2007c zakhyst 16 ozero snijko kuznecovsk rivne

ВСЕУКРАЇНСЬКА ДИТЯЧА СПІЛКА «ЕКОЛОГІЧНА ВАРТА» ІІ Всеукраїнського конкурсу-захисту екологічних проектів серед учнівської молоді «Вирішення місцевих екологічних проблем» 30-31 березня 2007 р., м. Одеса

Кузнецовська гімназія Кузнецовської міської ради Рівненської області Центр екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії»

ІІ Всеукраїнський конкурс-захист екологічних проектів серед учнівської молоді «Вирішення місцевих екологічних проблем»

Дослідницький практико-орієнтований проект

«ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ БІЛОГО ОЗЕРА» Автор проекту: СНІЖКО В’ЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ,

учень 11 Б класу Кузнецовської гімназії, м.Кузнецовськ, мікр. Вараш, 37 Керівник: Макарчук Олександр Петрович, вчитель біології Кузнецовської гімназії, керівник центру екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії»

м. Кузнецовськ, 2007 рік

КУЗНЕЦОВСЬКА ГІМНАЗІЯ Кузнецовської міської ради Рівненської області Україна, 34400, Рівненська область, місто Кузнецовськ, мікрорайон Вараш, 37 тел. (03636) 2-20-94, тел/факс (03636) 2-19-49 e-mail: gimnazia @ rv. uar. net

№ 16

від «19» лютого 2007 р.

ЗАЯВКА Кузнецовської гімназії на участь у ІІ Всеукраїнському конкурсі-захисті екологічних проектів серед учнівської молоді

«Вирішення місцевих екологічних проблем» Напрямок діяльності – екологічний.

1. Проект «Екологічні проблеми Білого озера». Автор проекту Сніжко В’ячеслав Володимирович, учень 11 Б класу Кузнецовської гімназії, учасник гуртка «Юні екологи» центру екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії».

2. Анотація захисту проекту (тези).

3. Науково-дослідницька робота автора проекту Сніжка В’ячеслава Володимировича на тему: «Вплив зрідження рослинності лісо-болотних комплексів та осушення заболочених територій на стан Білого озера».

4. Додаток 1. Слайдофільм «Стежками екологічної експедиції».

5. Додаток 2. Кліп «Екологічною стежиною «Біле озеро». Директор гімназії Вик. Макарчук О.П., тел. 3-55-38

Н.Ф.Горбачик

Сніжко В’ячеслав, учень 11 Б класу Кузнецовської гімназії Серед об’єктів державного значення природно-заповідного фонду Рівненської області найважливішими є лісо-болотні комплекси, які, на щастя, ще збереглися на Україні. Саме на їх базі створений Рівненський природний заповідник. На території цього заповідного об’єкту розташований оздоровчий комплекс «Біле озеро» виробничого підприємства «Рівненська атомна електростанція». Щороку послугами цього центру користується близько двох тисяч жителів міста Кузнецовська, працівників атомної станції. Цілюща вода та красиві Поліські краєвиди приваблюють тисячі людей, щоб відпочити, оздоровитись, поспілкуватися з природою. Однак, останнім часом всі ми почали помічати, як перлина Полісся – Біле озеро стало мілкішим, а навколо озера – природа змінилася, на жаль, не в кращу сторону. Отож, проблема, яку я вирішив дослідити, є досить актуальною і для працівників державної лісової охорони Білоозерського лісництва, і для жителів сіл Більська Воля та Рудка і, нарешті, для жителів 48-тисячного містечка енергетиків – Кузнецовська. Прилеглі до озера болота висихають, стрімко падає густота деревостанів, знижується рівень води в озері. Екологам пора бити на сполох: «Врятуємо Біле озеро!». Руслами колишніх річок пройшли глибокі меліоративні канави, які збирають і відводять воду з раніше заболочених територій, що живили озеро Біле. На сьогодні ситуація є такою, що можна з повною відповідальністю заявляти: «Чи існують малі річки поблизу Білого озера?». На це запитання відповідь одна – «Ці річки зникли!». Отже, головною екологічною проблемою Білого озера є те, як наповнити його водою, відновити природній рівень водойми. Ще у 1978 році місцева районна газета писала про так званий «підкоп під Біле озеро». На мій погляд, не так багато вчених досліджували проблему впливу осушених прилеглих територій на одне з найбільших озер Рівненщини – Біле озеро. На початку ХХ століття цю місцевість вивчав і описав рельєф території та її походження відомий вчений, один з найактивніших керівників Товариства дослідників Волині Павло Аполлонович Тутковський. У “Доповіді про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2002 році” Державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській області відмічає, що університетом водного господарства досліджувалося формування поверхневого і підземного стоку в умовах інтенсивного антропогенного навантаження, вивчалися заповідні території з метою їх збереження та вдосконалення природоохоронних заходів. Ціль мого проекту – дослідити беззаперечні факти обміління озера Білого, встановити причини цього процесу, виробити пакет рекомендацій щодо оздоровлення його стану.

Чи є дана робота успішною? Напевно, так. Бо що може бути важливішим на сьогодні, ніж формування екологічного мислення, вирішення практичних справ оздоровлення і поліпшення довкілля. Давайте прослідкуємо разом: Що ж впливає на зниження рівня води в Білому озері? Під час експедиції мені так і не вдалося зустріти природнє русло маленької річечки, а лише осушувальні канави, що, частіше за все, проходять старими руслами річок, які вже зникають з географічної карти України. Дана схема наглядно підтверджує факт зникнення значної частини річок з досліджуваної території. (Ці долини колишніх річок заштриховані червоним кольором) Причиною зниження рівня води в озері є: осушення значних територій лісо-болотних комплексів, що становлять єдиний гідрологічний комплекс, який і живить озеро. А ще - можна підмітити і виділити, як впливає надмірне зрідження деревостанів та окремих ділянок лісо-болотних комплексів внаслідок знищення пожежами, недотриманням норм лісокористування, рекреаційним використанням територій тощо. Зроблені мною висновки є достовірними й переконливими. Вони грунтуються на аналізі значного фактичного матеріалу. Щоб наповнити й ваші серця турботою про красиве й корисне, однак зміліле і збідніле озеро, - хочу привернути ваш погляд до кількох узагальнюючих висновків. Тезисно про головне. Яким чином зрідження лісо-болотних комплексів та осушення заболочених територій впливають на погіршення стану Білого озера, а саме: на зниження рівня У якому стані болотний масив площею 4 тис. гектарів, що оточує озеро Біле?

- Частину болота “Коза-березина” осушено. У якому стані сьогодні заплава річки Веселуха?

- Руслом річки Веселуха пройшла меліоративна канава. То чи існує сьогодні річка Веселуха? А що ж із річкою Лоток, яка мала б бути за 700 метрів від Білого озера зі сторони сіл Більська Воля та Рудка?

- Її руслом прокопана глибока меліоративна канава. Вона(ця канава) тече своїм руслом лише ранньою весною, а літом повністю пересихає, підтверджуючи вплив на обміління озера Білого. У якому стані центр заповідника – “Коза-березина”?

- На центральну частину болотного комплексу “Коза-березина” суттєво вплинуло осушення частини масиву в урочищі “Теребута”. Які зміни в довкіллі спричинило осушення частини болотного комплексу ?

- Безперечно, необгрунтована меліорація частини болотного комплексу – це “підкоп” під Біле озеро. А яким є прогноз екологічного стану осушених болотних площ?

- На жаль, невтішний: рівень води в озері щороку знижується. Осінню 2005 року – приблизно на 70 сантиметрів. У чому техногенний вплив осушення боліт ?

- Внаслідок осушення зникають болота, міліють річки та озера. Осушення земель призводить до перерозподілу водних ресурсів, особливо грунтової вологи. Чи існує сьогодні проект оздоровлення Білого озера?

- На сьогодні необхідно розробити проект оздоровлення Білого озера. Чому знижується водоохоронна та грунтозахисна роль лісів поблизу Білого озера ?

- Вирубка лісів і надмірне їх зрідження негативно впливають на нагромадження й збереження вологи на територіях, що живлять Біле озеро. Які ж завдання необхідно вирішити найближчим часом? Висновок: Найголовнішими є: - відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану Білого озера; - будівництво шлюзів на осушених територіях; - підвищення стійкості та екологічних функцій лісів; - здійснення особливого нагляду і охорони водозахисних, грунтозахисних та водорегулюючих лісів поблизу Білого озера. Природа змінюється на наших очах. Людина часто бездумно використовує її багатства. Не замислюючись над тим, до чого призводять наслідки її господарювання: осушення боліт, надмірне розорювання земель, зрідження лісів. Змінюється довкілля, яке формувалось тисячоліттями. Кажуть фотографії не мовчать. Більше того, у мене вони як живі докази. Отже, кого зацікавив матеріал, - ласкаво просимо до Кузнецовської гімназії. Пропоную переглянути власний слайдофільм з маршрутів моїх досліджень.

ЗМІСТ

1. АНОТАЦІЯ_________________________________________________ ст. 3 2. ВСТУП ____________________________________________________ ст. 13 3. ОПИС МАТЕРІАЛІВ ТА МЕТОДІВ, ВИКОРИСТАНИХ У ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРАКТИКООРІЄНТОВАНОГО ПРОЕКТУ __________________________________ ст. 16 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ЧАСТИНИ ПРОЕКТУ _________ ст. 19 5. ВИСНОВКИ (ОБГРУНТУВАННЯ УЗАГАЛЬНЕНЬ) _____________ ст. 22 6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ _____________________ ст. 28 7. ДОДАТКИ _________________________________________________ ст. 29

АНОТАЦІЯ Напрямок діяльності – екологічний. Проект «Екологічні проблеми Білого озера». Автор проекту Сніжко В’ячеслав Володимирович, учень 11 Б класу Кузнецовської гімназії, учасник гуртка «Юні екологи» центру екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії». За типологією це змішаний проект (одночасно дослідницький і практикоорієнтований екологічний проект). За характером координації – проект з відкритою координацією. За тривалістю виконання – довгостроковий. За кількістю учасників – особистісний. За характером контактів – регіональний.

1. Визначення актуальності та масштабів проблеми, характеру впливу на довкілля і здоров’я людини. Можливі шляхи у випадку відсутності необхідних дій і заходів з розв’язання досліджуваної проблеми Територія дії визначеного проекту охоплює не лише територію самого Білого озера чи навколишніх сіл. На території цього заповідного об’єкту розташований реабілітаційно-оздоровчий центр «Біле озеро» виробничого підприємства «Рівненська атомна електростанція». Щороку послугами цього центру користується

понад 1000 тисяча жителів міста Кузнецовська,

працівників атомної станції. Цілюща вода та красиві Поліські краєвиди приваблюють тисячі людей

відпочити, оздоровитись, поспілкуватися з

природою. Однак, останнім часом всі ми почали помічати, як перлина Полісся – Біле озеро стало мілкішим, а навколо озера – природа змінилася, на жаль, не в кращу сторону. Тому учасники екологічної експедиції Кузнецовської гімназії об’єктом своїх досліджень обрали саме цей природоохоронний об’єкт.

Серед багатьох науково-експериментальних проектів, що реалізуються учасниками центру екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії», даний проект є найбільш вагомим. Назва його «Екологічні проблеми Білого озера». Він має й загальне призначення: через його дію я прилучився до реалізації «Міської Програми удосконалення еколого-пропагандистської

роботи,

формування

екологічної

культури

населення, вивчення природного середовища прибережних територій Білого озера та долини річки Стир», затвердженої Кузнецовською міською радою на 2005-2007 роки, локального екологічного проекту «Творити краще, ніж руйнувати», що є практико-орієнтованим у Кузнецовській гімназії. Проблема, яку я вирішив дослідити, є досить актуальною і для працівників державної лісової охорони Білоозерського лісництва Рівненського природного заповідника, і для жителів сіл Більська Воля та Рудка і, нарешті, для жителів 48-тисячного містечка енергетиків – Кузнецовська. Через свого безпосереднього наукового керівника, вчителя біології гімназії Макарчука О.П. мені вдалося встановити, які природні екосистеми існували на досліджуваній території зовсім недавно, кілька десятків років тому назад. Річки, що нанесені на географічну карту Рівненської області, були повноводними, лісо-болотні масиви багаті на вікові дерева, різноманітну рослинність, серед якої є багато рідкісних видів, тваринний світ. Майже скрізь протікали невеличкі річечки та потічки, і не лише ранньою весною, а впродовж усього календарного року. Біле озеро, яке ще на ту пору розміщало туристичну базу «Райдуга» Всесоюзного значення, зустрічало відпочиваючих звідусіль - теперішніх країн ближнього зарубіжжя. Однак, після аварії на ЧАЕС

ситуація

змінилася.

Пізніше

туристична

база

перейшла

в

підпорядкування ВП «РАЕС». І сьогодні на березі озера функціонує оздоровчий комплекс «Біле озеро». Він є не менш актуальним у працівників атомної станції. Однак, навколишні прилеглі болота і так звані «мохи» повисихали, знизився рівень води в озері. Екологам пора бити на сполох: «Врятуємо Біле озеро!».

Руслами колишніх річок пройшли глибокі меліоративні канави, які збирають і відводять воду з раніше заболочених територій, що живили озеро Біле. На сьогодні ситуація є такою, що можна з повною відповідальністю заявляти: «Чи існують малі річки поблизу Білого озера?». На це запитання відповідь одна – «Ці річки зникли!». Причини: осушення значних територій лісо-болотних комплексів, які становлять єдиний гідрологічний комплекс, який і живить озеро. А ще можна підмітити і виділити як впливає надмірне зрідження деревостанів та окремих ділянок лісо-болотних комплексів внаслідок знищення пожежами, недотриманням норм лісокористування, рекреаційним використанням територій тощо. Отже, головною екологічною проблемою Білого озера є те, як наповнити його водою, відновити природній рівень водойми. Із бесід з місцевими жителями, працівниками лісництва та керівником експедиції можна зробити висновок, що сьогодні можливі кілька варіантів вирішення цієї проблеми: встановити на осушених територіях надійні шлюзи, які регулювали б рівень води в канавах. Це дало б змогу підняти рівень ґрунтових вод і, таким чином, сприяти поступовому стабільному відновленню втрачених запасів води на цих територіях. Однак, є одна важлива проблема, на яку варто звернути увагу: на багатьох осушених територіях сьогодні розміщені городи жителів навколишніх сіл. На даному етапі вони є досить родючими, і цей факт унеможливлює метод переконання багатьох жителів цього регіону в необхідності

такого

заходу.

Соціальний

ефект

від

впровадження

меліоративних шлюзів багатьма жителями оцінюється вже зараз негативно. Так наприклад, в серпні 2006 року внаслідок сильних дощових опадів, на осушеній території болотного масиву «Стави» канави почали виходити з власних берегів через те, що окремі шлюзи не вчасно були прочищені і відкриті.

На

цих площах знаходяться

городи

жителів

села

Озерці

Володимирецького району. Було багато звернень до місцевої влади посприяти у збереженні врожаю картоплі та інших городніх культур, відрегулювавши стік

води. Таким чином, цей факт є суперечливим висновку, запропонованому в проекті. Можна прогнозувати й наступне: болотний комплекс

«Стави»

розміщений за 9 кілометрів від озера. Ще у 1978 році місцева районна газета писала про так званий «підкоп під Біле озеро». На сьогодні цей вплив уже реально відчутний у зниженні рівня води в місцевих колодязях, повисихали навколишні «мохи», знизився рівень води в озері Білому в середньому на 70 см. Та якби встановити шлюзи на меліоративній канаві, що пройшла руслом колишньої річки Лоток (а вона знаходиться за 700 метрів від озера, зі сторони сіл Більська Воля і Рудка Володимирецького району), то, безперечно, ситуація навколо озера стала б кращою. Я, як учасник екологічних експедицій, спостерігав щороку: ця канава до закінчення періоду літа пересихала; річечка, яка виходить із Білого озера і впадає в цю канаву, також була висохлою. Які б аргументи «за» чи «проти» не наводились, зрозуміло напевне: за умови, поки джерела шкідливого впливу не будуть усунені, то прогнози стосовно поліпшення екологічного стану Білого озера будуть невтішними. Працівниками Білоозерського лісництва називались певні конкретні заходи, що вживаються, однак, по всьому видно – їх недостатньо. Учениця Кузнецовської гімназії Дейнека Ірина у свій час намагалася дослідити негативну роль рекреаційного використання території навколо Білого озера у своїй науково-дослідницькій роботі «Заповідна справа Рівненщини: проблеми і перспективи розвитку». Інша учасниця екологічних експедицій Бірюк Ксенія у 2004-2005 роках досліджувала флористичну та фауністичну характеристику лісо-болотних комплексів навколо Білого озера, причини їх збіднення. Результати досліджень оформлені у роботі «Проблеми зменшення флори і фауни на території Рівненського природного заповідника». На мій погляд, не так багато вчених досліджували проблему впливу осушених прилеглих територій на одне з найбільших озер Рівненщини – Біле озеро. На початку ХХ століття цю місцевість вивчав і описав рельєф

території та її походження відомий вчений, один з найактивніших керівників Товариства дослідників Волині Павло Аполлонович Тутковський. У “Доповіді про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2002 році” [Берташ, Жук, Худоба, 2005] Державне управління екології та природних ресурсів

в

Рівненській

області

відмічає,

зокрема,

що

кафедрою

водогосподарської екології, гідрології та природокористування Українського державного університету водного господарства та природокористування досліджувалося формування поверхневого і підземного стоку в умовах всестороннього і інтенсивного антропогенного навантаження, його якісна і кількісна оцінка, розроблялися заходи і рекомендації з охорони та раціонального використання водних ресурсів, вивчалися заповідні території з метою їх збереження та вдосконалення природоохоронних заходів. Кафедрою агрохімії, грунтознавства і землеробства за темою “Вивчення шляхів регулювання агроекологічних параметрів грунтів гумідної зони України” розроблено новий меліорант, математичну модель оцінки та управління станом осушуваних сільськогосподарських земель України, які можуть

використовуватися для потреб оцінки продуктивності, загальної

ефективності та екологічної стійкості осушуваних земель для потреб раціонального управління. Кафедра біології та прикладної екології Рівненського державного гуманітарного університету займалася вивченням проблем ландшафтів в басейнах річок Рівненщини в умовах антропогенної трансформації довкілля. Державним управлінням екології та природних ресурсів в Рівненській області визначені перспективні завдання на 2006-2011 роки, основною метою яких є: формування збалансованої системи природокористування та охорони довкілля на засадах сталого розвитку, дотримання екологічної рівноваги в регіоні. Грунт і навколишнє середовище – неділиме ціле, а його складові якнайтісніше пов’язані між собою. Тому настала гостра необхідність суворого зважування кожного втручання у природу і в грунтовий покрив зокрема.

У зв’язку з цим проводяться дослідження стану осушених земель. Так, кафедрою меліоративного ґрунтознавства та землеробства Рівненського державного інституту культури протягом 40 років досліджуються осушені території у заплаві р.Цир Камінь-Каширського району Волинської області. Їх об’єктом є типові для Західного Полісся торфові низинні середньо глибокі, середньо зольні, гіпсово-очеретяно-осокові грунти, осушені у 1964 році сіткою відкритих каналів, де у 1990-91 рр. проведена реконструкція. Базуючись на даних саме цих досліджень, можна обґрунтувати, як під впливом осушення заболочених територій знижується рівень води в озері, що розташоване посеред цих заболочених масивів. Наші спостереження підтверджують висновки й інших дослідників про те, що зниження рівня води в осушувальних меліоративних каналах може й не мати негативних наслідків, якщо він регулюється надійною системою шлюзів. Однак, залишається на сьогодні багато необґрунтованих запитань і проблем. За часів панування Польщі на досліджуваній території були прокопані неглибокі так звані «руські канавки» типу «лоток», глибиною у 70 см. Такі канавки надмірну воду збирали, однак її й утримували. Така практика могла б успішно бути використана для поліпшення приросту деревостанів на заболочених площах лісо-болотних комплексів. Глибокі меліоративні канави, які прокопані руслами річок Березина, Веселуха, Лоток є потужними збирачами вологи з прилеглих територій. Природа змінюється. Вплив людської діяльності на довкілля часто є негативним і необоротним. Такий «панівний» менталітет у господарників нашого регіону виробився віками. Моє знайомство з літературою дає мені можливість сформулювати кілька вагомих причин, чому за період перебування України в Радянському Союзі традиції природокористування так і не були вироблені: - керівництво всією економікою здійснювалось із Москви; - формувались посередня культура і посереднє мислення; - порушення корисних традицій пристосування до ландшафтів;

- розвиток

для

української

нації

хижацьких

способів

природокористування тощо. Лише із здобуттям своєї історичної незалежності, в Україні можна вже говорити й про відновлення традицій в природокористуванні. Однак, природні багатства досить збіднені. Серед основних заходів по розв’язанню даної проблеми є: - Потребує особливого нагляду і охорони водозахисні, ґрунтозахисні та водорегулюючі ліси поблизу озера.

- Важливим завданням є забезпечення на осушених системах надійного водорегулювання шлюзами. Дослідження показали, що рівень ґрунтових вод понизився в середньому за останні декілька десятиліть на 1,8 – 1,0 м. Жертвами таких необоротних змін стали малі річки і Біле озеро.

-

Отже,

на

даний

час

впотрібні

науково-обгрунтовані

норми

співвідношення між лісами, болотами, водоймами, які мають дати найвищий господарський ефект і зберегти навколишнє середовище. Що

можна

зробити

нам,

учасникам

екологічної

експедиції,

власними силами для розв’язання досліджуваної проблеми?

-

вести активну роз’яснювальну роботу: зініціювати і провести

засідання сільських рад з обговоренням нагальних проблем, з’ясованих дослідженнями фактів, прийняття певних звернень до населення тощо; -

виступити по районному радіо;

-

опублікувати тези науково-експериментальної частини проекту в

районній газеті; -

направити дану роботу для вивчення і прийняття більш

ефективних

заходів

Рівненського

природного

заповідника,

Білоозерського лісництва; -

оформити екологічні стежки на досліджуваній території;

-

іншими способами впливати на прийняття суспільно важливих

рішень; -

обмежити рекреаційне використання території Білого озера та

прилеглих територій. Економічний ефект від таких заходів важко сьогодні прораховувати, але у виграші буде не лише теперішнє населення регіону, але і прийдешні покоління. Є нагальна потреба у розробленні на наукових засадах проекту оздоровлення Білого озера. Слід створити на даній території державний реєстр болотних угідь, цінних водоохоронних, ґрунтозахисних лісів навколо озера і взяти їх під належну охорону. В цьому є перспективи подальшої реалізації даного проекту. Із своїми пропозиціями ми обов’язково маємо звернутися до працівників державної

лісової

охорони

Рівненського

природного

заповідника,

міськрайонної екологічної інспекції, обласного товариства охорони природи та ін. Результатами працівники

мого проекту обов’язково мають скористатися

Білоозерського

лісництва

та

інші

природоохоронні

організації. Для розвитку взаємозв’язків гуртка «Юні екологи», у якому я займаюся із 2002 року, виконання даного проекту дасть можливість налагодити тісну співпрацю із лісництвом, місцевими органами влади, ЗМІ та іншими організаціями. Це сприятиме піднесенню іміджу нашої організації в очах громадськості. Час і бажання в учасників екологічних експедицій Кузнецовської гімназії завжди знаходяться. Основні зусилля по створенню проекту уже реалізовані, в подальшому ми маємо спрямовувати свою діяльність на виконання практичних заходів в рамках даного проекту.

Я, як дослідник, маю змогу практично застосовувати дослідницькі методи біологічної та екологічної наук. Працюючи над першоджерелами, привчаюсь працювати в архівному матеріалі, порівнювати між собою відомості, здобуті з різних пам’яток, набуваю вміння користуватися з нової наукової літератури, розвиваю у себе здатність до наукової критики. В процесі дослідницької роботи я стою віч-на-віч із живою дійсністю, з природою, привчаюсь до ретельного спостереження в природних умовах та засвоюю техніку експериментальної роботи, самостійно встановлюю причинні зв’язки між явищами і таким чином готую себе до цілком самостійної наукової і практичної діяльності. Ніякого спеціального фонду ми ще не створили. Є можливість домовитись про безкоштовне перевезення учасників експедицій до маршруту і в зворотньому напрямі. Певну допомогу в оформленні екологічних стежок може надати Рівненський ПЗ. Екологічна експедиція має усе необхідне обладнання для здійснення походів і польових досліджень: фотоапарати, відеокамеру; для обробки даних досліджень: комп’ютерну техніку (комп’ютер, принтер, сканер), відеомагнітофони та телевізор. Екологічна експедиція гімназії шукає фінансових партнерів. Я представляю центр екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії». Центр діє згідно власного Положення, розробленого у 2003 році. Створена екологічна експедиція у 2002 році. Вона об’єднує у собі зусилля учнів гімназії, які бажають брати активну участь у природоохоронних проектах та конкретних практичних справах, у науководослідницькій діяльності з проблем охорони та примноження біорозмаїття в нашому краї. Основні цілі і задачі, над вирішенням яких працює екоцентр: -

Об’єднання зусиль учнівської молоді гімназії у справі охорони й

оздоровлення довкілля.

-

Створення екологічних стежок, організація екскурсійної роботи.

-

Співпраця з природоохоронними організаціями.

-

Природоохоронна пропагандистська робота тощо.

Чому саме наша організація і я особисто взялися за реалізацію такого проекту? Важливим він є для всіх жителів міста Кузнецовськ; можливо, саме в гімназії зібралася найбільш свідома учнівська молодь, якій властиві: наполегливість у здобутті знань, необхідність у здійсненні науководослідницької роботи. Керує центром спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель біології, Макарчук О.П., який у свій час отримав спеціальність техніка лісового господарства. А тому вміло керує всіма експедиціями та практичними і організаційними роботами. Озеро Біле являє собою унікальний комплекс, де поєднані: озеро, болотний і лісовий комплекси, які взаємно впливають на екологічний стан один одного. Ціль мого проекту – дослідити беззаперечні факти обміління озера Білого, виробити пакет рекомендацій щодо оздоровлення його стану. Терміни реалізації проекту визначені, однак весь час приходиться вносити корективи, так як окремі експедиції переносились із-за погодних умов. Чи є даний проект успішним? Напевно, так. Бо що може бути важливішим на сьогодні, ніж формування екологічного мислення, вирішення практичних справ оздоровлення і поліпшення довкілля. Нам слід збільшити кількість організованих екскурсій-експедицій для учнів гімназії. Варто організувати залучення спонсорських коштів для виготовлення наочності екологічних стежин тощо.

ВСТУП Серед об’єктів державного значення природно-заповідного фонду Рівненської області найважливішими є лісо-болотні комплекси, які ще збереглися на Україні. Саме на їх базі створений Рівненський природний заповідник. Думка про те, чи не краще осушити болота і насадити ліси, певно, вже керувала прийнятими рішеннями тоді, коли були віддані меліорації значні заболочені території в багатьох місцях. Осушили болота, і висохли річки, знизився рівень ґрунтових вод на суходолі, почали міліти і висихати озера, гірше стали родити городні культури на сусідніх полях. Однак, болота збирають, очищають і нагромаджують воду. Тут беруть початок струмки і річки.

На мій погляд, не так багато вчених вивчало й описувало лісо-болотні комплекси в нас на Рівненщині. Залишається необґрунтованим вплив раніше осушених боліт на теперішній стан озер і річок. Маршрут нашої експедиції прокладений по території Білоозерського лісництва Рівненського природного заповідника. Тут і Біле озеро, і лісоболотний комплекс «Коза-березина», урочище «Кошлатий мох», чисті соснові бори, змішані сосново-березові, сосново-ялинові ліси, вільшаки, типові ділянки перехідного та верхового болота, багаточисельні «мохи». Я підмітив багато проблем, пов’язаних не лише із рекреаційним використанням окремих заповідних територій області, зокрема Білого озера. Відвідуючи Білоозерське відділення Рівненського природного заповідника, я побачив те, що великі території лісу поблизу озера згоріли, знизився рівень води в озері, майже висохли заболочені території навколо озера, що живлять його. Лише глибокі меліоративні канави щороку скидають воду, знижуючи рівень ґрунтового живлення озера. Спостерігається справжній «підкоп» під Біле озеро. Під час експедицій мені так і не вдалося зустріти природнє русло маленької річечки, а лише осушувальні канави, що частіше за все проходять старими руслами річок, які вже зникають з географічної карти України. Поблизу озера Білого учасниками експедиції були виявлені ділянки стиглого лісу, де ведуться суцільні і вибіркові санітарні рубки, на мій погляд, досить інтенсивно. Найбільше турбує подальша доля самого Білого озера, бо воно особливе. Тут унікальне поєднання болотних, озерних і лісових природних комплексів Західного Полісся. Однак, відмічається щорічне зниження рівня води в Білому озері. Серед причин цього явища першочерговими є: -

вплив

осушення

прилеглих

територій

лісо-болотного

комплексу: «Стави», «Теребута», долин бувших річок Березина та Лоток;

-

надмірне

зрідження

лісогосподарських

лісів

правил

з

причин

лісокористування,

порушення знищення

лісовими пожежами; -

знищення і витоптування території лісу внаслідок інтенсивного рекреаційного використання тощо.

Ціль мого проекту – дослідити беззаперечні факти обміління озера Білого, виробити пакет рекомендацій щодо оздоровлення його стану. Для зміни існуючої ситуації пропоную вирішити наступні кроки в досягненні поставлених цілей: -

екологічні

експедиції

(спостереження,

опитування

очевидців,

фотографування, відео зйомки тощо); - бесіди з працівниками Білоозерського лісництва; - вивчення соціальної думки у місцевого населення; - зустрічі, участь у роботі сесій рад органів місцевого самоуправління; - вивчення літературних та друкованих джерел; - написання науково-дослідницької роботи; - створення додатків до роботи; - створення презентацій результатів науково-експериментальної частини проекту; - виступи по радіо (міський радіовісник Кузнецовська, районному радіо) - публікація тез науково-дослідницького проекту в пресі.

Я поставив перед собою завдання особисто виконати максимум цілей та поставлених проектом завдань. звичайно, у складі екологічної експедиції гімназії. Наприкінці ХХ століття перлині Українського Полісся – Білому озеру, почала загрожувати небезпека. За 10 км на північний захід від озера розпочалося осушення значної території низового болота в урочищі «Став», який в єдиному гідрологічному комплексі живив озеро Біле. Нині тут, руслом колишньої річки Веселухи, прокопана стічна канава Прилісненського

торфобрикетного заводу. У 1985-1987 роках на цих територіях прокопані меліоративні канали, болото розчищене під сільськогосподарські угіддя радгоспу «Мульчицький» Володимирецького району Рівненської області. Пізніше ці землі передані Озерецькій сільській раді, і тепер тут городи жителів сіл Озерці та Городок Володимирецького району. Ще у 1987 році Володимирецька районна газета «Ленінська зоря» писала про «підкоп під Біле озеро». Трохи раніше, у 1977 р., болотні екскаватори пройшли руслом колишньої річки Березина, яка протікає центральною частиною болотного комплексу «Коза-березина», що безпосередньо примикає до Білого озера. З року в рік знижується рівень води на болоті – в центрі «Кози-березини». У 2005 році вода трималася лише поблизу русла річки Березини та на окремих ділянках низового болота західніше, поблизу хуторів Дуб’є, Ніговка, що належать до Озерецької сільської ради, а також в урочищах «Вилки» і «Чорна гребля», які належать до Серхівської сільської ради Маневицького району Волинської області. Зі сторони сіл Більська Воля та Рудка Володимирецького району, за 700 метрів від Білого озера, руслом колишньої річки Лоток прокопана канава. Вода із прилеглих до озера раніше заболочених площ стягується цією канавою. Із самого озера витікає річечка, яка також впадає у цю канаву. Однак, вона тече своїм руслом лише ранньою весною, а літом повністю пересихає. Це спостерігали учасники екологічної експедиції Кузнецовської гімназії уже кілька років поспіль.

ОПИС МАТЕРІАЛІВ ТА МЕТОДІВ, ВИКОРИСТАНИХ У ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРАКТИКООРІЄНТОВАНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ПРОЕКТУ Робота по розробці та реалізації проекту виконана і оформлена з урахуванням всіх вимог до вимог по оформленню науково-дослідницького екологічного проекту.

У вступі агрументовано доведена досліджувана проблема, яка не байдужа для мене, адже я є активним учасником екологічних експедицій, що організовуються центром екологічної освіти і виховання “Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії” протягом останніх чотирьох років. Саме вивчення, дослідження рослинності на території Білоозерського лісництва Білоозерського відділення Рівненського природного заповідника, з’ясування основних чинників впливу на стан лісу, лісо-болотних комплексів заповідної території, самого Білого озера – центру заповідника, - це одне із пріоритетних завдань екологічних експедицій, що здійснюють гімназисти. У вирішенні цього завдання я беру особисту активну участь. Актуальність теми зумовлена стурбованістю усієї громадськості міста Кузнецовська

про

стан

Білого

озера,

де

розташований

оздоровчий

реабілітаційний центр “Біле озеро” ВП “Рівненська АЕС”. Я проаналізував наявну літературу з даної проблеми і зробив висновок, що не так багато науковців досліджували її. Дослідження велись в основному для з’ясування впливу осушених площ на зниження грунтових вод прилеглих територій. На початку роботи визначена мета, яка чітко сформульована і спрямована на окреслення та розкриття впливу факторів, що призводять до зниження рівня води в Білому озері. Поставлені чіткі завдання, дослідження і виявлення яких розкриває поставлену мету. В основній частині дослідницької роботи визначені 4 основні підрозділи, кожен з яких присвячується поступовому висвітленню теми роботи і тих конкретних завдань, які висунуті у вступі. Головним питанням роботи є питання про вплив меліорованих заболочених територій, які живлять Біле озеро, та зрідження деревостанів на прилеглих до озера територіях лісо-болотного комплексу “Коза-березина”. У висновках мною сформульовані основні показники необгрунтованої меліорації окремих ділянок болотних масивів, надмірного зрідження деревостану поблизу озера, інших антропогенних факторів на стан водойми, яку він досліджував. Визначена роль державних органів влади та охорони

природи по стабілізації ситуації. Зібрані незаперечні відеодокази, зроблені фотознімки, що засвідчують негативний вплив подібної безгосподарності. Мною зроблений важливий висновок, що Біле озеро належить до єдиного гідрологічного комплексу, і осушення будь-яких заболочених площ негативно впливає й на стан самого озера. Доведено також вплив на зниження водоохоронної за грунтозахисної ролі лісів внаслідок надмірного зрідження деревостанів, знищення пожежами, рекреаційним використанням тощо. Висновки достовірні і переконливі. Вони грунтуються на аналізі значного фактичного матеріалу. Я систематизував матеріал і узагальнив його в таблиці, що подані у розділі «Висновки» Робота відзначається багатим ілюстративним матеріалом. Відео- та фотоматеріали, як і сама науково-дослідницька робота, можуть успішно використовуватись для активізації пізнавальної і навчальної діяльності під час уроків екології, біології у 6-11 класах гімназії. У проведенні своїх досліджень я застосував різноманітні дослідницькі способи: експедиції в природу, спостереження в природі, бесіди з очевидцями змін в природі. Напружена робота проводилась з літературними джерелами. Оброблені окремі статистичні дані державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області. Використаний метод критичного аналізу, метод спостереження і порівняння. Фотоматеріали та відеофільми виготовлені на достатньо якісному рівні. Для презентації своєї роботи я використовую мультимедійний центр, створені якісні слайд-фільми. Для доведення своєїю думки використовую узагальнений матеріал у формі риторичних запитань і відповідей. Ннауково-дослідницька робота, виконана у рамках даного екологічного проекту, має на меті практичну спрямованість, а тому я розробив низку першочергових

завдань

для

використання

в

практичній

діяльності

працівниками державної лісової охорони та дослідницькими інститутами. Цінність роботи в тому, що я намагався по-новому осмислити проблему

охорони найкрупнішого озера області, щоб привернути увагу працівників державної лісової охорони та громадськості. Досить вичерпно і повно висвітлені всі питання теми. До розкриття усіх поставлених проблем я підходив з наукової точки зору. Однак, в роботі (з етичних міркувань) я не висловлюю гострих критичних думок про байдуже ставлення до досліджуваної проблеми з боку працівників лісового господарства та державної лісової охорони. Вважаю, що в цілому робота має важливе значення для обгрунтування локальних проектів оздоровлення довкілля природного заповідного фонду Рівненщини. Дана робота займає чинне місце у реалізації «Міської Програми удосконалення еколого-пропагандистської роботи, формування екологічної культури населення, вивчення природного середовища прибережних територій Білого озера та долини річки Стир». Саме ця програма, а також локальний екологічний проект «Творити краще, ніж руйнувати», що залучає найбільш екологічно свідому молодь гімназії до питань оздоровлення довкілля, керувала і мною у виборі теми та завдань проекту «Екологічні проблеми Білого озера». Робота над проектом триває. Вона перебуває на етапі обговорення результатів досліджень в рамках проекту.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ЧАСТИНИ ПРОЕКТУ Озеро, лісові та болотні масиви утворюють єдиний ландшафтний та гідрологічний

комплекс.

Передбачається

створення

на

їх

території

заповідника, який стане базою для багаторічних досліджень природи українського Полісся.

Озер на Рівненщині мало і вони здебільшого невеликі. Найбільше озеро, яке розташоване в північно-західній частині області, – Біле. За походженням воно карстове, тому відрізняються більшими глибинами, високою прозорістю води. Близьке залягання ґрунтових вод спричинило велику заболоченість території. Значні їх площі осушені і використовуються під луки і пасовища. Значний водозабір та осушення боліт породили серйозні екологічні проблеми на прилеглих територіях. Внаслідок інтенсивних меліоративних робіт зникли величезні масиви боліт – природних фільтрів Землі. Такої ж долі зазнали малі річки Полісся. Учасниками екологічної експедиції Кузнецовської гімназії в період із 2002 року виявлені території заповідних площ, де інтенсивність рубок були досить високими. До того ж, ці ділянки знаходяться неподалік від Білого озера. Багато боліт осушено і меліоровані землі використовуються в сільському господарстві. Болота виконують надзвичайно важливу водорегулюючу функцію у природі. Тому надмірне осушення призводить до порушення складних взаємозв’язків між природними компонентами: зниження рівня ґрунтових вод, обміління річок, озер і джерел, збіднення рослинного і тваринного світу. Науково-обгрунтовані і виважені підходи і прогнози повинні стати визначальними при проведенні комплексу гідромеліоративних робіт. На думку учасників екологічної експедиції Кузнецовської гімназії, Рівненській

гідрогеолого-меліоративній

експедиції,

яка

підпорядкована

Рівненському обласному управлінню меліорації і водного господарства, варто здійснити детальний еколого-меліоративний моніторинг меліорованих і прилеглих до них земель на тих територіях Рівненського природного заповідника, які найбільше потерпають від подібного негативного впливу осушення. Під впливом лісу значно змінюється режим вологості грунту.

Між лісом і середовищем існує сталий взаємозв’язок. Навколишнє середовище визначає природу рослинного угруповання, насадження. В свою чергу ліс активно впливає на середовище, змінюючи його. Вчені-лісівники

давно

підмітили

величезну

водоохоронну

та

ґрунтозахисну роль лісів. В лісі завжди снігу більше, ніж на відкритих місцях, і розтає він повільніше. Грунти в лісі вбирають все більше талих вод і зменшують поверхневий стік. Під впливом лісу нагромаджуються грунтові води, що підтримує сталий рівень озер та річок улітку. А у лісовій зоні, де надмір вологи, завдяки випаровуванню її лісовими рослинами зменшується заболочування грунту. Деревна рослинність добре розвивається на берегах річок і озер й має велике значення для збереження води в них. Ліси за водозахисним та ґрунтозахисним значенням поділяють на водоохоронні, водорегулювальні, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні, заказні і заповідні. Такими лісами, що одночасно відносяться до всіх груп щодо водозахисного та ґрунтозахисного значення, є лісові масиви навколо Білого озера. Тому дуже відчутними в цих місцях є і надмірне зрідження лісу, і знищення його пожежами, і зміни звичних умов для дерев цієї місцини (осушення, вплив шкідників, вплив радіонуклідів) тощо. Рослинність осушених боліт змінюється повністю. Лише берізки, вільхи та сосонки, які тут зростали здавна, пускаються в ріст, швидко «завойовуючи» всю територію. Нині болотна та прибережна рослинність відіграє неабияку роль у кругообігу речовин в природі. Вона очищає воду від забруднення, створюючи природний фільтр, захищає береги і річища від розмивання, стримує повені. Тут оселяються водоплавні птахи та цінні звірі, нереститься риба. Ліс є надійним захисником річок та озер від висихання. Лісові насадження навколо озер поліпшують гідрологічний режим, підтримують стабільність клімату, а також забезпечують екологічну рівновагу в природі.

Така пристосованість до виконання функцій – результат тривалої еволюції рослин у складі лісових угруповань. Тому, збереження лісів, примноження лісових багатств є дуже важливою проблемою. Великої шкоди грунтам України завдала необґрунтована меліорація. Порушилося співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових та водних ресурсів, і як наслідок – інтенсивне послаблення стійкості природних ландшафтів. До таких ландшафтів належить і Біле озеро, яке дуже гостро відчуває результати впливу меліорації лісо-болотних комплексів, що живлять його. Як відомо, осушення земель призводить до перерозподілу водних ресурсів, особливо ґрунтової вологи; при цьому відбувається складний характер змін показників водного режиму як на території, так і в часі. Інтенсивне осушення після реконструкції меліоративної системи на торфово-болотних грунтах призводить до зниження рівня ґрунтових вод на прилеглих територіях з грунтами легкого гранулометричного складу: на відстані 200-300 м рівні ґрунтових вод знижуються до глибини 2-4 м, 400-500 м – на 0,7-1,4 м. Результати дослідницького проекту мною оформлені у науководослідницькій роботі «Вплив зрідження рослинності лісо-болотних комплексів та осушення заболочених територій на стан Білого озера», яка подається у додатку 1. План реалізації проекту «Екологічні проблеми Білого озера» подано у додатку 4. Кошторис на здійснення дослідницького проекту «Екологічні проблеми Білого озера» подано у додатку 5. У плані та кошторисі поміщені окремі обґрунтування і пояснення.

ВИСНОВКИ (ОБГРУНТУВАННЯ УЗАГАЛЬНЕНЬ) Що впливає на зниження рівня води в Білому озері?  Інтенсивне рекреаційне використання заповідної території  Зрідження значних територій лісу внаслідок пожеж  Інтенсивне зрідження деревостанів, суцільні рубки лісу  Висихання заболочених територій навколо озера, що живлять його, результат меліорації прилеглих територій лісо-болотного комплексу Висновки: 1.Глибокі меліоративні канави щороку скидають воду, знижуючи рівень грунтового живлення озера.

2.Зникають русла малих річок з географічної карти України.

3.Знизився рівень води в Білому озері на 70 см. Спостерігається “підкоп” під Біле озеро. Першочергові причини щорічного зниження води в Білому озері:  Вплив осушення прилеглих територій лісо-болотного комплексу “Стави”, “Теребута”, долин бувших річок Березини та Лоток  Надмірне зрідження лісів з причин порушення лісогосподарських правил лісокористування, знищення лісовими пожежами  Знищення і витоптування території лісу внаслідок інтенсивного рекреаційного використання Висновок: Природа змінюється на наших очах. Людина часто бездумно використовує її багатства. Не замислюючись над тим, до чого призводять наслідки її господарювання: осушення боліт, надмірне розорювання земель, зрідження лісів. А це призвело до того, що масово почали зникати багато видів рослин і тварин, змінюється довкілля, яке формувалось тисячоліттями

Яким чином зрідження лісо-болотних комплексів та осушення заболочених територій впливають на погіршення стану Білого озера, а саме: на зниження рівня води в озері? Запитання 1. У якому стані болотний масив площею 4 тис. га, що оточує озеро Біле? Відповідь Болото

Нинішній стан Висновок займає Руслом річки Березини, Частина болота “Коза-

прадолину річки

реліктової праворуч

Березини,

що озеро

траси –

“Біле березина” осушена Озерці”

протікала тут у далекий прокопані меліоративні льодовиковий період і канави служила

для

стоку

льодовикових вод Запитання 2. У якому стані сьогодні заплава річки Веселуха? Відповідь На правому її березі

Нинішній стан Саме цю ділянку болота

Висновок Руслом річки Веселуха

лежить урочище

осушено й сьогодні тут

пройшла меліоративна

“Стави”. Воно було дуже

городи жителів села

канава. То чи існує

обводнене, навіть у

Озерці

сьогодні річка

посушливі роки його

Веселуха?

важко перейти Запитання 3. А що ж із річкою Лоток, яка мала б бути за 700 метрів від Білого озера зі сторони сіл Більська воля та Рудка? Відповідь Її руслом прокопана

Нинішній стан Вода із прилеглих до

Висновок Вона (ця канава) тече

глибока меліоративна

озера раніше

своїм руслом лише

канава

заболочених площ

ранньою весною, а літом

стягується цією

повністю пересихає,

канавою. Із самого озера підтверджуючи вплив на витікає річечка, яка

обміління озера Білого

також впадає у цю канаву Запитання 4. У якому стані центр заповідника – “Коза – березина”? Відповідь З року в рік рівень води

Нинішній стан У 2005 році вода

Висновок На центральну частину

на болоті знижується

трималася лише поблизу болотного комплексу русла річки Березини та

“Коза-березина”

окремих ділянках

суттєво вплинуло

низового болота,

осушення частини

поблизу хуторів Дуб’є,

масиву в урочищі

Ніговка, в урочищах

“Теребута”

“Вилки”, “Чорна гребля” Запитання 5. Які зміни в довкіллі спричинило осушення частини болотного комплексу? Відповідь -знизився рівень

Нинішній стан Значно знизився рівень

Висновок Безперечно,

грунтових вод на іншій

грунтових вод на

необгрунтована

частині болота;

прилеглих до Білого

меліорація частини

-порушився грунтово-

озера територіях (в

болотного комплексу –

рослинний покрив;

середньому на 1,8-1.0м).

це “підкоп” під Біле

-масова загибель рослин Близько 50% малих і тварин;

річок стали жертвами

-зміна екосистеми

необоротних змін

озеро

режиму стоку. Запитання 6. Яким є прогноз екологічного стану осушених болотних площ? На жаль, невтішний: рівень води в озері щороку знижується. Осінню 2005 року – приблизно на 70 см. Запитання 7. Яким є результат осушення перехідних і верхових боліт вододільних знижень на Волинському Поліссі? Відповідь Нинішній стан Значні їх площі осушені і Значний водозабір та

Висновок Внаслідок інтенсивних

використовуються під

осушення боліт

меліоративних робіт

луки і пасовища

породили серйозні

зникли величезні

екологічні проблеми на

масиви боліт –

прилеглих до Білого

природних фільтрів

озера територіях

Землі. Такої ж долі зазнали малі річки та озера Полісся

Запитання 8. У чому техногенний вплив осушення боліт? Відповідь -Надмірне осушення призводить до

Висновки Науково обгрунтовані і виважені

порушень складних взаємозв’язків

підходи і прогнози повинні стати

між природними компонентами

визначальними при проведенні

(часто необоротних)

комплексу гідромеліоративних робіт

-Знижується рівень грунтових вод, міліють річки, озера і джерела -Відбувається перерозподіл водних ресурсів, особливо грунтової вологи

-Збіднюється рослинний і тваринний світ Запитання 9. Чи існує сьогодні проект оздоровлення Білого озера? Висновок: На сьогодні необхідно розробити проект оздоровлення Білого озера Запитання 10. Чому знижується водоохоронна та грунтозахисна роль лісів поблизу Білого озера? Відповідь Ліс є надійним захисником озера від

Висновок Вирубка лісів і надмірне їх

висихання.

зрідження негативно впливає на

Лісові масиви навколо Білого озера

нагромадження й збереження

відносяться до водоохоронних та

вологи на територіях, що живлять

грунтозахисних.

Біле озеро

Тому дуже відчутними в цих місцях є: -надмірне зрідження лісу; -знищення його пожежами; -зміни звичних умов для дерев цієї місцини (осушення, вплив шкідників, вплив радіонуклідів тощо) Які завдання потрібно вирішити найближчим часом?  формування збалансованої системи природокористування та охорони довкілля;  відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану Білого озера;

 будівництво гідротехнічних споруд меліоративних систем (шлюзів) на осушених територіях;  підвищення стійкості та екологічних функцій лісів;  складання переліків водно-болотних угідь загальнодержавного та місцевого значення;  проведення рекультивації порушених площ;  здійснення особливого нагляду і охорони водозахисних, грунтозахисних та водорегулюючих лісів поблизу Білого озера

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДРУКОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Андрієнко Т.Л., Антонова Г.М., Єршов А.В. Край лісів та імлистих боліт: розповідь про природоохоронні об’єкти Ровенської обл. – Львів: Каменяр, 1988.

2. Бондаренко В.Д., Лукашук А.Д. Лісовими стежками. – Л.: Каменяр, 1985.

3. Вакулик П.Г. Життя лісу. – К.: Веселка, 2000.

4. Вакулик П.Г. Ліс і людина. – К.: Урожай, 1991.

5. Генсірук С.А. Зелені скарби України. – К.: 1991.

6. Генсірук С.А. Ліси – багатство і окраса землі.– К.: Наукова думка, 1980.

7. Генсірук С.А., Бондар В.С. Лісові ресурси України, їх охорона і використання. - К., «Наукова думка», 1973.

8. Дебринюк Ю.М., М’якуш І.І. Лісові культури рівнинної частини західного регіону України. – Львів: Світ, 1993.

9. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Підручник. – Вид. 3-тє, доп. – Львів: Афіша, 2001.

10. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 році. Редколегія: Берташ Б.М., Жук П.В., Худоба І.П. – Рівне, 2005.

11. Єлін Ю.Я., Грисюк М.М.. Рослини луків і боліт.– К.: Рад. шк., 1991.

12. Кохно М.А., Каплуненко М.Ф. Життя лісу. Екологія та лісорозведення. К., «Радянська школа», 1974.

13. Кукса Т.І., Лис Ю.В., Сокол Т.К. Природа та господарство Рівненщини. Посібник для 8-9 класу загальноосвітніх шкіл. – Рівне: КАІС, 2003.

14. Медіна В.С. Охорона природи. – К.: Вища школа, 1970.

15. Меремінський А.Й., Сацюк І.Л. Заповідними стежками. – Рівне, 2001.

16. Сидорук В.Й. Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. Частина І. – Рівне, 1996.

17. Терлецький В.К. Дивовижне у світі рослин.– К.: Урожай, 1990.

ДОДАТКИ 1.

Науково-дослідницька

робота

автора

проекту

Сніжка

В’ячеслава Володимировича на тему: «Вплив зрідження рослинності

лісо-болотних

комплексів

та

заболочених територій на стан Білого озера».

2.

Слайд-фільм «Стежками екологічної експедиції».

3.

Кліп «Екологічною стежиною «Біле озеро».

осушення

=Затверджено= Директор гімназії ______ Н.Ф.Горбачик 01.03.2005 року

ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ «ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ БІЛОГО ОЗЕРА» № Термін п/п виконання 1 2

3

4

Зміст заходів

Чия допомога буде потрібною?

І етап – підготовчий Березень Розробка сценарію власної Керівника 2005 року діяльності екологічної експедиції Березень Постановка проблеми Керівник 2005 року Аналіз та обговорення експедиції проблеми і цілей. Усвідомлення мети та завдань проекту. Пошук альтернативних рішень. Вибір найкращого рішення. Визначення мети проекту. Визначення завдань. ІІ етап – розробка сценарію, планування Квітень 2005 Планування (складання Спільно року сценарію) власної діяльності: керівником встановлення часу, ресурсів та експедиції коштів; встановлення послідовності завдань; перевірка завдань на можливість їхнього дослідження. Результат – представлення мережі окремих робіт (календарного плану реалізації проекту) Травень 2005 Здійснення зустрічей із Керівник року працівниками Білоозерського експедиції лісництва Рівненського природного заповідника,

із

5

6

7 8

9

10

11

органами місцевого самоврядування сіл Більська Воля, Озерці Володимирецького району ІІІ етап – виконання завдань проекту Травень 2005 Оглядова екскурсія- У складі року експедиція (прокладання експедиції екологічної стежки: гімназії «Вивчаємо вплив осушення на лісо-болотний комплекс «Коза-березина», «Наслідки осушення урочища «Стави» ЧервеньФото експедиції маршрутами У складі серпень 2005 по території Білоозерського експедиції року лісництва Рівненського гімназії природного заповідника Вересень Інтерв’ю із працівниками 2005 року Білоозерського лісництва ЖовтеньЕкологічні експедиції в Керівник листопад природу маршрутами по експедиції 2005 року території Білоозерського лісництва. Фото- та відео репортажі з місць експедицій. ГруденьВикреслювання карт лютий 2006 маршрутів. Оформлення та року опис матеріалів досліджень на даному етапі проекту. Робота із літературними та друкованими джерелами. Написання науководослідницької роботи. Березень Випуск стіннівок «Слово про 2006 року зеленого друга», «Репортаж із маршруту екологічної експедиції» КвітеньЕкспедиції в природу. Учасники травень 2006 Дослідження причин експедиції року зрідження деревостанів грунтозахисних та

водоохоронних лісів навколо Білого озера. Фотографування. Нанесення на карту маршруту досліджень. Оформлення фото звітів.

12 Серпень – Прокладання екологічних жовтень 2006 стежок «Біле озеро», «Підкоп року під Біле озеро».

13 Листопад Написання науково2006 року - дослідницької роботи «Вплив січень 2007 зрідження рослиності лісороку болотних комплексів та осушення заболочених територій на стан Білого озера» ІV. Підготовка до захисту – самооцінка участі у дослідницькому проекті 14 Січень-лютий Захист науково-дослідницької 2007 року /курсової/ роботи (виступи перед учнями – учасниками МАН «Олімпія» Кузнецовської гімназії, виступи по місцевому телебаченню та радіо, опублікування перших результатів проекту у міській газеті «Вісті», часописі Кузнецовської гімназії – газеті «Гімназист». Створення слайд-фільмів, кліпів, слайдів-презентації, фотоальбомів, відезвітів практичних справ в рамках проекту.

15 Березень Зустрічі із працівниками Керівник та 2007 року Білоозерського лісництва. учасники Спільні дебати з експедиції досліджуваної проблеми.

V. Захист проекту 16 Квітень 2007 Виїздний семінар на базі Керівник року Білоозерського лісництва експедиції Рівненського природного заповідника для працівників лісництва, міськрайонної екологічної інспекції Володимирецького району та міста Кузнецовськ, учасників екологічної експедиції Кузнецовської гімназії. Захист проекту. Презентація результатів дослідницького проекту.

17 Травень 2007 Робочі поїздки в Керівник року природоохоронний відділ експедиції Рівненського природного заповідника 18 Червень 2007 Оформлення прикінцевих Керівник року висновків і пропозицій експедиції проектної роботи 19 Червень 2007 Опублікування висновків Керівник року проекту в місцевій пресі та експедиції Володимирецькій районній газеті.

VІ. Освітня робота за результатами екологічних досліджень 20 СерпеньОформлення екологічних Учасники вересень стежок екологічної 2007 року експедиції 21 ВересеньЕкскурсії маршрутами Керівник жовтень 2007 екологічних стежок «Біле експедиції року озеро», «Вплив осушення на стан Білого озера» та ін.

23 Листопад Науково-практична Міськрайонна 2007 року конференція «Екологічні екологічна проблеми Білого озера» ( в інспекція, рамках міської «Програми міська газета поліпшення екологічної «Вісті», освіти населення, вивчення радіовісник

прибережних територій м.Кузнецовська Білого озера та долини річки Стир») Автор проекту: СНІЖКО В’ЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ, учасник гуртка «Юні екологи» центру екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії» Керівник екологічної експедиції МАКАРЧУК ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ, вчитель біології Кузнецовської гімназії

=Затверджено= Директор гімназії ______ Н.Ф.Горбачик 01.03.2005 року КОШТОРИС НА ЗДІЙСНЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЕКТУ «Екологічні проблеми Білого озера» Назва організації, що подає кошторис: центр екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії» Кількість учасників дослідницьких робіт: до розрахунків взято - 2 (автор проекту та керівник екологічних експедицій), інші – вказані у кошторисі Кількість залучених працівників до реалізації проекту – 10 осіб – на громадських засадах, 1 – керівник експедиції (оплата годин позакласної роботи центру екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії» Кількість учнівської молоді, яка охоплена проектом: 1 учень (автор проекту) – у дослідницькому проекту; 6 учнів – учасники інших екологічних експедицій, учасники гуртка «Юні екологи» Кузнецовської гімназії (керівник Макарчук О.П.) Термін реалізації проекту: 3 роки (за планом реалізації проекту): - початок – 01.03.2005 року - закінчення – 01.12.2007 року Місця для реалізації проекту: Біле озеро, Білоозерське лісництво Рівненського природного заповідника, м.Кузнецовськ, Кузнецовська гімназія, мікр.Вараш, 37, Рівненська область Значення та рівень реалізації проекту: регіональний Цільова спрямованість проекту: соціальна, освітньо-виховна, інформаційна Підстави для розробки проекту: завдання по реалізації «Міської Програми удосконалення еколого-пропагандистської роботи, формування екологічної культури населення, вивчення природного середовища прибережних територій Білого озера та долини річки Стир» на 2005-2007 роки Повна назва проекту: дослідницький практико-орієнтований екологічний проект

№ п/п

Категорії бюджетних витрат

Одиниця виміру

Кількість одиниць

1

Заробітна плата керівника експедиції

чол...

1

Чол..

2

2

3

4

5

6

Вартість категорії всього: Консультанти – рецензенти роботи Вартість категорії всього: Відрядження (проїзд маршрутним таксі «Кузнецовськ-Біле озеро» до маршрутів експедицій /27 км/ та у зворотньому напрямку (25разів х 2 чол. х 1 USD х 2 напрямки = 100 USD) Проїзд учасників виїздного семінару до контори Білоозерського лісництва (КузнецовськБільська Воля – Кузнецовськ): 10 чол. Х 2 напрямки х 0,5 USD =10 USD Проїзд до контори Рівненського природного заповідника (2 чол. Х 2 рази х 2 USD х 2 напрямки = 16 USD Проїзд у смт. Володимирець (2 чол. х 2 рази х 2 напрямки х

Необхідно коштів (в USD) (кошти на фінансування роботи керівника гуртка передбачені фондом оплати батьків за навчання в гімназії) 40 40

чол..

2

100

Чол..

10

10

Чол..

2

16

Чол..

2

8

7

8

9 10 11 12 13 14

15

1USD = 8USD Вартість категорії всього: Прямі витрати: телефонні розмови, поштові послуги, канцелярські витрати Вартість категорії всього: Обладнання: відеокамера, фотоапарат, комп’ютер, факс, ксерокс, принтер, сканер, прес-біндер та інша оргтехніка, відеомагнітофони, телевізор, мультимедійний проектор Фотоплівка, фотоальбоми Виготовлення фото Відеокасета Диск CD-R Папір ксерокс ний Вартість категорії всього: Непрямі витрати: оформлення пунктів екологічних стежок (виготовлення знавік, рекламних щитів тощо) за угодами Вартість категорії всього: Інші виплати: поліграфічні послуги, оплата інформаційних послуг Вартість категорії всього: Загальна вартість проекту: В тому числі з

134 50

50 За рахунок центру екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії» Шт..

6

20

Шт.. Шт.. Шт.. Пач.

50 2 6 1

6 6 2 5 49

Шт..

10

200

200 20

20 493

бюджетних коштів (дольова участь таких коштів у реалізації проекту даним кошторисом не показується) За рахунок спонсорських коштів

493

Примітка: Станом на 01.03.2005 року екологічна експедиція Кузнецовської гімназії має власних коштів (внески): 100 USD. Спонсорську підтримку здійснюють: - відділ сім’ї та молоді виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (завідувач Кузло Ярослав Васильович); - батьківський комітет Кузнецовської гімназії (голова Вихватень О.І.). Є домовленість із батьками учнів – учасників експедиції про фінансування поїздок. Розрахунки провели: 1. Сніжко В’ячеслав Володимирович, автор проекту 2. Макарчук Олександр Петрович, керівник екологічної експедиції Юридична адреса організації, яку представляє автор проекту: Рівненська область, м.Кузнецовськ, мікрорайон Вараш, буд.37, гімназія, 34400, тел. (03636) 3-55-38, 2-19-49, 2-20-94, факс 2-19-49 Керівник центру екологічної освіти і виховання «Екологічна експедиція Кузнецовської гімназії» ________ Макарчук Олександр Петрович / паспорт СР 123903, виданий Кузнецовським МВ УМВ України в Рівненській області 06 вересня 1996 року /