ВСЕКРАЇНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» Конкурс-захист екологічних проектів «Майбутнє України – збалансований розвиток»
Екологічні аспекти функціонування автотранспорту
Виконала: студентка 4 курсу ЧДТУ Спеціальність 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” Стадник В.А. Керівники: к.х.н, доцент Мислюк О.О. аспірант Шейкіна О.Ю
Мета роботи: дослідити вплив транспортних потоків на стан навколишнього середовища м. Черкаси.
Актуальність роботи: • м. Черкаси займає одне з провідних місць
•
• •
по кількості автотранспорту на душу населення (на 1000 осіб припадає 200 автомобілів); Викиди автотранспорту здійснюються на рівні дихання, що призводить до захворювання дихальної і серцево – судинної системи, та створює значне антропогенне навантаження на флору міста; Автотранспорт – одне з головних джерел надходження важких металів у ґрунт; В загальній кількості викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря на долю транспорту припадає більше ніж 50%.
Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел м. Черкаси
45 40 35 30
тонн
25 20 15 10 5 0 2000
2001
2002
2003
роки
2004
2005
Формула для розрахунку рівня забруднення по концентрації СО (за методикою Шаповалова): КСО = (Сф + 0,01 · N · Кт) · Ка · Ку · Кс · Кв · Кп · Кз · Кш · Ко; де: Сф – фонове забруднення атмосферного повітря нетранспортного походження, мг/м3. Приймається за даними гідрометеорологічної служби або польових спостережень (0,5мг/м3); N – сумарна інтенсивність руху на дорозі, транспортних одиниць/год; Кт – коефіцієнт токсичності автомобілів по викидах в атмосферу; Ка – коефіцієнт,який враховує аерацію місцевості (Ка = 0,4); Ку – коефіцієнт, який враховує зміни забруднення атмосферного повітря у залежності від величини поздовжнього ухилу дорогії( Ку = 1,00); Кс,Кв – коефіцієнти зміни концентрації у залежності від швидкості вітру і відносної вологості повітря ( відповідно 2,7 і 1,3); Кп – коефіцієнт зміни забруднення атмосферного повітря при здійсненні захисних заходів, удосконалення двигунів автомобілів і експлуатації за прогнозами екологів (Кп = 1,65); Кз – коефіцієнт, який враховує зміну забруднення повітря в залежності від типу пересічення дороги (Кз = 1,2); Кш – коефіцієнт швидкості транспортного потоку (V) для автомобільних доріг загального користування; Кп –коефіцієнт щільності забудови чи озеленення (Кп = 1,132).
Основні дані по забрудненню атмосферного повітря на модельних ділянках м. Черкас №
Модельна ділянка
Інтенсивність руху, авт./год
Концентрація СО, мг/м3
8.00
13.00
18.00
виміряна
фактична
1
бул. Шевченка (Ринок Седова)
1281
798
1101
5,7
34,3
2
бул. Шевченка (маг. Обнова)
856
773
1011
6,9
27,1
3
бул. Шевченка (Д. Торговли)
701
735
802
5,6
25,1
4
бул. Шевченка (Макдональдс)
578
559
615
5,8
21,9
5
Вул. Толстого
48
40
50
2,7
4,3
Рівень забруднення модельної ділянки б. Шевченка (р-н ринку Сєдова) за зонами
33 31 29
Концентрація СО, мг/м3
27 25 23 21 19 17 15 0
50
100
150
200
250
300
Довжина ділянки, м
350
400
450
500
550
Рівень забруднення модельної ділянки б. Шевченка (р-н Б. Торгівлі) за зонами
40
Концентрація СО,мг/м3
35 30 25 20 15 0
50
100
150
200
250
300
Довжина ділянки, м
350
400
450
500
550
Динаміка викидів ВМ основними підприємствами-забруднювачами та автотранспортом, т Pb
Cu
Zn
Роки ТЕС
т/з
Аврор а
ТЕС
т/з
Ф/п
ТЕС
т/з
Аврор а
2002 0,016 0,190
0,018
0,021 0,060 0,003 0,051 0,035
0,070
2003 0,083 0,182
-
0,107 0,062 0,025 0,260 0,035
-
2004 0,090 0,182
0,014
0,117 0,067 0,010 0,283 0,039
0,041
2005 0,089 0,172
0,025
0,103 0,066 0,009 0,248 0,038
0,056
2006 0,106
0,022
0,137
0,042
-
-
0,002 0,308
-
Динаміка викидів свинцю від автотранспорту м. Черкаси 0,21 0,2
тонн
0,19 тонн
0,18 0,17 0,16 0,15 2001
2002
2003 роки
2004
2005
Вміст важких металів у ґрунтах примагістральних смуг Модельна ділянка
Інтенсивність руху транспор рН ту, авт./год
Вміст важких металів (рухома форма), мг/кг
Cu
Zn
Pb
Cd
1. Бул. Шевченка (сторона Б.Торгівлі)
712
6,2
0,71
8,36
4,78
0,23
2. Бул. Шевченка (сторона McDonalds)
786
6,8
0,72
8,36
4,65
0,24
3. Бул. Шевченка – вул. Леніна
650
7,3
2,65
11,63
9,99
0,13
-
7,8
0,41
16,84
2,49
0,20
5. Бул. Шевченка – вул. Смілянська
795
7,6
2,82
13,70
11,27
0,21
6. Вул. Смілянська – вул. Гоголя
862
6,7
0,65
14,43
8,15
0,22
7. Вул. Смілянська (стор. McDonalds)
798
7,6
0,91
15,47
7,78
0,32
8. Вул. Смілянська (стор.”Аптеки”)
756
7,5
0,98
15,22
8,09
0,39
9. Вул. Смілянська (стор. Центр. ринок)
741
7,8
0,93
13,33
9,93
0,23
10. Вул. Смілянська (автоб. зупинка)
749
6,5
0,98
14,28
9,99
0,36
-
7,9
0,36
16,57
3,47
0,25
40
8,1
0,36
11,15
4,06
0,28
4. Двір за маг. Транзит”(фон)
11. Вул. Смілянська 66, у дворі (фон) 12. Вул. Толстого
Вміст ВМ в ґрунті на модельних ділянках по бульвару Шевченка (центр) Інтенсивні сть руху, авт/год
Pb
Zn
Cu
Cd
Перехрестя ШевченкаСмілянська
795
11,27
13,70
2,82
0,21
Алея (зі сторони Будинку Торгівлі)
789
4,78
14,28
0,32
0,23
717
4,65
8,36
0,71
0,24
650
9,99
11,63
2,65
0,13
1-2
2,49
16,84
0,41
0,20
Модельна ділянка
Алея (зі сторони McDonalds)
Перехрестя ШевченкаЛеніна Двір за маг. Транзит (фон)
Вміст важких металів, мг/кг
Вміст ВМ в ґрунті на модельних ділянках по бульвару Шевченка (Сєдова) Модельна ділянка
Інтенсивніс ть руху, авт/год
Вміст важких металів, мг/кг Pb
Zn
Cu
Cd
701(в центр)
7,4
9,95
0,47
0,98
Зупинка Сєдова (з центру)
578
7,37
4,68
0,19
0,30
Перехрестя (ШевченкаСєдова в центр)
640
8,46
8,76
0,36
0,19
Перехрестя (ШевченкаСєдова з центру)
640
5,35
8,19
0,42
0,15
Двір (маг. Обнова) фон
-
4,06
14,94
0,19
0,21
Двір (за базаром)
-
4,96
13,46
0,26
0,25
Перехрестя (ШевченкаРіздвяна в центр)
639
6,98
5,46
0,51
0,49
Перехрестя (ШевченкаРіздвяна з центру)
639
6,01
8,12
0,78
0,30
Алея
Вміст ВМ в ґрунті на модельних ділянках по бульвару Шевченка (ЧДТУ) рН Модельна ділянка
Вміст важких металів, мг/кг Pb
Zn
Cu
Cd
7,7
3,59
4,87
0,23
0,20
7,1
5,55
8,56
0,21
0,19
Алея (зі сторони 2-го корпусу ЧДТУ)
7,7
5,80
9,27
1,61
0,18
Перехрестя Шевченка -Вербовецького
8,0
13,70
15,84
2,61
0,16
6,7
5,17
10,24
0,41
0,24
5,6
3,37
6,68
0,53
0,17
Перехрестя ШевченкаЧехова Алея (зі сторони зупинки)
Двір ЧДТУ
Двір за зупинкою (фон)
Карта-схема забруднення примагістральних смуг міста свинцем (б. Шевченка, центр міста)
Кс
1,0 1,1-1,5
1,6-2,0
2,1-2,5
2,6-3,0
3,1-3,5
3,6-4,0
4,1-4,6
Карта-схема забруднення примагістральних смуг міста свинцем (р-н ринку Сєдова)
Кс
1,0 1,1-1,5
1,6-2,0
2,1-2,5
2,6-3,0
3,1-3,5
3,6-4,0
4,1-4,6
Карта-схема забруднення примагістральних смуг міста свинцем (ЧДТУ)
Кс
1,0
1,1-1,5
1,6-2,0
2,1-2,5
2,6-3,0
3,1-3,5
3,6-4,0
4,1-4,6
З метою зменшення антропогенного тиску від автотранспорту на екосистеми міста та стан здоров’я населення необхідно:
• посилення контролю за технічним • • • • •
станом транспортних засобів та викидами шкідливих речовин з відпрацьованими газами автомобілів; створення розгалуженої транспортної сітки міста з об’їзними дорогами для транзитного транспорту та вантажівок; враховувати вплив метеорологічних та архітектурно – планувальних характеристик міста на рівень забруднення атмосферного повітря; збільшення парку електротранспорту для перевезення пасажирів. вдосконалення системи регулювання дорожнього руху в місті, введення „зеленої хвилі”; створення зон паркування автомобілів головних магістралей міста та заборона паркування автотранспорту на проїзній частині.
Висновки: • Рівень екологічної безпеки центральних магістралей • • •
• •
міста з інтенсивним рухом транспорту оцінюється за вмістом СО як: за Шаповаловим – “екологічно небезпечний”; за Дьяковим – “значний” рівень забруднення. Створюється небезпека накопичення карбоксигемоглобіну в крові до рівня 4%, при якому підвищується ризик для людей, особливо з захворюванням серцево-судинної системи. Автомагістралі чинять вплив на розподіл мікро- та макроелементів в верхньому ґрунтовому горизонті. Основний вплив на розподіл важких металів у ґрунтах поблизу транспортних магістралей має організація та інтенсивність транспортного потоку. Завдяки атмохімічним міграційним потокам формуються аномалії вмісту важких металів, зокрема Pb та Cu, в урболандшафтах центральної частини міста. Здатність ґрунту примагістральних смуг до самоочищення характеризується як низька, міграційні особливості та доступність для ґрунтової біоти – підвищеними. Деградація природних комплексів, включаючи ґрунтовий покрив, створює загрозу здоров’ю людей, так як забруднення ґрунту небезпечно, в першу чергу, як джерело інгаляційного надходження важких металів в організм людини шляхом вторинного забруднення повітря.