2008 golos pozakl zahid 4

1

Всеукраїнська дитяча спілка „Екологіна варта” Донецька обласна дитяча спілка „Екологічна варта” Желаннівський селищний осередок

Розробку підготував вчитель початкових класів Желаннівського селищного осередку Донецької області Козюкова Ірина Олексіївна

2008 р.

2

Мета: Познайомити учнів з красою нашого краю, його символом – калиною, її цілющими властивостями. Розвивати зв’язне мовлення. Виховувати любов до Батьківщини, до української мови. Вчитель. Дорогі, діти! Сьогодні ми дізнаємось про один із символів України – червону калину, її цілющі властивості. Калина - споконвічна і вірна супутниця нашого життя і побуту. Калина і Україна нероздільні. Калина – це символ України. Її шанують за пишну вроду і цілющі властивості. Нема, мабуть , такого села у нашій країні, де б не росла, не рум’яніла червоними ягодами восени аж до самої зими калина. В Україні понад 100 населених пунктів названо словом „калина” або похідними від нього. Був такий звичай – при переході в новозбудовану хату, новосели обов’язково висаджували кущ калини. Або при народженні в сім’ї дівчинки на її вроду і щасливу долю саджали калину. Говорять, що у злих людей калина не приймається, не росте. А чому ж калина має таку назву? Ось як про це розповідає легенда. (Діти розповідають легенду). То давним – давно було. В одному селі жила привітна й чарівна дівчина. Звали її Калинкою. Люди любили її за добре серце. Калинка часто ходила в ліс. Якось весною викопала вона в лісі тонюсіньке стебельце та посадила його. А щоб воно прийнялося, дівчинка аж від своєї хати носила воду з криниці та поливала його. І почав розростатися великий кущ. Іде якось подорожній. Стомився та сів перепочити під кущем. „спасибі, тим роботящим рукам, що кущ посадили”. А кущ враз укрився білим цвітом. Осипався цвіт, а замість нього – ягоди червоні, як намистинки виблискують. І диво – в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серце. Прийшла Калинка до свого куща, а кущ нахилився до неї, віти простягає і шепоче: „Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забували, подаруй мені своє ім’я, Калинко”. Так і з’явилася назва цього куща. Вчитель. Наслідуючи приклад дівчинки, посадіть і ви кущ калини, зробіть добре діло. Діти. Посадіть калину коло школи, Щоб на цілий білий світ Усміхалася щира доля, Материнський ніжний цвіт. Посадіть калину на городі, Щоб заквітнула земля Із роси – пречиста врода, З неба – почерк журавля. Посадіть калину біля школи,

3

А щоб цвіт її не стерся, Не зав’янув в спориші, Посадіте коло серця, Щоб цвіла вона в душі. Вчитель. Червона калина – символ України. Її вишивають на рушниках, сорочках, скатертинах. З калиною пов’язані різні звичаї. Хто може розповісти про це? Учні. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала йому в дорогу хліб з калиною, щоб не забував свого рідного краю, повернувся. Коровай прикрашали калиною, бо це символ краси, вічності. Так бажали щастя у подружньому житті. Вчитель. Відгадайте загадки.

1.

2.

3.

4.

Дівчина пишна та красива, як червона калина. Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт. Щоки червоні, як кетяги калинові. Калина хвалилась, що з медом солодка.

Вчитель. Ягоди калини кислі та трохи гіркуваті. Еле вони дуже корисні, бо лікують багато хвороб. Використовують і калиновий цвіт, і ягоди, і навіть свіжозрізану кору. Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. При кашлю та при серцевих захворюваннях вживалися свіжі ягоди калини з медом та водою. Її соком очищали обличчя, щоб рум’яніло. А ще з калини готують різні смачні страви: печуть пироги, варять кисіль, варення. Ось вона калина. У віршах ягоди її часто порівнюють з вродливою дівчиною, з червоним намистом. Діти.

1. У нашому лузі сталася новина – Зацвіла біленьким цвітом червона калина. Калинонько – Вкраїнонько – Божа наречена, Поклонись тобі в пояс травичка зелена.

2. Червоні кетяги калини Горять вогнями усіма. Без калини нема України, Без народу Вкраїни нема! Вчитель. Червона калина – символ України. Її вишивають на рушниках, сорочках, скатертинах. З калиною пов’язані різні звичаї. Хто може розповісти про це?

4

Учні. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала йому в дорогу хліб з калиною, щоб не забував рідного краю, повернувся. Коровай прикрашали калиною, бо це – символ краси, вічності. Так бажали щастя у подружньому житті. Вчитель. Відгадайте загадки.

1. І не дівчина, а червоні стрічки має.

2. Навесні зацвіте білим цвітом, а в жнива червоним плодом. Вчитель. А прислів’я про калину ви знаєте? Діти.

1.

2.

3.

4.

Дівчина пишна та красива, як червона калина. Убралалася в біле плаття, як калина в білий цвіт. Щоки червоні, як кетяги калинові. Калинка хвалилась, що з медом солодка.

Вчитель. Ягоди калини кислі та трохи гіркуваті. Але вони дуже корисні, бо лікують багато хвороб. Використовують і калиновий цвіт, і ягоди, і навіть свіжозрізану кору. Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. При кашлю та при серцевих захворюваннях вживалися свіжі ягоди калини з медом та водою. Її соком очищали обличчя, щоб рум’яніло. А ще з калини готують різні смачні страви: печуть пироги, варять кисіль, варення. Ось така вона калина. У віршах ягоди її часто порівнюють з вродливою дівчиною, з червоним намистом. Діти.

1. У нашому лузі сталася новина – Зацвіла біленьким цвітом червона калина. Калинонько – Вкраїнонько – Божа наречена, Поклонись тобі в пояс травичка зелена.

2. Червоні кетяги калини Горять вогнями усіма. Без калини нема України, Без народу Вкраїни нема! Вчитель. Великий український поет Т.Г.Шевченко дуже любив цю рослину. У „Кобзарі” він вжив слово „калина” 385 разів. Давайте деяеі вірші.

1. Тече вода з- під явора Яром на долину.

5

Пишається над водою Червона калина.

2. Защебече соловейко В лузі на калині – Заспіває козаченько, Ходячи по долині.

3. Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину. Діти співають пісню „Ой, єсть в лузі калина” Вчитель. В народі кажуть: „Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте”. І часто матері колисали своїх дітей, сидячи під калиною, і наспівували колискових пісень. Дівчатка – матері співають колискову. Люлі – люлі, мій синочку, Зроблю тобі колисочку, Мальовані бильца, Срібні коло кільця. Та новую колисочку Повішу на калиноньку. Вчитель. Зараз я вам розповім одну цікаву історію, яка трапилась в роки Великої Вітчизняної війни. Біля села був бій. Нашим воїнам довелося відступати. Двоє поранених бійців не могли йти, і люди сховали їх за селом і рівчаку під кущами калини. Калинові кетяги закрили бійців, як мати діточок. Фашисти по всьому селу шукали їх, але так і не знайшли. Поки вороги були в селі, діти непомітно носили воїнам їжу, прикладали зілля до ран, а коли, а коли фашисти пішли, забрали їх до хати. Бійці одужали. Всім селом проводжали їх у новий бій з ворогами. Підійшли солдати до калини і низько вклонилисяїй, як рідній матері. Творче завдання Скласти загадки про калину. (Діти працюють в групах).