Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані Додатково див. Статус (станом на 19 травня 2009 року) дата підписання: 13.11.79 р. дата підписання від імені Української РСР: 14.11.79 р. дата ратифікації: 13.05.80 р.* дата набрання чинності для Української РСР: 16.03.83 р.
Сторони цієї Конвенції, сповнені рішимості сприяти розвиткові зв’язків і співробітництва в галузі охорони навколишнього середовища, усвідомлюючи важливість діяльності Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй для зміцнення таких зв’язків і співробітництва, зокрема, в галузі боротьби з забрудненням повітря, включаючи перенесення забруднювачів повітря на великі відстані, визнаючи вклад Європейської економічної комісії в багатостороннє здійснення відповідних положень Заключного акта Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, враховуючи положення глави Заключного акта Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, яка стосується навколишнього середовища, – положень, що містять заклик до співробітництва в галузі боротьби з забрудненням повітря і його наслідками, включаючи перенесення забруднювачів повітря на великі відстані, а також до розроблення шляхом міжнародного співробітництва широкої програми моніторингу й оцінки перенесення забруднювачів повітря на великі відстані, починаючи з двоокису сірки, з можливим охопленням у подальшому інших забруднювачів, беручи до уваги відповідні положення Декларації Конференції Організації Об’єднаних Націй з проблем оточуючого людину середовища і, зокрема, принцип 21, в якому висловлюється загальна переконаність у тому, що відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй і принципів міжнародного права держави мають суверенне право розробляти свої власні ресурси згідно зі своєю політикою в галузі навколишнього середовища і несуть відповідаль1
ність за забезпечення того, щоб діяльність у рамках їх юрисдикції чи контролю не завдавала шкоди навколишньому середовищу інших держав або районів за межами дії національної юрисдикції, визнаючи існування можливих негативних наслідків – як у короткостроковому, так і в довгостроковому плані – забруднення повітря, включаючи транскордонне забруднення повітря, висловлюючи стурбованість з приводу того, що очікуване згідно з прогнозами підвищення рівня викидів забруднювачів повітря в регіоні може посилити такі негативні наслідки, визнаючи необхідність вивчення наслідків перенесення забруднювачів повітря на великі відстані і необхідність пошуків вирішень виявлених проблем, підтверджуючи свою готовність посилити активне міжнародне співробітництво з метою розроблення відповідних національних заходів і шляхом обміну інформацією, консультацій, науководослідної діяльності і моніторингу координувати національні заходи по боротьбі з забрудненням повітря, включаючи транскордонне забруднення повітря на великі відстані, погодилися про таке: Стаття 1 Визначення Для цілей цієї Конвенції: a) «забруднення повітря» означає введення людиною, прямо чи посередньо, речовин або енергії в повітряне середовище, що тягне за собою шкідливі наслідки такого характеру, як загроза здоров’ю людей, заподіяння шкоди живим ресурсам, екосистемам і матеріальним цінностям, а також заподіяння шкоди цінності ландшафту або завади іншим законним видам використання навколишнього середовища; визначення «забруднювачі повітря» розуміється відповідним чином; b) «транскордонне забруднення повітря на великі відстані» означає забруднення повітря, фізичне джерело якого знаходиться повністю або частково в межах території, що перебуває під національною юрисдикцією однієї держави, і негативний вплив якого проявляється на території, що перебуває під юрисдикцією іншої
2
держави, на такій відстані, що в цілому неможливо визначити частку окремих джерел чи груп джерел викидів. Стаття 2 Основоположні принципи Договірні Сторони, належно враховуючи відповідні факти і проблеми, висловлюють рішимість оберігати людину й оточуюче її середовище від забруднення повітря і прагнутимуть обмежувати і, наскільки це можливо, поступово скорочувати і відвертати забруднення повітря, включаючи його транскордонне забруднення на великі відстані. Стаття 3 У рамках цієї Конвенції Договірні Сторони шляхом обміну інформацією, консультацій, науково-дослідної діяльності і моніторингу розроблять щонайскоріше політику і стратегію як засоби боротьби з викидами забруднювачів повітря, беручи до уваги зусилля, що їх вже докладається на національному і міжнародному рівнях. Стаття 4 Договірні Сторони обмінюються інформацією і розглядають свою політику, наукову діяльність і технічні заходи, спрямовані на боротьбу, в міру можливості, з викидами забруднювачів повітря, які можуть мати негативні наслідки, сприяючи, таким чином, зменшенню забруднення повітря, включаючи транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Стаття 5 На відповідну вимогу на ранній стадії проводяться консультації між, з одного боку, Договірними Сторонами, на які фактично поширюються несприятливі наслідки транскордонного забруднення повітря на великі відстані або які є під значним риском настання таких наслідків, і з другого – Договірними Сторонами, в межах яких і під юрисдикцією яких виникає чи може виникнути значна
3
частка транскордонного забруднення повітря на великі відстані в зв’язку з провадженою або передбачуваною ними діяльністю. Стаття 6 Регулювання якості повітря Беручи до уваги статті 2 – 5, проваджені дослідження, обмін інформацією і моніторинг та їх результати, вартість і ефективність місцевих та інших заходів і з метою боротьби з забрудненням повітря, яке, зокрема, пов’язане з новими або реконструйованими підприємствами, кожна Договірна Сторона зобов’язується розробляти якнайкращу політику і стратегію, включаючи системи регулювання якості повітря і як їх складову частину – заходи по боротьбі з його забрудненням, сумісні зі збалансованим розвитком, зокрема шляхом використання найкращої існуючої й економічно прийнятної технології та маловідхідної і безвідхідної технології. Стаття 7 Дослідження і розробки Договірні Сторони, виходячи із своїх потреб, приступлять до проведення і співробітничатимуть у проведенні досліджень і/або розробок у таких питаннях: a) існуюча і пропонована технологія скорочення викидів сполук сірки та інших основних забруднювачів повітря, включаючи техніко-економічні обґрунтування і наслідки для навколишнього середовища; b) апаратура та інші засоби спостереження і вимірювання рівня викидів і концентрації забруднювачів повітря в атмосфері; c) вдосконалені моделі для поліпшення розуміння транскордонного перенесення забруднювачів повітря на великі відстані; d) дія сполук сірки та інших основних забруднювачів повітря на здоров’я людей і навколишнє середовище, включаючи сільське господарство, лісове господарство, матеріали, водні та інші природні екосистеми і видимість, маючи на увазі створення наукової основи для встановлення співвідношень доза/ефект з метою охорони навколишнього середовища;
4
e) економічна, соціальна й екологічна оцінка альтернативних заходів для досягнення цілей у галузі охорони навколишнього середовища, включаючи зменшення транскордонного забруднення повітря на великі відстані; f) програми навчання і підготовки кадрів, пов’язані з екологічними аспектами забруднення сполуками сірки та іншими основними забруднювачами повітря. Стаття 8 Обмін інформацією У рамках Виконавчого органу, про який йдеться в статті 10, і на двосторонній основі Договірні Сторони, виходячи із своїх спільних інтересів, здійснюють обмін наявною інформацією в таких питаннях: a) дані про викиди за періоди часу, що підлягають погодженню, застережених забруднювачів повітря, починаючи з двоокису сірки, які виходять з площ за сіткою погоджених розмірів, або дані про потоки застережених забруднювачів повітря, починаючи з двоокису сірки, через відрізки національних кордонів і за періоди, що підлягають погодженню; b) основні зміни в національній політиці і в загальному промисловому розвитку, а також їх потенціальні наслідки, які могли б спричинитися до істотних змін у транскордонному забрудненні повітря на великі відстані; c) техніка і технологія для зменшення забруднення повітря, яке має відношення до транскордонного забруднення повітря на великі відстані; d) передбачувані витрати на боротьбу з викидами сполук сірки та інших основних забруднювачів повітря в національному масштабі; e) метеорологічні і фізико-хімічні дані, які стосуються процесів, що відбуваються в ході перенесення; f) фізико-хімічні та біологічні дані, які стосуються наслідків транскордонного забруднення повітря на великі відстані, і міра шкоди*, яку, згідно з цими даними, може бути заподіяно транскордонним забрудненням повітря на великі відстані; * Ця конвенція не містить положень про відповідальність держав за заподіяну шкоду. 5
g) національна, субрегіональна та регіональна політика і стратегія в галузі боротьби з викидами сполук сірки та інших основних забруднювачів повітря. Стаття 9 Здійснення і дальший розвиток спільної програми спостереження й оцінки поширення забруднювачів повітря на великі відстані в Європі Договірні Сторони надають важливого значення необхідності виконання існуючої «Спільної програми спостереження й оцінки поширення забруднювачів повітря на великі відстані в Європі» (нижче іменованої ЄМЕП) і в тому, що стосується дальшого розвитку цієї програми, погоджуються підкреслити: a) бажаність приєднання Договірних Сторін до ЄМЕП, яка на першому етапі ґрунтується на моніторингу двоокису сірки та її похідних, і її повного здійснення; b) необхідність використання порівнянних або стандартизованих процедур для моніторингу, коли це можливо; c) бажаність того, щоб програма моніторингу ґрунтувалася на системі як національних, так і міжнародних програм. Створення станцій моніторингу і збирання даних здійснюється під національною юрисдикцією країн, в яких розташовані ці станції; d) бажаність розроблення механізму спільної програми моніторингу навколишнього середовища на основі і з урахуванням існуючих і майбутніх національних, субрегіональних, регіональних та інших міжнародних програм; e) необхідність обміну даними про викиди за періоди, що підлягають погодженню, застережених забруднювачів повітря, починаючи з двоокису сірки, які виходять з площ за сіткою погоджених розмірів, або про потоки застережених забруднювачів повітря, починаючи з двоокисиду сірки, через відрізки національних кордонів і за періоди, що підлягають погодженню. Метод, включаючи модель, для визначення потоків, а також метод, включаючи модель, для визначення перенесення забруднювачів повітря на основі викидів з площі погоджених розмірів повідомляються і періодично переглядаються з метою вдосконалення методів і моделей;
6
f) готовність продовжувати обмін національними даними про загальні викиди погоджених забруднювачів повітря, починаючи з двоокису сірки, і періодичне оновлення цих даних; g) необхідність надання метеорологічних і фізико-хімічних даних, які стосуються процесів, що відбуваються при перенесенні; h) необхідність моніторингу хімічних компонентів в інших середовищах, таких, як вода, ґрунт і рослинність, а також аналогічної програми моніторингу для реєстрації впливу на здоров’я людей і навколишнє середовище; i) бажаність розширення національних мереж ЄМЕП, з тим щоб вони могли функціонувати з метою контролю і спостереження. Стаття 10 Виконавчий орган 1. Представники Договірних Сторін утворюють у рамках Старших радників урядів країн ЄЕК з проблем навколишнього середовища Виконавчий орган цієї Конвенції і проводять наради як такі не рідше одного разу на рік. 2. Виконавчий орган: a) стежить за виконанням цієї Конвенції; b) створює, в разі необхідності, робочі групи для розгляду питань, пов’язаних з виконанням і розвитком даної Конвенції, які з цією метою готують відповідні дослідження та іншу документацію і подають рекомендації на розгляд Виконавчого органу; c) виконують такі інші функції, які можуть стати потрібними відповідно до положень цієї Конвенції. 3. Виконавчий орган використовує керівний орган ЄМЕП як невід’ємну частину механізму виконання цієї Конвенції, зокрема, в тому, що стосується збирання даних і наукового співробітництва. 4. При здійсненні своїх функцій Виконавчий орган, коли він вважає це доцільним, використовує також інформацію, одержувану від інших відповідних міжнародних організацій.
7
Стаття 11 Секретаріат Виконавчий секретар Європейської економічної комісії виконує для Виконавчого органу такі секретаріатські функції: a) скликання і підготовка нарад Виконавчого органу; b) направлення Договірним Сторонам доповідей та іншої інформації, одержаної відповідно до положень цієї Конвенції; c) виконання функцій, встановлених Виконавчим органом. Стаття 12 Поправки до конвенції 1. Будь-яка Договірна Сторона може пропонувати поправки до цієї Конвенції. 2. Тексти пропонованих поправок подаються в письмовій формі Виконавчому секретареві Європейської економічної комісії, який пересилає їх усім Договірним Сторонам. Виконавчий орган обговорює запропоновані поправки на своїй наступній щорічній нараді при умові, що такі поправки надіслано Виконавчим секретарем Європейської економічної комісії Договірним Сторонам щонайменше за дев’яносто днів до цього. 3. Поправка до цієї Конвенції приймається на основі консенсусу представників Договірних Сторін і набирає чинності для Договірних Сторін, які прийняли її, на дев’яностий день після дати здачі двома третинами Договірних Сторін на зберігання депозитарієві своїх документів про прийняття. Пізніше ця поправка набирає чинності для всякої іншої Договірної Сторони на дев’яностий день після здачі на зберігання цією Договірною Стороною свого документа про прийняття даної поправки. Стаття 13 Врегулювання спорів При виникненні спору між двома або кількома Договірними Сторонами цієї Конвенції щодо тлумачення або застосування Конвенції вони шукають вирішення шляхом переговорів або будь-яким іншим методом врегулювання спорів, прийнятним для Сторін у спорі. 8
Стаття 14 Підписання 1. Цю Конвенцію відкрито для підписання у Відділенні Організації Об’єднаних Націй в Женеві з 13 по 16 листопада 1979 року в зв’язку з проведенням Наради на високому рівні по охороні навколишнього середовища в рамках Європейської економічної комісії державами – членами Європейської економічної комісії, а також державами, що мають консультативний статус при Європейській економічній комісії відповідно до пункту 8 резолюції 36 (IV) Економічної і Соціальної Ради від 28 березня 1947 року, і регіональними економічними інтеграційними організаціями, які створені суверенними державами – членами Європейської економічної комісії і мають компетенцію щодо ведення переговорів, укладення і застосування міжнародних угод у питаннях, охоплюваних цією Конвенцією. 2. У питаннях, що належать до їх компетенції, такі регіональні економічні інтеграційні організації від свого власного імені користуються тими правами і виконують ті обов’язки, які визначено цією Конвенцією для їх держав-членів. У таких випадках держави – члени цих організацій не користуються такими правами в індивідуальному порядку. Стаття 15 Ратифікація, прийняття, затвердження і приєднання 1. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню. 2. Цю Конвенцію відкрито для приєднання з 17 листопада 1979 року держав і організацій, згаданих у пункті 1 статті 14. 3. Документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об’єднаних Націй, який виконує функції депозитарія.
9
Стаття 16 Набрання чинності 1. Ця Конвенція набирає чинності на дев’яностий день після дати здачі на зберігання двадцять четвертого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання. 2. Для кожної Договірної Сторони, яка ратифікує, приймає чи затверджує цю Конвенцію або приєднується до неї після здачі на зберігання двадцять четвертого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, Конвенція набирає чинності на дев’яностий день після дати здачі на зберігання такою Договірною Стороною свого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання. Стаття 17 Вихід У будь-який час після скінчення п’яти років з дня набрання цією Конвенцією чинності щодо тієї чи іншої Договірної Сторони ця Договірна Сторона може вийти з Конвенції шляхом подачі письмового повідомлення про це депозитарієві. Всякий такий вихід з Конвенції набирає чинності на дев’яностий день після дати одержання повідомлення депозитарієм. Стаття 18 Автентичні тексти Оригінал цієї Конвенції, англійський, російський і французький тексти якої є цілком автентичними, здається на зберігання Генеральному секретареві Організації Об’єднаних Націй. На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином уповноважені, підписали цю Конвенцію. Складено в Женеві тринадцятого листопада одна тисяча дев’ятсот сімдесят дев’ятого року. *Ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13 травня 1980 року N 231-X.
10
*** Конвенцію підписано під імені Української РСР 14 листопада 1979 року. Ратифіковано Президією Верховної Ради Української РСР 13 травня 1980 року. Ратифікаційну грамоту УРСР здано на зберігання Генеральному секретареві ООН 5 червня 1980 року. Конвенція відповідно до пункту 1 статті 16 набрала для УРСР чинності 16 березня 1983 року. ____________
11
Протокол про скорочення викидів сірки або їх транскордонних потоків принаймні на 30 відсотків до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Протокол прийнято Постановою Ради Міністрів Української РСР N 282 (282-86-п) від 12.09.86)
Сторони, сповнені рішучості забезпечити виконання Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (995_223), занепокоєні тим, що викиди забруднювачів повітря у забруднюваних районах Європи і Північної Америки завдають значної шкоди природним ресурсам, що мають життєво важливе екологічне й економічне значення: лісам, ґрунтам і водним ресурсам, а також матеріалам (включаючи історичні пам’ятки), та за певних умов справляють шкідливий вплив на здоров’я людини, усвідомлюючи той факт, що основними джерелами забруднення повітря, які викликають підкислення навколишнього середовища, є спалення викопного палива з енергетичною метою та провідні технологічні процеси в різних галузях промисловості, а також транспорт, що призводять до викидів двоокису сірки, окисів азоту та інших забруднювачів, вважаючи, що першочергова увага має бути приділена зменшенню викидів сірки, що дасть позитивні результати для навколишнього середовища, загального стану економіки і здоров’я людини, нагадуючи про рішення тридцять дев’ятої сесії Європейської економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй (ЄЕК), в якому підкреслюється невідкладна необхідність активних зусиль для розробки скоординованих національних стратегій і політики в регіоні ЄЕК з метою ефективного скорочення викидів сірки на національному рівні,
12
нагадуючи про визнання Виконавчим органом з питань Конвенції на його першій сесії необхідності ефективно скоротити загальні щорічні викиди сполук сірки або їх транскордонних потоків до 1993–1995 рр., беручи за основу для розрахунків скорочень рівень 1980 р., нагадуючи, що багатостороння Конвенція щодо причин і запобігання шкоді, що завдається лісам і водним ресурсам у результаті забруднення повітря в Європі (Мюнхен, 24–27 червня 1984 р.), просила Виконавчий орган з питань Конвенції як питання першочергової ваги прийняти пропозицію щодо спеціальної угоди про скорочення щорічних викидів сірки на національному рівні або їх транскордонних потоків не пізніше 1993 р., визнаючи, що кілька договірних сторін Конвенції вирішили здійснювати скорочення своїх щорічних викидів сірки на національному рівні або транскордонних потоків принаймні на тридцять відсотків у найкоротші строки й не пізніше 1993 р., визнаючи, з іншого боку, що деякі договірні сторони Конвенції, не підписуючи цей Протокол під час відкриття його для підписання, зроблять, однак, значний внесок у скорочення транскордонного забруднення повітря або будуть продовжувати докладати зусиль для запобігання викидам сірки, як про це заявлено в документі, що наводиться як додаток до доповіді Виконавчого органу на його третій сесії, домовилися про таке: Стаття 1 Визначення Для цілей даного Протоколу: «Конвенція» означає Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, прийняту в Женеві 13 листопада 1979 року; «ЄМЕП» означає Спільну програму спостереження й оцінки поширення забруднювачів повітря на великі відстані в Європі; «Виконавчий орган» означає Виконавчий орган з питань Конвенції, заснований відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції;
13
«географічне охоплення ЄМЕП» означає район, визначений у пункті 4 статті 1 Протоколу до Конвенції 1979 р. про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, що стосується довгострокового фінансування Спільної програми спостереження й оцінки поширення забруднювачів на великі відстані в Європі (ЄМЕП) (995_c50), прийнятої в Женеві 28 вересня 1984 року; «Сторони» означають, якщо контекст не вимагає іншого, Сторони даного Протоколу. Стаття 2 Основне положення Сторони скоротять свої щорічні викиди сірки на національному рівні або їх транскордонні потоки принаймні на 30 відсотків у найкоротші строки й не пізніше 1993 р., беручи рівень 1980 р. як основу для розрахунків скорочень. Стаття 3 Подальші скорочення Сторони визнають необхідність для кожної з них вивчення на національному рівні потреби в більш істотному, ніж передбачено статтею 2, скороченні викидів сірки або їх транскордонних потоків, коли цього вимагають умови навколишнього середовища. Стаття 4 Надання даних про щорічні викиди Кожна Сторона інформує щорічно Виконавчий орган про рівень щорічних викидів сірки на національному рівні і про основу, на якій вони були розраховані. Стаття 5 Розрахунки транскордонних потоків ЄМЕП завчасно до щорічних сесій Виконавчого органу надає йому розрахунки балансів сірки, а також транскордонних потоків і осадків сполук сірки за кожний попередній рік у межах географіч-
14
ного охоплення ЄМЕП, використовуючи моделі, що відповідають конкретним умовам розташованих у них Сторін. Стаття 6 Національні програми, політика і стратегія Сторони розробляють у межах Конвенції без необґрунтованої затримки національні програми, політику і стратегію, які будуть засобом скорочення викидів сірки або їх транскордонних потоків принаймні на тридцять відсотків, якомога швидше й не пізніше 1993 р., та подають Виконавчому органу доповідь про це, а також про досягнення в цій галузі. Стаття 7 Поправки до Протоколу 1. Будь-яка Сторона може запропонувати поправки до цього Протоколу. 2. Пропоновані поправки подаються в письмовій формі Виконавчому секретареві Європейської економічної комісії, який надсилає їх усім Сторонам. Виконавчий орган обговорює запропоновані поправки на своїй наступній щорічній сесії за умови, що такі поправки були надіслані Виконавчим секретарем Європейської економічної комісії Сторонам принаймні за дев’яносто днів до сесії. 3. Будь-яка поправка до цього Протоколу приймається на підставі консенсусу представників Сторін і набуває чинності для Сторін, що прийняли її, на дев’яностий день після дати здачі на зберігання двома третинами цих сторін їх документів про прийняття даної поправки. Ця поправка набуває чинності для будь-якої іншої Сторони на дев’яностий день після здачі на зберігання цією Стороною її документа про прийняття даної поправки. Стаття 8 Врегулювання спорів При виникненні спору між двома або кількома Сторонами щодо тлумачення або застосування цього Протоколу вони ведуть пошук рішення шляхом переговорів чи будь-яким іншим методом вреглювання спорів, прийнятним для цих Сторін. 15
Стаття 9 Підписання 1. Цей Протокол відкритий для підписання в Гельсинкі (Фінляндія) з 8 по 15 липня 1985 р. включно державами – членами Європейської економічної комісії та державами, що мають консультативний статус при Європейській економічній комісії відповідно до пункту 8 резолюції 36 (IV) Економічної на Соціальної Ради від 28 березня 1947 р., а також регіональними організаціями економічної інтеграції, що складаються із суверенних держав – членів Європейської економічної комісії та наділені компетенцією щодо ведення переговорів, укладання й застосування міжнародних угод з питань, які охоплені цим Протоколом, за умови, що ці держави й організації є сторонами Конвенції. 2. З питань, що належать до їх компетенції, такі регіональні організації економічної інтеграції від свого власного імені здійснюють права й виконують зобов’язання, визначені цим Протоколом для їх держав-членів. У таких випадках держави-члени цих організацій не мають повноважень здійснювати такі права в індивідуальному порядку. Стаття 10 Ратифікація, прийняття, затвердження і приєднання 1. Цей Протокол підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню Сторонами, що його підписали. 2. Цей Протокол відкритий для приєднання держав і організацій, зазначених у пункті 1 статті 9, з 13 липня 1985 року. 3. Держава і організація, що приєдналися до цього Протоколу після набуття ним чинності, виконують статтю 2 не пізніше 1993 року. Однак якщо приєднання заінтересованої Сторони до протоколу відбудеться після 1990 р., стаття 2 може бути виконана нею після 1993 р., але не пізніше 1995 р., і така Сторона виконує відповідно статтю 6. 4. Документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об’єднаних Націй, який виконує функції депозитарію.
16
Стаття 11 Набуття чинності 1. Цей Протокол набуває чинності на дев’яностий день після здачі на зберігання шістнадцятого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання. 2. Для кожної держави або організації, які зазначені в пункті 1 статі 9 і ратифікують, приймають чи затверджують цей Протокол або приєднуються до нього після здачі на зберігання шістнадцятого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, Протокол набуває чинності на дев’яностий день після здачі на зберігання такою Стороною її документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання. Стаття 12 Вихід У будь-який час після закінчення п’ятирічного строку з моменту набуття чинності цим Протоколом щодо будь-якої Сторони ця Сторона може вийти з Протоколу шляхом надсилання депозитарієві письмового повідомлення про це. Будь-який такий вихід стає чинним на дев’яностий день після дати отримання повідомлення депозитарієм. Стаття 13 Автентичні тексти Оригінал цього Протоколу, англійський, російський та французький тексти якого є цілком автентичними, здається на зберігання Генеральному секретареві Організації Об’єднаних Націй. На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені, підписали цей Протокол. Вчинено у Відні восьмого липня тисяча дев’ятсот вісімдесят п’ятого року.
17
Протокол про обмеження викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Про прийняття Протоколу див. Постанову Ради Міністрів УРСР N 153 (153-89-п) від 03.06.89)
Сторони, сповнені рішучості здійснювати Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (995_223), занепокоєні тим, що викиди забруднювачів повітря в забруднюваних районах Європи і Північної Америки завдають значної шкоди природним ресурсам, що мають життєво важливе екологічне й економічне значення, нагадуючи, що Виконавчий орган Конвенції визнав на своїй другій сесії необхідність ефективного скорочення до 1995 року загальних щорічних викидів окислів азоту зі стаціонарних і мобільних джерел або їх транскордонних потоків та необхідність для інших держав, які досягли успіхів у скороченні цих викидів, застосовувати й переглядати встановлені ними норми викидів окислів азоту, беручи до уваги наявні науково-технічні дані про викиди, рух в атмосфері і вплив на навколишнє середовище окислів азоту та їх вторинних продуктів, а також про технології боротьби з ними, усвідомлюючи, що несприятливі екологічні наслідки викидів окислів азоту різні в різних країнах, сповнені рішучості вжити ефективних заходів для контролю і скорочення національних щорічних викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків, зокрема, шляхом застосування відповідних національних норм викидів щодо нових мобільних і великих нових стаціонарних джерел та реконструкцій існуючих великих стаціонарних джерел, визнаючи, що науково-технічні знання в даній галузі розширюються і що це необхідно буде враховувати під час розгляду дії цього Протоколу та погодження подальших дій, 18
відзначаючи, що розробка підходу, заснованого на критичних навантаженнях, спрямована на створення наукової основи, орієнтованої на вплив забруднювачів, яка буде врахована під час розгляду дії цього Протоколу та прийняття рішень щодо подальших погоджених на міжнародному рівні заходів з обмеження і скорочення викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків, визнаючи, що найшвидший розгляд процедур створення більш сприятливих умов для обміну технологією сприятиме ефективному скороченню викидів окислів азоту в регіоні Конвенції, відзначаючи із задоволенням взаємне зобов'язання, взяте кількома країнами, щодо негайного і значного скорочення національних щорічних викидів окислів азоту, враховуючи вже вжиті деякими країнами заходи, що привели до скорочення викидів окислів азоту, домовилися про таке: Стаття 1 Для цілей даного Протоколу: 1. «Конвенція» означає Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, прийняту в Женеві 13 листопада 1979 року (995_223). 2. «ЄМЕП» (означає Спільну програму спостереження й оцінки поширення забруднювачів повітря на великі відстані в Європі. 3. «Виконавчий орган» означає Виконавчий орган Конвенції відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції. 4. «Географічне оформлення ЄМЕП» означає район, визначений у пункті 4 статті 1 Протоколу до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, що стосується довгострокового фінансування спільної програми спостереження й оцінки поширення забруднювачів на великі відстані (ЄМЕП) (995_c50), прийнятої в Женеві 28 вересня 1984 року. 5. «Сторони» означає, якщо контекст не вимагає іншого, Сторони цього Протоколу. 6. «Комісія» означає Європейську економічну комісію Організації Об’єднаних Націй.
19
7. «Критичне навантаження» означає кількісну оцінку впливу одного чи кількох забруднювачів, нижче якої, згідно із сучасним рівнем знань, не виникає істотних шкідливих наслідків для конкретних чутливих елементів навколишнього середовища. 8. «Велике існуюче стаціонарне джерело» означає будь-яке існуюче стаціонарне джерело, підведення тепла в якому становить принаймні 100 МВт. 9. «Велике нове стаціонарне джерело» означає будь-яке стаціонарне джерело, підведення тепла в якому становить принаймні 50 МВт. 10. «Категорія великих джерел» означає будь-яку категорію джерел, що викидають або можуть викидати забруднювачі повітря у вигляді окислів азоту, включаючи категорії, описані в Технічному додатку, на які щорічно припадає принаймні 10 відсотків загального обсягу національних викидів окислів азоту, що вимірюються й розраховуються за перший календарний рік з дня набуття чинності цим Протоколом та за кожний наступний четвертий рік. 11. «Нове стаціонарне джерело» означає будь-яке стаціонарне джерело, будівництво або модифікація якого були розпочаті через два роки з дня набуття чинності цим Протоколом. 12. «Нове мобільне джерело» означає механічний транспортний засіб або інше мобільне джерело, яке вироблене через два роки з дня набуття чинності цим Протоколом. Стаття 2 1. Сторони якомога швидше вживають як перший крок ефективних заходів щодо обмеження або скорочення своїх національних щорічних викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків, з тим щоб вони не пізніш як 31 грудня 1994 року не перевищували рівня національних щорічних викидів окислів азоту або транскордонних потоків таких викидів за 1978 календарний рік чи будь-який інший попередній рік, що буде зазначений при підписанні цього Протоколу або приєднанні до нього, за умови, що національні середньорічні транскордонні потоки чи національні середньорічні викиди окислів азоту будь-якої Сторони, яка визначить такий попередній рік, у період з 1 січня 1987 року по 1 січня 1996 року не перевищуватимуть її транскордонних потоків або національних викидів за 1987 календарний рік. 20
2. Крім того, Сторони не пізніш ніж через два роки з дати набуття чинності цим Протоколом: а) застосовують національні норми викидів до великих нових й істотно реконструйованих стаціонарних джерел і/або категорій джерел, заснованих на кращих наявних технологіях, застосування яких економічно може бути здійснене з урахуванням Технічного додатка; b) застосовують національні норми викидів до нових мобільних джерел, заснованих на кращих наявних технологіях, застосування яких економічно може бути здійснене з урахуванням Технічного додатка та рішень, що приймаються в рамках Комітету з внутрішнього автотранспорту Комісії; і с) вживають заходів щодо обмеження викидів з існуючих великих стаціонарних джерел з урахуванням Технічного додатка та параметрів установки, строку експлуатації, коефіцієнта її використання та необхідності запобігання невиправданим перервам у роботі. 3. а) Не пізніше ніж через шість місяців з дня набуття чинності цим Протоколом Сторони як другий крок розпочинають переговори про подальші заходи щодо скорочення національних щорічних викидів окислів азоту або транскордонних потоків таких викидів з урахуванням найбільш прогресивних науково-технічних досягнень, міжнародно визнаних величин критичних навантажень та інших оцінок, що є результатом здійснення програми роботи згідно із статтею 6; b) З цією метою Сторони співробітничають, щоб визначити: і) величини критичних навантажень; іі) розміри скорочень національних щорічних викидів окислів азоту або транскордонних потоків таких викидів, необхідні для досягнення погоджених цілей, заснованих на критичних навантаженнях; і ііі) заходи щодо забезпечення таких скорочень і графік їх здійснення, починаючи не пізніше як з 1 січня 1996 року. 4. Сторони можуть вживати суворіших заходів порівняно із заходами, що вимагаються цією статтею.
21
Стаття 3 Обмін технологією 1. Відповідно до своїх національних законів, правил і практики Сторони сприяють обміну технологією з метою скорочення викидів окислів азоту, зокрема, за рахунок розвитку: а) комерційного обміну наявною технологією; b) прямих контактів і співробітництва в галузі промисловості, включаючи спільні підприємства; с) обміну інформацією та досвідом; і d) надання технічної допомоги. 2. Сприяючи здійсненню положень, перелічених у підпунктах «а»–«d», Сторони створюють сприятливі умови для полегшення контактів і співробітництва відповідних організацій та окремих осіб у приватному і державному секторах, які мають змогу надавати технології, проекти й інженерні послуги, устаткування або грошові засоби. 3. Не пізніше ніж через шість місяців з дня набуття чинності цим Протоколом Сторони розпочинають розгляд процедур створення більш сприятливих умов для обміну технологіями, що забезпечують скорочення викидів окислів азоту. Стаття 4 Неетиловане паливо Сторони в максимально короткі строки, але не пізніше ніж через два роки з дня набуття чинності цим Протоколом, забезпечують наявність достатньої кількості неетилованого палива, в певних випадках як мінімум на основних міжнародних транзитних трасах, з метою полегшення експлуатації транспортних засобів, устаткованих каталітичними перетворювачами. Стаття 5 Процес розгляду дії 1. Сторони регулярно розглядають дію цього Протоколу з урахуванням кращих наявних наукових обґрунтувань і технологічних досягнень. 2. Перший розгляд дії проводиться не пізніше ніж через один рік з дня набуття чинності цим Протоколом. 22
Стаття 6 Наступна робота Сторони надають першочергового значення дослідженням і моніторингу, пов’язаним з розробленням і застосуванням підходу, заснованого на критичних навантаженнях, для визначення на науковій основі розмірів необхідного скорочення викидів окислів азоту. Сторони прагнуть, зокрема, в рамках національних дослідних програм, що здійснюються відповідно до положень Конвенції: а) виявити й визначити у кількісному відношенні вплив викидів окислів азоту на людей, рослини і тварин, воду, ґрунт і матеріали з урахуванням впливу на них окислів азоту з інших джерел; b) визначити географічний розподіл вразливих з економічної точки зору районів; с) розробити системи вимірів і розрахунків по моделях, включаючи погоджені методології розрахунку викидів, з тим щоб визначити в кількісному відношенні перенесення окислів азоту та відповідних забруднювачів на великі відстані; d) удосконалити оцінки результатів застосування технологій щодо боротьби з викидами окислів азоту й витрат на них та документально реєструвати розроблення вдосконалених і нових технологій; е) розробити у контексті підходу, заснованого на критичних навантаженнях, методи погодження наукових, технічних і економічних даних для визначення відповідних стратегій боротьби з викидами. Стаття 7 Національні програми, політика і стратегії Сторони розробляють без необґрунтованої затримки національну політику і стратегії щодо виконання зобов’язань, які випливають з цього Протоколу, що послужать засобом боротьби з викидами окислів азоту і їх транскордонних потоків та скороченню таких викидів і потоків.
23
Стаття 8 Обмін інформацією та щорічні звіти 1. Сторони обмінюються інформацією, повідомляючи Виконавчий орган про національні програми, політику і стратегії, які вони розробляють відповідно до статті 7, щорічно повідомляючи його про прогрес, досягнутий за допомогою цих програм, політики і стратегій, та про будь-які внесені до них зміни, зокрема про: а) рівні національних щорічних викидів окислів азоту та основу, на якій вони були розраховані; b) зміни в галузі застосування національних норм викидів, зазначених у підпунктах 2 «а» і 3 «b» статті 2, та національні норми викидів, які вже застосовуються або будуть застосовуватися, а також про джерела і/або категорії джерел, що розглядаються; с) зміни в галузі введення заходів контролю, передбачених у підпункті 2 «с» статті 2, а також заходи, які вже прийняті або будуть прийняті; d) зміни в галузі забезпечення наявності неетилованого палива; е) заходи, вжиті з метою сприяння обміну технологією; f) зміни в галузі встановлення критичних навантажень. 2. Така інформація, по можливості, подається на основі єдиної системи звітів. Стаття 9 Розрахунки ЄМЕП, використовуючи відповідні моделі, завчасно до щорічних сесій Виконавчого органу подає йому розрахунки балансів азоту, а також транскордонних потоків і опадів окислів азоту в межах географічного охоплення ЄМЕП. У районах, що не входять до географічного охоплення ЄМЕП, використовуються моделі, що відповідають конкретним умовам розташованих у них Сторін Конвенції. Стаття 10 Технічний додаток Технічний додаток до цього Протоколу має рекомендаційний характер. Він є невід’ємною частиною Протоколу. 24
Стаття 11 Поправки до Протоколу 1. Будь-яка Сторона може пропонувати поправки до цього Протоколу. 2. Пропоновані поправки подаються в письмовій формі Виконавчому секретарю Комісії, який направляє їх усім Сторонам. Виконавчий орган обговорює запропоновані поправки на своїй наступній щорічній сесії за умови, що такі поправки були надіслані Виконавчим секретарем Сторонам принаймні за дев’яносто днів до сесії. 3. Поправки до цього Протоколу, за винятком поправок до Технічного додатка, приймаються на основі консенсусу Сторонами, що присутні на засіданні Виконавчого органу, і набувають чинності для Сторін, що прийняли їх, на дев’яностий день із дня здачі на зберігання двома третинами цих Сторін їх документів про прийняття. Поправки набувають чинності для будь-якої Сторони, що прийняла їх, після того як дві третини цих Сторін здали на зберігання свої документи про прийняття даної поправки, на дев’яностий день з дня здачі на зберігання цією Стороною її документа про прийняття даних поправок. 4. Поправки до Технічного додатка приймаються присутніми на засіданні Виконавчого органу Сторонами на основі консенсусу й набувають чинності через тридцять днів з дня отримання повідомлень про ці поправки відповідно до пункту 5 цієї статті. 5. Поправки, що вносяться відповідно до пунктів 3 і 4 цієї статті, у найкоротший строк після їх прийняття доводить до відома всіх Сторін Виконавчий секретар. Стаття 12 Врегулювання спорів При виникненні спору між двома чи кількома Сторонами щодо тлумачення або застосування цього Протоколу вони шукають рішення шляхом переговорів або будь-яким іншим методом врегулювання спорів.
25
Стаття 13 Підписання 1. Цей Протокол відкритий для підписання в Софії з 1 листопада 1988 року по 4 листопада 1988 року включно, потім у штабквартирі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку до 5 травня 1989 року, державами-членами Комісії, а також державами, що мають консультативний статус при Комісії згідно з пунктом 8 резолюції 36 (IV) Економічної і Соціальної Ради від 28 березня 1947 року, та регіональними організаціями економічної інтеграції, що складаються з суверенних держав-членів Комісії і наділені компетенцією щодо ведення переговорів, укладання й застосування міжнародних угод з питань, які охоплює цей Протокол, за умови, що ці держави й організації є Сторонами Конвенції. 2. З питань, що належать до їх компетенції, такі регіональні організації економічної інтеграції від свого власного імені здійснюють права та виконують зобов’язання, визначені цим Протоколом для їх держав-членів. У таких випадках держави-члени цих організацій не уповноважені здійснювати такі права в індивідуальному порядку. Стаття 14 Ратифікація, прийняття, затвердження і приєднання 1. Цей Протокол підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню Сторонами, що підписали його. 2. Цей Протокол відкритий для приєднання держав і організацій, зазначених у пункті 1 статті 13, з 6 травня 1989 року. 3. Держава або організація, що приєдналася до цього Протоколу після 31 грудня 1993 року, виконує статті 2 і 4 не пізніш як до 31 грудня 1995 року. 4. Документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об’єднаних Націй, який виконує функції депозитарію.
26
Стаття 15 Набуття чинності 1. Цей Протокол набуває чинності на дев’яностий день після здачі на зберігання шістнадцятого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання. 2. Для кожної держави або організації, які зазначені в пункті 1 статті 13 і які ратифікують, приймають чи затверджують цей Протокол або приєднуються до нього після здачі на зберігання шістнадцятого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, Протокол набуває чинності на дев’яностий день після здачі на зберігання цією Стороною її документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання. Стаття 16 Вихід У будь-який час після закінчення п’ятирічного строку з моменту набуття чинності цим Протоколом щодо будь-якої Сторони ця Сторона може вийти з Протоколу шляхом направлення письмового повідомлення про це депозитарієві. Будь-який такий вихід стає чинним на дев’яностий день після дати отримання повідомлення депозитарієм або в більш пізній строк, зазначений у повідомленні про вихід. Стаття 17 Автентичні тексти Оригінал цього Протоколу, англійський, російський і французький тексти якого є автентичними, здається на зберігання Генеральному секретареві Організації Об’єднаних Націй. На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені, підписали цей Протокол. Вчинено в Софії першого листопада одна тисяча дев’ятсот вісімдесят восьмого року. Технічний додаток відсутній в БД. 27