ПРОЕКТ “ЗНИЩЕННЯ ВИДОВОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ ЗАГАЛЬНОЗООЛОГІЧНОГО ЗАКАЗНИКА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ ГНІДАВСЬКЕ БОЛОТО“” Гут Вікторія, учениця 10 класу Луцького НВК “Гімназія № 14”, член ВДС “Екологічна варта”, Волинська область Шпак Тетяна, учениця 10 класу Луцького НВК “Гімназія № 14”, член ВДС “Екологічна варта”, Волинська область Щербик Катерина, учениця 10 класу Луцького НВК “Гімназія № 14”, член ВДС “Екологічна варта”, Волинська область Матвіюк Владислав, учень 10 класу Луцького НВК “Гімназія № 14”, член ВДС “Екологічна варта”, Волинська область Тетеренко Анастасія, учениця 11 класу Луцького НВК “Гімназія № 14”, член ВДС “Екологічна варта”, Волинська область Гулюк Лілія, учениця 11 класу Луцького НВК “Гімназія № 14”, член ВДС “Екологічна варта”, Волинська область
У житті громадян окремого населеного пункту завжди існують певні проблеми, що тривалий час очікують свого розв’язання. Кожна з них потребує конкретного рішення. Тому учні на першому етапі реалізації проекту демократичним шляхом обрали проблему для вирішення, яка є актуальною не тільки для нашого мікрорайону, а й для міста в цілому, та потребує нагального вирішення. Актуальність визначається тим, що:
забруднення території - незаконне, нераціональне. Самовільне
використання земель на території заказника призводить до знищення видової різноманітності;
знищення видової різноманітності заказника порушує природний
баланс екосистеми, призводить до загострення та глобалізації екологічної ситуації на даній території;
постає дилема: «заказник – формальність чи реальність?».
На другому етапі зібрано та проаналізовано наступну необхідну
інформацію:
узагальнено інформацію з бібліотечного фонду гімназії №14,
Волинського обласного архіву, у краєзнавчо-пошукових роботах;
зібраний необхідний для висвітлення актуальності даної проблеми
фотоматеріал;
узагальнено інформацію, надану юридичними службами, а саме
відповідні статті Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення;
проінформовано
про
проектну
діяльність
педагогічний
та
учнівський колектив гімназії. На третьому етапі реалізації проекту систематизовано отриманий матеріал, сплановано діяльність щодо вирішення проблеми. На четвертому етапі реалізації проекту здійснено спробу реалізувати обраний варіант вирішення проблеми через організацію відповідних заходів:
публікації у місцевій пресі (газети «Сім’я і дім», «Волинь»);
телеефір (телепередача на екологічну тематику на місцевому
телебаченні);
радіоефір (молодіжна радіопередача «Ви з нами на «ти» на
місцевому радіо);
звернення до місцевих органів законодавчої і виконавчої влади,
державних установ (до мера міста, депутата міської Ради, Держаного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, до Луцького господарського
суду,
до
Волинської
міжрайонної
природоохоронної
прокуратури тощо);
звернення до директора ЖКП №2;
організація толоки по прибиранню території поблизу пам’ятника
жертвам війни, що розташовується на території заказника;
опитування та анкетування учнів гімназії та громадськості
мікрорайону. Вирішення даної проблеми виявилось посильним для школярів. Всі заплановані заходи були вдало реалізовані. Владні структури пішли на зустріч
дітям, що ще раз довело актуальність даної проблеми. У результаті проектної діяльності учням вдалось поінформувати громадськість про проблеми заказника, залучивши місцеві ЗМІ, визначити ставлення людей до даного питання, залучити до його вирішення учнів і вчителів гімназії, місцеве населення, владні структури, юридичних осіб, природоохоронні організації, працівників ЖКП № 2. Результати даного проекту виявились досить значимими: Держаним управлінням екології та природних ресурсів у Волинській області було чітко окреслено межі заказника і встановлено природоохоронні таблички, перенесено стоянку маршрутних таксі. Луцьким
господарським судом було заборонено
господарську діяльність окремим жителям мікрорайону, зокрема, облаштування городів, були впорядковані смітники. Зі сторони екологічного патруля гімназії забезпечується постійний нагляд за впорядкуванням території заказника, проводяться толоки. Отож, участь у даному проекті дала змогу учням засвоїти досвід при вирішенні суспільно значимих проблем, зумовила потребу в дітей займати активну життєву позицію щодо розв’язання проблеми «людина - довкілля», бути соціально активними у громадському житті, з чіткою життєвою позицією, твердими переконаннями, розвиває ініціативу, яка стає невичерпним джерелом нових знахідок і перемог. Знання і набуті практичні навички обов’язково знадобляться у подальшому житті.
Орієнтовний план дій щодо вирішення обраної проблеми № 1.
2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.
9. 10.
Вид діяльності Очікуваний результат Написати листи звернення Відправлені листи до: - ЖКП № 2 мікрорайону “Гнідава”; - Депутату міської Ради Свереді Б.А.; - Луцького господарського суду; - Волинської міжрайонної природоохоронної прокуратури; - Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області. Підготувати відеофільм, Запрошено місцеве телебачення виступити на місцевому телебаченні Написати статті до Відправлено статті до друку у газети: місцевих газет “Волинь”, “Сім’я і дім” Підготувати Здійснено запис на місцевому радіо у радіопередачу молодіжній радіопередачі Інформування Проведено опитування та анкетування серед громадськості мешканців мікрорайону, учнів гімназії Підготувати Сфотографовано місцевість заказника фотоматеріали Дослідити територію Систематизовано матеріал у краєзнавчозаказника пошукових роботах Організувати молодіжну Організовано прибирання толоку для прибирання території поблизу пам’ятника жертвам війни Намалювати емблему Створено емблему проекту Оформити презентаційну Зроблено і оформлено 4 стенди розгортку
Еколого-фауністична характеристика території “Гнідавське болото” “Гнідавське болото” знаходиться в межах Волинського лісостепу Волинської лесової височини, заплави річки Стир, її стариць і має координати 50º43´ північної широти і 25º19´ східної довготи. Територія знаходиться в межах Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи, фундамент якої складений інтенсивно дислокованими кристалічними породами протирозою, на границі поглинення після палеозойських відкладів верхньої крейди. Територія відноситься до Волинсько-Подільської морфоструктури, яка утворена ступінчастим опусканням докембрійського кристалічного фундаменту. У рельєфі ця морфоструктура утворює високу рівнину - Волино-Подільське плато. Річка Стир в районі міста Луцька має досить широку заболочену заплаву, долина ріки врізана до 10 - 15 метрів у Волинську височину і має виразні терасовані схили, сітку балок і ярів, що прилягають до річкової долини. Звідси можна зробити висновок, що на території болота яка більш приближена до річки Стир, частими формами рельєфу стають яри і балки.
За геоморфологічним районуванням територія відноситься до Луцького приполіського лісового горбистого району Волинської ерозійної височини,що відзначається значними абсолютними висотами 250 метрів над рівнем моря, та помітним впливом давнього зледеніння на форму його рельєфу. Клімат цієї території помірний, вологий, з м'якою зимою непостійними морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною і осінню. Для міста Луцьк характерно 35 сонячних днів, 144 похмурих, 176 днів року мінливо хмарних. Вітри переважають західні, північно-західні, найменше північних і північно-східних. Середня температура липня +18,5 , січня -4 середньорічна + 7,2 С. Середня сума річних опадів 625 мм. На території Гнідавського болота сформувались торфово-болотні, болотні ґрунти. Вони сформувалися внаслідок розпушування гірських порід, а велика кількість вологи зволожує ґрунт, посилює його родючість. Досить високий рівень родючості ґрунтів забезпечується великою кількістю перегною. Така якість ґрунтів забезпечує високий рівень різноманітності рослин. Помірний клімат, велика кількість вологи, чудові ґрунти, достатня кількість, тепла добре впливають на формування різноманітної флори і фауни. Флора представлена 73 видами хребетних тварин: 5 видів риб, серед них: верхівка, лин, карась золотий, сазан, в'юн; 2 види земноводних: жаба ставкова, жаба трав'яна; 11 видів ссавців: кріт звичайний, вечірниця руда, лисиця, горностай, ласка, видра річкова, заєць русак, миша мала, полівка водяна, полівка економка, ондатра; 1 вид плазунів: черепаха болотяна; 54 види птахів: лелека білий, крижень, чирка менша, чирка більша, лунь очеретяний, яструб малий, земняк, канюк, куріпка сіра, деркач, курочка мала, чайка, коловодник звичайний, баранчик крехтун, мартин звичайний, ластівка сільська, жайворонок польовий, щеврик лучний, лунь польовий, плиска жовта, шпак звичайний, плиска біла, сорока, гайворон, ґава, крук, волове очко, очеретянка лучна, очеретянка велика, очеретянка чагарникова, ремез, трав'янка лучна, вільшанка, соловейко східний, гаїчка болотяна, синиця блакитна, синиця велика, горобець польовий, рябокрильчик, зимняк, щиглик, коноплянка, чечітка звичайна, снігур, вівсянка сіра, вівсянка очеретяна, курочка водяна, синиця вусата.
Синиця вусата
Черепаха болотяна
Кількість птахів з року в рік, на жаль, зменшується, внаслідок антропогенного впливу людини. Деякі з цих тварин занесені до Червоної книги України. Це - лунь польовий, горностай, видра річкова. Тваринний світ за зоогеографічними параметрами належить до бореально-лісової зоогеографічної зони Поліської зоографічної округи ЗахідноВолинського зоографічного регіону. Роль фауни була, є і буде значною, незалежно від рівня технічного прогресу, загального розвитку народного господарства, його економіки. Не можна уявити природні угіддя без диких тварин, які є невід'ємними рівноправними компонентами зовнішнього середовища. Усі тварини беруть участь у газообміні речовин, акумулюють сонячну енергію, створюють, перетворюють і переміщують живу речовину. На території заказника вивчають міграції птахів, зокрема, орієнтацію їх під час перельотів, зимівлі, проводять кільцювання, розробляють методи обліку і приваблювання птахів. Вивчають екологію деяких груп, насамперед, рідкісних та зникаючих видів. Ці та інші дослідження фауни болота проводяться на чолі з начальником відділу розвитку та охорони заповідних територій держуправління екобезпеки у Волинській області М.Симином та спеціалістом 1 категорії відділу контролю охорони біоресурсів В.Грановським. Наукові орнітологічні, зоологічні дослідження у різні сезони року у заплаві річки Стир серед заболочених ділянок лук та стариць проводились в період з 1978 по 1995 рр. Флора представлена рослинами в основному з родин Злакові, Осокові, Бобові, Ситникові, Ряскові, Ароїдні, Рогозові, Губоцвіті, Складноцвіті, Подорожникові, Пасльонові, Валеріанові, Хрестоцвіті та інші. Багато з цих рослин використовуються в народній і науковій медицині. Цікавою рослиною, яка використовується в медицині,є аір. Це багаторічна рослина з товстим кореневищем. Латинська назва роду утворена від грецького слова,що означає "некрасивий". Рослина дістала таку назву за малопомітні,непоказні квітки. Аір завезли до Європи з південно-східної Азії, як цінну лікарську рослину. Вважають, що всередині XVI століття поширенню цієї рослини сприяли татарські вершники,які під час походів возили з собою кореневища аіру і робили з нього освіжаючий напій, звідси, мабуть, і назва рослини "освіжаюче зілля". Ця рослина приємно пахне. У ній міститься ефірна олія. Найбільший вміст олії в
кореневищі. Застосовується промисловості.
рослина
в
медицині,парфумерній
і
харчовій
Територія поширення рослин,або ареали,не відзначаються постійністю. Деякі рослини займають усе більші площі, інші відступають, їх ареали скорочуються. Наприклад, колись домінантною рослиною являвся рогіз, а тепер очерет повністю витиснув його. На цій території спостерігається масове осушення, що може призвести до вимирання багатьох видів рослин і тварин. Влаштування численних звалищ сміття і загромадження цієї цінної території під городи приведе до зменшення видової різноманітності і заростання очеретом, зміни водного режиму річки Стир. З розповідей Анатолія Івановича Климчука - колишнього вчителя, директора школи N 14, ветерана війни, жителя Гнідави ми дізналися, що при Польщі і після окупації ця територія являла собою велике гарне поле, на якому регулярно проводився сінокіс. Очерету на ньому майже не було. А в 1946 році всіх людей забрали в колгоспи і припинили викошувати поле. Після цього територія заросла очеретом і почала заболочуватися, бо за нею ніхто не доглядав. Все це вказує на те, що потрібно більше уваги приділяти території "Гнідавське болото". З 1995 року Гнідавське болото оголошене заказником і охороняється законом. Недаремно Луцький міськвиконком і райдержадміністрація, дослідне господарство "Боратин" та держуправління екобезпеки у Волинській області спільними зусиллями намагається привернути увагу жителів обласного центру і Луцького району до збереження загальнозоологічного заказника "Гнідавське болото", який утворений згідно рішення облдержадміністрації від 12 грудня 1995 року на площі 116,6 гектара /на території Луцька - 53 га, на землях дослідного господарства "Боратин" - 63,6 га/. Звичай заповідати, тобто охороняти певні угіддя, урочища, окремі рослини і тварини дуже давній. Ще наші далекі предки вважали заповідними деякі території і тварин, які жили на цих територіях. Ідея заповідності часто впроваджувалась у формі різних культових забобонів. Певні угіддя, деякі дикі і культурні рослини присвячувались богам. Так, від давнього слова "заказ" /заборона/ виникло слово "заказник", що означає місце, де забороняється сільськогосподарське і промислове господарювання на певний час. Таке опікування закону цією територією доводить цінність болота. Цінна ця територія і тим, що неподалік знаходяться пам'ятки культури. Це - могила, у якій поховано багато людей, котрих вивозили з тюрми і закопували живцем. А також тут можна побачити залишки Пантелеймонівської церкви, яка була побудована в 1779 році.
Чудові ґрунти, велика кількість вологи, сприятливий мікроклімат - це все дуже хороші умови для вирощування сільськогосподарських культур. Надання Гнідавському болоту статусу заказника забороняє таке використання землі. Більшість людей розуміють, що вплив людини може призвести до жахливих наслідків, але знаходяться такі громадяни, що заради власного збагачення
можуть переступити через рамки дозволеного і використати цю територію для власних потреб. Один з таких прикладів використання землі - це загромадження її городами.
Самовільне захоплення земель під городи
Щоб підготувати ділянку землі під город, потрібно провести ряд приготувань : очистити ділянку від трави і рослин, деякі з рослин - рідкісні,
потім потрібно розорати землю. Такі приготування виснажують ґрунт, і він втрачає родючість. Після посадки якоїсь культури її необхідно обробити пестицидами від шкідників. Пестициди також негативно впливають на розмноження, ріст і розвиток птахів. Ці шкідливі речовини нагромаджуються в організмі птахів і впливають на їх нервову систему. В таких випадках птахи змінюють свою поведінку не маскують гнізд, не захищають пташенят, погано реагують на хижаків і часто стають їхньою здобиччю. Щоразу навесні можна помітити обгорілі рештки очерету. Найчастіше так чинять підлітки для забави. Під час горіння очерету можуть загинути деякі дрібні тварини і птахи, які потрапляють у сухі зарослі. На декількох ділянках болота влаштовані смітники.
Туди викидають різні відходи. Після їх розкладання в землю просочуються багато хімічних речовин. Ці хімічні речовини разом з водою і поживними речовинами потрапляють до рослин. Після такого проникнення рослини відмирають, але декотрі з них встигають з'їсти тварини, а, оскільки в рослині є отруйні речовини, то в організм тварин потрапляють заражені рослини і тварини хворіють або помирають.
Це не єдині приклади негативного впливу людини. Велику шкоду флорі і фауні болота наносять автомобільні гази, що у великій кількості є у атмосфері. Проведення дренажу, створення системи каналів людьми спричиняє штучне осушення на 10-20 см. Осушення торфових ґрунтів і наступне їх землеробське використання призводить до прискореної мінералізації органічної речовини аж до повного зникнення торфового шару і оголення підстилаючої, як правило, безплідної піщаної породи. На вулицях нашого міста повітря перенасичене вуглекислим газом, а флора Гнідавського болота допомагає збалансувати вміст вуглекислого газу і кисню. Воно також впливає на водний режим річки Стир і створює особливий мікроклімат в даному районі. Тому треба більше уваги приділяти охороні цієї території, популяризувати значення його і проводити більш дієві заходи щодо заборони влаштування на заповідній території городів і звалищ. Людина відзначилась не тільки негативним, а й позитивним впливом на територію Гнідавського болота. З метою раціонального використання і охорони, збільшення чисельності тварин проводяться спостереження в багатьох місцях. Допомагають любителі природи, в тому числі і учні, члени “Екологічної варти”. Вони беруть активну участь в наукових дослідженнях і є членами українського товариства охорони птахів. Заказник охороняється дослідним господарством "Боратин" та Луцьким міським виробничим Управлінням комунального господарства і утримується на їх кошти.
Етапи реалізації проекту “Наші дії. Вирішення проблеми” Ми здійснили спробу реалізувати обраний варіант вирішення проблеми через організацію відповідних заходів: організація толоки по прибиранню території поблизу пам’ятника жертвам війни, що розташовується на території заказника; телеефір (телепередача на екологічну тематику на місцевому телебаченні); радіоефір (молодіжна радіопередача «Ви з нами на «ти» на місцевому радіо); публікації у місцевій пресі (газети «Сім’я і дім», «Волинь», “Луцький замок”);
звернення до місцевих органів законодавчої і виконавчої влади, державних установ (до мера міста, депутата міської Ради, Держаного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, до
Луцького господарського суду, до природоохоронної прокуратури тощо);
Волинської
міжрайонної
звернення до директора ЖКП №2;
опитування та анкетування учнів гімназії та громадськості мікрорайону
Результативність роботи: В результаті проектної діяльності нам вдалось поінформувати громадськість про проблеми заказника, залучивши місцеві ЗМІ, визначити ставлення людей до даного питання, залучити до його вирішення учнів і вчителів гімназії, місцеве населення, владні структури, юридичних осіб, природоохоронні організації, працівників ЖКП № 2. Була створена агітбригада. Результати даного проекту виявились досить значимими: 1. Держаним управлінням екології та природних ресурсів у Волинській області було чітко окреслено межі заказника і встановлено природоохоронні таблички; 2. Перенесено стоянку маршрутних таксі; 3. Луцьким господарським судом було заборонено господарську діяльність окремим жителям мікрорайону, зокрема облаштування городів; 4. Було впорядковано смітники; 5. Зі сторони нашого екологічного патруля забезпечується постійний нагляд за впорядкуванням території заказника, проводяться толоки
Пам’ятка нашої екологічної агітбригади Не займай, не вбивай звірів. Пам’ятай: вони – господарі, а ти в гостях. Не руйнуй гнізд птахів, не лови їх, не сади в клітки. Не кричи в лісі, інакше не дізнаєшся, що в ньому відбувається: не почуєш, як стукає дятел, як цокає білочка. Вміло збирай гриби, з розумом зривай лікарські рослини. Не розводь вогнищ, особливо в лісі. Одне вогнище забруднює повітря так, як 5200 людей, а земля, де воно горіло, виходить з ладу на 5-7 років. Під час відпочинку в лісі для багатьох улюблене заняття — збирання грибів. Зрізуй їх обережно, щоб не пошкодити грибницю, не руйнуй мохового килима. Пам'ятай: відпочиваючи в лісі, на луках, біля озера, річки, не завдавай природі шкоди, не порушуй рівновагу, взаємозв'язків у ній. Не бери в руки пташині яйця, пташенят, звірят: людський запах відлякує дорослих диких тварин, позбавляє малят материнства, вони стають легкою здобиччю хижаків і браконьєрів. Побачивши в лісі чи на луках птаха, зайця, лося, косулю чи іншого звіра, ти добре зробиш, якщо дозволиш їм жити своїм природним життям. Не топчи траву, ходи по стежках. Збираючись додому, погаси тліючі головешки, закопай сміття (целофан, скляний посуд заберіть із собою, адже він не розкладається в ґрунті). Хай на місці твого відпочинку буде чисто — завтра сюди прийдуть інші. ПАМ’ЯТАЙ ЦЕ, ЛЮДИНО!
Краса “Гнідавського болота”