EGOIST_63

ПСИХОЛОГІЯ:

ЯК МИ ОБИРАЄМО ПАРТНЕРІВ?

№ 63 (5/2020) НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

ЮЛІЯ ТУРИК:

МОЯ МОТИВАЦІЯ – ЦЕ ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ

МАНДРИ:

МАРТИНІКА – РАЙСЬКИЙ ОСТРІВ З РУЙНІВНИМ ВУЛКАНОМ

2 |

Pasta_cafe1 Pasta.cafe1 068 104 43 31

Володимир Бояр:

3

» ! о м ї и м о щ , е т є «Ми

Чи думали ви, якою буде їжа у майбутньому, як зміняться тенденції в системі харчування? Бо засновник «Перших кулінарних курсів» та закладу без кухні PastaCafe у Львові Володимир Бояр розповів про особливості щоденного раціону та поділився прогнозами, як виглядатиме світ їжі у найближчі кілька років. До того ж він анонсував запуск не менш цікавого авторського курсу «Їжа в деталях». Володимире, який Ваш прогноз щодо майбутніх змін у системі харчування? Моє бачення раціону харчування перевернулося у 2009 році, коли отримав перший досвід роботи у ресторанній сфері. Це був один з найдорожчих закладів мережі Hilton – Cach 31, що розташований у США, місто Вірджинія-Біч. У нас був безліміт їжі, однак мали знати властивості кожного продукту. Перший місяць ти їси усе підряд, а потім починаєш обирати те, що справді є корисним для тіла. За такою системою обираємо продукти не за цінниками, а за потребами. І я б хотів передати цей досвід кожному, тоді підхід до їжі вийде на новий рівень. У майбутньому заклади поділятимуться на два типи – продукт вихідного дня та продукт на кожен день, що передбачає базовий раціон.

За такою системи працює PastaCafe?

PastaCafe якраз є закладом з раціоном на кожен день. Починали з пасти як найситнішого та найціннішого продукту після м’ясних позицій, який можна приготувати швидко із заготовок. Стартує вона у нас від 39 гривень, що дозволяє пересічному відвідувачу харчуватися щодня. Наразі пропонуємо ще сніданки, основні страви з випічкою і круасанами та вечерю з домашнім вином. Особливість кафе – відсутність кухні. Чи є подібні заклади у Львові? Концепція закладу передбачає повну оптимізацію – без додаткових приміщень, обладнання, мінімум працівників і витрат на заробітну плату. Готуємо із заморожених заготовок і лише запікаємо. Певно, у

нас єдиний формат в місті, де, на відміну від фаст-фудів, пропонуємо базовий раціон харчування на щодень. Для швидкого замовлення є QR-коди, актуальності яким додав карантин. Прийшовши у кафе, варто відсканувати код, замовити та проплатити з телефона, а за економію часу працівника отримаєте 10% бонусу. Норматив по видачі страв – 3-5 хвилин, при великому напливі людей – 10-15 хвилин. Знаємо про відкриття Вашого авторського курсу. Що це буде? Маю великий досвід – від роботи у багатьох ресторанах до власної кулінарної школи, тому хотів би поділитися ним з іншими. Авторський курс «Їжа в деталях» розрахований на кожного, хто цікавиться своїм здоров’ям та розуміє, що їжа впливає не лише на тіло, але й на спосіб мислення. Протягом 2-3 днів прослухаємо 4 блоки. Перший блок – про якість води, рівень РН води та організму, другий – про системи харчування у різних країнах, їхні недоліки та переваги, третій – про те, як правильно скласти свій раціон, залежно від фізичних навантажень та способу життя, і останній – про спортивне харчування та вітамінні комплекси. Запрошую! Розмовляла Юлія Осим Володимир Бояр

boiarvv

4 |

5

Чергова зустріч справжніх чоловіків відбулась 3 липня. Місце проведення: улюблений клуб водних видів спорту SIRKA. Це було більше, ніж просто зустріч, бо у її межах ще й святкували день народження нашого одноклубника Ігоря Палиги. Кожен з учасників мав чудову можливість насолодитися хвилями у класній компанії. Ну і куди ж без свіжозвареного бограча від Андрія Дзюбана? Насичений смак пригощань та яскраві емоції зробили зустріч незабутньою!

Головний редактор: Зоряна Войтів Заступник директора: Марія Вінчура Дизайн та верстка: Віталій Міджак Літературний редактор: Ірина Юрковська Над номером Ірина Добровольська працювали: Аделіна Яковишин Мар`яна Даниляк Марта Халавчук Наталія Вовк Олександр Нікіфорук Діана Чілей Остап Процик Юлія Осим Юрій Рихлик Роксолана Мудрак Віктор Мандзяк Наталя Кузьма Фотографи: Олена Дяків Оксана Трач Дмитро Мунтян Розміщення тел.: (032) 236 70 32 реклами: Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р. Адреса редакції м. Львів, та видавця: вул. Газова, 36/2 Засновник ТОВ «Егоїст та видавець: Паблішинг» Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 5 000 примірників Періодичність: 12 разів на рік Підписано до друку: 30.07.2020 Друк: ТОВ «Поліграфсервіс» Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

На обкладинці: Юлія Турик Фотограф: Олена Дяків

Від редакціЇ Усі ми знаємо, що все залежить від вибору. Наше життя залежить від того, що ми обираємо кожного дня. Якими обираємо бути. Рухатися до високих цілей чи насолоджуватися простими речами. Намагатися встигнути за трендами чи взагалі йти всупереч їм. Бути собою чи пробувати наслідувати когось. Бути самому чи з кимось. Жити в смутку чи шукати радість. Пізнавати себе і прагнути вдосконалення чи прий­ мати себе таким, яким ти є. Тисячі невидимих рішень пишуть нашу історію. І вся таємниця в тому, що цей вибір буде правильним, що б ти не обрав. Якщо він – твій. Якщо він не призводить до внутрішнього дискомфорту. Якщо тобі з ним гармонійно. Коли ж всередині виникають сумніви – прислухайся. Можливо, саме час відвертої розмови із собою. Чи дійсно ти живеш своє життя? Чи дійсно слідуєш за своїми бажаннями? Що для тебе є щастям? Твоїм особистим щастям?

Якщо ж ти відчуваєш спокій всередині – ти все робиш правильно. Навіть якщо оточенню, суспільст­ ву, друзям чи сім'ї так не здається. Якщо хтось не розуміє чи не прий­має – це не має жодного значення. Коли ти знаєш, що це твій шлях, варто ним іти. Адже повноцінну свободу людина може відчути лише тоді, коли вибере Бути Собою.

18

4 Зустріч

10

Євген Таллєр:

«Найкращі друзі брендів – соцмережі»

EGOIST club –

AQUA–BBQ!

Особистість: Ярослав Рущишин:

«Під час їзди на мотоциклі приходять найкращі ідеї»

69

14

Новинки

від Peugeot

53 Мандри: Мартиніка – райський острів з руйнівним вулканом

Обкладинка: Юлія Турик:

«Моя Мотивація – це любов до життя»

30

Спорт: Гарна фігура

36

Захоплення: Справжній чемпіон – той, хто щоразу доводить свою першість, – Ольга Харлан

без спортзалу

66

Психологія: Олександр Нікіфорук про те, як ми обираємо партнерів

STOP THINKING START

DOING

60 Маленька Італія в джунглях

Суспільство: Є дві речі, яких я ніколи не позичаю, – гроші і плани.

Альфред Нобель

11 Ярослав Рущишин проміняв успішну підприємницьку кар'єру на депутатський мандат. У минулому Ярослав заснував і керував мережею швейних фабрик «Троттола», де шили одяг для провідних світових брендів, серед яких Zara і New Look. Зароблене інвестував у розвиток міста та громадських ініціатив. Він співзасновник таких знакових проєктів, як «Мистецьке об’єднання «Дзиґа» і Львівська бізнес-школа УКУ, меценат Українського католицького університету. Також ініціював у Львові проведення першого «Бієнале довіри», бо переконаний: суспільства, де панує довіра, можуть бути набагато успішнішими і багатшими від тих, де панує страх. У липні 2019 року Ярослав Рущишин був обраний народним депутатом від фракції «Голос». Про улюблений мотоцикл, колекцію прасок та перший рік депутатства читайте у розмові з журналом «Егоїст».

Ярослав Рущишин:

«Під час їзди на мотоциклі приходять найкращі ідеї» Ви любите пересуватися містом на байку. Чому? На ньому мріяв їздити з дитинства. Не можу пояснити – чому. Як для декого є квіти ромашки і не ромашки, так само для мене є мотоцикли Harley Davidson і не Harley Davidson.

Не можу назвати себе таким правдивим байкером, бо байкер – то стиль життя, а я радше просто люб­ лю цей засіб пересування містом, аби не стояти в заторах. Зрештою, вважаю, що байкер – це той, хто сам зібрав мотоцикл. Я ж цього не вмію.

У Вас особливий мотоцикл Harley Davidson із петриківським розписом, звідки з’явилася така ідея? Якось у мого покійного друга Маркіяна Іващишина, з яким ми разом заснували «Мистецьке об’єднання

12 | гурками. Людську працю шанували, тому і прикрашали те, з чим працює людина. А ті, якими користувалися вже за часів Сталіна, спрощені. Вони важкі, і, здається, спеціально зроблені так, щоб прасувальники руки обпікали. Тоді до людей ставилися, як до дешевої робочої сили, тож і праска зроблена відповідно.

«Дзиґа» та ще багато інших знакових проєктів для Львова, з’явилася ідея розмалювати мій байк петриківським розписом. Тоді у Львові якраз дві художниці розмальовували петриківкою дворик «Дзиґи» – і він мені каже: «А ти не хочеш, аби тобі мотоцикл розмалювали?» Я йому: «О, класно було б». За тиждень я падаю на трасі, якраз треба перемальовувати. Тоді знайшов художницю, викладачку з Академії мистецтв Іванку Онуфрик, яка й розмалювала мені моцик. Я обираю байк, бо це свобода. З одного боку, треба прорахувати кожен поворот і вкластися в нього. З іншого – можу відключитись від усіх проблем, забутись і психологічно відпочити. Під час їзди на мотоциклі приходять найкращі ідеї, тоді зупиняюся, аби важливе занотувати.

Колекція старовинних прасок – доволі нетипове хобі. Чому саме праски? Праски я колекціоную понад 40 років. Все почалося з подарунка на день народження. Одного разу друзі мені їх подарували аж 13! То був символічний презент, я поставив їх на полиці у робочому кабінеті. Усі заходили, бачили і вирішили, що я колекціоную праски. Почали дарувати ще. Зрештою, я почав їх збирати, більше заглядав по антикварних крамничках, деякі привіз з-за кордону. Маю праски з Франції, Італії, Марокко, Гонконгу, Словенії, Китаю. Через праски можемо побачити, як різні покоління ставилися до праці. Наприклад, праски з кінця минулого століття і ті, якими користувалися ще у XIX сторіччі, виготовлені, як витвір мистецтва: прикрашені різьбленням чи навіть маленькими фі-

А як змінилося Ваше життя після того, як Ви пішли у політику? Чому вирішили змінити кар'єру успішного підприємця на депутатський мандат? Рішення піти в депутати я прийняв завдяки Маркіяну Іващишину. Чесно кажучи, не планував зв’язуватися з політикою. Бо вважав, що громадянсь­ кого суспільства і бізнесу достатньо, щоб реалізовувати класні проєкти, розвивати середовища, місто. В одній із наших останніх розмов Маркіян мене висварив, запитавши, скільки ще можна бути білим та пухнастим. Сказав, що настав час чистити авгієві стайні. І я пішов, аби той успіх, якого нам вдалося досягнути у бізнесі, розвитку громадянського суспільства і міста, спробувати перенести у політику на державні масштаби. У політиці непросто – вам довіряють, коли вас тільки обрали. А вже на наступний день автоматично трактують як ворога народу: відповідні жарти, медійні публікації, кажуть, що ви вже накралися… Розумію, чому так: ми, українці, маємо травматичний досвід ще з радянських часів. Та й сучасні політики здебільшого обдурюють і не виконують обіцянок, однак усіх не можна підводити під одну риску. Треба, перш за все, дивитися на результа-

13 ти, а не на те, що ти політик, а значить – злодій і ворог. Усі депутати «Голосу» – новачки у політиці, але в кожного величезний життєвий і фаховий досвід за плечима. З такою командою професіоналів не страшно ні у вогонь, ні в воду. Ми задаємо нову якість української політики. А які найважливіші законопроєкти ініціювали? Ми з командою долучилися до розробки резонансних законів про зняття депутатської недоторканності, про державні закупівлі. На щастя, у Верховній Раді є депутати, які розуміють важливість руху України в європейському напрямку і підтримують фундаментальні зміни. Як секретар комітету з економічного розвитку у Верховній Раді багато працюю над економічними питаннями. Кінцева мета нашої роботи – це успішна багата Україна, нові робочі місця з гідною зарплатою, можливості для реалізації потенціалу кожного українця, підтримка освіти, культури, науки, а також малого і середнього бізнесу, який є основою для економічного добробуту усіх українців.

У час карантину саме наша фракція розробила пакет антикризових законів, аби допомогти малому підприємцеві вижити, а людям не втратити роботу. Ми ініціювали надбавки для лікарів і медичних працівників. Разом з волонтерами створили громадський штаб «Діємо разом», який з перших днів карантину забезпечує шпиталі Львова та області найнеобхіднішим: костюмами захисту, масками, респіраторами. До речі, коли костюмів ніде не можна було купити, ми почали шити їх на швейній фабриці «Жива», яку я очолював до обрання депутатом. Буквально за кілька днів команді вдалося перепрофілювати виробництво і завдяки меценатам ми пошили та безкоштовно доставили у лікарні 3 тисячі комплектів захисних костюмів. Оксана Пронько, швачка з фабрики «Жива», в інтерв’ю розповіла, що з початком карантину щодня вона приходила на роботу з єдиною думкою – її праця сьогодні може врятувати чиєсь життя. «Це, мабуть, найважливіший виріб у нашому житті», – поділилася вона з журналістами. Я був вражений готовністю людей до

роботи і тим, як нас ця криза згуртувала, як у часи Революції Гідності. Ви є співзасновником Львівської бізнес-школи УКУ. Чому, на Вашу думку, бізнес-освіта для львівсь­ кого підприємця важлива? Ми не зможемо конкурувати у світі, якщо у нас не буде поширеної і поважної мережі бізнес-підготовки. І готувати у нас мають не лише гравця для львівських чи українських масштабів, а й для глобальних. Бо ми сьогодні конкуруємо з Америкою, Європою, Азією. Там люди звикли не нарікати, а тяжко працювати по 14 годин. А ми хочемо заможного життя і досі віримо у пусті популістські обіцянки окремих політиків, що прийде якийсь уявний «цар» – і все стане добре. Такого ніколи не буде, треба своєю працею виборювати гідне майбутнє для себе і наступних поколінь. Саме тому у Львові ми заснували Львівську бізнес-школу УКУ. Ідея її створення прийшла під час роботи Унівської групи, де ми напрацьовували стратегію розвитку Львова. Усі дослідження, які ми переглядали, показували, що у місті ніша бізнесосвіти не заповнена. І можу сказати, що «Мистецьке об’єднання «Дзиґа» та LvBS – серед усіх мої проєктів є одними з найкращих. Вони підіймають конкурентоздатність міста на глобальному рівні. Бізнес-школа УКУ показала, що нові знання, ідеї, бізнесові практики, які засновані на цінностях, дають набагато більший результат, аніж коли підприємець орієнтується виключно на прибуток і власний зиск. Розмовляла Наталія Кузьма

14 |

Фото: Олена Дяків Мейк: Роксолана Кравчук Зачіска: Вікторія Ципкіна Відео: @semka.film Тренер: Элла Чендева

15

Юлія Турик: Моя Мотивація це любов до життя

Юліє, перше, на що звертаєш увагу при знайомстві з Вами – ідеальні витончені форми... Я працюю у банківській сфері, мій день минає у переговорах та розв’язанні різних проблемних питань. Тому для релаксу немає нічого кращого, ніж спорт, це – відновлення емоційного балансу та енергії, це красиво! Мабуть, пробували себе не в одному виді спорту, порадьте, який все ж найефективніший? Дуже подобався бокс. Це вибух адреналіну! Ти вчишся зосереджуватись та концентруватись на певній цілі. Зараз переважно силові тренування, кардіо та кросфіт – це витривалість, швидкість і дисципліна. Це насичує та робить тебе сильнішим.

Кажуть, що краса врятує світ, але у наш час – краса без розуму нічого не варта. Якщо ж говорити про сучасну жінку, то вона повинна поєднувати у собі ще й шалену енергію, мати доглянуте тіло, стильно одягатися, бути успішною в роботі, мати ніжний та водночас сильний характер. Чи це реально? Відповідь на це питання ми намагалися знайти у розмові з жінкоюусмішкою, жінкою-мотивацією, що поєднує в собі усі ці риси – регіональною директоркою АТ «А-БАНК» Юлією Турик.

16 | Знаю, що торік Ви отримали визнання «Кращий керівник року». Яке значення для Вас має такий титул? Минулого року я отримала одразу дві нагороди «Кращий керівник» – це класно! Адже коли я бачу хороший результат, то хочу йти далі, мене це стимулює більше працювати над собою, розвиватися самій та допомагати у розвит­ку своїм колегам. Ви кажете, що один із принципів у роботі – поетапне просування кар’єрною драбиною до найвищої керівної посади. Працюючи в банківській сфері з 17 років, Ви пройшли ці усі етапи. Чи є ще якісь непокорені вершини/цілі в житті та кар’єрі? Можливо, комусь вдасться відразу вийти на верхню сходинку кар'єри, це теж досить непогано (сміється). Я працювала сама, без додаткової допомоги, тому, можливо, процес прогресу був довшим. Проте це хороша школа життя. Успішних людей об'єднує майбутнє: усі планують свій час, свій розвиток та визначають цілі, яких потрібно досягти, ніхто не живе одним днем. Я – не виняток. Зараз ми розширюємо мережу та плануємо відкриття нових відділень.

Бачила відео у Ваших соцмережах, Ви були дуже активні на карантині. Як знаходили мотивацію? Спорт під час карантину – те, що заборонено, але дуже хочеться. Вже майже 5 місяців ми виснажливо тренуємось на природі! Часто під проливним дощем, навесні – в нульову температуру... Це справді нелегко, ще й займатись потрібно так, щоб нас не затримала поліція за порушення карантину (сміється). Але мені це подобаєть­ся: круті емоції та чудовий настрій! Програм, марафонів та дієт є багато, вони спрямовані на обмеження себе у всьому. Я не люблю жодних обмежень, тому просто здорово харчуюсь та займаюсь спортом із задоволенням – і це приносить результат.

Перейдемо до ще однієї Вашої діяльності – благодійної. Як працює фонд «Від лапки до лапки» та хто може доєднатися до команди? Я дуже люблю тварин та намагаюсь допомагати. В принципі, це може зробити кожен охочий. У парку «Знесіння» є чудовий притулок «Домівка врятованих тварин», там завж­ди потрібна допомога, а тамтешнім тваринкам – ваша любов. Ми з фондом «Від лапки до лапки» влаштовуємо акції для збору коштів на лікування та стерилізацію безпритульних тварин. Про це я пишу у соцмережах – доєднуйтесь, будемо раді. Найлегше – це кожному взяти у сумочку чи машину пакетик корму, який не займе багато місця, а безпритульному котику чи песику – це щастя на цілий день. У моїй машині завжди ціла купа корму... Коли їду і бачу кота чи собаку, то часто зупиняюся і виходжу, щоб їх погодувати. Робити добро – легко.

17

Видно, що Ви – людина із невичерпною енергією та жагою до життя. Поділіться, звідки така мотивація? Якими цінностями керуєтеся? Бути чи не бути справжнім егоїстом? Тут все просто. Як тільки зациклюєшся на собі та своїх проблемах, їх стає все більше, а не енергії – все менше. Навколо так багато всього, що значно цікавіше за власну персону. Моя мотивація – це любов до життя, мені цікаво, яким буде мій новий, завтрашній день!

У такому шаленому ритмі кожна людина стикається з моментами вигорання. Який Ваш метод відновлення? Вигорання є у всіх, це нормально. Переоцінка близьких людей та своїх помилок – це, напевно, найважче! Тут може допомогти тільки смачна кава та подорож з друзями. Взагалі, нічого так не виснажує, як невиконана справа чи ціль, яку не вдалось досягнути. День не зробив те, що потрібно, – день пропав, далі місяць пропав, рік, а у когось кілька років чи все життя... Треба встигати ним насолоджуватись. Розмовляла Роксолана Мудрак

ЄВГЕН ТАЛЛЄР:

18 |

ЯК БЛОГЕРИ СТАЛИ П’ЯТОЮ ВЛАДОЮ?

19

Все більше компаній відкривають для себе соціальні мережі як платформу для реклами своїх брендів, зокрема, у співпраці з блогерами та інфлюенсерами. Про це та не тільки «Егоїст» поспілкувався із засновником компанії WhyNot? Enot Євгеном Таллєром.

Наскільки важливо для компаній використовувати соцмережі для зовнішніх комунікацій? Я як представник агенції, що активно працює в напрямку Influencer Marketing, звичайно ж, скажу, що це дуже важливо. Настільки, що з часом жоден бренд не зможе об­х одитися без цього. Звичайно, є такі компанії та бренди, які не взаємодіють з блогерами, тому що у останніх немає цільової аудиторії в такій кількості, яка б їм відповідала. Якщо ми говоримо про світові молодіжні бренди, наприклад, виробників батончиків, сухариків, чипсів або якихось послуг, то без блогерів їм однозначно не обійтися. Блогосферу уже називають «п'ятою владою». Як змінилась комунікація брендів у соцмережах в період карантину? Коли в березні оголосили карантин та всі зачинилися вдома, то і в агенцій, і у блогерів виникали однакові запитання: що тепер буде з рекламою, чи будуть бренди комунікувати з аудиторією в період самоізоляції? На щастя, більшість компаній в Україні зрозуміли, що бездіяльність – не найкращий вихід. Якщо вони були налаштовані продовжувати своє існування і

після карантину, просто відмовчатися і вдати, що в світі нічого не відбувається, було б неправильно. Навіть якщо зменшились бюджети чи з’явились великі фінансові втрати. Тому дуже багато брендів все-таки продовжували взаємодіяти зі своєю аудиторією через блогерів, через соціальні проєкти та спецпроєкти в медіа, які стали досить помітними.

За час карантину ми з командою WhyNot? Enot реалізували близько 10 ситуативних проєктів. Компанії витратили величезні бюджети для адаптації свого продукту чи послуги для споживання в умовах пандемії. Блогери розповіли про ці зміни. Це дійсно круто. До прикладу, незадовго до оголошення карантину у нас була запланована співпраця з брендом кавового напою: був написаний бриф, узгоджена креативна частина. Замість того, щоб перенести чи скасувати рекламну інтеграцію, бренд підлаштувався під ситуацію, ми реалізували кампанію і отримали величезну кількість позитивних відгуків від аудиторії. Який контент потрібен глядачеві тепер? Зараз дуже багато блогерів переходить в формат відеоконтенту.

YouTube вже давним-давно зайняв сильну позицію та міцно стоїть на ногах. Instagram також. Але якщо раніше Instagram був своєрідним цифровим фотоальбомом, в якому ти показуєш друзям: «Ось тут ми на відпочинку, ось тут ми на пляжі, а це ми святкуємо мій день народження», то зараз він все частіше і частіше змінює алгоритми – і починається гонитва за лайками.

20 | Все складніше вдається досягнути хороших результатів і завоювати свою аудиторію. Багато хто шукає легкі шляхи та, наприклад, купує підписників. Думаю, Instagram незабаром буде боротися з цим явищем. І дуже сподіваюсь, що кількість блогерів, яка зараз існує в мережі, не стане причиною тотального вибуху і не відкине цю соціальну мережу на другий план. Зараз глядач обирає розважальний та відеоконтент. Та з часом люди все ж захочуть отримувати більше корисної інформації і прокачувати мізки. Тому набирають популярність блоги-лонгріди та smart-контент, де ти можеш дізнатися щось нове. Думаю, зовсім скоро контент, який окрім деградації більше нічого не приносить, піде зовсім. Буде інтертеймент і буде смарт. Багато блогерів вже спілкуються з аудиторією у форматі мотиваційних дописів, де на своєму прикладі показують, як досягнути успіху, як схуднути чи як в 21 рік заробити мільйон. Це те, чого читачі теж хочуть. І вони стежать за такими сторінками не лише через заздрість, але й для того, щоб отримувати мотивацію. На що потрібно звертати увагу при виборі блогера для реклами? Існує декілька важливих факторів. По-перше, це охоплення. Якщо у блогера аудиторія 400 тисяч підписників, але при цьому 800 уподобань під фото – це явно не ваш блогер. Навіть якщо попередні дописи отримували по 35 тисяч «лайків», це свідчить лиш про те, що інфлю-

21 енсер брав участь у giveaway. Це не його аудиторія, він не має ніякого впливу, до його думки та вибору не будуть прислухатися. Також важливо розуміти, що, співпрацюючи з блогерами особисто, бренд завжди ризикує. Вони – особистості творчі, вразливі та не зав­ жди структуровані. Наприклад, є блогери, які можуть не відповідати днями. Є ті, які не підходять вашому бренду, але ви про це не знаєте, тому що бачите тільки охоплення. Потрібно розуміти, наскільки людина відповідає тому продукту чи послузі, яку ви презентуєте. Це в будь-якому випадку сукупність факторів, які важливо враховувати. Чому брендам зручно працювати з нами? Тому що ми несемо відповідальність за роботу інфлюенсера. У WhyNot? Enot свої фішки та лайфхаки, які дозволять чітко, якісно та ефективно співпрацювати як з блогерами, так і з брендами та реалізовувати круті проєкти. Які складові успішної співпраці бренду з блогером? Вони повинні щиро одне одному підходити. Це як у стосунках – дружні вони чи любовні. Якщо вас людина дратує, то жодні подарунки не дозволять побудувати міцні стосунки, тому що ви не маєте почуттів до цієї людини. Те ж саме стосується блогера та бренду. Якщо блогеру імпонує компанія, то він зробить рекламну інтеграцію на вищому рівні та отримає максимальні охоплення. Якщо бренд захоче співпрацювати з блогером тільки тому, що у нього великі

охоплення, але він абсолютно не відповідає цінностям продукту – нічого не вийде. Інколи людина з кількістю читачів 8-10 тисяч покаже набагато кращі результати, аніж блогер з мільйонною аудиторією, який прокачав свій профіль за допомогою giveaway. Важливо дивитися в одному напрямку. Якщо

вашою послугою блогер дійсно користується, він розповість про неї максимально органічно, а не сухо і по брифу. Блогер має перейнятися вашим продуктом та розділяти те, що ви хочете донести до аудиторії. Розмовляла Наталія Бикова

22 |

Щоб вилікувати дерматологічне захворювання чи зробити косметологічну процедуру, вибір закладів доволі широкий. Однак якщо для вас важливий якісний та безпечний результат, думаємо, оберете саме «МедЕстет». Це клініка косметологів і дерматологів з багаторічним досвідом, а пацієнт, звернувшись сюди, отримає чудовий результат і точно максимум задоволення. Засновник закладу лікар Олександр Туркевич каже, що саме такий «МедЕстет» створювався з кожним роком і з кожним пацієнтом. Важливо, щоб хобі стало улюбленою роботою. «Егоїст» дізнався, чим варто керуватися при виборі косметолога чи дерматолога, а також як попри сучасні виклики клініці вдається залишатися на передовій естетичної медицини.

Олександре, з чого почався «МедЕстет»? Завжди віддавав перевагу працювати законно. Тому на початку двохтисячних років я став одним з перших у Львові, хто взяв ліцензію та відкрив приватний лікарський прийом. Згодом до дерматології додалася естетична медицина. Тоді ніхто не думав про створення клініки, все почалося з приватного кабінету. Хотілося працювати в офіційному полі і надавати якісні пос­луги з відповідною оплатою праці. Потім зі мною почала працювати дружина, вона також лікар-дерматолог. Двоє старших дітей закінчили медуніверситет і теж приєдналися до нас. Тому зараз це вже сімейний бізнес.

Олександр Туркевич: «Якщо людина обирає 100% якості, то «МедЕстет» до її послуг»

Наскільки широким спектр послуг є сьогодні? Це вся дерматологія, починаючи від найбільш відомих захворювань, як-от псоріаз, екземи, атопічний дерматит, і до вужчих напрямків. Також це дерматоонкологія, тобто новоутвори шкіри, їхня діагностика та лікування, за умови, що це не ті новоутвори, які обов’язково потребують лікування в спеціалізованих онкостаціонарах. Ну і, звичайно ж, естетична медицина: вся ін’єкційна та апаратна косметологія. Звісно, є низка методик, якими ми не займаємося, бо не віримо у їхню ефективність. Проводимо смасліфтинг або апаратну підтяжку, лазерне омолодження та шліфування шкіри, оскільки можемо похвалитися наявністю єдиного в Західній Україні сучасного, ефективного та, що найважливіше, цілком безпечного Er-Yag лазера.

23 З погляду конкурентності часто клініки пропонують дешевші послуги. Варто «вестися» на такі акції? Неодноразово в соцмережах зустрічається реклама з пропозицією ботулінотерапії від деяких закладів у Львові. Як спеціаліст з 20-річним досвідом, розумію, що ціна процедури, яку обіцяють, за умови використання офіційних препаратів в мінімально рекомендованих виробником дозуваннях є фактично нижчою, ніж собівартість ботулотоксину. Виходить одне з двох – або економлять на «заварці», або це явно ботулотоксин сумнівної якості. Піде людина один раз, а тоді сама обере. Як на мене, демпінг цін не є варіантом конкуренції. Важливіше – це якість повного циклу послуги, який клініка закриває в себе. Не секрет, що естетичні процедури іноді можуть мати ускладнення. На щастя, в нас цього не траплялось, зате доволі часто звертаються як пацієнти, так і лікарі вже з наявними ускладненнями. Адже окрім надання послуг в естетичній медицині, косметології та дерматології, «МедЕстет» також є експертним центром з лікування ускладнень. До речі, багато з тих, що працюють зараз, навчалися в нас. Тішуся, коли вони відкривають власну практику. Ринок має розвиватися, це нормально. Однак частина людей сьогодні починає займатися косметологією, не маючи на це ні відповідної освіти, ані законних підстав. Погодьтеся, що рівень спеціаліста визначається не в останню чергу його

вмінням прогнозувати наслідки та результат, адекватно оцінювати ризики і вирішити проблеми у випадку їхнього виникнення «тут і зараз».

школи з естетичної медицини. Напрямок навчання теж дуже велика частина мого життя. Наразі клініка є навчальною базою для львівського медуніверситету, де я викладаю, а згодом стане такою основою і для школи. Не без суб’єктивності, та все ж – чому варто обирати «МедЕстет»? Найперше, наша клініка – це люди, які є одними з найдосвідченіших лікарів в цій галузі не лише у Львові, а й в Україні. Працюємо лише зі сертифікованими препаратами та одноразовими витратними матеріалами, адже безпека і здоров’я пацієнтів для нас на першому місці. Якщо для людини пріоритетом є стовідсоткова якість, то це наш пацієнт. Розумію, що цінова політика у нас не найнижча, зате наша мета – безпечний та ефективний результат.

Чи думали Ви про пластичну хірургію? Пластика – річ, яка потребує довгого навчання, ми ж займаємось лише «малою» хірургією шкіри. З часом плануємо зробити малу операційну для хірургічних втручань, що не потребують загального наркозу. Оскільки син – пластичний хірург, невеликі процедури будемо проводити в клініці, а для більших орендуватимемо повноцінну операційну. Також є певні ідеї в розвитку естетичної гінекології. Окрім того, ми зараз впритул підійш­л и до відкриття власної

Також це сімейний бізнес. Ми цінуємо свою репутацію і не будемо ризикувати, бо це річ, яку можна втратити тільки один раз. До того ж я є членом наукових комітетів та науковим координатором багатьох світових конгресів, очолюю щорічний З’їзд спеціалістів естетичної медицини України, багато виступаю у різних містах та країнах. Звичайно ж, перші, хто довідується про всі новинки, – це спеціалісти нашої клініки. Думаю, перелічені аспекти безумовно свідчать про фаховість та якість як клініки в цілому, так і кожного лікаря зокрема. Розмовляла Юлія Осим

Андрій Болюбаш: «Громадська рада при ЛОДА сьогодні – найчисельніша та найдієвіша серед усіх в Україні» Коли чуєте слова «громадська рада», які асоціації виникають? Очевидно, більшість скаже, що це якесь об’єднання, створене на папері, яке нічого насправді не робить. Проте не погодимось з вами, адже порівняно новий в Україні інститут громадських рад протягом останніх років активно розвивається та працює. Чудовий приклад – громадська рада при Львівській облдержадміністрації. Сьогодні вона налічує майже 300 членів, які після переродження органу у 2017 році вже змогли вирішити десятки важливих проблем для громад Львівщини. Як вдалося фактично зрушити з місця мертвий камінь, перетворивши бездіяльність на результативність, з «Егоїстом» поділився керівник громадської ради при ЛОДА, активіст і адвокат Андрій Болюбаш.

Андрію, коли Ви стали головою ради у 2017, мабуть, було непросто організувати роботу? Кажучи відверто, так. Бо присвячував величезну кількість свого часу організації нашої роботи, робив все, аби об’єднати команду та спрямувати наші сили на допомогу простим людям. Тоді, ставши головою ради вперше, поставив собі за мету створити такий дорадчий орган, який був би відомий своїми добрими справами на всю Україну!

Звичайно, були ті, хто своїми діями намагались дискредитувати нашу громадську раду в очах інших. Проте я вдячний їм за те, що через них ми стали ще сильнішими та кращими. Такими, які є зараз. Як змінилася рада за цей час? Вдалося створити команду? На сьогодні у нас вже 279 членів. На перший погляд, стільки людей просто нереально об’єднати. У кожного свої інтереси, різні бачення

вирішення проблем. Однак ми це зробили – і зараз усі працюємо над знаходженням шляхів подолання проблем Львівської області. Усі ми прості люди, добре розуміємо те, з чим звертаються до нас заявники. Серед членів ради є медики, освітяни, економісти, бізнесмени, адвокати, перевізники, екологи та багато інших. Важливо, щоб кожен з них знайшов свою нішу, став тою «цеглинкою», без якої весь каркас громадської ради просто розва-

25 в тих громадських організацій, які лише «стукалися у високі двері» державних органів та почували себе безсилими у спілкуванні із грандіозним державним апаратом.

литься. Кожен це розуміє і працює на благо людей. Чи не дорікають вам як органу бездіяльністю сьогодні? Насправді помилковою є думка про меншовартість таких дорадчих органів. Позиція людей, які вважають, що громадська рада – це лише кишеньковий механізм для втілення в життя власних ідей чиновників і тільки, є також хибною. Адже сучасні державотворчі процеси в Україні характеризуються динамічністю, жвавістю, швидкою зміною та розвитком тих інститутів, які сприяють залученню представників громадськості для прийняття владних рішень. Такі процеси не лише свідчать про зміну учасників публічно-правових відносин, появу нових, потужних гравців, із позицією яких рахуються, але і ліквідацією комплексу «маленької людини»

Що вже вдалося зробити за ці 3 роки? Наша рада активно стежить за економічною, суспільно-політичною та соціальною ситуацією у Львівській області та Україні в цілому. Над проблемами працюємо в режимі реального часу. Серед головного ми відстояли приміщення КНП ЛОР Львівської обласної клінічної дитячої лікарні «Охматдит» та КНП ЛОР «Львівська обласна психіатрична лікарня «Заклад». Також за ініціативи ради виділили гроші для виплати заборгованості по заробітній платі працівникам ПП «Гарант Енерго М» та запуску опалювального сезону у Новому Роздолі і Новояворівську. Завдяки старанням членів ради сьогодні працює впроваджена електронна черга у Червоноградському міському секторі ДМС України. Спільно з комісією з питань культури, національностей та релігій провели низку заходів, спрямованих на відновлення музеїв Львівської області. Тішить, що вдалося зупинити незаконну вирубку дерев на території Стрілківської та Станівської сільських рад, а винних осіб притягнули до відповідальності. Від початку пандемії коронавірусу наші представники активно співпрацюють з оперативним штабом боротьби з коронавірусом. На постійній основі члени ради спільно з небайдужими волонтерами продо-

вжують передавати лікарям медикаменти, засоби особистої гігієни та засоби індивідуального захисту. А чи зробила щось громадська рада вперше за час Вашого керівництва? Знаєте, можемо похвалитися тим, що у 2018 році за ініціативи нашої громадської ради у Львові провели Всеукраїнський форум Громадських рад – і це вперше за всю незалежність. За мету ставили об’єднати громадські ради усіх областей, аби почати підіймати політичну свідомість кожного громадянина України. В результаті під час форуму ми підписали меморандум про співпрацю між представниками громадських рад 14-ти областей України. І це круто, погодьтеся. Взагалі, ми постійно беремо участь у різноманітних семінарах, зустрічах, форумах, як обласного так і всеукраїнського рівнів. Розмовляла Юлія Осим

26 |

Юрій Діль: «Якщо хочеш змін – твори їх сам. Я достукався до багатьох закритих дверей, все заради безпеки міста та його мешканців» Від небайдужого активіста до начальника управління безпеки Львова. З Юрієм Ділем поговорили про перемоги, амбіції та про те, як зміни на локальному рівні можуть перерости у створення єдиної моделі безпеки міст у всій державі. Юрію, з 2017 року Ви на посаді начальника управління безпеки міста. Це Ваша перша державна посада і за спиною не було років роботи у наб­ лижених структурах. Чому вирішили присвятити себе саме такій справі? Якщо коротко, то почалося все з 2014 року, коли долучився до охорони Франківського району, де тоді жив, та активно почав займатися громадсь­ кою безпекою. Згодом отримав зап­ рошення обійняти посаду радника міського голови з питань безпеки, почалася моя плідна співпраця з правоохоронними органами. Виходить, Ви пройшли шлях від активіста до держслужбовця і каталізатором таких життєвих змін став 2014 рік? Усі ми пам’ятаємо ті події. Розбили прокуратуру, суди, усі райвідділи. У місті творився безлад, страшно вий­ ти на вулицю, відчуття тривоги і не-

захищеності, небезпеки для родини та власного дому, рідного Львова. Через це ми вимушені були самі піднятися і стати на свій захист, створивши громадські формування, що охороняли райони. Коли вже почала роботу оновлена поліція, де я особисто входив до складу комісії на відборі, ми передали ці формування їм. Які першочергові зміни Ви запропонували впровадити в місті? Запропонували Львову створити Ситуаційний центр, що сприяє координації дій служб та підрозділів Нацполіції, запровадити систему відеоспостереження. Загалом, це основна частина моєї діяльності вже добрих 4 роки. Я був у багатьох містах за кордоном – всюди створені програми для безпеки міста. Так правоохоронні органи можуть миттєво реагувати на порушення, основою цього є система відеонагляду. Завдяки їй можна будувати модель

потоку транспорту, регулювати світлофори, затори, скупчення людей тощо. Тобто Ви перейняли цей досвід і саме на його основі розробляли проєкт «Безпечного міста» у Львові? Так. Два з половиною роки тому ми створили управління безпеки міста – розробляємо усі системи відеоспостереження, керуючись досвідом Ізраїля та Європи. Я запрошував сюди представників з Іспанії, Італії, Ізраїля – і вони розраховували для нас своє бачення моделі. Важливо будувати не тільки інфраструктуру міста, а й саму безпеку. Такі речі мають бути у кожному місті. Ми запропонували їх для Ужгорода, Тернополя, Луцька, де проєкти втілюють за аналогією Львова. Це значне досягнення, адже для правоохоронних органів записи з цих камер – першочерговий матеріал, з якого починають розслідування.

27 Продовжуючи тему оновлень у сфері безпеки міста, наприкінці 2018 року у Львові запрацювали інспектори. Якими є результати їхньої роботи, наскільки вона сприяє зменшенню кількості порушень за неправильне паркування? Саме так, починаючи з вересня 2018 року в Україні діють нові правила паркування, згідно із законом №2262. Зок­рема, наші інспектори накладають штрафи на порушників. В основному це центральна частина міста або по зверненнях від мешканців, з якими тепер налагоджена активна співпраця. Загалом в день ми маємо від 100 до 300 сповіщень від мешканців. Результатом цього є те, що 14 осіб принесли до бюджету 16 мільйонів гривень у 2019 році. Зараз вже люди менше порушують, більше сплачують штрафи упродовж 10-денного терміну, не доводячи справу до виконавчої служби. Вона ж стягує подвійний штраф, пеню, накладає арешт на майно, рахунки, ініціює заборону виїзду за кордон. Кількість авто зростає щороку на 20%. Добре, що є штрафи за паркування, з іншого боку, де власникам авто паркуватися без порушень? З цим у Львові проблема? Так, частково погоджуюсь, у цент­ ральній частині міста справді важко запаркуватися. При цьому слід розуміти, що місто старе та його історична центральна частина фізично не може вмістити таку кількість автомобілів. Потрібно питання вирішувати. Я пропоную будувати багаторівневі ліфтові паркінги, які, до прикладу, на території, що зараз

займає 4 паркомісця, дозволяють вміщати 16. У Польщі такі ставлять навіть між старими будівлями. Звісно, ми розуміємо, що люди мають мати таку можливість. Має бути спеціальна програма, яка показуватиме в режимі реального часу, де є вільне паркомісце, щоб ви не їздити колами, шукаючи його. Це все розвантажить рух – одні не порушуватимуть, а інші матимуть можливість проїхати. Думаю, ще близько трьох років треба, аби втілити цю ідею.

щоглою з відеокамерами визначення номерних знаків та облич. Інформацію з цих відеокамер передають в режимі онлайн до Ситуаційного центру. Авто служить для виїзду на масові заходи та надзвичайні ситуації у місті. Однозначно, це велика допомога для міста та правоохоронних органів. Вважаю, що такі авто мають бути у кожному місті України. Планую запатентувати такий конструктив спеціалізованого автомобіля (усміхається).

Якщо аналізувати зроблену роботу, Вам вдалося втілити все задумане? Те, що планувалося станом на 2020 рік, – так. Це встановлення понад 500 камер, які зведені в єдину систему відеоспостереження міста. Це ще не остаточна цифра, адже за проведеним аналізом міжнародних фахівців місто потребує не менше 2500 камер. Отже, Львову ще є над чим працювати. Плануємо ставити відео в освітніх закладах та громадських місцях. Існують транскордонні проєкти щодо навчання учасників навчального процесу (вихованців, учнів, викладачів) по антитерору, до яких плануємо долучатися. Почали перші етапи у створенні мобільного додатку для оперативних повідомлень у спецслужби про порушення. Зокрема, поставили стовпці безпеки з кнопкою SOS – 1 в парку Франка, 2 у Парку культури і 2 на Високому замку, вони включені до ситуаційного центру. Команда управління безпеки міста Львова на базі позашляховика вперше в Україні створила спеціалізований транспортний засіб, оснащений двома дронами і виїзною

Можна сказати, що зупинятися Ви не збираєтесь? Точно ні. Будемо ділитися досвідом і запроваджувати програму «Безпечне місто» у всій країні. Чи вдається Вам поміж роботою знаходити трохи часу для себе? Відверто скажу – робота дуже складна. Поза нею стараюся відвідувати спортзал або тир, їздити за місто з сім’єю, в Карпати. Часу мало, але як є хвиля, то читаю, слухаю музику: від джазу до року. Тут, видно, в моїй меломанії винен «Дударик» (хорова капела «Дударик»). Як визначаєте для себе слово «егоїст»? Це той, хто досягає успіху. Ви егоїст? Виходить, що так. Егоїст же не той, хто зациклений на собі, а той, хто сам робить собі дорогу. Мені ніхто не допомагав, підтримки теж було небагато – сам ходив і стукав у всі двері. Але достукався, все заради тих змін, що діють сьогодні, заради користі для міста і його мешканців.

Розмовляла Уляна Салій

28 |

Лілія Мудрик: «Виклик для сучасного бізнесу – приймати рішення швидко» Зміни у світі створюють нові виклики перед бізнесом. Як правило, не усі труднощі компаніям вдається подолати самостійно. Тоді, щоб зарадити погіршенню ситуації і вберегти компанію від сумного сценарію, на допомогу приходить фаховий консалтинг. Саме він скаже, як розв’язати проблему та отримати бажані результати з найменшими втратами для власників і керівників. Пояснить, як прийняти швидкі рішення та не нашкодити собі. Загалом про ефективну та якісну допомогу в системі менеджменту «Егоїст» поспілкувався із засновниками консалтингової компанії Lead & Drive Synergy Лілією Мудрик та Дмитром Самком.

Консалтинг – поняття не нове. Як це працює в Україні? Лілія: Як консалтингова компанія ми допомагаємо іншим компаніям розв’язувати проблеми, націлено сфокусуватися на досягненні найшвидших результатів. Загалом в Україні ця пос­ луга не дуже популярна через певну дискредитованість поняття консалтинг. Часто люди, які не працювали у бізнесі, не були в жодній із систем чи то управлінській, чи то структурній, пропонують свої послуги власне з позиції тренера – і це впливає на імідж професії. Як на мене, особливо сьогодні дуже на часі фаховий консалтинг. Коли вини-

кає якась проблема, ви перебуваєте всередині неї і не бачите усієї картини. Відповідно важко прийняти рішення, врахувавши усі фактори – внутрішні та зов­ нішні. Вивести ситуацію або проблему на об’єктний рівень і вирішити питання більш цілісно та якісно можна з допомогою зовнішнього експерта, але для цього потрібна довіра до експертизи та репутації. Яка місія Lead & Drive Synergy? Лілія: Хочемо, аби наші послуги давали іншим можливість досягати позитивних результатів швидше, розвиватися плавніше, без критичних підйомів і спадів. Намагаємось інтегрувати три підходи у компанії – це систем-

29 ність організації, її етапи росту та управління людьми. Тобто поєднати те, що організації не завжди можуть зробити самі оптимально. Дмитро: Враховуючи досвід і сучасний ринок, хочемо допомагати компаніям ставати кращими. Люди і компанії не завжди усвідомлюють те, де вони є, в якому стані. Так в Україні склалося, що кожне покоління стикається з кризою, якої раніше не було – нема імунітету. До того ж є поточна криза через коронавірус, тому у нас зараз горизонт планування доволі короткий. Наприклад, раніше стратегічна сесія проходила раз в рік, потім перейшли на квартальні зустрічі, натомість зараз деякі відбуваються в онлайн-режимі що два тижні. Змінюється формат взаємодії людей і прийняття рішень. З якими проблемами найчастіше стикаються українські компанії з вашого досвіду? Дмитро: На мою думку, найважче менеджерам «розширювати» набір своїх управлінських компетенцій і долати спротив під час впровадження змін. Більшість власників, керівників і менеджерів намагаються усі проблеми вирішити самостійно, бо це працювало раніше, і не залучають зовнішніх експертів для допомоги собі та компанії. Лілія: Один з сучасних вик ликів перед власниками, топ менеджментом – приймати рішення дуже швидко. Часто люди шукають срібну кулю, витрачається ресурс, але ефективність

рішень наближається до нуля. Важлива також злагоджена робота управлінсь­кої команди. Якщо компанія маленька, скажімо 5070-100 людей, мало менеджерів – швидша і якісніша комунікація. Якщо ж кількість працівників від 300-400 осіб, потрібні тоді певні системні рухи і, безумовно, це займе певний час. Що більша компанія, то довше впроваджуються зміни. Завжди вдається вирішити проб­лему клієнта, чи, бувало, відмовлялися? Лілія: У нас є певний набір інструментів, але немає чіткого рецепту, як вирішувати ту чи іншу конкретну проблему. Це залежить від середовища компанії, її культури та управлінської команди. Кожен проект – це спільна творчість, наша інтенсивна робота – обов’язково разом із власником та топ-командою. Світ рухається від «важкої» структурованої методичності (яка дозволяла планувати на роки вперед) до більш гнучких та інтегральних рішень. Тому ми орієнтовані на те, аби дати, з одного боку, максимально прості рішення, а з іншого – максимально ефективні, базуючись на аналізі компанії та управлінської команди. Дмитро: Є абсолютно прийнятні методики та логіко-раціональні інст­рументи, які можна зрозуміти і застосовувати. Вони дають результат, є індивідуальний підхід до

керівника і топ-менеджерів як до команди та окремих особистостей. Ми працюємо з людьми для пок­ ращення їхнього бізнесу шляхом розв’язання певних завдань, для нас важливий результат нашої роботи, її якість та люди, які беруть участь у вирішенні питання всередині компанії. Залежно від запиту, потреби та ситуації обирається підхід, який дасть максимальний результат тут і зараз. Зважаючи на сказане, яка основна перевага консалтингу? Лілія: У нашому випадку – це швидкий і ефективний результат, що приводить до економії коштів і енергії та виходу на якісніший рівень. Насправді послуги консультанта не коштують захмарних грошей і вирішують проблеми, які можуть бути поза полем зору, але впливати на поточний стан. Ціна помилки в рази більша, аніж ціна за результат. Дмитро: Консалтинг – ще один або декілька поглядів на ситуацію, її «розширення». Безумовно, кінцеве рішення завж­ ди за людиною, з якою працюємо, за замовником. Маючи більше інформації, людина, як правило, приймає більш ефективне та якісне рішення, до того ж отримує певні інструменти, які може використати і потім у схожих ситуаціях. Розмовляла Юлія Осим

ЗАХОПЛЕННЯ: Якщо ви йдете через пекло, йдіть, не зупиняючись. Уїнстон Черчілль

31

ГАРНА ФІГУРА

БЕЗ СПОРТЗАЛУ Таку статтю варто було б вже давно написати, оскільки у питаннях гарного тіла люди, м'яко кажучи, дещо дезінформовані. Але в реаліях сьогодення (коронавірус, карантин) я не маю морального права більше мовчати...

32 | Нейрофізіологи сходяться на думці, що ми явно переоцінюємо свої когнітивні можливості, як і свої знання. Кожен з нас має власну позицію, думку, якщо хочете, щодо всього на світі. Кожен з нас вважає свої знан­ ня істинними. Іронія в тому, що істини ніхто не знає. Усі наші «знання» – це здобуток інформації з різних джерел: в кращому випадку – нау­ кова література, pubmed; в гіршому – соціальні мережі, подруга сказала. Уся ця інформація різної якості та змісту старанно перемішується в черепній коробці, три рази перекручується і... народжується «знання». Людина наївно думає, що знає. Це не про вас, не про них, а про нас всіх. У третьому тисячолітті людство стурбоване питанням гарного тіла. Справа не в тому, що акурат 1 січня 2001 року ми всі стали перфекціоністами чи помішались на естетиці. Якщо гля-

нути на роботу Мікеланджело – «Давид», то можна зробити висновок, що і в 16 столітті люди прагнули мати привабливе тіло. Усі ми зараз стурбовані своїми фігурами через те, що з’явились фактори, які почали їх псувати: рафінована їжа та гіподинамія (нестача фізичного руху). У роздягальнях тренажерних залів перед великими дзеркалами роблять купу селфі з відкляченими п'ятими точками та втягнутими животами дівчата. Потім вибирають кращу з них і закидають в Instagram. Переглядаючи такі знимки, пересічна людина починає асоціювати гарну фігуру з тренажерним залом. Але на тих фото не видно, що ще до занять дівчина мала від природи добре розвинені сідниці та низький відсоток жиру в тілі. У стрічці новин нема схожих знимків того океану відвідувачів тренажерного залу, що

STOP THINKING START

DOING ховають своє велике пузо під широкою футболкою, ніхто не хвалиться зайвим жиром. Цього всього не вид­ но – і мимоволі починаємо асоціювати абонемент в тренажерний зал з гарним тілом. Але все не так просто... Ми живемо в епоху капіталізму, де всі намагаються щось один одному продати. Так от, що ви знаєте про гарну фігуру: її можна виліпити тільки у помпезному тренажерному залі з купою різних тренажерів (а більшість з вас це «знає»), означає тільки одне – комусь вигідні ці ваші «знання». І зрозумійте мене правильно, я не натякаю вам, що тренажерний зал – місце для виманювання ваших важко зароблених грошей. Тренажерний зал – це чудове, спеціально обладнане місце для проведення часу з користю для свого здоров'я і, звісно, фігури. Натомість стверджую, що заняття у фітнес-центрі не гарантують вам гарного тіла. А ще я стверджую, що в контексті гарної фігури фітнесцентр – не панацея, а всього лиш один з можливих варіантів.

33

Для того, щоб зрозуміти, яку роль відіграє тренажерний зал у створенні гарної фігури, нам потрібно визначити, що таке «гарна фігура». Даю вам дуже просте, але зрозуміле визначення. Гарна фігура – це тіло гомо сапієнса з розвиненим опорно-руховим апаратом та без надлишку жиру. Якщо у вас розвинені м'язи і їх не прикриває собою зайвий жир, вітаю, маєте гарну фігуру. Звісно, якщо немає явних дефектів постави.

Який стосунок має тренажерний зал до розвитку м'язів? Прямий. У тренажерному залі є гантелі, штанги, різні заморські тренажери – те, що треба, аби «накачатись». Але ви тільки гляньте у вікно зі своєї квартири/будинку. Велика імовірність того, що ви там побачите перекладину, бруси та інші пристосування для вуличного тренування. Ба більше, огляньте свою кімнату. Прогнозую, ви зауважите вільний простір для того, щоб від-

тискатись, присідати та скручуватись. Є таке? Не сумніваюсь. Нам монотонно вбивають у голову «знання», що для мускульного розвитку необхідні важкі гантелі та хитромудро складені тренажери фірми Nautilus. Але в часи, коли творив Мікеланджело, таких тренажерів не було, а гарні фігури були. Чому? Згідно із сучасними науковими даними, найкраща вправа для розвитку м'язів – та, що здатна саме вас втомити в проміжку 15-40 секунд.

34 | вам не бачити, як свого лівого вуха. Хочете гарну фігуру – будьте ласкаві, зменште кількість жиру до нормальної. Як це реалізувати?

Тобто, якщо ви відтискаєтесь 30 секунд і у вас починають тремтіти руки, а лице багряніє, ваші великі грудні м'язи, трицепси і передні дельтоїди стимулюються до росту. Якщо ж аналогічна ситуація з присіданнями на одній чи двох ногах – ваші м'язи ніг та сідниць стимулюються до росту. Таких ефективних вправ з вагою власного тіла є тьма-тьмуща, і я б вам міг довго про них розповідати, але фізичні вправи – саме те, що треба бачити, а не читати чи слухати. Отже, не важкі гантелі чи штанга, що давлять вас додолу, стимулюють м'язи до розвитку, а засіб, який втомлює м'язи в проміжку 15-40 секунд, для цього й без гантелей можна обійтись. Ми вже розібрались з першим аспектом гарного тіла – розвиненими мускулами. Дійшли до висновку, що тренажерний зал тут зовсім необов'язковий. Тепер поговоримо про зайвий жир в організмі. Якщо у вас є зайвий жир під шкірою, то скільки би ви не тренували біцепси, трицепси, гарної фігури

Наша жирова тканина – депо енергії в організмі. Ось є трамвайне депо, де зберігаються трамваї і в разі потреби виходять на маршрут, так і наш жир в разі потреби перетворюється на енергію для діяльності організму. Зазвичай ми отримуємо енергію з їжею, але коли їжі бракує, організм змушений заглядати в своє жирове депо і розщеп­ лювати жир, транспортувати його та спалювати. Так ми худнемо, так зменшується кількість жиру під шкірою, контури м'язів починають промальовуватись акурат, як в «Давида» Мікеланджело.

мотиляння своїм кістяком в процесі тренування, то енергію для роботи м'язів організм візьме з жирової тканини. Але це мотиляння кістяком не мусить відбуватись в тренажерному залі. Тренування вдома, в парку, в лісі, піші прогулянки, біг, катання на велосипеді, футбол, бокс, танці з бубном, та що завгодно, лиш би ви від цього кайфували і виконували на регулярній основі. Підведімо якесь резюме. Тренажерний зал – одне з місць, де можна реалізувати один із засобів створення гарного тіла – фізичні вправи. Всього лиш. Як я завжди кажу своїм підписникам: неважливо, де ви тренуєтесь, важливо, як ви тренуєтесь. Будьте у формі, будьте здорові!

Який ви зробили висновок? Що треба зробити, аби знизити кількість жиру в організмі? Що-що? Треба недоїдати? Правильно! Про це ніхто в нутриціології не говорить вголос, недоїдання часто завуальовують і подають як «здорове харчування», але по факту схуднення – це недоїдання. Отже, для зменшення прошарку підшкірного жиру треба недоїдати. То до чого тут тренажерний зал? Ну... Коли ми тренуємося, то не можемо їсти, бо руки зайняті гантелями. Це, звісно, жарт. Насправді фізичні вправи мають прямий стосунок до схуднення. Якщо ви вживаєте їжі стільки ж як і раніше, але почали витрачати додаткову енергію на

Тренер Віктор Мандзяк viktormandziak

35

«НАФТОГАЗ КОНТАКТ» – ТВІЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК ГАЗУ Уявімо ситуацію. Ви вирішили поїхати за кордон на тривалий період, але от за комунальні послуги все ж доведеться платити, навіть якщо нікого не буде вдома. Або, скажімо, ви підприємець, маєте власний ресторан чи салон краси. Коли отримуєте платіжку за комунальні послуги, розумієте, що насправді ціна за газ могла би бути значно нижчою. Ми скажемо, що все це реально. Ви безпечно та легко можете вирішити схожі проблеми.

СТАНЬТЕ ОСОБЛИВИМ СПОЖИВАЧЕМ – ОТРИМУЙТЕ ГАЗ ВІД «УЕК «НАФТОГАЗ КОНТАКТ»

Бо «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контакт» – це альтернативний постачальник природного газу в Україні, що застосовує індивідуальний підхід до кожного клієнта. Бо це надійний та ефективний партнер, що пропонує економічно вигідні умови постачання та користування природним газом для усіх споживацьких аудиторій. Бо компанія працює на газовому ринку України вже понад чотири роки. За цей період кількісні показники тих, хто став клієнтом та партнером «УЕК «Нафтогаз Контакт», успішно зростають. Бо цей вітчизняний постачальник газу вдало розвивається та співпрацює із закордонними компані-

ями. У недалекому майбутньому масштаби обслуговування планують розширити на території ближнього зарубіжжя.

заклад, який надає окремі види послуг, ціна може зменшитися на кілька сотень чи навіть на однудві тисячі гривень.

А ЗНАЄТЕ ГОЛОВНІ ПЕРЕВАГИ «УЕК «НАФТОГАЗ КОНТАКТ»?

2. ГНУЧКИЙ ПІДХІД ДО СПОЖИВАЧА

1. ДЕШЕВША РИНКОВА ЦІНА

Більшість звикли, що постачальником газу до наших домівок чи підприємств є відомі компанії, якот Облгаз чи «Нафтогаз України». І про альтернативу того, хто може постачати газ за вигіднішими умовами, замислюються мало. При співпраці з «УЕК «Нафтогаз Контакт» вже за кілька місяців обслуговування ви помітите суттєву різницю в оплаті за спожитий газ. Скажімо, якщо у вас невеликий

Компанія напрацьовує індивідуаль­ ний підхід до своїх клієнтів. Умови та потреби повністю вказуються у підписаному договорі. Цікаво, що сам договір ви можете укласти на будь-який бажаний термін – чи то рік, чи місяць, чи навіть на добу. В кожного клієнта існує свій енергетичний код, за яким він отримує необхідне паливо. Відповідно до умов договору, створюється графік платежів. Якщо ж у вас з’явився борг, компанія розтерміновує його виплату без нарахування жодних штрафних санкцій чи пені.

КОМПАНІЯ «УЕК «НАФТОГАЗ КОНТАКТ» – ЗАПОРУКА ВАШОЇ БЕЗПЕКИ ТА УСПІХУ!

36 |

Ольга Харлан:

« Справжній чемпіон – той, хто щоразу доводить свою першість»

37 Олімпійська чемпіонка 2008 року у командній першості, бронзова призерка Олімпіади 2012 року, шестиразова чемпіонка світу, восьмиразова чемпіонка Європи, службовець СБУ... ЇЇ ім’я – у Міжнародному залі слави FIE, але найкраще Ольгу Харлан описує шалена енергія та позитив. Недарма її так обожнюють діти з усього світу, а бренд Barbie відзначив вплив Ольги на світову спортивну спільноту в колекції Role Models. Про улюблену їжу, карантинні справи та шалену мотивацію української фехтувальниці читайте в ексклюзивному інтерв’ю для журналу «Егоїст». Олю, позаду 20 років спортивної кар’єри. Згадаймо, якою Ви були, коли все починалося. Моя історія з фехтуванням почалася у 10 років. Хресний батько був тренером і досі тренує... Пам’ятаю, я була активною дитиною, тому дуже тягнулася до всього спортивного: спочатку танці, потім шабля. Мені було дуже цікаво, а вже у 2008 році брала участь в перших Олімпійських іграх у Пекіні. За час своєї спортивної кар’єри Ви отримали велику кількість прес­ тижних нагород. Яка найцінніша? Якщо говорити не про спортивні нагороди – то це друзі, яких знай­ шла у сфері фехтування. Спорт дав життя усьому. Також він загартовує, а жага до перемоги дає мотивацію бути сильнішою. Найбільшою нагородою у спорті для мене стала саме наша перемога у Пекіні. Хоча минуло 12 років, але пам’ятаю, що подія була знаковою для всього світу. Досі згадую, як тоді мене вітали батьки. Розповідали, що від щастя впали на коліна, обіймались та плакали, а від дзвінків привітання розривався домашній телефон. Відтоді змінилося моє життя, почали впізнавати люди на вулиці.

Згадаймо і про першість серед українок у проєкті Role Models від Barbie. Наскільки для Вас важли­ ва участь в ньому? На честь року Олімпійських ігор бренд Barbie випустив лімітовану серію ляльок, серед яких були образи 9 спортсменок. Це мотивація для дітей. Суть проєкту в тому, що будь-яка дів­ чинка може бути тим, ким сама захоче. Я ніколи й мріяти не могла, що матиму свою власну ляльку Barbie. Але якщо є мрія, потрібно докласти зусиль і вірити, що все заплановане вдасться. Насправді дуже горда тим, що є серед Role Models.

Ви досягли вже усіх поставлених цілей в спорті? Звичайно, хочу ще одне золото Олімпіади (сміється). Спортивна кар’єра не вічна – і треба вміти вчасно та красиво піти. Оцей адреналін, емоції під час змагань, відчуття перемоги, напевно, важко з чимось порівняти. Втомитися від них неможливо. Коли отримуєш медаль – ти чемпіон, але я вважаю, що справжній чемпіон той, хто щоразу доводить свою першість. Перемога в Пекіні стала початком шляху перемог нашої команди. Звісно, на майбутнє у мене є певні плани, але поки залишу їх в секреті. Ви – беззаперечний приклад для дітей. Які поради даєте їм для досягнення успіху? Завжди кажу, що до себе треба бути вимогливим. Якщо хочете досягнути чогось в житті, треба приготуватися працювати. Не буває такого, щоб спортсмен виграв щось і просто сидів, нічого не роблячи. Це шлях вимагає великих жертв і важкої роботи над собою. У мене буває відчуття після тренування, що не повністю виклалась, наступного разу я знаю, що маю попрацювати так, аби бути задоволеною. Хтось зупиняється, але я не можу. Вважаю, що для спортсмена важлива

38 | оця максимальна віддача, наполегливість. Ну і в досягненні успіху має велике значення підтримка батьків. Вони повинні пояснити дитині, що бувають невдалі дні, злети і падіння, але все, що дитина робить, має бути із задоволенням. У мене було так: сказали – роблю. З фехтуванням почало все гарно складатися, тому з батьками вирішили, що не варто щось змінювати, зрозуміло, що я не майбутній доктор наук (сміється). У той час батьки поставились з розумінням і не наполягали на навчанні. Тут важливо, щоб на своїх дітей ви не накладали власні нереалізовані мрії чи досягнення.

Ви розповідали, що тривожно сприйняли новину про перенесен­ ня цьогорічних Олімпійських ігор, а потім і їх скасування. Як зараз складається життя на карантині? Думаю, на пальцях рук можна перерахувати спортсменів, які зраділи перенесенню ігор. В основному це ті, хто не міг взяти в них участь через травми. Більшість не знала, як бути далі, що робити. Я теж кілька тижнів присвятила дивану, але потім зрозуміла, що треба рухатися. Людство дуже швидко адаптувалося до проблеми, навчилось користуватися Zoom. Мій тренер склав план тренувань онлайн, тому вже виробився певний графік.

Як часто зараз виходите з дому? Спеціальних тренувань у нас зараз немає, ми не фехтуємо, але я бігаю парком. Ніколи в житті так довго не бігала. У компанії з другом-кумом чергуємо то 6,5 кілометра, то 10. У соцмережах розповідаєте, що активно читаєте вдома. Ваш топ-3 книг? Ось зараз читаю «Розум чемпіона» Джима Афремова. Це така книга, яку хочеться пізнавати розділами і навіть виписувати окремі фрази, абзаци. Хоч я досвідчена спортсменка, але все ж мені книга корисна і цікава. Паралельно читаю «Що сказав би Фрейд?» – про думки ве-

39 ликих психотерапевтів. І є ще книга, яку я читала раніше, – «Дамське щастя» (автор – Еміль Золя). Це класика, яку порадила мені мама. Я от люблю такі «старі» книги через затишну атмосферу. Також ще пораджу «Долину ляльок» Жаклін Сюзанн. Неодноразово інші країни пропонували Вам їх представ­ ляти. У 2014 році Ви відмовились від пропозиції Росії. Так, я вважаю себе патріоткою. Люблю свою країну, адже тут живе моя сім’я. Взагалі вважаю Україну однією із найкрасивіших країн світу! У нас дуже багато мальовничих місць для відпочинку. Ваші улюблені? Нещодавно з сестрою їздили на Коростишівський каньйон у Житомирській області. Класне місце. Також дуже люблю Карпати. Кожен Новий рік, мабуть, протягом 8 років ми з друзями зустрічали саме там. Це досить недалеко і можна покататися на сноуборді. Чи ваш хлопець Луїджі Самеле бував в українських Карпатах? У нього є Альпи (сміється). Поки не бував, та й наразі не можемо бачитись через коронавірус. Думаю, поїдемо обов’язково. Знаю, що любите смачно поїсти. Чи маєте улюблені страви та чи готуєте сама? Так, люблю і готую. Останнім часом дуже полюбила готувати різноманітні пасти. От на карантині був час вивчити нові рецепти від мого бойфренда – і ми разом готували, спілкуючись онлайн. Дуже люблю морепродукти, взагалі все люблю (сміється). Ну і про любов до шопінгу. Які Ваші улюблені бренди, дизайнери? Ой, давно шопінгу не було... Я не звикла слідувати модним тенденціям, а керуюсь завжди власним смаком. Звичайно, мій улюблений бренд NIKE! Взагалі люблю спортивний одяг і дуже рада, що мені випадала доля представляти саме NIKE, оскільки дійсно вважаю його найкращим. На щодень ношу джинси, а серед дизайнерських суконь обираю ту, яка красиво ляже по фігурі. Тут вже бренд не є важливим. Шалено мені подобається український магазин

«Всі Свої». Пишаюся, що наші дизайнери так круто реалізовуються і дають такий якісний продукт. Там я бувала досить часто, навіть коли подруги з-за кордону приїжджають, то ми разом там шопимося. Класно, коли певні цінності бренду так об’єднують навколо себе людей. А які Ваші цінності? Я ніколи не піду до людини, яка бреше, яка нещира. В людях ціную чесність, віддачу і допомогу в будьякий необхідний момент. Тут мені пощастило з друзями – вони у мене просто золоті. Розмовляла Роксолана Харлан

40 |

Новий етап для клубу чи «плювок в обличчя» Лобановському? Що буде з «Динамо» після приходу Мірчі Луческу

41 «Я для вас какая-то шутка...?» – приблизно так виглядала б реакція покійного Валерія Васильовича на останні події, що відбулися на тренерському містку київського «Динамо». Мірча Луческу або ж просто – Містер, як його називали вболівальники донецького «Шахтаря», 23 липня 2020 року офіційно призначений головним тренером київського клубу.

Реакція обох сторін Це рішення сім’ї Суркісів викликало такий резонанс, що в той же день вся українська футбольна аудиторія тільки й робила, що шуміла нав­ коло новини. Ультраси обох клубів, м’яко кажучи, були незадоволенні як і рішенням Суркісів, так і самим Луческу, який мав нібито відхилити таку пропозицію. Київська сторона вже звично різко критикувала рішення Ігоря Суркіса і апелювала до минулої політики Містера у бік «Динамо» та Лобановського. Можемо згадати, зокрема, подібні висловлювання про українську (київську) футбольну федерацію, як «Браво, федерація». Ще коментар у бік Васильовича: «Мене здивувало місце (у рейтингу – ред.) Лобановського. Коли він відправився за кордон, то не показав ніяких результатів…». Ультрас і керівництво «Шахтаря» теж не пасли задніх і негативно висловлювались про призначення Луческу тренером їхнього запек­ лого ворога. Фанати називали це «зрадою», адже той фактично став легендою клубу, заклавши фундамент для перемог і того футболу, в який «Шахтар» грає зараз. Навіть Палкін публічно виразив своє не-

вдоволення словами: «Луческу називають Містером. Але цей його вчинок... Містери так не чинять». Футбольна «Санта-Барбара» Ситуація дійшла до того, що в мережі з’явилась фейкова (як з’ясувалось пізніше) інформація румунських ЗМІ про те, що тренер подав у відставку через конфлікт з ультрасом. Проте сам Суркіс через один день ї ї спростував, чим викликав ще більший вибух емоцій вболівальників. Якщо фанам «Шахтаря» ця історія не сподобалась, але так чи інакше вплинути їм не під силу, то з ульт­ расом «Динамо» ситуація дійшла до точки кипіння. Фани ніяк не могли змиритися з призначенням Луческу, а тому внутрішні баталії між Суркісами і ультрасом продовжувались. Було все: гострі висловлювання, банери, протести, зав’язування очей пам’ятнику Лобановському, зустрічі обох сторін. Загалом позиція фанів досить радикальна і непоступна, проте – безальтернативна. Саме на це звернув увагу Суркіс, який апелював до неуспішності попередніх тренерів, мовляв, «ви хотіли не динамівське

42 | переможців. Якщо є результат, то фанати ладні вибачити керівництво чи тренера за необдумане рішення. Ймовірно, схожа доля спіткає і Луческу. Заперечувати його успішність міг би лише незрячий. У його послужному списку робота в 9 командах і загалом 32 виграних трофеї за кар’єру, що робить його другим найбільш титулованим тренером в історії. Враховуючи те, що фани Динамо скучили за трофеями, особливо за кубком Прем’єр-ліги, в якій вже як 4 роки домінує «Шахтар», цей аргумент можна назвати значним для вболівальників. серце – отримуйте». Звертався і до фінансової сторони питання зі словами: «Хочете керувати клубом – будь ласка, ідіть і керуйте. Тільки гроші занесіть сюди». Все ж вибір зроблено – і виглядає на те, що керівництво клубу стійке в своєму рішенні. Навіть перед своїми ж ультрас давати заднього наміру не має. У нелегкий для країни час протести і мітинги в будь-якому випадку недоречні, а тому інших варіантів, як змиритися і довіритися рішенню Суркісів, не залишається. Попри весь негатив, вони далеко не сторонні люди в українському (київському) футболі. То що буде з «Динамо» і їхнім футболом? Подобається комусь чи ні, факт залишається фактом: Луческу – голов­ний тренер «Динамо». Оцінивши це рішення на тверезу голову та копнувши трішки глибше, можемо

зрозуміти, що це далеко не програшний варіант. Уболівальники люблять перемоги, перемоги означають кубки. Футбольна історія знає багато випадків, коли фанати з різних причин не хотіли прийняти тренера чи гравця у свій клуб. Проте футбол пам’ятає

Стиль гри та трансферна політика. Очевидно, високі результати практично неможливі без поставленої гри. Ця ж гра залежить не лише від зусиль, а й від часу та «жертв». Під «жертвами» мається на увазі фінансовий підтекст. Це стосується, в першу чергу, сім’ї Суркісів, які, очевидно, розуміли, на що йшли.

43 Середні витрати Луческу за сезон у «Шахтарі» сягали 24 мільйонів євро. Сума здається немаленькою. Якщо ж враховувати, що більшість грошей йшло на молодих бразильців (багато з яких сьогодні є топовими футболістами), а їх згодом продавали у декілька разів дорожче, то картина не виглядає такою страшною. Разом з тим, Луческу завжди любив і вмів працювати з молоддю, зокрема українською, якої в Києві хоч відбавляй. До прикладу, молодняк у лиці Супряги і Булеци (які провели хороший сезон в оренді у «Дніпро-1») за проханням Луческу уже повернувся у розпорядження київського клубу. Перший тренувальний збір був «пекельний», про що свідчать відгуки декількох футболістів, які встигли відчути на собі, що таке «олд скул». Ще з праці Містера в «Шахтарі» можна зрозуміти, що цей тренер знає, у що хоче грати, і вміє ставити

цю гру. «Досі «Шахтар» грає за побудованим мною стилем без жодних проблем. Ви подивіться, я залишив «Шахтар» три роки тому. Та сама команда навіть зараз», – його коментар чітко і, як на мене, цілком об’єктивно висвітлює внесок у формування стилю гри «Шахтаря». Тому стає ще цікавіше, чи вийде у нього це ж саме з «Динамо». Адже, поклавши руку на серце, можна спокійно сказати, що ні Хацкевич, ні Михайличенко в ігровому аспекті ніяк не підсилили київський клуб. Саме тому в українському футболі зараз існує однозначний лідер. Луческу – той тренер, якому під силу це змінити. «Динамо», яке грає у короткий пас і агресивний пресинг, – на це було б цікаво подивитися всім! Крім того, Містер як ніхто знайомий з українським футболом, і що головне – знає практично все про «Шахтар», а отже, і розуміє, як його обігрувати.

УПЛ – відродись! Наприкінці варто додати, що призначення Луческу дало свіжий ковток українському футболу, який переживає свої далеко не найкращі часи. Яскравий приклад цьому – середня відвідуваність матчів УПЛ, яка (ще до Covid-19) не сягала вище 5 тисяч, а як ми вже зрозуміли під час пандемії: футбол без вболівальників – ніщо. Отже, з призначенням Луческу однозначно більше людей згадають про український футбол, щоб хоча б просто подивитися, а що з цього вийде. Зросте увага з боку закордонних ЗМІ, скаутів, агентів. Врештірешт, зросте цікавість до українського el classicо, яке цього сезону має бути особливим, як ніколи. Тож поки не залишається нічого кращого, ніж сказати: «Успіху, Містере»! Роман Турин

44 |

Стоматолог

Богдан Стиранівський: «Зміни у житті починаються із усмішки» Протягом дня людина в середньому усміхається 7 разів. Усі ми це любимо, а ще більше нам подобається, коли інші усміхаються у відповідь. Однак на обличчях багатьох людей цей жест з’являється все рідше через незадоволення якістю своєї посмішки. «Егоїст» поспілкувався з естетичним стоматологом Богданом Стиранівським. Він один з небагатьох львівських професіоналів, які дарують пацієнтам усмішки, змінюючи їхні життя на краще. топових клінік Львова. Протягом 3,5 років там займався реставраційною стоматологією, власне, тим, до чого прагнув. Цьогоріч розпочав свою практику, де зібрав навколо себе команду спеціалістів найвищого рівня для максимально якісного результату лікування. Богдане, як Ви стали стоматологом? Сталося так, що спершу вступив на фармацевтичний факультет, але, провчившись три роки, зрозумів, що це не зовсім моє. Тому пішов на стоматологію, а фармацію закінчив заочно. Зараз маю дві освіти, про що зовсім не шкодую. Просто важливо вчасно зрозуміти своє покликання. Стоматологія – це те, до чого лежить душа. Ще зі студентських часів почав самостійно працювати, а вже після закінчення університету мене взяли на роботу в одну з

То Ваше покликання – естетична стоматологія? Обожнюю естетичну стоматологію, адже не просто дарую людям усмішку, а насправді змінюю їхні життя. Цікаво спостерігати, як після закінчення лікування пацієнти більше усміхаються, стають більш відкритими, навіть у соцмережах фото до лікування видаляють, залишають тільки після (сміється). Дуже важливим є комплексний підхід в лікуванні, де естетична стоматологія – завершальний етап всьо-

го тривалого процесу. Коли люди не задоволені якістю своєї усмішки, формою чи кольором зубів, то моя мета – виправити ці недоліки. А також є багато медичних показань до реставрації зубів. За допомогою художньої реставрації або керамічних вінірів чи коронок можемо досягнути хороших та довговічних результатів. Головне, аби лікар грамотно підійшов до лікування, а пацієнт – до догляду за зубами.

45 Чи важко успішно стартувати стоматологу-початківцю, як це вдалося Вам? Все залежить тільки від тебе, наскільки хочеш чогось досягти. Як на мене, секрет успіху – у саморозвитку, постійному самовдосконаленні та ставленні до пацієнта. Навчаючись в університеті, постійно був учасником різних конференцій. Перейшовши на вузьку спеціалізацію, їздив на численні міжнародні курси та майстер-класи. У 2018 році мав нагоду попрацювати за кордоном, завжди хотів отримати закордонний досвід. Власне, тоді зрозумів, що хочу розвиватися саме в Україні, наша стоматологія нічим не поступається закордонній, багато в чому навіть краща. Ринок естетичної стоматології розвивається. У чому Ваша перевага, скажімо, серед львівських колег? Спеціалістів багато, але тих, які дос­ конало виконують свою роботу, – одиниці. Ключову роль – після компетентності лікаря, звичайно, має ставлення до пацієнта та вміння прислухатися до його думки. Для мене це, найперше, людина, яка звернулася по допомогу. Практично з усіма пацієнтами підтримую дружнє спілкування після лікування. Ще одна особливість – працюю з мікроскопом, який збільшує максимально у 24 рази, і я бачу усі недоліки, непомітні неозброєним оком. Надзвичайно важливим в роботі сучасного стоматолога є фотодокументація. За допомогою фото ми фіксуємо вихідну ситуацію, весь процес лікування та результат. Також комунікація між різними спе-

ціалістами на сьогодні неможлива без фотографії. Тому не дивуйтесь, якщо стоматолог замість бору спочатку бере фотоапарат. Часом прикро за колег, які роблять неправильні речі, видаючи їх за істину, що відштовхує пацієнтів від бажання естетичних змін у майбутньому. Чи високий ризик, коли щось може піти не так? Тільки при неграмотному підході! Якщо пацієнт зважується на естетичні зміни, варто розуміти, що цей процес незворотній – і тут дуже важливо зважено підійти до вибору лікаря. Ми готуємо зуби під вініри, забираючи 0,3-0,5 міліметра власної емалі. Щоб так точно працювати, дуже важливо, щоб лікар бачив краще, тобто працював з мікроскопом чи бінокулярними лупами, та не забирав зайвих тканин, оскільки адгезія вінірів найкраще відбувається до емалі! Інакше, якщо забрати всю емаль, ризики невдачі зростають у рази. Також пацієнтам дуже важливо слідкувати за станом гігієни. Ви працюєте з дружиною. Як це – бути разом вдома і на роботі? Моя дружина Оксана не лише кохана людина, а й чудовий порадник в сімейному житті та в роботі. Насправді у нас тісна співпраця, оскільки вона спеціалізується на профілактиці стоматологічних захворювань, тому спершу усіх пацієнтів скеровую до неї. До речі, Оксана займається відбілюванням зубів однією з найкращих на сьогодні систем – Beyond.

Мабуть, думаєте про відкриття сімейної клініки? Амбіції відкрити власну клініку у мене ще з початку навчання. Зараз безпосередньо став на шлях, який веде до цього, розвиваю свій бренд. Поки важко сказати, коли з’явиться своя клініка, але, я думаю, скоро. Вже усі рідні та друзі стали Вашими пацієнтами? Більшість моїх друзів – мої пацієнти. Цікаво, що все більше колег-стоматологів звертаються до мене – і це реально дуже приємно, таке своєрідне визнання моєї професійності! Розмовляла Юлія Осим

46 |

« Буде краще, якщо кожен займатиметься тим, що подобається»

У 1999 році Ви закінчили академію будівництва та архітектури і відразу почали працювати на радіо. Олександре, чому так вийшло? Я цього хотів, мені було цікаво. І, будучи студентом, я написав, як мені тоді здавалося, кілька геніальних радіопроєктів. Потім мені сказали, що це, звісно, вже десь було. Але працювати на радіо і телебаченні мені дуже хотілося. Я старався, ходив на якісь проби на перших курсах. Коли ж з'явилася можливість попрацювати на радіо, я, звичайно ж, скористався.

Добре. Однак все одно не розумію, чому так різко змінилася сфера Ваших інтересів. Ви вчилися на інженера-будівельника. Потім – радіостанція «Ностальжі», тоді – телерадіокомпанія «Глас». Чому медіа? Насправді після закінчення школи я не дуже розумів, чим хочу займатися. І навіть мій вступ в будівельну академію був частково випадковим – я проводжав свого доброго товариша подавати документи. От під час цього процесу увійшов декан

факультету і голосно вголос всім абітурієнтам запропонував розв’язати нескладну математичну задачу. Оскільки пауза затягнулася, то я запропонував рішення. На що декан заявив: «Ось цю молоду людину ми зараховуємо». І пішов. У мене з собою були мої документи для вступу – і я вирішив, що відмовлятися нерозумно. Тим більше, що будівельна академія була у списку тих вишів, куди, мабуть, я б і поніс документи. Та й взагалі вважаю, що виші виконують не меншу функцію соціаліза-

47 Продюсер, одесит, бізнесмен і ведучий Олександр Андросов вважає, що успіх – це внутрішній стан, а не набір зовнішніх регалій. Почуття внутрішньої гармонії і стабільності робить людину щасливішою, ніж перебування в енергіях хаосу і дисбалансу. Успіх – це обирати, чим займатися, з ким підтримувати стосунки і будувати бізнес. Така можливість надається кожному на будь-якому етапі життя. Зовнішні обставини впливають на наше життя, але шукати способи і виходи з будьяких ситуацій, якщо ви чогось дуже хочете, означає перетворювати мрії в цілі. Привезти в Україну програму «Що? Де? Коли?», стати продюсером після закінчення будівельної академії, займатися рекламою, створювати інтелектуальні програми і клуби, брати участь у розвитку гумористичних проєктів – можна і потрібно. Якщо ти отримуєш від цього задоволення, то ніколи думати про перешкоди на твоєму шляху.

ції. Це те місце, де у нас з'являються зв'язки. Ці контакти іноді мають більшу цінність, ніж знання, які отримуємо. Серед моїх знайомих дуже невисокий відсоток працює за своєю спеціальністю. Щодо медіа, то мені завжди було цікаво, як працює радіо і телебачення. Я був фанатом радіостанцій, які тільки з'являлися в місті, мені здавалося, що там працюють надлюди. У той час моя увага була спрямована і на інші сфери. Коли працював на «Гласі», Борис Бурда, завдяки якому я почав займатися «Що? Де? Коли?» і якого вважаю одним з найсильніших гравців, запросив мене взяти участь у кастингу на телепроєкт «Дев'ятий вал» на «Інтері». До цього у мене не було досвіду роботи в кадрі у настільки великих проєктах, і я досі вдячний йому за довіру. Це був класний досвід і школа, а ще – знайомства з величезною кількістю прекрасних людей. Навіть тепер з величезним теплом згадую їх і ці зйомки. Після цього усвідомив, що це те, чим я хочу займатися.

Як Ви зрозуміли, що зможете стати ще й продюсером? Та не було такого завдання. Була ідея. Ми з моїми партнерами хотіли привезти «Що? Де? Коли?» в Україну. Щороку каталися по всіх каналах, говорили, що буде круто, що потрібно у нас знімати таку програму. Зрозуміли, якщо самі не почнемо цим займатися, то нічого не вийде. Прийти і сказати: «Ось, я готовий вести «Що? Де? Коли?», знайдіть мені гроші, домовтеся з правовласниками, наберіть команду, напишіть питання, а я буду давати інтерв'ю потім», – ну, ні. Ніхто не хотів так? (сміється) Я й нікому не пропонував (сміється). Може, такі люди і були. Не знаю. Але ми – Олег Іванов, Леонід Черненко і я – втрьох протягом семи років оббивали пороги. І в 2007 році домовилися з телекомпанією «Гра», придбали роялті, право на зйомки проєкту «Що? Де? Коли?» в Україні, домовилися з Першим національним каналом. За 2008 рік у нас було 32 програми, ми ефірили практично щотижня в страшному ритмі, окрім літа.

І при цьому другу вищу Ви вирішили отримувати у сфері психології. Чому? Тут багато причин: прагматичні і дивні. На той момент у мене було рекламне агентство, ми розробляли торгові марки, готували рекламні компанії, прописували комунікації і таке інше. Я почав відчувати, що моєї компетенції не вистачає на ті речі, якими ми зай­ маємося. Для цього ми запрошували фахівців. Розумів, що якби у мене були знання в сфері психології – елементарні, не на рівні доктора наук – то частину таких процесів я б міг робити сам або вдумливо модерувати їх. Тому свідомо йшов на психолога, розуміючи, що мені потрібно. Спілкуючись з викладачами, ставив багато конкретних питань, які мене цікавили. З «повітряних» причин: мені часто снився сон після закінчення інституту, що я не можу скласти випускний іспит в школі. Я прокидався в холодному поту, не розумів, чому так відбувається. Насправді відчував, що мені не вистачало чогось в освіті. Сформулював для себе це так – мені моя підсвідомість підказує, що необхідно отримати додаткові знання. Тепер сплю спокійно (сміється).

48 | Про що Ви мріяли в дитинстві і про що мрієте зараз? Мені ставили це питання кілька разів, і я зрозумів, що є цілі, досягнення яких усвідомлюю, а мрія – це щось абстрактне. На здійснення мрії, мабуть, ти мало можеш вплинути. Щоб ми прокинулися завтра, а СOVID-19 розчинився, щоб все припинилося на сході України, щоб повернувся Крим – про це мрію. А щодо тих речей, на які я вплинути можу, – їх дивно називати мріями. Якщо ти сильно чогось хочеш, то починаєш щось робити, а якщо починаєш робити – це вже мета. А в дитинстві? У дитинстві я мріяв потрапити до клубу «Що? Де? Коли?». У нас вдома був телевізор «Електрон-736», де дві кнопки постійно западали – з програмами «Перший канал» і «Другий канал». Коли показували «Що? Де? Коли?», то мені маленькому дозволяли не спати до 11-12 ночі, тому що програма виходила пізно. Я уявляв себе в цих декораціях. Напевно, ще хотів стати космонавтом. Я не впевнений, але так правильно було відповідати (сміється). Які цілі є зараз? Повернути «Що? Де? Коли?». Запустити кілька проєктів, які є на рівні ідеї та навіть прописані, але потрібно зробити ще деякі кроки для старту. Зробити так, щоб повернувся до нормального функціонування «Інтелект-клуб №1», тому що це унікальний простір, якому не існує аналогів, де тривають у нон-стоп режимі інтелектуальні ігри. Зараз через карантин ігри відбуваються один раз в тиждень в обмеженому форматі. До цього у нас протягом п'яти років безкоштовно грали дітки, проводилися шкільні та студентські турніри, плюс «Своя гра», «Ерудит-квартет», «Що? Де? Коли?», «Бізнес Ліга», квізи.

Було 25-26 ігор в місяць. Також це місце для представників бізнес-структур, сімей, будь-хто приходить. Чудова форма дозвілля, те, що дозволяє розвиватися. Я хочу, щоб і в інших містах з'являлися клуби, щоб в Одесі з'явилося більше людей, які з нами. Ось такі плани, цілі. Головне – вийти з карантину. Олександре, як вважаєте, чим Ваш досвід може бути цікавий початківцям і успішним бізнесменам? Гадки не маю. Не впевнений, що я можу їм бути цікавий, тому що це дуже індивідуально. Мені дуже подобається формат Fuckup Night Odessa – коли збираються успішні люди і розповідають про свої провали на шляху побудови бізнесу. Тобто чесно – про те, де була можливість, а вони її втратили і шкодують, про свої помилки. Ось такі моменти говорять набагато більше, ніж успіхи, тому що, як кажуть, усі щасливі сім'ї схожі одне на одного, а кожна нещаслива сім'я – нещаслива по-своєму. Коли ти розумієш, де стелити солому і через що довелося пройти людям, щоб досягнути успіху. Я брав участь в одній з таких програм, там були мегаспікери. Мене взагалі дивують люди, здатні говорити про те, як вони налажали. Для мене маркерами моральної сили людини є те, коли вона не боїться говорити про свої слабкості, про свої невдачі, вона не зарозуміла. Що крутіша людина, то цікавіше і простіше з нею спілкуватися. Але при цьому у кожного своя дорога. Щоб зрозуміти, що таке успіх, досить провести з людиною, яка потенційно викликає інтерес, день, два. Тоді стане зрозуміло, що нічого не виходить легко – одним помахом пальця, адже люди часто бачать тільки кінцевий результат. І всі думають, мовляв, йому щастить, а насправді він працює 24 на 7. Іноді дивишся на пости когось у

49 Facebook і здається, що там життя ідеаль­не. А я особисто знаю, скільки разів ця людина намагалася кудись пробитися – і їй відмовляли, скільки разів її підставляли, коли йшла в мінус і починала все з нуля знову. Знаю, що на один успішний проєкт доводилося три проєкти, які з'їли всі доходи від першого. Але людина все одно не опускала руки, продовжувала і стала тією, ким є зараз. Були у Вашому житті такі випадки, після яких змінювали своє ставлення до того, що робили? Усі зміни в моєму житті траплялися тільки тому, що нове ставало цікавішим, ніж те, що я робив в нинішній момент. Тобто я отримував кайф від рекламного агентства – займався цим, з'явилася можливість попрацювати на телебаченні, писати для «Що? Де? Коли?» – сюди поїхали, з'явилася ідея створення клубу – почали розробляти цю ідею. Не було такого, що я сидів, аналізував. Мені здається, якщо всі люди будуть займатися виключно тим, що приносить їм задоволення, то світ навколо стане набагато кращим. Чому припинилися зйомки «Що? Де? Коли?» Гроші. Ми знімали з 2008 по 2016. З’ясувалось, що цей проєкт дорого обходиться каналу, для нього немає бюджету. На жаль, зараз ситуація така... Можете поділитись якимись курйозними закадровими випадками зі зйомок? Усі такі випадки обов'язково потрапляли в ефір. Навіть попри те, що програма виходила у записі. Повірте мені, те, що ви бачите на екрані, – це те, що відбувалося в залі. Ми не різали взагалі нічого. Вирізані можуть бути тільки переходи з музичної паузи і в неї, бруд по звуку або якщо сіпнулася рука у оператора. Усе.

Прикольних випадків було дуже багато. До речі, недавно ми запустили канал Quiz TV, він мовить вже по всій Україні. На цьому кабельному каналі виходять архіви всіх телеверсій програми «Що? Де? Коли?», а також гумористичних я – «Вища українська ліга КВН», а ще «Ліга Сміху» скоро з'явиться, сподіваюсь. Ви були в «Лізі Сміху» тренером... Я п'ять років був у «Одеській лізі сміху» і один рік в «Лізі сміху» Ізраїля. Наскільки рівень інтелекту пов'язаний з гумором? Це тема для окремого величезного інтерв'ю... Я вважаю, що у ерудованої людини може взагалі не бути почуття гумору. Зустрічав таких людей і продовжую зустрічати. Але якщо у людини гарне почуття гумору, якщо вона здатна правильно, добре, смішно жартувати, то це на сто відсотків не дурна людина. Немає винятків. Тому, звичайно, ці речі зв’язані між собою. Інша справа, що чим більше у людини знань, тим тоншими можуть бути її жарти. Мені подобається інтелектуальний гумор, у якого є два-три дна, над таким жартом потрібно подумати. Це схоже на загадку якусь. Людина щось сказала, ти думаєш – прикольно, а потім через деякий час до тебе доходить ще. Ось це кайф. Гумор – він дуже різний. Ось, наприк­ лад, гумор «Монті Пайтона» і гумор Бенні Гілла – абсолютно різні речі, але смішно і те, й інше. І гумор команди «Ніколь Кідман» і команди «Горобчик», або «Відпочиваємо разом», або «Стоянівка» з «Ліги Сміху» – те ж саме. Мені максимально подобається команда «Два капітани» з «Ліги Сміху», яка була на «1+1». Там літературний гумор, хлопці розуміють, як правильно будувати виступ, хороша редактура. Для мене це дуже близьке.

Це не означає, що мені не подобаються інші команди. Є просто те, що тобі дуже близьке, от просто відгукується їхні стиль. Хочу трохи залізти в політичну тему. Ходять чутки, що Володимир Зеленський хотів би Вас бачити на посаді мера Одеси. Відповім коротко. Я не хочу йти в політику. Не хочу бути ні губернатором, ні мером, ні депутатом. Вважаю, щоб туди йти, потрібно дуже сильно цього хотіти і розуміти, що ти будеш корисний. Я не розумію і не хочу цього. Якими проєктами займаєтесь саме зараз? По-перше, це телеканал Quiz TV, подруге, ми запустили портал онлайнквізів Time Game – він відрізняється від наявних тим, що в кожній грі постійно з'являються нові мультимедійні конкурси. Головна відмінність – ви змагаєтеся не за кількість правильних відповідей. Потрібно пройти швидше, ніж суперники. Кілька перших ігор ми робили самі, потім нам допомагав Павло Єршов, дуже крутий запитальник. Останню гру писали хлопці з команди «ХАІ» – Ігор Діденко, Гліб Тимошенко. Вона вийшла смішна. Також ми продовжуємо розвивати «Інтелект-клуб №1», плюс ми написали кілька інтелектуальних проєктів, один для білоруського телебачення, інший – для казахського. Ми намагаємося відродити «Що? Де? Коли?» на українському телебаченні. Що найцінніше у житті? Люди. Люди, які мене оточують, – сім'я, друзі, партнери. І, звичайно, справа, якою займаюсь. Не уявляю, що хтось може відповісти по-іншому.

Розмовляла Олена Липецька

50 |

Принц Оранський Віллем-Олександр за штурвалом літака Beechcraft Bonanza під час навчання в льотній школі у 1987 році. Фото: Rob Croes/Anefo.

Всім чоловікам потрібне хобі. У короля Нідерландів воно досить неординарне – підійматися в небо на реактивному авіалайнері. Віллем-Олександр – монарх для понад 17 мільйонів громадян Нідерландів та батько трьох дітей. Але коли йому потрібен тайм-аут, король одягає форму пілота комерційної авіакомпанії KLM, де він працює вже понад 20 років.

Король, що працює пілотом Кар’єра пілота Король цікавився польотами змалку. У 18-річному віці він отримав ліцензію приватного пілота, а через два роки – комерційного. Під час навчання у Лейденському університеті продовжив розвивати свої навички пілотування. У статусі Принца Оранського як волонтер він літав до Кенії, спочатку в організації медичної допомоги Африканського фонду медичних досліджень та освіти (AMREF), а потім у Кенійській службі дикої природи. У 1989 році король Віллем-Олександр отримав додаткову ліцензію для польотів на багатомоторних реактивних літаках. У нього також є ліцензія військового пілота, яку йому вручив його дід принц Бернхард у 1994 році. А в 2001 король отримав ліцензію на авіаперевезення. Перед початком роботи на пасажирських рейсах авіакомпанії KLM він керував вантажними літаками авіакомпанії Martinair. Робота, як відпочинок На офіційному веб-сайті нідерландської монархії пояснюється, що «для того, аби підтримувати навички, король час від часу літає як запрошений пілот для KLM Cityhopper». Його величність спочатку навчався керувати літаками

Король Віллем-Олександр в Тель-Авіві біля урядового літака Boeing 737-700, яким він керував. Фото: NU.nl

51 Fokker 70. Коли авіакомпанія KLM почала виводити «фоккери» з флоту, король перевчився на пілотування авіалайнера Boeing 737. Він завершив навчання в червні 2017 року і продовжує практикувати польоти на Boeing 737. За словами короля, його хобі – це ідеальний відпочинок від королівських обов’язків.

737-700 з реєстраційним номером PH-GOV. Оскільки король має право керувати цим типом літаків, то він може бути за штурвалом під час одного з офіційних візитів. Наприклад, у січні 2020 року Віллем-Олександр власноруч прилетів до Тель-Авіва на заходи з вшанування жертв Голокосту.

«У вас є літак, пасажири та екіпаж. Ви несете відповідальність за них, не можете переносити свої проблеми із землі в небо. Ви можете повністю відволіктися і сконцентруватися на польоті. Тому робота пілотом є для мене певним відпочинком», – сказав він в інтерв’ю, виданню Guardian Чи могли ви бути на одному з рейсів? Чи можливо, що король керував одним із літаків KLM, на якому ви були як пасажир? В принципі, можливо! Король регулярно керував літаками авіакомпанії – принаймні двічі на місяць. Його хобі стало більше схожим на другу роботу (так, ніби роботи монархом недостатньо). Оскільки кабіна пілотів вже не є відкритою для пасажирів з моменту трагічних подій 9 вересня 2001 року, короля дуже рідко впізнають. Про польоти до 2001 року Віллем-Олександр розповідав, що сторонні, які заходили до кокпіту, все одно його не впізнавали, а ті, хто це впізнавав, були «дуже здивовані, що я сиджу на місці пілота». Інколи короля впізнають в уніформі KLM, коли він прямує до літака в амстердамському аеропорту «Схіпхол».

Король Віллем-Олександр на місці другого пілота в кабіні авіалайнера Fokker 70. Фото: Natascha Libbert

У інтерв’ю Washington Post король дав зрозуміти, що не згадує свого імені під час оголошень: «Я завжди кажу, що бажаю всім гарного польоту від імені капітана та екіпажу, – сказав він. – Я не повинен говорити власне ім’я. Але більшість людей все одно не слухають ці повідомлення». У липні минулого року Нідерланди отримали новий офіційний урядовий літак – бізнес-джет на базі Boeing

Король Віллем-Олександр (праворуч) готується в аеропорту Амстердама до рейсу в Ніццу. 16 січня 2020 року. Фото: Alex Sijm.

ВІДПОЧИНОК: Немає ніяких ключів від щастя. Двері завжди відкриті. Мати Тереза

53

Мартиніка райський острів з руйнівним вулканом Ви коли-небудь чули про Мартиніку? От і ми донедавна знали про цей Карибський рай небагато, тому вирішили довідатися про острів з такою цікавою назвою більше.

54 | Мартиніка – відкритий у 1502 році експедицією Христофора Колумба острів, який входить до Малої Антильської групи та є заморською територією Франції. Маловідомий нам острів знаний зазвичай як батьківщина дружини Наполеона – імператриці Жозефіни. Як і інші острови архіпелагу – Домініка, Гваделупа, Сент-Люсія, Сент-Томас – Мартиніка має унікальне розташування: її одночасно омивають Карибське море та Атлантичний океан. Тому впродовж однієї відпустки можна побувати і там, і там та порівняти. Основою економіки острова є туризм та вирощування бананів і виготовлення рому (чудовий сувенір для друзів), проте цей карибський куточок не є якимсь відсталим та далеким від цивілізації регіоном. У столиці, місті Форт-де-Франс, впроваджений електронний квиток, курсує комфортний громадський транспорт та екологічні електробуси, ба більше, Мартиніку часто називають найсучаснішим з усіх Карибських островів. Велику роль в такій окультуреності острова відіграє його не просто колоніальність, але й теперішня приналежність до «європейсь­кої цивілізації». Задля власної цікавості ми відвідали майже всі частини Мартиніки і зараз поділимося враженнями. Захід З цього боку острова розташовані столиця Мартиніки місто Форт-деФранс та одна з найвідоміших дивовиж, вулкан Монтань-Пеле. Тому ця сторона може потішити як біло-

сніжними пологими пляжами на південному заході, так і незвичними сірими вулканічними ближче до півночі. Омиває цю частину Мартиніки Карибське море. Не можемо стверджувати, що столиця Мартиніки заслуговує якоїсь особливої уваги, але, швидше за все, вам доведеться тут побувати, особливо якщо плануєте відвіди­ ни кількох регіонів. Перебуваючи тут, можете сходити у ресторани (якщо захочеться відчути конт­раст з острівною кухнею – зайдіть у MacDonalds або KFC), оглянути залишки старої фортеці на узбережжі, купити необхідні речі та пройтися центром. Найбільше ж уваги західній частині острова варто приділити

через красивий ботанічний сад Балата на пагорбах посеред дощового лісу, вулкан та зруйноване ним містечко Сен-П’єр. Якщо ви у цьому регіоні не житимете, а тільки приїдете на відвідини, то почати слід з ранньої екскурсії дощовим лісом до вулкана – тут для цього існує спеціальна пішохідна стежина завдовжки 25 кілометрів, яка доведе до кратера вкритої вічнозеленою рослинністю гори. Річ у тому, що, будучи найвищою точкою острова, Пеле часто затримує верхівкою хмари, тому погода змінюється частіше за львівську. Однак, якщо ви постараєтеся, то побачите один з найкрасивіших видів у вашому житті.

55 Схід Цей регіон повністю перебуває під впливом Атлантичного океану, а узбережжя тут зазвичай скелясте, мальовниче, проте неспокійне та шумне.

А після обіду можна навідатися до містечка Сен-П’єр, яке 1902 року опинилося вкрите лавою від виверження вулкана. Після кількагодинного походу тут буде зручно пообідати, прогулятися містом, оглянувши відкопані від попелу історичні місця. До слова, тодішнє виверження вважають найруйнівнішим у світі впродовж цілого ХХ століття – всього за кілька хвилин воно зруйнувало всі будівлі та порт процвітаючого міста і вбило до 30 тисяч місцевих. Врятуватися вдалося лише двом місцевим чоловікам, одному з них – завдяки ув’язненню в підвалі тюрми, куди не добралися попіл і вулканічні хмари. Легендарна будівля тюрми – зараз чи не найвідоміше місце у Сен-П’єрі. В цьому регіоні також можна відвідати пляж містечка Карбе. Кажуть, завдяки своїй зручності саме він слугував місцем першої висадки Колумба на Мартиніці, а його красу кілька сторіч потому змальовував Поль Гоген.

Іншою характеристикою цієї частини Мартиніки є мінливість погоди: впродовж години палюче сонце може кілька разів охолодити дощ. Однією з причин є гори, які займають практично всю північну частину острова і простягаються із заходу на схід. Саме вони стають бар’єром для хмар. Якщо відвідати пляжі північно-східного боку острова, добре видно, як хмари рясно поливають регіон дощем, зачепившись за вершечки гір. Чи не найцікавішим для пляжного відпочинку та хайкінгу є півострів Каравелл. Він – перша і найдавніша

частина Мартиніки віком близько 10 мільйонів років, решту ж вулкан створив уже пізніше. Сьогодні це природний заповідник, де збережене первісне біорізноманіття острова. Атлантичне узбережжя завжди схвильоване: великі бірюзові хвилі гучно розбиваються об скелі, перетворюючись на білосніжну піну, – за цим безконечно цікавим і захопливим явищем найприємніше спостерігати, залізши на одну зі скелястих круч над морем. Це ідеальний регіон для серфінгу, адже активність тут не вщухає ніколи, а вода завжди приємної температури. Пляжі тут мальовничі, чисті та малолюдні, однак майже всюди знайдете одну-дві забігайлівки або ятки з вуличною їжею, де можна перекусити чи освіжитися.

56 | До слова, вибір страв у всіх регіонах Мартиніки часто схожий: куркагриль (€10), фарширований краб (€7-8), тріска-гриль (€5), а також м’ясні стейки (€20-25). Морепродуктів тут небагато (на диво, це типово для Карибів), проте багато де можна замовити недешевих лобстерів (€35-40), креветки, восьминогів (€16) чи рибу (€15). На гарнір до них пропонують звичний рис і картоплю фрі або ж екзотичний банан-гратен. Окрім цього, у багатьох містечках по цілому узбережжю працюють рибні ринки, де рибалки продають свіжесенький улов. У особливо вдалі дні асортимент досить широкий, але навіть у «звичайні» можна прид­ бати тунець, стейк з якого буде смачнезним навіть просто з гриля

без приправ. Також тут матимете нагоду поласувати дуже смачними місцевими динями й ананасами та екзотичними фруктами, які ростуть лише на Карибах. Південь Південь острова сильно відрізняється від сходу та півночі. Море тут спокійніше, люди – розважливіші. Хоч звідси і далі до столиці, проте інфраструктура тут краща і туризм розвинений більше. З іншого боку, ціни як на харчування, так і на проживання вищі. Однак помітно змінюється і рівень сервісу: мешкати тут можна в готелях, пансіонах, кондомініумах, будинках клубного типу, а в містечках є торгові

центри та супермаркети. З активного відпочинку тут доступні риболовля, катання на човнах, водних лижах. Найпопулярніше у регіоні – містечко Сант-Анна з красивими чистими пляжами. За 6 кілометрів на південь від нього розташований знаменитий на весь острів пляж Ле-Салін – 22-кілометрова ділянка узбережжя зі світлим піском та лазуровою водою. Особливість пляжу не тільки в його красі, але й у розташуванні: саме тут зливаються в одне ціле Атлантичний океан і Карибське море. Схили тут пологі, хвилі спокійні, а вода ідеально відображає поняття «кольору морської хвилі». Словом, суцільне задоволення! Практикуєте нудизм? Пляж ЛеСалін влаштує і це. На західному краї пляжу розташовані відразу кілька просторих бухт для засмагання та купання голяка.

57 Плюси і мінуси Відвідування французьких заморських територій має як переваги, так і недоліки. До безперечних плюсів належить цивілізованість Мартиніки й інших територій Франції. Тут досить безпечно, непогано розвинена інфраструктура, переліт у більшості випадків організований через Париж (а це дає можливість бонусом провести кілька днів у Франції). Також кажуть, що на Мартиніці найкращі на всіх Карибах дороги, і дійсно – тут асфальтовані навіть маленькі провулочки, і всі вони, включно зі стежками для піших прогулянок, позначені на Google Maps. Проте для відвідин острова українцям необхідна віза, за якою слід звертатися до візового центру або ж консульства Франції в Києві. Також не чекайте від Мартиніки вели-

кого різноманіття активних розваг, адже переважна більшість туристів – це французькі пенсіонери, тому і пропозиції активностей підлаштовані під них. Крім цього, злітавши на Кариби в такому форматі, ви не зможете поставити галочку щодо нової відвіданої країни. Також всюди на Карибах слід завж­ ди пам’ятати про поняття island time («острівний час») – це коли 15 хвилин означають годину або ж що автобус замість 11.30 може приїхати о 12.15 чи ще пізніше. Однак зі всіма своїми перевагами та недоліками Мартиніка – чудове місце для відпочинку, де кожен може знайти щось до душі: від пляжного релаксу біля спокійного моря до хайкінгу та походів вічно-

зеленими лісами, від активного серфінгу на високих хвилях океану до вечер з морепродуктами та вином на узбережжі на заході сонця. Замислились про відпустку на Мартиніки? Потрібно лише дочекатися зняття карантинних обмежень! Остап Процик

58 |

СВЯТКОВЕ ВІДКРИТТЯ ГОЛЬФ-СЕЗОНУ 2020

В EDEM GOLF CLUB

59

11 липня в Edem Golf Club відбулось святкове відкриття гольф-сезону 2020. Вже традиційно усі охочі мали можливість поборотись за першість на турнірі, а початківці познайомитись з цією грою, вперше взявши у руки ключку. На тренувальних майданчиках інструктори клубу проводили майстер-класи та допомагали опановувати ази гри майбутнім чемпіонам. Боротьба серед учасників гольф-турніру була дуже напруженою, фіналісти мали однакову кількість балів, тож переможця довелось визначати у форматі матч-плей! Першість серед жінок Ladies Cup здобула Юлія Волошина. Переможцем в основному заліку став Олег Нога, друге місце виборов Богдан Гачко, третє – Децик Роман. Для гостей, котрі тільки долучились до світу гольфу, теж було змагання і приємна винагорода у вигляді подарунків. Також відбулось вручення сертифікатів випускникам школи-гольфу, тепер усі вони акредитовані гравці в гольф у системі гандикапів EGA/WHS 2020. Це свято не було б таким довершеним без яскравого смаку улюбленого віскі спонсора заходу Chivas Regal Ukraine. Партнер заходу Audi Центр Львів на Липинського надав можливість гостям пройти тест-драйв на Audi Q7, Audi Q8, Audi e-tron на вибір. В лаунж-зоні гості насолоджувались затінком та прохолодою разом з IQOS. Gift-партнери заходу створили особливу атмосферу.

SHOco пригощали гостей свята солодощами у гольф-стилі. Переможці отримали аромати для нього і для неї нішевих парфумів для гольфу від Enessa Farran та 4 сертифікати на урок з гольфу, раунд з гольфу і фотосесію в Київському гольф-центрі «Межигір’я». Британський #1 luxury-бренд по догляду за шкірою ELEMIS Ukraine подарував усім переможцям набори

брендової косметики преміум-лінійки по догляду за шкірою з клінічно доведеною ефективністю для жінок і чоловіків, а також 15 заохочувальних призів з мініатюрами лакшері косметики. Бренд чоловічих костюмів Andreas Moskin подарував переможцям 2 сертифікати – 5000 гривень та 2000 гривень – на покупки у мережі їхніх магазинів. Переможець турніру отримав сертифікат на політ вертольотом над Києвом від HeliTour Ukraine. Приємним завершенням заходу було барбекю просто неба, кальян, коктейлі і насолода природою навколо. День, сповнений емоцій, радості та незабутніх вражень!

60 |

Маленька Італія в джунглях

Багами, Домінікана, Аруба, США, Кюрасао, Гранд-Турк – це всі локації, які я мав би можливість відвідати. Склалось не зовсім так, але я розповім вам про усе послідовно. Давайте знайомитись! Мене звати Андрій Оріховський, я працюю у відділі продажу компанії Starboard cruise cervices LVMH – Louis Vitton Moet Hennessy. І в момент написання цієї статті лайнер перебував на карантині до невизначеної дати (яка причина, пояснень не потрібно). Усі мої мрії і плани поєднувати роботу і паралельно розпочати кар’єру тревел-блогера наразі заморожені, як м’ясо в морозильній камері моїх батьків. Але зараз я хочу запросити вас у подорож! Так, ви усе правильно зрозуміли, у подорож в місто Альтос-де-Чавон. Онлайн-мандрівка, яка доступна абсолютно всім: неважливо, скільки грошей у ваших гаманцях.

Ніколи не думав, що посеред джунглів у Домініканській Республіці є селище, яке нагадує маленьку Італію. Затишні кафе з пастою і джелято чоколядо, амфітеатр, де з концертом виступали зірки світової величини: Френк Сінатра, Шакіра, Стінг, церква святого Станіслава, галереї, маленькі затишні будинки і багато зелені – все це про Альтос-де-Чавон. Дорога до селища від місця, де стояв наш корабель (місто Ла Романа), зайняла 10 хвилин автобусом. Нас розвеселила історія, коли по дорозі водій розповідав: «Ось погляньте, в цьому розкішному будинку проживає Дженніфер Лопес». Наступного тижня, коли ми знову їхали в це селище, ще один водій наполягав, що цей же дім належить іншій співачці – Шакірі. Можливо, і правда, оскільки вона справді давала концерт тут – в амфітеатрі просто неба.

Вхід у село безкоштовний, а перше, що впадає в очі, – великий сад з тропічними деревами відразу після воріт. Буквально 5 хвилин ходьби – і відкривається розкішний краєвид на річку Чавон, вздовж якої простягаються джунглі. Відчуття, що життя зупинилось: ніхто нікуди не поспішає, гості насолоджуються своєю кавою на терасі ресторану, вода у фонтані повільно переливається в променях сонця, туристів небагато, працівники в закладах привітно усміхаються. Ціни вже трохи кусаються, якщо повноцінно пообідати – середній чек обійдеться в 50 доларів, для Домініканської Республіки це доволі багато. Будівництво села розпочалось в 1976 і закінчилось в 1992 році (про це нам повідомляє Вікіпедія). Хоч це штучно створене місце, однак краса виглядає зовсім не штучно, а навпаки – захопливо. Подейкують, що саме тут, в церкві святого Станіслава, таємно

61

вінчався Майкл Джексон зі своєю першою дружиною. Швидше за все, це чутки для приваблення туристів. Так, Майкл Джексон дійсно відвідував Альтос-де-Чавон і, мабуть, як в народі кажуть, мед-пиво пив, по бороді текло, а в роті не було.

Що варто скуштувати? Тут не про італійську кухню, а власне домініканську. Санкочо – місцевий суп зі всього, що було в холодильнику: курка, свинина, цибуля, телятина, картопля, перець, навіть іноді зелений банан, лише не-

змінним залишається один інгредієнт – качан молодої кукурудзи. Щось на зразок наваристого супу, як гуляш, якому, звісно, я зраджувати не буду через якийсь там санкочо. Мамахуана. Тут вже цікавіше. Цей місцевий напій містить мікс з червоного вина, рому, кориці та меду із додаванням спецій та лікарських трав. Після декількох шотів такої настоянки можна забути, як звати не тільки маму Хуану, але і рідну маму. На смак солодко-гостро-теплий. Зі слів місцевих жителів, цей напій підвищує імунітет і чоловічу потенцію. Це вони так кажуть, бо не куштували ще нашої медовухи, тоді б знали, які чудеса вона робить. Особливої уваги заслуговує домініканська кава. Близько 90% кави, виробленої в Домініканській Республіці, є органічними та екологічними, оскільки більшість виробників не використовують хімічні пестициди чи добрива у процесі вирощування. Сам напій дуже-дуже міцний, надзвичайно темного кольору з ароматом терпких

ягід. В середньому 500-грамова пачка кави у місцевому супермаркеті коштуватиме 6 доларів. Дуже цікавий факт, оскільки природа Альтос-де-Чавон надзвичайно мальовнича, художникам дозволялось заплатити зовсім невелику суму грошей за місце проживання і малювати стільки картин, скільки буде натхнення. Була й умова – перед від’їздом одну картину вони повинні віддати в місцеву галерею. Третій раз нам з колегами туди поїхати вже не вдалось, оскільки селище закрили на реконструкцію. Розчаруванню нашому не було меж, бо невідомо, коли ми знову повернемось в маленьку Італію серед джунглів. Однак ще ніхто не заборонив мріяти і вірити. Особисто для мене Альтосде-Чавон – дуже гармонійне місце, куди хочеться повертатися ще не раз. Хотів би завершити свою розповідь хештегами #мріїзбуваються #всебудедобре #будьтездорові. Андрій Оріховський

НАЙХІТОВІША ВЕЧІР І НОЧКА ЛІТА 2020 PARTY 80-90-2000 ВДАЛАСЬ! POOL З НАГОДИ ВІДКРИТТЯ RAFAEL POOL & LOUNGE СТАЛА НАЙГУЧНІШОЮ ПОДІЄЮ ЦЬОГО ЛІТА!

Зап альн а ат мос ф ер а ми н улого с толіття , неймовірні подарунки від партнерів: ексклюзивного ремонтно-будівельного KAPITEL LVIV, автомобільного DS SALON, IQOS та beauty-партнера BEATY SALON VALENTINO! Технічна підтримка та світлова атмосфера від FAYNE SVYATO. Особливий сюрприз для найяскравішого луку від RAFAEL POOL LOUNGE, перформанс колекції одягу з 80-х до 2000-х від IMPERO GROUP, ефект­ на LAMBADA із Best Entertainment Team зробили свято незабутнім! Солодкий партнер Beskweet Bakery вразив спеціально розробленим CAKE у форматі вечірки! Усю історію події фіксували інформаційні партнери: журнал Egoist Magazine, VA Magazine та CITI LIFE, а отже, ми готові голосно заявити про те, що сезон найкращих POOL PARTIES розпочато у RAFAEL POOL LOUNGE! Танцювали під драйвові хіти минулого століття разом із спеціальним гостем Dj TOT SAMYI TIMUR та Dj Roma Romeo! Магічний простір вечора належав, безсумнівно, LED THEATRE! Олександр Кучер та Олесь Зінків – ведучі, які тримали у своїх руках той самий драйвовий настрій вечора! Ми вдячні усім, хто розділив це свято, а ваші захоплені фото та відео – наша найбільша насолода. Обіцяний шквал емоцій та ейфорії досі пульсує і гарантує чудовий настрій ще надовго!

с. Зубра, вул. Шевченка, 1А

64 |

Марина Портусь

про нові ідеї для відпочинку і кризу в туризмі

65 Одна зі сфер, які опинилась чи не у найскрутнішому становищі через всесвітню пандемію коронавірусу, – це, безсумнівно, туризм. Однак охочих мандрувати та насолодитися літом менше не стало навіть попри карантин. Багато хто обирає внутрішній туризм та подорожує Україною. Є й ті, хто все-таки надає перевагу закордону. Про те, яким туристичний ринок є зараз, як він змінився, які ще варіанти мають українці для того, щоб якісно провести літню відпустку, ми поговорили з керівником компанії Global Travel Lviv Мариною Портусь.

Нашим читачам цікаво довідатись, чи справді ситуація на туристичному ринку настільки складна, як про неї говорять? Так, цей рік в туризмі практично відсутній. Найважче, що в усіх нас немає чіткого алгоритму дій. Сезон починається в липні, а не у квітні. Перші рейси полетіли в Албанію і Туреччину, а також можливо подорожувати на авто до Хорватії, яка, щоправда, змінює умови в’їзду для українців. Про процедуру доїзду ми обов’язково консультуємо туристів, які оплачують в агентстві проживання. Його вартість може відрізнятися: купуючи в агентстві, ви можете отримати нижчу ціну, ніж на популярних ресурсах для бронювання. Із середини липня стартували і деякі інші напрямки, наприклад, Болгарія, яка вже також радо зустрічає наших громадян. У вересні мають відкрити для туристів свої кордони інші острови, стануть доступні екзотичні напрямки. Починати бронювати можна вже у серпні. Зокрема, деякі оператори планують чартери у Домінікану і Тайланд, навіть пропонуватимуть блочні місця на Занзібарі.

Чи матиме ця ситуація відбиток на вартості турів? На щастя, ні, адже на цьому етапі туроператорам потрібно заповнити рейси. Завантажити хоч якось готелі теж потрібно. Тому можу спрогнозувати, що до середини жовтня вартість не зростатиме. Чи будуть вищі ціни на 2021 рік? Так, будуть. Люди, що оберуть цьогоріч українські курорти, на жаль, часто будуть розчаровані рівнем сервісу та, ймовірно, захочуть кращого. Тому попит буде. А якщо буде попит – вартість піде угору. І все ж, який напрямок порекомендуєте українцям? Звичайно, Туреччину, а також ми маємо класні яхт-тури берегами Мармарис – Фетхіє. Це нетипово, але дуже цікаво і неповторно. Незабаром детальна інформація вже буде у нас на сайті. Звісно, ми прораховуємо і інші напрямки, відштовхуємось від побажань клієнта. Албанію теж сміливо можу рекомендувати. Чи продаєте відпочинкові тури Україною? Частково. Щось продаємо, а щось не продаємо взагалі. Тури Украї-

ною змінили автобусний формат на мандри з власним авто. Відпочинок на морі в Україні не буде коштувати дешево, можливо, навіть дорожче, ніж це обходиться за кордоном. Водночас в Україні, на жаль, ніде не збережені норми безпеки, заявлені державою: ні дистанція між столами, ні відстань між шезлонгами, ні маски в місцях загального користування. Тому гарантувати безпеку на місцях відпочинку в Одесі, Затоці і так далі – не можу, це вже кожен обирає на свій страх та ризик. Місце, яке можу рекомендувати особисто, це готель у Буковелі Chalet du Mont. Була, інспектувала, пробувала – рекомендую. Гроші, витрачені за цей відпочинок, будуть оправдані. До них я пропоную пакетні тури, щоб туристу було ще цікавіше відвідати Буковель. Так виходить, що у Туреччині безпечніше відпочивати, ніж в Україні? Важко сказати, де можна зустріти хворобу, але точно знаю, що турецькі готелі зовсім по-іншому підготовленні до роботи і прийому туристів.

66 | Детально про це розповідаю на моїй сторінці @globaltravellviv (Global Travel Lviv) і у вайбері (посилання через сайт global-travel.com.ua). Для того, щоб знати, як відбуваєть­ ся весь процес, я сама літала на інспекцію в рекламний тур, фіксувала усі зміни, перевіряла безпеку. Тому впевнено можу пропонувати курорти Туреччини своїм туристам. Як щодо цінового діапазону відпочинку в Туреччині? На дорогі готелі вартість значно знизилась. Якщо порівнювати співвідношення ціни та якості, то, звичайно, Туреччина – лідер. Вони офіційно мають отримати сертифікат якості для продовження роботи і прийому туристів. Схожа ситуація і у всіх інших країнах. В Україні все зовсім не так. Існує багато скарг серед туристів, що гроші за тури заморозили або перенесли все на інші дати, але поїздки так і не відбулись. Як Ви це прокоментуєте і як порекомендуєте діяти туристам у таких випадках? Однозначно, заморожені гроші використати цього року на інші напрямки, якщо буде така можливість, але це залежить від операторів. Є оператори, які мають дотації, допомогу і підтримку від тих чи інших держав. Ці оператори обов’язково виконають свої рейси на наступний сезон. Ті, які не мають підтримки, можуть збанкротувати. Таких не багато, але вони є. Тим туристам, хто вже змінив дати своїх рейсів на 2021 рік, варто так і залишати. Єдине, вести переговори за зміну країни, якщо у тому буде по-

треба. Робити доплати вчасно, бо штрафні санкції ніхто не скасовував. Ми як агенти теж багато з чим не погоджуємось, але залежні від умов туроператорів. Проте хочу кожному читачеві журналу побажати цього року знайти свою улюблену локацію для відпочинку і не боятись подорожей в Туреччину, Єгипет, Кіпр, Албанію, Чорногорію чи Болгарію. Берегти себе і близьких, цінувати роботу агентів і мати трішки терпіння до розв’язання всіх питань! Розмовляв Роман Турин

Дрібниці життя Ніщо так не обманює нас, як наша думка. Леонардо да Вінчі

69

Автомобіль,

який робить вас молодим

70 |

Ви, мабуть, чули, що чоловіки залишаються дітьми, лише розмір і ціна іграшок змінюються. У них є ще одна риса – завжди хотіти здаватися кращим, ніж є насправді. Коли мені було 16 і я вступав до університету, то почав носити бороду, щоб здаватися старшим. З цієї причини місце футболок зайняли сорочки, а кросівок – чорні туфлі, в яких було дуже незручно, бо вони страшенно парили ноги. Десь приблизно так само трапилось із автомобілями. Тоді, в 16, еталоном автомобільної краси був чорний

Mercedes у формі цеглини із серіалу «Бригада». Хто б подумав, що мине якихось 15 років – і я почну голити бороду, стану все частіше одягати футболки із яскравими принтами і на ногах носити здоровенні кольорові кросівки. Усе для того, аби здатися трохи молодшим. Автомобілі, які мені подобаються, змінять колір з чорного на будь-який яскравий, нехай пробачить мені Генрі Форд. І ось ми наближаємося до нового Peugeot 2008, знайомство з яким перепало на мої 33 роки – і я був максимально щасливий. Найперше – через його дизайн. Французь-

кий автопром завжди виділявся дуже сміливими лініями. У той час, коли німці робили все лаконічно, італійці – сексуально, французи ставили на те, щоб дизайн їхніх авто не залишив вас байдужим, навіть якщо він вам і не сподобається. Окей, якщо на секунду забути про дизайн, то перед нами – компактний кросовер від французів, вартість – від 20 до 26 тисяч американських умовних одиниць, який має лише передній привод, хороші двигуни і надійну автоматичну коробку. Втім, повернімося до сміливого дизайну…

71 ДИЗАЙН І починається ця сміливість із денних ходових вогнів, які, наче ікра у тигра чи то моржа, вертикально звисають на половину переднього бампера. Вперше такий хід компанія зробила роки два тому у Peugeot 508. Відтоді, якщо вночі в дзеркало заднього вигляду я бачу дві вертикальні лінії, то стовідсотково вгадую, що позаду мене автомобіль марки Peugeot. Це впізнаваність бренду – і вона вартує досить багато у сучасному світі. Часто навіть імениті німецькі чи японські бренди не можуть її знайти. Варто сказати, що всі світлові елементи, фари, ліхтарі та навіть лампочки у салоні авто вже є світлодіодними. І це в порівняно недорогому авто! Далі погляд до себе приковує агресивна радіаторна решітка і реально нестандартні виштамповки на дверях автомобіля, які точно не були обов’язковими і вийшли французам у зайвих 10-20 або ж навіть 100-200 євро, але вони тут є – і це правильно. Завершимо опис екстер'єру задніми ліхтарями, які направду є об’ємними. Кожен світловий елемент всередині них можна розглядати годинами. ТЕХНІКА З технічного погляду перед нами – найпопулярніший кузов автомобіля як в Україні, так і у Європі: компак тний кросовер B-SUV к ласу. Автомобіль невеликий, високий, з хорошим кліренсом і

строго передньопривідний. Мода на кросовери заполонила весь світ. Якщо любов до прохідних автомобілів в українців викликана станом і якістю наших доріг, то чому європейці обирають кросовери – для мене залишається загадкою. Мабуть, і компанія Peugeot не до кінця знає цей секрет, тому що вона, слідуючи модним трендам, зробила цілу лінійку автомобілів у цьому кузові. Однак навіть найбільший з них Peugeot 5008 є лише передньопривідним. Тобто це такий собі натяк, що великий кліренс потрібніший водієві у Європі, ніж повний привод. Тут із французами абсолютно погоджуюся. Ба більше, у всіх них є фірмова система Grip Control. Спеціаль-

ною шайбою на панелі ви можете обирати режим руху. Автомобіль вже сам налаштує логіку роботи антибуксовальної системи – залежно від дорожньої ситуації і полотна. Під капотом в Україні вам пропонують вибір між двома двигунами: турбодизель BlueHDi об’ємом 1,5 літ­ ра і потужністю 130 кінських сил та 1,2-літ­ровий турбований бензиновий двигун сімейства PureTech, який може видавати 130 або 155 кінських сил – залежно від комплектації.І тут переходимо до найцікавішого. Вдосталь награвшись з різними видами автоматичних трансмісій типу варіатор чи робот, все більше виробників повертаються до класичних автоматів, тобто гідро-

72 | трансформаторів. І давайте будемо чесними – роботизовані коробки від концерну PSA ніколи не були вдалим вибором. У Peugeot 2008 нам пропонують відразу два варіанти автоматів на 6 і навіть 8 ступенів, обидва вони від легендарної японської компанії Aisin – і це означає надійність та адекватну швидкість перемикання передач. СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ Те, що точно відрізняє європейський автомобіль від японців, корейців і американців, – система активної безпеки. У 2020 році це не просто додаткове обладнання. У Європі нове авто просто не буде продаватися, якщо не буде мати мінімального набору електронних помічників. Саме із цим пунктом в Peugeot 2008 усе більш ніж добре. На борту на вас чекає: функція екстреного гальмування Active Safety Brake, функція роз-

пізнавання втоми водія, адаптивний «круїз», система утримання в смузі Lane Positioning Assist, камера кругового огляду та багато іншого. Переоцінити жодну із них неможливо. САЛОН Тут навіть важко говорити: якщо ви жодного разу не сиділи в автомобілях компанії Peugeot протягом останніх років – на вас чекає реа­ льний шок. Дизайнерам не просто дали волю, але ще й доплатили за нестандартність. Починається усе від ультрамаленького керма скошеної форми, яке більше нагадує кермо комп'ютерного симулятора, клавіші у стилі літака і особливої приладової панелі. Якщо до віртуаль­ них прикладкових панелей, де замість аналогових приладів – великий екран, ми вже звикли, то у Peugeot

пішли далі – додали до екрана ефект 3D. Про це навіть писати не варто. Це той момент, коли краще один раз побачити, аніж сто почути. У типовій комплектації доповнює відчуття салону «майбутнього» величезний панорамний дах і шкіряна оббивка сидінь, у яких навіть є функція масажу. ВИСНОВОК Подолавши на Peugeot 2008 понад тисячу кілометрів, я точно відчув себе модним, молодим і незалежним. Це авто однаково добре підійде і для молодої людини, і для сучасної сім’ї, і для будь-кого, хто втомився, що серед наших сірих домів сірими дорогами їздять однакові сірі автомобілі. Не бійтеся виділятися! Юрій Рихлик

КРАСА ПО-АМЕРИКАНСЬКИ: ЧОМУ ЗАСОБИ L'ANZA ОСЕЛИЛИСЯ У SCHOOL STIVEN CHEN' І МАЮТЬ З'ЯВИТИСЯ НА ВАШІЙ ПОЛИЦІ

Поки світ змінюється із шаленою швидкістю, приємно згадувати про речі, незмінні вже протягом багатьох років. Таким є ставлення до учнів та клієнтів у Школі перу­ карського мистецтва School Stiven Chen'. Команда школи 7 років не лише нав­ чає нових майстрів, бере участь в українських та європейських фешнзаходах, а й веде боротьбу за сильне, здорове волосся. Це означає поширення культури ефективного домашнього догляду, розуміння необхідності відновлення пошкодженого волосся та відповідального ставлення до нього й шкіри голови як серед жінок, так і серед чоловіків. Тому вибір засобів для фарбування, салонного та домашнього догляду є важливим і відповідальним рішенням. Серед інших брендів у School Stiven Chen' надали перевагу американським засобам L'ANZA. Компанію започаткували близько 30 років тому у Південній Каліфорнії, США. L'ANZA має власний нау­ ковий центр, метою якого є пошук

ідеальних рослинних інгредієнтів та створення нових формул для відновлення й краси волосся. L'ANZA сповідує екологічні цінності. У компанії не проводять тестів на тваринах та збирають рослини без шкоди для навколишнього середовища. Також офіційною позицією у L'ANZA є прагнення до вуглеродно-нейтрального виробництва.

L'ANZA має декілька власних запатентованих формул, серед яких система Keratin Bond System, що здатна усунути причину пошкодженого волосся, а не лише його симптоми. Завдяки силі кератинових амінокислот, активним компонентам, потрійному захисту від ультрафіолету, а також системі проникнення Nano Science 10² комплекс KHS став справжнім відкриттям й увійшов до всіх продуктів L'ANZA. Враженнями від бренду поділився засновник Школи перукарського мистецтва School Stiven Chen' Степан Чень: «Наша спільна історія з американським брендом L'ANZA розпочалася близько півтора року тому. Сьогодні я можу з власного досвіду стверджувати, що це одна з найкрутіших компаній-виробників на сучасному ринку. L'ANZA випускає фарби для волосся, має позиції для чоловіків і жінок, власну лікувальну лінійку з оліями, масками, спреями, засобами для зволоження волосся та збереження кольору. Палітра фарб дозволяє досягнути будь-якого відтінку без шкоди для волосся, а шампуні L'ANZA з комплексом KHS, що не містять сульфатів та хлориду натрію, піклуються про незмінність відтінку у домашньому догляді. Під час фарбування я завжди роблю наголос на тому, що відповідальність за стійкість кольору лежить не лише на майстрі. Тому одного візиту до салону недостатньо, потрібно пильнувати колір й стан волосся вдома. Мені подобається, що я можу забезпечити комплексний догляд за волоссям одним брендом. Це ефективніше і зручніше, аніж шукати вдалі поєднання засобів різних виробників. Звичку обирати найкраще я намагаюся передати своїм учням». Юрченко Соня @sea_151

м.Львів, площа Євгена Маланюка, 4

• тел: +38 (067) 320 67 70 •

school.stivenchen@gmail.com

76 |

Як ми обираємо партнерів?

77 На небі так багато зірок… Чому обираємо тільки одну? Чим саме керуємось і на які відмінності звертаємо увагу при виборі?

1. Зовнішність Саме зовнішній вигляд – перше, на що ми звертаємо увагу, а не краса. Краса – це суб’єктивне і відносне поняття, воно дуже соціально обумовлене і постійно змінюється в історичному процесі – на відміну від зовнішності, яка характеризується ознаками здоров’я. Приваблива зов­нішність більш важлива для 92% чоловіків і 78% жінок. Пухкі вуста, округлі і пружні на вигляд сідниці, пропорційні груди, мала кількість зморшок, блиск очей та волосся – це, мабуть, найголовніші ознаки привабливості та здоров’я, які ми підсвідомо оцінюємо в перші секунди спілкування. Це те, на чому зараз найбільше заробляє індустрія краси. Треба зазначити, що сама природа робить жінку більш привабливою під час овуляції: змінюється не тільки поведінка, тембр голосу, а й зовнішній вигляд.

Життя людини складається із відрізків «до» та «після» вибору. Якими манівцями ми б не блукали, стежка буття завжди приводить нас до розпуття. Саме тут і стається обирання – куди і з ким йти далі. Ми обираємо друзів, обираємо владу, обираємо дружину або чоловіка. Право на вибір, здається, залежить тільки від нас – і ми вільні робити його. Але чи так це насправді? Обирання будь-чого завжди пов'язано з труднощами. Хоча б тому, що доведеться відмовитись від одного на користь іншого. Ці безжалісні сумніви виглядають в голові, як бесіда ангела з демоном: один шепоче в ліво вухо, інший – у праве. Буває і навпаки – вибір стається без сумнівів по волі блискавки, що виникає з першого погляду між закоханими. Вивчення еволюції вибору або, більш правильно кажучи, статевого відбору «хто кого, чому і за що» – це безумовна ознака вчення Чарльза Дарвіна. Він казав, що сама природа заклала в нас бажання закохуватися і кохати. Створила генетичний фільтр на користь тих, хто це робить з легкістю та вдало. По-перше, зазвичай це буде багато дітей, по-друге, вони будуть здорові та «щасливі». Простіше кажучи, здорова (красива) мати дорівнює здорові діти, тато вдалий мисливець – усі будуть ситі.

Як будь-яке явище, кохання теж має дві протилежності. В одній воно наповнене цукерками, поцілунками, пестощами, втіхою, насолодою і буревієм з гормонів. В іншій – прагматизм, він підсвідомий і керується безпекою, свободою, соціальною реалізацією, розмноженням. Вже провели багато досліджень про те, що зумовлює нас обирати одну людину, а не іншу. Наразі існує безліч теорій, які говорять про це, деякі доповнюють одна одну, а інші навіть суперечать. Об’єднавши нау­ кові дані, популярні міфи, власний досвід і статистику, я спробую відповісти на питання: що зумовлює закон тяжіння?

2. Запах Потяг, що зумовлений запахом, має дві ознаки. Перша, як в романі Пат­ ріка Зюскінда «Парфумер», коли головного героя з’їдає натовп від божевілля і жаги, яку викликають його парфуми. Незрозуміло, чи пов’язано це з нашим історичним минулим, колись наші пращури бавились кабалістичними вподобаннями, але майже усі парфуми мають запах приправ або їжі. В материнстві, особливо на першому році, від жінки можна почути такі слова, спрямовані до дитини: «Ти так божевільно пахнеш, що я б з’їла тебе». Друга ознака – запах обумовлює гормональне здоров’я і вказує нам, що ця жінка чи чоло-

78 | вік здатні до розмноження. Є ще одна ознака, більше пов'язана з природним захистом від інцесту, особливо в період гормонального росту дитини: вона починає смердіти для своїх батьків (зустрічається не завжди).

3. Розум На умовно другому етапі вибору підключаються стратегічні перс­ пективи. Ми вирішуємо, чи заслуговує партнер, який нам сподобався, на стосунки з продовженням, або ж він тільки для вдоволення сексуального бажання. Саме розум є однією з тих ознак, які зумовлюють бажання партнера тривалих стосунків. Існує дослідження, яке говорить про те, що на початку стосунків в обох партнерів збільшується слов-

никовий запас і ускладнюється вимова. Для чоловіків розум жінки, передусім, можливість вести бесіду (власний досвід: чоловіки часто звинувачують партнерку у тому, що вона не читає книжок), а для жінки – це перспективність чоловіка. Сьогодення змінює саме таку залежність – і для обох партнерів це є і тим, і іншим.

5. Довго знайомі Найкраще про цей фактор розповість фільм «Секс по дружбі» з Джастіном Тімберлейком і Мілою Куніс. Близькість дуже часто, особ­ливо зараз – в еру «покоління ізоляції», є найпотужнішим чинником тяжіння. Ми тягнемось до людей, з якими часто проводимо час.

4. Соціальний статус Це той фактор, що змінюється у часі та під впливом культурно-релігійних особливостей. Спрощено кажучи, щоб не було соромно, за те, з ким я. Думка оточення дуже часто є важливим фактором при виборі супутника життя та стає на заваді щасливим стосункам.

6. Страх втрати Вважаю, що багатьом знайомий вислів: «Дивись, не втрать свій шанс» або «Краще синиця в руках, ніж журавель в небі». У психології вибору воно виглядає так: якщо людина боїться втратити або упустити будьщо, то, напевно, вибере це саме зараз – просто тому, що потім його вже може не буде.

7. Любов до себе • Нас приваблюють уважні слухачі. Саме тому професійний етичний кодекс психолога забороняє вступати в любовні стосунки з клієнтами навіть після закінчення терапії.

• Люди зі схожими рисами обличчя на наші виглядають більш зрозумілими та безпечними, тим самим – більш привабливими. Уважно придивіться до пар, які вам здаються щасливими, ви обов’язково помітите схожість. Особливо цікаво цей чинник спостерігати, коли людина обирає домашнього улюбленця.

• Приваблюють протилежності. Якщо вам потрібно зробити якісь розрахунки, ви берете калькулятор. Якщо хочете швидко кудись потрапити, то сідаєте в машину, закон

79 компенсації діє і в стосунках. Ми пот­р ебуємо мати поряд людину, яка вміє або має те, що нам здається недосяжним.

8. Брак часу Сьогодення сучасної людини виглядає, як картинка за вікном швидкісного потяга. Усе потребує так багато зусиль і часу, а на вибір партнера його не вистачає. Більш спрощеною системою «правильного» вибору стають сайти знайомств. У них вже закладена система фільтрів. Єдине, що від вас потрібно, – просто натиснути на кнопку. Програма сама віднайде людину, що перебуває поряд з необхідними параметрами.

8. Усі ми з дитинства Наші обмеження при виборі – з дитинства: ми любимо так, як звикли. У дорослому віці прагнення до партнера складаються з пошуку тих знайомих почуттів кохання, які ми вже пізнали. Любов від батьків не завжди мала ознаки доброти й ніжності. У ній були присутні травматичні прояви: тато завжди каже «ні», тобто я не достатньо хороший для кохання; мене вдарили, я не зможу більше довіряти рідній людині; коли я вдарюсь або плачу, мене більше люблять; моя мати завжди хвороблива, я маю про неї турбуватися. Це спонукає нас до пошуку не ідеальних добрих партнерів, а тих, хто буде схожим на людей з нашого дитинства. При цьому часто ігнорують потенційних партнерів, тому що вони не збігаються з тими склад-

ними психологічними переплетеннями, які ми асоціюємо з любов’ю. Як би парадоксально це не звучало, без того ми просто не зможемо відчувати пристрасті або ніжності з обранцем. З іншого боку, ми, можливо, були настільки травмовані батьківськими фігурами, що не можемо підійти до партнера, якщо він розділяє з нами будь-які якості, навіть відірвані від своїх негативних сторін. Здається, що це великий перелік чинників, але треба зауважити, він дещо скорочений та спрощений. У ньому немає таких факторів, як економічний статус об’єкта вибору, культурної, соціальної і психологічної схожості партнерів та багатьох інших. Людські відносини складні, і будь-які спроби їх підігнати під шаб­

лони стосунків у тварин чи дати їм оцінку через наукові дослідження, загнати суто до релігійних догм не дадуть повного розуміння процесу. Та й ми, скоріш за все, вже не зможемо до кінця змінити ці фактори. Однак замість витрачання зайвих зусиль на спроби перебудувати себе під вибір вдалого партнера, ми можемо навчитись реагувати на обраних не як в дитинстві, не як підказала подружка чи популярний блогер, а як доросла, розумна, зріла особистість у конструктивній манері. Кожна пара унікальна, вибір партнера – винятковий збіг багатьох чинників. Якщо ви обрали один одного, то вітаю! Оленсандр Никифорук, сексолог

80 |

Поляризаційні окуляри Переваги 6 різних кольорів лінз

йними лінзами? Що ви знаєте про окуляри з поляризаці відкритому повітрі? для спорту або інших активностей на Який з кольорів найкраще підходить е застосування. льн има опт овних кольорів лінз та їхнє Ця інфографіка розповідає про 6 осн

КОРИЧНЕВІ ЛІНЗИ

СІРІ ЛІНЗИ

СІРО-ЗЕЛЕНІ ЛІНЗИ

Коричневий – один із найпоширеніших кольорів лінз сонцезахисних окулярів. Коричневі лінзи найкраще захищають при яскравому сонячному світлі або злегка хмарній погоді.

Ідеальні для світлих, сонячних днів – носити можна від ранку і до вечора. Проте такі окуляри не підходять для хмарних днів з невеликою кількістю сонячного світла: через високу щільність і затемненість лінз можуть виявитися надто тьмяними для таких умов і спричинити зниження загальної видимості.

Чудовий варіант для пілотів, оскільки в них можна бездоганно бачити прилади та всю панель керування літаком, чого не можуть забезпечити деякі інші види поляризованих лінз.

НАЙКРАЩЕ ПІДХОДЯТЬ ДЛЯ

НАЙКРАЩЕ ПІДХОДЯТЬ ДЛЯ

НАЙКРАЩЕ ПІДХОДЯТЬ ДЛЯ

бігу, риболовлі, бейсболу, водних видів спорту, їзди на велосипеді або просто повсякденного носіння.

бейсболу, лиж, їзди на велосипеді, бігу, глибоководної риболовлі, пляжного відпочинку та плавання на кораблі.

чудові можливості підсилювати видимість роблять сіро-зелені лінзи ідеальними для пілотування, занять спортом, а також повсякденного носіння.

81

ПЕ РЕ ВА ГИ

П ОЛ Я Р И З А Ц ІЙ Н

И Х Л ІН З

Поляризаційні філь три не пропускают ь до очей подразнюючого та сліпучого блиску, відбитого від глад горизонтальних по ких верхонь світла, за безпечуючи чисте сприйняття світу до та чітке вкола. Фільтр лінзи зниж ує передачу світла, вибірково поглинаю певні кольори. Тобт чи о ви бачите ті коль ори, які для вас конкретне забарв лення лінзи здатне підсилити чи пом’ якшити.

ОРАНЖЕВО-ЖОВТІ ЛІНЗИ Щільність/затемненість поляризованих лінз прямо впливає на їхню ефективність: що світліша лінза, то менше вона поляризує. Деякі світлі лінзи поляризують лише приблизно на 20%.

ТЕМНО-СІРІ ЛІНЗИ ДЛЯ АЛЬПІНІЗМУ Ці особливо темні лінзи використовують у горах на великій висоті, де вони особливо ефективно захищають альпіністів від домінантного ультрафіолетового випромінювання. Не рекомендовані для водіння.

ФОТОХРОМНІ ТА ЛІНЗИ ЗІ ЗМІННОЮ ЩІЛЬНІСТЮ ПОЛЯРИЗАЦІЇ Фотохромні лінзи змінюють інтенсивність свого затемнення при потраплянні на них певних променів, найчастіше ультрафіолетових (UV). Чудовий варіант для власників однієї універсальної пари окулярів.

НАЙКРАЩЕ ПІДХОДЯТЬ ДЛЯ

НАЙКРАЩЕ ПІДХОДЯТЬ ДЛЯ

НАЙКРАЩЕ ПІДХОДЯТЬ ДЛЯ

стрільби по тарілках та стендової стрільби, полювання.

лижного спорту, альпінізму.

активних, різнобічних людей, які бажають мати одну пару окулярів на всі випадки життя.

82 |

83

Nude model Martina photographed by Paolo Lazzarotti

ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИЙ КОМПЛЕКС У БУКОВЕЛІ

В готелі є 24 номери та 2 окремих дерев'яних котеджі з каміном. ДО ВАШИХ ПОСЛУГ: панорамний ресторан Honey шведський сніданок (включений у вартість) святкування урочистих подій дитяча кімната гуцульське СПА (баня, гарячі діжки) BBQ-place конференц-сервіс автостоянка

На території готелю «Ведмежий Двір» є великий басейн з підігрівом. с. Поляниця, (ТК Буковель) вул. Карпатська, 1/1, Івано-Франківська обл. ВІДДІЛ БРОНЮВАННЯ: +38 (096) 740 43 37 hotel@vedmedycya.com.ua

Ресторан HONEY здивує вас поєднанням української та європейської кухонь. Ви досі в пошуках захопливих вражень, нових емоцій, комфорту і тепла? Тоді запрошуємо вас у ресторан Honey відчути смак життя по-новому!