Авангард (ч.60)

шидод ІЛЮСТРОВАНИЙ

ЖУРНАЛ ДЛЯ МОЛОДІ

РІК XV

Ч: 2 (60)

АВАНГАРД

VANGUARD

журнал для молоді. Офіційний пресовий орган Центральної Управи Спілки Української Молоді. Виходить щ о два місяці.

bi-m onthly O fficial Press Organ of The Central Committee, The Ukrainian Youth Association (in exile).

Редакційна Колегія: мґр. ГАНОВСЬКИЙ Є., ДЕРЕМЕНДА Я., мґр. КОВАЛЬ О., КРУШ ЕЛЬНИЦЬКИЙ І. (голЮвний редактор), мґр. МИКУЛА В ., інж . ОЛЕСЬКІВ В ., проф . САГАН 3 ., д-р Б . СТЕБЕЛЬСЬКИЙ. Редакційне листування і матеріяли надсилати на адресу: »Аванґард«, 4 9 , L in d en G a rd en s, N o ttin g H ill G a te, L o n d o n , W .2 ., E n g la n d

Адреса Адміністрації: " A v a n t g a r d ,”

72 B ru xelles I V ., B e lg iq u e

Bid C h a r le m a g n e ,

АДРЕСИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І КРАЄВИХ УПРАВ СПІЛКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ та представників »Авангарду«: U n io n

de

(Центр,

la Jeu n esse

і

U k ra in ie n n e

Краєва

Управи)

7 2, Bid. C h a r le m a g n e , B ru xelles IV ., B e lg iq u e.

U k ra in ia n A m e r ic a n Y o u th A s s o c ia t io n , In c., P .O . B o x 2 1 1 , C o o p e r S ta tion , N ew Y o r k 3, N .Y .

U .S .A .

U k ra in ia n Y o u th A s s o c ia tio n , 140 B ath u rst S treet, T o r o n t o , O n t.,

Canada.

U k ra in ia n Y o u t h A s s o c ia tio n , 4 9 L in d e n G a rd e n s, N o ttin g H ill G a te, L o n d o n , W .2 ., G r. B ritain.

U k r a in is c h e r

J u g e n d v e re in ,

Z e p p e lin Str. M u n ch e n 8, G e rm a n y

67,

U n io n

des

U k ra in ien s

(S e c t io n de la J e u n e s s e ), 2 6 ru e d e M o n th o lo n , P a ris 9 e, F ra n ce.

Sr.

J ose

P a w ly s ch y n

(S U M )

C a tia A lt a V is ta C a lle la C o lin a N -4 2 C a ra ca s , V e n e z u e la .

Sr. B oh d a n B ily n sk y j

(S U M )

U k ra in ia n Y o u t h A s s ’ n in A u stra lia c / o M r. S. M is k o 8 6 P lu m p to n A v e ., G le n r o y , V i c ., A u stra lia .

R u a P ia u i, 2 0 5 — S a o P a u lo , Brazil

- P r o s v it a * (S U M ) c . S o le r 5 0 3 9 B u e n o s A ir e s , A r g e n tin a

C a silla de C o r r e o 70 E n c a r n a c io n , P a ra g u a y .

Sr.

Iv.

Ap.

3,

L y tv y n ov y cz

Ha 1-ій стор. обкладинки: »Родина«, малюнок T. Ш евченка.

ІЗ

З М ІС Т У

Стор.

АВАНҐАРД

І Сумівець: СУМ у Ш ев! ченківському році .

З

І О . Коваль: Н ебезпечjj на щілина . . .

6

ТараЖУРНАЛ ДЛЯ МОЛОДІ |І О.совіЗаклинська: в 100-річчя 1

(Наука, знання, література, суспільно-політична думна)

с м е р т и ........................ 11

= Проф. П . Савчук: Т. І Шевченко . . . .

12

І А . Микулин: М осква І вимагає визиску .

21

1 О . Заклинська: М оїй = м а т е р і .........................26 І — Інтерв’ю з банду| ристом В . Луцівим

27

І Юрій Липа: Б енкет

31

.

І Леонід Полтава: М ало\ відомі Ш евченківЕ ські пам’ятки . .

41 |

і З ЖИТТЯ СУМ-у І

(репортажі,

ф ото)

43-60

І Г. Ощипко: Досягнен! ня ЗДА в ділянці І використання нуклеІ арної енерґії . .

61

: Р І З Н Є ...............................63 ■0

Ч: 2 (60)

Р ік X V

1961

іііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііп ііііі ' п ііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііш іііііііи ііііііііііш ііш ііш

ЕВЧЕНКА.

1840 . В-Ь ТИПОГРАФЇИ

Б.

♦ИШ ЕРА.

Титульна сторінка »Кобзаря« Т . Шевченка з 1840 року. Оригінал цієї відбитки зберігається в Британ­ ському музеї в Лондоні. Ця кліш а і дальш і із циклю »Ш евченкова творчістьж появилась давніш е в англомовній брош урі Ю . Бойка »Т .

Shevchenko and W est-E uropean Literature« — видання С У Б -у . П І І 1 І І І І Ш Ш !І І І І Л І І І !І І І І І І !І І Ш 1 І І І І І І І Ш Ш І І І І І ! І П І І І І І Ш І І І І І І Ш І І І І Г І І Ш Ш М І І І І І І І І І І І І Г І І Ш І !І І І І І І І І І І І І І І 1 І І І І І І І І І І Ш І І І Ш І І І І І І І І І І І І Ш І І 1 І І І І І І І І І І І І І І Ш І І І П І

ІІІІШІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШІІШІІІШІШ

* . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . I . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . IN I I I I I I I . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

КОБЗАРЬ

■

СУМ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РОЦІ В цьому ювілейному році — 100-річчя від дня смерти пророка України Тараса Шевченка, — вся наша сумівська молодь присвятить найбільше уваги пильному вив­ ченню ж иття і творчости свого духового батька. Передусім — кожний сумівець і кожна сумівка повинні мати свого власного » Кобзаря« Т. Шевченка, по можнос­ ті — нове, повне видання всіх творів. В сумівських бібліотеках повинні бути обов’язково такі видання як »Ш лях велетня« Н. Лівицької-Холодної і »Ж иття Т. Ш евченка« проф. П. Зайцева, нашого найкращого під цю пору шевченкознавця, як теж і всі видання творів Ш ев­ ченка та книжки, присвячені його ж иттю й творчості. Сумівські бібліотекарі повинні скомплектувати всю Ш ев­ ченківську літературу, від видань для дітей, молоді та дорослих, щоб усі мали можливість вивчати безсмертні твори нашого національного генія та його страдницьке життя, що є відбиткою такого ж страдницького життя цілого українського народу впродовж довгих століть. Після докладного вивчення життя і творів Тараса Шевченка — побажане в кожному Осередку СУМ влаш­ тувати Ш евченківські вечори, гутірки, дискусії чи контести деклямацій і промов на вибрані теми з шевченко­ знавства. Добре було б поділити сумівську молодь на три групи: від 6-10 років, від 11-15 р. і від 16-20 років, і в таких групах переводити провірку вивчення шевченкознавства. У першій групі треба звернути головну увагу на дитячі роки Тараса, на деклямацію його творів про його дитин­ ство, про описи України тощо. Діти повинні добре опану­ вати дитячі роки Шевченка, його шкільну науку, сиріт­ ство, служ бу козачка, аж до виїзду з України. з

У другій групі ю наки повинні вивчати п ізн іш і р ок и Т араса в П етербурзі, ст у д ії в А к а дем ії м истецтв, іст о ­ ричні поеми тощ о. Т ем ою д и ск у сій м ож е б у ти питання, як Т арас у я вл я в собі славне м инуле У країни, козаччи ну, н аш и х гетьманів, — і причину н аш и х невдач. У третій груп і треба зверн ути головн у ува гу на п ол і­ тичн і й сусп іл ьн і моменти у тв ор ах Ш евченка, на р ок и заслання та останні роки ж и ття. Т ем ою кон тестів по­ винна бути головна проблема : — Шевченкові Україна, т о б то — якої України баж ав собі Ш евченко, за я к у У к р а їн у бор овся безк ом пром ісово аж до остан нього дня ж и ття ? Само со б о ю розум іється , щ о всі три групи повинні знати докладно ціле ж и ття Ш евченка, одначе докладніш е по­ винні зуп и н ити ся на ти х п еріодах його ж и ття і творчости , щ о легш е зр озум іл і й більш доступ н і для к ож н ого в ік у. К р ащ е вивчити менш е творів і менш ий п еріод ж и ття , але основно, н іж ц іл ість — але — загально і п обіж н о. Т акий поділ вивчення спадщ ини Ш евченка сер ед н а ш ої су м ів сь к о ї м олоді повинен принести тривалу к ор и сть — замилування д о ук р аїн ськ и х справ, зацікавлення до св іт­ л о ї п остаті генія України, а рівночасно з тим — гаряче баж ання п р одовж ати р озп оча ті сту д ії аж до п овн ого опанування предм ету. Щ ойно після переведення таки х груп ови х студій ж и т ­ тя і тв ор ч ости Ш евченка — м ож на буде вл аш тувати прилю дн і пописи п ооди н оки х груп, щ об батьки і свояки м олоді, старш і сум івці та ш ирш а гром ад ськ ість м огли наглядно побачити й п оч у ти висліди сам одіяльної праці н аш ої ідей ної м олоді в ря да х СУМ . Н айкращ е бу л о б, якби сама м олодь заплянувала й перевела св оє Ш евчен к івськ е свято. Т реба так подбати, щ об к ож н и й О серед ок п о своїм сп ром ож н остям якнайгідніш е вш анував світл у п ам ’ять найбільш ого сина України. Ш ев ч ен к ів ськ е святкування треба заплянувати так, щ о б к ож н а із згаданих вищ е груп ви ступ ила зі св о єю п рограм ою , н е тільки де'клямацісю, але й к ор отк ою п р о­ м овою про якийсь п еріод ж и ття Тараса. Це повинна бу ти збірна співпраця сам ої молоді, зрозум іла й доступ н а для всіх. А то б у в а ю ть випадки, коли учи тел ь або в и х овн и к напиш е для юнака ви сокопарн ий реф ерат, повний ч у ж и х слів, щ о його не р озу м іє не тільки м олодь, але й б іл ь ш ість д ор осл и х слухачів.

4

Ш ев ч ен к ов і п оем и н а да ю ться добре д о збір н и х д ек л я мацій. З бірн і деклямації, х о ч і ви м агаю ть б іл ь ш ої п ідго­ тов к и , одн аче вони в и к л и к у ю ть дал ек о біл ьш е враж ен н я в сл у х а ч ів . П ри том у не м у си ть цілий гу р ток д ек л я м увати в в есь час разом, але кращ е розділ и ти п ооди нокі ст р о ф и м іж п ооди н ок и х виконавців, а тільки деякі ч а с­ тини, для п ідкресленн я їх н ь о ї ваги й динам ічности, — ви к он у в ати разом. К р ім к о р о т к и х пром ов і деклямацій (п ооди н оки х і гу р ­ тов и х ), — повинні в х од и ти у Ш ев ч ен к ів сь к у програм у сп ів і м узи ка. До тв ор ів Ш евчен к а у л ож ен о стіл ьки пісень, щ о не в а ж к о п ідібрати відп овідн ий до м ісц еви х сил р еп ер туар, одначе це вимагає д ов ш ого вивчення. Г оловни м завданням і оста точ н ою м етою вивчення Ш евчен к а — є плекання культу Шевченка сер ед н а ш ої м ол оді, а ч ер ез те в наш ій м ай бутній су сп іп ьн ості так, я к це д іється в ж е 100 р ок ів в У країн і. Б о н іщ о не зум іє та к н апоїти м ол оді серця б езк ор и сн ою л ю б о в ’ю д о У країни, я к читання і вивчення т в ор ч ост и Ш евченка. »К о б з а р « б у в 120 р ок ів н а стіл ьн ою к н и гою ук р а їн ськ ого дом у, ук р а їн сь к и м євангелієм , дор оговка зом і п р овідн и к ом у н а ш ом у п о х о д і до національного від р од ж ен н я і до дер­ ж а в н о ї с а м о ст ій н о ст е Ш евч ен к ів »К о б з а р « був, є і б у д е напевно н а й кра ш ою ш к ол ою ук р а їн ськ ого п атр іоти зм у і для в с іє ї су м ів сь к ої м ол оді на в сіх кон ти н ен тах і у в с іх к р аїн а х світу, де так гордо м ає сум івськ и й стяг! Сумівець (в »Г ом он і У к раїн и «)

Рецепта вічного іґноранта: знанням .

е д о в о л я й с я

своїми поглядами

і

своїм

Ідея, яку носите в своїй голові, є позбавлена вартости . Вона зачинає набирати вартости з хвилиною, коли ви її пускаєте в д ію . Є чимало мірок для оцінки ваш ого бажання і- ваш их м ож л и ­ востей у сп іх у . Найбільш точна й набільш певна є у відповіді на оце питання: »Н а яке зусилля ви е здатні?« Немає в ж итті п роґресу без духа ріш учости . Навіть інтелі­ гентність мас другорядне значення і залиш еться без практичного використання, якщ о ви не зумієте ріш итися діяти.

5

Небезпечна щілина о . КОВАЛЬ «У чітеся, брати мої, Думайте, читайте І ч у ж о м у научатесь, Свого н е цурай тесь«. (»П осланіє«) Т. Г. Ш евченко Наш е перебування на ч уж и н і створ ю є перед нами ці­ лий ряд проблем, на які не завж ди легко знайти р озв ’я зку. М іж тими пекучим и й н ер озв’язаними проблем ами є галузь др укован и х видань для п ідроста ю чої м олоді. К ол и для м ол одш ої дітвори м ож на щ е знайти періодичні іл ю ­ стровані ж урнали, як »В есел ка«, »Ю ні Д рузі«, »М ій П ри я тел ь« і неперіодичні ви п уск и ОПДЛ (О б’єднання П ра­ цівників Д итячої Л ітератури), то для п ідлітків існ ує м ай ж е ніщ о, коли не ра хува ти сп ец и ф ічн и х видань П ласту та дек іл ьк ох пригодницьких повістей. Це питання не зн аходи ть навіть належ ного обговорення на сторін ках ук р а їн сь к ої преси, так, якби вон о зовсім н е існувало. К оли ж х т о сь і зачіпить цю тем у, то так загальниково й боязко, щ о м ож на ви нести враж ення, щ о ш кода про це й писати, бо й так ніщ о з того не вийде. П роблема відповідн ої ук р аїн ськ ої л ек тури для п ідрос­ та ю чої м олоді стоїть однак у повній своїй гостр оті й б ол ю чій актуальності. Наявна виховна література для у к р аїн ськ ої м олоді своїм зм істом не переступає, звичайно, 12-го р о к у ж и ття, перериваю чи нормальний виховний п роц ес у моменті, коли м олода людина в своєм у д у х ов ом у р озви тк у вход и ть у ф а з у ш и рок и х зацікавлень і ем о­ ційних переж ивань, щ о м аю ть виріш альний вплив на ф орм уван ня її світогл яду та кристалізацію характеру.

6

Таким чи ном уся підготовча ви ховна праця з м олодш им ю нацтвом натрапляє на н ебезп еч н у м ілину в національ­ н ом у вихованні, я к о ї ніяк н е м ож на оминути. Правда, т у т і там, де не бр ак ує достатн ьо к вал іф ікован и х в и х о в ­ ни х сил, ц ю м ілину ом инається в частом у особ и стом у кон так ті з м олоддю . О днак н іщ о не в силі спинити па­ ралельного процесу, зум овл ен ого ч у ж и м ш кільним сере­ довищ ем , надм іром ч у ж ом ов н ої за хоп л ю ю ч ої літератури, кіна, тел евізій н и х і радієви х програм тощ о, щ о й дуть, звичайно, в розріз з наш им ви ховни м ідеалом. М и оп и ­ н я єм ось о т ж е в п озиції війська, я ке в виріш альній ф азі в оєн н и х операцій, ств ер д ж у є комплетний брак амуніції. В такій си туац ії не треба пи тати сь х т о виграє, а х т о буде перем ож ений. М ож на о т ж е ставити собі питання, чи вар­ т о б у л о п ідготовляти кадри, й ти в наступ, щ об потім ствердити, щ о ми безси л ьн і й ти д о п ерем ож ного кінця. С к аж е дех то, щ о це справа «генерального ш та б у «, хай він собі ламає гол ову над проблем ами стратегій, а ми роби м о те, щ о м ож ем о і як ум ієм о, х о ч згадані браки д ош к у л ь н о відчуваєм о. А л е в том у, власне, й біда, щ о наш а ем іґрація не сп ром ож на на свій «генеральний ш таб« у ділянці національного виховання, а радш е апатичне віднош ення загалу до ц и х питань не м о ж е п осу н у ти справи вперед. З алиш ається до ви бору: або далі йти ч е репаш ним х о д о м з дум кою , щ о «м ож е щ ось для у к р а ­ їн ства в р я ту єть ся «, або бити на сп ол ох і м обіл ізувати в сі сили на рятування цього загрозливого стану. Й деться про те, щ о наш е старш е юнацтво, чи то охоплене, чи ні організованим ж и ттям у м ол одечи х організаціях п от­ р е б у є Своєї української лектури й то в формі, яку та молодь звикла зустрічати в країнах свого поселення, у мові даної країни. Б еручи до уваги сп ец и ф ічн ість обставин, серед я к и х доводи ться ж и ти наш ій м олоді у вільном у світі й н аш у ви х ов н у м ету: сформувати молоду українську генерацію, здібну перейняти прапор боротьби за світлі ідеали укра­ їнської нації, ми м уси м о б у ти здатні на зуси л л я багато більш е, н іж те, щ о ми д о тепер робили. Для цього н еоб­ хідно, щ об наш і м истці слова й граф іки п риступали до вел и тен ськ ої праці з м етою п редстави ти українознавчі н ауки в при ступн ій і за хоп л ю ю ч ій ф орм і, достосован ій до »см а к у « і навичок суч а сн ої молоді. Це не означає, щ о н а ш у в и х ов н у л е к ту р у треба було б звести до рівня 7

» к о м ік сів «, чи подібних ін ш и х видань. Навпаки, н а ш у л е к т у р у п отрібно піднести на високий, але зрозум іл и й м олоді м истецький рівень, щ об вона могла у сп іш н о к он ­ к у р у в а ти з деш евим и еф ектам и розк л ад ової халтури . Ц е була б саме та зброя, п ро я к у бул а мова. П еред наш ими літераторам и для м олоді, як та к о ж пе­ ред м алярам и-ілю страторам и, ст оїть невікладне завдання: дати в рук и наш ій м олоді ф а сц и н ую ч у картину України, її славного б ур хл и вого м инулого, її героїчних змагань за ідеали Правди, краси і волі, її вел и к и х людей, з її к у л ь ­ турним и скарбами та природнім и багатствами. Н аш у істор ію в ж е найвищ а пора опрацю вати в її ф іл о со ф іч н о ви х ов н ом у аспекті, я к вияв д у ха ук р аїн ск ої нації в т іс ­ н ом у з в ’я зк у з істори чн ою м ісією У країн и на грані С х о д у і З аходу. П одібним представленням св оєї істор ії ж и д ів ­ ськи й нарід зум ів, м іж іншим, на п ротя зі ти ся ч ол іть зберегти св ою національну субстан ц ію в світі, н авіть без вл асної ок р ем ої держ ави. М оральні закони, я кі ск р у п у л ятно ж идам и зберігаю ться, м аю ть св ої глибокі картини в їхн ій істор ії, представленій в ф ор м і бор отьби добра зі злом і овіяні ж и д ів ськ ою ф іл о со ф іє ю «вибраного Б огом н а р оду«. Т у ф іл о со ф ію і ті м оральні закони, я к і ж и д ів ств о ви твор ил о в своїй стар озавітн ій істор ії, н е вдалося у су н у т и навіть при п ом очі хри сти ян ства, щ о св о єю п оя ­ в о ю зап очаткувал о н ову ер у в іст о р ії світу. Ж и д и зали­ ш и л и ся зі своїм »зу б за зуб, ок о за ок о«, а відки нули Х р и ста з ід еєю л ю бови ближ нього, п оск іл ьки та ідея заперечувала їх н є національне »я «, їхн ій національний світогляд. Т а не лиш це. Ця подивугідна нація зуміла скапітал ізувати св ою істор ію і передати її в н а у к у ц іл ом у світові. Нема, м абуть, у світі та к ої навчальної програми, яка не вклю чала б старовинної істор ії ж и д івськ ого на­ р од у в норм альне навчання. А скільки вел и ки х творів св іт о в о ї л ітер атури черпає св ою тем ати к у в іст о р ії ж и ­ д ів ськ ого народу, а скільки вел и к и х ф іл ьм ів м аю ть сю ­ ж ети з ц ієї істор ії. Це, очевидно, не залиш ається без н асл ідків на національну свід ом ість ж и д ів сь к и х гене­ рацій, як та к о ж на ф орм ування св іт ов ої опінії в к ор и с­ н ом у для н и х напрямі. Таєм ниця цього ж и д івськ ого прикладу, на наш у дум ку, полягає не так у надзвичай­ ній силі занотованих ними істори чн и х ф актів, бо п одіб­ ни х не бр ак ує в істор ії к ож н ого народу, як у наданні цілій їхн ій істо р ії особл и вої вартости, на я к у бул а здібна 8

нація з великим купецьким хи стом . їх н я історія, це історія «вибраного Богом н а р од у«, ф іл ософ іч н о глибоко обґрунтована. П еред нами виринає питання: н евж е ж ми не сп р ом ож ­ ні з н аш ої минувш ини та гли бокої хр и сти я н ськ ої к у л ь ­ тури зачерпнути т іє ї величі духа, сили й слави, якими на п ротя зі стол іть пиш алась У країна і в обороні я к и х кривавилась у боротьбі з наїзниками? Чи нема в нас к ом у перетопити т ієї докум ентальної сировини, я к ою є писані п ідручн и ки наш ої історії, у дзвін ку й голосн у м он ету гідну світового обігу? Чи не знайдуться в нас майстри слова і м алярські худ ож н и к и , ш о заставлять св о їх і ч у ж и х цікавитись У к раїн ою ? В ідповідь на ці пи­ тання м уся ть дати заторкнені круги. Без них, без май­ стрів слова й кисти, н іх т о н е всилі відп овісти на ці важ л и ві запитання. Спілка У к р а їн ськ ої М олоді відчуває м ож е більш е, н іж х т о інший, п е к у ч у п отребу саме так ої лектури , про я к у була мова. Центральна Управа С У М -у в ж е навіть зр о ­ била заходи, щ об започаткувати ці так д у ж е потрібні видання у ф ор м і м ісячн их кн и ж ечок «Ю н ац ьк ої Б ібл іо­ тек и ». К ори стаю ч и з нагоди Ш евчен к івськ и х Р оковин, запрош ено найбільш ого н аш ого ш евченкознавця, п роф . П. Зайцева, щ об підготував те к ст до п ерш и х ч оти р ьох ви п у ск ів про вел и кого Сина У країни. К н и ж ечки п л я н уєть ся видати з численними кол ьорови м и ілю страціям и. Дальш і ви п уски повинні охоп л ю вати собою весь ук раїн о­ знавчий цикль, щ об дати основні знання та зацікавити м ол одь до глибш их студій в том у напрямі. Р озум іється, щ о так заплянована видавнича діяльність вимагатиме, крім ф а х ов и х співробітників, та к ож вели­ к и х ф ін ан сови х засобів, я к и х п оки ш о у нас нема. П ри ход и ться , як звичайно, р озр а ховува ти на зрозум інн я гром адськости, яка завж ди не відм овляється ж ер твув а ти на добрі цілі. З другого бок у, це та к ож питання ти раж у, бо іл ю строван і видання к о ш ту ю т ь кількакратно дор ож че, н іж звичайні. Щ об уни кнути за -в и сок ої ціни, Ц У С У М -у ставить наголос на м асовість у розп овсю дж ен н і. Т ільки таким сп особом ці видання з м о ж у т ь сповнити призначену їм місію . К рім вн утр іш н ьо-ук р а їн ськ ої важ л и вости так и х видань, є щ е один аспект, який має не менш важ ливе значення. Це є ілю строван і видання з ук р аїн ськ ою тем ати кою в 9

ч у ж и х мовах. М аючи кліш і з ілюстраціями, м ож на буде заінтересувати ч у ж і видавництва перекладами з ук р а ­ їн ського та відносно деш евим к ош том випустити ті самі кн иж ечки чуж им и мовами. Була б це незвичайно цінна праця, п оскільки відомо, щ о поза дуж е рідкими вийнятками, досі не вдалось пропхати в світову м олодечу літе­ р а ту р у відом остей з україн ською тематикою. Т ом у теж не диво, щ о в загальному п ро У країн у в світі знаю ть менше, н іж тепер про К онґо, чи Ґану в А ф риці. Зокрема незвичайно важ ливим ф актом є набуття цих відом остей сам е м олоддю. Це вона, та молодь, завтра керуватиме різними ділянками ж и ття св оїх країн і від неї м ож на б у д е очікувати такого чи інш ого ставлення до наш ої справи. Щ о в том у напрямі досі зроблено? П оза особи с­ тими контактами наш ої молоді по ш колах і то не завж ди успіш них, бо та молодь часто не має потрібних відом ос­ тей, багато не зроблено. А пора в ж е щ ось більш ого і конкретніш ого зробити! Чи повищ ий плян вдасться зреалізувати, п окаж е близь­ к е майбутнє. У всяком у випадку, ми не м ож ем о стояти з закладеними руками й чекати до моменту, коли не буде для кого видавати згаданої лектури україн ською мовою . Не м ож ем о та к ож ж дати поки само ж и ття не р оз­ в ’я ж е поруш ен ої проблеми, бо воно напевно р озв’яза­ л о б її в наш у некористь, Т ом у то ж одний труд, ж одне зусилля не будуть за-великі, щ об, поки час, цю н ебез­ печну прогалину виповнити. За нас цього н іхто не зро­ бить, а це в ж е повинно нас заставити до праці. Я кщ о ми з цього мали б не ви в’язатися, то це не б уд е з наш ої вини. М и повинні зробити все, щ о тільки можна, щ об р о з в ’я зк у поруш еної проблеми поставити на належ ні рейки. »М ісяць Ю ного Сум івця« дає нам п ерш у нагоду для приєднання для наш их ідей якнайш ирш их кіл на­ ш ої громадськости, заінтересованих вихованням молоді. К ол и ж ці ідеї знайдуть загальне схвалення, то й реалі­ зація їх буде легша. Наш невмирущ ий Ш евченко писав: »Н а те вон о й лихо, щ об з тим лихом битися«. Знаючи в чом у полягає наше сучасне лихо, ми зуміємо, як за хо­ чемо, йому протиставитись. Даймо нашій підростаючій молоді відповідну лектуру!

Добрі ідеї сьогодні, е історіями успіхів завтра 10

Олена Заклинська ТАРАСОВІ В 100-ЛІТТЯ СМЕРТИ Триптих м отто: «розкуйтеся, братайтеся!« В Україні Ти, Б атьку, родився, полюбив і «найменшого брата«, за пророчі пісні, Ти за грати згпроторений, в м уках молився. Україна — у думах-писаннях, України майбутньої доля і народу невольного воля в образах, у Т в оїх малюваннях. Ти страж дав; протиставив рабові передвісник свободи і слави, щ об «правдиву, як Господа слово« розкувати у братній лю бові.

II.

м отто: жодну сльозу з очей к а р и х . . . « Ти, скриваю чи думи, в засланні про»сльозу з очей карих« склав мрію, ту краплину гарячу ридання над дітьми Твого серця леліяв. І недолю, оспіване щ астя у поезіях-дум ах, Тарасе, ми оплакали щ иро і рясно: і Ярему, Оксану і рясу. В сі рядки Твоїх співів спромож ні повторити молодшим Яремам, і л ю бов’ю і честю замож ні — з »К обзаря« силу духа беремо.

III.

мотто: »не забудьте пом’янути!* Ти навчив Україну л ю б и т и ... ми готові її боронити в ту хвилину, Наш Батьку, небесну, як зійде Світло Волі чудесне. У століття Твого »Заповіту« відгукнулися »Думи« по світу. Ми свідомі: »ким, защ о закутів — в Україні, Сибірі, В оркуті. А на вільній Землі Ваш інґтона величають Тарсса-П атрона Іскри Волі — не лиш в його мові, — всі народи: »не злим, тихим сл>овом« 11

ШЕВЧЕНКО ВЕЛИКИЙ СИН УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (До 100-тих рок ови н з дня смерти) Проф. П . САВЧУК Розкую ться незабсром Заковані люде. Т . Ш евченко І 1961 р ік е Ш евченківським Р оком . На протязі цього року українська нація буде вш ановувати й відзначати соту річницю з дня смерті Великого сина українського народу — поета й мистця, мислителя й пророка, ідеолога української визвольної боротьби Тараса Ш евченка, який усе своє ж иття віддав боротьбі з москов­ ським імперіялізмом за волю й національну незалежність свого народу. Але треба зазначити, щ о на рідних землях український нарід не матиме змоги сказати прилюдно і вільно слово правди про свого найбільшого й не йвірніш ого сина, про невтомну боротьбу за волю й національно-державну незалежність українського та інш их народів, поневолених М осковщ иною . Сучасна больш евицька М осковщ ина, як і раніше царська, забороняє говорити правду про великого поетс-борця, а з Ш евченка робить «однодумця і соратника великих російських революціонерів-демократів Герцена, Ч ерниш евського і Д обролюбова« (забули ще вставити Бєлін­ ського), » поборника друж би українського і російського народів« (див. «Радянська Україна« з 31 грудня 1960 p .). З поета- рево­ люціонера, борця за визволення України т с інш их поневолених М осковщ иною народів роблять звеличника м осковського колоніял ізм у. З іменем Ш евченка пов’язана ціла доба в розвитку не тільки українського, але й інш их поневолених М осковщ иною народів, революційна боротьба минулого століття. Ш евченко був сміливим новатором. Він відкрив баггто нових сторін і мож ливостей у напрямку революційного реалізму, як мистецького засобу й мето­ д у. Він підняв національний прапор революційного реалізму, який відповідав тим вимогам і завданням, що ставились перед літературою національного відродж ення. Цей правильний літерг турно-мистецький напрям Ш евченка підтвердили його сучас­ ники і ф ахово-позитивна критика яа його творчість, почавш и вж е з перш ого видання »К обзаря« 1840 р ок у.

12

Революційний реалізм Ш евченка був яскравим виразом його доби, справж нім означенням ч а су . Ш евченко був єдиним своєї доби, щ о вмів виразити в св о їх твор ах той критичний період в історії м осковської реакції царя М иколи І ., а разом із тим історії сусп іл ьн ої думки в У країні. Ш евченко один ум в глибоко бачити в душ ах свого народу його прагнення, розходж ен ня в політичнонаціональних питаннях між московським і українським народами. Сама доба видвигнула перед людьми передової думки: мислите­ лями, політикі ми, істориками, ф іл ософ ам и, письменниками, а та­ к о ж і економістами завдання — ш укання нових ріш ень у питанні суспільно-політи чн ого розви тку в тому задухові ф еод а л ьн о-к р іпооницької системи. Т о був час м осковського гніту і приниження л ю д ськ ої гідности україн ського народу, як і інш их поневолених М осковщ и ною народів; час боротьби народних мас за відновлен­ ня нац'онально-політичних і держ авн их пре в україн ського народу й ж ор сток а протидія цій боротьбі; час народних, психологічних зруш ень, який іш ов безпосередньо за ф ранц узькою револю цією кінця X V III стол . Том у маємо право сказати, щ о Ш евченко був виразником дум ок передових людей свого ч асу; був органом і представником свого суспільства і ч асу; був усім своїм єством ггоєднгсний світоглядово, д ух ово й ідейно-політично з своїм наро­ дом, був його символ і виразник у с іх його дум і баж ань!

II

Тарас Ш евченко народився 9 березня (25 лю того за старим ети л .) 1814 р оку в селі М оринцях (не в с . Кирилівці) кол . З ве­ н игородського повіту, на К иївщ и н і. Б атько його Григорій і мати К атерина були кріпаками поміщ ика В . Е нґельгардта. Б сть к о і дід Тарасів були письменними, щ о характеризувало в той час ш ляхетність цього р од у. Час, коли народився Тарас, б у в д у ж е тяж ким, бо саме закінчувалася війна з Наполеоном (1812-1814 p p .) і край, зокрема Україна, був спустош ений і зубож ілий, а народ наш страж дав у кріп гцько ф еодальном у — м осковськом у ярмі. В 1816 році сім ’я Ш евченка переїздить до с . Кирилівки, того ж повіту, звідки був родом батько Т араса. В цьом у селі проходили дитячі роки Т араса. Тут і та бідна кріпацька хата, яку Ш евченко намалював і згадує: Мені аж страш но, як згадаю О ту хатину край се л а . . . б о ж иття в тій хаті — ф еодал ьн о-кріпосни цькій м осковськ ій систем і — бул о ненависне, ж орстоке, про яке поет далі пиш е: Там матір добрую м о ю ,. Щ е молодую — у могилу Н уж да та праця полож ила. Тгм батько, плачучи з дітьми (А ми малі були і голі), Не витерпів л и хої долі, Умер на панщ ині. (»Я к би ви зналия). Одначе з малюнка бідної хати і слів поета не треба п он и ж у­ вати гідности роду Ш евченка, бо тоді м айж е всі ш ляхетні роди були в подібних х а та х . Ц ьому спричинялася, як і тепер спричи­ няється, імперіялістична М осковщ ина, щ о руйнувала й руйнує 13

економічне, політичне й духово-культурне життя поневолених нею народів, зокрема і найбільше Україну й її народ. Тому треба ствердити (на підставі досліджень), що рід Шевченка був культурним і шляхетним, як і багато інших українських родів, які були принижені Московсько-кріпацькою неволею, хоч ніколи й найтяжчі умови життя під окуантом не вбили в них національ­ ної ідеї волі й державної незалежності та гідності українського народу. Майбутній великий поет Ш евченко ще з дитинства полюбив українські народні пісні, весь фолкльор українського героїчного народу, щ о віками боровся й бореться за свою волю . Він вироб­ ляв на підставі цього, пізніше, свій початковий, революційний світогляд. Багато він наслухався оповідань від свого діда та любувався піснями своєї матері і сестри Катерини, яка була для нього найщирішою виховницею й дорадницею. Український фолкльор збагачував і розвивав природну, багату уяву, а далі поетичну фантазію Тараса. Він почав складати вірші, в яких оспівував недолю українського народу, його минулу героїку і волелюбні психологічні риси християнського світогля­ ду. Щ е дитиною природня допитливість і кмітливість збуджували в Тараса ж адобу все знати, все бачити. Він своєю допитливістю не раз подивляв батьків та знайомих. Він хотів знати навіть природні явища, щ о не завж ди приходили до голови старшим лю дям. Деякий час (у 1824 році) Тарас чумакує з батьком. Побував у Звенигородці, Умані, Єлисаветграді (тепер Кіровоград) та інших містах. Після смерти батька (1825 рік) Тарас іде до дяка Б огорського як »ш коляр-попихач«: носив воду до школи, опалював, обслу­ говував дяка, читав замість нього псалтир над померлими, але поруч з тим продовжував навчання. Тарас читав книжки, щ о були в дяка, зокрема захоплюється »Енеїдою« Івана Котляревсь­ кого, про якого він пізніше написав прекрасний вірш »На вічну пам’ять Котляревському», де увічнив його такими невмирущими словами: Будеш, батьку, панувати, Поки ж ивуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе яе забудуть! В тому ж періоді (1826 рік) Тарас захоплюється малюванням і переписує твори Григорія Сковороди в свою книж ечку: >

І зроблю Маленьку кн и ж ечку. Хрестами І візерунками з квітами Кругом листочки обведу Та й списую С ковороду. Тяж кі умови в дяка Богорського змушують Тараса покинути його й шукати інших малярів. Він побував у м. Лисянці, в с . Стеблеві, в с. Тарасівці, в с. Хлипківцях та інших, ш укаючи малярів, щ об учитися. Хлипківський маляр надіслав його у Віль­ шану за дозволом до його пана. Дозволу Тарас не одержав, а був забраний »козачком« до двору поміщика Енґельгардта, з яким побував (1829-1830 p p .) у Києві, Вільно та інших містах, як кімнатний слуга.

14

КОБЗАР З ІІОВОДИРЕМ М алюнок Т . Ш евченка 1843 р.

15

Під час свого слугування в Енґельгардта, вія малював і писав, за щ о не раз був караний. Одначе ніякі кари не відбили в Тар. са охоти й бажання до малювання й писання.

1831 року до Петербурга прибуває П . Енґельгардт, якого зму­ сило польське повстання 1830-31 pp. переїхати з м. Вільно. За ним прибули слуги, серед яких був і Тарас.

III

В Петербурзі розпочався новий період життя і творчости Тараса Ш евченка. В 1832 році Енґельгардт законтрактував Тараса в майстра живописного цеху Ширяє ва в Петербурзі, бо в ті часи практикувалось по великих поміщицьких дворах мати своїх без­ платних мистців-кріпаків. В Ш ирясва були дуж е тяж кі умови навчання для Тс раса, але він знаходив час для своєї творчої праці: малювання й писання. Там ж е Тарас знайомиться з творами деяких московських пись­ менників. Це було перше його, дещо ширше, знайомство з художніми творами. В 1833 році Ш евченко намалювгв портрет поміщика П . Енґель­ гардта (акварель), який зберігасться в Державному музеї Т . Ш евченка в Києві — ДМШ . В 1834 році намалював (акварель) портрет невідомої жінки (оригінал зберігається в Д М Ш ). В 1835 році Ш евченко знайомиться з земляком українцем Ів: ном Сошенком, студентом петербурзької Академії мистецтв, який, ознайомившись із малярськими творами Тараса, виявив у ньому великий талант і порекомендував йому малювати з натури, аквареллю. Тарас послухав поради й мглював з натури, беручи для позування (натурщиком) свого земляка Ів. Нечипоренка, кріпска Енґельгардта. В цьому ж році Ш евченко намалював, з історичної тематики, » Смерть Люкреції« (туш, перо), оригінал зберігається в ДМШ . В 1836 році намалював композицію «Олександр Македонський виявляє довір’я своєму л;кареві Філіггпу« (акварель, туш, перо). Малюнок виконано на конкурс Академії мистецтв на одержання золотої медалі; намалював «Смерть Олегс.« (туш), «Смерть В ірґілія« (акварель, туш ). 1836-1837 pp. намалював «Смерть Богдана Хмельницького» (туш, перо і пензель). (Ориґінали останніх збе­ рігаються в ДМ Ш ). В Ш иряєва інколи вечером улаштовувалися літературні читан­ ня, на яких колишній кріпак, вихованець Академії мистецтв, І. Зайцев читав і деклямував різні твори, а Ш евченко слухав з другої кімнати, двері якої були відкриті. Ці читання й деклямації мали позитивний вплив на Ш евченка. Дружні відносини Ш евченка з Сошенком продовжувалися;) останній познайомив Ш евченка з Євгеном Гребінкою, який запрошував Тараса до себе, давав йому читати книжки додому та знайомив з літературою як з московською, так і з європейською. Євген Гребінка вмів оцінити природній талант Ш евченка і, щ об такий талант не змарнувався в кріпацтві, поміщицьким по­ пихачем, знайомить остс ннього з видатними й упливовими на той час особистостями В . Григоровичем, О. Венеціяновим, К . Брюлловим, В . Ж уковським та іншими, які й допомогли вику­ пити Тараса з кріпацтва.

22 квітня 1838 року викуплено Тараса Ш евченка з кріпацтва. Того ж місяця Шевченко, одержавши відпускну, яка робила 16

кріпска вільною людиною, вступає до А кадем ії. Згодом Ш евчен­ ко згадує в своєм у » Ж урналів: »Я із брудного горіщ а, я, малень­ кий замурза, на крилах перелетів у чарівні залі А кадемії м ис­ тецтв* . П роф есор К . Брюллов стає близьким другом Ш евченка. Він ж и ве деякий час на квартирі в Брюллова, користується його майстернею, бібліотекою ; позичс.є в знайомих Брюллова книж ки до читання. До цього додаємо, щ о п роф есор А кадем ії мистецтв К арло Брю ллов був ліберальних поглядів, ставився неприхильно до М иколаївської реакції в соціяльному питанні. К рім цього, Брюллов саме тоді повернувся з закордону, де бачив вільні погляди в соціяльно-політичній структурі держ авної системи. П оступові соціяльно-політичні думки передових м уж ів європей­ ськ ого суспільства мали відповідний вплив на світогляд Б рю л­ лова, щ о сприяло позитивному стсвленні до Ш евченка. В цій сприяючій обстановці Ш евченко, наполегливим читан­ ням і відповідними студіями з різних галузей наук, набуває великого наукового знання, щ о робить його високо освіченою людиною ч асу. В цій ж е, повній натхнення обстановці, Ш ев­ ченко винош ує свої задуми поетичних творів; про щ о пізніш е каж е: «П еред його чудовими творсм и я задумувався і леліяв у своєм у серці свого сліпця К обзаря і своїх кровож адн их «Гайда­ маків* . В тіні його прекрасної розкіш ної майстерні, як у пеку­ чому димом степу наддніпровськім, передо мною маячіли м ученичі тіні наш их гетьманів. П ередо мною розстелявся степ, засіяний могилами. Передо мною красувалася моя прекрасна, моя бідна Україна, в усій непорочній мелянхолійній красоті своі!й«. Треба сказати, щ о Ш евченко в цей період набув чимало прия­ телів та знайомих, з якими він вів розмови на різні мистецькі, н аукові та літературні теми, щ о давало йому пош ирення й поглиблення свого кр угозор у. В ін знайомиться із Ш темберґом, то­ варишем по Академії мистецтв, який дуж е поваж ав і любив Ш евченка. Разом з К . Брюлловим і В . Ш темберґом Ш евченко відвідував театри, м узеї тощ о, зокрема з Ш тембеґом . П оруч м слярських праць 1838 року, які намалював Ш евченко, датую ться в цьому році поетичні його твори, як »Думка« (»В ітре буйний, вітре буйний«), »На вічну пам’ять К отляревськом у», »Думка« (»Т ече вода в синє море«), які вперш е були надруковані в альмгнасі »Л астівка«, 1841 р .

1838 роком датується поема »К атерина« з присвятою В. Ж у ­ ковськ ом у в пам’ять викупу Ш евченка з кріпацтва — 22 квітня 1838 р ок у. В 1839 році Ш евченко досягає величезних успіхів у ж ивописі, за щ о був відзначений А кадем ією мистецтв і нагородж ений срібною медалею за малюнок з натури. В 1840 і 1841 p p . од ер ж ує тгк і ж нагороди за малюнки: »Х л оп ец ь-ж ебр ак, щ о дає хліб собаці« та »Ц иган ка-ворож ка«. В 1840 році вийш ла перша збірка поезій Ш евченка »К обзар«, який викликав величезне захоплення з боку україн ського суспіль­ ства та ш ирокі відгуки тогочасної п реси. В 1841 році виходить окремо к н и ж кою революційна поема Ш евченка »Гайдамаки«, на яку, крім позитивної критики, появилася в »О течественних за17

КИРГИЗЬКА ДІВЧИНА Малюнок Т . Шевченка

18

пісках«, неґативна критика В. Бєлінського, московського критика, ворога розвитку української національної літератури і живого українського слова, що відродилося в невмирущих твор: х Ів. Котляревського, Т. Шевченка, Гр. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка та інших ідейних синів і дочок української нації.

IV

Поява творчости Тараса Ш евченка знаменує собою нову добу в розвитку історії україн ської націонс льної л ітератури. Творча спадщина Ш евченка, полум’яного патр'ота, поета-борця і рево­ люціонера, щ о боровся за волю й національно-держ авну незалеж ­ ність свого україн ського народу, являється тим ідейним револю ­ ційним прапором, який високо несе не тільки весь український не рід, але й інші поневолені М осковщ иною народи. Б о Ш евчен­ ко закликав поневолені народи: Борітеся — поборете: Вам Бог помагає; За вас сила, за вас воля І правда святая! (»К авказ«) Ш евченкові ідеї просякнуті духом великого гумгніста до поне­ волених народів і непримиренного противника супроти пригноб­ лювачів національної гідности; він звав до боротьби з деспотиз­ мом, за соціяльну і Б ож у справедливість і політичну незалеж ність. Великий талант із Б ож ої ласки, Ш евченко творить високом ис­ тецькі твори на базі усної народньої творчости і ж ивого народнього україн ського слова, щ о з-п ід національно-політичного м осковського гніту виростало в могутню си л у. Те національне слово зробило його виразником могутніх творчих сил українсь­ кої нації перед усім світом. Н адзвичайно великий мистецький дар і ш ирокий політичний кругозір Ш евченка, був уособленням духа, психологічних по­ чуттів, баж ань і стремлінь усього українського народу. В есь національно-політичний ідеал українського народу був у Ш ев­ ченкові, а весь його творчий вияв національно-визвольних іде­ алів був і є душ ею українського народу. Геній Ш евченка — це ідейно-творче д ух ове нерозривне поєд­ нання україн ського народу: Ш евченко — український народ — Ш евченко! Т ворчість Тараса Ш евченка становить собою одну з прекр: с них сторінок історії духової культури українського народу; вона збагатила також світову літературу і мистецтво. Ш евченко за­ сл уж и в славу найбільш ого поета України, який відродив укр їнську літературу, піднявши її на новий, вищий ступінь розвитку. Ш евченко в українській п оезії відзначається тим, ш о він у добу ж ор сток ої м осковської реакції царя М иколи І ., змалював у невмирущ их мистецьких образах передові патріотичні ідеї, відповідаю чі духові й світоглядові українського н: іроду; щ о явився основополож ником україн ського революційного реал'зм у X I X ст. В нерівній революційній боротьбі з М осковщ иною за україн ські національно-визвольні ідеали він віддав усе своє ж иття. Він відновив, збагатив і поставив на п ’єдестал визнання 19

українську живу народню мову, витворивши її на чудову літе­ ратурну мову. П алкий патріот України, Ш евченко ненавидів М осковщ и н у як злобного поневолю вача ук р а їн ськ ого н ар оду. Н епримирений в о ­ рог і безпощ адний викривач сам одерж авно-кріп осн иц ької си сте­ ми, Ш евченко в той ж е час був переконаним прихильником револю ційної солідарности поневолених народів у їх бор отьбі з м осковськи м деспотизмом. Він р іш уч е виступав проти п ан ую чих вер хів м оск овськ ої бю р окр атії в У країні, яка ставилась до у к р а ­ їн ського народу гірш е ніж д о тварин, і р о з’ятрувала між ук р а їн ­ цями вор ож н еч у. Ш евченко саркасти чно картав зм осковщ ених українців, щ о забули ч и їх вони батьків діти, »ким і защ о закуті« їхн і брати; називаючи таки х «м осковським бол отом «. Образ Ш евченка — натхнення визвольних ідей — був і залиш иться яскравим втіленням невм ирущ их традицій боротьби за національну н езалеж н ість. Ш евченко заслуговує на всен а ціональну л ю бов як геніяльний мистець і як видатний р евол ю ­ ціонер, який своїм самовідданим подвигом в ім’я національного і соц іал ьн о-пол іти чн ого звільнення св ого краю й народу сприяв боротьбі за його щ асливе й світле майбутнє, в новій, вільній сім’ї. Том у весь український нгрід клонить свої голови перед без­ смертним д ухом Генія У країни, Тарасом Ш евченком , у соті роковини з дня його смерти і вірить у його заповіт, щ о В стаке Україна, І розвіє тьм у неволі, Світ правди засвітить І помоляться на волі Н евольничі д іт и . П р о ф . Павло С авчук

Коли хтось пропонує собі зробити щось доброго, не повинен чекати, щоб люди підобрали каміння з його шляху, але спокійно сприймати факти, що можуть йому їх ще докинути. Господь дає нам горіхи, але не лущить нам їх. Насправді не мож ете заощадити часу? Ш.о ви можете зробити, це достосуватись так, щоб з кожішї вільної вашої хвилини витягнути максимум. Ми не є тільки архітектами нашої будови. приготовляти цемент і самі класти цеглу. Вірити — це бути сильним. це потужність!

Ми

мусимо ще

Сумнів підкошує енерґію.

Віра —

Ви переконаєтесь завжди, що оптимістична і позитивна постава вам допомагає не тільки працювати, але також поступати в усьому, що ви творите.

В поневоленій Україні

Москва вимагає ще більшого визиску молоді А. М ИКУЛИН У Києві, в палаці спорту, рядку денному пленуму це пи­ тання офіційно мало назву: відбувся 15-го і 16-го лютого »Про підсумки січневого (1961 ц. р. X III пленум Ц К комсо­ р .) пленуму ЦК КПСС, січне­ молу в Україні. На пленум вого пленуму ЦК КПУ (1961 високих наглядачів над укра­ р .) та IX пленуму ЦК BJIKCM їнською молоддю були запро­ і завдання комсомольських ор­ шені т . зв . хрущ овські маякиганізацій республіки у здійс­ »передовики« молоді в сіль­ ськогосподарськом у виробниц­ ненні заходів по дальш ому роз­ тві — кукурудзоводи, буряковитку сільського госп одарства». Десятки років м осковськог.оди, тваринники, механізато­ больш евицька пропаганда тру­ ри, а також секретарі сіль­ ських райкомів комсомолу, сек­ била в фанфари про «вели­ чезні успіхи« С О Ц ІА Л ІС Т И Ч Н О Ї ретарі колгоспних і радгосп­ них комсомольських організа­ економіки, зокрема в галузі розвитку індустрії та сіль­ цій, молоді спеціялісти сіль­ ського господарства, науковці ського господарства, десятки років М осква переконувала — всього близько 10 т и с . осіб українську молодь, щ о її маВ пленумі брали участь і най­ вищі партійні наказодавці в теріяльний стан «значно по­ ліпш ився» . Але на ділі підУкраїні — М . Гречуха, І. К а ­ занець, Д. К оротченко, М . П одсовєтська економіка зайшла в горний, І. Сенін, В. Щ ербисліпу вулицю й це змушений цький, М. Бубновський, А . був ствердити і січневий пле­ нум Ц К КПСС в 1961 році, на Скаба та головний московський зверхник над підсовєтською якому криза сільського госпо­ молоддю, перший секретар ЦК дарства в Україні розгляда­ К СМ С . П авл ов. лася як окреме питання. Х р у ­ Головним питанням, щ о р оз­ щ ов у своїй довж елезній про­ глядалося на пленумі, було як мові на пленумі в М оскві при­ примусити українську молодь, ділив окремий розділ спеціяльщ об її руками рятувати сіл ь­ но Україні, без якої М осков­ ське господарство поневоленої щина не м ож е існувати. Щ об України, щ об витягти його з замаскувати перед світом ціл­ тієї кризи, до якої допрова­ ковитий провал колективізації дила його м осковсько-бол ьш ета глибоку кризу п ідсовєтвицька колективізація. На по­ ського сільського господарства, 2 £

Х рущ ов навіть вигадав спе­ ціальну ф орм ул у. Він сказав, іцо хоч сільське господарство СССР й має величезні успіхи, але його темпи щ е відстають від всезростаю чого попиту на­ селення країни. А тому, — говорив Х рущ ов, — потрібно, щ об виробництво продуктів спож ивання перевищ увало їх попит населенням. З цього і.иходить ніби українське на­ селення щ ороку заможнішае, матеріяльно ж иве ліпше, п о­ пит його на продукти сп ож и ­ вання збільш ується, та лихо ніби в тому, щ о темпи розвит­ ку сільського господарства в ід ­ стають від темпів попиту. Тим Х рущ ов хотів приховати кри­ зу та брак продуктів в С С С Р . На пленумі Ц К в М оскві Х рущ ов лаяв Україну за те, щ о вона не виконала держ ав­ них плянів грабунку-заготівлі сільськогосподарської п родук­ ції, П одгорного назвав бр еху­ ном. К альченка — гускою , а українське селянство — зло­ діями. На пленумі Ц К комсомолу в К иєві головну доповідь В И Г О ­ ЛО СИВ перший секретар ЦК К С М Ю . Єльченко. — «С ьо­ годні ми зібралися в цьому палаці. — сказав Єльченко, — для обговорення дуж е важ ли­ вого питання, щоб, виходячи з ріш ень січневого пленуму ПК КПСС, січневого пленуму Ц К К П України та IX плену­ му Н К В.ТГКСМ, проаналізува­ ти діяльність комсомольських опганізацій республіки і на­ мітити конкретні ш ляхи ак­ тивної участи комсомолу У к ­ раїни в дальш ому розвитку сільського господарства*. З п ро м о в и Єльченка, його «ана­ лізи» та виступів на пленумі інш их п р о м о в ц і в довідуємося досить цікаві речі, які катего­ рично заперечують м осковське брехливе твердження, щ о м о­ лодь України з великим нат­ 2 2

хненням будує т . з в . комуніс­ тичне суспільство, згуртована навколо компартії, ідейно пере­ виховується, з ентузіязмом від­ гукується на заклики м осков­ ського окупанта і ін. Н авпа­ ки, аналіза фактів, наведених на пленумі, свідчить про впер­ ту боротьбу україн ської мо­ лоді проти московського поне­ волювача, а в комсомолі, п о­ дібно як і в компартії, квітне брехня, окозамилювання, ф ал ь­ сифікація, ш ахрайство і т . д . Влучно говорить українська приповідка, щ о риба смердить від голови! Смердячою головою в Україні є м осковська ком­ партія та її відпоручники, та­ ким смердячим д ухом тхне від Ц К комсомолу та його низо­ вих наглядачів над україн­ ською м ол оддю . Єльченко ви­ хвалявся на пленумі, щ о ЦК комсомолу в Україні впорався із зобов’язанням перед М орк­ вою про запроторення україн­ сь к ої молоді на казахстанську цілину та на будови П івночі і Далекого С ходу. Впорався та­ к ож ЦК і в справі направ­ лення молоді в колгоспне та радгоспне тваринництво, кон­ трактації та вирощ енню телят і кролів, по озелененню ш ля­ хів і ін ., але не виконав пляну по врож айності кукурудзи, відгодівлі свиней і розвитку птахівництва. Дійсно. Ц К К СМ »впорався«, але як? Замість того, щ об уможливити україн­ ській молоді студіювати у ви­ соких ш колах і спеціяльних середніх ш колах (технікумах), комсомол погнав українську молодь в свинарники, телят­ ники, корівні, вирош ення те­ лят і к р о л і в було наказано р о­ бити піонерам та підліткам в часи після навчання в ш колі; на озеленення ш ляхів, садж ен­ ня садів і виноградників гнав українську молодь в дні від­ починку, навмисне оголош ую ­ чи різні »суботники« та «не­ дільники» .

ЦК комсомолу в Україні самовільно пообіцяв М оскві від імені україн ської молоді (хто йому дав таке право?) відгоду­ вати 5,2 млн. голів свиней — відгодовано лише 4,6 млн., за­ мість 50 млн. голів птиці ви ­ рощ ено на молодіж них ф ермах 46 млн. М олодих доярок при­ мушено було взяти високі зо­ бов’язання по надою молока, але вони його не виконали, бо вони не баж аю ть працювати на окупанта — це перш е. А друге, комсомол не запитував у них про те, чи ті зобов’язан­ ня реальні та чи доярки вза­ галі баж аю ть брати на себе накинуті згори соцзобов’язання. Усім молодіжним ланкам Ц К комсомолу накинув вига­ дані в кабінетах соцзобов’язання по вирощ уванні ви соки х урож аїв кукурудзи, але одна справа сидіти в бю рі і вига­ дувати їх на папері, а інша — практично їх виконувати. Па­ перами мож на наказати, щ об кож ний качан кукурудзи мав 5 клр. зерна та папір е па­ пером. В 1960 році в Україні була велика посуха, снігу ви­ пало мало, дощ ів майже не бул о. З хр ущ овської цілини протягом літа віяли ж ахливі суховії, чорні порохові бурі --озимина і ярина були знищ е­ ні. К олгоспи і радгоспи де­ кілька разів пересівали орні площі, сіяли просо, гречку, к у ­ курудзу, та су ховії знову їх винищ или. Очевидно, справа полягала не тільки в природньому лихові, бо головним зло­ чинцем є окупант України, який накинув силою соц іялістичну систему сільського госп одарства. С ільськогосподар­ ського реманенту та добрив увесь час бракує, для ви ко­ нання держ авних хлібозаготі­ вель в колгоспах під мітлу заметено навіть насіневе зер­ но. Х удоба стоїть голодна, тва­ ринницькі ферми без дахів і

дверей — худоба загибає, ніхто не цікавиться чи український селянин має сьогодні щ о по­ їсти, а коли й має, то щ о? Турботи партії і комсомолу про матеріяльний добробут поля­ гаю ть на тому, щ об селянин від ранньої зорі до пізньої ночі тя ж к о працював у кол­ госпі, а вечорами та під час перерви на обід різні партійні агітатори прищ еплюють йому комуністичну отруйну п си хо­ логію, а до того щ е й бре­ ш уть, щ о ж ити тепер стало к р а щ е. Яке ж це кращ е ж и т­ тя, коли навіть сам Х р у щ ов у своїй промові признався, щ о в продаж і немає молока, м’яса і масла, люди ви стою ю ть в довги х чергах, і на » одних мо­ ральних ф акторах комунізму не зб у д у єш . . . « Для нас є яс­ ним і цілковито зрозумілим, щ о вигаданого м арксизмом -ленінізмом комунізму не збудуєш ні моральними, ні матеріяльними факторами, бо він є анти­ народній нормальній лю дській спільноті, антинаціональний і заперечує незаперечне — існу­ вання В ищ ої Сили — Б ога. Подгорний на партійному пленумі у К исві признався, щ о й хрущ овські матеріяльні ф актори виглядають в У к ра ї­ ні дуж е мізерно, н ап р., на К иївщ ині українськом у селян­ ству в колгоспах на трудодні видали мізерну кількість греч­ ки, але ж ито і пшеницю м усіли здати на держ авну заго­ тівлю . В багатьох областях України щ е й до цього часу ані грошей, ані зерна колгосп­ никам на трудодні не вида­ вали. Самозрозуміло, в таких ум овах окупаційного ж иття навіть лояльно наставлена до компартії людина збун ту єть ся . А ле за Сльченком, головна при­ чина глибокої кризи сільського господарства в Україні та не­ виконання перед партією різ­ них соцзобов’язань полягає не 23

в окупації України та понево­ ленні української молоді, а в тому, щ о бю ро і секретаріят ЦК комсомолу не контролював виконання зобов’язань молоді, не проявляв вимогливости до обкомів і райкомів ком сом ол у. Іншими словами — стояв ли­ ше з одним канчуком над спи­ нами української молоді, а «по­ трібно було б 3-5 канчуків«(!), ось до чого договорився Єль­ ченко . З доповіді Єльченка довідує­ мося про дійсно жахливий ви­ зиск української молоді під московськими канчуками. У 1954 р. молодь України при­ мушена була вирощувати к у ­ курудзу на площі 100 тис. гек­ тарів, а в 1960 р . — 23 тис. молодіж них ланок вж е ви ро­ щ ували кукурудзу на 3 млн.

200 тис. гектарів, пересічно 140 га на одну ланку або 10 гектарів кукурудзи на одну молоду людину. Це навіть гірш е за визиск; це — ка­ торга! Так зв. «капіталісти» в А ф риці на різних плянтаціях так не визискують к о л о ­ н іа л ь н і народи, як визискує М осква українську молодь. Та М осква не тільки визискує, але ще й бреше, щ о україн­ ська молодь ж иве «радісним, щасливим і вільним ж иттям«, щ о вона «безмежно дякує за турботи компартії« та скрайно ненавидить «бурж уазних» у к ­ раїнських націоналістів, які ні­ би прямують до того, щоб на­ кинути їй капіталістичне ярмо і неволю колоніялізму. Як в і­ домо, Х рущ ов вирішив пере­ творити пшеничну Україну на кукурудзяну країну, а укра­ їнську пшеницю заступити збіж ж ям цілини. Говорив про кукурудзу на пленумі ком со­ молу й Єльченко. Він заявив, щ о головним напрямком у ком­ сомольській роботі повинно бу­ ти різке підвищення врож айности кукурудзи, бо без цього 2 4

не можливий дальший розви­ ток зернового господарства У к­ раїни. Дійсно логіка — сотка­ ми років Україна плекала ж и ­ то й пшеницю, уславилася своїм високоякісним збіж ж ям на весь світ, а за колективної сіл ь­ ської господарки виявилося, щ о зернове господарство Ук­ раїни врятує лише одинока хрущ овська кукурудза! Х р у щ ов нптгпзав шпб v і яві р. в У к паїні під к ук уру д з'' на зерно було посіяно 3 млн. гектарів, а з кож ного гектара обов’яз­ ково одержати по 50 центр, зерна. ЦК комсомолу в У краї­ ні «уклінно попросив« партію призначити спеціяльно для мо­ лоді України 1,2 млн. гектарів, на яких вона обіцяє виростити по 50 і більше центнерів к у ­ курудзяного зерна. Самозванці-цекісти не запитували у к ­ раїнську молодь, баж ає чи не баж ає вона вирощ увати ка­ чанисту »королеву« Х рущ ова, а знову, як і минулого року, сиділи в бю рах і вирішили на­ кинути силою українській мо­ лоді нові соцзобов’язання, для чого й був скликаний в Киові X III пленум ЦК КСМ в У к­ раїні . Вказуючи на приклади ком­ сомольських наганячів в ЗаставнІЕському районі Черніве­ цької області, Радехівськом у — на Львівщині. С таро-Б еш івоькому — на Донбасі, Н овоМ осковськом у — на Дніпропет­ ровщині та Ємільченському — на Ж итомирщині, де молодіж ­ ні ланки день і ніч муєіли пра­ цювати на кукурудзі, Єльчен­ ко звинувачував комсомоль­ ськи х верховодів інших облас­ тей, що вони іґнорували орга­ нізаторську роботу серед мо­ лоді, не тлумачили кож ном у юнакові і дівчині, щоб вони обов’язково виконали свої зо­ бов’язання. А коли б щ одня тлумачили, мололи язиком, агі­ тували і пропаґували — зобо-

в ’язання напевно були б ви­ конані, — так виглядає з про­ мови Є л ьчен ка. Та Єльченко >-забув« навести в своїй п ро­ мові один ф акт, який вказує на те, якими методами різні партійні і комсомольські на­ глядачі роблять »передовиків« сільського господарства, т. зв. хр ущ овськи х м аяків. Цей ф а кт за «Правдою України« за 2-го лю того 1961 р . подамо ми. Стаття називалася: »Дутая слав а « . В колгоспі ім . Суворова В асильківського району на Дніпропетровщ ині звенова О лек­ сандра К рутяк зобов’язалася виплекати на кож ном у гектарі по 500 центнарів цукрових бу­ ряків. А л е згодом виявилося, що соц зобов’язання виконані не б у д у т ь . Щ об зробити з К рутяк передовика бригадир П. Ткаченко зарахував до врож аю її звена й буряки, щ о зібрано й іншими звенами. К рутяк вміщ ено на районну »дош ку пошани« і премійовано як передовика. Та молодь ба­ чила, як К рутяк возила вночі ч уж і буряки на приймальний пункт і викрила це ш ахрай­ ств о. . . Я кщ о вірити повідомленням обком у ком сом олу Вінницької області, справи по вирощ уван­ ню кук урудзи стояли там блис­ к у ч е . Згідно зі звітом обкому, в області працювало 756 моло­ діж н их ланок, більш ість з яки х виконала і перевиконала накинуті їм зобов’язання, зіб­ равш и з кож ного гектара по 35-40 ц ен т. зерна кукурудзи та по 400-500 цент, зеленої ма­ си на площ і 138 ти с. га. Але все це не відповідає д ій сн ості. »О бком комсомолу Вінницької області займався балаканиною, закликами, паперовими нака­ зами, директивними вказівка­

ми під час гастролерських ви­ їздів на місця, але коли йому на це вказали він вдає, щ о не розуміє, чого від нього х о ­ чуть», — заявив Єльченко на пленумі. Перший секретар В ін­ ницького обком у комсомолу, Таран, цеківських наказів не виконав тільки через спротив молоді на В інниччині. Не виконала накинених соц з обов’язань також молодь За­ карпатської, Сталінської. О десь­ кої, Запорізької, М иколаївської, Л уганської, Х арківської, Сум­ ської та інш их областей У к ­ раїни. У країнська молодь різ­ ними ш ляхами відмовилася ви­ конувати накази м осковськи х зверхників, а якщ о й ви кону­ вала, то лиш е для того, щоб приховати свій спротив, обду­ рити окупанта, дати йому від­ січ на інш их ділянках ж и т т я . У країнська молодь таких об­ ластей як Ж итомирська, Л у­ ганська, М иколаївська, В ін­ ницька, Х ерсонська, Ч ернігів­ ська, Закарпатська та Одеська не виконали призначених їм плянів по відгодівлі свиней, птиці і кролів, в П олтавській області молодіжні ланки одер­ жали найнижчий урож ай к у ­ курудзи — по 10,1 цент, з гектара, Ч ернігівський обком комсомолу дав зобов’язання ви постити 3 млн. голів гусей, а молодь відмовилась, і ви рос­ тила тільки 263 ти с. ш тук . Д уж е багато говорив най­ вищий наглядач над україн­ ською молоддю Єльченко, за­ кликаючи юнаків та дівчат ви­ конати і перевиконати мос­ к овськ і гіляни, щ об витягти соціялістичне сіл ьське госпо­ дарство з кризи та вдовольни­ ти ненажерливу М осковщ ину українськими продуктами сп о­ ж ивання . А . Микулин

2 5

Олена ЗАКЛИІІСЬКА

МОЇЙ МАТЕРІ Прости, М атусю дорога, прости своїй дитині у сі провини і забудь невдячності невинні. Впродовж ночей і днів свій труд, а скільки сил та вміння святиш Ти нам, нам діточкам, тремтиш за покоління. Враж ає серденько Твоє в нас необачне слово, — Ти лиш помолишся за всіх, прощ аєш нашу м ов у . Трепетна ніж ність і любов Твоя нас зогріває, леліяна в теплі душ а дитини дозріває. Далеко ласка Твоїх слів простелює дорогу і зберігає від нещасть Твоя пересторога.

! '*/

Пестливий дотик добрих рук нам рідний, незабутній, утихомирює жалі, вінчає хрест майбутній. Цілунок Твій, цілющий мов, злагіднює всі рани; слова повчальні і терпкі, буває, рвуть кайдани. Д ух віщ ий провісти життя у серці сходить т и х о . . . і Ти відчуваєш навіть в сні, де дітям грозить лихо. Любов, пошану винні всі Тобі, М атусю, діти і піклування про ж иття Твоє в осінні літа. М атусю ! Господа молю за кож ний з Твоїх кроків, ж иття щ асливого прош у й благословенних р о к ів . Н ью Йорк, 14. IV . 1960 р.

2 6

і

Л Ю Д И І ІД Е Ї

Інтерв’ю з бандуристом Володимиром Луцівим До Секретаріяту ЦУ С У М -у в Б рю сселі завітав був тенорбандурист Володимир ЛУЦІВ при нагоді св оїх виступів у Б ельгії на концертах для вш а­ нування соти х роковин смерти Т . Ш евченка. Успіш ні ви сту­ пи наш ого співака-бандуриста й знайомлення наш ої молоді з грою на бандурі, послуж или притокою для інтерв’ю з п. Л у­ цівим, яке ниж че публікуємо для читачів »А в а н ґа р д у «. Голова Ц У С У М -у зверн ув­ ся до Ш ановного Гостя з на­ ступними питаннями: Питання: Вітаючи Вас, М а­ естро, в нашому СУМ-івському Центрі, щиро поздоровляємо з успіхами й просимо відповісти на кілька питань, які будуть цікавити нашу молодь, а саме — коли і як опанували Ви мистецтво гри па бандурі та як придбали цей рідкісний і дорогий кожному українцеві інструмент? Відповідь: Заки розпічну в ід ­ повідати, Високоповаж аний Па­ не Голово, на Ваш і питання, х о ч у виконати милий обов’я­ зок : подякувати Вам, як Го­ лові Ц У С У М -у, та Вашим співробітникам, за так щ ире прийняття та поміч, яку я одерж ав від В ас. Мій кор от­

кий побут у Бельгії залиш ить­ ся для мене милим спомином на м айбутнє. Щ об відповісти на В аш е пер­ ш е питання, треба зробити ма­ ленький поворот у минуле. Після закінчення другої світо­ вої війни, я опинився у Н імеч­ чині, в »англійській з о н і« . Як тільки засновано У к раїн ську гімназію у місті Ґосляр, в ок о­ лицях Гарцу, я став її учнем. На одному з концертів, на я к о­ му співав також наш гімназій­ ний хор, був присутній визнач­ ний бандурист і дириґент Гри­ горій Назаренко, який почув мій голос поміж голосами ін­ ш и х співаків і після концерту запросив мене до себе на р оз­ м ову . З того часу зродилося у мене велике зацікавлення до бандури, цього суто україн ­ ського інструменту, який так тісно пов’язаний з наш ою істо­ р ією . Григорій Н азаренко грав на бандурі п рекр асн о. С луха­ ю чи його гри та співу, я ста­ вав гордим, щ о н алеж у д о на­ роду, який має таку гарну й багату народню к ул ь тур у . К о ­ зацькі думи робили на мене спеціяльне враж ення і передо мною, 14-літнім юнаком, мов на екрані проходили події к о ­ зац ької романтики: козаки на 2 7

бистрих конях, як стріли, а попереду отаман на вороному кон і. П ісля к іл ькох відвідин п. На­ заренка, я зі страхом запитав його, чи не захотів би він учи­ ти мене грати на бандурі. На­ заренко погодився і я негайно замовив собі бандуру в май­ стерні братів Гончаренків, на якій граю й д о с і. Так поча­ лося моє перш е знайомство з бандурою, яка стала частиною мого ж иття і як у народній пісні співається: через ту банДУРУ бандуристом ст а в . П .: Які Ваші враження з дотеперішніх Ваших виступів серед української громадськос­ ті!, а зокрема як реагує на бандуру наше молоде поколін­ ня, народжене вже на чужині? В .: реакція нашої молоді на­ родж ен ої і вихованої на ч у ­ ж ині, була й є різна, відповід­ но до місця поселення та кіл ькости українців у даній дер­ ж а в і. М олодь, звичайно, з ц ікавости ставить питання, н а п р .: чи тя ж к о грати на бандурі, скільки вона має струн, чи зроблена в Україні і т. п. А ле між тими, хто ставив мені такі питання, траплялися юнаки й юначки, які знали дещо біль­ ш е про бандуру, висловлювали своє баж ання вчитися грати на цьому інструменті, бо були зворуш ені красою звуку бан­ дури. Я відчував, щ о в цьому заслуга їхн іх батьків або п ро­ читаних ними кн иж ок. Н азагал, наша молодь любить банДУРУ й я певний, щ о багато з 2 8

наш ої молоді хотіли б грати на цьому інструм енті. П .: Поскільки Ваші виступи не обмежуються тільки до ук­ раїнської публіки, нам цікаво знати реакцію тих чужих се­ редовищ, серед яких Вам до­ водилось виступати. В .: Завжди, коли я ви сту­ паю у яком усь місті, де попе­ редньо н іхто не чув бандуру, захоплення чуж инців є вели­ к е. В Італії, н ап р., М іністер­ ство культури організувало ме­ ні концерти виклю чно з ук р а ­ їнським репертуаром для сту­ дентської молоді по різних міс­ тах Італії. Залишилися у мене гарні спомини з таки х міст С ицилії, як Палермо, Катанія, А ґрідж ен то і Редж іо К алябрія. Залі були скрізь повні. В К а­ танії музичні критики знали дуж е багато про бандуру, щ о мене направду здивувало. П іс­ ля програми з 12 пісень, п уб­ ліка всюди вимагала наддатк ів . Крім тих концертів я за­ любки згадую мій виступ з бандурою у славній на цілий світ музичній академії С вятої Сицилії, де, крім м оїх п роф е­ сорів з консерваторії С вятої Сицилії, були присутні визнач­ ні музики й композитори, як так ож англійський амбасадор у Римі, сер Аш лей К лярк, яком у я згодом вислав деякі ін ф ор ­ мації про бандуру, за щ о одер­ ж ав подяку. К рім десятків концертів по різних європейських містах, як Рим, Міляно, Ш трасбурґ, Ін сбрук, М юнхен (також радіо

Володимир Луців »Б аєріш е Р ундф ун к«), я ви сту­ пав під час С вітової Вистави в 1958 р. в Брю сселі, на м іж народньому концерті по радіо і телевізії у Бельгійськом у па­ вільйоні хЖ уаєз Б ел ьж ік« (Ве­ села Б ельгія). У багатьох із ц и х міст виступав я по радіо і телевізії. 5 квітня ц . р. маю співати деякі пісні у . Ш вей ­ царськом у радіо. В Англії, країні мого поселення, ви сту­ пав я по різних містах, а та­ к ож по радіо Б Б С . У Г о л л а н ­ д ії, куди їд у на Ш евченків­

ський концерт, мій виступ б у ­ де переданий по радіо. Ч уж инці назагал захоп л ю ­ ю ться бандурою і нашими п іс­ нями. Наші мистці повинні д о­ кладати зусиль для пропагу­ вання україн ського мистецтва у вільному світі, а еміґрація повинна їх підтримувати та допомагати їм. П .: Яка, на Вашу думку, е перспектива перед бандурою в умовах еміґрації і що в тому напрямі треба було б зробити?

2 9

В .: П ерспектива перед бан­ дур ою в умовинах еміґрації е дещ о складна, у тому розумін­ ні, що, н ап р., не маємо прав­ дивої ш коли гри на бандурі, хоча, крім репрезентативної Капелі ім. Т . Ш евченка у ЗДА, існує щ е декілька менших ан­ самблів. У К иєві існує тепер при консерваторії відділ, де вивчаю ть гру на бандурі, п о­ руч інш их інструментів. На мою думку, така ш кола є п от­ рібна для розвитку самої бан­ дури й пристосування до неї клясичної музики. Спроби в тому напрямі робив уж е п р о ф . Ємець. Для прикладу варто сказати про еспанську ґітару, яка, як відомо, є дуж е п опу­ лярна. Щ е в цьому сторіччі на ній виконувався лише пев­ ний ж анр еспанської музики, як »Ф ляменґо« та інші не­ складні композиції. Тепер виз­

начний майстер Гітари Андрея Сеґовія пристосував до Гітари клясичні твори й тим, так би мовити, вивів ґітару у ш ирокий світ. Ц ього власне бракує бандурі. Потрібно згармонізованої музи­ ки тільки для цього інструмен­ ту . Як довго цього не буде, тяж ко очікувати дальш ого роз­ витку бандури як на еміґрації, так і в У країні. Х оч як ми любимо бандуру, але на ній грає лише горстка людей і тому в ніякій мірі не мож ем о називати бандуру популярним інструм ентом. Наші композито­ ри повинні простудіювати я к слід технічні мож ливості бан­ дури й опрацювати для неї музику та разом з нашими виз­ начними бандуристами призадуматися над тим, як вивести бандуру у ш ирокий світ.

Поширюйте видання СУМ-у! » Д В й Н Ґ А Р Д«

»Днтологію української поезії» Альбом »СУМ на чужині» »З Н А Н Н Я « «Записки виховника« » Ukrainian Youth News« зо

В Е Н К Е Т Юрій ЛИПА

Середневіччя. В ечор іє. Світло ви соки х вікон обливає порож ні столи бенкетової зал і. Блідий Учень Мага дрімає на сходах порож нього трон у. Довкола стоять високі свічники і полум’я свічок розмовляє з тихими повівами. Двері розкрили і стиснули темні щелепи, — стоїть Маг високий. МАГ: —■ Немає більше місця сну в мені, Беззвучности широкії дзеркала Наповнилися змістом, що глибокий, — Блищить небозвід над німим Гранітом. Навік одсліплений, нове владицтво За пітьмою заслон іду шукати Я — пан найвищої з найвищих таємниць. Що то — Незнане? Смерть?... Мій задум — сокіл Б’є в далини польотом невмолимим До стіп моїх мече солодку здобич. Я ж обійшов світи шляхами війн, Шукаючи того, що Смертю звуть. І повернувсь, дивуючися страхам. Немає смерти, — скрізь вита Життя І вольний — світ, як водопад могутній. В тобі, сплетіння поривів, Людино, Напружено сплелись нитки Життя; І гордість гір, степів і хвиль хоробрість, І сонця, й зір нромінности безсонні Ти в’яжеш у собі, о Вічноюний! Я льот твій до завершености чую, Як пізнаю себе в часи потуги.

31

Раптом гаснуть свічі. В ию ть освоєні вовки Мага і чути свист його отруйних змій. В сутіні гл ухо і помірно стогнуть дзигарі. Н евольники німі, лю дськії страхи Знов коло мене б'ю ть у брами куті; На колісниці в замок мій влітає Трівога злобна в синьому плащ і. В и п ростовується владно — знову загорілись свіч і. Оспалосте, я тучен є на силу І не до тебе м овлю : к ож н у пісню, Зір кож ен, кож не слово й мисль Глибокоплинно заверш ив я нині І сяє владна повнява в мені. Учень плаче у сні. А ти ридаєш, У чн ю ? УЧЕНЬ (крізь сон ): —

. . . С траш н о. . .

Т ем но.

М А Г : — Чи ж я не в світлі? УЧЕНЬ: — ...д и м и і сутін ь. М А Г : — Чи ж не іскриться перемож ність, сину, В глухому сні не чуєш звуків свята? (Ревно плаче Учень, ламаючи руки . Маг обуд ж ує й ого.) Нокинь зловістувати, пробудися, Збудив я нині сон ж иття свого — В се — зкорено, іцо я сх отів зк ори ти . (Учень поклоняється М агові до зем л і.) Скликаючись іди ш ляхами світа, С каж и: є путь і пройдена вона, Є вісь Ж иття — непогрішиме Т ак. Н ехай судді забудуть суд судити, Н ехай ґалянти кинуть маскаради, Х ай воїни залиш ать ватру пімсти, Свящ енство клич од їхн ьої молитви, Б о бенкет мій — осанна, бій і суд, І танок разом . (Учень відходи ть). Ти хі залі миттю До учтування, слуги, прикрасіте!

32

З ’являю ться ю рби безликих слуг, вікиа н астіж розкрилися, сті­ ни квітами умаєно, та щ е хвиля, — немае сл у г. Маг одинокий — серед заль осяяних, заквітчаних і п ор ож н іх. Ось я сам, як берло понад світом, Бо вірив в путь свою , і крок, і час, Нехай ж е сам причастя чину вип’ю, Бо бій ж орстокий був і безупинний. Ж иття, ж иття, ти теж столами втіх Б уло мені, нестриманому гостю : Вино надій істоту упивало, Гіркую цінність ж інки пізнавши, До пестощ ів я ненаситен був; М ов ос рої були мої бажання, Щ о упивались ядом і медами І чистостю назвав я все ж и в е. Та ріс мій задум, насталився зір: — Б удь ти ж иттям ж иття! — Собі сказав я . Дракон затятости ліг коло мене, Неначе вал ф ортеці кам’я н ої. С тукає х тось у браму з ву л и ц і. Легкий гомін ловлять р озч и ­ нені вікн а. «Здається, тут?« Чи тож не чудо перелить Ж и ття В одно велике сл ово: »Б удь довічно!« Несміливі голоси на вулиці: «Здасться, тут?« Х то сь стукає до мене: чи ж Ж и ття М ене собі в останнє пригадало? (П ідходить до вік н а ). Щ о привело вас, юні, під сю браму? ГОЛОС ДІВЧИНИ: — Одчиніть, я квіти принесла. М А Г: — К ом у? ГОЛОС ДІВЧИНИ: — Умерлому і рідному мені. ГОЛОС Ю Н А К А : — Одчиніть, приніс я тиміями. М А Г: — К ом у? ГОЛОС Ю Н А К А : — Умерлому і рідному мені. М А Г: — У цьому домі я святкую свято, Згасіте ладан ваш і заквітчайте чола. ГОЛОСИ Д АЛЕКІ: — ...С к а за л и нам, щ о рідний наш ум ер. М А Г : — Чом серце сти сн улось? Слова пусті, Печалей сорокатая кінното, Скачи у заходу червону браму.

33

Для мене вечір наче день н адходить. Матерів тремтяча, мисле чуйна, П ервісних мас повільне посування, Глибока злож ен осте одиниці Ви масте створити П ереможця, Щ о прагнення всесвітні зосередить, І буде запереченням Сліпоти, Щ о зветься Сон, щ о зветься Смерть і Х а о с . К р ізь тисячі віків лунає поклик: — Ми засипаємо, — прийми Безсонний, Збери всі поривання і розгони, Збери весь запал війн із безфоремними, І словом твердим будь: е тілько Ж и ття . Геть сумніви, питань гіркую ж овч, Перед безсмертям я такий смертельник. П ’є. Блакитно спалахує в кел и ху трунок безсм ертя. Грають дзвон и . В сю мить крадькома попід стінами вступає до залі У ч ен ь. М аг обертається і перед Ним лице в краплях крови, непоруш не, мов п ри вид. УЧЕНЬ (вклоняю чись): — Учителю, там — бож евільний св іт: Ні воїнства, ні суду, ні свящ енства. Безсилки — скрізь, і тінь Чуми над ними. М А Г : — Я дам їм перемогу. УЧЕН Ь: — П ізно. Сталь зорів їх од ж а х у зарж авіла І ю рби туляться, мов звіря дике: ї х тічки збройнії, як мітли алебард, В се вимітаючи, п огр ож ую ть містам. М А Г: — Ти ж кликав їх ? УЧ ЕН Ь: — Я заклик мідяний Серед ш ироких площ розсипав гордо: »С піш іться, душ і, — нині ваша учта!« Я довго кликав. Голос мій безсилий, М ов пута впав на мертвеє каміння І вітер звіяв стовп су хого листя. »Спіш іться, мовив я, се ж — слово Ж и зн і!« І в порож нечі вулиць залунали дзвони, На голос їх глухий тремтячі мари Виповзували втомлено з провулків, Я к павуки на павоті здрігання. М А Г: — Се почот П ерем ож еної. Де ті, К ого на свято перемоги кличу? УЧЕН Ь: — Я в табори насильників пішов, 34

В істую чи про бенкет небуденний, П ро вищий знак, ніж їхні знаки крови; Вони зустріли кпинами мене. Я був би смерть прийняв од їх мечів. М А Г: — Є ж інш і душ і. УЧЕН Ь: — Інш і теж зустрін ув. П орив забила в них печаль довічна, Велика Ж и зн ь од них укрита смутком, В ноток одчаю дивляться вони, Ним віддзеркалені речуть: »Се — М и « ... Умерли душ і, Вчителю коханий, К ого ж на бенкет твій покличу нині? П онурі гомони, як зграя каж анів, надлітають з міста. М ісяць ж овтий і великий сходить. Вулиці в сутін ях. М А Г: — Н іч облягла, а не прийш ов ніхто. Дракон золотоликий прилетів У льоті тяж кім душ нічних торкнувся І віки сонні пристрасти піднесли; Густая кров безумно в ж ил ах рветься, І, квилючи, золотячись спадає; М ов гадь, р остуть у день — блідії черви; Глухі чуття — повії, наче блиски, В лукаю ть, м’явкаючи в терпкій тузі, І кривляться навколіш ках дерева До сонмів безтілесних мар і чуд, — Щ о ними сповнилось повітря срібне. Гомони, мов удари кігтів хиж ака об ґрати. М істо гомонить. О місто, блуднице, гніздо безсилля, О місто, псице з грудьми без покорму, О карловатосте, кого ти зродиш ? На святі в себе не вітаю тих, Х т о пристрастям мізерним покорився. Так, бачу: привид — ми одно одному. Злобні, неспокійні блиски на варцабах. п ож еж і, щ о — далеко.

Се —

знаки великої

Світчадо в сіх свідчад і корінь корнів, Знання тяж ить мені, мов кола кам’яні, Б о Ти в мені себе явити хочеш , П сж ари щ астя в лю дстві запалити. К ом у ж відкриюся, як люди — хвил і? Для кого голос мій, для кого сл ово? Х т о на землі безсмертям оповитий?

3S

С тоїть край вікна, а проміння п ож еж і заковує його постать у розтоплене залізо. М АГ (у пітьму простягає руки): — Де ти? УЧЕНЬ (здалеку): — Ч екаю . М А Г: — Вмерлих клич на бенкет. УЧЕН Ь: — Пане! М АГ (голос його — наказ): — К лич мертвих, бо ж иві умерли! (Учень з ж ахом одходить). М А Г (розгніваний): — Я свічі засвітив, наповнив чари, — Х то зволить участю подарувати М ій бенкет володарний, тільки ви, У спокій літ убрані, мов в саєти. Ч ути заклик Учня, щ о кол о брами. Заклик заповню є ніч із місяцем, щ о заходить, і загравою п ож еж і, щ о розгоряється. Заклик У чня: — Прийдіте мертві, мертві, мертві, Полки хворіб, убивства і знемоги, П ромовці мовчазні сердець ж ивих, Всміхнені прославителі загину, Ті, щ о були, прийдіть, як ті, щ о будуть. Се — він, У читель мій, покликав вас До бенкету звитяж ного свого. Прийдіте, мертві, мертві, мертві! Далекі слова, як сурма: — Слухайте пісню, щ о к л и ч е ... Тисячі голосів вибухаю ть: — Слухайте пісню, щ о к л и ч е. . . Щ е дальші слова сурми: — . .. н а бенкет безсмертного М а г а ... Тисячі голосів: —■ ... н а бенкет Б езсм ер т н ого... Гомін сурми з долини: — . . . м ер тви х. . . Немає відповіді. М А Г (непорушний, закам’янілий): — Ох, серце, ти криваво б’єш ся в грудях, Як ранене звіря сліпе й безсиле. Печалі сіть задуш ує мене, Риданнями я зв’язаний з землею, П рокльонами вона до мене мовить. Х ай зламані ж иттьовости закони, — 36

Рву вас, тенета, сіті підлі, рву вас, Рву довколиш нє. Сам — я сам стою . Я — сам. Я — блискавка. Я — Слово. Ти утікаєш, с в іт е ? .. С в іт е?.. Б ерло випадає із рук Мага. На глухий стук берла розкрива­ ю ться двері, а вогонь свіч блідне. Довкола — тисячі затамованих відди хів. М АГ (тривожно): — Х то тут? Бистрий сполох блідого сяйва освітлює ряди безконечні. Се не те, щ о дарує день і людське око. Се, як сліди польотів, як від­ гомін бур, се — луна віків, що проминула; струна мовчить, а риса звуку закаменіла навік; і все це рідне, як дихання власне. М АГ (підвівш ись): — Х то тут? В и . . . Наче тінь світла, світло, яке мож е бути тільки в розпучливім мозку, освітлю є щ е щ ось грозове, неможливе, н еісную че. Воно одбиває все, воно — покровом над бездонністю. І от звук повстає, мов дивний скрип вітру, погляд після сну, звук тихіший за тиш у.

— Ми мертві. Незмірима суцільна мовчанка. Сильвета непорушного Мага на троні, — сильвета велетня. Незмірима мовчанка. Глухий голос Мага: — Привіт вам, гості! Час бенкету прийш ов. Відповідь, мов переливи луни в холодних коридорах. Зникає тяж ка виразність речей.

— Час уж е умер. Дивно хисткий голос Мага: — Щ о ж бенкет буде ще пишніший: У вічність кинено ж иття нове. Зупиняється. В ід гом ін ... нове, мов шелест осіннього листя; нове, мов розбігання ж еврія; ...н о в е . Не смійтесь, гості. Боги щ е ж иві. Мій бог є мисль, а мислі клич: нове. Незрозуміло течуть слова мертвих. Кришталеві течійки слів спливаються в більші течії, розростаються, і легко пливе бай­ дуж а річ: — Поглянь па мисль свою . Кінь-примара скаче. Чути тупіт безконечний, безнадійний, ж орстоко б о л ю ч и й ... І кож ний удар копит звучить: »Нііцо, ніщ о«. Я к леопард, спиняється над мертвими Маг і на чолі Мага напис: »Гнів«.

37

— О, мертві браття, гострі ваш і жарти, Я — не для них, я — перемоги пан, Л світ і ви в нім — лиш покори знаки. Я не впаду, як не впаде Всесильний, О, Будучносте, де ти, кличу я тебе! Тінь, мов заграва чорного полум’я, зростає у злом ах. Без лиця і виразу схиляється вона перед Магом і роззіває пащ у потворну. Голос спокійний, щ о його не знає л ю дське ву хо: — Се — Б удучність твоя, котру кликав. Блискавка б ’є з постаті М ага. В сі закляття, всі замовлювання і слова могутні кличе він до себе. В ибухи вогню освічую ть не­ злічені ряди мертвих з лицями й виразами, що, здається, не знаю ть ні спокою , ні бур, ні печалі, ні пристрасти, але разом є душ ею цього всього. І Маг вступає в їх ю рбу: — Б орю ся вічно. Щ е яскравіш е полум’я розгаряється над лицями м ертвих. До кож ного кидається М аг у шалі і в кож нім з тисячі лиць він пізнає с е б е ... себе малого, щ о блукав у виш нях квітуч и х і небо розкривалось перед його очима; себе, щ о вітрові і морю нічному давав свої молоді груди до пінистого поцілунку і слодкого подиху далечин; себе, коли з п овозу повного квітів кидав їх під ноги стрічним ж інкам ; себе, коли дзвінко розбивав келихи розпусти і кинувся до міртового гаю в тиші, де стояли кипариси, як колони храм ів; себе, щ о непокірно дивився в сталеві удари обрію, упер­ ш ись в телігу і спрагнену ріллю ; себе, коли йш ов серед трупів і умираючих, дивую чися зоряному небозводові і зап аху ж адібних до ж ертв квітів; себе видючого, щ о не бачив світла і себе сліпого, щ о вказував дороги світові; себе, щ о був завж ди той самий і завж ди змінний; себе в нерозірвальності з минулим і себе бун­ тарського, щ о падав у гл ибінь. .. Х вилі з блискучими радісними лицями, повними краси й л ю бови. Немає демонів, ані мли, — лиш дивна витонченість облич майж е прозорих і свіж ість простору майж е ж ивого. Х О Р М Е Р ТВ И Х : Ми чин минулий, Сліди забуті, Та в ритмі з нами Ж и ве Б уття. Н еперервально Зв’язала вічність Далекі хори І близький день.

38

Х т о зневаж ас Закони ритму Т ого ж орстоко К арає ритм. Світанок. Дрижать од напруження струни світла. Се мов інша заля: чорні тіні стали червоними барвами, слонова кість —• зо­ лотом, і стіл — ґраційний з роями витончених страв, теплого срібла й криш талю. Удари дзвонів далекі, блакить плещ е звуками, каміння ву­ лиць — веселе. Х вил ю ю ться фіранки, чую чи юрби з піснями, хвилю ю ться завіси, чуючи: »Він безсмертний, він безсмертний — слава І радість — широкими крокам и!« П обож ні прочани, усміхнені й тремтячі, з’являються в розкри­ ти х ш ироких дверях залі. Сиві бороди, чорні й ясні кучері, ніжні плечі хиляться на порозі, як квіти на лугах, мліючи від сонця. І голоси дзвенять і пахнуть, і все ширше розвивають пелюстки білі лілеї солодкости. Гимн натовпу: Ми воскресли, ми воскресли З тобою воскресли ми, Благословенних стіп твоїх підніжки, Благословенних стіп лиш мирра й аромати, Благословенних стіп лиш порох у здріганию; Володарю, ти переміг усе, Володарю, ти станув понад нами, Привіт т о б і !... Маг сидить на своєм у престолі. І з ж ахом чує Учень тільки дике гарчання с н у . УЧЕН Ь: — Пане, пане, все покорено, пане! (Підходить і будить М ага). Маг, обуджений, розкриває очі і дивиться на тих, щ о прийшли, на столи, на блиєхс оздоб, на свої пишні шати і раптом, узявш ись обома руками за золотий ланцюг володаря на шиї, рве його і ч уж о мовить: —• Х т о ви? Я не звідси. Я не звідси. Учень зазирає в порож ні очі Мага і гірко ридає, затуливши лице рукам и. (»Студентський Вісник«, p . IV, ч. 4. Прага, квітень 1926) Не тратьте часу на оглядання назад. Це не для того Господь дав вам очі спереду.

39

40

З малюнків

Т.

Ш евченка

Маловідомі Шевченківські пам’ятки Леонід В цьому 1961 — ювілейному Ш евченківськом у році — в кож ном у українському серці особливо сильно палає любов до духового провідника укра­ їнського народу, провісника на­ ціональної свободи, геніально­ го поета Тараса Ш евченка. К ож н е слово, сказане ним, кож на записана думка станов­ лять для нас найвищ у цін­ ність, а »К обзар« став у к о ж ­ ній справж ній українській р о­ дині такою ж необхідною на­ стільною книгою, як і Святе Письмо, став національною Євангелісю українців. Тому й кож на згадка, кож на матері­ альна пам’ятка, щ о має відно­ шення до Тараса Ш евченка, особливо нам дорогі і важ ливі. Не будемо тут переповідати відомі ф акти про те, щ о саме з рукописів Ш евченкових тво­ рів, з малярських праць, при­ ладдя, одягу збереглося до на­ ш их днів у різних музеях У к ­ раїни. Розповімо коротко про менше відомі пам’ятки, щ о сто­ сую ться безпосередньо чи п о­ середньо імени К обзаря У к ­ раїни . У К раєзнавчому музеї міста Луцька є стара кобза. На кін­

П ОЛТАВА ці її ручки невідомий майстер кобзів на Волині вирізьбив об­ личчя Тараса Ш евченка, того, який так любив кобразів і бандуристів, народніх україн­ ськи х сп івак ів. Така кобза — єдина на всю У країну. У Чернівецькому краєзнав­ чому музеї цього року вперш е показано чималого розміру блис­ кучу металеву вазу для ово­ чів . На дні вази, якийсь чер­ нівецький майстер прикріпив металеву пластинку з ви карбуваним зображ енням погруд­ дя Т . Ш евченка у шапці і в хутр і. Там є напис: «Чернівці, 1911«, а далі вирізьблено слова Тараса Ш евченка: «Ч уж ого навчайтесь і свого не цурай­ тесь» . Колиш ній новопетрівський ф ор т біля К аспійського моря, де на засланні в салдатській каторзі »карався, але не к а я всяж наш вісник свободи, зветь­ ся тепер Ф ор т-Ш евч ен к о. Там є маленький музей Ш евченка, але найцікавіш ою пам’яткою є могутня розлога верба з ч о­ тирьох стовбурів, щ о вгорі сх о ­ дяться в один: ця верба ви­ росла з вербової палиці, яку знайшов у Гур’єві Тарас Ш ев­ 41

ченко перед відправою в цей ф о р т . П рибувши сюди, поет ввіткнув вербову палицю з зем л ю . Немов сама природа подбала, щ об і тепер поблизу К аспійського моря росло де­ рево, посадж ене рукою вели­ кого українського любителя п ри роди. М іж Самбором і Дрогобичем над річкою Бистрицею підій­ мається чимала височина. Да­ леко спереду синіють верхи К арпатських гір. Височину над Бистрицею, з її чудовим крає­ видом, люди назвали «Т арасо­ вою горою «. Тарас Ш евченко там не був н ікол и. Це оче­ видно один із народніх па­ м ’ятників К обзареві (в У краї­ ні є багато дубів, верб, гаїв із старими пеньками, біля яких мав би бувати Тарас Ш евчен­ ко, хоча в дійсності там не б у в . Це своєрідні народні па­ м ’ятники Т арасові). У селі Іскрівцях на П олтав­ щині стоїть і досі хата селя­ нина Івана К равецького: Тій хаті вж е 200 років. У цій хаті бував Тарас Ш евченко. В ки­ ївській »Літературній газеті« ч . 13 за 1961 р . промайнула вістка: »На ж аль, хата, щ о має меморіяльне значення, як пам’ятка про перебування в ній Т . Г. Ш евченка, досі не вп орядкована». . . Понад 25 років тому на одне з верхів’їв Кавказу, біля вер­ шини Доппах, українські аль­ піністи з міста Дніпропетров­ ського винесли блакитну квіт­ ку . М алодоступну вершину 42

вони назвали »П ік Ш евченка«. Від того часу й оспівані на­ шим поетом К авказькі гори мають горде, вільнолюбне Ш евченкове ім’я. У селі Ш евченкове (колиш ­ ня Кирилівка, де провів без­ радісне дитинство малий Тарас), на місці згорілої батьківської хати, племінники К обзаря по­ клали великий млиновий ка­ мінь з написом: »Т ут була хата Тараса Григоровича Ш евчен­ ках . Збереглася в селі Ш ев­ ченкове хата дяка, у якого Тарас вчився грамоти. Щ е й досі на місці садиби Ш евчен­ ків росте великий кущ ч ер в о­ ної калини, щ о під ним х о ­ вався малий Тарас від злої ма­ ч у х и . А трохи далі, під го­ рою, — вишневий садок при­ краш ує своїми квітами могилу матері Тараса Ш евч ен ка. Закінчуючи оці короткі згад­ ки про кілька пам’яток, пов’я ­ заних з іменем нашого най­ більш ого поета, зацитуемо ури­ вок з листа Тараса Ш евченка на адресу чернігівського гу­ бернатора. Лист був висланий поетом з М осковщ ини в У к ­ раїну. Знайшли його недавно (можливо був відомий давно, але московська влада не дозво­ лила його п убл ікувати ). Ось уривок з листа, написаного 117 років тому полум’яним укра­ їнським патріотом, Тарасом Ш евченком: « ...У к р а їн а враж ає кож ного своїми подіями і напівказковпми героями. Народ надзви­ чайно оригінальний, земля чу-.

З життя СУМ-у

Вони були першими в мережі СУМА Осередок СУМ А в Ньюарку, як один із перш их Осередків Спілки У країнської Молоді на американському терені, датує свій початок від місяця серп­ ня 1949 р ок у. П остає він за­ ходом провідного активу мо­ лоді — ентузіястів сумівської ідеї служ іння Богові і Бать­ ківщині — який, вж е в пер­ ш их днях свого побуту на аме­ риканській землі, кладе осн о­ ви для створення нової ви хов­ ної організації української м о­ лоді.

6-го серпня 1949 року в за­ лі Т -ва «Ч орноморська Січ« відбуваю ться О сновуючі с х о ­ дини О середку. Президія сх о ­

дова. І все це до нині ніким не представлено перед очі осв і­ ченого с в іт у ... Мені здається, —• писав Тарас Ш евченко, на­ рікаючи на тих, хто забував про свій рідний народ, — що коли б Батьківщ ина моя була найбіднішою, найнезначнішою на землі — і тоді б вона мені здавалася кращ ою від Ш вайпарії і всієї Італії. Ті, хто ба­ чив хоч раз нашу Україну, го­ ворять, що бажали б жити і нперти на її чудових полях. Що ж казати нам, її дітям? Треба пишатися своєю найпрскрасніш ою матір'ю*..

дин в складі: о. Щ удло від греко-католицької парохії, Теоф іль Кульчицький — член ініціятивної групи молоді та мґр Володимир Пришляк, — пред­ ставник української організо­ ваної громадськости Н ью арку. Учасники сходин, 45 осіб, інавґурую ть перший Осередок Спіл­ ки Української Молоді на аме­ риканському терені із 38-ма членами-основниками та виби­ рають керівні органи Осередку в складі: дд. Нестор Басняк, Маріян Кормило, Богдан К ул ь­ чицький, Анатолій Бедрій, Орест Мостовий, Микола Семанишин, Богдан Підлуський, Лідія С ольчаник, Андрій Стецишин, В о­ лодимир Кульматицький, М и­ кола Базиляк, Ярослава Дзера і Роман Н абереж ний. На 1-ше січня 1950 р . О се­ редок начисляє 46 членів; 27-го січня того ж року Осередок прибирає назву: »Ім . полк. Євгена К оновал ьц я«.

1-го березня 1950 року в Н ьюаику відкривається при Українській Централі Читаль­ ня, яка, як показує офіційний документ, »є під зарядом О се­ редку Спілки Української М о­ лоді Америки Ч . І . ім. полк. Є . К оновальця«. До Читальні, яка є одночасно домівкою О се­ редку. Осередок передплачує vci тодішні укпаїнські г т е т и і ж урнали у вільному світі; з рамени Осередку театральна студія Й. Гірняка дає коме­ дію «Господиня заїзду«, дохід 43

з якої призначений на потреби Ч итальні. Придбавш и окрему домівку і необхідний виряд, Осередок розгортає багатогранну і ж в а ­ в у діяльність: влаш товується різні імпрези для молоді і гро­ м а д сь к о с т е зустрічі молоді, групові відвідини історичних і

кул ьтурн их пам’я ток м етрополітального херену т о щ о . При О середку започатковую ть пра­ цю окремі самодіяльні і сп ор­ тові гуртки молоді. З рамени О середку в роках 1950-1954 да­ ю ть ряд доп овідей -реф ератів п п . п р о ф . Січинський, п р о ф . д -р К исілевський, п р оф . Б об-

Д івсча друж ина волейболу при О середку С УМ А в Н ью арку.

44

ровський, проф . Кононенко, проф . Горняткевич, п роф . В еличко, п р оф . В ерб’яний, п роф . В овчук, п р оф . Чубатий, п роф . Вож аківський, д -р Фединський, д -р Соколевич, д -р Ленцик, д -р Процик, д -р Галамай, д-р Борковський, К арпен ко-К рин иця. Євген Маланюк, Ігнат Б ілинський, д -р Янів, д -р С окоіишин, о . Бахтоловський, о. К раевський, А . Бедрій, Б . Кравців, В . Качмар. А . Ємець, Давиденко, В. К оваль, В. Омельченко і ін ш і. С воєю працею в О середку і на громадському ф орум і О се­ редок здобуває собі пошану з боку громадськости, втіш аєть­ ся симпатіями і підтримкою м олоді. Як перша клітина мережі СУМА, О середок є господарем Перш ого О сновую чого З’їзду СУМ А в днях 6-7 травня 1950 року, на якому покликано до

ж иття центральні керівні ор ­ гани С У М А . Д жерельні матеріяли пока­ зую ть, щ о в 1950 році було 24 сходини членів і засідань У п­ рави Осередку, прочитано 10 доповідей і інші святочні і виховні імпрези, створено ш а­ ховий і драматичний гуртки, струнну оркестру. В 1952 році О середок тісно співпрацює із к у л ь т . -освітнім гуртком при Українській Православній Ц ерк­ ві, відвідуючи їхн і система­ тично ведені научні вечоривиклади; члени цього гуртка є слухачами коло 20 доповідейрефератів на ф орум і О серед­ ку . В тому ж році Осередок набуває для членів прийняті для американського терену С У М -івські уніформи, бере участь у П ерш ому Всеамериканському М аніфестаційному Здвизі СУМ А у Ф ілядельф ії враз із своєю відбиванковою командою »С К А Л А «.

Члени СУМ А і Пласту в Н ьюарку, Свяченого на Великдень 1953 р ок у.

ЗДА,

під

нас

спільноги

45

В 1953 році при Осередку існує драматичний гурток дід керівництвом Т . Чіха, музич­ ний гурток під кер . Е. Бедрія і Р. Н абереж ного, хор під керів. Р . Н абереж ного, ш ахо­ вий гурток під керів. І. Н азара, мішана танцювальна гру­ па під к ер ів. п -і І. Кононів, відбиванкова друж ина під кер . Б. Гайдучука і П . Козири, друж ина столового тенісу під керів. Л. Гайдучука; система­ тично ведеться курс вивчання суспільно-політичних проблем і зокрема курс українознавства для поглиблення знань членів про наш у кул ьтуру і д у х ов у спадщ и ну. В тому році, з ініціятиви друзів Ф . Луцишина, Б . Гай­ дучука, Т . Ч іха і І . Гути, О середок влаш товує вперш е «•Травневі Вечорниці«, які, з бігом часу, стають традицій­ ною, зразково-прикладною і однією з найкращ их розвагових імпрез молоді в Н ью арку.

23-го серпня 1953 р . відбува­ ється урочисте посвячення П ра­ порів Осередку, в якому бе­ руть численно участь сусідні осередки СУМ А, представники місцевих організацій і установ, молодь і гром адськість. Тан­ цювальна група О середку ви с­ тупає на бенкеті в 10-ту р іч ­ ницю А БН в В ал ьдорф -А сторії в Н ью Й орку в листопаді 1953 рок у. В днях 26-27 грудня 1953 року Осередок ініціює Перший Український Турнір Індивіду­ альних П ерш енств Столової Сітківки і міжнародній турнір за мандрівні чаш і південносхідн іх стейтів ЗДА, щ о їх у кількості ЗО уф ун довує О се­ редок. У турнірі беруть участь такі клю би: СК Пласт, У С К »С іч«-Е лізабет, УССК — Нью Йорк, «У країнські Соколи« — Н ью Йорк, СУМ А — Н ьюарк та індивідуальні змагуни: 27 українців і 29 чуж инців, (зма­ 46

гуни національної ран ґ-ли сти ЗДА, першуни стейтів Н . Д ж ., Н ью Йорк, Пенсильвенія, чем­ піони еміграційних національ­ них груп лотиш ів, ф ранцузів, чехів, литовців, нім ців). Із зростом діяпазону праці, зростає теж кількісний стан членів О середку; в 1953 році О середок начисляє понад 70 членів, а в 1955 р . — коло ста. З бігом часу праця О середку есє більш е і більш е спрямо­ вується під кутом вирощ уван­ ня нових кадрів, виховання нової зміни, збереж ення при українстві тут народж еної мо­ лоді. П обіч Церкви, родини і школи, Осередок стає важ ли­ вим чинником виховання мо­ лоді. П рищ еплюючи наймен­ шим з-п ом іж нас і плекаючи вж е змалку в них лю бов д о свого народу, його культурних надбань, звичаїв і традицій та постійно поглиблюючи їх знан­ ня про Україну, Осередок сп ов­ няє важ ливу місію вирощ уван­ ня національно свідом их оди­ ниць та підготування майбут­ н ьої зміни кадрів громадських працівників, свідом их св о їх завдань і обов’язків супроти Б атьківщ ин и. Перші спроби творення гурт­ ка юнацтва С УМ А сягаю ть 1950 р оку. Задум цей остаточ­ но зреалізовано лиш е весн ою 1953 р. завдяки зусиллям то­ діш нього голови О середку, Р о­ мана Н абереж ного, і реф ерен ­ та Ю . СУМ А, Л юдвіґа Мигаля, створенням при О середку юна­ ц ької групи. Групу цю, в ч и с­ лі 14 дітей, скристалізовую ть і далі розбудовую ть перш і виховниці-сум івки Лідія К арпа і Богданна Т арнавська. П роцес організаційної р озбу­ дови Відділу остаточно завер­ ш ую ть в 1955 році п -і І. Т е р лецька і І . К ононів та тодіш ­ ній реф ерент Ю . СУМ А, М и­ хайло Л аврів. Ч исельно Відділ зростає до понад 70-ти ч л е н ів ;

В ур оч и сти х обставинах у 1953 році було посвячено прапори О серед ку С У М А в Н ью а р к у. На ф о т о : В се ч . Отці К раєвськ и й , М ельни чук і К о ч е р ж у к під ч а с акту посвячення п рапорів. П ри О середку твориться Б а ть ­ к івськи й комітет, основним за в ­ данням я кого є дбати про д об­ ре ім’я В ідділу Ю нацтва, т в о­ рити належ ні передум ови для праці Відділу, дбати про р оз­ бу д ов у зд ор ової ф ін ан сової ба­ з и . На п ротязі понад п ’яти­ л ітн ього безперебійн ого існ у­ вання К ом ітету його працею к ер ую ть п п. І . Дмитрах, Б . П роц ю к і А . А н д р ію к . П ’ятиліття св ого існування О середок відзначає п оваж н и ­ ми успіхам и в роботі з молод­ дю , передовим місцем в у к р а ­ їн ськ ій громаді міста Н ью а р ку. Ч ергові р ок и є свідками за ­ кріплю вання й утривал ю ван ня п опередніх і н овоздобути х осягів, систем атизації та поглиб­ лювання зм істу і ф ор м п р а ц і.

І хоч а в пізніш их р ок а х чи сл о членів зм енш ується, однак за сяг дій О середку та його роля, як ви ховн ої і організаційної клітини ук р а їн сь к ої молоді та твердині україн ства серед аси ­ міляційного моря, п остійно зр о с­ та ю ть . Д іється це зокрем а зав­ дяки спільним зусиллям і на­ полегливій праці гурта від­ даних сп раві та сум івській ідеї працівників — д р узів: В . Цюрпіти, І. Назара, П . К о зи ри, М . К ра сн ож он ого, Ф . Л уциш ина, В. К ульм атицького, М . З аверухи, Е. Б ратаха, А . Р оґал ьськ ого, М . Кормила, Л. М игаля і М . Л аврова. П очинаю чи з 1955 року. і рамени О середку С У М А і В ід­ ділу ООЧСУ, систематично при ц ю є під ф а хов и м керівництчом 47

п р оф . д -ра М . Ч ировського перший на терені ЗДА Україн­ ський Народній Університет. Я к культурний осередок і як постійний ф орум зустрічі мо­ лоді і громадян з чільними представниками вільної укра­ їн ської науки і суспільно-полі­ тичного ж иття, університет до­ помагає слухачам поглиблю­ вати свої знання та вдерж у­ вати ж ивий зв ’язок з україн­ ством і його досягненнями. З часом Осередок все більше і більш е уваги приділює на­ леж ному відзначуванні націо­ нальних річниць і дат не лише внутрі О середку для своїх чле­ нів, але й на загальногромадськом у ф о р у м і. В січні 1957 p ., з ініціятиви д . Ф . Луцишина, постає при О середку Виховна Рада Ю . СУМ А, завданням якої є пля-

нувати, унапрамлювати, к оор ­ динувати і реалізувати всю ді­ яльність ю них членів СУМ А при О сер ед к у. Раду (до неї входять пані І. Терлецька, Ю . Добош, І. Кононів. М . В о ж аківська, Д. Б ун д зя к -К ул ьчицька, А . Змий, JI. Лобур, H . Ґав’як та пп. І. Ткач, д -р I. Ярош, сотн. Ю . Кононів, м ґр. В. Пришляк, п р оф . Ч ировський) очолю вав п роф . С. В ож аківський, а від 1959 року д -р Ярош і м ґр. П риш ляк. В перш их місяцях 1957 р . Осередок висилає численно лис­ ти до конґресменів і сенаторів ЗДА в справі проголош ення 22-го січня Українським Днем, підтримуючи акцію в цій спра­ ві У країнського К онгресового К омітету в законодатних па­ латах ЗДА. П одібну акцію Осередок переводить в 1960 р .

Х ор членів Ю нацтва СУМ А в Н ьюарку на одному з вечорів, присвячених пам’яті Тараса Ш евченка (1957 p .).

48

Український народній одяг, українська пісня і українські народні танці з любов’ю плекаються членами Осередку СУМ А в Ньюарку, ЗДА. На ф ото: члени гуртка мистецької самодіяльності!. в справі видання Поштовим Урядом ЗДА пропам’ятної мар­ ки і спорудж ення у Ваш інґтоні пам’ятника Т . Ш евченкові в 100-ліття його смерти. Починаючи з 1958 р. Осередок щ орічно влаш товує Маланчин Вечір — традиційну зустріч Н ового Року, яка втішається моральним і матеріяльним у с­ піхами. В 1958 році відбиванкова дру­ жина Осередку »Скала«, під кер. Б. Гайдучука, розіграє ряд змагань та здобуває на постійно, втретє, чаш у перш уна сумівських відбиванкових команд на сході ЗДА. В 1959 році Осередок вклю ­ чається в програму мазепин-ських святкувань, приймає

участь в дефіляді молодечих і спортових організацій в Нью Йорку, здобуває перш у наго­ роду в програмі мистецьких виступів за збірну деклямацію думи Мазепи. В програмі Всеамериканського З’їзду СУМА, танцювальна гру­ па Осередку здобуває перш у нагороду за народній танок і стилеві національні строї. В 1960 році Осередок відзна­ чає 30-ліття заснування С УМ -у, бере активну участь в підго­ товці і переведенні Першого Злету Юнацтва, на якому Від­ діл Ю . С У М А -Н ьюарк своїми осягами в поодиноких ділян­ ках спорту і теренових грах здобуває перше м ісц е. При співпраці Допомогового 49

К ом ітету і В ідділу ООЧСУ, в місяці грудні відбуто А н др іїв­ ський Вечір, в програмі якого сум івська театральна група ви ­ водить уривок із »Вечорниць« Н іщ и н ськ ого. Літом 1959 р ок у О середок С УМ А в Н ью арку вступив в др угу декаду свого організа­ ційного буття. Діяльністю і зусиллям членства на протязі років, О середок забезпечив тягл ість існування, розбудовую чи лави Ю. С У М А 'і доросту С У М А . За час існування О се­ редку ним керували, як голови Управ, др узі: Н естор Басняк (серпень 1949 — січень 1950), М икола Семанишин (січень 1950травень 1950), Дмитро П аруб­

чак (травень 1950-листопад 1950), А натолій Бедрій (листопад 1950червень 1951), Ф едір Луцишин (червень 1951-лютий 1953), Р о ­ ман Н абереж ний (лютий 1953січень 1955), Ф едір Луцишин (січень 1955-грудень 1955), А н д ­ рій Роґал ьськ ий (грудень 1955грудень 1956) та М ихайло П о ч тар від грудня 1956 р ок у. Дотеперіш нє існування О се­ р едку — це роки праці і спіль­ них зусиль молоді під знаком Бог і Батьківщ ина для у тр и валення ви ховн ої станиці м о­ лоді, зберігання і плекання укр а їн ськ и х кул ьтурн их і д у ­ х ов и х надбань, звичаїв і тра­ дицій на американському т е рені.

Група членів О середку С У М -у в Ошаві, які разом з іншими своїм и друзями брали участь в К райовом у Здвизі С У М -у в К анаді в 1960 році.

50

Осередок СУМ-у в Ошаві, Канада

В Зелені Свята юні члени С У М -у в Ошаві вш ановують пам’ять українських героїв. На ф ото: душпастир, члени Ю . С У М -у і члени місцевої громади моляться перед символічною могилою на цвинтарі в Ош аві. Співає хор під управою п . С. Гумініловича.

В м. Ошава є досить багато українського населення, а се­ ред них — дітей і молоді, які є членами Спілки Української М олоді. Відділ Юнацтва С УМ -у при Осередку С У М -у в Ошаві є досить активним учасником пізних українських імпрез, як відзначення національних свят, здвиги СУМ -у, маніфестації тощ о. При Осередку в Ошаві існує

дпаматичний гурток »Веселка«, танцювальна група, ланка ф у т ­ болу, ш ахова та інших родів спорту. Чоловічим хором С У М -у і ЛВУ керує досвідчений ди­ ригент п . С . Гумінілович. Існує також хор юних су мівок під управою п. Тикайла. Х ор часто виступає в програ­ мі святочних кон цертів. У 100-річчя з дня смерти Т . Ш евченка відбулося, 9 березня 51

П ісля довгої мандрівки і терен ови х занять навіть печена на відкритому вогні в тим часовому таборі кукурудза см акує кращ е, н іж найсмачніші ласощ і, приготовані дбайливою р укою матері вдом а. Це видно по обличчях ц их ю н их членів С У М -у з О середку в Ошаві, Канада, які зупинилися в лісі на відпочинок.

1961 p ., святочне вручення від­ знак тим членам Ю . С У М -у, які здали успіш но іспити. В ід­ знаку після 3-го іспиту одер­ ж ал о 24 члени, 2 -го — 28 чле­ нів Ю . С У М -у . Група дітей підготовляється до перш ого іс­

питу. В ідчувається брак в и ховниць дівчат в Ю . С У М -у. Управі О середку С У М -у і виховникам молоді, людям доб­ рої волі, баж аємо щ е більш е у сп іх у в їх праці. А. Ш .

П риблизно 83°/о знання, щ о людина м ож е засвоїти, походять від її спром ож ностей спостерігати й читати. Ваш а особиста вартість залеж ить від поведінки супроти цих двох чинників.

-------------------------Густон Чому виж идати до завтра? Повинен би бути закон проти-завітра!

-------------------------- Стовн В наші часи багато людей чекае, щ об брама щ астя відкрилась перед ними при помочі «електричного ок а «. Вони навіть не д у ­ мають її п опхн ути.

-------------------------Н ельсон 52

і

Загальні Збори Осередку СУМА в Клівленді П ро великі успіхи всесторонньої праці управи Осередку С УМ А ім. Богдана Хмельни­ цького в Клівленді, ЗДА, під головуванням енерґійного і від­ даного голови (до речі, тре­ тьої каденції), друга Теоф іля Ціш кевича, — мали змогу по­ чути учасники звичайних за­ гальних зборів, щ о пройшли на високому, діловому рівні 5-го лютого 1961 p ., в домі О середку. Звітували такі референти: д д . II. П рисяжний (секретар), М . Лаврів (реф . Ю СУМ А), Б . Ф утей (кул ьт.-освітн ій ), П. Опацький (реф . фінансів), П . Венгрин (сусп. опіки), С. Д зю ба (організаційний). П . Гупаловський (господарчий), С . Б у­ ра (ж ін. референтка), В . Кметь (преси й інф орм ації). Н акінець голова д . Т . Ц іш кевич доповнив звіти референтів, а також звітував за неприсутньо­ го референта внутріш ніх і з ов ­ ніш ніх зв’язків. За К онтрольну К ом ісію звітував д. Г. К рісл атий, одобрю ю чи працю Управи та пропонуючи зборам уділити абсолю торію з признанням у с ­ тупаючій Управі. Ми не мож емо в рамцях статті подати вичерпний опис кипучої роботи Осередку в останній каленції, але поста­ раємося насвітлити бодай за­ гальний образ її на підставі з в іт ів . Стан дійсних членів — 135, з того 11 сум івок. Відбулося засідань — 9, ш ирш их сходин

— 4. Відбулося троє сходин з рефератами студентської лан­ ки . Слід відзначити, щ о су мівці-студенти активно працю­ ю ть в студентських товарист­ вах і клю бах (д д . Ю . К ул ьчицький, Б . Футей, І. Кунаш , О. Ш вабінський і ініїг). На внутріш ньому українсько­ му і зовніш ньому американ­ ськом у відтинках Осередок брав участь в 271 різних імпрезах. Тісно співпрацював з іншими Осередками, як А к рон, Янґстовн, Дітройт, Р очестер, запрош уючи їх членів на гостинні виступи з концертами пісні і танку. Стан активного юнацтва в О середку — 211 душ . Вони оформлені в 15 роях, з якими працюю ть 11 виховнипь і ви ховників, та 5 мистецьких ке­ рівників (п. І. Гаврилю к-Заячківська, п . С. Барнич — к е­ рівники ф оотеп іян ової студії, п . О . К р у к — дириґент дух о­ в ої оркестри, п. В . Райца — керівник танцювальної групи, п. В. К остри к — керівник мандолінової ор кестр и ). Відбулося 435 сходин по роях, 68 проб танцювальної групи, постійно працює школа гри на фортепіяно (50 учнів), два рази в тиж день відбува­ ю ться проби д ухової опкестри (ЗО юнаків, всіх 50 мужчин), працює новоорганізована мандолінова отжестпа, декляматорський гурток, дпужина копа­ ного м’яча і ін ш і. Танцюваль­ на група виступала 12 разів 53

на різни х ук р а їн ськ и х імпре­ зах, 3 рази в телевізії, 3 рази на м іж народн іх ф естивал ях, 2 рази в ун іверси тетах. О сере­ д ок переводив збірки на різні цілі (К оД У С і інш і) і зібрав 416 дол . Ж ін оча реф ерентура (з допом огою п . О . Рош ецької) організувала дитячий садок (28 д ітей ). В україн ській і аме­ риканській пресі поміщ ено 33 статті про ж и ття і діяльність О серед ку. С успільна опіка загосподарила 386 д о л ., дано д о­ помогу п отребую чи м членам С У М -у і іншим українцям на сум у 288 д о л . Ф інансові обороти О середку були такі: приходи — 56,909,51 д о л ., р озходи — 56,753,02 д ол ., сальдо — 156,49 д ол . Т ут від­ значимо, щ о н овостворен е під­ приєм ство »О деса« збільш ило приходи, але та к ож і великі витрати на його організацію і в ід к р и ття . О рганізовано новий Відділ Ю С У М А в сусідстві, на П армі, який начислю е 70 юнаків і ю начок і незабаром о ф о р ­ миться в самостійний О середок. К оли відзначимо, щ о О се­ редок втіш ається п овною м о­ ральною підтрим кою об ох на­ ш и х Ц ерков та в с іх організа­ цій і устан ов у К лівленді, то м ож ем о сміло сказати, щ о су мш ська організація впродовж 10-річної праці здобула по­ вагу й п ош ану серед К л івл ендської спільноти і стала та­ кого суспільного силою, без участи я к ої не м ож е відбутися жадна місцева гром адська ва ж ­ ніша п одія. Ц е п ідтвердж ує силу і ж и ву ч ість сум івської

ідеї та запевняє н р озк віт в м ай бутн ьом у. До н ової управи О середку увійш ли наступні особи : друзі С . Зорій — голова (старш ина УП А), П . П рисяж ний — зас­ тупник голови, С . Д зюба — організаційний р е ф ., І . П авник — секретар, А . В овк — р е ф . Ю С У М А , І. К ун аш — р е ф . сп орту, Ю . К оцю м бас — п е ф . ф інансів, Б . Ф утей — к у л ь т . -освітн ій р е ф ., С . К р іслатий — р е ф . преси і ін ф ор ­ мації, І . Трил ю к — госп одар­ чий р е ф ., І . Груш кевич — pecb. су сп . опіки, по 7"">. Н . Долинська — pecb. внутріш ніх і зовн іш н іх з в ’язків, О . Р о ш ецька — р е ф . ж іноцтва, Ю . К ульчицький, М . П очтар, М . Дідич — члени. До К он тр ол ьн ої ком ісії увій ­ ш ли: дд. Т . Ц іш кевич — го­ лова, В . К м еть і Р . П очтар — ч л ен и . До Т овар и ського суду увій ­ ш ли: дд. М . Я р є м к о —• голо­ ва, Г. К ріслатий і Г. Головка — члени. На кінець Загальних зборів новообраний голова О середку д. С. Зорій закликав до сп ів­ праці, головно в ділянці в и х о ­ вання молодих друзів — юнац­ тво С У М -у, та сповню вання ти х о б о в ’язків, які накладає на нас В ою ю ча У країн а. М огутнім »Н е пора« закін­ чено збори і один етап десяти­ річної праці О середку С У М -у в К лівленді. Семен К ріслатий Р е ф . преси й інф орм ації О середку С УМ А в К лівленді

Одною з найбільш их потреб людини е пізнання. Б о коли вона пізнає, вона віри ть. А вірити, це ж и ти .

54

55

Осередок

СУМА

ім.

кн. Ярослава

Мудрого

в Мілвокі, ЗДА.

Дещо про наш Осередок у Мілвокі

П опулярним у М іл вокі е х о р С У М -у , яким к ер ує талановитий диригент п р о ф . М и хайл о Гузій. На ф о т о : члени х о р у при О середку С У М А в М іл вок і під ч ас ж а л обн ої академ ії для вш анування пам’яти Степана Б а н д ср и . П ерш ий зліва — дириґен т п р о ф . Г узій .

М іл вокі — м істо, яке мало чим відр ізн яється від інш их м іст А м ер и к и . У к р а їн ськ а гр о­ мада в М іл вокі є д оси ть в е ­ лика і на гпом адськом у полі — працьови та. В 1953 році засн ован о тут О середок С У М А . П раця сп о ­ ч а т к у пом алу йш ла, але, на ж аль, не бул о стіл ьки сил, щ об р озви н ути О сеп едок до біл ь ­ ш и х р озм ір ів. В 1960 році, з вел и к ою д оп о­ м огою друга Я ременка з П Іік а ґо. О середок зн ов у набрав ж и т т я . Члени С У М -у , які за ­ снули були на папері, п р обу ­ 56

дилися і взял и ся за діло, б а ч уч и п оступ у праці О се р е д к у . Одним з н ай біл ьш и х у с п іх ів О сер ед к у бул о організування відділ у Ю нацтва С У М А . Б ачачи м ол одь в р яд ах св о єї організації, громада з го р д істю і захопленн ям слідкувала за п рацею с в о їх д іт е й . Т ак б у л о на Здви гу С У М А в Ш ік а ґо . Ц е був перш ий раз, ш о б а т ь к о п обачив і пізнав св ою дитину м іж інш ими майбутніми п р о­ відниками ук р а їн сь к ого н а р од у. В 1960 р о ц і заснован о х о р під д и р и ґен тур ою п р о ф . Г у зія . П роф . М и хай л о Гузій, х о ч а

заанґажований в інших ділян­ ках праці в громаді, не відмов­ ляється, коли нам потрібно його мистецького таланту. П роф . Лоґуш, від початку відновлення праці Осередку, присвятив багато свого часу і праці, виконуючи обов’язки ке­ рівника кул ьт.-освітн іх справ при Осередку. Багато місця забрало б, якби списати всі події, успіхи і невдачі Осе­ редку.

28 січня 1961 р. відбулися річні загальні збори Осередку,

на які загостив представник Головної Управи друг Яремен­ ко . Зболи обрали керівників Осередку в такому складі: друг О. Думановський — голова, д. Г. Курілець — заступник голови, д. В . Гарасимів — секретар, д. Р. Ступницький —• ф ін. референт, д. О. Ло­ ґуш — к ул ьт.-освіт, р еф ., д. Г. Войтишин — реф . зовнішніх зв’язків, д. І. Тимчишак — орган. р еф . Орест Думановський

Q l І Н ІН НІ Н ІН Н ІН НІ ІН Н ІН Н Н ІН Н И Н ІШ Н І ........ .......................................................................................................................... П И Ш Н І Ї П И Ш И II [■ ]

9 березня 1961 р. члени Осередку СУМ -у в Ошаві відзначали святочно 100-річчя з дня смерти Великого сина України, Тараса Ш евченка. На ф ото: юнаки і дівчата з Відділу Ю .С У М -у з своїми прапорами і портретом ІИевченка.

57

Сумівська молодь у Парижі П ро м ол одь С У М -у у Ф ран­ ц ії п иш еться відносн о мало. Тим часом вона е, ж и в е і на­ полегливо п ра ц ю є. Саме 5 бе­ резня ц . р . відбул и ся Загаль­ ні З бори О середку С У М -у в П ариж і, на я к и х сум івці п еревибрали уп раву О середку на наступний р ік . Нам а ж х о ­ ч еться написати кілька слів про ти х ю н ачок і юнаків, пере­ ва ж н о н ар одж ен и х на чуж ині, які ч асто з трудом п осл угову ю ч и ся ук р а їн сь к ою мовою , сповнені л ю бови до далекої батьківщ ини, я к у знаю ть тіл ь­ ки з оповідань ста рш и х і з к н и ж о к . В сі вони прагнуть ви ­ явити св ою м олодечу силу і ен ерґію в творчій праці в ла­ ва х св оєї організації і, щ ораз біл ьш е її р озбу д овую ть, п осту­ п ово п ереборю ю чи переш коди, щ о є звичайним і нормальним явищ ем в ж и т т і. Загальні Збори О середку С У М -у в П ари ж і задем он стрували, щ о сум івці докладаю ть вел и к и х зуси ль, щ об стати справді міцною м ол одечою ор ­ ганізацією . Збори відкрив д . Іван Р о­ маш ок, дотеперіш ній голова О середку С У М -у в П ар и ж і. З черги ви бран о П резидію Зборів у ск ладі: П етро Гарпалю к — предсідник, п од р . Іванна Р и дзок — секретарка і д . М . М арсінов — ч лен . Звіти у с т у ­ п аю ч ої У прави О середку вк а ­ зували на те, щ о п аризькі с у ­ мівці не дармували в останн ьо­ му р оц і. О середок н араховує 40 ч л ен ів. За підзвітний час відбул ося 6 засідань У прави і 2 ш и рш и х сх од и н . В осени минулого р ок у СУМ влаш тував к у р с ви ховн иків, на 58

я ком у були присутні сум івц і З різни х сторін Ф ранції. К урс тривав п овн и х три дні і п рой­ ш ов з повним у с п іх о м . П ро­ тягом довш ого чае^ від був а ­ ю ться лекції з історії У к р а ї­ ни, які провадить п . М икола Ф р и з. О середок створи в теж власний балет »В ерхови н а«, щ о ним кер ує сум івка Х р . Голик. Для балету О середок закуп ив чобітки (17 пар), заплативш и 43.000 ф р а н к ів . Те, щ о О сер ед ­ кові вдал ося здобути за таку відносно н еви сок у ціну п отр іб­ ні для балету чобітки, слід завдячувати старанням п . Віри Д ратвін ської. Балет в ж е в ід о­ мий не тіл ьки україн ській , а й ч уж и н ец ькій публіці, перед я к ою він виступав 11 р а зів . Д овш ий час сумівці н аполег­ ливо п рацю ю ть над виш колом свого власного хор у, щ о нара­ х о в у є 36 співаків і сп івач ок . Х ор , щ о зветься » Гомін У к р а їни«, працю є під керівництвом досвідч ен ого дириґента п . С те­ пана Семенюка, який має за соб ою великі усп іхи на ниві пропаганди ук р а їн ськ ої п іс н і. М олодий х ор О середку СУМ має всі дані на те, щ об стати репрезентативним хором ук р а ­ їнців у Ф ранції. Очевидно, п ередум овою до ц ього є даль­ ша вперта праця.

15 квітня відбулася в П а­ ри ж і імпреза СУМ, на якій сум івці виступили зі своїм х о ­ ром, оркестрою , сольовим и та дуетними співами, а та к о ж з веселими ск етч а м и . Загальні Збори, які ви сл у­ хали звіти Управи, уділили їй одн огол осно абсол ю торію та ви б­ рали н ову У праву в складі: голова — Б огдан Б ілогоцький,

з а с т . голови — Іван Петро Го­ лубінка, секретар — Надя Андріїшин, скарбник — Христина Голик, к ул ьт. -освітній реф е­ рент — Анатолій Чумак, орга­ нізаційний реф . — Петро Гарпалюк, референтна сумівського доросту — Ірина Х а х у р а . Члени Управи: Ів. Романюк (який є референтом молоді з рамени ОУРФ) та О. Андріїш ин. Контрольна Комісія: П. Марсінов, Ів. Романчук, Іван Гнип і Ліза Сенткевич. Збори вибрали теж делегатів на За­ гальні Збори Крайового СУМ -у в складі: Маркіян Микула, Іван Романюк, Богдан Білогоцький і Петро Гарплюк. Слід зазначити, що нововибрана Управа СУМ складасться майже виключно із зов­ сім молодих сумівців, які вже народилися або виховалися у Франції. Всі вони так зуміли підготуватися до сумівської праці, щ о Збори передали їм в руки кермування Осередком. Незабаром появиться журнал

»Для України*, який вж е під­ готовляється до випуску циклостилевим виданням. Цей ж ур налик буде друкований укра­ їнською і французькою мова­ ми, щ об зробити його доступ­ ним і для тих, що не вповні володіють українською м овою . Осередок пильно дбає теж про своє зовнішнє оформлен­ ня. З допомогою пань Сентке­ вич і Андріїшин, сумівці нев­ довзі матимуть свої однострої, в яких виступатимуть під час офіційних імпрез. Багато су­ мівців і сумівок брали участь в сумівських таборах в Ш онґав (Німеччина), у Бельгії чи А н­ глії, вж е нетерпляче ж дуть нових ферій та готуються до приємної зустрічі з друзями і подругами з інших країн. Ось так ж ивуть і працюють сумівські юначки і юнаки в Парижі. Але багато є щ е їх на провінції, порозкидуваних в різних кінцях Франції. І вони організують свої моло­ дечі лави. (вб)

Створення драматичного театру в Нью Йорку На ґрунті ньюйоркського Осе­ редку СУМА, пише газета »Свобода«, постає вишкільний курс драматичного мистецтва з метою сформувати кадри молодих театральних сил, а в дальшому, організувати постій­ ний театр в Нью Йорку. Ідея створення театральнодраматичних курсів виникла з ф акту, щ о дотеперішні спроби згуртувати життєздатну групу з професійних одиниць, що працювали ще на краєвих та таборових сценах, кінчилися

невдачею. Діюча на цьому терені постійна театральна сту­ дія з молодняка, проблеми ді­ ючого театру, після дуж е вда­ лих спорадичних виступів, не розв’язала. Тож і залишилася єдина можливість реорганізувати цю останню ідею, цим разом на здоровій, організаційно сукуп­ ній базі, якою е власне СУМ А. Притягнути до вишколення найталановитіший елемент м о­ лодого і середнього віку з різ­ них організаційних середовищ 59

і, ви ш коли вш и, дати й ом у ф а ­ хов е, енергійне керівництво, а там і п устити сф орм ован и й та­ ким чином театр в д і ю . Ці рядки ви носим о на ст о­ рін ки н аш ої п реси з м етою п о­ ін ф орм увати ш ирш ий загал про д еякі п одроби ці згаданого п о­ ч ин у і піддати їх прилюдній д и с к у с ії. П очаткові інф орм ац ії обм е­ ж у є т ь ся до того, щ о до складу викладачів драм атичної студії н ам ічується одиниці, найбіль­ ш е ф а х о в и х к вал іф ікац ій на наш ому терені, які своїм и гр о­ мадським и якостям и, крім п р о­ ф есій н и х, гарантуватим уть у с ­ п іш ність в педагогічній праці, а в дальш ому, у ф орм уван н і театр у та п обудови його на три вк и х п ідвал ин ах. Є в пляні н авчальн у працю р озп очати дуал істи ч н ою си сте­ мою, значить п одач у теоре­ тичного ва н та ж у провадити паралельно до ви учуванн я р епептуару, таки з п ерш ого дня зайнять студії, при ч ом у п ри­ людними постан овкам и зв іт у ­ вати перед гром адянством про квал іф ікац ій ни й р іст ст у д ій ц ів . Л екції відбувати м уться один або два рази в ти ж ден ь в в е­

чірніх, віл ьн их від праці го­ ди н а х. О чевидно виклад в с іх нав­ ч ал ьни х дисциплін, крім най­ біл ьш е н аголош уваного май­ стер ства актора і п редм етів най необхідн іш и х в практичній р оботі актора, буде відп овід н о д о обстави н д у ж е згущ ен ий і зр ед ук ова н и й . Ц ю п обіж н у інф орм ац ію за­ кінчим о трьома зверн ен н ям и . До працівників сцени з від ­ повідним и квал іф ікац ія м и : п о­ п овніть групу ви ховн и к ів май­ бу тн іх акторів і причиніться активно д о здвигнення драм а­ тичного театр у в Н ью Й о р к у . До керівн и ків м ол одечих і гром адськ и х організацій: за ох от іть талановиту, зац ікавл е­ ну театральним мистецтвом м олодь стати учасникам и те­ атральної с т у д ії. До в сього наш ого сусп іл ьства, зац ікавл ен ого в постанні у к ­ р аїн ськ ого драматичного театру в Н ью Й ор к у: доп ом ож іть ва­ ш о ю п ри хи л ьн істю цій в а ж л и ­ вій сп р а ві. Б о таки останн є сл ово, бу ти чи не бути театр о­ ві, за глядачем, лю бителем і учасн иком ц ієї святині м ис­ тецтва .

З хрестин на національні цілі На хр ести н а х дон ечки П -в а М ицаків у В індзорі, Канада, присутні, на закл и к ін ж . С услика, склали 56 д ол . на націо­ нальні цілі за таким розп оді­ лом: на пресовий ф он д «Гом о­ ну У к раїн и« 7 д о л ., »П Іляху П ерем оги« 7 д о л ., »А ва н ґар ду« 7 д о л ., інвалідів У П А 20 д о л ., ук р а їн сь к и х інвалідів у Н імеч­ чині 15 д ол .

60

П . М ицак — к о л . в оя к У П А , кількалітній голова осер ед к у С У М -у і Л ВУ у В ін дзорі та ви ховн и к Ю . С У М -у . На прий­ н ятті бу в п ри сутн ій о . Ю . Габр усеви ч та представн ики м іс­ ц еви х організацій. Редакція »А ва н ґар ду« ба ж ає маленькій Іринці багато щ ас­ л иви х літ, а всім ж ер тв од а в ­ цям щ иро д я к у є .

Досягнення ЗДА в ділянці використання нунлеарної енергії в 1960 році В I960 році американські ла­ бораторії осягнули значні ус­ піхи у мирному застосуванні нуклеарної енерґії. До них треба зачислити передовсім у с­ пішні досліди лабораторій в ділянці термо-нуклеарної спо­ луки й відважні рейди довко­ ла світу підводних човнів по­ руш уваних атомною енерґією . ІІУКЛЕАРНА СПОЛУКА Відомим є, щ о в багатьох держ авах (ЗДА, Англія, СССР) учені стараютьса розв’азати проблему сполуки атома водна. Науковці змагають до того, щоб встановити реакцію, яка втри­ мувала б температуру сонця. Ця фантастична кількість енерїії, звільнена при такій реак­ ції, може бути осагнена при сполуці атомів таж кого водна. Дотеперішні атомні реактори <акі вж е називають класич­ ними) дозволяють розщіплення атомів ураніа, але при цій реакції не можливим є звіль­ нити стільки енерґії, ак при •сполуці атома водна. Якщо ці досліди увінчаютьса успіхом, людство зможе розпораджати необмеженою кількістю енер­ гії, тому що океани поміщають невичерпний запас тажкого водн а. У ЗДА дотепер зроблено два д у ж е важливі досліди термонуклеарної реакції. В лабораторіах Каліфорнійського уні­ верситету (L a u r e n c e R a d ia tion L a b ora tory ) групі фізиків П ІД проводом д-ра Фридерика К енсґена (K o e n s g e n ) вдалось стис­

нути плазму таж кого водна при температурі 33.000.000 сте­ пенів (центоґрадних) на протазі одної тисачної секунди. Перед тим такий вислід мож ­ на було одержати лише на протязі в сто разів коротшого часу й осягнена температура була ниж ча. Апарат, уж ива­ ний для цієї реакції, назива­ ється »магнітне дзеркало«. Ве­ ликою трудністю при переве­ денні такої реакції є виготов­ лення магнітної »пляшки« на­ стільки непроникаємої і витри­ валої, яка могла б витримати тиск і фантастичну темпера­ туру реакції, яка нищить усі матеріяльні посуди. Лябораторії того самого уні­ верситету в Льос Лямос, які є під зарядом »Комісії для А том­ ної Енерґії«, також осягнули подібну реакцію, яку вважа­ ють перш ою контрольованою термо-нуклеарною реакцією . Групі науковців під проводом д-ра Джеймса Тука вдалося перевести стиск плязми водна в магнітній »плашці«, осягаю­ чи температуру багєто мільйо­ нів градусів протягом одної мільйонової частини секунди. АТОМНІ ЦЕНТРАЛІ Протягом 1960 року збудо­ вано в Дрезден, в околиці Ш ікаґо, першу в ЗДА електричну атомну централю і то кош та­ ми приватних капіталів. Ця централя стане до услуг насе­ лення і фабрик в 1961 році. Вона зможе витворювати 180 000 кіловат електричного c t p v m v і вважаєтьса одною з найбіль­ 61

ш их атомних централь. (Для порівняння скаж ім о, щ о клясичні електричні станції мо­ ж уть мати більш у п отуж н ість. Турбіни К ах івськ ої ГЕС ма­ ю ть потуж ність 300 000, а Дніпрогес 558 000 к іл ов а т ;. На льодовику остр ога Ґренляндії був збудований пере­ сувний атомний р еа к тор . Він постачає електричний струм і пару для дослідної станції, в якій працює коло сотні людей. Ціла станція є вирита в леді і в ній можна прож ивати в кож ній порі р о к у . Реактор є п отуж н істю 1550 кіловат елек­ трики й п ар и . Це є перша атомна централя, яка витво­ рю є струм деш евш им коштом, ніж клясичні централі. За ці­ лий рік праці вона зуж иває лише 22,5 кг уранія. К оли б таку станцію прийш лося по­ руш увати мотором Дізеля, вона потребувала б 40 000 гектоліт­ рів пального, яке треба було б довозити в ці околиці гелікоп­ терами, щ о очевидно дорого к о ш т у є. А ТО М Н І К О РА БЛ І Підводний човен американ­ ськ ої м орської ф л ьоти »Трітон« зробив у 1960 році перш у по­ дорож довкола світу під во­ дою . Х оча ця подорож по­ требувала лиш е 61 днів, човен перебував у стані занурення щ е 23 додаткові дні. Лише два рази виринав він на поверхню . Один раз кол о М онтевідео (Уруґвай), щ об передати одно­ го хворого з екіпаж у, а другий раз кол о берегів Еспанії, щоб віддати честь М аґелянові, яко­

го пам’ятник знаходиться у К адікс і який перший від був подорож морем довкола світу 450 років том у. Другий підводний човен ЗДА, «М орський Дракон«, відбув під­ водну подорож під ледами К а надійського архіпелага і П ів­ нічного полюса, цебто від А т лянтику до Тихого океану про­ тягом ш ести д н ів . В 1960 році був спущ ений перший нуклеарний літаконосець ЗДА »Е нтерпрайз«. Ця морська одиниця водом істкістю 83.350 тонн, поруш ується вось­ ми реакторами й мож е о б ’їхати 20 разів земну кулю без потре­ би набирати пального. Цей літаконосець увійде до служ би в 1961 році. * П ровадяться різні досліди з метою застосування атомних реакторів у хемічній промис­ ловості при перетворенні різ­ них речовин. Були зроблені спроби застосування їх у ме­ дицині, а саме при лікуванні рака. »В естінґгавз Електрік К о р порейшенж, яка є найбільш им підприємством електричних апа­ ратів і машин, робить спроби перетворення тепла з реакто­ ра прямо в електричний струм, без допоміж них маш ин-ґенераторів, яких уж ивається для витворення струм у. Цей апа­ рат величини олівця, вклада­ ється в середину самого реак­ тора. Ця метода значно уп рощ ус продукцію струмv ппи до­ помозі атомної ен ергії. Г. Оіципко

С — сміло У — ударно М — могутньо 62

Збірна на фонд юнацтва Спілки Української Молоді Осередки в ЗДА Ш ікаґо, ім. М . $243,00 Павлушкова . . . . Клівленд, ім. ген. Б. Хмельницького 159,00 Н ью Йорк, ім. ген. Т . Чупринки ...................... 130 00 Міннеаполіс, ім. гет. І. М а з е п и ........................

63,50 Янґставн, ім. полк. Є. Коновальця . . . .

44,00 Бруклин, ім. Т . Ш е в ч е н к а ......................

44.00 Дітройт, ім. Києва .

37,00 Ш ікаґо, ім. К рут 37,25 Ш ікаґо, ім. полк. І. Богуна ............................

24,00 Джерсі Сіті, ім. Л.

25,00 У к р а ї н к и ....................... Віллімантик, ім. от. С. П е т л ю р и ........................

11,50 Елмайра, ім. М .

11,00 М іхновського . . . . Разом $820,25 ПАРАГВАЙ Колонія Зібрана сума Фрам . . . .

1080 гварані Асунсіон . . .

880 ” Сандова . . .

595 ” Капітан Міранда 330 ” Богданівка . .

300 ” Ірусопукал . .

200 ” Енкарнасіон . .

100 ” Разом

3485 гварані

К А Н А Д А

Осередок Зібрана сума Торонто . . $175,00 п. Новицький, Торонто, збірка 34,00 Збірка на курсі виховників . . 30,41 Збірка в п. Н. Бабія, Торонто 30,00 Разом Торонто . . $269,41 М о н т р е а л ь ....................... 190,00 К а л ь ґ а р и ...........................

93 55 В і н д з о р ............................. 79,75 Г а м і л ь т о н ....................... 55,30 О ш а в а ..............................41,00 Е д м о н т о н ........................... 37,00 Ст. Кетеринс . . .

22,75 Відділ Ю СУМ Ст. Мері 19,00 С у д б у р и .............................19,00 О т т а в а ............................. 17,00 А к т о н ................................. 15,50 Відділ Ю СУМ Ванкувер 12,50 Ґ в е л ф ................................. 11,75 В а л ь д о р .............................

5,00 Разом $887,71 * На пресовий фонд »А ванґарду«: д. В . Скомський, ЗДА, — $2,50.

Батьківщина потребуе найбільш таких людей, які розвинули б, в реалізації своїх зайнять, стільки завзяття, скільки їх мають ті, хто хоче бути на чолі автомобілевих перегонів.

(53

............................................................................................................................................................................................................................................... .......................... .......................... .......................... .................

ІМ Н ІІП ІІІІІІІІІІІІМ ІІІІН ІІІІІІІІІІІН ІІМ ІІІІІІІІІІІІМ ІІІМ ІІІІМ ІІІ

... ...............................................................................................................................................................El

М іся ц ь тра вен ь к ож н ого р ок у е призначений Ц ен трал ьн ою У п р а вою С У М -у як

МІСЯЦЬ ЮНАЦТВА СУМ з м етою п осил ен ня вн утр іш н ь о-ор га н іза ц ій н ого стан у Ю н а ц ­ тва та зац ікавл ен ня я к н ай ш и р ш и х к ол гр ом а д ськ осте сп р а ­ вами ви хова н н я ук р а їн сь к ої м ол оді на ч уж и н і, вк л ю ч а ю ч и якн ай більш е ч и сл о громадян для підтрим ки ви х о в н о ї п р а ц і. В 1960 році цей м ісяц ь бу в п роведен ий біл ь ш істю К р а й о в и х У п р ав і дав гарні ви сл ід и . На п ротя зі того м ісяц я було п р о ­ ведено сотн і сходи н , доп овідей на в и х ов н і теми, було вл а ­ ш тован о силам и Ю н ац тва д еся тки імпрез, п роведен о у сп іш н у гр ош ов у збір к у, я к а дозвол и л а п ож в а в и ти працю на в и х о в ­ ному в ід т и н к у . На ц и х о ся га х одн ак не м ож н а зупи ни тись, бо ж и ття ст а ­ ви ть н ові вимоги, а Ю н ац тво С У М -у мас все біл ьш е з р о ­ ста ю ч і в и х ов н і п отр еби .

[ І І І

В 1961 році зокрем а, з нагоди со т и х р ок ови н см ерти Т араса Г . Ш евчен ка, наш а ви ховн а праця м уси ть кіл ьк акратн о п оси л итись і ося гн ути щ е біл ьш і у с п іх и . _

М УСИ М О ДАТИ В РУ К И Н АШ О Ї М ОЛОДІ З А Х О П ­ Л Ю Ю Ч И Й М А Т Е Р ІЯ Л П РО Ж И Т Т Я І Т В О Р Ч ІС Т Ь В Е Л И К О ГО П О Е Т А У К Р А ЇН И ;

— П О П О В Н И ТИ СИЛАМ И; — С К Р ІП И Т И

НАШ І

ВИХОВНІ

ВИШ КОЛИ

— П ОКРАЩ АТИ ЛОДДЮ .

Ц Е Н ТРИ

С В ІЖ И М И

В И Х О В Н И К ІВ ;

ТАБОРУВАННЯ

І

КОН ТАКТИ

З МО­

1 І І І І І

Для п роведен н я ц ієї програм и в ж и ття Ц ентральна У п рава п р огол ош у є п о в с іх к р аїн а х п оселенн я у к р а їн сь к о ї ем іґрац ії гр ош ов у зб ір к у на Ф О Н Д Ю Н А Ц Т В А С У М -у , п очи наю чи від В ел и к од н іх С в я т . Збірка п роводи ти м еться на збір к о в і листи, я к і п оп ер едн ього р о к у . З окрем а ставим о нагол ос на приєднання меценатів, д обр од іїв і ф у н д а тор ів ю н ац ьк ого ф он д у , я к і б у д у т ь н агор одж ен і грамотами Ц У С У М -у .

І І І

Х а й не бу д е н ікого, х т о не п ри чи п и вся б д о усп іш н ого п ереведен н я п рограм и м ісяц я Ю н ого С ум івця та збір ки на Ф он д Ю н ого С У М -у , за щ о Ц ен трал ьн а У п р ава С У М -у заздал егідь ск л а дає усім щ и р у п о д я к у . Ч ест ь У к р а їн и !

Г отов Б орон и ти ! Г ар туй сь!

til.................................................................................................. ............................ .........

64

ПЕРЕДПЛАТА » А В А Н ҐА Р Д У « Н А 1961 РІК Умови передплати: Канаді — — в Англії — — в А встралії — — — в Франції — в Бельгії — — в Німеччині — — В ЗДА і

В

2.50 ДОЛ.

0.50 дол.

15 ш ил.

3 шил.

25 ш ил.

5 ш ил.

10 н. ф р .

2 н. ф р .

100 ф р .

20 ф р .

6 00 н .м .

1.30 н .м .

річно ш ість чисел --— одне число — річно — одне число — річно — одне число — річно — одне число — річно — одне число — річно одне число —

інш их країнах відповідно до американського д ол я р а . Передплату висилати банковими чеками на адресу: UNION D E L A JE U N E S S E U K R A IN IE N N E 72,

B o u le v a r d

C o m ite C e n tr a l C h a r le m a g n e , B ru x e lle s

4,

B E L G IQ U E .

»••••••.... .

Ч И ТАЧ А М

І КОЛЬП ОРТЕРАМ

«А В А Н ГАРД У»

В

ЗДА

Просимо всі грош ові розрахунки (передплату, залеглості тощо) за »А ванґард« від нині робити лише через Головну Управу СУМ А в Н ью Й орку. Адм. «А в а п ґа р д у ».

ПОЕТИ, ПИСЬМЕННИКИ, Д РАМ АТУРГИ ! ПРЕДСТАВТЕ —

ВАШ ИМ Н А

Т Е П Е Р ІШ Н ІМ

СЕБЕ І

С Т О Р І Н К А Х

МОЛОДІ

М А Й Б У Т Н ІМ

ЧИТАЧАМ

« А В А Н Г А Р Д У «

П Р И С И Л А Й Т Е

цо

публікації

Ваші

твори

за авторський гонорар

—

З Друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні Printed by Ukrainian Publishers Ltd..

237, Liverpool Rd., London. N .I.