НАСЛІДКИ ВИРУБУВАННЯ ЛІСУ: ВПЛИВ НА СТАН ПОПУЛЯЦІЙ РІДКІСНИХ РОСЛИН Лукаш О.В., доктор біологічних наук, професор кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Людська діяльність трансформує природні флори, призводить до змін ареалів та вимирання деяких видів рослин, зумовлює формоутворення та спонтанну гібридизацію. Фахівці вважають, що вже втрачено 90% генетичного різноманіття біосфери. Вимиранню виду передує зменшення частоти трапляння, скорочення ареалу, виснаження популяцій, що провляється у зменшенні рясності особин у фітоценозах.
Знищення популяцій виду призводить до зменшення його ектопічного різноманіття та поліморфізму, наслідком чого є збіднення генофонду. Збіднення фітобіоти може бути спричинено не лише безпосереднім знищенням внаслідок збирання та інших форм використання рослин з цінними економічними властивостями, а й порушенням умов існування. Якими є наслідки впливу нерегульованої вирубки лісу на флору лісових масивів, у першу чергу її раритетного компонента? Перший наслідок. Механічне знищення наземної вегетативної маси рослин під час валки лісу та перетягування стовбурів по субстрату в першу чергу є небезпечним для дорослих особин представників таких життєвих форм, як гемікриптофіти (див. «Екологічна енциклопедія», т. 1, с. 193) та хамефіти (див. «Екологічна енциклопедія», т. 3, с. 341), а також для сходів та заростків спорових рослин. У першу чергу знищуються такі занесені до
Червоної книги лісові бореальні види, як плаунові (баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart.), п’ядич колючий (Lycopodium annotinum L.), діфазіаструм сплющений (Diphasiastrum compla- natum (L.) Holub), зозулинцеві (Гудайєра повзуча (Goodyera repens (L.) R.Br.), товстолисті (борідник куленосний (Jovibarba globifera (L.) J.Parn.). Другий наслідок – порушення екологічного режиму (насамперед водного та світлового) місцезростань рідкісних видів. На це реагують насамперед лісові весняні ефемероїди. Ефемероїди, що мають дуже короткий період вегетації лише навесні, в інші пори року є непомітними: вони перебувають у стані спокою у вигляді бульб, бульбоцибулин, цибулин та кореневищ.
Дослідження місцезростань підсніжника звичайного (Gal an thus nivalis L.) свідчать, що вже на наступний рік після проведення вирубок популяції, що характеризувалися лівостороннім віковим спектром з максимумом на ювенільних та імматурних особинах, перетворювалися на «лівосторонні» з максимумом на синільних особинах (див. рисунок). Це означає, що відбувалося різке падіння життєвості популяцій підсніжника після знищення деревного та чагарникового ярусів при тому,
що, власне, безпосередньої шкоди червонокнижному виду не було завдано: знищувачі дерев Закону України про Червону книгу України не порушили. Автор свідомо не вказує місцезнаходження проведених досліджень виду для того, щоб запобігти масовому знищенню рослин «чорними ботаніками». До речі, останнім часом «чорні ботаніки», використовуючи наукові публікації з точними даними про місцезнаходження лікарських (насамперед зозулинцевих) та декоративних рідкісних видів рослин, знищують їх масово у бажанні легкої наживи під час продажу сировини.
Третій наслідок полягає в тому, що неконтрольовані рубки відкривають коридори для поширення інвазійних видів, тобто вивільняються місцезростання, які заповнюють біологічно небезпечні рослини. У свою чергу, види з високою інвазійною здатністю, маючи надзвичайну фітогенну дію, захопивши вивільнене після рубок місцезростання, не дають можливості природним, насамперед рідкісним, видам повернутися на колишні місцезростання. Скорочення місцезростань та елімінація популяцій аборигенних видів є підсумком попередніх трьох наслідків. Зазначимо, що скорочення місцезростань та елімінація популяцій аборигенних видів відбувається внаслідок дегратогенних антропогенних змін рослинності і є набагато швидкоплиннішою від ендоекогенетичних природних змін рослинного покриву. Отже, перед рубкою лісу необхідна наукова експертиза, в якій має бути оцінка раритетності фітоценофонду ділянки, що підлягає вирубці, та здійснено прогноз наслідків вирубування на стан популяцій рідкісних рослин.