Екологічна рольова гра: «Озеленення промислового міста (району)»
Для позакласної роботи та занять факультатива для учнів 10-11 класів Монастирецька Г.Ю., ДОШ №20, учитель-методист
У Донбасі, який є високорозвиненим індустріальним районом, сучасний стан рослинного покриву більш обумовлений антропогенними факторами, ніж природними. Поряд з класичними заходами (створення зон, що охороняють, заповідників із метою збереження рослинного генофонду Донбаса) у промислових районах, що пов’язано з урбанізацією, повинні здійснюватися створювальні заходи (лісосадіння, рекультивація, озеленення, створення місць відпочинку). Крім того різноаспектний аналіз стану та ролі зелених рослин показує, що вони є найбільш потужним засобом у нейтралізації шкідливих впливів промислового виробництва. З цією метою пропонується у вигляді гри створити проект озеленення промислового міста. Ключові поняття та концепції Аналіз робочого матеріалу спирається на поняття навколишнє середовище, яке упродовж перебігу урочної діяльності повинне поглиблюватися та доповнюватися, а також повинна виявитися залежність здоров’я та життя людини від середовища. Щодо аналізу та застосування матеріалів спиратися на причино-наслідкові зв’язки, наприклад, забруднене повітря як вітер спричиняє ерозію та забруднення ґрунтів. Використовувати знання про рекультивацію порушених земель (у Донецькій області 190 км шахтних відвалів витворює 2,9 тонн пилу в рік, а терикони дають 3,05 тис. тонн шкідливих відходів). Упродовж перебігу гри має здійснюватися оптимізація знань про організацію охорони та захисту рідкісних видів і видів, що зникають, та про гігієнічні умови для життя людини. 1. 2. 3. 4. 5. 1. 2. 3. 4.
Необхідні матеріали та обладнання Пакет з інформаційним матеріалом. Лист ватмана (папір). Фломастери. Розрізне лото із зображеннями дерев, кущів. Шпильки. Для підготовки екологічної гри використана література Артамонов В.И. Растительность и чистота природной среды. –М.: Наука, 1986. Качалов А.А. Деревья и кустарники. –М.:Лесная промышленность, 1970. Щепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А. Разведение быстрорастущих древесных пород, – М.: Лесная промышленность, 1975. Промышленная ботаника / Ред. Е.Н. Кондратюк. –К.: Наук. Думка, 1980. Інструктивна картка для роботи з еколото
1. Дуб 2. Ялина 3. Береза 4. Вяз 5. Сосна 6. Клен 7. Липа 8. Модрина 9. Верба 10. Ясен 11. Тополя
Інструкція для роботи з інформаційним матеріалом та умови рольової гри для створення проекту озеленення промислового міста (району) 1) вибір найбільш компетентних – експертів: а) еколог – виявляє проблеми території, що озеленяється; б) дендролог – підбирання форми, що зберігає здоров’я людини; в) економіст – виявляє шляхи матеріального забезпечення проекту; г) архітектор – здійснює розміщення об’єктів проекту; д) директор проекту – здійснює захист проекту; 2) розбивка на робочі групи (можна за бажанням); вивчення базової інформації; 3) виявлення проблем промислового міста (району); 4) створення та захист проекту; 5) оцінювання експертами та створення «ідеального» проекту. 1.
2. 3. 4. 5. 6.
Умови гри Упродовж перебігу гри на лист паперу наносяться характерні для міста (району) об’єкти – річка, майдани, парки, промислові об’єкти – це умовна карта, за якою буде здійснюватися проект озеленення з метою вирішення екологічних проблем: зменшення зелених посадок, відсутність безвідходних технологій в утилізації твердих промислових відходів, забруднення води, повітря важкими металами, пилом тощо, наявність відвалів. Упродовж гри (15-20 хв.) створити та підготувати до захисту проект озеленення з використанням матеріалів таблиць, фломастерів, лото. Захист перед експертами впродовж 5 хвилин. Спеціалісти-експерти акумулюють кращі ідеї у підсумковий проект та здійснюють оцінювання пропонованих проектів, використовуючи запропоновані критерії. Як підсумок відбувається здійснення презентації «ідеального» проекту, який створюється в групі експертів. При створенні проекту враховується та пропонується оцінювати оригінальні форми впливу на соціум: екореклама, створення природних троп.
Інформація для учнів Функціональне призначення, розміщення та структура насаджень у різноманітних умовах забруднення: 1. При постійно високих концентраціях газів деревні породи мають невеличку листову поверхню, слабке зростання, недовготривкі, а значить їхня пилогазоочисна здатність не велика, але вони декоративні. 2. Квітник та газони у випадку їх загибелі легше створювати знову. 3. При періодичному забрудненні території повинні превалювати дерева та кущі, які мають необхідний ступінь стійкості. 4. Дерева та кущі у промислових містах повинні мати ємність поглинення промислових викидів. 5. Щоб не було застоя у повітрі насадження чередують з відкритим простором. 6. Рекомендується проводити рекультивацію земель, а ткаож постійно здійснювати охорону рідкісних видів місцевої флори та видів флори, що щезають. 7. Дерева висаджуються на відстані 3-4 м. від ін. Під основним пологом висаджуються кущі: для підвищення поверхні, що поглинає. 8. У зоні підприємств створюють лісозахисні смуги і недоцільно проектувати парки та спортмайданчики.
Критерії оцінювання проектів: а) кількість вирішених проблем; б) різноманіття та грамотність підходів; в) вміння спостерігати, аналізувати; г) наявність зв’язків у вирішенні локальних та глобальних проблем; ґ) економічні шляхи реалізації – різні ідеї; д) естетика. Акумуляція важких металів у листі рослин (за Кондратюком Є.М., 1980). За умовну одиницю принято кількість металу з найменьшим вмістом мікроелементів. Робінія квазіакація Pe>Mn>Al>TI=Cu>Pb 9 : 5: 5 : 2 : 2 : 1 Дуб черешчатий Pe>Mn>TI= Al>Cu>Pb 18 : 15 : 3 : 3 : 1 : 1 Клен гостролистий Pe>Mn>TI>Al>Pb>Cu 10 : 7 : 5 : 3 : 2 : 1 Липа дрібнолиста Pe>Mn>TI>Al>Cu=Pb 15 : 6 : 5 : 2 : 1 : 1 Важкі метали негативно впливають на стан пігментного комплексу, знижують вміст хлорофілу, отже пригнічувально впливають на реакції дихання та фотосинтезу. Вміст сірки у пошкодженому та непошкодженому листі рослин, % до сухої речовини (окислення сірки – провідний процес утворення фітотоксичних властивостей у відвалах породи) (за Кондратюком Є.М.).
№№ п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6.
Вид Кінський каштан Липа дрібнолиста Клен гостролистий Катальпа бегонієвидна Клен ясенелистний Тополя канадська
Пошкоджене листя
Непошкоджене листя
0,9-1,2 1,8-1,9 0,8-1,7 0,9 0,9 1,2
0,7-0,6 1,2-1,4 0,7-0,8 0,7 0,9 1,2
Здатність рослин до поглинення сірчистого газу (впродовж вегетаційного періоду – від травня до вересня) на 10 кг листя дерева (за Артамоновим В.І., 1986). Тополя бальзамна Ясен зелений В'яз гладкий Липа дрібнолиста Береза пухнаста Клен ясенелистий Дерен білий Бузок звичайний Акація жовта Жимолость татарська Бузок вінцевий *для кущів
до 180 140 120 100 100 30 42 20 18 17 8 – для кущів на 3 кг листя
Підбір рослин для біологічної рекультивації порушених земель: відвалів, кар’єрів, проммайданчики (за Кондратюком Є.М., 1980). 1. Такі, що досягають насінного розмноження і самостійно поширюються за межі первинного поселення. 2. Такі, що дають життєздатне насіння, але не поширюються за межі первинного поселення насінним способом. 3. Такі, що дають життєздатне насіння, але значно відстають у зростанні усіх частин порівняно з тими, що ростуть у звичайних умовах (не менш, ніж на 50 %). 4. Такі, що розвивають вегетативні органи, але не квітнуть і не утворюють плодів та насіння або за наявності квітнення та плодоносіння утворюють неповноцінне насіння. Дерева: 1. Робінія квазіакація 1. Береза бородавчаста 2. В'яз пір’ястогіллястий 3. В'яз гладкий 3. Клен ясенелистий 4. Клен гостролистий 4. Гледічия трьохколючкова Кущі: 2. Карагана деревовидна 2. Шипшина звичайна 3. Бирючина звичайна 3. Бузина червона 3. Бузок звичайний Трави: 1. Пирійник новоанглійський 1. Буркун білий 1. Буркун жовтий
1. Житняк гребеневидний 2. Іссоп лікарський 2. Цикорій кормовий 3. Люцерна 4. Еспарцет Квітково-декоративні 2. Гвоздика пір’яста 3. Календула аптечна Кількість пилу, що осів на 1 м листової поверхні, мг (за Кондратюком Є.М., 1980). №№ п/п 1. 2. 3. 4. 5.
Вид Робінія квазіакація Дуб черешчатий Кінський каштан Липа дрібнолиста Клен гостролистий
Заводський парк (травень-вересень) 523-4450 200-9418 546-13950 390-5400 325-4518
Контроль (травень-вересень) 240-72 220-504 470-513 116-520 200-301
Породи, що швидко ростуть (за Ф.Л. Щепотьєвим, Ф.О. Павленко, 1975) №№ п/п 1.
Видова назва
Характеристика до застосування
2.
Тополя біла Тополя Болле (туркестанська) Тополя Пірамідальна Верба Біла
3. 4.
Береза Бородавчаста Гладичія
5.
В’яз дрібнолистий В’яз пір’ястогіллястий
6.
Айлант
7.
Платан
8.
Дуб червоний
Димотривкі, швидко ростуть, пізно опадають Листя пиловловлювальне Морозотривка, довговічна, світлолюбна, кращими для неї є алювіальні ґрунти та проточне зволоження Не витримує задимленого повітря Підходить для лісосмуг, росте на будьяких ґрунтах, засухотривка Засухотривкі, застосовуються для озеленення відкритого простору, суховершинні Сполучається з кущами, для засушливих районів, не вимогливий щодо ґрунтів, сприяє їхньому закріпленню, недовговічні (40-50 років) Декоративний, висаджується групами, світлолюбний, швидко зростає, довговічний Сполучається з кущами, з хвойними, вітротривкий, невимогливий
1.
Хвойні Сосна звичайна Ялина звичайна Модрина європейська Модрина даурська
Чутливі до диму, гару, кіптяви, довговічні, засухотривкі, маловимогливі щодо ґрунтів
1.
Чагарникові (за Качаловим О.О., 1970) Бузок
2.
Скумпія
3. 4. 5.
Бузина Смородина золотиста Свідина
6.
Жимолость татарська
Виносить забруднення, вимогливий до ґрунтів Світлолюбний, цінний для ґрунтозахисного озеленення Ґрунтозахисна, приваблює птахів Тіньотривка, приваблює птахів Винослива, використовується для закріплення ярів Морозотривка; для вертикального озеленення, вьюнка, гарно стрижеться, приваблює птахів, бордюрна (для загорож), довговічна – до 100 років.