Letter kerivnyky pzf

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА РАДА УКРАЇНИ ________________________________________

Відкрите Звернення Вих. № 02/04 від 7 квітня 2016 р.

Прем'єр - міністру України Яценюку А. П. копія: Міністерству екології та природних ресурсів України

Щодо дій Мінприроди України стосовно керівників національних природних парків та природних заповідників

Шановний Арсенію Петровичу! До Вас звертається Національна екологічна рада України, яка об’єднує всеукраїнські природоохоронні організації, осередки яких діють в усіх регіонах України, обласних центрах, містах та селах. Національна екологічна рада України стурбована ситуацією, що склалася в кадровій політиці Мінприроди України, що стосується призначення та звільнення керівників об’єктів природно-заповідного фонду. Багато років громадські природоохоронні організації опікуються охороною існуючих та створенням нових об’єктів природно-заповідного фонду, вносять зміни й доповнення до законодавства, що стосуються посилення відповідальності за заподіяння шкоди природоохоронним територіям. Національна екологічна рада України має своє бачення щодо шляхів розв’язання проблем національної екологічної мережі та природно-заповідного фонду України. Ми обурені діями керівництва Мінприроди України стосовно керівників національних природних парків та природних заповідників України. Безкінечні перевірки, виснажливі атестації, звернення до голів райдержадміністрацій щодо погодження звільнення керівників природоохоронних установ, а також принизливе призначення виконуючими обов’язки директора НПП і заповідника людей, які багато років (іноді від моменту створення установи) стоять на сторожі довкілля – все це ми вважаємо спланованою кампанією по знищенню об’єктів ПЗФ в Україні. Вимагаємо призначати без конкурсу на посади керівників, які пройшли атестацію у Мінприроди, мають фахову підготовку та багаторічний досвід роботи у заповідній справі:  Зінченка Олександра Івановича, директора національного природного парку «Гетьманський»;  Пророчука Василя Васильовича, директора національного природного парку «Гуцульщина»;  Біляка Михайла Васильовича, директора Яворівського національного природного парку;

 Шульгу Олександра Олександровича, директора Ічнянського національного природного парку;  Капірулю Олексія Михайловича, директора національного природного парку «Деснянсько-Старогутський»;  Кисляка Василя Михайловича, директора природного заповідника «Горгани»;  Симоненко Ніну Василівну, директора Мезинського національного природного парку;  Роженка Миколу Васильовича, директора Нижньодністровського національного природного парку. Принагідно, звертаємо Вашу увагу на те, що вже дев’ять місяців Мінприроди України не має керівника. А ті особи, які призначені виконуючими обов’язки Міністра, не реалізовують свої повноваження належним чином. Разом з тим, саме в природоохоронній сфері накопичилася значна кількість проблем, які потребують термінового розв’язання, без чого неможливе ефективне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також інших міжнародних природоохоронних угод. В Україні постійно погіршується екологічна ситуація. Українці п’ють брудну воду, дихають отруєним повітрям, вживають неякісні продукти харчування, які містять небезпечні хімічні речовини та ГМО. Вирубування лісів, безконтрольне добування природних ресурсів, знищення родючих ґрунтів, забруднення природного середовища наближають нашу країну до екологічної катастрофи. Смертність немовлят віком до року в Україні є однією з найвищих у світі. Кризовий стан довкілля та пов’язаний з цим чинником вплив на здоров’я населення становлять загрозу національній безпеці України. Національна екологічна Рада здійснила аналіз діяльності Міністерства за 9 місяців і звертає Вашу увагу на негативні тенденції у природоохоронній галузі: 1. Не розпочато реформування природоохоронної галузі, і Міністерство, навіть, не представило проект реформування природоохоронної галузі в Україні. І це відбувається в той час, коли вже весь світ визнав необхідність докорінного реформування України та природоохоронної галузі зокрема. Натомість, громадські екологічні організації ще в червні 2014 р. розробили проект реформування природоохоронної галузі (додається).

2. Жодна європейська Директива щодо довкілля не впроваджена до українського законодавства відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Разом з тим, виконання Україною положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка, зокрема, передбачає впровадження 26-ти директив і 3-х регламентів ЄС у сфері охорони довкілля, є надзвичайно складним завданням, що потребує особливої уваги всіх гілок влади.

3. Корупційні схеми продовжують існувати в Міністерстві. Зокрема, видаються ліцензії на поводження з небезпечними відходами підприємствам, які не мають ні відповідної матеріальної бази, ні спеціального обладнання для екологічно безпечної утилізації, ні підготовлених кадрів, а також видаються дозволи на видобування бурштину, всупереч позиції Президента України щодо наведення порядку в цій сфері.

4. Мінприроди України не виконує функції координації та контролю за реалізацією державної екологічної політики на регіональному та місцевому рівнях. Розірвано зв’язок з відповідними департаментами та екологічними структурними підрозділами обласних державних адміністрацій. Міністерство не здійснює державний екологічний моніторинг та узагальнення інформації про стан довкілля в регіонах нашої держави.

5. Протягом останніх місяців спостерігається повна бездіяльність Мінприроди та Держекоінспекції у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням природоохоронного законодавства. Численні скарги підприємців, громадян свідчать про повний хаос у системі державного екологічного контролю. І, як наслідок, хижацьки вирубуються ліси, забудовується прибережна смуга річок, браконьєри знищують звірину та рибу. Не здійснюється екологічний контроль виробничої діяльності підприємств-забруднювачів. Ця бездіяльність Державної екологічної інспекції завдає катастрофічної, непоправної шкоди природі, а збитки від неї досягають сотень мільйонів гривень.

6. Відсутність у Міністерстві відповідального керівництва гальмує використання коштів міжнародної фінансової допомоги і через це, наприклад, не здійснено практичних кроків щодо реалізації проектів та використання коштів, отриманих від Японії в рамках Кіотського протоколу. Проблемним є питання використання коштів у сумі понад 220 млн гривень Секторальної бюджетної підтримки ЄС на реалізацію заходів державної екологічної політики. Така позиція Мінприроди може призвести до згортання програм і проектів міжнародної фінансової допомоги.

7. Некомпетентність виконуючих обов’язки та заступників міністра призводить до ігнорування екологічних проблем, пов’язаних з воєнними діями на Сході України, зокрема: забруднення водних ресурсів та водопостачання; поводження з відходами, стан сміттєзвалищ і полігонів; забруднення та руйнування ґрунтів, знищення лісів; порушення режиму природоохоронних територій.

8. Неадекватна кадрова політика нинішнього керівництва Міністерства призводить до вимивання кращих фахівців природоохоронної сфери зі структури та установ Мініприроди. З огляду на викладене, громадські екологічні організації вимагають негайно призначити Міністра екології та природних ресурсів України через процедуру публічного обговорення кандидатур на посаду міністра. Національна екологічна рада України висловлює надію на те, що зміни, які ми всі разом виборювали такою дорогою ціною, ефективна кадрова політика забезпечать якісне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та перетворять Україну на незалежну, демократичну, заможну європейську державу.

З повагою, голова Національної екологічної ради України

Адреса для листування: Україна, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 30-В, оф. 33 E-mail: ecorada@ukr.net, тел/факс:+38 (044) 289 31 42, 099-055-47-39

Т. В. Тимочко