E 3 2017 f

ВСЕУКРАЇНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА

3

`2017

Редакційна колегія

Editorial Board

Головний редактор Т. ТИМОЧКО

Editor-in-chief T. TYMOCHKO

Заступник головного редактора М. КОЗЛОВСЬКА

Deputy editor-in-chief M. KOZLOVSKA

Г. БІЛЯВСЬКИЙ Ю. БИСТРЯКОВА С. ВАДЗЮК Ю. ГРИЦАН М. ГОЛУБЕЦЬ Д. ГРОДЗИНСЬКИЙ С. ГУБАР М. КИСЕЛЬОВ С. ЛІСОВСЬКИЙ О. ЛУКАШ М. МАЛЬОВАНИЙ Г. МАРУШЕВСЬКИЙ Л. МЕЛЬНИК Н. МІРОНОВА О. МУДРАК O. ПАЩЕНКО С. РАЗМЄТАЄВ Л. РУДЕНКО Д. САВЧУК С. САТАЛКІН А. СЕРДЮК Є. СТЕЦЕНКО Є. ЯКОВЛЄВ

G. BILYAVSKY YU. BYSTRYAKOVA C. VADZYUK YU. HRYTSAN M. HOLUBETS D. GRODZYNSKY C. HUBAR M. KYSELYOV S. LISOVSKY O. LUKASH M. MALYOVANY G. MARUSHEVSKY L. MELNYK N. MYRONOVA O. MUDRAK O. PASHCHENKO C. RAZMETAYEV L. RUDENKO D. SAVCHUK YU. SATALKIN A. SERDYUK YE. STETSENKO YE. YAKOVLEV

КИЇВ 2017

ЗМІСТ 3 4

FOREWORD

5 6 7 8 9 11

BIOECOLOGY

ЗБАЛАНСОВАНИЙ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК

12

SUSTAINABLE DEVELOPMENT

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

14

ECONOMY OF THE NATURE MANAGEMENT

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ

15

ENVIRONMENTAL EDUCATION

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ

17 18

ENVIRONMENTAL RISKS

ПЕРЕДМОВА

3

№ 2017 рік Видається з 2004 року Періодичність — 4 випуски на рік

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА БІОЕКОЛОГІЯ ТЕХНОЕКОЛОГІЯ СОЦІОЕКОЛОГІЯ

ВСЕУКРАЇНСЬКА Засновники ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ІНФОРМАЦІЇ

ГЕОЕКОЛОГІЯ АГРОЕКОЛОГІЯ ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я

Д. БОЛДАРЄВА Відповідальний редактор

Д. БОЛДАРЄВА Наукові Г. ВІШТАК референти М. КОЗЛОВСЬКА М. КУЗЬМЕНКО О. ПАЩЕНКО Т. ТИМОЧКО

Д. БОЛДАРЄВА Переклад англійською мовою

А. БОЙКО Комп’ютерна верстка

Свідоцтво про реєстрацію серія КВ № 8430 від 20.03.2004 р. Підписано до друку 20.09.2017 р. Формат 60×84/8. Папір офс. № 1. Гарнітура Прагматика. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 6,5. Обл.-вид. арк. 8,8. Ум. фарбо-відб. 9,8. Тираж 200 прим.

CONTENTS

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ

ENVIRONMENTAL POLICY

TECHNOECOLOGY SOCIOECOLOGY GEOECOLOGY AGROECOLOGY ENVIRONMENT AND HEALTH

LEGAL ASPECTS OF ECOLOGY

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

20

PRESERVATION OF BIOLOGICAL AND LANDSCAPE DIVERSITY

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ

21

GREEN TOURISM

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК

25

AUTHOR INDEX

АЛФАВІТНО– ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

26

SUBJECT INDEX

28

PERIODICAL AND SERIAL PUBLICATIONS INDEX

Передплатний індекс 09882

© Всеукраїнська екологічна ліга, 2017

ПОКАЖЧИК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ

ПЕРЕДМОВА

Реферативний журнал “Екологія” — періодичне інформаційне видання, призначене для систематичного ознайомлення вчених та фахівців з друкованими виданнями та документами, які висвітлюють досягнення вітчизняної та світової екологічної науки й практики. Журнал надаватиме інформацію про основні напрями, тенденції та перспективи розвитку, сприятиме оперативному пошуку і використанню інформаційних джерел науковцями та фахівцями. Журнал виходить щоквартально обсягом 150–160 рефератів із наскрізною нумерацією публікацій протягом року. Бібліографічний опис кожного реферату супроводжується англійським перекладом. У реферативний журнал включено найбільш популярні джерела інформації наукового, науково-технічного, нормативно-методичного змісту з відомих вітчизняних і зарубіжних видань і науково-тематичних збірників, які систематизовано у рубриках: z Екологічна політика z Біоекологія z Техноекологія z Соціоекологія z Геоекологія z Агроекологія z Довкілля та здоров’я z Збалансований (сталий) розвиток z Економіка природокористування z Екологічна освіта та виховання z Екологічні ризики z Правові аспекти екології z Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття z Екологічний туризм Всеукраїнська екологічна ліга, яка є засновником журналу, вирішує широке коло питань щодо поліпшення екологічної ситуації в державі, формування нового природоохоронного менталітету, підвищення освіти та культури громадян. Ліга бере активну участь у формуванні державної екологічної політики, сприяє розробці та впровадженню передових вітчизняних екологічно збалансованих, енерго- та ресурсозберігаючих технологій у всіх галузях господарської діяльності, спрямовує свою роботу на підвищення рівня екологічної культури громадян. Для інформаційно-аналітичного забезпечення спеціалістів та керівників з питань природокористування та охорони навколишнього середовища в Лізі створено потужну базу інформаційних ресурсів. Всеукраїнська екологічна ліга об’єднує видатних учених, громадських діячів, депутатів різних рівнів, керівників підприємств, державних службовців, освітян та підприємців в усіх регіонах України. Реферативний журнал «Екологія» створено з метою активізації обміну екологічною інформацією на національному і міжнародному рівнях, залучення широкої громадськості до розв’язання екологічних проблем в Україні. Реферат містить бібліографічний опис документа, ключові слова першоджерела, короткий виклад змісту документа, включає основні фактичні відомості й висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом і визначення доцільності звернення до нього. Реферати являють собою скорочений виклад першоджерела з основними фактографічними даними та висновками. Бібліографічний опис документів подається трьома мовами: українською, російською та англійською. Відбір літератури для реферування зумовлюється науковою та практичною значимістю, оригінальністю розробки проблеми. Довідково-пошуковий апарат видання включає: зміст, авторський покажчик, предметний покажчик, перелік джерел, використаних для реферування, а також список абревіатур організацій, які використовуються в Реферативному журналі. Сподіваємося, що інформація зацікавить науковців, викладачів навчальних закладів, фахівців, а також працівників бібліотек і організацій науково-технічної інформації. Реферативний журнал приймає замовлення на публікацію рекламної інформації науково-технічного спрямування. Редколегія реферативного журналу з вдячністю сприйматиме зауваження, побажання та пропозиції щодо змісту і оформлення журналу. За літературою, що реферується, звертатися до Всеукраїнської екологічної ліги: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 30-В, офіс 33 т/ф (044) 289-31-42 E-mail: vel@ecoleague.net

FOREWORD

The abstract journal «Ecology» is the information periodical that offers regular review of printed editions and documents which cover achievements of the domestic and foreign science and practice in the sphere of ecology and can be useful for scientists and experts. This quarterly includes 150–160 abstracts with continuous publications numbering during a year.

It contains sources of scientific, research-and-production, regulatory and procedural information from domestic and foreign editions and scientific subject collections which are systematized in headings: z Environmental policy z Bioecology z Technoecology z Social ecology z Geoecology z Agroecology z Environment and health z Sustainable development z Economy of nature management z Environmental education z Environmental risks z Legal aspects of ecology z Preservation of biological and landscape variety z Green tourism The All-Ukrainian Ecological League which is the founder of the journal tries to solve problems concerned with radical change of an environmental situation in the state, formation of new environmental mentality, increase in the educational and cultural standards of citizens. The League takes an active part in the formation of a state policy, promotes the development and introduction of advanced domestic sustainable, energy- and resource saving technologies in all branches of economic activity.

For information and analysis support of heads and experts on questions concerning nature management and environment protection the League created an extensive base of information resources.

The All-Ukrainian Ecological League unites outstanding scientists, public figures, deputies of the Verkhovna Rada, heads of enterprises, civil servants, teachers in all regions of Ukraine.

AJ «Ecology» is created with the purpose to intensify the environmental information exchange at the national and international levels, involve broad sections of the public to the movement aimed to terminating the activity that threatens environmental safety, biological diversity, health of citizens of Ukraine.

The abstract contains the bibliographic description of the document, keywords of the primary source, short summary of the document. Abstracts are the reduced statements of the primary source with factual data and conclusions.

Reference and search tools of the edition include: the foreword, author index, subject index, list of sources to be used for abstracting, list of the basic contractions and words, word-combinations and abbreviations that occur in abstracts as well as the list of abbreviations of organizations mentioned in the journal.

For the reviewed literature please apply to the All-Ukrainian Environmental League: Office 33, 30-B, Saksahansky Str., Kyiv Ukraine 01033 a/b 163, Tel/fax: +380 44 289 31 42 E-mail: vel@ecoleague.net

Реферативний журнал, 2017, № 3

3

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА

УДК 911.5:332.142.6 2017.3.1. МЕТОДИКА ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ РОЗВИТКУ У ПРОСТОРОВЕ ПЛАНУВАННЯ УКРАЇНИ (РЕГІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ) / Руденко Л. Г., Маруняк Є. О., Палеха Ю. М., Голубцов О. Г., Хайланд Ш. та ін. – К. : Реферат, 2016. – 76 с. Ландшафтна програма, біологічне різноманіття, території переважного використання, резервні території.

Methodology of integration of environmental component of the development in spatial planning of Ukraine (regional level) / Rudenko L.G., Maruniak Ye.O., Palekha Yu. M., Golubtsov O. H., Highland Sh. et al. – K. : Abstract, 2016. – 76 p.

Landscape program, biodiversity, territories of predominant use, reserve areas.

Інтенсивне використання природних ресурсів, домінування ресурсо- та енергомістких технологій, сировинна орієнтація експорту, надмірна концентрація виробництва, застарілі технології в усіх сферах господарювання призвели в Україні до значного погіршення природних екологічних властивостей компонентів природи й виникнення цілого ряду загроз для життя людей. Ці та інші чинники вплинули на розроблення спеціального Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з удосконалення містобудівної діяльності (щодо планування територій)». Впровадження цього Закону та інших законодавчих актів, урахування підписаних глобальних конвенцій і міжнародних угод зумовили доцільність розроблення спеціальної методики з участю фахівців з Німеччини та України. Розкрито на прикладі Черкаської області підходи до екологізації планувального процесу та окреслено роль принципів сталого розвитку у функціонуванні системи планувального законодавства України. Описано основні концепти та рівні територіального й ландшафтного планування (проблеми інтеграції), сутність СЕО та проблеми супроводу територіальних планів. Проаналізовано основні законодавчі документи України в контексті відображення екологічної ск ладової в матеріалах територіальних планів. Подано стислий огляд системи просторового планування в Німеччині. Наведено результати апробації методики на основних етапах планування (вдосконалення структури територіального плану, легенд, змісту матеріалів планування). Тимочко Н. С.

УДК:502:72 2017.3.2. СУБРЕГІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ ДЛЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ / Голік Ю. С., Ілляш О. Е., Білоус М. В. // Екологічна безпека. – 2017. − № 1 (23). – С. 20–25. – Бібліогр.: 10 назв. Тверді побутові відходи, стратегія поводження з відходами, субрегіональний підхід.

Sub-regional strategy of solid domestic waste management for Poltava Oblast / Golik Yu. S., Ilyash O. E., Bilous M. V. // Ekolohichna bezpeka (Ecological safety). – 2017. – No. 1 (23). – P. 20–25. – Bibliography: 10 ref.

Solid domestic waste, waste management strategy, subregional approach.

Питання утворення, збирання та подальшої переробки, утилізації чи захоронення відходів є одними з провідних у системі екологічної безпеки та збереження ресурсного потенціалу будь-якої держави чи регіону. В Україні ці питання вирішують з вкрай неефектив-

4

но, саме тому переважною технологією поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) є видалення їх на полігони та звалища, що в більшості випадків не відповідає встановленим критеріям екологічної безпеки до таких об’єктів та на яких не застосовують необхідні техніко-експлуатаційні заходи. Запропоновано для Полтавської області Стратегію поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), побудовану на субрегіональному підході, а також структуризацію території області на 5 субрегіонів. Стратегія передбачає максимальне залучення до організації сфери управління ТПВ органів самоврядування усіх рівнів. Охарактеризовано розроблену Комплексну програму поводження з твердими побутовими відходами у Полтавській області на 2017 2021 роки, представлено її основні цілі та завдання, першочергові економічні, інформаційно-організаційні та інформаційно-технічні заходи. Проаналізовано результати проведеної інвентаризації діючих звалищ і полігонів ТПВ на території Полтавської області. Визначено перелік очікуваних результатів від реалізації Стратегії поводження з ТПВ, які спрямовуються на головний результат − формування у Полтавській області комплексної системи управління твердими побутовими відходами. Перераховано елементи Програми поводження з ТПВ, а також умови формування системи економічних важелів. Тимочко Н. С.

УДК 502.033.006:330 2017.3.3. ГАРМОНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ І ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ ВОД / Михайленко Л. Є. // Екологічні науки. – 2015. – № 3–4 (10–11). – С. 23–29. – Бібліогр.: 5 назв. Природні води, нормативно-правові акти, управління, басейни.

Harmonization of Ukrainian and European standards for natural water protection / Mykhailenko L. Ye. // Ecological sciences. – 2015. – No. 3–4 (10–11). – P. 23–29.

– Bibliography: 5 ref.

Natural waters, laws and regulations, management, basins.

Здоров’я людини значною мірою залежить від якості питної води, в краплині якої відображено стан екологічної ситуації в країні. Проблеми репродуктивної здатності людини, народження недоношених і хворих дітей, дитяча онкологія, хвороби Дауна та аутизм є наслідками несприятливої екологічної ситуації. Розглянуто формулювання заходів і механізмів охорони природних вод у вигляді Директив Європейського Союзу (ЄС) до 2020 р. на основі аналізу лекції «Якість води та управління водними ресурсами (включаючи морське середовище)», яку було прочитано в Державній екологічній академії (ДЕА) Міністерства екології та природних ресурсів професором із Чехії В. Бізеком (11.2013); формулювання заходів і механізмів охорони природних вод в Україні на основі аналізу державної Програми «Питна вода України на 2006– 2020 роки». Проведено порівняльний аналіз Європейських Директив та вітчизняних засобів і механізмів охорони природних вод з метою гармонізації національних стандартів та нормативно-правових актів України і стандартів Європейського Союзу. Підкреслено необхідність гармонізації національних стандартів та нормативно-правових актів України у сфері охорони й використання вод і стандартів Європейського Союзу. Зазначено, що приведення у відповідність законодавства з охорони природних вод України до

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÓÄÊ 58

Á²ÎÅÊÎËÎòß

відповідного законодавства Європейського союзу необхідно для угоди про асоціацію, що дасть мож-

2017.3.6

ливість Україні в майбутньому стати повноправним членом Європейського Союзу. Тимочко Н. С.

БІОЕКОЛОГІЯ УДК 58 2017.3.4. ЕКОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН : підручн. / Склар В. Г.; за заг. ред. Ю. А. Злобіна. – Суми : Університетська книга, 2015. – 271 с. Транспірація, едафічні чинники, радіоактивне забруднення, фотоперіодизм, адаптація.

Ecological physiology of plants : textbook / Sklar V. H.; Zlobin Yu. A. (Ed.). – Sumy : University Book, 2015. – 271 p.

Transpiration, edafic factors, radioactive contamination, photoperiodism, adaptation.

Екологічна фізіологія рослин – це наука про реагування зелених рослин на довкілля та способи їх адаптації до несприятливих умов. Вона є порівняно новим розділом загальної фізіології рослин, орієнтованим на формування цілісного уявлення про існування рослин в конкретних умовах. Як фундаментальна наукова дисципліна екологічна фізіологія рослин інтегрує знання в галузі фізіолого-біохімічних процесів, що відбуваються в рослинах, та інформацію про основні екологічні чинники, що впливають на стійкість і життєздатність рослин. Висвітлено сучасні наукові дані про фізіологічні процеси, що становлять основу життєдіяльності рослин. Розглянуто реагування зелених рослин на довкілля й способи їхньої адаптації до несприятливих умов, зумовлених як абіотичними, так і біотичними чинниками, а також ключові аспекти інтеграції фізіологічних процесів у рослинному організмі. Описано рослини як особливу форму життя, їх особливості життєдіяльності та середовище існування. Розглянуто клітину як базовий осередок процесів життєдіяльності рослин, її будову, склад, структуру та функції компонентів. Охарактеризовано основні фізіологічні та біохімічні процеси в рослинах: фотосинтез, дихання, мінеральне живлення, водний режим, ріст і розвиток. Наведено інформацію про можливості та межі адаптації рослинних організмів до середовища існування. Приділено увагу різноманітним чинникам, що впливають на рослини, проаналізовано їх за групами та видами, а також розглянуто реагування рослин на комплекс екологічних чинників. Болдарєва Д. І.

УДК 581.2:582.22:63:576.3 2017.3.5. СОРТ РОСЛИН ЯК ЧИННИК БІОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В АГРОЦЕНОЗАХ УКРАЇНИ / Парфенюк А. І. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 155–163.

– Бібліогр.: 24 назви. Грибний фітопатогенний фон, сорт рослин, агроценози, біологічна безпека, мікроміцети.

Plant variety as a factor of biological safety in agrocoenoses of Ukraine / Parfeniuk A. I. // Ahroekolohichnyi jurnal (Agroecological Journal). – 2017. – № 2. – P. 155–163.

– Bibliographe: 24 ref.

Fungal phytopathogenic background, plant variety, agrocoenoses, biological safety, micromycetes.

Одним з основних чинників деградації, опустелювання земель та зменшення біорізноманіття є надмірний, часто науково не обґрунтований, антропогенний вплив на агроекосистеми, що спричинює інтенсивне

забруднення навколишнього природного середовища. Визначено, що культурні рослини, які характеризуються високою стійкістю до фітопатогенних мікроорганізмів, зумовлюють значний селективний тиск на їхні популяції, що призводить до відбору патогенних та агресивних форм. Встановлено шляхи контролю грибного фітопатогенного фону в агроценозах за допомогою сорт у рослин – пот у жного біотичного екологічного чинника. Висвітлено механізм впливу сорту на чисельність інфекційних структур грибів, що формують рівень безпеки вирощування рослинної продукції. Доведено необхідність активізації біоценотичних методів рег уляції чисельності популяцій фітопатогенних грибів у агроценозах. Розроблено методологію оцінювання сорту як біотичного екологічного чинника, що впливає на формування фітопатогенного фону, інтенсивність якого визначає рівень безпеки вирощування рослинної продукції. В основу розробленої методології покладено концепцію фітосанітарної оптимізації агроекосистем, яка базується на принципах максимальної активізації біоценотичних методів регуляції чисельності популяцій шкідливих організмів на основі широкого використання природних ресурсів. Болдарєва Д. І.

УДК 577.34:574.64:504.06 2017.3.6. БІОТЕСТУВАННЯ ТОКСИЧНОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ / Аристархова Е. О. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 96–101. – Бібліогр.: 10 назв. Якість питної води, токсичність, біотестування, Ceriodaphnia affinis Lilljeborg, Allium сера L., індекс токсичності, хронічний ефект.

Biotesting of drinking water toxicity / Aristarkhova E. O. // Ahroekolohichnyi jurnal (Agroecological journal). – 2017. – No. 2. – P. 96–101. – Bibliography: 10 ref.

Drinking water quality, toxicity, biotesting, Ceriodaphnia affinis Lilljeborg, Allium sepa L., toxicity index, chronic effect.

Нині питання забезпечення населення якісною питною водою вважають пріоритетним не тільки в Україні, а й у більшості країн світу. Проблема полягає в тому, що, незважаючи на стійку тенденцію до погіршення якості води, призначеної для питних потреб, вчені основну увагу продовжують приділяти лише дослідженню стану водних басейнів та запобіганню забрудненню водойм. Тому питання якості питної води залишається без належного розгляду Проаналізовано проблему оцінки токсичності питної води у системі водопостачання м. Житомира. Обґрунтовано доцільність проведення біомоніторингових досліджень якості води. Доведено, що для виявлення токсичної дії компонентів води потрібно застосовувати набори тест-об’єктів, що складаються з представників різних рівнів біологічної організації, зокрема рослинних і тваринних форм. Обґрунтовано переваги такого біотестування порівняно з поодинокими біотестами. Зазначено, що застосування наборів тест-об’єктів для виявлення токсичності питної води дає змогу отримати повнішу інформацію щодо рівня її

Реферативний журнал, 2017, № 3

5

2017.3.9

ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎòß

небезпеки для живих організмів. Зокрема, реакція тварин і рослин під час визначення загальної токсичності води може бути неоднозначною і може залежати від того, як забруднюючі речовини поводять себе, контактуючи з внутрішнім середовищем організму Запропоновано для проведення тестування якості питної води використовувати Ceriodaphnia affinis Lilljeborg та Allium сера L. На основі реакцій кожного з тест-організмів розраховано індекси токсичності питної води. Відзначено шкідливий вплив вторинного забруднення води на живі організми. Виявлено специфічність чутливості цибулі та церіодафній до хронічного ефекту компонентів питної води. Болдарєва Д. І.

УДК 504.74:599.322/.324 (477.64) 2017.3.7. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ РІЗНИХ ЗА РІВНЕМ ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ / Матвієнко В. В. // Екологічні науки. – 2015. – № 3–4 (10–11). – С. 84–89. – Бібліогр.: 6 назв. Пилок, стерильність, фертильність, індикатор, полігон, ушкодженість, мутагенність.

Evaluation of environmental state of areas different for the level of pollution / Matvienko V. V. // Ekolohichni nauky (Ecological sciences). – 2015. – No. 3–4 (10–11). – P. 84–89. – Bibliography: 6 ref.

Pollen, sterility, fertility, indicator, disposal site, mutagenicity.

ÓÄÊ 504.5

Наведено результати дослідження стерильності пилку індикаторних рослин у різних екологічних умовах. Знайдено зв’язок між станом навколишнього природного середовища і нормальним ростом і функціонуванням рослини. За показниками стерильності пилку досліджуваних організмів визначено умовний показник пошкодженості територій, за яким кожну з них віднесено до відповідної категорії екологічної безпеки. Досліджено, що в різних екологічних умовах одні й ті самі рослини мають різний рівень стерильності, що й зумовлює сумарний вплив негативних чинників на розвиток досліджуваних організмів. Визначено комплекс управлінських рішень для поліпшення екологічної ситуації для всіх територій з певною категорією екологічної безпеки. Вивчено оцінку дій забруднювачів навколишнього природного середовища Червоноградського гірничопромислового району за токсико-мутагенним фоном. Розглянуто проблеми використання рослин-індикаторів для територій з мінімальним техногенним прессингом. Проведено оцінювання стану агросфери в зоні впливу підприємств цементного виробництва і доведено, що в умовах техногенного забруднення спостерігається зниження фертильності, збільшення кількості стерильних пилкових зерен рослин- біоіндикаторів. Досліджено також пилок рослин біоіндикаторів для визначення категорії екологічної безпеки території м. Рівне. Підтверджено сумарний ефект від негативних чинників, які впливають на нормальний ріст і функціонування досліджуваних організмів. Болдарєва Д. І.

ТЕХНОЕКОЛОГІЯ УДК 504.5:628.33 2017.3.8. ЗАХИСТ ПРИРОДНИХ ВОДОЙМ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ЙОНАМИ МІДІ / Трохименко Г. Г., Гомеля М. Д. // Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. – 2016. – № 3. – С. 48–56. – Бібліогр.: 8 назв. Важкі метали, іонний обмін, регенерація іоніту, електродіаліз, баромембранні процеси, замкнуті водоциркуляційні системи.

Protection of natural water reservoirs against pollution with copper ions / Trochymenko H. H., Homelia M. D. // Voda i vodoochysni technolohii. Naukovo-technichni visti (Water and water purification technologies. Scientific and technical news). – 2016. – No. 3. – P. 48–56. – Bibliography: 8 ref.

Heavy metals, ion exchange, resine regeneration, electrodialysis, baromembrane processes, closed watercirculation systems.

Розглянуто іонообмінне вилучення іонів міді з розведеного водного розчину, регенерацію аніоніту розчинами сірчаної кислоти й сульфату натрію, визначено умови відновлення регенераційних розчинів електролізом та електродіалізом; розроблено маловідходну технологію очищення промивних вод електрохімічного міднення як елемента замкнутої системи промивання деталей. На підставі даних моніторингу поширення іонів міді в природних водоймах внаслідок антропогенного впливу запропоновано створення локальних замкнутих систем водокористування для запобігання скидів мідьвмісних стоків. Показано, що в гальванічних виробництвах можна досягти ефективного вилучення іонів міді з промивних вод іонним обміном з повторним використанням очищеної води. Вивчено десорбцію іонів міді з катіоніту й відновлення регенераційних

6

розчинів електролізом з вилученням міді у вигляді металевого порошку. Запропоновано маловідходну технологію вилучення іонів міді з промивних вод. Установлено, що за використаної кількості йоніту іони міді вилучаються досить ефективно, проте їхній проскок за одноступеневого катіонування становить 0,5…0,7 мг/дм 3 . Доведено, що ємність катіоніту за іонами міді за її концентрації ~60 і 10 мг/дм 3 перевищує 2000 і 1900 мг- екв/дм 3 . Запропоновано схему локальної установки для вилучення іонів міді з промивних вод міднення деталей. Вилучення іонів міді відбувається на катіоніті КУ-2-8 у Na+ -формі. Знесолення води забезпечує зворотноосмотичний фільтр. Регенераційні розчини відновлюють електродіалізом з отриманням мідного порошку з розчинів сульфату натрію й сірчаної кислоти. Тимочко Н. С.

УДК 676:628.1.03 2017.3.9. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ ВИРОБНИЦТВА ПАПЕРУ Й КАРТОНУ / Плосконос В. Г. // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження. – 2016. – № 1. – С. 71–74. – Бібліогр.: 7 назв.

Cкладна система, система водокористування, ефект емерджентності, процедури системного аналізу, імітаційне моделювання, динаміка процесів.

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÓÄÊ 502.315

ÑÎÖ²ÎÅÊÎËÎòß

Methodology of the investigation of dynamics of functioning complex systems of paper and carton manufacturing / Ploskonos V. H. // Visnyk Natsionalnoho technichnoho universytetu Ukrainy “Kyivskyi politechnichnyi instytut”.

Khimichna inzheneriia, ekolohiia ta resursozberezhennia (Bulletin of the National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”. Chemical engineering, ecology and resource conservation). – 2016. – No. 1. – P. 71–74.

– Bibliography: 7 ref.

Complex system, water consumption system, effect of emergence, system analysis procedures, simulation modeling, process dynamics. Визначено, що системи виробництва паперу й картону є системами з розгалуженими водопотоками між технологічним обладнанням та очисними спорудами. Розроблено основні аспекти методології дослідження динаміки функціонування складних систем, зокрема системного підходу до розв’язання проблем, що виникають у системах водокористування виробництва паперу й картону. Ідеї, закладені під час розроблення методології аналізу складних систем, можна використати для процедур визначення стану системи як в динамічному, так і статичному режимі, наприклад, для розрахунку матеріального балансу води й волокна за статичної рівноваги. Процедура імітаційного моделювання за допомогою комп’ютера відтворює динаміку процесів, що відбуваються в досліджуваній системі, з використанням наявних математичних описів і структурних особливостей системи. Обґрунтовано використання запропонованої методології, яка дасть можливість проаналізувати динаміку зміни рівня забруднення водопотоків технологічної системи виробництва паперу й картону водорозчинними мінеральними та органічними компонентами залежно від обсягів спожитої свіжої води. Зроблено висновок, що за мінімального споживання свіжої води в технологічному процесі в оборотній воді після багаторазового контакту з волокнистими напівфабрикатами й хімічними добавками накопичуються водорозчинні мінеральні та органічні компоненти, наявність яких може негативно вплинути на якість продукції. Тимочко Н. С.

УДК 621.039.73:542 2017.3.10. АНАЛІЗ ВИКИДІВ ГАЗОФТОРИДНОГО ФРАКЦІОНУВАННЯ ЯДЕРНИХ ВІДХОДІВ / Левенець

2017.3.11

В. В., Ролік І. Л., Усіков М. П., Широков Б. М., Хованський М. О., Шиян О. В., Щур А. О. // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження. – 2016. – № 1. – С. 66 –71. – Бібліогр.: 13 назв. Газофторидна технологія, ядерні відходи, екологічна безпека, ядерно-фізичні методи аналізу.

Analysis of emission of gas fluoride fractionating of nuclear waste / Levenets V. V., Rolik I. L., Usikov M. P., Shyrokov B.M., Khovansky M.O., Shyian O. V., Shchur A. O. // Visnyk Natsionalnoho technichnoho universytetu Ukrainy “Kyivskyi politechnichnyi instytut”. Khimichna inzheneriia, ekolohiia ta resursozberezhennia (Bulletin of the National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute». Chemical engineering, ecology and resource conservation). – 2016. – No. 1. – P. 66–71. – Bibliography: 13 ref.

Gas fluoride technology, nuclear waste, environmental safety, nuclear-physical methods of analysis. Досліджено газофторидну технологію переробки відходів підприємств атомно-промислового комплексу, відпрацьовану в ННЦ ХФТІ. Використано ядернофізичні методи аналізу. Визначено кількісні та якісні характеристики її потенційних негативних екологічних чинників, зокрема викидів безпосередньо на робочому місці. Встановлено перелік забрудників, що можуть виділятися в повітря робочої зони під час реалізації газофторидного чи фторидно-дистиляційного методів фракціонування ядерних відходів з відтворенням досліджуваної технології за лабораторних умов і визначенням кількісних та якісних характеристик викидів безпосередньо на робочому місці. Перераховано етапи загальної схеми дослідження газофторидної технології перероблення відходів. Установлено, що за всіма елементами досягнуто концентрацій, що задовольняють вимогам до вмісту забрудників у робочій зоні навіть за вимкненої витяжки й під час розбирання установки, а також при роботі з газоподібними й твердими фторидами, утвореними внаслідок фторування. Зазначено, що повний аналіз причин утворення піків концентрацій за конкретними елементами в різні моменти роботи установки поки непотрібний, оскільки гранично допустимих концентрацій дотримано. Проте це необхідно в подальших дослідженнях зі збільшеною потужністю переробки. Тимочко Н. С.

СОЦІОЕКОЛОГІЯ УДК 502.315 2017.3.11. ЦІННІСНІ АСПЕКТИ СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ПРИРОДИ / Шевчук С. Ф. // Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. – 2017. – № 10. – С. 88–92. – Бібліогр.: 8 назв. Природа, цінність, ставлення до природи, традиція управління, традиція співпраці, природа як естетична цінність, моральний статус тварин. Аxiological aspects of humans’ relationship with nature / Shevchuk S. F. // Visnyk of the Lviv University.

Series Philos.-Political Studies. – 2017. – № 10. – P. 88–92. – Bibliography: 8 ref.

Nature, value, relationship with nature, tradition of management, tradition of cooperation, nature as an aesthetic value, moral status of animals.

Розв’язання надскладної ситуації у системі «суспільство – природа» неможливе без кардинальних змін в усвідомленні людства свого місця у світі, свого став-

лення до природи. Розглянуто ціннісні аспекти ставлення людини до природи в умовах екологічної кризи, спричиненої, зокрема, й розривом між наукою (сучасним природознавством) і гуманістичними цінностями. Досліджено дві протилежні традиції ставлення людини до природи – традицію керування (природою) і традицію співпраці (з природою). Відповідно, розглянуто морально-етичні аспекти цього ставлення. Проаналізовано відмінності історичних традицій ставлення людини до природи та встановлено, що традиція співпраці з природою недостатньо розроблена, проте утримує в собі ряд конструктивних підходів, здатних вплинути на формування екологічно спрямованої свідомості. Це означає, що підходи саме цієї традиції можуть поступово змінити ставлення до природи і в майбутньому розв’язати екологічну проблему. Чинником екологічної кризи констатується стан суспільної свідомості, що спирається на утилітарне ставлення до природи. Виходячи з ціннісних

Реферативний журнал, 2017, № 3

7

2017.3.13

ÃÅÎÅÊÎËÎòß

орієнтацій постнекласичної раціональності, зроблено висновок про необхідність розроблення неутилітарної традиції ставлення до природи, яка конкретизується у

ÓÄÊ 55; 504

проблемі природи як естетичної цінності та проблемі морального статусу тварин. Кузьменко М.

ГЕОЕКОЛОГІЯ УДК 55; 504; 574 2017.3.12. АСИМІЛЯЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ТА ЙОГО ОЦІНКА / Довгий С. О., Іванченко В. В., Коржнев М. М., Курило М. М., Трофимчук О. М., Чумаченко С. М., Яковлєв Є. О., Беліцька М. В. – К. : Ніка-Центр, 2016. – 172 с. – Бібліогр.: 99 назв. Небезпечні геологічні процеси, антропогенне навантаження, геологічне середовище, Донбас.

Assimilative potential of the geological environment of Ukraine and its evaluation / Dovgyi S. O., Ivanchenko V. V., Korzhnev M. M., Kurilo M. M., Trofymchuk O. M., Chumachenko S. M., Yakovlev E. O., Belitska M. V. – K. : Nika-Center, 2016. – 172 p. – Bibliography: 99 ref.

Dangerous geological processes, anthropogenic loading, geological environment, Donbas.

Асиміляційний потенціал (АП) геологічного середовища є унікальним природним ресурсом, який потребує кількісного, якісного та вартісного визначення. Нині спостерігаються значні його порушення, особливо у гірничодобувних районах і на території бойових дій на сході України. Розглянуто АП як здатність навколишнього природного середовища до певної межі поглинати небезпечні впливи природних або антропогенних чинників і відновлювати свої якісні харак теристики. Наведено концептуальні підходи щодо його оцінки та застосування для поліпшення екологічного стану територій і сталого розвитку країни. Значну увагу приділено нормативно-правовим та економічним аспектам оцінки асиміляційного потенціалу довкілля на прикладі об’єктів використання надр. Проведено технологічну, економічну та екологічну оцінку можливості комплексного використання річкового алювію. Проаналізовано концептуальні підходи щодо відновлення асиміляційного потенціалу геологічного середовища у гірничодобувних районах. Подано основні характеристики та кількісні параметри для оцінки АП геологічного середовища. Зазначено, що трансформації сучасного суспільства, які супроводжуються усвідомленням необхідності відмови від сировинної орієнтації економіки країни, зумовлюють необхідність розв’язання екологічних проблем держави та її переходу на шлях збалансованого (адаптивного) природокористування. Болдарєва Д. І.

8

УДК 504.06 2017.3.13. ТЕРРИКОНЫ : монография / Зубова Л. Г., Зубов А. Р., Зубов А. А., Харламова А. В., Воробьев С. Г., Макаришина Ю. И., Буняченко В. В. – Луганск : «Ноулидж», 2015. – 712 с. – 219 назв. Угольные шахты, дефляция поверхности, эрозия, терриконовый ландшафт.

Spoil tips: monograph / Zubova L. G., Zubov A. R., Zubov A. A., Kharlamova A. V., Vorob’ev S. G., Makarishina Yu. I., Bunyachenko V. V. – Lugansk : «Noulidj», 2015. – 712. – 219 ref. Сoalmines, surface deflation, erosion, spoil tip landscape.

Рассмотрены процессы, происходящие внутри и на поверхности терриконов и дестабилизирующие окружающую среду. Показана экологическая опасность терриконовых ландшафтов. Предложена классификация отвалов по их опасности. Продемонстрированы мероприятия по защите ландшафтов от вредного влияния терриконов с последующим полезным использованием поверхности отвалов и отвальной породы. Рассмотрено формирование антропогенных терриконовых ландшафтов и геохимические последствия трансформации естественных кальциевых ландшафтов Донбасса в терриконовые сернокислые. Охарактеризован ветровой режим на отвалах угольных шахт Луганской области, разработаны новые и усовершенствованы известные методические подходы по оценке ветроэнергетического потенциала территории, позволяющие более полно оценивать эффективность расположения ВЕС на терриконах. Разработана система контроля ветрового режима территории с породными отвалами и новые приборы для измерения скоростей ветра на терриконах, что позволит более детально оценивать структуру воздушных потоков на терриконах и является важным условием наиболее полного использования ветроэнергетического потенциала отвалов. Выполнен анализ формирования экологической опасности терриконов с построением математических моделей дефляции отвальной породы и ее отложения на прилегающей территории, разработаны новые методы мониторинга эрозионных и деформационных процессов, радиоактивности отвалов. Болдарєва Д. І.

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÓÄÊ 504.73

Á²ÎÅÊÎËÎÃ²ß АГРОЕКОЛОГІЯ

УДК 631.95:001.891(477) 2017.3.14. РОЛЬ АГРОЕКОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ЗБАЛАНСОВАНОЇ АГРОСФЕРИ / Фурдичко O. І. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 7–14. – Бібліогр.: 14 назв.

Aгроекологія, агросфера, збалансований розвиток, навколишнє природне середовище, природні ресурси.

The role of agroecology in the formation of balanced agrosphere / Furdychko O. I. // Ahroekolohichnyi jurnal (Agroecological journal). – 2017. – No. 2. – P. 7–14. – Bibliography: 14 ref.

Agroecology, agrosphere, sustainable development, environment, natural resources.

Розкрито значення науки агроекології як фундаментальної основи формування збалансованої агросфери, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Обґрунтовано, що агроекологія в нинішніх складних екологічних та економічних умовах має визначати стратегію розвитку аграрного виробництва з обов’язковим урахуванням екологічних, соціальних і економічних чинників. Управління агросферою потребує розроблення нових науково обґрунтованих підходів, що базуються на основних принципах Концепції сталого розвитку. Визначено низку пріоритетних завдань агроекології на сучасному етапі розвитку аграрної науки і виробництва України. Негативні процеси особливо швидко поглиблюються в останні десятиліття, що зумовлено глобальними змінами клімату, збільшенням кількості техногенних катастроф, невідповідністю технологій виробництва сучасним вимогам екологічної безпеки. Визначено актуальність питання формування збалансованих агроландшафтів, збільшення площі екологічно стабілізуючих угідь та доведення до оптимального рівня площі лісових насаджень у структурі агроландшафтів, збереження й відтворення природних ресурсів загалом. Особливу увагу в галузі рослинництва й тваринництва приділено створенню екологічно безпечних технологій, придатних для одержання високоякісної сільськогосподарської продукції з невиснажливим використанням природних ресурсів (земельних, водних, біологічних) за мінімального впливу на довкілля. Тимочко Н. С.

УДК 631.11.1 2017.3.15. ПЕРСПЕКТИВЫ МЕЖОТРАСЛЕВОЙ ОПТИМИЗАЦИИ СОВРЕМЕННЫХ АГРОЭКОСИСТЕМ / Тарарико Ю. А., Ковальчук В. П., Войтович А. П. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 14–20. – Бібліогр.: 4 назви. Межотраслевая оптимизация, продуктивность, растениеводство, животноводство, баланс питательных веществ.

Prospects of intersectoral optimization of modern agroecosystems / Tarariko Yu. A., Kovalchuk V. P., Voitovich A. P. // Ahroekolohichnyi jurnal (Agroecological Journal). – 2017. – No. 2. – P. 14–20. – Bibliography. : 4 ref.

Intersectoral optimization, productivity, crop production, livestock, balance of nutrients.

На примере имитационного сценарного моделирования доказано, что формирование комплексного плана развития конкретного хозяйства целесообразно начинать с его межотраслевой оптимизации. При этом главным условием повышения продуктивности и устойчивости агроэкосистем является адаптация

ÓÄÊ2017.2.14 612.017

специализации производства к конкретным почвенно-к лиматическим условиям на основе оптимизации соотношения отраслей растениеводства и животноводства. Показано, что при повышении общей продуктивности перспективной модели от 3 до 52,9 ц к.е./га, по сравнению с современной моделью 2 (32,3 ц к.е./га), потребность в минеральных удобрениях для достижения бездефицитного баланса питательных ве ществ повышается лишь на 8,6%. Это объясняется повышением уровня рециркуляции элементов питания с 51 до 60%, а также увеличением использования биологического азота с 23 до 65 кг на 1 га пашни. Проведено комплексный расчет, оперативную разработк у множества сценариев производственной деятельности любого сельскохозяйственного предприятия, смоделированы различные варианты применительно к существующим или запланированным производственным показателям. Показаны отдельные возможности совершенствования землепользования с помощью комплекса «AIS.AGRO» на примере сельскохозяйственного предприятия, расположенного в северной части Полтавской области. Тимочко Н. С.

УДК 338.484 2017.3.16. РАЦІОНАЛЬНЕ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ: ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ / Литвинова О. М., Білоусько Т. Ю., Синявіна Ю. В., Непран І. В. // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. – 2017. – № 185. – С. 243–251. Раціональне землекористування, економічна ефективність, інтенсифікація, екологічні вимоги, сільське господарство, сільськогосподарське підприємство.

Sustainable land use: eco-economic aspects / Lytvynova O. M., Bilousko T. Yu., Siniavina Yu. V., Nepran I. V. // Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva imeni Petra Vasylenka (Bulletin of the Kharkiv Petro Vasilenko National Technical University of Agriculture). – 2017. – № 185. – P. 243–251.

Sustainable land use, economic efficiency, intensification, environmental requirements, agriculture, agricultural enterprise.

Основним стратегічним завданням державної політики у сфері сільськогосподарського землекористування є забезпечення раціонального землекористування на основі його екологізації, охорони земель і захисту ґрунтів від деградації, збереження та відтворення їх родючості. Разом з тим питання обґрунтування підходів до раціоналізації землекористування має визначатись з позицій і екологічних вимог, і вимог економічної ефективності. Традиційно вважається, що забезпечення екологічних вимог пов’язане із додатковими витратами, а отже, суперечить вимогам економічної ефективності сільськогосподарського підприємства. Показано, що така теза є сумнівною в довгостроковій перспективі, адже деградація ґрунтів та інші негативні ефекти нівелюють можливе підвищення ефективності. В короткостроковому плані баланс економічних цілей сільськогосподарського підприємства і екологічних обмежень може бути скоригований за допомогою дієвих державних програм фінансування здійснення сільськогосподарськими підприємствами заходів екологічного спрямування. Проаналізовано мож ливі шляхи збільшення валового виробництва продукції на сільськогосподарському підприємстві шляхом збільшення виробничих затрат та шляхом

Реферативний журнал, 2017, № 3

9

2017.3.19

ÀÃÐÎÅÊÎËÎòß

оптимізації виробництва, технології вирощування культур, сівозміни, підвищення продуктивності праці. Встановлено, що досягти балансу економічних цілей сільськогосподарського підприємства і екологічних вимог можна посередництвом механізмів забезпечення віддачі довгострокови х проектів, пов’язаних з екологізацією сільського господарства, збереження та відновлення родючості ґрунтів, механізмів державної підтримки відповідних заходів. Кузьменко М.

УДК 631.95:631.45:632.95.025:631.461 2017.3.17. ПРИРОДООХОРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕГРАДОВАНИХ ҐРУНТІВ У ОРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ / Моклячук Л. І., Городиська І. М., Ліщук А. М. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 134–141. – Бібліогр.: 23 назви.

Aгроекосистема, органічне землеробство, фіторемедіація, фітомеліорація.

Environmental protection technologies for the reclamation of degraded lands in organic farming / Mokliachuk L. I., Horodyska I. M., Lishchuk A. M. // Ahroekolohichnyi jurnal (Agroecological journal). – 2017. – No. 2. – P. 134–141.

– Bibliography: 23 ref.

Agroecosystem, organic farming, phytoremediation, phytomelioration.

Нині світова наукова спільнота та агровиробники зосереджують свою увагу на впровадженні альтернативних систем землеробства. Дедалі більшої популярності набуває органічний шлях ведення сільськогосподарської практики, що повністю виключає використання будьяких синтетичних хімічних речовин. Проаналізовано та узагальнено літературні джерела та результати власних досліджень щодо взаємозалежності екологічного стану ґрунтів і систем землеробства. Встановлено, що для отримання високих урожаїв екологічно безпечної сільськогосподарської продукції та сировини в умовах органічного землеробства насамперед необхідно розробити науково-методичні основи збереження родючості ґрунтів і належного управління їх експлуатацією, акцентуючи увагу на їх відновленні та охороні за допомогою екологічно збалансованих методів. Визначено, що фіторемедіація та фітомеліорація є екологічними інструментами сталого розвитку агроекосистем, однак використання культурних рослин у технологіях фіторемедіації в умовах полікомпонентного забруднення обмежується фітотоксичністю ґрунтів, оскільки вони у значних кількостях містять залишки гербіцидів. Проведено оцінку природоохоронних технологій відновлення забруднених та деградованих ґрунтів у органічному землеробстві за допомогою екологічно збалансованих методів. Обґрунтовано важливість питання розроблення теоретичних основ поліпшення поживного режиму ґрунту без використання синтетичних мінеральних добрив. Тимочко Н. С.

УДК 631.415 2017.3.18. СУЧАСНІ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА І ПРОБЛЕМА ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ / Медведєв В. В., Булигін С. Ю., Булигіна М. Е. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 127–134. – Бібліогр.: 17 назв.

Oхорона ґрунтів, мінімізація обробітку, районування.

10

ÓÄÊ 631.95

Modern farming systems and the problem of tilling / Medvediev V. V., Bulyhin S. Yu., Bulihina M. E. // Ahroekolohichnyi jurnal (Agroecological Journal). – 2017. – № 2. – С. 127–134. – Bibliographe: 17 ref.

Soil protection, minimization of tilling, zoning. Як відомо, система обробітку ґрунту – це комплекс за ходів з досягнення стабільних економічно рентабельних урожаїв, охорони ґрунтів і відтворення їх родючості. Таким чином, оцінка ефективності землекористувача має визначатися не тільки за рівнем урожайності культур, а й за якістю землі після завершення сільськогосподарського циклу. З’ясовано, що впровадження нових підходів до обробітку ґрунтів зумовлює виникнення складнощів фінансового, організаційного та наукового характеру. Обґрунтовано, що нові технології потребують розроблення та вжиття комплексу відповідних заходів із отримання стабільних економічно рентабельних урожаїв, охорони ґрунтів і відтворення їхньої родючості. Отже, оцінка землекористування має бути не тільки за рівнем врожайності культур, а й за якістю землі після завершення сільськогосподарського циклу. Наведено приклади застосування в Україні нульових та мінімальних технологій, їх ефективності, що потребує подальших дослід жень. Розглянуто використання спеціальних знарядь, що передбачені для підрізання бур’янів за умов зберігання рослинного покриву або навіть товстого шару мульчі. Зазначено, що рослинні рештки або мульча, які постійно залишаються на полях, сприяють поступовому очищенню ґрунту від бур’янів, формують циклічне перетворення поживних елементів подібно лісовій або степовій екосистемам. Зазначено, що це не стільки інновація, скільки революція, бо вона реально відкидає традиційні, усталені погляди і формує зовсім інші, які в Україні поки що не мають підтримки, дуже повільно просуваються або навіть активно заперечуються. Тимочко Н. С.

УДК 631.1.017.3:711.454 2017.3.19. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СІЛЬСЬКИХ СЕЛІТЕБНИХ ТЕРИТОРІЙ / Палапа Н. В., Устименко О. В., Сігалова І. О. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 89–95. – Бібліогр.: 5 назв. Антропогенне забруднення, селітебні території, деградація, моніторинг земель, санітарні норми, джерела водопостачання.

Environmental assessment of rural residential areas / Palapa N. V., Ustymenko O. V., Sigalova I. O. // Ahroekolohichnyi jurnal (Аgroecological journal). – 2017. – No. 2. – P. 89–95. – Bibliography: 5 ref.

Anthropogenic pollution, residential areas, degradation, land monitoring, sanitary norms, water supply sources.

Розглянуто основні чинники забруднення сільських територій. Досліджено вплив антропогенного навантаження на атмосферне повітря. Висвітлено результати досліджень стану ґрунтів, якості питної води та продукції рослинництва. Наведено основні складові моніторингу сельбищних територій, що дають змогу визначити заходи для поліпшення їх агроекологічного стану. Оскільки понад 60% сільськогосподарської продукції на ринках країни виробляється особистими селянськими господарствами, контроль за екологічним станом цих територій потрібно проводити на державному рівні. Зазначено, що екологічне розбалансування угідь в Україні відбувалося двома шляхами: спочатку шляхом екстенсивного, а потім, починаючи з 60-х років

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÓÄÊ 614.71

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß

минулого століття, – інтенсивного розвитку сільського господарства. Проведено дослідження рослинної продукції на вміст важких металів, які виявили значні перевищення їх концентрації – подекуди вони досягають дев’яти допустимих рівнів, особливо це стосується цинку. Встановлено, що, згідно з проведеними власними дослідженями сельбищних територій, вміст нітратів у колодязній воді подекуди у 10–28 разів перевищує ГДК. Проблема виникла внаслідок забруднення ґрунтів токсичними речовинами через нераціональне застосування органічних і мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин та порушення правил гігієни і санітарії місць життєдіяльності людини. Тимочко Н. С.

УДК 631.95:577.34:630.1 2017.3.20. ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ В АГРОСФЕРІ УКРАЇНИ / Ландін В. П., Чоботько Г. М., Кучма М. Д., Райчук Л. А. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 67–75. – Бібліогр.: 23 назви. Радіоекологія, моделі міграції радіонуклідів, реабілітація постраждалих територій.

Rectification of the consequences of the Chornobyl catastrophy in the agrosphere of Ukraine / Landin V. P., Chobotko H. M., Kuchma M. D., Raychuk L. A. // Ahroekolohichnyi jurnal (Agroecological journal). – 2017. – № 2. – P. 67–75. – Bibliography: 23 ref.

Radioecology, models of radionuclide migration, rehabilitation of affected areas.

2017.3.22

Екологічна ситуація, що склалася внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, поставила колективи науково-дослідних інститутів перед об’єктивною необхідністю розширення напрямів наукових досліджень. Тому в 1986 р. з метою поглиблення науково-дослідних робіт зі зниження рівня забруднення продукції рослинництва радіонуклідами, а також посилення науково-методичного керівництва проектно-пошукових станцій хімізації сільського господарства з охорони угідь від забруднення окремим підрозділом відділу дослідів з добривами і агрохімічного обстеження ґрунтів Українського філіалу ЦІНАО було створено лабораторію контролю за забрудненням навколишнього природного середовища. Висвітлено участь науковців Інституту агроекології і природокористування НААН у подоланні та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Показано, що історія розвитку радіоекологічних досліджень в Інституті бере свій початок з перших днів після аварії на Чорнобильській АЕС. Аналіз результатів наукової діяльності співробітників установи свідчить, що за післяаварійний період колектив радіоекологів зібрав та систематизував значні обсяги інформації, яка трансформувалася в різноманітні бази даних, картографічні матеріали, математичні моделі, методичні рекомендації, регламенти, проек ти нормативних док ументів тощо. Наведено інформацію про внесок працівників Інституту в розвиток радіоекології, відновлення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях та реабілітацію постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС територій. Тимочко Н. С.

ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ'Я УДК 614.71:504.06:616R084 2017.3.21. ВИКОРИСТАННЯ ОЦІНКИ РИЗИКУ ПРИ УПРАВЛІННІ ЯКІСТЮ ПОВІТРЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я / Петросян А. А. // Довкілля та здоров’я. – 2016. – № 2. – С. 47–50. – Бібліогр: 9 назв. Методологія оцінки ризику, вплив на здоров’я, хімічні забруднюючі речовини, охорона повітря, управління ризиком.

Risk assessment use in air quality management and preservation of public health / Petrosian A. A. // Dovkillia ta zdorovia (Environment and Health). – 2016. – № 2. – P. 47–50. – Bibliography: 9 ref.

Methodology of risk assessment, health effects, chemical pollutants, air protection, risk management.

Атмосферне повітря є провідним компонентом навколишнього природного середовища, що зумовлює найбільшу частину ризиків та збитків здоров’ю людини в умовах екстенсивного забруднення довкілля. Україна, згідно з рядом міжнародних угод на шляху вступу до ЄС, прийняла на себе зобов’язання щодо здійснення заходів, спрямованих на запобігання негативному впливу забруднення повітря на громадське здоров’я та довкілля на підставі ризикової оцінки. Моніторингові дослідження повітря, які проводять в Україні, не дають змоги оцінити масштаби промислового забруднення і токсичність викидів. Виявлено, що рівні ризику для здоров’я населення від викидів стаціонарних джерел різних видів промислових підприємств перебувають у межах 10 -3 –10 -5 , що зумовлює необхідність проведення додаткових адміністративних заходів. Отримані результати дали змогу визначити медико-екологічні пріоритети в містах, розробити системний підхід щодо первісності проведення профілактичних і при-

родоохоронних заходів і на базі цього здійснити етап управління ризиком. Встановлено, що система гігієни повітря потребує ідеологічних і методологічних реформ за рахунок впровадження методології оцінки ризику. Це не тільки узгодить діяльність санітарноепідеміологічних і екологічних служб, а й допоможе в координації міжсекторальних зусиль з вирішення медико-екологічних питань забудови територій в загальній системі управління якістю повітря і збереженні громадського здоров’я. Кузьменко М.

УДК 614.718 : 636.4 : 351.777 2017.3.22. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ВИКИДАМИ СІРКОВОДНЮ ЗІ СВИНАРСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ ВИСОКОЇ ПОТУЖНОСТІ/ Слаутенко Є. Г. // Довкілля та здоров’я. – 2017. – № 3. – С. 46–49. – Бібліогр.: 7 назв. Запахи, викиди, атмосферне повітря, свинокомплекси, вимірювання.

Hygienic importance of ambient air pollution with hydrogen sulphide emissions from pig-breeding complexes of high output / Slautenko Ye. // Dovkillia ta zdorovia (Environment and Health). – 2017. – № 3. – P. 46–49. – Bibliography: 7 ref.

Odour, emissions, atmospheric air, pig-breeding complexes, measurements.

Питання впливу запахів на організм людини стало надзвичайно актуальним в Україні у 2000-х роках. Основна причина цього – тенденція до будівництва

Реферативний журнал, 2017, № 3

11

2017.3.24

ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍÈÉ (ÑÒÀËÈÉ) ÐÎÇÂÈÒÎÊ

тваринницьких комплексів високої потужності у межах колишніх колгоспних тваринницьких комплексів, які були запроектовані переважно як підприємства невисокої потужності. Таким чином, розміри нормативних санітарно-захисних зон не витримано. Визначено, що запахи не мають прямої дії на організм людини, натомість їхня дія проявляється опосередковано: через рецептори нюхових клітин впливають на вищі функції кори головного мозку, зумовлюючи певні вегетативні або психоемоційні реакції організму. Як цільову речовину в дослідженні було взято сірководень (другий клас небезпеки хімічних речовин), частка викидів в атмосферу якого є однією з найбільших від свиноферм. Проведено оцінку викидів в атмосферу від стаціонарних джерел за період з 2012 по 2016 рік. За резуль-

ÓÄÊ 338.49

татами була виявлена тенденція до зниження рівня сірководню в повітрі в міру віддалення від джерела забруднення. Проте, незважаючи на зменшення дисперсії сірководню в повітрі, в деяких випадках його концентрація перевищувала нормативні показники. Встановлено, що у працівників цих ферм і населення сельбищної зони на межі СЗЗ були скарги на здоров’я, навіть коли вміст сірководню був нижчим за нормативну концентрацію в атмосферному повітрі (0,008 мг/м3) і перебував на рівні порога запаху (0,004 мг/м3). Запропоновано та апробовано комплексну методику оцінки впливу забруднення атмосферного повітря запаховими речовинами на здоров’я населення, що проживає на межі СЗЗ великих тваринницьких підприємств. Козловська М. С.

ЗБАЛАНСОВАНИЙ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК УДК 338.49:005.21](477) 2017.3.23. ПУБЛИЧНО-ЧАСТНОЕ ПАРТНЕРСТВО ДЛЯ ЦЕЛЕЙ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ / Запатрина И.

– К. : Лыбидь, 2017. – 310 с. – Библиогр.: 66 назв. Стратегия устойчивого развития, частный бизнес, инфраструктура, международные финансовые организации, государственные закупки.

Public-private partnership for goals of sustainable development / Zatatrina I. – K. : Lybid, 2017. – 310 p. – Bibliography: 66 ref.

Sustainable development strategy, private business, infrastructure, International financial institutions, public procurement.

В последние десятилетия наблюдается активное развитие публично-частного партнерства практически во всех странах мира. Еще совсем недавно оно использовалось лишь в качестве одного из механизмов финансирования проектов модернизации инфраструктуры, сегодня все чаще рассматривается как инструмент социально-экономического развития территорий, в том числе в странах развивающихся экономик. Изложено авторское видение сущности публично-частного партнерства и его роли в достижении Целей Устойчивого Развития ООН до 2030 года. Обоснована необходимость пересмотра национальных и муниципальных стратегий развития в современных условиях, формирования на этой основе долгосрочных инфраструк т урных планов. Описаны подходы к выбору механизмов реализации приоритетных инфраструктурных проектов. Основное внимание уделено особенностям подготовки и реализации проектов публично-частного партнерства, вк лючая механизмы государственной поддержки. Рассмотрены нефинансовые преимущества публично-частного партнерства, его воздействие на формирование бережного отношения населения и бизнеса к среде своего обитания, овладение знаниями и компетенциями в сфере устойчивого развития, развитие партнерских отношений по оси «власть–бизнес–общество». Описаны некоторые виды и формы ПЧП, а также институциональная среда для их развития. Приведены основные фазы подготовки и реализации проектов публично-частного партнерства и источники их финансирования. Тимочко Н. С.

12

УДК 581.143.01/07:577.125 2017.3.24. ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ КЛІМАТУ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРОЕКОСИСТЕМ / Мусієнко М. М., Бацманова Л. М., Войцехівська О. В. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 21–30. – Бібліогр.: 13 назв. Агроекосистема, сталий розвиток, біорізноманіття, пероксид водню, адаптаційні реакції.

Global climate change and conceptual basis for sustainable development of agro-ecosystems / Musienko M. M., Batsmanova L. M., Voitsekhivska O. V. // Agroecological journal. – 2017. – No. 2. – P. 21–30. – Bibliography: 13 ref.

Agroecosystem, sustainable development, biodiversity, hydrogen peroxide, adaptive reactions.

Глобальні зміни клімату на Землі, початок етапу «екологічних криз» у взаємовідносинах людини та природи наочно демонструють, що питання виживання в умовах зростання антропогенного тиску на навколишнє природне середовище набувають дедалі більшої актуальності для її біорізноманіття. Розглянуто ризики виникнення деградаційних процесів та адаптаційні заходи з пом’якшення їхньої дії на продуктивність агроекосистем. Обґрунтовано основні принципи сталого розвитку агроекосистем в Україні, де природа набула ознак типового антропогенно го середовища. Втілення їх в життя забезпечить не лише стабільність аграрної сфери виробництва, а й оптимальні умови існування всього біорізноманіття. Запропоновано екологічно безпечний та ефективний спосіб рег уляції адаптаційного потенціалу рослин за умов комплексної дії природно-кліматичних чинників. Показано, що активація ендогенних захисних механізмів оптимізує метаболічні процеси рослин пшениці озимої відповідно до конкретних умов, що ск ладаються протягом онтогенезу. Зазначено, що розвиток агроекосистем неможливий без переходу на принципи сталого розвитку всієї держави, базисом якого є такий процес формування й розвитку суспільства, за якого вплив на довкілля залишається в межах господарської підтримки навколишнього природного середовища, тобто щоб збереглася природна основа як для сприятливого життя людини, так і збереження різноманіття. Тимочко Н. С.

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÓÄÊ 606:579

ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍÈÉ (ÑÒÀËÈÉ) ÐÎÇÂÈÒÎÊ

УДК 606:579:[502/504+63+664+620.95]»313» 2017.3.25. МІКРОБНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НОВОЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРОСФЕРИ УКРАЇНИ / Іутинська Г. О. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 149–155. – Бібліогр.: 23 назви. Сталий розвиток, біотехнологія, біорізноманіття, біопрепарати комплексної дії, переробка відходів.

Microbial biotechnologies for implementation of a new global program promoting sustainable development in Ukraine / Iutynska G. A. // Ahroekolohichnyi jurnal (Agroecological journal). – 2017. – No. 2. – P. 149–155. – Bibliography: 23 ref.

Sustainable development, biotechnology, biodiversity, biopreparations of complex action, waste management.

Сучасний стан екосистем на Землі дедалі більше непокоїть людство і ставить перед ним питання щодо загрози не тільки комфортному функціонуванню, а й виживанню біосфери загалом та її сталому розвитку. Розглянуто цілі, необхідні для реалізації нової глобальної програми забезпечення сталого майбутнього. Систематизовано біотехнологічні розробки у світлі вирішення нових питань сталого розвитку. Обґрунтовано, що сучасні біотехнології повинні зайняти важливе місце у природоохоронній, сільськогосподарській, харчовій галузях і у відновлюваній енергетиці. Впровадження біотехнологічних розробок має інвестиційну привабливість, екологічну та економічну ефективність і відповідає векторним завданням «Стратегії сталого розвитку «Україна-2020». Визначено, що в Україні є біотехнологічні розробки, які відповідають прийнятим світовою спільнотою цілям сталого розвитку. Зазначено, що в забезпеченні переходу до раціональних моделей споживання й виробництва важливим є завдання утилізації відходів – оптимізації їх переробки та повторного використання. Зроблено висновок, що біотехнології рекуперації та рециркуляції ресурсів, утилізації небезпечних відходів з отриманням відновлюваних джерел енергії сприяють сталому розвитку й розширенню ресурсної бази. У цьому розумінні біотехнологія є засобом поліпшення маніпуляції біогеохімічними циклами. Тимочко Н. С.

УДК 631.95:632:93 2017.3.26. ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК АГРОЕКОСИСТЕМ ЯК ОСНОВА СТРАТЕГІЇ «ЗЕЛЕНОГО ЗРОСТАННЯ» СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА / Яцук І. П. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 31–37. – Бібліогр.: 11 назв. Агроекосистема, ґрунт, «зелене зростання», збалансований розвиток, моніторинг.

Sustainable development of agroecosystems as the basis of the “green growth” strategy of agriculture / Yatsuk I. P. // Ahroekolohichnyi jurnal (Agroecological journal).

– 2017. – № 2. – С. 31–37. – Bibliography: 11 ref.

Agroecosystem, soil, «green growth», sustainable development, monitoring.

Моделі, за якими досі розвивалось сільськогосподарське виробництво у світі, зумовлюють значні ризики для суспільства. Необдумане використання природного капіталу (ґрунтів, води), забруднення повітря призводять до незворотних змін в екосистемах. Найчастіше ці ризики виникають внаслідок порушень цілого спектра економічно важливих екосистемних зв’язків. Здійснено аналіз і порівняння традиційних моделей економічного розвитку сільського госпо-

2017.3.27

дарства, відповідно до яких охорона навколишнього природного середовища розглядається як тягар, який уповільнює прогрес, з моделлю «зеленого зростання», що уособлює зміну в парадигмі підходу до економічного прогресу, основану на екологічно збалансованому розвитку. Обґрунтовано, що у моделі «зеленого зростання» на передній план виходять заходи із захисту та збереження природних ресурсів, які можуть прискорити національний і глобальний економічний прогрес. Визначено, що «зелене зростання» сільськогосподарського виробництва неможливе без збалансованого розвитку агроекосистем. Висвітлено, що стратегія «зеленого зростання» – це стратегія економічної системи, в якій інвестиції в екологічні ресурси та послуги стають рушійною силою економічного розвитку. У цій стратегії охорона навколишнього природного середовища розглядається як чинник прогресу. Визначено роль екологоагрохімічного моніторингу в переході до «зеленого зростання» сільського господарства. Тимочко Н. С.

УДК 502.1:574.2(477) 2017.3.27. ОНТОЛОГІЯ СТАНОВЛЕННЯ ЕКОСОЗОЛОГІЧНОГО ТА ІНВАЙРОНМЕНТОЛОГІЧНОГО НАПРЯМІВ / Коніщук В. В. // Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2. – С. 49–58. – Бібліогр.: 10 назв. Екосозологія, інвайронментологія, фундаментальні та прикладні дослідження, історія науки.

Ontology of the establishment of ecosozological and environmentological directions / Konishchuk V. V. // Ahroekolohichnyi jurnal (Agroecological journal). – 2017.

– No. 2. – P. 49–58. – Bibliography: 10 ref.

Ecosozology, environmentology, fundamental and applied research, history of science.

Перетворення та інтенсивне використання природи в умовах швидкого розвитку промисловості та інших галузей економіки негативно вплинули на збереження навколишнього природного середовища. Природа для людини як частини біоти у глобальній екосистемі є не лише середовищем життя, базою засобів існування, а й джерелом пізнання, естетики, почуттів, інших нематеріальних духовних цінностей. Розглянуто історію та сучасні тенденції наукових підходів до охорони навколишнього природного середовища, моніторингу довкілля. Зроблено спробу уніфікації загальноприйнятих європейських поглядів у концепції збалансованого (сталого) розвитку біосфери. З метою ефективного виконання прикладних та фундаментальних досліджень, проблемних завдань цих наукових напрямів із 1 січня 2014 р. в Інституті агроекології і природокористування НААН створено науковий відділ охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання. Відділ входить до Відділення економіки природокористування. Послуги і напрями досліджень відділу: обґрунтування збалансованого розвитку агросфери та ефективної охорони навколишнього природного середовища; підготовка пропозицій розвитку агропромислового комплексу з урахуванням критеріїв екобезпеки; методологічні основи оптимального функціонування автохтонних біогеоценозів, агроландшафтів; концептуальні положення збалансованого розвитку, природокористування, охорони водноболотних, торфових, лучних, лісових екосистем, а також сільських територій; природно-заповідна справа, формування екомережі, фоновий моніторинг і збереження біорізноманіття. Тимочко Н. С.

Реферативний журнал, 2017, № 3

13

2017.2.25

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ÃÅÎÅÊÎËÎòß

УДК 628.29 2017.3.28. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНЕ ОСВІТЛЕННЯ : навч. посіб. / Пістун Є. П., Масяник О. Я. – К. : ПРООН, 2016. – 160 с. – Бібліогр.: 41 назва. Коефіцієнт корисної дії, автоматизовані системи управління, колориметрія, енергетичне маркування ламп, ЕМІ-фільтр.

Energy efficient lighting : work book / Pistun Ye. P., Masyanyk O. Ya. – K. : PROON, 2016. – 160 p. – Bibliography: 41 ref. Сoefficient of efficiency, automated control systems, colorimetry, energy labeling of lamps, EMI-filter.

На сучасному етапі розвитку України значну роль відіграють процеси перерозподілу споживання та скорочення (зменшення) використання енергетичних ресурсів у всіх сферах промисловості. Ці процеси мають як економічне підґрунтя, так і екологічну необхідність. Висвітлено питання, що стосуються лише штучного освітлення, для реалізації якого необхідна електроенергія. Описано основні екологічні передумови енергоощадності на нашій планеті, а також організаційні заходи, які потрібно впроваджувати для ефективного зменшення споживання енергоресурсів. Розглянуто потенціал економії електроенергії в Україні за рахунок впровадження енергоефективного освітлення. Наведено основні світлотехнічні терміни та визначення. Представлено основні вимірювальні величини, які використовують у світлотехніці. Розглянуто основні джерела світла та їхні характеристики, а також переваги та недоліки різних джерел світла. Приділено уваг у питанням поводження з газорозрядними лампами, в яких міститься ртуть, та їхньої утилізації. Обґрунтовано вирішення питання автоматизації освітлювальних установок, оскільки це дасть змогу істотно зменшити споживання електроенергії. Розглянуто нормативну базу в Україні, що використовується у процесі проектування освітлювальних установок. Запропоновано ряд рекомендацій для зменшення використання електроенергії. Описано класи енергетичної ефективності ламп. Встановлено, що потенціал економії електроенергії енергоефективного освітлення становить до 14% сучасного ї ї використання для освітлення. Тимочко Н. С.

УДК 621.783.2:621.311.16 2017.3.29. ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЇ СПОЖИВАННЯ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ЗА НАЯВНОСТІ У РОБОЧИХ ОБ’ЄМАХ ЙОГО КАМЕРНИХ ПЕЧЕЙ ПРОСТОРОВОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО ПОЛЯ / Качан Ю. Г., Коваленко В. Л., Візер А. А. // Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2017. – № 1. – С. 91–94. – Бібліогр.: 7 назв. Енергетична ефективність, камерна піч, просторове електричне поле, тепловий баланс, теплота відхідних газів.

Determinination of savings of natural gas consumption by industrial enterprise in the presence of spatial electric field in the working spaces of its chamber furnaces / Kachan Yu. G., Kovalenko V. L., Vizer A. A. // Enerhetyka: ekonomika, technologies, ecology (Power engineering: economics, technology, ecology). – 2017. – № 1. – P. 91–94. – Bibliography: 7 ref.

Energy efficiency, chamber furnace, spatial electric field, thermal balance, heat of waste gases.

Відповідно до Енергетичної стратегії України до 2030 р. пріоритетними напрямами енергоощадності

14

ÓÄÊ 504:546

є зниження енергомісткості виробництва, скорочення споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів за рахунок впровадження новітніх енергоефективних та енергоощадних заходів. Загалом споживання газу в Україні можна охарактеризувати як надлишкове й нераціональне. Виконано аналіз можливості підвищення енергетичної ефективності газових камерних печей ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат». Представлено результати експериментальних досліджень впливу просторового електричного поля на розподіл теплоти у камерних печах. Зазначено, що аналіз попередньо виконаних на експериментальній нагрівальній установці досліджень свідчить, що вплив електричного поля на формування напряму переміщення продуктів горіння палива є незаперечним, а застосування зазначеного методу може підвищити ефективність використання природного газу в теплових агрегатах і дати значну грошову економію. Показано динаміку витрат природного газу в базовому режимі та за умови використання електричного поля у процесі нагрівання й витримки садки металу. Обгрунтовано важливість модернізації промисловості щодо раціональності енерговикористання. За даними експерименту, виявлено скорочення споживання природного газу до 11% порівняно з показниками діючої печі, що підтверджено відповідним актом. Тимочко Н. С.

УДК 699.86:504.05 2017.3.30. ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНИХ ТА ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ / Маліновський А. А., Олійник М. Й., Музичак А. З. // Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2016. – № 3. – С. 90–95. – Бібліогр.: 14 назв.

Oпалення, утеплення, екологічний податок, забруднення довкілля.

Ecological constituent of thermal modernisation of public and residence buildings / Malinovskyi A. A., Oliynik M. Yo., Muzychak A. Z. // Enerhetyka: ekonomika, technologii, ekologiia (Power engineering: economics, technology, ecology). – 2016. – No. 3. – P. 90–95. – Bibliography.: 14 ref.

Heating, winterization, environmental tax, pollution of the environment.

Кожне підвищення тарифів на енергоносії актуалізує проблему утеплення будинків з метою зменшення витрат на опалення. Розглянуто доцільність утеплення будівель за чинних економічних умов та визначено оптимальну товщину теплової ізоляції для кожної тарифної групи. Показано, що важливим чинником підвищення привабливості енергоощадних заходів може бути врахування супутніх екологічних вигод, фінансова оцінка яких внесена як складова дискон тованих витрат на опалення будинку. Врахування екологічної складової дасть змогу підвищити привабливість енергоощадних заходів з використанням під час утеплення кращих теплоізолювальних матеріалів та більшої товщини їхнього шару. Оскільки населення не є платником екологічного податку, частину витрат на утеплення з позитивним екологічним ефектом мала б компенсувати держава. Зауважено, що затверджена в Україні типова методика проведення енергетичного аудиту передбачає визначення зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин. Проте, як враховувати цю вигоду для обґрунтування енергоощадних заходів, не наведено. Проведено оцінку привабливості впровадження енергоощадних заходів за традиційного

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÓÄÊ 177:502

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÎѲÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß

підходу, а також розглянуто, як на це може вплинути екологічна складова. Зроблено висновок, що утеплення будинку не є надзвичайно привабливим енергоощадним заходом. З іншого боку, впровадження їх необхідне, адже енергомісткість вітчизняних будівель у кілька разів перевищує європейські. Тимочко Н. С.

УДК 620.9:697.32 2017.3.31. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УТИЛІЗАТОРІВ ТЕПЛОТИ ДИМОВИХ ГАЗІВ КОТЕЛЕНЬ ЗА РАХУНОК ЗВОЛОЖЕННЯ ДУТТЬОВОГО ПОВІТРЯ / Боженко М. Ф., Перевьорткіна І. Я. // Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2017. – № 1. – С. 51–57. – Бібліогр.: 9 назв. Водогрійний котел, теплоутилізатор, ентальпія, вологовміст, тепловий потік, температура точки роси.

Increasing efficiency of utilizers of flue gases heat in boiler plants at the expense of wetting of blowing air / Bozhenko M. F, Pervehortkina I. Ya. // Enerhetyka: ekonomika, technologii, ekologiia (Power engineering: economics, technologies, ecology). – 2017. – No. 1. – P. 51–57. – Bibliography.: 9 ref.

Hot water boiler, heat utilizer, enthalpy, moisture content, heat flow, dew point temperature.

Розроблено методики розрах унків енергетичної та екологічної ефективності теплоутилізаційної установки з поверхневими калориферами, що вико-

2017.3.33

ристовується для глибокого охолодження димових газів водогрійних котлів в опалювальних котельнях систем централізованого та помірноцентралізованого теплопостачання за зволоження дуттьового повітря. Отримано показники залежності коефіцієнта байпасування, питомого потоку відведеної в калориферах теплоти та його приріст від кінцевої температ ури охолодження димових газів у разі зволоження дуттьового повітря за різних початкових температ ур в інтервалі 140 –190 °С. У результаті розрахунків і порівняльного аналізу визначено, що максимальний потік відведеної теплоти в калориферних установках відповідає температурам димових газів на виході, які зменшуються від 28 °С (при t´ = 140 °С) до 23 °С (при t ´ = 190 °С). Мінімальний коефіцієнт байпасування під час охолодження димових газів до температури 23–28 °С становить 0,25–0,33. Максимальний приріст теплового потоку відповідає температурам охолоджених димових газів 23–28 °С і сстановить близько 10%. Зазначено, що загальний максимальний потік відведеної в калориферних установках теплоти при глибокому охолодженні димових газів у разі зволоження дуттьового повітря для водогрійної котельні з трьома водогрійними котлами КВ-ГМ-10 дорівнює 5826 кВт. Загальна річна кількість утилізованої теплоти становить 42398 ГДж/рік, а її приріст за рахунок зволоження дуттьового повітря – 4400 ГДж/рік (майже 10%). Зроблено висновок, що викидання оксидів азоту з димовими газами під час зволоження дуттьового повітря, що на д ходить на газові пальники котлів, зменшується приблизно вдвічі. Тимочко Н. С.

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ УДК [177:502.3](075.8)(477) 2017.3.32. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА : навч. посіб. / Борейко В. Є., Шуміло О. М., Шеховцов В. В., Шуміло О. О.; за заг. ред. О. М. Шуміла – Харків : Право, 2015. – 304 с.

– Бібліогр.: 232 назви. Екоцентризм, майнова шкода, фауна, ізоляція тварин, корида.

Environmental ethics : work book / Boreyko V. Ye., Shumilo O. M., Shekhovtsov V. V., Shumilo O. O. ; O. M. Shumilo (Ed.). – Kharkiv : Pravo, 2015. – 304 p. – Bibliography: 232 ref.

Ecocentrism, property damage, fauna, animal isolation, corrida.

Розглянуто поняття екологічної етики та історії її становлення. Особливу увагу приділено розвитку екологічних вчень, створенню товариств захисту тварин, першим законодавчим актам, що закріплювали права природи. Наведено відомості про відомі літературні твори на екологічну тематику та їх авторів. Обґрунтовано права природи за допомогою визначення цінності природи, конфліктів цінностей і природоохоронних мотивацій. Докладно розглянуто права, що належать тваринам, наведено приклади світової судової практики, де вперше позивачем стала тварина. Окремий параграф присвячено напрямам екологічної етики. Описано систему правил і стандартів екологічної етики через принципи і правила екоетичного ставлення до природи. Значну увагу приділено нормативно-правовому забезпеченню захисту тварин від жорстокого поводження: міжнародно-правовим стандартам г уманного поводження з тваринами; рег улюванню захисту тварин від жорстокого поводження; прави-

лам утримання тварин, що виключають жорстокість; державному регулюванню та громадському контролю у сфері захисту тварин від жорстокого поводження. Містить програму навчальної дисципліни, завдання для самостійної роботи, запитання для самоконтролю, тести, теми рефератів та наукових робіт, словник термінів, які вживають у законодавстві щодо захисту тварин від жорстокого поводження, структурований перелік нормативно-правових актів та рекомендовану літературу. Пащенко О. В.

УДК 504(075/8) 2017.3.33. ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ : навч. посіб. / Франчук Г. М., Маджд С. М., Радомська М. М., Бовсуновський Є. О. – К. : НАУ, 2016. – 232 с. – Бібліогр.: 30 назв. Забруднення атмосфери, абіотичні чинники, енергетичні потоки, екосистема, неповне згоряння палива.

General ecology : work book / Franchuk H. M., Madzhd S. M., Radomska M. M., Bovsunovskyi Ye.O. – K. : NAU, 2016. – 232 p. – Bibliography: 30 ref.

Atmospheric pollution, abiotic factors, energy flows, ecosystem, incomplete combustion of fuel.

Екологічна освіта формує екологічне мислення, під яким розуміють рівень моральності та усвідомлення людиною своєї відповідальності за власні дії, спосіб життя, що є основою для дослідження взаємозв’язку природних і техногенних об’єктів і процесів та прогнозу-

Реферативний журнал, 2017, № 3

15

2017.3.36

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÎѲÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß

вання їх розвитку й вибору оптимальних, з екологічного погляду, рішень і дій. Розглянуто широке коло питань, що стосуються основних напрямів досліджень сучасної екології. Всі розглянуті теоретичні аспекти доповнено відповідними лабораторними й практичними роботами. Виконання запропонованих робіт передбачає вироблення вміння аналізувати інформацію та планувати науковий експеримент, а також дає можливість використати набуті знання на практиці. Наведено ряд екологічних термінів та визначень, історичних періодів у розвитку взаємовідносин людини з довкіллям. Проаналізовано структуру природного середовища, загальні властивості біосфери, її склад і функціонування. Описано явища кругообігу речовин та енергії у біосфері, природні ресурси Землі, основні шляхи й наслідки негативного впливу людини на довкілля, сучасний стан основних компонентів навколишнього середовища, основи економіки природокористування. Приділено увагу теоретичним аспектам екологічної безпеки, контролю та управлінню якістю довкілля й питанню екологічного моніторингу. Визначено основні підходи до організації природоохоронної діяльності, шляхи забруднення атмосфери, водного середовища, ґрунтів, а також екологічні проблеми енергетики. Розглянуто основні закони аутоекології, демекології, синекології, закони Чіраса та Коммонера. Пащенко О. В.

УДК 373.2.016:502/504(072) 2017.3.34. ЕКО-ОКО: ДОШКІЛЬНИК ПІЗНАЄ СВІТ ПРИРОДИ : навч.-метод. посіб. / Лисенко Н. В. – К. : Видавничий дім «Слово», 2015. – 352 с.

Eкологічна освіта, довкілля, педагогічна діяльність.

Eco-eye: preschool child becomes acquainted with natural world: study guide / Lysenko N. V. – K. : Publishing House «Word», 2015. – 352 pp.

Environmental education, environment, pedagogical activity.

Довкілля для дошкільнят – це не лише соціум для життєдіяльності, а й його природний компонент у неподільній єдності зі світом мистецтва, техніки, речей, спілкування, об’єктивної реальності, яку кожен вихованець прагне пізнати якомога повніше. Порушено актуальну проблему – екологічна освіта дітей від трьох до шести років, яку все ще недостатньо досліджено, відтак, не повною мірою представлено у навчально-методичній літературі. Проаналізовано концептуально нові підходи до екологічної освіти дітей, її парадигму й шляхи реалізації у різних видах діяльності, а також розгорнутий план роботи з дітьми в усі пори року в різних організаційних формах. Різноманітні дидактичні матеріали на допомогу студентам і вихователям ДНЗ сприятимуть успішному вирішенню освітніх завдань з формування екологічної культури дітей на основі гармонійних стосунків із довкіллям. Розглянуто екологічну освіту дітей дошкільного віку, як багатогранний процес, якому властива практична спрямованість і в якому виняткового значення набуває адекватне сприйняття та усвідомлення кожним вихованцем ї ї основних компонентів. Теоретично обґрунтовано порушену проблему та різні варіанти моделювання педагогічної діяльності з дітьми, що передбачає творчі пошуки вихователями авторських підходів до роботи в різних вікових групах. Описано екологічну освіту як поліфункціональний чинник впливу на всебічне виховання особистості в сенситивному періоді її формування. Доведено доцільність

16

ÓÄÊ 373.2

якомога швидшого ознайомлення дітей із сутністю взаємозв’язків системи природа –людина– суспільство–людина. Пащенко О. В.

УДК 37.015.31:57.081:001 2017.3.35. ЕКОЛОГІЧНА ЛІТЕРАТУРА ЯК ГУМАНІТАРНА ВІДПОВІДЬ НА ЕКОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ / Філяніна Н. // Аналітично-інформаційний журнал «Схід».

– 2015. – № 4 (136). – С. 85–90. – Бібліогр.: 13 назв. Гуманітарна відповідь, текст, культура, екологічна криза, «nature writing».

Environmental literature as a humanitarian answer to environmental challenges / Filianina N. // Analytic and Informative Journal «Skhid» («East»). – 2015. – No. 4 (136).

– P. 85–90. – Bibliography: 13 ref.

Humanitarian response, text, culture, environmental crisis, “nature writing”.

Екологічну літературу можна характеризувати як г уманітарну відповідь на екологічні та антропологічні кризи сучасності, спрямовану на збе реження природи, світу людини та самої людини як носія гуманістичних цінностей. Вона свідчить про неможливість редукувати знання про природу до природничо-наукових знань, а ї ї дослідження сприяє розробленню філософсько-світоглядних і методологічних підвалин інтеграції природничо-наукового та гуманітарного знання в сучасних концепціях екоосвіти. Проаналізовано феномен екологічної літератури як гуманітарної реакції на екологічні виклики сучасності. Визначено, що екологічна література, репрезентована різними за формою та жанрами текстами, у специфічний спосіб пов’язує між собою науку, освіту, філософію, політику, сприяючи входженню природоохоронних ідей у широке культурне поле. Розглянуто поняття екологічної літератури, її класифікацію та особливості. Перераховано деяких авторів, що пишуть в цьому жанрі, та наведено ряд їхніх творів. Зазначено, що тексти про природу мають допомогти людині усвідомити первинність світу природи, його цілісність і водночас вразливість, а також звертають увагу на глибоку вкоріненість людини в природу. Обґрунтовано, що література є активним учасником дискусій щодо шляхів пошуку відповідей на екологічні виклики сучасності та розв’язання екологічних проблем. Виявлено, що тексти екологічної літератури генеруються в процесі тривалих спостережень за природним світом, за взаємозв’язками в природі, за її цілісністю і водночас з усвідомленням вразливості природи. Пащенко О. В.

УДК 005.6:01.001 2017.3.36. ЯКІСНА СЕРЕДНЯ ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ / Вовк Т. В. // Молодий вчений. – 2017. – № 7 (47). – С. 345–348. – Бібліогр.: 10 назв. Якісна освіта, екологічна освіта, механізми державного управління, нова українська школа, формування освіти Quality secondary environmental education in the context of forming a new Ukrainian school / Vovk T. V. // Molodyi vchenyi (Young scientist). – 2017. – № 7 (47). – P. 345–348. – Bibliography: 10 ref..

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÓÄÊ 504.062

ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈ

Quality education, environmental education, mechanisms of public administration, new Ukrainian school, formation of education Відсутність чіткого механізму державного управління стосовно впровадження екологічної освіти протягом усього навчання в закладах середньої освіти в Україні сьогодні є однією з найактуальніших проблем у сфері екологічного виховання та освіти. Вирішальна роль у реалізації освітньої політики України, насамперед щодо зазначених пріоритетних її напрямів, належить органам державного управління освітою. Визначено проблеми формування і впровадження механізмів державного

2017.3.39

управління в середній освіті. Обґрунтовано причини та негативні наслідки відсутності щорічного зведеного аналітичного огляду щодо проблем у сфері загальної середньої освіти, в тому числі й екологічної. Запропоновано систему показників і критеріїв якості загальної середньої освіти, що забезпечує можливість порівняння результатів її функціонування з іншими галузями та рівнями освіти щодо загальних витрат, рівня соціального захисту, потребою у фахівцях тощо. Доведено необхідність впровадження єдиної якісної системи середньої екологічної освіти. Кузьменко М.

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ УДК 504.062:338.45:553.981 2017.3.37. ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ПІД ЧАС ВИДОБУВАННЯ СЛАНЦЕВОГО ГАЗУ / Сабан В. З. // Нафтогазова галузь України. – 2016. – № 3. – С. 43–45. – Бібліогр.: 5 назв.

Cланцевий газ, екологічна безпека, перспективні ресурси, Олеська площа, Юзівська площа, гідророзрив пласта.

Environmental risks caused by shale gas extraction / Saban V. Z. // Naftogazova haluz Ukrainy (Oil & Gas industry of Ukraine). – 2016. – No. 3. – P. 43-45. – Bibliography: 5 ref.

Shale gas, environmental safety, prospective resources, Oleska area, Yuzivska square, hydraulic fracturing.

Україна має значний потенціал для нарощування видобутку газу через експлуатацію сланцевих покладів. Зазначено, що перспектива розробки нетрадиційних джерел вуглеводнів значною мірою залежить від розв’язання екологічних проблем, які супроводжують розвиток такого виду виробництва. Обґрунтовано необхідність проведення державної експертизи розроблення та впровадження нормативних стандартів екологічної безпеки, а також здійснення експериментальних досліджень з метою оцінки рівня екологічної безпеки під час геологічного вивчення та промислової розробки родовищ сланцевих газів за сучасними технологіями. Досліджено екологічну безпеку та ймовірні ризики під час видобування сланцевого газу в деяких регіонах України, зокрема в Олеському газоносномуо регіоні, який охоплює територію Львівської, Івано-Франківської й Тернопільської областей загальною площею 6 213 км2 і є перспективним на ресурси нетрадиційного газу. На ведено дані щодо розподілу ринку природного та сланцевого газу в країнах, а також приросту запасів нафти та газу у світі. Наведено аналіз екологічних ризиків від видобування сланцевого газу. Визначено, що переважна частина нафтогазових родовищ, які сьогодні експлуатують в нафтогазопромислових районах України, перебуває на завершальній стадії розробки та потребує значних капіталовкладень, що призводить до низької рентабельності їх подальшої розробки. Болдарєва Д. І.

УДК 502/504:613.7 2017.3.38. ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ І ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ: СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ / Коцур Н. І. // Молодий вчений. – 2016. – 9.1 (36.1). – С. 91–94. – Бібліогр.: 7 назв.

Eкологія, здоров’я, екологічні ризики, хвороби, патологія, спадковість, біопрофілактика.

Environmental risks and human health: current state and ways of solution / Kotsur N.I. // Molodyi vchenyi (Young Scientist). – 2016. – 9.1 (36.1). – P. 91–94. – Bibliography: 7 ref. Есology, health, environmental risks, diseases, pathology, heredity, bioprophylaxy. Розглянуто ризики негативного впливу довкілля на здоров’я людини. Показано залежність здоров’я й стану навколишнього середовища за певними показниками. Розкрито взаємозв’язок між екологічними чинниками і розвитком сучасних хвороб. Проаналізовано групи захворювань, пов’язані з впливом навколишнього середовища. З’ясовано провідну роль в етіології й патогенезі захворювань спадковості та стану навколишнього середовища. Запропоновано засоби біопрофілактики щодо запобігання екологічно зумовленій патології. Зазначено, що серед чинників, що визначають рівень захворюваності, стан довкілля займає приблизно 20%. Варто підкреслити, що за ступенем небезпеки для здоров’я людини перше місце посідають хімічні речовини – важкі метали (ртуть, свинець, кадмій, цинк, мідь, миш’як), хлоровані вуглеводні, діоксини, нітрати, нітрити і нітросполуки, азбест, пестициди, радіонукліди, лікарські засоби (антибіотики, синтетичні хімічні сполуки), біологічні чинники, які використовують у промисловому виробництві. Потрапляння зазначених речовин в організм людини є чинником ризику розвитку різноманітної патології, зростання й ускладнення перебігу різних захворювань. Обґрунтовано важливість екологічної освіти, спрямованої на формування екологічної свідомості, починаючи з дошкільного віку, та застосування засобів біопрофілактики. Виділено напрями аналізу впливу негативних екологічних (антропогенних) чинників на основні показники здоров’я населення. Болдарєва Д. І.

УДК 349.6 : 477 2017.3.39. ПОНЯТТЯ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ В ДІЯЛЬНОСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ: ПРАВОВІ АСПЕКТИ / Балюк Г. І., Сушик О. В. / / Адміністративне право і процес. – 2015. – № 4 (14). – С. 66–78. – Бібліогр.: 17 назв.

Eкологічна безпека, екологічний ризик, екологічна безпека у сфері діяльності Збройних Сил України, екологічний ризик у діяльності Збройних Сил України.

Реферативний журнал, 2017, № 3

17

2017.3.42

ÏÐÀÂβ ÀÑÏÅÊÒÈ ÅÊÎËÎò¯

Concept of environmental risk in the activity of the Armed Forces of Ukraine: legal aspects / Baliuk H. I., Sushyk O. V. // Administratyvne pravo i protses (Administrative law and process). – 2015. – No. 4 (14). – P. 66–78.

– Bibliography: 17 ref.

Ecological safety, environmental risk, environmental safety in the sphere of activity of the Armed Forces of Ukraine, environmental risk in the activity of the Armed Forces of Ukraine. Обґрунтовано необхідність з’ясування су ті діяльності Збройних Сил України з позиції ймовірних проявів чинників екологічного ризику. Зроблено висновок про те, що екологічно небезпечну діяльність Збройних Сил України, залежно від особливостей хімічного, фізичного, біологічного складу речовин та їхніх сумішей, що їх використовують, можна характеризувати за різним ступенем екологічного ризику. Наведено й розглянуто класифікацію та особливості екологічного ризику в діяльності ЗСУ. Виявлено, що екологічний ризик відіграє важливу роль у формуванні, розвитку, реалізації, зміні, припиненні особливої категорії правовідносин, пов’язаних зі здійсненням екологічно небезпечної військової діяльності, створенні та функціонуванні системи екологічної безпеки в зазначеній сфері. Встановлено, що екологічний ризик у діяльності Збройних Сил України входить до системи центральних категорій права екологічної безпеки, юридична форма його закріплення об’єктивно виражена в чинному вітчизняному законодавстві щодо забезпечення екологічної безпеки; виокремлено ознаки екологічного ризику, які повністю проявляються в діяльності Збройних Сил України, та сформульовано визначення поняття екологічного ризику в зазначеній сфері діяльності. Описано та проаналізовано специфічні ознаки екологічного ризику, які відокремлюють його від інших тотожних категорій. Болдарєва Д. І.

ÓÄÊ 34916

УДК 331.43 2017.3.40. ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ НА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ / Кліменко О. М., Степаненко В. О. // Інноваційна економіка. – 2016. – № 3–4. – С. 108–111. – Бібліогр.: 8 назв. Концепція сталого розвитку, антропогенний екоцид, хімічна промисловість. Іnfluence of environmental risks on population performance capability in Ukraine / Klimenko O. M., Stepanenko V. O. // Innovative economy. – 2016. – № 3–4.

– P. 108–111. – Bibliography: 8 ref.

Concept of sustainable development, anthropogenic ecocide, chemical industry.

В умовах катастрофічних темпів старіння населення України працездатність працюючого населення має визначальну роль у господарській діяльності країни. Підвищення значущості соціальних стандартів загалом і їхньої екологічної складової зокрема практично в усіх країнах змушує нашу державу приділяти серйозну увагу проблемам впливу екологічних ризиків на працездатність населення. Обґрунтовано необхідність ретельного аналізу впливу екологічних ризиків на працездатність населення України. Досліджено антропогенні чинники, що впливають на навколишнє середовище в процесі господарської та іншої діяльності людини, а також наслідки негативного впливу екологічного стану на людство, що загрожує здоров’ю та працездатності населення. Наведено й розглянуто спрощену класифікацію екологічних ризиків. Визначено, що проблеми впливу людини на екологічний стан довкілля та екологічного стану довкілля на людину мають єдине рішення та невід’ємні одна від одної. Зазначено, що економіку стосовно стану довкілля можна розглядати з двох альтернативних позицій: негативної та позитивної, а також перераховано всі їхні складові. Виявлено, що основна проблема сучасного антропогенного впливу полягає в невідповідності безмежних потреб людства й майже безмежних науково-технічних можливостей впливу на природу та обмежених можливостях самої природи. Болдарєва Д. І.

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ УДК 34916 2017.3.41. МІСЦЕ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В СИСТЕМІ ОБ’ЄКТІВ ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ / Бодак О. Є. // Підприємництво, господарство і право. – 2017. – № 7. – С. 57–61. – Бібліогр.: 16 назв. Відновлювані джерела енергії, природні ресурси, об’єкти екологічного права, екологічний ризик, екологічна безпека Place of alternative energy sources in the system of objects of environmental law of Ukraine / Bodak O. E. // Entrepreneurship, Management and Law. – 2017. – №. 7. – P. 57–61. – Bibliography: 16 ref.

Renewable energy sources, natural resources, environmental law objects, environmental risk, environmental safety.

пинення суспільних відносин у сфері забезпечення екологічної безпеки в еколого-правовій доктрині є екологічний ризик. Доведено, що у сфері альтернативної енергетики про потенційний екологічний ризик свідчать негативні впливи, що можу ть виникати в процесі створення та використання альтернативних джерел енергії. Правові норми, які регулюють суспільні відносини у сфері використання альтернативних джерел енергії, розглянуто як міжгалузевий (комплексний) інститут права, який утворився на перетині енергетичного, екологічного, господарського, адміністративного, цивільного, фінансового, митного та ін. галузей права. Кузьменко М.

Проаналізовано еколого-правову природу альтернативних джерел енергії та визначено місця останніх у системі екологічного права України шляхом аналізу об’єктів та предмета природоресурсного права та права екологічної безпеки. Відновлювані джерела енергії, як різновиди природних ресурсів, визначено як об’єкти екологічного права, а суспільні відносини, що виникають у сфері використання відновлюваних енергоджерел, як частину природоресурсових відносин, що входить до складу предмета екологічного права. Встановлено, що підставою для зміни та при-

УДК 351.777:504.06 2017.3.42. CТАН ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ / Колєнов О. М. // Вісник НУЦЗУ. – 2016. – № 2 (5). – С. 158–164. – Бібліогр.: 10 назв. Екологічна безпека, екологічне законодавство, об’єкти правової охорони, сталий розвиток.

18

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÓÄÊ 342.951

ÏÐÀÂβ ÀÑÏÅÊÒÈ ÅÊÎËÎò¯

Current state of the legal support of the state environmental policy of Ukraine / Kolienov O. M. // The NUTZU Bulletin. – 2016. – No. 2 (5). – P. 158–164. Bibliography: 10 ref.

Environmental safety, environmental legislation, objects of legal protection, sustainable development. Сьогодні для України актуальною є реалізація концептуальних підходів сталого розвитку як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях. У цьому контексті постає питання оновлення правової бази щодо створення моделі державного управління стійкістю соціально-економічних систем. Це можливо зробити насамперед за допомогою комплексного дослідження наукових і правових засад такого управління. Проаналізовано стан правового забезпечення функціонування державної екологічної політики в Україні. Представлено можливу ієрархію нормативно-правових актів в екологічній сфері України. Зазначено, що в Україні було розроблено й прийнято ряд інших правових документів, спрямованих на реалізацію принципів збалансованого розвитку. Перераховано основні принципи та цілі національної екологічної політики, а також основні принципи національної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та сталого використання природних ресурсів. Обґрунтовано важливість державних цільових програм як інструмента формування та реалізації державної екологічної політики України. Визначено, що розуміння змісту нормативно-правового забезпечення державної екологічної політики як інструмента організації, регулювання, узгодження та збалансування екологічних і соціально-економічних інтересів суспільства дає можливість спрямувати та ефективно регулювати правовими засобами державну екологічну діяльність, сприяє розв’язанню практичних проблем і суперечностей в цій сфері державного управління. Тимочко Н. С.

УДК 342.951 2017.3.43. ЩОДО ПРОБЛЕМ АДМІНІСТРАТИВНОПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ (У КОНТЕКСТІ ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ) / Городецька І. А. // Адміністративне право і процес. – 2015. – № 4 (14). – С. 79–85. – Бібліогр.: 9 назв.

Cтратегічні завдання, адміністративно-правове регулювання, суспільні відносини, галузь охорони, використання і відтворення тваринного світу.

On the problem of administrative and legal regulation of protection and use of the wildlife (in the context of implementation of the Strategy of the state environmental policy of Ukraine) / Horodetska I. A. // Administratyvne pravo i proces (Admimistrative Law and Process) – 2015. – № 4 (14). – P. 79–85. – Bibliography: 9 ref.

Strategic tasks, administrative-legal regulation, social relations, protection sector, use and reproduction of the wildlife.

У преамбулі Закону України «Про тваринний світ» зазначено, що тваринний світ є одним із компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення й виховання людей, об’єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової та лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Визначено проблеми адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у галузі охорони, використання й відтворення тваринного світу в контексті виконання Стратегії державної екологічної політики України на період до

2017.3.45

2020 року. Зроблено висновок, що для ознак суспільних відносин у галузі охорони, використання й відтворення тваринного світу як об’єкта правового регулювання є характерним превалювання публічних (суспільних) інтересів над приватними, що у свою чергу зумовлює пріоритетне положення саме адміністративно-правового регулювання розглянутих відносин. Обґрунтовано важливість впрoваджeння та реалізації Нацiонального плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабiнету Мiнiстрів України вiд 25 травня 2011 рoку № 577-р. Тимочко Н. С.

УДК 349.6(477)(075.8) 2017.3.44. ПРОБЛЕМИ ПРАВА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ : навч. посіб. / Краснова М. В., Балюк Г. І., Бобкова А. Г. та ін.; за заг. ред. Краснової М. В. та Кіріна Р. С. – Дніпро : НГУ, 2016. – 575 с. – Бібліогр.: 8 назв. Надзвичайна екологічна ситуація, державна влада, правове регулювання, екологічний аудит.

Legal issues of environmental security : study guide / Krasnova M. V., Baliuk H. I., Bobkova A. H. et all.; edited

by Krasnovaya M. V. and Kirina R. S. – Dnipro : NGU, 2016.

– 575 p. – Bibliography: 8 ref.

Environmental emergency, state power, legal regulation, environmental audit.

Досліджено науково-методологічні, навчальні та практичні проблеми правового регулювання екологічної безпеки в Україні, яке почало формуватися в останні десятиліття минулого століття та набуває актуальності на початку нового тисячоліття на засадах міжнародноправових, європейських та національних вимог, покладених в основу забезпечення сталого розвитку, з метою гарантування природних екологічних прав людини та громадянина, запобігання негативному впливу різних видів суспільної діяльності на стан довкілля, усунення світових екологічних загроз, які при цьому виникають, шляхом виконання державою та її органами, а також суб’єктами господарювання правових, організаційних, економічних, техніко-технологічних та інших соціально значущих заходів. Обґрунтовано необхідність поглибленого наукового дослідження правового механізму гарантування екологічної безпеки. Проаналізовано правові проблеми гарантування екологічної безпеки, захисту населення територій за надзвичайних екологічних ситуацій техногенного та природного характеру. Розглянуто поняття правового регулювання екологічної стандартизації, нормування та сертифікації в системі права екологічної безпеки. Описано проблеми формування інституту юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки. Увагу приділено питанню правових засад гарантування екологічної безпеки під час здійсненні екологічно небезпечних видів господарювання. Тимочко Н. С.

УДК 349.6 (477) 2017.3.45. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ / Краснова Ю. // Национальний юридический журнал: теория и практика. – 2015. – С. 93–97. – Бібліогр.: 20 назв. Екологічна безпека, екологічна загроза, екологічне право, величина збитку, неправомірна діяльність.

Реферативний журнал, 2017, № 3

19

2017.3.46

ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒß

Theoretical and legal basis of environmental risk / Krasnov Y. // Natsionalny yuridicheskiy jurnal: teoriya i parktika (National legal journal: theory and practice). – 2015.

– P. 93–97. – Bibliography: 20 ref.

Environmental safety, ecological threat, environmental law, amount of damage, illegal activity. Проаналізовано юридичну категорію «екологічний ризик» у частині визначення його сутності, юридичних ознак і критеріїв класифікації; співвідношення з юридичною категорією «загроза»; місця у відносинах щодо гарантування екологічної безпеки, а також зроблено висновок про необхідність закріплення в законодавстві України не лише усталеного поняття «екологічний ризик», а й механізмів визначення його рівнів. У зв’язку з неоднозначним розумінням терміна «екологічний ризик» в українському законодавстві, запропоновано закріпити усталене його поняття, а також розкрити усі його наявні механізми вирахування його рівнів. Охарактеризовано поняття екологічної безпеки з огляду на зміст її вираження та значення й цінність у механізмі гарантування та захисту екологічних прав громадян. Припущено, що значна кількість підходів до визначення екологічної безпеки породжує певні правові проблеми з визначенням права екологічної безпеки як складової екологічного права, а це в свою чергу не дає змоги виділити уніфіковане поняття «екологічна безпека». Запропоновано можливий поділ екологічного ризику за джерелом екологічної небезпеки, який дає змогу диференційовано підходити до визначення його місця в системі правовідносин екологічної безпеки, зокрема щодо визначення їх суб’єктивно-об’єктивного стану. Перераховано ряд специфічних ознак екологічного ризику, що дає змогу виділити його як окремий різновид категорії ризику. Тимочко Н. С.

УДК 543.27.08 2017.3.46. ДОСТУП ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ / Радовенчик В. М., Радовенчик Я. В., Качула І. Г. // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження. – 2016. – № 1. – С. 75–81. – Бібліогр.: 19 назв.

Eкологічна інформація, екологічний моніторинг, доступ до інформації.

Access to environmental information in Ukraine / Radovenchyk V. M., Radovenchyk Ya. V., Kachula I. H. // Visnyk Natsionalnoho technichnoho universytetu Ukrainy “Kyivskyi politechnichnyi instytut”. Khimichna inzheneriia, ekolohiia ta resursozberezhennia (Bulletin of the National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”.

Chemical engineering, ecology and resource conservation).

– 2016. – № 1. – P. 75–81. – Bibliography: 19 ref.

Environmental information, environmental monitoring, access to information. Підтримання стану довкілля в належному стані передбачає прийняття управлінських рішень на основі вичерпної інформації. Громадяни України також потребують док ладної екологічної інформації про стан довкілля та чинники, що призводять до його забруднення. Вочевидь, екологічна інформація має випереджати заходи із запобігання забрудненню довкілля чи поліпшення його параметрів. Розгляну то мож ливість отримання оперативної екологічної інформації про стан навколишнього середовища на території міст і сіл України. Проаналізовано наявність системи надання такої інформації громадянам, функціонування Державної системи моніторингу довкілля, а також прик лади вирішення питань забезпечення екологічною інформацією на локальному й регіональному рівнях. Встановлено, що перший рівень системи моніторингу довкілля в Україні (державний) майже не сформовано, відсутня єдина політика в цій галузі та єдиний центр збирання, накопичення та аналізу інформації про стан навколишнього середовища. Майже відсутня система забезпечення оперативного доступу до результатів спостережень громадян України. Водночас, прик лади успішного вирішення цього питання на локальному й регіональному рівнях свідчать про можливість формування Державної системи моніторингу довкілля, починаючи з низових ланок. Проте підходи до реалізації таких локальних систем мож у ть значно відрізнятися, що створить проблеми під час формування загальнодержавної системи. Тому нагальним є визначення Міністерством екології та природних ресурсів України загальних підходів до формування систем моніторингу довкілля на окремих територіях. Тимочко Н. С.

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

УДК 502.174:504.1](1-751.3) 2017.3.47. КРИТИКА РЕГУЛЯЦИОНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ НА ТЕРРИТОРИЯХ СТРОГОГО ПРИРОДООХРАННОГО РЕЖИМА (КАТЕГОРИЯ І-А МСОП/IUCN). СЕРИЯ «ОХРАНА ДИКОЙ ПРИРОДЫ» / Борейко В. Е., Парникоза И. Ю. – К. : Логос, 2017. – Вып. 76. – 208 с. – Библиогр.: 373 назв. Биотехния, заповедник, искусственный выпас, интродуценты, биоразнообразие.

Criticism of regulatory activities in strict nature reserves (Category І-А IUCN). Series « Wildlife Protection» / Boreyko V. Ye., Parnikoza I. Yu. – K. : Logos, 2017. – Iss. 76. – 208 p. – Bibliography: 373 ref.

Biotechnology, reserve, artificial grazing, introducents, biodiversity.

20

ÓÄÊ 502.174

Рас смотрены ак т уа льные вопросы проведе ния рег уляционных мероприятий на территори ях строгого природоохранного режима (категория І-А МСОП/IUCN) – природных заповедниках и в заповедных зонах биосферных заповедников, национальных природных парков и региональных ландшафтных парков, а также заповедных урочищах. Приведены данные об объемах регуляционных мероприятий в украинских заповедниках, экологическом и другом вреде, который они наносят. Определено, что некоторые регуляционные меры, например, сенокошение в степных заповедниках, являются неэффективными, так как не сдерживают сукцессионные процессы в заповедной степи. Описан ряд регуляционных мероприятий, а также их негативные экологические последствия, среди

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÓÄÊ 779.85

ÅÊÎËβÃ×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

них: санитарная и другие рубки леса, сенокосы, лесокультурная деятельность, борьба с интродуцентами, искусственный выпас и прочее. Приведены объемы использования природных ресурсов в заповедниках Украины под видом регуляционных и других мероприятий. Поднят вопрос несоответствия таких мероприятий в заповедниках и заповедных зонах международным экологическим конвенциям и природоохранному законодательству Украины. Проанализирован положительный опыт влияния заповедности и заповедных зон на охрану биоразнообразия. Предложен план борьбы с регуляцонными мероприятиями на территориях заповедников и в заповедных зонах. Болдарєва Д. І.

УДК 502.7 : [502+3016.334.5] 2017.3.48. ЗАПОВІДНА СПРАВА В УКРАЇНІ: АБСОЛЮТНА ЗАПОВІДНІСТЬ ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ ГАРМОНІЇ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ? Збірник вибраних матеріалів / [за ред. М. П. Стеценка, Ф. Д. Гамора]. – Львів: Тиса, 2017. – 238 с. – Бібліогр.: 62 назви. Природно-заповідний фонд, заготівля деревини, резервати, сталий розвиток, національні природні парки.

Reserve management and studies in Ukraine: absolute conservation or the European model of people and nature harmony? Collection of selected materials / M. P. Stetsenko, F. D. Hamor (Eds). – Lviv: Tysa, 2017. – 238 p.

– Bibliography: 62 ref.

Nature reserve fund, timber harvesting, wildlife reserves, sustainable development, national nature parks.

2017.3.50

Значення націона льн ої м е р еж і територій та об’єктів природно-заповідного фонду для підтримки екологічної рівноваги й сталого розвитку суспільства загалом є надзвичайно вагомим і принципово незамінним. Зазначено, що українське суспільство потребує нових, міжнародно визнаних, інноваційних підходів до збереження територій й об’єктів ПЗФ, підвищення їх ролі у розв’язанні складних проблем охорони природи, реалізації завдань, передбачених Конвенцією про охорону біологічного різноманіття, як основи для збалансованого розвитку. Розглянуто дискусійні питання становлення й розвитку заповідної справи в Україні. Проаналізовано проблеми активної та пасивної охорони природи, запровадження в практику роботи режиму абсолютної заповідності. Порушено основні проблеми функціонування природоохоронних установ, зонування та менеджменту на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду. Окреслено перспективи розвитку установ природно-заповідного фонду як модельних територій для сталого розвитку та необхідність удосконалення природоохоронного законодавства України. Визначено основні наукові принципи й критерії формування та оцінки заповідних об’єктів, а також порушено питання державного управління національними парками, біосферними та природними заповідниками. Описано сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку деяких об’єктів ПЗФ. Обґрунтовано важливість і необхідність запровадження економічних механізмів збереження заповідних територій. Порушено тему негативного впливу заготівлі деревини в межах природно -заповідного фонду. Болдарєва Д. І.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ УДК 779.85+502/504 2017.3.49. ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ : навч. посіб. / Вишневський В. І. – К. : Інтерпрес ЛТД. – 2015. – 140 с.

– Бібліогр.: 32 назви.

Eкотур, природно-заповідний фонд, екскурсійний маршрут, Міжнародний екотуристичний союз, Міжнародний союз з охорони природи.

Ecotourism : study guide / Vyshnevsky V. I. – K. : Interpress LTD. – 2015. – 140 p. – Bibliography: 32 ref.

Ecotour, nature reserve fund, tour circuit, International ecotourism union, International Union for Conservation of Nature.

розвиток екологічного туризму. Проведено оцінк у екологічного стану місцевості, де проводиться відпочинок, та його значення в туристичній діяльності. Порушено основні проблеми поняття безпеки в екотуризмі. Описано ряд особливостей, що відрізняють екологічний туризм від інших видів цієї діяльності, а також відповідно до них визначено характерну спеціалізацію в роботі туроператорів, а також перелік відмінностей з близькими за змістом видами туризму. Наведено основні поняття і терміни, функції, ресурси та вимоги екотуризму. Віштак Г. В.

Одним із найпоширеніших видів сучасного туризму є екологічний туризм, або екотуризм. Його розвитку сприяє надзвичайна різноманітність природи Землі, прагнення людей її пізнати. Те саме стосується й України, яка також має величезні природні багатства, які до цього часу залишаються порівняно мало освоєними. Про популярність екотуризму свідчить дедалі зростаюча кількість туристів, які подорожують на природі. Висвітлено найважливіші відомості з курсу «Екологічний туризм». Надано інформацію про історію розвитку екотуризму, його функції, ресурси, безпеку людей в екотурах. Наведено відомості про основні об’єкти екотуризму, зокрема біосферні та природні заповідники, національні та регіональні ландшафтні парки. Розглянуто основи сучасної екотуристичної діяльності. Запропоновано кілька турів та екскурсій природознавчого спрямування. Проаналізовано екотур як основну складову цього виду туризму. Приділено увагу рушійним силам, які визначили та визначають

УДК 658.8.012.12:338.48 2017.3.50. МАРКЕТИНГОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ / Кузьо Н. Є., Косар Н. С. // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2017. – № 2. – С. 369–381. – Бібліогр.: 23 назви. Туристичний продукт, сільський зелений туризм, сегменти ринку туристичних послуг, сільські садиби та міні-готелі.

Marketing support for the development of rural green tourism in Ukraine / Kuzio N. Ye., Kosar N. S. // Marketing i menedzhment innovatsii (Marketing and management of innovations). – 2017. – No. 2. – P. 369–381. – Bibliography: 23 ref.

Tourism product, rural green tourism, segments of tourism services market, country houses and mini-hotels.

Реферативний журнал, 2017, № 3

21

2017.3.52

ÅÊÎËβÃ×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

Сьогодні у світі подорожують близько 700 млн осіб щороку, серед яких 10–30% надають перевагу сільському зеленому туризму. У деяких країнах споживачів у сфері внутрішнього туризму більше приваблює сільський зелений туризм, зокрема у Франції лише 7% бізнес-туристів обирають готелі, 93% – сільські готелі та кемпінги. На підставі проведеного інтернет-опитування було визначено потреби та вподобання споживачів цього виду туризму та невисоку поінформованість потенційних клієнтів у цій сфері. Наведено розподіл думок респондентів щодо найсприятливіших для відпочинку регіонів України. Розглянуто важливість організованості відпочинку для різних вікових груп опитуваних. На основі дослідження обґрунтовано необхідність об’єднання зусиль туристичних операторів та агенцій разом зі суб’єктами, які безпосередньо надають послуги у цій сфері у напрямі реалізації сегментоорієнтованої продуктової політики для споживачів різної вікової категорії, з різним рівнем доходів та складом сім’ї. Визначено, що Україна має значний туристичний потенціал, оскільки внаслідок наявних природних умов тут є велика кількість курортів різних типів, є історичні пам’ятки, її культурні цінності пов’язані з тим, що населення є схильним до гостинності. Перспективи розвитку в’їздного туризму в Україні зумовлені тим, що вона розташована в центрі Європи. Розглянуто основні підходи до визначення поняття сільського зеленого туризму. Уточнено сутність та характеристики продукту у сфері сільського зеленого туризму, визначено перспективи розвитку цього напряму туризму на підставі дослідження вимог споживачів до нього. Віштак Г. В.

УДК 379.85:504.062 2017.3.51. ФОРМУВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ / Безугла Л. С. // Економіка і суспільство. – 2016. – Вип. 5. – С. 88–91. – Бібліогр.: 5 назв.

Eкологічний туризм, туристична індустрія, навколишнє середовище, інфраструктура, розвиток туризму.

Formation of sustainable development of eсotourism in Ukraine / Bezugla L. S. // Economy and Society. – 2016.

– Issue 5. – P. 88-91. – Bibliography: 5 ref.

Eco-tourism, tourism industry, environment, infrastructure, tourism development.

Різноманітний за своїми видами т уризм став невід’ємною складовою частиною сучасного життя. В усьому світі його визнано як вагомий чинник економічного розвитку. На сьогоднішній день екологічний туризм в Україні може стати прибутковою галуззю. Він стимулює розвиток народного господарства країни та дає змогу ефективно використовувати природний та історико-культурний потенціал. Зазначено, що сьогодні екотуризм є одним із небагатьох видів бізнесу, що найбільш динамічно розвивається та набуває популярності. Розглянуто особливості формування екологічного туризму в Україні, виявлено тенденції та орієнтири розвитку екотуризму, що призведуть до підвищення культурно-освітнього рівня населення й примноження народних традицій. Обґрунтовано чинники, які сприяють підвищенню ефективності функціонування туристичної індустрії через впровадження екологічного виду діяльності. Перераховано основні форми та риси екотуризму. Наведено визначення понять «екологічний туризм» та «сільський туризм». Показано, що екотуризм позитивно впливає на розвиток сільської місцевості, зростання рівня життя селян; створення нових робочих місць для жителів приміських районів; сприяння

22

ÓÄÊ 379.85

розвитку інфраструктури регіонів; відродження культурних традицій українського народу; надає нові робочі місця для сільських жителів, і в свою чергу, самозайнятість населення сприятиме зниженню соціальної напруженості в регіоні, зростанню добробуту сільських жителів. Віштак Г. В.

УДК 911.3:338.48 2017.3.52. СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ НА ШЛЯХУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ / Гаврищук Ю. В. // Природоохоронні, історико-культурні та екоосвітні аспекти збалансованого розвитку Українських Карпат : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 15-й річниці НПП «Гуцульщина». – Косів : ПП Павлюк М. Д., 2017 – С. 390–395. – Бібліогр.: 4 назв. Екологічний туризм, сільська місцевість, агро-рекреаційний потенціал, стаціонарний відпочинок, рекреаційно-туристична діяльність Rural green tourism as an efficient tool on the way toward sustainable development / Gavryshchuk Yu.V. // Nature oriented, historical, cultural and eco-educational aspects of the sustainable development of the Ukrainian Carpathians : materials of the international scientific and practical conference devoted to the 15th anniversary of the NNP “Hutsulshchyna”. – Kosiv : PE Pavliuk M. D., 2017. – P. 390–395. – Bibliography: 4 ref.

Eco-tourism, rural area, agro-recreational potential, fixed site recreation, recreation and tourism activity.

Невідповідність місця проживання фізіологічним і психологічним потребам людини зумовлює зростаючий попит на сільський зелений туризм. Популяризація сільського зеленого туризму є одним зі шляхів гармонізації стосунків у збереженні природного потенціалу та забезпеченні інтересів місцевого населення. Висвітлено соціально-економічну сутність зеленого туризму загалом та на прикладі сільського зеленого туризму Косівського регіону. Досліджено сільський зелений туризм як один із засобів досягнення природоохоронних цілей та забезпечення сталого розвитку Косівщини. Встановлено переваги розвитку сільського зеленого туризму на природоохоронній території та причини невисоких показників розвитку такого туризму у Карпатському регіоні. Наведено рекомендації щодо роботи парку на шляху до збалансованого розвитку: екологізація рекреаційнотуристської діяльності, інтегрування екологічних знань у сферу туризму, оптимізація використання рекреаційних ресурсів, вдосконалення інфраструктури, надання організаційно-методологічної допомоги сільським громадам щодо діяльності у сфері сільського зеленого туризму. Проведено комплексну оцінку потенціалу сільських територій для створення та розвитку зеленого туризму як перспективного альтернативного напрямку диференціації основного виду економічної діяльності та збереження природних ресурсів. Кузьменко М.

УДК 338.48-6:502/504 2017. 4. 53. КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО, ЗЕЛЕНОГО, СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ / Зима О. Г, Голуб М. О. // Бізнес Інформ. – 2015.

– № 1. – С. 241 – 245. – Бібліогр.: 28 назв. Екотуризм, Закон України, сільський туризм, зелений туризм, довкілля.

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÓÄÊ 378.016

ÅÊÎËβÃ×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

Categorical and conceptual features of ecological, green, rural tourism / Zima O. G., Holub M. O. // Business Inform. – 2015. – No. 1. – P. 241– 45. – Bibliography: 28 ref.

Ecotourism, Law of Ukraine, rural tourism, green tourism, environment. На жаль, у нашому законодавстві немає чіткого визначення поняття «екологічний туризм». На сучасному етапі є тільки проект про внесення змін до Закону України «Про туризм» (щодо визначення понять «екологічний» та «мисливський» туризм) (№ 8360 від 07.04.2011 р.), але він так і не набув своєї чинності. Більше того, багато людей зовсім не розуміють різни цю між такими поняттями, як «екотуризм», «зелений туризм» та «сільський туризм». Тому проблематика розуміння різниці між цими термінами є актуальною на цей час і обумовлює мету цієї статті. Визначено взаємозв’язок різних за своєї сутністю понять «екологічний», «зелений» та «сільський» туризм. Проаналізовано та систематизовано узагальнюючі наукові праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, а також звіти міжнародних організацій. Розглянуто термін «екотуризм» як концепцію сталого розвитку туризму. Внаслідок дослідження показано різницю в розумінні понятійно-категоріального апарату зазначених видів туризму. Виявлено, що екологічний туризм у подальшому може стати одним із кроків до сталого розвитку економіки. Визначено специфічні ознаки екологічного та сільського туризму. Обґрунтовано систему підходів до визначення «зеленості» різних видів туризму. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є визначення потенційних напрямів розвитку екологічного туризму в Україні та Харківської області. Подальше вивчення та впровадження основних засад екотуризму в щоденне життя може привести до стабілізації розвитку туризму в Україні та поліпшення стану навколишнього середовища. Віштак Г. В.

УДК 378.016 2017. 4. 54. АНАЛІЗ ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ КНР ЗАСОБАМИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ / Чжоу Нань // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. – 2015. – № 52. – С. 56-60. – Бібліогр.: 8 назв. Еколого-валеологічна культура, студент, університет, Китай, рекреаційний туризм.

Analysis of the experience of formation of ecological-valeological culture of students of universities in the People’s Republic of Chine by means of recreational tourism / Zhou Nan // Teoretychni pytannia kultury, osvity ta vykhovannia (Theoretical questions of culture, education and upraising). – 2015. – No. 52. – P. 56–60. – Bibliography: 8 ref.

Ecological-valeological culture, student, university, China, recreational tourism.

Підвищення актуальності проблеми формування еколого-валеологічної культури студентів пов’язане з наявністю стійкої тенденції погіршення їхнього здоров’я, що є насамперед наслідком кардинальних змін умов життєдіяльності сучасної людини. Негативну ситуацію зі здоров’ям студентської молоді посилюють також такі чинники, як малорухливість людей, недотримання ними здорового способу життя, відрив від природи, незбалансоване харчування, нервово-емоційні перевантаження тощо. У зв’язку з цим викладачі китайських університетів здійснюють активний пошук нових ефективних шляхів і засобів формування еколого-валеологічної культури майбутніх фахівців, яка забезпечує зміцнення їхнього здоров’я. Результативними в цьому плані є засоби рекреа-

2017.3.55

ційного туризму. Уточнено суть еколого-валеологічної культури особистості як педагогічної категорії. Проаналізовано й узагальнено практичний досвід формування еколого-валеологічної культури студентів університетів КНР засобами рекреаційного туризму. Приділення значної уваги в Китаї питанням формування еколого-валеологічної культури студентів дає їм змогу підтримувати хороший стан свого здоров’я, в тому числі за допомогою застосування різних природних засобів. Слід також нагадати, що рекреаційний туризм допомагає студентам набути певних навичок ведення здорового способу життя в умовах незадовільної екологічної ситуації в країні, в тому числі шляхом оволодіння традиційними китайськими оздоровчими методиками. Крім того, рекреаційний туризм, виступаючи ефективним засобом формування еколого-валеологічних культури у студентів університетів КНР, дає змогу комплексно ув’язати виконання цього завдання з іншими важливими педагогічними завданнями: цікаве проведення дозвілля, фізичне й духовне самовдосконалення майбутніх фахівців, формування в них професійно важливих якостей тощо. У майбутньому передбачається визначити перспективи творчого застосування досвіду китайських університетів з окресленої проблеми в роботі з українськими студентами. Віштак Г. В.

УДК 796.5:796.011.1:378.017-057.87 2017. 4. 55. ТУРИЗМ ЯК СКЛАДОВА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ / Щербанік Х. О., Чепелюк А. В. // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – 2017. – Вип. 5К. – С. 374–377. – Бібліогр.: 8 назв. Туризм, спосіб життя, здоров’я, фізичне виховання, засоби оздоровлення.

Tourism as a component of environmental education of students in higher educational institutions / Shcherbanik Kh. O., Chepelyuk A. V. // Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedagogichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova (Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov). – 2017. – Issue 5K. – P. 374–377. – Bibliography: 8 ref.

Tourism, way of life, health, physical education, means of health improvement.

Зниження рівня життя, погіршення екологічних умов, скорочення медичних і соціальних державних програм на перший план висувають проблеми здорового способу життя молодого покоління. На сьогоднішній день, лише за умови досить високого рівня психічного та фізичного здоров’я можна успішно оволодіти вищою освітою. Саме тому врахування особливостей способу життя (фізичної активності, позитивного ставлення до фізкультурно-спортивної діяльності) є важливим елементом організації фізичного виховання студентської молоді. Зниження рівня здоров’я і фізичної працездатності студентської молоді є наслідком значного психоемоційного навантаження, порушень режиму дня і харчування. Одним із засобів фізичної активності студентської молоді є туризм. Постійна фізична активність є одним з природних засобів запобігання захворюванням та продовження активного способу життя. Позитивний вплив фізичної активності під час занять туризмом, безумовно, посилюється тривалим перебуванням на свіжому повітрі, в лісі, в горах. Отже, туристичні походи із впливом на весь організм людини є цілющим джерелом здоров’я. Теоретично обґрунтувано туризм як складову екологічного виховання студентів вищих навчальних закладів. Розглянуто теоретичні основи

Реферативний журнал, 2017, № 3

23

2017.3.57

ÅÊÎËβÃ×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

формування здорового способу життя та екологічного виховання засобами туризму. Підтримання організму на високому функціональному рівні під час занять туризмом є необхідною умовою зміцнення здоров’я. Туризм розглядається і як специфічний вид діяльності, і як засіб ефективної реалізації формування здорового способу життя студентської молоді. Віштак Г. В.

УДК 338.484-6:502/504]:008 2017. 4. 56. ЕТНОКУЛЬТУРНІ НАПРЯМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ / Шумлянська Н. В. // Культура України. Серія : Культурологія. – 2017. – Вип. 58. – С. 94–100. – Бібліогр.: 9 назв. Еколого-етнографічний туризм, етнокультурна трансформація, глобалізація туризму.

Ethnocultural directions of eco-tourism transformation in the context of globalization / Shumlianska N. V. // Culture of Ukraine. Series: Culturology. – 2017. – Issue 58. – P. 94–100. – Bibliography: 9 ref.

Eco-l and ethnographic tourism, ethno-cultural transformation, globalization of tourism.

Сучасний туризм тісно пов’язаний з процесами глобалізації. У результаті трансформаційних перетворень виникають нові комбіновані види туризму. Поширення еколого-етнографічного туризму можна назвати новим етнокультурним напрямом розвитку екологічного туризму. Концепція еколого-етнографічного туризму охоплює пізнання та збереження не тільки природи з розвитком екологічної культури, а й культурної ідентичності тих народів, які приймають туристів. Саме еколого-етнографічний туризм є базисом для зміни споживчої сутності туризму загалом, здійснення екологізації туризму, виховання екологічної культури, збереження ідентичності народів в умовах глобалізації. Практична значущість дослідження полягає в можливостях використання туристської зацікавленості місцевого населення для формування такої туристської дестинації, яка зможе не тільки зацікавити туристів, а й допоможе зберегти культурну спадщину та природне середовище місцевих народів. Слід визначити їх культурологічно-еколого-економічні виміри і з’ясувати роль релігійної складової у формуванні турів еколого-етнографічного туризму. Створення еколого-етнографічних туристських продуктів з включенням релігійних атракцій сприятиме збереженню не тільки природних територій, а й культурних резервацій і може бути предметом подальшого дослідження. Зазначено вчених, які останнім часом розкривають проблеми культурної трансформації, трансформацій туризму, взаємодії культур та нових напрямів розвитку екологічного туризму. З’ясовано, що глобалізаційні процеси призводять до зникнення націо-

24

ÓÄÊ 338.484

нальних культур і природних територій та можуть сприяти їх збереженню. Запропоновано впровадження екологоетнографічного туризму з двома складовими для розвитку екологізації туризму, екологічної культури й національної ідентичності. Описано природну та етнокультурну складові еколого-етнографічного туризму. Проаналізовано можливості взаємопроникнення різних культур туристів і місцевого населення. Віштак Г. В.

УДК 339.138 2017. 4. 57. РОЗВИТОК ЛІСОГОСПОДАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ «ЗЕЛЕНОГО» ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ НА ЗАСАДАХ ЕКОЛОГІЧНОГО МАРКЕТИНГУ/ Добрянська В. В., Глущенко Т. С. // Технологический аудит и резервы производства. – 2015. – № 3(5). – С. 20–23. – Бібліогр.: 8 назв. Екологічний маркетинг, зелений туризм, лісове господарство.

Development of forestry-based sector and implementation of “green” tourism in Ukraine on the basis of environmental marketing / Dobrianska V. V., Glushchenko T. S. // Tekhnologicheskiy audit I reservy prouzvodstva (Technological audit and production reserves). – 2015. – No. 3 (5). – P. 20–23. – Bibliography: 8 ref.

Environmental marketing, green tourism, forestry.

З усіх природних ресурсів, що становлять скарбницю нашої країни, ліс займає особливе місце. Це найдосконаліший, здатний до відтворення природний комплекс, який дає понад 20 тисяч видів цінної продукції. Істотне значення для ефективного запровадження маркетингу на лісових підприємствах має адаптація головних процесів маркетингу з урахуванням чинника довкілля. Запровадження довкільно-орієнтованого маркетингового планування дасть змогу лісовим підприємствам самостійно визначати можливості, оцінювати перспективи їх впровадження, розробляти асортимент екологічних товарів. Одночасно важливо сформувати цілі довкільноорієнтованого просування, які мають охоплювати інформування про нові властивості продукту та поширення інформації про те, що виробник дбає про захист довкілля. Впровадження таких заходів у маркетингове планування забезпечує сприятливі умови його виконання, збут лісової продукції та довгострокові переваги над конкурентами. Проведено дослідження можливостей розвитку підприємств лісового господарства на основі впровадження засад екологічного маркетингу. Дослідження виявили можливості примноження запасів лісових ресурсів за рахунок залучення коштів недержавного фінансування. Екологічний маркетинг забезпечує організацію нового виробництва і збуту продукції та послуг зеленого туризму. Віштак Г. В.

Реферативний журнал, 2017, № 3

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ

À Аристархова Е. О. 6

Á Балюк Г. І. 39, 44 Бацманова Л. М. 24 Безугла Л. С. 51 Беліцька М. В. 12 Білоус М. В. 2 Білоусько Т. Ю. 16 Бобкова А. Г. 44 Бовсуновський Є. О. 33 Бодак О. Є. 41 Боженко М. Ф. 31 Борейко В. Е. 47 Борейко В. Є. 32 Булигін С. Ю. 18 Булигіна М. Е. 18 Буняченко В. В. 13

 Вишневський В. І. 49 Візер А. А. 29 Вовк Т. В. 36 Войтович А. П. 15 Войцехівська О. В. 24 Воробьев С. Г. 13

Ç

Запатрина И. 23 Зима О. Г. 53 Зубов А. А. 13 Зубов А. Р. 13 Зубова Л. Г. 13

Ä Довгий С. О. 12 Добрянська В. В. 57

Í

Трофимчук О. М. 12 Трохименко Г. Г. 8

Ó Усіков М. П. 10 Устименко О. В. 19

Непран І. В. 16

Ô

Î Олійник М. Й. 30

Філяніна Н. 35 Франчук Г. М. 33 Фурдичко O. І. 14

Ê

Ï

X

Качан Ю. Г. 29 Качула І. Г. 46 Кліменко О. М. 40 Коваленко В. Л. 29 Ковальчук В. П. 15 Колєнов О. М. 42 Коніщук В. В. 27 Коржнев М. М. 12 Косар Н. С. 50 Коцур Н. І. 38 Краснова М. В. 44 Краснова Ю. 45 Кузьо Н. Є. 50 Курило М. М. 12 Кучма М. Д. 20

Палапа Н. В. 19 Палеха Ю. М. 1 Парникоза И. Ю. 47 Парфенюк А. І. 5 Перевьорткіна І. Я. 31 Петросян А. А. 21 Пістун Є. П. 28 Плосконос В. Г. 9

Хайланд Ш. 1 Харламова А. В. 13 Хованський М. О. 10

І Іванченко В. В. 12 Ілляш О. Е. 2 Іутинська Г. О. 25

à Гаврищук Ю. В. 52 Гамора Ф. Д. 48 Глущенко Т. С. 57 Голік Ю. С. 2 Голуб М. О. 53 Голубцов О. Г. 1 Гомеля М. Д. 8 Городецька І. А. 43 Городиська І. М. 17

Медведєв В. В. 18 Михайленко Л. Є. 3 Моклячук Л. І. 17 Музичак А. З. 30 Мусієнко М. М. 24

Ë Ландін В. П. 20 Левенець В. В. 10 Лисенко Н. В. 34 Литвинова О. М. 16 Ліщук А. М. 17

Ì Маджд С. М. 33 Макаришина Ю. И. 13 Маліновський А. А. 30 Маруняк Є. О. 1 Масяник О. Я. 28 Матвієнко В. В. 7

Ð Радовенчик В. М. 46 Радовенчик Я. В. 46 Радомська М. М. 33 Райчук Л. А. 20 Ролік І. Л. 10 Руденко Л. Г. 1

Ñ Сабан В. З. 37 Синявіна Ю. В. 16 Сігалова І. О. 19 Склар В. Г. 4 Слаутенко Є. Г. 22 Степаненко В. О. 40 Стеценка М. П. 48 Сушик О. В. 39

Ò

× Чжоу Нань 54 Чепелюк А. В. 55 Чоботько Г. М. 20 Чумаченко С. М. 12

Ø Шевчук С. Ф. 11 Шеховцов В. В. 32 Широков Б. М. 10 Шиян О. В. 10 Шуміла О. М. 32 Шуміло О. О. 32 Шумлянська Н. В. 56

Ù Щербанік Х. О. 55 Щур А. О. 10

ß Яковлєв Є. О. 12 Яцук І. П. 26

Тарарико Ю. А. 15

Реферативний журнал, 2017, № 3

25

АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ

баланс питательных веществ 15 баромембранні процеси 8 басейни 3 биоразнообразие 47 биотехния 47 біологічна безпека 5 біологічне різноманіття 1 біопрепарати комплексної дії 25 біопрофілактика 38 біорізноманіття 24, 25 біотестування 6 біотехнологія 25

екологічна інформація 46 екологічна криза 35 екологічна освіта 34, 36 екологічне законодавство 42 екологічне право 45 екологічний аудит 44 екологічний маркетинг 57 екологічний моніторинг 46 екологічний податок 30 екологічний ризик 39, 41 екологічний ризик у діяльності Збройних Сил України 39 екологічний туризм 51, 52 екологічні вимоги 16 екологічні ризики 38 екологія 38 еколого-валеологічна культура 54 еколого-етнографічний туризм 56 економічна ефективність 16 екосистема 33 екосозологія 27 екотур 49 екотуризм 53 екоцентризм 32 екскурсійний маршрут 49 електродіаліз 8 ЕМІ-фільтр 28 енергетична ефективність 29 енергетичне маркування ламп 28 енергетичні потоки 33 ентальпія 31 етнокультурна трансформація 56 ефект емерджентності 9

Â

Æ

важкі метали 8 величина збитку 45 викиди 22 використання і відтворення тваринного світу 43 вимірювання 22 відновлювані джерела енергії 41 водогрійний котел 31 вологовміст 31 вплив на здоров’я 21

животноводство 15

À

абіотичні чинники 33 автоматизовані системи управління 28 агроекологія 14 агроекосистема 17, 24, 26 агро-рекреаційний потенціал 52 агросфера 14 агроценози 5 адаптаційні реакції 24 адаптація 4 адміністративно-правове регулювання 43 антропогенне забруднення 19 антропогенне навантаження 12 антропогенний екоцид 40 атмосферне повітря 22

Á

à газофторидна технологія 10 галузь охорони 43 геологічне середовище 12 гідророзрив пласта 37 государственные закупки 23 грибний фітопатогенний фон 5 глобалізація туризму 56 гуманітарна відповідь 35 ґрунт 26

Ä деградація 19 державна влада 44 дефляция поверхности 13 джерела водопостачання 19 динаміка процесів 9 довкілля 34, 53 Донбас 12 доступ до інформації 46 Å едафічні чинники 4 екологічна безпека 10, 37, 39, 41, 42, 45 екологічна безпека у сфері діяльності Збройних Сил України 39 екологічна загроза 45

26

Ç забруднення атмосфери 33 забруднення довкілля 30 заготівля деревини 48 засоби оздоровлення 55 Закон України 53 замкнуті водоциркуляційні системи 8 запахи 22 заповідник 47 збалансований розвиток 14, 26 здоров’я 38, 55 зелене зростання 26 зелений туризм 53, 57

È

корида 32 культура 35

Ë ландшафтна програма 1 лісове господарство 57

Ì майнова шкода 32 международные финансовые организации 23 межотраслевая оптимизация 15 методологія оцінки ризику 21 механізми державного управління 36 Міжнародний екотуристичний союз 49 Міжнародний союз з охорони природи 49 міксоміцети 5 мінімізація обробітку 18 моделі міграції радіонуклідів 20 моніторинг 26 моніторинг земель 19 моральний статус тварин 11 мутагенність 7

Í навколишнє природне середовище 14 навколишнє середовище 51 надзвичайна екологічна ситуація 44 національні природні парки 48 небезпечні геологічні процеси 12 неповне згоряння палива 33 неправомірна діяльність 45 нова українська школа 36 нормативно-правові акти 3

Î об’єкти екологічного права 41 об’єкти правової охорони 42 Олеська площа 37 опалення 30 органічне землеробство 17 охорона ґрунтів 18 охорона повітря 21

Ï

интродуценты 47 искусственный випас 47

І ізоляція тварин 32 імітаційне моделювання 9 інвайронментологія 27 індекс токсичності 6 індикатор 7 інтенсифікація 16 інфраструктура 23, 51 іонний обмін 8 історія науки 27

Ê камерна піч 29 Китай 54 коефіцієнт корисної дії 28 колориметрія 28 концепція сталого розвитку 40

патологія 38 педагогічна діяльність 34 переробка відходів 25 пероксид водню 24 перспективні ресурси 37 пилок 7 полігон 7 правове регулювання 44 природа 11 природа як естетична цінність 11 природні води 3 природні ресурси 14, 41 природно-заповідний фонд 48, 49 продуктивность 15 просторове електричне поле 29 процедури системного аналізу 9

Ð радіоактивне забруднення 4 радіоекологія 20

Реферативний журнал, 2017, № 3

ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ районування 18 растениеводство 15 раціональне землекористування 16 реабілітація постраждалих територій 20 регенерація іоніту 8 резервати 48 резервні території 1 рекреаційний туризм 54 рекреаційно-туристична діяльність 52 розвиток туризму 51

Ñ санітарні норми 19 свинокомплекси 22 сегменти ринку туристичних послуг 50 селітебні території 19 система водокористування 9 сільська місцевість 52 сільське господарство 16 сільський зелений туризм 50 сільські садиби та міні-готелі 50 сільський туризм 53 сільськогосподарське підприємство 16 складна система 9 сланцевий газ 37 сорт рослин 5 спадковість 38 спосіб життя 55 ставлення до природи 11 сталий розвиток 24, 25, 42, 48 стаціонарний відпочинок 52 стерильність 7 стратегия устойчивого развития 23 стратегічні завдання 43 стратегія поводження з відходами 2 студент 54 субрегіональний підхід 2

суспільні відносини 43

T тверді побутові відходи 2 текст 35 температура точки роси 31 теплоутилізатор 31 тепловий баланс 29 тепловий потік 31 теплота відхідних газів 29 території переважного використання 1 терриконовый ландшафт 13 токсичність 6 традиція співпраці 11 традиція управління 11 транспірація 4 туризм 55 туристична індустрія 51 туристичний продукт 50

Ó угольные шахты 13 управління 3 управління ризиком 21 університет 54 утеплення 30 ушкодженість 7

Ô

Õ хвороби 38 хімічна промисловість 40 хімічні забруднюючі речовини 21 хронічний ефект 6

Ö цінність 11

× частный бізнес 23

Þ Юзівська площа 37

ß ядерні відходи 10 ядерно-фізичні методи аналізу 10 якісна освіта 36 якість питної води 6

Ý эрозия 13

A Allium сера L. 6

фауна 32 фертильність 7 фізичне виховання 55 фітомеліорація 17 фіторемедіація 17 формування освіти 36 фотоперіодизм 4 фундаментальні та прикладні дослідження 27

Ñ Ceriodaphnia affinis Lilljeborg 6

Ò nature writing 35

Реферативний журнал, 2017, № 3

27

ÏÎÊÀÆ×ÈÊ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÈÕ ÏÅвÎÄÈ×ÍÈÕ ² ÏÐÎÄÎÂÆÓÂÀÍÈÕ ÂÈÄÀÍÜ

ПОКАЖЧИК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ 1. Агроекологічний журнал. – 2017. – № 2.

2. Адміністративне право і процес. – 2015. – № 4 (14).

3. Аналітично-інформаційний журнал «Схід». – 2015. – № 4 (136).

4. Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. – 2016. – № 3.

5. Довкілля та здоров’я. – 2016. – № 2.

6. Довкілля та здоров’я. – 2017. – № 3.

7. Екологічна безпека. – 2017. – № 1 (23).

8. Екологічні науки. – 2015. – № 3–4 (10–11).

9. Економіка і суспільство. – 2016.

10. Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2016.

– № 3.

11. Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2017. – № 1.

12. Інноваційна економіка. – 2016. – № 3–4.

13. Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2017. – № 2.

14. Молодий вчений. – 2016. – 9.1 (36.1).

15. Молодий вчений. – 2017. – № 7 (47).

16. Нафтогазова галузь України. – 2016. – № 3.

17. Национальний юридический журнал: теория и практика. – 2015.

18. Підприємництво, господарство і право. – 2017. – № 7.

ПРОДОВЖУВАНІ ВИДАННЯ 1. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. – 2017. – № 10.

2. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження. – 2016. – № 1.

3. Вісник НУЦЗУ. – 2016. – № 2 (5).

4. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. – 2017. – № 185.

28

5. Природоохоронні, історико-культурні та екоосвітні аспекти збалансованого розвитку Українських Карпат : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 15-й річниці НПП «Гуцульщина».

– Косів : ПП Павлюк М. Д., 2017.

Реферативний журнал, 2017, № 3