ЗМІСТ Економіка чи довкілля: ціна життя. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2
Щодо необхідності внесення поправки до проекту Закону України № 3153 від 18. 09. 2015 р. щодо забезпечення конституційних прав громадян у сфері екологічної безпеки Відкрите звернення Всеукраїнської екологічної ліги до народних депутатів України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5
Екологічні катастрофи, які сталися в період дії мораторію на перевірки суб’єктів господарювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
6
Масштабна пожежа на території нафтобази «БРСМ-Нафта»: екологічні наслідки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
10
Прес-конференція Наслідки пожежі на нафтобазі «БРСМ-Нафта» . . . .
12
Пояснювальна записка До протоколу випробувань за результатами обстежень зони постпірогенного впливу пожежі на нафтобазі «БРСМНафта», м. Васильків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
14
Столиця в диму: з чиєї вини горять торф’яники? . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
16
Жорстокі розваги: у Вінницькій області дельфінів чотири роки утримують у звичайному басейні санаторію. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
18
«Роза-хутро» – шкідливе підприємство серед житлового масиву столиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
20
Екологічна катастрофа у Шостці: громадськість та науковці вимагають розслідування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
21
Звалище побутових відходів у с. Стецьківка – «клондайк» для шукачів металу чи екологічна катастрофа? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
23
Громадськість та населення виступили проти будівництва звіроферми на території майбутнього національного природного парку. . . . . . . . . .
24
Позиція влади щодо конфліктної ситуації навколо будівництва звіроферми на території планованого НПП «Орільський» . . . . . . . . . . . . . . . .
26
ЕКОНОМІКА ЧИ ДОВКІЛЛЯ: ЦІНА ЖИТТЯ 13 серпня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами». Потім Верховна Рада України продовжила заборону на перевірки діяльності бізнес-структур у першому півріччі 2015 року без особливого погодження з Кабінетом Міністрів України. Згідно з розпорядженням Кабміну зменшено фінансування діяльності природоохоронних структур, а також значно скорочено чисельність їхніх співробітників. Цим документом фактично заборонено здійснювати охорону навколишнього середовища, контролювати використання природних ресурсів, що поставило всю систему охорони природи країни під загрозу. Але якщо усунути контрольні природоохоронні перевірки на підприємствах, які є для виробників стримуючим чинником, щоб у гонитві за миттєвим прибутком не перейти межу дозволеного, то природі буде нанесено значного удару, аж до необоротних процесів. Це стосується як хімічної промисловості й металургії, так і сільського господарства, загалом всієї господарської діяльності. Зрозуміло, що в країні, де процвітає корупція, природоохоронні структури теж хворіють на неї. Але за всіх «одиничних» мотивованих випадків «заплющення очей» інспекторів на ті чи інші порушення природоохоронного законодавства з боку бізнесу все ж у цілому був контроль з боку держави. «Сьогодні вже видно, куди може завести ця «новаторська кабмінівська вседозволеність, – вважає глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – Починається «махновщина» у використанні природних ресурсів. Природоохоронна діяльність країни повністю паралізована. Вал порушень, що почався, якщо його не зупинити, призведе через тяжкі наслідки для навколишнього середовища до прямої загрози екологічній безпеці країни. Вибір, запропонований Кабміном, – «хліб чи охорона природи» – в основі своїй є неправильним. Не хочеться потім жити, хоч і в «золотому» замку, але на березі мертвої отруєної річки… Природне середовище, яке нас оточує, – це наше Життя. Руйнуючи природу, ми зрізаємо гілку, на якій сидимо. А зірвавшись, розіб’ємося до смерті. Не можна жертвувати повітрям, водою, лісами й річками заради якихось ілюзорних економічних послаблень для великого бізнесу. Це шлях в нікуди! Не можна розвивати економіку, одночасно руйнуючи, калічачи та вбиваючи природу! Для того, щоб добавити пенсіонеру 10 гривень до пенсії, не означає забирати в нього право дихати чистим повітрям, – додає Олександр Чистяков. – Шматок хліба, добутий таким чином, не піде на користь, тому що рот буде закритий протигазом». Борис Васильківський, голова громадської організації «ЕкоПравоКиїв» наголошує: «Основна мета уряду – сприяти розвитку економічної діяльності в Україні шляхом зменшення тиску на підприємців з боку контро2
люючих органів. Однак, на думку природоохоронної громадськості, дія КМУ порушує екологічні права громадян України, адже в ній скасовано й перевірки дотримання екологічного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності. Постанова порушує статті 16, 50 Конституції України, в яких закріплено обов’язок держави забезпечити екологічну безпеку всього Українського народу, тому що кожен громадянин України має право на безпечне для життя й здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Про гарантії екологічної безпеки та про захист екологічних прав громадян з боку держави йдеться і в статтях 10, 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Громадські природоохоронні організації бачать єдиний шлях відновлення порушених прав громадян – звернення до суду щодо скасування у цій Постанові заборони екологічних перевірок». Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що продовження мораторію на екологічні перевірки підприємств є безвідповідальним кроком, який демонструє процвітання корупційних схем у сфері охорони навколишнього середовища. Тепер підприємства можуть безкарно порушувати вимоги природоохоронного законодавства, не боячись того, що до них завітає екологічний інспектор. Цьому вже є кілька сумних підтверджень. Зокрема, влітку 2014 року відбувалося багаторазове отруєння річки Коник у м. Києві. Підприємство з утилізації небезпечних відходів «Технопром» промивало тару, в якій зберігалися пестициди, а брудну воду потім просто зливали в річку. Це зумовило масові замори риби та прояв алергічних реакцій у відпочивальників. Громадські активісти доклали чимало зусиль для того, щоб змусити фахівців Державної санітарно-епідеміологічної служби України приїхати на місце та зробити аналіз води з річки. Тільки після цього було встановлено місцезнаходження підприємства, яке отруювало воду. Іншим прикладом є порушення Коростенським заводом МДФ (Житомирська область) лімітів на викиди та скиди. Це підприємство вже багато років отруює воду та атмосферне повітря. У жовтні 2014 року активісти Всеукраїнської екологічної ліги намагалися зайти на територію підприємства для проведення громадської експертизи та відбору проб повітря безпосередньо біля джерел викидів забруднюючих речовин, проте керівництво категорично відмовилося їх пропускати. Таких прикладів за час заборони перевірок можна навести сотні: зокрема, починаючи з травня 2014 року протягом майже трьох місяців поблизу Ладижина (Вінницька область) горіло міське сміттєзвалище. Мешканці села Ладижинські хутори Гайсинського району, що знаходиться неподалік, страждали від їдкого диму та смороду, спричинених горінням міських відходів; у листопаді 2014 року на Кіровоградщині гірничодобувне підприємство скидало відходи у річку; у 2015 році на Гусятинщині (Тернопільська область) каналізаційні стоки потрапили в річку Збруч, де виявлено масову загибель риби. Зараз розпочато кримінальне провадження щодо підприємства, яке злило 3
в річку нечистоти; на території дріжджового заводу під Львовом стався вибух аміаку, де відбулося локальне пошкодження комунікацій розчину аміачної води. Усі ці випадки підтверджують екологічно небезпечну діяльність, яка має бути під контролем державних органів. Але своїм рішенням Кабінет Міністрів України знищив той єдиний, хоч і недосконалий, механізм, який стояв на варті здорового довкілля. Якщо мораторій і далі буде продовжено, всі порушення розглядатимуться post factum, тоді як перевага перевірок полягає в тому, що вони є превентивним механізмом. Європейські директиви, які наша країна має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, не залишають підприємства без контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. В усьому світі є збалансований, цивілізований підхід до розумного співіснування прогресу та природи. Ніде економічної стабільності не досягають за рахунок знищення колиски життя – природи. Навпаки, всі держави приділяють максимум уваги екологічному стану своїх країн, розуміючи, що від цього залежить здоров’я нації. Голова Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Валерій Черненко подав у відставку. «Ось і закінчилася моя державна служба, тому що подальше перебування на посаді голови Укртрансінспекції не має сенсу, – написав Черненко. – Приймаючи закон про заборону перевірок, а також відправляючи понад 500 інспекторів (загальна чисельність інспекції – 675 осіб) у відпустку за власний рахунок, чиновники діють в інтересах тіньового бізнесу, який спритно знаходить у їхніх кабінетах «дах». Фінансисти, які вигадують ці «новації», не розуміють, що сьогодні заощадження копійки обернеться завтра багатомільйонними, а може навіть непоправними втратами». «Скорочення кількості співробітників природоохоронних структур і урізання зарплати тим, хто залишився, призведе до сплеску корупції та мародерству у природокористуванні. Не може якісно та відповідально виконувати свою роботу голодний і бідний інспектор. Якщо держава не дасть йому бензин для проведення рейдів або достойну зарплату, щоб нагодувати сім’ю, то браконьєри «із задоволенням» допоможуть, – говорить керівник Міжнародної юридичної фірми Олег Галенко. – Для прикладу, сьогодні за екологічним станом столиці слідкують п’ять інспекторів, які залишилися, але й їм категорично заборонено проводити без дозволу Кабміну позапланові перевірки. Ось і п’ють вони чай, не виходячи зі своїх спорожнілих кабінетів… Прийняття таких законів ставить хрест на виконанні положень природоохоронного законодавства та міжнародних зобов’язань України у сфері захисту довкілля. Неприпустимо будувати собі короткочасний економічний «рай», залишаючи при цьому випалену землю для майбутніх поколінь». «Верховна Рада підтримала Кабмін і на законодавчому рівні заборонила всі перевірки на перше півріччя. Невідомо, чим керувалися під час прийн4
яття такого рішення депутати, але «маємо те, що маємо», – зазначає кандидат наук з державного управління, заступник голови міжнародної громадської організації «Всенародний контроль і захист» Петро Фесянов. – Видно, поки мало що змінилося й потреби олігархів ставлять понад усе. Ось так власники «фабрик, заводів і пароходів» забирають у нас Конституційне право на безпечне навколишнє середовище, право на життя! Громадськість також дуже турбує те, що в Коаліційній угоді повністю відсутні реформи й заходи, що забезпечують збалансований розвиток країни, охорону навколишнього середовища та екологічну безпеку, незважаючи на те, що все це прописано в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Хочете дати поштовх розвитку економіки, вивести з тіни виробництво, так забезпечте економічні преференції для підприємств. Але робіть це не за рахунок здоров’я та якості життя всього народу». Не можна допустити, щоб Україна була зафарбована на екологічній карті Європи в чорний колір! ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЛІГИ вих. № 95-11 від 23 листопада 2015 р.
Народним депутатам України
Щодо необхідності внесення поправки до проекту Закону України № 3153 від 18. 09. 2015 р. щодо забезпечення конституційних прав громадян у сфері екологічної безпеки Шановні народні депутати України!
До Вас звертається Всеукраїнська екологічна ліга – громадська організація, що ставить собі за мету поліпшення екологічної ситуації в Україні, формування збалансованого розвитку, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян. Діяльність Ліги спрямована на розширення участі громадськості у формуванні та реалізації державної екологічної політики, організацію громадського екологічного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, припинення діяльності, яка загрожує екологічній безпеці, природному середовищу та здоров’ю громадян України. 12 листопада 2015 р. Верховна Рада України підтримала в першому читанні проект закону № 3153 «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Цим законопроектом пропонується продовжити мораторій на планові та позапланові перевірки підприємств у сфері господарської діяльності до 30 червня 2016 р. рядом контролюючих органів держави, в тому числі Державною екологічно інспекцією України. 5
Варто нагадати, що статті 49, 50 і 66 Конституції України гарантують кожному громадянину України право на безпечне довкілля та охорону здоров’я, а без державного контролю в сфері охорони навколишнього природного середовища це зробити неможливо. З серпня 2014 р. по липень 2015 р. в Україні діяв мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності, в результаті якого сотні підприємців безкарно порушували вимоги природоохоронного законодавства. За цей час сталося декілька масштабних екологічних катастроф, зокрема забруднення пестицидами та гептилом м. Шостка (Сумська область), 8-денна пожежа на нафтобазі «БРСМ-нафта» (с. Крячки, Київська область), багаторазове зливання непридатних пестицидів у р. Коник (Київська область), браконьєрська вирубка лісу на території НПП «Бузький Гард» (Миколаївська область) та ін. За минулий рік знищено тисячі гектарів території об’єктів природно-заповідного фонду. Введення мораторію на перевірки призвело до паралічу в сфері екологічної безпеки та життєдіяльності суспільства. Варто нагадати, що в Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» охорона навколишнього природного середовища віднесена до вектора безпеки держави, тому мораторій на перевірки в екологічній сфері виглядає як мінімум нелогічним. З огляду на викладене, закликаємо вас внести поправку до проекту Закону України «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 3153 від 18 вересня 2015 р, яка б дозволила перевірку господарської діяльності підприємств Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами, зокрема: –у кінці статті 6 проекту Закону після слова «Антимонопольним комітетом України» додати слова «Державною екологічною інспекцією України та ії територіальними органами». З повагою, голова Всеукраїнської екологічної ліги
Т. В. Тимочко
ЕКОЛОГІЧНІ КАТАСТРОФИ, ЯКІ СТАЛИСЯ В ПЕРІОД ДІЇ МОРАТОРІЮ НА ПЕРЕВІРКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ 10.10.15 Підприємства Запоріжжя отруюють довкілля та населення Вже багато років у Запоріжжі спостерігається критичний стан атмосферного повітря. Залежно від напряму вітру з боку підприємств відчувається сильний запах сірководню, над містом стоїть смог, крім цього, в повітрі скупчуються дрібнодисперсні частки промислових викидів. У місті сконцентровано велику кількість промислових металургійних та коксохімічних підприємств. Згідно з офіційними даними, за 2014 рік стаціонарні джерела у атмос6
ферне повітря Запорізької області викинули 206 тис. тонн забруднюючих речовин. Через мораторій на перевірки ці підприємства безкарно забруднюють довкілля та загрожують здоров’ю людей. 6.10.15 Працівники Київзеленбуду знищили вікову діброву Останніми роками київські ліси «зусиллями» комунальників дедалі більше перетворюються на пустирі. Під сокиру потрапляють найцінніші ділянки київських лісів — старовікові насадження дуба, сосни, липи, інших цінних порід. Старовікові ділянки лісу, що є найбільшими осередками біорізноманіття, стрімко зникають з ландшафту Києва. 6 жовтня 2015 року активісти зафіксували черговий випадок знищення комунальниками вікової діброви. Рубку здійснено у 48 кварталі Межигірського лісництва (КП ЛПГ «Святошинське»). Згідно з маркуванням лісорубних стовпчиків на зазначеній ділянці лісу проводили так звані санітарні заходи, тобто ліс знищено буцімто через якусь хворобу, що призвела до всихання дерев. Втім, за інформацією науковців, ліс у зазначених виділах перебував у чудовому стані і не потребував навіть вибіркових рубок. 27.07.15 Екологічна катастрофа на р. Рось Річка Рось, яка протікає у межах Вінницької, Київської та Черкаської областей України, періодично потерпає від пересихання та забруднення. У липні 2015 р. м. Богуслав (Київська область) опинилось на межі екологічної та економічної катастрофи. Причиною цьому став критично низький рівень води в річці Рось, на берегах котрої розташовано місто. В деяких місцях водойма взагалі пересохла. Починаючи з кінця 2014 року депутати Білоцерківської міської ради наголошують на забрудненні р. Рось в результаті забруднення внаслідок скидання неочищених стоків комунальними підприємствами. У грудні 2014 року працівники Держсанепідемслужби відібрали проби води з річки та визначили, що за мікробіологічними показниками вода не відповідає санітарним вимогам. 2.07.15 Жорстокі розваги: у Вінницькій області дельфіни протягом чотирьох років живуть у звичайному санаторському басейні У басейні санаторію «Поділля» (м. Хмільник, Вінницька область) незаконно було влаштовано дельфінарій. Незважаючи на численні порушення Правил і норм утримання дельфінів в умовах неволі, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України у 2012 році, Когут Б. І. протягом чотирьох років утримував п’ятьох (!) дельфінів у басейні глибиною 1,8 м у так званому «дельфінарії» «Доктор-дельфін». Крім надзвичайно малого розміру басейну були виявлені й інші порушення умов утримування дельфінів, зокрема: відсутність природної морської води, небезпечне для дельфінів покриття басейну (кахель), відсутність карантинного басейну та ін. 7
1.07.2015 Вирубка лісу у НПП «Бузький Гард» 27–28 лютого 2015 року в Миколаївській області на територіях національного природного парку «Бузький Гард» і регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя» вирубали зелені насадження, чим було завдано шкоди природно-заповідному фонду в розмірі 1 091 424,5 грн. Браконьєри на цьому не зупинилися – 1 липня 2015 року на цій же ділянці вели роботи зі зняття трав’яного покриву і видалення пнів з використанням важкої техніки. Внаслідок цього знищуються речові докази та місце вчинення кримінального правопорушення приводиться у непридатний для проведення слідчих дій стан. 9.06.2015 Екологічна катастрофа в Черкаській області: в Тясьмині гине риба, а на її берегах – мертві птахи Річка Тясьмин (Черкаська область) багато років була гордістю селян. Сюди приходили купатися і рибалити. Сьогодні ж замість риби тут плавають фекалії. Нечистоти потрапили в річку через очисні споруди місцевого водоканалу. Устаткування застаріло, оскільки йому вже близько 50 років. За словами місцевих мешканців, у річку неочищені стоки потрапляють майже регулярно. 8.06.2015 Пожежа на нафтобазі «БРСМ-нафта» 8 червня 2015 року стався вибух на території нафтобази «БРСМ-нафта» поблизу села Крячки (Васильківський район, Київська область). Після прибуття рятувальників було повідомлено, що горять три резервуари з бензином. Вночі вогонь поширився і пожежа охопила ще кілька резервуарів. Бензин у резервуарах горів до 16 червня 2015 року. Майже від самого початку пожежі рятувальники перекачували його до резервуарів сусідньої нафтобази, що тривало до 22 червня. Пожежа призвела як до фізичних, так і матеріальних втрат: у процесі ліквідації загинуло п’ятеро осіб, а сума збитків становила приблизно 48 млн грн. Внаслідок аварії відбулося значне забруднення довкілля нафтою та продуктами її горіння. За даними експертів Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України, розлив нафтопродуктів становив близько 240 тонн (90 тонн – у ґрунт, 150 тонн – у водойми). 22.05.2015 На заводі в Сумах стався викид парів сірчаної кислоти Вранці 22 травня 2015 року на заводі «Сумихімпром» сталася надзвичайна ситуація – стався викид парів сірчаної кислоти з контактного апарату. 30.04.15 Екологічна катастрофа у м. Шостка (Сумська область) 8
30 квітня 2015 року по вул. Гагаріна, вул. Фабричній та по дорозі до с. Обраївка Шосткинського району стався розлив суміші невідомої хімічної речовини, яка мала різкий неприємний запах. Після проведеного аналізу Сумським обласним лабораторним центром держсанепідемслужби України було з’ясовано, що це хлорорганічні пестициди. У пробах ґрунту, які були відібрані 30 квітня 2015 року виявили перевищення вмісту хлорорганічних пестицидів від 1,7 до 39,93 разів на різних ділянках дороги. Як відомо, цей вид пестицидів є надзвичайно небезпечний, оскільки вони здатні накопичуватися в живих організмах та мають високу стійкість до розкладання. Також експерти знайшли гептил, який використовувався в якості ракетного палива, на території місцевого несанкціонованого звалища. 30.03.15 Незаконна експлуатація Збручанського родовища мінеральних вод У Хмельницькій області є великі родовища мінеральних вод, серед яких найвідомішим є Збручанське, поблизу смт Сатанів Городецького району в долині р. Збруч. Мінеральні води цього родовища відносять до типу «Нафтуся». Його інтенсивно експлуатують, оскільки на території розміщено 6 санаторно-курортних закладів. Особливу проблему становлять свердловини, які деякі санаторії незаконно пробурюють, порушуючи Кодекс України «Про надра», Закон України «Про курорти» та інші нормативно-правові документи. Така діяльність призводить до надмірного використання мінеральних вод та їхнього вичерпання. Загалом обсяги неконтрольованого водовідбору з незаконно пробурених свердловин у зоні формування родовища становить понад 500 м3/добу. 18.03.2015 На території заводу під Львовом стався вибух аміаку На території дріжджового заводу поблизу Львова 18 березня 2015 року стався вибух. У головному управлінні ДСНС Львівщини підтвердили, що на території заводу «Ензим» проводили демонтажні роботи, під час яких відбулася раптова розгерметизація ємності. 11.03. 2015 Каналізаційні скиди потрапили в річку Збруч на Гусятинщині Мешканці смт Гусятин (Тернопільська область) звернулися до контролюючого органу зі скаргою на забруднення річки Збруч каналізаційними скидами місцевого комунального підприємства, що зумовило масову загибель риби. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо порушення правил охорони вод здійснює прокуратура Гусятинського району. 11.03.2015 У Києві закрили підприємство, яке зливало хімікати в річку У столиці закрили підприємство «Технопром», яке тривалий час труїло хімікатами річку Коник 9
Зазначимо, що з червня 2014 року підприємство «Технопром» скидало в річку Коник пестициди, через що відбулось забруднення водойми і замор риби. 03.11.2014 На Кіровоградщині гірничодобувне підприємство зливало відходи в річку Як повідомляє прес-служба прокуратури Кіровоградської області, Кіровоградська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері розпочала кримінальне провадження за фактом забрудненням гірничодобувним підприємством Новомиргородського району земель сільськогосподарського призначення та водного фонду. Як повідомив прокурор Мушег Соломонов, злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 239 (забруднення або псування земель) Кримінального кодексу України. З’ясувалося, що підприємство через аварійне скидання неочищених виробничих вод забруднило прибережно-захисну смугу річки Велика Вись та прилеглі земельні ділянки. Як наслідок, довкіллю завдано збитків на суму 273 тис. грн. 25.11.2014 В Одесі на нафтопереробному заводі горіла сірка В Одесі ліквідовано загоряння сірки на Одеському НПЗ. Про це повідомила прес-служба ДСНС України в Одеській області. 06.08.2014 Підприємство викинуло в атмосферу забруднюючих речовин на півмільйона гривень У Черкаській області ПРАТ «Драбівське» завдало навколишньому природному середовищу збитків майже на 500 тис. гривень. Встановлено, що службові особи з цього товариства у Драбівському районі в період з квітня 2013 по січень 2014 років без відповідного дозволу самовільно та незаконно здійснили викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря. За наслідками проведеної перевірки прокуратурою розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 241 Кримінального кодексу України (забруднення атмосферного повітря). МАСШТАБНА ПОЖЕЖА НА ТЕРИТОРІЇ НАФТОБАЗИ «БРСМ-НАФТА»: ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ 8 червня 2015 року стався вибух на території нафтобази «БРСМ-нафта» поблизу села Крячки (Васильківський район, Київська область). Після прибуття рятувальників було повідомлено, що горять три резервуари з бензином. Вночі вогонь поширився і пожежа охопила ще кілька резервуарів. 10
Бензин у резервуарах горів до 16 червня 2015 року. Майже від самого початку пожежі рятувальники перекачували його до резервуарів сусідньої нафтобази, що тривало до 22 червня. Пожежа призвела як до фізичних, так і матеріальних втрат: у процесі ліквідації загинуло п’ятеро осіб, а сума збитків становила приблизно 48 млн грн. Внаслідок аварії відбулося значне забруднення довкілля нафтою та продуктами її горіння. За даними експертів Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України, розлив нафтопродуктів становив близько 240 тон (90 т – у ґрунт, 150 т – у водойми). Разом з димовими газами в атмосферному повітрі опинилися бензапірен, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксид вуглецю (IV), оксиди азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, солі натрію та ін. Ароматичний вуглеводень бензапірен, який утворюється під час згоряння вуглеводневого палива, є дуже потужним канцерогеном та мутагеном, тому дим від пожежі на нафтобазі був надзвичайно токсичним. Діоксид сірки, або сірчистий ангідрид, є особливо шкідливим для зелених насаджень та лісів, оскільки наслідком його дії є хлороз (пожовтіння або знебарвлення листя) і карликовість. 19 червня 2015 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги виїхали на місце пожежі, щоб оцінити масштаби забруднення довкілля нафтопродуктами. Було встановлено, що ґрунт на території нафтобази виявися просоченим нафтою на глибину від 20 до 45 см. Крім того, нафта потрапила у прилеглі водойми, вкривши їх щільною плівкою. Поспілкувавшись з місцевими мешканцями, фахівці ВЕЛ дізналися, що серед них є багато таких, хто відчув на собі токсичну дію диму від пожежі, зокрема головний біль, нудоту, печіння у горлі, загострення хронічних респіраторних захворювань. Працівники Української лабораторії якості й безпеки продукції АПК взяли на аналіз проби ґрунту, води та продуктів харчування як з місця аварії, так і з розташованих поряд населених пунктів для визначення вмісту небезпечних речовин. Було встановлено, що концентрації бензапірену, поліароматичних вуглеводнів та сірки перевищували норми від 4 до 26 разів у різних місцях. Для відновлення території після такого сильного забруднення Всеукраїнська екологічна ліга рекомендує здійснити ряд дієвих реабілітаційних заходів, зокрема: – оцінити екологічний стан території нафтобази та здійснити екологічно безпечний демонтаж та утилізацію пошкоджених цистерн і обладнання; – якнайшвидше ліквідувати забруднення шляхом адсорбування нафти з водної поверхні та ґрунту; – провести моніторинг концентрацій забруднюючих речовин на території нафтобази та прилеглих населених пунктів; 11
– створити експертну групу із залученням представників органів місцевого самоврядування, природоохоронних громадських організацій та науковців для розроблення програми відновлення природних територій, забруднених внаслідок аварії на «БРСМ-нафта»; – провести інформаційну роботу з місцевим населенням щодо можливого негативного впливу забруднених нафтою продуктів харчування на здоров’я людини. Внаслідок дії мораторію на перевірки суб’єктів господарювання багато підприємств не дотримуються вимог природоохоронного законодавства, що зумовлює виникнення аварійних ситуацій та забруднення довкілля. Аварія, яка сталася на нафтобазі «БРСМ-нафта» є прямим наслідком злочинної бездіяльності уряду, оскільки вже майже рік не здійснюється державний контроль за роботою екологічно небезпечних об’єктів. Всеукраїнська екологічна ліга вимагає від уряду скасування мораторію на перевірки екологічно небезпечних підприємств. ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ НАСЛІДКИ ПОЖЕЖІ НА НАФТОБАЗІ «БРСМ-НАФТА» 14 липня 2015 року відбулася прес-конференція, присвячена екологічним та соціальним наслідкам пожежі на нафтобазі «БРСМ-нафта». Організатор заходу – Всеукраїнська екологічна ліга. У прес-конференції взяли участь: Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Людмила Хохлова, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України, Михайло Бондаренко, експерт-практик з питань поводження з відходами. Тетяна Тимочко зазначила, що 19 червня 2015 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги виїхали на місце пожежі, щоб оцінити масштаби забруднення довкілля нафтопродуктами. Ґрунт на території нафтобази виявися просочений нафтою на глибину кількох десятків сантиметрів. Крім того, нафта потрапила в прилеглі водойми, вкривши їх щільною плівкою. Поспілкувавшись з місцевими мешканцями, експерти ВЕЛ дізналися, що багато з них відчули токсичну дію диму, зокрема деякі скаржилися на головний біль, нудоту, печіння у горлі, загострення хронічних респіраторних захворювань. Згідно з даними проведених лабораторних аналізів проб води, ґрунту та продуктів харчування експерти Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК виявили перевищення ГДК бензапірену та поліароматичних вуглеводнів до 26 разів. Наприклад, у піску, відібраному на гральному майданчику дитячого садочка «Капітан» (вул. Народна, 11, с. Крячки) вміст бензапіренів становив 87,8 мкг/кг, що в 4 рази перевищувало ГДК. Варто 12
зазначити, що цей вуглеводень є потужним канцерогеном і може призводити до генетичних змін в організмі людини. Тетяна Валентинівна наголосила на тому, що для відновлення території після такого сильного забруднення необхідно провести ряд дієвих реабілітаційних заходів, зокрема: визначити екологічний стан території нафтобази та розробити екологічно безпечні методи демонтажу та утилізації пошкоджених цистерн, обладнання; якнайшвидша ліквідувати забруднення шляхом адсорбування нафти з водної поверхні та ґрунту; провести моніторинг концентрацій забруднюючих речовин на території нафтобази та прилеглих населених пунктів; створити експертну групу із залученням представників органів місцевого самоврядування, природоохоронних громадських організацій та науковців для розроблення програми відновлення природних територій, забруднених внаслідок аварії на нафтобазі «БРСМ-нафта»; провести інформаційну роботу із місцевим населенням щодо можливого негативного впливу забруднених нафтою продуктів харчування на здоров’я людей. Людмила Хохлова зазначила, що для ліквідації розливу нафтопродуктів рекомендується застосовувати вуглецевий нафтопоглинаючий сорбент. Для очищення території, забрудненої 240 т нафтопродуктів, необхідно приблизно 60 т адсорбенту. Наразі місце локалізації розливу нафти було оброблено за допомогою 5 т сорбенту. За її словами, під час ліквідації аварії дії служби охорони безпеки нафтобази та пожежно-рятувальних служб були абсолютно некомпетентними, оскільки ситуація вийшла з-під контролю і пожежа тривала більше тижня. Крім того, деякі протипожежні дії були недосить обґрунтованими з екологічного погляду. Зокрема, для відведення нафти викопали траншеї без гідроізоляції. Частково ситуацію рятує те, що ґрунт був глинистий, тому нафта не буде швидко просочуватися у підземні води. Людмила Хохлова також приділила увагу актуальній для більшості нафтобаз проблемі відсутності запасу нафтопоглинаючих продуктів та достатньої кількості засобів пожежогасіння на випадок аварії. Михайло Бондаренко повідомив про особливості застосування сорбуючих матеріалів під час ліквідації наслідків аварії, а також назвав конкретні кроки, які необхідно невідкладно здійснити для ефективної боротьби з негативними наслідками пожежі, зокрема: збирання шкідливих речовин, що проникли в ґрунт та воду; рекультивація земель; утилізація відпрацьованих сорбентів та розлитої нафти на спеціальних підприємствах. Він вважає, що зволікання призводитиме лише до збільшення масштабів трагедії, оскільки токсичні речовини щодня проникають у землю і мережею ґрунтових вод поширюватимуться по всій території України. 13
Довідково. 8 червня 2015 року стався вибух на території нафтобази «БРСМ-нафта», що знаходиться у селі Крячки (Васильківський район, Київська область). Після прибуття рятувальники повідомили, що горять три резервуари з бензином. Вночі вогонь поширився і пожежа охопила ще кілька резервуарів. Горіння бензину в резервуарах тривало до 16 червня 2015 року. Майже від початку пожежі рятувальники перекачували бензин до резервуарів нафтобази «КЛО», що припинили 22 червня. Потужний вибух та пожежа надовго запам’ятався місцевим мешканцям. Протягом восьми днів отруйний дим здіймався над селом та прилеглими районами, а нафтовий дощ зіпсував врожай та майно. Внаслідок пожежі відбулося значне забруднення довкілля нафтою та продуктами її горіння. Разом з димовими газами в атмосферне повітря потрапили бензапірен, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксид вуглецю (IV), оксиди азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, солі натрію та ін. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО ПРОТОКОЛУ ВИПРОБУВАНЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОБСТЕЖЕНЬ ЗОНИ ПОСТПІРОГЕННОГО ВПЛИВУ ПОЖЕЖІ НА НАФТОБАЗІ «БРСМ-НАФТА», М. ВАСИЛЬКІВ Дата відбирання зразків: 19 червня 2015 року. Дати проведення випробувань: 23.06 – 03.07.2015 року. Тип зразків: грунт, пісок, вода, рослини (городина, плодово-ягідна продукція), молоко. Організація, яка здійснювала відбір проб та їхнє дослідження: Українська лабораторія якості та безпеки продукції АПК. Аналіз результатів випробувань за об’єктами: 1. Грунти Здійсненим аналізом проб ґрунтів, відібраних в зоні впливу пожежі, виявлено високий вміст ПАВ (поліароматичних вуглеводнів) – від 540 до 77060 мкг/кг ґрунту залежно від місця відбирання проб. Критичним є перевищення за бензапіренами: у зразку ґрунту, відібраного при виїзді з с. Путрівка, – у 1,5 раза ГДК (1420 мкг/кг); вміст бензапіренів у ґрунті, відібраному безпосередньо на території післяаварійної нафтобази перевищують допустимі норми у 26 разів і становлять 77060 мкг/кг. У піску, відібраному на гральному майданчику дитячого садочка «Капітан» (вул. Народна, 11, с. Крячки) вміст бензапіренів становив 87,8 мкг/кг, що в 4 рази перевищувало ГДК. 2. Вода У пробах води, відібраних з озера та криниці у с. Путрівка, виявлено наявність ПАВ у концентраціях 1,6 та 1,5 мкг/л. В Україні допустимість та 14
вміст поліциклічних ароматичних вуглеводнів не нормується, в країнах ЄС ГДК для цих контамінантів становить 0,1 мкг/л. Вмісту бензапіренів у вказаних пробах води не виявлено. У воді, відібраній з пожежного озера безпосередньо в зоні вогнища аварії, вміст ПАВ становив 64 мкг/л, бензапіренів – 1,45 мкг/л. 3. Рослини Не зважаючи на те, що у рослинній продукції поліароматичні вуглеводні та бензапірени не нормуються, їхня наявність викликає пересторогу. Зокрема, в об’єднаній пробі рослин овочевих культур (цибуля, картопля, гарбузи, квасоля, полуниця), відібраних на присадибній ділянці у с. Крячки, вул. Народна, 10, виявлено вміст ПАВ на рівні 3,7 мкг/кг, вміст бензапіренів – 0,2 мкг/кг рослинної маси. Усереднений рівень забруднення городніх рослин (полуниця, соняшник, цибуля, кукурудза) та плодових рослин (персик, малина) на присадибній ділянці в с. Путрівка, пров. Пушкінський, 10, становить за вмістом ПАВ 0,9 мкг/кг, бензапіренів – 0,1 мкг/кг рослинної біомаси. 4. Молоко Кількість зразка молока (0,5 л) була недостатньою для проведення комплексних аналізів на визначення нафтопродуктів. Перевіркою молока на забрудненість токсичними елементами (важкими металами) виявлено вміст свинцю 0,11 мг/кг, що знаходиться на рівні ГДК. Слід відмітити, що в пробах ґрунту виявлено досить високі концентрації сірки, яка є побічним продуктом горіння нафтопродуктів та вивільняється переважно у формі оксидів, які випадають з кислотними опадами, забруднюючи ґрунтовий та рослинний покрив. Санітарні норми допустимих концентрацій валового вмісту елементарної сірки з урахуванням фону за загально санітарним лімітуючим показником становлять 160 мг/кг. Діапазон концентрацій сірки у досліджуваних пробах за результатами вимірювань встановлено такий: у ґрунті – від 158,2 до 341,2 мг/кг залежно від місця відбору проби, що перевищує встановлені ГДК; у піску, відібраному з дитячого майданчика у садочку, становить 204,0 мг/кг. Вміст сірки у рослинницькій та тваринницькій продукції не підлягає санітарно-гігієнічному нормуванню; у пробах садових та городніх рослин – від 389,8 до 580,0 мг/кг; у пробі молока – 352,4 мг/кг. Таким чином, критичні рівні забруднень продуктами горіння нафтопродуктів встановлено для ґрунтів за показниками сумарного вмісту нормованих бензапіренів та ненормованих поліароматичних вуглеводнів, також для ґрунтів є характерним перевищення лімітуючих показників вмісту сірки. За результатами досліджень проб питної води з криниці (с. Путрівка) понаднормових перевищень за досліджуваними показниками не встановлено. 15
Однак, вміст ПАВ у концентрації 1,5 мкг/л є потенційно небезпечним, тому що за загальноєвропейськими нормами допустима ГДК становить 0,1 мкг/л. Найвищі рівні забруднення виявлено у воді пожежного озера безпосередньо в епіцентрі катастрофи, що з часом провокує екологічні ризики міграції цих небезпечних токсикантів водоносними шляхами через підґрунтові води. Джерелом наявності поліароматичних речовин та сірки у рослинницькій продукції є сажоподібні осади на листковій поверхні та плодах внаслідок викидів від вибуху. Особливо критично це для їстівних частин зеленних овочевих культур та плодів. Наявність контрольованих речовин на листкових пластинках коренебульбоплодів, кукурудзи, соняшнику не становить гострої небезпеки через низьку здатність до транслатеральної їх міграції через листки до генеративних органів городніх культур, які споживають в їжу. Однак, з екологічного погляду таку біомасу рослин краще утилізувати після плодоношення для запобігання забрудненню ґрунту. Виявлений у молоці свинець на рівні ГДК однозначно не можна пов’язувати з аварійним викидами, оскільки причиною тому могло стати тривале випасання ВРХ поблизу автомобільних магістралей з поступовим накопиченням цього токсиканта в організмі тварин. Критичними результатами моніторингу є виявлений високий вміст сірки у ґрунті, джерелом надходження якої й могли стати викиди з продуктами згоряння нафтовмісних речовин. СТОЛИЦЯ В ДИМУ: З ЧИЄЇ ВИНИ ГОРЯТЬ ТОРФ’ЯНИКИ? Літо цього року відзначилося великою кількістю лісових пожеж у Київській області, особливо в районах поблизу Чорнобильської зони відчуження. У жовтні мешканці столиці з подвійною силою відчули наслідки пожеж, оскільки періодично їдкий дим вкривав місто та прилеглі населені пункти. На цей раз горіли торф’яники, при цьому осередки вогнища поширилися на значну територію та охопили понад 120 га. Таке масштабне горіння викликало значне занепокоєння серед населення, зокрема з’явилися скарги на погане самопочуття та загострення респіраторних захворювань. 19 жовтня 2015 року в студії інформаційного агентства Голос UA відбулася прес-конференція на тему «Столиця в диму: з чиєї вини горять торф’яники?». У ній взяли участь Марія Галімова, координатор екологічних проектів Всеукраїнської екологічної ліги, Сергій Зібцев, директор регіонального Східно-європейського центру моніторингу пожеж та Сергій Недашковський, головний токсиколог м. Києва. Сергій Зібцев повідомив, що в Україні відбувається 5–6 тисяч лісових пожеж протягом року. Проте цього літа відбулося більше трав’яних пожеж, ніж лісових за цілий рік. Загоряння можуть бути спричинені пожежами на полях внаслідок випалювання стерні або несанкціонованим спалюванням ли16
стя в осінній період. Пожежі на сільськогосподарських угіддях не контролюються та не ліквідовуються державними оперативними службами, тому свідомість населення щодо пожежної безпеки на природі відіграє ключову роль у питанні запобігання лісовим пожежам. Цілком можливо, що тління торф’яників триває ще з минулої осені, оскільки зима цього року була малосніжною. Ця проблема стосується не тільки Київської області, оскільки горіння торфовищ спостерігається по всій північній та північно-західній Україні. Сергій Недашковський зосередив увагу на токсичних речовинах, які утворюються внаслідок горіння торфовищ. Зокрема, діоксид азоту (NO2) спричинює подразнення верхніх дихальних шляхів та є дуже отруйним. Токсична дія монооксиду вуглецю (CO) зумовлена тим, що він утворює з гемоглобіном крові порівняно стійку сполуку – карбоксигемоглобін, внаслідок чого кров втрачає здатність передавати кисень тканинам організму. Діоксид сірки, або сірчистий ангідрид (SO2), викликає задишку та запалення легенів. Він зазначив, для збереження свого здоров’я населенню по можливості необхідно закрити щілини у вікнах та дверях вологою тканиною, користуватися очищувачами повітря та скоротити час свого перебування на вулиці. У разі вимушеного довгого перебування в зоні задимлення варто використовувати ватно-марлеву пов’язку. У своєму виступі Марія Галімова розповіла про те, що торфові пожежі, які зараз спостерігаються, є підземними, тобто тління відбувається не на поверхні, а глибоко в тріщинах і підземних камерах. Такі пожежі практично не піддаються оперативному гасінню, тривають навіть під час атмосферних опадів і потребують великої кількості води для ліквідації. На такі пожежі не впливають ні вітер, ні добові зміни погоди, тому вони можуть тривати місяцями. Торф містить до 25% таких високомолекулярних вуглеводнів, як бітуми. Під час пожежі вони зосереджуються біля поверхні, яка горить, і в разі її охолодження водою цементують частинки вугілля. Як наслідок, виникає водонепроникний шар, під яким продовжується тління, що можливе за невисокого вмісту кисню в повітрі. Це явище утруднює гасіння торфових пожеж, оскільки вода не може проникнути до осередку пожежі. Найвірогідніше, що торфові пожежі у Київській та інших областях є наслідком неповністю загашених лісових пожеж, що тривали протягом літа. До того ж, спекотна погода також є однією з причин їх виникнення. Серед екологічних наслідків Марія Галімова зазначила знищення цінних водно-болотних угідь, які є ареалом існування багатьох рідкісних видів птахів; надходження в атмосферу шкідливих газів (СО, СО2, NO2, SO2), які впливають на стан довкілля та здоров’я людей; вторинне радіаційне забруднення внаслідок горіння торфовищ на територіях, які відносять до 4-ї зони радіоактивного забруднення. Всеукраїнська екологічна ліга вважає, що для запобігання торфовим пожежам та зниження їхнього впливу на довкілля необхідно: 17
розробити програму відновлення водно-болотних угідь північних областей України; влаштувати захисні канави глибиною до мінерального шару або на 0,5 м нижче рівня ґрунтових вод і шириною до 1 м; запровадити наземне й повітряне патрулювання торфовищ і лісових масивів; підвищити відповідальність (штрафи) за порушення правил пожежної безпеки на природі; проводити роз’яснювальну роботу щодо необхідності дотримання правил пожежної безпеки, організовувати лекції, бесіди, доповіді тощо. ЖОРСТОКІ РОЗВАГИ: У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕЛЬФІНІВ ЧОТИРИ РОКИ УТРИМУЮТЬ У ЗВИЧАЙНОМУ БАСЕЙНІ САНАТОРІЮ Активісти Всеукраїнської екологічної ліги загострили увагу влади та громадськості на проблемі жорстокого поводження з дельфінами в «дельфінарії», який був облаштований на території санаторію «Поділля» (м. Хмільник, Вінницька область). 2 липня 2015 року експерти ВЕЛ Марія Пазиніч та Ігор Музикін разом з начальником рятувально-водолазної служби ГО «ТОВРЯТВОД» Олександром Середою виїхали на місце для з’ясування обставин утримування дельфінів. Як виявилося, 4 роки тому кмітливий підприємець Когут Борис Іванович вирішив влаштувати дельфінарій, орендувавши басейн, призначений для купання людей. Незважаючи на численні порушення Правил і норм утримання дельфінів в умовах неволі, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України у 2012 році, Когут Б. І. протягом усіх цих років утримував п’ятьох (!) дельфінів у басейні глибиною 1,8 м у так званому дельфінарії «Доктор Дельфін». Три дельфіни були вивезені в невідомому напрямі, проте Борис Іванович ніяк не прокоментував цей факт, зазначивши лише те, що дельфіни були вивезені до м. Скадовська (Херсонська область). Директор санаторію «Поділля» Анатолій Реп’ях повідомив, що договір оренди закінчився 1 липня 2015 року, але директор «дельфінарію» відмовляється звільнити приміщення. Він продовжує давати сеанси «дельфінотерапії» бажаючим, у тому числі хворим на складні нервові та психічні захворювання, що заборонено законом, оскільки він не має ліцензії Міністерства охорони здоров’я України. Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Когут Б. І. має право на здійснення театральної та концертної діяльності. Анатолій Реп’ях зазначив, що, оскілки басейн не був призначений для утримування морських ссавців, за цей час він зазнав значних пошкоджень і наразі перебуває в аварійному стані. У технічному приміщенні під басейном 18
експерти Ліги побачили місця протікання води та сольові відклади на стелі. На дні самого басейну є численні тріщини, які можна побачити неозброєним оком. Крім надзвичайно малого розміру басейну, було виявлено й інші порушення, зокрема: відсутність природної морської води, небезпечне для дельфінів покриття басейну (кахель), відсутність карантинного басейну та ін. Борис Когут відмовився надавати коментарі щодо походження дельфінів, умов їхнього утримання та долі вивезених дельфінів і просто зник після того, як експерти оглянули басейн. У відповідь на звернення Всеукраїнської екологічної ліги щодо незаконного утримування дельфінів у басейні санаторію м. Хмільник Державна екологічна інспекція України надіслала у відповідь листа, в якому повідомила про результати перевірки приватного підприємства «Доктор Дельфін». Зокрема, в листі йдеться про те, що в результаті позапланової перевірки були виявлені порушення правил і норм утримування дельфінів в умовах неволі та складено протокол про адміністративне порушення за частиною третьою статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Матеріали адміністративного провадження направлені до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області для прийняття відповідного рішення. Згідно із зазначеною частиною статті 88-1 власнику дельфінарію Когуту Б. І. загрожує штраф від трьох до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин чи без такої. Викликає великі сумніви той факт, що власник дельфінів придбав тварин законним шляхом, оскільки вони занесені до Червоної книги України. Крім цього, в 1996 році Україна приєдналася до Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі. Згідно з цією конвенцією дельфінів відносять до видів фауни, що підлягають особливій охороні. Таким чином, є ймовірність того, що представники екологічної інспекції недосить ретельно вивчили питання придбання тварин, оскільки це майже неможливо легально зробити в Україні та країнах ЄС. Всеукраїнська екологічна ліга вимагає повторної перевірки документів, які підтверджують законність придбання дельфінів, яких утримують у дельфінарії «Доктор Дельфін», оскільки в разі порушення порядку придбання тварин, занесених до Червоної книги України, власника чекає їхня конфіскація (друга частина статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Довідково. У Чорному морі водяться три види дельфінів: афаліна чорноморська (Tursiops truncatus ponticus), білобочка чорноморська (Delphinus delphis ponticus) та азовка (Phocoena phocoena relicta). Всі вони занесені до Червоної книги України, тому вилов та комерційне використання їх заборонені. Відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» умови утримання тварин мають відповідати їхнім біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. 19
Уряд Індії офіційно визнав дельфінів «особистостями, що не належать до людського роду». Дельфінарії вже заборонили у таких країнах, як Коста-Ріка (у 2005 році), Хорватія (з 2009 року – заборона на утримування в неволі морських ссавців), Греція (у 2011 році), Швейцарія (з 2012 року заборонено імпорт живих китоподібних), Індія (у 2013 році), США (штат Каліфорнія – у 2014 році). «РОЗА-ХУТРО» – ШКІДЛИВЕ ПІДПРИЄМСТВО СЕРЕД ЖИТЛОВОГО МАСИВУ СТОЛИЦІ Мешканці одного з мікрорайонів Києва повідомили про приватне підприємство «Роза-хутро», розміщене в безпосередній близькості до житлових будівель, діяльність якого негативно впливає на довкілля та здоров’я людей. Воно спеціалізується на виготовленні штучного хутра, у процесі його роботи в атмосферне повітря потрапляють забруднюючі речовини та часточки штучного хутра. Крім цього, місцеві мешканці страждають від смороду та виробничого шуму. На підприємстві грубо порушуються вимоги природоохоронного законодавства, що спричинює забруднення довкілля та становить загрозу для здоров’я людей. Зокрема, санітарно-захисна зона для такого об’єкта має становити 500 м, але фактично воно розміщено на відстані 30 м від найближчого житлового будинку. 30 червня 2015 року представники Всеукраїнської екологічної ліги та мешканці прилеглих будинків організували акцію протесту проти діяльності підприємства «Роза-хутро». Під час акції голова Ліги Тетяна Тимочко зазначила, що таке відверте порушення природоохоронних норм і вимог є прямим наслідком мораторію на перевірки, який діє вже майже рік. Забруднення довкілля та ігнорування скарг місцевого населення є доказом екологічної некомпетентності й просто відсутності елементарних моральних якостей деяких українських підприємців. У той час, коли в усіх розвинутих країнах світу більшість підприємств розвивають корпоративну соціальну відповідальність бізнесу (Corporate Social Responsibility), в Україні бізнесмени чомусь орієнтовані лише на отримання короткочасного зиску та не замислюються про наслідки для довкілля та здоров’я майбутніх поколінь. Керівництво «Роза-хутро» оголосило про припинення роботи підприємства, але воно й досі працює. Саме тому активісти вирішили встановити спостереження за діяльністю підприємства і з’ясували, що кожного дня на першу зміну виходять 48 співробітників. Всеукраїнська екологічна ліга вважає неприйнятним розміщення підприємства «Роза-хутро» в межах житлового масиву та пропонує вжити невідкладних заходів, зокрема: 1. Вимагати перевірки підприємства представниками Державної екологічної інспекції України та Генеральної прокуратури України. 20
2. Провести громадську екологічну експертизу для виявлення фактичних рівнів забруднення води, повітря та ґрунту із залученням незалежної лабораторії, фахівців, природоохоронних громадських організацій. 3. Припинити діяльність підприємства до проведення відповідних перевірок державними органами. ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА У ШОСТЦІ: ГРОМАДСЬКІСТЬ ТА НАУКОВЦІ ВИМАГАЮТЬ РОЗСЛІДУВАННЯ 30 квітня 2015 року в м. Шостка (Сумська область) на вулицях Гагаріна, Фабричній та по дорозі до с. Обраївка (Шосткинський район) стався розлив невідомої хімічної речовини, яка мала різкий неприємний запах. Після проведеного аналізу Сумським обласним лабораторним центром держсанепідемслужби України було з’ясовано, що це хлорорганічні пестициди. У пробах ґрунту, які були відібрані 30 квітня 2015 року, виявили перевищення їх вмісту від 1,7 до 39,93 раза на різних ділянках дороги. Як відомо, цей вид пестицидів є надзвичайно небезпечним, оскільки вони здатні накопичуватися в живих організмах і мають високу стійкість до розкладання. За даними офіційного сайту міської ради м. Шостка, у скоєному підозрюють дві фірми, які мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами: ТОВ «Елга» та ТОВ «Сервісний центр регенерації масел». Варто зазначити, що на території ТОВ «Елга» було виявлено цистерни з гептилом, який використовувався як ракетне паливо. Також експерти знайшли гептил на території місцевого несанкціонованого звалища. Він є надзвичайно токсичним і віднесений Всесвітньою організацією охорони здоров’я до речовин першого класу небезпеки. Гептил зберігає свої властивості в ґрунті й рослинах більше року, а також добре мігрує в ґрунтовому профілі. В організмі людини гептил уражує печінку, центральну нервову систему, серцево-судинну та кровоносну системи. На позачерговому засіданні виконавчого комітету Шосткинської міської ради було вирішено звернутися до органів державної влади з вимогою заборонити роботу зазначених підприємств і провести заходи з дезактивації території, на якій вони розташовані. Роботи зі знезаражування забрудненої території проводив Роменський центр рятувальних робіт підвищеного ризику Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України. Внаслідок дегазації було вивезено приблизно 100 т відпрацьованого сорбенту, зокрема у перший день – 830 мішків (близько 41,5 т), у другий – 400 мішків (майже 20 т). Коментуючи ситуацію, яка склалася у м. Шостка, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що наявність корупційних схем у ліцензійно-дозвільній діяльності є однією з найгостріших проблем природоохоронної галузі. Те, що Міністр екології безвідповідально видає ліцензії на поводження з небезпечними відходами, підтверджується тим фа21
ктом, що ТОВ «Сервісний центр регенерації масел» отримало ліцензію 26 березня 2015 року, тобто фактично за місяць до катастрофи. Міністерство екології та природних ресурсів України здійснює видачу ліцензій на поводження з небезпечними відходами без перевірки виробничих потужностей та досвіду роботи ліцензіата. Наслідком цього є недбалість та байдуже ставлення до навколишнього середовища, що призводять до екологічних катастроф. Розлив хімікатів у м. Шостка має не лише екологічні, а й соціальні наслідки, проте люди, які отримали ураження, навряд чи отримають компенсації від держави. Необхідно створити спеціальні медичні комісії, які будуть фіксувати випадки ураження внаслідок аварії та визначати розмір грошових виплат. 21 травня 2015 року Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України організував засідання, присвячене питанням, пов’язаним з надзвичайною ситуацією у м. Шостка. У заході взяли участь Микола Нога, міський голова Шосткінської міської ради, Георгій Лисиченко, директор Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, Олена Пащенко, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги, Джон Вайген, директор Міжнародної асоціації по пестицидах і хлорвмісних хімікатах (IHPA), Михайло Малков, національний координатор проектів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO Україна) та ін. Олена Пащенко зазначила, що ця екологічна проблема є результатом злочинного рішення уряду затвердити мораторій на перевірки суб’єктів господарювання, який було ухвалено Постановою Кабінету Міністрів України № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» у 2014 році й продовжено Законами України № 1622-VII та № 76-VII. І цей приклад не є поодиноким, оскільки безліч порушень природоохоронного законодавства не набувають розголосу і залишаються непоміченими. Всеукраїнська екологічна ліга виступає за відміну мораторію та відновлення повноцінної роботи Державної екологічної інспекції України, оскільки незважаючи на всі недоліки цієї структури, вона давала змогу тримати баланс між інтересами бізнесу та довкілля. Георгій Лисиченко зосередив увагу на негативних наслідках забруднення, зокрема він розповів, що небезпечні концентрації пестицидів спостерігаються не тільки на поверхні, а й у всьому верхньому шарі ґрунту. Крім цього, оскільки хімікати потрапили у прилеглі водойми, ні в якому разі не можна у них купатися або ловити рибу. Розлиті хімічні речовини можуть потрапити у підземні води внаслідок дренажу крізь шар ґрунту. Змішуючись з опадами, залишки токсикантів просочуються ґрунтовим профілем та розносяться підземними течіями, тому місцевим мешканцям варто бути обережними і не використовувати воду з підземних джерел водопостачання до проведення відповідних лабораторних аналізів. 22
Після повної ліквідації забруднення необхідно буде ще деякий час проводити моніторинг навколишнього середовища у цьому районі, оскільки хлорорганічні пестициди тривалий час зберігаються в довкіллі та мігрують харчовими ланцюгами. Джон Вайген зауважив, що ситуації, подібні до тієї, яка склалася у Шостці, є абсолютно неприйнятними. Необхідно посилити відповідальність підприємств за порушення природоохоронного законодавства та розвинути систему корпоративної соціальної відповідальності, яка є обов’язковою складовою роботи більшості комерційних установ за кордоном. Михайло Малков зазначив, що експерти FAO не були ознайомлені з технічним регламентом, за яким проводили утилізацію пестицидів. Тому на цей час не можна з упевненістю сказати, чи відповідає він вимогам безпеки, зазначеним у Стокгольмській конвенції. Він звернувся до представників громадськості та науковців з проханням надати цей технічний регламент на експертизу з метою встановлення відповідності технології утилізації до вимог FAO. На засіданні також обговорювали наслідки отруєння пестицидами та гептилом, результати проведеної дегазації забруднених територій, вплив зазначених речовин на довкілля та здоров’я людини. ЗВАЛИЩЕ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ У С. СТЕЦЬКІВКА – «КЛОНДАЙК» ДЛЯ ШУКАЧІВ МЕТАЛУ ЧИ ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА? 19 березня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга провела виїзне засідання на колишньому полігоні твердих побутових відходів у с. Стецьківка Сумської області. У розгляді питання взяли участь: Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Ігор Верниченко, голова Стецьківської сільської ради, Валентина Анохіна, депутат Стецьківської сільської ради. Учасники рейду побачили наслідки активного пошуку металобрухту, який тут здійснюють під прикриттям рекультивації, зокрема верхній шар ґрунту було повністю знято, а деякі ями досягали глибини 20 метрів. Зрозуміло, що, перебуваючи в такому стані, полігон становить велику небезпеку для довкілля та здоров’я місцевих мешканців, оскільки під впливом атмосферних опадів фільтрат буде потрапляти до поверхневих та підземних водних об’єктів. Це може призвести до екологічної катастрофи регіонального масштабу, оскільки поряд зі сміттєзвалищем знаходиться джерело підземного водопостачання та р. Олешня, яка впадає у р. Псел. Тетяна Тимочко зазначила, що побутові відходи на полігоні зазнають складних фізико-хімічних та біохімічних змін, що призводить до утворення та потрапляння багатьох токсичних сполук та елементів у навколишнє середовище. Підземні води, що залягають поряд з полігоном, забруднені фенола23
ми, нітратами, важкими металами, патогенними бактеріями та гельмінтами. Тому необхідно провести аналіз води з джерел, які знаходяться поряд зі сміттєзвалищем, для визначення її якості та придатності для вживання. Звалищний газ, який безперешкодно виходить з товщі полігону та потрапляє в атмосферне повітря, становить неабияку небезпеку для мешканців Стецьківки. За певних концентрацій метан та сірководень, які входять до його складу, можуть спричинити головний біль, нудоту, запаморочення та запалення верхніх дихальних шляхів. Ігор Верниченко повідомив, що проблема з полігоном вже тривалий час турбує мешканців села. Ще кілька років тому селяни спокійно пили колодязну воду, проте зараз її небезпечно використовувати навіть для поливу. З настанням тепла з’являється небезпека загоряння полігону, і тоді токсичні продукти окиснення будуть отруювати повітря прилеглих територій. Валентина Анохіна зауважила, що на полігон складно потрапити, тому що озброєна автоматами охорона не підпускає бажаючих подивитися на процес «рекультивації». Заявляючи, що це приватна територія, молодики відмовлялися представити дозвільну документацію на відновлювальні роботи. Під час виїзного засідання до учасників підійшли двоє охоронців, які наполегливо просили покинути територію полігону. Вони не змогли відповісти на елементарні питання, зокрема, як називається фірма, що виконує роботи та як прізвище її керівника. Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Генеральної прокуратури України щодо перевірки легальності виконуваних робіт, а також зробила запит до Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Сумській області з вимогою зробити аналіз води, атмосферного повітря та ґрунту поблизу полігону. Довідкова. Полігон твердих побутових відходів у с. Стецьківка було закрито ще в 90-х роках ХХ ст., проте в 2013 р. його почали незаконно розкопувати бажаючі знайти металобрухт. Процес вдалося призупинити, але 30 липня 2014 року голова Сумської обласної державної адміністрації Володимир Шульга видав розпорядження про укладання договору на виконання робіт з компанією «ІРВІГРАД» з санірування та рекультивації зазначеного полігону. Варто зазначити, що термін «санірування», який вжито у договорі, не трапляється в жодному нормативному документі, який регламентує поводження з відходами. ГРОМАДСЬКІСТЬ ТА НАСЕЛЕННЯ ВИСТУПИЛИ ПРОТИ БУДІВНИЦТВА ЗВІРОФЕРМИ НА ТЕРИТОРІЇ МАЙБУТНЬОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ 27 березня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга разом з громадськими природоохоронними організаціями організувала виїзне засідання до с. Шульгівка (Петриківський район, Дніпропетровська область), присвячене 24
питанню будівництва звіроферми на території, яка зарезервована для створення національного природного парку «Орільський». Оскільки звіроферма є об’єктом, що становить підвищену екологічну небезпеку, то її будівництво поставить під загрозу існування парку. Згідно з ОВНС, який надало ТОВ ВБК «Агропромінвест», у процесі функціонування звіроферми буде утворюватися велика кількість органічних відходів – 14 704 т/рік, з них 13756 т – відходи життєдіяльності тварин. Хоч розробники запевняють, що сухі відходи будуть перетворювати на компост, фахівці стверджують, що відходи хижаків не підходять для удобрювання рослин. У засіданні взяли участь: Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України, Юрій Грицан, доктор біологічних наук, професор, голова Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Вадим Манюк, кандидат біологічних наук, доцент Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Борис Барановський, кандидат біологічних наук, доцент, член Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Павло Ломакін, голова Дніпропетровської обласної організації «Українське товариство охорони природи», представники громадських природоохоронних організацій, місцеві мешканці, ЗМІ. Тетяна Тимочко зазначила, що будівництво відбувається з численними порушеннями та приховуванням інформації. Зокрема, члени робочої групи не змогли офіційно отримати від підприємства завірені копії таких документів, як ОВСН, Розділ «Санітарно-захисні зони» та повний експертний висновок щодо санітарних зон, внаслідок чого не було можливості провести незалежну громадську експертизу. Крім цього, громадськість не змогла ознайомитися та оцінити достовірність результатів опитування жителів с. Шульгівка Петриківського району Дніпропетровської області, які нібито підтримують будівництво звіроферми на території сільської ради. Вона зауважила, що майбутнє підприємство буде здійснювати потужний вплив на довкілля, оскільки з поверхневим стоком забруднюючі речовини будуть потрапляти до русла р. Оріль та Запорізького водосховища. Юрій Грицан наголосив на заповідній цінності та унікальності Орільського природного комплексу. Ця територія є перлиною Дніпропетровщини, тому обов’язково має бути збережена. Рівень заповідання в області є надзвичайно низьким (близько 3%), тому створення національного природного парку «Орільський» має особливе значення для розвитку природно-заповідного фонду. Безпосередньо на ділянці, яку намагається вилучити забудовник, знаходиться 11 видів рослин, занесених до Червоної книги України, та 75 видів, які є рідкісними та зникаючими на території Дніпропетровської області. Борис Барановський зосередив увагу на погіршенні санітарноепідеміологічної ситуації у разі появи звіроферми. Наявність великої кількості відходів життєдіяльності тварин призведе до поширення хвороб, спричинених бактеріями та паразитами. У разі потрапляння неочищених стоків у пі25
дземні води забруднення пошириться по всіх колодязях у прилеглих населених пунктах. Крім цього, після будівництва одного промислового об’єкта з’являться й інші. Це призведе до знищення цінних природних комплексів і втрати одного з наймальовничіших куточків України. Місцеві мешканці підтримали рішення продовжувати боротьбу за створення національного природного парку. ПОЗИЦІЯ ВЛАДИ ЩОДО КОНФЛІКТНОЇ СИТУАЦІЇ НАВКОЛО БУДІВНИЦТВА ЗВІРОФЕРМИ НА ТЕРИТОРІЇ ПЛАНОВАНОГО НПП «ОРІЛЬСЬКИЙ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
30.04.2015 №3-2139/0/261-15 У відповідь на звернення ГО «Всеукраїнської екологічної ліги» від 23.02.2015 до Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України від 17.04.2015 № 04-15/15-557 стосовно звернення, яке зареєстроване в облдержадміністрації 21.04.2015 за № 3871/0/1-15, щодо неприпустимості будівництва звіроферми на території, зарезервованій для створення національного природного парку «Орільський» у Дніпропетровській області, повідомляємо наступне. Листом від 31.01.2015 № 35-411/0/2-15 облдержадміністрація зверталася до Дніпропетровської обласної ради щодо отримання копій рішень Дніпропетровської обласної ради від 19.03.2002 № 525-22/ХХІІІ «Про природнозаповідний фонд області», від 22.03.2006 № 768-33/IV «Про затвердження програми формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006–2015 роки» та документів, у тому числі картографічних матеріалів, що стали підставою для їх прийняття, для визначення приналежності земельної ділянки під об’єктом будівництва з розведення норки до територій, зарезервованих для включення до складу природнозаповідного фонду. Разом з тим надані Дніпропетровською обласною радою копії документів не містять жодних картографічних матеріалів, які б підтверджували чи спростовували факт розташування спірної земельної ділянки на зарезервованих для подальшого заповідання територіях. Ситуацію, що склалася, можливо вирішити шляхом розробки проекту створення національного природного парку «Орільський», проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, що визначить або спростує приналежність земельної ділянки до цінних 26
для заповідання земель. Створення національного природного парку «Орільський» є одним із заходів зазначеної вище програми формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006–2015 роки. Враховуючи актуальність питання щодо створення вказаного парку, в обласному бюджеті на 2015 рік передбачено фінансування заходу з розробки проекту створення національного природного парку «Орільський». На цей час розпочато процедуру державних закупівель відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Остаточна розробка проекту створення національного природного парку з подальшим його погодженням відповідно до чинного законодавства передбачається у 2015 році. Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про природно- заповідний фонд України» у разі приналежності земельної ділянки під об’єктом будівництва з розведення норки до території національного природного парку її буде вилучено з господарського використання у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. Виконуючий обов’язки директора департаменту
Р. О. Стрілець
27