ЗМІСТ Проблеми поводження з пестицидами в Україні:соціально-екологічні, економічні наслідки та шляхи розв’язання
2
Резолюція конференції «Проблеми поводження з пестицидами в Україні: соціально-екологічні, економічні наслідки та шляхи розв’язання». . . . . . .
4
Зростання частки фальсифікованих (контрафактних) агрохімікатів, у тому числі пестицидів на ринку України Стефківський В.М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
7
Екологічні ризики забруднення ґрунтів пестицидами Моклячук Л. І. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
10
Біотестування токсичності пестицидів в мікрокосмних моделях Морозова Т.В., Том’юк Б.П. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
13
Вплив пестицидів на тварин:міжнародно-правові аспекти Домашлінець В. Г. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
20
Утилізація залишків пестицидів у сільськогосподарських підприємствах Солошенко О. В., Фесенко А. М., Гаврилович Н.Ю. . . . . . . . . . . . . . . . . .
22
Вплив гербіцидів на динаміку чисельності Pterostichus melanarius B. як домінуючого ентомофага-герпетобіонта серед комах в агроценозах пшениці озимої Сюткіна Н. Г., Лісовий М. М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
24
Проблеми поводження з пестицидами в Рівненській області Лико Д.В., Прищепа А.М., Деркач О. А. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
27
Екологічні підходи до системи захисту картоплі від шкідників і хвороб у сучасних агроекосистемах Подберезко І. М., Лазарчук Л. А. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
31
Проблеми поводження з пестицидами в Україні: соціально-екологічні, економічні наслідки та шляхи розв’язання Малашкова Л. М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
33
ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З ПЕСТИЦИДАМИ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ТА ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ 12 грудня 2014 року в м. Києві Всеукраїнська екологічна ліга провела конференцію на тему «Проблеми поводження з пестицидами в Україні: соціально-екологічні, економічні наслідки та шляхи розв’язання». У заході взяли участь представники Департаменту охорони природних ресурсів Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, Головного управління державної санітарноепідеміологічної служби, народні депутати України, фахівці Інституту агроекології і природокористування Національної академії наук України та інших наукових установ, підприємці, фермери, громадськість, ЗМІ. Всеукраїнська екологічна ліга організовує інформаційну діяльність у рамках проекту Європейської комісії та Продовольчої і сільськогосподарської Організації ООН «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу». Проект охоплює дванадцять країн зі Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Європейський Союз та Продовольча і сільськогосподарська організація ООН цим проектом надають допомогу країнам, спрямовану на створення умов для обміну інформацією та розвиток потенціалу для сприяння ефективному розв’язанню проблем з нераціональним поводженням з пестицидами. На конференції було розглянуто проблемні питання державного регулювання у сфері поводження з пестицидами та отрутохімікатами, забруднення пестицидами водойм та ґрунтів, біоакумуляція отрутохімікатів у навколишньому середовищі, безпосередній та опосередкований вплив пестицидів на здоров’я людини, підвищення обізнаності населення щодо небезпеки використання пестицидів та отрутохімікатів. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко у своєму виступі наголосила, що Ліга протягом тривалого часу вивчає й аналізує проблеми поводження з відходами на території України та розробляє можливі шляхи їх розв’язання. Особливу увагу Всеукраїнська екологічна ліга приділяє зберіганню, перевезенню та утилізації небезпечних відходів у зв’язку з їхнім шкідливим впливом на довкілля та небезпекою для життя й здоров’я людей. У 2009–2010 рр. фахівці Ліги брали участь у підготовці та реалізації Програми поводження з небезпечними відходами в Україні, в якій велику увагу було приділено проблемам поводження з непридатними пестицидами. В рамках цієї Програми значна частина отруйних речовин та непридатних пестицидів була перезатарена та вивезена з території України для утилізації. 2
Багато складів з непридатними пестицидами з різних причин опинилися поза увагою Програми. Проблема непридатних отрутохімікатів і досі не втратила гостроти в Україні, саме тому в 2015 році Всеукраїнська екологічна ліга розпочинає проект громадської інвентаризації непридатних пестицидів, оскільки необхідно перевірити, скільки ще покинутих складів з отрутохімікатами залишилося на території України та в якому вони стані. У законодавстві України є значні прогалини стосовно поводження з пестицидами, тому пріоритетом на цей час є впровадження положень європейських директив, які регулюють цю галузь, у національне законодавство. Показовим прикладом проблеми поводження з пестицидами та тарою, в якій вони зберігалися, є багаторазове отруєння річки Коник (Київська область), яке відбувалося протягом цього літа. Виявилося, що невелике підприємство, яке отримало фальшиву ліцензію на утилізацію тари, в якій зберігалися пестициди, промивало тару водою, яку потім зливали у річку Коник, отруюючи рибу та спричинюючи захворювання у місцевого населення. Таким чином, усунення корупційних схем у дозвільно-ліцензійній діяльності в природоохоронній сфері має бути основним завданням чинного керівництва Міністерства екології та природних ресурсів України. Національний координатор проектів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO Україна) Михайло Малков наголосив на важливості інформування населення про проблему непридатних пестицидів. Також, він зауважив, що зараз на українському ринку пестицидів надзвичайно багато контрафактної продукції, яка становить небезпеку для довкілля та здоров’я людей, оскільки діюча речовина цих засобів захисту рослин не пройшла необхідних досліджень. Народний депутат України, голова підкомітету з питань державної політики у сфері поводження з відходами Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Сергій Тригубенко зауважив, що інтенсивна промислова та сільськогосподарська діяльність людини супроводжується значною, часто негативною, антропогенною дією на навколишнє природне середовище. Особливу небезпеку становить дедалі зростаюче забруднення повітря, ґрунту та вод токсичними хімічними речовинами, зокрема пестицидами. У разі неправильного застосування вони забруднюють довкілля та створюють загрозу для здоров’я людини. Пестициди є небезпечними відходами і потребують особливого поводження, тому важливим питанням є їхня утилізація. Фахівці Харківського національного технічного університету імені П. Василенка зазначають, що під час розв’язання проблеми утилізації залишків пестицидів необхідно враховувати багато супутніх факторів: хімічну природу пестицидів, рівень їхньої токсичності та ступінь впливу на довкілля, можливість переробки з повторним використанням. За кордоном використовують біознешкодження пе3
стицидів (розкладання пестицидів за допомогою груп мікроорганізмів у ямах, облицьованих бетоном або пластиком). Директор державного підприємства «Міжвідомчий науковотехнологічний центр «Агробіотех» Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України Пономаренко Сергій Платонович наголосив на перевагах використання українських біорегуляторів з біозахисним ефектом у рослинництві. Серед позитивних результатів використання біопрепаратів можна виділити такі, як безпечність для довкілля, істотне збільшення врожаю, підвищення посухостійкості культур, позитивний вплив на біологічну активність ґрунту, поліпшення агрохімічних характеристик ґрунту, підвищення якості продукції та ін. Учасники конференції розглянули основний вплив пестицидів і отрутохімікатів на довкілля та здоров’я людини, заходи зі зменшення негативних наслідків їхнього використання, наголосили на перспективі впровадження біологічних засобів захисту рослин. Було також зауважено, що значну небезпеку становлять покинуті склади з непридатними пестицидами і тара, в якій вони зберігалися. На думку учасників засідання, пріоритетом політики у сфері поводження з небезпечними відходами, зокрема непридатними пестицидами, має бути запровадження положень директив Європейського Союзу у національне законодавство, яке регулює цю галузь. Крім цього, необхідно створити реєстр складів з непридатними пестицидами та забруднених отрутохімікатами ділянок, а також розробити систему збирання та безпечної для довкілля утилізації пестицидів. Резолюція конференції «ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З ПЕСТИЦИДАМИ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ТА ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ» Одна з найбільших загроз для довкілля та здоров’я людей в Україні пов’язана з пестицидами. Недостатність фахових знань серед приватних фермерів та працівників агропромислової галузі зумовлює нераціональне використання пестицидів, зокрема, під час обробки рослин часто застосовують невідповідні препарати, перевищують рекомендовану дозу, не витримують часові інтервали між внесенням препарату та збиранням урожаю, ігнорують засоби індивідуальної безпеки. Крім цього, порушення правил зберігання пестицидів або недотримання інструкції щодо їхнього використання призводять до отруєння людей. Оскільки пестициди та тара, в якій вони зберігалися, є небезпечними відходами, їхню утилізацію мають здійснювати підприємства-ліцензіати на відповідному обладнанні. Проблема також полягає у відсутності науково об4
ґрунтованої концепції їхньої переробки та утилізації, недосконалості технологічних процесів і незавершеності технологічних циклів переробки пестицидів, відсутності безпечних методів знешкодження. Дуже часто пестициди потрапляють на полігони твердих побутових відходів або в міську каналізацію. Пестициди, термін дії яких закінчився, є непридатними для використання і мають бути утилізовані. На жаль, ще з радянських часів на території України залишилися зруйновані склади з непридатними пестицидами в дуже пошкодженій упаковці, які забруднюють ґрунт та просочуються в підземні води. З огляду на це, такі склади є надзвичайно небезпечними, до того ж вони не мають попереджувальних знаків та не охороняються. Проблема контрафактних і фальсифікованих пестицидів потребує якнайшвидшого розв’язання, оскільки така продукція не пройшла необхідних досліджень щодо впливу на живі організми, а тому є потенційно небезпечною. Система контролю використання пестицидів та моніторингу впливу токсичних речовин на стан довкілля фактично є неефективною, мало дієвою та не відповідає сучасним вимогам до збереження здорового довкілля. Учасники конференції «Проблеми поводження з пестицидами в Україні: соціально-екологічні, економічні наслідки та шляхи розв’язання» визначили, що для врегулювання проблем поводження з пестицидами в Україні необхідно: Кабінету Міністрів України: розробити та подати на розгляд до Верховної Ради України Програму рекультивації забруднених територій, які були порушені внаслідок використання пестицидів з урахуванням думки науковців та громадських природоохоронних організацій; повернутися до реалізації заходів, визначених у рішенні РНБО України від 25 квітня 2013 року щодо вдосконалення системи моніторингу довкілля, введеного в дію Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року. Верховній Раді України: запровадити положення Директив 2009/128/ЕС, Регламенту з класифікації, маркування та пакування (CLP) та інших нормативних актів Європейського Союзу, які стосуються поводження з пестицидами, у національне законодавство; здійснити законодавче закріплення за відповідними органами виконавчої влади функцій, повноважень, відповідальності, надійного фінансового забезпечення у сфері моніторингу довкілля. Міністерству екології та природних ресурсів України: створити реєстр складів з непридатними пестицидами та забруднених отрутохімікатами ділянок; усунути корупційні схеми у дозвільно-ліцензійній діяльності в природоохоронній сфері; 5
розробити та впровадити систему збирання та безпечної для довкілля утилізації пестицидів і тари, в якій зберігалися пестициди та отрутохімікати; посилити роботу щодо запобігання потраплянню контрафактної продукції на ринок пестицидів; запровадити принцип розширеної відповідальності виробника («виробник платить»), згідно з яким підприємці несуть відповідальність за утилізацію пестицидів та упаковку, в якій вони зберігалися; здійснити фінансову підтримку наукових установ та окремих дослідників, які розробляють новітні технології знешкодження пестицидів та безпечні для довкілля засоби захисту рослин; залучити міжнародні громадські об’єднання для співпраці та обміну інформацією й досвідом у сфері поводження з пестицидами. підтримати створення центрів з розмноження комах, які використовують для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур як альтернатива інсектицидам. Міністерству соціальної політики України: запровадити систему контролю за легальністю працевлаштування сезонних робітників у фермерських господарствах для забезпечення їхнього соціального захисту. Міністерству аграрної політики та продовольства України та Національній академії аграрних наук України: розробити Програму поширення біологічних методів захисту рослин у фермерських господарствах України; вжити дієвих заходів з підвищення рівня поінформованості фермерів та сезонних робітників щодо необхідності застосування засобів індивідуальної безпеки під час роботи з пестицидами, небезпеки отрутохімікатів для здоров’я й довкілля та альтернативних засобів захисту рослин. Міністерству охорони здоров’я України: запровадити у медичних закладах України систему фіксування, систематизації та збереження даних про випадки отруєння пестицидами. Державній санітарно-епідеміологічній службі України: провести санітарно-гігієнічний аналіз ґрунтів, поверхневих та підземних вод у тих районах, де є склади з непридатними пестицидами. Міністерству освіти і науки України: у сільських загальноосвітніх школах І–ІІ ступенів доповнити шкільний курс «Основи здоров’я» темами, присвяченими правилам безпечного поводження з пестицидами та їхньому негативному впливу на довкілля й здоров’я людини; для шкіл з поглибленим та профільним вивченням біології, екології та хімії в межах інваріантної складової навчальної програми впровадити курси «Безпечна поведінка з пестицидами» або запропонувати відповідні селективні курси, долучивши громадські природоохоронні організації до розроблення програм курсів і підручників; 6
у позашкільній роботі практикувати вивчення учнями етноекологічних традицій регіону щодо боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур. Раді національної безпеки України: проконтролювати ефективність виконання рішення РНБО від 25 квітня 2013 р. «Про удосконалення системи моніторингу довкілля в Україні». Державній екологічній інспекції України: взяти на контроль стан складів зберігання пестицидів Учасники конференції підтримали ініціативу Всеукраїнської екологічної ліги щодо проведення громадської інвентаризації складів з непридатними пестицидів для встановлення реальної кількості отрутохімікатів та стану їхнього зберігання. Вони також звернулися до обласних державних адміністрацій з проханням долучитися до процесу інвентаризації. ЗРОСТАННЯ ЧАСТКИ ФАЛЬСИФІКОВАНИХ (КОНТРАФАКТНИХ) АГРОХІМІКАТІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПЕСТИЦИДІВ НА РИНКУ УКРАЇНИ Стефківський В.М., заступник директора Департаменту фітосанітарної безпеки – начальник управління захисту рослин – державний фітосанітарний інспектор Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Основними постачальниками пестицидів на ринок України є мультинаціональні компанії, на які припадає 38% ринку, та китайські компанії (31%), решту ринку займають прямі дистриб’ютори – 19% та європейські генеричні компанії – 12%. Імпортери засобів захисту рослин
Мультинаціональні компанії – 38 %
Європейські генеричні компанії – 12 %
Китайські компанії – 31 %
Дистриб’ютори (прямі) – 19 %
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»: «Ліцензування імпорту товарів запроваджується в Україні в разі необхідності забезпечення захисту життя, здоров’я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралі, національного ба7
гатства художнього, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної безпеки. Відповідно до Додатку 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 950 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2014 рік», Держветфітослужба України погоджувала видачу ліцензії на хімічні засоби захисту рослин за кодами УКТЗЕД 3808 91, 3808 92, 3808 93, 3808 99, (крім ветеринарних лікарських та дезінфекційних засобів), імпорт яких підлягає ліцензуванню. За 11 місяців 2014 року Держветфітослужбою України було опрацьовано 596 заяв суб’єктів господарювання, за якими погоджено імпорт пестицидів обсягом 162,8 тис. тонн на суму близько 1,8 млрд доларів США. (в 2013 р. – 595 заяв на 213,8 тис. тонн на суму близько 2,3 млрд доларів США, в 2012 р. – 583 заяви на 160 тис. тонн на суму понад 1,5 млрд доларів США). Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 р. № 629 «Про внесення змін у додатки 4 і 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 950» було скасовано Погодження на видачу ліцензії на хімічні засоби захисту рослин, імпорт яких підлягає ліцензуванню, яке видавала Держветфітослужба України. Відповідно до статті 9 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995р. №87/95-ВР господарська діяльність у сфері торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) здійснюється на підставі ліцензії в порядку, встановленому Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». На ринок України пестициди імпортують близько 80 суб’єктів господарювання. Також працює понад 1 600 ліцензіатів з торгівлі пестицидами та агрохімікатами. Державний контроль за обігом пестицидів на внутрішньому ринку здійснюється перевіркою додержання ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин). Сьогодні стоїть питання щодо скасування режиму ліцензування торгівлі пестицидами та агрохімікатами, що, в свою чергу, може призвести до їх безконтрольного використання, транспортування, зберігання, реалізації на території України, а також надходження на внутрішній ринок фальсифікованих та сумнівної якості пестицидів і агрохімікатів. Непрофесійне поводження з пестицидами та агрохімікатами може призвести до непередбачуваних наслідків, створити небезпеку для здоров’я людини і довкілля. Нині на ринку трапляються випадки виявлення неякісних засобів захисту рослин. Ситуація, що склалася на ринку пестицидів з обігу фальсифікованих препаратів, виникла не раптово і, відповідно, для її виправлення необхідно вживати систематичних заходів. Щоб запобігти поширенню неякісних засобів захисту рослин, потрібна система заходів, яка унеможливить завезення та розповсюдження на території України як фальсифікованих препаратів, так і сумнівного походження. На 8
наш погляд, щоб уникнути надходження на ринок препаратів сумнівної якості потрібно посилити митний контроль на кордоні. Проблема фальсифікату сьогодні є надзвичайно актуальною. Застосовуючи фальсифіковані засоби захисту рослин, аграрії можуть повністю втратити врожай. Крім цього, невідповідність складу контрафактних засобів захисту рослин загальноприйнятим нормам безпеки призводить до накопичення залишків небезпечних речовин у харчових продуктах, що загрожує здоров’ю споживачів. У разі застосування фальсифікованих пестицидів аграрії, а також компанії, що легально виробляють, розповсюджують та продають пестициди, несуть збитки. Тому наявність ринку контрафактних засобів захисту рослин – це, перш за все, недоотримання значних фінансових надходжень до державної скарбниці через несплачені податки від реальної митної вартості засобів захисту рослин. Пропаганда знань щодо поводження з пестицидами Відповідно до статті 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» та Постанови КМУ від 18 вересня 1995 р. N 746 «Про затвердження Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами» визначено умови одержання особами, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, допуску (посвідчення) на право роботи із зазначеними препаратами (далі – допуск), що поширюються на всі галузі виробництва, де застосовують пестициди та агрохімікати. Цей допуск згідно із законодавством України видають державні фітосанітарні інспекції. Підставою для видачі допуску є посвідчення про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного поводження з пестицидами та агрохімікатами за програмою, затвердженою Мінагрополітики за погодженням з МОЗ, Мінприроди, Мінпраці та Держгірпромнаглядом, та медична книжка з висновком медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров'я. Щорічно понад 35 тис. осіб, діяльність яких безпосередньо пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею засобами захисту рослин, а також працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців, що організовують виконання таких робіт, під час одержання допуску (посвідчення), попереджаються про потрапляння фальсифікату та контрафактної продукції на ринок засобів захисту рослин. Також фахівці державних фітосанітарних інспекцій в областях проводять семінари, лекції, беруть участь у регіональних нарадах, де обов’язково наголошують на використанні пестицидів, які зареєстровані в «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», згідно з діючими регламентами. Через спеціалізовані засоби масової інформації місцевого значення, радіо, телебачення, інші, з якими взаємодіє управління захисту рослин Держветфітослужби, Головна державна фітосанітарна інспекція та 9
державні фітосанітарні інспекції областей, висвітлюються проблеми та найактуальніші питання у сфері захисту рослин. ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ ПЕСТИЦИДАМИ Моклячук Л. І. доктор сільськогосподарських наук, професор, завідуючий відділом екотоксикології Інституту агроекології і природокористування НААН Інтенсивна промислова та сільськогосподарська діяльність людини супроводжується значним, часто негативним, впливом на навколишнє природне середовище. Особливу небезпеку становить дедалі зростаюче забруднення повітря, ґрунту та вод токсичними хімічними речовинами, зокрема ксенобіотиками, що належать до стійких органічних забруднювачів (СОЗ). Одним з важливих стратегічних напрямів досягнення сталого розвитку агроекосистем є комплекс заходів, спрямованих на зменшення забруднення біосфери органічними ксенобіотиками. Україна в числі 148 держав, визнаючи необхідність заходів для запобігання шкідливого впливу СОЗ, підписала й ратифікувала Стокгольмську конвенцію про стійкі органічні забруднювачі. Було визначено 12 речовин, так звану брудну дюжину СОЗ: ПХДД; ПХДФ; ПХД; ГХБ; Алдрин; Ендрин; Дилдрин; Хлордан; Гептахлор; Токсафен; Мірекс; ДДТ. Дев’ять з цих сполук – пестициди. Потім до переліків СОЗ було внесено ще 9 сполук, 3 з яких – пестициди: -гексахлорциклогексан; гексахлорциклогексан; хлордекан; гексабромдифеніл; гексатагептахлордифеніловий ефір; -гексахлорциклогексан (ліндан); пентахлорбензол; перфтороктановий сульфонал перфтогроктановий сульфонілфторид та їхні солі; тетрабромдифеніловий та пентабромдифеніловий ефір. Міжнародна організація International POPs Elimination Network (Міжнаціональна мережа знищення СОЗ) проводить різні дослідження, бере участь у програмах міжнародного співробітництва в галузі знищення СОЗ. Одним з напрямів досліджень є захист ґрунтів від забруднення СОЗ. Мета дій, спрямованих на захист ґрунтів від забруднюючих речовин, має два аспекти. З одного боку – оцінка ступеня небезпеки для навколишнього природного середовища, спричиненої забрудненням, з іншого – прийняття відповідних заходів для запобігання забрудненням. Особливе значення має проведення екотоксикологічного моніторингу едафотопів з високим вмістом непридатних пестицидів навколо старих складів отрутохімікатів. Ґрунти цих едафотопів були забруднені внаслідок випадкового надходження отрутохімікатів у ґрунт, про що свідчить нерівномірний характер горизонтального розподілу концентрації полютантів на глибині орного шару, але для всіх забруднених 10
зон у міру віддалення від складів простежується поступове зменшення вмісту пестицидів до безпечних рівнів. (рис. 1). Під час тривалого забруднення ґрунтів стійкими пестицидами відбувається вертикальна міграція ДДТ та ГХЦГ. Зокрема, у зразках чорнозему опідзоленого, відібраних на відстані 15 і 25 м від складу, спостерігається максимальна концентрація хлорорганічних пестицидів (ХОП) на глибині 20–40 см, а на відстані 50 м – на глибині 40–60 см (рис. 2).
а б Рис.1. Розподіл хлорорганічних пестицидів на глибині орного шару в радіусі 50 м від складу (с. Самчики): а – ГХЦГ; б – ДДТ
а б Рис. 2. Розподіл ДДТ у профілі чорнозему опідзоленого на глибині 1 – 100 см на відстані від складу отрутохімікатів (с. Самчики): а – 15 м, б – 50 м Отже, навіть після ліквідації запасів непридатних пестицидів, їхні залишки в ґрунті в десятки разів перевищують гігієнічні нормативи, що потребує оцінки екологічних ризиків від цих залишків та вжиття заходів щодо відновлення забруднених ділянок.
11
Послідовність дій під час оцінки екологічних ризиків Виявлення проблеми
Ознайомлення із законодавством у сфері поводження з пестицидами. Ознайомлення з проблемою непридатних пестицидів України
Збір інформації Контакти з місцевими представництвами та екологічними організаціями Визначення екологічного впливу
Оцінка асортименту пестицидів господарства. Визначення достовірності зібраної інформації про умови зберігання непридатних пестицидів у колишніх складах отрутохімікатів. Відбір зразків ґрунту, сільськогосподарської продукції та води поблизу складів непридатних пестицидів
Аналіз шкідли- Скринінговий аналіз зразків ґрунту, сільськогосподарської вого впливу продукції та зразків води поблизу складів непридатних пестицидів. Характеристика знайдених пестицидів Характеристика Вплив пестицидного забруднення на стан здоров’я людей. ризику Оцінка екологічних ризиків у зонах впливу колишніх складів отрутохімікатів за допомогою методів математичного моделювання Управління ризиками
Вжиття заходів з регулювання емісії полютантів (заборона, обмеження, запобігання забрудненням). Здійснення постійного або періодичного моніторингу Ремедіація забруднених едафотопів
Одним з напрямів наших досліджень було розроблення методів ремедіації забруднених пестицидами ґрунтів. На основі літературних даних та за результатами наших досліджень сформульовано науково-методичні підходи до фіторемедіації забруднених пестицидами ґрунтів, яку слід проводити за такими етапами: 1. Початкове оцінювання забруднення ґрунту залишковими кількостями пестицидів (мкг/кг). За розробленими нами рекомендаціями відбирають зразки ґрунту навколо складу. Якщо у зразках ґрунту знайдено залишкові кількості пестицидів, внесених до переліку небезпечних відходів VIII Додатку до Базельської конвенції у концентраціях, що перевищують ГДК, – ґрунт вважають потенційно небезпечним. 2. Докладне дослідження ступеня забруднення ґрунту хлорорганічними пестицидами, які належать до СОЗ. 3. Пошук рослин фіторемедіаторів. Оцінювання фітотоксичності ґрунту відповідно до стандартів ДСТУ ISO 11269-1,2:2004. Як тестові використовують одно- та двосім’ядольні рослини. Якщо ґрунт є фітотоксичним до ку12
льтурних рослин – проводять пошук рослин-фіторемедіаторів серед толерантних до гербіцидів видів. 4. Визначення агрохімічних характеристик ґрунту та активності ґрунтових ферментів пероксидази та поліфенолоксидази. 5. Добір рослин, толерантних до пестицидів, за складом фітоценозу та кількісним і якісним співвідношенням видів і родин місцевих рослин та фіторемедіаційною здатністю рослин до пестицидів. 6. Використання толерантних рослин для фіоторемедіації ґрунтів, забруднених ксенобіотиками. 7. Утилізація забруднених рослин. БІОТЕСТУВАННЯ ТОКСИЧНОСТІ ПЕСТИЦИДІВ В МІКРОКОСМНИХ МОДЕЛЯХ Морозова Т.В., кандидат біологічних наук, доцент, Том’юк Б.П., кандидат біологічних наук, доцент, Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Пестициди – хімічні препарати, які використовують для боротьби зі шкідниками й збудниками хвороб рослин, бур’янами, шкідниками деревини та іншої рослинної сировини, харчових продуктів та ін. Вони належать до різних класів органічних і неорганічних сполук, більшість з них – органічні речовини, отримані синтетичним шляхом: хлорорганічні й фосфорорганічні пестициди, похідні карбамінової кислоти й сечовини, триазини, а також пестициди рослинного походження. З неорганічних пестицидів широко використовують препарати, що містять мідь, сірку та інші речовини. Асортимент пестицидів безперервно удосконалюють та оновлюють. Бурхливий розвиток промисловості органічного синтезуза останнє десятиліття призвів до появи величезної кількості нових для біосфери речовин. Щорічно в світі синтезують 2x108 т органічних хімікатів, що майже наближається до світового видобутку нафти (3x109 т/рік). На цей час використовують понад тисячу хімічних сполук, на основі яких виготовляють десятки тисяч препаратів пестицидів. Вважається, що світове споживання пестицидів щороку буде збільшуватися на 10 – 15%. Крім безпосередньої цільової дії пестициди здійснюють багатосторонній побічний вплив на біосферу, масштаби якого можуть зрівнятися з глобальними екологічними чинниками. Сучасне сільськогосподарське виробництво інтенсивного напряму допускає використання безлічі хімікатів для підвищення врожайності культурних рослин: мінеральні добрива, хімічні меліоранти, мікроелементи, інгібітори нітрифікації, пестициди. На цей час 50–60% продуктів сільського госпо13
дарства в розвинутих країнах одержують внаслідок застосування лише мінеральних добрив; 20% продукції рільництва, і 60% – плодівництва за рахунок впровадження в практику сільського господарства хімічних засобів захисту рослин [2]. У економічно слабо розвинених країнах до 50% можливого урожаю гине від бур’янів і шкідників, в промислово розвинутих – 15-25%. У світі виробляють 0,5 кг пестицидів на людину на рік. Відмова від застосування пестицидів, за даними ФАО, зменшила б світовий урожай основних культур на 30 – 35%; при цьому збиток становив би 75 млрд доларів США. Систематична структура пестицидів Проведені нами теоретичні дослідження дали змогу узагальнити літературні дані стосовно класифікаційних підходів до такої групи речовин, як пестициди, проаналізувати та виявити основні закономірності впливу основних груп пестицидів на довкілля в цілому та мікробіологічні показники ґрунту зокрема. Аналіз даних літератури стосовно класифікаційних підходів до таксономії пестицидів свідчить, що їх поділяють за цільовим призначенням на такі основні групи: інсектициди – для знищення комах, акарициди – кліщів, фунгіциди – збудників грибних хвороб сільськогосподарських культур і деревних порід, бактерициди – збудників бактеріальних хвороб, нематоциди – збудників нематодних хвороб, молюскіциди – слимаків, зооциди – шкідливих хребетних, гербіциди – бур'янів. До пестицидів відносять також репеленти – засоби, що відлякують шкідливих комах, кліщів та ін.; аттрактанти – речовини, що приваблюють комах, яких потім знищують; хемостерилянти – препарати, що спричинюють безпліддя у комах, кліщів, гризунів. Ці групи пестицидів об'єднують у групи вищих рангів цільового й спеціального призначення. Таке їх виділення в рамках пестицидів вибіркової дії зумовлено вузькою спеціалізацією механізмів впливу їхньої дії . Так, наприклад, пестициди цих груп можуть впливати на: функціональну активність травної системи організмів відповідних таксономічних груп; обмін речовин, процеси терморегуляції; морфологічну структуру травної системи організмів відповідних таксономічних груп; нервову та ендокринну системи. Дія деяких пестицидів є комплексною дією, що дає можливість скоротити витрати під час використання, але асортимент цієї групи пестицидів потребує постійного оновлення через високий рівень адаптивних реакцій організмів (особливо мікроорганізмів), проти яких їх застосовують, а також широку спеціалізацію. Рівень шкідливості для людини є однією з найпріоритетніших щодо використання речовин різної природи (в тому числі й пестицидів). Важливим показником рівня шкідливості хімічних речовин є тривалість терміну їхньої дії за одноразового внесення, тобто стійкість у довкіллі. Термін переходу пестициду в нетоксичні сполуки є одним з основних критеріїв для рекомендації цієї сполуки до використання. Пестициди, які належать до найвищих рангів стійкості, наразі майже не використовують. Ілюстративним прикладом цього є сумнозвісний пестицид ДДТ (трихлорметил-ді (n-хлорфеніл) метан), який знайдено в жирі китів, риб і дельфінів в Антарктиці, льодах Гренландії, мо14
лоці породіль. Концентрація цього ДДТ саме в цих організмах відображає його високу мобільність в трофічних ланцюгах. Така сполука зберігається в природі понад 50 років. В Україні використовують пестициди таких груп: препарати рослинного, грибного та бактеріального походження; неорганічні препарати на основі феруму, купруму та ін. та синтетичні органічні препарати, що містять хлор, сульфур, фосфор. Вплив пестицидів на активність мікробіологічних процесів у ґрунті Ми дослідили вплив пестицидів (Раундап, Кінмікс, Фітоверм) на мікробіологічні процеси чорнозему опідзоленого. Через 30 днів після обробки грунту в мікрокосмах пестицидами в дозах, рекомендованих для обприскування проти бур’янів (Раундап) і шкідників (Кінмікс, Фітоверм), досліджували вміст бактерій і пліснявих грибів порівняно з контрольними варіантами, не обробленими цими препаратами. Встановлено, що всі досліджувані нами інсектициди згубно діють на бактерії навіть в мінімальних концентраціях, рекомендованих для використання (таблиця 1). Особливо сильну токсичну дію на бактерії ґрунту виявлено у інсектицидів Кінмікс і Фітоверм. Порівняно стійкішими бактерії до впливу Раундапу. Стійкішими до впливу досліджуваних препаратів виявились гриби. Можливо, стійкість грибів зумовлена пристосованістю до несприятливих умов спор, які у разі посіву на поживне середовище ЧапекаДокса проростали навіть після тривалої (30 днів) дії на них пестицидів. Таблиця 1. Мікробоценоз чорнозему опідзоленого за дії пестицидів в дослідах мікрокосмів (млн / г ґрунту) Пестициди Концентрація, % МПА Чапека –Докса Раундап 0,3 81,6±9,03 0,36±0,05 Кінмікс 0,2 26,2±5,33 0,54±0,04 Фітоверм 0,2 48,0±5,90 0,30±0,02 Контроль 185,0±7,95 0,56±0,04 Примітка. Достовірна різниця стосовно контролю (Р < 0,05) У польових умовах на Придністровській дослідній станції садівництва досліджували вплив пестицидів на мікробоценоз сірого лісового ґрунту під садом багаторічного використання. Сад тривалий час, не менше п’яти разів на рік, обробляють пестицидами проти шкідників і хвороб. Як видно з таблиці 2, за вмістом гумусу і гідролітичною кислотністю сірий лісовий ґрунт під садом, який щорічно багато разів обприскуть пестицидами, і аналогічний хімічно не оброблений ґрунт за межами саду майже не відрізняються. Водночас, виявлено велику відмінність між ґрунтом під садом і контролем за вмістом мікроорганізмів. Не оброблений пестицидами сірий лісовий ґрунт значно переважає за вмістом бактерій і мікроміцетів ґрунт під садом. Слід звернути увагу на той факт, що у разі тривалого впливу пестицидів на ґрунт не спостерігається стійкості спорів грибів до хімічних препаратів. У цілому можна 15
сказати, що за умов постійної з року в рік обробки саду хімічними препаратами стійкість грибів до пестицидів є меншою за стійкість бактерій. Таблиця 2. Вплив багаторічної обробки саду пестицидами на вміст гумусу, кислотність і мікробоценоз сірого лісового ґрунту ґрунт
Гумус, %
Hr, МПА, ЧапекаДокса, мг⋅екв / 100 г млн/ г ґрунту млн/ г ґрунту ґрунту Під садом 3,70±0,55 1,23±0,23 10,3±0,75 0,08±0,01 Контроль 3,58±0,37 1,50 ±0,31 56,2±0,45 0,72±0,01 Примітка. Достовірна різниця стосовно контролю (Р < 0,05) Вивченню впливу пестицидів на деякі мікробіологічні процеси присвячено, мабуть, найбільшу кількість досліджень у тій сфері, яку іменують «мікробіологією пестицидів». Найчастіше розглядають дію пестицидів на процеси, для яких розроблено доступні й нетрудомісткі методи визначення: процеси нітрифікації, мінералізації органічної речовини, амоніфікації, фіксації азоту (нітрогеназна активність), денітрифікації, окиснення й відновлення заліза та марганцю. Наслідком негативного ефекту пестициду на ґрунтові мікроорганізми є уповільнення процесу, який вивчають, порівняно з контролем. У роботах виділяють не один, а кілька критеріїв негативної дії пестициду, наприклад зниження швидкості процесу і тривалість лагперіоду – часу, протягом якого відсутнє видиме перетворення внесеного в ґрунт субстрату . Як свідчать наші дослідження, серед потенційно можливих реакцій ґрунтових мікроорганізмів і здійснюваних ними процесів на пестициди тією або іншою мірою виділяють різні варіанти пригнічення й стимуляції активності, а також індиферентність до пестициду. Є дані [Оцінка] про те, що у виробничих дозах пестициди часто не інгібують, а, навпаки, стимулюють багато мікробіологічних процесів. Спостережено стимуляцію дихання в ґрунті малими дозами пестицидів. Високі дози пестицидів збільшували інтенсивність виділення вуглекислого газу ґрунтом. Як пояснення цьому була запропонована гіпотеза про формування стійкого до дії пестициду мікробного угруповання з великою біомасою. Одноразове внесення пестицидів часто не впливає на активність ферментів та мікроорганізми в цілому, хоч наші дослідження це не підтвердили. З усіх систематичних груп мікроорганізмів найсильніше пригнічуються гриби, що підтверджено й у наших дослідженнях (таблиця 2). Багато авторів зазначають перерозподіл видового складу мікроорганізмів, після обробки ґрунту пестицидами. Так, щорічно внесення в ґрунт гербіциду Симазину змінювало видовий склад актиноміцетів у бік появи нових домінантів, знижувався індекс видового різноманіття. Найбільшою мірою вплив препарату проявлявся протягом першого місяця після внесення. Застосування Прометрину зумовило перегрупування в складі мікроорганізмів на користь культур, здатних рости за дефіциту органічної речовини. Багаторічне застосування триазинових гербіцидів призводило до перегрупування доміна16
нтних форм грибів, кількість типових видів зменшувалася, з'являлися стійкі форми. Отримані відомості [матусеви] про вплив атразину – одного з найпоширеніших гербіцидів – на різні показники мікробіологічної активності свідчить про крайню суперечливість даних, що стосуються проблеми побічної дії пестицидів. Таким чином, один пестицид може спричинити пригнічення, стимуляцію і проявляти індиферентність до показника мікробіологічної активності. Часто один і той же дослідник спостерігав суперечливі ефекти. Причин такого явища, ймовірно, багато, проте не останнє місце, на наш погляд, займають неуніфікованість експериментів і екстраполяції результатів. Певну складність в їхньому відтворенні створюють флуктуаційні зміни в динаміці показників мікробіологічної активності, що відбуваються під впливом натурних, не пов’язаних з пестицидами, чинників. Все це в сукупності зумовлює те, що з «океану» емпіричних даних ми одержуємо досить мізерні висновки загальнотеоретичного значення. Одні з них стосуються зв’язку хімічної структури пестициду зі ступенем токсичної дії. Інші аспекти проблеми торкаються виявлення найбільш чутливих до пестицидів мікробіологічних процесів: фіксації атмосферного азоту, нітрифікації, фотосинтезу, редукції заліза та ін. Менш чутливі до впливу пестицидів процес денітрифікації, багато ферментативних реакцій, а процеси амоніфікації й дихання ґрунту займають проміжне положення. Що лежить в основі цих відмінностей, поки невідомо. Можна припустити, що негативного впливу пестицидів найбільшою мірою зазнають еволюційно старші – автотрофні і діазотрофні бактерії, генетична основа яких сформувалася в той період, коли в примітивній біосфері Землі ще не накопичувалися високі концентрації позаклітинних фізіологічно активних органічних сполук. Наведемо деякі найзагальніші закономірності реакції ґрунтових мікроорганізмів на пестициди. Встановлено [4, 5], що найбільшою мірою дія пестицидів виявляється у разі їх систематичного застосування. Внесені у виробничих дозах пестициди не впливають на ґрунтові мікроорганізми або зумовлюють тимчасове (на 2–3 місяці) пригнічення найчутливіших форм з подальшим відновленням нормальних ознак і властивостей мікробіоти, те саме стосується й ферментативної активності ґрунтів. Зміни часто є нестабільними в часі. Залежно від дози пестицидів зміни можуть носити або зворотний характер, або закріплюватися. Істотно змінюють рівновагу в мікробній системі у разі одноразового внесення лише високі дози пестицидів. Одним з найпоширеніших наслідків багаторічного застосування пестицидів є перегрупування видового складу в мікробоценозах ґрунтів. Типи реакції ґрунтових мікроорганізмів на пестициди коливаються в широких межах – від високої стійкості до високої чутливості. Відомо, що чисельність чутливих організмів дуже скорочується або ж вони взагалі зникають з посівів ґрунтових проб, забруднених пестицидами. Найбільшою мірою зменшується чисельність нітрифікаторів від фунгіцидів, значною мірою кількість ґрунтових грибів; бактерії і актиноміцети пригнічуються ними меншою 17
мірою. Біоцидні властивості подібних препаратів не були постійними, і через деякий час відбувалася активізація життєдіяльності мікроорганізмів. У літературі [6, 7] є відомості про пригнічувальну дію ряду пестицидів на чисельність різних груп мікроорганізмів. Чисельність мікроорганізмів зменшувалася не відразу, а через кілька тижнів після внесення препаратів. Випробування за допомогою різних ґрунтових тестів впливу понад 300 пестицидів на ґрунтові мікроорганізми свідчить, що гриби пригнічуються більшістю речовин, у менших концентраціях і протягом тривалішого часу, ніж бактерії та актиноміцети. На відміну від отриманих нами результатів, деякі автори [1] встановили індиферентність мікроорганізмів до пестицидів. У звичайно вживаних дозах, як стверджують автори, гербіциди, як правило, є нетоксичними або слаботоксичними для більшості мікроорганізмів. Так, атразин істотно не впливав на чисельність ґрунтових бактерій і грибів. Триазинові гербіциди не змінювали загальну кількість стрептоміцетів за щорічної обробки ґрунту протягом 2–3 років. Кількість бактерій не змінювалася в ґрунті, одноразово обробленому пентахлорфенолом. Однак результати наших досліджень не дають однозначної відповіді на поставлені авторами питання. В цьому напряму необхідно продовжити науковий пошук. Фітоіндикація вмісту пестицидів у ґрунті Методи фітоіндикації й діагностики ґрунтів досить добре розроблені. Наприклад, шляхом аналізу складу й структури фітоценозів, поширення рослин-індикаторів або визначення індикаторних ознак у деяких видів можна встановити тип ґрунту або розвиток тих чи інших процесів. Серед рослин виявлено індикатори ступеня збагаченості поживними речовинами ґрунту, кислотність або лужність, рівня ґрунтових вод, механічного чи хімічного його складу та інших властивостей. Пестициди, що надходять у ґрунт, адсорбуються глинистими мінералами, вступають в хімічні реакції, розкладаються або трансформуються мікроорганізмами. Одним зі шляхів вивчення поведінки пестицидів у грунті є фітоіндикація. З цією метою ми використали крессалат. Усі досліджувані пестициди виявляли токсичну дію на рослини крессалату (таблиця 3). Найтоксичнішим є гербіцид Раундап, біомаса становила всього 6,2% стосовно контрольних варіантів. Хоч сертифікати з продажу пестицидів містять інформацію, що Раундап є одним із найбезпечніших у світі гербіцидів і в разі правильного застосування не становить небезпеки для людини і навколишнього середовища. Як відомо, діюча речовина Раундапу – гліфосфат – проникає в рослини бур’янів через ґрунт і не діє на насіння, а сам препарат у ґрунті втрачає свою активність і розкладається на природні речовини. Проведена нами біодіагностика ґрунту за допомогою рослин крессалату не підтвердила цю інформацію. Раундап зберігає в грунті досить довго свій токсичний вплив.
18
Таблиця 3. Вплив пестицидів на масу рослин крес-салату у лабораторних дослідах мікрокосмів Пестициди Маса рослин, Стосовно г сирої речовини контролю, % Раундап 6,2 0,06±0,002∗ Кінмікс 14,4 01,4±0,003∗ Фітоверм 49,5 0,48±0,005∗ Контроль 0,97±0,003 Достовірна різниця стосовно контролю (Р < 0,05). Серед досліджуваних нами інсектицидів більш виражений токсичний вплив на рослини крес-салату має Кінмікс. Біомаса рослин крес-салату через місяць після обробки ґрунту препаратом становила всього 14,43% від біомаси рослин контрольних варіантів. Менш токсичним виявився Фітоверм, але порівняно з контролем біомаса рослин виявилася вдвічі меншою. Отже, методом біоіндикації ґрунтів за допомогою рослин можна оцінити стан агроценозів і безпечність навколишнього середовища для проживання й здоров’я людини. В цьому плані можна рекомендувати рослини кресссалату, як біоіндикатор забруднення ґрунтів пестицидами. В модельних дослідах мікрокосмів встановлено, що одноразове внесення таких пестицидів, як Раундап, Кінмікс і Фітоверм в мінімальній кількості, рекомендованій для використання, проявляло сильну токсичну дію на бактерії ґрунту. Плісняві гриби виявились стійкішими до дії цих препаратів, що пов’язано з пристосуванням до несприятливих хімічних чинників спор мікроміцетів, які під час посіву на поживне серодовище проростали навіть після тривалої (30 днів) на них дії пестицидів. Зазначено, що за систематичної обробки хімпрепаратами саду Придністровської дослідної станції садівництва стійкість бактерій сірого лісового грунту до пестицидів є вищою за стійкість мікроміцетів. Встановлено, що найтоксичнішою для крес-салату іє Раундап. Література: 1. Іутинська Г. О. Стійкість мікробних угруповань ґрунту до токсичної і мутагенної дії пестицидів за різних агротехнологій вирощування сільськогосподарських культур / Г. О. Іутинська, Н. А. Ямборко. Наук. вісник Нац. агр.. ун.–ту – Вип. 81 – 2005. – С. 134–141. 2. Матусевич Г.Д. Моніторинг сучасних пестицидів в агроценозах / Матусевич Г.Д.: матер: VI Міжнар. наук.-практ. конф. «Екологія. Людина. Суспільство». – 2003. – 164 с. 3. Андрієнко В. О. Оцінка впливу забруднення стійкими пестицидами на формування мікробіоценозу ґрунту / В. О. Андрієнко, Л. І. Моклячук, Г. Г.Андрієнко, О. В. Тертична, І. М. Городиська // Наук. вісник Нац. агр.. ун.-ту. – 2006. – С. 253–259. 4. Пат. 62576 А (UA), 7А01N25/00/ Спосіб визначення токсичної і мутагенної дії пестицидів на мікробні угруповання ґрунту / Іутинська Г. О., Ямборко-Костирко Н. А. / Бюл. №12. – К. : Освіта – 2003. – 316 с. 19
5. Тертична О.В. Агроекологічна оцінка впливу високих концентрацій пестицидів на мікробний ценоз ґрунту. / Тертична О.В., Андрієнко Г.Г., Моклячук Л.І. //Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – Т.4. – 2005. – С. 198-205 6. Тертична О. В. Резистентність мікроорганізмів до пестицидів як селективний фактор для пошуку мікроорганізмів-деструкторів / Тертична О.В.: Тези доповідей Х з’їзду Товариства мікробіологів України. – 2004. – 310 с. 7. Ямборко Н. А. Вплив фунгіцидів біологічного і хімічного походження на мікробіоту ґрунту під озимою пшеницею, вирощуваною за різними агротехнологіями / Ямборко Н. А., Іутинська Г. О. // Наук. записки Тернопільського педуніверситету: Серія Біологія. – 2003. – Вип.1(20). –. – С. 135-143. 8. Ямборко Н. А. Генотоксична небезпека пестицидів для ґрунтових мікроорганізмів / Ямборко Н.А.; Х з’їзд Товариства мікробіологів України. – 2004. – 318 с. ВПЛИВ ПЕСТИЦИДІВ НА ТВАРИН: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ Домашлінець В. Г., кандидат біологічних наук, начальник відділу охорони тваринного світу Департаменту охорони природних ресурсів Міністерства екології та природних ресурсів України Відомою проблемою щодо негативних наслідків використання пестицидів є їхня невибірковість, коли, крім цільових груп шкідників, гине велика кількість організмів інших видів, у тому числі тих, які відносять до рідкісних та зникаючих видів. Причому часто чутливість таких видів до пестицидів є вищою, ніж особин цільових груп. Таким чином, нагальним питанням є необхідність врахування можливого побічного впливу пестицидів, особливо нових, на комплекс видів, що трапляються на територіях, на яких застосовують або планують застосування цих речовин. Одним з інструментів регулювання використання пестицидів є встановлення відповідних вимог у законодавстві з подальшим контролем їх дотримання. Базовим законом, що регулює питання використання пестицидів в Україні, є Закон України «Про пестициди та агрохімікати». Проте у цьому законі немає спеціальних положень про особливі вимоги до використання пестицидів, які б враховували можливий негативний вплив цих речовин на нецільові види. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про тваринний світ» під час застосування пестицидів та агрохімікатів потрібно враховувати вимоги цього 20
Закону, законодавства про захист рослин, інших нормативно-правових актів щодо охорони тваринного світу й середовища існування тварин. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані вживати заходів щоб забезпечити запобігання захворюванню й загибелі тварин під час зберігання, транспортування та застосування пестицидів і агрохімікатів. Правила зберігання, транспортування та застосування пестицидів і агрохімікатів, а також обсяги та асортимент, використання яких дозволяється в Україні, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про тваринний світ» з метою запобігання загибелі тварин і погіршенню середовища їх існування обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а на території Автономної Республіки Крим – орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, можуть визначати окремі території, на яких обмежується або забороняється застосування пестицидів і агрохімікатів. Певні вимоги щодо пестицидів містять міжнародні договори, згода на обов’язковість яких для України надана Верховною Радою України. Так, відповідно до п. 8 Статті 3 Угоди про збереження популяцій європейських кажанів кожна зі Сторін, приймаючи пестициди до використання, має вивчати й оцінювати потенційний вплив пестицидів на кажанів і докладати зусиль для того, щоб замінити високотоксичні хімікати, якими обробляють дерева, на безпечніші альтернативні засоби. Це положення знайшло розвиток у Резолюції 4.5 «Керівні принципи щодо застосування захисної обробки деревини», прийнятій на 4-й сесії Наради Сторін Угоди. В Резолюції Сторонам Угоди пропонується поліпшити інформування користувачів хімічних речовин, якими обробляють дерева, щодо їх потенційного впливу на популяції кажанів, а також поширювати інформацію про негативні наслідки застосування хімікатів. Перед застосуванням нових пестицидів для обробки деревини Сторони мають вивчити їхній вплив на рукокрилих та не дозволяти їх використовувати, особливо ті, що є токсичними для кажанів. З урахуванням задокументованого негативного впливу хімікатів, у тому числі пестицидів, на мігруючих тварин, зокрема птахів, на останній 11-й нараді Конференції Сторін Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Кіто, Еквадор, 4–9 листопада 2014 р.) було прийнято спеціальну ре21
золюцію з цього питання, якою Сторонам Конвенції запропоновано вжити ряд заходів та затверджено Керівні принципи запобігання ризику отруєння мігруючих птахів. Сторонам пропонується впровадити в себе згадані принципи, ідентифікувати території, де отруєння призводить до випадків значної смертності птахів від застосування хімікатів, вивчати вплив отруєння на птахів, розробити відповідні стратегії та програми, посилити співпрацю з Роттердамською конвенцією про процедуру попередньо обґрунтованої згоди відносно деяких небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі та іншими організаціями, звернуто увагу на замінники органофосфатних пестицидів, зокрема неонікотиноїдні інсектициди, які потрібно додатково вивчати з погляду їхнього впливу на мігруючих тварин, проводити відповідні тренінги та семінари та вживати інших заходів. Питання негативного впливу нейротоксичних інсектицидів на запилювачів рослин було предметом розгляду Групи експертів Конвенції про охорону дикої фауни й флори та природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції) з питань безхребетних. Висновки Групи з цього питання взято до відома на 33-му засіданні Постійного комітету Бернської конвенції (Страсбург, Франція, 3–6 грудня 2013 р.), де було вирішено продовжити роботу в цьому напрямі. На мінімізацію використання пестицидів звернуто увагу в Європейській стратегії збереження безхребетних, схваленою Рекомендацією № 120, яка прийнята на 26-му засіданні Постійного комітету Бернської конвенції (Страсбург, Франція, 27–30 листопада 2006 р.). Таким чином, з урахуванням рішень і напрямів діяльності керівних органів міжнародних договорів потрібно опрацювати питання розроблення заходів та внесення відповідних змін до національного законодавства з питань запобігання та мінімізації негативного впливу пестицидів на нецільові об’єкти тваринного світу та інші компоненти біорізноманіття. УТИЛІЗАЦІЯ ЗАЛИШКІВ ПЕСТИЦИДІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Солошенко О. В., професор, кандидат сільськогосподарських наук, Фесенко А. М., старший викладач, Гаврилович Н.Ю., доцент, кандидат сільськогосподарських наук Харківського національного технічного університету імені П. Василенка Людина активно використовує пестициди для захисту від шкідників у сільському господарстві та лісівництві. Їхній асортимент постійно оновлю22
ється, змінюється хімічна природа та особливості впливу. Перші покоління пестицидів через високу токсичність і кумулятивність уже переважно заборонені. Тому гостро стоїть проблема утилізації залишків непридатних та невикористаних пестицидів. Вони надходять у довкілля у великих кількостях, їхні метаболіти можуть створювати значну небезпеку для середовища. Під час розв’язання проблеми утилізації залишків пестицидів необхідно враховувати багато супутніх чинників: хімічну природу пестицидів, рівень токсичності й ступінь впливу на довкілля, можливість переробки з повторним використанням. Сьогодні відомо багато способів утилізації пестицидів. Та постає питання: які з них серед усього різноманіття варто обирати? Високотехнологічні методи, на жаль, є високо затратними, і в умовах українських сільськогосподарських підприємств застосовувати їх нереально. До того ж, незначні обсяги залишків пестицидів не дають змогу продуктивно використовувати складну техніку. За останні роки з території Харківської області вивезено значні обсяги отрутохімікатів, зокрема з початку 2012 року – 22 т з Шевченківського , 31 т – зі Зміївського районів, 1 т – з м. Первомайського, 9 т – з Кегичівського, 28 т – з Валківського, 10 т із Золочівського районів, близько 1 т з Нововодолазького району, 967 т – із території ДП «Хімпром». Це не розв’язує проблему в цілому, оскільки мова не йде про механізми утилізації, а лише про зберігання, перезатарювання та транспортування залишків. Підприємства області з кожним роком лише збільшують обсяги використання пестицидів, тому проблема залишається. Залишки пестицидів у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах сільськогосподарські товариства з обмеженою відповідальністю, як правило, є невеликими, тому немає сенсу використовувати високотехнологічне й дороге обладнання. Варто звернути увагу на мікробіологічне розкладання пестицидів. У США фермери давно використовують розкладання пестицидів за допомогою груп мікроорганізмів у ямах, облицьованих бетоном або пластиком, чи ємностях, заповнених гравієм і ґрунтом у вигляді шарів по 2,5 см, де формуються й розмножуються бактерії Hydrogenomonas та Arthrobacter, гриб Fusarium oxysporum, бактерії Bacillus subtilus та інші. Придатні для біорозкладання умови формуються й під час компостування органічних решток, змочених робочими розчинами пестицидів. Біознешкодження пестицидів відбувається протягом 3 – 12 діб залежно від хімічного складу пестицидів та зовнішніх погодних та харчових умов. Внесення речовин, що прискорюють розвиток мікроорганізмів (органіка гною, осади стічних вод, пташиний послід), прискорюють і біодеградацію пестицидів. Також біодеградацію прискорює різноманіття штамів мікроорганізмів, які використовують. Розкладанню пестицидів сприяє ультрафіолетове опромінення, яке може бути не лише штучно створеним, а й природного походження. Але при цьому варто врахо23
вувати, що навантаження пестицидів не повинно перевищувати 5 кг діючої речовини на один кубічний метр біомаси. Все це дає змогу зробити висновок, що знешкодження залишків пестицидів можливе за рахунок активізації мікробіологічних процесів у ґрунті, і тоді проблема накопичення значних обсягів отрутохімікатів не буде стояти так гостро. Таким чином, вважаємо доцільним поетапне розв’язання проблеми в рамках окремих господарств. Поки залишки пестицидів не досягають великих обсягів (річні їхні обсяги, як правило, не перевищують однієї тонни), буде логічніше їх переробляти на місці використання за допомогою мікробіологічних процесів розкладання. Для цього необхідно створити мобільні міні – реактори, установки із завантаженням з корисних мікроорганізмів. Або можливий інший шлях – доведення до господарств інформації про біологічні методи утилізації пестицидів, методику проведення біорозкладання та створення системи примусу – заохочення стосовно використання цієї методики. Ліквідація поточних обсягів залишків пестицидів за такою схемою є цілком реальною. УДК : 633.11«324»:632.954 ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА ДИНАМІКУ ЧИСЕЛЬНОСТІ PTEROSTICHUS MELANARIUS B. ЯК ДОМІНУЮЧОГО ЕНТОМОФАГА-ГЕРПЕТОБІОНТА СЕРЕД КОМАХ В АГРОЦЕНОЗАХ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ Сюткіна Н. Г., кандидат сільськогосподарських наук Дніпропетровського державного аграрного університету; Лісовий М. М., доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збіднення біорізноманіття зумовлюється антропогенним виливом дією на довкілля та інтенсивним використанням природних ресурсів. Саме біорізноманіття, й зокрема ентомологічне різноманіття, дає можливість здійснювати природне управління шкідниками, зменшення використання пестицидів, отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур завдяки природним запилювачам. Комахи заселяють практично всі сфери земної кулі, в наземних біогеоценозах вони відіграють домінуючу роль в кругообігу речовин, енергії та ін24
формації. Проте на сьогоднішній день ентомофауна агроландшафтів України не каталогізована, що унеможливлює екологічне обґрунтування заходів щодо її збереження та відтворення. Під час хімічних обробок засобами захисту рослин в боротьбі зі шкідниками гине велика кількість корисної ентомофауни [2]. Ентомологічне різноманіття може бути альтернативним способом природного управління чисельністю шкідників, а багате розмаїття ентомофауни дає потенційну можливість виявити порівняно малі, але все одно дуже важливі зміни екологічного стану природних систем на ранніх стадіях. Серед тварин, що швидко й адекватно реагують на зміну навколишнього середовища, особливу групу становлять герпетобіонти. Термін «герпетобіонти» ввів В. Д. Догель (1924), який запропонував назвати так тварин, що мешкають на ґрунтовій поверхні [1]. Актуальність вивчення комах цієї життєвої форми зумовлена важливістю екологічних функцій, які вони виконують в екосистемах, чутливістю до змін біоценотичних режимів, недостатньою вивченістю їх екології в агроландшафтах. Значний відсоток серед ентомофауни герпетобіонтів становлять ентомофаги, які можуть бути ефективним засобом у боротьбі зі шкідниками, та некрофаги, що впливають на швидкість розкладання детриту і, як наслідок, на родючість ґрунту. Під час застосування пестицидів вони гинуть на рівні з фітофагами. Проте з часом, шкідники відновлюють свою популяцію, тому що середовище існування, зокрема кормові ресурси, залишаються [3]. Досліди проводили на дослідному полі Інституту агроекології і природокористування НААН (м. Київ, Голосіївський р-н), ННЦ «Інститут землеробства НААН», (смт. Чабани), на полях поблизу м. Боярка, с. Тарасівка, с. Крюківщина Києво-Святошинського району протягом сезонів вегетації (2009 − 2011 рр.) в агроценозах пшениці озимої. За вегетаційний період здійснювали збір та вивчали видовий склад ентомофауни та обліковували чисельність домінуючих видів комах-герпетобіонтів. Для ентомофауни герпетобіонтів встановлювали пастки Барбера за стандартними методами на облікових ділянках. Відстань між обліковими майданчиками становила 25×25 м. Під час досліджень було з’ясовано, що серед ентомофагів найстабільніше траплявся вид птеростих звичайний (Pterostichus melanarius B.), серед некрофагів – жук-мертвоїд (Silpha obscura L.). Pterostichus melanarius B. – це активний зоофаг-герпетобіонт, який регулює чисельність багатьох підстилкових і ґрунтових безхребетних, у тому числі інших видів з родини Carabidae. Основу харчового раціону P. melanarius В. становлять слимаки, личинки та лялечки багатьох видів лускокрилих, твердокрилих, двокрилих, дощові черв’яки, мокриці, багатоніжки та деякі інші представники ентомонекрокомплексу, які відіграють винятково важливу роль у процесах розкладання мертвої рослинної та тваринної органіки, гумусоутворення. Було проведено дослідження впливу різних засобів захисту рослин на чисельність ентомофауни герпетобіонтів, зазначено їхній вплив, в тому числі домінуючих видів. 25
На посівах пшениці озимої домінуючий вид Pterostichus melanarius L. проявляв себе по-різному, залежно від прийомів агротехніки. Для порівняння та об'єктивності досліджень була створена контрольна ділянка, на якій не застосовували хімічні препарати. Фізичні умови контрольної та оброблюваних ділянок (рельєф, тип ґрунту, кліматичні умови) були аналогічними. Під час вирощування пшениці озимої було використано гербіциди: Гліфоган в.р. − 3 л/га, Базагран в.р. − 2 л/га, Гранстар Голд 75 в.г. − 20 г/га. Так, застосування гербіциду Гліфоган в.р. (3 л/га) позначилося на чисельності відловлених імаго Pterostichus melanarius L. – з 2,5 особин/пастку до 2,5 особин/пастку. Препарат Базагран в.р. (2 л/га) спричинив зменшення чисельності дорослих особин птеростиха звичайного – з 2,5 особини/пастку до 1,7 особин/пастку. Після обробки посівів пшениці озимої гербіцидом Гранстар Голд 75 в.г. (20 г/га) чисельність особин Pterostichus melanarius L. зменшилася неістотно – з 2,5 особин/пастку до 2,3 особин/пастку. Аналізуючи хід динаміки чисельності домінуючого ентомофага Pterostichus melanarius L. на контрольній ділянці , було зазначено, що чисельність відловлених особин птеростиха порівняно з оброблюваними ділянками зростає. Це свідчить про негативний вплив гербіцидних обробок на комах-герпетобіонтів на всіх варіантах. Найбезпечнішим гербіцидом на посівах пшениці озимої для домінуючого ентомофага Pterostichus melanarius L. серед досліджуваних є Гранстар Голд 75 в.г. (20 г/га), оскільки його вплив на імаго досліджуваної станції є найменш згубним (0,2 особин/м2). На контролі динаміка чисельності ентомофауни підвищувалася, що на фоні оброблених ділянок наочно демонструє негативний вплив хімічних засобів захисту рослин. Оскільки комахи-герпетобіонти в агроландшафтах виконують важливу еколого-економічну функцію – сприяють процесам розпаду органічних решток, що підвищує родючість ґрунту, регулюють чисельність шкідливих видів фітофагів, тому в процесі сільськогосподарського виробництва необхідно створювати умови для захисту й збереження комах цієї життєвої форми. Хімічну регуляцію чисельності бур’янів та шкідливих фітофагів необхідно здійснювати лише безпосередньо в агроценозах, і лише за умов науково обґрунтованих захисних систем, що передбачають мінімізований вплив на корисну ентомофауну в періоди природного піку чисельності сезонної динаміки комах-герпетобіонтів (друга декада липня − перша декада серпня). Література: 1. Анюшин В. В. Видовой состав и особенности пространственного распределения жужелиц и чернотелок (Coleoptera: Carabidae, Tenebrionidae) в Краснотуранском бору Идринского лесхоза / В.В. Анюшин // Насекомые лесостепных боров Сибири : сб. статей. – Новосибирск : Наука, 1982. – С. 76–98. 2. Сюткіна Н. Г. Формування ентомофауни герпетобіонтів в різних стаціях агроландшафтів : автореф. дис. … канд. с.г. наук: 03.00.16 / Наталія Ге26
оргіївна Сюткіна; [наук. кер. М.М. Лісовий] ; Інститут агроекології і природокористування. – К., 2013. – 24 с. 3. Лісовий М.М. Екологічна функція ентомологічного біорізноманіття. Фауна комах-фітофагів деревних і чагарникових насаджень Лісостепу України : монографія / М. М. Лісовий, В. М. Чайка. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2008. – 384 с. 4. Лісовий М.М. Стан ентомофауни герпетобіонтів за аналітичних і фауністичних досліджень у Лісостепу // Н. Г. Сюткіна, М. М. Лісовий, В. М. Чайка // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2013. – Вип. 55. – С. 148–153. ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З ПЕСТИЦИДАМИ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ Лико Д.В., доктор сільськогосподарських наук, професор, Прищепа А.М., кандидат сільськогосподарських наук, професор, Деркач О. А., викладач Рівненського державного гуманітарного університету Розроблення й реалізація заходів з охорони навколишнього природного середовища та збереження земельних ресурсів України на цей час не можна розглядати без урахування міжнародного досвіду та загальних тенденцій до об’єднання зусиль щодо розв’язання актуальних екологічних проблем [1–3]. Однією з них є проблема усунення ризику, пов’язаного з накопиченням в Україні загалом та Рівненській області зокрема, непридатних та заборонених пестицидів. Широке застосування в сільськогосподарському виробництві хімічних засобів захисту рослин пов’язано з їхнім антропогенним впливом на людину і навколишнє середовище. При цьому більшість з пестицидів не розкладаються на прості нешкідливі продукти, а метаболюють протягом тривалого часу в більш токсичніші форми, забруднюючи атмосферу, воду і ґрунт, що призводить до канцерогенних, мутагенних, алергенних та інших впливів на людину. Слід зазначити, що істотної екологічної шкоди земельним ресурсам завдає забрудненість ґрунтів пестицидами в сільському господарстві. Техногенна забрудненість ґрунтів залежить від типу ґрунту, кількості надходження забруднюючих речовин. Ґрунти області характеризуються підвищеною кислотністю та низьким вмістом гумусу. Низькобуферні малогумусні дерновопідзолисті ґрунти зазнають значного впливу забруднення. В умовах кислого середовища забруднюючі речовини трансформуються в більш рухомі сполуки, мігрують до нижчих шарів, ґрунтових вод. 27
Використання пестицидів. Застосування хімічних засобів захисту рослин у Рівненській області за останні десятиліття зазнало значних змін. Чітко простежується зменшення використання пестицидів у період з 1995 по 2000 рр. та поступове збільшення до цього часу. У 2000 р. використання становило 0, 42 кг/га, що менше порівняно з попередніми роками – 1996, 1997, 1998 та 1999 рр. – відповідно 0,9; 0,7; 0,66; 0,4 кг/га. У 2013 р. сільськогосподарські підприємства області під урожай використали 1055,8 т пестицидів, зокрема: інсектицидів та акарицидів – 83,1; фунгіцидів – 278,4; препаратів для протруювання насіння – 41,6; гербіцидів – 601,3 т, десикантів – 48 т, родентицидів – 3,3 т, фумігантів – 0,1 т. Застосування засобів захисту рослин в області в 2009 – 2013 рр. наведено в таблиці 1. Слід зазначити, що забруднення рослинницької продукції, води та ґрунту пестицидами протягом останніх років не виявлено. Для зменшення забруднення довкілля в області застосовано крайових та вибіркових хімічних обробок на площі 4,6 тис. га, оброблено біометодом – 86,5 тис. га, проведено токсикацію сходів – 45,0 тис. га, застосовано малооб'ємне обприскування на площі 2,9 тис. га, інкрустовано насіння – 55,8 тис. тонн, застосовано стрічкове внесення пестицидів на площі 0,6 тис. га, використано фізичні та механічні методи боротьби на площі 79,8 тис. га, та 22,0 тис. га безпестицидне вирощування сільськогосподарських культур на площі. Таблиця 1. Динаміка застосування засобів захисту рослин [4] Роки 2009 2010 2011 2012 Витрати засобів захисту 0,594 0,775 0,940 0,968 рослин, тис. т Площа, на якій застосову- 674,58 839,79 999,15 1063,6 вали засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пести- 0,88 0,92 0,94 0,91 цидів на 1 га, кг
2013 1,056 1048,0 1,0
Значну загрозу навколишньому середовищу Рівненської області становлять непридатні до застосування пестициди, агрохімікати й тара від них, які зберігаються в пристосованих складах або законтейнеризовані. Для визначення фактичної кількості наявних в області непридатних пестицидів систематично проводять інвентаризацію непридатних та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин. Так, у листопаді 2012 р. було здійснено комплексну інвентаризацію місць накопичення хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), за результатами якої на території Рівненської області їхній залишок становить 47,415 т. Слід зазначити, що з 2008 р. були здійсненні заходи із вивезення та знищення непридатних пестицидів в розмірі 78, 269 т. У 2013 та 2014 роках роботи із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання пестицидів і тари від них не проводили у 28
зв’язку з відсутністю фінансування. Інформацію про поводження та стан зберігання заборонених і непридатних пестицидів у Рівненській області наведено на рисунку 1 в таблиці 2. Поводження з непридатними пестицидами 50 45
Кількість на початок 2013року,
40 35
Кількість на кінець 2013 року, т
30 25
20 15 10 5 0
райони
Рисунок 1. Поводження з непридатними пестицидами
Потребують знешкодження заборонені до застосування та непридатні до використання ХЗЗР, яких за результатами інвентаризації 2013 р. в області знаходиться 47,415 т, з них 32,544 т затарено в 44 бетонно-полімерні контейнери, решта перебуває у складських приміщеннях. Також потребує знешкодження й тара, в якій зберігались або зберігаються непридатні пестициди, за даними інвентаризаційних комісій, її в області налічують 239,74 т. Стан зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин наведено в таблиці 2. Таблиця 2. Стан зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (станом на 1 січня 2013 р.) [5] Назва одиниці адміністратив№ но- територіаз/п льного устрою регіону (район) 1 2 3 4
Березнівський Володимирецький Гощанський Демидівський
Стан складських приміщень Кількість, т
Кількість складів, од.
4,345 -
добрий (од.)
задовільний (од.)
1 -
-
1 -
3 -
-
3 -
29
із них незадопаспорвільтиний зовані (од.) (од.) -
5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Дубенський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський Разом
3,7 2,057 10,47 1,9 0,5 1,367 0,5 20,276 2,0 0,3 47,415
1 8 1 1 1 5 1 22
1 1
2 1 1 5 1 14
-
6 1 7
Вибираючи тактику поводження з непридатними або забороненими до використання агрохімікатами, суб’єкти господарської діяльності та органи державного контролю й управління повинні врахувати переваги та недоліки вказаних методів, зокрема: тривале зберігання пестицидів потребує, крім прямих витрат, ще й додаткових коштів на дослідження, розроблення та експертизу проекту робіт, ремонт і будівництво сховищ. При цьому необхідно враховувати, що процес тривалого зберігання непридатних пестицидів із забезпеченням встановленого законодавством порядку обертається значно більшими витратами, і є лише відносно безпечним відтягуванням комплексного розв’язання проблеми; знешкодження потребує розроблення та впровадження відповідних технологій, участі ліцензованих виконавців, організації постійного контролю технологічного процесу та захоронення відходів власного виробництва; до утилізації ставлять ті самі вимоги, що й до знешкодження, але практично відсутня необхідність знешкодження. Недолік методу полягає в тому, що значна частина пестицидів не ідентифікована. Це зумовлює складнощі при визначенні методу утилізації. Витрати на проведення ідентифікації роблять цей напрям нерентабельним. На цей час спостерігається дефіцит ефективних промислових методів екологічно безпечної утилізації, а також знешкодження та знищення непридатних пестицидів. Більшість розробок, які реально використовують – це варіанти гідроліз / піроліз. Отже, пріоритетними завданнями області щодо поводження з пестицидами є розроблення заходів, які б дали можливість зменшити наявну кількість відходів, зокрема в Рівненському і Здолбунівському районах. Література: 1. Екологічна оцінка агробіоценозів: Теорія, методика, практика. Рідей Н. М., Строкаль В. П., Рибалко Ю. В – Херсон: «Олді-плюс», 2011. – 568 с. 2. Тараріко Ю. О. Формування сталих агроекосистем: теорія, практика . – Київ : «Аграрна наука», 2005. – 208 с. 30
3. Клименко О. М. Управління агроекологічним станом грунтів та якістю сільськогосподарської продукції. – Рівне : НУВГП, ТзОВ фірма «Овід», 2006 р. – 320 с. 4. Доповідь про стан навколишнього середовища в Рівненській області за 2013 рік / Департамент екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації. – 229 с. Екологічний паспорт Рівненської області за 2013 р. / Департамент екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації ЕКОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО СИСТЕМИ ЗАХИСТУ КАРТОПЛІ ВІД ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ У СУЧАСНИХ АГРОЕКОСИСТЕМАХ Подберезко І. М., молодший науковий співробітник Лазарчук Л. А., кандидат сільськогосподарських наук Лабораторії захисту рослин Інституту картоплярства НААН Картопля – одна з культур, які здатні найбільше накопичувати пестици. Вирощування картоплі зі стабільними показниками має важливе значення для забезпечення продовольчої безпеки в Україні. Зміна клімату, порушення сівозмін, системи обробітку грунту і догляду за рослинами призвели до загострення фітосанітарної ситуації в агроценозах України, ущільненню небезпечних видів – фітофагів, накопичення та епіфітотій фітопатогенів. На сучасному етапі пошук альтернативних джерел підвищення продуктивності картоплі та поліпшення її якісних показників є досить актуальним питанням. Вирощування картоплі не можливе без застосування стимуляторів росту та мікродобрив. Саме завдяки цьому прийому знімається стрес від застосування пестицидів, спеки та посухи, що дає можливість сформувати повноцінний врожай. Листя набуває темно-зеленого кольору, процес фотосинтезу посилюється. Збільшується коренева система, зростає кількість та забезпечується рівномірність бульб, відповідно – збільшується приріст врожаю. Застосування стимуляторів росту та мікродобрив не лише доповнює режим живлення рослин, а й підвищує їхню стійкість до патогенів, негативного впливу пестицидів і довкілля. Сьогодні, в умовах зниження родючості ґрунтів, зменшення застосування або й повна відмова від органічних добрив на фоні погіршення кліматичних умов, використання таких елементів технології підвищує продуктивність культури, забезпечує належну якість кінцевого продукту та підвищує рівень рентабельності виробництва. 31
З урахуванням особливостей виробництва картоплі дрібнотоварними та спеціалізованими господарствами проблема екологічного корегування системи захисту культури (кількості обробок та пестицидного навантаження на саму рослину, ґрунтову мікрофлору), що можливо за використання в технології виробництва біологічно активних речовин та мікродобрив без зменшення їхньої біологічної та господарської ефективності. У контексті викладеного питання лабораторія захисту рослин Інституту картоплярства проведела дослідження (2011–2013 рр.) виробництва картоплі з використанням регуляторів Вимпел-К і Вимпел спільно з мікродобривами Оракул (виробник МП НДП «Долина», м. Луганськ) та фунгіцидами з коригуванням норми застосування пестицидів (– 20 % рекомендованої оригінатором) щодо ефективності захисту від хвороб. Встановлено вплив на розвиток хвороб картоплі – відбулося значне зниження прояву: альтернаріозу (21,3 – 68,8 %), сухої гнилі (в 1,2 – 2,2 раза). Доведено доцільність зниження рекомендованих оригінатором норм застосування фунгіцидів (Мелоді Дуо, Консенто, Ровраль Аквафло, Шедевр) на 20 % спільно з регуляторами Вимпел-К і Вимпел та мікродобривами Оракул. Таке зниження норм забезпечує зменшення пестицидного навантаження на рослини картоплі, рівень залишків пестицидів та їх метаболітів в бульбах нового врожаю, на 55 – 60-й день після посадки, в межах половинного розміру мінімально допустимих норм або повністю відсутнього накопичення, а спільне використання рістрегуляторів підвищує імунітет рослин проти хвороб, чим забезпечує належний рівень ефективності заходів. Крім цього, слід зазначити, що рівень економічної ефективності вказаних елементів захисту є високим і забезпечує отримання 22,9 – 44,3 грн на кожну вкладену гривню. Проведено польові випробування (2012 – 2014рр.) нових полікомпонентних біостимулянтів Стімпо і Регоплант, створених у рамках трьох міжнародних проектів (2006 – 2013рр.) та зареєстрованих в Україні в 2014 році. Випробування проводили під час вирощування шести сортів картоплі: Скарбниця, Случ, Кіммерія, Світанок київський, Тирас і Невська, сортів з різними властивостями за терміном дозрівання й ступенем стійкості проти хвороб і шкідників. Вказано на можливість значного зниження щільності (-40 – 100%) популяції дротяника, колорадського жука (75 – 100 %), стеблової нематоди (24,2 – 89,8 %) у разі використання знижених на 20, 40, 50 % норм застосування інсектициду Крузер, рекомендованих оригінатором спільно з рістрегуляторами Біолан, Стімпо та Регоплант. При цьому залишків пестицидів в бульбах на 50 – 60 день вирощування не виявилося, пестицидне навантаження на рослину, відповідно, зменшено на 20, 40, 50 %, а ефективність захисту залишилась на належно високому рівні (40 – 100%). Вплив нових коригованих норм на економічні показники є позитивним, кожна вкладена гривня забезпечує отримання 6,7 – 99,0 грн прибутку. 32
При цьому застосування комбінацій пестицидів з ріст регулюючими речовинами зумовило підвищення продуктивності картоплі на 14,0 – 60,0 % і зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище. Такі результати підтверджують належну екологічну безпечність та економічну ефективність вказаних способів захисту картоплі від шкідливих організмів. Наявність міжнародного сертифікату «Organic» на препарати Стімпо й Регоплант відкриває аграріям шлях до органічного землеробства. ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З ПЕСТИЦИДАМИ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ТА ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ Малашкова Л.М., провідний спеціаліст відділу організації держсанепіднагляду Скадовського міжрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Херсонській області Останніми роками особливої актуальності набула проблема широкого застосування пестицидів та агрохімікатів у сільському господарстві й дослідження наслідків впливу їх на природу та здоров’я людини. Широке застосування в сільськогосподарському виробництві хімічних засобів захисту рослин пов’язано з їхнім антропогенним впливом на людину і навколишнє середовище. Варто зазначити, що більшість з пестицидів не розкладається на прості нешкідливі продукти, а метаболюють протягом тривалого часу в токсичніші форми, забруднюючи атмосферу, воду і ґрунт, що призводить до канцерогенних, мутагенних, алергенних та інших впливів на людину. До кінця 90-х р. ХХ ст. відбулося зменшення обсягів застосування пестицидів у 2,5 раза, зумовлене мінімізацією використання за рахунок впровадження біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин, заборони використання пестицидів у теплицях, на землях природоохоронного, оздоровчого й рекреаційного призначення, у водоохоронних зонах та інших територіях. Внаслідок цього накопичено велику кількість невикористаних пестицидів, збереження яких пов’язане з великими витратами й не завжди забезпечує необхідний ступінь екологічної безпеки. Накопичення непридатних пестицидів в Україні почалось у 70-х роках ХХ ст., коли кількість замовлених сільськогосподарськими підприємствами пестицидів досить часто перевищувала обсяги їх використання. До цього часу не вирішено питання утилізації нерозпізнаних і непридатних до викорис33
тання пестицидів та отрутохімікатів. Зокрема, за даними Скадовського міжрайонного Управління головного управління держсанепідслужби у Херсонській області, у Скадовському районі залишилося 2 склади отрутохімікатів та мінеральних добрив, один з яких перебуває в незадовільному стані. Склад поступово руйнується, потребує ремонту, дах протікає, приміщення занедбані. У 2009 р. відповідно до договору, укладеному між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Херсонської облдержадміністрації та ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами» у Скадовському районі були проведені роботи із завантаження нерозпізнаних та непридатних отрутохімікатів з п’яти складів для зберігання отрутохімікатів Всього було затарено та вивезено 65,11 т (разом з тарою, підлогами та ґрунтом). Чистих отрутохімікатів близько 62 т. На цей час у районі нерозпізнаних та непридатних отрутохімікатів немає. Але на території сусіднього Каланчацького району, який також перебуває під контролем управління, є 7 складів для зберігання пестицидів та агрохімікатів, з яких 6 – не паспортизовано, 2 – не відповідають вимогам санітарних норм та в яких досі зберігаються непридатні до використання пестициди та агрохімікати . Питання будівництва міжгосподарських складів або переобладнання наявних для надійної охорони пестицидів не вирішуються через брак коштів. Пестициди створюють вагому еколого-гігієнічну проблему, тому що підвищують ризик захворювання всього населення. За висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, пестициди належать до особливо небезпечних канцерогенних сполук, що зумовлюють появу злоякісних пухлин, особливо в шлунку й кишечнику, уражують печінку та ембріони. Саме ці речовини разом з іншими «продуктами хімічної промисловості» виявили в тканинах молочних залоз уражених онкологічним захворюванням. Хімічні речовини в організмі людини розносяться кров’ю і розподіляються в органах, тканинах і клітинах. Завдяки зусиллям нашої імунної системи частина з них виводиться. Але якщо врахувати, що протягом життя ми споживаємо багато продуктів, які містять «понаднормові» шкідливі речовини, всі їх організм вивести просто не в змозі.. Особливо небезпечною є «хімія» для організму дитини, коли фізіологічні захисні бар’єри ще недостатньо сформувалися, а також для жінок, що годують немовлят. Хімічні речовини здатні накопичуватися й виявляти ефект сумації, коли до негативного впливу однієї додається ефект іншої. Ці властивості характерні й для пестицидів, які можуть «осідати» в печінці, мозку, надниркових залозах, уражувати центральну нервову систему. Зважаючи на те, що в Україні людину вважають найвищою соціальною цінністю, слід вжити ефективних заходів щодо відвернення негативного впливу пестицидів на її здоров’я. Не можна відкидати можливість застосу34
вання в сільському господарстві пестицидів, але слід зменшити їх застосування, а отже й таким чином зменшити негативний вплив на організм людини. У всьому світі інтенсивно розробляють нові препарати для зменшення шкідливої дії пестицидів на навколишнє природне середовище і людину. Протягом останніх роки розроблено нові, екологічно нешкідливі препарати, які повністю розкладаються в ґрунті на вуглекислий газ і воду. Тому в цьому питанні Україні слід переймати позитивний досвід Японії, США, Франції та інших передових країн у напрямі використання пестицидів нового покоління на основі молочнокислих бактерій. Підводячи підсумки, можна виділити основні шляхи вдосконалення законодавства у сфері використання пестицидів і агрохімікатів: удосконалення нормативно-правової бази у сфері використання пестицидів і агрохімікатів; забезпечення безпечного та належного поводження з пестицидами і агрохімікатами в деяких галузях економіки.
35