ВСЕУКРАЇНСЬКА ДИТЯЧА СПІЛКА «ЕКОЛОГІЧНА ВАРТА» ІІ Всеукраїнського конкурсу-захисту екологічних проектів серед учнівської молоді «Вирішення місцевих екологічних проблем» 30-31 березня 2007 р., м. Одеса
Підготувала: учениця 9 класу Кліценко Наталія Костянтинівна Дубровицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 Керівник: Пінчук Наталія
Миколаївна вчитель біології
2007 р.
І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків Старий Заповіт. Книга Пророка Михея 7:13 Вчора коло Волопаса Пегаса на зорях я пас. МАЗ коло нас проїхав — на коня я одяг протигаз. І.Драч Природа,
в
якій
ми
живемо,
забруднюється,
знищується,
руйнується. Мало кому тепер щастить бачити прозору річкову воду, чистий пісок, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту, пестицидів. Величезну
тривогу
викликає
пере
забруднення
атмосфери
шкідливими газами, що призводить до збільшення площ озонових „дір” та активації розвитку парникового ефекту на планеті. А якщо ще додати смог і радіацію... Довкілля, в якому ми живемо, сьогодні у великій небезпеці. Багатостраждальна природа потребує від нас не показної любові, а благає про захист. Можливо, вже не має ніякої надії? Однак, не треба чекати на загибель склавши руки, слід діяти, охороняти те середовище, в якому ми живемо. Багатьма розвиненими країнами створена система заходів, що допомагають уникнути забруднень атмосфери. І одним із основних методів оздоровлення середовища є озеленення міст і селищ. Людина без їжі може прожити кілька тижнів, без води кілька днів, а без повітря – кілька хвилин. Оптимальна норма використання людиною кисню 400 кг на рік. Таку його кількість можуть виробити в процесі фотосинтезу дерева, що
ростуть на площі 0,3 га. Враховуючи потребу в кисні, фабрик, заводів, електростанцій,
повітряних
лайнерів
і
автотранспорту,
вчені
підрахували, що на кожного жителя міста повинно бути 50-60 м 2 зелених насаджень. Зелені рослини затримують від 21 до 28% пилу та зменшують мікробне зараження повітря на 19-44 %. Один гектар парку чи скверу поглинає за 1 годину вуглекислого газу стільки, скільки видихає за цей час 200 людей. Дуже корисна у міських насадженнях тополя, одне дерево якої за літні місяці поглинає 44 кг вуглекислого газу. Відомо, що листя дуба на відстані вбиває збудників дизентерії та черевного тифу, голки смереки — збудника дифтерії. Дослідженнями встановлено, що в міських парках повітря містить у 200 разів, менше бактерій, ніж на неозеленених вулицях. Здавна відомий благотворний вилив зелені на психічний і нервовий стан людини. Зелені насадження володіють здатністю адсорбувати пил і гази, цим самим відіграють важливу роль в боротьбі із забрудненнями атмосферного повітря. Рослини виконують не тільки роль механічного але
і
хімічного
фільтра
для
деяких
газів
(Наприклад
СО 2
використовується для процесу фотосинтезу) сірчистий газ вловлюється рослинами із повітря і нагромаджується у вигляді сульфатів в тканинах рослини. Тому позбутись
отруйних речовин і пилу в повітрі нам
допоможуть добре озеленені вулиці міста, двори будинків, парки, сквери, газони. Даний проект спрямований на поліпшення стану довкілля, озеленення та благоустрою нашого міста, здійснення екологічного виховання та зокрема, формування у юних громадян таких якостей, як почуття соціальної відповідальності, небайдужості, прагнення до активних дій з впорядкування і оздоровлення довкілля. МЕТА ПРОЕКТУ Очищення повітря внаслідок озеленення місцевості, підвищення рівня екологічної свідомості молоді, зниження соціально-психологічної та медичної напруги, внаслідок Чорнобильської катастрофи, зміцнення
здоров'я дітей та набуття учнівської молоддю навичок вирощування рослин, вивчення основ фітодизайну. ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ І. Створення відділків лікарських рослин на навчально-дослідній земельній ділянці школи. ІІ. Участь у посадці лісу Дубровицького лісгоспу. ІІІ. Творча робота по дослідженню рослин: IV. Насадження алей дерев на території школи. V. Догляд за саджанцями на території міських парків.
Основними функціями озеленення на нашу думку мають бути такі:
1.
Створення
приємної
в
естетичному
відношенні,
комфортної
обстановки, яка відповідає даній території; 2.
Знезараження середовища від патогенних бактерій, вірусів, грибів, що перебувають у повітрі;
3.
Збагачення повітря речовинами, які впливають на самопочуття людини, що працюють чи відпочивають;
4.
Сприяння очищенню повітря від сторонніх газів, пилу, летких речовин;
5.
Індикація біологічно небезпечних ситуацій;
6.
Задоволення інстинкту піклування про слабших від себе. Якщо чомусь і слід поклонятися, то це рослині, від неї людина дістає
все необхідне для життя. Більше того, людина — дітище рослини, рослина створила все, що населяє Землю, і саму людину. П. Массачетов
Серед буяння зелені, навесні чи влітку, як це не парадоксально, ми не часто згадуємо про природу, про її цілющі дари; не помічаємо тієї втіхи, наснаги, животворного впливу, які несуть нам зелені рослини, ландшафти рідного краю. Проте коли настає зима або виїжджаєш кудись далеко, мимохіть починаєш згадувати чарівний шум гаїв, різноколірну метелицю квітників, хвилясті моря пшениці — тоскно стає за всім цим! Людина не може жити без рослин. Є щось глибоко психологічне, приховане, про яке не кожен зможе й розповісти,— це міцна внутрішня любов до рослин. Немає сумніву, що між світом людей і рослинним світом існують міцні обопільні зв'язки, надзвичайно різноманітні й не у всіх деталях вивчені. Всі знають, безперечно, що наше життя повністю залежить від рослин, адже кисень, їжа, ліки, різні матеріали, тепло та інші умом и існування біосфері рослинами.
Землі все Є
ще
створюється
якийсь
зеленими
в
фотосинтезуючими
прямий природний вплив — благодійний,
лагідний, надихаючий, радісний, заспокійливий, який ми естетичним,
людини
звемо
релаксаційним, рекреаційним, бальнеологічним
часом ЧИ
ще
багато як і який іде від безпосереднього спілкування з рослинами, від перебування серед рослин, милування їх квітами. Людина сама — об'єкт природи;
мільйони років еволюції
наших
предків
протікали
у
безпосередньому оточенні рослин — найрізноманітніших, усіх, що є на земній кулі. Рослини стали частиною нашого життя.
Хіба можна
виростити дитину, щоб вона не бачила трави, кущів, квітів, не бігала вільно серед них Довгої нудної зими ми мріємо про зустріч з рослинами, прагнемо мати їх біля себе в квартирі, у школі Учені вважають, що на нашій планеті росте близько ста п'ятдесяти тисяч видів вищих спорових і квіткових рослин. На території СНД відомо понад двадцяти тисяч видів, у тому числі на території України — близько чотирьох тисяч.
Якщо зіставити кількість видів, які використовує людина, із загальним видовим багатством світової флори, то виявиться, що сьогодні людство більшменш інтенсивно використовує лише 10—15 відсотків цього багатства. Лікувальні речовини лікарських рослин містяться у комплексі з іншими сполуками, що робить їхній вплив на організм м'яким. Наприклад, штучно синтезована аскорбінова кислота (вітамін С) надзвичайно швидко виводиться з організму, а її повторні масовані прийоми несприятливо позначаються на шлунково-кишковому тракті. У той же час вітамін С, виділений із плодів шипшини, ягід смородини, дерену або інших збагачених вітамінами рослин, відрізняється набагато тривалішою та активнішою дією. Пояснюється це тим, що в складі рослини вітамін С знаходиться в тісному природному комплексі з іншими водорозчинними вітамінами, дубильними речовинами та органічними барвниками, мінеральними солями й мікроелементами. Таким чином, природа ніби спеціально для потреб людини створила своєрідні концентрати здоров'я та бадьорості. Історія застосування людиною лікарських рослин бере свій початок у доісторичні часи. Так, давньокитайська медицина користувалася більше ніж двома сотнями рослин, у тому числі й отруйних. У давньоіндійських травниках описано понад сімсот лікарських рослин. Широкий досвід застосування цих природних ліків мали давні греки та римляни. Батько медицини Гіппократ охарактеризував лікувальні властивості понад двохсот трав. У Давньому Римі відомий учений Клавдій Гален розробив методи екстракції діючих речовин із лікарських рослин. Численні відомості про лікування травами дійшли до наших днів від народів Сходу. Помітний слід в історії медицини залишили арабські вчені, особливо Авіценна, який у своєму трактаті «Канон лікарської науки» описав дію понад чотирьохсот рослин. У східних слов'ян збереглися стародавні рукописні книги (травники та «вертогради» — тобто «сади») з описом правил збирання, приготування та застосування лікарських рослин. За часів Петра Великого в Росії почали засновувати аптеки та спеціальні «городи» для вирощування лікарських рослин.
Крім чисто санітарних функцій — ліквідації або загальмування збудників захворювань — фітонциди повинні створювати відповідний настрій і самопочуття. Під час роботи, особливо там, де потрібні швидка реакція, блискавичне прийняття відповідальних рішень, високе нервове напруження, фітонциди повинні підвищувати тонус, підбадьорювати, мобілізовувати нервову систему, зосереджувати на виконанні головного завдання. Навпаки, під час перепочинку вони повинні заспокоювати, знімати напруження, сприяти відновленню сил. Очевидно, одноманітними фітонцидами (або ж одноманітними рослинами) такі суперечливі медико-біологічні функції виконувати важкувато, хоч у принципі можливо (зміною концентрацій і часу впливів). Виділювані рослинами фітонциди, які мають природу кислот, альдегідів, спиртів, фенолів тощо, можуть реагувати в повітрі з різноманітними токсикантами, які є продуктами обміну речовин у людей або викидами двигунів, випарами пластмас і фарб і т. ін Врешті-решт
рослинність
планети
вкупі
з
іншими
факторами
знешкоджує смог, він стає нетоксичним, його частинки злипаються у крупніші агрегати, обволікаються водною плівкою, випадають з дощем і пилом, адсорбуються ґрунтом. Нарешті, рослини сприяють очищенню середовища від забруднень не тільки поглинаючи їх коренями й листками, але й у непрямий спосіб, стимулюючи розвиток корисної мікрофлори в ґрунті. Відомо, що в зоні, яка безпосередньо прилягає до коренів (ризосфера), кількість мікроорганізмів у 10— 12 разів більша, ніж в іншій масі ґрунту. Це зветься ризосферним ефектом. Виявляється, що бактерії, які живуть вільно, нездатні руйнувати деякі міцні молекули забруднень, наприклад феноли, зате ризосферні
мікроорганізми,
одержуючи
свіже підживлення від коренів,
знічев'я «допалюють» їх. Рослина раніше, ніж людина, може виявити небезпечні концентрації шкідливих газів або ж дію якихось інших небезпечних факторів. Як свідчать дослідження, навіть у дуже складних умовах, при значному забрудненні середовища, можна вирощувати рослини, створюючи їм відповідний грунт, водний і поживний режим. А рослини за це
віддячують людині добром: забирають з повітря важкі позитивні аероіони, віддаючи натомість легкі негативні, корисні для здоров'я. Зональні захисні зони в містах, селах, санаторно-курортних районах не лише надають певного естетичного вигляду, не лише забезпечують поповнення запасів кисню в повітрі и затримку пилу, диму, чаду та різних газоподібних забруднень атмосфери, але й насичують атмосферу атмовітамінами, які конче потрібні для нашого здоров'я. Чудодійно впливає на людину свіже повітря великих просторів, укритих рослинністю,— швидше рухається кров по тілу, рожевіють щоки, смачнішою здається їжа, зникає втома, приходить здоровий спокійний сон. У лісі і в полі повітря чисте, насичене пахощами квітів, ароматом розпуклих бруньок, глиці, листя, а восени достигаючої трави, прілого опалого листя. Зелене листя рослин виділяє в повітря масу речовин — водень, метан, етан і етилен, бутан і бутилен, пропан, ряд альдегідів, спиртів, так званих ефірних олій та інших газоподібних сполук. Виділення відбувається в основному на світлі, особливо в суху ясну погоду. У квітках є спеціальні залози, що продукують пахучі речовини, які приваблюють комах-запилювачів. Достигаючі плоди теж виділяють певні леткі сполуки. Мають свій запах і свіжа волога земля, і мул на дні ставка або річки. Усюди, де є життя, чи то рослинне, чи то бактеріальне, в повітря виділяються найрізноманітніші сполуки. Вони не нейтральні у фізіологічному відношенні. Летких речовин в атмосфері начебто й небагато — кілька тисячних частинок грама на кілограм повітря. Але в цілому це становить великі цифри. Так, гектар хвойного лісу в жаркий літній день може випаровувати в повітря до 30 кг ефірної олії за годину. В цілому рослинність на земній кулі щороку виділяє в атмосферу самих ефірних олій до 150 млн. т. Більшість летких речовин має велику біологічну активність. Такі гази, як етилен, пропілен, або ефірні олії в своїх молекулах мають так звані ненасичені зв'язки і тому жадібно приєднують кисень або
водень; інші сполуки мають активні кислотні або гідроксильні групи і теж легко вступають у хімічні реакції. Подібно до того як у воді молекули полярних речовин розщеплюються (дисоціюють) на позитивні і негативні іони, частки летких сполук у повітрі також здебільшого є іонами. Під час дихання вони поглинаються організмом людини і діють як стимулятори або активатори життєвих процесів. Вони прискорюють окислювально-відновні процеси, підвищують продуктивність дихання, поліпшують обмін речовин. На кожну тонну автомобільного чи авіаційного палива при повному згоранні витрачається до 3,5 т чистого кисню. А це означає, що щорічно в світі на ці потреби витрачається кілька мільярдів тонн кисню, єдине джерело якого — фотосинтез зелених рослин. Вирубування лісів на значних площах, розорювання колишніх степів, надмірне випасання худоби та інші навантаження на рослинний світ, що ведуть до зменшення бруттопродуктивності фотосинтезу, посилюються на всій земній кулі, і, хоч аналізи ще не показують зменшення вмісту кисню в повітрі, загроза кисневого голодування цілком реальна.
Список лікарських рослин, що плануємо насадити на навчально-дослідній ділянці: 1. Алтея лікарська 2. Валеріана лікарська 3. Деревій звичайний 4. Ехінацея пурпурова 5. Звіробій звичайний 6. Лаконіс американський 7. Материнка звичайна 8. Меліса лікарська 9. Нагідки лікарські 10. Оман високий
11. Подорожник великий 12. Перстач прямостоячий 13. Ревінь звичайний 14. Родовик лікарський 15. Розторопша лікарська 16. Собача кропива 17. Цмин пісковий, тощо Список саджанців дерев: 1. Клен гостролистий 2. Вільха 3. Верба 4. Сосна 5. Дуб 6. Каштан 7. Липа 8. Тополя 9. Ясен 10. Береза повисла 11. Калина 12. Бузина чорна 13. Горобина чорноплідна Більшість рослин плануємо перенести з дикої флори, частину з них надасть місцевий лісгосп, деякі із присадибних ділянок учнів та вчителів школи, лікарські рослини закупимо за кошти, зароблені учнями під час роботи літнього табору праці та відпочинку. Під час виконання даного проекту до роботи будуть залучені учні і вчителі нашої школи, зокрема члени клубів „Юний еколог”, „Ендеміки”. Участь в проекті візьмуть такі організації як Дубровицький державний лісгосп,
що
надасть
розсаду,
Дубровицький
водоканал
повинен
забезпечити полив цієї розсади, кафедра біології Тернопільського педагогічного університету надасть допомогу у вивченні особливостей і агротехніки
вирощування
рослин,
що
насаджуються
і
будуть
досліджуватися, налагоджена співпраця із польськими приватними підприємцями, які займаються розведенням розсади плодових дерев та інші. Контроль за виконанням цього проекту візьме на себе Державна регіональна служба екологічного контролю. Проблему підняту в проекті плануємо висвітлювати у місцевій пресі та радіо. У майбутньому плануємо допомагати лікарською сировиною дітям, що
залишилися
без
батьківського
піклування,
інвалідам
Великої
Вітчизняної Війни та інвалідам Чорнобилю, воїнам-афганцям. Для покращення здоров'я та зниження соціально-психологічної та медичної напруги внаслідок Чорнобильської катастрофи будемо пропонувати фіточай для учнів нашої школи. Найбільше зло для здоровя людини – забруднене повітря. Клінікоепідеміологічні
дослідження
вказують
на
пряму
залежність
захворюваності і смертності населення. Від забруднення повітря. А оскільки основним джерелом забруднення атмосферного повітря нашої місцевості є радіоактивне. То на разі стане лікування лікарськими рослинами вирощеними нами. Адже , лікарські рослини є рятівниками і від радіації. Проблема забруднення атмосфери є актуальною у всьому світі. І хоча виконання в подальшому нашого проекту є краплиною в океані в „боротьбі за очищення повітря”, проте, лише об’єднавшись, можна подолати лихо. Настав час діяти нам – дітям Чорнобиля!
Робочий план проекту № з/п
Зміст
Дата виконання
Виконавці
І.Створення відділів лікарських рослин на навчально-дослідній ділянці 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.
Провести ретельний аналіз ґрунту на вміст поживних речовин. Внесення органічних (коров’як 0,5кг на 10л води) та фосфорних добрив (25г на 10л води) Скопування ґрунту Висівання насіння на розсаду Пересаджування розсади у ґрунт. Перенесення рослин з дикої флори у культуру Висаджування великоквіткових та теплолюбних рослин Заготівля насіннєвого матеріалу
до 07.04.07р.
учні 10-х класів
до 14.04.07р.
учні 11-х класів
З 15.04.07р. до 01.05.07р. З 15.05.07р.
учні 9-х класів учні 10-х класів
з 15.06.07р. з 15.05.15.10.07р.
члени клубу „Юний еколог” члени клубу „Ендеміки” всі учні школи
ІІ. Участь у посадці лісу на базі Дубровицького лісгоспу 1.
30.05.14.06.07р. ІІІ. Творча робота по дослідженню рослин
1.
Вивчення особливостей і агротехніки вирощування рослин, що досліджуються.
З 01.0301.04.07р.
2.
Вивчення акліматизації рослин
З 01.05.07р.
3.
Ведення щоденника спостережень
З 01.0415.10.07р.
4.
Приготування фіточаїв
З 15.1025.12.07р.
члени клубу „Юний еколог”, „Ендеміки” члени клубу „Юний еколог”, „Ендеміки” члени клубу „Юний еколог”, „Ендеміки”
шкільна їдальня
ІV. Насадження алей дерев на території школи 1. 2. 3. 4.
Перенесення саджанців з дикої флори та доставка із розсадника держлісгоспу Скопування і удобрення ґрунту Посадка дерев Полив при потребі дерев та догляд за ними
З 15.09.07.
учні 7-х класів
01.10.07р. З 15.10.07р.
учні 8-х класів учні 9-х класів учні 10-11-х класів
V. Догляд за саджанцями на території міських парків 01.04-20.06, 01.09-20.10
члени клубів „Еколог”,
Бюджет проекту Перелік коштів необхідних для здійснення запланованих заходів № Заплановані заходи Вага/кількість Ціна (грн.) з/п 1. Внесення : 100кг 20 Органічних добрив 50кг 90 Фосфорних добрив 2.
3.
4. 5.
Придбання насіння лікарських рослин: Амі зубна Бадан товстолистий
1г
20
5г
5
Великоголовник сафлоровидний Гісоп лікарський Енотера дворічна Ехінацея пурпурова Лаконіс американський Ласкавець золотолистий Майоран садовий
5г
27
5г 5г 5г 4г 4г 5г
10 30 5 28 16 2
10г 10г 25г 5г 5г
4 1 75 25 10
15шт. 10шт. 10шт. 20шт. 50шт. 50шт. 20шт. 10шт. 5шт. 20шт.
150 100 150 160 350 500 240 50 50 300 250
Ревінь звичайний Розторопша плямиста Солодка гола Синюха блакитна Шавлія лікарська
Придбання саджанців дерев Яблуні Груші Сливи Вишні Берези Тополі Ясени Горобини Верби ялини Доставка саджанців автотранспортом Вода для поливу Всього Кошти зароблені дітьми: 617грн. Допомога батьків: 500грн. Спонсорська допомога : 1000грн.
50 2117
Висновки Працюючи над створенням даного проекту, ми в черговий раз переконалися скільки добра та багатства дарує нам рослинність. Можна сміливо стверджувати: рослини дають людині саме життя. Без дерев, як без води чи повітря, не може обійтися людина. Не можуть жити без лісів і річки. Ліс – захисник урожаїв. Недаремно люди насаджували полезахисні лісосмуги. Сквери й парки – це природні куточки, що залишилися в містах як нагадування про незаймані ліси. Вони достатньою мірою зберігають нам радість спілкування з природою, дають змогу нам, не відриваючись від повсякденних справ, час від часу бувати з природою. Важко переоцінити значення міських зелених насаджень для людства. Кожне деревце, кожна квіточка повсякчас здійснює величезну роботу по очищенню навколишнього середовища. Передумовою
створення
даного
проекту
стала
участь
у
природоохоронних справах, проведення яких забезпечувалося багатьма конкурсами та акціями по озелененню та благоустрою навколишнього середовища. Зокрема, учні нашої школи, взяли участь у Всеукраїнському конкурсі-огляді “Екологічна стежка”: юні екологи охороняють природні багатства нашого краю. У рамках Всеукраїнського конкурсу “Парки – легені міст і сіл” був зроблений опис дерев парку у центрі міста і їх екологічне значення. А також під час підготовки до святкування Дня міста учні нашої школи прибрали територію шкільного дендропарку та здійснили посадку алеї берізок і тополь вздовж дороги до нашої школи. Юними екологами проводилась акція “Чистота довкілля”. Під власну охорону взято парки і міста, в яких щорічно збирається сміття, охороняються зелені насадження, загрібається трава і листя і прикопується близько стовбурів дерев. Проводиться профілактична робота серед населення. Учнями нашої школи восени проводились операції “Годівничка”, “Шпаківня”.
Юні природолюби взяли участь у Всеукраїнській акції “Зелений паросток майбутнього”. Традиційними і обов’язковими стали для наших учнів праця на квітниках, кожен колектив школи від 4-го по 11-й клас, беруть участь у програмі “Наша екологія”. Восени готуються до конкурсних шкільних програм “Найкраща гама кольорів”, “Барви осені”, “Найкращий квітник на шкільному подвір’ї”. У жовтні проведено виставку книг про зелені насадження та їх роль у житті людей. Відвідувачі нашої школи із захопленням відгукуються про її барвисті пишні шати. Різнокольорове намисто клумб навколо приміщення майорить з ранньої весни і до пізньої осені. Проте взявши участь у Всеукраїнській акції “Рослини – рятівники від радіації”, ми побачили, ми побачили, що саме ця ланка упущена з планів озеленення нашої школи. Тому чільне місце у нашому проекті посідає насадження відділків лікарських рослин. Що дасть змогу природолюбам проводити в майбутньому творчу роботу по дослідженню рослин. І вже починаючи з березня поточного року ми будемо виконувати завдання проекту Під час тижня природоохоронних знань в школі проводились: конкурс на кращу пісню, вірш про квіти , дерева; вечір “Ліс – наше багатство”; цикл лекцій “Природа – наш дім, ми господарі в нім”, основною темою яких є те , що людина повинна жити, розвиватися, діяти в розумній єдності з природою. А для цього треба ту природу знати,
розуміти, не сліпо, а свідомо, на
підставі науки керувати нею. Так само, як людина повинна відчувати й розуміти навколишню природу, мати уявлення про її складові частини, притаманні їй добові й інші цикли, знати, чого їй досить, а чого бракує, яку вона приносить користь і де може завдати шкоди. Це справа не легка. Природа не має кінця, отже, й процес її пізнання нескінченний. Але прагнути до цього треба! І на допомогу в цьому
нам прийде виконання нашого
проекту, бо лише людина має неповторну перевагу перед усіма іншими живими створіннями природи, які запрограмовані, у яких процес мислення замінений комплексом вроджених інстинктів. Людина здатна швидко й
постійно виробляти нові програми, новий стереотип поведінки, створювати і виконувати екологічні проекти по оздоровленню навколишнього середовища. І найкращими помічниками в боротьбі за оздоровлення є рослини. Адже, скільки радощів та душевного спокою дарують нам їхня краса, аромат, лагідне шелестіння листя! І якщо наші вчинки, дадуть поштовх до дії іншим установам, закладам чи окремим людям, то це означає, що ми із своїм завданням справилися!