E 4 2017 fin

ÂÑÅÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÀ ÅÊÎËÎò×ÍÀ ˲ÃÀ

4

`2017

Редакційна колегія

Editorial Board

Головний редактор Т. ТИМОЧКО

Editor-in-chief T. TYMOCHKO

Заступник головного редактора М. КОЗЛОВСЬКА

Deputy editor-in-chief M. KOZLOVSKA

Г. БІЛЯВСЬКИЙ Ю. БИСТРЯКОВА С. ВАДЗЮК Ю. ГРИЦАН М. ГОЛУБЕЦЬ Д. ГРОДЗИНСЬКИЙ С. ГУБАР М. КИСЕЛЬОВ С. ЛІСОВСЬКИЙ О. ЛУКАШ М. МАЛЬОВАНИЙ Г. МАРУШЕВСЬКИЙ Л. МЕЛЬНИК Н. МІРОНОВА О. МУДРАК O. ПАЩЕНКО С. РАЗМЄТАЄВ Л. РУДЕНКО Д. САВЧУК С. САТАЛКІН А. СЕРДЮК Є. СТЕЦЕНКО Є. ЯКОВЛЄВ

G. BILYAVSKY YU. BYSTRYAKOVA C. VADZYUK YU. HRYTSAN M. HOLUBETS D. GRODZYNSKY C. HUBAR M. KYSELYOV S. LISOVSKY O. LUKASH M. MALYOVANY G. MARUSHEVSKY L. MELNYK N. MYRONOVA O. MUDRAK O. PASHCHENKO C. RAZMETAYEV L. RUDENKO D. SAVCHUK YU. SATALKIN A. SERDYUK YE. STETSENKO YE. YAKOVLEV

КИЇВ 2017

ЗМІСТ 3 4

FOREWORD

BIOECOLOGY

АГРОЕКОЛОГІЯ

5 8 9 10 11

ЗБАЛАНСОВАНИЙ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК

14

SUSTAINABLE DEVELOPMENT

ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я

18

ENVIRONMENT AND HEALTH

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

22

ECONOMY OF THE NATURE MANAGEMENT

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ

25

ENVIRONMENTAL EDUCATION

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ

28

ENVIRONMENTAL RISKS

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ

31

LEGAL ASPECTS OF ECOLOGY

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

34

PRESERVATION OF BIOLOGICAL AND LANDSCAPE DIVERSITY

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ

37

GREEN TOURISM

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК

40

AUTHOR INDEX

41

SUBJECT INDEX

ПЕРЕДМОВА

4

№ 2017 рік Видається з 2004 року Періодичність — 4 випуски на рік

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА БІОЕКОЛОГІЯ ТЕХНОЕКОЛОГІЯ СОЦІОЕКОЛОГІЯ

ВСЕУКРАЇНСЬКА Засновники ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ІНФОРМАЦІЇ

Д. БОЛДАРЄВА Відповідальний редактор

Д. БОЛДАРЄВА Наукові М. ГАЛІМОВА референти М. КОЗЛОВСЬКА Г. МАРУШЕВСЬКИЙ О. ПАЩЕНКО Т. САПСАЙ Т. ТИМОЧКО

Д. БОЛДАРЄВА Переклад англійською мовою

А. БОЙКО Комп’ютерна верстка

Свідоцтво про реєстрацію серія КВ № 8430 від 20.03.2004 р. Підписано до друку 27.12.2017 р. Формат 60×84/8. Папір офс. № 1. Гарнітура Прагматика. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 6,5. Обл.-вид. арк. 8,8. Ум. фарбо-відб. 9,8. Тираж 200 прим.

Передплатний індекс 09882

© Всеукраїнська екологічна ліга, 2017

CONTENTS

ГЕОЕКОЛОГІЯ

АЛФАВІТНО– ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК ПОКАЖЧИК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ

44

ENVIRONMENTAL POLICY

TECHNOECOLOGY SOCIOECOLOGY GEOECOLOGY AGROECOLOGY

PERIODICAL AND SERIAL PUBLICATIONS INDEX

ПЕРЕДМОВА

Реферативний журнал “Екологія” — періодичне інформаційне видання, призначене для систематичного ознайомлення вчених та фахівців з друкованими виданнями та документами, які висвітлюють досягнення вітчизняної та світової екологічної науки й практики. Журнал надаватиме інформацію про основні напрями, тенденції та перспективи розвитку, сприятиме оперативному пошуку і використанню інформаційних джерел науковцями та фахівцями. Журнал виходить щоквартально обсягом 150–160 рефератів із наскрізною нумерацією публікацій протягом року. Бібліографічний опис кожного реферату супроводжується англійським перекладом. У реферативний журнал включено найбільш популярні джерела інформації наукового, науково-технічного, нормативно-методичного змісту з відомих вітчизняних і зарубіжних видань і науково-тематичних збірників, які систематизовано у рубриках: z Екологічна політика z Біоекологія z Техноекологія z Соціоекологія z Геоекологія z Агроекологія z Довкілля та здоров’я z Збалансований (сталий) розвиток z Економіка природокористування z Екологічна освіта та виховання z Екологічні ризики z Правові аспекти екології z Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття z Екологічний туризм Всеукраїнська екологічна ліга, яка є засновником журналу, вирішує широке коло питань щодо поліпшення екологічної ситуації в державі, формування нового природоохоронного менталітету, підвищення освіти та культури громадян. Ліга бере активну участь у формуванні державної екологічної політики, сприяє розробці та впровадженню передових вітчизняних екологічно збалансованих, енерго- та ресурсозберігаючих технологій у всіх галузях господарської діяльності, спрямовує свою роботу на підвищення рівня екологічної культури громадян. Для інформаційно-аналітичного забезпечення спеціалістів та керівників з питань природокористування та охорони навколишнього середовища в Лізі створено потужну базу інформаційних ресурсів. Всеукраїнська екологічна ліга об’єднує видатних учених, громадських діячів, депутатів різних рівнів, керівників підприємств, державних службовців, освітян та підприємців в усіх регіонах України. Реферативний журнал «Екологія» створено з метою активізації обміну екологічною інформацією на національному і міжнародному рівнях, залучення широкої громадськості до розв’язання екологічних проблем в Україні. Реферат містить бібліографічний опис документа, ключові слова першоджерела, короткий виклад змісту документа, включає основні фактичні відомості й висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом і визначення доцільності звернення до нього. Реферати являють собою скорочений виклад першоджерела з основними фактографічними даними та висновками. Бібліографічний опис документів подається трьома мовами: українською, російською та англійською. Відбір літератури для реферування зумовлюється науковою та практичною значимістю, оригінальністю розробки проблеми. Довідково-пошуковий апарат видання включає: зміст, авторський покажчик, предметний покажчик, перелік джерел, використаних для реферування, а також список абревіатур організацій, які використовуються в Реферативному журналі. Сподіваємося, що інформація зацікавить науковців, викладачів навчальних закладів, фахівців, а також працівників бібліотек і організацій науково-технічної інформації. Реферативний журнал приймає замовлення на публікацію рекламної інформації науково-технічного спрямування. Редколегія реферативного журналу з вдячністю сприйматиме зауваження, побажання та пропозиції щодо змісту і оформлення журналу. За літературою, що реферується, звертатися до Всеукраїнської екологічної ліги: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 30-В, офіс 33 т/ф (044) 289-31-42 E-mail: vel@ecoleague.net

FOREWORD

The abstract journal «Ecology» is the information periodical that offers regular review of printed editions and documents which cover achievements of the domestic and foreign science and practice in the sphere of ecology and can be useful for scientists and experts. This quarterly includes 150–160 abstracts with continuous publications numbering during a year.

It contains sources of scientific, research-and-production, regulatory and procedural information from domestic and foreign editions and scientific subject collections which are systematized in headings: z Environmental policy z Bioecology z Technoecology z Social ecology z Geoecology z Agroecology z Environment and health z Sustainable development z Economy of nature management z Environmental education z Environmental risks z Legal aspects of ecology z Preservation of biological and landscape variety z Green tourism The All-Ukrainian Ecological League which is the founder of the journal tries to solve problems concerned with radical change of an environmental situation in the state, formation of new environmental mentality, increase in the educational and cultural standards of citizens. The League takes an active part in the formation of a state policy, promotes the development and introduction of advanced domestic sustainable, energy- and resource saving technologies in all branches of economic activity.

For information and analysis support of heads and experts on questions concerning nature management and environment protection the League created an extensive base of information resources.

The All-Ukrainian Ecological League unites outstanding scientists, public figures, deputies of the Verkhovna Rada, heads of enterprises, civil servants, teachers in all regions of Ukraine.

AJ «Ecology» is created with the purpose to intensify the environmental information exchange at the national and international levels, involve broad sections of the public to the movement aimed to terminating the activity that threatens environmental safety, biological diversity, health of citizens of Ukraine.

The abstract contains the bibliographic description of the document, keywords of the primary source, short summary of the document. Abstracts are the reduced statements of the primary source with factual data and conclusions.

Reference and search tools of the edition include: the foreword, author index, subject index, list of sources to be used for abstracting, list of the basic contractions and words, word-combinations and abbreviations that occur in abstracts as well as the list of abbreviations of organizations mentioned in the journal.

For the reviewed literature please apply to the All-Ukrainian Environmental League: Office 33, 30-B, Saksahansky Str., Kyiv Ukraine 01033 a/b 163, Tel/fax: +380 44 289 31 42 E-mail: vel@ecoleague.net

Реферативний журнал, 2017, № 4

3

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА

УДК 632.15 : 631.524.022 2017.4.1. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТАН ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ / Робулець С. В., Сівак В. К. // НЛТУ України. – 2016. – № 14. – С. 223–232. – Бібліогр.: 12 назв. Екологічна безпека, надзвичайна ситуація, моніторинг довкілля, парникові гази, забруднення водних ресурсів, рівномірні поступові рубки.

State management and situation in environmental safety in Chernivetska oblast / Robulets S. V., Sivak V. K. // NLTU of Ukraine. – 2016. – № 14. – P. 223–232. – Bibliography: 12 ref.

Environmental safety, emergency, environmental monitoring, greenhouse gases, water pollution, shelterwood.

Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки розроблено відповідно до ст. 16 Констит уції України, якою визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави. Державна політика у сфері охорони довкілля ґрунтується на стабільній законодавчій системі, що передусім послуговується нормативно-правовими актами. Важливою ланкою у сфері державного регулювання є система постійно діючого моніторингу, що є сучасною формою регулярного оцінювання та прогнозування стану навколишнього природного середовища для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки. Проаналізовано стан екологічної безпеки, вплив негативних чинників на природні ресурси та навколишнє природне середовище. Наведено характеристику основних забруднювачів та заходів, проведення яких потрібне для запобігання та стабілізації ситуації у використанні водних, лісових, земельних, мінеральних ресурсів, зменшення забруднення атмосферного повітря. Охарактеризовано стан утворення та поводження з побутовими і промисловими відходами. Відзначено роль створення природно-заповідних територій як пріоритетного напряму збереження довкілля. Запропоновано характеристику виконання деяких програм з екологічної безпеки та наукових розробок, що сприяли б зменшенню антропогенного навантаження на природні ресурси. Сапсай Т. П. УДК 349.6 2017.4.2. ГЛОБАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА : СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ / Романко С. М. // Глобальна екологічна політика : співпраця України та Європейського Союзу. – 2013. – № 31. – С. 237–244. – Бібліогр.: 10 назв. Глобальна екологічна політика, національне законодавство, співпраця, Європейський Союз.

Global environmental policy : cooperation between Ukraine and European Union / Romanko S. M. // Global environmental policy : cooperation between Ukraine and European Union. – 2013. – № 31. – P. 237–244. – Bibliography: 10 ref.

Global environmental policy, national legislation, cooperation, European Union.

Міжнародне екологічне співробітництво України здійснюється в рамках укладених відповідних міжнародних договорів – міждержавних, міжурядових і міжвідомчих, регульованих нормами міжнародного права. З огляду на те, що в сучасному світі на фоні глобальної екологічної кризи надзвичайно активно відбувається інтеграція господарських, технологічних та інформаційних структур, які все більше стають транснаціональними, міжнародне екологічне співробітництво набуває надзвичайно важливого значення. Тому існує нагальна потреба розробки су-

4

часної стратегії зовнішньої екологічної політики України, яка б відповідала реаліям сьогодення, забезпечувала національні інтереси і сприяла б реалізації цілей збалансованого розвитку. Досліджено поняття «глобальна екологічна політика», її зміст, механізм забезпечення на рівні «Україна – Європейський Союз» та сформульовано висновки на підставі проведеного дослідження. Статтю присвячено дослідженню поняття глобальної екологічної політики, механізму її реалізації на рівні України та Європейського Союзу. Проаналізовано глобальну екологічну політику, що ґрунтується на принципах сталого розвитку та діяльності міжнародних організацій. Запропоновано активізацію діяльності відповідних органів державної та виконавчої влади щодо законодавчого, інформаційного й технічного забезпечення інтеграції глобальної екологічної складової в національну екологічну політику та вдосконалення екологічного законодавства у цій сфері. Сапсай Т. П.

УДК: 502.13:339.97(477) 2017.4.3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ / Гадзало А. Я. // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2017. – 4 (71). – С. 174–180. – Бібліогр.: 13 назв. Транскордонне співробітництво, програма транскордонного співробітництва, фінансування, природоохоронні заходи, екологічні пріоритети Institutional basis of transboundary cooperation of Ukraine in nature use / Gadzalo A. Ya. // Visnyk Sumskogo agrarnogo universytetu (Bulletin of Sumy National Agrarian Academy). – 2017. – 4 (71). – P. 174–180. – Bibliography: 13 ref.

Transboundary cooperation, transboundary cooperation program, financing, environmental protection measures, environmental priorities

Інтенсивне використання природних ресурсів, їх виснаження та деградація стає предметом занепокоєння органів державного регулювання, керівників місцевого самоврядування, інших представників державних структур та природоохоронних організацій. А це передусім сприяє підвищенню рівня екологічної свідомості серед населення. В інформаційній довідці зазначають пріоритетні позиції вирішення проблем захисту навколишнього середовища через співпрацю транскордонного співробітництва у зв’язку зі специфічними географічними характеристиками (прикордонні лісові масиви, річки та заповідні зони) таких територій. Тому важливе значення для розвитку держави в цілому, має співробітництво між прикордонними територіальними структурами в таких галузях, як регіональний, міський та сільський розвиток, охорона довкілля, поліпшення діяльності підприємств, а також взаємодопомога у надзвичайних ситуаціях. Досліджено проблематику з питань природокористування в документах з транскордонного співробітництва, та визначено її місце і роль. Визначено особливості формування та реалізації відповідних програм, стратегій, пріоритетів в Україні та країнах-членах ЄС. Обґрунтовано принципи екологічно спрямованого підходу до складання нормативних матеріалів та документації щодо співробітництва між прикордонними територіальними структурами. Показано тісний взаємозв’язок економічних, соціальних та екологічних підходів у питаннях прикордонного співробітництва. У транскордонному співробітництві України, важливе місце займають питання природокористування та охорони навколишнього середовища у зв’язку з деградацією природних ресурсів та підвищеною увагою населення до екологічних проблем, що водночас безпосередньо впливає на економічну і соціальну ситуацію прикордонних територій. Аналіз Програм та результатів моніторингу свідчить про наявну потребу в покращенні

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 502:13

Á²ÎÅÊÎËÎòß

інфраструктури захисту довкілля та екологічної свідомості населення прикордонних територій. Сапсай Т. П.

УДК 502:13 2017.4.4. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ / В. Наместнік // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. – 2011. – № 2. – С. 218–226. – Бібліогр.: 13 назв. Державна екологічна політика, екологічна безпека, охорона навколишнього природного середовища, раціональне природокористування, екологічне законодавство.

Regulatory framework of the state environmental policy of Ukraine / Namestnik V. // Zbirnyk naukovykh prats Nationalnoyi akademiyi derzhavnogo upravlinnya pry Prezydentovi Ukrayiny (Collection of scientific works of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine). – 2011. – № 2. – P. 218–226. – Bibliography: 13 ref.

State environmental policy, environmental safety, environmental protection, rational nature use, environmental legislation.

Проблемам екологічної безпеки, екологічного розвитку, екологічного виховання, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та багатьом іншим нині приділяється значна увага, що відображено в наукових працях, програмах громадських організацій та засобах масової інформації. Діяльність органів влади також спрямовано на вирішення цих проблем. Основною проблемою в зазначеній сфері є реформування чинного законодавства, приведення його у відповідність до стандартів та нормативів ЄС. Процес реформування триває вже четвертий рік поспіль і поки не приніс значних результатів. Саме тому актуальним є аналіз чинного законодавства та визначення способів його вдосконалення, а також пошук ефективних механізмів реалізації державної політики у сфері екології й охорони навколишнього середовища. Представлено результати аналізу нормативно-правової бази державної екологічної політики України, запропоновано зміни до чинного законодавства у цій сфері. Пріоритетом визначено аналіз екологічної політики України та відповідної нормативно-правової бази в контексті прийняття Верховною Радою Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року». Формування Національного плану дій, відповідних екологічних програм та ефективного їх упровадження, а отже, надзвичайно актуальними будуть наукові дослідження та розробки саме в цих напрямах. Сапсай Т. П.

2017.4.6

УДК 351.131.1 2017.4.5. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ / Биркович В. І. // Наукові розвідки з державного та муніципального управління. – 2015. – № 1. – С. 82–100. – Бібліогр.: 4 назви. Екологічна політика, державне управління, природоохоронні програми, система природокористування.

Environmental policy of Ukraine and problems of sustainable development / Byrkovych V. I. // Naukovi rozvidky z derzhavnogo ta munitsypalnogo upravlinnya (Scientific Investigations of State and Municipal Management). – 2015. – № 1. – P. 82–100. – Bibliography: 4 ref.

Environmental policy, state management, environmental programs, environmental management system.

Нові умови життя, глобалізація у світі й Україні зокрема зумовлюють потребу зміни поведінки суспільства, розроблення нових концепцій державного управління, підприємницької діяльності, зміни методології оцінки ролі та значення екосистем у житті людини й суспільства, зміни світогляду сучасної людини, залучення до вирішення екологічних проблем усіх верств населення, організації ефективної співпраці у вирішенні надважливої проблеми збереження біосфери й людства, представників освіти, науки і релігії. Потенціал екосистем потрібно оцінювати сьогодні не лише як ресурсну базу економічного зростання, але і як «природні основні фонди» для забезпечення життєдіяльності суспільства, біосфери, підтримання яких у належному стані потрібно постійно фінансувати, оберігати, відновлювати. Оцінка екосистемного потенціалу (глобального, регіонального, національного, місцевого) має бути інтегральна, цілісна. В Україні ще не сформована національна система екологічного управління в її європейській цілісності державного, громадського й корпоративного (бізнесового) екологічного менеджменту. Нині домінує державна система управління в галузі охорони навколишнього природного середовища. Держава фактично «монополізувала» екологічну відповідальність, що призвело до послаблення відповідальності природокористувачів – суб’єктів господарювання та власників землі і основних фондів. Досліджено засади формування екологічної політики України та проблеми сталого розвитку. Проаналізовано нормативні та законодавчі документи щодо формування екологічної політики України на державному та місцевому рівнях. Визначено основні пріоритети екологічної політики України в умовах інтеграції в Європейський Союз. Запропоновано завдання програми вдосконалення національної екологічної політики. Сапсай Т. П.

БІОЕКОЛОГІЯ

УДК 581.55 2017.4.6. СУКЦЕСІЇ ФІТОЦЕНОЗІВ У МЕЖАХ ПОДОРОЖНЕНСЬКОГО СІРЧАНОГО КАР’ЄРА / Назаровець У. Р., Оліферчук В. П., Копій Л. І., Копій М. Л. // Агроекол. журн. – 2017. – № 1. – С. 121–127. – Бібліогр.: 7 назв. Сукцесія, асоціація, біоморфа, видовий склад, рекультивовані відвали.

Phytocenosis succession within sulphur open pit in Podorozhne / Nazarovets U. R., Oliferchuk V. P., Kopiy L.I., Kopiy M. L. // Agroekologichnyi zhurnal (Agroecological journal). – 2017. – № 1. – P. 121–127. – Bibliography: 7 ref.

Succession, association, biomorph, species composition, reclaimed dumps.

На сучасному етапі розвитку фітоценології найпоширенішим є визначення сукцесії як процесу незворотної реорганізації фітоценозу, що зумовлює зміну одних ценозів іншими на певній ділянці незалежно від характеру і природи чинників впливу Виділено основні стадії первинного розвитку рослинного покриву у межах Подорожненського сірчаного кар’єра: сингенетичні та ендоекогенетичні. Наведено їх характеристику та спрогнозовано можливий подальший розвиток. Формування рослинних угруповань у межах Подорожненського сірчаного кар’єра має свої особливості – їх осередки з’являються біля основи пологих схилів навколо водойми внаслідок міграції діаспор із-за меж техногенного субстрату. Визначено, що на початковому етапі у складі піонерних угруповань на відвалах

Реферативний журнал, 2017, № 4

5

2017.4.9

Á²ÎÅÊÎËÎòß

домінують полікарпики з перевагою однорічників (близько 76%), а також дворічники (10) та незначна кількість полікарпічних багаторічників (близько 14%). Різке збільшення проективного покриття ценофобів та зміна умов навколишнього природного середовища сприяє проникненню та захопленню панівного положення на відвалах матий-мачухи (Tussilago farfara L.) і початку сукцесійної стадії Tussilago farfaretum тривалістю 8–14 років. Установлено, що в період з 10 до 14 років на стабілізованих відвалах відбувається поступове ущільнення покриття куничника наземного (Calamagrostis epigeios (L.) Roth) – до 45–60% та перехід до початкової фази наступного етапу рослинної сукцесії – куничникової, як основи для поширення і зростання частки в рослинних асоціаціях рихлокущових злаків, що зумовлює формування дернового етапу сукцесії у рослинному покриві. Визначено основні закономірності формування рослинного покриву в межах досліджуваної території. Установлено видовий склад і структуру рослинних угруповань піонерного типу заростання. З’ясовано, що на початковому етапі у складі піонерних угруповань домінують полікарпіки з перевагою однорічників (близько 76%), дворічників (10) та незначна кількість полікарпічних багаторічників (близько 14%). Проаналізовано етапи формування рослинності на рекультивованих відвалах та виділено видовий склад і структуру асоціацій мати-ймачухи, куничника наземного та грястиці збірної. Сапсай Т. П.

УДК 630*431.3:630*18:630*425:630*561.24 2017.4.7. АНТРОПОГЕННІ ЗАГРОЗИ ДЕНДРОПАРКУ «СОФІЇВКА» / Лавров В. В., Житовоз А. В., Грабовська Т. О. // Питання біоіндикації та екології. – 2015. – № 20 (2). – С. 3–18. – Бібліогр.: 19 назв. Дендропарк «Софіївка», вади інфраструктури рекреації, антропогенні загрози, нерегульована рекреація, рекреаційна дигресія екосистем, просторове поширення наслідків.

Antropogenic threats to arboretum «Sofiyivka» / Lavrov V. V., Zhytovoz A. V., Grabovska T. O. // Pytannya bioindykatsiyi ta ekologiyi (Bioindication and ecology issues). – 2015. – № 20 (2). – P. 3–18. – Bibliography: 19 ref.

«Sofiyivka» Arboretum, deficiencies of recreational infrastructure, anthropogenic threats, unregulated recreation, recreational ecosystem diversity, spatial distribution of consequences.

В умовах сучасного інтенсивного розвитку суспільства для нормальної участі людини у суспільному житті все більше зростає необхідність у підтриманні її здоров’я, відновленні творчого потенціалу. Значну роль у відпочинку людей мають зелені насадження, а також об’єкти і території природно-заповідного фонду. Проте внаслідок неналежного регулювання використання рекреаційних ресурсів ці об’єкти і території зазнають негативного впливу, часто деградують, що призводить до зниження їх природноресурсного потенціалу, зокрема рекреаційної та созологічної ролі і навіть втрати цінних таксонів біотичного й ландшафтного різноманіття. Виявлено та охарактеризовано основні антропогенні загрози екосистемам дендропарку «Софіївка»: витоптування рослинного і ґрунтового покривів, площинну й вертикальну ерозію ґрунту, забруднення гідрологічної мережі скидами і продуктами ерозії, механічне і пірологічне пошкодження дерев, інвазія рудерантів. З’ясовано їх походження, просторове поширення, механізми і ступінь впливу на структурні компоненти екосистем дендропарку, а також підсилювальні чинники або умови. Прояви і стадії рекреаційної дигресії екосистем проаналізовано залежно від рельєфу, об’єктів інфраструктури та зон рекреаційної привабливості: найбільша, середня, низька. Взято до ува-

6

ÓÄÊ 630*431

ги також причини виникнення нерегульованої рекреації та структуру доріжково-стежкової мережі: її поширення територією, співвідношення довжини та щільності доріг і доріжок з різним покриттям, доцільних і недоцільних стежок. Сапсай Т. П.

УДК 581.133.8:581.526.45(477.5) 2017.4.8. ОНТОГЕНЕТИЧНА МІНЛИВІСТЬ МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ ЛУЧНИХ РОСЛИН ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / Орлова Л. Д. // Вісник проблем біології і медицини. – 2017 – Вип. 2 (136). – С. 60–65. – Бібліогр.: 23 назви. Лучні рослини, лісостеп, онтогенетична мінливість, накопичення, добрива, мінеральний склад.

Ontogenetic variabiliy of mineral composition of meadow plants of the Left-bank Forest-Steppe of Ukraine / Orlova L. D. // Visnyk problem biologiyi ta medytsyny (Bulletin of Biology and Medicine Issues). – 2017 – Ed. 2 (136).

– P. 60–65. – Bibliography: 23 ref.

Meadow plants, forest-steppe, ontogenetic variability, accumulation, fertilizers, mineral composition.

В умовах економічної кризи та недостатнього ресурсного забезпечення особливо актуальним у системах ведення лучного кормовиробництва є виявлення кращих типів природних та сіяних злакових і бобово-злакових травостоїв за різних систем удобрення та використання, а також вивчення впливу цих факторів на особливості формування травостоїв, їх продуктивність, якість корму, показники родючості ґрунту. Невирішеність багатьох питань цієї проблеми утруднює розробку ефективних заходів раціонального використання лучних угідь. Установлено, що вміст золи і зольних елементів до кінця вегетації досліджених рослин знижується як в окремих представників, так і в родинах в цілому. Виключення в накопиченні зольних елементів складав кальцій, вміст якого до кінця вегетації часто зростає. Це пояснено тим, що кальцій переноситься в рослині тільки в одному напрямку – від коренів до листків і не реутилізується. Максимальні запаси мінеральних речовин найчастіше накопичуються в стадії бутонізації і квітування, коли надземна маса лучних рослин вирізняється найбільш високою якістю. Проведено фітохімічне дослідження дикорослих лучних рослин Лівобережного Лісостепу України. З’ясовано вміст золи та кількість калію, кальцію, магнію, фосфору, натрію у надземній масі рослин. Установлено, що у представників різнотрав’я відбувається зменшення всіх мінеральних елементів по проходженні фаз вегетації, принаймні загальна насиченість організмів рослин мінеральними елементами у них набагато вища, ніж у Poaceae або Fabaceae. У видів Fabaceae і Poaceae вміст мінеральних речовин не завжди знижується до кінця вегетації, іноді відбувається їх збільшення (кальцію і магнію). Сапсай Т. П. УДК 581.95–044.7 2017.4.9. ІНТРОДУКЦІЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН В УКРАЇНІ: МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ ТА МАЙБУТНЄ / Кузнецов С. І., Слюсар С. І., Кузнецова М. С. // Лісове і садово-паркове господарство. – 2017. – № 11. – С. 1–13.

– Бібліогр.: 11 назв. Інтродукція деревних рослин, природні екосистеми, ботанічні сади, дендропарки, біотехносистеми, екосоціальне середовище.

Tree plants introduction in Ukraine: past, present and future / Kuznetsov S. I., Slyusar S. I., Kuznetsova M. S. // Lisove i parkove gospodarstvo (Forestry and gardening).

– 2017. – № 11. – P. 1–13. – Bibliography: 11 ref.

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 577.34

Á²ÎÅÊÎËÎòß

Introduction of tree plants, natural ecosystems, botanical gardens, arboretums, biotechnosystems, ecosocial environment. Штучне розселення рослин, насамперед їстівних та декоративних, розпочалося ще в доантичні часи, тривало декілька тисячоліть і продовжується у ХХІ столітті. Інтродукція рослин в Україні є складовою частиною світової історії. Упродовж тисячоліть відбулося масштабне переселення величезної кількості рослин. За своїм значенням для розвитку цивілізації та суспільних відносин введення в культуру низки господарсько-цінних, зокрема деревних рослин рівноцінно найбільшим технічним винаходам. Установлено, що між інтродукційним процесом та формуванням екосоціального середовища існує взаємозв’язок детермінований, насамперед, спільною дією на деревні рослини комплексу біологічних, екологічних, природноісторичних, культурно-історичних та соціально-економічних чинників. Можемо зазначити, що цей процес має всі ознаки складного біосоціокультурного феномену. При цьому спільною для інтродукції рослин рисою, від прадавніх часів до сьогодення, є введення різноманітних груп організмів у різні типи екосистем. Визначено, що роль інтродукції зростає в міру антропогенної трансформації природних екосистем, виникнення та розвитку штучних екосистем, соціоекосистем, єдиного екосоціального простору (тобто, у зв’язку з розвитком біологічного, екологічного, соціоекологічного, соціогуманітарного знання та сучасних технологій). Інтродукція деревних рослин є та буде потужним засобом збереження та відтворення природних ландшафтів, поліпшення життєвого простору, забезпечення людства сировиною та енергією. Подальший розвиток інтродукції рослин, як наукового напряму, можливий, насамперед, на основі генетико-екосистемної концепції в контексті екосоціального підходу. Сапсай Т. П. УДК 577.34+504.74 2017.4.10. ЕКОЛОГІЧНА (ПОПУЛЯЦІЙНА) РАДІОСТІЙКІСТЬ ДИКИХ ТВАРИН / Гайченко В. А. // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Біологія, біотехнологія, екологія. – 2016. – С. 4–15. – Бібліогр.: 25 назв. Екологія тварин, навколишнє середовище, радіоекологія, опромінення, популяція, радіаційне забруднення, екосистема.

Ecological (populational) radioresistance of wild animals / Gaychenko V. A. // Naukovyi visnyk Nasionalnogo universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrainy.

Seriya : Biologiya, biotekhnologiya, ekologiya (Scientific herald of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series : Biology, Biotechnology, Ecology). – 2016. – P. 4–15. – Bibliography: 25 ref.

Ecology of animals, environment, radioecology, irradiation, population, contamination, ecosystem.

Накопичені після аварії на ЧАЕС дані про екологію тварин, які мешкають в умовах постійного опромінення, дають можливість з’ясувати деякі особливості функціонування фауністичних комплексів у радіаційних ценозах. Необхідність вирішення цього завдання зумовлена тим, що в центрі Європи утворилася велика радіаційна провінція, яка впродовж багатьох десятиліть істотно впливатиме на навколишнє середовище з усім його біологічним різноманіттям. Основним у цьому контексті стає порівняння фауністичних комплексів з радіаційних ценозів із звичайними (без радіаційного пресу) умовами. Розглянуто принципові можливості застосування еколого-ценотичного підходу до вивчення реакції популяцій диких тварин на постійне радіоактивне опромінення. Запропоновано принцип екологічної (популяційної) стійкості до радіаційного пресу. Установлено, що екологічна радіостійкість є

2017.4.11

показником, який формують екологічні особливості того або іншого виду тварин і може бути визначена лише на основі всебічного вивчення радіаційного преса як одного зі складників середовища, а всі реакції популяцій на цей фактор потрібно розглядати в еколого-популяційному контексті. Інший спосіб – збільшення розмаху епігенетичної (і як наслідок – генетичної) мінливості, що виявляється в розширенні меж адаптації з подальшою зміною норми реакції виду, – є свідченням відбору найбільш пристосованих до радіаційного пресу особин і, врешті-решт, видових популяцій (тобто радіаційної адаптації). У цьому випадку ми спостерігаємо прояви закону альтернативної різноманітності, який полягає в тому, що функціональна стійкість системи обумовлена компенсаторною альтер. Сапсай Т. П.

УДК 582.477:581.4:581.14:712.4 2017.4.11. THUJA PLICATA DONN ЕХ D. DON ТА ЇЇ КУЛЬТИВАРИ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / Шлапак В. П., Іващенко I. Є. // Наукові праці Лісівничої академії наук України: збірник наукових праць НЛТУ України. – 2016. – № 14. – С. 141–147. – Бібліогр.: 20 назв.

Thuja plicata, інтродукція, фенологія, ріст і розвиток, зимостійкість, посухостійкість, розмноження, культивари, декоративність.

Thuja plicata Donn ex D. Don and its culivars in Right-bank Forest-Steppe of Ukraine / Shlapak V. P., Ivashchenko I. Ye. // Naukovi pratsi Lisivnychoyi akademiyi nauk Ukrayiny : zbirnyk naukovykh prats NLTU Ukrayiny (Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: collection of scientific works of the NLTU of Ukraine). – 2016. – № 14. – P. 141–147. – Bibliography: 20 ref.

Thuja plicata, introduction, phenology, growth and development, winter resistance, drought tolerance, reproduction, cultivars, decorative.

Для збагачення таксономічного складу насаджень і підвищення їх декоративної цінності дедалі частіше використовують інтродуковані види, серед яких і Thuja plicаta Donn ex D. Don. Вона є перспективним інтродуцентом, який наразі малопоширений на території України, але успішно росте у колекціях ботанічних садів. Швидкорослість, стійкість до несприятливих умов довкілля, здатність виділяти велику кількість фітонцидів, що сприяє очищенню повітря, висока декоративність та цінність деревини зумовлюють доцільність культивування туї гігантської у Правобережному Лісостепу України. Досліджено біологічні та екологічні особливості росту й розвитку інтродукованого виду Thuja. plicata в умовах Правобережного Лісостепу України. З’ясовано, що ритми розвитку вегетативних та генеративних органів Thuja plicata відповідають ґрунтово-кліматичним умовам Правобережного Лісостепу України. Висвітлено питання зимо- та посухостійкості. Опрацьовано способи насіннєвого та вегетативного типів розмноження, проведено дослідження щодо інтенсивності укорінення живців виду та його культиварів із застосуванням різних стимуляторів коренеутворення. Оцінено перспективність та успішність інтродукції досліджуваного виду в Правобережному Лісостепу. Здійснено оцінювання декоративності виду. За результатами щомісячних розрахунків декоративності Th. plicаta Установлено, що динаміка декоративності виду впродовж року становить 3,7 бала. Вид характеризується високими декоративними ознаками. Архітектоніка крони, фактура та колір кори вирізняються високою декоративністю, яка має сталий ефект упродовж року. Утворення шишок на пагонах Th. plicаta не надають їй декоративності, тому оцінка лише цього показника є незадовільною. Сапсай Т. П.

Реферативний журнал, 2017, № 4

7

2017.4.14

ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎòß

УДК 631.8:631.45:631.559 2017.4.12. ВПЛИВ ДОБРИВ У СІВОЗМІНІ НА РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ І ПРОДУКТИВНІСТЬ КУЛЬТУР / Дегодюк С. Е., Літ вінова О. А., Вітвіцька О. І., Боднар Ю. Д. // Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». – 2011. – № 4. – С. 3–11. – Бібліогр.: 3 назви. Родючість ґрунту, внесення добрив, сівозміна, урожайність культур, продуктивність ланки сівозміни.

Effect of fertilizers in crop rotation on soil fertility and crop produciviy / Degodyuk S. E., Litvinova O. A., Vitvitska O.I., Bodnar Yu. D. // Zbirnyk naukovykh prats NNTs «Instytut zemlerobstva UAAN» (Collection of scientific works of NSC «Institute of Agriculture of UAAS»). – 2011.

– № 4. – P. 3–11. – Bibliography: 3 ref.

Soil fertility, fertilization, crop rotation, crop yield, crop rotation performance.

Основною властивістю ґрунту є його родючість, тобто здатність забезпечити рослини всіма факторами життя (вологою і поживними речовинами), необхідними для одержання максимальних урожаїв. Процес поліпшення ґрунту внаслідок господарської діяльності людини відо-

ÓÄÊ 633.12

мий під назвою окультурення ґрунту. В окультуреному ґрунті міститься більше гумусу і поживних речовин (зокрема в рухомих формах), такий ґрунт характеризується меншою кислотністю і має кращі фізичні властивості. У процесі тривалого досліду установлено, що оптимальною виявилась органо-мінеральна система удобрення з внесенням 12 т/га підстилкового гною і середньої дози мінеральних добрив (N66P60K64), що забезпечувало відтворення родючості сірого лісового ґрунту за всіма параметрами й отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур. Виявлено, що внесення невисоких доз мінеральних добрив (97/130 кг/га) і підстилкового гною (6 т/га) та максимальним залученням побічної продукції рослинництва підтримувалась родючість ґрунту на вихідному рівні та збирались сталі врожаї культур сівозміни. Ведення мінеральної системи удобрення є недоцільним, хоча продуктивність ланки сівозміни за внесення N66P60K68 відповідала рівню продуктивності органічної системи удобрення і була в межах 6,1 т/га з.о. Сапсай Т. П.

ТЕХНОЕКОЛОГІЯ УДК 633.12 2017.4.13. ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ В УМОВАХ ПОДІЛЛЯ / Сучек М. М. // Агроекол. журн. – 2017. – № 1. – С. 68–72. – Бібліогр.: 4 назв. Передпосівна обробка, гречка, Поділля, культура, вегетація, мінеральне живлення рослин.

Environmentally safe elements of buckwheat growing technologies in Podillya / Suchek M. M. // Agroekologichnyi zhurnal (Agroecological journal). – 2017. – № 1. – P. 68–72. – Bibliography: 4 ref.

Pre-sowing treatment, buckwheat, Podillya, culture, vegetation, mineral nutrition of plants.

Наведено результати досліджень впливу передпосівної обробки насіння гречки препаратами біологічної, фізичної та хімічної дії та обприскування посівів у фазі початку цвітіння препаратом мікробного походження на ріст і розвиток культури. Під час проведення досліду здійснено послідовний добір найефективніших досліджуваних препаратів для трьох сортів гречки – Вікторія, Оранта й Антарія. Установлено механізм впливу препаратів на рівень росту та розвитку рослин різних сортів гречки, комплексна дія яких поліпшує їх мінеральне живлення, стимулює ріст, підвищує продуктивність і стійкість до стресорів. Обґрунтовано, що запропонована обробка насіння гречки озоном та біологічними препаратами надає змогу інтенсифікувати вегетативний і генеративний розвиток рослин так само ефективно, як і обробка найбільш дієвими штамами. Висловлено припущення, що механізм впливу інтродукованих бактерій на рівень захворюваності посівів рослин має комплексний характер. Бактерії поліпшують мінеральне живлення рослин, стимулюють їх ріст, збільшують стійкість до абіотичних і біотичних стресорів. Сапсай Т. П.

УДК 711:4 2017.4.14. ФОРМУВАННЯ МІСТОБУДІВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ (на прикладі міста Львова та Львівської області) / Мазур Т. М., Король Є. І. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2015. – № 17. – С. 121–128. – Бібліогр.: 14 назв.

8

Тверді побутові відходи, утилізація, об’єкти інфраструктури утилізації сміття.

Forming of town-planning infrastructure for utilization of life waste (on the example of the Lviv city and Lvivska oblast) / Mazur T. M., Korol Ye. I. // Visnyk Natsionalnogo universytetu «Lvivska politekhnika» (Bulletin of the National University «Lvivska Politekhnika»). – 2015. – № 17. – P. 121–128. – Bibliography: 14 ref.

Solid domestic waste, utilization, objects of garbage disposal infrastructure. Бурхливий процес світового соціально-економічного й урбаністичного розвитку призводить до наслідків, що можуть у найближчий перспективі виявитися згубними для екосистем, які формувалися мільйони років. Це парниковий ефект, дефіцит кисню і питної води, шкідливі концентрації радіоактивних речовин, хімічне забруднення ґрунту, води і харчових продуктів тощо. До найгостріших екологічних проблем сучасності, на вирішення якої спрямовані зусилля передусім жителів розвинутих країн світу, належить утилізація твердих відходів життєдіяльності. На основі висвітлення наявних проблем та недоліків утилізації ТПВ на території Львівської області важливо обґрунтувати доцільність формування комплексної містобудівної інфраструктури утилізації відходів життєдіяльності населення, яка забезпечить раціональне вирішення екологічних проблем переповнених сміттєзвалищ та забруднення навколишнього середовища. Інфраструктура утилізації ТВК повинна бути сформована як цілісна ієрархічно побудована система об’єктів різних рівнів і призначення. Її просторова організація в межах області повинна бути ув’язана з вузлами та ареалами найвищої концентрації забруднення ТПВ. Базовими містобудівними елементами інфраструктури повинні стати сміттєпереробні заводи, що враховують види забруднень, що домінують і території їх розташування. Провідною ланкою в структурі об’єктів утилізації ТПВ повинен стати екотехнопарк, як центр інноваційних технологій, розміщення якого доцільно передбачити у Львові. Для створення такого технопарку місто має відповідну науково-технічну базу та територіальні резерви на стагнованих постпромислових територіях. Будівництво об’єктів вищої ланки утилізації ТВК (екотехнопарку, сміттєпереробних заводів) стимулюватиме приватне підприємництво в цій галузі – формування мережі фірм-

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 321.8

ÑÎÖ²ÎÅÊÎËÎòß

операторів щодо збору, сортування та транспортування сміття. Тільки завдяки цілісній розвинутій інфраструктурі є можливість успішно вирішувати проблеми і забезпечити належний санітарний рівень довкілля. Розглянуто складні екологічні проблеми, обумовлені концентрацією в населених пунктах Львівщини твердих побутових відходів

2017.4.17

(ТПВ). Проаналізовано сучасні засоби утилізації відходів життєдіяльності населення та об’єкти інфраструктури, що забезпечують їх функціонування. Запропоновано формування комплексної інфраструктури утилізації ТПВ в межах Львівської області. Сапсай Т. П.

СОЦІОЕКОЛОГІЯ

УДК 321.8.573 2017.4.15. АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ТА СОЦІОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР ТЕХНОГУМАНІТАРНОГО БАЛАНСУ / Чешко В. Ф., Кузь О. М. // Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». – 2017. – № 107. – С. 267–274. – Бібліогр.: 25 назв. Біовлада, біополітика, High-Hume технології, еволюційний ризик.

Anthropological and sociopolitical dimension of techno-humanitarian balance / Cheshko V. F., Kuz O. M. // Zbirnyk naukovykh prats «Gileya: naukovyi visnyk» (Collection of scientific works «Gileya: Scientific Bulletin»). – 2017.

– № 107. – P. 267–274. – Bibliography: 25 ref.

Biogovernment, biopolitics, High-Hume technologies, evolutionary risk.

Концепція антропогенезу (а точніше – еволюції стабільної еволюційної стратегії людини) має на увазі цикл дивергенції та подальшої коеволюції всіх трьох її складових – біологічної, соціокультурної й технораціоналістичної. Основною метою цієї статті є доповнюваності антропологічної і онтологічної дисціплінарних матриць, коли дослідження взаємної соціобіологічний і соціополітичний аспекти людського існування стали предметом технораціоналістичного контролю та маніпуляції. Визначено, що основним методом дослідження є порівняльний концептуально–світоглядний аналіз концептів біовлади і біополітики в ментальності сучасної техногенної цивілізації. Методологічна і філософська аналогія біологічної та соціальної інженерії дає змогу об’єднати їх за своєю природою і соціальними наслідками у складі одного класу – High-Hume технологій. Як результат перетворення соматичної основи людської істоти та її поведінкових стереотипів на об’єкт контролю та управління величина техногенного ризику досягла екзистенційного (еволюційного) рівня. Установлено, що однією з базисних предиспозицій біополітичної ментальності техногенної цивілізації в її західній формі є тренд на звільнення соціальної ролі і соціального статусу індивіда від преформації кондиціями його біологічного субстрату (генома) як критерію соціального (і еволюційного) прогресу. Цей тренд, передусім, врівноважується ірраціональним втручання в людську психіку ззовні, що порушує вільну волю індивіда і змушує страхом можливого його діяти всупереч його «людській природі». Феноменологічним виразом цього стає стрімко зростаючий статус біовлади й біополітики в концептуальному полі сучасного політологічного знання. В епоху, коли власне еволюція стає предметом раціоналістичного управління і/або маніпулювання, виявляється необхідним при складанні прогнозу і визначенні величини інноваційного ризику прораховувати ті особливості соціальної реакції на науково–технологічний розвиток, що є наслідком субстанціональної основи людської свідомості й культури і результатом попередньої біосоціальної еволюції. Сапсай Т. П. УДК 330.8 : [330.341 : 504.03 : 332.1] 2017.4.16. ІННОВАЦІЙНІ ЕКОГОМОЛОГІЧНІ ТА РЕГІОНАЛІСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСОРА СТЕПАНА ЗЛУПКА / С. М. Голубка, Д. С. Голубка //

Історія нар. госп-ва та екон. думки України. – 2016. – № 49. – С. 250–263. – Бібліогр.: 33 назви. С. Злупко, інноваційність, регіон, екогомологія, національна економіка, регіоналістика, регіонологія, економічна система, економічне націознавство.

Innovational ecogomological and regionalistic research of the professor Stepan Zlupko / Golubka S. M., Golubka D. S. // Istoriya nar. gosp-va ta ekon. dumky Ukrayiny (History of the national economy and economic thought of Ukraine). – 2016. – № 49. – P. 250–263. – Bibliography: 33 ref.

S. Zlupko, innovation, region, ecogomology, national economy, regionalism, regionology, economic system, economic national studies.

Українська економічна наука в сув’язі минулого, сучасного і майбутнього представлена іменами багатьох видатних особистостей. Серед учених економістів-новаторів другої половини ХХ – початку ХХІ ст. особливе місце належить видатній постаті українського економіста, історика, доктора економічних наук, професора Степана Злупка, чиї оригінальні ідеї та чітка національна позиція відіграли важливу роль у формуванні наукової школи економічної україніки. Він започаткував і значно розвинув нові наукові напрями, серед яких – екогомологія та регіоналістика. Наукові праці вченого заслуговують на постійну увагу сучасників, водночас вимагають перегляду його наукових надбань, у яких можна знайти відповіді на найважливіші питання сьогодення. У статті здійснено дослідження наукової творчості С. Злупка з обґрунтуванням цінності та сучасної значимості його ідей екогомологічного й регіоналістичного змісту. Нині, в умовах гострої загрози територіальній цілісності нашої держави та спекуляцій щодо здійснення кроків до її федералізації, набули надзвичайної актуальності положення щодо співвідношення регіонального й національного, місцевого й загальнодержавного в економічному розвитку, забезпеченні конкурентних позицій на глобальних ринках та досягненні миру й добробуту, обґрунтовані С. Злупком. Економічне націознавство в єдності всіх його складників, репрезентоване науковою творчістю професора С. Злупка, покликане слугувати консолідації українського суспільства, зміцненню економіки й забезпеченню національної перспективи. Установлено, що національна перспектива виділяється, насамперед, глибинною філософією, економічною змістовністю, історичною обґрунтованістю та трепетним патріотизмом – працею на благо рідного народу та синівською любов’ю до України. Сапсай Т. П. УДК 811.111:504 2017.4.17. ЕКОЛОГІЯ – ЛІНГВІСТИКА – ЕКОЛІНГВІСТИКА: РОЗБУДОВА ГАЛУЗІ / Жихарєва О. О. // НОВА ФІЛОЛОГІЯ. – 2012. – 51. – С. 46–52. – Бібліогр.: 11 назв. Екологія, лінгвістика, еколінгвістика, мовна екологія, лінгвістична екологія, екологія мови.

Ecology – Linguistics – Ecolinguistics : sector development / Zhykhareva O. O. // NOVA FILOLOGIYA (New philology). – 2012. – 51. – P. 46–52. – Bibliography: 11 ref.

Ecology, linguistics, ecolinguistics, linguistic ecology, ecology of language.

Реферативний журнал, 2017, № 4

9

2017.4.18

ÃÅÎÅÊÎËÎòß

Науково-технічний прогрес ХХ століття, постійні глобальні природні катастрофи примусили людство замислитися над тим, як зберегти екологію. У цьому контексті виразніше постає розмежування декількох епох у сучасній історії людства: епохи науково-технічної революції, епохи інформаційної революції і нової епохи «зеленої» революції з екологічним підходом до відносин «людина – довкілля», що і вивчає екологія як наука, до того ж звертаючись не тільки до сучасних, власне екологічних, а й до прадавніх текстів, зокрема до тексту Біблії. До таких екологічно навантажених фрагментів Біблії належать природоохоронні заповіти – захист популяцій птахів (Deut 22:6-7); охорона дерев (Deut 20:19); заповіти стосовно захисту тварин – турбота про тварин (Deut 22:14); використання ресурсів як Божий дар – збір манни в пустелі (Ех 16:15-31); збір

ÓÄÊ 633.2

шматочків хліба після дива годування п’ятьма хлібинами п’яти тисяч народу (Mk 6:34–43); локальні екологічні явища – загроза пасовищної дигресії (Gen 13:2–9); природні катастрофи – потоп (Gen 6–8) тощо. Проаналізовано поняття екології, лінгвістики та еколінгвістики як засадничі для становлення нової, екологічної парадигми у мовознавстві. Установлено, що актуальним для сучасної лінгвістичної теорії і мовленнєвої практики, яка вирішує проблеми екології мови, є дослідження принципів екологічності вживання мови в різних сферах спілкування: сучасній електронній комунікації, політичному й медійному дискурсах. Установлено, що перспективним є виявлення глибинних механізмів цілеспрямованого впливу текстів на свідомість адресатів, прийомів формування образу світу у свідомості людей. Сапсай Т. П.

ГЕОЕКОЛОГІЯ

УДК 633.2 2017.4.18. ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО ТА ЯРОГО В УМОВАХ ПІВНІЧНОСХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ : автореф. дис. канд. с.-г. наук : 06.01.09 / Тютюнник В. А.; Сум. держ. аграр. ун-т, Полтав. держ. аграр. акад. – Суми, 2016. – 20 c. Агрозаходи, Лісостеп, ріпак, оптимізація, урожайність, регресійні моделі.

Opimization of growing technology of winter and spring rape in north-eastern Forest-Steppe of Ukraine : the author’s abstract of dissertation for the candidate of agricultural sciences : 06.01.09 / Tyutyunnyk V. A.; Sumy State Agrarian University, Poltava State Agrarian Academy.

– Sumy, 2016. – 20 p.

Agro-measures, Forest-Steppe, rape, optimization, crop yield, regression models.

Викладено результати досліджень впливу параметрів технологій та окремих агрозаходів на динаміку формування структури посіву, продуктивності рослин і урожайності сортів ріпаку озимого та ріпаку ярого. Для сортів ріпаку озимого визначено оптимальні для умов перезимівлі та формування урожайності, норми висіву насіння, фунгіциди та їх бакові суміші з мікродобривом і регулятором росту. У ріпаку ярого визначено оптимальні для різних сортів норми висіву залежно від доз добрив і способів їх внесення. Проаналізовано фактичну динаміку основних показників вегетативного та генеративного розвитку рослин і популяційних параметрів посіву під дією контрольованих факторів. Визначено генотипну та фенотипну складники мінливості окремих показників. Розраховано регресійні моделі зміни значень показників за подібних агроекологічних умов. Запропоновано оптимізовані елементи сортових технологій вирощування ріпаку озимого та ріпаку ярого з оцінкою їх економічної та енергетичної ефективності. Сапсай Т. П.

УДК 550.84+556.334 2017.4.19. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГЕОХІМІЇ / Кураєва І. В., Самчук А. І. // Геохімія та рудоутворення. – 2009. – № 27. – С. 133–137.

– Бібліогр.: 15 назв. Геохімія ґрунтів, геоекологія, розвиток, ендемічні захворювання, підходи, закономірності, дослідження.

The main directions of development of modern environmental geochemistry / Kurayeva I. V., Samchuk A. I. // Geokhimiya ta rudoutvorennya (Geochemistry and ore formation). – 2009. – № 27. – P. 133–137. – Bibliography: 15 ref.

Soil geochemistry, geoecology, development, endemic diseases, approaches, patterns, research.

10

Основним завданням екологічної геохімії як нового наукового напряму є вивчення закономірностей розподілу хімічних елементів та особливостей їх геохімічної поведінки в трофічному ланцюгу з метою прогнозування еколого-геохімічної ситуації та розробки принципів і підходів для захисту та реабілітації навколишнього середовища. Знання цих закономірностей дає змогу виділити природні та техногенні фактори й визначити їх вплив на розвиток та зміну флори та фауни, на перебіг різних біохімічних та фізіологічних процесів, що відбуваються в живих організмах, на виникнення й види ендемічних та соматичних захворювань, а також своєчасно вжити заходів з профілактики негативного впливу довкілля на здоров’я населення. Установлено, що особливого значення набуває вивчення ендемічних захворювань, викликаних мікроелементами, та пов’язаних з геохімічними особливостями навколишнього середовища (параметрами води, ґрунтів, повітря, рослин), й визначення їх ролі в патології людини. На сьогоднішній день ці питання вивчені недостатньо. Визначено, що біогеохімічні показники, поруч з геохімічними характеристиками ґрунту та води, є надійними критеріями для оцінки еколого-геохімічного стану навколишнього середовища. Таким чином, для науково обґрунтованої оцінки еколого-геохімічного стану навколишнього середовища необхідно провести комплексне дослідження з геохімії ландшафтів, геохімії ґрунтів, гідрогеохімії, біогеохімії, що дасть змогу отримати надійні геохімічні критерії оцінки стану ґрунтів, біоти та води, створити підґрунтя для проведення еколого-геохімічного моніторингу та прийняття рішень щодо покращення стану довкілля. Охарактеризовано основні напрями розвитку геохімії ґрунтів, гідрогеохімії, біогеохімії. Сапсай Т. П.

УДК 631.95:550.424 2017.4.20. ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ МІГРАЦІЇ ЦИНКУ В АГРОЛАНДШАФТАХ УКРАЇНИ / Єгорова Т. М. // Агроекологічний журнал. – 2014 – № 3. – С. 14–21. – Бібліогр.: 16 назв. Цинк, агроландшафт, ґрунт, міграція, біогенне поглинання.

Ecological and geochemical processes of zink migration in agrolandscapes of Ukraine / Yegorova T. M. // Agroekologichnyi zhurnal (Agroecological journal). – 2014 – № 3. – P. 14–21. – Bibliography: 16 ref.

Zinc, agrolandscape, soil, migration, biogenic absorption.

Есенційне значення мікроелементів для рослин відображено в роботі Європейської технологічної платформи «Рослини для майбутнього» та в Сьомій рамковій програмі

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 631.1

ÀÃÐÎÅÊÎËÎòß

ЄС (напрями «Здоров’я» і «Продукти харчування, сільське господарство та біотехнології»), у яких наголошується, що збагачення зернових продуктів цинком може врятувати життя близько 50 000 дітей щорічно. Особливе значення в екологічних, геохімічних, а також агрохімічних процесах має цинк (Zn) унаслідок поєднання його есенційних та токсичних властивостей. Охарактеризовано екологічне значення цинку для живих організмів, водночас для росту розвитку сільськогосподарських культур, тварин та людини. Розглянуто неінфекційні фітопатології сільгоспкультур та мікроелементози тварин за дисбалансу цього мікроелемента. Узагальнено роль еколого-геохімічних процесів для оцінювання агроландшафтів. Запропоновано узгоджену систему параметрів і критеріїв перерозподілу мікроелементів між компонентами довкілля. На основі ландшафтно-геохімічного аналізу

районування визначено, що на території Лівобережного Лісостепу і Степу України існує надлишок умісту цинку у біогеохімічних харчових ланцюгах. Методом статистичного оцінювання отримано величини розподілу цинку у ґрунтах, алювіальних відкладах і поверхневих водах геохімічних ландшафтів цієї території загалом та агроландшафтів різного функціонального використання – сіножатей і пасовищ, орних земель, садів і виноградників, сільських селітебних територій. Розраховано екологічні, геохімічні й біогеохімічні оціночні коефіцієнти міграції цинку в ґрунтоутворювальних породах, ґрунтах, поверхневих водах та сільгоспкультурах. Визначено особливості процесів фізико-хімічної і біогенної міграції цього мікроелемента в агроландшафтах природного, техногенно-природного і техногенного рядів. Сапсай Т. П.

АГРОЕКОЛОГІЯ

УДК 6З1:6ЗЗ:1.11.

2017.4.21. МОРФОАГРОБІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ НОВИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ В УМОВАХ КІРОВОГРАДСЬКОЇ СОРТОДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ / Уліч О. Л., Каражбей Г. М., Козак С. В., Терещенко Ю. Ф., Коховська І. В. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. – 2017. – № 1. – С. 95–99. – Бібліогр.: 7 назв. Урожайність, морфоагробіологічні та адаптивні властивості, сортодослідна станція.

Morphological and agrobiological characteristics, and productivity of new varieties of soft winter wheat in the Kirovograd station of variety study / Ulich O. L., Karazhbey G. M., Kozak S. V., Tereshchenko Yu. F., Kokhovska I. V. // Sortovyvchennya ta okhorona prav na sorty roslyn (Plant Varieties Studying and Protection). – 2017. – № 1. – P. 95–99. – Bibliography: 7 ref.

Crop yield, morphological and agrobiological, and adaptive characteristics, station of variety study.

Вивчено морфоагробіологічні та адаптивні властивості, рівень урожайності новозареєстрованих сортів пшениці м’якої озимої різних екологічних груп в агроекологічних умовах Кіровоградської сортодослідної станції. Установлено, що рівень урожайності є основним комплексним показником адаптації генотипу до агроекологічних умов вирощування. Експериментальні дані свідчать про значні відхилення врожайності залежно від генотипу й року дослідження. За три роки проведення дослідів урожайність за сортами варіювала від 4,26 до 9,71 т/га, вищу врожайність мали сорти «СН Комбін», «Естівус», «Традиція одеська», «Мудрість одеська», «Ліль» та «Фабіус». За посушливих погодних умов та несприятливих агроекологічних чинників добрі пристосувальні властивості мали сорти «Мудрість одеська», «Ветеран», «Ліль», «Центилівка», «Фабіус», «Патрас», «Монтрей». Їхня врожайність зменшувалась на 9,2–19,0%, тоді як у сортів «Магістраль», «Полтавка», «Гарантія одеська» й «Покрова» – на 34,4, 42,4, 45,2 й 50,6% відповідно. Визначено, що досліджувані сорти пшениці м’якої озимої різняться за морфоагробіологічними характеристиками, продуктивністю, висотою, строком достигання, адаптивністю та господарсько-агрономічною цінністю. За комплексом показників продуктивності, господарсько-цінних ознак і властивостей, а також адаптивності в мікрозоні Кіровоградської сортодослідної станції доцільно вирощувати сорти «СН Комбін», «Покрова», «Мудрість одеська», «Ветеран» і «Ліль». Сапсай Т. П.

2017.4.22

ÓÄÊ 612.017

УДК 504.05:631.95 (477.84) 2017.4.22. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА АГРОЛАНДШАФТІВ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ) : автореф. дис. канд. с.-г. наук : 03.00.16 / Черлінка Т. П.; НААН України, Ін-т агроекології і природокористування. – Київ, 2016. – 22 c. – укp. Екологічний стан, агроландшафти, агросфера, видове різноманіття, біота, лісостеп, індекс MSA. Environmental impact assessment of agrolandscapes of Forest-Steppe of Ukraine (on the example of Ternopilska oblast) : the author’s abstract of dissertation for the candidate of agricultural sciences : 03.00.16 / Cherlinka T. P.; NAAS of Ukraine, Institute of Agroecology and Natural Resources. – Kyiv, 2016. – 22 p. – ukr.

Ecological state, agrolandscapes, agrosphere, diversity of species, biota, forest-steppe, MSA index.

Дисертацію присвячено системній оцінці екологічного стану агроландшафтів Тернопільської області України й обґрунтуванню заходів із поліпшення стану навколишнього природного середовища. Установлено, що території усіх районів області перебувають у кризовому стані. Обґрунтовано можливі негативні впливи екологічного стану досліджуваної території на економічні й соціальні процеси в агросфері. Запропоновано якісне оцінювання екологічного стану агроландшафтів відповідно до показників біорізноманіття. Проведено системний аналіз екологічного стану агроландшафтів Тернопільської області України. Більша частина досліджуваних агроландшафтів характеризується підвищеним рівнем антропогенного навантаження, а за екологічною стабільністю територія Тернопільської область відноситься до слабо стабільної. Продемонстровано, істотне збіднення видового різноманіття біоти. Обґрунтовано наукове положення щодо використання індексу MSA, який має переваги порівняно з іншими методами екологічного оцінювання території завдяки урахуванню не тільки співвідношення різних типів угідь, але й потужних екологічних чинників впливу, як от інфраструктура, ступінь фрагментації ландшафту, зміни клімату. Установлено, що ефективність фітомеліоративних заходів через залуження та залісення низькопродуктивних та деградованих земель, без здійснення суттєвої перебудови дійсної структури агроландшафтів, не забезпечить істотного поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища. Запобігти подальшому розвитку екологічної кризи в Україні можливо лише за кардинальної перебудови дійсної структури агроландшафтів на засадах екологічного нормування. Такі заходи можливі тільки після створення великих за площею сільськогосподарських підприємств, площею не менше 4000 га. Сапсай Т. П.

Реферативний журнал, 2017, № 4

11

2017.4.25

ÀÃÐÎÅÊÎËÎòß

УДК 631.95 : 550.424 2017.4.23. ГЕОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛАНДШАФТІВ ЯК ФАКТОР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ / Єгорова Т. М. // Збалансоване природокористування. – 2014. – № 1. – С. 184–190. – Бібліогр.: 10 назв. Геохімічні ландшафти, агроландшафти, мікроелементи, екологічна безпека, біогеохімічні ланцюги.

Geochemical properties of landscapes as factor of environmental safety of rural lands / Yegorova T. M. // Zbalansovane pryrodokorysuvannya (Balanced nature use). – 2014. – № 1. – P. 184–190. – Bibliography: 10 ref.

Geochemical landscapes, agrolandscapes, trace elements, environmental safety, biogeochemical chains.

Спеціалісти з питань економіки аграрного сектора України значну увагу приділяють аналізу та управлінню екологічною безпекою на землях сільськогосподарського використання. Традиційний підхід до вибору об’єктів екологічної безпеки в галузі державних відносин є антропоцентричним. В Україні до таких об’єктів відносять насамперед підприємства, які спроможні суттєво вплинути на стан навколишнього середовища в разі технологічних аварій, території радіоактивного забруднення і зберігання небезпечних відходів. Між тим, розглядаючи екологічну безпеку як компонент збалансованого розвитку, стає зрозуміло, що необхідно розробити її біоцентричні засади. У зв’язку з цим геохімія ландшафтів, що є наукою про міграцію й розподіл хімічних елементів у верхній частині зони гіпергенезу, має бути науково-методологічною основою для інформативного аналізу та екологічного оцінювання стану біогеохімічних ланцюгів у системі людина–біоценоз–агроценоз–ґрунт–поверхневі й підземні води–гірські породи–атмосферне повітря. Розглянуто результати впровадження геохімії ландшафтів при вивченні екологічних проблем на території України. Обґрунтовано значимість принципів диференціації і когерентності ландшафтів для оцінювання екологічної безпеки територій. Запропоновано методологію ландшафтно-геохімічних досліджень земель сільськогосподарського призначення. Запропоновано трирівневу систему кількісних параметрів геохімічного стану агроландшафтів для оцінювання рівня екологічної безпеки харчових ланцюгів за вмістом мікроелементів. Розроблено таксономічну класифікацію агроландшафтів, засновану на природних і техногенних процесах у біогеохімічних ланцюгах. Визначено індикаторні ланки харчових ланцюгів для оцінювання екологічної безпеки за функціональними типами земель сільськогосподарського призначення. Сапсай Т. П. УДК 550.47 2017.4.24. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ БІОГЕОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ АГРОЛАНДШАФТІВ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ / Сапсай Т. П., Єгорова Т. М. // Збірник наукових праць «Біологічні дослідження – 2016». – С. 369–372. – Бібліогр.: 7 назв. Біогеохімія, агроландшафти, агроекологічні дослідження, агроекологічне оцінювання, мікроелементи, міграція.

Methodological principles of biogeochemical research of agrolandscapes of Western Polissya / Sapsay T. P., Yegorova T. M. // Zbirnyk naukovykh prats «Biologichni doslidzhennya – 2016» (Collection of scientific works «Biological research – 2016»). – P. 369–372. – Bibliography: 7 ref.

Biogeochemistry, agrolandscapes, agroecological research, agroecological assessment, microelements, migration.

Більшість фундаментальних теоретичних, методичних і практичних складників вчення про біосферу залишається за межами уваги агроекологів України, аграріївпрактиків і фундаментальних агроекологічних досліджень.

12

ÓÄÊ 631.95

Між тим, питанням стратегії збалансованого природокористування аграрного виробництва є запровадження таких агротехнічних і агрохімічних заходів, які орієнтовані на збереження природної унікальності кожного окремого агроландшафту. В останні роки запровадження окремих елементів біогеохімії в системі агроекологічного оцінювання орних земель набували значення стратегічних питань природокористування в Україні. Це взаємозв’язок між хімічним складом сільськогосподарських культур і орних ґрунтів, агрохімічні умови ґрунтів для отримання органічної сільськогосподарської продукції, небезпека техногенного забруднення ґрунтів і вод (радіонуклідами, важкими металами, нітратами, пестицидами), оцінювання екологічного стану продукції рослинництва і рибальства, стандартизація екологічно-небезпечних концентрацій токсичних сполук. Наголошено, що найменш дослідженими можна визначити питання методології дослідження біогеохімічних циклів поживних мікроелементів, їх біосферних (природних) і агросферних (природно-техногенних) закономірностей. Для оцінювання вмісту мікроелементів у ґрунтоутворювальних і підстильних гірських породах не існує гранично-допустимих концентрацій (ГДК). Тому для їх біогеохімічного аналізу застосовують кларковий вміст в осадових гірських породах. Завдяки біохімічній безбар’єрності більшості гідрофілів і гідрофобів, водні рослини здатні створювати техногенні біогенні бар’єри із небезпечною концентрацією важких металів. Промивний характер водного режиму впливає на підвищення біофільності більшості поживних мікроелементів у системі «ґрунт-рослина» як у агроландшафтах підпорядкованих аквальних, так і автономних елювіальних. Визначено, що цьому сприяє також високий рівень залягання ґрунтових вод, що підвищує інтенсивність водної фізико-хімічної міграції в системі «підстильні і ґрунтоутворювальні гірські породи-ґрунти». Новим напрямом агроекологічного оцінювання сільськогосподарської рослинності, розробленим в останні роки Т. М. Єгоровою, є оцінювання відповідності функціонального статусу сільськогосподарських земель за якістю та безпечністю біогеохімічних ланцюгів поживних мікроелементів. Установлено, що ландшафтно-геохімічне районування територій дасть змогу підвищити інформативність агроекологічного оцінювання біогеохімічних ланцюгів і дослідити сполучення есенційного й токсичного впливу на сільгоспкультури, худобу і місцеве населення основних елементів агрохімічного моніторингу ґрунтів України – P, N, K, B, Mn, Zn, Cu, Cu, Co, Mo. Сапсай Т. П.

УДК: 633.521:631.87 2017.4.25. АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ СТИМУЛЯТОРА РОСТУ АЛЬБІТ / В’юнцов С. М. // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. – 2017. – № 1(1). – С. 86–94. – Бібліогр.: 15 назв. Льон-довгунець, передпосівна обробка насіння, стимулятор росту, позакореневе підживлення, фотосинтез, урожайність.

Agroecological validation of linen flax production depending on the use of albit growth stimulator / Vyuntsov S. M. // Visnyk Zhyomyrskogo nasionalnogo agroekologichnogo universytetu (Bulletin of Zhytomyr National Agroecological University). – 2017. – № 1(1). – P. 86–94.

– Bibliography: 15 ref.

Linen flax, pre-sowing seed treatment, growth stimulator, foliar nutrition, photosynthesis, crop yield.

Сучасна економічна нестабільність не тільки в галузі агропромислового комплексу України, а й у льонарстві зокрема, призвела до значних втрат посівних площ льо-

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 235.43

ÀÃÐÎÅÊÎËÎòß

ну-довгунця та виробництва цієї стратегічної культури. Світова економічна криза, яка нанесла значний удар і нашій національній економіці, призвела до значного підвищення цін на енергоресурси, зокрема і на мінеральні добрива. Окреслено, що на сучасному етапі необхідно максимально біологізувати технологію вирощування льону доступними й недорогими стимуляторами росту рослин біологічного походження. Нa основі проведених польових досліджень установлено, що стимулятори росту впливають на фотосинтетичну активність асиміляційного апарату рослин, його розміри, накопичення надземної маси і вміст у них сухих речовин. Вивчено вплив стимулятора росту біологічного походження Альбіт на ріст і розвиток рослин льону-довгунця. Поєднання передпосівної обробки насіння (60 мл/т), позакореневого підживлення в дозі 40 мл/га та внесення пестицидів забезпечує продуктивність фотосинтезу на рівні 8,1 г/м2 за добу. У посівах без застосування стимулятора росту формування листкової поверхні і продуктивності фотосинтезу зменшувалося на 0,5–0,6 г/м2 за добу. Варіант досліду фон + обробіток насіння 70 мл/т + позакореневе підживлення 40 мл/га стимулятором росту Альбіт дає змогу отримати 4,92 т/га соломи та 0,54 т/га насіння. Водночас, приріст до контролю становив 0,21 т/га, що становить 63,6%. Перспективи подальших досліджень слід спрямувати на вивчення впливу стимуляторів росту біологічного походження на продуктивність льону-довгунця в різних агроекологічних умовах України. Сапсай Т. П.

УДК 235.43.731.49 2017.4.26. АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ БЕРЕЖАНСЬКОГО РАЙОНУ ТЗОВ «ЖИВА ЗЕМЛЯ ПОТУТОРИ» ТА ТОВ «КРОНА» / Павлів А. В., Павлів О. В. // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. – 2017. – Т. 19, № 74. – С. 196–202. – Бібліогр. : 11 назв. Агроекологічна оцінка, агрохімічні показники, ґрунт, клімат, вміст елементів живлення, вміст гумусу, Кадмію, Свинцю, Ртуті, кислотність, зернові, технічні та кормові культури.

Agroecological assessment of lands of agriculural enterprizes TZOV Zhyva zemlya Potutory and TOV Krona in Berezhanskyi district of Ternopilska oblast / Pavliv A. V., Pavliv O. V. // Naukovyi visnyk Lvivskogo natsionalnogo universytetu veterynarnoyi medytsyny ta biotekhnologiy imeni S. Z. Gzhytskogo (Scientific herald of Gzhytsky National University of Veterinary Medicine and Biotechnology of Lviv).

– 2017. – Vol. 19, № 74. – P. 196–202. – Bibliography: 11 ref.

Agroecological assessment, agrochemical parameters, soil, climate, content of nutrients, content of humus, cadmium, lead, mercury, acidity, grain, technical and fodder crops.

Цінність землі як основного засобу сільськогосподарського виробництва у конкретній сільськогосподарській інфраструктурі визначається родючість ґрунтів. Саме родючість ґрунтів зумовлює рівень продуктивності земель, їхню господарську значущість і вартість. Україна – одна з не багатьох держав світу, котра володіє величезним резервом родючих ґрунтів, тому вона має бути одним зі світових лідерів виробництва високоякісних продуктів харчування. Ґрунтовий покрив – основне загальнонаціональне багатство нашої країни і головний засіб виробництва в сільському господарстві. Якість земельних ресурсів, їх раціональне використання в кінцевому підсумку визначають рівень добробуту суспільства. Проведено агроекологічну оцінку земель для вирощування сільськогосподарських культур підприємств ТзОВ «Жива

2017.4.27

Земля Потутори» с. Потутори Бережанського району Тернопільської області та ТОВ «Крона» с. Жуків Бережанського району Тернопільської області за екологоагрохімічними показниками. У статті охарактеризовано ґрунтовий покрив за потужністю гумусового шару, вмістом гумусу, азоту (що легко гідролізується), рухомого фосфору, обмінного калію, за сумою активних температур вищою 10 °С, гідротермічним коефіцієнтом, рівнем ґрунтових вод, вмістом рухомих форм важких металів: Кадмію, Свинцю, Ртуті, а також кислотність ґрунту (обмінна, рH сольове). Досліджено динаміку показників основних еколого-агрохімічних властивостей та щільність забруднення темносірих опідзолених ґрунтів. Проаналізувавши показники агрохімічного стану ґрунту земель сільськогосподарських підприємств ТзОВ «Жива Земля Потутори» с. Потутори Бережанського району Тернопільської області та ТОВ «Крона» с. Жуків Бережанського району Тернопільської області, установлено, що ґрунти мають оптимальні, допустимі (задовільні) умови для вирощування зернових, технічних, кормових культур та отримання повноцінних врожаїв сільськогосподарських культур. Сапсай Т. П. УДК 631.376 2017.4.27. ІНТЕГРАЛЬНА ЙМОВІРНІСНА ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ТРАКТОРНОЇ ШИНИ АГРОЕКОЛОГІЧНИМ ВИМОГАМ В ҐРУНТО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ УКРАЇНИ / О. Ю. Ребров // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія : Математичне моделювання в техніці та технологіях. – 2017. – № 6. – С. 127–136. – Бібліогр.: 6 назв. Тракторна шина, максимальний тиск шини на ґрунт, агроекологічні вимоги.

Integral probabilistic estimation of the conformity of a tractor tire with agro-ecological requirements in soilclimatic conditions of Ukraine / Rebrov O. Yu. // Visnyk Natsionalnogo tekhnichnogo universytetu «KhPI». Seriya : Matematychne modelyuvannya v tekhnitsi ta tekhnologiyakh (Bulletin of the National Technical University «KhPI». Series: Mathematical modeling in engineering and technology). – 2017. – № 6. – P. 127–136. – Bibliography: 6 ref.

Tractor tire, maximum tire pressure on soil, agroecological requirements.

У сучасних умовах населення земної кулі займається землеробством на розораних землях, де інтенсивно розвивається ерозія ґрунту, причому, значна частина таких земель знаходиться в Україні. При традиційних системах обробки ґрунтовий покрив швидко втрачається. Він руйнується, деградує з помітною швидкістю, зростає знесення його родючого шару з водою. Одним із чинників, що шкідливо впливають на ґрунт і сприяють його деградації, є його надмірне ущільнення ходовими системами мобільної сільськогосподарської техніки, зокрема колісними тракторами. Науково-обґрунтовані заходи щодо поліпшення агроекологічної ситуації на розораних землях України повинні базуватися на оцінках відповідності агроекологічним нормам показників взаємодії тракторних шин з ґрунтом. Розробка методики інтегральної оцінки відповідності максимального тиску на ґрунт тракторної шини екологічним вимогам з урахуванням розподілу сільськогосподарських угідь України, а саме ріллі, за показниками, що лімітують рівень впливу колісних рушіїв на ґрунт, є актуальною задачею, яка дасть змогу визначити найбільш перспективні до застосування й безпечні з агроекологічних позицій конструкції і типорозміри тракторних шин. Запропоновано методику розрахунку середньо інтегральної ймовірнісної оцінки відповідності максимального тиску на ґрунт тракторної шини агроекологічним вимогам з урахуванням ґрунтокліматичних умов України. Наведено розподіл допустимого тиску на ґрунт

Реферативний журнал, 2017, № 4

13

2017.4.30

ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍÈÉ (ÑÒÀËÈÉ) ÐÎÇÂÈÒÎÊ

територією України при весняному передпосівному й осінньому основному обробітках ґрунту. Проведено аналіз середньоінтегральних ймовірнісних оцінок відповідності ряду типорозмірів сільськогосподарських тракторних шин світових виробників агроекологічним вимогам. Сапсай Т. П. УДК 631.95:001.891(477) 2017.4.28. РОЛЬ АГРОЕКОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ЗБАЛАНСОВАНОЇ АГРОСФЕРИ / О. І. Фурдичко // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 7–14. – Бібліогр.: 14 назв. Агроекологія, агросфера, збалансований розвиток, навколишнє природне середовище, природні ресурси.

The role of agroecology in formation of balanced agrosphere / Furdychko O. I. // Agroekologichnyi zhurnal (Agroecological journal). – 2017. – № 2. – P. 7–14. – Bibliography: 14 ref.

Agroecology, agrosphere, balanced development, environment, natural resources.

У контексті реалізації положень Концепції сталого розвитку та процесів трансформації свідомості людини

ÓÄÊ 332.68

щодо переосмислення значення якості і безпечності довкілля, використання природних ресурсів неможливо не визнати пріоритетне значення науки агроекології на сучасному етапі розвитку аграрної галузі. Поступово відходять у минуле орієнтири, переважно спрямовані на економічні результати та впровадження наукових досягнень, інноваційних технологій без урахування пріоритетності розвитку екологічних і соціальних чинників. Розкрито значення науки агроекології як фундаментальної основи формування збалансованої агросфери, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Обґрунтовано, що агроекологія в нинішніх складних екологічних та економічних умовах повинна визначати стратегію розвитку аграрного виробництва з обов’язковим урахуванням екологічних, соціальних та економічних чинників. Управління агросферою потребує розроблення нових науково обґрунтованих підходів, що ґрунтуються на основних принципах Концепції сталого розвитку. Визначено низку пріоритетних завдань агроекології на сучасному етапі розвитку аграрної науки і виробництва України. Сапсай Т. П.

ЗБАЛАНСОВАНИЙ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК УДК 332.68:63(477) 2017.4.29. ОРЕНДНІ ВІДНОСИНИ – ЯК ГНУЧКИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗЕМЛЕГОСПОДАРЮВАННЯ В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ ЗЕМЛІ В УКРАЇНІ / Гуторов О. І., Ярута М. Ю. // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2017. – 4 (71). – С. 81.–86. – Бібліогр.: 8 назв. Оренда землі, землі сільськогосподарського призначення, орендні відносини, договір оренди, ринок землі, орендодавець, орендар, земельне законодавство, аукціон, кредитування, емфітевзис.

Lease relations as a flexible tool of land management in the period of the land market development in Ukraine / Gutorov O. I., Yaruta M. Yu. // Visnyk Sumskogo agrarnogo universytetu (Bulletin of Sumy National Agrarian University).

– 2017. – 4 (71). – P. 81.–86. – Bibliography: 8 ref.

Lease of land, agricultural land, lease relations, lease agreement, land market, landlord, tenant, land law, auction, lending, emphyteusis.

Закон про дерегуляцію був прийнятий з метою спрощення документального оформлення відносин оренди землі, він значно скорочує перелік дійсних умов договору оренди землі, велика кількість яких ускладнювала, подекуди невиправдано, укладення договору. За чинним земельним законодавством України право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення не тільки не може відчужуватися на підставі більшості цивільних правочинів (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), але й не може передаватись у заставу. Тому використання права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення як застави для отримання банківських кредитів є неможливою. Проаналізовано світовий досвід розвитку орендних відносин, їх соціально-економічне значення. Досліджено та висвітлено особливості розвитку орендних земельних відносин в аграрному секторі економіки України. Визначено переваги, недоліки, причини та фактори, під впливом яких відбувається їх розвиток. Розглянуто особливості існуючого нормативно-правового поля щодо формування права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в Україні. Визначено характерні для земельно-орендних відносин особливості. Обґрунтовано методичні підходи щодо запровадження механізму застави права оренди землі та

14

необхідність її законодавчого врегулювання. Акцентована увага на сучасній аграрній політиці країни. Досліджено, що прийняті в 2015 році зміни зменшують бюрократичні перепони в орендних відносинах, але залишається відсутнім компенсаційний механізм контролю раціонального використання землі. Доведено, що аграрна політика країни потребує чітких рішень для розвитку ефективного аграрного бізнесу, невід’ємним компонентом якого є орендні відносини, пріоритетом для яких виступає чітке визначення статусу власників та користувачів земельних ділянок. Сапсай Т. П. УДК 338. 135 (477) 2017.4.30. ПРОЦЕС КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ЯК БАЗИС СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ РЕГІОНУ / Самофатова В. А. // Международный научный журнал «Интернаука». Серия: «Экономические науки». – 2017. – № 3 (3). – С. 69–73. – Бібліогр.: 8 назв. Кластер, сталий розвиток, базис, агропродовольча сфера, регіон.

Clasterization process as basis for sustainable development of agro-food industry of region / Samofatova V. A. // Mezhdunarodnyi nauchnyi zhurnal «Internauka». Seriya «Ekonomicheskiye nauki» (International scientific journal «Internauca». Series: «Economic Sciences»). – 2017. – № 3 (3). – P. 69–73. – Bibliography: 8 ref.

Cluster, sustainable development, basis, agro-food industry, region.

Статтю присвячено дослідженню процесу кластеризації як одного з найефективніших шляхів становлення економічної самодостатності регіону. Здійснено аналіз концептуальних підходів до формування кластерів у агропродовольчій сфері регіону. Охарактеризовано поняття «кластер» та розглянуті основні принципи їх розбудови. Відзначено, що агропродовольча сфера (АПС) придатна до використання кластерних технологій, передусім, через прив’язку окремих напрямків виробництва до природно-кліматичних умов та інших факторів виробництва на обмеженій території. Акцентовано увагу на тому, що для досягнення сталого розвитку агропродовольчої сфери одним з найскладніших завдань є формування заверше-

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 330.332

ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍÈÉ (ÑÒÀËÈÉ) ÐÎÇÂÈÒÎÊ

ного ланцюга з виробництва, зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської та харчової продукції. Відзначено, що агропромислова кластеризація – це концентрація і спеціалізація агропромислового виробництва з формуванням на території регіону замкнутих продуктових ланцюгів на засадах інтеграції для одержання учасниками кластерів конкурентоспроможної продукції, а також підвищення прибутковості. Показано, що під кластером агропродовольчої сфери слід розуміти систему підприємств та організацій, які діють у сфері виробництва й реалізації готової продукції, пов’язаних технологічними ланцюгами і взаємодоповнювальними одне одного, а також освітніх, інформаційних та фінансових установ, органів регіонального й муніципального управління, інститутів інфраструктури, що забезпечують їх оптимальну та інноваційну діяльність, досягнення синергетичного ефекту і високої конкурентоздатності. Зазначено, що завдяки кластерній організації АПС регіону створюються умови для конкурентоспроможного розвитку як великих, так і середніх та дрібних виробників. Відзначено, що специфікою кластера є отримання організаціями, що входять до нього, синергетичного ефекту, що проявляється у підвищенні конкурентоспроможності та забезпеченні сталого розвитку. Показано, що кластерний підхід дає змогу сформувати такий механізм відносин (прямих і зворотних економічних зв’язків), який дає можливість отримати прибуток еквівалентний витратам, не тільки тим суб’єктам господарювання, які реалізують кінцевий продукт, але й усім учасникам об’єднання. Сапсай Т. П.

УДК 330.332.1 : 504.062 2017.4.31. МЕХАНІЗМ ФІНАНСУВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НА РІЗНИХ ІНСТИТУЦІЙНИХ РІВНЯХ / Сакаль О. В. // Економічний вісник університету. – 2017. – № 33/1. – С. 377–385. – Бібліогр.: 9 назв. Джерела фінансування, цілі сталого розвитку, міжнародне співробітництво, інвестиції, управління, субсидії, оподаткування.

Mechanism of financing of sustainable development on different institutional levels / Sakal O. V. // Ekonomichnyi visnyk universytetu (Economic Bulletin of the University).

– 2017. – № 33/1. – P. 377–385. – Bibliography: 9 ref.

Sources of funding, sustainable development goals, international cooperation, investment, management, subsidies, taxation.

Реалізація нового Порядку денного в галузі сталого розвитку, в основу якого покладено 17 глобальних Цілей сталого розвитку (ЦСР), задекларовано світовою спільнотою на Саміті Організації Об’єднаних Націй (ООН) зі сталого розвитку 25 вересня 2015 року на наступні 15 років. ООН відзначає, що цим започатковано нову еру національних дій та міжнародного співробітництва, адже кожна країна-член ООН зобов’язується здійснити широкий спектр заходів, які будуть спрямовані не лише на усунення корінних причин бідності, поліпшення економічного зростання і процвітання, а також на задоволення потреб людей в охороні здоров’я, освіті та соціальному забезпеченні, передбачаючи при цьому охорону навколишнього середовища. Дієвий механізм фінансування сталого розвитку передбачає узгодження приватних інтересів з державними цілями та створення інституційних засад, що стимулюють націлені на отримання прибутку інвестиції, одночасно з мобілізацією державних ресурсів для обов’язкової діяльності у сфері сталого розвитку. Необхідним є удосконалення механізму фінансування, зокрема у частині змін у структурі стимулювання. В Україні доцільно конкретизувати нормативно-правове забезпечення інструментів механізму фінансування, з особливим

2017.4.32

наголосом на стимулюванні досягнення встановлених цілей та активізації діяльності на всіх інституційних рівнях задля мобілізації фінансових ресурсів з доступних джерел. Систематизовано інституційне забезпечення фінансування сталого розвитку, обґрунтовано зміст механізму фінансування сталого розвитку на різних інституційних рівнях; запропоновано рекомендації з удосконалення фінансового забезпечення сталого розвитку в Україні. Дослідженню теоретико-методологічних засад та різних прикладних аспектів забезпечення сталого розвитку присвячено численні праці вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема, С. Бобильова, Г. Брундтланд, З. Герасимчук, Е. Гірусова, Б. Данилишина, Ґ. Дейлі, М. Згуровского, Г. Кларка, Р. Костанзи, Д. Медоуза, Л. Мельника, О. Нєвєрова, Р. Перелета, М. Хвесика, Є. Хлобистова та інших. Перспективні шляхи фінансування сталого розвитку висвітлені в доповідях, резолюціях і рішеннях ООН. Сапсай Т. П. УДК 330 2017.4.32. ІННОВАЦІЙНИЙ ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ / Федулова Л. І. // Економічний вісник університету. – 2017. – № 33/1.

– С. 62–72. – Бібліогр.: 14 назв. Сталий розвиток, регіони, інноваційний чинник, регіональна політика, інноваційна діяльність.

Innovation factor for sustainable development of Ukrainian regions / Fedulova L. I. // Ekonomichnyi visnyk universytetu (Economic Bulletin of the University). – 2017.

– № 33/1. – P. 62–72. – Bibliography: 14 ref.

Sustainable development, regions, innovation factor, regional policy, innovation activity.

Основні компоненти сталого розвитку, а саме, економічне зростання, соціальний добробут й захист навколишнього середовища, мають однаково суттєве значення. Вони взаємозалежні, їх потрібно розглядати на комплексній і збалансованій основі. Зазвичай, на практиці це означає пошук компромісу (найчастіше, у короткостроковій перспективі) між складниками. З огляду на таке, сталий розвиток вважають неперервним процесом інтеграції, рівноваги й управління компромісами. Зокрема, у центрі піраміди перебуває управління, що здійснюється відповідними інститутами. Цей четвертий компонент було додано Комісією ООН з питань сталого розвитку пізніше як центральне ядро. У сучасних умовах виникає потреба в новому підході до формування соціально-економічної політики на регіональному рівні й розробці методів економічного регулювання процесів соціо-еколого-економічного розвитку регіонів на основі аналізу проблем світового досвіду формування системи управління в регіоні з урахуванням взаємодії з різними суб’єктами господарювання, вивчення економічних передумов і закономірностей формування структури цієї системи. Затим що пріоритетним завданням сталого розвитку регіонів України має бути забезпечення стабільного економічного зростання, особливої уваги потребують питання встановлення основних чинників цього зростання, особливості їх залучення в практику господарювання та оцінки ефективності механізмів регулювання цих процесів. У цьому контексті регіональні аспекти економічного зростання для досягнення цілей сталого розвитку, на нашу думку, повинні бути започатковані на положеннях нового регіоналізму й інноваційної теорії розвитку та механізмах їхнього практичного впровадження. Сучасна регіональна економічна політика потребує специфічних, відмінних від традиційної економіки, підходів до визначення й реалізації завдань сталого інноваційного розвитку. Ці особливості узагальнено зводяться до впровадження механізмів забезпечення збалансованості зусиль держави та регіонів для отримання максимального

Реферативний журнал, 2017, № 4

15

2017.4.35

ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍÈÉ (ÑÒÀËÈÉ) ÐÎÇÂÈÒÎÊ

результату економічного і соціального розвитку з урахуванням інноваційного чинника. Сапсай Т. П.

УДК 342.25:001.76 2017.4.33. ЄВРОПЕЙСЬКА СТРАТЕГІЯ ІННОВАЦІЙ ТА ДОБРОГО ВРЯДУВАННЯ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ: ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТА ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ / Толкованов В. // Електронне наукове фахове видання «Державне управління: удосконалення та розвиток» включено до переліку наукових фахових видань України з питань державного управління.

– 2012. – № 12. – Бібліогр.: 8 назв. Місцеве самоврядування, Європейська стратегія, інноваційний розвиток, регіональне врядування, Рада Європи, громада, органи місцевого самоврядування.

European strategy for innovation and good governance at the local level: major challenges, history and implementation experience / Tolkovanov V. // The scientific special digital edition «State Administration: Improvement and Development» is included in the list of scientific professional editions of Ukraine on state administration. – 2012.

– № 12. – Bibliography: 8 ref.

Local public government, European strategy, innovation development, regional government, Council of Europe, community, local bodies.

Сучасний розвиток держави, демократичні перетворення в українському суспільстві, вибір стратегічного курсу на європейську інтеграцію обумовлює появу нових вимог до системи місцевого самоврядування, запровадженння та реалізацію нових форм, методів та інструментів ралізації їх повноважень. У цьому контексті важливим є вивчення досвіду європейських країн щодо запровадження в систему місцевого самоврядування методів доброго врядування та інноваційного розвитку. Ефективне здійснення місцевим самоврядуванням своєї представницької місії можливе лише за умови постійного вдосконалення інструментів управління, формування нової корпоративної культури, спрямованої на розвиток інновацій та підвищення професіоналізму посадових осіб місцевого самоврядування. Розглянуто проблеми запровадження в Україні Європейської стратегії інновацій та доброго врядування на місцевому рівні. Визначають основні напрями та результати реалізації рекомендацій Європейської стратегії в Україні. Сапсай Т. П.

УДК 72.01 2017.4.34. ПРИЙОМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЛАНДШАФТНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНИХ РАЙОНІВ ІСТОРИЧНИХ МІСТ / Шушлякова О. С., Ткач В. П. // Архітектурний Вісник КНУБ. – 2017. – № 20. – С. 375–383.

– Бібліогр.: 7 назв. Урбанізоване середовище, ландшафтно-рекреаційні простори, система озеленення міст, гуманізація і екологізація середовища, екологічність, сталий розвиток міст.

Methods to improve the landscape organization of the central regions of historical cities / Shushlyakova O. S., Tkach V. P. // Arkhitekturnyi visnyk KNUB (Architectural herald of the KNUB). – 2017. – № 20. – P. 375–383. – Bibliography: 7 ref.

Urban environment, landscape and recreational spaces, urban greening system, humanization and greening of the environment, environmental friendliness, sustainable urban development.

У сучасному світі загальною тенденцією розвитку і зростання міст є прогресувальне погіршення якості життя, разом з тим сучасне місто з його потужною інженерно-

16

ÓÄÊ 342.25

технічною та соціально-економічною інфраструктурою утруднює умови існування мешканців та призводить до деградації навколишнього середовища. Екологічна ситуація погіршується на всіх рівнях міського простору, знижується так само невисокий рівень забезпеченості зеленими насадженнями жителів мегаполісів. Тому в останні роки все більш важливим постає завдання гуманізації урбанізованого середовища та вдосконалення його ландшафтної системи. Гуманізація міського середовища є невід’ємним компонентом реалізації загальносвітової концепції сталого розвитку, широко відомої як Sustainable Development, яка представляє можливий вихід зі стану глобальної екологічної кризи як наслідку техногенної еволюції розвитку людської спільноти в умовах урбанізованого середовища міст. Розглянуто основні питання вдосконалення ландшафтної структури центрів історичних міст, визначено та проаналізовано їх позитивні й негативні риси, установлені основні завдання формування різних типів міських ландшафтів, виявлено прийоми гармонізації ландшафтної системи міських центрів, запропоновані перспективні напрямки удосконалення ландшафтно-рекреаційних просторів у міський структурі. Установлено, що архітектурне середовище центральних районів історичних міст Україні потребує кардинальних змін унаслідок втрати в останні десятиліття історичної своєрідності і змін уявлення жителів про комфортність міського простору. Запропоновано перспективні напрями та прийоми удосконалення ландшафтно-рекреаційних територій міських центрів. Сапсай Т. П.

УДК 338.45:005.52 2017.4.35. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ КОРОЗІЙНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ЯК ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ / Белопольський М. Г., Корольов П. В. // Економічний вісник Донбасу. – 2017. – № 2(48). – С. 168–177. – Бібліогр.: 21 назва. Процесно-орієнтований підхід, захист від корозії, управління ризиками корозійної небезпеки, індикаторна оцінка інтегральних критеріїв (індексів), сталий розвиток промислових підприємств.

Risk management of corrosion hazards as a factor in the sustainable development of industrial enterprises / Belopolskyi M. G., Korolov P. V. // Ekonomichnyi visnyk Donbasu (Economic herald of Donbas). – 2017. – № 2(48).

– P. 168–177. – Bibliography: 21 ref.

Process-oriented approach, corrosion protection, risk management of corrosion hazard, indicator assessment of integral criteria (indices), sustainable development of industrial enterprises.

Розглянуто питання управління інноваційною діяльністю щодо підвищення корозійної захищеності основних фондів підприємства. Для розкриття економічної сутності заходів протикорозійного захисту запропоновано класифікаційні ознаки циклів розвитку основних фондів за умов корозійної небезпеки або корозійної захищеності, які визначають норму доходності систем протикорозійного захисту конструкцій (СПЗК). Визначено потребу прийняття збалансованих рішень, спрямованих на технологічне оновлення та подовження ресурсу промислових об’єктів. Сталий розвиток промислового потенціалу вимагає відтворення основних фондів підприємств. Аналіз статистичних даних свідчить, що інвестиції в розвиток основних фондів здійснюють, переважно, за рахунок власних коштів підприємств. Запропоновано процесноорієнтований підхід до формування інновацій у сфері захисту від корозії з урахуванням розробленої класифікації інвестиційних ризиків. Доведено, що для формування системи корозійно–економічного обліку слід використовувати індекс рівня ризику корозійної захищеності. Збільшення

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 630.182

ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍÈÉ (ÑÒÀËÈÉ) ÐÎÇÂÈÒÎÊ

корозійної захищеності конструкцій дає змогу зменшити обсяг необхідних щорічних витрат на відновлення СПЗК і спрямувати більше ресурсів на розширене відтворення. Практика експлуатації свідчить, що найбільший вплив на економічно доцільний термін експлуатації конструкцій мають два чинники – щорічний розмір амортизації й середньорічні ремонтні витрати. Це дає змогу застосовувати найбільш раціональний метод подовження термінів експлуатації на основі відтворення капіталу основних фондів. Застосовано індикаторну оцінку інтегральних критеріїв (індексів) корозійно-економічного обліку, яка дає змогу враховувати вимоги концепції Lean Six Sigma. Сапсай Т. П.

УДК 630.182.47 2017.4.36. ФІТОМЕЛІОРАТИВНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВУЛИЧНИХ ФІТОЦЕНОЗІВ ЯК ОДИН ІЗ ПАРАМЕТРІВ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИМІРУ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ МІСТА / Лук’янчук Н. Г., Мартинюк Х. Я. // РВВ НЛТУ України. – 2016. – №. 14. – С. 217–223. – Бібліогр.: 9 назв. Збалансований розвиток, фітоценоз, фітомеліоративна функція, коефіцієнт фітомеліоративної ефективності насаджень.

Phytomeliorative efficiency of street phytocenosis as one of the parameters of environmental dimension of balanced development / Lukyanchuk N. G., Martynyuk Kh. Ya. // RVV NLTU of Ukraine. – 2016. – №. 14. – P. 217–223. – Bibliography: 9 ref.

Balanced development, phytocenosis, phytomeliorative function, phytomeliorative efficiency of plantings.

Всебічна охорона навколишнього природного середовища є найголовнішою передумовою забезпечення ресурсно-екологічної безпеки нинішнього та майбутніх поколінь, а отже, чистого і здорового довкілля у міських екосистемах. Для досягнення збалансованого розвитку країни потрібно стабілізувати та поліпшити якості навколишнього середовища, знизити викиди шкідливих речовин тощо. Із цією метою у всіх областях України налагоджено постійне спостереження за станом навколишнього середовища і змінами, які в ньому відбуваються. Система ресурсно-екологічного моніторингу функціонує не лише на рівні району та області, а й окремих населених пунктів і це дає змогу спостерігати за перебігом та динамікою їх відтворювальних, відновлювальних й асиміляційних процесів. Запропоновано введення параметра «коефіцієнт фітомеліоративної ефективності насаджень» у розрахунок індексу екологічного виміру збалансованого розвитку міської екосистеми. Проаналізовано особливості архітектурно-планувальної ситуації Львова. Визначено середньодобову інтенсивність руху автомобілів та вивчено фітомеліоративну роль насаджень уздовж вулиць Городоцької, Івана Франка та Євгена Коновальця. Визначено коефіцієнт фітомеліоративної ефективності насаджень уздовж транспортних магістралей, що дає змогу інформаційно доповнити екологічний складник виміру збалансованого розвитку міської екосистеми. Подано пропозиції щодо оптимізації рослинного покриву вулиць, а саме, застосування елементів вертикального озеленення фасадів будівель і споруд. Сапсай Т. П.

УДК 351:378 2017.4.37. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ / Олійник В. В. // Економіка та держава. – 2014. – № 7. – С. 110–113. – Бібліогр.: 5 назв.

2017.4.38

Державне управління, організаційно-економічний механізм, післядипломна освіта, соціально-економічний розвиток, трансформація.

Improvement of organizational and economic mechanism of state regulation of postgraduate study within sustainable development strategy / Oliynyk V. V. // Ekonomika ta derzhava (Economic and the State). – 2014. – № 7. – P. 110–113. – Bibliography: 5 ref.

State administration, organizational and economic mechanism, postgraduate study, socio-economic development, transformation. Потреба післядипломної освіти стрімко зростає в період зміни суспільного ладу в країні, коли від кваліфікованих рішень залежить ефективність глобальних економічних процесів. Нові державно-політичні й соціально-економічні умови існування українського суспільства обумовили необхідність створення й застосування різних підходів до державного управління післядипломною освітою. Насамперед це пов’язано зі зміною структури фінансових потоків і виникненням нових джерел фінансування професійної освіти. У статті удосконалено структуру організаційно-економічного механізму державного управління післядипломною освітою та розроблено заходи щодо поліпшення ефективності її функціонування. Доведено, що на стан сучасного організаційно-економічного механізму державного управління післядипломною освітою впливає не тільки сформований тип моделі освіти, а й умови її трансформації, що викликані зміною моделі соціально-економічного розвитку. Визначено, що основними напрямами удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання післядипломної освіти мають бути: удосконалення законодавчого забезпечення: прийняття ЗУ «Про післядипломну освіту»; посилення організаційно-економічного аспекту функціонування ринку праці щодо послуг, пов’язаних з післядипломною освітою; удосконалення фінансового забезпечення та надання пільг закладам післядипломної освіти; розробка методичних рекомендацій щодо системи показників економічної і соціально-економічної ефективності закладів післядипломної освіти; впровадження методики розрахунків коефіцієнтів відповідності для економного витрачання бюджетних коштів; організація постійного моніторингу діяльності системи післядипломної освіти; посилення інформаційного забезпечення та прозорості діяльності МОН України. Організаційно-економічний механізм державного регулювання післядипломної освіти необхідно поєднати зі стратегією сталого розвитку, до якої людство повинне переходити у XXI ст. й реалізовувати цю стратегію протягом усього тисячоліття. Основні контури нової моделі суспільного розвитку і однієї з найважливіших підсистем — освіти повинні сформуватися вже в найближчі десятиліття разом із моделлю стійкого розвитку як її істотна частина. Сапсай Т. П.

УДК 332.146.2 2017.4.38. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД / Євдокімов О. В. // Комунальне господарство міст. Серія : Економічні науки. – 2017. – № 138. – С. 48–51. – Бібліогр.: 9 назв. Пусковий комплекс, спільна власність територіальних громад, бюджет забезпечення.

Ensurance for sustainable community development / Yevdokimov O. V. // Komunalne gospodarstvo mist. Seriya: Ekonomichni nauky (Municipal economy of cities. Series: Economic sciences). – 2017. – № 138. – P. 48–51. – Bibliography: 9 ref.

Launch complex, joint ownership of territorial communities, budget of support.

Реферативний журнал, 2017, № 4

17

2017.4.41

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß

Як суб’єкти управління, територіальні громади поступово набувають статусу ключового учасника соціально-економічного та культурного розвитку країни, а отже добробут населення стає все більш залежним від здатності даних муніципальних утворень до ефективного та неперебійного виконання покладених на них функцій. Потреба пошуку способів оптимізації ресурсного забезпечення функціонування та розвитку громад обумовлює актуальність даної роботи. Вивчено питання формування та залучення джерел фінансування проектів територіальних громад. Визначено роль моменту введення в експлуатацію виробничого активу у формуванні ресурсної бази громади; роль об’єднання територіальних громад, а також об’єднання або створення спільних підприємств, у фінансовому забезпеченні функціонування кожної громади-учасника об’єднання. Запропоновані інструментарій та механізми забезпечення сталого розвитку територіальних громад дають змогу суттєво зменшити обсяг ресурсів, необхідних для розвитку територіальної громади. Сапсай Т. П. УДК 620.91:330.3 2017.4.39. ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ / В. В. Дергачова, Я. О. Колешня // Менеджер.

– 2017. – № 2. – С. 12–17. – Бібліогр.: 5 назв. Енергетична безпека; альтернативна енергетика; сонячна енергетика.

Energy security of sustainable development for increasing of human life quality and safety / Dergachova V. V., Koleshnya Ya. O. // Menedzher (Manager). – 2017. – № 2. – P. 12–17. – Bibliography: 5 ref.

Energy security, alternative energy, solar power.

Енергетична безпека (а, отже, й енергетична незалежність) країни сьогодні є важливою складовою стратегії

ÓÄÊ 620.91

сталого розвитку «Україна – 2020». Політичні, економічні та інфраструктурні проблеми не дають можливості забезпечити державу традиційними енергоносіями в достатній мірі. У таких умовах особливо зростає роль відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та альтернативної енергетики. Водночас, використання ВДЕ дає змогу сприяти збереженню традиційних ресурсів та навколишнього середовища, а введення «зеленого» тарифу дає змогу населенню та бізнесу мати додаткове джерело доходів, таким чином покращуючи якість їх життя. І саме ці суб’єкти господарювання значною мірою сприяють розвитку альтернативної енергетики. Саме тому дуже важливо оцінити їх роль та можливості у подальшому розвитку альтернативної енергетики в Україні. Таким чином, альтернативна енергетика – важливий компонент енергетичної безпеки держави, складова частина сталого розвитку і засіб для підвищення добробуту населення та якості життя людей в цілому. Стимулювати проникнення її в усі сфери й галузі повинно відбуватися не лише на загальнодержавному рівні, а й на рівні окремих суб’єктів господарювання, оскільки їх роль у зростанні енергонезалежності та енергоефективності є вкрай важливою, але можливості з упровадження нових розробок – фінансово обмеженими. Саме тому значну увагу слід звернути на можливості фінансування розвитку альтернативної енергетики на рівні населення та малого й середнього бізнесу. Оцінено можливості домогосподарств, малого й середнього бізнесу у виробленні електроенергії за рахунок відновлюваних джерел і забезпеченні енергетичної безпеки. Розраховано вартість та терміни окупності сонячних енергогенеруючих установок різної потужності, а також представлено джерела фінансування придбання таких установок, їх переваги та недоліки. Оцінено економічну вигоду населення від експлуатації сонячних установок протягом їх терміну експлуатації. Сапсай Т. П.

ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ'Я

УДК 504.445 2017.4.40. ЗАБРУДНЕННЯ ПИТНОЇ ВОДИ ХЛОРОФОРМОМ УНАСЛІДОК ЇЇ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ / Данилова І. В. // Агроекол. журн. – 2016. – № 4. – С. 158–162. – Бібліогр.: 11 назв. Питна вода, хлороформ, води водозабору, розчинений кисень, каламутність, водорості.

Chlorophorm water pollution caused by its disinfection / Danylova I. V. // Agroekologichnyi zhurnal (Agroecological journal). – 2016. – № 4. – P. 158–162. – Bibliography: 11 ref.

Drinking water, chloroform, intake water, dissolved oxygen, turbidity, algae.

Проблема вмісту тригалометанів (ТГМ) у питній воді досі залишається актуальною, оскільки майже всі водоканали України для знезараження та знебарвлення води продовжують використовувати хлор чи хлорвмісні сполуки. За підготовки води органічні речовини, що входять до її складу, взаємодіють з дезінфектантами, внаслідок чого утворюється декілька видів ТГМ, серед яких переважає хлороформ. Цю небезпечну речовину розглядають як індикатор умісту в питній воді продуктів хлорування. Проаналізовано показники якості питної води, що впливають на вміст у ній хлороформу. Установлено, що концентрацію розчиненого кисню та каламутність слід розглядати як найважливіші показники, що свідчать про рівень забруднення води, на основі яких визначаються відповідні заходи з її знебарвлення та знезараження. Досліджено інтенсивність розмноження синьо-зелених, діатомових

18

та зелених водоростей у водозаборі «Відсічне» р. Тетерів у 2014 р. Обґрунтовано, що активний розвиток планктонних водоростей спричиняє необхідність збільшення доз реагентів, які додаються у воду під час її підготовки. Виявлено особливості співіснування різних відділів фітопланктону у водозаборі та їх вплив на зміни показників каламутності води та концентрації розчиненого кисню. Сапсай Т. П.

УДК 616.379-008.64-036.2:575.85(477.85) 2017.4.41. ПОПУЛЯЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ НА ПІВНІЧНІЙ БУКОВИНІ / Геруш І. В., Таралло В. Л. // Україна. Здоров’я нації. – 2017. – № 3 (44). – С. 76–80. – Бібліогр.: 10 назв. Поширеність, цукровий діабет, населення, Буковина, дослідження, охорона здоров’я.

Populational properties of diabetes mellitus spreading on Pivnichna Bukovyna / Gerush I. V., Tarallo V. L. // Ukrayina. Zdorovya natsiyi (Ukraine.The health of nation).

– 2017. – № 3 (44). – P. 76–80. – Bibliography: 10 ref.

Spreading, diabetes mellitus, population, Bukovyna, research, health care.

Відомо багато методів визначення впливу (оцінки) структурної ефективності територіальних систем охорони здоров’я. У більшості підходів (чинних формул) використовують числову оцінку внеску вибраних для оцінки індикаторів, вагу індикатора, їх кількість; ефективність оцінюється числами від 0 до 1. Можна умовно узгоджувати

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 614.715

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß

дії систем охорони здоров’я з чинними підходами, але всі вони штучні, не завжди мають теоретичне підґрунтя і головний недолік цих методів – це довільний вибір індикаторів, експертів, їх «колективної думки», тобто суттєвий внесок суб’єктивізму в оцінку показників ефективності. Знайдено метод, який ґрунтується на використанні параметрів законів виживання популяцій та збереження здоров’я населення, отримуваних за сукупністю дійсних даних народжуваності, захворюваності, смертності та складу досліджуваної групи населення на певний час (конкретний рік) на певній адміністративній території. За цим методом у всіх вікових групах упродовж життя визначається зв’язок первинної захворюваності, перебігу хронічних хвороб та смертності, пов’язаної із досліджуваною хворобою, з певними заходами в роботі закладів охорони здоров’я. Метод рекомендовано для проведення інформаційно-аналітичних досліджень у практиці охорони здоров’я. Визначення вікових особливостей поширення цукрового діабету – найважливіша проблема для практики охорони здоров’я. Але, незважаючи на розгалуженість структур спостереження за даною хворобою, досягти повного обліку поки що складно – досі потрібні цільові дослідження. Підтверджено авторські знахідки, які отримано в паралельних дослідженнях британських патофізіологів. Отримані результати свідчать про необхідність перегляду організаційних заходів в диспансерному контролі здоров’я дітей усіх вікових груп та осіб, вік яких межує з 60 роками, – часом переважного виходу на пенсію українців. Визначено, що дослідження на базі суттєво обмежених даних вдалось виявити саме приховані вікові закономірності поширення хвороби: у дитячому віці і в роки, наближені до виходу на пенсію. Окрім того, встановлено, що ці факти переважно пов’язані зі способом і традиціями життя населення. Сапсай Т. П.

УДК: 614.715 2017.4.42. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗВАЖЕНИМИ ЧАСТКАМИ ПИЛУ: ОЦІНКА НАСЛІДКІВ / Давиденко Г. М., Петросян А. А. // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2017. – №1 (21). – С. 165–170. – Бібліогр.: 12 назв. Зважені частки, забруднення атмосферного повітря, здоров’я населення, експозиція.

Investigation of atmospheric air pollution of suspended dust: impact assessment / Davydenko G. M., Petrosyan A. A. // Visnyk Vinnytskogo natsionalnogo medychnogo universytetu (Bulletin of the Vinnytsia National Medical University). – 2017. – №1 (21). – P. 165–170. – Bibliography: 12 ref.

Suspended particulate matter, air pollution, population health, exposure.

Проведені міжнародною науковою спільнотою моніторингові та епідеміологічні дослідження доводять, що численні негативні ефекти для здоров’я, в тому числі захворювання та смерть від респіраторної та серцево-судинної патологій, спричинені саме забрудненням атмосферного повітря зваженими частками з різним аеродинамічним розміром часток (ЗЧ10, ЗЧ2.5). Їх викиди, здебільшого, обумовлені: горінням палива на стаціонарних установках (40–55%); технологічними процесами в промисловості (15–30%) та автотранспортом (10–25%). В ході дослідження було здійснено оцінку впливу на здоров’я населення забруднення атмосферного повітря зваженими частками різного аеродинамічного діаметру. Установлено, що в Україні, яка підписала та ратифікувала міжнародні угоди та конвенції щодо охорони атмосферного повітря, наукові дослідження щодо оцінок інгаляційного впливу зважених часток (особливо з діаметром менше 10 мкм) мають несистематичний, спорадичний характер. Це пояснено

2017.4.44

відсутністю єдиної стратегії моніторингових досліджень атмосферного повітря гігієнічних критеріїв щодо нормування в атмосферному повітрі ЗЧ10 (існують нормативи лише для різних видів пилу) та застарілим обладнанням для проведення моніторингу. Виявлено, що населення, яке проживає у містах зосередження промислових підприємств металургійної та машинобудівної галузі, знаходиться під рівнями високої експозиції зваженими частками різного аеродинамічного діаметру, а саме, установлено: перевищення міжнародних критеріїв щодо вмісту ЗЧ в атмосферному повітрі населених місць, майже у 3–6 разів; збільшення середньодобової концентрації РМ10 на кожні 10 мкг/м3 є наслідком приросту смертності на 0,6%. Сапсай Т. П.

УДК 628.3 2017.4.43. ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ В РАЙОНІ БОЙОВИХ СТАРТОВИХ ПОЗИЦІЙ БАЛІСТИЧНИХ РАКЕТ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА ДОВКІЛЛЯ / Орел С. М., Іващенко О. В., Мальований М. С. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2016. – № 26.3. – С. 287–293. – Бібліогр.: 9 назв. Забруднення ґрунту, ракетна база, оцінювання екологічного ризику.

Impact assessment of soil pollution in the area of ballistic missile launching on human health and the environment / Orel S. M., Ivashchenko O. V., Malyovanyi M. S. // Naukovyi visnyk NLTU Ukrayiny (Scientific herald of NLTU of Ukraine). – 2016. – № 26.3. – P. 287–293. – Bibliography: 9 ref.

Soil pollution, rocket base, environmental risk assessment.

Військова діяльність здійснює значний вплив на навколишнє середовище. Забруднення і пошкодження довкілля, необхідність прийняття відповідних рішень для їх зменшення зумовлюють потребу у створенні механізму оцінювання стану довкілля, за допомогою якого можна було б приймати оптимальні рішення, які забезпечували б його захист з мінімальними затратами. Проведено аналіз і систематизацію дійсних методів оцінювання ступеня екологічної небезпеки, завдяки чому можна зробити висновок, що аналіз екологічного ризику є одним з ефективних інструментів, який об’єднує екологічні дані з управлінськими рішеннями. Використовуючи концепцію екологічного ризику, досліджено вплив на здоров’я людини та довкілля забруднень, що залишилися у ґрунті на території колишньої ракетної бази. Проведено оцінювання впливу як канцерогенних так і неканцерогенних сполук важких металів. Аналіз отриманих результатів дає змогу стверджувати, що рівень забруднень незначний і не несе загрози для довкілля та людини, усупереч існуючим ствердженням, що ґрунтуються на застосуванні гранично допустимої концентрації як порогової величини, що визначає небезпеку. Використовуючи методологію оцінювання екологічного ризику, можна встановити, що забруднення, які присутні на території колишньої ракетної бази, не становлять небезпеки для здоров’я людей та довкілля. Сапсай Т. П. УДК 342.72 2017.4.44. ПОНЯТТЯ «ІНСТИТУЦІЙНА СИСТЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ» ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ / Васильчук Л. Б. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. – 2016. – Вип.

37(1). – С. 56–58. – Бібліогр.: 7 назв. Природні права людини, реалізація прав людини, безпечне життя, здоров’я довкілля, інституційна система

Реферативний журнал, 2017, № 4

19

2017.4.46

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß

реалізації прав людини, реалізація права на безпечне для життя.

The concept of «The institutional system for the implementation of the right to a safe environment for life and health in Ukraine» and its elements / Vasylchuk L. B. // Naukovyi visnyk Uzhgorodskogo nasionalnogo universytetu. Seriya : Pravo (Scientific herald of the Uzhgorod National University. Series : Justice). – 2016. – Ed. 37(1).

– P. 56–58. – Bibliography: 7 ref.

Natural human rights, enforcement of human rights, safe life, environmental health, institutional system of human rights enforcement, enforcement of the right to safe life. У контексті становлення України як правової і демократичної держави, сучасного розвитку правового статусу людини в Україні, утвердження прав людини, розвитку громадянського суспільства, екологічних проблем в Україні важливе практичне та теоретичне значення має дослідження проблематики поняття «інституційна система реалізації права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні» та його елементів. Отже, на основі вищезазначеного можна запропонувати таке визначення поняття «інституційна система реалізації права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні» – це взаємоузгоджена цілісна сукупність уповноважених суб’єктів та їхньої діяльності, що передбачає ефективне забезпечення належного практичного втілення в життя можливостей, установлених нормами права, громадянами України, іноземними громадянами або підданими, особами без громадянства та їх спільнотами, особисто або через створені ними організації та іншими уповноваженими суб’єктами для задоволення їхніх власних потреб та інтересів у сфері безпечного для життя і здоров’я довкілля в Україні. Отже, сучасні тенденції розбудови України, як демократичної та правової держави, зумовили необхідність якісних змін у механізмі забезпечення реалізації прав людини, зокрема і щодо системи реалізації права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні. Забезпечення ефективного функціонування інституційної системи права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні є важливим елементом для ефективного функціонування системи природних прав людини в Україні, з-поміж яких важливе значення має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні. Є перспективи подальших наукових досліджень у даному напрямі, зокрема щодо: порівняльно-правового аналізу законодавства України та країнчленів ЄС про право на безпечне для життя і здоров’я довкілля; реформування законодавства України у сфері довкілля; інституційної системи реалізації природних прав людини в Україні. Охарактеризовано проблематику поняття «інституційна система реалізації права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні». Присвячено проблематиці поняття «інституційна система реалізації права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні». Сформульовано авторське визначення поняття «інституційна система реалізації права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні». Визначено елементи інституційної системи реалізації права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні. Сапсай Т. П.

УДК 628.194:504.75.05:54 2017.4.45. АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ОСНОВНИХ СУБ’ЄКТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ З ОЦІНКИ РИЗИКУ ВПЛИВУ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ НА ТЛІ СУЧАСНИХ ІНТЕРАКТИВНИХ РОЗРОБОК / Крайнюков О. М., Якушева А. В. // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Екологія. – 2016. – № 15. – С. 38–42. – Бібліогр.: 12 назв.

20

ÓÄÊ 628.194

Оцінка ризику, система екологічного управління, MERLIN-Expo, хімічні речовини, навколишнє середовище, здоров’я людини.

Analysis of the practice of the main subjects of the European Union on the risk assessment of effect of chemical agents to the environment and human health against the background of modern interactive developments / Kraynyukov O. M., Yakusheva A. V. // Visnyk Kharkivskogo natsionalnogo universytetu imeni V. N. Karazina. Seriya : Ekologiya (Bulletin of the Karazin National University of Kharkiv. Series : Ecology). – 2016. – № 15. – P. 38–42. – Bibliography: 12 ref.

Risk assessment, environmental management system, MERLIN-Expo, chemicals, environment, human health. Хімічна оцінка ризику – це багатоступінчастий процес з отримання кількісної характеристики ризику, яка може бути використана для управління хімічними речовинами, з метою дотримання належного стану як навколишнього середовища, так і здоров’я населення. Наведено аналіз функціонування основних суб’єктів Європейського Союзу, що стосуються регулювання нормативних засад з оцінки ризику, обумовленого впливом хімічних речовин на довкілля та здоров’я населення. Таким чином були виявлені основні проблемні питання, розв’язання яких потребує новітніх розробок, які мали б комплексний підхід. Однією з таких сучасних розробок є MERLIN-Expo, представлені основні переваги використання цього інструменту. Виникає потреба у розробці новітніх комплексних програмних забезпечень, модульні конструкції яких дали б змогу проводити оцінювання впливу складних динамічних систем, що еволюціонують з часом. MERLIN-Expo охоплює весь ланцюжок оцінки експозиції, що є найбільш «слабким» місцем в загальній оцінці ризику. Сапсай Т. П. УДК: 31:338.432 2017.4.46. ФАКТОРИ ВПЛИВУ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ / Тарасова В. В., Ковалевська І. М. // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. – 2012. – № 2(1). – С. 287–292.

– Бібліогр.: 6 назв. Довкілля, населення, охорона здоров’я, відходи, забруднення, показники, фактори.

Factors of environmental impact on the population health / Tarasova V. V., Kovalevska I. M. // Visnyk Zhytomyrskogo natsionalnogo agroekologichnogo universytetu (Bulletin of Zhytomyr National Agroecological University).

– 2012. – № 2(1). – P. 287–292. – Bibliography: 6 ref.

Environment, population, health care, waste, pollution, indicators, factors. Оцінка загального стану розвитку системи охорони здоров’я проведена нами на базі інтегральних показників агрегуванням показників як стану забруднення довкілля, так і соціально-економічних показників. Для виявлення взаємозв’язків проводилася комплексна оцінка систем всіх факторних і результативних показників. До основних техногенних забруднювачів природного середовища відносяться потенційно небезпечні виробництва – гіганти індустрії на обмежених територіях, об’єкти енергетики й транспорту, які утворюють токсичні відходи – різні гази, газоподібні речовини, аерозолі, пил, радіоактивні, електромагнітні, магнітні й теплові випромінювання, шуми та вібрації, «збагачені» шкідливими хімічними сполуками промислові стоки тощо. Середньорічні обсяги утворення токсичних відходів в Україні останнім часом суттєво перевищують показники будь-якої країни Європи. Забруднення довкілля канцерогенними факторами на обмежених територіях гігантів індустрії поряд з індукуванням новоутворень зумовлює розвиток імунодепресивних станів організму, мутагенні зміни. Ознаками сучасної медико-демографічної

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 347.122

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß

ситуації стали послідовне скорочення кількості населення під впливом падіння народжуваності та подальшого зростання смертності, погіршення здоров’я всіх вікових категорій населення, зменшення тривалості життя. Дедалі важливішого медичного й соціально-економічного значення в регіонах України набуває проблема охорони здоров’я, яка в цілому є незадовільною. У зв’язку із цим, особливу увагу слід приділяти державному обліку й санітарноепідеміологічному нагляду, обґрунтуванню розрахунків відповідних санітарно-захисних зон та зон обмеження забудови, складанню санітарних паспортів на радіотехнічні об’єкти та іншим питанням. Розглянуто взаємовідносини довкілля і суспільства з використанням основних методів статистики табличного, графічного паралельних рядів та кореляційного на базі системи інтегральних показників, визначених за методом питомої участі. Сапсай Т. П.

УДК 347.122 2017.4.47. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАХИСТУ ПРАВА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НА БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ДОВКІЛЛЯ / Куліцька С. В. // Актуальні проблеми держави і права. – 2014. – № 71. – С. 288–296. – Бібліогр.: 16 назв. Особисте немайнове право, безпечне довкілля, судовий захист.

Problematic issues of protecting the right of an individual to a safe environment for life and health / Kulitska S. V. // Aktualni problemy derzhavy i prava (Actual problems of state and law). – 2014. – № 71. – P. 288–296.

– Bibliography: 16 ref.

Personal non-property right, safe environment, court protection.

Проблема механізму захисту права фізичної особи на безпечне для життя та здоров’я довкілля є однією з найактуальніших проблем сучасності як на національному, так і на міжнародному рівнях. Її актуальність обумовлена особливостями змісту вказаного особистого немайнового права, наявністю аномалій (дефектів) у правовому регулюванні відносин щодо реалізації та захисту цього права (прогалин, колізій тощо), що безпосередньо впливає на ефективність форм і способів захисту такого права, та багаторівневістю (національний, регіональний, всесвітній рівні) і глобальним характером здійснення й захисту права особи на безпечне для життя та здоров’я довкілля. Саме тому виявлення проблемних аспектів, встановлення засобів їх усунення та визначення перспективних шляхів удосконалення правового регулювання цієї сфери суспільних відносин становить нагальну потребу сучасної юридичної теорії та практики, що й стало метою написання роботи. Присвячено матеріал висвітленню стану сучасного механізму судового захисту права фізичної особи на безпечне для життя та здоров’я довкілля крізь призму низки проблемних питань, які потребують усунення. Основну увагу зосереджено на проблемах вибору належних та адекватних форм і способів захисту права на безпечне довкілля, у тому числі з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також

2017.4.48

необхідності запровадження нових чи вдосконалення наявних складових юрисдикційної форми захисту цього суб’єктивного права (зокрема, екологічних омбудсменів, групових позовів тощо). Сапсай Т. П.

УДК 347.122 2017.4.48. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ / Корольова В. В. // Правничий вісник Університету «КРОК». – 2014. – № 19. – С. 14–19. – Бібліогр.: 28 назв. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Theoretical and legal principles of ensuring the right to a safe environment for life and health in Ukraine / Korolyova V. V. // Pravnychyi visnyk Universytetu «KROK» (The Legal Bulletin of the University «KROK»). – 2014. – № 19. – P. 14–19. – Bibliography: 28 ref.

The right to a safe environment for life and health, state authorities, bodies of local self-government.

Серед усіх цінностей нематеріального характеру, усвідомлених людством, як дійсно універсальні, загальнолюдські, права людини і громадянина займають перше місце. Визнання та закріплення у законодавстві прав людини і громадянина, теоретичний аналіз їх змісту, рівень забезпечення в сучасних умовах становить одну з найактуальніших, пріоритетних і важливих наукових проблем. Загальновизнано, що подальше поглиблення антропогенного та техногенного навантаження на довкілля здатне призвести до глобальної катастрофи, яка становитиме загрозу для існування людства. Поширення екологічної небезпеки в різних регіонах держави зумовлює пошук конкретних заходів щодо її відвернення. Тому важливе значення в системі протидій цій небезпеці надається механізмові забезпечення права на безпечне довкілля. Проаналізовано рівень забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Україні. Розглянуто механізм забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля доцільно звернути увагу на окремі моменти. По-перше, потребують точного і деталізованого визначення повноваження як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування, на які покладено забезпечення цього права. У діючому законодавстві їх часто окреслено лише в загальному вигляді. По-друге, організаційний вплив повинен здійснюватися через систему заходів щодо матеріально- технічного, наукового, експертного, інформаційно-довідкового, фінансового, кадрового забезпечення належних умов для нормальної та плідної роботи компетентних органів, створення в їх структурах підрозділів по роботі з населенням, вивченню громадської думки тощо. По- третє, при фінансуванні природоохоронних заходів кошти необхідно спрямовувати перш за все на попередження правопорушень, а не відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Сапсай Т. П.

Реферативний журнал, 2017, № 4

21

2017.2.43

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

УДК 504.064.3:621.317:574:504.4.054:504.45 2017.4.49. КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД : (огляд) / Аристархова Е. О. // Агроекол. журн. – 2017. – № 1. – С. 134–140. – Бібліогр.: 10 назв. «Управлінська» і «прогностична» концепції, поверхневі джерела водо- постачання, удосконалення системи екологічного моніторингу вод.

Conceptual aspects of improving of the environmental monitoring system of surface water / Arystarkhova E. O. // Agroekologichnyi zhurnal (Agroecological journal). – 2017.

– № 1. – P. 134–140. – Bibliography: 10 ref.

«Managing» and «prognostic» concepts, surface water supply sources, improvement of the environmental monitoring system of water.

Унаслідок значного погіршення впродовж кількох десятиліть стану водного середовища, здатного акумулювати не лише забруднювальні речовини, що потрапляють безпосередньо у воду, але й ті, що надходять з атмосферного повітря та просочуються з ґрунту, удосконалення системи екологічного моніторингу вод, є особливо актуальним. Ще у 90-х роках минулого століття територію нашої країни за висновками ООН було оголошено «зоною екологічного лиха». Проблема незадовільного стану водних об’єктів досі залишається нерозв’язаною для всіх водних басейнів України. Вода більшості контрольних створів характеризується як помірно забруднена та забруднена Обґрунтовано доцільність удосконалення системи екологічного моніторингу вод (гідроекомоніторингу). На основі порівняльного аналізу «управлінської» концепції Р. Е. Манна, розвинутої у працях І. П. Герасимова, та «прогностичної» концепції Ю. А. Ізраеля визначено оптимальну формулу моніторингу довкілля «спостереження – контроль – управління». Продемонстровано переваги вказаної формули за проведення моніторингових досліджень вод, що підтверджується багатьма науковими працями, розробками та положеннями, зокрема Водною стратегією України на період до 2025 р. Обґрунтовано концептуальний підхід до системи гідроекологічного моніторингу поверхневих джерел водопостачання, суть якого полягає у швидкому та надійному виявленні нагальних проблем кожної водойми, аналізі їх причин і наслідків та впровадженні заходів з поліпшення якості вод. Запропоновано способи удосконалення системи екологічного моніторингу вод поверхневих джерел водопостачання завдяки підвищенню чутливості методів біомоніторингу та використання автоматизованих засобів досліджень. Сапсай Т. П.

УДК 303. 211: [330.357*316.42] 2017.4.50. КОНЦЕПЦІЯ ПЛАТИ ЗА ПОСЛУГИ ЕКОСИСТЕМ: СВІТОВИЙ ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ У ЛІСОВОМУ СЕКТОРІ / Соловій І. П. // Наукові праці Лісівничої академії наук України: збірник наукових праць. – 2016. – № 14. – С. 252–259. – Бібліогр.: 16 назв. Добробут, економічна оцінка, лісова політика, послуги лісових екосистем, ринки екосистемних послуг. Сoncept of ecosystem services fees: world experience and perspectives for its implementation in the forestry sector / Soloviy I. P. // Naukovi pratsi Lisivnychoyi akademiyi nauk Ukrayiny : zbirnyk naukovykh prats (Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: collection of scientific works). – 2016. – № 14. – P. 252–259.

– Bibliography: 16 ref.

Welfare, economic evaluation, forest policy, forest ecosystem services, ecosystem service markets.

Відвернення деградації ландшафтів, пом’якшення негативних наслідків зміни клімату та забезпечення

22

ÓÄÊ 635.21

менеджменту природних ресурсів на засадах сталого розвитку пов’язані з численними послугами екосистем (ПЕ) – покращенням запасів води, зв’язуванням вуглецю, культурними цінностями. Концепція послуг екосистем ґрунтується на ідеї взаємозалежності добробуту людини і стійкості екосистем. Послуги екосистем можуть оцінюватися кількісно, зокрема економічними методами, кожен з яких має переваги та недоліки. Їх вибір має бути обґрунтованим, виходячи з мети дослідження та особливостей об’єкта оцінювання. Проаналізовано значення і сутність економічної вартості послуг лісових екосистем. Наведено перелік та детальний опис тринадцяти інструментів їх оцінювання, які набули застосування на практиці у різник країнах. Найпоширенішими ринками послуг екосистем на міжнародному рівні є вуглецеві ринки, ринки з охорони боліт, ринки покращення якості води, ринки покращення постачання (кількості) води, ринки біорізноманіття. Критично оцінено досвід низки країн та окремі проекти зі сприяння впровадженню схем плати за послуги лісових екосистем, аналіз яких буде корисним для вивчення можливості їх використання в лісовій галузі України. Вказано на обмеження, властиві ринкам екосистемних послуг і вагомість пошуку нових інституції, які б базувались на морально-етичних цінностях і стратегії співробітництва. Сапсай Т. П. УДК 330.15 2017.4.51. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ / Горбач Л. М. // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного університету. Економічні науки. – 2014.

– Вип. 26. – С. 414–421. – Бібліогр.: 11 назв. Фінансово-економічний механізм, регулювання природокористування, екологічні податки, екологічне страхування, рентний дохід, фінансування природоохоронних заходів, система платежів за природокористування, економічне стимулювання.

Problems and perspectives of development of financial and economics mechanism of nature use regulation / Gorbach L. M. // Naukovyi visnyk Bukovynskogo derzhavnogo finansovo-ekonomichnogo universytetu. Ekonomichni nauky (Scientific herald of the Bukovyna State Finance and Economic University. Economic Sciences). – 2014. – Ed. 26. – P. 414–421. – Bibliography: 11 ref.

Financial and economic mechanism, environmental regulation, environmental taxes, environmental insurance, rental income, financing of environmental measures, payment system for nature use, economic stimulation.

Підвищення дослідницького інтересу до проблеми реформування механізмів регулювання природокористування й охорони навколишнього природного середовища спостерігається на початку 90-х рр. ХХ ст., але найбільш логічних і окреслених форм набуває на початку ХХІ ст.. На думку багатьох спеціалістів, імовірність подальшого погіршення умов природокористування значно зростає у зв’язку з високим рівнем зношуваності основних фондів у цій сфері, їх недостатнім оновленням та швидким старінням. Ця обставина зумовлює необхідність підвищення ефективності фінансового забезпечення і регулювання природокористування, а також запровадження заходів з охорони довкілля. Відзначено, що фінансово-економічний механізм регулювання природокористування розглядаємо як один із елементів організаційно- економічного механізму, який працює в органічній єдності з іншими складовими елементами цього механізму. Таку єдність забезпечують комплекс методів, важелів та інструментів. На сьогодні важливе значення має формування і запровадження таких фінансово-економічних інструментів раціонального природокористування: податки, платежі, фінансова допомога,

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 332.3

ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

кредити на обмеження викидів, платні дозволи на викиди, квоти, допуски чи граничні показники рівня забруднювального викиду, ліцензії, створення організаційно-економічних умов для інноваційного підприємництва в екології, виробництва екотехніки та екотехнологій, утилізації відходів, розвиток екологічного аудиту, становлення екологічного менеджменту тощо. Розглянуто актуальні проблеми функціонування діючого фінансово- економічного механізму природокористування. Досліджено основні складові елементи фінансово-економічного механізму регулювання природокористування. Запропоновано теоретичні підходи до вдосконалення фінансово-економічного механізму регулювання природокористування в сучасних умовах. Сапсай Т. П.

УДК 332.3:636.034 2017.4.52. АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА НІШЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ЗАСАДАХ ЕКОНОМІКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ / Скрипчук П. М., Пічура В. І., Рибак В. В. // Збалансоване природокористування. – 2017. – № 3. – С. 18–26. – Бібліогр.: 28 назв. Нішеве виробництво, інновації, земельні ресурси, принципи, економіка природокористування.

Aspects of niche goods production on the basis of environmental economics / Skrypchuk P. M., Pichura V. I., Rybak V. V. // Zbalansovane pryrodokorystuvannya (Balanced nature use). – 2017. – № 3. – P. 18–26. – Bibliography: 28 ref.

Niche production, innovations, land resources, principles, environmental economics.

Зважаючи на те, що Україна фактично залишилась аграрною країною, значною перевагою якої є природнокліматичний потенціал (вдале поєднання земельних і водних ресурсів), однією з нагальних проблем залишається багатогалузевий, спеціалізований, інноваційно-інформаційний розвиток аграрного сектора. Враховуючи значне відставання інституційного та законодавчо-нормативного середовища, для бізнесу вкрай актуально планувати на рівні держави перспективи розвитку аграрного сектора в нашій державі, що передбачає: розроблення та фінансування державних програм за ключовими напрямами, диференційовані підходи до аграрного виробництва та баланс крупно- й дрібнотоварного виробництва, збереження фермерського та нішевого виробництва, підтримку селекційної роботи з урахуванням державних інтересів до балансування природно-кліматичних умов і можливостей та інтересів об’єднаних територіальних громад. Установлено, що використання конкурентних переваг країни, основою економіки якої є сільське господарство, тільки посилює питання нішевих сільськогосподарських культур. Необхідність застосування стратегічного підходу до управління ресурсним потенціалом аграрних підприємств важливо аналізувати через призму наукових концепцій, щоб можна було пропонувати оптимальні соціоеколого-економічні варіанти управлінського процесу та забезпечити ефективний розвиток вітчизняного аграрного бізнесу: створити економічні умови для оптимізації цінових співвідношень між продукцією сільського господарства та інших галузей економіки країни; забезпечити мобілізацію державних кредитних ресурсів та створити відповідні умови для залучення інвестицій; застосувати випереджальні багатовекторні спрямовувальні дії (комплекс традиційного та нішевого виробництва з метою все більшого охоплення ринку). Визначено необхідність проводити державний контроль безпечності харчової продукції та захисту прав споживачів за визначеною зверху донизу схемою; організувати єдиний реєстр операторів харчового ринку, що сприяє прозорості системи (реєстраційні процедури повинні бути обов’язковими, простими та здійснюватись

2017.4.54

у режимі реального часу); проводити гармонізацію національного законодавства з безпечності харчових продуктів зі стандартами ЄС і застосування горизонтального підходу при ухваленні відповідних законодавчих актів. Обґрунтовано організаційні, екологічні та економічні засади виробництва нішевої сільськогосподарської продукції на основі використання принципів економіки природокористування та інноваційно-інформаційної економіки. Сапсай Т. П.

УДК 230.111.66:631.115.006 2017.4.53. СІЛЬСЬКІ ТЕРИТОРІЇ – ОБ’ЄКТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ЕКОНОМІКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ / Гнатів Н. Б., Скабодіна Ю. І. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2015. – № 25.4. – С. 204–210. – Бібліогр.: 8 назв. Сільські території, розвиток сільських територій, економіка природокористування, європейський досвід.

Rural areas is the object of scientific study in environmental economics / Gnativ N. B., Skabodina Yu. I. // Naukovyi visnyk NLTU Ukrayiny (Scientific herald of NLTU of Ukraine) .– 2015. – № 25.4. – P. 204–210. – Bibliography: 8 ref.

Rural areas, rural development, environmental economics, european experience.

Сьогодні Україна перебуває на стадії загострення політичної та економічної ситуації, а відтак важливих трансформаційних процесів і змін у всіх галузях економіки країни, зокрема аграрної галузі. Сільське господарство, як гарант продовольчої безпеки та економічної незалежності, завжди було і залишається пріоритетним напрямом державної політики. Незважаючи на очевидну економічну доцільність і гостру соціальну потребу у розвитку сільських територій в Україні відсутній комплексний підхід до подолання кризових явищ на сільських територіях. Така ситуація зумовлена недостатнім рівнем вивчення об’єкта дослідження. Особливо це стосується категорії «сільські території» як об’єкта наукових досліджень з економіки природокористування, де знаходиться основне джерело виробництва – земля (родючий ґрунт), тобто сільськогосподарські угіддя. Розглянуто теоретико-методичні засади розвитку сільських територій. Увагу зосереджено на понятійно-категоріальному апараті поняття «сільські території». Відображено результати дослідження рівня вивченості проблемних аспектів розвитку сільських територій на основі детального аналізу науководопоміжного покажчика «Проблеми сільських територій». Визначено пріоритетні напрями дослідження сільських територій. Охарактеризовано доцільність вивчення поняття «сільські території» як об’єкта досліджень з економіки природокористування. Запропоновано на основі європейського досвіду здійснити класифікацію сільських територій України на міські, перехідні та сільські райони. Сапсай Т. П.

УДК 330.3 : 330.15 : 342.25 2017.4.54. РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ЯК ВАГОМИЙ ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПІДНЕСЕННЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ САМОДОСТАТНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ / Хвесик М., Голян В., Князєв С. // Економіка природокористування і охорони довкілля. – 2015. – С. 8–21. – Бібліогр.: 12 назв. Природокористування, природні ресурси, енергетичний потенціал, відходи, державно-приватне партнерство, територіальна громада, децентралізація.

Rationalization of nature use as a significant factor in the socio-economic uplift and strengthening of the energy self-sufficiency of territorial communities

Реферативний журнал, 2017, № 4

23

2017.4.56

ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

under decentralization / Khvesyk N., Golyan V., Knyazev S. // Ekonomika pryrodokorystuvannya i okhorony dovkillya (Economics of environment and nature protection). – 2015.

– P. 8–21. – Bibliography: 12 ref.

Nature use, natural resources, energy potential, waste, public-private partnership, territorial community, decentralization. Нинішня складна економічна ситуація в Україні переважно зумовлена надмірною залежністю національної економіки від зовнішніх факторів – значним імпортом паливно-енергетичних ресурсів, кон’юнктурними коливаннями на світових ринках продуктів хімічної промисловості і гірничо-металургійного комплексу та відтоком інвестицій в офшорні зони. До того ж економічна політика уряду і в умовах перехідного періоду, і ринкових відносин не сприяє максимально ефективному використанню внутрішніх резервів соціально-економічного піднесення, насамперед наявних природних ресурсів, за винятком тих, що становлять сировинну базу в експортоорієнтованих галузях. Розглянуто передумови виникнення українського феномену «голландської хвороби» та переходу національної економіки на траєкторію «ресурсного прокляття», що вимагає вдосконалення системи фіскального регулювання природокористування й перегляду пріоритетів нарощення енергетичного потенціалу територіальних громад на базі комплексного використання місцевих природних ресурсів. Угоди державно-приватного партнерства визначено як пріоритетну інституціональну форму реалізації таких проектів в умовах децентралізації на основі підвищення ефективності переробки відходів сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також відновлення потужностей малої гідроенергетики. Стимулювати залучення 9 гідроенергетичного потенціалу малих річок запропоновано через упровадження концесійного режиму користування землями водного фонду. Обґрунтовано доцільність підвищення енергетичної ефективності землекористування шляхом переробки відходів зернових і технічних культур, а не збільшення посівних площ сільськогосподарських культур енергетичного спрямування. Пропонується створення лісових кластерів на базі суб’єктів лісогосподарського підприємництва, органів місцевого самоврядування та фінансово-кредитних установ з метою зменшення втрат лісосировини й виготовлення деревних енергетичних ресурсів на основі переробки відходів деревини. Сапсай Т. П.

УДК 330.322.5:332.36:330.131.7 2017.4.55. КУМУЛЯТИВНИЙ ВПЛИВ ЕКОЛОГОКУЛЬТУРНИХ ФАКТОРІВ НА ЕКОНОМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ / Мареха І. С., Іванченко М. В. // Науковий вісник Мукачівського державного університету. – 2015. – № 2(1). – С. 54–58. – Бібліогр.: 9 назв. Культуроцентрична система, екологічна культура, ресурсозбереження, кумулятивний еколого-економічний ефект, економічні показники, сталий розвиток. Сumulative effect of environmental and cultural factors on the economic characteristics of nature use / Marekha I. S., Ivanchenko M. V. // Naukovyi visnyk Mukachivskogo derzhavnogo universytetu (Scientific herald of the Mukachevo State University). – 2015. – № 2(1). – P. 54–58. – Bibliography: 9 ref.

Cultural-centric system, environmental culture, resource conservation, cumulative ecological-economic effect, economic indicators, sustainable development.

В умовах загострення проблем відтворення навколишнього природного середовища внаслідок нераціонального господарювання важливим стає розуміння того, що взаємозв’язок природи та культурних факторів є без-

24

ÓÄÊ 330.322

заперечним і потребує цілісного сприйняття. Масштаби безпрецедентного впливу господарської діяльності на природне середовище досить гостро порушують питання про більш повне використання культурного потенціалу еколого- економічних систем. Розглянуто аналіз кумулятивного впливу еколого-культурних факторів на економічні характеристики природокористування. Оцінено кумулятивні еколого-економічні ефекти у природокористуванні, що генеруються екологічними та культурними факторами. Здійснено інтерпретацію сфери природокористування як культурної тринарної мегасистеми, яка становить певне культурне середовище для здійснення господарської діяльності і складається з трьох підсистем за кількістю взаємопов’язаних ключових компонентів – економічної, екологічної та соціальної, причому ключові підсистеми визначено як комплекс економічної, екологічної і соціальної субкультур. Запропоновано термінологічне визначення екологічної культури у сфері природокористування як усталених економічних відносин стосовно раціонального поводження по відношенню до навколишнього природного середовища, спрямованих на отриманням стійких економічних переваг. Доведено, що найповніше екологічна культура суспільства проявляється через еколого-економічну визначеність ресурсозбереження, які автори розуміють як економічні відносини, що виникають між державою та суспільством з приводу раціонального поводження з природними ресурсами на рівнях природоохорони, природовідтворення та екоконструктивного природоперетворення. Зазначено, що кумулятивний вплив еколого-культурних чинників на економічні показники природокористування є позитивним і може бути ідентифіковано на рівні таких агрегованих еколого-економічних ефектів, як: економія природних ресурсів, вивільнення додаткових коштів унаслідок відмови або скорочення ресурсоспоживання, скорочення екологічного навантаження на екосистеми тощо. Сапсай Т. П.

УДК 332.34(432) 2017.4.56. КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ЕКОНОМІЧНИХ ОСНОВ ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ / Гадзало А. Я. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. – 2016. – № 6(1). – С. 56–58. – Бібліогр.: 12 назв. Природні ресурси, навколишнє природне середовище, екологічні проблеми, аграрне виробництво, раціональне природокористування.

Conceptual approach to economic basis of balanced nature use / Gadzalo A. Ya. // Naukovyi visnyk Uzhgorodskogo nasionalnogo universytetu. Seriya : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove gospodarstvo (Scientific herald of the Uzhgorod National University. Series : International economic relations and world economy). – 2016. – № 6(1).

– P. 56–58. – Bibliography: 12 ref.

Natural resources, environment, environmental problems, agro-production, rational nature use.

На сучасному етапі розвитку вагомого значення набуває пошук оптимальної взаємодії між навколишнім природним середовищем і задоволенням базових потреб суспільства. Одним із засобів забезпечення всебічного врахування соціальних, економічних та екологічних інтересів суспільства є екологічна політика держави, яка реалізується передусім через систему екологічного управління. У Конституції України визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави. Саме держава визначає допустимі форми використання природоохоронного потенціалу на основі планування, стимулювання та контролю. Розглянуто еволюцію нау-

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 378.147

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÎѲÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß

кових підходів до вивчення збалансованого природокористування. Висвітлено основні глобальні проблеми сучасності, що створюють загрозу як для сьогодення, так і для майбутнього, розв’язання яких вимагає об’єднаних зусиль, спільних дій держави. Найбільшу увагу приділено концепції збалансованого розвитку. Визначено концептуальні напрями збалансованого природокористування з економічної позиції. Сапсай Т. П.

УДК 502.3:502.17:504.5:351.777(477) 2017.4.57. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗМІСТУ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ЕФЕКТИВНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ / Боронос В. Г., Довга Л. В. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2016. – № 6(1). – С. 88–91.

– Бібліогр.: 8 назв. Екологічна безпека, навколишнє середовище, регіональне природокористування, забруднення довкілля, екологічна ефективність.

Teoretical basis of economic content of environmental safety in modern condition of effective nature use / Boronos V. G., Dovga L. V. // Naukovyi visnyk Uzhgorodskogo nasionalnogo universytetu (Scientific herald of the Uzhgorod National University). – 2016. – № 6(1). – P. 88–91. – Bibliography: 8 ref.

Environmental safety, environment, regional nature use, environmental pollution, environmental efficiency.

2017.4.59

Рівень екологічного благополуччя країни та окремих її регіонів є основним із ключових індикаторів, що відображають екологічний розвиток суспільства. Однією з важливих умов на шляху до євроінтеграції для нашої країни є зменшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище та діяльність державної політики у напрямі використання досвіду розвинутих країн для зниження загроз екологічній безпеці, що мають негативні наслідки. Наразі основним дестабілізуючим фактором для економіки будьякої держави є зростання кількості надзвичайних ситуацій, а також їх негативний вплив на природне середовище. Але водночас вони є також і стимулювальним чинником для досягнення сталого розвитку. Протягом 1997–2015 рр. в Україні виникло 6,3 тис. надзвичайних ситуацій, із них 35% – природного походження. У 2015 р. порівняно з аналогічним періодом 2014 р. загальна кількість НС збільшилася на 3,5% (збільшення сталося за рахунок зростання понад 30% кількості НС природного походження). Розглянуто та проаналізовано стан забруднення довкілля в Україні. Досліджено основні статистичні дані, що показують рівень забруднення атмосферного повітря, стан ґрунтів та поводження з побутовими відходами. Проаналізовано сутність поняття «екологічна безпека» та визначено його структуру. На основі дослідження підходів до визначення екологічної безпеки доведено необхідність удосконалення державної політики у сфері управління регіональним природокористуванням. Зазначено основні пріоритетні напрями державної політики у сфері екології. Сапсай Т. П.

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ

УДК 378. 147 2017.4.58. ЕКОЛОГІЧНА СТРАТЕГІЯ МАЙБУТНЬОГО: ДОСВІД ІННОВАЦІЇ : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., приуроч. 25-річчю діяльності наук.-дослід. лаб. «Екологія і освіта» Уман. держ. пед. ун-ту ім. П. Тичини, 30–31 берез. 2017 р., Умань / ред.: Г. Є. Гончаренко, С. В. Совгіра, О. В. Браславська. – 2017. – 217 c. Громадськість, стратегія, освіта, екологічне виховання, екологічна мережа, екологічна позиція, політика.

Environmental strategy of future: experience of innovation : Materials of All-Ukrainian scientific and research conference for 25th anniversary of the activity of scientific and research lab «Ecology and education» of Tychyna State Pedagogical University of Uman, March 30-31, 2017, Uman / Ed. by Goncharenko G. Ye., Sovgira S. V., Braslavska O. V. – 2017. – 217 p.

Public, strategy, education, environmental, ecological network, environmental position, politics.

Розглянуто натуральні долинно-річкові ландшафти як основу екологічної мережі. Проаналізовано глобальні екологічні проблеми та їх вплив на визначення державної політики США. Охарактеризовано види хижих кліщів зелених насаджень Умані. Вивчено проблеми розбудови та перспективи розвитку екомережі України. Приділено увагу екологічному вихованню студентів засобами природоохоронної діяльності. Показано роль громадськості у природоохоронній діяльності. Досліджено активність аскорбатпероксидази у бульбочках сої різних за ефективністю симбіотичних систем за дії посухи. Виконано моделювання процесу формування активної екологічної позиції учнів загальноосвітнього навчального закладу на засадах сталого розвитку. Сапсай Т. П.

УДК 378. 147 : 371. 13 2017.4.59. ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ВИХО-

ВАТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ХУДОЖНІМИ ТВОРАМИ ПРИРОДНИЧОГО ЗМІСТУ / Загородня Л., Данильченко І. // Гірська школа Українських Карпат. – 2016. – №15. – С. 33–38. – Бібліогр.: 10 назв. Еколого-літературна компетентність, вихователь дітей дошкільного віку, екологічна освіта дошкільнят, художня література природничого змісту, художнє слово.

Stages of formation of ecological-literary competence of future educators in the process of familiarization with artistic works with natural content / Zagorodnya L., Danylchenko I. // Girska shkola Ukrayinskykh Karpat (Mountain School of Ukrainian Carpathians). – 2016. – №15. – P. 33–38. – Bibliography: 10 ref.

Ecological-literary competence, educator of preschool children, environmental education of preschoolers, bellelettre with natural content, artistic word.

Описано критерії, показники й етапи формування еколого-літературної компетентності в майбутніх вихователів як компоненту їх екологічної компетентності, адже проблема екологічної освіти дітей дошкільного віку наразі є актуальною. Презентовано критерії еколого-літературної компетентності майбутніх вихователів, етапи її формування під час вивчення дисципліни «Дитяча література». Автори на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних досліджень з проблеми екологічної освіти дітей дошкільного віку та використання художніх творів у процесі їх виховання дали власне визначення поняття «еколого-літературна компетентність вихователя» і визначили критерії та показники її сформованості. Проаналізовано основні етапи (підготовчий, базовий, практичний) формування екологолітературної компетентності майбутніх вихователів під час вивчення дисципліни «Дитяча література». Сформовано еколого-літературну компетентність майбутніх вихователів під час вивчення дисципліни «Дитяча література», яка має відбуватися поетапно, з урахуванням принципів комплексності й інтеграції. Сапсай Т. П.

Реферативний журнал, 2017, № 4

25

2017.4.62

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÎѲÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß

УДК 378.016:54:504 2017.4.60. ФОРМУВАННЯ В МОЛОДІ ЗНАНЬ ПРО БЕЗПЕКУ ЛЮДИНИ В КУРСАХ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН / Прибора Н. А. // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Хімічна та екологічна освіта: стан та перспективи розвитку». – 2015. – № 44. – С. 319–323.

– Бібліогр.: 11 назв. Безпека людини, навколишнє середовище, хімічний експеримент, молодь, освіта, екологічне виховання, системи, існування.

Formation of knowledge about human safety within chemical courses among the young people / Prybora N. A. // Materials of the International scientific and research conference «Chemical and ecological education: the state and prospects of development». – 2015. – № 44. – P. 319–323.

– Bibliography: 11 ref.

Human safety, environment, chemical experiment, young people, education, environmental education, systems, existence.

Комісія з безпеки людини ООН визначає безпеку людини як створення політичних, соціальних, природоохоронних, економічних, військових і культурних систем, що забезпечують людям основні елементи для виживання, збереження гідності та існування. Сформовано знання з безпеки людини та під час вивчення теоретичних положень, шляхом дотримання правил безпеки під час виконання хімічного експерименту, запобігання потраплянню отруйних речовин у навколишнє середовище, з’ясування безпечності продуктів харчування, лікарських препаратів, засобів побутової хімії. Визначено, що володіння основами хімічної теорії та практики – невід’ємна частина знань з безпеки людини, раціонального природокористування та розумного перетворення навколишнього середовища. Встановлено, особливу роль у формуванні знань з безпеки людини в майбутніх вчителів хімії належить хімічному експерименту. Висвітлено ідею обачливого ставлення до себе, оточення, довкілля під час виконання хімічного експерименту, що має наскрізно пронизувати всі його види у всіх дисциплінах. Лише такий підхід визначатиме формування екологічно грамотного мислення та філософії безпечного життя молоді. Установлено, що ґрунтовні теоретичні знання, високий рівень екологічної свідомості, досконалі практичні вміння та вільне володіння навичками безпечної роботи – усе це основні показники професійної компетентності, що формуються в майбутніх вчителів хімії в процесі навчання в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. Сапсай Т. П. УДК 372.033 2017.4.61. ФОРМУВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ У ПРИРОДІ НА ЗАСАДАХ СПАДЩИНИ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО / Січко І. О. // Педагогічний альманах. – 2015. – № 26. – С. 111–117.

– Бібліогр.: 9 назв. Особистість, природа, виховання, культура поведінки, емоційна і пізнавальна сфери.

The formation of a behavior culture in nature on the principles of the V. O. Sukhomlynsky heritage among younger schoolchildren / Sichko I. O. // Pedahohichnyi almanakh (Pedagogical almanac). – 2015. – № 26. – P. 111–117. – Bibliography: 9 ref.

Personality, nature, education, culture of behavior, emotional and cognitive spheres.

Нині проблема взаємодії людини і природи є однією з гострих наукових і господарських проблем світового співтовариства. Сучасне суспільство стурбоване обставинами, які змушують людство замислитися над потребою свідомого підходу до питань, як от використання

26

ÓÄÊ 378.016

природних ресурсів, вплив розвинутого промислового й сільськогосподарського виробництв на стан природного середовища і здоров’я людей. Статтю присвячено актуальній проблемі педагогічної теорії і практики – вихованню в молодших школярів культури поведінки у природі. Розкрито основні шляхи формування цієї якості особистості в навчально-виховному процесі сучасної школи; обґрунтовано значущість екологічної освіти для розвитку юного покоління; окреслено важливість ролі природи у всебічному гармонічному розвитку дитини і як материнського родинного початку, і як джерела духовного розвитку особистості. Особливу увагу приділено висвітленню ідей В. Сухомлинського з формування екологічної культури молоді, які і сьогодні впроваджуватися потрібно впроваджувати в освітній простір та формувати основу сучасного екологічного виховання й становлення культури поведінки молодших школярів у природі. Установлено ефективність використання ідей Василя Олександровича Сухомлинського, в основі яких формування естетичних, практичних, пізнавальних і моральних цінностей у дітини в педагогічній діяльності. Водночас, вони допомагають розширити уявлення дітей про явища неживої і живої природи, їх взаємозв’язки і взаємозалежності; вести спостереження за красою і різноманітністю природи рідного краю та вихованню в дітей емоційно-дбайливого ставлення до природи. Аналіз педагогічної спадщини В. Сухомлинського дає підстави стверджувати, що його ідеї і сьогодні є досить актуальними, мають велике практичне і теоретичне значення у розв’язанні проблеми формування культури поведінки у природі учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Розкрито стрижневу ідею педагогічних поглядів видатного гуманіста: любов і бережливе ставлення до природи – це патріотизм в дії; перспектива подальших досліджень у цьому напрямі потребує ґрунтовного вивчення питання взаємодії сім’ї і школи у розв’язанні проблеми формування у школярів екологічної культури. Сапсай Т. П.

УДК 338.439.22.002.68 2017.4.62. ВІДПОВІДАЛЬНЕ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ: ПАРАДИГМИ ТА КОНТРАВЕРСІЇ / Крикавський Є. В., Костюк О. С., Шандрівська О. Є. // Національний університет «Львівська політехніка». – 2017. – С. 101–110. – Бібліогр.: 13 назв. Концепція управління твердими побутовими відходами (ТПВ), відповідальне поводження з ТПВ, європейський досвід поводження з ТПВ, екологічна свідомість, екологічна позиція, екологічна поведінка.

Responsible management of solid domestic waste: paradigms and controversy / Krykavskyi Ye. V., Kostyuk O. S., Shandrivska O. Ye. // Visnyk Natsionalnogo universytetu «Lvivska politekhnika» (Bulletin of the National University «Lvivska Politekhnika»). – 2017. – P. 101–110. – Bibliography: 13 ref.

The concept of solid domestic waste management (SDW), responsible management of SDW, european experience of SDW management, environmental consciousness, environmental position, environmental behavior.

Сумна львівська історія-трагедія на міському сміттєзвалищі (полігоні) біля с. Грибовичі унаочнила загальнонаціональну проблему поводження із твердими побутовими відходами. На поверхні виявилися наслідки «пострадянської поведінки» людини та громади: відсутність будь-якої відповідальності перед майбутніми поколіннями, споживацький акцент побутової поведінки, фетишизація держави та державних інструментів у сфері соціальної політики, і нарешті, повне неусвідомлення та неcприйняття цілей врівноваженого (сталого) розвитку країни. Стало зрозуміло, що сфера поводження населення та органів

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 338.504

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÎѲÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß

державної виконавчої влади із ТПВ вкрай занедбана, їх не сприймають як щось варте уваги. Обґрунтовано доцільність відповідального поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) через призму екологічної свідомості, екологічної позиції та екологічної поведінки, проаналізовано проект Національної стратегії поводження з відходами, викладено європейський досвід поводження з твердими побутовими відходами, запропоновано способи вирішення проблеми для вітчизняної практики. Найперше потрібно сформувати екологічну свідомість населення й обґрунтовувати на законодавчому рівні обов’язковість сортування і переробки ТПВ та подібних відходів в Україні. Визначено складові політики відповідального поводження з ТПВ, а саме заходи дематеріалізації; дослідження та виховання екологічної свідомості громадян та підприємців; прийняття відповідних державних нормативно-правових актів; поширення прикладів відповідального поводження з ТПВ громадян, муніципалітетів, органів самоврядування тощо; пропагування та стимулювання розширеної відповідальності бізнесу за відходи. Україна може вийти з кризової ситуації, застосувавши європейський досвід, адаптувавши до українських реалій. Відповідно до концепції сталого розвитку, екологічна свідомість громадян суспільства повинна бути підкріплена екологічною позицією і виражатись екологічною поведінкою. Сапсай Т. П. УДК 338:504 2017.4.63. ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ЕКОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ / Вишемірська Я. // Збірник наукових праць ДЕТУТ. Серія «Економіка і управління». – 2016. – 37. – С. 150–169. – Бібліогр.: 9 назв. Хмарні технології, он-лайн опитування, екологічний слід, якість життя.

Cloud technology use in socio-economic environmental studies / Vyshemirska Ya. // Zbirnyk naukovykh prats DETUT (Collection of scientific works of DETUT). – 2016.

– 37. – P. 150–169. – Bibliography: 9 ref.

Cloud technologies, on-line polls, environmental footprints, quality of life.

Якість життя, або рівень життя, – це характеристика суспільного соціально-економічного добробуту населення. Якість життя населення залежить як від способу виробництва (який характеризується відносинами власності, рівнем розвитку матеріальної бази суспільства, сфери послуг та суспільною продуктивністю праці), так і від способу життя (який визначається загальними проявами життєдіяльності людини, а саме величиною потреб у різних життєвих благах та можливістю їх задоволення, виходячи з пропозиції товарів та послуг на ринку та реальних доходів населення). Отже, на якість життя населення впливає низка економічних, соціальних, політичних, культурних, інноваційних, екологічних та інших чинників. Розглянуто функціонал хмарних технологій корпорації Google для проведення анкетування респондентів у соціальних мережах та визначено переваги і недоліки відкритого хмарного сервісу Форми (Forms) з пакета Google Disk. Проведено соціально-економічне дослідження екологічного спрямування на основі анкетування респондентів у соціальних мережах Facebook, Google+, Twitter з використанням базових питань організації Global Footprint. Базові питання анкетування щодо якості життя українців та споживання ними природних ресурсів було розділено на окремі сторінки багатосторінкової Форми Google за шістьма категоріями: Житло, Використання енергії, Транспорт, Харчування, Використання води і паперу, Побутові відходи. За результатами опитування на основі методології організації Global Footprint проведено обчислення персонального

2017.4.64

значення індексу «Екологічний слід» для респондентів з України у 2016 році, проаналізовано усереднене значення цього індексу та його окремих складових. Проведене дослідження показало, що хмарні сервіси корпорації Google є актуальним засобом оперативного, зручного збору та опрацювання даних у соціологічних опитуваннях соціальноекономічних досліджень. Зокрема, цей сервіс не дає можливості встановити цінність (у балах) кожного варіанту відповіді респондента, і, як наслідок, у даному опитуванні не вдалось організувати автоматизоване обчислення персонального екологічного сліду та автоматизовану розсилку результатів опитування на електронні адреси респондентів. Проте дослідження наочно продемонструвало і позитивні характеристики хмарного сервісу Форми (Forms), серед яких: можливість застосування різних типів питань, розміщення форми у популярних соціальних мережах, збір даних у таблицю Excel на Google Disk з можливістю їхнього подальшого опрацювання, графічне представлення результатів опитування. Сапсай Т. П.

УДК 378.016.011.3 - 051 : 57 2017.4.64. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗМІСТУ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКАХ / Скиба М. М. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія.

– 2015. – № 43. – С. 341–347. – Бібліогр.: 15 назв. Екологічна підготовка, екологізація навчального процесу, навчальні посібники, екологічна освіта.

Implementation of the content of environmental training of future biology teachers in textbooks / Skyba M. M. // Naukovi zapysky Vinnytskogo derzhavnogo pedagogichnogo universytetu imeni Mykhayla Kotsyubynskogo.

Seriya: pedagogika i psykhologiya (Scientific notes of the Kotsiubynskyi State Pedagogical University of Vinnytsya.

Series: Pedagogy and Psychology). – 2015. – № 43. – P. 341–347. – Bibliography: 15 ref.

Environmental training, greening of the educational process, teaching aids, environmental education.

Для підготовки майбутніх учителів біології до екологопедагогічної діяльності в школі важливим є оволодіння системою наукових екологічних знань. Як свідчить аналіз досліджень, увага здебільшого приділяється саме теоретичній екологічній підготовці студентів. Набуття, розширення, узагальнення й систематизація екологічних знань здійснюється поступово протягом усього періоду навчання студента у ВНЗ. Зміст навчальних програм реалізується здебільшого в навчальних посібниках. У зв’язку з автономією вищих навчальних закладів, зокрема педагогічних, викладачі вишу самостійно розробляють навчально-методичні комплекти для забезпечення викладання дисципліни – навчальні програми, навчальнометодичні посібники для організації самостійної роботи студентів, практикуми, збірники завдань для контролю навчальних досягнень студентів тощо. Представлено аналіз навчальних посібників з різних дисциплін з метою виявлення можливостей для забезпечення теоретичної екологічної підготовки майбутніх учителів біології. Зроблено висновки, що здебільшого в аналізованих навчальних посібниках, рекомендованих програмами підготовки майбутніх учителів біології, належна увага приділяється формуванню теоретичних екологічних знань. Висвітлено питання як загальної екології, так і проблеми збереження біорізноманіття. Узагальнено, що один і той самий навчальний матеріал іноді повторюється в посібниках з різних дисциплін (різноманітність життєвих форм рослин та пристосування рослин до умов існування в посібниках з ботаніки та біогеографії; колообіг речовин – з ґрунтознав-

Реферативний журнал, 2017, № 4

27

2017.4.67

ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈ

ства та екології тощо). Завдання на перспективу полягає в аналізі навчальних програм для виявлення спільних розділів і тем для їх інтеграції та уникнення дублювань. Сапсай Т. П. УДК 373.5.015.31:502/504 2017.4.65. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ЗМІСТУ ПРИРОДОЗНАВСТВА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ / Баюрко Н. В. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. – 2014. – № 41. – С. 109–114.

– Бібліогр.: 8 назв. Екологізація, екологічний проект, природознавство.

Greening of the content of Environmental Studies as a means of forming the environmental consciousness of pupils / Bayurko N. V. // Naukovi zapysky Vinnytskogo derzhavnogo pedagogichnogo universytetu imeni Mykhayla Kotsyubynskogo. Seriya: pedagogika i psykhologiya (Scientific notes of the Kotsiubynskyi State Pedagogical University of Vinnytsya. Series: Pedagogy and Psychology). – 2014.

– № 41. – P. 109–114. – Bibliography: 8 ref.

Greening, environmental project, Environmental Studies.

На сучасному етапі розвитку взаємовідносин суспільства і природи дедалі частіше виникають питання щодо розв’язання глобальних екологічних проблем. Парниковий ефект, глобальне потепління та підвищення рівня Світового океану, забруднення атмосфери, зменшення біорізноманіття, руйнування озонового екрану – це далеко не повний

ÓÄÊ 373.5

перелік чинників, які свідчать про загострення екологічної ситуації в країні й у світі загалом. На жаль, люди розуміють проблеми в реальному світлі лише тоді, коли відчувають їх особисто. До того ж людина переконана, що їй нічого не загрожує, її це не стосується. Засвоєння змісту екологічної освіти у межах навчального предмета «Природознавство» у 5 класі сприяє формуванню високого рівня екологічної свідомості учнів. Цей процес забезпечують через реалізацію проектних технологій, водночас він потребує тісного взаємозв’язку класно-урочної і позакласної роботи. Поєднання позакласної роботи з навчальною програмою не є дублюванням, повторенням. Зміст позакласної роботи повинен бути джерелом, розширення знань, ґрунтовного ознайомлення з матеріалом, що вивчається в школі. Позакласна робота доповнює урок, оскільки її зміст може бути розгорнутим на основі вивчення життя людини в єдності з екологічними системами. Розгляд екологічних проблем в іншій, порівняно зі шкільною програмою, логіці визначає їхні взаємозв’язки. У межах практичної діяльності учнів підліткового віку з вивчення і збереження природи рідного краю, спостереження й оцінювання екологічного стану навколишнього природного середовища виховуються необхідні ціннісні орієнтації у ставленні до природного середовища. Усе це підвищує виховний потенціал природничої освіти. Розглянуто моделі реалізації змісту екологічної освіти у загальноосвітній школі: багатопредметну, однопредметну й змішану; висвітлені шляхи екологізації змісту навчального предмета «Природознавство». Сапсай Т. П.

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ

УДК: 504:330.131.7 2017.4.66. ПОНЯТТЯ І ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ / Монарх В. В. // Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». – 2017. – № 7 (29). – С. 50–55. – Бібліогр.: 32 назви. Ризик, пестицид, оцінка, агроекосистема, небезпека.

Concepts and approaches to environmental risk assessment / Monarkh V. V. // Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka» (International scientific journal «Internauka»).

– 2017. – № 7 (29). – P. 50–55. – Bibliography: 32 ref.

Risk, pesticide, assessment, agroecosystem, danger.

Основними інструментами «екологізації» господарської діяльності є два головні поняття, а саме: оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та оцінка екологічного ризику (ОЕР). Як стадія екологічного проектування, оцінка впливу на навколишнє середовище сформулювалась у 1969 році у США і, наразі, більше 100 країн керуються даним документом в практиці екологічного регулювання. Виявлено, що система оцінки ризику має на меті встановлення об’єктивної картини ризику на певній території (включаючи класифікацію факторів небезпеки і можливі наслідки їх дії), кількісних оцінок ризику та збитків стосовно здоров’я населення і навколишнього природного середовища. Методика аналізу екологічного ризику є цікавою для дослідників в галузі хімії та екотоксикології навколишнього середовища. Визначення екологічного ризику є важливим кроком, необхідним для розуміння впливу шкідливих факторів навколишнього середовища на здоров’я населення. Для вирішення проблеми взаємодії полютантів і навколишнього природного середовища розроблено ряд підходів на основі екологічної оцінки ризиків, яка використовується в тому випадку, коли неможливо дати однозначну відповідь про вплив хімічного забруднювача на здоров’я людини і стан навколишнього природного середовища. Ризик та небезпека є одними з ключових понять в регулюванні поводження з

28

пестицидами. Установлено, що цей напрям перспективний та стрімко розвивається. Проте, незважаючи на велику актуальність, ця проблема й досі залишається маловивченою. Урахування існуючого екологічного законодавства для прийняття заходів щодо управління ризиками є однією з головних умов. Опрацювання альтернативних варіантів з використанням математичних моделей є найбільш реальним кроком у тактичних схемах управління ризиком в локальному і регіональному масштабах. Сапсай Т. П.

2017.4.67. МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ОЦІНКИ МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ ТЕРИТОРІЇ / Кушнірук Ю. С., Калько А. Д., Кушнірук О. Ю. // Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини. – 2017. – № 1. – С. 41–45. – Бібліогр.: 11 назв. Медико-екологічний ризик, здоров’я населення, рейтингова оцінка.

Mathematical model of ecomedical risk assessment of territory / Kushniruk Yu. S., Kalko A. D., Kushniruk O. Yu. // Reabilitatsiyni ta fizkulturno-rekreatsiyni aspekty rozvytku lyudyny (Rehabilitation and physical culture-recreational aspects of human development). – 2017. – № 1. – P. 41–45.

– Bibliography: 11 ref.

Ecomedical risk, population health, rating. Сучасна методологія аналізу ризику виникла у зв’язку з нагальною потребою розробки найоптимальніших способів обґрунтування економічно ефективних управлінських рішень в галузі збереження здоров’я людини й сприятливої якості навколишнього середовища. Сьогодні на основі порівняльного аналізу ризиків є можливість оцінювати не лише ризик для здоров’я людини, але й екологічний ризик для екосистеми й складників її живих організмів, а також ризик, пов’язаний з порушенням якості й умов життя. Усе це дає змогу у спосіб відносного ранжування ризиків, пов’язаних з різними екологічними проблемами регіону,

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 504.064

ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈ

виокремити найбільш значимі й в умовах обмеженості ресурсів, на основі аналізу економічних і технічних питань, установити пріоритети в галузі охорони навколишнього середовища й здоров’я населення. Установлено оцінку впливу реабілітаційного комплексу на фізичну працездатність за пульсовою вартістю потужності фізичного навантаження дівчат середнього шкільного віку з ослабленим зором, який містить спеціальні вправи для очей, постави і стоп, дихальні вправи з вольовим керуванням диханням, самомасаж очей, а також аеробні вправи для самостійних занять за завданням, свідчить про його переваги перед шкільними заняттями з фізичного виховання без його використання. Визначено, що у подальшому у даного контингенту школярів з ослабленим зором доцільно провести аналіз змін під впливом реабілітаційного курсу резервів акомодації під час дослідження монокулярно в умовах повної корекції для далі, пред’являючи тести для далі, відповідні максимальній гостроті зору. Розглянуто проблеми автоматизації процесу оцінки медико-екологічного ризику території. Запропоновано методику визначення рейтингу територіальної одиниці за ступенем медико- екологічного ризику. Сапсай Т. П.

УДК 504.064.3 : 54.021 : 632.95 2017. 4.68. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ У ЗОНАХ ВПЛИВУ СКЛАДІВ ОТРУТОХІМІКАТІВ / Моклячук Л. І., Городиська І. М., Монарх В. В., Моклячук О. М., Моклячук Т. О. // Збалансоване природокористування.

– 2017. – № 3. – С. 145–150. – Бібліогр.: 11 назв. Пестициди, забруднення, ґрунт, екологічний ризик, математична модель, захворюваність.

Environmental risk assessment in zones of affected area of pesticide chemicals storages / Moklyachuk L. I., Gorodyska I. M., Monarkh V. V., Moklyachuk O. M., Moklyachuk T. O. // Zbalansovane pryrodokorystuvannya (Balanced nature use). – 2017. – № 3. – P. 145–150. – Bibliography: 11 ref.

Pesticides, pollution, soil, environmental risk, mathematical model, morbidity.

У сучасних умовах інтенсифікації застосування засобів захисту рослин та, катастрофічної ситуації забруднення пестицидами об’єктів агроекосистем під впливом локальних джерел забруднення (зокрема санітарних зон складів отрутохімікатів) актуальним є удосконалення наявної системи агроекологічного моніторингу через введення до її складу оцінки можливих екологічних ризиків від пестицидного навантаження на об’єкти агроекосистем. Оцінювання екологічних ризиків надасть можливість ще на етапі планування системи хімічного захисту рослин завчасно прогнозувати, оцінювати й пом’якшувати екологічні наслідки запланованої господарської діяльності. Показано просторовий розподіл хлорорганічних пестицидів у ґрунтах санітарних зон недіючих складів отрутохімікатів залежно від відстані від складу. Розраховано пряме пестицидне навантаження в зонах впливу колишніх складів отрутохімікатів. Обчислено компоненти моделі ситуаційного ризику. Оцінено екологічні ризики, спричинені впливом колишніх складів отрутохімікатів на довкілля. Проведено порівняльний аналіз захворюваності населення району та області. Висунуто припущення про існуючий зв’язок забрудненості пестицидами зі збільшенням хвороб у населення району. Перед введенням у загальне землекористування територій санітарних зон колишніх складів по зберіганню пестицидів обов’язково слід проводити комплексне обстеження ґрунтів на предмет забруднення токсикантами. Визначення вмісту пестицидів та розрахунок абсолютного значення ризику дадуть змогу встановити межі зони впливу колишніх складів отрутохімікатів. Сапсай Т. П.

2017.4.70

УДК 504.1 2017.4.69. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ НА ОСНОВІ УЗАГАЛЬНЕНОЇ МОДЕЛІ ПРОЦЕСНИХ ЗНАНЬ / Ткаченко В. В. // Системи обробки інформації. – 2017. – Вип. 2. – С. 200–205. – Бібліогр.: 14 назв. Екологічна безпека, інформаційна система, процесні знання, модель, прийняття рішень, алгебра предикатів.

Characteristic of environmental risk under generalized model of process knowledge / Tkachenko V. V. // Systemy obrobky informatsiyi (Information processing systems). – 2017. – Ed. 2. – P. 200–205. – Bibliography: 14 ref.

Environmental safety, information system, process knowledge, model, decision making, predicative algebra.

Підготовка комплексних рішень для узгодження суперечливих умов економічного розвитку й безпечного функціонування промислових об’єктів є необхідною передумовою національної безпеки кожної країни. Проблеми природно-техногенної безпеки обумовлені дестабілізаційними процесами, ігноруванням вимог концепції сталого розвитку, виходом відповідних показників за нормативні рівні. Прогнозування і попередження катастроф природної та техногенної сфер ґрунтується на результатах моніторингу стану об’єктів і джерел катастроф, моделюванні катастрофічних природних процесів і техногенних аварій. Особливістю прийняття рішень при транскордонних техногенних аваріях є ситуація, характеристики якої стають відомими лише після того, як подія вже відбулася. Тобто прийняття рішень здійснюється за умов неповної, неточної, недостовірної інформації. Ефективне вирішення складної управлінської задачі в умовах швидкої зміни обставин та слабкої структурованості вхідних даних вимагає від особи, яка приймає рішення, проявів інтелектуальних навиків щодо оброблення нечіткої, недостатньої, інколи надлишкової або суперечливої інформації. Розглянуто питання комплексного оцінювання екологічного ризику забруднення атмосфери як задача прийняття рішень в умовах невизначеності та неповноти інформації. Запропоновано підхід до побудови узагальненої моделі управління екологічною безпекою на основі процесної моделі представлення знань та алгебро-предикатних структур для формалізації моделі. Запропонований підхід дає змогу виявляти неявні знання та адаптувати їх до вирішення нагальних задач управління. Розглянуто принципи побудови реляційної мета мережі накопичення знань. Наведено переваги моделі процесних знань для вирішення завдань управління екологічною безпекою. Сапсай Т. П.

УДК 330.15:502.5/8 2017.4.70. ЕКОЛОГІЧНЕ ТРАНСКОРДОННЕ ЗАБРУДНЕННЯ: РИЗИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПРЕВЕНТИЗАЦІЇ І ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ / Обиход Г. О. // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Економіка і менеджмент. – 2015. – Вип. 14. – С. 218–221. – Бібліогр.: 7 назв. Екологічні ризики та загрози, транскордонне забруднення, принципи транскордонної екологічної співпраці, превентивні інструменти.

Transboundary environmental pollution: risk and tools for prevention and remedial action / Obykhod G. O. // Naukovyi visnyk Mizhnarodnogo gumanitarnogo universytetu. Seriya : Ekonomika i Menedzhment (Scientific herald of the International gumanitarian University. Series : Economics and Management). – 2015. – Ed. 14. – P. 218–221.

– Bibliography: 7 ref.

Environmental risks and threats, transboundary pollution, principles of transboundary environmental cooperation, preventive tools.

Реферативний журнал, 2017, № 4

29

2017.4.73

ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈ

Будь-яке забруднення у районі, що перебуває під юрисдикцією тієї чи іншої держави, спричинене діяльністю, фізичне джерело якої розташоване повністю або частково в межах району, що підпадає під юрисдикцію іншої держави, вважається транскордонним. Розкрито актуальність дослідження проблем екологічного транскордонного забруднення компонентів навколишнього середовища за сучасних умов господарювання. Наведено рівні екологодеструктивного впливу галузей національного господарства на суміжні території та зазначено провідні види економічної діяльності у цих категоріях. Окреслено основні проблеми взаємодії контролювальних органів суміжних держав як у превентизації, так і щодо подолання наслідків транскордонних забруднень. Розкрито такі інструменти запобігання поширенню транскордонних ризиків та загроз: формування міжнародних інтеграційних об’єднань, залучення до системи міжнародного співробітництва з охорони довкілля та реалізації природно-ресурсних стратегій міжнародних фінансових інституцій, прийняття країнами добровільних екологічних зобов’язань, СЕО та ОВНС. Розвиток транскордонного співробітництва суміжних країн у сфері забезпечення сталого екологічно безпечного розвитку окремих регіонів повинен формуватися виходячи із таких моментів. Першочерговим завданням є уніфікація екологічних стандартів та норм екологічного законодавства загалом і нормативно-правове визначення основ раціонального використання природних ресурсів зокрема. Формування єдиної системи стандартів у межах двох національних систем дасть змогу без перешкод сформувати міжнародну нормативно-правову базу для двосторонньої співпраці та прийняти спільну програму дій. Сапсай Т. П.

УДК 504.054 2017.4.71. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ КАДМІЄМ / Яковишина Т. Ф. // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія : Техногенна безпека. Радіобіологія. – 2016. – №268. – С. 52–56. – Бібліогр.: 7 назв. Екологічний ризик, забруднення, урбоекосистема, ґрунт, кадмій, важкий метал. Сomparative analysis of approaches to determination of the environmental risk of cadmium soil pollution / Yakovyshyna T. F. // Naukovi pratsi Chornomorskogo derzhavnogo universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu «Kyyevo-Mogylyanska akademiya». Seriya : Tekhnogenna bezpeka. Radiobiologiya (Scientific works of the Petro Mohyla Black Sea State University of the Kyiv-Mohyla Academy complex. Series: Technological safety. Radiobiology). – 2016. – № 268. – P. 52–56. – Bibliography: 7 ref.

Environmental risk, pollution, urboecosystem, soil, cadmium, heavy metal.

Концепція аналізу екологічного ризику внаслідок забруднення абіотичних складових навколишнього середовища отримала досить широке розповсюдження як в Україні, так і за кордоном через необхідність прийняття рішень відносно управління якістю довкілля для мінімізації негативного впливу та дотримання норм екобезпеки, що, передусім, забезпечить комфортні умови життєдіяльності населення техногенно навантажених регіонів. Функціонування урбоекосистем продукує додаткове надходження до біогеохімічних циклів цілої низки небезпечних токсикантів, серед яких особливе місце займає Cd – елемент першого класу токсичності, який здатен спричиняти тератогенну, мутагенну та канцерогенну дії на організм людини. Проте екологічний ризик, який виникає внаслідок забруднення Cd не усувається, тому потребує визначення і прийняття

30

ÓÄÊ 504.054

подальших заходів з поліпшення ситуації через впровадження заходів детоксикації забруднених ґрунтів, що є досить актуальним для забезпечення стійкого розвитку урбоекосистем, адже надасть можливість привести їх стан у відповідність до норм екобезпеки. Проведено порівняльний аналіз щодо визначення екологічного ризику забруднення ґрунту одним із самих небезпечних важких металів – кадмієм, як відносної величини за методикою L. Hakanson та величини, що має ймовірнісний характер на основі функції розподілення Вейбула. Виявлено невідповідність нормування фактору екологічного ризику відносно рівнів забруднення Cd, яку підтверджує розрахунок зазначеного показника для техногенного навантаження в 1 ГДК. Установлено, що підвищення рівня екологічного ризику, як ймовірнісної величини, залежить від зростання урбанізованого геохімічного фону та ступеня мінливості концентрації Cd на досліджуваній території. Проаналізовано територія м. Дніпро щодо ступеня забруднення Cd ґрунтів показала деяку спорідненість між підходами, а саме, значний та неприйнятний екологічний ризик на правобережній частині міста, де зосереджено більшу частину промислових підприємств. Сапсай Т. П. УДК 504.05 2017.4.72. ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ВНАСЛІДОК ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ / Побережна Л. Я., Станецький А. І. // Техногенно-екологічна безпека. – 2017. – № 2. – С. 45–52. – Бібліогр.: 10 назв. Екологічна безпека, безпека життєдіяльності, антитерористична операція, район бойових дій, технологічний тероризм.

Environmental risk assessment in consequence of anti-terrorist operation / Poberezhna L. Ya., Stanetskyi A. I. // Tekhnogenno-ekologichna bezpeka (Technogenic and environmental safety). – 2017. – № 2. – P. 45–52. – Bibliography: 10 ref.

Environmental safety, life safety, anti-terrorist operation, area of fighting, technological terrorism.

Екологічна безпека регіонів є однією з найважливіших проблем сучасного суспільства. На державному рівні визнано, що екологічна безпека є однією зі складових частин національної безпеки. Протягом останніх років тривають двосторонні бойові дії із залученням різних видів озброєнь у зоні антитерористичної операції (АТО) на території окремих районів Донецької та Луганської областей. Військовий конфлікт на території АТО триває в найбільшому в Європі вугледобувному районі з великою кількістю потенційно небезпечних об’єктів (ПНО). Пошкодження, руйнування та аварійне порушення роботи численних підприємств гірничодобувної, хімічної, енергетичної та металургійної галузей, які виникли внаслідок бойових дій, призводять до аварійних викидів і скидань шкідливих речовин. Незважаючи на зростання ризиків виникнення НС на території проведення АТО, питання екологічної безпеки й безпеки життєдіяльності населення та об’єктів господарювання в умовах НС різного походження, пов’язаних із наслідками воєнно-політичного конфлікту на Сході держави, не стали пріоритетним напрямом державної політики під час розгляду питань забезпечення національної безпеки України. Сапсай Т. П.

УДК 004.9 2017.4.73. ТЕХНОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ КОМПЛЕКС НОГО ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ВЕБ-СЕРВІСУ / Мокін В. Б., Собко Б. Ю.,

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 394.312

ÏÐÀÂβ ÀÑÏÅÊÒÈ ÅÊÎËÎò¯

Жуков С. О. // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2017. – № 2. – С. 24–31. – Бібліогр.: 9 назв. Інформаційна технологія, веб-сервіс, геоінформаційна система, екологічний моніторинг, екологічний ризик, атмосферне повітря.

Technology of complex risk assessment using webservice / Mokin V. B., Sobko B. Yu., Zhukov S. O. // Visnyk Vinnytskogo politekhnichnogo instytutu (Bulletin of the Vinnytsia Polytechnic Institute). – 2017. – № 2. – P. 24–31.

– Bibliography: 9 ref.

Informational technology, web-service, geoinformational system, environmental monitoring, environmental risk, atmospheric air. Для прийняття рішень, пов’язаних з роботою, вибором місця проживання чи відпочинку тощо жителі міст (та й інших населених пунктів) зокрема цікавляться станом довкілля у відповідному районі у зазначені години та дні. Крім того, нікого не приваблює можливість відпочинку у районі, куди вітер буде приносити «аромати» очисних споруд водоканалу чи гною з полів. Тож вибираючи житло, розташоване у поганих екологічних умовах, варто або його уникнути, або шукати можливість зниження вартості проживання у вибраному місці. Для кількісної оцінки у цій проблемі послуговуються поняттям «екологічний ризик». Розглянуто актуальну задачу моніторингу, оцінювання та прогнозування комплексного екологічного ризику від розподілених у часі та просторі факторів небезпеки. Для розв’язання цієї задачі запропоновано інформаційну технологію та концепцію веб-сервісу і мобільного додатку для доступу до нього, основаного на просторово часовій формалізації та комплексній обробці факторів небезпеки для людей та об’єктів довкілля. Запропоновано інформаційну технологію та концепцію веб-сервісу і мобільного додатку для доступу до нього для моніторингу, оцінювання та прогнозування комплексного екологічного ризику від розподілених у часі та просторі факторів небезпеки, основані на просторово-часовій формалізації та комплексній обробці факторів небезпеки для людей та об’єктів довкілля. Наведено приклади застосування розробленого математичного апарату, які підтвердили його ефективність. Сапсай Т. П. УДК 339.138 2017.4.74. ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ НАДІЙНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ / Коростова І. О. // Науковий вісник Міжнародного

2017.4.75

гуманітарного університету. Серія : Економіка і менеджмент. – 2017. – № 23(2). – С. 34–37. – Бібліогр.: 8 назв. Показники економічної активності, економічна безпека, екологічна надійність, екологічний ризик, коефіцієнт конкордації, бальна оцінка.

Indicators of economic reliability of an enterprise with consideration of environmental risk / Korostova I. O. // Naukovyi visnyk Mizhnarodnogo gumanitarnogo universytetu.

Seriya : Ekonomika i Menedzhment (Scientific herald of the International Humanitarian University. Series : Economics and Management). – 2017. – № 23 (2). – P. 34–37. – Bibliography: 8 ref.

Indicators of economic activity, economic safety, environmental reliability, environmental risk, coefficient of concordance, ballroom score. У сучасних умовах проблема економічної безпеки є актуальною, оскільки підприємства працюють в умовах різних зовнішніх і внутрішніх ризиків, а конкурентне середовище приховує численні погрози. Ця обставина вимагає від суб’єктів управління підприємством побудови комплексної системи, спрямованої на підвищення рівня економічної безпеки. У зв’язку з підвищенням рівня екологічної відповідальності безпека підприємства для навколишнього середовища і населення певною мірою визначає його конкурентоспроможність. Запропоновано власну методику оцінювання економічної надійності промислових підприємств з урахуванням екологічних ризиків, в основу якої покладено об’єднання бальної оцінки екологічного ризику та економічної стабільності підприємства загалом. Для здійснення економічного оцінювання ефективності екологічних заходів, що проводять на підприємстві, існує необхідність розробки нормативів для показників, що характеризують віддачу засобів, витрачених на ці заходи. Упровадження запропонованої методики підвищення ефективності економіко-екологічних показників розвитку підприємств є підґрунтям для досягнення гармонійної інтеграції економічних та екологічних показників розвитку, підвищення рівня економічної безпеки та екологічної надійності господарської діяльності підприємств металургійного сектору національної економіки. У подальшому практична реалізація запропонованої методики потребує перегляду ключових орієнтирів у системі управління процесами розвитку підприємств, створення системи індикаторів екологічної спрямованості розвитку, у якій оптимальним чином поєднано економікоекологічні інтереси виробників і споживачів. Сапсай Т. П.

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ

УДК 394.312 2017.4.75. ПРАВОВА СУТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ШКОДИ / Решетник Л. // Історико-правовий часопис. – 2013. – № 1. – С. 98–101. – Бібліогр.: 8 назв. Екологічна шкода, екологічні права, відшкодування екологічної шкоди, ознаки екологічної шкоди.

The legal nature of environmental damage / Reshetnyk L. // Istoryko-pravovyi chasopys (Historical and legal journal). – 2013. – № 1. – P. 98–101. – Bibliography: 8 ref.

Environmental damage, environmental rights, compensation for environmental damage, signs of environmental damage.

Актуальним положенням, яке потребує всебічного дослідження для розкриття правової природи відносин відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства, є питання щодо поняття, видів, структури, особливостей визначення та компенсації такої шкоди. Представляючи значний науковий інтерес, упродовж тривалого часу в науці і цивільного, і екологічного

права, ці питання є особливо актуальними в сучасних умовах, коли основним принципом екологічної політики держави є забезпечення екологічної безпеки та захист екологічних прав громадян. Питанню охорони життя та здоров’я людини від негативного впливу довкілля поки що не приділено достатньої уваги ні законодавцями, ні науковцями. Ці проблеми лише частково досліджували російські й українські автори, або вивчали лише деякі аспекти. Відсутність теоретичних розробок і недосконалість законодавства щодо регламентації визначення та відшкодування такої шкоди заважає, а інколи робить неможливим практичне розв’язання цієї проблеми. Досліджено окремі правові питання щодо поняття та змісту екологічної шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства. Проведено аналіз основних ознак, які властиві екологічній шкоді, та з’ясовано коло проблемних положень, які потребують розв’язання в законодавстві й у практиці. Наведено пропозиції та методичні рекомендації. Сапсай Т. П.

Реферативний журнал, 2017, № 4

31

2017.4.78

ÏÐÀÂβ ÀÑÏÅÊÒÈ ÅÊÎËÎò¯

УДК:331.106.42 2017.4.76. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВА ТА ЕКОЛОГІЧНА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН / Миронов В. В., Ткачук А. І. // Таврійський науковий вісник. Економічні науки. – 2016.

– Вип. 96. – С. 32–41. – Бібліогр.: 10 назв. Раціональне використання земель, земельні ресурси, землекористування, становлення земельних відносин, історія України.

Economic, legal and environmental land protection in Ukraine: the history of becoming and the current state / Myronov V. V., Tkachuk A. I. // Tavriyskyi naukovyi visnyk.

Ekonomichni nauky (Taurian scientific bulletin. Economic sciences). – 2016. – Ed. 96. – P. 32–41. – Bibliography: 10 ref.

Rational land use, land resources, land use, formation of land relations, history of Ukraine.

Згідно Конституції України земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Погіршення якості земель, зниження їх продуктивності та інших біосферних функцій є неприпустимим за будь-яких умов землекористування. Державна політика охорони і раціонального використання земель визначається системою правових, організаційних, екологічних та інших заходів, що виконують природоохоронну, ресурсозбережувальну й відтворювальну функції. У контролі якості навколишнього природного середовища особлива роль надається екологічному законодавству, нормуванню використання земель, екологічній експертизі, ґрунтовій ідентифікації та моніторингу земельних ресурсів. Досліджено проблему становлення економіко-правової та екологічної охорони земель на території України. Розглянуто витоки формування традицій, звичаєвого права, перших правових пам’яток, які регулювали відносини з приводу землі та її захисту. Розглянуто становлення в Україні економіко-правової та екологічної охорони земель, а також актуальні питання раціонального використання земельних ресурсів півдня України в умовах земельної реформи, метою якої є створення основ рівноправного розвитку форм власності і господарювання на землі, формування багатоукладної економіки. Передбачено формування єдиної державної політики у сфері забезпечення родючості земель сільськогосподарського призначення, пріоритет інтересів охорони земель і родючості ґрунтів над економічними інтересами, найповніша реалізація права громадян на екологобезпечний стан ґрунтів та всебічний захист їх від руйнування, деградації, забруднення, засолення, підтоплення, заболочування. Стандартів і нормативів землекористування недостатньо. Їх перелік треба значно розширити. Потрібна державна підтримка для їх розробки і, головне, механізм державного контролю і відповідальності виконання цієї роботи. Тоді унікальний ґрунтовий покров, який має Україна, не лише буде збережено для прийдешніх поколінь, а й примножено їх позитивні характеристики. Сапсай Т. П.

УДК 502.3(15) 2017.4.77. ЕКОЛОГО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАПОБІГАННЯ ЗАСМІЧЕННЮ НАВКОЛОЗЕМНОГО КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ / Машков О. А., Фролов В. Ф., Гурова А. М. // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2017. – № 2. – С. 31–36. – Біблігр.: 3 назви. Навколишній навколоземний космічний простір, засмічення, оцінка впливу, повний життєвий цикл.

Environmental and legal mechanisms for preventing the littering of near-Earth space / Mashkov O. A., Frolov V. F., Gurova A. M. // Standartyzatsiya. Sertyfikatsiya. Yakist (Standardization. Certification. Quality). – 2017.

– № 2. – P. 31–36. – Bibliography: 3 ref.

32

ÓÄÊ 331.106

Near-Earth environment, littering, impact assessment, full life cycle. Настановчі принципи з мінімізації космічного сміття, розроблені Міжагентським координаційним комітетом з космічного сміття 11–13 жовтня 1999 року, що відображають технічні рекомендації для «чистого» підходу до використання космосу, однойменні принципи, які відображають рамкові рекомендації щодо деталізації в національних законодавствах, схвалені резолюцією ГА ООН 62/217 від 22 грудня 2007 року, а також регіональний документ – Європейський кодекс поведінки з мінімізації космічного сміття 2004 року, яким у своїй діяльності керується Європейське космічне агентство (далі – ЄКА). Зважаючи на те, що напрацювання екологічних критеріїв, на дотримання яких спрямовано всі вказані вище заходи, потребують глибоких знань про закономірності природних процесів, що відбуваються в НКП, які порівняно з аналогічними знаннями про навколишнє природне середовище (далі – НПС). Визначено, що землі є значно біднішими, на цьому етапі наукових знань треба виходити вже з тих небезпек, які потребують реалізації негайного втручання. Боротьба з засміченням космосу починається на Землі, адже саме від забезпечення екологічної безпечності матеріалів, процесів і технологій під час повного циклу космічної діяльності залежить збереження екосистеми навколоземного космічного простору (далі – НКП). З огляду на проведене дослідження, стверджено, наявних уже сьогодні еколого-правових механізмів убезпечення навколоземного космічного простору від засмічення можна з упевненістю стверджувати, що зближення еколого-правових механізмів та заходів боротьби з проблемою засмічення навколоземного космічного простору належить до пріоритетів найбільш потужних суб’єктів космічної діяльності, що наочно виявляється і в рекомендаційних документах міжнародного «м’якого права», і в конкретних нормативно-правових та нормативно-технічних актах національного законодавства провідних космічних країн світу. Сапсай Т. П. УДК 349.6 2017.4.78. ПРОБЛЕМИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО ТА ЕКОЛОГО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ / Зуєв В. А. // Правова позиція. – 2017. – № 1. – С. 109–119.

– Бібліогр.: 13 назв. Відходи, поводження з відходами, екологічне підприємництво, охорона навколишнього природного середовища, ресурсозаощадження.

Problems of harmonization of economic-legal and environmental-legal regulation in the field of waste management / Zuyev V. A. // Pravova pozytsiya (Legal position).

– 2017. – № 1. – P. 109–119. – Bibliography: 13 ref.

Waste, waste treatment, environmental entrepreneurship, protection of environment, resource savings.

Відходи є невід’ємним результатом і наслідком економічного розвитку суспільства, ускладнення його економіко-господарської системи, розвиненості виробничих процесів. Тобто вони мають яскраво виражену економікогосподарську природу. До того ж стан поводження з ними (у різних аспектах: виробничому; правовому, соціокультурному тощо) виступає мірилом цивілізованості цього суспільства. Таким чином, проблематика поводження з відходами фактично розривається між двома діаметрально протилежними максимами: з одного боку, збільшення господарського потенціалу, задоволення економічних потреб населення, що безпосередньо залежить від кількісних та якісних показників розвитку виробничих відносин, а з іншого – досягнення не реального наразі стану

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 349.6

ÏÐÀÂβ ÀÑÏÅÊÒÈ ÅÊÎËÎò¯

нульового утворення відходів. Обґрунтовано положення щодо вищезазначеної проблематики. Розглянуто проблеми гармонізації господарсько-правового та екологоправового регулювання у сфері поводження з відходами. Доведено необхідність запровадження деталізованих вимог до секторального господарського законодавства у сфері поводження з відходами в частині повторного використання, утилізації та ліквідації виробленої продукції та сировини, упаковки, матеріалів, що використовуються з метою забезпечення його екологізації, гармонізації вимог екологічного та господарського законодавства. Сапсай Т. П.

УДК 349.6 2017.4.79. ПРИРОДНІ ЗАПОВІДНИКИ ЯК ОБ’ЄКТИ ЕКОЛОГО-ПРАВОВОГО ЗАПОВІДАННЯ / Пономаренко О. О. // Проблеми законності. – 2017. – № 139. – С. 192–198. – Бібліогр.: 16 назв. Природний заповідник, природно-заповідний фонд, заповідання, екологічна мережа, міжнародні стандарти, імплементація міжнародних стандартів.

Nature Reserves as objects of environmental and legal nature reserve creation / Ponomarenko O. O. // Problemy zakonnosti (Problems of legality). – 2017. – № 139. – P. 192–198. – Bibliography: 16 ref.

Nature reserve, nature reserve fund, nature reserve creation, ecological network, international standards, implementation of international standards.

Основним законом, що регулює відносини у сфері заповідної справи, є Закон України «Про природно-заповідний фонд України», який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природнозаповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об’єктів. Положення саме цього Закону стали основою для формування сучасного природоохоронного законодавства України, про що зазначено у ст. 2 Закону: «Відносини в галузі охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Законом та іншими актами законодавства України». Розглянуто питання правового статусу природних заповідників як об’єктів еколого-правового заповідання. Одним з основних напрямів сучасної стратегії екологічної політики України має стати імплементація міжнародних стандартів в організації та охороні природних заповідників як об’єктів природно-заповідного фонду держави, удосконалення законодавства про природно-заповідний фонд відповідно до рекомендацій Загальноєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995 р.) щодо формування Загальноєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту. Сапсай Т. П. УДК 574.45:346.52 2017.4.80. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЄМНОСТІ МИСЛИВСЬКИХ УГІДЬ В АГРОЛАНДШАФТАХ УКРАЇНИ / Новицький В. П., Ландін В. П. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2017. – Вип.

27(5). – С. 55–58. – Бібліогр.: 11 назв. Фауна, орні землі, біопродуктивність, нормативне забезпечення.

Theoretical and legal principles of increasing the ecological capacity of hunting grounds in agrolandscapes of Ukraine / Novytskyi V. P., Landin V. P. // Naukovyi visnyk NLTU Ukrayiny (Scientific herald of the NLTU of Ukraine). – 2017. – Ed. 27(5). – P. 55–58. – Bibliography: 11 ref.

2017.4.81

Fauna, arable land, bioproductivity, regulatory support. Динамічне зниження чисельності польової фауни перетворюється в екологічну проблему загальноєвропейського масштабу. Зокрема, кризу популяцій осілих видів – зайця сірого та куріпки сірої, біоіндикаторів екологічного стану місцевих агроландшафтів, протягом останніх десятиліть активно обговорюють науковці Центральної та Західної Європи, тоді як у пострадянських країнах цим питанням донедавна приділяли недостатньо уваги. Установлено, лише до 20% площ орних земель сучасного Лісостепу України становлять певну кормову цінність у невегетаційний період для тварин-фітофагів, які є корисними видами дичини. Водночас, придатними біотопами для міофагів визнано стерні зернових і деяких технічних культур, тому що поряд з посівами озимих вони є осередками концентрації та успішного розмноження мишоподібних гризунів. Виявлено, що відсутність чіткого і послідовного зазначення у вітчизняних базових законах і підзаконних регуляторних актах із сільськогосподарської експлуатації земель необхідності вжиття власниками земельних наділів або їх основними користувачами еколого-господарських заходів зі створення належних захисно-кормових умов для існування і відтворення фауністичних комплексів агроландшафтів є ключовим чинником формування незадовільної екологічної ємності польових мисливських угідь держави. Одним з ефективних правових інструментів поліпшення екологічної ємності сучасних сільськогосподарських угідь визнано законодавчо врегульоване відведення частини приватних земельних наділів під природні захисно-кормові ділянки поліфункціонального призначення. Сапсай Т. П.

УДК 349.6 2017.4.81. ЕКОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ: ПРАВОВІ ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ / Николюк Д. А. // Альманах права. – 2016. – № 7. – С. 218–222. – Бібліогр.: 10 назв. Держава, функції держави, екологічна функція держави, право, правові форми реалізації функцій.

Environmental function of the State: legal form of realization / Nykolyuk D. A. // Almanakh prava (Almanac of justice). – 2016. – № 7. – P. 218–222. – Bibliography: 10 ref.

State, functions of the state, environmental function of the state, law, legal forms of realization of functions.

Сучасний екологічний стан навколишнього середовища, його безпека і розвиток є одним із пріоритетних напрямів державної діяльності, а також вагомою підставою для співробітництва держав на міжнародному рівні, дотримання стандартів, принципів і норм міжнародного права у сфері екології та розробка програм зі здійснення належного екологічного захисту населення на внутрішньодержавному рівні. Тому ґрунтовність з’ясування сутнісних, характерних аспектів екологічної функції держави засновується не лише на дослідженні її сутності, правової природи, а й має важливе практично-правове спрямування, що надає змогу визначити її місце та значення у процесі сучасного розвитку держав, з одного боку, та виявити особливості діяльності держави в екологічному напрямі, з іншого боку, з огляду на зазначені позиції та підходи вчених у сфері теорії держави і права щодо розуміння правових форм реалізації функцій держави та їх ознак, спираючись на власне розуміння проблематики правових форм реалізації функцій держави в цілому, та екологічної функції держави, цілком правомірним, на нашу думку, є обґрунтування такого визначення правових форм реалізації екологічної функції держави. Обґрунтовано значення теоретичних напрацювань екологічної функції держави. На основі аналізу існуючих наукових позицій виокремлено

Реферативний журнал, 2017, № 4

33

2017.4.84

ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒß

особливості правової форми її реалізації. Акцентовано увагу на необхідності врахування інтеграційних, глобалізаційних і трансформаційних факторів у процесі реалізації екологічного напряму діяльності держави. Виокремлено систему ознак реалізації екологічної функції держави в аспекті її екологічної безпеки. Серед конструктивних

ÓÄÊ 633.1

ознак досліджено наявність суб’єктів, обов’язкових юридично значущих дій, наслідків. Окрему увагу приділено системному характеру, нормативності, організаційному, предметному та динамічному характеру правової форми реалізації екологічної функції сучасної держави. Сапсай Т. П.

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

УДК 633.1:632.4(477.41/.42) 2017.4.82. ХВОРОБИ ЛИСТЯ ТРИТИКАЛЕ ТА СПЕЛЬТИ В ПОЛІССІ УКРАЇНИ / Ретьман С. В., Ключевич М. М. // Агроекол. журн. – 2017. – № 1. – С. 72–75.

– Бібліогр.: 8 назв. Тритикале, спельта, Полісся, хвороби, видовий склад, листя, Україна.

Leaf diseases of triticale and spelt in Polissya of Ukraine / Retman S. V., Klyuchevych M. M. // Agroekologichnyi zhurnal (Agroecological journal). – 2017. – № 1. – P. 72–75. – Bibliography: 8 ref.

Triticale, spelt, Polissya, diseases, species composition, leaves, Ukraine.

Досліджено особливості прояву грибних хвороб тритикале та спельти за умов Полісся України. Установлено, що на обох культурах домінують септоріоз листя та борошниста роса, питома частка яких у комплексі мікозів листя становить: на тритикале – 34,0 та 23,0%, на спельті – 52,0 та 36,0% відповідно. Зазначено, що на рослинах тритикале озимого піренофороз, бура листкова іржа та снігова пліснява трапляється значно рідше, а прояви аскохітозу, темно-бурої плямистості, фузаріозного опіку – епізодично. На спельті несистематично проявлялися симптоми піренофорозу і темно-бурої плямистості. Комплекс хвороб озимих тритикале і спельти в умовах Полісся характеризується домінуванням септоріозу листя та борошнистої роси. Їх питома частка серед мікозів листя становить відповідно 34 і 23% на тритикале й 52 і 36% – на спельті. Крім того, на тритикале спостерігалось більше різноманіття хвороб порівняно зі спельтою та вищий рівень їх розвитку. У комплексі збудників септоріозу на обох культурах домінував збудник S. tritici. Вперше в Україні виявлено ураження тритикале та спельти піренофорозом, або жовтою плямистістю (P. tritici-repentis). Продемонстровано, що спельта характеризується нижчим рівнем розвитку хвороб та менш широким їх видовим складом. Сапсай Т. П.

УДК 631.466 2017.4.83. ВПЛИВ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДИГРЕСІЇ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ ОПІЛЛЯ НА ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ МІКРОМІЦЕТІВ ҐРУНТУ / Дерех О. І., Оліферчук В. П. // Агроекол. журн.. – 2017. – № 1. – С. 82–86. – Бібліогр.: 12 назв. Стадія рекреаційної дигресії, зелена зона, мікроміцети.

Influence of the recreational degradation of forest systems of the Opillya on the species diversity of soil micromycetes / Derekh O. I., Olipherchuk V. P. // Agroekologichnyi zhurnal (Agroecological journal). – 2017. – № 1. – P. 82–86. – Bibliography: 12 ref.

Stage of recreational degradation, green zone, micromycetes.

На прикладі ґрунтів із різними стадіями рекреаційної дигресії зеленої зони м. Львів досліджено видовий склад грибних угруповань. Проаналізовано ґрунтовий покрив до-

34

слідних стаціонарів. Описано методику проведення мікологічного аналізу ґрунтів. Здійснено ідентифікацію видів. Установлено сезонну динаміку чисельності мікроміцетів. Досліджено структурні зміни таксономічного складу грибів у ґрунтах із різними стадіями дигресії у порівнянні з контролем. За результатами досліджень ґрунтів із різними стадіями дигресії лісових екосистем зеленої зони м. Львова виявлено зміни структури таксономічного складу мікроміцетних комплексів порівняно з контрольними ґрунтами. Установлено, що найбільшим видовим різноманіттям характеризуються роди Penicillium і Aspergillus, а їх кількість збільшується на IV–V стадіях рекреаційної дигресії. Біоіндикаторами надмірного антропогенного навантаження слід використовувати такі види: Aureobasidium pullulans, Aspergillus niger, A. terreus, Cladosporium herbatum, Fusarium oxisporum, Penicillium citrinum, Trihoderma lignorum. Сапсай Т. П.

УДК 528.88 2017.4.84. ОЦІНКА СТАНУ ВОДОЙМ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАЦІЇ КОСМІЧНОЇ І НАЗЕМНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ВЕРХІВ’Я КИЇВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА) / Томченко О. В., Федоровський О. Д. // Допов. Нац. акад. наук Укр. – 2017. – № 8. – С. 64–71. – Бібліогр.: 7 назв. Дистанційне зондування Землі, водно-болотні угіддя, системний аналіз, аналіз ієрархій, багатокритеріальна оптимізація, адаптивний баланс впливів.

Assessment of the state of reservoirs on the basis of the integration of space and ground information (for example, the upper of the Kiev reservoir) / Tomchenko O. V., Fedorovskyi O. D. // Dopovid Natsionalnoyi akademiyi nauk Ukrayiny (Report of the National Academy of Sciences of Ukraine). – 2017. – № 8. – P. 64–71. – Bibliography: 7 ref.

Remote sensing of the Earth, wetlands, system analysis, hierarchy analysis, multicriteria optimization, adaptive balance of impacts.

Одним із найбільших техногенних перетворень природи України в минулому столітті було гідротехнічне будівництво в долині Дніпра, в результаті чого на більш ніж 1000 км відрізку на місці заплавних та річкових ландшафтів виникли величезні акваторії водосховищ, площі яких сягали 100—200 тис. га. Зарегулювання Дніпра призвело до знищення цілої низки водно-болотних угідь (ВБУ) і знадобилося багато років, щоб на водосховищах сфомувалися нові ландшафтні комплекси, що за структурою подібні природним. Оцінювати динаміку змін, що відбуваються на водоймах, досліджувати ретроспективу процесів та сучасний екологічний стан найефективніше на основі систематичного дистанційного аерокосмічного зондування Землі в поєднанні з наземними вимірами. Визначено низку інформативних ознак структурних одиниць водойм (водноболотних угідь) – основних класів/типів біотопів, що надійно дешифруються на космічних знімках і є індикаторними ознаками стану досліджуваних територій. Удосконалено методику багатокритеріальної оптимізації шляхом формування комплексного критерію оцінки якості води Київського водосховища на основі даних ДЗЗ. Апробовано сфор-

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 502.35

ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒß

мовану ієрархічну модель експертної оцінки трьох типів екосистемних послуг: підтримання біотичного різноманіття, господарчого водозабезпечення і виробництва гідроелектроенергії. Розроблено модель адаптивного балансу впливів для прогнозування і моделювання взаємозв’язків структурних змін водно-болотних угідь та якості води. Визначено перспективи подальших досліджень на основі комплексування даних ДЗЗ і наземних спостережень для актуальних задач збалансованого природокористування та охорони довкілля. Досліджено способи удосконалення методичного забезпечення космічного геомоніторингу стану водно-болотних угідь на основі комплексування даних дистанційного зондування Землі й наземних спостережень шляхом розроблення відповідних математичних моделей системного аналізу та формування узагальнювальних критеріїв (на прикладі верхів’я Київського водосховища). Сапсай Т. П. УДК 502.35 2017.4.85. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ: УПРАВЛІННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯМ БІОРІЗНОМАНІТТЯ / Якимчук А. Ю. // Держава та регіони. Сер. : Державне управління. – 2013.

– № 4. – С. 76–79. – Бібліогр.: 11 назв. Екологічна політика, державне управління, біорізноманіття, держава, система.

Foreign experience of environmental policy: management of biodiversity conservation / Yakymchuk A. Yu. // Derzhava ta regiony. Ser. : Derzhavne upravlinnya (The State and Regions. Series: State management). – 2013. – № 4. – P. 76–79. – Bibliography: 11 ref.

Environmental policy, state management, biodiversity, state, system. Державна екологічна політика – це соціально-економічні управлінські рішення й міжнародні договори, що ґрунтуються на розумінні виграшів і недоліків, поєднаних з екологічним станом територій, акваторій та повітряного простору країни (з урахуванням перспективного розвитку господарства й зміни чисельності та потреб населення), наявності в межах країни природних ресурсів і характеру природних умов життя. Іншими словами, екологічна політика – це комплекс заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища, збереження й відновлення природних ресурсів, запровадження безвідходних і маловідходних, екологічно чистих технологій, розвиток природоохоронної освіти та виховання, правову охорону екологічних систем для забезпечення оптимальних умов природокористування. Екологічну політику визначають як організаційну та регулятивно-контрольну діяльність суспільства й держави, спрямовану на охорону та оздоровлення природного середовища, ефективне поєднання функцій природокористування й природоохорони, забезпечення нормальної життєдіяльності та екологічної безпеки громадян. Розглянуто поняття державної екологічної політики, основні засади формування системи державного управління збереженням біорізноманіття України. На основі вивчення міжнародного досвіду врахування біорізноманіття як природного капіталу в національних рахунках держави доведено й економічно обґрунтовано необхідність його запровадження в Україні. Сапсай Т. П.

УДК 349.6:502.172(477) 2017.4.86. ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ ЯК ДІЄВИЙ МЕХАНІЗМ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТА ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ / Єрмолаєва Т. В. // Проблеми законності. – 2016. – Вип. 135. – С. 77–85.

– Бібліогр.: 12 назв.

2017.4.87

Червона книга України, біорізноманіття, об’єкти тваринного та рослинного світу, законодавство.

The Red Book of Ukraine as an effective mechanism for biodiversity conservation and some problems of its application / Yermolayeva T. V. // Problemy zakonnosti (The problem of legality). – 2016. – Ed. 135. – P. 77–85. – Bibliography: 12 ref.

The Red Book of Ukraine, biodiversity, objects of animals and plants, legislation. Охорона, раціональне використання та відтворення природних ресурсів регламентовано в Україні чималою кількістю нормативно-правових актів. Як відомо, одним із документів, покликаних регулювати суспільні відносини у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, є Червона книга України. Проте наразі не можна стверджувати, що Червона книга забезпечує належне запобігання зникненню певних видів рослинного і тваринного світу із природи, збереження їх генофонду. Щорічно під впливом господарської діяльності зникають рідкісні і такі, що знаходяться під загрозою зникнення, види тварин та рослин. Червона книга України націлена на захист біорізноманіття, проте приписи цього офіційного документа досить загальні, що не дає можливості розв’язувати проблеми зникнення тварин та рослин більш конкретно й дієво. До того ж, і Закон України «Про Червону книгу України», зобов’язуючи до збереження об’єктів Червоної книги, не встановлює, хто і яким чином повинен здійснювати таку охорону. Виникають проблеми і щодо застосування міри відповідальності за знищення об’єктів Червоної книги України, позаяк суб’єктів злочинних діянь виявити майже неможливо, а великі господарські товариства, діяльність яких прямо загрожує виживанню тварин та рослин, часто знаходять способи відкупитися від застосування до них санкцій. Зосереджено увагу на основних недоліках законодавства щодо ведення Червоної книги України, виявлено прогалини у Законі України «Про Червону книгу України». Установлено, що сьогодні перешкоджає ефективному здійсненню охорони та збереженню біорізноманіття за допомогою цього офіційного документа. Окреслено проблемні аспекти виходу у світ третього видання Червоної книги України. Сапсай Т. П.

УДК 574.1(282.247.324) 2017.4.87. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ І МОЖЛИВОСТІ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ БІОТИ НА ТЕРИТОРІЇ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ / Полянська К. В., Сагайдак А. В. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. – 2015. – № 2. – С. 221–229. – Бібліогр.: 18 назв. Ландшафтне різноманіття, біотичне різноманіття, екомережа, Лівобережне Полісся.

Biodiversity conservation and possibilities for diversification of biota in the territory of the left-bank Polissya / Polyanska K. V., Sagaydak A. V. // Naukovi zapysky Ternopilskogo nasionalnogo pedagogichnogo universytetu imeni Volodymyra Gnatyuka. Seriya: Geographiya (Scientific notes of Gnatyuk National Pedagogical University of Ternopil. Series: Geography). – 2015. – № 2. – P. 221–229.

– Bibliography: 18 ref.

Landscape diversity, biotic diversity, ecological network, left-bank Polissya.

Ландшафти є середовищем існування живих організмів, які відіграють важливу роль у внутрішньому механізмі функціонування ландшафтних комплексів в їхніх зовнішніх зв’язках, є важливим фактором саморегуляції, відновлення та стабілізації ландшафтів. Збереження ландшафтів має бути реалізоване через створення мережі заповідних

Реферативний журнал, 2017, № 4

35

2017.4.90

ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒß

ландшафтних комплексів, які б забезпечували збереження всіх його компонентів. Новою надією на збереження природи є розробка в Україні Смарагдової мережі (Emerald Network). Створення мережі ініційоване Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) 1979 р. Ця мережа має поєднати території особливого природоохоронного значення (Areas of Special Conservation Interest) – місця існування рідкісних тварин та зростання рослин (переліки видів яких наведено в Резолюціях № 6 і № 4 Конвенції) в країнах, які не є членами Європейського Союзу. На сучасному етапі ця мережа в Україні є лише «на папері», але території Смарагдової мережі при вступі країни до Євросоюзу набувають статусу територій NATURA 2000. Її заповідання як одного цілісного об’єкта не є можливим через недосконалу систему погодження створення об’єктів природно-заповідного фонду із землевласниками та землекористувачами. Обґрунтування створення національного природного парку «Подесення» було подано у 2008 р., однак досі не втілено в життя. У 2015 р. природоохоронці розпочали роботу з обґрунтування створення в долині Десни території Смарагдової мережі з метою набуття нею статусу NATURA 2000 при вступі України до Європейського Союзу. Запропоновано створити території в долинах приток Десни – Сейму і Снові. Прикладом створення територій NATURA 2000 в долинах річок можуть слугувати території в долинах Одри, Вісли і Західного Бугу в Польщі. Висвітлено питання співвідношення понять «біотичне» і «ландшафтне різноманіття», розкрито біотозбережну функцію ландшафтних комплексів. Містить матеріали щодо можливості диверсифікації біоти в ландшафтах долини Десни та схему екомережі Лівобережного Полісся на території України. Сапсай Т. П.

УДК 581.522.4+581.95+502.75:[58:069.029](477-25) 2017. 4. 88. ІНТРОДУКЦІЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЗБАГАЧЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ РОСЛИН У НАЦІОНАЛЬНОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ ІМ. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ / Заіменко Н. В., Черевченко Т. М., Гапоненко М. Б., Рахметов Д. Б. // Інтродукція рослин. – 2015. – № 4. – С. 3–9. – Бібліогр.: 14 назв. Інтродукція та селекція рослин, збереження біорізноманіття, ландшафтна архітектура, Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України.

Introduction, conservation and enrichment of plant biodiversity in the Gryshko national botanical garden of NAS of Ukraine / Zaimenko N. V., Cherevchenko T. M., Gaponenko M. B., Rakhmetov D. B. // Introduktsiya roslyn (Introduction of plants). – 2015. – № 4. – P. 3–9. – Bibliography: 14 ref.

Plant introduction and breeding, biodiversity conservation, landscape architecture, Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine.

За роки свого існування Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України досяг важливих успіхів у галузі фундаментальних та прикладних досліджень з інтродукції, акліматизації та селекції рослин, збереження і збагачення рослинного різноманіття, ландшафтної архітектури, паркознавства, алелопатії, біоіндикації тощо. Висвітлено головні досягнення вчених Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС) у науковій, природоохоронній та культурно-просвітницькій галузі. Наведено результати досліджень, присвячених питанням збереження біорізноманіття, охорони рослин, інтродукції, акліматизації, селекції, алелопатії, медичної ботаніки, ландшафтного проектування, біоіндикації та хемосистематики. В НБС зібрано понад 14 тис. видів, форм і сортів рослин, а найбільш унікальні колекції від-

36

ÓÄÊ 581.522

несено до об’єктів, які становлять національне надбання. Селекціонерами саду одержано понад 300 авторських свідоцтв і патентів на сорти рослин. Здійснюється широке міжнародне співробітництво, започатковано низку нових колекційно-експозиційних ділянок. Останніми роками досягнення науковців НБС відзначено двома державними преміями в галузі науки і техніки України. Сапсай Т. П.

УДК 338.5 : 636.2.082 2017.4.89. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН УКРАЇНИ / Кругляк О. В. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 4. – С. 66–75. – Бібліогр.: 14 назв. Збереження генофонду сільськогосподарських тварин, локальна порода, бюджетна підтримка, нормативна собівартість, розмір дотації, кріобанк.

Organizational and economic mechanism of biodiversity conservation of farm animals of Ukraine / Kruglyak O. V. // Zbalansovane pryrodokorystuvannya (Balanced nature use). – 2016. – № 4. – P. 66–75. – Bibliography: 14 ref.

Conservation of the gene pool of farm animals, local breed, budget support, standard cost, subsidy amount, cryobank.

На сучасному етапі однією із глобальних проблем людства є посилення загрози неконтрольованого звуження біологічного різноманіття сільськогосподарських тварин. Генетичне різноманіття є необхідною умовою збереження генів і генних комплексів, які визначають, насамперед, адаптаційні якості, що набувають виняткового значення внаслідок поширення нових хвороб, кліматичних змін довкілля. В Україні за останні 20 років різко скоротилось підконтрольне поголів’я сільськогосподарських тварин місцевих вітчизняних порід, які є носіями особливо цінних спадкових ознак. Тому розробка дієвого механізму збереження біологічного різноманіття сільськогосподарських тварин з детальним обґрунтуванням економічного складника нині набуває особливої актуальності. Основним чинником різкого скорочення поголів’я генофондових стад упродовж останніх років є незадовільний рівень їх продуктивності порівняно з комерційними породами. У нинішніх економічних умовах генофондові суб’єкти не є спроможними за власні фінансові ресурси здійснювати навіть звичайне відтворення виробництва, тому виконання завдання збереження біорізноманіття сільськогосподарських тварин неможливе без фінансової допомоги держави у розмірі макрофінансових індексів 75,1 млн грн (за нинішніх умов) упродовж 2016–2020 рр. Обґрунтовано, що в нинішніх економічних умовах виконання завдання щодо збереження біорізноманіття сільськогосподарських тварин неможливе без фінансової допомоги держави, обсяг якої на 2016–2020 рр. має становити 75 млн грн. Сапсай Т. П.

УДК 502.35:232.2 2017.4.90. ЗАГРОЗИ БІОРІЗНОМАНІТТЮ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПІДХОДИ РОЗВИТКУ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ЩОДО ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ / Демиденко Л. Г. // Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. – 2017. – № 1. – С. 92–97. – Бібліогр.: 14 назв. Еколого-економічні інструменти, біорізноманіття, стимулювання, природоохоронні території та об’єкти, землекористування.

Biodiversity threats and economic approaches to the land use development in relation to its conservation / Demydenko L. G. // Zemleustriy, kadastr i monitoryng

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 568.8

ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒß

zemel (Land system, cadastre and land monitoring). – 2017.

– № 1. – P. 92–97. – Bibliography: 14 ref.

Environmental and economic instruments, biodiversity, incentives, protected areas and objects, land use. В умовах європейської інтеграції, яка є основою зовнішньополітичної ідентичності України, особливої ваги набуває модернізація держави, формування ефективної та дієвої системи державоуправління (публічного адміністрування), здатної до впровадження системних і послідовних рішень, підпорядкування усіх завдань зовнішньої та внутрішньої політики держави досягненню умов і критеріїв членства в Європейському Союзі, зокрема, в галузі збереження біорізноманіття та природоохоронного землекористування, управління природоохоронними територіями, як його складової частини. Високий рівень біорізноманіття забезпечує стабільність та продуктивність екосистем. Різні види, займаючи відповідні екологічні ніші, забезпечують ефективніше використання ресурсів,

2017.4.92

що водночас протидіє біологічній інвазії. Визначено, що основні причини скорочення біорізноманіття обумовлюють необхідність обґрунтування використання різноманітних економічних інструментів для його збереження, як ринкових, так і неринкових, фіскальних, законодавчих, управлінських тощо, залежно від природних особливостей та економічної системи та звичаїв певної країни. Усунення недоліків вітчизняної економіко-екологічної моделі управління біорізноманіттям та природоохоронним землекористуванням, пошук шляхів її модернізації стануть дієвим інструментом на шляху адаптації до європейської моделі сталого використання та збереження усіх складників біологічного різноманіття. Викладено розуміння еколого-економічних інструментів збереження біорізноманіття як системи ринкових, законодавчо-нормативних, інституційних заходів та політик спрямованих на забезпечення сталого розвитку землекористування. Сапсай Т. П.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ

УДК 658.8 2017.4.91. НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ / Косар Н. С., Гап’як Т. М., Федунь М. Р. // Національний університет «Львівська політехніка». – 2017. – № 1. – С. 94–101. – Бібліогр.: 18 назв. Екологічний маркетинг, переробка сміття, нетрадиційна енергетика, екологічно чиста продукція та упаковка, сільський зелений туризм.

Directions of realization of the environmental marketing concept in the conditions of economic socialization / Kosar N. S., Gapyak T. M., Fedun M. R. // Natsionalyi universytet «Lvivska politekhnika» (National University «Lvivska Politekhnika»). – 2017. – № 1. – P. 94–101. – Bibliography: 18 ref.

Environmental marketing, garbage processing, nontraditional energy, environmentally friendly products and packaging, rural green tourism.

Серед усіх маркетингових концепцій варто виокремити концепцію соціально-етичного маркетингу, яка дає змогу гармонізувати інтереси трьох основних суб’єктів, а саме товаровиробників (отримання прибутку), клієнтів (задоволення їхніх потреб у межах індивідуального попиту) та суспільства загалом (забезпечення добробуту населення). У її напрямі розвивається також концепція екологічного маркетингу, суть якої полягає не лише в орієнтації виробництва та системи збуту підприємств на задоволення екологічно орієнтованих потреб населення, але й на створення та стимулювання попиту на екологічні товари, які будуть ефективні з економічного погляду, екологічно безпечні у виробництві, а також у споживанні та утилізації відходів. Розвиток цієї концепції повністю узгоджується з концепцією маркетингу цінності, у якій основний акцент робиться на орієнтацію на людину, її бажання і за якою прагнення до покращання фінансових результатів діяльності підприємств поєднано з корпоративною соціальною відповідальністю. Визначено передумови розвитку концепції екологічного маркетингу в Україні. Установлено, що її розвиток повністю узгоджено з концепцією маркетингу цінності, у якій основний акцент робиться на орієнтацію на людину та її бажання. Детально проаналізовано такі напрями реалізації концепції екологічного маркетингу, як зменшення викидів у довкілля, розвиток нетрадиційної енергетики, збирання та переробка сміття, екологічно чиста продукція і упаковка, сільський зелений туризм на підставі вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду. Подано пропозиції стосовно активізації просування екологічних продуктів в

Україні через об’єднання зусиль суб’єктів господарювання та регіональних органів влади та управління. Сапсай Т. П. УДК 338.48-6:502/504 2017.4.92. КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО, ЗЕЛЕНОГО, СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ / Зима О. Г, Голуб М. О. // Бізнес Інформ. – 2015. – № 1. – С. 241–245. – Бібліогр.: 28 назв. Екотуризм, Закон України, екологічний туризм, сільський туризм, зелений туризм, довкілля, сталий розвиток туризму. Сategory-conceptual features of ecological, green, rural tourism / Zyma O. G., Golub M. O. // Bisnes-Inform.

– 2015. – № 1. – P. 241–245. – Bibliography: 28 ref.

Ecotourism, Law of Ukraine, ecological tourism, rural tourism, green tourism, environment, sustainable tourism development.

На жаль, у нашому законодавстві немає чіткого визначення поняття «екологічний туризм». На сучасному етапі є лише проект про внесення змін до Закону України «Про туризм» (щодо визначення понять «екологічний» та «мисливський» туризм) (№ 8360 від 07.04.2011 р.), але він так і не набув чинності. Більше того, багато людей зовсім не розуміють різницю між такими поняттями, як «екотуризм», «зелений туризм» та «сільський туризм». Тому проблематика розуміння різниці між цими термінами є актуальною на даний час і обумовлює мету даної статті. Визначено взаємозв’язок різних за своєї сутністю понять «екологічний», «зелений» та «сільський» туризм. Проаналізовано та систематизовано узагальнювальні наукові праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, а також звіти міжнародних організацій. Розглянуто термін «екотуризм» як концепцію сталого розвитку туризму. У результаті дослідження показано різницю в розумінні понятійно-категоріального апарату вищезазначених видів туризму. Виявлено, що екологічний туризм у подальшому може стати одним із кроків до сталого розвитку економіки. Визначено специфічні ознаки екологічного та сільського туризму. Обґрунтовано систему підходів до визначення «зеленості» різних видів туризму. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення потенційних напрямів розвитку екологічного туризму в Україні та Харківській області. Подальше вивчення та впровадження основних засад екотуризму в щоденне життя може привести до стабілізації розвитку туризму в Україні та поліпшення стану навколишнього середовища. Сапсай Т. П.

Реферативний журнал, 2017, № 4

37

2017.4.95

ÅÊÎËβÃ×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

УДК 378.016 2017.4.93. АНАЛІЗ ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ КНР ЗАСОБАМИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ / Чжоу Нань // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. – 2015. – № 52. – С. 56–60. – Бібліогр.: 8 назв. Еколого-валеологічна культура, студент, університет, Китай, рекреаційний туризм.

Analysis of the experience of the ecological and valeological culture formation of the students of the KNR universities by means of recreational tourism / Zhou Nan / Teoretychni pytannya kultury, osvity ta vykhovannya (Theoretical issues of culture, education and upbringing). – 2015. – № 52. – P. 56–60. – Bibliography: 8 ref.

Ecological and valeological culture, student, university, China, recreational tourism.

Підвищення актуальності проблеми формування еколого-валеологічної культури студентів пов‘язане з наявністю стійкої тенденції погіршення їхнього здоров‘я, що є насамперед наслідком кардинальних змін умов життєдіяльності сучасної людини. Негативну ситуацію зі здоров’ям студентської молоді посилюють також такі чинники, як малорухливість людей, недотримання ними здорового способу життя, відлучення від природи, незбалансоване харчування, нервово-емоційні перевантаження тощо. У зв’язку з цим викладачі китайських університетів здійснюють активний пошук нових ефективних шляхів і засобів формування еколого-валеологічної культури майбутніх фахівців, яка забезпечує зміцнення їхнього здоров’я. Результативними в цьому плані є засоби рекреаційного туризму. Уточнено суть еколого-валеологічної культури особистості як педагогічної категорії. Проаналізовано й узагальнено практичний досвід формування еколого-валеологічної культури студентів університетів КНР засобами рекреаційного туризму. Приділення значної уваги в Китаї питанням формування еколого-валеологічної культури студентів дає їм змогу підтримувати хороший стан власного здоров’я, зокрема за допомогою застосування різних природних засобів. Слід також нагадати, що рекреаційний туризм допомагає студентам набути певних навичок ведення здорового способу життя в умовах незадовільної екологічної ситуації в країні, зокрема через оволодіння традиційними китайськими оздоровчими методиками. Крім того, зазначимо, що рекреаційний туризм, виступаючи ефективним засобом формування еколого-валеологічних культури у студентів університетів КНР, дає змогу комплексно поєднати виконання цього завдання з іншими важливими педагогічними завданнями: цікаве проведення дозвілля, фізичне й духовне самовдосконалення майбутніх фахівців, формування в них професійно важливих якостей тощо. У майбутньому передбачається визначити перспективи творчого застосування досвіду китайських університетів з окресленої проблеми в роботі з українськими студентами. Сапсай Т. П.

УДК 796.5:796.011.1:378.017-057.87 2017.4.94. ТУРИЗМ ЯК СКЛАДОВА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ / Щербанік Х. О., Чепелюк А. В. // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – 2017. – Вип. 5К. – С. 374–377. – Бібліогр.: 8 назв. Туризм, спосіб життя, здоров’я, фізичне виховання, засоби оздоровлення Tourism as a complex of environmental education of students in higher educational institutions / Shcherbanik Kh. O., Chepelyuk A. V. // Naukovyi chasopys Natsionalnogo pedagogichnogo universytetu imeni M. P. Dragomanova (Scie-

38

ÓÄÊ 378.016

ntific journal of the Dragomanov National Pedagogical University). – 2017. – Ed. 5К. – P. 374–377. – Bibliography: 8 ref.

Tourism, way of life, health, physical education, means of recovery Зниження рівня життя, погіршення екологічних умов, скорочення медичних і соціальних державних програм, – усе це зумовлює проблеми здорового способу життя молодого покоління. Наразі лише за умови достатньо високого рівня психічного та фізичного здоров’я, можливе успішне здобуття вищої освіти. Саме тому, врахування особливостей способу життя (фізичної активності, позитивного ставлення до фізкультурно-спортивної діяльності) є важливим елементом організації фізичного виховання студентської молоді. Зниження рівня здоров’я і фізичної працездатності студентської молоді є наслідком значного психоемоційного навантаження, порушень режиму дня і харчування. Одним із засобів фізичної активності студентської молоді є туризм. Постійна фізична активність є одним із природних засобів попередження захворювань та продовження активного способу життя. Позитивний вплив фізичної активності під час занять туризмом, безумовно, підсилюється тривалим перебуванням на свіжому повітрі, у лісі, горах. Отже, туристичні походи із впливом на весь організм людини є цілющим джерелом здоров’я. Теоретично обґрунтовано туризм як складову частину екологічного виховання студентів вищих навчальних закладів. Розглянуто теоретичні основи формування здорового способу життя та екологічного виховання засобами туризму. Підтримання організму на високому функціональному рівні під час занять туризмом є необхідною умовою зміцнення здоров’я. Туризм розглядають і як специфічний вид діяльності, і як засіб ефективної реалізації формування здорового способу життя студентської молоді. Сапсай Т. П.

УДК 338.484-6:502/504]:008 2017.4.95. ЕТНОКУЛЬТУРНІ НАПРЯМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ / Шумлянська Н. В. // Культура України. Серія : Культурологія. – 2017. – Вип. 58. – С. 94–100. – Бібліогр.: 9 назв. Еколого-етнографічний туризм, етнокультурна трансформація, глобалізація туризму, туристська дестинація.

Etnocultural directions of ecological tourism transformation under globalization / Shumlyanska N. V. // Kultura Ukrayiny. Seriya : Kulturologiya (Culture of Ukraine.

Series: Culturology). – 2017. – Ed. 58. – P. 94–100. – Bibliography: 9 ref.

Ecological and ethnographic tourism, ethno-cultural transformation, globalization of tourism, tourist destination.

Сучасний туризм тісно пов’язаний з процесами глобалізації. У результаті трансформаційних перетворень виникають нові комбіновані види туризму. Поширення еколого-етнографічного туризму можна назвати новим етнокультурним напрямом розвитку екологічного туризму. Концепція еколого-етнографічного туризму охоплює пізнання та збереження не тільки природи з розвитком екологічної культури, а й культурної ідентичності тих народів, які приймають туристів. Саме еколого-етнографічний туризм є базисом для змінення споживчої сутності туризму загалом, здійснення екологізації туризму, виховання екологічної культури, збереження ідентичності народів в умовах глобалізації. Практична значущість дослідження полягає в можливостях використання туристської зацікавленості місцевого населення для формування такої туристської дестинації, яка зможе не тільки зацікавити туристів, а й допоможе зберегти культурну спадщину та природне середовище місцевих народів. Слід визначити їх культурологічно-еколого-економічні виміри і з’ясувати роль релігійної складо-

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÓÄÊ 339.138

ÅÊÎËβÃ×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

вої у формуванні турів еколого-етнографічного туризму. Створення еколого-етнографічних туристських продуктів з включенням релігійних атракцій сприятиме збереженню не лише природних територій, а й культурних резервацій і може бути предметом подальшого дослідження. Відзначено вчених, які останнім часом порушують проблеми культурної трансформації, трансформацій туризму, взаємодії культур та нових напрямів розвитку екологічного туризму. З’ясовано, що глобалізаційні процеси призводять до зникнення національних культур і природних територій та можуть сприяти їх збереженню. Запропоновано впровадження еколого-етнографічного туризму з двома складниками для розвитку екологізації туризму, – екологічної культури й національної ідентичності. Описано природний та етнокультурний компоненти еколого-етнографічного туризму. Проаналізовано можливості взаємопроникнення різних культур туристів і місцевого населення. Сапсай Т. П.

УДК 339.138 2017.4.96. РОЗВИТОК ЛІСОГОСПОДАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ «ЗЕЛЕНОГО» ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ НА ЗАСАДАХ ЕКОЛОГІЧНОГО МАРКЕТИНГУ / Добрянська В. В., Глущенко Т. С. // Технологический аудит и резервы производства. – 2015. – № 3(5). – С. 20–23. – Бібліогр.: 8 назв. Екологічний маркетинг, зелений туризм, лісове господарство.

Development of forestry and implementation of green tourism in Ukraine on the basis of environmental marketing / Dobryanska V. V., Glushchenko T. S. // Tekhnologicheskiy audit i reservy proizvodstva (Technological audit and production reserves). – 2015. – № 3(5). – P. 20–23. – Bibliography: 8 ref.

Environmental marketing, green tourism, forestry.

З усіх природних ресурсів, що становлять скарбницю нашої країни, ліс займає особливе місце. Це найдосконаліший, здатний до відтворення природний комплекс, який дає понад 20 тисяч видів цінної продукції. Суттєве значення для ефективного запровадження маркетингу на лісових підприємствах має адаптація головних процесів маркетингу з урахуванням чинника довкілля. Запровадження довкільно-орієнтованого маркетингового планування дасть змогу лісовим підприємствам самостійно визначати можливості, оцінювати перспективи їх впровадження, розробляти асортимент екологічних товарів. Одночасно важливо сформувати цілі довкільно-орієнтованого просування, які повинні охоплювати інформування про нові властивості продукту та поширення інформації про те, що виробник дбає про захист довкілля. Упровадження таких заходів у маркетингове планування забезпечує сприятливі умови його виконання, збут лісової продукції та довгострокові переваги над конкурентами. Проведено дослідження можливостей розвитку підприємств лісового господарства на основі впровадження засад екологічного маркетингу. Дослідження виявили можливості примноження запасів лісових ресурсів за рахунок залучення коштів недержав-

2017.4.97

ного фінансування. Екологічний маркетинг забезпечує організацію нового виробництва і збуту продукції та послуг зеленого туризму. Сапсай Т. П.

УДК 338.48:332.152(477.74) 2017. 4.97. АНАЛІЗ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО, КУЛЬТУРНОГО І ЕКОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ / Михайлюк О. // Науковий вісник Одеського національного економічного університету. – 2016. – № 4. – С. 204–217. Екологічні проблеми, природно-ресурсний потенціал, культурний потенціал, екологічний потенціал, туризм.

Analysis of natural resource, cultural and ecological potential for the development of tourism in the Odessa region / Mykhaylyuk O. // Naukovyi visnyk Odeskogo natsionalnogo ekonomichnoyi universytetu (Scientific herald of National Economic University of Odessa). – 2016. – № 4. – P. 204–217.

Ecological problems, natural resource potential, cultural potential, ecological potential, tourism.

Туризм в Україні в останні роки набуває певних темпів розвитку, розвиваються нові види туризму. Південь України, і особливо Одеська область, починають відігравати провідну роль у цьому процесі. В Одеській області є належні умови для поєднання різних видів туризму в туристичні кластери. Територія Одеської області – найбільша в Україні і складає 5,5% від території країни, тут проживає 5,6% населення. На область припадає 2,9% обсягу реалізованої промислової продукції; 3,3% капітальних інвестицій; 4,6% експорту країни і 2,7 імпорту. Рибне господарство області видобуває 27,7% біоресурсів. За період 2011–2014 років кількість колективних засобів розміщення в області збільшилася у 1,3 рази і склала 13,8% від загального рівня по країні; кількість місць у них зросла у 1,17 рази. На 2014 рік питома вага оздоровчих закладів області збільшилася відносно їх кількості по Україні з 8,4% до 13,7% через тимчасову втрату окупованої АР Крим. Особливо це помітно на показниках готелів і спеціалізованих місць розміщення. Висвітлено питання розвитку природно-ресурсного, культурного та екологічного потенціалів Одеської області. Наведено та проаналізовано статистичні дані на прикладі України, Одеської області та її адміністративних районів. Визначено місце Одеської області за природного, культурного, екологічного потенціалу країни за питомою вагою та рейтинговими показниками. Охарактеризовано позитивні та негативні сторони. Одеська область – найбільша за площею в Україні, має лікувальні ресурси, вихід до Чорного моря, санаторії, готелі та інші місця розміщення. В області багато театрів і музеїв, історичних пам’яток. Рівень якості природних ресурсів є низьким, а пам’ятки історії занедбаними та потребують значних фінансових ресурсів для відновлення. Запропоновано напрями ефективнішого використання потенціалу області для розвитку туризму. Сапсай Т. П.

Реферативний журнал, 2017, № 4

39

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ

À

Æ

Аристархова Е. О. 49

Житовоз А. В. 7 Жихарєва О. О. 17 Жуков С. О. 73

Á Баюрко Н. В. 65 Белопольський М. Г. 35 Биркович В. І. 5 Боднар Ю. Д. 12 Боронос В. Г. 57 Браславська О. В. 58

Ç

Â

І

В’юнцов С. М. 25 Васильчук Л. Б. 44 Вишемірська Я. 63 Вітвіцька О. І. 12

Іванченко М. В. 55 Іващенко I. Є. 11 Іващенко О. В. 43

Загородня Л. 59 Заіменко Н. В. 88 Зима О. Г. 92 Зуєв В. А. 78

Ê Ã Гадзало А. Я. 3, 56 Гайченко В. А. 10 Гап’як Т. М. 91 Гапоненко М. Б. 88 Геруш І. В. 41 Глущенко Т. С. 96 Гнатів Н. Б. 53 Голуб М. О. 92 Голубка Д. С. 16 Голубка С. М. 16 Голян В. 54 Гончаренко Г. Є. 58 Горбач Л. М. 51 Городиська І. М. 68 Грабовська Т. О. 7 Гурова А. М. 77 Гуторов О. І. 29

Ä Давиденко Г. М. 42 Данилова І. В. 40 Данильченко І. 59 Дегодюк С. Е. 12 Демиденко Л. Г. 90 Дергачова В. В. 39 Дерех О. І. 83 Добрянська В. В. 96 Довга Л. В. 57

Є Євдокімов О. В. 38 Єгорова Т. М. 20, 23, 24 Єрмолаєва Т. В. 86

Калько А. Д. 67 Каражбей Г. М. 21 Ключевич М. М. 82 Князєв С. 54 Ковалевська І. М. 46 Козак С. В. 21 Колешня Я. О. 39 Копій Л. І. 6 Копій М. Л. 6 Король Є. І. 14 Корольов П. В. 35 Корольова В. В. 48 Коростова І. О. 74 Косар Н. С. 91 Костюк О. С. 62 Коховська І. В. 21 Крайнюков О. М. 45 Крикавський Є. В. 62 Кругляк О. В. 89 Кузнецов С. І. 9 Кузнецова М. С. 9 Кузь О. М. 15 Куліцька С. В. 47 Кураєва І. В. 19 Кушнірук О. Ю. 67 Кушнірук Ю. С. 67

Ë Лавров В. В. 7 Ландін В. П. 80 Літвінова О. А. 12 Лук’янчук Н. Г. 36

Ì Мазур Т. М. 14 Мальований М. С. 43 Мареха І. С. 55

40

Мартинюк Х. Я. 36 Машков О. А. 77 Миронов В. В. 76 Михайлюк О. 97 Мокін В. Б. 73 Моклячук Л. І. 68 Моклячук О. М. 68 Моклячук Т. О. 68 Монарх В. В. 66, 68

Совгіра С. В. 58 Соловій І. П. 50 Станецький А. І. 72 Сучек М. М. 13

Ò

Назаровець У. Р. 6 Наместнік В. 4 Николюк Д. А. 81 Новицький В. П. 80

Таралло В. Л. 41 Тарасова В. В. 46 Терещенко Ю. Ф. 21 Ткач В. П. 34 Ткаченко В. В. 69 Ткачук А. І. 76 Толкованов В. 33 Томченко О. В. 84 Тютюнник В. А. 18

Î

Ó

Обиход Г. О. 70 Олійник В. В. 37 Оліферчук В. П. 6, 83 Орел С. М. 43 Орлова Л. Д. 8

Уліч О. Л. 21

Í

Ï Павлів А. В. 26 Павлів О. В. 26 Петросян А. А. 42 Пічура В. І. 52 Побережна Л. Я. 72 Полянська К. В. 87 Пономаренко О. О. 79 Прибора Н. А. 60

Ð Рахметов Д. Б. 88 Ребров О. Ю. 27 Ретьман С. В. 82 Решетник Л. 75 Рибак В. В. 52 Робулець С. В. 1 Романко С. М. 2

Ñ Сагайдак А. В. 87 Сакаль О. В. 31 Самофатова В. А. 30 Самчук А. І. 19 Сапсай Т. П. 24 Сівак В. К. 1 Січко І. О. 61 Скабодіна Ю. І. 53 Скиба М. М. 64 Скрипчук П. М. 52 Слюсар С. І. 8 Собко Б. Ю. 73

Реферативний журнал, 2017, № 4

Ô Федоровський О. Д. 84 Федулова Л. І. 32 Федунь М. Р. 91 Фролов В. Ф. 77 Фурдичко О. І. 28

X Хвесик М. 54

× Чепелюк А. В. 94 Черевченко Т. М. 88 Черлінка Т. П. 22 Чешко В. Ф. 15 Чжоу Нань 93

Ø Шандрівська О. Є. 62 Шлапак В. П. 11 Шумлянська Н. В. 95 Шушлякова О. С. 34

Ù Щербанік Х. О. 94

ß Якимчук А. Ю. 85 Яковишина Т. Ф. 71 Якушева А. В. 45 Ярута М. Ю. 29

АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ

À

аграрне виробництво 56 агроекологічна оцінка 26 агроекологічне оцінювання 24 агроекологічні вимоги 27 агроекологічні дослідження 24 агроекологія 28 агроекосистема 66 агрозаходи 18 агроландшафт 20, 22, 23, 24 агропродовольча сфера 30 агросфера 22, 28 агрохімічні показники 26 адаптивний баланс впливів 84 алгебра предикатів 69 альтернативна енергетика 39 аналіз ієрархій 84 антитерористична операція 72 антропогенні загрози 7 асоціація 6 атмосферне повітря 73 аукціон 29

Á багатокритеріальна оптимізація 84 базис 30 бальна оцінка 74 безпека життєдіяльності 72 безпека людини 60 безпечне довкілля 47 безпечне життя 44 біовлада 15 біогенне поглинання 20 біогеохімічні ланцюги 23 біогеохімія 24 біоморфа 6 біополітика 15 біопродуктивність 80 біорізноманіття 85, 86, 90 біота 22 біотехносистеми 9 біотичне різноманіття 87 ботанічні сади 9 Буковина 41 бюджет забезпечення 38 бюджетна підтримка 89

 вади інфраструктури рекреації 7 важкий метал 71 веб-сервіс 73 вегетація 13 видове різноманіття 22 видовий склад 6, 82 виховання 61 вихователь дітей дошкільного віку 59 відповідальне поводження з ТПВ 62 відходи 46, 54, 78 відшкодування екологічної шкоди 75 вміст гумусу 26 вміст елементів живлення 26 внесення добрив 12 води водозабору 40 водно-болотні угіддя 84 водорості 40

Ã

геоекологія 19 геоінформаційна система 73 геохімічні ландшафти 23 геохімія ґрунтів 19 глобалізація туризму 95 глобальна екологічна політика 2 гречка 13 громада 33 громадськість 58 гуманізація і екологізація середовища 34

¥ ґрунт 20, 26, 68, 71

Ä декоративність 11 дендропарк «Софіївка» 7 дендропарки 9 держава 81, 85 державна екологічна політика 4 державне управління 5, 37, 85 державно-приватне партнерство 54 децентралізація 54 джерела фінансування 31 дистанційне зондування Землі 84 добрива 8 добробут 50 довкілля 46, 92 договір оренди 29 дослідження 19, 41

Å еволюційний ризик 15 екогомологія 16 еколінгвістика 17 екологізація 65 екологізація навчального процесу 64 екологічна безпека 1, 4, 23, 57, 69, 72 екологічна ефективність 57 екологічна культура 55 екологічна мережа 58, 79 екологічна надійність 74 екологічна освіта 64 екологічна освіта дошкільнят 59 екологічна підготовка 64 екологічна поведінка 62 екологічна позиція 58, 62, екологічна політика 5, 85 екологічна свідомість 62 екологічна функція держави 81 екологічна шкода 75 екологічне виховання 58, 60 екологічне законодавство 4 екологічне підприємництво 78 екологічне страхування 51 екологічний маркетинг 91, 96 екологічний моніторинг 73 екологічний потенціал 97 екологічний проект 65 екологічний ризик 68, 71, 73, 74 екологічний слід 63 екологічний стан 22 екологічний туризм 92 екологічні податки 51 екологічні права 75

екологічні пріоритети 3 екологічні проблеми 56, 97 екологічні ризики та загрози 70 екологічність 34 екологічно чиста продукція та упаковка 91 екологія 17 екологія мови 17 екологія тварин 10 еколого-валеологічна культура 93 еколого-економічні інструменти 90 еколого-етнографічний туризм 95 еколого-літературна компетентність 59 екомережа 87 економіка природокористування 52, 53 економічна безпека 74 економічна оцінка 50 економічна система 16 економічне націознавство 16 економічне стимулювання 51 економічні показники 55 екосистема 10 екосоціальне середовище 9 екотуризм 92 експозиція 42 емоційна і пізнавальна сфери 61 емфітевзис 29 ендемічні захворювання 19 енергетична безпека 39 енергетичний потенціал 54 етнокультурна трансформація 95

Є Європейська стратегія 33 європейський досвід 53 європейський досвід поводження з ТПВ 62 Європейський Союз 2

Ç забруднення 46, 68, 71 забруднення атмосферного повітря 42 забруднення водних ресурсів 1 забруднення ґрунту 43 забруднення довкілля 57 Закон України 92 законодавство 86 закономірності 19 заповідання 79 засмічення 77 засоби оздоровлення 94 захворюваність 68 захист від корозії 35 збалансований розвиток 28 збалансований розвиток 36 збереження біорізноманіття 88 збереження генофонду сільськогосподарських тварин 89 зважені частки 42 здоров’я 94 здоров’я довкілля 44 здоров’я людини 45 здоров’я населення 42, 67 зелена зона 83 зелений туризм 92, 96 земельне законодавство 29

Реферативний журнал, 2017, № 4

41

ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ земельні ресурси 52, 76 землекористування 76, 90 землі сільськогосподарського призначення 29 зернові 26 зимостійкість 11

І імплементація міжнародних стандартів 79 інвестиції 31 індекс MSA 22 індикаторна оцінка інтегральних критеріїв (індексів) 35 інновації 52 інноваційна діяльність 32 інноваційний розвиток 33 інноваційний чинник 32 інноваційність 16 інституційна система реалізації прав людини 44 інтродукція 11 інтродукція деревних рослин 9 інтродукція та селекція рослин 88 інформаційна система 69 інформаційна технологія 73 існування 60 історія України 76

Ê кадмій 71 кадмію 26 каламутність 40 кислотність 26 Китай 93 кластер 30 клімат 26 коефіцієнт конкордації 74 коефіцієнт фітомеліоративної ефективності насаджень 36 концепція управління твердими побутовими відходами (ТПВ) 62 кредитування 29 кріобанк 89 культивари 11 культура 13 культура поведінки 61 культурний потенціал 97 культуроцентрична система 55 кумулятивний еколого-економічний ефект 55

Ë ландшафтна архітектура 88 ландшафтне різноманіття 87 ландшафтно-рекреаційні простори 34 листя 82 Лівобережне Полісся 87 лінгвістика 17 лінгвістична екологія 17 лісова політика 50 лісове господарство 96 лісостеп 8, 18, 22 локальна порода 89 лучні рослини 8 льон-довгунець 25

42

Ì максимальний тиск шини на ґрунт 27 математична модель 68 медико-екологічний ризик 67 міграція 20, 24 міжнародне співробітництво 31 міжнародні стандарти 79 мікроелементи 23, 24 мікроміцети 83 мінеральне живлення рослин 13 мінеральний склад 8 місцеве самоврядування 33 мовна екологія 17 модель 60, 69 моніторинг довкілля 1 морфоагробіологічні та адаптивні властивості 21

Í навколишнє природне середовище 28, 56 навколишнє середовище 10, 45, 57, 60 навколишній навколоземний космічний простір 77 навчальні посібники 64 надзвичайна ситуація 1 накопичення 8 населення 41 населення 46 національна економіка 16 національне законодавство 2 Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України 88 небезпека 66 нерегульована рекреація 7 нетрадиційна енергетика 91 нішеве виробництво 52 нормативна собівартість 89 нормативне забезпечення 80

Î об’єкти інфраструктури утилізації сміття 14 об’єкти тваринного та рослинного світу 86 ознаки екологічної шкоди 75 он-лайн опитування 63 онтогенетична мінливість 8 оподаткування 31 опромінення 10 оптимізація 18 органи державної влади 48 органи місцевого самоврядування 33, 48 організаційно-економічний механізм 37 оренда земл 29і орендар 29 орендні відносини 29 орендодавець 29 орні землі 80 освіта 58, 60 особисте немайнове право 47 особистість 61 охорона здоров’я 41, 46 охорона навколишнього природного середовища 4, 78 оцінка 66 оцінка впливу 77

оцінка ризику 45 оцінювання екологічного ризику 43

Ï парникові гази 1 передпосівна обробка 13 передпосівна обробка насіння 25 переробка сміття 91 пестицид 66 пестициди 68 питна вода 40 підходи 19 післядипломна освіта 37 поверхневі джерела водопостачання 49 повний життєвий цикл 77 поводження з відходами 78 Поділля 13 позакореневе підживлення 25 показники 46 показники економічної активності 74 Полісся 82 політика 58 популяція 10 послуги лісових екосистем 50 посухостійкість 11 поширеність 41 право 81 право на безпечне для життя і здоров’я довкілля 48 правові форми реалізації функцій 81 превентивні інструменти 70 прийняття рішень 69 принципи 52 принципи транскордонної екологічної співпраці 70 природа 61 природний заповідник 79 природні екосистеми 9 природні права людини 44 природні ресурси 28, 54, 56 природно-заповідний фонд 79 природно-ресурсний потенціал 97 природознавство 65 природокористування 54 природоохоронні заходи 3 природоохоронні програми 5 природоохоронні території та об’єкти 90 програма транскордонного співробітництва 3 продуктивність ланки сівозміни 12 просторове поширення наслідків 7 процесні знання 69 процесно-орієнтований підхід 35 пусковий комплекс 38

Ð Рада Європи 33 радіаційне забруднення 10 радіоекологія 10 район бойових дій 72 ракетна база 43 раціональне використання земель 76 раціональне природокористування 4, 56 реалізація прав людини 44

Реферативний журнал, 2017, № 4

ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ реалізація права на безпечне для життя 44 регіон 16, 30 регіоналістика 16 регіональна політика 32 регіональне врядування 33 регіональне природокористування 57 регіони 32 регіонологія 16 регресійні моделі 18 регулювання природокористування 51 рейтингова оцінка 67 рекреаційна дигресія екосистем 7 рекреаційний туризм 93 рекультивовані відвали 6 рентний дохід 51 ресурсозаощадження 78 ресурсозбереження 55 ризик 66 ринки екосистемних послуг 50 ринок землі 29 рівномірні поступові рубки 1 ріпак 18 ріст і розвиток 11 родючість ґрунту 12 розвиток 19 розвиток сільських територій 53 розмір дотації 89 розмноження 11 розчинений кисень 40 ртуті 26

Ñ С. Злупко 16 свинцю 26 система 85 система екологічного управління 45 система озеленення міст 34 система платежів за природокористування 51 система природокористування 5 системи 60 системний аналіз 84 сівозміна 12 сільський зелений туризм 91 сільський туризм 92 сільські території 53 сонячна енергетика 39

сортодослідна станція 21 соціально-економічний розвиток 37 спельта 82 співпраця 2 спільна власність територіальних громад 38 спосіб життя 94 стадія рекреаційної дигресії 83 сталий розвиток 30, 32, 34, 55 сталий розвиток промислових підприємств 35 сталий розвиток туризму 92 становлення земельних відносин 76 стимулювання 90 стимулятор росту 25 стратегія 58 студент 93 субсидії 31 судовий захист 47 сукцесія 6

T тверді побутові відходи 14 територіальна громада 54 технічні та кормові культури 26 технологічний тероризм 72 тракторна шина 27 транскордонне забруднення 70 транскордонне співробітництво 3 трансформація 37 тритикале 82 туризм 94, 97 туристська дестинація 95

Ô фактори 46 фауна 80 фенологія 11 фізичне виховання 94 фінансово-економічний механізм 51 фінансування 3 фінансування природоохоронних заходів 51 фітомеліоративна функція 36 фітоценоз 36 фотосинтез 25 функції держави 81

Õ хвороби 82 хімічний експеримент 60 хімічні речовини 45 хлороформ 40 хмарні технології 63 художнє слово 59 художня література природничого змісту 59

Ö цинк 20 цілі сталого розвитку 31 цукровий діабет 41

× Червона книга України 86

Ó

ß

удосконалення системи екологічного моніторингу вод 49 Україна 82 університет 93 «управлінська» і «прогностична» концепції 49 управління 31 управління ризиками корозійної небезпеки 35 урбанізоване середовище 34 урбоекосистема 71 урожайність 18, 21, 25 урожайність культур 12 утилізація 14

якість життя 63

H High-Hume технології 15

M MERLIN-Expo 45

T thuja plicata 11

Реферативний журнал, 2017, № 4

43

ÏÎÊÀÆ×ÈÊ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÈÕ ÏÅвÎÄÈ×ÍÈÕ ² ÏÐÎÄÎÂÆÓÂÀÍÈÕ ÂÈÄÀÍÜ

ПОКАЖЧИК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ 1. Агроекологічний журнал. – 2014 – № 3; 2016. – № 4; 2017. – № 1; 2017. – № 2.

2. Актуальні проблеми держави і права. – 2014. – № 71.

3. Альманах права. – 2016. – № 7.

4. Бізнес Інформ. – 2015. – № 1.

5. Геохімія та рудоутворення. – 2009. – № 27.

6. Гірська школа Українських Карпат. – 2016. – №15.

7. Держава та регіони. Сер. : Державне управління. – 2013. – № 4.

8. Допов. Нац. акад. наук Укр. – 2017. – № 8.

9. Економіка природокористування і охорони довкілля.

– 2015.

10. Економіка та держава. – 2014. – № 7.

11. Збалансоване природокористування. – 2014. – № 1; 2016. – № 4; 2017. – № 3.

12. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. – 2017. – № 1.

13. Інтродукція рослин. – 2015. – № 4.

14. Історико-правовий часопис. – 2013. – № 1.

15. Історія нар. госп-ва та екон. думки України. – 2016. – № 49.

16. Комунальне господарство міст. Серія : Економічні науки. – 2017. – № 138.

17. Культура України. Серія : Культурологія. – 2017. – Вип. 58.

18. Лісове і садово-паркове господарство. – 2017. – № 11.

19. Менеджер. – 2017. – № 2.

20. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». – 2017.

– № 7 (29).

21. Наукові праці Лісівничої академії наук України: збірник наукових праць НЛТУ України. – 2016. – № 14.

22. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія : Техногенна безпека. Радіобіологія.

– 2016. – № 268.

23. Наукові розвідки з державного та муніципального управління. – 2015. – № 1.

24. Національний університет «Львівська політехніка».

– 2017. – № 1.

25. НОВА ФІЛОЛОГІЯ. – 2012. – 51.

26. Педагогічний альманах. – 2015. – № 26.

27. Питання біоіндикації та екології. – 2015. – № 20 (2).

28. Правничий вісник Університету «КРОК». – 2014. – № 19.

29. Правова позиція. – 2017. – № 1.

30. Проблеми законності. – 2016. – Вип. 135; 2017. – № 139.

31. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини. – 2017. – № 1.

32. Системи обробки інформації. – 2017. – Вип. 2.

33. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. – 2017. – № 1.

34. Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2017. – № 2.

35. Теоретичні питання культури, освіти та виховання. – 2015. – № 52.

36. Техногенно-екологічна безпека. – 2017. – № 2.

37. Технологический аудит и резервы производства. – 2015. – № 3(5).

38. Україна. Здоров’я нації. – 2017. – № 3 (44).

ПРОДОВЖУВАНІ ВИДАННЯ 1. Архітектурний Вісник КНУБ. – 2017. – № 20.

2. Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2017. – №1 (21).

3. Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2017. – № 2.

4. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. – 2012. – № 2(1); 2017. – № 1(1).

5. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія : Математичне моделювання в техніці та технологіях. – 2017. – № 6.

6. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2015. – № 17.

7. Вісник проблем біології і медицини. – 2017 – Вип. 2 (136).

8. Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2017. – 4 (71).

9. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Екологія. – 2016. – № 15.

10. Глобальна екологічна політика : співпраця України та Європейського Союзу. – 2013. – № 31.

11. Економічний вісник Донбасу. – 2017. – № 2(48).

12. Економічний вісник університету. – 2017. – № 33/1.

13. Електронне наукове фахове видання «Державне управління: удосконалення та розвиток» включено до переліку наукових фахових видань України з питань державного управління. – 2012. – № 12.

14. Збірник наукових праць «Біологічні дослідження – 2016».

15. Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». – 2017. – № 107.

16. Збірник наукових праць ДЕТУТ. Серія «Економіка і управління». – 2016. – 37.

17. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. – 2011. – № 2.

18. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». – 2011. – № 4.

19. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Хімічна та екологічна освіта: стан та перспективи розвитку». – 2015. – № 44.

20. Международный научный журнал «Интернаука». Серия: «Экономические науки». – 2017. – № 3 (3).

44

21. Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного університету. Економічні науки.

– 2014. – Вип. 26.

22. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. – 2017. – Т. 19, № 74.

23. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Економіка і менеджмент. – 2015. – Вип. 14.

24. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Економіка і менеджмент. – 2017. – № 23(2).

25. Науковий вісник Мукачівського державного університету. – 2015. – № 2(1).

26. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Біологія, біотехнологія, екологія. – 2016.

27. Науковий вісник НЛТУ України. – 2015. – № 25.4; 2016. – № 14; 2016. – № 26.3; 2017. – Вип. 27(5).

28. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. – 2016. – № 4.

29. Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2016. – № 6(1); Серія : Право. – 2016.

– Вип. 37(1).

30. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. – 2016. – № 6(1).

31. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – 2017. – Вип. 5К.

32. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. – 2014.

– № 41; Серія: педагогіка і психологія. – 2015. – № 43.

33. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. – 2015. – № 2.

34. Наукові праці Лісівничої академії наук України: збірник наукових праць. – 2016. – № 14.

35. РВВ НЛТУ України. – 2016. – №. 14.

36. Таврійський науковий вісник. Економічні науки. – 2016. – Вип. 96.

Реферативний журнал, 2017, № 4