E 3 2016 f by Всеукраїнська екологічна ліга

ÂÑÅÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÀ ÅÊÎËÎÃ²×ÍÀ Ë²ÃÀ

`2016

Редакційна колегія

Editorial Board

Головний редактор Т. ТИМОЧКО

Editor-in-chief T. TYMOCHKO

Заступник головного редактора М. КОЗЛОВСЬКА

Deputy editor-in-chief M. KOZLOVSKA

Т. АНДРІЄНКО Г. БІЛЯВСЬКИЙ Ю. БИСТРЯКОВА С. ВАДЗЮК Ю. ГРИЦАН М. ГОЛУБЕЦЬ Д. ГРОДЗИНСЬКИЙ С. ГУБАР І. ДУДКА М. КИСЕЛЬОВ С. ЛІСОВСЬКИЙ О. ЛУКАШ М. МАЛЬОВАНИЙ Г. МАРУШЕВСЬКИЙ Л. МЕЛЬНИК Н. МІРОНОВА О. МУДРАК O. ПАЩЕНКО С. РАЗМЄТАЄВ Л. РУДЕНКО Д. САВЧУК С. САТАЛКІН А. СЕРДЮК Є. СТЕЦЕНКО Є. ЯКОВЛЄВ

T. ANDRIYENKO G. BILYAVSKY YU. BYSTRYAKOVA C. VADZYUK YU. HRYTSAN M. HOLUBETS D. GRODZYNSKY C. HUBAR I. DUDKA M. KYSELYOV S. LISOVSKY O. LUKASH M. MALYOVANY G. MARUSHEVSKY L. MELNYK N. MYRONOVA O. MUDRAK O. PASHCHENKO C. RAZMETAYEV L. RUDENKO D. SAVCHUK YU. SATALKIN A. SERDYUK YE. STETSENKO YE. YAKOVLEV

КИЇВ 2016

ЗМІСТ 3 4

FOREWORD

6 9 14 15 18 24

BIOECOLOGY

ЗБАЛАНСОВАНИЙ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК

SUSTAINABLE DEVELOPMENT

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

ECONOMY OF THE NATURE MANAGEMENT

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ

ENVIRONMENTAL EDUCATION

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ

34 36

ENVIRONMENTAL RISKS

ПЕРЕДМОВА

№ 2016 рік Видається з 2004 року Періодичність — 4 випуски на рік

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА БІОЕКОЛОГІЯ ТЕХНОЕКОЛОГІЯ СОЦІОЕКОЛОГІЯ

ВСЕУКРАЇНСЬКА Засновники ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ІНФОРМАЦІЇ

ГЕОЕКОЛОГІЯ АГРОЕКОЛОГІЯ ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я

Д. БОЛДАРЄВА Відповідальний редактор

Д. БОЛДАРЄВА Наукові М. ГАЛІМОВА референти М. КОЗЛОВСЬКА О. КОХАНЮК Г. МАРУШЕВСЬКИЙ О. ПАЩЕНКО Т. САПСАЙ Т. ТИМОЧКО

Д. БОЛДАРЄВА Переклад англійською мовою

А. БОЙКО Комп’ютерна верстка

Свідоцтво про реєстрацію серія КВ № 8430 від 20.03.2004 р. Підписано до друку 26.09.2016 р. Формат 60×84/8. Папір офс. № 1. Гарнітура Прагматика. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 6,5. Обл.-вид. арк. 8,8. Ум. фарбо-відб. 9,8. Тираж 200 прим.

Передплатний індекс 09882

CONTENTS

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ

ENVIRONMENTAL POLICY

TECHNOECOLOGY SOCIOECOLOGY GEOECOLOGY AGROECOLOGY ENVIRONMENT AND HEALTH

LEGAL ASPECTS OF ECOLOGY

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

PRESERVATION OF BIOLOGICAL AND LANDSCAPE DIVERSITY

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ

GREEN TOURISM

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК

AUTHOR INDEX

АЛФАВІТНО– ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

SUBJECT INDEX

PERIODICAL AND SERIAL PUBLICATIONS INDEX

ПОКАЖЧИК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ

ПЕРЕДМОВА

Реферативний журнал “Екологія” — періодичне інформаційне видання, призначене для систематичного ознайомлення вчених та фахівців з друкованими виданнями та документами, які висвітлюють досягнення вітчизняної та світової екологічної науки й практики. Журнал надаватиме інформацію про основні напрями, тенденції та перспективи розвитку, сприятиме оперативному пошуку і використанню інформаційних джерел науковцями та фахівцями. Журнал виходить щоквартально обсягом 150–160 рефератів із наскрізною нумерацією публікацій протягом року. Бібліографічний опис кожного реферату супроводжується англійським перекладом. У реферативний журнал включено найбільш популярні джерела інформації наукового, науково-технічного, нормативно-методичного змісту з відомих вітчизняних і зарубіжних видань і науково-тематичних збірників, які систематизовано у рубриках:  Екологічна політика  Біоекологія  Техноекологія  Соціоекологія  Геоекологія  Агроекологія  Довкілля та здоров’я  Збалансований (сталий) розвиток  Економіка природокористування  Екологічна освіта та виховання  Екологічні ризики  Правові аспекти екології  Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття  Екологічний туризм Всеукраїнська екологічна ліга, яка є засновником журналу, вирішує широке коло питань щодо поліпшення екологічної ситуації в державі, формування нового природоохоронного менталітету, підвищення освіти та культури громадян. Ліга бере активну участь у формуванні державної екологічної політики, сприяє розробці та впровадженню передових вітчизняних екологічно збалансованих, енерго- та ресурсозберігаючих технологій у всіх галузях господарської діяльності, спрямовує свою роботу на підвищення рівня екологічної культури громадян. Для інформаційно-аналітичного забезпечення спеціалістів та керівників з питань природокористування та охорони навколишнього середовища в Лізі створено потужну базу інформаційних ресурсів. Всеукраїнська екологічна ліга об’єднує видатних учених, громадських діячів, депутатів різних рівнів, керівників підприємств, державних службовців, освітян та підприємців в усіх регіонах України. Реферативний журнал «Екологія» створено з метою активізації обміну екологічною інформацією на національному і міжнародному рівнях, залучення широкої громадськості до розв’язання екологічних проблем в Україні. Реферат містить бібліографічний опис документа, ключові слова першоджерела, короткий виклад змісту документа, включає основні фактичні відомості й висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом і визначення доцільності звернення до нього. Реферати являють собою скорочений виклад першоджерела з основними фактографічними даними та висновками. Бібліографічний опис документів подається трьома мовами: українською, російською та англійською. Відбір літератури для реферування зумовлюється науковою та практичною значимістю, оригінальністю розробки проблеми. Довідково-пошуковий апарат видання включає: зміст, авторський покажчик, предметний покажчик, перелік джерел, використаних для реферування, а також список абревіатур організацій, які використовуються в Реферативному журналі. Сподіваємося, що інформація зацікавить науковців, викладачів навчальних закладів, фахівців, а також працівників бібліотек і організацій науково-технічної інформації. Реферативний журнал приймає замовлення на публікацію рекламної інформації науково-технічного спрямування. Редколегія реферативного журналу з вдячністю сприйматиме зауваження, побажання та пропозиції щодо змісту і оформлення журналу. За літературою, що реферується, звертатися до Всеукраїнської екологічної ліги: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 30-В, офіс 33 т/ф (044) 289-31-42 E-mail: vel@ecoleague.net

FOREWORD

The abstract journal «Ecology» is the information periodical that offers regular review of printed editions and documents which cover achievements of the domestic and foreign science and practice in the sphere of ecology and can be useful for scientists and experts. This quarterly includes 150–160 abstracts with continuous publications numbering during a year. It contains sources of scientific, research-and-production, regulatory and procedural information from domestic and foreign editions and scientific subject collections which are systematized in headings:  Environmental policy  Bioecology  Technoecology  Social ecology  Geoecology  Agroecology  Environment and health  Sustainable development  Economy of nature management  Environmental education  Environmental risks  Legal aspects of ecology  Preservation of biological and landscape variety  Green tourism The All-Ukrainian Ecological League which is the founder of the journal tries to solve problems concerned with radical change of an environmental situation in the state, formation of new environmental mentality, increase in the educational and cultural standards of citizens. The League takes an active part in the formation of a state policy, promotes the development and introduction of advanced domestic sustainable, energy- and resource saving technologies in all branches of economic activity. For information and analysis support of heads and experts on questions concerning nature management and environment protection the League created an extensive base of information resources. The All-Ukrainian Ecological League unites outstanding scientists, public figures, deputies of the Verkhovna Rada, heads of enterprises, civil servants, teachers in all regions of Ukraine. AJ «Ecology» is created with the purpose to intensify the environmental information exchange at the national and international levels, involve broad sections of the public to the movement aimed to terminating the activity that threatens environmental safety, biological diversity, health of citizens of Ukraine. The abstract contains the bibliographic description of the document, keywords of the primary source, short summary of the document. Abstracts are the reduced statements of the primary source with factual data and conclusions. Reference and search tools of the edition include: the foreword, author index, subject index, list of sources to be used for abstracting, list of the basic contractions and words, word-combinations and abbreviations that occur in abstracts as well as the list of abbreviations of organizations mentioned in the journal. For the reviewed literature please apply to the All-Ukrainian Environmental League: Office 33, 30-B, Saksahansky Str., Kyiv Ukraine 01033 a/b 163, Tel/fax: +380 44 289 31 42 E-mail: vel@ecoleague.net

Реферативний журнал, 2016, № 3

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА

УДК [910:1:339.92](477:4) 2016.3.1. ГЕОСОФІЧНІ АСПЕКТИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕҐРАЦІЇ УКРАЇНИ / Кисельов Ю. О. // Географія та туризм : наук. зб. / ред. кол. : Я. Б. Олійник (відп. ред.) та ін. – К. : Альфа-ПІК. – 2014. – Вип. 28. – 298 с. Інтеґрація, ЄС, НАТО, географічні аспекти, туризм, прикордонні території. Geosophic aspects of European integration of Ukraine / Kyseliov Yu. O. // Heographiia ta turyzm (Geography and Tourism) / editorial board: Ya. B. Oliynyk (executive editor) et al. – K. : Alpha-PIK. – 2014. – Issue 28. – 298 p. Integration, EU, NATO, geographical aspects, tourism, border areas.

Знаменною рисою сьогодення є загострення питань цивілізаційного вибору України. Цілий ряд сучасних міждержавних політичних та економічних структур містить у своїх назвах геопросторову складову – це, зокрема, Організація Північноатлантичного договору (НАТО), Європейський союз (ЄС), Євразійське економічне співтовариство (ЄвразЕС) тощо. Наголошено на вагомій ролі особливостей ландшафтно-етнічної взаємодії у формуванні культурно-цивілізаційних рис націй. З геософічних позицій розкрито місце України у глобальному геопросторі. Обґрунтовано зумовленене як природними, так і історико-географічними чинниками розташування України в Європі. З геософічних позицій окреслено місце України в сучасному світі. Визначено необхідність порівняння основних ландшафтних рис України з характерними ландшафтами решти Європи та Росії. Окреслено значення ландшафтно-етнічної взаємодії як вагомого чинника формування ментально-поведінкових і культурно-цивілізаційних рис народів; з історико-географічних позицій обґрунтовано єдність України з рештою Європи. Проаналізовано новітні схеми геопросторової диференціації земної поверхні та визначено місце в них України. Сапсай Т. П. УДК 338:354:339.9:504 2016.3.2. ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА ЯК СКЛАДОВА СВІТОВОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ / Малиш Н. А. // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2010. – № 3. – С. 80–84. – Бібліогр.: 7 назв. Державна екологічна політика, сонячна енергетика, біоенергетика, енергоефективність, енергозбереження, екологічне законодавство. State environmental policy as a part of the world environmental protection / Malysh N. A. // State and regions. Series: State administration. – 2010. – № 3. – P. 80–84. – Bibliography: 7 ref. State environmental policy, solar energy, bioenergy, energy efficiency, energy saving, environmental legislation.

В Україні рівень розораності земель, споживання водних ресурсів, вирубування лісів є найвищим в Європі. Близько 15% території України з населенням понад 10 млн перебуває у критичному екологічному стані. Проаналізовано основні засади державної екологічної політики в Україні в умовах глобалізації. Встановлено необхідність дослідження проблеми формування та реалізації механізму державної екологічної політики. Визначено основні засади створення ефективної геоекономічної стратегії екологічної політики. Виділено головні сфери, в яких передбачається здійснити наближення екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Проаналізовано світовий досвід та визначено напрями формування та розвитку державної екологічної політики щодо альтернативних джерел енергії з метою досягнення енергетичної незалежності України. Встановлено пріоритети співробітництва України та ЄС у розділі «Навколишнє середовище», розроблені на принципах спільної власності та спільної відповідальності, які поля-

гають у розробленні, схваленні та імплементації Україною Національної стратегії з питань навколишнього природного середовища на період до 2020 р. та Національного плану дій з питань навколишнього природного середовища на 2009–2012 рр.; посиленні адміністративної спроможності на національному, регіональному та місцевому рівнях; подальшому розробленні та імплементації українського законодавства, стратегій та планів у сфері навколишнього природного середовища та ін. Встановлено, що перспективними напрямами розвитку НВДЕ в Україні є: біоенергетика, видобуток та утилізація шахтного метану, використання вторинних енергетичних ресурсів, позабалансових покладів вуглеводнів, вітрової й сонячної енергії, теплової енергії довкілля, освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих річок України. Державна екологічна політика України як складова світової системи захисту навколишнього природного середовища має підкріплюватись ефективною організаційно-правовою системою та спрямовуватись на реалізацію сучасних енергоощадних, безвідходних, природних технологій. Марушевський Г. Б.

УДК 338.431:504(477) 2016.3.3. ВІД ПРАКТИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ: ШЛЯХИ І ПРОБЛЕМИ : аналітична доповідь / Потапенко В. Г., Качинський А. Б. ; за ред. Ю. М. Скалецького, В. Г. Потапенко. – К. : НІСД, 2011. – 31 с. Екологічна політика, природоохоронні заходи, стратегічні дослідження, аналітика. From practice of environmental measures implementation to environmental policy in Ukraine: ways and challenges : analytical report / Potapenko V. H., Kaczynskyi A. B. ; Skaletskyi Yu. M., Potapenko V. H. (eds). – Kyiv : NISD, 2011. – 31 p. Еnvironmental policy, environmental measures, environmental policy, strategic research, analytics.

Екологічна політика в Україні з прийняттям Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» одержала чіткі орієнтири розвитку на найближчі 10 років. Процес переходу України від практики реалізації природоохоронних заходів до екологічної політики триває. Найпомітнішими останніми кроками на цьому шляху стало прийняття в грудні 2010 року Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року». Цілі екологічної політики України гармонізовано з основними документами ЄС та міжнародних організацій щодо сталого розвитку. У контексті підготовки до світового Форуму «Ріо+20» ООН запропонувала владним структурам країн концепцію переходу до нової державної політики, суть якої – не витрати на розв’язання екологічних проблем, а інвестування в «зелену» економіку. Ця модель надає економічні та соціальні аргументи на користь інвестування 2% світового ВВП в «озеленення» десяти найважливіших секторів економіки з метою зміни характеру розвитку та спрямування потоків державного й приватного капіталу на зменшення викидів вуглецю та ефективне використання природних ресурсів. Це стане стимулом економічної активності за зниженого ризику виникнення економічних, екологічних і соціальних криз, характерних для нинішньої «коричневої» моделі. Проаналізовано шляхи і проблеми переходу від практики реалізації природоохоронних заходів до формування екологічної політики в Україні. На основі проведеного аналізу світових тенденцій розроблення стратегії та практики прийняття управлінських рішень в екологічній сфері визначено стратегічні пріоритети державної політики та економічні механізми її реалізації. Тимочко Т. В.

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 327.7

ÅÊÎËÎÃ²×ÍÀ ÏÎË²ÒÈÊÀ

УДК 327.7 (ЄС): 351.78 2016.3.4. ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СПІЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ / Труш О. О., Андрієнко М. В., Ломовських Г. А // Державне будівництво. – 2014. – № 1. – 13 c. – Бібліогр.: 10 назв. Екологічна політика, охорона природного середовища, Європейський Союз. Formation and implementation of joint environmental policy of the European Union in the context of current integration processes / Trush O. O., Andriienko M. V., Lomovskykh H. A. // Derzhavne budivnytstvo (State building). – 2014. – № 1. – 13 c. – Bibliography: 10 ref. Еnvironmental policy, environmental protection, the European Union.

Екологічна політика і діяльність ЄС у цілому нерозривно пов’язані з глобальними заходами у сфері захисту навколишнього середовища, в тому числі проведеними під егідою ООН. Сучасна міжнародна політика характеризується усвідомленням спільнотою нових викликів та загроз глобальному цивілізаційному розвитку. Спостерігається чітка тенденція до розширення змісту поняття безпеки у різних напрямах її реалізації, в тому числі й екологічному. Нинішні інтеграційні процеси впливають на політичні та економічні рішення окремих країн, а зростаюча взаємозалежність між державами – на світове співтовариство в цілому. Питання охорони навколишнього середовища, екологічної безпеки набувають геополітичного характеру. Спільні екологічні проблеми змушують європейські країни об’єднувати свої зусилля в напрямі забезпечення екологічної безпеки та побудови системи так званої колективної відповідальності за стан навколишнього природного середовища в регіоні. Розглянуто основні положення процесів формування та реалізації спільної політики Європейського Союзу у сфері екології та охорони навколишнього середовища, вплив на неї сучасних інтеграційних процесів. Наближення до екологічних норм ЄС є однією з основних проблем для країн, що співпрацюють зі Співтовариством. Запорукою стабільного й сталого розвитку України є консолідація українського народу навколо європейських цінностей та стандартів у політичній, економічній, соціальній та інших сферах життєдіяльності людини, зокрема і в природоохоронній. Докладно розглянуто працюючі механізми в різних сферах та з різними важелями впливу. Особливу увагу звернуто на ефективність діяльності громадських організацій у різних державах, практику використання екологічного мита та податків, екомаркування, реєстр викидів, запровадження механізму платежів штрафів та субсидій відповідно до законодавства Співтовариства. Розглянуто інтегровану виробничу політику. Тимочко Т. В. УДК 338 2016.3.5. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ВЕЛИКИХ МІСТ УКРАЇНИ : автореф. дис.... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Мариненко В. О. ; Національна академія державного управління при Президентові України. – К., 2009. – 23 с. – Бібліогр. : 20 назв. Екологічна політика, органи місцевої влади, сталий розвиток, екосистема міста, довкілля, природокористування. Environmental policy of local authorities in big cities of Ukraine : extended abstract of Cand. Sci. (Public Administration) Dissertation: 25.00.02 / Marynenko V. O. ; National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. – K., 2009. – 23 p. – Bibliography: 20 ref. Environmental policy, local authorities, sustainable development, city ecosystem, environment, nature management.

Ефективність екологічної політики для забезпечення екологічних потреб людини, створення передумов сталого

2016.3.6

екологічного і соціального розвитку держави є надзвичайно важливою, але малодослідженою. У відносинах з природою людство дійшло крайньої межі, коли стоїть питання про можливість існування людської цивілізації як такої. Загальновизнано, що найголовнішою причиною екологічної кризи, яку переживає суспільство, є незнання або ігнорування законів розвитку природи, бездумне, споживацьке ставлення до навколишнього природного середовища та його ресурсів. Складність розв’язання екологічних проблем міст пов’язана також з тим, що існують різні підходи до розуміння сутності екологічної політики. Це зумовлює необхідність доповнити нинішні погляди на розуміння екологічної політики положенням про те, що така політика сьогодні являє собою взаємодію різних екологічних, політичних і соціальних структур, спрямовану на реалізацію стратегії у сфері охорони природи. Вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо розроблення та реалізації екологічної політики у великих містах і запропоновано механізми підвищення органами місцевої влади її ефективності як складової сталого розвитку великих міст. Розкрито особливості природно-техногенної безпеки і встановлено, що внаслідок функціонування промислових комплексів, більшість з яких є потенційно небезпечними, розвинутої мережі транспортних комунікацій, великої кількості об’єктів енергетики та використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих містах спостерігаються надмірні техногенні навантаження на природне середовище. Зазначено, що екологічна політика органів місцевої влади включає такі найважливіші аспекти державного управління та місцевого самоврядування: сукупність систем і форм організації державної влади та місцевого самоврядування, їх взаємозв’язки; поєднання організаційно-управлінських форм з досягненням оптимальної структури управління в галузі охорони навколишнього природного середовища у великих містах. Марушевський Г. Б. УДК 332.142.6:061.1 2016.3.6. ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ / Г. Б. Марушевський // Вісник НАДУ. – 2015. – №1. – С. 113–119. – Бібліогр.: 11 назв. Інтеграція екологічної політики, збалансований розвиток, європейська інтеграція, галузева політика, державне управління, стратегічне планування. Integration of environmental policy in Ukraine in the context of European integration / Marushevskyi G. B. // Bulletin NAPA. – 2015. – № 1. – P. 113–119. – Bibliography: 11 ref. Іntegration of environmental policy, sustainable development, European integration, sectoral policy, public administration, strategic planning.

В Україні у сфері стратегічного планування та управління переважає галузевий підхід, для якого нетиповим є включення екологічних аспектів у галузеві стратегії та програми. Стратегічне планування розвитку країни не орієнтоване на планування збалансованого розвитку. При цьому планування розвитку галузевих політик майже не враховує третю складову збалансованого розвитку – екологічну. Навіть ті галузеві стратегії та програми, які мають розділ з екологічної проблематики, не пов’язані зі стратегічними завданнями державної екологічної політики і відображають лише деякі аспекти поводження з відходами, енергоефективності, ресурсозбереження. Проаналізовано проблеми та перспективи інтеграції екологічної політики в галузеві політики України в контексті європейської інтеграції. Питання інтеграції екологічної політики знайшли своє відображення в Стратегії державної екологічної політики та Національному плані дій з охорони навколишнього природного середовища, але на практиці мають

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.9

Á²ÎÅÊÎËÎÃ²ß

обмежений характер через різноманітні бар’єри на рівні законодавства, стратегічного планування, фінансування, традицій управлінської діяльності та створення відповідних інституцій. Необхідність виконання положень директив ЄС, спрямованих на інтеграцію екологічної політики в галузеві політики, має сприяти впровадженню принципу інтеграції екологічної політики в систему державного управління в Україні. Інтеграція екологічної політики в інші види політики є одним з ключових стратегічних шляхів сприяння збалансованому розвитку, оскільки така інтеграція створює відповідні умови для узгодження екологічної політики з галузевими політиками, досягнення скоординованості на різних рівнях прийняття рішень і забезпечення прозорості та участі громадськості у формуванні та реалізації

ÓÄÊ 582

екологічної політики. В ЄС принцип інтеграції екологічної політики був закріплений у Договорі про створення ЄС і реалізується в програмах і планах дій з охорони довкілля та Кардіффських стратегіях інтеграції екологічних аспектів у галузеві політики. Необхідність виконання положень Директив ЄС, спрямованих на інтеграцію екологічної політики в інші галузеві політики, має сприяти впровадженню принципу інтеграції екологічної політики в систему державного управління в Україні. Основними інструментами інтеграції екологічної політики є інструменти планування, оцінка впливу на навколишнє середовище, стратегічна екологічна оцінка, системи екологічного менеджменту, ринкові та економічні інструменти. Марушевський Г. Б.

БІОЕКОЛОГІЯ

УДК 582 2016.3.7. БІОФІЗИКА : підруч. / Посудін Ю. І. – К., 2016. – 451 с. – Бібліогр. : 150 назв. Біофізика, закон, поле, динаміка, деформація, рівновага, вирівнювання. Biophysics : textbook / Posudin Yu. I. – Kyiv, 2016. – 451 p. – Bibliography: 150 ref. Biophysics, law, field, dynamics, deformation, balance, alignment.

Біофізику представлено разом з міждисциплінарними зв’язками. Акцентовано увагу на визначенні основних понять та вимірів. Розглянуто сучасний стан практичної біофізики. Встановлено основні положення, теорії та закони фізики, які дають можливість зрозуміти загальні закономірності явищ природи. Висвітлено основні фізичні характеристики та особливості живих організмів; приділено увагу фізичним процесам, які становлять основу життєдіяльності людини, тварин, рослин та мікроорганізмів; наведено відомості про вплив фізичних чинників на живі організми та їх здатності сприймати ці чинники і, таким чином, взаємодіяти з навколишнім середовищем. Розглянуто сучасні фізичні методи та принципи дії приладів, які можуть знадобитися у практичній діяльності майбутнього фахівця під час дослідження живих організмів та систем. Вивчено розділи механіки, біомеханіки, механобіології, основи гідродинаміки, основи гемодинаміки, аеродинаміки, коливання і хвиль, акустики, біологічної акустики, акустобіології, нюху та смаку, термодинаміки, терморегуляції, термобіології, терморецепції, електрики, біоелектрики, електробіології, магнетизму, біомагнетизму, оптики, фітобіології. Сапсай Т. П. УДК 581.45: 57.012.4+579.234+575.113 2016.3.8. КЛІТИННА ОБОЛОНКА РОСЛИН І ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА / Недуха О. М. – К. : Альтерпрес, 2015. –289 c. – Бібліогр.: 1200 назв. Клітинна оболонка, фактори середовища, процеси росту, білки, ферменти, фітогормони, ботаніка, фізіологія, цитологія. Cell walls of plants and environmental factors / Nedukha O. M. – K. : Alterpres, 2015. –289 p. – Bibliography: 1200 ref. Сell wall, environmental factors, growth processes, proteins, enzymes, phytohormones, botany, physiology, cell biology.

Останні кілька десятиліть увага дослідників була привернута до вивчення структурно-функціональної характеристики клітинної оболонки рослин, це пов’язано насамперед з розвитком біотехнології та нових технологій в легкій та харчовій промисловості, а також з використанням сучасних методів досліджень, зокрема молекулярно-генетичних та

імунно-цитохімічних, які дали можливість розкрити приховані процеси росту, де клітинна оболонка відіграє істотну роль. Це дало змогу узагальнити сучасні досягнення у вивченні структури та функцій клітинних оболонок рослин в нормі та під час дії екстремальних зовнішніх факторів. У монографії розкрито основні структурно-функціональні характеристики полісахаридів оболонки, білків, кутину, лігніну та воску, їхню роль у рості та диференціації клітин. Викладено результати численних досліджень процесу росту клітинних оболонок, ролі ферментів, фітогормонів, іонів кальцію і експресії генів, які задіяні в цих процесах, а також розглянуто модельні схеми структурної будови оболонок. Підкреслено визначальну роль клітинних оболонок в адаптації рослин до дії екстремальних зовнішніх факторів, включаючи низькі температури, посуху, затоплення, засолення, забруднення ґрунтів іонами важких металів, мікрогравітацію та ін. Показано, що структурні та функціональні зміни клітинних оболонок за умов діючих стресорів допомагають рослині вижити і нормально функціонувати. Болдарєва Д. І. УДК 663.078.7:691322/.58(075.8) 2016.3.9. ЕКОЛОГІЯ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ (ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ) : навч. посіб. / Мельничук М. Д., Кляченко О. Л., Бородай В. В. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. – 248 с. – Бібліогр.: 25 назв. Біологічні системи, мікроорганізми, молекулярна біологія, різноманіття, сполуки, дослідження, фізіологія, біологія. Ecology of biological systems (microbial ecology) : study guide / Melnychuk M. D., Kliachenko O. L., Boroday V. V. – Vinnytsia : TOV “Nilan-Ltd”, 2014. – 248 p. – Bibliography: 25 ref. Biological systems, microorganisms, molecular biology, diversity, chemicals, investigations, physiology, biology.

Екологія біологічних систем, в тому числі й екологія мікроорганізмів, є однією з основних розділів загальної екології та біології, інтегральною галуззю науки, яка використовує теоретичні та методичні положення екології, мікробіології, молекулярної біології й генетики, біохімії, фізіології та цитології. Тварини, рослини і мікроорганізми створюють біологічне різноманіття біосфери Землі, проте лише в останні десятиліття вченими було підтверджено вагомий внесок мікроорганізмів в той чи інший процес порівняно з тваринами або рослинами. Ще менше відомо про специфічний вклад мікроорганізмів у структурування тих чи інших складних природних систем. Мікроорганізми каталізують унікальні найважливіші реакції живого світу: вони розщеплюють мертву органічну біомасу, здатні до фотосинтезу (у тому числі й без виділення кисню), беруть участь у глобальних циклах елементів (С, N, S, Р, Са та

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 57.022

Á²ÎÅÊÎËÎÃ²ß

ін.), мінералізують мікро- і макроелементи, необхідні рослинам і тваринам. На цей час селекціоновано мікроорганізми, здатні активно розкладати багато забруднень, зокрема природні біополімери та їхні аналоги, а також ксенобіотики (нафта і нафтопродукти, полімери, хлорорганічні сполуки, тринітротолуол тощо), які вважали раніше стійкими до біодеградації. Викладено класичні та сучасні методи і прийоми дослідження екології мікроорганізмів. Представлено загальні уявлення про основні складові екології біологічних систем: аутекологію, демекологію та синекологію, методи та принципи культивування мікроорганізмів різних екологотрофічних груп, вивчення екофізіологічних, культуральних та фізіолого-біохімічних властивостей мікроорганізмів, їх ідентифікацію з природних ценозів без виділення в чисті культури, дослідження особливостей мікробіологічних процесів в екосистемах та їх прикладні аспекти. Болдарєва Д. І. УДК 57.022 2016.3.10. БІОІНДИКАЦІЯ СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ В ЗОНІ ДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИННИЦЬКИХ КОМПЛЕКСІВ / Бригас О. П., Масберг І. В., Кейван М. П., Тертична О. В. // Агроекологічний журнал. – 2014. – № 1. С. 40–42. – Бібліогр.: 4 назви. Біоіндикація, навколишнє природне середовище, сосна звичайна, морфометричні показники. Bioindication of air quality in the area of livestock farms / Bryhas O. P., Masberh I. V., Keivan M. P., Tertychna O. V. // Ahroekolohichny zhurnal (Agroecological Journal). – 2014. – № 1. – S. 40–42. – Bibliography: 4 ref. Вioindication, environment, pine tree, morphometric parameters.

Проведено біоіндикаційну оцінку стану атмосферного повітря Західного Криму на основі досліджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Морфометричні показники P. sylvestris варіюють у широкому діапазоні числових величин. Встановлено, що рівень некротичного ураження хвої є найінформативнішою біоіндикаційною ознакою. Мінімальне ушкодження хвої встановлено на деревах контрольної ділянки, у інших досліджуваних місцях було відзначено ушкодження хвої. Визначено, що біоіндикацію використовують як метод виявлення антропогенного навантаження на біоценоз. Метод біоіндикаторів основано на дослідженні впливу змінних екологічних чинників на різні характеристики біологічних об’єктів і систем. Обрано біоіндикатори, найчутливіші до досліджуваних чинників біологічних систем. Зміни в поведінці тест-об’єкта оцінено з контрольними ділянками, прийнятими за еталон. Дослідження проводили на трьох дослідних ділянках – озерах Донузлав, Сасик, Мойнаське, територіально розташованих у Західному Криму. Вивчено прояви хлорозів, некрозів кінчиків хвої і всієї поверхні, їхній відсоток і особливості ураження. Колір пошкодження – від червонувато-бурого, жовто-коричневого до бурувато-сизого. Звернено увагу, що для цілей біоіндикації та екологічного моніторингу придатні такі реакції сосни: морфологічні (за специфічними змінами будови пагона і пилкових зерен), анатомічні (за специфічними змінами анатомічної будови хвої). Болдарєва Д. І. УДК 578.3 2016.3.11. ВИЯВЛЕННЯ ЗБУДНИКІВ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН В УКРАЇНІ / Міщенко Л. Т., Коренєва А. А. // Мікробіологічний журнал. – 2009. – № 3. – С. 55 – 63. – Бібліогр.: 17 назв. Вірусні інфекції, рослини-індикатори, електронна мікроскопія, віруси лікарських рослин, врожайність, віруси. Detection of viral infection pathogens in medicinal herbs in Ukraine / Mishchenko L. T., Koreneva A. A. // Mikrobiolohichnyi zhurnal (Microbiology Journal). – 2009. – № 3. – P. 55–63. – Bibliography: 17 ref.

2016.3.12

Viral infections, indicator plant, electron microscopy, viruses of medicinal herbs, viruses. Цінність лікарських рослин полягає в їхній здатності синтезувати біологічно активні речовини, які характеризуються широким спектром фармакологічної дії та природним індикатором захисних механізмів організму людини. Встановлено, що на сьогоднішній день природні запаси деяких дикорослих видів повністю або частково вичерпані, тому розширення сировинної бази багатьох лікарських рослин можливе за рахунок їх культивування. Визначено, що хвороби рослин перешкоджають одержанню високого врожаю, тому є гостра необхідність в дослідженні та обстеженні рослин на наявність захворювань. Обстежено плантації лікарських рослин на наявність вірусних інфекцій. Виявлено рослини Panax ginseng C. A. Meyer Officinals L., Plantago major L. із симптомами вірусного ураження. Інфекційну природу захворювань доведено методом електронної мікроскопії. Встановлено, що використання методу електрнної мікроскопії дало можливість встановити морфологію та розміри віріонів. Докладно розглянуто матеріали і методи, які розкривають концентрацію одержаних вірусних препаратів, методики, визначальні нюанси кожної з них. Окремо розглянуто морфологію вірусних частинок методом електронної мікроскопії. Надано фотозвіт з досліджуваної території. Болдарєва Д. І. УДК 332.36 : 631.95 : 631.615 2016.3.12. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ І ТОРФОВИЩ НА ЗАСАДАХ ЕКОСИСТЕМНОГО ПІДХОДУ / Сидорук Б. О. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – C. 17–21. – Бібліогр.: 21 назва. Водно-болотні угіддя, біоенергія, біомаса, екосистемний підхід, збалансоване використання, торфовища, чинники впливу. Ensuring sustainable use of wetlands and peat based on the ecosystem approach / Sydoruk B. O. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – C. 17–21. – Bibliography: 21 ref. Wetlands, bioenergy, biomass, ecosystem approach, sustainable use, peat, factors of influence.

Обґрунтовано необхідність застосування екосистемного підходу для забезпечення збалансованого використання водно-болотних угідь і торфовищ на основі врахування ряду чинників впливу з одночасним збереженням і оздоровленням природного середовища в інтересах майбутніх поколінь. Науково обґрунтовано методологічні засади для застосування екосистемних принципів у контексті забезпечення збалансованого використання водно-болотних угідь і торфовищ. Болотні геокомплекси виконують важливу багатогранну роль, зокрема: екологічну (водоохоронну й водорегулювальну, кліматорегулювальну, біогеохімічну, протиерозійну); санітарно-гігієнічну (сфагнові болота – могутній біологічний фільтр); ресурсну (наявні рідкісні представники флори та фауни, поклади торфу); лікувальну (деякі види торфу використовують у грязелікуванні, фармакології та ветеринарії); рекреаційну (з болотами пов’язане мисливство, рибальство, збирання ягід, туризм, відпочинок); наукову (болота – еталони природних ландшафтів, місце реліктових, ендемічних і зникаючих видів флори та фауни); навчальну, загальнокультурну та загальнопізнавальну (болота – місце проведення екскурсій, навчальних практик, уроків); природоохоронну роль у міжнародному плані (болота є місцем гніздування, відпочинку й притулку рідкісних перелітних птахів). В Україні більшість боліт є торфовищами. Тому в обов’язковому порядку повторному заболочуванню мають підлягати відпрацьовані торфові родовища в районах, де порушено водний режим та екологічну рівновагу, де відбулося обміління

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.15

Á²ÎÅÊÎËÎÃ²ß

річок, озер, деградація ландшафтів, знищення флори й фауни. Незалежно від геоморфологічних умов повторному заболочуванню підлягають родовища, де торф добували екскаваторним способом. Тільки реабілітація порушених боліт забезпечує відновлення всіх їхніх біосферних функцій, тому необхідність у проведенні реабілітаційних заходів на порушених болотах є очевидною. Встановлено необхідність застосувати екосистемний підхід для забезпечення збалансованого використання їхнього природно-ресурсного потенціалу. Болдарєва Д. І. УДК 582.736.1 2016.3.13. АНАЛІЗ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАСІННЯ РОБІНІЇ ЗВИЧАЙНОЇ У ПАРКАХ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬК / Бессонова В. П., Іванченко О. Є. // Питання біоіндикації та екології. – 2014. – Вип. 19, № 1. – С. 92–106. – Бібліогр.: 11 назв. Зелені насадження, генеративний потенціал, продуктивність, рослини, методи, плоди, насіння. Analysis of seed production and quality of Robinia pseudoacacia seeds in parks of the Dnipropetrovsk city / Bessonova V. P., Ivanchenko O. Ye. // Pytannia bioindykatsii ta ekolohii (Issues of bioindication and ecology). – 2014. – Vol. 19, № 1. – P. 92–106. – Bibliography: 11 ref. Green areas, generative potential, productivity, plants, techniques, fruits, seeds.

Суворі екологічні умови ставлять високі вимоги до асортименту дерев і кущів, що створюють основу зеленого благоустрою міста. Оцінка життєвого стану фітоценозів паркових насаджень міста свідчить, що для успішного регулювання рівня навантаження на паркові фітоценози необхідно проведення відповідних заходів з поліпшення обміну речовин, підвищення їх стійкості. Встановлено, що екологічну оцінку стану зелених масивів урбанізованих територій успішно можна здійснювати з використанням показників листяних і хвойних рослин. Розглянуто позиції, згідно з якими в умовах деградації зелених насаджень міст під впливом антропогенного навантаження набуває актуальності налагодження системи їх моніторингу, для чого необхідно створити базу даних про стан зелених насаджень. В оцінці стану паркових фітоценозів істотну роль відіграє не тільки інвентаризація, а й діагностика ефектів пошкодження. Визначено, що необхідно ширше застосовувати прижиттєву діагностику рослин. Визначено ступінь життєздатності деревних рослин, що здійснюють різними методами, у тому числі й морфометричними, встановлюючи відхилення від оптимальних величин, та фізіолого-біохімічними, що сконцентровані на способах розпізнавання порушень, які передують видимим симптомам пошкоджень. Саме морфофізіологічні методи, як є простими та доступними, рекомендується використовувати для оцінки стану зелених насаджень міста. Описано чутливі та інформативні показники, що дають можливість оцінити генеративний потенціал рослин. Показником генеративного потенціалу рослин є насіннєва продуктивність і якість насіння. Вивчено умови зростання рослин на різних ділянках, їхній вплив на біометричні показники насіння рослин. Рослини робінії звичайної у парках великого промислового міста, розташованих у різних функціональних зонах і з різним рекреаційним навантаженням, відрізняються насіннєвою продуктивністю, морфометричними показниками плодів і насіння, його якістю. Вивчено насіння робінії звичайної, зібране з дерев, що зростають у парках, і визначено, що воно відрізняється за рівнем техногенного і рекреаційного навантаження, має різну схожість. Кількість пророслого насіння є найнижчою у рослин зелених зон у районах з високим рівнем забруднення повітря. Сапсай Т. П.

ÓÄÊ 582.736

УДК 581.33:504.75 2016.3.14. ОЦІНКА СТАНУ ПИЛКУ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН В УРБОТЕХНОГЕННІЙ ЕКОСИСТЕМІ / Бессонова В. П., Бессонов Є. П., Зверковський В. М. // Питання біоіндикації та екології. – 2013. – Бібліогр.: 15 назв. Урбоекосистема, деревна рослинність, стерильність, дефектність пилку, вид, чинники забруднення. Assessment of woody plants pollen in the urbotechnogeneous ecosystem / Bessonova V. P., Bessonov Ye. P., Zverkovskyi V. M. // Pytannia bioindykatsii ta ekolohii (Issues of bioindication and ecology). – 2013. – Bibliography: 15 ref. Urboecosystem, woody vegetation, sterility, defect rate of pollen, species, factors of pollution.

Дніпропетровськ є одним з найбільших промислових міст України з підвищеним техногенним навантаженням, що зумовлено наявністю на його території підприємств металургійної, машинобудівної, будівельної, хімічної та інших галузей промисловості. У таких умовах сформувався високий ступінь надходження в атмосферу шкідливих викидів на одиницю площі. Проаналізовано стан пилку 11 видів деревних рослин на шести ділянках різних функціональних зон Дніпропетровська з різним рівнем та якісним складом забруднювачів для виявлення чутливого тест-об’єкта реакції пилку на мутагенну дію чинників середовища. Встановлено, що генеративні та вегетативні органи будь-якого одного виду можуть виявитися стійкими до дії того чи іншого забруднювача. У зв’язку з цим стан середовища неможливо охарактеризувати шляхом вивчення реакції на екстремальні чинники лише одного виду. Розглянуто використання пилку, як фітоіндикатора, який дає можливість діагностувати рівень мутагенного фону в моніторингових точках з різним рівнем урботехногенного забруднення. Встановлено прямий зв’язок між рівнем забруднення і стерильністю пилку. Доведено, що чітко вираженої залежності між кількістю дефектних пилкових зерен і ступенем забруднення довкілля не простежується. Розглянуто, що найістотніший негативний ефект на фертильність пилку спричинюють викиди комбінату чорної металургії з повним виробничим циклом. Найчутливішими тестоб’єктами для виявлення рівня мутагенності довкілля за опосередкованим показником (рівнем стерильності пилку) виявився пилок клена гостролистого, берези повислої та форзидія європейського. Болдарєва Д. І. УДК 582.635.12:581.55(282.247.327) 2016.3.15. СТРУКТУРА ЦЕНОПОПУЛЯЦІЙ ULMUS CARPINIFOLIA RUPP. EX SUCKOW І U. LAEVIS PALL. ОСТРОВА ХОРТИЦЯ / Зайцева І. А., Бессонова В. П., Ткач В. В. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2015. – Вип. 25. – С. 50–57. – Бібліогр.: 14 назв. Байрачний ліс, ценопопуляція, Ulmus carpinifolia, Ulmus laevis, віковий стан ценопопуляції, розмірний спектр ценопопуляції, життєвість, рекреація. Structure of coenopopulations of Ulmus carpinifolia Rupp. ex Suckow and U. laevis Pall. on the island of Khortytsia / Zaitseva I. A., Bessonova V. P., Tkach V. V. // Naukovyi visnyk Natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy (Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine). – 2015. – Issue 25. – P. 50–57. – Bibliography: 14 ref. Ravine forest, coenopopulation, Ulmus carpinifolia, Ulmus laevis, age condition of coenopopulation, size spectrum of coenopopulation, vitality, recreation.

Байрачні ліси – це особливий елемент степової зони України. Вони характеризуються унікальними умовами для появи своєрідних контрастів у типах рослинності. Походження загадкового феномену – природних байрачних лісів дотепер залишається природною таємницею, незважаючи на те, що існує більше десятка різних гіпотез та здо-

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 557:504

ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎÃ²ß

гадок. Вивчення байрачних лісів, що відіграють важливу водоохоронно-ґрунтозахисну роль, є актуальним з позицій аналізу екологічних особливостей рослинних видів узагалі, а деревних особливо, бо саме тут на короткій відстані є осередок найразючіших контрастів. Досліджено структуру й показники життєвості ценопопуляцій Ulmus carpinifolia і Ulmus laevis двох байрачних лісів острова Хортиця. Встановлено старіння ценопопуляцій U. carpinifolia і U. laevis у балці Генералка, в особин яких виявлено порівняно низькі бали життєвості й продуктивності, що в умовах неконтрольованої рекреації може призвести до їх остаточної деградації. Просторову структуру популяцій U. carpinifolia і U. laevis у байрачному лісі можна віднести до дифузійного типу, хоч скупчення особин прегенеративної фракції мають локалізований характер. Встановлено, що вікові спектри цих видів є повночленними, проте виявлено недостатнє

2016.3.18

відновлення в умовах цього фітоценозу. Розглянуто розмірні спектри, які характеризують деревостан генеративної частини ценопопуляції Ulmus carpinifolia у балці Генералка як перестійний, а ценопопуляції U. laevis – як старий. Досліджено, що для збереження й відтворення популяцій Ulmus carpinifolia та U. laevis у балці Генералка потрібно зменшити рекреаційне навантаження, що зробить можливим відновлення ценопопуляцій цих чутливих до рекреації видів. Просторову структуру популяцій Ulmus carpinifolia і U. laevis у байрачному лісі можна віднести до дифузійного типу, хоч скупчення особин прегенеративної фракції мають локалізований характер. У балці Хортицька популяція Ulmus laevis через надмірне тривале рекреаційне навантаження зникла, а через малу представленість особин U. carpinifolia їх сукупність не можна назвати популяцією. Болдарєва Д. І.

ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

УДК 557:504:75 2016.3.16. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ РЕГЕНЕРУВАННЯ ТА УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ : навч. посіб. / Корінько І. В., Горох М. П., Вороненко В. О. – Харків : КП «ХВК» – ХНУМГ, 2015. – 492 с. – Бібліогр.: 21 назва. Екологізація, систематизація, мегаполіс, відходи, полігони ТПВ, сміттєпереробні заводи, утилізація. Greening of regeneration and recycling technologies : study guide / Korinko I. V., Horokh M. P., Voronenko V. O. – Kharkiv : KP “HVK” – HNUMH, 2015. – 492 p. – Bibliography: 21 ref. Greening, systematization, metropolis, waste, solid waste landfills, waste recycling plants, recycling.

УДК 543 2016.3.17. СТІЧНІ ВОДИ, ОЧИЩЕННЯ ТА УТИЛІЗАЦІЯ І ЗНЕШКОДЖЕННЯ ОСАДІВ : спецпрактикум / Копілевич В. А., Галімова В. М., Лаврик Р. В. – К. : НУБіП України. – 2015. – 136 с. – Бібліогр. : 27 назв. Стічні води, утилізація, осади, цикл, господарювання, дисбаланс, поживні речовини, аспекти. Wastewater treatment, disposal and sewage sludge decontamination : special practicum / Kopilevych V. A., Galimova V. M., Lavrek R. V. – Kyiv : NUBiP of Ukraine. – 2015. – 136 p. – Bibliography: 27 ref. Wastewater, disposal, sewage sludge, cycle, economic management, disbalance, nutrients, aspects.

У навчальному посібнику наведено класифікацію та систематизацію відходів мегаполісу за різними ознаками та розглянуто різні види побутових і промислових відходів, обсяги й місця їх утворення, їхній вплив на навколишнє середовище, а також методи регенерування та утилізації відходів. Окремі розділи присвячено екологізації технологічних процесів, регенерування, утилізації та рекуперації твердих, рідких і газоподібних відходів, у тому числі особливо шкідливих і радіоактивних. Порушено питання економічної ефективності відновлення та утилізації відходів, перспективи створення маловідходних виробництв, формування бази даних про промислові та побутові відходи з метою їх подальшого використання. Приділено увагу проблемам і перспективам оптимальних рішень регенерування та комплексної утилізації відходів. Встановлено санітарно-бактеріологічні аспекти муніципального управління у сфері поводження з відходами. Проаналізовано еколого-економічні аспекти вторинної переробки полімерних відходів; окремо виділено питання збирання, знешкодження та утилізації твердих побутових, рідких, газових, токсичних і шкідливих відходів. Запропоновано методи екологізації технологій регенерування та утилізації відходів різних галузей виробництва, докладно викладено основи екологізації виробництва сільськогосподарських та лісових відходів. Наведено технологічні схеми сепарації, знезараження та сортування ТПВ, аеросепарації. Висвітлено аспекти механодеструкції, хімічної деструкції, термо- і фотоокиснювальної деструкції, застосування полімерних композиційних матеріалів у ЖКГ. Розглянуто стан забруднення атмосферного повітря регіонів України, проблеми токсичних відходів у світі, дано загальну характеристику забруднення атмосфери, забруднення атмосфери викидами машинобудівних підприємств, під час випробуванні та експлуатації енергетичних установок. Описано схеми очищення стічних вод від різних забруднювачів, рекультивації полігонів, сміттєспалювальних та сміттєпереробних заводів. Коханюк О. В.

Важливу роль в охороні водойм від забруднення шкідливими домішками набувають різні способи очищення стічних вод, які дають можливість видаляти з води забруднюючі речовини й солі, утилізувати цінні компоненти як вторинну сировину і повертати їх у виробництво. Хімічна обробка дає змогу також розв’язати проблему використання очищених стічних вод для технічного водопостачання з організацією на цій основі замкнених циклів, що сприяє ефективному вирішенню питання раціонального використання водних ресурсів. У стічні мережі великих міст із розвиненою промисловістю потрапляють гетерофазні водні композиції, до складу яких в іонних, молекулярних та комплексних формах і колоїдному стані входить велика кількість компонентів – продуктів життєдіяльності та багатопрофільного господарювання населення. Для виконання аналітичних досліджень фахівці біотехнологічного та екологічного профілю повинні вміти: готувати титровані та робочі розчини, проводити аналітичні реакції концентрування, розділення, осадження, розчинення; відбирати проби об’єктів та проводити їх аналіз згідно з нормативною документацією; працювати на аналітичних приладах (рНметр, фотоколориметр, аналізатор солей важких металів М-ХА1000-5). Запропоновано спецпрактикум, який включає вказівки щодо виконання якісного й кількісного аналізу стічних вод та осадів стічних вод, які можливо застосувати як органічні добрива, що є предметом досліджень у навчальному процесі студентів факультету захисту рослин, біотехнології та екології. Коханюк О. В. УДК 502.72 2016.3.18. ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ НА ПОЛТАВЩИНІ // Екологічна бібліотека Полтавщини. – Вип. 5. – Полтава : Полтавський літератор, 2009. – 292 с. – Бібліогр.: 104 назви. Відходи, Полтава, ресурси, полігон, звалище, законодавство, українські вимоги, управління.

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.21

ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎÃ²ß

Waste management in Poltava Oblast // Environmental Library. – Issue 5. – Poltava : Poltavskyi literator, 2009. – 292 p. – Bibliography: 104 ref. Waste, Poltava, resources, solid waste landfill, waste site, legislation, Ukrainian requirements, management. Розглянуто особливості екологічного стану Полтавщини, що стали основою рекомендацій щодо поліпшення показників стану довкілля та системи їх моніторингу для досягнення збалансованості та екологічної безпеки в регіоні. Наведено основні проблеми, що склалися у сфері поводження з відходами в Україні та Полтавській області, здійснено аналіз понятійної бази сфери відходів, що використовується в українській та світовій практиці, стану чинної національної законодавчо-правової бази та чинних європейських вимог щодо відходів, стану системи управління поводження з відходами на державному та регіональному рівнях, а також оцінено ситуацію, яка склалася в Полтавському регіоні щодо поводження з небезпечними, твердими побутовими, ресурсоцінними та іншими відходами. Охарактеризовано основні сучасні технічні рішення та наведено приклади кращого досвіду різних країн світу щодо поводження з відходами. Приділено увагу стану полігонів і звалищ ТПВ у Полтавській області та ознайомлено з європейськими вимогами й стандартами в сфері поводження з відходами. Розглянуто сферу управління відходами виробництва і споживання. Наведено світові сучасні системи роздільного збирання відходів; рішення з переробки, утилізації та знешкодження відходів. Запропоновано стратегію щодо поводження з відходами в Україні та Полтавській області на період до 2015 року. Сапсай Т. П. УДК 541.183:622.33 + 622.693 2016.3.19. ВТОРИННІ ПАЛИВНІ РЕСУРСИ – УТВОРЕННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, НАПРЯМИ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ / Борук С. Д., Трояновська Н. М. // Енергетика. Екологія. Людина : наук. праці НТУУ «КПІ», ІЕЕ. – К. : НТУУ «КПІ», ІЕЕ. – 2013. – С. 10–17. – Бібліогр.: 6 назв. Нафтові шлами, відходи вуглезбагачення, рідкі продукти піролізу полімерних матеріалів. Secondary fuel resources – formation, storage, areas of environmentally safe use / Boruk S. D., Troyanovskaya N. M. // Enerhetyka. Ekolohiia. Liudyna : naukovi pratsi NTUU “KPI”, IEE (Energy. Ecology. Human : scientific papers of NTUU “KPI”, IEE). – Kyiv : NTUU «KPI», IEE. – 2013. – P. 10–17. – Bibliography: 6 ref. Oil sludge, waste coal, liquid products of polymeric materials pyrolysis.

Ситуація, що склалася в енергетичній сфері країни, потребує швидкого й раціонального переведення економіки на власні, дешеві та доступні енергоресурси, в тому числі ширше використовувати вторинні та некондиційні ресурси. Україна має у своєму розпорядженні значні запаси низькокалорійного вугілля, широке та ефективне застосування якого дасть можливість значно розширити енергетичну базу країни. Сировинна база твердого низькокалорійного палива також постійно розширюється за рахунок відходів вуглезбагачення. Такі відходи здатні до самозаймання й містять екологічно небезпечні речовини. Частина таких шламів за своїми характеристиками може бути використана як паливо. Є тенденція їх прямого спалювання, проте ряд показників цього процесу (теплотворна здатність, питомі викиди токсичних речовин на одиницю енергії, ступінь вигорання паливної складової) зумовлює його недоцільність. Технологія переробки нафти передбачає накопичення та зберігання напівзріджених нафтових шламів в амбарах. Система зберігання відходів нафтопереробки не забезпечує надійного захисту ґрунтів та ґрунтових вод від проникнення в них токсичних речовин, тобто такі котловани – постійно

ÓÄÊ 541.138

діючі джерела забруднення навколишнього середовища. Це призводить до погіршення екологічної ситуації в місцях розташування нафтопереробних заводів, в першу чергу в районах з дренуючими ґрунтами або з високим рівнем ґрунтових вод. Встановлено, що введення до нафтових відходів рідких продуктів піролізу гуми зменшує їхню в’язкість та підвищує температуру спалаху, що дає можливість застосовувати такі суміші як паливо або дисперсійне середовище для отримання суспензійного вугільного палива. Враховуючи високий сумарний вміст паливної складової, в’язкість отриманих систем можна легко регулювати шляхом зміни концентрації твердої фази. Седиментаційна стійкість досліджених сумішей (нафтові відходи – рідкі продукти піролізу) є обернено пропорційною в’язкості таких систем. Для підвищення стійкості до розшарування доцільно вводити до складу суміші дисперсне вугілля. Показано, що експлуатаційні властивості вугільних суспензій неорганічного дисперсійного середовища (ступінь вигорання паливної складової, теплотворна здатність) є значно вищими, ніж під час безпосереднього спалювання низькокалорійного вугілля. Введення карбонатів лужних та лужноземельних металів до вугільних суспензій дає можливість значно скоротити викиди сірчистого ангідриду. Коханюк О. В. УДК 621.311 2016.3.20. КОМПЛЕКСНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕЖИМУ ЕЛЕКТРОСПОЖИВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ СПОЖИВАЧІВ У ЧАСІ / Серебренніков Б. С., Петрова К. Г. // Енергетика. Екологія. Людина : наук. праці НТУУ «КПІ», ІЕЕ. – К. : НТУУ «КПІ», ІЕЕ, – 2013. – С. 4–7. – Бібліогр.: 9 назв. Електроспоживання, метод регулювання, ринок, технологічний процес, піки навантажень. Integrated regulation of regime of electric power consumption by industrial custodies in time / Serebrennikov B. S., Petrova Л. H. // Enerhetyka. Ekolohiia. Liudyna : naukovi pratsi NTUU “KPI”, IEE (Energy. Ecology. Human : scientific papers of NTUU “KPI”, IEE). – Kyiv : NTUU «KPI», IEE. – 2013. – P. 4–7. – Bibliography: 9 ref. Electric power consumption, method of regulation, market, technology process, load peaks.

Добовий графік навантаження об’єднаної енергосистеми (ОЕС) характеризується двома піками – ранковим та вечірнім, а також зниженням навантаження в нічні години. Вирівнювання графіка електронавантаження (ГЕН) сприятиме підтриманню балансу електричної енергії (ЕЕ), заощадженню паливно-енергетичних ресурсів, зменшенню втрат ЕЕ тощо. Як свідчить багаторічний досвід, важелів, що застосовуються сьогодні для розв’язання проблеми нерівномірності ГЕН, явно недостатньо. Необхідно регулювати та вчити людей рівномірно навантажувати енергомережу, не забуваючи і про енергоефективність та енергоощадність. Досліджено регулювання режиму електроспоживання промислових споживачів у часі із застосуванням техніко-технологічних методів. Доведено ефективність управління графіками електричних навантажень під час комплексного використання методів «лімітуючого шляху» та «пріоритетно-крокового». Зазначено, що комплексне застосування методів посилює регульованість режиму електроспоживання майже вдвічі. Послідовне комплексне застосування МЛШ і ПКМ підвищує рівномірність добового ГЕН до 10%. Основною перевагою розглянутих методів управління є їхня універсальність і доступність. Коханюк О. В. УДК 631.43 : 539.10 : 550.378 2016.3.21. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РАДІОНУКЛІДАМИ / Дмитренко О. В., Молдаван Л. П. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 160–164. – Бібліогр.: 9 назв.

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 628

ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎÃ²ß

Ґрунт, моніторингові ділянки, радіонукліди, 137Cs, аварія на ЧАЕС, радіоактивне забруднення. Environmental assessment of soil contamination with radionuclides in Kyiv Oblast / Dmytrenko O. V., Moldovans L. P. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 160–164. – Bibliography: 9 ref. Soil, monitoring sites, radionuclides, 137Cs, 90Sr, Chernobyl NPP accident, radioactive contamination.

90Sr,

Докладно описано та проаналізовано моніторингові ділянки на різних типах ґрунтів Київської області, в тому числі й на забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Досліджено й проаналізовано багаторічні дані вмісту 137Cs та 90Sr. Встановлено, що 90Sr було менше, ніж 137Cs, а отже, він є рухливішим радіонуклідом. Визначено, що коли залужену ділянку не використовують як орну землю, тоді радіонукліди містяться у верхньому родючому шарі ґрунту. Якщо ж ділянка регулярно обробляється сільськогосподарським знаряддям, то радіоактивні елементи знаходяться по всій глибині оранки. Внесення вапна є ефективною перепоною для переходу 90Sr та 137Cs з ґрунту в рослини. Вважається, що вміст радіонуклідів в об’єктах навколишнього природного середовища змінився завдяки винесенню його рослинами, здатності пересуватися вниз за профілем ґрунтів, тобто вертикальній міграції. Хоч горизонтальна міграція радіонуклідів не призводить до значного перерозподілу їх в агроландшафтах, але деякою мірою відбувається змивання їх у річкові системи. Встановлено, що результати періодичних досліджень моніторингових ділянок відображають загальну радіологічну ситуацію в Київській області. Вміст радіонуклідів у об’єктах навколишнього природного середовища змінюється під впливом фізичного розпаду та екологічних чинників. Розглянуто процес самодезактивації поверхневого шару ґрунтів, встановлено що швидкість її є незначною. Найвища міграція стронцію спостерігається на слабогумусованих пісках. На ріллі заглиблення радіонуклідів значно менше впливає на рівень накопичення їх рослинами завдяки постійному перемішуванню орного шару. Коханюк О. В. УДК 628 2016.3.22. СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ НАКОПИЧЕННЯ МУЛОВИХ ОСАДІВ / Пляцук Л. Д., Черниш Є. Ю. // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. – 2015. – № 2 (12). – C. 94–100. – Бібліогр.: 8 назв. Синергетика, анаеробна мікробіологічна деструкція, мулові осади. Synergetic approach to environmental problem of sludge accumulation / Plyatsuk L. D., Chernish Ye. Yu. // Environmental and Sustainable resursokorystuvannya. – 2015. – № 2 (12). – C. 94–100. – Bibliography: 8 ref. Synergetics, anaerobic microbiological degradation, sludge sediments.

Синергетику вважають синтетичною наукою, яка основана на єдиній концепції самоорганізації динамічних систем різної природи. Її ідеї не є простою сукупністю фізичних теорій та математичних методів. Це новий концептуальний погляд на науку. В синергетиці ще не сформована цілісна теорія самоорганізації, яку можна однаково справедливо застосувати до всіх систем фізичного світу – як природних так і техногенних. Тому залежно від конкретних властивостей тієї чи іншої галузі науки синергетичний підхід трансформує свої відмінні особливості. Запропоновано синергетичний підхід до проблеми накопичення мулових осадів. Здійснено аналіз і експериментальне вивчення якісних перетворень у системі анаеробної мікробіологічної деструкції стоків та їхніх осадів, що основані на процесах автокаталізу та ефекті синергізму. Аналіз біохімічних процесів, що відбуваються під час анаеробної

2016.3.24

мікробіологічної деструкції з погляду їх простої сумації є помилковим. Визначено новий рівень самоорганізації системи з надбанням нових якісних характеристик, які зумовлюють екологічну безпеку продукту обробки мулових осадів та стоків. У цьому і полягає синергізм як ефект «2 + 2 = 5», що означає прагнення досягти таких результатів, які не є «нульовою сумою доданків». Кожна біохімічна реакція відбувається у взаємодії з різними чинниками та іншими реакціями (хімічними, фізичними, біологічними) у системі, обумовлюючи одна одну. Відповідно формується найоптимальніший варіант розвитку системи. Визначено подальший розвиток синергетичної теорії управління складними природно-техногенними системами. При цьому властивості екосистеми, її синергетичні характеристики проявляються під час взаємодії з чинниками навколишнього середовища, що можна розглядати як інтегральну сукупність суміжних середовищ. Сформовано подальший етап становлення синергетики екологічних процесів, який є формуванням синергії проектування екобезпечних технологічних процесів, одним із напрямків якого є біотехнологія анаеробної мікробіологічної деструкції з вилученням біогенних речовин та детоксикацією відходів. Коханюк О. В. УДК 01: 620. 92 2016.3.23. АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ : навч. посіб. для студентів ВНЗ / Чучуй В. П., Уминський С. М., Інютін С. В. ; Одес. держ. аграр. ун-т. – Одеса : ТЕС, 2015. – 494 c. – Бібліогр.: С. 483–492. Альтернативні джерела енергії, паливо, аналіз, енергетичні установки, гідроенергетика, відновлювані джерела енергії. Alternative energy sources : study guide for university students / Chuchui V. P., Umynskyi S. M., Iniutin S. V. ; Odesa state agrarian university. – Odesa : TPP, 2015. – 494 c. – Bibliography: P. 483–492. Alternative energy sources, fuel, analysis, power facilities, power generating system, renewable energy sources.

Енергетична безпека країни значною мірою залежить від ступеня диверсифікованості енергоносіїв, що використовуються для задоволення її енергетичних потреб. Розглянуто нові технологічні рішення та організаційні заходи, основані як на ефективнішому використанні традиційних енергоресурсів, так і на широкому залученні нетрадиційних і відновлюваних джерел в енергетичний баланс галузі. Охарактеризовано основні види джерел енергії. Подано інформацію про технологію виробництва біодизельного палива. Приділено увагу біотехнологічному процесу метанового зброджування. Обґрунтовано енергетичний потенціал біомаси. Наведено аналіз існуючих видів джерел енергії, їх еволюції й розглянуто можливі перспективи розвитку. Приділено увагу проблемам освоєння нових (альтернативних або нетрадиційних) джерел енергії. Показано сучасний справ з отриманням нових форм енергії. Наведено порівняльні характеристики, показані переваги й вади кожного з розглянутих методів. Для більшої наочності показано зовнішній вигляд більшості діючих і проектованих енергетичних установок. Досліджено особливості у сферах гідроенергетики, хвильових радіостанцій, енергії припливів і відпливів, вітрової та сонячної енергії, гео- та гідротермальної енергетики. Запропоновано використання енергії постійних магнітів, сонячних повітряних електростанцій, осмотичних електростанцій та п’єзоелектричних генераторів. Коханюк О. В. УДК 66.012.3 2016.3.24. АНАЛІЗ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ У ХІМІЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ДОБРИВ / Станиціна В. В.

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.27

ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎÃ²ß

// Проблеми загальної енергетики. – 2014. – 2 (37). – С. 27–34. – Бібліогр.: 15 назв. Хімічна промисловість, азотні добрива, експорт, енергоспоживання, природний газ. Analysis of factors that affect energy consumption in the chemical industry during production of fertilizers / Stanytsina V. V. // Problemy zahalnoi enerhetyky (The Problems of General Energy). – 2014. – 2 (37). – P. 27–34. – Bibliography: 15 ref. Chemical industry, nitrogen fertilizers, export, energy consumption, natural gas. Серед галузей промисловості хімічна є однією з ключових. За обсягами виробництва багато підприємств хімічної промисловості є найбільшими у країні. Багатогалузева хімічна промисловість України випускає продукцію понад 120 тис. найменувань. Найбільшою за вартістю реалізації є група товарів основної хімічної продукції, до якої належать добрива, інші органічні та неорганічні сполуки. Розглянуто стан виробництва енергомісткої хімічної продукції – аміаку та азотних добрив, більша частина з яких експортується. Визначено витрати паливно-енергетичних ресурсів за 2010–2012 рр. на виробництво аміаку, карбаміду та аміачної селітри, в т. ч. на експорт. Оцінено частку природного газу, що вивозиться з експортом хімічної продукції. Виявлено чинники, що впливають на енергоспоживання: експортна орієнтація виробництва та ціни на природний газ і азотні добрива. Зазначено, що на виробництво аміаку, карбаміду та аміачної селітри, які експортують, витрачається близько 60% спожитого у галузі природного газу; у 2012 р. його обсяг становив 4,14 млрд м3, вартість – близько 1,7 млрд дол. США. Загалом на їх виробництво йде близько 50% паливно-енергетичних ресурсів, витрачених на виробництво аміаку, карбаміду та аміачної селітри в Україні. На обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів в галузі впливають значний обсяг виробництва енергомісткої великотоннажної продукції, такої як аміак та азотні добрива, значні обсяги експорту зазначеної продукції (85–97% виробленого карбаміду та 48–52% – аміачної селітри), а також співвідношення ціни продукції на світовому ринку та природного газу для виробництва. Якщо світова ціна на продукцію менша від її собівартості (внаслідок високої ціни на природний газ), відбувається зупинка виробництва, що призводить до різкого зменшення енергоспоживання. Коханюк О. В. УДК 621.3:631.53.027.33 2016.3.25. ЗНЕЗАРАЖУЮЧА ОБРОБКА ЗЕРНА В ЕЛЕКТРИЧНОМУ ПОЛІ ВИСОКОЇ НАПРУЖЕНОСТІ : монографія / Берека О. М., Усенко С. М. – К. : ЦП «КОМПРИНТ», 2014. – 190 с. – Бібліогр.: 188 назв. Електрична напруга, обробка зерна, врожайність, знезараження, екологічна безпека, зернова маса. Grain disinfection in the high voltage electric field : monograph / Bereka O. M., Usenko S. M. – Kyiv : TsP «KOMPRYNT», 2014. – 190 p. – Bibliography: 188 ref. Voltage, grain processing yield, disinfection, environmental security, grain weight.

Одним з основних напрямів економічного і соціального розвитку України визначено збільшення валового збору зернових та підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку. Досягнення цієї мети можливе за умови підвищення врожайності, якості зерна, зменшенні втрат на зберігання. Одним з основних чинників, що негативно впливають на якість зерна, є життєдіяльність організмів. За час зберігання (від 3 до 6 міс.) поверхневе зараження зерна грибами може збільшитися у 35–40 разів, внутрішнє – у 3–4 рази. Це спричинює щорічну втрату 2–3 млн т. зерна і зниження біологічної повноцінності. Ситуація ускладнюється тим, що нині немає біологічно прийнят-

ÓÄÊ 621.3

них і економічно ефективних способів детоксикації зерна. Принципово новим напрямом є використання електричного поля високої напруженості, під дією якого у повітряних включеннях зернової маси відбуваються часткові розряди, що супроводжуються іонізаційними процесами. Розглянуто нинішні методи та засоби знезаражувальної обробки зернових, електрофізичні процеси в зерновій масі під дією електричного поля високої напруженості змінного струму. Наведено методику та експериментальні дослідження розрядних та іонізаційних процесів у зерновій масі залежно від її вологості та конструктивних параметрів камери обробки. Представлено спосіб знезаражувальної обробки зернових в електричному полі високої напруженості та дослідну установку. Обґрунтовано енергоефективний режим знезаражувальної обробки зерна в електротехнологічному комплексі, який ґрунтується на закономірності дії електричного поля високої напруженості змінного струму на електрофізичні процеси у зерновій масі, що дасть змогу підвищити якість та ефективність зберігання зерна. Коханюк О. В. УДК 911.3:502.175 (477) 2016.3.26. НАУКОВІ ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ (ЕКОЛОГІЧНОЇ) БЕЗПЕКИ / Данилишин Б. М., Ковтун В. В., Степаненко А. В. – К. : Лекс Дім, 2004. – 551 с. – Бібліогр.: С. 540-551. Природно-техногенна безпека, планування, екосистема, методичні підходи, прогнозування, природний та техногенний характер. Scientific basis of forecasting natural and industrial (environmental) safety / Danylyshyn B. M., Kovtun V. V., Stepanenko A. V. – Kyiv : Leks Dim, 2004. – 551 p. – Bibliography: P. 540–551. Natural and technological safety, planning, ecosystem, methodological approaches, forecasting, natural and manmade character.

Висвітлено парадигми природно-техногенної безпеки та нову ідеологію протидії катастрофам, ідентифікацію потенційних та реальних джерел небезпек у природі, техніці, суспільстві. Розкрито роль і значення прогнозування природно-техногенної безпеки та екологічних прогнозів у загальній системі управління, гарантування комплексної безпеки в контексті сталого розвитку. Значну увагу приділено стратегічному плануванню природно-техногенної безпеки, оцінці та прогнозуванню стратегічних ризиків надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру, моделюванню складних систем для прогнозування їх стійкості. Наведено методи прогнозування природноекологічної безпеки в цілому та видів: геологічної, метеорологічної, гідрологічної, пожеж у природних екосистемах інфекційних захворювань людей, небезпечних захворювань сільськогосподарських рослин і тварин. Розкрито методичні підходи до прогнозування техногенно-екологічної безпеки як загалом, так і за окремими її видами: радіаційної, хімічної, гідродинамічної, при пожежах і вибухах, в системах життєзабезпечення населення і під час антропогенних підтоплень земель. Відображено техніко-економічні аспекти прогнозування запобігання та ліквідації наслідків виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Висвітлено методи розроблення прогнозів і програми техногенно-природної безпеки, механізми реалізації безпеки та верифікації результатів прогнозування у структурі державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. Коханюк О. В. УДК 628.47 2016.3.27. УПРАВЛІННЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ. ЧАСТИНА 4. ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ : навч. посіб. / Петрук В. Г.,

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 532.529

ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎÃ²ß

Васильківський І. В., Іщенко В. А., Петрук Р. В. – Вінниця : ВНТУ, 2013. – 234 с. Бібліогр.: 35 назв. ТПВ, відходи, промислові методи, подрібнювачі, технологічна схема, технологічне обладнання, подрібнення відходів, змішувачі, полігон. Waste management. Part 4. Technologies of solid waste recycling : study guide / Petruk V. H., Vasylkivskyi I. V., Ishchenko V. A., Petruk R. V. – Vinnitsia: VNTU, 2013. – 234 p. – Bibliography: 35 ref. Solid domestic waste, waste, industrial techniques, shredders, process flow sheet, process equipment, milling waste, mixers, solid waste landfill. Розглянуто методи підготовки відходів до переробки. Охарактеризовано технологічне обладнання, проаналізовано промислові технології переробки та утилізації твердих побутових відходів. Сформульовано науково обґрунтовані рекомендації щодо вибору й розрахунку подрібнювального обладнання та еколого-технічних заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу твердих побутових відходів на навколишнє середовище. Докладно описано промислові методи підготовки до переробки відходів: подрібнення, укрупнення відходів виробництва, класифікація та сортування ТПВ, збагачення відходів способом флотації, механічне зневоднення, центрифугування, магнітні способи сепарації та технологічна схема, аеросепарація, ручне сортування ТПВ. Описано методики розрахунку подрібнювачів (щоковий, роторний, конусний; барабанний млин, кульковий кільцевий подрібнювач, валковий подрібнювач, черв’ячні подрібнювачі, молоткові та голкофрезерні подрібнювачі) та промислові технології переробки твердих побутових відходів. Наведено характеристику технологічного обладнання для подрібнення відходів. Розглянуто особливості подрібнювачів з подрібнюючими тілами та без подрібнюючих тіл, відмінності між ними. Акцентовано увагу на такому обладнанні для подрібнення відходів, як струминні, без подрібнюючих тіл, кавітаційні колоїдні подрібнювачі, ємнісні кавітаційні змішувачі, динамічно проточно-кавітаційні змішувачі, статичні проточно-кавітаційні змішувачі, гідромеханічні пристрої для розмелу волокнистих матеріалів. Викладено різні підходи до переробки ТПВ шляхом компостування, анаеробного компостування у промислових умовах, анаеробне компостування ТПВ, біорозкладання органічних відходів як вторинних матеріальних ресурсів, піроліз, спалювання спеціально підготовлених ТПВ. Коханюк О. В. УДК 532.529 2016.3.28. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ОЦІНКИ ПЕРСПЕКТИВНИХ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ / Дубовський С. В., Коберник В. С. // Проблеми загальної енергетики. – 2013. – № 2 (33). – С. 49–56. – Бібліогр.: 9 назв. Теплова енергетика, природоохоронні технології, димові гази, податок за викиди. Technical and economic assessment of promising environmental technologies of thermal power of Ukraine / Dubovskyi S. V., Kobernik V. S. // Problemy zahalnoi enerhetyky (The Problems of General Energy). – 2013. – № 2 (33). – P. 49– 56. – Bibliography: 9 ref. Thermal power, environmental technologies, flue gases, carbon tax.

Досягнення стану екологічно безпечного функціонування теплових електростанцій України є досить складною технічною проблемою, розв’язання якої необхідно розглядати у контексті загального процесу технологічного розвитку енергетики країни. Сьогоднішній незадовільний стан природоохоронних технологій енергетики України характеризується недостатньою ефективністю вловлювання твердих частинок, відсутністю засобів скорочення викидів оксидів азоту та сірки в атмосферне повітря з димовими

2016.3.30

газами ТЕС. Це зумовлено недофінансуванням. Проведено техніко-економічні розрахунки перспективних природоохоронних технологій теплової енергетики України, що забезпечують досягнення сучасних норм викидів основних забруднювачів атмосферного повітря від потужних ТЕС згідно з вимогами Директиви Європейського парламенту та Ради 2001/80/ЄС. Показано, що в умовах ринкової конкуренції впровадження природоохоронних технологій високої ефективності на енергоблоках ТЕС стане інвестиційно привабливим лише за умови збільшення податку на викиди основних забруднювачів до 10 разів до рівнів, встановлених згідно з Податковим кодексом України. При цьому середній рівень ринкової ціни реалізації електричної енергії від ТЕС зросте на 55–60%. Можливість економічно необтяжливого використання природного газу на теплових електростанціях, що існувала до 2005 року включно, давала змогу штучно обмежувати антропогенні викиди за рахунок спільного спалювання вугілля і природного газу. Водночас, екологічні проблеми теплової енергетики були за останні два десятиріччя істотно пом’якшені через загальне падіння рівнів виробництва електричної енергії на ТЕС. За даними Національного кадастру антропогенних викидів України у 1990–2008 рр., загальні викиди оксидів сірки та азоту від спалювання палива в енергетичних установках знизилися більш як удвічі. Коханюк О. В. УДК 504.064.2(075.8) 2016.3.29. ТЕХНОЕКОЛОГІЯ : підруч. для ВНЗ / Клименко Л. П. – Миколаїв : МФ НаУКМА, 2000. – 304 с. – Бібліогр.: 226 назв. Техноекологія, промисловість, господарство, навколишнє середовище, енергетика, технологічні процеси. Technoecology : textbook for universities / Klymenko L. P. – Mykolaiv : MF NaUKMA, 2000. – 304 p. – Bibliography: 226 ref. Techoecology, industry, agriculture, environment, energy, manufacturing processes.

Взаємодія галузей економіки з навколишнім середовищем – найвагоміша проблема сьогодення. Науково-технічна революція істотно прискорила зростання промисловості, енергетики, будівництва, транспорту, сфери послуг, сільськогосподарського комплексу та міського господарства. Навантаження на довкілля досягло критичних показників. За останні роки значно збільшилася кількість глобальних екологічних катастроф. Вплив людини та результатів її діяльності на довкілля досяг загрозливої межі. Проаналізовано стан розвитку народного господарства України порівняно з тенденціями розвитку світової економіки. Розглянуто основні галузі діяльності людини, технологічні процеси, які відбуваються в кожній з них, необхідні ресурси, взаємодію з навколишнім середовищем, джерела забруднення та засоби боротьби зі шкідливими викидами. Оприлюднено статистичні матеріали стосовно народного господарства України в порівнянні по роках, наведено тенденції змін. Дані можуть бути використані для якісного та кількісного аналізу впливу народного господарства на довкілля. Розглянуто паливну, добувну, хімічну, деревообробну, агро- та будівельну промисловості; електроенергетику, металургійний та машинобудівний комплекси; транспорт та житлово-комунальне господарство. Розглянуто ряд альтернативних і нетрадиційних джерел енергії, екологічно чистих та ресурсозберігаючих технологій. Коханюк О. В. УДК 504.055 2016.3.30. ЗМЕНШЕННЯ РІВНЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ВІД ПИЛОВИХ ВИКИДІВ ЗЕРНОВИХ ЕЛЕВАТОРІВ / Шмандій В. М., Климець В. В., Бахарєв В. С.

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.32

ÑÎÖ²ÎÅÊÎËÎÃ²ß

// Екологічна безпека. – 2014 . – Вип. 1. – С. 103–109. – Бібліогр.: 7 назв. Пиловловлювач, жалюзійний відокремлювач, пилоповітряний потік, відбиваючі елементи, проникна циліндрична перегородка. Reducing a level of environmental hazard caused by dust emissions from grain storage / Shmandiy V. M., Klymets V. V., V. Bakharev V. S. // Ecological safety. – 2014. – Issue 1. – P. 103–109. – Bibliography: 7 ref. Dust trap, louver separator, dust-and-air flow, reflective elements, permeable cylindrical dividing wall. Внаслідок досить напруженої екологічної ситуації в Україні в техногенно навантажених регіонах значно підвищився рівень захворювань населення, зокрема, зросла кількість захворювань з патологією дихальної системи. Встановлено, що основними чинниками, які формують рівень небезпеки, прояви якої спричинюють патологію дихальної системи людини, є підвищені концентрації пилу (твердих частинок, недиференційованих за складом), у тому числі зернового, в атмосферному повітрі. Зерно – один з найважливіших продуктів сільського господарства. Основним способом зниження екологічної небезпеки зернових елеваторів є максимальне зменшення викидів пилу, що досягається

ÓÄÊ 316.013

застосуванням систем аспірації на цих підприємствах. Визначено рівень екологічної небезпеки, яку несе в собі процес обробки та зберігання зерна. Досліджено процеси які відбуваються в апаратах для очищення повітря від зернового пилу та обґрунтовано доцільність удосконалення конструкції методом застосування жалюзійного відокремлювача з певним розташуванням жалюзі для підвищення їх ефективності та зменшення гідравлічного опору, використання відбиваючих елементів для зниження негативного впливу вторинного вихору та встановлення проникної перегородки перед відокремлювачем. Запропоновано нові види пиловловлюючих апаратів та наведено експериментальні дані в процесі їх конструювання. Обґрунтовано доцільність встановлення жалюзійного відокремлювача та проникної циліндричної перегородки, які підвищують ефективність роботи пиловловлювача на 3–5% у разі зниження швидкості руху потоку повітря у вхідному патрубку від 18–20 м/с до 11–16 м/с, а гідравлічний опір апарата при цьому зменшується порівняно з прототипом у 1,5–2,5 раза. Впровадження заходів дало змогу підвищити ефективність процесу очищення повітря від зернового пилу та довести концентрацію аерозолю до норм гранично допустимих концентрацій. Коханюк О. В.

СОЦІОЕКОЛОГІЯ

УДК 316.013 2016.3.31. СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ЯК ПРЕДМЕТ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ / Жердецька А. Г. // Грані. – 2015. – № 9 (125). – Харків : Харківський нац. ун-т імені В. Н. Каразіна. – C. 78–83 с. – Бібліогр.: 11 назв. Соціальна екологія, соціальний ризик, соціально-екологічний ризик, сталий розвиток, принцип запобігання, соціально-екологічне дослідження. Social and environmental risks as a subject of sociological analysis / Zherdetska A. H. // Facets. – 2015. – № 9 (125). – Kharkiv : Kharkiv national University named after V. N. Karazin. – C. 78–83. – Bibliography: 11 ref. Social ecology, social risk, social and environmental risk, sustainable development, prevention principle, socioecological research.

Розглянуто питання взаємозв’язку та взаємовпливу соціального і природного середовищ у сучасному суспільстві, особливості соціально-екологічної сфери в Україні та світі і її ключові проблеми. Основну увагу приділено питанню соціально-екологічних ризиків у соціології. Наведено класифікацію соціально-екологічних ризиків, окреслено існуючі проблеми концептуалізації понятійного поля ризикології, соціології ризику та соціальної екології. Окремий акцент зроблено на обґрунтуванні необхідності проведення регулярних та детальних соціологічних досліджень стосовно поточного та прогнозованого стану соціально-екологічної ситуації та різних аспектів впливу соціально-екологічних ризиків на суспільну життєдіяльність, адже на сучасному етапі розвитку суспільства дослідження екологічної проблематики має яскраво виражений соціологічний характер і має реалізовуватися за допомогою соціологічних методів. Розглянуто необхідність залучення фахівців-соціологів до участі в екологічних дослідженнях. Визначено ряд проблем, серед яких – відсутність чіткого загальноприйнятного визначення та класифікації, різниця наукових підходів до дослідження проблематики ризику. Зазначено важливість розроблення фундаментальної теорії та необхідність залучення фахівцівсоціологів до досліджень поточної екологічної ситуації та прогнозування можливих соціально-екологічних проблем. Предметом конкретного соціально-екологічного дослідження можуть бути різні аспекти екологічної ситуації, ступінь соціально-екологічної напруженості, особливості впливу

екологічних проблем на суспільну свідомість та різні сфери життєдіяльності суспільства та ін. Сапсай Т. П. УДК 349.412.2 2016.3.32. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ОБМЕЖЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В УКРАЇНІ / Мішенін Є. В., Коблянська І. І. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 113–119. – Бібліогр.: 21 назва. Ринок земель сільськогосподарського призначення, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, власність на землю, оренда земель, раціональне землекористування в сільському господарстві. Socio-economic aspects of restriction to exercise the property right to farmland in Ukraine / Mishenin Ye. V., Koblyanska I. I. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 113–119. – Bibliography: 21 ref. Market of farmland, moratorium on farmland sale, land ownership, land rent, sustainable land management in agriculture.

Вивчено результати дослідження соціо-еколого-економічних наслідків дії наявних обмежень щодо реалізації прав власності на землі сільськогосподарського призначення та перспективи розвитку сільського господарства України. Наголошено на необхідності реалізації ринкових перетворень у сфері відносин власності на землю в агросекторі. Встановлений перехідними положеннями прийнятого в 2001 р. Земельного кодексу України (та змінами до цього Закону) тимчасовий мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення розглядався як засіб забезпечення належного захисту новосформованих землевласників та їх власності на час формування інституційного, правового та організаційно-економічного середовища, необхідного для повноцінної реалізації набутих прав в умовах ринкової економіки. Звернуто увагу на те, що майже третина земель була трансформована в землі під забудовою. Цей процес – об’єктивний, зумовлений урбанізацією, а тому очікувати набуття ним масштабного характеру внаслідок скасування мораторію (ризик масової забудови сільськогосподарських земель розглядається як

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 543.3

ÃÅÎÅÊÎËÎÃ²ß

одна з причин його подальшого продовження) видається перебільшеним, оскільки для забудовників є привабливими землі поблизу чи в межах населених пунктів, а не масиви сільськогосподарських угідь. Безумовно, оренда земель для ведення сільськогосподарського виробництва є засобом скорочення витрат товаровиробника, забезпечення прибутковості та швидкої окупності початкових капітальних вкладень. Про доцільність розвитку орендних відносин у цій сфері свідчить досвід розвинутих країн. Проведено аналіз, який підтверджує, що основними бенефіціарами мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні є держава та агрохолдинги, а приватні землевласники – лише втрачають. Саме час стає визначальним чинником ефективності земельної реформи та результатів, які можуть бути отримані внаслідок її реалізації. Сапсай Т. П. УДК 504.03:005:378 2016.3.33. СОЦІО-ЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ТЕМАТИЦІ ДИПЛОМНИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ-ЕКОЛОГІВ / Соломенко Л. І. // Научные труды SWorld. – Вип. 2 (39). – Т. 11. – Иваново : «Научный мир», 2015. – С. 37–40. – Бібліогр.: 5 назв. Інтегративний підхід, соціальна екологія, соціоекосистема, міжпредметні зв’язки, фахова підготовка, наукові дослідження. Socio-ecological research in the diploma themes of ecology students / Solomenko L. I. // Research papers of SWorld. – Issue 2 (39). – Vol. 11. – Ivanovo : «Nauchnyi mir», 2015. – P. 37–40. – Bibliography: 5 ref. Integrative approach, social ecology, socioecosystem, interdisciplinary communications, professional education, research.

Соціоекологія має вагоме світоглядне значення, вона здатна забезпечити конкретизацію філософського принципу єдності матеріального світу, подолання традиційних уявлень про взаємодію суспільства та природного середовища, має спрямованість екологічного дослідження на людину, тобто його гуманізацію та соціалізацію. Практичним завданням соціоекології є така категорія, як якість життєвого середовища, яку визначаємо як інтегральну характеристику всієї сукупності видів, форм, сфер діяльності людей певної локальної, регіональної та глобальної соціоекосистеми або суспільства в цілому, зумовлених рівнем його виробництва, економічними відносинами, політичним устроєм та системою цінностей. Досліджено процес формування фундаментальних базових знань з соціальної екології як фахової дисципліни. Показано, що використання інтегративних методів у навчальному процесі студентів-екологів дає можливість підготувати майбутніх фахівців до комплексної оцінки стану соціоекосистем різних рівнів. Все це свідчить про те, що соціальна екологія – інтегрована наука. Застосування розглянутих

2016.3.35

інтегративних підходів у соціоекологічних дослідженнях дає змогу при аналізі реальних ситуацій сконцентрувати увагу і дії на реальних загрозах соціоекосистемам регіонів, сільських територій, сільських населених пунктів. Використання інтегративних методів у навчальному процесі студентів-екологів забезпечує підготовку майбутніх фахівців до комплексної оцінки стану соціоекосистем різних рівнів. Сапсай Т . П. УДК 504.75.05 2016.3.34. ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ : підручник / Залеський, І. І. – Рівне, 2013. – С. 385. – Бібліогр.: 97 назв. Людина, екологія, біотичний кругообіг, екосистема, біохімія, екологічні чинники, здоров’я. Human ecology : textbook / Zaleski I. I. – Rivne, 2013. – P. 385. – Bibliography: 97 ref. Man, ecology, biotic cycle, ecosystem, biochemistry, environmental factors, health.

Людина є складною, самоорганізованою, саморегульованою системою, функціонування якої значною мірою залежить від її взаємодії із зовнішнім середовищем. Водночас людина є елементом екосистеми – сукупності (єдиного комплексу) організмів і умов їх існування, неживих компонентів довкілля (атмосфера, ґрунтовий покрив, водойми), що перебувають у взаємозв’язках і взаємодії, внаслідок яких відбувається біотичний кругообіг речовин та енергії. Докладно охарактеризовано взаємозв’язки природи і суспільства, динаміку впливу на людську спільноту космічних, планетарних, локальних природних явищ і процесів, а також наслідки антропогенного втручання у навколишнє середовище. Розкрито сутність екології людини як науки, що досліджує взаємовплив оболонок планети і людини, біохімію людського організму, можливості самодіагностики, оздоровлення, адаптації до стресогенних чинників і загальний еколого-демографічний стан людства з метою вироблення рекомендацій щодо гармонійного розвитку цивілізації і збереження природи. Вивчено природні чинники впливу на людину та планетарні впливи на людство в цілому. Розроблено методику визначення коефіцієнта екологічної відповідності умов проживання людини. Розглянуто чинники повсякденного негативного впливу на людину; екологічні чинники, що впливають на здоров’я людини; біохімічні – негативного впливу. Окремо розглянуто дію техногенних забруднювачів на організм. Зазначено сучасний духовний та психологічний стан особистості, її адаптацію до стресових чинників. Встановлено екологічні проблеми харчування й трудової діяльності людини. Зазначено чинники, що спонукають людину замислитися над тим, що її нераціональні, нерозсудливі дії в природі шкодять не тільки конкретному об’єкту (водоймі, дереву, повітрю), а й є загрозою її здоров’ю, життю, безпеці людства. Сапсай Т. П.

ГЕОЕКОЛОГІЯ

УДК 543.3:546.173/.175 2016.3.35. МОНІТОРИНГ ГІДРОХІМІЧНОЇ ТА ЕКОЛОГО-ТОКСИКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ОЗЕР ВАСИЛЬКІВСЬКОГО ТА ФАСТІВСЬКОГО РАЙОНІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ / Арсан В. О,. Бабенко Г. І,. Варганова А. Д. // Наук. записки Терноп. нац. пед. ун-ту імені Володимира Гнатюка. – 2015. – № 1. – Вип. 62. – С. 57–60. – Бібліогр.: 13 назв. Вода, озеро, концентрація, нітрати, фосфати, нітрити, амонійний азот, водні екосистеми. Monitoring of hydrochemical and eco-toxicological situation of lakes in Vasylkiv and Fastiv districts of Kyiv Oblast / Arsan B. O., Babenko H. I., Varhanova A. D. // Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho

universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka (Scientific issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University). – 2015. – № 1. – Issue 62. – P. 57– 60. – Bibliography: 13 ref. Water, lake, concentration, nitrates, phosphates, nitrites, ammonia nitrogen, water ecosystems. Зі зростанням антропогенного навантаження на водойми особливо загострилася проблема якості води водного середовища, що зумовлює необхідність з’ясування механізмів формування екотоксикологічної ситуації водних екосистем з метою їх уникнення та подолання. Наведено дані щодо вмісту основних гідрохімічних показників води (рН, загальна твердість, перманганатна окиснюваність, нітрати, нітрити, амонійний азот та фосфати) озер Василь-

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.38

ÃÅÎÅÊÎËÎÃ²ß

ківського та Фастівського району Київської області. Одним з найпоширеніших видів забруднень води є забруднення сполуками азоту та фосфору, значна концентрація яких у воді може бути небезпечною для людини. Фосфор та нітроген належать до числа найважливіших біогенних елементів, концентрація сполук яких значною мірою визначає біологічну продуктивність водних екосистем. Значний інтерес при цьому становить кругообіг нітрогену. Розглянуто сполуки нітрогену, які характеризуються високою біологічною активністю, беруть участь у метаболічних процесах гідробіонтів та істотно погіршують органолептичні властивості води. Розвиток суспільства на основі концепції про невичерпність та самовідновність запасів прісної води призвів до значної деградації світових водних ресурсів, їх дефіциту, вичерпання й погіршення якості внаслідок зростаючого забруднення. Особливу увагу приділено гідрохімічному та еколого-токсикологічному режиму води досліджуваних озер, варто загострити увагу на дослідженні вмісту амонію, рівень якого коливався від допустимого (вміст в обох озерах восени) до такого, що перевищує рибогосподарські ГДК більше, ніж в 200 разів (вміст в озері с. Пшеничне навесні) та показника перманганатної окиснюваності, перевищення величини якої фіксували влітку у воді водойми с. Пшеничне. Перевищення у воді величини рН спостерігалося практично в усі сезони у двох озерах (відповідно 9,19 та 9,02), незначне перевищення загальної твердості спостерігалось восени у воді с. Пшеничне. Концентрація нітритів, нітратів та фосфатів у воді досліджуваних водних об’єктів у всі сезони не перевищувала рибогосподарських гранично допустимих концентрацій. Болдарєва Д. І. УДК 328 2016.3.36. ЕКОГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ : навч. посіб. / Гавриленко О. П. – К., 2008. – 646 с. Екогеографія, геоекологія, людство, політика, Україна, екологічна діяльність, управління, геоекологічні знання. Ecogeography of Ukraine : study guide / Gavrylenko O.P. – K., 2008. – 646 p. Ecogeography, geoecology, humanity, politics, Ukraine, environmental activities, management, geoecological knowledge.

Узагальнено найголовніші положення сучасної екогеографії та геоекології. Висвітлено взаємозв’язки рослинних і тваринних організмів і людини, найважливіші природні процеси на планеті з погляду розвитку людства як біологічного виду в умовах природного планетарного розвитку і штучних змін. Увагу приділено теоретико-методологічним аспектам екогеографії, по-новому розглянуто еквівалентність обміну між державою, природою і людиною. Розглянуто сучасний системно-узагальнюючий підхід до всіх складових екологічного управління. Висвітлено міжнародну регламентацію екологічної діяльності, що склалася за останнє десятиліття, а також всесвітні стратегії збалансованого розвитку. Розглянуто екологічні програми, стратегічні плани дій щодо впорядкування та оздоровлення природних об’єктів, які набули великого практичного поширення в усьому світі, у тому числі й в Україні. Вивчено еколого-економічні механізми, приведені в дію майже в усіх країнах світу. Встановлено складові системного екологічного управління, які потребують певного узагальнення і систематизації, приведення у відповідність із загальносистемними теоретико-методологічними основами загального управління (державного, корпоративного, місцевого, громадського і спеціального). Зібрано положення загальних теорій, методологій управління і системного підходу з екологічними закономірностями, положеннями міжнародних стандартів і регламентів з екологічного

ÓÄÊ 328

управління, а також вітчизняного природоохоронного законодавства, з міжнародним і європейським екологічним законодавством. Висвітлено взаємозв’язки рослинних, тваринних організмів і людини як між собою, так і з навколишнім середовищем, найважливіші природні процеси на планеті Земля з погляду розвитку людства як біологічного виду в умовах природного планетарного розвитку і штучних змін. Наведено численні приклади екологічних ситуацій в Україні та за її межами. Значну увагу приділено теоретико-методологічним аспектам екогеографії, по-новому розглянуто еквівалентність обміну між державою, природою і людиною. Болдарєва Д. І. УДК 631. 472. 445 2016.3.37. КАРБОНАТНІ УТВОРЕННЯ В ПРОЦЕСІ РЕГРАДАЦІЇ ЛІСОСТЕПОВИХ ОПІДЗОЛЕНИХ ҐРУНТІВ ТА ЇХ ГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ / Канівець С. В. // Агроекологічний журнал. – 2014. – № 1. – С. 55–59. – Бібліогр.: 5 назв. Деградовані ґрунти, вторинне окарбоначення, міцелярний запліснявілий горизонт. Calcareous formations during regradation of foreststeppe podzolized soils and their genetic value / Kanivets S. V. // Ahroekolohichny zhurnal Agroecological Journal). – 2014. – № 1. – P. 55–59. – Bibliography : 5 ref. Degraded soils, secondary calcareous invasion, micelial moldy horizon.

Висвітлено стан вивчення реградаційних процесів як вторинного окарбоначення та руйнування ілювіальних горизонтів лісостепових опідзолених ґрунтів. На прикладі глибокого перетину реградованого ґрунту Середньоруської височини на території Харківської області у межах Лісостепу з обмеженим і нестійким зволоженням наведено нові дані про процес реградації. На правому корінному березі р. Уди в лесовій породі на глибині 160–185 см простягається насичений вторинними карбонатами яскраво виражений білястістю міцелярний запліснявілий горизонт з призмовидною структурою. Доведено, що він утворився до епохи сучасної агроландшафтної реградації, має давню й складну історію, спостерігається навіть у дібровах. Обґрунтовано завдання з уточнення систематичного положення реградованих ґрунтів і подальшого їх вивчення. Розглянуто поширення і стан систематики реградованих ґрунтів. Реградацію як процес окарбоначення та руйнування ілювію зумовлено лише лісостеповою трав’яною й польовою рослинністю, яка спостерігається і під лісом. Брак наукових досліджень унеможливлює достовірність узагальнення знань про реградовані ґрунти, що значно обмежує їх раціональне використання. Сапсай Т. П. УДК 911.3:379.85 2016.3.38. ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТУРИСТСЬКОРЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ / Ткачук Л. М., Сайчук В. С. // Географія та туризм. – 2014. – К. : АльфаПІК, – Вип. 26. – C. 1– 11. – Бібліогр.: 8 назв. Політика, інновації, інвестиції, ВВП, туризм, модернізація, туристичний кластер. Innovation and investment policy as a tool for modernization of tourist and recreational complex of Ukraine / Tkachuk L. M., Saichuk V. S. // Heohrafiia ta turysm (Geography and Tourism). – 2014. – Kyiv : Alfa-PIK. – Issue 26. – C. 1– 11. – Bibliography: 8 ref. Policy, innovations, investments, GDP, tourism, modernization, tourism cluster.

В ХХІ ст. туризм набув масштабів найпотужнішої галузі світового господарства, згенерувавши 6,6 трлн доларів (9,3%) внеску у світовий ВВП та забезпечивши

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 631.95

ÃÅÎÅÊÎËÎÃ²ß

створення 261 млн (8,7%) робочих місць по всьому світу. Розглянуто проблеми туристичного сектору України, в якому потенціал екстенсивного зростання туристськорекреаційного комплексу було вичерпано, відповідно значно погіршились позиції національного туристичного продукту в конкурентному середовищі. Означено нагальну проблему формування інноваційного підходу до розвитку туристсько-рекреаційного комплексу України як запоруки якісної трансформації структури національного туристичного продукту й відновлення та посилення його конкурентних позицій на міжнародному ринку туристичних послуг. Проаналізовано ефективні та дієві механізми, пріоритетні напрями розбудови національної інноваційно-інвестиційної політики з метою забезпечення конкурентоспроможності туристсько-рекреаційного комплексу України. Особливу увагу звернуто на формування цілеспрямованої державної інноваційно-інвестиційної політики, яка дасть можливість не тільки залучати капітальні ресурси, а й спрямовувати їх на розвиток інноваційного потенціалу національної економіки за рахунок ефективного соціально-економічного розвитку. Зазначено, що одним із потенційних напрямів капіталовкладень є формування регіональних туристстичних кластерів. Вважаєься, що це має зробити туристичну галузь більш сприйнятливою до інновацій, підвищить якість послуг, сприятиме формуванню позитивного іміджу деяких регіонів та України в цілому як провідної туристичної країни світу. Нині основними центрами інноваційних форм підприємництва у Хмельницькій області є: смт Гриців Шепетівського району (кластер сільського туризму «Оберіг»), м. Кам’янець-Подільський (туристичний кластер «Кам’янець»), Кам’янець-Подільський район (туристичний кластер «Кам’янецький дивокрай» та громадська організація «Екокласт “Зелені Товтри”»), Городоцький, Деражнянський, Кам’янець-Подільський, Летичівський, Новоушицький, Славутський, Старокостянтинівський, Шепетівський та Ярмолинецький райони (функціонують осередки сільського туризму). У Кам’янець-Подільському, Білогірському, Ізяславському, Славутському, Чемеровецькому та Шепетівському районах розвинуто такі форми обслуговування міських жителів, як агрооселі. Болдарєва Д. І. УДК 631.95 : 550.424 2016.3.39. ГЕОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛАНДШАФТІВ ЯК ФАКТОР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ / Єгорова Т. М. // Збалансоване природокористування. – 2014. – № 1. – С. 184–189. – Бібліогр.: 10 назв. Геохімічні ландшафти, агроландшафти, мікроелементи, екологічна безпека, біогеохімічні ланцюги. Geochemical properties of landscapes as a factor of ecological safety of agricultural land / Yehorova T. M. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced Nature Using). – 2014. – № 1. – P. 184–189. – Bibliography: 10 ref. Geochemical landscapes, agricultural landscapes, microelements, environmental safety, biogeochemical chains.

Розглянуто результати впровадження геохімії ландшафтів під час вивчення екологічних проблем на території України. Обґрунтовано значущість принципів диференціації й когерентності ландшафтів для оцінювання екологічної безпеки територій. Запропоновано методологію ландшафтно-геохімічних досліджень земель сільськогосподарського призначення. Запропоновано трирівневу систему кількісних параметрів геохімічного стану агроландшафтів для оцінювання рівня екологічної безпеки харчових ланцюгів за вмістом мікроелементів. Розроблено таксономічну класифікацію агроландшафтів, основану на природних і техногенних процесах у біогеохімічних ланцюгах. Визна-

2016.3.40

чено індикаторні ланки харчових ланцюгів для оцінювання екологічної безпеки за функціональними типами земель сільськогосподарського призначення. Розглянуто екологічну безпеку як складову збалансованого розвитку й визначено необхідність розробити її біоцентричні засади. Розглянуто науково-методологічне забезпечення під час розв’язання питань екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення, насамперед пов’язаних з деградацією ґрунтів і забезпеченістю сільгосппродукції поживними елементами. Виходячи з принципів диференціації й когерентності, об’єктами агроекологічних досліджень мають бути спряжені компоненти агроландшафту, яким є територія певного функціонального використання сільськогосподарських земель з однорідними зовнішніми чинниками міграції хімічних елементів. Для комплексного оцінювання агроекологічних процесів міграції мікроелементів, включаючи важкі метали, потрібно застосовувати ландшафтно-геохімічні, біогеохімічні та еколого-геохімічні критерії рівня їхньої безпеки для агроценозів, свійських тварин, населення. Встановлено, що першочергового аналізу потребують індикаторні ланки харчових біогеохімічних ланцюгів, які диференційовано за господарським призначенням сільськогосподарських земель. Сапсай Т. П. УДК 631.4+631.3 2016.3.40. ФОНОВИЙ ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ТА ЙОГО ЕКОЛОГІЧНА ІНФОРМАТИВНІСТЬ У ҐРУНТАХ ЛАНДШАФТІВ ЗОНИ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ / Єгорова Т. М. // Агрохімія і ґрунтознавство. – 2014. – Вип. 81. – С. 65–72. Бібліогр.: 17 назв Важкі метали, ґрунти, фонові значення, Полісся, агроекологічне нормування. Background content of heavy metals and its environmental informativity in soils of Ukrainian Polissia landscapes / Yehorova T. M. // Agrochemistry and soil science. – 2014. – Iss. 81. – P. 65–72. – Bibliography: 17 ref. Heavy metals, soils, background values, Polissia, agrienvironmental regulation.

Необхідність застосування фонового вмісту важких металів у ґрунтах України як показника стану навколишнього середовища висвітлено у нормативних документах і наукових дослідженнях. Розглянуто різні підходи до визначення фонового вмісту хімічних елементів. Фоновий вміст важких металів є кількісною основою оцінки забруднення ґрунту й подальшої його ремедіації, визначення асоціацій хімічних елементів техногенного забруднення, розрахунків коефіцієнтів концентрації та сумарного показника забруднення земель, а також надання землям статусу техногенно забруднених. Зазначено актуальність фонових значень вмісту важких металів у ґрунтах для вирішення агроекологічних завдань. Наведено результати статистичного аналізу розподілу вмісту Ba, Pb, Cr, Mn, Ni, Mo, V, Cu, Zn, Sr, Co у грунтах зональних ландшафтів Українського Полісся. Викладено визначальні чинники природного розсіювання та концентрації хімічних елементів у дерново-підзолистих і дерново-підзолистих глейових ґрунтах. Із застосуванням кларків і коефіцієнтів концентрації показано відповідність між особливостями природних процесів міграції та визначеними фоновими значеннями важких металів у ґрунтах геохімічних ландшафтів кислого та кислого глейового класів. Запропоновано застосовувати фоновий вміст важких металів у ґрунтах зональних ландшафтів України у регіональній системі агроекологічного нормування та вибору територій для вирощування сільськогосподарської продукції. Для аналізу еколого-геохімічних процесів у ландшафтах Полісся було застосовано кларки (КК) і коефіцієнти (Кк) концентрації, а також результати попередніх еколого-геохімічних досліджень. Сапсай Т. П.

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.2.48

ÄÎÂÊ²ËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß АГРОЕКОЛОГІЯ

УДК 631.8:591.6 2016.3.41. ВПЛИВ ПРЕПАРАТІВ БІОПОЛІЦИД ТА ЕКОТОН НА ПОШИРЕННЯ ЗБУДНИКІВ ГНИЛІ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ / Ящук В. У., Чабанюк Я. В., Бунас А. А. // Агроекологічний журнал. – 2014. – № 1. – С. 68–72. – Бібліогр.: 13 назв. Цибуля ріпчаста, зберігання, Біополіцид, Екотон, збудники, міксоміцети. Influence of Biopolicide and Ecotone drugs on the spread of onion rot agents during storage / Yashchuk V. U., Chabaniuk Ya. V., Bunas A. A. // Ahroekolohichny Zhurnal (Agroecological Journal). – 2014. – № 1. – P. 68–72. – Bibliography: 13 ref. Onion, storage, Biopolicide, Ecotone, agents, storage, myxomycetes.

Досліджено вплив препаратів Біополіцид та Екотон на поширення збудників гнилі цибулі ріпчастої під час зберігання у сховищах. На основі отриманих результатів розраховано коефіцієнт детермінації, що свідчить про залежність частки здорових цибулин після зимового зберігання від чисельності мікроміцетів у ґрунті під час вирощування цибулі ріпчастої. Встановлено, що обробка посадкового матеріалу препаратами Біополіцид та Екотон підвищує відсоток зберігання цибулі ріпчастої до 67 та 68% відповідно. Ідентифіковано 18 видів збудників гнилі. Встановлено лінійну залежність між чисельністю мікроміцетів ґрунту ризосфери та часткою здорових цибулин після зберігання. Встановлено, що коефіцієнт детермінації Біополіциду та Екотону перевищував 0,8, що свідчить про значний вплив чисельності мікроміцетів у ґрунті під час вегетації рослин на частку здорових рослин після зимового зберігання. Проведено дослідження цибулі ріпчастої після зимового зберігання, які свідчать, що передпосадкова обробка цибулин препаратами Біополіцид та Екотон у подальшому впливає на частку здорових цибулин під час зберігання (сприяє збереженню 67,0% цибулин, Екотон — 68,4%, натомість на контролі частка здорових цибулин становила лише 46,9%). Погіршення якості цибулин під час зберігання зумовлено в основному фізіологічними, фізичними та паразитарними змінами. Особливу увагу звернуто на актуальний пошук екологічно безпечних препаратів, що не будуть поступатись хімічним аналогам для обробки посадкового матеріалу цибулі ріпчастої під час вирощування, а в подальшому позитивно впливатимуть на її зберігання. Сапсай Т. П. УДК 631.3:631.517(62-408.6) 2016.3.42. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ. ТЕОРІЯ І РОЗРАХУНОК РОБОЧИХ ОРГАНІВ МАШИН ДЛЯ ПОВЕРХНЕВОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ : навч. посіб. / Тищенко С. С., Дубровін В. О., Теслюк В. В., Волянський М. С. – К. : ЦП «КОМПРІНТ», – 2015. – 157 с. – Бібліогр.: 85 назв. Культиватори, лапи, проектування, прямолінійне лезо, сільське господарство, обробіток, технологічні основи.

Основним напрямом розвитку сучасного сільськогосподарського виробництва в Україні є розроблення нових технологій. При цьому особлива увага приділяється їх ефективності на основі наукового прогресу і подальшого зміцнення його матеріальної бази. Розроблення нових технологій нерозривно пов’язано зі створенням робочих органів, які максимально відповідають поставленим вимогам. Розглянуто способи проектування поверхонь робочих органів культиваторів типу «лапа», зокрема широке застосування аналітичних, графічних і графоаналітичних способів проектування поверхонь робочих органів, що дає можливість всебічно підійти до проектування культиваторних лап. Запропоновано методики, які дають можливість практично здійснити проектування робочих органів культиваторів

ÓÄÊ 612.017

різних типів і призначень. Детально досліджено вимоги до культивації і робочих органів культиваторів. Представлено проектування стрілчастих універсальних лап культиваторів з прямолінійним лезом: технологічні основи, геометрична модель поверхні, графологічний метод, вихідні дані для проектування, побудова проекцій поверхні лапи та побудова розгортки поверхні лапи. Вивчено проектування однобічних лап (бритв) культиваторів, проектування розпушувальних культиваторів лап спеціальних форм, проектування культиваторів з криволінійним лезом та проектування культиваторних лап на основі торсових поверхонь. Сапсай Т. П. УДК 631.95:550.424 2016.3.43. ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ХІМІЧНО АКТИВНИМ АЗОТОМ З СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ДЖЕРЕЛ: ПРОБЛЕМА І ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ / Моклячук Л. И., Лукін С. М., Козлова Н. П, Марткоплішвілі М. М. // Агроекологічний журнал. – 2014. – № 1. – С. 13 – 20. – Бібліогр.: 19 назв. Забруднювачі, Гетеборзький протокол, хімічно активний азот, аміак, викиди, сільське господарство. Pollution of the environment with reactive nitrogen from agricultural sources: issues and solutions / Mokliachuk L. I., Lukin S. M., Kozlova N. P., Martkoplishvili M. M. // Ahroekolohichny zhurnal (Agroecological Journal). – 2014. – № 1. – P. 13–20. – Bibliography: 19 ref. Pollutants, Gothenburg Protocol, reactive nitrogen, ammonia, emissions, agriculture.

Висвітлено проблему забруднення навколишнього природного середовища сполуками хімічно активного азоту, що надходить з сільськогосподарських джерел. Сполуки азоту можуть переноситись атмосферними потоками на великі відстані й спричинювати ряд небажаних наслідків планетарного масштабу. Для розв’язання проблем, зумовлених забрудненням повітря, було прийнято Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Женевська конвенція) та 9 протоколів до неї. Протоколом про боротьбу з підкисленням, евтрофікацією і приземним озоном (Гетеборзький протокол) установлено максимальні показники викидів для 4 забруднювачів: сірки, оксидів азоту, летких органічних сполук та аміаку. Розглянуто ефективні механізми й програми для оперативного контролю стану довкілля, що дають змогу застосовувати узгоджені на міжнародному рівні заходи з обмеження та скорочення викидів забруднювачів у атмосферу, визначені конвенцією та протоколами до неї. Проаналізовано проблеми викидів хімічно активного азоту у сільськогосподарському виробництві, відповідальними є 2 органи: Цільова група з інвентаризації та прогнозу викидів у сільському господарстві; Цільова комісія з хімічно активного азоту. Їхнє завдання – розробити технічну та наукову документацію для обґрунтування стратегії розвитку, координації політики держав у галузі забруднення повітря сполуками хімічно активного азоту. З метою встановлення оцінки ефективності тематичної стратегії ЄС за якістю повітря і визначення напряму подальших робіт для поліпшення якості повітря за завданням ЄЕК ООН у 2011 р. був проведений детальний аналіз політики цієї галузі. Результати оприлюднили в грудні 2013 р., коли ЄЕК ООН прийняла нову програму « Чисте повітря для Європи» і запропонувала граничні значення національних викидів і нову директиву про встановлення лімітів на викиди. Сапсай Т. П. УДК 631.95:550.424 2016.3.44. ФОНОВИЙ УМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ЯК ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТІВ ЛІСОСТЕПУ / Єгорова Т. М. // Агроекологічний журнал. – 2014. – № 1. – С. 28–35. – Бібліогр.: 12 назв.

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 332.72

ÀÃÐÎÅÊÎËÎÃ²ß

Важкі метали, ґрунти, фоновий вміст, Лісостеп, агроекологічне нормування. Heavy metals background content as environmental characteristics of Forest-Seppe zone soils / Yehorova T. N. // Ahroekolohichny zhurnal (Agroecological Journal). – 2014. – № 1. – P. 28–35. – Bibliography: 12 ref. Heavy metals, soils, background content, Forest-Steppe zone, agri-environmental regulation. Висвітлено актуальність фонових величин вмісту важких металів у ґрунтах для виконання агроекологічних завдань. Наведено результати статистичного аналізу розподілу Ba, Pb, Cr, Mn, Ni, Mo, V, Cu, Zn, Sr, Cо у ґрунтах зональних ландшафтів Лісостепу України. Викладено визначальні чинники природної міграції хімічних елементів у ландшафтах орних земель з ґрунтами опідзоленими і чорноземами типовими. Показано відповідність між особливостями природних ґрунтотвірних процесів та фоновим вмістом важких металів у ґрунтах геохімічних ландшафтів кислого кальцієвого і кальцієвого класів міграції. Запропоновано застосовувати фоновий вміст важких металів у ґрунтах зональних ландшафтів України у регіональній системі агроекологічного нормування та вибору територій для вирощування органічної сільськогосподарської продукції. Фоновий вміст важких металів є кількісною основою оцінки забруднення ґрунту. Відповідно до Держстандартів України та нормативних документів фоновий вміст важких металів у валовій формі (та його співвідношення із кларками і гранично допустимими концентраціями) введено до системи еталонів родючості ґрунтів і аналізу матеріалів ґрунтово-агрохімічного моніторингу для обстеження полів, призначених для вирощування екологічно чистого врожаю. Особливу увагу звернуто на важливість фонових оцінок вмісту важких металів, які на практиці під час екологічних досліджень в Україні їх замінюють адміністративно встановленими гранично допустимими концентраціями або іншими показниками. Аналіз розрахованих автором фонових оцінок вмісту важких металів у ґрунтах геохімічних ландшафтів зони Лісостепу свідчить про їх інформативність для агроекологічної оцінки сільськогосподарських територій та виконання широкого кола супутніх завдань. Для визначення фонового вмісту важких металів у ґрунтах та інших компонентах довкілля є три основні підходи: обстеження пробних ділянок за межами зон техногенного забруднення, дослідження заповідних і рекреаційних територій, регіональний ландшафтно-геохімічний аналіз. Розраховано та проаналізовано еколого-геохімічні коефіцієнти, які засвідчили про переважання відносної динамічної збалансованості між процесами розсіювання і концентрації важких металів у ландшафтах кислого кальцієвого, кальцієвого класів за незначної концентрації цих металів на ландшафтних бар’єрах лужного типу. Сапсай Т. П. УДК 332.72 (477) 2016.3.45. ЧИННИКИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ / Ступень Р. М. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 142–146. – Бібліогр.: 8 назв. Ринок, земля, сільське господарство, чинники, розвиток. Factors of farmland market development / Stupen R. M. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced Nature Using). – 2016. – № 1. – P. 142–146. – Bibliography: 8 ref. Market, land, agriculture, factors, development.

Систематизовано чинники впливу на розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення, що, на відміну від існуючих, розподілені на такі групи: екологічні, економічні, соціальні, правові. Вони дають змогу визначити показники ефективності діяльності ринку землі та перспективи його подальшого розвитку. Два зазначені

2016.3.46

чинники можна інтерпретувати як якість землі до початку її використання та якість землі після закінчення її використання. Важливим чинником на формування ціни на землю виступає те, що у разі правильного поводження із земельними ресурсами вони не втрачають своєї вартості, як це буває з іншими матеріальними засобами виробництва. Незважаючи на це, в Україні існує проблема рекультивації земель, власник або користувач яких не має можливості чи не бачить економічної доцільності в проведенні рекультиваційних робіт. Усі ці показники впливатимуть на доступність землекористувача до необхідної йому кваліфікованої робочої сили, істотно зменшуючи майбутні витрати, якщо не доведеться облаштовувати місця для проживання персоналу в посівний період та період збору врожаю. Зосереджено увагу лише на тих аспектах діяльності держави, які впливають на попит і пропозицію на сформованому ринку земель сільськогосподарського призначення та стимулюють його розвиток. Найпоширенішим інструментом регулювання функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення з боку держави виступають ставки податків та зборів. Повне зняття мораторію та функціонування повноцінного ринку земель в Україні найближчим часом можливе лише за умови врахування всіх зазначених чинників впливу та рішучих кроків держави Підготовка до проведення земельної реформи в Україні актуалізує проблему розвитку системи управління землекористуванням з урахуванням результатів переходу до економічно та екологічно ефективної системи використання, відтворення та охорони земельних ресурсів. Важливою і необхідною складовою системи управління земельними ресурсами є її інформаційне забезпечення. Повна об’єктивна кадастрова інформація про стан землекористування є необхідною умовою для прийняття ефективних управлінських рішень щодо забезпечення ефективної господарської та природоохоронної діяльності в земельно-ресурсній сфері. Сапсай Т. П. УДК 332.3 : 332.2.021.8 : 332.33 2016.3.46. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ / Паляничко Н. І. // Збалансоване природокористування – 2016. – № 1. – C. 129–132. – Бібліогр.: 11 назв. Земельні ресурси, земельний фонд, ефективність використання, реформа. Analysis of current state and efficiency of land resources use in Ukraine / Palyanychko N. I. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – C. 129–132. – Bibliography: 11 ref. Land resources, land fund, utilization efficiency, reform.

Наведено результати дослідження стану та ефективності використання земельних ресурсів країни. Проаналізовано компонентну структуру земельного фонду, особливості його територіальної диференціації. Визначено, що найбільшу площу у структурі земельного фонду мають сільськогосподарські угіддя, та підтверджено значний рівень розораності цієї території. Досліджено величину та структуру орендних операцій, пов’язаних із земельними ресурсами. Запропоновано шляхи оптимізації використання земельних ресурсів країни на перспективу залежно від впливу соціально-економічних та природно-географічних чинників. Встановлено порушення екологічно допустимого співвідношення площ орних земель, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафтів. Визначено, що частка розораності земель в Україні є найвищою у світі – понад 50% усієї території країни та майже 80% загальної площі сільськогосподарських угідь. Встановлено, що розвиток ринку земель блокується не лише дією відповідного мораторію, а й вкрай

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.48

ÀÃÐÎÅÊÎËÎÃ²ß

низькою активністю у сфері іпотечного кредитування. За оперативною інформацією Держгеокадастру станом на кінець третього кварталу 2015 р., в Україні було укладено 4 671,5 тис. договорів оренди сільськогосподарських земель приватної форми власності (паїв) загальною площею 16 597,0 тис. га (середній розмір ділянки в оренді становить 3,6 га). Середня орендна плата становила 786 грн/га за рік. Оренда сільськогосподарських земель в Україні становить 82–99% усіх договорів оренди. Зазначено, що актуальним є розроблення сучасної методики оцінки вартості земель несільськогосподарського призначення, що ґрунтується виключно на ринковій основі з відповідними принципами та умовами. Наведено докладний аналіз методів оцінки земель в Україні та світі, розглянуто класичні методики та представлено їхні нові алгоритми, в тому числі й розроблений автором алгоритм масової оцінки ринкової вартості земель несільськогосподарського призначення з використанням гібридних систем. Сапсай Т. П. УДК 631.95 : 631.58 : 581.6 : 620.9 : 631.371 2016.3.47. СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ СТАЛИХ АГРОБІОГЕОЦЕНОЗІВ / Тимофєєв М. М., Вінюков О. О., Бондарева О. Б. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 165–170. – Бібліогр.: 8 назв. Біогенна система землеробства, еколого-агрохімічний бал, напрями схилів, біогенна реконструкція ланів, конструкція чагарникових смуг, ерозійні процеси. Strategy of sustainable agrobiogeocenosies / Tymofeiev M. M., Viniukov O. O., Bondareva O. B. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 165–170. – Bibliography: 8 ref. Biogenic farming system, environmental and agrochemical point, direction of slopes, biogenic reconstruction of fields, construction of shrub strips, erosion processes.

Обґрунтовано схеми чагарникових конструкцій та технологій повного усунення деградаційних процесів на виробничих землях в умовах становлення біогенної системи землеробства. Показано конкретний стан полів та розглянуто перспективи формування на них сталих агробіогеоценозів. Середньозважений відсоток гумусу по Донецькій області зменшився з 4,4 до 4,04%. Зазначено, що сучасні великі орні лани формувалися з позиції високої продуктивності технічних систем. Необхідно переходити на біогенну систему землеробства, яка відкриває перспективи безперервних технологій підвищення родючості ґрунту на основі масивів чагарників як джерела нових відновлюваних органогенних ресурсів. Кінцевий результат продуктивності праці – висока врожайність та якість продукції, які залежать не тільки від технічних систем, а більше від рівня родючості ґрунтів як основного засобу виробництва в сільському господарстві. Повне усунення деградаційних процесів та формування сталих агробіогеоценозів буде реалізовано трьома напрямами: щорічним відновленням мульчепласту; локально-вертикальним типом обробітку ґрунту; формуванням чагарникових смуг поперек схилів і навкруги клітин (парцел) з мульчепластом. Формування сталих агробіогеоценозів потребує великих обсягів перевезення подрібненої чагарникової маси, біодобрив, брикетів, ґрунту. Звідси – потреба в освоєнні такого важливого ресурсу виробництва, як широкий діапазон часу застосування технічних систем у напрямі безперервності. Всі ці перетворення можливі лише за умов якісної зміни властивостей об’єктів праці. За біогенної системи землеробства безперервність перевезення значних має на ланах потребує створення легкої електромобільної техніки. Вона повинна мати широкі шини-котки, вантажопідйомність – не більше ніж 3 т, а зростання продуктивності праці має відбуватися за рахунок безперервності використання, збільшення кількості

ÓÄÊ 631.95

електромобільних систем для перевезення вантажів та дистанційного керування на основі інформаційних технологій. За біогенної системи землеробства запобігання руйнації ґрунту досягається завдяки: мульчепласту; вертикальним дренам; чагарниковим смугам, які формуватимуться поперек схилів, а на малопродуктивних землях з еколого-агрохімічним балом меншим ніж 30 та зі схилами понад 3–5° це будуть суцільні насадження чагарників. Сапсай Т. П. УДК 504.062.2 (477) 2016.3.48. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КАТЕГОРІЙ «СІЛЬСЬКІ ТЕРИТОРІЇ» ТА «СІЛЬСЬКИЙ РЕГІОН» / Грановська Л. М., Нижеголенко К. С. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 10–15. – Бібліогр.: 21 назва. Теоретичний підхід, аграрний сектор, сільська територія, сільський регіон. Theoretical approaches to forming categories «rural areas» and «rural region» / Granovskaya L. M., Nyzheholenko K. S. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 10–15. – Bibliography: 21 ref. Theoretical approach, agriculture sector, rural area, rural region.

Проаналізовано теоретичні підходи до визначення категорій «сільська територія» та «сільський регіон». Доведено, що, з огляду на особливості формування регіональної еколого-економічної системи, територія Херсонської області належить до сільського регіону. Введено до наукового обігу поняття «сільські території» замість поняття «сільська місцевість», «село». Сільська територія пов’язана з веденням землеробства, розвитком сільського господарства, а тому агровиробництво розглядається як складова сільського сектору. Впроваджено реалізацію концепції сталого розвитку сільських територій, яка дасть можливість не лише розв’язати найнагальніші економічні та соціальні проблеми українського села, а й зробити дієві кроки у відтворенні природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища. Встановлено, що перспектива розвитку сільських територій в Україні та перехід їх на шлях сталого розвитку вирішальною мірою залежить від можливого рівня розвитку сільського господарства та підтримки державою цього процесу. Перспективний розвиток сільського господарства як основи економіки села та розвитку сільських територій потребує виваженої пріоритезації інноваційних організаційно-правових форм господарювання в цій сфері та відповідної політики держави. Сільські території за структурною будовою є об’єктом, який об’єднує економічну, соціальну та екологічну складові, що, у свою чергу, поділяється на такі елементи, як населення, поселення, виробничогосподарський комплекс, інфраструктура, землі сільськогосподарського та іншого призначення, навколишнє природне середовище, властивості яких розкривають їхню сутність і визначають певні функції. Для сільських територій характерними є специфічні просторові параметри – площа, протяжність, компактність, конфігурація, географічне розміщення, а також їхні ознаки (людність, щільність, кліматичні умови, особливості ландшафту). Важливим кроком у пошуку ефективних механізмів сприяння сталому розвитку сільських територій і регіонів є визначення вузлових проблем розвитку й напрацювання необхідних заходів соціально-економічного, правового та адміністративного змісту, які б дали можливість вивести сільські території на якісно новий рівень розвитку, комплексно розв’язати економічні, соціальні та екологічні проблеми сільської місцевості за обов’язкової и збереження природно-ресурсного й культурного потенціалу сільських територій. Сапсай Т. П.

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 631.43

ÀÃÐÎÅÊÎËÎÃ²ß

УДК 631.43 : 631.821 2016.3.49. УДОСКОНАЛЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ПРОЦЕСІВ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬ ДЕГРАДАЦІЮ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ / Добряк Д. С., Кузін Н. В. // Збалансоване природокористування. – 2016 – № 1. – С. 106–112. – Бібліогр.: 4 назви. Процес, деградація, земельні ресурси, критерії. Improving the classification of processes that cause degradation of land / Dobriak D. S., Kuzin N. V. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 106–112. – Bibliography: 4 ref. Process, degradation, land resources, criteria.

Обґрунтовано класифікацію процесів, що спричинюють деградацію земельних угідь, визначено їхню сутність і критерії, за якими визначають рівні деградації земель. Родючість ґрунтів великою мірою впливає на облік і використання земель у сільському господарстві. Державний земельний кадастр також містить показники бонітування ґрунтів, екологічної та грошової оцінки земель. Визначено, що за різних форм власності на землю (державної, комунальної, приватної), які визначені чинним законодавством України рівноправними, Державний земельний кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення плати за землю, цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, екологічного та економічного обґрунтування бізнес-планів і проектів землеустрою. Встановлено, що на показники, які характеризують еколого-економічні властивості землі, впливають як природні, так і антропогенні чинники, хоч основними з них є якість і родючість ґрунту. Землі розглядають за двома системами об’єктивних показників – характеристиками природних властивостей і ознаками ґрунтів, які є результатом їх вивчення як природного середовища, та показниками, що відображають агробіологічні вимоги сільськогосподарських культур до ґрунту – місця зростання рослин. Розглянуто ланку «ґрунт–рослина», показники агробіологічних ознак та вимог рослин до ґрунту виступають індикаторами його якості. Продуктивність сільськогосподарських культур – це результат засвоєння рослинами органічних і мінеральних речовин, сонячної енергії та інших чинників екосфери, а не тільки ґрунту, хоч і найважливішої, але однієї зі складових екосфери. Встановлено, що наявність забруднення є сучасним невід’ємним компонентом визначення екологічного стану земної поверхні, в тому числі сільськогосподарських угідь. Це стосується земельних ділянок, які забруднені радіоактивними викидами ЧАЕС та інших АЕС, прилягають до промислових підприємств (металургійних, хімічних, цементних тощо), шосе і залізниць, а також ділянок з надмірним застосуванням пестицидів, мінеральних і органічних добрив. Сапсай Т. П. УДК 001.895: 330.341.1:631.145 2016.3.50. НАПРЯМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОСУШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ / Дацько Л. В., Козаченко О. А., Дацько М. О. // Агроекологічний журнал. – 2014. – № 1. – С. 13–20. – Бібліогр.: 18 назв. Агроресурсний потенціал, водно-повітряний і поживний режими, осушувані землі, родючість ґрунтів. Areas of sustainable use of drained lands in the Western Polissya / Datsko L. V., Kozachenko O. A., Datsko M. O. // Ahroekolohichny zhurnal (Agroecological Journal). . – 2014. – № 1. – P. 13–20. – Bibliography: 18 ref. Agricultural resources potential, air and water and nutrient regimes, drained lands, soil fertility.

2016.3.51

Обґрунтовано засади раціонального використання осушуваних земель на інформаційній базі мережі стаціонарних агротехнічних дослідів в умовах Західного Полісся України. Шляхом багатоваріантного імітаційного комп’ютерного моделювання здійснено оцінювання варіантів розвитку галузевої структури аграрного виробництва стосовно умов регіону. Пріоритетним напрямом господарювання визначено тваринницько-рослинницьку спеціалізацію з поглибленою переробкою у межах господарства. Встановлено, що рослинницька спеціалізація (зернові, картопля) з регулюванням водно-повітряного режиму торфового ґрунту дає змогу подвоїти чистий прибуток, однак окупатися вона буде досить довго. Розглянуто застосування добрив в умовах оптимального зволоження відносно контролю, яке підвищить прибутковість у 4 рази і скоротить термін окупності осушуваних земель удвічі. Активний розвиток молочного скотарства значно поліпшить економічні показники, особливо за високої продуктивності тварин, за умови переробки сировини до стадії продуктів і біоенергії. Особливу увагу звернуто на підвищення прибутковості та скорочення термінів окупності інвестицій шляхом переходу в рослинництві від традиційних до малопоширених, але більш адаптованих до умов регіону кормових культур. Визначено, що економічні показники аграрного виробництва значно поліпшуватимуться у разі вирощування лише кормових культур з придбанням концентрованих кормів. Сапсай Т. П. УДК 502.33 : 332.2 : 007 2016.3.51. РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ / Таратула Р. Б. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 147–149. – Бібліогр. : 7 назв. Управління земель, земельний кадастр, управління, державний земельний кадастр, земельні ресурси, земельна реформа. Role of the state land cadastre in information support for the land management system / Taratula R. B. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 147–149. – Bibliography: 7 ref. Management of land, land cadastre, management, state land cadastre, land resources, land reform.

З огляду на формування і функціонування інформаційної системи державного земельного кадастру можна говорити про існування ряду проблем, однак уже очевидно, що система Державного земельного кадастру здатна забезпечити управління земельними ресурсами повною і достовірною інформацією про об’єкти управління, що є основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Інформаційні потреби визначаються комплексом земельно-кадастрових даних, що відповідають вимогам конкретних завдань, де передусім потрібна детальна земельно-кадастрова інформація, в тому числі оперативна, з високим ступенем точності, тому виникає потреба в розвитку інформаційного забезпечення управління земельними ресурсами, без якого неможливе вдосконалення форм і методів управління. Відсутність централізованості інформації та її дроблення за різними ресурсами є значною перешкодою для тих, хто працює з нерухомістю, оскільки в них немає всебічної інформації про об’єкти. Створення єдиного кадастру об’єктів нерухомості на базі відомостей про земельні ділянки забезпечить функціонування інформаційної системи, що дасть можливість розв’язати цю проблему. Завданням найближчого періоду є створення умов для планомірного й послідовного здійснення управління земельними ресурсами, що спрямоване на ефективне їх використання, активне залучення в обіг, стимулювання інвестиційної діяльності. Забезпечення таких умов має стати пріоритетним завданням створен-

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.54

ÀÃÐÎÅÊÎËÎÃ²ß

ня єдиного державного інформаційного ресурсу на базі Державного земельного кадастру. Досліджено принципові моменти формування й функціонування системи управління земельними ресурсами з урахуванням результатів переходу до економічно та екологічно ефективної системи використання, відтворення та охорони земельних ресурсів. Проаналізовано значущість земельно-кадастрових даних в інформаційному забезпеченні управління земельними ресурсами. Визначено взаємозв’язки земельного кадастру з економічними процесами управління земельними ресурсами та економічний ефект від них. Сапсай Т. П. УДК 630*5 2016.3.52. СТВОРЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНИХ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ ЧИСТИХ ТА ЗМІШАНИХ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЧЕРВОНОГО / Майборода В. А. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 31–36. Бібліогр.: 23 назви. Стійкі лісові екосистеми, чисті насадження, змішані насадження. Creation of sustainable forest ecosystems by introducing pure and mixed red oak stands / Maiboroda V. A. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 31–36. – Bibliography: 23 ref. Sustainable forest ecosystems, pure stands, mixed stands.

Починаючи з 70-х років ХХ століття спостерігається процес всихання дубових насаджень, основною причиною якого є погіршення екологічної ситуації. До цього слід додати істотні порушення під час ведення лісового господарства у дубових насадженнях, на виправлення яких ще в 1996 р. колишнє Міністерство лісового господарства України запропонувало програму «Діброва», яка, на жаль, не принесла очікуваного результату. Чисті та мішані насадження дуба червоного (бореального) за продуктивністю є набагато кращими, ніж насадження дуба звичайного, і стійкішими до негативних чинників у навколишньому середовищі, фітозахворювань і ентомошкідників. Відновлення дібров шляхом впровадження чистих та змішаних з ясенем і модриною насаджень дуба червоного (бореального) дасть можливість поліпшити біорізноманіття і створити продуктивніші й стійкіші лісові екосистеми. Досліджено можливість поліпшення біорізноманіття та створення продуктивніших і стійкіших лісових екосистем. Значна перевага дуба червоного (бореального), порівняно з дубом звичайним та іншими лісовими породами, полягає у здатності накопичувати набагато більшу надземну фітомасу, завдяки чому ця порода виконує значну еколого-стабілізуючу функцію і її слід розглядати як одну з найважливіших порід під час вирішення важливого екологічного питання – поглинання вуглецю та продукування кисню. Повноцінне функціонування в дібровах чистих і мішаних дубових насаджень неможливе без збереження їх цілісної просторової та вікової структури, що насамперед передбачає постійну наявність 15–16, а краще – 20% не тільки стиглих, а й, по можливості, насаджень більшого віку, не знищених надмірними прохідними рубками. На тих площах, де відбулося всихання здорових насаджень, впровадження молодих культур цієї породи однозначно приречене на невдачу, оскільки зазначені негативні зміни в навколишньому природному середовищі зберігають тенденцію до погіршення. Сапсай Т. П. УДК 631.95 : 631 : 87 2016.3.53. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / Августинович М. Б. // Збалансоване природокористування. – 2016. – №1. – С. 81–85. – Бібліогр.: 10 назв.

ÓÄÊ 630.*5

Тритикале яре, рівні удобрення, екологічне оцінювання, комплексні показники. Environmental assessment of spring triticale growing technologies in the Western Forest-Steppe zone of Ukraine / Avgustynovych M. B. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 81–85. – Bibliography: 10 ref. Spring triticale, fertilizer levels, environmental assessment, comprehensive performance. Вирощування тритикале ярового потребує глибоких знань та правильно підібраного регіону для вирощування. Ефективним екологічно виправданим прийомом вирощування тритикале ярого є застосування мікробіологічного препарату Азотер. Для вдосконалення технологій доцільно передбачити додаткове внесення фосфорно-калійних добрив, особливо на ґрунтах з низьким вмістом рухомих сполук фосфору та калію. Розраховано та обґрунтовано комплексне екологічне оцінювання (ЕО) рівнів удобрення агроценозу тритикале ярого в умовах Західного Лісостепу України. Доведено доцільність впровадження в технології вирощування тритикале ярого мікробіологічного препарату Азотер та гумінового добрива. Виявлено, що досліджувані технології потребують певного удосконалення, проте можуть бути рекомендовані виробництву для мінімізації техногенного навантаження на навколишнє природне середовище. Встановлено, що показники врожайності досліджуваних технологій вирощування тритикале ярого істотно відрізнялися між собою. Найнижчий бал зафіксовано в контролі: за вирощування сорту ‘Оберіг Харківський’ ЕО становило 2,0, сорту Лосинівське – 1,9 бала. За внесення 15 т/га гною спостерігося зростання показника екологічної експертизи до 2,3–2,4 бала, що також свідчило про недосконалість цієї технології та необхідність її істотного доопрацювання. Сапсай Т. П. УДК 631.15 : 502.33 : 502.5 2016.3.54. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ / Шкуратов О. І. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 154–158. – Бібліогр.: 8 назв. Екологічна безпека, методологія, система, підсистема, аграрний сектор економіки, концепція, підходи. Methodological bases of environmental safety system formation in the agricultural sector / Shkuratov O. I. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 154–158. – Bibliography: 8 ref . Environmental safety, methodology, system, subsystem, the agricultural sector, concept, approaches.

Обґрунтовано методологічні основи формування системи екологічної безпеки в аграрному секторі економіки, що передбачають сукупність підходів, методів, теорій, які визначають цільове призначення практичних результатів дослідження. Розглянуто систему екологічної безпеки в аграрному секторі, на відміну від традиційного уявлення, її представлено як сукупність елементів (суб’єкти, об’єкт, цілі, завдання, принципи, організаційна структура тощо) та взаємопов’язаних підсистем: інформаційно-аналітичної, забезпечувальної, функціонально-інструментальної, результативно-цільової. Встановлено, що принцип сталого розвитку є реальною концептуальною основою для формування системи поглядів та підходів до взаємовідносин суспільства, людини і навколишнього природного середовища. Сталий розвиток аграрного сектору та агроекосистем за сучасних умов неможливий без гарантування екологічної безпеки, яка є одним з найважливіших компонентів національної безпеки, оскільки виконує подвійну функцію: як складова національної безпеки і як необхідна умова життєдіяльності та забезпечення інших основних видів

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 339.137

ÀÃÐÎÅÊÎËÎÃ²ß

національної безпеки. Досліджено методологічні основи формування системи екологічної безпеки в аграрному секторі економіки, що передбачають сукупність підходів, методів, теорій, дасть змогу у подальшому більш системно формувати управлінські заходи щодо збалансованого забезпечення цього процесу. Основною метою системи забезпечення екологічної безпеки в аграрному секторі є запобігання виникненню, виявленню екологічних загроз та ризиків, локалізація і ліквідація. Встановлено, що, на відміну від традиційного уявлення, важливо розглядати систему екологічної безпеки в аграрному секторі не як елемент екологічної політики, а як сукупність елементів (суб’єкти, об’єкт, цілі, завдання, принципи, організаційна структура тощо) та взаємопов’язаних підсистем: інформаційно-аналітичної, забезпечувальної, функціональноінструментальної, результативно-цільової. Сапсай Т. П. УДК 339.137.2.012.23:637(4+477)(081) 2016.3.55. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ СКОТАРСТВА І ПТАХІВНИЦТВА УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ : монографія / Ільчук М. М., Коновал І. А., Мельникова І. В. та ін. – К. : Вид-во ТОВ «Аграр Медіа Груп», 2015. – 321 с. – Бібліогр.: 130 назв. Конкурентоспроможність, скотарство, галузі, скорочення, контроль, прибуток, розрахунок, промисловість. Competitiveness of production of Ukrainian animal husbandry and poultry farming in the European integration system : monograph / Ilchuk M. M., Konoval I. A. Melnykova I. V. et al. – Kyiv : Vydavnytstvo TOV «Agrar Media Group», 2015. – 321 p. – Bibliography: 130 ref. Competitiveness, animal husbandry, sectors, reducing, control, profit, calculation, industry.

Скотарство і птахівництво є системоутворюючими галузями економіки України. Від їхнього розвитку залежать економічні, соціальні та екологічні умови розвитку сільських територій. Аналіз вітчизняних ринків тваринницької продукції свідчить, що останніми роками тут відбувалися кардинальні зміни, пов’язані зі значним зменшенням поголів’я великої рогатої худоби та тенденцією збільшення чисельності птиці. Внаслідок значного скорочення поголів’я великої рогатої худоби протягом 2000–2014 рр. (на 44,4%) обсяги виробництва молока в Україні зменшилися на 12,0%. Рівень самозабезпеченості м’ясом і м’ясопродуктами у 2014 р. досяг 100% з річним споживанням м’яса на одну особу 54,1 кг за раціональної норми 80 кг. Субсидований імпорт продукції тваринництва не дає можливості вітчизняним товаровиробникам інтенсивно нарощувати обсяги виробництва у такій привабливій для інвесторів галузі, як молочне скотарство. Підприємство для забезпечення конкурентоспроможності своєї продукції має здійснювати контроль за групами параметрів, тобто за якістю та витратами на виробництво й реалізацію, стежити за конкурентами й кон’юнктурою ринку. Тому виробництво конкурентоспроможної продукції завжди є ефективним для виробника. Для оцінки конкурентоспроможності продукції тваринництва на мікрорівні доцільно використовувати такі показники, як: 1) продуктивність тварин і птиці, т/гол., шт./гол.; 2) виробнича собівартість продукції, грн/т; 3) повна собівартість 1 т реалізованої продукції, грн/т; 4) ціна реалізації 1 т продукції, грн/т; 5) обсяги реалізації продукції, ц; 6) рівень спеціалізації, %; 7) прибуток у розрахунку на 1 т реалізації продукції, грн/т; 8) рівень рентабельності, %; 9) темп росту обсягів виробництва (реалізації) продукції, %. Конкурентоспроможність продукції є основою для забезпечення конкурентоспроможності підприємства, галузі та країни в цілому, яка повною мірою проявляється в умовах ринку, що дає можливість урівноважити попит і пропозицію. Реформування агропромислового комплексу повністю

2016.3.57

змінює систему економічних відносин на галузевому та міжгалузевому рівнях. Тому виникає необхідність обґрунтування механізмів регулювання дії чинників кон’юнктури продовольчих ринків та ціноутворення на них, а також формування економічних відносин між суб’єктами, адекватних ринковій економіці. Проведено дослідження, після яких викладено теоретичні, методологічні та практичні засади формування та оцінки конкурентоспроможності продукції скотарства і птахівництва України в контексті процесу євроінтеграції. Визначено основні напрями підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства і птахівництва України в системі євроінтеграції. Сапсай Т. П. УДК502.33:631.147 2016.3.56. ОРГАНІЧНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО: ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ : монографія / Шкуратов О. І., Чудовська В. А., Вдовиченко А. В. – К. : ТОВ «ДІА», 2015. – 248 с. – Бібліогр.: 237 назв. Органічне сільське господарство, землеробство, економічний розвиток, програма, сільськогосподарська продукція. Organic agriculture: ecological and economic imperatives of development : monograph / Shkuratov O. I., Chudovskaya V. A., Vdovychenko A. V. – Kyiv : TOV «Dia», 2015. – 248 p. – Bibliography: 237 ref. Organic agriculture, arable farming, economic development, program, agricultural products.

Інтенсивний розвиток аграрного виробництва негативно впливає на навколишнє природне середовище. Екологічна ситуація останніми роками погіршилася настільки, що відтепер саме від неї залежатиме як економічний стан господарюючих суб’єктів, так і забезпечення населення якісним продовольством, тобто продовольча безпека країни. У монографії досліджено теоретико-методичні основи еколого-економічних передумов розвитку органічного сільського господарства. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку органічного сільського господарства в Україні. Запропоновано шляхи підвищення еколого-економічної ефективності виробництва органічної сільськогосподарської продукції. Обґрунтовано напрями формування системи еколого-економічних імперативів розвитку органічного сільського господарства, які мають стати орієнтиром для державної влади та місцевого самоврядування під час розроблення програм розвитку органічного землеробства. Розглянуто концептуальні засади розвитку органічного сільського господарства, їхні основні положення, світовий досвід ведення та державної підтримки органічного сільського господарства. Наведено теоретико-методичні основи та оцінку екологоекономічних передумов розвитку органічного сільського господарства. Створено інституціональне середовище виробництва органічної сільськогосподарської продукції. Представлено еколого-економічний аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку органічного сільського господарства в Україні, показано аналітичну оцінку сільського господарства на фоні аналізу чинників впливу на розвиток органічного сільського господарства. Запропоновано шляхи підвищення еколого-економічної ефективності виробництва органічної сільськогосподарської продукції. Сапсай Т. П. УДК 635.65:631.559 (477-292.485) 2016.3.57. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ БОБУ ОВОЧЕВОГО (FABA BONA MEDIK.) В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / Костюк О. О., Кутовенко В. Б. // НУБіП України, 2015. – 182 с. – Бібліогр.: 184 назви. Лісостеп, технологія, дефіцит, збалансованість, боби, культура, особливість. Beans (Faba bona Medik.) growing technology in the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine / Kostiuk

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.60

ÄÎÂÊ²ËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß

O. O., Kutovenko V. B. // National University of Life and Environmental Sciences (NULES) of Ukraine, 2015. – 182 p. – Bibliography: 184 ref. Forest-Steppe zone, technology, deficit, balance, beans, culture, peculiarity. Продовольча проблема є чи не найдавнішою з усіх проблем людства. Дефіцит продуктів харчування супроводжував людство протягом усього його розвитку. Причому продукти мають бути збалансованими за всіма поживними речовинами – білком, вуглеводами, жирами та вітамінами. Поки що не створено ідеального сорту за балансом усіх поживних речовин. Значний дефіцит людина має у забезпеченні білком як рослинного, так і тваринного походження. Тому пошук джерел високобілкових рослинних ресурсів є актуальним для всього людства, і в тому числі й для населення України. Первинним джерелом білків є рослини, зокрема – зернобобові культури. В овочівництві України на цей час вирощують невелику кількість видів рослин з родини Бобові (Fabaceae). В основному це квасоля овочева, горох овочевий, рідко трапляється біб овочевий. Навіть серед цих видів рослин овочівники не повністю їх застосовують для різних напрямів використання. Біб овочевий (Faba bona Medik.) за вмістом білка переважає горох та квасолю, вміст якого в нестиглому насінні (зеленому горошку) становить близько 5–7% сирої маси, в стиглому насінні – 37%. Крім того, до складу білка бобів входять незамінні амінокислоти: лізин, триптофан, метіонін. За кількістю незамінних амінокислот біб поступається тільки сої. В бобах є широкий набір вітамінів: В1, В2, В6, РР, С, К, Е, каротин, пантотенонова й фолієва кислоти. Боби багаті на такі мінеральні речовини, як фосфор, калій, залізо. Енергетична цінність 100 г продукції – 243 кДж. Розглянуто господарське значення, походження, ботанічні та біологічні особливості культури. Наведено елементи технології вирощування бобу овочевого. Вивчено сорти й гібриди бобу овочевого, строки та схеми сівби насіння, проведення інокуляції насіння та чеканки рослин. Обгрунтовано доцільність вирощування бобу овочевого в умовах правобережного Лісостепу з урахуванням природних умов Сапсай Т. П.

ÓÄÊ 31:338

УДК 633.11:631.531.02 2016.3.58. НАСІННИЦТВО ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ : наук. вид. / Кавунець В. П. , Кочмарський В. С. ; за ред. канд. с.-г. наук В. П. Кавунця. – Миронівка : МІП ім. В. М. Ремесла НААНУ, 2011. – 320 с. Пшениця, сорти, насінництво, селекція, насіння, природні ресурси. Winter wheat-seed industry : scientific edition / Kavunets V. P., Kochmarskyy V. S.; edited by candidate of agricultural science V. P. Kavunets. – Mironivka : MIP named after V. M. Remeslo NAAN od Ukraine, 2011. – 320 p. Wheat, varieties, seed industry, breeding, seeds, natural resources.

Велику роль у збільшенні валових зборів зерна безумовно відіграє селекція. Зростання урожайності сільськогосподарських культур за останні роки, в тому числі й пшениці, відбулося за рахунок використання у виробництві нових високопродуктивних сортів. Високопродуктивний сорт має відповідати трьом основним умовам: 1) успішно протистояти дії несприятливих чинників зовнішнього середовища; 2) з максимальною ефективністю використовувати сприятливі умови середовища; 3) стабільно зберігати високу продуктивність в умовах виробництва. Представлено результати багаторічних досліджень щодо впливу абіотичних, біотичних та антропогенних чинників на врожайність, посівні якості та врожайні властивості насіння озимої пшениці в правобережному Лісостепу України. Показано методи виробництва насіння добазового і базового (ДН, БН), контроль за сортовими й посівними його якостями та характеристики сортів селекції установи. Розглянуто наукові дослідження, якими встановлено, що урожайність зернових культур підвищується на 20–25% за рахунок використання високоякісного насіння нових сортів, тобто ефективне використання селекційних досягнень можливе лише завдяки науково обґрунтованому та організованому насінництву. Теоретичною основою насінництва є насіннєзнавство, яке надає насінництву допомогу в тому, щоб на основі знання оптимальних умов формування високоякісного посівного матеріалу використовувати природні ресурси й створювати всі передумови для найповнішої реалізації потенційних можливостей сорту. Сапсай Т. П.

ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ'Я

УДК: 31:338.432 2016.3.59. ФАКТОРИ ВПЛИВУ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ / Тарасова В. В., Ковалевська І. М. // Вісник ЖНАЕУ. – 2012. – Вип. 2 (1). – С. 41–47. – Бібліогр. 7 назв. Взаємовідносини, атмосферне повітря, довкілля, захворюваність, здоров’я, промисловість, охорона. Factors of environmental influence on the health of population / Tarasova V. V., Kovalevska I. M. // Bulletin ZHNAEU. – 2012. – Iss. 2 (1). – P. 41–47. – Bibliography: 7 ref. Relationships, air, environment, disease, health, industry, security.

Через забруднення атмосферного повітря, водних об’єктів, ґрунтів, механічного порушення земель територію Донбасу і промислового Придніпров’я вже наразі розглядають як зону екологічної кризи. Проведена Інститутом гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України оцінка соматичного і репродуктивного здоров’я населення 19 промислових міст, де мешкає понад одна п’ята частина всіх міських жителів, свідчить, що найнижчу очікувану тривалість життя при народженні має населення міських поселень з розвиненою металургійною і хімічною промисловістю у техногенно навантажених регіонах. Серед сукупності чинників, які формують

та протягом усього життя впливають на стан здоров’я людини, експерти ВООЗ встановили, що стан здоров’я безпосередньо залежить від стану довкілля на 18–20%, тоді як залежність від рівня розвитку системи охорони здоров’я становить лише 7–12%. Докладно розглянуто взаємовідносини довкілля і суспільства з використанням основних методів статистики табличного, графічного паралельних рядів та кореляційного на базі системи інтегральних показників, визначених за методом питомої участі. Встановлено, що основними техногенними забруднювачами природного середовища є потенційно небезпечні виробництва – гіганти індустрії на обмежених територіях, об’єкти енергетики й транспорту, які утворюють токсичні відходи – різні гази, газоподібні речовини, аерозолі, пил, радіоактивні, електромагнітні, магнітні й теплові випромінювання, шуми та вібрації, «збагачені» шкідливими хімічними сполуками промислові стоки та ін. Козловська М. С. УДК 504.001 2016.3.60. ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ І СТАН ДОВКІЛЛЯ / Поп С. С., Брацьо О. В. // Український географічний журнал – 2013. – № 1. – С. 7–16. – Бібліогр. : 4 назви.

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 616.12

ÄÎÂÊ²ËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß

Здоров’я населення Закарпаття, поширеність захворювань, захворюваність, медико-географічне районування. Health of population in Transcarpathian Oblast and the state of the environment / Pop S. S., Bratso O. V. // Ukrainian Geographical Journal. – 2013. – № 1. – P. 7–16. – Bibliography: 4 ref. Health of population in Transcarpathian Oblast, disease prevalence, disease incidence, medical-geographical regionalization. Найпоширенішими в Закарпатській області є хвороби системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, ендокринної системи та розлади харчування. Найвищою захворюваністю відзначаються м. Ужгород, Берегівський, Іршавський, Рахівський та Виноградівський райони, найнижчою – Мукачівський, Тячівський, Ужгородський та Перечинський райони. За результатами розрахунків коефіцієнтів зв’язку між екологічними показниками і захворюваністю населення райони області згруповано таким чином: райони з прямим зв’язком (Берегівський, Мукачівський, Ужгородський), райони з відносно прямим зв’язком (Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Перечинський, Свалявський, Тячівський, Хустський), райони з незначним зв’язком (Рахівський). На основі територіальної організації медичної сфери і поширеності захворювань та захворюваності населення у Закарпатській області виділено такі медико-географічні райони: ПівденноЗахідний, Північний, Центральний, Тячівський, Рахівський. Здоров’я нації на державному рівні в Україні розглядається як важливий пріоритет соціального розвитку держави. Це зумовлено, з одного боку, тим, що здоров’я є важливою складовою якості життя, з іншого – зростанням захворюваності в державі. Як наслідок, зростає смертність та знижується природній приріст населення. Останнім часом в Україні (і в Закарпатті зокрема) спостерігається збільшення кількості і частоти екологічно зумовлених захворювань у зв’язку з погіршенням екологічного стану навколишнього природного середовища. Це надає дослідженням медико-географічного спрямування важливого практичного значення. Водночас медико-географічний напрям досліджень є ще недостатньо розробленим, зокрема відсутні сучасні комплексні дослідження території Закарпаття. Доцільним є продовжити розпочаті в 90-х роках ХХ ст. дослідження, використовуючи сучасну теоретико-методологічну базу з тим, щоб вивчити медико-географічну ситуацію в області як одному з регіонів з найнижчими в державі показниками захворюваності. Досліджено стан здоров’я населення Закарпатської області та зв’язок захворюваності й поширеності захворювань з екологічним станом навколишнього природного середовища. Розроблено нове медико-географічне районування території Закарпаття. Сапсай Т. П. УДК 616.12*008.331.1*02+616.133 2016.3.61. ПРЕДИКТОРИ ПРОГРЕСУВАННЯ УРАЖЕННЯ СОННИХ АРТЕРІЙ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ / Міщенко Л. А., Свіщенко Є. П., Яринкіна О. А. // Серце і судини. – 2013. – № 1. – С. 47–53. – Бібліогр. : 17 назв. Гіпертонічна хвороба, холестерин, дослідження, предиктор, артеріальний тиск, діуретичні засоби. Predictкі of carotid artery disease progression in patients with hypertension / Mishchenko L. A., Svischenko Ye. P., Yarynkina O. A. // Heart and blood vessels. – 2013. – № 1. – P. 47–53. – Bibliography: 17 ref. Hypertensive disease, cholesterin, investigations, predictor, blood pressure, diuretic agents.

У хворих на гіпертонічну хворобу прогресування ураження сонних артерій у вигляді потовщення комплексу інтима–медіа асоціюється з незадовільним контролем артеріального тиску, збільшенням вмісту в крові загального

2016.3.62

холестерину за рахунок атерогенного холестерину ліпопротеїнів низької щільності, сечової кислоти та екскреції альбуміну із сечею протягом спостереження. Позитивна динаміка артеріального тиску і стабільність показників, що характеризують системне запалення, ліпідний, вуглеводний і пуриновий метаболізм, прямо пов’язані зі сповільненням прогресування потовщення комплексу інтима–медіа сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу протягом 5 років. Рівень С реактивного білка є незалежним предиктором прогресування ураження сонних артерій: відносний ризик приросту товщини комплексу інтима–медіа збільшується в 4,5 разу за підвищення рівня С реактивного білка понад 4,2 ммоль/л, що вказує на прогностичну роль активізації системного запалення у прогресуванні ураження стінки сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу. Дослідження проводили серед 80 хворих на гіпертонічну хворобу, надано первинне та повторне (через 5 років) загальноклінічне обстеження, добовий моніторинг артеріального тиску, допплерографічне дослідження сонних артерій та визначення вмісту в крові креатиніну, глюкози, інсуліну, С реактивного білка, сечової кислоти і показників ліпідного спектра, а також екскреції альбуміну в добовій сечі. Чоловіків було 47,9%, середній вік на початку дослідження становив 57,1 (± 1,2) року. Тривалість спостереження в середньому становила 4,5 (± 0,1) року, протягом яких 77,9% хворих регулярно приймали антигіпертензивні препарати під наглядом дільничних лікарів. Лікування було ефективним у 12 пацієнтів (під час повторного огляду рівень офісного АТ < 140/90 мм рт. ст.) на тлі регулярного застосування комбінованої антигіпертензивної терапії. У 7 хворих терапія була трикомпонентною, у 5 – двокомпонентною із застосуванням блокаторів ренінангіотензинової системи (РАС) і діуретичних засобів. Третім препаратом у 5 хворих був блокатор кальцієвих каналів амлодипін і у 2 – блокатори -адренорецепторів. 83% хворих, у яких лікування було неефективним, приймали комбінацію з двох антигіпертензивних препаратів, інші застосовували монотерапію (3 пацієнти – блокатори кальцієвих каналів, 4 – блокатори  адренорецепторів і 4 – блокатори РАС). Через 5 років спостереження у 5 пацієнтів діагностовано ішемічну хворобу серця, у 3 – цукровий діабет 2-го типу, у 4 – пароксизмальну форму фібриляції передсердь, у одного була транзиторна ішемічна атака. Сапсай Т. П. УДК 631.1(045) 2016.3.62. ВПЛИВ ДЕЯКИХ ГЕНОТИПІЧНИХ ФАКТОРІВ (СИСТЕМА КРОВІ Р) НА РОЗВИТОК І ЧАСТОТУ СОМАТОТИПІВ В ОНТОГЕНЕЗІ / Колодченко В. П. // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2010. – № 6 (10). – С. 8–12. – Бібліогр.: 17 назв. Групи крові Р, антропометрія, соматотипи, вік. Effects of some genotypic factors (P blood system) on the development and frequency of somatotypes in ontogeny / Kolodchenko V. P. // Ukrainskyi zhurnal hematolohii ta transfuiolohii (Ukrainian Journal of Haematology and Transfusiology). – 2010. – № 6 (10). – P. 8–12. – Bibliography: 17 ref. Blood P, anthropometry, somatotypes, age.

З моменту відкриття на початку 20 століття еритроцитарних антигенів (АГ) систем АВ0, Rh, MN, P та ін. були спроби визначити їх як чинники прихильності або опірності до окремих хвороб або розглядати їх як можливі маркери деяких захворювань. Антигени системи Р мають значення під час пересадки тканинних та органних трансплантантів, несумісних за антигеном Р, а також після переливання крові можуть зумовлювати створення антитіл (АТ), які є причиною виникнення самовільних викиднів та подальших викиднів. Розглянуто питання, присвячені генетиці та теоретичним аспектам медицини – встановленню взаємозв’язку між антигенами групи крові системи Р і соматотипами та

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.63

ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍÈÉ (ÑÒÀËÈÉ) ÐÎÇÂÈÒÎÊ

показниками соматотипів людини. Вивчено випадкову вибірку 512 пацієнтів чоловіків у віці 17–94 роки. В усіх пацієнтів визначали еритроцитарні антигени системи Р за допомогою стандартних сироваток і соматотипи за методом Хіт-Картера. В роботі вперше проаналізовано зміни соматотипів і їхніх показників у чоловікiв залежно від генотипів системи Р. Вперше встановлено, що існують тісні взаємозв’язки між системою Р і соматотипами людини. Зі збільшенням віку встановлено зміну фізичного стану людини, що зумовлює перебудову та переструктурування соматотипів в цілому та окремих складових її тіла. Серед чоловіків віком понад 45 років вірогідно збільшується кількість мезоморфів зі значними показниками мезоморфії серед носіїв генотипів Р1.

ÓÄÊ 334.021

Наведено докази існування тісних взаємозв’язків між групами крові системи Р та показниками соматотипiв людини. Виявлено достовірну динаміку змін мезоморфних соматотипів серед чоловіків – носіїв генотипів Р1 з віком, а у носіїв генотипів Р2 у віковій групі 45–94 роки порівняно з даними для 17–44 років змін соматотипів не встановлено. Взаємоз’язки між соматотипами й групами крові Р2 системи Р протягом усього онтогенезу є на вищому рівні, ніж у носіїв групи Р1. Встановлено позитивний і вірогідний взаємозв’язок генотипів системи Р з мезоморфними соматотипами. Міцність цього зв’язку залежить від розвитку окремих тканин організму, віку і впливу на окремі соматотипи генотипів системи Р. Козловська М. С.

ЗБАЛАНСОВАНИЙ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК УДК 334.021.1 2016.3.63. СТАЛИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА : навч. посіб. / Садовенко А., Масловська Л., Середа В, Тимочко Т. – 2-ге вид. – К., 2011. – 392 с. Сталий розвиток, ООН, ПРООН, проект, принципи, Україна, розвиток, планування. Sustainable development of the society : study guide / Sadovenko A., Maslovska L., Sereda V., Tymochko T. – 2nd ed. – Kyiv, 2011. – 392 p. Sustainable development, UNO, UNDP, project, principles, Ukraine, development, planning.

Глобалізація наче надміцним паском дедалі дужче «стягує» докупи колись розрізнені народи. Жодна країна не впорається сама з такими проблемами, як кліматичні зміни, вичерпаність невідновлюваних ресурсів, особливо енергоносіїв, забруднення повітря й води, як не можна поодинці подолати загрозу руйнівних війн, приборкати міжнародний тероризм, подолати глобальні епідемії, ВІЛ/ СНІД, туберкульоз та інші небезпечні масові захворювання. Саме тому ідея сталого розвитку взята на озброєння у різних країнах. Висвітлено сутність, актуальність, причини та передумови сталого розвитку, роль ООН у розв’язанні глобальних проблем людства, значення сталого розвитку для економічного зростання, впровадження принципів сталого розвитку в Україні, можливості використання інструменту соціальної мобілізації для сталого місцевого розвитку, а також досвід проектів ПРООН в напрямі впровадження засад сталого розвитку. Розглянуто актуальні проблеми та сутність сталого розвитку, його основні засади та цілі. Визначено взаємозв’язок людини і людства з природою. Доведено зв’язок між сталим розвитком та чинником економічного зростання. Висвітлено актуальність екологічно збалансованого розвитку та екологічні проблеми у стратегії національної безпеки України. Розглянуто роль науки та освіти у визначенні засад сталого розвитку, потреби в розширенні наукової бази з метою сталого розвитку і нового управління. Запропоновано розширити поінформованість населення, наукові знання про систему Земля та вдосконалити довгострокові наукові оцінки та прогнози. Наведено сучасні концепції переходу України на засади сталого розвитку, соціальної мобілізації в проектах: «муніципальна програма врядування та сталого розвитку», «місцевий розвиток, орієнтований на громаду», «програма розвитку та інтеграції Криму» і «чорнобильська програма відродження та розвитку» Розроблено стратегічне планування сталого місцевого розвитку. Тимочко Т. В. УДК 631.452:349.415 2016.3.64. ЗБАЛАНСОВАНЕ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ АГРОСФЕРИ УКРАЇНИ

ЗА ПРИНЦИПАМИ КОНВЕНЦІЙ РІО / Тараріко О. Г., Сиротенко О. В., Ільєнко Т. В., Кучма Т. Л. // Агроекологічний журнал. – 2015. – № 1 ; Інститут агроекології і природокористування НААН. – С. 23–36. – Бібліогр.: 26 назв. Земля, ґрунти, опустелювання, деградація, ерозія, посуха, клімат, агроекосистема, агросфера. Sustainable management of natural resources potential of Ukraine agrosphere according to the Rio Conventions principles / Tarariko O. H., Syrotenko O. V., Ilienko T. V., Kuchma T. L. // Ahroekolohichny Zhurnal (Agroecological Journal). – 2015. – № 1; Institute of Agroecology and Environmental NAAS. – P. 23–36. – Bibliography: 26 ref. Land, soils, desertification, degradation, erosion, drought, climate, agroecosystem, agrosphere. Проаналізовано актуальність інтеграції положень конвенцій Ріо, в т. ч. Конвенції про боротьбу з опустелюванням та деградацією земель, в аграрну політику України. Охарактеризовано сучасний стан використання земельних ресурсів та чинники деградаційних процесів ґрунтового покриву. Показано їхній вплив на продуктивність агроекосистем, збільшення ризиків виникнення посушливих явищ та процесів опустелювання. Встановлено, що в процесі змін клімату зростатиме зливовий характер опадів та вітровий режим, що за умови різкого збільшення площ просапних культур, у т. ч. кукурудзи, соняшнику та сої, значно знизить стійкість агроландшафтів до посух, підвищить ризики прояву катастрофічних водно-ерозійних процесів та пилових бур. Все це потребує розроблення та впровадження ефективніших методів управління земельними ресурсами, спрямованих на відтворення родючості ґрунтів та формування природоохоронної структури агроландшафтів і систем землекористування. Для реалізації заходів боротьби з опустелюванням, здійснення контролю за деградаційними процесами та інформаційно-консультативним забезпеченням землевласників і землекористувачів запропоновано створити повноважну «Державну службу охорони земель та родючості ґрунтів». Показано, що чинне правове забезпечення охорони земель від опустелювання і деградації не є в сучасних умовах лімітуючим (обмежувальним) чинником, але потребує удосконалення та подальшого розвитку, особливо щодо охорони та раціонального використання земель і відтворення родючості ґрунтів. Сапсай Т. П. УДК 639.87.002.6:612:577 2016.3.65. ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ АГРОСФЕРИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ : монографія / Фурдичко О. І. – К. : ДІА, 2014. – 432 с. Збалансований розвиток, екологічні основи, стандарти, агросектор, агроекологія, виробництво, природокористування, європейські норми.

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 504.064

ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

Ecological basis of the sustainable development of agrosphere in the context of the European integration of Ukraine : monograph / Furdychko O. I. – Kyiv : DIA, 2014. – 432 p. Sustainable development, ecological basis, standards, agribusiness, agroecology, manufacturing, natural resources use, European standards. Наприкінці ХХ ст. у світі істотно змінилися акценти щодо виживання людства на планеті – проблеми війни й миру поступилися місцем проблемам стану навколишнього природного середовища. Висвітлено екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті євроінтеграційних процесів в Україні, узагальнено й систематизовано результати фундаментальних та прикладних досліджень з питань агроекології, природокористування, формування агроландшафтів, екологічної безпеки аграрного виробництва, розвитку сільських сельбищних територій, радіоекології тощо. Проаналізовано екологічні проблеми, стан та використання природних ресурсів під час ведення аграрного виробництва, екологічний стан і розвиток сільських поселень. Здійснено комплексне дослідження науки агроекології на сучасному етапі її розвитку як фундаментальної основи формування збалансованої агросфери. Розглянуто головні та визначено ряд пріоритетних завдань агроекології. Проаналізовано фактичний стан агросфери України, узагальнено результати наукових досліджень з його поліпшення з урахуванням європейських норм у природокористуванні та сформовано структуру тематики наукових досліджень з агроекології як одного з напрямів аграрної науки. Розкрито питання аналізу екологічних проблем України, нормативно-правової бази та її відповідності міжнародним стандартам, значення науки агроекології як фундаментальної основи формування агросфери, стану природних ресурсів агросфери, методичних підходів до їх оцінювання та моніторингу, формування агроландшафтів, агроекологічного та лісомеліоративного районування, екологічної безпеки, стану й розвитку сільських сельбищних територій та ін. Зроблено висновок, що основним напрямом поліпшення екологічного стану сільських сельбищних територій є удосконалення системи екологічного моніторингу та розроблення відповідних природоохоронних заходів з використання хімічних засобів у виробництві сільськогосподарської продукції та поводження зі шкідливими відходами. Сапсай Т. П. УДК 621.311:006.07 2016.3.66. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИРЕКТИВИ 2012/27/EU ПРО ЕНЕРГОЕ-

2016.3.67

ФЕКТИВНІСТЬ ШЛЯХОМ АДАПТАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ З ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ / Розен В. П., Соколовська І. С., Іншеков Є. М., Стоянова І. І. // Проблеми загальної енергетики. – 2015. – № 4 (43). – С. 52–57. – Бібліогр.: 5 назв. Директива 2012/27/EU, системи енергоменеджменту, стандарти, гармонізація. Improving the mechanism of the Energy Efficiency Directive 2012/27/EU implementation by adapting international energy management standards at a nationwide level / Rosen V. P., Sokolovska I. S., Inshekov Ye. M., Stoianova I. I. // Problemy zahalnoi enerhetyky (The Problems of General Energy). – 2015. – № 4 (43). – P. 52–57. – Bibliography: 5 ref. Directive 2012/27/EU, energy management systems, standards, harmonization. У сучасних реаліях України стосовно енергозабезпечення країни проблема енергоощадності та енергоефективності є однією з найактуальніших. Вирішення проблеми має відбуватись з огляду на спрямованість країни в бік євроінтеграції, що передбачає виконання вимог відповідних Директив ЄС та впровадження міжнародних стандартів. Такими Директивами наразі є: 2010/30/EU щодо маркування та стандартної інформації про енергоспоживання; 2009/125/EU щодо вимог до екологічного проектування продукції, пов’язаної з енергоспоживанням; 2010/31/EU щодо енергетичних характеристик будівель; 2009/28/EC щодо підтримки застосування енергії від відновлюваних джерел та ін. Основною щодо енергоефективності можна вважати Директиву 2012/27/EU. Розглянуто основні положення Директиви 2012/27/EU. Наведено порівняння базових стандартів різних систем менеджменту, створених на основі методології безперервного поліпшення процесів, та коротку характеристику серії стандартів з енергоменеджменту ISO 50000. На основі аналізу чинних національних стандартів та згідно з вимогами Директиви 2012/27/EU визначено групи взаємопов’язаних міжнародних стандартів, які необхідно гармонізувати в Україні з метою побудови ефективних систем енергоменеджменту. Для імплементації Директиви 2012/27/EU про енергоефективність в Україні необхідним є застосування відповідних міжнародних стандартів, в першу чергу, зазначених в Директиві 2012/27/EU, зокрема стандартів EN ISO 50001 (системи енергетичного менеджменту), EN 16247-1 (енергетичні аудити), EN ISO 14000 (системи екологічного менеджменту), які розроблено на основі методології безперервного поліпшення процесів PDCA, що створює умови для інтеграції різних систем менеджменту на підприємстві. Сапсай Т. П.

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

УДК 504.064.2(075.8) 2016.3.67. ЕКОЛОГІЯ ТА ЗБАЛАНСОВАНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ : навч. посіб. / Мальований М. С., Леськів Г. З. – Херсон : Олді-плюс, 2014. – 316 с. Довкілля, охорона навколишнього середовища, економічні особливості, екосистеми, екосвідомість. Ecology and sustainable nature management : study guide / Maliovanyi M. S., Leskiv H. Z. – Kherson : Oldi Plus, 2014. – 316 p. Environment, environmental protection, economic characteristics, ecosystems, eco-mindedness.

Екологія та регіональна економіка мають точки дотику, які необхідно навчитися бачити і враховувати, висвітлюючи їхнє співвідношення. Саме тому сьогодні вивчення охорони навколишнього середовища та економіки регіонів України й світу є важливим завданням. Розглянуто теоре-

тичні основи екології, еколого-економічні проблеми навколишнього середовища та економічні особливості окремих територій. Приділено увагу господарському комплексу України, його структурі та трансформації з описом фінансово-кредитного механізму довкілля. Збереження природного середовища та бережливе користування екосистемами неможливе без формування екологічної свідомості, без впливу людини на екосистему та раціонального використання природного та трудоресурсного потенціалу України. Розглянуто також правові та нормативні аспекти управління природокористуванням з урахуванням економічного районування регіонів та територіальної організації господарства. Оскільки екологічна та економічна ефективність природоохоронних заходів відіграє важливу роль у створенні системи екозбереження України, докладно вивчено ринкові відносини у сфері

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.68

ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

ÓÄÊ 622.324

природокористування. Варто пам’ятати, що взаємозв’язки між регіональною економікою, економікою України та міжнародною економікою є взаємопов’язаними. Сапсай Т. П.

tilizers / Bogdan M. M., Gulyaeva H. B., Karpenko V. P. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 73–75. – Bibliography: 9 ref. Triticum aestivum L., winter wheat, complex microfertilizers, foliar application, economic efficiency, energy efficiency ratio.

УДК 622.324:338.5 2016.3.68. ПРОГНОЗУВАННЯ ПОТРЕБИ ЕКОНОМІКИ В ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСАХ З УРАХУВАННЯМ ПОПИТУ НА ЕНЕРГОЄМНІ ЕКСПОРТНО-ОРІЄНТОВАНІ ВИДИ ПРОДУКЦІЇ / Маляренко О. Є., Майстренко Н. Ю., Куц Г. О. // Проблеми загальної енергетики. – 2015. – № 4 (43). – С. 5–13. – Бібліогр.: 10 назв. Обсяги споживання, експорт енергетичних ресурсів, енергомісткість продукції, прогнозні рівні енергоспоживання. Forecasting the energy resource requirement of economy with due regard to demand for energy-intensive export-oriented products / Maliarenko O. Ye, Maistrenko N. Yu., Kuts H. O. // Problemy zahalnoi enerhetyky (The Problems of General Energy). – 2015. – № 4 (43). – P. 5–13. – Bibliography: 10 ref. Consumption, exports of energy resources, energy intensity, forecasting levels of consumption.

Результати польових досліджень свідчать про високу економічну та енергетичну ефективність застосування позакореневого підживлення рослин пшениці м’якої озимої сорту ‘Смуглянка’ комплексними мікродобривами різного складу. Визначальними критеріями оцінки є: врожайність, затрати живої праці на одиницю продукції, окупність врожаєм виробничих ресурсів, сумарні експлуатаційні витрати на одиницю продукції та чистий прибуток на один гектар. Встановлено, що найвища економічна ефективність під час вирощування пшениці м’якої озимої спостерігається за позакореневого оброблення Брексіл Міксом і становить 5928,8 грн/га умовно чистого прибутку та 177,4% рівня рентабельності проти 153,9% на контролі. Визначено, що найвище додаткове надходження енергії також виявилося за дії Брексіл Мікса – 33064,5 МДж/га, а за оброблення іншими комплексними добривами – Фізіоживліном, Майстром і Плантафолом – було на рівні 31419,5–32406,5 МДж/га відповідно. Найвищий коефіцієнт економічної ефективності за оброблення досліджуваними комплексними мікродобривами становив від 3,17 до 3,41 за величини контрольного рівня – 2,33. Особливу уваги приділено аналізу економічних та енергетичних аспектів. Визначено, що правильне поєднання даних дає змогу порівняти не тільки фінансовий ефект, а й розглянути екологічні аспекти проблеми. Результати досліджень свідчать, що позакореневе оброблення комплексними мікродобривами позначилося на величині накопичення валової енергії в зерні пшениці. Сапсай Т. П.

Майбутній стан економіки країни потребує визначення обсягів прогнозного споживання енергетичних ресурсів за різних сценаріїв розвитку економіки з урахуванням чинників впливу на енергоспоживання. Представлено методичний підхід та математичну модель прогнозування рівнів споживання енергетичних ресурсів з урахуванням попиту на енергоємні види продукції. Удосконалено методичний підхід, що дає можливість визначити прогнозне споживання енергоресурсів на виробництво деяких видів продукції для внутрішнього та зовнішнього ринків, провести оцінку енергетичної ефективності експортно-імпортної діяльності промислових виробництв; оцінено прогнозні обсяги паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), що вивозяться з країни з експортованою продукцією та їхню частку від загального енергоспоживання на виробництво продукції. Встановлено, що за розробленою математичною моделлю прогнозування рівнів споживання енергетичних ресурсів з урахуванням попиту та зниження енергомісткості під час модернізації виробництва визначено прогнозне споживання енергоресурсів до 2030 р. на виробництво чавуну та прокату чорних металів для внутрішніх потреб країни і на експорт. Запропоновано вдосконалену методику оцінки енергетичної ефективності експорту-імпорту, за якою проаналізовано доцільність зовнішньоекономічних операцій для чавуну, металевого прокату та харчової продукції за ретроспективний період. Оцінку енергетичної ефективності експорту-імпорту використано під час прогнозування енергоспоживання для розглянутих видів виробництва на експорт. Визначено, що експорт чавуну й соняшникової олії був доцільним за розрахований період, а доцільність експорту сталевого прокату була лише у 2011–2012 рр. для ринку Росії. Для виходу на ринки європейської спільноти необхідна подальша технологічна модернізація. Сапсай Т. П. УДК 631.81 : 633.11 2016.3.69. ЕКОНОМІЧНА І ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ ЗА ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ КОМПЛЕКСНИМИ МІКРОДОБРИВАМИ / Богдан М. М., Гуляєва Г. Б., Карпенко В. П. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 73–75. – Бібліогр.: 9 назв. Triticum aestivum L., пшениця озима, комплексні мікродобрива, позакореневе підживлення, економічна ефективність, коефіцієнт енергетичної ефективності. Economic and energy efficiency of soft winter wheat growing in case of foliar application of complex fer-

УДК 502.13 : 630 2016.3.70. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ТА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПРИРОДОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА / Ярова І. Є., Мішеніна Н. В., Дутченко О. М., Мішеніна Г. А. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 22–29. – Бібліогр.: 20 назв. Природогосподарювання, природогосподарське підприємництво, природно-ресурсна сфера, екологічно орієнтоване підприємництво, екологічне підприємництво, екосистемне підприємництво, функції. Institutional and eco-economic fundamentals of natural management business / Yarova I. Ye., Mishenina N. V., Dutchenko O. M., Mishenina H. A. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 22–29. – Bibliography: 20 ref. Natural management, natural management entrepreneurship, natural resource sector, environmentally oriented business, environmental entrepreneurship, ecosystem entrepreneurship, functions.

Визначено інституціональні та соціально-еколого-економічні орієнтири розвитку підприємництва в природноресурсній сфері, зокрема у сфері лісогосподарювання. Розглянуто сутність та принципи розвитку екологічно орієнтованого та екосистемного підприємництва, наведено їхню функціональну характеристику. Висвітлено основи формування еколого-економічних засад розвитку підприємництва в природно-ресурсній сфері, що зумовлено екологізацією відтворювальних процесів природогосподарювання, яка забезпечує реалізацію принципів сталого природокористування, екологічного управління природними ресурсами, становлення механізму соціальної відповідальності підприємницьких бізнес-структур. Окреслено необхідність екологізації сфери природогосподарювання як системи технологічних, організаційноекономічних та інституціонально регулюючих процесів інноваційного характеру, що забезпечують стале, екологіч-

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 528.9

ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

2016.3.73

но збалансоване та соціально відповідальне інтегроване багатоцільове використання та відтворення природних ресурсів. Розглянуто теоретико-концептуальні основи формування інституціональних та еколого-економічних принципів розвитку природогосподарського підприємництва. Узагальнено поняття екосистемного підприємництва, яке має обов’язковий зв’язок з лісовими біогеоценозами та підприємницькою діяльністю з відтворення (через здійснення необхідних лісогосподарських робіт та послуг екологічного та екоситемного характеру на комерційній основі), підтримки, сприяння реалізації та використання соціально-екологічних функцій лісу. Визначено види природогосподарського підприємництва (екологічно орієнтоване, екологічне, екосистемне) з обов’язковим урахуванням природно-екологічних і екосистемних параметрів. Поділ підприємництва в природно-ресурсній сфері на екологічно орієнтоване, екологічне та екосистемне є певною мірою умовним. Встановлено, що подальші дослідження мають бути орієнтовані на деталізацію механізмів розвитку природогосподарського підприємництва. Окреслено, що екологічне підприємництво в лісоресурсній сфері пов’язане із запобіганням, зменшенням, контролем та ліквідацією дії екодеструктивного чинника техногенного характеру. Сапсай Т. П.

напрямів розвитку території з урахуванням суспільних, державних і приватних інтересів. Запропоновано основні концептуальні підходи до формування рекреаційних територій. При цьому показано, що важливою складовою екологічного стану є комплекс технічного забезпечення, який потребує процедур і методів, пов’язаних з визначенням не тільки геопросторового положення рекреаційних об’єктів, їх картографування, а й спеціальних фізичних, фізико-географічних та інших параметрів. Сапсай Т. П.

УДК 528.9 2016.3.71. КАРТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ПОКАЗНИКІВ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗЕМЕЛЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ / Опара В. М., Винограденко С. О. // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. – 2010. – Вип. 12. – С. 144–150. – Бібліогр.: 8 назв. Картографічне забезпечення, картографічні матеріали, рекреаційні землі, грошова оцінка, екологічний стан. Cartographic materials for economic analysis of environmental indicators of recreational land in settlements / Opara V. M., Vynohradenko S. O. // Problemy bezperervnoi heohrafichnoi osvity I kartografii (Problems of continuing geographical education and cartography). – 2010. – Issue 12. – P. 144–150. – Bibliography: 8 ref. Mapping software, cartographic materials, recreational land, monetary valuation, environmental condition.

Обґрунтовано практичну значущість оцінки та теоретико-методичні засади використання сільськогосподарських земель шляхом розроблення програми підвищення родючості ґрунтів, залучення іноземних інвестицій для освоєння земель та підвищення ефективності робіт з моніторингу сільськогосподарських угідь. Показано, що Україна втрачає якість ґрунтового покриву внаслідок нераціонального використання земель, оскільки не повною мірою використовує конкурентну перевагу природного потенціалу землі. Розроблено програму раціонального використання земель, підвищення родючості ґрунтів, посилення державного контролю земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами. Встановлено необхідність передбачення розвитку іпотечного кредитування під заставу землі й права землекористування. Висвітлено потребу в залученні іноземних інвестицій для освоєння земель. Підвищено ефективність робіт з моніторингу сільськогосподарських угідь. Земельні ресурси означено як основний виробничий ресурс. Встановлено, що від ефективного рівня залежить добробут суспільства. Зазначено, що держава повинна створити такий механізм використання земельних ресурсів, який міг би задовольнити потреби підприємців-землекористувачів і стати підґрунтям для організації економіко-екологічного моніторингу сільськогосподарських земель. Сапсай Т. П.

Раціональне використання і охорона природних ресурсів є важливим чинником соціально-економічного розвитку. Екологічні проблеми виникають саме тоді, коли неправильно використовують природні ресурси, інтенсивна господарська діяльність здійснюється без впровадження екологічно безпечних технологій. В Україні поширюються дослідження природно- територіальних комплексів для рекреаційних та екологічних цілей. Саме тому в галузі охорони земельних ресурсів особливо гостро постає питання виваженого екологічного обґрунтування. Картографування еродованих земель проводиться на основі ландшафтно-геохімічного підходу з використанням основних методів польового картографування ґрунтів і топографічного знімання. Застосування автоматизованих способів великомасштабного знімання, особливо рельєфу, дає можливість точно виділити ґрунтові контури земельних масивів, показує поєднання ґрунтів в геохімічно зв’язаних ландшафтах. Докладно розглянуто картографічне забезпечення екологічних заходів на рекреаційних землях. Висвітлено функції і значення карт у процесі організації і функціонування об’єктів природно-заповідного фонду, наведено картографічні матеріали, які можуть бути використані для економічного аналізу показників екологічного стану рекреаційних земель населених пунктів. Визначено вплив показників екологічного стану населеного пункту на результати грошової оцінки об’єкта рекреаційного призначення. Під час формування рекреаційних територій у межах населених пунктів обґрунтовано потреби й перспективи

УДК 338.14 : 332.12 2016.3.72. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ МОНІТОРИНГУ ВИКОРИСТАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ / Гулько О. Р. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 151–152. – Бібліогр.: 7 назв. Економічна ефективність, екологічна ефективність, моніторинг. Organizational and economic factors of agricultural land use monitoring / Gulko O. R. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 151–152. – Bibliography: 7 ref. Economic efficiency, environmental performance, monitoring.

УДК 504.03 : 633.8 2016.3.73. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОГО ВИРОБНИЦТВА ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ / Никитюк Ю. А. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 42–45. – Бібліогр.: 8 назв. Організація, екологічно орієнтоване виробництво, лікарські рослини, сировинна база, сільськогосподарські підприємства. Organization of eco-friendly herbal drug production / Nykytiuk Yu. A. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 42–45. – Bibliography: 8 ref. Organization, environmentally oriented production, medicinal plants, raw materials base, agricultural enterprises.

Обґрунтовано теоретико-методичні засади та практичні рекомендації щодо організації екологічно безпечного виробництва лікарської рослинної сировини. Встановлено чинники впливу на організацію та розвиток екологічно орієнтованого виробництва лікарської рослинної сировини.

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.76

ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

Визначено основні принципи екологічно орієнтованого лікарського рослинництва. Останнім часом в Україні спостерігається підвищення попиту підприємств фармацевтичної галузі на лікарську рослинну сировину вітчизняного виробництва. Проведено дослідження, які засвідчили, що впровадження у виробництво екологічно орієнтованих технологій ґрунтується на здатності лікарських культур використовувати природні можливості агроекосистеми і свого біопотенціалу. Встановлено, що культури здатні формувати високий урожай, підвищувати рентабельність аграрного виробництва. Звернуто увагу на те, що переведення на промислову основу виробництва лікарських рослин передбачає зниження собівартості сировини цих рослин, що дасть змогу за одночасного підвищення якісних показників зробити його конкурентоспроможним на внутрішньому, а в перспективі – і на зовнішньому ринках. Розглянуто, що завдяки інтенсифікації процесів виробництва та зниженню невиробничих витрат буде забезпечено підвищення прибутку й рівня рентабельності виробництва, а також переробки лікарської рослинної сировини. Сапсай Т. П. УДК 502.33 : 631.16 2016.3.74. ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ОРГАНІЧНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА / Кипоренко В. В., Вдовиченко А. В. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 47–49. – Бібліогр.: 14 назв. Органічне сільське господарство, потенціал розвитку, агровиробничий потенціал, екологічна чистота, добробут населення. Evaluation of prospects for the organic agriculture development / Kyporenko V. V., Vdovychenko A. V. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using). – 2016. – № 1. – P. 47–49. – Bibliography: 14 ref. Organic agriculture, capacity development, agro-industrial potential, environmental friendliness, welfare.

Проаналізовано сучасний стан органічного сільського господарства в Україні. Виокремлено складові потенціалу розвитку органічного сільського господарства України для визначення потенційної ролі в економіці країни. Запропоновано визначати потенціал розвитку органічного сільського господарства за сукупністю трьох основних компонентів: агровиробничого потенціалу, екологічної чистоти та рівня добробуту населення, що сприятиме найефективнішому функціонуванню органічного сільського господарства України. Показано, що держава сприяла підвищенню рівня використання мінеральних добрив у сільському господарстві, оплачуючи до 40% їхньої вартості. Одним з важливих принципів органічного сільського господарства є створення замкненої рослинницько-тваринницької системи, коли господарство само забезпечує себе кормами та органічними добривами. Тривожним чинником є також спад у тваринництві, який триває з початку 90-х років. Схожа ситуація простежується і з поголів’ям свиней, овець та кіз. Протилежна ситуація в птахівництві, де рівень виробництва змінився неістотно. Це пояснюється високою економічною ефективністю, що стала поштовхом до розвитку спеціалізованих сільськогосподарських виробництв. Найбільшими виробниками м’яса птиці в Україні є зони Степу і Лісостепу, де зосереджена найбільша частина птахофабрик. Однак зі зниженням темпів розвитку тваринництва виробники органічної агропродовольчої продукції зіткнулися з нестачею органічних добрив. Таким чином, важливим напрямом розвитку органічного сільського господарства є підвищення інвестиційної привабливості тваринництва, без якого органічне рослинництво розвиватися не може. За попередніми оцінками, майже 1,8 млн га перелогів та незадіяних земель максимально можуть бути використані в органічному виробництві. Звичайно, можна

ÓÄÊ 502.33

припустити, що з виробничого використання вибували насамперед малопродуктивні та незручно розташовані ділянки орних земель. Сапсай Т. П. УДК 332.628 2016.3.75. СУЧАСНІ МЕТОДИ МАСОВОЇ ОЦІНКИ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ ЗЕМЕЛЬ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ / Кошель А. О. / Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 134–136. – Бібліогр.: 5 назв. Оцінка земель, масові методи ринкової оцінки земель, ринок земель, вартість, алгоритми оцінки. Modern methods of mass assessment of non-agricultural land market value / Koshel A. O. / Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using).– 2016. – № 1. – P. 134–136. – Bibliography: 5 ref. Valuation of lands, mass methods of land market value, land market, price, assessment algorithms.

Проведено детальний аналіз методів оцінки земель в Україні та світі. Розглянуто класичні методики оцінки і наведено нові їх алгоритми. Розроблено алгоритм масової оцінки ринкової вартості земель несільськогосподарського призначення з використанням гібридних систем. Визначено, що запропонована методика дасть можливість: докладніше вивчити і зрозуміти основні етапи масової оцінки; визначити найважливіші чинники, що впливають на вартість земель несільськогосподарського призначення; здійснювати порівняльний аналіз об’єктів оцінки, в тому числі аналіз найкращого та найефективнішого використання земельних ділянок; визначати ринкову вартість земельних ділянок несільськогосоподарського призначення. Сапсай Т. П. УДК 338.246.02 : 332.363 2016.3.76. УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ / Богатирчук-Кривко С. К. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – 121–126. – Бібліогр.: 21 назва. Еколого-економічний механізм, інструментальнометодичний апарат, управління, земельні ресурси, сільське господарство. Improvement of eco-economic mechanism of land management in agriculture / Bohatyrchuk-Kryvko S. K. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced nature using).– 2016. – № 1. – 121–126. – Bibliography: 21 ref. Eco-economic mechanism, instrumental and methodological device, management, land resources, agriculture.

Уточнено сутність еколого-економічного механізму управління земельними ресурсами агросфери як сукупності чинників, елементів, методів та інструментів, спрямованих на організацію збалансованого землекористування з метою забезпечення оптимальності параметрів екологічних та економічних функцій земель сільськогосподарського призначення. Обґрунтовано підхід до формування еколого-економічного механізму управління земельними ресурсами агросфери через взаємозв’язок його елементів й інструментально-методичного апарату, спрямованих на організацію збалансованого землекористування, що дає змогу забезпечити оптимальність параметрів екологічних та економічних функцій земель сільськогосподарського призначення. Основна мета подальшого реформування управління земельними ресурсами – створити ефективну систему управління ними, щоб забезпечити взаємодію держави й суспільства в інтересах динамічного розвитку і високої якості використання земельних ресурсів, їх різноманіття та орієнтацію на задоволення запитів суспільства. Основною метою функціонування еколого-економічного механізму управління земельними ресурсами агросфери

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 519.86

ÅÊÎÍÎÌ²ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

є балансування інтересів різних суб’єктів землекористування в галузі аграрного виробництва з метою збереження навколишнього природного середовища й забезпечення збалансованого землекористування. Запропонований еколого-економічний механізм управління земельними ресурсами в сільському господарстві є системою, що передбачає різні аспекти земельних відносин в аграрній сфері: структуру та інструменти управління; форми землегосподарювання; параметри оцінювання ефективності використання земельних ресурсів; цикл управління земельними ресурсами. Зазначено, що гармонійне поєднання складових еколого-економічного механізму управління землекористуванням (землеустрій, землевпорядкування, земельний кадастр, моніторинг земельних ресурсів, екологічний аудит землекористування, інфраструктура ринку земель, фіскальне регулювання, фінансове забезпечення) дасть можливість створити міцну базу для формування системи збалансованого землекористування в Україні. Сапсай Т. П. УДК 519.86:338.43 2016.3.77. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ : навч. посіб. / Васильєва Н. К. ; Дніпропетр. держ. аграр.-екон. ун-т. – Дніпропетровськ : Біла К. О., 2015. – 155 с. – Бібліогр.: 20 назв. Економіко-математичні моделі, інноваційний розвиток, аграрні кластери, модернізація, виробництво, управління, фінансове забезпечення. Economic and mathematical modeling in agriculture : study guide / Vasylieva, N. K. ; Dnipropetrovsk state agrarian and economical university. – Dnipropetrovsk : Bila K. O., 2015. – 155 p. – Bibliography: 20 ref. Economic and mathematical models, innovative development, agricultural clusters, upgrading, production, management, financial support.

Низькі показники роботи аграрних підприємств значною мірою зумовлені недостатніми обсягами доступних їм кредитів, бюджетних пільгових позик та преференційних дотацій. Розглянуто принципи розвитку комплексу економіко-математичних моделей інноваційного розвитку аграрного виробництва. Запропоновано інтеграційні мережні структури поширення інноваційних технологій, видів продукції та методів управління на засадах диверсифікації та конкуренції. Створено моделі формування та функціонування інноваційних систем оновлення аграрних кластерів. Розроблено моделі вдосконалення механізмів фінансового забезпечення діяльності донорів й акцепторів аграрних інновацій. Формалізовано процедури реінжинірингу бізнес-процесів інноваційної модернізації аграрних кластерів та розвитку їх трудових ресурсів. Запропоновано моделі екологізації інноваційного оновлення аграрного виробництва в умовах природної й ринкової невизначеності. Обґрунтовано методологічні та методичні підходи до створення концепції системного інноваційного оновлення та інтегрованого розвитку аграрного виробництва, за якими розроблено й реалізовано комплекс економіко-математичних моделей щодо забезпечення ефективної структурно-функціональної модернізації аграрних кластерів та впровадження новітніх технологій, видів продукції та методів управління в контексті підвищення продуктивності та конкурентоспроможності вітчизняного аграрного виробництва в сучасному ринковому середовищі. Для зменшення негативних наслідків інвестиційної непривабливості сільського господарства доцільно використовувати імітаційні та мережні моделі залучення інструментарію фондового ринку для фінансового забезпечення діяльності донорів аграрних інновацій. Для вдосконалення фінансової підтримки інноваційної модернізації на рівні сільськогосподарських товаровиробників запропоновано імітаційні та мережні моделі управління їх грошовими по-

2016.3.79

токами, спрямованими на відшкодування поліпшувальних та страхувальних інноваційних заходів. Сапсай Т. П. УДК 631.95 : 550.424 2016.3.78. АГРОЕКОЛОГІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ / Єгорова Т. М. / Збалансоване природокористування. – 2014. – № 2. – С. 24 – 28. – Бібліогр.: 15 назв. Агроландшафт, районування, природні чинники, антропогенні чинники, природокористування, прогнозування. Agroecological zoning of areas as methodological basis of sustainable nature management / Yegorova T. M. / Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced Nature Using). – 2014. – № 2. – P. 24–28. – Bibliography: 15 ref. Agricultural landscape, zoning, natural factors, manmade factors, nature management, forecasting.

Розглянуто мету та завдання агроекологічного районування земель сільськогосподарського призначення. Сформульовано особливості регіонального і локального, загальнонаукового й цільового районування територій. Запропоновано цілісну методологію агроекологічного районування, що включає кількісне оцінювання природних і антропогенних чинників екологічних процесів. За результатами цільового агроекологічного районування наведено приклад систематизації агроландшафтів для прогнозування збалансованого, інтенсивного і відновлювального природокористування. Теорія і практика екологічного районування території України невід’ємно пов’язані з екологічними проблеми нашої держави. Використання природних ресурсів у сучасних умовах потребує не лише раціоналізації всіх технологічних етапів природокористування. Агроекологічне районування є результатом узагальнення природних і антропогенних чинників формування агроландшафтів, а також визначення особливостей процесів їх функціонування. Принципом інформаційного забезпечення районування є кількісна параметризація як господарського використання земель, так і всіх компонентів для визначеної структури агроландшафту. Обґрунтовано цільове агроекологічне районування, що дає змогу підійти до генетичної складової збалансованого сільського господарства. З огляду на зональне розмаїття природно-антропогенних чинників та комплексних критеріїв екологічного стану кліматичних, біологічних, земельних і водних ресурсів в агроландшафтах, можуть бути підібрані спеціалізовані сорти сільгоспкультур та напрями тваринництва, які найбільше відповідають конкретному ресурсному потенціалу території. Відповідно до структури агроландшафтів та їх екологічного стану, розроблено системи цільового агроекологічного моніторингу з орієнтацією на контроль та управління певним рядом небезпечних екологічних процесів. Сапсай Т. П. УДК 330.336.221 2016.3.79. ПОДАТКОВИЙ РЕСУРС ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ / Дмитриченко Л. І., Єгорова Т. М // Наукові праці. – 2014. – Т. 133, Вип. 120. – С. 62–65. – Бібліогр.: 7 назв. Податки, податкове планування, бюджет, соціально-економічний розвиток. Tax resource for economic development support / Dmytrychenko L. I., Yehorova T. M. // Naukovi pratsi (Scientific papers). – 2014. – Vol. 133, Issue 120. – P. 62–65. – Bibliography: 7 ref. Taxes, tax planning, budget, social and economic development.

Проблема оподаткування – чинник бюджетного процесу і основа соціально-економічного розвитку країни. Запропоновано необхідність впровадження механізму податкового планування. Ось чому першочерговим завданням сучасної

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.82

ÅÊÎËÎÃ²×ÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß

нової влади є завершення податкової реформи, прийняття нового Податкового кодексу. Встановлено, що негативний стан розв’язання проблеми податкового планування зумовив науковий інтерес до цього важливого аспекту її дослідження. Обґрунтовано необхідність податкового планування й запропоновано методологічні й методичні підходи до його реалізації. Аналіз та прогнозування надходжень до бюджету є одними із складових діяльності органів ДПС України. Якісне прогнозування дохідної частини бюджету забезпечує стабільність державної фінансової політики; гарантує можливість проведення своєчасних та в повному обсязі соціальних виплат; є передумовою зростання життєвого рівня та добробуту громадян. Висвітлено позицію, що у разі відповідального підходу кожного суб’єкта господарської діяльності до податкового планування, враховуючи добре налагоджену систему обміну інформацією по розрахунках з бюджетом, по податках і неподаткових надходженнях, по планах розрахунків між суб’єктами господарювання та державними органами, можна об’єднати підприємства всіх форм власності в єдину систему загальнодержавного податкового планування, зробити розрахунки по бюджетному плануванню більш обґрунтованими, а самі показники бюджетів усіх рівнів реальнішими щодо їх виконання. Сапсай Т. П. УДК 332.1:504(477.53) 2016.3.80. РЕСУРСНО-ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА РЕГІОНУ : монографія / Самойлік М. С. – Полтава, 2014. – 317 с. – Бібліогр.: 276 назв. Ресурсно-екологічна безпека, регіон, вторинні ресурси, тверді відходи. Resource and environmental security of the region : monograph / Samoylik M. S. – Poltava, 2014. – 317 p. – Bibliography: 276 ref. Resource and ecological safety, region, secondary resources, solid waste.

Проблема забезпечення ресурсно-екологічної безпеки, підвищення ефективності використання природно-економічного потенціалу території є однією з пріоритетних для кожного регіону України. Розроблено та науково обґрунтовано теоретико-методологічний підхід до оцінки рівня ресурсно-екологічної безпеки регіонів у системі сталого розвитку, який полягає в розрахунку трикомпонентного показника, що враховує рівень екологічної безпеки економіки регіону, рівень екологічного ризику здоров’ю населення на основі апріорного вибору моделі, що відображає різні взаємозалежності в системі відносин «людина–середовище» та рівень ресурсозбереження і ресурсовідновлення у регіоні. Основою дослідження є результати фундаментальних і прикладних досліджень у галузі економічної теорії та регіоналістики, екологічної економіки, положення концепції сталого розвитку, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених з питань управління ресурсним потенціалом регіону. Методичною базою дослідження є загальнонаукові економічні методи, у тому числі такі як монографічний, порівняльний аналіз, абстрактно-логічний метод та інші. Отримано результати дослідження, які дали можливість сформувати концептуальні засади забезпечення ресурсноекологічної безпеки регіонів України, орієнтованих на підвищення ефективності використання природно-економічного потенціалу території, ресурсозбереження та ресурсозамі-

щення. Практична значущість роботи – оптимізація стратегії забезпечення ресурсно-екологічної безпеки у регіоні, реалізація якої дасть змогу: поліпшити ресурсозабезпеченість та конкурентоспроможність регіону, отримати додатковий дохід від вторинних ресурсів, зберегти первинні ресурси та поліпшити їхню якість; визначити необхідність повернення забруднених земель у господарський обіг регіону; зменшити ризик здоров’ю населення від негативного впливу відходів; поліпшити соціально-психологічний клімат у регіоні; забезпечити збереження й відновлення навколишнього природного середовища регіону, природного стану екосистем Сапсай Т. П. УДК 332.02:338.28 2016.3.81. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ВІДХОДАМИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ : монографія / Онищенко В. О., Самойлік М. С. – Полтава : ПолтНТУ, 2013. – 562 с. – Бібліогр.: 363 назв. Тверді відходи, потенціал, вторинні відходи, сировина, управління, співпраця, інвестиції, екологічні наслідки. Theoretical and methodological basis of solid waste management at the regional level : monograph / Onishchenko V. O., Samoilik M. S. – Poltava : PoltNTU, 2013. – 562 p. – Bibliography: 363 ref. Solid waste, potential, secondary waste, raw materials, management, collaboration, investments, environmental consequences.

Розглянуто теоретичні, методологічні та прикладні аспекти управління сферою поводження з твердими відходами на регіональному рівні. Всебічно досліджено проблеми поводження з твердими відходами у контексті сталого розвитку регіонів України, визначено напрями розкриття інноваційно-інвестиційного потенціалу відходів, розвитку ринку вторинної сировини з урахуванням синергічних ефектів та міжрегіональної співпраці у цій сфері, що дало можливість обґрунтувати пріоритетні інноваційні та оптимізаційні механізми управління для переведення малоприбуткової й «проблемної» сфери поводження з твердими відходами у самоокупну, високотехнологічну та інвестиційно привабливу галузь, що динамічно розвивається. Докладно розглянуто теоретико-методологічні засади та інституційні передумови удосконалення управління сферою поводження з твердими відходами на регіональному рівні. Наведено економічну оцінку твердих відходів, традиційні та новітні економічні принципи типологічної класифікації твердих відходів регіону. Запропоновано еколого-просвітницьку діяльність у сфері поводження з твердими відходами. Здійснено аналіз системи управління сферою поводження з твердими відходами в контексті сталого розвитку регіонів. Розглянуто еколого-економічні оптимальні стратегії управління сферою поводження з твердими відходами на регіональному рівні. Розроблено організаційно-економічний механізм управління сферою поводження з твердими відходами на регіональному рівні. Приділено увагу методичним основам організації індустрії й розвитку ринку вторинної сировини на регіональному рівні. Розглянуто міжрегіональне співробітництво у сфері поводження з твердими відходами як чинник збалансованого регіонального розвитку. Сапсай Т. П.

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ

УДК 378.14.014.134; 304.2 2016.3.82. ОЦІНКА РІВНЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ / Сасин С. М., Чонка І. І. // Наук. вісник Ужгород. ун-ту (Сер. Хімія). – 2013. – № 1 (29). – С. 78–83. – Бібліогр.: 15 назв.

ÓÄÊ 332.1

Економічний розвиток, екологічна освіта, поведінка, довкілля, захист. Assessment of environmental education and students’ training level / Sasyn S. M., Chonka I. I. // Naukovyi visnyk Uzhgorodskoho Universytetu (Scientific Bulletin of

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 504

ÅÊÎËÎÃ²×ÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß

Uzhgorod University (Series Chemistry). – 2013. – № 1 (29). – P. 78–83. – Bibliography: 15 ref. Economic development, environmental education, behaviour, environment, protection. Економічний розвиток держави обов’язково має супроводжуватися збереженням і відновленням довкілля, інакше під загрозу ставиться життєдіяльність суспільства в цілому і кожної людини зокрема. За умов погіршення екологічної ситуації в Україні постає питання про поліпшення екологічної освіти і виховання студентів. Екологічна освіта – це психолого- педагогічний процес впливу на людину, метою якого є формування теоретичного рівня екологічної свідомості, що в систематизованому вигляді відображає різноманітні сторони єдності світу, закономірності діалектичної єдності суспільства та природи, певних знань та практичних навичок раціонального природокористування. Екологічна освіта та виховання спрямовані на формування особистості, яка у повсякденному житті дотримуватиметься норм екологічно грамотної поведінки та підтримуватиме практичні дії державних установ та приватних осіб щодо захисту довкілля. Особливе значення має екологічна освіта для студентів педагогічних вищих навчальних закладів, майбутніх вихователів і вчителів, які, поряд із загальним високим рівнем екологічної культури, мають опанувати методику екологічної виховної роботи, а також у ВНЗ технічного, медичного, агропромислового та військового профілю. Екологічна підготовка кадрів має також важливе державне значення, оскільки покликана допомогти у розв’язанні життєво важливих соціально-економічних, еколого-економічних і геополітичних проблем. Проведено анкетування в Ужгородському університеті на тему: «Значення екологічної освіти в майбутній професійній діяльності». Завдяки анонімності та особисто значущим для студентів питанням анкетування є найбільш інформативним та оперативним способом опитування. Опитування було очним, вибірковим, питання в анкетах були напівзакритими. За результатами анкетування рівня екологічної свідомості та рівня екологічної освіти студентів окремих спеціальностей було встановлено, що свою екологічну обізнаність студенти інтерпретують як «мало обізнані», їм не вистачає конкретних знань щодо законодавчих актів, які регулюють еколого-правові відносини. Кожен четвертий студент зазначає, що йому потрібно поглиблювати знання з екології. Пащенко О. В. УДК 504 2016.3.83. ЕКОЛОГІЯ : підруч. для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів Бобильов Ю. П., Бригадиренко В. В., Булахов В. Л.; за заг. ред. О. Є. Пахомова. – Харків : Фоліо, 2014. – 666 с. Екологія, екологічні чинники, правила, принципи екологічної класифікації, адаптація, динаміка, охорона навколишнього середовища, екосистемологія. Ecology : textbook for university students / Bobyliov Yu. P., Bryhadyrenko V. V., Bulakhov B. L. ; O. E. Pakhomov (ed.). – Kharkiv : Folio, 2014. – 666 p. Ecology, environmental factors, rules, principles of environmental classification, adaptation, dynamics, environmental protection, ecosystemology.

Розглянуто основні етапи становлення екології як науки. Відслідковано закономірності утворення екологічних систем, охарактеризовано відносини живих організмів із середовищем їх існування, визначено фундаментальні екологічні питання. Представлено біосферу як єдине, цілісне утворення, яке перебуває під інтенсивним впливом людини. Викладено сучасні уявлення про механізми та наслідки деградації екологічних систем, накреслено шляхи збереження біологічного та ландшафтного різноманіття окремих екосистем та біосфери в цілому. Звернуто увагу на проблеми та особливості, пов’язані з аутекологією:

2016.3.85

комплексні чинники, лімітуючі чинники, біотичні та абіотичні чинники, типи пристосування. Окремі розділи присвячено основам та особливостям демекології (екологія популяцій), екосистемології, функціональної екології, характеристиці природних екосистем. Вивчено прикладні питання екології людини з урахуванням екологічних особливостей людини, екологічної кризи, з демографічними переходами, біологічними особливостями. Вивчено вплив промислової діяльності на середовище. Розглянуто урбоекологію та міські біогеоценози. Запропоновано оптимальне користування екосистемами та їхніми компонентами. Особливу увагу приділено основам збереження природного середовища, глобальним екологічним проблемам, міжнародним програмам, постановам та законодавчим актам про збереження природних ресурсів. Наведено концепцію сталого розвитку (цілі та завдання) із забезпеченням умов переходу України на засади сталого розвитку. Пащенко О. В. УДК 37.033 2016.3.84. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ВІТЧИЗНЯЧНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД / Завгородня Т. // Порівняльно-педагогічні студії. – 2013. – № 4. – С. 39–44. – Бібліогр.: 10 назв. Екологічні знання, учні молодших класів, культура здоров’я, Україна, зарубіжні країни. Environmental education as a condition of forming health culture of primary school children: native and foreign experience / Zavhorodnya T. // Porivnialno-pedahohichni studii (Studies in Comparative Education). – 2013. – № 4. – P. 39–44. – Bibliography: 10 ref. Environmental knowledge, primary school children, health culture, Ukraine, foreign countries.

Поглиблення екологічних знань, виховання екологічної культури є важливою умовою збереження навколишнього середовища, яке безпосередньо впливає на здоров’я учнів молодших класів і є складовою формування в них відповідальності за своє здоров’я. Висвітлено проблеми поглиблення екологічних знань молодших школярів в Україні у контексті сучасних тенденцій розв’язання проблеми в зарубіжних країнах. Обґрунтовано взаємозалежність рівня екологічних знань і ефективності формування культури здоров’я учнів молодших класів. Виокремлено міждисциплінарні зв’язки екології з іншими навчальними предметами природознавчого, математичного, художньо-естетичного циклів для досягнення максимального опанування учнями знань, умінь і навичок екологічного характеру. Названо традиційні та інноваційні педагогічні технології, які застосовують під час викладання екології, зокрема: лекції та демонстрації, лабораторні та практичні роботи, семінари, виробнича практика, екскурсії, тьюторські заняття, навчально-дослідницькі проекти, дискусії, комп’ютерні ігри, моделювання, відображення явищ або процесів за допомогою схем, карт, діаграм, аналіз новин засобів масової інформації, аналіз фактичного матеріалу, вивчення усної народної творчості, відвідування зоологічних і сільськогосподарських ферм, створення міні- дендро- та фітопарків, зразків садово-паркового мистецтва. Зазначено, що цінність наведених технологій полягає в тому, що вони дають змогу підвищити інтерес до навчання, сприяють якіснішому засвоєнню навчального матеріалу, його усвідомленню. Підкреслено актуальність впровадження в навчально-виховний процес позаурочних позашкільних форм навчання, так званої неформальної екологічної освіти. Пащенко О. В. УДК37.015.31:502 2016.3.85. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА В УМОВАХ ЕКОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ / Пятишева І. П // Гуманітарний вісник

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.87

ÅÊÎËÎÃ²×Í² ÐÈÇÈÊÈ

Запорізької державної інженерної академії. – 2013. – Вип. 53. – С. 101–112. – Бібліогр.: 28 назв. Екологічна освіта, освіта, екологічна криза, екологічна культура, екологічна свідомість. Environmental education in the context of environmental crisis / Piatysheva I. P. // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi Inzhenernoi akademii (Humanities Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy). – 2013. – Vol. 53. – P. 101–112. – Bibliography: 28 ref. Environmental education, education, environmental crisis, ecological culture, ecological consciousness. Екологічна освіта – необхідна складова педагогічної діяльності, від рівня якої залежить гармонійний, духовний та екологічний стан людини, а від нього, в свою чергу, залежить безпечний розвиток суспільства. Перспективи подальшого дослідження передбачають впровадження знань, умінь та практичних навичок, здобутих в процесі екологічної освіти в педагогічну діяльність вчителів. Екологічну освіту розглядають, як неперервний процес, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення і ґрунтується на таких принципах, як: системність, систематичність і безперервність, що забезпечують організаційні умови формування екологічної культури особистості між окремими ланками освіти, єдність формальної та неформальної освіти населення; орієнтація на ідею цілісності природи, універсальності зв’язків всіх природних компонентів і процесів; міждисциплінарний підхід до формування екологічного мислення, що передбачає логічне поєднання й поглиблення системних природних знань, логічне підпорядкування різнобічних знань основній меті екологічної освіти; взаємозв’язок краєзнавства, національного й глобального мислення, що сприяє поглибленому розумінню екологічних проблем на різних рівнях; краєзнавчий принцип екологічної освіти має бути вдосконалений і покладений в основу; конкретність та об’єктивність знань, умінь та навичок; поєднання високопрофесійних екологічних знань з високоморальними загальнолюдськими цінностями, синтез природничо-наукових та соціогуманітарних знань. Розглянуто причини та сутність екологічної кризи в сучасній системі освіти. Обґрунтовано сутність поняття екологічної освіти. З’ясовано зміст та завдання екологічної освіти. Визначено періоди розвитку екологічної освіти. Розглянуто синергетичний підхід до екологічної освіти. Пащенко О. В. УДК 37.016:504 2016.3.86. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ЯК ПРЕДМЕТ МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ / Онопрієнко В. О. // Со-

ціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2012. – № 3–4. – С. 158–166. – Бібліогр.: 5 назв. Студент, освіта, екологія, навчання, культура, міжнародне співробітництво. Environmental education as a subject matter of international cooperation / Onopriienko V. A. // Sotsialna robota v Ukraini: teoriia I praktyka (Social Work in Ukraine: Theory and Practice). – 2012. – № 3–4. – P. 158–166. – Bibliography: 5 ref. Student, education, ecology, education, culture, international cooperation. Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту. На початку 3-го тисячоліття екологічна освіта стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безпечного розвитку. Екологічне виховання та інформування населення, підготовка висококваліфікованих фахівців визначено в програмних документах найвизначнішого міжнародного форуму ХХ ст. у Ріо-де-Жанейро (1992), присвяченого навколишньому середовищу і сталому розвитку, як один з найважливіших і необхідних засобів здійснення переходу до гармонійного розвитку всіх країн світу. Це положення підкреслюється і в останніх міжнародних документах (міжнародний звіт “Ріо+5”, “Керівництво з підготовки національних доповідей про виконання країнами «Порядку денного на ХХІ століття» та ін.) Необхідність формування екологічної культури як складової гармонійно розвиненої особистості відображено в Державній національній програмі «Освіта. Україна 21 століття», в Концепції національного виховання, Державному стандарті освіти в Україні. Однак реально екологічна освіта, виховання не стали обов’язковою частиною навчального процесу на всіх його рівнях. Так звана «екологічна дипломатія», яка є об’єктивною реальністю більшості країн європейського регіону, не знайшла свого адекватного втілення не лише у внутрішній політиці України, а й у науково-теоретичних розробках проблематики охорони навколишнього природного середовища. Разом з тим, останнім часом ця галузь дипломатичної діяльності фактично перетворилася на специфічну та важливу складову міжнародного співробітництва як у багатосторонньому, так і двосторонньому форматі. Злагоджена міжнародна діяльність українських установ з метою охорони навколишнього природного середовища дає можливість не лише оперативно реагувати на зовнішні виклики, а й використовувати екологічну дипломатію як засіб впливу та просування своїх інтересів. Екологічну освіту розглядають як сферу міжнародного співробітництва, основним елементом якої є навчання на відповідних курсах у зарубіжних університетах та отримання диплома про вищу екологічну освіту міжнародного зразка. Пащенко О. В.

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ

УДК 330.131.7(075.8) 2016.3.87. ЕКОНОМІЧНИЙ РИЗИК: МЕТОДИ ОЦІНКИ ТА УПРАВЛІННЯ / навч. посіб. ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Т. А. Васильєвої. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ». – 2015.– 208 с. Ризик, аналіз чутливості. ключові механізми, економічні рішення, психологічні феномени, ризик-менеджмент, оцінка ризику. Economic risk: methods of assessment and management : study guide ; T. A. Vasylieva (ed.). – Sumy : DVNZ «UABS NBU.» – 2015. – 208 p. Risk, sensitivity analysis, key mechanisms, economic decisions, psychological phenomena, risk-management, risk assessment.

Ризик властивий всім сферам людської діяльності. Будь-який суб’єкт ринкових відносин проявляє власну готовність іти на ризик в умовах невизначеності, тому

ÓÄÊ 37.016

що поряд з ризиком втрат існує можливість додаткових доходів. Становлення ринкових відносин, побудованих на економічних законах, зумовило необхідність вивчення теорії ризику. Розглянуто весь спектр застосування сучасної теорії управління ризиком: ідентифікацію ризиків (страхування й самострахування також), аналіз та методи передачі ризику, організацію запобіжних заходів. Окремо вивчено традиційні методи кількісної оцінки ризику: статистичний метод аналізу ризику, аналітичний метод, аналіз чутливості, аналіз сценаріїв, метод Монте-Карло, метод аналогій, експертні методи оцінювання ризику. Ці методи є надзвичайно важливими, оскільки є дієвими на практиці. Як окремий напрям розглянуто ключові механізми управління ризиками та ризик-менеджмент. З теоретичних ігор в управлінні економічними ризиками представлено: стратегічні ігри, статистичні ігри (критерій Вальда, критерій домінуючого результату, критерій

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 504.063

ÅÊÎËÎÃ²×Í² ÐÈÇÈÊÈ

Севіджа, критерій Лапласа, критерій Гурвіца). Зазначено особливості психологічних феноменів у процесі прийняття економічних рішень в умовах ризику та невизначеності. Докладно описано теорію перспективи та вплив когнітивних спотворень на прийняття економічних (управлінських) рішень. Кожен з розділів передбачає проведення практикумів та набуття практичних навичок. Болдарєва Д. І. УДК 504.063 2016.3.88. ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ: ВИЗНАЧЕННЯ, ПРИНЦИПИ, МЕНЕДЖМЕНТ ТА ОЦІНКА / Шапоренко О. І. // Вчені записки університету економіки та права «КРОК». Серія : Економіка. – 2014. – Вип. 35. – С. 182–189. – Бібліогр.: 7 назв. Економіко-екологічні ризики, оцінка ризику, екологічне рішення, стратегія менеджменту ризику, принципи екологічного ризику. Economic and environmental risks: definition, principles, management and assessment / Shaporenko O. I. // Vcheni zapysky Universytetu ekonomiky ta prava «КRОК» (Scientific notes of the University of Economics and Law «КRОК». Series: Economics). – 2014. – Issue 35. – P. 182–189. – Bibliography: 7 ref. Economic and environmental risks, risk assessment, environmental solution, risk management strategy, principles of environmental risk.

Ризик – це можливість негативної події. Зростання екологічного навантаження на довкілля та, відповідно, екологічної небезпеки почалося з початку 1970-х років. Воно призвело до нинішніх колосальних негативних наслідків, які порівнюються у вартісному вираженні з національним доходом. Це спонукає розвивати нові напрями дослідження, пов’язані як з оцінкою негативних наслідків забруднення, так і з розробленням механізмів, спрямованих на його зменшення і компенсацію. Певний ризик можна мінімізувати або зовсім його уникнути, якщо він був усвідомлений і врахований. З цього випливає два завдання. Перше – це визначення рівня ризику, друге – доцільна реакція на нього. Запропоновано визначення економікоекологічного ризику та обґрунтовано оцінку ризику під час ухвалення екологічного рішення; визначено місце і роль менеджменту ризику в прийнятті екологічного рішення; розроблено принципи екологічного ризику. Необхідно розробити визначення поняття «економіко-екологічний ризик» та обґрунтування оцінки ризику під час ухвалення екологічного рішення; визначення місця та ролі менеджменту ризику в прийнятті екологічного рішення. Аналіз ризику є також важливою частиною громадської політики розвитку, яка уособлює відповідну реакцію на ризик, що виникає перед суспільством. Введено новий термін – «економікоекологічний ризик», який наповнюється більшим змістом. Під економіко-екологічним чи екологічним ризиком розуміють ланцюг економічних і екологічних взаємозв’язків: економіка  екологія  економіка. Болдарєва Д. І. УДК 5(069):504.054 2016.3.89. ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ У ЦЕМЕНТНОМУ ВИРОБНИЦТВІ / Л. М. Ковалів // Науковий вісник НЛТУ України. – 2014. – Вип. 24.1. – С. 113–118. – Бібліогр.: 14 назв. Мінеральна сировина, альтернативне паливо, клінкер, портландце- мент, портландцементний клінкер. Environmental risks in the cement production / Kovaliv L. M. // Naukovyi visnyk Natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy (Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine). – 2014. – Issue 24.1. – P. 113–118. – Bibliography: 14 ref. Mineral raw materials, alternative fuel, clinker, portland cement, portland cement clinker.

2016.3.90

Цементне виробництво вважають одним з найбільших ресурсних та енергомістких галузей промисловості, оскільки воно є високотемпературним процесом, спрямованим на термохімічне перетворення мінеральної сировини. Головним завданням галузі є комплексне раціональне використання природних паливно-енергетичних ресурсів, удосконалення технологічних процесів під час випалу портландцементного клінкеру і пошук альтернативних палив (горючих відходів). Розглянуто екологічні ризики підприємств цементного виробництва, їхній техногенний стан, рівень забруднення повітря й ґрунту та деякі шляхи утилізації відходів. На більшості підприємств димові гази очищають в електрофільтрах, але їх ефективність є низькою через фізичну й моральну застарілість. Величини викидів не завжди відповідають європейським нормам. Виробництво цементу більше пов’язане з економічною доцільністю, не завжди враховується екологічний стан довкілля і здоров’я людей. Передусім необхідно перевести діяльність підприємств цементного виробництва з економічного аспекту на еколого-економічний. Особливу увагу звернуто на необхідність проведення модернізації електричних фільтрів цементних печей, пиловловлювального обладнання, цеху цементного помелу із сучасним пиловловлюючим устаткуванням і цеху пакування, відвантаження цементу та забезпечення відповідності якості цементу. Вказано на потребу в розробленні нормативної бази, яка б регулювала й відповідно контролювала, який технологічний режим вибирати під час спалювання тих чи інших відходів. Внесено пропозицію періодично проводити біогеохімічний моніторинг у ґрунтах у 30–50 км зоні цементних підприємств. Необхідно розширити санітарно-захисні зони навколо підприємств цементного виробництва. Болдарєва Д. І. УДК 553.981 2016.3.90. ЕКОЛОГІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ ВИДОБУТКУ СЛАНЦЕВОГО ГАЗУ В УКРАЇНІ / Рубель О. Є., Зінченко Ю. В. // Економічні інновації. – 2013. – Вип. 52. – С. 171–183. – Бібліогр.: 13 назв. Сланцевий газ, економічні ризики, екологічні ризики, забруднення, видобуток, екосистема. Environmental and economic risks of shale gas production in Ukraine / Rubel O. Ye., Zinchenko Yu. V. // Ekonomichni innovatsii (Economic innovation). – 2013. – Issue 52. – P. 171–183. – Bibliography: 13 ref. Shale gas, economic risks, environmental risks, pollution, shale production, ecosystem.

Екологічні та економічні ризики видобутку сланцевого газу в Україні повинні розраховувати фахівці, особливо для різних газоносних регіонів України. Наочно показано необхідність подальшої оптимізації технології промисловості сланцевого газу для зниження екологічних ризиків та підвищення економічної ефективності. Встановлено, що основними екологічними ризиками застосування технології сланцевого газу в Україні є: забруднення підземних вод неконтрольованими газовими та рідинними хімічно небезпечними потоками, витоками метану, радіоактивне забруднення, вичерпання водних ресурсів в районі виробок та забруднення поверхневих джерел водопостачання, негативні зміни стану водних екосистем, можливий вплив на ландшафти території (ерозія ґрунтів як наслідок гідророзривів пласта, підземні порожнини, що утворюються внаслідок буріння свердловин), можливі техногенні землетруси в районі територій видобутку. Проведено економічну оцінку доцільності видобутку сланцевого газу. Зазначено, що видобуток сланцевого газу може бути рентабельним за стабільно високих цін на традиційний газ, оскільки його процес розвідки й видобутку потребує високого рівня капітальних вкладень протягом усього терміну проекту через необхідність постійно збільшувати

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.92

ÏÐÀÂÎÂ² ÀÑÏÅÊÒÈ ÅÊÎËÎÃ²¯

кількість свердловин і проводити операції з гідророзриву. Тому висока вартість видобутого продукту (який, за оцінками експертів, становитиме 350– 500 дол. за тис. м3) на фоні нижчої або однакової за рівнем ціни на природний газ, який імпортується з Росії, а також великі екологічні збитки, які супроводжуватимуть процес видобутку сланцевого газу, ставлять під велике питання доцільність такої промислової діяльності. Таким чином, впровадження видобутку сланцевого газу в Україні потребує оптимізації

ÓÄÊ 338.246

технології сланцевого газу для зниження екологічних ризиків і підвищення її економічної ефективності. Виявлено нагальну для України проблему нормативно-правового регулювання процесів, пов’язаних з впровадженням сланцевидобувної промисловості. Актуальним у цьому аспекті залишається питання розроблення оцінки екологічних ризиків та можливе застосування економічних важелів для мінімізації екологічних збитків. Болдарєва Д. І.

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ

УДК 338.246.02 : 332.363 2016.3.91. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ / Недашківська Т. М. // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 138–142. – Бібліогр. : 5 назв. Державне регулювання, механізми, земельні відносини, сільське господарство. Ways to improve state regulation of land relations in agriculture / Nedashkivska T. M. // Zbalansovane pryrodokorystuvannia (Balanced Nature Using). – 2016. – № 1. – P. 138–142. – Bibliography: 5 ref. State regulation, mechanisms, land relations, agriculture.

УДК 349.6 (477) 2016.3.92. ПРАВО ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ : навч. та наук.-практ. посіб. / Андрейцев В. І. ; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Знання-Прес, 2002. – 332 с. Екологічна безпека, ООН, Європейський Союз, регулювання, методична база, право. Legal instruments of environmental safety : study and science-based practical guide / Andreytsev V. I. // / Kyiv National University named after Taras Shevchenko. – Kyiv. : Znannia-Press, 2002. – 332 p. Environmental safety, United Nations Organization, European Union, regulation, procedural framework, legal instruments.

Земельні відносини в сільському господарстві, їхня структура, економічна сутність і зміст являють собою систему взаємопов’язаних елементів, що забезпечують розвиток трансформації земельних відносин, адекватної вимогам сучасної ринкової економіки, активного обігу земель, формування об’єктивного рівня земельних платежів з метою забезпечення ефективного сільськогосподарського виробництва. Сучасні земельні відносини мають сприяти заінтересованості аграрних товаровиробників у інтенсивному веденні сільськогосподарського виробництва, спрямованому на використання адаптивних систем землеробства, підвищення його ефективності. Що стосується механізмів регулювання земельних відносин, то серед основних зазвичай виділяють економічні, правові та організаційні, при цьому організаційні іноді об’єднують з правовими. Організаційно-правові механізми являють собою сукупність організаційних заходів впливу і правових актів. Виявлено та обґрунтовано напрями вдосконалення державного регулювання земельних відносин у сільському господарстві, а також визначено механізми такого регулювання, в структурі яких, крім основних економічних, відображено й інструменти законодавчої та нормативної діяльності, Земельного кадастру України, землеустрою, моніторингу ґрунтової родючості та ефективного використання земельних ділянок. Розкрито структуру, економічну сутність і зміст земельних відносин у сільському господарстві. Подальші трансформації у сфері земельних відносин повинні бути спрямовані на відновлення регулюючої ролі держави щодо раціонального й ефективного використання земельних ресурсів у сільському господарстві та створення системи землекористування, основаної на орендних відносинах і ефективному господарюванні аграріїв. При цьому механізми державного регулювання земельних відносин мають бути спрямовані на створення раціонального землекористування, зниження фінансових і матеріальних витрат у сільськогосподарському виробництві, охорону земель від впливу негативних природних і антропогенних чинників, прискорення соціально-економічного розвитку сільських територій, забезпечення продовольчої безпеки країни, сприяти підвищенню ефективності використання земельних ресурсів, проявлятися в поліпшенні сільськогосподарських угідь, збереженні ґрунтової родючості. Сапсай Т. П.

Гарантування екологічної безпеки в сучасних умовах є важливою проблемою державної екологічної політики та невід’ємною умовою сталого економічного й соціального розвитку України. Це зумовлено значним антропогенним порушенням та техногенною перевантаженістю території України, негативними екологічними наслідками Чорнобильської катастрофи, неефективним використанням природних ресурсів, широкомасштабним застосуванням екологічно шкідливих та недосконалих технологій, неконтрольованим ввезенням в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, негативними екологічними наслідками оборонної й військової діяльності та природними катаклізмами. Описано важливість своєчасної систематизації та відтворення інноваційних процесів у нових підручниках та інших навчально-методичних матеріалах. Створено оптимальну навчально-методичну базу для позитивного й об’єктивного сприйняття студентами, магістрами, аспірантами, докторантами еколого-правових явищ, специфіки відображення їх в екологічному законодавстві та праві. Розкрито методологічні, методичні та світоглядні аспекти нової галузі права, законодавства – права екологічної безпеки. Вивчено новий напрям еколого-правового регулювання, яке базується на вченні про екологічний ризик, що обумовлює формування нової сфери правовідносин щодо здійснення екологічно небезпечної діяльності та забезпечення права громадян на екологічну безпеку. Розкрито особливості механізму регулювання та забезпечення екологічної безпеки на національному й транснаціональному рівнях. Висвітлено напрями гармонізації законодавства України з правом Європейського Союзу та міжнародно-правовими актами, прийнятими на рівні ООН. Розроблено систему законодавчих і підзаконних актів у цій сфері, що зумовлює її практичну спрямованість і можливість застосування фахівцями органів законодавчої, виконавчої та судової влади, науковими і науково- педагогічними працівниками, студентством, широким колом читачів, які небайдужі до вирішення проблем подолання небезпеки, що виникає внаслідок природної стихії та техногенного впливу. Сапсай Т. П.

Реферативний журнал, 2016, № 3

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

УДК 582.35/.99(477.82) 2016.3.93. РІДКІСНІ ВИДИ СУДИННИХ РОСЛИН, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ І РЕКОМЕНДОВАНІ ДО ОХОРОНИ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ / Шевчук М. Й., Кузьмішина І. І., Коцун Л. О., Войтюк В. П., Лісовська Т. П., Фіщук О. С., Кузьмішина С. В. // Природа Західного Полісся та прилеглих територій. – 2011. – № 8. – С. 116–122. – Бібліогр.: 13 назв Судинні рослини, охорона, рідкісні рослини, Волинь. Rare species of vascular plants protected and recommended for protection in Volyn Oblast / Shevchuk M. J., Kuzmishyna I. I., Kotsun L. O. et al. // Pryroda Zakhidnoho Polissia ta prylehlykh terytorii (Nature of Western Polissiae and adjacent territories). – 2011. – № 8. – P. 116–122. – Bibliography .: 13 titles Vascular plants, protection, rare plants, Volyn.

Багатий і різноманітний рослинний покрив Волинської області належить до двох природно-кліматичних зон. З одного боку, він все ще залишається не повністю вивченим,

з другого – постійно зазнає зростаючого антропогенного впливу, що зумовлює необхідність постійного моніторингу для своєчасного виявлення раритетних видів і надання їм природоохоронного статусу, що дало б змогу запобігти їх зникненню на території області. Тому регулярне оновлення переліку раритетних видів, що зростають на території області, є актуальним завданням ботанічних досліджень. Проведено польові дослідження, де виявлено й задокументовано місцезнаходження видів рослин, які рідко трапляються у Волинській області або перебувають на межі ареалу й не занесені до попереднього списку рідкісних рослин території дослідження. Складено узагальнений список видів судинних рослин, що охороняються і рекомендовані для охорони у Волинській області. Узагальнено та доповнено список рідкісних судинних рослин Волинської області. Узагальнений список видів рослин подано для затвердження в державне управління охорони навколишнього середовища у Волинській області. Сапсай Т. П.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ

УДК 796.51 2016.3.94. ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ У СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ / Білецька В. В., Вржесневська Г. І., Петренко Є. М. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науковопедагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). – 2015. – Вип. 12. – С. 5–7. – Бібліогр.: 12 назв. Екологічний туризм, фізичне виховання, учні. Eco-tourism in the physical education of pupils / Biletska V. V,, Vrzhesnevska H. I., Petrenko Ye. M. // Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova (Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 15: Scientificpedagogical problems of physical training (physical culture and sports). – 2015. – Issue 12 – P. 5–7. – Bibliography: 12 ref. Eco-tourism, physical education, pupils.

Екологічний туризм з його величезними рекреаційними і пізнавальними можливостями покликаний сформувати суспільну свідомість щодо охорони та раціонального використання природних багатств, донести до школярів нагальність і важливість питань захисту навколишнього середовища. Заняття туризмом сприяють створенню оптимальних умов для розвитку та самореалізації школярів, формуванню позитивних життєвих цінностей в процесі туристсько-краєзнавчої і екологічної діяльності. Основними напрямами туристсько-краєзнавчої та екологічної діяльності учнівської молоді є: організація екологокраєзнавчих походів; вивчення природних об’єктів рідного краю; створення екологічних стежок; вивчення матеріалів краєзнавчого музею, архівних документів з історії краю; тренування й практичні заняття на місцевості з топографії, спортивного орієнтування; туристські змагання та ігри, творчі майстерні, пропаганда природоохоронної діяльності. Представлено напрями туристсько-краєзнавчої та екологічної діяльності в процесі фізичного виховання учнів. Розкрито зміст навчальних занять з екологічного туризму для школярів. Визначено мету та завдання занять екологічним туризмом у системі фізичного виховання учнівської молоді. Галімова М. А. УДК 338.48 2016.3.95. СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТО-

РІЙ УКРАЇНИ / Папп В. В. // Агросвіт. – 2015. – № 18. – С. 17–22. – Бібліогр. 6 назв. Сільський зелений туризм, туристичний продукт, соціально-економічні умови, природні умови, розвиток, ресурсне забезпечення, системний підхід. Rural green tourism as a priority of rural development in Ukraine / Papp V. V. // Ahrosvit (Agroworld). – 2015. – № 18. – P. 17–22. – Bibliography: 6 ref. Rural green tourism, tourist product, socio-economic conditions, natural conditions, development, provision of resources, systematic approach.

Останніми роками сільський зелений туризм набув значного розвитку в Україні, оскільки її природний, історичний і культурний потенціал здатний залучити мільйони туристів. У сучасних економічних умовах такий напрям служить стабілізуючим фактором, який сприяє не тільки підтримці нормального життєвого рівня сільських жителів, а й розвитку інфраструктури сервісу, побутового обслуговування, соціальної сфери. Заінтересованість держави в розвитку цієї діяльності базується насамперед на тому, що для неї приблизно в 20 разів дешевше обходиться створення нормальних умов для сільського жителя на селі, ніж створити для нього такі ж умови в місті. У зв’язку з цим більшість держав Європи реально заохочують розвиток сільського зеленого туризму, надаючи пільги та преференції. Зокрема, на певному етапі потрібно повне звільнення цієї діяльності від податків. У системі державної освіти деяких країн створено умови для навчання цьому виду діяльності та отримання відповідних консультацій. Розглянуто два ймовірні напрями розвитку сільського туризму в Україні. Перший – можливість використання наявного потенціалу сільських регіонів, житлового фонду сільських жителів, інформаційну та організаційну інфраструктуру, історико-етнографічні маршрути та ін. Другий – створення нових сільських приміщень за рахунок переобладнання наявного житлового фонду на селі та нового будівництва з урахуванням потреб сімейного, молодіжного, культурного, дитячого, мисливського туризму та ін. Підкреслено, що привабливим є те, що сільський туризм практично єдина галузь, яка на початковому етапі не потребує інвестицій, великих капітальних вкладень, але може принести велику користь багатьом громадянам держави насамперед тим, що розширює ринок збуту вітчизняних товарів і послуг,

Реферативний журнал, 2016, № 3

2016.3.98

ÅÊÎËÎ²Ã×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

створює нові робочі місця й сприяє надходженню іноземної валюти. Наукова підтримка сільського та інших видів туризму полягатиме в розробленні маршрутів для відвідування територій, основаних на використанні історичних, ландшафтних, археологічних та інших пам’яток, а також створенні маршрутів наукового, історичного та іншого цільового туризму. Галімова М. А. УДК 338.484:477.84 2016.3.96. ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ / Новицька С. Р. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. : Географія. – 2013. – № 2. – С. 164–169. – Бібліогр.: 8 назв. Екологічний туризм, сталий розвиток туризму, принципи екологічного туризму, екотуристична діяльність. Eco-tourism as a priority area of sustainable development of tourism industry / Novitska S. P. // Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia : Heohrafiia (Scientific issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series. : Geography). – 2013. – № 2. – P. 164–169. – Bibliography: 8 ref. Eco-tourism, sustainable development of tourism, principles of eco-tourism, ecotourism activities.

Сучасна концепція екотуризму підкреслює обов’язковість збереження природного і культурного спадку, біотичної різноманітності й поліпшення екологічного, соціального та економічного стану регіонів, які відвідують екотуристи. Екологічний туризм має стати взірцем для переорганізації, екологізації всієї індустрії туризму. Сталий еколого-зрівноважений туризм має стати не лише філософією, але й провідною управлінською стратегією розвитку туризму регіону. Міжнародна організація екологічного туризму (ТІЕS) у 1990 році дала таке визначення «екологічний туризм – це відповідальна подорож в природні території, яка сприяє охороні природи і покращує добробут місцевого населення». Розглянуто трактування поняття екологічний туризм, прийняте в міжнародних документах, зокрема запропоноване Всесвітньою Туристичною Організацією (ВТО), Міжнародною спілкою охорони природи (МСОП), Міжнародною організацією екотуризму (ТІЕS), застосовано хронологічне порівняння трансформації цього визначення. Проаналізовано основні принципи екологічного туризму. Окреслено співвідношення понять екологічний туризм і сталий туризм. Розглянуто позитивні сторони розвитку екологічного туризму. Галімова М. А. УДК 911.3:314(447) 2016.3.97. ДИТЯЧИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ: РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ / Фіткайло О. А. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. : Географія. – 2013. – № 2. – С. 169–176. – Бібліогр.: 6 назв. Екологічний туризм, екотабір, природно-заповідний фонд, національний природний парк, пізнавальний екологічний туризм, екологічна стежка. Сhild eco-tourism: resource support and prospects of development in Ternopil Oblast / Fitkailo O. A. // Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia : Heohrafiia (Scientific issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series : Geography). – 2013. – № 2. – P. 169–176. – Bibliography: 6 ref.

ÓÄÊ 338.484

Eco-tourism, eco-camp, nature reserve fund, national park, cognitive eco-tourism, ecological trail. Екотуризм є важливим напрямом діяльності у різних частинах області, найбільше – на природно-заповідних територіях. Для розвитку екологічного туризму серед дітей необхідна координація цього напряму екологічного виховання шляхом створення спеціалізованих сайтів, які дали б можливість обмінюватися різною інформацією про дитячий екологічний туризм. Дитячий і юнацький екологічний туризм в Україні розвивається досить активно й набуває дедалі більшої популярності. Він передбачає подорожі у райони з незайманою природою. Основний принцип при такій подорожі – не завдати шкоди навколишньому середовищу. Окреслено, що еко-туристи користуються лише екологічно чистим транспортом (велосипеди, безмоторні човни), організовують привали в спеціальних місцях, збирають дарунки природи в дозволених зонах. Характерною рисою екологічного туризму є те, що він розвиває повагу до природи, підвищує екологічну культуру мандрівників, бере до уваги інтереси місцевого населення. Об’єктами екотуризму є як природні об’єкти, так і об’єкти культурної спадщини, природні й природно-антропогенні ландшафти, де традиційна культура становить єдине ціле з навколишнім середовищем. Туристичні маршрути проходять через національні парки й заповідники. Мандрівники мають можливість ознайомитися з природними й природно-антропогенними ландшафтами, спостерігати за рідкісними та зникаючими видами безпосередньо на лоні природи. Проаналізовано основні природно-заповідні території, об’єкти природи та господарства, в межах яких активно може розвиватись дитячий екологічний туризм. Наведено характеристику форм виховання екологічного мислення – екологічні стежки та екологічні табори, основне призначення яких – виховання культури поведінки дітей та молоді на природі. Галімова М. А. УДК 338.486+502.4 2016.3.98. ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ : навч. посіб. / Дмитрук О. Ю. – К. : Альтерпрес, 2004. – 192 с. Туризм, екологічний туризм, природокористування, організації, маршрут. Eco-tourism : study guide / Dmytruk O. Yu. – Kyiv : Alterpres, 2004. – 192 p. Tourism, eco-tourism, natural resources use, organizations, itinerary.

Одним з найпріоритетніших напрямів сталого природокористування та охорони природи є розвиток екологічно орієнтованих активних форм екорекреації та екотуризму. Визначено три основні складові екотуризму – екоосвітню, природоохоронну, етнотолерантну. Встановлено, що екологічний туризм – інтегруючий напрям рекреаційної діяльності, спрямований на гармонізацію відносин між туристами, туроператорами, природним середовищем та місцевими громадами, що реалізується через екологізацію всіх видів туристської діяльності, охорону природи, екологічну освіту та виховання. Визначено основні завдання екологічного туризму; основи науково-методичного забезпечення менеджменту туризму, що має виразну конструктивно-географічну спрямованість та розглядається як невід’ємна ланка раціонального природокористування та охорони природи. Ця система передбачає першочергову орієнтацію туристичних організацій і підприємств на ринковий попит, на запити конкретних споживачів і організацію виробництва таких еколого-містких турів, туристських послуг і товарів, що мають попит і можуть принести потенційний прибуток. Розглянуто потенційне джерело екотуристського про-

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÓÄÊ 379.85

ÅÊÎËÎ²Ã×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

2016.3.100

дукту, яким є ландшафтно-екологічні ресурси природного середовища. Реалізація екотуристського продукту зазнає також впливу урбокомпенсаційних, рекреаційних, соціально-культурних, освітніх та інших суспільних потреб та туристського попиту. Економічно це проявляється фінансово забезпеченими потребами людей, що хочуть і мають можливість придбати екотуристський продукт у вигляді маршруту, подорожі або поїздки в місця, що їх цікавлять, або спеціальної брошури для самопутівної екологічної стежки. Галімова М. А.

/ Оппельд Л. І., Гордіян А. О. // Ефективна економіка. – 2014. – № 1. – Бібліогр. : 4 реф. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=2667 Зелений туризм, сільський зелений туризм, туристичний продукт International experience of green tourism in Ukraine: issues and prospects / Oppeld L. I., Hordiyan A. O. // Efectyvna ekonomika (Efficient economy). – 2014. – № 1. – Bibliography: 4 ref. [Electronic resource]. – Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2667 Green tourism, rural green tourism, tourist product

УДК 379.85 2016.3.99. КАНЬЙОНИ ЯК ОБ’ЄКТИ ТУРИЗМУ / Водовіз Н. І., Петрина Н. В. // Географія та туризм. – 2014. – К. : Альфа-ПІК, – Вип. 28. – C. 334. – Бібліогр.: 6 назв. Рафтинг, каньйон, туризм, спортивний туризм, природні пам’ятки, рекреація. Canyons as tourist attractions / Vodoviz N. I., Petryna N. V. // Heohrafiia ta turysm (Geography and Tourism). – 2014. – Kyiv : Alfa-PIK. – Issue 28. – C. 334. – Bibliography: 6 ref. Rafting, canyon, tourism, sports tourism, natural attractions, recreation.

Зелений туризм – новий вид туристичних послуг. Суть його полягає у відпочинку в приватних господарствах, він орієнтований на використання природних, культурно-історичних та інших ресурсів сільської місцевості та її специфіки для створення комплексного туристичного продукту. У туристичному бізнесі зелений туризм нині займає свою визначену нішу на світовому туристичному ринку і має немалі обсяги продажів та залучення туристів. Сучасний міжнародний досвід та наукові дослідження свідчать, що прискорений розвиток зеленого туризму може відіграти роль каталізатора структурної перебудови економіки, забезпечити демографічну стабільність та розв’язання соціально-економічних проблем. Здійснено аналіз міжнародного досвіду розвитку зеленого туризму та визначено проблеми й перспективи його розвитку в Україні. Зазначено, що сьогодні туристична галузь в Україні є п’ятою за значенням складовою поповнення бюджету і її частка має значно зрости з огляду на такі об’єктивні передумови, як вигідне геополітичне розташування України в центрі Європи, наявність значного туристично-рекреаційного потенціалу, сприятливий клімат, багаті флора й фауна, численні культурно-історичні пам’ятки світового рівня. Підкреслено, що пріоритетність розвитку сільського зеленого туризму в Україні зумовлена нагальною необхідністю невідкладного розв’язання соціально-економічних проблем сучасного села. Зелений туризм – корисний як для відпочивальників, так і для господарів – селян, сільських громад, регіонів і держави в цілому, сприяє розвитку багатьох пов’язаних з ним галузей економіки. Розвиток сільського зеленого туризму спонукає до поліпшення благоустрою сільських садиб, вулиць, в цілому сіл, а також стимулює розвиток соціальної інфраструктури. Зроблено висновок, що основними напрямами розвитку сільського зеленого туризму України мають стати: створення сприятливих умов для отримання податкових пільг та кредитів для власників агросадиб, рекламування послуг сільських господарств, випуск путівників, поширення різних видів агротуристичного бізнесу, у тому числі курортна спеціалізація сільського зеленого туризму. Галімова М. А.

Кожен каньйон є унікальною пам’яткою природи, каньйони як об’єкти туризму мають пізнавальну, наукову, рекреаційну та естетичну цінність. Встановлено, що можливості розвитку туризму визначаються природними та соціально-економічними умовами, а також рівнем розвитку туристської інфраструктури. Розглянуто основні тенденції розвитку туризму у річкових каньйонах для визначення визначальних рис каньйонів як об’єктів туризму. Зазначено, що туристсько-рекреаційна діяльність має тривалу історію. Особливу увагу звернуто на види туризму, серед яких найпоширенішим є пішохідний туризм, велосипедний (велотуризм), скелелазіння та в’ючний туризм. Він представлений практично в усіх каньйонах, задіяних у туристсько-рекреаційній діяльності. На другому місці за популярністю та поширеністю – різні види водного туризму (сплави, рафтинг) та екстремальні види спорту. Сплавляння річкою – це вид переміщення водною поверхнею ріки на різних плавзасобах (катамаранах, байдарках, плотах, каное тощо). Туризм у каньйонах має свою специфіку, зумовлену в першу чергу природними умовами та особливостями перебігу природних процесів у самих каньйонах. Залежно від цілей екскурсійних турів екскурсії каньйонами умовно можна поділити на пізнавально-освітні та науково-дослідницькі. Галімова М. А. УДК 338.48 2016.3.100. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Реферативний журнал, 2016, № 3

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК ÀËÔÀÂ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ

Августинович М. Б. 53 Андрейцев В. І. 92 Андрієнко М. В. 4 Арсан В. О. 35

Єгорова Т. М. 39, 40, 44, 78, 79

Жердецька А. Г. 31

Бабенко Г. І. 35 Бахарєв В. С. 30 Берека О. М. 25 Бессонов Є. П. 14 Бессонова В. П. 13, 14, 15 Білецька В. В. 94 Бобильов Ю. П. 83 Богатирчук-Кривко С. К. 76 Богдан М. М. 69 Бондарева О. Б. 47 Бородай В. В. 9 Борук С. Д. 19 Брацьо О. В. 60 Бригадиренко В. В. 83 Бригас О. П. 10 Булахов В. Л. 83 Бунас А. А. 41

Завгородня Т. 84 Зайцева І. А. 15 Залеський, І. І. 34 Зверковський В. М. 14 Зінченко Ю. В. 90

І Іванченко О. Є. 13 Ільєнко Т. В. 64 Ільчук М. М. 55 Іншеков Є. М. 66 Інютін С. В. 23 Іщенко В. А. 27

Ê Â Варганова А. Д. 35 Васильєва Н. К. 77 Васильєва Т. А. 87 Васильківський І. В. 27 Вдовиченко А. В. 56, 74 Винограденко С. О. 71 Вінюков О. О. 47 Водовіз Н. І. 99 Войтюк В. П. 93 Волянський М. С. 42 Вороненко В. О. 16 Вржесневська Г. І. 94

Ã Гавриленко О. П. 36 Галімова В. М. 17 Гордіян А. О. 100 Горох М. П. 16 Грановська Л. М. 48 Гуляєва Г. Б. 69 Гулько О. Р. 72

Ä Данилишин Б. М. 26 Дацько Л. В. 50 Дацько М. О. 50 Дмитренко О. В. 21 Дмитриченко Л. І. 79 Дмитрук О. Ю. 98 Добряк Д. С. 49 Дубовський С. В. 28 Дубровін В. О. 42 Дутченко О. М. 70

Кавунець В. П. 58 Канівець С. В. 37 Карпенко В. П. 69 Качинський А. Б. 3 Кейван М. П. 10 Кипоренко В. В. 74 Кисельов Ю. О. 1 Клименко Л. П. 29 Климець В. В. 30 Кляченко О. Л. 9 Коберник В. С. 28 Коблянська І. І. 32 Ковалевська І. М. 59 Ковалів Л. М. 89 Ковтун В. В. 26 Козаченко О. А. 50 Козлова Н. П. 43 Колодченко В. П. 62 Коновал І. А. 55 Копілевич В. А. 17 Коренєва А. А. 11 Корінько І. В. 16 Костюк О. О. 57 Коцун Л. О. 93 Кочмарський В. С. 58 Кошель А. О. 75 Кузін Н. В. 49 Кузьмішина І. І. 93 Кузьмішина С. В. 93 Кутовенко В. Б. 57 Куц Г. О. 68 Кучма Т. Л. 64

Ломовських Г. А. 4 Лукін С. М. 43

Ì Майборода В. А. 52 Майстренко Н. Ю. 68 Малиш Н. А. 2 Маляренко О. Є. 68 Мальований М. С. 67 Мариненко В. О. 5 Марткоплішвілі М. М. 43 Марушевський Г. Б. 6 Масберг І. В. 10 Масловська Л. 63 Мельникова І. В. 55 Мельничук М. Д. 9 Мішенін Є. В. 32 Мішеніна Г. А. 70 Мішеніна Н. В. 70 Міщенко Л. А. 61 Міщенко Л. Т. 11 Моклячук Л. И. 43 Молдаван Л. П. 21

Í Недашківська Т. М. 91 Недуха О. М. 8 Нижеголенко К. С. 48 Никитюк Ю. А. 73 Новицька С. Р. 96

Î Онищенко В. О. 81 Онопрієнко В. О. 86 Опара В. М. 71 Оппельд Л. І. 100

Самойлік М. С. 80, 81 Сасин С. М. 82 Свіщенко Є. П. 61 Серебренніков Б. С. 20 Середа В. 63 Сидорук Б. О. 12 Сиротенко О. В. 64 Скалецький Ю. М. 3 Соколовська І. С. 66 Соломенко Л. І. 33 Станиціна В. В. 24 Степаненко А. В. 26 Стоянова І. І. 66 Ступень Р. М. 45

Ò Тараріко О. Г. 64 Тарасова В. В. 59 Таратула Р. Б. 51 Тертична О. В. 10 Теслюк В. В. 42 Тимофєєв М. М. 47 Тимочко Т. 63 Тищенко С. С. 42 Ткач В. В. 15 Ткачук Л. М. 38 Трояновська Н. М. 19 Труш О. О. 4

Ó Уминський С. М. 23 Усенко С. М. 25

Ô Фіткайло О. А. 97 Фіщук О. С. 93 Фурдичко О. І. 65

Ï Паляничко Н. І. 46 Папп В. В. 95 Пахомов О. Є. 83 Петренко Є. М. 94 Петрина Н. В. 99 Петрова К. Г. 20 Петрук В. Г. 27 Петрук Р. В. 27 Пляцук Л. Д. 22 Поп С. С. 60 Посудін Ю. І. 7 Потапенко В. Г. 3 Пятишева І. П. 85

× Чабанюк Я. В. 41 Черниш Є. Ю. 22 Чонка І. І. 82 Чудовська В. А. 56 Чучуй В. П. 23

Ø Шапоренко О. І. 88 Шевчук М. Й. 93 Шкуратов О. І. 54, 56 Шмандій В. М. 30

Ð Розен В. П. 66 Рубель О. Є. 90

Лаврик Р. В. 17 Леськів Г. З. 67 Лісовська Т. П. 93

Садовенко А. 63 Сайчук В. С. 38

Реферативний журнал, 2016, № 3

ß Яринкіна О. А. 61 Ярова І. Є. 70 Ящук В. У. 41

АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК ÀËÔÀÂ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ

аварія на ЧАЕС 21 аграрний сектор 48 аграрний сектор економіки 54 аграрні кластери 77 агровиробничий потенціал 74 агроекологічне нормування 40, 44 агроекологія 65 агроекосистема 64 агроландшафт 78 агроландшафти 39 агроресурсний потенціал 50 агросектор 65 агросфера 64 адаптація 83 азотні добрива 24 алгоритми оцінки 75 альтернативне паливо 89 альтернативні джерела енергії 23 аміак 43 амонійний азот 35 анаеробна мікробіологічна деструкція 22 аналіз 23 аналіз чутливості 87 аналітика 3 антропогенні чинники 78 антропометрія 62 артеріальний тиск 61 аспекти 17 атмосферне повітря 59

Á байрачний ліс 15 білки 8 біогенна реконструкція ланів 47 біогенна система землеробства 47 біогеохімічні ланцюги 39 біоенергетика 2 біоенергія 12 біоіндикація 10 біологічні системи 9 біологія 9 біомаса 12 біополіцид 41 біотичний кругообіг 34 біофізика 7 біохімія 34 боби 57 ботаніка 8 бюджет 79

Â важкі метали 40, 44 вартість 75 ВВП 38 взаємовідносини 59 вид 14 видобуток 90 викиди 43 вирівнювання 7 виробництво 65, 77 відбиваючі елементи 30 відновлювані джерела енергії 23 відходи 16, 18, 27 відходи вуглезбагачення 19 вік 62 віковий стан ценопопуляції 15 віруси 11 віруси лікарських рослин 11 вірусні інфекції 11 власність на землю 32 вода 35 водні екосистеми 35 водно-болотні угіддя 12

водно-повітряний і поживний режими 50 Волинь 93 врожайність 11, 25 вторинне окарбоначення 37 вторинні відходи 81 вторинні ресурси 80

Ã галузева політика 6 галузі 55 гармонізація 66 генеративний потенціал 13 географічні аспекти 1 геоекологічні знання 36 геоекологія 36 геохімічні ландшафти 39 гетеборзький протокол 43 гідроенергетика 23 гіпертонічна хвороба 61 господарство 29 господарювання 17 грошова оцінка 71 групи крові Р 62

¥ ґрунт 21 ґрунти 40, 44, 64

Ä деградація 49, 64 деградовані ґрунти 37 деревна рослинність 14 державна екологічна політика 2 державне регулювання 91 державне управління 6 державний земельний кадастр 51 дефектність пилку 14 дефіцит 57 деформація 7 димові гази 28 динаміка 7, 83 Директива 2012/27/EU 66 дисбаланс 17 діуретичні засоби 61 добробут населення 74 довкілля 5, 59, 67, 82 дослідження 9, 61

екологічно орієнтоване виробництво 73 екологічно орієнтоване підприємництво 70 екологія 34, 83, 86 еколого-агрохімічний бал 47 еколого-економічний механізм 76 економіко-екологічні ризики 88 економіко-математичні моделі 77 економічна ефективність 69, 72 економічний розвиток 56, 82 економічні особливості 67 економічні ризики економічні рішення 87 екосвідомість 67 екосистема 26, 34, 90 екосистема міста 5 екосистеми 67 екосистемне підприємництво 70 екосистемний підхід 12 екосистемологія 83 екотабір 97 екотон 41 екотуристична діяльність 96 експорт 24 експорт енергетичних ресурсів 68 електрична напруга 25 електронна мікроскопія 11 електроспоживання 20 енергетика 29 енергетичні установки 23 енергоефективність 2 енергозбереження 2 енергомісткість продукції 68 енергоспоживання 24 ерозійні процеси 47 ерозія 64 ефективність використання 46

Є європейська інтеграція 6 Європейський Союз 4, 92 європейські норми 65 ЄС 1

Æ жалюзійний відокремлювач 30 життєвість 15

Å екогеографія 36 екологізація 16 екологічна безпека 25, 39, 54, 92 екологічна діяльність 36 екологічна ефективність 72 екологічна криза 85 екологічна культура 85 екологічна освіта 82, 85 екологічна політика 3, 4, 5 екологічна свідомість 85 екологічна стежка 97 екологічна чистота 74 екологічне законодавство 2 екологічне оцінювання 53 екологічне підприємництво 70 екологічне рішення 88 екологічний стан 71 екологічний туризм 94, 96, 97, 98 екологічні знання 84 екологічні наслідки 81 екологічні основи 65 екологічні ризики екологічні чинники 34, 83

забруднення 90 забруднювачі 43 закон 7 законодавство 18 зарубіжні країни 84 захворюваність 59, 60 захист 82 збалансоване використання 12 збалансований розвиток 6, 65 збалансованість 57 зберігання 41 збудники 41 звалище 18 здоров’я 34, 59 здоров’я населення Закарпаття 60 зелений туризм 100 зелені насадження 13 земельна реформа 51 земельний кадастр 51 земельний фонд 46 земельні відносини 91 земельні ресурси 46, 49, 51, 76 землеробство 56 земля 45 Земля 64

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÀËÔÀÂ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ зернова маса 25 змішані насадження 52 змішувачі 27 знезараження 25

мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення 32 морфометричні показники 10 мулові осади 22

È ионы тяжелых металлов 9

І інвестиції 38, 81 інновації 38 інноваційний розвиток 77 інструментально-методичний апарат 76 інтегративний підхід 33 інтеґрація 1 інтеграція екологічної політики 6

Ê каньйон 99 картографічне забезпечення 71 картографічні матеріали 71 клімат 64 клінкер 89 клітинна оболонка 8 ключові механізми 87 коефіцієнт енергетичної ефективності 69 комплексні мікродобрива 69 комплексні показники 53 конкурентоспроможність 55 конструкція чагарникових смуг 47 контроль 55 концентрація 35 концепція 54 критерії 49 культиватори 42 культура 57, 86 культура здоров’я 84

Ë лапи 42 лікарські рослини 73 лісостеп 44, 57 людина 34 людство 36

Ì маршрут 98 масові методи ринкової оцінки земель 75 мегаполіс 16 медико-географічне районування 60 метод регулювання 20 методи 13 методична база 92 методичні підходи 26 методологія 54 механізми 91 міжнародне співробітництво 86 міжпредметні зв’язки 33 мікроелементи 39 мікроорганізми 9 міксоміцети 41 мінеральна сировина 89 міцелярний запліснявілий горизонт 37 модернізація 38, 77 молекулярна біологія 9 моніторинг 72 моніторингові ділянки 21

Í навколишнє природне середовище 10 навколишнє середовище 29 навчання 86 напрями схилів 47 насінництво 58 насіння 13, 58 НАТО 1 наукові дослідження 33 нафтові шлами 19 національний природний парк 97 нітрати 35 нітрити 35

Î обробіток 42 обробка зерна 25 обсяги споживання 68 озеро 35 ООН 63, 92 опустелювання 64 органи місцевої влади 5 організації 98 організація 73 органічне сільське господарство 56, 74 оренда земель 32 осади 17 освіта 85, 86 особливість 57 осушувані землі 50 охорона 59, 93 охорона навколишнього середовища 67, 83 охорона природного середовища 4 оцінка земель 75 оцінка ризику 87, 88

потенціал розвитку 74 поширеність захворювань 60 правила 83 право 92 предиктор 61 прибуток 55 прикордонні території 1 принцип запобігання 31 принципи 63 принципи екологічного ризику 88 принципи екологічного туризму 96 принципи екологічної класифікації 83 природний газ 24 природний та техногенний характер 26 природні пам’ятки 99 природні ресурси 58 природні умови 95 природні чинники 78 природно-заповідний фонд 97 природно-ресурсна сфера 70 природно-техногенна безпека 26 природогосподарське підприємництво 70 природогосподарювання 70 природокористування 5, 65, 78, 98 природоохоронні заходи 3 природоохоронні технології 28 прогнозні рівні енергоспоживання 68 прогнозування 26, 78 програма 56 продуктивність 13 проект 63 проектування 42 промислові методи 27 промисловість 29, 55, 59 проникна циліндрична перегородка 30 ПРООН 63 процес 49 процеси росту 8 прямолінійне лезо 42 психологічні феномени 87 пшениця 58 пшениця озима 69

паливо 23 пиловловлювач 30 пилоповітряний потік 30 підсистема 54 підходи 54 пізнавальний екологічний туризм 97 піки навантажень 20 планування 26, 63 плоди 13 поведінка 82 податки 79 податкове планування 79 податок за викиди 28 подрібнення відходів 27 подрібнювачі 27 поживні речовини 17 позакореневе підживлення 69 поле 7 полігон 18, 27 полігони ТПВ 16 Полісся 40 політика 36, 38 Полтава 18 портландцемент 89 портландцементний клінкер 89 посуха 64 потенціал 81

радіоактивне забруднення 21 радіонукліди 21 районування 78 рафтинг 99 раціональне землекористування в сільському господарстві 32 регіон 80 регулювання 92 рекреаційні землі 71 рекреація 15, 99 ресурси 18 ресурсне забезпечення 95 ресурсно-екологічна безпека 80 реформа 46 ризик 87 ризик-менеджмент 87 ринок 20, 45 ринок земель 75 ринок земель сільськогосподарського призначення 32 рівні удобрення 53 рівновага 7 рідкі продукти піролізу полімерних матеріалів 19 рідкісні рослини 93 різноманіття 9

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÀËÔÀÂ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ родючість ґрунтів 50 розвиток 45, 63, 95 розмірний спектр ценопопуляції 15 розрахунок 55 рослини 13 рослини-індикатори 11

Ñ селекція 58 синергетика 22 сировина 81 сировинна база 73 система 54 систематизація 16 системи енергоменеджменту 66 системний підхід 95 сільська територія 48 сільське господарство 42, 43, 45, 76, 91 сільський зелений туризм 95, 100 сільський регіон 48 сільськогосподарська продукція 56 сільськогосподарські підприємства 73 скорочення 55 скотарство 55 сланцевий газ сміттєпереробні заводи 16 соматотипи 62 сонячна енергетика 2 сорти 58 сосна звичайна 10 соціальна екологія 31, 33 соціальний ризик 31 соціально-екологічне дослідження 31 соціально-екологічний ризик 31 соціально-економічний розвиток 79 соціально-економічні умови 95 соціоекосистема 33 співпраця 81 сполуки 9 спортивний туризм 99 сталий розвиток 5, 31, 63 сталий розвиток туризму 96

стандарти 65, 66 стерильність 14 стійкі лісові екосистеми 52 стічні води 17 стратегічне планування 6 стратегічні дослідження 3 стратегія менеджменту ризику 88 студент 86 судинні рослини 93

фізичне виховання 94 фізіологія 8, 9 фінансове забезпечення 77 фітогормони 8 фоновий вміст 44 фонові значення 40 фосфати 35 функції

T тверді відходи 80, 81 теоретичний підхід 48 теплова енергетика 28 техноекологія 29 технологічна схема 27 технологічне обладнання 27 технологічний процес 20 технологічні основи 42 технологічні процеси 29 технологія 57 торфовища 12 ТПВ 27 тритикале яре 53 туризм 1 туризм 38, 98, 99 туристичний кластер 38 туристичний продукт 95, 100

хімічна промисловість 24 хімічно активний азот 43 холестерин 61

Ö ценопопуляція 15 цибуля ріпчаста 41 цикл 17 цитологія 8

× чинники 45 чинники впливу 12 чинники забруднення 14 чисті насадження 52

C Ó

137Cs

Україна 36, 63, 84 українські вимоги 18 управління 18, 36, 51, 76, 77, 81 управління земель 51 урбоекосистема 14 утилізація 16, 17 учні 94 учні молодших класів 84

S 90Sr

T Triticum aestivum L. 69

фактори середовища 8 фахова підготовка 33 ферменти 8

Ulmus carpinifolia 15 Ulmus laevis 15

Реферативний журнал, 2016, № 3

ÏÎÊÀÆ×ÈÊ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÈÕ ÏÅÐ²ÎÄÈ×ÍÈÕ ² ÏÐÎÄÎÂÆÓÂÀÍÈÕ ÂÈÄÀÍÜ

ПОКАЖЧИК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ 1. 2. 3. 4.

Агроекологічний журнал. – 2014. – № 1; 2015. – № 1. Агросвіт. – 2015. – № 18. Агрохімія і ґрунтознавство. – 2014. – Вип. 81. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2013. – Вип. 53. 5. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. – 2015. 6. Екологічна безпека. – 2014 . – Вип. 1. 7. Економічні інновації. – 2013. – Вип. 52. 8. Збалансоване природокористування. – 2014. – № 2; 2016. – № 1. 9. Мікробіологічний журнал. – 2009. – № 3. 10. Науковий вісник Ужгородського університету (Сер. Хімія). – 2013. – № 1 (29).

11. Научные труды SWorld. – Вип. 2 (39). 12. Порівняльно-педагогічні студії. – 2013. – № 4. 13. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. – 2010. – Вип. 12. 14. Проблеми загальної енергетики. – 2013. – № 2 (33); 2014; 2015. – № 4 (43). 15. Серце і судини. – 2013. – № 1. 16. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2012. – № 3–4. 17. Український журнал гематології та трансфізіології. – 2010. – № 6 (10). 18. Український географічний журнал – 2013. – № 1.

ПРОДОВЖУВАНІ ВИДАННЯ 1. Вісник ЖНАЕУ. – 2012. – Вип. 2 (1). 2. Вісник НАДУ. – 2015. – №1. 3. Вчені записки університету економіки та права «КРОК». Серія : Економіка. – 2014. – Вип. 35. 4. Географія та туризм : науковий збірник, 2014. 5. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2013. – Вип. 53. 6. Енергетика. Екологія. Людина : наукові праці Національного технічного університету України «КПІ». 7. Природа Західного Полісся та прилеглих територій. – 2011. – № 8. 8. Науковий вісник Ужгородського університету (Сер. Хімія). – 2013. – № 1 (29).

9. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – 2015. – № 1. 10. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. – 2014. – Вип. 24.1; 2015. – Вип. 25. 11. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт).– 2015. – Вип. 12. 12. Питання біоіндикації та екології. – 2013.

Реферативний журнал, 2016, № 3