Національний круглий стіл «Міфи та реалії видобування сланцевого газу в контексті сучасних екологічних проблем в Україні» 12 грудня 2012 р. у Києві відбувся Національний круглий стіл «Міфи та реалії видобування сланцевого газу в контексті сучасних екологічних проблем в Україні». В його роботі взяли участь представники всіх регіонів України – провідні українські науковці, народні депутати, фахівці у галузі енергетики, представники місцевих громад та громадських природоохоронних організацій. На засіданні Національного круглого столу було порушено ряд питань, які викликали дуже жваві дискусії, зокрема: стан інформування місцевих громад та участь громадськості у процесі прийняття рішення щодо видобутку сланцевого газу; екологічні наслідки видобування сланцевого газу; економічні та соціальні аспекти видобування сланцевого газу; потенціал енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики на шляху досягнення енергетичної безпеки України. На відміну від європейських країн, де прискіпливо досліджують технологію гідророзриву пласта для видобування нетрадиційного газу, чи тих же США, які вже кілька років застосовують ці технології за досить суворого дотримання вже розроблених екологічних нормативів, українські урядовці намагаються йти шляхом силового продавлювання рішення, не враховують думку місцевих громад, їхніх представницьких органів, а також ігнорують застереження науковців-екологів та переважної більшості природоохоронних громадських організацій. На цьому у своїх виступах неодноразово наголошували учасники засідання. Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, зазначила, що екологічні та соціально-економічні ризики від видобування сланцевого газу за нинішніх технологій видобування є значними. Перш за все, це – загроза знищення природних ландшафтів та родючих ґрунтів. Крім того, розробки потребуватимуть вилучення значних об’ємів води (якої в Україні й зараз не вистачає, зокрема для питних потреб) – від 5 до 20 тис. м3 на одну свердловину. Вона висловила позицію Всеукраїнської екологічної ліги щодо необхідності заборони розвідки та видобування сланцевого газу на територіях, які вже є техногенно навантаженими або мають природну цінність. Науковці та фахівці висловили науково обґрунтовану позицію щодо ризиків та негативних наслідків видобування сланцевого газу в Україні. Доктор технічних наук Євген Яковлєв, головний науковий співробітник відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, вказав на основні чинники геологічної агресивності технології гідророзриву, короткий період функціонування свердловин, загрози техногенних землетрусів, ймовірність довгострокової висхідної міграції хімічних реагентів у водоносні горизонти. Олександра Кужель, народний депутат України, назвала проекти розробки покладів сланцевого газу «національною зрадою», оскільки вважає таку діяльність небезпечною для довкілля і життя людей. Депутат також звернула 1
увагу присутніх на непрозорий характер розподілу прибутків від видобутку, згадавши журналістські розслідування щодо компанії «СПК-Геосервіс», яка є одним з учасників договору. Вона закликала накласти мораторій на проведення розвідки та видобування сланцевого газу, провести відповідні екологічні дослідження та експертизи, на підставі яких провести референдум. Народний депутат України Ірина Сех, яка очолювала комісію з питань екології Львівської обласної ради, розповіла про історію протистояння місцевої влади з урядом. За її словами, внесення Олеської площі до переліку ділянок надр, що можуть надаватися в користування на умовах Угоди про розподіл продукції, відбулося без жодного погодження чи консультацій з місцевими громадами. Особливе обурення викликають зміни до законодавства (зокрема, Кодексу про надра та Закону «Про угоди про розподіл продукції»), які виключили місцеві ради з переліку суб’єктів, які повинні давати погодження на розробку корисних копалин, встановили особливий порядок набуття права власності на землю та відмінний від загального режим фінансової звітності, а також скасували обов’язковість проведення тендерних процедур. Академік НАН України, директор Інституту географії НАН України Леонід Руденко зазначив, що обрані для розробки нетрадиційного газу площі мають високу щільність населення, розгалужену соціальну інфраструктуру, складні умови проживання населення. Вже зараз велику стурбованість викликає значний техногенний вплив на ці території, зумовлений викидами в атмосферне повітря, міграцією токсичних речовин у водному середовищі ландшафтів, зміною мінералізації ґрунтових вод. На жаль, у межі планованих ділянок для видобування потрапила і частина території об’єктів природно-заповідного фонду. Всі перелічені чинники унеможливлюють будь-яку нову техногенну діяльність на цих ділянках. Доктор геологічних наук, професор Тетяна Волкова, яка очолює кафедру корисних копалин та екологічної геології Донецького національного технічного університету, закликала провести оцінку рентабельності та економічної обґрунтованості видобутку сланцевого газу. Ситуація в Донбасі, де відчуваються екологічні наслідки і від вуглевидобутку, і від затоплення непрацюючих шахт, вимагає проведення робіт з утилізації метану вугільних пластів як альтернативи ризикам, які несе нетрадиційний газ. Науковець згадала про розроблену систему оцінки можливостей видобування газу з вугільних товщ, яка поки не використовується. Про власні напрацювання повідомила також доктор біологічних наук, професор Алла Горова, завідувачка кафедри екології Національного гірничого університету. Розроблена за її участю методологія оцінки і соціо-екологічного моніторингу дає змогу визначити наслідки впливу комплексу шкідливих речовин на людину та її здоров’я. Правові питання проаналізував Сергій Размєтаєв, кандидат юридичних наук, доцент кафедри екологічного права Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. На його переконання, інвестори використовують визначений законодавством статус геологорозвідувальних робіт, щоб не оформляти ряд документів: дозвіл на користування надрами, гірничий відвід, 2
відведення земельної ділянки, проекти свердловин тощо. «Але що там вивчати? Це давно досліджена ділянка, всі геологічні дані занесені до реєстру. Зараз під виглядом розвідки відбувається практично безкоштовне використання надр», – заявив юрист. Відсутність адекватних результатів аналізу геологічних даних стурбувала і доктора геологічних наук Дмитра Пікареню, професора кафедри екології та охорони навколишнього середовища Дніпродзержинського державного технічного університету. За його твердженням, ймовірними наслідками гідророзриву в тріщинуватих породах з’єднання Донецького басейну з Українським кристалічним щитом можуть стати сейсмічні явища, які проявляться через 20–40 років після проведення робіт. Фахівець з екологічної журналістики Валерій Ловчиновський заявив про відсутність повних економічних розрахунків, які б демонстрували вигоди розробки сланцевого газу для місцевих громад. «Ми маємо зберегти цей ресурс до того часу, коли його можна буде видобувати безпечно», – сказав він, вказуючи на недосконалість технологій, які загрожують навколишньому середовищу. Олексій Василюк, представник Національного екологічного центру України, акцентував увагу на потребі донесення проблематики до пересічних громадян, як це роблять активісти по всьому світу. Серед загроз також згадували: недостатній рівень дослідженості газоносних порід, порушення правил поводження з хімічними речовинами та будівництва свердловин, відсутність технологій та підприємств, які можуть переробляти забруднені відпрацьовані води, відсутність адекватної підтвердженої науковими дослідженнями інформації про екологічні ризики. Однією з чергових проблем, що виникають під час розгляду питання видобутку сланцевих газів в Україні, стає інформування місцевих громад та населення територій, на яких планується вести видобуток. На це звернули увагу в своїх виступах кандидат технічних наук Петро Грицишин, доцент Львівського аграрного університету, та Олег Марчук, представник Івано-Франківської обласної організації Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи». Вони зазначили, що в Україні громадськість взагалі намагаються залишити поза процесом, усуваючи її від намагання отримати будь-яку інформацію. Раїса Бабченко, викладачка Макіївського професійно-технічного училища сфери послуг, висловила думку громади Донбаського регіону та зауважила, що на цій техногенно навантаженій місцевості не може бути й мови про додатковий тиск на довкілля і що необхідно звернути увагу на потенціал видобутку та використання шахтного метану. У свою чергу, Владислав Белан, магістрант Інституту природничогеографічної освіти та екології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, також зупинився на негативних наслідках планованого видобутку та підтримав пропозицію про заборону видобування сланцевого газу в Україні. 3
Учасники національного круглого столу ухвалили відповідне рішення, наголосили на необхідності активних дій та публічних акцій, акцентуючи увагу на збиранні підписів для оголошення мораторію на розвідку та видобування сланцевих газів.
4