Авангард (ч.89)

4.1 (8 9 ) р.ХХІІІ

журнал української молоді

_;>>г АВАНҐАРД ЖУРНАЛ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ двомісячник

Видає Центральна Управа СУМ

AVANTGARDE

VANGUARD

r e v u e d es J e u n e s , b i - m e n s u e l ,

O fficial

edite

U krainian

p a r le C o m i t e C e n t r a l

Pr ess O r g a n Youth

o f the

A ssociation

in exile - tw o - m o u n th ly

de l ’ U n i o n d e la J e u n e s s e U k r a i n i e n n e en e x il . Редагує Колегія з членів Центральної Управи СУМ Головний Редактор -

Вол. Л е н ии

Редаиційне листування і матеріяли

Адреса Р е д а н ц і ї : „A V A N T G A R D ” 8 M u n c h e n 2, Dachauerstr. 9/II. Germany T e l. 555316

н а д с и л а т и на а д р е с у Р е д а к ц і ї :

Адреса Адм іністрації : „A V A N TG A R D E ’ 72 B i d . C h a r l e m a g n e , Bruxelles IV , Belgique T e l . 34.04.82

Це ч и с л о з р е д а г о в а н о в С е к р е т а р і я т і Ц У С У М .

Л і т е р а т у р н у ч а с т и ну

з р е д а г о в а н о при с п і в п р а ц і Р е д а к ц і й н о г о Л і т е р а т у р н о г о Гурта Д р у ­ жинників

С У М : О. Р о ж н а , А. Г а й д а м а х а . О . Б р а т к о в с ь н и й

Графічне оф срм лення.-м истець-м аляр О м е л я н

і Я.Добош

МАЗУРИК.

З М І С Т ЗАГАЛЬНІ ТЕМИ / О Н / О Н О В Л Е Н И Й « А В А Н Г А Р Д » ................................................

1 О . Н о в а л ь . В С О Р О К Л І Т Т Я О У Н ................................................. 2 ДО ЗА В Д А Н Ь У К Р А ЇН С Ь К О Ї МОЛОДІ, З п о с т а н о в ІУ В е л и к о г о Збо ру О У Н . . . . 4 Д - р Б. С т е б е л ь с ь н и й . Л Ю Д И Н А Д О Б И ЯКУ М А Є В І Д ­ Р О Д И Т И С У М . З П р а в и л ь н и к а Д р у ж и н н и к і в . 10 МИТРОПОЛИТ НІКАНОР, Некролог . . . . 14 О. В А С И Л Ь В Е Л И Ч К О В С Ь К И Й - Н О В И Й І С П О В І Д Н И Н В І Р И ...................................................... 15

П ОЕЗІ Я, П Р О З А , С П Р О Б И Ми к о л а Х о л о д н и й , М О В А , С Ь О Г О Д Н І У Ц Е Р К В І К О Н І ,

ЯКЩ О МОЇ ЗУБИ, ЧУМАЦЬКОГО ВОЗУ, П О ­ С Т А Н О В И П А Р Т І Й Н І , БІ ЛИ Й С В І Т Д О С Е Р ­ ЦЯ, в і р ш і ........................ - .............................................. 18 Минола О с а д ч и й . ЕЛЕГІ Я Д Р У Г О Ї З И М И , С У Л А , в і р ш і . 20 Роман Б а б о ва л . ПРО К О Н Т Р А С Т И , Б А Л Я Д А П Р О Т А ­ ЛАНТ ЗАРИТИЙ В ЗЕМЛЮ, ТВОРЧА ОСІНЬ, в і р ш і ............................................................................... 22 Осип Р о ж н а . В У Г Л Е К О П , НА Д О Р О Г У Я Х О Т І В БИ, • П Р О КА ЖЕ Н И Й » , в і р ші ........................................... 24 Софія Н а у м о в и ч . К О Р О Л Е В А , пові ст ь .............................. 25 Павло Граб. В Е Л И К О Д Н А Н Е Д І Л Я , о п о в і д а н н я . . . . 35 Ляриса В і т о ш и н с ь н а . Д У М К И П РО « С О Б О Р » . . . . 38 Т Р О І и Ь К И Й С О Б О Р .................................................40

ОНОВЛЕНИЙ «АВАНҐАРД» (ОН) В ж е дехто почав тратити н адію на в ід н о в л е н н я появи « А яанґард у . Д о Ц е н т р а л ь н о ї У прави С У М н е р ід н о приходили зап и та н н я про долю нашого головного пр есо во го органу для д ій с н о го членства. Більш як о д но р іч н а пе ре рв а в п о я в і ж урналу давала п ід став и для д ій с н о го занепокоєння. Та оце д а є м о в руни н аш ого читача * А в а н ґ а р д * в н о в ій Ф о р м і і з новим з м іс т о м . Й ого роля однак залиш ається та сама, шо в м и н у л о ­ м у : б у т и т р и б у н о ю с у м ів с ь н о ї д у м н и , д в и г у н о м н а ц іо н а л ь н о ї ід е ї с е р е д в с іє ї н а ш о ї м о л о д і в д ія с п о р і, д з е р н а л о м н а ш о ї м н о г о г р а н н о ї д ія л ь н о с т и й ін ф о р м а т о р о м п р о д ій с н іс т ь в У н р а їн і. М ін я ю ч и ф орму й д о с т о с о в у ю ч и з м і с т • А в а н г а р д у до с у ч а с н о го стану і потреб н а ш о ї д о р о с л о 1 ! молоді, ми хочемо зробити н аголос на новий етап в д ія л ь н о с т і СУМ. позна ч ен ий п р и п л и в о м с в іж и х ка д р ів , що пройш ли с в ій виховний п р о ц е с в ю н а ц ь к и х рядах н а ш о ї С п іл к и і тепер ян Д р у ж и н н и ки С УМ стають дійсним и її членами. Велике число з - п о м і ж цього м о лодо го членства С У М входить уже на к е р і в н і пости по в с іх щаблях н а ш о ї о р г а н із а ц ії. Чимало з - п о м іж ц іє ї н а ш о ї м о л о д і позначили с в ій суспіль н ий шлях творчими осягам и як у виховній, так і в кул ьту р но -м и с тец ькій та сусп іл ь н о -о р га н із а ц ій н ій , м іж на р од н ій , чи ф ізкультурній діяльн ості. А с к іл ь к и їх стало во яка м и , чи старш инами в р із н и х а р м ія х ? Д е хто проб ує сво їх сил в літ е р а т ур і і ж у р н а л іс т и ц і і то д о в о л і успіш н о . Д л я в с іх цих творчих с т р е м л ін ь і в и я в ів н а ш о ї м о л о д о ї г е н е р а ц ії треба с и л ь н о ї трибуни і в е л и к о го форуму, щоб ї ї голос ш ироким в ід го м о н о м проходив скр ізь , де живе наш народ і ста­ вав інтегральною частиною нац іон а льн о ї совісти. Це ва ж л и ве з о к р е м а тепер, коли з У кр аїни доходять до нас ч и м ­ р а з т р и в о ж н іш і в і д о м о с т і про н о в і х в и л і а р е ш тів, з а с у д ів . засла н ь, ян з політичних, так з р е л іг ій н и х чи н а ц іо н а л ь н о -к у л ь т у р н и х причин. Н а ц іо н а л ь н о о с в ід о м н и й п р оц ес м о л о д і в У к р а їн і штовхає ту молодь до творчого вияву в легальних, чи як не можна то і в нелегальних Фор­ мах. Р е є стр ува ти ці проц еси, н ада ю чи їм вл а ст и в о го зн ачення, має бути та ко ж о дни м з в'ажливих завдан ь * А в а н ґ а о д у » . В іт а ю ч и й н а д а л і с п ів п р а ц ю наших д о т е п е р іш н и х с п ів р о б іт н и к ів , ми з о к р е м а буд ем о р а д і с п і в п р а ц і молодих Д р у ж и н н и к і в СУМ. Д ля них стоять в ід к р и т і р із н і р о зд іл и н аш ого журналу, де можуть знайти м іс ц е для в и я в у с в о є ї д умни в с і т в о р ч і н а ш і сили. « А в а н ґ а р д » м а є по явл яти ся ян д в о м іс я ч н и к , а це в и м а г а т и м е ян в ід с п і в р о б іт н и к і в так і від читачів п е в н о ї с а м о д и с ц и п л ін и . С татті й д о п и с и треба п р ис илати без о п із н е н ь а про а к т у а л ь н і п о д і ї писа ти з м іс ця , а не чекати, щоб вони стратили с в о ю а ктуал ь н ість . Д л я в д е р ­ ж а н н я ж у р н а л у при ж итті п о т р іб н о в наш час в е л и ко го числа читачів, що вносили б передплату. Післяплатнини, а ще до того кіл ь к а р іч н і, є звичайн о сп р и ч и н н и ка м и упадку ж урналів. Тому мусим о вимагати в і ї в с іх зусилля думни і м атеріяльних засо бів. В ір им о, що н а ш і д о б р і н а м ір и і пляни знайдуть велике число ентуз ія с т ів і « А ванґард» стане ід е й н и м м а гн е т о м і трибуною у к р а їн с ь к о ї м о л о д і не тільки на чужині.

Здобудеш Унраїнсьну Дертаву!

О.КОВАЛЬ

В СОРОКЛІТТЯ ОУН Зродились ми вениної години з п о т е т війни і полум'я вогнів, п лекав нас біль по втрат / України. ко р м и в нас гн іт / г н ів на в о р о г і в *... (з тимну у к р а ї н с ь к и х Н а ц і о н а лі с т і в )

В цьому році с и о ь ни л о с н с о р о к літ віл о сну в ан н я, на в і д е н с ь к о м у К о н г р е с і , О р г а н і з а ц і ї У к р а ї н с ь к и х н а ц і о н а л і с т і в ( 1 9 2 9 р.; О с н у в а н ­ ня О У Н було фактично з а в е р ш е н н я м в о р г а н і з а ц і й н и х формах того, що як ідея і снувало від часу, коли зродилося перше поняття у к р а ї н с ь ­ кої наці ї, а як вияв і с н у в а л о вже в р і з ни х о р г а н і з о в а н и х формах та пі д р і з н и м и н аз в а м и . ц і р ок о ви н и О У Н да ют ь нам до ор у нагоду, хоч н ор от ко, з а с т а н о ­ витись над з н ач ен н ям цієї з аслуж е н ої з погляду у к р аї н с ь к о ї в и з в о л ь ­ ної спр ав и О р г а н і з а ц і ї . “ Ур о дж ен а» , як с п і в а є т ь с я в п і с н і , «з п о ж е ж війни» і вирощув ан а в оро ж им гні том окупанті в, О У Н стала з разу п е р ­ шорядним руші йним ч инник ом у боротьбі у кр а ї н с ь к о г о народу за свою деожав ну незалежні сть Постання ОУН відповідало глибоким потребам у к р а ї н с ь к о г о н а ­ роду для власної с а м о о б о р о н и п е ре д п о в і л ь н о ю з а г л ад о ю, яку плянували о к у п а нт и , беручи одни х на я н и ч а р с ь к у с лу ж б у , а д р у г и х , н е ­ п о к і р н и х , с а д ж а ю ч и до т ю р е м та в и н и щ у ю ч и г о л о д о м , к а т о р г о ю на да лек их з асланнях. Потреба в и ник н е н ня ОУ Н з бі г а ла с я т ак ож з праг­ ненням у к р а ї н с ь к о ї молоді , що шукала нових с п о с о б і в для п р о д о в ж у ­ вання р оз почат их і н е з а к і н ч е н и х в из во ль н и х з м а г а н ь 1 91 7-1 9 2 0 - pp. В О У Н , як н і де і нде, п о є д н а в с я с а м е д о с в і д в е т е р а н і в в и з в о л ь н и х з м а г ан ь з зап ало м і н е в и ч ео п н и м д и н а м і з м о м молоді , шо шукала д о ­ р і г для с в о г о вияву. В о р о ж а о к у п а ц і я була к а т а л і з а т о р о м для цих п р и р о д н и х п р о ц е с і в у к р а ї н с ь к о г о н а ц і о н а л ь н о - п о л і т и ч н о г о життя. Ан а лі за невдачних визвольних з ма г а н ь мусі ла привести о р г а н і з а ­ т ор і в О УН до найбі льш с ут тє в ог о с т в е р д ж е н н я , а с аме, що д е р ж а в ­ не буді вництво, кр і м ясної, чіткої ідеї, в имагає т ак ож незламних б о р ­ ців, х ру ст а ль н их х а р а к т е р і в , с а м о п о с в я т и аж до с а м о в і д р е ч е н н я та о р г а н і з о в а н и х форм дії. Десять з ап о в і д е й у к р а ї н с ь к о г о наці оналі ста, або «Декалог». у с во ­ їй короткі й, ядерній формуловці нак ре с люва в мету - «Здобудеш У к р а ­ ї н с ь к у Д е р ж а в у , або згинеш у боротьбі за неї!». Н а д а ва в суттєвого з н ач ен ня с в і т о г л я д о в і б у д о в а н о м у на сві тлих т ра ди ц ія х У к р а ї н и , де честь нації, визвольні змагання, слава Во лодимирового Тризуба і культ великих Л ица р і в, творили основу критері й для оці нки суспі льних в а р ­ тостей. Д е к а л ог вказував на методи ді ї.користуванння якими вимагало твердости ха р а кт ер і в і безоглядної ві дданости ідеї та О р г а н і з а ц і ї . Як д опов нення до «Декалогу» і снувало ще «12 п о ик ме т хаоактеоу» і «44 правила життя у к р аї н с ь к о г о наці оналіста», втілення яких в особові сть члена ОУН, робила з нього, а через нього і ввесь націоналістичний рух. незламну т вердиню ук р аї нс ь к ог о духа та ударну боєву силу непеоевео2 шеної якости.

Ті льки з - п о м і ж молоді , що в і д п о ві д а л а цим висо н им в имо га м м о ­ гли рекрутуватись члени ОУН. Для цього Оула необхі дна солідна п і д ­ готовк а і з аправа в рядах о р г а н і з а ц і й н ог о юнацтва. Т о м у то й не д и ­ во, що ОУ Н в с к о р о м у часі стала в і д о м о ю не тільки с е ре д вла с н ог о народу, але м у ж н ь о ю п о с т а в о ю своїх члені в під час п р о ц е с і в та п о ­ лі тичних а к ці й - т ак о ж стала п р ед м е т о м з а і н т е р е с у в а н н я в ц і ло му СВІТІ.

ь н у т р і у к р аї н с ь к о г о с у с п і л ь с т ва О У Н стала о р і є н т и р о м для у к р а ­ ї нських політині в і сус пі ль н их д і я ч і в , хоч і не всі м д о люо люв али зао е з к о м п р о м і с о в і с т ь , але не могли не поважати. Якби не ОУН , то не було б зриву Ка рп ат сь ко ї України, якої 30-лі ття від проголошення обходимо в березні ц.р. Не було б також з и ч ер ­ вня 1 У41 p., ні о рг а н і з о в ан и х дій УПА, бо жодна політична сила лег алі ст и ч н ог о типу не зумі ла б цих Ак ті в і боротьби приготовити и р е ­ алізувати . На й к р а щ е сві до цт во вартости ОУ Н дали однан вороги нашої держ а в н о с т и . Не щадили тортур для ч лен і в О У Н з а с л і п л е н і с в о є ю моц а р ст в ов іс тю поляни, але їх с ток рат но перевищили н і ме ц ьк і нацисти, а в ще більшій мі рі - м о с к о в с ь к і сатрапи та їх вислужники в Україні. ОУН стала для них ворогом число один. З їхніх підступних рук згинув основоположник ОУН і п перший І олова, полк. Євген коновалець (1938), Голова Бюра Проводу ОУ Н і Головний Командир УМА, ген.хор. І ара с Ч у п р и н к а - Ш у х е в и ч ( 1 9 5 0 ) і Голова Проводу О УН - Степан Ьандера ( 1959). Нама г а нн я ворога завжди йшли в напрямі послаблення і роз ­ биття ОУН при помочі провокаці й та бе з пе ое бі й н ої і пр оп аг а нд и і дескредитаці і її прові дних осіб. П’ятдесят літ ворожої окупаці ї України і майже 25- літ від з а к і н ч е н ­ ня дру гої сві тов ої війни, тобто час потрі бний для вирощення двох г е ­ нерацій, враховуючи також тоталітарні засоби в вихованні і в р еп р ес і ­ ях, якими о купаці йний режим постійно п о слу г ов ував ся, повинні були з дається вистарчити для так званої побудови « с о ц і а л і з м у », а на п р я ­ мій мові - повного наці онального закрі пачення. Якщо так не сталося, то в цьому велику ролю в і д і г р а л а т ак о ж О У Н . І до наших дні в совєтська преса не перестає цькувати своїх громадян, називаючи, їх «ска­ жен ими псами оуні вцями», « ба нде р і вс ь к ими горлорі зами» і безліч і н ­ шими п о ді бними епі тетами. Це незбитий доказ безсильности ворога проти невмирущої ідеї нації і неустрашимих її лицарів, бо по 50- роках б е зо г л я д н ог о винищування п р оя в ів н ац і он а льн о г о життя і насиль н о ї русифікації, ворог змушений воювати проти власних громадян, вихова­ них в неперевершені и «школі марк с изму- ле н і н і зму ». і^ила ідеї ОУН, як нацюнальнальної ідеї у кр аї нс ь ко г о народу, видержала ідеологічний бій з облудною і деєю м о ск о вс ь к ог о «інтернаціоналізму» та здемаскувала його і м п е р і я л і с т и ч н е обличчя. І д е 1 ОУ Н стали в л а с н і с т ю ці лого у к р а ї н с ь к о г о народу, бо ці ідеї були окуплені ж ер т вами найкращих її членів, що ві рні своїм ідеалам, не шкодували ні життя, ні крави, д а ю ­ чи приклад до наслі дування іншим. Чи ж не член ОУН Василь Манух, в т равні 1 9 68 р., по пе р ед ив чеха Яна Палача, с па ливши с ебе в с т о ­ лиці України Киє ві з о к ли к о м «Лай живе ві льна Україна»! В тому м а ­ буть лежить найбільша сила ОУН, бо вона була і є спосі бна на жертви, яких в и м а г а є су ч ас н а бор от ь ба за д е р ж а в н у с у в е р е н н і с т ь У к р аї ни . У кр аї нсь к а молодь на емі г ра ці ї, а с у мі в с ь ка зокрема, має всі мож­ ливос т і зачерпнути д о с в і д у з і дейної с к а р б н и ц і О У Н знання, ві ри і н а п р я м у до даль шої п раці і бор от ь би на с л у ж б і н аш о г о н а й в и щ о г о і деалу - Ьога й Украї ни. Прийняття ц ь о г о р і ч н о г о гасла С УМ, в з ят о ­ го з «декалогу», що звучить «Здобудеш Украї нськ у Державу!» - це з а ­ разом ві дзначення роковин і зобов язаннл.

З Постанов І У. Вели ного Збору ОУН

до ЗАВДАНЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

Вступні ствердження

В 1968 році відбувся ІУ. Великий Збір Органі заці ї Українських Наці о­ налістів (ОУН), який розглянув в се ­ бічно положення українського наро­ ду в поневоленій Україні і на вигнан­ ні та в ді яспорі . В вислі ді студій і нарад були винесені Постанови, які охоплюють собою цілість визвольнополітичної і д е рж ав ни ць к о ї пр о б ле ­ матики України. В П о с т а н о в а х одне з в а ж л и ­ вих місць відведено революці йним і н ац і онально-осві домлюючим п р о ­ цесам серед молоді в Україні, а в па рі з тим були н ак ре с лен і завдання ОУН на відтинку молоді в Украї ні і поза її межами. Тут містимо частину названих Пос­ танов що були публіковані в українсь­ кій пресі. Ред.

1. Після таких великих подій в історії визвольної боротьби україн­ ської нації, як державні акти із січня 1918-го і 1919-го років, всена­ родна боротьба з окупантами повстанськими та різними іншими мето­ дами, після дії СВУ, СУМ, УВО, ОУН та відновлення Української держави Актом ЗО червня 1941 p., а далі політичної і збройної боротьби ОУН-УПА за розвал російської імперії і відновлення української суве­ ренної держави, — почався теперішній період всебічної боротьби української нації з окупантами України. Замість розчарування і страху український народ, головно його молоде покоління, рішуче й гостро став на захист особистої і національної гідности, виступив проти за­ гарбника, що топче людські й національні права, застосовує терор і сваволю паралельно з нечуваною колоніяльною експлуатацією. Молодь ставить спротив і російському безбожництву та російській церкві, що є знаряддям російського імперіялізму, і захищає україн­ ську Христову Церкву та її традиції, будує життя нації на Христових правдах. Постійно зростає і національна свідомість української молоді, а разом з тим і її готовість боротися за здійснення національних ідеалів. 2. З рядів української молоді, одухотвореної ідеями і чинами ОУНУПА, виростають нові провідники, які не тільки захищають права й інтереси свого покоління, а стараються, передусім, мобілізувати ввесь народ проти окупанта з приводу насильницьких вивозів і заслань української молоді на важкі роботи поза межі України, з приводу русифікації у школі, комсомолі, війську та в публічному житті, з приводу переслідування і упосліджування української молоді, що прагне навчатися у високих школах, з приводу фальшування україн­ ської літературної творчости і культурної спадщини, нищення україн­ ських архівних скарбів та історичних пам’яток, з приводу заборон

4 маніфестувати в честь геніїв України, заборон відвідувати могили

національних героїв і визначних національних діячів, з приводу за­ борон влаштовувати релігійні прощі та з приводу безправних полі­ тичних судових процесів над українськими культурними діячами. 3. Національно-свідома1українська молодь, в інтересах своєї нації, рішуче відкидає накинені силою Україні чуж і й ворожі її духовості засади і форми суспільного ладу, побудованого на визиску людини російсько-комуністичною безправною системою і партійною сваволею. Вона бореться за духово-культурну самобутність України, за її дер­ жавну самостійність, передаючи свої ідеї і погляди найширшим масам народу з допомогою захалявних мистецьких, літературних, наукових і політичних творів, підпільних видань і таємних радіопередавань, муж­ ніх протестних листів-заяв навіть із тюрем і концтаборів, розкриваючи в них злочини імперіялістичної Москви та її вислужників-яничарів. Українська патріотична молодь на Рідних землях ставить окупантам і збройний спротив, використовуючи для цього різні засоби і методи революційно-визвольної боротьби. 4. Розповсюджування ідей української національної революції не обмежується кордонами України. Частина молодих українців приму­ шена проживати чи студіювати і на російських чи іншонаціональних землях в межах імперії, де вони стають сівачами ідей свободи, що підміновують російську імперію — тюрму народів. Молоді інтелектуальні сили в Україні виявляють все сміливішу, пронизану національною ідеєю, літературну й культурну творчість, захищають її свободу, вимагають привернення українській мові на­ лежного їй права в Україні та пошанування української мови і куль­ тури всюди, де живуть українці. В літературній критиці в Україні все виразнішим критерієм стають етично-моральні вартості, сперті на національній основі. 5. Національно-визвольні й деколонізаційні процеси в сучасному світі мають живий відгук і в творчості та поглядах молодої інтелекту­ альної верстви в У к раїн і. . . ( . . . )

Завдання української молоді е Україні 1. Сучасні національні процеси серед української молоді на Рідних землях треба скріплювати, згідно з духом українського визвольного націоналізму. 2. — не публікується. 3. Українську визвольну боротьбу треба розгортати в тісному зв’язку та в співпраці з визвольними рухами інших поневолених Москвою народів, на плятформі АБН, зокрема необхідно зактивізувати їхню молодь. 4. Боротися за український дух і характер шкільництва в Україні, особливо в середніх, спеціяльних та високих школах, як і за орга­ нізацію українських шкіл усюди там, де живуть українці. 5. Боротися проти обмосковлення в Україні всіх ланок життя, за його (життя) український зміст, за очищення від московського еле­ менту і засмічення. 6. Боротися за чистоту і якість національної української культурномистецької творчости, відновлювати релігійне й церковне життя, пле- 5

кати національні традиції і культ національних героїв, культ розритих ворогом могил та храмів національної слави. Боротися всіма можливими засобами за збереження українських культурних скарбів, історичних пам’яток, архівних і музейних цін­ ностей, національних і релігійних монументів. 7. Партійні й комсомольські організації в Україні слід вважати за знаряддя поневолювача для виховання яничарів. Про таку ролю цих організацій треба усвідомлювати молодь. (...)

8. Службу в совєтській армії, повітряній та морській фльотах треба розцінювати як нагоду для вивчення воєнної техніки. Свідомі молоді українці повинні використовувати військові школи та академії для здобуття військового знання, але не коштом втрати своєї національної гідности або й зради своєї нації. Використовуючи суперечності між словами-пропаґандою і фактич­ ним станом, треба демаскувати совєтські збройні сили як знаряддя російського імперіяльно-колоніяльного загарбництва. В Україні ворог навіть не дозволяє організувати національні збройні сили на зразок тих, що існують у сателітних країнах, не дозволяє, щоб український вояк відбував свою військову службу на українській землі. (...) 9. Треба чинити рішучий спротив вивозові української молоді з України на цілинні землі та інші терени СССР. 10. Організувати і вести різними засобами боротьбу проти русифі­ кації, що її проводить ворог шляхом насильницького переселювання і перемішування народів, особливо різнонаціональної молоді, щоб таким способом перетворити їх в одну совєтсько-російську націю. Одна з форм протидії такому способові обмосковлювання — не одружуватися з ворогами української нації. 11. Українська сільська молодь, як складова частина національного аванґарду, повинна мобілізувати широкі кола селянства проти силою накиненої Україні колгоспної системи і колоніяльного визиску україн­ ського селянства. 12. Українська робітнича молодь, також як складова частина націо­ нального аванґарду, повинна всіма силами і засобами поборювати московсько-большевицьку промислову систему в Україні та москов­ ські принципи її організації. 13. Українські спортсмени, що беруть участь у міжнародних спор­ тивних змаганнях, повинні виступати як представники українського спортивного життя. 14. Українські молоді вчені, мистці, літератори, артисти та інші діячі, що виїжджають до країн вільного світу на різні конференції, виступи і т. п., повинні подбати, щоб їхні успіхи і здобутки у світовій опінії ішли на рахунок і користь українського народу, а не його ворога — Росії. 15. Націоналістичний авангард української молоді мусить використо­ вувати всяке незадоволення і кожну нагоду для спротиву російській колоніяльній політиці і таким способом розгортати і зміцнювати укра­ їнські національно-визвольні процеси. 16. Українська молодь, що посвятила себе визвольній боротьбі, є ® одночасно носієм великої ідеї протиматеріялістичної революції духу

і змагається за велике майоутнє української нації під гаслом: »Пам’ятай, що відвічним ворогом твоєї нації є імперіялієтична Росія!«. Про­ відною ідеєю нашої визвольної боротьби в світовому розмірі є гасло: «Київ, як центр добра, проти Москви, як центру зла!«

Завдання української молоді на еліґрації 1. Тотожність національних, політичних і етично-моральних ідей молоді в Україні та Юнацтва ОУН і молоді на чужині — Гарантує правильність засад боротьби за перемогу українських ідеалів обабіч залізної заслони і єдність дії у вирішальний момент революційного зриву. 2. На чужині особливо великий тягар і велика відповідальність за здійснювання практичних завдань української молоді в боротьбі за визволення України, як і за її динамічну діяльність та здійснювання українських національних постулятів, спадають на українську органі­ зовану молодь, головно на Спілку Української Молоді (СУМ). Юнацтво ОУН мусить бути рушієм діяльности української молоді на чужині. 3. Одним із головних завдань Товариства Української Студіюючої Молоді ім. М. Міхновського (ТУCM) є опрацьовувати, поглиблювати і захищати від наступу ворогів систему ідей Воюючої України, здобу­ вати відповідний інтелектуальний рівень, бути в середовищах україн­ ської і чужинецької студіюючої молоді носієм українських національ­ них ідей. ТУ CM мусить вирощувати на еміграції нову провідну, зокре­ ма інтелектуальну, українську націоналістичну верству. 4. Українська молодь на чужині мусить бути звернена обличчям до України, слідкувати за розвитком подій і революційних процесів на Рідних землях і кожночасно реагувати на злочинну національну й соціяльну політику Москви супроти української нації, — влаштову­ вати протестні акції, інформувати вільний світ про московські зло­ чини, людиновбивство і народовбивство, мобілізувати світову громад­ ську думку до оборони поневолених М осквою народів, мобілізувати також молодь інших еміграційних спільнот до спільної визвольної дії, згідно з концепцією АБН. Треба докласти відповідних зусиль, щоб створити світовий протиросійський і протикомуністичний фронт молоді. 5. Українська молодь на чужині повинна постійно шукати відпо­ відних способів і засобів, щоб ефективно допомагати українській визвольній боротьбі і приспішити визволення української нації. Вона повинна пропагувати українські шляхетні ідеї, як спасіння для ще вільного, але вж е загроженого М осквою світу, організувати активний фронт ідейно-політичної боротьби з російсько-большевицьким імперіялізмом і комунізмом у чуж их школах, підприємствах і взагалі в чу­ жому оточенні, всюди там, де діє російсько-комуністична пропаганда. Різними акціями і демонстраціями повинна розкривати правдиву суть і джерело російського комунізму. Авангардом у цій ідейно-політичній боротьбі має бути Юнацтво ОУН. 6. Українська патріотична молодь на чужині має ознайомлювати молодь вільних народів, як і їх старше покоління, з літературнопоетичною творчістю молодих поетів і письменників в Україні, як ось 7

Боєслава і Симоненка, перекладати їхні твори на чуж і мови та роз­ повсюджувати. Такі твори повинні стати предметом дебат у школах, університетах тощо, спонукати молодь вільних народів до дії на ко­ ристь поневолених в СССР націй, зокрема на захист свободи творчости в Україні, до протесту і засуду політики русифікації і насильства над вільним духом української людини. 7. Молоді українські вчені, літератори і мистці у вільному світі по­ винні мобілізувати представників науки, мистецтва, літератури і вза­ галі культури до оборони культурних діячів України, які стали жерт­ вою жорстокого переслідування. 8. Українська молодь на еміграції повинна використовувати засоби масового впливу на суспільство в країнах, в яких вона живе, як ось радіо, телебачення, пресу, кінотеатри, і таким способом вести україн­ ську визвольну пропаганду. 9. Молоді українські вчені повинні писати чужими мовами праці про Україну, її боротьбу, про злочини московських імперіялістівшовіністів, працювати над українськими національними, політичними, культурними, економічними і воєнними проблемами. Бібліотекознавці повинні скласти бібліографічні показники відпо­ відного наукового матеріялу з гуманістичних, суспільних та інших наук, що може придатися для розвитку української науки, тепер ізо­ льованої від культурних центрів світу. В ділянці перекладів на чуж і мови перше місце повинні мати твори нашої політичної літератури, особливо твори молодої української Генерації. 10. Молоді українські науковці повинні здобувати відповідні стано­ вища у високих школах та наукових інституціях і своїм об’єктивним науковим впливом формувати прихильну й корисну для України і її визволення опінію майбутніх провідних верств даної країни. 11. Необхідно організувати молодь і студентів еміграційних спільнот поневолених народів і народів ще вільного світу проти російського імперіялізму, к о л о н і а л і з м у й комунізму під гаслом: » Свобода народам і людині!« Спільно з молоддю вільних народів треба викривати правдиву мету московського »культобміну«, організувати міжнародні протестні акції проти московсько-каґебістськи* висланників, видавати з тої нагоди заклики до молоді вільного світу, інформувати про правдиву націо­ нальну, культурну і соціяльну політику Москви супроти поневолених в СССР народів та про їх національно-визвольну боротьбу, зокрема народу українського. 12. Українська молодь на чужині повинна звертатися до молоді в Україні через усі доступні нам радіостанції, а також готувати для них (радіостанцій) відповідні програми, призначені для передання в Україну. 13. Наші видання чужими мовами про Україну і її визвольну бо­ ротьбу українська молодь повинна розповсюджувати між впливовими людьми вільного світу — політичними, науковими, культурними, військовими та іншими діячами. 14. — не публікується. 8

15. Укізаїнська молодь, що живе в ктзаїнах вільного с в і т у , повинна

постійно відзначатися своєю живучістю і активністю. Вона має також підготовляти і постачати відповідних кандидатів до зовнішньо-політичної праці, зокрема працівників і керівників наших представництв у різних країнах світу, щоб скріпити фронт боротьби проти росій­ ського імперіялізму й комунізму на міжнародному форумі. 16. Українська молодь, як глибоко релігійна, повинна стояти непо­ хитно на сторожі українських духових вартостей, як рівнож мови, обряду, звичаїв і традицій у наших Церквах, бо вони невід’ємні скла­ дові частини української духовости і є засобом для збереження нашої національної субстанції на чужині. Українська молодь завжди і всюди мусить бути свідома того, що національно-визвольна боротьба українського народу розвивається закономірно, в гармонії з поступом людства на шляху його історичного буття, тому наша перемога неминуча, а її, молоді, роля і завдання в сучасному періоді української визвольної боротьби — почесні й особ­ ливо відповідальні.

I f Н ай в и щ е н а ц і он ал ь н е і світо-ве пр из на че н ня у н р а і н с ь к о і о н а ц і о ­ н а л і з м у по лягає в уса м ост і й н е н н і у к р а ї н с ь к о г о народу в його с у в е ­ ренні й, ні від кого н ез алеж н і й у к р а ї н с ь к і й наці он а льн і й д е р ж а в і в її е т н о г р а ф і ч н и х м е жа х , на д о б р о в с ь о г о н ас е л е н н я у к р а ї н с ь к о ї з е м ­ лі, без р і з н и ц і ві р и , мови і раси. У к р аїнс ьк и й- н а ц і о н а л і з м , як р е в о л юц і и н о - в и з в о л ь н и й рух п о н е в о ­ л е но г о у к р а ї н с ь к о г о народу, р ес п е к т у є боротьбу і право на с у в е р е н ­ ність к о ж н о г о народу в його е т нографі чних межах, з о к р е м а с у с і д у ю ­ чих з У к р а ї н о ю н ароді в , з ас уд жу юч и і м п е р і я л і з м , ян в о ро г а свободи і с п р а в е д л и в о с т и , в и к л ю ч а ю ч и його в м і ж н а ц і о н а л ь н и х у к р а ї н с ь к и х в і д н о с и н а х . Н а ц і о н а л і з м — це с и м в о л с в о б о д и . І м п е р і я л і з м — це с и м в о л р аб ст в а. В н у тр іш н ь н а ц іо н а л ь н а і м іж н а ц іо н а л ь н а га рм о нія у світі, світ в і л ь н и й в і д в і й н и , н у ж д и , с т р а х у й н е в о л і — це у н р а ї н с ь н и й і з а ­ г а л ь н о л ю д с ь к и й і д еа л у к р а ї н с ь к о г о р е в о л ю ц і й н о г о н а ц і о н а л і з му"(підкр есл ен н я Ред.Ав.) С. Б а н д е р а : „ У к р а ї н с ь к а н а ц і о н а л ь н а р е в о л ю ц і я а не т і л ь к и п р от и ре ж и м н и й р е з и с т а н с . '

j / Н а й в и щ и й о б о в ' я з о к людини - належати л юдст ву . Але н а л е ж а т и л ю д с т в у м о ж н а т і л ь н и ч е р е з н а ц і ю , ч е р е з с в і й н а р о д . За в с ю і с т о р і ю лю дс тва мо жн а знайти хі бащо нілька виняткі в з цього з аг а ль ­ ного правила, п і д т в е р д ж е н о г о як Гранді озними рухами мас, так і жит­ т є п и с а м и ве ликих людей. М ож н а знайти, с к а ж е м о , к і л ь ка в и п а д к і в , коли л ю д и н а п о к и д а л а с в о ю н а ц і ю і п р и л у ч а л а с я - д о і ншої , робила д о б р о їй і л ю д с т ву . Але це тоді , коли її м а т е р и н с ь к а н а ц і я в ж е у т ­ вердила себе у в с е л ю д с ь к і й с і м ' ї , вже з ао ез пе ч ила собі наці ональне і сн у ва н ня і не ві дчула в е лик о ї втрати через ві дплив кі лькох одиниць. А н о л и т в о я н а ц і я в н р и т и ч н о м у с т а н і , н о л и с а м е її н а ц і о н а л ь н е б у т т я й м а й б у т н є п і д п и т а н н я м , - т о д і п о к и д а т и її - г а н е б н е . " Іван Д з ю о а :

І н т е р н а ц і о н а л і з м чи р ус и ф і ка ц ія . ' '

З П р а в и л ь н и н а Д р у ш и н и н ів .

Людина доби яку має відродити СУМ (П р о д о в ж е н н я з » А в а н ґа р д у « чч. 8 5 -8 6 , 8 7 - 8 8 .) Л і т е р а т у р а К и ї в с ь к о ї Русі н а й в и р а з н і ш е р ису є і деал к н я з я , ян о б ­ раз ж и т т я с в і т с ь к о ї л ю д и н и , в о л о д а р я в с ь о г о т о г о , що н а л е ж и т ь до к е с а р я та о б р а з п р е д с т а в н и к а Ц е р к в и , що г о ту є н а й к р а щ и й ш л я х у цьому ж и т т і до ж и т т я В і ч н о г о н а ш о ї ду ші . Всі і н ш і л ю д и по цих двох л і н і я х , ян по д о р о г о в к а з а х , п і д н о с я т ь себе в мі ру с во ї х о б о в ’я з к і в і місця в суспіл ьн ост і.

Ідеал в о л о д а р я Ідеал к н я з я - в о л о д а р я - м у д р і с т ь , х о р о б р і с т ь і с п р а в е д л и в і с т ь . Бе з ц и х п р и н м е т в і н не є д о б р и м в о л о д а р е м . Т і л ь н и т а к и й н н я з ь з д о б у в а є с ла ву і з а с л у г о в у є на ч е с т ь і п о ш а н у . Д о п і д д а н и х л а с к а ­ вий і щ е д р и й . О п і н у є т ь с я н и ми , о п і к у є т ь с я Ц е р к в о ю , д б а є п р о манастирі, про освіту. Мудрість і спр аве дливість в неруванні д е р ж а в о ю і хоробрість в з д о б у в а н н і їй си л и , м о г у т н о с т и та п о ш а н и с е р е д п р и я т е л і в та в о ­ р о г і в. З б р о й н и м раме н ем к н я з я є йо го ві йсь н о - д р у ж и н а , в о н а слу­ ж и т ь йому ме че м і с в о є ю к р о в ' ю . Во н а т е ж в о ю є , щ о б с о б і д о б ут и ч ест и. В неї т е ж п р и к м е т и л и ц а р с ь к і ян у к н я з я . К н я з ь о п і к у є т ь с я н е ю , дбає про її п о т р е б и , з а б е з п е ч у є її з б р о є ю , о д я г ом та х а рч ам и . Ві н д р у ж и т ь з н е ю . К н я з ь р а д и т ь с я з н е ю у в а ж л и в и х х в и л и н а х р і ­ ш е н н я . В і д б ув а є н ар ад и з н е ю , бо к а ж е к н я ж а м о л о д ь : »Златом бо м у ж е й д о б р и х не д о б у д е ш , а м у ж м и з л а т о і с е р е б р о і г р а д о в д о б у ­ деш» ( к н я з ь Д а н и л о ) . В б о ю к н я з ь за с в о ю д р у ж и н у г о т о в и й понласти г о л о в у : » Лю б о г о л о в у с в о ю с л о ж ю , п а к и ли о т ч и н у с в о ю н ал е з у і в а ш у в с ю ж и з н ь " ( н н яз ь І з ’яс ла в М с т и с л а в и ч ) . К н я з ь п е р ш и й всту­ п а є у бі й з в о р о г а м и . Й о г о п р и н л а д н а с л і д у ю т ь д р у ж и н н и к и . О с о ­ б и с т и й п р и к л а д - м о р а л ь н а о с н о в а і д ж е р е л о с и л и та в і д д а н о с т и підлеглих. Л іто пис е ць малює багато прикладів : князь Святослав у битві з гр е ка м и , н н яз ь Роман, н ор ол ь Д а н и л о і і н ш і . »Дан ии л же, и з р я д и в п о л к и , и к о м у п о л к о м х о д и т и , сам и з ид е наперед.. .» М о н о ­ мах - х о р о б р и й н н я з ь не л и ш е на ві йні , але й на п о л ю в а н н і сам поиймає н е б е з п е к у і не н а р а ж у є на неї о т р он і в . К н я з ь с и м в о л і з у є д е р ж а в у . Й о г о рі д — п о с т і й н і с т ь влади, п р а в о на неї. К и ї в с ь к и й к н я з ь - н а й с т а р ш и й в роді д и н а с т и ч н о і п р а в н о . Йому п о в и н н і п і д ч и н я т и с я і н ш і к н я з і . П ри н м е т и н н я з і в , це п р и н м е ти в і д п о в і д а л ь н и х н е р і в н и н і в д е р ж а в и . Щ о б к е р м у в а т и с у ч а с н о ю д е р ж а в о ю не м е н ш е т р е ба д о б р и х п р и н м е т , ян їх м у с і в ма т и ннязь. Н а ш і л і т о п и с и п і д к р е с л ю ю т ь д о б р і ді ла н н я з і в : В о л о д и м и р а п р о ­ с л а в л я є л і т о п и с і м и т р о п о л и т І л а р і о н за о х р е щ е н н я Русі, за п і д н е ­ с е нн я її до р і вня н а й м о г у т н і ш и х д е р ж а в , ім'я яної з н а н е у с ю д и . Яро­ с л а в а п р о с л а в л я є т ь с я за й о г о о п і к у н ад о с в і т о ю н р а ю , за б у д о в у мі ст , за с н р і п л е н н я д е р ж а в и . Д л я Я р о с л а в а О с ь м о м и с л а з н а й д е н о 1 0 е п і т е т и « му дро г о " , « б о г о б о й н о г о " і « ч е с н о г о " . К н я з ь М о н о м а х н а з и -

вається літописц ем »унрашений добрими нрави, прослувий в побідах, є г о і м е н е т р е п е т а х у вся с т р а н и і по в с і м з е м л я м п р о й д е слу х єго«. К н я з ь С в я т о с л а в Р о с т и с л а в и ч - » х р а бо р на рати«, « и м е я ш а д р у ж и н у и и м е н ья не щ а д я ш е . не с б и р а ш а з л ат а и с е ре б р а , но дав а ш е д р у ж и н е » . К о р о л ь Д а н и л о в б и т в і н ад К а л н о ю »бе бо д е р з и х р а б р , от г л а в и і до н о г у е г о не бе на нем п о р о к а « . Ц ю х а р а к т е ­ р и с т и к у с н р і п л ю є л і т о п и с е ц ь , в с т а в л я ю ч и в уст а к о р о л я фразу, с к а ­ з ан у п о л я н а м - с о ю з н и к а м у в и п р а в і на ч е х і в : «Почто у ж а с и в а є т е с я ? не весте ли, яно во й на без п а д ц и х м е р т в и х не б и в а е т ь ? » Н о в г о р о д ­ с ь к и й нняз ь М с т и с л а в В о ло д и м и р о в и ч був » к р е п о к на рати, всега бо т о с н я ш е т ь с я у м р е т и за Р у с к у ю з е м л ю и за х р и с т и я н и » , а » С в я т о п о л н ь є гд а и с х о ж а ш е или на рать или на лови, п р и х о д я ш е в мо на ст и р ь , с б л а г о д а р е н і є м п о н л а н я я с я с в я т о й Б о г о р о д и ц и и г р о б у Теодо с і єву » . Д і я л ь н і с т ь к н я з і в , н е р м а н и ч і в д е р ж а в и , яні в і д п о в і д а ю т ь за «зем­ л ю » — д е р ж а в у , її м а й б у т н є , за »рі д с ві й » — н а ц і ю , п о в и н н а б у т и ш ляхотна, повна віддання і лю бови, згідна з науною Христа, щоб в о н и і ї х н і й меч ( в и к о н а в ч а в л а д а ) с т о я л и на с т о р о ж і і з е м с ь к и х лю дських і Божих законів.

Ідеал в о ї н а - д р у ж и н н и н а До п р и н м е т д р у ж и н н и к а в п е р ш у ч е р гу з а р а х о в у є т ь с я х о ро б р і с т ь і ч е с т ь . Д р у ж и н а в і д д а н а н н я з е в і , щ о р а д и т ь с я з нею., о п і н у є т ь с я н е ю , н а р а ж у є с ебе з н е ю в боях, має її в і р н і с т ь . В і р н і с т ь н н я з е в і , й о г о р о д о в і це н а й о с н о в н і ш а р и с а не л и ш е д о б р о г о д р у ж и н н и к а але й д о б р о г о г р о м а д я н и н а . Б о р о н и т и ч е с т ь к н я з я , в м е р т и в о б о ­ р о н і й о г о - є не л и ш е о б о в ’я з к о м , а л е й ч е с т ю л и ц а р я . З р а д и т и н н я з я є г а н ь б о ю і в и м і р нари за з р а д у н а й в и щ и й . В і р н і с т ь н н я з е в і н а л е ж н а ві д усі х п і д д а н и х і д о б р і н н я з і п о с т і й н о її м а ю т ь , що ствер­ д ж у є л і т о п и с е ц ь . Ця в і д д а н і с т ь н а й б і л ь ш а п р и н а й м о г у т н і ш и х к н я ­ зях. Л ю б ов і п о ша н а н н я з ев і с т еп е н у є послух його владі, раді сть й о го п е р е м о г а м и та с м у т о н в й о г о н ев д а ч а х і с п о н т а н и й та з а г а л ь ­ ний плач по його смерті . К н яз я ві т ає народ з с в я щ е н и к а м и і м о н а х а ­ ми та ц е р н о в н и м и х о р у г в а м и . П і д д а н і з а я в л я ю т ь : >Ми л ю д и т во ї , а ти єси н аш князь»" ( І п а т і ї в с ь к и й л і т о п и с ) . Г а ли ц ь н и й л і т о п и с н о т у є т а к и й в и с л і в н а р од у п р о к о р о л я Д а н и л а : »се є с т ь д е р ж и т е л ь н а ш , Б о г о м д а ни й» , а о п и с у ю ч и п о в е д і н к у л ю д е й , к а ж е : >>и п у с т и ш а с я яно ді ти но о т ь чу , яно п ч е л и н м а т ц е , яно ж а ж ю щ и води ко и с т о ч н и н у «.

Ч есть У кр а їн и го то в б о р о н и т и ! Честь є о с н о в н о ю з а с а д о ю і мірилом в ч и н к ів лицаря. Зневага ч е с т и к н я з я , ян і- л и ц а р я — д р у ж и н н и к а , б о я р и н а чи н о ж н о г о г р о ­ м а д я н и н а , до я н о г о с т а н у в і н не н а л е ж а в би, к а р а є т ь с я з а к о н о м . • Ру с ьн а П р а в д а » в і д р і з н я є в и р а з н о два р і з н і в и д и у д а р м е ч е м , ян н а с л і д о н б о р о т ь б и , н а р а є т ь с я т р ь о м а г р и в н я м и , удар р у н о я т т ю м е ­ ча, або п а л и ц е ю , я н вияв з н е в а г и , хоч не г р і з н и й для ж и т т я , але зне­ в а ж л и в и й г і д н і с т ь л ю д и н и , н а р а є т ь с я ч о т и р и р аз и б і л ь ш о ю н а р о ю

- 1 2 - т и г р и в н ям и . Ці в имі ри нари п о к а з у ю т ь , ян ша н у вала ся г і дні сть л ю д и н и , її с т ь ! Вона ж бо є с п о н у н о ю і х о ро бр ос ти й ш л я х е т н о с т и та с л а в и д о б р о г о і ме н и. яне л и ц а р м у с и т ь з б е р і г а т и не р і д к о к о ш ­ том в л а с н о г о ж и т т я Цей к у л ь т мести п і д н р е с л ю є І п а т і ї в с ь н и й з б і р н и к : »Боатья и д р у ­ ж и н о ! Б о г в с е г д а Р у с к и я з ем ли и Р у с к и х с и н о в в б е з ч е с т ь и не пол о ж и л є с т ь : на в с и х м ь с т ь х ч е с т ь с в о ю в з и м а л и с у т ь : н ь і н ь ж е , б р а т ь є , р е в н у й м ь і т ому вси. у всих з емлях , и пе ред ч ю ж и м ь і я з ь ї к ь дай ньі Бо г ч е с т ь с в о ю взяти.» По р уч к у л ь т у ч е с т и і с н у в а в н ул ь т с л о в а , я н и й з о б о в ’я з у в а в л и ­ ц ар я. Ці р и с и х а р а к т е р у і с в і т о г л я д у п л е н а л и с я у п о с т і й н и х п р об а х ж и т т я і в з м а г а н н я х за йо г о і деали С к р о м н і с т ь Оула ч е с н о т о ю н а ш и х к н я з і в ще до ч ас і в християнства, ян в и с л і д п о б о ж н о с т и й п о н о р и . С к р о м н о о д я г а в с я к н я з ь С в я т о ­ с л а в і т і л ь н и к у л ь ч и к на усі, ян с и м в о л в л а ди , в і д р і з н я в й о г о в і д д р у ж и н н и к і в . С к р о м н и м був у п о в е д і н ц і . З г о д о м, пі д в п л и в о м Х р и ­ с т о в о ї Цернви, ця п р и к м е т а п р и к р а ш у є н а й к р а щ и х у всі х в е р с т в а х народу. Д о с к о н а л е н н я л ю д и н и , щ о п о с в я ч у є т ь с я Б о г ов і , в и м а г а є п о д і б ­ н ог о д о с к о н а л е н н я , як його ч и н и т ь л и ц а р - в о ї н . Тут т і л ь к и н ові якос­ т і ч е с н о т п і д с т а в л я ю т ь с я для з м а л ю в а н н я п р а в е д н и к і в , щ о с в о є ж и т т я і в ч и н к и с п р я м о в у ю т ь на с л у ж б у Б о г о в і , л ю д я м і Б а т ь к і в щ и ­ ні - Ру с ь к і й Землі . І с в і т с ь н і с в я щ е н н и к и і є п и с к о п и і в и с о к і дос т о й н и к и -п р а в е д н и к и манастирів, що часто в умовах а снетичного ж и т т я п р а ц ю ю т ь , п и ш у т ь н н и г и , ведут ь ш к о л и , к о н ц е н т р у ю т ь д у х о ­ ве ж и т т я , м а л ю ю т ь і к о н и , п и ш у т ь х р о н і к и - л і т о п и с и , в п л и в а ю т ь на мораль і п о б о ж н е життя народу. С к р о м н і с т ь ян і п о б о ж н і с т ь т р е б а в и б о р о т и п р а к т и к о ю , не л и ш е с л о в о м , але й в ч и н к а м и , п р и к л а д о м . Ян к н я з ь — в з і р для л и ц а р і в , йде п е р ш и й до б и т в и , йде на д в о б і й , щ о б с в о є ю х о р о б р і с т ю п о р и ­ вати д р у ж и н у , вести в і д в а г о ю ін ш и х , т а к монах і с в я щ е н и к кладе на с ебе н а й в а ж ч і т р у д и і п р о б и , я к і с т а в и т ь т і л о, щ о п р а г н е в и г о ­ ди, п р и с л у х а є т ь с я до ч у й н о г о й в и ч і к у ю ч о г о на н о ж н о м у к р о ц і д и я ­ вола. П е р е м о г т и д и я в о л а м о ж н а л и ш е т о д і , к о л и л ю д и н а з л о м и т ь й о г о с о ю з н и н а : п р и с т р а с т і п л о т і та г о р д і с т ь п у с т о т и . Ця б о р о т ь б а п о к а з а н а в ’" Жит і ях С в я т и х " , - К и є в о - п е ч е р с ь к о м у п а т е р и к у * , в « п р о ­ п о в і д я х " і « п о у ч е н н я х " у п о в і с т я х і в усій ц е р к о в н і й л і т е р а т у р і . І к н я з ь - л и ц а р і с в я щ е н о с луж ител ь в і д д а ю т ь себе с п р а в і с л у ж і н ­ ня Б о г о в і , - Й о г о в о л і на з е м л і . В о н и л и ш е по р і з н о м у в и к о н у ю т ь с в о ї з а в д а н н я , але в о н и о д н а к о в о з н а р я д д я Б о ж е : " Б о т р о с т ь не п и ш е сама к а ж е Ф е о д о з і й Гр ек - ян не буде т ог о , х то п и ш е , і с о ­ к и р а не п р о с л а в и т ь без т ог о , хто н е ю с і ч е . " С к р о м н і с т ь є п р и к м е т о ю , що д о п о м а г а є пе р е м о г ти го р д іс т ь о д ­ ну з н а й б і л ь ш и х с л а б о с т е й л ю д и н и , д ж е р е л о гр і ха . В К и є в о - П е ч е р с ь к о м у п а т е р и н у з г а д у є т ь с я б е з с и л л я диявола с у ­ п р о т и с или п о н о р и а с к е т а : »Що ти р о б и ш , те р о б л ю і я : ти п о с т и ш , я в з а г а л і н і ч о г о не їм, т и м а л о с п и ш , я в з а г а л і не с п л ю , але я не м о ж у з р о б и т и н і я н о г о з л а , бо т и м е н е п е р е в и щ у є ш п о к о р о ю . * П у с т е л ь н и к а к л и ч у т ь на з б о р и ч е н ц і в , де м а ю т ь о б г о в о р ю в а т и г р і ш н е ж и т т я я к о г о с ь м о на ха . П у с т е л ь н и й п р и х о д и т ь з д і р а в и м к о ­ ш и к о м , п о в н и м п і с н у , щ о с и п л е т ь с я на з е м л ю . На з а п и т , що це о з ­

н а ч а є , ві н м а ж е : « та к і г р і х и мої п а д а ю т ь п о з а д у мене, та я їх не бачу, а с ю д и п р и х о д ж у , щ о б с у д и т и г р і х и і н ш о г о - (Д. Ч и ж е в с ь н и й : Історія унраінсьної літератури). Така снромність притаманна літописцеві несторові, палом ни­ к о в і Д а н и л о в і . П е р ш и й в - П о х в а л і с в я т и х » н а з и в а є себе - Н е с т о р о м г р і ш н и м » , а д р у г и й «худим». А с н е т и з м , я к з а п р а в а , я к з а с і б д о с к о н а л е н н я , був к о р и с н и м , ві н не був с а м о ц і л л ю у н а ш и х п р е д к і в . Пр а ­ в е дн і а с к е т и мали ве ли н у п о ш а н у . Було п е р е к о н а н н я , щ о т і л о п р а ­ в е д н и к і в п і с л я с м е р т и п а х н е н а й к р а щ и м и з а п а х а м и , але г р і ш н и н і в примуш ує усувати з печер, монаш их гробів. Д .Ч и ж е в с ь н и й наводить принлад з р ів н о ва ж е н ого і розсудливого та п о м і р к о в а н о г о а с к е т и з м у : «один п у с т е л ь н и к п р и х о д и т ь до єписн оп а у г о с т и н у і т ой ч а с т у є й о г о о б і д о м з м ’яса. П у с т е л ь н и к к а ж е ; щ о в і н в і д н а р о д ж е н н я не ї в м ' я с а . На ц е є п и с н о п : а я н і н о л и в в е ч е р і не л я г а ю с п а т и , я к щ о мав я н у с ь л ю д и н у , щ о з н е ю був би у сва рц і .» М и т р о п о л и т І л а р і о н в с в о є м у т в о р і >>0 з а к о н і і Б ла г о дат і » в и с л о в ­ л ю є б а г а то ду м о к , що с в і д ч а т ь пр о п о гл я д и , с в і т о г л я д л ю д и н и д о ­ би. Ві н р о з р і з н я є Н о в и й з а в і т ві д С т а р о г о , я к “ с и н і в с т в о » х р и с т и я н п і д в л а д о ю « Б л а г од а т і » у п р о т и с т а в л е н н і « р а бс т ва » по в і д н о ш е н н і л ю д е й п і д в л а д о ю с т а р о з а в і т н ь о г о з а н о н у (Д. Ч и ж е в с ь к и й : І с т о р і я ун р а їн сь ко ї літератури). Церква глибоно турбується с о ц і а л ь н и м и пита нн ям и того ч а сн о го с у с п і л ь с т в а . Т е о д о с і й Г р е к к а ж е : «Нам н а л е ж и т ь п р а ц е ю с в о є ю г о д у в а т и б і д н и х т а м а н д р і в н и к і в а не п е р е б у в а т и б е з ч и н н о , п е р е ­ х о д я ч и з к е л і ї в н е л і ю. »

Л ю б о в і п о с в я т а б а т ь н і в щ и н і. С п і л ь н и м для в с і х п р е д с т а в н и к і в с у с п і л ь с т в а і с в і т с ь к о г о і д у ­ х о в н о г о є х а р а к т е р н а р и с а - п а т р і о т и з м , л ю б о в - р у с ь к о ї землі » — д е р ж а в и . Це о д и н о н е п о ч у в а н н я , щ о д о з в о л я є н а в і т ь м и т р о п о л и ­ т о в і І л а р і о н о в і на г о р д і с т ь . Цей в и я в не в в а ж а є т ь с я с л а б і с т ю , але п р и к м е т о ю н а й б і л ь ш е ш л я х е т н о ю . Це г о р д і с т ь на с в і й н а р о д , на с в о ю з е м л ю - с в о ю д е р ж а в у . Для «Рус ь кої Землі», ноли це має п р и ­ нести нористь їхній спільній батьнів щ ині, ннязі п о ступ аю ться в з а п о д і я н и х к р и в д а х і п р о щ а ю т ь с в о ї м п р о т и в н и н а м . П оч ут тя л ю б о ви б а т ь н і в щ и н и , п о н а з а н е в л і т о п и с а х ( «Слово о п о лк у » ), у « п р о п о ­ ві дях» та і н ш и х т в о р а х х у д о ж н ь о ї л і т е р а т у р и . Д ля м и т р о п о л и т а І л а р і о н а : « Руська Земля - не худа и н ев і до м а , и с л и ш и м а в сь ми н о н ц ь і з ем ли « В ж е в с а м о м у з а р а н і і с т о р і ї Рус і Н е с т о р б а ч и т ь у К и є в і ц е н т р у с ь о г о , щ о м о ж н а н а з в а т и н а й к р а щ и м . Не р і д н о у л і т о п и с і , ян і в і н ш и х т в о р а х , з в е р т а ю т ь у ва г у на т е , що в а ж л и в і ш о ю є Ру сь к а Зем­ ля н а в і т ь ян ч е с т ь і с л а в а та м а й н о н н я з я , ноли в о н и с т а ю т ь с я с а ­ м о ц і л л ю . І ян м о н а х не має л и ш е с п а с а т и с в о ю д у ш у ві д г р і х а , але с в о ї м и в ч и н к а м и д о п о м а г а т и і н ш и м , т а к і г р і ш , й о г о с л а в а і ч ес т ь , щ о з д о б у в а є н н я з ь м а є с л у ж и т и на д о б р о д е р ж а в и . Н а в е д е м о ц і н а в и й у р и в о к з п е р е д м о в и до К и ї в с ь к о г о з в о д у Нестор ового літопису, в якому п ід к р е с л ю є т ь с я ідеалізм Д р у ж и н н и к а і й о г о л ю б о в до Б а т ь н і в щ и н и :

2 1 бер _ н я 1 9 6 9 р. у п о н о і в с я в Б о з і , у с в о ї й М и т р о п о л и т и р е з и д е н ц і ї в К а р л ь с р у г е ( З а х і д н я Н і м е ч ч и н а ) , на 8 6 р. ж и т т я

Й о го Б л а ж е н т с т в о Б л а ж е н н іш и й

НІКАНОР М и т р о п о л и т У н р а їн с ь к о ї А в т о н е ф а л ь н о ї П р а в о с л а в н о ї Цернви А р х и є п и с н о п Н и ї в с ь к и й і Ч и г и р и н с ь к и й , Г о л о в а В и щ о ї Ради М и т ­ р о п о л і ї і В и щ о г о Ц е р н о в н о г о У п р а в л і н н я та Г о л о в а Н а у к о в о - Б о госл овсьного Інституту УПАЦернви. С в і т л а П о с т а т ь п о к і й н о г о М и т р о п о л и т а та все Й о г о ж и т т я п о ­ з н а ч е н і б о р о т ь б о ю за і с н у в а н н я у к р а ї н с ь н о ї н е з а л е ж н о ї п р а в о ­ сла вн ої Ц еркви. Завдяни своїм о собистим п р и км е т а м , уже як с в я щ е н и к к о р и с т у в а в с я в е л и к и м д о в і р ’ ям та п о ш а н о ю на В о л и ­ ні , В 1 9 4 2 р. бл. п. Н і н а н о р А б р а м о в и ч п р и й м а є ч е р н е ц т в о , с т а ­ ю чи а р хи м а н д ри то м в одному з м а на сти рів. В часи н ім е ц ь к о ї о н у п а ц і ї п е р е б у в а є в К и є в і , де р о з г о р т а є д і я л ь н і с т ь для в і д н о в ­ л е н н я УАПЦ. На д р у г о м у С о б о р і є п и с к о п і в в т р а в н і 1 9 4 2 р. й о г о в и б и р а ю т ь А р х и є п и с н о п о м К и ї в с ь к и м і Ч и г и р и н с ь н и м . На ч у ж и н і в т р а в н і 1 9 4 7 р. в і н с т а є з а с т у п н и к о м М и т р о п о л и т а П о л і к а р п а . В 1 9 5 2 р. його п ід н о с я т ь у сан М и т р о п о л и т а , а після с м е рти М и т р о п о л и ­ та П о л і к а р п а в і н о ч о л ю є УАПЦ. П о х о в а н о П о к і й н о г о 2 9 б е р е з н я 1 9 6 9 р. в м і с т і К а р л ь с р у г е , на г о л о в н о м у к л а д о в и ш і .

■>Вас м о л ю , с т а д о Х р и с т о в е , з л ю б о в ’ ю : ..... і р о з в а ж т е , ян і т о б ул и с т а р и н н і к н я з і і м у ж і їх, ян б о р о н и л и Р у с ь к у З е м л ю і і н ш і нраї п і д б и в а л и . Ті к н я з і не з би р ал и в е л и к о г о майна, не н а к л а д а ­ ли ня л ю д е й н е м о ж л и в и х в и р та п р о д а ж , але я к а була с п р а в е д л и в а ві ра та, яну брали й да вали д р у ж и н і на з б р ою . А д р у ж и н а годувалася, в о ю ю ч и і н ш і нраї, б и л а с ь і к а з а л а : » Бр а ти є, п о т я г н і м за с в о ї м ннязем та за Руськ у Землю". . . “ Бо н а п и с а н о : н е п р а в д о ю з і б р а н е б а г а т с т ­ во р о з ві є т ьс я . . . « П р е к р а с н и й з р а з о н л ю б о в и р і д н о ї з е м л і п о н а з у є а в т о р »Слова о по лн у" . П р о г р а н а н н я з я І г о ря в б и т в і з п о л о в ц я м и , п о л он к н я з я і н е ­ щ а с т я , щ о в п а л и на й о г о з е м л ю , в и к л и н а ю т ь у а в т о р а е п о с у п а т р і ­ о т и ч н і п о ч у в а н н я . З в е р т а є т ь с я до к н я з і в з а х и с т и т и Р у с ь к у З е м л ю в і д п о г а н и х к о щ е ї в , в і н к л и ч е їх до о б ’є д н а н о ї а к ц і ї . В л і т о п и с а х к а ж е т ь с я , щ о п р и к м е т о ю д о б р о г о н н я з я є « с л у ж и т и Р у с ь к і й З ем л і , б у т и г о т о в и м " за к р е с т я н ь і и за Р у с ь к у ю З е м л ю г о л о в ь і с в о ї с п о ­ ж и т и . Д о б р и й н н я з ь - « д о б р ь і й с т р а д а л е ц ь за Р у с ь к у З е м л ю . " В м е р ти за Ру с ь к у З е м л ю - це не л и ш е о б о в ’яз о н, це, ноли т ре ба , справа чести і ннязя і д р у ж и н н и к а і всіх дітей т ієї землі. Така мо­ ра л ь л ю д и н и д о б и , я к у має в і д р о д и т и СУМ.

14

Д р . Б. С т е б е л ь с ь н и й .

Отець ВАСИЛЬ ВСЕВОЛОД ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ НОВИЙ ІСПОВІДНИК ВІРИ

Як подали п р е с о в і а ґ е н ш ї І за ними с ві т о в а поеса. в дні 27 сі чня 1 9 69 р. у Ль во в і був арештований о. В.В. Ве лич ков сь ки й. Чину оо Ред емпт ор и ст і в, в моменті ві дві дин хворої людини. За тими ж інфоомаціями, йшлося про дуже ва жл иву особу, бо о. В е л и ч к о в с ь к и й мав би був о дер жа т и а р х и є п и с к о п с ь к і свя ч ен н я з п р ав а ми л ь в і в с ь к о г о М и ­ трополита v n n a інг.ккпі к я т п л и і і к к п і мепкни шо в у мо ва х м о с к о в с ь к о -

го п о н е в о л ен н я з на х о д и т ь с я ВІЛ 1 У4Ь D . V ПІДПІЛЛІ. ЗВІДКИ U I ЯҐЄНІІІІ ма ют ь того рода і нформаці ї, коли у к р а ї н с ь к а г р о м а д с ь к і с т ь , ні д у х о в ­ ні чиннини не були п о і н ф о р м о в а н і про і ден т ич н і ст ь вис вя ч у ва н их осіб у п і д п і л л і , це з а л и ш и т ь с я п о к и ш о т а є м н и ц е ю п о л і ц і й н и х о е ж и м о в и х ч и н н и к і в і з г а д а н и х а ґ е н ц і й . П р о в о к а ц і я тут з о в с і м не є в и к л ю ч е н а . В д е ко т р и х ч а с о п и с ах було з ре ш т о ю подано, що пе оед а ое ш т у ва н н я м о. В.В. Ь е л и ч н о в с ь к о г о мав в і д в і ду в а т и як и й сь о с і б н я к . що по да в ав с я за ф р а н ц у з ь к о г о д у х о в н и к а - т у р и с т а , мав р оз мо влят и по Ф о ан цу з ь ки і п р о с и в про і н фо р м а ц і ї для п е ре д ач і на Зах і д. Не є отже в и к л ю ч е н е , що о. В е л и ч к о в с ь к и й в п а в ж е р т в о ю т і є ї к а ґ е б і в с ь к о ї п р о в о к а ц і ї . О с о б а о. В е л и ч н о в с ь к о г о була в і д о м а б а г а т ь о м у н оа ї н ц я м З а х і д ­ ної У к р а ї н и , а тому нам вда лос я з і бр ат и п р о нього н ас ту п н і в і д о м о с ­ ті, я к и м и д і л и м о с я з нашими чит ачами. Н а р о д и в с я о. В. В е л и ч к о в с ь к и й в с в я щ е н и ч і й р о д и н і в м і с т і С т ан и с л а в о в і 1 . 6 . 1 9 0 3 р. Й ог о б а т ь к о був в і д т а к п а о о х о м с. Я бл о н о в а . ч о р т к і в с ь к о г о пові ту. В и з в о л ь н і з м а г а н н я 1 9 1 8 - 1 9 оо з ас т а л и йо г о м а л о л і т н і м ю н а к о м г м а л и н а п е в н о великий о с в і д о м л ю ю ч и й вплив на ф ор му ва нн я його с ві тог л яду . На початку 2 0- их р о к і в п о ст у п а є він до Д у х о в н о ї С е м и н а р і ї в С т а н и с л а в о в і з я к о ї як д и я к о н п е р е х о д и т ь до І о л ос ьк а В е л и ко г о б. Л ь в о в а до оо Р е д е м п т о р и с т і в . де по р о ц і . 29.8-. 1 9 2 5 р. с нлада є ч ер н еч і обі ти. а за два м і ся ц і 9 . 1 0 . 2 5 о д е р ж у є р у к о по ло ж ен н я на с в я щ е н и к а . П р и з н а ч е н и й с по ч а т к у п р офе со р ом в г і м н а з і ї оо Р е д е м п т о р и с т і в у З б о ї с к а х , вж е в 1 9 2 7 р п о к л и к а н и й до д у ш п а с т и р с ь к о ї поа-ui на В о ­ л и н і . І а м він с т а є б л и з ь к и м с п і в р о б і т н и к о м сл.п. є п и с к о п а М и к о л и Ч а р н е ц ь к о т о , що в і д т а к з а г и н у в в к а з е м а т а х Н К В Д . Й о г о дао і в м і н ­ ня пр опо ві да т и з робили з нього в і д о м о г о і л ю б л е но го всі ми м і сі он а оя. П е р е с л і д у в а н и й п о л ь с ь к о ю п о л і ц і є ю за п р о п о в і д і на Волині . П о л і с с і і Хо л мщ и н і , він м у с і в п о ве р та т ис я до С т а н ис л а в ов а . де з о. А. Буль сом та і н ш и м и оо К е д е м п т о р и с т а м и д о в і в до к в і т у ч о г о с тан у д у ш п а с т и о ство, при вул. І о лу ховс ь н о г о та п р о в і в десят ки мі сі й по селах і мі стах І аличини, де ч ас о м бр ало участь 1 0 . 0 0 0 - 1 5 . 0 0 0 насе лен н я. За й о ­ го і н і ц і а т и в о ю 1 9 3 7 році р оз по ч а т о будову С о б о р у М а т е р і Б о ж о ї Неуст аюч ої Помочі , я к п а м ’ятну в 9 00 - лі т т я по свяч ення Р у с и - У к о а ї н и під П о к р о в Пречистої князем Н ро с лав ом Мудрим. В с ер п н і 1 93 9 р. на пе­ р ед о дн і ві йні , був з ве з е н и й на м і с це вве сь ма т ер і ял. але будову т р е ­ ба було з алишити. Ві н з р е д а г у в а в був А ль ма н ах Б р ац т в Б. М. Н. П. . в и ­ дав д р у к о м , але весь наклад, поза к і л ь к о м а вр я т ов ан ими п р и м і р н и к а ­ ми був знищен ий н а ї з д н и к о м . Вже в роках п е ршої о ку па ці ї 1 9 3 9 - 1 9 4 1 він б е зс т ра ш н о і ревно в ик о н у в а в свої с вяще н ичі функції, не з в е р т а ю ­ чи уваги на п о с т і й н і погрози. Пер і од н і м е ц ьк о ї окупаці ї п р ові в о. В е л и ч ко в с ь к и й на м і с і й н і й душп а с т и р с ь к і и праці . Вия влен и й н а ц ис т ам и в к а м ' я н е ц ь - п о д і л ь с ь к і й о б ­ ласті при о н о в л ю в а н н і ц е р к о в н о г о життя, му с і в п о ве р т а т и с я наз а д за З б р у ч , з з а б о р о н о ю д у ш п а с т и о ю в а н н я . В 1 9 4 2 о. с т ає і г у м е н о м ман а и і и р н в і е р м о п о л і , де з раз у вз яв с я до в і д н о в л е н н я і р о з м а л ь о в у ­ вання ц е р к в и. Д р уг и й прихід б о л ь ш е в и к і в в 1 9 4 4 р. поклав край н о р ­ м а ль ні й с в я щ е н и ч і й д ух ов н ій д і я л ь н о с т і . В н а с л і д о к н а с и л ь н о ї л і н в і д а ц п у к р а ї н с ь к о ї к а т о л и ц ь к о ї ц е р к в и в У к р а ї н і пі с л я г о р е з в і с н о г о л ь в і в с ь к о г о с о бо ру , о. В е л и ч к о в с ь к и й р аз ом з і н ши ми с в я щ е н и к а м и та ці лою і є р а р х і є ю п о п а д а є е та п а м и на з ас ла нн я в С и бі р . П ов ер ну в ши перед к і л ь к о м а р ок а ми з засла н н я пе р е бу ва в у Л ь в о ­ ві, щоО з н о в а за с в о ю в і р н і с т ь Ц е р к в і , в и к о н у ю ч и х р и с т и я н с ь к и й о оо в яз о к в і д в і д и н х в о р о г о , п о п а с ти в ж о о с т о н у б о л ь ш е в и ц ь к у т ю р ­ му на муки й т е р п і н н я , шо є н е в і д є м н и м и с у п у т н и к а м и ж е о т в к а ґ я б і в с ь к о г о т е р о р у в к р а ї н і « л а в р е а т і в л ю д с ь к и х пр а в » .

16 ш

Микола

Холодний

Н ар од же ни й 1 9 4 0 - г о року в с е ­ лі Каоильське на Чеонигі вшині . М и ­ кола Холодний вчився в К и ї в с ь ко му Д е р ж а в н о м у У н ів е о с и т е т і . але був виключ ен ий з 4- го K V D C V фі лоло г і ч­ ного Факультету за в и с т у п у л і т е р а ­ турній д и с к у с і ї над о ома но м Ао се на Ішука « Вео бі вч а ни ». З того ч а ­ су працював то стооожем v оадгоспі. то д о г л я д а ч е м на с в и н о ф е р м і . то методистом при оайоновому б уд ин ­ ку к у л ь т у о и на К і о о в о г о а д ш и н і . то лектооом р о с і й с ь к о ї мови по селах. В м і ж ча с і з а к і н ч и в заочний ві дді л О д е с ь к о г о У н і вео с ит ет у (дипломова п о а и я « З і в ’ яле л и с т я » І в а н а Фоанка») . Н и ж ч е п о д а є м о в и б ір д р у к о в а н и х і н е д р у к о в а н и х п о ши ре н их в У к р а ­ їні вірішів М. Х о ло дн о г о .

Михайло Осадчий Н а р о д ж е н и и 22.3.1 9 36 о. в с е ­ лі К у р м а н и , на С у м щ и н і , М и х ай л о Осадчий закінчив університетські с т у д і ї у Л ь в о в і в 1 9 5 8 р. на в і д д і ­ лі ж у р н а л і с т и к и . П р а ц ю в а в р е д а к ­ т о р о м на л ь в і в с ь к і й т е л е в і з і й н і й станці ї, а від 1 9 6 0 р. л е к т о р о м ж у р ­ н а л і с т и к и на Л ь в і в с ь к о м у У н і в е р ­ си те т і і в той же час був в і д п о в і ­ д а л ь н и й за п а р т і й н е і д е о л о г і ч н е виховання між студентами. Б у в ч ле н ом С п і л к и С о в є т с ь к и х Ж у р н а ­ лістів. Нап иса в д о к т о р с ь к у д и с е р ­ т а ц і ю на тему ж у р н а л і с т и ч н о ї й л і ­ т ер а т ур но ї ді яль нос т и О ст а п а В и ш ­ ні, але ч е р е з а р е ш т о в а н н я 2 8 . 8 . 1 9 6 5 ця д и с с е р т а ц і я . хоч у с п і ш н о о б о р о н е н а , не була з а т в е р д ж е н а . Випустив збір ку поезій «Місячне поле» З а с у д ж е н и й на 2 р о к и в а ж к и х т р у д о в и х т а б о р і в , був з а с л а н и й до В и п р а в н о - т р у д о в о г о т а б о р у в Яв а с на М о р д о в і ї . П и с а в т а к о ж на з а сл а нн і, але б і ль ші с т ь його поезій було в і д і б р а н о з з а б о р о н о ю писати За к н и ж к о ю В. Ч о о н о в о л а я

Р о з у м у »

«Лихо

з творчости м олоді в Україні

МОВА Ти для мене — розбиті ночви, що й спалити їх не жаль; Біполідові в тебе очі, зуби Алли Коваль. Над тобою крук чорний нряче. Круки вчасно усі нагороджені. А в тобі в гуртожитку неначе поселились скопці прирочені. Вигляда закордонним гостем у столиці туземець Петро і спішить заховатись в метро; це немов би чекаєш когось ти. Усе так добре, мовби до ювілею: і нема тебе й ніби є. І не знаю, защо, мамо, під землею ви проводите життя своє.

СЬОГОДНІ У ЦЕРНВІ КОНІ Сьогодні у церкві коні ночують і воду п'ють; сьогодні новим іконам прочани поклони б’ють. Сьогодні ґвалтують рації про мера шлункові болі, сьогодні зникає нація а світ очмалів на футболі. Сьогодні комусь на згадку подарували літак. Сьогодні у полі дядько гнилий підобрав буряк. Сьогодні жива колекція найбільша по той бік ґрат Сьогодні в клюбі лекція «Людина людині брат.«

ЯКЩО МОЇ ЗУ Б И ... Якщо мої зуби пророками вибиті становлять фундамент для дачі дантисту, якщо я до себе нашіптую* нібито удруге з'явлюсь понолінь через двісті, янщо котеня кругозору відвертого втінає від зграї досві дчених псів, якщо на майдані розстрілюють мертвого, щоб він до живих у тролейбус не сів, — то щастям були б нам ці речі негожі, як щастям є сифіліс хворим на рак. Якби не тонкі щастетворці захожі, які ощасливлюють так нас і сяк. Твої їм, Вкраїно, не снилися сльози — вугілля, ковбаси й пшениця їм снилася, вони підібрали Тебе при дорозі, а Ти, як і завжди, до себе спізнилася. Вони Тобі М а р кс ом Зав'язують очі — Тебе й половини уже не зосталося, а Ти їх питаєш, чи добре їм спалося ? Ти чуєш? Щ е трохи — і хіба лиш для-пензлів Тебе десь згадають, як Ді вк у Мілосьну. До рун Твоїх жовклцх «різь тидячу цензорів крокує відро мого синього мозку.

ЧУМАЦЬКОГО ВОЗА Чумацького воза внрали у мене поети, могилу Шевченка обернули на стійло стада Мощі свої розсилаю на авкціон у газету я останній поет у тобі, степова Елладо. Вибач мені, що народився від тебе після того, як ти умерла. Вибач мені, що я всюди шукаю твої сліди у льоху в Суботові, в який ти себе заперла. Над трупом своїм зійдй !

ПОСТАНОВИ ПАРТІЙНІ . Постанови партійні читатиму, через рік все прочитане виблюю. А тим часом хтось реготатиме, твого тіла вивчаючи біблію. Я відріжу одну собі ногу, зекономити на чоботі щоб, і подамбя у тир, їйбогу, щоб ціляли мені в лоб. І не ти поцілуєш мене, а гарячая куля в уста. Не заплачуть стрілецькі знамена, хтось на дрова спиляє хреста.

БІЛИЙ СВІТ ДО СЕРЦЯ ... Білий світ до серця не приємлю, наче ніч, нетлінний і свавільний, по землі ходжу, шукаю землю. Очі кажуть: «Божевільний!” Навкруги побоїще без трупів, з головою все й без голови. Зносять суці спіймане докупи сукою ошукані леви.

ЕЛЕГІЯ ДРУГС ЗИМИ

( В и п р а в н о - т р у д о в и й т а б ір Я в а с , М о р д о в с ь к а А Р С Р , 1 9 6 6 .)

СУЛА «Коні ржут за Сулою, Звенит слава в Києві .» ( Слово о полку І гореві м. )

Та забриніли сніги, та заі скрилися білі, Як на луках України. Та вже другую зиму, морозяну і немилу, Рідний край у серпанку тайни. Рідний край за чужими плечима, Рідний край за тупими очима, Рідний край норовить за вітчима. Та вже другую зиму стережуть любов од Вітчизни. І чатує на мене куля, І моргає чорняве дуло, І патрони, як лялечки, в магазині Та вже другую зимоньку-зиму. Що за далями, що за межами, Що за радарами-телевежами : За феєрверками цивілізацій, За рі вноправні стю рас і націй, За європейською біло-біло-білою культурою, За душею гуманно-чулою На очах рівноправно-рі вних Сторожуть мене од царівни. Та вже другую зиму колі сницю варчую, Ворон-коней кую, ремі нь-збрую гаптую, Виглядаю дороги, батогую лозину, Та чатує на мене лозина уже другую зимоньку-зиму

За Сулою крешуть коні. Ве ршн ики , як вепри. Не корогви — кров червона. І мечами — ребра. Отамани попереду, Волхви, Волхви скачуть. І раді є Київ лету, І Д н і п ро козачий. За Сулою буйні коні Мчать землею й небом. Вершники сплелись у грона Вин оградних стебел. Щ о століття і епохи, Щ о їм чорні круки : Раз тривоги — їх дороги, І мечі — наука. За Сулою буйногриві В ві чні м леті ноні. Я вливаюся в колони Златогривих коней.

С П £ Ю 0 И _ М О Л О Д О І^ М у З ^ під землею лежала людина а туристи вказували на плиту і питали хто це дивуючись сотці літ покі йного односельчани казали що він певно дурним був за життя бо повтаряв вічно що чекає на час коли люди тікають від нього і люди казали що він дурний і односельчани казали що він дурний і туристи казали що він дурний але дід не чув вже їх слів бо йому було сто літ Рим. 111/68

ПРО КОНТРАСТИ

Родився дня 2 вересня 1950 року, в родині українських емігрантів-робітни. і і в в місті Льєж, в Бельгії. На шостому j o m життя почав вивчати українську м о ­ в у в суботній школі. Ь 1У ^ р виїхав до Риму, де прожив 6 літ (термін середньої" школи) в Папській Малій Семінари, удос­ коналюючи знання мови. З роком 196'/ почав «пристрасно» захоплюватися л і ­ тературою, головно поезією, модерносучасною. Ьідтак (ІУЬй) переїхав до лювену на Університет, де й розпочав ме ­ дичні студії. Збірок поезій іще не видав, ьув дру­ кований по різних журналах: «Визволь­ ний Шлях», »Крилаті«, »Смолоскип\ » ю нак«, »Шлях П ер емог и« . . . Пише поезїі (також і французькою мовою), прозу - новелі - перекладає. Мріє написати колись роман.

Було я згадую, як ми вітали весну, як ми стрічали молодість сердець і уст. І так бажалось нам до дна допити пристрасть. Ми думали про молодість, як про розгульний карусель. Нас вабили контрасти нольорів, контрасти слів, контрасти вдач. І хоч давно дзвіниця кинула лічити зорі, лічити ранки, дні, трамваї і сонця, ми знали, що застояність її нам сну не віщувала. Ми знали, що контрастом вічності — весна. Воттем —Льєж, ХІ /68 2 1

БАЛЯДА ПРО ТАЛАНТ, ЗАРИТИЙ В ЗЕМЛЮ Не все посаджене зростає сонцем, (а ми посіяли світанки). Не все ціловане назвуть крханням ; ( з каміння виростали ночі). Зеленим рловом крик листка переконав прохожих, що дерево його родилось дві чі : раз — з землі, а вдруге - наших чіл і смутків. Розстрілений бажанням синього відчаю, (а сон його ставав землею) він терпно падав вНореНцстий вітер; (нрихкі неба кричали : звівся !) Зелена тінь зелених губ в зеленій впертості зеленого зрівання стирчала чорним днем, зарита в землю, як цвях в порожнім оці.

ТВОРЧА ОСІНЬ Терпкі дощі руками з жилами замрячень Давили вітер, здопчений глухим часом. Кохання богко падало дуплявим болем З верби, зануТаної павуковим сном. Вовки з снігом завідують лише кошмари. Гілчасте небо спало сірим сіовбуром. На дні дощів Град скулився, як трави, І крок прохожих падав на гравій хрестом. А живопліт в’юнким корінням>вгрузлим у намінь, І листям вмерлих сонць (на пальцях — зсохла кров) Жадав, щоб день розп’яттям відживав, як осінь, Що пролилася жертвою й переросла в любов. Воттем-Льєж, УІІІ/6Є

ВУГЛЕКОП І знов, ям все, з клунком в рунах, і знов, вдихнувши ранній день, пішов мовчазно — не доспавши ночі. Спить. Спить дитя бла жен н им сном, щасливі ручки зверх перини. Любов тут винна... Чорним дном здригнулось серце. Жаль дитини... Тривога шкіриться в очах — солоний піт вкрива чоло, таки багато вже його він випив вдень — а по ночах! С т і ка є бруд по мокрих рукавах, лопата-ж хліба довба шмат... Пристав без сил, з н і мі лий погляд; Плечем обперсь, ві дчув утому... І знов, як все, з гадав : Долонь малих дитячий ст иск Й вологий усмі х Жінки.

НА ДОРОГУ кипарисом струнчаться думки жагучі списом колять очі чужі вітри шепотуть нові слова весни мовчи час гаптує протуберанцем думки сві жий подих доби не роби з почутих мелодій оборони людс ькі й утомі

О с и п Р О Ж К А н а р о д и в с я 15 лютого 1 9 4 6 р. в Падерб043ні. Н і м е ч ч и н а . С еред ню освіту завершив в У к р а ­ ї н с ь к і й Д у х о в н і й Малі й С е м і н а р і ї в ніЬлої тиші Римі. Т еп ер є отудентом с л а в і с т и ч ­ ного ві дді лу Г е н тс ь к ог о у н і в е р с и т е ­ ту. Д е бю т у є на сторі нка» ’ Авангарду».

Я ХОТІВ БИ Я хотів би м е р е ж о ю сн і г у н а х од ж ен им стопам встеляти шлях де у біль ві тру і сонця землі б а т ь кі в з ан ур ен і думки просили б с в і ж и х поз доби тоді м і ж гі ллясті ві рші я р и с у в а в би тиху раді ст ь грудей

поплисти у прибі й бу р у ном г р ан ч а с т и м л ю д с ь ку вбивати міль плакати с л ь о з о ю р ос л о ю за днем що п р о б р и н і в я хоті в би білу з б р о ю стиснути без слі в о зват ись на по кл и к Матері і ринути у бій.

«ПРОКАЖЕНИЙ...» Н і ! Не помиї ми в н а р од і в , зак ляті д о л ею буття; Ми нарі д, як і ви, народи, о д н а к о в а , як ваша, в нас — душа. То в чому ж винні ми, що ст руп ом в к р и л и с ь наші вч ин ки, що ко сят ь нам н е л ю д с ь к і муки с ин і в, що їх не в к р и л а ц в і л ь ? Щ о ві чно ж д е на нас неволя, (тим в и г н а н ц я м н ема з а к о н а ) що все п р и м а р о ю нас вабить доля, нащадків Святославових м е ч і в ? Було, пройшло. Лягли тумани і к р и в д о ю вст е ляют ь шлях. З а м о в к л а зброя. Леле ! Чи і снри помсти з гасл и вам в о ч а х ? Ти, др уже мій, не жди від др у гих ла ски, наді й не в г винч у й на з аст і й ! Вж е з автра вс т ан е сонц е — й « пр о к а же н і» побачуть волі р а н ок с в і й !

Повість н а г о р о д ж е н а ф у н д а ц іє ю ім . /. Ф р а н к а в Ч ін а ґо .

Софія НАУМОВИЧ Т Г о

Р

О

Л

Е

В

А

Коршма »Під начиненим кріликом« У ко рш м і дядька Б о м а р ш е було г а мі рно . З у с іх - у с ю д і в над­ 'їжджали до Ренс у д в і р с ь к і е к і п а ж і й ге рб ов і карети з д а м а м и виз начних шляхетських родів, що їх су проводили лицарі на к о ­ нях. А всі вони, — особ ливо ж ці з Орлеану, В е р с а ю , Мелену, Сан л ісу, — з ат ри му вал ися в заїзді »Під на чиненим кр іликом« , бо в с ам ом у місті, ті сн о му й за селеному по с а м е годі, не було вже де й голки встромити. Та й де в місті знайти такі р о з к і ш ­ ні па совиська, як біля заїзду дяд ька Б о м а р ш е ? Сам він, Бома рш е, чуть не рвав собі решток волосся з лисої голови. Хоч у його б е з к о н е ч н о м у поя сі, що о б м о т у в а в к р у г ­ лен ьке черевце, раз-у-раз зникали кунштовні г ама нці з милим бр язкотом для великих, відста ючи х вух, то його радість п р и г а ­ шувала влізлива д у м к а : «Чому я не послухав Клодіни ? Д а в н о казал а поиіирити заїзд !« — Куди це подівся старий н е п о т р іб ? - вирва в його з запізнілого ж а л ю владний голос, що на лежав м ол од ом у ч ол о в ік о в і з сильно випнутим пі д б о р ід д я м та вірл ини м носом. — Я тут, я с н о в е л ь м о ж н и й п а н е ! — з і г н у в ш и с ь трохи не до землі, п о с пі ш но в і д п о в ів Б о м а р ш е . — Т а к а б і д а : стільки г о с ­ тей, а міс ця обмаль... — Не цікавлять мене твої кл оп от и ! п е р е р в а в йому гість. — Ти тільки д об ре зваж, чи волієш за р а з ж е найти мені кімнату, чи закоштувати рі зок мой ого джури ! — й молодий шляхтич зне важ ливо кинув ко р ш м а р е в і туго випханий гаманець. Оця приманка наче поиспішила хіл думок пеїзеляканого коошмаря. — М а ю ! їй Богу, м а ю ! — в и к р ик ну в він рад існ о й побіг, пот и к а ю ч и с ь по кр и в и х східцях, на г о р іш н и й по ве рх заїзду, з а ­ бувши пе реп ро си ти с е р д и т о го шляхтича. А втім це й не було потрібне, бо молодий ч ол ові к уж е з а м іт а в п р и д о р о ж н ій порох р о з к і ш н и м и п е ра м и с в о й о г о к а пе лю х а, в и к л о н ю ю ч и с ь пере д я к о ю с ь д ам о ю , ко ляс ка якої с а м е зупинилася пеоед « Н а ч и н е ­ ним ко іл иком« . У тому мо ме нт і Б о м а р ш е в і дс ап у ва вс я перед прихиленими дв е р м и г о р іш н ь о ї кі мн ат и, н а м а г а ю ч и с ь ка х и к а н н я м звернути на себе увагу. Та да ре м не . У кімн ат і, с п и н о ю до дверей, оідя три ніжн ого столика, сидів з-чуж ине ць ка зодягнений чоловік, що заглибився в своїй роботі. Він вод ив в ел ик и м гу сячим п с г о м по р о з г о р н е н о м у п е р г а м е н і з а г л я д а ю ч и в ве ли ку книгу. — Вибачте мені, ясновельможний пане... — зважився врешті Бомаоше. — я м а ю до вас велике прохання... 25

— Я к е ? — запитав чужинець, не повертаючи голови, — кажи и зникай ! — Щ о б ви в своїй благородності й великодушності дозволи­ ли перебути кілька днів у вашій кімнаті одному д-у-уже знатно­ му лицареві... — у цій хвилині Ь о м а р ш е доглянув крізь вузьке віконце сцену при колясі й уже відважніше продовжував: — З а ­ певняю вас, достойний пане, що цей лицар не буде вам перешнаджати, бо він радше цікавиться гарними дамами... — Щ о ти ка же ш V — з а с м і я в с я чужинець. — А хто ж він т а ­ кий. цей лицар ? — Рауль третій, граф де Крепі й де Валюа, дю Вексен, д ’Амієн, де Б а р - с ю р - 0 6 , де Вітрі, де П р п о н і де М о н т д і д і є ... — залу­ нав несподівано голос з порога. — Князь Восьмислав із Теребовлі, — представився й собі чу­ жинець, вставши з ослона, — на службі великого князя Я р о с л а ­ ва мудрого з Києва, у подорожі до Святої Землі, прибулий з ок­ ремими дорученнями до Ренсу... — Вітайте в нашій Ґаліі, шляхетний князю та не судіть нас за влі зливість отого оовдура ь о м а р ш е ! — і граф де Крепі п о гр о ­ зив мечем оторопілому коршмареві, рівночасно кланяючись пе­ ред Ьосьмиславом. — Залишіть, Графе, к о р ш м а р я в спокою. Він не винуватий, що в місто наїхало стільки людей. А втім, мені буде дуже при­ ємно мати за співмешканця такого знатного лицаря, як Граф де Креп і и де Ва л ю а ! Про вас слава лунає широко й бояться вас неменше самого короля, — промовляв Восьмислав, кланяючись і сооі лицарським звичаєм перед Графом. — Ха-ха-х а ! Т ік бачу, то ви вже вспіли довідатися про м ен е ! — з великим задоволенням ві д п о в ів Граф. — Але якщо я прииму сьогодні вашу гостинність, то тільки під умовою, що ви візь­ мете участь у ловах, які я влаштовую в своїх посілостях зразу ж після коронації... — Дуже радий буду скористатися такою честю й приємністю! — подякував Восьмислав, — але по відомляю вас, що в наших Карпатах є теж чудові терени для полювань, а й звірини в них сила-силенна... Коли вам доведеться побувати в моїй країні, — ла с каво прошу не минати й Теребовлі... — Але ж напевно доведеться ! Це ж країна, звідки прибуває наша майбутня н о р о л е в а ! — і Рауль із великим зацікавленням приглянувся багатому одягові молодця та з неменшим здивуван­ ням спо стеріг на його столі книгу. Та сам е тоді навинувся йо­ му на очі Бомарше. — Ти ще тут, не гі дн ик у? С к аж и подати нам сюди вина й кух­ лів та приготови вечерю, гідну мойого сь огоднішнього гостя!... Стій і — крикнув, пооачивши, що Б ом арш е вже котився по схо­ дах, — чи кімната для маркізи де Ш ан тн гото ва? — А вже ж, ваша ви со к ос те ! Д а в н о готова ! — по ве рн увс я ще раз Б о м а р ш е , та в п е вн и вш ис ь , що гр ізний Граф зайнятий чужинцем, ко рш м ар відзискав самопевність і, розсилаючи слуг із р ізн и м и дорученнями, тихо м им рив до себ е: - »То це вона. Ш а н т ії !...«

ВЕЧЕРЯ У великій залі, за довгим и, д убовим и столами, сиділи на лавах шляхтичі й м іщ ани та попивали вино. Н а в е л и ка н сь ко м у вогнищ і пікся, завіш ени й на р о ж н і цілий баран, якого весь час обертали слуги на всі боки. В ід скапування товщу спалахував вогонь, розсв ітл ю ю ч и т е м р я в у залі, по якій розно си в ся см а ко в и т и й запах м'яса. — Б о м а р ш е ! Викоти малу бочілку! — гукнув товстий Д ю р а н , а коли перед ним наповнився кухоль, підніс його вгору. — Твоє здо­ р о в ’я, Ф а н т е н ! Я й не думав, що тебе припре с ю д и аж з твойого Провансу... — Я к ж е ? Це ж не ко ж н о го дня ко рона ція та ще й вінчання з п е р с ь к о ю ц а р ів н о ю ! — Н е з п е р сько ю , а з р у т е н с ь ко ю ! — Хіба не все од но? А я з дива не м о ж у в и й т и : чого це наш ко ­ роль ш укав с о б і д р у ж и н и аж у П е р с і ї ? — А того, м ій т верд ол об и й Ф антене, що наш король боявся женихатися ближче... Чи ти забув, у яку біду попав був його батько, Роберт, за те, що одружився з близькою своячкою ? — Не забув і па м ’ятаю, але коли вже нашому Генрихові важ ко було найти пару в Галії, то хіба ж б р а к у є б іл я в о к у Германських Графствах ? — А М ати льд а? — аж ви кр и кн ув Д ю р а н , — хіба не знаєш, що через своє перше подружжя з Матильдою, Генрих посвоячився з ус ім и їі Ге р м а нсь ки м и кузи н ка м и а ж до с ь о м о г о сту п н я ? — О це раз! Та й здорово прикрутила Церква королівські з в ’яз­ ки ! І чого вона так над ними знуш ається? Ці слова в есе лого провансальця с т р а ш е н н о обурили якусь ш л яхтянку: — Чи ви, пане, не думаєте про кінець світу, який ось-о сь м а є наступити, за всі ці гріхи, що їх допускаються наші князі й ко рол і? Та це ж важкий гріх, прости Господи, одружуватися зі своячкою... — Ге-хе-хе — з а с м ія в с я Д ю р а н , — то ви, д о б р о д ій ко , все ще в ірите в кінець с в іт у ? О ц е ж м и н а є вж е півсотні р о к ів як з а к ін ­ ч и л о с я 1 0 0 0 - л і т г я , а к ін ц я с в іт у я к не б у л о т а к і н е м а є . — А знаєте, що в нашій Ф л я н д р ії ка ж уть про кін е ц ь світу — встряв у ро зм о ву інший. — Кажуть, що наші альхеміни не доб ре рахують цих тисячу років. Треба рахувати не від народження, але від воскресіння Ісуса Христа... — Го-го! перечив Д ю р а н , — то ж і так проминуло вже 3 3 ро^ ки, бо ж м а є м о тепер 1 0 4 9 рік. Н іч о го но вого у ваш ій Ф л я н д р ії не вигадали! Тут з о в с ім ін ш а справа. — А яка ж це інша справа, добродію , рад би я знати ? — поці­ кавився фляндрієць. — А така, що священики нарочно підтримують вигадку з кінцем світу, щоб людей лякати! — Господи помилуй і відпусти! — перелякалася шляхтянка, — ви стягнете на нас гнів Божий таким богохульством ! Священики зна­ ють, що їм робити й добре, що вкорочують сваволю, розпусту й пи­ яцтво наших князів і Графів...

— П с т ! - оглянувшись позад сеОе, зацитькав Л Дю ран, — Ми ж тут маємо такого одного, що нічого собі не робить ні з священи­ ків, ні з кінця с в іт у !... — Добродійка має рацію! — поспішив сказати й своє слово про­ вансалець, підставляючи свойого кухля під кран, — але тут ні в роз­ пусті справа, ні в кінці світу! — А в чому ж ? — Я чував у своєму Провансі, про який так зневажливо вислов­ люється мій друг Дюран, що ця перська царівна страшенно багата й тому наш Генрих післав до неї сватів... — Не перська царівна, а рутенська князівна! — сердився Д ю ­ ран, — ось маєте доказ, які тверді лоби в тому Пр ов ан с і! Але що вона багата, — то це правда. Київ, це тане велике місто, шо нуди там нашій Лютеції! Там, як оце хтось вичитав у «Хроніці» Дітмара з Мерзенбурґа, — має бути 40 0 церков і вісім базарів. — Вісім базарів? Господоньку! Ащо ж там продають на цих ба­ зарах? — поцікавилася якась міщанка. — Та все, шо привезуть купці з усіх сторін землі: дорогі тканини, шкури, хутра, бронзу, мідь, золото, зброю... Київ, нажуть, після В і ­ зантії, — друга столиця в Европі... Слуги розносили полумисками кусні печеного барана, якого справно надрізував сам Бомарше. Усі кинулися їсти гаряче, трохи придимлене м ’ясо й оозмова припинилася.

Двобій на слова й на мечі С а м е тоді десь із нутра коршми зійшла східцями вниз М а р ­ кіза де Ш а н т ії в товаристві старшог о лицаря з сивою, в клин, бородою, а за ними й два но воз на й ом і с п і в м е ш к а н ц і. Б о м ар ш е в пі дск ока х п о й ї & товариство до ок ре м ог о, н е в е ­ личкого стола в кутку залі. Мар кіз а скинула накидку й залиши­ лася в пишній, рожевій сукні. — Таною гарною, Маркізо, я вас ще ніколи не бачив! — с к а ­ зав Рауль де Крепі,вітаючись із нею та з її товаришем. — Д о б ­ рий вечір, вікомте Рошфуко! Іду об заклад що це Маркіза витяг­ нула вас із Орлеану! Мойого товариства, вона, на жаль, прийня­ ти не хотіла... — Підождіть, Г р а ф е , до мойого віку, тоді й подорожуватимете з гарними дамами, а покищо вдоволяйтеся їхнім коханням... Хах а- х а! — Ха-ха-ха ! — з а с м і я в с я й собі, ви димо підлещений ґраф, — Вас, вікомте, ніколи дотеп не покидає! Але я мушу вас, панст­ во, запитати, чи дозволите запросити до нашого стола князенка з Києва, цього лицаря, що прийняв мене до своєї к і м н а т и ? — З К и є в а ? Звідки наша майбутня норолева? Але ж горю з цікавости ! — викрикнула М арк із а й подавши руку Восьмиславові, одним поглядом охопила його чорняву чуприну, голубі очі, високий стан та широкі рамена. Юнак розгубився під цим зух­ валим поглядом гарної жінки, але виручив його ві ко м т: — То ие ви випередили почот вашої князівни, чи іншим nv-

тем до нас п р и б ул и ? Га так, чи інакше, вітайте в нашій Ґал ії ! Віват, київський к н я з ю ! За ваше здор овл ’я ! — В ів а т ! — підхопив Рауль, — Сперш у випиймо, бо ніщо так не р о з в ’язує язиків, як до бре ви но ! А М а р к і з а теж не в і д м о ­ вить чарки ? Тільки не цього... Б о м а р ш е ! — Я тут! — з ’явився, наче зпід зе млі ко рш м ар . — Яке вино маєш для пані до твого «начиненого крілика«, яким, думаю, не забудеш нас поча стувати ? — Якщо дозволите, ясновельможний, то я пропонував би п’яти­ річне з Шампанії... — Давай сюди ! — і ґраф повернувся до товариства, що роз­ сілося на ослонах, закритих м ’якими шкурами. — Бо знаєте, ми тільки-що познайомилися з київським князем і не вспіли ще со­ бі нічого розказати. І правду сказати, я не певен, чи князь Восьмислав лицар, чи монах, бо застав його при дуже дивному зай­ нятті . — Князь Во с ь м и с л а в надто гарний, щоб стати мо нах ом ! — сміливо замітила Маркіза, а юнак, спаленівши під кокетливим поглядом жінки, взявся торощити бараняче стегно своїми біли­ ми, здоровими зубами. — Яке ж це було дивне зайняття, ґрафе ? — запитав вікомт — Ану вгадайте, що він р о б и в ? — С п а в ? — здогадувався вікомт. — Мріяв до м іс я ц я ? — вгадувала Маркіза. — Ні це, ні те! Він... писав! — П и с а в ? — ма ркі за й віком т зди вовано поглянули спершу на ґрафа, тоді на Восьмислава й раптом замовкли. А цей. зди­ вувавшись у свою чергу, запитав ґрафа: — Не розумію, що в цьому д ив н о г о ? — А дивне те, — відповів, розізлившись чомусь Рауль, — що лицарське діло не зака рл ючк и розгадувати, але мечем оруду­ вати ! Наша спр ава : ставати до шляхетних змагань на турнірах, боротися з равбрітерами... — А в нас, ґрафе, спокійно, але гордо мовив Восьмислав, — на жаль, важливіші змагання за турніри й р о з б и ш а к ! Ми весь час мусимо боротися з дикими племенами печенігів та полов­ ців, які раз-у-раз нападають на нас із Азії... І коли б ми там їх не стримували... — То вони напали б і на нас! — погодився віком т Рошфуко. — Ви, ґрафе, в походах не бували та й справжньої битви не ба­ чили !... У мене ж доволі спогадів із наших війн із сарацинами... Це вам не турніри й не пописи перед дамою сеоия... — Я не розумію, — вмішалася Маркіза, — коли ви там весь час у війнах, то як же маєте час на н а у к у ? Вияс ніть ме ні це, княз ю ! — Це дуже простоїв нашій країні всі діти княжих і боярських родів змал ку вивчають письмо, а зг одом ідуть воювати. А як уже до бою нездатні, тоді господарять, торгують, укріплення бу­ дують, храми Божі взносять... — Правильно, правильно, - похвалив вікомт, — бо ми якоаз 2 9

н а в п а к и : ні не читаємо, ні будуєм о й забули вже на війну хо­ дити, від коли знищили сарацинів... Зледащіли... тільки їли б, пи­ ли б та гуляли б... Ці слова старого вікомта ше дужче ооз’ятрили Рауля й він, ледве стримуючи себе насмішливо запитав: — І чого це ви, вікомте, взялися нам правити м о р а л и ? З а ­ були мабуть власні молодечі витівки ! Чи не захочете нас іще кі нцем світу ля кат и? — Кінцем світу ні, але неславним кінцем Галії — то напевне! Правда, що ми замолоду гуляли, але не забувайте, що ми й са­ рацинів перемогли ! Хай я буду лихим пророком, але як не сьо­ годні, так завтра, завоюють нас франки, чи ґермани, бо наша молодь не тільки не хоче воювати, але й відмовляє послуху ко­ ролеві..: — тут вікомт побачив, що вцілив влучно, бо зразу з м і ­ нив тему. — А де ви навчилися письма, к н я з ю ? — Письма навчив мене грек зі Солуня ще в рідній Теребов­ лі, а тоді батько вислав мене до Києва завершити освіту. О с об ­ ливо зацікавило мене літописання, бо там записані всі славні й прикрі події нашої історії... Перекладання теж давалося мені легко, бо я знав уже грецьку мову, а латину вивчив від венецького посла. — А скажіть нам ще князю, куди й чого ви виїхали в мандрів­ ку? — запитала Маркіза, що не відводила очей з дивного юнака. — А це наш київський митрополит Іларіон вислав мене до різних країв, щоб зібрати вістки до зводного літопису. Я радо погодився, бо здавна цікавили мене чужі краї й батько не про­ тивився... І оце я вже другий рік мандрую по Греції, Венеції, Мо­ равії, Чехії, по німецьких, франконських і ґальських Графствах... Побував теж у Єрусалимі й помолився при Господньому Гробі, де й залишив багаті дари від нашого ннязя Ярослава Мудрого, поки, врешті, не добився до Ренсу, щоб записати в хроніку він­ чання та коронацію нашої княжни з вашим королем... — Але ж ви, князю, багато бачили й переживали ! — аж сплес­ нула руками Маркіза, — Розкажіть нам дещо зі своїх пригод!... — А мені здається. — зневажливо й подратовано озвався Рауль, — що ця книжкова мудрість притупила в вас лицарську хо­ робрість, бо рука, що водить пером, забуває володіти мечем !... — А я вам докажу, що й у війні письмо часом придається ! — не поступався Восьмислав. — О сь послухайте: дідо княжни Анни, Володимир Велиний, задумав був одружитися з грецькою цісарівною. теж Анною. А коли греки йому в цьому відмовили, то наш князь, не д о вг о д ум аю ч и , з іб р а в в і й с ь к о й пі ш ов на грецький город Корсунь. Грецьні міщани не хотіли йому підда­ тися, але був у тому місті один наш купець,який написав на стрі­ лі вістку де знаходяться водопроводи. Він випустив цю стрілу до нашого війська, дружинники знайшли її й передали князеві, він казав замкнути водопроводи й не допустити води до міста. Греки мусіли піддатися й наш князь здобув для нас грецьке міс­ то, а для себе дружину... — Ха-ха-ха! Це знаменита історія! — засміявся вікомт, а Мар­ кіза звернулася до Восьмислава з грайливою у с м іш к о ю :

— Це д уж е ро м а н ти ч н и й с п о с і б з д о б ув а н н я ж і н о к ! Чи ва ш і чоловіки за в ж д и так на пол егливо д о би ва ю ть с я с в о є ї к о х а н о ї ? І чи вони гарні, ваші ж і н к и ? Р о зк а ж іт ь нам про них, к н я з ю ! — і М а р к і з а так ч а р і в н о заглянула в вічі В о с ь м и с л а в о в і , що він не м і г їй відмовити. — Я не д у ж е р о з у м і ю с я на ж ін оч и х пр икметах, але я б ува в часом на дворі, коли княгин я-м ати зі свої ми донями приймала к у п ц і в з П е р с і ї й В і р м е н і ї . В о н а в и б ир ал а парчі й шовни на с у к н і, д о р у ч у ю ч и м е н і кр е с л и т и на табл иці з а м о в л е н н я . . . — А чи вони гарні, оті князівни, зо кр е ма князівна А н н а ? Яка вона на вигляд ? — І на цьому я не д у ж е р о з у м ію с я , але всі в К и є в і кажуть, що н а й к ра щ а з них, це таки А н н а та що р ів н о ї їй н е м а є ніде в світі... Кажуть теж, що сватало її багато ко рол ев ичі в і князевичів, але батько не д ав ав згоди, поки не приїхали посли від в а ­ шого нороля... — То яка ж вона в р е ш т і ? — з д р і б к о ю за здрости. н е т е р п е ­ ливо запитала М а р к і з а . — М ої сл ов а надто с ку п і, щоб в ам передати її к р а с у й той чар, який вона ро з с ів а є довко ла себе... Я часто заходив до с о ­ бору св. Софії, який с а м е тоді викінчували. К н я ж н а Анна п р и ­ їздила туди зі своїми сестрами й подругами, бо її запросив мит­ рополит Іл аріон, щоб позува ла ч е н ц е в і - м а л я р е в і до с т і н н о г о розпису-фрески. Вона була завжди дуже гарно зодягнена й при позуванні виглядала як с пр авж ня свята... — Ну, цього мені вже з аб а га то ! — кр и к н у в знечев'я на весь голос Рауль. — Все, що ви тут розказуєте про вашу країну, про вашу науку, про ваших князівен, а з о к р е м а про цю вашу Анну, — це все вигадки й брехня! Н е м а є в світі кращої жін ки, як Мар­ кіза де Ш а н т і ї ! З р о з у м і в ? Горе тобі, коли з ва ж и вс я жартувати з м ен е й з в і к о м т а ! О с ь ставай с ю ди й м е ч е м д о к а ж и , що ти с п р а в ж н і й лицар ! — Рауле, ради Б о г а ! Ви п’я н и й ? К и їв с ь ки й князь не ви г л я ­ дає на брехуна! Ві ком те , не дозвольте їм битися! — н а м а г а л а ­ ся М а р к і з а стримати ґрафа, але Во с ьм и с ла в, не з в а ж а ю ч и на її слова, піднісся, поблідлий від образи, зі свой ог о міс ця й ви­ тягнувши меча, в і д п о в і в : — Графе де К р е п і й де В а л ю а ! Н а щ а д о к св. В о л о д и м и р а Вел икого ніколи не посоромить себе ні брехнею, ні боягузтвом! Ал е в то му тебе тр е б а п е р е к о н а т и д іл ом бо мо їм с л о в а м ти не вір иш. Вис т у па й ! Не знати як і коли д ов ко л а ооид вох п р о ти в н и кі в зр обилося вільне міс це . Усі присутні, що принишкли на вид д о с т о й н и к ів , шв и д ко уставилися п і в к о л о м , п р о ч у в а ю ю ч и ц і к а в е видов ище . — Р а з ! Р а з ! — з а м и г о т іл и ле за м е ч і в та забл ист іли с а м о ­ цвіти рукоятей. Сили борців здавалися рівними й боротьба ста­ вала напруженою, в залі царювала мовчанка. Старий ві ко м т із очеви дн ою п р и є м н іс тю слідку вав за ходом герцю, а М а р к і з а , з а к р и в ш и очі в пе рші й хвилині, з г о д о м ш и ­ роко їх в ід к р и л а з н а д м і р н о г о переляку.

— Господи рятуй! — скриннула вона в цій хвилині, коли важ­ кий удар Рауля вибив Восьмиславові меча з руки й він, безбо­ ронний, блискавично станув на коліно, щоб уникнути розчереплення. Це був удалий маневр, бо його рука вже знову вхопила меч, якого підсунув йому вікомт і він певним ударом знизу ра­ нив Раулеве рам'я. Усі в залі, разом із Бомарше, гучними вигуками й оп ле ска ­ ми хвалили Восьмиславову перемогу, а Мар кіз а кинулася пе­ рев’язувати Раулеву рану. Рауль казав налити вина й озвався до свойого противника: — Ви, князю, доказали тимчасом, що мечем умієте орудувати несогірше. Залишається вам ще довести, що ваша княжна Анна краща за нашу Маркізу де Ш ан ті ї! Беру вікомта де Рошфуко на суддю й арбітра! Він, — першорядний знавець жін очої краси ! - і ґраф, гордо поклонившись товариству, вийшов зі за­ лі. — Я повинен вибачитися перед вами, Маркізо й Вікомте, за те, що надужив вашої гостинности при столі... — почав був го­ ворити Восьмислав, але його зразу перебив в ік ом т: — Ви, князю, поступили як лицар! Не ви визвали графа в при­ сутності дами, але він вас, попередньо вас образивши ! Ви до­ вели, що не даруєте образи й умієте постояти гідно за правду та за честь своєї князівни !... Рахуйте мене вашим приятелем. Щ о ж до Маркізи... — Ах, я ж не знав, що це дама ґрафового серця !... А я дурень проявив таку незручність!... — Та невже ви повірили Раулевим с л о в а м ? — Маркіза яв­ но розсердилася. — Звичайно, князь Восьмислав не оріє нт у­ ється в тутешніх відносинах, але ви, вікомте, мусіли б знати, що ґраф де Крепі, підо впливом отого «п’ятирічного шампансь­ кого" просто переплутав мене з... Елеонорою!... — і з цим сло­ вом Маркіза, кивнувши головою, швидко вийшла східцями до своєї кімнати. — Ге! А-пху-ху-ху'! — аж закашлявся старий вікомт від рап­ тового реготу. - Оце раз, Маркіза!... Просто «переплутав !...« Ніяк не хоче строїтися в Елеонорині пера!...

ІДУТЬ! .. ІДУТЬ!... Великий почот наближався до міста. Ноні збивали таку к у ­ ряву, що годі було щонебудь побачити. Щойно на зовсім близь­ кій відд алі лед ве м о ж н а було ві д р із н и ти ґ а л ь с ь к и х в о я к і в з плоскими шапками від гострих шоломів русичів. Зате в а ж ­ че було р о з п із н а т и шляхту, що р а з о м із є п и с к о п а м и Ґ о т і є Савейрою. Роже з Мо й Гослємом де Шалініяк зіШальону над (Далі буде)

4

33

ІН О Н А ЧИ Д Н ІІО Н О Н Д А ? У н ій є д н а ю ть с я С х ід із З а х о д о м : Т ам ош нім сте п с я га є н аш их л іс ів , В іа а н т ій с ь н а кул ь тур а зл и в а є т ь с я з р и м с ь к о ю с п а д щ и н о ю , У к р а їн с ь к і ко а а кн м ч а ть п о р у ч ф р а н ц узь ки х л и ц а р ів , Н н їв с ь к а С в я та С оф ія і П а р и з ь к а свя та Ґе н о в е ф а ... С в я та м О л ь га , та С в я т і Р іє л ь і В е н с е н - з Е с п а н ії, С кл а д а ю т ь у ї ї с е р ц і ка т о л и ц ь ку м олитву, — У б у р е в ій н о м у р и т м і у к р а їн с ь к о г о танцю , Чи в м и л ій к а н т и л е н і м е н е с тр е л я . М іс т е р ія обличчя, чи м іс т е р ія се р ц я, Щ о з у м іл о , - том у д е вя ть в ік ів , — В м іс т и т и д в і к р а їн и в є д и н ій л ю б о в і, Я ка стала п о м о с т о м , р у к о с т и с к а н н я м , У с м іш к о ю м і н і д в о м а н е зн а й о м и м и ... М іс т е р ія д з в ін и ц і — п о є д н а н н я Д у го п о д іб н о с т и та с тр іл ч а с т о с т и , У ч о р а ш н ь о го д н я є с ь о г о д н іш н ім . М іс т е р ія ф р а н ц у з ь ко го ім е н и — с л о в 'я н с ь к и м и б у к в а м и . Ін о н а і Д ж іо к о н д а : А н н а з К и є в а - К о р о л е в а Ф р а н ц ії. Примітки :

Р о ж е Га лю . п е р е к л а д С Наумови*.

П ое ма о. Роже Галю н а п и с а н а в е р л і б р о м , бі ли м в і р ш е м . Наз ва «Ікона чи Л ж і ок о н да » - алюзі я до чудової фрески з Киї всьн Св. Софії, на якому б е з су мн і вн ий портрет Анни Я рослав ни, хоч і ст лі зо« ан ий . О . Г а л ю вона видається так с а мо з аг адо чн а , як і відо» Д ж і о к о н д а Л ео на р да да Ві нчі . Св. Рі єль - патрон Санлі су . Девят ь ві к і в, — поема н ап и са н а 1961 р. у 9 0 0 - т і р о к о в и н и абатсті св. В е н с е н а v С а н л і с і . уфундованого Ан но ю Я оо сл а в но ю. Д з ві н и ця св. В е н с е н а походить приблиз но з 1 1 4 0 р.

ВЕЛИКОЛНА

НЕДІЛЯ

О п о в ід а н н я Павла Граба* — «Христос в о с к р е с !« — Воіст ину в о с к о е с !« — І люди па­ дають один одному в обійми, міняю ться писанками, радіють. Великий день, святий, веселий ! Та не весело було одному кай­ дан никові, що сумно тинявся по своїй затушкованій коморі та б р яз ка в зал ізам и, котрі оповивали йому обидві ноги, в п и н а ­ лися до голого тіла. Т ю р м а стихла, — крізь решітку лізла ніч; перший святковий день відбувався. Хіба долетить з гуртової ко мори п’яний з а ­ від безладного спі ву або зі рветься в повітрі голосний вираз а ре ш т ан сь ко г о залицяння, з жарту кинутий в напрямі ж і н о ч о ­ го відділу в ’язниці. Але і пісні, і жарти притихли. Життя гурто­ вих к о м і р цілком перейшло під піл, у таємні закутки, де сто ­ рожа не могла крізь двері побачити ні карт, ні горілки, ні якої іншої заперечної арештантові речі. Гі рк о почуватися у такі дні в ’язневі, а ще гірше нудитися під за мко м, одному, як отой згаданий кайданник. Сам неначе мертвяк у труні ... ніхто не прийде, це похристосується, не обій­ ме як брата... ніхто, ніхто... Б руд ні, поруділі стіни ... низенька стеля... холодна цеглова підлога... с ім ступнів уподовж, п'ять — завширшки, клапоть сірячини під боки, звичайна посудина... — ото і все, що бачить притомлене око в заперті. Він ступав якось не твердо, накинувши заклеймлену куцину на плечі. Й о­ го не водили до служби, бо він — се кр ет ни й : ніхто не за го мо ­ нів до нього за цілий день, не пустили навіть на прохід. Ра н­ ком проткнули крізь фірточку шматок паски, на обід принесли борщу. У вечері заглянули, чи цілий, чи не втік, бува... Душа неслась у далекий край, зворушена спогадами. Мелькнуло рід­ не село... білими стінами вилискуються вбогі хатинки... весело гудуть, розлягаються дзвони ; вся церква в огні... от скінчилась служба, пронесли коро гви понад пасками... ось він і дома, з ус і м а вітається... серце повне радощів, якогось святого, вели­ ко го почування любови... увесь мир би обійняв, аби малас ь спро мо га . Грає весняний промінь... Уквітчані проліском, д і в ­ чата простують в поле; лавою сунуть з жартами та витребень­ ками парубки... а он і старий з лі ро ю перегинається, за ст а р ­ чам поспішає... Он притяг і багатий Микита невидю чий, що тиняє увесь свій довг ий в і к та на со п іл ку затинає... босий, у білій со ро чц і та штанах... голова нічим не покрита... паличка проти собак... со пі лк а в роті... отакий завжди... Лю ди хвалять Бог а, що дав свято, а він г р а є — голосить та п р и с п і в у є : А хто біди не знає. Не ха й М ик и ти с пит ає! ... і викладує, яка то оїда. з якими пригодами мандрували по сві-

Це я - Остап, сторож... Свято послав Біг... всі веселять­ ся... і я чо ло вік... с е р ц е п е р е в е р та є т ь с я д ив итись ... душа б о ­ лить... і я одиноким ... на ч уж и ні... К ід н о ї м ови не почуєш... п о ­ б а л а ка т и ні до ного...

ту. Похитують го лов ам и слухачі, а спинити - не спинять, шкода, що на Велиндень гріх журитися. Як ось село зникло... В уяві зростає молодий, кипучий, нат­ хненний гурт... Чує піклування за прихильність до менших бра­ тів, за освіту незрячої, ок р и в д ж е н о ї верстви люду, за В е л и к ­ день усього чоловіцтва... Стискають у запалі один одному ру­ ки; в очах — надія, повна, нерухома; серця ок ри лен і вірою, що їй усі ворожі заходи байдужі, найлютіші муки не страшні... Сол од кий ча рі вн и й сон, з ко тр о го так т я ж к о прокидатися... » X d m c t o c в о с к р е с !« — Н е м а є в ід п о в ід і. — Милі, раді, де - ви? Не побачите, не притулите до лона... душу, серце, — усе вам, усе... Сльози каплять... Нехай... може колись і сліз не стане... С е с т р о н ь к о !... Б о ж е милий !... Тобі віддала чисту, молоду душеньку... в муках сконала... Хуртови­ на замела її святу могилоньну; вітер жалібно квилить над нею, а навнруги скр із ь уклалось товариство... мертвий сон... яри та п і д з е м н і шахти... та г і р к а неволя... та... але й того досить... Жити, жити без к р а ю з аба жа лос ь йому в ту саму хвилину, — працювати, не покладаючи рук — нове життя забудувати на тих незабутніх, на тих пеоелчасних могилах... Він біга в з кутка в куток, збурений д у мк ам и , розпалений. Але зго д ом почув, що сили з р а д ж у ю т ь його, піт виступав на чоло, — і, наче стеблина підтята, опустився на підлогу. К р у ­ гом стояла тиша; десь рипнуло дверима, та свиснув вартовий, свистун пробуючи... В переході шепотом розмовляла сторожа, один був татарин, другий - земляк, хлібороб з України, — але найданник не чув їх розмови; та й вони, здається, поснули. Не до сну, не до спо­ кою було кайданникові; уже ні мислі, ні спогади, а якесь бо ­ люче маячіння... без форми, без образу... Н е р о з м о й н а туга, невідхильна вага на серці... Усе закрутилось перед його о ч и ­ ма, переплуталось, темрявою насунуло з усіх усюд... Йому зро­ билось моторошно, ніби провалля залягло під ним; щось гостре діткнулося мозку, — заблимали зелено-огнисті зорі... він з а ­ стогнав, силкувався скрикнути — нема голосу: він упав до за ­ буття, до б ез пр ит омн ост и.. . л е ж а в мовби T D v n захололий... — Хр ист ос в о с к р е с ! Хр ист ос в о с к р е с ! — роздався тихий дружній голос. Жахнувсь, отямився кайданник. Над ним стояв сторож українець і так жалібно дивився йому в очі. Двері щіль­ но були причинені, а в кутку тлів недогарок. — Христос воскрес ! — Воістину вос кр ес ! Вони упали олин до одного в обійми і ло вг о- лов гп n i n v R a лись. Кайданник не міг прийти до себе, не міг зрозуміти, що з ним діється, — таке незвичайне, таке непоиходне було оте не3 6 сподіване явище...

— С п а с и Бог... спа си Бог... на віки... але тікайте... почують... не губіть се б е ! — З а с п о к ій т е с я , — татарва спить... Чим Б о г дав... І, р о з в ’язавш и хустку, ви кл ав паску, кіл ь к а кр а ш а н о к, тощо... — Н е т р е б а , не т р е б а ... Б о г а ради... д о в ік у вд я ч н и й ... Г о ­ ло с к а й д а н н и к а з а д р и ж а в , п о р в а в с я ; сльози н а в е р н у л и с ь на вії. Я к се — д в е р і в ід х и л и л и с ь , і тата ри н в и с т р о м и в з а с п а л у голову... То ти т а к ? В д а р и в д в е р м и , п о к р у т и в к л ю ч е м , — і б іг о м м е т н у в с я докл ад ув ати . О б и д в а с к а м ’яніли на м іс ц і. Година здалась їм занадто дов­ г и м ч а с о м . З а б р я ж ч а л и р у ш н и ц і, з а т у п ц ю в а л и ч о б іт ь м и , з а ­ б р е н ь к а в ключ, д в е р і відлетіли з гуко м , і см отритель, в с у п р о ­ воді тата ри на та нількох оруж н и х солдатів, появилися на по р о ­ зі ко м ор и . С е р ц е п о хололо в О с т а п а ; й о м у зд а л о ся , ніби він летить у п р ір в у ... б е з к р а ю ... б е з визволу... — В а ш е в и с о к о ... — с п р о м і г с я був він... — Н а обахту ! П ід с у д ! — з а г р и м іл а в ід п о в ід ь . Й о г о с х о п и л и п ід р уку. В о с т а н н є з а х о д и в к л ю ч у д в е р я х ; п о ч у в с я д р іб н и й т у п іт з н и к а ю ч о ї ю р б и , л у н о ю р о з л іг с я в п е ­ р е хо д і і н а р е ш т і затих. П о п і д л о з і м е т а в с я та с т о г н а в у т я ж ­ к о м у с т а н і б е з п р и т о м н о с т и к а й д а н н и к , — ніхто не з в а ж а в на нього; над у с ім стояла тиш а, все о к р и л а тьм а, густа, вагуча... При мітка:

Павло Г р а б о в с ь к и й . З і б р а н н я т в о р і в у трьох т омах, т. З, стор. 2 5 0 * О д и н із п с е в д о н і м і в П.А. Г р а б о в с ь к о г о . За ж у п н а л о м » Ж О В Т Е Н Ь « ч. 9. 1 9 6 8 р.

«Під м о с к о в с ь к и м н а р а у л о м у т ю р м і » ... ( з п і с н і ) ... і в « п о ж о в т н е в і й » н і ч о г о не зм ін и л о с я ! Читайте книж ну І.С тоцьного « К л е п а ч і в с ь н и й Рейд» н а й н о в і ш е в и д а н н я СУМ, Ілюстрація

М.Михалевича

Л а ри с а В І Т О Ш И Н С Ь Н А

Д У М КИ П Р О »С О Б О Р * Книжка «Собор», в останніх часах, викликала багато руху і різних ду­ мок мі ж українцями. Олесь Гончар, написав свою книжку під м о с к о в с ь ­ ким режимом і видав її цілком законно. І справді, при першому читанні, все підлягає смакам російських урядовців, а нам, навпаки ; не подобаєть­ ся нам культ «трудящих» людей для окупаці йної держави, опис п р о м и с ­ лових к раєвиді в, тяжкуватий стиль у деяких уступах як напр. «зосталась н епомі ченою» (говорить про Єльку), або цей фальшиво поетичний тон, старо-романтичний, який іде тільки на користь москалям. Легно їм тоді говорити що ук р аї нс ь ка лі тература — примі тивна, та що ґ ен і ї п и с ь м е н ­ ництва виростаютають тїльки в Москві . Але пооти цього виступають на­ віть «радянські» письменники як Маргарита м а л и н о в с ь к а ; в «Літератур­ ній Україні (7. 1. 69) вона пише: «Фальшиві прикраси стилю, емоці йні пе­ ребільшення, гі перболі чні пейзажні описи, все ще істотно тягнуть, на мій погляд, нашу прозу назад». Що в таному разі не сподобалося цензурі, коли за якийсь час, книжну Гончара заборонм/іи'? Смі шн о подумати, як москалі перестрашилися, пе­ реглянувши цей твір ближче ! 3- дня- на- день, «Собор», із легальної книж­ ки зрооився нелегальною, це в певній мірі на нашу користь, бо заки при­ пинили її продаж, к н иж к а встигла опинитися в багатьох руках. Украї нці за заслоною напевно схопили справжній глузд твору, і його заборона тіль­ ки піднреслила для них цю правду. З нього довідуємось що українці, більш як коли, с в і д о м і своєї наці ональности, а Гончар висловив" їхню таємну думку, і за це заплатив. «Сооор», це символ у кр аї нс ь к ої правди, а табличка яку вк рав наз н а­ чений урядник, мала її зберегти. Ясно що москалі, такі «таблиці» руйну­ ють. бони їм пе р е шк а дж а ю т ь, Оо в них один закон на папері , а другий для стосування в житті. Другий »гріх« Гончара, це історичні натяки. Собор, цей музей д а в н и ­ ни, хоч не згадує про ннязів і велич к няж ої де ржав и, то Микола Баглай вітає у Ві рунці »Ярославну«, що сумувала отак колись на валу, а також із Єлькою зупиняється над »руінами«: це для них, «пам’ятки м.ачухи Епохи«. Т а к і з гадки небезпечні . Нав і що згадувати і сторію, коли вона не і с н у є ? Бо історія, «це воля людей». А як люди, — тут ідеться про украї нці в — за­ хочуть, то ві доудують с в о ю давнину, с во ю мо г ут ню колись д е р жа в у , бо закортить їм мабуть знову її мати. Ос ь що тут шкідливе для К о ем л я! Не злюоила цензура миколу ізаглая за те,- що цей шанує »людину«, заоагато говорить про з ап ор ож ці в, про «свободу» А деж її шукати, коли вона в С С С Р не і снує ? Ди с к р е т н о але ясно говорить про це Г о н ча р: «Мистецтво це останнє пристанише свободи... « І ут можна зрозумі ти що мистецтво це к у л ь м і н а ­ ційна точна свободи, але можна дати цій фразі теж іншого значення. Для по неволеної людини, м ис те цт во мо же теж оути о с т а нн ьо ю д о ш н ою нядм, останній рятунок, де можна висловити почуття людини спрагненої волі. Щ о для нас, молоді, о зн а ча є С о б о р ? Чомусь к н и ж к а О. Го н ч а ра не повністю нас задовольняє. Ми бачили чудові принлади ві дваги серед т а­ ких п и с ь ме нн и к ів як Чорнові л, Ко с т ен ко та багато інших, які ясні ше в и ­ словлювали свої ідеї. А н еб ез пе к а для всіх однакова. Не вдалася Гончареві к н и ж ка не тільки тому, що він не з ов сі м з ад о ­ во льнив нас, але теж і тому що м о с к о в с ь к а цен з ура з а б ор он ил а його книжку. Було б усе це пі в-бі ди, якби у «Літературній Україні» із 27.12.68 не стояли оці р я д к и : «Олесь Гончар т ор к н ув с я й критичних з ау ва ж е н ь щодо роману «Собор» і рішуче в і дк ин у в намагання і дейних противник і в на Зах о ді шляхом к р и в о т л у м а ч е н ь ви ко р ис та т и в своїх н ег і дн их цілях цей роман, що його автор писав з патріотичними почуттями радянського письменника.»

38

ТРОЇЦЬКИЙ СОБОР

/ 1 773 - 1 778 рр./ 39

ТРОЇЦЬКИЙ СОБОР

1773 - 1 7 7 8 d d .

В с х і д н і х районах Ук раї ни, близ ь к о до Сл о б о жа н щи н и , в мі сті Н о ­ вос ели ці , т епер Н о в о м о с к о в с ь к , з находит ь с я в из н ачн а п а м ’ ятка ц е р ­ к о в н о ї а рх і т е к т у р и - Т р о ї ц ь к и й Со б о р , з б у д о в а н и й в 1 773 - 1 7 78 pp. Я к и м о м П о г р і б н я к о м , що походив з с л о б і д с ь к о г о мі ст а — Но в о ї Водолаг и, бі ля Х а р к о в а . Н о в о с е л и ц я в х одила в с к л а д з а п о р і ж с ь к и х з е ме ль і сам С о б о р є в и т в о р о м к о з а ц ь к о г о а р х і т е к т у р н о г о б у д і в н и ц т в а , в я н о му в т і л е н о в сі е с т е т и ч н і у п о д о б а н н я З а п о р і ж ж я , як т а к о ж т р а д и ц і ї н а р о д н ь о ї архі тентури. В н а р о д н і х п е р е к а з а х о п о в і д а є т ь с я , що коли к о з а к и з в е р н у л и с я до П о г р і б н я к а з б у д у в а т и х р а м , то ві н в з а п а л і с к а з а в , що з б у д у є х р ам, я к о г о ще не було, з д е в ’ ят ьма ве р х а ми . Д е к о м у це з да в а ло с я н е й м о в і р н и м . Т о д і П о г р і б н я к п о ч а в л о з и н к о ю на з е м л і р и с у в а т и х р а м , але с т а р і в о я к и не р о з у м і л и п о я с н е н ь м а й с т р а . Т о д і ві н за к і ль к а дні в з р о б и в модель д е в ’ ят ибанног о храму, виплетеног о з оситнягу, який дав з м о г у теслі вир і шит и в з аг а ль н их рисах о б ' є м н о - п р о ­ с т оров у к о м п о з и ц і ю , г о лов ні вузли та с п і в в і д н о ше н н я бань та її скла­ д о в и х частин. Д е в ’ ят и б а н н и й н о в о м о с к о в с ь к и й хр ам н а д з в и ч а й н о к о м п а к т н и й . Н а й б і л ь ш а с е р е д н я баня. По с т а в л е н і н а в х р е с т верхи трохи ме н ші , а б а н і в м і ж р у к а в ’ ях — н а й м е н ш і . Р о з в и т о к і у с к л а д н е н н я п л я н у х рещат ог о храму в к і н це в о му результаті привели до формування дев' ят и б а н н о ї ц е р к в и . Р о з в и в а т и далі і у с к л а д н ю в а т и плян було в ж е не можлив о, тому со бор V Н о в о м о с к о в с ь к у є в е р ш и н о ю у к р а ї н с ь к о г о д е р е в ’яного будівництва. В и с о т а х р аму 37 ме т р і в . Коли пі д' ї з дит и до Н о в о м о с к о в с ь к а , то в же з д а л е к а в и д н о бі ле г р о м а д д я с о б о р у , що Г р а н д і о з н и м и в е р х а ­ ми і р о з м а х о м м о ж у т ь бути п о р і в н я н і т і ль к и з С о ф і є ю К и ї в с ь к о ю . В XI X ст. с о б о р був п е р е б у д о в а н и й і б а н і п і с ля т о г о н а б р а л и н е п р и є м н и х « п р а в и л ь н и х » форм. В с е тани й т е п е р с о б о р с п р а в л я є д у же с ильне в р а ж е н н я . С а м і т і льк и фі зичні р о з м і р и йог о п р и г о л о м ­ шу ют ь. Ритм г о р и з о н т а л ь н и х ч ле н у в а н ь , ритм з а л о м і в к о н т р а с т у є з в е р т и к а л ь н и м и п л о щ и н а м и і г р а н я м и . їх г ра і б о р о т ь б а с т в о р ю ю т ь н е с т р и м н и й к а с к а д н и й рух ма с и в г о р у . П л о щи н и б а н ь с п о н у к у ю т ь з і р с т е ж и т и за їх р у х о м у б л а к и т н у в и с о ч і н ь , де з н и к а ю т ь в і н ч а н н я х р а м у. За Г. Н. Л о г в и н

“ По У к р а ї н і »

О п и с и с о б о р у і йог о п о х о д ж е н н я , що їх вив і в и л е с ь Г о н ч а р в одн о і м е н н о м у р о м а н і нас т і ль к и с х ожі з Н о в о м о с к о в с ь к и м с о б о р о м що д а ют ь п і д с т а в у в в а ж а т и , що с а м е цей с о б о р да в т а к і в е л и ч н і н адхнення авт оров і : «Ось перед т обою шедевр, поема с т епо во г о к оз аць­

40

к о г о з од ч е с т в а . Є ритми с в о ї в с п о р у ді с о бору, є ві льний полі т надхнення, , л ю б о в в ис ок а. . . В с е в и с о ч и т ь на м а й д а н і ця с и в а с к е ля в і ­ кі в. . . па ну є над у с і є ю м і с ц е в і с т ю , ве с ь обрі й ні би т і льк и для т ог о й і с н у є , щоб в і д т і н и т и йог о. . . Н а ш к о з а ц ь к и й ш е д е в р ! ( О. Г о н ч а р )

ники «УНРАІНЕЦЬ У Д іЯ С П О Р І - ЦЕ П О В Н О Ц ІН ­ Н И Й ГРО М А Д ЯН И Н С В О Є Ї КРАЇНИ, П О В 'Я ­ ЗАН И Й З УКРАЇНСЬКИМ НАРОД О М ВУЗЛА­ МИ УКР А ЇН С Ь КО Ї М О В И И КУЛЬТУРИ, Я К О ­ Г О О С О Б О В ІС Т Ь П О З Н А Ч У Є Т Ь С Я Х Р И ­ С Т И Я Н С Ь К О -Е Т И Ч Н И М И В А Р Т О С Т Я М И І Т В О Р Ч О Ю Д ІЄ Ю Д Л Я УКРА ЇНИ». Виховний

ідеал с хв а л е ни й С вітов им

Конгресом

Вільних У к р а їн ц ів

1967

р.

«О СНО ВНЕ ЗАВДАННЯ У ВИХОВАННІ УКРА­ ЇН С Ь К О Ї М О Л О Д І Є В И Х О В А Н Н Я В О Л І й Х А Р А КТ Е Р У П ІД В И С О К И М Г А С Л О М : СЛУИІБА БОГОВІ И БАТЬНІВЩ ИНІ. ТІЛЬКИ НА О С Н О В І ВИСО КИХ ІДЕАЛІВ МОНІЕ У 1ЗО Р И ТИ С Ь М ІЦНА СУЦІЛЬНА О С О ­ Б О В ІС ТЬ . ОТЖЕ, К О Л И М И Х О Ч Е М О В И ­ Х О В А Т И В У К Р А ЇН С Ь К ІЙ М О Л О Д І М ІЦ Н У В О Л Ю / С У Ц ІЛЬН ІС ТЬ ХАРАКТЕРУ, ТРЕБА ПЕРШ УСЬО ГО ПРИЩ ЕП У, ТИ ЇЙ ПРАГНЕННЯ Д О В И С О К О Ї МЕТИ, Щ О О Б ’Є Д Н УВ АЛ А Б УВЕСЬ У К Р А ЇН С Ь К И Й НАРІД. ТАКОЮ Є Б Л А ГО / Ш А С Т Я БАТЬКІВЩ И НИ УКРАЇНИ Проф. І . З а щ е н к о : «Вих овний І деал»

С у с п іл ь н о -в и х о в н і п р о б л е м и

Проф. Г. В А Щ Е Н К О

Виховання мужности і героїзму Б о р о т ь б а у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у з а во л ю, що т я г н е т ь с я в ж е бі ля с е м и с о т літ

н а б л и ж а є т ь с я до с в о г о к у л ь м і н а ц і й н о г о пункту.

В і д т ог о , як з а к і н ч и т ь ­

ся в о н а , з а л е ж и т ь »бути чи н е бут и» у к р а ї н с ь к о м у н а р о д о в і . о с т і л ь к и т р у д н а , а з а в д а н н я , що с то я ть п е р е д н а ш и м

Б о р о т ь б а ця

нар од о м остільки

с к л а д н і , що їх м о ж у т ь р о з в ' я з а т и л и ш е г е р о ї ч н і з у с и л л я н а р о д н і х м а с .

От­

ж е , в д^оі г е р о ї з м у ми м у с и м о в и х о в у в а т и і н а ш у м о л о д ь , бо ві д н е ї в п е р ­ шу ч е р г

залежить майбутнє Ук р а їн и .

Ал е що т а к е г е р о ї з м ?

З в и ч а й н о зі с л о в о м « г е р о ї з м » з ’є д н у є т ь с я у я в л е н н я п ро с м і л и в у і м у ж ­ н ю л ю д и н у , що в б о р о т ь б і не в а г а є т ь с я п о ж е р т в у в а т и с в о ї м ж и т т я м .

Таке

р о з у м і н н я г е р о ї ч н о г о ми з у с т р і ч а є м о , м і ж і н ш и м , і у Ж ю л я д е Го т ь є . ( « Л о ­ гіка героїзму«).

Ві н п и ш е , щ о г е р о ї з м в и я в л я є т ь с я п е р е в а ж н о в д і ї .

Ру­

ш і й н о ю с и л о ю о с т а н н ь о г о є н е м о т и в и , ( р е л і г і й н і , м о р а л ь н і , п о л і т и ч н і і т. і н .). а с в і д о м и й , с в о є р і д н и й і н с т и н к т , що і но д і н а в і т ь с у п е р е ч и т ь у с в і д о м лениміповедінки.

А н а л і з у ю ч и п е р е ж и в а н н я г е р о я , Г о т ь є п р и х о д и т ь до в и с ­

н о в к у , що д і ю ч о ю п р у ж и н о ю й о г о п о в е д і н к и є п р а г н е н н я с т в е р д и т и н е з а ­ л е ж н і с т ь і м і ц ь с в о г о »я« н а в і т ь т оді , коли б це з а г р о ж у в а л о л ю д и н і с м е р ­ тю.

Н е з а п е р е ч у ю ч и т о г о , що в г е р о ї ч н о м у в ч и н к о в і ч а с т о в і д о г р а є р о л ю

п і д с в і д о м е , що і ноді г е р о ї ч н і в ч и н к и с у п е р е ч а т ь з в и ч а й н і й л о г і ц і , м у с и м о в той ж е ч а с с т в е р д и т и , що не в с я к и й в і д ч а й д у ш н и й в ч и н о к м о ж н а н а з в а т и г е р о й с т в а м і не в с я к у с м і л и в у л ю д и н у — г е р о є м . к у л ьт у р них

і

Н а п р и кл а д , більшість

в и х о в а н и х л ю д е й не н а з в е г е р о є м б а н д и т а , що з р и з и к о м для

с в о г о жит т я г р а б у є б а н к и а б о м а н д р і в н и к і в .

Л ю д и і но ді н а з и в а ю т ь г е р о я ­

ми н а ві т ь і р о з б і й н и к і в , а л е тоді , коли р о з б і й н и к м а є під с о б о ю я к е с ь і д е й ­ не п і д л о ж ж я .

Н а п р и к л а д , у к р а ї н с ь к и й н а р і д о с п і в у є як г е р о я К а р м е л ю н а .

А л е в н ьому він б а ч и т ь не з в и ч а й н о г о р о з б і й н и к а , що г р а б у є і з а б и в а є л ю ­ д е й , що б с а м о м у д о б р е п о ж и т и , а б а ч и т ь в н ь о м у м е с н и к а з а к р и в д и , що ж о р с т о к е панство заподіял о селянству. О т ж е , у з м і с т і поняття » ге р ой « , » г е р о ї ч н е « в и з н а ч н е м і с ц е п о с і д а ю т ь м о т и в и , що к е р у ю т ь п о в е д і н к о ю л ю д и н и .

Ми називаєм о героями людей,

що ц і л к о м в і д д а ю т ь с я я к і й с ь в и с о к і й і д е ї і з ді б н і ж е р т в у в а т и для з д і й с н е н ­ ня м с в о ї м ж и т т я м .

Ге рой п е р ш за все є суці льна л юд ин а .

Ві н — в и з н а ч н а

о с о б и с т і с т ь з ч і т к о н а к р е с л е н о ю в д а ч е ю . Т о м у , як не з а с л у г о в у є на н ' з в у г е р о я той, хто д і є в і д ч а й д у ш н о , пі д в п л и в о м е ф е к т і в , т а к не з а с л у г о в у є на н ь о г о л ю д и н а , що м а є в и с о к і і деї , а н е м а є с или

р е а л і з у в а т и їх. У г е р о ї ч ­

н о м у в ч и н к о в і в и я в л я ю т ь с я в с в о ї й с у с п і л ь н о с т і всі с и л и л ю д с ь к о г о д у х а І п ід с в і д о м і п о т я г н е н н я , і сильні почуття з р і з н о м а н і т н и м и в і д т і н к а м и тінкачии, і м і ц н а воля, і п е в н і і д е ї .

Ал е осн овну ролю в цьому с к л а д н о м у

к о м п л е к с і п е р е ж и в а н н я м а ю т ь і деї , що ї м с л у жи т ь л юд и н а . новлять мету, до я кої йд е л ю д и н а . значить н е м а й х а р а к т е р у .

С а м е вони с т а ­

А б е з у с в і д о м л е н н я м е т и н е м а є волі ,

І д е ї з б у д ж у ю т ь почут тя, що с в о є ю ч е р г о ю п і д -

н о с я т ь дух л ю д и н и , з о ї л ь ш у ю т ь Гї е н е р г і ю з а п а л ю ю т ь б а ж а н н я д о с я г т и п е в ­ ної мети.

З цього ж д ж е р е л а родит ься радіс ть п е р е м о г и , і р іш учі сть не

з у п и н я т и с ь ні п е р е д я к и м и п е р е п о н а м и в д о с я г н е н н і п о с т а в л е н и х ц і л е й . А р і с т о т е л ь у к а з в на н а я в н і с т ь р о з у м о в и х е л е м е н т і в у х о р о б р о с т і і м у ж ­ н ос т і .

Ві н в и з н а ч а в м уж ні с ть , як с е р е д и н у м і ж в і д ч а й д у ш н і с т ю і боягузст -

вом.

В і д в і д ч а й д у ш н о с т и х о р о б р і с т ь і м у ж н і с т ь в і д р і з н я ю т ь с я т и м , що в о ­

ни к е р у ю т ь с я р о з у м о м .

У м і р к у в а н н і А рі ст от ел я є цілковитий с е н с .

Справ­

ж н я х о р о б р і с т ь п о л я г а є н е в т і м , що л ю д и н а , не д у м а ю ч и , р и з и к у є с в о ї м , а і ноді й ч у ж и м ж и т т я м , а в т і м, що в о н а в н е б е з п е ц і не г у б ит ь г о л о в и , в о ­ л о д і є с о б о ю , о б м і р к о в у є с и т у а ц і ю , в и б и р а є н а й к р а щ і м е т о д и для о с я г н е н ­ ня м е т и і ж е р т в у є ж и т т я м л и ш е т од і , к о л и н е м а є і н ш о г о в и х о д у , а б о к о л и б у в а є з а г р о ж е н а її честь та гідність.

Т а к , н а п р и к л а д , м у ж н і й в о як не к и ­

д а є т ь с я с л і п о на в о р о г а , а о б м і р к о в у є с в о ї к р о к и , в и б и р а є н а й д о ц і л ь н і ш і з а с о б и п е р е м о г т и й о г о , а л е б о р е т ь с я з н и м до о с т а н н ь о г о , у н и к а ю ч и п о ­ л он у , що з а г р о ж у є й о м у б е з ч е с т я м і т о р т у р а м и . Г е р о є м л ю д и н а м о ж е стати не в н а с л і д о к т и м ч а с о в о г о з а х о п л е н н я в и ­ с о к о ю і д е є ю , а л и ш е т оді , коли і де я з р о с л а с я з н е ю , с т а л а ч а с т и н о ю ї ї »я«. Т о д і і де я с т а є в а р т і с н і ш о ю з а ж и т т я .

Л ю д и н а т оді с к о р ш е п о ж е р т в у є ж и т ­

тям, н іж і де єю . О с к і л ь к и р і з н и м и м о ж у т ь бути і д е ї , щ о ї м с л у ж и т ь л ю д и н а , то м о ж у т ь бут и і р і з н і т и п и г е р о ї в .

Н а й ч а с т іш е ге р о я м и називаю ть вояків.

занадто вузьке розуміння ге р ой ства . ник, мист ец ь, г р о м а д с ь к и й

А л е це

Г е р о є м м о ж е бути в ч е н и й , м а н д р і в ­

і п о л і т и ч н и й ді яч.

Х і б а не виявили в и с о к о г о

г е р о ї з м у м і с і о н е р и , що з р и з и к о м для ж и т т й йшли до д и к у н і в п р о п о в і д у в а ­ ти ві ру Х р и с т о в у ?

Х і б а не в и я в и л и й о г о м а н д р і в н и н и , що, не з у п и н я ю ч и с ь

п е р е д м о ж л и в о с т я м и з а г и б е л і ві д г о л о д у і х о л о д у , й ш л и с о т н і к і л о м е т р і в з а с н і ж е н и м и п у с т е л я м и до п о л ю с у ? П е р е д н и м и я с н о ю з і р к о ю с в і т и л а м е ­ т а, для о д н и х , — п о ш и р е н н я ві ри Х р и с т о в о ї , для д р у г и х — в і д к р и т т я п о л ю ­ су, і во ни , п е р е м а г а ю ч и вс і т р у д н о щ і й с т р а ж д а н н я , п р я м у в а л и д о н еї . Чи су пе р еч ит ь г е р о ї з м о в і гу м а н н і с т ь і м'як ість в д а ч і ? Коли йде м о в а про г е р о ї в : н а у к о в ц і в , м а н д р і в н и к і в , а т им б і л ь ш е м і с і о н е р і в і в з а г а л і р е ­ л і г і й н и х д і я ч і в , то тут н і я к о г о з а п е р е ч е н н я бути н е м о ж е .

Але героя-вояка

б і л ь ш і с т ь з в и к л а у я вл ят и с о б і , я к л ю д и н у с у в о р у й ж о р с т о к у , для я н о ї чу жі почуття н і ж н о с т и і л а г і д н о с т и . факти.

Хибність так ог о уявлення доводять численні

Ах іл л, і м ’я я к о г о с т а л о с и н о н і м о м х о р о б р о с т и , н е в т і ш н о і д о в г о

п ла кав над

трупом Патрокла.

У к р а їн с ь к і козаки, хоробрість яких викли­

кала зди вуван ня су ча с ни к ів , як с пів ає ть ся в пісні, р ець кі й неволі«.

«плачуть, т у ж а т ь в т у­

М а л о т ог о , з ж о р т о к і с т ю , з в и ч а й н о п о є д н у є т ь с я не х о р о б ­

р і с т ь , а б о я г у з с т в о , а зі с п р а в ж н ь о ю х о р о б р і с т ю — г у м а н н і с т ь .

Часто бу­

ває, що к о м а н д и р ж о р с т о к и й і б е з д у ш н и й в у м о в а х м и р н о г о жа т т я , в и я в л я є с е б е як б о я г у з н а ві йні .

В о я к и У П А , що виявили п о д и в у г і д н у х о р о б р і с т ь , не

б у ли ж о р с т о к и м и н е т і л ь к и щ о д о м и р н и х п о л я к і в , я к і н е ш к о д и л и у к р а ї н ­ ц я м , а н а в і т ь ч е р в о н о а р м і й ц і в , я к і п о п а д а л и д о них в п о л о н . Г е р о ї з м є перш за все властивістю видатних особистостей. багато прикладів особистого героїзму.

І сторі я д а є

М о ж е н а й я с к р а в і ш і з них в і с т о р і ї

і с т о р і ї с т а р о в и н н о ї І р е ц п — це с п а р т а н с ь к и й ц а р Л е о н і д і в е л и к и й фі л о ­ соф С о к р а т .

Л е о н і д с в і д о м о з а г и н у в з 3 0 0 та с п а р т а н ц я м и , щ о б з а т р и ­

мати п е р с і в і дати м о ж л и в і с т ь ( р е ц ь к и м ту б а т ь к і в щ и н и .

в о я к а м о р г а н і з у в а т и с я для з а х и с ­

Як б а ч и м о , в н ь о м у д ія в

зум і св ід о м іс ть обо в'я зків п ер е д с в о ї м

не с л і п и й а ф е кт , а м уж ні й р о ­ народом.

Т а к і ж с а м і мотиви

к е р у в а л и і С о к р а т о м , що м у ж н ь о в з я в ч а ш у з о т р у т о ю і з рук т ю р е м щ и к а .

43

Численних героїв дала й К о з а ц ь к а доба н аш о ї історії.

Імена Н ал и­

вайка, Сагайдачного, С ір к а, Б огдана Хмельницького, Нечая, Кривоноса, а в Х У І І І ст. Ґ о н т и , З а л і з н я к а і б а г а т о і нш и х н а д о в г о о с т а н у т ь с я в п а м ’я ­ ті н а ш о г о н а р о д у , як і м е н а в е л и к и х г е р о ї в , що н а д у с е п о с т а в и л и б л а г о Б а т ь к і вщи н и . С п р а в ж н іх героїв дає і наша трагічна сучасність.

М ай бу тн і історики

У к р а їн и запишуть немало імен героїчних ко м а н д и р ів і вояків У П А , л ю ­ д е й що в с і м п о ж е р т в у в а л и для Б а т ь к і в щ и н и , і в и я в и л и в б о р о т ь б і в е л и ­ ку с ил у волі , м у ж н і с т ь і с м і л и в і с т ь , п о є д н а н у з у м і н н я м п а н у в а т и н а д сохоч м а в усі м о ж л и в о с т і у н и к н у т и с м е р т и . Щ е п е р е к о н л и в і ш и м д о к а з о м т в е р д ж е н н я , що г е р о ї з м

вояка може

с п о л у ч у в а т и с я з г у м а н н і с т ю , і що в о с н о в і г е р о ї з м у л е ж и т ь в и с о к а і д е й ­ ність, є в е л и к и й г р е ц ь к и й г е р о й О л е к с а н д е р М а к е д о н с ь к и й .

П р о його

н а д з в и ч а й н у м у ж н і с т ь с в і д ч и т ь той фа к т , що ві н, н е м а ю ч и ні в е л и к о г о в і й с ь к а , ні в е л и к о ї фльоти, п і ш о в в і й н о ю проти м о г у т н ь о г о в о л о д а р я С е ­ р е д н ь о ї Аз і ї , п е р с ь к о г о ц а р я Д а р і я , я к и й м а в ч и с л е н н е в і й с ь к о і в е л и к у фльоту.

П і д ч а с в і йн и О л е к с а н д е р в и я в и в н а д з в и ч а й н у м у ж н і с т ь і р і ш у -

чі с т ь.

В б о ю при І с с і п е р с і в бу л о 5 0 0 - 6 0 0 т и с я ч , а м а к е д о н ц і в л и ш е ЗО

т и с я ч , с е б т о у д ва дцят ь р а з і в м е н ш е .

І вс е ж т а к и , з а в д я к и м у ж н о с т і О л е к ­

са нд р а і геніяльній здібності орієнтуватись в умовах бою, м а к е д о н ц і а ма ли ми ж е р т в а м и з с в ог о боку п е р е м о г л и п ер сі в.

Ч а с т о х о р о б р і с т ь Оле к ­

с а н д р а д о с я г а л а т а к о г о с т у п е н я , що з д а в а л а с ь б о ж е в і л ь н о ю .

А, п р о т е ,

ві н н і к о л и н е г у б и в в л а д и н а д с о б о ю . І в той ж е ч а с О л е к с а н д е р н і к о л и не вия вля в н а й м е н ш о ї ж о р с т о к о с т и , навіть част о виявляв в е л и к о ду ш ні с т ь. після л і к в і д а ц і ї п о в с т а н н я в Є ф е с і .

Т а н , н а п р . , ві н з у п и н и в р і з а н и н у

З а х о п и в ш и п і с л я б о ю при І с с і т а б і р

Д а р і я і в з я в ш и в п о л о н м а т і р , ж і н к у й д і т е й Д а р і я , ві н п о в і в с я з н и м и надзвичайно гуманно. Щ о ж к е р у в а л о О л е к с а н д р о м М а к е д о н с ь к и м в його діяльності , повн ої м у ж н о с т и і г е р о й с т в а ? Н е в ж е я к і с ь п і в с в і д о м і сили, с л і пе б а ж а н н я с т в е р ­ дит и с в о є »я« ? Н і , н и м к е р у в а л а і де я з ’є д н а т и в п ол і т и ч н у і к у л ь т у р н у ц і ­ лі сть С х і д і З а х і д . П р о ф е с о р У і л л е р в с в о ї й м о н о г р а ф і ї » О л е к с а н л е о В е ­ л и к и й » п и ш е : “ І с т о р і я не з н а є д р у г о ї о с о б и с т о с т и , що с т і л ь к и з р о б и л а для р о з б у д о в и н а ш о ї ц и в і л і з а ц і ї , як О л е к с а н д е р М а к е д о н с ь к и й . п л о щу , на як і й з б у д о в а н а б у д і в л я є в р о п е й с ь к о ї і с т о р і ї .

Ві н в и р і в н я в

В с е , що в х о д и л о

______в ноло й о г о з а в о ю в а н ь , в н о с и л о с в о ю ч а с т к у в у т в о р е н н я т і є ї с е р е д н ь о морсі м о р с ь к о ї к у ль т у р и , що під у п р а в л і н н я м Р и м у с т а л а б а з о ю для є в р о п е й с ь ­ к ог о життя.

В с е що л е ж и т ь з а ц і є ю м е ж о ю , п е р е б у в а є ніби на д р у г і й пля-

нет і «. Д у ж е б а г а т о п р и к л а д і в в и с о к о г о г е р о ї з м у д а є і с т о р і я У к р а ї н и , і всі в о ­ ни п і д т в е р д ж у ю т ь ту д у м к у , що г е р о ї з м є в п е р ш у ч е р г у в и с о к а і д е й н і с т ь . Т а к в е л и к и м г е р о є м був к н я з ь С в я т о с л а в З а в о й о в н и к . було г е р о ї ч н и м , бо він в і д д а в йо г о У к р а ї н і . —

вс е в н ь о г о с т о я л о д е с ь на з а д н ь о м у пляні .

я ла У к р а ї н а , її ч е с т ь і с л а в а .

В с е його життя

У с і виг оди жит тя, в б р а н н я , ї жа, Н а п е р е д н ь о м у з а в ж д и сто­

Т а н и м ж е г е р о є м був В о л о д и м и р М о н о м а х ,

що о б ’є д н у в а в у с о б і н е з р і в н я н у м у ж н і с т ь і х р и с т и я н с ь н у г у м а н н і с т ь , р і ­ шучість во як а і ве лику р оз су д ли ві с ть . 4 4

І у н ьог о, як у С в я т о с л а в а , на п е р ­

ш о м у м і с ц і с т о я л а Б а т ь к і в щ и н а ; н е щ а д и т и ж и т т я для н е ї ві н з а н л и к а в і с в о ух д і т е й .

бою і н а д о б с т а в и н а м и . В к р а с н о м у п и сь м е н ст в і психологія героя з ве л ик о ю я с к р а в і с т ю ві д ­ б и т а в « С л о в і о п о л к у І г о р е в і ” , в « З а х а р і Б е р к у т і " І в а н а Ф р а н к а , “Т а р а ­ сі Бу л ьб і « Г о г о л я .

П р и вс і й р і з н и ц і в і н д и в і д у а л ь н и х в л а с т и в о с т я х г е р о ї в

н а з в а н и х в и щ е т в о р і в , всі вони м а ю т ь о д н у с пі льн у р и с у .

би с в о є м у н а р о д о в і .

Це є і дея с л у ж ­

І для к н я з я І г о р я , і для Т а р а с а Б у л ь б и , і для З а х а ­

р а Б е р к у т а , і для й о г о с и н а М а к с и м а , і для М и р о с л а в и , — н а й в и щ е на с ві т і є Б а т ь к і в щ и н а , для я к о ї к о ж е н з них б е з в а г а н н я в і д д а є с в о є жит тя. П о д і б н о до т ог о , як Т а р а с Б у л ь б а в б и в а є с в о г о с и н а А н д р і я , що с т а в на чолі п о л ь с ь к о г о в і й с ь к а , т а к З а х а р Б е р к у т п р и р і к а є на с м е р т ь у л ю б л е н о ­ го с и н а М а к с и м а , що б цим вр ят у ва ти с ві й н а р і д .

А о с т а н н я к а р т и н а із

« Т а р а с а Б у л ь б и « — це в е л и ч н и й п а т о с г е р о ї з м у , я к и й р і д к о з у с т р і ч а є т ь ­ ся у в с е с в і т н і й л і т е р а т у р і .

Т а р а с , п р и в ' я з а н и й до д у б а , о х о п л е н и й п о ­

л у м ' я м , у цей п е р е д с м е р т н и й ч а с д у м а є л и ш е про те, я к б и д о п о м о г т и в р я ­ т у в а т и с ь к о з а к а м ві д п о л я к і в , щ о п е р е с л і д у ю т ь їх.

І к о л и ві н п о б а ч и в ,

що к о з а к и в р я т у в а л и с ь , з й о г о г р у д е й в и р и в а є т ь с я р а д і с н и й к р и к п е р е ­

моги : »А що, в з я л и , ч о р т о в і ля хи ?«. Д е к о м у м о ж е з д а в а т и с ь , щ о в цій к а р т и н і Г о г о л ь в і д с т у п и в ві д х у д о ж н ь о ї п р а в д и , з м а л ю в а в ш и т е, ч о г о в д і й с н о с т і не бу л о .

А л е це н е т а к .

Н а в п а к и , тут Г о г о л ь п і д н і с с я н а в е р ­

ховіття м и с т е ц ь к о ї т в ор ч о с т и і г е н і я л ь н о ю і н т у і ц і є ю с х о п и в с а м е є с т в о г е р о ї з м у — п е р е м о г у духа над тілом, п е р е м о г у ідеї над ву зьк им о с о б и с ­ т им е г о ї с т и ч н и м » Я “ . Г е р о й не є п е р е с і ч н а л ю д и н а , — це в и к л ю ч н а о с о б и с т і с т ь , що п і д н о ­ с и т ь с я н а д м а с о ю , і т о м у м а с а т а к о х о ч е йде з а ним і п і д к о р ю є т ь с я йо г о волі.

А л е в п е в н і м о м е н т и і с т о р і ї г е р о ї ч н о ю м о ж е бути і м а с а , бо й вона,

п о д і б н о до о к р е м о ї л ю д и н и , м о ж е з а х о п л ю в а т и с я в и с о н и м и і д е я м и і з а них в і д д а в а т и с в о є жит т я .

Т р е б а при цьому в і д р і з н я т и с п р а в ж н і й г е р о ї з м

ві д а ф е н т і в, що з с т и х і й н о ю с и л о ю о х о п л ю ю т ь м а с и .

К о л и на в і й н і в о я ­

ки л а в а з а л а в о ю йду ть у бі й, п а д а ю т ь і в с е ж т а к и йду ть у п е р е д , то це не з а в ж д и є вияв г е р о ї з м у . ло г і ї натовпу.

Ч а с т о це є п р о с т о с т и х і й н и й рух, вияв п с и х о ­

В такі м ом е нт и в баг атьох вояків зовсім пот ьм арює ть ся

с в і д о м і с т ь , і вони д і ют ь н а п і в а в т о м а т и ч н о .

Т а к і рухи м о ж н а н а з в а т и г е ­

р о ї ч н и м и л и ш е при тій у м о в і , коли в о с н о в і їх л е ж и т ь я к а с ь і де я.

Героїч-

н і с т ь в ч и н к у х а р а к т е р и з у є не с а м а л и ш е і де я , а о с о б л и в о не ті м о м е н т и п, коли на п е р ш и и плян в и с т у п а є пі в с ві д с х л е , — п х а р а к т е р и з у є в ч и н о к в ці лому і в п е р ш у ч е р г у мотиви його. П р и к л а д о м в и с о к о г о г е р о ї з м у м а с , п е р ш з а в с е м о ж у т ь бу т и х р и с т и ­ яни п е р ш и х в і к і в н а ш о ї е р и .

В о н и не т і л ьк и не л я к а л и с ь с т р а ш н и х п е р е ­

с л і д у в а н ь з а в і р у Х р и с т о в у , н е т і л ь к и не з р е к л и с я її, а з р а д і с т ю , як на в е л и к е с в я т о , і шл и н а м у к и й у м и р а л и з р е л і г і й н и м и п і с н я м и н а у а т а х . В и с о к и й г е р о ї з м на р е л і г і й н і й о с н о в і виявляли вояки В а л е н ш т а й н а і Кромвеля.

Б а г а т о п р и к л а д і в м а с о в о г о г е р о ї з м у м а є м о і в і сто рі ї н а ш о г о на-

народу.

Х У І і X У111 с т о р і ч ч я і с т о р і ї У к р а ї н и

— це н е с т о р і н н а , а в е л и н а

к ни га, в якій відби то вис ок ий г е р о ї з м у к р а ї н с ь к и х мас.

Ця к н и г а н а п и ­

с а н а л и ш е ч а с т к о в о і в с е ж т а к и во н а п о к а з у є , до яких в е р ш и н п і д н о с и т ь ­ с я ду х н а ш о г о н а р о д у з а в і р у й в о л ю .

Л ю д и , н аві ть п о с а д ж е н і к а палі,

к е п к у в а л и з в о р о г і в , ' бо в і р и л и в п е р е м о г у п р а в д и . Н е м а л о прикладів м асового г е р о ї з м у м о ж н а з н а й т и визвольних з м а г а н ь 1 9 1 7 - 1 9 2 2

і в і сто рі ї н а ш и х

pp., а щ е б і л ь ш е в б о р о т ь б і

цями й б о л ь ш е в и к а м и . І с к і л ь к и б в о р о г и

не

назирали

наших

У11А з н і м ­ воя« *

д и т а м и , а н а м и и у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у вони н а в і к и з а л и ш а т ь с я . я* с п р а в ­ ж н і г е р о ї , як л ю д и , ще з а Б а т ь н і в щ и н у ж е р т в у в а л и с в о є жи т т я

Ми п е в н г

т о г о , що т а к їх бу д у т ь з г а д у в а т и й і нш і н а р о д и , о с о б л и в о ті, що з а з н а л и на с об і я р м о т я ж к о ї неволі . В с е це с в і д ч и т ь п р о т е, що г е р о ї з м м а с м і ц н о з в ' я з а н и й з і д е й н к тю ї х.

п е р е с л ід у в а н н я ,

опанувало

Р и м с ь к у і м п е р і ю , а п о т і м цілу Е в р о п у , А м е р и к у і ч а с т и н у А з и .

Х р и с т и я н с т в о , не з в а ж а ю ч и на ж а х л и в і

А р а б и , що

д о в г о були д и к и м и к о ч о в н и к а м и , під впливом м а г о м е т а н с т в а , швидко об є д ­ н а л и с я у в е л и к и й н а р і д , і, п р о й н я т і р е л і г і й н и м ф а н а т и з м о м , ш в и д к о з а ­ воювали всю передню Азію,

Північ ну Африку і П і р е н е й с ь к и й півострів

О т ж е , м о р а л ь н и й с т а н н а р о д і в , що б о р ю т ь с я , є та с и л а , що ві д н е ї в основному залежить п ер е м о га .

Т а к як у н а с л і д о к м о р а л ь н о г о р о з к л а д у

н а с е л е н н я , р о з п а д а ю т ь с я м о г у т н і д е р ж а в и , т а к с а м о з ті єї ж п р и ч и н и роз кладаються армії.

Т о м у в е л и к у ш к о д у н а р о д о в і р обля т ь ті, що тим, чи їй

ш и м с п о с о б о м р о з к л а д а ю т ь й о г о м о о а л ь н и й стан. В с в о ї й с т а т т і « Л о г і к а г е р о ї з м у ” Г о т ь є с т а вит ь, хоч і не р о з в ’язує, п р о ­ блему ж е р т в е н н о го ге р оїзм у і особистого щастя.

Щ а с т я н е м о ж е бути

к р и т е р і є м п о в е д і н к и л ю д и н и , — т а н и м к р и т е р і є м м о ж е бу т и Т І Л Ь К И г і д ­ н і ст ь, і д е й н а п о в н о т а ж и т т я .

Л ю д и н а , що ш у к а є в ж и т т і ли не з а д о в о л е н ­

ня с вої х т в а р и н н и х і ву з ьк их е г о ї с т и ч н и х і н т е р е с і в , не м о ж е жит и п о в н и м, с п р а в ж н і м л ю д с ь к и м ж и т т я м , — в о н а н а в і т ь не м о ж е з р о з у м і т и с е н с у г е ­ р о й с т в а , як не з р о з у м і є п ла з у н с о к о л а .

Х т о р о д и в с я п а з у в а т и , лі тат и не

зможе.

Н. У ш И Н С Ь Н И Й ( 1 8 2 4 - 1 8 7 0 )

ПРО НАРОДНІСТЬ І МОВУ У ВИХОВАННІ « Є с т ь є д и н и й , т і л ь к и є д и н и й с п і л ь н и й для в с і х п р и р о д н и й на який з а в ж д и м о ж е

розраховувати

виховник.

нахил,

Ц е т е , що ми н а з и ­

ваємо н а р о д н іс тю . Я к н е м а л ю д и н и Ое з с а м о л ю б с т в а , т а к с а м о н е м а л ю д и н и б е з л ю б о в и до б а т ь к і в щ и н и .

Ця л ю б о в д а є в и х о в н и к о в і п е в н и й шлях До с е р ­

ця л ю д и н и і м о г у т н ю п і д п о р у в б о р о т ь б і з ї ї п о г а н и м и о с о б и с т и м и родинними

нахилами.

Всяиа жива

й

історична народність, єсть н а й ­

в и щ е й н а й к р а щ е с о т в о р і н н я Б о ж е на з ем л і і в и х о в н и к о в і тільки з а ­ л и ш а є т ь с я ч е р па т и з цього б а г а т о г о й чи стого д ж е р е л а .

Істота народности ніший і

в мо ві . М о в а є с т ь н а й в а ж л и в і ш и й , н а й п о в ­

н а й м і ц н і ш и й з в ’ я з о к , що п о є д н у є м и н у л і , с у ч а с н і і м а й б у т н і

п о к о л і н н я в в е л и к е і с т о р и ч н е , ж и в е ц і ле .

В о н а не т і льн и в и я в л я є с о ­

бою ж и т т є д і я л ь н і с т ь н а р о д у , а є й с а м а це ж и т т я . 4 g р о д н я м о ва - н а р о д у б і л ь ш е н е м а » .

К о л и щ е з н е на

ШУКАННЯ ВИРАЗУ І МИСТЕЦТВО Правдива

потреба ш у к а н н я в и р а з у є з а в ж д и

новим розрахунком зі собою, завжди наполегли­ в о ю п р о в і р к о ю , що н а м в і д п о в і д а є , а що н а м б а й ­ дуже.

Є процесом

пізнавання себе

і здійсню ­

/ с а м е та к и м с п о с о б о м у ч е ­

в ан н я ла ду в собі.

ний ш у н а є ч и м р а з л іп ш о го в и р а з у д ля с в о є ї д у м к и , р е л і г і й н а л ю д и н а — для с в о г о стосун­ ку д о Б о г а , р об іт ник , що любить с в о ю п р о ф е ­ сію, бом

- д л я с в о г о д і я н н я . / тим с а м и м с п о с о ­ нотна лю дина, с п р а в д і ж ивуча, ш укає

чим раз ліпшого

виразу для себе

цілої.

В та­

кому ш уканні власного виразу допом агає м ис­ тецтво.

Лірина

п о е та д а є

нам ліпш е зформу-

л ю в а н н я н аш их почувань, ніж н а ш і власні, б е з ­ звучні, н е п о р а д н і слова.

У д р а м і виявляється

м о р ал ьни й за к о н і геройство сильніш е, н іж у наш их мріях. О ч и м а м ал яра б ачи м о ліп ш е, ніж в л а с н и м зо р о м .

Ноли с і д а є м о д о фортепі-

я н у шу к а т и в м у з и ц і в и р а з у д л я с е б е , н а ш і р у ­ н и є ч ас то ш т и в н і і б е з р а д н і ,

а коли д о з в о л и ­

мо керувати с е б е

нотам, в і д ч у в а є ­

мо,

вибраним

що у х в и л і з в у к ів

п р а г н у л и виразити.

пливе

саме

те, щ о

ми

Йоли нам д ій с н о п о д о б а ­

є ть с я твір а р х і те н т а ,

то ч у є м о , щ о в і н в и с к а -

зує наш е

простірного ладу,

почування

о хо пл ен ня брили, хоча з н а є м о ,

наше

що ми н ік о л и

н е з у м і л и б це збудувати. Мистецтво п р о б у д ж у є , в и з в о л я є й уті ле снює я к е с ь і с н у ю ч е , х о ч а з а х о в а н е б а г а тс тв о і п р и ч а є н і можливості, яких с а м і не м о ж е м о в и р а ­

НАУКА K V

АЬ ТУРА МИС TELLTBO

зити. М и с т е ц ь п р и х о д и т ь з д о п о м о г о ю н а ш і й н е п о р а д н о с т і і й о г о тві р з л а г і д н ю є б о л і с н и й к онфлі кт, я к и й і с н у є в л ю д я х м і ж в е л и к о ю п о ­ требою в и с л о в у й о б м е ж е н и м и з д і б н о с т я м и е к ­ спресії.

М и с те ц тв о д о з в о л я є н а м зд о б у ти г л и б ­

ш і ф о р м и в и р а з у і тим с а м и м д о п о м а г а є н а м у процесі самопізнавання.

Такий

м и с т е ц т в а с та є п о г л и б л е н н я м вости.

стосунок д о

власної особо-

/ в такому стосунку потверджується в е ­

л и ч і в а ж л и в і с т ь м и с те ц тв а . Т о м у ті льки в к у л ь т у р і , я к а п о к л и к а є л ю д и ­ н у д о турботи п р о з д о б у в а н н я в и р а з у , м о ж е п о ­ стати г л и б о к и й , з а г а л ь н и й , б е з п о с е р е д н і й і с в і ­ ж и й с т о с у н о к д о мис те цтва .

Д р . М. К у ш н і р : «Велич м и ст е с тв а й в ід р о д ж е н н я

к ультури»

Минуле в сучасному

П оо ф. П. К У Р І Н Н И Й

ПЕРЕДІСТОРИЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ВЕЛИКОДНІХ СВЯТ. У к р а ї н с ь к и й В е л и к д е н ь — с в я т о , що в с в о ї й п о е т и ч н і й і і д е й н і й ф о р м і з б е р е г л о і сторі ю і д е й н о - е т и ч н о г о роз витку у к р а ї н с ь к о г о народу .

Ц е ці лий

цикль с вя т о ч н их , р е л і г і й н и х ц е р е м о н і й , які в і д б у в а ю т ь с я 8 п е вн і й п о с л і д о в ­ н ос т і п р о т я г о м м а й ж е м і с я ц я , що м а є с в о ї п і д г о т о в ч і та к у л ь м і н а ц і й н і ф а ­ зи, с в о ю о с н о в у і д о д а т к о в і і деї . Велиндень у христ ия нсь ко му обряді — свято п е р е с у в н е : відбувається в п е р ш у н е д і л ю п е р ш о г о в е с н я н о г о м о л о д и к а на с п о г а д х р е с т н и х с т р а ж ­ дань і В о с к р е с і н н я І суса Х р ис та . га є а постольських часі в.

С и м в о л і ч н а о б р я д о в і с т ь цьо г о с в я т а с я ­

М о м е н т а м и ц ьо г о с в я т к у в а н н я є :

Вх і д до Є р у с а ­

л иму, С т р а с т і Х р и с т о в і , В о с к р е с і н н я та В о з н е с і н н я . У кр а їн с ьк і особливості свята Великодня т а н і : П е р ш и м святом ве лик одн ьо го ц и к л к > т р е б а вва жа ти В е р б н у Н е ді л ю. д е н ь с вятять г і лки в е р б и .

В цей

П і сл я п о с в я ч е н н я в д а р я ю т ь в е р б и ч к о ю один о д ­

н о г о , а г о с п о д а р і с в о ю х у д о б у , п р и г о в о р ю ю ч и : « Бу д ь з д о р о в , я к в о д а , а б а г а т и й , як з ем ля ».

С в я т о вс т у п у Х р и с т о в о г о до Є р у с а л и м у тут п о є д н а н о

з н ар од н ім святом приходу весни, си мв ол о м якої виступає гілка верби з бруньками.

С в я т о с у пр ов о д ж у є т ь с я дитячими г р и щ а м и — р е ш т к а м и м о л о ­

д ецьких г ерці в. Живна Середа.

С е р е д а п е р е д в е л и к од н ь ого (стр ас н ого) тижня.

В цей

д е н ь печуть у с е для с в я т а : п а с к и , с т і л ь н и к , б о х а н ц і з ж и т н ь о г о б о р о ш н а — т а к зв. «нукуци», а в в е ч о р і п о м і ж х у д о б о ю р о з п а л ю ю т ь б а г а т т я і п р о м о в л я ­ ю т ь : що б и х у д о б а б у л а я с н а , т а к а як в о г о н ь * , « щ о б и з м і й їй не ш к о д и в » . В цю ж с е р е д у г о с п о д а р і в в і д ві д у ют ь »нукуцарі « (в Г а л ич ині ! , с е б т о хлоп­ ці і д і в ч а т а х одя т ь по х а т а х і з д о р о в л я т ь г о с п о д а р і в , б а ж а ю т ь ї м , що б в і в ­ ці й я г н и ч к и п л о д и л и с я . Л ю д и ві рят ь, що як не бу д у т ь ходит и к у к у ц а р і , то б у д е к і н е ц ь сві ту. Д у ж е ц і к а в и м є з в и ч а й ц ь о г о дня « г р і йт е д і да « . Д і т и — ходят ь по хатах і к р и ч а т ь під в і к н а м и » г р і й т е д і д а » , з с е р е д и н и хати в і д п о в і д а ю т ь : гр і ємо, гріємо!»

П і сл я ц ь о г о ді т е й о б д а р о в у ю т ь ) х л о п ц я м д а ю т ь хлі би, а д і в ч а т а м

яйця). Д і в ч а т а м д а ю т ь лиз ат и соли а б о в н и д а ю т ь бо б и за пазуху, щоб у цьо­ му році н а р о д ж у в а л и с ь яг н иці , а не б а р а н и . Страсний Четвер. Відбуваються Страсті Господні.

Є в а н г е л і ю читають

б а г а т ь м а м о в а м и з п е р е д з в о н о м у п е р е р в а х . ( Д з в і н на У к р а ї н і в ж и в а в с я проти

з л ог о д у х а в ж е від с к и т с ь к и х ч а с і в ) . Л ю д и стоять в ц е р н в і зі с в і ч к а ­

ми, пот і м в е р т а ю т ь с я з н и м и д о д о м у , а г о с п о д а р з н а ч и т ь в о г н е м х р е с т и на 4 8

с в о л о к у , с т і н а х , м и с н и к о в і , н а д д в е р и м а , н ад і к о н а м и , н а д в і к н а м и , на две-

оях с т а й н і , к лу ні та н а д в о р і т ь м и . З в и ч а й п о ш и р е н и й н а В о л и н і П о л і с с і .

В

В е л и к и й Ч е т в е р з р а н я п е р е д к о ж н о ю х а т о ю паля т ь в о г н и щ а — о ч и щ у ю ч и й вогонь.

С і л ь с ь к и й к о в а л ь з а к о в у є Г и р о д а у д а р о м м о л о т а на н а к о в а л ь н і .

В В е л и к у П ’я т н и ц ю, н а в п а к и , не м о ж н а з о в с і м р о з п а л ю в а т и в о г н ю . В цей день ві дбу ва єт ьс я вин ос П л а щ а н и ц і .

Ур оч ис т а процесія виносу відбуваєть­

ся на з р а з о к в е л и к о г о ви х о ду в і з а н т і й с ь к о г о і м п е р а т о р а . Перший звичай — заборона вогню — дохристиянський.

Церемоніял ви­

носу — і с т о р и ч н а т р а д и ц і я р а н н ь о г о х р и с т и я н с т в а , д о п о в н е н а а т р и б у т а м и у к р а ї н с ь к о ї н а р о д н ь о ї культури. С трасна Субота.

Г о с п о д и н я г о т у є ї ж у на н е д і л ю .

— бо р щ, сало, в у д ж е н и н а , яйця тощо.

їжа молочна і м'ясна

С у б о т а, це д е нь го тув ан ня с і м ' ї до

С в я т о ї Н о ч і В о с к р е с і н н я Х р и с т о в о г о , с в я ч е н н я п а с к и т о що , -

до великого

о ч и щ е н я д у х а , п р и р о д и , в с і х л ю д е й , ян ж и в и х т а к і п о м е р л и х , в і д г р і х а . Вс е , що роб ило ся до с і, було л и ш е п ід г от ов н ою до ц е р е м о н і ї в е л и к о д ­ н ь о ї н і ч н о ї в і д п р а в і н у л ьт о вих ц е р е м о н і й н а с т у п н и х д н і в .

Найбільш ої уро-

ч и с т о с т и в е л и к о д н і ц е р е м о н і ї д о с я г а ю т ь при в и г о т о в л е н н і п а с о к , с т і л ь н и к а та п и с а н о к . П а с к у в и г о т о в л я є с а м а г о с п о д и н я і л и ш е коли в о н а с а м а т о г о з р о б и т и н е м о ж е , ї ї к у п у ю т ь у « п а с к а р і в « , с е б т о тих, що с п е ц і я л ь н о в м і ю т ь їх в и г о ­ товляти. П а с к а — то п і в с Ф е о и ч н о ї Ф о р м и х л і б 5 — 7 к г . в а г о ю , з р о б л е н и й з п ш е ­ ничного питльованого борошна.

О з д о б а п ас к и с в ід чит ь п ро ї ї п о х о д ж е н н я .

В центрі наліплюють з тіста розетку, о б в е д е н у кол ом, н а в к р у г и неї кр ив он і г н а 5, 6, 8 ні г . та.

Н а в н о л о п а с к а п і д п е р е з а н а о р н а м е н т а л ь н о ю с м у г о ю ті с­

П а с к а то п р и с в я т а с о н ц ю — в о г н е в і .

— це й о г о п е р е д і с т о р и ч н і с и м в о л и .

Ро зе та , ва рія нти к р и в о н о г а і коло

Н а й с т а р ш і м а л ю н к и ц и х с и м в о л і в ми

з н а є м о з ч а с і в т р и п і л ь с ь к о ї і п е р е д с к и т с ь к о ї культур. Виготовлення паски с у пр ов од жу ва но релігійно-культовими це ре м он ія ми , як о с ь : 1. ж е р т в а « к у р я ч о г о х в о с т а » : в и р и в а ю т ь у к у р к и х в о с т а і с п а л ю ю т ь й о г о н а вугі ллі в печі , д е м а ю т ь п е к т и п а с н у .

П р и цьо му з а м о в л я ю т ь к ур ей

ві д н а п а д у шу лі н и ; 2 ж е р т в а » н е т л і « : в піч на в о г о н ь к и д а ю т ь в и с і в к и , п ри ц ь о м у з а м о в л я ю т ь м е т е л и к і в - т л ю , щ о м а є ві д ц і є ї д і ї з н и к н у т и ; 3 . ж е р т в а « в и х оп ни к а» : після в иг о т ов л е н н я п а с к и г о с п о ди ня з ч и щ а є р е ш т к и тіста, р о ­ би т ь з н ь о г о м а л е с е н ь к и й х л і б ч и к » в и х о п н и к « , і к л а д е й о г о в пі ч.

К о л и ві н

спе ч ет ьс я , ви хо пл ю є його звідти, б е р е в руки н а з а д с е б е , л а м а є на ш м а ­ т о ч к и і р о з д а є д і т я м з з а м о в о ю —п о б а ж а н н я м щ о б н і к о л и хлі б у х а т і н е п е ­ реводився. (Волинь)

К р і м того, ви го тов ля ют ьс я м а н ю с е н ь к і хлібчи ки, які

р о з д а ю т ь с я п р и с у т н і м «за д у ш у п р о п а с н и ц і ” , с е б т о з а ї ї з а г и б е л ь .

Мінятур-

ні в о т и в н і х л і б ч и к и в і д о м і н а У к р а ї н і із з н а х і д о к т р и п і л ь с ь к о ї к у л ь т у р и з а 2 - 3 тисячі р о к і в та в б і л о г р у д і в с ь к і й з а 9 0 0 - 7 0 0 р о к і в до Р і з д в а Х р и с т о ­

вого. 4. Замовлення «поговору». Поли паску в ж е в м і щ е н о в пі ч для випі­ к а н н я г о с п о д и н я щ і л ь н о з а м а щ у є в і с т я п е ч і і п р о м о в л я є при цьому замову про т и бре«н> ! п о г о в о р у в о р о г і в у печі, гос под иня

5

Ч а р у в а н н я л о п а т о ю ' коли п а с к а сидить

ч р е с т и т ь с т ш и , иути. г)ія ю я о м . три р а з и б ’є л о ­

п а т о ю д в е р і і с т а в и т ь is на д в а т и ж н і в куті с і н е й . Цим в о н а о ч и щ у є <зту я»»/* н е ч и с т и х д у х і в . 6. Ч а р у в а н н я з ножицями по* с топ*

г о с п о д и н я п е р е з чзуе-

н о ж и ц і ш в о р к о ю і р а з о м з н и м и обв я з у є с т о л а н а в х р е с т .

П р и ць о му при

г о в о р ю є з а м о в у н а д о б р е с т а в л е н н я д о д о м у г о с п о д а о я . Я к щ о в хаті є ді в­ ч и н а іи ц і є ю с а м о ю ш в о р к о ю в о н а п і с л я п е р е в я з у є с о о і к о с и , а коли д і вч и ­ ни н е м а є , то ш в о о к о ю п е о е в ’я з у ю т ь х в о с т а к о н е в і ; як з а с і б ві д у р о к а . А ио-

жи ц і після цього кладуть на ча с с вят під постіль. 7. Ч а р у в а н н я о ч к у р о м ( пас­ к о м ) : г о с п о д и н я туго п ов' я з у є ж е р д к у бі ля полу п а с к о м , п р о м о в л я ю ч и , що б ч о л о в і к ї ї т а к л ю б и в з а в ж д и , як т у г о з а в и н у т и й п а с о к . 8 . « Х у д і б н а п а с к а » , в и ш к р е б к и ві д п е ч и в а с в я т к о в о ї с т р а в и , к і л ь к а б д ж і л і т рохи м е д у г о с п о ­ диня з а м і ш у є , с ушит ь, р о з т и р а є на п о р о ш о к і б е р е ж е с к о т и н і на лі к. 9. В і д ­ б у в а ют ь с я т а к о ж ч а р у в а н н я н а д с о к и р о ю , з в о д о ю т ощо. 1 0 . О с о б л и в е з н а ­ чення м а є виг о т овл е нн я «сті льника» — ве л и к о г о хліба. В нього вс тромляют ь п е р е д п е ч е н н я м сті льки яєць, с к і л ь к и л юд е й м е ш к а є в хаті. З т ог о, я к е я й­ це л у с не в печі під ч а с п е ч е н н я хлі ба, ві щу ють с м е р т ь тому, для к о г о це яй­ це Оуло п р и з н а ч е н е . Н а й го л о в н іш е печиво — п а с к а п ри з н а ч е н е с о н ц е в і-в о г н е в і, «настіль­ ник» — д у ш а м ж и в и х ч л е н і в роду. Є ще д е я к і факти для г л и б ш о г о в и с в і т л е н н я н а р о д н ь о г о В е л и к о д н я . Я к прих о дя т ь з ц е р к в и в ч е т в е р , с т а вл я т ь с в і ч к у на х р е б е т худоби. В складі ри­ т у а л ь н о ї с т р а в и на це с в я т о н е м а є ні куті, ні у з в а р у , ні к а ш , ні о в о ч і в , ні пирогів. На томі ст ь, п і д к р е с л е н е в жива ння ве пра. то не м а є о з н а к х л і б о р о б с ь к о г о с в я т а .

К о н с т а т у є м о , що це с в я ­

В ньому з бе рег ли ся елеме нти д о ­

х р и с т и я н с ь к о г о культу с о н ця та во г н ю, з а б о б о н и с к о т а р с т в а , в і р а в очистну від злого, ві д но вл е нн я душі та є д н а ня живих із п о м е р л и м родом. В цьо му є д н а н н і в і д о г р а є в е л и к у р о л ю п и с а н к а .

( М і ж н ими т р е б а в і д ­

різняти : вл а с не п и с а н к и , к а п а н к и , к р а ш а н к и , ш к р я б а н к и , к а м ' я н к и ) . П и с а н к и — то яйця , о з д о б л е н і р і з н о м а н і т н и м и у з о р а м и , в и к о н а н и м и у фарбах.

Н а них є е м б л е м и х р и с т и я н с ь к і , т і ла н е б е с н і , р е ч і в ж и т к о в і ( м о ­

товило, г р е бі н ь, ч о в н и к тощо) , к о м п о з и ц і ї г е о м е т р и ч н і ( к р и в о н і г , клинці , б е з ­ к о н е ч н и к ) , з о б р а ж е н н я з ві рят, л юд е й та рослин. К а п а н к и — то яйця, о з д о б л е н і в е л и к и м и ч е р в о н и м и а б о з е л е н и м и п л я ­ м а м и під с п о д о м у з о ру , а б о в й о г о к о м п о з и ц і ї . К р а ш а н к и — я йця с у ц і л ь н о п о ф а р б о в а н і о д н і є ю ф а р б о ю . Шкрабанки -

яйця, що ї хня о з д о б а в и к о н а н а н а д р а п у в а н н я м на к р а ш а н ­

ці. Кам 'янки — писанки, виконані з каменя. П и с а н к и п о ш и р е н і на У к р а ї н і ( на й н р а щі ) , в Бі лорусі , Лит ві , Бо л г а р і ї , С е р ­ бії , Б о с н і ї , Г р е ц і ї , Ч е х і ї , С л о в а ч ч и н і , П о л ь щ і , Х о р в а т і ї , Р у м у н і ї , У г о р щ и н і та Ф р а н ц і ї . В Б і л о р у с і і в П о л ь щ і є п е р е к а з , що п и с а н к а в и н и н л а з к а м е н я пі с ля В о с к р е с і н н я Х р и с т а , а б о з тих н а м е н і в , що н и м и п о б и т о в е л и к о м у ч е н и к а Стефана.

В і д о м о с т и про в ж и в а н н я к р а ш а н о к є з а п о с т о л ь с ь к и х ч а с і в .

В

г р о б а х п е р ш и х х р и с т и я н з н а х о д ж у в а н о м а р м у р о в і яйця та ш к а р л у п и з яєць. Є л е г е н д а , що п и с а н к и п и с а л а Б о ж а М а т и і що яйця були в г р о б і І суса Хри­ ста. П р о т е с п р а в а

і де д а л е к о г л и б ше .

Х р и с т и я н с т в о н а д а л о п и с а н ц і ли ше

і нший, г л и б ш и й з м і с т , з а л и ш и в ш и н е з м і н н о ю о с н о в н у п е р е д і с т о р и ч н у ідею її -

бути с и м в о л о м л ю д с ь к о ї д у ші .

П р о це с в і д ч а т ь а р х е о л о г і ч н і з н а х і д к и .

У Ф р а н ц і ї в п е ч е р і М а д ’Аз і ль на річці Г а р о н і було в і дк р ит о т а є м н у с х о ­ в а н к у , в які й було б а г а т о р і ч к о в и х г а л ь о к .

Н а них ч е р в о н о ю ф а р б о ю були

п о р о б л е н і о з д о б и в е л и к и м и п л я м а м и , н р а п н а м и ( к а п а н к и ) , та г е о м е т р и ч ­ ними о р н а м е н т а м и , як на п и с а н к а х .

Н о в і ш і д ос лі ди в с т а н о в и л и , що ці галь­

ки є в и о б р а ж е н н я м душ л ю д е й , які ж и л и в тій п е ч е р і .

Г а л ь к и були с х о в а ­

ні ві д з н и щ е н н я , бо роз бит т я т а к о ї г а л ьк и в и з н а ч а л о б н е щ а с т я аОо с ме рт ь її власника.

Г а л ь к и н а л е ж а т ь до к а м ’я н о ї д о б и з а 1 0 0 0 0 р о к і в до Р і з д в а

Христового.

О т ж е уява про ду шу в ж е була в той час. Л ю д и а з і л ь с ь к о ї

куль-

В с я ця с и м в о л і к а ві д Ф о р м и і н д и в і д у а л ь н и х з н а к і в д і й ш л а д о н е п о р у ш ­ них м о т и в н и х к о м п о з и ц і й н а ш о г о д н я , а л е і д о с ь о г о д н і з б е р і г а є с в о ю п о ­ ч а т к о в у і д е ю — я к з н а к л ю д с ь к о ї д у ш і , я к то м и б а ч и м о у в е л и к о д н ь о м у печиві «настільник». П іс л я цього п о я с н е н н я н а м с т а н е з р о з у м і л и м , чо м у п и с а н к и с л у ж а т ь (■'я знові живих з м ертвими п о е д к а м и о а х м а н а і чому в час писання пи­ с а н к и ніхто не с м і є з г а д у в а т и м е р т в и х , бо це з а г р о ж у є її в л а с н и к о в і с м е р т ю і чо му її н а д с и л а ю т ь до м е р т в и х на з н а к В о с к р е с і н н я Х р и с т о в о г о , ( ш к а р лупки з п о с в я ч е н и х п и с а н о к в к и д а ю т ь до р іч ки) . і с у с Х р и е т о с з в і л ь н и в д у ш і з а д у , в о с к р е с и в їх, д а в ї м н о в е ж и т т я , я к д а є н о в е життя яйце . І де я п е р е д і с т о р и ч н о ї п и с а н к и я к н а й к р а щ е в і д п о в і д а л а цій в е л и к і й і д е ї християнства і тому п и с а н к а стала с и м в о л о м цього

Світлого Свята.

тури жи л и в Ь в р о п і в м е ж а х т і є ї т е р и т о р і ї , д е т е п е р п о ш и р е н і п и с а н к и . Галь­ ки д р а п а н к и з н а й д е н о і н а У к р а ї н і ( П р и м ; . О т ж е , в и х о д и т ь що н а й с т а р ­ ш и м т и п о м п и с а н о к на н а ш і й з е м л і є н а м ’я нн и і ш к р я б а н к и ( Н р и м ) .

Яйце

в У к р а ї н і з н а й д е н о в ж е в м о г и л а х за 1 5 0 0 р о к і в до Р і з д в а Х р и с т о в о г о , а с п р а в ж н і п и с а н к и в с л о в ’я н с ь к и х м о г и л а х Х - Х І І ст. Д о к р а ш а н о к і к а п а н о к д о л у ч а ю т ь с я п о т і м п и с а н к и з о р н а м емха-кги з т рип і льської культури ( б е з к о н е ч н и к и , к о н и к и , крйву льки) , з к и м е р і й с ь к о ї ( криво н і г , с о н ц е , м і с я ц ь ) , ще п і з н і ш е з в и о б р а ж е н н я м т в а р и н і р о с л и н ( лікарсьних, п р и в о р о т н и х , о х о р о н н и х ) і н а р е ш т і з с и м в о л а м и х р и с т и я н с т в а та з н а нами гер а ль ди ч ни м и.

51

Богдан Г О Р И Н Ь .

Л Е Г Е Н Д И Я к щ о с удити по щ о р і чн и х р е с п у б ­ л і к а н с ь к и х х у д о ж н і х в и с т а в к а х , то м о ж н а винести помилкове в р а ж е н ­ ня, н і б и м и с т е ц ь к а м о л о д ь о о з в и ваєт ься у нас повіл ьн о і мляво. А н а с п р а в д і в о н о не т а к . В у к р а ї н с ь ­ к о м у о б р а з о т в о р ч о м у м и с т е ц т в і , як і в лі те ра ту рі , м уз иці ( м е н ш е в кіно та т е а т р і ) , моло дь вия вил а с е б е в о с т а н н і рони д о с и т ь а н т и в н о . І хоч п р о ц е с с т а н о в л е н н я м о л о д і тут в і д ­ б у в а є т ь с я із з н а ч н и м з а п і з н е н я м . в с е ж за я к и х о с ь п ’ ять р о к і в м а є м о ці л и й р я д н о в и х і м е н у с к у л ь п т у р і , г р а ф і ц і , ж и в о п и с і , п р и к л а д н о м у та д ек о р а ти в н о м у мистецтві. Ц ік ави м і оригінальним прикладом такого становлення є творчість київськ ої художниці Галини Севрун. У п е р ш і роки після з а к і н ч е н н я К и ї в с ь к о г о х у д о ж н ь о г о і нс т и т у т у не в и д н о б ул о на в и с т а в к а х її р о б і т . Н е хоті ла і не м о г л а Г а л и н а б е з д у м ­ но ш т а м п у в а т и для в и с т а в о к п е й з а ­ жі і н а т ю р м о р т и , в я к их у с е з в и ч н о і в с е «в мі р у » — р и с у н о к , к о л і р , о б ­ р аз . П і с л я кі лькох р о к і в « м о в ч а н н я » її т а л а н т р о з к р и л и в с я р в у ч к о і н е ­ с п о д і в а н о , т в ор и С е в р у к п р и м у с и л и думати, дивуватись, а найголовніше — п о ві р ит и, що у м и с т е ц т в о п р и й ш л а а к т и в н а і с в о є р і д н а і ндиві дуальні ст ь, я к а г о т о в а в і д д а т и й о му у в е с ь с ві й з а п а л , б а г а т у уяву, н а п р у ж е н у д у м ­ ку. У цьо му п е о е к о н у є м о с я не т і л ь ­ ки т о д і , к о л и с л у х а є м о е к с п р е с и в ­ ну р о з п о в і д ь м о л о д о ї х у д о ж н и ц і про нові з а д у м и , а л е й о г л я д а ю ч и ї ї п о ­ р і в н я н о н е в е л и к и й т ворчий д о р о б о к , у всьому — живописних полотнах, рисунках, мозаїнах і нерамічних р о ­ б о т а х - в і д ч у в а є т ь с я та е м о ц і й н а н а п р у г а д у м н и , те н а т х н е н н я й т в е ­ р е з е , о с м и с л е н н я , які д а ю т ь п і д с т а ­ ву ч е к а т и ві д м о л о д о г о м и т ц я н о ­ вих т в о р і в н е а б и я к о ї г л и б и н и і д о в е р ш е н о с т и . А п о к и що д а л е к о не в с е з т о г о , Щ О в и н о н а л а Г. С е в р у к , досконале, належно продумане і завершене. В ід с т а н к о в о г о ж и в о п и с у , в я к о ­ му п р о я л я в с я в и р а з н и й д е к о р а т и в ­ ний х а р а к т е р , Г а л я п р и й ш л а до м о ­ з а ї к и . Тут ч е к а л а її с е р й о з н а небез-

В

К

Е

Р

А

М

І

Ц

І

пека - відіовании в і ч но«* і н о ­ го д в о з в у н о м о б р а з у Л е с і і фону, що з р у й н у в а л о м о з а ї ч н у ц іл іс н іс т ь ї п р и з в е л о до п о в н о г о е к л е к т и з м у . М а є свої ко м позиційні вади і « Л і­ лея». Але. попои всі п р о ф е с ій н і о г р і х и , у цих т в о р а х п у л ь с у є д у м ­ к а , з а к л а д е н і п о ч у т т я , я кі н е з а л и ­ шають глядача холодним і б ай д у­ жим. Н а й п о в н і ш е в и я в и л а с е б е Г. С еврук у ке р ам іц і. Працюючи художником в експериментальній к е р а м і ч н і й м а й с т е р н і при І н с т и т у т і експериментального проектування А к а д е м ії архітектури У Р С Р , вона створила чимало невеличких к е р а ­ м іч н и х п ан н о на м о т и в и д р е в н ь о ї у к р а ї н с ь к о ї іс т о р ії та с т а р о с л о в ' ­ я н с ь к о ї м іт о л о гії. У вільній і н т е р ­ п ретації мітичних б о ж е с т в — б о г и ­ ні д ж е в е л , в о д и і ж и т т я К р и н и ц і , б о г а во гню , гр о м у і війни П е р у н а , богині краси Лади — художниця п р а г н у л а в і д н а й т и їх н а р о д н е ж и т тєствер дж ую че начало, передати поетичний аро м ат с таровинних л е ­ ге н д і п е р е к а з і в . М о ж л и в о не все т ут з а в е р ш е н е , а л е я к е с в і ж е і о б ­ р а з н е м и с л е н н я , яне чуття к р а с и р о з к р и в а є т ь с я н а м у цих к е р а м і ч ­ них п л и т к а х : Н е а б и я к е з н а ч е н н я м а є в и р а з н а д е к о р а т и в н і с т ь цих речей. Вона дозволяє ви ко ри сто ­ ву вати їх і для п р и к р а с и к і м н а т и , і д ля о ф о р м л е н н я г р о м а д с ь к о ї с п о ­ руди. Ми н е н а й б і л ь ш в д а л а р і ч — « Я р ославна». Це вже цілком з а в е р ­ ш ений твір. У «Я р о сл ав н і» тонко відчуто і п р о д у м а н о ножну лінію , враховано можливості матеріалу. О б р а з п ід носиться до с им в ол ічн оіго з в у ч а н н я , с т а є в и я в о м ж і н о ч о ї вірности і д у ш е в н ої краси. В ел и ка р ад ість і в е л и к а р і д к і с т ь коли д е ­ коративна робота н аб ирає гл иб око ­ го с м и с л о в о г о з в у ч а н н я . Ц е в о д н о ­ ч а с і п е р е к о н л и в и й д о к а з т о г о , що від Га л и н и С е в р у к м о ж н а і т р е б а чекати нових в и с о ко м и с те ц ь ки х творів.

З і студентсьних світлих традицій.

ЗАХІДНІ УНІВЕРСИТЕТИ Й УКРАЇНА І чужого научайтесь. — Свого не иуоайтесь!

Т.Шевченко У 1 6 7 6 році ш е с т е р о у к р а ї н с ь к и х к о з а к і в утекли з т у р е ц ь к о г о п о л о ­ ну і п о п р о с и л и п р и т у л к у в п о с о л ь с т в і Ф р а н ц і ї в Ц а р г о р о д і . А л е ї х т а м п о н е в о л и л и і в і д в е з л и на г а л е р и ф р а н ц у з ь к о г о к о р о ля . З г о д о м капу цин , я к и й м а в н а в е р н у т и їх на к а т о л и ц ь к у в і р у , в л и с т і д о к о р о л і в с ь к и х в л а с ­ т е й із з д и в у в а н н я м п и с а в , ш о ці к о з а к и з н а ю т ь л а т и н с ь н у м о в у , в е л и к і патріоти с в о є ї віри, зем л і і «змусити відступитися таких чесних і в і д ­ важних людей буде безчесно». Я к с к л а л а с я д о л я цих ш е с т и о с в і ч е н и х і в і д в а ж н и х л и ц а р і в — н е в і ­ д о м о , а л е , ч и т а ю ч и ц ь о г о л и с т а , з а м и с л ю є ш с я : д е з д о б у в а л и о с в і т у оті к о з а к и , в з ага л і — де вч ил ас я тод іш ня молодь У к р а ї н и ? З а г а л ь н о в і д о м о що о с в і т а на У к р а ї н і в Х У І — Х У І І І ст. б у л а д о с и т ь в и с о к о ю . М а є м о ч и м а л о д а н и х п р о ш к о л и у К и є в і та н а З а п о р о з ь к і й С і ч і, про с л а в н о з в іс н у К и є в о - М о г и л я н с ь к у а к а д е м і ю . І а з д о б у в а л и о с в і т у у к р а ї н ц і н е т і л ь к и в с в о ї х ш к о л а х , ч и м а л о їх д о б и в а л о с я до н а й ­ кращ их університетів Европи. Го рт а юч и з ж о в кл і с пи с к и б а к а л а в р і в , ліценціятів, м агі стр ів , вже десь з Х І У с т о л і т т я н а т р а п л я є ш на у к р а ї н с ь к і і м е н а . П р и м і р о м , о с ь т а к : » 0 а к а л а в р р у т е н с ь к о ї н а ц і ї з К и є в а ” , а б о п р о ст о «І ван з К и є в а * а бо « Пе т р о з Р у т е н і ї ” . І о с ь цих с т у д е н т і в , щ о м а л и т а н і - о т о з н а ч е н н я у к р а ї н с ь к о ї н а ц і о н а л ь н о с т и , в с п и с к а х н а б и р а є т ь с я д о с и т ь в е л и к е ч и с л о . В ті ч а с и , х і б а що з а в и н я т к о м К е м б р і д ж с ь к о г о у н і в е р с и т е т у , р о з р а х о в а н о г о на а р и с т о к р а т і в , у н і в е р с и т е т и Е в р о п и п р и й м а л и п е р е в а ж н о с т у д е н т і в з усі х у с ю д , а в о к р е м и х в и п а д к а х з д і б н и х ю н а к і в , які не м ал и з м о г и платити з а н а в ч а н н я , — т р и м а л и б е з к о ш т о в н о . П р и у н і в е р с и т е т а х були бу р с и ( гу рт ож ит ки) , а по деку ди й сту д е н тс ь к і »земляцтва«, в яких о б ' є д н у в а л а ­ ся м о л о д ь з а н а ц і о н а л ь н і с т ю . Н а й д а в н і ш і в і д о м о с т і про у к р а ї н с ь к и х с т у д е н т і в п о к и щ о в и я вл е ні в С о р б о н і , в П а р и ж і . Н а одному з документів, якого надіслали з Сорбони др Р и м у 6 к ві т н я 1 3 5 3 р оку, с т р і в с я м е н і т а к и й п і д п и с : « М а г і с т р П е т р о К о р д о в а н і його т о ва р иш з Р у т е н і ї”. В с е р е д н ь о в іч н и х у н ів е р с и т е т а х б у л о т ри о с н о в н і с т у п е н і у ч е н о с т и : б а к а л а в р , л і ц е н ц і я т і м а г і с т р , т о б т о д о к т о р . О т ж е , П е т р о К о р д о в а н чи не п е р ш и й м а г і с т р - у к р а ї н е ц ь , що в и й ­ ш о в зі с т і н С о р б о н и . П і с л я н ь о г о в 1 3 6 9 р о ц і в с п и с к а х с т у д е н т і в С о р ­ бони з у с т р і ч а є м о «Іва на з Р у т е н і і ”, який в 1 3 9 1 році с к л а в м а г і с т е р с ь ­ кий і спит, ч и ї а є м о д а л і : « Г е р м а н В і л е в и ч , л і ц е н ц і я т м ов і б а к а л а в р р у ­ т е н с ь к о ї н а ц і ї з К и є в а ” , з а н и м і дуть — С а м і й л о Л і н к е в и ч , І ва н Т і н к е в и ч . Н а п о ч а т к у Х У І столі ття п ор уч з Р у т е н і є ю м а є м о в ж е п е р ш у з г а д к у про Україну. В и ї х а в ш и у н е з в і д а н і к р а ї , с т у д е н т и - р у т е н ц і п е р е д а в а л и «з о к а з і є ю » с в о ї м н е п и с ь м е н н и м б а т ь к а м л и с т и , у я к и х не б е з н а ї в н о с т и с п о в і щ а л и , що з а м а н д р у в а л и д у ж е д а л е к о . О л е к с і й С л и н ь к о , що в ч и в с я м е д и ц и н и у Х У І І І ст. в Г о л л а н д і ї , п и с а в с в о є м у б а т ь н о в і у К о н о т о п , ї х а т ь д о в е л о с я « в і с і м н е д і л ь д е н н о і н о щ н о н а к о о а б л і . т о б т о н а с у д н і , к о т р е т а к о ї ве ­ л и ч и н и , як в а ш і к л у н і » . П о в е р т а л и с я во ни з в і д т и не т іл ьн и з з н а н н я ­ ми та у ч е н и м и с т у п е н я м и , й п р и в о з и л и н а б а т ь к і в щ и н у н а у к о в у т а х у ­ дож ню літературу. Д о К р а к і в с ь к о г о у н і в е р с и т е т у , який поч ав діяти у 1 3 6 4 р . , у к р а ї н ц і вступали з п ер ш о го року його з а с н у в а н н я . Тільки п ротягом ХУ — ХУІ с т . , я к с т в е р д ж у ю т ь с п и с к и , т ут о д е р ж а л и о с в і т у м а й ж е 8 0 0 ю н а к і в у к р а ї н ц і в . У 1 4 0 9 р о ц і п р о ф е с о р Ян І с н е р у К р а к о в і н а В и ш н е в і й в у ­ л иц і з а с н у в а в б у р с у для у б о г и х с т у д е н т і в . У з а п о в і т і І с н е р а б у л о з а ­ з н а ч е н о . ш о в н і й м а ю т ь п о о ж и в а т и б і д н і с т у д е н т и , «а г о л о в н о д о н е ї

п р и й м а т и . . . л и т о в ц і в і р у с и н і в » , які в и я в л я ю т ь з д і б н о с т і до н а у к , а к і н ­ ці Х У ст. тут ч и м а л о у к р а ї н ц і в у ч и л о с я р а з о м з К о п е р н и к о м , д е х т о з них захоплювався астрономією. В с т у п а л и н а ш і й до д а в н і х н ім е ц ь к и х у н і в е р с и т е т і в - О л е к с а н д р П р о н с ь н и й , б р а т и О е н ю т и з с. Л я х і в ц і на В о л и н і , П а в л о Б о х н и ц ь к и й з Поділля та інші здобували освіту у Г а й д е л ь б е р з і. З старих архівів д о ­ в і д у є м о с я й п р о т е , щ о л е н ц і ї Е. К а н т а с л у х а л и М и х а й л о і М и к о л а Г о р н о в с ь к і з С т а р о д у б а , О л е н с а К а р а с е в с ь к и й , три б р а т и Т у м а н с ь н і ( Ф е ­ д і р бу в п о т і м в і д о м и м у ч е н и м , з а й м а в с я _ і с т о р і є ю У к р а ї н и ) , В а с и л ь Ь е лявсьний, М и х а й л о Щ е р б а к з П и р я ти н а . І а к н а й н о в і ш і філософсьні д у м ­ ки й п о г л я д и п е р е н о с и л и с я н а У к р а ї н у б е з п о с е р е д н ь о з у н і в е р с и т е т с ь ­ ких а в д и т о р і й . В и х о в а н ц е м Л я й п ц і г с ь к о г о у н і в е р с и т е т у був Г р и г о р і й п о з и ц ь к и й . я к и й п і з н і ш е с т а в ш т а т с - с е к о е т а р е м ц а р и ш К а т е р и н и II п е ­ р е к л а в Л о м о н о с о в а на л а т и н с ь к у м о в у 1 в и д а в а в ж у р н а л « в с я к а я в с я ­ чина». Р а з о м з ним вчився там М и к о л а М о т о н іс з Н і ж и н а , а згод.ом кілька д е с ят к ів синів ко зачих п ол ко в ни ків, с отн иків і простих к о за к ів з П о л т а в щ и н и та Х а р к і в щ и н и . У 1 7 7 0 р. д о Ш т р а с б у р з ь к о г о у н і в е р с и т е т у в с т у п и в і н а в ч а в с я о д ­ ночасно з Гете М артин М артинович Теоеховський (родом з Гадяча), пізніше доктор медичних наук і професор М е д и к і хірургічної а кад ем ії у П е т е р б у р з і . В і д о м и м у ч е н и м с т а в «син з н а ч к о в о г о т о в а р и ш а » О л е к ­ сандр Ш умлянський, в Ш тр асб урзь ко м у університеті докінчував м едич­ ну о с в і т у й с и н к о з а к а Л у б е н с ь к о г о п о л к у М и к о л а К а р п и н с ь к и й , з г о д о м п р о ф е с о р а н а т о м і ї та ф і з і о л о г і ї л ю д и н и . Д о к т о р с ь к и й д и п л о м ц ь о г о у н і ­ в е р с и т е т у о д е р ж а в с и н к о з а к а М и р г о р о д с ь к о г о п олн т в е р с и т е т у о д е р ж а в син к о з а к а М и р г о р о д с ь к о г о полку Іван М а к с и м о в и ч . В о н и не р а з о б и р а л и с я п р о ф е с о р а м и н і м е ц ь к и х у н і в е р с и т е т і в і а к а д е м і й . Ку ди тільки не з а к и д а л а доля у к р а ї н ц і в , ко тр і п р а гн у л и з до бу т и о с ­ ві т у ! Т а к , у П а д у ї ( І т а л і я ) в ч и в с я М р о з о в с ь к и й — в і д о м и й в і с т о р і ї я к полковник М орозенко, друг Б огдана Хмельницького. У Римі уд о с ко ­ н а л ю в а в св ої зн а н н я з мов, л і те р а ту р и, філософії та і с т о р і ї Т ео фа н П ро копо вич , а О с т а п З в і р а к а , син с в я щ е н н и к а П о л т а в с ь к о г о полку, здобув д о к т о р а м е д и ч н и х н а у к а ж в Ш о т л а н д с ь к о м у у н і в е р с и т е т і і м. С в . А н д р і я . Н е л е г к о було цим м о л о д и м л ю д я м , щ о з а б и в а л и с я до д а л е к и х к р а ї в . А л е ж н е л я к а л и їх а н і т р у д н о щ і , а н і з н а н н я м о в и . Н е м о в ж у р а в л і , л е т і л и в о н и у д а л е ч по з н а н н я , щ о б п о т і м з н о в у п о в е р н у т и с я н а р і д н у з е м л ю. Х т о ж б у л и ці м о л о д і л ю д и , щ о п р и х о д и л и з б е р е г і в Д н і с т р а , Р о с і , Д н і п р а , В о р с и л и , з - п і д К а р п а т д о д а л е к и х ві д р і д н о ї з е м л і а в д и т о р і й ? їх с о ц і а л ь н и й с к л а д д у ж е р і з н о м а н і т н и й : д в о р я н и , к у п ц і , м і щ а н и , с и ­ ни к о з а ц ь к и х с т а р ш и н , п р о с т и х к о з а к і в і с е л я н . П о в е р н у в ш и с ь н а б а т ь ­ к і в щ и н у , вони с т а в а л и п р о ф е с о р а м и ви щи х шні л, о р г а н і з а т о р а м и о св іт и н а У к р а ї н і , були а в т о р а м и н а у к о в и х і п ол іти ч н и х к н и г ( П е т р о М о г и л а , мелетіи Смотрицьний, С им он Ь у д н и й ) , п исьменникам и, полковниками, сотниками у козачому війську художнинами, музикантами, л ікарями, у ч и ­ телями і пd осто н а н цел яо и с т а м и . п и с а о я м и . Том у н е дивно, ш о з н а ч н а частина козацьких к о м а н д и р ів і навіть рядових к о за к ів мала українську с е р е д н ю а бо вищу школу, або й д иплом и є в р о п е й с ь к и х у н ів е о с и те т ів . і п оч у в а л и с е б е с и л ь н и м и не ті льк и в б о ю , а й у н а у к а х , у л а т и н і і фі ло ­ софі ї. І о ж не д и в н о , шо у к о з а ч и х к а н ц е л я р і я х п о о у ч щ а б е л ь і о у ш н и ц ь бу ли р і з н о г о з м і с т у к н и ж н и і н а в і т ь п е р і о д и ч н і в и д а н н я З а х і д н о ї Е в р о п и . З а ними гетьман і козацькі ради сліднували, як с к л а д ає ть с я «політична погода» в Европі. У с е це н а й к р а щ и й д о н а з , щ о У к р а ї н а п р о т я г о м Х І У - Х У 111 с т . н е б у ­ ла в і д і р в а н о ю ві д п о л і т и ч н о г о , н а у н о в о г о та к у л ь т у р н о г о ж и т т я у с і є ї Е в р о ропи. Б е з п е р е ч н о й т е, щ о с т у д е н т и , я к і п е р е б у в а л и в у н і в е р с и т е т а х Е в р о ­ пи, н е т і л ь к и з б а г а ч у в а л и с я д о с я г н е н н я м и с в і т о в о ї н а у к и , а н е с л и т у д и те, що було з р о б л е н о в с л о в ’я н с ь к о м у с ві ті , н е с л и туди у к р а ї н с ь к у п і с ­ ню і в і д о м о с т і п ро сві й н а р о д , його мо ву і культуру. Т а к с ту д е н т п а р и з ь ­ кої С о р б о н и У с е в и ч у 1 6 4 3 році с к л а д а є л а т и н с ь к о ю м о в о ю у к р а ї н с ь к у г о а м а т и к у . ш о б п о з н а й о м и т и З а х і д з м о в о ю с х і д н о с л о в ' я н с ь к о г о народу.

55

ь о юл ют е ці С о р о о н и з берег лися і деякі твори украї нських Д І Я Ч І В Х У І А У І І с т . ь а р х і в а х Італії і Ф р а н ц і ї т е п е р в і д ш у к у ю т ь с я м у з и ч н і т в с ю и у к р а ї н с ь к и х м о ж е и м а л о в і д о м и х к о м п о з и т о р і в , о д н а ч е в ті д а в н і ч а с и їх к о м п о з и ц і ї мали т а м с в о ї х ч и с л е н н и х п р и х и л ь н и к і в . О д е р ж а в ш и за к о р д о н о м вищу осз іту , дехто с т а в а в там ж е п р о ф е с о р о м , в и д а в а в свої наукові праці латинською мовою. Ю р ій Д р о го б и ч , виходець міста Д р о ­ г о б и ч а , о д е р ж а в у Р и м і с т у п і н ь м а г і с т р а , був у 1 4 8 1 - 1 4 8 2 р о к а х р е к ­ тором н а й с т а р іш о г о учбового закладу в Европі — Б олонського у н ів е р ­ ситету. У 1 4 8 3 році в Р и м і в и д а н а йо го н а у к о в а п р а ця з а с т р о н о м і ї — п ер ш а д р у к о в а н а книга у к р а їн с ь к о го автора. С в о ю поетичну школу створив русин П авло з К р осн о, який кер ув а в ка те д р о ю - укр а їн с ь ко ї літератури в К р а к ів с ь к о м у університеті у 1 5 0 5 і наступних роках. Н а в ­ ко ло н ьо го , а в т о р а б а г а т ь о х п о п у ля р н их тоді т в о р і в ( л а т и н с ь к о ю м о в о ю вийшли д в о м а з б і р к а м и у 1 5 0 5 і 1 5 1 2 pp.) гу р ту в а л а с я с т у д е н т с ь к а л іт е р а т у р н а м ол одь, що була в з а х о п л е н н і від йо го п ое зій . О т ж е , з д а в н і х - д а в е н в ч и л и с я ми ч у ж о г о , а л е й с в о г о не ц у р а л и с ь ! Г.Н.

Темперамент і старість. — Немає

р е ч і , К е ф а л о с е , що б у л а б д ля м е н е о с о б и с т о . п р и є м н і ­

ш о ю з а р о з м о в у з с т а р ш и м и л ю д ь м и , б о я д и в л ю с ь н а них я к н а м а н ­ д р і в н и к і в , щ о в ж е п е р е й ш л и д о р о г у , я к о ю м о ж е м е н і п р и з н а ч е н о іти, і у н их х о т і в би я в и в і д а т и , чи та д о р о г а на.

л е г к а , чи в и б о ї с т а й т р у д ­

І о ц е т е п и т а н н я , що й о г о х о т і л о с я б м е н і п о с т а в и т и т о б і , що о с я ­

г н у в ту п о р у ж и т т я , я к у п о е т и

називають

«порогом

старости».

ж и т т я т я ж к е , к о л и з б л и ж а є т ь с я до к і н ц я , і в з а г а л і що с н а ж е ш — С к а ж у т о б і , С о к р а т е , я к я це в і д ч у в а ю . раються

м о й о г о віку з б и ­

в г р о м а д у , н е н а ч е птахи п е р е д в і д л і т о м , як к а ж е д а в н є п р и ­

с л і в ’ я, і в н а ш и х з і б р а н н я х , такі розмови лодости

Люди

Чи

про ц е ?

поскільки

мені відомо, звичайно

— не м о ж у ї ст и, не м о ж у пити, п р о п а л и

й к о х а н н я , д о б р і ч а с и були, а т е п е р вони в ж е п о з а

ж и т тя в ж е не ж и т т я . ни з о с м у т к о м старість.

йдуть

в ж е р о з к о ш і момною, і

Є т а к і , щ о н а р і к а ю т ь на з н е в а г и ві д р і д н и х і в о ­

о п о в і д а т и м у т ь тобі, с к і л ь к и п р и к р о с т е й с п р и ч и н ю є їм

М е н і ж з д а є т ь с я , С о к р а т е , щ о ті , щ о н а р і к а ю т ь , о г у д ж у ю т ь

т е, що н а с п р а в д і не м а є н і я к о ї в и н и .

Бо я к щ о с тар ість була б п р и ­

ч и н о ю , т о д і я, що т а к о ж с т а р и й , і к о ж н а і н ш а с т а р а л ю д и н а , в і д ч у в а ­ ли 6 те с а м е , щ о в о н и . ду і н е в і д о м е

іншим

Але

моїм

в с е те н е в і д о м е

знайомим.

мені з власного досві­

Я добре

п а м 'я т а ю , як стар и й

у ж е п о е т С о ф о к л ь н а п и т а н н я : — С к а ж и , С о ф о к л е , ян то є з к о х а н ­ н я м у т а к о м у в і ц і , чи ти д а л і м у ж ч и н а , я к к о л и с ь ? вів

-

— Софокль відпо­

Т и х о , ц и т ь : о ц е ж я д у ж е щ а с л и в о в т і к в і д т их р е ч е й , що п р о

них і о в с р и ш володаря

маю

враження,

— Ті с л о в а ' ч а с т о

щ о я вт і н в і д б о ж е в і л ь н о г о приходять мені

еони

мені сьогодні так с а м о

зав

Бо н а п е в н о с т а р і с т ь с п о в н е н а

подобаються

і шаленого

на д у м к у з т о го ч а с у , і як то ді, коли

відчуттям с п о к о ю

він їх с к а ­

і свободи, ко­

ли п р и с т р а с т і п о с л а б л ю ю т ь с в о є п а н у в а н н я , т о — я к к а ж е С о ф о к л ь — ми в и з в о л ю є м о с ь володаря, але

від н а с и л ь с т в а не тільк и о д н о г о б а ж е в і л ь н о г о

від б а г а т ь о х .

так с а м о с к а р г и

П р а в д о ю , С о к р а т е , є т е , щ о ті ж а л і , і

на р ід н и х , т р е б а

в і д н е с т и до о д н о ї і тої с а м о ї п р и ­

чини, о д н а ч е нею не є с т а р і с т ь , а л е х а р а к т е р і т е м п е р а м е н т люд ин и, бо л ю д и н а з п р и р о д и л а г і д н а в і к у 1 а д ля л ю д и н и гарем

і щ а с л и в а л е д в е чи в і д ч у в а т и м е т и с к

п ротилежної вдачі молодість є таким

самим

тя­

щ о й с т а о ю т 'П Л * т ОМ

Держава

ГІСТЬ З ДАЛЕКОГО СХОДУ М и н у л о г о літа в і д в і д а в t e p o n y м о ­ лодий п р о ф е с ор з М ан іл і ( Ф і л і п п і ­ н и ) — п. Ґ о н з а л ь о В е л е з з м е т о ю ознайомлення з проблемами м о ­ лоді. С пілка Української Молоді в Н і ­ меччині й Велиній Б р и т а н ії п р и й ­ н я л а й о г о на с в о ї х т а б о р а х . З ц ь о ­ го к о н т а к т у в и н и к л о з а т і с н е н н я с п і в п р а ц і , шо з н а й ш л о с в о є з а в е р ­ шення в створенні Світового Кор п ус у М о л о д і ( г р у д е н ь 1 9 6 8 р.) На с в і т л и н і : п ро ф . В .В е л е з на т а ­ борі С УМ в Г о м а д ін ґе н ( Н і м е ч ­ ч и н а ) п р о м о в л я є до т а б о р о в и н і в . 3 - л і в а н а п р а в о : д. С. К о с т ю н , м г р . А. Б е д р і й , п а н і С . С т е ц ь к о , п р о ф . Г. В е л е з і д. Р. Д е б р и ц ь к и й - ном андант табору.

Мгр Юрій М Е Н Ц І Н С Ь К И И

(Австралія)

СВІТОВА ИОНФЕРЕНиіЯ М О Л О Д І В МАНІЛІ (Філіппіни)

С п і л ц і У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і в А в с т р а л і ї , як г е о г р а ф і ч н о н а й б л и ж ч і й до Ф іл і п п і н , п р и п а л о

важливе завдання заступати Центральну Управу

С У М на С в іт о в ій К о н ф е р е н ц і ї М о л о д і, що від б у л а с ь в м іс я ц і гр уд ні 1 9 6 8 р. Р е а л і з а ц і я ц ь о г о з а в д а н н я п р и п а л а м е н і , як р е ф е р е н т о в і з о в н і ш них з в ’ я з к і в К У С У М СУМ

Австралії.

М е н і до п о м о ч і п р и д і л е н о д р у ж и н н и к а

д. В о л о д и м и р а П и р о г а з Б р і з б е н у .

Виїжджаючи мандат Ц У С У М .

на К о н ф е р е н ц і ю , ми о д е р ж а л и в і д п о в і д н і і н с т р у к ц і ї і Нам

було в і д о м о , що м а є м о т а м в и с т у п а т и ві д у к р а ­

ї н с ь к о г о і м е н и , і н ф о р м у в а т и у ч а с н и к і в не лиш п р о С У М , а л е т а к о ж п р о ж и т т я в с і є ї у к р а ї н с ь к о ї м о л о д і , я к тут н а е м і г р а ц і ї , т а н і т і є ї , щ о з н а ­ х о д и т ь с я під ч о б о т о м о к у п а н т а в У к р а ї н і і п о з а н е ю .

Орієнтиром в на­

ші й м і с і ї м а л а бути н а ш а п о л і т и ч н а н о ц е п ц і я р о з в а л у М о с н с ь к о ї і м п е ­ рії на о н р е м і д е р ж а в и

н а р о д і в в їх е т н о г р а ф і ч н и х м е ж а х , я к з а п о р у к а

у п о р я д к у в а н н я й м и р у в в е л и к і й ч а с т и н і світу.

В і д о м о н а м т а к о ж бу ло,

що в в и с л ід і К о н ф е р е н ц і ї м а л а п о с т ат и С в і т о в а О р г а н і з а ц і я п р о е к т статуту я к о ї був н а м ця К о н ф е р е н ц і я

своєчасно

надісланий.

м у с і л а бути п р е д м е т о м

під готовки

Молоді,

Б езсумніву,

що

від д о в ш о г о ча су

і уч а с ть у к р а ї н с ь к о ї д е л е г а ц і ї в ній т р е б а за в д я ч у в а т и д о в г о л і т н і й а к ­ тивності А Б Н

і його Голови Я р о с л а в а С те цька .

Біля 8 -о і год. в е ч о р а 1 0 грудня, наш літан п риб ув на л е т о в и щ е в М а н і л і , д е в той ч а с п а н у в а л а т р о п і ч н а г о р я ч . Н е с п о д і в а н к о ю о у л а для нас зустріч з о р га н із а т о р а м и

К о н ф е р е н ц і ї , що п р и п о м о ч і г у ч н о м о в ц і в

віднаходять нас і поза всякими

приписами

й контролями переводять

н а с до з а л і п р и з н а ч е н о ї для в и з н а ч н и х о с і б т. з в. » В І П « .

Шпаліри морсь­

к их к а д е т і в н а д а н и й з н а к в і д д а ю т ь н а м в і й с ь к о в у п о ч е с т ь . вітають офіційно у к р а ї н с ь к у д е л е г а ц і ю

Філіппіни

молоді.

Д е щ о п із н і ш е , в готелі Ш е р а т о н , голова Ф іл іп п і н с ь н о го Ко рп ус у М о ­ л о д і , п р о ф . Г о н з а л ь о В е л е з ( в і к о м б і л я ЗО лі т ) в и с л о в и в р а д і с т ь і з з а конф еренції.

Він у в а ж а є нас, у к р а ­

ї н ц і в , як щ и р и х п р и я т е л і в і б е з к о м п р о м і с о в и х

н а ш о го прибуття п ер е д початком

б о р ців за н а ц іо н а л ь н і

ідеалипроти комуністичної деспотії.

Том у буде д о б р е узгіднити

спільні п о зиції ще п е р е д офіційним форум ом

наші

Конференції.

Н а с т у п н и й д е н ь був в и п о в н е н и й г о с т и н а м и і р о з в а г о ю ; п р и й н я т т я в п о с а д н и к а міста, д е р ж а в н о г о м ін іс тр а , дефіляда військових кадетів у м ал ьо вн ичих стр оя х, тощо. Конференція

розпочалася

12.12.68

в новому будинку Д е р ж а в н о ї

О х о р о н и з м а н і ф е с т а ц і й н о ю з а л е ю за м о д е л е м залі О б ' є д н а н и х Н а ц і й , в мініятюрі.

Прибуло 16 делегацій : Філіппіни, У к р а їн а , Альбанія, Ц е й ­

лон, Індії, Я по н ія , Н о р в е г і я , Ш в е ц і я , С а в д А р а б і я , Т а й л я н д , С Ш А , раель, Інд о незія, В є т н а м , Ко р е я

і Китай.

П редсідником

Із-

Конференції

о б р а н о проф. Ґ . В е л е з а . Д и с к у с і я н ад с т а т у т о м п р о т я г н у л а с я а ж на д р у г и й д е н ь . но п о т р е б у м і ж н а р о д н и х

Обговоре­

к о н т а к т і в м о л о д і для п о в н і ш о г о р о з у м і н н я

с п і л ь н и х ц і л е й т а і д е й , як т а н о ж для в і д п о р н о с т и с у п р о т и і д е о л о г і й , що

придуш ую ть лю д ську гідність, національну с уверенність . ід е л о г і й з а р а х о в а н о

в першу

чергу

д е р ж а в н о - 1 м п е р і я л с т и ч н их ф о р м а х . обм ін студентам и, важливішим

комунізм

Д л я тої ці ли н е о б х і д н о д б а т и п ро

влаштовувати с е м ін а р і

га д и с к у с і й н і з ’ї з д и .

Най­

для н а с , у к р а ї н с ь к о ї д е л е г а ц і ї , було те, що ми м о г л и в и ­

с т у п а т и н а К о н ф е р е н ц і ї , як р і в н о р я д н и й народів.

До противних

в йо го р із н и х видах та

Т о м у в статуті

ціям, за з н а ч е н о , що С вітовий Корпус народів, країн і д е рж ав , під п р и н ц и п а м и С К М

партнер з

в противагу всім

іншим

молоддю державних м іж народним ф орма­

М ол о ді тв о р и ть с я з м ол о ді усіх

вільних і п о н е в о л е н и х , я к а тільки п ід п и ш е т ь с я

т а с х о ч е їх р е а л і з у в а т и .

Д о цих п р и н ц и п і в н а л е ­

ж а т ь : 1. Б о р о т и с ь п р о т и к о м у н і з м у і в с і х і н ш и х п о д і б н и х і д е о л о г і й , я к і топчуть л ю д с ь к у гід н іс т ь і н а ц іо н а л ь н у с у в е р е н н і с т ь . 2. З м а г а т и с ь за п о в е р н е н н я в с і м н а р о д а м с в о б о д и , й д е р ж а в н о ї н е з а л е ж н о с т и , я к щ о їм було в і д і б р а н о . 3. Д б а т и п ро г а р м о н і й н у с п і в п р а ц ю м і ж н а р о д а м и сві ту. В д и скусії над п р о б л е м а м и з а с о б і в с п іл ь н о ї дії, йш л а

м ол о ді в світі, було п о р у ш е н о

мова

біл ь ш и х д е р ж а в н и х ф он дів на

питання

про п о ш и р е н н я освіти, п р и з н а ч е н н я

потреби

шкільництва

га н із а ц ій н и х , спо рто вих і виховних з ав д а н ь .

і м о л о д і д ля ї ї о р ­

Завдяки

Крайовим

Упра­

вам С У М С Ш А , К а н а д и і А н гл ії, ми о д е р ж а л и на К о н ф е р е н ц і ю в ід п о ­ в і д н у с к і л ь н і с т ь л і т е р а т у р и в а н г л і й с ь к і й м о в і , як в . Ч о р н о в о л а « л и х о з Р о з у м у » та

ін ш і.

Р о з д а л и ми т а к о ж

м атеріяли про істо р ію та з а в д а н ­

ня С У М , як т а к о ж к о п і ю м о є ї п р о м о в и п р о п о л о ж е н н я У к р а ї н и п і д м о с ­ ковською окупацією. В політичних

резолюціях

Кон ф ерен ції висловлено

національної д и с кр и м ін а ц ії і переслідувань солідарність з молоддю поневолених

в СССР,

н а р о д і в , що б о р е т ь с я

і п ра ва сво'х н ар од ів до вільного д е р ж а в н о г о життя. ротьбу У к р а їн и ,

протест

проти

задекляровано з а

свободу

Підкреслено бо­

Білорусі, Грузії, Тур кестан у, А з е р б е й д ж а н у , В ір м е н ії,

н а р о д і в Б а л к а н у та Б а л т и к и

В резолюціях С успіл ьн о-екон о м ічн ої ко­

м і с і ї в и с л о в л е н о а п е л ь до д е р ж а в е к о н о м і ч н о с и л ь н і ш и х , як С Ш А і інші, щоб вони д о п о м о г л и е к о н о м і ч н о с л а б ш и м в їхньому р о з в и тк о в і, збільшуючи

і н в е с т и ц і ї та б е з п о с е р е д н ю д о п о м о г у .

В постановах О р га н із ац ій н о ї ко м ісії відмічено потребу поширення членства

на ін ш і н а р о д и , н е п р и с у т н і на К о н ф е р е н ц і ї і с к л и к а н н я ч е р ­

г о в о ї к о н ф е р е н ц і ї на к і н е ц ь 1 9 6 9 ли б б у т и У к р а ї н ц і . відальність. ференції.

Це для н ас

р. д о М ю н х е н у , д е г о с п о д а р а м и

неабияка

Д о того д е л е г а т и С У М

честь, але

й велика

ма­

відпо­

брали участь у всіх К о м іс ія х К о н ­

Д о н а ш и х п р о п о з и ц і й та г о л о с у в д и с к у с і ї п р и с л у х а л и с я п и л ь ­

но в с і д е л е г а т и .

Г о л о в а у к р а ї н с ь к о ї д е л е г а ц і ї був т р е т і м с е к р е т а р о м

Конференції, п редсідником наційним

о р га н іза ц ій н о -р е з о л ю ц ій н о ї ко м іс ії, номі-

п р е д с і д н и к о м Д р у г о ї К о н ф е р е н ц і ї та був о б р а н и й до Е к з е -

кутиви С К М ,

як п р е д с і д н и и

На закінчення

молоді поневолених народів.

Конференції вибрано Екзекутиву С К М

в наступному

с к л а д і : п роф. Ґ о н з а л ь в В е л е з ( Ф і л і п п і н и ) — г о л о в а М егінда

Р а н а в е р а (Цейлон)

— з а с т у п н и к голови

М о г а м е д З а м р о н і ( І н д о н е з і я ) — ген. С е к р е т а р В ам Ва Тонґ (В'єтнам ) — скарбник М . 1 о м п с о н ( С Ш А ) — к о н т и н е н т а л ь н и й п р е д с і д н и н на А м е р и к у . Т . Т а м а з а в а ( Я п о н і я ) — п р е д с і д н и к на А з і ю Халїд Ґавт (С а в д А р аб ія) —

Середній Схід

В н о н ф е р е н ц ій т й з а л і в М а н іл і З - л і в а на п р а в о : п а н н а М а р ґ е р і т К е м ґ е р ( С Ш А ) В о л о д и м и р П и ­ ріг і мгр Ю р ій - М е н ц ін с ь н и й (У к р а їн а ).

А. Б й о р к ( Ш в е ц і я )

-

п р е д с і д н и к на h в р о п у

Ю. М е н ц ін с ь н и й ( У к р а ї н а )

— поневолені народи

В р аж енн я з Конф еренції і Філіппін не б а г а т і,

показалися

дуже

є яннайнращі.

гостинними

і гордими

Ф і л і п п і н ц і , х оч і на с в о ї д е р ж а в н і

- з д о б у т н и . В о н и не с и р и в а ю т ь , що в них щ е т а к о ж не в с е в п о р я д к у Г бо є з а в е л и к і с о ц і а л ь н і р і з н и ц і і ї хні н а м а г а н н я йду ть в н а п р я м і їх у с у н е н ня. У ч а с т ь н а ш о ї д е л е г а ц і ї на к о н ф е р е н ц і ї в М а н і л і б у л а б е з з а п е р е ч н и м успіхом

яким

може

бути г о р д а

вся н а ш а е м і г р а ц і я .

Проте вона дає

нам

н а г о д у для п о н о в н о г о с т в е р д ж е н н я д е я к и х б р а к і в , як і м и м у с і т и -

мем

поволі п о б о р ю в а т и в н аш ій з о в н і ш н і й політичній дії.

треба зарахувати

Д о тих б р а к і в

в першу чергу відсутність більшої скількости в и ш ко ­

лених діячів з о к р е м а з -п о м іж

м о л о д і для з о в н і ш н о ї р о б о т и .

Відчува­

є т ь с я б р а к с т у д е н т і в , які п о с т у п а л и б на с т у д і ї м і ж н а р о д н о г о п р а в а й пробивали селення.

собі

ш лях д ля д и п л о м а т и ч н о ї к а р і є р и

в країнах свого по­

Н е м а т а к о ж п о т р і б н и х н а у к о в и х п р а ц ь для о б г р у н т у в а н н я п р а в -

ного п ол о ж е нн я У к р а їн и з погляду у к р а їн с ь к о ї д е р ж а в н о ї рації, як т а ­ кож нас вітл е нн я усіх ділянок життя нації в умовах п он е вол е нн я та л о н іа л ь н о ї

залежности

Чорновола, Дзюби

України

ві д М о с к в и .

к о ­

Д е щ о в цьо му д а ю т ь т в о р и

і К о л л с н и , о д н а к це щ е н е в с е , к о л и . пр от и н а с с т о ­

їть в е л и к а в о р о ж а л і т е р а т у р а в ч у ж и х м о в а х , я к о ю н а с и ч е н і в с і б і б л ь о тек и та п е р е п о в н е н і жу р н а л и . Питання антивізації Д р у ж и н н и к ів дошкульно актуальне.

СУМ

на з о в н і ш н о м у

Тільки б е з п о с е р е д н ь о ю

конференціях, зустрічах, дискусіях, зударах, з м о ж е ного виробленнл боротьби

прийти до п о т р і б ­

і д а с т ь н а м н о в у п л л т ф о р м у длл н а ш о г о в и л в у в с в і т і

і д е й та в п л и в і в .

М олоді дає нам

відтинкові є

участю в м іж народ них

С тв ор е ни й з нашою участю Світовий Корпус

в е л е ч е з н у ш а н с у не тільк и для

пропагування

наших

і дей с е р е д м о л о д і с ві ту , а л е т а к о ж для ш к о л е н н я н а ш и х к а д р і в до п р а ­ ці н а м і ж н а р о д н о м у ф о р у м і . 6 0

однор азо во повертати.

Д о цього питання нам прийдетьсд

ще не-

Проф. Т.І. К І С ( О т т а в а )

ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СУБСТАНЦІЇ (Д оповідь ЦУ С У М

прочитана

в рамцях

на

Пленумі

Світового

Кон­

гресу Вільних У к р а їн ц ів , Ню

Йорк, листопад

1 9 6 7 р. )

В р а м к а х п о с т а в л е н о ї н а м т е м и м о ж н а б о б г о в о р и т и ці лий р я д в а ж н и х для н а с п и т а н ь .

О д н а к ві д п о в і д - н о д о з а з д е л е г . і д ь в и з н а ч е н и х о б м е ж е н ь ,

ми р о з г л я н е м о ц ю п р о б л е м у л и ш е в д в о х а с п е к т а х : 1. Ми п р о а н а л і з у є м о і с х а р а к т е р и з у є м о н а ш у д і я с п о р н у д і й с н і с т ь , її ф а к ­ тичний ст а н н а т е п е р ; 2. Ми о б м і р к у є м о м о ж л и в о с т і з м і н и тої д і й с н о с т и в с ві тлі п р о б л е м и з б е ­ р е ж е н н я у к р а ї н с ь к о ї н аці она льн ої субстанці ї. Я к видно, п ер ш и и ну р о з в ' я з к у ,

-

аспект ставить проблему, другий

розуміється без претенсій

Проблема збереження

пропонує п ев ­

на в и ч е р п н іс т ь .

української субстанції в діаспорі

виринає

з ряду соціологічних особливостей д інсп ор но ї у к р а їн с ь к о ї спільноти. як с о ц і о л о г і ч н и м и

т а к і політичними

Ці о со бл и в о с ті

визначуються

компонентами.

Р о з г л я н ь м о п о с т а в л е н і д в а а с п е к т и з т о ч к и з о р у тих

особливостей. 1.

П е р ш о ю о с о б л и в і с т ю н а ш о ї д і я с п о р н о ї с п і л ь н о т и є факт що в о н а з д і й с ­ нює свою спільнотно-політичну чинність в чужій ді йс нос ті а тим с а м и м в особливих обставинах.

Ці о б с т а в и н и с т в о р и л и п е р ш у п р о б л е м у : п р о б л е м у

тяг лос ти тої ч и н н о с т и в нові й д і й с н о с т і , п р о б л е м у з б е р е ж е н н я о д н о с т и і духово-політичного єднання з батьківщиною. Д р у г о ю о с о б л и в і с т ю у к р а ї н с ь к о ї д і я с п о р н о ї с п і л ь н о т и — це ї ї д в о ї с т и й п с и х о л о г і ч н и й і с у с п і л ь н о - п о л і т и ч н и й а наві т ь і к у л ь т у р н и й х а р а к т е р .

Льо-

я льні с т ь до к р а ї н п о с е л е н н я , в п л и в и н о в о г о с о ц і о л о г і ч н о г о о т о ч е н н я , нові д у х ові н а д б а н н я , с о ц і я л ь н о - е н о н о м і ч н а і н т е г р а ц і я і т о м у п о д і б н е , с т в о р и л и о к р е м и й с о ц і о л о г і ч н о - п с и х о л о г і ч н и й тип у к р а ї н ц я ; в о к р е м и х в и п а д к а х н а ­ віть г і б р и д н и й . Ця осо бливі с т ь ставить друг у п ро бл е му , п р о б л е м у а вт е н т и чно с т и у к р а ї н с ь ­ к о ї о д и н и ц і і с п і л ь н о т и в д і я с п о р і в ц і ло м у .

Соціологічний закон інтеграції

і а с и м і л я ц і ї д і ют ь р а д ч е в н а ш у н е к о р и с т ь , — з т о ч к и з о р у з б е р е ж е н н я н а ­ ціональної субстанції.

Н а ш а спільнота позбувається у к р а ї н с ь к и х п ер вн ів

і т им т р а т и т ь на н а ц і о н а л ь н і й с у б с т а н ц і ї .

Обставини соціяльно-економіч- 6 1

ної і н т е ґ р а ц і ї , п р и с т о с о в а н н я д о о б ' є к т и в н и х о б с т а в и н , нахил д о у п о д і б ­ не н н я і т.п. ф о р м у є о с о б л и в и й с п о с і б д у м а н н я і м е н т а л ьн і с т ь, що не о б о в ’я з ­ к о в о є с п р и я т л и в и м и для з б е р е ж е н н я с в о є ї а в т е н т и ч н о с т и .

П о з и т и в н і ци-

в і л і з а ц і й н і і н у льт у рницьиі н а д б а н н я не з а в ж д и у р і в н о в а р т н ю ю т ь вт ра т у на національній субстанції.

І н т е г р а ц і я — це д о о с е р е д н е я к і с н е є д н а н н я с о б і

с п о р і д н е н и х \ с е б е д о п о в н ю ю ч и х е л е м е н т і в з м е т о ю з л и т и с я в о д н е ці ле . С о ц і о л о г і ч н а і н т е г р а ц і я є з а в ж д и в е р т и к а л ь н о г о п о р я д к у , т о б т о т а к и м що й д е з н и з у в г о р у і. в д о о с е р е д н ь о м у н а п р я м н у .

П р о ц е с в т р а ч а н н я на н а ц і о ­

н ал ьн і й с у б с т а н ц і ї в н а ш і й д і я с п о р н і й с п і льнот і м о ж н а у в е л и к і й м і р і п о я с ­ нити в л а с н е д і я н н я м з а к о н а і н т е г р а ц і ї , я кий є о б ’є к т и в н и м з а к о н о м . У к р а ­ ї н с ь к а с п і л ь н о т а в д і я с п о о і не будучи є д и н о ю к і л ь к і с н о ю і я к і с н о ю д о о с е р е д н ь о ю с ил ою є д н а н н я , п р о ц е с і н т е г р а ц і ї у к р а ї н с ь к и х одиниць йде в двох н а п р я м к а х , стає д в о їс тн и м : ін т е гр а ц ія відбувається в н а п р я м ­ ку у к р а ї н с ь н о ї с п і л ь н о т и а б о в в н а п р я м к у с п і л ь н о т и п о с е л е н н я . Н а д а л ь ш о м у е та п і цей двоїстий

характер

стає однорямним, або стає гібридним. про яку буде

ще м о в а

інтеґрації або уривається

і

Є

-

ще й третя

м ожливість

— ц е м о ж л и в і с т ь я к і с н о ї с и н т е з и цих д в о х н а ­

прямків. Т р е ть о ю осо бли віс тю у к р а ї н с ь к о ї д і я с п о р н о ї спільноти є я ви щ е д е п о ­ л і т и з а ц і ї а то й а п о л і з а ц і ї .

П о я ву т ого н е г а т и в н о г о я в и щ а м о ж н а пояснити

з о д н о ї с т о р о н и і до п е в н о ї м і р и п е р ш и м и д в о м а о с о б л и в о с т я м и п р о я к і була м о в а вище, а з д р у г о ї с то ро н и і з о к р е м а д в о м а і нш и м и к о м п о н е н т а ­ ми п о л і т и ч н о г о п о р я д к у : 1. в і д с у т н і с т ю т я г л о г о з в е р х н ь о г о і о д н о с т и в о г о п ол іт ично го к е р і в н и ц т в а ( » л і д е р ш і п « ) та йо го о р г а н і з а ц і й н о - с т р у к т у р а л ь ­ н ого з а в е р ш е н н я як в У к р а ї н і т а к і в е м і г р а ц і й н і й д і я с п о р н і й д і й с н о с т і ; 2. в і д с у т н і с т ю у н а ш и х п о л і ти ч н и х с е р е д о в и щ а х о д н о с т а й н о ї н а ц і о н а л ь н о полі тичної к о н ц е п ц і ї і с т р а т е г і ї . І н а к ш е к а ж у ч и : б р а к у є н а м ч іт ко у т о ч н е ­ ної п о л і т и ч н о ї ф і н а л ь н о с т и і п о л і т и ч н о - с т р а т е г і ч н о ї о д н о с т и . — Ц е н е в и к ­ лючає, розуміється до б ре зрозум ілого політичного плюралізму, який є к о ­ нечний.

Явища деполітизації і аполітизації,відсутність структурального з а ­

в е р ш е н н я в ищ о г о т и пу , ве д ут ь н а ш у с пі льнот у в д і я с п о р і в к о н е ч н о м у п о ­ р яд к у д о п ол і т и ч н о г о н еді лля і д о п ол і т и ч н о ї д е з і н т е г р а ц і ї та д о п о в н о г о з а н е п а д у т а к н а м к о н е ч н о ї п о лі т и чн ої культури. Че твертою і останньою осн овною особливістю нашої діяспорної НОТИ

С П ІЛ Ь ­

є ві дсутні сть о п е р а т и в н о ї і н т е ґ р а ц і ї соці яльних, к у л ь ту р н о - н а у к о в и х ,

полі тичних, р ел і г і йн их , е к о н о м і ч н и х і т.д. ві д т ин к і в в о д н е н а ц і о н а л ь н о - с п і л ь н о т н е п л ю р а л і с т и ч н е ці ле.

В с і ці в і д т и н к и ні с а м і в с о б і ні м і ж с о б о ю н е

є ( з а о к р е м и м и в и н я т к а м и ) с т р у и т у р а л ь н о і ф у н и ц і о н а л ь н о п о в ’я з а н і , і т и м с а м и м не п р е д с т а в л я ют ь с о б о ю о р г а н і ч н о ї одн ос т и.

Ця о с о б л и в і с т ь є з р е ш ­

т о ю л о г і чн и м р е з у л ь т а т о м трьох п е р ши х . Зві дси виводимо наш перший загальний вис новок : п ер шо ю пер ед умо вою для з б е р е ж е н н я у к р а ї н с ь к о ї н а ц і о н а л ь н о ї с у б с т а н ц і ї в д і я с п о р і є ч і т к е о к ­ реслення і о рга н іза ц ій н е у тв ер дж енн я нашої національної самооут нос ти, н а ш о ї полі тичної п і д м ет но ст и п е р е д з о в н і ш н и м с в і то м та їхньог о с тр у кт у­ р а л ь н о г о з а в е р ш е н н я в о д н е і н т е г р о в а н е ці ле . Другий висновок -

я к и й є для н а с р і в н о ч а с н о п е р ш и м т в е р д ж е н н я м —

п о н о в н е о к р е с л е н н я і у т в е р д ж е н н я та с т р у к т у р а л ь н е з а в е р ш е н н я н а ш о ї с а м о б у т н о с т и і п о л і т и ч н о ї п і д м е т н о с т и не є по с в о ї й о п е р а т и в н і й суті с а м о - ці лл ю. У т в е р д ж е н н я с а м о б у т н о с т и , п і д м е т н о с т и т а с т р у к т у р а л ь н е з а в е р ­

шення м а є п е р е д у с і м функціональну вартість і т а к е ж зн а ч е н н я . м о ж у т ь о т ж е бути у т о т о ж н ю в а н и м и з фі н а л ь н і с т ю.

В о н и не

В і д с а м о з б е р е ж е н н я , від

у т в е р д ж е н н я с а м о б у т н о с т и і п і д м е т н о с т и н а ш о ї д і я с п о р н о ї с п і л ь н о т и для у к р а ї н с ь к о ї н а ц і о н а л ь н о ї с п р а в и м а л а а то й н і я к а к о р и с т ь . що це н е є с а м о ц і л ь а з а с і б .

а к т и в н и й ф а к т о р для с п р а в и д у х о в о г о , лення н а ш о ї батькі вщин и.

Ми т в ер д им о

Ц е й ( о п е р а т и в н и й ) з а с і б м а є бут и у ж и т и й як політичного і е к о н о м і ч н о г о в и з в о ­

Бо іна кш е засіб стане самоціллю.

Бо і н а к ш е н а ­

ша д і я с п о р н а с п і л ь н о т а з п р е т е н ц і я м и н а п о л і ти ч н у е м і г р а ц і ю у т о т о ж н е т ь ся з е м і г р а ц і я м и н і м е ц ь к о ю , г р е ц ь к о ю , і т а л і й с ь к о ю і і н ш и м и , що їх з н а х о ­ д и м о на всі х к о н т и н е н т а х ; ці е м і г р а ц і ї є, м і ж і н ш и м , т е ж » д і я с п о р а м и « . Я к ­ що ми в ж е м а є м о з к и м с ь п о р і в н ю в а т и с я , то в ж е р а д ч е і з д і а с п о р о ю ж и ­ д і в с ь к о ю , я к а як в і д о м о , з у м і л а п р о т я г о м д в о х т ися ч літ з б е р е г т и с в о ю н а ­ ц і о н а л ь н у с у б с т а н ц і ю , у т в е р д и т и с в о ю а в т е н т и ч н і с т ь і п і д м е т н і с т ь та в і д і г ­ рати ви р іша л ьн у ролю в з д і й с н е н н і і зр а ї ль с ь к о ї д е р ж а в и .

Порівнально м о ж ­

на б в ив е с т и з в і д с и і п олі тичну р ол ю у к р а і н с к о ї д і я с п о р и . Я к щ о ми с т а в и м о п р о б л е м у і н а к ш е , то т од і — л о г і ч н о — н а ш а ці ль м а л а б зве стися до п риб лизн о т ак о ї формули : « я к н а й ш в и д ш е і всеціло ін т е г р у ­ ватися і а с и м і л ю в а т и с я в спі льноти н о в о г о п о с е л е н н я .

Це є в інтересі к о ж ­

н о г о у к р а ї н с ь к о г о д і я с п о р ц я і є к о р и с н е для т о ї с п і л ь н о т и в я к і й ця і н т е г ­ рація і асиміляція відбувається»... Розуміється така гіпотеза м е ж у є з по­ літично а б с у р д н и м , а л е є з о в с і м л о г і ч н о ю , бо є в о н а д р у г о ю а л ь т е р н а т и ­ вою. З наших п ерш их вис н овків і в ід кин ен н я тези про духову а с и м іл я ц ію і ін т е г р а ц ію в ип лив ає д а л ь ш е т в е р д ж е н н я : у к р а ї н с ь к а спільнота в д ія с п ор і м а є к е р у в а т и с я п р и н ц и п о м п о л і т и ч н о с т и . А це в с в о ю ч е р г у о з н а ч а є , щ о ми п о б о р ю є м о я в и щ а д е п о л і т и з а ц і ї і а п о л і т и ч н о с т и .

Ми у в а ­

ж а є м о , що п р и н ц и п п о л і т и ч н о с т и для н а ш о ї с пі л ь н о т и на ч у ж и н і в и п л и в а є з фа к т у , щ о о с н о в н е я д р о т о ї с п і л ь н о т и є п о л і т и ч н о ю е м і г р а ц і є ю (чи і а т а ­ ку с е б е у в а ж а є ) і є в и з н а н а з а т а к у у к р а ї н с ь к и м н а р о д о м та з с том, в том у числі і к о м у н і с т и ч н и м .

нішним сві­

Як інтегральна частина у кра їнс ь ко го

народу, у к р а ї н с ь к а д і я с п о р а вповні у т о т о ж н ю є с во ї політичні ідеали з і д е ­ а л а м и ці лог о у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у . М и т в е р д и м о о т ж е д а л ь ш е , що н а ш а с п і л ь н о т а в д і я с п о р і м а є м ат и в и ­ р а з н і п о л і т и ч н і ці лі , я к і с у ц і л ь н о у т о т о ж н ю ю т ь с я з т а н и м и ж ц і л я м и у к р а ­ їнського народу.

А це о з н а ч а є в с в о ю ч е р г у , щ о н а ш а с п і л ь н о т а в д і я с п о ­

рі є в а ж н и м к о м п о н е н т о м в с е у к р а ї н с ь к о ї п о л і т и к и н а ц і о н а л ь н о г о в и з в о л е н ­ ня ( р о з у м і є т ь с я , я к щ о п р и н я т и щ о п і д с у ч а с н у п о р у м а є м о т а к у п о л і т и к у ) . Ця п р и к м е т а п о л і т и ч н о с т и у к р а ї н с ь к о ї с п і л ь н о т и в д і я с п о р і в и р і з н ю є її в р е ш ­ ті ві д е м і г р а ц і й і н ш о г о типу. В а ж л и в о ю п е р е д у м о в о ю для з д і й с н е н н я п о с т а в л е н и п е р е д н а м и ці л е й є оновлення і з а в е р ш е н н я існуючих с успіл ьно-гр ом адських, релігійних, по­ лі тичних к у л ь т у р н о - н а у к о в и х і і нших с и с т е м в одну суці льну п л ю р а л і с т и ч н у надсистему, надбудову.

І н а н ш е к а жу чи : буд уй м о н а ш е с піл ьн отн е життя в

д і я с п о р і на д е р ж а в н и ц ь к о м у с в і т о г л я д і і на т ак и х ж е п р и н ц и п а х .

2. В тих п е р ш и х н а ш и х м і р к у в а н н я х м и с т а р а л и с я в і д м і т и т и о с о б л и в о с т і , п р а ї н с ь к о ї д і я с п о р н о ї с пі льнот и, в к а з ат и на її ( з о к р е м а с т р у к т у р а л ь н і ) н е ­ доліки, зробити певні с т в е р д ж е н н я і ви с н ов ки.

Т и м ми п о с т а в и л и п р о б л е ­

му р а д ч е в н е г а т и в н о м у і с т а т и ч н о м у а с п е к т і .

Проблему збереження ук­

р аї н с ь к о ї н ац іо н а л ь н о ї с у б с т а н ц ії в д ія с п ор і т р е б а ставити т еж — і з о к р е ­

ма — в ї ї п о з и т и в н о м у і д и н а м і ч н о м у а с п е к т і . Н а н а ш у д у м к у , з б е р е ж е н н я н а ш о ї н а ц і о н а л ь н о ї с у б с т а н ц і ї м о ж е бу т и з д ій с н е н е ч е р е з п ротиставлення двох а н т и т ез : у к р а їн с ь к ій з а м к н е н о с т і ( щ о б не с к а з а т и у к р а ї н с ь к о м у Гетові ) з о д н о ї с т о р о н и і с о ц і я л ь н о - д у х о в і й а с и м і л я ц і ї і і н т е г р а ц і ї з д р у г о ї , ми п р о т и с т а в и м о с в о є р і д н у д в о ї с т у с и н т е з у у ф орм і о с о б л и в о г о типу у к р а ї н с ь к о ї л ю д и н и в д і я с п о р і .

Н а м видається

що це є т р е т і й м о ж л и в и й шл ях , я к и й у м о ж л и в л ю є п р и с т о с о в а н н я д о с о ц і о ­ л ог іч н ог о з а к о н у і н т е г р а ц і ї в спільноті п о с е л е н н я і во д н о ч а с з б е р е ж е н н я у к р а ї н с ь к о ї духової і політичної ав тен тичности.

Т а к а си нт ез а двох сповид -

но с е б е в и к л ю ч а ю ч и х е л е м е н т і в є м о ж л и в а л и ш е з а у м о в ч и н н о ї с в і д о м о с ти; п р я м у в а н н я по т о м у п р о п о н о в а н о м у т р е т ь о м у ( » к о м п р о м і с о в о м у « ) ш л я ­ ху м а є бути с в і д о м и м а к т о м к о ж н о ї у к р а ї н с ь к о ї о д и н и ц і в д і я с п о р і . П а с и в ­ не ж с т у п а н н я по т о м у т р е т ь о м у ш л я х у в е д е в к о н е ч н о м у п о р я д к у н а о д и н з д в о х п е р ш и х : на шлях з а м к н е н о с т и ( ґ е т а ) а б о на ш лях а с и м і л я ц і ї .

Цей

третій шлях — у ф ормі с о ц і я л ь н о - е к о н о м і ч н о ї і н т е г р а ц і ї і с в і д о м е з б е р е ­ ж е н н я н а ц і о н а л ь н о ї с у б с т а н ц і ї та а в т е н т и ч н о с т и — д о з в о л я є в р е ш т і о м и н у ­ ти с о ц і о л о г і ч н у д в о ї с т і с т ь , п р о я к у б у л а м о в а в и щ е . П р о п о н о в а н а тут ф о р м у л а т р е т ь о г о шл я х у ( « с и н т е з и » ) о с т а є т ь с я ч и с т о ю а к а д е м і ч н о ю с п е к у л я ц і є ю , я к ш о н е м а є для ї ї з д і й с н е н н я о б ' є к т и в н и х п е р е д ­ у м о в . і с п р а в д і т а к и х п е р е д у м о в щ е в п о в н і н е с т в о р е н о ; їх т р е б а щ е у в е л и к і и м і р і с т в о р и т и , н к і ж це оо є к т и в н і п е р е д у м о в и у О с н о в н о ю п е р е д у м о в о ю з д і й с н е н н я н аш их цілей в о со б л и в і й д і я с п о р ній д і й с н о с т і є с т р у к т у р а л ь н о - о р г а н і з а ц і й н е з а в е р ш е н н я всі х д і л я н о к спі льнотного життя в одну ін т е гр а л ьн у « с ис те м у с и с те м « .

Це за в е р ш е н н я м а є

бут и з д і й с н е н е н а в с і х щ а б л я х ( л ь о к а л ь н о м у , к р а й о в о м у , р е г і о н а л ь н о м у , в с е - і м і ж к о н т и н е н т а л ь н о м у ) та у вс і х д і л я н к а х ( к у л ь т у р н о - н а у к о в і й , п о л і ­ т и ч н і й, с о ц і я л ь н о - е н о н о м і ч н і й , м о л о д е ч і й ) — і це як в г о р и з о н т а л ь н о м у т а к і у вертикал ь н ом у порядну.

Т а к е з а в е р ш е н н я до в е л и к о ї м і р и в ж е з д і й с ­

н е н е на м о л о д е ч о м у ві дтинку ( С У М , Пласт , О Д У М

і і н ш і ) ; тут в ж е є і функ­

ціонують м е н ш - б і л ь ш з а д о в і л ь н о о р г а н і з а ц і й н о - с т р у к т у р а л ь н і з а в е р ш е н і системи.

А л е це чи н е є д и н и й в и п а д о н .

Найбільш дошкульним є відсут­

н і с т ь в е р х о в н и х з а в е р ш е н ь на в і д т и н к а х р е л і г і й н і м , к у л ь т у р н о - н а у к о в і м і п о л і т и ч н і м . Т у т т а к и х з а в е р ш е н и х с и с т е м ще н е м а є .

А б е з них в с я к а м і ж ­

к о н т и н е н т а л ь н а т а к к о н е ч н а і н т е г р а ц і я н а ш о ї д і я с п о р н о ї с пі л ь н о т и та з б е ­ р е ж е н н я в ній у к р а ї н с ь к о ї н а ц і о н а л ь н о ї с у б с т а н ц і ї є н е м и с л и м і . Р е а с ю м у ю ч и ці н а ш і м і р к у в а н н я , ми р о б и м о з а г а л ь н и й в и с н о в о к , що для з б е р е ж е н н я у к р а ї н с ь к о ї н а ц і о н а л ь н о ї с у б с т а н ц і ї в д і я с п о р н і й д і й с н о ­ сті , н а ш а с п і л ь н о т а п о т р е б у є о р г а н і з а ц і й н о - с т р у к т у р а л ь н о г о з а в е р ш е н н я всі х д і л я н о к жит тя . Д л я з д і й с н е н н я т а к о г о з а в е р ш е н н я є к о н е ч н и м : 1) З м і ц н и т и в ж е і с н у ю ­ чі с п і л ь н о т н і с и с т е м и та п о в ’ я з а т и їх в о д н у ц і л і с н у о д и н и ц ю , я к а в с в о ю ч е р г у у в і й ш л а б в « с и с т е м у с и с т е м « ; 2. В и з н а ч и т и р о л ю і м і с ц е н о ж н о ї ц і л і с н о ї о д и н и ц і в тій ж е « с и с т е м і с и с т е м » ; 3 . Є к о н е ч н и м що б р ол я к о ж ­ ної ц і л і с н о ї о д и н и ц і б у л а п о в ' я з а н а в к о н е ч н о м у ф у н к ц і о н а л ь н о м у п о р я д н у і н ш и м и ц і л і с н и м и о д и н и ц я м и ( н е з в а ж а ю ч и на те, що ці о с т а н н і в и к о н у ю т ь і нш і і н т е г р а ц і й н і р олі в « с и с т е м і с и с т е м » ) . О к р е м і ц і л і с н і о д и н и ц і не є в п р и н ц и п і н о н н у р е н ц і й н и м и чи с е б е в з а ї м о в и к л ю ч а ю ч и м и а ф у н к ц і о н а л ь н о в з а ї м о д о п о в н ю ю ч и м и ; 4. В и н о н у в а н н я і н т е г р а ц і й н и х р оль о к р е м и м и ц і ­ л і с н и м и о д и н и ц я м и в « с и с т е м і с и с т е м » м а ю т ь бути р е г у л ь о в а н і з а г а л ь н о п р и н я т и м и м о р а л ь н и м и і н у л ь т у р н и м и н о р м а м и та о к р е м и м и « с т а т у т а р н и м и « ( « к о н с т и т у ц і й н и м и " ) чи ї м п о д і б н и м и з а з д е л е г і д ь с ф о р м у л ь о в а н и м и « у т о ч н е н н я м и ” . З а г а л ь н и й к р и т е р і й для у с т і й н е н н я тих н о р м і ф у н к ц і о н а л ь ­ них у т о ч н е н ь є с и с т е м а у к р а ї н с ь к и х н а ц і о н а л ь н и х в а р т о с т е й .

США 2 3 і 2 4 л и с т о п а д а 1 9 6 8 р. в і д б у в с я в Н ь ю - Й о р к у , в г о т е л і С т а т лер Гілтон Х І І - т и й З 'ї з д С У М А , в я к о м у взяло уча сть 1 3 3 у п р а в н е н и х до г о л о с у в а н н я д е л е г а т і в , які з а с т у п а л и 3 7 О с е р е д к і в і 4 8 В ід д іл ів , що р а з о м н а р а х о в у ю т ь 4 8 9 9 ч л е н і в . З ' ї з д с к л а д а в с я з трьох ч а с т и н : д вох п л е н а р н и х с е с і й та п р а ц і к о ­ м і с і й . Н а п е р ш і й с е с і ї бу л и в и б р а н і к о м і с і ї , в і д б у л и с я з в і т и Г У С У М А та д и с к у с і я н ад з в і т а м и . В д р у г і й ч а с т и н і п р а ц ю в а л и к о м і с і ї , яких н і оаховувалося 6 : м андатно-вериф ікаційна, номінаційна, резолюційна, ю н а ц ь к а , д р у ж и н н и к а , ;татутова, ф і н а н с о в о - г о с п о д а р с ь к а . а т ре тій ч а с т и н і з р о б л е н о п ід с у м к и д и с к у с і ї з п о п е р е д н ь о г о дня, у д і л е н о а б с о л ю т о о і ю у с т у п а ю ч и м о р г а н а м , в и б р а н о нову У п р а в у С У М А та с х в а л е н о р я д р е з о л ю ц і й і п о с т а н о в . В р а м к а х З 'їзд у відбувся в тому ж готелі великий беннет в якому в з я л о у ч а с т ь 2 Ь Г' о с і б - у ч а с н и к і в З ’ї з д у , з а п р о ш е н и х г о с т е й та п р е д ­ с т а в н и к і в р із н и х о р г а н і з а ц і й . С в я т о ч н е сл ов о на б е н к е т і в и го л о с и в п роф. С . В о ж а к і в с ь к и й . З в і т з п р а ц і Г У С У М А з а д в а р о к и бу в в и д р у к о в а н и й о к р е м о ю б р о ­ ш у р о ю ; ві н о б і й м а є 3 7 с т о р і н о н . В н ь о м у з н а х о д и м о з в і т н у д о п о в і д ь голови Є . Г а н о в с ь к о г о та п о о д и н о к и х к е р і в н и к і в . V звіті с т в е р д ж е н о , що д і я л ь н і с т ь С п і л н и п о ш и р ю є т ь с я на щ о р а з то н ов і т е р е н и , д е т в оя т ь с я н о в і к л і т и н и , ч а с т о на в и м о г у с а м о г о ч л е н с т в а , а в б і л ь ш о с т і батьків ю на ц тв а . Т о м у чисельний стан в з а г а л ь н о м у зб іл ь ш и в с я. Н а й в а ж л и в іш о ю проблемою о р га н іза ц ій н о го порядку т^пер офор­ м л е н н я д р у ж и н н и к і в . Ці й с п р а в і п р и с в я ч е н о б а г а т о у в а г и . В і д б у л о с я д в і з у с т р і ч і с а м и х д р у ж и н н и к і в в ф о р м і о к р е м о г о т а б о р у . Д и с к ~ія над о р г а н і з а ц і й н и м и п ит а н н я м и д р у ж и н н и к і в була д у ж е к о р и с н а і ці ­ кава. У м и н у л і й к а д е н ц і ї в і д б у л и с я н а т е р е н і С Ш А д в і в е л и к і п о д і ї в як и w С У М А п о к а з а л а с в о ї о р г а н і з а ц і й н і с п р а в н о с т і . Ц е бу ли; С в і т о в и й К п н г о е с В і л ь н и х У к о а ї н и і в та в і з и т а ї їх Б л а ж е н с т в а В е р х о в н о г о А р х и єп и с к о п а Кир Йосифа Сліпого. Г о л о в н а У п р а в а С У М А на н а с т у п н у к а д е н ц і ю с к л а д а є т ь с я з 3 0 - т и о с і б , я к у д а л ь ш е о ч о л ю є Е. Г а н о в с ь к и й .

КАНАДА В 1 9 6 8 р. С п і л к а У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і в К а н а д і в і д з н а ч а л а 2 0 - р і ч ч я с в о є ї д і я л ь н о с т и . З ц і є ї н а г о д и К У С У М в и д а л а б р о ш у р у на м і с я ц ь Ю н о ­ го с у м і в ц я , в я к і й п р е д с т а в л е н о г р а ф і ч н о з а п о о д и н о к і р о к и з р і с т ч л е н ­ с тва п о о д и н о к и х к а т е г о р і й та графін росту ц е нт р ів п р а ц і ; О с е р е д к і в , аоь ів, лі тні х о с е л ь . Г р а ф і н и у н а г л я д н ю ю т ь . що м о л о д ш е і с т а ш и е ю н а ц т ­ во, п о ч а в ш и з 1 9 Ь 2 р. п о с т і й н о з р о с т а є , о с я г н у в ш и о с т а н н ь о 1 2 0 0 ч л е ­ н і в. Ч и с л о д р у ж и н н и к і в з р о с т а л о до 1 9 5 5 p., в і д т а к Оув д е я н и й с п а д , а ві д 1 9 6 4 р. новий з рі с т. П о д і б н и й стан п ер е й ш л и і с е н ь о р и . Ч и с л о дружинників і сеньйорів тепер майже однакове : ооидві категорії н а р а ­ х о в у ю т ь по п р и о л и з н о з ь и ч л е н і в. Ко л и х о д ит ь п р о О с е р е д к и С У М , то п о с т і й н о з р о с т а ю т ь , як з р о с т а є т а м п ж ч и с л о д о м і в та лі т н і т а б о р и .

В о с т а н н ь о м у ч а с і під ч а с р і з д в я н и х ф ер і й в і д б у л и с я о р г а н і з а ц і й н о в и х о в н і с е м і н а р і д ля п р о в і д н о г о а к т и в у в б і л ь ш и х О с е р е д к а х , я к М о н т р е а л ь , Т о р о н т о , В і н н і п е г , Е д м о н т о н . Д о тих О с е р е д к і в д о л у ч у ю т ь с я всі поблизькі м ен ш і О с е р е д к и т а В ід д і л и Ю С У М . 2 8 і 2 9 г р у д н я 1 9 6 8 р. в і д б у в с я в Т о р о н т і н у р с - с е м і н а р д л я в и х о в ників і впорядників п ровінції пів денного О н т а р іо . Курс зор га нізу ва л а Б у л а в а В і д д і л у Ю С У М в Т о р о н т і при с п і в п р а ц і Г о л о в н о г о в и х о в н и н а . З постійним р осто м С У М виявилося т а к о ж к о н е ч н и м п о ш и р е н н я п р и ­ м і щ е н ь д о м у у к р а ї н с ь к о ї м о л о д і в Т о р о н т і , п р и вул. К р і с т і . М о д е р н и й т е п е р і ш н і й б у д и н о к п ор уч я к о г о с т о я л а с т а р а г а ля , що с л у ж и л а на в е ­ л ик і з і б р а н н я , б у д е д о п о в н е н и й в е л и к о ю ф а с а д о ю в т о м у с а м о м у стилі т а м і с т и т и м е в е л и к у т е а т р а л ь н у з а л ю , р у х а н к о в у з а л ю та і нш і п р и м і щ е н ­ ня. Т а к о ж н а п о ч а т к у ц. р. п о с т а в К о м і т е т для п р и д б а н н я Д о м у у к р а ї н с ь ­ ко ї молоді в Е д м о н т о н і, який очолив інж. М. Когут. В ж е з а к у п л е н о п л о ­ щу в е л и ч и н о ю 1 4 а к р і в при 9 7 ву лиці та 1 4 5 а в е н ю . П р о е к т д о м у в з о в ­ с і м м о д е р н о м у с т и л і м а в би о б і й м а т и : г о л о в н у з а л ю н а 8 0 0 м і с ц ь , п о ­ б і ч н у з а л ю на 3 0 0 м і с ц ь , р у х а н к о в у з а л ю , 1 2 к л я с для в и х о в н о ї п р а ц і , п р и м і щ е н н я для ц і л о д е н н о ї ш к о л и , к л ю б для с е н ь й о р і в та і н ші в л а ш т у в а н ­ ня. Бі ля д о м у б у д е в л а с н и й п а р к , с п о р т о в і п л о щі , б а с е й н , м і с ц я для п і к ­ нік ів. К а м п а н і я з б и р а н н я фондів в ж е по ча л ас я . С а м і тільки б р а т н і о р ­ г а н і з а ц і ї з л о ж и л и біля 4 0 тисяч д о л я р і в . БЕЛЬГІЯ З огляду на св оє ц е н т р а л ь н е п о л о ж е н н я в і д н о с н о інших є в р о п е й с ь ­ к их н р а ї н , д е д і є С У М , с у м і в с ь к а о с е л я » Ф р а н к о п о л е « п р и т я г а є у в а г у і н ш и х К У С У М . П р и к і н ц і м і с я ц я г р у д н я та на п о ч а т к у с і ч н я ц. р. тут в і д ­ бувся п е р ш и й Е в р о п е й с ь к и й в и ш к іл ь н и й з и м о в и й т а б і р С У М , на який приїхали групи молоді з Англії, Ф р а н ц ії, Н ім е ч ч и н и та А в с т р ії, р аз о м бі ля 7 0 о с і б . К у р с був п о с т а в л е н и й на в и с о к о м у р і в н і під к о ж н и м о г ­ л я д о м , б о ж це б у л а в и б р а н а м о л о д ь : в п о р я д н и к и п е р е д о в с і м с т у д е н ­ ти та у чн і в и щ и х к л я с с е р е д н і х ш к і л . В и к л а д а ч а м и були г о л о в и К У С У М та з н а н і г р о м а д с ь к і д іяч і, м і ж я к и ми п а н с т в о С т е ц ь к и , Г о л о в а Ц е н т р а л ь ­ н о ї У п р а в и С У М О . К о в а л ь , о. д - р Б. К у р и л а с . М о л о д ь б р а л а а к т и в н у у ч а с т ь у с е м і н а р я х т а л е к ц і я х , а д е я к і з них п р и г о т о в и л и н о р е ф е р а т и , та в и с т у п и л и з с в о ї м и л і т е р а т у р н и м и с п р о б а м и та в і р ш а м и н а о к р е м о м у в е ч о р і . У ч а с н и к и нурсу в и н е с л и ве л и к у ко р и с т ь під н о ж н и м о г л я д о м . Вр ни згд иби п р о б л е м а т и к у у к р а ї н с ь к о ї духовости, ск р іп и л и с в о є н а ц і о н а л ь н е почуття, н а б р а л и д о с в і д у в с у с п і л ь н ій п р а ц і . О р г а н і з а т о р и т а б о р у та сумівський провід винесли позитивні вр аж енн я з цієї вдалої імпрези т а п е р е к о н а л и с я , що в и х о в н а п р а ц я п о ч и н а є п р и н о с и т и с в о ї п е р ш і о в о ­ чі . К У С У М в Б е л ь г і ї під ча с ве л ино д ніх в а к а ц і й плян ує в н у т р і ш н ю з у с ­ т р і ч с т а р ш о ї м о л о д і т а д р у ж и н н и к і в на т ри д н і . Ця з у с т р і ч п е р е д б а ч е н а г о л о в н о д ля м о л о д і , що п р а ц ю є і не м а є м о ж л и в о с т и б р а т и у ч а с т и у л і т н і х , чи з и м о в и х т а б о о а х . АРГЕНТИНА

66

і л ю т о г о ц . о. С п і л к а У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і в А р г е н т и н і в і д б у л а с в о ї З б о р и , я к і в і д б у л и с я на з а к і н ч е н н я д р у г о г о з ч е р г и с у м і в с ь к о г о т а б о ­ ру. О р г а н і з а ц і я т а б о р і в в А р г е н т и н і н а т р а п л я є н а т р у д н о щ і з б р а к у ви х о в н и к ів . Т о м у Ц е н т р а л ь н а У п р а в а С У М в ж е в д р у г е в и с л а л а до А р г е н т и н и с в о г о д е л е г а т а в о с о б і ч л е н а Ц У С У М д. П . Б а ш у к а , я к и й м и н . р о к у п е р е в і в в и ш к і л ь н и й т а б і р д ля в п о р я д н и к і в , а ц ь о г о р о к у вже вдруге відбув п оїзд ку з м етою допом огти м іс ц е в ій молоді п е р е ­ ведення таб ору та служити п о р а д а м и в о р г а н і з а ц і ї С У М . Теперіш ну Крайову Управу С У М вибрано в такому с кл а д і: Б . Т а н а с і й ч у к — г о л о в а . П . С т а ш к і в — з а с т у п н и к , І. Р о к у ш — б у л а в н и й Ю С У М . Ган на П аук — с е к р е т а р , Д ія н а Колодій — с к а р б н и к , Д. Д зям а п а — г о с п . о е ф е р е н т . Ю . С е р е д я к — г ол. в и х о в н и к . Ч л е н и У п р а в и : І. Д м и т р і в , І р е н а Б е р е с ь к а

І з щоденник а Та бо ро в ик а

й. РОЖН А

ПРИ ДЖЕРЕЛІ НАСНАГИ Л ю б л ю п о б ув а ти на Ф р а н к о п о л і , в д ив л я ти с я у й о г о ч а р і в н у п р и р о д у , на з е л е н і ялиці, о по в ит і т и шо ю. . . С ь о г о д н і 2 2 г р у д н я 1 9 6 8 р. я з н о в у с т р і н у в ш у м ф р а н к о п і л ь с ь к и х ялиць, та не с а м ! С ь о г о д н і в і д к р и т т я 1 - г о Є в р о п е й с ь к о г о З и м о в о г о Т а б о р у С У М . Т о м у а ж с і м д е с я т у ч а с н и к і в з ’ї х а л и с я з р і з н и х к р а ї н : А н г л і ї , Б е л ь г і ї , Н і м е ч ­ чини, Ф р а н ц і ї і А в с т р і ї . О фіційне відкриття табору. тальне слово Голови Ц У С У М

В и ш и к у в а н і у т ри - л а в і с у м і в ц і .

Коротке ві­

О . К о в а л я і З а с т у п н и к а — Я. Д е р е м е н д и .

Ко­

м а н д у т а б о р у д о р у ч е н о д. М . Г р и н ю к о в і , щ о н а й б і л ь ш н о м п е т е н т н и й в ц ь о ­ му ділі .

Решта Команди

— молоді : М. Ф р а н к е в и ч , (Н ім е чч ина ), заступник

К о м а н д а н т а ; В і р а Л а в р и н е н к о ( Б е л ь г і я ) , б у л а в н а ; Й. Р о ж к а ( Б е л ь г і я ) , бул а вн ий ; О . Б р а т к о в с ь к и й ( Б е л ь г і я ) , б у н ч у ж н и й ; А н н а Л а с т о в е ц ь к а , ( Анг лія) , писар; Л я р и с а Вітош инська (Франція), м едсестра. В и х о в н и й с к л а д т а б о р у н а д з в и ч а й н о б а г а т и й : о . д р . Б. К у р и л а с , д д О . К о ­ валь', Г. О щ и п к о , Я. Д е р е м е н д а , В . Л е н и к , А . Б е д р і й , Р. Д е б р и ц ь к и й , П . Г о ловінський. У ч а с н и к и т а б о р у — м о л о д ь п о н а д 1 6 літ ж и т т я . В ж е з п е р ш и х х в и л и н побуту на т а б о р і з а п а н о в у є д р у ж б а і г л и б о н а п ри я зн ь .

П р о гр а м а табору

в иш ніл ьн а і не з а л и ш а є б а г а т о час у на дозвілля.

Т а на те в о н а й м о л о д ь ,

щоб ко рис н е сполучати з п р и є м н и м

Т о м у у вільних хвилинах

і радісним.

чути д о т е п и , с м і х і я к в и я в в н у т р і ш н і х п е р е ж и в а н ь — н е п е р е в е р ш е н а у к ­ р а ї н с ь к а пісня. Т а ч о г о с ь б р а н у в а л о , г о л о в н о д л я т их, хто п р и г о т о в л я в с я б а ч и т и Ф р а н -

кополе вкрите білим сн і г ом. Ранок 24. 12. 68. « Р у х а н к а ! Р у х а н к а !« — п о ч у в с я г о л о с с л у ж б о в о г о с т а р ш и н и , я к и й з а х о ­ д и в с я будити з а с п а н и х « к о з а к і в » . П і д в о д ж у с ь на ноги і о ч а м с в о ї м не в ірю . п о к р и в а л о м білого, п ухкого снігу.

В с е н а в к р у т и с л і п и л о очі

Р а н і ш н и й п р о р у х був с п р а в ж н і м

оду-

ш е в л е н н я м і ф із и ч н и м та д у х о в и м п і д к р і п л е н н я м . Г о д и н и м и н а ю т ь н а з а н я т т я х , щ о ч е р г у ю т ь с я по 4 5 х в и л и н о д н і з а д р у ­ гими.

Д о п о в і д а ч і н е м о в б и х от і л и д а т и у ч а с н и к а м

весь свій д освід , все

с в о є з на н ня , не з а л и ш а ю ч и б а г а т о часу на д и с к у с ії.

Т аб ір дістав назву

• П о д в и ж н и к и С о б о р н о ї У к р а їн и » у 5 0-ліття Акту 2 2 січня 1 9 1 9

р. Г о л о в ­

ною т е м о ю д о п о в ід е й була »Роля Д р у ж и н н и к і в С У М » , яка з н а й ш л а с в о є ш и р о к е н а с в і т л е н н я як т е о р е т и ч н о г о т а к і п р а к т и ч н о г о п о р я д к у .

А л е ми не

забули т а к о ж і про духове обличчя нової л ітер атур но ї верстви в У к р а їн і, що с в о ї м и в и я в а м и д а л е к о п е р е р о с т а є о ф і ц і й н и й т а м » с о ц р е а л і з м « і з н е ­ б у в а л о ю с и л о ю б ’є по з а б р і х а н и х п о з и ц і я х р о с і й с ь к о г о і н т е р н а ц і о н а л і з м у і дружби народів. В е л и к о ю п о д і є ю для у ч а с н и к і в були в і д в і д и н и т а б о р у в и с о к и м и Г і с т ь м и . В поворотній д ор оз і з К о н г р е с у в С а і ґ о н і завітали до нас Я р о с л а в і С л а в а С т е ц ь к и та р о з п о в і л и н а м п р о с т в о р е н н я С в і т о в о г о К о р п у с у М о л о д і на К о н ­ ф е р е н ц і ї в М а н і л і , як т а к о ж п р о р і ш е н н я К о н г р е с у А П А К Л , я к и й , я к в і д о м о , п ри й н я в у ж е р а н і ш е п ри н ци п р о з п о д іл у с о в є т с ь к о ї і м п е р і ї на н ац і о н а л ь н і

д е р ж а ви , з гі дно з п р о г р а м о ю А Б Н і у к р а ї н с ь к о ї в и з в о л ь н о ї політики, яку р е п р е з е н т у є Г о л о в а Я. С т е ц ь к о . М и не с ч у л и с я , як с е р е д д о п о в і д е й , д и с к у с і й , п р о г у л ь о к , л е щ е т у в а н н я , р о з в а г о в и х в е ч о р і в і в и к о н у в а н н я р і з н о р о д н и х функцій та о б о в ' я з к і в п р о ­ ми ну в ч а с і т р е б а було го то ви т ис ь до в і д м а р ш у .

О д н а к т р е б а ще згад ати

к іл ь ка м о м е н т і в , які т а б о р о в и к а м н а п е в н о зап и ш у ть с я н е з а т е р т и м с п о м и ­ ном.

Д о н их н а л е ж и т ь р і ч н и ц я с м е р т и Б і л а с а і Д а н и л и ш и н а , я к у з о р г а н і з у ­

вав і провів д.М. Г р и н ю к .

Н е м е н ш е зворушливо і пам'я тно випали р о к о ­

в и н и н а р о д ж е н н я с л. п. С т е п а н а Б а н д е р и , яні м и в і д з н а ч и л и 1 - г о с і ч н я в 6 0 -л і тт я з дня н а р о д ж е н н я .

З т і є ї н а г о д и в і д ч и т а в о к р е м и й а п е л ь д. М . Ф р а н -

кевич. П р и с у т н і с т ь на т а б о р і б іл ь ш о ї с к і л ь к о с т и м о л о д и х л і т е р а т о р і в д а л а їм зорганізувати

ініціативу

л і т е р а т у р н и й в е ч і р , в я к о м у в и с т у п и л и Я. Д о б о ш ,

Р. Б а б о в а л , А. Г а й д а м а х а , 3 . К о в а л ь і Й. Р о ш к а .

Ірка З ел ен а з Ф р анц ії

виступила з м и стецьким читанням в ірш а « Чекан ня» молодої поетеси з У к ­ раїни — С к и р д и . своїх поезій.

З і с т а р ш и х д о л у ч и в с я о . д р . Б. К у р и л а с , в і д ч и т а в ш и к і л ь к а

П р о в о д и в в е ч о р о м А. Г а й д а м а х а , а на »суддю « з а п р о ш е н о

ред. В. Л е н и к а . 1 - ш е с і ч н я 1 9 6 9 р. Кінець таборування.

Т р е б а якось віддячитися К о м ан д і і д оп ов ід а ча м ,

що с т і л ь к и т р у д у в к л а л и в о р г а н і з а ц і ю і п е р е в е д е н н я т а б о р у . лоддю.

П р а щ а л ь н и й в е ч і р , що був п о в н і с т ю

ініціативою

С л о во за м о ­

програмою м о­

і з

л одих, в и я в и в , що м о л о д ь в м і є ці нити в к л а д е н у д ля н е ї п р а ц ю і с а м а з д о ­ б у ла с ь на в и с о к и й р і в е н ь е с т е т и к и і д о т е п у , я к и м о к р е м о г о ч а р у д о д а в а л о с в і ч к о в е світло

й інтимний настрій.

2 - г о с ічн я ми оп усти ли Ф р а н н о п о л е під с н і г о м в о ч і к у в а н н і н а ш о ї н а ­ ступної зустрічі.

ХУІ І-И Й К Р А Й О В И Й

Дня

15-го

З'ЇЗД

і 1 6 -г о лютого

в и й З ’ї з д С п і л к и делегати

та 6 6 До

із 3 3

друж инників

і гостей,

міш

В Е Л И К О Ї Б Р И ТА Н ІЇ

ц. р . в м і с т і О л д г а м

Української Молоді

під к л и ч е м » « З д о б у д е ш 123

СУМ

ними

Українську

О середків СУМ.

дорогий

гість

і М. Ю р ків

м іж

ними

У З'їзді 57

прибуло та к о ж

п р е з и д ії З'їзду о б р ан о д -р а

(заст.гол.). О . М ор оз

Д е р ж а в у !»

СУМ,

Н а З ’ї з д

відбувся ХУІІ-ий

-

Крайо­

в В е л и к і й Б р и т а н і ї , що п ро хо д и в

голова

членства

дуже багато

ЦУ С УМ

С .М . Фостуна

брали участь

старшого

молоді

мґр. О . Коваль.

(голова). П .Ф у ч к у

(секретарі).

В почесній

з а с і л и : о. А . М а к с и м у к

(УА П Ц );

він до р ечі

« О тч е наш»; О . Ковал ь

(голова

Ц У С У М ) , под. Л . М а р н і в (від Г У О У Ж )

А. Л а с т о в е ц ь к а О Б В У ),

(УС Г),

хореограф

-

М. Ф ідик

(від С У М

П. Д н і с т р о в и й

відкрив

З ’ї з д

—

президії

в Ф ранції),

молитвою

В. Н а г а й л о

і двох п ред став н и ків

(від

Олдгамсьної

громади. Привіти З 'їздові

н а д і с л а л и : Їх Е м і н е н ц і я

їх Е н с ц е л е н ц і я А р х и є п . Н и р І в а н

Кардинал

Б у ч к о , їх Е к с ц .

о .д -р С . В і в ч а р у к , о .д -р А. М и х а л ь с ь к и й

Йосиф

Сліпий,

Кир Августин

І орняк,

— капелян

с а к , о . Я . Г а в р и л ю к , о. В . П о к о т и л о , о. Ю . Ш к л я р і в . ло від с в і т с ь к и х у с т а н о в , як К У С У М

Ф ранції,

С У М , о. д - р Т . Т и Багато

привітів бу­

Н ім еч чи н и , А встралії,

69

Канади

і Америки. А Ь Н , ГУ

Пласту, ГУ С У У В , Укр аїнсь ко ї

Видавни­

ч о ї С п і л к и , У к р а ї н с ь к о г о Х р и с т и я н с ь к о г о Р у х у , п р о ф . Р. Л і с о в с ь к о г о , І . Р а в л ю к а , І. К р у ш е л ь н и ц ь к о г о , п р о ф. А. М о н ц і б о в и ч а , м ґ р . Е . Г а н о в с ь кого з Ам ерики

і УО СУМ

у Волтгам

Крос.

П і с л я с л о в а г о л о в и К У Я . Д е р е м е н д и , п р о м о в и в г о л о в а Ц У С У М , пі дкресляючи

щ о ц е й З ’ї з д є п і д с у м к о м д о в г о л і т н ь о ї , н а п о л е г л и в о ї п р а ц і

та висловив радість чисельної участи Д р у ж и н и к ів С У М з у ю ч и н а ї хні з а в д а н н я

у З ’ї з д і т а в к а ­

під с у ч а с н у п ор у.

Д р у г І. Д м и т р і в у с в о й о м у п р и в і т і н а с в і т л и в у с п і ш н і а к ц і ї м о л о д і , т а бажав

щоб м олодь д е р ж а л а

високо

прапори

виз в о л ь н о ї б о р отьби за

з д о б у т т я У к р а ї н с ь к о ї С а м о с т і й н о ї С о б о р н о ї Д е р ж а в и -. ЗЧзд обрав ну,

відтан різні к о м і с і ї : М а н д а т н о - н о м і н а ц і й н у , Р е в о л ю ц ій ­

Б ю д ж е т о в у т а к о м і с і ю для п е р е в і р к и

про токолу з п о п е р е д н о г о З'ЇЗ­

ДУЗ в і т у в а в про п р а ц ю С У М

г о л о в а К У л. Я. Д е о е м е н д а : п о к л и к а ю ч и с я

н а р о з і с л а н і з в і т и , ві н п о д а в д е я н і д о п о в н е н н я . ний.

О х о п л ю в а в різні ділянки з життя молоді.

акції і м аніф естації молоді (головно приємно ня г о л о в и басаду.

про

акцію

7-го серпня

З о гл яд у на цю а к ц і ю

кої С лави».)

1968

р. -

З в і т був д у ж е о б ш и р Г о в о р и в ві н т а к о ж

ш т у р м на м о с к о в с ь к у а м -

н а з в а н о було т а б і р

-

«Табір С ум івсь-

З а к і н ч у ю ч и звіт, го л о в а п о б а ж а в щоби С У М

вати в и с о к и м и

ідеалами

свойому народові.

про

було слухати н а с в і т л е н ­

м о л о д і у к р а ї н с ь к і с е р ц я , на

міг н а п о в н ю ­

шляху с л ужіння

Бо, як п ое т с к а з а в : «Всі мури з е м н о г о впадуть, Як сер ц е о б ерн еш у сурму. Н а й в и щ і бо в е ж і д у х о в о с т и ж ду ть Твойого шаленого штурму!»

З а Ко н тр ол ьн у К о м і с і ю з в іт у ва в інж. В . О л е с ь к і в , о д о б р ю ю ч и пр ац ю і господарку С У М . Після звітів ви в 'я з а л ас ь д осить ц ік а в а і ж в а в а д и с к у с ія .

Похваль­

н и м б у л о щ о м о л о д ь , я к н і к о л и і н ш и м р а з о м , б р а л а а к т и в н у у ч а с т ь . Слі д з г а д а т и шо в д и с н у с і ї з а б о а л и с л о в о о. А. М а к с и м у к ( п а р о х У А Г 1 Ц ) я к и й п р о п о н у в а в що О и р я т у в а т и і ц ю н е з о р г а н і з о в а н у м о л о д ь я к а ч а с т о ц і ­ к а в и т ь с я д р і б н и ц я м и а то й ж и в е ч у ж и м с в і т о м .

Г о л о в а Ц У С У М , д. О .

К о в а л ь т у р б у в а в с я з а р а д и д р у ж и н н и к і в , н а ж у ч и щ о д ля н их, г о л о в н о т е п е р , т р е б а присвятити біл ьш е у в а ги , ш у каю чи нових м ето дів праці, та п е р е д а ю ч и

їм функції й в ід по від ал ьність .

В ід п о в ід д ю голови Я . Д е р е м е н д и , уд іл ен н ям а б с о л ю т о р ії у с т у п а ю ­ чим к р а й о в и м

о р г а н а м та о д о б р е н н я м

обсади Крайової Управи закінчено б а в а із в и б о р о м

князівни

ні н а ц е й З ’ї з д .

Щасливими

нового проекту керівництва і

перший день нарад.

і князенка

Слідувала за ­

із д е б ю т а н т і в я к і б у л и з г о л о ш е -

ц ь о г о р о к у були п од . Я р о с л а в а Л а п ч а к і

д. Б о г д а н Д р о з д о в с ь к и й з Б р а д ф о р д у . Д ругий дейь З'їзду розпочався С л уж б ою українській

католицькій церкві місцевий

Божою

що ї ї в і д п р а в и в в

п а р о х о. д - р Т . Т и с а к

в намі-

р е н н і З ’ї з д у . В і д т а к з н о в у д і л ов і н а р а д и і в и б і р нових к е р і в н и х о р г а н і в . Крайової Управи С У М

о б р а н о п о н о в н о д. Я . Д е р е м е н д у .

Головою

Склад Управи:

д д . М . Г р и н ю к , В. К а п у с т и н с ь к и й , Б. Р о г а ч , О . Д о в б у ш , |. С к а л ь с ь к и й , О . Д е м я н ч у к , В . К а р п и н е ц ь , Б. С в е р и д , п о д - г и М . В о л ч а н с ь к а , А . Л а с т о -

вецька, М. Ю р к ів , д . С . Г а м у л я н , заступники

-

п о д - г и О . Ф е д е ч к о , А.

К е ц и к , 3 . А н д р у с и ш и н , дд. М . Г а в р и л і в , Б . С о п е л ь , Б. Ю р к і в . Контрольна Ком ісія роз

-

члени, В . Д е б а

-

д. В. О л е с ь к і в

і Я. С у п р у н

-

Т о в а р и с ь к и й С у д : І. К р у ш е л ь н и ц ь к и й драк -

-

голова, С . М . Ф о с т у н , О. М о ­

заступники. -

голова, І . Ф е д е ч к о , С. Шмон-

ч л е н и . Я . Ф а т е р и г а і п од. М . і н а ч у к

На З'їзді вибрано Крайову для К У та д о п о м а г а т и С У М 4 3 з а с л у ж е н и х діячів.

заступники.

Р а д у С У М , я к а м а є бути д о р а д ч и м т і л о м

під к о ж н и м о г л я д о м .

Д е л е г а т и на К о н г р е с С У М

-

Р ад а складається

із

Я. Д е р е м е н д а , , М. Г р и н ю к , Л . М а р к і в ,

В . О л е с ь к і в , В . Г р и н ю к , С . М . Ф о с т у н , В . К а п у с т и н с ь к и й , Б. Р о г а ч , А. Л а с т о в е ц ь к а , М . В о л ч а н с ь к а , В. К а р п и н е ц ь , Б. С в е р и д , О . Д е м я н ч у к , І. С к а л ь с ь к и й , О . Д о в б у ш , Б. Ю р к і в , Я. К о п ч и к , Н . К р у п а , Н . Р о з г і н , С . Г а м у л я н , В. Д я к і в с ь к а , В. Щ у п л я к , В. К а н ю к , А. К е ц и к , П. Ш у м е л д а . П і сл я з а с л у х а н н я І н ф о р м а ц і й і н а п р я м н и х ді яльн ост и К р а й о в о ї У п р а ­ ви у ц ь о г о р і ч н і й п р а ц і п е р е д а н о п р а п о р П е р ш у н а К У В о л ь в е р г а м п т о н с ь кому О с е р е д к о в і і схвалено бюджет.

У в н е с к а х і п о б а ж а н н я х бу ло п і д ­

к р е с л е н о п о б а ж а н н я що б и у к р а ї н с ь к а м о л о д ь в т р и м у в а л а в с ю д и чисту рідну мову і тра д иц ію . К і н ц е в о ю ч а с т и н о ю З ’ї з д у був к о н ц е р т к р а щ и х м и с т е ц ь к и х сил о к р у ­ ги З а х і д

-

Л а н к а ш і р : м о л о д е ч і хори С У М

і т а н ц ю в а л ь н і гуртки дали

п рисутні м м ожл иві ст ь н ас ол од ит и ся у к р а ї н с ь к о ю п і с н е ю і т ан ця ми.

Осо­

б л и в о п р и є м н о бу ло б а ч и т и т р у б н у о р х е с т р у з О с е р е д к у Р о ч д е й л ь , а л е не м е н ш е з а х о п л е н н я в и к л и к а в к в а р т е т « Д н і п р о в і хвилі » з О с е р е д к у ? Б е р і , я к и й т а к як і т р у б н а о р х е с т р а , є р е п р е з е н т а т и в н и м и г р у п а м и К р а ­ йової У п р а в и .

Слід згадати

стоїть на в и с о к о м у п о з е м і .

що м и с т е ц ь к и й

рівень багатьох гуртків

П р и є м н о в р а ж а ю т ь виступи малих хлопців

і д і в ч а т , я к і п о ч и н а ю т ь ві д 8 р о к і в п р а ц ю в а т и в С У М . ХУІІ-ий

К р а й о в и й З ’ї з д С У М - у в В е л и к і й Б р и т а н і ї д а в с п р а в д і д в а

с и л ь н і і д у х о в о п і д н е с е н і д н і , д н і , в я к и х н а ш а м о л о д ь г а р т у в а л а с ь до д а л ь ш о г о з м а г у у в и з в о л ь н і й б о р о т ь б і у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у , як с к а з а в М а р к о Б о є с л а в у « У к о а ї н а с л а в о ю засвітить»: « Хай з а п а х в і льн ої з е м л і Несеться ладаном

по с в і т і !

Я к з н и к н е з і р к а на К р е м л і

—

В к р а ї н а с л а в о ю з а с в і т и т ь !» Маруся В О Л Ч А Н С Ь К А

ВІДІЙШЛИ ВІД НАС. В м і с я ц і л ю т о м у Ц. р. в і д і и ш л и в і д н а с д в а в и з н а ч н і г р о м а д я н и , яні п о з а с в о ї м и п р о ф е с і й н и м и о б о в ' я з к а м и , ц і к а в и л и с я с п р а в а м и ви ­ хованн я молоді. Не будучи офіц ій ними в и х о в н и к а м и вони вкладали в цю пр а цю багато гап алу і труду, з д о бу ва ю ч и собі п р ихи ль ніс ть м о ­ л о д і . їх с м е р т ь б о л ю ч а щ е й т и м . щ о в о н а н а с т у п и л а п е р е д 6 0 - к о ю . с е б т о к о л и л ю д и н а ше м о ж е б а г а т о т в о р и т и . М и р о с л а в С К А Л А С Т А Р И Ц Ь К И И . видатний оперовий співак, п о­ м е р в П а о и ж і 1 6 л ю т о г о , л е ві н ж и в с а м о т н о п і с л я с м е р т и с в о є ї д р у ­ ж и н и . шо п о м е р л а в л и п н і м и н . р о к у . С л . п . М и р о с л а в С т а р и и ь к и й . це н е в і д ’єм н а постать у к р а їн с ь к о г о П а р и ж у , того с в іто в о го иентоу

куль-

т е и ь к о - у с п о с і б л е н и м , ві н, п і с л я б л и с к у ч о ї с п і в а ц ь к о ї к а р ’ єр и , з н а х о ­ див насолоду у сл ід кув ан н і за к у л ь тур н о -м и ст ец ь ки м и подіям и, п о ­ с т а н о в к а м и т е а т р і в . Ф і л ь м і в , в и с т а в о к , п р о які п и с а в до у к р а ї н с ь к о ї преси Й о го праця і діяльність п о в с я к ч а с була п о в ’яза н а з с в о є ю с п іл ь ­ н о т о ю і то н е т і л ь к и у п і з н і ш о м у в і ц і , а л е т а к о ж в ч а с і , н о л и ві н б у в на в е р ш и н а х с в о є ї о п е о о в о ї к а р ' є р и . Ш и р и й п а т р і о т , ві н був г о р д и й з а с в о є у к р а ї н с ь к е п о х о д ж е н н я і п і д к р е с л ю в а в це н а к о ж н о м у м і с ц і , в к л ю ч н о з п р о г р а м а м и с в о ї х вист' пів у г о л о в н и х рол ях є в р о п е й с ь к и х о п е р . В і н б у в с в і д о м и й , що ві н є : и н о м с в о г о н а р о д у і що с в о ї й с у с ­ п і л ь н о с т і у в е л и к і й м і р і з а в д я ч у є с в і й т а л а н т і к а р ’є р у . “ У в е л и к і й m i d i » T n e f i a о о з у м і т и . шо с п і л ь н о т а п а л а й о м у м а т е р і я л ь н у п о м і ч ( ві н б у в с т и п е н д і я т о м м и т р . А. Ш е п т и ц ь к с г о ) , а л е у с п і х и т а с л а в у в і н з д о ­ бу в в и к л ю ч н о с в о є ю п р а ц е ю , п о с л і д о ь ч і с т ю , в п е р т і с т ю і с и л ь н о ю в о ­ л е ю , я кі й о го х а р а к т е р и з у в а л и з а в ж д и . П і д п и с а н и й п р и г а д у є с о б і о д ­ ну р о з м о в у н а с у м і в с ь к о м у т а б о р і м и н у » о г о р о к у , в я к і й в і н в и с л о BKRnu піп « н і ш о н е в і щ у в а л о м е н і в е л и к о ї к а р ’ є р и , а н і м о є с к р о м н е п о х о д ж е н н я , ані Ф із ичн а п о с т а в а ( с е р е д н і й ріст), ані м а т е о і я л ь н і з а ­ с о б и . чи п і д т р и м к а . О д и н о к о с и л ь н а в о л я і п р а ц ь о в и т і с т ь д о п о м о г л и мені в и б и т и с я н а в е р ш и н и » . А « в е р ш и н и » иі б у л и в и с о к і . М а е с т р о М . С т а о и ц ь к и й з а о а х о в у в с я до н а й в и з н а ч н і ш и х н а ш и х с п і в а к і в н а ч у ж и н і . С в о ї м м и л о з в у ч н и м т е ­ н о р о м ві н ч а р у в а в д о в г і р о к и с в о ю і ч у ж у п у б л і к у . С п і в а ц ь к у к а р ’ єр у п о ч а в ш е У Л ь в і в с ь к і й о п е о і . а по в і й н і , о п и н и в ш и с я н а ч у ж и н і , п р о ­ бив с о б і шлях до с т о л и ч н и х т е а т р і в , де як п е р ш и й т е н о р в и к о н у в а в г о л о в н і полі. В ін в и к о н у в а в п е о ш і р о л і в т а к и х о п е р а х як « Ф а в с т » , «Ріґолетто», «Ловці перел», «Сила призначення», «Б о ге м а », «М а д а м Б атерФ лай». « М е н о н Л е с к о » . «Міньйон», «В ертеп», «То ска» та багато і н ш и х . Д е я к и й ч а с в и к о н у в а в о о л і п е р ш о г о т е н о р а v К о р о л і в с ь к і й оп е р і в Б р ю с с е л і «Ля М о н е » . У к р а ї н с ь к а п р е с а п р и н о с и л а б а г а т о й о ­ г о з н и м о к У т е а т р а л ь н и х с т р о я х та в і д г у к і в п р е с и н а й о г о в и с т у п и . У к р а ї н с ь к і й п у б лі ц і бу в в і д о м и й з с в о ї х к о н ц е р т і в , в и с т у п і в на н а ­ ц і о н а л ь н и х с в я т а х , та а к а д е м і я х . Д а в а в він с в о ї к о н ц ж р т и по в с іх н р а і н а х в Е в р о п і т а к і л ь к а р а з і в р о б и в т у р н е по А м е р и ц і й К а н а д і , д е його зав ж д и тепло вітали. З своїх виступів залиш ив кілька у к р а ї н с ь ­ ких плат івон . Як мистець. с л у ж и в передовсім укоаїнській к у л ь т у р і , розробляв рідний р епертуар, продвигав свою пісню, робив заходи ставити укра ­ їнські д р а м и в Т е а т р і націй в П а р и ж і, писав р е ц е н зії, критичні о гл я ­ д и . У ч у ж и н ц і в , з а р а д и п о с а д и , не р е з и г н у в а в зі с в о ї х н а ц і о н а л ь н и х п е р е к о н а н ь , не м а в к о м п л е к с у м е н ш е в а р т о с т и . Л ю б и в ві н м о л о д ь , з а о х о ч у в а в ї ї д о м у з и к и і с п і в у , Помимо сво­ го в е л и к о г о с т а ж у , не в в а ж а в о б и д о ю п о їх а т и на с у м і в с ь к і т а б о р и .

Сл. п. м а е с т р о М . С т а р и ц ь к и й зі с в о ї м д р у г о м п р оф. М. А н т о н о в и ч е м на т а о о р і , в р о з м о в і з м о л о д и м муз и и о м (1 9 6 8 р. )

п о і и в и и ш и з м о л о д д ю , дати к і л ь к а г у т і р о к про у к р а ї н с ь к у м у з и к у , з ас п і в а т и к і л ь к а п і с е н ь для с к р о м н о ї п у б л і к и . В о с т а н н і х о о к а х ві в v П а о и ж і М у з и ч н о - д р а м а т и ч н у с т у д і ю для м о ­ л о д і , д е вч и в м о л о д и х с п і в а к і в та в и ш к о л ю в а в а д е п т і в ж и в о г о с л о в а . Д е н і л ь к а й о г о 6. у ч н і в д а ю т ь у ж е с в о ї в л а с н і к о н ц е р т и . М а є с т о о М. С т а о и и ь к и й 6 v b активний у г р о м а д с ь к о м у житті. Б ез нього не о б ій ш л а с ь ж о д н а біл ьш а ім п р е з а , к о н ц е р т, м а н іф е с т а ц ія , ш е в ч е н к і в с ь к і к о н ц е р т и в П а р и ж і в 1 9 6 1 і 1 9 6 4 p. . Ш о п р о й ш л и з в е л и к и м у с п і х о м , були п ід й о г о н а г л я д о м та м и с т е ц ь к и м к е р і в н и ц ­ т в о м . Н а в и с т у п а х с т а в и в ві н в и с о к і в и м о г и д о с е б е с а м о г о і д о і н ­ ших в и к о н а в ц і в , за що з д о б у в а в п р и з н а н н я . О с т а н н і й й о го ви ступ б у в н а С в я т і С о б о о н о с і и в П а р и ж і 2 6 с і ч н я 1 9 6 9 р. в з а л і К о р т о . Зі с м е р т ю м а є с т р а М и р о с л а в а С к а л и - С т а р и ц ь к о г о у к р а ї н с ь к а г р о ­ м а д с ь к і с т ь в т р а т и л а не т і л ь к и с л а в н о г о с п і в а к а - т е н о р а м і ж н а р о д н о ­ го ф о р м а ї у , але и в е л и к о г о г р о м а д с ь к о г о д ія ч а , д о б р о г о в и х о в н и к а м о л о д і та п р о п а г а т о о а і н а л х н е н н и к а у к р а ї н с ь к о ї культури.

2 6 л ю т о г о 1 9 6 9 р. п о м е р у И о н к е р с і к о л о и ь ю - к і о р к у сл. п. с о т н и к У П А М и к о л а Ф Р И З - В Е Р Н И Г О Р А , я к и й п е р е ї х а в т у д и з І Г а р и ж а два роки тому. У чужій а м е р и к а н с ь к і й землі спочив великий вояк у к р а ­ ї н с ь к о ї р е в о л ю ц ії , який ве л ик у ч а с т ин у с в о г о життя п р о в і в у в і д к р и ­ тій з б р о й н і й б о р о т ь б і з в о р о г о м . Й о г о ж и т т є в и й шл ях м о ж н а в и з н а ­ ч ит и с л о в а м и : в о і н , г р о м а д я н и н , в и х о в н и к . Д о в г і р о к и в ч а с в і й н и та п і с л я н е ї с от . М и к о л а Ф р и з п р о в і в у р я ­ д а х У П А , я к о р г а н і з а т о р ї ї з б р о й н и х к а д р і в . З У П А п е р е ж и в ві н р а ­ д і с н і х в и ли н и в о я ц ь к о ї с л а в и , т я ж к і і п о в о є н н і ч а с и б о р о т ь б и на З а к е р з о н н і т а г е р о ї ч н и й р е й д ч е р е з Ч е х о - С л о в а ч ч и н у , А в с т р і ю а ж до Н і м е ч ч и н и , як к о м а н д и р о д н о г о з від діл ів. П о с в о ї й н а т у р і с л. п а м ' я т и с о т . М и к о л а Ф р и з б у в л а г і д н о ї в д а ч і , с п о к і й н и й , з р і в н о в а ж е н и й . В і й н у і б о р о т ь б у в в а ж а в ві н к о н е ч н и м з л ом я к і п о т р і б н і д ля о б о р о н и ж и т т є в и х і н т е р е с і в н а р о д у . Й о г о н а с т а н о ­ ву в т о м у в і д н о ш е н н і м о ж н а п о р і в н я т и з г е н . А й з е н г а у е р о м , я к и й бу - 7 « ду ч и в е л и к и м в о я к о м , з б е р і г а в д о б р о т у , ч и с т у с о в і с т ь т а л ю б я з н і с т ь .

С и л ь н о ї фізичної Оудови, в і н з л е г н и м с е р це м п е реносив

усі труд­

н ощ і, н е в и г о д и , го лод і холод, не в т р а ч а ю ч и ніколи віри у с л у ш н і с т ь в и з в о л ь н о ї і д е ї . С в о є ю в е с е л о ю в д а ч о ю ві н п і д т р и м у в а в на д у с і с в о ­ їх в о я к і в у б е з н а д і й н и х с и т у а ц і я х т а в и в о д и в їх з н е б е з п е к , ч а с о м у р о з м о в а х : п р и з н а в а в с я , щ о і в н ь о г о Оули х в и л и н и з н е в і р и , к о л и к і л ь ­ ка днів без їж і, о к р у ж е н і в о р о го м , про бив ал ися в і н ш і ліси. Але т о ­ ді в і н зі щ е б і л ь ш и м з а п а л о м п е р е к о н у в а в в о я к і в , щ о п р о р и в м у с и т ь в д а т и с я . І в б і л ь ш о с т і в и п а д к і в т ак було. Т я ж к і с и т у а ц і ї н е н а в и д я т ь п а н і к и , — г о в о р и в він, - а л е в и м а г а ю т ь р і ш у ч о с т и , в і д в а г и , та витривалости. Д о б и в ш и с я з р е й д у ю ч и м и ч а с т и н а м и у И А до Б а в а р і ї та с к л а в ш и з б р о ю п е р е д а м е р и к а н ц я м и ^ с от . м . Ф р и з б е р е і н ш у з б р о ю , не м е н ш в а ж л и в у - п е р о і с л о в о . В 1 У 4 ? і 4 8 p p . ві н о б ' ї з д и т ь з д о п о в і д д я м и у к р а ї н с ь к і о с е р е д к и з зах. Є в р о п и та го л ос ит ь сл ов о п р а в д и про б о ­ ротьбу і с против народу о к у п а н т а м . О с ів ш и в П а р и ж і , в і д п р а ц ю в а в с п о ч а т к у в О У Р Ф , о ч о л ю в а в І о в а р и с т в о нол. в о я к і в У І І А ї м . г е н . Т . Ч у п р и н к и н а - Є в р о п у , а в і д т а к п р а ц ю в а в у л я б о р а т о р і ї , не з а л и ш а ю ч и ніколи г р о м а д с ь к о ї роботи. Я к г р о м а д с ь к и й д і я ч в і д з н а ч а в с я ві н п р я м о л і н і й н і с т ю , щ и р і с т ю та б е з п о с е р е д н і с т ю у в і д н о ш е н н і до св ої х с п і в п р а ц і в н и к і в . Н е в і д м о в ­ л я вс я від о б о в ' я з к і в , з а й м а ю ч и б а г а т о п ос т ів в г р о м а д с ь к и х о р г а н і ­ з а ц і я х . І І о м и м о п р а ц і , з н а х о д и в ч а с на в и ї з д и до О с е р е д к і в у Ф р а н ­ ції, д е з а в ж д и д а в а в с л о в о п о р а д и , з а о х о т и , в и г о л о ш у в а в д о п о в і д і , р е ф е р а т и , п і д т р и м у в а в л ю д е й на дусі. Н к в и х о в н и к , с о т . М и к о л а Ф р и з п о ч а в п р а ц ю в а т и ще н а р і д н и х з е м ­ лях. П о п р о ф е с і ї у ч и т е л ь , в і н з н а х о д и в ' с к о р о с п і л ь н у м о в у з м о л о д д ю . Н а е м і г р а ц і ї , він с п і в п р а ц ю в а в з м о л о д д ю в С У М , д а в а в л е к ц і ї , гут ір ки, Д о п и с у в а в до видань. М о л о дь б а ч и л а в ньом у ж и в о г о с в і д к а б о р о т ь б и з а в и з в о л е н н я і т о м у й о г о г у т і р к и п р о У П А п р о м о в л я л и до д у ш і . В 1 9 6 3 р . сот. М . Ф р и з був к о м е н д а н т о м с у м ївсь к о г о т а б о р у в О т - П ' є р , д е к л і м а т и ч н і т а г е о г р а ф і ч н і о б с т а в и н и бу ли о с о б л и в о т я ж к і ; ц і л и м и т и ж н я м и п а д а в д о щ , що м а й ж е з а л и в а в ш а т р а , не було т а м б у ­ д и н к ів , д о с т а в а х а р ч ів у г о р а х була о с о б л и в о т я ж к а . Ц е , д а в а л о йому з м о г у п о р і в н ю в а т и т я ж к е ж и т т я на т а б о р і з ж и т т я м у п і в ц і в та п е р е к о ­ нат и м о л о д ь , що ще не т а к зле на т а б о р і . С а м е н а т о м у т а б о р і ві н ц і л и м и в е ч о р а м и а ж п о з а п і в н і ч р о з к а з у ­ вав ч л е н а м к о м а н д и свої п е р е ж и в а н н я , м а р ш і, бої, облави та п о ­ хід ч е р е з С л о в а ч ч и н у , що були в е р ш к о м не т іл ь к и в и т р и в а л о с т и , а л е т а к о ж в и н а х і д л и в о с т и та ф а н т а з і ї , з м е т о ю п е р е х и т р и т и

ворога. Г. О Щ И П К О .

Сл. п. с о т м . М. В е р н и г о р а - Ф р и з

(сидить 2-ий з-ліва)

м і ж с т у д е н т а м и в Л ю в е н ( К У С У М Б ель гі ї) , після д о ­

74

п о в і д і

п р о

р е йд и УПА.

Наші надети

В с е б іч н і заінтересування у к р а ­ їнсько ї молоді в д іяспо рі п р о я в ­ л я ю т ь с я та нож і в в і й с ь к о в о м у д і ­ лі .

І д е я с л у ж б и У к р а ї н і , я к у ця м о ­

л о д ь о д е р ж у є в і д с в о ї х б а т ь к і в та у виховних організаціях, а зокрема в СУМ,

к а ж е ї й в и б и р а т и ш л я х , я-

н и м ц я с л у ж б ' а м а є в життю з д і й ­ снюватись.

Всебічність

боротьби

за у кр а їн с ь ку державність і с у в е ­ ренність в и м а г а є ф а х ів ц ів на всіх в і д т и н к а х ш и р о к о г о фронту в к л ю ч ­ но зі з н а н н я м

воєнного діла.

Н а ш і в ій с ь к о в і традиції п е р е ­ д а ю т ь с я та ко ж з р о д у в р і д .

у Ве­

л и к ій Британії, д е в ій с ь к о в а с л у ж ­ ба

є на д о б р о в іл ь н ій

базі, части­

на н а ш о ї м о л о д і в и р іш и л а з о р г а ­ нізувати с в о ї в л а с н і в і д д і л и к а д е ­ тів, д е б м о ж н а б у л о н а б у ти п р а к ­ ти ч н о г о з н а н н я п р о р о д и з б р о ї , о д е р ж а т и в і й с ь к о в у з а п р а в у та о п а ­ н у в а ти з н а н н я з т е р е н о з н а в с т в а , в о є н н о ї т е х н і к и та б о є в о ї тактики. С л і д с тв е р д и ти , щ о н а д е т и п о с т а ­ л и в тих м і с ц е в о с т я х ( Н о т т і ґ г а м ) , д е б у в р о з в и н е н и й с п о р т та ф і з и ч ­ н е в и х о в а н н я , а п р и тому н а я в н і с ть н а ш и х старших віи ськов и нів ., е н тузі ясті в в і й с ь к о в о г о д і л а .

Вони й

провадять в иш к іл за п р о г р а м о ю і п і д н а г л я д о м а н г л і й с ь к и х старшин. Наші

відділи

к о р и с ту ють с я п о є н о ю

а в т о н о м і є ю , мають в л а с н у у к р а ї н с ь ­ к у к о м а н д у , носять у к р а ї н с ь к і в і д знаки

та п р а п о р .

Це д а є їм зм о гу

та к о ж брати у часть в

українських

м а н і ф е с т а ц і я х та с в я т а х . На

с в і т л и н а х , п о б і ч , б а ч и м о їх

н а с у м i e c b H O M v З д в и з і в Л е с т е р та н а святі У к р а ї н с ь к о ї Д е р ж а в н о с т и в Ро ял Фестівал Гол в Л о н д о н і . Н е ­ д а в н о відбувся перший випуск підстаршин з п о м і ж мо ло ді .

І фїз КцльтцршНи

и с е р е д о н мотт інґ гам • Англіп Щ е як б а т ь к и були м о л о д ш і і не було ще м о л о д і, тоді іс н у в а л а відбиванкова ком анда.котра з м а г а ­ лась з у к р а ї н с ь к и м и к о м а н д а м и ін­ ших с ку п ч е н ь . С у м ів ц і з а х о п л е н і копаним м ячем,доривочно розгравали т о в а р и с ь к і з м а г а н н я з і н ш и ­ ми о с е р е д к а м и , п о ч а в ш и від 1 9 6 0 . А л е до с т в о р е н н я п о с т ій н о ї к о м а н ­ ди д і й ш л о а ж у 1 9 6 5 р о ц і . О р г а н і з зц ією команди зайнявся тодішний спортовий референт О сеоедну СУМ У Ноттінггамі д .М .К остю к. Коман­ да п р и н я л а н аз в у « Д н іп р о » і з р а з у вс ту п ил а до Н о т т і н ґ г а м ш і р М о л о ­ д е ч о ї Л і ґ и . Ьула п р и д і л е н а до 3 -о ї ДИВІЗІЇ. Коли члени др уж и ни п ер ей ш ли ї й р о к і в ж иття , м у с іл и п е р е й т и до ін ш о ї ліґи. В о н и вступили до Н о т тінґгамш ірської А м а то рс ь ко ї Ліґи. щ о н е м а є о б м е ж е н н я в і к у . їх п р и ­ д іл е н о до б-тої д и в і з і ї . Т а м р о з і ­ гр а л и у с е з о н і 6 7 / 6 8 рону 2 6 з м а ­ гань, з того виграли 20 , з р є м і с у вали 4 і п р о г р а л и т іл ьк и 2 з м а г а н ­ ня. Т а к и м ч и н о м в т ій д и в і з і ї з д о ­ були п е р ш е м і с ц е . Н а с е з о н 6 8 / 6 9 їх п е р е к и н у т о д о 4 - т о ї д и в і з і ї . Н а ша д р у ж и н а з д о б у л а 1 0 8 воріт.

змаганнях, трим аючи два роки ( І У Ь о і 1 9 6 7 ) п е р ш е н с т в о у футболі С У М на цілу А н г л і ю . А д м ін іс тр а ц ією команди »Дніпро« займається дальше невтомний п р а ­ цівник д .М .К о с т ю к, а молодий Ьогдан С к л я р е н к о єїї ка п іт а н о м і с е ­ кретарем. В 1 9 6 8 р. О у л а с т в о р е н а д р у г а с у м і в с ь к а д р у ж и н а к о п а н о г о м ’я ч а у Н о т т ін ґ г а м і, як р е з е р в а п ер ш о ї. Ця д р у ж и н а п р и н я л а н а з в у - С к а л а , « її к е р і в н и к о м є п .Я . Ц у р к а н , а к а п і ­ т а н о м і с е к р е т а р е м м о л о д и й д. Б о г ­ д ан С т о в б а н . Ця д р у ж и н а т а к о ж вс ту п ил а до А н г л і й с ь к о ї ліги, м іж інш им до тої с а м о ї, в якій с по ч а т к у була д р у ж и н а » Д ніп ро « . • Д р у ж и н а » С к а л а « входила до с у ­ мі в с ь к о ї л іґ и в 1 9 6 8 р о ц і і д і й ш л а д о фіналу, о д н а н п р о г р а л а фін ьл ки і з м а г а н н я в к о р и с т ь » Л е в і в « з вг>г форду. З а д о б р у п о в е д і н н у і га р н і успіхи в а н г л і й с ь к і й лізі, д р у ж и н а « Д н і п р о ' виїзд ить у к ві тні ць ого р ок у на з м а гання з д в о м а н ім е ц ьки м и дру ж ина ми до Ке льн у, Н і м е ч ч и н а .

С у м ів с ь к а к о м а н д а «Дніпро» бра ля у ч а с т ь і в с у м і в с ь н и х л і ґ о в и х

Футбольна

76

юм,

М . Джус

ком анд а «Дніпро.» 3-п р ав а

на к р а ю

з-ліва, с тоїть н а п іт а н

стоїть нерівнин

Богдан Скляренно.

М. К о с т ­

2 2 ч е р в н я 1 9 6 8 р. в і д б у л о с я в і н ч а н н я сум і в к и К а т р у с і К У ЦЬ з М и х а й л о м М А З Е П О Ю . Молодят з в і н ч а в о. проф. К у ш н і р и к в у к р а ї н с ь ­ кі й к ат о лиц ьк і й ц е р к в і у Мо н т р е а л і .

На шлюб

п р и й ш л о б а г а т о п р и я т е л і в м о л о д и х та ї хні х б а т ь к і в . С у м і в к и пр и й шли в о д н о с т р о я х , щоб в і ддат и по ша н у с вої й в и х о в н иці . Пі д час г о с ­ тини п е ре в е ден о збі рк у, яка принес ла 155 дол. На виховні

ілі О СУ М приз на че но 100 дол., на

Виз вольний фонд -

25 дол., «Гомі н Ук раї ни» -

— 1 5 дол., на « Крилат і » — 15 дол. З б і р к у п е ­ р е в е л и В. М а р ч у к та В. Ш у л ь г а н .

29 червня 1 9 6 8 р. ві дбулося в соборі св. Во ­ лодимира Великог о в Парижі вінчання с у м і в ­ ки О д а р к и А Н Д Р І Ї Ш И Н з О м е л я н о м М А З У РИКОМ. вона -

М о л о д а п а р а — це « в и б р а н ц і муз»,

б. уч ен иця м у з и ч н о ї с т уді ї М . С т а р и ц ь -

к ог о, т епер уже с а мо с т і й н а талановит а с п і в а ч ­ ка, а ві н -

м и с т е ц ь - м а л я р , що п р ибу в

но з на шо ї Л е м к і в щ и н и .

недав­

В і н ч а н н я до в е р ши л и

о. шамб. М . Л е в е н е ц ь та о. О. Анд р і ї ши н , брат молодої . Служб у Божу та ві нчальний обоял спі ­ в ав х ор пі д о р у д о ю п а ні

Ві ри

Д ратві нської.

З с е р п н я 1 9 6 8 р. в і д б у л о с я в і н ч а н н я сум і в с ь к о ї пари Софі ї Д М И Т Р У К з Б о г д а н о м П Е Т Л Ь О В А Н И М в ц е р к в і Х р и с т а Царя у Ф і л яде л ь фі ї .

Ьі о ло д ят а є а к т и в н и м и ч л е н а м и

С У М А в О с е р е д к у і м. УПА у фі лядельфі ї . Пі д час в е с і л ь н о г о прийнят тя . і е р е в е д е н о з б і р к у на вида вн ичий фонд С У М , яка п р и н е с л а 105 дол. З б і р к у перевели подруг и Ми р о с л а в а Лис ю к і Марі я К о ноненк о. М о л о д и м п а р а м б а ж а є м о б а г а т о щастя на н о в о м у шляху, а в с і м ж е р т в о д а в ц я м с к л а д а ­ є м о щиру п о д я к у з а п і д т р и м к у н а ши х в и д а н ь

\

'

Ж

77

В и с о н о ш н іл ь н і

літні

курси українознавства і Ц Е О У О

В л ю т о м у ц. р. У к р а ї н с ь к и й В і л ь н и й У н і в е р с и т е т т а У п р а в а Ц е н т р а л ь ­ н о г о С о ю з у У к р а ї н с ь к и х С т у д е н т і в в и д а л и с п і л ь н и й з а к л и к до с т у д е н т с т ­ ва та м ол о ді в с п р а в і ц ь о г о р і ч н и х с т у д е н т с ь к и х і м п р е з в М ю н х е н і . З а ­ к л и к в а т н и й т и м , щ о ві н в і д з е р к а л ю є н а м а г а н н я с п і в п р а ц і д в о х н а ш и х в и с о к о ш к і л ь н и х ус та н ов : « А л ь м а М а т е р » ( у н і в е р с и т е т у ) та с т у д е н т с ь к о ї цент рал і. О с т а н н і м и р о ка м и У В У . з б о а к у студентів, о р г а н із у є ва к а и ій н і с е м е с т р и у к р а ї н о з н а в с т в а на п р о т я з і л і т н і х м і с я ц і в , на які п р и ї з д ж а є б а г а т о н а ш и х с т у д е н т і в з - з а о к е а н у . Т р е б а с к а з а т и , шо ці лі т н і к у р с и мают ь в е л и к е з н а ч е н н я , і к о л и с т у д е н т їх с е о і о з н о п о т р а к т у є . то т а к і л в а - т р и с е м е с т р и з н а ч н о п і д с и л я т ь й о г о у к р а ї н о з н а в ч у с с в і т у . А для с ь о г о д н і ш ­ н ь о г о м о л о д о г о с т у д е н т а , що в ч и т ь с я на ч у ж о м у у н і в е р с и т е т і і в в а ж а є с е б е ч л е н о м у к р . с п і л ь н о т и , це р і ч п р я м о н е о б х і д н а . Є в н а с т а к о ж б а г а т о м о л о д і , шо з а к і н ч и л а с е р е д н ю о с в і т у і. н е м а ю ­ чи з м о г и с т у д і ю в а т и , в і д і й ш л а н а п р а ц ю . У в і л ь н и й ч а с ці м о л о д і л ю д и з а й м а ю т ь с я в и х о в а н н я м у м о л о д е ч и х о р г а н і з а ц і я х , чи н а в ч а ю т ь v ш к о л а х у к р а ї н о з н а в с т в а . Д л я цих м о л о д и х в и х о в н и к і в є п р я м о н о н е ч н о ю в и м о ­ гою відбути літній курс У В У . Це с а м е відноситься до всіх с у м івс ь н их виховників. Ц ь о г о р і ч н і в и с о к о ш к і л ь н і к у р с и бу д у т ь о с о б л и в о ц і к а в і , т о м у шо п р и ї з ­ д ж а є в е л и к а г р у п а ( бі ля с то о с і б ) н а ш и х с т у д е н т і в з С Ш А і К а н а л и С т у д е н т с ь к і с о ю з и в Е в р о п і п о в и н н і п о р о б и т и с т а р а н н я , ш о б їх ч л е н ­ с т в о в з я л о в к у р с а х ч и с е л ь н у у ч а с т ь . Р о з у м і є т ь с я , шо т а к а п о ї з д н а в и м а ­ г а є п евн их фондів і тому п о т р іб н а є д о п о м о г а г р о м а д с ь к и х о р г а н і з а ц і й . П р о б л е м у т р а н с п о р т у м о ж н а р о з в ’ я з а т и п р и п о м о ч і с п і л ь н о г о а в т а . чи навіть »автостопу«, а м е ш к а н н я будуть з а б е з п е ч е н і . П р о с т і р і від д а ль в м о д е р н и х ч а с а х с т р а т и л и с в о є п е р в і с н е з н а ч е н н я . їх п о б о р ю ю т ь ш о р а з то н ові с е р е д н и к и т р а н с п о р т у . Т о м у й у к ра їн ськ ий студент повинен по­ б о р о т и вс і т р у д н о щ і і лі т н і м і с я ц і п р и с в я т и т и на з г л и б л е н н я Р І Л Н О Ї л у х о в о с т и , н а у к и та к у л ь т у р и . Л і т н і в и с о к о ш к і л ь н і к у р с и у к р а ї н о з н а в с т в а були з а п о ч а т к о в а н і в 1 9 5 2 п у п р а в о ю Ц Е С У С - у , с е б т о с а м и м и с т у д е н т а м и при н а у к о в і й с п і в п р а ц і п р о ­ фесорів У В У Т е п е р У В У п е р е б р а в т а к о ж а д м і н і с т р а ц і й н у ч а с т и н у курсі в, а з а У п р а в о ю Ц Е С У С - у та с т у д е н т с ь к и м и с о ю з а м и з а л и ш а є т ь с я л и ш е з а б е б е з п е ч и т и у ч а с т ь с т у д е н т і в . Х о ч е м о в і р и т и , шо ц ь о г о р о к у ц я у ч а с т ь б у л е м а с о в а та щ о с в і т л о н а у к и у к р а ї н с ь к о ї » А л ь м а М а т е р « п р о м і н ю в а т и м е в душах і с е р ц я х с т у д е н т с ь к о ї молоді.

С віт ова н о н ф е р е н ц ія -зуст р іч у к р а їн с ь к о г о студентства В п е р ш и х ч о т и р ь о х д н я х л и п н я ц. р. в і д б у д е т ь с я в М ю н х е н і в е л и к а C T V д е н т с ь к а і м п р е з а під н а з в о ю : св іто ва к о н ф е р е н ц ія - з у с т р і ч у к р а ї н с ь к о г о с т у д е н т с т в а . Ініц ія ти в а т а к о ї зус трічі с п р а в д і з а с л у г о в у є на п р и з н а н н я т а с в і д ч и т ь п р о т е, щ о т е п е р і ш н і к е р і в н и к и Ц Е С У С -v с в і д о м і с в о є ї в і я ­ л о в і д а л ь н о с т и та в і д ч у в а ю т ь , що т е п е р і ш н і о б с т а в и н и в и м а г а ю т ь » л і ял о гу«. В 1 9 6 7 р. в ч а с С К В У , Ц Е С У С в і д б у в с в і й о н о в л ю ю ч и й к о н г р е с , на якому визнано його одиноким речнином укр а їнс ь к о го студенства v віль­ н ом у світі. Ц Е С У С з а с т у п а є т а к о ж к р а й о в і со ю зи С У С Т А ( С Ш А ) . С У С К ( К а н а д а ) . С У С Т Е (Е вр оп а ), С А У С (А р г е н т и н а ) та С т у д е н тс ь к и й С о ю з в А вс тра л ії, на м іж н а р о д н о м у відтинку. О ч е в и д н о , що у к р а ї н с ь к е ст у д е н тс т во будучи р оз сі я н им в десят и к р а ­ ї н а х , п о т р е б у є с п і л ь н о ї в и м і н и д у м о к та » д і я л о г у « в і д н о с н о б а г а т ь о х п р о ­ блем укра їнс ько ї дійсности.

Молодь не потребує такої »оборони«! У с в о ї й в и н а х і д л и в о с т і п. К. З е л е н к о , а в т о р « П о д о р о ж н і х З а п и с о к » (III) (дивись « У к р а ї н с ь к и й С а м о с т і й н и к » січе нь 1 9 6 9 ) п р а г н е підн ес ти го л ос в обо ро ні малолітніх у ч а с ни к ів л о н д он с ьк о ї д е м о н с т р а ц і ї з 7 с е р п ­ ня 6 8 р. і т и м с а м и м в и с т у п и т и п р о т и 3 4 О У Н і в и х о в н и к і в С У М - у я кі на д у м к у а в т о р а п о с л у г о в у ю т ь с я м е т о д а м и м а о і с т і в , а н а р х і с т і в і с к р а й н є ^ і в и х елементів в о рга н ізу ва н ні п ро тим осковських маніфестацій... Д о в і р л и в и й чит а ч м і г би ш в и д к о о б у р и т и с я , ч и т а ю ч и « п е р е к о н у ю ч і » в и в о д и п . К . З е л е н к а , о д н а к н а с в і т л е н н я п е в н и х Фа н т і в п р и в е д е ч а т а ча до і н ш о ї з а с т а н о в и . U р г а н і з а т о р а м и д е м о н с т р а ц і ї б у л а м о л о д ь , а н е, як в в и ж а є т ь с я а в ­ т о р о в і « П о д о р о ж н і х З а п и с о к » , « к е р і в н и к и С У М і л ю д и , що с т о я т ь б л и ­ зько 3 4 О У Н » . Як член » П р о т е с т а ц і й н о г о Ко м іт е ту » с т в о р е н о г о 6 - о г о с е р п н я , що с к л а д а в с я з д е с я т и о с і б і я к и й ф а к т и ч н о в і д п о в і д а в з а п е ­ р е б і г д е м о н с т р а ц і ї , я з м у ш е н и й б о р о н и т и н а с т и р л и в о н а п а с т о в а н е і м' я 3 4 О У Н і С У М - у про т и п е в н и х « в і д ь о м с ь к и х з а к л и н а н ь « а в т о р а , я к і н а ­ ч е б т о в о б о р о н і » п о н р и в д ж е н и х м а л о л і т н і х » з м а г а ю т ь до т о г о що б в і ­ дібрати молоді ініціятиву маніфестації. Т р е б а з н а т и а в т о р о в і , що т а к з в а н і «ді ти» ( о р г а н і з а т о р и м а н і ф е с т а ­ ц і ї ) с а м і р і ш а л и с я ї х а т и , чи л и ш а т и с я . І с п р а в д і , у т а б о р і л и ш и л о с я к і л ь к а о с і б , що не х о т і л и , а б о не м а л и з м о г и п о ї х а т и д о Л о н д о н у . М а л о л і т н і ( а їх було д у ж е м а л о ) в з а п а л і не б а ж а л и в і д с т у п а т и с я від ї х н і х д р у з і в і ж о д н і н а м о в и л и ш и т и с я , не з м і н и л и р а з в з я т о г о н и м и р і ­ ш е н н я . ц е о у л о щ о с ь г л и б ш е н і ж з а п а л , бо з а о д н у ніч п і д г о т о в к и він не о с т и г , а л е як в и я в и л о с ь в Л о н д о н і , вибух ще з б і л ь ш о ю с и л о ю . М о ж ­ л и в о , що д л я н е о б і з н а н о г о а в т о р а це т я ж н о з б а г н у т и , щ.о т и х к і л ь к а о сіб не могли п р и м е н ш и т и р о з г о л о с у м а н і ф е с т а ц ії . . . Ш о д і й ш л о до с у т и ч о к і д е я к о ї н е п е р е д б а ч е н о ї ш а р п и н и н и — це п р а в д а . А л е . шо це б у л а « з в и ч а й н а О і й к а » — то ш а н о в н и и а в т о р в и с ­ с а в з п а л ь ц я . Н а й б і л ь ш н е п р и є м н і в и п а д к и с т а л и с я т о д і , коли п о л і ц і я , х о в а ю ч и за » ні ж ни й« у с м і х с в о є д ж е н т е л ь м е н с т в о . п оч а л а р у к а м и і н о ­ г а м и в и п и х а т и д е м о н с т р а н т і в , к о л и о в и п. з е л е н к о оули п р и с у т н і , м о ­ гли б с т в е р д и т и , що ні хто з д е м о н с т р а н т і в не п і д н о с и в б е з п р и ч и н и р у ­ ки н а п о л і ц а я . Щ о б і л ь ш е : м і ж д е м о н с т р а н т а м и б у л о б а г а т ь о х , що д і ­ с т ал и д о б р о г о чос у, в з а г а л і не « с к р и в д и л и " ж о д н о г о п о л і ц а я , а н і не в и б и в ш и н а в і т ь пі в в і к н а , н е то що ц і л е . . . Ч и т а ю ч и а в т о р о в і р о з д у м у в а н н я , п а д а є у в і ч і , що й о г о п е ч е т е, що п о л і ц і я не б у л а п о в і д о м л е н а п р о п і д г о т о в к у м а н і ф е с т а ц і ї . . . хоч с а м а в ­ т ор д о б р е з н а є , що к о л и б п о л і ці я бу л а п о і н ф о р м о в а н а , в о н а з а г о р о д и ­ л а б д о с т у п до п а р к у а м б а с а д и і м а н і ф е с т а ц і я б у л а б н е м о ж л и в а ( н е ­ в ж е т о г о х о т і в а в т о р / ) ч и м о ж е ві н п о ч у в а є т ь с я до в и н и , що т о г о не япобив сам ? М о ж л и в о , що а в т о р д о г а д а в с я т а к и , що в ж е п е р е т я г н у в c t d v h v с в о ї х в и г а д о н . й о м у з а л и ш а є т ь с я ще д о д у м а т и с я , що й о г о п а т е т и ч н і з а к л и н и д о г р о м а д я н с т в а (ті, щ о н е в м і ю т ь в і д р і з н и т и з а г а л ь н о - н а ц і о н а л ь н о ї с п р а в и ві д д е ш е в о ї і н т р и г и ) , і до ц е р к о в н о ї і є р а р х і ї (чи не й в о н а пі д в п л и в о м і н т р и г » 3 4 О У Н ?) п о з б а в л е н і , в с я к о ї п і д с т а в и т а з д о о о в о г о глузду. Ш о з і б о а н о в е л и к у с у м у г о о ш е и на п о к о и т т я с у д о в и х к о ш т і в , це п о а в д а . н т ому не д и в у ю с я , оо с а м о а ч и в як о а т ь к и і м а т е р і д е м о н с т р а н т і в , в і д в і д у ю ч и т а б і р , не в и д в и г а л и ж о д н и х п р е т е н с і й до о р г а н і з а т о р і в д е ­ м о н с т р а ц і ї , а л е щ е д р о с к л а д а л и с в о ю в к л а д к у на п о к р и т т я к о ш т і в м а ­ ніфестації. Щ о С У М заопікувався долею арештованих і перебігом судової роз­ п р а в и , б е р у ч и н а с е б е в і д п о в і д а л ь н і с т ь , це д о к а з що в и х о в н и к и С У М з р о з у м і л и м о л о д ь . . . і з а це ї м н а л е ж и т ь с я н а ш а п о д я к а . Д в а д ц я т ь літ у к р а ї н ц і у В е л и к і й Б р и т а н і ї с т а р а л и с я з р о б и т и г о л о с н о ю у к р а ї н с ь к у с п р а в у , а л е н і к о л и це в т а к і й м і р і не в д а л о с я . З р о б и л и це м а л о л і т н і , п ’я т н а д ц я т и р і ч н і ю н а к и і ю н а ч к и , і с т у д е н т и , н а з в а н і а в т о ­ р о м »ді ти«. член іір о те с т а ц ій н о го Комітету.

в ід Адміністрації Авангарду. «АВАНГАРД» - це н а й с т а р ш и й о р г а н С УМ . П е р ш е й о ­ го чи с ло п о яв и л о с я в гру дн і 1 9 4 6 р. і ві дтоді з м ал ими п е р е б о я м и ВІ Н п о явл яє ть ся до с ьогодні . Гпянути в с т а р і р і ч н и к и - це і ст орі я. І ст орі я молоді, я к а с ь о г о д н і в ж е н е ю п е р е с т а л а бути з ф і з и ч н о м у р о ­ зумі нн і, але я к а з а л и ш а є т ь с я н е ю в д ух о в о м у р о з у м і н ­ н і . Д о н а з ? С у м і в с ь к а і де я ж и в е . В о н а ж и в е в с е р ц я х членів основнинів. с ь о го л н іш н іх сеньйооів. вона ж иве в д о рослої молоді, вона ж и в е в ю н а ц т в і. В 1 9 6 8 р. « А в а н г а р д » не п о я в л я в с я , а ле с ь о г о д н і ми д ає м о в руни ч и т а ч і в он о вл ен и й «Авангард», що має ста­ ти т р и б у н о ю молодих. С у ч а с н а молодь, я к і ї ї б ать ки 2 5 р о к і в тому, м а є с в о ї п р о б л е м и , я к і х о ч е о б г о в о р ю в а т и на с т о р і н н а х с во єї молод ечої преси. Ц ен т р а л ь н а У п р а в а С У М йде цьому н а з у с т р і ч і дає в руки д і й с н о г о чле нс т ва С У М з а в ж д и в і рни й «Авангард». В «Авангарді» будуть с п і в п р а ц ю в а т и н а ш і молоді сили - с т уд е н т и , ж у р н а л і с т и , п р о ф е со р и, молоді п и с ь м е н н и ­ ки і поети, рядове ч ле нс тв о, які с пі льно ш у к а т и м у т ь шля­ х ів до в и с о т , с е б т е о б г о в о р ю в а т и м у т ь с в о ї п р о б л е м и , в и с л о в л ю в а т и муть с в о ї т у р б о т и , сві й з а п а л , с в о ю л ю ­ бов та всі н а д х н е н н я , щ о х а р а к т е р и з у ю т ь молодь. В цен­ трі уваги ми бу демо с т а в и т и молоду л ю д и н у та н а ш ви ­ х о вн ий ідеал : - Х о ч е т е бути в курсі с п р а в с у ч а с н о ї молоді — - Х о ч е т е з н а т и її н ас т а н о в у до великих проблем у к р а ­ їнства - Х о ч е т е з н а т и її о ц і н к у с уч ас н их с ві тових проблем - Х о ч е т е з н а т и її в і д н о ш е н н я до У к р а ї н и -

ПЕРЕДПЛА ТІТЬ «АВА НГА РД» ! Х о ч е т е п е р е д п л а т и ги “А в а н г а р д » , т о д і в и п о в н і т ь п о н и ж ч у ф о р ­ му лу т а п е р е ш л і т ь до А д м і н і с т р а ц і ї : «АВАНГАРД»

72, Bd C h a r l e m a g n e B R U X E L L E S 4.

Belgium

Пересилаю передплату Долучую Разом

..........................................

........................................................................................................

Моя адреса ( л а т и н к о ю )

80

н а 1 9 6 9 р ..................................

на п р е с о в и й фонд

..........................................

(Число дому

та назва

(місцевість і

ш т а т або пр о в ін ц ія ) з и п -к о д

( П р і з в и щ е та ім'я)

вулиці)

в и хо в н и н и Проф. Г. В а щ е н н о . В И Х О В А Н Н Я СТИ

М УЖ НО -

І Г Е Р О ЇЗ М У , суспільно-виховні

проблеми

42

Др. М . К у ш н і р . Ш У К А Н Н Я В И Р А З У Й М И С Т Е Ц Т В О . . Проф. П. К у р і н н и й . П Е Р Е Д І С Т О Р И Ч Н І Т Р А Д И Ц І Ї У К Р А ­

47

НАУКА, К У Л Ь Т У Р А , М И С Т Е Ц Т В О

ЇН С Ь КИ Х

В Е Л И К О Д Н ІХ

Богдан Г ор и нь . Л Е Г Е Н Д И Г Н

С В Я Т

48

В К Е Р А М І Ц І .......................................5 2

З А Х ІД Н І У Н І В Е Р С И Т Е Т И Й У К Р А Ї Н А . Зі с т у д е н т с ь ­ ких с в і т л и х т р а д и ц і й .............................................. ......................5 4

Платон. ТЕМ ПЕ РА М ЕН Т

І С Т А Р І С Т Ь ............................................... 5 6

М ІЖ Н А РО Д Н И КИ Мгр. Ю. М ен ц інсь ни й . С В І Т О В А ДІ

К О Н Ф Е Р Е Н Ц ІЯ

М О Л О ­

В М А Н І Л І ....................................................................................... 5 8

С УС ПІЛЬНИМ И П р о ф . Т . І. Н і с . П Р О Б Л Е М И З Б Е Р Е Ж Е Н Н Я У К Р А Ї Н С Ь ­ КОЇ Н А Ц ІО Н А Л Ь Н О Ї С У Б С Т А Н Ц ІЇ . . . . З Д ІЇ СУМ СШ А, Й. Р о ж н а . П Р И

КАНАДА,

ДЖ ЕРЕЛІ

Б Е Л Ь ГІЯ ,

АРГЕНТИНА

НАСНАГИ,

Із щ о д е н н и к а

61

65 табо-

р о в и и а .......................................................................................................6 7

В ІД ІЙ Ш Л И

В ІД НАС М И РО СЛАВ Сотн.

СКАЛА

М ИКОЛА

СТАРИЦЬКИИ

ВЕРНИГОРА

.

- ФРИЗ

.

.

.

.

. .

72 73

Ф ІЗКУЛ Ь ТУР Н И КИ НАШ І

К А Д Е Т И ............................................................................... 7 5

М. Д ж у с , - О С Е Р Е Д О К ШАСТЯ БАЖАЄМО

Н О Т Т ІН ҐА М ,

А н г л і я ................................7 6

.............................................................................................................. 7 7

І ЦЕ, І ТЕ

_____________7 8

ВІД А Д М ІН ІС Т Р А Ц ІЇ На

о кл ад и н ц іїЯ .

Гніздовсьний, К е р а м іка

У М О В И П Е Р Е Д П Л А Т И «АВАНГАРДУ» Країни

Одне число

США

1.00 дол.

5 . 0 0 дол.

Иаиада Англія

1.00 дол.

5 . 0 0 дол.

0 . 5 . 0 ф. ш.

1.5.0 ф.ш.

Австралія

0 . 7 5 дол.

3 . 7 5 дол.

Річно (6 чисел)

Бельгія

ЗО б . фр .

1 5 0 б . фр .

Франція Н імеччина

3 . 0 0 ф. фр. 2.50 НМ.

1 5 . 0 0 ф. фр. 12.50 НМ.

Австрія А р г е н т и на

1 5.00

Б р а з и л ія Парагвай

1 . 0 0 н. ируз. 50 гва р.

100

ш іл.

пезо

75.00 500

ші л .

лезо

5 . 0 0 н.круз. 2 5 0 гвар.