СКАДОВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ Всеукраїнський конкурс „Мій голос я віддаю на захист природи”.
ПРОЕКТ НА ТЕМУ:
РОЗРОБИЛА-керівник гуртка „Юні друзі природи”(ЦДЮТ), ВАЛЯЩЕНКО В. М.
2013 р.
ТЕМА:
.
МЕТА: виховувати у дітей та молоді дбайливе ставлення до природи рідного краю та привернення уваги громадськості до виявлення та розв’язання екологічних проблем з питань охорони довкілля. ПЛАН. I.
Вступ.
II.
Основна частина. 1. Види енергетики та її вплив на природу. 2. Нові технології. 3. Гра „Екологічний бумеранг”.
III. Висновок. IV. Бібліографія. Дидактичний матеріал: - Фотоматеріали. I. Вступ.
Навколишнє середовище—це вся жива та нежива природа, що нас оточує. У природі все тісно пов’язане між собою. Не можна забувати, що людина—це частина природи. Наука нам допомагає розплутати ці найтонші взаємовідносини. Якщо отруйний дим забруднює повітря, а стічні води — річки, то страждає не тільки природа, а й сама людина. Ось тому те, що ми називаємо охороною навколишнього середовища, є, зрештою, охороною самої природи, а отже, і людини. Бурхливий розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва, будівництво міст, селищ, розширення мережі залізничних, автомобільних шляхів, осушення боліт, зрошення посушливих земель — усе це призвело до значних змін ландшафтів, вплинуло на екологічну рівновагу. За останні десятиріччя помітно зменшились території зайняті лісами, збідніла флора більшості регіонів країни, зменшилась кількість багатьох видів рослин, а деякі з них і повністю зникли із Землі. У зв’язку з цим, сьогодні особливого значення набуває охорона рослинного і тваринного світу. Україна початку 21 ст. — одна з найбільш екологічно забруднених країн, оскільки перенасичена хімічними, металургійними, гірничодобувними виробництвами із застарілими технологіями. За 1996-1992рр. Усіма джерелами забруднення було викинуто в атмосферу понад 100млн. тонн шкідливих речовин. До того ж, трагедією в житті українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС. Отже, як і перед народом України, так і усім людством, постала серйозна проблема: необхідно негайно припинити процес руйнації біосфери, гармонізувати взаємовідносини суспільства із природою. А щоб цю проблему вирішити, потрібно переходити на нові технології використання природних ресурсів з най мінімальними наслідками до забруднення навколишнього середовища, бо природа почала нам „віддячувати” погіршенням стану здоров’я людей та різними глобальними катаклізмами. Про загрози екологічних катастроф, важливість мислити логічно щодня віщують засоби масової інформації. Здавалося б усе зрозуміло – планета наш дім, і ми повинні дбати про неї. Але у більшості випадків інформація сприймається не як заклик до практичних дій, а як теоретичне обгрунтування чогось потрібного комусь, але тільки не нам. Бездумно використовуючи ресурси планети, навіть не замислюємося про руйнівний вплив власних дій на навколишнє середовище. А це не лише безглуздо, а й небезпечно. Адже, набагато легше попередити екологічні катастрофи, аніж намагатися боротися з їхніми наслідками, які часто бувають непоправними. Особливо актуальне останнім часом питання енергозбереження. Уже стало аксіомою, що за рахунок традиційних джерел, таких звичних нам зараз, у недалекому майбутньому отримати енергію буде надзвичайно
важко, або навіть неможливо. Кожного року населення планети зростає, затрати енергії збільшуються, і тому перед людством постала проблема впровадження технологій нетрадиційних (відновлюваних) джерел енергії. Звичайно, для цього необхідні великі витрати, проте так дорого як недостача енергії, не обходиться жоден її вид. Оптимальним засобом у розв’язанні проблеми енергетики є енергозберігаючі технології, що ґрунтуються на ефективному та раціональному використанні природних багатств. Для того, щоб приймати екологічно важливі рішення (а кожен з нас робить це щодня), необхідно володіти об’єктивною інформацєю. Для більшості людей ці революційні ідеї звучать загрозливо. Вони заходи по охороні природи сприймають як якусь партизанську війну, в якій при бажанні можна взяти участь. Будемо надіятися, що поступово людство навчиться покращувати своє життя без негативного впливу на навколишнє середовище. На невеликому рівні теж можна запобігти екологічній катастрофі, наприклад, у школі учні, які економно використовують електроенергію, прибирають сміття на території школи або учні, які збирають макулатуру чи металобрухт, дають невеликий, але реальний вклад в суспільну природи. Всі види та рівні природоохоронної діяльності життєво важливі для нашого безпечного майбутнього. Кожного року людство виробляє біля 150 мільярдів тонн твердих, рідких та газоподібних відходів. Теперішні очисні споруди переробляють біля 40% відходів, а решта потрапляє без очищення на сміттєзвалища. Сміттєспалювальні заводи спалюють сміття на 70-90%, чим наносять шкоду атмосфері. Усвідомлення проблем забруднення навколишнього середовища є найбільш вагомим наслідком на індивідуальному рівні. Молодь може по різному розуміти питання збереження довкілля та шляхи їх вирішення. Ось чому потрібно якомога більше наближати екологічне виховання школярів до повсякденного життя – пояснювати, що їх буденна діяльність впливає на екологічний стан найближчого довкілля та власне здоров’я, а також формувати у дітей мислення, яке допомогло б їм за будь-якої ситуації оцінювати власну діяльність з позиції екологічної доцільності. Екологічне виховання й освіта – поняття взаємопов’язані, їх важко розділити, у теорії і практиці вони зазвичай виступають разом. Утім, у них різні цільові установки. Головним завданням екологічної освіти є отримання суб’єктом нових знань про природу, проблеми взаємодії природи і суспільства. Екологічне виховання через емоційну складову спрямоване на зростання моралі, духовності в людині, подолання антропоцентричного ставлення до природи.
II. Основна частина. 1.Види енергетики та її вплив на природу. До традиційних видів енергетики відносять теплоенергетику, гідроенергетику, атомну та термоядерну, геотермальну, енергію Сонця, вітру, морських течій та хвиль. А зараз давайте детально розглянемо ці види енергетики та її вплив на навколишнє середовище. Теплоенергетика. Теплову енергію отримують за допомогою згорання органічного палива – нафти, вугілля, газу та торфу. Але природні запаси цих ресурсів вичерпні. Також при згоранні цих видобувних природних ресурсів забруднюються важкими металами як атмосфера, так і водні ресурси. Це веде до катастрофічних наслідків: вимирає рослинний і тваринний світ водойм, забруднюється повітря, яке так потрібне людству і усім живим організмам на землі. Внаслідок цього бідніє флора і фауна країни, починають розвиватися онкологічні хвороби у людей у зв’язку з перенасиченням організму важкими металами. Гідроенергетика. Електроенергія виробляється гідроелектростанціями, які будують на річках з сильними підводними артеріями. Ця енергія, на відміну від тепло енергії, не така загрозлива для навколишнього світу, атмосфери. Але в неї є свої негативні сторони: люди будують водосховища на рівнинах, чим спричиняють затоплення (а згодом - заболочення) багатих природних угідь. Починають зникати тварини та рослини цих територій. Також, через такі водосховища риба не може повноцінно нереститись. Тобто, в наслідок побудови такої гідроелектростанції змінюється повністю біогеоценоз цієї території. Атомна та термоядерна енергія. Раніше вважали, що енергетична криза неменуча, якщо орієнтуватися тільки на викопне паливо, яке має вичерпні ресурси, ще й забруднює атмосферу. Тому вважали вирішення кризи в майбутньому за атомними електростанціями. Перевага атомної станції лежала у тому, що використовуються невичерпні запаси палива, а й зберігається чисте довкілля. Забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами і загроза для життя людей виникає іноді при аваріях.
Світовий досвід показав, що одна така аварія призводить до таких катаклізмів і наслідків у природі, погоді, житті усього живого, що людство та природа не може оговтатись багато десятків років. Прикладом є масштабні аварії на Україні – Чорнобильська, в Японії – Фукусіма, та ще багато інших значних аварій на планеті Земля.
Геотермальна енергетика. Запаси тепла на глибині земельних надр невичерпні, і тому їх використання з позиції охорони довкілля перспективні. Такі електростанції будують у районах підвищеної активності вулканізму. Отримана таким шляхом енергія дешевша в порівнянні з іншими електростанціями, хоча коефіцієнт ефективної дії невисокий у зв’язку з низькою температурою води, яка виходить із надр землі на поверхню. Недолік такої електростанції полягає у тому, що використана вода мінералізується, чим може заподіяти великого шкідливого впливу на довкілля. Тому постає питання про її утилізацію.
Енергія Сонця. Сонце – „чисте” та практично невичерпне природне багатство. Сонячної енергії потрапляє на земну поверхню в 14 – 20 тис. разів більше, ніж потрібно сьогоднішнього рівня енергозабезпечення. Перевага сонячної енергії полягає в її доступності, невичерпності, відсутності побічних, забруднюючих природу речовин. Недолік цієї енергії низька густина та періодичність освітлення (день – ніч; погода). Але попрацювавши над усуненням цих недоліків, було розроблено інженерами сонячні панелі (встановлюють на дахах будинків), світлові колодязі (отвори у стелі) та установки обладнання для споживання сонячної енергії. В Україні вже втілена в життя перша частина австралійського проекту „Охотніково”. Побудована найбільша сонячна станція під назвою „Омар Солар” у Сакському районі Криму. У Криму рівень сонячної енергії великий, окрім того півострів історично страждає від дефіциту сонячної енергії, тому подібний проект надає Криму важливі екологічну та економічну вигоду. Восени 2010 року ввели в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 7,5 мегават у селі Роднікове Сімферопольського району.
Енергія вітру. Цей вид джерела енергії є теж „чистий” і являється непрямою формою сонячної енергії, так як саме сонце є відповідальним за утворення вітру. Щоб найкраще використати вітряну енергію, важливо розуміти добові та сезонні зміни вітру, зміну швидкості вітру в залежності від висоти над поверхнею
землі, кількість поривів вітру за короткі відрізки часу та мати статистичні дані за кілька попередніх років. Ще з давніх часів фермери використовували вітер у своїх млинах для молотьби пшениці та качали воду. З тих пір технологія розвивалась, і ми маємо змогу використовувати силу вітру для того, щоб генерувати електроенергію. Вітряна енергетика також приносить користь посівам. Вітряки перемішують повітря, внаслідок якого посіви отримують більше вуглекислого газу. Більше того, внаслідок руху повітря, зменшується кількість роси на листях в нічний час. А це допоможе позбутися багатьох захворювань рослин, зокрема тих, що викликаються грибком. Ще один позитивний момент. Вітряки не просто змішують повітря, а й знижують шкідливість вітру, тим самим роблячи ночі теплішими (рідше трапляються нічні заморозки), а дні – прохолоднішими (душні дні не сприяють врожаю).
Енергія хвиль. Розробляються технології створення турбін на береговій лінії моря, які перетворюватимуть кінетичний рух хвиль в придатну до використання електроенергію. Енергія хвиль належить до „чистих” природних джерел.
Біопаливо. Існують хімікати, що отримують з деяких видів рослин, деревини, органічних відходів і можуть мати певні переваги. Біопаливо – це будь-яке паливо мінімум з 80% вмістом матеріалів, отриманих від живих організмів. Наприклад, в Бразилії біопаливо використовують як паливо для автомобілів, що дозволяє зменшити небезпечні викиди в атмосферу, порівняно із нафтою та бензином. Такі рослини можна вирощувати локально, що допоможе позбутись залежності від імпортної нафти.
2. Нові технології.
1. Використання блискавок як джерело „чистої” енергії. Знаходиться у розробці пристрій, що накопичуватиме природну електроенергію. Оскільки атмосферні умови, що призводять до блискавок існують по всьому світу, гідроелектроенергія буде доступною усюди. Основними завданнями цієї нової технології є розвинення її у безпечну технологію, з конкурентноспроможною вартістю, порівняно з іншими джерелами альтернативної енергії. 2. Використання „рідкої електроенергії”. Американські науковці пропонують заправляти електромобілі „рідкою електроенергією”. Хімічний склад інноваційної напіврідкої батареї здатний перенести у собі електричний заряд. Розробка може докорінно змінити процес перезарядження електромобіля і зробити його більш швидким та звичним. 3.Енергозберігаюче радіо у ванній кімнаті. Таке радіо дає змогу не тільки економити кошти на елементах живлення, а і піклуватися про навколишнє середовище, адже всім відомо про складність утилізації пальчикових батарейок та шкідливість їх компонентів. звичайне радіо вимагає або підключення до електромережі, або використання батарейок. Енергозберігаюче радіо працює за допомогою водного генератора, який заряджає акумулятор під час кожного прийому душу. 4. Міста – „ковчеги”. В Японії проектують міста – ковчеги. Ці „ковчеги” будуть мати вигляд острова, який буде дрейфувати на воді в середині Тихого океану. Кожен такий острів буде встановлено на платформі, що матиме площу декілька гектарів і висоту в кілометр. Кожне таке місто буде вміщувати від 10000 до 50000 осіб, які і будуть забезпечувати життєдіяльність та роботу „ковчегу”. Посередині кожного з островів розташують хмарочоси – домівки для людей, які будуть використовувати лише відновлювані джерела енергії – енергію хвиль і течій. Самі будівлі виготовлятимуть з легких магнієвих сплавів. Навколо хмарочосів будуть зелені насадження – парки, сквери, а також поля та луки. На островах планується звести невеликі дамби для захисту острова від можливих високих хвиль та цунамі. Японія досить часто підпадає під вплив різних природних катаклізмів, тому природно, що саме японці і стали авторами ідеї „ковчегів”. На думку інженерів, вже в близькому майбутньому так будуть створюватись цілі міста, а можливо навіть країни. Перший острів обіцяє бути збудований до 2025 року.
( У залі тихо звучить музика. Працює відео клуб, діти переглядають фільм „Симфонія життя”). Ведучий. Кожна жива істота має своє помешкання, середовище існування. Хтось живе в мушлі на морських глибинах, хтось у норі під землею, хтось у
гнізді на луках, у лісі, а ми з вами – в теплих, затишних квартирах промислового міста. До наших послуг – транспорт, магазини, освітні та лікарняні заклади... Усе це – наше середовище. Чи є воно безпечним для нас? Бесіда за запитаннями: - Які екологічні проблеми виникають у нашому середовищі? - Які фактори мають шкідливий вплив на наше здоров’я? (Забруднення атмосфери, продуктів харчування, питної води, шум, стреси...) - Як економно використовувати електроенергію? - Які види лампочок ви знаєте? Ведучий. Сьогодні медико демографічна ситуація в Україні є кризовою: - смертність перевищує народжуваність; - низький рівень життя населення зумовлює виникнення хвороб, зниження народжуваності; - високою є смертність немовлят; - збільшується кількість дітей з уродженими вадами й аномаліями; - поширюються СНІД, туберкульоз... Бесіда за запитаннями: - Які причини такого стану? Ведучий. Здоров’я – найбільший скарб кожної людини. Людина почувається здоровою тоді, коли не відчуває розладів чи болю в органах і частинах тіла. Учені підрахували, що здоров’я залежить від таких факторів: - стану навколишнього середовища – на 20%; - спадковості – на 20%; - медичного обслуговування – на 10%; - способу життя – на 50%. Здоров’я – це не лише відсутність хвороб. Якщо брати до уваги всі його складові (здоров’я фізичне, психологічне і соціальне), - це також здатність організму пристосовуватися до постійних змін навколишнього середовища. Проте ресурси здоров’я людини не є невичерпними. Сучасний стан навколишнього середовища несприятливий для здоров’я людей. А ситуація має тенденцію до погіршення. I конкурс: „Природа – джерело здоров’я”. Перший етап конкурсу – „Чи вірите ви, що...”. (Беруть участь капітани команд.) Чи вірите ви, що... - ...на кожного жителя планети припадає гай із 300 дерев? (Так.) - ...під бетон і асфальт люди поховали площу родючої землі, що дорівнює площі Франції? (Так.) - ...ми можемо прожити без рослин? (Ні.) - ...з магнітофонної плівки можна виготовляти троси, ліску? (Так.)
- ... на одну людину в світі припадає 1 га лісу? (Так.) - ... на одну людину припадає 0,12 соток родючої землі? (Так.) - ... взимку ми дихаємо киснем, який надходить із тропіків та з морів? (Так.) - ... Київ – найчистіше місто в Європі? (Ні. Копенгаген.) - ... зріджений природний газ, що використовують як пальне, зменшує забруднення повітря на 30% і шум на 50%? (Так.) - ... що людина за життя з’їдає 10 тонн їжі? (Ні. До 30 тонн). - ...сучасні технології виготовлення енергозберігаючих ламп дозволяють знизити витрати електроенергії у 5 разів порівняно зі звичайними лампами розжарювання? (Так). Другий етап конкурсу – „Знавці природи” (Команди висувають своїх знавців. Кожній команді пропонується завдання) Завдання № 1 Люди давно дізналися про цей плід і оцінили його смак. При розкопках у Міссісіпі було знайдено його насіння, якому близько 7 тисяч років. Першими з цього плоду зварили кашу індійці, сьогодні його поважають господині всього світу, з нього готують суп, кашу, джеми, понад 30 страв. Каротину в ньому більше, ніж у моркві. Жителі Молдови вважають, що найсмачніші огірки ті, що засолені в діжах, виготовлених із товстих кірок цієї рослини. У негритянському селі – це посудина для води, яку носять на голові, а діти бавляться іграшками з цього плоду. Про яку рослину йдеться? (Гарбуз). Завдання № 2 З давніх часів це дерево було символом довголіття і могутності. Свою назву одержало тому, що відрізняється швидким ростом, значним довголіттям, міцною деревиною, на сваях якої і сьогодні стоїть Венеція. Що це за дерево? (Модрина). Завдання № 3 Одна з перших рослин, яку використовували в лікуванні. Про неї згадується в працях Гіппократа. З історії вітчизняної медицини відомо, що Іван Грозний застосовував її при наривах на ногах. З неї готували сік, настої, відвари, мазі. Сучасна медицина також шанує цю рослину. Що це? (Цибуля). Ведучий. Кожний із нас прагне відшукати своє місце, яке має бути безпечним, комфортним. Бесіда за запитаннями: - Що зможе зруйнувати наш комфорт, спокій, порушити безпеку? (Кислотні дощі, смог, потік транспорту, п’яна компанія, невивезене сміття...)
- Комфортним місцем є, звичайно, наше житло. Яким ми хочемо його бачити? I I конкурс: „Ідеальна оселя” (Запрошуються по 2 представники від кожної команди для участі у конкурсі). Завдання Створити проект свого житла, врахувати всі санітарно-гігієнічні вимоги до ідеальної міської квартири. (Під час підготовки учасників ведучий проводить з уболівальниками бліцтурнір) Запитання бліц-турніру: 1. Сучасна „азотна бомба”. (Овочі.) 2. „Камера зберігання дітей”. (Школа, дитячий садок.) 3. Який ефективний засіб застосовувався для реанімації в казках? (Жива вода). 4. Скільки в нас хребтів? (1). 5. Скільки кісток у скелеті людини? (220). (Учасники захищають свої проекти. Жюрі оцінює відповіді. I I I конкурс: „Тварини поруч з нами” (Стукіт у двері). Ведучий. До нас гості, тварини! Чи потрібні нам тварини поруч із нами, у нашому домі? (Діти відповідають). (Від кожної команди запрошується представник, він отримує конверт із карткою, де вказана назва тварини: таргани, кішка, собака, коза... Діти мають перерахувати всі „за” і „проти” перебування своєї тварини в помешканні людини, у місті. Жюрі оцінює конкурс.) Ведучий. Наша екологічна гра закінчується. Вітаємо всіх учасників конкурсу. Будьте здорові, розумні, обачні. До наступної зустрічі.
III. Висновок. Сучасні умови життя диктують свої правила. Подальше забруднення атмосфери, розширення площі сміттєзвалищ, які не утилізуються, вирубка лісів, заболочення грунту, зникнення представників флори і фауни, розвиток
невиліковних захворювань у людей (перелік можна продовжувати) – неможливе! Розвиток нових технологій сучасності дозволяє людству відмовитися від використання вичерпних природних ресурсів і перейти на новий рівень цивілізації. Основна проблема людства вирішена – потрібно закрити всі атомні, теплоенергетичні станції. Почати будувати енергоустановки на поновлюваних джерелах! Планета Земля багата на вчених, винахідників, талановитих інженерів, але за браком коштів багато проектів так і не втілюється в життя. Глобальний підхід до вирішення проблеми охорони навколишнього середовища стримується великим економічним та соціальним нерівноправством як між звичайними людьми, так і між розвинутими та розвиваючими країнами. Низький рівень життя, борги, здвинули на задній план природоохоронні питання. Але як казав один із засновників Всесвітнього фонду дикої природи Пітер Скотт, „ми не зможемо врятувати все, що хотіли б, але наша діяльність допоможе нам зберегти те, що залишилося, а бездіяльність знищить все”. Працюючи з молоддю, ми повинні ще з малку прививати їм любов та бережливе ставлення до природи рідного краю, виховувати в них екологічно розвинених людей, постійно залучати до природоохоронних заходів. Молодь, як майбутнє нашої країни, повинна осягнути істину, свідомістю і серцем, розумом і почуттям, що в долі природи – наша доля, і все зробити для того, щоб використати останній шанс і допомогти рідній природі, тим самим зможемо життя продовжити в наступних поколіннях. Переорано землю, переорано небо, Наче нам на цім світі вже нічого не треба – Ні трави, ні повітря, ні річок ані квітів, Наче прагнемо разом на край світу злетіти. Загубили ми душі, і розвіяли думи. Зупинися, людино, хоч на мить, і подумай... Роки мчать, скаженіють, ми спішим за прогресом, Тільки ставлять навіщо нам під ліжко АЕСи ? Трощим ліс і дерева, що в гаях причаїлись, Та невже ж ми нічому за життя не навчились ?
IV. Бібліографія. 1. Л. Кацинська, Г.Ситник,- „Розважальні програми”, Рівне-2001,
23 – 24 с. 2. А.В.Міхєєв, В.М.Галушин,- „Охорона природи”, посібник, М„Просвещение” 1987, 52-55 с. 3.Сайт – enprom.com.ua.