ПРОЕКТ Розроблено експертами Всеукраїнської екологічної ліги Тел./факс: +38 (044) 289 31 42 E-mail: vel@ecoleague.net
СТРАТЕГІЯ регіонального розвитку Полтавської області на період до 2020 року СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 4. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологічна безпека Полтавської області може бути забезпеченою при умові такого стану навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та здоров'я людини. Він досягається сукупністю процесів і заходів щодо створення сприятливих умов для відтворення природних ресурсів, покращення умов життя та здоров’я людей, як одна з категорій сталого (збалансованого) розвитку регіону. Стратегічний розвиток області, який спрямований на підвищення якості життя та добробуту населення, зростання конкурентоспроможності економіки області, впровадження інноваційно-інвестиційної моделі сталого розвитку на сучасній технологічній основі, комплексний економічний і соціальний розвиток населених пунктів області, розвиток громадянського суспільства не можливий без впровадження екологічної складової. Основними екологічними проблемами Полтавської області є: забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспорту; порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону; забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств і комунально-побутовими стічними водами та від скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти; підтоплення земель та населених пунктів регіону, постійне руйнування берегів Кременчуцького водосховища внаслідок водної абразії (52 км); забруднення підземних водоносних горизонтів; проблеми щодо поводження з відходами І - ІІІ класів небезпеки, накопичення та зберігання в небезпечних умовах значної кількості непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин; накопичення значних обсягів відходів гірничодобувної, металургійної, енергетичної та інших галузей промисловості; загрози для біорізноманіття та відтворення дикої фауни і флори; низький відсоток заповідання, загрози для об’єктів природно-заповідного фонду (далі ПЗФ); втрата родючості чорноземів внаслідок високого відсотку розораності ґрунтів та техногенного навантаження. Забезпечення збалансованого природокористування, екологізація господарської діяльності, досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища є основою екологічної безпеки області і може досягатися через реалізацію чотирьох операційних цілей: Стратегічна ціль 4. Екологічна безпека та збереження довкілля Операційна ціль 4.1.
Операційна ціль 4.2.
Операційна ціль 4.3.
Створення умов для поліпшення стану довкілля
Покращення управління відходами
Покращення стану водних об’єктів та атмосферного повітря
Операційна ціль 4.4.
Розвиток екомережі, природно–заповідного фонду, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Діяльність у межах цієї стратегічної цілі кореспондується зі стратегічними цілями 1. Розвиток людського капіталу, 2. Підвищення ефективності використання економічного потенціалу регіону, 3. Розвиток сільських територій.
Реалізація стратегічної цілі 4 у середньостроковій перспективі приведе до таких результатів: поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища (атмосферного повітря, земель і водойм) та покращення стану здоров’я населення; упорядкування системи управління твердими побутовими відходами; зменшення рівня забруднення довкілля небезпечними промисловими відходами, нафтопродуктами та сміттєзвалищами;
1
повне очищення території області від невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів); зростання в області частки заготівлі, утилізації та використання відходів як вторинної сировини; зменшення обсягів захоронення побутових відходів та навантаження на полігони твердих побутових відходів; приведення в належний стан каналізаційних споруд та мереж; збереження водного балансу, підтримка в належному стані джерел питної води, виконання робіт з розчищення та врегулювання русел річок і водойм; підвищення рівня екологічної освіченості населення, попередження забруднення небезпечними відходами виробництва, нафтопродуктами та сміттєзвалищами атмосферного повітря, ґрунтів, підземних та поверхневих вод; покращення стану водних об’єктів області, якості питної води; зменшення забруднення атмосферного повітря; забезпечення функціонування системи моніторингу довкілля на регіональному рівні; припинення втрати, збереження та примноження біо - та ландшафтного різноманіття. Формування цілісної та репрезентативної екомережі; покращення стану земельних ресурсів; підвищення рівня екологічної культури населення;
ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 4.1. Створення умов для поліпшення стану довкілля Розвиток промисловості, транспорту та сільського господарства, залучення до господарського обороту все більшої кількості природних ресурсів, які використовувались і на жаль, використовуються нераціонально і неефективно, підвищують рівень антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище Полтавської області і є основною причиною регіональної екологічної кризи та кліматичних змін. Проблема незадовільної екологічної ситуації в області потребує нагального вирішення, першим кроком до якого є створення належних умов для проведення діяльності з поліпшення стану довкілля, в переліку яких не останнє місце має посідати розвиток загальної свідомості населення щодо збереження та догляду за навколишнім середовищем. Особливий акцент повинен робитися на формуванні екологічної культури дітей та молоді. Також, важливим при створенні умов для поліпшення стану довкілля є вдосконалення системи моніторингу довкілля на регіональному рівні. Очікувані результати: підвищено рівень екологічної культури та обізнаності населення, формування екологічного мислення у сфері ощадливого споживання природних ресурсів, енерговикористання та поводження з відходами; впроваджено концепцію екологічної освіти та освіти для збалансованого розвитку в шкільних та вищих навчальних закладах; проведена екологізація виробництв шляхом формування екологічної свідомості керівників промислових підприємств; збільшено кількість об’єктів інфраструктури для підтримки екологічної поведінки мешканців; забезпечено ефективне функціонування системи моніторингу довкілля на регіональному рівні. Індикатори: кількість екологічних навчальних курсів у програмах шкільних та вищих навчальних закладів; кількість просвітницьких заходів, телевізійних передач та публікацій у засобах масової інформації з питань охорони навколишнього природного середовища та стану довкілля; частка екологічної інформації у засобах масової інформації; динаміка стану навколишнього природного середовища. Завдання 4.1.1. Використання місцевих українських традицій для формування серед дітей та молоді здорового патріотизму, дбайливого ставлення до довкілля та підвищення рівня екологічної культури населення
Можливі сфери реалізації проектів (неповний перелік) Формування екологічного мислення у сфері ощадливого споживання природних ресурсів, енерговикористання та поводження з відходами. Проведення просвітницької роботи щодо небезпечності невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин громадськими організаціями екологічного спрямування. Розробка та впровадження концепції екологічної освіти та освіти для збалансованого розвитку в шкільних та вищих навчальних закладах. Підвищення рівня обізнаності керівників підприємств, установ та організацій щодо питань охорони навколишнього природного середовища та енергетичної ефективності. Створення об’єктів інфраструктури для підтримки екологічної поведінки мешканців. Залучення громадськості до прийняття рішень з питань охорони навколишнього природного середовища.
2
4.1.2. Вдосконалення системи моніторингу довкілля
Поширення екологічної інформації через ЗМІ, Інтернет, телебачення. Видання просвітницької літератури на природоохоронну тематику (газети, журнали, брошури, книги тощо). Проведення конкурсів, конференцій, семінарів, круглих столів з екологічної тематики. Популяризація історії рідного краю, краєзнавства та природознавства. Облаштування місць відпочинку в лісових масивах, прибережних смугах річок, озер та водосховищ (встановлення інформаційних панно, природоохоронної інформації, схем екскурсійних маршрутів, забезпечення місць відпочинку контейнерами для сміття та засобами протипожежної безпеки). Організація ефективної взаємодії між суб’єктами моніторингу довкілля. Розгалуження системи спостережних пунктів за забрудненням довкілля. Оснащення існуючих спостережних пунктів сучасними приладами контролю. Впровадження економічних та інших механізмів забезпечення екологічної безпеки (екологічний менеджмент та аудит, екологічне страхування, екологічна експертиза) Створення автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи спостережень та прогнозування шкідливої дії вод.
ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 4.2. Покращення управління відходами Проблема поводження з відходами є визначальною для забезпечення сталого розвитку держави, в тому числі й Полтавської області. У 2014 році від економічної діяльності підприємств та організацій і в домогосподарствах області утворилось 5013,7 тис. т відходів. Основна частина утворених відходів належить до IV класу небезпеки. Кількість місць видалення промислових відходів – недостатня. Не вирішеним залишається питання захоронення, відповідно до вимог екологічної безпеки, промислових відходів підприємств обласного центру. Станом на 01.01.2015 в області налічується 411 полігонів та сміттєзвалищ твердих побутових загальною площею близько 500 га. Відсоток охоплення населення послугами зі збирання твердих побутових відходів (ТПВ) у 2012 році становив 71%. У регіоні складна ситуація з вивозом й утилізацією ТПВ. Відсутність комплексного підходу до видалення побутових відходів у населених пунктах, схем їхнього санітарного очищення та полігонів для розміщення ТПВ призводить до того, що численні балки й цвинтарі перетворилися на стихійні звалища. Гострою залишається проблема поводження з відходами І класу небезпеки (невідомими, непридатними та забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин (відходами пестицидів) та тари від них). Умови зберігання більшості відходів пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним нормам. Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Станом на 01.01.2015 року в області у 27 складах зберігається 160,4 тонн невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів). Основними забруднювачами земельних ресурсів промисловими відходами є підприємства ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (11,7% – від усіх розміщених відходів в області І-ІV класу небезпеки) та ПАТ «Укртатнафта» (77,2%). Очікувані результати: зменшено рівень забруднення промисловими відходами; зменшено обсяги захоронення побутових відходів та навантаження на полігони твердих побутових відходів; збільшено частку заготівлі, утилізації та використання відходів як вторинної сировини; повністю очищено територію області від невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів) Індикатори: річний обсяг генерації ТПВ на території області; кількість стихійних сміттєзвалищ; обсяг коштів, що виділяється на розвиток сфери поводження з побутовими відходами охоплення населення послугами із збирання твердих побутових відходів обсяг екологічно безпечного видалення відходів кількість невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів); річний обсяг генерації промислових відходів на території області; відсоток утилізованих ТПВ; відсоток утилізованих/використаних для переробки промислових відходів.
3
Завдання 4.2.1. Формування ефективної системи управління ТВП та сприяння зменшенню об'ємів утворення ТПВ
4.2.2. Збільшення обсягів утилізації (знешкодження) промислових відходів та повне очищення області від невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів)
Можливі сфери реалізації проектів (неповний перелік) Зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, безпечне поводження з відходами; Запровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів з метою використання відходів у якості вторинної сировини; Забезпечення утилізації органічних відходів; Впровадження маловідходних технологій та нових форм організації поводження з твердими побутовими відходами. Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу у сфері поводження з побутовими відходами; Забезпечення населених пунктів області технікою для санітарного очищення; Ліквідація джерел забруднення підземних вод та земельних ресурсів (несанкціоновані звалища ТПВ). Будівництво та реконструкція полігонів для зберігання ТПВ та забезпечення їх спеціалізованою технікою. Будівництво прибудинкових контейнерних майданчиків для роздільного збирання та зберігання ТПВ. Впровадження нових сучасних технологій у сфері збору, сортування, транспортування та переробки ТПВ. Проведення просвітницької кампанії, спрямованої на підвищення культури поводження з твердими побутовими відходами. Розробка та впровадження нових механізмів утилізації промислових відходів; Забезпечення вилучення, утилізації, знищення та знешкодження невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (відходів пестицидів) та тари від них спеціалізованими підприємствами, які мають відповідну ліцензію; Використання міжнародного досвіду та сучасних технологій під час розроблення програм та планів щодо поводження з відходами; Підтримка інноваційних підходів ліквідації/переробки/консервації старих звалищ.
ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 4.3. Покращення стану водних об’єктів та атмосферного повітря Сучасний стан поверхневих водних об’єктів Полтавської області характеризується антропогенним 3 тиском виробничої діяльності суб’єктів господарювання. У 2014 році до них скинуто 4,3 млн м недостатньо очищених стоків. Причиною є незадовільна робота очисних споруд внаслідок фізичної та моральної застарілості обладнання, несвоєчасного проведення поточних та капітальних ремонтів. Погіршення гідрологічного та санітарного стану водних об’єктів виникає також внаслідок недотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах, замулення та засмічення, забруднення русел річок і акваторій водойм, зарегулювання стоку, зниження самоочисної здатності тощо. Комунальними підприємствами області експлуатується більше 1 тис. км каналізаційних мереж. Каналізаційні мережі, споруди, насосні агрегати в багатьох населених пунктах відпрацювали нормативний термін експлуатації та потребують капітального ремонту. Недостатнє фінансування цих заходів призводить до забруднення навколишнього середовища, підвищених витрат електроенергії, збільшення собівартості послуг. Із 156 км загального фронту берегів Кременчуцького водосховища в межах Полтавської області 44 кілометри піддані водній абразії. Найбільшого руйнування зазнають береги поблизу п’яти населених пунктів Глобинського та Кременчуцького районів: інтенсивність розмиву цих берегів становить 3-7, а в окремі роки до 10-15 метрів на рік. Всього в 2014 році в атмосферне повітря було викинуто 166,6 тис. тонн забруднюючих речовин, з них: від стаціонарних джерел надійшло 62,9 тис. т забруднюючих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю). Із загальної кількості забруднюючих речовин, що надійшли в атмосферу, викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 18,2 тис. т та 0,1 тис. т. Крім цих речовин, у 2013 році в атмосферу було викинуто 3014,4 тис. т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату. Більше половини всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела. Майже половина усіх викидів парникових газів також надходить від пересувних джерел забруднення. Автомобільним транспортом за рік викинуто 82,7 тис. т забруднюючих речовин. У містах Полтава, Миргород і Лубни цей показник складає 85,9%, 88,7% та 94% відповідно; більше 70% в Кременчуцькому, Пирятинському, Полтавському, та Чорнухинському районах. Значний вклад в забруднення атмосферного повітря вносять суб’єкти підприємницької діяльності. Основними забруднювачами атмосферного повітря за 2014 рік в Полтавській області стали: ПАТ «Укртатнафта» – утворює 15 479,7 т/рік викидів шкідливих речовин та ВАТ «Полтавський гірничозбагачувальний комбінат» – утворює 9083,4 т/рік викидів шкідливих речовин.
4
Впровадження новітніх технологій дозволить зберегти та відновити природний стан атмосферного повітря та створити сприятливі умови для життєдіяльності населення. Очікувані результати: зменшено обсяги скидів забруднених та недостатньо очищених стічних вод у водні об’єкти; відновлено гідрологічний та санітарний стан водних об’єктів; покращено якість питної води; створено систему захисту берегу Кременчуцького водосховища від абразії; зменшено рівень забруднення атмосферного повітря. Індикатори: кількість відновлених водозахисних гідротехнічних споруд; обсяги скидів забруднених та недостатньо-очищених стічних вод у водні об’єкти (відсотків, до попереднього року); вміст забруднюючих речовин у водних об'єктах; обсяги використання води; якість очищення стічних вод; кількість водних об’єктів із сприятливим гідрологічним режимом; якість питної води; обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; кількісні параметри вмісту в атмосферному повітрі певних хімічних та органічних речовин; індекс забруднення атмосферного повітря. Завдання 4.3.1. Зменшення обсягів скиду забруднених стічних вод та покращення якості питної води та водозабезпечення споживачів
4.3.2. Забезпечення захисту населених пунктів та сільськогосподарських угідь від підтоплення, зсувів ґрунтів та абразії берегів річок 4.3.2. Впровадження технологій по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі від автотранспорту
Можливі сфери реалізації проектів (неповний перелік) Будівництво підприємствами локальних очисних споруд; Проведення робіт, пов'язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм; Впровадження новітніх технологій водопідготовки; Відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання. Розвиток водопровідно-каналізаційного господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування. Будівництво та реконструкція каналізаційних очисних споруд. Захист джерел питного водопостачання від шкідливого впливу суб’єктів господарювання та об’єктів, що створюють загрозу забруднення вод. Реалізація громадських ініціатив з очищення струмків та малих річок у рамках підготовки до проведення екологічних фестивалів, виставок, свят; Розчищення та врегулювання русел річок і водойм; Поліпшення якості питної води та водозабезпечення споживачів. Будівництво, реконструкція і капітальний ремонт осушувальних систем та гідротехнічних споруд. Здійснення протипаводкових заходів та відновлення гідрологічного режиму річок. Будівництво, реконструкція і капітальний ремонт меліоративних систем. Заліснення та засадження кущами берегів річок. Підтримка альтернативних підходів до рекультивації земель та їх введення в оборот. Охорона атмосферного повітря (встановлення пилогазоочисного обладнання тощо); Перехід на екологічно чисті технології з використанням поновлювальних джерел енергії та видів палива, впровадження та забезпечення ефективної системи екологічного моніторингу довкілля; Створення умов для залучення підприємствами-забруднювачами фінансових ресурсів на модернізацію виробництв шляхом «Зелених інвестицій»; Стимулювання переходу на європейські стандарти якості палива для автотранспорту; Капітальний ремонт дорожнього покриття з урахуванням європейських вимог та стандартів; Заохочення населення використовувати вело та електротранспорт; Облаштування велосипедних доріжок.
5
ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 4.4. Розвиток екомережі, природно–заповідного фонду, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Законами України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», «Про екологічну мережу України» передбачено створення національної екологічної мережі з метою відновлення природних середовищ існування дикої флори та фауни, покращання стану збереження окремих компонентів біологічного різноманіття, зміцнення екологічних зв'язків та цілісності екосистем. Загальна площа Регіональної екомережі Полтавської області становить 2875 тис. га. До ключових територій екомережі належать території та об'єкти природно-заповідного фонду, у межах яких збереглися найбільш цінні природні комплекси. На сьогодні природно-заповідний фонд області нараховує 387 територій та об’єктів природнозаповідного фонду загальною площею 50 912,92 га, в тому числі: 29 загальнодержавного та 358 місцевого значення. Станом на 01.01.15 р., показник заповідності в Полтавській області становить 4,95%. Кількість рекультивованих земель є незрівнянно меншою з обсягами щорічно порушуваних. Станом на 01.01.2014 площа порушених земель (землі під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами) на території області складає 6753,5 га. Значної шкоди довкіллю завдають зсувні процеси. Загальна площа поширення зсувних процесів складає 63,9 кв. км, або 0,2% площі області. Очікувані результати: припинено втрати біо - та ландшафтного різноманіття; сформовано цілісну та репрезентативну екомережу; збережено та примножено природоохоронні території, біо - та ландшафтного різноманіття; забезпечено відновлення порушених земель; зменшено відсоток розораності ґрунтів; приринено незаконне вирубування лісових масивів. Індикатори: кількість та площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду; кількість видів рослин і тварин на території області, що підлягають охороні; площа рекультивованих та відновлених земель; відсоток розораності ґрунтів; вміст забруднюючих речовин у ґрунті; площа земель сільськогосподарського призначення; співвідношення площ природних та антропогенно змінених ландшафтів; площа (частка) еродованих земель; рибопродуктивність водних об’єктів. Завдання 4.4.1. Розвиток екомережі та збереження біорізноманіття
4.4.2. Збереження лісів і зелених насаджень в населених пунктах області 4.4.3. Відновлення порушених земель та родючості ґрунтів
Можливі сфери реалізації проектів (неповний перелік) Створення нових та вдосконалення існуючих заповідних територій, формування регіональної екологічної мережі; Створення мережі об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (гідрологічні заказники, заповідні урочища тощо) з метою захисту гірських джерел та річок; Отримання речових доказів на землю в межах об’єктів і територій природнозаповідного фонду та винесення їх меж в натуру; Захист біорізноманіття прибережних смуг та поверхневих вод від попадання пестицидів з с/г угідь; Встановлення меж в натурі існуючих об’єктів природно-заповідного фонду; Використання рекреаційного потенціалу територій та об’єктів природнозаповідного фонду; Формування списків рідкісних і зникаючих видів флори та фауни. Проведення інвентаризації зелених насаджень в населених пунктах Полтавської області; Збільшення площі зелених насаджень в населених пунктах області, створення лісових насаджень; Залуження та заліснення прибережних захисних смуг; Консервація деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених сільськогосподарських угідь з подальшим їх залісненням. Забезпечення підвищення відсотку рекультивованих земель. Використання міжнародного досвіду та новітніх технологій при відновленні порушених порушених земель та їх рекультивації
6