ВСЕКРАЇНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» Конкурс-захист екологічних проектів «Майбутнє України – збалансований розвиток»
Якість води індивідуальних вододжерел у зоні відпочинку Шацького національного природного парку: проблема нітратного забруднення
Ярина Давид, Анна Піджарко, студентки ЛНУ імені Івана Франка
Проблема до вирішення Шацьке поозер'я – казкові місця з чистими водами, цілющими лісами, екологічно чистими й порівняно недорогими харчами, самобутньою культурою, щирими й душевними людьми - з кожним роком набувають більшої популярності в українських і закордонних туристів.
На базі Шацьких озер розвивається потужна інфраструктура відпочинку –туристичні комплекси і пансіонати, прокладені автомобільні дороги тощо.
Але, навіть пересічному відпочиваючому видно, що якість води в популярних Шацьких озерах (Світязі, Пісочному та інших) щораз гіршає. Це відображено в численних газетних публікаціях, а також працях науковців (Цвид Н.В., 2005; Гамкало З.Г. з співавт., 2007)
Джерела забруднення Головною причиною забруднення природних вод є скидання у водойми та водотоки неочищених стічних вод, які відводяться після їх використання в побутовій та виробничій діяльності людини.
Вода ря Повіт
нт Гру
Побутові стічні води утворюються після миття продуктів та посуду, прання, а також внаслідок фізіологічних потреб людини (фекальні води) тощо. Забруднення вод зумовлено також неправильним зберіганням твердих органічних відходів. Найбільш характерними забрудниками для території Шацького поозеря є: - СПАР (синтетичні поверхнево-активні речовини), - сполуки Фосфору, - Нітрогену (NH4+, NO3_, NO2-), - важкі метали
Затишшя
В межах проекту нами було обстежено понад 100 криниць у с.Мельники і с.Затишшя, які розташовані у рекреаційній зоні парку.
Для характеристики якості питної води криниць використали ряд гідрофізичних (колір, мутність, запах, смак) , а також гідрохімічних (вміст кисню(О2), рН, вміст йонів магнію - Mg і кальцію - Ca, сульфату SО4 і нітратів - NО3, гідрогенкарбонату – НСО3. Оскільки, головним забруднювачем питної води криниць у сільській місцевості є нітрати, які надходять із мінеральними добривами і продуктами мінералізації органічних відходів, головну увагу в дослідженнях ми надавали саме їх вмісту. Відомо, що максимально допустимий вміст нітратів у воді становить 45 мг/л.
Вміст нітратів і рН води господарських криниць с. Мельники, Шацького району
У більш ніж 30% криниць (7-10, 23-28) вміст нітратів у воді перевищує ГДК у 2- 4 рази.Обстеження садиб показало, що головною причиною забруднення питної води є низька культура господарювання, Зокрема, близьке розташування криниць і штабелів гною, туалету тощо без відповідного їх облаштування
Вміст нітратів і рН води господарських криниць с. Затишшя, Шацького району
У с.Затишшя, яке більш віддалене від рекреаційного центру “Лісова пісня” і в якому інтенсивніше ведеться сільське господарство більше 75% відсотків криничної води значно забруднено нітратами. Окремі селяни на подвір'ї вже мають питну воду з артезіанських криниць (скважин) - №6 і 8.
Порівняння коливань вмісту нітратів у криничній воді с. Мельники і с. Затишшя
З рисунку добре видно суттєву відмінність у якості питної води досліджуваних населених пунктів, які знаходяться у популярній для відпочинку зоні Шацького поозер”я, зокрема озер Пісочне і Луки. Низька якість питної води криниць,особливо їх нітратне забруднення, стримує розвиток агротуризму і рекреаційний потенціал зони в цілому. Особливу увагу ми звернули на садиби, де найзабрудніші криниці.
Екологічне обстеження садиб із найзабруднішими криницями: пошук причин забруднення У 2007 році нами продовжено екологічне обстеження селянських садиб, де встановлено найбільше забруднення криничної води, а також ведуться дослідження можливого впливу окремих антропогенних чинників (штабеля стійлового гною, різних господарських споруд, очисних споруд санаторію “Лісова пісня”) на нітратне забруднення ґрунту і питної води. Важливо, у кризовій ситуації, в якій опинилася в даний час гідросфера Шацького національного природного парку, особливо прісні води, необхідно забезпечити не тільки встановлення рівня токсичного забруднення питної води, а й обмежити вплив джерел забруднення: - в першу чергу, облаштування сільських садиб системами каналізації і зберігання відходів, - зменшення або повне припинення скидів екотоксикантів у поверхневі води, - застосування економічних санкцій до винних у забрудненні довкілля.
Попередні висновки: керівництво до дії Наш досвід показав, що коли встановлення рівня забруднення криничної води (за допомогою портативних приладів) виконується безпосередньо на селянському подвір’ї, у присутності господарів та членів сім'ї, це викликає значну їхню зацікавленість і вони максимально сприяють таким екологічним дослідженням. Більшість з них розуміє, що якісна питна вода є важливим чинником їхнього здоров'я, а також запорукою успішного розвитку туризму в їхньому озерному краї. Проте, в них недостатньо інформації про те, як покращити якість питної води, запобігти її забрудненню. Більшість селян не в змозі встановити артезіанську криницю з чистою від нітратів та інших забрудників водою.
У найближчій перспективі: Тому наше першочергове завдання – охарактеризувати реальний стан забруднення води і ґрунту селянських садиб, встановити його масштаби, головні джерела забруднень і розробити ефективні заходи покращення якості питних вод громадських криниць із врахуванням зарубіжного досвіду. До цього спонукає наша університетська спеціалізація – “Екологія землекористування та агробізнес”.
І накінець : часто озеро Пісочне буває похмурим і на те є причини… Але ми докладемо усіх зусиль, щоб зберегти його чистоту для прийдешніх поколінь.
Запрошуємо до Львівського університету імені Івана Франка
Дякую за увагу