Авангард (ч.68)

АВАНГАРД ІЛ Ю С Т Р О В А Н И Й

ЖУРНАЛ ДЛЯ МОЛОДІ

РІК XVII

Ч .:

4

(5 8 )

АВАНГАРД

VANGUARD

ж у р н а л д л я м о л о д і. О ф іц ій н и й п р е с о в и й о р г а н Ц ентрал ьної У прави С п іл к и У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і. В и х о д и т ь щ о д в а м іс я ц і.

b i-m o n th ly O ffic ia l P ress O r g a n o f T h e C en tral C om m ittee, th e U k ra in ia n Y o u th A ssocia tio n (in exile).

Р еда к ц ій н а м ґр .

К о л е г ія :

КОВАЛЬ

О .,

м ґр .

ГАНОВСЬКИ Й

КРУШ ЕЛЬНИЦЬКИЙ

Є .,

І.

ДЕРЕМ ЕНДА

Я .,

р едак тор),

(г о л о в н и й

м ґр . М И К У Л А В ., ін ж . О Л Е С Ь К ІВ В ., п р о ф . С А Г А Н 3 . , д -р Б . СТЕБЕЛ Ь С Ь К И Й . Р еда кц ій н е л и с ту в а н н я і м а те р ія л и н а дси л ати н а а д р е с у : » А в а н ґ а р д « , 4 9 , L in d e n G a r d e n s , N o t t in g H ill G a t e , L o n d o n , W .2 ., E n g la n d

А дреса

А д м ін іс т р а ц ії:

“ A v a n t g a r d e ” , 72 B r u x e lle s I V . , B e lg iq u e

B id

C h a r le m a g n e ,

АДРЕСИ Ц ЕНТРАЛ ЬНОЇ І К Р А Є В И Х УП Р А В С П ІЛ К И У К Р А Ї Н С Ь К О Ї М О Л О Д І та п р ед ста в н и к ів » А в а н г а р д у * : U n io n

de

la

Jeunesse

U k r a in ie n n e

(Ц е н т р ,

і

К раєва

У прави)

7 2 , B id . C h a r le m a g n e , B r u x e lle s I V ., B e lg iq u e . U k r a in ia n A m e r i c a n Y o u t h A s s o c i a t i o n , I n c ., P .O . B o x 2 1 1 , C o o p e r S ta tio n , rQew Y o r k 3 , N .Y . U .S .A . U k r a in ia n Y o u t h A s s o c i a t i o n , I 4 0 B a th u r s t S t r e e t, T o r o n t o , O n t .,

Canada.

U k r a in ia n Y o u t h A s s o c i a t i o n , 4 9 L in d e n G a r d e n s , N o t t in g H ill G a te , L o n d o n , W . 2 . , G r . B rita in . M r. W . M a y k o w s k y , 51 N o r t h c o t t R d ., L a lo r P a r k , N .S .W . A u s t r a lia . "P r o s v it a " (S U M ) c . S o le r 5 0 3 9 B u e n o s A ir e s , A r g e n tin a

U k r a in is c h e r Z e p p e lin M iin c h e n G erm an y U n io n 26,

P a r is S r.

de

ru e

67,

la J e u n e s s e U k r a in ie n n e ,

de

9e,

Jose

J u g e n d v e r e in ,

S tr. 8,

M o n t h o lo n F ran ce.

P a w ly s c h y n ,

C a tia

A lta

C a lle

T ran sversal

C aracas,

V is t a , 2A

N - 1 IB

V e n e z u e la .

Sr

B ohdan

Rua

P ia u i,

205

B ily n s k y j

Sao

P a u lo ,

B ra zil

Sr.

Iv.

(S U M )

---- A p .

L y tv y n ov y cz

C a s illa d e C o r r e o 70 E n c a r n a c io n , P a r a g u a y .

3,

ІЗ З М ІС Т У 1 1

АВАНҐАРД ЖУРНАЛ ДЛЯ МОЛОДІ

(Наука, знання, література, суспільно-політична думка)

Л еся

Х раплива:

С тор . 1 С вят-

І В е ч ір . . . . 4 1 І Я . Д ер ем ен д а : V I I С в ії т о в и й К о н ґр е с С У М 5 | 1 Н а ш і у с п іх и і з д о б у т к и 8 І 1 П о с т а н о в и й р е з о л ю ц ії 1 V I I - г о С в іт о в о г о К о н 1 ґ р е с у С п іл к и У к р а їн = сь к о ї М олоді . . . 12 і І В олодим ир К о си к : П ра: ц я у к р а їн с ь к о ї м о л о ї ді на з о в н іш н ь о м у і І в ід т и н к у . . . . 15 1 І А . Ф урм ан : П роцес у І К а р л ь с р у г е — це | 1 збр оя . . . . 23 І 1

Н.

! І

на

б у т н ій б а т ь к о п р о ц е сі) . .

Б а н д е р а : М ій н е з а -

І 1

П етро К із к о : М олодь поневоленої У к р а їн и 29 |

(с л о в о . 26 І

= А. В и сочен н о: С тарш і | .......................... 40 і І си н и І !

Ін ж . 3 . В итязь: Г етьм а н Ів а н В и г о в с ь к и й 44 і

1 По

с у м ів с ь к и х

т а б о р а х 47 =

І Ж. І

П роциш ин: М ам ин си н ...........................53

1 Ч у д о в а н а у к о в а к а р ’ єра І М а р ґе р іт П е р е й . . 61

Рік X V II

Ч.:4 (68) 1963

@Q=<<r=,*(b=<6=:!<Q=s<Cra,sQ=s«CP“*Q=s<(Fa<Q=^(pa<Q=^=<3:=>SQ==<(/=a*Q=<<p!<Q=a«6=a*Q=,<6=a<Q=»<©

6 ХРИСТОС Р О Д И В С Я ! - (

I I

IІ

I

С Л А Б ІМ Й ОГО !

I I

Центральна Управа С У М і Редакція »Аванґарду«

| І

вітають з Різдвом Христовим і Новим Роком

IJ I

І

есе членство і юнацтво СУМ, | 1 українську молодь на Батьківщині і I і на чужині, всіх читачів | ? і кольпортерів »Аванґарду« J (? т а прихильників С У М І і бажають незламної віри у державну незалежність України.

О к л а д и н к а п е р ш о г о ч и сл а ж ур н а л а д л я ст арш ого юнацтва » К Р И Л А Т І « , щ о п о ч а в ви ходит и за р е д а к ц іє ю Л ео н ід а Полтави в Н ь ю -Й о р к у . Н о в и й ж ур н а л є в ел и к и м здобут ком н а ш о ї С п іл к и .

Л еся Х Р А П Л И В А

Свят-Вечір Я С Е Н М ІС Я Ц Ь П О В И С У П Р О С Т О Р І . . . — Д А Й Ж Е , Б О Ж Е , У В Е Ч ІР Р ІЗ Д В Я Н И Й ! С В І Т Я Т Ь М О В Ч К И Д А Л Е К І Ї З О Р І, С Н І П Ч У Ж И Й Н А П О К У Т Т І В Н А С В ’Я Н Е . . .

З Н О В П О Л И Н Я Л И К О В Р И Н А С Т О Л І, З Н О В П О В А Г О М С ІВ С П О М И Н Н А Л А В І : П ІД Н Я Л И С Ь В Я С Н Е Н Е Б О С О К О Л И , ГРАЮ ТЬ СУРМ И К Н ЯЗЯ СВЯТОСЛАВА.

РО ЗГО РН У Л А СЬ ЗЕМ ЛЯ К О Л О С И С ТА І М ЕДИ РОЗЛИ Л И СЯ БЕЗ К Р А Ю . К О Ж Н А Х А Т А З А С Н ІЖ Е Н А , Ч И С Т А , С В О Ю В ІЧ Н У К О Л Я Д К У С П ІВ А Є .

С В І Т Я Т Ь М О В Ч К И Ч У Ж І Н А М З О Р І, Т У Ж Н О Б Л И М А Є С В І Т Л О Р ІЗ Д В Я Н Е . . . В И Ц В ІТ А Є У Т И Ш І В П Р О С Т О Р І Д А В Н Я М Р І Я , Щ О В І К Н Е З І В ’Я Н Е .

4

П ІД С У М К И Н А Ш О Ї ПРАЦІ

VII СВІТОВИЙ КОНГРЕС СУМ-У Я. ДЕРЕМЕНДА (Г ол ов а К У С У М в Брітанії) У в е р е с н і з а к ін ч и в с я з н е з в и ­ ч а й н и м у с п іх о м V I I С в іт о в и й К о н ґ р е с С п іл к и У к р а їн с ь к о ї М о ­ л од і. Я м а в о б о в ’я з о к і ч е с т ь б у т и у ч а с н и к о м та п р а ц ю в а т и на о б о х е т а п а х С в іт о в о г о К о н г р е с у і ц е д а л о м е н і м о ж л и в іс т ь о х о ­ п и т и д у м к а м и К о н ґр е с , я к ц і­ л іс т ь і з ц и м и д у м к а м и б а ж а ю п о д іл и т и с я з п о д р у га м и й д р у ­ зя м и с у м ів ц я м и в ц іл о м у св іті. П ринайм енш е я та к у ва ж а в, щ о V I I С в іт о в и й К о н ґ р е с б у д е ч а сом в е л и к о ї п роби для ак ти ву й п р о в о д ів С У М на р із н и х щ а б ­ л я х : н а с к іл ь к и м и о р г а н іза ц ій н о в и р о б л е н і, я к б л и з ь к о с т о їм о м и б іл я с е б е о б ’єд н а н і с п іл ь н о ю п р о ­ г р а м о ю т а с п іл ь н о ю м е т о ю в с и ­ т у а ц ії н а ш о г о ф із и ч н о г о в ід д а ­ л ен н я на с о т н і і т и с я ч і м и л ь, на с к іл ь к и з д іб н і ми, в ім ’я в е л и к о г о -з а г а л ь н о г о , ж е р т в у в а т и в е ­ л и к и м р е гіо н а л ь н и м . Р о з д у м у ю ч и н ад цим , н е п о ­ к ір н о ви сува л ось п и та н н я ч и К о н ґр е с виправдає сп о д ів а н н я у сту п а ю ч о ї Ц ентрал ьн ої У прави в т о м у н а п р я м к у , щ о з а ґа р а н тує ум овини новим К е р ів н и м О р га н а м д л я е к с п а н с и в н о ї д ії у в с іх г а л у з я х д ія л ь н о с т и С У М і

з б е р е ж е о д н о ч а с н о в н у т р іш н ь о д у х о в у є д н іс т ь та щ и р е , д р у ж н є в ід н о ш е н н я . С У М зн а ход и ться теп ер в ст а ­ д ії о с о б л и в о ї е к с п а н с ії п о в с іх к р а їн а х , в я к и х в ін д іє. З м а с о ­ вим п р и р остом ю н ацтва, к ож н а К райова У права С У М зн ахо­ д и т ь с я п ід п о с т ій н и м т и с к о м з а в ­ д а н ь і п р о б л е м , і в б іл ь ш о с т і д а ­ ю ть собі добре з цим раду. О д ­ н а к є й т а к і п р о б л е м и , я к і не п ід с и л у т ій ч и ін ш ій К р а й о в ій У п р а в і. ї х м о ж е р о з в ’я з а т и л и ­ ш е Ц ентральна У п рава, к о о р д и ­ н у ю ч и з у с и л л я і з а с о б и в с іх К р ай ови х У прав. До так и х п р об ­ л ем н а л е ж а т ь : з а в е р ш е н н я о р г а ­ н із а ц ій н о ї с т р у к т у р и С У М , с у м ів с ь к і в и д а н н я , в и х о в н и й ц е н т р і ін. Н а євр оп ей ськ у ча сти н у К о н ­ г р е с у з ’їх а л и с ь д е л е ґа т и з 5 -т и к р а їн . В б іл ь ш о с т і — ц е о с о б и с ­ ті п р и я т е л і і д р у з і, щ о п р о т я г о м р о к ів п р а ц ю ю т ь в Ц е н т р а л ь н ій та К р а й о в и х У п р а в а х і в х о д і п р а ц і о с о б и с т о ч а с т о з у с т р іч а ­ ю т ь с я . Т о м у н е д и в н о , щ о в ід п о ч а т к у д о к ін ц я є в р о п е й с ь к о ї ч а ст и н и К о н ґ р е с у п а н у в а л а д р у ­ ж н я і щ и р а а т м о с ф е р а . Д іл о в о і 5

д р у ж н ь о п р а ц ю в а л и р із н і к о м і ­ с ії, я к і с к л а д а л и с я з д е л е г а т ів , щ онайм енш е по одном у з к о ж ­ н о ї к р а їн и , щ о б т а к и м с п о с о б о м кож н а К райова У права і к о ж ­ ний терен бул и репрезентовані та м огли в и сл ови ти св о ї дум к и п ро к ож н у пробл ем у, яким и зай ­ м а в ся К о н ґр е с . К о м іс ії п р а ц ю ­ в а л и д у ж е д б а й л и в о т а с о л ід н о , к ер ую ч и сь добром СУМ , як та­ кож уваж но заста н овл яю ч и сь н а д т и м , я к о д н а ч и ін ш а с п р а в а м о ж е б у т и о ц ін е н а н а а м е р и ­ к а н с ь к ій ч а с т и н і К о н ґ р е с у .

на, щ и р а т а д р у ж н я а т м о с ф е р а б у л а б л а год а тн и м о м о ф о р о м к ін ­ ц е в о ї ф а зи К о н ґр е су .

Е в р оп ей сь к а ча сти н а К о н ґр е су зд авал а со б і д обр е сп р а в у з того, щ о зн а х од и ти м еть ся в м ен ш ості п о в ід н о ш е н н і д о м а н д а т ів а м е ­ р и к а н сь к о ї ча сти н и і надзви ­ чай н о п ози ти вн и м гол осом в д и с­ к у с і ї б у л о п ід к р е с л е н н я р е с п е к т у р іш е н ь а м е р и к а н с ь к о ї ч а с т и ­ н и К о н ґр е су , в и зн а ю ч и за са д у в а ж н о с т и г о л о с ів к о ж н о г о д е л е ґа т а . П р а к т и ч н о , к о ж н е р іш е н ­ н я К о н ґ р е с у п р и й м а л о с я п ід с у м ­ к а м и г о л о с ів в ід д а н и х н а о б о х й о го ч а сти н а х.

К о н ґр е су .

Н а а м ер и к а н ськ у ч а сти н у К о н ­ ґр е с у п р и б у л и д е л е ґа т и з К а н а ­ д и , З Д А т а д. О . К о в а л ь і я, я к д е л е ґа т и є в р о п е й сь к о ї ча сти н и К о н ґ р е с у . Н е з в а ж а ю ч и н а те, щ о з д е л е ґа т а м и а м е р и к а н сь к о ї ч а с ­ ти н и я не м ав п ер ед цим о с о ­ б и ст и х зн а й ом ств і зн ав п ро н и х і

їх

д ія л ь н іс т ь

т іл ь к и

з

преси ,

т о б е з н а й м е н ш и х т р у д н о щ ів м и зн аходи л и зал и 6

с п іл ь н у

взаєм н о

м ову,

з а в ’я ­

д р уж бу, а п ри єм ­

П р о п о з и ц ії

і

п остан ови

євро­

п е й сь к о ї ча сти н и К о н ґр е су бул и в ц іл о с т і п р и й н я т і а м е р и к а н с ь ­ к о ю ч а с т и н о ю . К о м іс ії, я к і д і л о ­ во працю вали, доповнили ряд п остан ов при й н яти х євр оп ей сь ­ к ою ч а сти н ою , в зя вш и в о сн о в у ї ї з в іт и . Н е м о ж н а н е р а д іт и , щ о в с і п остан ови були п рийн яті о д н о ­ г о л о с н о н а є в р о п е й с ь к ій , а з г о ­ д о м і н а а м е р и к а н с ь к ій ч а с т и н і У в и ст у п а х д е л е ґа т ів я к з К а ­ н а д и , Н ім е ч ч и н и , Б е л ь г ії, З Д А , Ф р а н ц ії, А в с т р і ї т а к з В е л и к о ї Б р іт а н ії в и я в л я л о с я п р а г н е н н я д о ц е н т р а л із а ц ії д ії т а з а с о б і в в ім ’я р о з в и т к у т а с к р іп л е н н я л а в с в іт о в о г о С У М . О д н а к о в о п р и за д у м у в а в с я д е л е ґа т з К а н а д и над сп равам и в л а сн ого тер ен у, я к т а к о ж над п отр еба м и С У М -у в А в с т р а л і ї, П а р а ґ в а ї, Б р а з и л ії ч и Е в р о п і. Т а к с т а в и л и с п р а в и д е л е ґ а т и й ін ш и х к р а їн . У в и с л ід і ц ь о г о С в іт о в и й К о н ­ ґ р е с С У М в и п р а в д а в с п о д ів а н н я Ц ентральної У прави і всього су м і в с ь к о г о а к т и в у . В і н з а к ін ч и в ­ с я , п ід к р е с л ю ю щ е р а з , н е з в и ­ ч а й н и м у с п іх о м , я к и й у в е л и к ій м ір і т р е б а з а в д я ч у в а т и в е л и к о ­ му т а к т о в і гол ови д. О. К о в а л я та й ого п ер сон ал ьн и м в л а сти ­ в остя м . Я у ва ж а ю , щ о К о н ґр е с п ок л ав т р и в к и й т а н е з н и щ и м и й м іс т п о ­

м іж к о н т и н е н т а м и , в я к и х д іє С У М . В ін н а б л и зи в д о с е б е а к ­ т и в С У М з р із н и х к р а їн і у м о ж ­ л и в и в ти м са м и м п о к р а щ а н н я оп ерати вн ости с в іт о в о г о СУМ . Б іл я 70 д е л е ґа т ів в з я л о в К о н ­ гр есі б е зп осер ед н ю у ч а сть і в п р а ц і к о м іс ій в о н и р о з г л я н у л и та в и р іш и л и ц іл и й р я д ж и т т є ­ в и х с п р а в С У М , с п и р а ю ч и с ь на п о т р е б и с ь о г о д н іш н ь о г о та з а в т р іш н ь о г о д н я і к о р и с т а ю ч и з ш и р окого д о с в ід у в праці з ю н а ц твом у м инулом у. Т ом у п е в ­ н и м є, щ о , в ід б у в а ю ч и К о н ґр е с з а п о п е р е д н ім и з р а зк а м и , а не д в о м а ч а сти н а м и , я к в ід б у в а в с я С ь ом и й , й о г о п р о д у к т и в н іс т ь б у ­ ла б зн а чн о н и ж ч ою , а й ого е ф е к т п о сл а б л е н и й . V I I С в іт о в и й К о н ґ р е с з р о б и в зн ачн ий к р о к вперед, в н ап рям ­ к у д о н а б л и ж е н н я та п о в ’я за н н я Ц ентральної У прави з осер едк а­

м и С У М . Д е л е ґа ти , в б іл ь ш о с т і к е р ів н и к и о с е р е д к ів , м а л и н а г о ­ ду п озн ай ом и ти ся на К о н ґр е сі з д іє ю Ц е н т р а л ь н о ї У п р а в и , ї ї д о ­ ся г н е н н я м и та т р у д н о щ а м и і з р о ­ з у м іт и в е л и к е з н а ч е н н я с в іт о ­ в о г о С У М . ї х п о з и т и в н а о ц ін к а д ія л ь н о с т и Ц е н т р а л ь н о ї У п р а в и я к і п о з и т и в н а о ц ін к а в сім а ін ­ ш и м и д е л е ґа т а м и д а л а н а д з в и ­ ч а й н о ц ін н и й м о р а л ь н и й к а п іт а л д л я н о в и х Ц е н т р а л ь н и х О р г а н ів СУМ. V I I С в іт о в и й К о н ґ р е с с л ід з а ­ р а хува ти до ч ер гови х н адзви ­ ч а й н и х о с я г ів С У М . Н а п о р о з і н о в о ї к а д е н ц ії Ц е н т р а л ь н о ї У п ­ рави треба п обаж ати , щ об в сі п остан ови К о н ґр е су були в и к о ­ нан і, а д о ї х в и к о н а н н я , щ о б в з я ­ л и ся в с і с у м ів ц і та на в с іх щ а б ­ л я х о р г а н із а ц ії С У М , м а ю ч и на у в а з і, щ о » к ін е ц ь д іл о х в а л и т ь « .

7

П р о в ід С У М н а V I I . К о н ґ р е с і п ід п а м ’я т н и к о м Г е р о я м н а о с е л і С У М А в Е л л е н в іл , З Д А . З л ів а д о п р а в а : М а т е й Г у т а , г о л о в а С У М у К а н а д і, О м е л я н К о в а л ь , го л о в а Ц ен тр ал ьн ої У п р ави С У М , Я р осл ав Д ерем енда, г о л о в а С У М у В . Б р іт а н ії, М и х а й л о Ф у р д а , г о л о в а С У М З Д А . □□□□□□□□□□□□□поаааааааааппаааооааапапааапапаасзаааааааааазппаааапаасюапаоаазаоаааааааааааааааааоааааг

Н АШ І У С П ІХ И І З Д О Б У Т К И 1 V I I - и й К о н ґ р е с С У М с т в е р д и в , щ о С п іл к а У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і з н а х о д и т ь с я в п о с т ій н о м у р о с т і і щ о з а о с т а н н і ч о т и р и р о к и р я д и ю н а ц тв а С У М зр о сл и у д в о є . К о ж н о г о р о к у на с у м ів с ь к и х т а б о р а х в и х о в у є т ь с я в у к р а їн с ь к о м у д у с і т и с я ч і м о л о д і. Ч и с л о с у м і в с ь к и х т а б о р ів і у ч а с н и к ів у н и х с т а л о з р о с т а є , щ о п о к а з у є н а с т у п н е з іс т а в л е н н я : К р а їн и

У ч а с н и к ів н а т а бор а х Зріст за у 1962 р о ц і 4 роки в % ЗДА ...................................................................... 1699 68% К анада ................................................................ 912 70°/о А н г л ія ................................................................ 324 283% А в ст р а л ія ......................................................... 410 195% Н ім е ч ч и н а .................................................... 180 28% Б е л ь г ія .......................................................... 150 63% Ф р а н ц ія .......... .......................................................... 60_________________________ — 3735 73% 8

С у м ів с ь к і о р г а н із а ц ії г о л о в н о у З Д А і К а н а д і п р и д б а л и с в о ї в л а с н і осел і, дом и , п л о щ і д л я т а б о р у в а н н я , т а б о р о в і в и р я д и . Н и ж ч е п о ­ д а є м о з іс т а в л е н н я с у м ів с ь к и х о с е л ь : 1. К У А вст ралії, ч и р а д ш е О с е р е д о к С ід н ей , є в л а с н и к о м п л о щ і д л я т а б о р у в а н н я з б у д и н к а м и і т а б о р о в и м в и р я д о м та 32 ш а т е р . О с е р е ­ д о к Н ь ю к а с т е л ь є с п ів в л а с н и к о м п л о щ і з ін ш и м и у к р а їн с ь к и м и о р га н іза ц ія м и , а О с е р е д о к О к с л е й м а є т а б о р о в и й в и р я д і 11 ш а тер . 2. К У С У М К а н а д и є в л а с н и к о м ч о т и р ь о х о с е л ь : » В е с е л к а « в А к т о н б іл я Т о р о н т а . Т у т т а б о р у є ю н а ц т в о В ід д іл ів п ів д е н н о г о О н та р іо. О се л я м а є 13 б у д и н к ів : 6 п а л а н ок , к у х н ю , б у ­ д и н о к д л я к ом а н д и , б у д и н о к д л я о б с л у г и , м а га зи н , у м и в а л ь н я та 2 в м и в а л ь н і і к л ь о з е т и . Б р а к в од и . » В е р х о в и н а « в Ст. Т е о д о р б іл я М о н т р е а л ю д л я т а б о р у в а н н я ю н а ц т в а О с е р е д к ів О тта в а і М о н т р е а л ю . Т у т є 6 б у д и н к ів : к у х н я , а д м ін іст р а т и в н і п р и м іщ ен н я к ом а н д и , 4 п а л а н к и , в м и в а л ь н я -к л ь о зет. О се л я м а є п р и в а тн и й т е р е н і в о д у . »Б іл огор ш ,а « б іл я С у д б у р , О н та р іо. Т у т т а б о р у є ю н а ц т в о п ів ­ н іч н о г о О н та р іо. О сел я м а є в о д у , д о б р и й тер ен , од и н б у д и н о к . П л я н у єть ся розбудуван н я. »Д іб р о в а « б іл я Ф о р т В іл ь я м , О н та р іо. Т а б о р у є т у т ю н а ц т в о В ід ­ д іл ів з а х ід н ь о г о О н та р іо. О се л я щ е н е р о зб у д о в а н а . 3. Г У С У М А м ер и к и є в л а с н и к о м ч о т и р ь о х о с е л ь : О с е л я С У М А в Е л л е н в іл ь . Т а б о р у є ю н а ц т в о С У М А з з а х ід н іх с т е й т ів . О се л я р о з б у д о в а н а . К р ім б у д и н к ів д л я т а б о р у в а н н я , є п р и ­ м іщ е н н я д л я в ід п о ч и н к у б а т ь к ів і г о ст е й . О се л я с л у ж и т ь п у н к т о м б іл ь ш и х ім п р е з С У М А та ін ш и х б р а т н іх ор га н іза ц ій . Т е р е н д о б р и й і є в ода . О с е л я С У М А » Х о л о д н и й Я р « м іж Р о ч е с т е р і Б о ф а л о . Т а б о р у є т у т ю н а ц т в о зг а д а н и х О с е р е д к ів та В ід д іл ів З Д А с х ід -п ів н іч . О сел я м а с д в а б у д и н к и , гар н и й т е р е н і в о д у . О с е л я С У М А » К и їв « б іл я Д іт р о й т у м ає ч о т и р и б у д и н к и , д о б р и й т е р е н д л я т а б о р у в а н н я і в о д у . Т а б о р у є ю н а ц т в о В ід д іл ів З Д А -п ів н іч . В ід б у в а ю т ь с я к р а й о в о г о х а р а к т е р у ім п р е зи С У М А д л я В ід д іл ів з а х ід н іх стей тів . О с е л я С У М А » Ч ор н и й JIic« б іл я Ш ік а ґо . Т а б о р у є ю н а ц т в о в ід ­ д іл ів С У М А -з а х ід , г о л о в н о В ід д іл ів Ш ік а ґо . Є в о д а і га р н и й т е р е н для табор уван н я. 4. К У С У М А н г л ії м а є в п л я н і н а б у т и в л а с н у о се л ю . К р ім в л а с н и х о с е л ь в т р ь о х к р а їн а х З Д А , К а н а д и і А в с т р а л ії, К У С У М в К а н а д і м ає с в ій б у д и н о к на о с е л і М и т р о п о л и т а В ін н і­ п е г у « У к р а їн с ь к и й П а р к «, в я к о м у т а б о р у є ю н а ц т в о В ід д іл ів ц е н т ­ р а л ь н о ї К а н а д и , г о л о в н о з В ін н іп егу . Ю н а ц т в о В ід д іл ів С а ск а ч е в а н у , А л ь б е р т и і Б р іт ій с ь к о ї К о л ю м б ії (К а н а д и -з а х ід ) т а б о р у є на о с е л і о о. В а си л ія н б іл я Е д м о н то н у п ід к е р ів н и ц т в о м в и х о в н и к ів О се р е д к а Е д м он тон . В сі К р ай ові У прави СУ М в Е вропі в и к ор и стову ю ть ч у ж і осел і д л я т а б о р у в а н н я , а К У С У М А н г л ії у к р а їн с ь к у ін в а л ід с ь к у о с е л ю в Ч ід д ін ґф о л д . Р ів н о ч а с н о р о с т е с у м і в с ь к а 'п р е с а і в и д а н н я . Ю н а ц т в о С У М в и ­ я в л я є ін іц ія т и в у і в и д а є б а г а т о ж у р н а л ів п е р іо д и ч н и х і н е п е р іо ­ д и ч н и х . С у м ів с ь к а п р е са п о д іл я є т ь с я на т р и к а т е г о р ії: 9

\

— В идання Ц ен трал ьн ої У прави СУМ . — С т о р ін к и в ч а с о п и с а х п р и с в я ч е н і ю н а ц т в у С У М в и х о в н о г о т а і н ф о р м а ц ій н о г о х а р а к т е р у . — Ю н а ц ь к і ви дан н я, а в тор а м и я к и х е сам е ю н а ц тво. A . » А В А Н Ґ А Р Д « , іл ю с т р о в а н и й ж у р н а л д л я д ій с н о г о і с т а р ш о г о ч л е н с т в а , я к и й п р и с в я ч у є б а г а т о м іс ц я о г л я д а м п р а ц і ю н а ц т в а С У М . Р е д а к т о р о м ж у р н а л а є І. К р у ш е л ь н и ц ь к и й . В п о ч а т к а х ка­ д е н ц ії ж у р н а л п о я в л я в с я я к к в а р т а л ь н и к , а в ід 1961 р о к у як д в о м іс я ч н и к . П р о д о в ж к а д е н ц ії в и п у щ е н о 18 ч и с е л . »З А П И С К И В И Х О В Н И К А «, ж ур н а л , щ о є п р од ов ж ен н я м «З н ан ­ н я * , я к и й р е д а ґ у в а в В . Л е н и к . О с т а н н ь о р е д а к ц іє ю з а й м а в с я Т . К іс , а м а т е р ія л и п р и г о т о в л я л а Ц У . Ж у р н а л п р и с в я ч у є т ь с я м е т о ­ д и ц і в и х о в н о ї п р а ц і. З а к а д е н ц ію п о я в и л о с я 13 ч и с е л . Б . а) » І д е я і Ч и н С п іл к и У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і « , с т о р ін к а Ц У С У М п р и т и ж н е в и к у » Ш л я х П е р е м о г и « . П о я в л я є т ь с я щ о м іс я ч н о в ід 1960 р. П ід р е д а к ц іє ю В . Л е н и к а в и й ш л о 18 ч и с е л т а П . К із к а 9 ч и с е л . Р а з о м 27 ч и с е л . В с і ч и с л а п о я в и л и с ь к о ш т о м в и д . » Ш .П .« , щ о в и х о д и т ь в М ю н х е н і, а л е є п о ч и т н и й н а в с і х т е р е ­ н а х п о с е л е н н я у к р а ї н с ь к о ї е м іг р а ц ії. б) » Г о л о с М о л о д и , с т о р ін к а К У С У М А н г л ії п р и т и ж н е в и к у « У к р а їн с ь к а Д у м к а « . В ід м іс я ц я л ю т о г о п о я в л я є т ь с я щ о м і с я ч ­ н о . В 1961 р . п о я в л я в с я д в а р а з и в м іс я ц ь . Р е д а к т о р о м є п о д р . В ір а Г р и н ю к . в ) » В п о х о д і « , с т о р ін к а К У С У М Б е л ь г ії п р и м іс я ч н и к у » В іс т і« , Б р ю с с е л ь . К о л и с ь п о я в л я в с я щ о м іс я ц я , а т е п е р н е п е р іо д и ч н о . Р е д а г у є Г. О щ и п к о . г) » Н о в и й П р о м і н ь « , с т о р ін к а К У С У М А в с т р а л і ї п р и т и ж н е в и к у « В іл ь н а Д у м к а « , р е д а к т о р А . Ч у б а т и й . ґ) » Ю н а ц ь к и й Світ «, с т о р ін к а К У С У М в К а н а д і п р и т и ж н е в и к у » Г о м ін У к р а їн и « , Т о р о н т о , п р о д о в ж е н н я « Т р и б у н и С у м ів ц я « . Р е д а ґ у в а л и : р е д . Б . С т е б е л ь є ь к и й , з г о д о м О . П а в л ів , п р о д о в ­ ж у є Б . С т е б е л ь є ь к и й . В и д а є т ь с я к о ш т а м и « Г о м о н у У к р а їн и « . д ) х Ш л я х М о л о д і « , с т о р ін к а Г У С У М А п р и щ о д е н н и к у » С в о б о д а « , Н ь ю - Й о р к . П о я в л я є т ь с я щ о м іс я ч н о . Р е д а ґ у є Є . Н е с т е р у к . B . а) » Д л я У к р а їн и « , о р г а н К У С У М Ф р а н ц ія (н а ц и к л ь о с т и л і). П о ­ я в л я є т ь с я н е п е р іо д и ч н о в д в о х м о в а х п о - у к р а ї н с ь к и і п о ф р а н ц у зь к и , си л ам и ю н ац тва . б) » Ю н а ц ь к и й К л и ч « , т а б о р о в и й ж у р н а л т а б о р у « Ю н а ц ь к а С іч « К і ш 1 н а о с е л і С У Б в А н г л ії. в) » І с к р а « . В и д а н н я ю н а ц т в а С У М А О с е р е д к а Ш ік а ґ о , В ід д іл »О деса«. г) » С у м і в е ц ь « , о р г а н О с е р е д к а С У М А ім. ген . Т. Ч у п р и н к и в Н ь ю -Й о р к у . ґ) х Т а б о р о в і Д з в о н и « , в и д а н н я ю н а ц т в а н а о с е л і С У М » В е с е л к а « в К а н а д і. д) « Н а ш Д р у г « , ж у р н а л ю н а ц т в а О с е р е д к а С У М ім . ЗО ч е р в н я у Б р а д ф о р д і, А н г л ія , н е п е р іо д и ч н и й . е) х Ю н а ц ь к и й Ш л я х « , т и ж н е в и к н а т а б о р і С У М А » В о л и н ь « н а о с е л і « Х о л о д н и й Я р « , р е д а ґ у є к о л е г ія . А л е н а й б іл ь ш и м о с я г о м Ц У С У М у в и д а в н и ч о м у в ід т и н к у є ж у р ­ нал для ста р ш ого ю н ац тва »К Р И Л А Т І«, щ о поч и н ає в и х од и ти з п о ­ 10

ч а т к о м 1963 р. у Н ь ю -Й о р к у , я к м іс я ч н и й іл ю с т р о в а н и й в к о л ь о р а х ж у р н а л д л я д о з р ів а ю ч о ї м о л о д і. Г о л о в н и м р е д а к т о р о м е Л е о н ід П о л т а в а . Ц ей ж у р н а л б у д е п ев н и м н о в у м у н а ш ій п у б л іц и ст и ц і в за га л і. О с ь щ о п и ш е Ц У С У М п р о ц е й ж у р н а л у с в о є м у к о м у н ік а т і:

»Ріш ення видавати такий журнал є завершенням кілька­ річної кристалізації думки про невідкладну потребу журнала для молоді, що перестає читати дитячі журнали, але не сприймає рівнож наших журналів з загальною пробле­ матикою. А такого журнала на еміґрації у нас немає. Маємо журнали наукові, літературні, суспільно-політичні, сту­ дентські, гумористичні, але не маємо журнала для віку молоді, в якому формується світогляд, розвивається уява, кристалізується думка про життєву настанову і національ­ ну приналежність. Тому не дивно, що на наших очах вели­ ке число молоді па еміґрації тратить своє національне обличчя і пропадає у вирі різного рода матеріяльних вигод, які далекі від тих ідеалів, якими повинна жити молодь нації, що стоїть у боротьбі за визволення і державну незалежність«.

C R O U P E A R TIS TIO U E U K R AIN IEN

В и с т у п и б а л е т н о ї г р у п и » З а п о р о ж е ц ь « на к о н ц е р т і в П а р и ж і п ід ч а с с е с ії С в іт о в о г о К о н г р е с у С У М -у . 11

ПОСТАНОВИ И РЕЗОЛЮЦІЇ Vll-ro СВІТОВОГО КОНГРЕСУ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ П а р и ж , 3 1 .8 .

—

1 . 9 . , Н ь ю - Й о р к , 2 2 -2 3 .

П р и в іт и : V I I -и й С в іт ов и й К о н ґ р е с С п іл ­ к и У к р а ї н с ь к о ї М о л о д і вітає: — Іє р а р х ів о б о х У к р а їн с ь к и х Ц ер к ов , В л а д и к п ід п іл ь н и х Ц е р ­ к о в У к р а їн и та в и с л о в л ю є свій, п о д и в за ї х н ю стійкість в о б о ­ р о н і ід е а л і в Х р и с т о в о ї в ір и та у к р а їн с ь к о г о народу. Зок рем а К о н ґ р е с к л он и т ь г о л о в у п е р е д п о д и в у г і д н о ю ж ер т в ою і н е й м о ­ в ір н о ю ст ійкіст ю М ит ропол и т аІ с п о в ід н и к а К и р Й о с и ф а С л іп о ­ го, н е з л а м н о г о Х р и с т о в о г о В о їн а в у м о в и н а х б о л ь ш е в и ц ь к о г о те­ рору; — Н езл ам н и й у к р а їн сь к и й н а ­ р ід і й о г о п о л іт и ч н о -р е в о л ю ц ій н и й п р о в ід ; — П р о в ід 3 4 О У Н ; — Ц е н т р а л ь н и й Комітет А Б Н ; — У к р а ї н с ь к у м о л о д ь , щ о ста­ вить сп рот и в м о с к о в с ь к о м у о к у ­ п ан т ові в о б о р о н і ід е а л ів у к р а ­ ї н с ь к о ї н а ц ії; — У к р а ї н с ь к і Ц ен т р а л ьн і Р е ­ п р езен т а ц ії, О р г а н із а ц ії і Уст а­ н о в и , щ о стоять н а з а с а д а х в и ­ з в о л ь н о ї б о р о т ьб и з а д е р ж а в н у н ез а л е ж н іст ь У к р а їн и ; — К райові У прави, У прави 12

9.

19 62 .

О се р е д к ів і все чл енст во та ю нацт во С У М ; — У к р а їн с ь к і м о л о д еч і о р г а н і­ з а ц ії, щ о с в о їм ха р а к т ер о м і п р а ­ ц е ю сл уж а т ь у к р а ї н с ь к і й с п р а в і; — П о ч есн о го чл ен а С У М п р оф . Г р и го р ія В а щ ен к а . П о с т а н о в и й р е з о л ю ц ії : Вступ: а) V I I -и й С в іт ов и й К о н ґр ес С У М , щ о в ід б у в а є т ь с я в 20-т у р і ч н и ц ю ст в о р ен н я У к р а ї н с ь к о ї П о в с т а н с ь к о ї А р м ії, в и с л о в л ю є п о д и в і п о ш а н у н езл а м н ом у у к ­ р а їн с ьк о м у народові і й ого зб р ой н ом у р ам ен і р е в о л ю ц ій н о ­ м у п ід п іл л ю О У Н і У П А . б) V I I -и й С в іт ов и й К о н ґр ес п ід к р е сл ю є с в о ю п о в н у со л ід а р ­ ніст ь з Б а т ь к ів щ и н о ю і в в а ж а є з о б о в ’я з у ю ч и м д л я с е б е ї ї » 3 в е р н е н н я « д о у к р а ї н с ь к о ї е м іґр а ц ії та з а к л и к а є у к р а ї н с ь к у м о л о д ь у в і л ь н о м у світі, з о к р е м а є у м і в є ь к у , п р а ц ю ва т и в ін т е р е с а х п о ­ н е в о л е н о ї У к р а їн и та ї ї в и з в о л ь ­ н и х зм аган ь. в ) У к р а їн с ь к и й н а р ід зн ахо­ д и т ься с ь о г о д н і в сист ем і н а й ж о р с т о к іш о ї к о л о н ія л ь н о ї ім п е ­ р ії, м о с к о в с ь к о ї т ю рми н а р о д ів ,

т. зв . С С С Р . Ц я ім п ер ія пост а­ ви л а с о б і за ц іл ь тотальне з н и ­ щ е н н я у к р а їн с ь к о ї н а ц ії, її д у ­ х о в и х вартостей, з о к р ем а вір и , Ц е р к в и і р е л ігії, м ов и і к ул ьт у­ ри , я к також ф із и ч н е н а р о д о вбивст во п р и д о п о м о з і ж орст о­ к и х мет одів п е р е с е л е н н я , д е п о р ­ тацій, а р еш т ув а н ь, тиранії і н а ­ сил ьст ва. Н а ц е й в а р в а р с ь к и й наст уп м о с к о в с ь к о г о ім п ер ія л із м у, у к р а їн с ь к и й н а р ід в ід п о в ід а є б е з п е р е р в н о ю бор от ьбою в у с і х д іл я н к а х свого н а ц іо н а л ь н о г о життя. У к р а їн с ь к а ем іґр а ц ія д о ­ п ом а га є і підт рим ує ц ю борот ьбу св о їм и політ ичним и ак ц ія м и у в іл ь н о м у світі. У тих а к ц ія х б е ­ р е також акт ивну участ ь С п іл ­ к а У к р а їн с ь к о ї М о л о д і. V l l -и й Світ овий К о н ґ р е с С У М з а к л и ­ кає всю у к р а їн с ь к у м олодь вк л ю ч и т и ся в ц і а к ц ії та с п р я ­ мувати с в о ї з у с и л л я н а політ ич­ ну оборону прав п он евол ен ої бат ьк івщ и н и.

у С У М , щ о зн а х о д и т ь ся у стадії д и н а м іч н о г о росту. 2. Н е з в а ж а ю ч и на розпоро­ ш е н н я С У М на к і л ь к о х конти­ нент ах, ід е й н о -п р о г р а м о в а єд­ ність й о г о є зб е р е ж ен а . У світлі н а ш о ї с п іл ь н о ї ід е ї з н а х о д и м о с п іл ь н е зго в о р е ння, с п іл ь н и й дух. 3. V I I -и й Світ овий К о н ґр ес С У М ст вер д ж ує пост ійний ріст чл енст ва СУМ , а п е р е д о в с ім юнацт ва. 4. В с у ч а с н и х у м о в и н а х о р г а ­ н із а ц ій н о ї п р а ц і С У М с к р іп л ю ­ єт ься пот реба ц ен т р а л ізова н ої і к о о р д и н о в а н о ї дії. К о н ґ р е с ін ­ т ерпрет ує ц ю в и м о г у я к п р и р о д ­ н ій п р о ц е с з о с е р е д ж е н н я с и л д о с п іл ь н о ї р о з в ’я з к и н а ш и х п р о б ­ л ем , п ід п о р я д к о в у ю ч и ін т ереси клітин інт ересам цілост и, себто ст авлячи інт ереси цілост и на п е р ш о м у м ісці.

5. К о н ґ р е с в и с л о в л ю є с в о є з а ­ довол ен н я з п р и в оду видання г) К о н ґ р е с ст в ер д ж ує д а л ь ш е П р а в и л ь н и к а Ю нацт ва С У М , з о ­ вперт е п р о м о в ч у в а н н я п ев н и м и б о в ’я з у ю ч о г о всі клітини Ю. к ер ів н и м и к ол а м и в іл ь н о г о с в і ­ С У М , щ о є п ова ж н и м д о с я г н е н ­ ту у к р а їн с ь к о ї в и з в о л ь н о ї б о ­ н ям н а ш л я х у о р г а н із а ц ій н о -в и ­ рот ьби і тому з а к л и к а є у к р а їн ­ х о в н о ї п рац і. с ь к у м о л о д ь м обіл ізуват и світ о­ 6. К о н ґ р е с д о р у ч а є майбутнім в у оп гн ію д л я борот ьби проти к ер ів н и м ор га н а м С У М ст вори­ ц и х ш к і д л и в и х т енденцій. ти н а й д о г ід н г ш і у м о в и д л я п р а ц і В н у т р ш н ь о - п р о г р а м о в і Ц ен т р а л ьн ої В и х о в н о ї Р а д и , я к та о р г а н і з а ц і й і с п р а в и : також р озб уд ув а т и п е р іо д и ч н і і 1. П р а ц я , я к у п р о в о д и л а Цент­ н е п е р іо д и ч н і в и д а н н я д л я Ю н а ц ­ р а л ь н а У п р а в а С У М б у л а інтен­ тва С У М . с и в н и м ш у к а н н я м з а с о б ів д л я 7. К о н ґ р е с з о б о в ’я з у є Цент­ з д ій с н е н н я статутових ц іл е й і р а л ь н у У п р а в у С У М виконат и р о з в ’я з к и н а з р ів а ю ч и х п р о б л ем зап р оп он ова н і ви да вн и ч ою К о ­ 13

м і с іє ю і п р и й н я т і К о п ґ р е с о м п о ­ ст ан ови щ о д о в и д а в н и ч о ї д і я л ь ност и в м е ж а х ф і н а н с о в и х с п р о ­ м ож н ост ей та з а к л и к а є в с і К р а ­ й ові У прави, всі О сер едк и С У М і в с і х ч л е н ів д оп ом огт и Ц ент ­ р а л ь н ій У п р а в і ви к он ат и р і ш е н ­ ня К о н ґр есу у видавничом у сек ­ торі, р о з п о в с ю д ж у ю ч и в и д а н н я , с о л і д н о за н и х р о з ч и с л ю ю ч и є ь та виконую чи всі доручен н я Ц ен т рал ьн ої У п р а в и . З о в н і ш н я д і я л ь н і с т ь : 1. К о н ґ р е с закликає ч л е н ів С У М , а з о к р е м а ст а р ш е Ю н ац т во С У М , вкл ю чит ися у п р а ц ю на з о в н і ш н ь о м у в ід т и н к у, ш л я х о м п р и є д н а н н я п р и я т ел ів д л я с п р а ­ в и у к р а ї н с ь к о ї д ер ж а в н о ст и та ін ф о р м а ц ії п р о у к р а ї н с ь к у в и з ­ в о л ь н у борот ьбу. Т ом у К о н ґ р е с з а к л и к а є т акож у с і кліт ини і ч л е н ів С У М п р о в о д и т и о р г а н і ­ з о в а н і а к ц ії з о в н іш н ь о -п о л іт и ч ­ н о г о х а р а к т ер у . 2. К о н ґ р е с зак л и к ає уряди в іл ь н и х дер ж а в, зок р ем а С п о ­ л у ч е н и х Штатів А м е р и к и , пост а­ вити н а р о з г л я д т е п е р іш н ь о ї Г е ­ н е р а л ь н о ї А с а м б л е ї О б ’є д н а н и х Н а ц ій с п р а в у к о л о н ія л ь н о г о п о ­ н е в о л е н н я У к р а їн и М о с к в о ю і і н ш и х н а ц ій в С о в є т с ь к о м у С о ­ ю з і та з а су д и т и з л о ч и н н у п о л і ­ тику М о с к в и ф із и ч н о г о л і к в і д у ­ в а н н я у к р а ї н с ь к и х н а ц іо н а л ь н и х п р о в ід н и к ів н а е м іґр а ц ії, я к о с ­ т анн ьо с л . п. г о л о в и П р о в о д у 3 4 О У Н С т епана Б а н д е р и . 3. К о н ґ р е с зв ер т а є у в а г у і о с ­ т еріга є у к р а ї н с ь к у сп іл ь н о т у , з о ­ 14

к рем а у к р а їн сь к у м о л о д ь, п е р е д п ер ф ід н и м н ам аганн ям М о ск в и п р о с о в у в а т и к о м у н іст и ч н у от р у­ ту у д у ш у у к р а ї н с ь к о ї л ю д и н и , п р и д о п о м о з і т. зв . » к у л ь т у р н о г о о б м ін у « , з а с и п у в а н н я е м іґр а ц ії р із н и м и в и д а н н я м и , п ла т івк ам и й т. п ., в и с и л к о ю з а к о р д о н р і з ­ н и х м и с т е ц ь к и х а н са м б л ів , щ о б таким с п о с о б о м п осл а б и т и , а то й злом ит и д у х о в и й і н а ц іо н а л ь ­ н и й сп р от и в у к р а ї н с ь к о ї с п і л ь ­ ноти. В и х о в н а п р об л е м а т и к а : 1. К о н ґ р е с стоїть н а ст а н ов и щ і, щ о о с н о в н и м м ом ент ом у в и х о в ­ н ій п р а ц і в к л іт и н а х С У М п о ­ в и н н о стати в и х о в а н н я л ю д и н и зд іб н о ї до п р а ц і, б о р о т ьб и й ж ерт ви п і д к о ж н и м о г л я д о м , б о т іл ьки така о д и н и ц я б у д е с п р о ­ м о ж н а стати гід н и м п е р е є м н и к о м ід е й у к р а їн сь к о ї ви звол ьн ої сп р а ви . 2. І д е а л , щ о й о г о ставить с о б і С У М в о р г а н із а ц ії п р а ц і, о с о б ­ л и в о в к л іт и н а х Ю . С У М — є з м а г а н н я д о в и т в о р е н н я т я гл и х ж ит т євих сп іл ьн от , я к і м а л и б зам інит и п о в о л і д о т е п е р іш н і щ е д о р и в о ч н і ф о р м и п р а ц і. 3. К о н ґ р е с ст вер дж ує, щ о в м ет оди ц і в и х о в н о ї п р а ц і С У М н а й б іл ь ш е о п р а в д у єт ься з б е р е ­ ж е н н я р і в н о в а г и м іж р а ц і о н а л ь ­ н и м и й е м о ц іо н а л ь н и м и з а с о б а ­ ми. Т о м у К о н ґ р е с н а г о л о ш у є п о ­ т ребу з в ’я з у в а н н я ф о р м а л ь н о г о з н а н н я з переж ит т ям , б о т іл ьк и переж ит т я лю дину.

ф орм ує

в н у т р іш н ю

4. К о н ґ р е с , р о з г л я д а ю ч и сит у­ н и , я к а п о ч и н а є сам ост ійно ж и ­ ти, м ож е насилит и, а у я в у й а ц ію , гцо ви т вори л ася на відт ин­ к у д о р о ст а ю ч о ї м о л о д і, ст вер­ д у м к у мусит ь окрилит и в із ія б о ­ д ж у є , щ о о б р а з у к р а їн с ь к о ї в и з ­ рот ьби, я к а о х о п л ю є н е т ільки в о л ь н о ї с п р а в и в її в ч о р а ш н ій са м у У к р а їн у , а л е й ц іл и й світ — ф о р м і н е з а в ж д и н а л еж н о п о р у ­ борот ьби ід е й , з н а й б іл ь ш о ю м а­ ш у є д е я к у част ину д ор ост а ю ч ої буть н а п р у г о ю , щ о її д о с і зн а л а м о л о д і. А л е К о н ґ р е с стоїть на лю дина. ст ан ови щ і, щ о п р а г н е н н я л ю д и ­

пгаця української молоді на зовніш ньому ВІДТИНКУ Володимир КОСИК Д О П О В ІД Ь

П Р О Ч И Т А Н А Н А V I I -О М У КОН ГРЕСІ СУМ

С В ІТ О В О М У

Тема » Праця української молоді на зовнішньому відтин­ к у «, яку ми тут маємо нині розгорнути є, очевидно, дуж е цікавою, а одночасно досить складною, хоча на перший погляд вона виглядає доволі простою. Цікавою є вона тому, щ о заторкує ж иттєві проблеми української спільноти на еміґрації та дає спроможність розглянути можливості співучасти української молоді у загальній зовнішній інформативно-політичній акції цілої української еміґрації. Одначе, без обговорення певних деталів співвідношення між евентуальною, чи існую чою зовнішньою діяльністю української молоді і існуючим станом загальної зовнішньо­ політичної діяльности української еміґрації не можна до­ кладно окреслити, які саме завдання має українська мо­ лодь поза межами рідної України. А обговорення цих усіх деталів вимагало б більше часу, як нам сьогодні призна­ чено. Тому обмежимося тільки до основних проблем, зв ’я­ заних з зовнішньою діяльністю взагалі і з можливою участю в ній нашої молоді. 15

У 1949 р. чільні провідники наш ого народу, члени гол ов­ ного ш табу У ПА, члени О УН і У Г В Р з р ізн и х земель У к ­ раїни, від імені В ою ю ч ої У країни підписали і передали закордон відом е Звернення до в сієї ук р аїн ськ ої еміґрації. Є в цьом у Зверненні та к ож рядки, призначені ук р аїн ськ ій м олоді у вільном у світі. »П ер ед Тобою, ук раїнськ а молоде, — читаємо у Звернен­ ні, — як і п ер ед у с іє ю ук р а їн ськ ою еміґрацісю, стоїть за в­ дання зазнайомлювати чуж инців з ви звол ьн ою боротьбою ук р а їн ськ ого народу. Роби це при кож ній нагоді і всіма засобам и«. У цих п р ости х словах треба бачити основне завдання наш ої молоді, але завдання поставлене не у ф ор м і як оїсь ш орсткої, неоправданої вимоги, а у ф орм і прохання, — прохання тих, які тоді, там, на У країні, стояли впереді на­ р оду в боротьбі за його кращ е майбутнє, за вол ю і неза­ леж ність, та які всеціло були віддані народові і активно змагалися, н а раж ую чи ся к ож н ої хвилини на см ерть не для своєї власної користи, а для Б атьківщ ини, для цілого на­ роду. Від тоді, багато з них у ж е не ж и ву ть — м іж ними головний командир У П А ген. Тарас Ч упринка — вони зги­ нули з р у к окупанта. Чи ж м ож ем о ми відм овитися від цього прохання людей, які загинули т е ж і для нас? Б ез сум ніву, не м ож ем о! *

*

*

Ж и в ем о в дивній епосі, де, на ж аль, рекляма грає вел ику р ол ю в сусп іл ьн ом у ж и ттю . Рекляма — це часто пропаґанда н еісн ую чи х якостей. Добре розреклям ований товар поганої як ости продається так ж е успіш но, як товар д обр ої якости. А товар д обр ої якости, коли не матиме д обр ої реклями, не буде продаватися. Не ліпш е м ається справа з ідеями та подіями наш ої епохи. Б рутал ьно сказавш и, коли ці ідеї знамениті, а події повчаю чі, вони «ви ход я ть з рин­ к у «, не б у д у ть р озп ов сю д ж у ва ти ся без відповідної п ропаґанди. Т ільки тут, крім отої »реклям и«, входи ть у гру т е ж п отуж н и й ф ак тор інформації. Це знаменито зрозум іли о к у ­ панти У країни, які докладали завж ди величезних старань, щ оби н іхто нічого не знав не тіл ьки про визвол ьн у б о ­ р оть бу ук р аїн ськ ого народу, але т е ж про його існування як окрем ої нації. К онспірація мовчанки довкола боротьби у к ­ 16

раїнського народу є, на нашу думку, найлютішою, найгір­ шою зброєю, яку проти нас вживає окупант. Ця зброя є ще гіршою як самі знущання, переслідування, розстріли, заслання. М осковський окупант може розстріляти нині, в цій хви­ лині, без суду і без причини, дві-три тисячі невинних мо­ лодих українців, таких як ви, що хочуть жити, працювати, любити і бути любленими. Коли про цей факт ніхто нічого не буде знати, ніде нічого не буде написано, ця подія нікого не зворушить, не розгнівить, нікого не заболить серце в почуванні солідарности чи любови, — навіть як там були б ваші батьки, рідні брати і сестри. Щ о більше, ніхто за них навіть не помолився б. Знову ж, навпаки, коли б московський окупант широко описував свої злі вчинки на Україні, кожний розстріл, кожне заслання, всю нуж ду населення, коли б описував кожного дня почування поневоленого населення і його многогранний спротив, він робив би велику пропаґанду для нас, в свою некористь. Наслідок цього був би подвійний: такі вістки спричинялися б до зміцнення і поширення внутрішнього опору і виявляли б назовні стан поневолен­ ня України і хід її змагання. Був час, коли десятки тисяч українських повстанців би­ лися з військами НКВД на фронтах, розкинутих на десят­ ки кілометрів ,головно на Волині, на Подністров’ю і в Кар­ патах. Окупант вислав проти них добре озброєні (часто американською зброєю) дивізії спеціяльних військ, гарма­ ти гриміли вдень і вночі, летунство бомбардувало парти­ занські пункти опору. І хто на Заході, з чужинців, тим переймався бодай до тої міри, як переймалися мадярською революцією в 1956 p.? Ніхто, або дуж е-дуж е мало, бо ніхто про ці події нічого не знав. Рідко появлялися статті, прав­ дивість яких конспірація мовчанки згори ставила під сум­ нів. Не маючи змоги бути на місці, члени дипломатичних місій у Москві мали невиразний образ подій і хоча знали дещо, не знали і не розуміли значення тих подій. Один із західніх амбасадорів у Москві в цей час, тобто в 1944-1947 роках, недавно в розмові з нами говорив: »Так, до мене доходили досить часто відомості про бої банд на Україні з совєтськими військами. Ми знали, що Україна незадоволена і протиросійська«. 17

Х оч а тепер, після більш е як п ’ятнадцять років, колиш ній амбасадор у М оскві розум іє наш у проблематику, одначе не м ож е позбутися, як бачите, колиш ньої термінології, яку взято з оф іційних дж ерел окупанта; том у відділи У П А в нього — »банди«. Ми зум исне так довго зупинилися на конспірації м ов­ чанки довкола українського питання. Цю конспірацію, зреш тою , москалі пош ирили на Захід і де м ож уть, не д о­ пускаю ть, щ об середники інф орм ації — преса, радіо і тел е­ візія — заторкували у правдивому світлі українські проблеми. Том у власне основним і невідкличним завданням україн­ ськ ої еміґрації є служ ити українській справі на зовні, тобто не тільки пробивати конспірацію мовчанки на Заході, але постійно, невтомно інф орм увати західні університетські, політичні, ж урналістичні і урядові кола про історичні осн о­ ви, розви ток і стан наш ої боротьби за волю і незалеж ність. Н іхто інший за нас цього зробити не може, бо кож ний нарід дбає про свої власні інтереси, а українці на батьків­ щ ині не мають ж адних — навіть найменших — середників розгорнути інф ормацію на зовні, пробити м оск овськ у за­ лізну заслону. Праця на зовніш ньом у відтинку — це моральний і на­ ціональний обов’язок кож н ого чесного українця на ем іґра­ ції, кож н ого громадянина західн іх держ ав ук р аїн ськ ого походж ення. Б езумовно, зовніш ня інформативна діяльність українців на еміґрації розпочалася вж е давно, властиво відтоді, коли взагалі українці мусіли покидати рідні землі. Згадати б х оч Пилипа Орлика з 18-го ст. А ле активною стала вона щ ойно перед, під час і після перш ої світової війни. П ож вавлю ва­ лася вона час до часу м іж двома війнами. Та найбільш е ш ироко розгорнулася вона щ ойно після другої світової війни. На це склалося кілька причин: збільш ення чисель­ ної кільности еміґрації, збільш ення її політичної сп р ом ож ности через приплив свіж их, енерґійних сил, які активно боролися і дальш е були п ов ’язані зі збройною боротьбою українського народу та, вреш ті, ф ак т величезної партизан­ ськ ої війни проти німецького і м осковського окупантів. Цей останній чинник був чи не найбільш им стим улом для акти­ візації всієї діяльности на зовні, зреш тою так само як і 18

спротив на батьківщині після окупації України в роках 1919-1920. Останні десятиліття, тобто період від останньої війни замітний тим, що інформативно-політичну зовнішню діяль­ ність — але діяльність, яка дає реальні успіхи широкого масштабу — провадить тільки дві — так би сказати — групи української еміґрації: з одного боку організації ук­ раїнського визвольного фронту та підтримуваний ними АБН (Антибольшевицький Бльок Народів) і з другого — українці, громадяни Канади і СІЛА, як повноправні члени спільноти тих країн. На обох відтинках здобуто серйозні досягнення. Через АБН, який зв’язаний домовленнями чи договорами з різними протикомуністичними організаціями Европи, А зії й Південної Америки, питання поневолення України видвигається на різних континентах, на різних міжнародніх конференціях. Видається матеріяли, бюлетені і періодики по-англійськи, по-французьки, по-еспанськи і по-німецьки. Появляються статті, чи публікації про Украї­ ну і її поневолення в китайській і японській мовах. З дру­ гого боку, блискучі досягнення здобули українці Канади, які мають своїх послів у федеральному парляменті і де канадійський українець є членом уряду. Треба уважати, що тільки тому, щ о наша еміґрація в Канаді має потенцій­ ну політичну і етнографічну силу, прем’єр Канади Джон Діфенбейкер, одинокий з керівників вільних держав, часто стає в обороні прав українського народу. Великими успіха­ ми втішається також Український Конґресовий Комітет Америки, який розгортає дуж е ж ваву інформативну діяль­ ність головно серед членів К онґресу Америки та який спри­ чинився до проклямації Тижня Поневолених Націй, що його щ ороку офіційно проголошує президент держави. Ми не маємо часу повністю описати всі успіхи україн­ ської еміґрації і при тому теж згадати спроби зовнішньої діяльности інших політичних груп, яким ніхто не примен­ ш ує вклад у загально-українську зовнішню діяльність. На­ томість не можемо не поставити собі питання: чи не існу­ ють недоліки в нашій праці на зовні? Очевидно, існують. На нашу думку, основним недоліком є, що ми часто — хоч не завжди — боремося з поверхнею, залишаючи глибінь такою, якою вона є, залишаючи в спо­ кою коріння. Іншими словами, наша інформативно-політич­ на діяльність обмеж ується переважно до журналістичних, 19

політичних і урядових кіл, а занедбуємо при том у ш коли, університети і бібліотеки. Тіш имося політичними стаття­ ми, які появляю ться в тій, чи інш ій західній газеті в наш у користь, та забуваємо про західні підручники, про атляси і про те, щ об у сі наші видання в ч у ж и х мовах були в у сіх важ ливих бібліотеках вільних країн. І тут власне майже автоматично виринає уся велич ролі, яку повинна грати наша молодь в українській зовніш ній інф ормативно-політичній діяльності. Наші ж урналісти, публіцисти і політичні діячі слідкую ть здебільш а за ч асо­ писами і за політичною літературою . Зате молодь, щ о зна­ ходиться в ш колах і університетах, м ож е і повинна сте­ ж и ти за викладами проф есорів, за підручниками й атлясами. Вона повинна викривати все, щ о є зле в підручни­ ках і атлясах, виявляти де і як помилково навчають про У країну проф есори й учителі. Тоді, з одного боку, вона повинна протестувати постійно перед відповідними ш кіл ь­ ними чинниками коли йде про підручники й атляси, або протестувати, чи висловлювати невдоволення прямо перед учителями і передусім професорами. З другого боку, пода­ вати до відома своїм батькам і українським науковим установам всі ф акти наруш ення правди про У країну, щ об і батьки від себе і наукові установи від себе та кож про­ тестували проти ширення неправди про наш край і наш нарід по ш колах і університетах. Не хочем о твердити, щ о результати такої акції були б негайно помітними та щ о усп іхи були б величезними. Але з преси знаємо, щ о спорадично, ту т і там, незорганізовано, діти, або батьки протестую ть у ш колах і д у ж е часто ма­ ю ть успіхи! Отже, ш ирока акція в цьому напрямі давала б безумовно великі користі для української справи. При тому, до акції перед відповідними ш кільними чинниками і перед міністерствами освіти прийш лося б вклю чити всі інш і українські, головно наукові установи і організації. У важ аємо це питання незвичайно важливим, бо гадаємо, щ о причиною незнання української справи, причиною того, щ о У країну уваж аю ть провінцією М осковщ ини, є наука в ш колах і на університетах. Із знання, отриманого в них, кож на людина, кож ний політик черпає всі основні від о­ м ості і при першій нагоді, навіть коли чув щ ось іншого, повертає до того, щ о йому дала школа. При тому, людина часто має більш е довір’я до ш кільних підручників і науки 20

в ш колах і університетах, ніж до газетних статтей, під­ писаних навіть славним іменем. Зрештою, те, щ о людина чула в школі впродовж десять, чи п’ятнадцять років, не можна стерти чи змінити одною, чи кількома газетними статтями, або полемічними публікаціями. Це було б м ож ­ ливим хіба при користуванні необмеженими середниками інформації і пропаганди, при допомозі преси, радіо і телевізії. Очевидно, роля і можливості для нашої молоді на зов­ нішньому відтинку на тому не закінчуються. Горизонти діяльности молоді, а зокрема СУМ -у, є направду величезні. Ми згадаємо ще два визначні відтинки: контакти і співпра­ ця з організаціями молоді інших країн і участь у міжнародніх імпрезах молоді. Інші народи, на всіх континентах, мають також свої мо­ лодечі організації, між ними є студентські непрофесійні організації, християнські — католицькі й інші, як наприк­ лад ІМ КА — профспілкові, і т. п. Є теж організації молоді політичного характеру, як ось наприклад організація мо­ лодих федералістів, яка належить до того, чи іншого — бо їх є багато — об’єднання європейських федералістів. З тими організаціями наша молодь мусить не тільки ма­ ти тісні контакти, але і вступати туди, як рівноправний член. Вступати не для того, щоб нічого не робити, або тіль­ ки для того, щоб піддатися евентуальним негативним впли­ вам ззовні, а для того, щ об на ф орумі чуж инецьких моло­ дечих організацій голосити правду про Україну, про наш нарід, виборювати для української справи гідне місце. Тут, безперечно, як і взагалі в контактах нашої молоді з насе­ ленням даної країни, велику ролю відограє і буде відогравати наш фолкльор, головно танці, які розбудж ую ть у чужинців симпатію до українців. Зрештою, цей середник придбання доброї слави українському імені є вж е випро­ буваний і при всіх нагодах, в усіх країнах, ефект, викли­ каний у чужинців є однаковий, однаково позитивний. Та хоча цей середник пропаганди української справи є конечний і успішний, бо він до певної міри вигладжує ш лях для політичної інформації, ми мусимо пам’ятати, що жадна українська організація молоді, жадна клітина 21

С У М -у не м ож е на цьому обм еж ити свою акцію зовніш ньої інформації. Танець не говорить про теперіш ні змагання і терпіння нашого народу, він не вчить історії, ані не пере­ конає історика, щ об змінив свої історичні, від десятиліть втерті історичні твердж ення про У країну — »провінцію Р осії«. Вкінці, при співпраці з іншими організаціями молоді у країнах поселення, головно політично-громадськими, наша молодь повинна з усією енергією виринути на молодечому між народньому форум і. К ож н ого року, в різних країнах, відбуваю ться різні конференції, круглі столи, семінарі чи ф естивалі молоді, у яких СУМ м ож е і повинен брати участь. Навіть такий сектор, як участь — у тій чи інш ій ф орм і — на ф естивалях молоді інсценізованих М осквою (минулого р ок у у Відні, цього р ок у в Гельсінкі), СУМ не повинен занедбувати, бо на ньому є певні м ож ливості пере­ водити пропаґанду серед учасників ф естивалю з А з ії й А ф ри к и та інш их континентів, ш ирити інф ормацію про колоніяльний визиск і поневолення України та, евен ту­ ально, вести вияснювальні розм ови з молодими українцями з батьківщ ини, якщ о, очевидно, така м ож ливість взагалі існує. Не претендую чи накреслю вати програму зовніш ньої ді­ яльности С У М -у — її напевно виготовлять компетентні сум івські керівники — хочем о підкреслити, щ о великою пом илкою було б, коли б СУМ — велика українська орга­ нізація молоді -— не пробила нареш ті ще більш е ш каралупи вн утріш н ьої діяльности та не розпочала плянову, зоргані­ зовану і енергійну працю для української справи на від­ тин ку зовніш ньої інф орм ативно-політичної діяльности в рям ках ти х змагань, які веде ціла українська еміґрація в користь окупованого і поневоленого українського народу.

22

З процесу тахпивого вбивнина

Процес у Нарльсруге — це зброя А. Ф УРМ АН

В іс т о р ії к о ж н о г о н а р о д у є важ ливі перелом ові м ом енти. Ш т у р м п а р и з ь к и х п е р е к у п о к на Б а с т и л ію , п о с т р іл и в С а р а є в і, »ч у д о над В и сл ою «, атен тат о ф і­ ц е р ів н а Г іт л е р а , п о х ід с х ід н ь о н ім е ц ь к и х б у д ів е л ь н и х р о б іт н и ­ к ів з а л е ї С т а л ін а 1 7 -го ч е р в н я , — ц і п о д ії т в о р и л и іс т о р ію , ба н а в іт ь с в іт о в у іс т о р ію , в о н и р а п ­ т о в о н а д а л и ін ш и й н а п р я м н а ­ ц іо н а л ь н о м у т а м іж н а р о д н ь о м у р о з в и т к о в і. В и н и к л и н о в і ф а к ­ ти, ста р і ф а к т и зн и кл и . В н а й н о в іш ій іс т о р ії у к р а їн ­ с ь к о г о н а р о д у м іс я ц ь ж о в т е н ь м ає особл и ве, м ож н а б сказати — ви датне, зн ачен н я. Д ні 1 4 -го ж о в т н я 1942 p., 1 5 -го ж о в т н я 1959 р. і 1 5 -г о ж о в т н я 1962 р. С т в о р е н н я У П А в т о й ч а с, к о л и У к р а їн а б у л а о к у п о в а н а в ій с ь к а ­ ми н а й б р у т а л ь н іш и х т о д іш н іх в оєн н и х п отуг, є зворотн и м пун ктом н езвичайн о в ел и к ого з н а ч е н н я . Н а с л ід к и ц ь о г о і с т о ­ р и ч н о г о ч и н у в ід ч у в а ю т ь с я а ж д о с ь о г о д н і, б о б е з У П А н е б у ­

л о б нині так зн ам ен ито зо р га ­ н із о в а н о г о , м о р а л ь н о д у ж е м іц ­ н о г о н а ц іо н а л ь н о г о п ід п іл л я в у с ій У к р а їн і. Т а к с а м о і п ід с т у п н е з а м о р д у вання С тепан а Б ан д ер и 1 5 -го ж о в т н я 1959 р. с т а л о іс т о р и ч н о ю п о д іє ю в ж и т т і у к р а їн с ь к о г о н а ­ р о д у , х о ч і г л и б о к о т р а г іч н о ю . П р о т е н ам аган н я М о ск в и ч е р е з ц е й м о р д з р а н и т и д у ш у у к р а їн ­ с ь к о ї н а ц ії т а к , щ о б в о н а б е з ­ в о л ь н о с к а п іт у л ю в а л а , г а н е б н о п ровал и л ося. Д ен ь 1 5 -го ж о в т н я 1962 р о к у , ш о с т и й д е н ь в іс т о р и ч н о м у п р о ­ ц есі проти ск ри товби вн и ка С та ш и н с ь к о г о , я к и й з а м о р д у в а в С. Б а н д е р у , з в ів н а н ів е ц ь у с і п ід ­ с т у п н і з а т ії К р е м л я , з в ’я з а н і з ц и м з л о ч и н о м . В ц е й іс т о р и ч н и й д е н ь в и к р и т о п е р е д ц іл и м с в і ­ том і обвинувачен о в н ар одов б и в с т в і п р о ф е с ій н и х м а сови х з л о ч и н ц ів , я к і с т о я т ь н а ч о л і м о с к о в сь к о -б о л ь ш е в и ц ь к о ї к о л о н ія л ь н о ї к л ік и . З ц ь о г о п о г л я д у , д е н ь 1 5 -го ж о в т н я 1962 р. з а п о ­ 23

ч а т к у в а в н о в и й ета п в у к р а їн ­ с ь к ій в и з в о л ь н ій б о р о т ь б і п р о т и зл очи н н ого м осковського ре­ ж им у. Щ о сам е т а к в о н о стал ося , то ц е є з а с л у г а п е р е д у с ім ч о т и р ь о х о с і б : у к р а їн ц ів Н а т а л к и Б е н д е ­ ри і П адоха, ам ериканця К е р с т е н а і н ім ц я Н о й в ір т а . В о н и (і, н асам п еред З ак ор д он н і Ч асти н и О УН , які зі сп равж н ьою р ев о­ л ю ц ій н о ю д и н а м ік о ю п е р е т в о р и ­ л и ц е й п о ч а т к о в о к р и м ін а л ь н и й п р о ц е с н а п о л іт и ч н и й і т о п е р ­ ш о р я д н о го зн ачен н я) з а сл у г о в у ­ ю т ь н а в д я ч н іс т ь з б о к у у к р а ­ ї н с ь к о г о н а р о д у і в с і х ін ш и х п о ­ неволених с х ід н ь о е в р о п е й с ь к и х н а р о д ів . У к р а їн ц і, а м е р и к а н е ц ь і н і­ м ець, — ч и ц ей тв ор ч и й скл а д п о в и н е н с т а т и ч и м о с ь б іл ь ш и м , н іж л и ш е в и п а д к о м ? Б у л о б н а п р а вд у п обаж ан и м , щ об ті три н а р о д и (а б о п р и н а й м н і ї х п р о в ід ­ н і п о л іт и ч н і в е р с т в и ), я к і в с е щ е н а л е ж а т ь д о н а й в а ж л и в іш и х ц и ­ в іл із о в а н и х н а р о д ів З а х о д у , т а ­ к о ж і в м ай бутн ьом у провадили с п іл ь н о б о р о т ь б у п р о т и ц е н т р у А н т и х р и с т а , о б ’є д н а н і в ір о ю в н е п е р е м о ж н іс т ь н а й в и щ и х ід е ­ а л ів : с в о б о д и , н а ц іо н а л ь н о г о с а ­ м ови зн ачен н я і суверен н ости , д е м о к р а т ії і х р и с т и я н с т в а . М и х о ч е м о ц ь о г о с п о д ів а т и с я ! П р оте щ од о од н ого м и не п о ­ винні роби ти собі ж ад н и х ф а л ь ­ ш и в и х н а д ій : ш и р о к а п у б л іч н а о п ін ія в іл ь н о г о с в іт у н е з а б а р о м забуде про проц ес С таш и н ського і о с к а р ж у в а л ь н і п р ом ови з 24

1 5 -г о ж овтн я . В ж е н езабаром н а г о л о в к а м и м іж н а р о д н ь о ї б у л ь ­ в а р н о ї п р е с и з н о в у з а в о л о д ію т ь С о р а я , Ф а р а Д іба , Г а й д і Д іх т е р т а ін ш і к о р о н о в а н і а б о н е к о р о н о в а н і » о с о б и с т о с т і« . А л е ц я с а ­ ма собою прикра обстави н а не п овинна нас п ри гн обл ю вати . П р е с о в і г іє н и п о л ю ю т ь з а с е н ­ с а ц ія м и , н е з а п р а в д а м и ! Т а к бул о і так завж ди буде. А л е о сь щ о є н а п о т р е б у : щ о б іс т о р и ч н і п р о м о в и з 1 5 -го ж о в т н я 1962 p ., с л о в а К е р с т е н а , П а д о х а , Н о й в ір ­ т а і Н а т а л к и Б а н д е р и н ік о л и н е з н и к л и з п а м ’я т і т и х п о л іт и к ів і в ій с ь к о в и к ів , в ч и ї х р у к а х с п о ­ ч и в а є д о л я в іл ь н о г о с в іт у . Ц ей п р оц ес є д об р ою зб р о єю в р у к а х св о б о д о л ю б н о г о у к р а їн с ь ­ к ого н ар оду, зок р ем а ж у р у к а х ОУН, як теж к ож н ого переко­ н а н о г о , б е з к о м п р о м іс о в о г о , в о р о ­ ж о г о д о М о с к в и а н т и к о м у н іс т а . К о л и т іл ь к и т р а п и т ь с я н а г о д а п ід н я т и ц ю з б р о ю п р о т и М о с к ­ в и , -— ч и т о н а ф о р у м і О Н , ч и п р и р о з м о в а х м іж С х о д о м і З а ­ х о д о м , ч и н а м іж н а р о д н іх п р е ­ сови х к о н ф е р е н ц ія х , — треба в ж и т и її н е щ а д н о . М о с к о в с ь к о б о л ь ш е в и ц ь к а к л ік а к о л о н і я л ь н и х ім п е р ія л іс т ів б о ї т ь с я п р а в дй, б о п р а вд а озн а ч а є д л я н еї с м е р т ь . Т о м у т р е б а к и д а т и їй в обл и ч ч я п ра вду так ч а сто і д р а ст и ч н о , я к т іл ь к и ц е м о ж л и в о . « П е р е в ір к а д о к а з ів виявила, щ о п остан ова про зам ордуван н я Б а н д е р и в и й ш л а в ід с о в є т с ь к о г о уряд у«. Ці сл ова ам ериканця Ч ар л ь за Д ж . К ер стен а , ск а зан і

1 5 -го ж о в т н я 1962 р. п е р е д н а й ­ в и щ и м с у д о м в іл ь н о ї Н ім е ч ч и н и н е п о в и н н і н ік о л и п іт и в н е п а ­ м ’я т ь . ї х т р е б а б е з п е р е р в н о п о в ­ торю вати , кричати і р озтр у бл ю ­ в а ти , щ о б М о с к в а ї х ч у л а . Н і­ кол и н е за бувати , за вж д и п ро ц е г о в о р и т и ! Т о д і п р и й д е те, щ о в и с л о в и в К е р с т е н н а з а к ін ч е н н я своєї зн ам ен и тої с в іт о в о - п о л і­ ти чн ої п р ом ови : «С тв ер д ж ен н я ц ь ого суд у, щ о б о л ь ш е в и ц ь к и й у р я д є к о н с п і­ рати вн и м о р г а н із а т о р о м цих м о р д ів , п р о н и к н е у с в ід о м іс т ь

М арш уе

О сер .

ім .

Б.

ц іл о г о с в іт у . Т а к е с т в е р д ж е н н я , н а ч е м е ч а р х а н ге л а М и х а їл а , зд ем аск ує с о в є т с ь к о - р о с ій с ь к и х п р о в ід н и к ів і п о к а ж е л ю д с т в у їх с п р а в ж н ю іс т о т у . Ц е з м е н ш и т ь їх н ю п о т у г у , я к о ю в о н и п о с л у ­ го в у ю ть ся для втри м уван н я на­ р о д ів у н е в іл ь н и ц т в і т а д л я з а ­ г р о ж у в а н н я с в іт о в і в ій н о ю . К о ­ ли

такий

проти

буде

в и с л ід

С та ш и н ського,

свобод и

і

миру

п ід е

п р оц есу

то

сп рава

вперед;

і

тод і см ерть Б андери не була да­ рем ная.

Х м ельн и ц ького,

К л ів л е н д ,

ЗДА.

25

М ІЙ Н Е З А Б У Т Н ІЙ Б А Т Ь К О СЛОВО Н АТ АЛ К И БАНДЕРИ Н А ПРОЦЕСІ В КАРЛЬСРУГЕ, 15. X . Н атал к а Б андера, д оч к а сл . п а м . П р о в ід н и к а С т е п а н а Б а н ­ дери , м ала зм огу ви ступ и ти на п р оц есі в К ар л ьср у ге, п іс л я п р о м о в и п р о к у р о р ів і а д в о к а т ів с п ів о б в и н у в а ч ів . В о н а в и г о л о ­ с и л а с в о є с л о в о 1 5 -го ж о в т н я 1962 p . , с а м е в т р е т ю р іч н и ц ю см ерти свого Б атька. Н иж че п о д а є м о її с л о в о в у к р а ї н с ь к о ­ м у п е р е к л а д і. * В и соки й С уде! Д озвольте м е н і, я к членові родини м ого за м ор д ова н ого Б атька С тепана Б андери, в за ступ н и ц тві м оєї М ам и Я р о ­ сл ави Б ан дери , в и сл ови ти В и ­ с о к о м у С ен а тові п о д я к у за у д іл ен н я м ені сл о в а . З уваги на твердж ення обви н увачен ого в й о г о з із н а н н я х , щ о в ін п ід ч а с своєї д ія л ь н о с т и в К ҐБ був п е р е к о н а н и й , н а ч е б т о м ій Б а т ь ­ к о б у в з р а д н и к о м У к р а їн и , я х о т іл а б п редстави ти м ого Б а ть к а таким , яки м я й ого н о ­ ш у в глибині м ого серц я. Якраз сьогод н і минає три р о к и , к о л и м ій Б а т ь к о п о м е р в д о р о з і д о л ік а р н і. З а с в ід ч е н ­ ням п ід с у д н о г о , м ій п о к ій н и й Б а т ь к о б у в п ід с т у п н о з а м о р д о ­ ваний з доп ом огою отруйної з б р о ї. Ц е не п ерш и й і не єдин ий м о р д у н а ш ій р о д и н і. М а й ж е вся родина м ого п о к ій н о г о 26

1962. Б а ть к а і м оєї М а тер і за ги н ул а з руки в ор ога . М ої батьки п о­ х о д я т ь з у к р а їн с ь к о ї г р е к о - к а толи ц ької свящ ен и чої р од и н и . Саме в той час гол овн о свя щ е­ н и к и та у ч и т е л і р о з б у д ж у в а л и н а ц іо н а л ь н у с в ід о м іс т ь у к р а їн ­ ського народу, п е р е д у с ім же сел я н ств а . Б атьк о м оєї М ами, о. В аси л ь О п а р ів с ь к и й , був польовим свя щ ен и к ом у к р а їн ­ с ь к о ї а р м ії п ід ч а с п е р ш о ї с в і ­ т о в о ї в ій н и і з а г и н у в в б о ю п роти п о л я к ів . М оя бабуся, т о д і л е д в е 2 0 -р іч н а , з а л и ш и л а с я с а м а з д в о м а д іт ь м и — м о є ю М ам ою Я р осл а в о ю і її бр а том Л е в о м — т а м у с іл а я к у ч и т е л ь ­ к а п роби вати ся к р із ь ж иття. Я к учи телька вона так ож при ­ ч и н и л а с я д о п о в н о г о н а ц іо н а л ь ­ н о г о у с в ід о м л е н н я у к р а їн с ь к о г о сел я н ства. І м о я б а б у с я і м ій д я д ь к о Л е в з а г и н у л и п ід ч а с д р у г о ї с в і т о ­ в о ї в ій н и . У з в ’я з к у з в и к р и т ­ тям од н ого атен тату, поляки п іс л я д о в ш о г о у в ’я з а н н я р о з ­ с т р іл я л и м о г о н е в и н н о г о д я д ь ­ к а . М и н ік о л и н е д о в ід а л и с я , сер ед я к и х обста в и н за ги н ул а м о я б а б у с я ; м и з н а є м о т іл ь к и те, що її зам ордовано, коли вона п оверн улася з П ол ьщ і до с в о г о р ід н о г о с е л а . М ій п о к ій н и й Б а т ь к о т а к с а ­ м о п о х о д и в із с в я щ е н и ч о ї р о ­ д и н и . В ін м а в т р ь о х б р а т ів і

т р и с е с т р и . Й о г о м ам а, а м о я бабуся, пом ерла м ол одою на ч а х о т к у і зал и ш и л а св ого ч о ­ л о в ік а , а м о г о д ід у с я , о . А н д р ія Б а н д е р у з 7 д іт ь м и . М ій д ід у с ь о . А н д р ій Б а н д е р а в и х о в а в с в о ­ їх д іт е й в р е л іг ій н о м у і н а ц іо ­ нал ьном у д у с і, т а к іц о в о н и в ж е як студен ти вкл ю ч и л и ся в б о р о т ь б у за в и з в о л е н н я У к р а ­ їн и . Д вох б р а т ів м ого Б атька (В а си л я і О л е к с у Б а н д е р ів ) з а ­ к а т о в а н о п ід ч а с д р у г о ї с в іт о ­ в о ї в ій н и в к о н ц т а б о р і А в ш в іц і, а м о г о д ід у с я з й о г о н а й с т а р ­ ш о ю д он ь к ою ви везл и б о л ь ш е в и к и на С и б ір . П іс л я у в ’я з н е н н я м о г о Б а т ь к а в к ац еті З а х сен га взен , м оя М а ­ м а в о с е н и 1941 р . п р и їх а л а зі м н о ю (т р и м іс я ч н о ю д и т и н о ю ) д о Б е р л ін у , щ об бути недалеко св ого м у ж а . Н аш а родина ж и ­ ла в д у ж е в а ж к и х о б с т а в и н а х , щ о си л ьн о п осл а би л о нерви м о­ є ї М а м и . В ід ч а с у , к о л и м о г о Б а т ь к а н ім ц і в и п у с т и л и з к а ц е т у і в ін п о ч а в о р г а н із у в а т и З акордон н і Ч асти н и О УН , ми м у с іл и п о с т ій н о х о в а т и с я , щ о б н е в и к р и т о м іс ц я н а ш о г о з а м е ш к а н н я . М іс ц я м и н а ш о г о п е ­ р е б у в а н н я в Н ім е ч ч и н і й А в с т ­ р ії д о 1948 р . були Б е р л ін , І н с б р у к , З е ф е л ь д , п о т ім М ю н ­ х е н , Г іл ь д е с г а й м . в р е ш т і с а м о т ­ ня х а т а в л іс і п о б л и з у Ш т р а с о е р ґу . В с а м о т н ій х а т і в л іс і н а ш а р о д и н а (в 1947 р . н а с б у л о в ж е т р о є д іт е й ) ж и л а с т и сн е н а в о д н ій к ім н а т і, д е н е б у л о н а в іт ь е л е к т р и к и . В т о й ч а с м и д іт и д о в г о х в о р іл и н а к о к л ю ш і к ір та б у л и н е д о ж и в л е н і. Я х о д и л а т о д і д о с іл ь с ь к о ї ш к о л и в З е к ін ґ і, м а ю ч и л и ш е ш іс т ь р о к ів , м у с іл а щ о д е н н о в ід б у в а т и ш іс т ь к іл о м е т о ів д о р о г и ч е р е з л іс . В 1948-1950 р о к а х м и ж и л и , б е з н а ш о г о Б а т ь к а , п ід п р и б ­ р а н и м п р із в и щ е м в т а б о р і д л я

у к р а їн с ь к и х у т ік а ч ів б іл я М іт тенвальду. Б атько в ід в ід у в а в н а с к іл ь к а р а з ів на р ік . Я п р и г а д у ю с о б і, щ о о д н о г о р а з у , в а ж к о х в о р ію ч и на з а п а л е н н я середн ього вуха, я за п и т а л а М а м у , х т о є ц ей ч у ж и й п ан , я к и й с х и л и в с я н ад м о їм л іж к о м і г л а д и т ь м е н е . Я ц іл к о в и т о забул а свого Б атьк а. В 1950-1954 р о к а х м и ж и л и в м алом у селі Б райтбрун н ад А м м е р з е е , і м ій Б а т ь к о в ід в і­ д у в а в н а с у ж е ч а с т іш е , а з г о ­ дом бува в удом а м а й ж е к о ж н о ­ го д н я . П р о т е м оя М а ти , п о с т ій ­ н о п о б о ю в а л а с я за ж и т т я н а ш о ­ го Б атька, на я к е чи гал и б о л ь ш е в и к и ; т а к с а м о п е р е с л і­ д у в а л а її д у м к а , щ о в ін м о ж е за г и н у т и в н ещ а сл и вом у ви­ падку п ід час їз д и додом у. В се ж таки ці чотири роки були н а й с п о к ій н іш і та найщ а с л и в іш і в ж и т т і м о є ї М а т е р і, яка добре почувал ася м іж м е ш к а н ц я м и се л а і з ж и л а с я з н и м и . Щ о й н о п із н іш е я з р о з у ­ м іл а , щ о н а н а с п о л ю в а л и с о в є т с ь к о - м о с к о в є ь к і р е п а т р ія ц ій ні к о м іс ії т а а ґе н т и . Р ік 1952 б у в о с о б л и в о н е б е з ­ п е ч н и й д л я н а с, і м и з Б а т ь к о м п ер ех ов у в а л и ся в п р о д о в ж к іл ь ­ к о х м іс я ц ів у м а л е н ь к о м у с е л і О б е р а в б іл я Ґ а р м іш -П а р т е н к ір хен. Н е щ а с т я х о т іл о , щ о в с і т р о є д іт е й з а х в о р іл и на з а п а ­ л е н н я з а л о з і м у с іл и в п р о д о в ж д в о х м іс я ц ів л е ж а т и в л і ж к у . П ід ч а с т и х ч о т и р ь о х р о к ів ми були ц іл к о в и т о в ід ір в а н і в ід у к р а їн ц ів , а ц е з а г р о ж у в а л о нам , д ітя м , п о в н и м в ід ч у ж е н н я м в ід у к р а їн с т в а . А л е м ій Б а т ь к о , н е з в а ж а ю ч и на с в о ю в ід п о в і­ дальну і в и сн а ж л и ву працю , зн а ход и в щ е д оси ть ч а су для т о г о , щ о б м ен е в ч и т и у к р а їн ­ с ь к о ї іс т о р :ї, г е о г р а ф ії та л іт е ­ ратури, як теж спон укував м е н е д о .ч и т а н н я у к р а їн с ь к и х к н и ж о к . М ій б р а т і с е с т р а , щ е 27

з а к и п іш л и д о н ім е ц ь к о ї н а р о д н ь о ї ш к о л и , м а ю ч и 5 ч и 4 р о к ів , у ж е н авч и л и ся ч и тати і п и сати п о -у к р а їн с ь к и . В т о й ч а с я щ е н е зн а л а , к и м б у в м ій Б а т ь к о , х о ч і н е м о г л а с о б і п о я с н и т и , ч о м у м и з м ін и л и н а ш е п р із в и щ е ; а л е я н е в ід ­ важ и л ася запитати про це Б атька. В 1954 р . м и п е р е їх а л и д о М ю нхену, головн о том у, щ об заощ ад и ти Б атькові щ оденної н е б е з п е ч н о ї їз д и (80 к м .) , я к теж т о м у , щ о т у т д л я д іт е й к ращ і м ож л и в ості в ч и ти ся . М а ю ч и т р и н а д ц я т ь р о к ів , я п о ч а л а ч и т а т и у к р а їн с ь к і г а з е ­ ти і ч и т а л а б а г а т о п р о С т е п а н а Б а н д е р у . З б іг о м ч а с у , н а п ід ­ с т а в і р із н и х о б с е р в а ц ій , п о с т ій ­ н о ї з м ін и п р із в и щ а , як теж чер ез ф а к т, щ о н авк ол о м ого Б а тьк а за в ж д и б у л о багато л ю ­ дей, в м ен е в и н и к л и п евн і з д о ­ га д и . К о л и р а з о д и н з н а й о м и й п р о го в о р и в ся , то я в ж е бу л а п е в н а , щ о Б а н д е р а — ц е м ій Б а т ь к о . В ж е т о д і я со б і у с в ід о ­ м и л а , щ о я н е с м ію п р о з р а д и т и ц ь о г о м о їм м о л о д ш и м с е с т р і т а б р а т о в і; б у л о б д у ж е н е б е з п е ч ­ н о, я к щ о б м а л і д іт и через с в о ю н а їв н іс т ь у ч о м у с ь п р о г о ­ вори л и ся . В ід 1954 д о 1960 p . , щ е р ік по см ерті м ого Б атька, ж и л и м и в М ю н х е н і. М ій п о к ій н и й Б атько був у т о м л е н и й п о с т ій н о ю о х о р о н о ю і декол и був не обер еж н и й . В ін т в е р д о в ір и в , щ о с т о їт ь п ід особл и вою Б ож ою охорон ою , і говори в: якщ о мене хочуть с п р я т а т и з і с в іт у , т о з н а й д у т ь с п о с іб з л ік в ід у в а т и мене ра­ з о м з о х о р о н о ю . В ін їз д и в с в о ­ їм а в т о м д о у к р а їн с ь к о ї к а т о ­ л и ц ь к о ї ц е р к в и , д е п ід с у д н и й вп ерш е й ого п обачи в. 28

П ід с у д н и й т в е р д и т ь , щ о ч е р е з в а г а н н я і д о к о р и с о в іс т и в ін н е виконав скр и товби вства в тр а в ­ н і 1959 р . В т о й ч а с б у л о в і д о ­ м о, щ о м ій Б а т ь к о особли во за гр ож ен и й , і том у з м іц н е н о й ого ох ор он у . С ь о г о д н і, в т р и р о к и п о с м е р ­ т і м ого Б а тьк а , я говорю в перш у чергу в ід ім е н и м оєї М а м и , я к а в ід д а л а с в о ю м о л о ­ д іс т ь м о є м у Б а т ь к о в і т а с в о їм д іт я м . Я х о ч у щ е п овер н ути ся д о з із н а н ь п ід с у д н о г о , д е в ін г о в о ­ р и т ь , я к и м ц и н іч н и м с п о с о б о м С єр ґєй й о го за сп о к о ю в а в , к а ­ ж у ч и , щ о д іт и Б а н д е р и б у д у т ь й о м у щ е » в д я ч н і« з а ц е й в ч и ­ н о к . Ц я ц и н іч н а з а в в а г а в к а з у є н а те , щ о К Ґ Б п л я н у в а л о с х о ­ п и т и н а с д іт е й , в и в е з т и н а с д о С ов етсь к ого С ою зу, зл ам ати наш о п ір ж а х л и в и м и з а с о б а м и , щ о там сьогод н і п р а к ти к у ю ть ся , і з р о б и т и з н а с к о м у н іс т ів , щ о б м и з а с у д ж у в а л и н а ш о г о р ід н о г о Б атька. Саме таким сп особом п р обу в а н о в и х ов а ти на к о м у ­ н іс т а си н а ген ерал а Т араса Ч упринки, Г оловн ого К ом ан ди ­ р а У П А , я к и й з а г и н у в у 1950 р . в Б іл о г о р щ і в З а х ід н ій У к р а ­ ї н і . С є р ґ є є в і м у с іл о б у т и я с н о , щ о ц е єди н и й с п о сіб д о п р о в а ­ д и т и н а с д іт е й д о т а к о г о с т а в ­ л енн я . М ій н е з а б у т н ій Б а т ь к о в и х о ­ вав нас в л ю б о в і д о Б ога й У к р а їн и . В ін б у в г л и б о к о в і ­ р у ю ч и м х р и сти я н и н ом і за ги н у в з а Б о г а т а н е з а л е ж н у в іл ь н у У к р а їн у — з а с в о б о д у в с ь о г о с в іт у . М ій б л а ж е н н о ї п а м ’я т и Б а т ь ­ к о , я к и й у о с іб л ю в а в ц е й в е л и ­ к и й ід е а л , з а л и ш и т ь с я п р о в ід ­ н о ю з ір к о ю в с ь о г о м о г о ж и т т я , м ого брата і м о єї се стр и та у к р а їн с ь к о ї м о л о д і

М ол одь п он евол ен ої У країн и Д О П О В ІД Ь

ПРОЧИ ТАНА

НА

V II

С В ІТ О В О М У

КОН ГРЕСІ

СУМ

Петро КІЗК О Я кщ о говорити про наш у м о­ л о д ь в У к р а їн і з а га л ь н о , б е з п о ­ в 'я з а н н я ї ї з л іт е р а т у р о ю , то, м а ­ б у т ь , н а й к р а щ е с в ід о ц т в о д а в їй сам в о р о г н аш . Ц ь о г о р іч н и й л и п ­ н е в и й п л е н у м Ц К к о м п а р т ії в У к р а їн і в с в о їй п о с т а н о в і п р о поси л ен н я ід е о л о г іч н о ї роботи д а в т а к у х а р а к т е р и с т и к у н а ш ій м о л о д і н а р ід н и х з е м л я х : » . . . О б к о м а м , м іс ь к к о м а м , р а й ­ к о м а м п а р т ії, Ц К Л К С М У , п а р ­ т ій н и м і к о м с о м о л ь с ь к и м о р г а ­ н іза ц ія м д о к о р ін н о п о л іп ш и т и ід е й н о - в и х о в н у р о б о т у с е р е д м о ­ л о д і, з в е р н у т и о с о б л и в у у в а г у на ф о р м у в а н н я у ю н а к ів і д ів ­ чат м а р к с и с т с ь к о -л е н ін с ь к о г о с в іт о г л я д у , н а ї х т р у д о в е , м о ­ ральне і естети чн е ви хован н я . . . Т р е б а р іш у ч е б о р о т и с я , — к а ­ ж е т ь с я д а л і в зг а д а н ій п о с т а н о ­ ві, — з п р о я в а м и б у р ж у а з н о ї ід е о л о г ії, а п о л іт и ч н о с т и , о б и в а ­ тельщ и н и сер ед м о л о д і. . . Н е ­ о б х ід н о . . . в и щ е п ід н е с т и р ів е н ь н а в ч а л ь н о -в и х о в н о ї р о б о т и у в у ­ з а х (в и щ и х ш к о л а х , — П .К .), п оси л и ти р ол ю ш к ол и і вч и тел я у ф о р м у в а н н і м а т е р ія л іс т и ч н о г о с в іт о г л я д у у ч н ів « .

Д ум аю , щ о в и сл овл ю н аш у за ­ гал ьн у дум к у, к ол и ск а ж у , щ о така хара ктери сти ка н аш ої м о­ л о д і са м и м в о р о г о м д о б р а . Б о коли в ор ог к аж е п ро н есп ри й н я т т я м о л о д д ю У к р а їн и б е з г л у з ­ д и х , у т о п ій н и х і а н т и н а р о д н іх ід е й п о б у д о в и т. зв. к о м у н іс т и ч ­ н о г о с у с п іл ь с т в а , к о л и м о с к о в ­ сь к і ставл ен и к и в К и єв і о б в и ­ н у в а ч у ю т ь у к р а їн с ь к у м о л о д ь в а п о л іт и ч н о с т і, н а я в н о с т і в н е ї »б у р ж у а з н о ї« ід е о л о г ії, а п ід » б у р ж у а з н о ю « ід е о л о г іє ю т р е б а р о з у м іт и у к р а їн с ь к у , н а ц іо н а л ь ­ н у ід е о л о г ію , — т о ц е зн а ч и т ь , щ о н а ш а м о л о д ь в У к р а їн і в с в о їй б іл ь ш о с т і н а ц іо н а л ь н о з д о ­ р о в а , в ід п ір н а на н а й б іл ь ш с у ­ в о р і у ти ск и окупан та. П р о ц ю в ід п о р н іс т ь м о ж н а н а ­ в о д и т и б е з л іч ф а к т ів . Б о л ь ш е в и ц ь к а п р е с а п у б л ік у є н и зку м а т е р ія л ів п р о те, щ о к о м с о ­ м о л ь сь к а м ол од ь п а си в н о ст а ­ в и т ь с я д о с в о їх о р г а н із а ц ій н и х о б о в ’я з к ів , н е х о д и т ь на з б о р и , не сп л ачує ч л ен ськ и х к ом со­ м ол ьськ и х в к л а д о к ; д ів ч а т а і х л о п ц і, п р и н а л е ж н і д о к о м с о м о ­ лу, бер уть таєм н і ц ер к овн і ш л ю ­ 29

б и , х о д я т ь н а р е л іг ій н і в ід п р а ­ в и , с п ів а ю т ь н е д о з в о л е н и х б о л ь ш евицькою цен зурою п іс е н ь , в л а ш т о в у ю т ь з а б а в и із т а н ц я ­ м и , я к і н е с у м іс н і з к о м у н і с т и ч ­ н о ю м о р а л л ю і т. д. В р о м а н і В а д и м а С о б к а » Н а м с п о к ій т і л ь ­ ки сн и ться « п ок а зу ється , щ о н а­

в іт ь у т а к о м у р о б іт н и ч о м у ц е н т ­ р і У к р а їн и , я к Д о н б а с , м о л о д ь т в о р и т ь п ід п іл ь н і р е л іг ій н і й н а ­ ц іо н а л ь н і, а н т и с о в є т с ь к і г р у п и . С в ого ч а су бол ьш еви ц ьк а п реса г о с т р о н а п а л а н а ю н а к ів і д ів ч а т р о б іт н и ч о г о м іс т а Д н іп р о п е т р ів с ь к е за те, щ о в о н и м а со в о х о ­

Н а з а к ін ч е н н я т а б о р у ю н а ц т в о С У М у Б е л ь г ії о д е р ж а л о о д н о с т р о ї і в ід з н а к и з а з л о ж е н і іс п и т и . ЗО

нові

д я т ь н а р е л іг ій н і п р о п о в ід і с е к ­ т а н т ів , я к з а г а л ь н о н а з и в а ю т ь б о л ь ш е в и к и в с іх , х т о п р о п о в ід у є Х р и с т о в у в ір у . Н е щ о д а в н о в г а з е т і »П р а в д а У к р а їн и « о п у б л ік о в а н о ви ступ м ін іст р а в н у т р іш н іх с п р а в У С С Р І. Г о л о в ч е н к а , у я к о м у з н о в у г о ­ в о р и т ь с я п р о н а я в н іс т ь « б у р ж у ­ а з н и х р е ш т к ів « с е р е д у к р а їн с ь ­ к о ї м о л о д і. З т о г о в и с т у п у д о в і­ д у є м о с я , щ о б а г а т о ю н а к ів у К и єв і н осять з собою зброю . Г оловчен ко к аж е, щ о цю зброю в о н и д іс т а ю т ь з « т е м н и х д ж е р е л « а б о в и р о б л я ю т ь сам і. П р и чом у ту т не й де п ро ок р ем і в и ­ падки, — за я в и в Г ол овчен к о, — ал е п р о м а с о в е я в и щ е . О ч е в и д н о , ц ей з д о з в о л у с к а з а т и » м ін іс т е р « характери зує ці явищ а як бан ­ д и т и зм і з л о ч и н н іс т ь м о л о д і с т о ­ л и ц і У к р а їн и . А л е с к іл ь к и м и зн а єм о, щ о б о л ь ш е в и к и к о ж н и й н а ц іо н а л ь н о -п а т р іо т и ч н и й п р о я в сп роти ву м оск ов сь к ом у ок уп а н ­ т о в і к в а л іф ік у ю т ь я к « б а н д и ­ т и зм е, т о м о ж н а д у м а ти , щ о і у в и п а д к у н о ш е н н я к и їв с ь к о ю м о ­ л оддю зб р ої й д еться не п ро зв и ­ ч а й н у п о б у т о в щ и н у , а п р о п о л і­ тичн и й х а р а к те р то го явищ а. П р о я в и б іл ь ш а б о м е н ш а к ­ т и в н о г о с п р о т и в у з б о к у у к р а їн ­ с ь к о ї м ол оді м о с к о в сь к о -б о л ь ш евицьком у р е ж и м о в і, сп роби з б е р е г т и у к р а їн с ь к у н а ц іо н а л ь ­ н у с а м о б у т н іс т ь , н е д а т и в о р о ­ г о в і з іп х н у т и у к р а їн с ь к у к у л ь ­ ту р у У «всеобщ и й м осковсь ки й к ать ол ок «, — м ож н а бачити теж і в у к р а їн с ь к ій п ід с о в є т с ь к ій л і­

т е р а т у р і. Р о з б у д о в у ю ч и т а у т ­ вердж ую чи свою д есп оти ч н от е р о р и с т и ч н у в л а д у в У к р а їн і, м оск ов сь к и й больш евизм щ е в 19 3 0 -х р о к а х ф із и ч н о в и н и щ и в бу в д еся тк и й сотн і п и сьм ен н и ­ к ів , п о е т ів , д р а м а т у р г ів з п е р е ­ д о в о ї у к р а їн с ь к о ї л іт е р а т у р н о ї м о л о д і, п р а гн учи ти м са м и м »п р оч и сти ти « собі дор огу для у с п іш н о г о виконання м осковс ь к о -ім п е р ія л іс т и ч н и х , анти нар о д н іх п л я н ів . Р о з р а х у н о к в о ­ рога в том у напрям і п ровал и вся. П о зн и щ ен и х а бо за сл ан и х і за г и н у л и х б е з с л ід н о в у к р а їн с ь к у п ід с о в є т с ь к у л іт е р а т у р у прий­ ш л и н о в і, м о л о д і к а д р и , я к і с в о їм с в іж и м , о р и г ін а л ь н и м п о е т и ч н и м або бел етр и сти ч н и м сл овом , н о ­ в о ю ф о р м о ю і н о в и м сти л е м , щ о за га л ьн о звуть н оваторством , з а в д а л и м о с к о в с ь к ій м е т о д і в л і­ т е р а т у р і, т. зв . с о ц р е а л із м о в і (й о г о т в о р ц е м і н а т х н е н н и к о м б у в М аєки м Ґор ьки й ) д ош к у л ь ­ н о г о у д а р у . Ц е й « с в іж и й в іт е р « у к р а їн с ь к о ї л іт е р а т у р н о ї м о л о д і н а л я к а в м о с к о в с ь к и х ц е н з о р ів в У к р а їн і і в о н и з ч и н и л и в е л и к и й в е р е с к п р о т и т а к о ї с м іл и в о с т и м олодих. Тим

ц ен зор ом

сп равд і

бул о і є чого л якати ся: Н а світі м ож н а жить б ез [ет ал он ів, п о -р із н о м у дивит ися н а світ — ш и р о к и м и очи м а, з - п і д д о л о н і, к р із ь п а л ьц і, у кват ирку, з - з а воріт. 31

Від того світ не зміниться ні [трохи. А все залежить від лю дських [зіниць: в ш ироких відобразиться [епоха, у звуж ен и х — збіговисько [дрібниць.

Ці слова належ ать молодій, д у ж е талановитій, оригінальній і своєрідній п оетесі Ліні К о с ­ тенко. Нема місця на докладні­ ш у аналізу цього справді ба гатозначущ ого вірш а, ск а ж у тіл ьки загально: цей вірш гост­ рим вістрям обер тається проти самих бол ь ш ев и ц ьк о-м оск ов ськ и х цензорів, які в своєм у соц реалістичном у збіднінні такі ж а ­ люгідні, щ о не раз у звичайн о­ му, сказати б, ні в чом у невин­ ному поетичном у рядку д о ш у ­ к ую ть ся «кон трревол ю ц ій ни х за ­ мислів» поета. Ось, наприклад, ця ж поетеса написала такого, су то ліричного, теж знаменито­ го з у с іх поглядів, вірш а: Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на жовту глццю птиці зелені, зелені птиці. Крилами били, пера губили, голови сизі низько хилили. Пні навкруги — їхні родичі кровні. Зрізи на пнях — 32

наче місяць у повні . . . Щ о ж вам щ е треба? Маєте місяць. Маєте небо. Та на зорі в золотаву пору птиці зелені рвонулись вгору. Тільки злетіть не змогли, не зуміли: тісно було, переплутались крила.

Якийсь партійний відпоручний у літературі П. Іванов у ж у р н а ­ лі «К ом ун іст У країни« обв и н у­ ватив Л іну К остен ко, щ о вона має «невірне спрям ування« в св о їх творах. О собливо гострій критиці піддався і цей н аведе­ ний вірш. П оет Василь Ш вець оп убл і­ кував був у ж урнал і «В ітч и зна« доси ть цікаву, оригінальну своїм задумом і ф ор м ою поему «М іж вітром і дощ ем«. В тій поемі зм ал ьовується гірку д ол ю ук р а їн сь к ої сіл ьськ ої дівчини під бол ьш евиц ькою займ анщ иною. Доведена до р озп уки р із ­ ними інтригами «н ови х лю дей« сов єт о-м о ск о в сь к о го типу, ге р о ї­ ня поеми Х има так говорить до св ого батька — генерала со в а р мії, який покинув її щ е малям із матір’ю : Немає гіршого злочинства і [хули , ніж зрада совісти, любови, [правди, чести. На шибеницю їх або на [перехресті

Збірка! Сумівки в таборі у Бельгії. за день повішати — всіх [зрадників . . . Усіх! Тоді б від горя світ очисти[тися міг. Дихнули люди скрізь по[легшено, спокійно.

Очевидно, і цей вірш Василя Швеця зазнав гострої атаки і в безлічі цензурно-критичних статтях авторові «рекомендува­ лося* (то значить наказувалося) виправити й змінити поему.

До групи молодих таланови­ тих поетів і поетес, які ви сту­ пили в літературі щ е перед вій­ ною або одразу після війни, слід зарахувати ще такі імена, як Микола Гірняк, Іван Хоменко, Тамара Коломієць та інші. Характеристичним у процесах, які відбувалися та відбуваються в українській підсовєтській мо­ лодій літературі, е той факт, що ^ольшевикам ніяк не вдається 33

справитися з вище наведеними проявами. Окупант України, п о­ при всю його нагінку на м ол о­ дих літераторів, безсилий не тільки ліквідувати, а й зупини­ ти хвилі св іж ого подиху. Щ е не в щ у х як слід бій больш евиків із згаданою групою молодих л і­ тераторів, як на арену укр а їн ­ ськ ої п ідсовєтської літератури оце зовсім недавно, бо якийсь рік тому, виступили нові імена сам обутніх поетів і п розаїків: М икола Вінграновський, Іван Драч, В італій К оротич, Євген Гуцало, Валерій Ш евчук, М и ко­ ла Біднина, Ю рій К оваль та ін. Н авколо ц ієї групи м олодих лі­ тераторів больш евицька кри ти ­ ка зчинила ш алений галас. Справа в тому, щ о м осковські ставленики в Україні, їхні від поручні критики й літературо­ знавці, знову таки, налякалися того, щ о ця група молодих св і­ ж істю й оригінальністю св о їх творів, своїм власним м и стец ьколітературним голосом, своїм вла­ сним »Я « в літературі, — у сією св оєю літературною п оставою випнулася понад голови, стали вищ е понад таки х бол ьш евиц ьк о -м оск ов ськ и х підлизайків, п ридворно-партійних трубадурів із старш ого покоління письмен­ ників, як П авло Усенко, М икола Ш еремет, Іван Н ехода, В ален­ тин Бичко, та навіть Тичина і С осюра — з поетів, а А ндрій Г о­ л овко, П етро Панч, Ю рій С м олич і інш і — з прозаїків. Саме 34

це протиставлення молодих ста ­ рій ґенерації письменників най­ більш е занепокоїло бол ьш еви­ ків. Це дало привід до розм ови навіть на спеціяльному засідан ­ ні президії Спілки письменників України в червні 1962 р ок у, де п ідкреслю валося «особл и ву ш кідливість для р озви тку л іте­ ратури, для консолідації п и сь ­ менницьких сил на доп ом огу партії .. . групівницької тенден­ ц ії протиставити молодих л іте­ раторів старш им товариш ам«. А в у ж е згадуваній п останові пле­ нум ЦК компартії в У країні на цю тему говориться так: «Д еякі письменники, худож н ики , ком ­ позитори, особли во з числа м о­ лоді, не дооціню ю ть значення м етоду соціялієтичного реал із­ му, неправильно тлумачать н о­ ваторство і традиції в х у д о ж н ій творчості, іноді намагаю ться протиставити м истецьку м олодь старш ом у поколінню мистців«. Отж е, виходить п арадоксаль­ ний ф а к т: бол ь ш ев и ц ьк о-м оск овєьк і володарі ви ступ аю ть т е ­ пер з гострою атакою проти тої молоді, я к у вони самі в и х о в у ­ вали і на всебічн у підтрим ку я к и х р озраховувал и! Та молодь, щ о її компартія і уряд вваж ал и за »свого«, виявляється, раптом стає для них ч уж ою . Це — зна­ менний

ф акт

для

харак тер и с­

тики взаємовідносин у наш ій поневоленій Б атьківщ ині між сучасн ою м олоддю і бол ьш ев и цьким окупантом.

Відрадним явищем для нас усіх є той факт, щ о молода лі­ тературна ґенерація в Україні мас теж своїх оборонців. Так, наприклад, в одному з совстіьк и х літературних журналів появилася стаття молодого кри­ тика, Івана Світличного, в якій нін беш тас таких партійно-уря(ових вислуж ників, як поет-нендаха Микола Шеремет, за їхні Гн>^підставні напади на поета Драча. Знову ж у «Літературній Україні« за 10 серпня 1962 року передруковано з «Вечірнього К и <на« статтю ш ироко відомого і і іайталановитішого сучасного п о­ ста України Максима Рильсько­

го під наголовком «Батьки і діти«, в якій автор пише: «З ’яви­ лася фаланга молодих здібних людей (у статті Рильського мо­ виться про Коротича, Драча і Вінграновського, — П.К.), це очевидний факт, якому треба радіти. Не обійш лось і без де­ якого нездорового ш уму навколо цієї появи, — тут уж е радіти нічого«. Для ш ирш ої характеристики стану української молоді під большевиками наведу щ е два лі­ тературні прозові твори. Це — повість Анатолія Х орун ж ого »Ковила« та оповідання Миколи Ш умила »Я — твій брат«. П о­

Осередок Ю . С У М -у ім. Пилипа Орлика, Дітройт, ЗДА. Здвиг — З а хід . 35

П ольова С луж ба Б ож а на С ум івськом у Здвизі на таборі »В еселка«, Канада, в м іс. серпні 1962 р . Зліва: о . М . Стек, о . М . Ц укровський, о. Я . Німієш. вість Х ор у н ж ого присвячена т е­ мі про ж иття вивезеної бол ь ш евиками україн ської молоді на цілинні землі К азахстану. П и сь­ менник подає образи ж ахл и вої дійсности того ж и ття: »В другій кімнаті стояло троє л іж ок : на д в о х леж ала зібгана, вж е бр уд ­ на, незастелена з ночі постіль, від якої завж ди ш видко од водиш очі, третє було застелене грубош ерстною , темнозеленою ковдрою . . . . Тепер мені тут зда­ валося особли во непривітно; гр у­ ба (піч — ред.), стіл, дві т а б у ­ ретки, умивальник, цинковий с і­ рий бачок для води, повна па­ перів та всякої всячини ш аф а робили кімнату вкрай тісною і непривітною. На столі, на п ідві­ конні, на плитці, на поличці умивальника — скрізь, де тіл ь ­ 36

ки мож на щ ось притулити, ле­ ж али сірі, запилені речі. . . . Я був голодний, як вовк, а в чемодані щ е залиш илися пи­ р іж к и й корж ики, зготовлені руками матері. За їж ею я почув тихий хр и п ­ лий спів, який мож на б було прийняти і за якесь дзи ж чан ­ ня. Я прислухався, озирнувся по кімнаті — репродуктора ніде не було. А жене скажі слово прощальнеє, Передай кольцо обручальноє.

Та щ о це справді? Сумна соп ­ ка, пісня про смерть, вітер св и с­ тить за вікном. М ене все ц е п о­ чинає гнітити. М ені уявляється Булан серед хуртовини. З а к у­ йовдж ений, обмерзлий, він іш ов, падав, зводився на коліна, під­ носив над собою руки, гукав у

білу каламуть і знову падав прямо обличчям у сніг. Ось його зовсім замело, завалило снігом. Та він щ е поворухнувся, під­ вівся на ліктях і поплазував, п о­ дерся вгору по сопці. Нащо вона стала на його важкій, смертній дорозі? . . Підломилися й руки, ткнувся він обличчям у сніг і застиг, закам’янів. Я подумав, що таке мож е статися тут і зі мною і мене стало ж аль с е б е . . . « Так письменник передає к і­ нець ж иття молодого українсь­ кого інж енера-техніка Білана з Києва, що, лишивши вдома дру­ ж ину і маленьку дитину, хотів був у заметіль добратися до по­ ш тової станції й надати листа рідним, але в дорозі на горбі (сопці) з а м е р з ... Така трагічна доля наших м о­ лодих виселенців з України на цілинні землі Казахстану. Не менш трагічний образ ба­ чимо в оповіданні Шумила »Я — твій брат«. Молода дівчина Оле­ ся, лишившися круглою сиро­ тою, розш укує свого рідного бра­ та, голос якого ніби все чує в радіо. Радіодиктор, молодий хл о­ пець, дізнавшися про муки дів­ чини, хоч і не був рідним бра­ том Олесі, сказав їй, щ о саме він є її братом. Щ астю Олесі не було кінця! Вона тепер не сама, вона має брата. Але ось моло­ дого радіодиктора, Ю ру, що на­ звав себе братом Олесі, вражає болюча вістка: Олеся померла. Ю ра їде в село, де мали ховати Олесю.

»Ю ру чекали і, видно, одразу догадалися, щ о це він. Якась дівчина його перестріла, питаю­ чи: — Ви — брат Ю ра? Він кивнув головою і став біля труни. Ось вона — сестриця . . . Склала тонкі рученьки і заспо­ коїлась по той бік страждань. Ю ра глянув — і впевнився: лич­ ко кругле, такий ж е куций н о­ сик і на лівій щоці родимка. На сирітське щастя. К ругом зашепотіли: — Брат, брат . . . — Знайшов сестру! Х тось заголосив. Зайшлися плачем дівчата. — Ось коли довелось їм зу ­ стрітися . . . Ю ра нахилився, приторкнувся устами до холодного чола снігуроньки-сироти, щ о хотіла людям робити д о б р о . . . Підвів голову. В очах усе попливло. Защеміло в грудях, підкотилось під горло і полилися рясні пекучі сл ьо­ зи .. . Плакав і не міг спинитися. Разом з ним заридали і труби оркестри . . . Люди дивилися на таку незвичайну зустріч брата з сестрою і їх розбирали жалощ і, дівчата ще дуж че схлипували й голосили. — Од чого вона вмерла? — глухо спитав Юра. — Скажіть, дівчата . . . — Од чого вмерла? П ростуди­ лась! О т а м !... Там — протяг: коня простудити можна . . . За­ палення легенів з обох боків. А 37

в неї — хв ор е серце. У складн ен ­ ня. За три дні — згор іл а !« М ова йде про гуртож и ток, у як ом у ж или молоді робітниці, а з ними й ж ертва бол ьш еви ц ьк ого варварства — сирота Олеся. В арто відзначити, щ о повість Х о р у н ж о г о »К ови л а« видавниц­ тво Ц К ком сом ол у У країни в К и єві відм овилося видавати о к ­ рем ою кн иж кою , бо в тому т в о­ рі, мовляв, неправильно в ід об ­ раж ен о ж и ття молодих цілинни­ ків. Оповідання Ш умила »Я — твій брат« та к ож зустріло в ід ­ повідн у критику. Це щ е раз п о ­ тв е р д ж у є про те, щ о бол ьш еви ­ ки всіл яко намагаю ться не п у с­ тити в світ правди про ті всі м уки і страж дання, щ о їх пере­ ж и ва є укр аїн ськи й народ, у т о ­ му україн ська молодь, під м ос­ к о в сь к о ю займанщ иною. П роте, вж е наведені тут п ри ­ клади ти х процесів, які в ід бу­ ва ю ться в ж и тті ук р а їн ськ ої п ід со в єт сь к ої молоді як на л ітера­ турном у, так і на р елігій но-н ац іональном у й політичному в ід ­ тинках, є ж иви м свідоцтвом т о ­ го, як больш евикам доводи ться в а ж к о реалізувати їх н і анти­ народні, м оск овськ о-к ол он ізац ій ­ ні пляни. Звідки в наш ої молоді на Р ід ­ н и х Землях береться така сила відпорн ости окуп ан тові? З яки х дж ерел ? Ця сила і ці дж ерела — в ба тьк івсько-м а тер и н ській мові, ї х пісні, молитві, у їх н іх ніде 38

не публікованих, не сказан их на оф іц ій ни х мітингах чи збора х оповіданнях про минуле У к р а ї­ ни, про те, як батьки сучасн ої молоді, їх н і діди й прадіди б о ­ ролися й гинули за свої одвічні л ю дські права віл ьн о ж и ти на своїй землі, мати свою власну держ аву, якою б керували свої, ук р а їн ськ і люди, а не понасила­ ні з далекої дик ої М осковщ ини. Це Передання з покоління в п о ­ коління — батьками й м атеря­ ми, старш ими сестрами і брата­ ми — ти х подій, я кі відбувалися в часи ви звольни х змагань 191720-х років, це р озп овід і про страш ні голодові часи 1932-33-х років, про процес бол ьш еви ц ьки х н ародовбивників над п р о­ відними членами Спілки В и зв о ­ лення У країни та Спілки У к р а ­ їн ськ ої М олоді в Х а р к о в і; це усне, потаємне передання один одному про героїчні часи р ево­ лю ційної дії О У Н -У П А проти м оск овськ о-бол ь ш ев и ц ьк и х і н і­ м ец ьк о-гітл ер ів ськ и х загарбни­ ків. Н ареш ті, ця сила і ці д ж е ­ рела — в к а зк ов и х природних краєви дах ук р а їн сь к ої землі, в чарівних гаях і левадах, л ісах і садах, степ ах і горах, р іч к а х і озерах, у всьом у тому, щ о р о ­ бить У к раїн у краєм, яком у за своїм природним багатством н е­ має в світі рівн ого! С тисло к а ­ ж уч и , україн ська м олодь черпає силу для свого існування й б о ­ ротьби за кращ е майбутнє з вічно ж иви х, безсм ертн их тр а ­ дицій ук р а їн ськ ої нації, для п о ­

долання яких не вистачить і три Москви! Тому нехай лихий та ж орстокий ворог щастя і добра українського — ненаситна М осква-загарбниця не думає, що їй оудь-коли вдасться остаточно перемогти Україну і здушити її в своїх кровож адних хиж аць­ ких тенетах. Скорше вона про­ валиться сама з усіма своїми наймитами-бестіями, всеодно, якого роду. А нас усіх, у тому й

нашу поневолену молодь в У к­ раїні, хай підносить до дальш ої боротьби священний заповіт на­ шого великого Пророка: . . . Домовина Розвалиться, а з-під неї Встане Україна І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти.

Піднесення прапору в таборі »Волиі:ь«, Клівленд ЗДА. 39

Вправи старш и х ю начок вінками під час С ум івського Здвигу у таборі »В есел к а « біля А ш тон у, Онтаріо, К ан ада.

СТАРШ І СИ Н И А. ВИСОЧЕНКО (Ескізи) І ось ми знайомимося . . . А ле наперед х о ч у докладніш е ск аза ­ ти де саме та в яки х обставинах. С талося це в укр аїн ськом у морі, коли їх а л и . . . верхи на кон я х. Він п оказався з-за од н о­ го горба, а я з -за другого, а далі, виявилося, дорога нам слалася спільна, до того вж е ш ирока, аж до самого місця призначення . .. М оре, коні, горби, дорога, ніби все те не згод ж у ється між со ­ бою , ніби не в ’я ж еться до купи, проте так бул о справді, так в и ­ глядала дійсність. 40

Ми пробиралися в зд овж гір­ сь к и х пасм, сп оч атку окр ем о кож н и й собі вузеньким и с т е ж ­ ками, аж поки не вибралися на битий ш л ях, щ о веде до гол ов­ ного містечка в цій хл іб о р о б ­ ській смузі півдня естада П ара­ на. Т ут зосередж ен н я давніх п о­ селень ук р а їн сь к и х се л я н -к о л о н істів і мало не суцільних. Том у М алетенщ ину загально прийнято називати україн ським морем. До п ерш ого-л іп ш ого зустр іч н ого см іливо звер та єтесь: — Слава Ісу су Х р и ст у ! — і від н ього д іс­

танете привітну належну відпо­ відь. Навіть в офіційних уста­ новах на Малетенщині скрізь знайдете службовців, які в р оз­ мовах з відвідувачами, охоче переходять на українську мову. Церкви тут теж переважно по­ будовані в українському стилі і правлять в них так само, як к о ­ лись правили в Галичині. Тепер, гадаю, все ясно й зро­ зуміло, тому повертаю до зна­ йомства'. Мій співдорож ній — парубок років двадцяти трьох. Він — місцевий, з Третьої Колонії біля самого міста Малет. Хлопець жилавий, поставний, хвацько тримається на коні. З перших ж е слів, він відразу зацікавив мене. Власне, коли випадковий зустрічний назвав своє ім’я й прізвище, я відразу почав ста­ вити йому різні запитання, на все дістаючи річеві, переконливі відповіді. Ім’я й прізвище його — істо­ ричні, становлять собою одну з прикрас героїчної української Козаччини. Доволі швидко до­ відуюся, щ о парубок належить уж е до третього покоління на­ ш их людей, родж ених на бразілійській землі. Він сам особли­ во підкреслює для мене, щ о в кож ному поколінні їхнього р о­ ду, старший син завжди має те саме ім’я, щ о й він.

перебираємо сторінки українсь­ кої історії, на якій парубок не погано розуміється, хоч закін­ чив тільки початкову ш колу, звичайно, бразілійєьку, де цього предмету не вивчають. Того най­ більш е навчив його рідний тато, трохи священики, а також у к ­ раїнські книжки, які він залю б­ ки читає. — Ми дома маємо твори Груш евського, Крип’якевича, Доро­ шенка, Кащенка, Чайківєького, Куліш а і »К обзаря« Тараса Ш ев­ ченка, — у продовженні роз­ повідає зустрічний. В подальшому виявляється, щ о він доволі добре орієнтується і в географії України, має уяву про її міста, села, річки. Не ч у ­ ж і йому й справи сучасного ста­ новища батьківщини предків: — Москалі панують там, але їхній владі невдовзі прийде к і­ нець! — твердо й ріш уче ви­ мовляє молодий чоловік. — Так ви кажете, щ о у ва­ шому роді кожний старший син має те саме ім’я, щ о й славний козацький полиоводець? — Зно­ ву, так би мовити для підтвер­ дження, повертаюся до початку нашого знайомства. — А вж е ж, ім’я й прізвище, з віку в вік це у нас в е д е т ь ся . . .

Мій випадковий співдорожний, уродж енець Третьої К олонії бі­ ля Малету, розташованій в еста— Так у нас ведеться від ві­ ді Парана на бразілійській зем­ ків! — гордо кидає в мій бік. лі, називається: Северин Н А Л И ­ Повільно їдучи, ми в розмові ВАЙКО. 41

* * * Це така складна історія, щ о п росто не знаєш звідки кращ е взятися її викладати. Х оч еть ся відразу сказати і про одне, і про друге, і про трете .. . А л е п одіб­ не баж ання не здійсниме, одним словом чи реченням усього не охоп иш , не убгаєш різні справи й події в щ ось таке маленьке, як наперсток, в щ ось таке, щ о його з перш ого погляду видно, як на долоні. П одивіться самі, ось у ж е старш а людина перехилилась до мене через стіл, тихим голосом повільно з ’я совує окрем і п одро­ биці; тут перед очима виринає усіян ий голками ф абричних ди­ марів та височезними терикона­ ми Донбас; раптом миготить к р а ­ суня з Ріо де Ж анейро, н езрівняна каріока .. . Х іб а щ о з неї, з каріоки п о­ чати? Н аправду, варта уваги дівчина. Т р охи віддаля дивиш ­ ся на неї і уявляєш , щ о то р у ­ ха єть ся .. . малюнок, виконаний _добре підструганим олівцем. В оч і кидаю ться лиш е контури, лиш е риси, кимось виведені р і­ ш уче і непомильно. Тоненька, змійкувата постать ,десь п осер е­ дині перетинається майж е до останку, до . . . більш е не мож на, бо інакш е, чого доброго, щ е р оз­ двоїться . .. Не панна, а п ави ночка і метеликову легкість її ви ш укан ої ходи щ е виразніш е п ідкресл ю є коливання за вітром а ж урн ої спіднички. Вона, каріока, сьогодні д у ж е поспіш ає. М ає відбути ся гене­ 42

ральна проба перед завтріш нім днем. О, я к чарівно виглядає в її уяві те завтр а ! Незміримий для ока в ій сь к о ­ вий полігон. На тл і яскравого сонця — весняно св іж і білі м ун дури молодих оф іц ерів. Довгими ш еренгами виструнчилися вони в центрі площ і. Д овкола ж — д е­ сятки тисяч людей уваж н о п ри ­ глядаю ться випускній у р о ч и с­ тості. В чораш ні сл у хач і в ій сь ­ к о в и х ш кіл, сьогодні вж е о ф і­ цери, з усім а належ ними їм в ід ­ знаками, тільки щ е без ш абель. А ж надходить момент, коли радіо-гучн ом овц і на весь п ол і­ гон передаю ть нову голосну к о ­ манду. І тоді з загального на­ товп у злітаю ть рясним роєм ч у ­ дові метелики — Грандіозні к а ­ ріоки, в р уках к о ж н о ї з них блискуча шабля. П отуж н і оркестри ви кон ую ть бравурні марші, зри вається буря оп лесків та привітальних ви гу­ ків, на струнко стає військовий міністер . . . К аріоки навіш ую ть ш аблі молодим оф іцерам . . . І прийш ов завтріш ній день, і був ви пуск молодих оф іц ерів, але на ньом у не бул о згаданої нами каріоки, замість неї, ш аб­ лю одному з випускників н аві­ ш увала його мати, щ о в останню хвилину приїхала до Ріо де Ж а ­ нейро з далекої бразілійєької провінції . .. * * * В ж е за північ, а ми все щ е сидимо, все ніяк не докінчим о розмови. Власне, я тільки сл у­

хаю, обм еж ую сь самими коро­ тенькими запитаннями, а гово­ рить той другий, мій співбесід­ ник. На столі блимає невеличка га­ сова лямпа, під тьмяне світло якої ми попиваємо запашне ш амате, тобто місцевий чай. Я приїхав сюди щ е за дня, пересікш и навскоси маленьким човником ріку Іґвасу. Таким чи­ ном залишив Парану, а опинився в Санта Катаріні, в іншому естаді. До цього місця можна та­ кож дістатися горами, але то вийде значно далі, довше та й не зовсім зручно. Від берега аж до гір простяг­ нулася величенька нива, майже рівна. Середину її займає под­ вір’я на три окремих хати, к ож ­ на в садку, а над усім височіє клясичний український кол одязь-ж уравель; біля нього, в довгих ж олобах, завж ди повно води, для худоби. Господарські будівлі стоять подалі від под­ вір’я, з останнім їх єднає на два боки обнесений плотом доволі широкий коридор. Так розташований хутір одно­ го українця, відомого і в Санта Катаріні і в Парані. Сміливо ка­ ж у українця, хоч роджений він уж е в Бразілії.

шим з чоловічої статі в нашому роді після мене! Таку високу національну сві­ домість мав батько мого спів­ розмовця, звичайний малицький селянин часів Франца Йосифа. Однак, легко було йому казати, а як те виконати? Висловлене мною вголос за­ уваження, господар ріш уче за­ перечує: — Тато, бодай в початках, ді­ ж дався виконання свого запо­ віту. Я, просто вилуплюю очі від здивовання, мовчу, взагалі не знаю, як повестися відносно щойно почутого. П оволі, зовсім непомітно, пе­ редо мною вимальовуються роз­ кішні Карпати, княж ий Львів, підгірська Коломия; далі йдуть Тернопіль, широкі степи Над­ дніпрянщини, Золотоверхий Київ, Чарівна приморська Оде­ са і завж ди палахкотіючі та за­ димлені гори викинутої породи з надр вугільного Донбасу, що звуться териконами. Скрізь та всюди там бої, наступи й від­ ступи, полони та в т е ч і. . . А на тлі того всього — молодий січо­ вий стрілець, запальний відчай­ душний юнак, якого свята ідея провадить через усе, не дає йо­ — Щ е мій тато покійний каза­ му ніде заблукати, збочити, не каж учи вж е пропасти без слі­ ли, як щ ось в Україні зачнеться, ду. Той юнак . . . мій сьогодніш ­ відразу ж ени туди, ні в кого ні­ ній співрозмовець — власник чого не питайся і на ніщо особ­ українського хутора в естаді ливе не очікуй. Братам у бо­ Санта Катаріна, в далекій від ротьбі поспішай з допомогою. України Бразілії . . . Такий мій наказ тобі і всім стар­ 43

Він п осл уха в наказу свого батька, через океан перенісся до Европи, став у лави Галицьких У к ра їн ськи х С ічови х Стрільців, разом з ними пройш ов величну, героїчну епопею. К оли в Україні запанувала в ж е м осковська на­ вала, він щ е пару років п ож и в у Донбасі, там одр уж и вся з у к ­ р аїн ською дівчиною і аж тоді поверн увся до Бразілії. — Я в ж е старий, — п родов­ ж у є хуторянин, — до війни те­ пер нездатний, але діти мої сп равж н і орли, вони не п осо­ ромлять наш ого імени, ви кон а­ ю ть заповіт свого діда та й мій власний. — Думаєте, ваш старш ий син, коли зайде потреба, зробить так само, як і ви, поїде на У країну? — Індик думав та й здох, — з п ри повідкою на устах п осм і­ х а єть ся мій знайомий. — С воє я вж е віддумав і то чимало. С тарш ом у синові не тільки дав спрямовання йти в слуш ну х в и ­ лину в бій за Україну, а й р ока­ ми готував його до того, в р а х о ­

вую чи змінені сучасн і ум ови. Н авчився він механіки, р а х ів ­ ництва щ е й вій ськ ов ої ш туки. І от, одного разу в с і мої старан ­ ня мало не пішли прахом. О сь саме тут піш ла мова про ч уд ову каріоку, яка, в характері нареченої, мала вручити ш аблю м олодом у оф іц ерові в Р іо де Ж анейро, синові укр а їн ськ ого хуторян ин а з естада Санта К а таріна. А л е ви вж е знаєте, тієї ш аблі вона не одягнула на плечі наш ого козака, ту символічну ролю виконала його рідна мати, родж ена в Донбасі. П еремогло таки тверде слово діда й батька. — О тж е, ваш один син так і не од р уж и вся? — цікавл ю ся сп равою далі. — Я в ж е й онука малого маю, тільки невістки щ е не бачив. М ож е, дасть Бог, щ е кол ись з у ­ стрінем ось з нею. — А то чому так? — Далеко вона звідси і син мій там, у Донбасі, чекає на сл уш н у хвилину . . .

Ж Е Р Т В У Й Т Е на пресовий ф онд Вашого журналу

» А В А Н Ґ А Р Д << ГЛЛАЛЛЛЛЛЛЛ

44

На м а р ґін е сі істо р ії

Гетьман Іван Виговський Людина високої освіти, блис­ кучий стратеґ і здібний дипло­ мат ,він за життя Хмельниць­ кого фактично був його правою рукою, виконуючи найважливі­ ші дипломатичні доручення, як переговори і укладення угод із чужинецькими державами, та заступаючи іноді самого геть­ мана. Історик Груш евський пише про нього, щ о він »був чолові­ ком досвідченим, розумним, б у ­

валим, некепським політиком. IIрй цьому, без сумніву, патріот український, завзятий автоно­ міст, однодумець старшини, що разом із нею щиро бажав забез­ печити свободу і незайманість України«. Обрання Івана Виговського на гетьмана України було для М ос­ кви страшною загрозою, бо руй­ нувало всі її пляни. І дійсно, тільки обнявши вла­ ду, він відразу твердою рукою

Піднесення прапору в таборі СУМ ім. у Франції.

ген. Т .

Чупринки

45

взя в к у р с на відр и в від М оскви . Н егайно ж , як р івн ий із рівним, укл адає зі Ш в ец ією договір п р о ­ ти М оскви , від н ов л ю є сою з із К ри м ом і цілий ч ас утри м ує з ним добр і взаємини, а за р ік (16 вер есн я 1658 р ок у) п ідп и сує в м істі Гадячі договір п ро в ій ­ сь к ови й і екон ом ічн ий сою з із П ол ьщ ею і Л итвою . Ц ей договір, до я к ого гетьм а­ ну, завдяки його дип л ом ати чно­ му хи сту, вд а л ося вводи ти м о с­ кал ів в обман, оста точ н о п ід ­ твер ди в його сп р авж н і наміри і п о сл у ж и в при чи н ою до од вер тої з ними війни. С піш н о вони п о ­ ч и н аю ть стягати до границь У к ­ р аїни вел и ч езн і в ій сь к ов і сили, д о в о д я т ь їх н ю чи слен н ість до 100 тисяч, віддаю ть їх під к о ­ м андування с в о їх н ай кращ их п ол к оводц ів, кн язів Т р убец ьк ого і П о ж а р сь к ого, і р уш а ю ть з ц ією вел и ч езн ою арм ією на У країн у. П очи н ається обл ога К он отоп у. Та залога м іста стій к о три м а­ ється , а ж п ок и не п ри ходи ть гетьм ан зі своїм и військам и на доп ом огу. І ту т 9 липня 1659 р о ­ к у в ід б у в а єт ь ся славетни й К о н о ­ топ ськ и й бій, в н аслідок якого п ерева ж аю ч и й св о єю си л ою в о ­ рог бу в р озби ти й вщ ент, в се к о ­ мандування на ч ол і з князям и в зя то в полон, і лиш е ж а л ю ­ гідним реш ткам удал ося в р я т у ­ ва ти ся і д істати ся на м оск ов сь к у тери торію . О сь я к оп и су є цей розгр ом н айвизначніш ий р осій сь к и й іс ­ т о р и к С ол овй ов у св оїй 2 9-том о-

46

вій іст ор ії Р о с ії: » Ж а х і тр е м ­ тіння напали на М оск ву . Ц віт р о сій сь к о ї кінн оти вщ ен т р о з ­ бито. В оєв од и в полоні. М о с к о в ­ сь к е ц ар ство н іколи щ е не з а ­ знало так ої п оразки в св оїй іс ­ торії. Сам цар ви й ш ов До н а р о ­ ду в ж ал ібн ій од еж і. Ц а рськ у р оди н у і д ер ж а вн и й ск ар б в и ­ везен о з М оск ви на північ, в Я р осл авл ь. Л ю ди в с іх станів день і н іч ук р іп л ю ва л и столицю , р уба л и засіки, н ищ или ш л яхи, коп ал и р ови довкол а міста. Цар О л ексій наглядав о со б и сто за р оботою , щ о б її п риєпіш ити, бо з дня на день сп одівал и ся вій ськ В и гов ськ ого під М о ск в о ю «. А в н аш ій істор ії ц е була одна з н ай бл и ск уч іш и х і гран діозн и х в ій сь к о в и х дій. Це була битва, яка п о п раву м ож е бу ти за н е­ сена д о н ай ви зн ачн іш и х бо їв св іт о в о ї істор ії, одна з т и х битв, на я к и х вч а ть ся в ій сь к о в і ст р а ­ теги. І л иш е н есп ри ятл и ва вн у т р іш ­ ня ситуація, яка ств ор и л а ся в н асл ід ок п ід р и вн ої р озк л а д н и ­ ц ь к о ї р оботи М оск ви , не д о з в о ­ лила Іван у В и гов ськ ом у в ід д а ­ литися зі своїм вій ськ ом з У к ­ раїни, розгром ити М о ск о в сь к е ц ар ство і, таким чином , н а за в ­ ж д и звіл ьни ти з -п ід м о с к о в с ь ­ к ого ярма не тіл ьк и свій нарід, але й інш і. Та наш а св обод ол ю бн а нація не п ереста є стрем іти до ц ієї мети. Інж. 3 . Витязь

По сумівсьних таборах у 1962 р .

ТАБІР СУМ »ЧОРНИЙ ЛІС« У БЕЛЬГІЇ' Цьогорічний табір СУМ не був приміщений в лісистій околиці помимо своєї назви. На зміну гірським краєвидам Арден (Маркур 1960) та залісненим пусти­ рям (К ельхтергуф 1961), прий­ шла лагідна пільна околиця 25 км. на північ від Намюр, де в невеличкому селі Еш -ан-Реф ай розположена посілість з забудуваннями в формі замку. І тут знайшов приміщення наш табір. Ш атра для хлопців на мураві таки перед самим замком, шатра для дівчат кількасот метрів дальше, виховний персонал та менші діти були приміщені в кімнатах. Х оча ця місцевість приймає досить таборовиків і туристів, наш табір був мабуть першим, що залишив по собі більший слід та звернув увагу населення ок о­ лиці. Перш за все своєю чисель­ ністю — 140 дітей та 20 осіб пер­ соналу, це вж е рахується до ве­ ликих таборів, а відтак своєю організацією у власному заряді й, очевидно, виховною програмою, що від початку поступала за на­ міченим пляном. Командантом

табору вж е третій рік під ряд був п. О. Коваль. Своєю поведінкою і послухом супроти виховників наші таборовики здобули чимало похвал. Гарне вражіння залишили табо­ рові ватри, вручення емблем за злож ені іспити, а передовсім за­ кінчення табору та Здвиг 29-го серпня. Проф. о. Бутс, власти­ тель посілости з своєю секре­ таркою за цей короткий час пе­ рейшли цілу душ евну метамор-

47

ф о з у , — н е зн а ю ч и багато п ро ук р а їн ц ів, він за три ти ж н і став наш им добри м п ри ятел ем і си м п ати к ом у к р а їн сь к о ї ви зв ол ь н ої справи. О ч еви дн о, щ о до того п ри чи н и л и ся ч а сті р озм ови з н а ­ ш им ви ховн и м п ерсоналом , в р у ­ чена й ом у л ітер атур а п ро У к р а ­ їну, а н ай біл ьш е й ого вл асн і сп остер еж ен н я . В и х ов н а п рограм а на таборі бу л а забезп еч ен а під к ож н и м оглядом . О. д -р К ур и л ас, кр ім д у х о в н о ї опіки , сп овн я в завд а н ­ ня гол овн ого в и ховн и к а . П ані В ітош и н сь к а та О лег Н и ж а н к ів сь к и й н авчали іст о р ії та у к р а ­ їн с ь к о ї мови, п р оф . Л ом ацький — іст о р ію У П А , а п -в о Д ра твін сь к і від п овіда л и за сп ів і х о р е о ­ гр а ф ію . В и х ов н и й ск л а д д о п о в ­ няли пані К ов а л ь , щ о з а в ід у ­ вала сп равам и п ер ш ої доп ом оги та п -в о Х ом и . До щ од ен н и х з а й ­ н я ть н ал еж ал и гутірки , лекції у к р а їн озн а в ства , п ід готовк а до су м ів сь к и х ісп и тів, ш кол а для ти х, щ о не вм іли чи тати п о -у к р а їн ськ и (а б у л о їх а ж 30% ), н а ­ у к а сп іву, танців, п рогул ьки , гри й забави , дозвіл л я. С тарш і ю н аки і ю н ач ки ви к он у ва л и р із ­ ні д о п о м іж н і ф у н к ц ії. Н астр ій на та б ор і був веселий, ж и ттєр а д існ и й . К ол и треба бу л о п ерен ести од н у ч асти н у та б ор у на д р уге місце, то наш і ю н аки ви яви л и ся спритним и і д о св ід ­ ченим и таборови кам и , бо за к о ­ р отк и й ч а с ш атра бул и р о зіб р а ­ ні і п обу д ов а н і на н овом у місці. 48

П равда, щ о до пом очі бу в т р а к ­ т о р з м ісц евого госп од а р ств а , яки й п ер евіз у с і речі. К у х о н н и й п ерсонал в и в ’я з у ­ в а в ся д обр е і м айж е від п о ч а тк у р озп од іл х а р ч ів бу в справний. Д еякий д осв ід зал и ш и вся з м и ­ н ул ого р ок у, а, крім того, п р и м і­ щ енн я для к у х н і і їд ал ьн і д а л е ­ ко ви гідн іш і за м и н ул ор ічн і ш атра. В л аш тува н н я та б о р у у в л а сн о ­ му зар яді в и н оси ть д еш евш е, але зате біл ьш е праці і к л о п о ­ тів. М ати вл а сн у о се л ю бу л о б щ е деш евш е. В л асна осел я це оч еви д н о к ор и сн а річ, але з д р у ­ гої стор он и , діти в о л ію т ь щ о р о ­ к у ін ш е місце. Це д л я н и х ц ік а ­ віш е і весел іш е. П ри д о бр ій п р о ­ паганді на табір м ож н а зо р га н і­ з ува ти 200 дітей. Ц е одн ак б у ­ ло б н ем ож л и ве, кол и табір в ід ­ б у в а в ся б в одній м ісц евості. Ц ьогор іч н и й табір зак ін ч и в ся . Д іти р о з ’їх а л и сь з н ови м и в р а ж ін н я м и і споминами. В он и н а ­ бр ал и ся ж и т т єв о г о д о св ід у , д е ­ ч ого н авчи ли сь, а н ай важ н іш е, з ж и л и ся з у к р а їн сь к и м се р е д о ­ вищ ем , ск ріпи ли в со б і л ю б о в до св ого н ар од у і д о св о г о рідн ого. М ож л и в о, щ о не в с і ба тьк и за ­ довол ен і з ви сл ід у табор у, ч и є м о ж л и в о за д овол и ти в с іх ? В и ­ хов а н н я є т я ж к а річ, а тим б іл ь ­ ш е на таборі, де ч и сл о д ітей не д озв ол я є, щ о б к о ж н и м зан и м а тися особ и сто, так як удом а. О дн ак сп ільне має с в о ї к ор и сті, без я к и х м и не м о ж е м о обій ти ся. Г. О.

ЦЬОГОРІЧНІ ТАБОРИ Ю . СУМ У КАНАДІ Таборування вж е стало не­ від’ємною частиною організацій­ ного життя Ю. СУМ. В цьому році працювало шість таборів на терені Канади і обій­ мали всі осередки від Квебеку до Британської Колюмбії. Перший — це »Веселка« біля Актону в південному Онтаріо. Це найстарший »матірний« та­ бір. Таборування в цьому році проходили у двох турах: хлопці і дівчата по три неділі кожна група. Час, три неділі табору­ вання, це на »Веселці« перша спроба, викликана потребою і практикою в минулому. Комен­ дантам і виховникам і по інших таборах ясним стало зразу, що дві неділі таборування це ріш у­ че замало. В перший тиждень юнацтво й робить те, що . . . банує (тужить) за домом і розгля­ дається на новому місці посе­ лення . . . Першунам все не таке, чуж е і зле. Бувальці з підозрін­ ням приглядаються старим міс­ цям і зв’язують їх з приємними і неприємними споминами з ми­ нулого року. Всі разом чекають на неділю, бо »давно«, тому тиж ­ день залишений »дім«, приїде до табору. Батьки й самі затужили за відданою дитиною на чуж і руки, де ні холодильника, ні телеві­ зора, лиш казки, байки й опові­ дання, криклива команда і все... І синочок чи доня, що за пару днів уж е почали виліковуватися з хвороби туги за домом, з при­ їздом матерів і бойових батьків знову розхитуються нервово. В декого маленьке серденько не видержує і хлипає: маму я хочу д од ом у. . . Очевидно матері всі однакові — »з козацького роду«, велико­ душно здуш ують свої материн­

ські почування, а піддержавши себе патріотично на дусі, проща­ ються з діточками і поверта­ ються домів. А в понеділок невиспані і за­ мріяні діти держать в сердень­ ках спомини про вчора. Рівно­ часно болить головка, а найчас­ тіше животик, бо якби то вигля­ дало, щоб мами, їдучи до дітей до табору, не наситили їх так, щоб вони мали досить їж і аж до другого їх приїзду . . . Медсестра ж олудок скоро впо­ рядкує, виховник нав’яж е до о с­ танніх гутірок у минулому тиж ­ ні і табір починає властиве та­ борування. Діти полюбили новий дім, познаходили своїх »знайомих« —полянки, деревця, сусликів, білочки, навіть огидні горо­ дові вужі, щ о наганяли спочат­ ку ж ах, не денервують вж е ні­ кого. Навіть коли під час гутірки щ ось шелесне в траві, оче­ видно коли ту гутірку не пере­ проваджує головна виховниця... Сумівські вогники запалили юні серця, розбурхали фантазію. Хлопці і дівчата складають піс­ ні, нападають на себе коломий­ ками, та в кривому дзеркалі по­ казують команду або виховників. П роходять мандрівки, ніч­ ний алярм, спортові ігри. Все це об’єднало дітей і їх заінтересу­ вало. Дві неділі замало. Спроба з трьома неділями як мінімум по­ винна ввійти як правило. Комендантом таборів на »В еселці« був голова Б К В. Дейчаківський, а гол. виховником Б. Гірник. Другий табір — це »Верховина«, власність монтреальського ОСУМ. Оселя природно найкра­ ще вивінувана. Пильна праця старших сумівців та громадян­ ства зробила з »Верховини« най­ кращу оселю в Канаді. Табору­ вання на »Верховині« відбува­ 49

л ося в ц ьом у р оц і т а к о ж у д в о х т у р а х п о дві неділі. П аралельно й д у ть в и х ов н о -в ід п о ч и н к о в и й д і­ воч и й і х л о п ’ячий та виш кільні п ідтабори , я к і п очал и дівчата. В склад т а б о р о в о ї команди в х о д и л и : П. Б а щ у к , комендант, заст. М. А н д р у х ів , М арія К ін а х — сек ретар , п р оф . О. К у ш н ір — гол овн и й ви х ов н и к , М арта Саган з Б о ф а л о — гол овн а ви ховн иц я, м ґр. С. Г ер аси м ови ч — керівн и к сп ів у і са м од ія л ьн и х гуртків. О піка над х в ор и м и була в р у к а х м ед сестр и пані Н. М ельник. За го сп о д а р ст в о та адм ін істрац ію т а б о р у відп овідал и невтом н і Д. К овальчук та М. Б езпальок. К у х н я на »В ер х ов и н і« добра, х а р ч і різн ом ан ітн і і багаті. П ро це дбали п ан і: С. Г ол ьден берґ, А. Р ізан ова, К . Ч вер ен к о під енергійним п р овод ом пані Ф. С уш ко. Г ол осн и к ова си стем а за п р ов а ­ д ж ен а в ц ьом у р оц і не лиш е д о ­ пом агає к ер ува ти табором , але в ч а сі дозвіл л я п ередавана музика ож и в л я є і р о зв е се л ю є т а б о р о в и ків, а далі т и х у с іх , щ о к о р и с т а ю т ь зі св іж о го п ов іт р я та води. На »В е р х о в и н і« та б ор ую ть , к р ім м он треал ьц ів, щ е ю н аки з К ін гстон у , О ттави, Т ор он та і Б о ф а л о. На ж ал ь , немає н ікого з Вал Д’ор, де Ю С У М є доси ть численний. В м и нулом у діти з Вал Д’ор та бор ув а л и дальш е як »В е р х о в и н а «, бо а ж на »В еєел ц і«. Третій табір на сх о д і К анади — це н овоза к уп л ен и й і в ц ьом у сезон і відкр и ти й табір біл я С у д бур. С уд бу р ів ц і дй сн о доказали, щ о н авіть в та к ом у «безн ад ій н о­ м у п о л ож ен н і«, я к теп ер серед зб а й д у ж іл и х і ск у п и х «п ол іти ч ­ н и х ем іґр а н тів«, м ож н а з у с п і­ х о м зап л ян увати і ви кон ати в е ­ лике діло. В С у д бу р а х зн ай ш л и ­ ся гром адяни, щ о не лиш е ж е р т ­ ву вал и д еся тк и годин праці, але на валений к ош т дви гнули ч а с ­ 50

тин у кон еч н ої бу д ови на осел і. Це п ер ед овсім п. С ен ів, яки й д а ­ р у в а в і п обуд ув ав вл асн им к о ш ­ том п аланку, та я к о го ен тузіязм уд іл и вся і інш им. П ісл я н едовгого ч а с у п и л ьн ої праці від к р и то о се л ю »Б іл о го р ща« і на ній в ід бу в а в ся п ерш и й табір. Т а бір п ровади л и в и п у ск ­ н ики ви ш к іл ьн и х т а б о р ів і к е ­ р івн и к и м ісц евого О сер. СУМ . Четверте з черги та бор ув а н н я п р ох од и л о на вл асн ій осе л і О сер. С У М »Д іброва« у Ф о р т В іл ьям і. О селя мала о сн овн у х и б у — бр ак води, але пил ьн о ш у к а ю ч и за нею , знайш ли д ж е р е л о і в о д у в ж е маю ть. В ц ьом у р оц і м ол од ь таборувал а лиш е оди н ти ж д ен ь, а ста р ш е ю н ац тво б у л о в серп н і на в и ш к іл ьн ом у та б ор і в В ін н і­ пегу. П ’ятий табір — ц е »К ом аргвка« біл я В інніпегу. В «У к р а їн ­ сь к о м у П ар ку«, щ о є вл а сн істю укр. кат. м и троп олії, п о л о ж е н о ­ му над великим В ін н іп еґсь к и м озером , таборувал и в ц ьом у р оц і п обіч Ю С У М , п ластун и та т. зв. п ар аф ія л ьн і діти. С ум івськ и й табір п ровади л а єт. ю н ач к а — канди дат на д р уж и н н и к а В о л о ­ дим ира М ельник. Д руга тур а (хл опц і) п очала табор ув ан н я 22 липня, а ви ш к іл ьн и й табір для ст. ю н ац тва Зах. К ан ади п о ч а в ­ ся 19 серпня. На »К о м а р ів ц і« та бор ув а л о ю н ац тво з Р ідж ай н и , М у с-Д ж о , С аскатун у, П ор тед ж , ля П рері, Д авф и н у і Р ед Л ейку. Гол овн а ви ховн и ц я — М и р ося Н ар ож н як . Шостий і остан н ій в ц ьом у р оц і табір в ід б у в ся на осел і оо. В асил ія н над Гол убин им о з е ­ ром б. Е дм онтону. О сел я з а г о сп о дарован а д у ж е старанно. В та ­ бор ува н н і взял и у ч а ст ь т а к о ж Ю С У М з В ан к у в ер у і К ал ґа р . В ск л а д ком анди в х о д и л и : М. С о ха н івськ и й , В. С тебел ьськи й , Г. П роц ьків, П. Дацків, пані Н. Т а -

ланчук та Т. Федорів. Осередок ЮСУМ в Едмонтоні має поваж ­ не число ст. юнацтва — канди­ датів на дружинників. Наталя Вандера проводила тією части­ ною таборовиків. В таборуваннях взяли участь члени СУМ з ЗО місцевостей Зачід і Схід Канади. П. Б.

ПОТІК життя В «ХОЛОДНОМУ ЯРІ«, ЗДА На захід від містечка Ф ільмору, в штаті Нью-Йорк, у ма­ льовничій, гористій околиці, по­ писана чубатими лісками та під­ перезана сріблистою річкою >Трубайло« розкішно розлягла­ ся оселя СУМА «Холодний Яр«. Історія оселі «Холодний Яр« коротка і проста, але цікава з багатьох боків. Положення оселі та її форма — це справжні дари природи для таборування. Околиця го­ риста, напрочуд гарна; власні ліси, біжуча вода, клімат здоро­ вий; соняшні теплі дні й холод­ нуваті ночі, наче умисне ство­ рені природою у відповідь на сумівський привіт — гартуйсь. ВИІИКІЛЬНИЙ ТАБІР У «ХОЛОДНОМУ ЯРІ« В цьому році на оселі «Х олод­ ний Яр« відбулися два табори. Один вишкільний для юнацтва з глибшим знанням (для ІІ-го ступня виховників-впорядників), що його зорганізували для обох теренів — Америки й Канади обидві Крайові Управи СУМ. Д-р Б. Стебельський з Канади був комендантом цього табору, а мґр. Є. Гановський з Америки його заступником. КУЗНЯ ГАРТУ ЮНАЦЬКОГО ДУХА Цьогорічний виховно-відпочинковий табір на оселі «Х олод­ ний Яр« проходив під Ш евчен-

ковим кличем: «Борітеся — по­ борете!», присвячений повністю 20-річчю УПА. Табір називався »Волинь« тому, щоб віддати п о­ шану цьому клаптикові україн­ ської землі, яка народила й в своїх лонах виколисала перші відділи героїчної УПА. Комендант табору »Волинь« інж. Микола Барицький, люди­ на з великими вимогами до са­ мого себе, і Рада Виховників та­ бору вложили багато старань і трудів, але не надармо: табір пройшов з досконалим успіхом та з добрим вислідом виховної роботи. На окреме відзначення заслу­ говують кілька нових спроб у веденні табору, напр., частину керівництва й виховної роботи доручено вести самому юнацтву, очевидно під наглядом та за вка­ зівками старших. Ю нацтво з цього завдання вив’язалося за­ довільно, а це без сумнівів успіх, крок уперед. Особливо треба відзначити творчу працю проф. Олексія В оронина, голову Ради Виховників табору « В о л и н ь й . Проф. О. В оронин вкладає багато ф ахової праці у виховну роботу. Тягар видавання таборового журналу «Юнацький Ш лях« також, май­ же, повністю лежав на плечах, старенького, але завжди енер­ гійного, працьовитого проф. О. Воронина. Найбільшою нагородою для проф. Воронина будуть та любов і пошана, якими він заслужено користується серед українського Юнацтва. Корисним у виховній праці було введення навчання пов­ станських і стрілецьких пісень. Навчання вів з батьківською по­ святою проф. А нде ій Мороз. Новим було в таСорі й мабуть найбільшою атракцією, головно для м о л о д ш о г о юнацтва навчан­ 51

н я у к р а їн сь к о го н ар одн ього в и ­ ш ивання. Н е раз м ож н а бул о сп остер егти д у ж е милу к а р ти н у: се р е д п ри роди си діл и гуртом м а­ лята і зап оп адл и во виш ивали я к ісь узор и , а серед н и х си вен ь ­ ка, але д у ж е ен ерґійн а пані С тепанія М ор оз, щ о була для ц и х м алят і в ч и тел ь к ою і щ и р ою м а тір ’ю. О сь табор ови м майданом п р о ­ х од и ть к у р ін ь ста р ш и х ю н ачок. В и хов н и ц я пані Ірина Ч учм ан з а в ж д и їх ум іл о ви стр оїть, а к о ­ ли за сп ів а ю ть д зв ін к у п ов ста н ­ сь к у п існ ю »П одай дівч и н о р у ч ­ к у на п рощ ан н я . . .«, то вам зд а ­ ється , щ о ви сп равді м іж п о в ­ станц ям и в У країн і. З м ол одш им ю н ац твом в и х о в ­ ну р о б о т у вела пані Олена М о розеви ч . А дм ін істр ац ія табору, очолена Т адеєм М и ха ськ ови м , П етром П ерц аком та В ол одим и ром Гла­ дун ом , п рац ю вал а справн о. П р о­ х а р ч ув а н н я х ол од н оя р сь к ого н а­ сел ен ня бул о якнайкращ е. З л ю б о в ’ю м атерів п рацю вали ж ін к и в к у х н і та ч ол ов ік и при р ізн и х та б о р о в и х р обота х, всім їм н ал еж и ться наш а збірна п о ­ дяка. Р обл я ч и п ідсум ки ц ь огор іч н о­ го табор ув ан н я ю н ац тва на осел і «Х о л о д н и й Я р «, на перш ом у пляні треба п оста в и ти : добірний склад ком анди, очолен и й інж . М. Б арицьким , доск он а л а п р о­ грама таборуван н я , ви готовлен а К У С У М А , п роведен а за си сте­ м о ю Р а дою В и х ов н и к ів табор у »В ол и н ь«. Ю н ац тво в «Х о л о д н о м у Я р і« відзн ачал о 2 0-річ чя У П А п о сп р а в ж н ьом у ділом , ви вч аю ч и іст о р ію і б ой ові дії У П А , за к р іп ­ л ю ю ч и в се це практични м и т е ­ реновим и вп равам и та ін сц ен і­ 52

заціям и з тем атики ви зв о л ь н о ї бор от ь б и У П А при щ о т и ж н е в и х с у м ів сь к и х ватрах. Н абл и ж а л ося закінчен ня т а б о ­ рування. П о «Х о л о д н о м у Я р і« лунали п ов ста н ськ і п існ і «Я с ь о ­ годні від ва с в ід ’їж д ж а ю «. Щ е п ал ахкотіл а останн я табор ова ватра, гом оніли пісні, то зн ову , н аче вр и в к и вітр у п рол етіл о д зв ін к о ю н а ц ьк е приречення. І зн ов у на сх о д і п овол і р о з ­ к р и в а л и ся зо л о т і о ч і л ітн ього ранку. Сонце вр о ч и сто р о зси п а ­ л ося мільярдам и світел і на п р о ­ щ ан ня н іж н о ц іл ува л о за см а ­ лені личка ю нацтва, н аче х о т іл о ск азати : п ередаю вам п ри віт з У країни. Ю рій Бурлака

Голова Ц .У . С У М -у О . К о ­ вал ь вітає ісп итовц я, щ о о т р и ­ м ав відзн аки С У М . Табір у Ф р а н ц ії.

Із збірни »Молоде поноління«

Ж . ПРОЦИШИН

МАМИН СИН Гарячий лоб на холодній тюремній їраті плетінку хтось снує із голубиних мрій . . . і спогад: Нація мала в лавках, — як в свято! — записник бельфровий і синій глоб шкільний . . .

. . . У сорок гарних днів довкола світу!. . . з рукою в Бога сміло у пазусі — Ліндберґів лет!.. — Щодня хрестини міту про Геракля!. . . Щодень у новім р у с і!. . . Вечірнє місто!. . . Тисячі вогнів, коліс, рамен і пристрасних сердец ь!. . . Одно із них в запертому вікні до тебе б’ється поривом крилець!. . . Гей! вдарте на тривогу в сонно-п’яний дзвін !. . . верх заграви, над радієвими вежами та димами з фабрик — навис проклін: холодні ґрати з холодними крильцями!. . .

Прохаєте мене оповісти щонебудь цікаве з життя в’яз­ нів . . . Я не всилі відмовити! . . . Одначе боюсь, що епізод, який я вам оповім, не буде такий цікавий, як ви сподіває­ теся. Навпаки, ви може назвете його навіть сумною та по­ нурою історією, а мені, як співучасникові, закинете брак найпростішої етики. Та тямте, що життя свобідної люди­ ни — це шовкова шата на чисто вимитому тіл і. . . Життя в’язня-ідейника, це важкоткане рядно на незагоєних ранах! . . . Одну нитку з цього рядна хочу пронизати перед вашими очима крізь колісце загадок . . . До нашої келії привели його неждано так, як неждано та швидко приводили та брали від нас сотні інших в’язнів. 53

Дещо більший, як середнього росту, з заляканими до краю очима, а з в ’язничною постіллю під другою пахою — уявляв він непорадну та зворуш ливу картину, коли прохав в ’язничного службовика, що замикав за ним двері: — Пане Олійник, будь ласка, скаж іть моїй матері, що я вж е на новій келії! . . . За хвилину опинився новий гість у віддихокрузі нашої 115-ки. У нашій келії було постійно тринадцять жерунів повітря тоді, коли з правила було призначене для ш істьох . . . Т е­ пер було нас вж е чотирнадцять. М уш у згори застерегтися, немов би та остання обставина мала який-небудь вплив на наше відношення до гостя! . . . Кожний, хто має поза собою коротш у або довш у в’я з­ ничну минувшину, знає, з яким зацікавленням, ба навіть

З бірка д о м олитви на п ерш ом у су м ів сь к ом у д :воч ом у таборі у Ф р а н ц ії.

ніжністю ставляться засудженці до інквізитів*). (У зви­ чайних злочинців виявляється та прикмета куди простіше та брутальніше: вони тішаться, що їхнє нещастя зустріло теж інших). Говорю це тому, щоб охоронити від небажаних приміток ядерну оцінку, якою сформував свої вступні вражіння про нашого гостя ветеран нашої келії, Беґарук . . . Оцінка звучала коротко і просто: — Мамин син! . . . Згодом ми всі погодилися з нею. Цікавим причинком до трагікомедій, що належали до щоденної хроніки нашого життя, був без сумніву »прогріх« Хлєбіча (так звався наш гість). Цілий »прогріх« цього тендітного хлопця, якому поза сухою порпаниною в книжках було, здається, все інше чуже, лежав у його звичці колекціонувати всякі можливі журнали та часописи. І ось у стиртах тієї газетної макулятури знайшли у нього »щось«. Що він сам не мав ніякого відношення до якоїсь органі­ зації, щодо цього не було для нас двох слів, дарма, що він силкувався »на позу«. Щирість та невибачна наївність, з якою оцей помилко­ вий в’язень оповідав те все, не підходила ніяким робом до замкнутої вдачі його досвідчених товаришів, і тому нікому із нас не здавалося, що Беґарук помилився у своїй на­ швидку зробленій оцінці. Хлєбіча кликали ми отверто »маминим сином«! Інші просто: дурнем . . . *

*

*

Проте дурним Хлєбіч не був. У наших вечірніх гутірках забирав він голос із великим успіхом. Коли зважити його дев’ятнадцять літ, то він мав пересічно велике знання з усіх можливих ділянок. При цьому вмів краще як хтонебудь інший передати зміст перечитаного та думки авто­ рів . . . Сам він був студентом прав і ми пророкували йому світле майбутнє, жартуючи, що наше місце — на лаві обвинувачених, а його — хіба за прокураторським столом. А все ж був це у повному розумінні слова: »мамин син«... Не було дня, щоби він не писав до матері листа. В’язнична *) Слідчий в’язень. 55

влада забороняла надто часто писати листи, тому більш у половину його листування завертала назад . . . Це його не бентежило і він ш видко находив через нашого »надворного голяря«*) спосіб, іцоби заверненого листа передати на світ. Найбільшою його турботою була без сумніву гадка, щ о його побут у в ’язниці відбирає більш е здоров’я його матері, ніж йому самому . . . Я не сумнівався теж у тому, щ о кож не слівце його ранньої та вечірньої молитви було присвячене матері. . . Її мали ми нагоду бачити щодня, завдяки одному з двох наш их вікон, щ о виходило на міську площу, заставлену овочевими будками. М іж двома крайніми з ’являлася її дрібна чорна стать щодня в одну і ту саму пообідню пору дня . . . В одній руці мала вона невідступну торбину з на­ чинням, а в другій невеличку палицю, що віддавала при­ слугу її зревматизованим ногам . . . На таких » побаченнях« постать її була завж ди мертва та маломовна, лише, як відходила, то в руці у неї постійно біліла хустина, яку вона судорожно прикладала до очей . . . Чи на Тлі сірих мурів в ’язниці бачила вона не менше сіре обличчя свого сина, це було сумнівне з огляду на її старечі очі та розмірно велику віддаль . . . Зате син розпіз­ навав на її лиці чи не кож ну зморш ку, так пристрасно при­ лягав чолом до брудної ґрати, вимахуючи рівночасно ру­ кою на знак, що він її бачить. Раз на тиж день могли вони розмовитися із собою при слідчому судді . . . На годину перед таким побаченням хо­ див він схвильований до краю. Овочі і солодощі, які при­ носив з побачень, куплені матір’ю мабуть за останній за­ ощаджений гріш — рідко коли їв . . . Наша тринадцятка знаменито виручала його . . . Із біографії його матері знали ми лише, що вона вдова по залізничному урядовцеві, та що емеритальна плата дає їй змогу утримувати себе та сина трохи краще, як скромно. К ож ний з нас мав теж свою маму, або тету . . . Ті останні з правила псували нам кров на побаченнях своїми заводницькими ж алями та безпомічними бідьканнями, тому не мали ми і для мами Хлєбіча настільки сентименту, щ об зацікавитися дальшими подробицями її життєпису . . . Ц е *) В ’язни чн ий стр и ж ій (в’язень). 56

запримітив мабуть новий в’язень і про свою маму не опові­ дав нам більше нічого, дарма, що мав до цього охоту, голов­ но під час своїх хронічних припливів зворушення . . . Мабуть ця остання обставина і вплинула на те, що Хлєбіч позбувався з дня на день своєї балакучости та ставав поволі мовчуном-відлюдком . . . У парі з тим зростав його душевний неспокій. Щораз важче доводилося йому найти місце на келії. Не розумію­ чи, чому його так довго держать, коли він нічим не про­ винився. Це і зміняло його вроджений сантимент у мелянхолію . . . Часописи і книжки, що і так з трудом добували собі доступ до нашої келії, а які він у перших днях свого побуту між нами залюбки перечитував від дошки до дош­ ки, записуючи свої зшитки заввагами — не цікавили його тепер ні трішки. До мами теж не писав так часто, як раніше. На наші запрошування до гри в шахи, яку він теж любив, відмовляв тепер постійно. Зате просиджував цілими годинами на свому ліжку, кладучись від часу до часу горілиць, з безвиразними очима прямовісь у стелю, або слідкуючи зизом за лінією носової хрястки . . . Коли підводився з ліжка то хіба на те, щоб піти до вікна та так само бездумно губити каламутний зір у далині навіть тоді, коли на міському майдані з’являлася чорна, дрібна стать мами незмінно пообідньої пори . . . В такі хвилини не до­ ходили до нього навіть крики вартового, який зганяв із вікон »непосидющих« в’язнів . . . Хлєбіч був надалі предметом наших дотепів і веселого глузування. Не обороняла його від того мелянхолія, так само, як не вплинула вона ні трішки на нашу звичку кли­ кати його »маминим сином«! . . . *

*

*

Згодом зв’язки між нашою »громадою« і Хлєбічем по­ чали рватися. Виною був тільки він сам, як той, що не хотів притримуватися точно означеної «програми ладу« на нашій келії. Дедалі Хлєбіча годі було спонукати навіть до обов’язкової вечірньої руханки, а на прохід, від якого не вільно було в нас відмовлятися, перестав він взагалі ви­ ходити. Та перелило мірку те, що Хлєбіч не брався за дижур тоді, коли приходила на нього черга . . . Робити йому докори моральної натури, було те саме, що бити горохом об стіну . . . 57

На вечірній нараді ми рішили виключити Хлебіча з-п о­ між себе . . . Х лєбіч здається недоцінював події . . . Так само, як не дочував і не добачував від довшого часу нас усіх . . . Не відомо, чи лікар-психіятр не розпізнав би в дивній пове­ дінці Хлєбіча психопатичної недуги! . . . Що ж, ми лікарями-психіятрами не були! . . . *

*

*

Вночі спав Хлєбіч не більше двох-трьох годин . . . Відтак сідав на краю ліж ка та своїм звичаєм понурював голову в долоні . . . Так просиджував до рана, кладучися лише часдо-часу горілиць так само як і вдень . . . Ліжко Хлєбіча стояло побіч мого і буджений раптовними кивками мого сусіда запримічував це я мимоходом, розісланими очима, які зараз клеїлися до сну . . . Нічною поведінкою Хлєбіча зацікавився я дещо більше, коли одної ночі, пробуджений раптовим рухом ліжка, по­ мітив я, що мій сусід швидко звівся з ліжка та прудко, нервово підійшов до віконної решітки, що виразно, чорною сіткою прорізувала прямокутний шмат вечірньої заграви над містом. Я мовчки глядів на силюет, який безшелесно повис на гратах . . . Тямлю, що з дому, який стояв просто вікна, прилягаючим одним своїм боком до в ’язничної огорожі, широкою хвилею розкочував якусь крикливу оперову арію — парльофон . . . Те, що я в припливі нежданого, давно забутого вражіння нагадав собі чарівні вечорі, проведені в театральних і тан­ кових залях, музику, товаришів і дівчат, це була найзвичайніша, приступно пояснювана підручником логіки — асоціяція думок . . . Зате дивнішими були: гарячка, яку я помітив у себе ранком, і неоправданий у мене нічим, раптовний сантиментально-спочутливий тон у відношенні до Хлєбіча . . . Ледви помітна гарячка швидко минула, санти­ ментально-спочутливий тон казав мені в ночі спертися біля Хлєбіча на ґратах . . . Не буду намагатися передати вам ті душевні хвилю ван­ ня, які я пережив разом з Хлєбічем, бо втратив я багато з їхньої безпосередньости . . . Досить що: 58

. . . на грубих, латаних пасмах заліза хрестом поклалися дві молоді істоти. Далі мінилися цілі низки ясних світел, у яких заєдно рухалися чорні тіні . . . Ті рухливі тіні — це були ви, свобідні, вільні люди! . . . Для вас були незнайомі мури, огорожі та решітки, попри які ви щодня проходили. Зате аж надто знайомі були для нас бажання, турботи, несповнені (тому вдвоє дорогі) мрії, та «усмішки майбут­ нього, що були біля вас! . . . Усмішки, що їх лише молоді руки вміють виловлювати поміж зморшками обличчя, яко­ му на чолі: невідом е!. . . Усмішки, що з правила ніколи не дають обіцяного, проте і на старості літ не тратять своєї вартости! . . . Оті усмішки громадою товпилися в цей час біля ваших вікон, облитих світлом . . . До них тягнулися дві пари невидних прошацьких рук . . . У мені роз’ївся на добре кошмар, що точив моє здорове серце та плутав правильно прядені думки. Заразом, щораз частіше забувався я та ломив правила бойкоту наложені на Хлєбіча. Дійшло до того, що й мені грозив бойкот, дарма, що я був уже засуджений та мав свої окремі права! . . . *

*

*

Тої ночі я пробудився, як звичайно, по двох-трьох годи­ нах неспокійного сну, та замість злісти негайно з ліжка, я рішився звести боротьбу з важкою потворою, що давила мої груди! . . . На ґратах, що моторошно зазначувалися на ясному тлі міста, лежав, як звичайно, він: мелянхолік Хлєбіч . . . Тим разом його поведінка була небуденна. Перш усього: він разу-раз хрестився, чого ніколи не бачив я в нього в таких хвилинах! . . . А далі: його руки заметушилися біля най­ вищого віконця в решітці (ноги безшелесно опинилися на варцабі) . . . Я помітив, що нашій келії доведеться бути видовищем жахливої драми . . . Та не в тому, що зашморгнутий на холодне заліззя мотуз повис долі петлею, в якій спочила голова Хлєбіча . . . Ні, не тому! . . . Вершок драми крився у надлюдській впертості, яку я протиставив моєму сумлінню, що настир­ ливо штовхало мене, негайно встати та прорізати мотуз! . . . Упертість? . . . Ні, це не була упертість! . . . Це було без­ надійне зусилля позбутися з грудей нестерпного гнету, 59

потвори, що розсівшися за освітленими вікнами міста, про­ стягала свої мохнаті, розчепірені пальці крізь напнятий, мов струна, силюет самогуба та кігтями душ ила . . . душ и­ ла . . . (радше: ранила). Або щ е радше, я скажу вам просто, без поетичних обиняків: Мені грозив бойкот і я мусів рубнути по костистих, мох­ натих л а п а х ! . . . З вільною смертю висільника конали костисті, мохнаті лапи . . . Тямлю, як із грудей уступав тягар, а з-під гортанки зісунулася сльозна, гаряча кул я! . . . Н евж е ж я був садистом!? . . . *

*

*

Рано, щ е перед киблюванням*), збудили нас крики та метуш ня дозорців. К ляли і були злі, мов пси . . . Боялися гарячої » сливовиці« від начальника за те, що потурали нашим проханням і не дразнили нас у ночі с вітл о м . . . Цього самого дня мене взяли до в ’язничного ш питаля з розгорілими висками! . . . За тиж день був я знову той самий, що перед приходом висільника Хлєбіча у нашу келію! . . . Стара Хлєбічева не перестала ходити на місце своїх щ о­ денних побачень. З кошиком (у якому хто знає, чи й обіду не було), в одній руці та суковатою паличкою в другій, вистоювала вона на свому становищі до вечора та заєдно дивилася в наші бік . . . Часом махали ми руками так, як робив то її син, та це не робило ніякого вражіння на неї! . . . Так само не запримітили ми вж е більше в неї білої хустини . . . Від посмітюха Чорнобіля, який був для нас інформа­ ційним бюром, довідалися ми, щ о вона була неприумна та що нема ніякої надії на її видуж ання! . . . *

*

*

Бачу, як ваші етичні принципи осудж ую ть мій »брак сумління«! . . . Та тямте, що тендітному законові людини із шовковою шатою на чисто вимитому тілі, не сила змага­ тися з правом важко тканого рядна на незагоєних ранах! Одну нитку з цього рядна просунув я перед вашими очима крізь колісце згадок! . . . * ) П ерш а раніш ня робота п осм іт ю х ів на келії.

60

W:

J a З царини науни

ЧУДОВА НАУКОВА КАР’ЄРА МАРҐЕРІТ ПЕРЕЙ Марґеріт Перей, перша жінка, що належить до Французької Академії наук, живе тепер на відлюддю у малій віллі з зеле­ ними віконницями на селі, не­ далеко Ніси. Маючи 50 років вона посідала всі наукові титули, які б тільки французький науковець бажав мати. її вважають рівною Марії Кюрі і вона також буде мати незадовго своє місце у словнику. Але за цю славу Марґеріт Пе­ рей заплатила здоров’ям. Її ж ит­ тя вж е від довшого часу, це одна голгота. Працюючи ввесь час в лябораторії над радіоак­ тивними речовинами, без ж од­ них заходів остороги, вона на­ була радіонекрозу, або іншими словами, це означає, що тканини її тіла і кості постепенно завми­ рають. Медицина не в змозі спи­ нити цього самознищення клі­ тин і Марґеріт Перей засуджена на близьку смерть. Проте, всі є захоплені її безтурботністю, смі­

хом, добрим гумором і відвагою. »Я щаслива, що мій випадок — каже вона — причиниться до відкриття цієї хвороби та що мої колеґи будуть обережнішіж. Про свою хворобу знає вона вж е віддавна. Перші ознаки по­ явились на 24-му році життя. Ш ість літ пізніше хвороба заатакувала праву руку, а від 1951 року наступив частинний пара­ ліч рук та ампутація двох паль­ ців. Від тоді Марґеріт Перей мо­ ж е виконувати лише елемен­ тарні рухи. Лікарі не могли збагнути її хвороби і щойно в 1955 р. аме­ риканський професор Шільдс Воррен разом з французькими лікарями ствердили причину хвороби. »Доля хотіла — оповідає Мар­ ґеріт Перей, — щоб в 1929 р. Ма­ рія Кюрі рішила прийняти до своєї лябораторії ученицю, що там працює і там спить. Це ці­ лий її світ від 1929 до 1939 pp. 61

заборонений. М арґеріт П ерей Там вона і набула св ою хв ор обу . »В той час ми майж е не зва ­ ж ал и на радіоакти вність. Б ул о навіть в моді л егкова ж и ти того рода небезп еку. На щ астя, с ь о ­ годні в се це інакш е«.

М а р ґар ет П ерей того р о к у вийш ла п ерш ою з св о єї ш коли. Т ою учен иц ею була я. В л ябор атор ії М арії К ю р і я знайш лася раптом п ом іж най­ більш им и ф р ан ц узьки м и х ем іками. Я мала лиш е диплом п о­ мічниці м еди чни х аналіз і треба було багато працю вати. А л е ат­ м осф ер а праці була приємна і я перебула ту т деся ть років«. 19-тилітній М а р ґеріті П ерей бул о довірено н ай тяж ч е завдан ­ ня л я бор атор ії — досліди над радіоактивним и речовинами. Від тоді п р од овж деся ть р ок ів вона ж и ве стало, м ай ж е сама, в мало­ му павіл ьй оні при лябораторії. Там є зл ож ен і радіоакти вні еле­ менти, вікна загор одж ен і зал із­ ними ш табами, в х ід туди строго 62

М а р ґеріт П ерей є ч етверти м ф р а н ц узьки м н ауковцем , щ о в ід ­ крила новий елемент. П ’ер і М а ­ рія К ю р і відкрил и радію м і п о л ьонію м , А ндре Деб’єрн — а к тініюм і М а р ґеріт П ерей — а к тініюм К, щ о його М іж н ародн я Х ем ічн а У нія на к он гресі в А м стер д а м і в 1949 р. назвала ф ранцінію м. На ун іверси теті в С тр а сбу рзі для неї створи ли сп ец іял ьну к а тедру н укл еар н ої хем ії, її ім ену­ вали д и р ек тор к ою Ц ен тру н ау­ к ов и х досл ідів, а тепер п ри йн я­ то до А кадем ії наук, я к п ерш у ж ін ку. Це знаменна к а р ’єра, к о ­ ли подумати, щ о вона була ли­ ш е малим хем іком . А л е це все здобул а вона тя ж к о ю працею, п ер еход я ч и всі щ аблі н аук ови х ступенів. К ол и М ар ґеріт П ерей довід а­ лась, щ о її вибрали до А кад ем ії н аук в березн і ц. p., вон а з д и ­ тя ч ою р адістю зая ви л а : »М ені здається, щ о я в ід ч и ­ нила останн і двері, щ о щ е були замкнені для ж ін о к . . . Л ікарі п ри м уш ую ть мене п еребувати тут, але в ж о в т н і я дум аю п о ­ вер н ути сь до С трасбургу, однак це щ е не є певне«. За чуж ою пресою подав Г. О.

ао< зо* і- ;і> о с а а и и щ

ДО УВАГИ УПРАВАМ ОСЕРЕДКІВ І ВИХОВНИКІВ! VII К онґрес СУМ зобов’язав Центральну Управу приступити § НЕГАЙНО до видання МІСЯЧНОГО ІЛЮ СТРОВАНОГО Ж У Р § HAJIA для старшого юнацтва. Зараз після К онґресу пороблено § перші заходи. Ж урнал буде носити назву □

І

» К

Р

И

fl

А

Т

І «

На головного редактора запрошено Леоніда Полтаву. Ж у р ­ нал буде широко ілюстрований, приступно редагований, з най­ новішими вимогами редакторської техніки.

Мета видання: датгі для молоді журнал, що засту­ пив би їй розмальовані молодечі видання країн посе| лення до яких наша молодь спонтанно тяготіє. Очевидно, щ о на такий журнал потрібно два рази стільки грошей, що на »Аванґард«. Тому Центральна Управа рішила: — ПЕРЕВЕСТИ ЗБІРКУ НА ВИПУСК ПЕРШ ИХ ЧИСЕЛ при помочі спеціяльних листівок, виданих ЦУ. — ЗОРГАНІЗУВАТИ МАСОВЕ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ »К рилатих«, бо лише при великому тиражі можна покрити видатки цього кош товного видання. □ — Творити при Осередках ГУРТКИ ГОСПОДАРНИКІВ зі старш их членів, які займалися б кольпортажем, пош и­ ренням і розрахунками за журнал. Наше гасло: КОЖ НИЙ Ю Н АК І Ю Н АЧ К А СТАЄ ЧИ ТА­ ЧЕМ »Крилатих« і платить передплату. КОЖ НИЙ ОСЕРЕДОК СУМ ПРИЗНАЧАЄ ЧЛЕНІВ-ГОСПОДАРНИКІВ — одного, двох, а навіть декілька старш их сумівців. На членів господарників повинні голоситися сумівці з по­ чуттям відповідальности і обов’язковости, бо — g — ВІД НИХ БУДЕ ЗАЛЕЖ АТИ ДОЛЯ Ж УРН АЛА, а § — ВІД Ж У РН А Л А М А Й БУТН Є УКРАЇН СЬКОЇ МОЛОДІ! § §

І

g

ЗБІРКА НА ФОНД ЮНОГО СУМ 1961 Р. П А Р А Г В А Й Колонія Богданівка 765 гваранів Центральна Управа СУМ Ірусапукай 570 складає щиру подяку всім збірФрам 450 щикам і жертводавцям та шле привіт молоді і симпатикам Альбарада 320 Сандова 210 СУМ у Парагваю та радіє, що Енкарнасіон 100 наша спільнота в цій країні ------------------- єднається із молодечою органі2415 гваранів зацією СУМ у цілому світі. Продовження друкування пригодницького оповідання »Операція« Н-44« з незалежних від Редакції причин переривається. Редакція 63

В - - - ............... ........................... ....... ..... *

Д РУ ЗІ ЧЛЕНИ С У М -у! П А ­ М ’Я ТА Й ТЕ , Щ О В А Ш И М О Б О ­ В ’Я З К О М Є НЕ ЛИШ Е П Р А ­ ЦЮ ВАТИ ДЛЯ Д О Б РА Н А ­ Ш О Ї СПІЛ КИ , АЛЕ Й ЗА Д О ­ КУМ ЕН ТУВАТИ ВАШ У П РА­ Ц Ю СЛОВОМ І ІЛ Ю С Т Р А Т И В ­ Н ИМ М А Т Е Р ІЯ Л О М . ТО М У

"...................................................... ..0 Щ О »А В А Н Ґ А Р Д « БУДЕ К О ­ ЛИСЬ ДЖ ЕРЕЛ ОМ ДЛЯ Н А ­ Ш И Х І Ч У Ж И Х ІС Т О Р И К ІВ — П РИ СИ Л АЙ ТЕ Н А М Д ОП И ­ СИ П РО В А Ш У П Р А Ц Ю І Б А Г А Т О Ц ІК А В И Х З Н И М О К ! Я кщ о Ви самі ц ього не з р о ­ бите, то за нас н іхто не з р о ­ бить тим біл ьш е.

П О Ж Е Р Т В И Н А ПРЕСОВИЙ ФОНД »А В А Н Ґ А Р Д У « На весіллі д. Івана С у ся з панною Параскевією Л евків у Н ь ю Й ор к у при сутн і злож ил и 50 дол. на п ресови й ф он д »А ва н ґар д у«. В сім ж ертводавц ям складаєм о щ и р у подяку, а молодій парі б а ­ ж аєм о щ асл ивого п од р уж н ього ж и ття і м ногих літ. К рім того ж ер тву ва л и : Т. Боднар, Н ью -Й ор к -— 2.50 дол., М. К о р нага, Н ью -Й ор к — 2.50 дол., О. П айончківський, Н ь ю -Й о р к — 2 дол., П. Демчук, Д етройт — 50 цен. Щ ире спасибі і п ривіт!

ЗБІРКА

НА

ФОНД

ЮНОГО

СУМ

Н ІМ ЕЧЧИ Н А 1960 О середок:

рік Зібрана сума:

Д ю ссел ьдор ф 46.60 НМ. Г. Салагуб, збірка 23.00 ” Д. Ч ервінський, збірка 17.00 ” П іннеберґ . . 10.00 ”

.................... А м бер ґ Д ю ссел ьдор ф . . . Б равн ш вайґ Л яндсгут . . . . П іннеберґ . . . .

16.00 15.00 15.00 13.00 11.00

” ” ” ” ”

592.00 НМ. 96.60 НМ. 1 9 6 1 рік

Н овий У льм . Ганновер . . . Ганновер . . Ін ґол ьстадт К айзерсл явтерн Ін ґол ьстадт В ал ьдорф . . . Г. Салагуб, збірка А ах ен . . . . Гам бурґ . . . . А в ґс б у р ґ . . 64

85.00 НМ. 62.50 ” 60.50 ” 60.00 ” 55.00 ” 53.00 ” 40.00 ” 40.00 ” 28.50 ” 20.00 ” 17.50 ”

1 9 6 2 рік

М ю н хен . . . . Ганновер . . . . В ал ьдорф . . . . К ай зерсл явтерн . . Г. Салагуб, збірка А в ґз б у р ґ . . . . М ю н х ен -Ґл я д ба х Герстен ......................... Б равн ш вайґ . . Д ю їсбу р ґ . . . .

80.50 НМ. 80.00 ” 73.00 ” 59.00 ” 35.00 ” 34.00 ” 16.50 ” 15.00 ” 14.00 ” 11.50 ” 418.50 НМ.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ Осередок:

1 9 6 2 рік Зібрана сула:

М а н ч е с т е р ........................£21.00.0 Лондон ........................ 17.01.6 Бері ............................. 12.10.6 Н о тт ін ґга м ....................... 10.07.0 Болтон ........................ 10.00.0 Лій ............................. 8.14.6 Галіфакс ................... 8.03.0 Гуддерсфілд . . . . 7.15.6 Пульборо ................... 7.15.0 ................... 6.09.0 Блекбурн Лестер ........................ 5.10.6 Бірмінґгам . . . . 5.00.0 Рочдейл ................... 4.00.0 Доннінґтон . . . . 4.12.6 Кіддермінстер . . . 3.12.6 Гай В и к о м б ................... 3.10.0 С ток-он-Трент . . . 3.08.0 Редінґ ........................ 3.05.6 Т о д м о р д е н ....................... 2.18.0 Лідс ............................. 2.17.0 Ґльоссоп ................... 2.14.0 Престон ........................ 2.10.0 Айлесбері ................... 2.10.0

Ст. А л ь б а н с ..................... 2.08.3 М ід д л е т о н ......................... 2.00.0 Нью Д у с т о н ..................... 1.18.6 Ґаляшілс ..................... 1.17.6 Мансфілд ..................... 1.16.0 Ерітг .............................. 1.15.6 Чіддінґфолд . . . . 1.14.0 Рушден .......................... 1.13.6 Брістоль ..................... 1.08.0 1.04.0 Гінор, Дербис.................... Ш ефф ілд .................... 1.01.6 Оакгам . . . . . . 1.01.6 Тетфорд ..................... 1.01.0 Пітерборо ..................... 1.00.0 Д о н н і н ґ т о н ..................... 0.18.С ..................... 0.17.6 Карлайл Б ріґґ .............................. 0.16.6 Вістер ......................... 0.10.0 Акомб, Й о р к .................... 0.08.0 Ш ревсбури . . . . 0.07.6 Перт .............................. 0.05.0 Мелтон Мовбрей . . . 0.05.0 Вейкфілд .................... 0.02.0 ----------------------£183.08.9

»................. о н ................. ПЕРЕДПЛАТА »А ВАН ҐАРД У« НА

1963 РІК

Умови передплати: в ЗДА

і Канаді — — в Англії — — в Австралії — — в Франції — — в Бельгії — — ■ч Німеччині — —

річно одне річно одне річно одне річно одне річно одне річно одне

ш ість чисел — число — — число — — число — — число — — число — — число —

2.50 дол. 0.50 дол. 15 шил. 3 шил. 25 шил. 5 шил. 10 н. ф р 2 н. ф р 100 ф р . 20 ф р . 6.00 н .м . 1.30 н .м .

Т інших країнах відповідно до американського доляра Передплату висилати банковими чеками на адресу: UNION DE LA JEUNESSE UKRAINIENNE Comite Central 72, Boulevard Charlemagne, Bruxelles 4, BELGIQUE. ......................ЕІЗ......................

З Друкарні »Української Видавничої Спілки в Лондоні« Printed by the “Ukrainian Publishers, Limited” 237, Liverpool Road, London, N. 1.