2011 zakhyst 15 20chernigiv projekt fedorenko s

ПРОЕКТ «ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ ЧЕРНІГОВА - ЛІСОВОГО УРОЧИЩА “ЯЛІВЩИНА”» Федоренко С.В., студентка 42 гр. хіміко-біологічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету ім.Т.Г.Шевченка Чернігівська ОО НМЦ «Екологічні ініціативи» “Ялівщина” – зелена перлина Чернігова, яка розкинула свої шати з північних околиць міста. Це зелені „легені міста”, місце відпочинку, природний затишок, джерело натхнення для людини. Як приємно теплої днини прогулятися у затінку високих дерев, послухати пташок, вдихнути свіже та п’янке повітря. Звідки ж взялася “Ялівщина”? Яка історія походження назви? Історія досить фрагментарно залишила для нас факти тих подій та імена природознавців, фахівців, які створили та “будували” “Ялівщину”. Ось деякі з них… В VII випуску “Трудов Черниговской губернской архивной комисии” розповідається про річку Стрижень і про виникнення назви “місцевості Ялівщина”. Так, “… на реце Стрижень была мельница Василя Яловицкого, райце Черниговского…” Вона була йому подарована універсалом гетьмана Д.Многогрішного від 3 червня 1672 року. У 1693-1696 роках Яловицький був глухівським сотником, а млин перед виїздом з Чернігова продав. У 1880 році, коли в Чернігові почалося будівництво Чернігівського водогону, в центрі міста було споруджено водонапірну башту, а в ”Ялівщині“ - насосну станцію для подачі води з артезіанських свердловин. У 90-х роках ХIХ ст. тут висаджено верес, сосну, ялину, ігру, черемху та інші дерева, кущі. В 1945 році місцевими керівними органами була підтримана ініціатива громадськості про створення ботанічного саду в Чернігові, який було відкрито у 1946 році в цьому урочищі. В 1946 році ботанічний сад займав площу 170 га, його колекція нараховувала 480 видів рослин, 720 сортів декоративних рослин. В структурному складі цієї установи було 3 відділи: флори і культурної рослинності, інтродукції і акліматизації рослин, дендрології, плодівництва і розведення квітів. В 1949 році виконком обласної ради звертається з клопотанням підпорядкувати Чернігівський ботанічний сад Академії наук УРСР, зробивши філією Київського ботсаду. Але відвідування саду академіком Гришком, директором Київського ботсаду, 14 листопада та його рішення “про нераціональність підпорядкування цього саду Київський академії”, нанесло певний удар на розвиток Чернігівського ботсаду, але він переживав часи розквіту, розширення, певного визнання. В 1956 році Чернігівський ботсад був єдиним науково-дослідницьким закладом такого напрямку на Лівобережному Поліссі. Цього ж року на території саду вперше на Чернігівщині була створена база карликового садівництва на основі карликових форм яблуні з Лохвицької дослідницької станції. У 1957 році ботанічний сад було об’єднано з господарством “Зеленбуд” м.Чернігова, що звузило напрямки його діяльності, а в перспективі взагалі знищило його як наукову установу.

Ботанічному саду було акліматизовано 160 видів дерев, чагарників і трав’янастих рослин. Але на жаль ботанічний сад було закрито, і його “власником” стає РДБ “Зеленбуд”. Екзотичній частині урочища 7,2 га було надано статус державного заказника місцевого значення. У 90 роках ХХст. було зроблено маршрут за участю фахівців Чернігівського педінституту і науковців Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного, створено екологічну стежку. В 1993 році О.В.Лукашем та Ю.О.Карпенком складено “Путівник по екологічній стежці державного заказника місцевого значення “Ялівщина”, Ю.О. Карпенком та Графіним М.В. брошура “Загадковими стежками “Ялівщини”, з якої були використані історичні матеріали про лісове урочище. Зараз в “Ялівщині” ростуть та квітчають береза бородавчаста, катальпа бігонієвидна, робінія псевдоакація, липа серцевиста, клен горобинолистий, туя західна, коркове дерево, бузок, сосна звичайна та інші дерева. А під ногами побачимо багато трав’янистих рослин: хвощ лучний, подорожник великий, гравілат міський, спориш звичайний, суниці лісові, кропива дводомна, жалка, кульбаба лікарська, енотера дворічна та багато інших, серед яких чимало бур’янів. Зупинимося на проблемах Ялівщини.

1.Засмічення. Занепокоєння санітарно-епідеміологічної служби викликають незадовільні умови відпочинку населення міста в урочищі Ялівщина. Проблема засмічення лісів побутовими відходами – це проблема не тільки ДП «Чернігівський лісгосп» - лісівників, а це проблема загальнодержавного масштабу так як і утилізація твердих побутових відходів, а перед цим їх збір і вивезення з урочища-майже відсутнє.Тому і везуть, несуть люди з низькою свідомістю сміття в ліс, а працівникам лісової охорони доводиться його прибирати так як встановити винуватців дуже важко в зв’язку з тим, що вивозять сміття як правило в темну пору доби, та й біля кожного дерева немає можливості поставити лісника. Щорічно, як правило, зі сходом снігового покрову лісники приступають до виконання не властивих їм функцій, прибирання сміття вздовж доріг, навколо населених пунктів, в лісових масивах. Через те, що в м. Чернігові не вирішена проблема утилізації твердих побутових відходів (єдине сміттєзвалище «Масани» переповнене, прийом відходів на ньому платний), виникають стихійні сміттєзвалища, лісова охорона по мірі фізичної можливості проводить їх ліквідацію. Небайдужа до екології громадськість Чернігова прибирає рекреаційні зони міста. В Чернігові постійно відбуваються акції по очищенню урочища. Мета акцій – сприяти очищенню урочища Ялівщина від забруднення неорганічним сміттям шляхом формування культури відпочинку людей, які відпочивають в Ялівщині, створення належних умов для збору, сортування та вивезення сміття. У Чернігові проводиться акція«Молодь за чисте місце відпочинку!». Екологічні громадські організації міста Чернігова, студенти і викладачі місцевих вузів, небайдужі до стану довкілля громадяни упорядковують

територію лісопарку "Ялівщина" - улюбленого місця відпочинку багатьох чернігівців . Десятки добровольців збирають у пакети сміття. Тільки за один "День довкілля", який проводився в області 17 квітня, було ліквідовано 846 стихійних сміттєзвалищ. Всього у заходах з благоустрою взяли участь майже 100 тисяч осіб. "Велике прибирання" триває на Чернігівщині з початку квітня - відтоді, як область долучилася до всеукраїнської весняної акції "Благоустрій України". В усіх районах і містах щодня прибираються території населених пунктів і береги річок, ліквідовуються стихійні смітники, впорядковуються санкціоновані сміттєзвалища.

2.Вирубка лісу.Ліси Чернігівщини – її багатство. Загальна площа земель лісового фонду Чернігівської області становить 727,8 тис. га., у тому числі вкритих лісовою рослинністю – 659,3 тис. га. Це 20,7 % від загальної площі області. Ліси впливають на весь природний комплекс в цілому: на клімат, ґрунти, умови формування поверхневого стоку, регулюють рівень води у річках, фільтрують воду й очищують повітря. Тому збереження лісів не тільки дуже важлива справа, але й обов’язок кожного жителя нашого краю. У цілому по області стан лісів задовільний, проте протягом останніх років майже в 2 рази збільшились об’єми вирубок головного користування. Для їх освоєння залучаються значні матеріальні та людські ресурси лісокористувачів, як наслідок - зменшуються об’єми і якість проведення лісогосподарських та лісозахисних робіт. Лісокористувачами не дотримується технологія створення лісових культур, особливо в перші два–три роки, що негативно впливає на продуктивність лісів в області. Викликає занепокоєння стан лісовідновлення по твердолистяному господарству. Так, в окремих лісогосподарських підприємствах частина зрубів суцільних рубок господарсько-цінних порід (дуб, сосна) без достатньої кількості підросту головних порід, які відповідають корінним типам деревостанів. Порушення “Правил відновлення лісів і лісорозведення” залишаються під природне поновлення малоцінними другорядними породами (акація, осика), не проводиться реконструкція малоцінних м’яколистяних молодняків, де лісорослинні умови оптимальні для вирощування господарсько-цінних порід дерев. Низькопродуктивні землі сільськогосподарського призначення, на яких відбулося природне заліснення, своєчасно не переводяться у вкриту лісом площу і не передаються під охорону лісогосподарським підприємствам. В зв’язку з цим на даних землях здійснюються самовільні рубки дерев (заготівля дров’яної деревини, новорічних ялинок тощо). З метою посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства для попередження порушень чинного законодавства при заготівлі новорічних ялинок, на території області щорічно проводиться операція ”Новорічна ялинка”. У містах і районах області створюються оперативні рейдові групи з державних інспекторів охорони навколишнього природного середовища, працівників УМВС та лісової охорони. Організовуються чергування на автошляхах області,

залізничних та автостанціях, а також міських ринках для перевірки законності перевезення та реалізації новорічних ялинок. Держекоінспекцією в Чернігівській області здійснено 209 перевірок щодо охорони рослинного світу, в т.ч. 53 перевірки по веденню лісового господарства. Виявлено цілий ряд порушень. Одними з причин поширення незаконних рубок є: - низький життєвий рівень населення; - існування організованих угрупувань, які систематично займаються розкраданням лісових ресурсів; - велика кількість пилорам, які є споживачами незаконно добутої лісопродукції; Лісонасадження – місця масового відпочинку людей, де черпається енергія, необхідна для праці радість і насолода. Кожний з нас, перебуваючи в лісі, парку, відчуває як чудово влітку відпочивати в тінистій прохолоді дерев, а зимою – дихати чистим прозорим повітрям. Але природні ресурси не можна експлуатувати безмежно, не турбуючись про їх відновлення. Кожна людина повинна зробити хоча б маленький, але конкретний внесок в покращення екологічної ситуації у своєму рідному краю. Щоб було завжди красиво, щоб пахло весняним цвітом, пашіло зеленню, потрібно немало потрудитися шляхом проведення робіт по озелененню населених пунктів, створенню насаджень по берегах річок, водоймищ і в лісонасадженнях. І тоді природа обдарує вас своїми щедрими дарами, вабитиме до себе своєю красою в будь-яку пору року!

3.Нерегульована рекреація.ЯЛІВЩИНА – це чарівна місце Чернігова,призначене прикрашати обласний центр творами садового мистецтва. Це унікальні ландшафти, чарівні краєвиди. Тут більше сотні видів дерев і чагарників. Серед них — рідкісні для Полісся амурське пробкове дерево, американська липа, ліщина ведмежа, горобина дуболиста, бузок угорський та ін. Майже в усіх обласних центрах, історичних та промислових містах створено ботанічні сади, а в Чернігові — вже й база для цього була, такого саду немає. А тут могли б проходити практику з біології студенти Чернігівського педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Це міг бути й чудовий куточок, куди люди йшли, щоб помилуватися пишною рослинністю. Та й доглядати його чернігівці не відмовилися б. Ялівщина-це можливість розводити екзотичні рослини для всього міста. Також неодноразово заходила мова про створення регіонально-ландшафтного парку «Ялівщина»,який би став візитною карткою міста Чернігова. Регіонально-ландшафтний парк«Ялівщина» : 1)сприяв би екологічній освітньо-виховній,інноваційній роботі; 2)був би першим унікальним природним парком в межах міста; 3)зберігав цінні природні та історико-культурні комплекси та об’єкти; 4)створив би умови для ефективного туризму,відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об’єктів; 5)зберігав та відроджував би струмки та джерела на території «Ялівщини»,джерела питної води м.Чернігова.

Ялівщина також може бути одним з основних елементів санаторних і курортних зон,в яких є паркові насадження, під впливом яких значною мірою формуються властивості повітряного середовища. Використовування в лікувальній меті фітоорганічного фону зелених насаджень - один з найпростіших і доступних для практичної реалізації напрямів аерофітотерапії. . Правильне формування таких парків дозволило б використовувати леткі фітонциди як додатковий природний лікувальний чинник. Важливим чинником, що обумовлює лікувальну і оздоровчу дію рослин урочища Ялівщина, є антимікробна активність. Нею визначається що санує дію рослин на повітряне середовище, а при попаданні летких речовин в організм дію на патогенну мікрофлору, що є збудником захворювання. Хворі із захворюваннями легенів могли б приїжджати до Ялівщини та лікуватися від хвороб.

4.Забур’яненість 4.1. Аналіз бур’янів „Ялівщини”.На основі конспекту бур’янів урочища “Ялівщина” був зроблений аналіз видового складу даних рослин. Всього виявлено 39 видів бур’янів з 18 родин. Біоморфологічна структура має такий вигляд: трав’янисті полікарпіки - 13 видів; однорічники - 18 видів; багато-чи дворічні монокарпіки- 4 види; моно- чи дворічні монокарпіки - 2 види; стрижнекореневі - 31 вид; китицекореневі - 4 види; коренепаростковий - 1 вид; паразит - 1 вид. Залежно від географічного поширення виділені групи бур’янів таких типів ареалів: європейсько-північноамериканський - 3 види; євроазіатський - 4 види; європейсько-давньосередземноморський - 1 вид; європейсько-північноамерикансько-канадськодавньосередземноморський - 1 вид; європейсько-середземноморський - 2 види; євросибірсько-середземноморсько-ірано-турецький – 1 вид; європейсько-кавказсько-північноамериканський - 1 вид; гемікосмополіт - 8 видів; голарктичний - 8 видів; космополіт - 8 видів. За відношенням до світла 16 видів сціогеліофіти, 20 - геліофіти і 3 види геліосціофіти. За відношенням до водного режиму бур’яни „Ялівщини” можна розподілити так: мезофіти (12 видів), ксеромезофіти (22 види), гігрофіти (4 види). За способом поширення серед бур’янів представлені мірмекохори- 5 видів, епізоохори – 5 видів, балісти – 8, зоохори –8, анемохори – 10, агестохори – 5, барохори - 8, ендозоохори - 8, ергазіохори-3, спейрохор-1, антропохори - 8, гідрохори-4, автоменохор-1, автохори-2 види.

Бур’янові види мають таке господарське значення: лікарське - 22 види; фарбуюче – 5 видів; вітамінне – 16 видів; кормове - 16 видів; харчове - 13 видів; технічне - 10 видів; олійне - 9 видів; декоративне – 6 видів; отруйне – 7 видів; ефірне - 1 вид; жироолійне – 2 види; ефіроолійне – 8 видів; медоносне - 9 видів; дубильне – 2 види. Отже, серед бур’янів „Ялівщини” переважають стрижнекореневі рослини, види космополітного походження, геліофіти, ксеромезофіти. Поширюється насіння бур’янів переважно зоохорно, анемохорно, а також за рахунок саморозсіювання. Майже третина бур’янів Ялівщини можуть використовуватися як джерело лікарської сировини, 16 видів мають кормове значення.

4.2. Характер поширення бур’янів на території лісового урочища Спостереження проводились на таких ділянках: біля лікарні, біля лівого краю агробіологічної станції педуніверситету, на території агробіостанції, перед агробіостанцією, з правого краю агробіостанції, перед “Зеленбудом”, біля входу в “Зеленбуд”. На досліджуваних ділянках визначалась кількісна представленість бур’янів: вид домінує, трапляються куртини виду, наявні поодинокі екземпляри бур’янів. Урочише “Ялівщина” найбільш засмічене такими бур’янами: чистотіл великий, пирій повзучий, кропива жалка, м’яточник бур’яновий. Герань Робертова займає великі площі, проте у лісовому урочищі на цих ділянках представлені поодинокі екземпляри цієї рослини. Подібний характер зростання мають кропива дводомна та міцеліс стінний. Бур’яни „Ялівщини” тяжіють до ділянок сільськогосподарського використання (трест „Зеленбуд” та агробіостанція педуніверситету). Саме тут найбільшим є видове різноманіття бур’янів. В значній мірі засмічені лісові ділянки, пронизані мережею стежок та місць стихійного відпочинку людей.

3.Шляхи розвязання проблем 1)Проведення інформаційної кампанії, яка б сприяла формуванню культурного відпочинку, а також: - встановити 10 урн для сміття на території урочища; - організувати роботу «пункту зі збору сміття». Пункти збору сміття – намет,

який буде розташований при вході до урочища. Він працюватиме два дні на тиждень (субота-неділя) з 11:00 до 17:00.

-волонтери інформуватимуть відпочиваючих про шкоду, яку завдає неорганічне сміття, видаватимуть всім охочим пакети для сміття, проводитимуть обмін пакетів зі сміттям на заохочувальні подарунки; - надрукувати та поширити звіт про проведення акцій,що міститиме опис проведеної роботи, відгуки волонтерів та активістів. Звіт поширюватиметься серед навчальних закладів, громадських організацій, ЗМІ та державних установ міста.

2) Проводити боротьбу зі злочинністю в лісовій та деревообробній галузях для запобігання та припинення незаконних рубок, розкрадань і вивозу деревини ;боротьбу з економічною злочинністю :проводити перевірки деревообробних підприємств. Проводити масштабні акції по висадці нових садженців дерев на території урочища Ялівщини :збирати як школярів, так і дорослих, з тим щоб у спільній праці дати життя майбутнім дібровам.Наприклад,екологічна акція з висадки дерев та кущів в урочищі «Ялівщина». В заходах посадки лісу повинні брати участь представники місцевої влади, громадських організацій, студентської та учнівської молоді, а також працівники різних галузей. Найактивніших учасників акції організатори повинні відзначати та заохочувати інших.

3)Нині громадськість Чернігова бореться за повернення природоохоронного статусу всій території Ялівщини. Створено комісію, збираються підписи. Відрадно, що активно за це святе діло взявся й Чернігівський педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка.Торік викладачі й студенти посадили тут гай сіянцями історичного дуба Тараса Шевченка, який росте в селі Линовиця Прилуцького району на колишній садибі Якова де Бальмена, щирого друга поета, якому присвячена поема «Кавказ». Облаштовати лісові зони для відпочинку. Виготовити лісові меблі: пенькистільці, столики, столики-грибочки і дитячі майданчики,яскраві бесідки. Проводити дні туризму,тижні здоров’я,також, екологічної стежки – організованого маршруту по місцевості для проведення навчальних екскурсій, прогулянок, масових заходів еколого-натуралістичного спрямування, пропагандистської роботи з охорони природи.

4)ЯК ЗАХИСТИТИ УРОЧИЩЕ “ЯЛІВЩИНА” ВІД БУР’ЯНІВ? Доведено, що найповніших результатів у боротьбі з бур’янами можна досягти, застосовуючи не один якийсь захід, а цілу систему їх з обов’язковим урахуванням біологічних властивостей бур’янів та своєчасним і високоякісним виконанням всіх сільськогосподарських робіт. Традиційні заходи боротьби з бур’янами поділяються на запобіжні, агротехнічні, хімічні, біологічні та карантинні. Основне в запобіжних заходах – не допустити нагромадження насіння бур’янів і вегетативних органів розмноження у грунті. Вирішальним у боротьбі з бур’янами є агротехнічні заходи, в основу яких укладено біологічні властивості дикорослих та культурних рослин. Серед цих заходів доцільним є своєчасний обробіток грунту. Хімічні, карантинні та

попередні заходи боротьби використовувати не доцільно. Так як “Ялівщина” – це лісовий біогеоценоз і втручання людини повинне бути якомога меншим. Щоб знизити ступінь забур’яненості на території урочища ми пропонуємо: по-перше, зменшити антропогенне навантаження (обмежити стихійне відвідування лісового урочища) на ділянки, які забур’янені і ті, які ще не заселені бур’янами; по-друге, місцями, де багато бур’янів, робити прополку, скошувати до достигання насіння і збирати як лікарський матеріал і корм для тварин.