ВСЕУКРАЇНСЬКА ДИТЯЧА СПІЛКА «ЕКОЛОГІЧНА ВАРТА» І Всеукраїнського конкурсу-захисту екологічних проектів серед учнівської молоді 20-21 листопада 2004 р., м. Одеса
Всеукраїнський конкурс екологічних проектів
Ягніч Вікторії, голови м/о ВДС„Екологічна варта” Берестовецького НВК Костопільського району Рівненської області Керівник Таргоній-Коваль Раїса Петрівна Одеса - 2005
Колективний дослідницький проект
створення шкільного геологічного заказника
„Збережімо ПОЛІСЬКИЙ ФЕНОМЕН” Постановка нераціональне
проблеми
Знищення
використання
геологічного
базальту,
дива
природи,
негативний
вплив
базальтовидобування на довкілля і здоров’я людини. Мета та завдання проекту
Розкрити унікальність базальту та
необхідність його збереження; Створення геологічного заказника сприятиме : • розширенню пізнавальної діяльності школярів; • формуванню пошуково-дослідницьких навичок; • пропаганді екологічних знань; • формуванню
потреби
опановувати
знання
та
вміння
дослідницького характеру, які будуть розвивати творчу та ділову активність у процесі вирішення екологічних проблем і пов’язаних з ними життєво важливих ситуацій; • активному впровадженню масового дослідництва в процес роботи учнів Проблема 1 Мета
Нераціональне використання базальту Визначити перспективні напрямки базальтової
промисловості
та
розвитку
можливості
їх
застосування на місцевих підприємствах Завдання1
Дослідити історію вивчення, видобування та переробки базальту
Завдання2
Вивчити особливості розвитку ВАТ „Берестовецький спецкар’єр ”та інших місцевих базальтовидобувних та переробних підприємств.
Проблема 2 Мета
Знищення унікальної геологічної пам’ятки природи Розкрити унікальність базальту, пропагувати екологічну культуру
Завдання 1
Вивчити геологічну будову Полісся, дослідити причини наявності тут магматичних порід.
Завдання 2
Створити шкільний геологічний заказник
Завдання 3
Провести реконструкцію об’єкта природно-заповідного фонду „ Геологічна пам’ятка природи місцевого значення „Базальтові стовпи”, надавши йому статусу державного, включити в перелік туристичних об’єктів Рівненщини.
Завдання 4
Формувати стійку думку населення про необхідність збереження унікальних пам’яток природи
Проблема 3
Негативний вплив сучасних базальтовидобувних та
Мета
переробних технологій на довкілля і здоров’я людей. Визначити шляхи вирішення місцевих екологічних проблем пов’язаних з добуванням та переробкою базальту
Завдання1
Провести
рекреаційні
роботи
у
відпрацьованих
кер’єрах. Завдання2
Впорядкувати санітарну зону рекультивованого кар’єру №10, розчистити відслонення з викопною морською фауною верхньокрейдяних відкладів.
Завдання3
Провести
реконструкцію
очисних
відстійників,
припинити скидання неочищених вод в р. Уріч Завдання4
Припинити
використання
міжпластових
вод
для
базальтообробного виробництва
„Мозковий штурм” (групова робота, а далі кожний учасник складає індивідуальний план, в якому представлені всі види його роботи): яким чином можна підійти до вирішення проблеми? • Всебічне вивчення, аналіз проблеми.
• Створення творчих груп . • Консультації, залучення фахівців для допомоги в розробці проекту. • Збір матеріалів. • Узагальнення та прийняття рішень. • Виконання завдань. Причетні до вирішення проблем: • Дослідники-краєзнавці. • Землевпорядник. • Науковці. • Працівники санепідемстанції. • Журналісти. • Керівники місцевих підприємств. • Представники влади та природоохоронних організацій. Географія проекту с. Берестовець - Берестовецьке та Івано-Долинське родовища базальтів – територія Головинської с/р – Рівненщина - Україна Цільова група Керівники місцевих підприємств, представники районної і обласної державної адміністрації та природоохоронних органів, місцеве населення, учні та вчителі школи Очікувані результати .Для створення шкільного геологічного заказника: • створити екологотуристичний центр; • впорядкувати
санітарну
розчистити
відслонення
зону з
рекультивованого викопною
кар’єру
морською
№10, фауною
верхньокрейдяних відкладів, окремостями базальту, жилами мінералів; • вилучити територію 0, 05 га із стовпчастими утвореннями базальту з промислового користування, включивши її в маршрут екологічної стежки „Берестовецький дивосвіт”; • розчистити територію від техногенних відкладів;
• впорядкувати територію геологічної пам’ятки природи „Базальтові стовпи” і домогтися більш суворого екологічного режиму. Для зменшення негативного впливу на життя і здоров’я людей: • провести рекреаційні роботи у відпрацьованих кар’єрах; • провести реконструкцію очисних відстійників, припинити скидання неочищених вод в р. Уріч, • припинити використання міжпластових вод для базальтообробного виробництва, • постійно контролювати стан санкціонованого сміттєзвалища, яке знаходиться у відпрацьованому кар’єрі; • систематично вивчати антропогенний вплив на природу в межах екологічної стежки „Берестовецький давосвіт”, про всі види забруднень повідомляти Головинську с/р та природоохоронні організації Вплив проекту: природоохоронна робота в шкільному геологічному заказнику дасть можливість • озброїти школярів науковими знаннями з охорони навколишнього середовища; • створити
умови
для
індивідуальних
та
колективних
форм
досліджень; • поліпшить екологічний стан території, що сприятиме безпеці життя населення, формуванню екологічної культури. Моніторинг і оцінювання : • створення шкільного геологічного заказника; • покращення якості ґрунтових вод; • відновлення зеленої санітарної зони на рекультивованих землях. Опис діяльності за проектом : звернення до директорів місцевих підприєств, виконкому Головинської с/ р, екологічної служби Костопільської райдержадміністрації – для узгодження дій; екологічна освіта населення;
рейди, акції, експедиції по дослідженню, благоустрою території; збір та систематизація матеріалів по досліджуваній темі. Життєдіяльність та самофінансування • включення території заказника в перелік екскурсійних об’єктів бласті; • поширення екологічних та географічних знань: проведення навчання та практичних робіт. Робочий план № з/п
Перелік робіт
Термін реалізації
Відповідальні
2004 рік
Створити І 1
екологотуристичний відділ (центр). - відібрати та систематизувати матеріали краєзнавчих Жовтень досліджень;
2
- підібрати стендові експонати;
3
- виготовити стенди та вітражі;
4
- оформити експозиції;
5
- розробити тематичні екскурсії;
6
- підготувати екскурсоводів до проведення екскурсій
Члени м/о „Екологічна варта”
Листопад Господарча група Грудень Група екскурсоводів
2005 рік ІІ 1
мінералогічний відділ : - оформити документацію для виділення ділянки Лютий території кар’єру 0, 05 га із стовпчастими
Маркшейдер ВАТ
утвореннями базальту, включеннями та жилами
Землевпорядник
мінералів вилучення її з промислового користування; 2 3 4
- розчистити територію від техногенних відкладів; - виготовити необхідне обладнання для виділення території, відведеної під заказник; - включити геологічне відслонення в маршрут
Квітень
ВАТ
Березень
Господарча група
Квітень
Група
екологічної стежки „Берестовецький дивосвіт”; ІІІ 1
екскурсоводів
палеонтологічний відділ - розчистити відслонення з викопною морською Травень фауною верхньокрейдяних відкладів, окремостями
Група екскурсоводів
базальту, жилами мінералів; 2 ІV 1
- обмежити територію, відведену для досліджень;
Жовтень
охоронний відділ - впорядкувати територію геологічної пам’ятки
Червень
природи „Базальтові стовпи”; 2 V 1
- домогтися більш суворого екологічного режиму
4
ВАТ „ІваноДолинський спецкарєр” Чл. „Екол. варти”
відділ рекультивації - впорядкувати санітарну зону рекультивованого
Травень
кар’єру №10, 2 3
Чл. „Екол. варти”
- провести обстеження відстійників;
Чл. „Екол.варти”
Вересень
- зробити аналіз води в р.Уріч - контролювати стан санкціонованого сміттєзвалища, яке знаходиться у відпрацьованому кар’єрі;
Постійно
Виконавці проекту: Ягніч Вікторія Юріївна - учениця 10 класу, голова Берестовецького селищного осередку ВДС „Екологічна варта ” Адреса 35043 с. Берестовець Костопільського району Рівненської області Телефон 8 (03657) 6-66-79 Молодіжна організація, що подає проект м/о ВДС „ Екологічна варта ” Короткий опис досягнень організації, що буде реалізовувати проект Берестовецький м/о ВДС „Екологічна варта” створений в 2000 році із членів екотуристичного клубу „Азимут”, який 24 роки займається дослідженням, вивченням рідного краю, практичною природоохоронною діяльністю
та
пропагандою екологічної
культури.
Підсумком нашої діяльності стало
створення екологічної стежки „Берестовецький дивосвіт”, яка визнана кращою в районі і другою в області; участь та перемога в багатьох районних, обласних і Всеукраїнських конкурсах. В 2002 році в обласному оглядіконкурсі на краще проведення природоохоронної роботи в закладах освіти ми вибороли друге місце. Наші „вартівці” – члени Рівненського відділення МАН- переможці ІІІ етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, дипломанти Всеукраїнської конференції старшокласників - учасників науково-дослідних експедицій з екології ( 20003р.), переможці ІІІ, ІV, V обласних зльотів юних туристів-краєзнавців, активістів руху учнівської молоді „Моя земля – земля моїх батьків”(2001р., 20002р., 2003р.).
Термін реалізації проекту початок
жовтень 2004р.
закінчення
жовтень 2005р.
Партнери проекту та їх внески (в т. ч. товарами чи послугами) - ВАТ „Берестовецький спецкар’єр” - транспортні послуги, послуги маркшейдера, - ВАТ „ Івано-Долинський спецкар’єр” - транспортні послуги, - МП „ Каменярдрев” – столярні та слюсарні роботи, - Редакція газети „Вічеве слово” – статті в газеті, - Головинська с/р - кошти на придбання наочності , послуги землевпорядника
Актуальність обраної теми Навколишнє середовище, охороні якого в усьому світі приділяється багато уваги, складається із взаємозв’язаних систем живих та неживих об’єктів. Їх руйнація та знищення веде до значних втрат у біосфері . Система неживої природи, як головне джерело цінностей: корисних копалин, грунту, води, повітря, на відміну від живої природи, не може відновитися. Природоохоронне законодавство багатьох країн світу спрямоване на збереження та раціональне використання надр, водних, атмосферних, земельних ресурсів. Але усвідомлення про необхідність
охорони та збереження неживої природи, зокрема географічного середовища, в цілому ще не сформоване. Окремі ділянки верхньої частини земної кори, що найбільш виразно характеризують її геологічні будову та історію розвитку, мають наукове та освітнє значення і потребують охорони як геологічний пам’ятник природи. Такі об’єкти, як було зазначено на Першому міжнародному симпозіумі з геологічної спадщини ( Франція 1991 р.), становлять геологічну спадщину людства, яку в разі її знищення не можливо відновити. В умовах інтенсивної господарської діяльності людини геологічна спадщина уже зараз зазнала значних руйнувань, тому необхідне термінове збереження окремих ділянок, що мають велике наукове значення. Вони повинні охоронятися і належати всьому людству. 680 млн. років тому на території нашої області діяли вулкани. Вже вкінці протерозою на місці великих гірських масивів існував кристалічний щит, а на захід від нього простягалося море, дно якого прогиналося. Цей прогин призвів до створення численних розломів земної кори. Найбільш глибокий із згаданих проломів перетворився на справжні тріщинні вулкани, по яких вилилася рідка лава. З цієї лави утворилися базальтові відклади нашої області. Базальтові стовпи – одне з найкращих рідкісних геологічних утворень і їх необхідно зберегти. Керівник проекту – координатор м/о Таргоній-Коваль Раїса Петрівна. Подорожуючи рідним краєм, ми щоразу переконуємось у правдивості слів відомого дослідника, першого директора Національного геологічного музею України, професора Київського університету, академіка П. А. Тут-ковського : „Природа нашого Полісся являє стільки своєрідної краси і знаменитих явищ , стільки пам’яток віддалених геологічних подій, що може давати на довгі літа рясний матеріал для праці вчених, митців і поетів”. З плином часу не затьмарюються барви поліської природи , і вона все більше вабить до себе туристів і мандрівників.
Чули ви про те каміння, що в поліській стороні?
Більш ста років
добувають просто неба із землі. Камінь той базальтом зветься, а стовпи, мов моноліт. Кажуть, він ціни не має, що про нього зна весь світ... Так, саме про камінь йтиме мова сьогодні. І розкажу я вам про незвичайний поліський феномен чудо-камінь базальт, родовище якого знаходиться в моєму рідному селі. Наш м/о ВДС „Екологічна варта” створений в 2000 році із членів екотуристичного клубу „Азимут” (керівник Таргоній-Коваль Раїса Петрівна), який природоохоронною
діяльністю
24 роки
займається
дослідженням, вивченням рідного краю, практичною
та пропагандою екологічної
культури. І ми глибоко занепокоєні долею нашого
базальту! Система неживої природи, як головне джерело цінностей: корисних копалин, грунту, води, повітря, на відміну від живої природи, не може відновитися. Окремі ділянки верхньої частини земної кори, що найбільш виразно характеризують її геологічну будову та історію розвитку, мають наукове та освітнє значення і потребують охорони як геологічний пам’ятник природи. Такі об’єкти становлять геологічну спадщину людства, яку в разі її знищення не можливо відновити. В умовах інтенсивної господарської діяльності людини геологічна спадщина уже зараз зазнала значних руйнувань, тому необхідне термінове збереження окремих ділянок, що мають велике наукове значення. Вони повинні охоронятися і належати всьому людству. Ніби й буденна річ – шматки базальту. А ввійдеш у часову течію його „біографії” – і думка заблукає десь у товщі днів: 700 млн. років тому. Саме в цей час ми можемо потрапити вже на північній околиці села. І зробити це варто, бо
„щодо Берестовецьких каменоломень, то картина їх вражаюча, особливо зблизька...”- писав у праці „Берестовецький вулкан та інші згаслі вулкани України (1920р.) П.А. Тутковський - Як ліс величезних правильних кристалів підноситься перед вами ця велична природна колонада ... Треба самому бачити її, щоб оцінити своєрідну красу і поетичну розкіш цього майже нікому невідомого куточка України,” .Глянеш на цю кам’яну стіну і перед тобою ніби густа діброва , в якій дружно пліч-о-пліч стоять, як солдати, „дерева”-велетні – стрункі багатогранні стовпи заввишки п’ятнадцять, двадцять і навіть до тридцяти метрів. 680 млн. років тому на території нашої області діяли вулкани. Вже вкінці протерозою на місці великих гірських масивів існував кристалічний щит, а на захід від нього простягалося море, дно якого прогиналося. Цей прогин призвів до створення численних розломів земної кори. Найбільш глибокий із згаданих проломів перетворився на справжні тріщинні вулкани, по яких вилилася рідка лава. З цієї лави утворилися базальтові відклади нашої області. Базальтові стовпи – одне з найкращих рідкісних геологічних утворень і їх необхідно зберегти. Існує проблема знищення геологічного дива природи, нераціонального використання базальту, негативного впливу базальтовидобування на довкілля і здоров’я людини. А тому ми, члени Берестовевецького м/о „Екологічної варти”, розробили колективний дослідницький проект створення шкільного геологічного заказника „Збережімо ПОЛІСЬКИЙ ФЕНОМЕН” Мета нашого проекту розкрити унікальність базальту та необхідність його збереження; Створення геологічного заказника сприятиме : • розширенню пізнавальної діяльності школярів; • формуванню пошуково-дослідницьких навичок;
• пропаганді екологічних знань; • активному впровадженню масового дослідництва в процес роботи учнів Під час „мозкового штурму” ми створили групи для роботи над кожною частиною проблеми; визначивши мету, розробили завдання , які необхідно виконати. Далі кожний учасник складає індивідуальний план, в якому представлені всі види його роботи. Для вирішення проблеми творчі групи проводили : • всебічне вивчення, аналіз проблеми, • консультації, залучення фахівців для допомоги в розробці проекту. • збір матеріалів, • узагальнення та прийняття рішень, • виконання завдань. Причетними до вирішення проблем є : • дослідники-краєзнавці, • землевпорядник, • науковці, • працівники санепідемстанції, • журналісти, • керівники місцевих підприємств, • представники влади та природоохоронних організацій.
Для створення шкільного геологічного заказника плануємо: • створити екологотуристичний центр; • впорядкувати санітарну зону рекультивованого кар’єру №10, розчистити відслонення з викопною морською фауною верхньокрейдяних відкладів, окремостями базальту, жилами мінералів; • вилучити територію 0, 05 га із стовпчастими утвореннями базальту з промислового користування, включивши її в маршрут екологічної стежки „Берестовецький дивосвіт”; • розчистити територію від техногенних відкладів; • впорядкувати територію геологічної пам’ятки природи „Базальтові стовпи” і домогтися більш суворого екологічного режиму. Для зменшення негативного впливу на життя і здоров’я людей: • провести рекреаційні роботи у відпрацьованих кар’єрах; • провести реконструкцію очисних відстійників, припинити скидання неочищених вод в р. Уріч, • припинити використання міжпластових вод для базальтообробного виробництва, • постійно контролювати стан санкціонованого сміттєзвалища, яке знаходиться у відпрацьованому кар’єрі; • систематично вивчати антропогенний вплив на природу в межах екологічної стежки „Берестовецький давосвіт”, про всі види забруднень повідомляти Головинську с/р та природоохоронні організації Природоохоронна робота в шкільному геологічному заказнику дасть можливість • озброїти школярів науковими знаннями з охорони навколишнього середовища; • створити умови для індивідуальних та колективних форм досліджень;
• поліпшить екологічний
стан території, що сприятиме безпеці життя населення, формуванню екологічної
культури.. Робота над проектом передбачає: звернення до директорів місцевих підприємств, виконкому Головинської с/ р, екологічної служби Костопільської райради – для узгодження дій; екологічна освіта населення; рейди, акції, експедиції по дослідженню, благоустрою території; збір та систематизація матеріалів по досліджуваній темі. Робочий план розроблений по роках Так, в 2004 році працюємо над створенням екологотуристичного відділу (центру): - відібрати та систематизувати матеріали краєзнавчих досліджень; - підібрати стендові експонати; - виготовити стенди та вітражі; - оформити експозиції; - розробити тематичні екскурсії; - підготувати екскурсоводів до проведення екскурсій 2005 рік мінералогічний відділ :
- оформити документацію для виділення ділянки території кар’єру 0, 05 га із стовпчастими утвореннями базальту, включеннями та жилами мінералів вилучення її з промислового користування; - розчистити територію від техногенних відкладів; - виготовити необхідне обладнання для виділення території, відведеної під заказник; - включити геологічне відслонення в маршрут екологічної стежки „Берестовецький дивосвіт”; палеонтологічний відділ - розчистити відслонення з викопною морською фауною верхньокрейдяних відкладів, окремостями базальту, жилами мінералів; - обмежити територію, відведену для досліджень; охоронний відділ - впорядкувати територію геологічної пам’ятки природи „Базальтові стовпи”; - домогтися більш суворого екологічного режиму відділ рекультивації - впорядкувати санітарну зону рекультивованого кар’єру №10, - провести обстеження відстійників; - зробити аналіз води в р.Уріч - контролювати стан санкціонованого сміттєзвалища, яке знаходиться у відпрацьованому кар’єрі;
Колективний творчий проект „ Збережімо ПОЛІСЬКИЙ ФЕНОМЕН”
НАВЧАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ( ЕКОТУРИСТИЧНИЙ ЦЕНТР ) ВІДДІЛ ОХОРОНИ ПРИРОДИ
МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ВІДДІЛ
ШКІЛЬНИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ ЗАКАЗНИК ПАЛЕОНТОЛОГІЧНИЙ ВІДДІЛ
ВІДДІЛ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ