ВСЕУКРАЇНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА Україна, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 30-В, оф. 33, тел. (044) 289-31-42 E-mail: vel@ecoleague.net www.ecoleague.net
Проект
Резолюція круглого столу «Екологічні проблеми Рівненської області та шляхи їх розв’язання» Високий промисловий потенціал Рівненської області зумовлює велике антропогенне навантаження на навколишнє середовище. Забруднення атмосферного повітря відбувається переважно за рахунок пересувних джерел. За 2012 рік викиди автотранспорту досягли 41 тис т, тоді як стаціонарними джерелами було викинуто 15 тис т забруднених речовин. В області функціонує 88 підприємств переробної галузі, зокрема один з найбільших заводів з виробництва мінеральних добрив ПАТ «Рівнеазот» та потужне підприємство, яке виробляє електричне та електронне устаткування ВАТ «Рівненський завод високовольтної апаратури». Основними забруднювачами атмосферного повітря, крім зазначених підприємств, є ТОВ «Свиспан Лімітед», ТзОВ «Одек» Україна, ПрАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» та ПАТ «Волинь-цемент». Найбільшим водним об’єктом Рівненської області є р. Прип’ять, протяжність якої в регіоні становить 20 км. Усього в області є 1685 водних об’єктів, з яких здійснюють забір води для промислових та господарських потреб. Внаслідок цього нагальною є проблема забруднення поверхневих та підземних водних об’єктів комунальними та промисловими стоками. У сільській місцевості населення користується переважно водою з підземних джерел водопостачання, яка досить часто містить підвищені концентрації нітратів. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відбулося радіаційне забруднення території Рівненського Полісся. Природні умови регіону – кисла реакція ґрунтів, бідність їх на глинисті та слюдисті мінерали, висока зволоженість території, наявність великої кількості лісів, боліт і торфовищ – зумовлюють посилену міграцію радіонуклідів. Як наслідок, навіть через 29 років з моменту аварії тут спостерігаються підвищені рівні забруднення радіонуклідами ґрунтів і продуктів харчування. Крім цього, територія області зазнає радіаційного навантаження внаслідок діяльності Рівненської та Хмельницької АЕС. На території області є 850 підприємств, установ і організацій, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням промислових та побутових відходів. Обсяги захоронення твердих побутових відходів на полігонах становлять 7 млн т. Зокрема, у процесі діяльності ПАТ «Рівнеазот» у відвалах накопичено 15,4 млн т фосфогіпсів. Небезпека полягає у тому, що дренажні води з території відвалу постійно забруднюють поверхневі води р. Горинь.
Сьогодні в Рівненській області виявлено 47,415 т непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів, з яких 15 т зберігаються у складських приміщеннях. Дуже часто такі склади є напівзруйнованими і становлять значну небезпеку для довкілля та здоров’я людей, оскільки пестициди забруднюють ґрунт та проникають у підземні води. Внаслідок хижацького видобутку бурштину у багатьох районах Рівненської області відбувається незворотне пошкодження ґрунтового покриву та знищення ареалів існування місцевої біоти. До мережі природно-заповідного фонду Рівненщини віднесено 310 об’єктів загальною площею 181,5 тис. га, що складає 9% від загальної площі області. Останнім часом процес створення нових заповідних об’єктів уповільнився, тому необхідно впроваджувати заходи для збільшення відсотку заповідання на території області. Учасники засідання круглого столу «Екологічні проблеми Рівненської області та шляхи їх розв’язання» зазначили, що для поліпшення стану навколишнього середовища області та запобігання його деградації необхідно здійснити комплексні заходи: Рівненській обласній державній адміністрації: – Включити до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2020 року Стратегічну ціль 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля»; – впровадити систему сортування та утилізації побутового сміття в Рівненській області; – розробити програму залучення інвесторів для реалізації проекту переробки фосфогіпсу в сульфат амонію та вапняно-аміачну селітру для потреб сільського господарства; – залучати громадськість і науковців до реалізації заходів і проектів зі збереження навколишнього середовища Рівненської області, зокрема створити науково-експертну раду при Обласній державній адміністрації з представників профільних наукових установ та громадських природоохоронних організацій; – розробити програму поступової відмови від ядерної енергетики та переходу на альтернативні джерела енергії; – створити фонд розвитку альтернативних джерел енергії, для якого буде виділятися частина коштів, від продажу електроенергії, отриманої на Рівненській АЕС. Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації: – створити реєстр складів з непридатними пестицидами та забруднених отрутохімікатами ділянок у Рівненській області; – розробити екологічний паспорт регіону за 2014 рік та викласти його на сайті Рівненської обласної державної адміністрації.
Державній екологічній інспекції України: – перевірити підприємства, які здійснюють операції у сфері поводження з небезпечними відходами в Рівненській області, щодо дотримання ліцензійних умов та вимог екологічної безпеки; – розробити заходи щодо запобігання нелегальному видобутку бурштину в області. Головному управлінню Державної санітарно-епідеміологічної служби у Рівненській області: – здійснити відбір та аналіз проб води з основних підземних джерел питного водопостачання в Рівненській області та оприлюднити результати на сайті ГУ Держсанепідемслужби Рівненської області. Рівненському обласному центру з гідрометеорології: – розробити карту радіоактивного забруднення Рівненської області на основі сучасних даних моніторингових досліджень. Департаменту житлово-комунального господарства Рівненської обласної державної адміністрації: – провести інформаційно-просвітницьку кампанію з популяризації системи роздільного збирання побутових відходів; – закрити та рекультивувати перевантажені полігони твердих побутових відходів у Рівненській області. Звернутися до Верховної Ради України з пропозиціями щодо законодавчого врегулювання таких питань: – звільнення від сплати екологічного податку підприємців, які впроваджують енерго- та ресурсоощадні технології у виробничий процес, здійснюють роздільне збирання та перероблення побутових відходів; – реформування економічної системи природокористування й природовідтворення шляхом збалансованого поєднання примусовообмежувальних та стимулюючо-компенсаційних еколого-економічних механізмів; – внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та інших нормативно-правових актів для визначення повноважень обласних державних адміністрацій у сфері заповідної справи; – внесення змін до Закону України «Про відходи», зокрема передбачення фінансової відповідальності власників відходів за відсутність договорів на їхнє вилучення (первинну переробку, сортування, вивезення); – зменшення вартості розмитнення техніки для сортування та перероблення твердих побутових відходів.