падаю на землю, закочуюся під бустер, пересмикую раму автомата, а хлопці з мене реготали, мовляв, я новачок і усього боюся. В мене є фотографія, на ній – п’ять осіб, та тільки я в шоломі та «броніку», а решта хлопців у футболках і шльопанцях… Так от, я єдиний з присутніх на фото залишився живим. Бронежилет врятував мені життя – я ходив по воду, і куля застрягла в моєму бронежиле-

ті між пластинами, мене врятувало те, що вона не мала повної сили та була на вильоті. Ви мали бойові поранення? Так, спочатку поранення я ігнорував, перше було в руку. А останнім пораненням я вже не міг нехтувати – це була черепно-мозкова травма, яка сталася після повернення «на передку». Війна загострює інстинкти самозбереження, чи, навпаки, там втрачаєш страх? В бою завжди буває страшно, не боїться тільки дурень. Інстинкт самозбереження реально працює. Страх – це нормально, усі ми живі люди. Коли ми йшли добровольцями, то романтизували війну. Але там стаються жахливі речі. Часто люди ідеалізують добровольців, на жаль, і серед добровольців трапляються кримінальні елементи та «віджимщики», які ідуть туди заради прямого доступу до зброї. У Вас шалено-захопливе життя, як Вам це вдається? Життя дуже непередбачуване. Згадую, як в Сараєво стояв я на мості, де почалася Перша світова війна, за рік до 100 її річниці. Гадав собі, цікаво, де я зустріну столітній ювілей початку Першої світової. Рівно за рік я зустрів соту річницю війни в окопі під Луганськом з автоматом в руках.

Розмовляла Христина Полубічко Фото: Андрій Мочурад

62 |

«І БУЛО СМАЧНО, І БУЛО ГАРНО!»

ПЕРШИЙ ГАСТРОНОМІЧНИЙ ШЕФ-СТІЛ У PARK. ART OF REST ВІДБУВСЯ! Ресторан гостинності Park. Art of Rest зібрав своїх друзів за смачною вечерею від шефа закладу Руслана Сорочинського. Гості вечора мали унікальну нагоду не лише скуштувати смачні страви від шефа, а й отримати детальний майстер-клас. Шеф-кухар закладу Руслан Сорочинський ділився таємницями їхнього приготування. Разом з охочими за цей вечір він приготував тапас з тартаром із рожевого тунця, томатне гаспачо та паелью зі свіжими морепродуктами. Вечір справжньої іспанської кухні. Для Руслана – це дуже символічно, адже саме з неї він розпочав свій шлях у велику кулінарію. Але це ще не все. Ресторан Park. Art of Rest почастував гостей справжнім іспанським хамоном, який подали з холодним овочевим сорбетом. Саме те, що потрібно у теплий літній вечір. Ну, і куди ж без десерту? Чурос з темним шоколадом та лісовими ягодами і келих вина стали фінальним акордом цього смачного вечора. Дружня атмосфера, неперевершений смак страв та привітність шеф-кухаря Руслана Сорочинського зробили цей вечір по-справжньому затишним. Це був перший шеф-стіл закладу. Попереду нові зустрічі з друзями та кухні нових країн. Деталі щодо участі ви можете дізнатись на сайті ресторану, на сторінках у соцмережах або за номером: 067 008 22 22 Зоряна Крачковська

HORECA SHOW – ДНІ ВІДКРИТИХ РОТІВ У ЛЬВОВІ

14 ЛОКАЦІЙ, 120 СПІКЕРІВ, ТОПОВІ ШЕФИ ТА 7 ТИСЯЧ ВІДВІДУВАЧІВ Відкрий очі, відкрий рот! 5-7 вересня 2019 – наймасштабніший форум гостинності в Україні. Вчетверте у Львові відбудеться форум гостинності HoReCa SHOW. На стадіоні Arena Lviv зберуться ТОП-представники індустрії гостинності нашої країни та світу. Ідея проекту полягає у підсиленні підґрунтя українського бізнесу, що сприяє розвитку одного з основних аспектів країни – туризму. Окрім класичних стендів, статичних і динамічних вітрин, на вас чекають нетворкінг-зони, а також майстеркласи і чемпіонати: Ukrainian Rational Chefs Challenge 2019, Pizza Fest, Show Kitchen, Sweet Show, Street food Arena.

Цього року форум HoReCa SHOW масштабується – втричі більше площі, більше відвідувачів, іноземні експерти та максимум корисної інформації для того, аби ринок HoReCa в Україні став «смачним» та привабливим для інвестицій. HoReCa Show – це 8000 квадратних метрів площі події, яка розділена на низку тематичних арен: від класичної виставкової зони до майстер-класів провідних шефів на сцені в чаші стадіону. А саме: EXHIBITION ARENA Класична виставкова арена, на якій ви знайдете провідних світових виробників високотехнологічного обладнання, текстилю, сировини, передові технології і устаткування. Усе, що потрібно для успішного багаторічного функціонування вашого закладу!

HORECA INSIDE Справжній живий досвід чинних рестораторів, готельєрів та людей, які створили успішні бізнеси «тут і зараз». HoReCa SHOW робить повноцінне занурення в саму суть найважливіших питань бізнесу! На вас чекає серія повноцінних практикумів від найуспішніших метрів України та світової арени. Кожен спікер – це реальні бізнес-історії та практичні інструменти, які допоможуть вам стати кращими! TOP CHEF ARENA Цей майданчик має на меті змінювати ресторанну індустрію, впливати на місцеву кулінарію та дозволити шефкухарям навчитись працювати, як найкращі кухарі світової арени. Це майстер-класи від відомих і визнаних шефів з усього світу. Від шефа в закладі залежить усе! HR & MARKETING ARENA Якщо тебе немає в інтернеті – ти не існуєш. Отримай повне завантажен-

ня. Будь онлайн! Стратегії SMM, SEO, чат боти і контекст, сторітеллінг та інший актуальний онлайн-інструментарій, ігнорувати який ви не маєте права! Практичні поради, світові та українські тренди від фахівців, зібрані в одній локації – справжній подарунок для маркетологів і… керівників! ДОДАТКОВІ АКТИВНІ ЛОКАЦІЇ:

• Business Arena. • RestArena. • Hotel Arena. • BarSHOW. • VIP lounge • Chill Zone

«Нам важливо зібрати усіх, хто бажає зробити свій внесок у розвиток сфери гостинності. Саме тому ми надаємо доступні, демократичні умови – як для партнерів, так і для відвідувачів заходу. Ми запрошуємо до участі всіх дотичних до галузі. Дні відкритих ротів – буде смачно, драйвово, цікаво, практично та неймовірно інформативно!» – коментує співзасновник Форуму Орест Степаняк.

Детальнішу інформацію можна отримати за посиланнями: https://horecashow.lviv.ua/ fb.com/HorecaSHOWlviv instagram/horeca_show_lviv

66 |

ПРОДОВЖИ ЛІТО: ПРАВИЛА ІДЕАЛЬНОГО ВІДПОЧИНКУ І хоч як би ви не просили літо залишитися, все ж воно добігає кінця. Але ще є кілька літніх днів і сонячна осінь, аби закарбувати цей час теплими спогадами. А якщо не знаєте, як зробити серпень незабутнім, Edem Resort Medical & SPA має 4 ідеї, у які ви закохаєтесь.

БІЛОСНІЖНИЙ ПЛЯЖ Сюди хочеться приїжджати для того, щоб поринути у світ блаженства. Забудьте про турботи. Усе, що потрібно, – це тиша та спокій. Магія літнього пляжу з білосніжним піском, промені спекотного сонця і повний релакс. Знайдіть час побути наодинці із собою – і день обов’язково буде вдалим! Тут природа поєднується із класичною архітектурою та мистецтвом, створюючи незабутній краєвид. Доповнить вечір келих шампанського та авторські коктейлі з Champagne bar by PerrierJouet – у такі моменти і пізнається магія життя!

67 РОМАНТИЧНИЙ ПІКНІК НА ПРИРОДІ Час, проведений із коханою людиною, – безцінний. А коли ваш ранок розпочинається під спів пташок за бранчем у саду або з келихом вина на виноградниках «Едему», хочеться зупинити момент. І він спиняється, аби ви змогли смакувати життя на повну!

АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК Суть життя у гармонії. Релакс потрібно чергувати із активними заняттями. Для цього у Edem Resort є спеціальна програма розваг. Опануйте нові види спорту, знайдіть баланс на SUP-тренуваннях серед озера Молодості, відчуйте єднання з природою на кінній прогулянці, отримайте заряд ендорфінів на поїздці квадроциклами або ж спробуйте свої сили у грі аристократів – гольфі. Побачите, що, взявши ключку хоч раз, зупинитися вам буде вже не під силу.

Після емоційного дня продовжіть вечір у лаунж-зоні CHIVAS GOLF BAR, де можна скуштувати тартар меню від бренд-шефа Артура Туманяна та міцні алкогольні напої.

РЕСТОРАН НА ВОДІ Насолода у кожній хвилині – лейтмотив «Едему». Відчуйте усі грані смаків у ресторані на воді Terrace. Страви від бренд-шефа Артура Туманяна – це екстравагантне поєднання вишуканості європейської кухні, адаптованої під локальні продукти. Вечірній вид заворожує – увесь «Едем» мерехтить сотнями ліхтарів під звуки озера.

Часом потрібно чогось не знати або щось пропустити, щоб залишатися щасливим

Пабло Пікассо

ДРІБНИЦІ ЖИТТЯ

69 Приватна авіація – це комфорт, мобільність та статус. Звісно, задоволення не з дешевих, але воно відкриває шалені можливості для своїх власників. Для статусних осіб – це спосіб стати більш мобільними та незалежними від розкладу комерційних рейсів. А ще неабияка економія часу. Для читачів «Егоїста» ми зібрали найстильніші моделі літаків бізнес-класу.

CIRRUS VISION JET Маленький зовні, але просторий та функціональний всередині. Саме таким є найменший у світі реактивний літак – Vision Jet. Своє творіння американська компанія Cirrus розробляла впродовж десяти років. Довжина цього літального апарату всього лиш 9,5 метра, ширина – 1,5 метра та ще 2 метри у висоту. Літак може похвалитись стильним дизайном із незвичною хвостовою час-

ПРИВАТНИЙ ЛІТАК – ЦЕ СВОБОДА В ПОЛЬОТІ

тиною. V-подібна форма насправді має неабияке функціональне значення: вона потрібна для більшої стабільності польотів та стійкості. У салоні є шість пасажирських крісел, два з них – для дітей. Кабіна пілота облаштована великими сенсорними екранами з комплектом бортового радіоелектронного обладнання Perspective Touch від Garmin, що автоматизує бортові системи та знижує навантаження

на екіпаж. На екрані позаду пілота можна подивитись фільм або вивести туди інформацію про політ. Vision Jet розвиває швидкість до 556 кілометрів на годину. Максимальна дальність польоту – 2200 кілометрів. Задля безпеки в літаку є парашутна рятувальна система, її може активувати як пілот, так і пасажири. Варто сказати, що наразі це найдешевший реактивний літак серійного виробництва.

70 |

GULFSTREAM G600 14 метрів у довжину та майже 2,5 у висоту. Саме таким є літак американської компанії Gulfstream G600 – найдовший у класі бізнес-джетів. Він більше схожий на невеличкий будиночок у небі, аніж на літальний апарат. Салон настільки комфортний і функціональний, що пасажири відчувають себе, наче у звичних умовах на землі. Gulfstream G600 всередині можна розділити на чотири зони та обрати свій варіант розташування кухні. При бажанні в літаку можна навіть встановити душ. Салон розрахований на 19 пасажирів. Кабіна екіпажу G600 оснащена системою покращеного технічного зору, що розширює поле зору камери для досягнення кращого зображення в умовах поганої видимості. Саме зображення проектується на прозорий висувний екран, розташований у полі зору пілота. В умовах максимальної швидкості – 1102 кілометри на годину – цей літак здатний подолати відстань у 9445 кілометрів. Розробники переконують, що Gulfstream G600 з такою швидкістю за рік може заощадити понад 50 годин, які пасажири могли б витратити на політ в іншому літаку. Окрім того, цей літак з сучасним дизайном крила та двигунами Pratt&Whitney Canada на 23% економніший, аніж будьякий інший літак того ж класу. Двигуни Gulfstream G600 розраховані на 10 тисяч годин експлуатації та гарантують низький рівень шуму і викидів в атмосферу. Водночас система пілотування Intelligence-by-Wire забезпечить максимально безпечну посадку.

BOMBARDIER GLOBAL 5500 И GLOBAL 6500 Компанія Bombardier Business Aircraft презентувала дві нові модифікації в своєму сімействі бізнес-джетів: Global 5500 і Global 6500. У продаж новинки надійдуть наприкінці цього року. Нові літаки засновані на конструкції Global 5000 і Global 6000. Вони отримали додаткову дальність в поєднанні зі зменшенням споживання палива до 13%. Дальність польоту становитиме 10556 кілометрів та 12223 кілометрів з максимальною швидкістю у 1133 кілометри на годину. Покращити льотні характеристики Global 5500/6500 вдалось завдяки застосуванню нових двигунів Rolls-Royce Pearl, а також завдяки оновленню крила літака. Новинки бізнес-класу зможуть долати відстану у 2500 кілометрів. Завдяки збільшенню тяги двигуна та паливної ефективності можна буде літати в умовах високої температури та у високогір’ї. Global 5500 може з’єднати Сан-Паулу і Париж, Москву і Лос-Анджелес, а Global 6500 – Гонконг або Сінгапур з Лондоном. Пасажирські салони цих літаків також перероблені: вони отримали нові елементи інтер’єру та крісла. Очікується, що Global 5500 буде коштувати від 46 мільйонів доларів, Global 6500 – від 56 мільйонів доларів.

71 авіаційних меблів Aerospace. Сидіння можуть повертатись на 360 градусів та мають функцію вібромасажу. Тож під час польоту можна зручно розміститись у кріслі та релаксувати. У задній частині салону розташована туалетна кімната.

EMBRAER PHENOM 100 EV Це легкий реактивний літак бізнескласу, розроблений бразильською авіабудівною компанією Embraer. Максимальна дальність польоту – 2182 кілометри. Попри компактний розмір у салоні достатньо просторо. Всередині розмістили сім комфортних крісел від світового виробника

HONDA JET ELITE Honda Jet Elite – ідеальний літак для перельоту тривалістю 2-3 години. Тут можна відпочити, поїсти та насолоджуватися звуковою системою. Літак розвиває швидкість до 770 кілометрів на годину. Максимальна дальність польоту може становити 2600 кілометрів. Довжина салону – 5,43 метра, а ширина та висота – 1,52 метра.

Також в салоні є шафа для верхнього одягу, а зовні літака ще два багажних відділення. Для зручності пілота є три дисплеї, що містять повну інформацію про політ. Завдяки новому бортовому комплексу та модифікованим двигунам літак отримав високу швидкість, з хорошими високогірними і високотемпературними злітно-посадковими характеристиками. Всередині є чотири пасажирські крісла, виготовлені зі шкіри. Їх можна легко регулювати та при потребі приспустити. Салон – у світлих тонах. Попри невеликі габарити літака, розробники розмістили всередині невеличку кухню із шафкою для льоду та місцем для зберігання контейнерів з їжею. Також на борту є кавова машина. У хвостовій частині розташована компактна туалетна кабіна з раковиною та дзеркалом. На борту Honda Jet Elite є можливість не лише відпочити та перекусити, а й вирішити робочі питання. Для цього є інтернет та зручний столик для роботи за комп’ютером. Із горням гарячої кави можна попрацювати та вирішити нагальні справи. Ця модель літака має підвищену шумоізоляцією, що робить переліт тихим та приємним. Автор Ірина Кунинець

72 |

СЕРГІЙ СЕМЕНОВИЧ:

«Якщо хочете нових викликів у житті – спробуйте підкорити літак» Про безмежний світ авіації, філософію неба та про те, чому люди приходять вчитися на пілотів, «Егоїсту» розповів Сергій Семенович, начальник Львівського авіаційноспортивного клубу, директор Західноукраїнської школи авіації.

73 Сергію, сьогодні на аеродромі «Цунів», окрім всього іншого, можна отримати ще й ліцензію пілота PPL. Невже всім так хочеться в небо? До нас приходять з різних причин: хтось хоче вразити кохану, хтось шукає цікаву активність, а комусь справді кортить опанувати для себе нову професію чи захоплення. Людина ж має займатися тим, що їй цікаво, до чого в неї є пристрасть – тоді вона стає успішною. Люди із першої категорії – ті, що хочуть когось вразити, – часто, отримавши ліцензії, згодом навіть не літають. Невже? А чи не вважаєте Ви такі заняття марною тратою часу? Можливо, легше просто відмовити? Ні, не відмовляю ніколи. Адже в процесі навчання з людиною може статися трансформація, вона може захопитися небом. У мене багато таких історій. Чого лише варта та, що сталася з однією молодою парою. Прийшла до нас дуже активна дівчина, а за собою буквально насильно привела свого хлопця. Каже: «Будемо вчитися разом». А в бідолахи проблеми з вестибулярним апаратом. Мучився, але вчився. Згодом дівчина захворіла, її не стало. А він таки закінчив школу, продовжував літати, а за деякий час привів сюди і свою дружину, яка також отримала ліцензію пілота. Сьогодні у них вже є дитина, і вони літають всією сім’єю. Дуже чуттєва історія. Сергію, у неба ж навіть своя філософія, правда? Люди приходять в авіацію у різному віці. Але слід зауважити, що авіація – не дорівнює адреналіну. У нас все має бути безпечно, ви ж розумієте.

Авіація – це стиль життя. Ти кайфуєш навіть від запаху літака, всі твої думки і мрії – тут, у небі. Є два види пілотів. Перших можна порівняти з байкерами – вони також збираються на злети по Україні, носять одяг з нашивками тощо. В них своя велика тусовка. Другі, до яких належу я, цікавляться самим польотом і кайфують, наприклад, від виконання складних фігур пілотажу, важких елементів польоту та польотів у непростих умовах. Авіація хоч і не адреналін, але в небі буває всяке. Як готуєте майбутніх пілотів до таких челенджів? У 13 років я вперше стрибнув з парашутом, в 14 я стрибав уже над Тихим океаном. Я професійний військовий пілот і можу впевнено визначити, як поводитиме себе людина в критичній ситуації задовго до її виникнення. Є дві категорії людей: ті, що впадають у ступор і ті, хто ментально фокусується. Причому це абсолютно не залежить від темпераменту. Мене самого не назвеш дуже швидким у повсякденному житті, але в небезпечних ситуаціях у мене моментальні реакції. Це шалена відповідальність для інструктора. Ми мусимо закласти всі необхідні навички на рівні підсвідомості, щоб людина могла реагувати швидко, не задумуючись. Сергію, у Вас стільки польотів. Невже справді не втомлюєтесь? Авіація – це безмежні можливості для вдосконалення і пізнання. Нема коли ні втомлюватися, ні нудьгувати. Наприклад, зараз ми запроваджуємо міжнародні правила підготовки, і наші вихованці можуть літати на різних типах літаків. Літають і за кордон,

використовуючи англійську авіаційну фразеологію, і вночі. Також можуть стати професійними пілотами великих пасажирських лайнерів відомих світових авіакомпаній. Це моє життя. До мене на аеродром приходять і кажуть: «Я тобі подоброму заздрю. Аби заробити грошей, я займаюся не тим, що люблю. В тебе все навпаки». Це правда. Обожнюю все: від вітру і скошеної трави на аеродромі до колективу та людей, які приходять за порадами. У відпустку йду лише заради проведення часу з сім’єю. А егоїстам від Вас основна порада «Хочеш успіху і щастя – віднайди заняття, яке любиш»? Аякже! І це може бути саме авіація. Повірте, я спробував багато активностей, але з нею ніщо не зрівняється! Вам може спочатку здаватися, що підкорити літак неможливо, складно, не вистачає розподілу уваги. Але як інструктор кажу: буквально за кілька польотів все допрацьовується. Навчання складне, але, якщо шукаєте нових викликів у житті, – спробуйте підкорити літак, і ви точно отримаєте нереальні емоції. Головне – не опускати руки і таки дійти до мети? Я можу це підтвердити на 100%. У дитинстві в мене було дві мрії: хокей і авіація. Я, незважаючи на різні життєві перипетії, втілив обидві. Був час, коли покинув літати на десять років. Проте постійно думав про повернення в авіацію. Сьогодні я абсолютно щасливий від того, що маю улюблені заняття всього життя. Розмовляла Уляна Салій

74 |

«ТЕПЛОВИЙ НАСОС» ВІД ТМ ELECTROLUX – ЗАВЖДИ ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР ДЛЯ ТЕПЛА ТА ЗАТИШКУ ВАШИХ ОСЕЛЬ Якщо ви роздумуєте над питанням сучасної системи опалення свого будинку чи офісу або ж модернізації тієї, що вже існує, то «тепловий насос» від ТМ Electrolux без перебільшення є оптимальним типом обладнання для створення комфортних кліматичних умов життя людини та економного використання енергоресурсів. Всесвітня тенденція постійного зростання вартості природного газу та його транспортування спонукає нас все більше використовувати альтернативні і поновлювані джерела енергії. «Тепловий насос» класу «повітрявода» якраз і належить до цієї категорії систем, що використовують низькопотенційну теплову енергію

з повітря. Використання максимальної кількості інноваційних інженерних рішень дозволило досягти по-справжньому високої енергоефективності багатофункціональної системи та швидкої її окупності (до 6 років). Основні функції багатофункціонального комплексу «тепловий насос» – «повітря-вода»: обігрів приміщення, охолодження приміщення (кондиціювання), нагрівання води для технічних потреб. Як працює багатофункціональний комплекс? Принцип роботи системи «тепловий насос» заснований на перенесенні тепла від зовнішнього повітря (з вулиці) в приміщення при обігріві і з приміщення (на вулицю) при охолодженні. На відміну

від традиційних систем опалення, заснованих на виробленні тепла завдяки спалюванню твердого палива, газу, нафтопродуктів або нагрівання електронагрівачами, система «тепловий насос» не виробляє, а тільки переносить тепло з одного середовища в інше. Завдяки такому технічному рішенню заощаджується значна кількість електроенергії, що добре впливає на використання ресурсів Землі та істотно знижує фінансові витрати власника. Система «тепловий насос» є достатньо недорогим рішенням, що дозволяє з повною інсталяцією вкластись у вартість від 1000 гривень за квадратний метр котеджу чи офісу. Новітні технології до-

75 зволяють системі працювати взимку максимально ефективно при будь-яких від’ємних температурах протягом десятків років з мінімальним сервісним обслуговуванням. Гарантія 5 років є однією з найбільших серед систем опалення. Як це виглядає та з чого складається система «тепловий насос»? Зовнішній блок комплексу забезпечує температурний обмін із повітрям, що поза приміщенням. У режимі обігріву він забирає тепло з повітря і передає його в будинок, а в режимі охолодження навпаки виводить надлишки тепла на вулицю і охолоджує приміщення. Гідромодуль – внутрішній блок – є центром всієї системи і забезпечує процес теплообміну між фреоном і

водою, циркуляцію води в системі, інтелектуальне управління і додатковий резервний електронагрівач. Накопичувальний бак має місткість до 200 літрів, мета – підготовка гарячої води. Включення його в систему «тепловий насос» дозволяє використовувати гарячу воду для побутових потреб з нагріванням до температури, що перевищує 70°C. Пристроями для кондиціонування всередині приміщення є внутрішні блоки-фанкойли: вони можуть бути різних типів, різного розміру та потужності, а саме: настінний, касетний, канальний або підлоговостельовий. Тобто купуючи одну систему, ви вирішуєте питання опалення, кондиціонування та виробництва гарячої води. Поряд з цими функція-

ми влітку ту ж саму систему можна використовувати для підігріву води у відкритому домашньому басейні. Якщо сплачуєте 1 кіловат електроенергії, то отримуєте до 4,5 кіловата теплової чи холодильної для максимального комфорту та заощадження. Завдяки програмі IQ Energy, що діє в Україні від Євросоюзу для кінцевих споживачів енергоощадних приладів, зможете повернути від держави до 3000 євро у еквіваленті національної валюти. Правильного вам вибору, тепла та затишку в ваших оселях! З повагою, Олександр Марценюк, радий буду на усі ваші запитання 067 776 99 91

76 | ІСТОРІЯ УСПІХУ ФОТОГРАФА

ПІТА ЕКЕРТА:

Тесляр Піт Екерт у дорослому віці втратив зір – вже понад 20 років не бачить нічого. Це не завадило йому стати одним із найуспішніших фотографів у світі. Піт має світове визнання та безліч міжнародних винагород. Одна із його світлин навіть стала мотивом для поштової марки, яку надрукували для ООН. Втрата зору у Піта – наслідки пігментного риніту. Це дегенеративне захворювання очей, що дуже часто призводить до повної сліпоти. Про те, що не бачитиме, Піт випадково почув по радіо – послухав програму, присвячену здоров’ю. Напередодні лікар поставив йому діагноз «пігментний ретиніт», але навіть не пояснив наслідків цієї рідкісної спадкової хвороби. Коли Піту виповнилося 27 років, його зір справді почав погіршуватися. Усвідомивши, що має лише кілька років до того, як осліпне повністю, Піт замислився над тим, як заробляти на життя. Захопившись тхеквондо, він навчився орієнтуватися в просторі та легко перемагав у спарингу – так само, як і його зрячі суперники.

СТАВ ВІДОМИМ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ПОВНІСТЮ ВТРАТИВ ЗІР

Коли втратив зір повністю, отримав по тхеквондо чорний пояс і почав викладати бойові мистецтва зрячим учням. Піт навчився влучно стріляти, орієнтуючись на звуки. У 30 років на змаганнях зі стрільби увійшов в десятку кращих – ніхто з організаторів і не здогадувався, що Екерт не бачить. Він власноруч виготовляв годинники, займаючись на дотик складним різьбленням по дереву. Створення однієї моделі займало майже рік часу. Зрештою, Піт вирішив відмовитися від ідеї створювати дерев'яні годинники, оскільки така робота не змогла б забезпечити його сім’ю. Шукаючи своє призначення у житті і всупереч здоровому глузду, Екерт вирішив стати фотографом. Фотокамеру «Кодак» початку 50-х, здатну знімати в інфрачервоному режимі, випадково знайшов на горищі в будинку своїх батьків. Тоді Піт попросив свою дружину описати функції камери. Він винайшов унікальний спосіб створення кадрів: ідеально запам’ятовує розміщення усіх предметів у просторі та працює в повній темряві. Світло скеровує лише на ті об’єкти, які повинні бути на світлині. Друг Піта спеціально створив експонометр для незрячих. Фотографи переважно зображають у своїх світлинах зовнішній світ, натомість Піт фотографує те, що бачить у своїй уяві. Він вибудовує зображення, як скульптуру. Це нагадує гру в шахи – багато фігур і потрібно бачити усю дошку цілком. Нещодавно Екерт зробив рекламну кампанію для Volkswagen. Її гасло: «Вам не потрібні очі, аби побачити красу». Для зйомки Volkswagen Arteon Піт використо-

вував тільки плівковий апарат. Фотограф залучав до роботи подвійну експозицію та довгу витримку, аби «намалювати світлом» різні об’єкти довкола автомобіля. Піт працював у повній темряві, попередньо на дотик ознайомившись з автівкою. Цими світлинами хотів передати відчуття людей, які не бачать. Щоб отримати гарний знімок, спершу вимальовує його у своїй уяві, а потім створює композицію за допомогою звуків та тактильних відчуттів. Чоловік бере активну участь у соціальних проектах. Він відкрив виставку світлин – показав, як важко перебувати незрячим людям в громадському транспорті та наскільки він непристосований для їхніх потреб. Більш того, його дивовижні світлини надихнули

редактора Playboy – і той замовив серію інтимних фотографій для журналу. Піт постійно експериментує та шукає креативні способи для своїх фото. Тому у зйомці для Playboy хотів освітити моделей горючим порохом. Однак дівчат це збентежило, вони не погодилися на небезпечні експерименти. Екерту довелося освітлювати їх лазером. Після зйомки він показує плівку своїм друзям, аби вони оцінили. Їхню реакцію порівнює зі своїми спогадами, разом з друзями обирає і світлини для друку. Піт ніколи не робить понад сто фотографій за одну сесію. Мусить розраховувати тільки на власну пам'ять та запам'ятовувати усе до найменших деталей. Але навіть для того, щоб запам’ятати сотню знімків, потрібно докласти чимало зусиль. Піту необхідно обрати фотографію протягом двох тижнів, інакше він просто забуде, що саме відчував під час її створення. Для світлин Піта характерна багатошаровість. Екерт стверджує, що майстерність фотографії нагадує йому бойові мистецтва: теж потрібно націлюватися на об’єкт, орієнтуючись на звук. Усі вибрані фотографії Екерт друкує у великому розмірі, тому він не дозволяє собі робити помилки.

Кожна світлина Піта – фільм довжиною в один кадр. Вони надихають та розбурхують уяву. Доки глядачі розглядають світлини фотографа, то вигадують свою історію. Наприклад, фотографія «Нічний сон». Це зображення маленького човна і людини в морі. Один з відвідувачів виставки Екерта побачив на світлині робочий стіл та секретарку, яка померла, а її душа лине до небес. Зовсім інша картина, ніж так, яку бачив у своїй уяві Піт.

З моменту першої виставки минуло сімнадцять років. Зараз Піт – успішний фотограф, його роботи експонуються в галереях щонайменше десять разів на рік. «Коли ти зустрічаєш на своєму шляху труднощі, то можеш через них пройти, переступити або навіть проповзти, – стверджує Піт Екерт. – Головне, перед ними не пасувати та не зупинятися». Піт Екерт поводиться інколи, як справжній відчайдух. Він не був готовий відмовитися від жодного свого захоплення, навіть якщо це байкерство. Нещодавно Піт записався в міський мотоклуб і тепер катається з друзями на задніх сидіннях їхніх байків. Христина Полубічко

78 |

ЕСТЕТИЧНІ ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ У ЧОЛОВІЧОМУ ОБРАЗІ Все частіше в чоловічих образах ми спостерігаємо еклектику вуличного стилю і класики: костюми вільного крою у парі із супертрендовими габаритними кросівками бачимо навіть у таких строгих колись Hugo Boss; з патернами, поєднаннями непоєднуваного вже давно експериментує марка Zegna, а Burberry випускає фасон костюма, який називає relaxed suit. Водночас до таких трендів насторожено ставиться більшість чоловіків, особливо ті, хто звик до класичних костюмів. Насправді ж поєднання класики з елементами одягу стріт-стайлу створює оригінальний і водночас універсальний образ, який підійде як для офісу, так для вечірнього виходу «в місто». Головне тут – правильний баланс, і в цій статті ми покажемо вам мистецтво поєднання на прикладі найстильніших комбінацій останніх сезонів.

стиль Impero Group, стиліст Олена Зубчик

1. КОСТЮМ І ФУТБОЛКА Завдяки зростанню популярності спортивного способу життя, футболки актуальні як ніколи. Таку стилізацію недарма полюбили чоловіки, які слідкують за трендами, адже вона поєднала в собі можливість показати спортивне тіло, строгість і водночас свободу характеру. На шляху до стилю та елегантності рекомендуємо вибирати для костюмів нейтральні кольори – це дасть можливість поєднувати його з футболкою будь-якого кольору. Наприклад, сірий, пастельний чи бежевий тони – безпрограшний варіант із білою футболкою. Також ви можете експериментувати із принтами на футболці, але тоді потрібно синхронізувати кольори малюнків з кольором костюма. При виборі цього комплекту

обов’язково врахуйте, що футболка повинна бути за розміром: не дуже облягати тіло, але й не бути мішкуватою. Для офіційного заходу, де вас бажають побачити у смокінгу, також спробуйте порушити правило, замінивши сорочку на футболку. Особливо стильно виглядатиме монолук, тобто чорна футболка із чорним смокінгом! Так образ не втратить елегантності, але водночас ви презентуєте публіці себе як про креативного чоловіка, який любить порушувати правила! 2. ШОРТИ І ПІДЖАК З одного боку, шорти з піджаком – це досить дивне поєднання, з іншого – несумісні шорти набагато легше вдало поєднати із піджаком, ніж штани. Ви отримуєте цікавий образ, який натякає на відпочинок на морі, навіть якщо ви будете смажити барбекю під сірим небом чи просто прогулюватись містом.

стиль Impero Group

Ключовий момент – правильний вибір шортів: з середньою посадкою, не короткі, але і не нижче коліна. Модель шортів повинна бути не спортивною, а повсякденною, з акуратним прямим кроєм. Також рекомендуємо уникати надто схожих один на одного відтінків. Шорти вершкового кольору, біла футболка і темно-синій піджак будуть привертати увагу до тулуба і зроблять ваші ноги візуально засмаглішими.

79 3. ЖИЛЕТКА І ПІДЖАК Комбінація, яка набула величезної популярності останніми роками, – поєднання жилетки і піджака. Виглядає незвично, ультрамодно і підходить для прохолодної пори року! Щоб образ був гармонійним, вибирайте нейтральні або приглушені відтінки речей. Контрастні кольори жилетки і піджака будуть порушувати пропорції тіла. Жилетку можна носити як поверх піджака, так звичним способом. Для другого варіанту стилізації обирайте менш формальний піджак, на один розмір більший за ваш, і дуже тонку жилетку без накладних кишень та зайвих елементів.

4. ПІДТЯЖКИ Сьогодні підтяжки в чоловічому гардеробі більше виконують функцію стильного аксесуара, який привертає увагу, ніж підтримки штанів. Вони підкреслюють вертикальні лінії тіла. Це дуже добре пасує невисоким чоловікам, на відміну від ременя, який візуально вкорочує зріст. Популярність підтяжок надихнула виробників на найрізноманітніші дизайни, кольори та принти.

новий тренд – частково заправляти краватку в сорочку! Найстильнішим таке поєднання виглядає із джинсовою сорочкою і наближеною за кольором краваткою. Лук додає нотку класики до повсякденного образу і заявляє світові, що його власник має неповторне й оригінальне відчуття стилю!

стиль Impero Group

Створити стильний образ можна, поєднавши аксесуар з будь-якою сорочкою (крім картатої), футболкою і навіть жилеткою! Для найсміливіших модників пропонуємо останній варіант – підтяжки поверх жилетки, які спереду ховаються в кишені! Для цього у кишенях жилетки потрібно зробити отвори, протягнути крізь них підтяжки і прикріпити до штанів. Повірте, цей образ викличе питання, здивування, обурення або захоплення, тобто точно гарантує вам увагу! 5. КРАВАТКА Це стильний аксесуар, без якого неможливо собі уявити класичний костюм. Саме тому вона також стала трендом в міксуванні із вуличним стилем. Залежно від структури, кольору і принта краватку можна поєднати з повсякденними сорочками в стилі кежуал. Але на цьому фантазія любителів експериментувати не зупинилась, і з’явився

стиль Impero Group, стиліст Христина Яковів

Дозволяйте собі менше строгості та більше свободи! Не бійтесь експериментувати, але обирайте лише близькі вашому характеру образи, в яких ви будете почувати себе комфортно. Актуальні модні тенденції вдихнуть нове життя у ваш звичний гардероб, а базові речі допоможуть створити неповторні образи, які не залишать вас без уваги!

Христина Яковів стиліст Impero Group

ТВОРЦІ СТИЛЮ ВІД SCHOOL STIVEN CHEN: МИТЦІ, ЩО ЗАЛИШАЮТЬ СЯ ЗА КАДРОМ Як народжуються фото, від яких важко відвести погляд? На думку одразу спадає робота фотографа і моделі, проте велика частина успіху залежить від спеціалістів зі стилю: б’юті-експертів, іміджмейкерів та фешн-стилістів. Саме вони генерують ідеї образу, працюють із зовнішністю моделі, шукають акценти, поєднують деталі та створюють цілісну концепцію зйомки. Команда салону краси і школи перукарського мистецтва School Stiven Chen багато разів брала участь у фото- і відеозніманнях, фешн-подіях в Україні та Європі, тому добре розуміється на всьому процесі. Стиліст та майстер візажу Юлія Бенцак розповіла нам, як саме це відбувається. «Будь-яка професійна фотосесія розпочинається з тривалого підготовчого етапу, під час якого створюється moodboard. Це візуалізація майбутньої фотосесії та фактичне народження її концепту. Ми розглядаємо різні варіанти одягу та образу, локації та антуражу зйомки. Комбінуємо саме ті елементи, які найкраще і найоригінальніше відбивають обрану концепцію. Потім ми доносимо завдання до всіх учасників команди. Найактивніша частина роботи починається перед зніманням. Найчастіше – це повне перевтілення

моделі: її одяг, аксесуари, зачіска і макіяж стають мовою, якою ми висловлюємо свою ідею. У цей момент важливо, щоб вся команда була на одній хвилі. Тому стилісти, до речі, ще й непогані психологи та менеджери, що вміють надихнути фотографа, знайти підхід до моделі та розібратися із форс-мажорами, які іноді трапляються на проектах. Вже безпосередньо під час знімання стиліст дбає про вигляд моделі у кадрі, за потреби змінює її лук, переробляє зачіску чи макіяж для наступного образу. Разом з майстрами School Stiven Chen ми працювали над проектами для українських брендів, брали участь у зніманні реклами та приватних фотосесіях відомих особистостей. Вас здивує, наскільки легше відбувається зйомка, до якої долучився стиліст, і як його робота покращує кінцевий результат. І неважливо, про яку саме зйомку мовиться: сімейну фотосесію, ділові фото на обкладинку глянцю чи рекламу вашого бренду. Ми знаємо, що таке стиль, і маємо досвід втілення наших ідей. А ще стилісти на приватній фотосесії – це співпраця з професіоналом, що надихне по-новому подивитися на себе. Стиль – гармонія між зовнішнім виглядом та внутрішнім покликом особистості». Соня Юрченко

82 |

ДОЗВОЛЬТЕ СОБІ СТАТИ КРАЩИМИ! Якщо ви зібралися змінити, скоригувати чи просто освіжити свою стрижку, то, діючи логічно, оберете плюс-мінус найближчий салон чи перукарню. Місце, яке обслуговує велику аудиторію клієнтів, зі спеціалістами, добре обізнаними в широкому спектрі стрижок. Ви можете досконало знати, якої довжини волосся хочете мати на кожній зі сторін вашої голови та навіть принести зі собою фотографію з бажаним результатом на фініші. Ви можете зробити правильно усі перечислені вище кроки та все одно потім ходити зі стрижкою, яка не подобається, бо вона не така, як ви собі уявляли, або є вкрай непрактичною саме для вас. Тому замість працівника, який добре підходить для безлічі стрижок, вам потрібен фахівець – вправний і майстерний у декількох стилях.

Візит до барбершопу – дещо більше, ніж першокласна зачіска. Тут ви можете відпочити та розслабитися у приємній та привітній атмосфері. Тут всім керують барбери – спеціально навчені працювати з чоловічим волоссям. Вони знають, що чоловіки шукають у стрижці, і знайомі з асортиментом чоловічих стилів. Ходити до барбера-чоловіка надзвичайно корисно, адже саме він є вашим помічником у самоствердженні та підвищенні самооцінки. Професійний барбер використовує свої знання, щоб допомогти вам знайти найкраще для вас, адже його обов’язок – бути в курсі останніх тенденцій чоловічих зачісок, а також вміти по-

радити і допомогти в інших питаннях та аспектах чоловічого волосся та догляду за ним. Зрештою, якими та чиїми послугами ви хочете скористатися, вирішувати вам. Але перш ніж приймати остаточне рішення, ось 6 причин, чому варто піти саме в барбершоп. Чоловік-барбер знає, як стригти чоловіче волосся У салонах працюють перукарі, яких, безумовно, навчають стригти волосся, а разом з цим – фарбувати, завивати та проводити інші процедури. Більшість хлопців не потребуватиме цих послуг, але їм потрібен той, хто знає, як зробити просто фантастичну стрижку. Барбери спеціально навчені мистецтва стригти саме чоловіче волос-

ся. Вони вивчають чоловічі типи волосся та зачіски, тому мають глибокі знання класичних стилів, таких як андеркат, помпадур тощо. Вони також знають, що порекомендувати, якщо у вас є якісь питання. Тоді як перукарі можуть давати лише загальні розмиті рекомендації, барбери, щоб допомогти підібрати правильну стрижку, аналізують такі нюанси, як тип вашого волосся та форму обличчя, стиль одягу. Атмосфера барбершопу – безумовно чоловіча Будьте чесні зі собою: чи справді вам подобається ходити в перукарню? Відповідь, мабуть, ні. У гіршому випадку нудно, а в кращому – терпимо.

83 З іншого боку, барбершоп створюють з урахуванням ментальної суті чоловіків. Тут панує атмосфера, в якій чоловіки можуть сидіти, попиваючи напої та відпочиваючи, вести бесіди з майстрами на вільні теми та, зрештою, насолоджуватися самим собою. Кожен барбершоп підходить до цього по-різному: від стін-спортивних пам’яток і класичних лофт-цегляних до елегантної сучасності а-ля «нічого зайвого». Але незалежно від стилю це буде по-справжньому особливе чоловіче місце. Візит до барбершопу – це особливий досвід Відвідавши барбершоп, ви отримаєте новий і справді унікальний досвід. Багато з них облаштовано у старих, історичних будівлях, які надають атмосфері справжні та реалістичні відчуття класики. Деякі яскраві та сучасні, а інші – вінтажні та домашні. Більшість мають безкоштовні напої, і багато барберів із задоволенням поспілкуються з вами на будь-які теми. Тож, незалежно від того, який інтер’єр вам більше до вподоби, ви, швидше за все, знайдете барбершоп, який буде відповідати вашим уподобанням.

У барбершопі можна отримати більше, ніж просто якісну стрижку Тут пропонують послуги спеціально для джентльменів. Окрім стрижки від спеціаліста, який вміє працювати з чоловічим волоссям, можна провести корекцію бороди, вусів та брів, масаж шкіри голови, нігтьовий сервіс та багато іншого. Сюди входить легендарний атрибут чудового барбершопу – вологе гоління небезпечною бритвою, воно ж «королівське гоління». Чоловіки в усьому світі вважають це одним з найвишуканіших вражень, які може запропонувати барбершоп. Барбершоп пропонує топові продукти зі стайлінгу та догляду за волоссям Це не просто шампуні та гелі, які ми звикли бачити на поличках масмаркетів, а спеціально підібрана

лінія косметичних продуктів саме для чоловіків, з урахуванням особливостей їхньої шкіри, структури волосся та бажаного кінцевого ефекту. Головне, що барбер зможе допомогти вам підібрати найбільш підхожий до вашого типу волосся і стилю продукт. У барбершопі ви отримаєте те, що не купиш за гроші, – вашу індивідуальну впевненість у своєму шикарному вигляді. Денис Черевко #CDBARBER Топмайстер мережі барбершопів Impero Barbers

84 |

JAROSLAV MONCHAK PHOTOGRAPHER www.monchak.net 063 282 03 08

86 |

Якщо Ви плануєте відпочинок у горах, то ми пропонуємо Вам DIAMOND HOTEL, що розташований у самому серці Карпат Буковелі! Саме тут Ви отримаєте незабутні враження та заряд енергії, затишні умови для відпочинку в горах з європейським рівнем обслуговування та щирою українською гостинністю.

55 номерів 2 басейни SPA-центр Ресторан Дитяча кімната Кальянний зал Паркінг Івано-Франківська обл., Буковель, с. Поляниця, урочище «Стаїще», 377 Рецепція: +38 097 339 55 55 instagram.com/diamond_hotel_bukovel hotel-diamond.com.ua

88 |