Заявка на участь у Всеукраїнському конкурсі екологічних проектів «Вирішення регіональних екологічних проблем» 1. Іванченко Тетяна Вікторівна 2. 7 серпня 1989 р. 3. вул. 50років СРСР, 10-а/43, м. Чернігів, 14030 4. студентка 3 курсу, напрям підготовки Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, вул.,Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, 14013 5. Наук.керівник: зав. кафедри екології та охорони природи Ю.О.Карпенко 6. Багатовікові дерева як об’єкти природної та історико-культурної спадщини
2
Анотація проекту 1
Назва проекту
2
Опис провідної ідеї
3
Новизна та актуальність
4
Мета
5
Новаторські ідеї Практичне значення
6
7 8
Форми та методи проекту Перспектива подальшого впровадження
Багатовікові дерева як об’єкти природної та історикокультурної спадщини Вікові дерева – цікаві природні музеї, своєрідні лабораторії для науковців, де можна вивчати такі проблеми як довговічність порід, зміни структури деревини в залежності від часу, їх насіннєвий потенціал з можливістю отримання елітного насіння. Охарактеризовано існуючі підходи до вивчення та захисту вікових, наведено узагальнюючу інформацію про самі старі дерева України та Чернігівщини та вперше складено реєстр старих дерев х.Рихли Коропського району Охарактеризувати сучасні підходи до вивчення та охорони вікових дерев, базуючись на їх досілдженні в околицях х. Рихли Коропського району. Ссучасний стан та підходи до захисту вікових дерев (на прикладі х. Рихли). Складено реєстр багатовікових дерев х. Рихли Коропського району та його околиць та зробити відповідні їх описи. експедиційні дослідження 2009-2011 р.р., обробка джерел бібліографії, робота з GPSMagellan Проведені дослідження дозволили виявити 22 об’єкти-багатовікові дерева, показати їх стан та пропонувати їх для охорони в якості окремих об’єктів або груп багатовікових дерев. Можливість використання матеріалів для складання туристичних довідників, створення нових пам’яток природи.
3
БАГАТОВІКОВІ ДЕРЕВА ЯК ОБ’ЄКТИ ПРИРОДНОЇ ТА ІСТОРИКОКУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ Іванченко Т.В., студентка ІІІ курсу напрям підготовки Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка. м. Чернігів Багатовікові дерева є живими свідками різних історичних подій, вони пов’язані з багатьма історичними постатями, народними переказами, легендами та спогадами. Вони мають символічну і естетичну цінність, викликають почуття захоплення і творчого натхнення, вражають свою міцністю та життєздатністю, пов’язують минуле з майбутнім через сучасне. Вікові дерева – цікаві природні музеї, своєрідні лабораторії для науковців, де можна вивчати такі проблеми як довговічність порід, зміни структури деревини в залежності від часу, їх насіннєвий потенціал з можливістю отримання елітного насіння. Своєрідна увага до старих дерев пояснюється також їх значенням як свідків і певних віх історії України, від епохи язичництва та поклоніння деревам як тотемам і храмам до епохи Просвітництва, яка надихала на творчість і свободу, від княжих часів до розквіту козацької держави. Вони виступають своєрідними коріннями нації, що мають велике екологічне, естетичне,патріотичне та меморіальне значення. Об’єкт дослідження – багатовікові дерева - пам’ятки природи та дерева, які є багатовіковими, але не мають природно-заповідного статусу околиць х. Рихли Коропського району . Предмет дослідження — сучасний стан та підходи до захисту вікових дерев (на прикладі х. Рихли). Мета роботи - охарактеризувати сучасні підходи до вивчення та охорони вікових дерев, базуючись на їх вивченні в околицях х. Рихли Коропського району.
4
Для виконання даної мети було поставлено такі завдання дослідження : 1.
Навести існуючі підходи до вивчення та захисту вікових та навести
узагальнюючу інформацію про самі старі дерева України та Чернігівщини; 2.
Характеризувати основні задачі щодо інвентаризації та заповідання вікових
дерев; 3.
Скласти реєстр багатовікових дерев х. Рихли Коропського району та його
околиць та зробити відповідні їх описи. Своєрідна увага до старих дерев пояснюється також їх значенням як свідків і певних віх історії України, від епохи язичництва та поклоніння деревам як тотемам і храмам до епохи Просвітництва, яка надихала на творчість і свободу, від княжих часів до розквіту козацької держави. Вони виступають своєрідними коріннями нації, що мають велике природно-екологічне, естетичне, патріотичне та історико-меморіальне значення. Вікові дерева – цікаві природні музеї, своєрідні лабораторії для науковців, де можна вивчати такі проблеми як довговічність порід, зміни структури деревини в залежності від часу, їх насіннєвий потенціал з можливістю отримання елітного насіння. На території України зростає понад 70 дерев віком 1000 і більше років. В якості пам’яток природи в Україні охороняється біля 2600 дерев, з них у Києві 350, у Львівській та Тернопільській – по 200, Вінницькій, Чернігівській, Хмельницькій і Черкаській областях – по 160. (Борейко, 2010). Найстаріше дерево України - 2000-річне дерево оливи, що зростає у Верхньому парку Нікітського ботанічного саду. Кримськими
рекордсменами
також
виступають
дерево
фісташки
з
Нікітського ботанічного саду віком 1500-1700 років, дерева ялівцю на мисі Сарич віком 1800-1900 років та в урочищі Батиліман, біля мису Айя віком 1400 років. Чекають також на охорону 8 тисячолітніх тисів, що зростають у гірських районах Криму.
5
Найстаріший і найтовщий дуб України – «Дуб-Чемпіон» віком 1300 років, який росте у селі Стужиця Великоберезнянського району Закарпатської області. Обхват його стовбура – понад 9 м, а висота – біля 30 м. Серед відомих дубів слід навести: «Дуб Залізняка» в Холодному яру Чигиринського району Черкаської області; «Дідо-дуб» у селі Стужиця; «Юзефінський дуб» біля села Глинне Рокитинського району Рівненської області; два 1000-річні «Дуби Шевченка» у селах Будище і Моринці Звенігородського району Черкаської області. (Борейко, 2010). Найтовща і найстаріша липа України – «Липа Богдана Хмельницького», під якою в 1651 році він з козаками відпочивав після баталії з поляками. Вона росте у селі Денисів Козівського району Тернопільської області. Обхват її стовбура –7,34 м, висота –18 м, вік – 800-900 років. «Золота липа» віком 600 років зростає у місті Бучач Тернопільської області. Під нею у 1672 році було підписано Бучачський мир між поляками та турками. «Липа Петра Могили» була посаджена 1635 року в пам’ять
побудованої
митрополитом
Петром
Могилою
церкви
на
місці
зруйнованого ордою Батия Десятиннного храму Х ст. Обхват її стовбура –5 м, висота –10 м, вік – 600 років. (Борейко, 2010). Чернігово-Сіверщина – край світлих лісів та імлистих боліт, зачарованої Десни та старовинних садибних парків, давніх прадолин та кришталевих озер, має значну кількість вікових, старовинних і меморіальних дерев, понад 150 з яких мають природоохоронний статус. (Карпенко, 2002, 2010) Дуб Мазепи і Мотрі в Кочубеївському парку Батурина відігравав роль своєрідної поштової скриньки, за допомогою якої вели переписку гетьман Іван Мазепа та його кохана Мотря. У старовинному Тиницькому парку головна алея складається з вікових дерев ялини звичайної. «Дуб Павла Тичини» та «Липа Павла Тичини», ботанічні пам’ятки природи, знаходяться у селі Піски Бобровицького району та пов’язані з життям і творчістю відомого поета П.Г.Тичини.
6
Лісовий дендрарій – пам’ятка природи, був закладений в 1940 році в окол. села Високе Борзнянського району, його колекція нараховує біля 150 видів дерев і чагарників з різних природних зон. Іржавецькі багаторічні меморіальні насадження (45 дерев сосни звичайної, 5 – каштану кінського , 3 – липи серцелистої) створені на території колишньої садиби, де народився композитор і відомий артист Левко Ревуцький. Дуб маврійський – 300-річне дерево у селі Петровське Козелецького району давало притулок і відпочинок Т.Г.Шевченку. У старовинному парку пана Солонини у селі Савин Козелецького району під пологом вікових дерев у 1857 році малював етюди Т.Г.Шевченка. «Цар-дуб» – дуб-велетень віком понад 500 років, найстаріше дерево Чернігівщини, знаходиться на території ландшафтного заказника «Рихлівська дача» (Мезинський національний природний парк). Обхват його стовбура – 6, 5 м, а висота – біля 25 м, від центрального стовбура відходить 10 відгалужень. Старовинна ялина алея Пустиннно-Рихлівського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря була створена на початку XX ст. вздовж дороги до монастирських печер. Зі 100 дерев ялини звичайної збереглося 79, вони мають висоту біля 30 м. У Стольненському парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва (площа 12га, с. Стольне Менський район) зростає понад 50 видів і форм дерев та чагарників. Серед них 5 дерев дуба звичайного та 3 дерева клена-явора віком понад 300 років. На Чернігівщині охороняються в якості ботанічних пам’яток природи
2
дерева тополі. Серед них «Тополя чорна» у селі Тужар Козелецького району, що має висоту понад 30 м, стовбур в обхваті – 3,8 м, вік – до 200 років та «Тополя біла» у селі Макіївка Носівського району. Остання є єдиним деревом, що залишилося з десяти посаджених у 1866 році біля храму Святого Вознесіння. Вона має висоту біля 35 м, стовбур в обхваті – 4,54м.
7
«Багатовіковий дуб «Три брати»» у селищі Линовиця Прилуцького району – унікальне дерево віком понад 300 років, висотою 25м, має три стовбурові розгалуження. 16 дерев віком понад 200 років охороняються на території Ріпкинского району, серед них 2 дерева сосни звичайної («Сосни присторощинські») з унікальною розлогою формою крон та 300-річний «Сушнянський дуб» із своєрідною кроною діаметром до 20м. На території Сокиринського парку–пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення зустрічається 40 видів деревних порід. Серед них єдиний в області 200-річний платан західний, що має висоту 27 м, діаметр крони – 18 м, діаметр стовбура – 1,1м. «Богданів дуб» віком понад 400 років, що у Седневі Чернігівського району, пам’ятає розмови місцевих жителів з Богданом Хмельницьким. Новоборовицька група дерев-довгожителів (площа 1,2га) є найбільшою охороняємою в області ділянкою дубів, яка складається з 17 дерев віком від 250300 років. «Дуб Заньковецької» віком понад 300 років знаходиться у місті Ніжині, в колишній садибі Марії Заньковецької. 8 дубів-довгожителів віком 200-400 років взяті під охорону у місті Прилуки. Основні причини загибелі вікових дерев полягають у наступному: процеси їх природного онтогенезу, пошкодження під час грози та будівельних робіт, навмисне пошкодження та подальше спилювання в приватному секторі, ураження трутовиковими грибами та ряд інших. Система
охорони
багатовікових
дерев
включає
4
рівні
(пошук,
інвентаризація, вивчення і заповідання) та ряд підходів, насамперед з виявлення, обстеження, заповідання та пропаганди їх в якості ботанічних пам’яток природи. Багатовікові дерева є живими свідками різних історичних подій, вони пов’язані з багатьма історичними постатями, народними переказами, легендами та спогадами. Вони мають символічну і естетичну цінність, викликають почуття
8
захоплення і творчого натхнення, вражають своєю міцністю та життєздатністю, пов’язують минуле з майбутнім через сучасне. На території України зростає понад 70 дерев віком 1000 і більше років. В якості пам’яток природи в Україні охороняється біля 2600 дерев, з них у Києві - 350, у Львівській та Тернопільській – по 200, Вінницькій, Чернігівській, Хмельницькій і Черкаській областях – по 160. (Борейко, 2010) На околицях х. Рихли знаходиться 16 старовинних дубів ( Дуплистий дуб, Дуб бажань, Рогатий дуб, Цар-дуб), середній вік яких понад 400-500 років. Дуплистий дуб має вік близько 500 років. А всередину дуба може вільно поміститися 12 чоловік, дуб знаходиться в задовільному стані. “Цар-дуб” (дерево дуба звичайного) – це монументальне дерево, що має 10 стовбурових відгалужень, окружність – 650см. Загальний стан задовільний, є пошкодження трутовиками, руйнування кори 5-6 м2, загальна висота до 40 м. Чернігово-Сіверщина – край світлих лісів та імлистих боліт, зачарованої Десни та старовинних садибних парків, давніх прадолин та кришталевих озер, має значну кількість вікових, старовинних і меморіальних дерев, понад 150 з яких мають природоохоронний статус. [8, 9, 10] Місцевість, де ще на початку XX сторіччя піднімалися чотири кам'яних храми і проживало 152 ченця Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря, по красі може зрівнятися із самими мальовничими куточками Європи. Глибокі яри, схили яких укриті незайманим липово-кленово-дубовим лісом, а величезні багатовікові дуби нагадують про вічність, змушуючи забути про дріб'язки нашого земного існування. Що не кажи, вміли ченці вибрати місце, де і дихається, і мислиться по-особливому. Сьогодні тільки окремі багатовікові дерева, які були свідками цих подій, можуть дати уявлення про вік, бонітет та склад колишніх монастирських лісів. Старовинна ялинова алея, яка раніше складалася зі 100 дерев ялини європейської (на сьогодні залишилося 79 дерев висотою більше 30м) вела до монастирських печер, які були викопані на схилах ярів і балок. Ялина — це
9
високе, близько 30 метрів заввишки, дуже тіневитривале дерево з мутовчастою конусовидною кроною та прямим стовбуром. Недарма, навіть ясного дня на цій алеї прохолодно і похмуро-темно. Старовинна ялинова алея “Рихлівської дачі” охороняється в категорії ботанічної пам’ятки місцевого значення. На цій алеї з чагарників можна зустріти бузину чорну; з трав – чистотіл великий, зірочник ланцетолистий, розхідник звичайний, кропиву дводомну, купину багатоквіткову, веснівку дволисту. Каштанова алея складається з 40 дерев каштану кінського віком понад 100 років. Алея виглядає досить своєрідно навесні, коли всі дерева увінчані свічками квіток, та восени, коли дозрівають каштани і починається падолист. У Європі кінський каштан почали розводити з 1576 року, хоч і батьківщина кінського каштана — гірські ліси Балканського півострова. Насіння його було вперше одержано з Константинополя. Екзотичні декоративні дерева швидко заполонили парки, сквери й сади європейських міст. Каштани є характерною ознакою Києва, де вони були вперше висаджені в 1842 році. На території Чернігівщини каштан кінський з’явився одночасно в кількох місцях, зокрема в Тростянці, Вишеньках, Седневі, Чернігові. Основні засади охорони багатовікових дерев полягають у вирубці чагарників в зоні їх алеї, обрізуванні старих гілок, діагностиці та візуальному огляді, підсаджуванні молодих на місце старих, загиблих та обмеження антропогенного навантаження на прилеглі території. Реєстр та опис багатовікових дерев в околицях х.Рихли Коропського району Під час експедиційних досліджень 2008-2010 рр. нами вивчалися багатовікові дерева на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Рихлівська дача». При цьому проводилося обстеження стану дерев, вимірювання їх параметрів та визначення координаційної прив’язки за допомогою GPS навігатора Magellan.
10
Таблиця 1. Реєстраційна форма багатовікових дерев в околицях х Рихли Коропського району № дерева
1.
2.
3.
4.
5.
Координати
Параметри
51º39’41»C 032º52’45»B
D=650см H=38м Вік-понад 600р. Dсер.=105см Hсер.=9,5м Вік-150р.
51º41’04»C 032º52’41»B 51º40’50»C 032º52’45»B 51º40’50»C 032º52’45»B 51º40’47»C 032º52’25»B 51º40’50»C 032º52’51»B 51º41’04»C 032º52’48»B 51º40’47”C 032º52’25”B
6.
51º40’50”C 032º52’45”B
7.
51º40’50”C 032º52’46”B
8.
51º40’51”C 032º52’47”B
Dсер.=100см Hсер.=30м Вік-150р. Dсер.=90см Hсер.=25м Вік-понад 100р. D=375см H=24м Вік-300р. D=750см H=30м Вік-понад 400р. D=500см H=28м Вік-понад 400р. D=270см H=28м Вік-250р.
Особливості вигляду дерева Стан дерева відмінний, має 10 стовбурових відгалуджень. Пасічний сад знаходиться у задовільному стані, потребує санітарної чистки. Стан ялинової алеї добрий.
Алея каштану кінського у задовільному стані, потребує санітарної чистки. Стан дерева добрий.
Стан задовільний, потребує певного піклування. Має 3 великі стовбурові розгалудження. Кілька гілок засохлі, не потребує додаткових заходів впливу. Дерево не пошкоджене.
11
9.
51º40’50”C 032º52’48”B
10.
51º40’50”C 032º52’50”B
11.
51º40’50”C 032º52’51”B
12.
51º40’50”C 032º52’51”B
13.
51º40’54”C 032º52’54”B
14.
51º41’02”C 032º52’48”B
15.
51º41’04”C 032º52’48”B
16.
51º41’05”C 032º52’41”B
17.
51º41’04”C 032º52’41”B
18.
51º41’04”C 032º52’41”B
19.
51º41’04”C 032º52’41”B
20.
51º41’04”C
D=500см H=24м Вік-350р. D=300см H=26-28м Вік-250р. D=340см H=26м Вік-300р. D=540см H=28-30м Вік-400р. D=300см H=22м Вік-300р. D=255см H=24м Вік-300р. D=440см H=30м Вік-350-400р. D=350см H=24м Вік-200-250р. D=243см H=24м Вік-200р. D=282см H=24м Вік-200-250р. D=157см H=16м Вік-200р. D=316см
Продовження 1 табл.1. Дерево не пошкоджене.
Дерево має 3 стовбурових розгалудження. Дерево потребує видалення сухих гілок. Дерево здорове, не потребує лікування. Дерево має 2 дупла, які потребують лікування. Дерево не пошкоджене.
Дерево знаходиться у задовільному стані, є трутовики, невелике дупло. Стан дерева добрий.
Стан добрий.
Слід видалити 2 сухі гілки.
Стан добрий.
Продовження 2 табл.1. Стан дерева добрий.
12
032º52’39”B 21.
51º41’03”C 032º52’38”B
22.
51º41’01”C 032º52’11”B
H=22м Вік-150р. D=350см H=26м Вік-250-300р. D=375см H=24м Вік-250р.
Стан добрий.
Дуб у доброму стані.
Проведені дослідження дозволили нами виявити 22 об’єкти, що складаються багатовікових дерев, показати їх стан та пропонувати їх для охорони в якості окремих об’єктів або груп багатовікових дерев. Отже, своєрідна увага до старих дерев пояснюється також їх значенням як свідків і певних віх історії України, від епохи язичництва та поклоніння деревам як тотемам і храмам до епохи Просвітництва, яка надихала на творчість і свободу, від княжих часів до розквіту козацької держави. Вони виступають своєрідними коріннями нації, що мають велике природно-екологічне, естетичне, патріотичне та історико-меморіальне значення. Вікові дерева – цікаві природні музеї, своєрідні лабораторії для науковців, де можна вивчати такі проблеми як довговічність порід, зміни структури деревини в залежності від часу, їх насіннєвий потенціал з можливістю отримання елітного насіння. Основні причини загибелі вікових дерев полягають у наступному: процеси їх природного онтогенезу, пошкодження під час грози та будівельних робіт, навмисне пошкодження та подальше спилювання в приватному секторі, ураження трутовиковими грибами та ряд інших. Система
охорони
багатовікових
дерев
включає
4
рівні
(пошук,
інвентаризація, вивчення і заповідання) та ряд підходів, насамперед з виявлення, обстеження, заповідання та пропаганди їх в якості ботанічних пам’яток природи. Реєстр вікових дерев х. Рихли та його околиць налічує 22 об’єкти, що потребують охорони та постійного піклування. Основні засади їх охорони
13
полягають у вирубці чагарників в зоні їх алей, обрізуванні старих гілок, діагностиці та візуальному огляді, підсаджуванні молодих на місце старих, загиблих та обмеження антропогенного навантаження на прилеглі території. Автор висловлює подяку науковому керівнику, зав. кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка Ю.О.Карпенку та студенту 5 курсу Нечесі Івану Володимировичу за допомогу у виконанні роботи.