1
План – конспект заняття Тема: Збалансований (сталий ) розвиток Тема гурткового заняття:
“Життя біля похмурого озера” Мета: Ознайомити учнів з глобальними проблемами нашої цивілізації; сформувати знання та вміння розв’язувати екологічні проблеми; сформувати дбайливе ставлення до навколишнього природнього середовища. Обладнання: по одному примірнику вправ 1,2,3, до групової гри “Життя біля похмурого озера” для кожного учня;
Хід заняття 1.Організаційний момент. 2.Актуалізація знань та мотивація навчання. Керівник гуртка: Якщо природа зміниться настільки, що стане заперечувати суть виду "людина розумна", ніщо не збереже її від долі динозаврів. М.Ф.Реймерс Сьогодні ми з вами розглянемо такі питання: ♦ ♦ ♦ ♦
Які глобальні проблеми стоять перед цивілізацією. Про користь для оточуючих зроблених тобі щеплень. Чому і як потрібно розв'язувати екологічні проблеми. Якими є альтернативні витрати екологічних проектів.
Особливу низку соціальних явищ і процесів у сучасному світі становлять глобальні проблеми. Вони мають загальнопланетарний характер, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн, незалежно від їхнього рівня економічного розвитку й географічного розташування, і можуть бути вирішені лише шляхом взаємодії усіх держав світового співтовариства. За своїм походженням, характером і способами розв'язання глобальні проблеми розподіляються на дві групи.
2
Перша група охоплює проблеми відносин у системі "людина — природа“ (це, зокрема, проблеми захисту навколишнього середовища, проблема забезпечення енергією, вичерпання деяких різновидів ресурсів тощо). До другої групи належать проблеми, які відбивають відносини у системі "людина — суспільство" (збільшення народонаселення, боротьба зі злиднями, голодом, хворобами, зокрема й зі СНІДом). Отже, ти бачиш, що єднальною ланкою всього комплексу загальносвітових глобальних проблем є людина і її майбутнє. Сьогодні ти ознайомишся лише з проблемою, яка належить до системи "людина-природа", а саме з проблемою захисту навколишнього середовища, і дізнаєшся про погляди економістів щодо цього. Розглянемо вплив діяльності людини на навколишній світ: Ти вже знаєш, що для життєдіяльності людини, для задоволен ня її різноманітних потреб дуже важливим є довкілля. Адже воно надає необхідне для нас повітря, воду, захист від ультрафіолетових сонячних променів, задовольняє наші естетичні потреби й потреби у відпочинку (краса природи, подорож у гори, плавання, туризм тощо), а також забезпечує виробництво природними ресурсами. Людина у процесі виробничої діяльності використовує блага, надані їй природою, і водночас розширює своє панування над нею, запроваджуючи в життя нові знання й досягнення науково-технічного прогресу. Але поряд з удосконаленням продуктивних сил і засобів приборкування природи, економічна діяльність людей загострила екологічні проблеми, спричинила забруднення навколишнього середовища. Таким чином, виробнича діяльність справляє як позитивний, так і негативний вплив на довкілля, на здоров'я і життя людей. Наслідки забруднення в наш час набули глобального характеру. Турбуючись про збереження довкілля, ліквідацію заподіяної йому шкоди, забезпечення необхідної якості життя нинішньому й прийдешнім поколінням, усе людство на базі наукових досліджень і міжнародних домовленостей має робити внесок у розв'язання загальносвітової екологічної проблеми. Слід зважати на те, що природа також подвійним чином реагує на діяльність людини: по-перше, природні ресурси за раціонального їх використання відкривають можливості для економічного зростання; по-друге, за наявності екологічних проблем природа стає на заваді економічного і демографічного зростання. Економіка й екологія не можуть бути конкурентами або противниками. Вони тісно взаємопов'язані, причому не тільки через походження слів від спільного кореня. Забруднення навколишнього середовища й досі часто-густо вигідне виробникам, поза-як зменшує їхні витрати порівняно з ситуацією, коли очищення відходів є обов'язковим. Тому фірми одержують прибутки за рахунок збитків усього суспільства.
3
Оскільки забруднення навколишнього середовища — це вияв негативних зовнішніх ефектів, ясна річ, що завдання економічної політики полягає у пошукові шляхів перетворення зовнішніх витрат забруднення на внутрішні. Цьому можуть слугувати законодавчі положення, спеціальні податки, загальні стандарти. Утім, важко визначити стандарти забруднення через неповну й заперечливу технологічну і біологічну інформацію. От чому найприйнятнішим при впровадженні екологічних проектів є аналіз витрат і вигод. Адже, зрозуміло, що будь-яка програма з боротьби із забрудненням зумовлює як суспільні вигоди, так і витрати. Суспільні вигоди очевидні, вони втілюються у розв'язанні тих проблем, про які йшлося раніше. А витрати? Застосування й примусовий вплив законодавчого контролю і стандартів — складні й доволі дорогі. Зменшення забруднення дуже нагадує будь-яку іншу корисну діяльність. Ми виграємо, якщо маємо певну перевагу в даному різновиді діяльності, тобто альтернативна вартість упровадження програм з боротьби проти забруднення довкілля для нас стає меншою. Чи варто впроваджувати екологічні програми й у яких межах? Відповісти на це питання нам допоможе порівняльний аналіз граничних витрат і граничних вигод.
Наприклад, в одному з міст фірма "Симиз", що виробляє синтетичні мийні засоби, розташована на березі озера. Вона скидає в нього шкідливі відходи (визначені в умовних одиницях забруднення — викидах). На даний період у воду потрапило 5 одиниць викидів. Міський екологічний центр підрахував в умовних одиницях суспільні витрати на нейтралізацію цих викидів і суспільну користь такої нейтралізації. Таблиця1 Витрати і вигоди від нейтралізації забруднення Кількість забруднень (одиниці викидів) 0 1 2 3 4 5
Сумарні суспільні Сумарні суспільні вигоди від витрати на нейтралізації викидів (ум. од.) нейтралізацію викидів (ум. од.) 0 0 160 350 370 650 630 900 940 1100 1300 1250
Які заходи потрібно вжити в цьому разі? Ти вже знаєш провідний принцип визначення оптимального обсягу випуску продукції. В даному разі принцип такий самий: фірма "Симиз" здійснюватиме екологічну програму доти, доки граничні вигоди будуть перевищувати граничні витрати, тобто MR > МС. Реалізацію програми буде призупинено якнайближче до того моменту, коли граничні вигоди починають дорівнювати граничним витратам MR = МС. Якщо ти підрахуєш граничні витрати і граничні вигоди фірми, то одержиш: Таблиця 2 Порівняльний аналіз витрат і вигод Одиниці викидів
0 1 2 3 4 5
Сумарні Сумарні Граничні суспільні суспільні витрати витрати на вигоди від нейтралізацію нейтралізації викидів викидів 0 160 370 630 940 1300
0 350 650 900 1100 1250
160 210 260 310 360
Граничні вигоди
350 300 250 200 150
Порівняльний аналіз MR>MC
+ 190 +90 -110 -110 -210
Спираючись на ці дані, фірма буде нейтралізувати 2 одиниці викидів, позаяк саме за такої умови вигоди перевищують витрати. Проте у реальному житті вкрай важко оцінити усі витрати і вигоди, пов'язані зі здійсненням екологічних програм, тому застосування аналізу витрат і вигод часто наштовхується на численні перешкоди. Крім того, варто брати до уваги, що сучасний економічний розвиток не може базуватися на невпинно зростаючих обсягах сировини й енергії. Адже природні ресурси не вічні й не безмежні. А це означає, що необхідно постійно піклуватися про збереження і відтворення цих ресурсів. А що це означає? Треба: 1) дбайливо й раціонально використовувати все те, що надає навколишнє середовище, і передусім — непоновлювані ресурси; 2) за можливості вдаватися до дієвих заходів стосовно відновлення й поповнення природних ресурсів (відновлювати і підвищувати природну родючість грунтів, проводити лісопосадки, відтворювати запаси водойм); 3) формувати нову технологічну культуру, спрямовану на розвиток безвідходних технологій. Адже відходи виробництва багато в чому являють собою результат недосконалості технологічних процесів; 4) усебічно підтримувати екологічну чистоту виробництва і природокористування; 5) шукати альтернативні джерела енергії, що не деформують довкілля, не руйнують родючі грунти, не змінюють природний ландшафт. Давай повторимо • Навколишнє середовище надає людині необхідні для її життєдіяльності блага. • Економічна діяльність людини зумовлює вдосконалювання засобів і методів панування над природою і призводить до загострення екологічних проблем. • Побічні ефекти — витрати або вигоди осіб, котрі не є безпосередніми виробниками або споживачами певних благ. • Позитивні зовнішні ефекти — вигоди третьої сторони від виробництва або споживання благ. • Негативні зовнішні ефекти — некомпенсовані витрати третіх осіб, зумовлювані виробництвом або споживанням якогось блага • Ресурси не вічні й не безмежні, а отже, їх слід раціонально використовувати і сприяти всебічному відтворенню їх. • Забруднення навколишнього середовища — приклад побічних витрат внаслідок розвитку виробництва. • Для визначення оптимальної межі дії екологічного проекту необхідний аналіз граничних витрат і вигод. • Програми щодо збереження довкілля варто реалізувати доти, доки
граничні вигоди перевищують граничні витрати. Перевір себе 1. Побічними наслідками будівництва нового целюлозно-паперового комбінату на Дніпрі можуть бути: а) виробництво нових різновидів товарів із відходів; б) збільшення пропозиції зошитів; в) зменшення доходів від туризму; г) зниження собівартості паперової продукції. 2. Економісти вважають витрати на охорону навколишнього середовища раціональними, якщо: а) суспільство щонайкраще використовує всі заплановані на досягнення цієї мети засоби; б) фірма, яка здійснює ці витрати, ще має змогу одержувати доход від усієї своєї діяльності; в) гранична суспільна вигода перевищує граничні суспільні витрати; г) гранична суспільна вигода менша за граничні суспільні витрати. Подумай! Чому забруднення навколишнього середовища сьогодні більш відчутне, ніж 100 або 200 років тому? Питання для обговорення 1. Чи завдають шкоду довкіллю мишоловки? 2. Чи забруднюють навколишнє середовище ті, хто палять? А якщо вони палять у спеціально відведених для цього місцях?
Групова вправа “Життя біля похмурого озера”. Учнів 10 – 11 класів залучають до вправи з розподілом ролей. Вправа проводиться в приміщенні класу. Розрахована на 60 хвилин. Учні розігрують ситуації, що передбачають побічні витрати у випадках, коли кошти для проведення операцій спершу дуже низькі, а потім значно вищі. За допомогою питань для обговорення до цієї вправи учні повинні з`ясувати, як різні обставини можуть потребувати різних заходів державної політики. Методика проведення вправи 1. Виберіть чотирьох учнів, щоб розіграти частину 1 вправи “Життя біля Похмурого озера”. Один учень отримає роль матері, інший – батька, ще двоє будуть грати роль дітей родини Смітів. Роздайте примірники вправи учням і попросіть їх прочитати, а потім програти матеріал та відповісти на запитання. Вправа : “Життя біля похмурого озера” Частина 1 Родина Смітів має у власності всю землю навколо Похмурого озера площею 100 акрів і споруджує будинок на східному березі озера. Першого року життя дуже приємне. Згодом, приховуючи від батьків, діти Сміта, раз у тиждень, прибираючи сміття, починають скидати його в озеро, бо це легше, ніж нести його аж до шосе, де його підбирають сміттєвози. Через кілька місяців озеро починає засмерджуватися, і батьки Сміти дізнаються, куди дівалося сміття. Діти Смітів теж засмучені оскільки протягом 4 наступних уік-ендів замість відпочинку з друзями їм доведеться чистити озеро. Частина 2 Коли діти Смітів від`їжджають на навчання у коледж, містер і місіс Сміти, продають усю землю навколо Похмурого озера, окрім ділянки, площею 1 акр для свого будинку. Плаксивому Батогові, нерозбірливому у засобах забудовнику Батіг споруджує будинок на західному березі озера і відразу ж починає скидати сміття в озеро замість того, щоб виносити його до шосе для підбирання відповідною службою.
Частина 3 Через рік Батіг припиняє скидати сміття у Похмуре озеро, ділить землю навколо озера, продає п`ятнадцяти сім`ям ділянки під забудову по 100 000 дол. кожну і виїжджає геть. Нові власники споруджують на своїх ділянках великі будинки. Згодом, через кілька місяців, навколо Похмурого озера знову з`являється сміття – цього разу принаймні від двох сімей. Сміти скликають збори сусідів для обговорення проблеми. На зборах 4 сім`ї звинувачують 5 інших у скиданні сміття в озеро. Звинувачені сім`ї заперечують свою вину і самі звинувачують інших. Збори закінчуються галасом. Похмуре озеро стає смердючою, похмурою місцевістю. Запитання для обговорення: а) Чи була проблема побічних наслідків, коли біля похмурого озера жила тільки родина Смітів? Якщо так, то як було потрібно вирішувати цю проблему? б) Чи була проблема побічних наслідків, коли біля Похмурого озера жили тільки Плаксивий Батіг та родина Смітів? Якщо так, то як потрібно було вирішувати цю проблему? в) Припустимо, що або Батіг має законне право продовжувати скидати сміття в озеро, бо так чи інакше володіє майже всім озером, або ж озеро розташоване надто далеко від усіх органів примусу, щоб можна було ефективно припинити забруднення. Що можуть (якщо можуть) зробити Сміти у цьому випадку? г) Які стимули для припинення забруднення мав Батіг, доки не продав землю навколо Похмурого озера? д) Коли розпочалося забруднення у випадку проживання біля озера 16 сімей, чи могли Сміти (та інші прихильники чистоти) вирішити проблему у той же спосіб, як і тоді, коли біля озера жили тільки Батіг і Сміти? 2. Виберіть ще одного учня на роль Батога і перейдіть до другої частини сценарію. 3. Залучіть ще 15 учнів для участі в ігровому сценарії і прочитайте третю частину вправи. 4. Роздайте всім учням примірники вправи “Життя біля Похмурого озера”, щоб вони мали текст сценарію для роботи, відповідаючи на запитання для обговорення. Пропоновані відповіді наведено нижче.
А. Чи була проблема побічних наслідків, коли біля похмурого озера жила тільки родина Смітів? Якщо так, то як було потрібно вирішувати цю проблему? (Дехто може заперечити, мовляв, підлітки Смітів перекладали побічні витрати на своїх батьків, якщо вважати сім`ю єдиною економічною одиницею, як здебільшого трактують деякі економісти). Проблеми побічних наслідків не існує, бо немає третьої сторони, яка зазнавала б шкоди від забруднення. Сміти несуть усі витрати незалежно від того, вирішують вони виносити сміття до шосе, щоб його підбирали чи забруднювали довкілля і жили біля брудного, смердючого озера. Вони, зрештою, не забруднюють озеро, що здебільшого трапляється – але не завжди – у випадку коли люди прагнуть уникнути можливого псування своєї власності та засмічення будинку). Б. Чи була проблема побічних наслідків, коли біля Похмурого озера жили тільки Плаксивий Батіг та родина Смітів? Якщо так, то як потрібно було вирішувати цю проблему? (Побічні витрати є, оскільки Сміти несуть витрати від такого “місцезнаходження” Батогового смітника. Більшість учнів, ймовірно, скажуть, що Сміти повинні звернутися в поліцію графства і до суду, щоб пригрозити Батогові штрафами або тюремним ув`язненням, якщо він забруднюватиме територію і надалі, і що з цього буде достатньо для вирішення проблеми побічних наслідків. Проте зверніть увагу на витрати яких зазнають Сміти і графство, на поліцію, суди, контроль за забруднення озера та ін.) В. Припустимо, що або Батіг має законне право продовжувати викидати сміття в озеро, бо так чи інакше володіє майже всім озером, або ж озеро розташоване надто далеко від усіх органів примусу графства, щоб можна було ефективно припинити забруднення. Що можуть зробити Сміти у цьому випадку? (вони можуть почистити озеро власними силами, запропонувати Батогові, що самі виноситимуть його сміття до шосе, де його буде підібрано, або навіть заплатити Батогові за те, щоб він припинив забруднювати озеро. Справді, в останньому випадку Сміти платять більше. Але нагадайте що вони єдині бажають чистоти озера, і, що проблеми побічних наслідків не було б, якби вони не
жили біля озера і Батіг не був його єдиним власником. У цьому випадку Батіг ніс би усі витрати будь-якого забруднення або вивезення сміття, як це було зі Смітами, доки вони не продали більшу частину землі Батогові. Якщо Сміти запропонують платити Батогаві за припинення ним забруднення, Батіг зазнаватиме деяких втрат від забруднення, так що принаймні частину побічних витрат буде поділено. Якщо обумовлено право власності так, що Сміти мають право на чисту воду чи Батіг має право забруднювати її, то можна обійтися без забруднення, якщо Сміти готові достатньо платити Батогові. Або Батіг може платити Смітам достатньо, щоб вони змирилися з забрудненням. Зрештою, в обох випадках ми отримуємо один і той же рівень забруднення. І єдина річ, що змінюється – Сміти чи Батіг повинні платити за те, чого хочуть). Г. Які стимули для припинення забруднення мав Батіг, поки не продав землю навколо озера? (Очевидно, це збільшувало б ціну на земельні ділянки, що давало б змогу Батогові правити вищі ціни на них) Д. Коли розпочалося забруднення у випадку проживання біля озера 16 сімей, чи могли Сміти (та інші поборники чистоти) вирішити проблему у той же спосіб, як і тоді, коли біля озера жили тільки Батіг і Сміти? (Тепер значно складніше з`ясувати хто саме, і якою мірою забруднює озеро та проконтролювати за цим) Крім того, за такої кількості сімей буде надто складніше напрацювати фінансові угоди між усіма родинами для припинення забруднення, чи для компенсації тим, хто прагне чистоти. Інакше кажучи за більшої кількості зацікавлених сторін кошти на проведення операції значно вищі і значно зростає ймовірність того, що безпосередні державні примхи та примус знадобляться для вирішення проблеми. Більшість проблем побічних наслідків спостерігають там, де права власників погано визначені та захищені, і там, де часто дуже складно визначити і захистити ці права. Наприклад, більшість проблем забруднення довкілля стосуються повітря, річок, струмків і океанів, якими ніхто реально не володіє. Так само громадські парки набагато частіше засмічені індивідуальних будинків, що належать окремим родинам.
ніж
садки
біля
Список використаної літератури 1.
Майкл Уотс, Сарапейдж Маккоркл, Бонні Мезарос, Роберт Ф. Сміт, Роберт Дж. Хайсміт. Економіка для старших класів. Навчально-методичний посібник, Львів: Українська рада з економічної освіти, 1999. – 206 с.
2.
Кириленко Л.М., Крупська Л.П., Пархоменко І.М., Тимченко І.Є. Моя економіка, К.: “А.П.Н.”, 2006. – 318 с.
3.
Надія Романівна Кобецька. Екологічне право України. Навчальний посібник, К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.
4.
Вербицький В.В. Основи еколого-натуралістичної освіти. Науково-методичний посібник, К., 2005. – 490 с.