Глобальні та національні Цілі сталого розвитку до 2030 року Геннадій Марушевський, експерт проекту ПРООН-ГЕФ Тренінг «Врахування Цілей сталого розвитку в стратегіях розвитку територіальних громад» Хмельницький, 10 жовтня 2017 р.
1
Історія концепції сталого розвитку
У 1950-60-х економічний прогрес - зростання економічної ефективності. Початок 1970-х – у зв`язку із зростанням кількості бідних у країнах, що розвиваються, питання соціальної справедливості визнані важливими. Проблема “меж зростання” (Римський клуб, 1972). 1972 – Конференція ООН з довкілля людини (Стокгольм) 1987 – доповідь “Наше спільне майбутнє” Міжнародної комісії з довкілля та розвитку (“Комісія Брундтланд”) 1992 – Конференція ООН з довкілля та розвитку (Ріо-де Жанейро) 2002 – Всесвітній саміт зі сталого розвитку (Йоганнесбург) 2012 – Конференція ООН зі сталого розвитку «Ріо+20» (Ріоде-Жанейро) 2015 – Саміт ООН зі сталого розвитку (Нью-Йорк).
Визначення сталого розвитку 1. Сталий розвиток (Комісія Брундтланд) – такий розвиток, який дозволяє задовольнити потреби теперішніх генерацій і залишає можливість майбутнім генераціям задовольнити їхні потреби. 2. Сталий розвиток – такий розвиток країн і регіонів, коли економічне зростання, матеріальне виробництво і споживання, а також інші види діяльності суспільства відбуваються в межах, які визначаються здатністю екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність нинішнього та майбутніх поколінь
Моделі сталого розвитку
Цілі Розвитку Тисячоліття 2000 р. – на Саміті ООН прийнята Декларація Тисячоліття ООН (189 держав світу) Визначені 8 Цілей Розвитку Тисячоліття Спільні цілі визначені до 2015 року Україна визначила для себе 7 цілей Міністерство економіки України і проект ПРООН “Цілі Розвитку Тисячоліття” здійснили перегляд національних ЦРТ та підготували оновлену систему завдань та індикаторів: 7 цілей 15 завдань 33 показника для моніторингу процесу
Цілі розвитку тисячоліття
ЦРТ: Україна
1
Викорінення крайнього зубожіння та голоду
Подолання бідності
2
Надання всім жителям планети початкової освіти
Забезпечення якісної освіти впродовж життя
3
Забезпечення гендерної рівності та розширення прав жінок
Забезпечення гендерної рівності
4
Скорочення дитячої смертності
Зменшення дитячої смертності
5
Покращення охорони здоров'я матерів
Поліпшення здоров'я матерів
6
Боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією та іншими захворюваннями
Обмеження поширення ВІЛінфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів
7
Забезпечення екологічної збалансованості
Сталий розвиток довкілля
8
Формування глобального партнерства в цілях розвитку
2015 – 2030 роки: Цілі Сталого Розвитку (ЦСР) Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Перетворення нашого світу: Порядок денний розвитку у галузі сталого розвитку на період до 2030 року» А/RES/70/1). Сформована на глобальному рівні система ЦСР містить 17 цілей, 169 завдань розвитку та близько 240 індикаторів для оцінки прогресу ЦСР слугують орієнтирами для встановлення цілей на національному рівні та моніторинговим інструментом для вимірювання суспільного прогресу 190 країн світу
7
Глобальні цілі сталого розвитку
8
Цілі сталого розвитку 1
Подолати бідність в усіх її проявах у всьому світі (ЦРТ 1)
2
Подолати голод, досягти продовольчої безпеки і поліпшити харчування та сприяти збалансованому розвитку сільського господарства (ЦРТ 1)
3
Забезпечити здоровий спосіб життя та сприяти добробуту для всіх, незалежно від віку (ЦРТ 4, 5 і 6)
4
Забезпечити для всіх інклюзивну освіту, рівноправний доступ до якісної освіти та сприяти можливості навчатися протягом усього життя (ЦРТ 2)
5
Досягти гендерної рівності шляхом розширення прав і можливостей всіх жінок і дівчат (ЦРТ 3)
6
Забезпечити доступність і збалансоване використання водних ресурсів і послуги у сфері санітарії для всіх (ЦРТ 7)
7
Забезпечити для всіх доступ до недорогих, надійних, збалансованих і сучасних джерел енергії
8
Сприяти тривалому, інклюзивному та збалансованому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх
9
Створити життєстійку інфраструктуру, сприяти інклюзивній та збалансованій індустріалізації та заохочувати інновації
Цілі сталого розвитку 10 Зменшити нерівність всередині країн і між ними 11 Зробити міста і населені пункти інклюзивними, безпечними, життєстійкими та збалансованими (ЦРТ 7) 12 Забезпечити впровадження моделей збалансованого споживання і виробництва 13 Вжити термінових заходів для боротьби зі зміною клімату та її наслідками 14 Забезпечити збереження та збалансоване використання океанів, морів і морських ресурсів для збалансованого розвитку 15 Забезпечити захист і відновлення наземних екосистем і сприяти їх
збалансованому використанню, здійснювати збалансоване управління лісами, боротися з опустелюванням, припинити процес деградації земель і розпочати їх відновлення та зупинити втрати біорізноманіття (ЦРТ 7)
16 Сприяти формуванню мирних та інклюзивних суспільств для збалансованого розвитку, забезпечити всім доступ до правосуддя і створити ефективні підзвітні та інклюзивні інституції на всіх рівнях 17 Зміцнити засоби впровадження та активізувати Глобальне партнерство для реалізації цілей збалансованого розвитку (ЦРТ 8)
Inclusive Ціль 4. Забезпечити для всіх інклюзивну освіту, рівноправний доступ до якісної освіти та сприяти можливості навчатися протягом усього життя Ціль 8. Сприяти тривалому, інклюзивному та збалансованому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх Ціль 9. Створити життєстійку інфраструктуру, сприяти інклюзивній та збалансованій індустріалізації та заохочувати інновації Ціль 11. Зробити міста і населені пункти інклюзивними, безпечними, життєстійкими та збалансованими Ціль 16. Сприяти формуванню мирних та інклюзивних суспільств для збалансованого розвитку, забезпечити всім доступ до правосуддя і створити ефективні підзвітні та інклюзивні інституції на всіх рівнях 11
Інклюзивність (1)
Інклюзивність (від лат. include – включаю, укладаю) – процес участі всіх людей в житті соціуму, коли всі заінтересовані сторони беруть активну участь у громадському житті. Інклюзивність передбачає залучення кожного в життя спільноти та відсутність будь-якої дискримінації. Інклюзивні інституції (англ. inclusive institutions) – інституції, які дозволяють і заохочують участь великої маси людей в економічній діяльності, щоб найкращим чином використовувати їхні таланти та навички та дати можливість людям вибирати те, що вони хочуть. Складові інклюзивних інституцій: - захист прав власності - неупереджена система правосуддя - рівні можливості для участі Екстрактивні інституції – інституції, спрямовані на те, щоб отримати максимальний дохід від експлуатації однієї частини суспільства і направити його на збагачення іншої частини (Аджемоглу, Робінсон, Чому нації занепадають, 2012)
12
Інклюзивність (2) Екстрактивні соціально-економічні системи обмежують доступ до можливостей і до результатів праці, тому не мотивують населення до формування заощаджень, інвестицій, інновацій, а навпаки одягають «кредитну петлю». Україна є яскравим прикладом екстрактивної моделі економіки, адже економічні рішення приймаються на користь невеликої кількості людей, власність контролюється нею ж, до того ж корумпована правоохоронна і судова системи (Базилюк А.В., Жулин О.В.) Економічні інститути залежать від політичних інститутів Інклюзивні політичні інститути розподіляють владу серед широкого кола громадян і накладають обмеження на її довільне використання Екстрактивні політичні інститути концентрують владу в руках еліти і не обмежують її в тому, як цю владу використовувати. Ця еліта створює екстрактивні економічні інститути, які дозволяють їй експлуатувати населення 13
Resilient Ціль 9. Створити життєстійку інфраструктуру, сприяти інклюзивній та збалансованій індустріалізації та заохочувати інновації Ціль 11. Зробити міста і населені пункти інклюзивними, безпечними, життєстійкими та збалансованими Життєстійкість (англ. resilience) – здатність системи, громади або суспільства адаптуватися до потенційних небезпек, чинячи їм опір або змінюючись для того, щоб досягти прийнятного рівня функціонування та підтримувати цей рівень і свою структуру 14
Життєстійкість
Соціальний аспект: Вразливість людини залежить від її здібностей та соціального контексту. Нездатність захистити людей від вразливості перед будь-якою подією є наслідком неправильної політики та неефективних соціальних інституцій Поняття вразливості та життєстійкості значно доповнюють концепцію сталого розвитку, оскільки враховуються не лише досягнення, а й ризик і невизначеність Теорія життєстійкості. Дві помилки політики природокористування: Відповідь екосистем на антропогенний вплив буде лінійною та передбачуваною. Соціальні системи та екосистеми можна розглядати окремо. Життєстійкість соціально-екологічних систем пов'язана: 1) з величиною впливу, який система може нейтралізувати і при цьому залишитися в тому самому стані; 2) зі ступенем здатності системи до самоорганізації; 3) зі ступенем здатності системи до створення потенціалу для навчання та адаптації. Адаптивне управління 15
Економічна нерівність
16
Цілі сталого розвитку: Україна Національна доповідь Розроблено національну систему ЦСР: 86 завдань, 172 показники Інклюзивний процес підготовки доповіді: 4 національні і 10 регіональних консультацій 17 робочих підгруп, 32 круглих столи
Цілі сталого розвитку, адаптовані для України (2015–2030 роки) Ціль 1. Подолання бідності Ціль 2. Подолання голоду, розвиток сільського господарства Ціль 3. Міцне здоров’я і благополуччя Ціль 4. Якісна освіта Ціль 5. Гендерна рівність Ціль 6. Чиста вода та належні санітарні умови Ціль 7. Доступна та чиста енергія Ціль 8. Гідна праця та економічне зростання Ціль 9. Промисловість, інновації та інфраструктура Ціль 10. Скорочення нерівності Ціль 11. Сталий розвиток міст і громад Ціль 12. Відповідальне споживання та виробництво Ціль 13. Пом’якшення наслідків зміни клімату Ціль 14. Збереження морських ресурсів Ціль 15. Захист та відновлення екосистем суші Ціль 16. Мир, справедливість та сильні інститути Ціль 17. Партнерство заради сталого розвитку 18
Завдання та індикатори (Ціль 1)
Аналіз державних стратегічних документів (ДСД) України на предмет врахування адаптованих для України ЦСР Розробник: Інститут суспільноекономічних досліджень 35 ДСД 93% завдань ЦСР (82 завдання ЦСР з 88) повністю або частково відображені у чинних (та деяких проектах на стадії їх прийняття) ДСД. Повністю відображені всі завдання: ЦСР-1, ЦСР-2, ЦСР 6-15 та ЦСР-17 Частково: ЦСР - 3-5 та ЦСР-16. Не знайшли відображення у ДСД України завдання ЦСР: 3.9., 4.9., 5.2, 5.4. та 16.5.
Оцінка врахування ЦСР у всіх ДСД
21
Стратегії ЗР в країнах Європи Країна Австрія Бельгія Велика Британія Греція Данія Естонія Ірландія Ісландія Іспанія Італія Кіпр Латвія Литва Люксембург Мальта Нідерланди
Рік прийняття (перегляду) 2002 2000 (2004, 2010) 1994 (1999, 2005, 2011) 2002 2002 (2008) 2005 1997 2002 (2010) 2007 2002 2007 (2010) 2002 (2010) 2003 (2009, 2011) 1999 (2010) 2007 2003 (2008, 2011)
Країна Німеччина Норвегія Польща Португалія Румунія Сербія Словаччина Словенія Угорщина Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція
Рік прийняття (перегляду) 2002 (2004, 2008, 2012) 2002 (2011) 2000 2007 1999 (2008) 2008 2001 2005 2007 (2013) 1998 (2006) 2003 (2010) 2009 2004 (2010) 2008 (2009, 2011, 2012) 1997 (2002, 2008, 2012) 1994 (2004, 2006)
Стратегічні цілі Стратегії ЗР України 7 стратегічних цілей: - 2 економічні цілі - 2 соціальні цілі - 2 екологічні цілі - 1 управлінська ціль
Стратегія сталого розвитку України на період до 2030 року (проект) Стр. ціль 1 Стр. ціль 2 Стр. ціль 3 Стр. ціль 4 Стр. ціль 5 Стр. ціль 6 Стр. ціль 7
Сприяння інклюзивному збалансованому низьковуглецевому економічному зростанню та життєстійкій інфраструктурі (2 операційні цілі) Забезпечення сталого галузевого та регіонального розвитку (3 операційні цілі) Подолання бідності та скорочення нерівності, в тому числі гендерної (3 операційні цілі) Забезпечення охорони громадського здоров`я, благополуччя та якісної освіти в безпечних і життєстійких населених пунктах (3 ОЦ) Забезпечення переходу до моделей збалансованого споживання і виробництва, збалансованого управління природними ресурсами та зміцнення заходів реагування на зміну клімату (3 ОЦ) Збереження наземних і морських екосистем та сприяння збалансованому використанню їхніх ресурсів (3 ОЦ) Забезпечення безпеки та доступу до правосуддя, створення підзвітних та інклюзивних інституцій (3 операційні цілі)
Додаток 1. Цільові показники (29) Сфера Ціль охоплення 1. Вектор розвитку Структура Сприяти зростанню питомої експорту ваги продукції та послуг з високою часткою доданої вартості в експорті 2. Вектор безпеки Зміна Обмежити викиди клімату парникових газів в усіх секторах економічної діяльності 3. Вектор відповідальності Зайнятість Підвищити рівень зайнятості населення
Індикатор
Цільові показники
Питома вага високотехнологічної продукції та послуг у структурі експорту товарів і послуг, %
2015 рік – 5,5 2020 рік – 9,0 2025 рік – 12,0 2030 рік – 15,0
Частка викидів парникових газів порівняно з 1990 р., %
2014 – 37.8 2030 – 60
Рівень зайнятості населення віком від 20 до 64 років, %
2015 рік – 56,7 2020 рік – 60 2025 рік – 62 2030 рік – 65
Процес стратегічного планування Аналіз Дослідження та аналіз середовища Профіль Соціологічні дослідження
Планування Прогнози, сценарії Місія, Бачення SWOT-аналіз Стратегічний вибір Плани дій (цілі, завдання) Проекти та заходи
Впровадження Громадське обговорення Ухвалення Розробка цільових і галузевих програм Структура управління Моніторинг та оцінка Перегляд та коригування
Модель стратегії та методологія розробки плану обирається відповідно до потреб (особливостей) територіальної громади (міста, економічного субрегіону, регіону).
Методологія Стратегічної екологічної оцінки (СЕО), застосована до стратегій розвитку Дніпропетровської та Львівської областей (2013-2014)
15-16 березня 2017
Участь
Дякую за увагу!