Авангард (ч.91)

4.3(91) Р.ХХІІІ t

їх

т

е

і

Ш

журнал

я ■■* -r

'— --ft

ш ш '.

украінсьної

молоді

АВАНҐАРД, ЖУРНАЛ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ двомісячник видає Центральна Управа С УМ

AVANTGARDE

VANGUARD

r evue des Je u n e s . b i - me s t r i e l edi t e par le Co mi t e Cent r al de l Uni on de la J e u n e s s e Uk r a mi e n n e en exil

Of f i ci al Pr ess Or gan of the Ukr ai ni an Yo u t h A s s o c i a t i o n in exi l e - t w o - m o u n t h l y

Р е д а ' / є К ол е г і я з члені в Центральної ’ У п р а в и СУ М Г ого зн ий Редактор - Во ло ди мир Л Е Н И К Р е д а к ц і й н е л ис т у в а н ня і ма т е р і я л и надсилати на а д р е с у Р е д а к ц і ї : Адреса

ред ан ц ії:

Адреса

« AV ANT GARDE» 72 Bi d. C h a r l e m a g n e B r u x e l l e s IV, BELGIQUE Tel . 3 4 . 0 4 . 8 2

AVANGARD" 8 M u n c h e n 2.

D a c h a u e r s t r . 9/11 GERMANY Tel

ад м ін іс тр ац ії:

555316

Ц г- - z e r o з р е д а г о в а н о в С е к р е т а р і я т і ЦУ С У М . Л і т е р а т у р н у частину -:с<>да'озано при с п і в п р а ц і Р е д а к ц і й н о г о Гурта Д р у ж и н н и к і в С У М : О Р о и » а А Г а й д а м а х а . О. Б р а т к о в с ь к и й і Я . Д о б о ш . Ф ‘>*0 оптичний с к л а д : Мі л я С Е Н И Ч А К . г. о

н е оформлення: мистець-маляр Омелян МАЗ УРИ К.

У М О В И П Е Р Е Д П Л А Т И «АВАНГАРДУ» Нраїни

Од не число

Річно (6 чисел)

США

1.00 д о л .

1.00 д о л .

5.00 д о л .

Канада Англія

0.5 .0 ф.ш.

Австралія

0.7 5 д о л .

1.5.0 ф.ш.

3 . 7 5 дол.

Бельгія Франція

ЗО б . фр .

3 . 0 0 ф. фр.

2.50 НМ.

Н імеччина Австрія Аргентина Бразилія

1 5.00 ш іл.

100 пезо 1.0 0 н.круз.

Парагвай

50 гвар.

5.00дол.

1 5 0 б . фр .

1 5 . 0 0 ф. фр.

12.50 НМ.

7 5.00 ш іл.

5 0 0 пезо 5 .0 0 н.круз.

250 гвар.

ПІСЛЯ В ІДП РШ ЕНН Я -ДО НОВИХ ОСЯГІВ / О . К / в ж е проминули

літні

фе р 11, що дали сті льки нових п е р е ж и в а н ь для

молоді у спі льних зустрі чах, на т а б ор а х , на м а н д р і в к а х і д овших под ор ожа х. Б а г а т о дехто з молодих пі з нав нові краї , людей та з р о бив ві дкриття про які п е р е д ш е наві ть не мав уяви. У к р а ї н с ь к а с т у д е н т с ьк а молодь з А м е р и к и й К а н а д и ві дбула в досить п о ­ в а ж н о м у числі сві й рейд в Европу, де мала з мо г у зустрі нутись зі с в о ї м и д р у ­ зями на С в і т о в о м у Н о н г р е с і Ц Е С У С - а в М ю н х е н і , а ві дтак м е н ш и м и г р у п а ­ ми відбути д а ль ші п о д о р о ж і до і нших к р а ї н , а з о к р е м а в У к р а ї н у , Польщу, Ч е х о с л о в а ч ч и н у й Ю г о с л а в і ю . Ч а с т и н а т і єї молоді м а л а т а к о ж з м о г у з а г о с ­ тити до с у м і в с ь к и х т а б о р і в в Н і м е ч ч и н і , Ф р а н ц і ї , Б е л ь г і ї і В е л и к о б р и т а н і ї . Були, одиниці , що з Евр оп и ві дві ду вали а м е р и к а н с ь к и й к о нт ине н т . Були т а ­ к о ж вип а дк и ві дві дин з У к р а ї н и , Ч е х о с л о в а ч ч и н и й Ю г о с л а в і ї в з а х і д н о є в ­ р оп ейськ их к раї на х , що в сумі с т в о р ю є к артину ве ликог о руху молоді , о б м і ­ ну д у м к а м и і в р а ж і нн я м и та п евног о духового с п о р і д н е н н я і з ближе ння . В ж е ч и м р а з м е н ш е стрі чаєт ься молодих л юд е й, що воліють « д е р жа т и с ь м а м и н о ї СПі і і и ц і»

ні ж риск уват и вт ра т ою вигоди й комфорту. В таких м а н д р і в к а х н а ­

ша молодь п р и н е в о л е н а шукати точок оперт я в своїх люд е й та у становах по чужих к р а ї н а х , що б е з с у м н і в у с к р і п л ю є с пі льнот не почуття та н а д а є у к р а ї н ­ ству з на ч і н н я у н і в е р с а л ь н о с т и . А в ж е м а й ж е с і м е й н е почуття о г о р т а є при зуст рі чі ч ле ні в т і є ї с а м о ї о р г а н і з а ц і ї з р і з них к р а ї н , хоч вони о с о б и с т о с е ­ бе п е р е д ш е ні коли не бачили, ні не з нали. Н а ш а С п і л к а в ж е ві д р о к і в п р а к т и к у є в часі лі тні х фері й р і з н о г о р о д а т аборування, що д а є з мо г у молоді ві днайти с е б е у с в о є му с е р е д о в и щ і , с к р і ­ питись фізично й ду х ово та набу ти н о в о г о д о с в і д у в и х о в н о ї і г р о м а д с ь к о ї праці . Ь цьому році , як пок а з уют ь п е р ші з ві до мле н ня , т а б о р у в а н н я н а б р а л о було ш и р о к и х р о з м і р і в і згуртувало тисячі молодих л юд е й у спі льних п е р е ­ живаннях, навчанні і виховні й п р о г р а м і . Т ому не диво, що ця велика с у м і в с ь к а а к т и в н і с т ь в ді лянці т а б о р у в а н н я з а н е п о к о ї л а о к у п а нт і в У к р а ї н и . Вис лі в ц ь о г о з а н е п о к о є н н я дали вони в а г е н т у р н і й газетці «Вісті з У к р а ї н и » з 2 3 . 5 .

6 9 в д о в ш і й статті

« П р а в д а про с у м і вс ь к і т а б о р и » п і д п и с а н а С . Д ж у Г а л о м .

Т а м г о вор ит ьс я , що С У М « на х одитьс я в з а м к н е н о м у футлярі З Ч О У Н » , с у ­ м і в с ь к і т абори п е р е т во ри ли с я «на шпи г у н с ь к о - д и в е р с і й н і школи для м а й б у т ­ ніх п р о в о к а т о р і в , лазут чикі в, н а й м а н и х убивць». Я к д о к а з свої х т в е р д ж е н ь наводять, що в с у мі вс ьк их т а б о р а х вик ла да ют ьс я т акі «мирні дисциплі ни, ям топографі я, шифрування, т а й н о п и с , фот ос пра ва , ході ння по азимуту, д в о с т о ­ ронні й р а д і о з в ’язок, 3L ір р оз ві ду ва льної інформаці ї . О д н е слово, повний н а ­ бі р з нань шпиг ун с ьк о г о р е м е с л а » . А р с е н а л , як б а ч и м о п ова жн и й і для молоді доволі ці кавий. Ш к о д а тільки, що а вт о р п о м і ш а в поняття С У М з К о м с о м о л о м , д е як ві домо, виховуються с пе ці я л і с т и типу С т а ш и н с ь к о г о . Я к щ о ж «Ві сті з У к р а ї н и » і їхні с п о н з о р и з К Г Б мали на меті ві дстрашити батькі в, щоб не посилали ді тей своїх на с у мі в­ ські т аб ор и, то після факт ичних вислі ді в мусі ли хі ба сильно р оз ч а р у в а т и с я . В б р е х н ю наві т ь в С С С Р у ж е ніхто не ві рить, а не то що у в і л ьн ому сві ті О д н е є тільки п е в н е , щ о в о р о г н а ш о ю в и х о в н о ю с п р а в о ю ц і к а в и т ь с я бі льше, як не одні з батькі в. Цей факт повинен спонукати н аші виховні надри і в в е с ь с у м і вс ь н и й а к т и в , а з о к р е м а Д р у ж и н н и к і в зус иль н о ж н и й у с в о ї й

С У М до п о д в о є н н я

ілянці п р а ц і . В с і н а ш і сили т р е б а с п р я м у в а т и на

7*>-

Гетьнан Іван М аз єп а

- снульптура Григорія Круна

(1 6 8 9 - 1 7 0 9 - 1 9 6 9 )

Фронт о о р о т ь о и з а в и р а з н е н а ц і о н а л ь н е о О л и ч ч я у к р а ї н с ь к о ї м о л о д і в д і ­ а с п о р і . Ми в х о д и м о в о с і н н і й і з и м о в и й

п и . і по

які н . і и н о а щ е н а д а ю т и г - я до

п і д в и щ е н н я з н а н ь п р о У к р а ї н у , її м и н у л е і с у ч а с н е , а в п а р і з т им до п л е ­ к а н н я у к р а ї н с ь к о ї мови, н ац і о н а л ь н и х т р а д и ц і й та с к рі п л е н н я н а ш о г о н а ц і о ­ н а л ь н о - г р о м а д с ь к о г о життя. К о ж н и й м о л о д и й у к р а ї н е ц ь , це з а в т р а ш н і й бо р е ц ь за п р а в а у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у до ві льного д е р ж а в н о г о життя, це носі й і дей н е с к о р е н о ї г е р о ї ч н о ї У к р а ї н и і її р е ч н и к у ві льному сві ті . Н а г р о м а д ж е ­ на м о л о д а е н е р г і я в часі цих фері й хай бу де пошт о вх ом до д а л ь шо ї кипучої п ра ці н ад с о б о ю і для д о б р а С У М , а р а з о м до нових о с я г і в в н а п р я м і з ді й1 62

снення н а ш о го націо нал ьн ог о ідеалу — Здобуття У к р а ї н с ь к о ї Д е р ж а в и !

Непереможна

/л е я

ДВІ ЕПОХИ, ДВІ ПОСТАТІ - ОДНА ІДЕЯ І с т о р і я к о ж н о г о н а р о д у з н а є п е р і о д и , які в и т и с к а ю т ь с в і й г л и б о к и й слі д в його духовості , н а к л а д а ю т ь свою печать на к о жн и й його акт та с т в о ­ р ю ю т ь с п е ц и ф і чн и й

к л і м а ; в жит ті д а н о г о н а р о д у . Т а н і п е р і од и н а з и в а є ­

м о і с т о р и ч н и м и е п о х а м и , що з а л и ш а ю т ь не т і льк и с в о ю в і д б и т к у на с а ­ м о м у н а р а д і , до я к о г о вони в і д н о с я т ь с я , а й м а ю т ь с ві й в і д з в у к т а к о ж у ж и т т і і нш и х н а р о д і в в і д п о в і д н о до п о л і т и ч н о ї , к у л ь т у р н о ї , чи і н ш о ї в з а ємозалежности. Гані епохи є з в и ч а й н о п о в ’я з а н і з і м е н а м и о с і б - п о с т а т е й , які їх очолю ють і ф о р м у ю т ь . Т а к м о ж е м о для п р и к л а д у взяти е пох и О л е к с а н д р а М а ­ к е дон ськ ог о, Юлі я Ц е з а р а , Ка рла Ве ли ко г о, Івана Гр оз ного, В а ши нг т он а, Н а п о л е о н а , Г і т л е р а , М у с о л і н і , С т а л і н а і ін. Коли а н а л і з у в а т и к о ж н у з них з пог ляду п с и х о л о г і ч н и х та і с т о р и ч н и х н а с л і д к і в н о ж н о г о з з а т о р к н е н и х н а р о д і в , то вони були в и р і ша л ь н і д у ж е часто на цілі столі ття, чи десят илі т тя на п ос т аву і на долю тих н а р о д і в. І с т о р и ч н о - п с и х о л о г і ч н и й с п а д о к н а з ­ ва них епох був з а р о д к о м нових епох п о д і бн о г о , а бо п р о т и с т а в н о г о х а р а к теру. t n o x a І ва н а Г р о з н о г о була п о в т о р е н а П е т р о м 1 - и м і С т а л і н о м . Епо хи І і тлера чи М у с о л і н і були е п о х а м и р е а к ц і ї на р о з к л а д о в і т е н д е н ц і ї внут рі д а н и х н аці й і хоч нг. ді лі п е р е с т а л и і с н у в а т и то дали п о ш т о в х до духц вог о в і д р о д ж е н н я даних наці й в і нші й п овн і ші й і п р о т ис т а вн і й до п о п е р е д н ьоі форм і . а н а ш і й і с т о рі ї е поху с т в о р и л о х р и с т и я н с т в о , що йо г о у о с і б н и в В о л о ­ д и м и р Ь е л и к и й , а ві д р о д и т и н а м а г а в с я король Д а н и л о Гал ицьн ий. В і д т а к п р и и ш л о к о з а ц т в о , що й о г о н а й в и щ о ю е м а н а ц і є ю і т в о р ц е м е п о х и ста г е т ь м а н Ь о г д а н Х м е л ь н и ц ь к и й , а п овт ор ит и і з а в е р ш и т и хотів І ван Мазе­ па, с т в о р ю ю ч и при т ому нову е поху з а т я ж н о ї бо р от ьби проти м о с к о в с ь к о ­ го с а м о д е р ж а в с т в а . П о д і б н о ста лос я т а к о ж з ч а йьог і і шою е пох ою виз воль­ них з м а г а н ь , я к о ї с и м в о л о м с т а в С и м о н П е т л ю р а

Але в найновіших ч а ­

с ах п р а п о р бо р о т ь б и за у к р а ї н с ь к у д е р ж а в н і с т ь п( р е б р а л а О У Н , с п о ч а т ­ ку під к е р і в н и ц т в о м полк . Е в г е н а К о н о в а л ь ц я , а в і д т а к в н о в и й п е р і о д з б р о й н о ї б о р о т ь б и на її чо л о в и й ш о в С т е п а н Б а н д е р а . Х а р а к т е р н и м я в и щ е м для всі х

трьох о с т а нн і х епох є те, що вони о д е р ­

ж а л и с в о ї о к р е м і н а з в и ві д в о р о г а у к р а ї н с ь к о ї д е р ж а в н о с т и — М о с к в и “ М а з е п и н ц і ”, - п е т л ю р і в ц і » , “б а н д е р і в ц і » — це у к р а ї н с ь к і патрі оти, б о р ­ ці з а щ а с т я й д о л ю та п р а в а с в о г о н а р о д у , що в и н и к л и в три р і з н і п е ­ рі о ди н а ш о ї і с т о р і ї , а ле з т ог о с а м о г о грунт у б о р о т ь б и проти м о с к о в с ь ­ к о г о п а н у в а н н я в У к р а ї н і . Н е т р е б а було н а л е ж а т и д о м а з е п и н о г о в і й с ь ­ ка, чи наві ть жити з а його ч а с і в , щоб о д е р ж а т и назву « м а з е п и н ц я » і вслід з а т и м бути ж е р т в о ю б е з о л я д н о г о п е р е с л і д у в а н н я , ф і з и ч н о г о н и щ е н н я , т ак як не т р е б а було брати участи в боротьбі за часі в С . П е т л юри, щоб бу ­ ти н а з ва ни м «пет люрі вцем» і нести всі найг і рші к о нс е к ве нці ї , які з цієї н а з ­ ви випливали. П о д і б н о т а н о ж і в н а й н о в і ш і часи, коли « б а н д е р і в ц я м и » н а з и ­ ваються всі у к ра ї нс ьк і патріоти, я к і виявляють ворожу поставу до м о с к о в с ь ­ ких к о л о н і с т і в та їх в и с л у ж н и к і в в У к р а ї н і . Д о ж о р с т о к й х м а с а к р т ися чі в у к р а ї н с ь к о г о н а с е л е н н я з ч а с і в виступу М а з е п и , що їх п е р е в о д и в ц а р с ь -

] 03

к и й пат М е н ш і к о в я к д в і к р а п л і в о д и п о д і б н і т а н і ж м а с а к р и Ч е К А ч а с і в д з е р ж и н с ь к о г о , і І І У ч а с і в Н ґ о д и , чи Ь ж о в а п р о т и « п е т л ю р і в ц і в » , я к Н К В Л , М І Ь ч а с і в Б е р і ї , Ш е л є п і н а , чи С е м і ч а с т н о г о п р о т и « б а н д е р і в ц і в » . І В А Н М А З Е П А п р и й н я в г е т ь м а н с ь к у б у л а в у в 1 6 8 9 р. в ч а с , к о л и У к р а ­ ї на п р о х о д и л а о д и н з н а й ж а х л и в і ш и х п е р і о д і в с в о є ї і с т о р і ї — « в е л и к у руї ну». І р и д ц я т ь літ п іс л я с м е р т и в е л и к о г о г е т ь м а н а У к р а ї н и

Богдана Х м ель­

н и ц ь к о г о ц е в г а в а л а б о р о т ь б а на в с і ф р о н т и . Д о т о г о в в е л и к і й м і р і п р и ­ ч и н и л а с я М о с к в а , що п і д к у п с т в о м

і хитрощами вводила безнастанні не­

п о р о з у м ін н я м і ж к о з а ц ь к о ю с та р ш и н о ю , наставляла одних проти других. У к р а ї н у ш а р п а л и з о д н о г о б о к у п о ляк и, а з д р у г о г о ту р ки з т а т а р а м и , тоді коли м о с к о в с ь к и й цар в д а в а в з с е б е в е л и к о го п о к р о в и т е л я і о б о р о н ц я в і р и п р а в о с л а в н о ї та н а р о д у . З к о л и с ь к в і т у ч о ї

П рав о б е ре ж н о ї України

з а л и ш и л и с ь тільк-и з г а р и щ а і р у ї н и , а н а р о д що о ц і л і в , в т і к а в на с х і д н і п р о ­ стори за Д к і п р о , го л ов н о в С л о б о ж а н щ и н у . Щ о б в и в е с т и з ’ 'є ї руїни У к р а ї н у , було п о т р і б н о л ю д и н и в и с о к и х я к о с ­ т е й , з н а н н я і т в о р ч о ї е н е р г і ї . В с е це п о с і д а в н о л и ш н і й г е н е р а л ь н и й о с а у л ге тьмана Д о р о ш е н к а -

Іван М а з е п а . Н а б у в ш и в и с о к о г о з н а н н я в за х ід н о -

е и о о п е й с ь н . и х у н і в е р с и т е т а х , в і й с ь к о в е д і л о в п о л ь с ь к і й та к о з а ц ь к і й а р м і ї » * із в р о д ж е н и м х и с т о м д и п л о м а т а , Іван М а з е п а в и я в и в с я с к о р о н е з р і в н и н и м д е р ж а в н и м б у д і в н и ч и м та м е ц е н а т о м куль тур и. З а д в а д ц я т ь літ с во ї го ветьм^-гіуеяння він д о м і г с я п р и є д н а т и і г о с п о д а р с ь к о у п о р я д к у в а т и с п л ю н д р о в а н у П р а в о б е р е ж н у У к р а ї н у , р о з б у д ф . ати ш к і л ь н и ц т в о і о с в і т у ва в е р ш к у з М о г и л я н с ь к о ю А к а д е м іє ю в Ии# j і. Побудувати безліч ц е р ко в і д е р ж а в н и х б у д и н н і в , в о к р е м о м у с т и л і , що о д е р ж а в н а з в у « у к р а ї н с ь к о г о Оарокно». В с і ці з а х о д и г е т ь м а н а І . М а з е п и м а л и с л у ж и т и г л и б ш і й м е т і , з я к о ю в і н ні з к и м н е з в і р я в с я . Ф о р м а л ь н о в і н б у в

підлеглий м о с к о в с ь к о м у ца­

р е в і , я к и м в той ч а с б у в « о с в і ч е н и й д е с п о т » П е т р о П е р ш и й . М а в

він от же

д о д і л а з а б с о л ю т н и м а в т о к р а т о м і с а м о д е р ж ц е м , я к и й не т е р п і в

конку­

ренції. Д и п л о м а т и ч н і зд іб н о с ті М азе пи і його гл ибокий розум ім п о нува ли на віт ь то му д е с п о т о в і і тому він йо го т о л е ру в а в, а нав іть в ір и в у йо го п о в ­ ну л ь о я л ь н і с т ь , щ о в и я в и л о с ь п р и н а г о д і д н н о с і в м а М а з е п у з б о н у І с к р и і иочуоея.

І а ге т ь м а н М а з е п а п о с ті йн о п р а ц ю в а в над пл яном п о в н о г о в и з ­

волення У країни з-під м о с к о в с ь к о ї залежности. Він ви ко р и с та в першу н а г о д у м о с к о в с ь к о - ш в е д с ь к о г о з у д а р у , щ о б з а к л ю ч и т и с о ю з зі ш в е д а м и , з яними вж е передш е стояв у дипломатичних стосунках його поперед ник ьогд ан Хмельницький. П о р а з к а М а з е п и і К а р л а X I I 1 7 0 9 р. п і д П о л т а в о ю , д а л и д л я У к р а ї н и п о д в ій н і н а с л і д к и : з о д н о го б о к у з а к р іп и л и за М о с к в о ю Україною, а з другого -

п а н у в а н н я над

викопали глибоку прір ву м іж м о с к о в с ь к и м і у к р а ­

їн с ь ки м н а р о д а м и : М о с к в а ви явил а тоді с в о є с п р а в ж н є в а р в а р с ь к е о б ­ л ич ч я і не з а в а г а л а с я н а в іт ь в п р я г т и п р а в о с л а в н у ц е р к в у і з а с т а в и т и її п р о г о л о ш у в а т и « а н а т е м у » п р о т и т о г о , хто б у в н а й б і л ь ш и м м е ц е н а т о м і бу д і в н и ч и м т і є ї ц е р к в и в У к р а ї н і . І хоч ч а с т и н а д у х о в е н с т в а і д е х - о з н а р о д у з а л о м а в с я п е р е д м о с к о в с ь к о ю ж о р с т о к і с т ю , то б і л ь ш і с т ь н а р о д у і п р о в і д ­ на в е р с т в а щ о й н о після п о р а з к и з р о з у м ік и , ного вони втр а ти ли

б

особі

ста р о го гетьмана М азепи. З того часу М азепа став с и м в о л о м боротьби за у н р а ї н с ь к у Д е р ж а в у і та ни м з а л и ш и т ь с я н а з а в ж д и . П о с т а л е та к «мазеп и н с т в о » ще цілі дес яти літ ті' 1 6 4

У країни.

з га н я л о сон з очей м о с к о в с ь к и х о к у п а н т ів

СТЕПАН

БАНДЕРА

т а в о ю , ще д и т и н о ю їх п і д н я л и

народжений

вслухувався

1 9 0 9 р. у 2 0 0 - л і т т я б и т в и п і д П о л ­

в гуркіт зброї і в заграви

визвольні зм аїаннн українського народу

час за р о д и л о с я і його п о к л и к а н н я стати ну У к р а ї н с ь к у Д е р ж а в у . У В О - О У Н

в ряди н о в іт н іх б о р ц ів за в іл ь ­

ст а л и для н ь о г о ш к о л о ю , а ч а с т и н а

поневоленої Польщею України — тереном заправи Положення українського

п о ж е ж , що

1 9 1 8 - 9 ° p p . В ТЬЙ

народу

і гарту.

під ч о т и р ь о м а з а й м а н щ и н а м и , з

яких н а й б іл ь ш а п р ип а ла далі М о с к в і, після п о р а з к и у в и з в о л ь н и х з м а ­ г а н н я х , н а г а д у в а л о д е щ о ч а с и « в е л и к о ї р у ї н и » п і с л я Б. Х м е л ь н и ц ь к о г о . Окупанти

робили

укр а їн ств о і раз

все, щоб тільки

стерти

з лиця зе м л і

невигідне

їм

на в с е з а б е з п е ч и т и у к р а ї н с ь к і з е м л і з їх б а г а ц т в а м и

з а с о б о ю . П і д к у п с т в о , чи т а к з в а н е « х р у н і в с

-, с т р а х і а п а т і я були

на д е н н о м у п о р я д к у . В т а к и х о б с т а в и н а х в и р о с т а л о м о л о д е п о к о л і н н я і й о г о за в с я * у яком у зачало

ціну т р е б а було в и р в а т и з то го д у х о в о г о

потапати

На щастя,

старше

вийнятково

глупа

п олітика п о л ь с ь ко го уряду

у н р а їн ц ів , яких тр а кту в а л и , як гр о м а д я н на в и щ у о с в і т у і п р а ц ю іПі о м о с т и

ОУН

маразму

в

громадянство. супроти

нижчої ка те го р ії без права

по у р я д а х , с п р и я л а з р о с т о в і н а ц іо н а л ь н о ї с в ;-

та п о т р е б і о р г а н і з о в а н о с т и . Це й в и к о р и с т о в у є У В О , а в і д т а к

для м о б і л і з а ц і ї т і є ї м о л о д і в р я д и б о р ц і в - р е в о л ю ц і о н е р і в . А к ц і я

польського уряду направлена

на

л ін від а ц ію у к р а їн с ь к о го ш кільництва

м а л а за н а с л і д о к р е а к ц і ю О У Н , а за ти м о д о б р е н н я н а р о д н і х м а с . Н а ­ силання польських колоністів

на у к р а ї н с ь к і з е м л і, в час коли м іс ц е в е

українське

їхати в с в іт ш укати

населення мусіло

ку с к а хліба, мало у

в ід п о в ід ь палення п а п сь ки х стирт. П о д а тко в і утиски се л ян ства і його з у о о ж і н н я в и к л и к а л и т я г у д о « е к с п р о п р і я ц і ї » д е р ж а в н и х ф о н д і в на ц і л и упра'інської

революції. Утиски

на к у л ь т у р н о м у і о р г а н і з а ц і й н о м у в і д ­

тинках примушували молодих людей

шукати вияву в підпільних формах

праці і боротьби. В такий час в п р оводі и У Н

на З а х і д н и х У к р а ї н с ь к и х З е м л я х п р и х о ­

дить до слова

і дії и т е п а н

Ьандера.

тична п о м ил ка

не п р о х о д и т ь б е з к а р н о . « З д о б у д е ш У к р а ї н с ь к у Д е р ж а ­

Н і о д н а в о р о Ж а а к ц і я , чи п о л і ­

ву — а б о з г и н е ш у б о р о т ь б і з а н е ї » н е б у л о т і л ь к и р е в о л ю ц і й н о ю ф р а ­ з о ю , я к це с о б і д е х т о т е п е р п о я с н ю є , а б у л о т в е р д и м їнського революціонера. Степан

Б а н д е р а був ж и в и м

г о з а к о н у і це п е р е д а в а л о с я н а в с е й о г о о т о ч е н н я Т а й не т і л ь к и

законом

про пе р е ­

П ' є р а ц к о г о , чи в і д т а к з л ь в і в с ь к о ­

г о п р о ц е с у в 1 9 3 6 p. , в с е у к р а ї н с ь к е вільном у світі, а частинн о та ко ж

цьо­

і цілу м е р е ж у О У Н .

на чл е н ів О У Н . Ч и т а ю ч и с у д о в і з в ід о м л е н н я

біг п р о ц е с у після в б и в с т в а м ін іс т р а

укра­

уосібленням

населення Західної України

і у

і на ін ш и х п о н е в о л е н и х у н р а їн с ь н и х

землях, у виступах С те па на Б а нд е ри побачили с п р а в ж н ю поставу у к р а ­ ї н с ь к о г о р е в о л ю ц і о н е р а , п р о в і д н и к а і д е р ж а в н о г о м у ж а . В і н ні н а х в и ­ лину, в о б л и ч ч і ч у ж о г о суду, не в в а ж а в с е б е о б в и н у в а ч е н и м . Н а в п а п а к и вїн в и к о р и с т о в у в а в с у д о в у т р и б у н у , щоб о с к а р ж и т и іхні зл о ч и н и

супроти у кр а їн с ь ко го

дом за його п р и к л а д о м

принимали також

що т а к а п о с т а в а п р о в і д н и к а О У Н мо гл а мати гл ибо кий

о к у п а н т ів за

народу. П одібну поставу перед с у ­ інші п ід с у д н і. Н е м а с у м н ів у ,

в обличчі за гр о ж у ю ч о ї йому смерти,

в п л и в на ф о р м у в а н н я с в і т о г л я д у м о л о д і та с п р и я

ла р о с т о в і д е р ж а в н и ц ь к о г о д у м а н н я

в народній

м асі. Не

інша бул;

постава С тепана Б анд ери та ко ж супроти нових окуантів України -

гіт

1 65

л е р і в с ь н о ї Н і м е ч ч и н и , п е р е д о ф і ц і й н и м и п р е д с т а в н и к а м и я к о ї з а я в и в , що А к т у від н о в л е н н я У к р а ї н с ь к о ї Д е р ж а в и від 3 0 . 6 . 1 9 4 1

н і к о л и не в і д к л и ч е .

У к р а ї н с ь к а П о в с т а н ч а А р м і я , що р о з г о р н у л а п р а п о р б о р о т ь б и в ч а с о с ­ т а н н ь о ї с в і т о в о ї ві й н и на д в а фронти, п р о ти н а ц и с т с ь к о ї Н і м е ч ч и н и і ч е р ­ в о н ої М о с к в и , була в ж е н а с л і д к о м д о в г о л іт н ь о ї р е в о л ю ц і й н о ї під гото ви м і в і д п о в і д д ю на п о то пт ан ня н і м ц я м и п р а в у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у до с в о г о н е ­ з а л е ж н о г о д е р ж а в н о г о життя. Ідей но і політично цю бор от ьбу очолила О У Н , щ о її ф о р м а л ь н о п р о в а д и в С т е п а н Б а н д е р а , що в той ч а с п е р е б у в а в в н і ­ м е ц ь к о м у к о н ц р н т р а к у , а т о м у й о г о і м ' я с т а л о с и м в о л о м т і є ї б о р о т ь б и по цілій У к р а їн і. Ие м о гл и ц ього ім е н и ви м а з а т и т а к о ж і п о в о р о т н і У к р а ї н и — б о л ь ш е в и к и , бо під цим і м е н е м

окупанти

п р о х о д и л и ще д о в г і р о к и п і с л я

в і и н и б о ї на OKvr>''sa::!',x т е р е н а х У к р а ї н и . С о в є т с ь к о - п о л ь с ь к о - ч е с ь к и й в і й ­ с ь к о в и й д о г о в і р з 1 9 4 7 р. м а в »а м е т у с п і л ь н у б о р о т ь б у п р о т и « б а н д е р і в с ь ­ к их ио;;д> У Р А , „*.у ще то д і у с п і ш н о п р о в а д и в г і д н и й з а с т у п н и к С т е п а н а Бандери

— ген. хо р у нж и й Т а р а с Ч у п р и н н а - Ш у х е в и ч .

Ц і я н к а л е в а пистоля,

яну с п р е п а р у в а л и м о с к о в с ь к і в б и в ц і для з н и щ е н н я

С т е п а н а Б а н д е р и в дні 1 5 ж о в т н я 1 9 5 9 р . ніян не л ін в і д у в а л а п р о б л е м и у к р а ї н с ь к о ї д е р ж а в н о с т и , я к о ї т а к б о ї т ь с я М о с к в а . Н а в п а к и цей к р и м і н а л ь ­ ни й а к т д о в і в ще р а з п е р е д у с і м с в і т о м п р а в д у п р о і с н у в а н н я у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у і й о г о с п р а в е д л и в о ї б о р о т ь б и з а с в о б і д н е ж и т т я і в к а з а в на д і й с н и х ворогів людства. О с ь д в і епо хи, які в і д з н а ч у є м о в ц ь о м у році. О б и д в і м а ю т ь в с о б і б а ­ гато п о д іб н о с т е й , але м а ю т ь т а к о ж і в і д м і н н о с т і ,

я к і в к а з у ю т ь на д о в г и й

ш л я х е в о л ю ц і ї , що їх д і л и т ь і н а щ о р а з с и л ь н і ш и й р е в о л ю ц і й н и й п р о ц е с , щ о п р и х о д и т ь на . м і с ц е е в о л ю ц і ї в У к р а ї н і . Д в і в е л и к і п о с т а т і н а ш о ї і с т о р і ї : Іван М а з е п а — с и м в о л б о р о ть би за У к р а ї н с ь к у Д е р ж а в у і С т е п а н Б ан д е ра п р а п о р ц і є ї б о р о т ь б и в н а й н о в і ш и й ч а с . О д н а і та с а м а і д е я а я ж е о и к д ц і е п о х и і о б и д в і п о ст а т і . Ідея, я к і й 2 6 0 р о к і в — н е п е о е м о ж н а !

1 66

С т е п а н Б а н д е р а м і ж с у м і в ц я м и на т а б о р і в Ш о н ґ а в ( Б а в а р і я ) .

З А БУДЕШ УНРАІНСЬНУ ДЕРЖАВУ!

«СЛОВО» СТЕПАНА БАНДЕРИ Щ е в 1 9 4 8 р.. з а л е д в и т р и р о к и п і с л я з а к і н ч е н ­ ня 2 - о ї С в і т о в о ї в і й н и н а п и с а в С т е п а н Б а н д е р а с в о є «Слово до У к р а їн с ь ки х Націо нал іс тів-Р е во л ю ц іо н е р ів за кор до ном », де з п ито мо ю йому ід е й­ н о ю і к о н ц е п ц і й н о ю ч і т к і с т ю з ’я с у ва в з а г а л ь н і лінії у к р а ї н с ь к о ї в н у т р іш н ь о ї і з о в н іш н ь о ї політ ики. А к т у а л ь н і с т ь і д а л е к о з о р і с т ь в и с л о в л е н и х там п о г л я д і в , м о ж е м о с т в е р д и т и на п і д с т а в і н а в е д е н и х нижче уривків.

ПРО ОУН О р г а н і з а ц і я У к р а ї н с ь к и х Н а ц і о н а л і с т і в ( р е в о л ю ц і о н е р і в ) — це в и з в о л ь н а п о л іт и ч н а о р г а н і з а ц і я , що с в о ї м х а р а к т е р о м , с в о ї м и ціл ями, с в о ї м ід е и н и м з м іс т о м і с в о є ю д ія л ь н істю істотно від р ізн яєть ся від усіх у кр а їн с ь ки х полі­ т и ч н и х п а р т і й . В. о на не с т а є р е ч н и к о м і н т е р е с і в я н о ї с ь о к р е м о ї ч а с т и н и н а ­ роду, не в и в о д и т ь с в о ї х цілей, с в о є ї п р о г р а м и з я к о ї с ь а б с т р а к т н о ї , т е о р е ­ т и ч н о ї с у с п і л ь н о - п о л і т и ч н о ї п р о г р а м и . її о с н о в н е з а в д а н н я і п о с в я т а — це б о р е ' •ьба з а в и з в о л е н н я У к р а ї н и , з м а г а н н я з а С а м о с т і й н у С о б о р н у У к р а ­ їн с ь к у Д е р ж а в у , що є д и н а м о ж е з а б е з п е ч и т и у к р а ї н с ь к о м у н а р о д о в і п о в н у волю, всесторонніи

с в о О і д н и й р о з в и т о к , д о Ор о Оу т , с о ц і я л ь н у с п р а в е д л и в і с т ь

і д і й с н е н а р о д о п р а в с т в о . К о л и ця м е т а б у д е д о с я г н е н а , т о д і р а ц і є ю

існу­

вання і зм іс то м діяльности О У Н буде дальша ж е ртв е нна служба У кр а їні в ід ­ д а н о ю п р а ц е ю і т в о р ч и м з м а г а н н я м за н а и к р а щ и й р о з в и т о к і д о с я г н е н н я у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у у вс іх д іл я н к а х життя, за р о з к в іт і велич У к р а ї н с ь к о ї Д е р ж а в и , б о р о т ь б а з у с ім , що стоїть то м у на д о р о з і. О У Н

з м а г а є т ь с я за д о

бр о цілого у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у і всіх гр о м а д я н У кр а їн и , а не якоїсь о д н іє ї частини, суспільної верстви toivo. С в о ю пр о гра м у О У Н

виводить j потреб

цілого у к р а їн с ь к о го народу, з його п р ир о ди й істо р ично го р о з в и н у , з с у ч а с ­ но го стану, о и о і о ж иттєвих

п р а г н е н ь і н а с т а н о в у з м а г а н н і за н а й н р а щ и й

в с е с т о р о н н і й р о з в и т о к , д о б р о б у т і с е б е в и я в л е н н я н а р о д у — ц і л о с т и і ВСІ Х його складових, збірн оти й у к р а їн с ь к о ї людини. С а м о б у т н є життя українського народу гар м о н ій н о поєднується з всел ю д ським

поступ ом як

його складова, творча частина.

ПРО УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ I II ФОРМУ У кр а їн с ь ки й н а р о д м а ти м е з м о гу с в о б ід н о жити й ро звив а тися тільки т о ­ ді, коли в и з в о л и т ь с я з гн іт у й

визиску р о сійсько -б ол ьш е виц ького імперія-

лізму, коли п о зб у д е ть с я в с я к о г о п о н е в о л е н н я і с т а н е с а м г о с п о д а р е м

на

своїй землі, в С а м о с т ій н ій С о б о р н ій У к р а їн с ь к ій Д е р ж а в і. Визво л е ння і с а ­ м о с т і й н а д е р ж а в а — ц е п и т а н н я , чи б у т и у к р а ї н с ь к о м у н а р о д о в і , с в о б і д н о ж и т и и р о з в и в а т и с ь , в н е с т и у р о з в и т о к л ю д с т в а с в о ї т в о р ч і ц і н н о с т і , чи с т а ­ ти п о г н о є м д л я д а л ь ш о г о р о з р о с т у р е т р о г р а д н о г о р о с і й с ь к о - б о л ь ш е в и ц ь к о г о ім п е р ія л із м у , що н е с е п о н е в о л е н н я , нужду, з а н е п а д в с ь о г о л ю д с т в а . 1

У к р а ї н с ь к и й н а ц і о н а л і с т и ч н и м в и з в о л ь н и и рух с т а в и т ь з м а г а н н я за в і д н о в ­ лення и за кр іп л е н н я с у в е р е н н о ї С о б о р н о ї

Унраінської Д е р ж а ви в основу

в с ь о г о у к р а ї н с ь к о г о ж и т т я . З о с е р е д ж у ю ч и в с і с и л и і в с і д і ї для д о с я г н е н н я цієї най ви що ї мети, він ст а ви ть п е р е д у к р а ї н с ь к и м н а р о д о м оз на ч е ни й зміст у к р а ї н с ь к о ї д е р ж а в и , с а м е таки й, щоб во на о б' є д н у в а л а в со бі цілий народ, в с і у к р а ї н с ь к і з е м л і , щ о б п о р я д к у в а л а в ній с у в е р е н н а в ол я ц і л о г о у к р а ї н ­ с ь к о г о народу, з а п е в н я ю ч и в с е с т о р о н н ю сво бо д у, с п р а в е д л и в і с т ь , рівність, добробут, с вобідний розвиток і с во бідн у творчу діяльність усім гр о м а д я н а м У кр а їни без різниці. Щ о д о у с т р о є в о ї ф о р м и у к р а ї н с ь к о ї д е р ж а в и О У Н на т е п е р і ш н ь о м у е т а ­ п і п о с л і д о в н о не в і д с т о ю є я к о ї с ь у с т а л е н о ї с т р у к т у р и , а н і н а з в и , з а л и ш а є це п ит а нн я на ч а с д е р ж а в н о г о б у д і в н и ц т в а , коли у к р а ї н с ь к и й н а р о д б у д е в и ­ р іш ув а ти йог о с в о б і д н о ю во л е ю. Ц ь о г о д о д е р ж у є т ь с я О У Н від по ч ат ку с в о ­ є ї д і я л ь н о с т и п о с ь о г о д н і , це п р и й н я л а і У Г В Р у с в о ї й п л я т ф о р м і . Т а н а н а ­ с танова м а є політичну доціл ьність. В с у ч а с н о с т і с а м а у с т р о є в а ф о р м а д е р ж а в и щ е н е в и р і ш у є і не в і д з е р к а л ю є її д і й с н о г о з м і с т у . Н а н а ш и х о ч а х д і є т ь с я т ак , що в о д н и х д е р ж а в а х з т а к о ю с а м о ю у с т р о є в о ю ф о р м о ю , чи то р е с п у б л і к а н с ь к о - д е м о к р а т и ч н о ю , чи м о н а р х і ч н о ю , п а н у є н а р о д о п р а в с т в о , с в о б о д а , с п р а в е д л и в і с т ь і д о б р о бут, а в д р у г и х - т о т а л і т а р н а т и р а н і я , т е р о р , г н і т , б е з п р а в с т В с і н а й ч о р н і ш и Р визиск. А д ж е ж С С С Р , д е р ж а в а — тотальний концтабір , д е р ж а в а н а йгірш о , тиранії, д иктатури і не в іл ь н и ц тв а — хвалиться «найбільш д е м о к р а т и ч н о ю » у с т р о є в о ю ф о р м о ю , це ж т і л ь к и « С о ю з С о в є т с ь к и х С о ц і а л і с т и ч н и х Р е с п у б ­ лік». Н а в іт ь н е м а є о д н о о с о б о в о г о го л ов и д е р ж а в и , с к р і з ь ради, кол ег ії, к о ­ л е к т и в и , п р е з и д і ї . А в той ж е ч а с в д е я н и х м о н а р х і я х , нп р ., у с к а н д і н а в с ь ­ ких нраїнах, б а ч и м о зм іс т н а р о д о п р а в с т в а . Коли ж т е п е р у к о ж н у д е р ж а в н о - у с т р о є в у форму в к л а д а ю т ь різ н и й зміст, т о п о щ о п и т а н н я с т р у к т у р и і н а з в и м а є д і л и т и й р і з н и т и с а м о с т і й н и ц ь к і си л и , від в од ит и увагу і е н е р г і ю від бор о ть би за з м і с т ? Н е з а п е р е ч у є м о ж о д н о ї у с т р о є в о ї фо р м и , в яку в к л а д а є т ь с я п р а в и л ь н и й з м і с т у к р а ї н с ь к о ї д е ж а в н о с т и , і з а це не в х о д и м о в с п о р и . Н а с в о ї х п р а п о ­ р а х н а ш рух в и п и с у є с а м и й з м і с т у к р а ї н с ь к о ї д е р ж а в н о с т и , я к о г о не м о ж н а п і д м і н и т и ж о д н о ю ф о р м о ю , а не ф о р м у - с т р у к т у р у , в я к у м о ж н а б в к л а с т и різний зм.сг.

ПРО ОБ’ЄДНАННЯ НАРОДІВ І ДЕРЖАВ М и в п е в н е н і в т о м у , щ о у к р а ї н с ь к и й н а р о д не п р и п и н и т ь б е з к о м п р о м і с о вої б о р о т ь б и за с в о ю с у в е р е н н у і с о б о р н у д е р ж а в у а ж до п о в н о г о ре а л із ув ан ня ц і є ї м е т и , не д а с ть с о б і м п і д м і н и т и п о р о ж н і м и , бе з п о в н о г о зм іс ту ф о р м а м и чи п о л о в и н ч а с т и м и р о з в ’ я з к а м и , у в и г л я д і ф е д е р а ц і й , с о ю з і в т о ­ що. Н е м о ж е б і л ь ш е п о в т о р и т и с я л и х о з 1 9 1 7 р о к у , к о л и ф е д е р а л і с т и ч н а концепція сплутала будування у кр а їн с ь ко ї д ерж авности, п р иголом ш ила з д о ­ ровий національно-політичний інстинкт народу й обеззброїла його перед бол ьш евиц ьким підступом і наступом. Н е с м іє тепер від ж ивати подібна х в о р о б а в у к р а ї н с ь к і й п о л і т и ц і , у с т а р і й чи н о в і й ф о р м і , я к н о в і п р о т и с а м о стійницькі федералістичні, унійні, в с е с в ітя н с ь кі тенденції. Вони ви ри на ю ть як к о н ь ю н к т у р н і я в и щ а у в и с л і д і п о г о н і за тим щоб в і д к р и в а т и «нові, мо д е р н і » ЦІЛІ й шл я х и у к р а ї н с ь к о ї п о л і т и к и , п р и н е в м і н н і в і д р і з н и т и т р и в к і Р О З ­ БОЄВІ т е н д е н ц і ї в м і ж н а р о д н о м у ж и т т і в і д т и м ч а с о в и х , к о н ь ю н к т у р н и х с и т у -

168

а«'й

Пам

ятним

снульптора

Михайла

Степана

на

Оселі

СУМА

Чесешньовсьного

Б андери

в Елленвіл

(США)

роботи

Н е д у м а є м о м и в и с т у п а т и п р о т и м і ж д е р ж а в н и х с о ю з і в , б л ь о к і в чи о б ’ є д ­ нань. В о н и к о р и с н і і н о н е ч н і в м і ж н а р о д н о м у ж итті. У к р а ї н а н а п е в н о в х о д и ­ т и м е в с о ю з и чи б л ь о к у в а н н я з і н ш и м и д е р ж а в а м и п о л і н і ї с п і л ь н и х і н т е р е ­ с і в і с в о є ю а к т и в н о ю у ч а с т ю в ш и р о к и х м і ж д е р ж а в н и х о б ’є д н а н н я х з м о ж е тво р ч о с п р и ч и н и ти с я до м и р н о г о с п івж иття й с п ів п р а ц і м іж віл ь ни м и н а ­ ці я м и світу. К о л и о б ’є д н у ю т ь с я с у в е р е н н і д е р ж а в и я к р і в н і з р і в н и м и , д л я с п і л ь н и х ц і л е й , н о р и с н и х для в с і х у ч а с н и к і в , б е з п е р е в а г и і п р и в і л е ї в о д н и х н а р о д і в п е р е д д р у г и м и , б е з в и з и с к у й у п о с л і д ж у в а н н я — то це н е п о р у ш у є ні с а м о ­ с т і й н о с т е ні с в о б і д н о г о р о з в и т к у ж о д н о г о н а р о д у . В с і о б ’ є д н а н і в ш и р ш о ­ м у чи в у ж ч о м у с о ю з і д е р ж а в и в і р і ш у ю т ь і н о р м у ю т ь с в о ї с п і л ь н і і н т е р е с и с п і л ь н о , на с п і л ь н о м у ф о р у м і . Ц е н е п о р у ш у є з а с а д и н а ц і о н а л ь н о - д е р ж а в ної с у в е р е н н о с т и тоді, коли до т а к о г о бльоку, о б ’є д н а н н я то щ о в с г н а р о д и - д е р ж а в и входять д о б р ов іл ь н о , вільні і рівні. Коли всі в о д н а к о в ій м ір і з а ­ ін т е р е с о в а н і в тому, о д н а к о в о з того к о р и с т а ю т ь с я і ж о д н и й н а р о д не п о ­ рушує с у в е р е ні те ту і н ш о го народу. Т а к і о б ' єд на нн я м о ж л и в і тільки м і ж віль­ ни ми, д е р ж а в н и м и і н е і м п е р і я л і с т и ч н и м и н а ц ія м и, на п лят ф орм і с п і л ь н а о д н а к о в и х ці лей і і н т е р е с і в . Н е м о ж е бути с п р а в ж н ь о г о с о ю з у з т а к и м н а ­ р о д о м , щ о м а є н а м е т і п о н е в о л е н н я , п і д к о р е н н я чи в и з и с к і н ш и х н а р о д і в і з ц і є ю м е т о ю о б л у д н о в х о д и т ь в « с о ю з » а б о х о че й о г о в и к о р и с т а т и для ОДНОСТОРОННЬОГО ігн ід л и в і

скріплення

СВОЇХ

ПОЗИЦІЙ,

прямуючи

ДО

таких цілей,

ЯКІ

чи н е б а ж а н і і н ш и м д о г о в і р н и м н а р о д а м . М і ж д е р ж а в а м и , я к і в х о ­

д я т ь в я к е с ь о б ' є д н а н н я , м у с и т ь бути п о в н е в з а є м о в и з н а н н я , п о ш а н у в а н н я прав і інтересів . Н а т а ки х з а с а д а х п о б у д о в а н і р і з н о г о типу і о б с я г у м і ж д е р ж а в н і о б ' є д н а н ­ ня м о ж у т ь б у т и ч и н н и к о м п о с т у п у в м і ж н а р о д н о м у ж и т т і , п о з и т и в н и м д л я в с і х н а ц і й . А л е т і л ь к и на т а н и х

засадах. М усимо розрізняти правильні, здо­

р о в і , п р о г р е с и в н і о б ' є д н а н н я в і д р е т р о ґ р а д н и х , н и - щі в н и х і н е ж и т т є з д а т н и х . П о р і в н я й м о о б ’є д н а н н я з а х і д н ь о е в р о п е й с ь к и х д е р ж а в із с о в є т с ь к и м схі дньоевропейським бльоком.

З о д н о г о боку, о б ' є д н у ю т ь с я д е р ж а в и З а х і дн ьо ї

Евр опи , що є в о д н а к о в і м г е о п о л іт и ч н ім стані, м а ю т ь близь ку г о с п о д а р с ь к у с т р у к т у р у і с и т у а ц і ю , о б ’є д н у ю т ь с я я к р і в н і з р і в н и м и , д л я с п і л ь н о г о з а х и с т у с в о ї х с п і л ь н и х і н т е р е с і в у к і л ь к о х д і л я н к а х , п о л і т и ч н и х , г о с п о д а р с ь к и х і о б •ронно-мілітарних. С о ю з здоровий і корисний всім учасникам. А

з другого

бо ку — накинутий б о л ь ш е в и ц ь к о ю і м п е р і є ю сателітним, н і б и - д е р ж а в а м , п р о ­ ти д і й с н о ї в о л і й і н т е р е с і в цих н а р о д і в , с о ю з — і н с т р у м е н т б о л ь ш е в и ц ь н о г о в и з и с к у , п і д к о р е н н я і в п р я г а н н я цих н а р о д і в д о д а л ь ш и х і м п е о і я л і с т и ч н о а ґ р е с о р с ь к и х п л я н і в М о с к в и . А б о д р у г и й п р и к л а д : я к е м о ж е бути є О Н о б ' є д ­ нан н я м і ж С С С Р і і н ш и м и д е р ж а в а м и , коли С С С Р п о с л і д о в н о п р я м у є до п о в а л е н н я їх у с т р о ю , н а к и н е н н я ї м к о м у н і с т и ч н о ї с и с т е м и ш л я х о м п р о н и к а н ­ ня к о м у н і з м у , п е р е в о р о т і в і а г р е с і ї та в к л ю ч е н н я їх у с в і т о в и й к о м у н і с т и ч н и й с о ю з ? ! Це ж ви р а з н о п р о г о л о ш у є к о м у н іс т и ч н а п р о г р а м а , офіційна д е р ж а в ­ н а д о к т р и н а С С С Р . М о с к в а ц ь о г о н і д е не в і д р е к л а с я , п о с л і д о в н о д о ц ь о г о п р я м у є . В с і це з н а ю т ь і б а ч а т ь — і т в о р я т ь р а з о м « О б ' є д н а н і Н а ц і ї » ! Україна

можй

ч х о д и т и r т а к і м і ж д е р ж а в н і у т в о р и , що п о б у д о в а н і на з д о ­

р о в и х о с н о в а х , в я к и х в о н а о у д е р і в н о п р а в н и м с п і в у ч а с н и к о м , а її п р а в а й ж и т т є в і і н т е р е с и будуть т ам р е с п е к т о в а н і й з а б е з п е ч е н і . О с н о в н а і н е в і д ' є м ї н а п е р е д у м о в а — це д е р ж а в н а с а м о с т і й н і с т ь У к р а ї н и . Н а й п е р ш е — з д о б у т и і з а к р і п и т и С а м о с т і й н у С о б о р н у У к р а ї н с ь к у Д е р ж а в у , а тоді л и ш е буде ре1 7 0

а л ь н о ю дій сна, п о в н о п р а в н а участь У кр а їн и в м іж д е р ж а в н и х об'єднаннях.

В с я к і «конце пці ї» , щ о У к р а ї н а м о ж е у в і й т и як р і в н о п р а в н и й ч л е н у м і ж н а ­ р о д н і , п о н а д д е р ж а в н і к о н с т р у к ц і ї б е з в л а с н о ї с а м о с т і й н о ї д е р ж а в и і що б о ­ р о т ь б а з а д е р ж а в у м о ж е бути н е п о т р і б н о ю — ш к і д л и в і для у к р а ї н с ь к о г о н а ­ роду. О с н о в н о ю м е т о ю і н а й г о л о в н і ш и м п р и н ц и п о м в с іє ї у к р а ї н с ь к о ї політики є і м у с и т ь бути в і д б у д о в а С С У Д , ш л я х о м у с у н е н н я б о л ь ш е в и ц ь к о г о п о н е ­ в о л е н н я і р о з ч л е н у в а н н я р о с і й с ь к о ї і м п е р і ї на с а м о с т і й н і н а ц іо н а л ь н і д е р ­ ж а в и . Л и ш е т о д і м о ж е бути м і с ц е для о б ’ є д н а н н я цих с а м о с т і й н и х н а ц і о н а л ь ­ н и х д е р ж а в у б л ь о к и чи с о ю з и , з а п р и н ц и п а м и г е о п о л і т и ч н и х , г о с п о д а р с ь ­ ких, о б о р о н н и х і к у л ь т у р н о - р о з в о є в и х с п і л ь н и х і н т е р е с і в на п о д а н и х в и щ е з а с а д а х . К о н ц е п ц і ї п р о е в о л ю ц і й н у п е р е б у д о в у чи п е р е т в о р е н н я С С С Р на с о ю з ві л ь ни х д е р ж а в , але та к с а м о п о в ’яза них, у то м у с а м о м у с к л а д і , з п е ­ р е в а г о ю чи ц е н т р а л ь н и м с т а н о в и щ е м Р о с і ї — т а к і н о н ц е п ц і ї п р о т и в н і і д е ї в и з в о л е н н я У к р а ї н и , і їх т р е б а д о к і н ц я у с у в а т и з у к р а ї н с ь к о ї п о л і т и к и .

ПРО ВЛАСНІ СИЛИ І СОЮЗНИКІВ Самост

і.,, д е р ж а в у м о ж е з до бути с о б і у к р а ї н с ь н и й н а р о д ті льки в л а с н о ю

боротьбою і трудом. Сприятливий розвиток м іж н а р о д н о ї ситуації м о ж е сп р и ­ чинитися з н а ч н о ю м ір о ю до но в о го р о зго р н е н н я й успіх у наш ої визвольної бо р оть би, але він м о ж е в і д і г р а т и тіль ки д о п о м і ж н у , хоч д у ж е к о р и с н у ролю. Ь е з власних з м а г а н ь у к р а ї н с ь к о г о на р о д у на й с п р и я тл и в іш і ситуації не д а ­ дуть н а м ні к о ли д е р ж а в н о ї н е з а л е ж н о с т и , хіба тіл ь ки з м і н у о д н о г о п о н е в о ­ ле ння на д р у г е . Р о сі я , із с в о ї м г л и б о к о в к о р і н е н и м , а в с у ч а с н у д о б у най більш р о з п а л е н и м з а г а р б н и ц ь к и м ім п е р і я л і з м о м у к о ж н ій ситуації, у н о ж н о ­ му ста

і б у д е к и д а т и с я в с і м и с и л а м и , з у с і є ю з а п е н л і с т ю на У к р а ї н у , щ о б її

в т р и м а т и в с к л а д і с в о є ї і м п е р і ї чи н а н о в о п о н е в о л и т и . Я к в и з в о л е н н я , т а к і о б о р о н а с а м о с т і й н о с т и У к р а ї н и м о ж е в о с н о в і с п и р а т и с я тіл ь ки на вл а с ні у к р а ї н с ь к і сили, на власну б о р о ть б у і постійну го то в іс т ь до с а м о о б о р о н и . С о ю з н и к і в нам те ж т р е б а мати в наші й визв ольній бо р отьбі якн а й б іл ьш а і я к н а й к р а щ и х , а п е р е д у с і м с п р а в ж н і х . І їх У к р а ї н а м о ж е м а т и . А л е т і л ь к и г о д і , к о л и с а м а б у д е б о р о т и с я і к о л и с а м а б у д е с и л ь н а . Б о с о ю з н и ц т в о — це в і д н о ш е н н я о б о п і л ь н о с т и . Й о г о м о ж е м а т и т о й , хт о с а м щ о с ь д а є і д о б у в а є . В и з в о л и т е л і в , « о с в о б о д и т е л і в » , я к і б з д о б у в а л и д л я н а с в о л ю і її н а м д а р у ­ ва л и , — н а п е в н о н і к о л и н е д і ж д а л и с ь б и . Н а ш і с о ю з н и к и — це н а с а м п е р е д ті нар оди, що о п ин ил ис я в не вол і р о с і й с ь к о - б о л ь ш е в и ц ь к о г о і м п е р ія л і з м у і б о ­ р ю т ь с я з ни м за в л а с н е життя і с в о б о д у та ставл ять ся п р й х и л ь н о до с а м о ­ сті йн о с ти і с о б о р н о с т и У к р а ї н и . А далі, коли п р и й д е до з у д а р у м і ж С С С Р і в і л ь н и м и щ е н а р о д а м и , т о д і і ці о с т а н н і м о ж у т ь б у т и н а щ и м и с о ю з н и к а м и , ц е б у д е з а л е ж а т и м.ін. ві д т ог о , н а с к і л ь к и н а ш ? б о р о т ь б а , н а ш і с ил и будуть важ ити у в о є н н о м у конфлікті. К о н ц е п ц і я в л а с н о ї б о р о т ь б и , в л а с н и х з м а г а н ь , в л а с н и м и с и л а м и — це єци н а р е а л ь н а в и з в о л ь н а к о н ц е п ц і я . Т і л ь к и в о н а м о ж е бути з м і с т о м у к р а ї н с ь ­ к о ї с а м о с т і й н и ц ь , оі п о л і т и к и і п р о в і д н о ю н а с т а н о в о ю в с і є ї п о л і т и ч н о ї д і ї .

171

и о б о р и У н р а ін и

«Собор у Риштуванні» Під т а к и м з а г о л о в к о м п о яв ил а ся в У к р а їн і захалявна к н и ж к а м о л о д о го л і т е р а т о р а Є в г е н а С в е р с т ю к а , що хо д ит ь у в і д п и с а х по У к р а ї н і . А в т о р тієї п р а ц і, як і й о г о с у ч а с н и к и л і т е р а т у р а т у р н і н р и т и к и І . Д з ю б а та І . С в і т л и ч н и й , був н е о д н о р а з о в о п р е д м е т о м на п а с т е й з б о ку м о с к о в с ь к и х в и с л у ж н и к ів . Щ е в 1 9 6 2 році н а й г о с т р іш е проти нього ви ступ ив був в ід о м и й з н а к л е п н и ц ь ­ ки х ст атт ей п р о ти с в о ї х л ю д е й Л ю б о м и р Д м и т е р к о . В ід 1 9 6 5 р . і м ’я С в е р ­ с т ю к а з н и к л о зі с т о р і н о к п і д с о в є т с ь к о ї у к р а ї н с ь к о ї п р е с и . З а У к р а ї н с ь к о ю І н ф о р м а т и в н о ю С л у ж б о ю « С м о л о с к и п » п о д а є м о тут д е я к і ц і к а в і ш і у р и в к и з тієї к н и ж к и . Як м о ж н а д о д у м а т и с я з за го л о вк у , т е м о ю к н и ж к и є д у м к и з п р и ­ в о д у п о я в и к н и ж к и О . Г о н ч а р а « С о б о р » , що п о т о я с л а с у м л і н н я м ці л о ї літе ратурної верстви в Україні. В ж е на с а м о м у в с т у п і с в о є ї к н и ж к и Є . С в е р с т ю к п и ш е : « П о - с т а р о м у в и соч а ть на зе м л і в е л икі п а м 'я т к и духа — с о б о р и , о б р а м ­ лені витягнутими вгору с п о р у д а м и но в ого віку техніки. П о -с та р о м у неспокій на л ю д и н а х а п а єт ь с я к л а п т и к а те пло ї з е м л і і в и с о к о г о неба, щоб відчути точ ­ к у о п о р и , щ о б з н а й т и на м и т ь с а м у с е б е і с п р о б у в а т и щ о с ь у с о б і о с я г н у т и » . З г а д у ю ч и г е р о ї ч н е м и н у л е с в о г о н а р о д у , в і н п и ш е : «. . . От д е б у л и л ю д и ! їх т а к п р о с т о н е р о з к л а д е ш н а с л ь о з и , б і л ь і в т р а т и — в о н и т в о р и л и с в я т е в д ух о в о с т і і д о б р о в і л ь н о з г о р я л и на ж е р т о в н и к у , де м а є в и б у д у в а т и с я нз ви й храм» L- і ь о р д и в ш и , щ о у к р а ї н с ь к и й н а р о д з у с і є ї с в о є ї д у х о в о ї с п а д щ и н и з у м і в Збе ре гти л и ш е «душу п іс е н ь і з а г а д к у п е р е к а з ів , він з н е с и л е н и й н е в о л е ю в с та в після п е р ш о ї с в іт о в о ї вій ни, л е д в е ж и в и й п ід в ів с я після 1 9 3 3 р , п о ­ с і ч е н и й і п о р у б а н и й о ж и в п і с л я 1 9 4 5 р., а н и н і й о г о о р г а н і з м т а к и й , ш о н е з а б е з п е ч у є п р и р о с т у » . Ц е в той час, ко ли н а с е л е н н я н а ш о ї п л ян ет и д о с я г а є ч о т и р ь о х м і л ь я р д і в л ю д е й . Ь и н у з а це н е с у т ь т а к о ж і в п е р ш у ч е р г у н и н і ш ­ ні ІЬсірЦІ "ІСТИН н е з а п е р е ч н и х ” , щ о в і д в е р н у л и

ціле п о к о л і н н я ві д с в о г о р і д ­

но о і п о в е р н у л и до ін о з е м н о ї л іт ер ату ри ( м о с к о в с ь к о ї ) Д а л і п иш е .« ... Н а ш а м о л о д ь в о с н о в н ій м а с і не з н а є історії, культури, н а в іт ь м о в и с в о г о н а р о д у , і ч а с то не вір ит ь, що у к р а ї н с ь к о ю м о в о ю м о ж н а ^ а и т и щ о с ь в а р т і с н е в к н и ж к о в о м у п о т о ц і з б е л е т р и з о в а н о ї б у д е н щ и н и та £ ~і УЄВОГО г у м о р у » . «І о с ь м и , з у с і м а р с е н а л о м д и с т и л ь о в а н о ї к н и ж к о в о ї п р о д у к ц і ї , с т о ї м о п е р е д п р о б л е м о ю : я к з н о в у п р и в е р н у т и м о л о д ь д о п о ч у т т я б а т ь к і в щ и н и , як п р о б у д и т и в ній д у х о в е ж и т т я н а р і д н о м у ґ рунті». «І с т р а ш н о с т а є з а ту м о л о д у у к р а ї н с ь к у і н т е л і г е н ц і ю , я к а в у м о в а х н и н і ш ­ ньо го « у к р а ї н с ь к о го » м іс та к р а щ і с в о ї сили мусить ви тр ачати на в і д с т о ю ­ в а н н я х в л а с н о г о н а ц і о н а л ь н о г о обл ичч я — з а м і с т ь з м а г а т и с я на п е р е д н ь о м у к р а ї ж и т т я п л я н е т и з а о с в о є н н я н о в о ї і с т и н и н о в о г о ч а с у. . . П о з б а в л е н а з д о ­ р о в о го на ц іо н а л ь н о го ви х ов а ння , ни н іш н я у к р а їн с ь к а те х н іч н а інтелігенція в о с н о в н і й м а с і не зн ає , що в о н а у к р а ї н с ь к а і н т е л і г е н ц і я , м о з о к у к р а ї н с ь ­ к о ї на ц і ї » . « В т р а т а м и н у л о г о - т а к а ж с а м а в а ж к а , ян в т р а т а в с у ч а с н о м у чи в м а й ­ б у т н ь о м у . Б о це в т р а т а ч а с т и н и є с т в а і к р о к д о з а г л а д и . Х т о с т а в и т ь с е б е поза м ин ули м , поза д ж е р е л а м и н а р о д н ь о г о моря, той м ал о п о и ч е тн и й до 1 7 2

л ю д с т в а . Хт о п р и х о в у є т ь с я з а н а р о д о л ю б н и м и ф р а з а м и — той л и ш е з о в н і на -

С О Б О Р С В .Ю Р ІЯ І ТРАПЕЗНА ВИ Д УБИ Ц ЬКО ГО (з ч а с і в Г е т ь м а н а М а з е п и )

1696- 1701 pp.

МАНАСТИРЯ.

слі дує л ю д с ь н е ж и т ' я а н а с п р а в д і вдається до м і м і к р і ї для суто ф і з і о л о ­ г і ч н о г о с а мо зб е р е ж е н н я » . «Для о б д а р о в а н о ї с в і д о м о с т ю і стоти духове життя є є дино с п р а в ж н і м жи т т я м, що у т р и м у є на шляху тв о р ч о ї е в о л ю ц і ї і м о р а л ь н о г о пос ту п у над к л о п і д н и м т в а р и н н и м і с н у в а н н я м . На д п р і р в о ю с м е р т и л ю д и н а с т в о р и ла п о д и в у г і д н о ю п р а ц е ю , с п о в н е н о ю в ищо г о , н е п е р е х і д н о г о с мис л у , «в і ч н V*■ реальні сть - культуру, р е л і г і йн і ві ру в а ння , мистецтва, фі лософі чні , етичні, п равові побудови і настільки пройнялася свої ми леґ ендами, розкорі нилаоя з ними в житті, що воии стали ї ї с о ц і а л ь н о ю природою, вищою за страх с м е р ­ ти». «Історія немину че поставить наші й і нтелі г енці ї г олов не пита н ня : що ви витворили для с в о г о на р о д у на з а м і н у нас т ир лив і й а ґ іт а ці ї проти р е л і г і й ­ них ві р ув ань і обр яд і в , с тарих звичаї в, традиці й і свят - тобто, що колись мусив перш за все поважати чужинець, коли хогів показати с в о ю повагу до народу?» в і д читання цих д ж у ме нт і в душа холоне і серце наливається люттю. Р і в ­ н оч асно приходить неухильний в и с н о в о к : - «Собори» п очинають в о с к р е шу вати з підсвідомості^ народу, а з он р е м а його і нтлектуальної п р о в і д н о ї в е р ­ стви, духа м и н у в ш и н и і почуття національної гордости та самобутности. Хрест проти Дияв ола в У к р а ї ні ро зп о ча в сві й нест римний похід, аж до повної п е­ ре мог и у к р а ї н с ь к о г о туха. С и м в о ло м цієї боротьби стали під цю пору « Со ­ бори».

1 74

М И Х А Й Л ІВ С Ь КИ Й

СОБОР ВИДУБИЦЬКОГО

М А Н А С Т И Р Я . 1 0 7 0 - 1 0 8 8 pp.

Києво-видубицьний манастир жертвою підпалу Не можучі : в и к о р і н и т и ві ри з душі н а р о д у - о ку п а н т У к р а ї н и пр < чі с вої х м а л о р о с ь к и х л а к у ^ ' ч в и р і ш и в нищити і а м ' я т к и м и н у л п - о Ук ^

.н и .

В цей с п о с і б з н и щ е н о в о г н е м а п х і в и н а й б і ль шо ї б іб л і от е к и У к р а ї н и - Д е р ­ ж а в н о ї б і б л і о т е к и А к а д е м і ї Н а у к У Р С Р » , що її п і д па л и в 24.5. 1 9 6 4 р. пра ц ів н ик тієї б і блі отек и яничар П о г р у жа л ь с ь к и й . Результат цього к р и м і н а л ь н о ­ го акту - с п а л е нн я 6 0 0 . 0 0 0 к н и ж о к і безлі ч д о к у м е н т і в в е л и к о ї і ст о р ич но ї вартости, що були « зас екречені », як д о к у ме н т и п е р і о д у визвольних з м а г ан ь та д о б и н а ц і о н а л ь н о г о в і д р о д ж е н н я У к р а ї н и . С е р е д тих д о к у м е н т і в

6 упи

з і б р а н і т а к о ж а р х і в и Ц е н т р а л ь н о ї Р а ди, які були п о з б и р а н і до 1 9 2 2 р. за в к а з і в к а м и М и к о ли С к р и п н и к а . На п о в и що му пі дпалі злочинна дія окупанта не припинилася. Коли р о з п о ­ чалася п с и х о л о г і ч н а д о о а « С о б о р і в Украї ни», він п ос я г ну в т а к о ж по с т а р о ­ винну п а м ’ятку у к р а ї н с ь к о ї ц е р к о в н о ї архі тектури — Ки є в о - В и д у б и ц ь н и й М а ­ наст ир з його д в о м а С о б о р а м и - М и х а й л і в с ь к и м і с в . Ю р і я . М о с к о в с ь к і п а­ лячі аж чо т и р о ма н а в о р о т а м и н а ма г а ли с я спалити Ма н а с т ир з його в е л и к и ­ ми а р х і в н и м и с к а р б а м и , що там з б е р і г а л и с я . П е р ш а п о ж е ж а вибухнула о ночі на 2 6 . 1 1 . 1 9 6 8 р . і була п о г а ш е н а . В і д т а к з 1 2 н а 1 3 грудня тог о ж р о ­ ку вибухла п о ж е ж а в др у г е, а з а р а з н а с т у п н о ї ночі втретє, в н а с л і д о к чо г о з г о р і л а ч ас т и н а б іб л і о т е ч н и х і а р х і в н и х фонді в. В

і ' н і 1 9 6 9 р. в же чет в е р тий раз вибухла п о ж е ж а і д о к і н ч и л а с в о є н и ­

щі вно діло, с п ал юю ч и тим разом дуже цінні фонди славі стики і гебраїстики, як т а к о ж р ешт к и к н и ж о к в р я т о в а ни х в Д е р ж а в н і й бі блі отеці А к а д е м і ї Наук У Р С Р , що були с ю д и п е р е в е з е н і . Н е м а с у мн і в у , що ті п о ж е ж і є д і л о м тих с а м и х рук, що п о с я г а ю т ь по душу у к р а ї н с ь к о г о на р о д у і волі ли б щоб той на р і д з н и к з лиця з е мл і . О д н а к , як п и с а в Т а р а с Г . Ш е в ч е н к о : ...«І неситий не в ио р е на дні м о р я поля. Не с к у є душі живої!...» І ут п о д а є м о за к н и ж к о ю «По У к р а ї н і » оп ис В и д у б и ц ь к о г о м а на с т и р я та зві тлини. Виду б и ц ь к и й м а н а с т и р з а с н у в а в син Я р о с ла в а Му д р о г о В с е в о л о д , який

і 1 0 7 0 - 1 0 8 8 pp. збу ду в ав великий в о с ьм и с т о в п о в и й тринефний храм з капі и ц я м и - у с и п а л ь н и ц я м и по бок ах. У с о б о р і о р и г і н а л ь н о в л а ш т о в а н і сходи, цо ма ют ь г р а н ч а с т и й виступ на п і в н і ч н о м у фасаді . В д а в н і часи течія Д н і п >а п р о х о дил а поблизу с а м о г о м а н а с т и р я ; тому для захисту б е р е г а видатїий

б у д і в н и ч и й XII ст. П е т р о М и л о н є г с п о р у д и в п і д п о р н у ' с т і н у . В ХУІ ст.

ечі я п і д м и л а сті ну і в она за в а л ила с я , а з нею впала і с х і дна ч ас т ина храіу. В 1 7 6 7- 1 7 6 9 pp. р ешт к и х р а м у р е с т а в р у в а в а р х і т е к т о р Ю р а с о в . У 16b - v / u i pp. на кошти с т а р о д у б с ь к о г о п о л к о в н и к а Михайла М и к л а ш е в с ь к о о з о у д о в а но С о б о р Ю р і я і трапезну, а в 1 7 2 7 - 1 7 3 3 pp. на ношти г етьмана (анила А по с т ол а - д з в і н и ц ю . На в і д м і н у від Л а в р и Виду б иц ьки й м а н а с т ир о зт а шо в а н и й н а н е в е л и к і й т е р а с і , ні би в п р и р о д н о м у амфі теат рі , м і ж ви. о к и м и г о р а м и . В Л а в р с ь к о м у а н с а м б л і б і л ьше в еличі та і м п о з а н т н о с т и , -іого в ис о ч е н н у д з в і н и ц ю при н а б л и ж е н н і до К и є в а видно за де с я т к и к і л о ­ м е т р і в . т о д і я к В и д у б и ц ь к и й с х о в а в с я м і ж г о р а м и . Це п р и в а т н и й , «отчий» 1 7 5

м а н а с т и р , біля нь о го був « кр а с н и й д в ір » В с е в о л о д а Я р о с л а в и ч а . З будівництвом

Ю р ’ї в с ь к о г о с о б о р у ц е н т р к о м п о з и ц і ї з М и х а й л і в с ь к о г о

с о б о р у п е р е м іс т и в с я на н о в ий х р а м . З усіх м у р о в а н и х х р е щ а ти х п'ятибан н и х х р а м і в і и р ' ї в с ь к и й с о б о р чи н е н а й б і л ь ш д о в е р ш е н н и й я к к о м п о з и ц і ­ єю м а с , так і п р о п о р ц ія м и

і особливо зв'язком з навколиш нім оточенням.

С е р е д струнких чо т и р ь о х г р а н ч а с т и х б іч н и х б а н ь п ід н о с и т ь с я ц е н т р а л ь н а б а ш т а - б а н я . Н і в о д н о м у п ’я т и б а н н о м у х р а м і н е м а є т а к о г о б е з д о г а н н о г о сп іввіднош ення м іж ними. В членуванні масиву споруди переважаю ть ве р ­ т и к а л ь н і л і н і ї г р а н ч а с т и х о б ’є м і в , п і л я с т р та в и с о ч е н н и х й ї к о н , з а в д я к и ч о ­ му до сяга ється н е в тр им ни й

р у х м а с в г о р у . І н т е р ’є р т а к с а м о , м а б у т ь , н е

м а є с о б і р і в н и х у цій г р у п і х р а м і в . Б і ч н і п р и м і щ е н н я о р г а н і ч н о о б ' є д н у ю т ь ­ ся з ц е н тр а л ь н и м п ід б а н н и м п р о с т о р о м за д о п о м о г о ю величезних, на в с ю ш и р и н у і висоту б іч н и х о б 'є м ів , а р к а м и . Стоячи в х р а м і, м о ж н а зо р о м охо­ пити в ід р а з у в с ю к а р т и н у . У в е л и ч н о м у ім т е р 'є р і в р а ж а є ви с о т н о р о з к р и гий в н у т р і ш н і й п р о с т і р , б о з д а є т ь с я , щ о з е н і т ц е н т р а л ь н о ї б а н і м і с т и т ь с я на к а р к о л о м н ій

висоті. Це в р а ж е н н я с т в о р ю ю т ь за л о м и, що в м ір у під ви-

щ ення-весь час зм енш ую ться. ... і на П р я ш і в щ и н і в и с о ч и т ь с о б о р , з д в и г н е н и й н е в м и р у щ и м д у х о м у к р а ­ ї н с ь к о г о н а р о д н о г о генія

Ц е р н в а св. К и р и л а й М е т о д ія в С т р о п н о в і п о с в я ч е н а т о м у 2 0 л іт є п и с 6

нопом

Василем

Гопном.

Профілі Людей України.

СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ Про Святослава Караванськсго знаємо з кн и ж ­ ки « Л и х о з Р о з у м у » , як п р о о д н о г о з г о л о в н и х к а ­ т о р ж н и к і в с о в є т с ь к о г о р е ж и м у , що м у ж н ь о стоює людську Народжений

ГІДНІС ТЬ

від ­

і духовість с в о го народу.

2 4 . 1 2 . 1 9 2 0 р. в О д е с і в с і м ' ї і н ж е ­

н е р а , в і н з а к і н ч и в с е р е д н ю ш к о л у 1 9 3 8 р. в О д е ­ сі і п о с т у п и в на с ту д ії до і н д у с т р ія л ь н о г о

Інсти­

туту, я к т а н о ж н а з а о ч н е н а в ч а н н я і н о з е м н и х м о в . в ж е за м о л о ду пиш е в ір ш і і п р о зо ю , а під час в ій ­ ни, у н и к н у в ш и

п о л о н у , п о с т у п а є на

літературний

факультет о д е с ь н о го У нів е рс и те ту , сходиться з не ­ л е га л ь н и м гу р то м молоді, з в 'я з а н о ї з О У Н . П о б у ­ вав т а к о ж д е щ о в Румунії. П о п а в ш и в руки Н К В Д і в ід м о в и в ш и с ь д о н о с и ­ ти н а с т у д е н т і в п р о ї х н і н а с т р о ї , в і н б у в с у д ж е н и й в і й с ь к о в и м т р и б у н а л о м О д е с ь к о ї О б л а с т и на 2 5 літ п о з б а в л е н н я во лі . П е ­ р е б у в а в в р із н и х к о н ц л а г е р я х С и б і р у , б у д у в а в з а л і з н и ц ю на П е ч о р і , р у б а в л іс біля М а г а д а н у , д о б у в а в золото на К о л и м і, б у д у в а в м а г і с т р а л ь Т а й ш е н т — Л ена, шив спецодяг у Мордовії. П іс л я амнестГі в 1 9 b U p ., в ід б у в ш и

1 6 літ і 5 м і с я ц і в у в ' я з н е н н я , С . К а -

ра в а н с ь ки й п о ве р ну вс я в О д ес у , де зразу п о па д а є у вир творчої праці, з м і ­ н я ю ч и ч а с т о м і с ц е п о б у т у , б о ч е р е з с в о є м и н у л е не м о ж е о д е р ж а т и п о с т і й ­ ної п р а ц і. П і д г о т о в и в к н и ж к у “ Б і о г р а ф і я сл ів» на 1 0 0 0 с т о р і н о к , п и с а в п о ­ е з і ї і п р о з о ю на р із н і т е м и , а т а к о ж р о б и в п е р е к л а д и з а н г л і й с ь к о ї і ін ш и х м о в . п>ув д у ж е а к т и в н и й в г р о м д с ь к о м у ж и т т і та н а п и с а в п о з о в н а м і н і с т р а Д а д е н к о в а , о б в и н у в а ч у ю ч и й о г о за р у с и ф ік а ц ію ш к іл ь н и ц т в а в У к р а ї н і. П и ­ са в листи до різних інстанцій п о р у ш у ю ч и питання «ленінських норм» н а ц іо ­ нально ї по літ ики, а т а к о ж з а п р о т е с т у в а в проти а р е ш т і в у к р а ї н с ь к о ї інтелі генци в Ш б

p. В с е це п о с л у ж и л о д о п о н о в н о г о й о г о а р е ш т у в а н н г 1 3 л и с т о ­

па да і УЬЬ року. "Його с п р а в у п е р е б р а в у с в о ї руки г е н е р а л ь н и й п р о к у р о р С С С Р Р у д е н к о ( в ід о м и й з п р о ц е с у в Н ю р н б е р г у ) : не м а ю ч и ф о р м а л ь них прич ин, суд за с у д и в його на 8 р о к ів і 7 м іс я ц ів т а б о р ів с у в о р о г о р е ж и м у , тобто на час, якии був йо м у п о д а р о в а н и й а м н е с т і є ю . Б ув в ід п р а в л е н и й у м о р д о в с ь к і т а б о р и в Н в а с . В т а б о р і о г о л о ш у в а в к і л ь к а к р а т н о г о л о д і в к у , що тривала 9 -1 0 днів, писав різні клопотання до урядових і гр о м а д с ь ки х ін стан­ ці й. п е д а в н о унраінська преса принесла відомості про пош ирену в С С С Р « Х р о н ік у поточних подій», в якій п и ш е т ь с я т а к о ж і про д о л ю С. К а р а в а н с ь к о г о.

їіід

с у ч а с н у по р у м а є він п е р е б у в а т и в В о л о д и м и р с ь к і й т ю р м і (на Уралі),

куди йо го п е р е в е з л и з М о р д о в і ї влітку 1 У Ь '/ р . р а з о м з і н ш и м и в 'я зн я м и ( В а ­ лентином м орозом, Михайлом

Горинем

і М и х а й л о м М а с ю т к о м ) за с к а р г и

до о ф іц ій н и х ін с т а н ц і й та за ч и та н н я м а т е р і я л і в п р о с т а н о в и щ е в У к р а ї н і , па

поновніи судовій ро зп рав і К а р а в а н с ь ки й м а в зажадати перекладача,

у в і д п о в і д ь на в и м о г у К а р а в а н с ь к о г о с уд дя Р а в е н к о в а с к а з а л а : «Да йте й о ­ м у хахла». К а р а в а н с ь к и й

в н іс на вилучення судді. П р о к у р о р в н с л о в и з з д и ­

вування, м овляв:«Н у. ж ін ка

проговорилася» і вилучення ухилено.

1

Т ю р е м н и й р е ж и м в В о л о д и м и р і є д у ж е с т р о г и й . Н е з в а ж а ю ч и на те Караванськи й ріш ився провести протестну м аніф естацію , прогол ош ую чи в нім ц і жовтня і у о а року голодівку, в и м а га ю ч и усунення совєтсьного уряду за йо го з о в н і ш н ю і в н у т р і ш н ю

політику. Г о л о д ів к у було п р и п и н е н о в н е в і ­

д о м и х б л и ж ч е о б с т а в и н а х після 2 8 д н і в . З а ц ю г о л о д і в к у К а р а в а н с ь к и й д і с ­ т а в 1 5 д і б к а р ц е р у . С в о г о ч а с у б ул о в і д о м о , що д р у ж и н а С . К а р а в а н с ь к о г о , з я к о ю він п р о ж и в у с ь о г о 4 рон и на волі, в н е с л а була п р о х а н н я до Ур я ду , щ о б з а м і с т ь т а к з н у щ а т и с я н ад л ю д и н о ю , к р а щ е п о з б а в и л и й о г о ж иття, щоб не м уч ив с я . Постава С . К а р а в а н с ь к о г о в и к л и к а є подив і пош ану до нього всієї у к р а ­ ї н с ь к о ї г р о м а д с ь к о с т и в У к р а ї н і і п о з а її м е ж а м и

Цю поставу м о ж н а ви сло­

вити н а й к р а щ е с л о в а м и Т а р а с а Ш е в ч е н н а ' « К а р а ю с ь , м у ч у с ь , а л е не к а ю с ь ! » . .

БОРИС ГМИРЯ К о ж н и й у к р а ї н е ц ь , що ц і к а в и т ь с я с в о є ю п і с н е ю , н а п е в н о с т р і ч а в с я з цим з а м і т н и м і м ’ям, а в ушах ж и в и м и за л и ш а ть с я потуж ні а р і в н о ч а с н о які н іж н і звуки його л ір ич но го баса. В дні 1-го се р п н я 6 9 р . ць о го в е л и к о г о н а ш о г о о п е р н о г о с п і в а н а не стало м і ж ж и в и м и . П о м е р в к и ї в с ь к о м у шпиталі на 6 6 - м у році життя, п о х о в а н и й в К и є в і. Н а р о д ж е н и й в м і с т о ч к у Л е б е д и н і на С у м щ и н і , Б о р ис Гмиря закінчив у Харкові інженеро-будівельний інститут. О д н а н , о б д а р о в а н и й н е з в и ч а й н и м г о ­ лосом , він залиш ив ін ж е н е р с ь к у нарієру, а п о с в я ­ тився мистецтву, закінчую чи Х а р к ів с ь к у к о н с е р в а ­ торію. Після того стає со л істо м опери в Х а р ко в і, а в ід т а к о п е р и ім. Т , Ш е в ч е н к а в К и є в і. Б о р и с Г м и р я в и с т у п а в в б а г а т ь о х ролях і п а р т і я х : М і р о ш н и к у « Р у с а л ц і » Д а р ґ м и ж с ь н о г о , Т а р а с Бул ьб а в о д н о і м с н н і й о п е р і М . Л и с е н к а , Мефі с т о фе л ь в о п е р і « Фауст » І уно та ін. Б о р и с Г м и р я був в і д о м и й , як щ и р и й у н р а ї н с ь к и й патріот. В и к о н у в а н і ним у к р а ї н с ь к і н а р о д н і п і с ні н а в і я н і г л и б о к а

чуттям та с в о є р і д н и м к о л ь о р и т о м.

Б у в він л ю д и н о ю в и с о к и х д у х о в и х в а р т о с т е й , м а в б а г а т о п р и я т е л і в с е р е д к ультурних і г р о м а д с ь к и х д і я ч і в У к р а ї н и і в т і ш а в с я в них п о в н о ю п о ш а н о ю . П р а ц ю ю ч и н ад в д о с к о н а л ю в а н н я м с п і в у , він д о п о м а г а в т а к о ж б а г а т ь о м м о ­ л о д и м с п і в а к а м р о з в и в а т и ї хні т а л а н т и . Н а р о д н і п і с н і у й о г о в и к о н а н н і є з а п и с а н і на г р а м о ф о н н и х п л а т і в к а х , які м а с о в о р о з х о д и л и с я с е р е д н а й ш и р ших н а р о д н і х м а с . 8 його о с о б і У к р а ї н а вт ра тил а к ультурного д і я ч а і спі 1 7 8

в а н а в и с о к о ї я к о с т и та н е п о в т о р н о с т е .

БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ В п і д я р е м н і й У к р а ї н і бу л о в і д м і ч е н о в м і с я ц і серпні

1 9 6 9 р. 7 0 - л і т т я з д н я н а р о д ж е н н я о д н о г о

з найвидатніших пи с ь м е нн и ків і літературознавців У кр а їн и — Б о р и с а А н т о н е н ка Давидови.ча. Він н а ­ р о д и в с я 5 . 8 . 1 8 9 9 р. Р о м н а х в р о д и н і з а л і з н и ч н и н а . Після за кін ч е н н я с е р е д н ь ої школи в О хтирці сту­ д ію ва в в Університетах Харнова і Києва. Його с в і­ т о г л я д ф о р м у в а в с я в час, ноли у к р а ї н с ь к и й н а р і д під нім а вся в боротьбі й революції до д е рж авн ого життя. За його ве ликий вкла д в у к р а ї н с ь к у л іт е р а ­ туру й о го с л у ш н о в в а ж а ю т ь за п и с ь м е н н и к а м у ж ­ н ь о г о таланту, в и с о к о ї нультури і ш и р о к о ї е р у ди ці ї. Й о г о твори по зна чую ться с у в о р и м р е а л із м о м з заБ.

Антонеико-Давидович

н р а с ко ю іс кр и с т о го гумору, а часто та ко ж іронії і сарказму.

л а с н о ці в и с о к і п р и к м е т и ю в і л я т а б у л и д л я н ь о г о д у ж е п р и к р і , б о к о ш ­ тували його біля

2 5 літ с о в є т с ь к и х т ю р м

і концлагерів. А реш тований десь

в 1 9 3 3 р. п и с ь м е н н и к з а м о в к і н а в і т ь б а г а т о в в а ж а л и й о г о з а п о г и б ш о г о . Та к іл ь к а р о к ів пгсля с м е р т и С т а л ін а й о го р е а б і л і т о в а н о і з в іл ь н е н о . Н а диво п и с ь м е н н и к-ка то р ж н и н зб е р іг велику дозу живучости і творчої н а с н а ­ ги. Д е с ь в 1 9 5 9 р о ц і п о д а р у в а в в і н ч и т а ц ь к і й п у б л іц і нов ий, с в і й т в і р «За ш и р м о ю » , що був т а к о ж п е р е д р у к о в а н и й в л о н д о н с ь к ій « У к р а ї н с ь к ій Д ум ц і» . В ц ь о м у т в о р і в і н з м а л ю в а в п о т р я с а ю ч і к а р т и н и л ю д с ь к о г о ж и т т я на з а с л а н ­ ні д а л е к о в і д р і д н о ї з е м л і . З т о г о ч а с у й о г о і м ’ я с т а л о н а м о в о в і д о м е н е т і л ь ­ ки в У к р а їн і, а м о л о д а л іт е р а т у р н а в е р с т в а о д е р ж а л а в його тво р а х р о з к и ­ д а н и х по б а г а т ь о х ж у р н а л а х і д е й н е с п р я м у в а н н я , а г о л о в н о н е с к р и т у л ю б о в до в с ь о г о що с в о є р ід н е , з о к р е м а л ю б о в д о у к р а ї н с ь н о ї м о в и . В ж е в 1 9 2 7 році став ш и ро ко відомий його літературний твір «Смерть», а в 1 9 3 0 р . на ­ риси

з п о д о р о ж і по У н р а їн і « З е м л е ю У к р а ї н с ь к о ю » , де він в р е а л іс ти ч н и й

с п о с іб з м а л ю в а в нестерті нартини сп усто ш е нн я, яке на ніс м о с к о в с ь к и й р е ­ ж и м в у к р а ї н с ь к у д у х о в іс т ь . О б и д в а т в о р и були п е р е д р у к о в а н і на е м і г р а ­ ці ї , п е р ш и й У к р а ї н с ь к о ю В и д . С п і л к о ю в Л о н д о н і , 1 9 5 4 , а. д р у г и й у В - в і « Нч ї в » 1 9 5 5 р. в ф і л я д е л ь ф і ї , С Ш А . Й о г о в к л а д в у н р а ї н с ь к у л і т е р а т у р н у с к а р б н и ц ю є зн а ч н и й і ц ь о го не м о ­ жуть за п е р е ч и т и нав іть й о го ід е йн і п р о т и в н и к и . В і д м і ч у ю ч и йо го ю ві л е й , в а р ­ ш а в с ь к е “Н а ш е С л о в о » в статті - В і р н и и О и н н а р о д у » писало. : « С в о є 7 0 - л і т т я в и д а т н и й п и с ь м е н н и к з у с т рі в у п о в н о м у р о з к в і т і сил, с п о в ­ н е н и й ю н а ц ь н о ї о а д ь о р о с т и і т е м п е р а м е н т у , т в о р ч и х п ля н і в. М р і є т ь с я й о м у щ е н а п ис а ти і р о м а н про н а ш у с у ч а с н і с т ь і т е т р а л о г і ю м е м у а р і в « Щ о к о ш ­ т ує ч о р н и и хлі о» і р яд н о в и х о п о в і д а н ь т а с т а т е й . » П о д і б н і п о х в а л ь н і с тат ті оули т а к о ж в о а г а т ь о х і н ш и х ч а с о п и с а х і ж у р н а л а х в У к р а ї н і , хоч щ е н е д а в ­ но оули і г о с т р і в и п а д и п р о т и п и с ь м е н н и к а з б о к у р і з н и х д м и т е р к і в з а й о г о і е я к і т в о р и , д е п и с а л о с я п р а в д у п ро л ю д с ь к е жит т я в С С С Р .

1 79

В ЦЕНТРІ ТВОРЧОСТИ - УНРАЇНА. Н а р о д е м і й , я к д о б р е те, Щ о ти у м е н е є н а світі. Н е з а м е л о ? Н е за м е т е . Ь у л а б н о л и с н а — будуть діти. У таких «п і д с у м к о в и х » в і р ш а х н а о ч н і ш е вист у­ п а є те, щ о є т р е м ки м я д р о м п о е з і ї В і н г р а н о в с ь к о го, о с е р е д д я м , н а в к о л о я к о г о розгортаєт ься у в е с ь в м іс т д у ш е в н о г о /ниття і д о я к о г о в с е так чи і н а к ­ ш е з н о в у й з н о в у повертається, в с - і не в т р и м н о ж іє . ц е - н а р о д , н а ц ія , У к р а їн а

тя­

У к р а їн а в у с ій

с к л а д н о с т і ї ї іс т о р и ч н о ї д о л і , — ц е д л я н ь о г о н е те­ м а , н е мотив, н е о б р а з , д о я к о г о звертаються р і д ­ ш е чи частіше, в і д д а ю ч и д а н и н у з л о б і д н я чи в л а с ­ н о м у с е н т и м е н т о в і. Ц е п р о ст о те, ч и м ж и в е й о г о д у ш а (« Н і, Б а т ь к і в щ и н о ! Н е л и ш е с т р а ж д а н н я м чи р а д і с т ь я з в е р н е н и й д о тебе!"). І зреш т ою в с е , що в і н п и ш е , — п р о н е ї. П р о щ о б н е г о в о р и в — г о в о ­ рить п р о н е ї. / той, хто в н а й і н т и м н і ш и х й о г о п о ­ е з і я х ( « У с и н ь о м у н е б і . . . " , «/ л и п и темна т інь...", *Д р у ж и н о ю м е н і п р и с н и л и с ь в и . . . " та ін . ) надто д о ­ с л і в н о с п р и й м а є звертання, надто д о в ір я є т ь с я б е з ­ п о с е р е д н о с т і г о л о с у , н е с п р о с т о в н о с т і ін т и м н о г о чуття — часто б у д е з а с к о ч е н и й і п о к а р а н и й з а с л і ­ поту с е р ц я : в и я в и т ь с я , щ о у В і н г р а н о в с ь к о г о м о ­ виться з о в с і м

«

не п р о

ТЄ",

що в і н п р о і н ш у л ю б о в ,

і й о г о л ю б о в — с и н і в с ь к а , м у ж а , б а т ь к ів с ь н а — уся с у к у п н іс т ь з е м н о ї і н е б е с н о ї л ю б о в і ; й о г о м а д о н ­ на, й о г о М а р і я ; й о г о н а р е ч е н а , п о д р у г а , ж о н а , м а ­ ти, д і в ч и н а , дитя, л а с т ів ’ятко — то в с е о д н а й та ж... П о л и хочете, навіть одве р т о нібито «е р о т и ч н а » п о ­ е з і я «Л о ш и ц я з д и к и м и і г о р д и м и н о г а м и . .. " , є д и н а в Ц о О м у р о д і у В ін г р а н о в с ь к о г о , не така в ж е й о д ­ но зн а чн а і в о р и г ін а л і к ін ч а л а с я с л о в а м и : Н е я с н а ти. Я к м і й н а р о д , н е я с н а . Ь н о г а х твоїх с и д ж у я, н і б и м е ч . / д а р м а р е д а к т о р и «п і д п р а в и л и » поета, в и к р е с л и в ­ ш и о ц е : «Як м ій н а р о д ..." Б е з цього в ір ш с п р а в д і

tvrumrrct сприйняти як чисто «еротичну» зухвалість, щ о В ін г р а н о в с ь н о м у з о в с ім невластиве.

Ів а н Д з ю б а : П о е з ія М и н о л и В і н гра н о вс ьного уривок З Н ародного Календаря 1969 Пряшів.

ВИБРАНЕ

м и к

м О с т а н н і й м і с т п р о п л и в у д а лин і , Колеса змащено росою голубою У К и ї в на Б о г д а н о в і м ноні Пливе навстріч д н іп р о в о ю во до ю

в

В ж е с е р ц е п і д к о л е с а м и петля! . . У п а л о с е р ц е ! Д е то му п р ич ина ?. . В ж е чуть, як о б е р т а є т ь с я З е м л я ,

І

І обертається з З е м л е ю Україна...

н г

К р а с о моя! Вк раїн очк о моя! Ну, що м е н і р о б и т и — я не з н а ю ! Т о п р и л е ч у , то з н о в у в і д л і т а ю , А д е н ь за д н е м і г а с н е , і сія...

р

Т в о є о б л и ч ч я с в і т л е , як на д і я , П ах н им и пальцями т о р к н у в я уночі І к р о в с в о ю з м і ш а в я із т в о є ю ,

А Н

Я к з е р н о із з е м л е ю п о в е с н і . Т о д і ти с т а л а м н о ю , Б а т ь к і в щ и н о , А я т о б о ю на с в і т а н н і с т а в — І с в о ї очі я в і д к р и в к р і з ь тебе. . . Т и п о с е л и л а в с е р ц і мі й н а р о д ,

О

Ти о с в і т и л а д у м к у м о ю ч а с о м І в мову українки сповила,

В

Тебе дивлюсь я серцем і думками. Тебе люблю я всесвітом і людством, І с о н я х о м у з о л о т о м у сні ,

С

І си в и н о ю вченого-мислителя, І на с т е р н і г о р о ш к о м п о л ь о в и м . М и с т р і н у л и с ь з т о б о ю на Д н і п р і , Т а м г уби я т о р к н у в твої , В і т ч и з н о , Т а м в и в і р и в по т о б і п у л ьс л ю б о в і , Г о д и н н и к л ю д с т в а — з с т р і л к а м и життя Н а цифр а х с м е р т і — з в і р и в із твої м. . . Ні , Б а т ь к і в щ и н о ! Н е л и ш е с т р а ж д а н н я м Чи р а д і с т ю я з в е р н е н и й д о т е б е ! . .

Ь К

и

УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЛЮД Й 'В

м и к

ПАМ'ЯТІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

Н а ш В а с и л ь і д е по н а й д о в ш і й у с в і т і д о р о з і З розп лющеними 28-літніми очима

0

Н а ш В а с и л ь іде по о с т а н н і й у с ві ті д о р о з і

м

З зупиненим серцем з опушеними руками

А

Поетамужа

В я к и х у ч о р а і ще Говорило перо

В темно-коричневому костюм і В білій с о р о ч ц і з а щ і б л е н і й м а т і р ' ю під підборіддям

В

В черевиках зашнурованих д р у ж ин о ю З кручі Д ніпра З 2 8 ми с в о ї х літ

1

Н Г Р А Н О

В С Ь

Н а ш В а с и л ь с т а р т у в а в на н е м и с л и м у в с в і т і о р б і т у ї м Я ЯКІЙ

Н а ш і горе і сльози І тиха к л я т в а м о я Н а с о л о н і м плечі У к р а ї н и Мій Василю С п р а в а не в т о м у п у з а т о м у а в т о б у с і Підперезанім чорною стрічкою І с п р а в а не в ч о р н и х от их г о р о б ц я х Щ о ви ц в ір ін ь к у в а л и с ь з-під коліс І с п р а в а не в п ' я н е н ь к и х г р о б о в щ и к а х З ч о рни м и лопатами під хр еста ми С п р а в а . В а с и л ю , не в ц ь о м у Ти б с а м с к а з а в Якби

не

летів

зараз

ж о д н о г о слов а брехн, ти

з н ай б іл ьш о ю

ш в ид кістю . .

в сві т *

Щ о б стати н а с н а г о ю в н а ш о м у небі Дивитись і переконуватись Що Дійсно Діємо Ми Для щастя наро ду Д н і п р а

к

182

М и з а в ж д и у ч і м с ь не в с т и г а л и Але наш В а с и л ю

ж °Д ного

граму

хитрощів чи н е д о в і р я наклепів

В н а с не б у л о п о м і ж н а м и В н а с не б у л о і не б у д е Так я кажу Ч и ні Так я кажу

и

Яке покоління В такій в и ба гл и ві й мі р і

Я кажу правду

W

В п р а в і з а с в і д ч и т и те

Б о за д у ш е ю ц і є

Щ о я кажу з непокритою головою і с ерцем

Стоїть У к р а ї н а

И

лідступства

підлості

Ч и ні

ПІСНЯ

Грім грому, блискіток аркани, І ядра хмар, ко р о г в и неба з меркл і. Тремтять з відбитими ногами і руками К о з а ц ь к і ч е р е п и під Б е р е с т е ч н о м в ц е р к в і Тре м т ят ь козац ькі черепи в зовиці. З в у т ь - к л и ч у т ь н о г и с в о ї , р у к и і ша б л і .

м и к

І к о н е й к л ич ут ь , п о р о х і с у л и ц і . З е б е — ж и в и х — з в у т ь - к л и ч у т ь із з е м л і .

0

Т а не б і ж а т ь ї м к о н і із д о л и н и .

м

І порох змок , з оче й- ка ли н о віт ь. Во н и ж кричать, бо голос У к р а ї н и В ч у в а є т ь с я к р и в а в и щ і століть.

А

Г р і м г р о м у , х м а р и с р і б л о м куті . С у м ' я т т я д у м . у с е р ц і к р и к СИЧІВ М о в ч а т ь козац ькі че ре пи забуті

В

П і д Б е р е с т е ч к о м в ц е р к в і уночі.

1

н г

ПЕРША КОЛИСКОВА

р С п и , моя д и т и н о золота. Сп и , моя т р и в о г о кароона.

А Н

В т е п л и х с н а х і дуть в п оля ж и т а . І зоря над ним и йде висона.

О

Сп и. моя гіллячко голуба.

В

Тихо в моїм серці і щасливо. З а в і к н о м хлюпоче тьс я плавба Т в о ї х лі т і д о л і г о м і н л и в о ї .

С

С п и , м о я д и т и н к о , на п о р і .

ь

Т і н і с п л я т ь і с о н н а я в о р и н а . .. Т а як н е б о в н а ш о м у Д н і п р і . Т а к в т о б і не с п и т ь х ай У к р а ї н а . Ха й в о н а не с п ит ь в тобі пові к. Б о в о н а — д л я т е б е і д л я сві ту. . . Лю л і, мій м а л е нь ки й чоловік. Капле сон сріблястий з верховіту

к

и

м І Є НАРОД. и

ПРОРОК З Пушкіна

к

0

м А

На сизих п аг о рб а х р я с не село горіе, І с і р і в і т р я к и д о к р и л ю ю т ь с в і й ві к. В брунатних б е р е г а х ріка б а г р я н а мріє, І гай з а с м у ч е н и й стої ть, як ч олові й. Н і лету лі тана, ні ш у р х о т і н н я г у ми , Тут ті льки я, тут я і н е б а тло. І д у м а п р о н а р о д , мо я с т о д у м н а д у м а Н а в ш п и н ь к а х з а г л я д а є у чоло.

В

Як м і н и т ь с я усе! І д у р е н ь той, хто з м і н и Н е зм ін но заміня вчо ра шн ім д нем без змін

1

Н а р о д в путі. Т а ві н т а в р а не з н і м е Із тих, хто за н а р о д

Н Г Р А Н О

К

Г н і т и в с я я, йдучи о дин. І з Серафимом шестикрилим

являв

Зустрівся в плинності годин. с е бе

С т у п и л и к р о н , с туп или д р у г и й , взамін,

І. в і д р і з а ю ч и ж и в і ш м а т к и з н а р о д у , П р о р о к у в а в н а р о д о в і ма й б у т ь . Та б рі в народ. Д е б р о д о м , де без броду Б е з нас, нетяг, т я г н у в с ь з не бути в буть

І н а ші п о г л я д и с п л е л и с ь . І я уп а в . Ж а л і і туги Д о нь ого з с ер ця потяглись Н а г лум, на с о р о м , на о г у д д я , В в і п ’я в ш и с ь в г р у д д я к а м ’ яне, Я рік йо му: « Бр ехав я людям;

Б о ві н н а р о д

Б о ві н г л а г о л життя.

Т ож покарай тепер м ене !

Ві н змі на змі н. Й о м у н е м а за мі ни.

У б и й м е н е . М і й дух д м е далі .

Б о ві н од ин к р і з ь в е с н и і к р і з ь з и м и

Г а д ю ч и й дух г а д ю ч и х сил.

В е д е СВІЙ с лі д з- не бути у буття.

Н а п о ч е с т і і на с к р и ж а л і Сумління серця покосив.

А ми ? Хто ми ?

Спали м е н е ! У серці голо! С е б е ми з н а є м з роду.

В С Ь

Ду ховни м пр и м е р к о м жахливим

Я жи в , як б у б о н д е н ь у д е нь ,

Ч и м а л о в і д д а л о с ь н а с ж а х у в- рот.

І ч о р н и м , не с в о ї м г л а г о л о м

Л и ш ті не в і д д а л и с я , хто н а р о д у

Я с п о п е л я в с е р ц я л юдей. . . »

В і д д а в с е б е і с т в е р д и в с в і й на р о д .

І я з а м о в к . З к у щ і в лози

М и з н о в у є. М и -

Г у с т і в і т р и п о в з н а с шуг а л и.

пі зні . Н а й п і з н і ш і .

Щ о наросли з худеньких м ат е рі в

І р а п т о м в і щі д в і с л ь о з и

в саду порубанім.

З й о г о о ч е й в м о ї упали.

Я з н а ю, не для тиші

Губами вічними, — аж м л о с н о , —

вулиани д и в л я т ь с я

В і н д о мої х с л і п и х п р и п а в ,

З - п і д на ши х ю н и х б р і в .

І мі й я з и к м у н д и р о н о с н и й З г о р і в , як лист, як в і с к р о з т а в .

И И W

1 8 4

Є В і р а . Є С в о б о д а . К р о в і шм а т т я .

Ві н р і к м е н і : «Повстань, п р о р о ч е !

Е с т р а д а , сало, к о с м о с , к а ву н и.

Тво я настала в же пора.

І є народ, в я к о г о є п р оклятт я,

Т в о р и с ь в л ю д е й у д н і і ночі

С т р а ш н і ш і о д в о д н е в о ї ві йни.

Г л аг ол ом п р а вд и і добра».

СПРОБИ

ПАПЕРОВА ЕРА З руб ай те всі д о р о го в к а з и Спаліть

всі кн иг и в к а з ів н і

Вагіт на модерніс ть метаморфози Ф о р м у є нові струни життєві. П о к р у ч е н і уста Закохані в брудному папері, Щ о його позбирали з грош ових просторів Матерія льного дурману В е л и ч а ю т ь н о в у п а п е р о в у еру, Р а д у й т е с я !... У ж е з розпуни в м и р а ю т ь , К о в т а ю т ь сотні мі л ь йо ні в Білявих хемічних дисків. Задурю ю ть мозки З а т р о ю ю т ь уми Хвилевим вдоволенням, Райдужим моментом... О п і с л я ... Х о л о д н е фізичне пекло, Цінні покручені дарунки п а п е р у ? Блукають в паперових просторах, Ш у к а ю т ь , р и д а ю т ь , г и н у т ь ... за т им н а й ц і н н і ш и м У б о г і вони... осліпили с е б е п а п е р а м и Н е б а ч а т ь ... не б а ч а т ь , щ о к о ж н о ї хвилини Р о з п и н а ю т ь на п а п е р о в і й Г о л г о ф т і Н а й д о р о г о ц і н н і ш е х р у с т а л ь н е ... душевний спокій Закопайте гидкі папери Д а ле ко й глибоко в пустинних пісках, Взнесіть високо д ороговкази З і т р і т ь п о р о х із к н и г ! та д о в г о , д о в г о на ни х п о г л я д і т ь ...

АВТОРКА ПРО СЕБЕ

Я, Маруся Юркі в народилась 25 лип ня 1951 року в місті Гейвуд, Англія. На шостому році життя почала ходи­ ти вечорами до української школи (два рази в тиждень), і закінчила де­ сять кляс. Цього літа закінчила англійську Гім­ назію і склавши успішно іспити, по­ чинаю цеї осени студії з хімії в Ман­ честерському університеті. Захоплена дуже українською культу­ рою, танцями, співами та модерною

Хай думна

літературою, особливо поезіями Ва­

нова, чиста, свята

силя Симоненка. Перебуваючи цього літа на сумівсь-

в і д р о д и т ь с я ... Хай зо р ін н я н о в ої епохи в і с т и т ь ... епохи В о с к р е с е н н я .

кому таборі в Англії на «Тарасівці», мала змогу випустити першу малу збірку поезій «Вітрила Мрій».

НАРОДЖЕННЯ СПРОТИВУ Жур чать н е в ід о м і м оря б а гр я н и с т о ї нрови Ч е р во н і ріки м'ясних мислувань, Це ж в о н и , н а щ а д к и Є г о в и С и в а в а плязма могових міркувань. Льодовий проріз К ислих з а га р б н и ц ь к и х очей Й о г о бл ис куч е — хитрі ство рит елі, Тиша

...

чуєш ?

Ч е р в о н е цілюче яблуко Х о в а є т ь с я в ньому м о р я щастя Перлини, дияманти знання Елексір солодкоїбезконечности П е р е к о н а н н я , здо буття . Тиша

...

чуєш?

С к р е г о т я т ь зд у р ів ш і зуби п е р е д н а п а д о м К р о в о ж е р н і язики Т р о щ у т ь т о й ч е р в о н и й мед, Затро їл ис ь мозки... ос то вп іл и М ов застрілені іскри, Топиться човен розуму В гнилім озері гордости,

ЗНАННЯ???

І в ту фа т а л ь н у с е к у н д у В и д и р а є т ь с я в а гі т н іс ть з утроби прокляття Тиша

...

Н а р о д и в с я син Ті р і в н о б і ж н і п а р а л е л і

Ім' я й о г о

Гео ме тр ич но ї дійсности —

Спротив.

Б е з м е ж н о сухе м о р е З я к о г о н е н а с и т і п' ють, А л е в і чн о — Вирізблюється умовий зна к Чому ? Моторошна темрява, атомова Г і п о т е з а жит т я , І с к р я н н а з ор я В т ем ні й б е з о д н і протирі ччя Т оп и т ь с я в о н а ... Я д р о буття, ж и в е , б у й н е Ки пит ь, з г а с а є , в и б у х а є . . . Т а і стота, щ о п о б о р е ч а с . Хо ч з д и в у є , не п е р е х и т р и т ь тих м а с Сві тл о, кров, с ивина. .. С а м о г у б с т в о мозків... Зна ння ???

...

ПЕРЕКЛАДИ

. . . П о х о в а л и її. П о м и н а є м її. П р о в о д ж а є м її. Той одвіч ний обряд —

ПОХОРОНИ

Б І

усе л ю дськом у горю опора. Б е з обряду того —

КОЛГОСПНИЦІ

почуття не з іб р а л и б свої,

Л

Б е з обряду того —

о

не з у м і л и б м и в и с л о в и т ь г о ря . Ч и - з і й ш л и с я б, о б р я д е , ми с ьогодні без т е б е ? — н а в р я д !

Анатоль Вярці нсні із п о е м и « З а о з е р 'я »

Всеньку вйоску-село ти п р и в і в д о с т о л і в на р о з р а д у .

р У

У к л о н я ю с ь тобі — ти н а с п р а в д і м і й с т а р ш и й б р а т !

с ь к

Ти с ь о г о д н і для м е н е — єдина і м у д р а порада. П о х о в а л и її. П о м и н а є м її. М іж своїх, м іж рідні. За столом і вино, і від болю отерпле слово. Т іл ь к и в очі с о б і ми не м о ж е м о глянути

А

ні!... Хоч с ь о г о д н і у с е р ц і д ж е р е л а м и б'є від л ю б о в и . П о м и н а є м Її, і н е м а є в ж е м і с ц я для зла.

П

П о м и н а є м її. Аж зненацька прорвало сльозою: «А в о н а м о г л а б ж и т и .

0

Щ е ж така молода була ! В сиру з е м л ю пішла

Е

о та ко ю іще м о л о д о ю ! З а я к і ж це г р і х и —

Від

Р е д а н ц ії:

у землиці сирій л е ж и т ь ? З а я к і ж це г р і х и — кари смерти незгойна р а н а ? П о м и н а є м її. П р о в о д ж а є м ... А їй би — ж и т ь , Ій н е т р е б а б у л о умирати так рано! Поминаєм

її.

За столом, с е р е д нас — голова. А в о н а щ е ж и л а 0, к о л и б к р и в д и не г н у л и їй с п и н у , Б о б у л а в о н а з тих, ко м у й пта ш ка — істота жива... Мамо, м а м о моя — бе зза хисн а пташино!..

На прохання Редакції «Авангарду»

З

ві домий украї нський поет Леоні д Полтава перек лав

декілька бі ло­

1

руських поезі й сучасних поеті в у поневолені й Р о с і є ю Бі лорусі , на у краї нс ьку мову. Так м а є мо змо> гу познайомити читачів з і деями й

Я

д умк а ми, які нуртують тепер у тій сусідній з Украї ною країні, 10-мільйоновій Білорусі, що втратила свою державну незалежність у 1 9 2 0 році. Москва докладає найбільших зусиль, щоб зросійщити білоруський народ, але натрапляє на великий опір віль­ нолюбного народу.

187

Б I

БІЛОРУСЬ С т р іл и сонця над ліс о м випросту є, Ям д и т я п і с л я с н у , п о т я г а є т ь с я . З а х о п и т и с ь т о б о ю т а к п р о с т о є.

Л О

Ц е чуття на в в е с ь в і к п р о с т я г а є т ь с я . Б і л о р у с е моя злеліяна. Н е р о з л у ч н а з б о я м и та с к р у т а м и

-

Т и н і к о л и в і д д о л і не в і я л а с ь ,

Р У

с ь к

Н е втікала від ворога лютого!.. З н о в г р о м и , як д і д и б і с н у в а т і ї , С е лянина живили надіями, Б і л о р у с е — ти с е р ц е м а т е р і , Оповите л іса м и-м р ія м и!

МОЯ МОВА

Лийсь у мене рідною мовою,

Д|' криниця мрсчисі.і

С и н ім небом, блакитними водами

Я ІІ.ІНЧИНСИ ПІД м а т е р і МИНИ

В д о б р и и чаї

І д л я т е б е з н а й д у н о в е с л о в о я,

).і с е л о м

кр.іи діб р о ви

МНИ Л' ' НІ,

І и сумовитих пісень

Я к д о м е н е п оети з н а х о д и л и !

А

С к і л ь к и її с п і н о м р і я н и х с к а р б і в . С к і л ь к и дивн их д алеки х країн.

Роман Т А Р М О ЛА

Т а її ні за щ о не в і д д а в би. Б о вона н а й д о р о ж ч а з п е р л и н 1

П 0

Е З

Р ід н а м о в а г о й д а є нолиску. Л а с т і в ’я н о щ е б е ч е в б і д і . Н е ю в п е р виспівує пісню. Коли день устає молоди й. І не зайде ніколи, ніколи С о н ц е м о в и м о є ї , о ні. Бо вона наче радість любови. Наче

нвіти в е с н и з а п а ш н і .

1

М о ж е мо в и чужої навчуся,

Я

Та л иш е на своїй, б і л о р у с ь к і й —

Щ о б с ка за ти с у с ід а м привіт, О с п і в а ю і д о л ю , і світ. М о я м о в а — це с е р ц е м а т у с і , М о я м о в а — це д у ж и й п р и б і й ; М о ж е й я на чу жі й з а с м і ю с я , Т а з а п л а ч у — л и ш е на с в о ї й .

188

Ляоиса Ґ Е Н І Ю Ш

ПІСНЯ

Ольга ІПАТАВА

І

Вечір багряним обрусом

л о

Н а л и ск у ч ій пі длозі горить. “ О й вію ть над Б іл о р у с с ю , В і ю т ь з л і ї ві т ри». . . Н а с е р ц і печать с к о р б о т и

-

р

К а м і н н я д а л е к и х бід. С кіл ь ки м о є м у народу — С т і л ь к и і п і с н і літ.

У

К в і т к а м и її в и ш и в а л и

с ь к

Н а с л у ц ь к и х на п о я с а х . Т епе р бабуся співає, А я — п о в т о р ю ю в с на х . . . І я с п і в а ю за не ю З а н л я т т я тих с л і в с т а р и х : " О , хай над м о є ю з е м л е ю Д о б р і п о з і ю т ь в і т р и 1»

А

Білорусь поетці 23 роки.

П 0

БАЛЯДА ПРО ДУБИ

Анатоль Малюн

Гудуть дуби, шу м ля ть ду би : -

М и не р а б и ! М и не р а б и ,

Е З

А д ж е ми діти Б і л о р у с і ! — І чути г о л о с м о л о д и й :

1

— Т о б о ю , М а т і н к о , г о р ж у с ь я! Н а с б у р і к и д а л и не р а з , Г р о м и не р а з - п а л и л и н а с — Н і х т о в н е г о д у не з і г н у в с я , Б о с ил у ми с в о ю взяли У тебе -

в Матері-Землі,

А витривалість в білорусів... — Гудуть дуби, шу м ля ть дуби П ро край зелений, молодий, П р о вічну велич Б і л о р у с і ! Білорусь

189

Замість рецензії: « Н а в і щ о п р о т е з г а д у ю ?» Р . Б а б о в а л ( з б і р н а п о е з і й ) В и д а в н и ц т в о «Зоря», Л ю в е н (накладом азтора - тираж 4 0 0

1969 примірників).

Р .Б а б о в а л о в і вдалося цього року ви да ти в л ас н им ко шт ом досить об' єм и сту, н а 1 3 8 с т о р і н о к , к н и ж е ч к у в і р ш і в . З б і р к у в и д а н о ц и к л о с т и л е в и м с п о с о ­ б о м і м а л и м з ш и т к о в и м ф о р м а т о м . З а з н а ч у є м о з р а з у , щ о з б і р к а н а в р я д чи з а д о в о л и т ь хоч м і н і м а л ь н о е с т е т и ч н и й с м а к н а в і т ь н е г р е б у ю ч о г о р і д к і с н о ю п о я в о ю п о е т и ч н о ї п р о д у к ц і ї е м і г р а ц і й н о г о ч и т а ч а , чи н а в і т ь п е р е г л я д а ч а к н и ­ ж о к . К о л и т і л ь к и п е р е л и с т к о в у в а т и н н и ж о ч к у , то в и н о с и т ь с я в р а ж е н н я , щ о це не ч у д о в а з б і р к а л і р и к и , а п р о с т о я к и й с ь с о б і п р о з о в и й т в і р . Н е п о б о р и м а п р о б л е м а к о ш т і в не д а є , на ж а л ь , п о р в а т и з т р а д и ц і є ю п о в о є н н и х т а б о р о в и х в и д а н ь . А в т о р з р о б и в , щ о м і г і з а це н а л е ж а т ь с я й о м у с е р д е ч н і г р а т у л я ц і ї . Цей його шляхетний к р о к д о зв о л и в на о б'я вл е ння й о го п о е ти ч н о ї душі. « Н а в і щ о п р о те з г а д у ю » з а М . В І н г р а н о в с ь к и м н а з в а в Р . Б а б о в а л с в о ю з б і р к у , з п р и ч и н и е в о к а т и в н о с т и та а с о ц і я т и в н о с т и , х о ч а у в с т у п і « Н а й п е р ш е » т л у м а ч и т ь , що б і л ь ш л о г і ч н и м було б н а з в а т и з б і р к и т е р м і н о м в р о д і «Пр о ло г » . М и , з д о з в о л у , н а п и с а л и б на т и т у л ь н і й с л о в о : « К а л е й д о с к о п . » Н а 1 3 8 с т о р і н ­ ках п о м іщ е но 77 вір ш ів, що групуються на чатири неспів м іл ькісні розд іли: « Мо вч а ння к а м е н я» — 13 в ір ш ів , « Пр ит иш ене , загублене, забуте» — 3 4 вірші, « Ьі л і о з н а к и » — 8 в і р ш і в , « Г о д и н а б е з ч а с у » — 2 2 в і р ш і в . Lie д а л е б і , к і л ь к і с н е п е р е в а н т а ж е н н я , я к на о д н у з б і р к у , щ о с о б о ю м а л а б у я в л я т и з а о к р у г л е н у , в и к і н ч е н у цілість. П е р е й д ім до зм іс то в о ї частини книже чки . С а м автор у вступному говорить, . ло й о г о « п е р о н е м и н у л о ж а д н о г о м о ж л и в о г о в и п а д к у ч и е м о ц і ї , н а д я к и м и з д е р ж а л о с ь п р о с т е м о ж е , коли не на ївн е з а ц ік а в л е н н я » його. О т ж е , «почат­ к і в е ц ь » Р . Б а б о в а л п р о д о в ж д в о х р о к і в , 1 9 6 7 та 1 9 6 8 , я к и м и д а т у ю т ь с я в і р ­ ші у с л о в е с н и в п о е т и ч н и м и ш а т а м и в с і в и п а д к и на е м о ц і й н і с и т у а ц і ї , я к і й о м у т р а п л я л и с ь н а шл я х у та я к і в р а ж а л и й о г о п р о с т е , ю н а ц ь к е з а ц і к а в л е н н я , п і д с и л у т а к е з а в д а н н я й о г о м о л о д о м у т а л а н т о в і чи ні, б а й д у ж е . І та р и с а « п е р е л і т н о с т и » , я к о ю т е м а т и ч н о х а р а к т е р и з у є с в о ю з б і р к у а в т о р , і те к а л е й д о с к о ­ п і ч н е в і д т в о р е н н я п о е т о в о г о с в і с у т і л ь к и з а р а д и т о г о , щ о а в т о р о в і «не д о с м а н у в с я к а з а а ґ а ж о в а н і с т ь і « р а б с т в о - т р у б а д у р н е » ( я к е , п о щ и р о с т і , не т а к е то р і д к е в у к р а ї н с ь к і й з а г а л ь н і й с у ч а с н і й л і т е р а т у р і ) » . 1. П р и ч и н н и к о м , о т и м ч о му , щ о с п о н у к а л о Р . Б а б о в а л а б р а т и с ь за п о е т и ч н е р е м е с л о , бу л о « б а ж а н н я л и ш е — я к н а й б і л ь ш е н е с к р и т о і с у б т и л ь н о п е р е д а т и ч а с т и н к у с е б е й о т о ч е н н я , с е б е і т и м ж е с а м о г о з а ц і к а в л е н о г о ч и т а ч а , с у б ’є к ­ т и в н о п е р е к л а д е н о г о н а с л о в а , п р о с т і чи с н л а д н і , н а ї в н і чи р о з у м н і . » П о е т п р а г н е д у х о в о г о п р и ч а с т я з к о ж н о ю л ю д и н о ю п о ч е р е з м а г н і т н е поле п о е т и ч ­ н о г о с л о в а , и а м ч ит а ч м а є в и р і ш а т и для с е б е чи а в т о р с в о ї м и в і р ш а м и о с я г -

о засягу нашої рецензії йдеться про представлення молодого початківця з нагоди п ершог о полету в білий світ. Не чинитимем суду над його в і р ш а ­ ми, вони ждуть особливого аналізу й висвітлення від знавця поезії. На цьому м і с ц і б а ж а є м о Р . Ь а б о в ал о в і успі ху й витривалости в зд о б у в а н н і ве р ши н

А н д р і й Гайд ама ха 190

. З цим поглядом автора важко погодитися, бо заанґажованість може бути різна. Заанґажованість напр. по лінії національної і взагалі високолюдської ідеї поетові ніколи не зашкодить, а навпаки може двигнути його до творчих висот.

П о в іс ть н а го р о д ж е н а ф ундацією ім. І. Ф ранна в Чінаґо.

Софія НАУМОВИЧ Ф

Л ІГ *

л іл

Г іЦ

гЦ

еЬ

к о р о л е в и / п р о д о в ж е н н я з чч 1 / 8 9 і 2 / 9 0 /

— І а н е в ж е ї Чи ж це м о ж л и в е , щоб у т ак і й м а л і й ручці було стільки сили й певности V То ж дозвольте, Н а й л а с к а в і ш а П а н і , с к л а с ти на ній ці лунок пошани. .. — І Рауль схопив А н нину руку й п ритиснув до неї с в о ї г а ря чі уста, п р и т р им ую ч и її надто д о в го . То ді А н н а з н ехі ттю в и р в а л а руку, чим f в и ­ к л и к а л а в Рауля т а к у лють, що він, не з в а ж а ю ч и на п р и с у т ­ ність ві комта, вибу хну в: — Як бачу, то н а ш а Н а й м и л о с т и в і ш а К о р о л е в а т а к п алк о в і д да є ть с я л о в а м на з ві ои ну , що й н е здогадується, які лови відбуваються за її плечима на... короля...

— Чи ви з д у р і л и , Г р а ф е ? — обурився вікомт, - Ви н а с м і ­ л юєт еся о к лев еч ув ати Н а й я с н і ш о г о П а н а ?

— Ц е ж н і я к а к ле в е т а ! — зл о ра дн о з а с м і я в с я Рауль, - Я тільки-що був при ї хньому с тановищі й сам бачив, як Е ле о но ­ ра п і д м о щ у в а л а його К о р о л і в с ь к і й В ели чно ст і. .. л е г ов и ще . . . Ві н не в спів до к ін ч ит и своїх слів, бо г нучкий прут з лу н ­ к им с в и с т о м у пав на його обличчя та з р а з у ж з а р и с у в а в на ньому ч е р в о н у пругу. А на сусі дньому становищі , с а м е в той час, проходила в а ж ­ ка боротьба м і ж л юд и но ю й з в ір ино ю . Р а н е н и й м исли вця ми тур налетів з ди ко ю люттю просто на М а р к і з у де Ш а н т і ї й к о ­ ли б В о с ь м и с л а в не пі дбі г і в останньому мо ме н ті не вхопив його за роги, — її постигла б жахлива смерть. Тур затримався від н е с п о д і в а н к и й н о во г о болю, але тим д у ж ч е н а м а г а в с я визволитися від п е р е ш к од и , що не допускала його до жертви. Він нрутив головою в один і другий бік з та к им завзяттям, що В о с ь м и с л а в ле д ве в тр им ував його й чув, як його сили с л а б ­ нуть з к о ж н о ю хвилиною. Тоді М а р к і з а отряслася зі с войог о о д е р е в і н н я й почала к ричати про рятунок. З усіх б о к і в н а д ­ бігли гончі з с о б а к а м и й ловці з близьких с тан ов ищ зі с п и с а ­ ми й с о к и р а м и . Т і ло т в а р и н и п р о ши л о з р а з у к і л ь к а р ат и щ. Тур п е р е с т а в крутити г оло во ю й п е р е к и н у в с я в с і м тілом на зе млю. В о с ь м и с л а в пустив роги й обпершись об дерево, вди­ хав г л и б о к о п ові тря в л е г е н і . Д о ньог о п і д і й ш л а М а р к і з а : — Доз вольте, князю, витерти вам чоло, піт ллється с т р у м ­ ками... Мій г е р о ю ! — дода ла ше потом, а В о сь м и с л а в о в і г р у ­ ди залляла хвиля щастя.

— О и е ж то п р и г о д а ! О и е розумі ю, б ор о т ьба! - вигукува- 1 9 1

ли ли ц ар і . о т о ч и в ш и т ур а та в д е с я т е п е р е к а з у ю ч и п о и г о л у .

— І о ви, князю, н еабияк ий силач, коли змогли втримати ту­ р а ! — дивувався вікомт.

— Чи не будете ви, князю, з того роду К о ж е м я к і в , про який розказувала нам Милостива Королева ? — запитав король, який н а д і й ш о в с а м е з Е л е о н о р о ю й я к о м у велі ли в ж е р о з к а з а т и про поді ю.

— Н е д у ж е ! з а ж а р т у в а в В о с ь м и с л а в , - бо І е р е б о в л я д а ­ л е к о від К и є в а , але м о ї м п р е д к а м д о в о д и л о с я з м а г а т и с я з к а р п а т с ь к и м и в е д м е д я м и , то й м ен і вони п е р е да л и трохи т о­ го вміння... Го ло с рогі в з а к л и к а в до повороту. Л о в и з а к і н ч и л и с я . У сі втомлені й голодні поспішали на бенкет. Д о короля підступив в і ко мт де Рошфуко : — Граф де Кр еп і, Рауль ІІ-ий просив м е н е виправдати його відсутність та п е р е пр о си ти за н е д о в е д е н н я о бо в яз кі в до к і н ­ ця. Він р аптово з а н е д у ж а в . . . В о с ь м и с л а в їхав поруч М а р к і з и .

— Як з м о ж у вам, князю, віддячитися за врятування ж и т т я ?

— з апитала вона.

— Т а це я мушу бути вдячний Г о с п о д е в і за те. шо ви ж ив і , що ви...

— Що я?

— Щ о ви ось тут, біля м е н е ! — і В о с ь м и с л а в у п е р ш е г л я ­ нув глибоко ввічі ті єї ж і н к и , яка заполонила його від п е р ш о г о погляду, — Бо коли я там, у лісі, побачив п е р е д вами сме р ть, п од у м а в , що в ас м о ж е не стати на тому світі, що я в ас б іл ь­ ше не побачу, то я наче з б ож е в о л і в . . . я мус і в в ас рятувати!. ..

— І хотіли с а м і згинути й м е н е п озб ав и ти щастя. .. ж ити чи в ми р а т и р а з о м ?

— Маркізо !

— К н я з ю мі й єдиний !... — вспі ла ще нрикнути М а р к і з а , п о­ ки В о с ь м и с л а в о в і р а м е н а не пі днесли її вгору та п ер е са ди л и на с во йо го верхівця...

Королева — вдова

192

Знову поплили роки... Н е стало в живих короля, якого в р е ш ­ ті з м о г л а н е д у г а . К о р о л е в а А н н а с п р а в и л а п иш н і п охо ро ни та в ла шт ув а л а б а г ат у тризну, а тоді в иї хала з ді тьми з О р л е ­ ану до С а н л і с у й з в і д т а м к е р у в а л а д е р ж а в о ю в і м е н і м а л о літного Пилипа, якого с т а ра н но підготовляла до в а ж к о г о з в а н ­ ня короля. То ді т е ж з а д у м а л а зді йс н ит и с в о ю о бі тницю. Д н і сходили к о р о л е в і й на н а р а д а х із б у д і в н и ч и м и й м а й с т р а м и , на розмовах зі с к а р б н и к а м и й к анцелярис та ми, на п ідпису ван­ ні у м о в і д е к р е т і в . В і р н и м д о р а д н и к о м і с е к р е т а р е м с т а в В о с ь м и с л а в , яний о д р у ж и в с я з М а р к і з о ю д е Ш а н т и й ос і в у б л и з ь к о м у Ґ о н е с , з в і д к і л я й п р и ї зд и в до С а н л і с у .

— Я привіз вам, В а ш а Величносте, проект нового гербу-значна, для В а с і для П и л ип а . — с к а з а в о д н о го дня В о с ь м и с л а в .

який к ер му ва в т е ж навчанням королевича. — Ви назвали пре с т о л о н а с л і д н и к а г р е ц ь к и м і м я м , досі з о в с і м н е в і д о м и м на З а х од і , то ж я п о д ум ав собі, що т р е б а його п о х о д ж ен ня від значити й у гер бі .

— З о в с і м правильно, В о с ь м и с л а в е ! — погодилася короле ва, ■- Я н азв ала й о г о . і м я м Пилипа М а к е д о н с ь к о г о , від якогс походить рід мого батька. Це славний рід ! А як виглядає цей проект і хто його з р о б и в ?

— Н е д а в н о побував я r Л ю т е ц і ї й та м зу стрі в Ф л о р е н т і й ­ с ь к о г о маляря, я к о г о с п р о в а д и в до Г а л і ї н аш а р х и є п и с к р п , що то за хо джу єть ся , за В а ш и м л а с к а в и м до зво ло м будувати катедру Н о т р е - Д а м у Л ю те ц ії . О то ж цей флорентієць р о з к а ­ зував ме н і, що він побував у Києві , щоб приглянутися нашим ц ер ква м, з о к р е м а ж нашій славній Святій Софії й Десятинній. Він хоче послужитися цими з р а з к а м и для плянів архиєписнопа. О с ь він і н а к р е сл и в мені проект гербу.

— І я к ж е він йому в д а в с я ?

— Н а мо ю думку - п р е к р а с н о ! — с к а з а в В о сь м ис ла в , р о з ­ гортаючи звиток п е о ґ а м е н у . О сь . тільки погляньте. В а ш а В и ­ со к о с те : поле г ер бу роздг лене на дві частині, по одному ооці ґа ль ськ а лілея, а п о - д р у г о м у . . . А ну в г а д а й т е , будь л а с к а , що воно т а к е ?

— Та це ж наші «Золоті ворота» ! Як це йому впало на д у м ­ ну вмістити їх на гербі ?

— Він с к а з а в м е н і , що к иї всь кі «Золоті ворота» це п е р ш а річ, яка в п а д а є в око ч у жи н це в і , прибулому до К и є в а . Вони зд алек у сяють золотом понад с и н і м Д н і п р о м , — як і ц е р к о в ­ ні бані. Інколи доводиться лю дя м довг о простояти попід н и ­ ми, поки відкриють їх. То ж і приглянутися їм і з а п а м ’ятати на все життя, — часу доволі.

— Р озу мний цей флоренті єць! Ми п р и й м е м о цей герб і н а ­ к а ж е м о вмурувати в усі наші фундації... А тепер, В о с ь м и с л а ­ ве, я п ро ди ктую вам д е к р е т про будову ц ер к ви й ма н а с ти р я св. В і н к ен т і я, куди с п р о в а д ж у ченців св. Ав г ус ти на . Хай мої піддані мають п а м ’ятку А н ні Ярос лавні .. . Пишіть...

— Ви, М и ло с т и в а К ор о л ев о , йдете в цьому б л а г о р о д н о м у ділі за п рик ла дом в аш ог о батька Я ро с ла ва Му др ог о й діда — В о л о д и м и р а В е л и к о г о . Т і льк и з т і є ю р і з н и ц е ю , що Г ос п одь Б о г п р и з н а ч и в в ам з д в и г а т и х р а м и не в К и є в і , а в Галі ї....

— Н е нагадуйте мені, Восьмиславе, К и є в а ! Коли б я не мусіла тут правити д е р ж а в о ю за Пилипа та зберегти йому к о р о ­ ну, — я давно повернулася б туди... Але я вірю, що Всевишні й дозволить мені ще п еред с м е р т ю побачити Київські гори над Д н і п р о м !... — і п р е к р а с н і мов мигдаль очі к оролеви з а т ь м а ­ рилися с м у т к о м . Т а во на не д оз во ля ла собі на вияви п о чу ­ вань, тому й з ра зу з м і н и л а тему, — Ви, В о с ь м и с л а в е , н і ч о г о мені не к а ж е т е , що робить і як с е б е п очуває в а ш а д р у ж и н а , колишня М а р к і з а де Ш а н т і ї ? Ч о м у не п рив ез е те її колись до м е н е ? С тр ів ай те, чому б нам не влаштувати неве личког о пол л ю в а н н я ? П р и ї ж д ж а й т е з д р у ж и н о ю , з а п р о с і т ь від м е н е ві "*

к о м т а де Р о ш ф у к о й п о с т р і л я є м о трохи до з а й ц і в та лисиць, згода ?

— Д я к у ю вам, Н а й л а с к а в і ш а П ан і , за це миле з а п ро ш ен н я. М о я д р у ж и н а навіть в и б и р а л а с я просити ва с про з р а з к и в и­ шивок, які їй та к д у ж е подобалися. Во н а хоче прикрасити ни­ ми нашу вітальню...

— Ах, чому ж ви мені давно цього не с к а з а л и ? - й к ороле­ ва к а з а л а с л у ж а н ц і п о пр о с ит и к н я г и н ю Е в д о к і ю . Коли вона прийшла, з в е р н у л а с я до неї. — Моя д о р о г а тето, з а г о р н и д е ­ к і лька р у ш ник і в для М а р к і з и , бо мушу т еб е порадувати : вона собі с п о д о б а л а наші виши вк и !

— Т а н е в ж е ? — с п л е с н у л а в долоні с т а р е н ь к а к н яг ин я, — О ц е р а з н е с п о д і в а н к а ! Т а я їй п е р е д а м щ о н а й к р а щ і з моїх з б і р о к ! Т а ще й п е р е к а ж и , синку, що як хоче навчитися цьо­ го діла, то хай мені тільки с к а ж е . . . О ц е раз н овина!

Скандал П о л ю в а н н я було н е в е л и ч к е , то ж В. »сь ми слав — к е р м а н и ч ловів, — уставив ми сли вці в на с т а но в ищ а х по- одинці, але пам я т а ю ч и п р и г о д у з т у р о м , п р и с т а в и в до ж і н о к по г а й д у к о в і для о бо р о н и. П р о т е г о р д а й с а м о п е в н а к о р о л е в а в і д о с л а л а г а й д у к а н а г а н я т и з ві ри ну . Д о в г и й ч ас у лісі було тихо й тільки з д а л е к у в чувався г а в ­ кіт с о б а к . Р а п т о м к о р о л е в а почула за с о б о ю л е г е н ь к и й ш е ­ лест, наче б п і д к р а д а в с я якийсь звір. В о н а ш в и д к о п о в е р н у ­ лася в той б ік і н ат яг н ул а лук а. Т а чиїсь ду ж і руки с кру тили їй р а м е н а взад, а р і в н о ч а с н о голову о б м о т а л а я к а с ь .плахта так швид ко , що вона й с кр и кн у ти не мо гла . У а хвилину хтось підхопив її вгору й висадив на коня просто в руки якомусь їзд цеві, що к р і п к о обхопив її за стан та п о мча в б о ж е в і л ь н и м Га­ лопом.

— Г о с п о д и ! М о ї діти !... — в ст и гл а ще п о ду ма ти к о р о л е в а , поки сильн , за т ис к плахти не в і до бр а в їй віддиху. В о н а без владно повисла в р а м е н а х в е р ш н и к а й більше нічого не п а м ’­ ятала. С ві до мі г. ть п овер н ул а ся їй щойно в я к о м у с ь в е л и ч е з н о м у , ук рі пленому замку. Во на ле жа ла на ле жан ці , прикрита м ’якою, те п ло ю ш к ур о ю, а в вели кі й залі, с л а б о р о з с в і т л е н і й с в і ч к а ­ ми ві дбувалася якась ц е р е м о н і я . Коли вона ві дк рила очі, над нею похилилося бун дючн е Р а ул е ве лице.

— І е п е р ти моя, п р е к р а с н а А н н о Н р о с л а в н о ! Чу до ва к в і т ­ ко з К и є в а й королево Г а л і ї ! Ц е ж було ж а х ли ве н е п о р о з у м і н ­ ня, що з а м і с т ь м е н і , с п р а в ж н ь о м у в о л о д а р е в і ґа ль с ьк и х з е ­ мель, ти д і с т а л а с я т ому н е щ а с н о м у Г е н р и х о в і , який, — хай з Бог ом спочиває, — врешті звільнив тебе від подружої присяги.

— Підлий н а п а с н и к у ! — ск р ик н ул а обур ен а А н на , з р о з у м і в ­ ши с в о ю п р и г о д у . — Я к щ о ти м е н е з а р а з ж е не з в і л ь н и ш . . .

— Ані не д у м а ю ! — ц ин і чн о з а я в и в Рауль, — Т а ж на цю 1 9 4 хвилину я ч е к а в довгі роки ! Т а й ти королево, н ап е вн о не за-

хочеш с к а н да л у й доброві льно п ов ін ч ає шс я зі мн о ю ось тут таки. Як бачиш — усе п р и г о то в ан е : І вівтар, і с вя щени к, я к о ­ го я нарочно сюди спровадив. ..

— Який це слуга Бо жи й піде на т ак е г р і ш н е д і л о ? — з а п и ­ тала А н на розглядаючи вівтар і за к ап т ур е н ог о свя щени ка, по­ в е р н е н о г о до неї п л е ч и м а . — А я ніколи не д а м на це с в оє ї згоди !

— І а ії й не т р ^б а ! — зл ор ад іс н о вигукнув Рауль, — Чи тя­ миш ти, недоступна королево, як ти м е н е о п ер і щ и л а батогом, як останнього х о л о п а ? З того часу я з а пр и ся г ся покорити т е ­ бе так, як тільки м о ж е це зробити чолові к із ж і нк о ю. . . Ти п о­ винна ще дякувати мен і, що я хочу з а к о н н о повінчатися з т о­ бою. Я роблю це тому, щоб ти не ма л а відвороту! ... Бо я к о ­ хаю тебе до божеві лля.. . Бо я б ез т еб е жити не можу... І все ще вірю... — тут захоиплий голос Рауля заломився й з бундюч­ ного тону п ер ей ш ов у олагальнии, — що и ти м ен е врешті по­ кохаєш. .. бодай трохи... Анно, з м и л о с е р д и с я над мої ми м у к а ­ ми !... Н стільки років блукаю, мов очмані лий твоїми слідами, я зробився мі ні стр ом фінансів того бі долашного Генриха й не раз витягав його з клопотів, хоч рад був його в ложці води вто­ пити... Н зраді в його смертю, бо думав, що ти змі нишся до м е ­ не... Але ти з а б о р о ни л а мені вступу в коро лі всь кі палати... Я мі г тільки ночами ходити попід твої в ік на та молитися до тво­ єї т і н і . . . М е н і не залишилося ні що інше...

— Я к підле, н і к ч е м н е п і р ва н н я ! — п е р е р в а л а йому А нн а , — Д о с і я т е б е н е н а в и д і л а , а в і д т е п е р г и д у в а т и м у т о б о ю ян г адюкою.. . І не п о м о ж е тобі насильне ві нч ан ня ! Я при першій нагоді втечу від те бе як від заповітреного. . ..

— І а га г а ! — як са та н а з а с мі я вс я Рауль. — А чи подумала ти над тим, що я, як твій законний чоловік, матиму повне п р а ­ во г аи дук ами приволікти т єо е на зад у мої маєтки та ще й наназати прилюдно опер і щити т е б е р і з к а м и ? І чи п о думал а ти, — і тут голос Рауля н а б р а в п е р е м о ж н о г о звуч ан ня , — як т а ­ кий ск а н д а л п ош ко ди в би ма йбутньому королеві Галії, П и л и ­ пові І І е р ш о м у V Анна замовкла. Во н а бачила, що мусить скоритися насиль­ ству в цій чужій краї ні з так ими дивними звичаями, коли хоче врятувати королі вство с в о єм у п е р во р о д но му синові... Рауль р о зг ол ос ив по всій к р а ї ні вістку про с во є о д р у ж е н ­ ня з к о р о л і в с ь к о ю в довою й сяючи щ а ст ям, спо вн яв усі за^ ао аг ан к и своєї, в а ж к о здобутої дружини. А вона, вдаючи п е ­ ред людьми задоволення своєю долею, ч е р п а л і повними п р и ­ г ор щами золото з ма є тк ів могутнього Графа та будувала ц ер к­ ви, м а н а с т и р і , палати по всій краї ні . З того часу походять не тільки абатства св. Ві нк ен ті я в С ан лі сі , в С е н - Д е н і й у Ганон, та в різних ближчих і дальших мі стечках, але й багаті дарунки ц е р к в а м як н а пр ик л ад великий брильянт у ка те др і С е н - Д е н і , що є там і досі. О ц е с повидне щастя глибоко заболіло Е ле он ор у О в е р н с ь ку, яка д а р е м н е лелі яла н а д і ю на Р а у л е в е п р о т в е р е з і н н я й 1 9 5

о д р у ж е н н я з нею. В о н а п ове ла слі дств о над цим н е с п о д і в а ­ ним в і н ч а н н я м к о р о ле в и й д о в і д а в ш и с ь , що воно було в и м у ­ ш е н е , з а д у м а л а діяти. В о н а в ибр а ла ся в дорог у й ч е р е з кіль­ к а т и ж н і в з' яв и ла ся на а в д і є н ц і ї в П а п и О л е к с а н д р а II в Р и ­ мі. Во н а обвинуватила Рауля де К ре п і в зламанні обітниці по­ д р у ж ж я й на д о к а з св ої х слів п р и с т а в и л а п і д к у п л е н о г о г а й ­ дука, — с в і д к а за хо пл ен ня й н асильног о о д р у ж е н н я королеви. Ц е було в а ж к е о б в и н у ва ч ен ня й 11 а п а н а к а з а в а р х и є п и с к о п о ві Р е н с у Г е р в а с і є в і п р о с лі д ит и цю с п р а в у й п о к а р а т и в и н у ­ в ато г о. О д н а ч е І І а п а не з н а в то го , що ніхто в Г а л і ї не с м і в в ис т уп а ти чи с в і д ч и т и проти Р ау л я д е К р е п і й д е В а л ю а та половини Г а л і ї ! Га й с а м к ороль Пилип П е р ш и й , що н е д а в н о вступив на престіл, не б а ж а в собі розголосу цієї справи ні з а ­ для себе , чі задля мате рі , яку він ду же любив, І врешті с а м і осподь поклав край цій р оман ти чн ій історії, бо В с е р п н я 1 0 / 4 р о к у Мауль п о м е р у с в о є м у м а є т к у М о н т ді ді є й А н н а Н р о с л а в н а за ли ши л ас я в др уг е вдовою. З р а з у ж після п о х о р о н і в в он а п о в е р н у л а с я на к о р о л і в с ь к и й д ві р, к у ­ ди не х о ті ла п о к а з у в а т и с я ві д ч а с у с в о й о г о н а с и л ь н о г о п о ­ д р у ж ж я з Р а у л е м , але тільки на те, щоб у п ор ядк ув ат и сп ра в и фундацій та р о з д а р у в а т и св о ї м а є т к и на Б о г о у г о д н і цілі.

Епілог Н а с т у п н о ї в е сн и, н е в е л и к а в а л к а в и р у ш и л а з С а н л і с ь к о г о з а м к у , після в р о ч и с т о г о Ь о г о с л у ж е н н я в щ о й н о з а к і н ч е н і й ц е р к в і св. В і н к е н т і я , у н а м і р е н н і щас ли в ої д о р о г и для к о р о ­ леви та в і к о м т а Ро шф ук о , що їй т о в а р и ш и в . Н а п о с т о ю в Р е н с і , с т а р и й і глухий у ж е Б о м а р ш е в иявив ч и мал у і н т е л і г е н ц і ю , коли в своїй до сто йн ій гості в пі зн ав к о ­ л и ш н ю « п е р сь к у царі вну», в і нч ан у й к о р о н о в а н у в його місті . А через два м і с я ц і все населення Вось м и слав ової Т е р е бовлі вилягло за б р а м и м і с т а , щоб вітати п о в о р о т к и ї в с ь к о ї к н я ж н и й ґа льськ ої к о р о л е в и в р і дн і с т ор о н и. В о с ь м и с л а в із с и н а м и в иї х ав д а л е к о н а з у с т р і ч д о р о г и м г о с т я м , а к о ли ш н я М а р к і з а де Ш а н т и , а т е п е р К ня г ин я Т е р е б о в е л ь с ь к а , о с о б и с ­ то д о г л я д а л а всього, щоб г і дно прийняти с во ю к оролеву. К о ­ ли п рис л уг а з в і ст и ла прибуття г остей до м і ст а , М а р к і з а у с т а ­ вила дві с во ї м е н ш і д о н е ч к и з х л і б о м - с і л л ю н а з а м к о в о м у а н к у . П о б а ч и в ш и це к о р о л е в а А н н а з в о р у ш и л а с я д о с л і з : — Н і к о л и не п о д у м а л а б, щоб ви М а р к і з о з у м і л и т а к п р и ­ стосуватися до наших звичаїв. Я к а ж я вдячна вам за це п р е ­ к р а с н е вітання ! — и вона с е р д е ч н о розці лувала дівчаток. П і д ч а с в е чі рн ьо го бе нк ету , старий в і ко мт р о з к а з ув а в Восьм и с ла в ов і різні новини сві ту й політики, а к о р о л е в а з к н я г и ­ нею не могли досить н аг о во р и т ис я про все, що їм траплялося від цього т р а г і ч н о г о п олю ва нн я, коли дикий Р аул еви й вчинок в и р в а в к о р о л е в у з к о л а р од и н и й п р и ят е л і в, а М а р к і з у с п о 1 9 6 н у ка в їхати з а ч о л о в і к о м у н е в і д о м и й , ч уж ий к р а й .

— і не ж а л у є т е цього, м а р к і з о < з а пи т а л а к о ро ле в а.

— Ні трохи! Я щаслива з моїм найдорожчим Восьмиславом та з дітьми, що стільки радости нам приносять... А т а к о ж ці ­ лим с е р ц е м полюбила цей г арний к рай і добрих, милих л ю ­ дей. в і к о м т е ї — звернулася вона до другої залі, в якій обид­ ва чоловіки розглядали зброю, розвішену на стінах. — Чи при­ гадуєте цей ангельський спів, що нас так захопив підчас к о ­ ронації в Пенсі У — А в же ж п р и г а д у ю ! Н і ко ли ні до того, ні потому не чув поді бног о ! Але чому питаєте ?

— Ьо тут м ати мете нагоду не раз його почути. Восьмислав нарочно спровадив дяка з Києва... Якийсь г амі р біля за мкової орами перервав їхню розмову, а в дверях появився г аля б ар дн ик : — З Києва пригнався відділ д р уж и нн и кі в! Боярин Де дько просить впустити їх до замку. Він має якісь важливі доручен­ ня. Восьмислав підвівся з лави й виглянув крізь вікно.

— Впустити їх у з а м к о в е подвір'я. Ь оя ри на проси сюди ! Н е з а б а р о м у за лю увійшов утомлений і з а по р о ш ен ий б о ­ ярин. Він низько поклонився перед Восьмиславом і зразу по­ чав г о в о р и т и : — К н я з ю! Печеніг и напали на Київ! Ім допомагають москвини ! Вони палять і нищать наш святий Київ, людей вбивають не щадять ні ж і но к, ні дітей... Андрі й Богоборський вломився в В и шг ор од сь кий храм : З г р а б у в а в інону Б ог о м а т е р і й вивіз у Суздаль! Н а ш і сили слабі, бо молодий князь воює з полов­ цями над Припятю. .. М е н е вислав до вас по підмогу!... Т р е ­ тій день і ніч у дорозі...

— Ах, варвари прокляті ! Н е м а є й року, щоб якась орда не напала на нашу з е млю !. . . — Вос ь ми слав із люті затиснув ку­ лаки й щелепи, та зразу ж стримав себе й кинувся давати н а ­ кази, - Трубіти на т р и в о г у ! З і б р а т и д р у ж и н у ! Ти, бо яр ине , йди й відпічни зі своїми людьми. Нагодувати їх і коней! З а в ­ тра досві та в и р у ш а є м о ! А ви, - звернувся до синів, що теж устали від стола та підійшли до батька, - ідіть спати й в ран­ ці будьте готові в дорогу!

— Господи ! Куди ? Ч о м у ? - з жахнула ся М а р к і з а , - Вони ще такі молоді...

— У К и їв ! Н а п і дмо г у ! Боронити батькі вщину! А що моло­ ді, - ні чого! З амі ст ь на турнірі, - дістануть першу лицарсь­ ку заправу в боях із ворогами !... А вас, вікомте, прошу зали­ шитися з ж і н к а м и ! Цілий з а м о к і неве ли чк а др уж и на будуть під вашими н ак а з а ми !.... З о к р е м а потурбуйтесй нашою К о р о ­ левою...

— Я, Восьмиславе, їду разом з В а м и ! — залунав у великій залі владний голос Анни Я ро с ла вн и, — Господь Бо г привів мене, після стільки років у рідний край, са ме тоді, коли я мо­ ж е буду п о т р і б н а , Ніхто не посмів с п р о т и в и т и с я к о р о л е в і й . . .

— Кінець — 197

ЗАДУШУ НАРОДУ

В н а ш о м у п о л о ж е н н і і на с у ч а с н о м у е т а п і визвольно

р е в о л ю ц ій н о г о з м а га н н я правлять р о з ­

виткові закони безупинного, д о вг о ч а с н о го р е в о л ю ­ ц ій н о го проц ес у, з а тя ж но ї боротьби, яка ведеться п е р е д у с і м за д ушу н а р о д у . Ціла с и с т е м а м о с к о в сько-больш евицького поневолення України с п р я ­ м о в а н а на з н и щ е н н я д у ш і у к р а ї н с ь к о ї н а ц і ї , д у х о ­ вої с а м о б у т н о с т и и с а м о с т і й н о с т и у к р а ї н с ь к о г о н а ­ р о д у . Ц і й ці лі с л у ж а т ь в с і н а й ж о р с т о к і ш і і н а й б і л ь ш підступні методи большевицької тоталітарної т и р а ­ ни : н и щ е н н я релі гії , з м і с т у н а ц і о н а л ь н о ї культури, л ік ві да ці я ви хов но- дух ов их функцій родини, насил ь­ не н а к и д у в а н н я з а б р іх а н о ї к о м у н і с т и ч н о ї д о кт р ин и тоталітарними м етод ами виховання й пропаганди, крайнє матеріяльне пригнічення, визиск, найжорс т о к і ш и й т е р о р , м а с о в і у в ' я з н е н н я , з а с л а н н я і пер е с е л ю в а н н я , фізичне зн ищ ува нн я всіх опірних е л е м е н т і в і т.д.

Ьольшевицька М осква намагаєть­

ся, р о з к л а д о м ї з н и щ е н н я м д у х о в о г о є с т в а у к р а ­ ї н с ь к о ї н а ц і ї п е р е т в о р и т и її ф і з и ч н у с у б с т а н ц і ю на

НАУКА

н о в іт н іх я н и ч а р — « с о в є т с ь к и й народ». І в цій п л о щ и н і м у с и м о п р о в а д и т и н а ш у г о л о в н у бо р о ть бу . Н а й п е р ш е й д е ть с я п р о з б е р е ж е н н я від з а г л а д и , п р о в д е р ж а н н я ж и в у ч и м то.го, що є н а й ­

KV

АЬ ТУРА МИС ГЕ1ІТВ О

і с т о т н і ш и м в житті й р о з в и т к у нації, що ст а н о в и ть в л а с т и в и и з м і с т її с а м о б у т н о с т и , з м и с л її р о з в и т к у як зб ір н о ї одиниці. Ідеться про захист найвищ их з а г а л ь н о л ю д с ь к и х ц і н н о с т е й — в ір и в Б о г а , волі, гід ности, п р а в а й віл ьного розвитку народу й л ю ­ д ин и . А д ж е ж ціле в и з в о л ь н е з м а г а н н я ве д е ть с я якр а з задля того, щоб у вл асній , н е з а л е ж н ій д е р ­ жаві найповніше

якна йкр ащ е, забезпечити, р о зви ­

нути й п і д н е с т и ці в с і ц і н н о с т і . Степан БАНДЕРА: За п р а в и л ь н е р о з у м і н н я в и з в о л ь н о - р е в о л ю ц і й ­ н о г о п р о ц е с у . З книжки БУП.

Інж. З . В И І Н З Ь

СИЛА ОСВІТИ В ЖИТТІ НАРОДІВ К о л и с ь у с т а р о д а в н ій Г р е ц ії на р о з д о р іж ж я х були п о с т а в л е н і к а м і н ­ ні п л и т и з н а п и с а м и : « Д е р ж а в а с и л ь н а с в і д о м і с т ю

мас, вона сильна то­

ді, коли м а с и в с е з н а ю т ь і в с е м о ж у т ь р о з у м іт и » . І с п р а в д і , н о ж н а д е р ж а в а , к о ж н и й ур я д, я к щ о х о ч ут ь бути с и л ь н и м и

,

д о в г о т р и в а л и м и , м у с я т ь п р и д іл и ти н а й б іл ь ш е у в а ги , сил і з а с о б і в для освіти св о го народу. С т а р о д а в н і г р е к и , які не були ч и с е л ь н и м н а р о д о м і н а в іт ь не явля ли с о б о ю є д и н о ї д е р ж а в и , були с и л ь н і т о ю с в і д о м і с т ю м а с , я к а з а с н о в у в а ­ л а с ь на о с в і т і і к у л ь т у р і.

Оточена пишними і могутніми тодіш німи ім п е ­

р і я м и , я к П е р с і я , Є г и п е т , С и р і я та і н ., ця м а л а й н е б а г а т а к р а ї н а не т і л ь ­ ки в с т о я л а п е р е д ї х н і м и н а п а д а м и , н е р а з б л и с н у ч е п е р е м а г а ю ч и

пере­

в а ж а ю ч о г о п р о т и в н и к а , а й п е р е ж и л а їх та з а л и ш и л а с в і т о в і т а к у б а г а т у спадщ ину — і в галузі науки, і освіти, і мистецтва, і навіть д е р ж а в н о г о у п р а в л і н н я , що в с е н а ш е т е п е р і ш н є д у х о в е ж и т т я в и р о с т а л о р о з в и в а л о ­ с я на г р у н т і ц і є ї с п а д щ и н и . В тій п е р в і с н і й ф е д е р а ц і ї г р е ц ь к и х д е р ж а в н а й б і л ь ш з н а ч н и м и були Ат ен и і С п а р т а , і то му, що вони д у ж е в ід р із н я л и с я о д на від д р у г о ї і с в о ­ їм д е р ж а в н и м у с т р о є м ж и т т я , о с в і т а т а в и х о в а н н я м о л о д і в н и х п р о в а д и ­ л и с я р і з н и м и с и с т е м а м и та з а с о б а м и . Б А т е н а х , д е б у в у с т р і й д е м о к р а т и ч н и й , о с в і т а й в и х о в а н н я д і т е й , но д и в л ю ч и с ь на с у в о р у д и с ц и п л і н у , б у л и д а л е к о б і л ь ш л і б е р а л ь н и м и я к у С п а р т і . до 7 р о к і в д и т и н а л и ш а л а с я п і д о п і к о ю м а т е р і , я к а , д о р е ч і « о р и с т а л а с я д у ж е в е л и к о ю п о ш а н о ю . М а т и м у с і л а не т іл ь к и в и х о в у в а т и с в о ю дитину, але и п о к л а с т и п е р ш і п і д в а л и н и до на ук и . Д о с я г ш и 7 р о к і в , д и т и ­ на в с т у п а л а до п о ч а т к о в о ї ш к о л и , де її н а в ч а л и читати і р а х у г а т и . Пі о ля п о ч а т к о в о ї ш кол и діти м о гл и п р о д о в ж у в а т и на у ку

в с е р е д н і х ш к о л а х , і їх

і с н у в а л а та м ціла н и з к а . А т е н и були с л а в н і т а к о ж і в и с о к и м и ш к о л а м и , в б і л ь ш о с т і ф і л о с о ф і ч н о г о н а п р я м к у , як, н а п р и к л а д , А к а д е м і я фі л ос о фа Плат она (учня

С о к р а т а ) Л іц е й А р и с т о т е л я (що був в и х о в н и к о м

і вчителем

О л е к с а н д р а в е л и к о г о ) т а і н. Основою

в а те н с ь н и х ш кол а х була з а га л ь н а о с в іта . Д а в а л и с я т а к о ж

з н а н н я з г е о г р а ф и , г е о м е т р і ї , а с т р о н о м і ї і і н. П р и ц ь о м у н а й б і л ь ш а у в а г а п р и д і л я л а с я р о з у м о в о м у р о з в и т к о в і д і т е й , п р и в ч а ю ч и їх с а м о с т і й н о м и с ­ лити та р о з б и р а т и с я в о б с т а н о в ц і , щ о їх о т о ч у в а л а . Д л я к р а щ и х у ч н і в ви­ кладалася філософія і к р а с н о м о в н іс т ь . В ж е з малих р о к ів дітям п р и щ е п ­ лю ва л о с я відчуття краси, тому багато місця на д а ва л о ся мистецтву — ма л ю в а н н ю та

р і з ь б і , а о с о б л и в о м у з и ц і , що в в а ж а л а с я о д н о ю з о с н о в н и х

дисциплін. С ю д и

в х о д и л и , т а к с п і в , я к і г р а на т о д і ш н і х м у з и ч н и х і н с т р у ­

м е н т а х — цитрі, л ір і і флейті. Ф із и ч н е ви х ов а ння стояло теж на н а л е ж н ій ви с оч и ні : дітей тр енували в б і г у , с т р и б к а х , б о р о т ь б і , к и д а н н і д и с к у чи с п и с у та і н . Т і , що б а ж а л и п р о ­ д о в ж у в а т и с в о є фіз и чне в и х ов а н н я , могл и далі т р е н у в а т и с я під к е р і в н и ц ­ твом д о с в ід ч е н и х вихователів, щоб брати участь у знам ен итих О л ім п і й с ь ­ ких Ігр ищ ах.

1 99

ііісля

1/

ро ків життя, що за з а к о н а м и

бу ло п о в н о л і т т я м , м о л о д і а т е н я -

ни в і д б у в а л и д в о х р і ч н у в і й с ь к о в у с л у ж б у , д е ї х в и ш к о л ю в а л и , н е т і л ь к и як в ж и в а т и з б р о ю та в и г р а в а т и бої, ал е т а к о ж і м а й с т е р н о с т и

верхової

ї з д и , п л а в б и т а і н. Га н а д в с і м а ц и м и н а у к а м и і в и ш к о л о м п а н у в а в в е л и к и й п а т р і о т и ч н и й дух, що вони ч е р п а л и з б е з с м е р т н и х т в о р ів Г о м е р а «Іліяди» й « О д и с се ї» , ц и х н а ц і о н а л ь н и х п о е м , щ о Оу л и ї х н ь о ю т о г о ч а с н о ю б і б л і є ю . І о д н и м

із

в и я в ів цього г л и б о к о г о п а т р іо т и з м у була п р и с я га , що її с к л а д а л и м о л о ді атеняни, вступаю чи до в ій с ь к а :« Я

к л я н у с ь ніко л и не з г а н ь б и т и ц іє ї с в я ­

тої з б р о ї і н ік о л и на о п у с ти ти б о ю . Я буд у б и т и с ь за м о їх б о г ів , за м о є р о д и н н е в о г н и щ е — с а м а б о зі в с і м а і н ш и м и . Я не з а л и ш у п і с л я м е н е м о ю Б атьківщ ину послабленою

але більш

великою

і більш

могутньою !» -

В другій грецькій д ерж аві, — С парті, виховання і з о к р е м а освіта в и г­ лядала зовсім

інанше.

П е р ш за в с е , — це бул а д е р ж а в а з а в т о р и т а р н и м

у с тр о єм , де к о ж н и й ін д и в ід у м

н а л е ж а в д е р ж а в і, і де влада о л іга р х ів (р а ­

да с т а р ій ш и н , п р а в л я ч а гр у п а ) р о з п о р я д ж а л а с я не тіл ьки ж и ття м кр а їни, а л е і ж и т т я м к о ж н о г о г р о м а д я н и н а . В с я ця н р а ї н а б у л а військовим

та бор о м , і тому ціллю виховання

янби суцільним

і освіти було ф ор м ув ан ня

д о б р и х в о я к і в , як т а к о ж в і д п о в і д н и х м а т е р і в , я кі д а в а л и б цих д о б р и х в о ­ яків. В ж е при н а р о д ж е н н і д іте й в ід б у в а л а с я с е л е к ц ія , і с п е ц і я л ь н а р а д а в и р і ш у в а л а , чи н о в о н а р о д ж е н а д и т и н а м а є л и ш а т и с я в ж и в и х , чи т р е б а її з н и щ и т и ( я к щ о во н а в и г л я д а є с л а б о ю фізично). Т а к и х п р и р е ч е н и х , як та но ж н е м іч н и х старих, с ки д а л и в с п е ц ія л ь н у для ц ь о го б е з о д н ю Т ай ж е т. П о д іб н о як і в Атен а х, діти та но ж до 7 р о к ів п е р е б у в а л и з б а т ь к а м и , а п і с л я ц ь о г о д е р ж а в а з а б и р а л а їх п і д с в о ю о п і к у . Д о 3 0 - т и р о к і в ю н а к и ж и л и с п іл ь н о , і л и ш е о п іс л я вони м о гл и мати в л а с н и й д і м , р о д и н у , але в і й с ь к о в о з о б о в ’я з а н и м и вони з а л и ш а л и с я до б О р о к і в ! З м о м е н т у п е р е ­ ходу діте й в р о з п о р я д ж е н н я д е р ж а в и , п о ч и н а л а с я і їхня н а у к а та в и ш к іл , щ о п р о в а д и в с я в д у ж е с у в о р и х у м о в а х . їх т р е н у в а л и я к в А т е н а х в б і г у , с т р и б к а х , н и д а н н і с п и с у , б о р о т ь б і т а і н ., а л е й п р и в ч а л и д о ' м а л о м о в н о с ти, т о б - т о д о к о р о т к и х а б о , я к к а ж у т ь , л я к о н і ч н и х в и с л о в і в , я к т а к о ж до холоду і голоду, п р и м у ш у ю ч и дітей навіть узи м ку робити

в с і ці в п р а в и

б о с и м и та л е д в е п р и к р и т и м и л е г к о ю т к а н и н о ю . 3 1 2 р о к і в с у в о р і с т ь в и ­ х о в а н н я щ е б і л ь ш е п і д с и л ю в а л а с я . Т а к , з а к о ж н у п р о в и н у їх д у ж е т я ж к о к а р а л и ф і з и ч н о , а л е с т о г н а т и чи к р и ч а т и п і д у д а р а м и б и ч а б у л о в е л и к о ю г а н ь б о ю , і ю н а н чи ю н а ч к а ( б о д і в ч а т в и х о в у в а л и м а й ж е т а к о а м о я к х л о п ­ ців) воліли с к о р ш е вм ер ти ком. Так, разом

від бо л ю а н іж зга нь б и ти с е б е з о й к о м

чи к р и ­

із ф і з и ч н о ю в и т р и в а л і с і ю , ц и м м а и о у т н і м в о я к а м п р и щ е п ­

л ю ва л ас я хор о бр ість, патріо тизм, п о ш а на до п редків. Зі за га л ьно ї освіти

— їх н а в ч а л и ч и т а т и , п и с а т и , р а х у в а т и , і я к щ о їх

о з н а й о м л ю в а л и т р о х и з п о е з і є ю та п р и в ч а л и с п і в а т и й т а н ц ю в а т и , т о це все носило вій ськовий

характер

і м а л о на у в а з і в і й с ь к о в і цілі.

У п р о т и л е ж н іс т ь до а т е н с ь к и х м е т о д ів н а в ч а н н я , де д итин у п р и в ч а л и вільно мислити

і розбиратися

опанування характером

в о т о ч е н н і , — тут в с е б у л о с к е р о в а н е

на

і в о л е ю д и т и н и , п р и м у ш у ю ч и її до б е з з а с т е р е ж ­

н о г о п о с л у х у . Т о м у С п а р т а , хоч і д а л а п р и к л а д и м у ж н о с т и й г е р о ї з м у п і д ­ ч а с ч и с е л ь н и х ві й н, що то д і в і д б у в а л и с я , — не в н е с л а н ія н о г о с в о г о в к л а ­ д у ні в н а у к у , ні в л і т е р а т у р у , н і у ф і л о с о ф і ю , а й н а в і т ь н е м а є м о м и ї ї ? 0 0

з н а ч н іш и х м и с т е ц ь к и х п а м яток.

Іоталітарна и архаїчна, н у в а т и не з а л и ш и в ш и І

недоступна еволюції, С парта перестала іс ­

по с о б і г л и б ш и х с л ід ів .

моли м и г о в о р и м о п р о г р е ц ь к у к у л ь т у р у т а ц і в і л і з а ц і ю , щ о о с в і т и л и

й о с в іт л ю ю т ь с в о ї м с в іт л о м ціле ни, в і д я к и х о т р и м а л и ді д е м о к р а т и ч н а

людство

— т о це

Є В ОСНОВНОМУ

Ате-

ми цю д о р о г о ц і н н у с п а д щ и н у , П е р ш а в с віт і с п р а в ­

і віл ьна д е р ж а в а , де к о ж н и й м іг вільно розвив а ти с и ч

та л анти і з д і б н о с т і , де цей д у х о в и й р о з в и т о н в і д б у в а в с я від с а м о г о н а ' р о д ж е н н я л ю д и н и аж до її с м е р т и . — А тен и, які в д іл я н ц і ф іл ософії д а ­ ли т а к и х в е л е т н і в я к С о к р а т , П л а т о н , А р и с т о т е л ь , а в д е р ж а в н о м у к е р і в ­ н и ц т в і — С о л о н а і 11е р і к л я . — А т е н и , щ о н е т і л ь к и з а п о ч а т к у в а л и , а й д о ­ в е л и д о н а й в и щ и х щ а б л і в р о з в и т о к б а г а т ь о х і с н у ю ч и х н а у к . — А т е н и , що п е р е д а л и л ю д с т в у в е л и ч е з н і н е о ц і н и м і м и с т е ц ь н і с к а р б и . — А т е н и , що їхній

н е в м и р у щ и й дух буде в іч н о сяяти

Атени

поклали підвалини та ко ж

над н а ш о ю з е м л е ю !

і під с у ч а с н е ви х о в а н н я

йосвіту, і

в с і ’ п і ' з н і ш і ’ п е д а г о г и в с е ч е р п а л и для с в о ї х т е о р ій і п р а н т и к и ц і л ю щ у в о ­ ду а т е н с ь к и х д ж е р е л . Отже, питання про народню

о с в іту , не тіл ьки о д н е з н а й б іл ь ш а к т у ­

альних питань усіх часів, але й що к о ж н а с и с т е м а освіти

й виховання

м у с и т ь м а т и в с в о ї й о с н о в і я к и й с ь і д е а л , я к у с ь м е т у , я к це м и б а ч и м о н а п р и к л а д і А т е н і С п а р т и , і з а л е ж н о с т і в і д н и х , — ті ч и і н ш і н а с л і д к и .

ГІПНОПЕДІЯ - ЛЮДИНА ПЛАТІВКА? Л.А. Б л и з н и ч е н н о Г іп н о п е д ія -

це н о в а д і л я н к а д о с л і д і в н а в ч а н ­

ня в ч а с і с н у . Щ е в т р и д ц я т и х р о к а х ц ь о г о с т о л і т ­ тя г і п н о п е д і я п р и в е р н у л а у в а г у д е я к и х н а у к о в ц і в м е д и к ів , що ста вили собі за мету до с лі д ит и с п р и й ­ м а н н я м о з к о м р о з м о в н о ї м о в и уві сні. Було д о в е ­ д е н о , щ о р о з м о в н а м о в а м о ж е с п р и й м а т и с я уві с н і і щ о н а це л ю д и н а в и т р а ч а є н а в і т ь м е н ш е з у с и л ь , я к т о д і , к о л и н е с п и т ь . О д н а к т о д і це п и т а н н я р о з ­ г л я д а л о с я в и к л ю ч н о в п л о щ и н і м е д и ц и н и і це не м ал о ж о д н о г о в і д н о ш е н н я до п е д а г о г ії . Щ о й н о по д ругій світовій війні результатами м е д ицин и в д і­ лянці г іп н о п е д ії з а ц ік а в и л и с ь п с и х о п е д а г о ги і н а ­ д али цій на уці з о в с і м

нового спрямування,

п р а к т и ч н о оеручи, п е д а го гів з а в ж д и цікавили м е ж і м о з к о в о ї праці, н е ­ о б х і д н о ї д л я с к о р о г о і т о ч н о г о з а с в о є н н я з н а н ь . П р а ц я м о з к у н а т р а п л я є на труднощі сприймання зумовлені фізично-нервовою втомою людини. М е д и ­ ц и н а в і д к р и л а с а м е те, щ о п і д ч а с с н у м о з о к є д а л і т в о р ч и м і п р о д у к т и в н и м б е з ш к о д и для з д о р о в ' я . Це в і д к р и л о н о в і г о р и з о н т и п е р е д п е д а г о г і є ю , ятя в це й с п о с і б о д е р ж а л а о д н у т р е т и н у ж и т т я л ю д и н и , в и т р а ч у в а н у на с о н

для

201

В У кр а їні цим питанням за йн яв с я завідую чий від д іл о м е к с п е р и м п н т а п к ноі фо не ти ки Інституту м о в о з н а в с т в а і м е н и П о т е б н і к а н д и д а т ф іл ол огічних н а у к Л е о н і д А. Б л и з н и ч е н к о . В і н в и б р а в б у в с о б і г р у п у с т у д е н т і в і з н и м и р о з п о ч а в п р а ц ю . С п о ч а т к у к а н д и д а т и на й о г о к у р с и п о п а д а ю т ь д о л і к а р я я к и й у в а ж н о р о з г л я д а є к о ж н о г о , в и м і р ю є к р о в н и й т и с к , п>'п ьс. д и х а н н я . К о ли в с е г а р а з д , т о д і їх н а п р а в л я ю т ь д о с п а л ь н і . З в и ч а й н о це в і д б у в а є т ь с я в в е ч е р о м біля 1 1 год. — в ч а с п р и з н а ч е н и й на с п а н н я . П р и п о м о ч і в і д п о в і д ­ ної а п а р а т у р и п р о ф е с о р з а с и с т е н т а м и в п е в н я ю т ь с я , щ о с т у д е н т и с п л я т ь і тоді за лучують так зв а н і гіп н о ін ф о р м а т о р и — д е щ о п р и с п о с іб л е н і м а г н і т о ­ фо ни. Н а м а г н і т о ф о н н і й с т р і ч ц і з а п и с а н а п р о г р а м а л е к ц і ї , ч і т к о ю м о в о ю і д о о р и м го л о с о м . Ч е р е з м і к р о ф о н и д в о б і ч н о г о зв'язку, в с т а н о в л е н і біля к о ж ­ ного

л іж к а , л екція п о т р а п л я є до студентів . П р о т я го м ночі л екція п о в т о р я ­

ється кілька разів. П ри цьому зв ер та є ть ся увагу на ритм с п а н н я : зви ч а й н о л ю д и н а сп ить п р о т я г о м ночі н е о д н а к о в о м іц н о . С п о ч а т к у г л и б о ки й , сон п о ­ ступово слабшає. В р а н ц і о г о д и н і с ь о м і й є в с т а в а н н я і в с л і д за т и м п е р е в і р к а з а с в о є н и х з н а н ь . С т у д е н т и в і д п о в і д а ю т ь на к о н т р о л ь н і з а п и т а н н я , щ о п о к а з у ю т ь я к в о ­ ни з а с в о ї л и п о д а н у в н о ч і п р о г р а м у . У с п і ш н і с т ь в і д п о в і д е й в а г а є т ь с я м і ж 9 0 а 1 0 0 %. Н а п е р ш и й погляд м о ж е зд а ва ти с я , що успіх за л е ж и т ь від я кости п р и ­ л а д ів і д о с к о н а л о с т и п р о г р а м и , а від студ е нтів в и м а га є т ь с я лише о д н о го — м і ц н о с п а т и . Т а це н е з о в с і м т а к . К о л и л ю д и н а с п и т ь , в о н а н е в і д к л ю ­ ч а є т ь с я в і д в с ь о г о . П і д ч а с с н у н а ш а в о л я й у в а г а в е с ь ч а с на п о г о т о в і . Д і є т а к з в а н и й с т о р о ж о в и й п у н к т . Т а к л ю д и н а з н а є на щ о м а є р е а г у в а т и у в і с н і . Мати

н е г а й н о п р о к и н е т ь с я в і д н а й м е н ш о г о руху д и т и н и , х оч н е ч у є г у ч н о ї

музики з сусідньої кімнати с н о м на д и т и н у натренувавши

Ч о м у ? Т о м у , що п с и х і к а її н а с т р о ї л а с ь п е р е д

В г і п н о п е д і ї то м у в а ж л и в и м є н а с тр о їт и с е б е на н а в ч а н н я ,

з а з д а л е гід ь с в о ю волю. Це н е о бх ід на умова.

В о д ному в и п а д к у г о в о р и ть с я про групу чотирьох студентів які з різних не в с п і в а л и з а н г л і й с ь к о ю м о в о ю . Н а е к з а м е н а х т іл ь к и о д и н з м і г

причин

задовільну оцінку. Трьох його то ва р иш ів перепали. Вистарчило

одержати однак

1 3 н о ч е й г і п н о п е д і ї п р и в і д п о в і д н о м у о с о б и с т о м у н а с т р о є н н і , щоб

студенти

Наш

наздогнали свої браки науковець, згаданий

Л А

і у с п іш н о здали с в о ї іспити. Б л и з н и ч е н к о , в в а ж а є , що м е то д у г і п н о ­

п е д и м о ж н а і п о т р і б н о з а с т о с у в а т и у в с і х і н с т и т у т а х та т е х н і н у м а х . Д л я го п о т р іб н о п о с е л и т и

в кім натах

( ьо-

гу р то ж и тків о д но ку р с н и н ів , підготувати

в і д п о в і д н і п р о г р а м и та з а с т о с у в а т и а п а р а т у р у . При в с й

цій хоч і у с п ш н і й м е т о д і т р е б а п о б о ю в а т и с ь о д н о г о , щ о та к

• накручений*

м о з о к м о ж е стати г р а м о ф о н н о ю п л а т ів к о ю , яка з л ю д с ь к о ї

особовос’ и

хочби й н е д о с к о н а л о ї. м о ж е зробити а в то м а та , що без п е р е ­

к о н а н н я п о в т о р ю в а т и м е те

щ о їй п е р е д а в м а г н і т о ф о н . Це з о к р е м а

в умо­

ва» і н д о к т р и н у в а н н я м о л о д і п с е в д о і д е я м и т и п у к о м у н і с т и ч н о г о м а т е р і я л і з м у б у в би н е б е з п е ч н и й з а с і б д е г р а д а ц і ї л ю д и н и . Т о м у н а м в и д а є т ь с я , ця м е т о д а м а є о б м е ж е н е п о л е д і ї . Її чужих м о в

м а т е м а т и ч н и х та т е х н і ч н и х п р е д м е т а х

І то при у м о в і д о д а т к о ­

в и х студій при повній с в і д о м о с т і , де в і д о г р а є р о л ю т а к о ж

критичний змислта

здорова інтелігенція.

202

що

м о ж н а б стосувати в ділянці вивч е нкя

Околь.

значення малярства у візантійській церкві Заціка вл е ння віза нтійсь ки м м а л ярством постало з р е в о л ю ц іє ю в є в р о ­ п е й с ь к о м у м и с т е ц т в і X X ст. І н т е р е с для т о г о м а л я р с т в а і з з а й о г о е с т е т и ч н и х д о с я г н е н ь з р о с т а є у м о д е р н и х т в о р ц і в як і в З а х і д н і й це рнв і, я ка п р и х о д и т ь д о п е р е к о н а н н я що в с е м и с т е ц т в о на З а х о д і в і д ч а с у р е н е с а н с у п о с ь о г о д н і не в ід п о в ід а є п с и х о л о г і ч н о - р е л іг ій н и м в и м о г а м Віри. м и це с т а л о с я , щ о т о й т и п м и с т е ц т в а х р и с т и я н с т в о в и к о р и с т а л о д л я д о ­ повнення свого внутрішнього досвіду

і в и р а з у п р а в д и в-тілення Л о г о с у ?

п е р і о д ц ь о г о м и с т е ц т в а д а т у є т ь с я м і ж УМІ а Х У І ст. Є це п е р і о д і з о л ь о ­ ваного розвитку християнської формації званої о р то д о к с ій н о ю (п р а в о с л а в ­ ною;. и е п а р а ц ія Ц ер ков

була з у м о в л е н а і с т о р и ч н и м р о з в и т к о м д в о х с в і ­

тів, д во х культур, дв ох с и с т е м ( с х ід н о ї в і з а н т і й с ь к о ї і з а х ід н о ї р и м с ь к о ї ) а це в і д б и л о с ь т а к о ж у в и р а з і м и с т е ц т в а . В ж е п е р і о д н а т а к о м б і в м а є п о ч а т ки т ог о , що с ь о г о д н і з в е т ь с я о р т о д о к с і й н и м . А м а л я р с т в о т о г о п е р і о д у п о ­ сл уго ву ва л ось п ів с и м в о л а м и . В часі

II Н і к і й с ь к о г о

с о б о р у (У 111 ст.) а с б т р в н -

ці я і с и м в о л не в и с т а ч а л и . П р о п о н у є т ь с я п о ш и р и т и м и с т е ц т в о б і л ь ш на д у х о ву п с и х о л о г і ч н у п л о щ и н у . І т а к : з а м і с т ь я г н я т и м а л ю в а т и л ю д с ь к у п о с т а т ь втіл ено го Ло го су . Віддати п с ихолог іч ну правду, з а міс т ь с и м в о л іч н о ї — отже А г і и и і и ч н у . Ь и п р а ц ю в а т и ф о р му Х р и с т а так, щоб в ід п о в ід а л а п а р а д о к ­ сальному змістові догмату Є Д И Н С Т В О О С О Б И

РОГАТИНСЬКИЙ ІКОНОСТАС. 1650р.

І Д В І Й Ч І С Т Ь Н А Т У Р . Цей

АПОСТОЛ МОЗАЇКА СВ СОФІЇ В КИЄВІ XI огол

2 0 3

момент визначує майбутні й р о зв и то к і кони, та в і з а н т і й с ь к о го к а н о н у ( ф о р ­ мально;. цей к а н о н п о л я г а т и м е на с и н т е з і а б с т р а к ц і ї і р е а л і з м у . С х і д н я в і ­ занті йська Ц е р к в а п е р ш з а в с е м а л а н а у в а з і с ф е р у К У Л Ь Т У , а н е в и п р а цьовування н е п о м и л ь н о ї д о к т р и н и . П о в н а і к о н а м а л а б у т и б і л ь ш а в і д п р и ­ п а д к о в и х е л е м е н т і в , « ь о г о с л о в с ь к а » і к о н а р о з в и в а л а с я о т ж е в і д У І Со бо р у до Х У І с т . Ь о н а є о т ж е с п е ц и ф і ч н и м я в и щ е м П р а в о с л а в і я . З а ц и м с в і д ч и т ь факт, що п о б ід а над і к о н о б о р ц я м и зв е т ь с я о ф іц ій но « Т р і ю м ф о м П р а в о с л а ­ ві я». П ока за ло ся , що м а л я р с т в о є

в силі п о ка за ти р о з у м о в е поняття біл ьш

позитивно, як його словне здеф іню вання. З від си від кл ик плястичних синтез і аке р о з у м і н н я і в т а к и й с п о с і б в и з н а ч е н н я ролі й з н а ч е н н я м а л я р с т в а мо гл и ви т в о р и т и с я л и ш е на п е в н о м у е та п і д у хо в о ї та а р т и с т и ч н о ї культури, якої п ід в а л и н а м и була а н т и ч н а Г е л л я д с ь к а культура. інтересна д е г р е с і я : ю д а їзм — релігія Б о га — чистого Духа, ко тр о го ніх­ то ні к о ли не б а ч и в , та п о г а н с ь к о ї р е л і г і ї С х о д у ( г ін д у із м ) , в д е ч о м у п о д і б ­ ні д о х р и с т и я н с т в а — не п р и з н а ю т ь е с т е т и ч н и х я к о с т е й у м і с т и ч н о м у п е р е ж и т т і , х і б а щ о в м і ш у ю т ь ці я н о с т і н а а н г е л ь с ь к о м у р і в н і , а л е н і к о л и н а а б ­ с о л ю т н і м , чи б е ж е с ь к і м . З н а ч и т ь в с е , щ о п е р е м о г л о , це к о н ц е п ц і я п о в н о ї а с и м і л я ц і ї б о ж е с ь к о г о е л е м е н т у ч е р е з л ю д с ь к и й е л е м е н т , та а с и м і л я ц і я л ю д с ь к о г о п е р в н я ч е р е з ьожу

дійсність.

Р а н і ш е ще а т а н а з і я н и п р о п о в і д у в а л и : Б о г с т а в с я ч о л о в і к о м ,

щоб ч о л о в і к м і г с т а т и Б о г о м . А д е я к і і н т е л е к т у а л і с т и — а т е ї с т и н а ш о ї д о б и й д у т ь т а к д а л е к о , щ о п р и п и с у ю т ь л ю д и н і , щ о в о н а з у м і л а с т в о р и т и Б о г а на с т і н а х с о б о р і в і ці ш е д е в р и п е р е р о с т а ю т ь л ю д с ь к і м о ж л и в о с т і , б о в о н и м а ю т ь іс ти н н о б о ж е с ь к и й ха о а к т е о .

Я к а честь приналежить ік о н а м ? О т ц і УМ с о б о р у ( а б у в це о с т а н н і й с п і л ь н и й с о б о р ) , к а ж у т ь , щ о

христи­

я н с ь к е м а л я р с т в о є о д н и м із д ж е р е л О б ' я в л е н н я і у з в ’я з к у з ц им і к о н а м н а л е ж и т ь т а к а ч е с т ь , я к у в і д д а є м о т а й н і Х р е с т а та Є в а н г е л і ї , а не я к п р е д ­ метам літургічним. Христос промовляє також через релігійне мистецтво, о о в т о й с п о с і б о б ' я в л я є ці т а ї н с т в а с в о г о Ц а р с т в а , к о т р і з а л и ш и л и с я б н а ­ з а в ж д и н е д о с т у п н і для з р о з у м і н н я . 'й а Сході ви творився від рубний напрям розвитку р е л ігій н о го мистецтва, з а л и ш а ю ч и с ь в о р г а н і ч н о м у п о в ' я з а н н і зі с ф е р о ю м і с т и ч н о г о й р е л і г і й н о г о

д о с в і д у . І к о н а й її к о н т е п л я ц і я є п і д с т а в о ю а с к е т и ч н о ї п р а к т и к и в і з а н т . ц е р к в и , ц я н о н т е м п л я ц ія була і н т е г р а л ь н о ю ч а с т и н о ю Б о ж е с т в е н н о ї Л і т у р ­ гії. в с та р и х п и с ь м а х г о в о р и т ь с я , що с в я щ е н и к с л о в о м с т в о р ю є Т іл о Г о с ­

пода, к о т р е с п о ж и в а є м о , а м а л я р с в о ї м м и с т е ц т в о м т в о р и т ь т е с а м е Т і л о , к о т р о м у в і д д а є м о ч е с т ь . І т о м у к о л и с ь с в я щ е н и к не в і д в а ж и в с я в і д п р а в и т и

св. л і т у р г і ю б е з і к о н и О п а с и т е л я і Б о г о р о д и ц і . Щ о б з ' я с у в а т и ц е н р а щ е , м о ж н а п о р і в н я т и Л і т у р г і ю р и м с ь к о ї Ц е р к в и з в і з а н т і й с ь к о ю : р и м с ь к у ми н а з в а л и & « О л о в о і хліб», на шу — в і з а н т і й с ь к у «с лов о — ік о н а і хл іб». І к о ­ н а м , як з о в н і ш н о м у в и я в у Б о ж е с ь к о ї е н е р г і ї (ре зу ль та т п р и х о д у на з е м л ю Другої и с о б и ивятої

Іройці) -

п о к л а н я є м о с я я в н о і з о в н і ш н ь о . Щ о б и така

п о ш а н а м а л а о п р а в д а н н я — і к о н а м у с и т ь бути і н с п і р о в а н и м р е л і г і й н и м ш е ­

д е в р о м м и с т е ц т в а . В п р о т и в н о м у в и п а д к у в и я в п о ш а н и п о д і б н и й б у д е до 2 0 4

примітивного ідолопоклонства.

СУЧАСН А ІКОНА 0.МАЗУРИК, ПАРИЖ 196Я

ІКОНА ХУІ-ХУІІ стол. ЛЕМ КІВЩ И НА

Т е п е р к р а щ е з р о з у м і є м о , ч о м у в г р е ц ь к и х чи с л о в ' я н с ь к и х к а л е н д а р я х з у с т р і ч а є м о ч и м а л о ім е н с в я т и х м о н а х і в - і к о н о п и с ц і в , к о т р і с т в о р и л и під ста в о в і е л е м е н ти віз ії у п л я с ти ц і, яка в п р а кти ц і стала

візією загалу і м и с ­

тецтва взагалі. М о ж н а 0 с к а з а т и п р о це м а л я р с т в о , щ о в о н о б е з ч а с о в е , н е п р о м и н а ю ч е та , щ о м а є ф о р м а л ь н і з б і ж н о с т і з м и с т е ц т в о м н а ш о ї д о б и ( Ґ о ґ е н о м , В а н Ґ о ґом, к у б із м о м ) . У з а г а л ь н ю є в о н о в с я к і т е о р ії поняття мистец тва . о с е це, щ о д а є ц і л е м о д е р н е м и с т е ц т в о в а н а л і т и ч н и х ф р а г м е н т а х — б у ­ ло з р е а л із о в а н е в п е р іо д і

повного розвитку

візантійського мистецтва в

с и н т е т и ч н іи є д н о с т і. Неї х в о р о б и с у ч а с н о г о м о д е р н і з м у м б ж н а в и л ік у в а т и о д н и м к и н е н ц я м о к а на с тін у С о ф і й с ь к о г о с обору. і так один раз в історії д у хо в о го

л ю д с ь ко го життя м о ж на с ка за ти , що

мистецтво сповнило вповні своє завдання. Хоч ік о н а п е р е ж и л а ве л и кі е в о л ю ц ії на протязі с в о є ї тисячл ітньо ї іс то р ії — с в і й р е н е с а н с (у А У ї с т . ) т а ц і л к о в и т и й з а н е п а д (у X I X с т . ) — т о в с е ж т а ни д о т о г о т и п у м а л я р с т в а з в е р т а т и м у т ь с я т в о р ц і п о з н а ч у ю ч и

творчою пра­

ц е ю сліди д а л ь ш о г о р о з в и т к у ікони.

м гр . О .М а з у р и н 2 0 5

мелодійність пензля ІЗ д н я н а р о д ж е н н я і ч е р е з в с е ж и т т я л ю д и н у н а У к р а ї н і с у п р о в о д ж у ю т ь мелодій ні пісні,

оточує

баовиста вишивка

с у ш н и к ів

та о д я г у , я с к р а в і р о з п и ­

с и с т і н о с е л і та с к р и н ь , р о з м а ї т і с т ь м а л ь о в а н о г о г о н ч а о с т в а . о і з ь б л е м о м е р е ж и в о м и с н и к і в та в і к о н н и ц ь , д е п и р а і и ь н і к и л и м и т о щ о . С а м е у цьому оточенні, яке д о п о в н ю є осп ів а н а поета ми чарів на у к р а їн с ь ­ ка п р ир о да , ріс і ф о р м у в а в с я х у д о ж н и к П ет ро Г а н д ж а , нині в и п у с к н и к Л ь в і в ­ с ь к о г о інституту у ж и т к о в о г о ми с т ец тв а . Й о г о р о м а н т и ч н а з а м и л о в а н і с т ь к р а ­ с о ю рідної землі, палка за ко х а н іс т ь у н а родну творчіс ть по р од ж у ю т ь дивос віт барв

і поетичну с п ів у ч іс т ь ліній.

С в о є ю д и п л о м н о ю п р а ц е ю — р о з п и с а м и на п о р ц е л я н о в и х т а р е л я х - х у д о ж ­ н и к с т у п и в на н е о с я ж н и й і в а ж к и й ш л я х т в о р ч о с т и . П е р ш и й у с п і х з а в д я ч у є п е т р о с в о є м у Оатькові, с а м о б у тн ь о м у н а р о д н о м у м а й с т р о в і-го н ч а р у . С в о ї м и р о з п и с а м и х у д о ж н и к в о с к р е с и в багаті тр а д и ц ії с т а р о в и н н и х у к р а ­ їнських кахлярів, надавши їм фрескової монументальности. Ж а н р о в і сцени з н а р о д н о г о п о бу т у , щ о п о д е к у д и п е р е г у к у ю т ь с я з п е р с о н а ж а м и с т а р о д а в н ь о ­ го н а р о д н о г о л и ц е д ій с т в а , заз ву чал и п о - н о в о м у не в т р а ч а ю ч и при то м у трад и ц іи н о с ти . Л ю д с ь к і по статі, з а к в і т ч а н і р о с л и н н о - к в і т к о в и м и м о т и в а м и прив а о л ю ю т ь с а м о б у т н і с т ю та н а ц і о н а л ь н и м к о л ь о р и т о м , а в д а л о п і д і б р а н і т о ­ ни с в і д ч а т ь п р о н е а б и я к е

відчуття

м а т е о і я л у та с м а к д о в и ш и в а н и х г а р м о н і й

«Рі дна Мати моя». П. Ганджа

Козак Мамай.

Козан Мамай і молодиця.

М и с т е ц т в о к о ж н о г о н а р о д у м о в и т ь м о в о ю с в о є ї з е м л і , М О В О Ю II і с т о р і ї , м р а д о щ а м и та с л ь о з а м и , м о в о ю в і к о в о г о д о с в і д у н а р о д у . П і с н я - с е р ц е і м о в а у к р а ї н с ь к о г о нар од у, без Пісні н е м и с л и м а У к р а ї н а . М абу ть і то му п і ­ с е н н а стихія па ну є у тво рч о ст і Г а н д ж і ,

я к и й п о с в о є м у п е р е о с м и с л ю є та в д и ­

х а є у п і с е н н и й з м і с т с в о є б а ч е н н я с ю ж е т у , що н а д а є й о г о п р а ц я м н е п о в т о р н о с т и та с и м в о л і ч н о г о з в у ч а н н я . Х у д о ж н и к не с п о г л я д а є , а с а м б е р е у ч а с т ь у ді ї зі с п і в ч у т т я м та с и м п а т і є ю д о у л ю б л е н и х п е р с о н а ж і в . П е р е д н а м и ма ти з д и т и н о ю - о д в і ч н и й с ю ж е т усіх ч а с і в і н а р о д і в , який творили

відом і

т а н е в і д о м і т в о р ц і м и н у л о г о та с у ч а с н о г о . Н е о б м и н у в ц і є ї

т е м и і І а н д ж а . С к і л ь к и л ю б о в и , п а л к о ї н і ж н о с т и у цій, на п е р ш и й п о гл я д , простій ком пози ції

« Р і д н а ма т и моя».

У традиційній манері народних м а й­

стрів худ о жн ик ст в о р и в гл ибо кий філософський о бр аз матері, який виходить з а р а м к и з в и ч а й н о ' д е к о р а т и в н о с т и . А с к і л ь к и з а п а л у та т в о р ч о ї ф а н т а з і ї у т а р е л я х : «У ї лиєві на П о д і л і , к о з а к и г у л я ют ь » , а б о « К о з а к М а м а й і м о л о д и ц я » « П л а ч Р о к с о л я н и » , чи « Ой, у лузі н а д в о д о ю. . . » . Ц и м т а б а г а т ь о м і н ш и м р о з ­ п и с а м П е т р а Г а н д ж і в л а с т и в а п і д к р е с л е н а в и р а з н і с т ь та п с и х о л о г і ч н а глиОина о Ораз ів , е м о ц і й н и й а к ц е н т ри сунк у.

К в і т о в а о з д о б а та в и н я т к о в а м у з и ч н і с т ь л і н і й р і д н я т ь р о з п и с и м о л о д о г о митця з к р а щ и м и з р а з к а м и с т а р о д а в н ь о г о ук р а ї н с ь ко го ми стецтва, з т в о р а ­ ми н а р о д н и х м а й с т р і в . П е т р о f а н д ж а р о о и ть п е р ш і к р о к и , р о з п и с и на п о р ц е л я н і — л и ш е о д на с т о р ін к а з його б а г а т о г р а н н о г о д о р о б к у . Ску ль пт ур а, ж и в о п и с , гра фіка , ху­ д о ж н є с к л о , к е р а м і к а , р і з ь б я р с т в о , г о н ч а р с т в о — н і щ о з ц ь о г о не м и н а є р у к митця. В і н м р і є р о з п и с а т и ф р е с к а м и в е л ич ну с по ру ду . М и с т е ц т в о П е т р а ! а н д ж і д а л о п е р ш і п о о о с т к и з р і д н о г о гру нту, але в і р и т ь ся. що к р а щ і й о г о т в о р и ' знайдуть шля х і д о і н ш и х н а р о д і в , б о в і н п е р е г у к у ­ ється з ї х н ь о ю т в о р ч і с і ю , несу чи 8 с о б і б а р в и і м у д р у м о в у с в о г о п і с е н н о г о нраю Олесь Д О Р ІЧ Е Н Н О .

2 0 7

ники

Щ О ПОВИНЕН ЗНАТИ в иховним ?

- щ о в ін є тим в а т іи в и м чинином , яний ф орм ує х а ­ р а кте р і д уш у н о в о го покоління, а тим са м и м народу, - щ о на н ьо го зв е р н е н і о ч і б а тьків і д е р та в н и х м у т ів.

-'Щ о в ін м уси ть сп о в н я ти с в ій о б о в ’я зо к с о в іс н о і з п о в н о ю в ід п о в ід а л ь н іс тю , - щ о в ін м уси ть бути д о с в о є ї р о б о ти п ід го то в а н и й .

- щ о вґн м усить м ати п ід ста в о в і в ід о м о с т і з науки про виховання д іте й , тобто педагоги, - щ р в ін м усить п ізн ава ти п е р іо д и п си хіч н о го й ф ізич­ н о го р озвитку дитини, - щ о приступаю чи д о прац і, в ін м усить познайом итись з д іть м и , я ки х м а є виховувати, то значить п ізн а ти їх н і ф ізичні й д у х о в і сп р о м о ж н о сті, - щ о в ін м усить п ізн ати се ре д ови щ е , се р е д ЯКОГО Д І ­ ТИ ж ивуть, - щ о в ін м усить усв ід о м и ти СООІ ЦІЛЬ с в о є ї в и х о в н о ї р ои оти , - щ о в ін м а є п ід ю р а ти сп о со б и й м етод и в и хо в н о го п оступавання, - щ о в ін м усить скл а сти плин с в о є ї ви хо вно ї, роб оти, - щ о д о к о ж н о ї з у с тр іч і з ю нацтвом , В ін м усить д о б р е ПІДГОТОВИТИСЬ!

Проф. 3 . С А Г A H

Д О ПРОБЛЕМ И ЗБЕРЕЖ ЕННЯ Н А Ш О Ї Н АЦ ІО Н АЛ ЬН О Ї С УБС ТАНЦІЇ В ДІЯСПО РІ /про до в же н ня з ч. 2 / 9 0 / О д нак оскільки знавства

виховними

не с т а р а л и с я

не з м о ж у т ь п е р е п о в і с т и .

роблене приступно

би, в о н и в с ь о г о у к р а ї н о ­

Введення

до нього

мусить

бути

і т а н , щ о б и з а о х о т и т и м о л о д ь до с а м о с т і й н о ї п о а -

ц і, до читання.

Н е о б х і д н о о д н а к ч и с л и т и с я з т и м , що не в с і х в д а с т ь ­

ся з а о х о т и т и .

Це о с т а н н є з а в в а ж е н н я

рослих виховників. неосягаєма.

Треба

Це утопія.

спрямоване

під а д р е с о ю

до­

п а м 'я т а т и , що с т о в і д с о т к о в а у с п і ш н і с т ь

Не можна зражуватися, недобивш ися

—

недо­

сяжного. С к а з а в к о л и с ь с т а р и й ф іл о с о ф П л а т о н , що д і й с н а о с в і т а п о ч и н а г г ь ся з м о м е н т о м , к о л и д и т и н а

навчиться

вж е читати

й писати, з р о з у ­

м іє необхідність контролі

над соб о ю .

Воно

українського

в юнацькому

віці, буде куди л егш е, якщ о

п а тріотизм у

молода одиниця словами

була

раціонально

і т а к і ні.

під готована

— для ф о р м уван ня у к р а їн с ь к о ї душі

ю нацтва, тобто період закін чення.

В

розвоєвого

Поглиблення

в дитинстві.

в ік у д итини, аж до й ого

цьому часі, з пр иво д у

револю ційних

зм ін,

дять в л ю д с ь к о м у тілі, м о л о д у о д и н и ц ю о г о р т а є почуття і неспокою.

Одною

у я в н и х , а не д ій с н и х

з п р и км е т цієї непевности причин.

доба

повного що з а х о ­

непевности

є журба, здебільш е з

Якщо дозволити цьому негативному

чуттю р о з в и н у т и с я , воно м о ж е дини.

Інш им и

— найваж л ивіш а

від 'єм но заважити

по­

на ц і л о м у ж и т т і л ю ­

Це в т о м у в і ц і р о з в и в а є т ь с я тип о п о р т у н і с т а , с е р в і л і с т а , а н а р

х і с т а і т. п. Д и т и н а н а ц ь о м у е т а п і р о с т у о с о б л и в о в р а з л и в а на в с і п р о я в и с а р ­ казму, насміху

н а д н е ю , чи в с е р е д о в и щ і її н е у к р а ї н с ь к и х

ків хтось пічне

гл у з у в а т и з її п р і з в и щ а , п о х о д ж е н н я , м о в и , а к ц е н т у ;

реакція

на те м о ж е

тоібно с кр іп и ти Це настіл ьки

бути

у дитини

протил еж на до с п о д ів а н о ї. м ор ал ьно-нац іональний

легш е зробити,

щів.

тоді

по

що м о л о д а о д и н и ц я то д і п о ч и н а є ц і к а ­

наших вихованців

Н а ти с к потрібно

Саме

хребет.

в и тися б а г а т ь м а , д о с і б а й д у ж и м и для неї, п и т а н н я м и . кр а щ а пора напоїти

ровесни­

покладати

почуттям

С а м е тоді най­

національних

гордо­

на т а к і д і й с н і ч и н н и к и :

1. н а ш а і с т о р и ч н а д а в н і с т ь , 2. н а ш і д о с я г н е н н я 3. г л и б и н а 4. к р а с а

в минулому і сучасном \,

і давність нашої

нашої мови

культури,

і пісні,

5. б л а г о р о д н і с т ь у к р а ї н с ь к о ї в д а ч і ,

в. к о а с а у к р а ї н с ь к о ї з е м л і . НГе м о ж н а з аб у в ат и , щ о р о з с у д ж е н е в р о з в о є в о м у в і ці з а ц і к а в л е н ­ ня с у с п і л ь н о - п о л і т и ч н и м и

справами

кий ха р а кте р , тоото с п о с іб н іш і

прибирає

юнаки

інколи

реформаторсь­

х о т і л и би t i e т і л ь к и

критикува­

ти, а и м і н я т и в с е щ о б у л о д о с і . У н а ш о м у в и п а д к у , о с н о в и н а ш о г о ем і г р а ці и н о г в ж и т т я , п р о в і д н и к і в , н а п р я м н і д і я л ь н о с т и і т . п . Р е ц е п -

2 0 9

т и , ямі т о д і в и г о т о в л я є ю н а ц т в о д у ж е б у т и д у ж е і д е а л і с т и ч н о -,ч у т т є р і Завданням

виховників

мусить уналрямлю вання

нан тантина у н а л р я м л ю в а н н я іа кі

за я в и , як: « їй

ч а с т о н е п р а н т и ч н і , хоч

цих н а с т р о ї в , о д -

м у с и т ь бути о б е р е ж н а

ще м о л о д и й

та з е л е н и й

можуть

і тобі

й ви розум іл а

не до то го »

— ви­

х о в а ю т ь а б о б у н т а р і в , а б о п о г л и б л я т ь та з а п о ч а т к у ю т ь

почуття

ше

зразиться

вартости.

ще

інш а

м о ж ли вість : молода одиниця

• и х о в н и н а , до своє.і о р г а н і з а ц і ї , і п ри п е р ш і й чі, тан д у ж е ч а с т о у н а с д і є т ь с я . На м арґінесі о б го во р ю ва н ої проблеми

мен­ до

н а г о д і її п о к и н е . Д о р е ­

варто

пригадати,

що р о з -

во є в им в і к , це ч а с , к о л и д и т и н а л ю б и т ь ч и т а т и , ч и с л у х а т и р о м а н т и ч ­ них о п о в ід а н ь , с п о в н е н и х г е р о їз м у іс т о р ії, п р и г о д н и ц ь к и х пе р епе тій , а часто

розповідей

про технічні д о сягнення

ку те х н іч н о н а ста в л е н и х

одиниць

й м о ж л и в о с т і , (у в и п а д ­

— здебільш а

хлопців).

Цей

нахил

м о л о д і д о р о м а н т и з м у й г е р о ї з м у м у с и т ь б у ти у н а с в и к о р и с т а н и й для наших потреб вм іє

і цілей.

Т р у д н і с т ь т у т т а к а , щ о б а г а т о н а ш о ї м о л о д і не

і не з н а є д о с т а т о ч н о у к р а ї н с ь к о ї м о в и .

книжка

для неї

Це факт, з я к и м т р е б а ч и с л и т и с я . тання

— розповіддям и. Життєва

приймуть.

практика

навіть

куди б іл ьш а

«геппі-енд»

Багато з виховуваних

лому

ніколи таки

наших

просте заклю чення, ми, поки

слово,

народів.

педагогічних зусиль нами дітей

— не п р а в и ­

і ю н а ків до україн

н е з а г л я н у т ь , б а г а т о з р о б л я т ь це в д о р о с ­

віці, або б ч а с і у н ів е р с и т е т с ь к и х

моменту, поки

молодого, с в і­

Те, ч о г о не з м о ж е д о п о в н и т е

з совєтсьної тюрми

а. в и й н я т о к .

їнської книжки

і насоло­

виховнин, докінчить укр аїнське д руко ва не

не с п р о в а д ж е н е

О д н а к такий ло,

приєм ність

наші турботи з вихованням

м о ж у т ь бути з а к і н ч е н і .

найкращий

очевидно

мусять заступати чи­

в и ка з у є , що с п о с іб н іш і о д и ни ц і тану п орад у

З цим м о м е н т о м

д ом ого українця

Виховники

П р и т о м у н е о б х і д н о д о д а в а т и : « С к і л ь к и б не

г о в о р и т и , то т а к и с а м о м у п о ч и т а т и да».

Практично українська

недоступна.

студій.

З того

насувається

що п р а ц я

ви ховн иків

не м о ж е

вихованці самі

не с т а н у т ь с я

повноцінними

п р о ц е с їх н а ц і о н а л ь н о г о

припинитися

росту і д о зр ів а н н я

до

виховника

не б у д е з а к і н ­

чений. Нахил творити гурти, о рганізув ати людини

проявлятися

те, щ о б и

цей нахил був з а с п о к о є н и й

в СУМ.

Д освід

існую чим товий

десь

в и к а з у є , що

гуртам

надати

у Г р у п и , чи н а в п а к и , п о ч и н а є в року життя. в рамках

Треба

енергії.

Якщо

но з р о з п у с т о ю Для

про

во н о й та к дГється, о д н а к н е о б х ід н о вж е

по з м о з і у к р а ї н с ь к и й

це не б у д е з р о б л е н о буде витрачена

зм іс т, настільни

— енергія

надм ір

нашого

зм іс­

юнацької

ю н а ц т в а , під

на х у л і г а н с т в о і з л о ч и н н і с т ь , в к л ю ч ­

і наркоманією .

е к с т р о в е р т і в тут н а й к р а щ е

р о д і в , для і н т р о в е р т і в у с е го , що п и с а н е що х о ч е ш , т іл ь к и

групове

надаються

відш укування

про У країну чужими

— сам од іяльн і

гуртни.

щось

роби»

Не

спортивні

гуртки

всіх

по б і б л і о т е к а х і а р х і в а х

м о в а м и , для м іш а н и х т и п ів

м о ж н а забути

— не є п о р а д о ю .

точно ви зн а че н е за вд а нн я, а його в и ко на ння * признане.

подбати

н а ш о го уладу, значить

і атрактивний, щоби в ньому р о звантаж ив ся

впливом довкілля

всіх

кого 6-го

і

, що п о р а д а : «роби Молодь

мусить

мати

м у с и т ь бути в і д м і ч е н е

і

J повище сказаним

в яжеться

осооливо сильна серед д івч а т: ва із с в о і л м

ровесниками

ю н а ц ь к о г о вік у, чи п о б р а т и м с т ­

чи р о в е с н и ц я м и .

тимство пізніш е залишається кретно використати

ще о д н а п р и к м е т а

нав язування дружби

на в с е ж и т т я .

Така дружба

чи п о б р а ­

Цей нахил треба теж д и с ­

і п і д с и л и т и та п о ш и р и т и .

Т р е б а д о в е с ти до того,

щоб усі с у м ів ц і

в ширшому

чи п о с е с т р а м и

В щ о д е н н о м у житті

— це м а є о з н а ч а т и , що с у м і в е ц ь ,

Оаидуже

віку,

хоч

якого

р озу м ін н Г п о чу в а л и себе

знайшовшися

нов ом у і чу жому місті, с а м

би

побратимами,

випадково

коротко

і на

пови-нен п о ш у к а т и там за о с е р е д к о м

в

СУМ

і п о в и н е н бути в п е в н е н и й , щ о та м й о г о п р и й м у т ь , я к ч л е н а о д н і є ї с і м ’ ї. Т а к т е ж т р е б а б у д е й о г о , ч и ї ї п р и й н я т и . Б е з т о г о не м о ж н а О у д е в и х о в а т и п о ч у т т я н а ц і о н а л ь н о ї с о л і д а р н о с т и . Я к р а з ц ь о г о по чуття н а м у с і м н е д о с т а є . Десь

під к ін ц е ь

цікавлення

розвоєвого

р елігійним и

ред дівчат. (Я кщ о

віку

На р е л ігій н і

і вір о ви зн а н е в і теми треба го в о р и ­

ти з ю н а ц т в о м т а к т о в н о й о б е р е ж н о . наш ого

обряду,

р із н и х ч и н н и к ів (не т іл ь к и знищити.

хлопців, ніж с е ­

не п р о я в и т ь с я , то це не о с о б л и в о д о б р е с в і д ч и т ь

про дану одиницю ). м іш н ість

молоді за­

прокидаєтьсн серед

питаннями, сильніш е серед

його

Т р е б а з в е р н у т и у в а г у на о к р е -

красу, атр а ктивну силу

і завзятість

к о м у н і с т і в ) , що в ід в і к і в н а м а г а л и с я

Д и с к у с і ї на д о г м а т и ч н і т е м и

п о в и н н і бути

його

передані духів­

никам , або старш им

в и х о в н и к а м з с о л ід н и м з н а н н я м філ ософії і в м і н ­

ням

сократівським и

вести

розмови

молодь (очевидно старша

методами.

Треба

п іт л и в і з а п и т и : « ч о м у ми не в и т в о р и л и

національної

це з р о б и л и

й авторові

жиди?»

Це г л и б о к е

питання

в е л о с ь в ж е на н ь о г о н е о д н о к р а т н о в ід п о в ід а т и . така:

«Ми

не з р о б и л и почитання

хоч не в и т в о р и л и

інколи

кло­

р е л іг ії та к, як

цієї д о в ід ки

Спрощена

до­

відповідь

н а ц іо н а л ь н о ї р е л ігії, п о д іб н о , як цього

інші народи, о д на к єдиного

п а м ’ я т а т и , що

й за а ва нсо ва на ) вм іє ставити

ми з д о б у л и с я

Б ога-Творця.

на наш в л а с н и й с п о с і б — частина

нашого по­

буту, н а ш о ї ку л ь ту р и , на ш а ц ін н іс т ь , яку т р е б а з б е р іг а т и

і боронити».

Точніш е обговорення О кр е м о ї доповіді

Цей

цієї тем а тики

спосіб

вимагало б о кр е м о ї д оповіді.

вимагало б теж обговорення

них т а е т и ч н и х о с н о в с е р е д н а ш о г о д о р о с т у . иашим завданням

формовання

мораль­

Це в а ж л и в е т о м у , що

є в и х о в а т и не т і л ь к и с в і д о м и х , але й м о р а л ь н о в а р ­

тісних українців. О с т а л о с я б ще з г а д а т и ли, а м о ж е т і л ь к и

п р о о д н у п р о б л е м у , я к у ми д у ж е з а н е д б а ­

не з в е р н у л и

на неї у в а г и .

Ми

не дали з м о г и

на­

ш о м у с т а р ш о м у ю н а ц т в у п о в н о т о ю в ж и т и с я в р о л ю п р о в і д н и к і в , не п р и в ­ ч ил и їх д о в і д п о в і д а л ь н о с т и , д о п е р е б р а н н я За с тіл ьки

років

існування

відновленого

шість з нас повинна становити а решта, себто с п р а в ж н є однак справді це т а к и

наших

власних

поза У кр а їн о ю

постів.

СУМ

б іл ь­

раду с во єр ід н их а р х о н тів-д о р а д н и ків,

к е р і в н и ц т в о п о в и н н о бути в р у к а х д о р о с л и х ,

молодих людей.

Б і л ь ш іс т ь з них п р о с т о

розплилася

і

наша вина.

Те, що д о с і не було з р о б л е н е , м у с и т ь бути з р о б л е н е т е п е р .

Всю­

ди в н а с є о д и н и ц і ( м а є м о на д у м ц і м о л о д ь ) , я кі в и б и в а ю т ь с я

понад

інших.

Всюди

є о д и н и ц і , що в м і ю т ь з н а й т и с я

Яка ха р а кте р и сти ка ється

п р о в ід н хка ?

в кож ній

ситуа ції.-

Б ільш ість психо л огів

щ о д о то г о , що в з а г а л ь н о м у тип п р о в і д н и к а

-

погоджу­

це ф і з и ч н о з д о - 2 1 1

Мгр. г. ощипно.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В СУМ / п р о д о в же н н я з ч. 2 / 9 0 / Щоб

наша

добирати

п а м ’ ять бу л а к у л ь т и в о в а н а та у п о р я д к о в а н а ,

їй н а с і н н я .

но в и м а г а є ти с в о ю

Треба добирати

витонченої чуттєвости

і критичного

розуму.

п а м ’ять, з н а ч и т ь с т е ж и т и ,

щоб ж одн а

ідея,

молюбством,

чи у п е р е д ж е н н я м

так не є і ми м а є м о а м б і ц і ю ня, і вона будучи так,

не

переступила

запхати

переладованою

ми м у с и м о

д о б і р н е ї й з е р н о , а це о ч е в и д ­

в пам 'ять

Упорядкува­

поплямлена

її п о р о г а . все,

незавждисповняє

са­

Однак

п отріб ні

знан­

своє завдання

як ми ц ь о го х о ч е м о .

Автор Нансі

книжки

Жюль

але д о б р е

знати

до нічого, якщ о буємо.

про

Пайо,

інтелектуальну

вважає,

основні воно

глибокий

це, що н а с ц і к а в и т ь . надають

Тому

на з у м о в л е н а

ректор

знання

на д у м к у ,

з в ’язок з суттю.

університету

є не я к н а й б іл ь ш е

що в е л и ке

нам

найважливіш е

Тому

не с л у ж и т ь

коли

і зберігати

в

знати,

його

потре­

л и ш е ці д у » -

треба збер ігати

лише

Т а к як ве л и кі л а н ц ю ги гір і к о м у н і к а ц і й н і л ін ії,

к р а ї н і її в и г л я д , тан с а м о

м ’ яті її с т р у к т у р у нашими

речі.

не п р и х о д и т ь

Треба заучувати лише

к и , що м а ю т ь

працю,

що в а ж л и в и м

і ф ізіоном ію .

нашою

будовою,

імпульсами.

наші основні

Кожна нашими

надають па­

нахилами, нашими

Т о м у не л я к а й м о с я

них д і л я н о к , бо у н і в е р с а л ь н і с т ь

нахили

пам 'ять є інд ив ід уал ьна , бути о г р а н и ч е н и м и

тотожна з р о зсія ністю

во­

смаками, до п е в ­

та п е р е с і ч -

н істю. Упорядкована порядку,

цих у м о в и н а х

рова ^

п ам 'ять,

це п а м ’ ять,

певної методи, вона наша

й видержлцва

робить

пам 'ять з ко ж н и м

що

притримується

п ід б ір в ід еях

В

днем збагачується, увага стає

одиниця, е н е р ґій н а , повна ініціятиви.

ці з п р а в и л а п о н а д с в і й

певного

і поняттях.

Такі одини-

вік д о зр іл і, їхні осяги в на в ча н ні ви с о кі.

Час­

то вони

п о х о д я т ь з т . з в . л і п ш и х р о д и н , д і я п а з о н ї х н і х з а ці к а в л є н ь ш и ­

рокий,

спосіб

вислову логічний

чималу дозу д овір'я тя с п р а в ж н і х якоїсь

і розвинений.

до се б е са м и х

вони

мають

і відзначаю ться талантом

Звичайно

відчут­

причин усяких ускладнень і передбачуванням

п о с т а н о в и , чи д і я л ь н о с т и .

наслідків

Чуттєва сторінка їхньої особовости

є контрольована, вони

в м і ю т ь д о с т о с о в у в а т и с я д о р і з н и х о б с т а в и н та

осіб, без нев ро ти чн и х

нахилів.

В о н и з а в ж д и з н а ю т ь , чо го вони хочуть

і до ч о го з м і р я ю т ь . В дитинстві

не т е .

Хто виявив

збереже Таким ше уваги.

212

провідники

їх д о

п р о від ни ц ь кі

кінця

одиницям

являються

і минаються.

нахили

після

17

В юнацьких

роках

року

— цей

життя

життя.

з-пом іж

наш ого доросту м усим о присвятити біль­

М у с и м о їх з н а й т и , в и х о в а т и , а в о н и з р о б л я т ь те , ч о г о від

них в и м а г а є м о

не т іл ь к и

ми, г р у п а л ю д е й д о б р о ї во л і, а те, ч о г о ви-

магає

ч е к а є наш

великий

і на що

український

народ.

б и стріш о ю ,

осуд

ки д о б р и м

привичкам

готові

пе вніш ий,

поборювати

Це м о ж н а

зублювалися

набуваємо панами

добрі

привички.

наших

думок,

Завдя­

наших

діл,

труднощ і.

Ян і у в а г у , т а к с а м о ти.

ми

ми с т а є м о

робити

і пам'ять

можна

в той с п о с і б ,

та в з а є м н о

собі

підсилю вати

і їй д о п о м а г а ­

щоб у кл а д е н і д у м ки

допомагали.

Кожна

з собою

від ір ван а

за­

думка

с т а є т я ж к о ю д о з а п а м ' я т а н н я , але к о л и її п о в ' я з а т и з і н ш и м и , в о н а зб е р іга є т ь с я кращ е. Чим більш е дана д у м ка має з в ’я зків , тим л е г ­ ше її з а д е р ж а т и . П о в ’язання матиці

одна

ти д о в г і

ідей

нераз л огічні

п ід ста в і того волу

може

бути л о гіч н е , або п р и р о д н е ,

ідея л о г іч н о

в и п л и в а є з ін ш о ї і ми

виводи.

самого

Природне

за кін че ння

слова,

пов’язання його

напр.

можемо

в мате­

за п а м 'я та ­

може

бути

протилежности,

на

сим­

і т.п.

З Вміле в и к о р и с т а н н я часу. ати

намарно

ія з я к о ї глядає дуже довге. собі

справу лише

Тому

що ч а с

є однаковий

усіх.

для л ін и в о г о

ротке

життя,

як

життя

нероба

є нудне

при

Але

помочі

короткий

С п ін о зи ,

Час

це

віці життя

ви­

воно упливає, здають

год и н н и ків, здавал ася, Один для

день

виглядає

працьовитого.

чи П а с к а л я , б у л о д у ж е

що він нескін-

Н авіть

ко­

б а га т е , але

і монотонне.

правдивої праці є д ійсно 70

короткий.

ронів

і д п о ч и н о к , то з а л и ш а є т ь с я час

помилка.

В молодому

ш вид кістю

це не т а к .

і дуже

напр.

на р с е р е д н ь о м у ж и в е ати

це н е п о п р а в н а

перейш ов уже тридцятку.

м ір я єм о

для

час,

наш е життя.

О днак з якою ті,хто

чений

Час

свій

виткане

і коли всього

Якщо зважити,

відрахувати половина.

на т о а л е т у , х а р ч у в а н н я , т р а в л е н н я ,

що л ю д и ­

дитинство

А коли

і сон

ще в ід т я г ­

хвороби, листування,

в а к а ц і ї , б е з к о н е ч н і б а л а ч к и і т.п., то з а л и ш и т ь с я з а л е д в е о д н а ч е т ­ в е р т и н а на п р а ц ю . В се таки в такому ко р о тко м у часі мож на створити величезні тво ­ ри, під у м о в о ю , є під ста во ю вм іє

щ о й о г о в п о в <і в и к о р и с т а є м о .

в с і х у с п і х і в та *зсіх

пошанувати

ч а с та з н а є

в ж и т т і це д о ч о г о з м а г а є . на

в десятеро

тязі життя

збіл ьш ує

може

його

Якщо

праці.

часу

молода

людина

може

осягнути

ціну, вона з а в ж д и

Е н е ргійність

висліди

доконати

Використання

досягнень.

не п р о д о в ж у є ч а с у , але в о ­ Праця,

яну л ю д и н а

є ве л ите нська, якщ о тільки

на п р о ­

вона

працює

ми гу б и м о

години,

з запалом. Ч а с т р е б а е к о н о м и т и , бо р о з т р а ч у ю ч и розтрачуючи ми

години

розтрачуємо таки

житок,

щоб тільки

час є в и ста рча ю ч ий

хто п і д ч и н и т ь с е б е

Велині люди, які найменш і хвилини. інтел е ктуа л ьній

хвилини

цілі дні часу.

і т.д. від

хвилинами

слабість

д исц ипл іні,

щось осягнули,

Кажуть,

що Д а р в і н , Л і т т р е ,

норис-

н а п р у ж е н о ї праці.

для т о го , хто в м і є з р о б и т и

строгій

його

Малими

Людська

від ір вати ся

в житті

п о ш а н у д о ч а с у та в м і л и В

губимо

цілу м а с у д о р о г о г о

тає з ко ж н о ї нагоди Все

— ми

хто о п а н у є

вм іли

з н ь о г о успокуси.

використовувати

Паскаль

мали

велику

використовувати.

п р а ц і, як у н о ж н ій

ін ш ій , з а п а л та е н е р г і й н і с т ь

2 1 3

гра ю ть велику ролю. людей

і ця с а м а п р а ц я в и м а г а т и м е

Одна

різно д о в го го часу, в за л е ж н ості

від різних

від к о н ц е н т р а ц і ї ї х н ь о ї е н е р ­

гії. Коли ж ідеться ниці

пр о у м о в у п р а ц ю , то на п е р ш о м у

із с и л ь н о ю

новляється.

в о л е ю та п о т у ж н о ю

До таких

Д ю м а , батька,

можемо

е нергією ,

зарахувати

м ісц і стоять о д и ­

яка

в них с к о р о

Наполеона

від ­

І, А л е к с а н д р а

і інш их.

Відтак єлю ди

з сильною

енергією ,

що післ я в т о м и , п о в і л ь н і ш е

від ­

но в л ю ю т ь свої сили. Є також і такі

одиниці з середньою

е н е р гіє ю , яка с ко р о

одиниці

до

самі

В кінці

бувають

в яких

сили

одиниці, сили

праці

відновляється

від но в л я ю ться

яких скоро

повіл ьно.

вичерпуються

і поволі

в ід н о в л ю ю т ься. Ця к л я с и ф і к а ц і я , лише

відносну

може допомогти

неодному оприділити

себе, має

в а р т іс т ь , т о м у що б іл ь ш і с т ь о д и н и ц ь

підлягаю ть ко л и ­

належно

треба ско н ц ен ­

ванням. Щоб

могти

трувати

свої сили

нож уникати сама

винористати

зайвих

напруг.

п р а ц я , чи у м о в а

о б ’ є к т у н а ш о ї дії.

Дуже

напруга

Найважче

п о ч а т к а х , для с а м о г о багато

ч а с та е н е р г і ю

в одном у напрям і, в одному осеред ку. часто якесь

ріш ення,

Т р е б а та-

завважити,

вичерпує людину,

взяти

нашого

можна

як р а д ш е

ріш ення. ми д у ж е

Власне

часто

щ о не ви бір

в самих

витрачуємо

сил. цьому запобігти

треба

ріш ення

Щоби

і свою

Обдумати

зробити.

Маючи

п о ч и н а є м о її з

роботу. свою

працю

повним

наперед

приготовляти

якусь

обдуману

роботу,

в думці своє

це н а п о л о в и н у її

і накреслене

з а п а л о м , не в и т р а ч а ю ч и

р іш е нн я,

ми.

ч а с у і сил на її п р и -

готовлення. Н а п е ре кір ріш е

втертим

твердженням,

проб'є ться, зн ав ц і

і педагоги

му ч а с і, але п о в н о м у н а п р у г и ше, як сидіти за р о б о то ю

що хто б і л ь ш е

п р а ц ю є , то с к о ­

тв е р д я т ь , що у в і д н о с н о к о р о т к о ­

й зосередж ення, м ож ем о зробити біль­

ціл ий час, і л иш е п о з ір н о п р а ц ю в а т и .

Це

м а й ж е п р а в и л о , що не п о т р і б н о п р а ц ю в а т и б і л ь ш е , як 5 - 6 г о д и н д е н ­ но. П и с ь м е н н и к З ол я п р а ц ю в а в л и ш е три го д и н и д е н н о . Н ай в аж л и віш и м вою

а псевдо-працею , мо.

є виробити

працею, з повним Оминаймо

коли

ми т іл ь к и

— деінде.

Кілька

кому

наш

проникає

розум

р и с т и , як цілі г о д и н и стислий

годин

сидження

п л ян , що л и ш е

в тому часі

наша увага

пульсує

й інш их,

правди­ напругою,

що п р а ц ю є ­

в одному

і зглиблення

вм іле

маю

нам

ко-

усталювати

працювати

творчо.

кіл ька

Не

годин денно, к о ­

на п р я м і, а вся Таких

в я-

біл ьш е

Не конечно

є зн а й ти тих к і л ь к а

одного об'єкту.

бовість, стим улю ю ть творчість на у в а з і

дуримо себе

і позівання.

ли в с я

Маючи

пом іж

зо се р е дж е но го творчого зусилля

є к о л и це б у д е , в а ж н и м

бертається довкруги

214

різни ці

думки і розумовою

суть до кореня, п р и н е с е

важним

щ енного спокою

поняття

п о л о в и н ч а с т у п р а ц ю , коли с и д и м о за к н и ж к о ю , а д у м ­

ками

собі

собі

зосередженням

наша д ум ка

годин

основних речей, р озвиваю ть

о-

денно свя нашу о со ­

і запал.

використання

часу, треба

пам~"іїтаТи

ще

про

од н у р і ч; а с а м е : Н і к о л и н е в і д к л а д а т и н а з а в т р а п р а ц і , щ о ї ї м о ж е -

мс зр о б и т и с ь о г о д н і . столі д е рж а в

кусок

З н а н и й а в т о р Р а с н і н на с в о й о м у р о б о ч о м у

кременя,

на я к о м у

було

ка ж е : запиш іть

у вашому

вирито:

«Ту-дей»

(сьо­

год ні). Еммерсон

кр а щ и й у в а ш о м у ж итті. Н іхто н іч о го що ко ж й и й день є д н е м С уду. Едуард

Бранлі

твердить,

засади:

день

є най

не з р о з у м і в , Вистар­

не в т р а ч а т и ані х в и л и н и .

що р о з т р а ч у в а н н я

ких слабостой і найтяжче ж о д н и х сл ідів. Св. Тома

що к о ж н и й

в в а ж а є , що п р а ц я , це п и т а н н я о р г а н і з а ц і ї .

чає притримуватися Форд

серці,

не о с я г н у в , д о к и

з ним

писав : «Нулля

часу є на й л е гш е з усіх л ю д сь -

б о р о т и с я , бо

етіям

ґра в іо р

не з а л и ш а є з а с о б о ю

ест яктура

квам

тем

по­

поняття

про

ріс».

4.

Система

П ізнати методику ся

і порядок

значення

уваги,

пам 'яти, часу, о зн а ч а є

розумової

праці.

З

п о р яд о н , бо Порядок,

Не треба

в ід ш ука ти

Формула м ісц е

архів,

для

кожний

документ,

записки, коли

Наш

біб л іо гр а ф ію , відш укати

ми за я к о ю с ь

успіху.

записку

ко л е кц ії

річчю

Чому

річ

кабінет

в лю бій

ко­

в по тр ібній

хви лин і.

на с в о й о м у

м ісц і,

праці,

і т.п.

ми

хвилині. всюди

ми

ро зум ін н і.

праці, с к а з а в

повинні

упорядку­

вони

не м а ю т ь

ціл ий д е нь.

ви з н а й д е т е

не м а л и

о-

нашу б іб л іотеку,

Інакш е

мусіл и б ш у к а т и

ж тоді

в 'я ж е т ь ­

п о р я д к у , але т р е б а бути с п р о ­

проста: кожна

З а гл я н ь т е до л я б о р а т о р ії і м а й ж е є запорукою

в статичному

в розумовій

м аніяком

к о ж н о ї речі.

тан, щ о б у с е

вартости,

бути

мати

праці дуже тісн о

порядок

р ід кісн о го

порядну зовсім

креме вати

це п е в н и й

це щ о с ь д у ж е

лись Фенелон. можним

метода,

методикою

п о р я д о к , що

б держати

порядну

в

наш і й розу м ов і й л я б о р а то р ії. Все ким

таки,

нашим

праці,

якщо

ле кціо не р ів що

якщо

порядок

зайняттям. він

переважає

гріш ать

Порядок

ля ; в і н

м а є за

за сіб ,

а не с а м а

може

він

бути

над м ір н о го

мету улегш ити

нам

може

стати

одино­

у наш ій

умовій

заняттями.

порядку.

д о кум е н та ц ію

це т і л ь к и р е ш т у в а н н я

не

гальмом

над о с н о в н и м и

гріхом

ціле життя з б и р а ю т ь

ристати.

є конечний,

Порядон

і ніколи

Багато

Є й такі

ко­

м аніяки,

не б у д у т ь з н е ї ко -

до б у д і в л і, а не с а м а

буд ів­

п р а ц ю , а не її с п и н ю в а т и

; це є

мета.

Значення читання і сам оосвіти І н т е л е н т у а л ь н а, а б о стійна.

Тому

Одинока Малими

пом іч,

це в е л и к а

здобуток.

наш

будуймо над

бо к о л и

роздумування

праця,

тут п о м о ч і

сам і,

самі

й перемогами

перемога,

до т в о р ч о го ликий

це ми

перемогами

труднощами

розумова

не о ч і к у й м о

це п р а ц я

від

інш их,

з деф ініції с а м о ­

ми її не о д е р ж и м о .

запал, завзяття,

наша

від д а н ість.

нашу будуччину, п е р е м о гам и

нами

самими.

ми з у м і є м о

Перемога

заставити

і д и с к у с ії, до в м іл о го

себе

над

над с о б о ю до

праці,

ч и т а н н я , то це в е ­

Всюди

і на к о ж н о м у

м ісц і

ми

маємо

нагоду чогось

навчитися:

на л е к ц і ї , на д о п о в і д і , в п о д о р о ж і , в р о з м о в і , а п е р е д о в с і м

шляхом

читання і студій. Ч и т а н н я о с о б л и в о п р и т я г а є н а ш у у в а г у , б о це в а ж л и в и й з а с і б шляху росту наш ої о со б о во с ти . одна

із с е м и

речей, якими

За ста р и н н и м и

займаються

на

в ч е н и м и , ч и т а н н я це

культурні люди : інш ими

— м у з и к а , м а л я р с т в о , п о е з ія , кв іти , гр а в шахи.

є

Але в н и н іш н и х ч а ­

с а х ч и т а н н я н е є л и ш е з а р е з е р в о в а н е д л я к у л ь т у р н и х л ю д е й : це щ о ­ денна пожива більшости загалу. Тому стрічаєм о людей ж а н н я м , і вони весь свій таке

перебільш ення ж о дн ої користи

тому, щоб я н н а й б іл ь ш е чі.

для я к и х ч и та н н я с та л о н е н а с и ч е н и м в ік п р о в о д я т ь за к н и ж к а м и .

Читання

не п р и н о с и т ь .

Бо сп р а ва

п р о чи та ти , але щоб чи та ю ч и тво р ити

повинно стимулювати

ба­

О ч е в и д н о , щ»

творчість, родити

нові

не в

нові

ре­

ідеї, нові

пляни. Ч и т а н н я д о б р и х к н и ж о н , к а ж е Д е к а р т , це р о з м о в а з н а й к р а щ и м и людьми

з п о п е р е д н іх століть, в яких вони в ід к р и в а ю т ь

нам

найліп­

ші с в о ї д у м к и . В читанні треба ро зр ізн и ти такі ділянки : 1. Ч и т а н н я

проф есійного

вишколу, себто літератури з ділянки

нашо­

г о ф а х у , чи з а і н т е р е с у Ь а н н я , в я н о м у п р а ц ю є м о .

2.

Читання

з ділянки

відкриття

з а га л ь н о ї освіти , яке

наш ої епохи, про біж учі

інф ормує

д іл я н о к , як м и с т е ц тв о , кул ьтур а , л іте р а т у р а 3.

Читання

книжон морального характеру.

буюуть час-до-часу зупинити ня, на в и с о н и х м о р а л ь н и х

нас

інтелектуал ьні

про

різні

події, з різних

і т. п.

Усі без вийнятку

потре-

наш ум на р е ч а х в и щ о г о п р и з н а ч е н ­

в а р т о с т я х , я к і з а о х о ч у ю т ь н а с до п р а в ­

д и , д о д о б р а , д о к р а с и у в с і х їх в и д а х .

4.

Читання

розривкового

х а р а к т е р у , яне о д н а ч е т р е б а о г р а н и ч у в а -

ти д о м і н і м у м , б о ц е н а й б і л ь ш Небезпека забагато.

від читання.

Д е які люди

загрозлива

в своїй

в о н и н і ч о г о не р о б л я т ь т і л ь к и

пасії читання читають.

А таке читання,

криття

перед лінивством.

Б е з н а с т а н н е ч и т а н н я , це з м а р н о в а н и й

носить.

Сноре

Щоб

оправдати

читання

м е ж і:

це л и ш е п р и ­

своє л інивство,

вони

не п р и ­

р о зсіва є нашу увагу, ро зл ю зню е Таке

читання

не м о ж н а

вва­

працею.

Яке

враження

редьної якости

виносимо

після

за о д и н д е н ь :

прочитання

Враження

грубш ого

перевтоми,

роману се-

ва ж ко ї голови,

розсіяних і розбитих думок, певного невдоволення. Нам розум к о г о ч и та н н я не з б а г а т и в с я на п е р е к о н а т и с я Гігієна

користь,

Зрештою

ноли п іс л я

від т а ­

найкраще

мож­

кількох тиж нів

ні­

вивітрує.

вч и ть , що к о р и с н о

піст треба танож Читаймо

ні н а к р и х і т к у .

яна з ц ь о г о

ч о г о не з а л и ш а є т ь с я , у с е

2 1 6

чи-

час, бо в б іл ь ш о с т і в * «

читання, лише очима, яке ж о д н ої нористи

і над м ір не

особовість, підриває нервову систему. жати

читаємо

переходять всякі

гвіеть.

п а д к і в це є с к о р е

форма лінивства.

Ця н е б е з п е к а п о с т а є то д і, коли

підтягнути

є час-до-часу для п е в н о г о

м е н ш е , але д о б р е .

На одну

практикувати

піст.

Цей

роду читання. добру книжку

п р и п а д а є сто,

а б 0 навіть тисячу, які є с е р е д н ь о ї вартости, або з о в с ім

без значен­

ня.

В загальному кращ і автори

потреби Все

годуватися

порушують

халтурою.

Книжки

що п о п а д а є на м п ід р у к и

так і фізичний. з вулиці,

Ми

повіряти

Важним

не н а д а є т ь с я н а к о р м

духа ху.

і нем*

вибирати.

— як д у хо ви й

наш р о з у м , на ш і з м и с л и , нашу душу.

є не я к н а й б іл ь ш е

причинитися

р е в а гу тим

вичерпно

не в і д ч и н я є м о хати п е р ш о м у л іп ш о м у п р о х о ж о м у п р о ч и та ти , але я к н а й б іл ь ш е з а п а м ' я т а ­

ти, не з н а т и , а л е р о з у м і т и , з н а ч и т ь може

питання

до читання т р е б а

витягнути з п р о чи таного

до н а ш о го д у х о в о го росту.

книжкам

ц е , що

Т ом у треб а дати

в е л и к о ї я к о с т и , що п ід н о с я т ь

нас

пе­

на в е р ш и н и

і правди.

Коли

починаємо

якусь

Не

допускаймо

ані

запалом

працю , бер ім ося

на м и т ь

та в і д д а н і с т ю ,

а тоді

за неї з п е в н іс т ю

можливости навіть

втоми

невдачі.

усп і­

Прямуймо

не б у д е м о

з

від чувати:

Н е р о б а не є н ік о л и з а х о п л е н и й с в о є ю п р а ц е ю . В і н п р о в а д и т ь нудне життя, без вартости, без гід н о с ти і з а д о в о л е н н я .Т р у д о л ю б и в а людина

н а т о м і с т ь , п р о т и в н о , п ри

праці сповнена

ентузіязм у, запалу,

наполегл ивости . Людина

творчої праці здвигається

залиш ає сірі будні ровини, з великими ких діл.

Вона

вується

від з е м н и х

тецькими

мислителями,

кормиться

тдоираючи

своє окруження,

нниа*к.

великих

речей,

вартостями

г е н ії в , її р о з у м

і збагачується

вона

з геніям и

б уд івн ичим и, ф анатикам и

поживою

і низьких

і науковими

дей, прочитати

понад

і в своєм у захопленні стрічається

свій

ста­

вели­

від м е ж о ­ дух

мис­

поколінь. не с ; о р о мт е с н з а п и т а т и Оільш д о с в і д ч е н и х л ю ­

наперед

цілих

рецензії, послухати

різні опінії, а щойно то ­

ді ч и т а т и . В з а г а л ь н о м у , коли х о ч е м о маймося

клясиків, заки

тя т о г о , щ о в і ч н е сики

м од ерністів.

і непроминаюче

виробляють правильний

Щ о б знати

виробити собі ширший світ о гл я д , три­

почати

осуд

дадуть почут­ і низьке. Кля­

на світ, життя і л ю д е й .

що ч и т а т и , т р е б а з а п и т а т и с е б е до ч о г о ми п р я м у є м о ,

яку музу с о б і в и б и р а є м о в ж и т т і : ц іа л ь н і

Клясики

і ц ь о г о , що є п л и т к е

поезію , психо л огію , філософію,

п и т а н н я , л і т е р а т у р у чи м и с т е ц т в о .

л е н н я , ми м о ж е м о Все таки гу п р о ч и т а т и

прямувати

Вибравши

до у д о с ко н а л е н н я

в тій д іл я н ц і.

не ва р т о з а м и к а т и с я у с в о їй д іл я н ц і. важ л ивіш і твори

с о ­

собі за ц ік а в ­

з кількох ділянок.

Тому майте в ід в а ­ Культурна людина

повинна

мати д о б р і поняття про точні науки, л іте р а т у р у , іс т о р ію , е к о ­

номічні

питання.

Не ставайте тими,

що ш у к а ю т ь у ч и т а н н і с е р е д н и ­

ка з а р о б и т и

грош і.

Читання

повинно зробити

з нас кращ у людину

під о г л я д о м

духовим

і моральним, розгорнути

на ш у уяву, п о гл и б и т и

наші знання, підкреслити

особовість.

21 7

Ми в світі пізнаємо чужі народи

РО ДНИ

Др. Степан З ОЩУК, начальний х і р у р г почотних ц а р с ь к и х з ’є д н а н ь в А д д і с Абеба.

к и ДЕЩО ПРО ХРИСТИЯНСТВО В ЕТІОПІЇ А щ о д о о б р і з у в а н н я , то ц ь о г о

не ч и н и м о на в з і р ж и д і в , бо т я м и ­

мо слова Павла, цього д ж ерел а мудрости, який к а ж е : ’ О б р із у в а н ­ ня не м а є н і я к о г о з н а ч е н н я , а н і п о м а г а є о б р і з у в а н н я , л и ш е о д и н о ­ ко оновлення, яним обрізування

є віра

є звичаєм

в нашого Господа,

Ісуса Христа... О д н а к

кр а їни так, як тво р е нн я

р у б ц і в на л и ц і Е т і о п -

ц і в чи Н у б і й ц і в , а б о , я н р о з т и н н и м о , не є о б с т е ж у в а н н я м

вуха в Інд усів.

Отже

те, що ми

закону з Пентатейш, а є просто

чи­

народнім

звичаєм. Щ о-ж

до їж і

с в и н и н и , ми

цього

не з а б о р о н я є м о л и ш е т о м у , щ об

п о в и н у в а т и с ь з а к о н о в і з П е н т а т е й ш , як воно є в ж и д ів .

Ми не п о г о р -

джуємо

к о ж н о м у сво-

од на к л ю д и н о ю , яка їсть свинину... З а л и ш а є м о

ю волю... Н е м а є

н іякого

закону

щ о-до їжі

м ’яса

і н ія ко го

припису

у Н о в о м у З авіті... В с е те х о т і в б и моє

я, щ о б

ви з а п и с а л и

і щ о б ви п і з н а л и п р а в д у п р о

віров изнанн я.

Дано

в році

Вислухавши

Б о ж ім таке

ник С ара Денґель собі

взір це вість

1 5 5 5 , дня

23

червня

« в ір у ю » отці Є зу їти (вітка Д ів и

о.о. Є з у ї т і в ,

М арії)

(1563-1597)

всежтаки

залишився

О д н о г о дня п р и б у л а до А б е с и н і ї л ю д и н а ти.

Цею людиною

році.

б у в о. Є з у ї т П е т р о

П а е ц не іде на ц а р с ь к и й

їтів Ф р е м о н а ,

Дамот».

Паец.

Але н а с л ід ,

дуже при

сподобав своїй

В ін

причалив у 1600-у

засновує

школу

о.о. Є з у ­

і вивчає

218

Знання обидвох абесинських

народньої церкви.

сам

Т ак п р и го т о в а н и й п о я в л я є ть с я на ц а р в ь .

ком у дворі в році 1 6 0 4 -о м у , в то вариств і своїх двох у ч е н и к ів бильців.

вірі.

великої індивідуальнос-

д в ір , але до с т а р о ї с т а н и ц і

в к р а їн і Т іґ р е , де він

м о ву ц е р к о в н и х к н и г «Геез».

в краю

не н а п о л я г а л и .

хлопців з а д и в у в а л о

Паец від п р а ви в св. літурґію

— ту-

м о нахів

в католицькому об­

ряді і зачарув-ав усіх с во є ю п р о п о в і д д ю у б е з д о г а н н і й м о в і Г а ва . Цим з а в о л о д і в в і н с е р ц е м і у м о м в о л о д а р я З а д е н г е л я т а к щ о т о й р і ­ ш и в с я з м і с ц я п е р е й т и н а к а т о л и ц и з м , о д н а к П а е ц п е р е к о н а в ца р я, щ о щ е н е п о р а н а т а к и й к р о к . Ц а р З а д е н ґ е л ь з а д о в о л ь н я є т ь с я лише т и м , що з а б о р о н я є с в я т к у в а т и с у б о т у , ба н а в і т ь л и с т о в н о п р о х а є п а ­ пу К л и м е н т і я У М І і к о р о л я

Еспанії,

о.о. Є з у ї т ів

Однак

і р е м існ и ків.

Пилипа

III щ о б ті п р и с л а л и

противники

за м ір ів

царя

йому

н.е с п а л и ,

ба що б і л ь ш е , ч а с т и н а ц а р с ь к о г о в і й с ь к а п е р е х о д и т ь на с т о р о н у з м о в ­ ників,

так

що

13.x.16 0 4 -го

я ко м у цар гине.

рону приходить до з б р о й н о го

З м овни ків

очолив

З асе л а ззіє , лю дина

зудару, в

темних за­

ті й, який в л а с н о р у ч н о в б и в а є р а т и щ е в г о л о в у л е ж а ч о г о , в и с н а ж е * но го від ран

володаря.

за с ід а є лю дина, яка

Положення

вповні

скоро

вияснюється

п ід т р у м у є діло

Паеца,

ш ляхетність, м уд р ість , ученість, в с е с т о р о н н і т іс т ь не мали

йому рівного...

і на п р е с т о л

якого

здібності

постава,

і працьови­

нажаль Паец передчасно

вмирає а йо­

го н а с т у п н и к о. Є з у ї т , А л ь ф о н с о М е н д е з , н е м а в т и х п р и к м е т , щ о о. Паец

і запропастив усю

працю

К о л и о. П а е ц ш а н у в а в їх с х и з м а т и к а м и , то д і внутрі племени відбутись

поперед ників.

вір о визна нн я А б е с и н ц ів

його

А б еси нців.З априсяж енн я

1626-го

р о к у (11

лютня).

Абесинцям,

не у в а ж а в

релігійну

царя на в і р н і с т ь

Отець

д в а п р е с т о л и , о д н а к о ї в и с о т и , для ца р я поличник гордим

і ніколи

наступник спровокував Мендез

каже

війну,

папі мало побудувати

і д ля с е б е , і це б у в п е р ш и й

а черговий

була с а м а

форма

присяги

а с а м е , цар п р и с я г а є на к о л і н а х , до т о г о з м і с т п р и с я г и у п о к о р ю ю ­ ч и й , б у л и ц в я х а м и д о д о м о в и н и ц і л о г о д і л а П а е ц ’ а. Н і о д и н а б е с и н с ь к и й с в я щ е н и к н е п р и с я г а в н а в і р н і с т ь п а п і , д а р м а щ о о. М е н д е з г р о з и в а н а т е м о ю , а хто з л о м и в би п р и с я г у — к а р о ю с м е р т и . З а м і с т ь радости, сп р а вж ній роду, ба на в іть пер ем інил ася за

і вогнем

чорний

в пекло

та м е ч е м

пеклий

спротив

прави

проти

день.

Цим

на з е м л і . В о л о д а р хотів зл ам ати

виявив

цього

гір сь ки й

невинно

року, яка, в п р а в д і була

помордованих

тих, н е в и н н и х

людей) привела

пр отивн иків, очолена бо

почув

свій

по с т о р о н і

опір

ви­

виправа

к р и в а в а , (8000 в б и ­ На

слідую чи й

м е р т в і тіла, і п о з ір н о т о р ­

вн у т р і, бо коли

власний

вій ськові

Сусней, кін ч и ­

царя до о п а м 'ята н ня .

його

о. М е н д е -

жертв. Але остання найбільш

на­

країна

його з а м ір а м . З а ­

володарем

цар бачив бе зч исл е нн і

ж е с т в у в а в , але ви д н о , що н а я в с я

д воподіл крови,

нарід Ляста. Чотири

2 6 . У 11.1 6 3 1 - г о

схаменувся,

став

народу, ведені сам им

д е н ь на п о б о є в и щ і

пролиття

всякий

лись тисячами

го група

започатковано

царської родини. Почалось

власним голос

п р и с т у п и л а до н ь о ­

сином

совісти ,

Ф а сіл ід а с, хоч

цар

це г о в о р и в

пр е сто л о н а сл ід н и к: “ М у ж і , я к і л е ж а т ь тут м е р т в і , не бу л и ми, щ об ми

могли

ні п о г а н а м и , ні м у з у л м а н а -

р а д у в а т и с ь п о б ід о ю , вони були Х р и с т и я н а м и , д е ­

я к і з них н а в іт ь були т в о ї м и

р і д н и м и . Це не є п о б і д а ! З а л і з о м , я ки м

ти їх в б и в , п р о ш и в ти с е б е

сам ого. С кіл ьки

воду

цього

спору

тих, я к и х м а є м о

ізза

в поглядах

винищити ? Який буде

го п р и в о д у

кплять собі

ми

від

відпали

р ізни ц і

віри

з нас уже

вимордували

ми з п р и ­

вірних, — а с кіл ь н и

ще є

кінець такої битви ? — 3 ц ьо­

погани

і музулмани

та к а ж у т ь

що

батьків».

21?

Цар

вислухавши

свободу

таке, зразу

шує повну сво б о д у до його см е р ти

ягнята

проголосити

вимозі. Тоді

цар з а л и ш и в с я

р о к у . Зі с м е р т ю

ти н а а б е с и н с ь к у з е м л ю В народніх

від о . М е н д е з а

його

віровизнання. Сам

1632-го

ла п р и п е ч а т а н а , а к о ж н и й

опські

вимагає

в ір и — але той с п р о т и в и в с я

царя, доля

цар п р о г о л о ­ католиком

и а ' с ' и ц ї ч и и с в я щ е н и к , ще п о с м і в с т у п и ­

з а п л а т и в з а це ж и т т я м .

піснях

ще д о в г о

вспіли

втекти

оспівувано

від

гієн

цю п о д і ю : “ Гл ян ь , як еті-

заходу, за вд я ки

науці а п о с т о ­

лів М а р ка й Кирила, с то вп ів а л е к с а н д р ій с ь к о ї церкви ! Радуйтеся сел іться, і сп івайте А л и л у я ' б о С ь о г о д н і д і є тут п о в н а церкви

свобода

в і р о в и з н а н н я , ба є й к а т о л и ц ь к і

з отця м и - е т іо п а м и .

Царство

Етіопів. давніш »»

-.и гц ів

і голові

е тіо п сьн о ї церкви (Ечеґіє).

дорадником

царя

церква

саме

-

вуглах:а

на а в т о р и т е т і

і м іж

ними

горе

п о д в і р ' ю , чи в х а т і, о д н о г о

монахи

священники

віднош ення

церкв.

лиця тої с а м о ї кн и ж к и .

Цею

Це м о н о л іт, а с п ів д ію дії м іж

правою

Один зі священиків в Лялібелі (місце церков витесаних ецілому зі скелі.

і л івою

цей н а р і д п е р е д

докупи

поті-

в одному

віку, обидвох статей,

і національна

і вчать

і дає усю

снагу

народові.

в п и с ь м і» ( Д е п т е р а ) х о д я т ь

по

п о р а д о ю , за що д а ю т ь їм з в и ч а й н о

якийсь харч. А б у н а Н ік о л ч с ( а б у н а = голова креслив

і є у всьому

тайн.

чи в г о л о с п о в т о р я т и з а н и м . Ц е р ­

і т.зв. « гр а м о т н і

хатах вірних, поучаю чи , служ ачи

цариці (Етеґіє)

був

були у ч и те л я м и , в и х о в н и к а м и .

м енш -більш

й писати, співати

в Етіопії є патріотична

Священики,

ніяких

церкви

за ч а с і в у с і х н е г о д і л и х о л і т ь і в д о ­

шителями і дорад никам и Д ітв о р у даної вулиці зб и р а ю ть

ква

і далі спирається

і нужду народу і трим аю чи

заверюхами. Священики

слова вимовляти

трималось

царя (А тсе ґе),

Голова

не м а є

була з н а р о д о м

бу с л а в и , п о д і л я ю ч и усякими

і ве­

гієни Заходу втікли з Е тіопії!»

на тр ь о х

Сама

аж

католицизму бу­

ц е р к в и = п а т р і я р х ) т а к о-

’ О держави : «Держава н,.<жкою

і Церква

це д в а

є Етіопія».

обох чинників

порівню ю ть

рукою , або правим

і лівим

Етюпи

до с п ів -

оком.

В церкві св. Юрія

Монашка, що живе

в Лялібелі. Життя

в печері біля церкви в

Сс. Ю рія намальоване на

Лялібелі Вершон убожества

кам'яних таблицях.

Тип е тіо п с ь ко го м о н а х а -м а н д р ів н и н а . пе

оранує

джерело комусь

й тут п і д р и в н и х

іде с ю д и

видатись,

з двох

сил, які хочуть цей

кін ців

що т а к о ж

м о н о л і т р о з б и т и , Ї4

світа: С С С Р і С Ш А .

з США.

По сусідству

а м е р и к а н ц я м и (він білий, вона чорна), обоє п р а ц ю ю т ь строваного ж урналу «Меннем», в англійській забрала

цілий

майже

Е тіопам и, с п р я м о в а н і даючи

наклад проти

свящ енству тиранію

Недавно вимагаючи струвати

студенти свободи

чи д е с п о т и з м

робили, а радше

під к о ж н и м

в поході... (поліція

в редакції ілю ­

чи л и ш е

церковних

п ід пи сува н і

чинників, з а к и ­

і т. д.

хотіли

оглядом, між

робити, де м о нстр а ц ію , інш им и

свободи

демон­

розганяла усякі спроби, уживала сл ізно­

го Газу, а у р я д з а ч и н и в у н і в е р с и т е т

на 3 д ні). О д и н

з цивілів, у з л о с ­

ті, в и с к а з а в т а к у д у м н у ,

коли я його за п и та в

діло а м е р и к а н ц ів ,

хочуть нас учити, що і як ми

вони

може

я з такими

м о в і ; о д н о г о дня по ліц ія

за статті, п и с а н і

всевладности

Дивним

мешнав

п р о щ о т у т й д е т ь с я : « це маємо

робити.

221

Ст у д е н т и , м а ю т ь у читис я , а до п ол і ти к и не м і ш а т и с я !» - Н т о д і : «а ц і ­ к ав о , щ о р о б л я т ь М о с к а л і ?» — В і н : « Ц і т е ж н а с г р и з у т ь !» В часі одного д а в а н о усім

првзника

присутним

біл я ц е р к в и , в и с о к о

печене зерно ячменю

п и в о , з в а н е « І алла». М е н е о б с ту п и л и

на г о р і

Ентото, р о з ­

і напиток, дом оробне

молокососи

і, н а м о я з д и в о в а н ­

ня, с т а в л я ю т ь м е н і о д и н по о д н о м у о с ь я к і п и т а н н я : «що є л і п ш е : к о ­ ч и д е м о к р а т і я ?», а д р у г и й : « ч и ц е п р а в д а , щ о в С С С Р

м унізм

хто н е з а м о ж н и й , то м о ж е державний требую

віддати

с в о є дитя у т р и м у в а ти

к о ш т ? » — а т р е т і й : «чи ц е п р а в д а ,

кудись

коли

й учити

на

що в С С С Р , я к щ о я п о ­

п о ї х а т и с а м о х о д о м , то ід у до н а ч а л ь с т в а

і вони

мені

п о з и ч а ю т ь с а м о х і д ? » і т.д. Тутешнє

положення

життя дуже схоже

у всякій

на т а к і ж

площині суспіл ьно-господ арського

відносини

за м о с к о в с ь к и х

царів: а саме

в т а к о м у р о з у м і н н ю : б е з ч у ж и н ц і в , я к і їх н а в ч а л и , б у д у в а л и

і м атері-

яльно п ід п о м а га л и ,

М осковії,

не б у л о б т о г о п о з е м у

т а к і тут в ід в і к і в А б е с и н і я , а п о т і м

в сьо го д н іш н ій

Етіопія радо за тр им ув а л а ч у ж и н ­

ців : б у д івн ич их, р е м іс н и к ів , к у п ц ів

і т.д. т а к п р и м , с ь о г о д н і

ЕтіопГ»

ає у всіх д іл я н ка х життя ч у ж и н ц ів — учителів, о р г а н із а т о р ів , д о р а д ­ н и к і в . Б е з ч у ж и н ц і в у с е тут з а в м е р л о би. І ому-то

цар М е н е л ік

II п о б і л и в ш и

д а в н а ка з, не ч инити н і я к о ї к р и в д и теперіш ній

Іта л ійців біля

міста Адуа,

в о л о д а р , Г а й л є С е л я с с і є І, в с т у п и в з н о в у д о Е т і о п і ї , п о у -

п а д н у М у с с о л і н і , то в и д а в т а к и й н а к а з д о н а р о д у : « Н а к а з у ю в о д и т и с ь з І т а л і й ц я м и , що п о п а д а ю т ь в р у к и е т і о п с ь к и м • і з б р о є ю , чи б е з з б р о ї , л ю д я н о

і гостинно.

самою

яку

ся

м ір н ою , тобто кр и в д о ю ,

воїнами

вам

чести, які

боронити

С п р а вж ній

дух

життя дітей,

християнської

управа

Сьогодні

в и х о д я т ь тут д в а

церкви

Теолог.

Школа

н а с т и р і в (на 8 м і л ь й о н і в Монахи

й Монахині

перших християн

з якою

проповідую ть

ріж няться

від наших

з їх у б о ж е с т в о м і м анд рую чі,

їм

харч

письм о, ходять зв и ча й н о в серці.

церков

і другу

вини

і простотою

Гаймацеркви).

їм

Гайлє

і Ь3 5 ма«н

адують

та д о б р о т о ю

Є двоякого

рода

мов перші апостоли

і чотками, з торбою

вір о ю

Тенлє (новини

і У ніве рси те т

парохійних

мають

великою

Крістіан»

св. Т рійці

на д о в г о м у д е р ж а к у подарований

людей

журнали

і зустр ічаю ть людей.

хи : о с і л і в м а н а с т и р я х

наназую

і старців».

цивільних

Бете

ім т іє ю

П ока ж іть ­

Християн).

цілком

д ійсно

відплачуйте

заподіяли.

ближнього !

любови

12 3 1 9

Вам, по­

воїнам,

с е р ц е !. . . о с о б л и в о

християнські

С е л я с с і є І. Н а з а г а л н а л і ч у є т ь с я

Не

вам

ж ін о к

є в руках

нот» (ім'я святого монаха) і « З е н а ще В и с о к а

вони

мають людсьне

й берегти

Головна

Є

ви­

п о л оненим , а коли його на с л ід н и к

мона­

з хресто*»

зі з в і р я ч о ї ш к і р и , д е т р и ­

ш кіряну,

в якій

босаком , нераз обдерті

тримають

й немиті

св.

але

з

"

HRAUIC ”

V

[ CZECHOS

U tttfC

* ‘ ovor

. O

V

A

K

I A

v >

° OlO M O U C

''" “ і* C a u D E jO V IC f

•ф о

Z° ' N • AN S£A BYSTRICA

\

*?>s

ж

и ,м У ° °

" ” <5* IS I AVA

4

^

Aug. 21 — Soviet tanks begin the occupation of Prague | 9 fc g

♦ V

J A S IN A q *

M

ГЦ

Aug. 23 — Young workers rally to Dubcek regime. Red troops continue to fire on innocent civilians

друзі чи вороги? М и в с і п р и й м а є м о , я к а н и ю м у , що и н о ж н о м у а н т и к о м у н і с т о в і — м а є м о для н а с о с о б и с т о і для п о н е в о л е н о ї н о м у н і с т а м и - р о с і я н а м и У к р а ї н и д о б р о г о п р и ­ ятеля. Т а к в о н о з д е б і л ь ш о г о і є : д о А н т и б о л ь ш е в и ц ь к о г о Б л ь о к у Н а р о д і в , А Б Н . в х о д я т ь п р е д с т а в н и к и р і з н и х п о н е в о л е н и х М о с к в о ю наці й, с л о в ’яни і н е - с л о в ' а ни, в і д у к р а ї н ц і в д о т и б е т ц і в , в і д к у б и н ц і в д о ф і н ц і в ( с о в є т с ь н а Р о с і я в і д і б р а ­ ла в 1 9 3 9 р. ч а с т и н у т е р и т о р і ї у Ф і н л я н д і ї ) . С п і л ь н и м и с и л а м и , є д и н и м ф р о н ­ том проти м о с н о в с ь н о -б о л ь ш е в и ц ь н о г о анти христа ми с к о р ш е з у м і є м о р о з ­ класти й знищити, си ла ми всіх нар од ів, н о в оч а сн у р о с ій с ь ну і м п е р і ю - С С С Р . О д н а к , із ж и т т є в о ї п р а к т и к и д е х т о в ж е п о м і т и в , щ о с а м о г о а н т и к о м у н і з м у щ е з а м а л о для с п р а в ж н ь о ї д р у ж б и . Т а к зв. « к о м у н і з м » , п е р е с т а р і л е « в ч е н н я » К. М а р к с а , с о в є т с ь н а Р о с і я в и к о р и с т о в у є ті ль к и для п р и к р и т т я с в о є ї і м п е р і я л і с т и ч н о ї с у т і : н і б и т о в і м ’ я с о ц і я л і з м у - н о м у н і з м у , з а я к о г о л ю д и х о д я т ь б о с і та б е з п р а в н і , М о с к в а в С С С Р т р и м а є в п о ло н і п о н а д 1 0 0 н а ці й , н а р о д і в . Ч о м у з а м а л о с а м о г о а н т и к о м у н і з м у та а н т и і м п е р і я л і з м у в і д н о с н о Р о сі їМ о с н о в щ и н и , для д і й с н о ї д р у ж б и м і ж у к р а ї н ц я м и й п р е д с т а в н и к а м и д е я к и х і н ш и х , т а к о ж п о н е в о л е н и х ще , н а ц і й ? Тут б а ч и т е ф о т о р е п р о д у к ц і ю о д н о г о з а п р о ш е н н я , в и д а н о г о в А м е р и ц і , у В а ­ шингтоні, Ч е х о - С ло в а ць ко ю Д е м о к р а т и ч н о ю О р га н із а ц іє ю , головою якої є е м і ­ г р а н т із Ч С С Р , щ о п р а в д а д а в н і й е м і г р а н т , п . М . Н ю м е н . В с е н і б и г а р а з д , з т о ч к и з о р у у н р а ї н с ь к о ї в и з в о л ь н о ї б о р о т ь б и , з р а з н и я н о ї д а л і на У н р а ї н і п о н а з у ю т ь д і я ч і та п р и х и л ь н и к и г е р о ї ч н о ї О У Н . Р о с і й с ь к і с о в є т с ь к і в і й с ь н а о к у п у ­ вали в 1 9 6 8 р. Ч е х о - С л о в а ч ч и н у , т о м у її м а п у н а м а л ь о в а н о з а м о с к о в с ь к и м и ґ р а т а м и . В н и з у с н а з а н о а н г л і й с ь к о ю м о в о ю , що 21 с е р п н я 1 9 6 8 р. с о в є т и

по­

чали о к у п у в а т и П р а г у , а 2 3 с е р п н я м о л о д і чехи и с л о в а к и в и с т у п и л и з п і д т р и м ­ к о ю більш п о м і р к о в а н о г о , р е ж и м у Д у б ч е к а , бі ль ш п а т р і о т и ч н о н а с т р о є н о г о , а ч е р в о н і в і й с ь к а п р о д о в ж у в а л и с т р і л я т и в н е п о в и н н и х ц и в і л ь н и х л ю д е й . В с е це п р а в д а , і у к р а ї н ц і у В а ш и н г т о н і о х о ч е п і ш л и б на д е м о н с т р а ц і ю , п р и є д н а л и с я б д о ві ль ни х ч е х і в і с л о в а к і в , що б у с т о л и ц і А м е р и к и п р о т е с т у в а т и с п і л ь н о п р о ти м о с к о в с ь к о г о - с о в є т с ь к о г о о к у п а н т а .

А л е у к р а ї н ц і — не п і шл и . Ч о м у ? П р и д и в і т ь с я у в а ж н о на н а м а л ь о в а н у т і є ю нібито Д е м о к р а т и ч н о ю Ч е х о - С л о в а ц ь к о ю О р г а н і з а ц і є ю м ап у Че хо - Сл ов а чч и ни , і ви п о б а ч и т е , що д о її с к л а д у ці д е м о к р а т и . ,

включили й укр а їн сь ке місто У ж ­

г о р о д та в з а г а л і в с ю н а ш у К а р п а т с ь к у У к р а ї н у ! Чи м о ж н а д і й с н о б о р о т и с ь п роти і м п е р і я л і з м у Росії , коли де х то з че хі в за к о р д о н о м хоті в би бути с а м і м п е р і я л і с т о м , і м а л ю є ч а с т и н у с п о к о н в і ч н о ї у к р а ­ ї н с ь к о ї з е м л і — на с в о ї й г е о г р а ф і ч н і й м а п і ? . . Голова у к р а їн с ь к о ї національної о р ганізації, Від діл у В а ш и н гто н і, О р ­ ганізації О б о р о н и Чотирьох С в о б ід України, молодий ін ж е не р -па тр іо т В о ­ л одим ир М а є всь ки й написав до тієї чехо-словацької нібито де м о кр а тично ї е м і г р а ц і й н о ї у с т а н о в и , що у к р а ї н ц і — а н т и н о м у н і с т и , щ о в о н и п р о т и Р о с і ї в и й д у т ь д е м о н с т р у в а т и , а л е н е м о ж у т ь п і т и , б о на м а п і Ч е х о - С л о в а ч ч и н и з м а л ь о в а н о й ч а с т и н у У к р а ї н с ь к о ї З е м л і . У ли сті н а г а д а н о , що К а р п а т с ь ­ ка У к р а ж а

— ц е н е в і д ’ є м н а ч а с т и н а в і д н о в л е н о ї в 1 9 1 7 р. У к р а ї н с ь к о ї

С о б о р н о ї Д е р ж а в и у ф о р м і У Н Р , а в 1 9 3 9 р. З а к а р п а т с ь к а У к р а ї н а с а м а п р о г о л о с и л а с в о ю н е з а л е ж н іс т ь . К р і м того, автор листа с п р а в е д л и в о в к а ­ за в, що не ва р т о п и с а т и в а н т и к о м у н і с т и ч н и х з а к л и к а х с а м е с л о в о «совє т с ь к и й » , б о це с л о в о — п о р о ж н є : з а н и м п р и х о в у є т ь с я і м п е р і я л і с т и ч н а Р о с і я , і т р е б а г о в о р и т и не п р о « с о в є т с ь й и й » , чи « к о м у н і с т и ч н и й » і м п е р і я лізм, а

п р о р о с і й с ь к и й , чи м о с к о в с ь к и й і м п е р і я л і з м .

У наш час м а й ж е вся територія У кр а їн и є в лапах моснов.сьного в е д ­ мед я, Є ще ч а с ти н а

на ш о ї У к р а ї н с ь к о ї З е м л і під П ол ь щ е ю , н е в е л и к а ч а с ­

тина під Ч е х о -С л о в а чч и но ю , лише маленький район, чималі області "У кра­ ї н и в і д р і з а л а Р о с і я і п р и є д н а л а д о т а к зв. Р о с і й с ь к о ї Ф С С Р , д о Р о с ії , а у к р а ї н ц і в т а м , на К у р щ и н і , В о р о н і ж ч и н і , на К у б а н і — п р и м у с о в о р о с і й щ и т ь , в д а ю ч и с ь до Геноциду, н а р о д о в б и в с т в а . П ро ти о к у п а ц і ї всіх З е м е л ь У к р а ї н и б у д ь - к и м виступали й будуть ви с т у ­ п а т и в с і ч е с н і у к р а ї н с ь к і л ю д и , д е б в о н и не ж и л и . М а є м о в с ю д и р о з ш у к у ­ в а т и і п р и є д н у в а т и д р у з і в для Н е с к о р е н о ї У к р а ї н и

— це о д н о з в е л и н и :

з а в д а н ь наш ої м о л о ді , о с о б л и в о с у м і в ц і в , сту д е нт ів . З г а д у в а н и й інж. Вол м а є в с ь к и й н а п и с а в т о с е р п н я 1 9 Ь У р . ли с та до р е д а к ц і ї щ о д е н н и н а «Ва ш и н ґ т о н Д е й л і Н ю з » , в я к о м у п о я с н и в , що в о д н і й із с т а т т е й т і є ї г а з е т и б у ­ л о х и о н о с к а з а н о :• « Че х и

під

р о с і й с ь к и м ч обо то м у Ч е х о - С л о в а ч ч и н і» , бо

та м не л и ш е чехи, а й с л о в а к и , п р о яки х га зе та «забула» (є т а к о ж к і л ь к а ­ н а д ц я т ь д е с я т к і в т и с я ч у к р а ї н ц і в у Ч О С Р на 11ря ш і в щ и н і ) . А в т о р п р о х а в р е д а к ц і ю с т о л и ч н о ї а м е р и к а н с ь к о ї г а з е т и не в ж и в а т и , б о д а й не ч а с т о , с л о ­ в о « с о в є т с ь к а с и л а » , чи « с о в є т и » , б о то л и ш е м о с к о в с ь н о - н о м у н і с т и ч н а п р о п а г а н а хоче, щ о б у с в і т і п о в і р и л и , що є т а к а « с о в є т с ь к а - с и л а » , а б о « с о в є т с ь ний н а р о д » , ч о г о н а с п р а в д і не і с н у є : є с и л а м о с к о в с ь к о г о і м п е р і я л і з м у та є в С С С Р 1 1 0 по н е в о л е н и х р о с ія н а м и націй і н а р о д ів ! Г о м у в питанні

« Д р у з і чи в о р о г и ? » м а є м о бути о б е р е ж н и м и . Я к щ о х т о с ь

і з ч у ж и н ц і в є п р о т и М о с к в и , а л е з а те, щ о б з а б р а т и с о б і б о д а й о д н о у к р а ­ ї н с ь к е с е л о — ми з н и м не м о ж е м о бути з г і д н і . М а є м о т а к о м у т и п о в і п о я с ­ ни т и , щ о в і н м о ж е н е с в і д о м о — с а м х о т і в би б у т и і м п е р і я л і с т о м . На ш е спільне, єдине і неподільне гасло всіх українців у світі :

У К Р А ЇН А

224

-

Д Л Я У К Р А ЇН Ц ІВ !

Л.П.

V acan c e s -e x c u rs io n s 1969

fouest III

сапай

Унраїнна на нанадійській мільйоновій ренлямі Понад півмільйона українців ж и в е в Канаді, ку­ ди п риб ул и 7 5 р о к і в т о м у п е р ш і п о с е л е н ц і з З а х і д ньої У кр а ї н и . У к р а ї н ц і с к у п ч е н і н а й б іл ь ш е в трьох о бластях: С а с к а ч е в а н і , М ан іто б і й Ал берті, де в к іл ь ко х у н і в е р с и т е т а х у к р а ї н с ь к а м о в а в и з н а н а за р і в н о п р а в н у м о в у п о р у ч і з а н г л і й с ь к о ю чи ф р а н ­ ц у зь к о ю , а у к р а їн с ь к у мову, літературу й іс то р ію ст уд е нт и з д а ю т ь тан с а м о , як і інш і д и с ц и п л ін и . У п о ч а т к о в и х і с е р е д н і х ш к о л а х у т их п р о в і н ц і я х К а ­ нади тисячі дітей

вивчають українську мову й істо­

р і ю , і це п і д т р и м у є у р я д в і л ь н о ї к а н а д і й с ь к о ї д е р ­ ж а в и . і е п е р у кр а їн ці , м і ж я к и м и є м і н і с т р и в уряді, посли, л ю д и р і зн и х ф а ' ї в , п о с е л ю ю т ь с я т а к о ж у Торонті й М онтреалі, двох великих містах на Сході К а н а д и , а л е г о л о в н і н а ш і м а с и ж и в у т ь на с е р е д ­ н ь о му З ах о д і краї ни, де п р о д у к у ю т ь золоту п ш е н и ­ ц ю. Н а цій ф о т о р е п р о д у к ц і ї б а ч и м о , я к н а й б і л ь ш а п о в і т р я н а к о м п а н і я « Е р - К а н а д а » р е к л я м у є полети с в о ї х п а с а ж и р с ь к и х л і т а к і в на с е р е д н і і ц і л к о м з а ­ х ід н і ч а с т и н и к р а ї н и : п о р уч із л ю д ь м и р із н и х п о ­ х о д ж е н ь та фа х і в з о б р а ж е н а й г а р н а м о л о д а у к р а ­ ї нка. У к р а ї н ц і в К а н а д і п л е к а ю т ь р і д н у м о в у і у к р а ­ ї н с ь к у к у л ь т у р у та д у ж е г о р д і з н а ш о ї ч у д о в о ї н а ­ р одної нош і, що п о д о б а є ть с я к а н а д ій ц я м різних н а ц і о н а л ь н и х п о х о д ж е н ь . Те, що не д а є М о с к в а плекати в поневоленій У країні -

вільно плекають

і р о з в и в а ю т ь та з б е р і г а ю т ь с о т н і т и с я ч у к р а ї н ц і в у К а н а д і та в і н ш и х к р а ї н а х в і л ь н о г о с в і т у . А ти, Ч и ­ тачко У А т и , Ч и т а ч у ? Брошуру «Ер-Канада» з зображенням українки видано мільйоновим накладом у 1 9 6 9 р . двома м о ­ в а м и , а н г л і й с ь к о ю та ф р а н ц у з ь к о ю , її м о ж н а п о б а ­ ч ит и н а к о ж н о м у а е р о д р о м і в К а н а д і , у в с і х б ю р а х т у р и з м у . З а к о р д о н н і т у р и с т и , не з н а ю ч и у к р а ї н с ь ­ кої н о ш і , р о з п и т у ю т ь с т ю а р д е с на к а н а д і й с ь к и х л і ­ т а к а х , щ о т о з а ч у д о в а д і в ч и н а , а ті в і д п о в і д а ю т ь : ЦЕ У К Р А Ї Н К А !

225

на старт!

І Фіз

КцльїцршКи З спортового життя СУМ в Европі С п о р т о в е жит тя в є в р о п е й с ь к и х к р а ї н а х д і ї С У М р о з в и н е н е с л а б о . Л и ­ ше в А н г л і ї д і ю т ь с по рт о ві д р у ж и н и по О с е р е д к а х , які о с і н н ю з м а г а ю т ь с я з а п е р ш е н с т в о н а с п о р т о в о м у с вяті н а Т а р а с і в ц і , з такі+х к о н к у р е н ц і й як футбол, в і д б и в а н к а , с т у к - п у к , ша хи та д е я к і роди л е г к о ї а т л е т и к и . Фут боль ні д р у ж и н и і снують по бі льших О с е р е д к а х . В минулих р о к а х п е р ш у н а м и бу ­ ли д р у ж и н и з Ь р а д фо р д у , Н о т т і н ґ г а м у . Пі д час цьогорі чних ва к а ці й с у м і вс ь к а футбольна д р у ж и н а «Леви» з Брадфорду і с по рт . реф. - С . Б а н а к ) в и б р а л а с я в п ої з д к у на нон т « мен т ,

щ о б від

ві д а т и с у м і в с ь к і таб.ори та р о з і г р а т и з м а г а н н я з с у м і в с ь к и м и д р у ж и н а м и , ц е був с в о г о р о д у м а н д р і в н и й с п о р т о в и й т а б і р . В Бельг і ї д р у ж и н а «Леви» п е р е б у л а 2 і 3 - г о с е р п н я , с а м е в ч а с з а к і н ч е н ­ ня т а б о р у і К р а й о в о г о З д в и г у , на я к о м у гості д а ли к і л ь к а с вої х в д а л и х т о ­ ч о к : с п і ви, т а н ц і і с не ч . М і ж с п о р т о в ц я м и бу ла ч а с т и н а д і в ч а т . Т о м у що в Б е л ь г і ї д р у ж и н , як т а к и х н е було, п р и й ш я о с я о р г а н і з у в а т и д р у ж и н у «ад гок» для ці єї с трі чі . С п о р т о в и й р е ф е р е н т К У С У М Р . К о в а л ь ч у к д о б р е вив язався зі с вог о з а в д а н н я і в к о р о т к о м у часі з і б р а в з кі лькох О с е ­ р е д к і в с у м і вц і в, що г р а ю т ь в б е л ь г і й с ь к и х д р у ж и н а х та о ф о р м и в їх в у к р а ­ ї нську с у м і в с ь к у д р у ж и н у п і д н а з в о ю « К а р п а т и » . О п о р о ю д р у ж и н и були три брати Гелечаки -

С л а в к о , М и х а й л о й В о л о д и м и р , які в ж е н е р а з виступали,

і н ш і хоча р а з о м не г р а ли в с е т а к и з н а л и с я , т а к що в с к о р о м у ч а с і з а п а н у ­ вало о а ж а н н я виг р а т и з м а г а н н я з д р у ж и н о ю Б р а д фо р д у . З м а г а н н я ві д бу л и­ ся на м і с ь к о м у г р и щ і

в М а л ь м е д і . З м а г а н н я були д о с и т ь ц і к а в і і о б и д в і

д р у ж и н и в и к а з а л и г р у на в и с о к о м у р і в н і . В п е р ш і й п о л о в и н і д о м і н у в а л и « К й р п а т и & т а с т р і л и л и д в а голі . В д р у г і й п о л о в и н і « Л е в и » п о с и л и л и о б о р о ­ ну та атаку, а л е п о м и м о їх з а в з я т т я не вд а л ос я здобути ворі т. З м а г а н н я

за­

кі н ч и л и с я 3 : 0 в к о р и с т ь « К а р п а т » з Б ел ьг і ї . Н а о б о р о н у «Л е ві в» т р е б а с ка за ти , що вони буя» в т о м л е н і н і ч н о ю їз д о ю в а в то б у с і і бе з в і д п о ч и н к у стали до зм а г а н ь . Після то га мобільний спортовий табір подався аж до М юнхену, щоб від ­ відати могилу п р о від ни ка О У Н С .Б а н д е р и . Н а с у м ів с ь к о м у таборі в Н ім е ч ч и н і в Ґо м а д ін ґе н «Леви» зр е м ісув а ли зма га н ня з та б о р о во ю д р у ж ин о ю С У М в Німеччині. К рім змагань з сумівсь­ к и м и д р у ж и н а м и в о н и г р а л и т а к о ж з н і м е ц ь к и м и д р у ж и н а м и , а на з а к і н ч е н ­

226

ня в і д в і д а л и с у м і в с ь к г і й т а б і о у Ф о а н ц і ї б і л я Б е л ь ф о р т у .

Першуни сумівсьної олімпіади на -Тарасівці* (В.Британія) 1968 р. з Осередку СУМ в Братфорд. 3-ліва на право: Роман Гусак (шахи) Василь Яроцьний (скон в довжину). Ярослав Лучин (мет ратищем). Футбольна команда «Леви- ос. СУМ в Брадфорд.

Збірна українок Торонта відбиваниового турніру УСЦАК. (між ними 6 сумівои) 3 боку провідник Збір­ ної - В.Ігнатоеич.

«День Спортовця» УСЦАК в Торонті. У н р а і н с ь к а С п о р т о в а Ц е н т р а л я А м е р и к и і К а н а д и з о р г а н і з у в а л а в днях 2 1 і 2 2 ч е р в н я ц.р. « Д е н ь С п о р т о в ц я » в Т о р о н т і в п р о г р а м у я к о г о входили з м а г а н н я ю н а к і в з футболу, в і д б и в а н к а для ч о л о в і к і в і ж і н о к та з м а г а н н я Футбольних д р у ж и н « О л д бої в», ц е в ж е т ре т я с п о р т о в а і м п р е з а цього рода. В « Д н і с п о р т о в ц я » взвли у ч а с т ь д р у ж и н и С У М : фу т больна д р у ж и н а С У М А « К р и л а » з Ч і н а ґ о та ж і н о ч а д р у ж и н а в і д б и в а н н и С У М з Т о р о н т а . В з м а г а н н я х брали

у ча с ть н а с т у п н і д р у ж и н и : « Т р и з у б » С у д б у р и , « Т р и ­

з уб» і о р о н т о , « Ч е р н и к » Д е т р о й т ^ Л ь в і в » К л і в л е н д , « Д и н а м о « С т . К е т е р и н с . О Д У М Торонто, М У Н Торонто. Дружина С у м а

« К р и л а » з д о б у л а п е р ш е м і с ц е з футболу, а ж і н о ч а д р у ­

ж и н а С У М з ю р о н т а вз яла п е р ш е м і с ц е у в і д б и в а н ц і . і у р н і р а м и проводили спеці яльні к ом і сі ї , з л о же н і з визна чн их с по рт овшв. В к і н ц і з м а г а н ь ві дбу ла с я ц е р е м о н і я в р у ч е н н я н а г о р о д ; д р у ж и н а С У М А - К р и л а » о д е р ж а л а с пе ці я л ьну ч а ш у з рук О . Ф е д ь к а , п е р ш у н а К а н а д и у п л а ­ в а н н і го рі лиць, а ж і н о ч а в і д б и в а н к о в а Д р у ж и н а С У М з Т о р о н т о о д е р ж а л а ч а ш у з р у к адв. Ю . ь е н а , п о с ла О н т а р і й с ь к о в о п а р л а м е н т у . ц я в д а л а с п о р т о в а і м п р е з а м о л о д і з у ч а с т ю 2 8 0 з м а г у н і в в ия вил а , що н а ш а м о л о д ь радо бе р е у ч а с т ь у с п о р т о в и х з м а г а н н я х , щ о тан і з м а г а н н я

повинні в і д б у в а т и с я в р і з н и х д і л я н к а х с п о р т у . Сумівиа Юлія Кухарчук отримує мандрівну нагороду жінок для СУМ Торонто з рук голови УСЦАК

Львівська футбольна Команда •Карпати* з виграшом.

тріюмф українського футболу Ц ь о г о р о к у у к р а ї н с ь к и й фут бо л з н о в у т р і ю м ф у є . В п е р ш и й р а з в і с т о р і ї с о в є т с ь к о г о фу т б о л у к р и ш т а л е в и й к у б о к п е р е х о д и т ь д о с т о л и ц і З а х і д н ь о ї України — Л ьво ва . П о п е р е д н ім и р о ка м и кубок С С С Р шість разів за во йо в у­ ва ло к и ї в с ь к е « Д и н а м о » , а ц ь о г о р о к у п е р ш у н о м т у р н і р у за к у б о к стали львів сьні «Карпати». Н е л е г к и й був їхній шлях до дня сл ави. Т р е б а було р о з і ­ грати 6 4 з м а г а н н я з с и л ь н и м и к о м а н д а м и , як м о с к а л ів , так і інших р е с п у ­ блік. Ал е л ь в ів я н и ви тр и м а л и до кін ця. О р г а н і з а т о р о м і н а д х н е н н и н о м к о ­ м а нд и був їхній ве т е р а н і ка п іт а н Іго р К у ни ц ь ки й. В фінальних зм а га н ня х «Карпати» зустрілися з р о с ій с ь ки м в ій с ь ко вим клюбом з Ростова. З м а га н н я відбулися в М о с к в і перед тисячами глядачів. Гр а мала г о стр ий х а р а кт е р і ш в и д к е те мп о . С е р е д н ю л і н і ю «Карпат» з а ­ с т у п а л и Б р о в а р с ь к и й , К у л ь ч и ц ь к и й і Б у л г а к о в , а на в о р о т а х б у в Т у р п а н . Якийсь час д о с в ід ч е н и м во я ка м р о с то в с ь ко го клюбу щастить кр а щ е з д ій с ­ н ю в а т и с в о ї н а м і р и і в п е р ш і й п о л о в и н і в о н и в і д к р и в а ю т ь р а х у н о к зі с т р і ­ лу З і н ч е н н а . А л е « К а р п а т и » н е з д р и г н у л и с я і не з н е в і р и л и с я в і д п е р ш о ї н е в д а ч і . В о ­ ни п о в е л и с и л ь н и й н а с т у п на в о р о т а Р о с т о в а . Після перерви росія ни деякий час на м агал ися знову перебрати т и в у,

ін іц іа ­

але з м а г у н и «Карпа т» о п а н у в а л и г р и щ е і всі к о м б і н а ц і ї п р о т и в н и к і в

з в о д и л и н а н і в е ц ь . Н а 6 2 - і й х в и л и н і « К а р п а т и » з д о б у в а ю т ь п е р ш і в о р о т а зі стріл у Л и х а ч і в а , а на 6 6 -т і й хв ил ин і з к о м б і н а ц і ї Д а н и л ю к - К у л ь ч и ц ь к и й - Б у л г а к о в з а н р і п л ю є т ь с я п е р е м о г а «Карпат», які з д о б у в а ю т ь к у б о к С о в є т с ь к о г о Союзу. П е р е м о г а л ь в ів с ь к и х футболістів в ід н о в л ю є сл авні к о л ись тр а д и ц ії сп о р т о в о г о к л ю б у « У кр а ї на » , я к а була с і л л ю в оці для п о л ь с ь к и х н о м а н д . У к р а ­ ї н с ь к і с п о р т о в ц і т р і ю м ф у ю т ь н е т і л ь н и в фу т бо л і , а л е з д о б у в а ю т ь з о л о т і і с р і б н і м е д а л і в р і з н и х н о н к у р е н ц і я х на с в і т о в и х о л і м п і я д а х , а л е щ о з т о г о , к о л и У к р а ї н а не в и с т у п а є в с в і т о в о м у с п о р т і , я к о к р е м а д е р ж а в а , б о у к р а ї н с ь к і с п о р т о в ц і з м у ш е н і з м а г а т и с я під ч у ж и м и к о л ь о р а м и : С С С Р .

229

Нарнотини — ворог наш ого здоров'я Р

ДРАҐАН

Алькоголь

А л ь к о г о л ь т а к п р о с я к в с е л ю д с ь к е й н а ш е с у с п і л ь с т в о , щ о з д а в а л о с ь би

в т е ч і в і д н ь о г о н е м а є . Т а п р о те є д у ж е б а г а т о л ю д е й , о с о б л и в о м о л о д і , вірять у тверезе,

які

б е з а л ь н о г о л ь н е м а й б у т н є . В і р а в г і д н і с т ь л ю д с ь к у , я к і й не

п о т р іб н і ж о д н і н а р к о т и к и , до в е л и ки х чи ні в і до м а л е н ь к и х ч и н і в що в и р о с ­ т а ю т ь в о д н е в е л и к е ціле, стої ть в и щ е в с і х н а р к о т и к і в , а л ь к о г о л ю в к л ю ч н о . А л ь к о г о л ь , це д у ж е н е б е з п е ч н и й

ворог, і з ним боротись є за в д а н н я м к о ж ­

ної м о л о д о ї л ю д и н и , що в и р о с т а є

на зрілого, ш ляхетного українця.

П о д і б н о , я к і к у р е н н я , а л ь к о г о л ь це з л у д н а д о ш к а р я т у н к к у для . р о з х и т а н о ї , « п о т о п а ю ч о ї » о с о б и с т о с т и . Ц е в т е ч а в і д д і й с н о с т и . це з д а в л ю в а н н я т р и в о г и и з а о х о т а в п р и с т а в а н н і з д р у г и м и . А л ь к о г о л ь , це ф е р м е н т ц у к р у і д р і ж д ж і в , і с п о ж и в а є т ь с я в н а й р і з н о м а н і т н і ш и х видах: чистий де нат ур , з м і ш а н и й з в о ­ д о ю , в и н о , п и в о і в с я к і л і к е р и зі с м а к о в и м и д о м і ш к а м и . К о ж е н п ' є в і д п о в і д н о д о с м а к у й д о с т у п н я а л ь к о г о л і з м у . А л ь к о г о л і к и п ’ ю т ь о д и н ц е м , не ш у к а ю ч и т о в а р и с т в а . їх ж е н е д о п л я ш к и

п о с т і й н а туг а. Ч и м б і л ь ш е в о н и п ’ ють, т и м б і л ь ­

ше хочеться. Інші ш у к а ю т ь т о в а р и с т в а , щоб « по хм е ли ти сь » і «забути горе » Го р я вони не з а б у в а ю т ь , а тра тя ть з д о р о в ’я і гр о ш і. М а й ж е к о ж н а т о в а р и с ь к а , чи у р о ч и с т а н а г о д а , не о б х о д и т ь с я б е з а л ь к о ­ г о л ю . М а л и й в ж и т о к м о ж н а т о л е р у в а т и , б о в і н не ш к о д и т ь з д о р о в ' ю , х о ч і не п о м а г а є . В і н п і д т р и м у є в і д п о в і д н у т е п л у , чи п і д н е с е н у а т м о с ф е р у , д е в о н а п о т р і б н а й і н а к ш е н е м о ж л и в о її в и к л и к а т и . Н а й к р а щ а , о д н а ч е , к о м п л е т н а а б ­ с т и н е н ц і я й ш у к а н н я і н ш и х з а с о б і в т о в а р и с ь к о г о о ж и в л е н н я , чи в и к о р и с т а н н я с в о го дозвілля, як м и с тец ь кі р о зваги, спів, музика, поезія, бесіди, тощо. В культурних лю дей знаходиться дуже багато за собів культурної розваги й не ­ м а є п о т р е б и в д а в а т и с ь по п о м і ч д о о т р у ї . Кол ись , у д а вн ин у , а л ь к о го л ь вж и в а л и , як л і к а р с т в о проти р із н и х хво ро б. В с я к і н е в і г л а с и р о б л я т ь це й с ь о г о д н і . О р г а н і з м з а т р у є н и й а л ь к о г о л е м , п о ­ п а д а є в о т у п і н н я й л ю д и н і х в и л е в о з д а є т ь с я , що в п л и в а л ь к о г о л ю б у в п о з и ­ т и в н и й . Т а це т і л ь к и з л у д а . Х в и л е в е з б у д ж е н н я в и к л и н а є в р а ж е н н я , щ о л ю ­ д и н а м о ж е к р а щ е п р а ц ю в а т и й д у м а т и , а л е на д і л і п р а ц ю є й д у м а є г і р ш е , хаотично, н е с ко о р д и н о в а н о і с к о р о вичерпується. В ж и в а ю т ь теж алькоголь п р о т и г а д ю ч о ї , чи і н ш о ї , о т р у ї , в і р я ч и , щ о ві н п р о т и д і є , а л е це т е ж о б м а н * як з н а и ш я и м о д е р н і д о с л і д и м е д и ц и н и . Н а т и р а н н я ш к і р и а л ь к о г о л е м , чи з б у д ­ ж е н н я апетиту є т е ж зл уд ни м і ш к і д л и в и м . А л ь к о г о л ь на г о л о д н и й ш л у н о к б і л ь ш е ш к о д и т ь , н і ж на п о в н и й . П р и т о м у , к о л и ч а с т о в ж и в а є т ь с я , ми з а в ж д и х о ч е м о б і л ь ш е , б о в і д ц ь о г о , ні б и , р о б и т ь ­ ся л е г ш е . П р и с к о р е н н я б ит т я с е р ц я , чи в і д д и х у , н і я к не о з н а ч а є з д о р о в ' я , чи по лег ш і. О т ж е , під к о ж н и м огляд ом, ал ьк ого ль є ш к ід л и в и м л ік ом . Проти о д ­ н о ї ті,яь«и л и х о м а н к и , та щ е в д е я к и х в и й н я т к о в и х в и п а д к а х , в ж и в а є т ь с я а л ь ­ к о г о л ю , а ле п р и п и с а н о г о л і к а р е м . А л ь к о г о л ь we є т а к и й ш к і д л и в и й , я к н і к о т и н а , бо м а є , н а в і т ь , д е я к і п о ж и в ­ ні в а р т о с т и , я к це п о б а ч и м о д а л і . В і н к о м п л е т н о м і ш а є т ь с я з п о ж и в о ю і, хоч п о ш к о д ж у є о р г а н і з м , а ле в н ь о м у не з а л и ш а є т ь с я , а п о 1 2 г о д и н а х а б с о р б у ­ є т ь с я з о в с і м . Ці ч ф і з и ч н о ї н у л ь т у р и , о д н а ч е , ні в я к о м у р а з і не н а д а є т ь с я . А. я к п о ж и в а , альк оі - о/ <о, и е н а л ь о р н . а б о е н е р г і я , та й то з д е б і л ь ш о г о т і л ь к и

хвилево

Ь о рос ту, п е р е б у д о в и і п р а в и л ь н о ї д і ї о р г а н і з м у н і я к і к а л ь о р і ї не

2 3 0 заступлять

О р г а н і з м в с и л і а б с о р б у в а т и 1 п і нт у ч и с т о г о а л ь к о г о л ю за 2 4 г о д и н и . О д ­ на п я та е н е р ґ п , п о т р і б н о ї о р г а н і з м о в і , м о ж е бути д о с т а в л е н а п и т т я м ,

а ле

п о ж и в н і с т ь с т р а в и , я к у в той ч а с ї мо, не п о л і п ш у є т ь с я , а п о г і р ш у є т ь с я . К альо* Р і і > я к ' о д е р ж у є м о з а л ь к о г о л ю , з а н а д т о для н а с д о р о г і . В и н о й п иво , к р і м а л ь к о г о л ю , м а є ще й к о р и с н і с к л а д н и к и , я к к р о х м а л ь , б і л о к , м і н е р а л и й, н а ­ ві т ь, в і т а м і н и , а ле в с е те в д у ж е м а л і й к і л ь к о с т і . О д н а ч е м о л о к о м а є б а г а т о б і л ь ш е к а л ь о р і й н і ж п и в о , а в а р т і с т ь б і л к а н е м а що й п о р і в н ю в а т и . К а л ь о р і ї п и в а к о ш т у ю т ь н а с у 5 р а з і в б і л ь ш е за к а л ь о р і ї м о л о к а . Б і л к а м а є п и в о д у ж е м а л о . М і н е р а л и й в і т а м і н и в и н а , з о г л я д у на в и с о к и й в і д с о т о к а л ь к о г о л ю , н а д ­ то для н а с д о р о г і . ( J в о є ю ш к і д л и в і с т ю а л ь к о г о л ь , п о б і ч н і к о т и н и , це о д и н із н а ш и х н а й б і л ь ­ ши х в о р о г і в . П р и д у ж е н е з н а ч н і й т е р а п е в т и ч н і й в а р т о с т і ш к о д и , які н а н о с и т ь а л ь к о г о л ь — в е л и ч е з н і . П р о це м у с и м о д е щ о д о в і д а т и с ь . Почнімо

в і д н е р в і в і м о з к у . М и в ж е р а н і ш е з і а д у ь а л и , що а л ь к о г о л і з м , це

в т е ч а в і д д і й с н о с т і , це ш у н а н н я ч у т т є в и х і л л юз і й і р я т у н к у в і д д е п р е с і ї . А д ж е п ’я н и ц я ч а с т о с к а ж е в а м : «Я п ' ю , б о м е н е т о ч и т ь х р о б а к » . О т ж е , н а х в и л и н у з б у д ж е н і н е р в и й м о з о к с п о в і л ь н ю ю т ь і п о с л а б л ю ю т ь с в о ю фу н к ц і й н і с т ь . “ Х р о ­ б а к а » в б и т и не в д а є т ь с я , З а м і с т ь я с н о с т и й л е г к о с т и в д у ш і л ю д и н а , а р а д ш е ж е р т в а , п о п а д а є в « м р я к у » . В с я к а і н т е л е к т у а л ь н а п р а ц я , а д а л і р о з у м , воля, суд і ми ст ець ке пережиття, з н и ж ую ть с в о ю вартість. При більшій дозі а л ь к о ­ г о л ю , ж е р т в а з о в с і м т у п і є й і д і о т і є . А л ь к о г о л ь н и щ и т ь р і в н о в а г у духа, почуття ща с т я и т епла, за я к и м н о р м а л ь н а л ю д и н а з а в ж д и тужить. С у с п і л ь н а с е б е в а р тість любителя чарки -

н і я к а . С и л а волі не і с ну є . П а м ' я т ь -

це о д н а пустеля.

З п і д с в і д о м о с т и вилазять «чортики» й д о р о г а д о б о ж е в і л ь н і в і д к р и т а . О т ж е , с п у с т о ш е н н я й р уї на . Я к щ о й д е т ь с я п р о фі зичну к у л ь т у р у й в і д п о р н і с т ь о р г а н і з м у , а л ь к о г о л ь з н и ­ жу є рі ве н ь сп р а вн о ст и, збільшує за ра зл ив іс ть і с ко р и й р о зв ит ок всяних х в о ­ р о б . З н и ж у є т е м п е р а т у р у ті ла, я к а в п е р ш і й х в и л и н і м о ж е , н а в і т ь , д у ж е п і д ­ скочити. «Випиймо

— це н а с з а г р і є » . Я к а злуда. . . М а с о в і д о з и с п р и ч и н ю ю т ь

ґ а с т р и т і з а п а л е н н я п е ч і н к и , що д і є на н е в і д п о в і д н у е л і м і н а ц і ю

Ві д с о т о к , х в о ­

рих по шп италях, з а г н а н и х туди а л ь к о г о л е м , д у ж е в и с о к и й . В к о ж н і й ч а р ц і г н і з ­ д и т ь с я а л ь к о г о л і з м , в а ж к о в и л і н у в а л ь н а , а б о й н е в и п і к у в а л ь н а х в о р о б а . Ал ь коголіки стають жалю гід ними психопатичними дивоглядами. А л ь к о г о л ь с п р и ч и н я є . с т а т е в і а н о м а л і ї і з б о ч е н н я , а ж д о з л о ч и н н о г о м а н ’яцтва, що в е д е в т ю р м у . З н и щ е н е а л ь к о г о л е м тіло х в о р і є п ри к о ж н і й н а г о д і й в и д у ж у є ті льк и д у не п о в і л ь н о . В і д п о р н і ш и м и на х в о р о б и я в л я ю т ь с я а б с т и н е н ­ ти, б о о р г а н і з м о в і т р е б а п о м о г т и , а не п е р е ш к о д ж а т и . У п ' ян и ц і м ' я з и в' януть, б о не т я г н е д о руху, а д о л і н и в с т в а і м р і й н и ц т в а . М р і я п р и ч а р ц і , це не к р и л а і а м р і я , це г н и л и и к о ш м а р . Ч а р к а р у й н у є т р а в н і с ил и і п р и п і з н ю є х е м і ч н і п р о ц е с и т р а в л е н н я , з а т р и ­ м у ю ч и рух в к и ш к а х . П о д р а ж н ю є т е ж , н е п о т р і б н о , у с т а і г о р л о . П ’ я н и ц і н і к о ­ ли не м а ю т ь з д о р о в о г о ап е т ит у, т і л ь к и п о с т і й н о х о ч е т ь с я в и п и в а т и . Р и т м с е р ­ ця п р и с к о р ю є т ь с я , а л е п і с л я д у р м а н у н е н о р м а л ь н о с п а д а є . К р о в г у с н е й не п л и в е в і л ь но , я к у а б с т и н е н т а . З м и с л и н а ш і т у п і ю т ь і ї хня д і я с л а б н е . В с я індивіду ал ьніс ть лю ди ни слабне, тупіє і зн ец ін ю єт ьс я . При тому тр еба з а з н а ­ чити, що о д н и м л ю д я м а л ь к о г о л ь ш к о д и т ь б і л ь ш е , д р у г и м м е н ш е , з а л е ж н о в і д в і д п о р н о с т м о р г а н і з м у . М о л о д е ті ло, ще не з а т р о є н е , б і л ь ш в і д п о р н е ві д старого, перздряхлого. А л ь к о г о л ь , н і б и , д о д а є в і д в а г и , а ле ця в і д в а г а б і л ь ш е ш к о д и п р и н о с и т ь , н і ж к о р и с т и . Б о п і д в п л и в о м ч а р к и м и б а ч и м о н е д і й с н і с т ь , а те, щ о н а м

231

д і й с н і с т ю з д а є т ь с я . У м н а ш не в м і є о ц і н и т и п р а в и л ь н о с и т у а ц і ї , чи з в а ж и т и фак ти. А що в а ж л и в і ш е в ж и т т і в і д з д о р о в о г о у м а і з д ї б н о с т и д о п р а б в и л ь н и х р іш е н ь ? Ш о ф е р авта робить часті дур ниці й н а р а ж у є життя с в о є й інших. С у с п і л ь н а п о в е д і н к а того, що «любить п р о м о ч и т и горло» теж з м і н ю є т ь с я й робит ьс я б е з в ід п о в і д а л ь н о ю . « А д а м о в а сльоза» в нія н ом у разі не м о ж е б у ­ ти с т и м у л о м у с у с п і л ь н о м у ж и т т і , в о р г а н і з а ц і ї , д е п а н у є д у х д р у ж б и , в и р о ­ щений ідейною ц іл е с п р ям ов а ніс тю і на сна ж е ний спільними зм а га н ня м и. А л ь к о го л ь в д а р я є в с а м и й центр, у мо зо к, і путає дум ку. П о в е д і н к у р о з ­ хитаної а л ьк о го л е м л ю ди ни л е г к о пізнати. С к іл ь к и розбитих по друж, о с о б и с ­ т их т р а г е д і й , с п о т в о р е н и х н а щ а д к і в . А л ь к о г о л ь д і є на к і л ь к а п о н о л і н ь . А ч о м у син м а є терпіти за гріхи с в о го б а т ь к а ? П ощ о копати с о б і п е р е д ч а с н о м о г и ­ л у ? П о щ о в и к и д а т и б е з л і ч г р о ш е й на о т р у ю ? Н а р о д н я м у д р і с т ь к а ж е : « Ч а р ­ к а г о р і л к и — м о р е с л і з » . Н а в і т ь т в а р и н а н е ї сть, не п ' є п о н а д м і р у . Ч о м у ж л ю л и н а м а є оут и г і р ш о ю за т в а р и н у ? О т ж е , а л ь к о г о л ь , це с у с п і л ь н а п р о б л е ­ ма з дуже п о ва ж но ю загрозою. О с о б л и в о у к р а ї н с ь к а ж і н к а , мати, п о в и н н а д б а й л и в о з б е р і г а т и с в о ю тве р е з і т с ь т а к , я к це в о н а й р о б и л а , з р е ш т о ю , в п р о д о в ж у с і є ї н а ш о ї і с т о р і ї . В ч у ж и н ц і в , я к ми це з а р а з о б с е р в у є м о , с п р а в а м а є т ь с я не д у ж е г і д н о . Я к о ю м а т і р ’ ю б у д е ж і н к а , що в и с и д ж у є й з а п и в а є т ь с я в б а р і ? В о н а , і її п ’я н и й ч о ­ л о в і к м о ж у т ь д а т и ж и т т я к а л і ц і , а б о п і в г о л о в к о в і , що б у д е н е с т и на с о б і п л я ­ му своїх н е р о з в а ж н и х батьків. Хв ил ина п р и є м н о с т и й забуття м а є д уж е т р а ­ гічні наслідки. Н а те д а н о н а м с и л у в о л і й р о з у м у , щ о б ми о б о р о н я л и с ь в і д ц ь о г о л и х а і з н а й ш л и іншу р о з в а г у в житті, з яко ї б уд е ко р ис ть . Ю н а к п о в и н е н , за в с я к у ці ну, в и с т е р і г а т и с ь а л ь к о г о л ю , п о к и д о з р і є й н а в ч и т ь с я р о з у м н о в и р і ш у в а т и , к о л и в т о в а р и с т в і м о ж н а , і в я к і й м і р і , в и п и т и . Хоч, в л а с т и в о , н і к о л и не з а х о ­ д и т ь т а к а м о ж л и в і с т ь , що д о к о н ч е т р е б а в и п и т и . Ті , що п’ ю т ь в и м и н а ю т ь а б ­ с т и н е н т і в , але р о з у м н а й т о в а р и с ь к а л ю д и н а з а в ж д и з н а й д е м о ж л и в і с т ь з а ­ ступити ч а р ку ч и м с ь і нш и м. Д о р о с л і люди , але без с та бі л і з о в а н о ї о со бо во с ти , т е ж п о в и н н і в и с т е р і г а т и с ь ч а р к и , бо в о н а м о ж е їх з о в с і м н е о б а ч н о « к о п н у ї и » . ш к о л и не п и и м о , ко л и ми в с л у ж б і , чи на п р а ц і , ко л и на я к і й с ь с у с п і л ь н і й функ ці ї . В ж е в с т а р о в и н у , с л а в н и й фі ло со ф Гіл атон о с т е р і г а в , щ о б не пити т о ­ ді , ко л и в и к о н у є м о я к и й с ь о б о в ' я з о к . А з н а н и й р и м с ь к и й л і к а р і п р и р о д о з н а ­ в е ц ь ґ а л е н г о в о р и в , щ о « в и н о , це т и р а н » . Д о б р е є з а п а м ’я т а т и т а к е : к р а щ е пити п і сл я о б і д у , н і ж п е р е д о б і д о м ; п і сл я п р а ц і , н і ж п е р е д п р а ц е ю ; н і к о л и , ян п і д г о т о в к у д о з у с и л ь ; н і к о л и , к о л и й д е т ь с я п р о б е з п е к у ж и т т я с в о г о чи ч и й о ­ гось. Ж у р б у й н е п е в н і с т ь т р е б а п е р е м о г т и с и л о ю волі, х а р а к т е р у й я с н і с т ю ума. Б е н к е т у в а т и то д і , ко л и Б а т ь к і в щ и н а с т р а ж д а є , — д у ж е н е г і д н о . Н а ш і р і д н і в к р а ю , в не в о л і , д у м а ю т ь п р о н а с і с п о д і в а ю т ь с я ві д н а с д о п о м о г и . Д о п о м о г т и ти ї м м о ж н а т і л ь к и в и з в о л ь н и м р у х о м, п р а ц е ю для р і д н о ї с п р а в и й б е з м е ж н о ю і д е й н о ю п о с в я т о ю . А для ц ь о г о ми м у с и м о бути з д о р о в і ф і з и ч н о й м о р а л ь н о . Х а й не с к а ж у т ь в о н и т а м, у я р м і , п р о н а с с л о в а м и П. К у л і ш а : «їсте, п' єте, с п и ­ те і л ю б и т е В к р а ї н у » . Н а ш а м о л о д ь н і к о л и не й ш л а і, м а є м о н а д і ю , ні н о ли не п і д е д о р о г о ю

аль-

ко го л ь н о го упадку, злочину, розпусти, па вп е р из му , с а м о гу б с т в а , незд ібн ос ти до п р а ц і , і н т е л е к т у а л ь н о ї руїни й р а б с т в а . Це є с е р й о з н і п о р о к и м о д е р н о г о св і т у , в я к о м у ж и в е м о . В и с т е р і г а т и с ь н е б е з п е к и , йти п р о т и теч і ї , це з н а ч и т ь

232

в м і т и ж и т и . Н і к о т и н а й а л ь к о г о л ь , це н е б е з п е ч н і в о р о г и н а їх т р е б а д о б р е з н а т и м о л о д і й л ю д и н і .

д о р о зі

до

ж ит т я ,

(ft

•

•

Команда й Інструктори Вишкільного Табору для Впорядників і Вихоаниніа їм. Стефана Бандерм на Оселі СУМА в Елленвіл: Учасники Вншиільного Табору для Впорядників і Виховників їм. Степана Бендери на Оселі СУМА ■ Елленвіл, Н.Й.

5^.

І

Президія, члени Головної Управи і Команди 18-го Ю вілейного Всеамериканського Маніфестаційного Здвигу С УМ А. Командант Л. Футала звітує Голові ГУ С У М А Е.Гановському.

Юнацький Хор з учасників Вишкільного Табору ім. Степана Бандери під кер. маєстра Михайла Для боги в ч а с і в и с т у п у на 18-тому Ювілейному Здвигі-С УМ А . (200 осіб).

Учасники Підготовчого Табору виконують в часі-Здвигу вільноручні вправи під керівництвом проф. Е Орищина.

Духова Оркестра СУМ А Осередку ім. М. Павлушкова в Чікаґо під керівництвом В. Голіяна під час 18-го Ювілейного Всеамериканського Здвигу СУМ А на Оселі-в Елленвіл, Н.Й.

Танцювальний Ансамбль «Верховинці» Осередку СУМ А ім. ген.хор.Т,Чупринки в Ню Иорку під кер О.Ґензи в и к о н у ю т ь танок «Гопак» в часі 18-го Здеигу СУМ А на Оселі СУМ А в Елленвіл.

Розмови між програмою. Сидять з-ліва до права: мгр.О.Новаль, Голова-ЦУ СУМ, др.М.иосновськии, діловий директор Секретаріяту СКВУ, пані Слава Стецьно, редактор АБН-Нореспонденс, Впр. єпис­ коп А.Горняк, о.Морозюн, Капелян С УМ від У А П Ц одр.А.Михальський, Напелян СУМ від УНЦ, одр. С.Орач. канцлжр ерзархату УКЦ.

Неділями Ф ранкополе приймає численних відвідувачів, що подивляють таборове життя і чудові види

На таборі СУМ ім.Г етьмана Івана Мазепи в Бельгії, прибули кіннотників нагадало про славне минуле козацьких вершників

239

Ц е н тр а л ь н а У п р а в а С п іл к и У к р а ї н с ь к о ї М ол о д і п о в ід о м л я є всіх членів, всі

о р г а н і з а ц і й н і кл іт ин и і К р а й о в і У п р а в и С У М , що з г і д н о з п а р а г р а ф а м и

6 і 7 Статуту С У М

ІХ-тий С В ІТ О В И Й Н О Н Г Р Е С С У М від буд еться в часі від 29 л и с то п а д а

1 9 6 9 р. д о 2 5 с і ч н я

1 9 7 0 р.

Щ о б дати м о ж л и в іс т ь я к н а й б іл ь ш ій к іл ь к о с т і д е л е г а т ів о с о б и с т о взяти участь у працях К онгресу, Центральна У прав а С У М

на с в о є м у з а с і д а н н і

в і д 5 т р а в н я 1 9 6 9 р. р і ш и л а в і д б у т и І Х - т и й К о н г р е с С У М

в двох частинах:

а м е р и к а н с ь к і й та є в р о п е й с ь к і й . П е р ш а ч а с т и н а в і д б у д е т ь с я в д н я х 2 9 - 3 0 л и с т о п а д а 1 9 6 9 р. в Н ь ю - Й о р ­ к у , д р у г а ч а с т и н а в д н я х 2 4 - 2 5 с і ч н я 1 9 7 0 р. в Л о н д о н і , В е л . Б р и т а н і я . П р о г р а м а : гл яди в п о п е р е д н о м у ч ис л і « А ва н га р д у »

ДО НАШИХ ЧИТАЧІВ

О ц е п о д а є м о д о В а ш и х р у к т р е т є ч и с л о в і д н о в л е н о г о « А в а н г а р д у » . Ми с т ар а ли с я з усі х сил в д е р ж а т и с я в п е р і о д и ч н о с т і щоб но жн и х 2 м і с я ц і жу рна л в ід в і д а в свої х читачів. Ц е нт ра ль на У п р а в а С У М з і - с в о г о б ок у м ус і л а з а т я г н у т и ф і н а н с о в і з о б о в ' я з а н н я , щоб т і ль к и д о д е р ж а т и с л о в а с т о с о в н о р е г у л я р н о с т и п о я в и ж у р н а л у . Р е д а к ц і я в и к о н а л а по с в о ї й с п р о ­ м о ж н о с т і і з в е л и к о ю н а п р у г о ю сил б е з к о ш т о в н у п р а ц ю п р и р е д а г у в а н н і -Авангарду». Ви да в н и ц т в о - А в а н г а р д у » і С е к р е т а р і я т ЦУ С У М о д ер ж ал и ряд листі в від по пе ре д ні х чит ач ів і с п і в р о б і т н и к і в , в яких в и с л о вл ю є т ь с я р а ді с ть з п р и в о д у в і д н о в л е н н я - А в а н г а р д у » та п р и з н а н н я щ о д о й о г о н о в о г о о ф о р м ­ л е н н я та з м і с т у . Б у л и т а к о ж п р и х и л ь н і р е ц е н з і ї в у к р а ї н с ь к і й п р е с і . Н е в д а л о с я т і л ь к и п о к и щ о н а л а г о д и т и с п р а в и д о п о м і ж н и х р е д а к ц і й , чи р е ­ д а к ц і й н и х Г у р т к і в з - п о м і ж Д р у ж и н н и к і в С У М в р із н и х к р а ї н а х , що м ал о н а д а т и ж у р н а л о в і щ е б і л ь ш е о ж и в л е н н я і в і д б и т к и п о г л я д і в та д у м о к м о ­ лоді. В а к а ц і й н и й п е р і о д не с п р и я в о д н а к п о з и т и в н о м у н а л а д н а н н ю ті єї справи. О с і н н і й і з и м о в и й п е р і о д — це ч а с і н т е с и в н і ш о г о ч и т а н н я , а т и м с а ­ м и м і для н а ш о г о ж у р н а л у д о г і д н і ш и й ч а с дл я й о г о п о ш и р е н н я і в д о с к о ­ налення.

Н а ш е пильне і н е в і д к л а д н е пр ох а нн я, до Вас , Д о р о г і Чит ачі , д о п о м о г ­ ти н а м з а б е з п е ч и т и т р и в к у п о я в у ж у р н а л у , в і д т я ж и т и Ц У С У М в і д п о с т і й ниж п о б о ю в а н ь , чи б у д е з а що в и п у с т и т и н а с т у п н е ч и с л о ж у р н а л у . Т о м у д у ж е п р о с и м о , я к щ о В и ще т о г о н е з р о б и л и , н е г а й н о в п л а т и т и В а ш у п е р е д п л а т у за 1 9 6 9

і на 1 9 7 0

рік

п р и є д н а т и хоч о д н о г о нового Передплатника -Авангарду» д о п о м о г т и р озбудув ати ж у рнал, в пл ач у юч и хочби й малу п о ж е р т в у на п р е с о в и й ф о н д - А в а н г а р д у » с п і в п р а ц ю в а т и з Р е д а к ц і є ю ж у р н а л у , п р и с и л а ю ч и д о п и с и і ст а т т і та с т а т и п о с т і й н и м с п і в р о б і т н и к о м «Авангарду». С п о в н и в ш и хочби о д н е з п о ви ши х пр ох а нь , Ви да с т е д о ка з , що і деї С У М для В а с є д о р о г і , щ о т е п е р і ш н я м о л о д ь в д і я с п о р і є п о в н о в а р т н о ю у к р а ї н с ь к о ю м о л о д д ю і в м і є р е а г у в а т и на в с і п р о б л е м и с у ч а с н о г о жи т т я та б о р о т ь б и у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у за с у в е р е н н у д е р ж а в н і с т ь . Ж д е мо Ва шо го відгуку і заздалегідь щиро дякуємо.

240

Видавництво «Авангард».

ЗМІСТ ЗА ГА Л ЬН І /О Н /

Т Е М И ___________________________________________________________________

ПІСЛЯ ВІДЛРУЖЕННЯ Д О НОВИХ ОСЯГІВ

...........................................................161

0 .Н о м л ь : ДВІ ЕПОХИ, ДВІ ПОСТАТІ - ОДНА ІДЕЯ ............................................. .............163 С.Бамдера: «СЛОВО* ....................................................................................................................... 1 6 7 СОБОРИ У К РА ЇН И : «Собор у Риштованні», Видубицьний манастир

173

ПРОФІЛІ ЛЮ ДЕЙ УКРАЇНИ: С.Каравансьиий, Б.Антонич-Давиденко, Б . Г м и р я ......................................................................................................................... ............ 177 П О Е З ІЯ , П Р О З А , С П Р О Б И 1.Дзюба:.В ЦЕНТРІ ТВОРЧОСТИ - УКРАЇНА. Уривок Р е ц е н з і ї .............................. .............180 М. Вімграмовсьиим: УКРАЇНСЬНИЙ ПРЕЛЮД, НАШ ВАСИЛЬ ІДЕ ПО НАЙДОВ­ Ш ІЙ У С 8 Ш Д О Р О З І, ПІСНЯ, ПЕРШ А КОЛИСКОВА, І Є НАРОД, ПРО­ РОК ................................................................................................................. ............ 181 Н-Ю рнів: НАРОДЖ ЕННЯ СПРОТИВУ, ПАПЕРОВА ЕРА, ЗНАННЯ . . . .

185 Л.Полтааа: Переклади: Білоруські поезії: ПОХОРОН КОЛГОСПНИЦІ, БІЛОРУСЬ, МОЯ МОВА, ПІСНЯ, БАПЯДА ПРО ДУБИ ................................................................. 187 А. Гайдамаха: «НАВІЩО ПРО ТЕ З ГА Д УЮ ?- Замість р е ц е н з і ї .............................. ............ 190 С.Наумоаич: КОРОЛЕВА: Продовження з «Авангарду» ч. 1 /8 9 / та 2 /9 0 / 191 Н А У Н А , К У Л Ь Т У Р А , М И С Т Е Ц Т В О _________________________________________________ С. Бандера: ЗА Д УШ У НАРОДУ ................................................................................... ............ 198 Імж.3. Витязь: СИЛА ОСВГТИ В ЖИТТІ НАРОДІВ ..................................................... ............199 Оиоль: ГІПНОПЕДІЯ - ЛЮ ДИНА ПЛАТІВКА

............................................................ ............ 201

Мгр.О.Мазурии: ЗНАЧЕННЯ МАЛЯРСТВА У ВІЗАНТІЙСЬКІЙ ЦЕРКВІ

.

.

.

203

О.Доріченио: МЕЛОДІЙНІСТЬ П Е Н З Л Я ............................................................................ ............206 ВИХОВНИКИ Щ О ПОВИНЕН ЗНАТИ ВИХО ВНИ К?

............................................................ ............ 208

Проф-З.Саган: ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖ ЕННЯ /Продовження з «Авангарду», ц.2/90/ Мгр.Г.Ощипно: ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ /Продовження з «Авангарду»,

209

4 . 2 / 9 0 / ......................................................................................................................................212 М І Ж Н А Р О Д Н И К И ____________________________________________________________________ Др.С.Зощун: ДЕЩ О ПРО ХРИСТИЯНСТВО В ЕТЮПІЇ. Ми в світі пізнаємо чужі на­ роди. Продовження з «Авангарду» ч. 2 /9 0 / ................................................................. 218 ЛЛ.

ДРУЗІ ЧИ ВОРОГИ ? ........................................................................................... ............223 УКРАЇНКА НА НАНАДІЙСЬКІЙ М ІЛ Ь Й О Н О В І РЕКЛАМІ . . . .

225

Ф І З К У Л Ь Т У Р Н И К И __________________________________________________________________ З СПОРТОВОГО ЖИТТЯ СУМ В ЕВРОПІ -ДЕНЬ СПОРТОВЦЯ. УСЦАК В ТОРОНТІ

..................................................... ............ 226 ..................................................... ............ 228

ТРІЮМФ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ ......................................................................... 229 Р Д раґам .Н А РКО ТИ КИ - ВОРОГ НАШ О ГО ЗДО РО В’Я. Алькоголь . . .

230 З Д і ї С У М ____________________________________________________________________________ Світлими

АМЕРИНА. НІМЕЧЧИНА, АНГЛІЯ, Б Е Л Ь Г І Я .............................. ............ 233

Р ІЗ Н Е __________________________________________________________________________________ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО 9-ТИЙ СВІТО ВИЙ-КОНГРЕС СУМ ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ

.

.

.

.

240

........................................................................................... ............ 240