Авангард (ч.71)

АВАНГАРД ФОТО-ІЛЮ СТРОВАНИЙ

ЖУРНАЛ ДЛЯ МОЛОДІ

РІК XVII

Ч.: З (71)

АВАНГАРД

VANGUARD

ж урнал д ля молоді. Офіційний пресовий орган Центральної Управи Спілки Української Молоді. Виходить що три м ісяці.

O fficia l Press Organ of the Central Committee, the Ukrainian Youth Association (in exile), qu arterly

Редакційна Колеґія: мґр. Г А Н О В С Ь К И Й Є., Д Е РЕМ ЕН Д А Я., мґр. К О В А Л Ь О., К ІС Т., К Р У Ш Е Л Ь Н И Ц Ь К И Й І. (головний редак­ тор), д-р К У Ш Н ІР М., Л Е Н И К В., мґр. М И К У Л А В., інж. О Л Е С Ь К ІВ В., мґр. О Щ И П К О Г., д-р С Т Е Б Е Л Ь С Ь К И Й Б. Редакційне листування і матеріали надсилати на адресу: »Аванґард«, 49, Linden Gardens, N otting H ill Gate, London, W.2., England. Адреса Адміністрації: “A van tgarde” , 72 Bid. Charlemagne, Bruxelles IV., Belgique. АДРЕСИ Ц Е Н Т РА Л ЬН О Ї І К Р А Є В И Х У П Р А В С П ІЛ К И У К Р А ЇН С Ь К О Ї МОЛОДІ та представників »Аванґарду«: Union de la Jeunesse Ukrainienne (Центр, і Краєва Управи) 72, Bid. Charlemagne, Bruxelles IV., Belgique.

Ukrainischer Jugendverein Zeppelin Str. 67, Miinchen 8, Germany.

Ukrainian Am erican Youth Association, Inc., P.O. Box 211, Cooper Station, N e w Y o rk 3, N.Y., U.S.A.

Union de la Jeunesse Ukrainienne 5, rue Cadet, Paris 9e, France.

Ukrainian Youth Association 83 Christie Street, Toronto 4, Ont., Canada.

Sr. Jose Pawlyschyn Catia A lta Vista, Calle Transversal 2 A N - l l В Caracas, Venezuela.

Ukrainian Youth Association 49, Linden Gardens, London, W.2., Great Britain.

Sr. Bohdan Bilynskij (SUM ) Rua Piaui, 205 — Ap. 3, Sao Paulo, Brazil.

Mr. W. M aykow sky 51, Northcott Rd., L a lor Park, N.S.W., Australia.

Sr. Iv. L ytvyn ovycz Casilla de Correo 70, Encarnacion, Paraguay.

“ Prosvita” (SUM) c. Soler 5039 Buenos Aires, Argentina.

-ТР0 На обкладинці: Учасники табору СУМ »Юнацька Січ« Кіш ч 1. в Брітанії виконують вільноручні вправи. (Ф о т о . О . Ленківська)

ШШАШІАІ* CULTURAL СЕЖ£& .... ................. ........ ............. ..... Е 26601 RYAN ROAD ? ІЗ ЗМ ІС Т У: WARREN. M l 48091 С тор. І к .): П ерелистовуючи календар. . . . ЗІ Д -р М . Кушнір: До Завдань С У М .

5 і І Р. Драґан: Юнак Н удома . . . .

8 І І Л. Українка: Ритми 12 | І — ДО П Р О Б Л Е М И Д ІІ ТЕ Й І М ОЛОДІ . 13 І j З Ж И Т Т Я С У М (з ’їзди, І здвиги, табори) . 17-32 | І (-ко): Табори скінчи! л и с ь .. . . . .

33 І і — С У М ІВ С Ь К И Й К А ! ЛЕЙДОСКОП . . 34 1 ї П . ІІІагай: Посмертна І згадка . . . 37 | І І. Калиненко: Битва І під Маратоном . . 40 І = В. Дубина: Весна .

40 І І В. Барка: Провісник І перемоги . . . 41 І : А . М .: К и їв і Л ьвів 43 і І — Н А Ш М УЗИЧНИЙ І КО Н КУРС . . .

48 І Н А СТУДЕН ТСЬКО М У І В ІД Т И Н К У . . 49-56 І В . Манківський: Най! могутніша світова і держава . . . .

57 І — П РО Р ІЗ Н Е В У К = Р А ЇН С Ь К О М У СУ= С П ІЛ Ь С Т В І . . 62 І — Б ІБ Л ІО Г Р А Ф ІЯ і І ІН Ш Е . . . .

64 (і.

АВАН ҐАРД ЖУРНАЛ ДЛЯ МОЛОДІ

(Наука, знання, література, суспільно-політична думка)

Р ік X V II

І ІІ ІІІН ІІН ІІІІІІМ ІП ІІІІІІН ІІІП ІН ІШ Н ІИ ІІГ ІШ іЦ

іЬ........................................

Ч.:3 (71) 1963

ПЕРЕ ЛИСТОВУ Ю ЧИ К А Л Е Н Д А Р . . . Р ік 1933. М оїм чуж онаціональним ровесникам було тоді по сім років. Десь по країнах »гн и ло го « З аходу під »ярмом кап італісти ч­ них експлуататорів» вони вели нормальне дитяче ж и т т я ... А я — і м ільйони м оїх ровесникіз-українців, яки х змуш ено було ч у ж о ­ національними зайдами жити в « с о ц і а л і с т и ч н о м у раю «, в » д р уж е­ лю бних обіймах« московського «старш ого брата«, — проклинав рік 1933. І ви знаете чому. П ро страшний голодний 1933 рік у нас вж е е чимала література. Є автентичні документи і світлини, є спогади багатьох наш их і ч уж и х очевидців. Про 1933 рік в У к р а їн і появиться багато нового м атеріялу в 30-річчя того ж а хли вого зло ч и н у однієї нації супроти другої, яка відстоювала свою національно-держ авну самостій­ ність. До вж е опублікованих м атеріялів і до тих, що щ е п ояв лять­ ся я відсилаю шановних читачів, хоч мені здається, що всього паперу на ц ілом у світі не вистачило б, аби подрібно описати ту катастрофу, щ о навістила У к р а їн у в тридцятих роках цього сто­ літт я . Читання спогадів про події, що розігралися ЗО років тому в У к р а їн і не належ ить до в ели кої приємности. А л е я не уя в ля ю собі українця, особливо м олоду україн ську лю дину н езалеж но від статі і місця народження, котра б не простудію вала якнайдокладніш е той період нашої історії. П ростудію вала і зробила п равильні висновки, від чого залеж атим е правильне зрозуміння нею сенсу процесів, які тоді відбувалися на нашій зем лі. Щ о ж до мене особисто, то з перспективи тридцяти років події, що їх я сам на власній ш кірі переживав у дитинстві, я розумію як одну з ф аз гігантичної боротьби, яка щ е й досі не закін чи лася. Боротьби двох рас, двох культур , темряви проти світла, зла проти добра, ди явольської Москви супроти святого Києва, коротко — боротьби двох протилеж них світів. Як сьогодні, в моїй пам’яті зберегли ся картини з мого дитячого світу в 1933 році: діти в болю чи х корчах голодової смерти, матері, яким не ста ло вж е сліз на ридання, батьки в безнадійному одчаю і — трупи, трупи немовлят, дітей, дорослих, розсипані по всій У к р а їн і під московською о к уп а ц ією ... Я проклинав 1933 рік! Я проклинаю тебе, п екольний московський народе, бо ти в історії лю дства рік 1933 вписав морем крови і сліз мого ук раїн сь­ кого народу! П оки .на світі житиме хоч один українець — я свято вірю — пам’ять про той диявольський злочи н народовбивства, доконаний московськими дикунами не затреться, а п роллята невинно кров м оїх зем ляків постійно кликатиме до Бога про пімсту. * К о л и лю дина зум іла прожити 80 років на цьому ж орстокому світі, то варто ї ї привітати з таким особистим успіхом . К о л и ж своє 80-річчя відзначає людина, як ої ім’я і прізвищ е є Дмитро Донцов, то це неабияка подія в українськом у ж и т т і. Писати про Д онцова-ю вілята не надто легка сп рава. Звичайні при таких оказіях солодкаві слова і сантиментальні панегірики, багатьом це відомо, не ли ш е чуж і, небажані, але й осоруж ні Донцову. Ц іл е його свідоме ж иття і творчість його надзвичайно З

гострого пера є цьом у доказами. Щ онайменш е 50 років свого ж иття Дмитро Донцов присвятив одній ясно визначеній меті — переформувати своїх з природи речі миролю бних і сентим енталь­ них зем ляк ів у націю аристократів духа, воїнів своєї правди і ковалів своєї власної д о л і. І д л я осягнення цієї мети не завивав правду в папірці та не щадив терпких слів своїм зем лякам . Безкомпромісовий і послідовний ворог М оскви в як и х би то не б уло масках, Донцов викликав і викликає п атологічн у з л о б у до своєї особи як царських оф іційних посіпак, так і червоних мос­ ковських царів — Леніна, Сталіна і тепер Х рущ ов а. Донцов блискучий інтерпретатор ідей та творчости Тараса Ш евченка. Своїм пером він розкрив невичерпну скарбницю прав­ ди наш их прадідів в ели к и х і її змістом, поданим в ори гін альн оун ік альн ій Донцовській формі, годував своїх зем ляків на протязі п ів ст о літ т я . Дмитро Донцов є вж е частиною ук раїн ської історії. Н а своїх конґресах С пілка У к р а їн ськ о ї М о ло д і приймала за свої власні Д онцовські ідеї українського націоналізму, та в и к ла ­ дені ним підстави нашої політики. Найкращ им подарунком, і м ож ливо найбільш е бажаним ним самим, буде, якщ о у його ю вілейний рік кожний ч л ен С У М постановить собі не ли ш е познайомитися ґрунтовно з дотеперіш ­ німи творами Донцова, а ле й намагатиметься його ідеї ввести в практику свого щ оденного ж иття. Докторові Дмитрові Донцову українська м олодь баж ає щ е довгих років ж иття і плодотворної праці. * Двадцять років тому, к оли на ук раїн ськи х зем ля х дві ім періялістичні потуги схопили себе взаємно в см ертельні обійми, на р уїн ах своїх батьківщ ин представники різних східньоевропейських народів, з ініціятиви проводу ук раїн ської ви звольн ої боротьби, створили А нтибольш евицький Б л ь о к Н ародів. Прийнявш и ш ляхетн е гасло »Свобода лю дині, свобода народам!«, ось у ж е 20 років ця багатонаціональна організація, через свій провід, координує і унапрям лю є н аціон альн о-ви звольн у протимосковську боротьбу в світовому маш табі. З тиж ня в тиж день читачі ук раїн ської і інш онаціональної преси довідую ться про п олітичні акції А Б Н від М ю н хен у до Н ью Йорку, від Лон дон у до Тайпею, від Ри м у до М аніли, від Торонта до А н тіґуи і т. д. Н е применш у­ ючи р о лі інш их національних репрезентацій в А Б Н , з гордістю треба ствердити, що основний тягар цієї організації несла і д а л і несе українська спільнота на ч уж и н і. Вона видала з себе голов у виконного проводу А Б Н в особі п. Я рослава Стецька і головно з її щ ирих пожертв ф інансується майже вся д ія льн ість А Б Н . Відзначаю чи 20-річчя існування А Б Н , ч лен и С У М у в сіх кра­ їн а х пам’ятатимуть, щ о А Б Н виконує корисну роботу д л я нашого поневоленого народу. Вони теж збільш а ть свою м атеріяльн у п ід­ тримку ц ілій організації, а її голов і п. Я . Стецькові задек лярую ть м оральну підтримку у всіх його починах спрямованих на успіш не ведення сп ільн ої протимосковської боротьби А Б Н за побудову національних держав в етнограф ічних м еж ах на р уїн ах москов­ ської імперії. (і. к .)

Н а ш і п р о б ле м и і п р а ц я

ДО ЗАВДАНЬ СУМ (III) Д-р М. К У Ш Н ІР (Голова Виховної Ради С УМ ) О світньо-виховна праця С У М — це синтеза двох основних на­ прямків освітньої праці — екс­ тенсивної та інтенсивної праці. В нашому освітньо-виховном у д іл і даємо перш ість інтенсивно­ му типові роботи, вибираючи м алі гуртки, спільноти, які д і­ ють не т іль к и на думаючу, але й на чуттєву і в ольов у істоту. А л е не можемо легковаж ити теж і екстенсивного типу освіт­ н ьої праці. Екстенсивна освітня праця, в наш ому розумінні, ос­ новно різниться від її раціона­ лісти чн ої інтерпретації, яка в і­ рить, що масовим поширенням знання піднесе народнього д уха; вона різниться відмінним р о зу­ мінням прикмет маси. Н едоліки цієї екстенсивної методи не в тому, що вона лю бить вели ку авдиторію (народня освіта зав­ ж ди буде прагнути до числа), а в тому, щ о в поп улярн о-н ауково-розводненій освітній праці раціоналісти хоч уть бачити ви­ ховне діяння на масу, отж е к о­

лекти вн у д уш у розумію ть і тра­ ктую ть як думаю чу істоту. Н а­ справді ж вона є т іль к и ч уттє­ вою і вольовою істотою, а ле як така є здібна до резонансу, якого не має пересічна одиниця. Вона стоїть ближ че, ніж малий гурт, до високих поривів д ух а мистців слова і тонів, пророків і поетів. Ідеалом , який С п ілка У к р а їн ­ ської М олод і ставить собі в д і­ л ян ц і організації освітн ьо-ви ­ ховн ої праці — це союз д ія л ь ­ них гуртків, що з окремих, р із­ них становищ д уж е зрізничкованого духового інтересу ус і д і­ ю ть в одному напрямі, усі мають перед очима за га льн і завдання С п ілки У к р а їн ськ о ї М олоді. З агальн о — С п ілка У к р а їн сь ­ кої М о ло д і стоїть на становищі, щ о освітня дія не є м ілкою л е гкуватістю популяризації, а є служ ін н ям людині, створюван­ ням умов, сприємливих д ля по­ гли блен н я її життя, є п огли б­ ленням інтенсивности сусп ільн о ­ го життя, є поширюванням ови5

дів діянь і обов’язків, витворю­ ванням ж иттєвої постави. І врешті х оч у заторкнути, мо­ же, найваж ніш у проблему, бо проблему буйного розцвіту, або упадку С пілки Української М о ­ лоді, бо проблем у петриф ікації українського обличчя нашої еміграції — проблему юнацтва. Наш е юнацтво — це та свящ ен­ на глина, з якої вправні руки різьбаря-виховника мають л іп и ­ ти українське, християнське і національне обличчя еміґрації. А л е властиво ця проблема зво­ диться до вишукання, приєд­ нання, витворення кадрів м оло­ дих інтелігентних ж інок і ч о ло ­ віків, які, діставши конечно по­ трібну підготовку, сповнені ентузіязм у і відданости до свого завдання, в покорі і з тремтін­ ням сердець, взялися б за ф ор­ мування м олодих душ юнацтва СУМ . Бо юнацтво саме горнеть­ ся до С пілки У країн ської М о ­ лод і: в сучасний мент наша ор­ ганізація, в ус іх країнах нашого поселення, нараховує вже по­ над десять тисяч юнаків . . . Щ оби виховна діяльн ість се­ ред юнацтва мала повний успіх — ми мусимо її вести в малих гуртках-роях, злож ен и х з не б ільш е н іж 6-15 юнаків, при­ кріплю ю чи до кож ного роя од­ ного виховника. Ідеальною ф ор­ мою організації виховної праці є така, яка забезпечувала б безпереривну виховну опіку над юнацтвом. Значить, ми змагає­ мо до того, щоб дотеперішню доривочну працю, випадкові 6

сходини чи гутірки, чи в най­ кращ ому випадку к ільк а ти ж н е­ вий побут в таборі замінювати постійною, безпереривною робо­ тою в юнацьких сп ільн отахроях і сам одіяльних гуртках. М и змагаємо до того, щоб у цих спільнотах, у цих життєвих спільнотах із 6-15 юнаків, виховник був щ ільн о зв’язаний із життєвими ситуаціями своїх вихованків, щоб він був у постій­ ному контакті з їх батьками і їх родинним домом, щоб він був їх провідником і товаришем під час забав, їх старшим братом і довіреною особою, дорадником і першим утаєним коханням, був їх другом і бездоганним при кла­ дом д ля наслідування. О чевид­ но, що так ставлячи справу, ми її щ е більш е ускладнюємо, але тим не менше — це вимога засаднича, безкомпромісова, бо ставка, яка входить у гру, є д у ­ ж е велика: йде про формування національного обличчя нашого юнацтва, йде про формування його душ і! А в цій справі немає місця на експериментування над дітьми, немає місця на півзасоби! Бути виховником, бути про­ відником юнаків — це не є спра­ ва к іл ь к о х заучених штучок, засвоєння ф раз і поз. Ні, ми не потребуємо позувальників, ні прикажчиків, ні капралів. Ми потребуємо провідників юнацтва з покликання і ласки ! І про це їх покликання і ласку д ля них мусимо просити Господа Бога. Коли сь, в Україні, в часи пере­

слідування ми мали таких про­ відників. О, з яким внутріш нім горінням безмеж ної лю бови до всього рідного вони стояли п е­ ред поліцією окупанта, а дух, яким вони б ули сповнені, п ід­ казував їм, що саме вони мають відповідати. »Я к ви могли встря­ вати в таку пересудж ену і про­ пащ у справу?!« — кричав суд­ дя під час процесу 1936 року. — »Б о я т ільк и найвищому мож у с л у ж и т и !« — б ула спокійна від­ повідь одного з таких провід­ ників молоді. А л е бути виховником, бути провідником молоді — це по­ біч потрібного ін телектуальн ого осягу і дбайливої педагогічної підготовки — також справа внутріш нього росту, внутріш ­ нього повільного дозрівання. Це ш ля х напруж еного самовихо­ вання, яке обіймає і життєві форми, і зовніш ню поставу, і мову, і поведінку, і зовнішню людину, і організацію дня, зма­ гання до Правди, до правдивої пошани і до душ евної чистоти. Бо виховник мусить змагати до того, щоб стати видимим в тілен ­ ням виховного ідеалу, до якого він прагне піднести своїх вихованків. С постереж ливі очі юна­ ків завж ди побачать ф альш , завжди побачать розходж ення між ф разою і дійсністю, а тоді зникає все довір’я до виховника, він перестає бути авторите­ том. Ч и може виховник, який стоїть перед гуртом юнацтва у заболочених черевиках і небри­ тий, говорити про чистоту т і­

ла? Ч и мож е вихсзниця з п ід­ мальованими повіками й обві­ шана бляш аними прикрасами та з дивовижною причіскою гово­ рити про почуття стилю, про правду краси і форми? О тж е справа вербування впховників є справою вельм и т я ж ­ кою. А л е зрозуміймо те, щ о це є справа засаднича, що це є проблема національного обличчя наш ої п олітичної еміграції в не­ далеком у майбутньому. І тому ми мусимо мати цих виховників! І ми будемо їх ма­ ти, якщ о лиш е те, про що ми так патетично на кож ном у кроці заявляємо — є в нас правдою, а не тільк и фразою, щ о при­ криває м оральну порож нечу. Я накреслив т іль к и д уж е по­ біжно, т ільк и в за га льн и х л і ­ н іях проблеми, які стоять перед нами. І впарі з цим виринає тривожне питання: якими мо­ ральними силами розпорядж ають провідні кадри С п ілки У к ­ раїнської М олоді? Бо це оче­ видне, що, аби розв’язати проб­ леми, які перед нами, — треба велетен ської праці, загріваної безмеж ною лю бов’ю і відданістю справі, якій служ и м о; треба дійсної особистої посвяти ба­ гатьох соток одиниць, треба над­ лю дської витривалости і стій­ косте. Звідки візьмемо ці сили? Відповідаю : з вели ки х ідей, з д уха вели ки х людей, які ж и ли і творили, а, може, щ е ж ивуть і творять в наших рядах. З д у ­ ха людей, яких чини і перемоги

ЮНАК УДОМА (Із циклю «Проблеми юности«) Р. Д РАҐА Н Для кож ної речі е свій сезон і свій час для кож ного завдання під сонцем. ( Е к л е з і я с т и І, 4. ) 1 М олодість скоро промине, як та весна, й не снуємось, коли ми вже дорослі, зі сформованим характером, привичками, емо-

відійш ли в минуле, але вони самі, своєю енергією і волею, передбачливим зором, гарячою лю бов’ю Батьківщини, н ай біль­ шою жертвою д ля справи — за­ лиш илися назавжди в цих до­ сягненнях неперевершеними. Т а ­ ка велич промінює на лю дей довкруги і вчить їх найглибш их правд життя. Бо показуючи, як людина з кожного місця і часу може досягти царства досконалости, вчить нас, навіть наймен­ ш их і найскромніших, відповідальности за теперішнє життя, за кож ну хвилин у нашого життя. В палкій напрузі прагнемо в кожному нашому дні, в кожній нашій дії здобути цю доскона­ лість. Бо найповнішу велич здо­ буває людина не тим, що вона доконала великі діла, великі чини, які про неї свідчать, але тим, щ о вона зв’язується, спою­ ється, зростається з ними цілою своєю істотою !

8

ціями й ідеями. Д еякі речі ми отримали в спадку, але зде­ б ільш усе, що складається на людину,' її тіло, ум і особовість ми отримали й розвинули впро­ довж дитинства й молодости, аж до зрілого віку. Дитинство щ е не знає свідомости себе самого й довколиш ­ нього світу, д ля дитини цілий світ — це вона сама й її добро. Щ ойно десь від 10-го року ж ит­ тя в дитини починає прокида­ тися свідомість. Ю нак у ж е вміє бачити себе і свої проблеми, хоч їх щ е не розуміє. Він починає з усе більш ою інтенсивністю по­ мічати довколиш ній світ і його розгадувати. Його тягнуть не­ переможною силою непроглядні д ж ун ґлі лю дського життя. К о ж ­ на пригода має свій чар. А л е буває й так, що м олодість піш ­ ла кривими дорогами і юнак безнадійно загубився. Тоді вже як дорослий він ніколи не зрозумє своїх завдань, ні своїх обо­ в’язків, не зуміє знайти своє місце в житті й бути повновартісною людиною. І тому молодість, яку юнак проживає звичайно вдома, під крилом батьків, є така в а ж ли ­ ва. І саме з нашими прекраєни-

ми юнаками і юначками я хотів 5и поговорити про те, що їм на­ міть до голови не прийде. Бо годі, коли вони молоді, нема в них ні часу, ні охоти думати про себе самих, чи про довко­ лиш ній світ. Спостереження оці мож уть теж родичам і вихов­ анкам придатись, якщ о вони з а ­ хочуть їх прочитати та п ере­ думати. М айж е 20 років, а іноді й більш е, приходиться батькам і дітям творити один світ, під од­ ним дахом. А ж ити не думаючи, безвільно й без керми, не м ож ­ на. Т іл ь к и бур ’ян росте так, як хоче й там, де хоче. К оли виховання однобічне, психологічно ненормальне, або взагалі ніяке, то мож е статися так, щ о юнак виросте, як дуб, і ніколи не вгадає, що сталось із ним, чого йому бракує. Він не знатиме ваги цінностей в житті, не буде лю бити й здобу­ вати те, щ о треба й непотрібно затроюватиме д уш у ненавистю, злобою й лукавою критикою, замість ж ити гармонійним, гар­ ним та щ асливим життям, б а зу­ ючись на гарній, щ асливій мо­ лодості. Т ом у молодість, гарних батьків згадуватимемо до смерти і спогади ці завжди давати­ муть нам тепло і силу, коли цього буде треба. Симпатії й інтереси юности тягнуться за нами все життя й кожний хотів би, безперечно, бути гарною, повновартісною людиною. Н е кож ном у одначе це

мож ливе, бо не кож ний мав мо­ л од ість таку, як треба. Ід е а л ь ­ них лю дей немає, вони т іль к и в книж ках та підручниках і вас, м олоді друзі, ж де багато р озча­ рувань у житті, багато зударів із суворою, неочікуваною д ій ­ сністю. А ле, к о ли зам олоду знайдемо собі ц іль, а д л я здо­ буття тієї ц іл і відповідну зброю, то ніяк і труднощ і в ж итті не будуть нам перешкодою. Ж и ття без мети -—- це в загалі не життя, а наша мета — це здо­ бути волю нашій єдиній, поне­ воленій батьківщ ині. Ч и може бути кращ а мета в житті? Ста­ ли ти зброю, ф ормувати наш х а ­ рактер і збагачувати наш світо­ гляд помагає нам наша м о ло ­ діж на організація, до як ої ви напевно з лю бов’ю й гордістю належ ите. А ле батьківський дім, це твердиня, до як ої ви завж ди будете вертатись д ля охорони і помочі. Співж иття з родичами, домашня атмосфера, сти ль домашнього життя, є та­ кими важливими, щ о про ці речі я х о ч у найперше з вами гово­ рити. К ож н и й український дім це м аленька твердиня ук р а їн ­ ства в світі, або бодай ми всі х о т іли б, щ об він таким був. І горе тим батькам і дітям, якщ о та твердиня збудована з глини, або в загалі не твердиня, а бите роздоріж ж я без б уд ья к ої охоро­ ни. Гарний дім, гарні, розумні, а надівсе ук раїн ські батьки вве­ дуть своїх дітей у той величний дім, в ели к у сім’ю, якою є ук р а ­ 9

їнська збірнота. Виходячи зі здорового дому, який дав їм по­ трібні ук раїнські чесноти, діти вклю чаю ться в сусп ільн е ж и т­ тя, стають його нерозлучною частиною. М аю чи гарних грома­ дян, суспільне ж иття тоді здо­ рове, чисте й радісне. Батьки й молодіж на організа­ ція повинні тісно співпрацюва­ ти, бо тільк и тоді з молоді ви­ ростають такі одиниці, яких нам треба — горді, чесні, ш ляхетні, розумні й відваж ні борці за кращ е завтра свого народу. Т а к и х лю дей поважає світ.

2 Щ асли в і юнаки, котрі мають гарних, д р уж н іх батьків та при­ вітний, близький серцю дім. Це та пристань, до як ої дитина піс­ л я кож ної пригоди, після к о ж ­ ного зудару з життям вертаєть­ ся й хорониться під рідним кри ­ лом. Щ асли в і ті, хто знайде вдома поміч, пораду, співчуття. Ц е одначе не завжди буває, бо батьки — це т іль к и люди, які теж мали свою молодість і від­ повідно до того ф орм увалися їхн ій характер і ум. Батьки часто повторяють помилки сво­ го дитинства, ба навіть буває так, що затримують деякі при­ кмети дитинства на все життя. Як бачите, я починаю з кри­ тики батьків, бо тоді вам легш е буде зрозуміти їхню з вами по­ ведінку й легш е буде вам при­ стосуватись до своїх батьків. Виховую чи дітей, батьки в ос­ новному завжди хочуть добре, 10

а ле не завжди знають, як це зробити. К о л и сліпий веде с л і­ пого, то далеко вони не зайдуть. В такому випадку мусить допо­ могти організація, вчителі, а в зрілом у віці — організована спільнота. Ви, м олоді друзі, мас­ те мож ність ходити до ш коли, ба навіть до університетів, а все це завдяки старанням ваших батьків, які в вашому віці часто м усіли босоніж коров пасти по стерниськах, замість іти до ш ко­ ли. Н е забувайте цього й не су­ діть гостро деколи незграбну лю бов ваш их батьків чи мимо­ в іл ь н у шорсткість. Ц ентральною ф іґурою вдома є, без сумніву, мати, яка своєю лю бов ’ю огортає весь дім. Вона за все мусить пам’ятати, а ле не завжди має час на все звернути увагу. Без любови юнак чується непотрібний і починає ш укати своїх власних доріг у життя. Х о л о д батьків д уж е ображає мо­ л о д у душ у й часто ш товхає на безвідповідальні вчинки. Х оч тут треба зазначити, що лю бов це щ е не є здібність виховувати. Діти радіють, коли батьки їх цінять, коли вони мож уть із батьками радитись, їм звірятись, коротко — бути з батьками на друж ній, розговірній стопі. Зав­ ж ди треба до своїх батьків ста­ витись із теплом, друж бою і обе­ режністю, бо вони часто втом­ лен і або мають турботи й не всилі дати дітям вичерпую чу відповідь на настирливі питан­ ня. А тих питань іноді буває

мільйон. Непогамовані, ненасит­ ні діти часто створюють собі свій власний світ, який без нпливу батьків не мас змісту. Бо ж батьки навіть тоді, коли вони зовсім неосвічені, мають великий життєвий досвід і при­ родний розум. А л е ж бувають юнаки, які не бачать д альш е свого носа, бо щ е не навчились бачити, а вже ію блять пристрасно ставити іатьків і старших під мікроскоп, особливо, к оли завваж ать у них якісь недостатки. І юність не шає компромісів, ні сумніву, ні імислу пропорції. Н е маючи життєвого досвіду, юнаки бува­ ють безоглядн і в своїх осудах. Батько імператор, котрий по старомодному тільк и видає прикази, або робить грізну ґримаєу, не буде ніколи мати ні пошани, ні лю бови дітей. Натомість діти шанують батьків, які найповаж­ ніше й найщиріше в світі трак­ тують своїх дітей як рівних і лк партнерів. Л ю бля ть теж, ко­ ли батьки по друж ньом у при­ знаються до своїх помилок. Це одначе не сміє часто повторю­ ватись, бо тоді діти робляться вередливі й анархістичні. Д уж е нещ асливим чується юнак, коли батьки маловартісні, бо й таке буває, хоч і не часто. Не забуваймо одначе, що м ало­ грамотність — це в ніякому разі не рівнозначне з маловартісно. П’янство, незрівноважений х а ­ рактер, ненависництво всього, що рідне, всього, що організо­

ване — ось маловартість. В та­ ких випадках треба з терпели­ вістю й увагою ставитися до звихнених батьків; вони, вид­ ко, ніколи не зн али тепла рід­ ної стріхи й ніхто не навчив їх лю бити своє рідне. В таких ви­ падках, трапляється, діти не­ помітно виховую ть батьків і пробують воскресити в них ті лю дян і почування, які самим дітям потрібні. Скажете, може, що »яйц я не м ож уть виховува­ ти курей«. А я скажу, що таки м ож уть і навіть із успіхом. Я к ­ щ о ж від пропащ их батьків н і­ чого здобути, не можна, тоді тре­ ба ш укати собі тепла і друж би в своїй організації та в великій сім’ї-збірноті. А до збірноти на­ леж и ть і церква. Попадати в одчай нема причини, бо винят­ кові випадки скрізь бувають. Н азагал, хоч часом малоосвічені, батьки стоять на дуж е ви­ сокому моральному рівні й це саме є характерне д ля ук р а їн ­ ського народу, в У країн і й на еміграції. К о л и батьки вас ка­ рають за якусь провину, обра­ жатись не треба, бо вони зна­ ють, що роблять, а осамітнені будете почуватись, як та рос­ линка на битому ш ляху. К о ли поради ваших батьків видаю ть­ ся старомодними й невистачальними, не бунтуйтесь, юні друзі, бо батьки безумовно вас лю б ­ лять, але пробуйте д руж н ьо і з лю бов’ю знайти розв’язку на ваші сумніви. Ж и ття — це складна річ і нема нічого л е г ­ 11

шого як засудити те, чого не любите. В більш ості випадків переконаєтеся дуж е скоро, щ о ваш розум такий коротенький, як сірничок. Д уж е часто батьки не дбають за те, щоб дитина зберігала рід­ ну мову на чуж ині, бо, мовляв, це »задурм аню є« голову. Часто навіть самі батьки, хоч і не вмі­ ють, пробують говорити до своєї дитини чуж ою мовою. Я ке це ж алю гідне, нелю дське й варвар­ ське явище. Вдома повинна го­ моніти т іль к и рідна мова, а в ж итті дитина скоро підхоплю є ч уж у мову. Н авіть чотири мови її не задурманять, а, навпаки, розвинуть її інтелект. В б іл ь ­ шості випадків батьки говорять нелітературною мовою, як і весь світ, але україн ську літератур­ ну мову треба вивчати д уж е пильно. Ц е одна з найгарніших мов у світі і треба лю бити її та нею гордитися. Не гарно теж,

коли між батьками буваю ть яв ­ ні конф лікти, ба навіть одне на­ мовляє дітей проти другого. О че­ видно, такі явища є дуж е рідкі й тоді дитина почувається дуж е нещ асливою й розгубленою . Д і­ ти завжди дуж е ч утли в і на до­ машню атмосферу і в таких ви­ падках найкраще дітям не вмі­ шуватися у сварку батьків. Н е їм, молодим і недосвідченим, ви­ ріш увати важ ливі етичні проб­ леми. В відносинах поміж бра­ тами й сестрами постають теж конф лікти й ривалізація, а ле в гарній сім’ї все збудоване на друж бі і взаємному довір’ї. Т р е­ ба завжди пам’ятати, що кожна істота — це окрема істота, зі своїм характером і власними думками, які треба вчитись ша­ нувати. К ож не йде своїм влас­ ним ш ляхом і з кож ного має ви­ рости гарна, хоч і відмінна, у к ­ раїнська людина. (Далі буде)

Р И Т М И Я не на те, слева, ховала вас і напоїла к р о в ’ю ф о г о серця, щоб ви лилися, мов отрута млява, і посідали душі, мов іржа.

Щ о б ви луну гірську будили, [а не стогін, щоб краяли, та не труїли серце, щоб піснею були, а не квилінням.

Промінням ясним, хвилями [буйними, прудкими іскрами, летючими [зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова,

Вражайте, ріжте, навіть [убивайте, не будьте тільки дощиком [осіннім. Палайте, чи паліть, та не в ’яліть! Леся У к р а ї н к а

12

З н о ж и ц я м и по с то р ін н а х преси

ДО ПРОБЛЕМ ДІТЕЙ І МОЛОДІ Час від часу в ук раїн ській ресі на ем іґрації можна проптати статті, в як и х різн і автои, переваж но старшого віку, змагаю ться звернути увагу наюї громадськости на проблеми

у к р а їн ськ ої молоді, а теж дають свої поради якби ц і п ек у ч і і надзвичайно в а ж ли в і проблем и найкращ е нам розв’язати. Н и ж ч е знайомимо читачів із деякими з таки х голосів.

»П Р О Б Л Е М А ЧИСЛО ОДИН« У статті під таким наго:овком газета » Ук ра ї п сь к е Іародне С л о в о « (ч. 16/1963, ІДА) між іншим пише:

ми не хочем о і не маємо права дійти до того, щоб у М оскві за­ п леск а ли в долон і з тієї нагоди, щ о через 10-20 років ук раїн ська субстанція в З Д А , К а н а д і й ін ­ ш их країн ах З аходу — остаточ­ но зн и кла у своїй масі. А к о ли так, то треба почина­ ти від кореня проблеми. Тим к о­ ренем є діти й м олодь. Я к і д ля кож н ої нації — вони н ай важ ­ ли в іш а проблема. Д л я нас ж е — встократ в аж ли в іш а: на У к р а ї­ ні і в за га лі в С С С Р окупант на­ м агається ш лях о м р уси ф ікац ії й д ен аціон алізації обернути у к ­ раїн ськи х дітей і м олодь в »с о вєтського ч елов єк а « — лю ди н у без батьківщ ини, без свого на­ роду, без рідної мови, к у ль т ур и і традицій. Ц е необхідне Москві, щ об завоювати світ. Там іде змагання за д уш у к ож н ої дити­ ни, кож ного юнака і юначки. Змагання м іж ч уж ою владою — і народом. Тим б іль ш а наша в ід п ов ід а ль­ ність тут, на свободі. К о ж н а у к ­ раїнська одиниця — скарб д ля Україн и . К о ж н а україн ська ро­ дина за кордоном, щ о виховує дітей в націон альн ом у дусі — вели ка допомога М а т ер і-У к р а їн і. К ож н и й юнак чи дівчина у к ­

«У к р а їн с ь к і діти і м олодь за ордоном — ось питання, щ о істаннім часом не сходить із горінок ук р а їн ськ ої в ільн о ї іреси. Ми не хочемо, щ об обидві у к ­ раїнські Ц еркви через десяток юків світили пустками; щ об за іж ко зароблен і грош і к уп лен і Іародні Доми, К лю б и , О селі від очинку різних ук р а їн ськ и х орінізацій через деякий час хтось іший спродував » з м олотка«. Іе хочемо, щ об зм енш увалася ідна преса, зникали наші виавництва; щ об у с і наш і соцільн о-асекурац ій н і організації через брак ук р а їн ськ и х ч лен ів очали занепадати. Н е хочемо, ;об пам’ятники Тарасові Ш ев іенкові у В інніпегу, у В аш інґгоні, у бр а зи лій ськ ій К ур и ти бі дного року обернулися також пам’ятники-спогади про сотні исяч українців, які коли сь ж и іи за океаном . . . Вреш ті-реш т,

13

раїнського роду, що володію ть українською мовою, знають ба­ гато про Батьківщ ину своїх батьків — це п осильні України за кордоном. М олодий наш у ч е ­ ний, юнак у війську буд ь-я кої захід н ьої армії, молода наша спі­ вачка, актор чи музика, сенатор українського роду чи видатний інж енер . . . — всі вони м ораль­ но зобов’язані допомагати неско­ реній Україні, пам’ятаючи, що цим вони допомагають і А м ери ­ ці, і Канаді, і А н г л ії й іншим країнам вільного Заходу. Бо ко­ ли ми не бажаємо комунізму тут, то мусимо стреміти до його винищення там .. .«

»МОЛОД1СТЬ 1 ЩО ДАЛІ?« Поставивши таке питання в наголовку своєї статті ( » Го мі н У к раїни«, ч.ч. 33 і 34/1963, Канада), п. Богдан Коринт м. ін. пише: »В останніх к іл ь к о х роках помічаємо цікаве явищ е з б іл ь ­ ш еної активности нашого сту­ дентства і молоді взагалі в д і­ лян к а х національного життя. Щ е п’ять років тому громадян­ ство тривож илося браком буд ьякого зацікавлення ук раїн ськи ­ ми справами. І справді, воно б у ­ ло чи не безрадне супроти х в и ­ л і захоплення серед молоді всім, що чуж е. У пресі і в дискусіях на терені організацій батьки намага­ лися розчовпати проблему і зна­ ходили вину в собі та в орга­ нізованому національному ж и т­ ті. Кож ний врешті давав свої поради й оцінки цього питання. Найбільш ою турботою були де­ які об’яви, що вказували на мож ливість сховзнутися м оло­ дим лю дям на манівці за зраз­ ками ч уж и х молодих Генера­ цій . . . Н іх то не може передба­ чити, чим буде сьогодніш ня мо­

лода людина за 20 чи ЗО років. Проблеми молоді існую ть нині в ус іх народів світу, бодай на­ родів культурн и х, які п ік л у ­ ються новими Генераціями так само, як і дбайливо зберігаю ть національну традицію. Проте, є засаднича різниця між ук р а їн ­ ською суспільністю на еміграції та іншими націями. М и живемо на чуж ині, наснажені певною політичною відповідальністю . Вони цієї проблеми не мають. Н авіть громадяни інш их дер­ жав, що піш ли на ш ля х емігра­ ції, ріш илися на цей крок з економічних, а не політичних причин. Том у такою еміграцією уряди їх н іх держав не цікав­ ляться, або прикладаю ть їй не­ вели ку у в а г у . .. А в нас — навпаки. Щ об збе­ регти національну субстанцію — українська еміграція док ла ­ дає вели ки х зуси ль і присвячує цьому питанню незвичайну ува­ гу. Це тому, що і завдання на­ ш ої еміграції не стоять у ніяко­ му відношенні до інших, чисто зарібкових поселенців. І тому в нас усі організації намагаються зберегти нашу м олодь перед де­ націоналізацією всупереч сум­ нівних, зрештою, асиміляційних теорій. Том у маємо сильні м оло­ діж н і організації, ш к оли (чим гірша ш кола, тим більш а відпо­ відальн ість батьків) і політичні угруповання. Турботою старш ої Генерації, отж е батьків, є те, щ о молодь виявляє інші зацікавлення, не сприймає звичаїв батьків, одним словом, має інш і погляди й ін­ ші зацікавлення, не раз супе­ речні прийнятим батьками ж и т­ тєвим нормам. Ц я різниця не новина, кожне покоління пере­ живає боротьбу »старих і м оло­ д и х», переж ивали її і ми, коли були молодими. Виникає питан­ ня, чи ця відмінність є явищем

іллим , тривалим, та чи вона дії* на ш коду нації, а в своїх нивах і на ш коду всього к у л ь s’ рі юго людства. Не можемо вимагати, щоб нан іа молодь на ем іґрації ж и ла міми самими ідеалами, якими кили ми, коли б ули молодими, які законсервували донині. М и кили в атмосфері боротьби та ліизьких традицій національних магань, ми могли день у день іровірювати, а то й відчували на собі наслідки перемоги вороі — інакше, помилок наших лтьків. М и дискутували, маюи перед очима усі неґативи поазки, ми творили організації, лкі суперечили партійним ідеаіам батьків, тому що ті ідеали ричинилися до наш ої поразки. Ііа еміґрації немає д л я нашої ю лоді ні н а леж н ої атмосфери, н наглядної загрози, а в А м еиці патріотизм у нашому роумінні не існує в з а г а л і. ..«

Далі п. Б. Коринт більшу астину своєї статті присвяуе викладові деяких думок французького католицького письменника, Моріака, про іроблеми молоді та пропоіує взяти їх і нам в основу наших роздумувань над майбутнім нашої молоді«. »Б ІЙ ЗА МОЛОДЕ УКРАЇН СЬКЕ ПОКОЛІННЯ« Це наголовок, який п. мґр. Боднарук дав своїй статті у » Визво льн ому Шляху« (ч. 6 в 1963 p., Брітанія). З неї цитуємо деякі частини: Наш бій за ук раїнське серце молодого покоління ін коли тра' ічний, бо проти себе маємо час­ то аж надто багато таких на­

ш их людей, які тут, поза засягом бр ута льн ої м осковської р у ­ ки, неначе йдучи по л ін ії ба­ ж ан ь ворога, р облять на скита льщ и н і добровільн о те, щ о во­ рог робить там насильством і терором . . . Н е зваж аю чи на величезні труднощ і, мусимо ідею націо­ н альн ого і християнського ви­ ховання уваж ати н а й в а ж ли в і­ шою справою й основним стри­ жнем нашого сусп ільн ого й к ультур н о го життя. Н а ц іо н а ль­ не виховання наш их дітей стає тепер основним завданням нашої еміграційної сп ільн оти . . . М ахн ути рукою на н ац іон аль­ не виховання м олоді означало б призначити наш у еміграцію на за ги бель і на втрату всього то­ го, що наші лю ди т ут довгі де­ сяти ліття з величезним трудом будували . Том у нашим н айваж ­ ливіш им виховним завданням у в ільн ом у світі є передати м о ло ­ дому поколінню ук раїн ські к у л ь ­ турні надбання, які наш народ упродовж століть творив. Ц е єдині непром инальні вартості, бо вони ф орм ую ть лю ди н у й в и х о ­ вую ть її на повновартієного ч лен а нації . . . Н е легк а це справа . . . У своїй праці над національним в и х о ­ ванням український батько й педагог мають д уж е багато во­ рогів, як ч уж е д ов к ілля , в у л и ­ ця, ч уж а ш кола, телев ізія, камікси тощо. А найгірш е й най­ болю чіш е те, що д у ж е часто найбільш им и ворогами праці п е­ дагога є нетям ущ і батьки і його уч н і занедбані батьками. Х т о має дати нашим дітям на­ ц іон альн е виховання? Основну ролю у збереж енні наш ої м олоді від винародовлення м усять в і­ діграти 4 чинники: сім’я, Ц е р к ­ ва, рідна школа й наші м оло­ дечі організації. А л е н а й важ ­ ливіш а роля припаде сім’ї, бо 15

вона є першою ш колою ж иття дитини і її передусім покликав Бог до величнього завдання ви­ ховувати дітей . . . «

Автор далі пропонує кіль­ ка засобів, якими можна до­ помогти молоді придбати і зберегти національне облич­ чя. Дуже подібну, але в ско­ роченій формі, »рецепту« подає і автор цитованої ви­ ще статті в «Українському Народному Слові« і тому нею закінчимо цей наш ог­ ляд статтей на тему вихо­ вання молоді: ». . . М и можемо добитися знач­ но кращ их усп іхів у національ­ ному вихованні українських д і­ тей і молоді, якщо будемо ста­ ратись: 1. Посилати дітей і молодь до українських ш к іл ус іх типів, а одночасно вимагати, щоб у всіх ш колах п риділяли якнайбільш е уваги українській мові, історії, літературі. Батьки мають право і повинні цього вимагати, утри ­ муючи ш коли при Церквах.

2. К о ж н у дитину, кожного юнака і юначку — до м олоде­ чих українських організацій!

3. Дітей і молодь обов’язково посилати на українські теат­ ральні вистави, концерти, допо­ віді, забави, влаш товувані д ля них, або ними самими.

4. У кож ну хату, де є ук ра­ їнські діти, повинні якнайскорше потрапити книжки рідною мовою, дитячі патефонні довгограйні платівки. Батьки мусять приділити своїм дітям бодай пів­

години часу денно і п рипильну­ вати, щоб діти почали читати українську книжку.

5. Україн ські родини повинні, по змозі, оселюватися в ук р а їн ­ ських скупченнях, щоб діти й молодь мали своє національне товариство, рідну Церкву п обли ­ зу дому, свої школи, клюби.

6. Батьки повинні пояснити синам і дочкам, що кожна л ю ­ дина, яка володіє двома мовами — є цінніша від тієї, що воло­ діє тільки однією. Українська мова в нашій родині повинна бути розмовною мовою.

7. У багатьох містах є ук р а їн ­ ські радіогодини: треба при­ пильнувати, щоб діти й молодь їх слуха ли , по зм озі самі в них брали участь.

8. Діти й молодь українського роду повинні бути членами на­ ш их соціяльно-обезпеченевих товариств і організацій, щоб з молодого віку привчатися до власної спільноти і її творити з дитинства (це тим легш е, що тут в рахубу входить і еконо­ мічне зацікавлення).

9. В літк у посилати дітей і мо­ лод ь на українські оселі відпо­ чинку й виховання.

10. Звернути увагу молодим лю дям українського роду на те, що дуж е часто в національномішаних п одруж ж ях немає л а ­ ду; сказати їм і про моральний національний обов’язок кож ної людини — продовжувати свій рід, нарід, націю. Очевидно, всіх заходів тут не перелічити. Са­ ме життя підкаж е й інші. А л е до всіх цих заходів ми повинн' вдаватись, якщо не хочемо вже тепер бути »живими мерцями».

Не зважаючи на розпорошення С У М на кількох континентах, ідейно-програмова єдність його е збережена. У світлі нашої спіль­ ної ідеї знаходимо спільне зговорення, спільний дух. (Із Постанов V II. Конгресу С У М ) 16

З ш и тт я і д ія л ь н о с т и С У М

СВЯТО МОЛОДОСТИ І НАДІЇ П ’ятнадцятий з черги річний Крайовий Здвиг член ів Спілки Української М о ло д і в Брітанії відбувся 29-го червня 1963 р. в м. Лестері. Здвиг був присвяче­ ний пам’яті двох видатних по­ статей в нашій історії — Л есі Українки в 50-річчя її смерти, і Євгена К он ова льц я в 25-річчя Його трагічної смерти з руки ворога України. За встановленою вж е тради­ цією, у Здвизі взяла участь ве­ лика к іл ь к іст ь старш их членів ук раїнської громади у Брітанії, а також наш их приятелів різної національности, разом понад 4.000. Головними ж героями цієї одноденної д ії б у л и член и Ю на­ цтва С пілки У к р а їн ськ о ї М о л о ­ ді, переваж на б ільш ість яки х народилася вж е в цій країні і яких батьки розумію ть і доцінюють вагу і значення м олоде­ чої виховної організації. Н Е В ІД О М І П Л У Г А Т А Р І З уваги на дощ ову погоду, ко­ манда Здвигу виріш ила оф іцій­ ну частину Здвигу влаш тувати в залі, щ о стоїть побіч площ і, на якій б уло пляновано відбути Здвиг. П ростірну відкриту сце­ ну за лі Де М онтф орт заповнили організовані колони юнацтва, представників Осередків С У М у В. Брітанії. Всі юнаки і юначки у своїх святочних одностроях, з відзнаками ступенів і заслуг, які вж е на протязі к іл ь к о х ро­ ків б ули завітною мрією понад тисячі м олодих українців у цій країні, і д ля здобуття яки х во­ ни м усіли багато чого доброго

навчитися. Спереду кож н ої к о ­ лон и — прапороносці і один-два виховники або виховниці. Це вони, ті невідомі б ільш ості на­ шого за га лу плугатарі, що кош ­ том своїх особистих невигід, часто без активної співпраці батьків дітей, образно говорячи, орю ть м олоду наш у ниву — крок за кроком вводять нове поколін н я українців у наш ча­ рівний світ України. Д ивлячись на них у таку святочну х в и ли ­ ну, мимоволі дякуєш їм у душ і й баж аєш витривалости й усп і­ х у в продовж уванні такої ц ін ­ ної і ш ляхетн ої роботи. ВІ РНІ СВОЄМУ ПРИРЕЧЕННІ Простірна за ля заповнилася »п о береги « святочною громадою, м іж якою б уло багато старш их член ів С У М -у , тобто тих, хто, не зваж аю чи на те, що, може, вж е перейшов вік їх юнацтва й молодости, все щ е несуть на своїх п леч ах увесь тягар цієї молодечої організації. Ц і дійсні ветерани Спілки У к р а їн ськ ої М о ло д і вірні своєму власном у приреченні залиш итися в С У М -і так довго, поки його не перебере в свої руки нове покоління. І тому д ля них без ніякого зн а­ чення насмішки ти х »м уд рагел ів « з певних середовищ і їх н іх прихильників, пристановищем д ля яки х служ а ть ч у ж і коршми. Здвиг відкривається п о-в ій сь­ ковому. Комендант Здвигу, незаступимий при таки х оказіях друг М. Гринюк, вишиковує юнацькі колони і здає звіт го­ л о в і К рай ової У прави С У М -у Брітанії, другові Я. Деременді, 17

який в свою чергу вітає юнацтво привітом »Ч єсть У к р а їн и !«. У відповідь йому з тисячі грудей виривається грімке »Готов боронити!«. Здається, щ о ці ю на­ ки і юначки баж али, щоб їхню святочну обіцянку п очула ц іла Україна, та батьківщина, яку вони навіть не бачили своїми фізичними очима, але яку вони з кожним наступним днем почи­ нають все яскравіш е й вираз­ ніш е бачити очима своєї душ і та розуміти своїм палким сер­ цем, запалюватися невгасимою лю бов’ю до неї. П А С ТИ РІ М ІЖ НАМ И Наступає урочиста хвилина. В залю входить почесний гість цього свята молоді, П реосвя­ щ енний К и р А вґустин Горняк, ЧСВВ , Е кзарх українців като­ ли ків в А н г л ії і В алії, ЄпископПомічник Вестмінстерської Єпархії. В С У М -і у В ели кій Брітанії вж е ввійш ло в тради­ цію на К райових Здвигах віта­ ти, як своїх почесних і шанова­ них гостей, Ієрархів і д уховен ­ ство обидвох українських хри с­ тиянських Церков. Першим між нами бував не один раз той не­ втомний Пастир українських скитальців, Високопреосвящ енніший К и р Іван Б учко; не мен­ ше щ иро і з відданістю вітали ми в себе згодом М итрополита У А П Ц , Високопреосвященніш ого В ладик у П олікарп а; М итропо­ лита У К Ц в Канаді, Високо­ преосвященніш ого В лади ку М а ­ ксима Германюка; голову К о н ­ систорії У П Ц в З Д А, Високопреосвященного В лади к у М сти ­ слава (в таборі С У М -у ). Д ля ке­ рівників, С У М -у у Б рітанії наше священне гасло »Б ог і У к р а їн а « — це не пуста фраза. Ми знає­ мо, щ о У країн а є твором Б о ­ жим і що звільнити її з воро­ ж и х пут ми зможемо тільк и В еж ею волею та силою, і нашою 18

боротьбою та працею. М и та­ кож переконані, що українець і українка не м ож уть бути доб­ рими християнами, якщ о вони в перш у чергу не буд уть добрими українцями. К о л и в залю ввійшов В ла д и ­ ка А вґустин в супроводі д у х о ­ венства й гостей Здвигу, всі присутні привітали почесного гостя стоячи і оплесками. За встановленим звичаєм, комен­ дант Здвигу здав звіт Владиці і попросив переглянути вишикувані ряди юнацтва, що В л а ­ дика і зробив. ПОШ АНА І ВІ ДДАНІ СТЬ П ісля молитви й нашого на­ ціонального гимну, які проспі­ вали всі присутні, голова К У С У М теплими і щирими слова­ ми привітав В лади к у К и р А в ґустина, висловив радість з при­ сутносте Достойного гостя на Здвизі україн ської м олоді та за­ певнив духовного провідника в глибокій пошані до нього ук р а ­ їн ської м олоді та відданості йо­ му вірних У К Ц у цій країні. На закінчення д. Деременда попро­ сив благословення В ладики д ля учасників Здвигу. В своїй промові на відкриття Здвигу голова К У С У М приві­ тав численних представників україн ськи х організацій, пред­ ставників інших національнос­ тей, україн ську громадськість і член ів С У М -у, а потім пояснив мету Здвигу та кого й чому він вшановує цього року. Святочний наказ, який у день Здвигу видає Крайова Управа С У М -у , прочитав комендант Здвигу д. М. Гринюк. В наказі підкреслено заслуги Л есі У к р а ­ їнки і Євгена К он ов альц я перед українською нацією та звернено увагу членів С У М -у на їх н і обо­ в’язки і завдання.

ЦІ ННІ П ОРАДИ І Н А У К А В своєму слові до учасників ідвигу, особливо звертаючись до юнаків і юначок в одностроях У М -у, Владика К и р А вґустин підкреслив значення молоді для кожного народу, а д ля ук раїн ­ ського зокрема. На прикладі зі твого власного ж иття (Владика народився і зростав в Ю ґославії) Почесний гість дав багато ц ін ­ них порад д ля того нашого по­ коління, яке народилося й ви­ ховується на чуж ині, як також і для їх н іх батьків, проводів на­ ших організацій і всіх тих, хто займається збереж енням і ви хо­ ванням нашої молоді д ля У к р а ї­ ни й Церкви. П іс ля Екзарха до слова був попрошений Впр. о. О. М арке­ вич, український католицький капелян С У М -у в Брітанії. П ри­ вітання учасникам Здвигу пере­ дали: подруга Н аталка Бандера в імені К райової Управи і ч л е ­ нів С У М -у в К анаді; проф. Р. Лісовський, голова Сою зу У к ­ раїнців у В. Брітанії, в імені ц і­ лого проводу і членів ц ієї ма­ тірної організації; головний ре­ дактор центрального органу С У М -у »А ва н ґар д«, в імені ч л е ­ нів редакційної колеґії, б іл ь ­ ш ість як и х одночасно є ч лен а ­ ми Ц ентральної Управи С У М -у (він теж привітав чуж и н ецьки х гостей по-англійському, на про­ сьбу команди); пані А . Оєтап’юк, голова О рганізації У країн ськи х Ж ін о к у Б рітанії; д-р С. М. Ф остун, секретар Головної У п ­ рави О б’єднання був. Вояків Українців у В. Брітанії; п. К о лінс, радник міста Л естеру; п. Бандурас, представник б іло р у ­ сів; п. П лех ін , член С У М -у з часу постання С пілки в У к р а ї­ ні; п. Ньюбері, голова В ід д ілу А н гло -У к р а їн єьк ого Т -в а в Н оттінґгамі, та на закінчення — п. Оберон Герберт, голова Го­

ловн ої Управи А н гл о -У к р а їн с ь кого Товариства. ПОМСТИМО К А Т А М В сі промовці, х о ч у різній формі, а ле з однаковою щирістю й переконанням в італи ук р а їн ­ ську молодь, ви словлю вали ра­ дість із-за її баж ання вчитися й готувати себе до вели ки х д іл у ж итті та боротьбі, а також старалися дати хоч к іль к а доб­ рих порад з свого ж иттєвого до­ свіду. Представники ук р а їн сь­ к и х організацій і наші ч уж о ­ мовні п риятелі пригадували мо­ лодом у українськом у поколінню про заслуги Л есі У к р а їн к и і Є в­ гена К он свальц я, і за к ли к али наслідувати їх, продовж увати боротьбу за відвічні україн ські ідеали і словом, як Л еся У к р а ­ їнка, і зброєю, як Євген К о н овалець. О собливо сердечно прий­ н яли всі учасники Здвигу вис­ туп подруги Н аталки Бандери. На серці ц ієї юної українки на все ж иття закарбувалася б олю ­ ча рана, викликана злочинним убивством кровожадною хрущ овською клікою ї ї видатного батька. Х а й ж е той спонтанний вияв співчуття нашій п одрузі Н аталц і п ослуж и ть грізною пе­ ресторогою д ля х и ж и х звірів у лю дській подобі, щ о ховаю ться в крем лівськи х к л іт к а х ! К о ж н е вбивство ними українського пат­ ріота — провідного чи рядового — т іль к и скріплю є нас, а наш гнів в один день в и ллється в нечувану досі в світі помсту кривавим московським катам! М ОВО РІ ДНА! Н езвичайно цікавим і повча­ ючим д ля українців, народж е­ них на чуж ині, був виступ го ло ­ ви А н гло -У к р а їн ськ ого Тов а ­ риства п. Оберона Герберта. В ж е самою формою своєї промови — українською і потім англійською мовами — він, родовитий бріта19

нець, засвідчив молодим с л у х а ­ чам і їхн ім родичам, щ о на ч у ­ ж ині не лиш е можна, а ле й Т Р Е Б А вчитися ук раїн ської м о­ ви. Н е менше цікавими й ц ін ­ ними д ля нас б ули промови ін ­ ш их наш их чуж и н ецьки х при­ ятелів, і хочеться вірити, щ о їх н і слова особливо глибоко з а ­ падуть у серця тих ч лен ів на­ ш ого молодого покоління, яким починає прищ іплю ватися комп­ л ек с меншевартости, сором за своє походж ення, рідну мову, св о їх батьків тощо. П Р И В ІТ Д Л Я М У Ч Е Н И К А П іс ля усн и х привітань-промов, комендант Здвигу із низки при­ вітань, як і прислано на Здвиг, прочитав привіт від д ов голіт­ нього мученика на московській каторзі, К н я зя У К Ц ер к в и в У к ­ раїні, Л ьвівського М итрополита К и р Й осиф а Сліпого, який при­ сутні прийняли бурхливим и оп­ лесками. Прочитано б уло теж привітання Високопреосвящ енніш ого В ладики Ніканора, М и т ­ рополита У А П Ц на чуж ині, п е­ редане Впр. Протопресвітером С. М олчанівським , привітання Високопреосвящ енніш ого А р х и єпискОпа К и р Івана Бучка, го­ лови А Б Н п. Я. Стецька, В сечесніш ого о. М. М атичака з Ш о т ля н д ії і інші. Н априкінці оф іційної частини Здвигу Крайова Управа С У М -у запропонувала учасникам схв а­ ли ти текст телеграм и до прем’є­ ра В еликобрітан ії і президента З Д А , які в той час м али зустріч в А н гл ії, та привітань М и тро­ политові К и р Й осиф ові в Ри м і і д -рові Дмитрові Донцову з на­ годи його 80-ліття. В телеграм і до прем’єра В ели кобрітан ії і президента З Д А б у л о зроблено такий закли к : «У кр аїн ц і, зібрані на X V -м у Здвизі С пілки У к р а їн ськ ої М о ­ 20

л о д і у м. Лестер, Брітанія, про­ сять Вас під час обговорення політичного полож ен н я у світі не забувати про п оневолені М осковщ иною народи, а особ­ ли во про наш україн ськи й на­ рід, який на протязі століть стоїть у перш их л а в а х оборон­ ців свободи і гідноєти лю дини й націй«. ДОКАЗ БУРХЛИВОГО РОСТУ Я к б уло почато, так і за к ін ­ чено оф іційну частину Здвигу м олитвою учасників його. П іс ля того почалася ш ирока спортова і культурн о-м и стец ька програ­ ма, в якій юні україн ц і зм ага­ ли ся за перш ість в спорті та п оказували свої здібності в р із­ них г а л у зя х мистецької самодіяльности. Вечором відбувся великий концерт з участю ба­ гатьох гуртків м истецької самодіяльности.

X V -ий Здвиг С У М -у у Б р іта ­ нії, присвячений пам’яті Л есі У країн ки і Євгена К он овальця, продемонстрував у черговий раз бур хли ви й ріст ц ієї за га льн о ­ ук р а їн ськ ої м олодечої організа­ ц ії коштом п рипливу нових ю них сил уж е не окремими оди­ ницями, а сотнями. Він теж став ф орумом д ля показу юними ч л е ­ нами С У М -у м а ло ї частини з того, чого вони навчилися за п ром инулий рік і щ о вони зм о­ ж у т ь доконати в майбутньому, якщ о матимуть відповідний про­ від, м удрих виховників і яскра­ во визначену мету. Д ля ук раїн ської громадськос­ т е Здвиг знову, як на долоні, підніс проблем у майбутности не ли ш е молодого покоління, а ле й майбутности наш ої еміґрації. Ц я проблема є пекучою і в а ж л и ­ вою, але не безнадійною ! До ї ї виріш ення мусять бути за луч ен і всі наші конструктивні си ли як по боці батьків дітей, так і по боці всіх наших організацій і

З ’ЇЗД С УМ У Ф Р А Н Ц ІЇ Автобус їде в дощ по гірських орпентинах, піднімаємося щ о­ раз то вище, довкола л іс і п о ло нини, навіть зауваж и ли ми мо­ дерне »вориння« з . . . пластикопога, кольорового дроту . . . , а і ї д і кінця немає. Н е видко вж е ні хат, ні людей. Справжній кінець св іту«! Вреш ті п риїхали до О тп’єр. Це малесенька осада, навіть не село, в справжньому »туп и к у«, бо веде до нього т ільк и сліпа дорога без виходу, з 80-ма меш канцями-фермерами, щ о випа­ сають х уд обу й виробляю ть, як їх н і найближ чі сусіди, — ш вей­ царський сир. А л е яка ж ч уд о­ ва, дика, гірська природа й пре­ красне, чисте й свіж е повітря! Та й колиш ня »п лєб а н ія«, як у винайняв нам священик з д а л е ­ кої парохії, — виявилася незви­ чайною д ля таборування. Багато просторих кімнат, «театральна за ля « в п р и леглій шопі, неве­ личкий, а ле догідний, бо за го­ роджений, сад д ля шатер і, — найваж ливіш ий плюс, — н іяк о­ го господаря, ні одного ч уж и н ­ ця серед нас!

установ. Якщ о б цьогорічний Здвиг т іль к и притягнув до про­ блеми українського молодого покоління ува гу представників наш их організацій і загалу, а ц* він зробив, судячи по промо­ вах представників і гостей, то він т іль к и одним тим своє зав­ дання виконав. І. К р у ш е л ь н и ц ь к и й

Ще того самого пополудня відбувся X I I Крайовий З ’їзд С У М -у Ф ранції. Різними п о їз­ дами, автобусами, автами, а то й ногами, — прибули з у с іх осе­ редків делегати. М и в и слух а ли гарного вступного слова уступ а ­ ючого голови Богдана Б іло го ц ь кого, який пригадав молодим делегатам, щ о С У М заснували перед 38-ми роками юнаки, що й ш ли на смерть, та що С У М — це безпартійна й понадконф есійна молодеча організація. П р о­ мова вибраного головою прези­ д ії п. сотн. Ф риза б ул а не менш зв ’язка й коротка, базувалася на тезі, щ о праця в С У М -і — це заправа до дальш ої громадської роботи д ля ук раїн ської громади. Привіти виголосили: сотн. М. Ф р и з від Г У О У Р Ф , пані А . Пастернак від »С ою зу У кр а їн ок «, Івась Пастернак від паризького осередку ім. С. Петлю ри, п. Р а х нянський від ф іл ії О У Р Ф у М ілю зі. З ’їзд проходив, хоч ділово, проте в веселій, ж артівливій атмосфері, та вибрав таку нову управу: голова — Богдан Б іл о гоцький, заступник голови — Петро Кучинський, секретар — Богданна Ф риз, скарбник — Петро Зелений, к ульт-осв ітн ій реф ерент — О ля Романчук, а членам и Управи є всі голови Осередків С У М у Ф ранції. К о н т ­ рольн а комісія: голова — Сте­ пан Ки сели к, Н аталка ІП иленко й О ля Бойко — члени. Н аступного дня почався пер­ ший таборовий тиждень. С. Н - ч 21

С У М В А В С Т Р ІЇ 2 червня 1983 р. у З альц б ур зі ральн ого й національного збе­ (А встр ія) від були ся звичайні за ­ реж ення ук р а їн ськ и х дітей і га ль н і збори С У М -у з участю молоді. За цей час правно о ф ор ­ 38 осіб — представників з таких м лен о осередок С У М - у в К у ф осередків: Інсбрук, К уф ш тайн, штайні, другий осередок існує в К ля ґен ф ур т , Ф елькерм аркт, ЗаЗ альц бур зі, в стадії оф орм лен ­ хендорф , Лінц, Л ям бах, З а л ь ц ня перебуваю ть щ е три осеред­ бурґ. Збори розпочали свою ки: в К ля ґен ф ур т і, Ф е л ь к е р працю коротким привітальним маркті й Ф іл л я х у . П лян ується словом уступаю чого голови д. П. заснувати осередки в Горіш ній Головін ського та молитвою »Б о А в ст р ії — в Б ур ґен ля н д і й Ш т а ж е, в и слух а й благан н я«. Збора­ єрмаркті. Сумівськими силами ми кер увала президія в складі: провадиться дві суботні ш коли, С. Бовдій — голова, С. Дранив як и х ук раїн ські діти, щ о пе­ цький — заст. голови, і:*.ж. М. реваж но народж ені вж е на ем і­ М аксименко — секретар. ґрації, навчаю ться ук раїн ськи х молитов, патріотичних пісень і Тривалим и оплесками сх в а ле­ но привіт великом у страдникові деклям ацій, вивчаю ть історію й й незламному борцеві за правду географ ію У к р а їн и ; л іте р а ту р ­ Х ристову, вірному синові ук р а ­ ними оповіданнями п ри щ еп лю ­ ється лю бов до У к р а їн и і т. д. їнського народу, — М и троп оли тові-Ісповідникові, Й ого Е ксцеВ ході зборів о. М. К а р д а л ен ц ії К и р Й оси ф у Сліпому. ш енко відправив м олебен ь та побаж ав С У М -о в і д альш и х доб­ Вставанням з місць та однорих усп іхів у праці на сла в у хвилинною мовчанкою учасн и ­ Бога і добро України. ки зборів вш анували пам’ять Героїв, що п о л я гл и за волю У к ­ П іс л я м олебня збори продов­ раїни, в тім трагічно загиблого ж у в а л и свою працю. В ід б улась з руки М оскви сл. пам. Є. К о ділова дискусія над звітами, а новальця, 25-річчя з дня смерти о п ісля уступаю чій уп раві у д і­ якого відзначаємо в цьом у році. лен о абсолю торію та обрано но­ ві керівні органи КУ СУМ Відтак присутні з великою А в ст р ії в такому ск ла д і: Петро вдячністю сприйняли н адіслані Головін ськи й — голова, Сергій зборам привіти від Ц ен тр альн ої Б овдій — заст. голови ; ч лен и У прави С У М -у , Голов н ої У п р а ­ Управи: М и кола П етрущ ак, М и ­ ви Л В У , К рай ової Управи С У М к о ла Кіндрат, Сергій Д раницьв А н гл ії, К У С У М -у в Н ім еч ­ кий, М и х а й ло Г а ла й і Осипа чині. Ч ер ез спізнення пошти не Ф а ль . м огли бути, на ж а ль, прочитані привіти від Г оло в н ої Управи Збори вислови ли щ иросердеч­ ООЧСУ та Г олов н ої Управи ну подяку за ф інансову допо­ УМ ХС. могу С п ілц і У к р а їн ськ о ї М олод і, всім добродіям, збірщ икам і Д а лі від були ся звіти уступ а ­ жертводавцям, а зокрема Г о л о в ­ ю чих керівних органів. Із ти х ній У п р а в і У к р а їн сь к о ї А м ер и ­ звітів присутні довідалися, щ о канської Ж ін о ч о ї Допомогової за пройдений рік, п ісля к іл ь к о х О рган ізац ії (пані С. Том аш івроків перерви, С У М в А в ст р ії ська — голова, пані С. Бартко зробив д уж е багато щодо мо­ 22

В А РГЕН ТИ Н І А К Т И В ІЗ У Є Т Ь Я Ю. С УМ Ф ормально, дотепер Ю. С У М іі Аргентині не існував. М олоді чимало, вона виховується у Рідній ш к о л і« нашими отцями душпастирями та свідомішими їатьками, але організаційно во­ да не оформлена. Над цими пиганнями призадумалися активні длени нашої к олон ії у Сан '•ранціско Соляно, іцо знахо­ диться у віддалі 15 км. від Б у нос А йресу і ріш или заснувати дерший В ід діл Ю. С У М в А р ентині. В тій справі ми пороіумілися з Центральною У п р а ­ вою СУМ , яка погодилася на гаку ініціятиву, бо в дійсності організацією молоді повинна зайнятися Управа СУМ , але во­ на вже довший час не діяльна. Справа молоді видається нам дуж е важливою, а особливо її зв’язок з молодечою організа— секретар), — за постійні гро­ шові посилки на Я линку, Свя­ чене і літн і дитячі оселі; подру­ зі Н аталці Бандері, котра най­ більш е спричинилася д ля роздобуття фінансів д ля діяльности С У М -у в А встрії; другові Сте­ панові М ихайліву, як такому, що перший спричинився до здо­ буття фінансів на початок ді­ яльности С У М -у в Австрії. Збори схвали ли відповідні ре­ золю ції й постанови. В резолю ­ ціях збори вітають: У країн ські Церкви, Ієрархів Україн ськи х Церков, український нарід, у к ­ раїнські національні патріотич­ ні установи на еміґрації, Ц ент­ ральну Управу С У М -у та всі Крайові Управи й осередки С У М -у. Сергій Б о в д і й

цією СУМ , що діє у всіх країнах поселення українців. Наша громада у Сан Ф р а н ціско Соляно існує вже від 1949 року, коли сюди прибули посе­ ленці з Австрії. Ч ерез к ільк а років число родин п обільш ува­ лося і праця розгорталася, го­ ловно національно-усвідом лю юча. Розходиться досить укра­ їн ської преси, як »Н Іл я х П еремоги« і «В извольний Ш л я х « з Европи, «У к р аїн ськ е С лов о« і »Ж и т т я « з Буенос Айресу, а та­ кож деякі газети і ж урн али із З Д А і Канади. «Рідн ою ш колою « займалася спочатку п -і Ш ер емета, а п ісля її виїзду до З Д А учителю вання перебрала п -і М а ­ рія Прокопович. Знову ж п. Прокопович є від ряду років скарб­ ником ф іл ії »П росвіта«. В 1956 р. громада куп и ла власну п лощ у під будову домів­ ки і тепер уж е є своє примі­ щення на сходини і ш колу. П о ­ свячення домівки відбулося в 1960 р. і його довершив о. М. Куницький, котрий обслуговує нашу громаду та вчить дітей релігії. У «Р ід н ій ш к олі« наука про­ вадиться лиш е д ля молодш их, а старші діти понад 14 років життя ходять до середніх чи технічних ш кіл, а разом з тим тратять зв ’язок з українським середовищем і забуваю ть те, що навчилися у »Р .Ш .«. Ц ієї кате­ горії молоді не сміємо залиш ити на призволяще. Ї ї місце в Ю. СУМ . Старше юнацтво СУМ , що охоплю є молодь від 12 до 18 ро­ ків, зможе найкраще продовж у­ вати навчання наших ш к іл та приготовляти майбутніх виховників молоді. Не можна пого­ 23

Група українських дітей із своєю виховницею в Сан Франціско Соляна, Аргентина, де засновано новий відділ юнацтва С У М

дитися з тим, щоб молодеча ор­ ганізація займалася ли ш е з а ­ бавами. Програма праці С У М є всесторсння і спрямована в п ер­ ш у чергу на п огли блен н я і до­ повнення ук раїнознавчих дис­ циплін та вироблення націо­ нального світогляду. Н аш у пра­ цю має просвічувати одна ідея — приготування кадрів д ля служ б и Україні. Основую чі збори В ід д іл у Ю. С У М у С. Ф . С оляно відбули ся 8 червня 1963 p., на яки х б уло присутніх 16 ч лен ів юнацтва. Зборами проводив д. В. Застав­ ний, який пояснив завдання ор ­ ганізації С У М та П рави льн и к Ю. С У М , і відчитав св ітоглядово-виховні залож ен н я юнац­ тва СУМ . Провід В ід д іл у Ю. С У М ви­ брано в такому складі: Петро Сенів — голова, Зеня Заставна 24

— заступниця, В іра Б огайчук — писар, Зеня Х арів ська — скарб­ ник, Я рослав З ілін к а — госпо­ дар, А н др ій Сарахман — за­ ступник. Н а кінець треба згадати, щ о від коли відновлено контакти з Ц ен тральн ою Управою С У М у Б р ю сселі сум івські видання, як »А в а н ґа р д « і »К р и л а т і« зн а хо ­ д ять все нових передплатників. Зокрема ж ур н а л д ля юнацтва » К р и л а т і« може допомогти на­ ш ій м олоді вдерж атися при у к ­ раїнстві. Том у закликаєм о бать­ ків передплатити цей ж ур н а л д ля своїх дітей. С ум івськи х ви­ дань не повинно бракувати по наш их домівках ф іл ій «П р о св і­ тив, бо всі ми змагаємо до одної мети — виховати м олодь на доб­ ри х громадян, чесних християн і патріотів нашого народу. В. Заставний

Т А Б ІР В ОГАЙО »Б орись і добувайся Б атьків­ щ ини» — під таким кличем на­ шої славної поетки Л есі У к р а ­ їнки відбувся виш кільн о-ви ховний табір Ю нацтва С У М А стейту Огайо, ЗДА, під назвою « Л і ­ сова пісня«. Табір був присвя­ чений теж відзначенню цього року 20-річчя А Б Н та 25-річчю з дня трагічної загибелі сл. пам. полк. Є. К оновальц я — осново­ полож ника У В О -О У Н . Ц ьогорічний табір Ю. С У М А «Лісова пісня« в стейті Огайо тривав від 15-го червня до 13-го липня 1963 року. На коменданта табору був запрошений проф. Осип Байко з Дітройту, але ч е­ рез певні причини проф. Осип Байко не міг прийняти того по­ чесного посту провідника м о ло ­ ді, як у він з найдовшого часу так д уж е любить. Все таки на відкриття табору проф. О. Б ай­ ко приїхав і дав вказівки д ля ведення табору, а на коменданта покликано молодого студента — сумівця Ю рка К ульч и ц ьк ого з Стейт К ент Університету. Д а л ь ­ ший склад команди табору: б ун ­ чуж ний — Ігор Кунаш , студент К ейс Університету в К лів лен д і, бунчуж на О ленка М ельн и к (б у ­ ла перш их два тижні, бо п ізн і­ ше ви їхала на сумівську оселю Ю. С У М А , табір в Е л л ен в іл Н. Й.), других два тиж ні б ун ч уж ною б ул а Рома Вирста — обид­ ві студію ю ть на вчительок в Стейт К ен т Університеті; інтен­ дант М и ха й ло Лаврів. П ротя­ гом цього місяця в таборі був проф. Григорій Л інчевський — член виховної ради осередку С У М А в К лів лен д і. С лід згадати, що ц ілий місяць панство Ясевичі відповідали за

таборову кухню, а як к ухн я в таборі працює справно, то д ля команди табору відпадає п о ло ­ вина клопотів. На к у хн і допо­ магали пані Тарчанин, П о глід і Ціш кевич. За комісію табору і всі технічні таборові справи від­ повідав голова осередку С У М А ім. Тараса Ш евченка на Пармі д. Теодозій Тарчанин. Душ пастирську опіку вів декан о. Ш и манський з Парми, який щ оне­ д іл і відправляв Б огослуж ення, а також іцовівтірка та щ очет­ верга провадив з юнацтвом гутірки. Головн у ролю у всіх технічних справах відігравав голова осе­ редку С У М А ім. гетьмана Б о г­ дана Х м ельн и цького в К л ів л е н ­ ді д. М икола П оглід ; під час та­ бору приїздив і вчив співу та скечів д. В асиль М удрак. Під час студентського К он гр есу в К лів лен д і, в якому дд. Ю рко К у льч и ц ьк и й і Ігор К ун аш бра­ ли участь як делегати, команду табору на два дні перебрали дд. Григорій Головка і Т е о ф іл ь Ц і­ шкевич. Друг Т е о ф іл ь Ц іш ке­ вич, як булавний Ю. С У М А »К о р с у н ь « ч. З в К лів лен д і, до­ клав багато праці в тому таборі. У цьогорічному сумівському таборі «Л ісов а п існ я« взяло участь 145 юнаків і юначок. Т а ­ бір був поділений на курені, к ущ і і рої. К уренем »У с у с у с и « керував Ярослав Кряснянський, »П ерем ога« — О ля Джуман, к у ­ щ ем »С іч « — М икола Свериденко, »Н а д ія « -— М арійка О лійник. Роїв б уло 14-ть. До кожного роя було призначено найменше 7 осіб. За час таборування від булося 50-ть гутірок; вивчали пісні, д ек ля мації, літературу, географію 25

У країни і т. д. Вивчалася теж англійська мова. Посеред табору з м оху б ула укладен а мапа України. Суботами відбувались в зли к і ватри, що їх юнацтво називає »сум івські всгні«. П ід час ватри сумівці влаш товува­ л и сам одіяльні мистецькі ви ­ ступи. В таборі »Л ісов а пісня« цього року було юнацтво з таких осе­ редків: К л ів л ен д , Парма, Акрон, Кентон і Льорейн. Л ік а р ськ у о бслугу під час та­ борування вели лік а р і: д-р О. К лос, д-р Зенон Винницький і д -р М ирослав Орловський. Д -рові О рловськом у н алеж ить подя­ ка за те, щ о він під час л ік у ­

вання таборовиків не брав платні.

12-го липня б ула остання сумівська ватра, під час якої юнацтво виступило зі своїми пописами. Програмою виступів к е­ р ували бун чуж н і Ігор К ун аш і Рома Вирста. На закінчення к о­ мендант табору д. Ю рко К у л ь чицький подякував усьом у юна­ цтву і родичам за таку ч и слен ­ ну участь у таборі. Ватру закін ч зно молитвою. По закінчені табору юнацтво прощ алося висловами щ ирих побаж ань та сумівським приві­ том: Гартуйсь! Володимир Кметь

Юнацтво С У М А в Акроні, Огайо, ЗДА, на сходинах, на яких науку переводив місцевий парох.

26

«Ю Н А Ц Ь К А С ІЧ « У Б Е Л ЬГІЇ Цьогорічний табір юного С У М Б е л ь гії відбувся, як і ми­ нулого року, в »підш ахрованому« на »старовинність« замку Ля ба« в Еш -ан-Реф ай. Н аслухавш ись похвал від го­ сподаря замку проф. Бутса за розмалювання їд альн і нашими півниками« та »голубам и «, які щасливо простояли ввесь рік та п ри ва ли ли цей рукотворний пін майстра О лега Н иж анків( ького, — загадали »січовики« внести нові »уліп ш ен н я « в зам­ ку. А що бельгійська погода х и ­ мерна й кож ної хвилини може піти дощ, то й загадав о. К у р и лас — таборовий духовник — влаш тувати якусь к а п л и ч к у .. . І ось на святих Петра і П авла — наша церква б ула готова, й коли при їхали наші отці свя­ щеники: о. декан Ф уканьчик, о. К іт та о. Риж ак, то не могли надивуватися з *юнацької вигадливости: капличка й справді ви­ гля дала досить гарно, а сумівський хор лун к о співав на весь замок. Ц ьогорічні таборові зайняття зазнали змін. У зявш и до уваги, що минулорічні таборяни скар­ ж илися на надто велике пере­ вантаження »лек ц ія м и «, — ко­ мендант табору й голова С У М -у інж. О. К о в а ль та мґр. Г. Ощ ипко —- голова К У С У М -у в Б е л ь ­ гії — виріш или »зв узи ти « по­ важні зайняття до двох годин денно. У цих двох годинах тре­ ба було вмістити предмети у к ­ раїнознавства, якими займа­ лися вони обидва з допомогою о. д-ра К ур и ла са та Л. Вітош инської. Зате більш е часу припало на такі присмні д ля нашої мо­ лоді предмети, як спів і танці. Д ля науки співу приїхав із А н ­

г л ії дириґент М и хай ло Кондрат, який має багато досвіду в ве­ денні дитячих хорів. Він навчав наших дітей зовсім невідомих їм народніх пісень, часто своєї власн ої обробки. Д ля танців енергійний інж. К о в а ль піднайшов колиш ню ученицю київської балетної ш ко­ ли п. К лав дію Турчак. В половині нашого таборуван­ ня прибуло багато гостей. Зо­ крема, трохи припізнився керів­ ник »Л и м а н у « п. М и хай ло Т к а ­ чук з А н глії. Зате з подвійним запалом і завзяттям почалися лек ц ії танців. Н еменш е зацікавлення в таборовиків розбудив і д -р М и хай ло Гоцій, що прибув із Німеччини, з »таємничою « валізкою . В ній містився апарат і ф ільм и д ля висвітлювання. І хоч у ж е пер­ ший сеанс розчарував менших учасників, бо замість »ф іл ь м у « вони бачили н езрозум ілі їм в і­ зерунки розкопаних археолога­ ми безцінних багатств старовин­ ної У країн и — майстерні вироби з каменя, бронзи, срібла й зо л о ­ та, різьби, прикраси й зброю, — то зате старше юнацтво вельми собі вподобало оці сеанси. Неабиякою новинкою було введення в таборовий звичай навчання менш их юнаків — старшими. Ц е відносилося зо­ крема до засвоєння української абетки, читання і писання тими таборовиками, які не володію ть українською мовою. І як вияви­ ли кінцеві іспити, наші сумівці д уж е гарно з цього завдання вив’язали ся: старші вм іли вчи­ ти менших, а менші пильно п рикладалися до науки. В половині табору відбулася ватра при теплій і сухій погоді.

27

От. д-р Б . Курилас, капелян С У М в Бельгії, між частиною учасників табору С У М в Еш -ан-Реф ай цього літа. (До речі: погода ц. р. в Б е л ь гії л і«. Вояки віддали почесть суб ула така »п ля ж ев а «, якої не мівському прапорові та стояли пам’ятають найстаріші б ель гій ­ »струн ко« при суііванні » Щ е не ці!). Щ оправда, таборовики на­ вмєрла«. Комендант табору друг звали цю ватру »академією «, бо Ощипко та о. д -р Б. К ур и ла с замість скечів і жартів сл у х а ли привітали бельгій ськи х вояків короткими промовами, а їхн ій промов, але це була їхн я вина: старшина відповів гарним запев­ коли б б ули приготували б іл ь ­ ненням, що «У к р аїн а та Б е ль гія ше точок ж артівливої програми, разом боротимуться за волю і то було б менше часу на про­ мир у світі«. мови! Закінчення сумівського табору На бельгійськи й табір при ї­ в Еш -ан-Реф ай (Б ельгія ) 28. 7. х а ли ц. р. такі »закордонні« суц. р. відбувалося за встановле­ мівці: Л іза Сенткевич і В а си ль­ ним порядком. Ц е кожнорічна ко Бідник із Ф ранції, Ліда, Н а ­ велика імпреза, на яку з ’їж д ж а талка й М икола Морози з Н і­ ються з ус іх закутків Б е л ь г ії не меччини. Всі вони швидко в к лю ­ чилися в »б ел ь гій с ь к у « дисцип­ тільк и батьки дітвори та сумівл ін у та гарно вив’язувалися зі ці, що з якихось причин ?ІЄ своїх таборових завдань. У свою змогли побувати в таборі, але й велика маса українського гро­ чергу, »ф ран ц узи « запрош ують »б ель гій ц ів « приїхати на табір мадянства, що вважає здвиг ц і­ до Франції. кавою й патріотичною імпрезою, а також місцем зустрічі зі свої­ Одного дня заблукав до на­ ми земляками, знайомими, това­ шого табору відділ збройних сил ришами. Н А Т О , якого комендант виявив Соф ія Н а у м о в и ч баж ання бути на нашому »а п е­ 28

В О С ЕЛ І »Б ІЛ О Г О Р Щ А « Б ІЛ Я В неділю , 7. 7. 1963 року, в власній о селі »Б іл о го р щ а « О се­ редок С У М у Судбурах, К а н а ­ да, відкрив цьогорічне табору­ вання. Табір названо »Л ісов а ІІісн я« Л . Українки. П ерш і два тиж ні таборувала тут м олодь від 7-14 років ж и т ­ тя. В сіх учасників у таборі було 40, не враховую чи командного к ладу і кухонного персоналу. Комендантом табору від 7-14 іи пня був В. Давидяк, від 14-21 М. Заверуха. Головним ви ховником б ула Стефа Дурда, м оло­ да і здібна студентка Л он дон ­ ського університету. Вона ув ела в табір дійсний сумівський д ух і з надзвичайною енергією ви­ в’язувала ся із своїх завдань. З великою поміччю прийш ли нам впорядчики-випускники попе­ редніх ви ш к ільн и х таборів: О ля Ганич, А нна Прус, В аси ль З е­ ленчук, Іго р Дубецький, Н естор

СУД БУР

Х и тра і В аси ль Порицький. В о ­ ни віддали всі свої вм ілості д л я успіш ного переведення перш ого двотиж невого відпочинково-виховного табору. Перш ий тиж день таборуван­ ня, крім занять передбачених в ін струкціях цьогорічного табо­ рування, відбувся під знаком підготовки до Свята Ю ного С у мівця. Саме свято в ід булося в неділю , 14 липня. П ід час другого тижня, табо­ рування проходило б іль ш е під знаком спортових і розвагових занять. Саме закінчення табо­ рування відбудеться 11 серпня ц. р. аж п ісля закінчення виш к ільн ого мандрівного табору з участю всього молодш ого і стар­ шого юнацтва СУМ . П ерш і два тиж ні таборування увін чали ся цілковитим успіхом. В. Д.

Учасники літнього табору »Бескид«, що його влаштував Осередок С У М А в Акрон, Огайо, ЗД А.

29

Т А Б ІР С У М У Ш ІК А ҐО В затишній, гористій місцево­ сті, віддаленій на 180 м и ль на північний захід від і н д у с т р і а л ь ­ н о го велетня Ам ерики — Ш ік а Го, 75 сумівок і сумівців розпо­ ча ли в суботу, 22 червня 1963 року, ви ш кільни й табір »Л ісов а пісня«. Підготований та органі­ зований він осередком С У М А ім. М. П авлуш кова в Ш ікаґо та відбувався у власній оселі осе­ редку б іл я містечка Барабу в ш таті Віскансін. Ц и х 75 юначок та юнаків, що п ри їхали 22 червня на двотиж ­ неве перебування на оселю, р е­ презентую ть осередок із відді­ лом Ю нацтва, що нараховує по­ над п’ятсот член ів у тридцятип ’яти рсях. З допомогою цього першого виш кільного табору во­ ни мають скріпити та п о б іл ь ­ шити кадри своїх виховників і впорядників. Відповідно до ц ьо ­ го ук лад ен а програма, в якій головний натиск, попри всі тра­ диційні таборові заняття, к л а ­ деться на виховну сторінку та ґрунтовніш е запізнається ю на­ чок і юнаків з методою ведення виховної та організаційної пра­ ці в С п ілц і У к р а їн ськ ої М олоді. Табором »Л ісов а пісня« к ер у­ вала команда на ч о лі з комен­ дантом другом Д. Багрієм, з д уж е добрим виховним персо­ налом в особах відомих громад­ ськи х та сум івських діячів, як — д-р М. Гута — голова К р а ­ йової Управи С У М -у в Канаді, проф. Д. Ш ум ей — голова В и ­ ховної Ради в Ш ікаґо, д-р Б. С тебельський — Головний Б у лавний при Головній У п раві С пілки У к р а їн ськ ої М олоді, мґр. Д. Ш тогрин, подруга М. Яцків і пані С. Ґоляш . З ацікавлення цим табором ба­ тьків, добір його учасників, за ­ ЗО

безпечення таборовиків високо­ кваліф ікованим и виховниками та відповідною Ком андою і гос­ подарчим персоналом вказую ть на солідн у працю, в кладен у в зорганізування табору управою осередку на ч о л і з головою д-ром Л укою К остели н ою та Б у ­ лавою 2-го В ід д іл у Ю нацтва С У М А »О деса«, очолю ваною б улавним другом В. Палагню ком. Р -н . З ТАБОРОВОГО ГУМ ОРУ (таємниці іспитової комісії) — Я к і знаєш сум івські ви­ дання — »К р и л а т і«, »Ід е я і Чин СУМ « . . .

— І ще? А ван . ..

— Авантю рник! *

— Я к зветься юнак п ісл я д р у­ гого іспиту? Звід . . .

— Ага, вж е знаю : Свистун! * — Назви мені чотири темпе­ раменти.

— Сангвінічний, холеричний, м елян холій н и й . . .

— І. . . ф. . .

— Ф армацевтичний! * П ІД С Л У Х А Н А Р О З М О В А — Ч и ви ч ули ? К а ж у ть , що д-р Гоцій привіз самі неґативи! Ф іл ь м у не буде!

— Я к і неґативи, дурню? Н а ­ впаки, це самі позитиви! Ф іл ь м буде!

— Ви обидва нічого не знаєте! Ц е зветься: детективи!

— Ч удесно! Видно, щ о буде якийсь поліційний ф ільм . (Подав Г. О., Б е ль гія )

це

Л ІТ Н І Т А Б О Р И С УМ В Б Р ІТ А Н ІЇ

Частина команди і учасників табору С У М у Таклей із своїм гостем, мером міста Ш іплей. Біля мера (перший злів а ) — комендант табору д. М . Соломка. В суботу, 27-го липня ц. p., з’їх а л о с ь з осередків С У М в Брітанії юнацтво, щоб узяти участь у сум івських л іт н іх та­ борах на час трьох тижнів. До таборів п рибуло 360 юначок і юнаків та 72 особи керівного й технічного персоналу. Відкриття 1-го табору в о селі С У Б від булося в неділю , 28-го липня, о гсд. 9-ій ранку. Б огослуж ен н я відправив о. д-р Орач. Заступник голови К райової У п ­ рави д. В. О леськ ів оф іційною формою наказу передав повновласті над табором коменданто­ ві д. М. Гринюкові і ц ілій к о­ манді в складі: д-р С. М. Ф о стун. Б. Острожинський, В. Семенюк, В. Гарун, В. Гринюк, І. Овчарик, О. Довбуш , JI. Стадник і І. Іванцюра. В перш ому таборі було 104

ю начки і 100 юнаків та 39 осіб персоналу. В ідкриття 2-го табору в Т а к ­ лей б іля Брадф орду від булося також о год. 9-ій ранку. П іс л я Б огослуж ен н я, що його відпра­ вив о. д-р М. Ничка, голова К рай ової Управи д. Я. Деременда привітав учасників та пере­ дав оф іційно команду над та­ бором кош овому д. М. Солом ці та команді в складі: Б. М арчейко, М. Яроцький, Н. М арченко, А. Скалоцький, А. Деременда, JI. М арків і Б. Рогач. В другом у таборі б у л о 86 ю на­ ків, 70 юначок та 33 осіб пер­ соналу. В перш ому таборі зібрано юнацтво з пересічним віком 1216 років, в другом у таборі — юнацтво молодш ого віку — від 8-12 років.

31

Т А Б О Р У В А Н Н Я Н А »В Е РХО ВИ Н І« Згідно з наміченим плином, таборування в сумівській оселі »В ерховина« під М онтреалем, Канада, розпочалося у неділю 7-го липня. Таборування розпо­ чато св. Літургією , що її в ід слу­ ж ив в наміренні таборовиків, командного і виховного складу та батьків, яким добро ви хо­ вання їх н іх дітей леж и ть на серці, — сум. капелян о. М и ко­ ла Марків. Табір поділено на два підтабори: 1. Виховно-відпочинковий -- і д ля дівчат і хлопців від 7-12 років.

2. Виш кільно-відпочинковий »Л ісова пісня« ім. Л есі У к р а їн ­ ки д ля старших юначок від 13 років і вище. Ч исельний стан юначок і ю наків: а) Виш кільно-відпочинковий табір — старших юначок 15, впорядниць 2. б) Виховно-відпочинковий та­ бір — молодш их юначок 46, впо­ рядниць 6. в) Виховно-відпочинковий та­

бір — молодш их юнаків 55, впо­ рядниць 4, впорядників 5. Разом в таборі: юначок 73, юнаків 60. Командний склад: д рузі і по­ други М. А н др ухів — комен­ дант, М арія Герасимович — пи­ сар, Марта Л евицька — головна виховниця, Всч. о. М. М арків — капелян, Орест Дубас — бун ч у­ жний, д -р Б. Волинський — л і ­ кар, Надія М ельн и к — мед­ сестра, Степан Лапчак — обоз­ ний, О ля Ш ептицька — обозна. Впорядниці дівочого табору: подр. М арія Гарасимович, ст. ю. Л еся Бандера, ст. ю. М арія Суржиця, ст. ю. Ірина Воркевич, подр. Оксана Склярчук, ст. ю. О ля Гребеник, ст. ю. О ля Ф а р мус, ст. ю. Лариса Гук. Впорядники та впорядниці виховно-відпочинкового підтабору: ст. юнаки — Степан Лапчак, Ярослав Дубас, Орест Дубас, Я рослав Грицейків; ст. юначки: О ля Ш ептицька, Ірина Двожак, Віра Болюбаш, Даня Дубас. Господарський склад: старший юнак Богдан Павлівський.

П р о ф . М . Ш еґедин навчає членів С У М — учасників вишкільного табору »В о л и н ь « в Австралії.

Т А Б О Р И С К ІН Ч И Л И С Ь . Влучний «постскриптуме до ьогорічного таборування украіської молоді за кордонами ітьківщини зробив автор (- к о ) її » Ш л я х у П еремоги« і ми дош олили собі його подати нижче деяким скороченням: Мабуть, не буде п еребільш ен ­ ня, коли скажемо, що такого масового характеру, як цього року, українські молодечі л іт ньо-відпочинкові та виш кільні табори дотепер не мали. О соб­ ливо к оли мова йде про табори С У М -у. Досить навести прик­ лад із сумівського табору в ІІІонґав, у Німеччині. Торік там відпочивало приблизно 180 ю на­ чок і юнаків, а цього року вже понад 220. Т е саме можна б уло спостерегти і в інш их країнах українського поселення. Значення цих таборів очевид­ не. Головне — юнацтво в табо­ рах б ли ж ч е пізнає все своє р ід ­ не, українське, а крім того — в середовищ і своєму почуває себе цілком інакше, ніж серед ч уж о ­ го оточення. Ч ер ез відповідні гутірки, концерти, виступи, від­ прави Б огослуж б і т. д. наша м олодь має нагоду пізнати, а то й засвоїти українські націо­ н альні та .релігійні звичаї та обичаї, традиції, щ о є головним виховним чинником, якщ о йде­ ться про вироблення в юнацтві національного світогляду. Р о з ­ вивається теж у таборах ін іц іятива молоді, плекається ф ізи ч ­ на вправність та розумова км іт­ ливість. Багато з-пом іж наших дітей щойно по к іл ь к о х роках перебування в таборах навча­ ються ук раїн ської мови та при­ в’язую ться до українства вза­ галі. Один юнак, побувавши вперше в сумівському таборі, невимушено висловився так: » Я

оце вперш е зрозумів, яка гарна повинна бути Україна, коли має таких гарних синів і д оч ок!« Слова прості, але ж які вони багатомовні! А л е літн і табори скінчились. Ти сяч і юначок і юнаків у р із­ них країнах українського посе­ лен н я повернулися з таборів до­ дому. А незабаром — час ш к іл ь ­ н ої науки. І тут перед батьками дітей, що побували в таборах, виховниками, молодечими орга­ нізаціями стоїть величезне зав­ дання, а саме: зберегти отой д ух радісного піднесення, який три­ вав під час таборування, аж до часу наступних вакацій. Н е до­ пустити такої обставини, таких умов, щоб дитина, приїхавш и з табору повна сил і наснаги, на­ ціонального збудж ення, поволі стала кволою, байдуж ою до всього, що є українським. Д ля цього треба, щоб на весь дов­ гий міжвакаційний час не зав­ мирала серед нашої молоді пра­ ця сам одіяльних мистецьких гуртків, щоб молоді давати зм о­ гу частіш е збиратися в своїх клю бах, домівках і т. д., а там, де таких немає, треба орган ізу­ вати періодичні (осінні, зимові, весняні) зустрічі україн ської молоді. З цього приводу д уж е добрий приклад подала С пілка У к р а їн ськ ої М олод і в Німеччині. У всякому разі, подбаймо про все, що м огло б спричинитися до втримання в наш ої молоді всього того доброго, що вона н абула під час л іт н іх табору­ вань. Щ об засвоєне і пізнане нею в таборах швидко не розві­ ялось, не розгубилось. Бо інак­ ше й табори б не виконали того свого обов’язку, яке вони по­ винні б ули виконати.

33

Сумівський калейдоскоп * П одруга Наталка Бандера, член Крайової Управи С У М в Канаді, під час свого побуту в Европі цього року відвідала Б р і танію і, на просьбу Крайової Управи, побувала в кількох О с е ­ редках С У М , де зустрілася з юнацтвом. Своєю присутністю і речевими доповідями под. Н а ­ талка збудила в сотень юнаків і юначок С У М великий ентузіязм, як про и,е свідчать ось такі вислови в дописах на С У М - і в с ь к и х сторінках: » Х о ч подруга Наталка е віком досить молода, своєю промо^вою зворушила всіх присутніх — на­ віть найменших сумівців . . . Н а ­ певно ніхто з нас не забуде її гарячі слова й пам’ятатиме їх завжди. Думаю, що після цієї зустрічі ніхто не буде сороми­ тись говорити українською мо­ вою та що будемо горді тим, що наша мета — визволення Украї­ ни . . . « (»Гол о с М о л о д і «) Або: .. . » Зустрічі з подругою Наталкою я ніколи не забуду. Вона зробила на мене дуже гар­ не враження, і я вірю, що ми ще стрінемось, але вже на на­ шій вільній Україні«. (»1дея і Ч ин«) Ці два уривки із слів юних дописувачів свідчать вистачаю­ ча яким корисним і успішним був короткий побут подруги Бандери між сумівцями в Б р і­ танії. * Осередок С У М у Вінніпеґу влаштував, 19 травня 1963 p., традиційний Місян,ь Ю ного С у мівця. Імпреза в Інституті » П р о світи« складалася з двох частин: організаційної, що була підсум­ ком внутрішньої праці С У М з молоддю, та показу худож ньої самодіяльности юних членів 34

С У М . Капелян С У М о. 3. З о ло­ тий, голова Осередку д. І. Ц я пута, представник Крайової У п ­ рави С У М в Канаді д. Т. Н а рожняк, булавний відділу Ю. С У М д. 3. Гудима та інші були присутні на цьому святі молоді. * Відділ Ю. С У М у Віндзорі, Канада, в травні ц. р. відзначав своє десятиріччя. В святочній імпрезі, яка відбулася з цієї на­ годи, взяли участь голова К У С У М в Канаді д - р М . Гута, о. Ю. Габрусевич, голова Осередк у С У М д. П. Мицак та багато ін­ ш их жертсцвних членів С У М і гостей. Відділ ІО. С У М у Віндзорі був заснований 10. 10. 1953 р. Голо­ вою Осередку С У М був тоді д. П. Мицак, а з юнацтвом працю­ вали: д.д. М. Марущак, С к у л ь ський, М. Макар, С. Смик, П. М ицак та І. Бакса. Спів у нав­ чав д. В. Коростіль, а танців — п. Терлецький і п. Лесюк. В и ховниками були: панство М а р кусі, проф. І. Юрків, п - і П а л ащук, д. С. Смик, а від 1958 р. ще й д. І. Мордованець.

* Сумівський день, 7 липня ц. p., в лісовій околиці Шікаґо влаштував місцевий Осередок С У М . Цим днем члени і п р и ­ хильники С У М відзначили 50річчя з дня смерти Л есі У країн­ ки, 25-річчя з дня смерти Є в г е ­ на Коновальця, 30-річчя голоду в Україні та 20-річчя постання А Б Н . Керував програмою дня д. С. Ґоляш, колишній старши­ на У П А . До членів С У М і гос­ тей промовляли: голова О се р ед­ ку С У М д. Л. Костелина, голова К У С У М в Канаді д - р М. Гута, д. С. Ґоляш та представник Г У С У М А д - р Куляс. Після офіцій­ ної частини свята відбулася ш и ­

рока мистецька програма, в якій взяли участь відома оркестра С У М А під керівництвом проф. І. Повалячека та сумівські гурт­ ки мистецької самодіяльности. * Наприкінці червня, захода­ ми О У Ж і С У М у Бельгії, від­ булася подорож понад 80 осіб до Санліс у Франції під статую княжни А н н и Ярославни, яка .900 років тому була коронована на французький престіл. * Осередок С У М у Дортмунді, Німеччина, відзначив, 23 червня ц. p., роковини трагічної смерти С. Петлюри і Є. Коновальця. От. протосрей Васильчук відпра­ вив Богослуження і панахиду. На сходинах реферат прочитав голова Осередку С У М д. С. Т о варницький.

* Осередок С У М у Манчестері, Англія, відзначив, 7 липня ц. p., роковини проголошення віднов­ лення української держави ак­ том з ЗО червня 1941 р. В про­ грамі святочного зібрання були доповідь, читання документів і послань, пісні у виконанні хору »Гомін« і солістів, деклямація віршів тощо. До зібраних про­ мовляв теж голова К У С У М у Брітанії д. Я. Деременда. * Осередок С У М А в Янґстовні, ЗДА, бере жваїву участь у місцевій українській громадській і культурно-освітній праці. Г о­ ловою Осередку є д. Леник. * Свято української матері влаштував Осередок СУМ у Ромба, Франція, разом з місце­ вим відділом О У Р Ф . М іж вико­ навцями програми свята була теж голова Осередку панна Ір и ­ на Кухарчук. * Футбольна команда »Крила«, що є гордістю Осередку С У М А в Шікаґо, ЗДА, здобула напочатку червня ц. р. перше місце та звання мистця Спілки укра­ їнських американських спорто-

biujc товариств півночі ЗДА ( С У A C T -П ів н іч ) на 1963 рік. Турнір, з якого » К р и л а « ви й­ шли переможцем, відбувся в Клівленді з участю 5 українсь­ ких футбольних команд.

Здобуте членами С У М п е р шенство є їхнім другим таким осягом і припало якраз у 10-річчя існування С К С У М А » К р и ла«. У складі команди »К рил а «, керівником якої є д. П. Гнатів, грають: С. Боднар, Я. Куляс, Є. Мандзій, М . Мандзій, О. Думановський, П. Надзікевич, І. М а зуркевич, В. Федчина, М. К у ­ ляс, О. Галів, І. Гулик, Є. А н д рущишин, В. Абрамюк, ІО. Куляс.

* Осередок С У М у Льєжі, Бельгія, який існує від 1947 p., належить до найкращих і най­ активніших Осередків С У М у тій країні. Майже всі юні члени С У М в тому Осередку пройшли курси українознавства і здали іспити І, 11 і. I I I ступеня. Стар­ ші юнаки проходять вищі кур ­ си українознавства. П ри О с е ­ редку існує танцювальна група »Верховина«, яка втішається ве­ ликою популярністю між свої­ ми і чужими глядачами. У спіх у своїй багатогранній роботі Осередок може завдячувати р у ­ хливому Комітетові Осередку на чолі з д. М. Хомою, а також своєму опікунові і добродієві — от. деканові Г. Фуканчикові. * Осередок С У М у Міннеаполісі, ЗДА, був співорганізатором свята героїв, яке відбулося там з великим успіхом. В художній частині святочного зібрання ви­ ступала місцева струпна орке­ стра СУМ під керівництвом проф. Р. Ставничого. Головою К О С У М в Міннеаполісі є д. П. Банаш. * Члени Ноттінґгамі,

Осередку С У М у Англія, брали ак­ 35

тивну участь у ць огорічно м у святкуванні ро к ов ин в ід н овл ен ­ ня української державпости. * П р о ф е с о р Г. Ващенко, я к о ­ му спов н ило ся 85 років і який являється почесним членом С У М за й ого невтомну п е д а го гіч н у і н а ц іо н а л ь н о -в и х о в н у роботу на користь українській молоді, в і д ­ відав табір С У М у Ш он ґа в , Н і ­ меччина, де ц ь о го року табору­ вало коло 300 юнаків і юначок. К о ш о в и й табору д. Р. Д е б р и ц ь ки й привітав достойного гостя на спец іял ьній збірці таборовиків, після ч о го юнацт.во п о к а з у ­ ва ло свої здібності в співі, д е ­ кламаціях, танцях і музиці.

* Ж і н о ч а ланка при О с е р е д к у СУМ в Монтреалі, Канада, в чи сл і понад 70 членів і під ум і­ лим керівництвом п - і С. Ш н у ргв ської та співпраці всіх ч л е ­ нів добилася в е л и к и х у спіх ів на різ н и х відтинках гром адського життя. О сн о в н и м завданням л а н ­ ки є допомагати місцевому О с е ­ редк ові С У М у ви ховн ій роботі з молоддю. Я к б и так в ін ш и х містах і країнах ш ановні п о д р у г и п і д х о ­ п и л и ц ю ко ри сн у ініціятиву на­ ш и х монтреальок!

* 30-го чер вня у Ванкувері, Канада, відбався попис ю н и х членів С У М . П р и цій нагоді п і д ­ готовані юнаки і юначки скла­ да л и Ю н а ц ь к у обітницю. * Яр осл а в К у л я с , заступник го л о в и О с е р е д к у С У М А ім. П а в л у ш к о в а в Ш ікаґо, З Д А , і ак­ тивний довголітній ч л е н с п о р тового к л ю б у С У М А »К ри л а «, обраний віцепрезидентом » Н а ціо нал ьної Ф утбольної Л і ґ и Ш і ­ каґо. Л іґа є на йб ільш ою в З Д А , бо об’єднує 49 клюбів, які мають 72 діяльні футбольні команди. * Ю н а к и й юначки С У М з Т а мін брали участь, 7 л и п н я 1963 року, в міському святі в м. Ш а лєт (Б е л ь г ія ). Та н ц ю ва л ь н а г р у ­ па ю н и х членів С У М під к е р і в ­ ництвом п. Ів а х о в а івивела п е ­ р ед чуж и нцям и декілька у к р а ­ їн с ь к и х народніх танців. ї х в и ­ ступ користувався ве л и к ою п о ­ пулярністю. * М арій к а Ш м и ґа обрана ц ь о ­ го р оку в Н ь ю - Й о р к у к о р о л е ­ вою краси С У М А . ї ї княж нами є М арій ка К іра та Оксана Р о жій.

К о н ґр ес зобов’язу є Ц е н т р а л ь н у У п р а в у С У М виконати з а п р о ­ поновані видавничою К ом ісією і прийняті К онгресом постанови щ одо видавничої діяльности в м е ж а х ф ін ан сов и х спром ож ностей та з а к л и к а є всі К р а й о в і У п р а в и , всі О середк и С У М і все членство допомогти Ц ен т р а ль н ій У п р а в і виконати ріш ення К о н гр есу у видавничом у секторі, розповсю дж ую чи видання, солідно за ни х розчи слю ю чись та виконую чи всі доруч ен н я Ц ен т р аль н о ї У п р а в и .

(Із П остан ов V II. К о н гр е с у С У М ) К о н ґр ес з а к л и к а є членство С У М , а зокрем а старш е Ю н ац тво С У М , вклю читися у працю н а зовн іш ньом у відтинку, ш л я х о м п риєднання п ри ятелів д л я справи у к р аїн сь к о ї держ авп ости та ін ф о р м ац ії про у к р аїн ськ у ви зв о ль н у боротьбу. Т ом у К о н ґр ес з а к л и к а є т а к о ж усі кліти н и і членство С У М проводити орган ізо ­ вані акц ії зов н іш н ьо-п оліти чн ого х а р а к т е р у .

(І з П остан ов V II. К о н ґр е с у С У М ) 36

f

ПОСМЕРТНА ЗГАДКА

Христина Р А Д Ь О

П ’ятнадцятого червня 1963 ро­ к у був д ля нашої громади в Гартфорді, З Д А, трагічним днем. В тому дні, в трагічному автом обілевом у випадку, їдучи на Свято Героїв до Е лен віл, зги н у­ ли дві наші невідж алувані, ба­ гатонадійні юначки С У М А , сест­ ри бл. п. Христина і Віра Радьо. Христина народилася 20 л и п ­ ня 1945 р. в Н ім еччині в родині п-ва Радів і вж е в 1947 р. дво ■ річною дитиною виїж дж ає до Б ельгії, де в теплом у родинному оточенні проводить свої перші дитячі роки. В 1950 році Х р и с­ тина діж да ла ся сестри Віри. В дитячих радощ ах виростали ра­ зом на в т іх у родичам, е оселі, вродливі і добрі юначки. П -в о Р ад і виїж дж аю ть до А м ерики і замеш кую ть спочат­ к у в А нсонії, а згодом, у 1958 p., ш укаю чи д ля дітей і д ля себе

В ір а

f

РАДЬО

б іль ш о ї ук раїн ської громади, переїж дж аю ть до Гартф орду в стейті Коннектикат. Тут, не га­ ючи часу, Христя і Віра пори­ нають в україн ське ж иття; ста­ ю ть одними з найкращ их у ч е ­ ниць ук раїн ської »Р ід н о ї ш к о­ лив, вступаю ть в член и Ю нацтва С У М А , стають членам и танцю ­ в а льн о ї групи »Т и р са «, »Д ітей М а р ії«. Х ри стя співає в ук р а їн ­ ськом у хорі, а Віра в дитячому хорі. Обидві активні лю би тельк и спорту, особливо Віра. Своєю ревною працею в Ю н а­ цтві С У М А , Христина звертає на себе особливу ув а гу і вж е на черговий рік по приїзді до Гарт­ ф орду Осередок С У М А висилає її до виш кільного табору д ля впорядників, п ісля чого вона постійно працює як впорядниця та виконує різні ф ун к ц ії в си­ стемі місцевого від. Ю. С У М А .

37

Виховну працю в Ю нацтві С У М А тр а к тува ла поваж но, п ід ­ го т о в ля ла ся до н еї і останній рік, в ж е ф акти чн о н езалеж н о, в ела взірц ево рій старш их ю н а­ чок »М а зе п и н к и «. Т а праця її не о бм еж ув а лася ли ш е до м іс­ цевого В ід д іл у , вона часто спов­ н я л а ф ун к ц ію впорядниці в та­ бор а х юнацтва, а на 4-м у З л е т і Ю нацтва в Е л е н в іл б ул а н а д і­ л ен а ф ун к ц ією О бозної, я к у теж сповнила щ иро і успіш но. Вона та к ож в ж е два роки підряд п о­ м агала організувати групи ю н а ­ ц ьк и х к о ля д н и к ів на « В и з в о л ь ­ ний ф о н д «. В она з гли боки м р о ­ зум інням потреби і з охотою бр а ла уч а сть у в сіх ім п резах — н а ц іо н а льн и х святах. Б рала уч а сть в м іж н а р о д н іх ім презах, та к и х як м іж народн і виставки і та н ц ю в а льн і виступи на них, та в ї ї доступний спосіб ш и ри ­ л а правду про У к р а їн у. Т а найзам ітніш ою б у л а бл. п. Х р и с тя своїм добрим х а р а к терой: спокійна, зрівноваж ена, зав ж ди усм іхнена, точний в и к о ­ навець обов’я зк ів вона згу р т о ­ вує б іл я себе не т іл ь к и сум ів ську м олодь, а ле втіш ається симпатіями серед п ластов ої м о­ лод і. В ам ериканській ш к олі, я к у ц ього р о к у кін ч ала, н а л е ­ ж а л а до к іл ь к о х організацій і своїм характером та поведінкою зд о б у л а в е л и к у п оп уляр н ість, як лю ди на і як ук раїн ка, про щ о найкращ е говорять слова, в и сказані директором тієї ш к оли над гробом, в я к и х він окресли в її, як д івчи н у » з найкращ им х а ­ рактером ». Я к довідуєм ось, він заснував стипендійний щ орічний ф онд д л я учен и к ів в її імені. П р о те, щ о покійна Х р и стя по­ п у л я р и зу в а л а добре ім ’я У к р а ї­ ни знаємо з багатьох вписів ї ї ш к іл ь н и х товариш ок і товари­ ш ів у ш к іль н о м у альбом і, де м іж інш ими знаходим о напис: 38

“ Y o u are real credit fo r U k ra in e ” . Я к кандидатка на виховницю в С У М А , працює над собою в п ер ­ то і послідовно, В І Д М О В Л Я Ї О Ч И собі часто к ори столю би ви х вигод. В іра народи лася ЗО квітня 1950 р о к у в Б е л ь г ії. В е с е л о ї вдачі, ж иттєрадісна, взірц ева уч ен и ц я ук р а їн сь к о ї ш к оли , нем енш взірцева сумівка, ч л е н роя »М а зеп и н ки «. Я к ю начка СУМ А мріє про те, щ об стати к о ли с ь виховницею . Б іл ь ш е н іж п ер е­ січно ф ізи ч н о справна, гартує себе в спорті, здобуваю чи к іл ь какратно відзн ачен н я в р ізн и х єпортсвих д іля н к а х. Х р и с тя і В іра . . . О бидві гарні д уш ею і тілом , ж и ттєрадісн і, з високими м олодечим и поривами, н а л е ж а л и до тієї у к р а їн сь к о ї м олоді, я к у ми справді м ож ем о назвати цвітом і надією народу. Т а не суд и лось покійним д ів ­ чатам дійти до мети. Н е в б ла га на смерть скосила передчасно квіти, щ о ли ш п о ч али р о зц в і­ тати. В істка про трагедію р о з­ н есла сь бли ск ав к ою по н а й д а л ь ­ ш и х осередках. Н асп ів аю ть т е ­ легр ам и співчуття. П р и буваю ть сум івці з д алек о го Бостону, Н ью Й о р к у й сусід н іх осередків, п е­ редаю чи своїм подругам у д а л е ­ к у д ор о гу квіти та гар яч і мо­ ли тви . У в еч ір н іх п ан ахи дах б ер уть уч а сть наш і ун іф о р м о вані м олодеч і ор га н іза ц ії: С У М А , П ласт, ч и слен н а у к р а їн сь к а гро­ м адськість, а та к ож ш к іль н а ам ериканська м олодь. В д ень п охорон у, мимо ч у д о ­ в ої погоди, панує всю ди ж а л іб ­ н о-п охм ури й настрій. М абуть, в істо р ії у к р а їн сь к о ї гар тф орд сь к о ї громади такого п охор он у щ е не б уло. П роєтірна церква не пом іщ ає всіх уч асн и к ів і то­ м у багато лю дей м усять стояти к о ло в х од у церкви та ї й тро­ туарі. В церкві співає хор, як о­ го покійна Х р и стя б у л а членом.

Всеч. о. декан С. Баландю к під час Сл. Б ож ої виголош ує дуж е зворуш ливу промову, а на очах присутніх появляю ться сльози. Виструнчені ряди сум івціз і пластунів творять ш палір від престолу надвір, аж до хідника. На їх н іх грудях чорніють стяж ­ ки —• знак загальн ої жалоби, » очі їх н і вогкі від с л із ... Ф орм ується колона д ля супро­ воду на місце вічного відпочин­ ку наших дорогих подруг. Не легко втримати порядок навіть досвідченим поліцаям. Здава­ лось, що колоні не буде кінця; чоло її вж е давно на цвинтарі, а кінець щ е далеко на ш ляху. По відправі прощають востан­

нє наших подруг: дир. ш коли п. Тейлор, від в ід ділу У К К А п. І. К у к іл ь , від Г.У. С У М А д. С. Гановський, від »Р ід н о ї ш к оли « п. Р. Романишин, від осередку С У М А д. П. Ш агай, від станиці П ла сту п. С. Чайковський, від мистецької групи »Т и р са « п. І. Селеман, від О О Ч С У п. О. Р у дзінський. Спіть дорогі подруги вічним сном. Н ехай Господь м илосерд­ ний наділить вас всіма Його ласками за ваші щ оденні тузем ні турботи, а горем прибитим ро­ дичам нехай дозволить перенес­ ти Його тяжкий хрест терпіння.

Петро

Шагай

Ц ентральна Управа С У М щиро співчуває Ш ановним Батькам п. Христини і Віри Радів в їхн ьом у горю та висловлю є глибокий ж аль з приводу передчасного відходу з цього світу наших багато­ надійних і працьовитих Подруг. Г)Л .

ТТід цісю знимкою в одній австралійській газеті був такий підпис: «Ч л е н и С У М з М ельбурну п ри їхали до українців у Ньюбурґу, де буде заснований осередок С У М «.

39

І. К А Л И Н Е Н К О

Б И Т В А ПІД М А Р А Т О Н О М Степанові Бандері

Я к О л ім п ій ськ и х грищ см іливі змаги Загартували гр ек ів духа і тіла, І з А з ії стерв’ятників ватаги Н а хл и н ул и на маратонськії поля. Я к гураґан ф ія л к о в і на трави, На гел л ен ську красу упала сила ратна На персів, Л ім п ія і зр а д н и к ів орави Г ерой ські станули Атени й Спарта. Д ви гн у л а сь це С вобода проти Рабства властні І У м ясни й на Пітьми чорн и й яд, В еликий Мільт іяд — на Д а рія загин: М о ск о в іє! Т в о ї за га р бн и ц ьк ії снасті В ж е шарпає В к р а їн ськ и й Мільтіяд, На новий Маратон й о го нас кличе чин!

Вас. Д У Б И Н А

В Е С Н А В есна сп усти ла сь радісною [пташ кою Б іл я мого привітного вікна. І пахне день д у х м ’яною [ром аш кою І край встає леґен д ою у снах. Я прокидаю сь і у ж е пригадую Я к б іл я Б уга я весну стрічав . . . Н емов б іж у зелен ою левадою П о оксамиті т еп лім ран н іх трав. З адиханий спиняю сь під [березою — Я з неї соку в глеч и к наточу . . . В еселк ою немов би підперезані, П отію ть небеса п іс л я дощ у.

40

К у л ь б а б и ж ов ті вогники м іж [травами П о р о зст а в л я л а м рійниця — [весна, Ф ія л к и під кущ ам и кучерявим и Р о зп лю щ и л и с я радісно від єна. І птиці п овертаю ться із ірію , М ов д р узі мої сла в н і із доріг. Я висоту до них очима міряю І ніби х о ч у перегнати їх. І борознам и теп ли м и гли боки м и С л ід и весна у серці зали ш а, І п овиється березовим и соками М ’ятеж н а ю ність і ясна душ а.

ПРОВІСНИК ПЕРЕМОГИ Василь Б А Р К А

В той час стояла найчорніша духова піч па світі: з її владичиними примарами. Розбій­ ницька імперія Риму, залізно організована як безжалісний рабовласник, і скріплена пре­ красно розробленим кодексом законів і судівництвом, — зро­ билася володаркою »зємного круга«. Н е було б сили, що могла б перемогти її леґіони: вони справ­ ді крушили народи, мов мета­ лічний жезл — горшки. Н е було також і жодної мер­ зоти, найбридкішої, яка не гніз­ дилася б в житті імперії, п е ­ кельною гнилизною заражуючи світ. Під поганською кормигою її нидів і вибраний народ Божий. А л е і він терпів свою ніч, бо розпорядниками життя стали ті, що вводили гріх. Як сказав Бог через пророка Єремію: » Я по­ ставив його серед народів, і нав­ круг нього землі. А він посту­ пив проти настановлень моїх, — нечестивігие від поган« . . . І тоді, після пророків, праведіїих як ангели, але страшно помордованих, або зацькованих і вигнаних, — приходить Пресвя­

тий Божий, через якого створе­ ні небо ангелів і земний світ. Він — Творець всякого світла і всякого життя. Прийшов Він: освітив благодаттю і викупив кров’ю своєю і смертю на хрес­ ті — ввесь рід людський. Вивів з погибельної приречности і п о­ дарував небесну долю. З ним поступлено ще жорсто­ кіше, ніж з пророками. Так по­ веліли »змії, породження є х и д ниці«: фарисеї, книжники і сабдукеї, ті, про яких сказано: »В о ж д і сліпі, що відніжуєте ко­ мара, а верблюда проковтуєте«. Супроти них Син Божий, що, замість духовної ночі, поставив небесний день своєю присут­ ністю, — послав речників прав­ ди: » О с ь я посилаю до Вас про­ років і мудрих, і книжників«. І сказав наперед, що і вони бу­ дуть розп’яті і помордовані. Наймудрішим серед них був Павло з Тарсу, справді — носій меча духовного: супроти своїх духів злоби і примар ночі, що знов запанувала. Довгими рока­ ми Павло вчився у Гамаліїла, »сла,ви закону«, наставника при Єрусалимському храмі. Він сам спершу грізно переслідував у ч ­ 41

нів Христа, а потім був н а в е р ­ нений »с ок ру ш а ю чою силою м и лости Б о ж о ї«. Г овор ив багатьма мовами і знав досконало к н и ж ­ ні скарби народів. А л е — не в цьому й о г о сила. В ін мав світло богомудрости від Христа, бо був »п о с у д и н о ю ви бр аною «: носити ім’я Й о г о — п еред язичниками, царями і синами Ізраїля. Дрібний на зріст, лисий, з бо­ родою, але обл и ч чя й ого — д и в ­ ної духової краси. Т р уди вся тяжко для щ оден н ого шматка хліба: ш ир шатра. Навк оло н ь о ­ го з а в ж д и хп риплив н ар од у«. П е р есл ідув а н и й день і ніч, к а менований на смерть і ч удом від жилий, бичований криваво, киданий х ви л я м и після к о раб лек руш ення і терзаний на судах, зрештою п о везени й в Рим, де, після довгочасного у в ’язнення —■ на л а н ц ю гу в л ь о х у , його в и в е ­ дено за місто і відсічено го л о в у мечем: ось ш л я х його п р о в ід ­ ниц ь к ого життя. Він, п е р в о в и х о в н и й апостол, скрізь мандрує і наставляє в істині Є в а н гел ії; будує громади Христові і висвячує їм с в я щ е ­ ників; р у й н у є поганство з його капищами й ідолами, і чу десно оздоро вляє смертно неду ж и х. В ід Арарату до Піренеїв п р о ­ слалася арена його подвигу. В ін її сходи в і просвітив на ній язичників, ви рва вш и їх з влади диявола і в е р н у в ш и до Бога. П а в л о в і послання, звернені до Церков, які він створив для Христа, складають скарбницю 42

світла: нею наснажилося також і серце народу українського. Ц е — той »Апостол«, який п р о д о в ж тисячоліття читають щ онеділ і в н а ш и х цер квах д л я вірн их і в о ­ ни припадають до нього, як пта­ х и до джерела. В ін ви хова в д у ­ ш у У к ра їн и — у святому добрі і вічній правді. Н е було б іл ь ­ ш о го меченосця д у х о в н о го — войовника для істини є в а н ге л ь ­ ської, ніж Павло. І й о го меч був, справді, як промінь о г н е н ­ ний, що від нього тремтіла вся тодішня ніч. — Т е п е р — теж. І тепер виємівають святе п о ­ л у м ’я його науки, щ о мов с у д ­ ний стовп, стануло на межі віч­ ного дня і вічної ночі. П о к и б у ­ де зневажана його мудрість, п а ­ нуватиме знидіння під нічними примарами і кормигами. Б у д е м о згадувати могутніх держ авців: В ол о дим ир а Вел икого, Ярослава М у д р о г о , В олодим ира Мономаха, Петра Сагайдачного і не р о з у ­ мітимемо їх

сп равж ньо го

дж ерела

величі і перемоги,

яка була

дана їм за їхню л ю б о в і п о с л у х науи,і Христа, повної світла істи­ ни

та благодаті.

К Е Р ІВ Н И К И С У М Н А В С ІХ О РГ А Н ІЗ А Ц ІЙ Н И Х Щ А Б Л Я Х І У В С ІХ К Р А ЇН А Х , ПРИСИ­ Л А Й Т Е ДО РЕ Д А К Ц ІЇ »А В А Н Ґ А Р Д У « П О О Д Н ІЙ К О П ІЇ Т Е К ­ СТУ Д О П О В ІД Е Й , ПРОМОВ, Л Е К Ц ІЙ ТОЩ О, П Р О Ч И Т А Н И Х В А М И А Б О ІН Ш И М И О С О Б А ­ МИ НА ЗДВИГАХ, КОНФЕ­ Р Е Н Ц ІЯ Х , З Б О Р А Х Т А ІН Ш И Х ІМ П Р Е З А Х С П ІЛ К И У К Р А ЇН ­ С Ь К О Ї М О Л О Д І!

КИЇВ І ЛЬВІВ (Д ля української молоді, що народилась, виросла і виховалася на еміґрацїг) Київ — столиця України. В боротьбі за національну само­ стійну і н еза леж н у У к р а їн ськ у Держ аву нашим гаслом є: »Ч е р ез Київ до Львова, через Л ь в ів до К иє ва !« Н е мож е бути соборної

У кр а їн ськ ої Держави, якщ о К иїв буде вільний, а Л ьв ів під окупацією чуж инців, і навпаки. К и їв — не т ільк и столиця, а ле і важ ливий політичний, еконо­ мічний, науковий і культурн и й центр України. К и їв — великий вузол залізн и чн и х і автомобілеви х ш ляхів, річковий порт на Дніпрі, аеропорт. В складі СССР, поневолений М осквою К и їв є третім містом (п ісля М оскви і Ленінграду) за кількістю насе­ лення і перше серед у с іх міст України. За переписом 1897 року в К иєві н а лічува лось 247,7 тис. населення, 1926 року — 513,6 тис., 1939 р. — 847 тис., 1959 р. — 1.104 тис., тепер приблизно 1,3 млн. населення. Територія, на якій розташ увався Київ, на 1-го січня 1962 року становила 71.700 га. (Гектар = 10.000 квадр. метр.). Під больш евицькою окупацією місто поділяється на такі м іські райони: Дарницький, Ж ов тн е­ вий, Залізничний, Ленінський, М осковський, ГІечерський, П о ­ дільський, Радянський, Ш ев­ ченківський. В ід да ль залізницею від Києва до Л ьвова — 606 км. К и їв — одне з найстародавніш их >і найкращ их міст України. Розташ ований на м альовничих берегах середньої течії Дніпра, ниж че від гирла Десни, на м еж і П олісся та лісостепової зони.

Головн а частина міста леж и ть на високому правому березі Д ні­ пра, який густою сіткою ярів, балок та долин н евели чки х р і­ чок розчленований на окремі височини (Печерська, Старокиївська, Батиєва, Ф ролів ськ а, Щ е кавицька та ін.), менша частина К и єва леж и ть на низовинному лівом у березі Дніпра. (Д арниць­ кий район). К лім а т міста пом ір­ но континентальний, м’який. П е­ ресічна річна температура по­ вітря + 7,2 ступ., пересічна тем­ пература найтепліш ого місяця (ли п ен ь) +19,5 ступ., н ай холод ніш ого (січень) — 5,8 ступенів ниж че зеро. В л іт к у температура іноді досягає + 40 ступ, тепла, а взим ку — 34 ступ, ниж че зеро. Т а к і температури д л я К и єва б у­ вають виняткові і повторю ю ть­ ся не кож ного року. Природня рослинність столиці У країн и — це сосново-ш ироколи стян і та дубово-грабові ліси. З агальн а площ а зелен и х наса­ дж ен ь міста бли зько 46 тис. га. С толиця України оточена с у ­ цільним поясом зелен и н и : на сході — Броварським лісом, на південному сході — Г оло сіїв ським лісопарком і лісовим и маси­ вами Кончі-Заспи, на заході — Боярським та Святош инськими лісами, на півночі — лісовим и масивами П ущ і-В одиці. Як ствердж ую ть історики, перш і лю дські поселення на те­ риторії сучасного Києва з ’яви­ ли сь в часи пізнього п алеоліту. За часів н еоліту виявлено посе­ лен н я лю дей на теперіш ній Пріорці, Оболоні, б іля М и к о л а ­ 43

їв с ь к о ї С лобід ки , на Л и сій Горі, С л о м ’янці, С овках, в п еч ер ах на правом у б ер езі Д ніпра та в ін ­ ш и х м ісцях. Стародавнє н а се­ л е н н я значно з б іл ь ш и л о с ь за мідного і бронзового в іків (3-тє — початок 1-го т и ся ч о літт я до Х р и ста ), к о л и на тери торії К и єв а ж или п лем ен а т р и п іл ь с ь к о ї к у л ь т у р и . Т р и п іл ь с ь к і п о сел ен ­ н я в и яв лен о на к р у ч а х правого берега Дніпра, на горах К и с е лів ц і, С тароки ївській , в Г о л о сієві, К ор чув атом у, Д арниці та ін. В період раннього за лізн о го в ік у (8-3 стол. до Х р .) в рай он і сучасного К и єв а ж и л и м ісцеві о с іл і зем лер о бсь к о -ск о т а р сь к і у к р а їн с ь к і плем ена. Ц і п лем ен а п ід тр и м ува ли то р го в ельн і з в ’я з ­ ки з скитським и кочовим и п л е ­ менами та з грецьким и ан ти чн и ­ ми м іста м и -к олон іям и п івн ічн ого Ч ор н ом ор ’я. Н езадовго до наш ої ери на т е ­ р и то р ії сучасного К и єв а в и н и ­ каю ть п оселен н я, з я к и х н ай значніш им б у л о ук р іп ле н н я на С та р ок и ївськ ій горі. П о селен н я такого ти п у існ у в а л и та к ож на горі К и с е л ів ц і, на П од олі. З н ай ­ д ен і тут за лізо об р о бн і, гончарні, ю в ел ір н і вироби, ри м ські м он е­ ти свідчать про п еретворення ц и х п о сел ен ь в т о р го в е л ь н о -р е ­ місничий центр. Н айдавніш а писемна згад ка про К и їв е в у к р а їн сь к о м у (ста р о р уськ о м у) л іто п и сі «П о в іс ­ т і врем енних л іт « про за сн ув а н ­ ня міста на поч атку 12 стол. трьом а братами — Києм , Щ ек о м і Х оривом , я к і стояли на ч о л і тогочасн и х плем ен. К и й ж и в на С та р ок и ївськ ій горі, Щ е к — на горі Щ екави ц і, Х о р и в — на горі Х сревиці (К и с е л ів ц і). П ізн іш е вони зб у д у в а ли ук р іп ле н е гор о ­ д и щ е на С та р ок и їв ськ ій горі, назвавш и його на ч есть стар­ ш ого брата, К иєвом . В ід тод і 44

К и їв , за свідченням літо п и су , став резиденцією (місцем п ер е­ буван ня) стародавн іх у к р а їн с ь ­ к и х князів. Л ітоп и с від ображ ає історичний ф акт існ ув ан н я т р ь о х п о селен ь, з я к и х згодом ут в о ­ р и л а ся столи ц я У к р а їн и . Д а в н ьо ­ у к р а їн сь к и й літо п и с про з б у д у ­ вання К и єв а (К у а р а ) в к р а їн і п лем ен п о л у н і м істи ть літо п и с вірм ен ськ ого х р он ік а р я 7 стол. З еноба Ґл а к а . У в іза н тій ськ и х х р о н ік а х К и їв названо Самбатос, як и й вперш е зга д ується 559 р о ­ к у в одном у з в іза н тій с ьк и х н а ­ писів. П ід назвою Д анапарш тадт К и їв зга д ується в стародавн ьо­ м у (9-10 стол.) скан ди н авськом у ф о л ь к л о р і. Ц ін н і відом ості про К и їв подаю ть та к ож у с в о їх л і ­ топ и сах арабські геогр а ф и 9-10 стол. Іб н -Х о р д а д б еґ, М асуді, арабськ ий п исьм енник Іб н - Ф а д лан , в ізан тій ськи й ім ператор К он стан ти н V I I Б агрянородний, н ім ец ьк і хр он ік ар і 11 стол. та інш і. За сучасним и дослідам и, час засн уван н я К и єв а і ж и ття К и я визначаю ться не п ізн іш е як серединою 1-го т и ся ч о л ітт я н а ­ ш о ї ери. І з створенням, н ап ри кін ц і 9-го стол., держ ави — К и їв с ь к о ї Р у си — К и їв став ї ї п оліти ч н и м центром. В ста н ов лю ю ться ш и р о ­ к і зов н іш н ьоп о літи ч н і і тор го ­ в е л ь н і зв ’язки з В ізан тією , Б а г ­ д адським каліф атом , Гр узією , Вірм енією , П о л ьщ ею , Н ім еч ч и ­ ною, Ф ран ц ією , А н гл іє ю , Данією , Ш в ец ією та інш им и країнами. З М осковщ и н ою в ті часи К и їв не мав н ія к и х стосунків. В 988989 pp. у к р а їн сь к и й к н я зь В о л о ­ димир С в я тосла в и ч (святий) за ­ провадив в У к р а їн і х р и сти я н ­ ство. В 10-12 стол. К и їв був най­ б іль ш и м рем існичим і тор го ­ в ельн и м центром У к р а їн с ь к о ї держ ави, одним з в е л и к и х міст Европи. В и роби к и їв с ь к и х м ай­ стрів р о зхо д и ли сь по всій к р а їн і

на заході. Ч ер ез К и їв л еж а ли наж ливі тор говельні ш ля х и — і варяг у греки«, із Західн ьої ".вропи в А зію . В ели к у ролю в і­ дігравав К и їв у к ультурн ом у і и т т і У к р а їн ськ ої держави. Вижого рівня досягли письменгво і освіта, існували школи, Нбліотеки. Розвивали ся а р х і­ тектура, живопис. У К и єві ство­ рено перший давньоукраїнський кодекс законів »Р у с ь к а Правда«. В грудні 1240 року, не зваж а­ ючи на героїчну оборону ж и те­ лів, К и їв був захоплен и й і зр уй ­ нований татаро-монгольськими військами хана Батия. Н аселен ­ ня міста знищене. П іс ля 1240 року в К и єв і володіли за леж н і від татарської З олотої Орди у к ­ раїнські князі. Б ли зьк о 1362 р. місто за хоп и ла Литовська дер­ жава. Припинення на деякий час грабіж ницьких наскоків та­ тарських орд, відтиснутих л и ­ товськими військами з П ридні­ пров’я до берегів О зівського та Чорного морів, певною мірою позитивно позначилося на д а л ь ­ шому розвиткові Києва. А л е окупаційна політика національ­ них і р елігій н и х утисків, що проводилася великокнязівським литовським урядом, ви кли кала в 15-му стол. низку повстань у к ­ раїнського населення, в яки х активну участь брали кияни. Напр., ли товські війська б ули розгром лен і киянами п обли зу міста в 1436 році; на початку 1471 року кияни виступили збройно проти литовського воє­ води М. Гаш това; проти ли тов ­ ського панування українці ви ­ ступили і в 1481 році. Вислідом численних ук раїнськи х повстань проти ли товської окупації"' б уло те, щ о литовський уряд зм уш е­ ний був 1494-97 pp. надати К и є ­ в у маґдебурське право. К и їв сь к і торгівці в 1565 р. дістали право безмитної тор гівлі в містах Л и ­ товської держави.

З укладенням Л ю бли н ськ ої у н ії 1569 р. К и їв підпав під в л а ­ ду П ольщ і. Н аселення Києва брало активну участь у націо­ нальн о-ви звольн ій боротьбі про­ ти гн іту чуж инців та п о льськ и х загарбників. В 1592 році ук р а їн ­ ський повстанський загін, до складу якого н а леж а ла велика к іл ь к іст ь киян, заволодів К и їв ­ ським замком. Н аселення К иєва брало активну участь у селя н ­ сько-козацьком у повстанні про­ ти окупанта під проводом С. Н а ­ ливайка (1594-96 pp.). З органі­ зацією в 1615 р. К и ївського братства, К и їв став центром бо­ ротьби проти п о льськ о ї окупа­ ції. Одначе, не зваж аю чи на тяж кий гніт литовськи х і п о л ь ­ ськи х окупантів, К и їв у другій половині 14-го і 1-ій половині 17-го століть відіграв ролю го­ ловного центру в У к р а їн і в тор­ гів л і та ремісничого виробниц­ тва, зокрема на Придніпров’ї. К и їв сь к і купці вели торгівлю переваж но з країнами З ахідн ьої Европи, Кримським ханатом, Т у ­ реччиною, Персією, Грецією та ін. державами! В цей час у місті появляю ться й м осковські к у п ­ ці. Щ е в 10-12 стол. у К и єв і п е­ ребували західні амбасадори, а україн ські князі здійсню вали активні дипломатичні стосунки із державами З ахід н ьої Европи, А з ії і арабськими державами. В червні 1648 р ок у ук раїн ські війська вигнали з К и єва п о л ь ­ ськи х загарбників, а 23 грудня кияни урочисто зустрічали Г еть­ мана У країн и Богдана Х м е л ь ­ ницького, який повернувся піс­ л я переможного п оходу з-п ід Замостя.

1654 року між У країн ою і М осковщ иною ук лад ен о рівно­ правний державний договір, який згодом остання віролом но поруш ила і загарбала Україну.

1797 року московський царський уряд утворив в У к р а їн і К и їв ­ 45

сь к у губ ер н ію і К и їв , сто ли ц я У к р а їн и , став губерн ськи м м іс­ том » Р о с ії«, а згодом — а дм і­ ністративним центром П ів д ен н о З а х ід н ьо го краю. О куп ац ій н и й р еж и м М осковщ и н и в У к р а їн і щ ор о к у зміцню вався. М оскалі ви в о зи ли з К и єв а у к р а їн с ь к і к у л ь т у р н і цінности, зап роторю ­ в а ли у к р а їн с ь к е н аселен н я, гр а ­ б у в а ли багатства У к р а їн и , п р и ­ в л а с н и ли у к р а їн с ь к у н а зв у Р у с ь , перетворивш и її на »Р о с ію «. У гр уд н і 1845 — січ н і 1846 р о к у в К и є в і б у л о засновано К и р и л о М е т о д іїв с ь к е Б ратство. Ц а р ськ и й ур я д розгром ив Б ратство в 1847 році.

1864 р о к у в К и є в і з ’я в и ли ся в е л и к і п р ом и слові підприємства, зокрем а завод А р сен а л . В ід того ч а су п р ом и словість К и єв а п оч а­ л а ш видко розвиватися, п ер е­ ва ж н о х ар чова і м а ш и н обуд ів ельн а. П іс л я побудови К и є в о О д есь к о ї та К и є в о -В о р о н із ь к о ї д ор іг у 70-х pp. 19 стол. і появою на Д н іп р і пароп лавства К и їв став в а ж ли в и м транспортовим в узлом . У 19-му стол. столи ц я У к р а їн и в ід ігр а л а зн а ч н у р о лю у р о з­ в и тк у у к р а їн с ь к о ї к у ль т у р и . В п еріод р е в о л ю ц ії 1905-07 р о ­ к ів К и їв став головн и м центром ви зв о ль н о го руху в У к р а їн і, як и й був спрям ований на в ід о­ к р ем лен н я У к р а їн и від М о ск о в ­ щ ини та перетворен н я У к р а їн и в сам остійну соборн у У к р а їн с ь к у Д ерж аву. А л е проти ц ього в и ­ ст уп а л и м о ск о в сь к о -б о ль ш е в и ц ь к і зайди, я к і зай м али ся п ро­ вокаціями, таємно співпрацю ю чи з ц арською охран кою в К и єв і. З а часів л ю т н е в о ї р ев о л ю ц ії 1917 р о к у К и їв виступ и в за ц іл к о в и ­ те від ок р ем лен н я У к р а їн и в ід М осковщ ини. У к р а їн с ь к е н асе­ ле н н я створ и ло в ласн и й н а ц іо­ н а ль н и й ур я д У к р а їн и — Ц е н т ­ р а л ь н у Р а д у. 29 січ н я 1918 р о к у м осковські за й д и -б ольш ев и к и 46

сп р о в о к ув а ли збр ой н е повстан ­ ня проти Ц ентральн ої Ради. М оск в а о го ло с и л а У к р а їн і в ій ­ ну. В он а т оч и ла ся а ж до кін ц я 1921 року, у в и сл ід і я к о ї м осков­ ськ а червона орда за га р б а ла К и їв і м айж е всю У к р а їн у . С то­ л и ц ею т. зв. Р а д я н с ь к о ї У к р а їн и М оск в а о го ло си л а м. Х а р к ів . Н а 12 з ’їз д і т. зв. К П (б )У , під тис­ ком р ев о л ю ц ій н о -в и зв о л ь н о ї бо ­ ротьби ук р а їн сь к о го народу, сп рям ован ої п роти м о ск о в ськ ої о куп ац ії, було ухвален о про п ерен есен н я сто ли ц і У к р а їн и з м. Х а р к о в а до Ки єва. П о ч а ла с я т. зв. московська ін д у с т р ія л із а ція міста. Б у д у в а ли с я нові п ід ­ приємства, п ереваж н о м іл іт а р ­ ного зн ачен н я або такі, щ о ви­ р о б л я л и сировину і н ап ів ф абри ­ кати д л я підприєм ств М о ск о в ­ щ ини. Н а п оч атк у сов єтськон ім ец ьк ої війни 1941-45 pp. з К и єв а б у л и евакуй ован і на схід С С С Р сотні підприємств, уч б о в і за клад и , н а ук о в і ін сти тути тощ о. В ідступаю чи, м осковські о к у ­ панти п ід м ін у в а ли в К и є в і радіом інам и 800 п р ом и слов и х б у ­ динків, б іл ь ш е н іж 40% ж и т л о ­ вої п лощ і. За два ти ж н і п іс л я ок уп а ц ії його н ім ецьким и вій ­ ськам и у К и єв і ст а ли ся в е л и ­ ч езн і вибухи , н а слід к о м я к и х зруй н ов ан о ц ілк о в и то Х р е щ а ­ ти к (голов н а вулиц я К и єв а ), П рорізн а, В е ли к а В а си ль к ів сь к а , Ін сти тутськ а , О лексан д рів ська, б у л ь в а р Ш ев ч ен к а та багато ін ­ ш их. Б о льш ев и к и п ід ір в а ли К и ­ їв с ь к у Л а в р у, С о ф іїв ськ и й собор, багато манастирів, н а ук о в и х ін ­ ститутів, обидва мости ч ер ез Д ніпро, з а лізн и ц і тощ о.

6-го ли стоп ада 1944 р. м осковсь к о -б о л ьш ев и ц ьк і вій ська з н о ­ в у з а х о п и ли К иїв. С ьогод н і К и їв — в ели к и й п р о ­ м и словий центр У к р а їн и . На п ідп ри єм ствах та п р ом и слов и х за к л а д а х К и св а теп ер працю є понад 700 тис. робітн и ків-к и ян .

.40 київських підприємств підірядковано т. зв. раднаргоспоі. До 1917 року найбільш у пиму вагу в промисловому виобництві Києва займала хар >ва промисловість. Тепер найльш е продукції дають: машиобудування і металообробка :>2,1%), легка і харчова промисшість (40°/о), інша промисло­ вість (27,9%). Серед галузей ма­ шинобудування виділяю ться: іриладобудування (складна лектровимірю вальна апаратура, контрольно-вим ірю вальні ірилади, засоби автоматики то­ що), яке виробляє понад 50% іродукції цієї га лузі в У країн і; транспортне машинобудування 'річкові судна, трамваї, мото­ цикли та ін .); верстатобудування (автоматичні та напівавтоматич­ ні верстати, автоматичні верста­ тові л ін ії); будівельн о-ш ляхове {екскаватори, баштові крани); хемічне машинобудування; ви­ робництво устаткувань д ля під­ приємств легкої, харчової та ін ­ ш их галузей промисловості; електротехнічне устаткування. Н айбільш і київські підприєм­ ства: завод верстатів-автоматів, »У к р к а б ел ь «, «Л ен ін ська кузн я«, >Большевик«, «Червоний екска­ ватор», мотоциклетний завод, »Точелек тр оп ри лад «, «Транссигн а л «; завод р ел е- і автоматики, Дарницький вагоно-ремонтний завод, комбінат ш тучного волок­ на, фармацевтичний, лісохем іч ний, стиснених газів, лаків, фарб, фотореактивів, фотоапа­ ратури, «Червоний ґумовик«, реґенератно-ґумовий, п оліграф іч­ ний заводи, 4-а поліграф ічна фабрика, поліграф ічний комбі­ нат, деревообробний комбінат, мебльова фабрика, фанерний завод, заводи керамічних б льо ків, асфальто-бетонний, за лізо ­ бетонних виробів. Головні київські підприємства л егк ої та харчової промисловос­

ті: К иївський і Дарницький шовкові комбінати, бавовнянопрядильна фабрика, 3 взуттєві фабрики (1, 4 та 6-а), кравецькі фабрики, трикотажна фабрика, кондитерська, макаронна, м’ясом олочні комбінати, виноробний і лікерно-горілчаний заводи, за­ вод шампанських вин, тютюно­ ві фабрики. К и їв — великий в узол з а л із ­ ничних, водних, повітряних ма­ гістралей і автош ляхів. Н ай ­ більш е значення має за лізн и ч ­ ний транспорт. К иївський з а л із ­ ничний в узо л мас такі станції, як Дарниця, Київ-М осковська, Київ-П асаж ирський, П ост-В олинський, К иїв-П етрівка, Си­ рець, Печерськ і ін. Електриф іковані такі з а л із ­ ничні секції: К и їв-Ф астів, К и їв Бровари, К и їв-К лавдієве. Подав А. М. (Далі буде)

С О Н В невесело-радісному сні, Знову Ти наснилася мені. Н аче я на березі Дністра, Там, де моя матінка стара. Де дитячі розгубив сліди, Де в житті набрався я біди. Де лю тує дикий вітровій, Поворот затримуючи мій. Де із смутку висохла ріка, Там, де щастя від лю дей втіка. Пробудився, страшно навіть в сні Побувати в рідній стороні. Чуж ина, і я радію знов, Щ о у сні додому не дійшов. Вас. Д У Б И Н А 47

НАШ М УЗИ Ч Н И Й К О Н К УРС З ж а л е м мусимо повідомити, хцо на проголош ен и й нами кон ­ курс на м узи к у до вибраної на­ ми п існі д л я м олоді в ід гу к н ув ­ ся д ілом т іл ь к и один-одинокий пан С. К о в а л ів з А н гл ії. Це, м іж іншим, п оказує в практиці, як д освідчені й початкую чі у к р а ­ їн сь к і м узики на ч уж и н і ц ікав ­

ляться потребами ук р а їн ськ ої молоді. Н и ж че д р ук ується м узи к у (ноти) п. С. К о в а л ів а до слів п. Л . П илипенка. П ан ові С. К о ­ в а ле в у щ иро дякуєм о за уч асть в наш ому конкурсі. Р ед а к ц ія »А в а н ґа р д у « С лова Л . П и ли п ен к а м узика С . К о в а л ів а

і^ і> V -— т *-: і ,ч r - j «г І- ГСЗ^ 7 ^-1 Ш лях п р о с .к р а ----- а - - ¥ Дч-кий р о з - г у л Мос-кви в Р ід - н і й vk---J.. У" ----—-Jr - j>1 у If IS —f—-rf - •Vі f T If 7 v г - * f 3 ” ТТ*> д е ч у - ч*а лав у да ле - - - к і cs і ----------- — s у— ^ J> — — Ії> - і ^ >Т-І> ' і ^ — (F — f — f — <F— * = = К Ї ї м <г * г то - - о I —

1

vo - ва — а

я

зв** -ча - - а

7 И

--^

і ^ v [Г ■ <Г «г у М

е “ м іг -р а н -т е - -

е,

в с ій тм.

■ *—

Г

£

/>

^

—

а

- ї

А

е - и іі-

<f р ан -те - -

*. « 1,

/ ..J . fL d

n

г

ч у -

е,

всім г ч »

Е М ІГ Р А Н Т Дикий

розгул

М оскви

в Ріднім К раї Ш л я х прослав у д алекі світи, Де ч у ж а тобі мова й звичаї І чуж ий, емігранте, всім ти.

Ч ер ез тебе позбулись спокою Ті, щ о п’яні від крові в К рем лі, Щ о полюють ввесь час за тобою Н авіть в вільній не їхн ій зем лі.

Н і колю чі дроти, ні запори П ереповнених вкрай таборів Н е злом или в тобі д у х відпори, Щ о уперто до волі стремів.

Х о ч повитее серце ж урбою . Т а кріпися в ч у ж ій стороні; Щ е потрібний ти будеш до бою, Я к настануть ріш аю чі дні.

Ти боровся зі злом М осковщ ини, Т?о ж і тут своїх си л не ж а л ій : З а нарід свій і честь Б ат ь к ів ­ щини См іло йди проти ворога в бій! Лев 48

Нилипенко

На с т у д е н т с ь н о м у в і д т и н н у

З’їзд українських студентів в Еврепі В днях 19-21 квітня цього ро­ су відбувся в П ариж і установий з ’їзд-конґрес Союзу У країн ьких Студентів в Европі. З о гляд у на повне завмиранія українського студентського >уху в Европі останніми рока­ ми, першою метою з’їзду було (ати зм огу українським студен­ там з різних європейських осе­ редків зустрітися, себе пізнати, .Змінятися думками і вирішити, в який спосіб відновити студент­ ську д іяльн ість на терені Европи. Д альш ою метою з ’їзду було творення європейської організа­ ції У країнського Студентства д ля координації праці окремих громад. В з ’їзд і взяло участь 34 сту­ дентів і 6 середньош кільників останніх к ля с Гімназії з таких країн: Ф ранц ія (Париж ) — 13, Ф ранція (провінція) — 7, Б е л ь ­ гія — 6, Німеччина — 6, А встрія — 5, В еликобрітанія — 2, Ш в ей ­ царія — 1. Загальне обговорення п робле­ матики У країнського Студент­ ства відбулося у формі дискусії на підставі трьох доповідей. Треба зазначити, що всі при­ сутні брали активну участь в дискусії, навіть ті, котрі слабо володіли українською мовою, а поруш ені проблеми викликали стільк и зацікавлення, що дове­ лося кількакратно переривати дискусію з о гля д у на брак часу. Беручи до уваги, що в за­ гальном у учасники були дуж е молоді — родж ені під час вій­ ни, або навіть і по війні, — та­ кий об’яв можна вважати за дуж е позитивний.

П ерш у доповідь на тему « С у ­ часні проблеми українського студентства у вільн ом у світі« виголосив Р. Сербин (Париж ). З доповіді й думок, в и слов ле­ них у дискусії, витворюється образ сучасного українського студентства. Нова ґенерація студентів, на­ родж ена або принаймні вихова­ на на Заході зросла серед нор­ м альних обставин країни посе­ лення. Вона не має комплексів людини, відірваної від рідної землі, які пригнічували повоєн­ них українських студентів. В о ­ на частково засвоїла західній спосіб думання і зацікавлення чуж инецького оточення, в яко­ му постійно перебуває. Головн оправність ідеї, яка керувала д і­ яльн істю попереднього п ок олін ­ ня, д ля неї вже не існує. П о ­ збавлена м атеріяльного контак­ ту з українською територією, вона ставить собі питання свого національного існування — і го­ ловно цим відрізняється від своїх попередників. Оточення прибраної батьків­ щини має дуж е сильний вплив: виховання в ш колі, постійне ч у ­ ж инецьке товариство надають українській молоді інший спо­ сіб думання, інший п огляд на різні проблеми. Позитивні наслідки цього вп ли в у — поширення св ітогля­ ду, збагачення знання інш ої к ультур и і кращ ий п ід хід до місцевого населення. Ставши громадянином країни поселення, можна зайняти високі ф ункції в різних д іля н ках політичного чи культурн ого ж иття і тим ро­ 49

бити к о р и сн у працю д л я У к р а ї­ ни. М и п ови н н і в н а ш и х с т у ­ д ія х , а д а л і в п р о ф есій н о м у ж и т т і старати ся д ося гн у ти я к ­ н а й б іл ь ш е у с п іх ів , щ об д оби ти ­ ся до т и х в и со к и х ф ун к ц ій . З а те ми п остій н о є п ід з а гр о ­ зою а си м іля ц ії. В п л и в е м іґр а ц ій н о -у к р а їн с ь к о го сер ед о в и щ а п р о я в л я є т ь с я в п ер ш у ч е р г у в родині. З б е р е ­ ж е н н я у к р а їн с ь к о г о д у х а з а л е ­ ж и т ь у в е л и к ій м ір і в ід р о д и н ­ н о ї атм осф ери. Ц ер к в а й п р о б л ем а вічности, з я к ою вона п о в ’язана, в ід іграє т е ж д у ж е в а ж л и в у ролю . Г р о м а д сь к і о р га н із а ц ії за в е р ­ ш у ю т ь ц ей вп ли в. В о н и м о ж у т ь від огр а ти д у ж е п о зи ти в н у р о лю , дати ц іл ь ви х ов а н н ю н а бутом у в родині. П р оте, к о л и й д еться про о р га н із а ц ії п артій н ого х а ­ ра к тер у, м ож н а пом ітити, щ о м о ло д е п о к о л ін н я ними м енш е ц ікав и ться . Ц е м ож н а поясн и ти тим, щ о воно м а ло о зн а й о м ле н е з п о д р о ­ бицям и іс т о р ії партій, н е р о з у ­ міє п о д іл ів і ча сто в ід х о д и т ь від у к р а їн с ь к о г о ж и т т я л и ш е тому, щ о бач и ть у н ьом у м а й ж е в и ­ к л ю ч н о п а р тій н і м іж усоб и ц і. К о л и ем іґр а ц ій н о -у к р а їн с ь к и й в п ли в д о х о д и т ь до крайности, він м о ж е д овести до створен н я ук р а їн с ь к о г о ґетто. У в с іх ін ш и х в и п а д к а х ми п о ­ винні п л е к а т и н а ш е ук р а їн ст в о й б ут и гордими, щ о ми у к р а їн ­ ці, бо' це нас зб а га ч у є : ми маємо м о ж л и в іс т ь за св о їт и д в і к у л ь ­ ту р и : свою в ла с н у, й к у л ь т у р у п р и бр а н ої б атьк ів щ и н и . Б іл ь ш е того, ми м аєм о з м о гу п ізн ати б е з л іч ін ш и х країн , бо маємо с п іл ь н у м о в у з ук р а їн ц я м и , я к і в них ж ивуть . . . Г. П а н ч у к в и го л о с и в 2 -гу д о ­ п о в ід ь на т ем у: «Ф е д е р а ц ія , її ю ри д и чн а ст р у к т ур а , ї ї зм и сл існування®.

50

В ін ви яви в п о тр еб у створен н я С о ю зу У к р а їн с ь к и х С т у д ен т ів в рам ках п ер ебуд о в и Ц е С У С -у. Д отеп ер п равним и ч л ен а м и Ц е ­ С У С - у б у л и такі к р а й о в і о б ’єд ­ нання, як С У С Т А (в З Д А ) чи СУСК (в К а н а д і), Н А С У С (в Б е л ь г ії), чи У к р а їн с ь к а С т у д е н т ­ сь к а Гром ада в П а р и ж і. Т е п е р ч л е н с т в о к о ж н о го о б ’єдн ан н я на т ер ен і Е вропи зн а ч н о зм ен ш и ­ лося . Н ем ає ч и с е л ь н о ї рівн оваги в Ц е С У С - і суп р оти з а о к е а н с ь ­ к и х о р ган ізац ій . Т о м у п отрібн а к о ор ди н ац ій н а о р га н іза ц ія , яка о б ’єд н у в а л а б у с і к р а й о в і о р га ­ н із а ц ії в Европі, і я к а н а л е ж а ­ л а б безп осер ед н ьо д о Ц е С У С - у на р ів н і С У С Т А ч и С У С К - у . М ета й м о ж л и в о с т і праці т а ­ к о ї о р га н із а ц ії б у л и н а м іч ен і в з а г а л ь н ій д и скусії. К р ім н а й в а ж ли в іш о го за в д а н ­ ня, а сам е: з ’єдн ати в с іх с т у ­ д ен тів Е вропи й к оор д и н ув ати їх н ю працю , в и су н ен о такі проекти: — З а о х о ч у в а т и м о л о д ь до с т у ­ дій, о со б л и в о ж у к р а їн о зн а в ч и х .

— С твори ти к о м ісію д л я в и ­ п р а в л ен н я п о м и ло к в ід н осн о у к ­ р а їн с ь к о ї справи в ч у ж и н е ц ь ­ кій пресі.

— Д ати м о ж л и в іс т ь студен там н а бути д обре зн а н н я у к р а їн о ­ знавства.

— З ібр а ти ін ф о р м а ц ії про с т у ­ д ії й сти п ен д ії в к о ж н ій країн і, щ об сп ри яти обм інам студ ен тів. Т р е т ю д оп о в ід ь в и го л о с и в І. М и г у л на т ем у: «М іс ц е в і с т у ­ д ен т сь к і ор га н іза ц ії. їх н я і н т е ­ гр а ц ія в гр ом а д ськ е ж и т т я «. В ін поясн и в с т р у к т у р у е л е м е н ­ т а р н о ї ст у д ен т сь к о ї к літ и н и . З а ­ г а л ь н а д и ск у с ія б у л а п р и с в я ­ ч ен а м о ж ли в о ст я м п рац і т а к о ї к л іт и н и . К р ім за й н я ть к л я с и ч ного ти п у (доп овіді, п р о г у л я н ­ ки, з а о х о ч у в а н н я м о ло д і до с т у ­ дій, сп івп рац я з м оло д еч и м и ор га н іза ц ія м и ) зв ер н ен о у в а г у

:іа те, що студентська громада мусить бути потенціялом укра.нознавства. Д ля цього необхід­ на праця над собою в ділянці українознавства, а відтак ін ­ формаційна праця серед чуж иніів про дійсний стан в Україні, переклади українських книжок на ч уж і мови і складення списка українознавчих книжок ч у ­ жими мовами. Друга частина з ’їзду була при­ свячена створенню Союзу У к ­ раїнських Студентів в Европі (СУСЕ). З огляд у на те, що в з ’їзді брали участь лиш е два правні студентські об’єднання, прийня­ ти федеративну структуру було неможливо, так, що за прий­ нятим статутом, члени, які не об’єднані в громадах, належ ать безпосередньо до СУСЕ і к ож ­ ний ф ізичний член має право голосу на один голос.

П ерш у Управу С УС Е обрано в такому складі: Голова — Ф. Татарчук (Париж), перший за­ ступник голови — Г. П анчук (Лю вен), заст. голови: К. Угрин (Париж), О. Репетило (Париж ), І. Войтович (Мюнхен), Т. Ґрос (Відень), генеральний секретар М. М аслов (Париж), фінансовий референт І. Охримович (Лювен), референт зовніш ніх зв’язків Б. Ч епак (Мюнхен), к у льтур н о освітній референт І. Гнатишин (Відень). Управу обрано на рік зв’язків О. Репетило. К о н т р о ль ­ на К ом ісія: Голова — Є. Гунько (М юнхен), члени: В. Іванович (Відень), Р. Сербин (Париж ), за­ ступники членів: Л у к ’янович М. (Ірлян дія), П уж ай В. (Б ельгія). Товариський Суд: Голова — О. Субтельний (Відень), члени: Т. Крем інь (Ф ранція), В. Ґєник (Ф ранція). Заступники членів: О. Сацюк (Б ельгія), П. Остапчук

Танцю вальна група при Осередку С У М А

в Акроні, Огайо, З Д А .

51

V I-вій К о н ґ р е с С У С Т А В д н я х 6-7 л и п н и 1963 р. в К л ів л е н д і в ід б у в ся V I -и й К о н ­ ґр ес С о ю з у У к р а їн с ь к и х С т у ­ д е н т с ь к и х Т о в а р и ств А м ер и к и , в я к о м у в з я л и у ч а с т ь 61 ум а н д а 100 товани й д е л е ґа т та к о л о гостей. К о н гр есо м к е р у в а л а П р е ­ з и д ія в с к л а д і: К о н ст а н ти н С ав ч у к (Н ь ю -Й о р к , го ло в а ), Б огда н С ац ю к (П Іік а ґо , 1-ий за ступ н и к ), А н д р ій М а сю к (Ф іл я д е л ь ф ія , 2-и й за ступ н и к ), Т а н я Ц и би к (Н ю в а р к ) і О ксан а Б о га ч ев сь к а (Ф іл я д е л ь ф ія ), секретарки. О дною з точ ок програм и К о н ­ гр есу б у л а д оп о в ід ь д -р а Зен он а В и н н и ц ьк ого, одного з о сн ов о ­ п о л о ж н и к ів С У С Т А , котри й н а ­ к р е с ли в п р и сутн ім п оч атк и т в о ­ рен н я н аш ого сою зу. Т р е б а р ів н о ж від м іти ти щ е к іл ь к а м ом ен ­ тів V I -го К о н ґр е с у : зв іт у с т у ­ п аю чого го л о в и В. П р и би ли , зв іт го л о в и К о н т р о л ь н о ї К о м іс ії К . Л а в ч у к а , д и с к у с ія над справою Ц Е С У С -у , к о т р у р еф ер ув а в д е ­ л ега т а м го л о в а Ц Е С У С - у Є. Г а новський, д и с к у с ія над Ф о н д о м К а т ед р и У к р а їн о зн а в ст в а , що й ого о ч о л ю є С. Х ем и ч , та ви бір (В ід ен ь ). У п р а в у вибран о на р ік з і зо б о в ’я за н н я м ск л и к а т и до р о к у новий З ’їзд. В н ед ілю , 21 к вітн я, в ід в ід а в ­ ш и м о ги л у Г о л о в н о г о О тамана С имона П е тл ю р и , студ ен ти в ід ­ б у л и зу с т р іч з ук р а їн с ь к и м гр о­ м адянством. В к ін ц ев ім с л о в і С. С ербин зв ер н у в ся до гром адянства за порадам и і допом огою . В нас д об р о ї в о л і багато, сказав він, а л е п р а к ти к и д у ж е м ало. В н а ­ ш ій м а й бутн ій д ія л ь н о с т і сп ів ­ п рац я з і старш им и нам б уд е н е ­ обхідною . Управа С У С Е 52

к е р ів н и х орган ів С У С Т А . Н о в у У п р а в у на 1963/1965 pp. о ч о ли в Б. Ф у т е й , К о н т р о л ь н у К о м іс ію — М . П р и ш л я к , а Т о в а р и сь к и й С уд — К . С авчук. У час К о н ґр е с у в ід б у в с я р ів н с ж бен кет з нагоди 10-річчя С У С Т А , на як ім д -р В. Ш а н д о р в и голоси в пром ову, п одавш и н а ­ п р я м н і д л я у к р а їн с ь к и х ст у д ен ­ тів у їх н ій п рац і д л я У к р а їн и . Н а ш остом у к о н ґр е сі С У С Т А б у л о за тор к н ен о ц іл и й ряд а к ­ т у а л ь н и х , п е к у ч и х п р о б лем як щ од о с у ч а с н о ї д ія л ь н о с т и у к р а ­ їн с ь к о го студентства, та к і й ого зав дан н я на м айбутнє. В ступ н е сло в о г о л о в и С У С Т А п. Д. П р и ­ б и ли до уч а сн и к ів к о н ґр е су ст а ­ л о н ап рям н ою д л я м а й б у т н ьо ї п рац і студен тства. В ін м іж ін ­ ш им ск а за в : » В ц іл ій іст о р ії у к р а їн с ь к о г о студ ен тства ми, студ ен ти б у л и , є та буд ем о основною оп орою н а ­ ш о ї н а ц іо н а ль н о ї і в сес в ітн ь о ї сп ільн оти . З о се р ед ж ен і над к н и ж к ою , над п р о блем а м и н а ук и і з а ц і­ к а в л е н і боротьбою з ворогам и д обр ого і в іл ь н о г о ім ен и У к р а ї­ ни, свідом і потреби п рац і д л я добра у к р а їн с ь к о го н ароду, ми — студ ен ти — м усим о стати г ід ­ ними, віддан и м и справі, в о їн а ­ ми у б о р о т ь б і за в іл ь н у , со бо р ­ н у са м остій н у і м огутн ю У к р а ­ їн с ь к у Д ерж ав у. . . . М и ч асто не п о го д ж уєм о ся з тим, щ о бачимо. М и бор ем ося ш в и д ко й п евн о зм ін и ти та з б у ­ д ув а ти новий п р а в оп ор я док у світі. Т ем п м одер н ого р о зв и тк у з б іл ь ш у є т ь с я і п оч в ір н о р о з в и ­ вається. У к р а їн с ь к а студ ен тськ а м о­ л о д ь 60-х р о к ів п рагн е до з а ­ в ер ш ен н я солід а р н о сти і сп ів ­

праці всіх для всіх, здійснюючи заповіт генія, пробудителя Т. Ш евченка: Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата, Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Відповідаємо закликом до у к ­ раїнського студентства та до у к ­ раїнців цілого світу: Працюймо на користь України і йдім одним ш ляхом до спільної перемоги!« У постановах та резолю ціях шостого конґресу С У С Т А накре­ слено ц ілу низку практичних заходів до поліпш ення д ія л ьности Союзу в найрізноманітні­ ших д ілянках життя, а головно прийнято рішення посилити зов­ нішні зв’язки українського сту­ дентства з студентськими ч у ­ жинецькими організаціями, дба­ ти про збільш ення числа м оло­

дих українців, які б студіювали науки в вищих ш колах, щ іл ь ­ ніше нав’язати зв’язки з середньош кільною молоддю та стати їй в допомозі як щодо науки, так і громадсько-організаційної праці. В питаннях ід еології кон­ грес одностайно висловився, що С У С Т А стоїть на позиціях іде­ алістичної християнської науки; виступає проти всякого понево­ лення народів народами, проти переслідування прав людини і народів, рас, релігії, за встанов­ лення на зем лі порядку й спра­ ведливосте за принципом націо­ нального самовизначення всіх народів, у тому за відвоювання і встановлення Української Са­ мостійної Держави. Окрему частину своїх поста­ нов конґрес присвятив боротьбі з комуністичною загрозою, яка висить над цілим світом. (пв)

Фрагмент із здвигу С У М у Бельгії, який відбувся під кінець літнього таборування.

53

Зустріч ТУСМ -у ім. М. Міхновського 27-28 ли п н я 1963 р. на о с е л і СУМ А в Е л л е н в іл , в ід булася д руга з ряду зустр іч Т У С М -у , на я к у п р и б уло к о ло ЗО ч лен ів з осередків д іяльн о сти Н ь ю Й орку, Ф іл а д е л ь ф ії і Н ью арку. Надзвичайно цікава програма зустр іч і ск ла д а ла ся з тр ьох ч а с­ тин: гутірка, яка в ід бу ла ся в суботу, та дві доповіді — д-ра П. М ір ч ук а та м ґ-ра К. С авчука. Д оповіді від бу ли ся в неділю . П іс л я вступного слова голови Т У С М - у інж . О. К у ль ч и ц ь к о го в ід бу ла ся гутірка на тем у: «М іж н а р о д н і п одії і україн ська ви звольн а п о літ и к а «, в котрому брали участь М арій ка Г р ух а (Н ью -Й ор к ), З ірка К о л ін к о і А с к о л ь д С к а льськ и й (Ф іл я д е л ь ­ ф ія), К в ітк а Семаниш ин (Н ь ю арк) та мґр. А . Бедрій, який над­ звичайно вм іло та цікаво к ер у­ вав зустріччю та ясно з ’ясов у­ вав проблеми, я к і під час н еї б у л и поруш ені. З устріч м ала на меті скласти у я в у про те, як ч лен и Т У С М - у став ляться та реагую ть на між народні події, особливо ті події, я к і м ож уть мати вплив на ситуацію в У к ­ р аїн і і в за га лі на ук р а їн ськ у справу. П ід час дискусій поруш ено ряд питань, м іж інш им к о н ­ ф л ік т м іж П екіном і Москвою, п о літ и к у В атикану щ одо СССР, н еп р и х и льн у ам ериканську п о­ л іт и к у щ одо визволен н я У к р а ї­ ни, знищ ення ком ун о-росій ської ім п ерії тощо. Ц ік ав і б у л и не т іл ь к и питання, п оставлені к е ­ рівникам гутірки, а ле й відпо­ від і та п огляд и дискутантів на ті м іж народні події. Д оповідь д-ра П. М ір ч у к а » У 80-ліття д-ра Дмитра Д онцова« учасники зустр іч і з а с л у х а л и з 54

увагою . Спочатку доповідач по­ дав короткий ж иттєпис Д онцова, а оп ісля перейш ов до обго ­ ворення творів та провідних ідей тої лю дини, котра м ала та­ кий в ели ки й вплив на ф о р м у­ вання ук р а їн ськ и х провідників к іл ь к о х п околін ь. Очевидно, до­ повідач не міг за такий корот­ кий час обговорити всі ідеї, к о т ­ рі Донцов пропагував з часу студен тського з ’їз д у в 1913 році, а ле він подав слух а ч а м ті ідеї, котрими кож ний теперіш ній у к ­ раїн ец ь ж и ве: сам остійність і н еза леж н ість ук р а їн ськ ої д ер ­ жави, при н алеж н ість У к р а їн и до Заходу, безкомпромісова у к ­ раїн ська боротьба проти М оскви — ц ар ської чи б ольш ев и ц ьк ої; п лекан н я активної творчої е л іти-менш ости, яка повинна вести ук раїн ськи й народ до його мети — самостійности; д а л і ■—- зн а ­ чення волі, яка відіграватим е в ел и к у ролю в боротьбі за д е р ­ ж авність. Д -р М ір ч у к подав ті провідні ід еї Донцова в к о н ­ тексті його творів: «Н а ц іо н а ­ лізм е, «П ід став и наш ої п о літ и ­ ки®, «Д е ш укати наш их тради­ цій® і т. д. Д оповідь д-ра П. М ір ч у к а тим б іль ш е б ул а цікава й цінна, щ о вона б у л а об'єктивна. Д оповідач не т іл ь к и ви світлив позитивний в к ла д Донцова в ід еоло гію у к ­ раїнського націон алізм у, а л е й подав деякі його неґативні сто­ рінки. В д и ск усії п ісля доповіді б у л о заторкнено к іл ь к а ц ікави х п и ­ тань. Д руга доповідь м ґ-ра К. С авч ук а на тем у «К о р о т к и й о гляд ід еоло гіч н и х за ло ж ен ь Т У С М - у та ї х практичне застосування в тоза р и стві« б у л а пов’язана з д о-

Про умови одержання студійної допомоги Про умови призначування до­ помоги К оД У С -ом повідомля­ ється зацікавлених щ ороку ч е­ рез українську пресу, студент­ ські об’єднання і представництва К оД У С -у. Тому, що кандидати на допо­ могу у багатьох випадках не дотримуються вимог правильни­ ка К о Д У С -у Президія К о Д У С -у вважає відповідним нагадати постанови, за якими з фондів К о Д У С -у мож уть користуватися допомогою українські студенти високих і найвищих кляс се­ редніх ш кіл. До прохань про щомісячну чи одноразову допомогу належ ить додати: 1. Короткий власноруч­ но написаний життєпис із за­ значенням ход у дотеперіш ніх студій та дисциплін, які канди­ дат студіює або хоче студіюва­ ти і де саме; 2. Свідоцтво зр ілости або завірений відпис, або свідоцтво про попередні студії; 3. Посвідку про запис в ш колу, посвідки про складені іспити чи кольоквії, або посвідку про одержання докторської праці з поданням теми і приблизного часу її тривання; 4. Опінії і ре­ повіддю д-ра М ірчука, бо в ній доповідач обговорював ті ідеоло­ гічні залож ення Т У С М -у , котрі великою мірою базовані на іде­ я х Донцова. П ісля доповіді д-р М ірчук та І. Заяць, член ініціятивної гру­ пи творення Т У С М -у , коротко представили слухачам надзви­ чайно цікаву ґенезу постання нашого товариства. Марта Савчак

(»Ш л я х Перемоги«)

комендації відповідних ш кіл, професорів і студентських ста­ нових або громадських органі­ зацій, чи місцевого душпастиря; 5. Посвідку про незаможність від українських установ або душпастиря і заяву про матеріяльн е становище та дж ерела й розміри інш ої допомоги. С ту­ денти, які приїжджаю ть з-за океану, пред’являю ть такі по­ свідки з місць свого поперед­ нього перебування; 6. Анкетний листок, який висилається всім бажаючим; 7. Зобов’язання по­ вернути одержану допомогу піс­ л я закінчення студій. Б ез зга­ даних документів прохань не розглядається й вони зали ш а­ ються без відповіді. Беручи до уваги обмеженість ф інансових засобів та в інтере­ сах відповідного розп оділу ф он­ дів і плянового господарювання, К о Д У С настоює на надсиланні прохань на початку учбового року, або студійного семестру. Пізніш е надсилані прохання не м ож уть мати перспектив на за­ доволення. Під час ф ерій мо­ ж уть користуватися допомогою К о Д У С -у студенти, що стоять перед дипломовими іспитами, або їх складають і надіслали перед феріями прохання з на­ леж ними посвідками. Прохання з згаданими (від 17) документами розглядає по­ ширена Президія К о Д У С -у при участі представника студентів. Перевагу й вищу стипендію да­ ється студентам славістики, зо­ крема українознавчих дисн,иплін.

Допомогою К о Д У С -у можна користуватися до 40 років ж и т­ тя. Розміри стипендій і однора­ 55

зов і допом оги з а л е ж а т ь від н а ­ я в н и х ф ондів. Щ о м іс я ч н у д оп о­ м огу (сти п ен д ію ) в и п л а ч у є т ь с я в к ін ц і м ісяця, п очинаю чи з ч а су ї ї п р и зн а чен н я П р ези д ією К о ­ Д У С - у і не р а н іш е від дати н а ­ д ісла н н я п рохан н я . Н а ст уп н і рати в и п л а ч у є т ь с я п іс л я п о тв ер ­ д ж ен н я од ер ж а н н я п о п ер ед н ьої стипендії. Д окторан там п о д а єт ь ­ ся д оп ом огу в п родов ж одного р о к у за ум овою п р ед ’я в л е н н я п освідк и про у с п іх и в п ерш ій п о ло в и н і року. С л ід згадати, щ о, не з в а ж а ю ­ чи на в е л и к і т р уд н о щ і у п ри д ­ бан н і ф ондів, К о Д У С у ж е 18 р ік на ем іґр а ц ії в и п л а ч у є р е г у л я р ­ но доп ом огу студентам . В з я т і зо б о в ’яза н н я К о Д У С в и ­ к он ува в і в и к о н ує зав дяки ж е р товности у к р а їн с ь к о ї гром ад-

ськоети . П р о д о в ж ув а н н я д ія л ь ности К о Д У С - у з а ле ж а т и м е від д а л ь ш о ї підтрим ки гр ом а д сь к о с­ т е і від к о л и ш н іх єти п ен д іятів К о Д У С - у , щ о зоб о в ’я з а н і о д ер ­ ж ану від К о Д У С -у доп ом огу повернути. За дотеп ер іш н є дуж е при­ х и л ь н е ста в лен н я гр ом а д ськ о сти в и слов лю єм о тут від ім ен і К о Д У С - у і від ім ен і студ ен тів га р я ч у п одя ку, а к о л и ш н іх єти п ен д іятів , щ о не сп л а ч у ю т ь сти ­ п ен дії, за к ли к а єм о п овертати ї ї негайно. С а р сель , сер п ен ь 1963. Комісія Д оп ом о ги У к р а їн с ь к и м Студентам

А д р еса : K o D U S , 27, rue des B au ves, S arcelles (S. et O.), France.

Т ан ец ь »п р я д іл ь н и ц ь «, що його в и к о н али ю ні сумівки під час Здвигу С У М у Б е л ь г ії.

56

З ІСТОРІЇ ПРЕСИ

НАЙ МОГУТНІШ А СВІТОВА ДЕРЖ АВА В. М АН Ь К ІВ С Ь К И Й М ало є тепер на світі таких письменних людей, котрі не чи ­ тають газет. Ні поширення радіо-інформації, що проникає у всі закутки цивілізованого світу, ні нестримний наступ те­ л ев ізії — ніщо не зменшує пи­ томої ваги часописів, ще й на­ впаки: тиражі великих і впли­ вових органів преси зростають і вже числити їх треба не сот­ нями тисяч, як то було передніше, а мільйонами. Наприкінці минулого століття громадська опінія називала на європейському континенті п ’ять великих держав: А н глія, Ф ран ­ ція, Німеччина, А встро-Угорщ ина й Росія, але вже й тоді пресу влучно було названо шостою великою »держ авою «. Нині мо­ жемо без перебільш ення назва­ ти її наймогутнішою »державою « світу. Короткий начерк походження й розвитку спершу засобів ін ­ формації, а згодом і преси в су­ часному розумінні може заціка­ вити читачів »Аванґарду«, котрі завжди прагнуть пізнати щ ось нове, що невідоме. Отже, загляньмо в глибину історії.

A CT A D1URNA Й »К А С Е Т А «

За 57 років перед Різдвом Христовим, з наказу Ю лія Ц е­

заря, на Римському форумі ста­ ли появлятися A cta diurna роpuli romana («Щ оден н і відомості римського народу«). Писали їх на великих дошках, отож к ож ­ ний письменний міг прочитати й перек'азати неписьменному. К іл ь к а десятків примірників, писаних окремо, розсилали по більш и х містах та провінціях Римської імперії. В тих Acta diurna подавалося урядові розпорядження й нови­ ни державного чи міського зна­ чення. Ото й був початок су­ сп ільн ої інформації. В X I V - X V I віках Венеція бу­ ла світовою потугою і мала обширні торговельні й політичні зв’язки з іншими державами. Управа міста організувала пуб­ лікацію новин торговельного, урядового й політичного харак­ теру. Ц і відомості також були писані на дошках, але за чи­ тання їх бралося дрібну вене­ ційську монету, що називалася касета. Звідси виникло й набра­ ло загального вж итку слово га­ зета. Згодом у кож ній країні дали свою назву органам преси — Newspaper, D aily, Zeitung, Часопис, Новіни, — проте, по­ декуди затримано стару, щ е ве­ неційську, назву аж дотепер: “ Gazette de Frange” , напр.

57

П іс л я того я к Ґутен бер ґ, а з ним П Іеф ер і Ф у с т, винайш ли спосіб д р ук ув а ти книж ки, п о­ чинається з д р у го ї половини X V в. розвиток друкован ого с л о ­ ва. С перш у це б ули , окрім к н и ­ ж ок, н е в ел и ч к і брош ури, л и с ­ тівки, »м е т е л и к и «, — п еріод и ч ­ ні відом ості п о я в ля ю ться аж на п очатку X V I I в. До най старіш и х газет н а ле ж а т ь : S trassbu rger Z eitu n g (1609 p.), M agd ebu rgisch e Z eitu n g (1626), K oln isch e Z eitu n g (1651). У Ф р а н ц ії в X V I I в. п о­ я в л я ю т ь ся Courants, трохи зго ­ дом — G a zette de F ran ce і Depeches de Toulouse, L e M a tin e та ін. В А н г л ії — Tim es, M a n ­ chester G uardian. Н айстаріш а а н глій ськ а газета “ P u b lic L e d ­ g e r ” , заснована 1760 p. існ ує без перерви щ е й нині. »Ц З ІН -Б А О «

Т а к ви н и к ли й р озви вали ся засоби ін ф орм ац ії в країн ах Старого світу, а л е цікаво, щ о в К и т а ї перш ий друкований ч а ­ сопис появився на 800 років р а ­ ніш е! В ки тай ській л іте р а ту р і часів імператора С ю ан ь-ц зун а (713-756 pp.) зга д ується «Ц з ін б ао « — «С т о л и ч н и й В існ и к «. До нас дійш ов цей орган преси: він має ф орм у н ев ели ч к и х зош итів на 10-12 сторінок і м істить н а ­ кази ур яд у, х р о н ік у палац ового ж иття, короткий опис в а ж л и ­ вих подій і т. п. Д рукован о ієр о­ гліф а м и з д ер ев ’я н и х черенок. Л ІЧ Б А ЙДЕ Н А М ІЛ Ь Й О Н И

У «С та р ом у с в іт і« п о л іг р а ф іч ­ на тех н ік а не сто я ла на одно­ 58

му м ісці від часів Ґу тен бер ґа , — сучасн і д рукарськ і маш ини д а ­ ю ть зм огу зб іл ь ш е н н я ти раж ів до м ільй о н ів примірників. В ІД » Р У С Ь К О І Х А Т И « Д О Е В РО П Е Й С ЬК О І »Т Р И Б У Н И «

У к р а їн с ь к а преса п р ой ш ла за останні півтораста р о к ів довгий і важ ки й ш л я х . Б ув ш и п е р е с л і­ дуваним, зазнаю чи постійних утисків, обм еж ень і адм ін істра­ ти вн ої сваволі, ук р а їн сь к е д р у ­ коване слов о п роби в ало собі д о ­ р о гу в кам ’янистом у ґрунті. На п ревели ки й ж а л ь , я не маю тепер п ід рукам и п евних д ж е р е л і д овідкови х м а тер іялів щ одо розвою преси в З а х ід н іх з е м л я х У країн и . М о ж у вказати ли ш е к іл ь к а н ай старіш и х ч а со ­ писів, щ о спорадично п о я в л я ­ ли ся уп р од ов ж м и н уло го с т о л іт ­ тя: »П р о м ін ь «, »С в іт «, «Р у с ь к а Х а т а « (Л ь в ів ), »З о р я « (Ч е р н ів ­ ці). До періоди чн ої преси н а л е ­ ж а ть л ь в ів с ь к і часописи «С в о ­ бодах й » Д іл о «, в я к ом у брав уч а сть Іван Ф ран ко, д рукую ч и свої гострі, сатиричні вірш і в 1916 p., під час п ерш ої світової війни, н езадовго до своєї смерти. А в стр ій ськ а ц ен зура ви ки дала багато вж е зверстаного м атеріял у і » Д іл о « в и х од и ло з біли м и плямами, бо редакц ія не х о т іл а давати щ ось інш ого в ч и сло г о ­ тове до друку. О дного разу, н а ­ че на глум , цензура у вели к ій статті не за к р есл и л а т іл ь к и її н азв у: « Х іб а ревуть воли, як яс ла п ов н і?« Т а к називається відомий твір видатного гш сь-

менника Панаса Мирного. В га­ зеті під цим наголовком світила біла пляма на дві шпальти. Годі й порівнювати »Д іл о « і »С вободу«, газети майже євро­ пейського, солідного типу, до таких часописів, як от »З о р я « чи »П ром ін ь«, що мали суто просвітянський характер, праг­ нучи лиш е збудити національну свідомість. Треба визнати, що це їм до певної міри вдалося. *

Х арківський університет в 1824 році видає »Украинский Ж у р н а л « російською мовою, бо ук раїнської мови царська влада не визнавала, хоча славнозвісна

»Е н еїд а« К отляревського вий­ ш ла в світ щ е 1798 року. Ж у р ­ н ал »О сн ова« став появлятися також у Харкові з 1860 р. Ц і видання висвітлю вали питання українознавчого характеру. Зна­ чно більш и й діяпазон, ширшу тематику мала »Украинская Ж и з н ь «, — ж урнал, який до­ зволено б уло видавати в М оскві російською мовою п ісля 1905 р. Редагували його С. В. Петлю ра і Саліковський. В К а м ’ян ц і-П од ільськом у в 900-х роках виходила «У к р а їн ­ ська Х а т а « — часопис просві­ тянського типу. Я к настала перша світова вій­

Під час злету юнацтва С У М А в Еленвіл, було посвячено прапор Відділу Ю . С У М А в Нью Й орк у. На фото: перед врученням прапора хорунж им .

59

на (1914-1918 pp.), то геть чисто всі видання ук р а їн сь к ою мовою, щ о з горем та бідою три м али ся в Р о сії, Б ули позакривані. В К и є в і припинив свос існ уван н я со лід н и й і вп ли вов и й часопис »Р а д а » (редактор С ергій Є ф р смов, автор Іс т о р ії ук р а їн сь к о ї літер а ту р и ). Щ о й н о по р ев о лю ц ії 1017 р. цей провідний орган п р е­ си відн овився під назвою »Н ов а Р а д а « за редакц ією С. Є ф р ем ова і А . И ік о зсь к о го . Згадаймо щ е »Т р и б у н у «, в е л и к у й добре о р га н ізован у га зет у єв р оп ей сь­ кого типу, навіть з власн и м т е­ легр аф ом , щ о п о я в л я л а с я в К и ­ єві н а прикінц і 1918 року, а ле п р о існ ув а ла недовго з причини від ом и х істор и чн и х п одій: ев а­ к у а ц ії К и єв а перед б о л ь ш ев и ц ьк ою навалою . У к р а їн с ь к а преса на ем іграції в історичний начерк не входить, бо це — наш а сучасн ість і час д л я іст о р ії щ е не настав.

* С учасн а преса в и росла з н ай ­ п ростіш и х засобів ін ф орм ації, а розв и в ала ся й д ій ш ла до н и н іш ­ н ього стану разом із розвитком со ц ія ль н о -ек о н о м іч н и х взаємин орган ізованого сусп ільств а . Т а к поступ ово вона зд о б ув а ла щ о ­ раз м іц н іш і позиції. О ргани п о­ л іт и ч н и х партій та гром адськи х ін сти туц ій н а були в ели к о го в п л и в у в к о ж н ій д ерж аві, у в сіх в ерствах і п рош арках н а с е л е н ­ ня. О крім ш ироко п о став лен о ї ін ф о р м а ц ії часописи п ровадять бой ову пропаганду ти х чи ін ш и х п о літ и ч н и х ідей. П р еса в ід д зер к алю є ж и ття в б а га т ьо х його виявах, дає ч и та ­ чам п ракти чн і поради і р озв а ­ гу. Д о го л о с у преси ув а ж н о п р и сл у х а ю т ьс я ур яди й п а р л я менти, преса ф орм ує гром ад­ ськ у д ум к у . . . Н і, це не б уд е п ер ебільш ен н я м , к о л и назвати пресу н айм огутніш ою держ ав ою св іту!

Читачі, не будьте в боргу супроти ж у р н а л а

» А В А Н Ґ А Р Д « РОЗРАХОВУЙТЕСЯ

СВОЄЧАСНО

П Р И М ІР Н И К И Ч Е РЕ З Н А Ш И Х

ЗА

ОТРИМ АНІ

П Р Е Д С Т А В Н И К ІВ !

ВЕСІЛЬНІ ДЗВОНИ ДЛЯ СУМ ІВЦІВ 29 червня 1963 р. відбулося вінчання провідних сумівців у Парижі панни Надії Андріїшин і Богдана Білогоцького. М олоду пару звінчав о. канцлер М. Л евенець, парох храму св. В оло­ димира в Парижі. С луж бу Б о­ ж у співав церковний хор під керівництвом п. Дратвінського, довголітнім членом якого є мо­ лода. Богдан Білогоцький уж е два роки е головою СУМ у Франції і саме за нього СУМ започаткував свої табори. Обидвос молодята народжені вже у Франції, але виховані в україн­ ському дусі та активно працю­ ють у СУМ та інших організа­ ціях у Парижі. Весільне прийняття відбулося в домі молодої при участі вели ­ кого числа гостей та рідні. З Риму прибув брат молодої Осип Андріїшин, де він відбуває бого­ словські студії. Присутні гості злож или 8000 ст. фр. на пресовий фонд ж урнала »Аванґард«. Редакція і А д ­ міністрація вітають молоду па-

Богдан і Надія Білогоцькі

ру на новій дорозі життя та ба­ жають їм багато родинного щас­ тя, мнсгих і благих літ, а всім жертводавцям складають щиру подяку. Щ асти Боже!

Ч лени С УМ ! В періодах між появою А В А Н ҐА Р Д У , К Р И Л А Т И Х , ЗАП И СОК В И Х О В Н И К А читайте ті українські газети, які відпускають місце для ц іли х сторінок,

редаґованих

членами

С УМ ,

або

обширно

інформують про життя і діяльність С УМ !

Підтримуйте українську патріотичну пресу — пропаґатора наших ідей і лучника українців у розпорошенні!

61

ПРО

РІЗНЕ

В

УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ * Ц ь о г о р о к у минає 100 років, як був написа ний текст у к р а ї н ­ с ь к о го н а ц іо н а л ь н о г о ги м н у » Щ е н е вмерла У к р а їн а «. Спочатку, в 1863-му році, він б у в о п у б л і ­ к о в а н и й в у к р а їн с ь к и х газетах як звичайний вірш, автором як ого був П а в л о Ч уб и н с ь к и й . С л о в а ц ь о г о вірш а д у ж е с п о д о ­ ба лися композиторові М и х а й л о ­ ві В е р б и ц ь к о м у і він написав до н ь о г о музику. Так у 1885-му р оц і п о я в и в с я в д р у к у ц ей вірш із нотами, який оп ісл я став у к ­ раїнським н а ц і о н а л ь н о - д е р ж а в ­ ним гимном. Щ е до о ф іц ій н о го затверджен­ ня тексту і м у зи к и цієї пісні, як гимну, в 1917 році, вона п о ­ ш и р и л а с я по всіх з е м л я х У к ­ раїни. Д о п о я в и ги м н у в р і з н и х областях У к р а ї н и співалися, як ггімни, різні пісні. Так, на ц е н ­ тральних і с х і д н і х з е м л я х У к ­ р аїн и в д р у г і й полоівипі 19 і 20 століття з н а ч ен н я н а ц іо н а л ь н о ­ го гим ну мав »Заповіт Тараса Ш е в ч е н к а « . Й о г о постійно в и ­ к о п у в а л и під час урочист их ма­ ніфестацій, зборів та, ін.

* 23 ч е р в н я ц. р. %на оселі С У М » В е с е л к а « біля Актону в Онтарійській п р о в ін ц ії К а н а д и від бул а ся велика політична ма­ ніфестація — чотирнадцята з у ­ стріч у к ра їн ц ів К а н а д и й А м е ­ р и к и під гаслом: С в о б о д а н а р о ­ дам — сво бода л ю д и н і ! Г о л о в н и м и п р ом о вц я м и б у л и кол. п р е м ’єр і л ід е р опозиції Д ж. Д іф ен б ей к е р , міністер ф і ­ нансів В. Ґ о р д о н , міністер о б о ­ р о н и П. Геллієр , п р о в ін ц ій н и й секретар і міністер гр о м а д я н ­ ства в Онтаріо І. Я рем ко, п о с о л М . Стар, м е й о р Торонта Д. С а м м ервіл , Ч а р л з Керстен.

62

* В столиці Арґентини Б у е н о с Айресі закінчується побудова в е л и ч а в о ї у к р а їн сь к ої католиць­ кої катедри. Н а ц ю б у д о в у в и ­ дано в ж е понад 10 м іл ь йонів пезів. Б іл я 2,5 м іл ь йонів п езів зібрано серед укр аїнців усієї Арґентини, а на решту с к л а л и ­ ся пожертви від укр аїнців З Д А , К а н а д и та в р із н и х є в р о п е й с ь ­ к и х країнах. Також численні чужинці причинилися поваж ни­ ми сумами до п о б у д о в и п,ього Б о ж о г о храму. ПІ,об у п о в н і завершити б у д о в у катедри — на це треба зібрати щ е багато грош ей. * Третього бер езня 1963 р оку представники таких у к р а їн с ь ­ к и х комбат антських ор га нізацій: К л ю б Старшин У к р а їн ц ів , О б ’є д ■напня б у в ги и х В о я к ів У к р а ї н ­ ців, С о ю з У к р а їн ц ів б у в ш и х В о ­ яків, Ф і л і я Л е ґгї У к р а ї н с ь к и х Повстанців і Сим она Петлюри Фронт, — п ідп и са л и Т и м ч а є о вий Правильник Української Комбатантської Р а ди , а на 'чер­ го в о м у засіданні, щ о в ід б у л о с я 10-го бер езня 1963 року, у к о п ститувалася П р е з и д ія цієї ж Ради. * 3 п а г о д и двадцятиліття і с н у в а н п я А Б Н -— П р е с б ю р о А Б Н в и д а л о п о д в і й н е ю в іл е й н е ч и с ­ л о 4-5 (63) А Б Н - К о р е с п о н д е н ц і ї а н гл ій с ь к о ю м о вою — 58 сторі­ н ок д р у к у з р ізноро дним мате­ р іал о м та ілюстраціями.

* В і д в і д у ю ч и чи с л е н н і міста, п о с е л е н і у к раїнц я м и в З Д А і Ка наді, го л о в а П р о в о д у 3 4 О У Н п р оф . Степан Л е н к а в с ь к и й всту­ п и в теж до Едмонтону, де 16-го червтія ц. р. в и г о л о с и в д о п о в ід ь па тему » У к р а ї н с ь к а в и з в о л ь н а політика і ми«.

* В дипломатичних колах у Відні говорять, що в половині червня ц. р. в місті Кривий Ріг прийшло до кривавих зударів між вояками і міліціонерами. Збройний зудар був такий за­ взятий, що в ньому згинуло ві­ сім осіб. Згідно з повідомленням, яке дістали західні дипломати, ін­ цидент розпочався суперечкою між вояком і міліціонером в ав­ тобусі. Під час тої суперечки міліціонер витягнув пістоля та застрілив вояка. К о л и про це вбивство довіда­ лися товариші вбитого, інші во­ яки, які стаціонували в К р и в о ­ му Розі, рушили з відплатною акцією проти міліціонерів, із яких сімох убили. Ці події викликали в цілому районі міста таке напруження серед населення, що большевики зважились на проголошення воєнного стану, який існував там до останніх днів червня. * На одній із затишних вулиць Києва, яка нині зветься вули­ цею Саксаганського, в будинку ч. 97, наприкінці минулого року відкрито літературно-меморіяльний музей Лесі Українки. На цьому будинку є таблиця з та­ ким написом: » У цьому будинку в 1899-1910 pp. жила й працю­ вала велика українська поетесареволюціонерка Леся Украгнка«.

* Українські націоналісти, в порозумінні з Товариством » С о борність« в Бразилії, відзначи­ ли 7 липня ц. р. в Сан Каєтано 22-річчя відновлення Українсь­ кої Самостійної Держави. Свят­ кова Академія відбулася в до­ мівці гімназії Естадуаль.

* 29-го червня ц. р. минуло 25 років з дня смерти Началь­ ного Вождя У Г А — генерала Мирона Тарнавського. Народився він у селі Барило­ ві, Радехівського пов., в Гали­ чині, дня 29 серпня 1869 p., в старій українській священичій родині, близько споріднений з родиною Маркіяна Шашкевича. * У 50-річчя першої матури в українській гімназії в Станиславові відбувся, 22 червня 1963 p., З ’їзд-зустріч колиганіх учнів і професорів цієї школи, яка пе­ регризала майже повних 40 ро­ ків, бо від 1905 до 1944 року.

* Цього року сповнилося де­ сять років від часу заснування та діяльности суботньої школи українознавства в Брадфорді, при відділі С У Б - у . Натепер школа українознав­ ства при відділі С У Б - у в Брад­ форді нараховує 285 учнів і має 8 кляс, а в наступному навчаль­ ному році буде 9 кляс із поділом на 13 відділів.

В С І Г Р О Ш О В І С П Р А В И , П Е Р Е Д П Л А Т У Ж У Р Н А Л А І З М ІН И АДРЕС ПРОСИМ О ПОЛАГОДЖ УВАТИ БЕЗПОСЕРЕД НЬО З А Д М ІН ІС Т Р А Ц ІЄ Ю , А ІІЕ З Р Е Д А К Ц ІЄ Ю . Адреса Адміністрації подана на 2-гій і 3-ій сторінках обкладинки. Редакція

63

ОТРИМ АНІ КНИЖ КИ І Ж УРНАЛИ К Р И Л А Т І , ж у р н а л у к р а їн с ь ­

к о ї м олоді, ч и с л а 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7-8. Видає Ц е н т р а л ь н а У п рава С У М , в и ход и ть щ ом ісяця. А д р е ­ са Р е д а к ц ії та А д м ін іс тр а ц ії: 315 East, 10th S treet, N e w Y o r k 9, N. Y., U.S.A. Ю НАЦЬКИЙ КЛИЧ І Ю НА­ Ц Ь К А С І Ч . Н еп ер іод и ч н і б ю л е ­

тені та бор у С У М »Ю н а ц ь к а С іч «, К о ш і ч. 1 і ч. 2, в Б р іта н ії. П о три ч и сл а вид ан і в к ож н ом у К ош і.

THE U K R A IN IA N Q U AR TE R ­ L Y , V o l. X I X , N o. 1, S p rin g 1963.

P u b lish ed b y U k ra in ia n Congress C om m ittee o f A m erica , 302-304 W est 13th S treet, N e w Y o r k 14, N. Y . U.S.A. A B N

CORRESPONDENCE,

B u lletin of the A n tib o lsh evik B loc o f Nations, V ol. X I V , No. 4, 1963, M u n ich 8, Z eppelin str. 67, G erm any. О П О В ІД А Н Н Я Д Л Я М О Л О Д І Н І М Е Ц Ь К О Ю мовою

В ід ом е оповідання д л я м о ло д і »Ц у п к е ж и т т я « (про к а рп атсь­ к и х вовків) В а с и л я К а р х у т а , п ластового д іяча, л ік а р я , сь о ­ годні на за сла н н і, п ояв и лося ц ього р о к у в н ім ец ьк ом у п ер е­ к л а д і в м о ло д іж н о м у видавниц­ тві К с л іб р і- Ф е р л я ґ , В у п п ер та ль. А в тор ом н ім ец ьк ого п е р е к ла д у є А н н а Г а л я Горбач. К н и ж к а мас 117 сторінок, ч и ­ слен н і ілю стр а ц ії, тв ер д у оправу та кош тує 2.95 нм.

W assyl K a rc h u t: Das zahe Leben.

» Ш А Ш K E П ід таким заголовком у В і н ­ ніпезі (К а н а д а ) почав виходити цикльостилевим друк ом б ю л е­ тень. У перш о м у чи слі бюлетеня вміщеної статті таких авторів: Яр. Р у д н и ц ь к о г о , М . М а р у н ч а ка, о. Й. Пуляка. К р ім того п о 64

НА

ПРЕСОВИЙ Ф ОНД » А В А Н І" А Р Д У «

Головна У пр а ва О б ’єднання б. Во як ів У країнц ів у В е л и к ій

Б р іт а н ії сп и са ла довг Ц е н т р а л ь ­ н о ї У п р а в и С У М у кори сть с у м ів сь к и х видань в сум і £10.0.0. Щ и р о д якуєм о ук р а їн ськ и м в о ­ якам за зр о зум ін н я н а ш и х в и ­ х о в н и х потреб. Н а х р ест и н а х в п -в а С к ом сь к и х у Н ь ю Й о р к у п ри сутн і п о ж ер т в ув а ли 27 д о л я р ів на пресовий ф онд наш ого ж у р н а ла. Ц ю сум у д. М. К о р н а га п е ­ р есла в до ред акц ії щ е в червн і 1962 p., однак грош і ми отрим а­ л и л и ш е в л іт к у ц ього р о к у ч е ­ рез п ом и лку, я к у б у л о зр о б л ен о в адресі, правдоподібно, при п ереп и суван н і ам ери кан ського пош тового грош евого п ер ек а зу на брітанський. Із - з а т а к о ї п е­ реш коди ми л и ш е теп ер м о ж е­ мо потвердити, з в ели к о ю п о­ дякою , отрим ання пож ертви. Адміністрація

В ІД

Р Е Д А К Ц І Ї

В ц ьо м у числі » А в а н ґ а р д у « ми використали багато репортажноХронікального матеріялу про життя і діяльність С У М у світі з » Ш л я х у П ер ем о ги «, »Г о м о н у У к р а і н и «, » Укр аїнської Д умки«, С У М - і в с ь к и х сторінок в ц и х г а зеттах, і з ін ш и х у кра їнськи х газет, які поручаємо членам СУМ.

И Ч ІЯ Н А « дано список на дісланих експо­ натів до архіву Маркгяна І Н а ш кевича. Видає бюлетень З аповідник М аркіяна Ш аш кевича, а відп о­ від альним редактором є М . Г. Марунчак.

УМОВИ

ПЕРЕДПЛАТИ

З Д А і Канада В . Брітанія Австралія Н меччина Б ельгія Франція Австрія Південна Америка З

— — — — —

—

— —.

»А В А Н ҐА Р Д У « річно 4 числа

одне число

2 д ол.

12 ш іл .

18 ш іл.

6 НМ 80 фр.

8 ф р.

40 ш іл.

1.20 дол.

0.50 д ол.

3 ш іл.

4/6 ш іл .

1.50 Н М 20 фр.

2 ф р.

10 ш іл.

0.30 д ол.

інших країнах відповідно до американського д о л я р а . Передплату висилати банковими чеками на адресу: UNION DE L A JEUNESSE UKRA1NIENNE 72,

B o u le v a r d

C o m it e C e n tr a l C h a r le m a g n e , B r u x e lle s

4,

B E L G IQ U E .

............t?a............ З Б ІР К А Осередок

Н А Ф ОНД Ю НОГО Ф Р А Н Ц ІЯ 1961 рік

СУМ зібрана сума

Н и ф ліз (Арден) ..................................................... 35.00 н. ф р. І. Бардак (М онтаржі) ................................................10.00 Незазначений О-к ..................................................... 25.00 1962 рік

М олю за Рубе К ольм ар Сошо

..................................................................... 115.00 ..................................................................... 65.00 ................................................................49.00 .......................................................................... 122.50 421.50 н. ф р. Р а з о м .....................

Всім збірщикам і жертводавцям Центральна Управа С У М .

щ иру

подяку

висловлю є

.................... S 3 ..................... Ч И Т А Ч А М І К О Л Ь П О Р Т Е Р А М »А В А Н Ґ А Р Д У « В ЗДА Просимо всі грошові розрахунки (передплату, залеглості тощо) за » Аванґард« від нині робити лиш е через Головну У п раву С У М А в Нью Й орку. Адм. »А в ан ґард у« ДО

Ч И Т А Ч ІВ -П Е Р Е Д П Л А Т Н И К ІВ І К О Л Ь П О Р Т Е Р ІВ » А В А Н Ґ А Р Д У « У В . Б Р ІТ А Н ІЇ Просимо всіх передплатників і кольпортерів у В . Брітанії своєчасно розчислятись за отримані ж у р н али . Певне число передплатників як і кольпортерів є в постійному задовжепню за ж у р н ал . Щ об оминути зайвих пригадок, просимо негайно роз­ числитись за отримані числа ж урн алу »А в ан ґар д «. Грошові розчислення просимо слати перекресленими грошовими чеками (моні одрерами) на адресу: M r. P. Lenkiw sky 19 H am ilton R oad Dollis Hill L on d on , N. W . 10.

З Друкарні

«Української Видавничої Спілки« в Лондоні Printed by the “Ukrainian Publishers, Limited” 200, Liverpool Road, London, N.I.