Сад без птахів не сад, ліс без птахів не ліс!
І.Вступ. Невід’ємною частиною природи є птахи. У лісі, на луках, у полі, в парку, саду біля житла – скрізь вони привертають нашу увагу. Ми спостерігаємо, як одні з них у пошуках їжі стрибають по землі, інші обстежують гілки й стовбури дерев. Ми милуємось їх польотом, формою тіла, красою оперення, дивуємося з їхньої поведінки. Не можемо уявити собі лісу без співу птахів, нас зачаровує пісня солов’я, жайворонка, навіть тихеньке тенькання якоїсь непомітної серед рослинних хащів пташини радує нас. Створює добрий настрій. Птахи – окраса природи. А яку велику користь приносять невтомні крилаті захисники полів, лісів, лук, садів! Хижі птахи живляться гризунами, які завдають на полях шкоди, зерноїдні – насіння бур’янів. Особливо корисні комахоїдні птахи, які поїдають дуже багато комах-шкідників. Серед птахів є мисливсько-промислові, людина використовує їх м’ясо, пір’я, пух. Деяких птахів людина приручила й одомашнила. Птахи становлять велику і різноманітну групу тварин. Вони поширені скрізь, де для них є їжа, сприятливі для життя умови. На земній кулі налічується 8600 видів птахів. Усіх птахів поділяють на 28 рядів.
Птахи мають дуже велике наукове, виховне і естетичне значення. Вони є об’єктами наукових досліджень, моделями для вивчення біологічних процесів, чудовою прикрасою лісів, полів, лук, - складовою невід’ємною частиною рідної природи. Є серед птахів і такі, які завдають сільському господарству і навіть технічним спорудам деякої шкоди, загрожують здоров’ю людей, розповсюджують інфекційні та паразитні хвороби. Проте шкоду від них часто перебільшують, і це стає причиною непоправних помилок. Трагічною була доля деяких і нічних хижих і рибоїдних птахів, яких довгий час безжалісно знищували, уважаючи, що цим рятують свійських і мисливських диких тварин. Це привело до значного зменшення кількості, а подекуди і до повного знищення цих важливих компонентів лісових й інших екосистем, що відіграють відповідальну роль у кругообігу речовин і здійснюють санітарні та добірні функції. Проте життя птахів вивчено ще недостатньо. Ученим, безумовно можуть допомогти учні, студенти, юні натуралісти. Виловлювати в природі співочих птахів чижів, щигликів, снігурів, коноплянок – означає збіднювати природні біоценози. Більшість диких птахів, які потрапляють у клітки любителів, приречені на загибель. Тому серед заходів охорони птахів одним з найважливіших є роз’яснювальна робота серед населення. Осередком такої роботи має бути школа. Тільки тоді, коли кожний учень, студент, фахівець кожної галузі народного господарства озброїться знаннями про значення і користь птахів, можна буде добитися того, щоб усюди в природі жили птахи, проводили свою корисну роботу, милували нас своїми яскравими фарбами, веселою метушнею і мелодійними співами. Природні зони України можна розглядати як важливу територію, сприятливу для формування зимових ареалів багатьох видів птахів, що по-ширені у Західній Палеарктиці. Для багатьох із цих видів зимові умови є найбільш екстремальними, і від успішності зимівлі залежить подальше ви-живання популяцій. Усього в Україні в зимовий період зареєстровано 228 видів, серед яких 201 вид (48,5% від всього складу орнітофауни) уважають постійно або періодично зимуючим. Серед цих птахів 37 видів (18,4% від складу зимуючих) занесені до національної Червоної книги. Під час зимівлі в країні протягом 1980-1990 рр. стабільна чисельність виявлена тільки у 54 видів (26,8%). За згаданий період тільки десять зимуючих видів птахів (4,9%) мають тенденцію збільшення кількості понад 50%, а інші вісім видів (3,9%) мають таку ж тенденцію зменшення чисельності.
ІІ.1.Зимова орнітофауна України 1.1. Чисельність зимуючих птахів України Чисельність зимуючих птахів недостатньо вивчена не тільки в Україні, а й у більшості європейських країн. Це зумовлено труднощами, що пов'язані з проведенням польових досліджень, відсутністю уніфікованих методик, а також складними особливостями біології зимуючих птахів. Спроба оцінити розміри популяцій зимуючих птахів для багатьох європейських країн є дуже актуальною з огляду на зменшення чисельності більшості видів птахів Європи. Серед причин такого зменшення — погіршення умов зимівлі птахів, зміни клімату, що є тепер глобальними. Більшість птахів, що гніздуються в Україні, традиційно зимують на Африканському континенті, однак серед видів, які взимку зрідка або періодично почали траплятись в Україні і поступово адаптовуються до зимівлі в наших умовах, є тільки дев'ять (4,4%), які в минулому традиційно зимували тільки в Африці. Ще 37 видів (18,4%) птахів, що зимують у нас, мають зимовий ареал у межах Європи та Африки, а 110 видів (54,7%) переважно зимують у Європі. Інші види мають ширший зимовий ареал, який захоплює значні ділянки Євразії (переважно південні та південо-західні частини Європи, Азії) та Африки. Найрізкіше зменшення чисельності серед гніздових популяцій птахів Західної Палеарктики здавна зазначають для видів, що зимують у Африці, проте останніми десятиліттями помітне зменшення зафіксовано й у звичайних видів, що зимують у Європі.
Для об'єктивності подальшого моніторингу за станом популяцій птахів, що зимують в Україні необхідно оцінити локальні популяції, що регулярно або періодично зимують у нашій країні. Подібна робота вже виконана для гніздових популяцій, та для успішних природоохоронних заходів зі збереження біологічного різноманіття країни потрібна повна оцінка чисельності як осілих, так і мігруючих видів . В окремих регіонах країни вже зроблено спроби запровадити моніторинг за зимуючими популяціями птахів. Серед видового різноманіття в Україні порівняно осіло зимує 64 види (31,8%) птахів, 22 види (10,9%) є тільки пролітними і затримуються тут для зимівлі в незначній кількості або й нерегулярно. Ще 22 види (10,9%) прилітають в Україну зимувати з північних та північно-східних районів Євразії, а 93 види (46,2%) на території нашої країни і гніздуються, і частково зимують. В окремих гідрофільних видів, зокрема качок, журавлеподібних, протягом кількох десятиліть формується адаптація до осілості й зимівлі в наших умовах. Зимові умови в Центральній та Східній Європі для багатьох видів є дуже складними, тому частина видів, що періодично зимують у нас, відлітають у Західну чи Південну Європу. Успішність зимівлі для багатьох негоробиних та горобиних птахів у наших широтах передусім залежить від температурного режиму і тривалості снігового покриву. Для багатьох видів успішність зимівлі залежить від кількості опадів загалом, і особливо негативними є дощі, якщо вони тривають протягом кількох днів. Частина видів дуже негативно реагує на значну кількість снігу, і якщо протягом короткого часу випадає понад 20 см снігу, то це багатьох птахів змушує мігрувати південніше, або ж частина популяцій може загинути в умовах нашої країни. Такі складні умови особливо несприятливі для зимівлі багатьох негоробиних птахів — лебедів, куриних, хижих та сов, лісових голубів, садових горлиць.
1.2. Види зимової орнітофауни України. У малосніжні зими, особливо у південно-східних і південних районах країни, в значній кількості зимують різні види жайворонків. У роки з високими врожаями ягід на зимівлю залишається багато дроздів. За умови низьких врожаїв ягід чи насіння ясенів та в разі суворих багатосніжних зим на півночі та сході Європи, і в Сибіру, в Україні, як звичайно, є незначна інвазія снігурів Pyrrhula pyrrhula, дроздів-омелюхів Turdus viscivorus, в'юрків Fringilla montifringilla. По¬гані врожаї горобини та омели обмежують зимову інвазію чикотнів Turdus pilaris та оме¬люхів Bombycilla garrulus, а неврожай вільхи негативно впливає на розміри і тривалість інвазії чижів Spinus spinus.
Серед осілих птахів помітно зменшується чисельність зимуючих сойок Garrulus glandarius, якщо низькі врожаї дуба, а неврожаї букових та грабових горішків призводять до зменшення чисельності зимуючих костогризів Coccothraustes coccothraustes, повзиків Sitta europaea. Дуже значні коливання чисельності виявлено у птахів, що прилітають до нас на зиму з тундри: зимняка Buteo lagopus, жайворонока рогатого Eremophila alpestris, подорожника лапландського Calcarius lapponicus, пуночки Plectrophaenax nivalis. До найрідкісніших інвазійних птахів ми зачислюємо види, що зимують у країні нерегулярно і переважно трапляються поодинокими особинами або незначними групами, це сова біла Nyctea scandiaca, сова яструбина Surnia ulula, сова бородата Strix nebulosa, дятел трипалий Picoides tridactylus, жайворонок білокрилий Melanocorypha leucoptera,
жайворонок чорний Melanocoryphayeltoniensis, кукша Perisoreus infaustus, синиця біла Parus cyanus, чечітка біла Acanthis
hornemanni, смеречник Pinicola enucleator, шишкар сосновий Loxia pytiopsittacus, шишкар білокрилий Loxia leucoptera. В Україні часто реєструють періодичні інвазії птахів, які пов'язані з нерегулярни¬ми міграціями багатьох зимуючих видів, що переважно залежать від наявності запасів корму на території зимового ареалу або від того, наскільки інтенсивна інвазія окремих інших видів птахів. Для прикладу, в родині яструбові Accipitridae досить часто здійснюють інвазії яструби малі Accipiter nisus, які інтенсивно мігрують у роки значних інвазій чикотнів Turdus pilaris та чижів Spinus spinus. Відповідно інвазії двох попередніх видів повністю залежать від успішності гніздування протягом року та від урожайності ягід горобини, насіння вільхи. Серед інших хижих птахів інвазії відбуваються у зимняка Buteo lagopus, а в родині соколових Falconidae вони найхарактерніші для підсоколика малого Falco columbarius. Від інтенсивності інвазій різних видів птахів, що періодично зимують або пролітають через нашу країну, залежать розміри популяцій та щорічна загальна чисельність інвазійних видів, що трапляються в Україні. До найбільш характерних видів, які здійснили зимові інвазії в Україні протягом двох останніх десятиліть (1967-1990), належать: сова біла Nyctea scandiaca, сова вухата Asio otus, сова болотяна Asio flammeus, сичик-горобець Glaucidium passerinum, сова яструбина Surnia ulula, сова довгохвоста Strix uralensis, сова бородата Strix nebulosa, жовна чорна Dryocopus martius, дятел звичайний Dendrocopos major, дятел середній Dendrocopos medius, дятел малий Dendrocopos minor, дятел трипалий Picoides tridactylus, жайворонок степовий Melanocorypha calandra, жайворонок білокрилий Melanocorypha leucoptera, жайворонок чорний Melanocorypha yeltoniensis, жайворонок рогатий Eremophila alpestris, сорокопуд сірий Lanius excubitor, кукша Perisoreus infaustus, сойка Garrulus glandarius, горіхівка Nucifraga caryocatactes, омелюх Bombycilla garrulus, пронурок Cinclus cinclus, чикотень Turdus pilaris, дрізд гірський Turdus torquatus, дрізд білобровий Turdus iliacus, дрізд співочий Turdus philomelos, дрізд-омелюх Turdus viscivorus, синиця вусата Panurus biarmicus, синиця довгохвоста Aegithalos caudatus, ремез Remiz pendulinus, гаїчка болотяна Parus palustris, гаїчкапухляк Parus montanus, синиця чубата Parus cristatus, синиця чорна Parus ater, синиця блакитна Parus caeruleus, синиця велика Parus major, повзик Sitta europaea, підкоришник звичайний
Certhiafamiliaris, підкоришник короткопалий Certhia brachydactyla, в'юрок Fringilla montifringilla, зеленяк Chloris chloris, чиж Spinus spinus, щиглик Carduelis carduelis, коноплянка Acanthis cannabina, чечітка гірська Acanthis flavirostris, чечітка звичайна Acanthis flammea, чечітка біла Acanthis hornemanni, смеречник Pinicola enucleator, шишкар сосновий Loxia pytiopsittacus, шишкар ялиновий Loxia curvirostra, снігур Pyrrhula pyrrhula, костогриз Coccothraustes coccothraustes, просянка Emberiza calandra, вівсянка звичайна Emberiza citrinella, подорожник лапландський Calcarius lapponicus, пуночка Plectrophaenaxnivalis.
1.3. Оцінка розмірів популяції
Оцінка змін чисельності та контроль списку зимуючих видів птахів у нашій країні є важливим елементом для орнітологічного моніторингу за видовим багатством і станом природних популяцій птахів. З огляду на помітні зміни в природному середовищі більшості видів, значні кліматичні коливання внаслідок антропогенного впливу на довкілля щораз більшої актуальності набуває впровадження моніторингу за зимуючими видами, що занесені до національної Червоної книги або мають міжнародний природоохоронний статус. Таким роботам останнім часом приділяють значну увагу. Наша оцінка розмірів популяцій зимуючих птахів ґрунтується на тривалій співпраці багатьох польових орнітологів-аматорів та професійних орнітологів, що застосовували в польових обліках чисельності зимуючих птахів методи складання регіонального орнітоло-гічного атласу, багаторічного картування досліджуваних ділянок у різних біотопах, а також найефективніші в зимових умовах лінійні обліки на постійних і тимчасових маршрутах, які ми активно використовували в багатьох природно-заповідних та інших територіях країни. Для аналізу розмірів зимуючих популяцій застосовано результати польових обліків, які проводили протягом 1975-1989 рр. у багатьох фізико-географічних регіонах. Значний обсяг польових робіт традиційно проведено на територіях національних парків та заповідників, населених пунктів і міських парків, а також у долинах малих і великих рік, що мають особливе
значення для зимівлі не тільки гідрофільних, а й більшості видів птахів. З метою виявлення меж поширення, структури ареалу, оцінки розмаху популяцій гніздових чи зимуючих птахів у Європі широко застосовували методи складання орнітологічних атласів. З другої половини 1980-х років ці методи використовували спочатку у Львівській області, а пізніше в інших фізико-географічних чи адміністративних областях країни. Найбільших успіхів досягнуто у справі оцінки гніздових популяцій та створення регіональних атласів гніздової орнітофауни, що дало підстави створити Атлас гніздових птахів Європи. Однак помітно складнішою виявилась спроба створювати атласи поширення зимуючих видів птахів, а тому такі атласи досі створені лише для Великобританії, Франції, Чехії, а тепер і для Східної Польщі. Труднощі, що перешкоджають створенню баз даних та атласів поширення зимуючих птахів у більшості країн, як і в нас, пов’язані передусім зі складними кліматичними умовами, з тим, що взимку польова активність переважної більшості орнітологів-аматорів невисока, а, крім того, зимова орнітофауна традиційно більшість спеціалістів цікавила набагато менше, ніж гніздова біологія чи навіть міграції. В Україні традиційно обліки зимуючих птахів проводили на території приморських регіонів Азово-Чорноморського узбережжя, в Криму, у долинах великих річок, на водосховищах та морських затоках. Регулярні середньозимові обліки водоплавних птахів на більшій території країни веде Міжнародне бюро з вивчення водоплавних птахів (IWRB) з 1984 р. і до цього часу. У західних областях країни організовані польові роботи, пов'язані зі складанням регіонального атласу зимуючих птахів Львівської області та всього регіону (1982-1986). Такі регіональні атласи поширення зимуючих птахів складали на основі сітки по квадратах 10х10, 25х25 або 50х50 км. Дані обліків зимуючих видів є відносними, однак порівняно об'єктивно відображають загальну картину з поширенням та розмахом популяцій. Матеріали нагромаджені під час складання атласів, завдяки застосуванню загальновизнаних методик, дали змогу вперше розрахувати відносну чисельність зимуючих особин різних видів птахів спочатку у восьми західних областях, а згодом і в усій державі.
2. Характеристики зимової орнітофауни. Для характеристики зимової орнітофауни виділили традиційні категорії, що дають відносну оцінку поширення та чисельності зимуючих птахів. Зокрема, Р — вид, порівняно рівномірно поширений по території країни під час зимівлі; Н — вид, спорадично, нерівномірно поширений, з перевагою в окремих регіонах; О — поширення виду дуже обмежене локальними осередками або випадковими пунктами. Чисельність характеризують за чотирма категоріями: 1 — дуже рідкісний, нерегулярно зимуючий вид, на території країни зимуючих популяцій не утворює; 2 — рідкісний, зимуючі угруповання або локальні популяції дуже нечисленні, в роки зі складними кліматичними умовами може зимувати тільки частково; 3 — звичайний регулярно зимуючий вид, але чисельність під час зимівель може коливатись у широких межах; 4 — здебільшого регулярно зимуючий численний вид, чисельність якого під час зимівлі в країні не зазнає вагомих коливань. Рівномірне і нерівномірне розселення означає, що вид у країні трапляється на зимівлі порівняно в багатьох регіонах, однак це не означає, що його популяції теж рівномірно розподілені за щільністю. В таких випадках чисельність виду може суттєво відрізнятись на півдні й на півночі, та цей вид трапляється у різні роки або протягом одного року в багатьох регіонах або в переважній більшості областей.Згідно з даними, позитивні тенденції протягом 1990-х років простежувалися у бугая Botaurus stellaris, сірої чаплі Ardea cinerea, крижня Anas platyrhynchos, лиски Fulica atra, мартина звичайного Larus ridibundus, горлиці садової Streptopelia decaocto, сича хатнього Athene noctua, королика жовтоголового Regulus regulus, синиці великої Parus major, гаїчок обох видів — Parus montanus, P. palustris, крука Corvus corax, грака Corvus frugilegus, галки Corvus monedula, сороки Pica pica, гави сірої Corvus cornix, горобця хатнього Passer domesticus, вівсянки очеретяної Emberiza schoeniclus та вівсянки звичайної E. citrinella, але їхня чисельність на зимівлі в наступні десять років різко зменшилася. На відміну від цих видів, у деяких зимуючих у нашій країні птахів чисельність зросла, і навіть серед видів, що занесені до національної Червоної книги, зокрема, у сіруват-ня Haliaetus albicilla. Можливо, чисельність цього хижака збільшилася не тільки внаслідок зростання гніздової популяції, а й завдяки особинам, що мігрують до нас на зимівлю. Також заслуговує на увагу факт, що такі види, як казарка червоновола Rufibrenta ruficollis, дрохва Otis tarda, занесені до національної Червоної книги, проте згідно з класифікацією, належать до звичайних зимуючих птахів (категорія 3). Пояснюють це тим, що обидва види останніми десятиліттями на території України мають головну частину свого зимового ареалу, а тому зосередженні тут у значній кількості і згідно з загальною чисельністю у південному регіоні країни не належать до дуже рідкісних. Однак в умовах зимівлі ці види потребують спеціальних заходів з охорони.
Дуже високі діапазони коливання чисельності у різні роки зафіксовані у багатьох в'юркових птахів: снігура Pyrrhula pyrrhula, чижа Spinus spinus, щиглика Carduelis carduelis, а також у вівсянки звичайної Emberiza citrinella, зимняка Buteo lagopus. Популяції таких видів, як поморник короткохвостий Stercocariusparasiticus, мартин сивий Larus canus, мартин сріблястий L. argentatus, найближче розміщені на Балтійському морі, але в нашій країні зимують на Азово-Чорноморському узбережжі, і тільки сріблястий мартин робить нетривалі переміщення в глибині континенту, затримуючись на незамерзаючих водоймах заходу країни. Сьогодні ми не маємо даних про випадки зимівлі в країні яструба коротконогого Accipiter brevipes. Прикладом дуже рідкісних (категорія 1) є, як звичайно нерегулярно зимуючі види, максимальна гранична чисельність яких не перевищує 100 особин, проте з винятками для таких видів, як мартин чорнокрилий Larus fuscus, мартин малий L. minutus, мартин каспійський L. ichtyaetus, жайворонок білокрилий Melanocorypha leucoptera, щеврик лучний Anthus pratensis. Серед нечисленних (категорія 2) найтиповішими є види, максимальна гранична чисельність яких не перевищує 1 000 особин, за винятком лутка Mergus albellus, дятла білоспиного Dendrocopos leucotos, голуба-синяка Columba oenas, пуночка Plectrophaenax nivalis. Для звичайних зимуючих видів (категорія 3) мінімальна чисельність здебільшого перевищує 1 000 особин (винятками є лебідь-кликун Cygnus cygnus, баклан великий Phalacrocorax carbo, дятел середній Dendrocopos medius, дятел зелений Picus viridis), однак максимальна чисельність зрідка перевищує 10 000 особин (винятки: сіра гуска Anser anser, гоголь Bucephala clangula, фазан Phasianus colchicus, сова сіра Strix aluco, посмітюха Galerida cristata, жайворонок степовий Melanocorypha calandra, жайворонок рогатий Eremophila alpestris, зеленяк Chloris chloris, костогриз Coccotraustes coccotraustes). Численними (категорія 4) є види, у яких мінімальна чисельність на зимівлях завжди перевищує 10 000 особин, а максимальна не має ліміту. Винятком є тільки деякі інвазійні види, які в окремі роки здійснюють незначні інвазії і, як наслідок, їхня чисельність досягає тільки мінімальних розмірів, проте в окремі роки у цих видів чисельність може бути нижчою, ніж гранично мінімальна. Такими є зяблик Fringilla coelebs, в'юрок Fringilla montifringilla, щиглик Carduelis carduelis, чечітка звичайна Acanthis flammea, снігур Pyrrhula pyrrhula.
ІІІ.Зимуючи птахи Херсонщини Синичка велика - Parus major - звичайний осілий птах нашого краю. Гніздується в лісах, парках, садах. Не рідко будує гнізда у трубах-стовбчиках сільських парканів, хоча частіше у дуплах та синичниках. В осінньо-зимовий період відбуваються кочівки птахів з більш північних районів. У селах в цей час синичок збільшується в кілька разів. Часто прилітають до годівниць, де їдять несолене сало, зернята соняшника, гарбуза, кавуна та товчені волоські горіхи. Значення синичок у знищенні шкідників дуже велике. Вони відшукують комах та їхніх личинок протягом року. І все ж взимку полювати їм важче, і синички часто гинуть не стільки від холоду, скільки від голоду. Голодний птах не переносить навіть слабких морозів. Із десяти синичок перезимовують тільки дві. Тому взимку синички стають птахами всеїдними. В годівнички треба класти все: крихти хліба, крупу, злакові, зерна соняшнику, можна на нитках підвішувати шматочки несолоного сала. Навесні птахи нам віддячать за увагу, винищуючи шкідливих комах у наших садах, гаях, парках та лісах.
Лебідь-шипун - звичайний гніздовий і нечисельний зимуючий вид Поділля. Почав гніздуватися в кінці 80-х років ХХ століття. Гнізда будує на ставках та водосховищах, рідше на річках. У виводках найчастіше 3-5 пташенят. Щороку в долині р.Південний Буг в межах Хмельниччини зимує 1525 птахів.
Горобець хатній - Passer domesticus - звичайний осілий вид. Населяє міста і села, дуже рідко природні біотопи. В Європі чисельність різко знижується, тому його занесено до деяких Червоних книг. Чисельність в Україні теж знижується, особливо у містах. Причини цього явища ще достовірно не з"ясовані. Серед зимуючих птахів найбільш відомі нам горобці. Називають їх горобцями хатніми. Ні, він не став домашнім птахом, але живе біля людських осель. Селиться під дахами хат, іноді займає гнізда інших птахів, які часом його виганяють із бійкою та скандалом, бо цей нахаба не хоче по-доброму покинути чуже гніздо. Горобець - птах, що їжею не перебирає. Зерно, крихти хліба, крупу - все це горобці їдять із задоволенням. Але поїдають вони і комах та їх личинок. Горобці приносять користь людям. Тому взимку, коли всім птахам важко вижити, варто ставити для них годівнички. Всім зимуючим птахам треба допомагати, в тому числі й горобчикам.
Гусеподібні: лебеді, гуси, казарки. Гусеподібні, які зустрічаються в Україні:1.Лебідь малий - гніздується, пролітає, подекуди зимує. 2.Лебідь-кликун - зрідка залітає під час міграції. 3.Лебідь-шипун - гніздується майже по всій території, нерідко зимує. 4.Біла гуска - гніздується у заповіднику Асканія-Нова, можливі зальоти в інші регіони. 5.Мала гуска - зустрічається на міграції. 6.Білолоба гуска зустрічається на міграції. 7.Гуменник - зустрічається на міграції. 8.Сіра гуска - гніздується на ставках та деяких річках. Пролітає по всій території, подекуди зимує. 9.Сухоніс далекосхідний вид. Можливі зустрічі особин, що втікли з зоопарків. 10.Гірська гуска гніздується в горах Азії та нашому заповіднику Асканія-Нова. 11.Чорна казарка - зрідка зустрічається на міграції. 12.Білощока казарка - зрідка зустрічається на міграції. 13.Червоновола казарка - зрідка зустрічається на міграції. Зимує на Чорному морі. 14.Канадська казарка - можливі зустрічі особин, що втікли з зоопарків. 15.Білошия гуска можливі зустрічі особин, що втікли з зоопарків.
Дятел. Харчується дятел черв'яками, жуками та іншими комахами, які псують дерево, прогризаючи ходи в глиб стовбура. Дятел, як справжній лікар, вислуховує дерево і визначає, де шкідник перебуває. Потім міцніше упреться хвостом в кору і своїм великим, дуже твердим і гострим дзьобом продовбає отвір навіть в самій міцній деревині. Вистачить і знищить шкідника лісу. Ну чим не хірург?! Щоб деревна труха і пил при роботі в ніздрі не потрапили, у дятла близько ніздрів ростуть густі щетинки-фільтри. Крім того, у дятла є дивовижний мова, що допомагає дістати комаха або личинку з будь-якої вузької щілини. Мова у дятла довше голови, тонкий і гнучкий. Кінчик мови гострий, з зубчиками, направленими назад, схожий на рибальський гачок. Проколене такою мовою комаха не зіскочить, і дятел його з будь-якої щілини витягне. Але й дятлові взимку важко комахами прогодуватися, доводиться за хвойні шишки братися. Якщо зустріне бач у парку або лісі видовбані в корі або стовбурі дерева поглиблення із затиснутою шишкою, значить, попалася тобі на очі Дятлова кузня. Щоб добути насіння з шишки, дятел влаштовує поглиблення в дереві чи старому пеньку, засовує туди гулю і починає бити по ній дзьобом, як коваль по ковадлу. Тому і назвали - Дятлова кузня. Телепня, поїсть - за інший шишкою летить. Принесе гулю, стару на сніг викине, а нову в тій же кузні обробить. А інші птахи все, що в розпотрошених шишках залишилося, підбирають. Чи не кузня, а ціла їдальня виходить.
Снігур - Pyrhulla pyrhulla. Належить до родини в"юркових. Розміром більший за горобця. На Поділля прилітає у другій половині жовтня, зимує. Живиться калиною, горобиною, насінням клена, бруньками різних дерев. Відлітає протягом березня. Птахи, яких усі люблять. Пояснюється любов до снігурів їх красою. Існує думка, що снігурі прилітають до нас з півночі, бо у нас зими не такі суворі. На півночі дійсно живуть снігурі і прилітають трохи на південь, щоб урятуватись від лютих морозів, але і в нас вони живуть постійно. Просто влітку снігурі живуть у лісах, а на зиму перебираються ближче до людських осель в надії на те, що там легше прохарчуватися. Снігурі джентльмени. Снігурі - самці часто поступаються їжею самочкам, хоч би які не були голодні самі.
Синичка чорна (Московка) Parus ater -рідкісний гніздовий та нечисельний зимуючий вид Поділля. Більш чисельна у північних районах області. Тримається та живиться переважно на хвойних деревах. Дуже схожа на велику синичку, але менша, живіт свіло-сірий, а не жовтий, голос тонкий, дзвінкий.
Коноплянка - Accanthis cannabina - звичайний гніздовий птах нашого краю, в невеликій кількості зимує. Гнізда будує на кущах, ялинках та деревах з густою кроною. У кладці 3-7 яєць. Протягом гніздового сезону буває 2, а в деяких пар і 3 кладки. Живиться насінням бур"янів (лобода, щириця...).
Мартин звичайний Larus ridibundus (по російськи чайка) - звичайний гніздовий вид України. У нас на Поділлі гнізда будує на ставках та водосховищах. Часто живиться на полях визбируючи шкідників с/г. Прилітають у березні, відлітають - в листопаді, окремі особини зимуют
Свиристель - красивий птах розміром з шпака. Має дзінкий сюркочучий голос. Прилітає до нас взимку. Живиться калиною, горобиною, омелою,
мерзлими яблуками. Тримається переважно зграйками, інколи до 200-250 птахів одночасно.
Казарки червоноволі
Перші казарки червоноволі з’являються в Україні наприкінці жовтня, основна ж частина виду прилетить в другій-третій декаді листопада. А перші синхронні обліки казарки червоноволої відбуваються в грудні . В цей час тримається відносно тепла погода, заморозки не спостерігалися. Загалом у ході грудневого обліку нараховано 1965 особин казарки червоноволої. Згідно з результатами аналізу польових анкет, понад 85% казарок червоноволих зосереджуються в грудні в Херсонській області та Криму.Теплий зимовий період ймовірно сприяв дифузному розповсюдженню гусей в АзовоЧорноморському регіоні України. Дані обліків казарки червоноволої свідчать, що їх загальна чисельність у регіоні в зимовий період досить висока та досягає майже 30 тис. особин. Результати зимових обліків казарки червоноволої свідчать про нестабільність її зимівельних угрупувань.Серед факторів, що спричинюють таку нестабільність:
нетипові погодні умови; недостатня кормова база на полях з озиминою;
турбування птахів мисливцями й браконьєрами під час сезону полювання;
турбування браконьєрами в закриті сезони.
Заповідники Херсонщини Острів Джарилгач разом із затокою утворює Джарилгацький природний комплекс. Згідно з Рамсарською конвенцією, він має велике міжнародне природоохоронне і наукове значення. Адже це частина природного ланцюжка сезонної міграції птахів у широтному напрямку, з Азії в Європу. 248 видів пернатих гніздиться тут, зимує, зупиняється під час перельоту.
На території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» збільшилась кількість зимуючих птахів. У зв’язку з чим Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області погодило акт прильоту птахів, згідно з яким пернаті поставлені на баланс заповідника, що дозволить забезпечити їх додатковою підгодівлею. Погіршення кліматичних умов, збільшення мисливського пресу на кормових полях суміжних до території заповідника та на водоймах зоопарку спричинила збільшення чисельності зимуючих водоплавних птахів. За результатами огляду та підрахунками поголів’я кілегрудих птахів кількість крижня складає 3500 особин, огара – 3500 особин, що перевищує на 2915 та 2226 особин, відповідно до кількості птахів які стоять на обліку заповідника.
ІV. Зимівля птахів
У мороз і заметіль птахи замовкають. Вони ховаються в затишні місця і настовбурчують пір'я. Від цього їм стає тепліше. Часто взимку птахи гинуть від голоду. Тому їх треба підгодовувати насінням соняшника, гарбуза, дині, кавуна, конопель, бур'янів. Насіння краще подрібнити. Більшість птахів заковтують ягоди цілком, в кишечнику ця видобуток повністю не перетравлюється, і насіння, пройшовши через кишечник, не тільки не втрачають схожість, а й швидше потім проростають у грунті.Не можна давати птахам підсмажене насіння та крихти чорного хліба. Підгодовувати птахів — справа нескладна. Треба тільки мати бажання, годівницю та корм Взимку наші птахи-сусіди намагаються триматися ближче до людського житла: тепліше і ситніше тут. Ситого і мороз не такий страшний. Хороший обід зсередини гріє, тепло по всьому тілу йде. Якщо за зиму не схуднення і жир під шкірою зберегти, то навіть лютий холод, який крізь перо пройде, і той не небезпечний: не може жирову під кладку заморозити. Та ось біда, взимку їжу відшукати не легко. Важко доводиться тим птахам, які влітку харчувалися комахами, вони переходять на шишки, горіхи і зерна. А цей корм ще пошукати треба. Важкий час легше спільно пережити. І ось взимку збираються різні птахи в зграйки. Адже в зграю як? Знайшов один корм, відразу всіх сповістив: всі ситі будуть. Небезпека вчасно помітити легше - завжди хтось на варті, поки інші годуються або дрімають. Знадобиться від великого хижака відбитися, то і тут всім разом зручніше. Так що ніяк маленької птах не можна взимку бути одній. Навіть ті з птахів, які зазвичай поодинці живуть і то на зиму до якої-небудь зграї прибиваються. В
Україні в зимовий період зареєстровано 228 видів птахів, серед яких 201 вид (48,5% від всього складу орнітофауни) вважається постійно або періодично зимуючим. Серед них 37 видів (18,4% від складу зимуючих) занесені до національної Червоної книги. Зима часом стрімко змінює яскраву багатобарвну осінню панораму ландшафтів на строгі білочорному тону. Передчуваючи її крижаний подих, поспішають на південь за тисячі кілометрів від місць гніздування мільйони птахів. Одні з них збираються в невеликі зграйки, інші, навпаки, у великі зграї, що налічують до кількох тисяч особин, треті вважають за краще відкочовує «в гордій» самоті. Наприклад, саме так, поодинці, відлітають багато хто з рідкісних в Донбасі пернатих хижаків. Майже відразу ж за більшістю комахоїдних птахів відлітають європейський осоїд і змієїд: без звичної їжі яке життя? Лише в годи обілія мишоподібних гризунів основного корму більшості пернатих хижаків навіть і вони помітно затримуються з відльотом. Встановлено, що птахи відлітають восени, рятуючись не стільки від холоду, а від голоду. Стали ж залишатися у нас на зимівлю дрозди, отримавши удосталь від людини таку калорійну їжу, як. ягоди горобини. Цих птахів можна часто побачити в парках і скверах Ворошиловграда, Донецька, Жданова. Але основна маса птахів спрямовується в теплі краї. На цьому важкому шляху багато гинуть, розбиваючись об дроти, стіни висотних будівель, маяки: адже бекаси, перепела, деркачі, лиски та інші летять ночами. У період прольоту населення узбережжя Бретані (Франція) і зараз посилає на ринки Парижа безліч вальдшнепів і бекасів, зібраних біля підніжжя маяків. Про користь синиць в садах люди знали давно. Перший закон про охорону птахів, у тому числі і синиці, взяли на початку XIII століття. А в грамоті Людовіка Баварського (1328 р.) говорилося: «Тяжка штраф чекає того, хто зловить синицю, старанного ловця комах». За даними обласного відділення Українського товариства охорони птахів, у Херсоні зимує зазвичай близько 50 видів птахів числом не менше 50 тисяч. Це синиці, чижі, щиглики, дятли, горобці, голуби та багато інших. За часів минулих, коли люди були добрішими, а зими сніговими та морозними, діти і дорослі підгодовували міських пташок із спеціально споруджених годівниць. Сьогодні таких годівниць раз-два і край. Нинішні морози змінили звичну зимівлю птахів на території області. Деякі водоплавні відлетіли у теплі краї - Північну Африку. У самому обласному центрі з'явилися північні шпаки і вкрай рідкісна для наших країв вільшанка. Птахам небезпечний не так мороз, як відсутність корму. Голодна птах не в змозі чинити опір холоду і гине. Якщо ви побачили в місті мертву пташку, то знайте, вона загинула не від пташиного грипу, а, швидше за все, її погубив голод. Переносниками пташиного грипу є водоплавні птахи, а не горобці, синички, дятли, граки і інша "дрібниця". Тому підгодувати маленьке крилата істота у важкий для нього час року - добра справа.
V. Підгодівля птахів у зимовий період
Про зимуючих птахів, друже, пам’ятай, Годувати взимку їх не забувай. Небагато треба їм, жменька лиш зерна, Лиш одна і не страшна буде їм зима. Скільки гине взимку їх, аж болить душа, Але в серці є для них крапелька тепла. В теплий край вони могли, В вирій полетіть, Та лишилися з людьми Холоди терпіть. Ви привчіть в морози їх До свого вікна, Щоб весни вам принесла пісня їх дзвінка.
Не менш важлива умова збереження птахів - підгодівля птахів у несприятливий час, оскільки для птахів голод - одна з основних причин загибелі взимку. Зимові та весняні снігопади, обледеніння, природні вороги призводять до загибелі великої кількості птахів. Вміло організована підгодівля сприяє не лише виживанню птахів, а також подальшому їх закріпленню на гніздових ділянках. Підгодівлею птахів займаються всі, кому небайдужа доля птахів. Але не всі, на жаль, знають, як правильно організувати підгодівлю птахів. Підгодівля птахів проводиться в три етапи. 1-й етап триває на протягом вересня-жовтня. У природі ще багато кормів, але птахів привчають до певних ділянок, де в майбутньому буде проводитися підгодівля. У цей період даються різноманітні корми (насіння соняшника, гарбуза, проса, крихти білого хліба), один раз на добу в невеликій кількості. Одночасно проводиться заготівля кормів для зимової підгодівлі птахів. У цей же період проводять висаджування горобини, калини, бузини деревоподібної чорної, ялівця, степової вишні, жимолості татарської, обліпихи, глоду, бересклету, шипшини для створення кормової бази для птахів в майбутньому. 2-й етап - основний, проходить протягом листопада-лютого. Найбільшої підтримки від нас чекають комахоїдні птахи: синички, повзики, пищухи. Серед найпоширеніших кормів, що можна використовувати для підгодівля птахів узимку можна назвати: • насіння соняшника (несмажене) дуже люблять снігурі та синиці. Можна трохи розтовкти його пляшкою чи качалкою; • насіння коноплі - люблять усі зерноїдні птахи; • овес - їдять вівсянки та чубаті жайворонки; • просо, пшоно - найулюбленіша їжа для вівсянок, жайворонків, синиць та горобців; • насіння кавунів - корм для синичок та повзиків; • насіння дині - всі птахи полюбляють; • крихти сухого білого хліба (чорний не можна ні в якому разі) - корм для багатьох птахів; • сире несолоне сало, сирі чи варені кістки - улюблені ласощі синиць; • ягоди горобини і бузини - улюблені ласощі дроздів; • насіння ясеня - ласощі для снігурів; • насіння бур'янів (лобода, кропива, кінський щавель) - корм для всіх зерноїдних птахів. Підгодівля проводиться щоденно. Корм бажано закладати в годівниці в одні і ті ж години. Якщо птахи не підгодовують більше тижня вони залишають цю ділянку і перелітають в інші місця. Водоплавні птахи підгодовуються зерном пшениці, гороху, проса, рапсу
безпосередньо біля водойм з розрахунку 200 г на одну особину. Корма бажано висипати на мати з соломи чи очерету. При всіх типах підгодівлі біля годівниць треба розмішувати пісок, дрібний гравій, гальку, особливо в болотистих місцевостях. Там, де поблизу немає водойм, встановлення напувалок - дуже вдалий засіб для приваблювання птахів. 3 - етап підгодівлі триває протягом березня - квітня. Весняні снігопади та похолодання небезпечні особливо для тих видів птахів, що прилітають рано: шпаки, жайворонки, білі плиски, горихвісткичорнушки, строкаті мухоловки, вільшанки. Птахи виснажені під час міграцій, до того ж у них триває передгніздова линька. В цей період, крім звичайних кормів до раціону можна включити личинок борошняного хрущака (розводять штучно), личинок реп'яхової молі (міститься в насінні реп'яхів), мотиль. По закінченню сезону підгодівлі територія біля годівниці перекопується, посипається вапном з метою дезінфекції. Годівниці. Конструкція годівниці не має суттєвого значення для успішної підгодівлі птахів, важливіше щоб в ній постійно знаходився прийнятний для птахів корм. Годівниці бувають відкритого та закритого типів. * Найпростішої годівничкою є звичайна фанерна дощечка з бортами 3-5 см, її краще чіпляти під якимось навісом. З метою більш раціонального використання кормів краще робити годівниці з дахом. * Годівниці -автомат зручні у користуванні, оскільки в них корм, в міру поїдання птахами, досипається. Годівницю - автомат можна зробити з пляшки. * Годівниці -курені . Деякі птахи взимку годуються на землі. Це кільчаста горлиця, посмітюха, вівсянка звичайна, сіра куріпка. Цим птахам годівниці встановлюють на землі. Для цього робиться плескатий дах розмірами 1,5х1,5м або 2х2 м. або у вигляді куреня, відкритого з обох боків на випадок небезпеки. Якщо випадає великий сніг, територію біля такої годівниці присипають половою, соломою, корою.
1.Жовтогруді щебетушки,
Нахвалялася …
Мають чорні капелюшки,
(Ворона)
Сірі лапки, білі щічки,
6.Тук-тук-тук!
Називаються …
Так-так-так!
(Синички)
І комашка, і черв'як,
2.Крізь зимові заметілі
І личинка — біла спинка,
Пташенята прилетіли.
І жучок-короїд —
В них червоні гарні груди –
Мій сніданок, мій обід.
Ніби яблука усюди
(Дятел)
Хтось розвісив у дворі.
7.Ходить гордо по подвір’ю,
Звуться пташки…
Розпустивши хвіст та пір’я,
(Снігурі)
Набундючившись, мов пан…
3.У хазяйстві я госопар,
Це не півень, не фазан.
Воджу череду пташок,
Галасливий в нього крик.
Вранці рано вас розбуджу –
Здогадались? Це …
Дасте проса кушільок.
(Індик)
(Півень)
8.Як веселка кольорова,
4.Маленький хлопчик
Має здібності до мови.
У сірій свитині
Слово пташці цій скажуть,
По дворах стрибає,
Вона його повторить вмить.
Крихти збирає.
(Папуга)
(Горобчик) 5.Нахвалялась птиця чорна: « Я весела, я моторна, Довгий дзьоб та довгий хвіст, Я й співати маю хист. Я прекрасна, я вродлива, Приязна, розумна, мила. От якби ж то ще корона…»