Skip to main content

2007st zakhyst 19 mali richki bondar 2007

Page 1

ВСЕКРАЇНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» Конкурс-захист екологічних проектів «Майбутнє України – збалансований розвиток»

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка

СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МАЛИХ РІЧОК НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ПОЛІССЯ ТА ПІДХОДИ ДО ЇХ ВИРІШЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ Р.ЛОСКА) Виконавець – Бондар Ілля Григорович Наук. керівник - Карпенко Ю.О., зав.кафедри, к.б.н., доц.


Вступ Мала річка – це природний водостік, що має стік протягом всього року або він переривається на короткий час, живиться атмосферними опадами і підземними водами, з поверхнею водозбору до 2 тис.км та середньою довжиною 10-20 км. Гідрологічний режим малої річки рівнинної частини території України характеризується весняною повінню, низькою літньою меженню з окремими дощовими паводками, незначним осіннім підвищенням водності, низькою зимовою меженню яка досить часто порушується від 40 до 80% річного стоку. Розвиток водного стоку і якості води малих річок залежить не тільки від внутрішньоводних процесів. а і від стану водозабірної площі.


Екологічні проблеми малих річок Стан більшості малих річок оцінюють як складний та частково критичний, основними причинами його стають такі фактори як •забруднення річок промисловими. сільськогосподарськими та комунальними стоками, •збільшення забруднення поверхневого стоку; •внаслідок розорювання схилів, балок, витоків річок та інтенсивне використання заплав під городи, сади, дачне та інше будівництво; •замулювання малих річок внаслідок зменшення дренуючої здатності їхніх русел; •незворотне водокористування; високу зарегульованість стоку; •осушення притерасних боліт, які є джерелом живлення більшості малих річок Полісся.


Об’єкти досліджень •

•

•

•

• •

Об’єктом наших досліджень була річка Лоска, що протікає по території Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Вона має довжину 22 км, ширину русла біля 3 м, глибину від 0,5 до 1,5 м. Річка протікає через 2 населені пункти, зокрема села Лоска, Слобідка, та біля таких сіл як Ушівка і Об’єднане. Річка Лоска бере початок з 3-х гілок, які починаються в урочищі „Шаболтасівський ліс” (дві гілки) та урочищі „Макаровщина” (одна гілка), її водний баланс формується з маленьких струмків, які і утворюють русло, живлячі її. За характером свого русла річка дуже часто змінює напрямок і має розгалуження у вигляді заболочених руслових частин. Значне поповнення чистої холодної води річка Лоска одержує від Ушівської криниці. Після с.Ушівка вона впадає в ставок в с.Об’єднане, а з нього зливається з річкою Судинкою, яка впадає в .Десну.


Екологічні особливості річки Лоска: •

вона має піщане дно, досить швидку течію; • температурний режим влітку тримається на рівні біля +15 С з рахунок підживлення криницями і джерелами; • по берегах зустрічаються поклади торфу; • берегова смуга заросла вільшняками з видами гідрофільної групи; • по руслу зустрічається клен американський, на окремих терасових ділянках – сосна звичайна. Серед видів гідрофільної групи (гідрофіти, гігрофіти, псамофіти) по берегах русла річки зустрічаються такі як жовтець повзучий, жовтець водяний, кропива дводомна, вовконіг європейський, м’ята водяна, цикута отруйна, щавель кислий, щавель кінський, гірчак перцевий, матий-мачуха та ряд інших. З тварин гідробіонтів - рак річковий, водяний пацюк, видра, ряд видів річкових риб та та земноводних.


На основі проведеного дослідження русла річки Лоска, її прибережної смуги та заплави, слід відзначити ряд проблем, які характерні для малих річок півночі Новгород-Сіверського Полісся: • • • • • • •

• •

Площинний змив з сільгоспотериторій; Забруднення і засмічення на рівні населених пунктів; Коливання рівня води сезонного характеру; Заростання макролітами і мікрофітами; Зарегульованість русла; Певний видовий склад гідробіонтів, наявність фітофільних організмів, заболочених ділянок з вільхою чорною; Втручання місцевого населення місцевого населення стосовно змін русла; створення загат; вилов раків, риби; вплив домашніх водоплавних птахів; напування та перегін через ділянки русла худоби; місце купання; Розорювання заплавних ділянок та застосування на них засобів хімічного впливу; В локальних аспектах – меліоративні роботи 70-их років ХХ ст.., які призвели до більш суттєвих змін.


Збереження малих річок є важливою проблемою забезпечення гідрологічними ресурсами територій, підтримання гідроекологічного стану територій та джерелом водних ресурсів різного призначення.


ПРОПОЗИЦІЇ • • • • •

• • •

•

ЗАБОРОНА: зміни рельєфу басейну річки; руйнації русла тимчасово пересихаючих частин русла; розорення заплавних територій; осушувальних робіт на заболочених ділянках; будівництва в заплавах малих річок; СТВОРЕННЯ: регіональних екологічних програм зі збереження водоохоронних зон та відновлення малих річок; більш досконалих систем очищення стічних і побутових вод; більш раціональне використання води малих річок як ресурсу; ПРИРОДООХОРОННА ПРОПАГАНДА І ОСВІТА в напрямках формування екологічних поглядів щодо збереження малих річок.


ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
2007st zakhyst 19 mali richki bondar 2007 by Всеукраїнська екологічна ліга - Issuu