ВСЕКРАЇНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» Конкурс-захист екологічних проектів «Майбутнє України – збалансований розвиток»
Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка
СОСНОВІ ЛІСИ ЯК БАГАТОКОМПОНЕНТНІ РЕСУРСИ (на прикладі лісів північної частини Чернігівської області)
Виконавець – Зуєва Марина Миколаївна Наук. керівник - Карпенко Ю.О., зав.кафедри, к.б.н., доц.
Значна частина території Чернігівської області - 691,6 тис. гектарів - віднесена до категорії лісових земель. Середня лісистість області становить 21,7%. Основна лісоутворююча порода - сосна, яка займає 63% всіх покритих лісом земель, твердолистяні породи (дуб, граб, ясен, клен) займають 17%, а м'яколистяні (береза, осика, вільха) - 19%.
Лісові ресурси - це сукупність матеріальних благ лісу, які можна використати без шкоди навколишньому середовищу і з найбільшою народногосподарською ефективністю
Метою нашого дослідження було вивчення екосистем соснового лісу, їх особливостей, проблем пов’язаних з її розвитком, збереженням та збалансованим використанням.
Актуальність ідеї полягає в питанні збереження і раціонального використання ресурсів соснового лісу та сприйнятті соснового лісу як багатокомпонентної та багатофункціональної екосистеми.
Об’єкти та моделі досліджень Дослідження проводились на прикладі злаковозеленомохового соснового лісу (Pineta graminosohylocomiosa ) та злакового соснового лісу (Pineta graminosa), в околицях села Ушівка НовгородСіверського району Чернігівської області. В процесі виконання дослідження було вивчено видовий склад, вікову структуру, та можливості використання соснових лісів місцевим населенням.
Згідно фізико-географічного районування район досліджень – це територія Новгород–Сіверського Полісся. Вона належить до Східно-поліського геоботанічного округу дубово-соснових і соснових лісів. НовгородСіверське Полісся площею 5,5 тис.кв.км займає північносхідну частину області. Основну його частину складає Придеснянське лесовидне ерозійно-денундаційне плато з багаточисельними глибокими ярами, врізаними до корінних крейдових порід.
Соснові ліси як багатофункціональні системи виконують ряд важливих функцій: • • • • • • • • •
Сосна утворює світлі сухі соснові бори, які можуть зростати з ялиною і в мішаних лісах. На піщаних ґрунтах сосна затримує рух пісків, закріплює ґрунт ярів і урвищ. Різнотрав’я соснового лісу активує процеси утворення ґрунту, накопичують в ньому органічні речовини, створюють умови для росту дерев. Соснові ліси захищають ґрунти від ерозії, поглинають вуглекислий газ. Покращують стан довкілля окремих регіонів, ліси є цінним компонентом природи, фактором, що стабілізує навколишнє природне середовище. Деревину сосни широко використовують як будівельний матеріал, сировину для целюлозно-паперової промисловості. Хвою використовують у медицині. Відомі її протицинготні властивості (оскільки хвоя містить аскорбінову кислоту (вітамін С), каротин). Деревну зелень хвойних порід використовують для виготовлення вітамінного борошна, хвойного екстракту, хвойної пасти та іншої продукції. У сосняках-зеленомошниках ростуть і різні ягідні рослини, а саме: чорниця, брусниця, малина, суниці. У якості лікарської сировини в соснових лісах заготовляють соснові бруньки, плоди і листя чорниці, листя і ягоди брусниці, пагони і траву чебрецю, кореневище чоловічої папороті, спори плауна булавовидного, плоди, листя і кореневища суниць, плоди і гілки малини, листя квасениці звичайної тощо.
Соснові ліси також виконують важливі екологічні функції – водоохоронні, захисні, рекреаційні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі.
Місцеве населення Новгород-Сіверщини використовує соснові ліси як джерело деревини, ягід, грибів, лікарських рослин і для організації відпочинку. Діти, що зростають в даній місцевості мають більш стійкий імунітет.
Лісовирощування характеризується великою тривалістю виробничого циклу • • • • • • •
Вирощування стиглих соснових, ялинових і ялицевих лісів займає — 70—90 років Це породжує ряд економічних проблем: планування собівартості продукції, фінансування затрат на лісовирощування, матеріальне стимулювання ефективного лісокористування, еколого-економічна оцінка лісових ресурсів, питання ціноутворення та ін) які ще не вирішені. Недостатній догляд у молодих лісах та надмірні вирубування у пристигаючих та стиглих деревостоях призводять до зниження як продуктивності, так і біологічної стійкості українських лісів.
ПРОПОЗИЦІЇ •
Збільшити площі культур соснових лісів на піщаних та дерново-підзолистих ґрунтах;
•
Плантаційне лісорозведення (особливо на непридатних для сільськогосподарського виробництва землях) з метою вирубки деревини в процесі проміжного користування лісом;
•
Збільшити вік рубки сосни до 100-120 років (для забезпечення стійкого стану екосистеми соснового лісу, що можливий лише якщо дерево стан представлений всіма віковими класами).
•
Створювати в кожному регіоні генетичні резервати соснових лісів (відтворення високопродуктивних стійких насаджень, що сприятиме збереженню біорізноманіття лісів);
•
Пошук резервів деревинної сировини на засаді його більш раціональної хімікомеханічної переробки, використання замінювачів. Використання макулатури для часткового задоволення потреб целюлозно-паперової промисловості;
•
Охорона природних систем, фітоценозів через створення системи національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників та заповідних урочищ.
Дякую за увагу!