Авангард (ч.78-79)

шшш Танцювальний гурток »Верховина« з Осередку Льєж (Бельгія), знаний уже із своїх виступів

РІК XIX

1965

Ч.: 2-3 (78-79)

АВАНГАРД

VANGUARD

ж у р н а л д л я молоді. О ф іц ій н и й п р е с о в и й орган Ц ен тр а л ь н ої У п рави С п іл к и У к р а їн с ь к о ї М ол од і. В и х о д и т ь щ о три м іся ц і.

O ffic ia l P ress O rg an o f th e C en tral C om m ittee, the Ukrainian Youth Association (in ex ile). quarterly

Редакційна К олегія: м ґр Г а н о в сь к и й Є в ген , Д ерем ен да Я р о сл а в , м ґр К о в а л ь О м елян, д - р К іс Т е о ф іл ь , д -р К у ш н ір М и х а й л о, Л еник В ол од и м и р (гол ов н и й р ед а к тор ), м ґр М и к у л а В ол од и м и р , ін ж . О л есь к ів В а си л ь , м ґр О щ и п к о Г р и гор ій , д - р С теб ел ь ск и й Б о гд а н . Р ед а к ц ій н е л и сту в а н н я і м а тер ія л и н ад си л а ти на а д р е су : » А В А Н Ґ А Р Д «, 8, M iinchen, 2, Dachauerstrasse 9/II, T el.: 5 5 5 3 1 6 . Адреса Адміністрації: “ A v a n tg a r d e ” , 72 B id. C h arlem ag n e, B r u x e lle s IV ., B elgiq u e.

АДРЕСИ Ц ЕНТРАЛ ЬНОЇ І К Р А Є В И Х УП Р АВ С П ІЛ К И У К Р А ЇН С Ь К О Ї МОЛОДІ та представників »Аванґарду«: U nion d e la Jeu n esse U k ra in ien n e (Ц ентр, і К р а є в а У п рави ) 72, B id. C h arlem agn e, B r u x e lle s IV ., B e itiique.

U k ra in is ch e r J u g e n d v e re in Z e p p e lin Str. 67, M iin ch en 8, G erm a n y.

U krain ian A m e rica n Y o u th A s so cia tio n , In c., P.O . B o x 211, C o o p e r Station , N e w Y o r k 3, N .Y ., U .S.A .

Sr. B o h d a n K o w a l P ra d o d el Este, C a lle O rien te, 34, Q -ta “ V e s e lk a ” .

V en ezu ela.

U k ra in ia n Y o u th A s so c ia tio n 83 C h ristie S treet, T o r o n to 4, O nt., C anada.

U k ra in ia n Y o u th A sso cia tio n T h e O ld C liff H ou se, W e s to n -o n -T r e n t, D e r b y ’s, G rea t B rita in .

M r. J. K u tn y 26, In d w e Street, T otten h am , V ic., A u stra lia .

Sr. O leh S z y m a n sk y j C a ix a P o sta l 9007, S a o P a u lo, B rasil.

U n ion d e la J eu n esse U k rain ien n e, 15, ru e G u y M oqu et, P a ris 17e, F ran ce. “ P r o s v ita ” (SU M ) c. S o le r 5039 B u en os A ire s , A rgen tin a .

ІЗ

З М ІС Т У С тор. і

А В А Н ҐА РД

Е П ов ід ом л ен н я

2

І О. К оваль: Д руж ини Е г осп од а р н и к ів С У М

3

\ В. Е

ЖУРНАЛ ДЛЯ МОЛОДІ

(Наука, знання, література, суспільно-політична думна)

Грінченко: »У к р а ЇНЄЦЬ« ..........................

8

І Д -р М . К уліш : Ш л я х 9 і до кул ьтури Е П роф . П . Савчук: Т а р а с І Ш е в ч е н к о і м ол од ь 14 Е А. Микулин: Ш к іл ь Е н и ц тв о в п он ев ол ен ій 19 | У к р а їн і . . . . Е І . Брезнянський: Г ер ої | У к р а їн и . . . .

23 І Оскар Вайлд: С ол овей 27 = і тр оя н д а 1 Р. Володимир: »Щ о б 33 : н ац ія бу л а« І М . Верес: С осн и ш у м : ЛЯТЬ ............................. 34 і П роф . В . Ш алі: С в іт 45 1 н а у к и і т е х н ік и І О . К оваль: В ш и р о к ій 1 су м ів с ь к ій с ім ’ї .

49 Е Г. Ощипко: 6,000 к м . Е 3 »Л етю ч и м т а б о р о м « 57 Е С. Наумович: П ерш і І к у р с и у к р а їн о зн а в ст в а І СУМ у П ариж і .

63 І А . Кущинський: З л ет 68 1 ю н а ч о к в Ч ік а ґо Е П о су м ів с ь к и х т а б о р а х 70 1 К алендарець табор уІ ван н я С У М у 1965 р . 92 Е С п ор ти вн и й п ер егл я д .

Рік X IX

94

Ч .:2 -3 (78-79) 1965

Повідомлення Ц ен тр а л ь н а У п р а в а С п іл к и У к р а їн с ь к о ї М о л о д і (С У М ) п о в ід о м л я є в с іх чл ен ів , в с і о р га н іза ц ій н і к л іти н и і К р а й о в і У п р а в и С У М , щ о з у в а г и на т е х н іч н і тр у д н о щ і, я к і в и н и к л и у з в ’я з к у з п ід г о т о в ч и ­ ми працями К он гр есу, д ату V III-ого СВІТОВОГО К О Н ГР Е С У С УМ перенесено з місяця серпня 1965 на місяць січень 1966, щ о б д а ти м о ж л и в іс т ь я к н а й б іл ь ш ій к іл ь к о с т і д ел ега тів о с о б и с т о в з я т и у ч а с т ь у п р а ц я х К о н г р е с у . Ц е н тр а л ь н а У п р а в а С У М на с в о є м у за сід а н н і в ід 2 8 .2 . 1965 р . р іш и л а в ід б у т и V I I I -и й К о н гр е с С У М у д в о х ч а с т и н а х : в Е в р оп і та К а н а д і. П ер ш а ч а сти н а в ід б у д е т ь с я в д н я х 14-16 січ н я 1966 p . , в с у м ів с ь к ій о с е л і » Т а р а с ів к а « в А н гл ії, д р у г а ч а ст и н а — в д н я х 29-30 с іч н я в Т о р о н то , К а н а д а , п р и в у л и ц і К р іс т і, 83. Програма Конгресу: % 1. В ід к р и т т я К о н г р е с у .

2. В и б ір П р е з и д ії.

3. З а т в е р д ж е н н я п о р я д к у н а р а д .

4. В ід ч и та н н я та п р и й н я ття п р о т о к о л у з V I I -г о С в іт о в о го К он гресу С У М .

5. З а т в е р д ж е н н я К о м іс ій : а) о р г а н із а ц ій н о -с т а т у т о в о ї, б) в и х о в н о -ю н а ц ь к о ї, в) м а н д а т н о н ом ін а ц ій н ої, г) п р о г р а м о в о -р е з о л ю ц ій н о ї д) в и д а в н и ч ої, е) ф ін а н с о в о - б ю д ж е т о в о ї.

6. З в іт з п е р е в ір к и м а н д а тів .

7. З віти Ц е н т р а л ь н и х О р га н ів С У М .

8. Д и с к у сія н ад зв іта м и та у д іл е н н я а б с о л ю т о р ії.

9. С в я точ н а ч а ст и н а : п р и в іти , п р о г р а м о в і д о п о в ід і й з у с т р іч з п р е д ст а в н и к а м и д у х о в и х і с в іт с ь к и х у с т а н о в .

10. З в іти д іл о в и х к о м іс ій та д и с к у с ія над н и м и .

11. В и б ір н о в и х Ц е н тр а л ь н и х О р га н ів С У М .

12. З а т в е р д ж е н н я б ю д ж е т у .

13. П р и й н я ття п о с т а н о в і р е з о л ю ц ій .

14. О к р ем і в н е ск и й за п и т и .

15. З а к р и т т я К о н г р е с у . К о ж н а т о ч к а п р огр а м и є д ій сн а д л я о б и д в о х ч а сти н К о н г р е с у . П р а в о у ч а с т и у С в іт о в о м у К о н г р е с і С У М м а ю ть : 1. Д ел егати в и б р а н і на К р а й о в и х З ’їз д а х С У М з р о з р а х у н к о м : од и н д е л е г а т на 200 ч л ен ів С У М і Ю н а ц тв а С У М , п р и ч о м у 100 о с т а н н іх ч л ен ів С У М м а ю т ь п р а в о на о д н о г о д е л е г а т а .

2 . Ч л ен и Ц е н т р а л ь н и х О р га н ів С У М .

3. Г о л о в и К р а й о в и х У п р а в С У М . Центральна Управа С У М

дружини господарників сум О . КОВАЛЬ Голова Ц У С У М

В чотирьох попередніх числах »Аванґарду« ми розгля­ дали питання організації Дружин СУМ, тобто членства СУМ після 18-го року життя, й визначили ролю Дружин Виховників, Суспільників і Культурників. Як форму зв’язку, ми пропонували організацію висококультурних клюбів, де члени Дружин могли б періодично зустрічатись для обміну думками й досвідом та для визначування своїх завдань на певний протяг часу, кожний по своїй ділянці. Це саме стосується також і четвертого виду Дружин Господарників. Роля цих Дружин буде для нас більш зрозуміла, коли ми постараємось зглибити суть і важли­ вість засобів потрібних для осягнення мети. Чим дальша мета й чим важчий до неї шлях, тим важливіші є засоби, що мають улегшати той шлях і наближувати нас до тієї мети. Ніхто напевно не схоче твердити, що шлях до здобуття Української Держави є легкий і що виховання українсь­ кої молоді не представляє собою труднощів. То ж і засоби до здійснення цих наших життєвих цілей мусять бути потужні, тривкі і співмірні до потреб. Інакше, ці наші святі завдання можуть залишитись теоретичними, у сфері мрій, а не живого практичного здійснювання. Ж иття окремих народів, їхню духову силу й ріст можемо спостерігати по їхніх культурних і цивілізаційних здобутках. Ці здобутки приходять, як синтеза двох основних моментів: духового і матеріяльного, подібно, як людський організм, що складається з тіла й душі. В основі життя й росту є дух, а матерія творить його форму й той ріст уможливлює. Так поставали великі наукові й З

культурні інституції, творились мистецькі й літературні шедеври, а в парі з тим усі ці здобутки ставали власністю найширших кіл населення. Не може, отже, бути неза­ лежного культурного й духового розвитку людства, чи окремих національних спільнот без матеріяльних засобів, а рівночасно відсутність духового елементу, на службі якого була б матерія, може ту матерію зробити небез­ печним ідолом, що спотворює людей і робить їх нещас­ ними рабами тієї ж матерії. У нашому випадку, де життєвим ідеалом є високі ду­ хові вартості, де ціль є освячена мільйонами людських жертв багатьох поколінь, де цілий український нарід стоїть у затяжній боротьбі за своє існування, питання матеріяльних засобів набирає окремого незвичайного зна­ чення. Це торкається абсолютно кожної ділянки нашого суспільного й політичного життя. Ми не спроможні на фінансування сильних наукових центрів, які були б у силі випускати потрібні наукові твори на чуж их мовах для поширення української правди у світі. Ми не спро­ можні на вдержання відповідної кількости високомистець­ ких ансамблів для забезпечення нашого культурного життя на чужині та для ширення української культури серед чужинців. Ми не здібні на випуск високоякісних мистецьких і літературних творів, бо не під силу запла­ тити за них. Ми не спроможні вивінувати наші спортивні одиниці потрібними площами, домівками, матеріялом, бо ми економічно недорозвинені. Ми не всилі також розбу­ дувати наше шкільництво, так необхідне для національ­ ного самозбереження, бо ми на це забідні. Тому не диво, що десятки тисяч нашої молоді »топитьєя« щорічно в чуж ому морі. Ми не спроможні рівнож забезпечити тривкість існування й дії наших молодечих організацій, які постійно борються з матеріяльними труднощами для вдержання своїх видань, для закупу осель, будови домів, дидактично-научного виряду тощо. Ми не хочемо однак твердити, що в нас нічого з того нема. Ні! Однак це що є, в порівнянні з потребами, є закволе, заслабе! Все вище сказане свідчить про те, що ми, як спільнота, не потрапили вирішити позитивно одного з основних завдань нашого існування — питання нашої економічної організованости і професійного зосередження на еконо­ мічно поплатніших ділянках. Вправді маємо вж е на еміґрації певну кількість кредитівок, обезпеченевих това­ 4

риств, малих підприємств роздрібної торгівлі, декілька виробничих підприємств, кілька малих гуртівень, кількадесять аґенцій для послуг, і на тому кінець. Дійсно вели­ ких підприємств, власниками яких були б українці, є стільки, що можна б їх почислити на пальцях рук. По­ дібне є також з висококваліфікованими й добре платними професіями. Маємо деяке число лікарів, інженерів, про­ фесорів. Дуже мало натомість банкових і торговельних фахівців, людей на дипломатичній і військовій службі та у вищій державній адміністрації. Українська еміграція в подавляючій своїй масі залиша­ ється й надалі робітничою, а не економічно і професійно зрізничкованою так, якби це було потрібно. Головною причиною такого явища є те, що тільки мале число бать­ ків спрямовує своїх дітей на вищі студії. Від таких бать­ ків дуже часто можна почути: »він уж е великий, хай заробляє на себе«... А тому »великому« синові того тільки і треба. Він уж е давніше думав, якби то могти ввійти в посідання деякої суми гроша, щоб краще зодягнутися, зробити собі модну зачіску, купити транзістор і т. п., щоб могти дорівняти тим своїм товаришам з вулиці. Коли ж нема молодечої виховної організації, яка зуміла б викли­ кати в молодої людини вищі стремління, тоді пролетаризація нашої молоді запевнена. Така молода людина бере першу-ліпшу стрічну працю, слабо оплачувану, в надії, що з літами одержуватиме більше, або змінить на кращу і в той спосіб, без набуття відповідних кваліфікацій, замикає собі шлях до кращих заробітків у майбутньому. З нашого суспільного погляду — це велика хиба. Про­ фесійна структура нашої еміґраційної спільноти повинна докорінно змінитись. Так, як серед жидів (цих відвічних еміґрантів), ми майже не стрічаємо звичайних фізичних робітників, а тільки торгівців, фінансистів чи інтелекту­ альних професіоналів з високим життєвим рівнем, так і в нас мусить прийти до різкої зміни у виборі звання для нашої молоді. Це тим більше, що під сучасну пору у світі проходить широкозакроєний процес професійної єпеціялізації з рівночасною автоматизацією в промислі, що у свою чергу вимагатиме солідних фахівців для обслуги. Для чорноробів і людей без спеціялізації зали­ шиться дуж е мало місця й то найгірше оплачуваного. Повищим питанням у нас покищо не присвячується достатньої уваги, чим припізнюється розв’язку так важ­ 5

ливої для нас проблеми — підвищення життєвого рівня нашої еміґрації. Це і є той субстракт для розважань, що ми хочемо запропонувати Дружинам Господарників СУМ, щоб спільними силами всюди на місцях ми могли діяти в потрібному й корисному для української справи взагалі й виховної сумівської справи зокрема, напрямі. В кожній місцевості, де діє СУМ, існують свої господар­ ські проблеми. Тут потрібна домівка для сходин, школи, зайнять, там треба спортивної площі, виряду, оселі, к у ­ пального басейну тощо. Всюди є також окремі особи, що займаються полагоджуванням господарських справ. Є також одиниці, що йдуть до торговельних шкіл й на курси, чи кінчають вищі економічні студії. їхн є місце в Дружинах Господарників СУМ. Будучи об’єднані в Дружину Господарників, що відбу­ ватиме свої реґулярні сходини, ці наші члени зможуть напевно присвятити дещо часу для обміркування тієї, чи іншої господарської проблеми, і знайти найкращу роз­ в ’язку. В першу чергу належало б поцікавитись існуючи­ ми на місці українськими підприємствами, щоб могти дати їм піддержку й поштовх до кращого розвитку, заохо­ чуючи наших земляків полагоджувати в тих підприємст­ вах свої господарські замовлення. Від таких підприємств можна буде відтак розраховувати також на певну фінан­ сову піддержку v виховній праці СУМ, чи на іншу націо­ нальну потребу. Далі, потрібно також розглядатися за можливістю створення нових прибуткових підприємств, вивчивши добре наперед їхню рентабельність та перспек­ тиви розвитку. Дуже важливою справою Дружин Господарників було б подбати про фахові кваліфікації нашої молоді в даній місцевості. Ні одна наша молода людина не повинна бути поза увагою Дружин Господарників, коли йдеться про її фаховий вишкіл і шкільну освіту. Дуже часто вистачить заохотити молоду людину продовжувати навчання, а батькам вказати на можливості студій і майбутні користі з них для їхньої дитини. Навіть питання покращання заробіткових умов наших людей повинно бути предметом уваги з боку дружинників-господарників, не говорячи вж е про можливості додаткових господарських операцій для наших торговельних і фінансових установ, що треба вважати за нормальне.

6

Праця Дружин Господарників СУМ може бути незви­ чайно цікава й рівноманітна. Кожен дружинник-господарник, крім своєї функції в СУМ, що мала б за завдання сприяти скріпленню господарської бази нашої молодечої організації, мав би також цікавитись, або працювати в одній з існуючих місцевих господарських установ, чи під­ приємств. Досвід і спостереження зі своєї праці кожний дружинник передавав би на спільних сходинах Дружини для обговорення і в той спосіб з того досвіду могли б користати всі інші члени Дружини. На такі сходини можна б також запрошувати старших досвідчених фахів­ ців з тієї чи іншої ділянки господарської діяльности, щоб мати змогу постійно підвищувати фахові кваліфікації членів Дружини. Організуючи Дружини Господарників СУМ, мусимо мати на увазі нашу загально-українську ментальність, яка в загальному не зраджує забагато підприємчивости. В нас покутувало доволі довго переконання, що, напр., торгівля це нечесне діло й що порядна людина цим не повинна займатись. Другою хибою нашої ментальности було уникати відповідальности, 3 цього випливала наста­ нова йти в урядовці, а не братися до власного підпри­ ємства, чи бути управителем. Ці хиби нашої національної ментальности, що випливали з нашого стану поневоленого народу, де чужинці мали відповідальність і займалися промислом і торгівлею, вж е у великій мірі заникають. Все ж таки перебудова людської психіки йде доволі по­ вільно й цей момент становить ще поважну перешкоду в наладнанні нашого економічного життя на еміґрації. Та коли ми будемо свідомі цього явища, ми зможемо понад усякий сумнів нашою виховною акцією формувати нову ментальність, властиву українському народові з того часу, коли він був володарем на своїй землі й держав торговельні та дипломатичні зв’язки з цілим тодішнім культурним світом. Підприємливість дружинників-господарників повинна випливати вж е з нашої загальної виховної системи в СУМ, яка змагає до формування зрівноважених особовостей, здібних брати тверді рішення і своєю наполегли­ вістю їх реалізувати до кінця. Крім розсудливої зрівно­ важеносте, господарникам потрібна також властивість постійного зацікавлення новими речами, новими методами, новими винаходами і способами. Він повинен бути здібний 7

сприймати, реєструвати й аналізувати під кутом корисности й доцільности. Кожна нова ідея для господарника є тією сировиною, що, пройшовши через машину-мозок, виходить з нього готовим продуктом у формі нового проекту, чи вдосконалення. Господарник мусить бути також обдаро­ ваний організаторським хистом, який полягає в тому, що своїм проектом чи підприємством зуміє заінтересувати інших людей, що йому допоможуть до успішного його розвитку й бажаних вислідів. А понад усе господарник має посідати невгнуту силу волі, що допоможе йому пере­ носити зрівноважено евентуальні невдачі й не спочивати на лаврах по перших успіхах. Він мусить носити в собі готовість до певного риску. З такого типу людьми на довшу мету — переможемо.

Борис ГРІНЧЕНКО

УКРАЇНЕЦЬ В ін у к р а їн е ц ь — ц е за п евн е, Б о х в а л и т ь са л о й г а л у ш к и Т а щ е в и ш и в а н ії в д ом а Б е р е в ін на н іч с о р о ч к и . К о л и с ь в ін н а в іт ь — х о ч д а в н е н ь к о — Щ о с ь н а п и са в ч и п ер ек л а в , А л е ж ц ен зу р а — Б о ж е — л ю та ! І п е р він б іл ь ш е н е п су в а в . К ол и сь кр и чав: »Н арод л ю бл ю я! За й о г о х р е с т би я п о н іс !« І за н а р од в к а л ік а х -в ір ш а х П р ол и в д р іб н и х в ін з л о ж к у сл із. А л е ж н ар од — тем н ота тем н а І в ір ш ів т и х н е з р о з у м ів , — М уж и ц тв о ки н увш и , герой наш Н а »м ісц е те п л е « д е с ь з а сів , І х о ч н а к а зи ч а с т о п иш е, Щ о б в ш о р и б р а л и м у ж и к ів , А л е ж в ін к а ж е : « У к р а їн у Л ю б л ю я так, я к і л ю б и в «. В ін г а л у ш к и і д о с і х в а л и т ь І » К о б з а р я « б е р е ч и та ть , І на п ід п и тк у п оч и н а є С л о в а в к р а їн с ь к ії в ж и в а т ь . . .

8

ШЛЯХ ДО КУЛЬТУРИ Д-р М. КУШНІР Голова Центральної Виховної Ради СУМ

П р о к у л ь т у р у м о ж н а го в о р и т и з б а г а т ь о х р із н и х с т а н о в и щ . М о ж н а с х о п л ю в а т и її, я к в е л и к у с п р а в у зб ір н о го ж и т т я , і м ож н а п е р е ж и в а т и її д у ж е о с о б и с т о . М о ж н а д о б а ч у в а г и її в о б ’є к т и в н и х в и т в о р а х та к и х , я к т в о р и м и стец тв а , т е к ст и у ст а в , ф о р м и ін с т и ­ туц ій , і м о ж н а о к р е сл и т и її в ід н у тр а, в ід л ю д с ь к о ї п с и х ік и . З т о г о в е л и к о го ск у п ч е н н я п р об л ем х о ч у ви д іл и ти ріільки од н у її г р у п у . С та р а ти м у сь в ід п о в іс т и на п и та н н я : я ки м и ш л я х а м и д о ­ х о д и т ь о д и н и ц я д о в и р об л ен н я в с о б і к у л ь т у р и , з я к и м Т рудом д в и га є с е б е на її р ів ен ь, я к і си л и с т а ю т ь на д оп ом огу , я к і є п о з ­ н ак и ц ь о г о д ося гн ен н я та щ о є за п е р е ч е н н я м і н е в д а ч е ю ц ь о г о зм аган н я ? П ер ш и м к р о к о м на ш л я х у , щ о в е д е д о ося гн ен н я к у л ь т у р и , є в и т в о р ю в а н н я у м іл о с т и ч и м р а з г л и б ш о ї у ч а с т и в л а с н о ї о с о б о в о сти в у с іх ц и х п р о ц е са х д ія н н я й д ум а н н я, в я к и х з к о н е ч н о с т и бер ем о у ч а с т ь . Б о л ю д с ь к е ж и т т я є д в о п л о щ и н н е . В и к о н у єм о бага то ч и н н остей м ех а н іч н о й б а й д у ж е , в и го л о ш у єм о ба га то п о ­ гл я дів, п о в т о р ю ю ч и їх тіл ь к и о с н о в н і з а сл у х а н н я й бе з в н у т ­ р іш н іх п о т в е р д ж е н ь . Н а в іть н а ш і п о ч у в а н н я й н а ш і зм а га н н я м а ю т ь ч а с т о х а р а к т е р т а к и х п о в е р х о в и х п е р е ж и в а н ь , н а к и н ен и х ізз о в н і й м а й ж е нам ч у ж и х . А л е к р ім ц ієї, є щ е д р у г а п л ощ и н а ж ивтщ . М и в с т у п а є м о на н еї в т а к и х м ом ен та х , у я к и х с в о ї д у м ­ ки, зм аган н я , ч и н и п е р е ж и в а е м о ц іл и м с о б о ю , я к н аш і в л асн і, як с е р д е ч н о нам б л и з ь к і й в а ж н і. М и п о т в е р д ж у є м о їх т о д і о с о б и ст о , х о ч а б н а в іт ь в он и п р и х о д и л и д о н ас із з о в н і. В ж и т т і к о ж н о ї л ю д и н и е п е р е м іш а н е те, щ о п о в е р х о в е й м ех а н іч н е з тим, щ о гл и б о к е й о с о б о в е . О т ж е , к ол и к р а щ е л ю д и н а п о т р а п и т ь п р о н и з у ­ в а ти с в о ї ч и н и і с в о ї п огл я д и сам и м со б о ю , т о д і в он а п о д а т л и в і­ ш а на п о с ів к у л ь т у р и . Ч им в он а в и к л ю ч н іш е ж и в е на п л о щ и н і 9

п а си в н о г о н а с л ід у в а н н я й м е х а н іч н о г о п о с ’г|уповання в с в іт і д у м о к , н е п е р е р о б л е н и х в л а сн и м сер ц ем , т о ти м д а л ь ш е в о н а в ід х о д и т ь в ід к у л ь т у р и . Ц ей з а к о н м о ж е м о ст в е р д и т и в б а г а т ь о х д іл я н к а х ж и т т я . М о ж е в ін п р о я в л я є т ь с я в д іл я н ц і п р о ф е с ій н о ї п р а ц і. Л ю д и н а , я к а в и ­ к о н у є ч у ж у й н ем и л у п р а ц ю , в и н и щ у є с е б е са м у ф із и ч н о й д у ­ х о в о д у ж е с к о р о . У в іл ь н и х х в и л и н а х в ід т а к о г о п р и к р о г о т р у д у в о н а ш у к а є о ш о л о м л ю ч о ї р о з в а г и . ї ї о с о б о в е ж и т т я за в м и р а є, і в о н а с т а є з н а р я д д я м . А к у л ь т у р а є л ю д с ь к о ю р іч ч ю . К у л ь т у р а м о ж е ж и т и й р о з в и в а т и с я т іл ь к и п о с е р е д л ю д ей , її м о ж н а з а щ е п л ю в а т и т іл ь к и в ж и в и х с е р ц я х . Ц ей са м за к о н , я к и й к а ж е , щ о д о к у л ь т у р и д о х о д и м о ш л я х о м п огл и б л ен н я ін т е н с и в н о ст и о с о б о в о г о ж и т т я , є сл ід н и й т е ж в ін т е л е к т у а л ь н ій д іл я н ц і. М е ­ х а н іч н о в з я т і п огл я д и , б е з д у ш н о н а к о п и ч е н і в ід о м о с т і з о в с ім не с в ід ч а т ь п р о к у л ь т у р у л ю д и н и . В он и м о ж у т ь н а в іт ь її з а п е р е ­ ч у в а т и . Щ о б її з д о б у т и , т р е б а зн а н н я п е р е ж и т и в с о б і, т р е б а з в ід о м о с т е й з р о б и т и ж и в у си л у , т р е б а в м іти ни м и в о л о д іт и й ним и п е р е й н я т и с я . Щ о й н о 'годі з д о б у в а є м о г л и б ш и й с т о с у н о к д о п р а в ­ ди, а з а в д я к и ц ь о м у й ін т е л е к т у а л ь н у к у л ь т у р у . П ерестаєм о б у т и п о в е р х о в и м и п ів ін т е л іґе н т а м и . Ш укання власного виразу в діях і думках, якими є пов’язані з традицією і суспільством, являється першим кроком на ш л я ху до культури. С п р о б у ю т е п е р о к р е сл и т и д р у г и й . М іж л ю д и н о ю і о т о ч е н н я м м о ж е ін с у в а т и д в о я к и й с т о с у н о к . В ін м о ж е б у т и н ор м ов а н и й м ір к у в а н н я м и к о р и сн о с т и , я к у с п о д іє м о с я в ід в о л о д ін н я д ій с н іс т ю . Т а к у н а ш о м у п р и в а т н о м у ж и т т і, в й о г о р із н и х о б с т а в и н а х , с л у ­ ж а т ь н ам : од я г, м еб л і, дім , а в то , т е л е ф о н , м а ш и н а д о п и са н н я . Щ о б з н и х к о р и ст а т и , в и ст а ч и т ь т іл ь к и їх м а ти . І х о ч д е к о л и , щ о б м орги з н и х к о р и ст а т и , т р е б а з д о б у т и п е в н у в м іл іст ь , а л е ц я с п р а в н іс т ь , р а з з д о б у т а , з а л и ш а є т ь с я в ж е н а з а в ж д и , н е в и м а га є п о н о в л е н н я з у с и л ь . М а є х а р а к т е р н езм ін н и й , п о в т о р н и й . Х то р а з н а в ч и т ь с я в е с т и а вто, к о р и с т а є з ц іє ї в м іл о с т и з а в ж д и . А л е т а к у в и к о р и с т о в у ю ч у п о с т а в у н е в іл ь н о нам є т о с у в а т и д о в с ь о г о , з ч и м м и в жиятгі с т р іч а є м о с я . Г ар н и й о б р а з ч и га р н и й в ір ш в и ­ м а га ю т ь ін ш о г о с т о с у н к у . В о н и н е д а ю т ь н ам т а к и х к о р и с т е й , я к р е ч і з г а д а н і р а н іш . Т у т н е в и с т а ч и т ь о д н о р а з о в е п ід г о т о в л е н н я . Н е м о ж н а р а з н а з а в ж д и з а б у т и в м іл о с т и ч е р п а т и з м и с т е ц т в а . Ц е б у л а у б и в ч а р у т и н а . Н а в іт ь цей сам в ір ш , ч и та н и й у р із н и х м о м е н та х , м о ж е й п о в и н е н б у т и ін ш и м , н о в и м в ір ш е м . Т р е б а м а ти т у т з а в ж д и ж и в у г о т о в іс т ь в ід ч у в а н ь . Т іл ь к и т а к и м ч и н о м л ю д и н а н а б л и ж а є т ь с я д о м и сте ц тв а . П о д іб н о у в ід н о ш е н н і д о в с іх ін ш и х в а р т о с т е й . П о ст а в а , я к у м и п о в и н н і за й н я ти с у п р о т и н и х , ц е п о с т а й а о с в іч е н о с т и . В о н и (в а р т о с т і) н е є зн а р я д д я м н а ­ 10

ш о ї п а с и в н о ї в и год и , ані зн а р я д д я м н а ш и х к о р и с т е й . Ц е р а д ш е вон и нам , а н е м и їм ст а н о в и л и д о м а г а н н я . Ц е в он и з а т я г у ю т ь н ас на с л у ж б у , д о м а г а ю ч и сь в ід н а с п ер ем ін и , п ош и р ен н я , п о г л и б л е н ­ н я . Ш л я х д о к у л ь т у р и в е д е ч е р е з с л у х н я н іс т ь цим д о м а г а н н я м . Х т о с в іт в а р т о с т е й т р а к т у є з і с т а н о в и щ а к о р и ст е й , п о д іб н о я к св іт р е ч е й , — ц ей н ік о л и не п е р е с т у п и т ь п о р іг к у л ь т у р и . Н е ­ к у л ь т у р н о ю л ю д и н о ю є ц я о с о б а , я к а тв о р и , щ о п о в и н н і п ід н е с т и її о с в іт у , тр а к 'ту є ч и с т о у т и л іт а р н о , з а в іш у ю ч и , н а п р и к л а д , у в іт а л ь н і об р а з на те, щ о б в и к л и к а т и п о д и в г о ст е й і т. д. П о т в е р д ж е н н я ц іл и м с о б о ю в и к о н у в а н и х ч и н н о с т е й і г о л о ш е н и х п огл я д ів та ч е р п а н н я з і с в іт у в а р т о с т е й , — о ц е є д в а п е р ш і к р о к и на ш л я х у д о к у л ь т у р и . Т р е т ій к р о к в е д е н а с д о ос я г н е н н я в н у т ­ р іш н ь о ї г а р м о н ії. Ж и в у ч и , м у с и м о с п о в н я т и р із н і в и м о ги : м и є ч л ен а м и р о д и н и і гр ом а д я н а м и д е р ж а в и , н а л е ж и м о д о Ц е р к в и й д о п о л іт и ч н о ї о р г а н іза ц ії, х о ч е м о б у т и с л у х н я н і м ор а л ь н и м з а ­ к он а м , а л е в о д н о ч а с п р а гн е м о п е р е м а г а т и в г о ст р ій б о р о т ь б і 'за існ у в а н н я , в и з н а є м о в и сл ід и н а у к о в и х д о с л ід ів і р а д о п ід д а є м о с я ч а р о в і п о е з ії. Ц і в и м о ги т а к п е р е х р е щ у ю т ь с я , щ о, в и к о н у ю ч и од н і з н и х , м у си м о з а п е р е ч у в а т и ін ш і. Г о р и т ь у н ас н ев га си м и й п о ж а р к о н ф л ік т ів . Н е з а в ж д и , п о с т у п а ю ч и п р а в и л ь н о , я к у ч ен і, д іє м о д о б р е , я к гр ом а д я н и , н е з а в ж д и , б у д у ч и в ір н и м и д е р ж а в і, ми є р е в н и м и в и зн а в ц я м и р е л іг ії, н е з а в ж д и с т и сл о п р и д е р ж у ю ­ ч и с ь м о р а л ь н и х з а к о н ів , п о т р а п и м о б р а т и п о д іб н у у ч а с т ь у г о с п о ­ д а р с ь к ій боро|тьбі. Т о м у з а в ж д и й д е м о на к о м п р о м іс и : в р із н и х з а к у т и н а х н а ш о ї о с о б о в о с т и гр о м а д и м о р із н і с у п е р е ч н і м іж с о б о ю з м іс т и . А л е т а к е ж и т т я , ш а р п а н е р із н о р ід н іс т ю с у п е р е ч н и х в и м ог, в е ­ д е д о з а б р іх а н н я , п р и в ч а є д о п о в е р х о в о г о д у м а н н я й д о н е в ід п о в ід а л ь н и х в ч и н к ів . Н е в е д е д о к у л ь т у р и , б о к у л ь т у р а в и м а га є о д н о с т а й н о с т и й п о в н о т и . Д о х о д и м о т е ж д о н еї в т а к и х м о м е н ­ т а х , у я к и х п е р е ж и в а є м о щ о с ь ц іл и м с о б о ю год і, к о л и я к а с ь п р а в д а , я к и й с ь з а к о н , я к е с ь д ія н н я , я к и й с ь н ам ір п о р и в а ю т ь н ас ц іл к о в и т о , а н е т іл ь к и ч а сти н н о , к о л и з а п о л о н ю ю т ь н а с ц іл и х , а не т іл ь к и н а с, я к гр ом а д я н , а б о н ас, я к е с т е т ів , або н а с т іл ь к и , я к н а у к о в ц ів . У зм а га н н і д о т а к о ї г а р м о н іза ц ії, в д о ся гн е н н і т а к о ї о д н о с т а й н о с т и в ід н а х о д и м о ш л я х д о к у л ь т у р и . Ч им б іл ь ш і є р о з ­ б іж н о с т і с у п е р е ч н и х в и м ог, ст а в л е н і л ю д и н і ж и т т ь о в и м и д е з и д е ­ р а т а м и й о б о в ’я з у ю ч и м и ід еал ам и , ти м т я ж ч е в в ій т и їй на ц ей ш лях. В и м о га в н у т р іш н ь о ї г а р м о н іза ц ії м а є щ е й ін ш и й с е н с . В он а о с н о в у є т ь с я на у с у н е н н і р із н и ц і м іж щ о д е н н о ю д ій с н іс т ю , а о с о б ­ л и в о ю н а г о д о ю . Д у ж е л е г к о й н а д т о ч а с т о п ід д а є м о с я п о г л я д о в і, щ о в ц а р ств о к у л ьту р и в сту п а ти м ож н а ли ш е в м ом ен тах ви з­ 11

в о л е н н я в ід щ о д е н н о с т и . Щ о гр ом а д я н а м и ц ь о г о ц а р с т в а с т а є м о на о с н о в і р ід к и х х в и л и н з а х о п л е н н я в т е а т р і і в м у з е ю , ш л я х о м в и й н я т к о в о г о й о д и н о к о г о п о р и в у ге р о й ст в а , ш л я х о м в е л и к о го й р ід к о г о н а у к о в о г о з д о б у т к у . А л е т а к не є . К о л и м іж тим , ч и м ж и в е м о щ о д е н н о , а тим , щ о м а єм о на с в я т а , іс н у є з а са д н и ч а р із ­ н и ц я , т о д і м а р н іє й ц е н а ш е щ о д е н н е ж и т т я й »ца, з д а в а л о с я б, в е л и к а , в е р ш к о в а к у л ь т у р а . Ш л я х д о д ій с н о ї ж и в о ї і з д о р о в о ї к у л ь т у р и й д е п ол ем щ о д е н н о г о ж и т т я . П р о к р о к у в а н н я на ц ь о м у ш л я х у р іш а є те, щ о є в н а с п о с т ій н е , а н е т е , щ о в и й н я т к о в е . Р іш а є п р о т е т р и в а л и й ст и л ь н а ш о г о ж и т т я , в л а с т и в а нам щ о д е н ­ на п о с т а в а с у п р о т и с е б е й с у п р о т и б л и ж н ь о г о , с у п р о т и п р а ц і й о б о в ’я з к у . Г о в о р и т ь п р о т е н а ш е щ о д е н н е в ід н о ш е н н я д о п р а вд и , до к раси . П р о б л е м а г а р м о н іза ц ії сил і зм а га н ь п о к а з у є нам д а л ь ш і п е р ­ с п е к т и в и ш л я х ів д о к у л ь т у р и . В о н и м а ю т ь с у с п іл ь н и й х а р а к т е р , в ед у ть п осер ед ф ор м уван н я ф о с у н к у лю дини до к р а си . С тосун ки м іж л ю д ь м и у к л а д а ю т ь с я в ж и т т і д в о я к и м с п о с о б о м : в н а п р у ­ ж е н ій б о р о т ь б і й с е р е д п р о т и л е ж н о с т е й , та в п е р е ж и т т і сп іл ь н о т и й п о д іб н о с т и . А л е к у л ь т у р а р о д и т ь с я т іл ь к и в а т м о с ф е р і п о є д ­ н а н н я . Ч и м с и л ь н іш е й б е з о г л я д н іш е в и я в л я є т ь с я р із н и ц я м іж л ю д ь м и , ч и м с л а б ш е є в ід ч у т а п о є д н у ю ч а л у ч б а , ти м т я ж ч е в т а к о м у с е р е д о в и щ і з а р о д ж у є т ь с я к у л ь т у р а . В о н а в и м а га є з д іб н о с ­ т е й з а б у в а т и п р о п о в е р х о в н і р із н и ц і м іж л ю д ь м и й у м іл о с т и ш у ­ к а т и с у т т є в і п о д іб н о с т і. В он а в и м а г а є г о т о в о с т и в и б а ч и ти , д и к т о ­ в а н о ї п о ч у т т я м , щ о в а ж л и в іш и м и , я к гн ів і к ар а , є с п іл ь н і з а в ­ д а н н я й ч и н и . М ір и л о м к у л ь т у р и с т а є те, — я к ц е о к р е с л и в о д и н із с о ц іо л о г ів , — ч и л ю д и , щ о р із н я т ь с я п огл я д а м и й у п о д о б а н ­ н я м и , м о ж у т ь за сід а т и п р и с п іл ь н о м у с т о л і д л я п о л а г о д ж е н н я с п іл ь н и х с п р а в . Ш л я х до к у л ь Ь у р и в е д е п о ч е р е з ш у к а н н я п о ­ єдн а н н я , п о ч е р е з д о з р ів а н н я д о с п іл ь н о т и . І з а в ж д и т іл ь к и в к о л і я к и х о с ь в ід к р и т и х і п е р е ж и т и х п о д іб н о с т е й в и т в о р ю є т ь с я к у л ь ­ т у р а . П е р е м о г а х р и с т и я н с ь к о ї к у л ь т у р и над а н т и ч н о ю б у л а в и з ­ в о л е н н я м н о в о ї, ін ш о ї с п іл ь н о т и . Ц я л у ч б а в п л и в а л а на с у с п іл ь н і п е р е г р у п у в а н н я й д о б у в а л а н о в і си л и з о д и н и ц ь . Б о к у л ь т у р а не є п р и в а т н о ю р іч ч ю . Х о ч а к о ж н и й в и т в о р ю є її в со б і, н іх т о , од н а к , н е ви(пворю є її в оса м ітн е н н і, н е в и п р а ц ь о в у є н а в л а с н у р у к у . К у л ь т у р а р о д и т ь с я в ін д и в ід у у м а х з а в д я к и в и м ін і д о св ід ів , н а с л ід у в а н н і з р а з к ів , з а в д я к и п р о м ін ю в а н н і н а з о в н і. Ч е р п а т и й д а в а ти , — о ц е її з а к о н ж и т т я . О к р е с л ю ю ч и т о д і к у л ь т у р у , я к зм а га н н я д о з д о б у в а н н я о с о б о ­ в о г о в и р а з у в ч и н а х і д у м к а х , я к с л у ж б у в а р т о ст я м , в и п р а ц ю в а н н я га р м о н ії м іж р із н о р ід н и м и зм а га н н я м и і м іж щ о д е н н іс т ю , а в р о ч и с т о ю х в и л и н о ю т а я к ш у к а н н я с п іл ь н о ї л у ч б и , — д о х о д и м о 12

д о в и сн о в к ів , я к і в д е ч о м у д а л е к о в ід б іг а ю т ь в ід п о т о ч н и х п е ­ р ек он а н ь . Б о к о л и ш л я х о м , щ о в е д е д о к у л ь т у р и , є в и к о н у в а н н я ц и х в и м ог, ?го, я к ба ч и м о, є ц е ш л я х н еза л е ж н и й в ід б а г а т ь о х ц ін н и ків, які вва ж а ю ться вл асти ви м и дж ерелам и кул ьтури . Д ій сн о ж , на о с н о в і б а г а т ст в а і на о с н о в і в и с о к и х с у с п іл ь н и х с т а н о в и щ в х о д и т ь с я в ц а р с т в о к у л ь т у р и . Н е р іш а є п р о н е ї в и к ­ л ю ч н о е д у к а ц ія й н е р о д и т ь с я в о н а т іл ь к и у в е л и к и х м іс т а х . К о л о л ю д е й , я к і з н а х о д я т ь в с т у п д о неї, є к у д и біл ь ш и й , н іж це г о л о с я т ь о д н о ст о р о н н і в е л и к о м іс ь к і й ін т е л е к т у а л іс т и ч н і п е ­ р е су д и . Б о її п о р о г и п е р е с т у п а є к о ж н и й , х т о ж и в ч е с н о , а не т іл ь к и цей, х т о п о т р а п и т ь п и са ти або с т у д ію в а т и е ти ч н і т р а к т а т и . До її ц а р с т в а н а л е ж и т ь цей, х т о в и ч у в а є к р а с у у в и д і п р и р о д и , в у с т а т к у в а н н і х а ти , в п існ і п р и п р а ц і і в о б р я д і, а н е л и ш е цей, х т о м а н д р у в а в п о м у з е я х с в іт у і с т у д ію в а в іс т о р ію м и с т е ц т в а . З д о ­ б у в а є к у л ь т у р у ц ей , х т о б у д у є в с о б і ч е с н и й с т о с у н о к д о т а є м ­ ниці б у т т я , д о в л а с н о ї д у м к и , а н е т іл ь к и цей, х!ло м а є в и с о к у н а у к о в у о с в іт у . Ж и в е в к у л ь т у р і л ю д и н а , я к а в д ія н н і д а є в и р а з л ю б о в и б а т ь к ів щ и н и , а н е л и ш е іс т о р и к , я к и й д о к л а д н о з н а є її іс т о р ію . А д у ж е ч а с т о ц я с к р о м н а л ю д и н а з д а л е к о ї п р о в ін ц ії а б о зі сел а, м ає г л и б ш у к у л ь т у р у , т р и в а л іш у й б іл ь ш е щ и р у , н іж з а р о з у м іл и й з і с в о їх п р и в іл е їв м е ш к а н е ц ь м іс т а . Б о к у л ь т у ­ ра є в с е с т о р о н н ім ф о р м у в а н н я м л ю д с ь к о г о ж и т т я в к о ж н о м у м о \ieijni іс н у в а н н я , н а д а в а н н я й о м у ст и л ю , п о м іт н о го в с т о с у н к у л ю д и н и д о с е б е с а м о ї і д о б л и ж н іх , в її п о с т а в і с у п р о т и з б ір н о т и , в її п р а ц і і зм а га н н я х , в с п о с т е р іг а н н і п р а в д и й д о с т у п н о ї їй к р а си , в п о ч у т т і п о в а ги ж и т т я й в ід п ов ід а л ь н осТ и з а с п іл ь н у долю .

Члени СУМ ! В періодах між появою АВАНҐАРДУ, КРИЛАТИХ, ЗАПИСОК ВИХОВНИКА читайте ті українські газети, які відпускають місце для цілих сторінок, редаґованих членами СУМ, або обширно інформують про життя і діяльність СУМ!

Підтримуйте українську патріотичну пресу — пропаґатора наших ідей і лучника українців у розпорошенні!

13

ТАРАС Ш ЕВЧЕНКО І М ОЛОДЬ (Продовження)

Проф. П. САВЧУК

Українська історіографія 18 ст. відображала в основ­ ному вірно хід історичних подій у національному процесі українського народу. Ми маємо кілька поважних праць з історичного циклю, які подають чимало фактичного матеріялу з історії нашої минувшини. Слід пригадати, що історію, як навчальний предмет, запроваджено в школах України на початку 18 ст. До цього спричинилися провідні мужі української нації, які хотіли запізнати наростаюче покоління з рідною історією. До поважних праць належать: «Короткий літопись Малої Росії з 1506 по 1770 рік«, виданий Василем Рубаном 1777 р. в Петер­ бурзі. До нього входить »Короткий опис Малоросії», доведений до 1734 p., » Стисла хроніка історичних подій 1735-70 рр.« де подано прізвища гетьманів, полкової ко­ зацької старшини, ієрархів Української Православної Церкви, аж до ліквідації Московщиною в 1764 р. Геть­ манщини, «Короткий опис Малоросії«, написаний невідо­ мим автором у 30-х pp. 18 ст., »Опис Малої Росії та Укра­ їни» С. Зарульського, «Короткий опис про козацький малоросійський народ« П. Симоновського, »Синопсис« невідомого автора, вперше надрукований у 1674 р. в Києві, який перевидавався багато разів, а востаннє у 1836 р. Це був популярний підручник з української істо­ рії. Визначним твором для розуміння історичного мину­ лого України була «Історія Русів«, надрукована Осипом Бодянським у 1846 році в Москві, хоч багато було москов­ ських перешкод до її видання. її Шевченко читав ще в рукописі, а потім і друковану. Заслуговували уваги Шевченка історичні твори, як «Історія Малої Р осії« Бан­ тині Каменського (1822 — перевидана 1830 і 1852), «Істо­ 14

рія Малоросії« Миколи Маркевича (1842). Не оминув у своїх самоосвітніх студіях і »Кройніку« Феодосія Сафоновича, який склав був цю історичну працю в 1672 р. з стародавніх літописів, але не видрукував її. Вона була знана в рукописі. Ці праці мали велике значення для розвитку історичної думки в Україні. Тому майже кожен з високою освітою їх знав, зокрема українець. Свідоме плекання любови до рідної літератури та стремління безпосередньо встановити зв’язок з українсь­ кою народньою творчістю, належав до найважливіших заслуг Шевченка перед сучасниками літературного світу. Він знаменито знав усну народню творчість. Шевченко глибоко вивчав українську етнографію. Знав українські народні поезії, які перший видав (1819) Микола Цертелев, князь — грузин з походження, — з яким Шевченко пізніше (1844) листувався. Простудіював збірник україн­ ських народніх пісень (»Малороссійскія песни« — 18271834), які видав Михайло Максимович, збірник »Запорожская старина« (1833-1838) Ізмаїла Срезневського, збір­ ник «Малоросійські та червоноруські думи і пісні« (1836) Платона Лукашевича. В збірнику були вміщені зразки усної народньої творчости західноукраїнських земель. Був обізнаний Шевченко також з галицькими збірниками пісень, які видали польські етнографи — Вацлав Залєський (1833) та Ж еґота Паулі (1839-40) і інші. Одночасно з тим Шевченко глибоко простудіював Слово о полку Ігоревім« — найвизначнішу літературну пам’ятку України з XII ст., з якої навіть робив пере­ клади (»Плач Ярославни«) тощо. Прочитав збірник законів тогочасного українського права — »Руську Правду« 11-12 ст. — (часів Ярослава Мудрого), »Поученіє« Володимира Мономаха, »Слово о законе і благодаті« Іларіона, що було великим чинником в історії української державної і цер­ ковної політики, »Ж итія« — оповідання про життя свя­ тих, »Ж итье и хоженье Данила« — паломницька літера­ тура, описи подорожей до релігійних центрів і святих місці: Палестини, Константинополя, Афонських манастирів та ін. Шевченко був добре обізнаний з полемічною літерату­ рою, як »Ключ царства небесного« (1587) Герасима Смотрицького, »Апокрисис« (грец. слово — відповідь) — по­ лемічний твір з 16 ст., виданий 1597 польською і 1598 староукраїнською мовою невідомого автора, а також з 15

анонімним твором »Пересторога« (1606). Видатним укра­ їнським полемістом-письменником був Іван Вишенський. Відомі також полемісти-письменники 16-17 ст. С. Зизаній, М. Смотрицький, 3. Копистенський та ін. А в 2-й половині 17 ст. був визначним полемістом на Закарпатті М. Андрелла. Кращі твори полемічної літератури послужили в боротьбі за національне визволення українського наро­ ду. Маємо на увазі ті, в яких протестувалося проти гноб­ лення українського народу польською шляхтою, поміщи­ ками, князями тощо. Шевченко вивчав історичну філологію, щоб бути обіз­ наним з історією української літературної мови. Просту­ діював »Граматику« (1618) Мелетія Смотрицького, в якій досліджувались питання етимології й синтаксису, а також риторики й поетики. Граматика Смотрицького була понад сто років єдиним академічним підручником з мови сло­ в ’янського світу. Послідовно вивчав лексикологію (від грец. — вчення слів) — розділ мовознавства, що вивчає лексику якоїсь мови. О дин. із перших словників україн­ ської лексикології XVII ст. був «Лексикон єловеноруській« Памви Беренди, «Лексикон грекословено-латинскій« Є. Славинецького, «Лексікон триязичний« Ф. Полікарпова та ін. А також «Лексикон российский, иєторичесский, географический, политический и гражданский« (1793) В. Татіщева. Українська наукова, історіографічна і публіцистична література до Шевченка і його часу, вже наближалася до задоволення духової потреби всього українського су­ спільства. Але до здійснення цілковито такого ідеалу, політичні умовини зробили неможливим справжньої пере­ моги національного прагнення. Московська заборона укра­ їнського друкованого слова, придушення всякого духового вияву, спричинили зупинення, а не розвиток українсь­ кої наукової літератури. Тому вона не є аж надто кіль­ кісною. А могла кількісною (очевидно й якісною) бути, бо творчих сил ніколи не бракувало в української нації. Тому Ш евченко з великим захопленням вивчав україно­ знавство, зокрема академічну лектуру, яка в першу чергу була йому потрібна. А коли був уж е на відповідальному академічному рівні, зупинявся на студіюванні додатко16

вої лектури, для поглиблення й поширення своєї інте­ лектуальності!, яку не кожен, навіть і з університетською освітою, будь-коли читав. Тому Шевченко так виріс був інтелектуально понад своїх сучасників. Це власне зробило його скрізь прошеним і бажаним, у культурному това­ ристві, в якому він часто бував зі своїм професором К. Брюловим, який уважав його своїм найкращим другом. А молодь, академічна й неакадемічна, його друзі, завжди бажали його товариства; з захопленою приємністю слуха­ ли його у співрозмові. Але про це ще буде мова далі. Шевченко, студіював глибоко українознавство, він одно­ часно читав, студіював і вивчав всесвітню літературу, мистецтво, філософію, естетику та всі інші галузі науки, зв’язані зі світовою історією. Твори світової літератури він читав у перекладах, які діставав у різних приватних та академічних бібліотеках. Будучи вж е в Академії, йому не складало трудностей дістати бажану книжку. Історію всесвітньої літератури, мистецтво різних на­ прямків і стилів, він з захопленням студіював, бо це була його ділянка, яку любив. Будучи вж е свідомим свого становища, він шукав у світовій літературі, в письменстві відображення об’єктивного життя народу в мистецькій формі словообразами, правдивого висвітлення дійсности. Шукав законів реалістичного мистецтва. Знаючи про ба­ гатство світової літератури минулих віків, його допит­ ливість хотіла знати життя народів, з його думками й почуттями. Він уж е знав значення демократичної літе­ ратури, хоч і не все ще читав, не впірнув у її глибинне мистецьке серце, душу, світогляд. Він знав, що передова література, за своїм ідейним змістом, — мусить бути на­ ціональною. Національність літератури і мистецтва проявляється в різні історичні віки по-різному, але вартісне в галузі мистецької культури зроджується на національній осно­ ві. Тому багато мистецьких творів, написаних сотні років тому, мають невмируще значення. Бо ці твори своєю ми­ стецько-ідейною вартістю впливають на наступні поко­ ління. Тримають його своїм національним патосом висо­ кого мистецтва, змісту, правдивих образів, їх психологіч­ них виявів, характерів, стосунків і, навіть, стилю мови, щ о дещо змінюється в процесі історичного національного розвитку внутрішньої культури.

17

Така література була створена на глибокому вивченні життя даного народу, його людських історичних звичаїв, обрядів, естетики, етики, філософічного світогляду, гли­ бинної психології почуттів, поглядів на явища природи, всесвіту, фізіологічного зв’язку — ж ивої мови, усної народньої творчости — фолкльору. Все це відображається в клясичній літературі майже всіх народів і націй світу, почавши від античної Греції й Риму. Тому Шевченко поставився з великою увагою до вивчення античної літе­ ратури, де є прекрасні зразки духової культури. Знання античної літератури, мистецтва — необхідне кожному молодому, починаючому входити в інтелекту­ альний світ. Цю дидактику повинна прийняти кожна сві­ дома молодь, до свого психологічного »я«, зокрема укра­ їнська молодь, яка знаходиться в країнах вільного світу, щоб інші народи могли стверджувати про нашу молодь, як культурну, розвинуту, обізнану з клясичною світовою культурою. Без знання світової культури, — не можна вважатися інтелектуальною людиною. Це повинна добре усвідомити собі наша молодь, як усвідомлював собі наш геній Тарас Шевченко. Він навіть сюжети брав з антич­ ної зразкової літератури для своїх іспитових праць, і за них одержував високу оцінку від ради Академії, з наго­ родженням медалями. Приклад гідний наслідування на­ водимо з твору »Маляр« (»Худож ник«) Тараса Шевченка. »Я безмежно щасливий. Ескіз мій на конкурсі прийня­ тий без найменшої зміни, і я вж е прийнявся за програму. Сюжет я любив, він мені цілком по душі, і я весь йому віддався. Це сцена із »Іліяди« — Андромаха над тілом Патрокла. Тепер тільки я зрозумів, як необхідно вивчен­ ня антиків і взагалі життя і мистецтва стародавніх греків і як мені в цьому випадку французький (французька мо­ ва — П. С.) пригодився. Я не знаю, як подякувати добро­ го Демського (друг Шевченка, що вчив його французької мови — П. С.) за таку услугу«. (Далі буде)

18

З поневоленої Унраїнн

Шкільництво в поневоленій Україні А.

М ИКУЛИН

З г ід н о п о в ід о м л е н н я м о с к о в с ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к о ї у к р а їн о м о в н о ї га зе т и « М о л о д ь У к р а їн и * ч . 126 з а 1965 р . 1), в т . з в . «се с ій н ій за л і в е р х о в н о г о с о в є т а У С С Р « (м . К и їв ) в ід б у л а с я в ч е р в н і ц . р . ш о с т а с е с ія в е р х о в н о г о с о в є т а У С С Р ш о с т о г о с к л и к а н н я . С есія о б г о в о р и л а т а к е п и та н н я : « П р о д а л ь ш е п о л іп ш е н н я р о б о т и ш к іл , п р о ф е с ій н о -т е х н іч н и х у ч и л и щ , с е р е д н іх с п е ц ія л ь н и х н а в ч а л ь н и х за к л а д ів , д о ш к іл ь н и х та п о з а ш к іл ь н и х у с т а н о в У к р а їн с ь к о ї Р С Р « . (П р и м іт к а а в т о р а : ф о р м у л ю в а н н я п и та н н я , я к е р о з г л я д а л а й о б г о в о р ю в а л а ш о с т а с е с ія , т х н е п о ш е х о н щ и н о ю ). Д о п о в ід ь у ц ій с п р а в і (» П р о д а л ь ш е . . . «) в и г о л о с и в з а с т у п н и к г о л о в и с о в є т а м і­ н іс т р ів У С С Р П . Т р о н ь к о . П іс л я д о п о в ід і т а д и с к у с ій ш о с т а с е с ія у х в а л и л а в ід п о в ід н у п о с т а н о в у , в и тя г и (у р и в к и ) з я к о ї п о д а є м о т у т з д е я к и м и п о ­ я сн ен н я м и , а л е б е з н а ш и х к о м е н т а р ів , б о їх н ій з м іс т н а с т іл ь к и х а р а к т е р н и й і п р о м о в и с т и й , щ о їх в з а г а л і н е п о т р іб н о (п о с т а н о в а в м іщ е н а н а с т о р ін к а х « М о л о д ь У к р а їн и « ч . 127 за 1965 p . ) . Я к і к о ж н а м о с к о в с ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к а п о с т а н о в а , т а к і п о с т а н о в а «П р о д а л ь ш е п о л іп ш е н н я » п оч и н а ється д и ти р а м б а м и « б р а т н ій с ім ’ї н а р о д ів « (С С С Р ) та »р ід н ій « п о ш е х о н с ь к ій к о м п а р т ії. В п о с т а н о в і п и ш е т ь с я , щ о « з а в д я к и з д ій с н е н н ю л е н ін с ь к о ї н а ­ ц іо н а л ь н о ї п о л і т и к и . . . « (ін а к ш е к а ж у ч и п о л іт и к и р у с и ф ік а ц ії у к р а їн с ь к о г о н а се л е н н я ) . . . п р о т я г о м ш е с т и р о к ів с е м и р іч к и за р а х у н о к д е р ж а в н и х к а п іт а л о в к л а д е н ь , к о ш т ів п ід п р и є м с т в (я к і в С С С Р т а к о ж д е р ж а в н і), о р г а н іза ц ій і к о л г о с п ів (о т ж е з а р а х у н о к г р а б у н к у у к р а їн с ь к о г о н а сел ен н я , — А . М .) з а к т и в н о ю у ч а с т ю т р у д я щ и х (п р и м у с о в о -» д о б р о в іл ь н о ї« п р а ц і та ф ін а н с ів , — А . М .) з б у д о в а н о 5400 ш к іл на о д и н м іл ь й о н 445 т и с . у ч н ів с ь к и х м ісц ь , 100 у ч б о в и х 2) к о р п у с ів і м а й с т е р е н ь п р о ф т е х у ч и л и щ , 75 у ч б о в и х 1) «М олодь України« — о ф іц ій н и й п р е с о в и й о р г а н м о с к о в с ь к о г о н а гл я д а ч а н ад у к р а їн с ь к о ю м о л о д д ю — Ц К Л К С М У С С Р .

2) Т а к о г о с л о в а я к »учбовий« у к р а їн с ь к а м о в а н е м а є .

19

та у ч б о в о -л а б о р а т о р н и х к о р п у с ів (м о ж е » л я б о р а т о р н и х « ! — А . М .) с е р е д н іх с п е ц ія л ь н и х н а в ч а л ь н и х з а к л а д ів . . . Т е п е р у р е с п у б л іц і п р а ц ю є 35.405 з а г а л ь н о о с в іт н іх ш к іл , в т о м у ч и с л і 545 ш к іл ін т е р н а т ів (м о с к о в с ь к о -к о м у н іс т и ч н и х ін к у б а т о р ів , — А. М .), 824 ш к о л и і 9.6 72 г р у п и з п р о д о в ж е н и м дн ем , 754 п р о ф е с ій н о т е х н іч н и х у ч и л и щ а , 682 с е р е д н і с п е ц ія л ь н і н а в ч а л ь н і з а к л а д и . . . С е р е д н і і в о с ь м и р іч н і ш к о л и , с е р е д н і с п е ц ія л ь н і н а в ч а л ь н і з а к л а ­ д и і п р о ф е с ій н о -т е х н іч н і у ч и л и щ а д о б и л и с я п е в н и х у с п і х і в . . . У ф о р м у в а н н і в у ч н ів н а у к о в о г о м а р к с и с т с ь к о -л е н ін с ь к о г о с в і ­ т о г л я д у 3) . . . П іс л я з а к ін ч е н н я с е р е д н ь о ї і в о с ь м и р іч н о ї ш к о л и зн а ч н а ч а ст и н а її в и х о в а н ц ів в к л ю ч а є т ь с я б е з п о с е р е д н ь о у т р у д о в у д ія л ь н іс т ь (с п р я м о в у є т ь с я в р а д г о с п и і к о л г о с п и ч о р н о р о б а м и , а б о з а п р о т о р ю ю т ь с я на д а л е к у п ів н іч і на ц іл и н у, — А . М .) .. .У з а г а л ь н о о с в іт н іх ш к о л а х , п р о ф т е х у ч и л и щ а х , с е р е д н іх с п е ­ ц ія л ь н и х н а в ч а л ь н и х з а к л а д а х , у д и т я ч и х д о ш к іл ь н и х і п о з а ­ ш к іл ь н и х у с т а н о в а х п р а ц ю є б л и з ь к о 600 т и с . у ч и т е л ів і в и х о в а ­ т е л ів (се р е д н и х н а й б іл ь ш е п а р т ій н о -к о м с о м о л ь с ь к и х н а гл я д а ч ів , — А . М .) . .. В е р х о в н а р а д а У С С Р в ід з н а ч а є, щ о в р о б о т і з а г а л ь ­ н о о с в іт н іх ш к іл , п р о ф т е х у ч и л и щ , с е р е д н іх с п е ц ія л ь н и х н а в ч а л ь ­ н и х з а к л а д ів , д о ш к іл ь н и х та п о з а ш к іл ь н и х у с т а н о в є істотні н е д о л ік и ... М а т е р ія л ь н а б а за щ е н е в ід п о в ід а є с у ч а сн и м в и м о га м . П л я н и б у д ів н и ц т в а в д е я к и х о б л а с т я х (у я к и х ? , — А . М .) о к р е ­ м и м и б у д ів е л ь н и м и о р г а н іза ц ія м и м ін іс т е р с т в а б у д ів н и ц т в а ви ко­ ную ться незадовільно, якість будівельних робіт у ряді випадків низька, окремі об’єкти вводяться в дію несвоєчасно (в с і п ід к р е с ­ л е н н я н а ш і, — А . М . ) . Л и ш е на б у д ів н и ц т в о ш к іл і д и т я ч и х д о ш к іл ь н и х з а к л а д ів з а о с т а н н і ш іс т ь р о к ів н е в и к о р и с т а н о д е р ж а в н и х к а п іт о л о в к л а д е н ь н а с у м у 21 м іл ь й о н к а р б о в а н ц ів . О с о б л и в о н е з а д о в іл ь н о б у д у ю т ь с я о б ’є к т и о с в іт и у З а к а р п а т с ь к ій , К и р о в о г р а д с ь к ій , К р и м сь к ій , Л ь в ів с ь к ій , П о л т а в с ь к ій і С у м с ь к ій о б л а с т я х . Н е в у с іх ш к о л а х , п р о ф т е х у ч и л и щ а х , с е р е д н іх с п е ­ ц ія л ь н и х н а в ч а л ь н и х з а к л а д а х є н е о б х ід н а к іл ь к іс т ь н а в ч а л ь н и х к а б ін е т ів , л а б о р а т о р ій і м а й стер ен ь. Не ви ста чає п о т р іб н о г о обл а д н а н н я , п р и л а д ів , х е м іч н о г о п о с у д у , ін с т р у м е н т ів . . . В и р о б н и ч е н а в ч а н н я п р о в а д и т ь с я на верстатах і маш инах застарілих кон ­ струкцій (і ц е в к р а їн і « п е р е д о в о ї т е х н ік и « ? , — А . М . ) . П р о ­ м и с л о в іс т ь р е с п у б л ік и д о с і н е о с в о їл а 4) в и р о б н и ц т в а з н а ч н о ї к іл ь ­ к о с т е н а в ч а л ь н о г о п р и л а д д я , п осіб н и к івЗ ) та ін с т р у м е н т ів .

З

1018

н а з в н а в ч а л ь н о г о п р и л а д д я , н е о б х ід н о г о д л я ш к іл , н е в и г о т о в л я ­ є т ь с я 551. Якість багатьох н а в ч а л ь н о -н а о ч н и х п о с іб н и к ів і о б л а д ­ 3) В и х о д и т ь , щ о іс н у є і н е н а у к о в и й с в іт о г л я д . *, 5) Ч и с т о ї в о д и м о с к о в с ь к і с л о в а !

20

м а р к с и с т с ь к о -л е н ін с ь к и й

нан ня, щ о в и г о т о в л я ю т ь с я п р о м и с л о в іс т ю У к р а їн и , щ е низька. . . .Н е д о с т а т н ь о за б е з п е ч е н і н а в ч а л ь н о -в и х о в н і за к л а д и с п е ц ія л ь ним и м е б л я м и . К о н с т р у к ц ії і о с о б л и в о я к іс т ь п а р т та д е я к и х в и д ів м е б л ів д л я н а в ч а л ь н о -в и х о в н и х з а к л а д ів не завж ди в ід п о ­ в ід а ю т ь с а н іт а р н о -г іг ієн іч н и м , п ед а г о г іч н и м т а е ст е т и ч н и м в и м о ­ гам . .. Д ея к і в и к о н к о м и н е с т а в л я т ь п е р е д ба ть к а м и н а л е ж н и х в и м ог у с п р а в і н а в ч а н н я і в и х о в а н н я д і т е й . . . в н а с л ід о к ц ь о г о певна кількість дітей ш кільного віку щ ороку залишається поза школою (с к іл ь к и з а л и ш а є т ь с я та я к і т о м у п р и ч и н и Т р о н ь к о у с в о їй д о п о ­ в ід і н е ск а за в , а б о п а р тій н а ц е н зу р а н е п р о п у с т и л а на с т о р ін к и га зет!, — А . М . ) . Н а в ч а л ь н о -в и х о в н а р о б о т а ... п ровад и ться на н е д о ст а т н ь о м у ід е й н о -п о л іт и ч н о м у , н а у к о в о м у і п е д а г о г іч н о м у р ів н і, ч а с т о б е з в р а х у в а н н я ін д и в ід у а л ь н и х т а в ік о в и х о с о б л и в о с т е й д іте й і п ід ­ л іт к ів (о т ж е , м а р к с и с т с ь к о -л е н ін с ь к и й ід е й н о -п о л іт и ч н и й р ів е н ь ш к у т и л ь г а є !, — А . М .) . . . У б а г а т ь о х ш к о л а х . . . щ е н е п р и д іл я ­ є т ь с я н а л е ж н о ї у в а г и ф із и ч н о м у , е с т е т и ч н о м у та а т е їст и ч н о м у вихованню . В и к о н к о м и о к р е м и х о б л а сн и х , м іс ь к и х і р а й о н н и х р а д та р а д н а р го сп и ф о р м а л ь н о с т а в л я т ь с я д о т р у д о в л а ш т у в а н н я в и п у с к н и к ів ш к іл , м и р я т ь с я з ф а к та м и , к о л и к е р ів н и к и п ід п р и є м с т в б е з п ід ­ с т а в н о в ід м о в л я ю т ь у п ри й м ан н і на р о б о т у м ол од і, я к а не д о ся гл а 1 8 -р іч н о го в ік у . К е р ів н и к и п р ом и сл ови х п ід п р и є м ст в , будов, р а д г о сп ів і к о л г о с п ів не с т в о р ю ю т ь м о л о д и м р о б іт н и к а м -п ід л іт к а м н е о б х ід н і в и р о б н и ч і і1 ж и т л о в о -п о б у т о в і у м о в и д л я у с п іш н о г о п оєд н а н н я А . М .)

— А. них

праці

з

н а в ч а н н я м ...

(б е зо г л я д н о

в и з и с к у ю т ь !,

—

. . .В и к о н к о м и м іс ц е в и х р а д (» с о в є т с к а я в л а ст ь на м є с т а х « ,

М .) м а л о д б а ю т ь п р о п о л іп ш е н н я р о б о т и н а в ч а л ь н о -в и х о в ­ з а к л а д ів . . .

У

багатьох

незадовільно працюють

сел и щ ах

піонерські

і

м іс т а х

кімнати

не

і дитячі

створено

або

майданчики

при домоуправліннях. О к р ем і об л а сн і, р а й он н і і м іс ь к і в и к о н к о м и (я кі, д е ?, — А .

М .)

н е п р и д іл я ю т ь д о с т а т н ь о ї у в а ги р о б о т і к о м іс ій у с п р а в а х н е п о в н о ­ л іт н іх

(б е з п р и т у л ь н и х , г у л іґа н ів т о щ о , я к і є н а сл ід к о м

існ у в а н н я

» с о в є т с к о й в л а е ті«, — А . М .) , н е з л ій с н ю ю т ь н а л е ж н о го к о н т р о л ю за д о д е р ж а н н я м п р а ви л р а д я н с ь к о ї т о р г ів л і по продажу спиртних напоїв, тютюнових обсл уговуван н ю О тж е, я к

виробів, з а

роботою

т е а т р ів

і к ін о т е а т р ів

по

д іт е й і п ід л іт к ів « . . .

п ер ек он уєм ося

з наведених

т у т у р и в к ів

з

постан ови

с п р а в и « п о б у д о в и м а т е р ія л ь н о -т е х н іч н о ї б а з и к о м у н із м у « в д іл я н ц і 21

о с в іт и , н а с т іл ь к и к е п с ь к і, щ о н и м и м у си л а за й м а ти сь м о с к о в с ь к о б о л ь ш е в и ц ь к а в е р х о в н а в л а д а в п о н е в о л е н ій У к р а їн і. О ч е в и д н о , ш о с т а с е с ія у х в а л и л а в ід п о в ід н у п о с т а н о в у , з о б о в ’я ­ з у ю ч и р а д у м ін іс т р ів У С О Р , м ін іс т е р с т в о о с в іт и , м ін іс т е р с т в о в и щ о ї і с п е ц ія л ь н о ї с е р е д н ь о ї о с в іт и , г о л о в н е у п р а в л ін н я п р о ф е с ій н о т е х н іч н о ї о с в іт и п р и р а д і м ін іст р ів У С С Р , ін ш і м ін іс т е р с т в а і в ід о м ст в а У С С Р та в и к о н к о м и . . . « у с у н у т и н ед ол ік и , в ід м іч е н і п о с т а н о в о ю і д о б и т и с я д а л ь ш о г о п ід н е се н н я р ів н я р о б о т и з а г а л ь ­ н о о с в іт н іх ш к іл , п р о ф е с ій н о -т е х н іч н и х у ч и л и щ , с е р е д н іх с п е ц і­ яльних навчальних з а к л а д ів , д о ш к іл ь н и х та п о з а ш к іл ь н и х у ста н ов . . . « Я к в ід о м о , п о с т а н о в а ш о с т о ї с е с ії в и гл я д а є на п а п е р і д о с и т ь г а р н о . У х в а л е н о у с у н у т и т і та ін ш і н е д о л ік и , але, я к к а ж у т ь , п а п ір в с е в и т р и м а є ... Н а й г о л о в н іш и м у п о с т а н о в і є д в і т о ч к и : а) «з а б е з п е ч и т и н е у х и л ь н е в и к о н а н н я в и з н а ч е н и х р іш е н н я м X X I I з ’їз д у п а р т ії і п р о г р а м о ю К П С С за в д а н ь щ о д о . . . виховання без­ межно відданих справі комунізму л ю д е й ...« б) » в ж и т и з а х о д ів до а к т и в із а ц ії д ія л ь н о с т е к о м іс ій у с п р а в а х н е п о в н о л іт н іх у з а п о ­ б іга н н і та в и к о р ін е н н і диТячої бездоглядности (б е з п р и т у л ь н о ст и , — А . М .) і п р а в о п о р у ш е н ь . . . « З ц ь о г о в и х о д и т ь , щ о с у ч а сн а у к р а їн с ь к а м ол од ь т а її б а т ь к и н а в м и сн е у х и л я ю т ь с я , щ о б у к р а їн с ь к и м ш к о л я р а м , д іт я м та п ід ­ л ітк а м при щ еп л ю вал ася м о с к о в с ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к а ід е о л о г ія , п с е в д о н а у к о в и й м а р к с и с т с ь к о -л е н ін с ь к и й с в іт о г л я д . І д р у г е — м о с к о в с ь к о -б о л ь ш е в и ц ь к а п р оп а га н д а н а ц іл и й с в іт га л а су є , щ о б е з п р и т у л ь н іс т ь — ц е я в и щ е п р и та м а н н е т іл ь к и к а п і­ т а л іс т и ч н ій си стем і, і р а п то м п о с т а н о в а ш о с т о ї с е с ії в и м а га є « в ж и т и з а х о д ів у за п о б іга н н і та в и к о р ін е н н і д и т я ч о ї б е з д о г л я д ­ н ости і п р а в оп ор у ш ен ь. . . «

Виховну діяльність серед УКРАЇНСЬКОГО ДОРОСТУ ми можемо вести лише з допомогою всіх свідомих українців! ЖЕРТВУЙТЕ НА ФОНД ЮНАЦТВА СУМ!

22

Г Е Р О Ї У К Р А ЇН И І . БРЕЗН ЯН СЬКИ Й

ВЕЛ И КИ Й СИН К А М ’ЯНЕЧЧИНИ (У тридцять п’яту річницю смерти) Ч а р ів н е й н е з а б у т н є П од іл л я , я к м о л о д іс т ь ; п ер л и н а й о г о К а м ’я н е ч ч и н а . С р іб л о м п е р е л и в а ю т ь с я там у в у з ь к и х гл и бок и х д о л и н а х С м отр и ч , С ту д ен и ц я , У ш и ц я й б е з л іч р іч е ч о к , ст р у м к ів , ст р у м о ч к ів . Н а с х и л а х к р у т о б о к и х д о л и н зел ен і с е л а ; н ад у р в и ­ щ а м и я р у г , у к а з к о в и х га я х , б іл і п а л ати к о л и ш н іх м а ґн а т ів -ч у ж и н ц ів ; в и р ізь б л е н и м із Г ран іту в ід л а м к о м м и н у в ш и н и в и со ч и т ь у п е р е за н и й С м о т р и ч е м К а м ’я н е ц ь к и й з а м о к . М іж д о л и н а м и -я р у г а м и х в и л я с т а р ів н и н а п о в и ш и в а н а п о л я м и л ан ам и , с е л а м и -га я м и , к р у г л о г р у д и м и Т о в т р а м и ї). В ій н е в е с н о ю і в с я о к о л и ц я у ш а т р а х ц в іту , а над ними, у зо л о т ій б л а к и т і к у ­ п а ю т ь с я ж а й в о р о н к и ; п р и к р и є т р а в е н ь зел ен и м л и ст о м в и ш н е в о я б л у н е в о г о ц в іт у ш а тр а , ц іл у ю т ь с я в н и х , р а д ію т ь , а ж в и с в и с т у ­ ю т ь с о л о в ’ї, в и й д е х л іб о р о б у н е д іл ю на с в о ю н и в у, г л я н е н а к о л о ­ с и ст е м ор е, п о с т о їт ь і п е р е х р е с т и т ь с я . У та єм н и ч ій т и ш і ч о р н о г о л ісу , на с в о їй м ов і, в е д у т ь р о з м о в и л іс о в і с и л и . К а з к о в и м и та ­ єм н и ц я м и о п о в и т и й Г у м и н ец ь к и й л іс — гн ізд о К а р м е л ю к а . Н ем а в У к р а їн і к р а щ о г о ш л я х у з а К а м ’я н е ц ь к и й . Н а в іт ь у с п е к у в іє на н ь о г о п р о х о л о д о ю в ід с т о л іт н іх лип, б е р е с т ів , д у б ів т а д ж е р е л ь н и х р іч е ч о к і' с т р у м к ів . За п ер ек а за м и с т а р и х д ід ів т и м ш л я х о м в е л и м о с к а л і У ст и м а К а р м е л ю к а на С и б ір . С и д и ть , бу л о, ста р и й д ід у с а д к у се р е д п а сік и , д и в и т ь с я я к Б о ж а б д ж іл к а н о с и т ь м ед і р о з к а з у є » б а й к у « х л о п ч и к а м , а в он и л о в л я т ь в ід ­ к р и т и м и р о т и к а м и д ід о в і с л о в а . Б а г а т о -б а г а т о ч у л и й ба ч и л и х л о п ч и к и на К а м ’я н е ц ь к о м у ш л я х о в і й н а в к о л о н ь о г о . Б а ч и л и Г о л о в н о г о О там а н а, я к їх а в з к о з а к а м и з П р о с к у р о в а д о К а м ’я н ц я ; їзд и л и на к о з а ц ь к и х к о н я х , к о л и С іч о в і С т р іл ь ц і с п о ч и в а л и в с а д о ч к а х п ісл я б о ю з та р а щ а н ц я м и ; п р о в о д ж а л и в о їн ів та п о к а ­ з у в а л и с т е ж к у в ж и т а х на С м о т р и ч . П р о к и д а л и с я с е р е д н оч і й б а ч и л и , я к м о с к а л і п е р е к и д а л и в се в с к р и н я х , з а б и р а л и к о ж у х и , р о зм о т у в а л и с у в о ї п о л о т н а й д і­ л и л и ся ним, а м а тер і з за л а м а н и м и р у к а м и с т о я л и , п р и к л о н и в ­ ш и сь до п е ч і. П р и с л у х а л и с я ра н ка м и , к о л и с т а р ш і п о ш е п к и г о в о р и л и , щ о т іє ї н о ч і п о в ст а н ц і д е с ь у Ч е м е р ів ц я х , ч и В и ш н ів ч и к у в и б и л и д о і) Товтри — н е в и со к і (до 100 м етр ів ) в а п н я н ов і гор би , р о з к и н е н і п о п ів д е н н о -з а х ід н ім П о д іл л ю .

23

н оги м о с к а л ів . Б а г а т о д е ч о г о д ія л о с я т о д і о б а б іч К а м ’я н е ц ь к о г о ш л я х у . А х л о п ч а к и п ід р о ст а л и , к ін ч а л и ш к о л у й д е к о г о з н и х о д в о з и л и д о м іст а в н а у к у . В ід в із с в о г о си н а Ів а н а д о м іст а й п а н о т е ц ь С ер гій Н а л и в а й к о, та н е д о се м ін а р ії, я к т о в о д и л о с я з д ід а -п р а д ід а , б о н е б у л о в ж е т а к о ї. Ч о го т іл ь к и н е д о в е л о с я п о ч у т и й п о б а ч и т и Ів а н о в і в К а м ’я н ц і. С в іж и й сп о га д п а л и в с е р ц я р а н о ю п р о ч е р в о н у ж и д ів к у Ф а н ю , щ о се р е д б іл о го д н я в б и в а л а н е в и н н и х л ю д е й . С тр іл я л а з м а в зер а на х ід н и к а х , на в у ­ л и ц я х , я к и м и х о д и в к о л и с ь У с т и м К а р м е л ю к та їз д и в Г о л о в н и й О там а н С и м он П е т л ю р а . Х іб а м о ж н а т а к у н а р у г у т е р п іт и ? ! Х іб а м о ж н а м о в ч а т и ? ! І Ів а н не м о в ч а в . Н е о б р а ж а в с я , а ра д ів , щ о з а т е ін о д і на н ь о г о к а за л и » п е т л ю р ів е ц ь « . У К а м ’я н ц і в п е р ш е д о р у к у з я в » К о б з а р я « в и д а н о г о Д ом а н и ц ь к и м . З д р у ж и в с я з х л о п ц я м и з П ід за м ч а . У 1924 р о ц і їх та єм н и й г у р т о к в и р іш и в не т іл ь к и сл ов а м и , а л е й ч и н о м п о к а за т и , щ о у к р а їн с ь к и й н ар ід не с к о р и т ь с я н ік о л и : в и р іш и в у б и т и к а та К а м ’я н е ц ь к о ї в ’я з н и ц і. Р ік п із н іш е Ів а н Н а л и в а й к о с и д ів за м у р а м и т іє ї ж в ’я зн и ц і, з а с у д ж е н и й на ш іс т ь р о к ів с у в о р о ї із о л я ц ії. Ж о р с т о к и й це б у в ч а с . А л е в ін з а к ін ч и в с я д л я н ь о г о ц ей р а з п ер ед ч а сн о, б о за га л ь н а а м н е ст ія 1927 р о к у в ід к р и л а п е р е д н им з а л із н і в о р о т а й в ін п о ­ в ер н ув ся зн ов у д о роди н н ого сел а. З о с т р а х о м п р и д и в л я в с я п а н о т е ц ь С ергій , щ о н а в к о л о си н а к у п ч а т ь с я с іл ь с ь к і х л о п ц і. Та Ів а н з а с п о к о ю в а в б а т ь к а . А ж о д н о г о р а з у п е р е с т р ів п а н отц я , я к іш о в з в е ч ір н і, го л о в а сіл ь р а д и , і п р о й ш о в с я з ним г ор од а м и н ад р іч к о ю м а л о а ж не д о д о м у : з р а й о н у з а п и т у в а л и п р о Ів а н а . Д о в е л о с ь Ів а н о в і п о к и д а т и с в о ю м и л у К а м ’я н е ч ч и н у . Р о з ц в іт а л и т о г о р о к у са д и д л я н ь о г о в ж е н ад О з ів с ь к и м м о р е м . Д он еч ч и н а, К у б а н щ и н а , С та в р о п іл л я , В о р о н іж ч и н а — д е т іл ь к и ж и в е у к р а їн с ь к и й н ар ід, п о б у в а в Ів а н . І с к р із ь н а в к о л о н ь о г о к у п ч и л и с я у к р а їн с ь к і х л о п ц і. І с к р із ь в о р о г п о ч и н а в з а г р о ж у в а т и а р е ш то м , і д о в о д и л о с я п е р е їз д и т и на н о в і м іс ц я . У сер п н і 1930 р о к у з ш о с т о ї к а м ер и у д в а н а д ц я т у п е р е д а в Ів а н Н а л и в а й к о с в о є м у д р у г о в і: » М о я д о л я в и р іш е н а . Д р у га с у д и м іс т ь і с п е ц ія л ь н е с т а н о в и щ е « . 10 -го в е р е сн я т о г о ж р о к у к о м е н д а н т Л у г а н с ь к о г о Ґ П У 2) В а к у л е н к о о г о л о с и в у с ім ч л ен а м о р га н іза ц ії, щ о с л ід с т в о з а к ін ч е н е і с п р а в а п е р е д а н а д о т р о й к и Ґ П У 3 . Н а н е ­ в е л и ч к о м у л и с т к о в і п а п ер у , д е ч л е н и о р г а н іза ц ії м у сіл и р о з п и ­ с а т и с я , на п е р ш о м у м ісц і с т о я в п ід п и с Ів а н а Н а л и в а й к а .

2 9 -г о в е р е с н я 1930 р о к у з Л у г а н с ь к о ї в ’я зн и ц і Ів а н а Н а л и в а й к а забрали. Т а к з а к ін ч и в с я ж и т т є в и й ш л я х Ів а н а Н а л и в а й к а , п а т р іо т а і б о р ц я з а в о л ю У к р а їн и . В ін л ю б и в д о б е з т я м и с в о є ч а р ів н е , к в і­

2) П о л іти ч н а п ол іц ія б о л ь ш е в и к ів , щ о б у л а г ол ов н и м з н а р я д д я м м о с к о в с ь к о г о т е р о р у в У к р а їн і, в и с т у п а ю ч и в р із н і ч а с и п ід р із ­ н и м и н азва м и — Ч еК а , Ґ П У , Н К В Д , М Ґ Б . s) П ол іц ій н а к о м іс ія , я к а с к л а д а с я з т р ь о х к о м іс а р ів і м ал а н е ­ о б м е ж е н і п о в н о в л а с т і. В он а в и р іш у в а л а п р о за сл а н н я на С и бір , у в ’я зн ен н я на д о в гі р ок и , а б о д а в а л а н а к а з р о з с т р іл я т и а р е ш ­ тован ого .

24

т у ч е й л е ґе н д а в р н е П од іл л я , с в о ю К а м ’я н е ч ч и н у . А ж и т т я с в о є м ол од е с к ін ч и в в ін на д в а д ц я т ь ч е т в е р т о м у р о ц і у тем н ій з а к р и в а в ­ л ен ій в ісім н а д ц я т ій к а м ер і Л у г а н с ь к о г о Ґ П У . ТАКІ

БУЛИ

Д ОЧ КИ

У К Р А ЇН И !

Н а б е р е г а х р іч к и М у р а ф и — п р и т о к и Д н істра, о т о ч е н е си з и м степ ом , г о м о н и т ь н е в е л и к е п о д іл ь с ь к е се л о Б у ш а . М айж е в в ц е н т р і й ого, там д е л ед ь п ом ітн а р іч е ч к а В у ш а н к а в л и в а є с в о ї в од и в М у р а ф у , с т р ім к о зл іт а є в г о р у м о г у т н ій к а м ’я н и й к л и н , щ о ч и м о сь н а г а д у є п е р е д н ю ч а с т и н у к о р а б л я . С к е л я ст и й т р и к у т н и к в ід р іза н и й в ід с т е п у гл и бок и м р о в о м щ е н е за си п а н о ї р е д у т и . Д авн о, п он а д т р и с т а р о к ів то м у , т у т с т о я л а н е д о ст у п н а Б у ш а н с ь к а ф о р т е ц я , к о т р у с у ч а с н и к и н а з и в а л и од н и м із к л ю ч ів П о д іл л я . З о б о х б о к ів к а м ’я н о г о к л и н а в и со ч іл и , в р із а в ш и с ь у с к е л і, т о в с т і м у р и з б ій н и ц я м и та б а ш т и . З а ни м и х о в а в с я щ е о д и н м у р і гол ов н а о б о р о н н а с п о р у д а — з а м о к . В ід п о л ів та л іс ів ф о р т е ц ю в ід г о р о д ж у в а в ш и р о ч е н н и й р ів та в и со к и й ч а ст о к іл — гр е б ін ь із т о в с т и х , в г о р і з а г о с т р е н и х с т о в б у р ів д у б а . За р іч е ч к о ю В у ш а н к о ю , н а в п р о т и ф о р т е ц і, н е сп о к ій н и м ж и т т я м ж и л о д о си т ь в е л и к е м іс ­ т е ч к о — о д н е з н а й в а ж л и в іш и х на т о г о ч а с н о м у П о д іл л і. Ф ортецю збудував руками у к р а їн с ь к и х к р іп а к ів п ол ьськ и й в о єв о д а К о р е ц ь к и й щ е н а п р и к ін ц і X V I с т о р іч ч я . Б у ш а п о сід а л а н а й в а ж л и в іш у д іл я н к у в о б о р о н і к р а ю в ід та т а р і т у р к ів . 17-го в е р е сн я 1617 р о к у ту т б у л о н а в іт ь п ід п и с а н о од и н з м и р н и х д о г о в о р ів м іж П о л ь щ е ю та Т у р е ч ч и н о ю .

1648 р о к у , к о л и Б о гд а н Х м е л ь н и ц ь к и й з а к л и к а в у с іх ч о л о в ік ів У к р а їн и в з я т и с я д о зб р о ї, п о в с т а л а Н а д д н іст р я н щ и н а п е р е т в о р и ­ ла Б у ш а н с ь к у ф о р т е ц ю на о п ір н и й п у н к т б о р о т ь б и за у к р а їн с ь к у держ аву. Т а к б у л о а ж д о 1654 р о к у , к о л и з а х ід н я ч а сти н а В ін н и ч и н и з н о в у п ід п а л а п ід в л а д у п о л я к ів . Т о д і з м іс т е ч к а П о л о н н о г о в н ап р я м і на Ш а р г о р о д в и р у ш и л а в е л и ч е з н а п о л ь с ь к а ар м ія , б л и з ь ­ ко ЗО т и с я ч ч о л о в ік : 20 т и с я ч в е р ш н и к ів , 8 т и с я ч п іх о т и та п он а д т и с я ч у н а є м н и х л я н д с к н е х т ів . А р м ію в ел и п о л ь с ь к і г е т ь ­ м ан и С т е ф а н Ч а р н ец к і, С та н ісл а в П о т о ц к і т а С та н ісл а в Л я н ц к о р о н ь с к і. У с т е п а х Н а д д н істр я н щ и н и , за н а р од н ім и п ер ек а за м и , до н и х п р и є д н а л а с я й в е л и к а т а т а р с ь к а ор д а , д о п о м о г о ю я к о ї на той ч а с с а м е з а р у ч и л а с я П о л ь щ а . О к у п а н т и ж о р с т о к о п о в о д и л и ся в п ід б и т о м у к р а ї. П а л и л и с е л а й м іс т а . Н а д р я д а м и ш и б е н и ц ь ч о р н іл и х м а р и г а й в о р о н н я . К іл ь к а н а с е л е н и х п у н к т ів , в т о м у ч и с л і й м іс т е ч к о С тін а б іл я Т о м а ш п о л я , за в ід м о в у з д а т и с я на л а с к у н а п а сн и к ів б у л и сп ал ен і, а п о п е л и щ а за ор а н і п л у га м и . П ід к ін е ц ь л іта оч м а н іл і в ід в о гн ю і к р о в и н а їзн и к и п о т я г л и с я д о Д н істр а , с п о ч а т к у д о М о ги л е в а , а з г о д о м д о стін Б у ш і. Н а п равом у березі М ураф и . н авпроти бу ш а н сь к и х скел ь, за р о ­ їл о с я р із н о м о в н е в о р о ж е в ій с ь к о . Г а р м а ш і н а в ел и д у л а н а ф о р ­ теч н і м у р и . Г а р н із о н о в і з а п р о п о н у в а л и зд а т и с я без у с я к и х у м о в . К о з а к и й у с я л ю д н іс т ь в ід п о в іл и п о с т р іл а м и . Н а б а ш т а х з а м а ­ й о р іл и м а л и н ов і с т я г и . П о л я к и п іш л и на ш т у р м . О б л о г а т р и в а л а к іл ь к а д н ів .

25

Г а р н ізон , н а щ а д к и Я р о сл а в а М у д р о г о і л е ґе н д а р н о г о Б а й д и , Н а л и в а й к а й Т а р а с а Т р я си л а . б о й о в и х д р у з ів Х м е л ь н и ц ь к о г о , Б о г у н а й Н е ч а я — в и р іш и в : п е р е м о гт и а б о в м е р т и . П ід н е с т и х а ю ч о ю з л и в о ю к у л ь та т а р м а т н іх я д е р б у ш а н ц і м у ж н ь о б о р о н и л и с ь . К о м е н д а н т в м іл о в и к о р и с т о в у в а в в и гід н е р о з т а ш у в а н н я ф о р т е ц і. Н а г о л о в и н а п а сн и к ів б е з п е р е р в н о с и п а л о ся н а п ер ед за г о т о в л е н е к а м ін н я , к о т и л и с я к о л о д и , л и л а с я г а р я ч а с м о л а . О б о р о н ц і в л у ч н о в р а ж а л и в о р о г ів р у ш н и ч н и м і га р м а тн и м в огн ем , з д ій с н ю в а л и с м іл и в і н іч н і в и л а з к и д о т а б о р у п р о т и в н и к а . Б и л и с я в р у к о п а ш . Н а в іт ь у м и р а ю ч и , н а м а га л и ся в п а с т и н а г о л о в и в о р о г ів , щ о д е р ­ л и с я й д е р л и с я на м у р и і с к е л і. Н а д р у г и й д е н ь ж о р с т о к о ї би тв и , я к р о з п о в ід а є п е р е к а з , к р із ь п р о л о м у м у р а х зг о р и д о р іч к и М у р а ф и п о т е к л а , я к в о д а п іс л я д о щ у , г а р я ч а л ю д с ь к а іш о в . В о д н о м у з н іч н и х б о їв за ги н у л и к о м е н д а н т ф о р те ц 'і (на п р із в и ­ щ е, за п е р е к а з о м , Г р еч к а ) та с о т н и к З а в и с н и й . О б о р о н у о ч о л и л а с л а в н а у к о а їн с ь к а ж ін к а , д р у ж и н а с о т н и к а М а р ’ян а З а в и с н а . Б и т в а к л е к о т іл а в д ен ь і в н о ч і. В о р о г и к и д а л и на ш т у р м н о в і й н о в і с и л и — й б у ш а н ц і з м у ш е н і б у л и в ід ій т и д о ц е н т р а ф о р т е ц і, п ід т о в с т і м у р и з а м к у . Н а п р и к ін ц і о с т а н н ь о ї д об и р я д и к о з а к ів , о п о л ч е н ц ів т а м е ш к а н ц ів о к о л и ц ь п р о р ід и л и сь , м а л о х т о -вж е міг т р и м а т и з б р о ю . З н еси л ен і б оєм , п а д а л и з н іг ж ін к и й д іт и . Н а с в іт а н к у в о р о г и г о т у в а л и с я д о в и р іш а л ь н о ї а т а к и . І т о д і к о м е н д а н т ф о р т е ц і — М а р ’я н а З а в и сн а , не б а ж а ю ч и з д а т и на л а с к у в о р о г ів с е б е та с в о їх п о б р а ти м ів , в зя л а на р у к и в л а с н е н е м о в л я й п о б ігл а д о п о р о х о в о г о л ь о х у . К и н у л а п а л а ю ч и й с м о ­ л о с к и п у б о ч к у з п о р о х о м — і м у р и за м к у р а зо м з м у ж н ь о ю м а т ір ’ю зл е тіл и в и с о к о д о х м а р . Л я в ін а к а м ін н я за си п а л а т іл а з а х и с н и к ів і з н и щ и л а т и с я ч і в о р о г ів , я к і щ іл ь н о о б л я г л и м у р и . Г е р о їч н а ф о р т е ц я п е р е т в о р и л а с я на су ц іл ь н и й ц в и н т а р . П о д в и г п о д о л я н п о к а за в с в іт о в і щ е ра з, я к і си л и т а їт ь у с о б і н ар ід , щ о с т а є на з а х и с т р ід н о г о к р а ю . А у к р а їн с ь к и й н а р ід н е з а б у в г е р о їв Б у ш і. П існ і т а л е ґе н д и п р о н и х п е р е х о д я т ь з п о к о ­ л ін н я в п о к о л ін н я , в ч а т ь л ю б и т и р ід н у з е м л ю . К л я с и к у к р а їн с ь ­ к о ї л іт е р а т у р и М и х а й л о С та р и ц ь к и й н а п и са в п о в іс т ь »О б л о г а Б у ш і« та д р а м у «О б о р о н а Б у ш і'« . Н а м ісц і, де зг и н у л а в е л и к а д о ч к а у к р а їн с ь к о ї н а ц ії М а р ’я н а З а в и сн а , щ е й нині в и д н о с л ід и ф о р т е ц і. Н а д с а м о ю М у р а ф о ю в и д н ію т ь ш и р о к і, в р із а н і в с к е л і, п а зи — о с н о в а о б о р о н н о г о м у р у . Т р о х и в и щ е в и с о ч и т ь ба ш та , щ о с т о їт ь на м ісц і б у ш а н с ь к о г о з а м к у . Т у т ж е й п ід з е м е л л я . Н е п о ­ д а л ік т е м н іє п о х и л е н и й к а м ’я н и й х р е с т . Й о го з д ід а -п р а д ід а н а ­ з и в а ю т ь » х р е с т о м М а р ’я н и « . Н а ц ь о м у м ісц і, р о з п о в ід а ю т ь , і за в е р ш и л а с в ій б е зп р и к л а д н и й п о д в и г с л а в н а у к р а їн с ь к а г е р о їн я . Д о б у ш а н с ь к и х с к е л ь н ад М у р а ф о ю й В у ш а н к о ю п р о т о п т а н о б а г а т о т у р и с т с ь к и х с т е ж о к , х о ч а на т и х л е ґе н д а р н и х с к е л я х нем а н ія к о г о п а м ’я т н и к а . Н ов и й о к у п а н т , ч е р в о н а М о ск в а , на т а к и й не д а с т ь с к о р о д о з в о л у . А л е с в я т а зе м л я к л и ч е с в о ї х си н ів та д о ­ н ь о к в к л о н и т и с я п а м ’я т і г о р д и х п р е д к ів . Н ад б у ш а н с ь к и м к р а є м витає безсм ер тя . З ж у р н а л у » У к р а їн а *

26

СОЛОВЕЙ І ТРОЯНДА ОСКАР ВАЙЛД

»Вона обіцяла танцювати зі мною, якщо я принесу їй червоних троянд, а у мене в цілому садку жадної черво­ ної троянди немає«, — жалівся в розпачі молодий студент. Зі свого кубельця на дубі почув його соловей і виглянув здивовано з-поза рясного листя. »Ж адної червоної троянди в цілому моєму садку«, — жалівся далі студент і на його гарні очі навернулися сльози. »Ох, від якої дрібниці залежить іноді щастя. Я прочитав усе, що написали колись мудреці, збагнув усі таємниці ф ілософії і от через брак якоїсь червоної тро­ янди розбивається все моє життя«. »От, нарешті, справжній закоханий«, — сказав соловей, — »ніч у ніч, не знаючи його, співав я про нього, ніч у ніч розповідав за нього зорям і ось, нарешті, бачу його тепер. Його волосся темне, як цвіт гіяцинта, уста червоні, як троянда, яку він шукає, але пристрасть зробила його лице блідим, як слонова кістка, а туга наклала печать свою на його чоло«. »Завтра ввечері принц урядж ує баль і моя кохана має бути на ньому«, — ж урився далі студент, — »якщо я принесу їй червону троянду, я танцюватиму з нею до світанку, обійматиму її стан, триматиму її руку в моїй руці і вона схилятиме свою голівку на моє плече. Але в моєму садку червоної троянди немає і вона минатиме мене, не помічаючи, і це розіб’є моє серце«. »Це, таки, справжній закоханий«, — сказав соловей, — »він страждає від кохання, яке я оспівую; те, що дає мені радість, є його горем. Справді, любов є якась дивна Примітка

редакції:

П оя сн ен н я д е я к и х , м о ж е н е з р о з у м іл и х , ч и т а ч з н а й д е в к ін ц і о п о в ід а н н я .

сл ів 27

річ. Вона цінніша за смарагди і дорожча за прекрасні опали. Її не дістанеш ні за перли, ані за ґранати розміром в яблуко; її не купують купці, її не важать на вазі для золота «. «Музиканти сидітимуть на своїх ґалеріях«, — казав далі юнак, — »і гратимуть на струнних інструментах, а моя кохана танцюватиме під звуки арф і скрипок, тан­ цюватиме так легко, що ноги її не торкатимуться долівки і придворні в пишних убраннях юрбою оточуватимуть її. Зі мною ж вона танцювати не буде, тому що я не маю червоної троянди для неї«, — і він кинувся на траву та, зануривши лице своє в руки, заплакав. «Чому він плаче?« — спитала маленька зелена ящірка, що бігла повз нього з задертим догори хвостиком. »Чому, справді?« — спитав метелик, що літав навколо, ганяючись за соняшним променем. «Справді, чому?« — ніжним глибоким шепотом запитала свою сусідку стокротка. «Він плаче за червоною трояндою«, — сказав соловей. «За червоною трояндою?« — закричали всі разом, — «але ж це неймовірно смішно«, — і маленька, завжди трохи цинічна, ящірка голосно розсміялася. Лише соловей збагнув тайну цього юнацького горя і, сидячи мовчки на дубі, думав про містерію кохання. Раптом він розправив свої рудуваті крила для лету й піднісся вгору. Тінню промайнув він понад гаєм, тінню пролинув через сад. Посередині ґазону стояв розкішний трояндовий кущ. Побачивши його, соловей перелетів до нього і сів на його галузку. «Подаруй мені червону троянду«, — просив він, — «і я співатиму тобі найсолодші мої пісні«. Але кущ хитнув головою. «М ої троянди білі«, — відповів він, — «білі, як піна морська, біліші за сніг на верхів’ях гір. Але спитай у мого брата, що росте коло старого соняшного годинника, може він дасть тобі те, чого ти бажаєш«. Соловей перелетів до трояндового куща, що ріс коло старого соняшного годинника. «Дай мені червону троянду«, — сказав він, — «і я співатиму тобі найніжніші мої пісні«. Але кущик хитнув головою.

28

»Мої троянди«, — відповів він, — »золотисто-жовті, як волосся русалки, що сидить на бурштиновому троні, вони юлотіші за золото-цвіт, що цвіте на леваді, доки не прийдуть косарі зі своїми косами. Але звернись до мого брата, що росте попід вікном молодого студента, може він дасть тобі те, чого ти бажаєш«. Соловей перелетів до трояндового куща, що ріс під вікном студента. »Подаруй мені червону троянду«, — вигукнув він, — і я проспіваю тобі мої найсолодші пісні«. Але кущ похитав головою. »М ої троянди червонів, — відказав він, — »червоні, як лапки голуба, червоніші за розмаяні крила коралів, що віють і віють у глибинах моря. Але зима заморозила мої жили, мороз повідщипував мої пуп’янки, а буря поломила мої гілки і я не матиму троянд у цьому році«. »Одну червону троянду — це все, чого я бажаю«, — просив соловей, — »одну однісіньку червону троянду. Невже немає способу дістати її«. »Є один спосіб«, — відповів кущ, — »але такий ж ах­ ливий, що я не смію розповісти тобі за нього«. »Скажи мені«, — просив соловей, — »я не настрашуся«. »Якщо хочеш мати червону троянду«, — сказав кущ, — »то мусиш створити її з музики в ясну місячну ніч і забарвити її кров’ю твого власного серця. Ти маєш співати мені, притиснувшися грудьми до тернини, співати цілу ніч до світанку і тернина мусить проколоти твоє серце, щоби кров твоя потекла по моїх жилах і стала моєю«. »Смерть — це висока ціна за червону троянду«, — засумував соловей, — »бо життя кожному дороге. Ра­ дісно сидіти в зеленій діброві і спостерігати сонце в його золотій колесниці й місяць у його колясці з перлів. Со­ лодкий є запах глоду, ніжні є сині дзвоники, що хова­ ються по долинах, та верес, що цвіте на горбах. А все ж таки кохання краще за життя. Та що, врешті, серце маленького птаха, в порівнянні з серцем людини«. Він розправив свої крила для лету і піднісся вгору. Тінню промайнув він через сад і тінню пролинув понад гаєм. Молодий студент все ще лежав на траві, де він його залишив, і сльози ще не висохли на його гарних очах.

29

»Радій«, — гукнув соловей, — »радій; ти матимеш твою червону троянду. Я створю її з музики в ясну місячну ніч і забарвлю її кров’ю мого серця. В подяку за це я хочу лише, щоб ти був щирим в коханні, бо кохання мудріше за ф ілософ ію і могутніше за силу. Полум’яного кольору крила його й подібне до полум’я тіло його. Як ладан подих його запашний і як мед солодкі уста його«. Студент підвів очі на солов’я і слухав, але не збагнув, що той йому казав, бо розумів лише те, що написано в книгах. Зате зрозумів його дуб і відчув до нього жаль, бо дуже любив маленького солов’я, що збудував у його вітті ку­ бельце. «Проспівай мені ще в останній раз«, — шепотів він, — »без тебе я буду дуже самотнім«. Соловей заспівав і голос його дзюркотів, як вода, що ллється із срібного глека. Коли він закінчив співати, студент підвівся і витяг з кишені бльокнот і олівець. »Вона дуж е елеґантна — цього заперечувати не можна. Але чи вміє вона любити? Боюся, що ні. Звичайно, вона, як і більшість митців, має дуж е шляхетні манери, але не має щирости. Вона не пожертвує собою для інших. У неї лише музика в голові, а всім відомо, що мистецтво є еґоїстичним. Все ж таки треба сказати, що вона має декілька пречудових нот у голосі. Як шкода, що вони не мають практичного значення і жадної користи не дають«. Він увійшов до своєї кімнати, ліг на своє невибагливе ліжко й почав думати про своє кохання; через деякий час він заснув. Коли зійшов місяць, соловей полетів до трояндового куща і притулився грудьми до тернини. Цілу довгу ніч він співав, натискаючи на тернину, а холодний кришта­ левий місяць, схилившися додолу, слухав. Цілу ніч він співав і тернина глибше і глибше входила в його груди і крапля по краплі спливала кров його життя. Спочатку він співав про зародження кохання в серці хлопця й дівчини і, як пісня за піснею, розпускалася, пелюстка за пелюсткою на самому вершку куща чудова троянда. Бліда вона була спочатку, як туман, що висить над рікою, як перші проблиски ранку і срібна, як крила світанку. Мов тінь троянди у срібному дзеркалі, мов тінь зо

троянди в калюжці води, була квітка, що розцвіла на вершку куща. Але кущ закликав солов’я міцніше натискати на тер­ нину: «Притулися щільніше, соловейку«, — казав він, — щоб не наспів, бува, день, заки троянда не стала чер­ воною». Все міцніше натискав соловей грудьми на тернину, все голоснішим і голоснішим ставав його спів, бо співав він про зародження кохання в душі юнака і молодої дівчини, ніжний рожевий наплив забарвив пелюстки троянди, як забарвлюється лице молодого, коли він цілує свою наречену. Але тернина не досягла ще серця солов’я і середина троянди залишалася білою, бо лише кров солов’їного серця могла забагрити серце троянди. І кущ благав солов’я натискати міцніш на тернину: Притулися сильніш, соловейку, бо день настане раніш, ніж троянда буде готова«. Соловей ще сильніше притулився до тернини, вона торкнулася його серця і гарячий біль пронизав його тіло. Гірким, прегірким був той біль, але спів ставав все палкішим і палкішим. Він співав про любов, яку освячує смерть, про любов, що живе й за могилою. І чудесна троянда стала пурпуровою, як небо на схід онця. Пурпуровим був вінець її пелюсток, пурпуровим, як рубін, було її серце. Голос солов’я поволі все слабшав, очі затяглися плівкою і він почав бити крильцями. Все слабше і слабше лунав його спів; він відчував, як щось здушує його горло. Ще раз, востаннє, пролунав жагучий порив його співу й увірвався... Білий місяць, почувши його, забув за світанок і заба­ рився в небі, червона троянда, почувши його, затремтіла в екстазі й розкрила свої пелюстки назустріч свіжому ранковому повітрю. Луна підхопила його, понесла до своїх пурпурових печер у горах і збудила зі сну пастухів. Вона пролетіла крізь очерети над річкою і ті передали цю вістку до моря. «Дивись, дивись!« — закричав кущ, — «бачиш, троянда вже готова«. Але соловей вже не відповів; він лежав мертвий у високій траві з терниною в серці. В полудні студент відчинив своє вікно й виглянув. «Ой, яке ж щастя! Червона троянда! Такої троянди я зі

ще в житті своєму не бачив... Вона така прекрасна, що, певно, має довжелезну латинську назву«. І він вихилився з вікна і зірвав її. Надягнувши капелюх, він з трояндою в руці побіг до будинку, де жила родина професора. Коло дверей сиділа донька професора й намотувала на ш пульку синій шовк. Біля ніг її лежав маленький песик. »Ви казали мені, що танцюватимете зі мною, коли я принесу Вам червону троянду«, — вдався до неї студент. »Ось, найчервоніша троянда в світі. Ви носитимете її сьогодні коло Вашого серця і, коли я танцюватиму з Вами, вона розповість Вам. як я Вас кохаю«. Але дівчина насупилася: »Боюся, що вона не пасувати­ ме до моєї суконки«, — відповіла вона, — »та, нарешті, небіж Чемберлена прислав мені справжні самоцвіти, а всім відомо, що самоцвіти багато дорожчі за квіти«. »Але, слово чести, Ви є дуже невдячні«, — відповів розгнівано студент і кинув троянду на вулицю. Вона впала в рівець і потрапила зараз же під колесо воза. »Невдячна?« — сказала дівчина. «Послухайте, я Вам щось скажу: Ви є дуже зухвалий. А втім, хто ж власне Ви є? Лише студент. Я навіть не вірю, щоб Ви мали срібні застібки до черевиків, як то їх має Чемберленів небіж«. Вона підвелася зі свого стільця й увійшла до хати. »Яка дурна річ любов«, — говорив студент, простуючи додому. »Вона наполовину не є така корисна як логіка, бо не може нічого довести; вона завжди розповідає про нездійснимі речі і примушує людину вірити в те, що не існує. Це, дійсно, дуже непрактично, а тому, що в наш час практичність — це все, я краще повернуся до ф іло­ соф ії і студіюватиму метафізику«. Він повернувся до своєї кімнати, витяг товсту запо­ рошену книгу й почав читати. Переклала з англійської мови Р. Курінна Оскар

Вайлд — O sk a r W ild e а н г л ій сь к и й п и сь м е н н и к ж и в у р о к а х 1856-1900. Троянда — р о ж а . Гіяцинт — к в іт к а з р од и н и л іл ей , р із н и х к о л ь о р ів .

32

і

поет; И Г"

Р.

ВОЛОДИМ ИР

ЩОБ НАЦІЯ БУЛА Я к марне і крихке ж иття Дорожче волі всім, Х тось мусить ж ертвувати ним, Щоб нація ж и л а. К оли у всіх гнучкі слова Хоробрих чинів ж дуть, Х тось взором чину мусить буть, Щоб нація росла. Якщ о довкола все гуля, Вітчизна в забутті, Страждати мусить хтось за всіх, Щоб нація була. К оли зі злом межі нема, Чесноти мусить хтось плекать Щоб з Богом і тривка Ц я нація ц в іл а . В ір ш Р . В о л о д и м и р а » Щ о б н ац ія б у л а « в з я т и й із к н и г »П а л к і еер ц я «, щ о в и й ш л а н а к л а д ом а в т о р а в 1964 р о ц і. Р . В ол о д и м и р , п р о ф е с о р на о д н о м у з а м е р и к а н с ь к и х у н ів е р си т е т ів , є н е т іл ь к и в и зн а ч н и м н а у к о в ц е м та п о п у л я р н и м в и с о к о ш к іл ь н и м п е д а г о г о м . В ін с п ів р о б іт н и ч а є з р ізн и м и у к р а їн с ь к и м и ж у р н а л а м и та ч а с о ­ пи сам и й п и ш е п о е з ії. »П а л к і с е р ц я « є й о г о п е р ш о ю з б ір к о ю в ір ш о в а н и х т в о р ів . В ній п о м іщ е н о 125 в и с о к о п а т р іо т и ч н и х в ір ш ів , іс т о р и ч н и х поем , п іс е н ь т о щ о . К н и г у м о ж н а н а б у т и ч е р е з Р е д а к ц ію » А в а н ґа р д « , Ц У С У М -у , а б о У к р а їн с ь к у В и д а в н и ч у С п іл к у . А д р е с а : Ukrainian Publishers Ltd., 200, L iv erp ool Rd., L on don, N. 1.

Great Britain. Смарагд — с а м о ц в іт (д о р о го ц ін н и й к ам ін ь ) з е л е н о г о к о л ь о р у . Опаль — с а м о ц в іт з р ок іш н и м и п ер е л и в а м и я с н и х к о л ь о р ів . Гранат — н а п ів д о р о г о ц ін н и й к а м ін ь , п е р е в а ж н о ч е р в о н и й . Містерія — п о н а д ч у т т є в а т а й н а . Ґазон — к у л ь т и в о в а н и й л у ж о к в с а д к у а б о в п а р к у . Бурштин — з а к а м ’я н іл а см ол а х в о й н и х д е р е в з р а н н іх г е о л о г іч ­ н и х е п о х з е м л і; м а с в и гл я д ж о в т о г о п р о з о р о г о к а м е н я . Коралі — м а л е н ь к і м о р с ь к і ж и в и н и , щ о р о с т у т ь к о л о н ія м и у в и гл я д і к у щ ів на д н і м о р я . Глід — к о л ю ч і к у с т и , щ о м а ю т ь біл и й ц в іт т а м а л е н ь к і ч е р в о н і я гід к и . Дзвоники — в ід о м і л у г о в і к в іт и у ф о р м і д зв о н и к ів , п е р е в а ж н о с и н іх . Верес — м алі к у щ и к и к в іт ів б у з к о в о г о к о л ь о р у . Рубін — с а м о ц в іт ч е р в о н о г о к о л ь о р у .

33

СОСНИ ШУМЛЯТЬ (Д р ам ати ч н а к а р ти н а з В и з в о л ь н и х З м а га н ь н а ш о ї д оби )

Микола ВЕРЕС Н овонародж еном у

си н ові Р ости сл а в ові —

п р и свячую .

Дійові особи: А р к а д ій Ш А Р О В — м а й о р в ій с ь к М Ґ Б . ІР Е Н А — й о г о д р у ж и н а . А Р Т Е М — к о м а н д и р р е й д у ю ч о г о з ’ єд н а н н я У П А . БУНЧУЖ НИЙ. (Д іє т ь ся в од н ій з в ід п о ч и н к о в и х м іс ц е в о ст е й У к р а їн и в 1950 р . ) —

о—

Я В А І. А Р Т Е М : Р е н о ! . . (В он а с т о їт ь д о н ь ого, не о б е р т а ю ч и с ь , д и в и т ь с я у в ік н о .) Р е н о , ч а с і д е . . .

спиною ,

ІР Е Н А : З н аю . А Р Т Е М : Ч о г о ж м о в ч и ш ? Ч о г о ш у к а є ш з а в ік н о м о п р а в д а н ь ? знайдеш .

Не

ІР Е Н А (З іт х а ю ч и ): І ц е з н а ю . А РТЕ М : Б ачиш ? с е н с? ІР Е Н А : Т и

П огод ж уєш ся ,

а

в ід п о в іс т и

не

хочеш .

Де

ж

ж о р с т о к и й . ..

А Р Т Е М : Н е я . Ж и ’тт я ж о р с т о к е . Т і й о г о ст р ім к і з а к р у т и , я к и м и й д е м о . Т р и м а й к е р м о в р у к а х у м іл о й п е в н о . І н іч о г о н ервувати ся. ІР Е Н А (О б е р т а є т ь с я д о н ь о г о ): Х о т іл а б л и ш и ти ся с п о к ій н о ю . Як ти. А л е я не м о ж у . П р и н а й щ и р іш о м у своєм у б а ж а н н і н е м о ж у . Ц е в се , н ем ов ш а р у г а ... А Р Т Е М : З о в с ім н і. З в и ч а й н а з а к о н о м ір н іс т ь У с в ід о м и с о б і д о б р е те, щ о я с к а з а в . І Р Е Н А (З н о в у о б е р т а є т ь с я д о ж а х л и в е ...

в ік н а ):

В аж ко,

п од ій А ртем е.

і

ф а к т ів .

В оно

таке

А Р Т Е М : О д н а к , ц е д ій с н іс т ь . П о д и в и с ь на н еї тв е р е зи м и о ч и м а . ІР Е Н А : Д и в л ю с я .

34

А Р Т Е М : І щ о бачиш ? ІР Е Н А : В а р т о в о г о за в ік н о м .

Чи ж

це не красном овни й ф а к т?

Л Р Т Е М : Д у р н и ц я ! (Ш у к а є п о к и ш е н я х ). [Р Е Н А (П о в е р т а є т ь с я ): Для т е б е . А л е я д о б р е зн а ю г о с т р о т у й о г о в іч . Ц е п р о с т о ч у д о , щ о м е н і д в іч і в д а л о ся п р и сп а ти й о г о ч у й н іс т ь і п р и в е с т и т е б е с ю д и . . . Щ о ти ш у к а є ш ? А Р Т Е М : С м ер тел ь н о вийш ов.

хочеться

курити.

А

'тю тю н,

ІР Е Н А : С тр и в а й , я за р а з! (З а с л о н ю є ш т о р у с в іт л о . Ш у к а є в бю р ц і, зн а й ш ов ш и , А р т е м у .) П р о ш у ! А Р Т Е М : Й о го ?

Не

як

на

на в ік н і, п р о с т я га є

з л іст ь , запал ю є ц и га р к и

кури ти м у.

ГРЕНА: А л е ж , А р т е м е ! В ін і п а л ь ц ем їх п а ч к а . В ізь м и в с і .

не т о р к н у в .

Ц е с в іж а

А Р Т Е М : Д я к у ю , л и ш е о д н у . (З а к у р ю є, сід а є на к а н а п у .) Х о ч і м а й о р сь к і, а н ік у д и ш н і. П о л о в а г а й г о д і. Н ем а то , я к д я д ь к о п о ч а с т у є б а к у н о м . М іц н и й , п а х у ч и й , к у р и в б и без к ін ц я . С теп ом п а х н е . ІР Е Н А :

Д и в л ю с ь на т е б е й н е в ір ю в л а сн и м о ч а м . Н е в ж е це с п р а в д і ти ? Н е в ж е ці д е в ’я ть р о к ів р о з л у к и п р ой ш л и , я к м а р и в о ? .. (С іл а б іл я н ь о г о ). С к а ж и , А р т е м е . П ер ек он а й м ене, щ о ц е н е с о н .

А Р Т Е М : В ід х о д и ш в ід тем и . ІР Е Н А : В о н а д л я м ен е в іч н а . В іч н о с в іж а й н о в а . Т а к а ж , я к о ю б у л а в д н і т в о го в ід ’їз д у на ф р о н т (Т у л и т ь ся д о н ь о г о .) П а м ’я т а є ш н а ш е п р о щ а н н я ? .. Т і с о с н и ? .. Б о я . . . я не за б у л а н а й м ен ш ої д р іб н и ч к и . . . Я со т н і р а зів н а в ід у в а л а с я п ісл я д о н и х , в сл у х а л а с я в ш у м їх н іх віт, х о т іл а зба гн у ти , щ о в ін м ені в іщ у є . (З іт х а є .) І н е зб а гн у л а . М о ж е то м у , щ о б у л а б е з ж у р н о ю д ів ч и н к о ю . . . А Р Т Е М : Щ о ж . . . (В ста є, п е р е х о д и т ь д о в ік н а ). Т е п е р ти ж і н к а . В п о д в ій н о м у зн а ч ен н і ц ь о г о с л о в а . А с о с н и є й ту т, б іл я т в о го в ік н а . С п р об у й зб а гн у т и т е п е р . їх н ій ш у м о д н а к о ­ в и й п о в сій У к р а їн і. ІР Е Н А : Н е к а ж и . Ц і ш у м л я т ь р а д іс н о . В іт а ю т ь т в о є п о в е р н е н н я . А Р Т Е М : І ш л ю т ь т о б і д о к ір .

Н е чуєш ?

ІР Е Н А : Ч у ю ! Ч у ю , А р т е м е . Щ о б тій т іл ь к и зн а в, я к і б о л ю ч і й о г о в ід л у н н я в д у ш і м о ї й ! .. М и м о в о л і п р и г а д у ю т ь с я с л о в а о д н о г о в ір ш у , щ е з і ш к о л и : » Я к м ало м и ш л я х ів п р ой ш л и , а с к іл ь к и п ом и л ок з р о б и л и . . . « (В с т а є .) Н іби п р о м ене сказан е. А Р Т Е М : О б л и ш . Т е б е н іх т о н е с у д и т ь за в ч и н к и ін ш и х , за те, щ о п о в ір и л а й о м у . . . К а п іт а н п р и в із т о б і в іс т к у п р о с м е р т ь о д н о го зі с в о їх л е й т е н а н т ів . П е р е к о н а в т е б е . І з в ід к и ти м огл а зн а ти , щ о ц е обм а н , м а й ст е р н о й х и т р о з а гр а н а р о л я . . . П ід м а с к о ю в а ж к о в га д а ти п р а в д и в е обличчя.

35

ІР Е Н А : Т е п е р ти з ір в а в ї ї . Т и п р и н іс з і с о б о ю б у р ю . І т о й д у ­ ш ев н и й сп о к ій , щ о й о г о я з та к и м т р у д о м п р и в ер н у л а , зл а м а вся , м ов зв іт р е н а о с ін н ю г іл к а . . . Я п р о к л и н а ю т у п ід с т у п н у м ить, к ол и т а к н е о б а ч н о зл ам а л а с в о є с л о в о ! АРТЕМ : Чи ж

пом ож е?

ІР Е Н А : С у м л ін н я ... Р о з у м іє ш т и — сум л ін н я , з л іст ь , обр а за , — ц е в с е з м іш а л о ся в м ен і к о л ю ч и м к л у б к о м . В ін б е з у с т а н у п е р е к о ч у є т ь с я й ц е б о л и т ь . . . А в д о д а т к у д о в с ь о г о ти в и м а га єш в ід м ен е н е м о ж л и в и х р е ч е й . А Р Т Е М : Ч о м у ж н е м о ж л и в и х ? В с е в ж и т т і м о ж е б у т и о ся г н е н и м . Л и ш е тр еб а м ати п ер ед с о б о ю ч іт к о н а ш т р и х о в а н у м ету , тр еб а в ір и ти у с в о ї си л и й іти д о н еї п р о б о є м . А ти г у б и ш с я . Н у ч о м у н е х о ч е ш п о г о д и т и ся ? ІР Е Н А : П о г о д и т и ся ? Т и к а ж е ш п о г о д и т и ся ? А л е на щ о ? А Р Т Е М : Н а з у с р іч .

У ц ій к ім н а т і.

ІР Е Н А : Н ік о л и . А Р Т Е М : Б оязн ь? р о зу м іт и ?

С х а м ен и ся ,

Р ено.

Ти

ж

м едик.

Як

маю

це

ІР Е Н А : Я к х о ч е ш . Б у л а б а й д у ж о ю д о п о с т р іл ів , д о р о з р и в ів бом б, д о в с іх п е р е ж и т и х с т р а х іт ь . А т е п е р з л я к а л а с я . АРТЕМ : Але ж

чом у?

Ч ом у ?

ІР Е Н А : Я зн а ю , х т о т и . І д о г а д у ю с ь , ч о г о п р и й ш о в . Ц і іс к р и о ч а х т в о ї х . . . В он и н е в іщ у ю т ь н іч о г о д о б р о г о . А Р Т Е М : З а л е ж и т ь к о м у . (Г а си ть ц и г а р к у в п о п е л ь н и ц і.)

в

ІР Е Н А : Н е м ен і. А л е я зн а ю в а ш і х а р а к т е р и . К о л и з у ст р ін е т е ся , б у д е з у д а р . Б о ю ся , щ о н е в и т р и м а ю . . . А Р Т Е М : А ти с п р о б у й . С т р у с и з і с е б е п о в о л о к у б о я зн і й під н ім и г о л о в у . М ен і с о р о м н о з а т е б е ! Т и ж у к р а їн к а , ти д о ч к а н а й х о р о б р іш о ї н ац ії с в і т у ! . . Говори ш про зу д а р . М оя з у с т р іч з А р к а д іє м — це л и ш е м а л ен ьк и й еп ізод , ч а ст и н к а за га л ь н о г о з у д а р у , я к и й гр я д е! В ін м у си т ь б у т и ран о, ч и п із н о . І в ін б у д е . Ц е н ем и н у ч ість , Р ен о, н е м и н у ч іс т ь д и н а м ік и ж и т т я . З р о з у м ій ц е і не з м у ш у й н а зв а ти т е б е е г о їс т к о ю . ІР Е Н А : Ц е н е егоїзм , А р т е м е . М е н ш е в с ь о г о д у м а ю п р о с е б е . А Р Т Е М : З н а ч и ть п р о н ь о г о . ІР Е Н А : Б е з ц и н із м у ! З н аєш д об р е, щ о ц я л ю д и н а зл а м а л а м ен і ж и т т я . К о ж н е с л о в о п р о ор д е н и , к о ж н и й р у х — в ід б е з п еч ен и й р е в о л ь в е р ! В с е д л я к а р ’єр и ! А я — н еп отр іб н и й д о д а т о к . Я к і ж т у т м о ж у т ь бу ти с а н т и м е н т и ? ! . . Ні, А р т е м е ! Н ік ол и н е л ю б и л а А р к а д ія , а п іс л я то го , щ о д о в ід а л а с ь , н е н а в и д ж у . Д о гл и би н и д у ш і! З д а є т ь ся , оч і видряпала б !.. А Р Т Е М : П ерестан ь. Л и ш е п ід т в е р д ж у є ш с к а з а н е м н о ю п о п е ­ р е д н ь о ! Я к б и в с е б у л о с к л а л о с я ін а к ш е, н е д р я п а л а б ! Ш у к а є ш ід и л ій ? С та в и ш с е б е на п ер ш и й п л я н ? А н а ц ія . А д о л я к р а ю ? А д е щ а ст я п о к о л ін ь , я к і п р и й д у т ь ? Т и 36

н ік о л и н е д ум а л а п р о та к і р е ч і ? . . П о д и в и сь м ен і в о ч і ! . . Д и в н о, щ о, А р к а д ій , я к с п е ц ія л іс т н е р в о в и х н ед уг, д о с і н е н а в ч и в т е б е тр и м а ти с в о ї н е р в и в к и ш е н і!.. ІР Е Н А : Н е ж а р т у й ! А Р Т Е М : А ти н е б у д ь д и т и н о ю . Я м у ш у й о г о ба ч и ти ! ІР Е Н А : Н у і я к ти у я в л я є ш с о б і ц ю з у с т р іч ? Т а м з а в ж д и в а р т а . . . З д ій м е т р и в о г у . .. С х о п л я т ь т е б е . . . Н і, Н і! К р а щ е са м а ум ру. А Р Т Е М : Н е т р е б а . Т и м ол ода , к в іт у ч а . Ж и т т я д л я т е б е т іл ь к и п о ч и н а є т ь с я . П ов и н н а ж и ти , б о р о т и с я , п ер ем а га ти . З б а ­ гн у ти ш у м с о с н о в и х в іт . Ц е д а с т ь т о б і н а сн а гу , м іц ь і г а р т . З ни м и н е с т р а ш н о й ти в н а й б іл ьш и й в и р . А щ о т о р к а є т ь с я т в о є ї варти , то м о ж е ш н е т у р б у в а т и с я : її зн ім у т ь з х в и л и н о ю , к о л и за А р к а д іє м за м к н у т ь с я в х ід н і д в е р і... ІР Е Н А : Т и н е сам ? А Р Т Е М : Я к а р із н и ц я ? Н е к и д а ю сл ів на в іт е р . К а ж у , з н ік у т ь . ІР Е Н А : П р и п у стім , щ о т а к . А л е ж в ін о з б р о є н и й . А Р Т Е М : А я ? (Т о р к а є р у к о ю а в то м а та на г р у д я х .) П о д и в и с ь на ц ь о г о д р у з я к у . Д о в го л ітн ій ! П р о й ш о в з і м н ою в з д о в ж і п о п е р е к у с і ш л я х и . І н ік о л и щ е н е п ід в ів . Б а ч и ш , я к тул и ться д о гр уд ей . ІР Е Н А : В и х о д и т ь — д в о б ій ? А Р Т Е М : Н і. В ін х о ч а і тв ій ч о л о в ік , ал е п а д л ю к а . В и к л ю ч е н е . ІР Е Н А (Х в и л ю ю ч и с ь ): Т о д і п р оба ч ... Н е р о з у м ію н іч ого. А Р Т Е М : З н о в у н е р в и ? В ізь м и с е б е в р у к и . Т и ж л ік а р к а . А о п а н о в а н іс т ь — за са д а у с п і х у . . . Д о речі, в ін д у м а є п о ­ в е р н у т и с я сь о г о д н і, ч и з н о в у п р о п а д е на ц іл у ніч, я к учора? ІР Е Н А : Н е з н а ю . К о л и в и їж д ж а є д о д ом у , м ен е п о в ід о м л я ю т ь т е л е ф о н іч н о . Щ о р а з у . А Р Т Е М : Ф о р м а л ь н о с т е й с к іл ь к и ! ІР Е Н А : Т о б і с м іш н о ? А я , . , я г о т о в а р о з п л а к а т и с я . А Р Т Е М (С у в о р о ): С л у х а й , Р е н о . П о г о в о р ім о х о ч на м ить, я к д о р о с л і л ю д и . Я н е п р и б у в с ю д и на д ач н и й в ід п о ч и н о к , ані на п р и єм н е п о б а ч е н н я . У м ен е сп р а в а , сп р а в а , я к а в и м а га є з у с т р іч і з А р к а д іє м з а в с я к у ц ін у . І т о в л а сн е с ь о г о д н і. Т у т . Ц е оста н н ій т е р м ін . Т и п о г о д ж у є ш с я , ч и н і? (Р ізк и й д з в ін о к т е л е ф о н у .) ІР Е Н А (З д р и г н у в ш и с ь .): А р т е м е , в і н ! . . А Р Т Е М : Говори. ІР Е Н А : С л у х а ю . Так. Щ о каж ете? К о л и ? .. Д обре. Д якую . (К л а д е с л у х а в к у .) Б о ж е м і й ! .. А Р Т Е М : Щ о стал ося ? І Р Е Н А : Р а й о н . Н е м али ч а с у с к о р іш е п о в ід о м и т и . А в ін в и їх а в 15 х в и л и н т о м у . . . П од у м а й , — в ід м іст а д о д а ч і в с ь о г о 14 к м . . . З а р а з б у д е т у т . . . Щ о р о б и т и ? .. Щ о р о б и т и ? .. А Р Т Е М : П о г о д и т и с я . П и та ю т е б е в о с т а н н є : т а к ч и н і? (Та м о в ­ ч и т ь .) Б у в а й зд о р о в а ! (Х о ч е й т и .)

37

І Р Е Н А : К у д и ж т и ? !. І Р И Н А : К у д и ж т и ? !. ІР Е Н А (Х а п а є й о г о за р у к у . ) : Н і, н і! Ц е б о ж е в іл л я ! А Р Т Е М ( Ш о р с т к о .) : Ц е н а к а з . А п е р е д й о г о в и к о н а н н я м м е н е н е з у п и н и т ь н іщ о . Н а в іт ь т и . ІР Е Н А : А р тем е!.. А Р Т Е М : П у с т и м е н е ! К о л и н е в ір и ш м ені, в ід м о в л я є ш с я , я б у д у д ія т и с а м . П у ст и , к а ж у ! І Р Е Н А : В ір ю ! В ір ю ! Д и в и сь ! (З н ім а є з і ш и ї м е д а л ь й о н , в ід к р и в а є . О с ь ! . . Т в о я ф о т о г р а ф ія ! З б е р е г л а ... І п р о н е с л а к р із ь у с е . . . П р о н е сл а , б о . . . л ю б л ю т е б е . . . А Р Т Е М : Л ю биш ? І Р Е Н А : Л ю б л ю !.. (Т у л и т ь с я д о н ь о г о і г у б и т ь м е д а л ь й о н .) Щ е б іл ь ш е , н іж к о л и с ь . . . А Р Т Е М : І п огод ж у єш ся бути п р и сутн ьою ? І Р Е Н А : Т а к ! (З н а д в о р у ч у т и к р и к с о в и . ) Щ о ц е? А Р Т Е М : А р к а д ій з а м к н у в з а с о б о ю д в е р і. І Р Е Н А : Ш в и д ш е с ю д и ! (В и п р о в а д ж у є й о г о в біч н і д в е р і .) ЯВА

I I.

А р к а д ій . (В х о д и т ь з п о р т ф е л е м , н а с п ів у є »С тр а н а м о я , М о с к в а м оя , т и с а м а я л ю б ім а я « .) Р а п т о в о в р и в а є с п ів і п о в о д и т ь н о с о м . О з и р а є т ь с я п ід о з р іл о п о к ім н а т і, з н а х о д и т ь н е д о к у р о к , н ю х а є .) ЯВА

I II .

І Р Е Н А (В х о д и т ь , т р и м а ю ч и с ь р у к а м и з а г о л о в у .) Ц е т и ? В и б а ч , щ о н е з у с т р іл а . З л е п о ч у в а ю с я . А Р К А Д І Й (Ц іл у є ї ї . ) : Щ о т о б і? І Р Е Н А : Г о л о в а б о л и т ь (С іл а на к а н а п у .) А Р К А Д І Й : П р о й д ь о т . А щ о ц е з а д и м у к ім н а т і? І Р И Н А : Я к и й ? Д е? А Р К А Д ІЙ : Х т о ту т к ури в? І Р Е Н А : А . . . т о я . . . З у б р о з б о л ів с я . Н у й з а к у р и л а . А Р К А Д ІЙ : Д ивно. В тебе так і зд ор ові зу би . І Р Е Н А : А о т в з я в та р о з б о л ів с я . Щ о м а л а р о б и т и ? П л а к а т и ? А Р К А Д І Й : Н а в іщ о п л а к а т и ? Т у т см ія т и ся , р а д іт и т р е б а . Т а к и й ш а н с! Я к тобі ц е п од оба ється ? ІР Е Н А : Щ о ? А Р К А Д І Й : В и к л и к а ю т ь д о с т о л и ц і. С а м Б е р ія . П р ія т н и й с ю р п р із ! С ь о г о д н і ж м у ш у в и їх а т и . ІР Е Н А : Я к ? ! З а р а з? А Р К А Д І Й : Н іч н и м п отягом . Та чого ти така дивна? Н іб и розгублен а? І Р Е Н А : С а м в и н е н . З а в т р а т а к е в е л и к е с в я т о , а т е б е з і м н о ю не б у д е . З н о в у сам а, я к і с ь о г о д н і . . .

38

А Р К А Д І Й (П л е ск а є її п о п л е ч і.): П у с т я к і, І р у х а ! П о в е р н у с я з М о с к в и — в л а ш т у є м о т а к и й ба л ь, щ о ціл а о к о л и ц я п ’ян а б у д е . А т е п е р ти в с ь о т а к і т о г о . . . п р и г о т у й р ю м о ч к і. З а п ’є м о н а ш у р іч н и ц ю аван сом . І го л о в а п е р е с т а н є т . (Ір е н а в и х о д и т ь у б іч н і д в е р і.) ЯВА

IV .

А Р К А Д ІЙ (Д іста є з п о р т ф е л ю п л я ш к у к о н ь я к у , к о в т а є з н еї к іл ь к а р а зів , с т а в и т ь на б ю р к о , п р о х о д ж у є т ь с я п о к ім ­ н а т і.) Н у , о р д є н о к . м о ж н а ск а за т ь , в к и ш е н і! (З а ти р а є р у к и .) Н -д а . Т а Б іл о г о р щ а п ід в е р н у л а с я м е н і в п о р у . . . (В и тя га є з к и ш е н і л ю с т р о , л ю б у є т ь с я сам з і с е б е .) А й -д а , А р к а ш а ! З н ай н а ш и х ! Л юсітро п а д а є з р у к . Н а х и л я є т ь с я , щ о б п ід н я т и і з а в в а ж у є м е д а л ь й о н .) А ц е щ о ? Ір к и м е д а л ь й о н . А в с е р е д и н і ... Н е м о ж е б у т и ! (П р и д и в л я є т ь с я .) Т а к . Ц е в ін . З н о в у в ін . П р о к л я т и й ід е й н ік ! (В и тя г а є 3 к о б у р и р е в о л ь в е р , в ід б е з п е ч у є й о г о . Д р у ги й р е в о л ь в е р з к и ш е н і х о в а є з а х а л я в у .) ЯВА І Р Е Н А (В и х о д и т ь з к е л іш к а м и . д и в и ш с я н а м ен е? А Р К А Д І Й : Л ю б у ю с ь .. . І Р Е Н А : М ій

Що

це

V. С тавить

на

с т о л и к у .) :

Ч о го

та к

таке?

м е д а л ь й о н ...

А Р К А Д ІЙ : А в н ь о м у ... ЯВА

V I.

А Р Т Е М (В д в е р я х .) : М о я ф о т о г р а ф ія ! (А р к а д ій х о ч е р е в о л ь в е р .) Н е р у х а т и с ь ! Р у к и ! Р ен о, в ід б е р и револьвер.

вхопити в н ього

А Р К А Д І Й : Я к с м іє ш ? ! В о н а м о я д р у ж и н а . А Р Т Е М : Д р у ж и н а ? .. П о г о в о р и м о й п р о т е . (Д о І р е н и .) Т и ч у л а , щ о я с к а з а в ? В з я т и р е в о л ь в е р ! (Ір е н а п ід х о д и т ь д о А р к а д ія , в и т я г а є р е в о л ь в е р .) П о к л а д и н а с т іл . Т е п е р о б ш у к а й В се, щ о зн а й д е ш в к и ш е н я х , н а с т іл . (Ір е н а о б ш у к у є .) П р а в а . Л ів а . З а д н я . Б о к и . Н іч о г о б іл ь ш е ? Д о б р е . М е ­ д а л ь й о н т е ж в ід д а т и . Ч ув? (А р к а д ій к и д а є н а с т іл . Р у х о м а в т о м а т у п о д а є з н а к — о п у с т и т и р у к и .) В п о р я д к у . М о ж е ш с т о я т и . М о ж е ш с іс т и , к о л и х о ч е ш , а л е п о п е р е ­ д ж у ю : з а н а й м ен ш и й п ід о з р іл и й р у х — ч е р г а . А Р К А Д ІЙ : Ч ого

тобі

треба?

АРТЕ М : С каж у. А Р К А Д І Й :К а ж и

ш видш е.

А Р Т Е М : С к у ч и в з а т о б о ю . Н у і п р и й ш о в о д в ід а т и . П о г о в о р и т и . Д а в н е н ь к о н е б а ч и л и с ь . І т е м н а м х іб а н е з а б р а к н е . Я к д ум а єш ?

39

А Р К А Д ІЙ : П о го д ж у ю сь . Р озм ова з а п о в ід а є т ь с я ц ік а в а , ал е навряд чи з неї щ о ви й де. А Р Т Е М : Ч ом у? А Р К А Д І Й : Д и в н е п и т а н н я . В и г л я д а є н а те, щ о ти п р и й ш о в з н а м ір о м . . . А Р Т Е М : З а б и т и т е б е ? М іг з р о б и т и ц е в ч о р а . Т в о я м а ш и н а п р о ­ їх а л а н а в ід д а л і к іл ь к о х м е т р ів од ц ів к и м ого а в т о м а т у . А Р К А Д І Й : І ти п р о п у с т и в т а к у н а г о д у ? Я к ж е ц е? А Р Т Е М : Ш у к а в к р а щ о ї. А Р К А Д І Й : К т о іщ ет, т о т в с є ґд а н а й д ь о т . А л е в з я т и м ен е на м у ш к у в м о їй в л а с н ій к ім н а т і? Ч о р т в о з ь м і ! .. З а п л я н о в а н о д о б р е . В в а ж а й л и ш е , щ о б н е з а х о п и в с я за н а д т о р о зм о в о ю і в ек ста зі н е н ати сн ув ч а сом к у р о к ... А Р Т Е М : О бли ш ту р б оти . Р ук а в м ене тверда . Н е д р и ж и ть. А Р К А Д І Й : Т о д і с ід а й . Г о с т е м б у д е ш , х о ч і н е п р о ш е н и м . Чи м о ж е т е б е ц я п а ц іє н т к а е п е ц ія л ь н о зап роси л а. З уби п о л ік у в а т и ! І Р Е Н А : Н а р е ш т і з г а д а в п р о м о ю п р и с у т н іс т ь ! А Р К А Д ІЙ : Д я й не за б ув а в . Я к м ож н а . С тою оце й р озгад ую р е б у с . Щ о ц е ? З м о в а ? У р и в о к з н о в о г о ф іл ь м у ? С к а ж і-к а , Ір а ! А Р Т Е М : Н е п л е щ и д у р н и ц ь . І п е р е с т а н ь ч іп л я т и с я д о Р е н и . В о н а т у т н і п р и ч ім . А Р К А Д І Й : В и п а д к о в и й з б іг о б с т а в и н , — т а к с к а з а т ь . А Р Т Е М : М е н ш е з т и м . Н е м ін я є с у т і с п р а в и . А Р К А Д І Й : М о ж е й т а к . . . В и п ’єм о, ч и щ о ? А Р Т Е М : Н і, п и т и н е б у д у . А Р К А Д І Й : А я б в и п и в . Л егш е р о з м о в а п ід е . А Р Т Е М : Х о ч е ш ? (Д о Ір е н и .) Н а л и й ! ІР Е Н А (Б е р е ч а р к у , н а л и ва є, п ід н о с и т ь д о А р к а д ія .) А Р К А Д І Й : А с о б і? (З а п е р е ч л и в и й р у х г о л о в и .) Н -д а . С о л ід а р із у є ш с я , з н а ч іт ? Х в а л ю з а х р а б р о с т ь ! І п ’ю з а у с п іш н е з а к ін ч е н н я р о з м о в и ! (П ’є . ) М а г у п о п р о с іт ь п а п ір о с о ч к у ? А Р Т Е М (До І р е н и .) : Д ай . І Р Е Н А (Б е р е з б ю р к а п а п ір о с н и ц ю , в и т я г а є п а п ір о с к у , з а п а л ю є с ір н и к , в ід х о д и т ь д о с т о л и к а .) А Р К А Д І Й (С м а ч н о з а т я г а є т ь с я д и м ом з ц и г а р к и .): П р о л о г з р о б ­ л е н о . А т е п е р — гл а в а п е р в а я . Щ о ц е з а м а ск а р а д ? А Р Т Е М : Н е й м о в ір н е , п р а в д а ? О д н о с т р ій , т о в а р и ш у м а й о р е . А Р К А Д І Й : М о ж у зн а ти я к о ї а р м ії? А Р Т Е М : В о н а т о б і д о б р е зн а й о м а . А Р К А Д І Й : В п р о ш л о м , т а к . А л е т е п е р у ж е н е іс н у є . А Р Т Е М : Н а й к р а щ и й д о к а з п р о т и л е ж н о г о — м о я п р и с у т н іс т ь . А Р К А Д І Й : П р е д п о л о ж ім . Ц ік а в о , я к ж е т и . . . С а м о л ь о т о м ? А Р Т Е М : С в о їм и в л а с н и м и .. П е в н іш е . А Р К А Д І Й : Н - д а . О р ієн та ц ія , м о ж н а с к а з а т ь , — п є р в о с о р т н а я . А Р Т Е М : Я к б а ч и ш . Т в о їм я н и ч а р а м і н е с н и л о ся , щ о я т у т . А Р К А Д І Й : П р о х в о с т и , з н а ч іт ! П о г а н о с л у ж б у н е с у т ь . А Р Т Е М : Н іч о г о . В и ш л е ш п із н іш е на К о л и м у , а б о в п о т и л и ц ю п а л ь н е ш . З в и к с т р іл я т и з з а д у .

40

А Р К А Д ІЙ : Ч у ш ь ! В о р о га с т р іч а ю з а в ж д и в а н ф а с ! А Р Т Е М : А п ід Ж и т о м и р о м я д іст а в к у л ю у с п и н у . Я к ж е ц е с т а л о с я ? М и не б у л и в о т о ч е н н і. Й ш л и у ф р о н т о в у а т а к у . Л Р К А Д ІЙ : Ч ом у м ен е п и та єш ? А Р Т Е М : А к о г о ж ? Т и в ів к у р с т а к т и ч н о г о стр іл я н н я в а к а д е м ії. З н а єш й о г о з а к о н и . А Р К А Д ІЙ : К а к с в о ї п ’я ть п а л ь ц е в ! А л е ф р о н т — не с т р є л ь б іщ е . П у л і л єта ю т, м ов б д ж о л и . З а б л у к а л а к о т р а с ь . . . А Р Т Е М : І в и л етіл а ч о м у с ь в л а с н е із т в о г о р е в о л ь в е р у ! А Р К А Д ІЙ : Н е д о к а ж е ш м ені! А Р Т Е М : Д о к а ж у . Т и в и бр а в т р о х и н ев д а л и й м ом ент, бо, к о л и я п адав, с т р о м іг ся з а у в а ж и т и м іж д ер ева м и т в о ю п о с т а т ь . Ц е б у л о д а в н о, в 4 1 -м у . М о ж е за б у в , то п р и гад а й с о б і н а ш у п із н іш у з у с т р іч н ад Ч е р е м о ш е м . . . А Р К А Д ІЙ : Н е м ав п ев н ости , щ о ц е т и . Н іч б у л а д у ж е те м н а . А Р Т Е М : О дн ак, ц е не п е р е ш к о д и л о т о б і за су д и т и м ен е на р о з ­ с т р іл . Ч и м о ж е й це за б у в ? Т о с п р о б у й п р и га д а ти п р із ­ в и щ е д в о х с т а р е н ь к и х ж и т о м и р с ь к и х гром ад я н , я к і н е д о в з і п ісл я ц ь о г о зн и к л и з м іс т а . Н е п р и г а д у єш ? А Р К А Д ІЙ : Ж и т о м и р в е л и к и й ... А Р Т Е М : А к р и в д а , я к у ти за п од ія в , щ е б іл ь ш а ! Т і с т а р е н ь к і бу л и м о ї б а т ь к и ! Т и згн оїв їх у к а з е м а т а х за н а ш у к а р п а т с ь к у з у с т р іч . П а м ’я т а є ш ц е в се, ч и м о ж е т о б і щ е д е щ о п р и ­ гад ати ? А Р К А Д ІЙ : З а б а га то сп ога д ів з м и н у л о г о . Щ о б у л о — Н е в е р н е т ь с я . К р а щ е г о в о р ім о п р о с у ч а с н іс т ь .

прой ш ло.

Ч РТЕМ : Н а в с е св ій ч а с . А ч а с — п он я ття п ер м а н ен тн е. О дна п о д ія о б у м о в л ю є д р у г у . . . Т и с п о т в о р и в м и н у л е . Ч о го ж с п о д ів а єш ся в ід с у ч а с н о с т и ? В он а д л я т е б е д у ж е с у в о р а . С у в о р а й ш о р стк а , м ов к ам ін ь , той к ам ін ь, я к и й ти б р у ­ т а л ь н о в т и сн у в Р ен і в д у ш у . Т и п іш о в на в ід с т у п , ти з а х о в а в од н еї п р а в д у і те п е р в о ч а х її п ов н о с л із . Ч и ж т іл ь к и в ї ї ? . . Т и в ст е л и в св ій ш л я х в ід к а п іта н а д о м а­ й ор а сл ізь м и і к р о в ’ю т и с я ч . Ч Р К А Д ІЙ : Н іч о г о д и в у в а т и с я . М ій св я щ ен н и й о б о в ’я з о к б о р о т и с я з в ор ога м и б а т ь к ів щ и н и . Т о м у п о в ій н і я п е р е й ш о в з а р м ії д о М Ґ Б . А Р Т Е М : Н е г о в о р и п р о с в я щ е н н іс т ь . В он а к і в щ и н а ... Я к у м а єш на у в а зі?

тобі

чуж а.

А

бать­

А Р К А Д ІЙ : Т у са м у , я к у ти зр а д и в ! А Р Т Е М : П о м и л я є ш с я . К о л и я с т ік а в к р о в ’ю в ж и т о м и р с ь к о м у л ісі, м ен е в р я ту в а л и л ю д и з д о б р и м сер ц ем і щ и р іс т ю в о ч а х . В он и в ід к р и л и п е р е д і м н о ю д в е р і д о н о в о г о св іту , д о п р а в д и . В он и п о ста в и л и м ен е н а ноги, п о с т а в и л и м іц н о і я, сту п и в ш и на п ор іг, п р о з р ів . Я зн а й ш о в с в о ю п р а в д и в у б а ть к ів щ и н у , а її н е з р а д ж у н ік о л и . Д ля н еї в ід д а м с в ій к о ж н и й к р о к і чин, а к о л и тр еб а б у д е т о й ж и ття.

41

А Р К А Д ІЙ : П ро р усск ую

щ о ти, в л а с т и в о , п р о в ін ц ію ?

говори ш ?

Чи

не

про

ю ж но-

А Р Т Е М : П р о У к р а їн у . Т у с т р а ж д а л ь н у зем л ю , я к у ти т о п ч е ш с в о їм м о с к о в с ь к и м и ч о б іт ь м и . З а н е ї ти п р о л и в п о т о к и к р о в и , за н еї н а к а з а в р о з с т р іл я т и м ен е в к а р п а т с ь к и х м іж г ір ’я х ! Н е в д а л о с я т о б і. Я в т ік і с ь о г о д н і з н а к а з у У к р а їн и я т у т ! А Р К А Д І Й : Г а р н і с л о в а . П а т р іо т и ч н і д у ж е . А л е я л ю в л ю ни м и ін ш и й з м іс т . Т е б е п р и в ел а сю д и р е в н и в іс т ь .

м іж

А Р Т Е М : С п р а в д і? С у м н ів н е . Я н ік о л и й н іч и м н е п е р е ш к о д ж а в Р е н і з р о б и т е в и б ір . К о л и ж в о н а ви бр ал а, ти п о ч у в с я д іт к н е н и м . Щ о в ч и н и в оп ісл я , — в ід о м е . Т е п е р оста н н є с л о в о н а л е ж а ти м е м е н і. . . П р а в д а . Р ен а ч у д о в а ж ін к а . Я к м р і я . . . А л е н е х а й б и б у л а в т и с я ч у р а зів ч у д о в іш о ю , н ік о л и н е ста л а б п р и ч и н о ю с ь о г о д н іш н ь о ї м о є ї в із и т и . Н ік ол и , б о я н е т о й А р т е м , я к и м ти зн а в м ен е к о л и с ь . А Р К А Д І Й : Щ о х о ч е ш ци м с к а з а т и ? З н о в у я к іс ь н а к а зи ? А Р Т Е М : Л и ш е о д и н . З а те н е в м о л и м и й . А Р К А Д ІЙ : Я к щ о це не сек р ет — який? А Р Т Е М (С у в о р о .) : А р к а д ію , ч и н е з д а є т ь с я т о б і, щ о н а ш у р о з м о в у п о р а с к ін ч и т и ? А Р К А Д ІЙ : П ож а л у й .

А

А Р Т Е М (Д о І р е н и .) :

Н алий.

то м ені зн ов у х оч еть ся ви пи ти .

А Р К А Д І Й : З а зд ій сн е н н я п а п ір о с к и ? АРТЕМ : К ури.

Т іл ь к и

(Т а

наш их

н а л и в а є .) баж ань!

(П ’є . )

А

как

на

щ от

в он а б у д е о с т а т н ь о ю .

А Р К А Д І Й : Ч о м у о с т а н н ь о ю ? В п о р т с и г а р і щ е ба га то п а п ір о с о к . А Р Т Е М : А л е ч а с у на н и х н е в и с т а ч и т ь . А Р К А Д І Й : Д у м а єш ? А Р Т Е М : Р о з м о в а з а к ін ч е н а . АРТЕМ : А

щ о д а л і?

А Р Т Е М : Е п іл о г . (О ф іц ій н о .) М а й о р е Ш а р о в і З а у ч а с т ь у в б и в с т в і с л . п . г е н е р а л -х о р у н ж о г о Т . Ч у п р и н к и й за в с і зл о ч и н и і з в ір с т в а , п о п о в н е н і в а м и о с о б и с т о а б о р о б л е н і з в а ш о г о п р я м о г о н а к а з у на у к р а їн с ь к и х з е м л я х за о с т а н н іх п ’ я ть р о к ів , п о л ь о в и й с у д У П А з а су д и в в а с на к а р у с м е р т и . В и р о к д о р у ч е н о в и к о н а т и м ен і. А Р К А Д І Й : Щ о ? ! Щ о т а к е ? ! Т и з р о б и ш ц е ? Т и м ій д а в н ій а р м ій с ь ­ к и й к о л е ґа ? . . А р т е м е !. . А Р Т Е М : К о л е ґа ? Н е б у д ь т е л и ц ем ір ом і н е с т а в т е ж а д н и х п и т а н ь . В ід п о в ід а т и н е б у д у . А в а м д а ю х в и л и н у ч а с у . Щ о х о ч е т е с к а з а т и п ер ед в и к он а н н я м в и р о к у ? (Д о Ір е н и .) Д и в и сь на годинник. А Р К А Д ІЙ : А р т е м е !.. Т и ж а р т у є ш ? . . Ц е я к е с ь н е п о р о з у м ін н я ... Я н е с п о д і в а в с я .. . І р о ч к о с к а ж и т и й о м у . (Ір е н а м о в ч к и д и в и т ь с я на г о д и н н и к .) Н е в ж е к ін е ц ь !..

42

ІР Е Н А : П ів х в и л и н и . А Р Т Е М : М а й о р е Ш а р о в , с п и н іт ь с я ! А Р К А Д І Й : Н е г о в о р и т и м у н іч о г о .

Але ти...

покаж и

вирок!

А Р Т Е М (Х о ч е ся г н у т и д о к и ш е н і н а г р у д я х , й ом у п е р е ш к о д ж а є а в т о м а т . Н а м и ть о п у с к а є й о г о і о д в о д и т ь о ч і в ід А р к а д ія .) А Р К А Д ІЙ (К о р и с т а ю ч и з н агод и , в и х о п л ю є із -з а х а л я в и р е в о л ь ­ в е р ): Р у к и в в е р х ! (П ід х о д и т ь д о А р тем а , з н ім а є а в том а т, к л а д е й о г о на б ю р к о .) Н а р е ш ті, м а ю тебе, м ер зен н и й з р а д н и к у ! П ій м а в я к р и б к у ! В т р е т є н е в т е ч е ш ! Х а - х а ! ІЦ а р ов не т а к и й д у р а к , щ о б л и ш и т и ся з п о р о ж н ім и р у к а м и ! С у м єл р е в о л ь в е р ч ік п р іп р я т а т ь . І о ч е н ь к с т а т і. Б е р ія б у д є т ь в о с х іщ о н . Щ е й п о л к о в н ік а д о с т а н у ! А х , ти с в о л о ч н а ц іо н а л іс т іч е с к а я . Х а м л о . В и р о к м е н і п р и н іс!? О б в и н у ­ в а ч е н н я ? Т ак , то я с т р іл я в д о т е б е п ід Ж и т о м и р о м , б о зн ав, щ о з а д у м у є ш з р а д у ! Т о я за б и в т в о г о Ч у п р и н к у ! З а б ’ю щ е сотн і, т и ся ч і, я к т р е б а б у д е, а У к р а їн и с в о є ї н е п о б а ч и т е ! Н е би л о, н є т і н е б у д є т ь . Ц е г о в о р и т ь т о б і м а й б у т н ій п о л ­ к о в н и к М Ґ Б і о р д е н о н о се ц ь А р к а д ій Ш а р о в !.. А ж о н к а , ж о н к а т о к а к а я ? П а л ь ч ік і о б л із а т ь . Х а х л у ш к а ! Д р я н ь ! Н а ц іо н а л іст и п р о к л я т ії! Я щ е з в а м и п о б а л а к а ю ! А л е не т у т . М а ш ін к о й п р о к а т ім с я . Л іц ом к с т є н є ! Т и т а к о ж , г а д ю к о ! (Н е с п у с к а ю ч и їх о б и д в о х з ц ів к и р е в о л ь в е р у , п ід х о д и т ь д о вік н а , в ід с л о н ю є ш т о р у і к р и ч и т ь . А б а к у м о в ! Г О Л О С З А С Ц Е Н О Ю : Є сть , т о в а р іщ н а ч а л ь н и к ! А Р К А Д І Й : С ю д а ! Ж ів о ! (В ід с т у п а є с п и н о ю д о с т о л и к а з т е л е ф о н о м , ш у к а є й о г о р у к о ю .) Б У Н Ч У Ж Н И Й (В х о д и т ь , у д а р о м а в т о м а т у в и б и в а є А р к а д ію р е ­ в о л ь в е р .) К у д и ж ти , д я д я , р у к и п х а є ш ? Н е п о с п іш а й ! Д о п е к л а в сти гн е ш . Т а с т ій к а м ен ем й н е р у х а й ся , б о я к л у с н у , т о й б а н ь к и з л об а п о в и л іт а ю т ь ! (З а м а х у є т ь с я .) А Р Т Е М : Б у н ч у ж н и й ! З а б о р о н я ю б и т и з а с у д ж е н о г о на с м е р т ь . Б У Н Ч У Ж Н И Й : С л у х а ю . Ч ув ? Щ астя твоє, щ о ком ан ди р за ст у ­ п и в ся , б о ін а к ш е . . . Е х , ти, м о р д а к о м у н іст и ч н а ! (З а м а х у є т ь с я з н о в у .) А Р Т Е М : Б унчуж ний! Б У Н Ч У Ж Н И Й : С лухаю !

(Д зв ін о к т е л е ф о н у .)

А Р Т Е М : (А в т о м а т о м р о б и т ь з н а к б у н ч у ж н о м у . Т о й в ід ш т о в х у є А р к а д ія на а в а н с ц е н у . Б е р е с л у х а в к у .) Г а л ь о ! Т а к ! Х т о г о в о р и т ь ? (Д о Ір е н и .) З д о р у ч е н н я я к о г о с ь Р о д іо н о в а . Х т о ц е? ІР Е Н А : Н а ч а л ь н и к

о б л а сн о г о М Ґ Б .

А Р Т Е М : В п о р у . (Д о Ір е н и .) Й ди, з б е р и н а й п о т р іб н іш і р еч і, л ік и . Р а з, д в а ! (Д о т е л е ф о н у .) Т а к , є . А л е г о в о р и т и з в а м и не м о ж е . Ч о м у ? Х в и л и н о ч к у ! (Д о б у н ч у ж н о г о .) Ш к о д а н а ­ б о їв . П о д а й т е р е в о л ь в е р м а й о р а . (Б ер е в р у к у .) Ей, ви, о б л а с т ь ! С л у х а й т е у в а ж н о і п р о в се , щ о п о ч у є т е , п е р е к а ­ ж іт ь в а ш о м у Р о д іо н о в у . Г о в о р и т ь к о м а н д и р р е й д у ю ч о г о 43

в ід д іл у У П А А л м а з ! М а й о р П Іа р ов п о л ь о в и м с у д о м У П А з а с у д ж е н и й на к а р у с м е р т и і я в и к о н у ю в и р о к . С л у х а й т е ! (С т р іл я є р а з, д р у г и й . А р к а д ій п а д е .) Ч у л и ? (К л а д е с л у ­ х а в к у . Д о б у н ч у ж н о г о .) П р и г о т у в а т и в ід д іл д о в и м а р ш у . В ід х ід з а д в і х в и л и н и . (В х о д и т ь Ір е н а з в а л із к о ю .) Б У Н Ч У Ж Н И Й : Н ак аз, д р у ж е к о м а н д и р е ! (В и х о д и т ь .) А Р Т Е М : Г о то в а ? ІР Е Н А : Н а в с е . АРТЕМ :

І не

б о їш с я

б іл ь ш е ?

І Р Е Н А : Н і. Д е п р а вд а , — т а м т и . С л у х а й !..

А

п р а в д и нем а ч о г о б о я т и с я .

А Р Т Е М : Щ о та м ? ІР Е Н А :

С о сн и за втр а.

ш у м л я т ь ...

П ро

волю

й

п ім с т у . . .

П ро

кращ е

А Р Т Е М : Н а р е ш т і зб а гн у л а ! (О ф іц ій н о .) П о д р у г о І р е н о ! В а ш у сп р ав у п еред аю на р озгл я д ген ерал ьн ого ш та б у . Д о й ого р іш е н н я в и л и ш а є т е с я п р и р е й д у ю ч о м у в ід д іл і У П А п ід м оїм к о м а н д у в а н н я м , я к л ік а р . В із ь м іт ь цей р е в о л ь в е р і п р и п о т р е б і в и к о р и с т о в у й т е . С т р іл я т и ви в м іє т е . З а п е ­ р е ч е н ь н ем а є? ІР Е Н А : Н і. А Р Т Е М : Завдання ІР Е Н А : АРТЕМ : ІР Е Н А :

з р о з у м іл е ?

Так. Р уш ай м о!

Н а к а з, д р у ж е к о м а н д и р е ! (В и х о д я т ь . Р із к і л е ф о н у : од и н , д р у ги й , т р е т ій , ч е т в е р т ій .)

д з в ін к и

те­

Завіса

Іван М А Н И Л О

Н

І

ч

(З книги »Грім за зорею«) В ж е н іч п р и ч а л и л а д о З а п о р іж ж я , З а я к о р и л а с ь з о р я м и в Д ніпрі, І м іся ц ь , — ск и б а к а в у н а щ е с в іж а З р я б и м зе р н о м — п а л а є у г о р і; Б р е д у т ь т о п о л і м о л о д і і н іж н і П о в з н е в т и ш и м і с и т і я тер а, І в іт р е ц ь на с и н ім р о з д о р іж ж і П ерегортає п ел ю стк и з о р і. . .

44

С т о я т ь бій ц і х о р о б р і на с т о р о ж і, В а р т у ю т ь м іс т о с л а в н е . . . Д ні погож і П р и л и н у т ь їм на со н я ш н ім к р и л і; І л ю д н а том л ен и й (б о п р а ц ь о в и т и й !) В с о л о д к о -м р ій н і сн и у ж е сп ов и ти й . . . С х и л и л а с ь н іч -м а т у с я д о з е м л і.

СВІТ НАУКИ І ТЕХНІКИ 1.

ЛАЗЕР

У 212 р о ц і д о Х р . к о р а б л і ри м л ян зр об и л и об л о гу г р е ц ь к о ї к о ­ л он ії — м іст а С и р а к у зи . Сила б у л а на боц і рим л ян, ал е у гр е к ів б у в А р х ім е д — о ста н н ій в ел и к и й у ч ен и й Гелади — м а тем ати к , ф із и к і м е х а н ік . Н ад стін ам и С и р а к у з п ід н есен о б у л о в ел и ч езн і б л и с к у ч і д з е р ­ к а л а . Ц і д зе р к а л а — за п р о е к то м А р х ім е д а — м али зо се р е д и ти п р ом ен і сон ц я у ж м у т и с в іт л о в и х п ром ен ів, н ап р а в и ти їх на к о ­ р аблі р и м л я н і сп а л и ти їх та та к и м с п о со б о м в р я т у в а т и С и р а к у зи . А л е к о р а б л і не сп а л и л и ся . Р и м л я н и у в ір в а л и ся в С и р а к у зи й од и н р и м сь к и й в оя к , п р об іта ю ч и в у л и ц я м и м іста, в би в я к о г о сь стар ц я , щ о к р е сл и в на п іс к у б езн а д ій н о н ек ор и сн і с х е м и . В би ти й с т а р е ц ь б у в А р х ім е д , я ки й , м о ж л и в о , н а к р е сл ю в а в н о в і схем и , я к і б у л и б с п р о м о ж н і к о н ц е н тр у в а ти з б іл ь ш о ю си л о ю ж м у т и с о н я ш н и х п р о м е н ів . П р о й ш л и т и с я ч і р ок ів , п ок и л ю д и зн а й ш л и п ом и л к у А р х ім е д а . Ш л я х п р ом ен ів м у сів п р о х о д и т и ч е р е з т р ь о х гр а н н у п р и з м у Н ь ю ­ тон а, я к а р о з к л а д а є п р ом ін сон ц я на в у з ь к у в е с е л к о в у с м у ж к у , ч е р е з т о н к і й т о ч н і ек сп ер и м ен ти Ф р е н е л я щ о д о х в и л ь о в о ї п р и ­ р о д и світл а , ч е р е з за га л ь н у т е о р ію е л е к тр о м а гн ітн и х к о л и в а н ь М а к в е л л а . Д алі се м и к о л ь о р о в а в е се л к а бу л а п р о д о в ж е н а в о б и д ­ ва бок и , в ж е н еви ди м а для л ю д с ь к о г о о к а ; в с т о р о н у с п е к тр а в ід ч е р в о н о г о к ін ц я д о т е п л о в и х п р ом ен ів, а від ф ія л к о в о ї сто р о н и — д о п р ом ен ів Р е н т ґе н а і к о с м іч н о г о в и п р о м ін ю в а н н я . М а к с П л а н к і М іл ь с Б о р дали п оя сн ен н я , я к в и п р о м ін ю єт ь с я с в іт л о . Т а к бу л а с т в о р е н а атом н а т е о р ія . Ч и п о в ір и в б и А р х ім е д , щ о п а л ю ч е сон ц е над й ого С и р а к у за м и т р еб а в в а ж а т и «а б с о л ю т н о ч ор н и м тіл ом «, і щ о л и ш е п ісл я ц іє ї н а й т о н ш о ї ан а л ізи м о ж н а б у л о зр о зу м іти , щ о п р и р од н е с в іт л о є н е д о ск о н а л е та щ о іс н у є м о ж л и в іс т ь о д е р ж а т и ід еа л ь н е » к о г е р е н тн е с в іт л о « . А л е д л я ц ь о г о треба , щ о б м а терія в см о к т у в а л а св ітл о , я к г у б к а в см о к т у є в о д у , та щ о б в н а сл ід о к ц ь о го , н а г р ів а ­ ю ч и сь , в он а м огл а п ри д бати н ей м ов ір н о в и с о к у т е м п е р а т у р у . П о ­ т р іб н о б у л о д л я ц ь о г о с к о н с т р у ю в а т и в ід п ов ід н и й а п а р а т. П р и м іти вн и й р и м сь к и й в о я к у б и в А р х ім е д а , ал е д у м к а й о г о ж и л а . В он а п р ой ш л а ч у д о в о ю е с т а ф е т о ю п о в ік а х і к р а їн а х н а ш о г о ч а су , д о т и х л ю дей , я к і її і з д ій с н ю ю т ь н и н і. Т а к б у в в и дан и й лазер (Light Amplication by Stimulated Emission Radiation — п о с и л е н е с в іт л о ш л я х о м ш т у ч н о в и к л и к а н о го п оста ч а н н я р а д ія ц ії). Л а зе р — ц е зв и ч а й н і п р ом ен і св іт л а з н а й в и щ о ю й ого к о н ц е н т р а ц ією . Ц ей ап арат к о н д е н с у є св іт л о й н а п р а в л я є с в іт ­ л о в і х в и л і в од н о м у н ап рям і в точ н ій п о с л ід о в н о с т і. Н ині л а зер п о с т а ч а є в ж е п р а к т и ч н о в у з ь к и й п р о м ін ь світл а , я к е д а є 400 т р і45

л ь й о н ів с в іт л о в и х х в и л ь на с е к у н д у . С ам ий п р о м ін ь є з а в ш и р ­ ш к и т у п о г о к ін ц я ол ів ц я , а л е си л а й о г о с в іт л а д о р ів н ю є 1 м іл ь ­ й о н о в і 1 0 0 -в а тн и х е л е к т р и ч н и х л я м п . О с н о в н о ю ч а с т и н о ю ц ь о г о а п а р а ту є тон к и й р у б ін о в и й с т р и ­ ж е н ь . А л е н и н і р о з р о б л я є т ь с я в ж е п е р е х ід д о іга зообр а зн и х і р ід и н н и х к о н д е н с а т о р ів . А п а р а т м ає м а л и й р о з м ір — к и ш е н ь к о ­ ви й . П ер ш и м и т в о р ц я м и л а зер а бу л и а м е р и к а н сь к і в ч е н і — д - р Ч а р л з Т а в н с (в ід ом и й с п е ц ія л іс т р а д іо е л е к т р о н ік и ) та Ш в а р ц . Н а с л ід к и їх д о с л ід ів з ’я в и л и ся в п е р ш е в 1961 р . А м е р и к а н с ь к і в ч е н і з в е р н у л и с е р й о з н у у в а г у на м о ж л и в іс т ь п р и м ін ен н я л а зе р ів д л я к о с м іч н о г о з в ’я з к у . Щ е р а н іш е за Т а в н с а і Ш в а р ц а , у 1960 p . , Т е о д о р М е й м е н (л я б о р а т о р ія а в ія ц ій н о ї к о м п а н ії Г ю ґ у К а л іф о р н ії) д е м о н с т р у в а в п е р ш и й ап ар а т, я к и й д а в а в к о н ц е н т р о в а н и й п р о м ін ь с в іт л а . А п а ­ р а т і п р о м ін ь н а з в а н о » л а з е р « . Д ея к і п о д р о б и ц і: л а зе р в и к о р и с т о в у є е л е к т р о н и в ц е н т р і а том ів й д о з в о л я є о д е р ж а т и с в іт л о в у х в и л ю н а д зв и ч а й н о го б л е с к у . П о ­ ч и н а ю ч и з в ід к р и т т я м л а зер а , п он а д 100 в ч е н и х с п е ц ія л іс т ів п р а ­ ц ю ю т ь над в с е н ов и м і п о в н и м п р и м ін ен н я м п р о м е н я л а з е р а . Т р е б а ск а за ти ,, щ о на зем л і іс н у ю т ь р із н о м а н іт н і п е р е ш к о д и д л я й о г о п р и м ін ен н я , а л е п он а д з е м н о ю а т м о с ф е р о ю н іщ о н е з у п и н я є п р о м е н ів л а з е р а . В ч е н і п е р е д б а ч а ю т ь , щ о за д о п о м о г о ю л а зер а м о ж л и в о б у д е п е р е д а т и т е л е в із іє ю ф о т о з ін ш и х п л я н е т . П р о м ін ь л а зе р а п е р е д а є в ж е г о л о с л ю д и н и на ЗО к м . Л а зе р у ж е в ж и в а ю т ь при о б р о б ц і т в е р д и х м ета л ів , у х ір у р г ії, за м іс т ь с к а л ь п е л я (н е в е л и ч к и й х ір у р г іч н и й н іж ). Л а зе р з н и щ у є в п о в іт р і с т р іл ь н а з те р м о я д е р н и м и г о л ів к а м и . П е р е д б а ч а ю т ь , щ о ц ей »п р о м ін ь см е р т и « б у д е п р и м ін е н о д л я в ж и т к у в ій с ь к а , я к « с в іт л о в а р у ш н и ц я « . Ш и р о к е в и к о р и с т а н н я л а зер а м о ж е з н и щ и т и ц іл і д е р ж а в и , ним м о ж н а зн и щ у в а т и са тел іти , а т а к о ж в с т а н о в л ю в а т и з в ’я з о к м іж ними._ С п е ц ія л істи , я к і п р а ц ю ю т ь з л а зер ом , м у ся т ь б у т и д у ж е о б е р е ж н і, б о м о ж н а л е г к о з г у б и т и з ір . П риМ інення л а зер а в н а й б л и ж ч о м у м а й б у т н ь о в у д у ж е р із н о с т о р о н н є : п е р е д б а ч а ю т ь р е л ь є ф н у т е л е в із ію , м о ж л и в іс т ь в и м ір ю в а н н я р е л ь є ф у м іся ц я , р у х к о н т и н е н т ів , р у х л ь о д о в и к ів , п е р е с у н е н н я м агм и (р о з ж а р е н а в ’я з к о р ід и н а с и л ік а т н а м а са ). В ц е н тр і зем л і д о ся г н е н н я м о ж л и в о зд ій сн и ти з а д о п о м о г о ю л а зер а з п р и ­ м ін ен н я м н а й т о ч н іш и х а п а р а т у р . В ел и кі п ер сп ек ти ви в ід к р и ­ в а ю т ь с я п ер ед п р и м ін ен н я м л а зе р а в б іо л о г ії та м ед и ц и н і.

2.

ЧИ

ІС Н У Ю Т Ь

Ц И В ІЛ ІЗ А Ц ІЇ

П О ЗА

ЗЕМ Л ЕЮ ?

3 0 -го ч е р в н я 1908 р . в ід б у в с я н а д зв и ч а й н о в е л и к и й в и б у х у Т у н ґу з ь к ій тай зі, в С и бір і (Т у н ґу з к а — п р и т о к а Є н іс е ю ). С и л у в и б у х у о ц ін ю ю т ь на к іл ь к а м е ґа то н , т о б т о п о д іб н у д о в и б у х у н а й м іц н іш и х в о д н е в и х т е р м о я д е р н и х б о м б . В и б у х у Т у н ґу з ь к ій т а й з і й д о с і з а л и ш а є т ь ся з а г а д к о ю . М о в ч а з н і с в ід к и ц ь о г о в и б у х у — о г о л е н і с т о в б у р и д е р е в в е п іц е н т р і в и б у х у і зн и щ е н а та й га на к іл ь к а т и с я ч к в а д р а т о в и х к іл о м е т р ів , щ о п о ч и н а є в ж е за р о ст а т и м ол одим и деревам и .

46

Ч и сл ен н і а в т о р и т е т н і е к сп е д и ц ії н е м о ж у т ь п р и й ти д о я к о г о с ь п е в н о г о в и с н о в к у , щ о п о я сн и в би ц ю т а є м н и ц ю . І п и та н н я : щ о в и б у х н у л о ? — н е з н а х о д и т ь і д о н и н і т о ч н о ї в ід п о в ід і. О ста н н я е к сп е д и ц ія в ч е н и х в 1961 р . с к л а д а л а ся з і с т о н а у к о в и х р о б іт ­ н и к ів, ін ж е н е р ів , а стр о н о м ів , г е о л о г ів й ін ш и х с п е ц ія л іс т ів . І ця е к сп е д и ц ія н е п р и й ш л а д о п е в н о г о в и с н о в к у , а б у л о п е р е б р а н о різн і т е о р ії, р із н і г іп о т е з и . В р о к а х 1908-1912 п а н у в а л о п р и п у щ е н н я , щ о в и б у х н у в в е л и ­ чезн ий м е т е о р и т . А л е ч о м у п р и й о г о в и б у с і н е у т в о р и в с я к р а т е р ? І н е зн а й ш л и ж а д н о ї н а й м е н ш о ї ч а с т и н к и м е т е о р и т а ? Ч о м у з а ­ м ість к р а т е р а в ц е н тр і в и б у х у с т о я т ь ст о в п и , о б го р іл і, гол і с т о в ­ б у р и д е р е в б е з г іл о к ? Д р у ге п р и п у щ е н н я б у л о, щ о в и б у х н у л а к о м е т а з я д р о м із к р и г и . І щ о в и б у х н у л а в о н а в п о в іт р і на в и со ч и н і к іл ь к о х к іл о м е т р ів . Т ом у , н іб и то , і н е у т в о р и в с я к р а т е р і н е зн а й д е н о ч а с т и н о к . А л е т и с я ч і с в ід к ів ба ч и л и ц е р о з п е ч е н е тіл о, щ о л е т іл о н ад С и б ір о м . І т іл о ц е на к о м е т у не б у л о с х о ж е — у н ь о г о н е б у л о х в о с т а . Т о д і в ж е в е л и с я р егу л я р н і с п о с т е р е ж е н н я неба, а л е ж а д н и й а стр о н о м н е за п р и м іти в ц ієї, н іби то, к о м е т и . І р к у т с ь к и й ч а с о п и с »С и б ір « в ід 2 . 7 . 1908 р . д а в та к и й оп и с ц ь о г о з а г а д к о в о г о тіл а : «С ел я н и сел а К а р е л ів е ь к о г о п о б а ч и л и на п ів н іч н о м у з а х о д і, д о с и т ь в и с о к о над о бр ієм , я к е с ь ц и л ін д р и ч н е тіл о, с х о ж е на т р у ­ б у . Н а т іл о ц е н е м о ж н а б у л о д и в и т и с ь , та к в о н о сія л о, б іл о б л а к и тн и м с в іт л о м . В о н о р у х а л о с ь з г о р и в н и з 10 х в и л и н .« В 1948 р . б у л о в и су н е н о н о в у г іп о т е з у . Н а З ем л ю (1908 р ік ) п р и ­ л іта в к о см іч н и й к о р а б е л ь з я к о їс ь п л я н е т и . В ін м а в я д ер н и й р у ш ій з за п а со м я д е р н о г о п а л и в а . Ц ей к о р а б е л ь в и б у х н у в з н е в ід о м о ї п р и ч и н и над Т у н ґу з ь к о ю т а й г о ю . Ц я г іп о т е за з н а х о ­ д и т ь в с е б іл ь ш е й б іл ь ш е п р и х и л ь н и к ів . В и б у х над Т у н ґ у з ь к о ю т а й г о ю н а д зв и ч а й н о с х о ж и й на атом н и й , а б о т е р м о я д е р н и й в и б у х . А щ е й д о т о г о о п и с с в ід к ів т о г о тіл а с х о ж и й н а оп и с л е т ю ч о г о к о с м іч н о г о к о р а б л я . І с н у ю т ь і ін ш і дані, я к і п ід т р и м у ю т ь ц ю г іп о т е з у . П р о те , ч о м у в ід та к з а 50 р о к ів п ісл я ц ь о г о в и б у х у н е б у л о п іс л а н о на З е м л ю ін ш о го к о с м іч н о г о к о р а б л я ? Ч о м у ін оп л я н етя н и не м о ж у т ь з в ’я з а т и с я з З е м л е ю ін ­ ш и м з а со б о м ? К іл ь к а р о к ів т о м у в и н и к л а щ е ін ш а г іп о т е з а : у 1908 р . в и б у х м е т е о р и т з а н т и м а т е р ії. А л е . я к м іг д о л е т іт и д о н ас з ін ш о го с в іт у , зі с в іт у а н ти м а тер ії, — та к и й м е т е о р и т ? П ід ч а с с в о г о л е т у в ін м у сів б и з у с т р іт и і м іж з ір к о в и й газ, і к о см іч н и й п о р о х , а т а к о ж зо р і, п л я н ети , а с т е р о їд и і м е т е о р и . Ч о м у в ін в и б у х н у в на в и с о т і 5 -о х к м ., а н е р а н іш е ? Ч е й ж е ж а т м о с ф е р а п о ч и н а є т ь ся на с о т н і к іл о м е т р ів в ід З е м л і. За б а г а т о п и т а н ь : » ч о м у « ? У 1964 р . б у л а з а п р о п о н о в а н а щ е од н а, д о с и т ь ф а н т а с т и ч н а Г іп отеза. В он а п е р ед ба ч а л а , щ о т у н ґу з ь к и й в и б у х бу в в и к л и к а н и й я к и м и сь р о зу м н и м и істота м и з п л я н е т и 6 1 -го с у з і р ’я Л е б е д я . В и ­ б у х б у в зд ій сн е н и й п р и д о п о м о з і л а зер а (к в а д р а т о в о г о ге н е р а то р а о п т и ч н о го д ія п а з о н у ). Іс т о т и п л я н ети 6 1 -го с у з і р ’я Л еб ед я б а ж а ­ ли в з я т и к о н т а к т з нам и — м еш к а н ц я м и З е м л і. Н а п ід т в е р д ж е н ­ н я ц іє ї г іп о т е з и п р и в ед ен о р я д д о к а з ів : Я к щ о на З е м л ю б у д е п о с л а н о з я к о їс ь п л я н ети с в іт л о в и й п р о м ін ь л а зера , то с п о с т е р і­ г а ч на зем л і п о б а ч и т ь с в іт л о в у п л ям у, я к а п е р е с у в а т и м е т ь с я п о 47

небі. Якщ о лазер буде вузько направлений і великої сили, — у земній атмосфері може відбутися вибух, подібний до атомного вибуху. При цьому на поверхні нашої плянети не утвориться кратер і не буде жадних уламків. Передумовою, щ о вибух у Тунґузькій тайзі був наслідком »проміневого сиґналу« з іншої плянети, могло б бути визначенням — звідки прийшов промінь, бо промені оптичного діапазону роз­ повсюдж ую ться прямолінійно. Площа поваленого лісу в тайзі мас радіяльну. слабо еліптичну ф орму. Свідки вибуху, які знахо­ дились на південь і ближче до місця катастрофи, описують тунґузьке тіло як »округле«, еліптичної форми. Отже, світловий промінь мав нахил до обрію кута 70-75°, Широта місця вибуху 600. Виходить, щ о промінь міг бути посланий з плянети, яка мас відхилення коло 40-450. в цій зоні є Зірка 61-ша з сузір’я Лебедя (відмінеНня 38° 15 хв . Віддаль від сонця — 11,1 світлового року).

61-ша Зірка сузір’я Лебедя — наша найближча сусідка. Вона є старіша від Сонця і має плянети. І життя на ній, можливо, більше розвинене, як на Землі. А втори »проміневої гіПотези« ставлять питання: чому проміневий сиґнал досяг Землі саме у 1908 p .; чому він мав вибуховий ха­ рактер; чи не було інших сиґналів ще до 1908 p .? Відповіді на ці питання такі: На шіянетній системі 61-ої Зірки сузір’я Лебедя існує високо розвинена цивілізація. Ця цивілізація посилає оптичні сиґнали (лазерного типу) в напрямі Сонця, передбачаючи, що на його плянетах існує розумне життя. У 1882 р. один з таких сиґналів був прийнятий Землею. Англій­ ський астроном Мондер з К оролівської обсерваторії в Ґрінвіч спостерігав «великий зеленуватий диск, що світився*. Диск під­ тягався з-за обрію і рухався по небозводі швидше за сонце. Весь ш лях від підйому до заходу він пройшов за дві хвилини. Цей диск, — в міру наближення до зеніту, — ставав більш витягненим, а коли він перетяв мерідіян, довжина його почала зменшуватися. В астронома Мондера склалось уявлення, щ о це було ніби світло прож ектора. По 11-ти роках і 8 місяців (26. 8. 1894 р .) це явище повторилося. Ось опис одного з досвідчених спостерігачів: »Я дивився у бік сузір’я К асіопеї і раптом побачив як біла пляма, щ о світилася (пляма була коло двох зірок першої величини цього сузір’я), раптом спалахнула яскравим світлом і перетворилася у чітко окреслений диск, щ о його діяметр тричі перевищував діяметр Ю пітера.« Нагадаємо, щ о 61-ша Зірка сузір’я Лебедя знаходиться від Сон­ ця на віддалі Д,1 світлового року і має своє місце в тій частині сузір’я Лебедя, яка звернена до Касіопеї.

27.

8. 1883 р . на Землі відбувся величезний пибух вулькана Кракатав, який дав без сумніву велике випромінювання в кос­ мос. Можна припускати, що вибух Кракатав був прийнятий на 61-ій Зірці сузір ’я Лебедя, як »сиґнал виклику« Землі, як від­ повідь на сиґнал 61-ої Зірки сузір’я Лебедя. 61-ша Зірка сузір’я Лебедя у свою чергу відповіла ще міцнішим сиґналом,, який при­ був на Землю в 1908 p ., у виді вибуху в Тунґузькій тайзі.

48

В ШИРОКІИ СУМІВСЬКІЙ СІМ’Ї (Вражіння з подоржі довкола світу)

О. КОВАЛЬ голова ЦУ СУМ

1. Перші кроки і труднощі Все почалося з того, щ о К ра­ йова Управа СУМ в Австралії забажала скликати свій пер­ ший Всеавстралійський Здвиг. Щоб надати тому Здвигові як­ найбільшої врочистости, побіч церковних і світських достой­ ників з Австралії, запало рі­ шення запросити до участи та­ кож голову ЦУ СУМ. Здвиг вирішено відбути в час латин­ ських Великодніх Свят 1965 р. в Мелбурні і відзначити 40-ліття оснування СУМ в Україні. Щ е 10-го вересня 1964 р. від КУ СУМ Австралії за підписом д. О. Чубатого поступило за­ прошення до ЦУ, щоб узяти участь У Здвизі з запевненням, іцо КУ змобілізує всі сили, щоб цю поїздку уможливити. Зна­ ючи про труднощі, З якими бореться СУМ в Австралії, щоб пов’язати кінці д о купи, ми в ЦУ СУМ поставилися до запро­ шення з певною резервою, хоч сама потреба відвідин не зали­

шала в нас жадного сумніву. Щ о більше, на VII Світовому Конґресі СУМ було сформульо­ ване побажання до ЦУ, щоб у міру фінансових спроможностей, відвідати більш віддалені країни українського поселення, як А в­ стралію і Південну Америку, Отже, прекрасна нагода для здійснення цього пляну. Треба тільки впевнитися, чи дійсно наша сумівська організація А в­ стралії видержить цей сильний удар по бюджеті її членства і чи це не відіб’ється від’ємно на інших зобов’язанях СУМ. Всі сумніви були одначе усунені, коли в наступних листах прий­ шли формальні запевнення, що всі кошти дороги будуть пов­ ністю покриті без ущ ербку для фінансів СУМ. Потішаюче і заохочуюче явищ е. Ще було близько два місяці до дати виїзду, коли я звернув­ ся за візою до австралійської амбасади в Брюсселі. Там мене запевняли, щ о візу вони ви­

Не можна відмінити ориґїнальности цій »лазерній« гіпотезі, але чи можна її прийняти за дійсну? Багато питань залишаються без відповіді. Наприклад, радіоактивність у районі катастрофи. Тунґузи оповідають пру смерть від радіоактивносте своїх співгро­ мадян, які відважувалися помагати на місці вибуху. Тунґузький вибух і далі залишається загадкою. І ця таємниця, як і багато інших, очевидно, не можлива до сприйняття лю дсь­ кому розумові. Все в руках Б ож их. Подала проф . В. Шалі 49

дадуть, тільки треба дещо терпеливости, бо для тих, хто вперше вибирається до А вст­ ралії, мусять бути пороблені належні формальності. Так ми­ нув місяць часу, а відповіді з амбасади не було. На мій за­ пит я одержав відповідь, щ о все на днях буде полагоджене. К о ­ ли ж тих днів почало убувати, я зголосився знова особисто в амбасаді. Сказали мені щ о справа затрималась в генераль­ ному консуляті в Газі. Настоюю на конечності якнайшвидшого полагодження Справи з уваги на близький реченець від’їзду, про щ о свідчать також квитки на літак. Обіцяють дати відпо­ відь наступного дня. Це зволікання з видачею візи мене поважно насторо­ ж ило. Тому наступного дня при відвідинах амбасади я був рі­ шений вияснити справу до кін­ ця, щоб не завести наших дру­ зів в А встрал ії.

— Щ е нема відповіді з Гаґи — заявив урядовець амбасади, здвигаючи при тому раменами, коли наступного дня я появився в його бюрі.

— Тоді я поїду особисто до генерального консуля, бо до виїзду залишилося менш як тиждень часу, а на пізніше мені візи не потрібно — зая­ вив я урядникові і вж е зібрав­ ся виходити. Така моя заява на нього безумовно подіяла, бо попросив мене заждати, а сам зник за дверима сусідньої кім ­ нати. Коли повернувся за яких десять хвилин, то на йо­ го англосакському обличчі м ож ­ на було вичитати безнадійність.

— Генеральний консуль не може видати вам візи — ска­ зав урядовим тоном, що не залишав п о собі ж адної м ож ливости відклику. Я почув, як мої нерви ш товх­ нули мене до вибуху, але миттю 50

запанував над собою і попро­ сив вияснення причини відмовної відповіди.

— Українці в Австралії роб­ лять бешкети й тому консуль не може брати відповідальности за ваш побут в нашій країні — звучала відповідь відь мого співбесідника, з нот­ кою обвинувачення в голосі. Мені цього вж е було досить і я якнайрішучіше запротесту­ вав проти того рода інсинуацій, заявляючи, щ о маю дуж е часто відомості від друзів з А встра­ лії, але жадного разу не було згадки про будь-які труднощі з урядовими чинниками чи мі­ сцевим населенням. Навпаки, мої земляки рахуються поба­ жаним елементом в Австралії. На це я навів йому недавну розмову, яку я мав з іміґраційним аташе їхньої амбасади То­ матом О’Лафлїном (а якого під цю пору не було в амбасаді), в якій аташе хвалив українців за їхній великий вклад в розбу­ дову Австралії і щ о уряд з них дуж е задоволений та бажав би їх мати більше, якщ об тільки вони схотіли іміґрувати. Була навіть мова про оголошення в українській пресі про полегші й користі при іміграції до А вст­ ралії . М ої арґументи збили мого співрозмовця 3 пантелику і він почав виправдуватися, що він помилився, бо це в дійсності не були українці, а юґославці, але тому, що консуль не мож е брати за мене відповідальности, то й не мож е мені дати візи. Поду­ мавши, Однак, про недоречність сказаного, поправився й дав по­ раду, що я маю можливість звернутись до федерального уряду в Канберрі, зокрема, коли маю когось знайомого, що міг би це зробити. Щ е того дня я вислав теле­ граму д. Чубатому, щоб зр о­

бив негайну інтервенцію в М і­ ністерстві Іміграції. Оправа мо­ єї поїздки до Австралії зависла на волосинці. До Здвигу в Мелбсрні залишилось всього вісім днів, а остання можливість відлету на два дні перед Здвигом. З того положення був вихід тільки через скору дію наших друзів в Австралії і їх доступ до міністра іміграції в Канберрі. Справляться з тим завданням — поїду, а не справляться, то прийдеться обмежитись до при­ вітальної телеграми Здвигові. Виїзд літаком, щ о мав відлетіти з Франкфурту в понеділок 11.4.

1965 треба було відкликати й резервувати останній літак на четвер 14. 4., що мав їхати че­ рез Лондон. ^ В понеділок вранці прибула перша ластівка з Австралії в формі телеграми від Владики Кир Івана Прашка з запрошен­ ням на Здвиг і з рекомендаціями для амбасади відносно моєї осо­ би. За тією телеграмою при­ ходить скоро друга від КУ СУМ з повідомленням, щ о все в по­ рядку і амбасада має видати ме­ ні візу. Дзвоню до амбасади і довідуюсь, що в дійсності во­ ни одержали телеграму з Міні­ стерства, але не з дозволом. . . а зі запитом (!), з яких причин амбасада, зглядно консуль, не видали мені в із и ... Для мене було все ясн е. Х тось тут на місці був заінте­ ресований у відмовному полаго­ дженні моєї справи. Тепер, коли найвища урядова інстанція зажадала вияснень, то діло набрало повної серйозноєти. Тим більше, що все це діялось під кінець тижня, коли нормально всякі уряди нечин­ ні. З амбасади запевняють ме­ не, що вони вж е вияснюють справу і що остаточна відпо­ відь повинна прийти в полуд­ невих годинах, про що вони мене зразу телефонічно пові­ домлять .

Після обіду, не чекаючи їх телефонічного повідомлення, йду прямо до амбасади. Урядничка, що бачила мене тут уже кілька разів, півголосом дала мені знати, щ о інші1 урядовці зайняті тепер саме моєю спра­ вою, розшифровуючи закодо­ вану телеграму, що наспіла з Канберри. За декілька хвилин я одержав візу на мій пашпорт, а новий аташе дуж е ввічливо побажав мені щасливої дороги, вибачився за довгу процедуру й запевнив, що другий раз уж е все піде легш е. З візами до країн Південної Америки вж е пішло скоро; на­ ступного дня бразільський і парагвайський консуляти в Ант­ верпені видали мені візи з місця. Натомість до Арґентіни треба було внести прохання, щоб спрямували дозвіл на візу до консуляту в Австралії. Ве­ несуельський консулят не сх о­ тів прийняти прохання, а по­ радив звернутися до знайомих в Каракасі, щоб вони на місці виклопотали дозвіл та склали відповідні ґарантії. Тоді будькотрий (венесуельський) консу­ лят зможе видати мені візу. К оротка підготовка, приспішене упорядкування біжучого діловодства, обговорення даль­ шої праці на протяг двох міся­ ців моєї відсутности зі співро­ бітниками і шлях в далекі сві­ ти відкрив свої нерозгадані обрії.

2. 37 годин летунським шляхом Падав дрібний дощ і холод­ ний пронизливий вітер прига­ дував, щ о зима ще далеко не втікла, коли чотиромоторовий літак бельгійської компанії »Сабена« приймав пасажирів у напрямі на Лондон. Візові перипетії останніх днів зали­ шили по собі якесь неприємне почуття, щ о не відходило на­ віть тоді, коли літак піднявся високо понад дощовими хмара­ 51

аж поки не прийшла черга на ми, а на перлямутровому небі »К вантас«. світило розпалене коло сонця. Од погодинний лет і літак при­ Якось відрадніше стало на землився на лондонському лето­ душі, коли »Квантас«, могутній вищі в А нглії. реактивнйй літак типу »буанґ«, Літак австралійської компанії загудів своїми моторами й »Квантас«, щ о мав мене забрати опустив лондонське летовище в напрямі на Грецію. У сі турботи до Австралії, мав відлетіти в й перешкоди, здавалось, зали­ полудневих годинах. Однак в Лондоні чекала мене щ е одна шились там унизу. Тут, вгорі, несподіванка. Як тільки паса­ на висоті яких 11 км над зем­ жири опустили літак »Сабени«, лею, літак, здавалось, завис між по голосниках рознеслося по­ небом і білосніжними хмарами, відомлення, щ о в Лондоні на щ о закривали вид на землю. летовищі розпочався страйк Сонце хилилося до заходу, аж автомобільних ш оферів і через поки не покрилось темнорож ете, що нема кому доставляти вою периною хмар. Було спо­ кійно і привітно. Усміхнені баґаж у чи пасажирів з міста, стюардеси ввихалися з подачею ввесь рух літаків здержаний. Відліт міжнародніх ліній від­ вечері, а делікатні тони сим­ фонічної оркестри розливались кладений на неозначений час.

— Ну, як не везе, то не під­ крізь ситка, розташовані над головами голосників. Біля пів­ женеш — подумав я з досадою, тори сотПІ припадкових меш ­ після всіх дотеперішніх досві­ канців цього літаючого готелю дів. Х тось з нас не мас щастя; в цьому музичному настрою або я, або організатори Здвигу. могли не думати про небезпеки Інформативна служба аеро­ притягання землі. Я однак з порту, до якої я звернувся за Землею не розставався. Вигідне ближчими інформаціями, не місце, щ о припало мені біля могла мені нічого певного ска­ вікна позаду крил, служило за зати, аж вкінці я довідався, щ о обсерваційний пункт для кон­ »Квантас« найскорше зможе такту з Землею, з чого я к о виїхати о год. 17, якщо страйк ристав на протязі цілої моєї перестане. Я вирішив зарискудороги. вати поїздкою до міста, хоч не Наш повітряний ш лях про­ було певности. що відтак змо­ вадив понад Францією, Ш вей­ ж у на час повернутися. Зали­ царією, Італією, Ю гославією і шатись п’ять годин на летови­ Грецією, де ми й зупинились на щі, — виглядало мені марну­ 45 хвилин на летовищі в А тевання ч а с у . нах. Звідтіля простелилася За нецілу годину я вже був у повітряна дорога понад Туреч­ будинку С У Б-у і тільки вспів чину, аж до Ірану, до летопорозмовляти дещ о зі знайоми­ вища біля Тегерану. Чи не на ми, поцікавитись випуском ве­ цьому то летовищі осідав та­ ликоднього числа »Аванґарду« кож Рузвельт і Черчіл для в Українській Видавничій Спіл­ розмови з Віссаріоновичом в ці, як треба було повертатись 1943 p ., де рішалася доля Евна »базу«. Мій приятель і друг ропи, а в тому й України. Микула допоміг мені зловити »баса« і я своєчасно добився на Було біля першої години но­ летовище. Не знаю, як закін­ чі. В сю дорогу з Атен біль­ ш ість пасажирів, і я в їх числі, чився страйк, але я міг ствер­ дити, що літаки один по одному проспали, а тому нова зупинка починають опускати летовище, застала всіх напівсонними.

52

Сумівський прапор Паризького Осередку, якого посвячення відбулося в серпні 1965 р. в таборі »Білогорща« біля Парижу Вийшовши з літака разом з уеіми подорожними, я спочатку був заворожений виглядом не­ ба що прибрало казкову ф ор­ му із фільмів Волт Діснея. По середині темно-синьої прозорої глибини висів повновидий світ­ лий місяць, а довкруги повно зір що виглядали також більші і світліші, як звичайно. Ніде ні однієї хмаринки, ні туману. Треба було ставити собі запит, де ми знаходимось? Велика таблиця біля будинку летовища носила на першому місці на­ пис: »Добро пожаловать!« Пер­ ше враження могло бути, що ми приземлились десь у М ос­ ковщині, або в зрусифікованій Україні. Читаю ще раз і бачу далі інші подібні привіти в чу­ ж их мовах. Але ж ні! Обслуга летовища з осмаленими оваль­ ними обличчями і перською

короною на шапках говорила Биразно про те. що ми знахо­ димось в країні, де зродились »Казки 1001 <ночі«. Ш ехерезада! Щ ось таємне пронизало по­ чуття, а очі мимоволі просте­ жили навкруги, чи не поба­ чать хоч тіней тих дивовиж­ них казкових персонажів. Нут­ ро будинку було прикрашене чудовими картинами перськи­ ми килимами й різьбами, якби для підкреслення казковости тієї країни. Наступне приземлення відбу­ лося аж в Індіях, біля Дельгі. Перше, що кидалося у вічі, це простота й убогість. Ні модер­ них будов, ні допоміжних ма­ шин, серед убогої природи ча­ гарників і пустарів. Уся обслу­ га й персонал летовища робили враження виморених голодом і висушених спекою кістяків.

53

Навіть, якби нам не були ска­ зали, щ о ми в Індії, то вигляд цих людей, що так подібні до їх духового батька Магатми Ґанді, був (би, без усякого сум­ ніву, підсказав нам цю істину. А ж дивно робиться, коли по­ думати, що ці люди завдячу­ ють свободу людині, що вибра­ ла за свою зброю — голодівку. І ця зброя виявилась успіш ­ ною. Яка колосальна різниця між поневолювачем Індії і по­ неволювачем України! Тут го­ лодували. щоб одержати волю, а в нас, в Україні, поневолю­ вач вибрав голод собі за зброю, щоб убити всякі стремління нашого народу до волі. Щасли­ ві індійці, щ о мали до діла з ворогом-джентелменом! 'Після тригодинної перерви на основну технічну перевірку лі­ така, ми покинули індійські пустарі і подалися в нашій летунській мандрівці далі на схід, в напрямі на Гонґ-К онґ. Доро­ га наша провадила понад мор­ ські затоки, лісисті простори та гірські околиці Тайлянду і В ’єтнаму. Мимоволі, очі паса­ жирів (тих, що мали щастя си­ діти біля вікон) тиснулися до шибок невеликих овальних ві­ кон, щоб подивитися на арену воєнних дій. Було ж відомо, що тими днями відбуваються посилені повітряні рейди аме­ риканського летунства проти північно-в’єтнамських військо­ вих баз. Та ніщо не зраджу­ вало воєнного стану на зелені­ ючих під нами просторах. В’єтнам причаївся внизу у сво­ їх лісах і диких пустирах, як за кам’яної дсУби. Втікаючи від сонця зі скорістю 700 км на годину, наша сталева птиця скорочувала собі день так. що ми вже ввечері прибули до вільного міста Г он ґ-К он ґу. Освітлене багато­ кольоровим світлом торговель­ них реклям, між якими не бра­ кувало великих європейських 54

і американських фірм, це п ор­ тове місто віддзеркалювало стиль і розмах незвичайно р ух­ ливого міжнароднього центру. Одначе 45 хвилин зупинки не вистачить на те, щоб можна було хоч будь-щ о побачити. Короткий перехід коридорами й залями імпозантної будови аеропорту вказував на багато­ тисячний пасажирський рух і на строгу поліційно-митну конт­ ролю . Поміж цією людською рікою крутилися чимало сим­ патичних дрібних постатей мо­ лодих китайських стюардесок, щ о всюди услужливо давали пояснення і провадили куди слід заінтересованих. Вони у своїх вишневих одностроях д у ­ ж е гарно відзначалися на тлі різношерстої маси пасажирів, що складалася з усіх рас св іту . Ще один етап їзди й біля півночі наш літак приземлився в Манілі на Філіппінах. Вог­ кість і задуха, що панували на летовищі, вказували на те, що ми зближаємось до підрівникової смуги. Ш ироколисті паль­ ми й бананові кущі прикра­ шували летовище з його до­ волі гарними будинками. Все свідчило про високий рівень культури й матеріяльного до­ бробуту країни. Три чверти години промай­ нули скоро і наш »Квантас«, наповнивши свої збірники го­ рючим, рушив у дальшу доро­ гу, найдовшу з усіх поперед­ ніх етапів, що мала тривати 10 годин. Напрям нашого лету тепер змінився. Досі ми летіли на схід, або на південний схід, а тепер прямо на південь, на Австралію . Нові пасажири одержали показ користування рятунковими поясами на випа­ док, якщоб літак був змуше­ ний осісти на воду. Відтак за­ панувала повна тиша, погаше­ но світла і . . . все заснуло тихим сном.

Я пробудився в моменті, як розвиднювалось. Відхилив ві­ конну заслону і побачив, як to північного сходу виходило з-поза червоних смуг захмаре­ ного неба велике, темпопомаранчевої краски, сонце. Під нами, поміж рідкі хмари, вид­ ніли темні плями моря. Внедовзі показався континент. Це був північно-східній берег Австралії. Мимо пильного об­ стеження. я не міг спостерегти жадного сліду людського ж ит­ тя . Не було також ні рослинности, ні доріг. Тільки висохлі русла рік вказували, що тут панує посуха і що людське життя тут не можливе. Щойно через дві-три години лету по­ казались перші сліди втручан­ ня людини в формування цьо­ го безнадійно сірого і монотон­ ного рельєфу. Тут і там видно було прокладені шляхи, де-неде якісь будови й біля них маленькі ставки. Чим далі на південь, тим вони густішали, аж поки пустарі не перейшли в степово-лісову смугу з насе­ леними пунктами, плянтаціями і випасом овець. Вражала рід­ кість рік і річок, щ о їх так багато видно на інших конти­ нентах. Моя їзда літаком, що тривала повних 37 годин, добі­ гала кінця. Перед нами заблистіло в соняшному світлі море, а там побережжя, заси­ пане безліччю людських ж и­ тел. Ми зближались до місця нашого призначення — Сіднею. З. В новому світі — між своїм и. Нарешті земля під ногами. Всі переживання й невигоди довгої дороги — за нами. Ще лиш контроля пашпорту, сані­ тарної книжечки й баґажу, і ми, щ о ніколи особисто не зна­ лись. віднайшли себе серед ве­ ликого людського муравлиська. Передо мною стояв друг Олександер Чубатий і наші руки

сплелися в друж ніх потисках. Ми були старі знайомі, хоч себе не знали. Друг Олександер — довголітній сумівський діяч, щ о разом з Іншими дру­ зями будував від основ нашу Спілку в А встралії. За свою солідну працю на різних пос­ тах в СУМ, він не раз заслу­ ж ив собі на признання. Тому то в нас не може бути іншого відношення, як те, щ о випли­ ває з повної дружби й не за­ лишає місця на стриманість і застереж ення. Від друга Олександра дові­ дуюсь, Щ О 1 через спізнення м о ­ го літака ми не могли від’їхати разом з іншими друзями до Мелборну, а поїдемо у двійку наступним літаком, щ о відхо­ дить за годину. Радіємо зі спільної зустрічі, бо могло бути так, що та зустріч могла не відбутися. В ж е в літаку до Мелборну розповів мені д. Чубатий, як вістка про мої візові труднощі затривожила була Крайову Уп­ раву і голову Ділового Коміте­ ту Здвигу. Все це одначе за­ держено в таємниці, щоб не псувати настроїв серед орга­ нізаторів і членства. На щастя в Канберрі, де рішалася справа візи, проживає сам голова Ді­ лового Комітету і член К У СУМ друг інж. С. М ісько. Він му­ сів порушити всі урядові пру­ жини й довголітні зв’язки, щоб видістати дозвіл на візу. Було це дуж е важко, бо справа ви­ никла в кінці тижня, коли міністри переводять свій час поза столицею. Я висловив признання за сприт і наполег­ ливість, а в дусі відчув гордість за наших друзів, для яких перешкоди існують на те, щоб їх усувати і йти до наміченої мети. Півтори години лету й наш чотиримогоровий літак опус­ тився на модерному мелборнсь55

кому летовищі. За наступної півгодини таксі завезла нас до дому відомого сумівського діяча і теперішнього голови сумівського Осередку в Мелборні, друга Ю рія Венгльовського, де ми й закватирувалися з д. Чубатим на час Здвигу. Від господині дому, пані Венгльовської, довідуємось, що мистецька частина Здвигу розпічнеться о год. 8 вечора, а до того часу, погостивши нас смач­ ним обідом, запропонувала пі­ ти на спочинок. Короткий, але міцний сон повернув мені енерґію і свіж ість, так щ о я й не відчув тієї довгої дороги, яку відбув на протязі двох останніх д іб . В між часі повернувся зі своїх служ бових зайнять друг Венгльовський і поінформував нас про стан »на ф р он ті«. Все проходило за пляном і місцеві сумівці розміщували поміж се­ бе приїхавших гостей, що при­ бували звідусіль. З’їзд запові­ дався величаво, на втіху орга­ нізаторам і учасникам. Покищо маємо трохи часу, то й затіснюємо знайомство й пе­ реходимо на побутові теми. Мою увагу привертає до себе хата моїх господарів, щ о побу­ дована за існуючим тут стилем, нагадує дуж е американську й канадську системи побудови передмість з однородинними дартировими домиками. Дім по­ будований з цегли і вогнетрив­ ких синтетичних матеріялів та покритий черепицею. Перед до­ мом і поза домом гарні моріжки з городом, іцвітами й деревця­ ми. Хатня обстановка вся мо­ дерна й достосована до вигід і потреб сучасного життя, де всі члени родини зайняті працею чи наукою назовні. Кожний власник такого дому, як пра­ вило, розпоряджає одним, дво­ ма, а то й трьома особовими автами, бо простори тут великі 56

й часу витрачати надармо не можна. Побіч власного тран­ спорту, існує також широка сітка автобусових і трамваєвих ліній, якими частина людей мусить користуватись. Біль­ шість однак намагається мати власні засоби комунікації та озброюватись у всі можливі за­ соби модерного ж иття. Систе­ ма господарських кредитів сприяє цьому наставленню й люди набувають, щ о можуть, щоб користати з цивілізаційних здобутків тепер, за які можна платити пізніше. Це заставляє працювати й чоловіків і ж інок. На цьому, звичайно, терпить приріст населення й домашнє виховання дітей, але на це ма­ ло хто звертає увагу. Тільки висококваліфіковані фахівці, високі урядовці й підприємці мож уть заробляти стільки, щоб їхні члени їхніх родин не по­ требували йти на зарібкову працю . Час проходить і ми вж е в дорозі до Народнього Дому, де має відбутися показ мистець­ кої самодіяльности СУМ в рамцях програми Здвигу. Перед Народнім Домом не абиякий рух. Тут важ ко де знайти міс­ це запаркувати. Наш приїзд вж е попереджений, бо дві лави сумівців творять почесний ш палір від хідника аж до широ­ ких дверей Дому. Голова Ді­ лового Комітету Здвигу інж . С. М ісько привітав нас з при­ їздом та запровадив до залі, щ о вж е була виповнена по бе­ реги. А ж не хочеться вірити, що тут. у найбільш віддаленій від України, частині світу, ук ­ раїнське життя пливе рвучким руслом, а молодь є тією ру­ шійною силою, що надає тому ж иттю творчої динаміки й цілевого змісту. Ще тому вісімнадцять літ Австралія була для нас тільки

шт~

6.000 KM. З «ЛЕТЮЧИМ ТАБОРОМ». . .

(2-га частина в наст, числі)

г. ощипко ген. секретар ЦУ СУМ

І. Мабуть, і мовознавці не дій­ шли б до згоди, як назвати цю нср.у ініціативу наших проводів ГУ СУМА та К У СУМ Канади, яку вони здійснили в місяцях липні-серпні ц. р. Одні нази­ вають його «Летючим табором«, інші «Мандрівним табором«, а ще інші сполучають ці два слова рискою. В кожному разі з Н ью-Йорку до Парижу, че­ рез Лондон аж до Брюсселю — був це «Летючий табір«, бо на­ ше сумівське бурлацтво, яке взяло участь у цій незвичайній ескападі (ЗО юначок і 14 юна­ ків з різних Осередків ЗДА й Канади) мали замовлений ок­ ремий літак лінії »A ir-France«. Але коли в Брюсселю всіли до «євого« замовленого автобусу, щоб почати ще тритижневе турне серцем Західньої Европи, по шести державах і їх столи­ цях, то це вже був у повному розумінні «Мандрівний табір«, якщо не »Туристичний«. Ця новаторська ідея заслуго­ вує на повну похвалу, а без-

посереднім реалізаторам цього діла — мґр Е. Гановському з Нью-Йорку та Марійці Яцків з Чікаґо — щире признання. На­ ша Спілка потребує нової ініціятиви, потребує оригінальних виступів та сміливих діл, щоб могти заімпонувати молоді, яку об’єднуємо в наших рядах і для яких СУМ повинен стати дру­ гим родинним вогнищем. А «Летючий табір« заімпонував усюди. Куди наші «летючі таборовики« не приїхали, всюди залишили гарні вражіння та милі спомини. Поєднання туристики із табором, пізнання колиски західньої культури че­ рез призму українського світу та включення до цієї програми сумівського духа, були якраз тими новаторськими засобами, які здобули успіх. * * * Вони приїхали до нас з Ан­ глії, де, крім Лондону, огляну­ ли прекрасну сумівську оселю »Тарасівку«. мали зустріч з сумівцями і 'громадянством у Ноттінґгамі та зробили багато

туманним географічним понят­ тям, а сьогодні вона стала ін­ тегральною частиною організо­ ваної української діяспори. Цей просторий Народній Дім, що сьогодні має примістити біля 2.000 людей, є також гарним свідоцтвом сили й росту укра­ їнської громади Мелборну. X все це за останні роки посиле-

ної громадської діяльносте. Тричі слава вам, будівничі ук­ раїнського суспільного життя, на чужині! (Про перший Здвиг СУМ в Австралії та дальшу дорогу навколо світу прочитаєте в 4-му чИслі » Аванґарду«).

57

різних візит і несподіванок. На адресу української Англії си­ палися від них самі похвали.. . А Бельгія була не тільки поазбучно, але й хронологічно, другою країною їхньої візити. Чи друга вона в Европі, коли йдеться про СУМ і молодь, тяжко нам заінтересованим від­ повісти. До нас прйбули вони на закінчення табору й на час, коли відбувався Крайовий Здвиг СУМ, тобто в пору, коли відпочити не дадуть. »У вашому таборі ви все робите, так як у нас, тільки в малих розмірах. Але у вас цей самий дух, ця сама сумівська атмосфера і цей самий церемоніял, — говорить Мирося з Гартфорду. Мій батько також був тут сумівцем і я тут народилася«. «Безперечно, що на наш Здвиг не прибуває 5 тисяч людей, як на ваш в Елленвіл, в нашому святі не бере учас­ ти 20 балетних груп, але на­ ше юнацтво так само, як ви, таборує, здає сумівські іспити, вивчає свою Батьківщину« — докидаю я . В ж е добре стемніло надворі, небо вкривалося сріблистими зорями, а на табір осідав лег­ кий туман, як починалася спільна ватра. . . Юнацтво обох таборів обступило вивершену копицю дров, яку наші юнаки вкладали ціле пополуднє. Ват­ ру поставили на краю табору, в сусідстві старої занедбаної вежі-альтанки. Так неначе се­ редньовічні лицарі зібралися на турнір під розлогим зам­ ком. . . Але цю думку випере­ дж ує друга в моменті, коли від запаленої ватри заясніли нару­ кавні емблеми виховників і впорядників: це не середньо­ вічні лицарі. Це новітні, мо­ дерні лицарі розсіяної нації, які, стрінувшись разом, раді­ 58

ють, що знайшли спільну мову, мову Батьківщ ини... П алав вогон ь, сипали­ ся мерехтливі іскорки, лилися пісні й м узи к а... Програму спонтанно виконує наше юнацт­ во з Бельгії та «Летючий таб ір «. Сміх, дотепи, жарти, коломийки: «А в Парижі загриміло, а в Лондоні трісло. А в Бельгії нема хлопців, лиш саме ка­ ліцтво. ..« — вщипнули юначки з Монтреалю. Наші не довго думали над римом, щоб скоро «відбитисжо «А в Клівленді самі дринді, в Чікаґо батяри. А в Н ьюЙорку лиш ковбої — всі люблять дол яр и ...« Гомоніли розмови й довко­ лишній спокій змагався з тріскотом сухого дерева. . . до­ горяла ватра. . . гасли іскор­ ки. .. кругом стояла сумівська родина і півголосом тягла піс­ ню: «Ніч вже й д е ...« На другий день, в неділю 25-го липня, — закінчення та­ бору: урочиста Служба Божа, проголошення іспитів, привіти, промови, пописи юнацтва. Для наших гостей, уже дещо стом­ лених, не буде відпочинку. їх не минає жадна церемонія. Це ж вони герої дня, вони в центрі уваги, на них звернені очі нашої молоді і громадянст­ ва. Про їх приїзд широко го­ ворили . . . Вони виструнчені напроти трйбуни. їх команда на почесному місці: виступа­ ють зі словом д-р М . Гута з Торонта, пані Натал'ія Башук з Вінніпеґу й від юнацтва На­ талка Пелип’юк з Ч ік аґо. Зайнятий цілий день. . . Це сумівська молодь, хоча наро­ джена в різних кінцях світу, але об’єднана однією ідеєю, відбуває своє річне свято. На­ решті, репрезентація закінчи­

лася і наші гості, знову як звичайні туристи, оглядають Брюссель.. . »Ах, яка чудова тут ра­ туша, які характеристичні всі будинки, що окружають цю площу. Всі в одному ст и л і...

15-те, 16-те століття«. »Чи можете мені сказати, що тут такого великого будують«, — запитує Роман з Дітройту, коли спиняємось коло Укра­ їнського Допомогового Комі­ тету, де також міститься Централя СУМ . «Це будується осідок Спіль­ ного Европейського Ринку. Тут буде працювати 5 тисяч урядовців. Брюссель є оф і­ ційно признаний столицею малої Европи, т. зв. Европи шести, тому й так розбудо­ вується» . Будучи в Брюсселю, не можна поминути історичного Ватерльо (за ЗО км.), де тому 150 років французький імператор Напо­ леон звів останній (програний) бій з дюком Веллінґтоном та ген. Блюхером. 18-го червня 1815 р. від досвідку до пізньо­ го вечора лягло тут назавжди 10 тисяч вояків. Ось ця велика могила з левом на горі свід­ чить про затяжний смертель­ ний змаг. 226 сходів, які здій­ маються на 45 м . вгору, ними виходите на вершок могили, з якої чудовий вид. Якщо б Т ІЛ Ь К И день буві ясніший, то можна б побачити Б рюссель. .. * * * Було вж е зовсім під вечір. . . Щезли зариси бельгійської сто­ лиці. .. Ми проїхали мале уні­ верситетське містечко Лювен, спиняючись там лише на пів­ години, щоб поглянути на дуже гарну ратушу ґотицького сти­ лю. .. Я сидів в автобусі з на­ шим юнацтвом та любувався прикордонними краєвидами. . . Ми їхали в сторону Голляндії. Сидиш і їдеш, без жадних турбот, без жадних обов’язків,

— за тебе думає провід. Не­ сподівана нагорода за тритиж­ невий табір, — подумав я. Ще вчора на закінчення табору де­ сятки справ треба було лаго­ дити. а сь ого д н і..., обперши голову в оксамитне сидження, котишся по рівному шосе, вслухуючись в гуркіт двигуна нашого 12-титонного автобу­ су. .. А юнацтво співає. . . вже більше двох годин, і ця спі­ вуча програма забиває ч а с. Якось почалася вона зовсім ненароком, коли хтось з-заду загомонів знану мелодію. Спо­ чатку до нього долучився ле­ гесенький дівочий голос, що рівно вторував під ритм авто­ бусу. . . А згодом пісня почала прибирати на силі, мабуть, з нудьги доскочило щ е кілька голосів і вж е зовсім виразно затягли: «Розпрягайте, хлопці, к он і«. . . Саме з ’їздили ми в якусь долину і юнацтво не спі­ вало, а ревло, один старався перекричати другого, можливо, з досади, щ о вж е трохи довго їдемо.. . аж з кожного минаю­ чого авта визирають цікаві. . . Зчасом знову запанував нор­ мальний тон, але пісня не вга­ вала. Вж е переспівали всі на­ родні, всі стрілецькі, всі побу­ тові, всі жартівливі, всі сумівсь к і. . . і все хтось виходить з новою піснею. «Знають вони тих пісень до біса«, — подумав я. »Я ж також їх досить знаю, досить чув, але тут раптом стрічаю такі пісні, що чую перший раз. Щ о за біда«. — дивуюся сам-собі. »Якже ж це можливо? Напевно таки зараз забракне, — це ж добрих п’ять годин співу. Але н і. . . « «Коли святі до неба й д уть. .. Я хотів би бути в їх нумері. . .« Щ о ж це за пісня?! Це вже таки не українська. І дійсно, це дослівний переклад одної з американських пісень.

59

Коли вже вичерпали всі пе­ реклади (а їх було більше), взялися за пародію: «У таборі добре спати, не треба ся накривати. Дірочками вітер віє, ані змерзне, ані в п р іє ...« Заспіваймо пісню по-англій­ ськи: »У таборі добре спейшен, не треба ся накривейш ен.. . . . по французьки: »У таборі добре спан, не треба ся накриван. . . « . . . по-італійськи: »У таборі добре споні, не треба ся накривоні. . .« Ще багато мов чергувалося в цих пародійних композиціях, багато сміхів і жартів виринали в уяві з недавніх таборів. Але не думайте, що юнацтво з-за океану знає тільки жартувати. Воно знає також і дискуту­ вати, а особливо деклямувати з пам’яті вірші. Продовж цього вечора я почув від багатьох повністю з пам’яті »Посланіє«, »Кавказ«. »Гамалію«, «Розриту могилу«, «Зів’яле листя« Фран­ ка і інші. Це залишок Ш ев­ ченківського року та конкурсів шевченкознавства, які вони ро­ били в Осередках і в таборах. Сягаємо півночі. На дорозі майже немає руху. Нас по­ криває темне небо, затягнене сірими хм арам и... Лише де-неде чорніють чепурні Г О Л Л А Н Д ­ С Ь К І домики та зарисовують не­ бо високі вітряки старого мли­ н а ... А на закруті рефлектори освічують червоні поля тюль­ панів. Минаємо кілька перед­ міських перехрестів. Вони всі такі оригінальні, кожне в якийсь спосіб прикрашене. .. Пізно сьогодні будемо на квар­ тирі. Щастя, щ о подзвонили до своїх господарів, повідомляючи про свій приїзд по півночі. Ще кілька різких сердитих звуків двигуна й нас чекає від­ критий »юґендгерберґе« та га­ 60

ряча кава. Змучені, трохи го­ лодні. але веселі, добилися ми до замовленої господи та впір­ нули зі смаком в невибагливі ліжка. . . Це восьмий день їх ­ ньої подорожі, а для мене перший. * * * Коли д. Гановський написав до ЦУ СУМ про «Летючий табір« з проханням винайняти автобус на цілу європейську трасу, я зараз зажадав оферти в п’яти аґенціях. «Ж енералькар«, — найбільша аґенція в Брюсселю, — дала найкорисні­ шу ціну. Кілька днів пізніше я зайшов до їх бюра, щоб представити докладніше цю дійсно велику 'подорож (так її назвали в подорожній аґенції). Високий, сивавий пан, з очей якого пробивався досвід його фаху, дуж е здивувався, що ми не маємо передбачених готелів на кожний день. «Майже половину нічлігів ви хочете шукати в час подоро­ ж і. .. В повний туристичний сезон . . . на 50 лю дей. . . Ви дуж е легко собі це представ­ ляєте» . На підтвердження сказаного моїм співрозмовником не треба було чекати аж на відтинок Венеція—Рим, чи Рим—П ариж . Це прийшло таки в Німеччині і то першого дня. Річ у тому, що з Роттердаму ми виїхали пізно по полудні, а нічліг мали замовлений аж в Кобленці. А це ж около 450 км. . . Роттер­ дам — Бреда — Тільбурґ — Рурмонд — Кельн — Бонн. .. Яка шкода, що ми не могли показати нашому юнацтву цих двох останніх міст, бо пряму­ вали автострадою, яка їх вими­ нала. А прекрасну катедру »Кельнер-дом« варто таки по­ бачити! Своїми вежами вона так схож а на катедру св. Патрика на 5-ій Евеню в НьюЙорку. Цікавим є також мо­

дерний німецький парламент в Бонн, розташований над самим Райном. Він наймодерніший в Европі. головно всередині. * * * Вже минуло шість годин, як залишили ми червоні поля тюльпанів... А юнацтво спить. . . , неначе передчуває тяжку ніч, що вж е таки добре врилася у вікна нашого авто­ бусу. .. Опиняємось на хви­ линку, щоб потелефонувати до замовленого »юґЄндгерберґе« про спізнений приїзд. »Нема м о в и ... точно 11-та година замикається брама і жадні реклямадії не помо­ ж уть . . . « І так б у л о .. . От тобі пруська єлужбовієть. Через півтори години нас привітав старий, сонний К обленц, над розлогим Райном, і М озолею. Спиняємося перед кількома готелями — минула північ, все позамикане... Входимо з комендантом до якогось нічного льокалю, де ще світиться, і просимо теле­ ф ону. Побачивши нас в сумівських одностроях з нашивками »СУМАмерики«, патрон радо телефонує в нашій справі: «Ваш »юґендгерберґе« замк­ нений і ніхто не відповідає. . . « »Дзвоніть до готелів!« »Все з а й н я т о ...« (інший) «Не­ має місця. . . « (інший) »Є лише чотириж. . . «Все зайнято. . . Сьогодні не­ ма нічого, але завтра буде 50 м ісць?..« Мала п ерер ва ... рішення: їдемо до готелю, де завтра, властиво нині, будуть місця і спимо в автобусі. . . 2-га година н о ч і... Серед чудового лісу, за міс­ том, на великій горі, з чаруючим видом на Райн, великий го­ тель: » Б е р ґ г о т е л ь Ріттерш турц«. Тут, у 1948 р. відбува­ лася конференція представни­

ків німецьких країв, на якій створено союзний парлямент, уряд та республіку. . . Але чу­ дові кімнати цього готелю мо­ ж уть бути до нашої диспозиції щойно через яких 10 год и н ... Тут міняємо наш автобус і на щастя маємо їх два. . . Дівчата залишаються в однім, а хлопці — У другім. Спимо в автобусі, а декілька »довгих« юнаків, що не мали місця на свої но­ ги, сплять біля автобусу, на моріжку. . . в своїх таборових м іш ках.. . Коли вранці пробу­ джуємось — їх прикрила свіжа р оса. . . Наша подорож, — це подорож кон трастів... Змучені, невис­ пані, голодні (не було часу зу­ пинитись на вечерю), входимо до просторої їдальні, з вели­ чезними вікнами, через які го­ лубіє казковий Райн. Нас че­ кає «культурний« сніданок, з повного етикетою, а відтак при­ вітні кім нати... тепла вода, туші, ванни. Тепла вод а .. . Во­ ни бачили її ще в Лондоні, — тиждень тому. Дві ночі та один день серед повного комфорту направили нашу втому та на­ стрій. Ми готові до дальших невигод. . . * * * А Райн таки прекрасний. . . Широка, синя лента звивається поміж високими берегами та стрімкими кручами, вкритими лісами, на яких видніють старинні замки, фортеці, церкви. .. Глибокими ярами продирається він на північ у широкий світ. Це також головна торговельна артерія нації. «Казками ові­ яний Райн« — називають його. Тут зродилися старинні німець­ кі перекази й леґенди. Яка шкода, що не їдемо дальше понад Райном вгору, бо тут щойно починається його кра­ с а ... Принайменше до Вісбадену.

61

Романтичний і таємничий Льореляй, де так сильно від­ бивається ехо, і де, за Гайне, русалки заманюють кораблі на мілину, оглядаємо через вікна. »Льореляй!« — нею так захоп­ лювалась Ольга Кобилянська у своїх повістях! »Не кажемо тобі »Адьє!«, Райне. .. Ми ще побачимо тебе кілька разів, або твоїх братів. Ти будеш слабший, вужчий, а все таки чудовий! Ось, хоч би в Гайдельберґу — твій брат Некар передає тобі привіт. . . Гайдельберґ!... »В Гайдельберґу згубив я своє с е р ц е ...«, — хотілося б заспівати з міс­ цевими студентами. Але їх не­ має під час вакацій. . . Суму­ ють за ними парки, променади та ліси на узбіччях довкола міста.. . Знімається вгору ви­ сока вежа старої церкви та червоніють рябі домики в чорноліському стилі. »Х то хоче студіювати меди­ цину, хай залишається тут, а ми їдемо до Карльсруге, — хвалиться котрийсь, що знає про славний університет. .. Карльсруге — місто парків, зелені, чудових квітників та приваблюючих водограїв. Ба­ гато нових будов, але стара архітектура щ е домінує.. . Міс­ то розгорнене на рівнині й то­ му тратить на своїй красі. * * *

Вже майже тиждень живемо ми життям першої-ліпшої ту­ ристичної групи. Оглядаємо міста, любуємося краєвидами, скуповуємо сувеніри та дрібні речі. Готовий у нас зовсім зав­ мерти сумівський д ух. Але це команда має на увазі. Сьогод­ ні заповіджено подорож в од­ ностроях, бо під вечір приїзджаємо до сумівського табору в Ґомадінґен біля Ш тутґарту. . . Коли ми спиналися піхотою нагору до табору, (автобусом на саме місце не можна доїха­ ти), нас привітали дві щогли (але такі на ЗО м.) з прапора­ ми, відтак комендант д. Дебрицький з далековидом на гру­ дях, та д. Костюк, голова КУ СУМ, і вкінці — все юнацтво. Ш ирока долина простягалася з обох боків, довкола шумів ліс. Ми стояли на великій по­ ляні, пили гарячу каву та спо­ глядали через шатра на сусідні пасма г ір ... Своя, щира сумівська атмос­ фера, полонила нас у свої обій­ ми. Це візита третього сумів­ ського табору на континенті. . . На черзі — центр українського життя в Західній Европі. На­ ступна станція — Мюнхен.

Д байте, щоб кожний юнак і юначка — українці мали

» К Р И Л А Т І «

журнал Спілки Української Молоді 62

Перші курси українознавства СУМ у Парижі СОФІЯ НАУМОВИЧ

На нашому терені не вперше відбуваються курси україно­ знавства, — так для юнацтва, як для студенства. Але вони, звичайно, відбуваються: 1) в часі вакацій і 2) поза Парижем. Досі їх влаштовували студенти і ОУМФ. Перші курси українознавства, які влаштувала Виховна Рада СУМ в приміщеннях собору ісв. Володимира Великого в Парижі, відбулися в часі шкільного року, від 28-го лю­ того до 4-го квітня 1965 р. Почалися вони вступним сло­ вом Петра Зеленого, скарбника СУМ, який зразу ж і виніс по­ дяку панам Професорам за те, що вони погодилися викладати, не жаліючи дорогоцінного часу на це добре діло, а далі, — запросив о. канцлера Левенця почати лекції молитвою. Цієї першої неділі 28.2. від­ булися дві лекції: першу мав о. Левенець на тему »Етик& українця«. Викладач ужив усіх засобів, щоб у найприс тупні шій »світській« формі ви­ класти молодим людям, чому ще й поза церквою треба го­ ворити про християнські чес­ ноти. Б о ж не самим хлібом живемо й калікою є той нарід, який матеріяльне ставить вище духового. Дехто думає, що цер­ ква й релігія — речі перестарілі, а все ж таки визначні люди були і є релігійні. Фізик

Ампер. — як видно з його біо­ графії, — був віруючою лю­ диною, ходив до церкви з мо­ литовником і висловився був так: »Мій Боже, щ о значать всі науки в порівнянні з Твоєю силою!« А дж е ж у закони кож ­ ної держави входять 10 Запо­ відей Бож их! їх треба знати й перестерігати не тільки для Церкви, але і для Батьківщи­ ни. Сучасний славний маляр Матіс з глибоким переконаням малював церкву модерного стилю. . . При надаванні гро­ мадянства промовець завжди говорить про любов ближнього, справедливість, вірність і інші чисто християнські чесноти. Ось чому молодій людині, яка входить в життя, так дуж е треба знати Божий за к о н ... Другу лекцію мав голова НТШ проф . д-р В. Кубійович, який спеціяльно прибув з Сарселю, відорвавшись від праці над Енциклопедією Україно­ знавства. Цей, визначний, у рівній мірі — педагог і вчений — перевів свою лекцію так зразково, що мимо недіючого фільмового апарату, молодь з захопленням слухала геоґрафії України. Не вдаючись у дріб­ ниці. проф . Кубійович дав ши­ рокий погляд на географічне положення України поміж її сусідами та випливаючі з того наслідки, беручи під увагу сп е­ цифічне її положення між 63

Европою й А зією над Серед­ земним і Чорним морями. В о­ но корисне й некорисне. З од­ ного боку гін із Півночі на Південь, з другого ж — утеча зі Сходу на З ахід. Напади номадів спричиняли «дикі поля« на прекрасному чорноземі України. У новіших часах небезпечна границя з М осковщиною зумовила щораз більше загарбування земель і багатств України, а зокрема й щонайгірше, — розпорошення, вивоження і знищування людности. Замість природної кіль­ к о с т і 90-ть мільйонів, — У к­ раїна нараховує сьогодні 45 міл., а поза кордонами ще ок. 5 міл. Московський ґеноцид за 40 ро­ ків кош тує Україну біля 50 міл. людей. У неділю, 7. 3., відбулася лекція проф -ра д-ра Володи­ мира Янева. Він говорив на тему «Сучасного положення У к­ раїни». Вийшовши від нашого звичаю запалювання свічечок на Різдво за неприсутніх, по­ мерлих, ув’язнених чи вбитих членів родини, які не одному витиснули сльози з очей на недавній просфорі УХР, — до­ повідач поставив ряд питань: Чому наші родини порозбивані? Яке сучасне положення Укра­ їни? Чому одні тут, а другі там? Чому ми на чужині? Чому за­ буваємо свою мову? І зразу відповів: Бо Україна не має самостійности й перебуває під окупацією М оскви й під кому­ ністичним режимом. Але бо­ реться. Французи назвали Ж а ка Мулена — французького повстанця. — провідником ті­ ней. В Україні є теж армія тіней — УП А. Поза Україною перебуває кілька мільйонів лю­ дей, — це так як, наприклад, Португалія або Бельгія і Г о л ­ л а н д ія разом. Решта вигинула, природного приросту немає. Тюрми, концентраки, голод. — 64

все це мало на меті знищити нашу людську субстанцію . Т о­ му ми вийшли на еміґрацію й тому свічки. .. У наступну неділю, 14. 3., знову дві лекції. В одній з них проф . д-р Олександер Кульчицький вибрав зі своєї ділянки тему про «Перетво­ рення людини в УССР«. Про те, як попала Україна до СССР, — говорилося при лекціях іс­ торії і географії. Завданням психології поцікавитися пере­ будовою. перевихованням лю ­ дини, які доконуються над громадянами СССР. Переви­ ховання за зразком моделі, це спосіб переведення цієї опе­ рації . Сили спротиву вічні, як напр., персоналізм і релігія та ін. Про цю нову людину всі говорять, але немає ні одного підручника про моделю тієї людини. Треба вибирати з лі­ тератури, ф іл ософ ії. Зокрема займається цим підручником ні­ мецькою й французькою мо­ вами «Проблем совєтік« у ч. за 1959 p ., де є і стаття допо­ відача. Питання про петворення людини в СССР слід роз­ ділити на 3 розділи: 1) Філо­ софсько-марксистська ідея. 2) Полемічні погляди большевиків супроти західніх, 3) Власні їх ­ ні погляди. Діялектичний матеріялізм ставить матерію пе­ ред духом, а в матерії признає вічний р ух. Детермінізм — лю ­ дина не має вільної волі, все робить з конечности своєї при­ роди, із суспільних мотивів. Коли зміняються суспільні умо­ ви — зміняється людина. Марксисти не турбуються с у ­ перечностями. Нам не так важ ­ но, щ об усі українці говорили українською мовою (засіб, зна­ ряддя), але щоб думали п о-ук ­ раїнськи (дух). Західня психо­ логія бере людину як цілість: душа й тіло. Тому й раса, вигляд, будова людини обслі­

дуються, а большевики крити­ кують : буржуазні психологи творять теорію рас. Модерна психологія цікавиться гонами й інстинктами. Гони виявля­ ються різно, інстинкти завжди однаково. Большевики запере­ чують інстинкти, мовляв, це за­ сіб «бурж уїв деморалізувати маси сексом і іншими гонами«. У сучасній психології є теорія вищих схильностей (економіч­ них, релігійних, естетичних) підсвідомого психічного життя та взагалі різноманітности люд­ ської душ і. Це все большевики поборюють, заперечують вищі схильності, немає психотерапії — лікування. Власні погляди большевиків скупі, поза теорією Павлова, майже немає інших. На лекціях 21.3. проф . К ульчицький продовжує «Перетво­ рення людини в СССР«: Павлов. — теоретик умовного реф ­ лексу каже, що людина (як і собака) керується умовними рефлексами, тому, коли часто їй щ ось говорити, то вона в це повірить і засвоїть («бий бур­ ж у я »). Те саме каже ідея ске­ рованосте Левітова — на ідеї компартії засобами: 1) Пропаґанди, 2) Терору, 3) Сколективізованого побуту. Ціле життя піддане пропаганді, терор вик­ ликає страх, розколення люди­ ни, почуття меча Дамокля, за­ нурення в еовєтський побут позбавляє людину щ астя. Як реванш, залишається ідентифі­ кація з масою, — соціальний титанізм Бердяєва. А, проте, існують сили відпору, зокрема в Україні. Згідно з філософією персоналізму (Емануель Муніє): щоб вирвати щось зі серця, то треба вирвати саме серце, — це закон природи. Нарід має свої бажання, як збірна одиниця, тому і збірна сила відпору, при чому велику ролю грає ре­ лігія, — таємна сила. В Україні

зокрема, — лірика висловлює ці почування н а р од у... ГІроф. Кубійович продовжує «Географію України», але цим разом займається виключно роз­ міщенням, чи радше розпоро­ шенням українців у світі. У 18 і 19 ст. воно було напів добровільне, або колонізатор­ ське. Степи України належали туркам, то ж українці мусіли їх відвоювати й дійшли до Чорного моря, а запорожці на Кубань і Підкавказзя. На За­ ході межі не мінялися. А на Сході українці дійшли над Волгу і Урал, а далі до Азії — на Сибір і Туркестан. За боль­ шевиків, у часи голоду, насиль­ но перевезли українців в А зію. З Західньої України еміґрація відбувалася до Західньої Евро­ пи й Америки. У самій Украї­ ні є тільки 34 мільйони насе­ лення, зате багато їх в Азії, зокрема молоді. Це вж е час­ тинно люди українського по­ ходження, бо забули нашу мо­ ву. Національні відносини в цілому СССР такі, щ о моска­ лі випирають автохтонів, ви­ силають їх і переміщують. Київ найбільш жидівське міс­ то. Чернівці також . М оска­ лів було 3 міл., тепер 7 м іл . в Україні! Зате в А зії українців 8 мільйонів! Поза УССР укра­ їнці не мають св оїх шкіл, ні газет, русиф ікую ться. В За­ хідній Европі й інших країнах світу українців понад 2 міл. Це велика сила для допомоги У к р а їн і... Після двох тижнів, бо аж 4.4., відбулися три останні лекції. Пані Оксана Драй-Хмара, зам. Ашер, на лекції «Українька література« прочитала, як вступ, «Трагічний фраґмент« зі своїх спогадів про арештування батька-письменника . Це була зна­ менита ілюстрація для умовин, у яких приходилося працювати 65

українським письменникам під окупацією Москви в часи т, зв. «розстріляного відродження«. Зворушивши юних слухачів гарним переданням »фраґменту«, пані Драй-Хмара сказала дещо про неоклясиків, до яких на­ лежав її батько, та відчитала з посмертного видання декілька поезій Миколи Драй-Хмари. Дальшу, коротеньку лекцію, вів о. Михайло Єреміїв на те­ му: »Різниця поміж українсь­ ким і французьким обрядами». Наша Служба Божа єв. Василія Великого є найстарша, бо походить із IV стор. Почина­ ється з об’явлення »Благословенно царство«. чого в латинників немає. Відправа кількох священиків, взаємне цілування, зображ ує християнську любов, та багато інших моментів, як, напр., деклярація «Владичицю Христу Богу предадім«. — все це відрізняє наш обряд, який берегти й шанувати велять по­ станови Ватиканського Собору. Накінець, о. Єреміїв порадив учасникам набути с в . Літургію українською мовою, щоб доб­ ре орієнтуватися в нашому обряді. Маестро Андрій Сологуб, — маляр та вчитель малярства у французькій школі, намагався в одній, короткій лекції подати загальні відомості про »Сучасне українське малярство в Ук­ раїні й на еміґрації«. Укра­ їнське малярство 19 от. не бу­ ло самобутнє, бо Україна була окупована й усі нові течії з Заходу діставалися в Україну через російську призму. Репін, якого ми так несправедливо ве­ личаємо за його картину «За­ порожці пишуть листа до сул­ тана®, — був суто-московсь­ кої школи маляр, який до речі, залюбки змальовував російських царів. М осковське малярство ніколи не стояло високо. Мос­ калі можуть повеличатися х і­ 66

ба іконографією і то з Візан­ тії. Сьогоднішній їхній соцреалізм. — суцільна демагогія й пропаґанда, яка з мистецтвом не має нічого спільного. Тому й не диво, що й українські ма­ лярі, навіть талановиті, не мо­ гли піднестися на світовий рі­ вень. Ярошенко, як Гоголь, — роджений в Україні, вихова­ ний у Петербурзі, маляр з те­ матикою російською. Пимоненко й Левченко, хоч талановиті, залишилися провінційними ма­ лярами з їхніми! сільськими мотивами. Політична залеж­ ність знижує таланти. Єдиний Ш евченко не піддався — але це геній. Х оч і змушений був учитися в Петербурзі, — не знизив лету й не погоджувався з російським »академізмом«. Коли б був виїхав закордон, як марив про те, — бу з би ще більшим, як є. Визвольні зма­ гання дали поштовх до творчости й вияву, а 30-ті роки принесли винищення, вистріленкя, заслання всього українсь­ кого в тому й малярства. Най­ більшим був Нарбут, хоч із Петербурга, який проте, чер­ пав теми з історії України, по­ мер у 1922 p ., але через 5 років гробив велику роботу, пре­ красно оформлював книжки, зробив проекти для українсь­ ких грошей тощ о. Його учні — Бойчук, Касіян створили ш колу. Бойчук — феномен, його фрески на 25 х 30 м з іде­ ями монументальної іконогра­ ф ії мали національний харак­ тер й за те його карали і в’язнили, а його безцінні фрески здирали й нищили. Бо і якже, — большевики нищать церкви, а Бойчук уводить іконографію! Два інші сучасники Бойчука, — Седляр і Падалка визнача­ лися в проектах килимів і ґо беленів, — їх висилали закор­ дон, як теж їхні картини, як шедеври мистецтва, — мабуть,

е ще в каталогах на заході. А згодом знищили, як інших, і залишився соцреалізм. К асіян творив чудові речі в мо­ лодості, а тепер перейшов на соцреалізм як Рильський, під­ дався старшому шаблонові в малярстві, який вихолощує мо­ лодь з талановитости. Я бачив декілька картин, присланих сюди, — все однакове, як копії, пропаґандивні аф іш і. Викорис­ товують молодих малярів для цього, не дають змоги розгор­ нути крил. Доживає свого ві­ ку ще група старших малярів: Іжакевич, Самокиша — ілюс­ тратор »Кобзаря«, з якого мо­ лоді все ще черпають надхнення й використовують можли­ вість малювати інколи, щось інше як агітку. На еміґрації важко малярям залишатися національними, бо вони! затрачують) Контакт )j українською землею і народом. А, проте, в творчості україн­ ських малярів завжди прояв­ ляється український дух, навіть без українського сюжету. І на­ впаки — сюжет без українсь­ кого духа, дає у висліді фальш. Найвизначніший Гніздовський, а також померлий Бутович. . . Натомість Дмитренко — іміта­ тор копіст Нарбута, солодкавосантиментальний! Гуцалюк — поміркований, найвизначніший з нью-йоркської групи — так

її назвав Кошелівець, — яка намагається вийти на міжна­ родні рейки. Соловій дуже мо­ дерний, йому протиставиться Гординський. У Грищенка — найкращі акварелі з Царгороду, а дальші його твори — рутина. Архипенко Болдіні назвав мит­ цем моди, але він новатор. Та говорити про малярство без показу — не цікаво. Треба буде зробити прогулянку по музеях, чи галеріях.. . Х оч курси були запляновані до кінця червня, то треба бу­ ло їх припинити на цій сстанн'й лекції, бо й неділі, в яких відбувалися лекції, були зай­ няті, і слухачі мали інші зай­ няття (іспити) у зв’язку з кін­ цем шкільного року. Учасників бувало на курсах від 9-ти до 30-ти й це вже треба рахувати малим успіхом. Бо після ціло­ тижневого відвідування школи чи праці, перебувати ще май­ ж е цілу неділю зі Службою Бож ою та двома пробами спі­ ву (церковного й сумівського хо­ рів), без обіду, в холодних при­ міщеннях церкви, — не дуже приємно. Організатори курсів старалися зарадити цьому не­ величким спільним підвечірком, що не тільки заспокоював го­ лод. але й товариський гін ук­ раїнської молоді, яка любить перебувати разом, все одно: при науці, чи при за ба в і...

Читачі, не будьте в боргу супроти журнала

• А В А Н Г А Р Д . РОЗРАХОВУЙТЕСЯ СВОЄЧАСНО ЗА ОТРИМАНІ ПРИМІРНИКИ ЧЕРЕЗ НАШ ИХ ПРЕДСТАВНИКІВ!

67

ЗЛЕТ ЮНАЧОК дуж е вдалою ще й тому, що Цей репортаж кортить наз­ вати злетом юнацтва СУМА, ("вслід за нею відбулося скла­ дення »С л о в а« молодшого що відбувся в неділю, 30-го юнацтва. травня 1965 p ., серед дубового гаю коло Чікаґо, з участю дов­ Гарною виправкою і вояць­ колишніх Осередків: Чікаґо — кою рухливістю показав себе ім. Павлушкова, ім. полк. Бокомандант злету П. Крутяк, гуна. ім. Крут, Мілвокі і Памаючи при собі вседіяльну пи­ латайну. Кидалось бо в очі, сарку Іню Гікаву. що наше молодече »військо«, Але вилитим командантом яке репрезентувалось на злеті, сотень дівчат-юначок була Ма­ чи не на дві третини склада­ лося з дівочих роїв і кущів, а рійка Яцків. її виструнчена, мов смерічка, постава, з під­ хлопців було значно менше. несеною гордо ясноволосою гоНавіть команда злету укомплек­ Л 'В К О Ю , трохи суворе обличчя, тувались майже з самих сумівок, дзвінкий голос — ось ці при­ за вийнятком двох сумівців. вабливі зовнішні ознаки цього Конетантуємо це на славу на­ готового вже »сотника« над ці­ шому цвіту — подругам сумівлим куренем молодих юначоккам і на прикрість друзям сусумівок. Чи то керує співом, мівцям, що навіть не виступа­ чи то командує вільноручними ли з руханковими вправами, вправами. — вона всюди є вті­ а лише взяли участь в церемоленням енерґії та вимог її слу­ ніяльній дефіляді та футболь­ хати. Такий уж е в неї дух і них змаганнях. зд'бності командувати. Керує Гасло здвигу звучало: »Ж изи, цілістю збірного куреня юна­ зростай для перемог«! Дуже чок. а бичить і завважує кож ну гарним історичним екскурсом дрібну помилку чи недотягбула святочна промова пред­ нення у своїх підлеглих. ставника Головної Управи Прекрасні були вільноручні СУМА д. Яремка, коли він, у вправи старших юначок, які заклику до молоді, — перебрати гони виконували з блакитними у свої руки справу визволення стрічками в руках під спів піс­ України, розповів про козаць­ ні: »3-за синього Д о н у ...« ку традицію, як батько пере­ Ніжність, плавність рухів, еледавав шаблю своєму синові ґанція зворотів, одностайність щоб той нею боронив Україну зміни позицій всією цілістю і святу віру, а мати благосло­ справляли гармонійне вражен­ вила його святим образом Пре­ ня. Показно-чарівний був та­ кож вихід юначок на зелену по­ чистої Діви йти на пр’ю з во­ ляну. Під музичний супровід, рогом Батьківщини. Козацтво сперш у одним рядом, щ о відтак є еманацією нашої нації, ко­ зацька ідея є невмируща, тому розділився у дворяд, а потім розвернувся у чотироряд, вкри­ е вічно діюча в українській ду­ ли вони наче квіти в різноко­ ші, й серед молоді завжди зна­ льорових українських одягах ходить відгук. Промова була 68

Курінь «Лісової пісні ім. JI. Українки».

зелений моріг. . . Не дарма їх і зустрічали рясними оплесками, а ще буйнішими оваціями провожали їх відхід. Крім вправ, ці першунки зле­ ту виводили ще гаїлки, що від­ роджували романтичні чари давніх століть. Зі співами та відповідними приспівами вико­ нали вони аж вісім гаїлок. Тим показом вправности і краси можна було б любуватися без кінця. . . Далі слідував цілий ряд за­ бав для менших та спортивних змагань для старших з наго­

родами переможця. Описувати їх — означало б розширити те­ му репортажу — а ми хотіли присвятити ці рядки тим, що показалися найкращими на Чікаґському злеті — дівчатам козацької нації. Думаємо, що на майбутнє на­ ші юнаки візьмуть собі до сер­ ця їх слабу участь У злеті та що другим разом прибудуть більш чисельно і крім гри в копаного м’яча та відбиванки, покажуть нам свої вмілості масових вправ, веж та війсь­ кового маршу в дефіляді. Антін

Куїцинський

69

По сумівських таборах

Щоденник із сумівського табору в Сідней (Закінченії}!) П’ятниця 1-го січня 1965 р. Вітай козаче, Новий роче, хоч за рахубою іншого кален­ даря. Можна сміло ствердити, що погода йде нашому таборові на руку. Ранок погідний, пре­ красно лагідний. Чіути ранній спів пташини, що тут не є та­ ким буденним, як у нас в Ук­ раїні; і не так бадьорий. Ма­ буть. винувате гаряче австра­ лійське сонце, що робить всю природу кволою, зокрема тоді, коли немае дощ ів. Таборові зайняття ведуться згідно програми. Але сьогодні, поза програмою, пішли всі таборовики після Обідньої тиші купатися до недалекої річки, що носить назву Непеан. За­ ледве дітвора пірнула у воду у визначеному для них місці, як роздавися пронизливий крик: »Рятуйте!«. Заступник комен­ данта табору д. Осип Смолинець та виховний референт д. Ю рко Монценський. залишив­ ши дітей під нагляд інших, по­ бігли в напрямі горішньої час­ тини річки, звідкіля доносився невгаваючий крик. На березі тупцювали на місці дві жінки й, лементуючи на все горло, вказували рукою на вир по середині річки. Розпитуватися дсвго не було часу. Осип Смолинець кидається у воду і йде нурка. Велика глибина не дає йому можливости зорієн­ туватися в положенню. Треба повторяти занурення. Щойно за третім разом йому вдалося витягнути повністю зодягненого 70

чоловіка. Він був без притомности. Всі спроби привернути йому життя через штучне віддихання не дали висліду. Не допоміг також лікар, щ о прибув незабаром з амбулянсом. Бать­ ко троє дітей Іван Пришляк утопився. Він кинуся у воду, щоб вирятувати впавшу ненаро­ ком у крутіж дружину. Дру­ жину врятував, але сам. з не­ відомих причин, потонув. Ця сумна подія сколихнула глибо­ ко таборовиків і спонукала призадуматися над життям і чигаючими небезпеками. Поважний настрій не зали­ шив нас і під час вітання плас­ тової делегації, що прибула по­ бажати нам успіхів у таборюванню. По заході сонця повіяло х о ­ лодом. З’явилися легкі хма­ ринки й почав кропити дріб­ ний дощик. Увесь табір приві­ тав його гучним »ура-а-а!«. Субота, 2-го січня 1965 р. По дещо холодній ночі прий­ шов гарний теплий ранок, ві­ щуючи гарячий день. Небосклін був чистий-чистесенький. Табір проводив щоденні зай­ няття, а три дівчині та три юнаки готовились до виїзду у делеґацію до пластового та­ бору «Холодний яр« в Інґлебурн. До табору почали при­ бувати гості, щоб приглянутись до таборового ж иття. З Мелбурну (стейт Вікторія) прийшов привіт від таборовиків сумівського табору «Холодний Яр« — ювілейна зустріч СУМ«.

Сумівський ювілейний табір «Холодний Яр« (Австралія). Ідуть зліва доправа: д-г Лев Томин, впорядник площі й голова Комітету Сумівської Оселі, д-г Василь Пундяк, комендант табору, п. Ярослав Стецькс, голова АБН, приятель СУМ Апостольський Екзарх Єпископ д-р І. Прашко та інж . Степан Місько, голова Ділового Комітету Здвигу. Світлив І . Святківський поклонитися пам’яті Великого Святочна картонка з підписами Пророка. Згодом, на піддаш! всіх Осередків СУМ в Австра­ лії була для нас дорогоцінним їдальні, виведено цілу мистець­ подарунком. Наша команда ку програму, що складалася з творів Шевченка. Можна було вислала у відповідь телеграму. наглядно переконатися скільки Делегація до пластового та­ можуть діти засвоїти рідних бору повернулася з дороги щой­ псєм за такий короткий час. но після обіду. З цікавістю роз­ Незабаром найменші пішли спа­ питуємо. як їм подобалося там. ти старше юнацтво забавлялося Першою вихоплюється Леся під звуки власної оркестри до Бубняк: »Там немає дисцип­ 2-ої години ночі. ліни, мають транзістори!«. Всі Неділя 3-го січня 1965 р. заскочені такою заувагою тому, Останній день таборового що Леся належить до тих най­ ж иття. Небо цілковито вкрите молодших . тяжкими хмарами. З самого Коротко перед заходом сонця ранку покропляє легесенький ген. вікарій о. Мельник від­ дощик. Це одначе не впливало правив молебень в аєисті о . на таборову метушню. Валізки Креспо. Гарно співав хор під наповнилися речами, витрушу­ орудою д. Т. Фіґоля. Відтак, вали сінники, зносили ліжка. при світлі рефлектора, зібрав­ Кипіла зарзята праця. Лікві­ ся цілий табір коло могили дувався табір. На таборову пло­ Шевченка, що її збудували сущу прибувала чим раз більша мівці по середині табору, точ­ кількість »сталевих кон ей«. нісінько за зразком дійсної мо­ гили в Каневі. щоб біля неї Отець Мельник відправив Служ­ 71

бу Бож у і на закінчення юнаки і юначки повторили вчорашню програму, щоб дати можливість батькам і гостям побачити, чо­ го вони в таборі навчилися. За гарне виконання мистець­ ких тачок, наші найменші бу­ ли нагороджені рясними оп­ лесками. Нарешті, зібралися всі на майдані під щоглами, щоб про­ слухати останній денний наказ таборової команди про закриття табору »Канів«. Таборовики

одержали значки таборування, дехто по одному, дехто по три, чотири і навіть вісім. Комен­ дант подякував усім учасникам за дсбру поведінку, і особливо кухарям за їх щ иро-жертовну працю. Опустилися прапори зі щогол, стиснулись дружньо руки на прощання. Щ е кі.'їлька слів, виміни адресами, вислови по­ бажання і всі рушили в по­ воротну дорогу додому. С . Дсбровий

В ТАБОРІ «ХОЛОДНИЙ ЯР« Ст. РАДІОН Тут в австралійських розпещено-розбещених умовах зрос­ тання молоді, виховування понашому, по-людському своїх дітей є надзвичайно т я ж к о. Проблему цю ще більше ускладнює вплив розхлябаного оточення, в якому молодь іде самопас, і в якому змалку молоді дозволяється на образ­ ливо-зневажливе. а в найкра­ щому випадку — на панібрат­ ське відношення, почавши від батьків, а кінчивши найвищими авторитетами в країні. І ось, маючи це все на думці, я виїхав 25. 12. 64 р. до сумів­ ського табору, щоб побачити як СУМ дає собі раду з тими проб­ лемами. За несповна дві години я вж е був у «Холодному Яру«, а холодна в ньому лише чиста гірська вода в річці Акероні. В таборі вже все було розташо­ ване. Бо табір почався 23. 12.

64 р. Отже за тих два дні пра­ цьовиті сумівці вже все в таборі влаштували. Навіть сумкор (інж. Яр. Булка) вж е розложився в 72

центрі сумівської оселі із своїм шатром і редакцією »Сумівського Голоєу« в каравані (кімната на колесах). А недалечко від нього наш вічно молодий духом лікар, хоч уж е на пенсії, д-р Іван Сірко в дерев’яному табо­ ровому бараці. По полудні на головній табо­ ровій площі 200 сумівців. вистроївшись двома рядами в ф ор­ мі трьох боків простокутника, стояли святково й ждали від­ криття Ювілейної Зустрічі СУМ у таборі »Холодний Яр«. На Ювілейну Зустріч СУМ, присвя­ чену 150-літтю народження Т. Г. Шевченка, прибуло 36 су­ мівців з Аделаїди, 8 осіб З Олексею, Квінслянд, 5 осіб з Сіднею та 3 особи з Канберри. На відкриття табору приїхав, гостюючий в Австралії, незлом­ ний борець за визволення Украї­ ни, найбільше дошкульний мос­ ковському окупантові своїми дія­ ми, найрухливіший видатний у к ­ раїнський політик, голова АБН, п. Ярослав СТЕЦЬКО. Відкрит­

тя доконали головний виховник М ельнбурського Осередку СУМ Ю . Венгльовський та комен­ дант табору В . П ундяк. Потім з привітальним духовним сло­ вом виіступив Владика Іван Прашко, з революційно-патріо­ тичним голова АБН Ярослав Стецько. Відтак мали слово від СУОА голова М . Болюх, від УГВ секретар Н. Грушецький та визначні виховники й діячі СУМ в Австралії: В. Е. Коцюмбас, М . Шеґедин, Ст. Місько, П. Сорока, Л. Томин. На закінчення відкриття гос­ теві голові АБН Я. Стецькові вручено альбом на спомин від­ криття сумівського табору «Х о ­ лодний Я р «. Коли відкриття закінчилось, я одержав запасове шатро від команди табору і при помочі сумкора та приятелів О. Ва­ силька й Ів. Єфименка викор­ чували зразу ліс, поставили шатро на »Запоріжжі« — тобто в місці, подальше від табору, для приватного життя. Вечо­ ром я заплатив помічникові таборового скарбника О. Рож икові за харчування з табо­ рової кухні на десять днів, і від суботи почав життя під шатром з ж інкою і сином. Для тих українців, які там ще не були, безперечно, варто поїхати на другий рік побачити як СУМ виховує дітей, поба­ чити прекрасну сумівську 138акрову ділянку землі, зараз та­ ки з другого боку пасма авст­ ралійських Альп. Після сірого австралійського бушу з евкаліп­ тами, як переїжджається через ці гори, це якби наші Карпати з полонинами. Тільки тут, за­ мість буйних смерек, до неба спинаються стрункі, без сучків, австралійські евкаліпти. Яка ж освіж уюча на тлі австралійсь­ кої сірини, побудлива до взнеслих надхнень краса природи! Як дивишся на дерева, що по­

гнались до неба, то й сам пі­ діймаєшся думками в небеса, молодієш, радієш разом з тією сім’єю дерев, які, сміючись, пнуться високо й дивляться просто сонцеві в очі. Від суботи я ж ив у рідному оточенні і слідкував за тією величезною педагогічною робо­ тою, яку вкладали кож ного дня для виховування молоді гутірками й сумівською муштрою голова Крайової Управи СУМ О. Чубатий, комендант табору В. Пундяк, генеральний писар Ф . Веприк, виховники й виховниці Ст. Барилка, Ст. Лисенко, Олена Пундяк :і Мирос­ лава Курко та всі команди кош ів. Вени всі від ранку до нічної тиші цілий час догляда­ ли, вчили, привчали й муштру­ вали юнаків і юначок, обтру­ ш уючи з них отой з вулиці ду­ ховий порох і сміття, яким просто обліплена наша молодь при приїзді до табору. А за кілька днів команда табору, кош ів і виховники майже поло­ вину струсили з молоді. І, якось у бесіді, правду сказав д-р Ів. Сірко: »У першому дні вся дітвора, як один, говорила англійською мовою. А на п ’ято­ му дні вж е майже всі гомоніли українською м овою «. А таке саме стається і з поганим налетом 'з вулиці. Діти поводять­ ся чемніше, спокійніше. Якби не ті стають за кілька днів. Окремо, якби автономно, ви­ ховною роботою займався в та­ борі невтомний інж . Яр. Бул­ ка. Він, старий пластун щ е з крайовим пластунським патріо­ тичним завзяттям, не давав ні собі, гіі людям відпочинку цілих 10 днів. Сам він кожного дня вставав о 5-тій годині ранку, брався за корчування пеньків і притягав кож ного, кого тільки зміг запрягти до того. Для заохоти й ліпших вислідів за­ провадив систему змагань кор­ 73

чування пеньків за пункти. Із сумівців перше місце здобув Михайло Когут, друге — Сте­ пан Когут, трете — Мирон Маслійчак. З батьків перше місце здобув Іван Сорока (Водонґа), друге — Дмитро Галела, трете — Антін Волошинович. А Іван Соколовський із своєю бригадою теслярів вставили де­ рев’яні поперечки навколо бу­ динку їдальні й залі, що ви­ кінчується . По сніданні ін ж /Б у л к а , якщо не муштрував дітей, під такт музики своєї мандоліни чи акордеону Демка на різних руханкових вправах, то вчив танцювати. Коли ж скінчилися танці, то опрацьовував чуж і матеріяли, або писав сам до стінної таборової газетки »Сумівський Гол ос«. А перед сном знову брався за корчування пеньків сам, або помагав ін­ шим при тій роботі. Я не раз дивуватися, де в його віці (шістдесятка підкочується вже) зна­ ходиться стільки енергії до ко­ пання пеньків, муштрування хлопців і дівчат на руханкових вправах, до навчання танців і до того щ е редагування таборо­ вої газетки. При кінці табору, в годині дозвілля, інж . Яр. Булка гово­ рив мені з почуттям гордости: »Вся »шваль«, щ о попала до сумівських таборів у перших роках, відпала. А ці дві сотні, що маємо тепер, це справді гарна українська молодь«. Без­ стороння людина беззастережно з його думками погодиться. А тут треба з притиском підкрес­ лити, щ о ця українська молодь стала гарною українською мо­ лоддю завдяки безмежній ідей­ ній посвяті дійсних членів СУМ, виховників і завзятих виховниць СУМ таких, як пані Пундяк і К урко. Очевидно; ні­ чого не вийшло б з добрими виховними вислідами, якби ні­ 74

кому було добре обслуговувати кухню й добре харчувати таборовиків і таборовичок. І так сумі'вці мають ідейних праців­ ників до кож ної роботи, не за­ бракло їм і до кухні. Безплат­ но з охотою, виспівуючи укра­ їнські пісні та колядки, працю­ вали в кухні від ранку до пізнього вечора Марія Когут, Ліза Бугрин, Анна Зінько, В о ­ лодимир Солик, Семен П рокоп’юк, Федор Підлісник, Лена Крупа, Ольга Кочерж ук, Гри­ горій Дацьків і Юрій ПІкудар. А в поміч їм і в цій роботі став інж. Яр. Булка тим, що привіз машинку до обирання картоплі. А ось плян забудівель, які вже затверджені місцевою вла­ дою: 16 х ЗО футів кухня, 40 х 100 ф . їдальня й розвагова зали, 15 х ЗО ф . швидка> допо­ мога й шпиталь, 20 х 40 ф . розвагова заля для хлопців, 20 х 40 ф . розвагова заля для дівчат, 20 х ЗО ф . каплиця, 50 х 100 м. пливальний басейн. Окрім того, будинок для коман­ ди й охорони табору. _3 _ заплянованих забудівель нідрівські сумівці на власний кош т уж е поставили й майже викінчили 40 X 100 ф . їдальню й розвагову зал ю . Найбільша заслуга в цьому М . Думи. Через сумівську землю про­ ходить невеличким заломом шосейна маґістраля (Марунда гайвей), розділяючи 138-акрову ділянку землі на два куски. З одного боку магістралі лежить 38 акрів землі, з другого — 100 акрів. На цій меншій части­ ні розташований табір зі всіми з а 11л я но в а ними будівлями. Б і­ ля самого »гайвею« розташ ову­ ються приватні шатра батьків сумівської молоді й гостей, які бажають там провести час літ­ нього відпочинку. Залом »гайвею« Ш ляховий У ряд уж е випростовує, вирізу­ ючи ліс на новий кусок гай-

вею. Старий кусень Ш ляховий Уряд лишає незрушеним для СУМ -у. Біля нового »гайвею« СУМ плянує збудувати »мотель« (го­ стинний дім) для вигід тих, які бажають в кож ну пору року провести свій ві'дпочинковий час подальше від дому, чи великоміського ш уму. А побіч »мотелю«, на шматку землі по­ між старою й новою дорогою, будуть мати право всі українці, кому забажається, ставити свої шатра, чи на постійно будувати відпочинкові кімнати. Ціллю проводу СУМ є, щоб там зробити не лише модерні умови для таборування україн­ ської молоді, але й загально­ українську відпочинкову осе­ лю. »Ми радо будемо вітати тут усіх українських поселенців

Австралії без огляду на їхні політичні переконання, чи кон­ фесійну приналежність», — ска­ зали мені провідні особи СУМ. Сумівська ідея, сумівська правда прокладають собі ус­ пішно шлях поміж усіми люд­ ськими злобниками й їх побрехуньками. СУМ сьогодні вж е є найбільшою організацією укра­ їнської молоді, об’єднує в своїх лавах понад 1000 осіб нашого молодечого доросту. І ось якби не було СУМ, то з цієї тисячі молоді поповнювалися б гурти виродків розбещеної вулиці. Проводові й виховникам СУМ належиться найвище признан­ ня за їхню безмежну ідейновиховну працю над українсь­ кою молоддю. («Вільна Думка«)

В »ТАРАСІВЦІ« (ДАРБІ, АНГЛІЯ) Тріщить, догоряє остання ват­ ра, линуть у вечірнє небо о с­ танні слова мелодійної п існ і. . . Закінчується наш табір і час зробити підсумки цьогорічного таборування. У нашому таборі >»Юнацька Січ« в Тарасівці перебувало в цьому році 333 юнаки і 309 юна­ чок, разом 642 молоді особи . Ввесь табір поділився на два кош і. К іш ч. 1 (старше юнацт­ во віком понад 12 років,, нара­ ховував 382 юнаків і юначок (186 юнаків, 196 юначок) та Кіш ч. 2 (молодше юнацтво, віком від 7 до 12 років) — 260 осіб, з того 147 юнаків і 113 юначок. Таким великим гуртом юнацтва опікувалися 11 друзів і подруг членів команди, 34 подруг і друзів, виховниці і ви­ ховники, та 35 осіб господар­

ського персоналу. Крім цього складу, у вишкільній ділянці табору взяли участь 12 гостей викладачів. Зайняття у таборі проходили щодня по три сорокахвилинні »тодини« рано й ‘п о полудні з двадцятихвилинними перервами. Ранкові зайняття були тяжчі, такі, щ о вимагали скупченої уваги. До них належали лекції та гутірки, пополудневі зайнят­ тя були радше розвагового ха­ рактеру і включали спів, спорт, купання, гри й забави, хоч бу­ вали теж і гутірки. Підготована К райовою Управою програма таборування служила напрям­ ними для плянування зайнять, які переводило виховне звено при команді табору. Приїзди гостей-викладачів дозволяли 75

Польова Служба Божа в Тарасіеці. урізноманітнювати та збагачу­ вати програму. Рівень лекцій і зайнять був зрізничкований і достосований до віку і знання юнацтва. Гості-викладачі переважно викла­ дали для найстаршої групи юнацтва — віком понад 15 ро­ ків. Члени виховного звена займалися переважно рештою старшого юнацтва, а виховники й виховнйці Коша молодшого юнацтва повністю відповідали за зайняття із молодшим юна­ цтвом. Для кращої уяви про прог­ раму зайнять можуть послу­ жити слідуючу пересічні цифри про характер викладів, гутірок і зайнять: КІШ Ч . 1. Сумівська тематика і гутірки на релігійні і світоглядові 76

теми — 15 годин. Історична тематика, головно Про Визвольні Змагання та боротьбу УПА — 10 годин. Географія України — 3 год. Таборування і теренознавство — 2 години. Українська література і куль­ тура — 5 годин. Гутірка про українську на­ ціональну ношу — 1 година. Вишивання — 3 години. Перша поміч — 1 година. Семафор — 1 година. Спів — 12 годин. Вільноручні вправи — 4 год. Д ж юдо — 6 годин. Впоряд — 7 годин. Спорт — 15 годин. Описання вражінь з табору 2 години. Двигун внутрішнього згорювання — 1 година.

Балетна школа — 24 години. Практичні роботи 20 годин. КІШ Ч. 2. Гутірка на сумівські, релігійні та вихоїші теми — 13 годин. Гутірка на історичну тематику та історичні оповідання — 32 години. Географія України — 4 год. Казки та оповідання — 9 год. Писання та малювання — 2 години. Природознавство — 2 години. Гутірка про алярм — 1 год . Впоряд — 4 то'дини. Перша поміч — 2 години. Вишивання — 6 годин. Вільноручні вправи — 8 год. Спорт, купання, гри й заба­ ви — 19 годин. Спів —■ 133 годин. Великими групами, які від­ 'їздили автобусами на протязі цілого тижня, цілий табір від­ був прогулянку до розкішної околиці Дов Дейл. Юначки і юнаки 1-го коша відбули та­ кож прогулянку до Ноттінґгаму, де відвідали Музей Визволь­ ної Боротьби ім С. Бандери та весело провели час на танцю­ вальній забаві. 35 юначок і 13 юнаків пройшли тижневий курс народніх танців під керівницт­ вом балетмайстра О . Буряка. Впорядники і впорядниці про­ вели ряд гутірок на сумівські, світоглядові та виховні теми. Великою атракцією для юнацт­ ва був нічний алярм з тере­ новою грою для 1-го Коша. Обидва Коші відбули по дві ват­ ри . Третю, прощальну ватру про­ ведено спільно. Відбулися два недільні пописи юнацтва та свя­ точне п о с в я ч е н н я басейну, юнацтво вислухало 5 Служб Б ож их та один Молебень. Почуваюся до милого обов’яз­ ку подякувати всім дорогим подругам і друзям, виховницям і виховникам за їх дружню співпрацю і поміч.

Особлива подяка належиться членам виховно-вишкільної лан­ ки, подрузі Л. Марків, дру­ зям І. Овчарикові. С. Луцишинові, П. Маслієві, С. Шмондракові. Складаю щиру по­ дяку дд. М . Щ уплякові та Цісарському, а також всім Вельмишановним гостям-викладачам. Бажаю дорогому юнацтву ус­ пішної праці на протязі наступ­ ного шкільного року, кріпкого здоров’я та життєрадісности, щоб дальше рости на славу Б о­ гові й Батьківщині-Україні. Мґр В. Минула *

*

*

Таборова ватра є однією з найприємніших подій у житті юнацьких таборів. Горіючий во­ гонь притягає молодь, як магнет: навколо темна ніч, місяць і зоряне небо, а центром уваги всіх присутніх — ватра, що яскраво палає у темряві ночі й освітлює радісні обличчя мо­ лоді. Наша перша таборова ватра відбулася в суботу 7-го серп­ ня і цього року перший раз юнацтво без допомоги старших організувало і керувало її про­ грамою . Рої старших юнаків поназби­ рували в гущавині Холодного Яру багато різного дерева й побудували на березі »чорного« озера високу ватру. Вони зро­ били це з таким старанням і завзяттям, щ о навіть деякі сін­ ники з ліжок були «принесені в ж ертву« сумівській ватрі. З піснями, які ми щойно вив­ чили у таборі цього року, чоти юначок організовано зійшли вниз до ріки та розмістилися півколом поблизу ватри. П із­ ніше до них приєдналися чоти куреня старших юнаків. Надворі потемніло зовсім. Го­ сті, які прибули того дня до 77

табору, нетерпеливо очікують початку програми, так само, як і все юнацтво. Нарешті кош о­ вий д. В. Лесюк, після приві­ тання, дає наказ виступити почотові до підпалення вогню . Двоє старших юнаків і юначок, які виконують функції чотових у курені старшого юнацтва, тримають смолоскипи, котрі за­ палюють їм курінний і курін­ на табору. Наказ »3апалити ватру« — і ось вона вж е па­ л а є!.. Вогонь підноситься ви­ ще й вище, освічуючи навкру­ ги бадьорі молоді обличчя. Зворушливими словами, звер­ неними до молоді СУМ, голова Крайової Управи д. Я . Деременда відкрив нашу першу сумівську ватру цього року, а потім почалася програма попису юнацтва. Таборові пописи на ватрі дають нагоду вия­ вити свої вміння й здібності у виконанні скетчів, деклямацій, пісень тощ о. Курінь юначок гарно виконав вільноручні вправи: »Я сьогодні від вас від’їж дж аю« та «Запла­ кали карії очі«, що в них брали участь також юнаки, котрі були зодягнені як повстанці. Ці вправи були присвячені сл . пам. ген. Тарасові Чупринці у 15-ліття його смерти. Виступали також декляматори, всі хором співали пісні, піз­ ніше була виконана сценка та скетчі. »Наказ« — це найвеселіша точка у програмі ватри. У ньому «критикувалося« усю табору систему, а найбільше команду й виховників. Вогонь слабне, догоряє — час вертатися в табір. Усі пря­ мують до табору і ясні світла ліхтариків бадьоро блимають на всіх стеж ках і доріжках, кудою тягнуться лави юнацтва — попри озеро й через ліс та канал, коло Свят-М ихайлівсь78

кого саду — вгору, де шатра й відпочинок. . .

Anna Ластовецька Англія, оселя »Тарасівка« *

=н

*

Однотижневий побут в юнаць­ кому виховному таборі СУМ є відносно коротким часом для цього, щоб можна було робити якісь конкретні, далекойдучі висновки чи прогнози. Це час, на протязі якого людина, щ о не має безпосереднього контакту з молоддю, вживається в таборо­ ву атмосферу, запізнається з юнацтвом, його поведінкою, заінтересуваннями, із способом таборового життя. Але навіть за так короткий час людина може побачити й пізнати збли­ зька багато цікавих елементів у таборовому життю, а головно, — бодай загально пізнати мо­ лодь . За час мого перебування в таборі я мав до діла із стар­ шим юнацтвом. Сповняючи пев­ ні функції виховного характеру, моя увага була звернена в пер­ шу чергу на це, щ об побачити ці різниці, які заіснували в молоді СУМ -у за один рік часу, тобто, що доброго, нового, ці­ кавого й додатнього здобула ця молодь від минулорічного та­ бору до сьогоднішнього. З приємністю треба відмітити, що на протязі цього одного ли­ ше року старша молодь СУМ -у здобула багато добрих осягів. На першому місці треба поста­ вити здисциплінованість молоді під час викладів та гутірок, що впадало в очі кожному, хто був в таборі минулого року, і хто прибув до цього табору. Після здисциплінованости, приємне враження на викла­ дача робило те заінтересування, з яким юнацтво проходило на виклади чи гутірки.

Але до найбільш приємного спостереження належить те, що між старшою молоддю було цоього року відносно багато юначок і юнаків, які не тільки наділяли викладачів своєю ува­ гою. але часто входили в роз­ мови, ставили запити й вислов­ лювали свої погляди. Цей факт я наводжу зокрема тому, щоб цим не тільки під­ креслити поступове зроджуван­ ня і поглиблювання певного психологічного та, навіть, інте­ лектуального контакту між ви­ кладачами у старшому віці та молоддю, але головно, щоб по­ требу такого контакту в часі викладів та гутірок наголошу­ вати для майбутнього, як го­ ловну передумову певного успі­ ху у виховній праці. У розмовах, що їх я перевів з декотрими юначками і юна­ ками, спеціяльну увагу викли­ кував ф акт їх доброго знання української м ови. Зокрема юначки з репрезентували себе знаменито під цим оглядом. Приємно вражало також і те, що старше юнацтво починає добиратися до нашої друкованої

літератури, а декотрі є навіть добре обізнані з нашими публі­ каціями про Україну. Цих кілька спостережень, що їх я наводжу в цій коротенькій статті, не вичерпують всіх цих позитивних рис, які бачилося в таборі, але вони говорять дуже багато про нашу дотеперішню працю на цьому важливому відтинку і про перспективи на майбутнє. Наші дотеперішні зусилля на відтинку молоді дають гарні ре­ зультати. Ця молодь відчуває сильно своє кровне, духове й культурне пов’язання з україн­ ською нацією. Ці зусилля д о­ помагають молоді вчуватися в історичне минуле української нації, пізнати теперішній етап наших Визвольних Змагань і змальовувати її майбутні ‘п ер­ спективи. На зразках поведін­ ки, прикладної здисциплінованости та виявлюваних заінтересувань можна й потрібно ро­ бити та поширювати оптиміс­ тичні переконання про ролю тієї молоді в ж иттю нашої нації у недалекому майбутньому. Ілля Дмитрів

Ж Е Р Т В У Й Т Е на пресовий фонд вашого ж урн ала

» А В А Н Ґ А Р Д " ■'........... ................................ ....................................................................................................................- J W

W

W

V

A

І W

W

Літаючомандрівний табір СУМ із ЗДА та Канади В першому ряді стоїть д-р М. Остафійчук. Сидять: мґр Є. Гановський, Я. Деременда, голова КУ СУМ у В. Б ., Марійка Луків, бунчужна табору, д-р М. Гута, виховник, Віра Гринюк, член КУ СУМ у В. В .. П. Маслій, член КУ СУМ у В. В ., М . Гринюк, заст. голови КУ СУМ у В. Б ., Я. Фатериґа, член КУ СУМ у В. Б.

АІТАЮЧО-МАНДРІВНИЙ ТАБІР ІЗ ЗДА І КАНАДИ Учасниками Літаючо-мандрівного табору ЗДА й Канади були наші сумівські виховники і сумівці. Команда: Євген Гановський — комендант, д-р Матей Гута — виховно-програмовий керів­ ник, д -р Микола Остафійчук — медична опіка, Іванна Оста­ фійчук — медсестра, Наталія Башук — преса й інформація, Марійка Яцків — бунчужна, Марійка Процюк — писар. Організаційний поділ: рій ч. 1 — Наталка Онисько, рій ч. 2 Анна Пшик, рій ч . З — Оля Гвозд, рій ч. 4 — Осип Ґрод. Учасники: з Нью-Йорку: Га­ 80

новський Євген, Масний Юрій; з Чікаґо: Руснак Оля, Яцків Марійка, Ґрод Осип, Пилип’юк Наталка, Окрух Леся, Дрозд Мирослава, Борак Ольга; з Нюарку: Семенишин Квітослава, Процюк Марійка; з Квінленду: Вирста Роман, Мельник Оленка, Паньків Марійка, Гнитка Надя, Цішкевич Ігор, Онисько Натал­ ка, Головата Любомира; з Кентону: Ґудз Володимира; з Ф іладелфії: Мечник Петро, Мір­ чук Ярема; з Сиракюзів: Іванів Марійка; з Гартфорду: Застовський Ярослав, Салецька Ірена, Шалай Мирося; з Дітройту:

Гавилей Лідія, Комальчук Анна, Денисенко Ося, Тарнавський Роман, Гвозд Ося, Вонсуль Ю рій; з Торонта: д-р Матей Гута, Скіра Зенон, Ш упер Михайло, Пшик Анна; з Ф орт Вільяму; К озак С теф а; з Едмонтону:

Хмелик Ярослав; з Монтреалю: Воркевич Ірена, Дубас Богданна; з Ошави: О стафійчук Грицько, д -р О стафійчук Микола, Оста­ фійчук Іванна; з Вінніпеґу: Башук Наталя; з Брюсселю — Ощипко Григорій.

У »ДІБРОВІ« БІЛЯ ФОРТ ВІЛЬЯМ І ПОРТ АРТУР, КАН АДА З великим успіхом пройшов цьогорічний табір »К иїв« з підтаборами для юнаків ім . Та­ раса Чупринки, а для юначок ім. Миколи Павлушкова, влаш­ тований Осередком СУМ ім. д-ра Ю рія Липи у Ф орт Вільямі в днях 11-18 липня ц. р. на власній оселі »Діброва«, по­ ложеній посеред лісу, біля Ф орт Вільяму і Порт А ртуру. Участь у таборуванні взяло 82 дітей, в тому числі старших юнаків і юначок 54, молодших 28. Щ одо кількости дітей, то Форт Вільям стоїть на перш о­ му місці (48 дітей), Порт Артур — 14, понад 300 миль віддале­ ний Ред Лейк — 10, Ніпіґон — 6, Етікокен і Ред Рок — по 2 дітей . Команда табору: Василь К ах­ нич — комендант, Марійка Рекшинська — писар, Люба К остракевич — бунчужна, Теодор Колісник — обозний для юна­ ків, і Стефа К остю к — обозна для ю н ачок. Обов’язки головного ви ховника сповняв Ілля Козира, у склад виховників входили: Ва­ силь Кахнич, Василь Костюк, Степан Пісоцький, Анна Гук, о. Корба, Михайло Дирій, Яро­ слав Голубець, Вікторія М игаль, Марійка Рекшинська і Люба Костракевич. Таборовим лікарем був д-р Богдан Мигаль. Медична об­ слуга: Вікторія Мигаль — мед­

сестра, Василь Кахнич і Ва­ силь К остю к — санітарі. Духовним опікуном табору був о. Корба, який заступав відсутнього в тому часі о . Ю рія Ковальського. Таборова кухня, якою завіду­ вали члени (ОУЖ) ЛВУ, під умі­ лим проводом п-і Іванни Марціновської, була ведена взірцево під кожним оглядом. Ж інки пра­ цювали від години 7 ранку до 10 вечором, щоб діти могли ма­ ти п’ять разів денно теплу, свіж у і смачну їду, за щ о к о­ манда табору складає Управі О У Ж ЛВУ і всім членам, які працювали в таборовій кухні, щиру подяку. Для успішного переведення табору теж багато причинилися пп. Юрій Дацько, Степан Олексюк з Ред Лейк, Микола Гук, Володимир Марціновський, Сте­ пан Буняк, Петро Іванишин і інш і. Під час таборування відбува­ лися лекції з українознавства та гутірки, спів, вільноручні вправи, впоряд, купіль і про­ гулянки . Відбуто 2 сумівські ватри, козацьку раду й забаву з тан­ цями. До танців і вправ при­ гравали п . Луіз Хмарна і стар­ ша сумівка Ганя Піруцька. В суботу, 17-го липня ц. p ., в передполудневих годинах від­ булись кінцеві іспити з укра­ 81

їнознавства, до яких стануло 52 старших юнаків і юначок, 13 сумівців з молодшого юнацтва. Для старшого юнацтва були письмові іспити, а для молод­ шого юнацтва і позамісцевих — у сн і. До переведення іспитів була покликана окрема комісія. З приємністю можемо ствер­ дити, що молодь поставилась до іспитів дуж е серйозно, тому й вислід іспитів більш, як за­ довільний . Після Обідньої пори був показ вправности і підго­ товка до ватри. По вечері св. Сповідь, до якої приступило понад 80 осіб, в тому числі 53 сумівців, команда табору, виховники й батьки дітей. У неділю, 18-го липня ц. p ., хоч цілу ніч падав дощ, небо прояснилося й була гарна по­ года. Всюди в таборі святковий настрій, сумівці, гарно прибра­ ні, готові зустрічати своїх бать­ ків. Уж е від самото ранку в ’їжджають до табору авта за автами. За короткий час около 100 авт {заповнило площу при в’їзді до табору. Це прибули батьки дітей і ті, кому дорога справа виховання молодого по­

коління. Польову Службу Бо­ жу, в якій взяло участь велике число вірних, відправив о. К орба. Він сказав гарну зміс­ том патріотичну проповідь. Після Богослуження — спіль­ ний обід, відтак коротка про­ грама, в яку входили: вільноручні вправи хлопців і дівчат, народні й жартівливі пісні та коломийки у виконанні всіх сумівців. Назагал усі точки програми, якщо врахувати к о­ роткий час на їх вивчення, ви­ пали бездоганно. Публіка на­ городжувала виконавців гуч­ ними оплесками. На закінчення програми вся сумівська молодь відбула дефіляду перед трибуною, на якій були: команда табору й виховники. Після ідефіляди останній апель у таборі, за­ гальне прощання і закриття табору. Рада виховників, заохочена успіхами цьогорічного, четвер­ того з черги, табору, закликає Осередок систематично влаш­ товувати табори, що тривали 6 по 2 тижні. І. К .

ЧЛЕНИ СУМ! ЧИ ВИ ЗНАЄТЕ, ЯКУ ВЕЛИКУ КОРИСТЬ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СПРАВИ РОБЛЯТЬ ЖУРНАЛИ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ: THE UKRAINIAN REVIEW ABN CORRESPONDENCE THE UKRAINIAN QUARTERLY ПОШИРЮЙТЕ ЇХ МІЖ ЧУЖИНЦЯМИ І ЗБАГАЧУЙТЕ ЇХНІ ПРЕСОВІ ФОНДИ!

82

В ТАБОРІ їм . ПАВЛУІІІКОВА (Ґомадінґен, Німеччина)

Невеличкі горби і ліси, луки й поля нагадують нам підкар­ патські околиці. Перед нами — велика площа, щ о поросла моріжком. На її краю, біля лісу, сидять дівчата та юнаки. Збоку дві височенні щогли для прапорів. Чую зна­ йомі голоси. Це сумівці, що вж е не один раз були в таборі у Ш онґгав. Щиро вітаємося й радіємо зі зустрічі. За хвилину нова несподіванка. Бачу су­ мівців з Франції на чолі з най­ меншою юначкою Катрею зі Сошо. З ними п-ні Ю ., яка приїхала з цілою трупою. Добрих сто метрів далі, під широким дахом — таборова кухня. Добре вмурована ця польова кухня так нагадує ту з минулих таборів, що не вит­ римую, щоб не спитатися: «Не­ вж е ж ви її так »живцем« при­ везли зі Ш онґгав?« Бачу стар­ ш ого юнака, головного кухаря. Всі у тому 'згідні: він варить знаменито і смачно. Тільки на­ зивається Олекса Несмачний. Але це козацьке прізвище сумівськото козарлюги ні трохи не применшує його здібностей — добре виконувати^ покладені на нього функції. Йому допо­ магають кілька запрошених пань та мужчин. Але, крім двох великих шатер, які як пізніше я ствердив, були мага­ зинами на харчі й сумівські однострої, щ е приміщень для таборовиків не бачу. А ж ось надходить д. От. Костюк, стар­ ший виховник, який починає нам показувати табір. За дере­

вами бачимо перші шатра, де приміщуються юнаки. Перед ними вж е метушаться сумівці, порядкують, п р и к р а ш у ю т ь шатра сумівськими емблемами тощ о. Далі — велика площа, на якій на двох дрючках розтяг­ нена сітка до відбиванки. Побіч — великий спортивний майдан. Декілька юнаків грає у ф утбол . Далі ряд шатер — аж ген під ліс. »Це табір юначок«, — пояснює д . К остю к. Далі він каже, що хоч у таборі немає річки, але проблема води роз­ в’язана знаменито. К ожного дня приїжджають великі бочки (з пластики) з водою і водо­ проводами її доставляється до кухні та умивалень. Крамарі з ҐомадінГен доставляють теж кожного дня свіжий харч, у тому чимало овочів, яких юнацт­ ву не бракує. Біля площі стоїть невелич­ кий, але гарний дерев’яний бу­ динок. »Це приміщення для бюра табору і санітарна служ ­ бах, — вияснює д. К . Гене­ ральною писаркою цього року є юначка Віра Ткаченко, яка має за собою роки таборування та добре пише на машині і п оукраїнськи, і по-німецьки. По­ біч, у другій частині будинку, сумлінно виконує завдання сестри-санітарки Орися Фірман з Сошо (Франція). Вона вж е має повні руки ро­ боти. В того голова болить, той скалічився, той подряпав­ с я . ..

83

До постійної диспозиції Бу­ лави завжди е авто, яке хворих негайно доставить до лікарсь­ ких оглядин, якщо це було б потрібне. Над табором світить ясне сон­ це. Воно віддзеркалює мій настрій, соняшний і радісний, що й цього року друзі влашту­ вали так справно табір. Але насамперед тому, щ о бачу ці­ лий ряд юнаків і юначок, що виховалися в СУМ у таких самих таборах, а тепер займа­ ють відповідальні ^таборові функції. А ще кілька років тому самі вони бігали, часом поплакували, коли удряпнулися чи трапилося їм інше »нещаст я «. . . І всі вони говорять доб­ рою українською мовою . Оче­ видно, чути й мову чужу, але говорять нею переважно ті, які не бували в таборах, або бать­ ки яких не навчили рідної мо­ ви. .. Чергового дня — неділя. Біля десятої розійшлася вістка: до табору приїхав Владика їх Ексцеленція Кир Платон і душ пастирі о. Іванців, який буде постійно в таборі, та о. Іваник. Польову Службу Бож у відпра­ вив Єпископ при асисті отців. Сумівський хор, зорганізований ще попереднього дня, належно виконав своє завдання. Слово Владики глибоко западає в ду­ шу молоді, яка уважно слухала проповідь. Після Богослуження — оф і­ ційна частина таборового дня. Секретарка Крайової Управи СУМ у Німеччині подр. Надя Василик відчитує денний наказ, що його слухає зібраний у ла­ вах цілий табір. Наступають іменування таборової старши­ ни. Отаманом стає д. Роман Дебрицький, заступником — д. Семен Левчук, ген. писаркою — подр. Віра Ткаченко, програ­ мовим референтом — д. Степан Костюк, культурно-освітнім ре­ 84

ферентом — д. Петро Павличенко, д. Мирон Залізняк — р еф . мистецької самодіяльнос­ те. д. Олег Ткаченко — реф . зв’язків, д. Василь Сушко — обозним, д. Мирон Стиранівський — спортивним референтом. Кошові юначок: подр. Ірина Григорців і Надя Ковальчук, кошові юнаків: дд. Іван Бари­ ло і Микола Франкевич. Отаман Роман Дебрицький урочисто роздає всім іменова­ ним знаки їхньої влади — різ­ нокольорові шнурки, щ о їх во­ ни будуть носити протягом усього часу тривання табору. Цього року майже всі є в одно­ строях . * * * Середа 14. серпня, пообідній час. Мала група юнаків і юна­ чок стоїть в сумівському таборі в Ґомадінґені біля кухні, чекає на останнє підкріплення перед відходом в триденну мандрів­ к у — по овочі. Перший кухар Олекса Несмачний (пізнати йо­ го по високій, ніби комин, бі­ лій шапці) роздає »приділ«. Відтак групами — хлопці й дівчата окремо — відходимо в мандрівку. Дівчата висловлю­ ють своє незадоволення з того, щ о синьо-жовтий прапор не­ суть хлопці, а не вони. Сходимо вниз із стеж ки в ліс. Одні дівчата вже на доли­ ні, інші щойно надумуються сходити. З долини треба йти знову вгору. З першою бідою (а було їх більше) викарабкусмося на поле. Відпочинок. По­ года тепла, хоч день хмарний. Ідемо знову в ліс — слідами юнаків. Контакт із ними вста­ новлено з допомогою свистка. Коли вийшли з лісу, вони на нас чекали при дорозі. Один із юнаків розгорнув мапу, витяг компас і пильно почав розглядати-студіювати. Треба було встановити, як дійти до наступ­ ного пункту: дорогою іти до

місця, чи іншим, напрямком. Там, на тім новім пункті нашої зупинки, має бути довший від­ починок . Подорозі цілий мандрівний табір мусить щораз частіше спинятися, бо виряд починає декому докучати. І то не див­ но: хтось несе свої речі в порт­ фелю, інший — у спортивній торбі, а одній юначці прикро було в шатрі в Ґомадінґені роз­ лучатися з гарним кошиком, — тепер йото нишком проклинає. Приходимо на визначений закрут дороги, відпочиваємо. Щ об не скидати надаремно наплечників, торб, портфелів, ко­ шиків, друг »Серце« (так ми назвали одного з провідних су­ мівців — Петра Головінського) витягає мапу й компас та ви­ мірює дальший напрям: просто на гор б. Гартуйсь! — у цей мент ви­ никла в мене думка, коли мова йшла про »взяття« і »опанування« того горба. Коли ми перейшли ліс і вийшли в на­ прямі до означеного пункту, побачили височину, на якій роз­ стеляється невелика площа, а на ній стоїть мисливська веж а. Кожний із наших мандрів­ ників цікавий знати, як далеко наш табір зайшов і де ми є . Один по одному вилазимо на гору. »Добре зайшли«, — за­ певняє провідник цілого табо­ ру, оглянувши цілу околицю далековидом. Ф отографічні апарати в русі, перед ними публіка поводиться, мов манекени. Відділ спеціялістів компасу обчисляє напрям останнього куска мандрівки і визначає потрібний для ходу час. Декотрі сумівки вж е зму­ чилися, наплечники їм глибоко врізалися в рамена, а в декого

ноги болять, ростуть немовлята-м озол і. Щ об ліПше було йти й не розтягатись, як слимаки, табір ділиться на рої: три дівочі та два хлоп’я ч і. Цим разом ідемо все вниз і вниз. Щ об швидше на долині бути, кидаємо твердий ш лях і сходимо досить стрімко поміж кущами й деревами. Х то за­ тяжкий або залінивий ногами сходити, той їде на наплечнику а б о. . . на за д к у. Я диву­ вався, що ми так скоро дійшли до мети: видно, щ о згори швид­ ше йдеться. . . В ж е недалеко дороги зустрі­ чаємо милого гостя 3 Бельгії — голову ЦУ СУМ інж . К ова­ ля. Для нас це радісна неспо­ діванка — мати друга Коваля між нами. Дізнаємося від ньо­ го, що нас уж е від довшого часу чекають. Він приводить нас на місце, де маємо перш у ніч переспати. На стежці біля цього місця зустрічаємо друзів Костюка, Даніва, Загайкевича і Павличенка з відкритими для нас каструлями. Наші шатра — кілька кроків нижче від стежки на малому підвищенні. Повечерявши, беремося їх роз­ кладати. Кожний рій розпинає своє шатро. Смеркається. Збоку нашого шатра розпалюється мала ват­ ра . Ми впорядковуємо наші речі та сходимося навколо вог­ ню. Над вогнем починають лу­ нати пісні. Кожний співає, як знає. Однак, дуж е швидко наш репертуар вичерпується. А до того ж і сон валить нас із ніг. Щ е одна хвилина — всі вж е в своїх ш атрах. Тихо. Табір засинає. Тільки чути, як десь гудуть авта і вітер шелестить поміж деревам и... Микола Франкевич 85

В »БІЛОГОРЩІ« (Люїзар, Франція) Цього року табір у Франції відбувся прекрасно. Кажуть письменники, щ о наша мова ду­ ж е »батата«, але я не знахо­ дж у слів, щоб пояснити вам, шановні читачі, як ми, юнаки й юначки, — шкодуємо, щ о він так скоро закінчився. А тепер ми починаємо прига­ дувати, що найкраще й найці­ кавіше ми спільно робили, й ба­ чимо, щ о кожний день нам у пам’яті залишився. Згадуємо наші ватри. Усі — хлопці й дівчата, старші й мо­ лодші й навіть гості співали та жартували довкола вогню. Не раз, бувало, забави забракло, або якась »офіційна« оправа пе­ ред ватрою зробила нас серйоз­ ними й без гумору. . . Але в нас усе ще перед очима той вогонь, що палав угору до неба й огрі­ вав наші молоді серця. Згадуємо мандрівний табір, що перший раз відбувся у Франції. Цілий день ходили на сонці, увечері співали й оповідали жартівливі казки біля малень­ кого вогню. Спали просто неба й бачили місяць і зірки на небі, а о 4-ій годині ранку свіжа й па­ хуча роса будили нас зі с н у ... Я думаю, що немає більшої радо-сти, як згадувати такі пережйванНя... Також ніколи не забудемо дня, коли приїхали наші сумівці з Америки й Канади. Скільки ми їх чекали й як приготов­ лялися, щоб їх гарно привіта­ т и !.. І ці незабутні дві го­ дини, що ми пережили з ними у промовах і піснях. . . Цього року теж, як і мину­ лого, наші юнаки виграли ф ут­ больні змагання з довколішні86

ми французами (4:2). За це ма­ ли право на наші ґр атул яц ії!.. Після гри французи зі села Блі запросили нас до виступу на їхньому кермесі. І ось, коли закінчилася наша ватра о год .

10,30, приїхали по нас авта й повезли нас так, як ми були: трохи нервові, без гумору, роз­ сварені за якісь дрібниці. Усі просили Бога, щоб це закінчи­ лося чимскоріше. Та коли при­ їхали на місце й побачили ве­ лику площу, заповнену людь­ ми, що веселяться й танцюють, наш гумор повернувся. На наш вид (ми були в наших народніх строях) уся громада привітала нас оплесками й вигуками. Це додало нам охоти й ми почали імпровізацію. Добре, що з нами був наш друг Леник, який говорив про Україну й СУМ, щоправда, по-українськи, а наша подруга Наталка Шиленко перекладала на французьку мову. Нам, що розуміли обидві мови, — стало дуж е весело. . . Ось лунає пісня »Ах, лента за л ентою «. Всі учасники співають, а наші »бандуристи« з гітарами й мандолінами грають під кермою нашого дорогого п . Б оро­ дая . . . Я була поміж слухачами, які почувши, що я підспівую з хором, почали мене розпи­ тувати про Україну й про нас. Мені було дуж е приємно їм розповідати про наш славний край, та весело стало, щ о яка двадцятка біля мене »одним оком« дивилася на кермесові точки, а »другим вухом« слу­ хала м ен е ... Але тільки до то­ го часу, коли появилися наші 'танцюристи. Ось Іван Петро

Круковський із самим п. К учинським втяли кілька »гопків« до музики »Кину куж іль«. Ось наші артисти з Парижу заспі­ вали квартетом »Коли розлу­ чаються двое«, а »чумак« Сте­ пан Бухта пописувався своїм »нумером«. Далі юнаки з Па­ рижу затанцювали »Запорожця«, й не треба забувати, щ о й п. Кучинський, який уж е інших навчає танцювати, — звивався як наймолодший з них. А коли виступив у дуеті з Марусею Ющишин, то люди питали, чи часом не »пара«, коли так доб­ ре разом танцюють. Останній танець »Дівчино моя« згурту­ вав у сіх танцюристів разом. Цим танком паризький балет »Верховина« має завжди вели­ кий у с п іх .

Усі французи були захоп­ лені й гарно дякували, а війт зробив збірку між присутніми й під час вислову подяки хотів передати нашим виконавцям. Коли ж ми відмовилися, то війт аж розплакався з нашого »ідеалізму« і просив усе таки прий­ няти цю суму, бо люди з його села »давали від щироіго серця«. Не було ради і треба було прийняти. Усі верталися веселі й щ ас­ ливі з цього вечора, бо хоч ми з різних провінцій — Париж, Ліон, Мец, Лє К ато і т. д . — то. з’єднавшись до купи, зуміли розвеселити кілька сотень французів, які довго згадувати­ муть добрим словом українців. Марія Тирпич

В ТАБОРІ »БІАОГОРЩА« У БЕАЬГІЇ Поміж луками та травами припалилося маленьке бельгій­ ське село Тюмед. Недалеко фронтової полоси та французь­ кої границі —- тут панує спокій і тишина. І хоча в селі міс­ титься будинок для літніх осель різних сиротинців під зарядом сестер, то все таки їхні вихованки-дівчата не вно­ сять великих змін в затишну атмосферу малого села. Але тихий спокій села збу­ див гамір сумівського табору »Білогорща«, щ о саме вийшов на прогулянку зі співом на устах. Дівчата впереді, за ни­ ми хлопці-пустуни. . . Ллється пісня »Як я їхав з Дебрицина до Х у с т у «. Позаду виховники, бунчужні провадять розмову про своїх підлеглих:

— Сама дрібнота цього року, — завважує бунчужний Дмит­ ро.

— І багато нових, які в та­ борі перший раз, — додає виховниця В ір а.

— З такими багато тяжче працювати, — скаржиться Оля.

— Нічого, помучимося цього року, то буде добрий завдаток на другий табір. А виховувати всіх треба, — вмішується отець д-р Богдан. Сьогодні щойно третій день в таборі, а вж е майже справно все йде. Почалася виховна програма. Табір також упоряд­ кований . А першого дня все виглядало так страшно. При­ їхали в голі стіни. Ні води, ні світла, ні газу, до вечора все має бути готове. М усить бути 87

вечеря і всі мусять спати в ш атрах.

— І так було, бо така була воля команди та всіх, що до­ помагали . А допомагали нам місцеві українці, яких тут та в сусідніх селах нараховується кільканадцять родин. Ми є горді з того, що на терені нашої філії відбувається табір, — говорять вони. К ож ­ ного вечора, а то й удень за­ ходять усі. щоб подивитись на своє мале »військо«, випити склянку пива та погуторити. Пан Павло, майстер на всі руки, зробить, щ о тільки треба. Інші помагають в кухні, на подвір’ї . Минає другий тиждень. Збір­ ка за збіркою, молитва за мо­ литвою, табір набирає гармо­ нійної цілости. хоч і не бракує »впертих«, що хочуть заводити свою власну »програму«. Вони хоча дорослі, але в таборі пер­ ший, або другий раз, і тому їм тяж ко пристосуватись до умовин таборового ж иття. Але час наглить. В таборі все ін­ тенсивно працює. Кожного дня по три лекції до полудня, а після йбіду проби співу, танців, вправ. Кожний мусить перей­ ти іспити на сумівські ступені, щоб одержати відзнаку. Наш сумівський таборовий церемоніял також має свій вплив на молодь. Кожного дня денний наказ, гасла дня чер­ гуються від легших до тяж ­ чих: »Лад і порядок«, »Лад і краса«, «Здобувай знання — стали волю«, «Цінуй ч а с«..

— Пане коменданте, я бачив, щ о старші юнаки курили в шатрі. Після інформації, по­ кликано юнака, що курив, на окрему розмову, а іншим до­

88

ведено до відома, щ о курити в шатрі дуж е небезпечно. На жаль, сповнилися слова комен­ данта і одного дня від цигарки зайнялось шатро. Вечірній апель. Сутеніє. . . На правій стіні світиться сумівська емблема й кидає проміння світ­ ла на обидва боки золотих ло­ зунгів: »Честь України« — »Готов Боронити«. Прапорці чистоти одержали рої «Гірські орли«, «Дніпрові хвилі«, «Сані­ тарки*, »Мазепинці«. Сьогодні святочна хвилина. Комендант вітає о. д-ра Б. Курилася, капеляна СУМ і головного виховника. з 20-літтям священства. Голосно співає юнацтво «М ногая л іта«. Спадають поволі з щоглів п рапори... Несеться спів молитви «Отче н а ш «... розлягається по селі прощаль­ не »Г ар туй сь«!... Щ е кілька вриваних слів, притишених розмов і табір заси пл яє... Сто­ ять тільки вартові і трясуться від холоду, їм усього по 8 ро­ ків, але вони сповняють обо­ в ’язок охорони співтовариш ів. Щ е нічну тишу прорізує л іх­ тарна бунчужного, щ о приво­ дить чергових вартових і все засинає. . . Спить 48 юнаків і 49 юначок після цілоденного дня праці — дехто снує сон про сумівський табір «Білогорщ у«, комусь в підсвідомості пригадуються фрази лекцій «Ви мусите вчитися, щоб піз­ нати свою Батьківщину, вирос­ тайте сильні і завзяті борці, на вас надія поневолених братів і сестер«. . . Стелилася мряка і рясна роса вкривала траву. З-за бовдючих хмар визирав місяць. . . Табір спав. О-ко

У »ДІБРОВІ« (Саскатун, С аск. Канада) У Канаді і ЗДА число табо­ рів молоді на тих таборах з кожним роком зростає. Бува­ ють більші і краще обладнані табори і навпаки — менші і скромніші. Але всюди в тих таборах однаковий настрій, од­ накове плянування і бажання батьків учинити все можливе, щоб їх діти мотли якнайбільше користати з побуту в гурті ук­ раїнської молоді і з тієї науки, яку керівництво табору й виховники молоді викладають протягом часу таборування. Принагідно ми побували в таборі СУМ, що в часі від 15-го до 31-го липня ц. р. відбував­ ся на площі саскатунської у к ­ раїнської католицької єпархії (»Пайк Лейк«), 15 миль від Саскатуну. На цій площі та­ борує молодь з Пласту, що має там свій таборовий дім з к ух­ нею. У суботу, 31-го липня ц. p ., відбулася кінцева імпреза су ­ мівців, проголошення висліду іспитів, дефіляда, звіти й де­ кламації та співи при великій ватрі. Душею табору, що знає молодь і уміє з нею найкраще порозумітись, була комендантка табору пані Соня Саґаш з Рі­ джайни . Таборувало ЗО сумів­ ців з Саскатуну, Ріджайни і М уж дж о. Число невелике, але СУМ у тих околицях є в початках свого розвитку. З Рі­ джайни до табору коло 200 миль. На цій площі таборували сумівці також у минулому році, а в 1963 р. названі Осередки СУМ таборували аж в «Укра­ їнському Парку« (»Кемп Мар­

тене) біля Вінніпегу, отже при­ близно 500 миль від своїх Осе­ редків. Чи ж не слід подивля­ ти батьків і молодь за труд і посвяту? Таборування в оселі біля Саскатуну в цьому році відбу­ валося під знаком 15-річчя ге­ ройської смерти ген. Р. НІухевича-Чупринки. Під тим кутом укладено було виховну програ­ му таборування. Молодь вивча­ ла відповідні твори і їх деклямувала. На цю тему відбува­ лися гутірки, а один 3 вищих горбків названо Білогорщею і там молодь сконструювала штучну гармату, як символ визвольної боротьби українсь­ кого народу під проводом ген. Р . Ш ухевича-Чупринки. До успішного переведення таборування причинилися своєю Працею, і н і ц і а т и в о ю і розумін­ ням ваги виховання молоді в українському дусі: толова Бать­ ківського Комітету Степан Кузьма з Саскатуну, секретар того ж Комітету і невтомний організатор справи Теодор Пасічняк. господар оселі Бронислав Королевич, кухарка табору пані О. Голуб і ін. Не можна не дати признання національної свідомости і Знан­ ня сумівкам — Богданні Заяць і Ларисі Березі з Вінніпегу, які солідно виконували завдання виховниць і з тією метою їхали до табору аж з Вінніпегу. Не менш успішно виконував завдання бунчужного табору сумівець Мирон Ващишин, син українських патріотів з Рі­ джайни, а ролю писарки мо­ 09

лоденька Марта Саґаш, донеч­ ка комендантки табору — Соні Саґаш. Ролю булавного спов­ няв сумівець з Саскатуну Ми­ хайло Б ойчук. Очевидно, справі таборування помагали також інші громадя­ ни. як В. Шарко, Михайло і Анна Леочко та ін. У неділю, 1-го серпня ц. p ., відбувся так з'в. тут »пікнік« батьків і сумівців з прЬмовами причасних до табору громадян і батьків, дефілядою сумівців, обідом, гутіркою і т. д.

Не можна не згадати і про такі труднощі, як те, що поло­ вина дітей не розуміла зовсім української мови, а далі — цілі хмари комарів, що були змо­ рою для молоді і старших. Тому треба тим більше подив­ ляти дітей, які, не зважаючи на невигоди і труднощі, з жалем залишали табір і своїх сумівських друзів і йшли Знову під опіку своїх дбайливих батьків. Щ об більше в нас таких бать­ ків! І. В.

ВИШКІАЬНИЙ ТАБІР В ЕААЕНВІА Урочисто-святково закінчено п’ятий з черги вишкільний та­ бір в оселі СУМА в Елленвіл.

29-го серпня ц . р. тут відбувся випуск упорядників Юнацтва СУМА. Але поки писати про самий випуск, слід згадати про таборування кандидатів на впо­ рядників . Протягом усього часу табо­ рування йшла вперта й наполег­ лива праця над вихованням молодих кадрів для керівництва в СУМ А. День-у-день тривали виклади, скеровані на те, щоб сумівська молодь глибше уяви­ ла собі значення гасла »Бог і Батьківщина«, щоб краще орі­ єнтуватися в політично-громад­ ських справах, щОб вона ви­ ростала на провідників бороть­ би за святу справу визволення України. Виклади проводили: д-р Михайло Кушнір, проф . Олександер Лужницький, д-р Петро Мірчук, о. Любомир Гузар, д-р Едвард Жарський, ма­ естро Євген Курило, мґр Євген Гановський, а крім того, — з 90

молоддю працювали в ділянці культури і мистецтва відома артистка п-і Іванна Кононів, а в ділянці спорту, теоретичних і практичних зайнять з теренознавства і впоряду — актор, виховник і військовик — д. Мирослав Солтис. Головну вагу клалося на те, щоб молоді адепти на впоряд­ ників якнайкраще засвоїли собі теоретичні і практичні відомості, необхідні для дальшої праці з сумівським юнацтвом, щоб вони любили і рідну мову, і книжку, культуру, традицію, щоб до­ бре знали найновішу історію української визвольної бороть­ би. Тому, крім ведених викла­ дів, кожний вечірній апель під пам’ятником Героїв (роботи ви­ датного скульптура Михайла Черешньовського) був присвя­ чений великим діячам або істо­ ричним українським датам: Крути, 40-річчя постання СУМ на рідних землях, роковини Базару, смерти Симона Петлю­ ри, Євгена Коновальця, Тараса

Чупринки, Степана Вандери і т. д. Були також апелі, при­ свячені видатним церковним постатям: Митрополитам обох Церков — А . Ш ептицькому і В. Липківському, а також А рхиепископові Кардиналові Йосифові Сліпому. Заключний апель був при­ свячений АБН, на якому ви­ ступав з промовою головний виховник д -р М. Кушнір. Крім того, був вечір, присвячений нашій славній і легендарній УПА. У вишкільному таборі СУМА в Елленвіл склали іспити на впорядників 126 сумівців. В суботу 29-го серпня ц . р. пе­ ред офіційним закінченням та­ бору відбулася кінцева ватра з багатою мистецькою і розваговою програмою. Пописам таборовиків і їхнім забавам при­ глядалась численна публіка, що складалася з батьків таборовиків та гостей, які перебува­ ють в оселі або в околиці. Офіційне закриття табору від­ булося в неділю після Богослужень в обидвох таборових капли­

цях на площі у стіп пам’ятника Героям у присутності голови Головної Управи СУМА д. Лева Футали, всіх виховників та членів команди табору. Про­ голошено вислід кінцевих іспи­ тів, вручено свідоцтва відбуття табору всім учасникам. Ґратуляції та побажання склали: го­ ловний виховник д-р Михайло Кушнір, д. Лев Футала та д. Євген Курило — комендант та­ бору. Зняттям прапорів та відспіванням українського націо­ нального гимну закінчено це­ ремонію закриття табору, після чого організованим порядком окремі частини табору, з бадьо­ рою піснею на устах, відійшли рівним кроком до своїх при­ міщень. щоб приготовитись до від’їзду додому. Щ е довго по таборовій площі весело гуторили гуртки юнаків і юначок, мило згадували всі хвилини спільного пережиття, а коли таки було потрібно розходитись, з очей кожного випливали ряс­ ні сльози, бо жаль було розлу­ чатися з найкращими друзями. Б. В.

НОВОЗАКУПАЕНА ОСЕАЯ СУМ В ОГАЙО 15-го серпня відбулося вро­ чисте посвячення новозакупленої оселі СУМА в Гантінґтоні. За ініціятивою Управи Осе­ редку СУМА ім. гетьмана Бог­ дана Хмельницького в Клів­ ленді, при співучасті Осередків СУМА Парми, Лорейну, Акрону, Кентону і Янґставну, закуплено біля містечка Гантінґтон, 55 миль від Клівленду, площу 57.1 акрів землі з лісом і великим (8.1 акрів) озером. Закуплена площа лежить в

гарній, мальовничій околиці, значно віддаленій від промисло­ вих центрів. Навкруги — доб­ ре затосподарені ф арми. Ця новозакуплена оселя СУМ, що її придбало 6 осередків, які діють на терені Огайо, яв­ ляється новим центром цієї молодечої організації в околи­ цях Великих озер. Від 31-го липня на ній почалися виховно-відпочинкові табори для юнаків і юначок.

91

КАЛЕНДАРЕЦЬ ТАБОРУВАННЯ СУМ У 1965 Р. Цього року т а б о р у в а н н я юнацтва СУМ вібувалося в різних місцевостях Канади, Америки, Европи й Австралії. По своїй організаційно-виховній структурі табори поділяли­ ся на: 1) Виховно-відпочинкові для молодшого юнацтва СУМ, 2) Виховно-відпочинкові для старшого юнацтва СУМ, 3) Вишкільні для впорядни­ ків і кандидатів на впорядни­ ків, 4) Вишкільні для дружинни­ ків, 5) Мандрівний табір по Европі для ст. юнацтва і дружин­ ників .

1.

ВИХОВНО-ВІДПОЧИНКОВІ ТАБОРИ СУМ В КАНАДІ 1. Оселя СУМ »Веселка« біля Актону (Торонто) Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 17-го лип­ ня — 7-го серпня і від 7-го серпня — 23-го серпня.

2. Оселя СУМ »Білогорща« біля Судбур Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків відбувся від 4-го до 18-го липня. Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для старших юначок і юнаків від 18-го лип­ ня до 8-го серпня.

3. Оселя СУМ »Верховина« біля Монтреалю Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 4-го до 25-го липня. Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших 92

юначок і юнаків від 25-го лип­ ня до 15-го серпня.

4. Оселя СУМ »Діброва« біля Форт-Вільяму і П орт-Артуру Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 11-го до 18-го липня. Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 11-го до 18-го липня.

5. Оселя СУМ »Діброва« біля Саскатуну Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 19-го до 26-го липня.

6. Оселя СУМ »3елений Клии« біля Вінніпегу Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 4-го до 18-го липня і від 18-го липня до 1-го серпня.

7. Табір ЮСУМ над «Голубиним сзером« біля Едмонтону Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 1-го до 15-го серпня. Старше юнацтво з З а х . К а­ нади таборує від 1-го до 15-го серпня.

II. ВИХОВНО-ВІДПОЧИНКОВІ ТАБОРИ СУМ У ЗДА 8. Оселя СУМА в Елленвіл II. Й. Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків СУМА від 4-го до 24-го липня, від 25-го лип­ ня до 14-го серпня, від 15-го до 28-го серпня.

Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 4-го до 24-го липня і від 24-го липня до 14-го серпня.

9. Оселя СУМ «Холодний Яр« в Філморе, Н . Й. (Бофало) Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 11-го лип­ ня до 7-го серпня. Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 11-го лип­ ня до 7-го серпня.

10. Оселя СУМА Ганнінґтон, Огайо Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 31-го лип­ ня до 14-го серпня.

11. Оселя СУМА »Київ« в Дітройті, Мічіґен Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 25-го лип­ ня до 8-го серпня.

12. Оселя СУМА в Барабо, Віскансин (Чікаґо) Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок від 3-го до 24-го липня, а для молодших юнаків від 25~го липня до 24-го серпня. Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок від 3-го до 24-го липня, а для старших юнаків від 25-го липня до 24-го серпня.

19. Міннеаполіс, Лейк Карлос, Александрія, Мінн. Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 16-го черв­ ня до 11-го липня. Виховно-відпочинковий табір з підтаборами для молодших юнацтва від 16-го червня до 11-го липня.

14. Іст Бріджвотер, Масс. Відпочинково-виховний табір в Іст Бріджвотер, М асс., на

площі парафії св. Андрея, який влаштував О . СУМА ім. В. Біласа в Бостоні, з підтаборами для молодших юначок і юнаків від 4-го до 18-го липня.

15. Балтімор, Мд. Виховно-відпочинковий табір біля Балтімор, М д., що його влаштовує О. СУМА ім. 1-го Листопада в Балтімор.

16. Александрія, Віск. Виховно-відпочинковий табір в Александрії В іск., що його влаштовує О. СУМА ім. Гет. І . Мазепи в Міннеаполіс, відоувся від 27-го червня до 11-го липня.

III. ВИШКІЛЬНІ ТАБОРИ ДЛЯ ВПОРЯДНИКІВ І КАНДИДАТІВ НА ВП О Р.: ЗДА Й КАНАДИ Оселя СУМА »К иїв« біля Детройту Для старших юначок і юна­ ків з Канади і ЗДА від 11-го до 24-го липня. Оселя СУМА в Елленвіл Н . Й. Табори для старшого юнацт­ ва з Канади і ЗДА від 15-го до 28-го серпня.

IV . ВИШКІЛЬНИЙ ТАБІР ДЛЯ ДРУЖИННИКІВ, ОСЕЛЯ ЕЛЛЕНВІЛ, Н. Й. Вишкільний табір для дру­ жинників з ЗДА і Канади від­ бувся від 3-го до 15-го липня 1965 року. Це перший табір дружинників. Комендантом табору був П . Башук з Вінніпегу, а д-р Б . Стебельський сповняв обов’яз­ ки головного виховника. За всі технічні і адміністративні спра­ ви відповідав мґр Є. Гановський.

V. МАНДРІВНИЙ ТАБІР ПО ЕВРОПІ ДЛЯ СТАРШОГО Ю НАЦТВА І ДРУЖИННИКІВ Цей табір відбувся від 19-го липня до 18-го серпня.

93

СПОРТИВНИЙ ПЕРЕГЛЯД Спортивна діяльність Осередкім СУМ починає набирати чим­ раз більшого розмаху. Сумівські дружини виступають не тільки на сумівських святах та таборових імпрезах; вони по­ чинають завойовувати перші місця в змаганнях за мистецт­ во. Ось два приклади, що пи­ ше про це українська преса: У Мічіґанській Футбольній Лізі ведуться розигри за пер­ шість кожної дивізії, а також зокрема змагання за чашу Ліґи всіх дивізій. СК СУМА »Орлик« займає у своїй дивізії, що

складається із сімох дружин, перше місце з 12 точками і від­ ношенням воріт 33:8, в тому має шість виграних змагань, а одні програні (2:3). Саме відно­ шення воріт вказує на високі виграші нашої дружини, яка в своїй дивізії не має грізного противника і треба надіятися, що перехід до вищої дивізії майже запевнений. У розиграх за Ліґову чашу СК СУМА »Орлик« здобув пер­ ше місце у своїй дивізії і 25 липня ц. р. розіграв перші зма-

VI. ВИХОВНО-ВІДПОЧИНКОВІ ТАБОРИ СУМ В ЕВРОПІ

20. Село Тюмед, Бельгія Виховно-відпочинковий табір для молодшого і старшого юнацтва від 3.7. до 24. 8. Як з цього »календарця« видно, в 1965 році СУМ влаш­ тував 36 таборів (не врахову­ ючи 2 табори в Австралії, що відбулися на переломі 1964/65 p p .). У 20 різних Місцевостях ЗДА, Канади, Англії, Франції, Бельгії та Німеччині. Споді­ ваємося, що в наступному числі зможемо подати також і кіль­ кість учасників цих таборів, якщо своєчасно одержимо від­ повідні статистичні зведення. Сьогодні можемо лише загальниково сказати, що в таборах брало участь кілька тисяч юна­ чок і юнаків та коло одної ти­ сячі виховників.

17.

Ґомадінґен, Вюртемберґія, Німеччина Виховно-відпочинковий табір для молодшого і старшого юнацтва (у двох підтаборах) відбувся від 20.7. до 12-го серпня.

18. Фарма п. дир Заклинського, Люїзар, над рікою Ен, Франція Виховно-відпочинковий табір для молодшого і старшого юнацтва від 31. 7. до 19-го 8.

19. Сумівська оселя »Тарасівка«, Дарбі, Великобританія Виховно-відпочинковий табір для старшого і молодшого юнацтва (у Двох кошах) від 31.7. до 21.8.

94

гання за чашу у вищій дивізії з німецьким спортивним клюбом »Толедо Баваріянс« з Толіда з вислідом 9:2 (4:2) у свою ко­ ристь . Противником була доб­ ра німецька дружина, яка зай­ має у своїй дивізії друга місце і має заавансованих, твердих змагунів. а в нас — самий мо­ лодник, незвиклий до гострої гри. Але показалося, щ о молоді літа, тренінґи і технічне опа­ нування м ’яча та витривалісь дають заслужену перемогу. Дру­ жина СК СУМА »Орлик«, як цілість, була без закиду, не ма­ ючи слабих місць, які міг би використати противник і тому відзначувати поодиноких зма­ гунів було б покривдженням інших. Все ж таки не буде кривдою нікому, коли відміти­ мо, що душею і мотором цілої дружини є завжди два змагуни — Богдан Посмітюх і Мак­ сим Стрихар. Щоб добитися успіхів, треба вкладати постійно багато праці і це якраз є заслугою трійки людей, відповідальних за спор­ тивне життя нашого Осередку: Дмитра Труша — спорт, реф ., Б . Савки — тренера дружини, і М . Костюка — менажера лан­ ки копаного м’яча. Після змагань відбулося скромне прийняття для змагунів у домівці Н .К . »Орлика«, на якому молодь виявила ще раз своє вдоволення з перемоти і вдячність згаданим вище керів­ никам за їхню віддану працю. Написи на сорочках змагунів »Ю кренієнс« і повідомлення у бюлетені Ліґи про наші пере­ моги роблять українській спіль­ ноті прислугу і добре ім’я . * * * Союз українсько-американсь­ ких спортивних товариств Пів­ ніч, Делеґатура УСЦАК видали обіжник ч . 265 у Дітройті з да­ тою 20-го липня, ц. р. Обіжник є поділений на три частини. У

першій частині є звідомлення з відбиванки жіночих і чоло­ вічих дружин.

1. Змагання у відбиванні ж і­ ночих і чоловічих дружин від­ булися, як було запляновано, в днях 13-го і 14-то березня 1965 року в Дітройті в міській спортивній галі Джен Ф іл д . До турніру зголосилося 10 дру­ жин, в тому 6 жіночих і 4 чо­ ловічі, а саме: з Ч ікаґо УАСТ »Леви« — одну ж іночу і одну чоловічу, СК СУМА »Крила« Чікаґо — дво жіночі; З Клівеленду УАСК »Львів« — одну чоловічу; з Дітройту УСТ »Черник« — одну чоловічу і одну жіночу, СК СУМА »Орлик« — одну чоловічу і одну жіночу; а Осередок СУМА Дітройт — Захід одну жіночу. Приємною несподіванкою був виступ новоствореної жіночої дружини СУМА Дітройт-Захід яка в складі п’яти змагунок: М. Гарбар, О. Пшеничка, Л. Косаренко, І. Копач і О. Стри­ хар виказали подивугідну ви­ тривалість і охоту перемоги та тільки незначною різницею точок у поодиноких сетах по­ ступалась заавансованим пере­ можцям. Сам рівень гри, го­ ловно в жіночих дружинах, значно покращав від останньої зустрічі в попередньому році. Табеля місць та здобутих точок Чоловіки: 1-ше місце — УАСП »Леви« Чікаґо 5 точок .

2-ге місце — місце — УСТ »Черник« Дітройт 5 точок.

3-тє місце — УАСК »Львів« Клівленд 2 точки. Ж інки: 1-ше місце — СК СУМА »Крила« Чікаґо 8 точок .

2-ге місце — УАСТ »Леви« Чі­ каґо 8 т оч о к .

3-тє місце — СК СУМА »Орлик« Дітройт 6 т о ч о к .

4-те місце — УСТ »Черник« Дітройт 6 точок .

95

Переможців за перші і другі місця нагороджено трофеями, дарованими Осередком СУМА »Орлик« і грамотами УСЦАК. Господарем тих змагань був СК СУМА »Орлик«, який впов­ ні вив’язався зі своїх обов’яз­ ків і гостинно прийняв приїж­ джих гостей. Провід змагань був у руках членів Управи СУСТ-Північ, замешкадих у Дітройті. =Н * * Перемогу здобули сумівці Торонтонського осередку (Канада) у легкоатлетичних змаганнях, що відбулися 26-го червня ц. р. в оселі »Веселка« біля Актону. Боротьба була тяжка, бо Осе­ редок СУМ-у станув до зма­ гань в послабленому складі, без трьох найкращих змагунів: Ходорівського (біги), Андрусишина (мети) і Волощака (стриб­ ки) . Крім цього треба брати до уваги, що в минулому році Пласт здобув в Дітройті перше місце в легкоатлетичних зма­ ганнях УСЦАП. Але все ж таки сумівці перемогли, хоч невеликою кількістю пунктів: 570 до 565. Здобувши цю пе­ ремогу, СУМ здобув рівночасно перехідний трофей фундації п. Підземецького з фірми Карл ін ґс. Висліди змагань були слідуючі: Змагуни вище 18 літ. Біг 100 м. Ящишин P ., СУМ 11.5 Біг 400м. Ящишин Р. ї м . 2 с .

4x100 (СУМ) 51 Стр. у вис. Бендюга І. (СУМ) 5.4 С . д о в . Рещишин Р . (СУМ) 221/г Мет д и с. Кузьмин Р . (СУМ) 97.8 Мет рат. Федунчак (Пл.) 156.3 С т. к у л . Федунчак (Пласт) 34.8 Курилас П. — Львів, К л. 11.9 Стахів — Ч ор., Нью-Йорк 56.6 Львів — Клівленд 51.2 Лялька Б. — Пласт, ,Р.

5.7 Курилас П. — Львів, К л. 20.9 Лушпинський І . — П л., Ч . 99.7 Лялька Б. — Пласт, Роч. 150.7 Лялька Б . — Пласт, Р оч . 35.8 96

Юнаки 16 — 18 літ. Біг 100 м. Носик 3 . (СУМ) 11.8 Біг 400 м. Носик 3 . (СУМ) 1.04 Біг 800 м. Лейб’юк (СУМ) 2.32 4 х 100 (СУМ) 54 Стр. у вис. Лис В. (СУМ) 5. — Стр. довж . Андрійович P . 17.4V2 Мет диск. Деркач П. (Пл.) 133.2 Мет рат. Войтів (Пласт) 133.2 Ст. кул. Деркач (Пласт) 34.2 Василенко О., Україна, Т . 11.9 Василенко О ., У кр., Тор.

57.6 Ф едунчак— Україна, Т. 2:24.7 Ласка Ю . — Пласт. Дітр.

8.2 Сушко — Б. К .

5.3 Василенко — Україна, Тор. 19.3 П опович— Чорном. Н. Й. 115.1 Федунчак — У кр., Тот.

161.1 Садовський — Львів, К л .

38.3 Юнаки 12 — 15 літ. Біг 60 м. К ос — Пласт 7.2 4 х 60 Пласт 31.-— Ст. вис. Комарський (Пл.) 4.10” Стр. у дов. Ковар (Пласт) 17.<— Мет дис. Копій І. (СУМ) 97. llVa Мет рат. Копій І. (СУМ) 125.10 Ст. кул. Д ідурП . (СУМ) 39.6V2 Ласка Ю . — Пласт. Дітр. 8.2 Пласт — Дітройт 33.4 Куниський І . — Пласт, Д ет. 4.3” Строїч — Пласт, Дітр.

16.3” Куниський — Пласт, Дітр. 113.9 Назарко Ю . — Пл. Дітр. 128.7 Д еркачП. — Пласт, Тор. 44.— Юначки повище 18 літ. Біг 60 м. Спольська X . (Пл.) 8.6 Ст. у вис. Роздольська Д. (СУМ) (13 літ) 4.5 М . дис. Сиротинська (Пл.) 78.— Ст. кул. Сиротинська (Пл.) 27.4” 4 х 60 — Пласт 35 С. дов. Сиротинська (Пл) 14.21/з Мет рат. Зубик (Пласт) 76.6” Спольська X . -— Пласт, Т .

8.9 Пащин 3 . — Львів, К лів.

4.1 Лушпинська X . — П л.. Чік 98.9 Лушпинська X . — П л. Ч ік . 28.4 Пласт — Торонто 37.4 Спольська X . — П л., Т о р . 13.9 Лушпинська X . — П л. Ч . 70.9” Юначки 16 — 18 літ. Біт 60 м. Сидор Л. (СУМ) 9.2 4 х 60 Пласт 35

С . в и с. Еліяшевська X . (Пласт) 4.7 С. у д. Еліяшевська (Пл.)

14.6 Мет рат. Еліяшевська (Пл.) 65.7 Мет дис. Томків X . (Пл) 95.65 Ст. кул. Шабак Ір. (СУМ) 26.6” Сиротинська Л . — Пл. Тор. 9.— Пласт — Торонто 36.4 Еліяшевська X . (Пл.), Тор. 4.5 Еліяшевська X . (Пл.), Тор. 14.6 Адемович Л . — Львів, К .

77.11 Томків X . — Пл., Тор.

93.1” Сиротинська — П л., Тор. 27.1” Юначки 12 — 15 літ. Біг 60 м. Микула X . (Пл.), 8.7 С . у в . К ухарчук Ю . (СУМ) 4.7 С. у д о в . Микула X . (Пл.), 14Va Мет дис. Микула X . (Пл.)

71.3” М . р. К ухарчук Ю . (СУМ) 80.11” С. к. Кухарчук Ю . (СУМ) 25.51/* Микула X . — Пласт. Т ор .

8.7 Микула X . — Пласт, Тор.

4.3” Микула X . — Пласт, Тор, 14.6 Еліяшевський Л . — П л., Т . 73.1” Г а н ча ри к І.— Львів, Кл. 64.8” ПанчишинР. — Пласт, Т.

26.2 Деякі осередки перейшли вже до всебічної і добре плянованої спортивної діяльносте, тому й осягають в змаганнях перемо­ ги . Першун Мічіґанзької Фут­ больної Ліґи Осередок СУМ ім. П. Орлика з Дітройту найак­ тивніший у цій ділянці. Пре­ совий референт Володимир Ри­ жий описав цю працю в «Го­ моні України« (за 19.6. 1965). У своїй виховній програмі Спілка Української Молоді Америки має також фізичне виховання та плекання спорту у всіх його видах. У нашому Осередку праця в тому напрямі розвивається по різних ланках, як відбиванкових жінок і чо­ ловіків, легкоатлетичній і ко­ паного м’яча доросту і юнаків. З огляду на те, що відбиванковий турнір вж е за нами, а легкоатлетичну заправу ми по­ чали щойно тепер на оселі СУМА »Київ«, займемося лан­ кою копаного м’яча, праця якої вж е від місяця у повному розгарі ліґових змагань стейту

Мічіґан. У місяці травні ц. р. наша дружина чоловіків розіг­ рала три змагання за першість своєї дивізії і одні в розиграх за чашу Ліґи, здобуваючи ра­ зом 8 точок і рахунок воріт 29:5. Праця і посвята тренера п. Богдана Савки увінчалася гарними успіхами і технічним ростом дружини. Також і самі змагуни виявили повну здисциплінованість своєю участю на тренінґах, що відтак капіта­ лізується у змаганнях такими високими виграшами як 5:0, 6:1. 9:2 і 9:2, виказуючи одну клясу вище рівня своїх про­ тивників. Приємно бути на та­ ких матчах і прислуховуватися похвалам чужинців, як то Ю кренієнс дружньо і гарно грають. Ми мусимо це зрозуміти, що самими сходинами і ідеологіч­ ним вихованням не зможемо втримати молодь, а мусимо да­ ти їм і те. що вони знаходять в американському житті і шко­ лах. Це завдання належить до Спортивної Референтури Осеред­ ку і вона вповні з того вив’я­ зується у проводі з п. Д. Трушом, панею Д. Каськів і п. М. Костюком. Спортивний сезон розпочався для нас щасливо і маємо надію, що восени зможемо похвали­ тися першим місцем і перехо­ дом до першої дивізії. Крім того, в днях 26 і 27 червня ц. р. відбудетеся на оселі СУМА »Київ« турнір копаного м’яча С У А С Т -П ., господарем якого є наш Осередок. У турнірі бе­ руть участь: УАСТ »Леви« — Чікаґо, СК СУМА »Крила« — Чікаґо, УАСТ Львів« — Клів­ ленд, СК СУМА »Скала« —Клівленд, УСТ »Черник« — Ді­ тройт та СК СУМА »Орлик« — Дітройт. Як видно з назв то­ вариств. розигри заповідаються дуже цікаво, а зустріч нашої молоді між собою ще більше іи’яже її з національною при­ належністю.

Видам.чя СУМ — це один із засобів виховання. Друковане слово приносить користь чита­ чеві, сумівській організації та українській спільноті взагалі. Культурний рівень народу мі­ ряється тиражем друкованого слова. Друковане слово — це духова пожива. Читайте і поширюйте видан­ ня Центральної Управи СУМ: »АВАНҐАРД« — журнал для дійсного старшого членства. »КРИЛАТІ« — журнал для сумівського юнацтва й молоді. «ЗАПИСКИ ВИХОВНИКА« — практичний журнал для Виховник'в Ю СУМ. Своєчасне розчислення свід­ чить про Вашу обов’язковість і громадську виробленість.

УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ

ЗДА і Канада В. Британія Австралія Німеччина Бельгія Франція Австрія Південна Америка

— — — — — — — —

«А В А Н Г А Р Д У

річно 4 числа 2 дол.

12 шіл.

18 шіл.

G НМ 80 фр.

8 фр.

40 шіл.

1.20 дол.

одне число 0.50 дол.

3 шіл.

4/6 шіл.

1.50 НМ 20 фр.

2 фр.

10 шіл.

0.30 дол.

В інших країнах рівновартісті мііериканського доляра. Передплату висилати банковими чеками на адресу: UNION DE L A JEUNES И р И И Я И И ^ ^ ^ 72,

B oulevard

Com ite С е > М І C harlem agne, B ruxelles

З Друкарні »Української Видавничої Спілки« в Лондоні Printed by the "Ukrainian Publishers, Limited’’ 200, Liverpool Road, London, N.I.

4,

B E L G IQ U E .