2007 golos ecovarta nova kaxovka

Новокаховський міський відділ освіти Всеукраїнський конкурс

«Мій голос я віддаю на захист природи» Номінація

Виконавець: Науковий керівник:

Компанієць Олеся учениця 11-Б класу Дніпрянської ЗОШ Лопачук О.Л.

«Екологічна варта чекає на тебе!»

Компанієць Олеся

Вступ З давніх-давен на землі українській жили люди сильні, добрі та красиві… Звідки ж брали вони красу та силу? Виявляється, пили вони воду студену з джерельця. А чому ж джерельна вода давала людям силу, красу та доброту? Вся справа в процесі утворення джерельної води… Пливли по небу хмарки та й розсипалися дощовими краплинками. Впала дощова вода на землю: частина її стала туманом і повернулася у хмари, а інша частина умила квіти і травичку, і вони дали їй свою красу. Частина напоїла землю, а земля дала їй свою доброту та силу. Зібралася вода у підземній хатинці (підземних резервуарах), а потім зробила маленьке віконечко та й визирнула на землю… Так утворилось джерельце… Лісове джерельце, добре в нього серце, Всім дає водиці: і звірятку, й птиці, Дереву й травиці, квітці і людині. Тому не міліє, дзюркотить, радіє, Із лісів дзвінкою витіка водою. Люди знаходили віконечко-джерельце, навколо нього копали ямку, в якій збиралася джерельна вода. Пили ту воду, умивалися нею й ставали дужими, добрими і красивими. Бо в джерельній воді – краса, доброта і сила рідної землі. Пий водицю із криниці, Буде тобі здоровиться. Так виникли перші кринички-копанки. Але вони мали недолік. Вода підмивала краї ямки. Земля падала в криничку-копанку і замулювала джерельце. Задумалися люди – що ж робити? І вирішили, що ямку можна обкласти дерев’яними колодками чи камінцями. Камінці для криниці беруть не прості, що лежать під ногами будь-де, а возять його з річки. Воно повинно бути гладеньке, шліфоване. Камінна частина криниці називається цямринням. Але були землі, де вода сама не пробивала віконечко-джерельце, бо її резервуар був глибоко під землею. Тоді стали люди самі шукати її місцезнаходження і копати криницю. Називати таких людей копачами. Вони користувалися великою повагою у народі, адже вважалося, погана людина криниці не викопає. Це була велика і відповідальна робота. Копачі старанно створювали криницю. Край обкладали камінням, а щоб вода не забруднювалася, робили дашок, який ставили над криницею…

2

«Екологічна варта чекає на тебе!»

Компанієць Олеся

Сумна реальність Є на землі українські криниці, стежки до яких поросли бур’яном, ніхто не бере з них воду, обходять їх стороною. Бо вода з тих криниць несе хвороби та смерть. Адже колись сталося лихо – аварія на Чорнобильській АЕС. Атом, який служив людям добром, давав електроенергію, світло, тепло, перестав слухатися, і поповзла довкола нього радіація. Вона зробила мертвою землю, воду, ліс. Люди змушені були залишити свої домівки, залишити все, що в них було, і їхати жити в інші міста, села. Є красиві озера, на берегах яких стоять щити з написами «Купатися заборонено!» Виходить, і ця вода «нежива» шкідлива для здоров’я тому, що виливають в неї шкідливі хімічні відходи. І це нафта, яка вилилась у море, і річка, яку отруїв завод, і велика кількість мінеральних добрив, яку вносять в землю без міри. Природа дала людині диво – живу воду. Без неї не виростуть рослини, не виживуть тварини, не зможе існувати людина. Тож треба берегти це диво для себе, для майбутніх поколінь. Кажуть люди, скільки криниць на землі, стільки зірок на небі. І якщо вам доводилося бачити, як падає додолу небесниця, знайте – то десь замулилось джерело…

Таким було джерельце на околиці Дніпрян до того, як ми (я та мої однокласники – 11-Б) вирішили привести його «до ладу». Воно було настільки засміченим, що ми мимоволі почали втрачати надію «повернути цю водяну істоту до життя»…

Вчинок, що переріс в традицію

3

«Екологічна варта чекає на тебе!»

Компанієць Олеся

4