E 3 2013

ÂÑÅÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÀ ÅÊÎËÎò×ÍÀ ˲ÃÀ

3

`2013

Редакційна колегія

Editorial Board

Головний редактор Т. ТИМОЧКО

Editor-in-chief T. TYMOCHKO

Заступник головного редактора М. КОЗЛОВСЬКА

Deputy editor-in-chief M. KOZLOVSKA

Т. АНДРІЄНКО Г. БІЛЯВСЬКИЙ Ю. БИСТРЯКОВА С. ВАДЗЮК Ю. ГРИЦАН М. ГОЛУБЕЦЬ Д. ГРОДЗИНСЬКИЙ С. ГУБАР І. ДУДКА М. КИСЕЛЬОВ С. ЛІСОВСЬКИЙ О. ЛУКАШ М. МАЛЬОВАНИЙ Г. МАРУШЕВСЬКИЙ Л. МЕЛЬНИК Н. МИРОНОВА О. МУДРАК O. ПАЩЕНКО С. РАЗМЄТАЄВ Л. РУДЕНКО Д. САВЧУК С. САТАЛКІН А. СЕРДЮК Є. СТЕЦЕНКО Є. ЯКОВЛЄВ

T. ANDRIYENKO G. BILYAVSKY YU. BYSTRYAKOVA C. VADZYUK YU. HRYTSAN M. HOLUBETS D. GRODZYNSKY C. HUBAR I. DUDKA M. KYSELYOV S. LISOVSKY O. LUKASH M. MALYOVANY G. MARUSHEVSKY L. MELNYK N. MYRONOVA O. MUDRAK O. PASHCHENKO C. RAZMETAYEV L. RUDENKO D. SAVCHUK YU. SATALKIN A. SERDYUK YE. STETSENKO YE. YAKOVLEV

КИЇВ 2013

ЗМІСТ 3 4

FOREWORD

6 9 12 14 18 23

BIOECOLOGY

ЗБАЛАНСОВАНИЙ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК

26

SUSTAINABLE DEVELOPMENT

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

28

ECONOMY OF THE NATURE MANAGEMENT

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ

31

ENVIRONMENTAL EDUCATION

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ

34 37

ENVIRONMENTAL RISKS

ПЕРЕДМОВА

3

№ 2013 рік Видається з 2004 року Періодичність — 4 випуски на рік

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА БІОЕКОЛОГІЯ ТЕХНОЕКОЛОГІЯ СОЦІОЕКОЛОГІЯ

ВСЕУКРАЇНСЬКА Засновники ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ІНФОРМАЦІЇ

ГЕОЕКОЛОГІЯ АГРОЕКОЛОГІЯ ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я

М. КОЗЛОВСЬКА Відповідальний редактор

Д. БОЛДАРЄВА Наукові Г. МАРУШЕВСЬКИЙ референти О. ПАЩЕНКО Т. ТИМОЧКО

Д. БОЛДАРЄВА Переклад англійською мовою

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ А. БОЙКО Комп’ютерна верстка

Свідоцтво про реєстрацію серія КВ № 8430 від 11.02.2004 р. Підписано до друку 25.09.2013 р. Формат 60×84/8. Папір офс. № 1. Гарнітура Прагматика. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 6,5. Обл.-вид. арк. 8,8. Ум. фарбо-відб. 9,8. Тираж 200 прим.

Передплатний індекс 09882

© Всеукраїнська екологічна ліга, 2013

CONTENTS ENVIRONMENTAL POLICY

TECHNOECOLOGY SOCIOECOLOGY GEOECOLOGY AGROECOLOGY ENVIRONMENT AND HEALTH

LEGAL ASPECTS OF ECOLOGY

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

39

PRESERVATION OF BIOLOGICAL AND LANDSCAPE DIVERSITY

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ

42

GREEN TOURISM

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК

44

AUTHOR INDEX

АЛФАВІТНО– ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

45

SUBJECT INDEX

48

PERIODICAL AND SERIAL PUBLICATIONS INDEX

ПОКАЖЧИК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ

ПЕРЕДМОВА

Реферативний журнал “Екологія” — періодичне інформаційне видання, призначене для систематичного ознайомлення вчених та фахівців з друкованими виданнями та документами, які висвітлюють досягнення вітчизняної та світової екологічної науки й практики. Журнал надаватиме інформацію про основні напрями, тенденції та перспективи розвитку, сприятиме оперативному пошуку і використанню інформаційних джерел науковцями та фахівцями. Журнал виходить щоквартально обсягом 150–160 рефератів із наскрізною нумерацією публікацій протягом року. Бібліографічний опис кожного реферату супроводжується англійським перекладом. У реферативний журнал включено найбільш популярні джерела інформації наукового, науково-технічного, нормативно-методичного змісту з відомих вітчизняних і зарубіжних видань і науково-тематичних збірників, які систематизовано у рубриках: z Екологічна політика z Біоекологія z Техноекологія z Соціоекологія z Геоекологія z Агроекологія z Довкілля та здоров’я z Збалансований (сталий) розвиток z Економіка природокористування z Екологічна освіта та виховання z Екологічні ризики z Правові аспекти екології z Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття z Екологічний туризм Всеукраїнська екологічна ліга, яка є засновником журналу, вирішує широке коло питань щодо поліпшення екологічної ситуації в державі, формування нового природоохоронного менталітету, підвищення освіти та культури громадян. Ліга бере активну участь у формуванні державної екологічної політики, сприяє розробці та впровадженню передових вітчизняних екологічно збалансованих, енерго- та ресурсозберігаючих технологій у всіх галузях господарської діяльності, спрямовує свою роботу на підвищення рівня екологічної культури громадян. Для інформаційно-аналітичного забезпечення спеціалістів та керівників з питань природокористування та охорони навколишнього середовища в Лізі створено потужну базу інформаційних ресурсів. Всеукраїнська екологічна ліга об’єднує видатних учених, громадських діячів, депутатів різних рівнів, керівників підприємств, державних службовців, освітян та підприємців в усіх регіонах України. Реферативний журнал “Екологія” створено з метою активізації обміну екологічною інформацією на національному і міжнародному рівнях, залучення широкої громадськості до розв’язання екологічних проблем в Україні. Реферат містить бібліографічний опис документа, ключові слова першоджерела, короткий виклад змісту документа, включає основні фактичні відомості й висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом і визначення доцільності звернення до нього. Реферати являють собою скорочений виклад першоджерела з основними фактографічними даними та висновками. Бібліографічний опис документів подається трьома мовами: українською, російською та англійською. Відбір літератури для реферування зумовлюється науковою та практичною значимістю, оригінальністю розробки проблеми. Довідково-пошуковий апарат видання включає: зміст, авторський покажчик, предметний покажчик, перелік джерел, використаних для реферування, а також список абревіатур організацій, які використовуються в Реферативному журналі. Сподіваємося, що інформація зацікавить науковців, викладачів навчальних закладів, фахівців, а також працівників бібліотек і організацій науково-технічної інформації. Реферативний журнал приймає замовлення на публікацію рекламної інформації науково-технічного спрямування. Редколегія реферативного журналу з вдячністю сприйматиме зауваження, побажання та пропозиції щодо змісту і оформлення журналу. За літературою, що реферується, звертатися до Всеукраїнської екологічної ліги: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 30-В, офіс 33 т/ф (044) 289-31-42 E-mail:vel@ecoleague.net

FOREWORD

The abstract journal «Ecology» is the information periodical that offers regular review of printed editions and documents which cover achievements of the domestic and foreign science and practice in the sphere of ecology and can be useful for scientists and experts. This quarterly includes 150–160 abstracts with continuous publications numbering during a year. It contains sources of scientific, research-and-production, regulatory and procedural information from domestic and foreign editions and scientific subject collections which are systematized in headings: z Environmental policy z Bioecology z Technoecology z Social ecology z Geoecology z Agroecology z Environment and health z Sustainable development z Economy of nature management z Environmental education z Environmental risks z Legal aspects of ecology z Preservation of biological and landscape variety z Green tourism The All-Ukrainian Ecological League which is the founder of the journal tries to solve problems concerned with radical change of an environmental situation in the state, formation of new environmental mentality, increase in the educational and cultural standards of citizens. The League takes an active part in the formation of a state policy, promotes the development and introduction of advanced domestic sustainable, energy- and resource saving technologies in all branches of economic activity. For information and analysis support of heads and experts on questions concerning nature management and environment protection the League created an extensive base of information resources. The All-Ukrainian Ecological League unites outstanding scientists, public figures, deputies of the Verkhovna Rada, heads of enterprises, civil servants, teachers in all regions of Ukraine. AJ «Ecology» is created with the purpose to intensify the environmental information exchange at the national and international levels, involve broad sections of the public to the movement aimed to terminating the activity that threatens environmental safety, biological diversity, health of citizens of Ukraine. The abstract contains the bibliographic description of the document, keywords of the primary source, short summary of the document. Abstracts are the reduced statements of the primary source with factual data and conclusions. Reference and search tools of the edition include: the foreword, author index, subject index, list of sources to be used for abstracting, list of the basic contractions and words, word-combinations and abbreviations that occur in abstracts as well as the list of abbreviations of organizations mentioned in the journal. For the reviewed literature please apply to the All-Ukrainian Ecological League: 03150, Kyiv, Ukraine, a/b 163, Tel/fax: +380 44 289 31 42 E-mail: vel@ecoleague.net

Реферативний журнал, 2013, № 3

3

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА

УДК 658.347.734 2013.3.1. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА / Александров І. О., Кравець О. О. // Вісник Східноукраїнського національного університету імені В. Даля. – 2012. – № 11(182). – Ч. 1. – Бібліогр.: 21 назва. Організаційна структура, держава, ринкове управління, навколишнє середовище, якість навколишнього середовища. Areas of improvement of environmental quality management / Aleksandrov I. O., Kravets O. O. // Visnyk Skhidnoukrains’kogo natsional’nogo universytetu imeni V. Dalya (Bulletin of Dal’ East Ukrainian National University). 2012. – № 11(182). – Part 1. – Bibliography: 21 ref. Organizational structure, state, market management, environment, quality of environment.

Враховуючи сучасну екологічну ситуацію в Україні і тенденції її зміни, що веде до подальшого ускладнення екологічної кризи, тобто до погіршення асиміляційних властивостей природи, держава, бізнес і все суспільство в цілому мають тісно взаємодіяти для забезпечення збалансованої дії людини і її господарської діяльності на навколишнє середовище. Основною причиною такого положення є низькоефективні механізми екологічного управління суб’єктами господарювання, що переважно ґрунтуються на жорстких адміністративних методах. У складній системі природа–держава–суспільство (людина) необхідно удосконалювати функції управління та засоби реалізації для забезпечення саморегуляції і свідомої соціально-екологічної відповідальності. У зв’язку з комерціалізацією економіки країни зростає значення розроблення організаційного, нормативно-методичного та інформаційного забезпечення управління якістю навколишнього середовища, що зумовлює мету роботи, яка полягає в удосконаленні організаційної структури управління якістю навколишнього середовища та дослідженні й описі взаємодії її складових. Досліджено методологічні основи управління природокористування, встановлено відмінності державного і ринкового управління якістю довкілля. Проаналізовано відносини між суб’єктами управління та запропоновано напрями вдосконалення організаційної структури управління якістю навколишнього середовища. Тимочко Т. В. УДК 006.063(504+658) 2013.3.2. ЕКОЛОГІЧНА СЕРТИФІКАЦІЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ / Галушкіна Т. П., Гордійчук Є. Г. – Харків : Бурун Книга, 2010. – 288 с. – Бібліогр.: 281 назва. Екологічна сертифікація, екологічна безпека, сталий розвиток, державне управління. Environmental certification in the state environmental management system / Haloushkina T. P., Hordiychouk Y. H. – Kharkiv : Bouroun Knyha, 2010. – 288 p. – Bibliography: 281 ref. Environmental sertification, environmental safety, sustainable development, state management.

Формування національної інноваційно-зорієнтованої господарської системи в умовах кризи потребує термінових заходів щодо забезпечення структурно-технологічної перебудови вітчизняної економіки. На забезпечення цього процесу впливає також активізація сертифікаційної діяльності, яка базується на принципах екологічної рівноваги та досягнення балансу інтересів. Книга присвячена розробленню теоретичних засад національної системи екологічної сертифікації, як одному з найвагоміших сучасних методів управління якістю продукції та екологічного управління в Україні. Викладено основні поняття в галузі екологічної сертифікації як елемента екологічного

4

управління. Також наведено механізми стимулювання та організаційну модель розвитку екологічної сертифікації в Україні. Марушевський Г. Б. УДК 502/504 2013.3.3. СКЛАДОВІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ / Хумарова В. І. – Одеса, 2010. – 198 с. Еколого-орієнтоване управління, природокористування, екологічна безпека, ресурсозбереження. Components and trends of forming environmentally oriented management in Ukraine / Khoumarova V. I. – Odesa, 2010. – 198 p. Environmentally oriented management, nature use, environmental safety, resource conservation.

Раціональна взаємодія державних, регіональних органів управління і бізнесу під час розв’язання комплексних проблем збереження природи є абсолютно необхідною. Впровадження системи екологічного менеджменту забезпечує отримання безпосередніх економічних вигод у силу того, що її варто ідентифікувати з тим, щоб продемонструвати заінтересованим сторонам цінність для організації належного управління навколишнім середовищем. Також функціонування системи дає можливість організації завчасно узгодити екологічні цілі й завдання з конкретними фінансовими результатами діяльності і, таким чином, мати гарантію того, що ресурси прямують туди, де їх використання дає найбільшу вигоду як економічну, так і екологічну. В межах загальної проблеми формування еколого-орієнтованого управління в Україні висвітлено питання методологічного, інституційного та прикладного забезпечення нинішньої системи управління природокористуванням та екологічною безпекою, а також ефективності застосування програмно-цільових методів управління у ресурсно-екологічній сфері. Докладно розглянуто сутність та недоліки реалізації екологічних цільових програм як інструмента впровадження екологічної політики на державному та регіональному рівнях. Визначено роль інноваційних стратегій екологічно чистого виробництва, енерго- і ресурсозбереження для формування засад еколого-орієнтованого управління. Тимочко Т. В. УДК 502.14:005:349.6 2013.3.4. СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ КОРИДОРІВ В УКРАЇНІ / К., 2010. – 160 с. Охорона навколишнього природного середовища, Українські Карпати, екомережа, екокоридор, екологічна політика. Establishing ecological corridors in Ukraine / Кyiv, 2010. – 160 p. Protection of the environment, Ukrainian Carpathians, econetwork, ecocorridor, environmental policy.

Карпати належать до найбільш протяжних хребтів Європи, і за ступенем непорушності екосистем посідають одне з провідних місць на континенті. Саме тут знаходять притулок вибагливі до умов середовища види тварин та проживають досить значні популяції травоїдних та хижаків. Навесні 2010 року було відновлено один з природних шляхів, що віддавна сполучали Українські, Румунські та Польські Карпати, – створено перші в Україні екокоридори для диких тварин, що сполучають національні природні парки «Вижницький» та «Сколівські Бескиди» з природоохоронними територіями Польщі та Румунії. Вже сьогодні, в межах двох новостворених екокоридорів вільно мігрують зубри, рисі, олені та багато інших тварин. Ці екокоридори – пілотний проект не лише для України, а й для ряду країн, що входять до Карпатської конвенції.

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 330.322.1

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÏÎ˲ÒÈÊÀ

Посібник є підсумком проведеної роботи, у якому описано механізм дій при створенні подібних проектів та правові аспекти. Описано методику проектування та офіційного ухвалення екокоридорів, розроблення алгоритму їх створення в Україні. Сформульовано рекомендації як щодо практичних аспектів створення екокоридорів, так і щодо напрямів державної політики та розвитку законодавчої бази в цій сфері. Визначено етапи створення екологічних коридорів. Тимочко Т. В. УДК 330.322.1:502.131.1:502.14 2013.3.5. ЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ / Прокопенко О. В., Кліменко О. В., Марочко С. С. // Ефективна економіка. – 2010. – № 8 [Електронний ресурс]. – Бібліогр.: 8 назв. Навколишнє природне середовище, економіка, сталий розвиток, інвестиційна діяльність. Economic incentive for implementation of environmental policy that concerns investment support of nature use / Prokopenko O. V., Klimenko O. V., Marochko S. S. // Efektyvna ekonomika (Efficient Economy) [Electronic resource]. – № 8. – 2010. – Bibliography: 8 ref. Environment, economy, sustainable development, investment activity.

Раціональне природокористування потребує науково обґрунтованого розроблення та виваженого застосування сучасних інструментів cтимулювання, недосконалість яких не дає змоги повною мірою реалізувати основні напрями реформування економіки України та її регіонів з урахуванням екологічного чинника. Питання сучасного розвитку України та її регіонів, у тому числі у сфері природокористування, нерозривно пов’язані з підвищенням рівня інвестиційної активності. У зв’язку з тим, що запобігання негативним наслідкам обходиться набагато дешевше, ніж їхня компенсація, інвестиційна діяльність, завдяки своїй високій еколого-економічній ефективності, є одним з дієвих важелів стимулювання природокористування, використання яких сприяє узгодженню еколого-економічних інтересів. Досліджено особливості узгодження еколого-економічних інтересів у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування в рамках інвестиційної діяльності. Марушевський Г. Б. УДК 504.062 2013.3.6. ПРИРОДОРЕСУРСНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В ПРОСТОРОВОМУ КОНТЕКСТІ / Жемба А. Й. // Економічний форум. – Вип. 2. – 2011. – С. 203 – 210. – Бібліогр.: 12 назв. Природоресурсний менеджмент, екологічне управління, економічний механізм природокористування. Natural resources management in spatial context / Zhemba A. Y. // Ekonomichnyi forum (Economic Forum). – Ed. 2. – 2011. – P. 203 – 210. – Bibliography: 12 ref. Natural resources management, environmental management, economic mechanism of nature use.

Згідно зі Стратегією соціально-економічного розвитку до 2020 р. основною метою державної регіональної по-

2013.3.7

літики України на сучасному етапі розвитку є створення умов, що дадуть змогу регіонам повністю реалізувати наявний потенціал, зробити максимальний внесок у національну економіку, здобути конкурентні переваги на зовнішньому ринку. Забезпечити виконання цих завдань може лише виважена політика держави та її регіонів в контексті формування сучасної моделі природоресурсного менеджменту. У зв’язку з цим набуває актуальності розвиток систем екологічного управління і досягнення ними такого рівня досконалості, який забезпечував би гармонійний розвиток виробничого та природоресурсного потенціалу, давав би змогу узгоджувати «цілі» господарювання людини з «цілями» саморегуляції природних екосистем і уникати деградації навколишнього природного середовища. Розглянуто питання щодо особливостей визначення ресурсного менеджменту як якісно нової моделі управління природокористуванням в просторовому контексті. Наводяться шляхи забезпечення раціонального використання та збереження природоресурсного потенціалу на критеріях сталого розвитку. Марушевський Г. Б. УДК 502 (477.65) 2013.3.7. РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ. – Кіровоград : ЦентральноУкраїнське видавництво, 2011. – 173 с. Кіровоградська область, пестициди, уранова руда, забруднення навколишнього природного середовища, Державне управління охорони навколишнього природного середовища. Regional report on the state of the environment in Kirovohrad Oblast. – Kirovohrad : Tsentralno-Ukrayinske vydavnytstvo, 2011. – 173 p. Kirovohrad Oblast, pesticides, uranium ore, environmental pollution, the State Department of Environmental Protection.

Мета цієї доповіді – здійснення комплексної оцінки довкілля регіону, що має сприяти зміцненню потенціалу суспільної свідомості, підвищенню компетентності тих, хто ухвалює відповідальні для суспільства і сталого розвитку рішення. На основі узагальнених матеріалів, які зібрані у цьому виданні, висвітлено не лише факти щодо стану довкілля, а й здійснено комплексний, ґрунтовний аналіз причинно-наслідкових зв’язків між господарською діяльністю суспільства та її впливом на навколишнє природне середовище. Висвітлено відомості про фізико-географічні та кліматичні особливості регіону, соціальний та економічний розвиток, формування механізму сталого розвитку. Охарактеризовано стан атмосферного повітря, зміну клімату, стан водних ресурсів. Описано шляхи збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі й розвиток природно-заповідного фонду. Проаналізовано стан земельних ресурсів – ґрунтів, надр, докладно описано проблему відходів. Приділено увагу екологічній безпеці та впливу на неї промисловості, сільського господарства, енергетики, транспорту. Окреслено структуру екологізації економіки та завдання державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. Марушевський Г. Б.

Реферативний журнал, 2013, № 3

5

2013.2.10

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÏÎ˲ÒÈÊÀ БІОЕКОЛОГІЯ

УДК 574.632 (477.85) 2013.3.8. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН КИЇВСЬКИХ ВОДОЙМ / Афанасьєва О. А., Багацька Т. С., Оляницька Л. Г. та ін. – К. : Фітосоціоцентр, 2010. – 256 с. Екологічна оцінка, гідрохімічний режим, оцінка якості води, рідкісні види. Ecological condition of water bodies in Kyiv / Afanasyeva О. А., Bahats’ka Т. S., Olyanyts’ka L. H. et al. – Кyiv : Fitosociotsentr, 2010. – 256 p. Environmental assessment, hydrochemical regime, water quality assessment, rare species.

Представлена робота є продовженням збірки статей «Екологічний стан водойм м. Києва», яка вийшла в 2005 році. Викладено результати комплексних гідрохімічних, ботанічних, ентомологічних, гідробіологічних, іхтіологічних, еколого-токсикологічних та радіоекологічних досліджень водойм м. Києва. Продовжено наведення систематичних списків, кількісних характеристик макрофітів, ентомофауни, фітопланктону, макрозообентосу та іхтіофауни. Висвітлено особливості розподілу флористичних комплексів, динаміку поширення карантинних рослин та іксодових кліщів в рекреаційних зонах міста. Наведено характеристику елементів гідрохімічного режиму, проведено гідробіологічну, еколого-токсикологічну та радіобіологічну оцінку якості води, донних відкладів, макрофітів та гідробіонтів, в тому числі й іхтіофауни. Розглянуто питання формування потенційної рибопродуктивності, реконструкції іхтіофауни, а також умов природного відтворення цінних промислових видів риб та шляхи їх поліпшення. Показано наявність і локалізацію рідкісних та зникаючих видів рослинного та тваринного світу. Розроблено науково обґрунтовані практичні рекомендації, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації у вивчених водоймах. Болдарєва Д. І. УДК 575:581.16:582.475.4 2013.3.9. ПОПУЛЯЦИОННАЯ ГЕНЕТИКА И РЕПРОДУКТИВНАЯ БИОЛОГИЯ СОСНЫ КРЫМСКОЙ / Коршиков И. И. – Донецк : Ноулидж, 2010. – 243 с. Вид, популяция, генетический процесс, лес, электрофоретическое разделение, изофермент, полиморфизм, шишка, сосна крымская. Population genetics and reproductive biology of Crimean pine / Korshykov I. I. – Donetsk : Noulidzh, 2010. – 243 p. Species, population, genetic process, forest, electrophoretic separation, isoenzyme, polymorphism, cone, Crimean pine.

На примере сосны крымской (Pinus pallasiana D. Don) показана применимость изоферментных маркеров. Как выраженный пирофит P. pallasiana реализует себя в природном ареале Горного Крыма, интенсивно возобновляясь на гарях, возникающих в результате локальных периодических пожаров в природных популяциях. Возобновление на гарях и особенно колонизация новых, полностью антропогенно трансформированных экотопов в интродукционном ареале должны, по всей видимости, отражаться на генетической структуре формирующихся локальных популяционных локусов P. pallasiana. Описано внутривидовое разнообразие и структурно-динамическая организация популяций. Рассмотрено место обитания сосны крымской и проведен анализ методов исследования репродуктивной изоляции, миграции, генетической структуры и дифференциации популяций в пределах ареала вида. Выявлена роль различных факторов репродуктивной изоляции и миграции в дифференциации популяций, генетические градиенты и границы между ними. Болдарєва Д. І.

6

ÓÄÊ 556.18

УДК 581 2013.3.10. СОЗОФІТИ ЛУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ / Чорней І. І., Буджак В. В., Токарюк А. І. та ін. – Чернівці : ДрукАрт, 2010. – 252 с. – Бібліогр.: 264 назви. Українські Карпати, лучні фітоценози, охорона рослин, раритетні види, созофлора. Sozophytes of grassland ecosystems in the Ukrainian Carpathians / Chorney І. І., Budzhak V. V., Тоkaryuk А. І. et al. – Chernivtsi : DrukArt, 2010. – 252 p. – Bibliography: 264 ref. Ukrainian Carpathians, meadow phytocenosis, plant conservation, rare species, sozoflora.

Кількісна та якісна характеристика раритетного фітогенофонду дає змогу охарактеризувати рівень унікальності флори, є одним зі свідчень ступеня її антропогенної трансформації, служить основою для формування регіональних Червоних списків і дає можливість організувати адекватні природоохоронні заходи. У книзі охарактеризовано раритетні види рослин лучних екосистем Українських Карпат та Передкарпаття. Особливу увагу приділено видам, занесеним до Червоної книги України, а також до міжнародних природоохоронних списків. Проведено аналіз созофітів лучних екосистем на території досліджень. Наведено характеристику Чивчино-Гринявських гір у флористичному районуванні Українських Карпат. Список раритетних таксонів регіону налічує 231 вид і підвид, що становить 18,9 % загальної кількості судинних рослин у регіоні. Розглянуто геологічну будову, орографію, клімат, ґрунтовий покрив, ландшафтну структуру Українських Карпат. Подано інформацію про такі види созофітів лучних екосистем даного регіону, як зелениця альпійська, баранець звичайний, плаунок плауноподібний, гронянка півмісяцева, білоцвіт весняний, нарцис вузьколистий, осока скельна, булатка довголиста, айстра альпійська, скорзонера низька, аконіт міцний. Болдарєва Д. І. УДК 582.57.06 (477.60) 2013.3.11. СОСУДИСТЫЕ РАСТЕНИЯ ЮГО-ВОСТОКА УКРАИНЫ / Остапко В. М., Бойко А. В., Мосякин С. Л. – Донецк : Ноулидж, 2010. – 247 с. – Бібліогр.: 179 назв. Таксон, род, гербарий, адвентивные виды, Бернская конвенция, Красный список, сосудистые растения. Tracheophytes in the south-eastern part of Ukraine / Ostapko V. M., Boyko A. V., Mosyakin S. L. – Donetsk : Noulidzh, 2010. – 247 p. – Bibliography: 179 ref. Taxon, genus, herbarium, adventive species, Bern Convention, Red List, tracheophytes.

Интенсивное развитие филогенетической систематики (в особенности молекулярно-филогенетических исследований) привело к многочисленным изменениям в понимании рангов и объемов различных таксонов, что неизбежно влечет за собой изменения их названий. В данной работе принят монотипический стандарт вида. Расположение таксонов высокого ранга цветковых приводится по новейшему варианту системы А. Л. Тахтаджаняна. Остальные группы растений расположены по Конспекту флоры Кавказа. Роды внутри семейств и виды внутри родов располагаются в алфавитном порядке. В книге представлен список сосудистых растений юго-востока Украины, переработанный в свете новейших достижений и требований таксономии и номенклатуры и с учетом новых данных о флоре региона. Для каждого вида приведены принятые научное (латинское), русское и украинское названия, наиболее часто встречающиеся синонимы и ранее ошибочно приводившиеся названия; указано наличие сборов вида в Гербарии Донецкого ботанического сада НАН

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 581.9

Á²ÎÅÊÎËÎòß

Украины, произрастание на территориях Донецкой и Луганской областей, отмечены адвентивные (в том числе и дичающие из культуры) виды и созологический статус охраняемых видов. Список сосудистых растений флоры юго-востока Украины насчитывает 2070 видов, относящихся к 685 родам, 144 семействам, 74 порядкам, 9 классам и 7 отделам. Болдарєва Д. І. УДК 581.9 2013.3.12. ФІТО- ТА ФЛОРОРІЗНОМАНІТТЯ СЕРЕДНЬОГО ПРИДНІСТРОВ’Я. СУДИННІ РОСЛИНИ / Новосад В. В., Крицька Л. І. – К. : Фітон, 2010. – Т. 1. – 175 с.; Т. 2. – 155 с. Судинні рослини, Середнє Придністров’я, гербарій, видовий склад, таксон, ендеміки. Phyto- and flora diversity of the Middle Transnistria. Tracheophytes / Novosad V. V., Kryts’ka L. I. – Kyiv : Fiton, 2010. – Vol. 1. – 175 p.; Vol. 2. – 155 p. Tracheophytes, Middle Transnistria, herbarium, species composition, taxon, endemics.

Подано розширений анотований конспект спонтанної флори судинних рослин регіону Середнього Придністров’я за результатами польових досліджень 1995–2010 рр., критичного опрацювання літературних джерел та гербарних матеріалів, який налічує 1635 видів, серед яких 1302 належать до аборигенної фракції, 318 – до адвентивної. Для всіх видів наведено латинську та українську назви, синоніміку, докладну біоморфологічну, хорологічну, екологічну, еколого-ценотичну, фітосозологічну характеристики, вказано приуроченість до відповідних природних та антропофітних екотопологічних флорокомплексів, господарське значення. У примітках викладено критичні зауваження до видів, описано нові знахідки, уточнено хорологічні особливості видів, вміщено систематичні й номенклатурні нотатки про вид, а також дані про особливості популяцій, місцезнаходження їх у національному парку, зазначено авторів перших зборів деяких видів та ін. Болдарєва Д. І. УДК 598 2013.3.13. ПТАХИ САДІВ І ПАРКІВ КИЄВА / Фесенко Г. В. – Кривий Ріг : Мінерал, 2010. – 236 с. Залітні птахи, коловодні птахи, гніздова фауна, Київ, парки. Birds in Kyiv gardens and parks / Fesenko H. V. – Kryvyi Rih : Mineral, 2010. – 236 p. Vagrant birds, semi-aquatic birds, nest fauna, Kyiv, parks.

Вміщено нариси про дев’яносто один вид птахів, які досить регулярно трапляються в зелених насадженнях міста під час гніздування, міграцій або зимівлі. Описано загальні особливості біології птахів, їхньої поведінки, характер пісні у співочих видів, особисті враження автора від спостережень за птахами на території мегаполіса. Оповіді ілюстровано фотографіями, зробленими у природі, і малюнками, які демонструють статеві, вікові та індивідуальні варіанти забарвлення птахів, їхні окремі звички. Вміщено також дані про штучні гніздівлі та годівниці для приваблення і збереження птахів. Птахи є одними з індикаторів природності умов життя у місті. Завдяки великим лісопарковим територіям до пташиного населення Києва входять дві третини видів птахів, що виводять потомство у деревонасадженнях – таких майже 60. До звичайних і масових гніздових птахів зелених насаджень столиці можна віднести лише 25 видів. Болдарєва Д. І.

2013.3.15

УДК 630*228(477) 2013.3.14. ПОШИРЕННЯ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕКОЛОГІЧНА РОЛЬ БЕРЕЗОВИХ ЛІСОСТАНІВ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ / Гончар В. М., Копій Л. І. // Науковий вісник НУБіП України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. – Вип. 164. – 2011. – Бібліогр.: 6 назв. Березовий лісостан, продуктивність, лісорослинні умови, склад насаджень. Distribution, productivity and ecological role of birch stands of Western Polissya / Honchar V. M., Kopiy L. I. // Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Series: Lisivnytsvo ta dekoratyvne sadivnytstvo (Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Series: Forestry and Ornamental Gardening). – Vol. 164. – 2011. – Bibliography.: 6 ref. Birch stand, productivity, vegetation conditions, composition of planting.

Українське Полісся розташоване у північній частині України, займає Поліську низовину, яка є складовою Східноєвропеської рівнини. Загальна площа Полісся становить близько 19% території країни, тут зосереджено 36,6% її лісового фонду. Березняки на Поліссі зростають майже на 11% лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, та займають друге місце за площею після соснових лісів. Береза характеризується багатьма екологічними та лісівничими перевагами порівняно з іншими деревними породами. Внаслідок швидкого росту, інтенсивного синтезу органічної речовини, киснепродуктивності, значної концентрації вуглецю у фітомасі складових компонентів березових лісостанів береза посідає провідне місце серед деревних порід, які здатні швидко та в значних кількостях депонувати вуглець з атмосферного повітря і сприяти поліпшенню екологічного стану навколишнього природного середовища. Здійснено аналіз поширення, продуктивності та екологічної ролі березових лісостанів в умовах регіону досліджень. Встановлено особливості формування насаджень з участю берези в різних лісорослинних умовах. Визначено співвідношення деревостанів за відсотком берези повислої в різних лісорослинних умовах деяких лісів Рівненщини. Болдарєва Д. І. УДК 625.163: 630*26: 629.3.015.6 2013.3.15. ШУМОПОГЛИНАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗАЛІЗНИЦЬ / Павлішина О. М. // Науковий вісник НУБіП України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. – Вип. 164. – 2011. – Бібліогр.: 13 назв. Акустичне забруднення, джерело шуму, лісові насадження залізниць, рівень шуму, конструкція, щільність крони, підлісок, ширина смуги. Noise-absorbing efficiency of protecting forest stands along railways / Pavlishyna O. M. // Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy (Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Series: Forestry and Ornamental Gardening). – Vol. 164. – 2011. – Bibliography.: 13 ref. Acoustic contamination, source of noise, forest stands along railways, noise level, construction, crown density, understory, width of belt.

Зростання швидкості руху поїздів, поряд з вирішенням соціальних і міжнародних проблем, зумовлює ряд негативних чинників впливу на навколишнє середовище, найістотнішим з яких є акустичне забруднення, оскільки рівні шуму, що утворюється навколо потяга, який рухається, збільшуються зі зростанням швидкості руху. Захисні лісові насадження залізниць відіграють важливу роль в ізоляції населення від потужного джерела акустичного навантаження – рухомого складу потягу. Протягом багатьох років триває робота зі створення антишумо-

Реферативний журнал, 2013, № 3

7

2013.3.18

Á²ÎÅÊÎËÎòß

вих технічних засобів захисту. Проте сьогодні захисним лісовим насадженням надається домінуюча роль. Досліждено шумопоглинальну ефективність лісових насаджень залізниць. Шумозахисні властивості залежать від багатьох чинників, серед яких – вік, висота, конструкція, ярусність, щільність крони, густота листя тощо. Виявлено тенденцію до зниження рівнів акустичного забруднення захисними лісонасадженнями до 20 децибел. Отримано моделі залежності сили звуку від відстані до джерела забруднення у лісових смугах в листяному, безлистяному стані і хвойних насадженнях. Наведено рекомендації для ефективнішого шумопоглинання для насаджень в безлистяний період. Болдарєва Д. І. УДК 712.4 2013.3.16. ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Rhodotypus kerrioides Sieb. et Zucc. В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНО-ПРИДНІПРОВСЬКОЇ ВИСОЧИННОЇ ОБЛАСТІ / Олексійченко Н. О., Горохольський В. В., Гатальська Н. В. // Біоресурси і природокористування. – Т. 2. – № 3–4. – 2010. – С. 88 – 95. Лімітуючі фактори, інтродукція, Придніпровська височина, Rhodotypus kerrioides Sieb. et Zucc., ареал поширення, таксаційний показник. Еcological features of Rhodotypus kerrioides Sieb. et Zucc. under conditions of the Central-Dnipro upland region / Oleksiychenko N. О., Horokholsky V. V., Hatal’ska N. V. // Bioresursy i pryrodokorystuvannya (Bioresources and Nature Management). – 2010. – Т. 2. – № 3–4. – С. 88–95. Limiting factors, introduction, Dnipro Upland, Rhodotypus kerrioides Sieb. et Zucc., habitat, taxation index.

Акліматизація деревних рослин у процесі їхньої інтродукції має велике значення. Досвід інтродукційних досліджень дає можливість науково обґрунтувати різні теоретичні та методичні підходи для оцінки рівня пристосування інорайонних видів. Ситуацію можна простежити на прикладі Rhodotypus kerrioides Sieb. et Zucc., який в середині ХХ ст. був дуже поширеним у ботанічних садах і дендропарках СРСР, однак відомостей про його біоекологічні особливості недостатньо. Було досліджено успішність акліматизації та адаптації Rh. kerrioides Sieb. et Zucc. за комплексом біоекологічних ознак в умовах інтродукції. Наведено результати експериментальних досліджень показників морозостійкості, зимостійкості, посухостійкості, водного режиму листків цього виду, що дає можливість визначити основні лімітуючі фактори, які впливаюсть на його ріст і розвиток в умовах інтродукції на території Центрально-Придніпровської височини. Проведено порівняльний аналіз основних лімітуючих показників клімату природного ареалу поширення розовика та Центрально-Придніпровської височинної області. Проведено оцінку таксаційних показників та природного поновлення інтродуцента в нових штучних насадженнях. Болдарєва Д. І. УДК 581.584.3:631 2013.3.17. ГЕОБОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОС ЛИННОСТІ ПОЛОНИНИ РУНОЇ КАРПАТ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ / Фекета І. Ю., Григорюк І. П., Якубенко Б. Є. // Науковий вісник НУБіП України. Серія: Біологія, біотехнологія, екологія. – Вип. 158. – 2011. – Бібліогр.: 12 назв. Природні популяції, рослинні угруповання, умови вирощування, антропогенні фактори. Geobotanical description of the Polonyna Rouna vegetation in the Carpathians under conditions of anthropogenic transformation / Feketa I. Y., Hryhoryuk I. P.,

8

ÓÄÊ 712.4

Yakoubenko B. Y. // Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy (Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Series: Forestry and Ornamental Gardening). – Vol. 158. – 2011. – Bibliography: 12 ref. Natural populations, plant communities, cultivation conditions, anthropogenic factors. Деградація довкілля, спричинена інтенсивною господарською діяльністю людини, призвела до зменшення чисельності або зникнення багатьох природних видів рослин. Особливо вразлива до антропогенного впливу рослинність високогір’я і полонин Українських Карпат, наслідки якого є тривалими та загрозливими. Останнім часом у високогірних районах Карпат збільшилася кількість антропогенних навантажень за рахунок зростання інтенсивності рекреації, гірського туризму, випасання худоби, коней і овець, заготівлі лікарської сировини, ягід та грибів. Значна частина території полонин Карпатських гір не охороняється належним чином і поступово деградує. Збереження різноманіття світу рослин є нагальною вимогою сьогодення, на чому наголошують відповідні міжнародні конвенції та інші документи. Вміщено загальний опис природних умов Українських Карпат. Наведено геоботанічну характеристику рослинності Полонини Руної в Карпатах за умов впливу певних антропогенних факторів. Проаналізовано екологічний стан природних популяцій рослин гірського, передгірного і нижнього гірського поясів. Болдарєва Д. І. УДК 504.064.46.681.3+ 579.22+579.841.1 2013.3.18. ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ТАКСОНОМІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ҐРУНТОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ-ДЕСТРУКТОРІВ ГЕКСАХЛОРЦИКЛОГЕКСАНУ / Ямборко Н. А., Іутинська Г. О., Піндрус А. А., Ярошенко Л. В. // Мікробіологічний журнал. – Т. 2. – № 4. – 2010. – С. 10–15. – Бібліогр.: 12 назв. Пестициди, деструкція, сиквенс 16S рРНК, мікробна асоціація, бактерії родів Pseudomonas і Stenotrophomonas. Physiological properties and taxonomic position of soil microorganisms-destructors of hexachlorcyclohexane / Yamborko N. A., Iutynska G. A., Pindrus A. A., Yaroshenko L. V. // Microbiologichnyi zhournal (Microbiological Journal). – Vol. 2. – № 4. – 2010. – P. – 10–15. – Bibliography: 12 ref. Pesticides, destruction, sequence of 16S rRNA, microbial association, bacteria of genus Pseudomonas and Stenotrophomonas.

Глобальне хімічне забруднення навколишнього середовища – одна з найактуальніших проблем сучасності. Особливо небезпечними є синтетичні сполуки, які надходять у природу внаслідок господарської діяльності людини. Важливе місце серед них займають пестициди – хімічні засоби захисту рослин від хвороб, шкідників і бур’янів. Вони містяться в ґрунті і, долаючи бар’єр ризосферної мікробіоти, потрапляють в рослини і сільськогосподарську продукцію і накопичуються там. Саме мікроорганізми відіграють провідну роль у деструкції пестицидів. Відомо, що для ефективного розкладання пестицидів необхідні складні мікробні консорціуми. Охарактеризовано проведені дослідження з селекції стійкої до хлорорганічних пестицидів мікробної асоціації, виділення з неї та ідентифікація мікроорганізмів, які можуть бути перспективними деструкторами, зокрема, гексахлорциклогексану (ГХЦГ), як одного з наймасовіших забруднювачів ґрунту. Описано дослідження морфологічних, культуральних і фізикобіохімічних характеристик штамів. Вміщено ілюстрації. Болдарєва Д. І.

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 621.928

ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎÃ²ß ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

УДК 661.185:544.723:669.162.275.2 2013.3.19. ПРОТИВОТОЧНО-СТУПЕНЧАТАЯ АДСОРБЦИОННАЯ ОЧИСТКА СТОЧНЫХ ВОД ОТ ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ / И. В. Грайворонская, Э. Б. Хоботова // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2013. – С. 451–454. – Бібліогр.: 5 назв. Шлак, диопсид, адсорбция, поверхностно-активные вещества (ПАВ). Stage countercurrent adsorption cleaning of waste water from surface-active substances / Grayvoronskaya I. V., Zaytsev V. L., Haptar Y. M., Minayeva Y. Y. // Heotekhnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, Ecology and Industrial Safety). – 2013. – P. 477–479. Slag, diopside, adsorption, surface-active substances (SAS).

Удаление поверхностно-активных веществ (ПАВ) возможно только в результате применения физико-химических методов, среди которых наиболее эффективными являются адсорбционные. Существуют два основных направления двухступенчатых адсорбционных технологий очистки вод от ПАВ c предпочтительным использованием активных углей – сорбционная очистка и сочетание пенной сепарации с адсорбционной очисткой с использованием активного угля. В обоих случаях адсорбционные ступени очистки сточных вод имеют ограничения по концентрации ПАВ: она не должна существенно превышать критическую концентрацию мицеллообразования, так как в области высоких концентраций не используется большая часть емкости активных углей, образующиеся ассоциаты ПАВ не проникают в мезопоры сорбента. Исходя из данных позиций, для очистки сточных вод от ПАВ различной природы перспективно использование непористого порошкообразного шлакового адсорбента на основе диопсида. Разработана рациональная противоточно-ступенчатая адсорбционная схема. Приведен расчет дозы шлакового адсорбента. Показана возможность очистки сточных вод от поверхностно-активных веществ на уровне высоких концентраций. Книга иллюстрирована графиками, схемами и таблицами. Болдарєва Д. І. УДК 691:504.064.2.001.18 2013.3.20. САНИТАРНО-ХИМИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ДОМЕННЫХ ШЛАКОВ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ КОМБИНАТОВ УКРАИНЫ / Калмыкова Ю. С., Хоботова Э. Б., Дубовик А. Ю. // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2013. – С. 455–461. – Бібліогр.: 8 назв. Промышленные отходы, шлак, фракция, тяжелые металлы, строительные материалы. Sanitary and chemical evaluation of blast furnace slags of steel mills in Ukraine / Kalmykova Y. S., Khobotova E. B., Dubovik A. Y. // Heotekhnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, Ecology and Industrial Safety). – 2013. – P. 455–461. Industrial waste, slag, fraction, heavy metals, building materials.

Выявление ресурсной ценности промышленных отходов (ПО) и их утилизация в различных технологических процессах актуальны по причине нехватки кондиционного сырья для отдельных производств и в результате необходимости решения экологических проблем промышленных регионов. Одним из направлений вторичного использования ПО является производство строительных материалов. ПО, входящие в состав стройматериалов, не должны ухудшать эколого-гигиеническую характеристику последних. Доза ПО в материалах должна рассчитываться по наиболее токсичным ведущим компонентам отходов с учетом возможной суммации их действия, предполагаемого назначения стройматериалов и экологических условий их эксплуатации. Определено содержа-

2013.2.19

ние тяжелых металлов Мn и Ti в доменных шлаках ряда металлургических предприятий Украины. Приведена санитарно-химическая характеристика доменных шлаков предприятий Украины. Пополнена база данных по токсичности промышленных отходов и выявлены пути негативного воздействия шлаков и стройматериалов с добавлением отходов на окружающую природную среду. Болдарєва Д. І.

УДК 504.064 2013.3.21. СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ МЕТОДИКИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ УРБОЕКОСИСТЕМ / Кудрявська Т. Б., Лавриненко Ю., Дичко А. О. // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2013. – С. 474–476. Моніторинг, біоіндикація, урбоекоcистема, екологічна безпека, повітря. Structural elements of procedure for monitoring air quality of urboecosystems / Kudryavska T. B., Lavrinenko Y., Dychko A. O. // Heotekhnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, Ecology and Industrial Safety). – 2013. – P. 477–479. Monіtoring, bioindication, urboekosystem, environmental safety, air.

Однією з неодмінних умов сталого соціально-економічного розвитку є збереження природного середовища проживання людини і його відновлення після негативних впливів сучасного виробництва. Для оцінки якості атмосферного повітря використовують показники екологічного і санітарно-гігієнічного нормування, які були встановлені на основі токсикологічних досліджень з тестуванням окремих біооб’єктів, та не можуть враховувати змін токсичності забруднювачів за рахунок ефектів синергізму або антагонізму при одночасній дії антропогенних факторів. Ці нормативи не відображають залежності токсичної дії забруднення від фізичних факторів середовища, не враховують процеси природних трансформацій речовин у навколишньому середовищі або зникнення їх у процесі детоксикації середовища від конкретних забруднювачів. У зв’язку з цим на сьогоднішній день актуальності набувають роботи, спрямовані на створення системи інформативних біоіндикаторів і біомаркерів для адекватної оцінки стану довкілля та моніторингу урбанізованих систем. Розглянуто недосконалість сучасних методик моніторингу атмосферного повітря. Обґрунтовано необхідність застосування метода біоіндикації для визначення антропогенного навантаження на атмосферу. Запропоновано розроблену авторами альтернативну методику контролю якості повітря урбоекосистеми. Болдарєва Д. І. УДК 504:346.544.4 2013.3.22. РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ПО ПІДВИЩЕННЮ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РОБОЧОЇ ЗОНИ МАЛЯРНОЇ ДІЛЯНКИ НА ЗАВОДАХ / Дичко А. О., Онос Л. М. // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2013. – С. 512–517. – Бібліогр.: 6 назв. Екологічна безпека, малярна ділянка, лакофарбові матеріали (ЛФМ). Elaboration of guidelines for improving environmental safety of working area of paint site at plants / Dychko A. O., Onos L. M. // Heotekhnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, ecology and industrial safety). – 2013. – P. 512–517. Environmental safety, paint site, paint materials (PM).

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Викиди в атмосферу несприятливо впливають насамперед на людину та на навколишнє природне

Реферативний журнал, 2013, № 3

9

2013.3.26

ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎòß

середовище, а найтяжчі форми прояву спостерігаються на промислових майданчиках та прилеглих до них територіях. Саме тут виникають найвищі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, які перевищують гранично допустимі концентрації в два–п’ять разів, а досить часто і більше, і саме на цих територіях акумулюється їхня основна маса ґрунтом та поверхнею водойм. Фарбувальні ділянки відносять до шкідливих виробництв, що, в свою чергу, потребує вжиття заходів щодо забезпечення нормативних параметрів повітряного середовища РЗ. Основними рекомендаціями для зменшення шкідливого впливу в атмосферу є встановлення новітнього екологічного гідрофільтра, для якого будуть характерними такі ознаки, як висока продуктивність, ефективність та довговічність в експлуатації. Розроблено проект реконструкції на основі підвищення екологічної безпеки малярної ділянки. Виконано аналіз попередніх досягнень з проектування підприємств, розроблено рекомендації щодо зниження викидів в атмосферу під час роботи малярної ділянки. Книга містить схеми, таблиці, розрахункові формули, графік. Болдарєва Д. І. УДК 504:628.1 2013.3.23. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ. ОЦІНКА ЗАХОДІВ ДЛЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ В СУЧАСНОМУ ВОДОПОСТАЧАННІ / Мороз І. М., Дичко А. О. // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2013. – С. 524–528. – Бібліогр.: 5 назв. Водний об’єкт, поверхневі стічні води, водозабір, водовідведення, питна вода, методи знезараження, озонове обладнання. Main problems of water objects pollution. Assessment of measures for water disinfection in modern water supply / Moroz I. M., Dychko A. O. // Heotekhnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, Ecology and Industrial Safety). – 2013. – P. 524–528. – Bibliography: 5 ref. Water object, surface waste water, water intake, drainage, drinking water, methods of disinfection, ozone equipment.

Однією з причин незадовільної якості питної води є забруднення поверхневих водойм – основних джерел питного одопостачання у зв’язку зі скиданням у них великої кількості неочищених вод. Розв’язати проблему забезпечення населення питною водою нормативної якості можна шляхом одержання якісної питної води на водопровідних станціях шляхом впровадження новітніх ресурсо- та енергоощадних технологій очищення води та обладнання, а також за рахунок будівництва станцій доочищення в цілому для конкретного населеного пункту. Актуальним є впровадження установок бюветного типу для деяких мікрорайонів, лікувальних, дошкільних та шкільних закладів із застосуванням технології, яка дає можливість доочищати водопровідну воду від алюмінію, заліза, марганцю, а також токсичних, хлорорганічних сполук за рахунок використання сучасних методів, зокрема: сорбції, фотокаталітичного окиснення, знезараження ультрафіолетовим випромінюванням. Найбільшим забруднювачем є промисловість. Наведено методики очищення води, проаналізовано отримані дані лабораторних досліджень. Обґрунтовано озоновий метод очищення. Болдарєва Д. І. УДК 5.502 2013.3.24. ВИКОРИСТАННЯ IT-ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИРІШЕННІ ЗАДАЧ В ЕКОЛОГІЇ / Ополінський І. О., Козьяков В. С. // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2013. – С. 547–548.

10

ÓÄÊ 14.7:613.9

ІT-технології, екологія, програмний продукт. Using IT-technologies to solve environmental problems / Opolins’kyi I. O., Koz’yakov V. S. // Heotekhnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, Ecology and Industrial Safety). – 2013. – P. 547–548. IT-technology, ecology, software. У розвинутих країнах світу вже тривалий час використовують IT-технології у різних галузях, у тому числі і в екології. В Україні, в зв’язку з економічними та політичними проблемами, використання програмних продуктів в галузі охорони навколишнього природного середовища не набуло подібного поширення. Для вирішення екологічних завдань є достатня кількість програмного забезпечення. Також можна створити онлайн базу даних з доступом до Інтернету, де формування інформації буде здійснюватися через систему супутникового та наземного моніторингу. На сучасному етапі розвитку для України конче необхідно визначити шляхи та напрями використання IT-технологій для вирішення екологічних завдань та підвищення рівня екологічної безпеки держави. Проаналізовано напрями роботи на ПК, наведено перелік програмних продуктів для вирішення екологічних завдань. Болдарєва Д. І. УДК 14.7:613.9(036.3) 2013.3.25. ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ В СФЕРЕ ОБРАЩЕНИЯ С ТВЕРДЫМИ БЫТОВЫМИ ОТХОДАМИ (ТБО) / Капранов С. В., Шулика В. М. // Глава в книге «Почва, отходы и здоровье человека». – Луганск : Янтарь, 2010. – С. 243–346. ТБО, утилизация, вывоз мусора, обращение с отходами, мусоровоз, контейнер, США. Practice in the sphere of solid domestic waste (SDW) management / Kapranov S. V., Shoulika V. M. // Chapter in the book «Soil, waste and human health». – Lougansk : Yantar’, 2010. – P. 243–346. SDW, recycling, garbage removal, waste management, garbage truck, bin, USA.

Одной из важнейших экологических проблем является сбор, удаление, утилизация, переработка и обезвреживание различных отходов. К твердым бытовым отходам (ТБО) относятся отходы, образовавшиеся в результате жизнедеятельности человека: пищевые продукты, предметы быта, отходы после ремонта квартир, мусор общественных зданий и сооружений. Их различают по фракционному морфологическому составу, физико-химическим и аэродинамическим свойствам. За многолетний период в большинстве стран мира наблюдается увеличение содержания в ТБО бумаги, пластмассы, фольги, полиэтиленовых пленок, бутылок и других упаковок. В состав ТБО входят различные компоненты, являющиеся ценным вторичным сырьем. В эпидемическом отношении ТБО являютcя чрезвычайно опасными. Изложен комплекс мероприятий по санитарной очистке населенных мест. Описаны основные методы по обезвреживанию ТБО: биотермические, термические, химические, механические. Детально проанализирован опыт обращения с отходами в США, Китае, освещены правовые аспекты в этой сфере. Приведены примеры утилизации отходов в Украине. Болдарєва Д. І. УДК 550.42 + 504.5 + 546.11 2013.3.26. ТРИТІЙ У БІОСФЕРІ / Долін В. В., Пушкарьов О. В., Шраменко І. Ф. та ін. – К. : Наукова думка, 2012. – 223 с. – Бібліогр.: 308 назв. Тритій, навколишнє середовище, методи визначення тритію, атмогеоміграція, гідрогеоміграція, біогеоміграція тритію, геохімія.

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 631.618

ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎòß

Tritium in the biosphere / Dolin V. V., Poushkariov O. V., Shramenko I. F. et al. – Kyiv : Naukova doumka, 2012. – 223 p. – Bibliography: 308 ref. Tritium, environment, methods for tritium determination, atmogeomigration, hydrogeomigration, biogeomigration, geochemistry. Впровадження ядерних технологій призводить до надходження легких радіоактивних ізотопів у навколишнє середовище, що негативно впливає на екологічні показники та безпеку життєдіяльності. Наразі кількість техногенного тритію у біосфері на порядок перевищує обсяги, накопичені з природних джерел. Розвиток ядерної енергетики зумовить значне зростання емісії тритію у біосферу. Зберігання тритієвих відходів у приповерхневих сховищах радіоактивних відходів з низьким ступенем герметизації призводить до значного витоку тритію у навколишнє середовище. Всупереч механізму, що сформувався протягом біологічної еволюції, рослинність природно-техногенних водно-болотних екосистем накопичує важкий ізотоп – тритій. Експлуатація сховищ твердих радіоактивних відходів в умовах комунальної радіаційної аварії на Київському ДМСК УкрДО «Радон» спричинює локальне тритієве забруднення навколишнього середовища понад допустимі норми, проте наразі не є загрозою для мешканців Києва. Розглянуто широке коло екологічних проблем, пов’язаних з утворенням, накопиченням, розподілом і міграцією тритію в навколишньому природному середовищі під впливом природних, техногенних чинників, його радіобіологічним впливом на живі організми, нормуванням вмісту у питній воді та атмосферному повітрі, безпечним зберіганням тритієвих відходів. Болдарєва Д. І. УДК 631.618; 581.144.2; 631.461; 631.465 2013.3.27. РЕКУЛЬТИВАЦИЯ НАРУШЕННЫХ ЗЕМЕЛЬ КАК УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ СЛОЖНЫХ ТЕХНОЭКОСИСТЕМ / Узбек И. Х., Кобець А. С., Волох П. В. и др. – Днепропетровск : Пороги, 2010. – 263 с. – Бібліогр.: 171 назв. Рекультивация земель, экологические факторы, микробиоценоз, транслокация. Recultivation of disturbed lands as sustainable development of complex technoecosystems / Ouzbek I. Kh., Kobets’ A. S., Volokh P. V. et al. – Dnepropetrovsk : Porogi, 2010. – 263 p. – Bibliography: 171 ref. Land recultivation, ecological factors, microbiocenosis, translocation.

Трансформация природных ландшафтов происходит как вследствие влияния сельскохозяйственной деятельности, так и при добыче полезных ископаемых открытым и шахтным способом. В Украине площадь нарушенных земель составляет 160 тыс. га. Восстановление техногенных ландшафтов – сложная техническая, социальная и экологическая проблема. Научная школа Днепропетровского агроуниверситета по рекультивации земель разработала адаптивную систему горнорудной промышленности и обосновала параметры профилей рекультивированных эдафотопов в регионах полезных ископаемых черноземной зоны Восточной Европы. Приведены результаты научных исследований по экологобиологической оценке сложных техноэкосистем степного Приднепровья за данный период. Излагаются современные представления об их устойчивом развитии как основы целенаправленной рекультивации. Показан характер транслокационного процесса у высших растений и особенности развития их корневых систем, которые совместно с микроорганизмами и ферментами создают единую, неразрывную и очень сложную биогеоценотическую систему, не имеющую аналогов в природе. Эко-

2013.3.29

номической основой устойчивого развития этой системы является рациональное использование рекультивированных земель как разновидности земельных ресурсов страны, получение с них экологически чистой продукции и внедрение безотходных технологий. Болдарєва Д. І. УДК 577.34:574.58 2013.3.28. ТЕХНОГЕННІ РАДІОНУКЛІДИ У ПРІСНОВОДНИХ СИСТЕМАХ / за ред. Романенка В. Д. – К. : Наукова думка, 2010. – 262 с. Чорнобильська катастрофа, водні екосистеми, зона відчуження, радіонуклідне забруднення, гідробіонти, дози опромінення, радіаційні ефекти. Technogenic radionuclides in freshwater ecosystems / Romanenko V. D. (Ed.). – Kyiv : Naukova doumka, 2010. – 262 p. Chornobyl accident, water ecosystems, exclusion zone, radionuclide contamination, hydrobionts, exposure dose, radiation effects.

Внаслідок техногенної Чорнобильської катастрофи інтенсивного радіонуклідного забруднення зазнали величезні території Білорусі, Росії, України. Багате на річки й озера Полісся, з неповторним біорізноманіттям рослинного і тваринного світу було дуже забруднено радіонуклідами. Викладено результати багаторічних радіоекологічних досліджень водних екосистем Зони відчуження Чорнобильської АЕС, Дніпра, його приток і водосховищ. Вивчено динаміку вмісту, розподіл 90Sr, 137 Cs, 238 Pu, 239 Pu, 240 Pu, 241 Am та інших техногенних радіонуклідів у абіотичних і біотичних компонентах водних екосистем. Проаналізовано особливості формування внутрішньої і зовнішньої доз опромінення гідробіонтів у зв’язку з екологічними умовами їх життєдіяльності. На основі результатів оригінальних досліджень з урахуванням чинників часу, простору та еволюційного розвитку організмів узагальнено інформацію про порушення у біосистемах різних рівнів організації: цитогенетичні порушення у вищих водних рослин, молюсків; морфологічні зміни, аномалії системи відтворення, появу повністю або частково стерильних особин у риб; вперше в Україні зазначено масове ураження очерету звичайного галоутворювальними членистоногими, що супроводжувалось спотворенням рослин. Проаналізовано ефективність деяких гідротехнічних заходів, спрямованих на зменшення радіонуклідного забруднення, та природні процеси дезактивації водних екосистем. Болдарєва Д. І. УДК 553.495 2013.3.29. УРАНОВІ РУДИ УКРАЇНИ. ГЕОЛОГІЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ВИРОБНИЦТВА / Лисиченко Г. В., Мельник Ю. П., Лисенко О. Ю., Дудар Т. В., Нікітіна Н. В. – К. : Наукова думка, 2010. – 224 с. – Уранова руда, ядерно-паливний цикл, радіоактивні відходи, видобуток урану. Uranium ores in Ukraine. Geology, use and production waste management / Lysychenko H. V., Mel’nyk Y. P., Lysenko O. Y., Doudar T. V., Nikitina N. V. – K. : Naukova doumka, 2010. – 224 p. Uranium ore, nuclear fuel cycle, radioactive waste, uranium mining.

На території України знаходиться одна з найбільших у світі урановорудних провінцій. За досить низького вмісту урану в рудах родовища України мають ряд особливостей, які забезпечують конкурентоспроможність виробленого уранового концентрату: великі розміри уранових покладів, що дає можливість застосовувати високопродуктивні

Реферативний журнал, 2013, № 3

11

2013.3.32

ÑÎÖ²ÎÅÊÎËÎòß

системи видобутку; висока міцність вмісних порід, що дає змогу проходити гірничі виробки без кріплення та проходити очисні блоки великих обсягів; невеликі водні притоки до гірничих виробок; досить прості заходи радіаційного захисту завдяки невеликому вмісту урану у рудах. Розглянуто характеристики сировинних ресурсів урану та основні виробничі процеси початкової стадії ядерно-паливного циклу України. Основну увагу приділено проблемам забезпечення урановою сировиною ядерної енергетичної галузі, в тому числі питанням видобутку уранової руди, її переробці й збагаченню. Висвітлено питання поводження з радіоактивними відходами, що виникають на різних стадіях ядерно-паливного циклу. Наведено характеристики сировинних ресурсів урану та описано основні виробничі процеси початкової стадії ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) України. Болдарєва Д. І. УДК 661.722 2013.3.30. БИОЭТАНОЛ / Цыганков С. П. – К. : Интерсервис, 2010. – 160 с. Биоэтанол, этиловый спирт, дегидратация, ферментация. Bioethanol / Tsygankov S. P. – Kyiv : Interservis, 2010. – 160 p. Bioethanol, ethyl alcohol, dehydratation, fermentation.

Биоэтанол – сравнительно новое понятие. Оно появилось в широком употреблении около 15 лет назад, чтобы отличать этиловый спирт, полученный путем ферментативной переработки углеводсодержащего растительного сырья. При сжигании биоэтанола выделяющийся в атмосферу углекислый газ рассматривается как не вызывающий глобального потепления, поскольку он совсем недавно был извлечен из атмосферы растениями. Интерес к этанолу был обусловлен дефицитом нефтяного топлива в некоторых странах и наличием значительных ресурсов для производства биоэтанола. Глобальные вызовы – сокращение запасов нефти и климатические изменения – вынуждают мировую экономику ориентироваться на частичную замену жидких нефтяных топлив биологическими. Приведены общие сведения о современном состоянии промышленного производства биоэтанола, сделаны обзор и анализ перспектив использования различных видов сырья, применяемых в технологических процессах. Особое внимание уделено

ÓÄÊ 661.722

экономии энергии в производстве и комплексной безотходной переработке сырья. Показаны перспективы развития этой отрасли в странах СНГ с учетом возможностей перепрофилирования существующих предприятий спиртовой промышленности на производство компонентов жидких видов биотоплива. Болдарєва Д. І. УДК 678.065.004.82 2013.3.31. УТИЛІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОЇ ВОДИ ПІДЗЕМНИХ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ / Крючков А. І., Сергієнко М. І., Жукова Н. І. // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2103. – C. 541–546. – Бібліогр.: 4 назви. Водні ресурси, водопритоки, шахтні води, мінералізація, гірничі виробки, очищення, геотермальна енергія, використання шахтних вод. Utilization of process water of underground mining companies / Kryuchkov А. І., Serhiyenko М. І., Zhukova N. І. // Geotechnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, ecology and industrial safety). – 2103. – C. 541–546. – Бібліогр.: 4 назви. Water resources, flows of water, mine water, water salt content, mine workings, cleaning, geothermal energy, the use of mine water.

Гірниче виробництво впливає на зміну водного режиму, забруднення і засмічення вод басейну. У разі проникнення поверхневих і підземних вод у вироблений простір і гірничі виробки через пори в гірських породах, через водовідливні канави, трубопроводи і насоси водовідливного господарства шахт вони метаморфізуются і перетворюються на шахтні води. Води активно взаємодіють з гірськими породами, атмосферою підземних гірничих виробок, іншими компонентами що становлять гірську систему. Відбувається розчинення у воді різних мінералів і винесення нею частинок різного походження. Вода збагачується сторонніми домішками та змінює свій хімічний склад (мінералізацію), забруднюється твердими завислими частинками органічного та неорганічного походження, а також бактеріологічно, у деяких випадках набуває кислої реакції. Розглянуто актуальну проблему утилізації шахтних вод. Для вирішення цього питання запропоновано технологічну схему очищення шахтних вод методом дистиляції за допомогою геотермальної енергії з метою їх подальшого використання. Болдарєва Д. І.

СОЦІОЕКОЛОГІЯ УДК 911.3:502.7(330) 2013.3.32. КАЧЕСТВО ЖИЗНИ В РЕГИОНАХ РОССИИ И УКРАИНЫ: ОБЩЕСТВЕННО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ / Гукалова И. В., Рященко С. В., Руденко Л. Г. и др. – Иркутск, 2010. – 147 с. Регион, общественно-географические исследования, качество жизни, миграция, устойчивое развитие. Quality of life in the regions of Russia and Ukraine: the social and geographical research / Hukalova I. V., Ryashchenko S. V., Rudenko L. H. et al. – Irkutsk, 2010. – 147 p. Region, social and geographical research, quality of life, migration, sustainable development.

Для Украины, и для России характерны огромные территориальные диспропорции в уровне экономического и характере социального развития. На основе этого формируется качество жизни населения, отражающее историю освоения территории и всевозможные ее характеристики. Основная проблема, с которой столкнулось современное российское и украинское общество

12

– это отсутствие эффективной социальной политики и связанный с этим дефицит обоснованных научных методов, необходимых для решения целого ряда социальных, экономических и экологических проблем. Перспективной для общественно-географических исследований представляется концепция регионального воспроизводства качества жизни, предполагающая анализ региона как пространственно организованной системы функционально взаимосвязанных процессов и элементов, отвечающих за формирование определенного качества жизни. Качество жизни рассматривается как функция их взаимодействия. Раскрыты особенности общественно-географических исследований качества жизни на национальном, региональном, районном уровнях. Предложены методические подходы к анализу региональных условий формирования качества жизни, возможности их применения в условиях России и Украины с учетом процессов глобализации и международных концепций сбалансированного развития. Тимочко Т. В.

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 338.439.22

ÑÎÖ²ÎÅÊÎËÎòß

УДК 338.439.22 2013.3.33. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ КО-ЕВОЛЮЦІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ / Зіновчук Н. В. // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. – Сімферополь : Фенікс, 2010. – C. 74–77. Сталий розвиток, екологічні потреби, соціальні, економічні та екологічні системи. Modern trends of co-evolution in the ecological, economic and social systems / Zinovchouk N. V. // Stalyi rozvytok ta ekolohichna bezpeka souspil’stva v ekonomichnykh transformatsiyakh (Sustainable development and environmental safety of society in economic transformations) : proceedіngs of the Secondresearch-to-practice conference. – Simpheropol’ : Pheniks, 2010. – P. 74–77. Sustainable development, environmental needs, social, economic and ecological systems.

Людина є живим організмом, який не може існувати поза довкіллям. Проте, на відміну від тварин і рослин, людина володіє думкою, сила якої створила такі явища, як соціальна та економічна системи. Функціонування цих систем докорінно змінило і продовжує змінювати навколишній світ. Економічні механізми розподілу, зокрема, й фінансових ресурсів спрямовані на підтримання матеріального статку і соціальних досягнень не всіх суспільних верств, а лише тих соціальних груп, які контролюють ці механізми. Зрозуміло, що у такому форматі функціонування суспільства узгодження цілей економічної, екологічної та соціальної систем є неможливим за своєю суттю. Однак, необхідно зауважити, що економічна, екологічна та соціальна системи є самоорганізуючими, вони розвиваються у багатовекторному просторі у процесі складної і динамічної взаємодії всіх елементів цих систем. Відповідно до засадничих принципів теорії систем для самоорганізуючих систем завжди будуть існувати сфери, в яких відбуватиметься їх взаємне накладання, взаємне проникнення та взаємне заперечення. Тому важливо знайти таку мету-пріоритет, яка визначить стратегію розвитку суспільства і буде перебувати у зоні взаємного накладання екологічної, економічної та соціальної систем. Тимочко Т. В. УДК 330.15:130.122 2013.3.34. ДО ПРОБЛЕМИ ДИНАМІЧНОЇ РІВНОВАГИ ПРИРОДИ І СУСПІЛЬСТВА / Коваль А. М. // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. – Сімферополь : Фенікс, 2010. – C. 84–87. Екологічні потреби, екологічна безпека, людина і природа. On the problem of dynamic balance of nature and society / Koval’ A. M. // Stalyi rozvytok ta ekolohichna bezpeka souspil’stva v ekonomichnykh transformatsiyakh (Sustainable development and environmental safety of society in economic transformations) : proceedіngs of the Second research-to-practice conference. – Simpheropol’ : Pheniks, 2010. – P. 84–87. Environmental needs, environmental safety, human and nature.

Суспільство та природа взаємодіють між собою у різних аспектах – технологічному, економічному, екологічному, географічному, геологічному, моральному,

2013.3.35

філософському тощо. Екологічна безпека природного довкілля в життєдіяльності людини є найважливішою складовою, а зменшення техногенного навантаження на навколишнє природне середовище набуває дедалі актуальнішого значення. При переорієнтації суспільно значущих категорій поняття природи має стати центральним і ставлення людини до природи повинно змінитися. Важливо зрозуміти і прийняти нові ціннісні орієнтири, смислові установки, створити на противагу людині-споживачу новий образ людини – людину гуманну стосовно ставлення до самої себе і до природи. Без цієї глобальної духовної перебудови відносин в системі «природа – людина – суспільство» всі заходи економічного, екологічного, науково-технічного характеру будуть мати лише часткове значення і не зможуть стати серйозною перешкодою на шляху екологічної катастрофи. За нинішньої незбалансованості виробництва і споживання з природними циклами біосфери подібні заходи допоможуть лише виграти деякий час для радикальнішої перебудови всієї системи загалом. Тимочко Т. В. УДК 520.33:630:331 2013.3.35. СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОВОГО КОМПЛЕКСУ / Мішенін Є. В., Ярова І. Є. // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. – Сімферополь : Фенікс, 2010. – C. 249–252. Лісовий комплекс, соціально-екологічна відповідальність, страхові ризики, стале лісокористування. Social and economic responsibility of forestry sector enterprises / Mishenin Y. V., Yarova I. Y.// Stalyi rozvytok ta ekolohichna bezpeka souspil’stva v ekonomichnykh transformatsiyakh (Sustainable development and environmental safety of society in economic transformation) : proceedіngs of the Second research-to-practice conference. – Simpheropol’ : Pheniks, 2010. – P. 249–252. Forestry sector, social and environmental responsibility, insurance risks, sustainable forest management.

Соціально-екологічна відповідальність – діяльність, яка пов’язана з природогосподарюванням бізнес-підприємницьких структур і охоплює мотивовану участь в заходах та проектах, спрямовані на запобігання екологічним збиткам та нераціональному природокористуванню, а також забезпечення виробництва суспільних соціальних та екологічних благ. Поширення соціальної відповідальності є вимогою ринку та інструментом забезпечення довіри до продавців лісової продукції в тому, що вони не продають продукцію з деревини, яка заготовлена засобами, які спричинюють руйнування навколишнього природного середовища, а фінансова успішність підприємств лісового комплексу не залежить від отримання ними екологічної та соціальної антиренти. Необхідність бути ближчим до кінцевого споживача спонукала підприємства до розроблення концепції розвитку підприємства, основаної на взаємних відносинах зі стейкхолдерами. Розподіл відповідальності в системі екологічного управління і менеджменту має бути адекватним управлінській ієрархії на підприємстві і, таким чином, він стає частиною повсякденної роботи з управління підприємством з урахуванням екологічних параметрів. Тимочко Т. В.

Реферативний журнал, 2013, № 3

13

2012.2.42

ГЕОЕКОЛОГІЯ ÃÅÎÅÊÎËÎòß

УДК 502/504 2013.3.36. ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ / Ильницкий О. А., Щедрин А. Н., Грамотенко А. П. – Донецк, 2010. – 294 с. Экологический мониторинг, Южный берег Крыма, загрязнение окружающей среды, математическая модель, засухоустойчивость. Environmental monitoring / Il’nitskiy O. A., Schedrin A. N., Gramotenko A. P. – Donetsk, 2010. – 294 p. Environmental monitoring, Southern coast of Crimea, pollution of environment, mathematical model, drought resistance.

Возможности фитомониторинга позволяют решать обширный круг задач в различных областях науки, в том числе и в экологии. Появляется возможность объективной оценки антропогенного воздействия на природные комплексы, выявления лимитирующих факторов, отрицательно действующих на них, и составление прогноза возможных последствий. Экологические проблемы являются особенно острыми в крупных урбанизированных районах Черноморского побережья Крыма. Техногенная нагрузка на природные экосистемы урбанизированных регионов Черноморского побережья АР Крым распределяется неравномерно. В значительной мере она определяется развитием промышленности и туристско-рекреационной сферы. К числу существенных экологических воздействий производства относятся выбросы в атмосферу, сбросы в водные объекты, загрязнения почв. Показаны пути решения проблемы контроля над окружающей средой с помощью современной методологической базы фитомониторинга и экобиологических методов мониторинга процессов жизнедеятельности растений. Проанализированы источники загрязнения окружающей среды Южного берега Крыма. Приведены данные экономического ущерба от выбросов автотранспорта и загрязнения промышленными предприятиями. Болдарєва Д. І. УДК 502.51(262.5):004 2013.3.37. СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ЧОРНОГО МОРЯ / Довгий С. О., Красовський Г. Я., Радчук В. В., Трофимчук О. М. та ін. – К. : Інформаційні системи, 2010. – 260 с. Чорне море, ДЗЗ (дистанційне зондування Землі), екологічний моніторинг, охорона водних об’єктів. Modern informational technologies for environmental monitoring of the Black Sea / Dovgyi S. O., Krasovs’kyi H. Y., Radchouk V. V., Trofymchouk O. M. et al. – K. : Informatsiyni systemy, 2010. – 260 p. Black Sea, ERS (Earth’s remote sensing), environmental monitoring, water objects protection.

Поверхневі води є стратегічним відновлюваним природним ресурсом України. За даними Морської червоної книги та результатами дослідження забруднення водойм, Чорне море посідає одне з перших місць за кількістю відходів, які в нього потрапляють. Саме тому нагальною є необхідність його моніторингу, оцінювання та прогнозу якості води з метою охорони і раціонального використання. Картографічне моделювання та геоінформаційний інструментарій дає можливість не лише відображати вже відомі просторові закономірності, а й проводити аналіз, виявляти та візуалізувати взаємозв’язки між джерелами забруднення та якістю води, визначати достовірність інформації про джерела забруднення, виконувати районування за чинниками забруднення та якістю поверхневих вод, у тому числі в умовах недостатньої кількості даних. Робота присвячена розробленню й практичній реалізації сучасних інформаційних технологій екологічного моніторингу прибережних вод Чорного моря для інформаційної підтримки завдань управління екологічною безпекою і ра-

14

ÓÄÊ 504.7

ціональним використанням природних ресурсів Чорного моря. Основою цих технологій є методи дистанційного зондування Землі з космосу та обробки даних в середовищі геоінформаційних систем. Болдарєва Д. І.

УДК 504.03+620.9 2013.3.38. КОМПЛЕКСНИЙ ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЗОНИ ВПЛИВУ ТАШЛИЦЬКОЇ ГАЕС ТА ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА (1998–2008 РР.) / за ред. Г. В. Лисиченка та В. В. Серебрякова. – К. : СОЛЮТІС, 2010. – 236 с. Ташлицька ГАЕС, моніторинг навколишнього природного середовища, вплив на природу, геосистема. Complex geoenvironmental monitoring of Tashlyk PSHP and Oleksandrivs’ke reservoir (1998–2008) / Lysychenko H. V., Serebryakova V. V. (Eds).– Kyiv : SOLYuTIS, 2010. – 236 p. Tashlyk PSHP, monitoring of environment, impact on nature, geosystem.

Видання містить результати гідрометеорологічного, гідрохімічного, гідрогеологічного, екзогеодинамічного та радіоекологічного моніторингу, а також дані спостережень за рослинним та тваринним світом протягом 10 років, що були проведені в зоні впливу Ташлицької ГАЕС (ТГАЕС). Детально проаналізовано дані й матеріали моніторингових та експедиційних досліджень різних науково-дослідних, навчальних установ, які характеризують район Олександрівського водосховища і Ташлицької ГАЕС. Предметом досліджень були процеси, що відбуваються у природних геосистемах, які перебувають під технологічним та господарським впливом від енергетичних, промислових та сільськогосподарських підприємств. Окремо розглянуто процеси, пов’язані зі стійкістю інженерних гідротехнічних споруд інфраструктури ТГАЕС. До звіту включено найповнішу та обґрунтовану аналітичну інформацію про сучасний екологічний стан регіону та деякі прогнозні оцінки щодо змін екологічних показників. Під час виконання цієї роботи здійснено, оброблено та проаналізовано значний обсяг первинних і фондових даних спостережень за станом довкілля в зоні впливу ТГАЕС та Олександрівського водосховища, а також інші матеріали та дані інженерно-пошукових робіт, проектів спеціальних робіт та досліджень. Їх узагальнення дало змогу отримати науково обґрунтовану комплексну інформацію щодо екологічної ситуації, яка склалася у зв’язку з будівництвом та введенням в експлуатацію ТГАЕС та підняттям рівня Олександрівського водосховища. Узагальнені дані спостережень охоплюють усі характерні періоди: до і під час будівництва ЮУАЕС, а також під час пуску та експлуатації Олександрівської ГЕС і першої черги ТГАЕС. Проілюстровано таблицями, графіками, малюнками та фотографіями. У додатку міститься інформація про природоохоронні та компенсаційні заходи щодо мінімізації впливу ТГАЕС на навколишнє середовище. Болдарєва Д. І. УДК 504.054+551.465 (262.5) 2013.3.39. ОКЕАНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА И ОЦЕНКА ЗАГРЯЗНЕНИЯ ВОД БАЛАКЛАВСКОЙ БУХТЫ / Ломакин П. Д., Попов М. А. – Севастополь : Экоси-Гидрофизика, 2011. – 184 с. – Библиогр.: 137 назв. Балаклавская бухта, загрязнение вод, антропогенная нагрузка, океанологические параметры, циркуляция вод. Oceanological characteristics and estimation of water pollution in the Balaklava Bay / Lomakin P. D., Popov M. A. – Sebastopol: Ekosi-Gidrofizika, 2011. – 184 p. – Bibliography: 137 ref.

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 504.064.2

ÃÅÎÅÊÎËÎòß

Balaklava Bay, water pollution, anthropogenic pressure, oceanological parameters, water circulation. Балаклавская бухта занимает особое место среди участков крымского побережья. Основными проблемами являются тотальное загрязнение окружающей среды, разрушение естественных ландшафтных комплексов, исчезновение видов животных и растений. Предпринято первую попытку создать комплексное описание полей основных океанологических элементов Балаклавской бухты и их отклика на антропогенное воздействие. Рассмотрены физико-геогафические условия, особенности погоды и климата бухты и прилегающего к ней залива Мегало-Яло. Приведено геоморфологическое описание берегов. Проанализированы современные морфометрические параметры Балаклавской бухты, отслежена их трансформация на протяжении двух последних столетий. Представлены сведения об экологическом уроне, нанесенном природе гидротехническим строительством, дноуглублением, сооружением и длительной эксплуатацией базы подводных лодок СССР. Впервые детально рассмотрены поля основных океанологических элементов. Оценена современная степень загрязнения ее вод. Выработаны конкретные рекомендации относительно снижения антропогенного пресса на водную экосистему данного уникального участка черноморского побережья. Апробирован и предложен метод контроля качества вод Балаклавской бухты. Болдарєва Д. І. УДК 504.064.2 (282.247.314) 2013.3.40. ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДНІСТРА І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ / Яцков А. В., Зацерклянний М. М., Сталевич Т. Б., Зацерклянний О. М. // Причорноморський екологічний бюлетень. – 2010. – № 4. – С. 201–204. Дністер, Дністровські плавні, якість води, ГДК, екосистема. Main environmental problems of the Dniester River and ways to solve them / Yatskov А. V., Zatserklyanny М. М., Stalevych Т. B., Zatserklyanny О. М. // Prychornomorsky Ecological Bulletin [Cis-Black Sea Environmental Bulletin]. – 2010. – № 4. – С. 201–204. Dniester river, Dniester floodlands, water quality, MPC.

Дністер є другою за розмірами річкою України та головною водною артерією Молдови. У пониззі Дністра і його лиманів розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення. Гирло Дністра та його плавні характеризуються високим біорізноманіттям і біопродуктивністю, наявністю великої кількості рідкісних та зникаючих видів. Дністровські плавні мають важливе біосферне та геохімічне значення для півдня України. Річка належить до транскордонних водойм України. Основними джерелами забруднення є стічні води підприємств та об’єктів розташованих вище областей України та Молдови і дощові води. Якість води в цілому відповідає вимогам ГДК. Водозабірні та водоочисні споруди є єдиним джерелом водопостачання центральної частини Одеської області. Протягом останніх років під впливом постійно зростаючого техногенного навантаження на територію басейну Дністра значно змінилися його гідрологічний та гідрохімічний режими. Останніми роками, за даними моніторингу, вода в межах області за хімічними, мікробіологічними показниками і вірусному забрудненню має відхилення від чинних норм. Протягом цього періоду було зареєстровано випадки скидання неочищених стічних вод. Болдарєва Д. І.

2013.3.42

УДК 550.424.4 2013.3.41. БІОГЕОХІМІЯ ЦЕЗІЮ-137 У ЛІСОБОЛОТНИХ ЕКОСИСТЕМАХ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ / Орлов О. О., Долін В. В. – К. : Наукова думка, 2010. – 198 с. Геохімія, радіоекологія, болотні фітоценози, цезій-137, Полісся. Biogeochemistry of cesium-137 in forest-wetland ecosystems of the Ukrainian Polissya / Orlov О. О., Dolin V. V. – Кyiv : Naukova dumka, 2010. – 198 p. Geochemistry, radioecology, fog phytocenoses, cesium-137, Polissya.

Процеси вивільнення радіонуклідів з паливних частинок супроводжуються утворенням фізико-хімічних форм, які характеризуються різною міграційною здатністю та біологічною доступністю. На Поліссі органічні речовини надходять у водні об’єкти у більшій кількості, ніж у південних районах. Розглянуто екологічні відмінності трьох основних типів боліт за мінеральним живленням. Проаналізовано гідрологічний режим описаних типів боліт та його вплив на міграцію 137Cs у лісо-болотних екосистемах. Наведено оригінальні дані щодо концентрації 137Cs у чотирьох типах болотних вод: поверхневій, імпрегнованій, торфовій, дренажній, а також стосовно вертикального розподілу 137Cs у товщі торфу. Проаналізовано питому активність 137Cs в усіх компонентах фітобіоти за ярусами рослинності: деревному, чагарниковому, трав’яно-чагарниковому, моховому, лишайниковому, ярусі макроміцетів, у тому числі деяких господарсько-цінних видів. Розраховано коефіцієнти переходу 137Cs з торфу до судинних рослин, а також коефіцієнти накопичення його у системі рослина–субстрат для представників інших ярусів рослинності. Докладно розглянуто розподіл фітомаси за ярусами рослинності у кожній з проаналізованих екосистем, а також розподіл сумарної активності 137Cs між останніми і торфом. Болдарєва Д. І. УДК 631 2013.3.42. ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ МЕЛІОРОВАНИХ ЗАПЛАВ РІЧОК ЗАКАРПАТСЬКОЇ НИЗОВИНИ (НА ПРИКЛАДІ БЕРЕГІВСЬКОЇ ПОЛЬДЕРНОЇ СИСТЕМИ) / Афанасьєв С. О., Гулейкова Л. В., Коноваленко О. С. та ін. – Ужгород : Інф.-вид. агентство «ІВА», 2010. – 80 с. Водні об’єкти, екологічний потенціал, меліорація, річкові біоценози, біота, Закарпаття, Берегівська польдерна система. Environmental potential of water bodies in reclaimed floodplains in Transcarpathian Lowland (the case of Beregovo polder system) / Afanasyev S. O., Huleykova L. V., Konovalenko O. S. et al. – Uzhhorod : Іnf.-vyd. ahentstvo «ІВА», 2010. – 80 p. Water objects, environmental potential, amelioration, river biocenoses, biota, Transcarpathian, Berehovo polder system.

Біота річок перебуває під постійним пресом мінливої гідродинамічної ситуації, температурних перепадів та зміни гідрохімічних характеристик. Механізми підтримання структури мешканців в деяких елементах річкової системи, її зміни внаслідок дії антропогенних чинників та їхній зв’язок з відгуком біотичних угруповань на природні впливи практично не були проаналізовані. До цього часу мало з’ясована роль і значення таких чинників, як зональний, проходження паводка, гідродинаміка потоку, руслові процеси, якість субстрату, а також питання про реакцію деяких видів і груп гідробіонтів на залпові та хронічні забруднення. Наведено результати гідроекологічних досліджень водойм та водотоків меліорованих заплав річок Закарпатської низовини. Виконано ідентифікацію та типологію природних і штучних водних об’єктів Берегівської транскордонної польдерної системи. На основі даних

Реферативний журнал, 2013, № 3

15

2013.3.46

ÃÅÎÅÊÎËÎòß

щодо складу та поширення гідробіонтів у різнотипних водних об’єктах меліорованих заплав річок Закарпатської низовини проведено ретроспективний аналіз структури біотичних угруповань. Наведено результати гідроморфологічної оцінки водойм та водотоків, дані щодо гідрохімічного стану за кисневим режимом, біогенними речовинами та важкими металами, результати біоіндикації якості води. Виконано комплексну оцінку екологічного статусу водотоків та водойм Берегівської транскордонної польдерної системи відповідно до положень Водної Рамкової Директиви ЄС. Надано рекомендації щодо розчищення каналів. Вміщено ілюстрації, карти, таблиці. Болдарєва Д. І. УДК 502.064 (622:323) 2013.3.43. ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ ТА МЕНЕДЖМЕНТ СТАНУ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА І ГЕОМОРФОСФЕРИ НА ТЕРИТОРІЇ ПРИКАРПАТТЯ / Міщенко Л. В. // Екологічна безпека та збалансоване природокористування. – 2010. – № 1. – С. 34–41. – Бібліогр.: 11 назв. Моніторинг довкілля, екологічна оцінка територій, екологічне картування, геологічне середовище, геоморфосфера. Environmental audit and management of the state of geological environment and geomorphosphere on the Ciscarpathian territory / Mishchenko L. V. // Ekolohichna bezpeka ta zbalansovane resursokorystuvannya (Environmental Safety and Sustainable Nature Management). – 2010. – № 1. – P. 34–41. – Bibliography: 11 ref. Environmental monitoring, environmental assessment of areas, environmental mapping, geological environment, geomorphosphere.

В Україні розпочалосz створення Державної системи моніторингу довкілля на регіональному і локальному рівнях. Такі системи передбачають комплексне вивчення та екологічну оцінку усіх компонентів навколишнього природного середовища та вплив на нього створених та проектованих техногенних об’єктів. Розглянуто досвід екологічного аудиту й менеджменту геологічного середовища та геоморфосфери на рівні Тисменицького адміністративного району Івано-Франківської області, де було виконано таку оцінку в масштабі 1:50 000. На досліджуваній території була створена мережа з 19 профілів і 117 точок спостереження, на яких відібрано проби ґрунтів, поверхневих вод, донних відкладів, ґрунтових вод, атмосферного повітря, опадів снігу, рослинності. Всі проби були проаналізовані на атомно-адсорбційних, рентгенофлюоресцентних приладах та хроматографах, а результати аналізів представлено у вигляді баз даних, на основі яких були побудовані поелементні та покомпонентні електронні і паперові еколого-техногеохімічні карти. Аналіз цих карт разом з геологічною, гідрологічною, корисних копалин, четвертинних відкладів, геоморфологічною, ландшафтною картами дав можливість побудувати карту сучасної екологічної ситуації та визначити екологічний стан виділених геоекологічних структур. Болдарєва Д. І. УДК 551.46(084.4) 2013.3.44. АТЛАС ОКЕАНОГРАФИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК СЕВАСТОПОЛЬСКОЙ БУХТЫ / Коновалов С. К., Романов А. С., Моисеенко О. Г. и др. – Севастополь, 2010. – 320 с. – Бібліогр.: 15 назв. Севастопольская бухта, Атлас, акватория, гидрологические и гидрохимические исследования. Atlas of oceanographic characteristics of Sevastopol Bay / Konovalov S. К., Romanov А. S., Moiseyenko О. H. et al. – Sevastopol, 2010. – 320 p. – Bibliography: 15 ref. Sebastopol Bay, Atlas, aquatiс area, hydrological and hydrochemical research.

16

ÓÄÊ 502.064

Севастопольская бухта относится к акваториям активного хозяйственного пользоавания. Бухта фактически является резервуаром, в который поступают промышленные и бытовые сточные воды, а также ливневые воды с площади влодосбора. Несмотря на довольно длительный период исследований систематическое представление материала в открытой печати выполнено не было. Данный Атлас восполняет этот пробел. В него включены результаты гидрологических и гидрохимических исследований Севастопольской бухты и прилегающего к ней района открытого моря до траверза бухты Омега, проводившихся на научноисследовательском судне «Профессор Вяземский» с мая 1998 г. по май 2008 г. в рамках совместных исследований Института биологии южных морей и Морского гидрофизического института Национальной Академии наук Украины при поддержке международных проектов INTAS. Представлены результаты гидрологических и гидрохимических исследований Севастопольской бухты, выполненных в рамках 48 съемок в период с мая 1998 г. по июнь 2007 г. Работа представляет набор схем расположения станций в съемках и на разрезах и карт распределения гидрологических и гидрохимических элементов по акватории бухты и по глубине, которые демонстрируют современное состояние вод Севастопольской бухты. Дано краткое описание аппаратуры и химических методик, применявшихся во время исследований. Болдарєва Д. І. УДК 631.43 2013.3.45. ВОПРОСЫ МИГРАЦИИ ВЕЩЕСТВ В ГРУНТАХ / Ситников А. Б. – К., 2010. – 640 с. Миграция веществ в грунтах, радионуклиды, массобмен, физико-математические модели. Issues on migration of substances in soils / Sitnikov А. B. – К., 2010. – 640 p. Migration of substances in soils, radionuclides, masstransfer, physico-mathematical models.

Предложена концепция современных достоверных исследований миграции веществ, которая предусматривает представления о компетентных объемах (временах), оптимистических и пессимистических результатах физико-математического моделирования, критериях оптимального состояния геологической среды и других основополагающих требований. Изложены особенности рекомендуемых термодинамического и гидродинамического описаний состояния веществ в грунтах, особое внимание уделено реально возможным механизмам миграции, в том числе их главнейшим параметрам: сорбции, десорбции, обобщенным нелинейным коэффициентам влагопереноса и фильтрации, инфильтрационному питанию грунтовых вод и иным. Освещена методика и результаты показательных натурных и лабораторных наблюдений и экспериментов, а также физико-математического моделирования классических фильтрации и влагосолепереноса. Несомненный интерес представляют методы реализации и результаты повариантных решений прогнозных задач по равновесной и неравновесной миграции веществ (радионуклидов) в почвогрунтах, включающие показательные прогнозы согласно принятой концепции пессимистических и оптимистических результатов. Болдарєва Д. І. УДК 551.465:504.5 2013.3.46. ДИНАМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ И ИХ ВЛИЯНИЕ НА РАСПРОСТРАНЕНИЕ И ТРАНСФОРМАЦИЮ ЗАГРЯЗНЯЮЩИХ ВЕЩЕСТВ В ОГРАНИЧЕННЫХ МОРСКИХ БАССЕЙНАХ / Иванов В. А., Черкесов Л. В., Шульга Т. Я. – Севастополь : НПЦ «ЭКОСИ-Гидрофизика», 2010. – 178 с.

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 553.98

ÃÅÎÅÊÎËÎòß

Черное море, Азовское море, сгонно-нагонные явления, скорость течения, трехмерная модель. Dynamic processes and their effect on the distribution and transformation of pollutants in limited marine basins / Ivanov V. А., Cherkesov L. V., Shulha Т. Ya. – Sevastopol : NPTS «EKOSI-Hydrophizika», 2010. – 178 p. Black Sea, Azov Sea, surge phenomena, flow rate, 3Dmodel. Последствия интенсивной промышленной и сельскохозяйственной деятельности в Азово-Черноморском регионе оказывают заметное негативное влияние на морскую среду. В связи с тем, что прямые эксперименты с природными экосистемами затруднены, математическое моделирование является одним из наиболее перспективных методов прогнозирования динамических процессов и их влияния на распространение загрязнений в морских бассейнах. Результаты расчетов ветровых течений и уровня моря на основе трехмерной гидродинамической модели позволяют построить карты течений и распространения загрязнений на различных горизонтах. Методом численного моделирования изучено пространственно-временная изменчивость течений и сгонно-нагонных колебаний уровня, возникающих под действием атмосферных возмущений в озере Донузлав и Азовском море. Проанализировано воздействие течений и волн на эволюцию поля пассивной примеси в Азовском море. Сравниваются результаты численных экспериментов с данными натурных наблюдений, что позволяет сделать обоснований выбор коэффициента поверхностного трения. Исследовано влияние водообмена с Черным морем на динамические процессы, возникающие в Азовском море. Выполнено сравнение результатов моделирования колебаний уровня моря с данными натурных наблюдений на гидрометеорологических станциях Геническ и Мариуполь. Болдарєва Д. І. УДК 553.98(477+575 18+571 66):558 8.003 2013.3.47. ИЗМЕНЕНИЯ ЗЕМНЫХ СИСТЕМ В ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЕ / Апостолов А. А., Белокопытов В. Н., Богуславский А. С. – К. : ПП Фолиант, 2010. – 582 с. Экосистема, изменнения климата, геосистема, Восточная Европа, космические исследования. Changes of the terrestrial systems in Eastern Europe / Apostolov А. А., Belokopytov V. N., Bohuslavsky А. S. – К. : PP Foliant, 2010. – 582 p. Ecosystem, climate change, geosystem, Eastern Europe, space exploration.

Существенное увеличение влияния деятельности человечества на экосистему Земли значительно повысило потребность в объективной информации о состоянии этой системы при принятии обоснованных решений, связанных с проблемами загрязнения окружающей среды, управления природными ресурсами и глобального изменения климата. Неблагоприятное экологическое состояние геосистем Восточной Европы и, в частности, Украины стимулирует проведение работ по развитию космических и компьютерных технологий для получения и обработки материалов дистанционного зондирования Земли с целью выявления и прогнозирования изменений земных систем. Освещено современное состояние и перспективы исследований текущих и прогнозных климатических изменений, изменений экосистем и связанных с ними угроз стабильному развитию общества. Основное внимание уделено анализу моделей и интерпретации результатов наблюдений на региональном уровне. Рассмотрены отдельные составляющие изменения окружающсй среды, в частности: водного баланса поверхности, количественных и качественных изменении растительного покрова, особенностей определения углеродного баланса, регионально адаптированных моделей атмосферных

2013.3.49

процессов, анализа чрезвычайных ситуаций, применения новейших методов наблюдений. Территория исследований включает зону умеренного климата Европы. Болдарєва Д. І. УДК 553.98(075.8) 2013.3.48. ГЕОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ ВИДОБУТКУ НАФТИ І ГАЗУ / Крупський Ю. З. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – 212 с. Нафта, газ, корисні копалини, проблеми видобутку, мінерально-сировинна база. Geology and ecology of oil and gas production / Kroups’kyi Y. Z. – L’viv : Publishing house of Franko LNU, 2010. – 212 p. Oil, gas, minerals, problems of mining, mineral resources base.

Вуглеводнева сировина є найважливішим і найпрогресивнішим різновидом мінерально-енергетичних ресурсів. У державному балансі України враховано 323 родовища запасів нафти, газу і газового конденсату. Внаслідок частих випадків відкритих викидів нафти, газу і пластової води під час розкриття продуктивних пластів свердловинами, постійного потрапляння до поверхневих вод і глибинних водоносних горизонтів рідких вуглеводнів, великої загазованості атмосфери під час експлуатації газових родовищ і газосховищ відбувається тривале та інтенсивне забруднення навколишнього середовища. Висвітлено питання, що стосуються законодавчої та нормативної бази з геологічного вивчення та екології видобутку нафти і газу, стану видобутку цих корсних копалин у світі та Україні, фізико-хімічних властивостей нафти і природних вуглеводневих газів, природних продуктів перетворення нафти. Наведено інформацію про колектори, покришки, пастки вуглеводнів, тиск і температуру в нафтогазоносних пластах і значення цих чинників для охорони надр і довкілля. Охарактеризовано екологічні проблеми під час буріння свердловин, вплив промивальних рідин, конструкцій та обладнання устя свердловин на навколишнє середовище і надра. Описано методи геофізичних досліджень свердловин. Наведено основні забруднюючі речовини та їхні джерела в районах нафтогазовидобутку. Болдарєва Д. І. УДК 504.55 2013.3.49. МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: СТАН І ПРОБЛЕМИ / Люта Н. Г. // Збірка наукових праць УкрДГРІ. – 2011. – № 2. – С. 143–149. – Бібліогр.: 9 назв. Екологічна геологія, термінологія, методи досліджень: загальнонаукові, спеціально-наукові. Methodology of environmental-geological research: progress and problems / Lyuta N. H. // Zbirka naukjvyh prats’ UkrDHRI (Edited volume of UkrDHRI). – 2011. – № 2. – P. 143–149. – Bibliography: 9 ref. Environmental geology, terminology, research methods: general scientific, special scientific.

Екологічна геологія – сучасний напрям геологічної науки, відмінний від традиційних геологічних дисциплін не лише за об’єктом досліджень, а й за специфічною методологією. За своєю проблемною орієнтованістю екологічна геологія є невід’ємною, дуже істотною складовою великої екології. Екологічну геологію докорінно вирізняє не лише синтетичний характер, ширше використання понятійного апарату та термінології інших наук, а й динамічність самого об’єкта досліджень. Це зумовлює необхідність швидкого розвитку цього напряму науки, використання новітніх розробок у галузі інформатики, сучасних прецизійних методів аналізів, постійного розвитку й подальшого вдосконалення методичної бази еколого-геологічних

Реферативний журнал, 2013, № 3

17

2013.3.52

ÀÃÐÎÅÊÎËÎòß

досліджень. Для того, щоб екологічна геологія стала науковою основою раціонального природокористування, забезпечила сталий розвиток територій, необхідне подальше вдосконалення її методичної основи як способом використання загальнонаукового й визначального для екогеології принципу системності, так і розроблення новітніх спеціально-наукових методик. Болдарєва Д. І. УДК 626.8 (477.87) 2013.3.50. ІСТОРІЯ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ / укладач Пронюк Д. ; за ред. Чіпака В., Кисіля О. – Ужгород : ТОВ «ІВА», 2011. – 195 с. – Бібліогр.: 23 назви. Закарпаття, водний фонд, водне господарство, Державний водний кадастр, річковий басейн, водний об’єкт, забруднення. History of water management in Transcarpathian Oblast / Pronyuk D. (compiler); Chipak V., Kysil О. (eds). – Uzhgorod : ТОV «ІVА», 2011. – 195 p. – Bibliography: 23 ref. Transcarpathian Oblast, water resources, water management, State water cadastre, river basin, water object, pollution.

ÓÄÊ 626.8

Наведено стислий опис Закарпатського регіону, відомості про його розташування, рельєф, клімат, ґрунтові умови, гори та ліси, місто Ужгород як його столицю. Докладніше охарактеризовано басейн річки Тиси, її притоки, землі водного фонду (ставки, водосховища та озера). Вміщено інформацію про початок регіонального управління водними ресурсами з часів Австро-Угорської імперії та Чехословацької республіки. Особливу увагу приділено управлінню водними ресурсами в регіоні за часів Радянського Союзу. Крім того, проаналізовано також сучасний стан цієї галузі – факти щодо меліоративних систем, механізації меліоративних робіт, використання водних ресурсів та моніторинг їхньої якості, розроблення гідравлічних об’єктів. Описано організаційну структуру міжрайонного управління водного господарства та діюче регіональне управління водного господарства. Важлива частина присвячена міжнародній співпраці Закарпатського управління водними ресурсами, паводкам на Закарпатті та протипаводковим захисним спорудам в регіоні. Книгу ілюстровано великою кількістю фотографій – як з архівів, так і сучасних. Болдарєва Д. І.

АГРОЕКОЛОГІЯ УДК 504.53:631.445.1:631.62 2013.3.51. АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТОРФОВИХ ҐРУНТІВ ЗАПЛАВИ Р. ТРУБІЖ ЗА ТРИВАЛОГО ОСУШЕННЯ / Бережняк Є. М. // Наукові доповіді НУБіП. – 2012. – № 5 (34). – С. 50 – 59. – Бібліогр.: 8 назв. Меліоративні заходи, торфові ґрунти, заплава, мінералізація торфу, органічна речовина, радіоактивне забруднення. Agroecological evaluation of peat soils in the Trubizh river floodplain as affected by prolonged drainage / Berezhniak Y. M. // Naukovs dopovidi NUBiP (Scientific Papers of NUBiP) . – 2012. – № 5 (34). – P. 50 – 59. – Bibliography: 8 ref. Reclamation practices, peat soils, floodplain, peat mineralization, soil organic matter, radioactive contamination.

УДК 631.44/. 45:631.879.3 2013.3.52. АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН І РІВЕНЬ РОДЮЧОСТІ ТЕМНО-КАШТАНОВОГО ГРУНТУ В ПІСЛЯДІЇ ОКУЛЬТУРЕННЯ ОСАДАМИ СТІЧНИХ ВОД МІСЬКИХ ОЧИСНИХ СПОРУД / Дишлюк В. Є. // Агрохімія і ґрунтознавство. – 2011. – Вип. 74. – С. 77–83. – Бібліогр.: 17 назв. Осади стічних вод, родючість грунту, якість рослинної продукції. Agroecological condition and fertility level of dark chestnut soil in aftereffect of improvement by sewage sludge of municipal wastewater treatment plants / Dyshlyuk V. Y. // Ahrokhimiya I hrountoznavstsvo (Agrochemistry and Soil Science). – 2011. – Ed. 74. – P. 77–83. – Bibliography: 17 ref. Sewage sludge, soil fertility, vegetable products quality.

При здійсненні осушуваних меліорацій відбувається зміна водного, повітряного, температурного, поживного режимів, мікробіологічних процесів та загалом природних біоценозів. З часом за інтенсивного сільськогосподарського використання торф’яники поступово втрачають свою високу родючість через зменшення торфового горизонту і органічної речовини в ньому, ущільнення, збільшення зольності, розпорошеності, а при надмірному осушуванні і розорюванні – також через прояв пилових ерозійних процесів. З екологічного погляду при моніторингових дослідженнях доцільно вивчати вміст радіоактивних ізотопів у ґрунтах, особливо на прилеглих територіях і полях, де сільськогосподарську продукцію використовують для кормових і продовольчих потреб. Все це вплинуло на дисбаланс гігроморфних ландшафтів, порушився їх водний режим, помітно трансформувалися ґрунтові процеси, змінився видовий склад флори і фауни, а їхні важливі біосферні функції почали втрачатись. Проведено агроекологічну оцінку змін властивостей торфових ґрунтів після тривалого осушення та сільськогосподарського використання. Встановлено, що екологічний стан осушених ґрунтів за осадкою торфової маси та за вмістом карбонатів оцінюється як передкризовий зі слабо- та середньо вираженим ступенем деградації. Болдарєва Д. І.

Важливим резервом нетрадиційних органічних добрив і меліорантів можуть бути органогенні відходи суспільного виробництва і, зокрема, осади стічних вод міських очисних споруд. Ці відходи містять значну кількість органічної речовини, макро- і мікроелементи, рістстимулюючі речовини тощо. У разі використання їх на полях як нетрадиційних органічних добрив і меліорантів вирішується проблема переробки та утилізації відходів, підтримання бездефіцитного балансу гумусу і біофільних елементів у грунті, отримання високих урожаїв сільгоспкультур. Проте, відходи комунального господарства відносять до групи екологічно небезпечних добрив і меліорантів через можливу наявність у них специфічних речовин, що можуть токсично впливати на рослини, тому пряме використання їх для окультурення грунтів обмежене санітарно-гігієнічними вимогами та іншими чинниками. Дано характеристику складу і властивостей осадів стічних вод комунальних очисних споруд м. Херсона та комплексну оцінку їхньої придатності для прямого застосування з метою окультурення солонцевого грунту. Розглянуто агроекологічний стан і рівень родючості грунту, сучасні тенденції ґрунтоутворення та наведено оцінку якості рослинної продукції в післядії окультурення грунту цими відходами. Болдарєва Д. І.

18

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 631.427

ÀÃÐÎÅÊÎËÎòß

УДК 631.427 2013.3.53. МІКРОБІОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ В БІОРЕМЕДІАЦІЇ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО, ЗАБРУДНЕНОГО ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ / Маклюк О. І. // Агрохімія і ґрунтознавство. – 2011. – Вип. 74. – С. 77 – 83. – Бібліогр.: 17 назв. Біоремедіація, важкі метали, інтродукція, мікробний ценоз, біологічна активність, чорнозем опідзолений. Мicrobiological practice in bioremediation of podzolized chernozem polluted with heavy metals / Maklyuk O. I. // Ahrokhimiya I hrountoznavstsvo (Agrochemistry and Soil Science). – 2011. – Ed. 74. – P. 68–72. – Bibliography: 17 ref. Bioremediation, heavy metals, introduction, microbial coenosis, biological activity, рodzolized chernozem.

Важливою і поширеною в ґрунтах групою мікроорганізмів є бактерії роду Bacillus. Їхня різноманітна біологічна активність і висока резистентність до несприятливих умов середовища існування відіграють істотну роль у процесах кругообігу речовин в природі, у формуванні стабільності та активності біологічних процесів у ґрунтах і в цілому в агрофітоценозах різних природно-кліматичних зон. Тому виникає необхідність розроблення мікробіологічних заходів з біоремедіації – комплексу методів для очищення ґрунту, де використовують метаболічний потенціал біологічних об’єктів, віддаючи перевагу бактеріям роду Bacillus, які мають комплекс агрономічно корисних властивостей. Обґрунтовано ефективність застосування штучного збагачення ґрунту агрономічно корисними штамами бактерій як засобу біоремедіації чорнозему опідзоленого, забрудненого важкими металами. Встановлено параметри біологічних показників мікробних комплексів чорнозему опідзоленого, забрудненого Cd, Pb, Ni, Zn. Виявлено відновлення мікробіологічної активності чорнозему опідзоленого та збільшення продуктивності рослин ячменю ярого під впливом передпосівної бактеризації насіння селекціонованими штамами Bacillus. Болдарєва Д. І. УДК 631.416.8 2013.3.54. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕКСТРАГЕНТІВ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ РУХОМИХ ФОРМ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ З ЧОРНОЗЕМІВ ЗВИЧАЙНИХ З МЕТОЮ НОРМУВАННЯ ЇХНЬОГО ВМІСТУ / Бородіна Я. В., А. І. Фатєєв, І. Д. Жолудєва, О. М. Ситіна. // Агрохімія і ґрунтознавство. – 2011. – Вип. 74. – С. 97 – 104. – Бібліогр.: 20 назв. Важкі метали, екстрагенти, мікроелементи, нормування, рухомі форми, чорноземи звичайні. Сomparative analysis of extractants for extraction of heavy metals mobile forms from ordinary chernozems for their content standardization / Y. V. Borodina, A. I. Fateev, I. D. Joludeva, О. M. Sytina // Ahrokhimiya i hrountoznavstsvo (Agrochemistry and Soil Science). – 2011. – Ed. 74. – P. 97–104. – Bibliography: 20 ref. Heavy metals, extractants, trace elements, standardization, mobile forms, ordinary chernozem.

Нормування вмісту в ґрунтах рухомих форм мікроелементів (МЕ) та важких металів (ВМ) на цей час є однією з найактуальніших проблем. Відомо, що досі граничнодопустимі концентрації ВМ встановлювали виходячи з їхньої валової кількості у ґрунті. Основною причиною використання саме цього підходу називали існування кореляційного зв’язку між валовим вмістом у ґрунтах ВМ та їхнім накопичненням в рослинах, не згадуючи при цьому, що такий кореляційний зв’язок існує лише за умов досить сильного забруднення і практично не спостерігається для незабруднених ґрунтів. Накопичення ВМ у рослинах у світовій практиці оцінюють методами екстрагування ВМ з ґрунту з використанням розведених нейтральних розчинів, які не утворюють комплексів, або

2013.3.56

розчинів кислот з певним значенням pН. Проведено порівняльний аналіз чотирьох найпоширеніших екстрагентів для вилучення рухомих (амонійно-ацетатний буферний розчин та розчин ДТПО) та міцнофіксованих (однонормальні розчини соляної та азотної кислот) форм мікроелементів та важких металів зі зразків карбонатних та некарбонатних чорноземів звичайних. Встановлено, що для цілей нормування техногенного забруднення слід надавати перевагу екстрагуванню металів розчином соляної кислоти. Цей метод може бути придатним для вимірювання вмісту міцнофіксованих форм Co, Cu, Ni, Pb та Cr у чорноземах звичайних. Болдарєва Д. І. УДК: 631.461 2013.3.55. ФЕРМЕНТАТИВНА АКТИВНІСТЬ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗА УМОВ ВЕДЕННЯ ОРГАНІЧНОЇ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА / Цигічко Г. О., Маклюк О. І. // Агрохімія і ґрунтознавство. – 2011. – Вип. 74. – C. 115 – 119. – Бібліогр.: 12 назв. Ферменти, дегідрогеназа, поліфенолоксидаза, інвертаза, мікробний пул, органічна система землеробства. Enzyme activity of podzolized chernozem under the organic farming system / Цигічко Г. О., Маклюк О. І. // Агрохімія і ґрунтознавство. – 2011. – Вип. 74. – C. 115 – 119. – Бібліогр.: 12 назв. Enzymes, dehydrogenase, polyphenoloxidaze, invertaza, microbial pool, organic farming system.

Погіршення екологічної ситуації, виникнення проблем з виробництвом безпечних для здоров’я людини продуктів харчування зумовлює необхідність екологізації сучасних систем землеробства. Об’єктивним напрямом пошуку таких змін виступає екологізація галузі, складовою якої є органічне землеробство. В ньому мікробіологічний фактор стає провідним у формуванні родючості ґрунту та продуктивності сільськогосподарських культур. Наявність у ґрунтах найрізноманітніших мікробних угруповань зумовлює ферментативну активність ґрунту, що позначається на спрямованості біохімічних перетворень органо-мінеральних речовин у ньому. Проведено дослідження ензиматичної активності чорнозему опідзоленого за показниками ферментів дегідрогенази, поліфенолоксидази та інвертази. Встановлено час їх максимальної активності, вивчено зв’язок між активністю ферментативного комплексу ґрунту та відсутністю агрохімічного навантаження. Надано рекомендації щодо використання показників функціональної активності мікробного пулу аборигенної мікрофлори чорнозему опідзоленого для визначення рівня біологічної активності ґрунту, який формується під впливом органічної системи землеробства. Болдарєва Д. І. УДК 614.7:613.9 (036.3) 2013.3.56. ПОЧВА, ОТХОДЫ И ЗДОРОВЬЕ ЧЕЛОВЕКА / Капранов С. В., Шулика В. М. – Луганск : Янтарь, 2010. – 488 c. – Библиогр.: 325 назв. Почва, загрязнение почв, отходы, обращение с отходами, утилизация. Soil, waste and human health / Kapranov S. V., Shoulika V. M. – Lugansk : Yantar, 2010. – 488 p. – Bibliography: 324 ref. Soil, soil pollution, waste, waste management, recycling.

Рассмотрены данные о составе и свойствах почв и их значение в природе и повседневной жизни человека. Изложено влияние природных и техногенных факторов на формирование почв и их особенностей в различных регионах. Сделан экскурс в некоторые исторические аспекты изучения почв с детальной ха-

Реферативний журнал, 2013, № 3

19

2013.3.60

ÀÃÐÎÅÊÎËÎòß

рактеристикой этого образования. Изучено влияние на почву природных и техногенных факторов, включая различные экзогенные химические вещества. Выполнена оценка последствий загрязнения земель твердыми бытовыми, промышленными и другими отходами. Также проанализировано влияние различных загрязнителей на состояние здоровья населения. В Украине за многолетний период накопились некоторые проблемы в сфере обеспечения чистоты населенных пунктов, охраны почв и обращения с различными отходами. Серьезной проблемой является вывоз твердых бытовых и промышленных отходов. На основе отечественного и зарубежного опыта по охране почвы и обращениию с отходами разработаны для внедрения мероприятия по усовершенствованию системы сбора, хранения и утилизации твердых бытовых, промышленных и других отходов, повышению эффективности надзора за соблюдением санитарного и природоохранного законодательства, улучшению экологического воспитания. Болдарєва Д. І. УДК 577.21:575.22:581.6 2013.3.57. ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННЫЕ (ТРАНСГЕННЫЕ) РАСТЕНИЯ / Левенко Б. А. – К. : Наукова думка, 2010. – 429 с. Генетически модифицированные растения, трансгенные растения, генный перенос, генотипическая изменчивость, органическое земледелие. Genetically modified (transgenic) plants / Levenko B. A. – Kyiv : Naukova dumka, 2010. – 429 p. Genetically modified plants, transgenic plants, gene transfer, genotypic variation, organic farming.

ÓÄÊ 577.21

До недавнього часу основним завданням був захист урожаю будь-якими засобами. Однак останніми роками він витісняється новою, так званою інтегрованою системою захисту рослин за допомогою раціонального регулювання чисельності шкідників і корисних організмів з мінімальними витратами енергії без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу та здоров’ю людини. Такий підхід має передбачати збагачення ґрунту корисними мікроорганізмами і обмеження поширення в ризосфері небажаної, в тому числі фітопатогенної мікрофлори. Це дасть змогу зменшити застосування хімічних засобів у рослинництві та одержати якіснішу сільськогосподарську продукцію. Проаналізовано сучасні досягнення в галузі дослідження ролі мікроорганізмів у родючості ґрунту, їх взаємодії з рослинами та іншими компонентами агроекосистем. Узагальнено результати досліджень для розроблення наукових основ створення мікробних препаратів нового покоління для рослинництва та їх застосування. Викладено основні чинники і механізми, що визначають ефективність інтродукції цих препаратів у агроекосистеми. Болдарєва Д. І. УДК 635 : 551.5 2013.3.59. ПОГОДА, КЛІМАТ І ВРОЖАЙ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР / Дмитренко В. П. – К. : Ніка-Центр, 2010. – 620 с. Погода, клімат, сонце, енергія, атмосфера, біомаса, врожай. Weather, climate and harvest of field crops / Dmytrenko V. P. – Kyiv : Nika-Tsentr, 2010. – 620 p. Weather, climate, sun, energy, atmosphere, biomass, harvest.

Последние десятилетия характеризуются все более широким использованием генно-инженерных технологий при создании сельскохозяйственных растений – так называемых генетически модифицированных, или трансгенных, растений. Это означает, что такие растения получены при внесении одного или нескольких генов в существующие сорта с помощью новых молекулярнобиологических методов. Работа посвящена методам получения и изучения растений, в которые с помощью современных биотехнологических методов внесены чужеродные гены. Раскрыты достоинства генетически модифицированных растений, перспективы их распространения в странах мира. Рассмотрены методы, используемые для генетической трансформации растений. Описаны примеры получения трансгенных растений, устойчивых к гербицидам, вирусам, грибным и бактериальным патогенам и вредителям, засухо-, холодо-, жароустойчивых, с улучшенными качествами белков, жиров, углеводов, продуцентов оральных вакцин и других фармакологических соединений. Уделено внимание проблемам, связанным с возможным влиянием трансгенных растений на окружающую среду, включая их использование при фиторемедиации. Приведены последние данные о коммерческом использовании трансгенных растений. Болдарєва Д. І.

Погода є важливим компонентом формування врожаю. Викладено результати досліджень закономірностей впливу агрометеорологічних факторів та клімату на формування врожайності польових культур, виконаних в Українському науково-дослідному гідрометеорологічному інституті за останні 50 років. Розглянуто концептуальні положення становлення теорії врожаю, визначено особливості системного підходу та методологічні засади дослідження проблеми «погода і врожай». Проаналізовано складові теорії врожаю та їхні значення і зміст в опрацюванні базової моделі «погода і врожай» та її відгалужень для прогнозу та оцінки врожайності польових культур. Ця модель розроблена за результатами дослідження зв’язку врожаю сільськогосподарських культур з гідрометеорологічними величинами і антропогенними чинниками. Вона базується на біологічних властивостях певних видів рослин та основних законах землеробства і ознаках ґрунтів, які узагальнені за ідеями теорії подібності й складають спрощену модель формування врожайності посівів. Такі моделі враховують динаміку і вплив чинників, які визначають урожайність. Також наведено інформацію про агрометеорологічні стратегії адаптації землеробства і виконано їхню типізацію на засадах цієї базової моделі. Болдарєва Д. І.

УДК 461.631:63 158 2013.3.58. ІНТРОДУКЦІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У АГРОЕКОСИСТЕМИ / Курдиш І. К. – К. : Наукова думка, 2010. – 255 с. – Бібліогр.: 853 назви. Родючість ґрунтів, мікробіота, фітопатогенні мікроорганізми, пестициди, ризосфера. Introduction of microorganisms into agroecosystems / Kourdysh I. K. – Kyiv : Naukova dumka, 2010. – 255 p. – Bibliography: 853 ref. Soil productivity, microbiota, phytopathogenic microorganisms, pesticides, rhysosphere.

УДК 620.952:67.02 2013.3.60. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ БІОЕНЕРГОКОНВЕРСІЇ / Блюм Я. Б., Гелетуха Г. Г., Григорюк І. П. та ін. – К. : Аграр Медіа Груп, 2010. – 326 с. Біоенергоконверсія, відновлювана органічна сировина, біомаса, біопаливо. Modern technologies of bioenergoconversion / Blyum Y. B., Heletoukha H. H., Hryhoryuk I. P. et al. – Kyiv : Ahrar Media Group, 2010. – 326 p. Bioenergoconversion, renewable organic raw materials, biomass, biofuel.

20

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 631.9

ÀÃÐÎÅÊÎËÎòß

В умовах різкого зменшення запасів мінеральних видів палива та обмежених можливостей нарощування природних відновлюваних енергетичних ресурсів, використання енергії біомаси для виробництва твердих, рідких та газоподібних видів паливa набуває актуального значення. За допомогою механічних, хімічних, термічних, біологічних або комплексних технологічних процесів біомасу трансформують у газове, рідке чи тверде біопаливо. Висвітлено результати власних наукових досліджень, досвід сільськогосподарських підприємств України та ЄС, наведено інноваційні розробки зі створення енергетичних культур і новітніх об’єктів біоенергетики, а також представлено ефективність виробництва i використання біопалива та чинне законодавче забезпечення діяльності агропромислового комплексу в сфері біоенергоконверсії. Використання в енергетичному балансі країни палива, одержаного на основі органічної сировини аграрного походження, дасть змогу зменшити використання викопних джерел енергії, знизить рівень забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами та парниковими газами. Поширення використання біологічних енергоресурсів неможливе без удосконалення технічного та технологічного його забезпечення. Болдарєва Д. І. УДК 631.9;663.5 2013.3.61. РІДКІ БІОПАЛИВА: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ / Сорочинський Б. В., Блюм Я. Б., Созінов О. О. : монографія. – К. : ДІА, 2010. – 115 с. Рідке біопаливо, біодизель, біоетанол. Liquid biofuels: current state and trends / Sorochyns’ky B. V., Blyum Ya. B., Sozinov O. O. – Кyiv : ДІА, 2010. – 115 p. Liquid biofuel, biodiesel, bioethanol.

Директива Ради Європейського парламенту про сприяння використанню біопалива або іншого відновлюваного палива для транспорту орієнтує країни ЄС на збільшення використання альтернативних видів палива. З урахуванням ситуації, яка склалася на енергетичному ринку України, і перспектив у майбутньому організація виробництва біодизеля в нашій країні видається дуже актуальною. Виробництво рідких видів палива з біомаси – один з ефективних способів її утилізації, що вкрай важливо для країн, залежних від імпорту первинних енергоносіїв, що повною мірою стосується і України. Проаналізовано сучасні тенденції у виробництві рідких видів біопалива, а також статистичної інформації та регуляторної політики щодо виробництва біодизелю та біоетанолу в деяких країнах (ЄС, Бразилія, США, Китай). Досліджено сировинний потенціал виробництва моторних видів біопалива в Україні за рахунок культивованих сільгоспкультур а також можливість отримання біодизелю з мікроводоростей. Обговорено проблеми, що стосуються організації виробництва біопалива в нашій державі. Болдарєва Д. І. УДК 631.4 2013.3.62. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АГРОЕКОЛОГІЧНОГО НАПРЯМУ В БОНІТЕТНІЙ ОЦІНЦІ ГРУНТОВИХ ТА КЛІМАТИЧНИХ УМОВ / Смага І. С. // Біологічні системи. – Т. 4. – Вип. 12. – 2012. – С. 91–94. – Бібліогр.: 8 назв. Бонітування ґрунтів, бонітування клімату, бонітет ґрунту, агроекологічні принципи, об’єкт бонітування. Status and prospects for the development of agroecological direction in assessment of soil and climatic conditions / Smaha I. S. // Biological systems (Biological Systems). – Vol. 4. – Ed. 12. – 2012. – P. 91 – 94. – Bibliography: 8 ref.

2013.3.63

Soil bonitation, climate assessment, soil quality index, agro-eclogical principles, bonitation object. Цінність землі як основного засобу виробництва в сільському господарстві безпосередньо визначається рівнем родючості ґрунтів. Її розуміють як здатність ґрунту задовольняти потреби рослин у поживних речовинах, воді й повітрі. Розвиток агроекологічного напряму в бонітетній оцінці ґрунтів та кліматичних умов території дасть можливість оптимізувати розміщення посівів сільськогосподарських культур для підвищення рівня їх продуктивності за рахунок ефективнішого використання резервів та можливостей ґрунтів та ресурсів кліматичних умов. За матеріалами великомасштабних ґрунтових обстежень було визначено показники ґрунтових властивостей, вибрані як критерії часткового бонітування ґрунтів та показники агрохімічних властивостей деяких агровиробничих груп ґрунтів. Розрахунок показників агрокліматичних умов здійснено за даними досліджень Чернівецької та Коломийської метеостанцій. Показники бонітетної оцінки ґрунту та ґрунтово-кліматичних умов визначали за офіційно діючими нормативними документами та за опробуваними науковими розробками. Проаналізовано сутність підходів до застосування агроекологічних принципів під час бонітетної оцінки ґрунту та кліматичних умов вирощування окремих культур. Запропоновано методичні аспекти врахування агрохімічних властивостей ґрунту в разі часткового бонітування. Болдарєва Д. І. УДК 619:504 (072) 2013.3.63. ЕКОЛОГІЯ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ / Мазуркевич Т. А., Міськевич С. В., Стегней Ж. Г. – К. : Компринт, 2011. – 206 с. – Бібліогр.: 31 назва. Екологія, ветеринарна медицина, лімітуючий вплив екологічних факторів, біосфера, динаміка популяції, біогеоценоз, охорона і раціональне використання природних ресурсів. Еcology in veterinary medicine / Mazurkevych Т. А., Mis’kevych S. V., Stehney Zh. H. – Кyiv : Komprynt, 2011. – 206 с. – Bibliography: 31 ref. Ecology, veterinary medicine, limiting effect of environmental factors, biosphere, population dynamics, biogeocoenosis, protection and sustainable use of natural resources.

Медична та ветеринарна екології, які спільними зусиллями розробляють та проводять екологічно обґрунтовані діагностичні та лікувально-профілактичні заходи у разі виникнення антропозоонозів, функціонують і розвиваються як дві частини єдиної науки та галузі практичної діяльності медичних і ветеринарних лікарів. Оскільки сучасний розвиток ветеринарних наук як системи знань про діагностику, профілактику і лікування хвороб тварин та методи захисту людей від антропозоонозів потребує високої загальнобіологічної та екологічної підготовки майбутніх фахівців ветеринарної медицини, колектив викладачів Національного університету біоресурсів і природокористування України та Житомирського національного агроекологічного університету розробив у 2010 році навчальну програму з ветеринарної екології. Запропонований навчальний посібник є узагальненням сучасних досягнень біологічних наук, і в першу чергу, екології в галузі ветеринарної медицини, який викладено відповідно до вимог чинної програми. Викладені основні закономірності взаємодії між живими організмами та середовищем їх існування. Описано ветеринарносанітарні та гігієнічні аспекти охорони земель, води, атмосферного повітря, здійснено біогеоценологічний аналіз хвороб популяцій тварин на пасовищах, фермах і комплексах. Болдарєва Д. І.

Реферативний журнал, 2013, № 3

21

2013.3.66

ÀÃÐÎÅÊÎËÎòß

УДК 503.52 2013.3.64. ОН БЫЛ ПОЭТОМ ЛЕСА (К 110-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ БЕЛЬГАРДА А. Л.) / составители: Чегорка П. Т., Григоренко О. С. – Днепропетровск : Лира, 2012. – 184 с. Александр Бельгард, лес, лесная растительность, Днепропетровский государственный университет. He was a poet of a forest (to the 110th anniversary of the birth of Bellegarde A. L.) / Chehorka P. Т., Grigorenko О. S. (compilers). – Dnyepropetrovsk : Lira, 2012. – 184 p. Aleksandr Bellegarde, forest, forest vegetation, Dnyepropetrovsk State University.

В октябре 2012 года исполнилось 110 лет со дня рождения А. Л. Бельгарда – профессора Днепропетровского университета, известного ученого-лесовода, основателя днепропетровской школы экологов. Итоги его работ – фундаментальное учение о лесах юго-востока Украины и теория степного лесоведения, основанная на его типологических схемах естественных и искусственных лесов, колоссальном опыте добросовестного исследователя, на любознательном уме и личном трудолюбии. Освещены самые важные страницы жизни, научной и научно-педагогической деятельности. Включены отрывки из мемуарных записей, его отдельные интервью, кое-что из эпистолярного наследия, публицистического и литературного творчества, предоставленные из семейного архива Бельгардов-Бондарей. Также приведен максимально полный перечень его публикаций. Болдарєва Д. І. УДК 504 (477.72) 2013.3.65. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ / Гамаюнова В. В., Сидякіна О. В. // Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета : збірник матеріалів Третього міжнародного екологічного форуму (17–18 листопада 2011 р., м. Херсон). – Херсон : ХТПТ, 2011. – С. 234–236. – Бібліогр.: 2 назви. Родючість ґрунтів, використання земельних ресурсів, добрива. Environmental status of soil fertility and ways to restore it / Hamayunova V. V., Sidyakina О. V. // Clean city. Clean river. Clean planet : proceedings of the Third International Environmental Forum (17–18 November, 2011, Kherson). – Kherson : KhТPТ, 2011. – P. 234–236. – Bibliography: 2 ref. Soil fertility, land use, fertilizers.

Розглядаючи родючість ґрунтів, вважають, що в Україні переважають родючі ґрунти, але, на жаль, відбувається їх виснаження, погіршення основних властивостей, втрата продуктивних можливостей. Від інтенсивності використання земельних ресурсів змінюється родючість ґрунту та екологічна ситуація в цілому. Фізичні властивості ґрунту, його мікробіологічна активність, вміст макро- та мікроелемнтів змінюються під впливом добрив.

22

ÓÄÊ 503.52

Внесення добрив сприяє підвищенню родючості ґрунту, яка істотно погіршилась внаслідок різкого скорочення вирощування в сівозмінах бобових культур і багаторічних трав. Відсутність бобових культур та насичення сівозмін соняшником призвели і призводять до істотної деградації ґрунтів, їх виснаження на елементи живлення, втрати вологи, структури, інших негативних наслідків. Посилює несприятливі чинники неякісний поверхневий обробіток ґрунтів, відсутність внесення органічної речовини, знищення лісосмуг. Наведений перелік еколого-економічних проблем деградації земель є далеко не повним, хоч і дає уявлення про негативні наслідки неефективного використання ґрунтових ресурсів та необхідність їх охорони і відтворення родючості. Болдарєва Д. І. УДК 504 (447.72) 2013.3.66. ОРГАНІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – ШЛЯХ ДО ВИРОЩУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОЇ ПРОДУКЦІЇ / Базалій В. В. // Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета : збірник матеріалів Третього міжнародного екологічного форуму (17–18 листопада 2011 р., м. Херсон). – Херсон : ХТПТ, 2011. – С. 232–234. Органічне землеробство, екологічно безпечна продукція, високоякісні продукти харчування, органічна продукція, сертифікація органічної продукції. Organic farming – the way to grow environmentally friendly products / Bazaliy V. V. // Clean city. Clean river. Clean planet : proceedings of the Third International Environmental Forum (17–18 November, 2011, Kherson). – Kherson : KhТPТ, 2011. – P. 232–234. Органічне землеробство полягає у мінімальному обробітку ґрунту та застосуванні ґрунтозахисних та ґрунтовідновлювальних технологій, активному використанні сидератів та здорових сівозмін із застосуванням бобових азотофіксуючих культур, внесенні лише органічних добрив, а також повну відмову від ГМО та хімічних добрив i засобів боротьби у рослинництві. Використання органічних технологій ведe до підвищення природної біологічної активності у ґрунті та відновлення балансу натуральних поживних речовин. За умов ведення органічного господарства пoсилюються відновлювальні властивості, нормалізується робота живих організмів, відбувається відновлення гумусу і, як результат, – збільшення урожайності сільськогосподарських культур. Україна має значний потенціал для виробництва органічної сільськогосподарської продукції, реалізації її на експорт та для внутрішнього споживання. Проте ринок органічних продуктів харчування фактично відсутній. У нашій країні частка земель під органічним виробництвом становить 0,4 % (164449 га). Сертифіковані іноземними установами українські органічні сільгосппідприємства поставляють свою продукцію за кордон, адже нині попит на неї там значно перевищує пропозицію. Болдарєва Д. І.

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 504.03

ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß

УДК 5.502 2013.3.67. ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ СЕРЕДОВИЩА ПРОЖИВАННЯ / Дичко А. О., Зайцев В. Л., Гаптар Ю. М., Мінаєва Ю. Ю. // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2013. – С. 477–479. Якість довкілля, токсичні забруднення, спектральна характеристика забруднень. Evaluation of habitat quality / Dychko A. O., Zaytsev V. L., Haptar Y. M., Minayeva Y. Y. // Heotekhnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, Еcology and Іndustrial Safety). – 2013. – P. 477–479. Environmental quality, toxic pollution, spectral characteristics of pollution.

Середовище проживання визначає багато в чому функціонування соціуму, його проблеми, пріоритети. Техногенний вплив на середовище проживання у мегаполісах кардинально загострює екологічний стан довкілля і виводить мегаполіси за межі припустимих для нормального життя і функціонування показників якості життя (ЯЖ), яка є інтегральною характеристикою, що відображає кількісну оцінку умов, в яких живуть, функціонують, розвиваються й самовиражаються мешканці населених пунктів. Однією зі складових ЯЖ є якість середовища проживання (ЯСП), яка залежить від таких чинників, як показники якості повітря, води, харчування, дозвілля, здоров’я, рівень безпеки і деякі інші. У практиці сьогодення для оцінки ЯСП у великих містах з розвиненою промисловістю використовують метод гранично допустимих концентрацій токсичних забруднювачів будь-якої природи й походження. Однак цей метод дає адекватні наслідки тільки для випадків «чистого» середовища, куди надходить один забруднювач. Запропоновано підхід, який дає можливість розв’язати до певної міри проблему обґрунтованого оцінювання фактичного стану навколишнього середовища як показника ЯСП і враховує не стільки фактичний синергізм, скільки можливість його прояву. Містить схему, розрахункові формули. Болдарєва Д. І. УДК 574.2:57.03(477)(07) 2013.3.68. ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ СТАТИЧЕСКОГО ЭЛЕКТРИЧЕСТВА НА ОРГАНИЗМ ЧЕЛОВЕКА / Григоренко А. В., Стельмах Г. М., Луц Т. Е. // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2012. – С. 504–508. – Бібліогр.: 3 назви. Человек, электромагнитное поле, электростатическое поле, влияние, нервная система, сердечнососудистая система. Study of the static electricity influence on the human body / Hryhorenko A. V., Stel’makh H. M., Louts T. E. // Heotekhnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, Ecology and Industrial Safety). – 2012. – P. 504–508. – Bibliography: 3 ref. Man, electromagnetic field, electrostatic field, influence, nervous system, cardiovascular system.

Наряду с естественными статическими электрическими полями в условиях техносферы и в быту человек подвергается воздействию искусственных статических электрических полей. При прикосновении человека к предмету, несущему электрический заряд, происходит разряд последнего через тело человека. Величины возникающих при разрядке токов небольшие и они очень кратковременны. Поэтому электротравм не возникает. Однако разряд, как правило, вызывает рефлекторное движение человека, что в ряде случаев может привести к резкому движению, падению человека с высоты. Кроме того, при образовании заряда с большим электрическим потенциалом вокруг них создается электрическое поле повышенной напряженности, которое вредно для человека. При длительном пребывании человека в таком поле

2013.2.68

наблюдаются функциональные изменения в центральной нервной, сердечно-сосудистой и других системах. У людей, работающих в зоне воздействия электростатического поля, отмечаются разнообразные жалобы: на раздражительность, головную боль, нарушение сна, снижение аппетита и др. Описаны причины возникновения статических зарядов, приведено детальное описание воздействия на здоровье человека. Проанализированы способы защиты от статического электричества. Тимочко Т. В.

УДК 615.89 (075) 2013.3.69. ОСНОВЫ БИОЭНЕРГОИНФОРМАЦИОННОЙ МЕДИЦИНЫ / Голубева Н. Г., Курик М. В. – К. : «АДЕФ-Украина», 2007. – 192 с. – Бібліогр.: 112 назв. Биоэнергоинформационная медицина, психосоматика, биоэнергетика, информационная среда. Fundamentals of bioenergoinformational medicine / Goloubeva N. G., Kourik M. V. – Kyiv : ADEF-Ukraina, 2007. – 192 p. – Bibliography: 112 ref. Bioenergoinformational medicine, psychosomatic, bioenergetics, information environment.

Живая система представляет собой совокупность гармонически связанных, взаимодействующих друг с другом элементов, деятельность которых направлена на выживание этой системы. Современная медицина еще не располагает достаточным уровнем знаний относительно энергетической и информационной составляющих организма человека и, возможно, поэтому не всегда достигает поставленной цели в лечении тех или иных заболеваний. Рассматривая человека как биоэнергетическую, самоорганизованную систему, даются представления о роли биоэнергетики живого в формировании здоровья человека, его реакции на окружающую среду. Используя накопленный тысячелетиями опыт народной медицины, гомеопатии и опираясь на современные научные знания, биоэнергоинформационная медицина может существенно дополнить и расширить арсенал средств современной медицины, открывая новые подходы к профилактике, диагностике и лечению заболеваний. Описаны исторические аспекты развития знаний о человеческом организме и построенные на их основе модельные представления о его устройстве, приведены результаты научных исследований в различных областях, касающиеся этого вопроса. Обсуждаются данные об энергоинформационных свойствах воды и энергоинформационных процессах в окружающем мире. Дается краткое описание методов, используемых в биоэнергоинформационной медицине. Тимочко Т. В. УДК 575.224 2013.3.70. ГЕНЕТИЧНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС / Моргун В. В., Якимчук Р. А. – К. : Логос, 2010. – 400 с. Аварія на ЧАЕС, мутації, радіоактивне опромінення, забруднення радіонуклідами. Genetic consequences of the Chornobyl Accident / Morhoun V. V., Yakymchouk R. А. – Кyiv : Lohos, 2010. – 400 p. Accident at the ChNPP, mutations, ionizing radiation, radionuclide contamination.

Розвиток атомної промисловості, випробування ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до локального зростання рівня діючих радіаційних доз і до глобального підвищення фону іонізуючих випромінювань. Істотне підвищення радіаційного фону на значних територіях спричинила аварія на Чорнобильській атомній. Узагальнено результати 20-річних досліджень генетичних наслідків хронічного опромінення рослин ози-

Реферативний журнал, 2013, № 3

23

2013.3.73

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß

мої пшениці в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Проаналізовано залежність частоти та спектра хромосомних аберацій і видимих мутацій від інтенсивності радіонуклідного забруднення. Встановлено, що навіть через 20 років після аварії на ЧАЕС тенденції до зниження рівня мутаційної мінливості не спостерігається. Розглянуто генетичну ефективність дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів та розкрито закономірності індукування ними специфічних типів хромосомних аберацій та видимих мутацій. На прикладі озимої пшениці представлено оригінальні дані моніторингу спонтанної мутаційної мінливості в різних еколого-географічних регіонах України. Описано зразки колекції чорнобильських мутантів озимої пшениці, виділених за рідкісними господарсько-корисними ознаками та показано доцільність їх використання для вирішення специфічних завдань селекції найважливішої сільськогосподарської культури. Болдарєва Д. І. УДК 576.38+577.346 2013.3.71. ЦИТОСКЕЛЕТ ТА ЕФЕКТИ ОПРОМІНЕННЯ / Сорочинський Б. В. – К. : ДІА, 2010. – 191 с. Цитоскелет, мікротрубочки, мікрофіламенти, іонізуюче випромінювання, хронічне опромінення, гостре опромінення. Cytosceleton and radiation effects / Sorochynsky B. V. – Кyiv : DІА, 2010. – 191 p. Cytosceleton, microtubules, microfilaments, ionizing radiation, chronic exposure, acute exposure.

Вплив чинників навколишнього середовища на процеси життєдіяльності залишається однією з актуальних, але маловивчених проблем екологічної фізіології. В сучасних умовах набула актуальності проблема визначення механізмів дії хронічного опромінення за низьких рівнів іонізуючої радіації. Важливим структурним компонентом клітин є їхній цитоскелет, до складу якого входять мікрофіламенти, проміжні філаменти і мікротрубочки; нормальний стан цитоскелету є необхідною умовою адекватного функціонування клітини. Монографія присвячена аналізу питань про участь цитоскелетних структур клітини у формуванні пострадіаційних реакцій на гостре та хронічне опромінення. Встановлено, що спрямований вплив на систему мікротрубочок та мікрофіламентів може бути ефективним підходом до модифікації променевих уражень клітини після гострого опромінення. Обговорено питання про особливості дії малих доз опромінення. На різних експериментальних моделях показано високу біологічну ефективність низькофонового опромінення. Розглянуто молекулярні механізми тератогенезу серед рослин з 10-км зони ЧАЕС і акцентовано увагу на участі цитоскелету в процессах аномального морфогенезу. Проаналізовано питання про специфічний і неспецифічний характер реакцій клітинного скелета на дію різних біогенних та абіогенних чинників. Болдарєва Д. І. УДК 577.35 2013.3.72. БИОТРОПНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ ПРИРОДЫ (ПО МАТЕРИАЛАМ РОССИЙСКО-УКРАИНСКОГО МОНИТОРИНГА «ГЕЛИОМЕД» 2003–2010) / Рагульская М. В., Вишневский В. В. и др. – М.–К.–СПб : ВВМ, 2010. – 312 с. ГЕЛИОМЕД, биотропное воздействие, физиологические параметры, солнечная активность, космогеофизические и климатические факторы. Biotropic impact of the nature (based on the Russian-Ukrainian monitoring «GELIOMED» 2003–2010) / Rahul’skaya М. V., Vishnevsky V. V. et al. – Мoscow-Кyiv–St. Petersburg : ВВМ, 2010. – 312 p.

24

ÓÄÊ 576.38

GELIOMED, biotropic impact, physiological parameters, solar activity, cosmogeophysical and climatic factors. Современные данные свидетельствуют о фундаментальной роли естественных физических полей в происхождении и эволюции Вселенной. Электромагнитные возмущения в околоземном пространстве генерируются за счет энергии, поступающей от Солнца, поэтому для изучения их влияния на биосферу используются различные параметры, характеризующие активность Солнца. Солнечные заряженные частицы («солнечный ветер») деформируют магнитосферу Земли, вызывая колебания магнитного поля, которые оказывают прямое и опосредованное воздействие на организм животных и человека. Описаны технология и результаты пионерского, длительного научного гелиофизического мониторинга физиологических параметров организма человека и окружающей среды на базе распределенной по различным городам телекоммуникационной сети научных центров, работающих на едином оборудовании и по единому протоколу исследований с онлайн-регистрацией текущих данных на едином портальном сервере. С помощью новой теоретической модели рассматриваются вопросы нелинейной динамики и устойчивости автоколебательных биосистем к периодической внешней силе и параметрическому шуму. Обсуждаются вопросы создания новых комплексных биотропных индексов космической и обычной погоды. Болдарєва Д. І. УДК 613.2/3:546.15 2013.3.73. ДО ПИТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ЙОДНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ / Максін В. І., Мельниченко В. М., Ярощук А. П. // Біоресурси і природокористування. – 2010. – Т. 2. – № 3–4. – С. 45–49. – Бібліогр.: 9 назв. Дефіцит йоду, «Йодіс-концентрат», біологічна активність, йодування. On the issue concerning alternative prevention of iodine insufficiency // Bioresoursy i pryrodokorystouvannya (Bioresources and Nature Management). – 2010. – Vol. 2. – № 1–2. – Р. 45–49. – Bibliography: 9 ref. Iodine deficiency, «Iodis-concentrate», biological activity, iodation.

Подолання йододефіциту – одна з найважливіших проблем людства. Серед неінфекційних захворювань найпоширенішими є хвороби, пов’язані з нестачею йоду в харчуванні. Cьогодні понад 1,5 млрд жителів планети страждають від нестачі йоду, наслідком чого можуть бути розумова і фізична відсталість, глухонімота, погіршення зору та інші захворювання. Поширення йододефіциту на всю Україну відбулось з цілого ряду екологічних і соціально-економічних причин: Чорнобильська аварія, забруднення атмосфери промисловістю, великомасштабні осушувальні заходи, що призвели до вимивання йодних сполук з ґрунтів, очищення води хлоруванням, погіршення рівня життя і, як наслідок, зміни в харчуванні. Використання йодованої солі разом з перевагами, має ряд істотних недоліків. Тому нині розробляються альтернативні методи йодування води та харчових продуктів з використанням морських водоростей, органічних сполук йоду з білком або амінокислотами та ін. Розглянуто загальні питання профілактики йодної недостатності. Показано переваги (порівняно з традиційними методами йодування) застосування для цієї мети розробленої та виробленої в Україні сировини «Йодіс-концентрат». Зроблено висновок, що йодування доцільно застосовувати як на стадії одержання продукції рослинництва і тваринництва, так і в процесі технологічної переробки в харчовій промисловості. Болдарєва Д. І.

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 613.95

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß

УДК 613.95 2013.3.74. ОЦІНКА РИЗИКУ ЗДОРОВ’Ю НАСЕЛЕННЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІД ВПЛИВУ ЗАБРУДНЕНОГО ДОВКІЛЛЯ / Бєляєва О. В., Калінкіна О. М. // Проблеми екології. – 2010. – № 1–2. – С. 33–40. – Бібліогр.: 12 назв. Довкілля, темпи старіння, індекс забруднення, антропогенне навантаження. Estimation of population health risks in the Donetsk Oblast caused by the polluted environment / I.V. Belyaeva, O.N. Kalinkina // Problemy ekologiyi (Problems of Environment). – 2010. – № 1–2. – P. 33–40. – Bibliography.: 12 ref. Environment, rate of age progress, index of pollution, anthropogenic loading.

Донецька область – один з найбільших індустріальних регіонів України. Екологічна ситуація в Донбасі залишається досить напруженою та супроводжується зростанням рівня смертності, зниженням середньої тривалості життя та погіршенням основних показників здоров’я населення, включаючи здоров’я дітей раннього віку. Зміни вікової структури населення, зниження якості та тривалості життя є наслідком багатьох економічних, соціальних і екологічних причин, серед яких забруднення довкілля займає не останнє місце. Особливо важливим є пошук інтегральних показників, що характеризують вплив довкілля на стан організму в цілому. Одним з таких показників є темпи старіння організму людини. Оцінка впливу забрудненого довкілля за біологічними відгуками організму людини та показниками здоров’я є об’єктивнішою, ніж порівняння концентрацій деяких забруднювачів з гігієнічними нормативами, тому що біологічний вік та темпи старіння організму інтегрально враховують вплив усіх, у тому числі неідентифікованих, забруднювачів, їхню комплексну й комбіновану дію на організм людини. Проаналізовано стан довкілля в містах та районах Донецької області. Проведено розрахунок комплексного показника якості довкілля та розподіл міст та районів Донецької області за ступенем забруднення довкілля. Визначено зв’язок між ступенем забруднення довкілля та темпами старіння молоді Донецької області. Болдарєва Д. І. УДК 613.8:316.3 2013.3.75. ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ І ПРОБЛЕМИ ЕКОБЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА / Рик С. // Гуманітарний журнал. – № 27. – 2012. – С. 484–489. – Бібліогр.: 5 назв. Здоров’я людини, охорона здоров’я, екологічна безпека, екологія, Всесвітня організація з охорони здоров’я. Human health and problems of eco-safe development of the society / Ryk S. // Houmanitarny zhournal (Hymanitarian Journal). – 2012. – № 27. – P. 484–489. – Bibliography: 5 ref. Human health, health protection, environmental safety, ecology, World Health Organization.

Стан природного середовища в Україні є вкрай незадовільним. Практично повністю було розорано родючі ґрунти, країну перевантажено екологічно шкідливими виробництвами, до мінімуму зведено лісові масиви, максимально забруднено водний і повітряний басейни. Результати такого тиску зумовили зменшення середньої тривалості життя, депопуляцію населення країни, «омолодження» широкого спектра хвороб, збільшення показника смертності при зменшенні показника народжуваності, масове системне погіршення стану здоров’я людей усіх вікових категорій. Забезпечення основного права людини на сприятливе для життя й здоров’я екологічно безпечне природне й соціальне середовище залежить від поєднання певних чинників, серед яких – ініціатива

2013.3.77

та дії на національному рівні, а також координуюча та спонукальна дії міжнародних організацій. Розглянуто проблеми охорони здоров’я людини у взаємозв’язку з питаннями формування екологічно безпечного розвитку соціуму, підкреслено значення Всесвітньої організації з охорони здоров’я в цьому процесі та міжнародних документів, прийнятих нею, визначено праксеологічні, аксіологічні та онтологічні аспекти здоров’я в соціальній діяльності людини. Тимочко Т. В. УДК 613 2013.3.76. ФОСФОРНА АВАРІЯ: МОЖЛИВА ТОКСИКОЛОГО-ЕКОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ВОДОЙМ / Колінковський О. М., Білецька О. Б., Псарьова Т. С., Шапошникова Т. О. // Довкілля та здоров’я. – 2010. – № 1 (52). – С. 22–25. – Бібліогр.: 4 назви. Аварія, фосфор, водойми, вміст загальних фосфатів. Phosphoric accident: possible toxicological and ecological hazard for water reservoirs / Kolinkovsky A. N., Psaryova T. S., Shaposhnikova T. A., Bilets’ka O. B. // Dovkillya ta zdorovya (Environment and Health). – № 1 (52). – 2010. – P. 22 – 25. – Bibliography: 4 ref. Accident, phosphorus, water reservoirs, total phosphates content.

Жовтий (білий) фосфор є високотоксичною речовиною з небезпечними властивостями у разі надходження у навколишнє середовище. Описано випадок, коли в результаті залізничної аварії відбулося пошкодження та самозаймання шести 50-тонних цистерн з жовтим фосфором. За відсутності своєчасно влаштованого захисного земляного валу довкола місця аварії частина рідких продуктів, що утворилися під час пожежогасіння, потрапила у навколишні поверхневі водойми. У процесі горіння фосфору відбувається утворення оксидів фосфору, які мають надзвичайно виражені гідрофільні властивості, тому поглинають всю наявну в повітрі вологу, утворюючи фосфорні кислоти. Кінцевими продуктами взаємодії продуктів горіння фосфору у довкіллі є солі фосфорних кислот. Також приховану небезпеку мають домішки – небезпечні токсиканти F, As, Sr, Hg, Cd, U, що можуть міститися у масі жовтого фосфору, крім оксидів та червоного фосфору, які надають йому жовтого забарвлення. Проаналізовано ймовірні небезпечні наслідки для водойм та їх забруднення сполуками фосфору у зв’язку з аварією. Здійснено дослідження проб на вміст фосфору. Проведено моніторингові дослідження водних об’єктів. Болдарєва Д. І. УДК 616.31+616-071.3)-053.4/.6-092:612.014.46+ 616-008.64:546.15/.16 2013.3.77. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ТА фІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ У РЕГІОНІ З КОМБІНОВАНИМ ВПЛИВОМ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ТА ДЕФІЦИТУ ФТОРУ І ЙОДУ / Безвушко Е. В. // Довкілля та здоров’я. – 2010. – № 1 (52). – С. 45–47. – Бібліогр.: 11 назви. Фтор, йод, дефіцит елементів, стоматологічне здоров’я. Comprehensive assessment of dental health and physical development of children living in the region with combined effects of polluted environment, fluorine and iodine deficiency / Bezvoushko E. V. // Dovkillya ta zdorovya (Environment and Health). – № 1 (52). – 2010. – P. 45–47. – Bibliography: 11 ref. Fluorine, iodine, elements deficiency, dental health.

У сучасних умовах важливою проблемою є погіршення здоров’я дітей, у тому числі й стоматологічного. Результати досліджень свідчать про тісну залежність

Реферативний журнал, 2013, № 3

25

2013.3.80

ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍÈÉ (ÑÒÀËÈÉ) ÐÎÇÂÈÒÎÊ

стану здоров’я дітей, їхнього фізичного розвитку від регіональних екологічних умов, особливо дітей раннього і дошкільного віку. Фізичний розвиток є досить чутливим показником, який легко змінюється під впливом різних несприятливих чинників, особливо умов навколишнього середовища. Крім забрудненого середовища, на стан здоров’я дітей істотно впливають соціальні негаразди, низька якість харчування, стресові ситуації тощо. Кожен з цих чинників окремо має значний вплив на організм дітей, а за їх комбінованої дії негативний вплив посилюється. Територія Західної України належить до регіону з дефіцитом йоду та фтору, а також характеризується значним забрудненням навколишнього середовища токсичними та хімічними речовинами різного поодження. Проведено оцінку комбінованого впливу екологічно несприятливих умов та дефіциту фтору і йоду на стоматологічне здоров’я та фізичний розвиток дітей з можливістю подальшого прогнозування впливу екологічної ситуації на рівень захворюваності. Проаналізовано дані, одержані під час обстеження дітей за визначеними показниками. Тимочко Т. В. УДК 616-099-092.9 2013.3.78. КОМБІНОВАНА ДІЯ НАТРІЮ І КАДМІЮ В УМОВАХ ГОСТРОГО САНІТАРНО-ТОКСИКОЛОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ / Кондратюк В. А., Лотоцька О. В., Флекей Н. В . // Довкілля та здоров’я. – 2010. – № 1 (52). – С. 26–29. – Бібліогр.: 18 назви. Натрій, кадмій, вода, комбінований вплив, білі щури.

ÓÄÊ 616-099

Сombined effects of sodium and cadmium in the acute sanitary and toxicological experiment / Bezvoushko E. V. // Dovkillya ta zdorovya (Environment and Health). – 2010. – № 1 (52). – P. 26–29. – Bibliography: 18 ref. Sodium, cadmium, water, combined effects, white rats. Потужним потенційним джерелом надходження в організм ксенобіотиків, за даними ВООЗ, є вода. Україна мало забезпечена прісними водами, а ще гірший стан – з їхньою якістю. До значних забруднювачів води належать солі натрію і кадмію. Хоч натрій відіграє важливу роль в організмі людини, у надлишкових кількостях він може негативно впливати і на якість питної води, і на організм споживачів води. Натрію хлорид є сировиною для отримання гідроксиду, карбонату, сульфату натрію, хлору, його використовують при обледенінні летовищ, доріг, тротуарів та інших місць з пожвавленим рухом транспорту і людей. Це призводить до значного забруднення не тільки ґрунту, а й поверхневих і підземних вод. Не менш поширеним у навколишньому середовищі є кадмій. У природі він трапляється у цинкових та свинцевих рудах. Проте антропогенний внесок надходження кадмію в атмосферу перевищує потрапляння його природним шляхом більше ніж втричі. Кадмій широко використовують у сучасній промисловості. З промисловими стоками він часто потрапляє на очисні споруди і у відкриті водойми. Вивчено закономірності дії комбінацій натрію і кадмію на організм при надходженні з природною водою, а також обґрунтувано рекомендації щодо допустимих концентрацій цих речовин у воді господарсько-питного використання. Болдарєва Д. І.

ЗБАЛАНСОВАНИЙ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК УДК 338.24:332.14:504.064(477.62) 2013.3.79. СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ / Александров І. О., Половян О. В., Коновалов О. Ф. та ін. – Донецьк : Ноулідж, 2010. – 203 с. – Бібліогр.: 168 назв. Сталий розвиток, техногенне навантаження, природоохоронна діяльність, навколишнє середовище. Stategy for sustainable development of a region / Aleksandrov I. O., Polovyan O. V., Konovalov O. F. et al. – Donets’k : Noulidzh, 2010. – 203 p. – Bibliography: 168 ref. Sustainable development, man-caused load, nature protection activities, environment.

Запропоновано основні функції, які мають бути реалізовані інструментами створення мотивації щодо охорони навколишнього середовища. Розроблено системно-динамічну модель розвитку регіону з урахуванням соціальних, економічних та екологічних складових, а також інструментарій реалізації структурного механізму ефективної стратегії сталого розвитку регіону. Досягнення її базується на розробленні інструментарію регулювання природоохоронної діяльності встановленням траєкторії поведінки суб’єктів господарювання; на результатах аналізу наявних механізмів регулювання розвитку регіону та системи збалансованих показників для підвищення ефективності регіональних кластерів екологічної економіки; на системно-динамічній моделі стратегії розвитку регіону на принципах сталого зростання. Наведено результати теоретичних, методичних досліджень у рамках проектів ІЕП, ДонНУ, практичні рекомендації щодо їх використання. Проаналізовано альтернативні системи збалансованих показників стратегії і за результатами визначено ключові індикатори ефективного розвитку. Для реалізації стратегії сталого розвитку розроблено стратегічну карту, яка є інструментальною основою оцінки ефективності стратегії,

26

на якій ґрунтується системно-динамічна модель стратегії сталого розвитку Донбасу. Тимочко Т. В. УДК 342.7:502.31:504.75.06 2013.3.80. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЇ ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ / Харічков С. К., Буркинський Б. В., Галушкіна Т. П. та ін. – Одеса : Пальміра, 2010. – 482 с. Сталий розвиток, природокористування, економічна стратегія. Institutonal basis and instruments of sustainable nature management / Kharichkov S. K., Bourkyns’kyi B. V., Haloushkina T. P. et al. – Odesa : Pal’mira, 2010. – 482 p. Sustainable development, nature management, economic strategy.

Стратегічні цілі збалансованого розвитку реалізують за допомогою різних механізмів та інструментів, що сприяють активізації економічного розвитку та гарантуванню економічної безпеки, визначають супутні дії уряду, владних структур та всіх учасників побудови національної ідеології розвитку. Висвітлено науковий доробок фахівців Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України щодо поглиблення та розвитку теоретико-концептуальних засад та науково-прикладних аспектів інституціонального та інструментального забезпечення збалансованого природокористування. Запропонована робота побудована на принципах логічного поєднання як загальновідомих, визнаних науковою спільнотою, так і новітніх, дискусійних тем, що за певними ознаками у сукупності формують масив та аргументацію авторських уявлень стосовно інституціонального та інструментального забезпечення збалансованого природокористування в Україні як

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 332.142.6

ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍÈÉ (ÑÒÀËÈÉ) ÐÎÇÂÈÒÎÊ

комплексного системного явища з відповідними соціальними, екологічними та економічними складовими, їхніми очікуваними позитивними та небажаними (негативними) наслідками, необхідними регулятивними діями стимулювання позитиву та мінімізації можливого негативу для вирішення завдань оптимізації природокористування, збереження та відтворення природного капіталу, оздоровлення довкілля. Тимочко Т. В. УДК 332.142.6 2013.3.81. МОДЕЛИРОВАНИЕ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНА / Кизим Н. А., Полякова О. Ю., Хаустова В. Є., Омаров Ш. А. – Харьков : ИНЖЕК, 2010. – 210 с. Устойчивое развитие, Харьковская область, математическое моделирование, стратегическое управление. Simulation of sustainable development of a region / Kizim N. A., Polyakova O. Y., Khaustova V. E., Omarov Sh. A. – Khar’kov : INZHEK, 2010. – 210 p. Sustainable development, Khar’kov Oblast, mathematic simulation, strategic management.

Представлен подход к формированию направлений устойчивого развития регионов на основе использования аппарата математического и сценарного моделирования. Обсуждаются теоретические основы устойчивого развития государств и регионов. Большое внимание уделено анализу решений международных конференций, сравнительной характеристике стратегий устойчивого развития различных стран, а также законодательной базе формирования устойчивого развития Украины. На основе синтеза различных подходов к оценке устойчивого развития сформированы индикаторы устойчивого развития региона, которые могут выступать как целевые ориентиры долгосрочных стратегий развития. Изложена практика использования одного из мощных средств исследования глобальных, макро- и мезоэкономических систем – имитационного моделирования. Проведен подробный анализ достоинств и недостатков различных концепций имитационного моделирования и существующих имитационных моделей с точки зрения их применимости для решения задач устойчивого развития регионов. Представлена разработанная на основе концепции системной динамики модель социоэкономико-экологического развития региона, включающая основные выделенные индикаторы устойчивого развития по всем сферам. На основе предложенной модели сформированы сценарии устойчивого развития Харьковской области на ближайшее десятилетие. Исследована сущность и содержание научных принципов и концепций разработки моделей устойчивого социально-экономического развития региональных систем. Обобщены теоретико-методологические основы формирования организационно-экономического механизма стратегического управления устойчивым развитием социально-экономических систем на мезоэкономическом уровне. Рассмотрены роль и значение стратегического подхода в обеспечении инновационной направленности развития региональной экономики. Проанализированы тенденции и закономерности развития производственной сферы Харьковской области. Тимочко Т. В. УДК 332.12:330.3 2013.3.82. ОБЕСПЕЧЕНИЕ РЕСУРСОСБЕРЕГАЮЩЕЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НА РЕГИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ / Заблодская И. В., Маслова Г. Н., Медяник А. В. и др. – Луганск : Ноулидж, 2010. – 121 с. – 138 назв. Ресурсосбережение, окружающая среда, ресурсосберегающие технологии, экономическая система.

2013.3.84

Support of resource-saving technology on the regional level / Zablodskaya I. V., Maslova G. N., Medyanyk A. V. and oth. – Lougansk : Noulidzh, 2010. – 121 p. – 138 ref. Resource saving, environment, resource-saving technologies, economic system. Ресурсосбережение – процесс улучшения использования ресурсов на всех этапах и уровнях производственно-хозяйственной деятельности на основе научно-технического прогресса, который сопровождается освобождением и экономией ресурсов, уменьшением расходов производства, снижением уровня себестоимости продукции, повышением нормы прибыли, улучшения окружающей среды и уровня жизни. Однако решить вопросы экономии ресурсов, основываясь лишь на традиционных методах, даже за счет разработки и использования высокоэффективных ресурсосберегающих технологий, не всегда возможно. Все большее внимание специалистов уделяется применению экономико-математических моделей и методов, которые основываются на принципе функционального единства объектов и систем. Освещены теоретические и практические аспекты организационного и экономического обеспечения управления ресурсосбережением на региональном уровне, проведена оценка состояния резервов ресурсосбережения в регионе на основе типологизации его городов и районов. Обоснована научная концепция предотвращения потерь ресурсов в региональном промышленном комплексе, рассмотрены направления влияния научно-технического и информационного потенциала на экономику региона, система финансовой поддержки его научно-технического развития. Болдарєва Д. І. УДК 620.91:330.36 2013.3.83. ГАРАНТУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ: МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ, МАЙБУТНЄ / Прокіп А. В. – Львів : ЗУКЦ, 2011. – 154 с. Національна безпека, енергетична безпека, домінуюча соціальна парадигма. Energetic safety assurance: past, nowadays, future / Prokip A. V. – L’viv : ZUKZ, 2011. – 154 p. National security, energy security, dominant social paradigm.

Енергетичну безпеку (ЕнБ) доволі важко виокремити з економічної та національної безпеки, оскільки вона включає економічні, політичні, соціальні, екологічні аспекти. Значна кількість складових, а відповідно й індикаторів рівня ЕнБ ускладнює вирішення завдання її гарантування. Розглянуто підходи до розуміння поняття «національна енергетична безпека». Запропоновано ієрархію пріоритетів для найефективнішого гарантування енергетичної безпеки в сучасних умовах. Визначено формоутворювальні рівні національної енергетичної безпеки, які детермінують її кінцевий стан, запропоновано індикатори оцінювання її стану на кожному з рівнів. Запропоновано ідею автотрофності енергозабезпечення як форму задоволення енергетичних потреб людства в умовах формування суспільства сталого розвитку. Встановлено особливості енергетичної безпеки у суспільстві сталого розвитку. Окреслено напрями гарантування енергетичної безпеки в контексті реалізації ідей сталого розвитку. Визначено можливості та труднощі зміцнення енергетичної безпеки України. Болдарєва Д. І. УДК 502:338.439 2013.3.84. МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ТА ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ФАКТОР СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ / Андерсон Т. В. // Сталий

Реферативний журнал, 2013, № 3

27

2013.3.87

ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

ÓÄÊ 502 (477.7)

розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. – Сімферополь : Фенікс, 2010. – C. 18–20. Транскордонне співробітництво, сталий розвиток, регіоналізм. Interregional and cross-border cooperation as a factor of sustainable development and environmental safety / Anderson T. V. // Stalyi rozvytok ta ekologichna bezpeka suspil’stva v ekonomichnykh transformatsyakh (Sustainable development and environmental safety in economic transformation). – Simferopol’ : Feniks, 2010. – P. 18–20. Interregional cooperation, sustainable development, regionalism.

СКОЙ ЗОНЫ КРЫМА / Рудько Г. И., Кудрик И. Д., Белявский С. Г., Масюткин Е. П., Ерыш И. Ф. – К. : «АДЕФУкраина», 2012. – 288 с. – Бібліогр.: 42 назви. Стратегия устойчивого развития, особо охраняемые территории, оползневые процессы, экологические проблемы. Sustainable development and natural resources of the Azov-Black Sea coastal zone in the Crimea / Rudko G. I., Kudrik I. D., Belyavsky S. G., Masyutkin Е. P., Yerysh I. F. – Кyiv : «АDЕF-Ukraina», 2012. – 288 p. – Bibliography: 42 ref. Sustainable Development Strategy, specially protected areas, landslide processes, environmental problems.

Багато хто з дослідників вважає транскордонне співробітництво різновидом співробітництва міжрегіонального, а деякі з них навіть застосовують виключно словосполучення «транскордонне регіональне (міжрегіональне) співробітництво». Досвід регіонального розвитку більшості країн Центрально-Східної Європи доводить доцільність та ефективність створення такого механізму координації міжрегіонального та транскордонного співробітництва, який би базувався на єдиному інституційному підґрунті, метою якого є застосування комплексного підходу до питань сталого розвитку та екологічної безпеки з використанням всього набору інструментів, серед яких обидва види співробітництва посідають далеко не останні місця. Проаналізовано аспекти європейського регіоналізму. Викладено загальні принципи міжрегіонального та транскордонного співробітницва на теренах Західної та Центрально-Східної Європи. Описано принцип співпраці «ad hoc» та спільні дії територіальних громад і місцевих влад, спрямованих на розв’язання конкретної проблеми транскордонного характеру або співпрацю в окремій галузі, де вони мають спільні інтереси. Тимочко Т. В.

В прибрежных зонах Черного и Азовского морей сконцентрированы наиболее разнообразные и продуктивные ресурсы шельфа, имеющие огромную природно-историческую, социальную, экологическую и экономическую ценность. Охарактеризованы современное экологическое состояние и проблемы сбалансированного природопользования в пределах Азово-Черноморской прибрежной зоны. Проведен тщательный анализ оползневых процессов и основных мер по защите берегов, экологических проблем в области лесного и водного хозяйства, рекреации и экотуризма, добычи полезных ископаемых. Освещена роль в устойчивом развитии региона охраняемых природных территорий, сельскохозяйственного производства, рыбопромысловой и рыбоперерабатывающей отраслей промышленности. Показаны пути экологизации основных видов производственной деятельности, совершенствования экологической политики и управления в регионе. Рассмотрены основные вопросы устойчивого развития, которые необходимо знать и использовать в целях охраны и восстановления природы, создания и реализации планов и программ экологически сбалансированного развития прибрежной зоны. Разработан план действий по реализации основных задач, связанных с устойчивым (экологически сбалансированным) развитием прибрежной Азово-Черноморской зоны Крыма. Болдарєва Д. І.

УДК 502 (477.7) 2013.3.85. УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ И ПРИРОДНЫЕ РЕСУРСЫ ПРИБРЕЖНОЙ АЗОВО-ЧЕРНОМОР-

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УДК 504:303.43 2013.3.86. «ЗЕЛЕНА» ЕКОНОМІКА КРІЗЬ ПРИЗМУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗРУШЕНЬ В УКРАЇНІ / Буркинський Б. В., Галушкіна Т. П., Реутов В. Є. – Одеса : ІПРЕЕД НАН України – Саки : «Підприємство Фенікс», 2011. – 348 с. – Бібліогр.: 230 назв. Зелена економіка, якість довкілля, стале природокористування, екологічна сертифікація. «Green» economy through the lens of information changes / Bourkyns’kyi B. V., Haloushkina T. P., Reutov V. Y. – Odesa: IPREED NAN Ukrainy – Saky: «Pidprytemstvo Fyeniks», 2011. – 348 p. – Bibliography: 230 ref. Green economy, quality of environment, sustainable nature use, environmental certification.

«Зелена» економіка – напрям в економічній науці, який сформувався в останні 2 десятиріччя, в рамках якого вважається, що економіка є залежним компонентом природного середовища, в межах якого вона існує, та одночасно є її частиною. Поява нових економічних, соціальних і екологічних пріоритетів, що спираються на нові збалансовані структури виробництва й споживання, нові технології та форми інвестицій, спричинює необхідність трансформації національних систем управління на локальному, регіональному, державному і глобальному рівнях, основним завданням яких є гармонізація

28

відносин у системі «природа–суспільство». У зв’язку з цим набуває актуальності розвиток систем екологічного управління і досягнення ними такого рівня досконалості, який забезпечував би гармонійний розвиток виробничого та природоресурсного потенціалу, давав би змогу узгоджувати «цілі» господарювання людини з «цілями» саморегуляції природних екосистем і уникати деградації навколишнього природного середовища. Розглянуто передумови та інноваційні напрями розвитку «зеленої» (еколого-орієнтованої) економіки як сучасної парадигми трансформаційних зрушень в Україні; наведено її методологічні та концептуальні засади, а також шляхи активізації «зеленого» зростання крізь призму реалізації міжнародного досвіду. Тимочко Т. В. УДК 504.062:330.15.003.12 2013.3.87. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАМІЩЕННЯ НЕВІДНОВЛЮВАНИХ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ БІОЛОГІЧНО ВІДНОВЛЮВАНИМИ / Прокіп А. В. – Львів : ЗУКЦ, 2010. – 212 с. Еколого-економічна ефективність, ефективність заміщення енергоресурсів, економічна оцінка екологічних ефектів, енергетична безпека, вартість запобігання забрудненню довкілля.

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 631; 631.95

ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

Eco-economic assessment of nonrenewable recourses substitution by biologically renewable ones / Prokip A. V. – L’viv : ZUKTs, 2010. – 212 p. Eco-economic efficiency, efficiency of energy resources substitution, economic assessment of environmental effects, energy security, cost of preventing pollution. Рівень забезпеченості енергетичними ресурсами істотно впливає на стан соціально-економічного розвитку країни. Динамічний економічний розвиток, погіршення якості навколишнього природного середовища і значне вичерпання невідновлюваних енергоресурсів, неоднорідність їхнього територіального розміщення та негативний вплив енергетики на природне довкілля зумовили актуальність пошуку та використання альтернативних енергоресурсів, зокрема, заміщення невідновлюваних ресурсів відновлюваними. Розглянуто теоретичні та науково-прикладні аспекти еколого-економічної ефективності заміщення невідновлюваних енергоресурсів біологічно відновлюваними. Обґрунтовано основні передумови такого заміщення. Проаналізовано зарубіжний досвід та досліджено вітчизняний потенціал використання біологічно відновлюваних енергоресурсів. Класифіковано екологічні ефекти, зумовлені заміщенням енергоресурсів. Розширено систему принципів використання відновлюваних ресурсів. Запропоновано економічно та екологічно обґрунтовані правила енергетичного використання деревинних ресурсів. Визначено та формалізовано критерії заміщення невідновлюваних енергоресурсів біологічно відновлюваними. Досліджено діючі та обґрунтовано й апробовано нові методичні підходи до еколого-економічної оцінки заміщення, вартості запобігання забрудненню та енергетичної безпеки країни. Тимочко Т. В. УДК 631; 631.95 2013.3.88. ПЕРЕХІД ДО ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ЗА ДОПОМОГОЮ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ / Лицур І., Панков О. // Аграрна економіка. – 2011. – Т. 4. – № 1–4. – С. 105–109. – Бібліогр.: 7 назв. Вплив на довкілля, органічне землеробство, сертифікація органічного виробництва. Transition to organic farming with the help of the financial sector / Lytsour I., Pankov O. // Ahrarna ekonomika [Agrarian economics]. – 2011. – Vol. 4. – № 1–4. – P. 105–109. – Bibliography: 7 ref. Environmental impact, organic farming, certification of organic production.

Сільськогосподарський сектор України має значний вплив на навколишнє середовище. Одним із варіантів зменшення впливу є трансформація сільськогосподарських підприємств, що вирощують певні види продукції за технологією органічного виробництва. Система органічного виробництва намагається мінімізувати втручання в екосистему та елімінувати використання шкідливих для здоров’я людини і тварин сполук. За умови зростання ринку органічної харчової продукції в Україні органічне виробництво стає привабливим для сільськогосподарських підприємств. Сертифікація виробничих процесів сільськогосподарських підприємств знижує фінансові та нефінансові ризики для фінансових інститутів. За умови сертифікації виробничих процесів таких підприємств фінансовий сектор може сприяти розвитку аграрного сектору за рахунок здешевлення кредитів. Проаналізовано доцільність переходу до органічного землеробства в Україні як з економічного, так і з екологічного погляду. Викладено точку зору на залучення фінансових інститутів до процесу переходу, що має зменшити його тривалість, сприятиме розвитку банківського та сільськогосподарського секторів України. Тимочко Т. В.

2013.3.90

УДК 620.9(477) 2013.3.89. ЕНЕРГЕТИЧНО-РЕСУРСНА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ УКРАЇНИ / Довгий С. О., Євдощук М. І., Коржнєв М. М. та ін. – К. : Ніка-Центр, 2010. – 264 с. Природні ресурси, ресурсокористування, економічна безпека. Energy-resource component of the Ukraine’s development / Dovgy S. О., Yevdoshchuk М. І., Korzhnyev М. М. et al. – Кyiv : Ніка-Центр, 2010. – 264 p. Natural resources, resources use, economical safety.

Сучасний стан України можна охарактеризувати як досить нестабільний, який перебуває під впливом значної кількості чинників ризику. Доцільним і необхідним є залучення до кола досліджуваних чинників економічної безпеки такої складової, як ресурсна безпека. Процеси регулювання процедур ефективного ресурсокористування мають бути інтегровані і відігравати ключову роль при прийнятті еколого-економічних рішень, спрямованих на істотне скорочення втрат ресурсів, перш за все, екологічних – водних, земельних, лісових, мінеральних, біологічних. Саме вони є основою ресурсного забезпечення процесів виробництва і споживання продукції. Розглянуто стан енергетичних природних ресурсів України. Запропоновано розв’язувати енергетичні проблеми країни шляхом зменшення її енергетичної залежності за рахунок реструктуризації сировинної експортно орієнтованої частини економіки, зміщення структури енергоспоживання в бік ядерної і відновлюваних видів енергії, збільшення й розвитку високотехнологічних сфер та поступової зміни акцентів у використанні природних ресурсів з мінерально-сировинних на земельні. Марушевський Г. Б. УДК 504:338.49+502.33 2013.3.90. ЕКОЛОГІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ : ГЛОСАРІЙ / за ред. С. Харчікова. авт. кол. уклад. : С. Харічков, Н. Андрєєва, С. Рассадникова та ін. – Одеса, 2010. – 115 с. Екологічна інфраструктура, організаційно-економічна модель, паспортизація. Environmental infrastructure of nature management : glossary / Kharichkov S. (ed.). ; compilers: S. Харічков, N. Аndreyeva, S. Rassadnikova et al. – Odesa, 2010. – 115 p. Environmental infrastructure, organizational and economic model, pasportization.

У сучасних умовах глобалізаційних процесів суспільного розвитку масштабну загрозу для суспільства, економічного зростання країн світу, якості життя і добробуту населення формують реальні тенденції руйнування біосфери і збіднення біорізноманіття, вичерпання природних ресурсів, порушення рівноваги екосистем, зміна клімату. Запропонований глосарій систематизує та поглиблює змістовне наповнення понятійно-категоріального базису проблематики формування та розвитку екологічної інфраструктури. Це спеціальне видання, що містить понад 1000 основних економічних та екологічних термінів і понять, які всебічно характеризують екологічну інфраструктуру (та супутні аспекти) як складову складної соціо-екологоекономічної системи природокористування, розкривають її зміст і широко використовуються у сферах охорони навколишнього природного середовища, ресурсо- та природовідтворення, збалансованого природокористування тощо. Глосарій укладено з урахуванням сучасних теоретичних, методологічних, нормативно-правових і практичних матеріалів, найпередовіших досягнень науки та техніки, сучасних тенденцій в економіці та екології. Особливої актуальності Глосарій набуває в контексті сучасних стратегічних рішень законодавчої та виконавчої влади з питань політики переходу України до моделі

Реферативний журнал, 2013, № 3

29

2013.3.94

ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

сталого розвитку, збалансованого природокористування, забезпечення ресурсно-екологічної безпеки. Марушевський Г. Б. УДК 630.68(477) 2013.3.91. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІСОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ / Лицур І. М. – К., 2010. – 317 с. Лісове господарство, лісові комплекси, лісові ресурси, економіко-правові відносини. Environmental and economic problems of spatial organization of timber complex in Ukraine / Lytsur І. М. – Кyiv, 2010. – 317 с. Forest sector, forest complexes, forest resources, economic and legal relations.

Викладено теоретико-методологічні основи ведення лісового комплексу як економічно доцільної системи підприємств, діяльність яких пов’язана з використанням лісових ресурсів. Узагальнено та розкрито теоретичні основи поняття «лісовий простір» як складової економічного простору, що є територіальною частиною фізичного простору, де зосереджені взаємопов’язані об’єкти лісового комплексу. Проведено комплексне дослідження територіальних форм і умов просторової організації економіки; архітектоніки та вираження закономірностей побудови і розвитку стійких зв’язків, що забезпечують просторову цілісність і можливість збереження основних його властивостей при внутрішніх і зовнішніх змінах, способи розміщення і зв’язаності елементів продуктивних сил. Здійснено оцінку лісоресурсного потенціалу. Виявлено економіко-правові відносини господарсько-інституціональних утворень та їх взаємозв’язків з центральними та комунальними територіальними інституціональними утвореннями на основі впорядкування системи форм власності на лісові ресурси, вдосконалення нормативів їх використання та відтворення, які вважаються основним підґрунтям щодо забезпечення максимально можливого рівня збалансованості виробничих структур лісового комплексу. Тимочко Т. В. УДК 504:338.439 2013.3.92. ЭКОЛОГИЗАЦИЯ ПРОДОВОЛЬСТВЕННОГО КОМПЛЕКСА: ТЕОРИЯ, МЕТОДОЛОГИЯ, МЕХАНИЗМЫ / Купинец Л. Е. – Одесса. – 2010. – 712 с. Экологизация, продовольственный комплекс, экологический механизм, хозяйствование. Greening of food complex: theory, methodology, mechanisms / Kupinets L. Ye. – Odessa. – 2010. – 712 p. Greening, food sector, environmental mechanism, management.

Реализация задач экологизации продовольственного комплекса (ПК) не может быть осуществлена без создания цельного экономического механизма. Необходимо создать адекватные условия, экономическое пространство, в рамках которого могут быть реализованы методы и формы экологически ориентированного хозяйствования. Рассмотрены теоретические, методологические и прикладные аспекты экологизации продовольственного комплекса. Экологизация представлена, как вектор перехода к управлению экологоориентированным развитием продовольственного комплекса, как комплексный процесс создания, освоения, использования и распространения методов, подходов, обеспечивающих сохранение его природно-ресурсного потенциала, как систему знаний, упорядоченных на междисциплинарной основе и взаимодействующих с целью продуцирования целенаправленного нового знания о взаимодействии природы и общества. Сформировано

30

ÓÄÊ 630.68(477)

методологический базис, понятийно-категориальный аппарат, методические подходы, позволяющие выполнить различного рода оценочно-аналитические процедуры, создать информационное обеспечение экологического управления продовольственным комплексом, обосновано механизмы и инструменты реализации обозначенных целей и задач. Тимочко Т. В. УДК 332.122:379 2013.3.93. ПОТЕНЦІАЛ ПРИМОРСЬКОЇ КУРОРТНОРЕКРЕАЦІЙНОЇ ТЕРИТОРІЇ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ / Ґудзь М. В. – Донецьк : Юго-Восток, 2010. – 352 с. Еколого-економічний потенціал, менеджмент, ефективність. Potential of seaside resort-recreational area: status and prospects of use / Gudz М. V. – Donetsk : YuhoVostok, 2010. – 352 p. Enironmental and economic potential, management, effiociency.

Рекреація – процес відтворення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, забезпечений системою заходів, який здійснюється на спеціалізованих територіях. До курортно-оздоровчих територій відносять курорти і курортні місцевості, а також лікувально-оздоровчі місцевості, які характеризуються наявністю чинників і умов, що надають регенеративні та оздоровчі функції, які впливають на здоров’я населення. Об’єктом оцінки природно-рекреаційного потенціалу (ПРП) є природні рекреаційні ресурси, характер використання яких визначається відповідними природними умовами рекреаційної діяльності. Отже, до завдання економічної оцінки ПРП приморських курортно-рекреаційних територій входить визначення сукупної можливості наявних природних рекреаційних ресурсів задовольняти рекреаційні потреби. Висвітлено актуальні проблеми комплексного розвитку курортно-рекреаційних територій в системі регіонального господарства. Розглянуто теоретичне підґрунтя потенціалу курортно-рекреаційних територій, передумови формування, оцінено стан і перспективи використання. Висвітлено ключові положення щодо управління реалізацією стратегії ефективного використання потенціалу курортно-рекреаційних територій. Марушевський Г. Б. УДК 504.062:330.15.003.12 2013.3.94. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАМІЩЕННЯ ВІДНОВЛЮВАНИХ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ БІОЛОГІЧНО ВІДНОВЛЮВАНИМИ / Прокіп А. В. – Львів : ЗУКЦ, 2010. – 212 с. – Бібліогр.: 152 назви. Еколого-економічна ефективність, економічна оцінка, енергетична безпека, відновлювані ресурси. Environmental and economic evaluation of substitution of non-renewable energy resources by biologically renewable ones / Prokip А. V. – Lviv : ZUKTS, 2010. – 212 p. – Bibliography: 152 ref. Environmental and economic efficiency, economic evaluation, energetic safety, renewable resources.

Динамічний економічний розвиток, погіршення якості навколишнього природного середовища і значне виснаження невідновлюваних енергоресурсів, неоднорідність їхнього територіального розміщення та негативний вплив енергетики на природне довкілля зумовили актуальність пошуку та використання альтернативних енергоресурсів, зокрема заміщення невідновлюваних ресурсів відновлюваними. Ефективне заміщення невідновлюваних енергоресурсів відновлюваними (біологічно відновлюваними) потребує удосконалення теоретико-методологічної бази,

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 502.131

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÎѲÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß

формалізації критеріїв прийняття рішень про заміщення ресурсів, а також методик, які б враховували особливості використання енергоресурсів та його вплив на інші сфери господарської діяльності та життя людини. Досліджено теоретичні та науково-прикладні аспекти оцінки еколого-економічної ефективності заміщення невідновлюваних енергоресурсів біологічно відновлюваними, обґрунтовано методологічні підходи для здійснення такої оцінки, формалізуються критерії та розроблено методичні підходи еколого-економічної оцінки доцільності заміщення. Проаналізовано вплив використання відновлюваних енергоресурсів на національну безпеку. Розглянуто зарубіжний досвід та вітчизняний потенціал використання біологічно відновлюваних енергоресурсів. Тимочко Т. В. УДК 502.131.1:330.341 2013.3.95. ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНІ КЛАСТЕРИ ЯК ФОРМА ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ЕКОЛОГОЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ / Дегтярьова І. Б. // Механiзм регулювання економiки. – 2010. – № 1(45). – Бібліогр.: 16 назв. Екологічно орієнтовані кластери, екстерналії, ефективність, екополіс, синергетичний потенціал. Environmentally oriented clasters as a form of efficient development of environmental and economic systems / Dehtyaryova I. B. // Mekhanism regoulyuvannya

2013.3.97

ekonomiky (Mechanisms of economy regulation). – 2010. – № 1 (45). – Biblorgaphy: 16 ref. Environmentally oriented clasters, externalities, efficiency, ecopolice, synergetic potential. Створення ефективних еколого-економічних систем, які будуть основою сталого розвитку територій, є одним з актуальних завдань, що постають перед керівництвом країни. В Україні кластерним стратегіям поступово надають все більшого і більшого значення. Під екологічно орієнтованими кластерами розуміють господарські комплекси, в яких окремі економічні суб’єкти ув’язуються в єдині цикли таким чином, що процеси господарської діяльності взаємодоповнюються процесами відтворення екосистемних компонентів. При цьому досягається максимальна ефективність використання природних факторів. Подібні комплекси максимально сприяють реалізації принципів, за яких створюються найкращі умови для формування синергетичних ефектів, зокрема: взаємодоповнюваності, взаємовигідності, взаємозалежності еколого-економічних компонентів. Такі комплекси можна створювати на основі лісового комплексу, заповідних природних об’єктів, рекреаційних закладів, туристичних агентств, навчальних закладів тощо. Наведено загальну характеристику екологічно орієнтованих кластерів, визначено передумови їх формування, роль та значення у підвищенні ефективності функціонування еколого-економічних систем на локальному та національному рівнях. Тимочко Т. В.

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ УДК 371.033 2013.3.96. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА І ВИХОВАННЯ МОЛОДІ ШКІЛЬНОГО ВІКУ В КОНТЕКСТІ ДУХОВНОГО ІМПЕРАТИВУ / В. В. Червонецький // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. – Вип. 5 (52). – Луганськ, 2012. – Бібліогр.: 15 назв. Екологічні проблеми, духовна криза, відродження духовності, екологічна освіта і виховання, екологічна свідомість, молоде покоління, школа.

Environmental education and training of school age youth in the context of spiritual imperative / Chervonets’kyi V. V. // Doukhovnist’ osobystosti: metodologiya, teoriya i praktyka (Spirituality of the person: methodology, theory and practice). – Vol. 5 (52). – Louhans’k, 2012. – Biblography: 15 ref. Environmental problems, spiritual crisis, spiritual renaissance, environmental education and training, environmental consciousness, young generation, school. Наслідком негативної трансформації сутності людини є поява і дедалі зростаюче поглиблення глобальних проблем, що загрожують існуванню людства як біологічного виду в ХХІ столітті. До кола нагальних проблем належать екологічні проблеми на різних рівнях їхнього виявлення. Тому подолання цих проблем світова громадськість визнає за невідкладне завдання людства, альтернативою його виживання. Нерозв’язаною на сьогоднішній день залишається проблема прилучення молодого покоління до духовних цінностей як єдиного шляху зупинення глобальної екологічної катастрофи. Спроби розв’язати проблеми духовності з прагматичних позицій, розглянути їх як окрему галузь знань і механічно включити у зміст шкільного і подальшого навчання і виховання не дали позитивних зрушень. Подолання негативних явищ пов’язують з цілеспрямованим впливом на суспільну та індивідуальну свідомість, копіткою роботою освітніх закладів, сім’ї, громадських організацій, правовою підтримкою державних установ та безпосередньо урядів щодо

створення належних умов для відродження духовності, виховання молоді в дусі її ідеалів і цінностей. Порушено питання екологічної освіти і виховання молодого покоління в школі та підготовки його до розв’язання екологічних проблем, в яких мають переважати загальноприйняті в людському суспільстві норми моралі та духовні цінності. Пащенко О. В. УДК 378.14: 37.015.2 2013.3.97. ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ / Грицай Н. // Нова педагогічна думка. – 2011. – № 1. – С. 73–77. – Бібліогр.: 17 назв. Екологія, екологічне виховання, екологічна освіта, методична підготовка майбутніх учителів біології, методика навчання біології. Special aspects of methodological training of future biology teachers in the context of sustainable development / Hrytsai N. // Nova pedahohichna doumka (New Pedagogical Idea). – 2011. – № 1. – P. 73–77. – Bibliography: 17 ref. Еcology, environmental training, environmental education, methodological training of future biology teachers, methods of training biology.

Сьогодні, в умовах екологічної кризи, проблем з енергоресурсами, що пов’язані зі значним зростанням потреб населення, очевидним стає той факт, що найперспективнішою ідеологією ХХІ століття буде концепція сталого розвитку. Ефективним засобом формування екологічної культури є екологізація шкільної освіти, яка передбачає включення екологічних аспектів, що пов’язані з основним матеріалом, до складу практично всіх навчальних дисциплін. В основу процесу екологізації мають бути покладені дидактичні, психологічні, етичні та методичні принципи. Основи екологічної грамотності закладають учням передусім на уроках біології. Саме

Реферативний журнал, 2013, № 3

31

2013.3.100

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÎѲÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß

тому майбутні вчителі біології мають добре розуміти, що таке екологічна освіта, екологічне виховання, екологічна культура особистості, застосовувати у шкільній практиці відповідні форми і методи навчання, методичні прийоми, які сприятимуть формуванню екологічного мислення та екологічної свідомості школярів. Висвітлено значення екологічної освіти та виховання школярів, виокремлено методи екологічного виховання, визначено особливості методичної підготовки майбутніх учителів біології до формування екологічної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Пащенко О. В. УДК 37.033 (477), 37.03 (477), 379.821:5 (470+571) 2013.3.98. ШКІЛЬНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ КЛУБ У СИСТЕМІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ / Жосан О. Е. // Виховна робота в школі. – 2010. – № 2. – С. 10–16. – Бібліогр. : 4 назви. Екологічне виховання, екологічний клуб, виховна робота, екологічна свідомість, охорона природи, навколишнє середовище, середня школа. School environmental club in a system of educational work / Zhosan O. E. // Vykhovna robota v shkoli (Educational Work in School). – 2010. – № 2. – P. 10–16. – Bibliography: 4 ref. Environmental education, environmental club, educational work, environmental consciousness, nature conservation, environment, secondary school.

Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає вміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Важливу роль у формуванні екологічної свідомості відіграє залучення учнів до природоохоронної діяльності: шкільні лісництва, садівництво, робота в мисливських господарствах, робота санітарних загонів захисту довкілля, які виявляють ступінь забруднення повітря, води, зон відпочинку; загонів для боротьби з браконьєрами (діють при лісництвах і рибгоспах); групи швидкої допомоги тваринам і птахам у зимовий період; кутки природи в школах, будинках школярів. З природоохоронною роботою пов’язана туристсько-краєзнавча робота з дітьми, спрямована на прищеплення їм навичок правильної поведінки в місцях відпочинку, в лісах і на річках. Результат екологічного виховання – сформована екологічна культура людини, що, зокрема, характеризується: різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище; наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи; екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров’я; безпосередньою участю у природоохоронній роботі; передбаченням ймовірних негативних віддалених наслідків природо-перетворювальної діяльності людини. Пащенко О. В. УДК 159. 922. 6 2013.3.99. ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА ЯК СУБ’ЄКТА НАУЧІННЯ / Черевко І. С. // Проблеми сучасної психології. – Вип. 20. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2013. – Бібліогр.: 20 назв. Екологічна освіта, екологічна спрямованість, екологічна культура, екологічна свідомість, екологічна компетентність. Effect of environmental education on forming the personality of a teenager as a subject of teaching / Cherevko I. S. // Problemy souchasnoi psykhologii (Problems of Modern Phychology). – Vol. 20. – Kam’yanets’-Podil’s’kyi : Aksioma, 2013. – Bibliography: 20 ref.

32

ÓÄÊ 37.033

Environmental education, environmental orientation, environmental culture, environmental consciousness, environmental competence. У наш час в усьому світі велика увага приділяється проблемі екологічної освіти. Її основною метою має бути формування у населення нашої планети усвідомлення того, що необхідно опікуватися глобальними проблемами довкілля, які виникли останнім часом, а для цього треба мати відповідні знання, досвід, уміння, мотивації та зобов’язання, щоб розв’язати наявні проблеми та запобігти майбутнім екологічним катастрофам. Сьогодні активно розвиваються як формальна екологічна освіта (у школах, вищих навчальних закладах, інститутах підвищення кваліфікації), так і неформальна (за допомогою засобів масової інформації, кіно, музеїв, виставок, заходів природоохоронних товариств тощо). Здійснено аналіз інтегративних складових екологічної освіти, яка повинна починатися у молодшому дошкільному віці та тривати протягом усього життя людини. Розглянуто чинники формування екологічної спрямованості, екологічної культури, свідомості та компетентності особистості. Висвітлено проблему підвищення ефективності процесу формування та соціально значущі функції екологічної свідомості підлітків. Виокремлено деякі фактори, що впливають на розвиток екологічної культури підлітків. З’ясовано життєво важливу необхідність в екологізації освіти, в сталому розвитку, екологічному імперативі, зміні антропоцентричної свідомості на екоцентричну. Пащенко О. В. УДК 37.033(4+7) 2013.3.100. ДИДАКТИКО-ВИХОВНІ ФУНКЦІЇ ДІЯЛЬНІСНОГО КОМПОНЕНТУ ЗМІСТУ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У ШКОЛАХ КРАЇН ЄВРОАТЛАНТИЧНОГО РЕГІОНУ / Червонецький В. В. // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць / за ред. В. І. Сипченка. – Ч. 1. – Слов’янськ : СДПУ, 2010.– С. 130–140. – Бібліогр.: 19 назв. Діяльнісний компонент змісту екологічної освіти, формування пізнавальних і практичних умінь і навичок екологічного характеру, уміння приймати екологічно відповідальні рішення, прищеплення учням високих морально-етичних якостей в процесі природозахисної діяльності, країни Євроатлантичного регіону. Didactic and upbringing functions of an activity component of the environmental education content at schools in the countries of the Euro-Atlantic region / Chervonets’kyi V. V. // Houmanizatsiya navchal’no-vykhovnogo protsesu (Humanization of Educational Processes : collection of scientific papers / Sypchenko V. I. (ed.). – Vol. 1. – Slov’yans’k : SDPU, 2010. – P. 130 – 140. – Bibliography: 19 ref. Activity component of the content of environmental education, formation of cognitive and practical skills of ecological character, ability to make environmentally responsible decisions, fostering in pupils high moral and ethic qualities in the process of nature protection activities, countries of the Euro-Athlantic region.

Діяльнісний компонент змісту екологічної освіти тлумачиться як сукупність різноманітних видів та способів діяльності школярів, спрямованих на формування в них пізнавальних і практичних умінь та навичок екологічного характеру, розвиток вольових якостей, а також потреб і умінь виявляти активність у розв’язанні екологічних проблем. Через практичну діяльність учні починають розуміти необхідність дотримуватися правових та етичних вимог у відносинах з навколишнім середовищем, у ставленні до об’єктів і пам’яток природи. Опанування навичок з охорони довкілля відбувається через активізацію змісту екологічної освіти у різних формах організації і способах її здійснення у навчально-виховному процесі. Комплексний

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 37.504

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÎѲÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß

і цілеспрямований вплив на особистість учня ставить за мету підготувати й виховати екологічно відповідальну людину, яка вміє розв’язувати виникаючі екологічні проблеми й відчуває життєву необхідність особистої участі у подоланні екологічної кризи. Висвітлено роль, місце та призначення діяльнісного компонента змісту в шкільній екологічній освіті країн Євроатлантичного регіону, розкрито його дидактико-виховні можливості у формуванні екологічної свідомості й культури у молодого покоління обраної для дослідження територіальної одиниці. Пащенко О. В. УДК 37.504 2013.3.101. ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ / Л. М. Курняк, О. А. Курняк : зб. наук. праць Хмельницького ін-ту соціальних технологій ун-ту «Україна». – № 5. – 2012. – С. 109–114. – Бібліогр.: 6 назв. Екологічна освіта, екологічне виховання студентів, екологічна педагогіка, екологічна свідомість. Environmental education of HEI students / Kournyak L. M., Kournyak O. A. // Edited vol. of Khmel’nyts’kyi in-t of social techn. of univ. «Ukraine». – № 5. – 2012. – P. 109–114. – Bibliography: 6 ref. Environmental education, environmental education of students, environmental pedagogics, environmental consciousness.

Екологічна педагогіка, освіта як цілісне культурологічне явище, що включає процеси навчання, виховання, розвитку особистості, повинна спрямовуватись на формування екологічної культури як складової системи національного і громадянського виховання всіх верств населення, екологізацію навчальних дисциплін та програм підготовки, а також на професійну екологічну підготовку через базову екологічну освіту. Виконання професійних обов’язків фахівцем-екологом пов’язано з реалізацією різноманітних функцій, що мають соціально значущий характер. Формування психолого-педагогічних характеристик фахівця-еколога зумовлює його соціальну орієнтацію у майбутній професійній діяльності, у тому числі й у роботі та спілкуванні з людьми. Це необхідно передбачити у період складання навчальних планів і програм, в організації навчального процесу в цілому. Крім професійної підготовки фахівців-екологів, екологічну складову мають містити й інші предмети та дисципліни. Проаналізовано завдання екологічної освіти. Описано підходи до розгортання змісту екологічного виховання та освіти – мультидисциплінарний та внутрішньодисциплінарний. Розглянуто особливості формування екологічної свідомості і культури студентської молоді в сучасних умовах. Пащенко О. В. УДК 37.033 2013.3.102. ЕКОЛОГІЯ – НОВИЙ СПОСІБ МИСЛЕННЯ / Бригідир А. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2010. – № 4. – С. 141–144. Екологія, новий спосіб мислення, основні завдання екологічної освіти та виховання. Ecology is a new way of thinking / Bryhidyr A. // Dyrektor shkoly, litseyu, himnazii (Director of School, Lyceum, Gymnasium). – 2010. – № 4. – P. 141–144. Ecology, new way of thinking, main goals of environmental education.

Проаналізовано основні завдання екологічної освіти та виховання. Наведено докладний опис еколого-виховної роботи у школі № 11 м. Тернополя в рамках проекту перспективного розвитку навчального закладу «Школа гармонійного розвитку». В межах класно-урочної системи широкі можливості для здійснення екологічного навчання та виховання мають нові програми з біології, профільне

2013.3.104

навчання в старших класах, використання міжпредметних зв’язків, завдяки яким можна максимально досягти наступності та результативності. В усіх шкільних дисциплінах і всіх формах позакласної роботи використовують найрізноманітніші методи та прийоми, інтеграційні підходи до екологічного навчання учнів. Значну увагу приділено екологічним іграм, під час яких формуються не тільки вміння і навички екологічної спрямованості, а й позитивні стосунки між учнями, а також між учнями і вчителями. Розглянуто питання формування екологічної культури, розвитку екологічного мислення, підготовки молоді до участі у природоохоронній діяльності, реалізації пропагандистської роботи серед населення міста. Пащенко О. В. УДК 37.033 2013.3.103. СУСПІЛЬНЕ ЕКОВИХОВАННЯ В КОНТЕКСТІ ПРИРОДНОСТІ ІСНУВАННЯ / Філіпчук Г. // Українознавство. – № 4. – 2010. – С. 231–235. – Бібліогр.: 8 назв. Екологія, людина, природа, екоосвіта и виховання, сталий розвиток, глобальна криза. Public eco-education in the context of naturalness of existence / Filipchouk H. // Ukrainoznavstvo [Ukrainian Culture and Lifestyle]. – 2010. – № 4. –P. 231–235. – Bibliography: 8 ref. Ecology, human, nature, environmental education and training, sustainable development, global crisis.

Народна культура є надважливим складником світової сучасної культури, оскільки в її структурі відображено народну мораль, історичний досвід і етичні норми та світоглядні уявлення, звичаєве право, спадкоємність. Тому удосконалення змісту освіти, зокрема екологічної, має ґрунтуватися, по-перше, на творчому використанні історично-культурної спадщини, по-друге, слід максимально впроваджувати ті цінності, які характеризують конкретну культуру. Для України значною проблемою залишається низький рівень екологічної свідомості, системи екологічної освіти та просвіти. Вихід з цього становища полягатиме в реалізації одного з основних пріоритетів – переорієнтації в освітянській сфері на розвиток людини (людиноцентризм) і в докорінних змінах ставлення людини до природи (природоцентризм). Впровадження видань екологічної спрямованості у зміст навчальновиховного процесу позитивно вплине на якість освіти, зокрема екологічної, сприятиме професіоналізації кадрового потенціалу. Розглянуто важливі питання формування екологічної свідомості суспільства як основного чинника реалізації політики сталого розвитку. Проаналізовано шляхи, напрями, механізми, які сприяють розвитку екологічної культури людини в умовах глобальної екологічної кризи. Пащенко О. В. УДК 378.147+373.3 2013.3.104. ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗ СУСПІЛЬСТВА / Крамаренко А. М. // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України [Електронне видання]. – Вип. 2. – 2013. – Бібліогр.: 10 назв Екологічні цінності, глобалізація, екологізація, майбутні вчителі початкової школи. Formation of ecological values of future elementary school teachers in the context of intensification of global challenges of environmental and economic crises of society / Kramarenko A.M. // Visnyk Natsional’noi akademii Derzhavnoi prykordonnoi slouzhby Ukrainy (Bulletin of the State Border Service of Ukraine) [Electronic edition]. – Vol. 2. – 2013. – Bibliography: 10 ref.

Реферативний журнал, 2013, № 3

33

2013.3.107

ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈ

Environmental values, globalization, greening, future teachers of elementary school. Сучасна тенденція глобалізації всіх сфер життя суспільства потребує від країн гармонізації та синхронізації їхніх національних стратегій з глобальними процесами, особливо це пов’язано з екологічною та економічною проблематикою. Екологізація системи освіти та виховання виявляється основним елементом подальшого поступу людства. Аналіз методологічних аспектів запровадження екологічної освіти свідчить про те, що її метою в сучасних умовах є зміна у ставленні людини до власного здоров’я і до «здоров’я» довкілля, формування глибинної екологічної свідомості, високої екологічної грамотності та відповідальності за стан навколишнього середовища. Екологічна освіта покликана сприяти перебудові діяльності людини, її взаємовідносин з довкіллям, визначити найдієвіші і найдоцільніші засоби. Розглянуто питання формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи в умовах посилення глобалізаційних викликів екологічної та економічної криз суспільства. Проаналізовано наукові погляди з проблеми становлення еколого-зорієнтованої особистості майбутнього вчителя початкової школи та окреслено шляхи підвищення ефективності цієї підготовки. Пащенко О. В. УДК 371.5.017:502-053.6:[911](075.3) 2013.3.105. ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ПІДРУЧНИКА ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ / Копилець Є. В. // Теоретикометодичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – Вип. 14. – Кн. 2. – 2010. – С. 323–331. – Бібліогр.: 10 назв.

ÓÄÊ 371.5.017

Виховання екологічних ціннісних орієнтацій, підручник з географії. Education of environmental value orientation of teenagers by aids of textbook on general geography / Kopylets’ Y. V. // Teoretyko-metodychni problemy vykhovannya ditey ta uchnivs’koi molodi (Theoretic and methodological problems of education of children and school youth) : Edited volume. – Vol. 14. – Book 2. – 2010. – P. 323–331. – Bibliography.: 10 ref. Education of environmental value orientation, textbook on geography. Географічна освіта має формувати екологічні ціннісні орієнтації, яким властиві спрямованість на спільний гармонійний розвиток людини і природи, прийняття універсальної цінності природи. З цих позицій охарактеризовано представленість ідеї коеволюції, базових цінностей природи у тексті та методичному апараті підручників. Викладено основні результати аналізу спрямованості чинних підручників із загальної географії на виховання екологічних ціннісних орієнтацій підлітків. Розглянуто три навчальні видання, які отримали гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Здійснене досліждення засвідчило важливість з’ясування сприятливості змісту освіти для екологічного виховання не лише на рівні навчальних програм, а й на рівні підручників. Оскільки у формуванні мотивації екологічно виваженого ставлення до природи провідна роль належить непрагматичній взаємодії з природними об’єктами, їх суб’єктному сприйняттю, а визначальною ознакою екологічного світосприйняття є духовна спорідненість особистості з природою, визначальним для виховання екологічних ціннісних орієнтацій автор вважає опанування нематеріальних цінностей природи, насамперед – моральної цінності та самоцінності природи. Пащенко О. В.

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ УДК 351.777 2013.3.106. ЭЛЕМЕНТЫ СТРАТЕГИИ АНТИКРИЗИСНОГО УПРАВЛЕНИЯ РЕСУРСНЫМ ПОТЕНЦИАЛОМ ТЕХНОГЕННЫХ ОТХОДОВ / Шунтова С. Г., Губанова Е. Р. – Одесса, 2010. – 130 с. Техногенные отходы, ресурсный потенциал, экономические инструменты. Elements of strategy for anti-crisis management of resource potential of technogenic waste / Shuntova S. H., Gubanova Ye. R. – Odessa, 2010. – 130 p. Technogenic waste, resource potencial, economic instruments.

Техногенные отходы – отходы, образующиеся на разных стадиях технологических процессов современной промышленности. В рыночных условиях результативные экономические регуляторы экологических отношений определяют их способностью стимулировать экономический интерес производителя насчет поиска наиболее эффективных способов охраны окружающей среды и внедрение экологических инноваций. Решение проблемы нагромождения твердых индустриальных отходов путем внедрения определенных экономических отношений требует, в первую очередь, усовершенствования существующей методологии определения стоимости объектов. Рассмотрено современное состояние проблемы образования и накопления техногенных отходов. Значительное внимание уделено выявлению причин возникновения кризисной ситуации в сфере генезиса и аккумуляции твердых отходов, а также разработке предложений по использованию организационно-экономических инстру-

34

ментов, направленных на регулирование обращения с отходами в условиях кризиса. Тимочко Т. В. УДК 911.504.06 (477.82) 2013.3.107. ГЕОСИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ТЕХНОГЕННИХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ / Дронова О. Л. // Український географічний журнал. – 2011. – № 1. – С. 63–68. – Бібліогр.: 6 назв. Надзвичайна екологічна ситуація, надзвичайна техногенна ситуація, фактори ризику, техногенна безпека. Geosystem analysis of factors of the man-caused emergency situations risks in Ukraine / Dronova O. L. // Ukrayins’kyi geografichnyi zhournal (Ukrainian Geographical Journal). – 2011. – № 1. – P. 63 – 68. – Bibliography: 6 ref. Environmental emergency, man-made emergency situation, factors of risk, technogenic safety.

Господарська діяльність людини, зростання промислово-енергетичного потенціалу, концентрація населення в містах та забруднення більшості компонентів природних систем до рівня, коли майже неможливе їх самовідновлення, загострили суперечності між розвитком економіки та станом довкілля. Постійне навантаження на природу внаслідок діяльності людини призвело до різкого збільшення частоти та масштабів техногенних катастроф і стихійних лих у всьому світі. У 2009 р. в Україні виникло 264 надзвичайні ситуації, з них 130 – техногенного характеру. Техногенне навантаження на геосистеми досить часто спричинює розвиток наслідкових негативних природних явищ і процесів, призводить до загибелі людей та

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 538.1

ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈ

матеріальних збитків. Наведено результати дослідження економічних та соціальних факторів, що призводять до виникнення техногенних надзвичайних ситуацій в Україні. Для їх визначення адаптовано підхід, що базується на циклі з’єднаних причинно-наслідковими зв’язками модулів: економічна діяльність людини, вплив якої посилюється соціальними факторами, – навантаження на компоненти природи, яке призводить до зміни їх природних екологічних властивостей, – вплив на здоров’я людини та умови його життєдіяльності. Запропоновано функціональне зонування території України, в основі якого – облік факторів ризику техногенних надзвичайних ситуацій. Болдарєва Д. І. УДК: 538.1:621.039:681.3:311.214;58 502.175 2013.3.108. ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ БІОІНДИКАЦІЇ / Єремєєв І. С., Остапчук А. І. // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2013. – С. 480–482. Ризики, біоіндикація, релевантність, достовірність, евристики, оцінювання, теорема Байєсаю. Evaluating risks of bioindication / Yeremeyev I. S., Ostapchouk A. I. // Heotekhnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, Ecology and Industrial Safety). – 2013. – P. 480–482. Risks, bioindication, relevancy, certainty, heuristics, evaluation, Bayesian theorem.

Біоіндикатори є дієвим засобом визначення таких забруднень атмосфери, як діоксиди сірки і азоту, фтор та озон. Причому біоіндикатори мають ту позитивну рису, що вони інтегрують вплив забруднень за весь час експозиції на відміну від вимірювальних приладів, які визначають забруднення у точці вимірювання у момент виконання цієї процедури. Негативною рисою біоіндикаторів є те, що вони зазнають впливу різних забруднень одночасно і їхня реакція не є «чистою», а, швидше, сумою реакцій на різні забруднювачі, що не завжди дає можливість виявити вплив конкретного забруднювача. Усе це ускладнює завдання ідентифікації забруднень і зумовлює наявність ризиків під час оцінювання стану середовища. Для оцінювання ризику треба мати уявлення про загрози, які можливі (характерні) для тих чи інших біоіндикаторів відносно певних умов навколишнього середовища, а також відчувати зв’язок між розумінням процесів, які зумовлюють реакцію біоіндикатора, релевантністю реакції забрудненнюю та ступенем адекватності, вірогідності і однозначності цієї реакції. Описано ризики при оцінюванні стану середовища. Наведено екстраполяційну схему між впливом фактора довкілля та реакцією біондикатора з урахуванням наявних моделей. Запропоновано підхід, який дає змогу з достатнім ступенем вірогідності оцінювати ризики, пов’язані з результатами біоіндикації. Болдарєва Д. І. УДК 528.94 2013.3.109. КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ АТЛАСУ ПРИРОДНИХ, ТЕХНОГЕННИХ, СОЦІАЛЬНИХ НЕБЕЗПЕК І РИЗИКІВ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ / Руденко Л. Г., Дронова О. Л., Ляшенко Д. О. – К., 2010. – 47 с. Атлас, небезпека, ризики, надзвичайні ситуації, карта, картографування, ГІС. Сoncept for creation of Atlas of natural, man-caused, social hazards and risks of emergencies in Ukraine / Roudenko L. H., Dronova O. L., Lyashenko D. O. – K., 2010. – 47 p. Atlas, hazard, risks, emergencies, map, mapping, GIS.

Ризик виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій (НС) у різних регіонах України зумовлено великою енергомісткість та матеріаломісткістю економіки, фізичною

2013.3.110

зношеністю виробничих потужностей, значною концентрацією небезпечних об’єктів, наявністю аварійного житла, застарілістю і зношеністю транспортних засобів тощо. Картографічне дослідження просторових особливостей розподілу небезпек і ризиків є важливим засобом географічного прогнозування з метою запобігання НС. Зважаючи на дуже високий рівень антропогенного навантаження та екологічної напруженості в Україні було опрацьовано концепцію створення Атласу природних, техногенних, соціальних небезпек і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій у державі, в якому узагальнено просторові дані щодо потенційних джерел, об’єктів, процесів, що визначають виникнення надзвичайних ситуацій. На основі використання сучасних геоінформаційних технологій Атлас забезпечує можливість оперувати конкретними даними і здійснювати оперативне управління на різних рівнях. Викладено концептуальні основи створення Атласу. В їхню основу покладено світовий досвід картографування надзвичайних ситуацій, обґрунтовано принципи картографування, підходи до формування бази даних, ймовірні технологічні рішення та орієнтовну структуру Атласу. Узагальнено уявлення про можливості виникнення і розвитку НС, забезпечено доступність візуального сприйняття і аналізу цієї інформації. Болдарєва Д. І. УДК 504+551.464 2013.3.110. ПРИРОДНЫЕ И АНТРОПОГЕННЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ПОЛЯХ ВАЖНЕЙШИХ АБИОТИЧЕСКИХ ЭЛЕМЕНТОВ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО КОМПЛЕКСА КЕРЧЕНСКОГО ПРОЛИВА В ТЕЧЕНИИ ДВУХ ПОСЛЕДНИХ ДЕСЯТИЛЕТИЙ / Ломакин П. Д., Спиридонова Е. О. – Севастополь : НПЦ «ЭКОСИ-Гидрофизика», 2010. – 118 с. – Бібліогр.: 60 назв. Керченский пролив, гидрохимический режим, гидрологический режим, экологический комплекс, антропогенное влияние. Natural and anthropogenic changes in fields of the main abiotic elements of ecological complex of Kerch Strait during two last decades / Lomakin P. D., Spiridonova E. O. – Sebastopol: NPTs «EKOSI-Gidrofizika», 2010. – 118 p. – Bibliography: 60 ref. Kerch Strait, hydrochemical regime, hydrological regime, ecological complex, anthropogenic impact.

Керченский пролив является одной из основных транспортных артерий Украины и России. Он характеризуется значительной изменчивостью среды под воздействием естественных, а также антропогенных факторов. Перенос определенных воздушных масс обусловливает преобладание азовских или черноморских вод, что определяет формирование видового разнообразия. К особенностям данного района следует отнести также и значительные антропогенные нагрузки. В последние годы большое влияние на режим Керченского пролива оказало строительство дамбы в районе о. Тузла. На основе обработки и анализа архивных материалов и данных серии океанографических, геологических и экологических съемок, реализованных ЮгНИРО и МГИ НАН Украины в течение двух последних десятилетий, получены сведения о современном состоянии полей важнейших элементов экологического комплекса в Керченском проливе и на прилегающих акваториях Черного и Азовского морей. Исследованы природные изменения метеорологических условий региона, вариации в циркуляции вод, термохалинном поле, в полях гидрохимических и геологических элементов и ледовом режиме. Рассмотрено влияние на экосистему пролива антропогенных факторов. Выявлены тенденции и оценены последствия воздействия мощного и нарастающего антропогенного пресса на экологическую систему пролива в условиях межгодовых природных ва-

Реферативний журнал, 2013, № 3

35

2013.3.114

ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈ

риаций крупномасштабных, в рамках рассматриваемой акватории, гидрометеорологических процессов. Болдарєва Д. І. УДК 504.4 2013.3.111. ПРИРОДНЫЕ КАТАСТРОФЫ АЗОВОЧЕРНОМОРСКОГО РЕГИОНА / Доценко С. Ф., Иванов В. А. – Севастополь, 2010. – 174 с. – 151 назва. Азово-Черноморский регион, морские природные катастрофы, физико-географические характеристики. Natural catastrophes in Azov-Black Sea region / Dotsenko S. F., Ivanov V. A. – Sebastopol, 2010. – 174 p. – 151 ref. Azov-Black Sea region, marine natural catastrophes, physical and geographical characteristics.

Описаны природные явления в Черном и Азовском морях, которые представляют реальную или потенциальную опасность для жизни людей и экономики региона. Дана общая характеристика таких явлений, включая типы природных катастроф и шкалы для измерения различных природных явлений, критерии катастрофичности событий, приведены статистические данные о природных катастрофах в мире и Украине и тенденциях их изменения. Изложена физико-географическая характеристика Черного и Азовского морей и краткое описание основных видов природных катастроф в регионе, а также приведены статистические данные об опасных гидрометеорологических явлениях и указаны районы наиболее частого проявления различных их типов. Дано детальное описание наиболее существенных для АзовоЧерноморского региона природных явлений, в частности, сгонно-нагонных колебаний уровня морей, цунами, сейш, тягуна в портах, штормовых ветров, ветровых волн и ветровых волн-убийц, аномальных ледовых режимов, потенциальной опасности сероводородного заражения региона, природных пожаров, оползней, а также нового направления исследований, связанного с падением небесных тел на Землю и известного как астероидно-кометная опасность. Рассмотрены математические модели, используемые в настоящее время для исследований и прогноза сейш, цунами, сгонно-нагонных колебаний уровня моря и ветровых волн. Приведены примеры результатов численного моделирования динамических процессов в Азово-Черноморском регионе. Болдарєва Д. І. УДК 504.42+502.33 2013.3.112. АНТИКРИЗИСНОЕ УПРАВЛЕНИЕ МОРСКИМ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЕМ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ И ПРИКЛАДНЫЕ АСПЕКТЫ ИССЛЕДОВАНИЙ / под ред. Б. В. Буркинского, В. Н. Степанова. – Одеcса, 2010. – 609 с. – Антикризисный менеджмент, морское природопользование, экологический кризис. Anti-crisis management of marine resources use: theoretical, methodological and applied aspects of research / Bourkinskiy b. V., Stepanov V. N. (Eds). – Odessa, 2010. – 609 c. Anti-crisis management, marine resources use, environmental crisis.

Бассейн Черного и Азовского моря занимает значительное место в экономическом развитии Украины. Это обусловлено его высокой биопродуктивностью, значительными запасами полезных ископаемых, важным транспортно-коммуникационным потенциалом, развитой инфраструктурой рекреационно-туристической деятельности, которая базируется на соответствующем богатом природно-ресурсном потенциале. В то же время, сложная общая современная экономико-экологическая

36

ÓÄÊ 504.4

ситуация в данном регионе усугубляется отсутствием надлежащей системы планирования, организации и управления природопреобразующей деятельностью и безопасностью со стороны соседних государств. Представлены разработки по узловым теоретическим вопросам формирования системы антикризисного управления использованием морских природных ресурсов и охраной окружающей среды. Рассматриваются современные экономико-экологические и социальные вызовы, национальные интересы, проблемы принятия решений как объекты системных исследований и антикризисного управления. Представлено обобщение современных концепций и теорий кризисов и катастроф в контексте формирования системы механизмов антикризисного управления. Болдарєва Д. І. УДК 621.039(477) 2013.3.113. ЯДЕРНОЕ ТОПЛИВО В ОБЪЕКТЕ «УКРЫТИЕ» ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС / Арутюнян Р. В., Большов Л. А., Боровой А.А. и др. – М., 2010. – 240 с. Ядерное топливо, Чернобыльская АЭС, объект «Укрытие», авария. Nuclear fuel in the «Shelter» object at the Chernobyl NPP / Aroutyunyan R. V., Bol’shov L. A., Borovoy A. A. et al. – M., 2010. – 240 p. Nuclear fuel, Chernobyl NPP, «Shelter» object, accident.

В первые дни после аварии на ЧАЭС встал вопрос о строительстве сооружения, которое должно было защитить прилегающую территорию от проникающего излучения и предотвратить выход радионуклидов из разрушенного реактора. Основным требованием к проекту такого сооружения было соблюдение стандартов радиационной защиты и создание систем контроля состояния разрушенной активной зоны с целью предотвращения любых нежелательных процессов в ней и, прежде всего, возникновения самопроизвольной цепной реакции деления. В качестве окончательного варианта консервации разрушенного энергоблока правительственной комиссией была принята обьемнопространственная структура объекта «Укрытие. Работа обобщает и систематизирует результаты многолетних исследований разрушенного ядерного топлива, находящегося в объекте «Укрытие». Дается оценка полноты и достоверности имеющихся данных. Разделы книги посвящены методам и средствам, использованным для исследования топлива в объекте «Укрытие» и в его локальной зоне, моделям его поведения в аварийных условиях 4-го блока ЧАЭС (в том числе тем, которые были разработаны и применены в 1986 г.), рассмотрению вопросов, связанных с поведением ядерного топлива при дальнейшем преобразовании объекта. Болдарєва Д. І. УДК 502.064.3 2013.3.114. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЗБАЛАНСОВАНОГО РЕСУРСОКОРИСТУВАННЯ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ / Адаменко О. М., Адаменко Я. О., Архипова Л. М., Головчак В. Ф. та ін. – Івано-Франківськ : «Симфонія форте», 2013. – 368 с. Збалансований розвиток, ресурсокористування, геосистеми, екологічна безпека, природно-ресурсний потенціал, екологічні ризики. Environmental safety of sustainable resource use in the Carpathian region / Adamenko O. M., Adamenko Y. O., Arkhypova L. M., Holovchak V. F. et al. – Ivano-Frankivs’k : «Symfonia forte», 2013. – 368 p. Sustainable development, resource use, geosystems, environmental safety, natural resource potential, environmental risks.

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 504.064

ÏÐÀÂβ ÀÑÏÅÊÒÈ ÅÊÎËÎò¯

Основною концепцією екологічно безпечного ресурсокористування є концепція системи інтегрованого управління природними ресурсами. Вона базується на системному аналізі даних про природно-ресурсний потенціал, кількісний і якісний стан природних ресурсів, наявність загроз їх вичерпання, співвідношення природних і техногенних факторів екологічної безпеки, які визначають стійкість і відновлювальну здатність природних геосистем при існуючому антропогенному навантаженні з урахуванням прогнозних його змін у майбутньому. Запропонована методика складання карт сучасної екологічної ситуації дає можливість отримувати необхідну оцінювальну та прогнозну інформацію. Обґрунтовано новий науковий напрям «конструктивна гідроекологія» – наука, що досліджує гідросферу з позиції природно-техногенної безпеки, базуючись на геосистемному підході. Вперше запропоновано спосіб оцінки природно-техногенного ризику водокористування з річкових екосистем, який враховує уразливість гідроекосистеми, просторову уразливість населення, ймовірність прояву небезпечної події, її тривалість, кількість факторів ризику, за яким отримують комплексний показник природно-техногенного ризику водокористування і на основі роздробленої шкали визначають ступінь природно-техногенної небезпеки гідроекосистеми за ризиком водокористування. Вперше встановлено функціональні закономірності просторового розподілу комплексного індексу потенціалу якості залежно від висоти місцевості для основних гідросистем Карпатського регіону. Проаналізовано природно-ресурсний потенціал Українських Карпат. Болдарєва Д. І. УДК 504.064.2.001.18 (477) 2013.3.115. ОЦІНКА РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОЛОГОРЕСУРСНИХ ТА ЕКОЛОГО-ТЕХНОГЕННИХ ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ / Яковлєв Є. О.,

2013.3.117

Скалецький Ю. М., Іванюта С. П., Якушенко Л. М. – К. : НІСД, 2011. – 32 c. Еколого-ресурсна безпека, еколого-техногенна загроза, навколишнє природне середовище, природноресурсний потенціал. Assessment of regional eco-resource and eco-technogenic threats to the national safety of Ukraine / Yakovlev Ye. O., Skaletsky Yu. M., Ivanyuta S. P., Yakushenko L. M. – Kyiv : NISD, 2011. – 32 p. Еco-resource safety, eco-technogenic threat, environment, natural resources potential. Масштабні деструктивні процеси у навколишньому середовищі сягнули рівня загроз національній безпеці України. У разі збереження існуючих тенденцій природокористування та розвитку економіки вже в найближчій перспективі Україна може безповоротно втратити, а в деяких регіонах уже втрачає потенціал збалансованого розвитку. Розв’язання екологічних проблем в Україні потребуватиме не лише мобілізації значних матеріальних і фінансових ресурсів, запровадження ефективних ринкових, адміністративних та інших важелів, а й докорінної перебудови свідомості громадян, позбавлення їх усталених міфів щодо невичерпності природних запасів України та формування способу життя, основаного на екологічному імперативі. Виділено та охарактеризовано основні еколого-ресурсні та еколого-техногенні загрози національній безпеці України. У процесі підготовки огляду використано матеріали національних доповідей МНС, Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, виїзного засідання круглого столу на тему: «Проблеми запобігання трансграничній еколого-техногенній надзвичайній ситуації внаслідок негативних змін екологічного стану Калуської промислово-міської агломерації», а також аналітичні матеріали Міноборони, Мінагрополітики, Мінохоронздоров’я та статистичні дані Державної служби статистики України. Болдарєва Д. І.

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ УДК 346.7+553.04 (075) 2013.3.116. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАДРОКОРИСТУВАННЯ / Рудько Г., Миргородський М., Курило М., Лагода О. – К. : Гіперіон, 2012. – 256 с. – Бібліогр.: 105 назв. Надрокористування, Кодекс України про надра, мінерально-сировинна база. Normative legal regulation of subsurface resources management / Rudko H., Myrhorodsky М., Kurylo М., Lahoda О. – Кyiv : Hyperion, 2012. – 256 p. – Bibliography: 105 ref. Subsurface resources management, Mineral Resources Code of Ukraine, available mineral resources.

щодо надрокористування. Проведено аналіз основних положень Кодексу України та підзаконних актів. Розглянуто особливості державного управління та роль державних організацій, установ, підприємств у відносинах, що виникають під час надрокористування. Виконано комплексний аналіз системи чинних правових норм щодо підстав та порядку виникнення й припинення права користування надрами, умов і механізму їх реалізації та вдосконалення. Розкрито основні поняття геолого-економічної оцінки, її механізм, значення і роль. Висвітлено тенденції розвитку мінерально-сировинної бази України. Болдарєва Д. І.

Право як система ґрунтується й реалізується на вироблених теорією та практикою принципах, які є науковою основою для цілей правового регулювання у сфері користування надрами. Сьогодні в Україні основним природоресурсним законодавчим актом, що регулює питання у сфері надрокористування є Кодекс України про надра, який покликаний конкретизувати й деталізувати основні положення Конституції України у сфері регулювання гірничих відносин. Наявність правового регулювання дає можливість вплинути на відносини надрокористування з метою їх упорядкування, розвитку і захисту. Розглянуто основні аспекти та охарактеризовано загальний стан законодавства України з питань надрокористування. Окреслено методи та принципи правового регулювання

УДК 504, 631. 2013.3.117. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА ЛЮДИНИ НА ЕКОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ ТА БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ДОВКІЛЛЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР / Берлач Н. А. // Юридична психологія та педагогіка. – 2010. – № 1(7). – С. 203–211. – Бібліогр.: 9 назв. Органічне сільське господарство, права людини, екологізація виробництва, навколишнє природне середовище. Realization of human right to environmental safety and environment to be safe for life and health as psychological factor / Berlach N. A. // Yurydychna psykhologiya ta pedagogika (Juridical phychologic and pedagogy). – 2010. – № 1 (7). – P. 203–211. – Bibliorgraphy: 9 ref.

Реферативний журнал, 2013, № 3

37

2013.3.120

ÏÐÀÂβ ÀÑÏÅÊÒÈ ÅÊÎËÎò¯

Organic farming, human rights, greening of production, environment. Конституція України гарантує кожному права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, а також забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України. Саме досягнення наведених в Основному Законі принципів є закономірним наслідком функціонування системи органічного сільського господарства, а тому і виступає пріоритетним чинником збільшення прихильності споживачів до продукції органічного сільського господарства. Нині територія України зазнає впливу багатьох видів забруднення довкілля. Тому увага держави є необхідною умовою щодо запровадження законодавчої, нормативної підтримки та вдосконалення системи вирощування, виробництва, переробки та продажу органічних продуктів харчування. Органічне сільське господарство – особливий вид управління господарством, який характеризується турботою про всі компоненти навколишнього середовища способом запровадження обмежень або заборони використання речовин чи агроприйомів, що негативно впливають на довкілля, псують або забруднюють його, підвищують ризики у продовольчому ланцюзі. Висвітлено роль та значення органічного сільського господарства в аспекті забезпечення конституційного права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Визначено основні переваги такої форми аграрного виробництва, а також запропоновано перелік заходів адміністративно-правового характеру, спрямованих на повніше використання Україною власного потенціалу в цій сфері. Тимочко Т. В. УДК 502.51 2013.3.118. ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ / Галушкіна Т. П., Бондар О. І., Голян В. А. та ін. – Саки : Фенікс, 2010. – 402 с. – Бібліогр.: 172 назви. Екологічний аудит, водогосподарські ресурси. Environmental audit of water management systems / Halushkina Т. P., Bondar О. І., Holyan V. А. et al. – Saky : Feniks, 2010. – 402 p. – Bibliography: 172 ref. Environmental audit, water sector resources.

В Україні склалася ситуація, коли практично всі поверхневі, а в деяких регіонах і підземні води за рівнем забруднення не відповідають вимогам санітарного законодавства. В той же час наявні очисні споруди та технології не здатні очистити її до рівня показників безпеки. Тому в сучасних умовах досить актуальною є оцінка рівня та якості водозабезпечення. Вагомим інструментом водогосподарської практики та прийняття еколого-орієнтованих рішень є впровадження процедур екологічного аудиту водогосподарських систем. Його запровадження дасть можливість підвищити не лише рівень якісного водопостачання та водовідведення, а й забезпечити стратегічні інтереси країни у сфері гарантування екологічної безпеки. Забезпечити вирішення цих питань можна лише через трансформацію законодавчої бази щодо запровадження обов’язкових процедур екоаудиту водогосподарських систем як об’єктів підвищеної небезпеки та налагодження відповідної координації між Держводгоспом, МЖКГ та Мінприроди України. Розкрито передумови та механізми забезпечення впровадження процедур екологічного аудиту в водогосподарській практиці; досліджено стан проблеми, наведено зрозуміле трактування основних термінів та понять, виявлено вектори подальших трансформаційних зрушень у водній сфері. Тимочко Т. В.

38

ÓÄÊ 502.51

УДК 342.7:502.31:504.75.06 2013.3.119. БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ – НАШЕ ПРАВО ЧИ ОБОВ’ЯЗОК? / Ільченко Н. В., Гурська В. Т., Чумакова Т. Л., Романюк Н. В. // Екологія і природокористування. – Вип. 14. – 2011. – С. 76–85. – Бібліогр.: 11 назв. Екологічна безпека, екологічне право, навколишнє природне середовище. Safe environment – our right or duty? / Il’chenko N. V., Hours’ka V. T., Choumakova T. L., Romanyuk N. V. // Ekologiya i pryrodokorystouvannya (Ecology and nature management). – Ed. 14. – 2011. – P. 76–85. – Bibliography: 11 ref. Environmental safety, environmental law, environment.

Право на безпечне для життя та здоров’я довкілля – одне з фундаментальних і всеохоплюючих прав людини і громадянина будь-якої країни. У другій половині 20 століття спочатку права людини, а потім і якість довкілля були всесвітньо визнані як фундаментальні суспільні вартості. Cьогодні науковці Інституту проблем природокористування та екології НАН України відпрацьовують концептуальні положення розроблення регіональних стратегій сталого розвитку, які стали продовженням тих наукових надбань, що втілені в проект Концепції переходу України до сталого розвитку. Розроблена концепція є методологічною основою для створення усіх правових норм і законів, суть яких полягає у встановленні співвідношення понять потреб людини і обмежень людської діяльності, що базуються на принципі екологізації суспільних процесів і стосуються усіх сфер суспільного життя. Охорона довкілля як загальної системи життєзабезпечення людини є завданням першорядної важливості з погляду збереження генофонду населення України, а також перспектив економічного і соціального розвитку. Досліджено основні поняття і нормативно-правове регулювання права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та узгодження його з поняттям обов’язку держави і людини. Тимочко Т. В. УДК 5.502 2013.3.120. ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ / Ополінський І. О., Дичко А. О. // Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2013. – С. 471–473. – Бібліогр.: 6 назв. Урбанізація, аудит, екологічна безпека. Environmental audit of urbanized territories / Opolins’kyi I. O., Dychko A. O. // Geotekhnologiya, ekologiya ta promyslova bezpeka (Geotechnology, Еcology and Industrial Safety). – 2013. – P. 471–473. – Bibliography: 6 ref. Urbanization, audit, environmental safety.

Урбанізація, змінюючи стан довкілля та спосіб життя людини, впливає на демографічні показники і захворюваність населення. Для суспільства в цілому стає важливим отримання об’єктивних знань про стан урбоекосистем, ймовірних наслідків впливу на організм людини негативних чинників та можливість зменшення їх дії шляхом використання сучасних технологій. Для вирішення цих завдань доцільно використовувати принципи екологічної експертизи. Вона є ефективним механізмом держави і суспільства для створення нормальних умов для функціонування екосистем і біосфери загалом та гарантування їх екологічної безпеки. Основними принципами її є: гарантування безпечного для життя довкілля; збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних та соціальних інтересів; наукова обґрунтованість і незалежність, об’єктивність і гласність, варіантність і превентивність; законність. Запропоновано метод оцінювання екологічної безпеки урбанізованих територій, що має сприяти запобіганню

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 504.062

ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒß

нових, обмеженню та ліквідації виявлених негативних джерел впливу на довкілля та здоров’я людей, дасть змогу оцінити ступінь екологічної безпеки антропогенної діяльності на деяких територіях чи об’єктах, а також визначити шляхи розв’язання виявлених проблем. Тимочко Т. В. УДК 504.062:631.95 (477) 2013.3.121. ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА МЕЛІОРОВАНИХ ЗЕМЛЯХ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ / Грановська Л. М., Сербіна Р. А. // Економічні науки. Серія «Регіональна економіка». – Вип. 7(27) Ч.2. – 2010 – С. 225–231. – Бібліогр.: 7 назв. Меліоровані землі, економічна безпека, екологічне страхування. Environmental insurance of risks caused by business activity on improved lands in the context of economic safety in a region / Hranovs’ka L. M., Serbina R. A. // Ekonomichni nauky. Seriya «Regional’na ekonomika». – Ed. 7(27) P.2. – 2010 – P. 225–231. – Bibliography.: 7 ref. Improved lands, economic safety, environmental insurance.

2013.3.123

Аграрний сектор економіки є одним з найпотужніших суб’єктів господарювання Південного регіону України. Він представлений інтенсивним зрошуваним землеробством на площі близько 1 млн га. Екологічна напруга на цих землях зростає за рахунок їх нераціонального використання, природного старіння меліоративних систем і мереж, зменшення обсягів відновлювальних робіт, у тому числі з реконструкції водогосподарсько-меліоративних об’єктів, відсутності ефективної системи моніторингу за їхнім станом. З метою зниження ймовірності виникнення ризиків при використанні меліоративних об’єктів та господарської діяльності на меліорованих землях необхідно запроваджувати систему екологічного страхування як суб’єктів господарської діяльності на меліорованих землях від імовірних погодних, екологічних і техногенних ризиків, так і третіх осіб, що потрапляють в зону екологічної або техногенної катастрофи. Обґрунтовано необхідність проведення екологічного страхування господарської діяльності на меліорованих землях як одного з інструментів зменшення ймовірності виникнення ризиків для навколишнього природного середовища та населення регіону при експлуатації меліоративних об’єктів та використанні меліорованих земель. Тимочко Т. В.

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

УДК 502.62/72(292.488)(477)(081) 2013.3.122. ЗАПОВІДНА ДЕНДРОСОЗОФЛОРА ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / Попович С. Ю., Степаненко Н. П., Устименко П. М. та ін. – К. : Аграр Медіа Груп, 2010. – 262 с. Раритетні види, дендросозоекзоти, життєвий стан, адаптація, Червоний список МСОП, Європейський Червоний список, природно-заповідний фонд, Лісостеп України. Reserved dendrosozoflora in Forest-Steppe Zone of Ukraine / Popovych S. Y., Stepanenko N. P., Oustymenko P. M. et al. – Kyiv : Ahrar Media Group, 2010. – 262 p. Rare species, dendrosozoexotics, living state, adaptation, IUSN Red List, European Red List, nature reserved fund, Forest-Steppe Zone of Ukraine.

Охорона та збереження генофонду рідкісних і зникаючих видів рослин є однією з основних проблем сучасності. Базовим кроком у напрямі її розв’язання є інвентаризація, а вже згодом відтворення, збагачення та моніторинг заповідних видів деревних рослин Лісостепу. Проведені інвентаризаційні дослідження створюють підґрунтя для складання переліків, конспектів, анотованих списків, каталогів видів флори, списків особливо цінних видів, які стають основою для ведення державного обліку та державного кадастру рослин світу, а також державного кадастру територій природно-заповідного фонду. Інвентаризація та діагностика життєвого стану раритетних дендроекзотів ex situ є одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі дендросозології. Охарактеризовано мережу збереження раритетного заповідного дендрорізноманіття Лісостепу України. Вперше в обсязі одного видання комплексно і структурно проаналізовано заповідну дендросозофлору, яка в умовах in situ, ex situ та in vivo складена автохтонними та екзотичними деревними видами рослин всіх біоморф, які мають офіційний статус відповідних рангів охорони (міжнародного, загальнодержавного та регіонального). Розглянуто репрезентативність стану збереження заповідної дендросозофлори, у тому числі й вікових дерев і чагарників. За видовим

складом визначено репрезентативність регіонів, об’єктів і категорій природно-заповідного фонду. Наведено оцінку декоративності дендросозофітів та окреслено напрями їх використання. Болдарєва Д. І.

УДК 598.(282.247.31) 2013.3.123. ГНІЗДОВА ОРНІТОФАУНА БАСЕЙНУ ВЕРХНЬОГО ДНІСТРА / Бокотей А. А., Дзюбенко Н. В., Горбань І. М. та ін. – Львів, 2010. – 400 с. Гніздові птахи, біотоп, басейн Верхнього Дністра, орнітофауна, видовий склад, збереження біорізноманіття, штучні водойми. Nesting avifauna within Upper Dniester basin / Bokotey A. A., Dzyubenko N. V., Horban’ I. M. et al. – L’viv, 2010. – 400 p. Nesting birds, biotope, Upper Dniester basin, avifauna, species composition, biodiversity conservation, artificial ponds.

У басейні Верхнього Дністра внаслідок інтенсивних меліоративних робіт більшість природних водно-болотних біотопів зазнали деградації та втратили своє значення для гніздування гідрофільних птахів. З другої половини 20 ст. у процесі будівництва гідротехнічних споруд та освоєння родовищ виникла значна кількість водойм антропогенного походження, які стали повноцінними замінниками природних біотопів і нині відіграють провідну роль у підтриманні видового різноманіття гідрофільного комплексу орнітофауни. Найоптимальніші умови для перебування птахів водно-болотного комплексу склалися на риборозплідних ставках. У роботі вміщено результати досліджень поширення, чисельності та щільності гніздових птахів основних біотопів у басейні Верхнього Дністра наприкінці 20 – початку 21 ст. Це перше узагальнення стосовно орнітофауни регіону, яке дає уявлення про склад птахів, їхню чисельність, поширення та окреслює основні проблеми охорони. У роботі представлено карти поширення та щільності гніздових птахів у досліджуваному регіоні. Зазначено

Реферативний журнал, 2013, № 3

39

2013.3.126

ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒß

основні напрями охорони орнітофауністичного різноманіття у басейні Верхнього Дністра. Важливу роль у збереженні та відтворенні орнітофауни мають відігравати об’єкти природно-заповідного фонду України, тому надзвичайно актуальним сьогодні є питання збільшення площ національних природних парків, підвищення статусу й створення нових природоохоронних об’єктів, а також забезпечення в них охоронного режиму. Болдарєва Д. І. УДК 582.28: 581. 5(477. 86) 581.9:502.75(477.60) 2013.3.124. ЛАНДШАФТЫ, РАСТИТЕЛЬНЫЙ ПОКРОВ И ЖИВОТНЫЙ МИР РЕГИОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКА «МЕОТИДА» / Молодан Г. Н., Приходько С. А., Третьяков С. В. и др. – Донецк : Ноулидж, 2010. – 184 с. Региональный ландшафтный парк «Меотида», Таганрогский залив, малакофауна, ихтиофауна. Landscapes, vegetation cover and fauna of regional landscape park «Meotyda» / Molodan G. N., Prikhod’ko S. A., Tretyakov S. V. et al. – Donetsk : Noulidzh, 2010. – 184 p. Regional landscape park «Meotyda», Tahanroh Bay, malacofauna, fish fauna.

Региональный ландшафтный парк «Меотида» является первым восточным звеном Приморского экологического коридора и неотъемлемой составляющей практических действий, которые предусмотрены Общегосударственной программой охраны и восстановления окружающей среды Черного и Азовского морей. Уникальность ландшафта территории парка определяется разнообразием его форм. На территории «Меотиды» хорошо представлена аборигенная биота. Растительный покров насчитывает 49 формаций солончаковой, степной, болотной, водной, песчаной и синантропной растительности, из них 4 внесены в Зеленую книгу Украины, а также бесчисленное количество участков формаций, в сообществах которых произрастают виды, внесенные в Красную книгу Украины. Животный мир включает 49 видов млекопитающих, свыше 250 – птиц (97 гнездятся), 7 – пресмыкающихся, 5 – земноводных, 79 – рыб и более 1500 видов насекомых и много других бесхребетных. В монографии представлены материалы по ландшафтному разнообразию и основным ландшафтообразующим элементам территории РЛП «Меотида». Дана детальная информация о современном состоянии растительного покрова. Подробно рассмотрена фауна наземных позвоночных, включая видовой состав, территориальное распределение и численность, их динамика за последние 100 лет. На основе анализа уловов охарактеризована ихтиофауна Таганрогского залива Азовского моря. Впервые для субрегиона обобщены сведения по насекомым, паукам и моллюскам. Болдарєва Д. І. УДК 502.75 (477.60) 2013.3.125. ЧЕРВОНА КНИГА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ: РОСЛИННИЙ СВІТ (РОСЛИНИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОХОРОНІ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ) / за заг. ред. В. М. Остапка. – Донецьк : Новая печать, 2010. – 432 с. – Бібліогр.: 171 назва. Донеччина, вищі рослини, покритонасінні, голонасінні, нижчі рослини, охорона рослин, Червона книга, раритетний вид, біоморфологічна характеристика. The Red Book of the Donetsk Oblast: plant world (plants that are protected in the Donetsk Oblast) / Ostapko M. (ed.). – Donetsk : Novaya pechat’, 2010. – 432 p. – Bibliography: 171 ref. Donets’k region, embryophytes, angiosperms, gymnosperms, thallophytes, plant conservation, Red Data Book, rare species, biomorphological characteristics.

40

ÓÄÊ 582.28

Рослинний світ Донецької області за багатством флори, різноманітністю і унікальністю видів дикорослих рослин не поступається іншим регіонам України. Але саме на південному сході України він зазнав найбільшої антропогенної трансформації внаслідок інтенсивного розвитку промисловості та сільського господарства, високого рівня урбанізації території. Тому збереження біорізноманітності флори є актуальною проблемою в регіоні. Вперше складено Червону книгу Донецької області, в який вміщено відомості про 382 види вищих та нижчих рослин, грибів і лишайників, що підлягають особливій охороні на території регіону. Узагальнені дані щодо флори водоростей, грибів і лишайників Донецької області відсутні, відомості про рідкісні й зникаючі на цій території види є фрагментарними і потребують подальшого уточнення. Але інформацію про ці групи організмів, які традиційно включаються до ботанічних об’єктів, також наведено. В процесі підготовки видання з’явилися нові дані щодо наявності й поширення на території Донецької області деяких видів з регіонального списку та знайдено нові рідкісні для регіону види рослин. Ці дані враховано під час підготовки Червоної книги Донецької області. В статтях щодо кожного виду вказано українську, російську і латинську назви рослини та родини, до якої належить вид. Для кожного виду наведено созологічний статус, біоморфологічну характеристику, дані про поширення, умови зростання, стан популяцій, причини раритетності, заходи з охорони. Характеристики видів проілюстровано картосхемами, фотографіями та малюнками. Тимочко Т. В. УДК 574.587 (262.5) 2013.3.126. ВСЕЛЕНЦЫ В ДОННОЙ МАКРОФАУНЕ ЧЁРНОГО МОРЯ: РАСПРОСТРАНЕНИЕ И ВЛИЯНИЕ НА СООБЩЕСТВА БЕНТАЛИ / Заика В. Е., Сергеева Н. Г., Колесникова Е. А. // Морський екологічний журнал. – № 1. – Т. ІХ. – 2010. – С. 5–22. – Бібліогр.: 103 назви. Чорне море, бентосні безхребетні, види-вселенці. Invasive species in bottom macrofauna of the Black Sea: their distribution and influence on benthos communities / Zaika V. E., Sergeeva N. G., Kolesnikova E. A. Mors’kyi ekologichnyi zhournal (Marine Ecological Journal). – № 1. – Vol. IX. – 2010. – P. 5–22. – Bibliography: 103 ref. The Black Sea, benthic invertebrates, introduces species.

Процесс изменения видового состава в бассейне длится в течение всей его истории фактически непрерывно, с разной скоростью. Обоснованно считается, что в последние столетия усиливается антропогенная составляющая этого процесса. Так, в течение двух минувших веков наиболее интенсивно развивались морское транспортное сообщение, марикультура и преднамеренная интродукция видов при отсутствии жёсткого контроля сопутствующей фауны акклиматизируемых объектов. Большое прикладное значение имеет выделение вредных вселенцев, но оценка степени вреда зависит от эпохи и состояния популяции вселенца. В настоящем обзоре упомянуты все донные беспозвоночные, названные кем-либо как возможные вселенцы в Чёрное море. Сравнительный анализ скорости «освоения» черноморских прибрежных вод относительно крупными видами приводит к заключению, что эта скорость зависит от жизненного цикла и реакции вселенца на различные природные факторы. Сделан обзор и анализ литературных данных о вселенцах в донной макрофауне Чёрного моря. Приведены сведения о донных беспозвоночных и составлен перечень видов, явных и предполагаемых вселенцев. Показана необходимость различать достоверные, возможные и сомнительные виды-вселенцы. Дискутируется вопрос о

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 556.53

ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒß

большей восприимчивости «ослабленных» экосистем к чужеродным инвазиям. Болдарєва Д. І. УДК 556.53; 556.56; 574.5; 574.1; (282.247.32) 2013.3.127. ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО КОРИДОРУ / Мальцев В. І., Зуб Л. М., Карпова Г. О. та ін. – К., 2010. – 142 с. Водні ресурси, природні ресурси, болота, Дніпро, річки, водні рослини, водоплавні птахи, риби, гідробіологія. Wetlands of the Dnipro River ecological corridor / Mal’tsev V. І., Zub L. М., Karpova H. О. et al. – Кyiv, 2010. – 142 p. Water resources, natural resources, bogs, Dnipro river, rivers, water plants, water birds, fishes, hydrobiology.

Зарегулювання Дніпра та створення ряду великих рівнинних водосховищ корінним чином змінили ландшафтні комплекси його річища та заплави. На перших етапах існування водосховищ багато видів флори та фауни втратили свої місця оселення. Але протягом десятиліть відбувалася трансформація мілководної зони цих водойм та її вторинне заселення. Мілководдя водосховищ Дніпра перетворилися на квазиприродні екосистеми, значною мірою подібні до природних. Сучасне багате ландшафтне та біотичне різноманіття долини Дніпра сприяло створенню тут численних об’єктів природно-заповідного фонду. Багатьом територіям було надано статус водно-болотних угідь міжнародного значення. З метою систематизації наявної інформації про характеристику водно-болотних угідь – ядер Дніпровського екологічного коридору Інститутом екології із залученням фахівців наукових установ НАН України та за підтримки Посольства Нідерландів в Україні був виконаний проект зі створення бази даних. Видання є підсумком розроблення цієї Бази щодо біорізноманіття ключових водно-болотних угідь Дніпровського екологічного коридору. Воно містить інформаційні описи 14 ядер, які забезпечують збереження найцінніших і типових для цього регіону компонентів ландшафту і біорізноманіття. Наведено інформацію про фізико-географічні особливості територій/акваторій, сучасний стан типових видів, раритетних видів та угруповань, наявність об’єктів природно-заповідного фонду та ін. Болдарєва Д. І. УДК 502.51(28) 2013.3.128. ДЕСНЯНСЬКИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ КОРИДОР / Василюк О., Костюшин В., Прекрасна Є. та ін. – К. : НЕЦУ, 2010. – 164 с. – Бібліогр.: 192 назви. Десна, екологічний коридор, національний природний парк, водно-болотні угіддя, заплавні луки, Червона книга. Desna ecological corridor / Vasylyuk О., Коstyushyn V., Prekrasna Ye. et al. – Кyiv : NETSU, 2010. – 164 p. – Bibliography: 192 ref. Desna river, ecological corridor, national nature park, wetlands, flood meadows, Red Data Book.

Десна – остання велика рівнинна річка України, що залишилась незарегульованою та зберегла у природному стані більшість своєї заплави. Завдяки природному гідрологічному режиму на значній частині своєї протяжності вона утворює потужний водно-болотний комплекс, якому немає аналогів в Україні. Вздовж Десни пролягають міграційні шляхи багатьох видів перелітних птахів. Відсутність гребель на більшій частині річки забезпечує можливість безперешкодного переміщення прісноводних риб майже на тисячу кілометрів. Крім того, вона є місцем оселення багатьох рідкісних видів тварин і рослин. У зв’язку з цим у заплаві створено ряд об’єктів природно-заповідного фонду і запропоновано два водно-болотних угіддя між-

2013.3.130

народного значення. Також Десна є джерелом питної води для Києва, Чернігова та багатьох інших населених пунктів, тому від збереження природного стану річки залежить якість води в оселях мільйонів українців. Вона має також велике рекреаційне значення. Публікація є результатом проекту «Розвиток Деснянського коридору як частини національної екологічної мережі України», який виконував НЕЦУ протягом 2009–2010 рр. за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. В рамках проекту зібрано дані про поширення рідкісних видів рослин і тварин в заплаві річки, а також вперше розроблено пропозиції щодо структури Деснянського екологічного коридору і зонування проектованого Національного природного парку «Подесіння». Книга ілюстрована картами, кольоровими фотографіями і таблицями. Болдарєва Д. І. УДК 596/599:502.74(477-25) 2013.3.129. ФАУНА ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ІМ. М. М. ГРИШКА: СТАН, ФАУНІСТИЧНІ ГРУПИ, ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ / Гаврись Г. Г. // Науковий вісник НУБіП України. – Вип. 164. – 2011. – Бібліогр.: 6 назв. Хребетні тварини, фауністичні групи, фауністичні комплекси, охорона, відтворення. Fauna of vertebrates of the Hryshko National Botany Garden / Havrys’ H. H. // Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy (Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine). – Vol. 164. – 2011. – Bibliography: 6 ref. Vertebrates, faunistic groups, faunistic complexes, conservation, restoration.

Національний ботанічний сад імені Г. Г. Гришка НАН України був заснований у 1935 р. Насадження складаються переважно зі штучно створених рослинних угруповань. Існування тваринних комплексів забезпечується досить великою площею саду та наявністю різних типів рослинних угруповань штучного походження. Окреме значення має розміщення цього регіону на стику двох природних зон (Полісся і Лісостепу), де проявляється правило високого видового різноманіття фауни на екотоні. Одним з негативних чинників, що впливає на тварин ботанічного саду, крім високого рекреаційного навантаження та забруднення повітря, є відсутність на його території будьяких типів водойм, що істотно зменшує різноманітність населення земноводних, плазунів, гідрофільних птахів і ссавців. Але навіть у не зовсім сприятливих умовах на даній території спостерігається досить високий рівень видового різноманіття. Враховуючи те, що численні представники тваринного світу мешкають тут у межах великого промислового міста, можна стверджувати, що фауністичні комплекси Національного ботанічного саду є досить своєрідними і потребують першочергових заходів для охорони і відтворення. Проведено дослідження хребетних тварин території ботанічного саду. Простежено історію вивчення його фауни. Визначено основні фауністичні комплекси та проаналізовано видовий склад. Запропоновано ряд охоронних та відтворювальних заходів. Болдарєва Д. І. УДК 595.7 2013.3.130. ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ І РІВНЯ ЕНТОМОЛОГІЧНОГО БІОРІЗНОМАНІТТЯ КОМАХ-ГЕРПЕТОБІОНТІВ В АГРОЛАНДШАФТАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / Чайка В. М., Сюткіна Н. Г., Лісовий М. М. // Науковий вісник НУБіП України. Серія: Біологія, біотехнологія, екологія. – Вип. 158. – 2011. – Бібліогр.: 3 назви. Біорізноманіття, комахи-герпетобіонти, агроландшафти.

Реферативний журнал, 2013, № 3

41

2013.3.133

ÅÊÎËÎò×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

Ecological analysis of current status and level of enthomological biodiversity of insect-herpetobions in cultivated lands of Forest-Steppe Zone of Ukraine / Chayka v. M., Syutkina N. H., Lisovyi M. M. // Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy (Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine). Series: Bioilogy, biotechnology, ecology. – Vol. 158. – 2011. – Bibliography: 3 ref. Biodiversity, insect-herpetobions, cultivated lands. Агроландшафти і екотони Лісостепу, які знаходяться у зеленій зоні промислових міст, зазнають інтенсивного антропогенного впливу. Ступінь дії промислових емісій призводить до глибоких змін не лише у структурі аграрних та лісових фітоценозів, а й комплексів тварин, зокрема безхребетних мешканців біогеоценозів. Це зумовлює необхідність проведення моніторингу зоокомплексів у зоні дії антропогенного чинника як на біоценотичному рівні, так і на рівні популяції. Серед тварин, що швидко і адекватно реагують на зміну навколишнього середовища, особливу групу становлять герпетобіонти – еврибіонтні рухомі безхребетні, які населяють поверхню ґрунту. Актуальність вивчення цих тварин зумовлена їх великою кількістю і роллю і біогеоценозах, чутливістю до змін біоценотичних режимів, маловивченістю їхньої фауни і екології в екотонах і агроландшафтах околиць населених пунктів, розміщенням самих екотонів у зоні сільськогосподарського освоєння. Оцінено сучасний стан ентомологічного біорізноманіття комах-герпетобіонтів Лісостепу України. Проаналізовано видовий склад, щільність популяції різних видів комах-герпетобіонтів та їхні трофічні зв’язки. Складено анотований список ентомофауни комах-герпетобіонітв в агроландшафтах лісостепової зони України. Книга містить кольорові фотографії та таблиці. Болдарєва Д. І.

ÓÄÊ 630.502

УДК 630.502.72 2013.3.131. РАРИТЕТНІ ДЕНДРОЦЕНОЗИ ПІВДНЯ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / Василик О. В. // Біоресурси і природокористування. – Т. 2. – № 3–4. – 2010. – С. 105–110. – Бібліогр.: 16 назв. Лісостеп, дендроценози, синтаксономічний склад. Rare dendrocenoses in the southern part of the RightBank Forest-Steppe Zone of Ukraine / Vasylyk O. V. // Bioresoursy i pryrodokorystouvannya (Bioresources and Nature Management). – Vol. 2. – № 3–4. – P. 105–110. – Bibliography: 16 ref. Forest-Steppe Zone, dendrocenoses, syntaxonomic composition.

Лісові фітоценози та їхні комплекси, а також деякі типи рослинності здебільшого становлять основу екомережі, формування якої є однією з найактуальніших проблем сучасної охорони природи. Розбудова екомережі дає можливість охопити значний діапазон структурних одиниць лісових ценозів з іншими природними компонентами, що, в свою чергу, дає можливість дослідити закономірності формування рослинного покриву. Раритетні дендроценози на півдні Правобережного Лісостепу України мають досить помітне історичне, ботаніко-географічне та фітоценотичне значення. Також в лісах цього регіону сконцентровано значну частину раритетного дендрорізноманіття всієї лісостепової зони. Розглянуто синтаксономічний склад, синфітосозологічне значення та стан заповідання раритетних дендроценозів у південній частині Правобережного Лісостепу України. Наведено переліки раритетних дендроценозів двох височинних областей – Південно-Подільської та Південно-Придніпровської, проаналізовано їхній кількісний склад. Визначено фітоценотичну подібність цих областей. Робота ілюстрована графіками. Болдарєва Д. І.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ УДК 502.75 +581.9 (477.43) 2013.3.132. ПРИРОДА УНІКАЛЬНОГО КРАЮ – МАЛОГО ПОЛІССЯ / Андрієнко Т. Л., Юглічек Л. С., Білик Р. Г. та ін. – Кам’янець-Подільський : Мошинський В. С., 2010. – 254 с. Мале Полісся, охорона природи, національний природний парк, Червона книга України. Nature of the unique region – Small Polissya / Andriyenko T. L., Yuhlichek L. S., Bilyk R. H. et al. – Kamyanets’Podil’s’kyi : Moshyns’kyi V. S., 2010. – 254 p. Small Polissya, nature protection, national nature park, Red Book of Ukraine.

Мале Полісся – один з найсвоєрідніших природногеографічних районів України. В східній частині Малого Полісся (Ізяславський та Старокостянтинівський райони) запропоновано створити національний природний парк, оскільки тут добре збереглися рослинність і фауністичні комплекси, високою є залісеність, приваблює мальовнича заплава Горині, унікальні озера. На проектованій території створено 26 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення. Створення національного природного парку «Мале Полісся» допоможе зберегти природу, регламентувати природокористування, відкриє значні можливості для розвитку туризму та рекреації. Книга присвячена опису рослинного та тваринного світу східної частини Малого Полісся (в межах Хмельницької області). Викладено історію формування флори і рослинності Малого Полісся в голоцені. Розроблено домінантну класифікацію рослинності та

42

флористичну класифікацію лісової рослинності. Показано динамічні процеси рослинності. Охарактеризовано фауну регіону. Особливу увагу приділено висвітленню раритетної компоненти рослинності, флори і фауни. Описано мережу природно-заповідних територій регіону. Розглянуто питання створення національного природного парку. Болдарєва Д. І. УДК 502.4:338.486+502.35 2013.3.133. ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ ЯК МОДЕЛЬ ЗБАЛАНСОВАНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ / Воробйова О. А. // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. – Сімферополь : Фенікс, 2010. – C. 205–208. – Бібліогр.: 5 назв. Екологічний туризм, природно-заповідний фонд України, рекреація. Green tourism as a model of sustainable resources use in nature reserve areas of Ukrane / Vorob’yova O. A. // Stalyi rozvytok ta ekolohichna bezpeka souspil’stva v ekonomichnykh transformatsiyakh (Sustainable development and environmental safety of society in economic transformations) : proceedings of the Second research-to-practice conference. – Simpheropol’ : Фенікс, 2010. – P. 205–208. – Bibliography: 5 ref. Green tourism, nature reserve fund of Ukraine, recreation.

Розвиток природно-заповідного фонду в Україні законодавчо визнано пріоритетним напрямом екологічної

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÓÄÊ 334.722

ÅÊÎËÎò×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

політики держави. При цьому, одним з основних шляхів збалансованого природокористування на природно-заповідних територіях є екологічний туризм, як така сфера діяльності, що є рентабельною та екологічно безпечною, орієнтованою на використання природних ресурсів без їх вилучення та заподіяння шкоди природним комплексам і територіям. Отже, стратегічною метою екотуризму є організація рекреаційної діяльності, що обмежена потребами охорони довкілля, яка практикується на територіях, максимально наближених до первісної природи. Екологічний туризм, що здійснюється переважно на природно-заповідних територіях національних природних парків, біосферних заповідників, регіональних ландшафтних парків та зарезервованих територій, може бути моделлю збалансованого використання природних ресурсів як важливого чинника сталого розвитку держави. На сьогоднішній день в Україні рекреаційно-туристичну діяльність в основному здійснюють у національних природних парках, більшість з яких поки що обмежуються популяризацією еталонів природи шляхом екскурсійної діяльності та просвітницько-краєзнавчої роботи. Проаналізовано незадовільний стан рекреаційних послуг, запропоновано заходи для розв’язання проблем у галузі рекреації заповідних територій. Тимочко Т. В. УДК 334.722.01:332.12 2013.3.134. Модель механізму розвитку сільського туризму у Єврорегіоні «Нижній Дунай» / Харічков С. К., Андрєєва Н. М., Нездоймінов С. Г. // Механізм регулювання економіки. – 2011. – № 3.– С. 13–20. – Бібліогр.: 7 назв. Транскордонне співробітництво, механізм розвитку сільського туризму, Єврорегіон, регіональна економічна політика. Model of mechanism of rural tourism development in the «Lower Danube» Euroregion / Kharichkov S. K., Andreyeva N. M., Nezdoyminov // Mekhanizm regoulyuvannya ekonomiky (Mechanism of Economic Regulation). – 2011. – № 3. – P. 13–20. – Bibliography: 7 ref. Cross-border cooperation, mechanism of rural tourism development, Euroregion, regional economic policy.

Одним з інструментів успішної політики регіонального розвитку, який останнім часом набуває поширення, є активізація прикордонного та транскордонного співробітництва, тому актуальним сьогодні є аналіз розвитку транскордонного співробітництва у сфері туристично-рекреаційного підприємництва та формування механізму його впровадження. Єврорегіон є вищою організаційною формою транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають загальні кордони. Його утворення спрямоване на координацію взаємних зусиль і здійснення ними узгоджених дій у різних сферах життєдіяльності відповідно до національного законодавства і норм міжнародного права для розв’язання загальних проблем в інтересах людей,

2013.3.135

що населяють його територію по обидва боки державного кордону. Програма дій в Єврорегіоні «Нижній Дунай» включає розвиток економічного співробітництва у сфері туризму та рекреації, лібералізацію прикордонних і митних стосунків, відбудову нових пропускних пунктів, економічних зон вільної торгівлі тощо. Асамблея Європейських регіонів прийняла рішення фінансувати українську програму щодо збереження унікального природного комплексу – дельти річки Дунаю. Проаналізовано теоретико-методологічні основи та регіональний досвід розвитку сільського туризму в Єврорегіоні «Нижній Дунай». Розглянуто науковий підхід до формування механізму розвитку сільського туризму на засадах транскордонного співробітництва. Пащенко О. В. УДК 338.43-057.212(477.87) 2013.3.135. СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ ЯК ОДИН ІЗ ПРІОРИТЕТНИХ ЕКОНОМІЧНИХ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТТЯ / Пересоляк В. Ю., Кок З. С. // Вісник ЛНАУ: економіка АПК. – 2012. – № 19(2). – C. 40-45. – Бібліогр.: 6 назв. Туристично-рекреаційний комплекс, туризм, сільський туризм, екотуризм, зелений туризм, сільські садиби. Rural green tourism as one of the priority economic areas for Zakarpattya development / Peresolyak V. Y., Kok Z. S. // Visnyk LNAU: ekonimika APK (LNAU Bulletin: Agribusiness Economics). – 2012. – № 19 (2). – P. 40–45. – Bibliiography: 6 ref. Tourist and recreational complex, tourism, rural tourism, ecotourism, green tourism, rural manors.

Сільський туризм – це перспективний напрям малого туристичного бізнесу, оснований на активному відпочинку в сільській місцевості. Розмаїтість циклів туристичних занять: пізнавальних, розважальних, оздоровчих, зміна вражень і майже постійний контакт з природою роблять сільський зелений туризм одним з найефективніших видів рекреаційної діяльності, що набуває постійно зростаючої популярності. Проблема розвитку сільського туризму в Україні та Закарпатті особливої актуальності набула останніми роками. Закарпатська область має значний потенціал для того, щоб стати потужним туристичним центром світового рівня. Для цього в краї є всі необхідні туристичні ресурси, зокрема природні рекреаційні, мережа підприємств туристично-рекреаційного обслуговування, які становлять матеріально-технічну базу та інфраструктуру туризму, що забезпечують функціонування туристично-рекреаційного комплексу регіону. Розглянуто сучасний стан сільського туризму, проблеми та перспективи його розвитку. Проаналізовано кількість сільських садиб у розрізі районів Закарпатської області. Визначено пріоритети реалізації державної політики щодо розвитку сільського туризму та завдання органів державної влади у регулюванні та в управлінні туристично-рекреаційним комплексом. Тимочко Т. В.

Реферативний журнал, 2013, № 3

43

2013.2.123 À Адаменко О. М. 114 Адаменко Я. О. 114 Александров І. О. 1, 79 Андерсон Т. В. 84 Андрєєва Н. М. 90, 134 Андрієнко Т. Л. 132 Апостолов А. А. 47 Арутюнян Р. В. 113 Архипова Л. М. 114 Афанасьєв С. О. 42 Афанасьєва О. А. 8

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК Ä

Дегтярьова І. Б. 95 Дзюбенко Н. В. 123 Дичко А. О. 21, 22, 23, 67, 120 Дишлюк В. Є. 52 Дмитренко В. П. 59 Довгий С. О. 37, 89 Долін В. В. 26, 41 Доценко С. Ф. 111 Дронова О. Л. 107, 109 Дубовик А. Ю. 20 Дудар Т. В. 29

Á Багацька Т. С. 8 Базалій В. В. 66 Безвушко Е. В. 77 Белокопытов В. Н. 47 Белявский С. Г. 85 Бережняк Є. М. 51 Берлач Н. А. 117 Бєляєва О. В. 74 Білецька О. Б. 76 Білик Р. Г. 132 Блюм Я. Б. 60, 61 Богуславский А. С. 47 Бойко А. В. 11 Бокотей А. А. 123 Большов Л. А. 113 Бондар О. І. 118 Боровой А. А. 113 Бородіна Я. В. 54 Бригідир А. 102 Буджак В. В. 10 Буркинський Б. В. 80, 86, 112 Â Василик О. В. 131 Василюк О. 128 Вишневский В. В. 72 Волох П. В. 27 Воробйова О. А. 133 Ã Гаврись Г. Г. 129 Галушкіна Т. П. 2, 80, 86, 118 Гамаюнова В. В. 65 Гаптар Ю. М. 67 Гатальська Н. В. 16 Гелетуха Г. Г. 60 Головчак В. Ф. 114 Голубева Н. Г. 69 Голян В. А. 118 Гончар В. М. 14 Горбань І. М. 123 Гордійчук Є. Г. 2 Горохольський В. В. 16 Грайворонская И.В. 19 Грамотенко А. П. 36 Грановська Л. М. 121 Григоренко А. В. 68 Григоренко О. С. 64 Григорюк І. П. 17, 60 Грицай Н. 97 Губанова Е. Р. 106 Ґудзь М. В. 93 Гукалова И. В. 32 Гулейкова Л. В. 42 Гурська В. Т. 119

44

ÓÄÊ 504:796

ÅÊÎËÎò×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ

Å Ерыш И. Ф. 85 Є Євдощук М. І. 89 Єремєєв І. С. 108 Æ Жемба А. Й. 6 Жолудєва І. Д. 54 Жосан О. Е. 98 Жукова Н. І. 31

Крицька Л. І. 12 Крупський Ю. З. 48 Крючков А. І. 31 Кудрик И. Д. 85 Кудрявська Т. Б. 21 Купинец Л. Е. 92 Курдиш І. К. 58 Курик М. В. 69 Курило М. 116 Курняк Л. М. 101 Курняк О. А. 101

Ë Лавриненко Ю. 21 Лагода О. 116 Левенко Б. А. 57 Лисенко О. Ю. 29 Лисиченко Г. В. 29, 38 Лицур І. М. 88, 91 Лісовий М. М. 130 Ломакин П. Д. 39, 110 Лотоцька О. В. 78 Луц Т. Е. 68 Люта Н. Г. 49 Ляшенко Д. О. 109 Ì

Прекрасна Є. 128 Приходько С. А. 124 Прокіп А. В. 83, 87, 94 Прокопенко О. В. 5 Пронюк Д. 50 Псарьова Т. С. 76 Пушкарьов О. В. 26 Ð Рагульская М. В. 72 Радчук В. В. 37 Рассадникова С. 90 Реутов В. Є. 86 Рик С. 75 Романенко В. Д. 28 Романов А. С. 44 Романюк Н. В. 119 Руденко Л. Г. 32, 109 Рудько Г. И. 85, 116 Рященко С. В. 32 Ñ Сербіна Р. А. 121 Сергеева Н. Г. 126 Сергієнко М. І. 31 Серебрякова В. В. 38 Сидякіна О. В. 65 Сипченко В. І. 100 Ситіна О. М. 54 Ситников А. Б. 45 Скалецький Ю. М. 115 Смага І. С. 62 Созінов О. О. 61 Сорочинський Б. В. 61, 70 Спиридонова Е. О. 110 Сталевич Т. Б. 40 Стегней Ж. Г. 63 Стельмах Г. М. 68 Степаненко Н. П. 122 Степанова В. Н. 112 Сюткіна Н. Г. 130

Іванюта С. П. 115 Ільченко Н. В. 119 Іутинська Г. О. 18

Мазуркевич Т. А. 63 Маклюк О. І. 53, 55 Максін В. І. 73 Мальцев В. І. 127 Марочко С. С. 5 Маслова Г. Н. 82 Масюткин Е. П. 85 Медяник А. В. 82 Мельник Ю. П. 29 Мельниченко В. М. 73 Миргородський М. 116 Мінаєва Ю. Ю. 67 Міськевич С. В. 63 Мішенін Є. В. 35 Міщенко Л. В. 43 Моисеенко О. Г. 44 Молодан Г. Н. 124 Моргун В. В. 70 Мороз І. М. 23 Мосякин С. Л. 11

Ê

Í

Ó

Калінкіна О. М. 74 Калмыкова Ю. С. 20 Капранов С. В. 25, 56 Карпова Г. О. 127 Кизим Н. А. 81 Кисіль О. 50 Кліменко О. В. 5 Кобець А. С. 27 Коваль А. М. 34 Козьяков В. С. 24 Кок З. С. 135 Колесникова Е. А. 126 Колінковський О. М. 76 Кондратюк В. А. 78 Коноваленко О. С. 42 Коновалов О. Ф. 79 Коновалов С. К. 44 Копилець Є. В. 105 Копій Л. І. 14 Коржнєв М. М. 89 Коршиков И. И. 9 Костюшин В. 128 Кравець О. О. 1 Крамаренко А. М. 104 Красовський Г. Я. 37

Нездоймінов С. Г. 135 Нікітіна Н. В. 29 Новосад В. В. 12

Узбек И. Х. 27 Устименко П. М. 122

Ç Заблодская И. В. 82 Заика В. Е. 126 Зайцев В. Л. 67 Зацерклянний М. М. 40 Зацерклянний О. М. 40 Зуб Л. М. 127 È Иванов В. А. 46, 111 Ильницкий О. А. 36 І

Ò Токарюк А. І. 10 Третьяков С. В. 124 Трофимчук О. М. 37

Ô Î Олексійченко Н. О. 16 Оляницька Л. Г. 8 Омаров Ш. А. 81 Онос Л. М. 22 Ополінський І. О. 24, 120 Орлов О. О. 41 Остапко В. М. 11, 125 Остапчук А. І. 108 Ï Павлішина О. М. 15 Панков О. 88 Пересоляк В. Ю. 135 Піндрус А. А. 18 Половян О. В. 79 Полякова О. Ю. 81 Попов М. А. 39 Попович С. Ю. 122 Реферативний журнал, 2013, № 3

Фатєєв А. І. 54 Фекета І. Ю. 17 Фесенко Г. В. 13 Філіпчук Г. 103 Флекей Н. В . 78 Õ Харічков С. К. 80, 90, 134 Хаустова В. Є. 81 Хоботова Э. Б. 19, 20 Хумарова В. І. 3 Ö Цигічко Г. О. 55 Цыганков С. П. 30 × Чайка В. М. 130

ÀÂÒÎÐÑÜÊÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ Чегорка П. Т. 64 Червонецький В. В. 96, 100 Черевко І. С. 99 Черкесов Л. В. 46 Чіпак В. 50 Чорней І. І. 10 Чумакова Т. Л. 119

À

Ø

Ù

ß

Шапошникова Т. О. 76 Шраменко І. Ф. 26 Шулика В. М. 25, 56 Шульга Т. Я. 46 Шунтова С. Г. 106

Щедрин А. Н. 36

Якимчук Р. А. 70 Яковлєв Є. О. 115 Якубенко Б. Є. 17 Якушенко Л. М. 115 Ямборко Н. А. 18 Ярова І. Є. 35 Ярошенко Л. В. 18 Ярощук А. П. 73 Яцков А. В. 40

Þ Юглічек Л. С. 132

АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

авария 76, 113 аварія на ЧАЕС 70 агроекологічні принципи 62 агроландшафти 130 адаптація 122 адвентивные виды 11 адсорбція 19 Азово-Черноморский регіон 111 Азовское море 46 акваторія 44 акустичне забруднення 15 Александр Бельгард 64 антикризисный менеджмент 112 антропогенная загрузка 39 антропогенне навантаження 74 антропогенні фактори 17 антропогенное влияние 110 ареал поширення 16 атлас 44, 109 атмогеоміграція 26 атмосфера 59 аудит 120 Á бактерії родів Pseudomonas і Stenotrophomonas 18 балаклавская бухта 39 басейн Верхнього Дністра 123 бентосні безхребетні 126 Берегівська польдерна система 42 березовий лісостан 14 Бернская конвенция 11 биотропное воздействие 72 биоэнергетика 69 биоэнергоинформационная медицина 69 биоэтанол 30 білі щури 78 біогеоміграція тритію 26 біогеоценоз 63 біодизель 61 біоенергоконверсія 60 біоетанол 61 біоіндикація 21, 108 біологічна активність 53, 73 біомаса 59, 60 біоморфологічна характеристика 125 біопаливо 60 біоремедіація 53 біорізноманіття 130 біосфера 63 біота 42 біотоп 123 болота 127 болотні фітоценози 41 бонітет ґрунту 62 бонітування ґрунтів 62 бонітування клімату 62

Â

важкі метали 53, 54 вартість запобігання забрудненню довкілля 87 ветеринарна медицина 63 вид 9 види-вселенці 126 видобуток урану 29 видовий склад 12, 123 використання земельних ресурсів 65 використання шахтних вод високоякісні продукти харчування 66 виховання екологічних ціннісних орієнтацій 105 виховна робота 98 вищі рослини 125 відновлювана органічна сировина 60 відновлювані ресурси 94 відродження духовності 96 влияние 68 вміст загальних фосфатів 7 вода 78 водне господарство 50 водний об’єкт 23, 50 водний фонд 50 водні екосистеми 28 водні об’єкти 42 водні ресурси 31, 127 водні рослини 127 водно-болотні угіддя 128 водопритоки 31 водовідведення 23 водогосподарські ресурси 118 водозабір 23 водойми 76 водоплавні птахи 127 Восточная Европа 47 вплив на довкілля 88 вплив на природу 38 врожай 59 Всесвітня організація з охорони здоров’я 75 вывоз мукора 25 Ã газ 48 ГДК 40 ГЕЛИОМЕД 72 генетически модифицированные растения 57 генетический процесс 9 генный перенос 57 генотипическая изменчивость 57 геологічне середовище 43 геоморфосфера 43 геосистема 38, 47 геосистеми 114

геотермальна енергія геохімія 26, 41 гербарий 11 гербарій 12 гидрологические и гидрохимические исследования 44 гидрологический режим 110 гидрохимический режим 110 гідро біонти 28 гідробіологія 127 гідрогеоміграція 26 гідрохімічний режим 8 гірничі виробки 31 ГІС 109 глобалізація 104 глобальна криза 103 гніздова фауна 13 гніздові птахи 123 голонасінні 125 гостре опромінення 71 Ä дегидратация 30 дегідрогеназа 55 дендросозоекзоти 122 дендроценози 131 держава 1 державне управління 2 Державне управління охорони навколишнього природного середовища 7 Державний водний кадастр 50 Десна 128 деструкція 18 дефіцит елементів 77 дефіцит йоду 73 джерело шуму 15 ДЗЗ (дистанційне зондування Землі) 37 динаміка популяції 63 диопсид 19 діяльнісний компонент змісту екологічної освіти 100 Днепропетровский государственный університет 64 Дніпро 127 Дністер 40 Дністровські плавні 40 добрива 65 довкілля 74 дози опромінення 28 домінуюча соціальна парадигма 83 Донеччина 125 достовірність 108 духовна криза 96 Å евристики 108 екокоридор 4 екологізація 104

Реферативний журнал, 2013, № 3

45

ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ екологізація виробництва 117 екологічна безпека 2, 3, 21, 22, 34, 49, 75, 114, 119, 120 екологічна інфраструктура 90 екологічна компетентність 99 екологічна культура 99 екологічна освіта 97, 99, 101 екологічна освіта і виховання 96 екологічна оцінка 8 екологічна оцінка територій 43 екологічна педагогіка 101 екологічна політика 4 екологічна свідомість 101 екологічна свідомість 96, 98, 99 екологічна сертифікація 2, 86 екологічна спрямованість 99 екологічне виховання 97, 98 екологічне виховання студентів 101 екологічне картування 43 екологічне право 119 екологічне страхування 121 екологічне управління 6 екологічний аудит 118 екологічний клуб 98 екологічний коридор 128 екологічний моніторинг 37 екологічний потенціал 42 екологічний туризм 133 екологічні потреби 33 екологічні потреби 34 екологічні проблеми 96 екологічні ризики 114 екологічні цінності 104 екологічно безпечна продукція 66 екологічно орієнтовані кластери 95 екологія 24, 63, 75, 97, 102, 103 еколого-економічна ефективність 87, 94 еколого-економічний потенціал 93 еколого-орієнтоване управління 3 еколого-ресурсна безпека 115 еколого-техногенна загроза 115 екомережа 4 економіка 5 економіко-правові відносини 91 економічна безпека 89, 121 економічна оцінка 94 економічна оцінка екологічних ефектів 87 економічна стратегія 80 економічний механізм природокористування 6 економічні та екологічні системи 33 екоосвіта и виховання 103 екополіс 95 екосистема 40 екотуризм 135 екстерналії 95 екстрагенти 54 ендеміки 12 енергетична безпека 83, 87, 94 енергія 59 ефективність 93, 95 ефективність заміщення енергоресурсів 87 Є Європейський Червоний список 122 Єврорегіон 134 Æ життєвий стан 122 Ç забруднення 50

46

забруднення навколишнього природного середовища 7 забруднення радіонуклідами 70 загрязнение вод 39 загрязнение окружающей среды 36 загрязнение почв 56 Закарпаття 42, 50 залітні птахи 13 заплава 51 заплавні луки 128 засухоустойчивость 36 збалансований розвиток 114 збереження біорізноманіття 123 здоров’я людини 75 зелена економіка 86 зелений туризм 135 зона відчуження 28 È изменнения климата 47 изофермент 9 информационная середа 69 ихтиофауна 124 І ІT–технології 24 інвертаза 55 інвестиційна діяльність 5 індекс забруднення 74 інтродукція 16, 53 іонізуюче випромінювання 71 É йод 77 Йодіс-концентрат 73 йодування 73 Ê кадмій 78 карта 109 картографування 109 качество жизни 32 керченский пролив 110 Київ 13 Кіровоградська область 7 клімат 59 Кодекс України про надра 116 коловодні птахи 13 комахи-герпетобіонти 130 комбінований вплив 78 конструкція 15 контейнер 25 корисні копалини 48 космические исследования 47 космогеофизические и климатические факторы 72 країни євроатлантичного регіону 100 Красный список 11 Ë лакофарбові матеріали (ЛФМ) 22 лес 9, 64 лесная растительность 64 лімітуючий вплив екологічних факторів 63 лімітуючі фактори 16 лісове господарство 91 лісовий комплекс 35 лісові комплекси 91 лісові насадження залізниць 15 лісові ресурси 91 лісорослинні умови 14

лісостеп 131 Лісостеп України 122 лучні фітоценози 10 людина 103 людина і природа 34 Ì майбутні вчителі початкової школи 104 малакофауна 124 Мале Полісся 132 малярна ділянка 22 массобмен 45 математическая модель 36 математическое моделирование 81 меліоративні заходи 51 меліорація 42 меліоровані землі 121 менеджмент 93 методи визначення тритію 26 методи досліджень: загальнонаукові, спеціальнонаукові 49 методи знезараження 23 методика навчання біології 97 методична підготовка майбутніх учителів біології 97 механізм розвитку сільського туризму 134 миграция 32 миграция веществ в грунтах 45 микробиоценоз 27 мікробі ота 58 мікробна асоціація 18 мікробний пул 55 мікробний ценоз 53 мікроелементи 54 мікротрубочки 71 мікрофіламенти 71 мінералізація 31 мінералізація торфу 51 мінерально-сировинна база 48, 116 молоде покоління 96 моніторинг 21 моніторинг довкілля 43 моніторинг навколишнього природного середовища 38 морские природные катастрофы 111 морское природопользование 112 мусоровоз 25 мутації 70 Í навколишнє природне середовище 5, 115, 117, 119 навколишнє середовище 1, 26, 79, 98 надзвичайна екологічна ситуація 107 надзвичайна техногенна ситуація 107 надзвичайні ситуації 109 надрокористування 116 натрій 78 нафта 48 національна безпека 83 національний природний парк 128 національний природний парк 132 небезпека 109 нервная система 68 нижчі рослини 125 новий спосіб мислення 102 нормування 54

Реферативний журнал, 2013, № 3

ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ Î об’єкт бонітування 62 обращение с отходами 25, 56 общественно-географические исследования 32 объект «Укрытие» 113 озонове обладнання 23 океанологические параметры 39 окружающая середа 82 оползневые процессы 85 органическое земледелие 57 організаційна структура 1 організаційно-економічна модель 90 органічна продукція 66 органічна речовина 51 органічна система землеробства 55 органічне землеробство 66, 88 органічне сільське господарство 117 орнітофауна 123 осади стічних вод 52 основні завдання екологічної освіти та виховання 102 особо охраняемые территории 85 отходы 56 охорона водних об’єктів 37 охорона здоров’я 75 охорона і раціональне використання природних ресурсів 63 охорона навколишнього природного середовища 4 охорона природи 98, 132 охорона рослин 10, 125 охорона, відтворення 129 оцінка якості води 8 оцінювання 108 очищення Ï парки 13 паспортизація 90 пестициди 7, 18, 58 питна вода 23 підлісок 15 підручник з географії 105 поверхневі стічні води 23 поверхностно-активные вещества (ПАВ) 19 повітря 21 погода 59 покритонасінні 125 полиморфизм 9 Полісся 41 поліфенолоксидаза 55 популяция 9 почва 56 права людини 117 Придніпровська височина 16 природа 103 природні популяції 17 природні ресурси 89, 127 природно-заповідний фонд 122 природно-заповідний фонд України 133 природно-ресурсний потенціал 114, 115 природокористування 3, 80 природоохоронна діяльність 79 природоресурсний менеджмент 6 прищеплення учням високих морально-етичних якостей в процесі природозахисної діяльності 100 проблеми видобутку 48 програмний продукт 24

продовольственный комплекс 92 продуктивність 14 промышленные отходы 20 психосоматика 69 Ð радионуклиды 45 радіаційні ефекти 28 радіоактивне забруднення 51 радіоактивне опромінення 70 радіоактивні відходи 29 радіоекологія 41 радіонуклідне забруднення 28 раритетний вид 125 раритетні види 10, 122 регион 32 региональный ландшафтный парк «Меотида» 124 регіоналізм 84 регіональна економічна політика 134 рекреація 133 рекультивация земель 27 релевантність 108 ресурсный потенциал 106 ресурсозбереження 3 ресурсокористування 89, 114 ресурсосберегающие технологии 82 ресурсосбережение 82 риби 127 ризики 108, 109 ризосфера 58 ринкове управління 1 рівень шуму 15 рідке біопаливо 61 рідкісні види 8 річки 127 річковий басейн 50 річкові біоценози 42 род 11 родючість ґрунтів 52, 58, 65 рослинні угруповання 17 рухомі форми 54 R Rhodotypus kerrioides Sieb. et Zucc. 16 Ñ сгонно-нагонные явления 46 Севастопольская бухта 44 сердечно-сосудистая система 68 Середнє Придністров’я 12 середня школа 98 сертифікація органічного виробництва 88 сертифікація органічної продукції 66 сиквенс 16S рРНК 18 синергетичний потенціал 95 синтаксономічний склад 131 сільський туризм 135 сільські садиби 135 склад насаджень 14 скорость течения 46 созофлора 10 солнечная активность 72 сонце 59 сосна крымская 9 сосудистые растения 11 соціальні системи 33 соціально-екологічна відповідальність 35 спектральна характеристика забруднень 67

стале лісокористування 35 стале природокористування 86 сталий розвиток 103 сталий розвиток 2, 5, 33, 79, 80, 84 стоматологічне здоров’я 77 стратегическое управление 81 стратегия устойчивого развития 85 страхові ризики 35 строительные материалы 20 судинні рослини 12 США 25 Ò Таганрогский залив 124 таксаційний показник 16 таксон 11, 12 Ташлицька ГАЕС 38 ТБО 25 темпи старіння 74 теорема Байєсаю 108 термінологія 49 техногенна безпека 107 техногенне навантаження 79 техногенные отходы 106 токсичні забруднення 67 торфові ґрунти 51 трансгенные растения 57 транскордонне співробітництво 84, 134 транслокация 27 трехмерная модель 46 тритій 26 туризм 135 туристично-рекреаційний комплекс 135 тяжелые металлы 20 Ó Українські Карпати 4, 10 уміння приймати екологічно відповідальні рішення 100 умови вирощування 17 уранова руда 7, 29 урбанізація 120 урбоекоcистема 21 устойчивое развитие 32, 81 утилизация 25, 56 Ô фактори ризику 107 фауністичні групи 129 фауністичні комплекси 129 ферментація 30 ферменти 55 физико-географические характеристики 111 физико-математические модели 45 физиологические параметры 72 фітопатогенні мікроорганізми 58 формування пізнавальних і практичних умінь і навичок екологічного характеру 100 фосфор 76 фракція 20 фтор 77 Õ Харьковская область 81 хозяйствование 92 хребетні тварини 129 хронічне опромінення 71 Ö цезій-137 41

Реферативний журнал, 2013, № 3

47

ÏÎÊÀÆ×ÈÊ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÈÕ ÏÅвÎÄÈ×ÍÈÕ ² ÏÐÎÄÎÂÆÓÂÀËÜÍÈÕ ÂÈÄÀÍÜ циркуляция вод 39 цитоскелет 71 × человек 68 Червона книга 125, 128 Червона книга України 132 Червоний список МСОП 122 Чернобыльская АЭС 113 Черное море 46, 126 Чорне море 37 Чорнобильська катастрофа 28 чорнозем опідзолений 53 чорноземи звичайні 54

Ø шахтні води 31 ширина смуги 15 шишка 9 школа 96 шлак 19, 20 штучні водойми 123 Ù щільність крони 15 Ý экологизация 92 экологические проблемы 85 экологические факторы 27

экологический комплекс 110 экологический кризис 112 экологический механизм 92 экологический моніторинг 36 экономическая система 82 экономические инструменты 106 экосистема 47 электромагнитное поле 68 электростатическое поле 68 электрофоретическое разделение 9 этиловый спирт 30

Þ Южный берег Крыма 36 ß ядерное топливо 113 ядерно-паливний цикл 29 якість води 40 якість довкілля 67, 86 якість навколишнього середовища 1 якість рослинної продукції 52

ÏÎÊÀÆ×ÈÊ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÈÕ ÏÅвÎÄÈ×ÍÈÕ ² ÏÐÎÄÎÂÆÓÂÀÍÈÕ ÂÈÄÀÍÜ ПОКАЖЧИК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ

ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ 1. Аграрна економіка. – 2011. – Т. 4. – № 1–4. 2. Агрохімія і ґрунтознавство. – 2011. – Вип. 74. 3. Біологічні системи. – Т. 4. – Вип. 12. 4. Виховна робота в школі. – 2010. – № 2. 5. Вісник Східноукраїнського національного університету імені В. Даля. – 2012. – № 11(182). 6. Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць – Ч. 1. – Слов’янськ, 2010. 7. Гуманітарний журнал. – № 27. – 2012. 8. Директор школи, ліцею, гімназії. – 2010. – № 4. 9. Довкілля та здоров’я. – 2010. – № 1 (52). 10. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. – Вип. 5 (52). – Луганськ, 2012. 11. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. – 2010. – № 1.

12. Екологія і природокористування. – Вип. 14. – 2011. 13. Економічний форум. – Вип. 2. – 2011. 14. Механiзм регулювання економiки. – 2010. – № 1(45); – 2011. – № 3. 15. Мікробіологічний журнал. – Т. 2. – № 4. – 2010. 16. Морський екологічний журнал. – 2010 – № 1. – Т. ІХ. 17. Нова педагогічна думка. – 2011. – № 1. 18. Причорноморський екологічний бюлетень. – 2010. 19. Проблеми екології. – 2010. – № 1–2. 20. Проблеми сучасної психології. – Вип. 20. – Кам’янець-Подільський, 2013. 21. Українознавство. – № 4. – 2010. 22. Український географічний журнал. – 2011. – № 1. 23. Юридична психологія та педагогіка. – 2010. – № 1(7).

ПРОДОВЖУВАНІ ВИДАННЯ 1. Біоресурси і природокористування. – 2010 – Т. 2. – № 3–4. . 2. Вісник ЛНАУ: економіка АПК. – 2012. – № 19(2). 3. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України [Електронне видання]. – 2013 – Вип. 2. – 2013. 4. Геотехнологія, екологія та промислова безпека. – 2013. 3. Економічні науки. Серія «Регіональна економіка». – 2010. – Вип. 7(27) – Ч.2. 4. Ефективна економіка. – 2010. – № 8 [Електронний ресурс]. 5. Зб. наук. праць Хмельницького ін-ту соціальних технологій ун-ту «Україна». – 2012 – № 5. 6. Збірка наукових праць УкрДГРІ. – 2011. – № 2.

48

7. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Біологія, біотехнологія, екологія. – 2011 – Вип. 158. 8. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. – 2011 – Вип. 164. 9. Наукові доповіді НУБіП. – 2012. – № 5 (34). 10. Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали Другої наук.-практ. конф. – Сімферополь, 2010. 11. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – 2010 – Вип. 14. – Кн. 2. 12. Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета : збірник матеріалів Третього міжнародного екологічного форуму (17–18 листопада 2011 р., м. Херсон). – Херсон, 2011.

Реферативний журнал, 2013, № 3