ЗМІСТ Если мы не приспособимся – мы погибнем (что можно делать, чтобы приспособиться к глобальным изменениям климата) Павлович В. П. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 Економія електроенергії на будівельному майданчику у разі використанні інноваційних технологій Коваленко Л. Н. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Роль шкільного осередку Всеукраїнської екологічної ліги у формуванні екологічної культури населення через соціальне партнерство Гапоненкова Н. В. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Качество и безопасность посуды на украинском рынке Мымрина А. М., Стрижак Т. А. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
15
Аналіз впровадження норм євро для автотранспорту в Україні Бєляєва І. В. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
20
Дослідження рівня забруднення атмосферного повітря міста Донецька діоксинами Корчагіна О. В. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Роль школярів у збереженні біорізноманіття шляхом просвітницької діяльності через Всеукраїнську дитячу спілку «Екологічна варта» Овчиннікова Г. І. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
1
ЕСЛИ МЫ НЕ ПРИСПОСОБИМСЯ – МЫ ПОГИБНЕМ (что можно делать, чтобы приспособиться к глобальным изменениям климата) Павлович В. П., председатель Донецкой областной организации Всеукраинской экологической лиги Общественность Украины практически не осведомлена о рисках, вызванных потепление климата. Многим кажется, что Украину эта проблема совершенно не касается. Однако, как оказалось, это совершенно ошибочное мнение. Проанализировав различный опыт разработки и участия негосударственных общественных организаций в реализации программ по адаптации к изменению климата в различных странах, были выделены проблемы востока Украины, которые, безусловно связаны с проблемами всей станы. Существует целый ряд определений термина «адаптация к изменению климата». Согласно принятой терминологии МГЭИК адаптация – это «приспособление естественных или антропогенных систем в ответ на фактическое или ожидаемое воздействие климата или его последствия, которое позволяет уменьшить вред или использовать благоприятные возможности». То есть меры по адаптации могут быть направлены как на снижение климатических рисков, так и на извлечение потенциальных выгод от изменения климата. Проблемы управления водными ресурсами. Частота стихийных бедствий в результате экстремальных климатических явлений возросла по всему миру на 187 процентов за период 2000–2006 годов по сравнению с предыдущим десятилетием. Участившиеся наводнения и засухи создают проблему для специалистов по управлению водными ресур-сами по всему миру в Украине в частности. Поскольку многие реки, пересекают политические границы, а в нашем случае, река Северский Донец – 4-я по величине река Украины, которая берет начало в Белгородской области России, протекает по Харьковской, Донецкой и Луганской обл. Украины и возвращается на территорию России в Ростовскую область, специалисты по управлению водными ресурсами в трансграничных бассейнах сталкиваются с двойной неопределенностью. С одной стороны – с неопределенностью в отношении влияния изменения климата на водные ресурсы, с другой стороны – с неопределенностью относительно возможных мер по адаптации, осуществляемых другими прибрежными странами. Это приводит к риску того, что односторонние меры по адаптации, такие как строительство плотин и инфраструктуры по защите от наводнений, могут иметь негативные последствия для соседних стран. В связи с этим для предотвращения негативного влияния односторонних действий и поддержки координации мер по адаптации на бассейновом уровне необходимо трансграничное сотрудничество. Кроме того, объединение усилий помогает найти лучшие, более рентабельные решения. Такое бассейновое управление создано в г. Славянске Донецкой области, членом совета вошли и представители 2
нашей организации. Однако это управление в большей степени выполняет совещательные и рекомендательные функции, а ведь его решения должны быть подкреплены административно-финансовыми региональными, государственными и международными договорами и решениями. Украина подписала Конвенцию по охране и использованию трансграничных водотоков и международных озер (Конвенция по трансграничным водам) обеспечивает надежную основу для трансграничного сотрудничества, в том числе – и в контексте адаптации к изменению климата. Они включают совместную оценку воздействия и уязвимости и разработку стратегии адаптации для бассейна. Для этого необходимо организовать внедрение в каждой области и республике пилотных проектов, а из их представителей создать целевую группу, которая будет содействовать прямому обмену опытом между проектами, проведение ежегодных семинаров, а также веб-платформ. • В большинстве бассейнов на национальном уровне уже был проведен ряд оценок воздействия изменения климата, но с использованием разных методик, и нередко такие оценки не были предназначены для конкретного речного бассейна. Это подчеркивает важность разработки совместных сценариев, моделирования и оценки уязвимости во всех прибрежных странах. • Часто в бассейнах уже проведено намного больше мероприятий, связанных с водными ресурсами и изменением климата, чем ожидалось. Поэтому важно начинать проект тщательного базового исследования, установив связи с множеством соответствующих участников, таких как местные и национальные органы власти, научные круги, неправительственные организации, соответствующие бизнес-структуры и международные организации. В вопросах изменения климата и трансграничного сотрудничества, которые могут быть тесно связаны с политикой, очень важно собрать и привлечь с самого начала как экспертов (или ученых), так и лиц, занимающихся разработкой политики, уже на этапе разработки проекта с тем, чтобы обеспечить ответственность и политическую поддержку достигнутыx результатов. Это может быть достигнуто путем создания рабочей группы с участием всех, самых разных, заинтересованных сторон. Соответствующим примером этого является пилотный проект по Днестру, где лица, принимающие решения, были вовлечены в выбор мест для моделирования наводнений. Роль общественности я вижу в том, чтобы к проблемам бассейна привлекать местные громады для широкого участия в обсуждении бюджетов и планов развития. А для этого надо четко прописать процедуру участия, информационный менеджмент в области оперативного мониторинга водных ресурсов и проблем Северского Донца. Также необходимо расширять сеть информационных центров при вузах, учебных заведениях, населенных пунктах. Роль природоохранных организаций очень велика – пропаганда и распространение информации, обучение населения, связь государственных, муниципальных, научных кругов с широкими слоями населения, пропаганда идей устойчивого развития, экопросвещение населения. Например, учить людей как увеличить безопасность получения питьевой воды, или умень3
шить потребление воды для сельского хозяйства в свете грядущего дефицита водных ресурсов: создание капитальных водораспределителей и водомеров, укрепление бортов и дна основных ирригационных каналов для снижения потерь воды на фильтрацию. Проблемы сельского хозяйства. Сельское хозяйство является в Украине одним из важнейших направлений развития экономики страны. В среднем обеспечивая около 5–10% ВВП и 4–7% рабочих мест. Это без учета пищевой промышленности, которая потребляет продукцию сельского хозяйства и имеет значительно большие показатели как ВВП так и занятости населения. Текущая практика ведения фермерского хозяйства, включая нарушение норм обработки почвы, широкое использование монокультур, хранения навоза, неэффективное использование удобрений и растительных остатков, делает сельское хозяйство значительным источником выбросов парниковых газов. Глобальная потребность в пище для людей, кормах для животных и биоэнергетических культурах удовлетворяется за счет повышенной нагрузки на плодородие почв, биоразнообразие и водные ресурсы, которая будет лишь возрастать, поскольку согласно данным международных организаций (United Nations population division), ожидается, что население планеты к 2050 г. вырастет до 9 млрд человек и в рационах все большее место будут занимать высококалорийные продукты животного происхождения. Каждый год в мире около 12 млн га земель, на которых можно собрать около 20 млн т зерна выходят из сельскохозяйственного оборота из-за деградации, прибавляясь к миллиардам га, которые уже деградировали (источник: UNCCD.2011; Baietal. 2008). В Украине распаханность земель превышает 50%, а в Донецкой области она составляет 81%. И до 25% составляют земли, выведенные из пользования из-за деградации. А с ростом населения планеты, резким ухудшением качества жизни Украина как производитель пищевых продуктов может на мировом рынке играть существенную роль. Поэтому сохранение земель и предотвращение их от деградации, имеет огромное значение для экономики страны в будущем. Если не принимать меры для адаптации сельского хозяйства к изменениям климата, то можно потерять и те показатели ВВП, которые имеются в текущем периоде. Интенсификация производства пищевых продуктов должна сопровождаться действиями, нацеленными на снижение выбросов парниковых газов и адаптацию сельского хозяйствас целью предотвращения угроз для продовольственной безопасности. По словам начальника отдела агрометеорологии Украинского гидрометцентра Татьяны Адаменко, на сегодня увеличение теплообеспечения вегетационного периода растений вследствие потепления приводит к увеличению продуктивности посевов, «но как долго будет продолжаться этот период – вопрос, возможно, это будет десять лет». «А потом, если сохранится такая тенденция и интенсивность потепления в летние месяцы, то мы постепенно перейдем в период неблагоприятных агрометеорологических условий за счет 4
того, поскольку это приведет к уменьшению количества осадков», – отметила эксперт. По словам начальника Гидрометцентра Николая Кульбиды, определенные позитивные факторы, которые имели место в начале потепления и в середине этого процесса, при максимальных значениях роста температур, которые возможны уже в ближайшие 10–20 лет, будут иметь обратные процессы, когда негативное влияние будет превышать позитивный фактор. Татьяна Адаменко считает, что аграриям нужно отслеживать тенденции в изменении климата и принимать соответствующие решения. «Очень много вопросов – и селекция сортов, и приспособление их к новым агроклиматическим условиям. Ни наши технологии, ни наши сорта не приспособлены к европейской зиме. Учитывая то, что у нас идет потепление зимнего периода, нужно брать опыт западных стран, их семена, их технологии и т.д.». Что касается средств защиты растений, то потепление климата будет способствовать улучшению условий среды для вредителей и болезней сельскохозяйственных культур, способствуя их размножению и распространению. Совпадение во времени интенсивного потепления и минимума солнечной активности (минимума в активности Солнца связано с массовым размножением) делают эти процессы весьма мощными. Именно такие процессы в последние годы фиксировались в Украине и России – после длительной депрессии были зарегистрированы вспышки массового размножения саранчовых, увеличились популяции второй фитофагов, увеличилось количество грибковых болезней сельхозкультур. Представитель продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) выступил с докладом о том, что данная организация обеспечивает поддержку внедрения более, чем 50 глобальных, региональных, национальных и локальных проектов, разработанных специально для целей адаптации к последствиям изменения климата, оценки рисков, а также сокращения выбросов ПГ. ФАО проводит основательную нормативную работу, разрабатывает методы и инструменты с целью оценки влияния климата и адаптации. В частности, Рамочная программа продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН по адаптации к изменению климата, так называемая FAO-Adapt является конкретным инструментом достижения этих целей. FAO-adapt объединяет глобальных приоритетных направлений в поддержку адаптации и их опыт может послужить очень хорошей основой для создания в Украине подобных программ. FAO-adapt помогает, учит и проводит: - оценка и мониторинг влияния изменений климата на сельское хозяйство, принимая во внимание социально-экономические сценарии и факторы изменений в сельскохозяйственных отраслях по основным регионам (проведение интегрированной оценки устойчивости сельскохозяйственных систем к изменению климата, разработка руководств, методологий и инструментов для сбора и обработки климатических данных и т.д.); - институции, политика и финансирование для повышения способности к адаптации (интеграция вопросов адаптации в национальные и региональ5
ные политику и планы в аграрном секторе, повышение способности стран получать доступ к финансовым ресурсам для разработки и передачи технологий и т.д.); - устойчивое и климатически разумное управление земельными, водными ресурсами и биоразнообразием (оценка воздействия изменения климата на почвы, водные резервуары и биоразнообразие, повышение продуктивности использования земельных и водных ресурсов путем применения технологии No-till и прочих ресурсосберегающих мер); - технологии, практики и процессы для адаптации, включая внедрение (выведение новых сортов культур и пород животных, адаптированных к измененным климатическим условиям, идентификация и продвижение технологий для эффективного ведения сельского хозяйства, поддержка мелкотоварных производителей и т.д.). Адаптация к изменяющимся климатическим условиям сравнительно новая для нашего общества концепция, и поэтому нишей для неправительственных организаций в данном случае является простая демонстрация, как можно подготовиться к изменению климата на местном уровне, и распространение опыта. В свет перечисленных проблем я хочу предложить вашему вниманию опыт привлечения общественности для включения в работу по адаптации к изменениям климата. Адаптационные программы прошли проверку в России, Таджикистане, Узбекистане и Казахстане. Так, например, прямо сейчас в: 1. Узбекистане экологическим движением и Национальной ассоциацией неправительственных некоммерческих организаций (НАННОУз) объявлен конкурс «Лучшая идея по адаптации к глобальному изменению климата». К участию в нем приглашаются студенты и магистранты высших учебных заведений Ташкента. 2. В Таджикистане и Казахстане общественные организации как «Маленькая страна», «Молодежная организация по защите окружающей среды», «Молодежный экологический центр», «Зан ва Замин» и другие при поддержке государства, международных фондов, банков внедряют ряд пилотных проектов, цель которых – продемонстрировать и распространить практики/подходы к увеличению знаний и умений местного населения к изменяющимся климатическим условиям, готовности к природным катаклизмам и для предотвращения негативных последствий или получению большей выгоды от позитивных последствий изменения климата. Например, внедрение капельного полива, биологического дренажа, устройство защитных лесополос и разведение в междурядье с\х культур или пастбищных трав; использование альтернативных источников энергии для жилищ, с\х работ, отопления, сушке фруктов, обустройство энергоэффективных теплиц; биологическая защита растений и т.д.; - увеличению безопасности получения питьевой воды или уменьшению потребления воды для сельского хозяйства в свете грядущего дефицита водных ресурсов; 6
- увеличение продовольственной безопасности за счет увеличения производства биомассы на данной территории; - проведение флешмобов, семинаров, выпуск ежеквартального журнала, конкурсов и т.д. Проблемы лесного хозяйства. Леса равнин не успевают адаптироваться к изменениям климата. Равнинные лесные экосистемы в три раза медленнее адаптируются к климатическим изменениям, чем леса, находящиеся в горах и на возвышенностях, поэтому они нуждаются в особой защите. Французские ученые проводили проверку гипотезы, в соответствии с которой на низменностях и равнинах климат изменяется быстрее, чем на возвышенностях, в связи с чем равнинные лесные экосистемы будут медленнее перестраиваться и приспосабливаться к новым условиям, не успевая за фактическим изменением температуры. С научной точки зрения скорость изменения климата – это расстояние, на которое необходимо сдвигаться по поверхности планеты каждый год, чтобы в течение года средние температурные условия оставались неизменными. Измеряется этот показатель в километрах в год, и, согласно современным оценкам, скорость климатических изменений составляет приблизительно 0,42 километра в год. Растущие в горах растения в 3,1 раза быстрее равнинных приспосабливаются к климатическим изменениям, отмечают авторы статьи, опубликованной в журнале Nature. При этом исследователи подчеркивают, что подобная инертность равнинных лесов не может быть вечной – в какой-то момент из-за увеличения темпов изменения климата и ограниченной возможности перемещения растений произойдет резкое изменение экосистемы. Несмотря на то, что сегодня именно горные экосистемы считаются наиболее уязвимыми к климатическим изменениям, нужно учитывать и наблюдаемое отставание в адаптации экосистем низменностей и равнин, поскольку в конечном итоге оно может привести к их истощению. Восточные области Украины находятся в лесостепной и степной зоне. Поэтому леса распространены в основном вокруг рек или есть искусственно созданные лесные насаждения, например, Великоанадольский лес в Донецкой области. И тем они ценнее для страны. Так как из всех растительных ресурсов земли наиболее ценным для природы и человека является лес. В Украине всего 14,2% покрыто лесом и количество насаждений практически не увеличивается, зато явная тенденция к вырубанию деловой древесины. Половина всей производимой древесины в мире идет на отопление! Вдумайтесь в эту цифру. Многие страны уже сейчас испытывают нехватку лесов и кустарников, так как их вырубает население. У нас ощущается нехватка древесины для мебельного производства, строительства. Ее начали покупать из-за рубежа. Поэтому важной задачей для промышленности в свете адаптации к изменениям климата является внедрение безотходного производства, использование новых технологий, возобновление посадок лесов. Устранение препятствий и создание стимулов для расширения доступа к недорогим экологически безопасным технологиям. 7
Ускорение внедрения, распространения и передачи таких технологий. Сотрудничество в области исследований и продвижения существующих, новых и инновационных технологий. Россия пока впереди Украины. Важнейшими направлениями государственной экономической политики России являются оценки последствий изменения климата, требующие принятия адаптационных мер. Решение о необходимости адаптации принимаются в результате анализа настоящего и ожидаемого развития технических отраслей экономики (энергетики, строительства, транспорта, ЖКХ и др.). Развитие данных секторов определяют принятые в настоящее время стратегии до 2020 г., а для некоторых из отраслей – до 2030 г. У нас в Украине такой стратегии пока не принято. Одним из путей осуществления адаптационных направлений является развитие возобновляемой энергетики, которая получила в современных условиях новый импульс. Большое разнообразие возобновляемых источников энергии позволяет выбрать такие, которые можно использовать для энергоснабжения удаленных регионов, а также решить вопрос об автономном энергоснабжении компрессорных станций, уменьшив риск перерывов в энергоснабжении при авариях на ЛЭП, и повысить энергоэффективность за счет выбора наиболее экономичных и подходящих к определенным климатическим условиям энергетических установок (ВЭУ). Для загородного строительства на территории России за исключением области вечной мерзлоты наиболее перспективно использовать тепловые насосы. В целях обеспечения устойчивого тепло- и электроснабжения населения и производства в зонах децентрализованного и неустойчивого централизованного электроснабжения рекомендуется создавать независимые энергопроизводители на базе ВЭУ. На Украине в вопросах развития нетрадиционных источников энергии делаются определенные шаги. Созданы целые районы, где энергия поступает от ВЭУ. Открыто предприятие, которое их будет производить. Однако у общественных организаций вызывает тревогу разработка сланцевых газов из-за их большой экологической опасности. Началом разработки современной адаптационной стратегии может явиться фокусирование на так называемой беспроигрышной адаптации, экономически эффективной при любых возможных изменения климата. Что же делать? На наш взгляд, уменьшить негативное антропогенное воздействие и адаптировать к изменению климата экономику и жизнедеятельность общества. Это и внедрение новых видов энергии, и создание стимулов сокращения негативного воздействия, и разработка критериев оценки позитивной политики, добровольных соглашений и действий. Примерами таких действий являются более экономное использование дефицитных водных ресурсов, адаптация существующих строительных норм с расчетом на устойчивость зданий к воздействию будущих климатических условий и экстремальных погодных явлений, строительство защитных стенок от наводнений, повышение уровня дамб для защиты от растущего уровня морей, создание засухоустойчивых культур, отбор лесных видов и методов ведения лесного хозяйства, менее уязвимых к ураганам и пожарам, обустройство территорий и коридоров, помогающих миграции видов. 8
Заблаговременные действия могут принести заметную экономическую выгоду и свести к минимуму угрозы в отношении экосистем, здоровья человека, экономического развития, собственности и инфраструктуры. Подсчеты затрат на выработку адаптационных мер по предотвращению негативных последствий повышения уровня моря, паводков, а также переход на использование более устойчивых альтернативных источников энергии подтверждают, что выгода от принятия разумных решений может быть весьма существенной. В то же время, как отмечается в докладе МГЭИК, сопутствующие выгоды мер по сокращению выбросов парниковых газов могут компенсировать значительную долю затрат на предотвращение изменений климата и адаптации к ним. Примерами таких действий являются более экономное использование дефицитных водных ресурсов, адаптация существующих строительных норм с расчетом устойчивости зданий к воздействию будущих климатических условий и экстремальных погодных явлений, строительство защитных стенок от наводнений, повышение уровня дамб для защиты от растущего уровня морей. Создание засухоустойчивых культур, отбор лесных видов и методов ведения лесного хозяйства, менее уязвимых к ураганам и пожарам, обустройство территорий и коридоров, помогающих миграции видов. Методы адаптации являются жизненно необходимыми. Адаптация на национальном уровне включает разработку эффективной реализации стратегии адаптации. Это подразумевает улучшение научной базы для принятия решений, создание методов и средств для определения стоимости адаптации, разработку общеобразовательных программ, улучшение практической подготовки и повышение общественной осведомленности об этой проблеме, особенно среди молодежи, мобилизацию сил на индивидуальном и институционном уровнях, технологическое развитие и передачу технических достижений, а также поддержание местных стратегий преодоления трудностей. Кроме того, возможные начальные действия по адаптации могут включать разработку соответствующего законодательства и нормативно-правовой базы для поддержания адаптационной деятельности. Используя проблему изменения климата как катализатор начала благоприятных действий, можно фактически ускорить процесс достижения целей стабильного развития, способствуя достижению адаптационных ориентиров. Заблаговременные действия могут принести заметную экономическую выгоду и свести к минимуму угрозы в отношении экосистем, здоровья человека, экономического развития, собственности и инфраструктуры. Подсчеты затрат на выработку адаптационных мер по предотвращению негативных последствий повышения уровня моря, паводков, а также переход на использование более устойчивых альтернативных источников энергии подтверждают, что выгода от принятия разумных решений может быть весьма существенной. В то же время, как отмечается в докладе МГЭИК, сопутствующие выгоды мер по сокращению выбросов парниковых газов могут компенсировать значительную долю затрат на предотвращение изменений климата и адаптации к ним. 9
ЕКОНОМІЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА БУДІВЕЛЬНОМУ МАЙДАНЧИКУ У РАЗІ ВИКОРИСТАННІ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Коваленко Л. Н., викладач електротехнічних дисциплін ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж» Освіта на всіх рівнях має сприти формуванню таких поглядів людей, які зроблять наше довкілля безпечним для здоров’я та заохочуватимуть до раціонального природокористування. Стратегія ЄЕК ООН (Конференція «Довкілля для Європи», Київ, 2003 р.) ставить за мету перехід до освіти в інтересах збалансованого розвитку (ОЗР). Особливо актуальним є такий процес в країнах пострадянського суспільства. Включення ОЗР у формальну освіту в рамках відповідних навчальних дисциплін, а також у неформальну освіту та навчання сформує критичне мислення та допоможе учням адаптуватися у соціумі й розв’язувати регіональні та місцеві проблеми. Вища освіта з ОЗР потребує набуті знання та досвід попередньої освіти поєднати у вивченні природничих, економічних, політичних, суспільних наук, зміцнити зв’язки міждисциплінарних і спеціальних дисциплін з позиції досягнення високого рівня грамотності фахівців. Студенти, викладачі політехнічного коледжу мають певний досвід діяльності у напрямі ОЗР, вони поєднують як формальний, так і неформальні підходи . Досвід автора статті базується на поєднанні у викладанні економічної та екологічної складових збалансованого розвитку, інноваційних форм та методів у вивченні спеціальних дисциплін. Так, актуальними для України є проблеми енергоощадності та забруднення навколишнього середовища. При вивченні предмету «Електротехніка в будівництві» студенти розраховують енергоспоживання будівельного майданчика та розробляють заходи щодо економії електроенергії. Група студентів підготувала проект «Енергобезпека Донбасу очима студентів», який було розглянуто на засіданні студентської ради коледжу. Він був представлений на міський конкурс проектів, ініційований Макіївським міським осередком ВДС «Екологічна варта», де проект зайняв перше місце, його ухвалили для участі в конкурсі проектів Міжнародного екологічного форуму «Довкілля для України» (Київ, 2012 р.), студентів Бєлого В., Науменко М. нагороджено дипломом ІІІ ступеня. Концепцію збалансованого розвитку запроваджено у темі проекту – енергоощадні технології та охорона навколишнього середовища від небезпечних відходів, які утворюються внаслідок неправильної утилізації енергоо10
щадних ламп та спеціальних дослідженнях студентів з метою економії електроенергії на будівельних майданчиках. В результаті досліджень було з’ясовано необхідну кількість ламп освіт-лювання (що будуть застосовані на майданчику), кількість прожекторів та потужність різноманітного електрообладнання для виконання будівельних робіт. Для раціонального використання електроенергії запропонували: замінити лампи розжарювання на компактні енергоощадні; використати конусні конденсатори для компенсації реактивної складової, що утворюється при роботі будівельного електроустаткування. Переваги від застосування такого підходу в промисловості: зменшення енергоспоживання (економія електроенергії); зменшення перерізу кабелю та потужності комплектної трансформаторної підстанції (КТП) – економія матеріалів та витрат; зменшення шкідливих викидів ТЕС в атмосферу (охорона навколишнього середовища). Ціна 1 м кабелю перерізом 1,5 мм2 – 5,09 грн, вартість 430 м – 2188,7 грн. Ціна 1 м кабелю перерізом 10 мм2 – 43,11грн, вартість 430 м – 18537,3 грн. Економія коштів на вартості кабелю – 16348,6 грн. Якщо додаємо кошти за невикористану електроенергію, то економія досягає 22404,6 грн. З екобезпеки у проекті розглянуті переваги та недоліки енергоощадних ламп. До переваг компактних люмінесцентних ламп можна віднести: велика світловіддача, природний спектр, довговічність, економія електроенергії. Недоліками є: великий вміст ртуті (1–5 мг), час досягнення максимального випромінювання – до 5 хвилин, нестійкі до електромагнітного імпульсу. Ртуть – один з лідерів групи матеріалів, які створюють найбільшу небезпеку для людей, тому її відносять до першого класу небезпечності. У практичній частині проекту – дослідженнях студентів виявлено, що не виконується відповідна роз’яснювальна робота щодо правильної утилізації пошкоджених енергоощадних ламп. Треба підкреслити, що компактні енергоощадні лампи відносять до найнебезпечніших відходів. Їх обов’язково слід видаляти із загальної маси відходів, вони не повинні потрапляти на звичайні полігони або сміттєспалювальні заводи, а тим більше їх не слід розбивати поряд із житловими будинками. Загрозу екобезпеці громадян України доводять такі розрахунки студентів: одна лампа здатна забруднити 15 тис. м3 повітря, якщо кожен українець, а це близько 45 млн осіб, неправильно утилізує хоча б одну енергозберігаючу лампу, то до навколишнього середовища потрапить близько 225 кг ртуті, яка може забруднити 7 млрд м3 повітря. Тому з метою практичного впровадження проекту студентська ініціативна група на чолі з автором надіслала листа до екологічної служби Макіївського міськвиконкому з проханням створити в місті пункти прийому та утилізації пошкоджених енергозберігаючих ламп. Був складений список компаній, що мають ліцензію на утилізацію пошкоджених енергоощадних ламп в Донецькій області. Щодо утилізації енергоощадних ламп на місцевому рівні, то питання не вирішено й досі. 11
Опитування серед населення міста довело, що 60 мешканців зі 100 підтримують ідею створення подібного пункту. Сьогодні важливим є на основі Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» враховувати екологічну складову під час розроблення регіональних стратегій, програм і планів з метою безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища; забезпечення екологічно збалансованого природокористування. Закон України «Про державне програмування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» (від 23 березня 2000 р. № 1602-ІІІ) визначає економічні та організаційні засади формування окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць як складової частини загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку, а також права та відповідальність учасників державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України. Захист здоров’я та інтересів громади Макіївки передбачає урахування вказаних стратегій і планів місцевого розвитку й розробку та трансформацію екологічної складової в економічний і соціальний розвиток міста, зміну генеральних планів до 2020 року. На нашу думку, вказаний проект з енергозабезпечення населення та промисловості визначив одну з проблем регіонального та місцевого рівнів, її розв’язання вплине на якість природного середовища і здоров’я населення. Осередок ВДС «Екологічна варта» в політехнічному коледжі за підтримки міської організації ВДС «Екологічна варта», базуючись на власному дослідженні викладеної проблеми, підготував листа з пропозиціями відділу екології, відділу економіки та соціальної політики міськвиконкому щодо врахування екологічної складової під час розроблення регіональних та місцевих стратегій, програм і планів та впровадження наданих рекомендацій, запропонував практичні підходи – провести роз’яснювальну роботу у місті засобами просвітницької діяльності держустанов освіти, ЗМІ, громадськості з питання, як правильно утилізувати відпрацьовані ртутні лампи та економити електроенергію в побуті та промисловості, запросили представників місцевої влади на міську конференцію «Екологічна освіта для збалансованого (сталого) розвитку» для навчальних закладів міста. Література: 1. Стратегія ЄЕК ООН освіти для сталого розвитку : матеріали наук.практ. конференції «Національна система освіти для збалансованого розвитку» (Київ, 24 квітня 2012 р.) : у 3 т. – К. : Центр екол. освіти та інформації, 2012. – Т. 3. – С. 176–214. 2. Бабченко Р. П. Екологічна просвіта на принципах збалансованого розвитку : матеріали наук.-практ. конференції «Національна система осві12
ти для збалансованого розвитку» (Київ, 24 квітня 2012 р.) : у 3 т. – К. : Центр екол. освіти та інформації, 2012. – Т. 3. – С. 121–124. 3. Багрова Л. А. та ін. «Розвиток освіти у сфері екологічної енергетики // Екол. вісник. – 2012. – №1. – С. 16. РОЛЬ ШКІЛЬНОГО ОСЕРЕДКУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЛІГИ У ФОРМУВАННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ НАСЕЛЕННЯ ЧЕРЕЗ СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО Гапоненкова Н. В., директор ЗОШ І–ІІІ ступенів № 22 м. Шахтарськ Донецької області Система екологічної освіти визначена одним із пріоритетів державної політики України в галузі охорони довкілля. Цьому підтвердження основні засади Концепції національного виховання та Програма «Освіта Донеччини 2012–2016 рр.». Перед нами, освітянами, поставлено завдання сформувати систему знань про природу, відповідне ставлення підростаючого покоління до оточуючого природного світу. Шахтарська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 22 знаходиться в селищі Новостройка, на відстані 7 км від центру міста. Це житловий масив проживання шахтарів, що має свої особливості. По-перше, і школа, і її прилеглий мікрорайон знаходиться в оточенні 7 териконів, які не лише не прикрашають місцевість, а й негативно впливають на здоров’я, тому що частина з них не погашена. По-друге, ця місцевість – це ландшафт, характерний для Донецького кряжу: дуже малий прошарок ґрунту, більш-менш придатного для рослинного світу, виступаючі скелі та каміння. Через мізерну трав’яну рослинність у 60–70 роки нашими батьками було насаджено штучні ліси: акації, дуби, тополі – єдине, що приживається у нашій місцевості. Але й після 30–40 років життя дерев закінчується, вони висихають, і все починається спочатку. Такий екологічний стан нашої території зумовив наш навчальний заклад на системну роботу з проблеми збереження довкілля, з метою формування екологічної свідомості та активної життєвої позиції щодо дбайливого відношення до навколишнього середовища. Було розроблено проект «Екологія рідного краю», діяльність якого передбачає два напрями: - науково-дослідницька діяльність; - просвітницька діяльність серед учнів та їх батьків. Обидва напрями ґрунтуються на соціальному партнерстві у межах селища, міста, області. Науково-дослідницька діяльність школи, яка має біолого-хімічний профіль, формується у межах шкільного наукового товариства «Надія». Учні 13
школи працюють у секціях природничих дисциплін: «Екологія довкілля», «Прикладна екологія», «Екологія та здоров’я людини», «Хімія», «Географія». На підставі тісного співробітництва з Шахтарським управлінням рекультивації земель та погашення природних відвалів, ландшафтним парком «Донецький кряж», Шахтарським відділом екологічної безпеки учнями школи були досліджені проблеми з екології, збереження довкілля. Захищені роботи у рамках МАН за такими темами: «Озеленення териконів», «Ландшафтний проект шкільного подвір’я», «Вирощування сосни звичайної в умовах Донеччини», «Екологічно чистий дім», «Морфолого-біологічна характеристика рослин породних відвалі», «Боротьба зі стихійними сміттєзвалищами», «Вплив антропогенного навантаження на лікарські рослини Донеччини». На базі школи створено Музей Здоров’я, в одній з експозицій якого розкрита тема впливу негативних факторів довкілля Донбасу на здоров’я людини. Протягом кількох років у школі працюють факультативи «Екодемія» та «Уроки для стійкого розвитку». Дотримання основних напрямів Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ) дозволила поширити діяльність школи щодо формування екологічного світогляду та підвищення рівня екологічної культури не лише учнівської молоді, а й населення мікрорайону школи. Протягом трьох років учні зі своїми педагогами працюють під гаслами Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта». Членами спілки проводяться різноманітні за формами заходи серед учнів школи, освітнього округу та населення: виступи агітбригади; участь у Всеукраїнських екологічних акціях; лекції у шкільному Музеї Здоров’я; розповсюдження інформаційної літератури з метою пропаганди збереження довкілля; анкетування населення селища Новостройка з метою відношення до екологічних проблем своєї місцевості; проведення екологічних суботників з прибирання території селища. Активна співпраця членів ВЕЛ нашої школи з керівниками семи об’єднань співвласників багатоповерхових будівель (ОСББ), мешканці яких – колишні учні нашої школи, батьки сьогоднішніх учнів, дала свої результати: завезено плодючий ґрунт, висаджено алеї дерев, квіти на нових клумбах, декоративні кущі. Зроблено озеленення дитячих майданчиків, ліквідовано стихійні смітники. Шахтарське селище придбало «зелені легені», які позитивно впливають на стан здоров’я людини. Проведена робота розвиває екологічну культуру населення, формує позитивне ставлення до охорони навколишнього середовища.
14
КАЧЕСТВО И БЕЗОПАСНОСТЬ ПОСУДЫ НА УКРАИНСКОМ РЫНКЕ Мымрина А. М., студентка, член Донецкой областной организации Всеукраинской экологической лиги Стрижак Т. А., старший преподаватель кафедры товароведения и экспертизы непродовольственных товаров Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского В последнее время всѐ большую озабоченность населения планеты вызывают проблемы экологической безопасности, в первую очередь безопасности для человека и окружающей среды. Безопасность – это то состояние, при котором степень риска или вреда ограничивается допустимым уровнем (ISO–8402) Ниже будут рассмотрены вопросы, важные для каждого человека и касающиеся безопасности потребительских товаров, которые окружают нас в повседневной жизни. Сегодня происходит интенсивное насыщение внутреннего рынка Украины разнообразной продукцией и усиление конкурентной борьбы между отечественными и зарубежными производителями. Наблюдается дальнейшая дифференциация спроса населения, обусловленная финансовой нестабильностью в обществе, обновлением ассортимента. Резко возрастают требования к качеству продукции и особенно к безопасности для потребителей и окружающей среды. Качество товаров становится главнейшей еѐ характеристикой, определяющей успех на рынке. На потребительском рынке Украины наряду с высококачественной продукцией имеются товары и низкого качества, а также фальсифицированные, большинство из которых опасны для человека. Одной из наиболее распространенных групп непродовольственных товаров, которая пользуется устойчивым спросом, является посуда из различных материалов. Качество посуды, еѐ безопасность зависят прежде всего от материала изготовления, его структуры, свойств, а также технологии производства. Известно, что сегодня большая часть украинских потребителей при покупке товаров вследствие низкой покупательной способности ориентируется не столько на качество, сколько на цену. Качественный товар не всегда безопасный, но безопасный – всегда дороже. Выбирая дешевое (исходя из экономических причин), потребители гривной голосуют за некачественную или даже вредную продукцию.
15
Для посуды характерны разные виды опасности, в том числе механическая, термическая, химическая, а для посуды группы электробытовых товаров еще и электрическая. Механическая опасность может быть связана с дефектами сырья, состава, технологии производства. Термическая опасность посуды из силикатных материалов является следствием несоблюдения компонентного состава или неудовлетворительным проведением процессов термической обработки. Например, в изделиях из керамики и стекла этот вид опасности проявляется неудовлетворительной термической стойкостью, что связано нарушением процессов термической обработки. Это характерно для кружек торговой марки S&T, чашек кофейных торговой марки Ib египетского производства, кружек и чашек для чая китайского производства низких ценовых групп. Стремление производителей к сокращению себестоимости продукции, в частности за счет снижения энергозатрат, приводит к тому, что структура полностью не формируется, а это ведет к ухудшению механической прочности, термической и химической стойкости. Химическая опасность посуды из стекла, керамики и металлов связана с их составом. Присутствие в составе стекла, глазури в керамических изделиях, надглазурных красках, различных видах покрытий на металлической посуде соединений свинца, кадмия, цинка и других опасных компонентов ведет к их миграции в пищу и напитки и постепенному накоплению в организме человека, что впоследствии проявляется различными заболеваниями, в т. ч. онкологическими. По результатам собственных исследований, проведенных в проблемной научно-исследовательской лаборатории Донецкого национального университета экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского, выявлена миграция кадмия в модельные среды. Она составила 0,15523 мг/дм в изделиях ТМ S&T, 0,29754 мг/дм в кружке китайского производителя неизвестной фирмы (маркировка на изделии отсутствует). В посуде, предназначенной для сервировки стола и приема пищи и напитков, контакт с пищевыми продуктами относительно короткий и миграция соединений тяжелых металлов и токсичных веществ относительно невелика при однократном приеме пищи. В кухонной посуде пищевые продукты подвергаются воздействию термических, механических и химических факторов на протяжении продолжительного периода. В такой посуде миграция опасных веществ будет проходить интенсивнее. К сожалению, большая часть потребителей при выборе любой посуды, в т. ч. кухонного назначения, чаще всего обращает внимание на еѐ дизайн, функциональные свойства и удобство в пользовании, не задумываясь о том, какой вред она может нанести организму человека и окружающей среде в процессе эксплуатации и дальнейшей утилизации. В таблице приведены преимущества и недостатки кухонной посуды из различных материалов. 16
Таблица 1 – Товароведная оценка потребительных свойств кухонной посуды из разных материалов Материал посуды и вид покрытия Чугунная черная Чугунная эмалированная
Стальная эмалированная
Легированная сталь
Преимущества
Недостатки
Толстостенная, пища не пригорает, долго сохраняет тепло; длительный срок службы Толстостенная, пища не пригорает, долго сохраняет тепло; длительный срок службы; высокие гигиенические свойства и более привлекательный внешний вид по сравнению с чугунной черной Привлекательный внешний вид, коррозионно-стойкая, гигиеничная, широкая цветовая гамма
Изменение вкуса, цвета и запаха пищи при хранении; непривлекательный внешний вид; тяжелая; высокая цена Тяжелая; возможно возникновение повреждений слоя эмали при эксплуатации вследствие механических и термических воздействий; высокая цена
Привлекательный внешний вид, высокие гигиенические свойства, длительный срок службы
Стальная с керамическим покрытием
Экологичность является главным достоинством керамического покрытия, антипригарность покрытия. При нарушении целостности покрытия или при перегреве покрытие не выделяет вредных веществ. Керамика сохраняет свои антипригарные свойства даже при температуре 450 ºС. Посуду можно использовать на плите и в максимально разогретой духовке Деформируемые Легкая, серебристо серого цвета, присплавы алюминия влекательный внешний вид у новых изделий, высокая теплопроводность; на воздухе покрывается окисной пленкой, пленка предохраняет от коррозии Латунная Привлекательный внешний вид, высокая теплопроводность Из литейных сплавов алюминия
Легкая, не деформируется при механических воздействиях, благодаря шероховатой поверхности пища не пригорает
17
Недостаточно высокая термостойкость и механическая прочность; при наличии соединений цинка в покровной эмали опасна в пользовании (часто встречается в посуде китайского производства). В процессе эксплуатации возможно появление «рыбьей чешуи» (опасного дефекта), сколов эмали Возможность пригорания пищи; появление радужных пятен при нагревании и даже при мытье горячей водой в посуде из стали с высоким содержанием легирующих компонентов (18×10Н) из-за наличия свободных радикалов; по этой же причине может быть опасна в пользовании Средняя стойкость к истиранию. Покрытие потеряет свои свойства гораздо раньше тефлона при нормальной эксплуатации (примерно после 132 приготовлений). Производители стараются увеличить этот показатель с помощью всевозможных добавок и увеличения слоев покрытия. Покрытие разрушается в щелочной среде, что не позволяет мыть посуду в посудомоечной машине. Легко оцарапывается, при механических воздействиях деформируется, образуются вмятины. При чистке посуды окисная пленка разрушается
Тяжелая, трудно мыть, наличие цинка в составе сплава требует защитных покрытий, ограниченный ассортимент Появляются царапины при чистке посуды; возможно изготовление посуды из вторичных сплавов алюминия, содержащих нежелательные компоненты. Алюминиевая посуда по показателям безопасности находится на низком уровне. Попадание алюминия в пищу происходит постоянно в процессе приготовления, при перемешивании, длительном тепловом воздействии, при приготовлении кислых блюд. Попадание алюминия в организм приводит к его накапливанию и впоследствии к тяжелым заболеваниям
Алюминиевая и стальная с тефлоновым покрытием
Привлекательный внешний вид, легкая, пища не пригорает; возможно приготовление пищи без жира
Мельхиоровая, нейзильберовая
Привлекательный внешний вид, высокая теплопроводность, не деформируется при механических воздействиях Высокие вкусовые качества приготовленной пищи, вследствие пористой структуры отдает накопленную влагу продуктам. В предварительно поставленной на 10 минут в холодную воду посуде можно готовить продукты без добавления воды и с минимальным количеством жира. Химически инертна, безопасна в эксплуатации, не образуется накипи. Может использоваться в приборах с различными источниками нагрева Химически инертна, безопасна, гигиенична, удобна в уходе, виден процесс приготовления пищи без снятия крышки, может использоваться в устройствах с различными источниками нагрева Химически инертна, безопасна, гигиенична, удобна в уходе, может использоваться в устройствах с различными источниками нагрева Высокая морозо-, тепло- и термостойкость (– 60 С до + 280 С); обладает естественными антипригарными свойствами, гигиенична, не впитывает запахи, устойчива к действию холодной и кипящей воды, кислотно-щелочным соединениям, содержащимся в пище; износостойка, удобна в хранении; прочна к удару; имеет большие возможности для конструирования, высокие эстетические свойства
Керамическая
Из боросиликатного стекла
Из ситаллов
Силиконовая
Посуда является токсичной из-за перфтороктановой кислоты и ее солей в составе тефлонового покрытия (снижает иммунитет, вызывает онкологические заболевания) Требует бережного обращения и специальных приспособлений в процессе приготовления пищи и мытья посуды. В процессе производства загрязняются сточные воды, а в процессе утилизации – почва. Требует защитно-декоративных покрытий, высокая цена, ограниченный ассортимент – изделия для кипячения воды и приготовления напитков Требует особого обращения при использовании на газовой, электроплите; впитывает запахи продуктов; неглазурованную посуду сложно отмывать от жира; низкая прочность к удару
Требует особого обращения при использовании на газовой, электроплите; низкая прочность к удару; неудобные конструкции ручек, держателей крышек
Требует особого обращения при использовании на газовой, электроплите; низкая прочность к удару; неудобные конструкции ручек, держателей крышек Низкая твердость, требует специальных приспособлений (деревянных или пластмассовых) при приготовлении; в форме нельзя резать продукты; нельзя применять абразивные моющие вещества, ограничение источников нагрева (только для выпечки в духовных шкафах), неравномерность распределения тепла
С сожалением приходится констатировать снижение уровня требований к качеству изготовляемой посуды из различных материалов, регламентированных стандартами, и несоблюдение их отдельными производителями. Например, изменением № 1 к ГОСТу 30407-96 (ИСО 7086-2-82) Посуда и декоративные изделия из стекла. Общие технические условия. Принятым Межгосударственным советом по стандартизации, метрологии и сертификации (протокол № 26 от 8 декабря 2004 года), за которое проголосовала Украина с датой введения в нашей стране с 1 апреля 2006 года, снято одно из требований безопасности – кислотостойкость декоративных покрытий, нанесенных на внутреннюю поверхность изделий, контактирующих с пищевыми продуктами, указанное в пункте 6.6. вышеназванного стандарта. Новая редакция этого пункта запрещает нанесение декора (кроме препаратов золота) на 18
поверхность изделий, контактирующих с пищевыми продуктами, и на поверхность, соприкасающуюся с губами человека на расстоянии не менее 10 мм от верхнего края изделия (кстати, в формулировке требования двойное отрицание). Анализ товарного предложения на рынке стеклянной посуды выявил значительное количество изделий различных производителей (российского, китайского, западноевропейского) с таким декором. Очевидно, к этому привело отсутствие надлежащего таможенного контроля за качеством поступающей продукции либо поставки контрабандной и фальсифицированной продукции. В анализируемом стандарте не регламентируется общее количество наименований дефектов, допускаемых на доброкачественных изделиях, и нет ссылки на то, что совокупность этих дефектов не должна ухудшать товарный вид продукции. В ДСТУ 3276-95 на посуду стальную эмалированную требование в отношении толщины эмалевого покрытия регламентирует минимальную толщину в 0,2 мм. Часто в изделиях при такой толщине и при несоблюдении температуры и времени продолжительности обжига эмали возникает пористость покрытий, что ведет к проникновению жидкости на основной материал и вызывает коррозию на внутренних поверхностях посуды. На украинском рынке широко распространена посуда из пластических масс отечественных и зарубежных производителей. Результаты исследований выявили много фальсифицированных товаров, ингредиентный состав которых не отвечает заявленным маркировочным данным. Например, вместо полипропилена при производстве одноразовой посуды используется его сополимер с полистиролом. В контакте с жидкими продуктами из изделий выделяется стирол, т. е. такая посуда является опасной. Особенное внимание следует уделять свойствам безопасности посуды из пластмасс для детского питания, которая производится из поликарбоната, мелалита, полиолефинов, ударопрочного полистирола. Наиболее безопасными являются изделия из полиолефинов. Товары из других видов пластмасс характеризуются разной степенью опасности, преимущественно химической. Это связано со стерилизацией бутылочек для молочных смесей, длительным сроком хранения напитков и жидкой еды в этих изделиях в теплом состоянии, когда происходит миграция составных частей пластмассы в пищевую среду. Одним из путей совершенствования качества посуды является разработка новых методов количественного определения основного вредного вещества. Для этого необходимо использовать разнообразные модельные среды конкретных пищевых продуктов. Улучшению качества и безопасности посуды из различных материалов будет способствовать повышение уровня требований, заложенных в стандартах, ужесточение таможенного контроля качества поступающей продукции, выявление недоброкачественных и фальсифицированных товаров на пред-приятиях торговли. Безопасность потребления, в том числе экологическая, связана прежде всего с использованием безопасных материалов, полным соблюдением технологии производства, проведением экологической экспертизы для промыш19
ленных предприятий, в том числе производящих товары для народного потребления. В целом у большинства потребителей наличие опасных, фальсифицированных товаров на рынке вызывает негативное отношение к бизнесу в промышленности и торговли. И во всем мире негативные последствия развития традиционных отраслей промышленности, среди которых загрязнение окружающей среды, распространение на рынке опасных товаров привели к тому, что общество, начиная со второй половины ХХ века, стало называть поведение бизнеса «аморальным», на этом фоне возникла концепция «социальной ответственности» бизнеса. Как известно, сегодня развитие мировой экономической системы сопровождается природными и техногенными катастрофами, последствия которых являются страшными в социально-экономическом плане. В ХХI веке национальные организации по стандартизации некоторых стран разработали стандарты по социальной ответственности. Они были положены в основу стандарта ISO 26000 «Руководство по социальной ответственности» (Guidance Social Responsibility), введенного в действие с ноября 2010 года. Этот стандарт определяет ряд областей, составляющих основу социальной ответственности, среди которых особое место занимает защита окружающей среды. Стандарты ISO 14000 «Система экологического менеджмента» также имеют отношение к проблемам социальной ответственности. Внедрение этих стандартов в Украине будет способствовать созданию определенного баланса ответственности, что может значительно улучшить ситуацию с окружающей средой, а также качеством и безопасностью товаров, но свою часть ответственности должны нести все участники общественной и хозяйственной деятельности – бизнес, предприятия, организации, государственные и административные органы власти и прежде всего, граждане. АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ НОРМ ЄВРО ДЛЯ АВТОТРАНСПОРТУ В УКРАЇНІ Бєляєва І. В., кандидат хімічних наук, доцент кафедри прикладної екології та охорони навколишнього природного середовища Донецького національного технічного університету Стрімке зростання чисельності автотранспорту посилює супутні автомобілізації негативні процеси, які особливо гостро проявляються у великих містах. Сьогодні в багатьох крупних містах України потужність викидів від автотранспорту перевищує потужність викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел. 20
Кожен третій автомобіль на території пострадянських країн експлуатується з недоліками технічного стану. Підраховано, що один невідрегульований автомобіль забруднює атмосферне повітря такою ж кількістю забруднюючих речовин, скільки і 10 автомобілів, що відповідають вимогам стандартів. Значна частка зарубіжних марок автомобілів, які експлуатуються в Україні, є зношеними, з них 15% раніше знаходились у користуванні упродовж 5–7 років. Для порівняння: вітчизняні автомобілі викидають в атмосферне повітря набагато більше токсичних речовин і витрачають більше палива на 100 км шляху, ніж зарубіжні. Аналіз сучасних технічних рішень для зниження викидів забруднюючих речовин від автотранспорту доводить, що впровадження європейських норм викидів (Євро) дасть змогу значно поліпшити стан атмосферного повітря в крупних містах. Усі норми Євро мають відповідний номер. Євро-0 – це норми викидів забруднюючих речовин від застарілих на сьогодні карбюраторних паливних систем. Євро-1 діяли в Європі з 1993 по 1996 р. В рамках Євро-1 була проведена заміна карбюраторних систем на інжекторні, тому що без інжекторних систем неефективно працювали каталітичні нейтралізатори. Виробники були зобов’язані гарантувати, що екологічні параметри не вийдуть за межі припустимих протягом 80 тисяч кілометрів пробігу. Щоб старі машини відповідали цим вимогам, на них почали встановлювати каталітичні нейтралізатори вже в процесі експлуатації, а з транспортних засобів, які не були обладнані такими пристроями, стягалися більш високі податки. Євро-2 проіснували в Європі з 1996 до 2000 р. В рамках цих заходів було передбачено встановлення датчика кисню (лямбда-датчик), що вимірює склад відпрацьованих газів. Євро-3 були в дії в Європі з 2000 р. по 2005 р. При цьому було здійснено обмеження викидів оксидів азоту за рахунок рециркуляції відпрацьованих газів. Норми Євро-4 діяли в Європі з 2005 року. При цьому на автомобілях було встановлено педаль газу з електронним зв’язком з системою управління двигуном. Зараз в Європі упроваджуються норми Євро-5, планується упровадження норм Євро-6 [1]. Крім модернізації автомобілів, на кожному етапі Євро впроваджувалися більш жорсткі вимоги до якості бензину: обмеження вмісту ароматичних вуглеводнів, зниження вмісту сірки, заборона використання антидетонаційних присадок. Аналізуючи ці дані згідно з вимогами до впровадження різних норм Євро з поступовим зниженням викидів забруднюючих речовин, можна зробити висновок, що в Україні багато застарілих автомашин, які є карбюраторними і відповідають тільки нормам Євро-0. Крім того, відповідно до чинного законодавства в Україну можуть імпортуватися автомобілі не нижче за Євро 2, в той час як Європа вже перейшла на норми Євро-5. Одним із завдань роботи було визначити, на скільки автовласники міста Донецька обізнані в питаннях норм Євро та готові до модернізації власного автомобіля. 21
Для цього було розроблено анкету та проведено анкетування власників автотранспорту міста Донецька, яке дозволило зробити основний висновок про те, що 40% власників автотранспорту не мають жодного уявлення про європейські норми викидів. У соціологічному опитуванні взяли участь 100 респондентів (21 жінка і 79 чоловіків) віком від 21 до 49 років. У результаті опитування було виявлено, що менше 50% опитаних знають про стан атмосферного повітря в місті, з них 52% оцінили рівень забруднення повітря як високий, 45% – як середній і 3% – як низький. Про те, який внесок у забруднення повітря вносить автотранспорт, знали 73% опитаних. Усі учасники анкетування були власниками таких марок авто, як Audi, Dacia, Hyundai, Chevrolet, Daewoo, BMW, Mazda, Skoda, Kia, ВАЗ, Таврія. 73% з цих автомобілів були обладнані інжекторними двигунами, 21% – карбюраторними. Якщо розглядати загальну картину, то майже половина автовласників не знала про конструкцію свого автомобіля і про встановлені на ньому пристрої для очищення відпрацьованих газів; 55% анкетованих зізналися в тому, що їх авто вимагає модернізації та вдосконалення і 67% з них були готові провести модернізацію авто до норм Євро 3 протягом 1–3 років [2]. Усі дані анкет були оброблені за допомогою статистичних методів головних компонент і кластерного аналізу із застосуванням програми StatGraphics [3]. До вибірки увійшли такі показники: вік, стать, знання про норми Євро та необхідність їх впровадження, пробіг автомобіля, необхідність вдосконалення автомобіля та строк, за який власник може це виконати. Ця вибірка надала інформацію про знання та усвідомлюване відношення до впровадження норм Євро для автотранспорту. Аналіз даних довів, що всі анкетовані розподілились на дві групи за показником «необхідність впровадження норм Євро». До першої групи увійшли 29 анкетованих, які на питання про необхідність впровадження норм Євро відповіли негативно (серед них 14% жінки та 86% чоловіки). До другої групи належать анкетовані, які на питання про необхідність впровадження норм Євро відповіли позитивно (це 71 анкетований – серед них 24% жінок та 76% чоловіків). У цілому аналіз анкетування свідчить про недостатню обізнаність і екологічну свідомість автовласників щодо існування та необхідності впровадження норм Євро з метою зниження викидів забруднюючих речовин від автотранспорту. У роботі був зроблений порівняльний аналіз небезпеки автотранспорту на сучасний стан та на перспективу реального впровадження норм Євро-3 в місті Донецьку. Для цього на ділянках чотирьох вулиць у центрі міста було досліджено автомобільні потоки, визначено кількість транспорту різних категорій. Зроблено розрахунок потужності викидів забруднюючих речовин згідно з [4] на існуючий стан та на перспективу. На підставі цих даних був розрахований коефіцієнт небезпеки автотранспорту (КНА) [5] для дослідної ділянки. При розрахунку цього показника враховувалися наступні забруднюючі речовини: вуглецю оксид, вуглеводні, оксиди азоту в перерахунку на NO2, тверді частинки в перерахунку на вуглець (РМ), діоксид сірки, метан, 22
неметанові вуглеводні (NMVOC) і аміак. Аналіз отриманих результатів дозволив зробити висновок, що з впровадженням норм Євро для міста Донецька значно знизиться небезпека автотранспорту для навколишнього середовища. Реальне впровадження норм Євро-3 на території міста Донецька дозволить зменшити небезпеку легкового автотранспорту в 4,5 рази, а вантажного – майже в 2 рази. Було визначено приземні концентрації забруднюючих речовин за допомогою програми ЕОЛ. На підставі отриманих концентрацій формальдегіду, бенз(а)пірену, сажі був зроблений розрахунок канцерогенного ризику здоров’ю населення, що мешкає поряд з досліджуваними ділянками доріг. Результати розрахунку довели, що населення піддається високому рівню сумарного канцерогенного ризику (1–2 додаткові випадки онкозахворювання на 1000 чоловік). Реальне впровадження норм Євро для автотранспорту дозволить знизити кількість нових хворих на онкологічні захворювання, особливо вважаючи той факт, що в Донецькій області смертність від онкозахворювань знаходиться на другому місці після серцево-судинних хвороб. ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТА ДОНЕЦЬКА ДІОКСИНАМИ Корчагіна О. В., магістрант кафедри прикладної екології та охорони навколишнього природного середовища Донецького національного технічного університету Діоксини – це речовини, які називають «абсолютною отрутою». Вони відносяться до суперекотоксикантів і утворюються як побічні продукти високотемпературних хімічних реакцій за участю хлору і потрапляють у навколишнє середовище з продукцією або відходами багатьох технологій. Відмінною рисою діоксинів є надзвичайно висока стійкість до хімічного і біологічного розкладання, вони здатні зберігатися в навколишньому середовищі до 10 років, концентруватися в біомасі і переноситися по харчових ланцюгах. Вони є канцерогенами з ГДК в атмосферному повітрі 10 -9 мг/м3 і відносяться до 1 класу небезпеки. Кінетичні дослідження привели до наступних оцінок періоду напіврозпаду найбільш токсичного діоксину 2,3,7,8-ТХДД: 1) в ґрунті – до 20 років; 2) в поверхні ґрунту – від 1 до 3 років; 3) у донних відкладеннях – до 2 років; 4) у воді – 1–2 роки. Аналіз системи моніторингу атмосферного повітря в Донецьку показав, що контроль діоксинів у навколишньому середовищі не проводиться через відсутність необхідної апаратури. Тому впровадження методів розрахун23
кового моніторингу в систему спостережень за станом навколишнього середовища є актуальним. Згідно з [1] було розраховано потужності викидів діоксинів від крупних підприємств міста Донецька в перерахунку на номінальну потужність виробництва на існуючий стан [2, 3]. Результати розрахунків наведено в таблиці. Таблиця – Потужність викидів діоксинів від стаціонарних та пересувних джерел міста Донецька на існуючий стан Назва підприємства ПАТ «Донецьккокс» ПрАТ «ДонецькстальМЗ» (мартенівський цех)
Валові викиди, т /рік 2,9·10-6 5,31·10-6
Назва підприємства КП «Тепломережа» Автотранспорт міста Донецька
Валові викиди, т /рік 1,4·10-9 2,2·10-8
Аналіз даних таблиці доводить, що найбільш потужними джерелами викидів є підприємства металургії та коксохімії. Теплоенергетика та автотранспорт роблять значно менший внесок у формування фонової концентрації діоксинів. У роботі зроблено розрахунки коефіцієнтів небезпеки (КН) для забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря міста Донецька. Розрахунок проводився з урахуванням потужності викидів забруднюючих речовин та їх ступенем небезпеки. На рисунку наведено техногенний спектр для міста Донецька.
Рис. Техногенний спектр для міста Донецька
Перше місце в техногенному спектрі займають діоксини, тобто вони складають найбільшу небезпеку для навколишнього природного середовища та мешканців міста Донецька. Враховуючи, що місто Донецьк тісно граничить з містом Макіївка, в якому розвинена металургійна та коксохімічна промисловості, а також Авдіївкою, де знаходиться потужний коксохімічний завод, у роботі було зроблено розрахунок розсіювання викидів діоксинів в атмосферному повітря з урахуванням як джерел викидів міста Донецька, так і Макіївки і Авдіївки. Розрахунок довів, що в атмосферному повітрі окремих районів міста Донецька та 24
його околиць в дні з несприятливими метеорологічними умовами будуть спостерігатися перевищення ГДК по діоксинам (1,2–2,8 ГДК). На підставі розрахункових концентрацій діоксинів в атмосферному повітрі та з урахуванням середніх значень концентрацій діоксинів у воді (5·10 -8 мг/дм3), в ґрунті (1·10-8 мг/кг) був розрахований сумарний екологічний канцерогенний ризик для здоров’я мешканців міста, який показав, що населення міста піддається високому ризику онкозахворювань (один додатковий випадок онкозахворювання за рік на 1000 мешканців міста). Якщо до сумарного канцерогенного ризику додати канцерогенний ризик від формальдегіду та бенз(а)пірену, концентрації яких постійно перевищують гігієнічні нормативи в кілька разів, стає очевидною та ступень загрози, якій щоденно піддаються мешканці міста Донецька. Однак, незважаючи на ці факти, керівництво міста прийняло рішення про будівництво заводу з виробництва енергії за рахунок спалювання твердих побутових відходів. В роботі була розрахована потужність викидів діоксинів від майбутнього заводу. З техніко-економічного обґрунтування відомо, що підприємство буде спалювати 470 тис. т твердих побутових відходів та 200 тис. нм 3 природного газу. Згідно [1] було встановлено, що питомий викид діоксинів для найбільш сучасного високотехнологічного спалюванню зі складною системою контролю забрудненого повітря, складає 0,5 мкг/т ТПВ. В перерахунку на 470 тис. т відходів отримаємо, що за рік в атмосферне повітря буде викидатися 2,35·107 т діоксинів. По потужності викидів майбутній завод лише в 10 разів менш небезпечний ніж існуючі підприємства металургії та коксохімії, які на сьогодні є найбільш потужними джерелами викидів. Однак, в техніко-економічному обґрунтуванні на будівництво заводу є обмеження на вміст деяких компонентів сміття. Це викликає необхідність попереднього сортування відходів, що не передбачено технологією. Це викликає сумніви в тому, що потужність викидів діоксинів буде відповідати європейським вимогам по викидам діоксинів (0,1 нг/м3). Крім цього треба зауважити, що згідно програми охорони та оздоровлення атмосферного повітря міста Донецька передбачено заміну мартенівських печей ПрАТ «Донецьксталь-МЗ» на електросталеплавильні, ще призведе до зменшення викидів діоксинів на 5,25·10-6 т/рік. Порівняно з існуючою ситуацією питомий викид діоксинів на 1 т виробництва сталі в перспективі зменшиться в 100 разів [1]. Аналіз даних літератури довів, що на сьогоднішній день можливе встановлення додаткових систем очищення викидів від діоксинів на металургійних та коксохімічних підприємствах. Ці заходи дозволять поліпшити стан атмосферного повітря в місті, зменшити канцерогенний ризик здоров´ю населення. Однак, завод по виробництву енергії за рахунок спалювання твердих побутових відходів в місті не дозволить знизити техногенну навантаження на навколишнє середовище міста Донецька. 25
Література: 1. Методическое руководство по выявлению и количественной оценке выбросов диоксинов и фуранов – Женева: ЮНЕП, 2005. – 255 с. 2. Бєляєва І. В. Використання методів розрахункового моніторингу атмосферного повітря для діоксинів / І. В. Бєляєва, О. В. Корчагіна // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. –2011. – № 3–4. – С. 118–123. 3. Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів – 2011 / Матеріали ХХI Всеукраїнської наукової конференції аспірантів і студентів. – Донецьк, ДонНТУ – 2011. РОЛЬ ШКОЛЯРІВ У ЗБЕРЕЖЕННІ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ШЛЯХОМ ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРЕЗ ВСЕУКРАЇНСЬКУ ДИТЯЧУ СПІЛКУ «ЕКОЛОГІЧНА ВАРТА» Овчиннікова Г. І., координатор шкільного осередку ВДС «Екологічна варта» Охороняти природу – зовсім не означає залишати її в повній недоторканності. Ми маємо навчитися використовувати природні багатства розумно і раціонально. Адже ніхто не рубає фруктові сади на дрова, не ламає гілок смородини, щоб було зручніше збирати ягоди… А от з дикою природою люди нерідко, не замислюючись, а часто й свідомо вчиняють так, ніби природа – їх найгірший ворог. І ось результат: плодючі землі рубцюються ярами, річки перетворюються на стічні канави. Проблема охорони природи сьогодні дуже актуальна. Мабуть, немає людини, яка б не знала про неї. Усвідомлюють важливість цієї проблеми і молоді люди. Але дуже часто вони переконані, що школярі не можуть зробити вагомий внесок у справу охорони природи, бо не мають на це коштів, до того ж залежні від дорослих. Однак, участь школярів у діяльності охорони природи може бути вагомою, якщо вони не будуть стояти осторонь цієї великої всенародної справи. Шахтарська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 22 розташована у селищі Новостройка серед створених руками шахтарів «штучних гір» – породних відвалів. Антропогенне навантаження на місцевість селища – колосальне. Тому одним із пріоритетних напрямків виховання молодого покоління у школі є екологічний аспект. У 2009 році школа стала повноправним членом Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта». Це дало змогу виховувати екологічно свідому особистість через організацію цікавої екологічної роботи, сприяти формуванню відповідального ставлення до природи, любові до рідного краю, України. Кожної весни вартівні проводять з учнями просвітницьку роботу про першоцвіти нашої місцевості. Учні школи дізнаються про види першоцвітів, які ростуть у нашій місцевості, стан їх збереження, слухають легенди, діз26
наються про народні звичаї, пов’язані з цими рослинами. Під час цвітіння першоцвітів розвішуються листівки-звернення до мешканців селища. Саме весною, під час проведення акції «Першоцвіти», учні нашої школи починають роботу з вивчення різноманітності флори своєї території, залучаються до збереження рідкісних весняних квітів. Яка то весна, коли не чути щебету птахів? Віддавна вважалося, що весну приносять на крилах перелітні птахи. Вони замикають небо на зиму, беруть ключі із собою, а, повернувшись, відмикають його. Отож і годиться зустрічати перших птахів з усіма почестями. Для зустрічі птахів вартівці нашої школи готуються заздалегідь. У школі проходить акція на кращу хатку для птахів. А переможцям надається право самим повісити шпаківні та першими зустріти вісників весни. Радісно бачити, як кожної весни пташині родини справляють новосілля у нових хатках. Молодші школярі залучаються до спостережень за птахами під час екскурсій. Посильною та корисною є спостереження школярів за санітарним станом річки Ольховатка, яка протікає в нашому селищі, під керівництвом лідерів–вартівців. Річка наша невелика, а її санітарний стан вкрай незадовільний. Проводячи операцію «Чисте джерело», очищаємо русло річки, проводимо бесіди з людьми, які живуть поблизу, про неприпустимість засмічення річки, шкоду вирубування дерев на берегах. Весною очищуємо береги від сміття. Уже помітні результати – у річці з’явилися раки, а це свідчить, що стан річки змінюється на краще. Дуже цікавою, як для вартівців, так і для всіх учнів нашої школи, є робота над створенням власних проектів на природоохоронну тему. Діти вчаться на власному досвіді й на досвіді своїх товаришів, бачать результати своєї роботи. Створені учнями проекти заслуховувалися не лише на рівні міста, області, а й на рівні України. Актуальним виявився проект з озеленення відпрацьованих породних відвалів, створений ученицею 11 класу, членом «Екологічної варти» – Сумбаєвою Анастасією. Вартівці нашої школи поставили собі за мету перетворити породні відвали с. Новостройка на квітучі штучні гори. Усім відома користь лікарських трав. А в наших донецьких степах росте велика кількість саме цих лікарських трав. Охочих збирати їх з кожним роком стає все більше. Члени «Екологічної варти» турбуються про те, щоб люди знали, що є такі лікарські трави, яких у природі стає дедалі менше. Вони ведуть активну роботу серед жителів селища Новостройка, Давидівка про правильність збору трав, пропагують деякі види лікарських трав вирощувати вдома на присадибних ділянках (м’яту перцеву, валеріану лікарську, мелісу, шавлію, календулу та інші). Це не лише корисно, а ще й прикраса для садибної ділянки. Як бачимо, почуття любові, бережливе ставлення до природи формується у дітей та підлітків завдяки спілкуванню з природою, вивченню та пізнанню її закономірностей, а також безпосередньої участі у різноманітних екологічних акціях. Що активніша позиція дитини чи підлітка, то свідоміше ставлення до всього живого, що оточує її. 27